ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4093Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Хоменко, Олена Михайлівна | - |
| dc.contributor.author | Чмига, Дмитро Юрійович | - |
| dc.date.accessioned | 2022-06-19T16:27:38Z | - |
| dc.date.available | 2022-06-19T16:27:38Z | - |
| dc.date.issued | 2022-06 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4093 | - |
| dc.description.abstract | Чмига Д.Ю. Екологічна оцінка стану атмосферного повітря Черкаської області Кваліфікаційна робота бакалавра: 54 с., 8 рисунків, 14 таблиць, 19 джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи: проаналізувати екологічний стан та основні джерела забруднення атмосферного повітря м. Черкаси та області. Завдання роботи: надати характеристику основних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря м. Черкаси та області, проаналізувати їх динаміку за 2015 – 2020 рр., надати загальну характеристику основних джерел забруднення атмосферного повітря, надати рекомендації щодо покращення стану атмосферного повітря області. Об’єкт дослідження: атмосферне повітря м. Черкаси та області. В роботі розглянуто питання забруднення атмосферного повітря викидами стаціонарних та пересувних джерел, їх вплив на здоров'я людини та біорізноманіття, стан повітряного середовища м. Черкаси та області, запропоновано заходи на покращення стану атмосферного повітря області. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | АТМОСФЕРА | uk_UA |
| dc.subject | АВТОТРАНСПОРТ | uk_UA |
| dc.subject | ВИКИДИ | uk_UA |
| dc.subject | КОНЦЕНТРАЦІЯ | uk_UA |
| dc.subject | ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ | uk_UA |
| dc.subject | ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ | uk_UA |
| dc.title | ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Чмига_БР.pdf Restricted Access | 1.17 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Будівельний факультет
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Виконав: студент 4 курсу, групи ЕК-83ск
спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
_Чмига Д.Ю.__________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Хоменко О.М.__________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль _Хоменко О.М._____
(прізвище та ініціали)
Рецензент Бондаренко Ю.Г.
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2022 рік
3
ЗМІСТ
Вступ 3
1 Аналітичний огляд літератури 5
1.1 Характеристика основних джерел забруднення 5
атмосферного повітря
1.2 Аналіз екологічного стану атмосферного повітря в Україні 12
1.3 Аналіз основних викидів автотранспорту 17
2 Екологічна оцінка стану атмосферного повітря Черкаської області 22
2.1 Фізико – географічна характеристика та кліматичні 22
умови області
2.2 Аналіз стану атмосферного повітря Черкаської області 24
2.3 Характеристика основних джерел забруднення 30
атмосферного повітря області
2.4 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та 43
біорізноманіття
2.5 Пропозиції щодо покращення стану атмосферного повітря 46
області
Висновки 50
Перелік посилань 53
Додатки 55
Додаток А Апробація результатів роботи
4
ВСТУП
Забруднення атмосферного повітря серед ступеню небезпеки для здоров'я
людей посідає перше місце серед факторів навколишнього середовища. І це
зрозуміло, адже більшість ксенобіотиків (53,3%) проникає в організм
інгаляційним шляхом через органи дихання, що не мають такого захисного
бар'єру, як шлунково-кишковий тракт. На сьогодні приблизно 17 млн чол., тобто
34% населення України, зазнають впливу хімічного забруднення атмосферного
повітря у концентраціях, які значно перевищують гігієнічні нормативи .
Численні епідеміологічні дані свідчать про те, що навіть низькі концентрації
хімічних речовин в атмосферному повітрі великих промислових міст здатні
несприятливо впливати на здоров'я людини, зокрема призводити до зниження
функції легень, збільшення частоти звернень за невідкладною медичною
допомогою з приводу загострення бронхіальної астми, підвищення показників
смертності та інших порушень.
Стан повітряного середовища багатьох міст, яким притаманна
поліфункціональна промислова структура з домінуванням теплоенергетики,
будівельної індустрії, машинобудування, підприємств легкої, харчової та
переробної промисловості, зазвичай характеризується відносно стабільним
складом забруднювачів.
Найвідчутнішу дію на атмосферу таких територій справляють підприємства
теплоенергетики та автотранспорт.
Основними наслідками впливу атмосферних забруднень є підвищена
захворюваність на хвороби органів дихання. При цьому, порівняно з контролем,
спостерігається суттєве перевищення поширення хронічного бронхіту,
бронхіальної астми, злоякісних новоутворень верхніх дихальних шляхів. Вказані
зміни перебувають у прямій залежності від рівнів забруднення повітряного
середовища сірчаним ангідридом, оксидами азоту, сірководнем, вуглеводнем,
5
фенолом, бензолом тощо, яким належить також значна роль в етіології алергічних
захворювань .
На сьогоднішній день у більшості великих міст світу внесок викидів
автотранспорту становить понад 70%. Вірогідно, що внесок автотранспорту
у забруднення атмосфери дедалі зростатиме, адже темпи його розвитку
вищі, ніж промислового виробництва. До числа регіонів з високою
концентрацією промислового потенціалу належить і Черкаський, де також
спостерігається щорічне зростання кількості автомобілів.
Повітряне середовище є найнеобхіднішою для життя частиною довкілля,
що впливає на всі процеси життєдіяльності організму людини. Від якості
повітряного середовища залежить фізичний розвиток, стан здоров'я і
працездатність населення. Забруднення атмосферного повітря міста, що
проявляється в зменшенні прозорості повітря та природного освітлення, збільшенні
туманоутворення, погіршує екологічні умові життя його населення. Зі збільшенням
кількості завислих часток у повітрі хмарність підвищується на 5-10 %,
туманоутворення влітку призводить до зменшення природної освітленості на 40-
50%, а запиленість знижує сонячну інсоляцію на 5-10%.
Пил закупорює пори листків, перешкоджаючи процесу фотосинтезу.
Забруднення атмосферного повітря м. Черкаси відбувається за рахунок
стаціонарних та пересувних джерел.
Отже, охорона навколишнього середовища від забруднень, що чинять
пересувні та стаціонарні джерела забруднення, є досить актуальною в наш час, як
в Україні, так і в Черкаській області.
6
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Характеристика основних джерел забруднення атмосферного повітря
Атмосферне повітря відноситься до складової частини навколишнього
природного середовища та згідно Закону України «Про охорону навколишнього
природного середовища» розглядається як об'єкт, що підлягає законодавчій
охороні [1]. Забруднення атмосферного повітря викидами промислових
підприємств та автотранспортом досягло такого рівня, що за рахунок процесу
самоочищення та природного регулювання не відбувається помітної нейтралізації
шкідливих речовин, які надходять в атмосферу, та веде до незворотних змін складу
навколишнього середовища. В зв’язку з цим набуває актуальності питання
обліку та контролю за надходженням в атмосферу забруднюючих речовин.
В Україні ще в 1992 році введено в дію закон України «Про охорону
атмосферного повітря», що спрямований на збереження та відновлення природного
стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності,
забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного
повітря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище [2].
Певна кількість домішок, що надходить до атмосферного повітря, обумовлюється
як природними так і антропогенними факторами. До тієї частки домішок, що
надходять від природних джерел, відносять: пил (рослинного, вулканічного,
космічного походження, частинки морської солі, внаслідок ерозії грунту тощо);
туман, дим, гази від лісових та степових пожеж; гази вулканічного походження;
різноманітні продукти рослинного, тваринного та мікробіологічного походження.
Природні забруднювачі бувають розподіленими, наприклад, випадання космічного
пилу, або короткочасними стихійними, наприклад, лісові та степові пожежі, виверження
вулканів тощо. Рівень забруднення атмосфери природними джерелами є
фоновим і несуттєво змінюється з плином часу.
7
До найбільш поширених токсичних речовин, що забруднюють атмосферу,
відносять оксид вуглецю СО, оксид сірки SО2, оксид азоту NО2, вуглеводні С2Н4
та пил. В таблиці 1.1 наведено основні джерела забруднення атмосферного
повітря та їх щорічні викиди.
Таблиця 1.1 – Основні джерела забруднення атмосфери
Домішки Основні джерела Середньорічна
Природні Антропогенні концентрація в
повітрі, мг/м3
1 2 3 4
Тверді частки Вулканічні Спалювання палива У містах до 0,04-
(сажа, пил тощо) виверження, в промислових і 0,4
пилові бурі, побутових
лісові пожежі установах
SO2 Вулканічні Промисловість, У містах - до 1,0
виверження, автотранспорт
окислення сірки
та сульфатів,
розсіяних у морях
NO2 Лісові пожежі Промисловість, У районах із
автотранспорт, розвиненою
теплоелектростанції промисловістю -
до 0,2
СО Лісові пожежі, Автотранспорт, У містах - від 1 до
окислення промислове 50
терпенів, енергоустаткування,
океанічні сполуки чорна металургія
8
Продовження таблиці 1.1
1 2 3 4
Леткі вуглеводні Лісові пожежі, Автотранспорт, У районах з
природний метан випаровування розвиненою
нафтопродуктів промисловістю -
до 3,0
Поліциклічні - Автотранспорт, У районах з
ароматичні хімічні заводи, розвиненою
вуглеводні нафтопереробні промисловістю -
заводи 0,01
До утворення токсичних речовин (смог, кислоти), або до таких явищ, як
парниковий ефект та руйнування озонового шару, призводять високі
концентрації домішок та їх міграція в атмосферному повітрі [3].
До 60% забруднення атмосферного повітря міст дає автотранспорт.
Автомобілі є досить значними забруднювачами атмосферного повітря міст
[4].
Для багатьох розвинених країн, особливо для великих міст і промислових
агломератів, забруднення повітря стало великою соціальною і економічною
проблемою, оскільки в містах забруднення повітря в 15 разів вище, ніж у
сільській місцевості і в 150 разів вище, ніж над океаном. У промислових районах
за добу випадає понад 1 тонну пилу на 1 км2, у забруднених містах за рік —
більше 1 кг/м2 пилу і сажі.
З розвитком промисловості, енергетики, великих міст і автотранспорту
з'явилося нове джерело надходження речовин в атмосферу - так зване техногенне
забруднення, яке за потужністю викидів можна поставити в один ряд із сучасною
вулканічною діяльністю.
Під атмосферним забрудненням розуміють як надходження у повітря
різних газів, так і часток рідких або твердих речовин, що перевищує нормальний
9
фон концентрації речовин та негативно впливає на стан навколишнього
природного середовища. Отже, атмосферне забруднення - це будь-які
несприятливі зміни стану атмосферного повітря, що викликані діяльністю
людини, які безпосередньо чи опосередковано змінюють розподіл енергії, рівень
радіації, фізико-хімічні властивості атмосфери та умови існування живих
організмів. Масштаб і ступінь змін залежить як від інтенсивності та характеру
самого забруднення, так і стійкості атмосферного повітря до антропогенного
навантаження.
До основних причин зменшення вмісту кисню в атмосфері відносяться:
1) зменшення надходження кисню внаслідок скорочення зеленого покриву
планети;
2) зменшення кількості фотосинтезуючого фітопланктону Світового океану
внаслідок забруднення води;
3) використання кисню транспортними засобами (наприклад, легковий
автомобіль протягом 1 тис. км пробігу спалює річну норму споживання кисню
людиною);
4) споживання кисню всіма живими організмами (наприклад, людина у
середньому споживає 500 л кисню на добу);
5) використання кисню промисловістю у процесі спалювання викопного
палива.
Найбільш поширеними та небезпечними категоріями забруднювачів є:
1) завислі речовини - найдрібніші частинки та краплі, які знаходяться в
повітрі у завислому стані та спостерігаються у вигляді смогу або туману;
2) вуглеводні та інші леткі органічні сполуки, наприклад, бензин,
розчинники та розчини органічних речовин, що переходять у повітря у вигляді
парів;
3) чадний газ (CO), який є дуже отруйним;
4) оксиди азоту та сірки - це здебільшого газоподібні сполуки азоту та
кисню, а також сірчистий газ, що є отруйними для живих організмів;
10
5) важкі метали - свинець, кадмій, ртуть, мідь, нікель, цинк, хром тощо;
6) озон та інші фотохімічні окисники, тобто той озон, що надходить до
приземних шарів атмосфери, де він є високотоксичним;
7) кислоти, в основному, сірчана та азотна - найчастіше наявні у вигляді
крапель рідини, що утворюють кислотні опади.
Джерелами антропогенного забруднення атмосфери є теплоенергетика,
промисловість, транспорт, нафто- і газопереробка, випробування ядерної зброї
тощо. Отже, атмосферне повітря забруднюється різними газами, дрібними
частинками та рідкими речовинами, а джерела його забруднення можуть бути
природними і штучними (антропогенними). За нормальних умов природні
джерела не спричинюють істотних змін атмосферного повітря. Проте інтенсивне
поширення того чи іншого природного джерела забруднення на певній території
(викиди попелу та газів вулканами, лісові й степові пожежі) можуть стати
серйозною причиною забруднення атмосфери. Проте природні забруднення
атмосфери як правило не завдають великої шкоди організму людині, оскільки
регулюються колообігом речовин та відзначаються періодичністю.
Антропогенне забруднення атмосфери внаслідок діяльності людини значно
змінює її склад і властивості. За будовою та характером впливу на атмосферу
штучні джерела забруднення умовно поділяють на технічні (пил цементних
заводів, дим і сажа від згоряння вугілля) та хімічні (пило- або газоподібні
речовини, які можуть вступати у хімічні реакції). За агрегатним станом усі
забруднюючі речовини поділяють на тверді, рідкі й газоподібні. Саме газоподібні
забруднювачі становлять майже 90 % загальної маси речовин, що надходять в
атмосферу.
Забруднення атмосфери є неоднаковим у різних регіонах. В регіонах з
досить розвиненою промисловістю воно може бути у тисячі разів більшим за
середньопланетарне. У світі щороку спалюють понад 10 млрд т органічного
палива, переробляють близько 2 млрд рудних і нерудних матеріалів. Лише при
спалюванні вугілля у атмосферу щороку потрапляє близько 120 млн т попелу, а
11
разом з іншими видами пилу - до 300 млн т. За приблизними підрахунками, в
атмосферу за останні 100 років надійшло 1,5 млн т арсену, 1 млн т нікелю, 900
тис. т чадного газу, 600 тис. т цинку, стільки ж міді. Хімічна промисловість завдає
досить суттєвої шкоди навколишньому середовищу. Особливо небезпечними є
сірчисті сполуки, оксиди азоту, хлор тощо. Майже всі забруднюючі речовини
можуть вступати між собою в реакції, утворюючи високотоксичні сполуки. У
поєднанні з туманом це явище отримало назву фотохімічного смогу. Достатньо
сильним джерелом забруднення також є підприємства чорної металургії, які
викидають в атмосферу пил, кіптяву, сажу, важкі метали (свинець, кадмій, ртуть,
мідь, нікель, цинк, хром). Ці речовини стали майже постійними компонентами
повітря великих промислових центрів. Особливо гостро стоїть проблема
забруднення повітря свинцем, джерелом надходження якого можуть бути викиди
автотранспорту. Атмосферу забруднюють практично всі види сучасного
транспорту, кількість якого постійно збільшується у всьому світі. Майже всі
складники вихлопних газів автомобілів шкідливі для людського організму, а
оксиди азоту до того ж беруть активну участь у створенні фотохімічного смогу.
Токсичними є такі компоненти вихлопних газів, як оксид вуглецю, оксиди азоту,
вуглеводні. Крім того, деякі види палива містять сірку, що зумовлює наявність у
вихлопних газах діоксиду сірки. Від 25 до 75 % свинцю викидається в атмосферу
в процесі руху автомобіля, а потім осаджується на землю, потрапляє у поверхневі
води. Свинець акумулюється у ґрунті і рослинності уздовж автострад (у містах
уздовж вулиць із пожвавленим рухом), значна кількість сполук свинцю
утримується в повітрі великих міст. За даними США і Великої Британії, до 90 %
усього свинцю, що утримується в атмосфері, потрапляє туди із вихлопними
газами. Сьогодні у деяких країнах (наприклад, у Японії та ін.) використання
етилованого бензину вже заборонено. Забруднюється повітря і пилом гуми з
покришок автомобілів і літаків (один автомобіль утворює близько 10 кг гумового
пилу).
12
Чадний газ (СО), що входить до складу смогу, - газ без кольору і запаху.
Його вперше виділив французький лікар Жак де Лассон у 1776 р. при нагріванні
деревного вугілля з оксидом цинку. Отруєння чадним газом можливі на
виробництві і в побуті: у доменних, мартенівських, ливарних цехах; при
випробуванні двигунів, використанні паливних газів для сушіння і підігріву; у
хімічній промисловості; у гаражах; при дров'яному опалюванні тощо.
Потрапляючи в організм через органи дихання, чадний газ взаємодіє з
гемоглобіном і утворює карбоксигемоглобін, що не має здатності переносити
кисень до тканин. Разом з цим зменшується коефіцієнт утилізації кисню
тканинами. Виникають утруднення дисоціації оксигемоглобіну, ферментні
порушення тканинного дихання тощо. Захисну роль відіграє залізо плазми крові:
його сполучення з чадним газом перешкоджає утворенню карбоксигемоглобіну і
сприяє витяганню чадного газу з тканин. При гострих отруєннях можливі
головний біль, запаморочення, нудота, блювота, слабкість, задишка, прискорений
пульс; можливі швидка втрата свідомості, судоми, грудки (з подальшим руховим
збудженням), порушення кровообігу і дихання, ураження зорового нерва та ін.;
може розвинутися токсична пневмонія.
Забруднення атмосфери призводить до руйнування будівель і споруд, що є
наслідком дії абразивів (тобто твердих частинок) та корозії. Але найбільш
негативно забруднення впливає на живі організми - вони уражаються як прямо,
так і опосередковано, наприклад, коли забруднювальні речовини попадають в
організми тварин і людей з рослинами. У забруднених районах різко
підвищується ймовірність різних захворювань (найчастіше верхніх дихальних
шляхів).
Отже, забруднення атмосфери - результат викидів забруднюючих речовин з
різних джерел. Причинно-наслідкові зв'язки цього явища потрібно шукати в
природі земної атмосфери. Забруднювачі переносяться повітрям від джерел до
місць їхнього руйнівного впливу; в атмосфері вони можуть змінюватися,
включаючи хімічні перетворення одних шкідливих сполук на інші, ще
13
небезпечніші. Головними екологічними глобальними наслідками забруднення
атмосфери є: парниковий ефект, руйнування озонового шару, кислотні дощі,
смог.
Джерелами забруднення атмосферного повітря в Україні є енергетика,
металургія, вугільна, машинобудівна, хімічна промисловість,
сільськогосподарське виробництво, комунально-побутове господарство та
транспорт [5].
Транспорт сьогодні є одним з найбільших джерел забруднення атмосфери.
Транспортні засоби, що використовують як пальне різні види нафтопродуктів,
викидають в атмосферу 95% свинцю, 47% оксиду карбону та 31% вуглеводнів. У
24 великих містах України, зокрема, в Києві, Харкові, Севастополі, Одесі,
шкідливі викиди в повітря внаслідок роботи автотранспорту перевищують 50%
загальної кількості.
З галузей промисловості найбільше забруднюють атмосферу енергетика
(32%), металургія (27%), вугільна промисловість (23%). Обсяги викидів
підприємств цих галузей становлять понад 80% усіх викидів по країні.
У більшості промислових міст забруднення атмосферного повітря
перевищує гранично - допустимі концентрації (ГДК) по оксиду нітрогену (IV),
оксиду карбону, оксиду сульфуру (SO2). Найбільш негативного впливу зазнають
міста Дніпро, Кривий Ріг, Маріуполь, Донецьк, Дебальцеве, Макіївка, Бурштин,
Запоріжжя, Луганськ [5].
1.2 Аналіз екологічного стану атмосферного повітря в Україні
До основних забруднювачів атмосферного повітря України відносять
підприємства чорної металургії (33%), енергетики (30%), вугільної промисловості
(10%), хімічної та нафтохімічної промисловості (7%) та автотранспорт (17 % )
[5].
14
По всій Україні щорічно в атмосферу потрапляє 17 млн тонн шкідливих
речовин, тобто на кожну людину припадає по 300 кг. Причому більше третини
загального обсягу шкідливих викидів в атмосферу дає автотранспорт, що
становить 6,5 млн. тонн на рік. В Євпаторії та Ужгороді згаданий показник
складає 91% від загальної кількості викидів.
Встановлено два нормативи забруднення повітря: максимально-разова і
середньодобова гранично - допустима концентрація.
Максимально-разова ГДК – ГДК, що необхідна для попередження
рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, зміни біоелектричної активності
головного мозку, світлової чутливості очей тощо) при короткотривалому впливу
забруднювачів (до 20 хв.), а середньодобова — з метою попередження їх
резорбтивного (загальнотоксичного, канцерогенного, мутагенного та ін.) впливу [6].
Забруднюючою речовиною називають речовину хімічного або біологічного
походження, що є або потрапляє в атмосферне повітря і може прямо або
опосередковано негативно впливати на здоров'я людини та стан навколишнього
середовища [2].
Забруднення атмосферного повітря полягає в змінах його складу і
властивостей у результаті потрапляння або утворення в ньому фізичних,
біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати
на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
У 2020 році викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних
джерел забруднення складали 2238,6 тис. т., що на 220,9 тис. т (на 9,0%) менше
ніж у 2019 році, згідно даних Державної служби статистики (таблиця 1.2) [5].
Надзвичайно малими є сумарні викиди в атмосферу парів хлору, оксидів
заліза і марганцю, що складають не більше 1 кг на рік.
Від стаціонарних джерел забруднення в атмосферу в 2020 р. викинуто 109,1
млн. т діоксиду карбону, парникового газу, що впливає на зміну клімату, тобто на
8,99% нижче аналогічного показника 2019 року.
15
В 2020 році від пересувних джерел забруднення (автомобільного
транспорту) в атмосферу надійшло 1778,7 тис. т забруднюючих речовин, що на
129,9 тис. т більше ніж у 2019 році.
Таблиця 1.2 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря України від стаціонарних та пересувних джерел за 2015 - 2020 р.р.
Рік Обсяги викидів забруднюючих Викиди діоксиду вуглецю, млн.т
речовин, тис.т
у тому числі у тому числі
усього стаціонарни- пересув- усього стаціонарни- пересув-
ми джерела- ними ми джерела ними
ми джерелами ми джере-
лами
2015 4521,3 2857,4 1663,9 162,0 138,9 23,1
2016 4686,6 3078,1 1608,5 150,6 150,6 -
2017 4230,6 2584,9 1645,7 124,2 124,2 -
2018 4121,2 2508,3 1612,9 126,4 126,4 -
2019 4108,3 2459,5 1648,8 121,3 121,3 -
2020 4017,3 2238,6 1778,7 109,1 109,1 -
Примітка. За 2016-2020 роки відображено дані стосовно викидів від
автомобільного транспорту.
В 2019 році викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних
та пересувних джерел забруднення складали 4017,3 тис. т, з них 2238,6 тис. т від
стаціонарних та 1778,7 тис. т від пересувних.
У 2020 році найбільші обсяги викидів від стаціонарних джерел
спостерігались у Донецькій області, що складають 750,9 тис. т,
16
Дніпропетровській – 534,6 тис. т та Запорізькій області – 155,4 тис. т. В 2020 році
на кожного жителя України припадало 53,6 кг викидів забруднюючих речовин в
атмосферному повітрі, а на кожен квадратний кілометр території країни
припадало 3,8 тонни забруднюючих речовин.
Ннайбільшого антропогенного навантаження серед населених пунктів
України, що складає понад 100 тис. т забруднюючих речовин, зазнали 4 міста:
Бурштин, Курахове, Кривий Ріг та Маріуполь (таблиця 1.3.).
Таблиця 1.3 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря в містах України, тис.т
№ з/п Назва 2015 2016 2017 2018 2019 2020 % від
населеного загальної
пункту кількості
по країні
у 2020
році
1. Бурштин 198,0 168,5 160,1 182,9 169,9 109,9 4,9
2. Курахове 112,7 126,4 154,7 139,2 131,8 113,7 5
3. Кривий Ріг 327,0 342,9 323,9 267,4 268,3 224,2 10
4. Маріуполь 249,6 257,3 288,2 316,6 330,1 339,3 15,1
5. Загалом 887,3 895,1 926,9 906,1 900,1 787,1 35
Аналіз даних таблиці 1.3 показує, що загальний обсяг викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря цих міст складає 35 % усіх викидів
по країні.
До основних хімічних компонентів, які надійшли в атмосферне повітря від
стаціонарних джерел, є речовини у вигляді суспендованих твердих часток, що
складають 248,9 тис. т (11,1% від загального обсягу забруднюючих речовин),
17
діоксид та інші сполуки сірки – 782,1 тис. т (34,9 %), метан – 429,1 тис. т (19,1%)
та інші (таблиця 1.4).
Таблиця 1.4 – Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
від стаціонарних джерел у 2020 році
Забруднююча Обсяги викидів
речовина Тис. т 2020 у % до 2019 розподіл, %
року
Разом 2238,6 91,0 100
забруднюючих
речовин
Метали та їхні 4,6 80,4 0,2
сполуки
Речовини у 248,9 80,2 11,1
вигляді
суспендованих
твердих часток
Оксид азоту 3,4 50,1 0,15
Діоксид та інші 782,1 177,3 34,9
сполуки сірки
Оксид вуглецю 707,3 94,5 31,5
Неметанові леткі 40,6 95,7 1,8
органічні сполуки
(НМЛОС)
Метан 429,1 97,2 19,1
Отже, згідно аналізу даних таблиці 1.4 в 2020 році від стаціонарних джерел
забруднення в атмосферне повітря надійшло 2238,6 тис.т забруднюючих речовин,
18
серед яких найбільша частка припадає на діоксид та інші сполуки сірки, а
найменша – на оксиди азоту.
1.3 Аналіз основних викидів автотранспорту
Понад 350 млн. машин нараховує Світовий автомобільний парк, які спалюють
велику кількість нафтопродуктів та водночас наносять велику шкоду навколишньому
середовищу, зокрема атмосферному повітрю. Більше 4 т кисню щорічно спалює один
легковий автомобіль з атмосфери, а викидає з викидними газами приблизно 400 кг
оксиду карбону, біля 40 кг оксиду нітрогену та майже 200 кг різних вуглеводнів. З
94,6 млн. т чадного газу, що викидається в атмосферу, 78 % припадає на транспортні
засоби [7].
Під час роботи автомобільних двигунів внутрішнього згоряння джерелами
викидів шкідливих речовин є:
відпрацьовані гази;
картерні гази;
випаровування з системи живлення.
У таблиці 1.5 представлено процентний розподіл між трьома джерелами
викидів шкідливих речовин, що містяться у викидах автотранспорту.
Таблиця 1.5 – Джерела викидів шкідливих речовин
Джерела CO CmHn NOx
Відпрацьовані гази 100 55 100
Картерні гази - 25 -
Випарування палива - 20 -
В таблиці 1.6 наведено граничний вміст основних шкідливих речовин у
відпрацьованих газах бензинових двигунів і дизелів.
19
Серед цих джерел основним є відпрацьовані гази, які мають складний
хімічний склад, до яких входить понад 1000 різних шкідливих речовин, що чинять
негативний вплив на людину та довкілля, 200 з яких є ідентифікованими.
Основним є оксид вуглецю (CO), вуглеводні (загальна формула CmHn), оксиди
азоту (загальна формула NOx), альдегіди (загальна формула RCHO), сполуки
сірки (основна – двооксид сірки SO2), тверді частини (сажа - C), канцерогенні
речовини, до яких належать складні ароматичні вуглеводні поліциклічної будови
(основний елемент, якого найбільше, бенз(а)пірен – C20H12), сполуки свинцю
(PbO4). В картерних газах і випаруваннях міститься, в основному, вуглеводні.
Таблиця 1.6 – Граничний вміст основних шкідливих речовин у
відпрацьованих газах бензинових двигунів і дизелів
Назва речовин Бензинові Дизелі
Оксид вуглецю (CO) % 10 0,3
Вуглеводні (CmHn) % 2 0,5
Оксиди азоту (NOx) % 0,6 0,2
Альдегіди (RCHO) % 0,2 0,05
Двооксид сірки % 0,003 0,015
Сажа, мг/м3 100 2000
Сполуки свинцю, мг/м3 60 -
Канцерогени (бенз(а)пірен), % 25 10
Джерелом забруднення навколишнього середовища при експлуатації
бензинових двигунів, крім відпрацьованих газів, є картерні гази та випаровування
системою живлення, хоча їх кількість, за витягом вуглеводнів, є відносно
невеликою [8]. Відносно викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами,
викиди з картерними за CO складають 2 – 8 %, CmHn - 150 – 300 %, NCx – до 2 %.
20
Випаровування бензину потрапляють в атмосферу з паливного бака, а для
карбюраторних двигунів додатково з карбюратора [9].
Частка забруднюючих речовин, що надходять з картерними газами дизеля є
меншою, ніж у бензинового двигуна. Викиди NO складають 0,2 %, CO – 0,3 - 0,5
%, вуглеводнів – 0,1 - 3,0 % від шкідливих викидів з відпрацьованими газами.
Зниження забруднення атмосферного повітря в містах досягається технічними
заходами, що включають засоби та обладнання, що обмежують утворення токсичних
речовин у циліндрах двигунів, нейтралізацію викидних газів автомобіля та розробку
та впровадження нових двигунів, забезпечуючи найбільш повне спалювання палива
[10].
Досить великою є вклад транспорту в забрудненні атмосферного повітря
оксидами нітрогену (47,5%) та вуглеводнями (42%). Близько 60% припадає на
частку усіх шкідливих речовин від викидів автотранспорту в міському повітрі.
Ще з 30-х років над Лос-Анджелесом в спекотні літні дні й ранню осінь став
з'являтися смог, який представляє собою сухий туман з вологістю близько 70%
[11].
Понад 300 млн одиниць автотранспорту щодня викидають в повітря 800
тис. т оксиду карбону, 1 тис. т свинцю, з яких близько 200 компонентів вихлопних
газів автомашин згубно впливає на організм людини, а оксид азоту є одним із
компонентів смогу. До основних причин, що викликає це явище, відносять
ксплуатацію технічно застарілого автомобільного парку, збільшення його
кількості, використання палива низької якості, аварійний стан доріг, відсутність
на транспортних засобах каталізаторів знешкодження відпрацьованих газів
двигунів.
З урахуванням великої кількості забруднюючих речовин, які викидаються в
басейн міста автомобільним транспортом, постає питання актуальності проблеми
впливу хімічних забрудників на здоров'я жителів міста [12].
До основних токсичних інгредієнтів, якими забруднювалось повітря під час
експлуатації пересувних джерел забруднення в 2020 році, відносяться оксид
21
карбону (76,3 % або 1358,4 тис.т), діоксид нітрогену (10,6% або 189,9 тис.т),
неметанові леткі органічні сполуки (9,8% або 175,3 тис.т), сажа (1,5% або 27,7
тис.т), діоксид сульфуру (1,1%, або 20,8 тис. т) (таблиця 1.7) [5].
Таблиця 1.7 – Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від
пересувних джерел забруднення у 2020 році (за даними Державної служби статистики
України)
Забруднююча речовина Обсяги викидів
тис.т розподіл, %
Всього забруднюючих речовин 1778,6 100,0
Неметанові леткі органічні сполуки 175,3 9,8
(НМЛОС)
Метан 5,5 0,3
Сажа 27,7 1,5
Діоксид азоту (NO2) 189,9 10,6
Оксид азоту 0,8 0,04
Діоксид сірки 20,8 1,1
Оксид вуглецю 1358,4 76,3
Аміак 0,006 0,0
Метан 5,5 0,3
Розрахунки шкідливих викидів різними галузями транспорту України
показують, що автомобільний транспорт є основним з огляду забруднення
навколишнього середовища, його частка набагато перевищує викиди від інших
видів транспорту. Схему впливу автомобільного транспорту на довкілля в цілому
представлено на рисунку 1.1.
22
Рисунок 1.1 – Схема впливу автомобільного транспорту на довкілля
Викиди автотранспортних засобів складають біля 40% всіх шкідливих
речовин, що потрапляють в атмосферу. Для ряду міст України (Київ, Львів,
Чернівці, Полтава та інші) ця величина перевищує 70%.
23
2 ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЧЕРКАСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
2.1 Фізико – географічна характеристика та кліматичні умови області
Географічне розташування та кліматичні умови регіону відіграють значну
роль у формуванні забруднення його повітряного басейну.
На Східноєвропейській рівнині розташована Черкаська область, у басейні
середньої течії Дніпра. 20916 км2, що становить 3,4% від загальної площі України,
займає площа Черкаської області. 1451,00 тис. га, що становить 69,37 % від
загальної площі, займає площа сільськогосподарських угідь, з них рілля займає
площу - 1271,57 тис. га, що становить 60,79 % від площі сільськогосподарських
угідь) [13].
1037 річок протікає територією Черкаської області, серед яких найбільшою
є р. Дніпро протяжністю 150 км в межах області, а також 7 середніх річок, з них –
річки Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а
також малі річки, струмки.
На вододілах поширена степова рослинність, а ліси переважно ростуть на
узбережжях річок. Дубово-грабові ліси (дуб, граб, клен, липа, ясен) переважають
у районі міста Канева та на південний схід від нього, а в південно-західній,
південній і центральній частинах – грабові та дубово-ясеневі ліси.
Найпівденнішою межею природного поширення наддніпрянських хвойних лісів
на Україні є Черкаський бір з переважанням сосни, дуба, клена та берези.
Лісовкриті площі та ліси займають площу, що становить 338,7 тис. га, що складає
16,2 % території Черкаської області) [13].
Черкаська область розташована в лісостеповій зоні, проте на півдні досягає
степової зони. На 245 км з південного заходу на північний схід простягнулась
територія області, а з півночі на південь - на 150 км. На північ від с. Кононівка,
Драбівського району розташована крайня північна точка області, що має
24
координати 5014пн. ш. та 3207сх. д., 4827пн. ш., 3007сх. д – координати
південної точки, це на південь від с. Колодисте, Уманського району. На північний
захід від с. Жовтневе, Монастирищенського району розташовані координати
західної точки області - 4903пн. ш., 2936сх. д. На південний схід від с.
Стецівка, Чигиринського району – координати східної точки області (4900пн.
ш., 3252сх. д.).
Між райцентром Шпола і селом Матусів Черкаської області розташований
географічний центр України, що має координати 49°01'39" пн.ш. і 31°28'58" сх.д.
на північній околиці села Мар'янівка (Шполянський район).
Черкаська область межує з Київською на півночі (межа 340 км), з
Полтавською на сході - (212 км), з Кіровоградською на півдні - (388 км), з
Вінницькою на заході - (124 км).
Клімат Черкаської області характеризується як помірно континентальний із
середньою річною температурою повітря від +7,0 до 7,7 С. Зима є м’якою та з
частими відлигами. Літо є теплим, проте в окремі роки спекотне, опади приносять
західні вітри. Середня температура найхолоднішого місяця січня становить – 5,9
0С, а середня температура влітку складає + 190С [13]. Абсолютний мінімум
температури повітря досягає – 34-38С і навіть нижче. Абсолютний максимум
+36-39С приходиться на липень серпень. Від 15 до 18 березня та від 22 до 24
листопада відбувається стійкий перехід середньодобової температури через 0.
Днів з температурою повітря вище 0 на рік налічується 242 - 255.
Черкаська область є багатою на рослинність, цінні мальовничі ліси,
різноманітний тваринний світ, завдяки сприятливим кліматичним умовам. В
Черкаській області розташований найбільший у лісостеповій зоні України
Канівський природний заповідник, всесвітньо відомий Національний
дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, що вважається перлиною садово-
паркового мистецтва.
25
Оскільки Черкаська область розташована в центрі України, то займає
вигідне географічне положення. Її перетинає найбільша річка Дніпро, та
придніпровське положення області відіграє важливу роль у формуванні економіки
Черкащини. Переважна частка найбільших промислових підприємств області, а
також ряд міст - Черкаси, Сміла, Канів і Золотоноша, розташовані поблизу річки
Дніпро, що суттєво сприяє їх промисловому розвитку.
2.2 Аналіз стану атмосферного повітря Черкаської області
Повітряне середовище є найнеобхіднішою для життя частиною довкілля,
що впливає на всі процеси життєдіяльності організму людини, від якості якого
залежить фізичний розвиток, стан здоров'я і працездатність населення.
Забруднення атмосферного повітря міста, що проявляється в зменшенні прозорості
повітря та природного освітлення, збільшенні туманоутворення, погіршує
екологічні умові життя його населення. Зі збільшенням кількості завислих часток у
повітрі хмарність підвищується на 5-10 %, туманоутворення влітку призводить до
зменшення природної освітленості на 40-50%, а запиленість знижує сонячну
інсоляцію на 5-10%.
Пил закупорює пори листків, перешкоджаючи процесу фотосинтезу.
Забруднення атмосферного повітря м. Черкаси відбувається за рахунок
стаціонарних та пересувних джерел.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Черкаської області
від стаціонарних джерел у 2020 році становили 51,4 тис. т, що на 0,409 тис. т
менше в порівнянні з попереднім 2019 роком, за даними Головного управління
статистики в Черкаській області [14]. Слід відзначити, що за останні п'ять років
спостерігається динаміка значного скорочення викидів забруднюючих речовин в
повітряний басейн області саме від стаціонарних джерел. Для прикладу, в 2016
році викиди в атмосферне повітря Черкаської області становили 52,3 тис. т, а у
2020 р о ц і – 51,4 тис. т. У 2020 році щільність викидів забруднюючих речовин
26
від стаціонарних джерел у розрахунку на 1 км2 складала 2,5 т, що не
відрізняється від чисельного значення 2019 року, а обсяги викидів забруднюючих
речовин у розрахунку на душу населення становили 43,4 кг, що незначно
відрізняється від 2019 року (43,2 кг) [14].
В 2020 році в повітряний басейн міста Черкаси надійшло 18,9 тис. т викидів
забруднюючих речовин, що становить 37% від викидів стаціонарних джерел
по області, що на 2,3 тис. т менше в порівнянні з 2019 роком.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від
стаціонарних та пересувних джерел надана в таблиці 2.1 та рисунку 2.1.
Рисунок 2.1- Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря Черкаської області стаціонарними та пересувними джерелами
Аналіз рисунку 2.1 показує, що значний вклад (52%) в забруднення
атмосферного повітря області вносить автотранспорт.
27
Таблиця 2.1 - Динаміка викидів в атмосферне повітря Черкаської області, за
2015 – 2020 р.р., тис. т
Роки Викиди в атмосферне повітря, тис.т Щільність Обсяги Обсяг
Всього у тому числі викидів у викидів у викидів
стаціонарними пересувними розрахунку розрахунку на
джерелами джерелами на 1 км2, т на 1 особу, одиницю
кг ВРП
2015 120,3 57,5 62,8 5,7 96,4 0,002
2016 112,2 52,3 59,9*** 2,5 42,3 0,001
2017 113,4 48,3 65,1 2,3 39,4 0,001
2018 121,2 57,9 63,3 2,8 47,7 0,001
2019 114,4 51,8 62,6 2,5 43,2 0,001
2020 51,4 51,4 **** 2,5 43,4 **
Примітка. За даними Головного управління статистики у Черкаській
області: * - ВРП (валовий регіональний продукт) розраховується з 2004 року; ** -
дані щодо ВРП знаходяться на стадії обробки; *** - інформація щодо викидів
забруднюючих речовин від пересувних джерел по Черкаській області з 2016 по
2019 роки наведені за даними Держстату України; **** - за 2020 рік дані щодо
викидів забруднювальних речовин від пересувних джерел знаходяться в стадії
обробки.
Слід зазначити, що забруднення атмосферного повітря викидами
промислових підприємств та автотранспортом досягло такого рівня, що за рахунок
процесу самоочищення та природного регулювання не відбувається вже помітної
нейтралізації шкідливих речовин, які надходять в атмосферу, що призводить до
незворотних змін складу навколишнього середовища. Це стосується й нашого
міста, тому велике значення має облік та контроль за надходженням в
атмосферу забруднюючих речовин.
28
Вплив на механізм просторово-часового розподілу шкідливих домішок в
атмосфері справляє наявність у приземному і приграничному шарах атмосфери
інверсійних шарів. Інверсійний стан атмосфери на 95 % випадків супроводжується
слабким вітром, а весною, взимку й восени в нічні години - туманом.
Забруднюючі речовини накопичуються переважним чином в шарі «земля» -
нижня межа інверсії, збільшуючи концентрації шкідливих речовин у 2 - 3 рази в
порівнянні з фоновою. Якщо інверсія формується на висотах від 200 до 500 метрів,
то концентрація забруднюючих речовин біля земної поверхні збільшується на 50 - 70
%, а в деяких випадках - на 100 %.
Максимум повторюваності інверсій у місті відзначається в осінньо-зимовий
період із нижньою границею від 100 до 500 метрів. Весною і особливо влітку
інверсійні шари повторюються рідше, а висоти їх нижніх границь розташовуються
на більших висотах і тому їх вплив на збільшення фонових концентрацій по місту
позначається в меншій мірі на 20 - 30 %.
На структуру фону забруднення повітря влітку значний вплив чинить бризова
циркуляція, що являє собою замкнутий повітряний потік із суші на водну поверхню
вночі та з водної поверхні на сушу вдень. Цей механізм функціонує за рахунок
енергетичних можливостей, що виникають в результаті різниці температур «суша
–вода» і влючає у свій обіг шкідливі домішки, які викидають підприємства міста.
Вночі накопичена маса шкідливих речовин під шаром інверсії переходить на
акваторію водосховища, а зранку переважно о 8 – 9 годині починає надходити на
сушу, тим самим збільшуючи концентрації шкідливих речовин у 1,5 - 2,0 рази на
відстані 1 - 2 км від поверхні води.
Головний внесок у сумарне забруднення повітряного басейну міста
належить підприємствам, що розташовані на двох промислових зонах (південний
і східний промислові вузли). Обсяг валового викиду шкідливих речовин цих
промислових зон складає 95,3 % від загальної кількості викидів підприємств міста
Черкаси. Відстань до центру міста від цих промислових вузлів становить 6-8
кілометрів, до мікрорайону «Перемога» – 7-10 кілометрів. Відстань між
29
промисловими зонами - 5 кілометрів. Розташовані промислові зони по вісі «північ
— південь».
При такому розташуванні промислових вузлів відносно районів міської
забудови, забруднюючий факел від південного промислового вузла на
центральну частину міста орієнтований при вітрах 160 - 250 град., а на
мікрорайон «Перемога» при вітрах 130 - 150 град. Забруднюючий факел від
східного промислового вузла на мікрорайони «Дніпровський» та «Перемога»
орієнтований при напрямку вітру 120 -150 град, а при напрямку 50-60 град, та
230 - 240 град, викиди обох промислових вузлів з'єднуються.
Виходячи з аналізу середньорічного напрямку вітрів, протягом року
південний промисловий вузол викидами забруднюючих речовин чинить вплив
на територію міста від 35 до 37 % випадків. Вплив східного промислового вузла
проявляється від 20 до 25 % випадків.
З проведеного аналізу можна зробити висновок, що протягом року
біогеоценоз міста підлягає забрудненню викидами шкідливих речовин південного
та східного промислових вузлів від 45 до 50 % випадків. З урахуванням 20 %
штилів у річному ході вітру навантаження при концентрації забруднюючих
речовин вище ГДК складає від 65 до 70 % випадків.
В атмосферу міста викидається більше 150 найменувань шкідливих
речовин, які підлягають обліку.
До найпоширеніших забруднюючих речовин атмосферного повітря
Черкаської області, відносяться діоксид нітрогену, оксид карбону, діоксид
сульфуру та речовини у вигляді суспендованих твердих частинок.
В таблиці 2.2 наведено динаміку викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря Черкаської області від стаціонарних джерел забруднення по
окремим населеним пунктам та районам області.
30
Таблиця 2.2 - Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від
стаціонарних джерел забруднення в Черкаській області по окремим населеним
пунктам, тис. т
Населені пункти та райони 2000 2018 2019 2020
1 2 3 4 5
Всього в т.ч. 28,778 57,872 51,839 51,429
м. Черкаси 16,821 24,437 21,236 18,932
м. Ватутіне 0,817 0,39 0,429 0,304
м. Канів 0,115 0,33 0,319 0,319
м. Золотоноша 0,546 0,374 0,256 0,251
м. Сміла 1,31 0,364 0,516 0,496
м. Умань 0,79 3,992 3,233 8,021
Городищенський р-н 0,345 0,459 0,482 0,330
Драбівський р-н 0,112 0,462 0,351 0,214
Жашківський р-н 0,191 1,012 0,928 0,844
Звенигородський р-н 0,852 0,614 0,615 0,213
Золотоніський р-н 1,357 4,464 3,435 2,807
Кам'янський р-н 0,227 0,547 0,519 0,506
Канівський р-н 0,015 7,339 6,460 6,492
Катеринопільський р-н 0,264 0,584 0,582 0,586
К.Шевченківський р-н 0,402 0,676 0,695 0,641
Лисянський р-н 0,643 0,038 0,034 0,039
Маньківський р-н 0,26 0,962 0,968 1,072
Монастирищенський р-н 0,379 0,168 0,124 0,125
Смілянський р-н 0,201 0,454 0,458 0,292
Тальнівський р-н 0,816 0,72 0,842 0,590
Уманський р-н 0,476 1,869 2,028 1,818
31
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4 5
Христинівський р-н 0,468 1,298 1,332 1,044
Черкаський р-н 0,411 2,242 2,357 2,225
Чорнобаївський р-н 0,4 3,062 2,948 2,708
Чигиринський р-н 0,228 0,227 0,074 0,064
Шполянський р-н 0,332 0,788 0,618 0,482
Отже, з аналізу даних таблиці 2.2 можна зробити висновок, що м. Черкаси
характеризується найбільшим обсягом викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря від стаціонарних джерел забруднення, а найменшим – м. Золотоноша. Серед
районів Черкаської області за найбільшими обсягами викидів у атмосферне повітря в
2020 році посідає Канівський район, за найменшими – Лисянський.
2.3 Характеристика основних джерел забруднення атмосферного повітря
області
До основних забруднювачів атмосферного повітря в Черкаській області в
2020 році відносяться підприємства енергетики, харчової та хімічної
промисловості, на які припадає 93 % викидів всіх забруднюючих речовин
(таблиця 2.3).
До основних забруднювачів атмосферного повітря області у 2020 році
відносяться наступні підприємства:
- ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ» з валовим
викидом 13,9 тис. т, що на 2,2 тис. т менше у порівнянні з 2019 роком;
- ПрАТ «Уманьгаз» з валовим викидом 7,6 тис. т, що на 4,8 тис. т
більше ніж у 2019 році;
- ПрАТ «Миронівська птахофабрика» з валовим викидом 6,4 тис. т, що
відповідає рівню 2019 року;
32
- ПрАТ «Азот» з валовим викидом 3,8 тис. т, що на 0,2 тис. т менше у
порівнянні з 2019 роком [14].
Таблиця 2.3 - Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за
видами економічної діяльності за 2020 рік
№ Види економічної діяльності Обсяги викидів по регіону
з/п тис. т у % до підсумку
1 2 3 4
1 Усі види економічної 51,4 100
діяльності
у тому числі:
1.1 Сільське господарство, 9,5 18,5
мисливство та лісове
господарство
1.2 Добувна промисловість і 0,2 0,4
розроблення кар'єрів
1.3 Переробна промисловість 13,3 25,9
1.4 Постачання електроенергії, 22,6 44
газу, пари та
кондиціювання повітря
1.5 Будівництво 0,00 0,00
1.6 Оптова та роздрібна
0,2 0,4
торгівля, ремонт
автотранспортних засобів і
мотоциклів
1.7 Транспорт, складське
1,3 2,5
господарство, поштова та
кур'єрська діяльність
33
Продовження таблиці 2.3
1 2 3 4
1.8 Державне управління й
0,4 0,8
оборона, обов'язкове
соціальне страхування
1.9 Інші 3,9 7,5
На рисунках 2.2 та 2.3 наведено основні підприємства – забруднювачі
атмосферного повітря Черкаської області.
Рисунок 2.2 - ДП «Черкаська ТЕЦ» ПАТ «Черкаське хімволокно», м. Черкаси, пр.
Хіміків 76
34
Рисунок 2.3 - ПАТ «Азот», м. Черкаси, вул. Першотравнева 72
Загальні викиди від основних підприємств забруднювачів Ч е р к а с ь к о ї
о б л а с т і у 2020 році становили 31,7 тис. т, що складає 62% від викидів
стаціонарних джерел області.
Інформація щодо основних забруднювачів атмосферного повітря надана в
таблиці 2.4 та на рисунку 2.4.
35
Таблиця 2.4 - Основні забруднювачі атмосферного повітря Черкаської області
за 2019 – 2020 р.р.
№ Підприємство Вид Валовий викид, т Зменшен- Причина
п/п - забруднювач економічної 2019 р. 2020 р. ня/- зменшення/
діяльності збільшен- збільшення
ня/+
1 Постачання
електроенерг
ПрАТ ії, газу, пари зменшення
та
«Черкаське 16124,36 13892,68 -2231,68 т використан-
кондиціюван
хімволокно» ня повітря ня вугілля
(виробництво
електроенергії)
2. Збільшен-
Розподілення
ня втрат
газоподібног
природно-
ПрАТ о палива
2824,25 7606,23 +4781,98 го газу під
«Уманьгаз» через місцеві час
(локальні)
транспорту-
трубопровод
и ва ння
3. Сільське,
зменшення
лісове та
ПрАТ викорис-рибне
Миронівська тання господарство 6411,72 6400,81 -10,91
природно-
птахофабрика (розведення го
свійської
газу
птиці)
4. Переробна
промисло-
вість зменшення
ПрАТ «Азот» (виробництв- 4027,06 3774,67 -253,39 випуску
во добрив
та азотних продукції
сполук)
36
Рисунок 2.4 - Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних
забруднювачів атмосферного повітря Черкаської області за 2020 р.
Аналіз рисунку 2.4 встановив, що найбільший вклад у забруднення
атмосферного повітря Черкаської області вносить ПрАТ «Черкаське хімволокно»,
частка викидів якого становить 27 % від загального обсягу викидів. Найменшу
частку викидів, що становить 7 %, вносить ПрАТ «Азот» м. Черкаси.
В країні визнана необхідність скорочення загальних щорічних викидів
оксидів нітрогену, сірчистого ангідриду, аміаку, летких органічних сполук та
важких металів зі стаціонарних і пересувних джерел або їх транскордонних
потоків згідно із «Конвенцією про транскордонне забруднення повітря на великі
відстані», що була підписана Українською РСР ще в 1983 році.
У Черкаській області згідно даних Головного управління статистики від
стаціонарних та пересувних джерел забруднення домінували обсяги викидів в
атмосферне повітря наступних забруднюючих речовин: діоксиду нітрогену, обсяг
37
викидів якого склав 8,654 тис. т. (17 %), речовин у вигляді твердих суспендованих
речовин недиференційованих за складом з обсягом викидів 7,481 тис. т (14,5 %),
аміаку з обсягом викидів 5,618 тис. т. (11 %), діоксиду сірки – 4,648 тис. т. (9 %),
оксиду карбону з обсягом викидів 2,492 тис. т. (5 %), неметанові леткі органічні
сполуки, обсяг викидів яких складає 0,582 тис. т. (1 %) [14]. В загальному обсязі
викидів їх частка склала 46 % в 2020 році.
Постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються
Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м. Черкаси.
В 2020 році в цілому по Україні оцінку стану забруднення атмосферного
повітря в містах України здійснено за даними спостережень на 129 стаціонарних
постах спостережень за забрудненням атмосферного повітря у 39 містах, в тому
числі м. Черкаси, на 163 стаціонарних та двох маршрутних постах системи
моніторингу гідрометеорологічних організацій (рисунок 2.5). В атмосферному
повітрі визначався вміст 22 забруднювальних речовин, включаючи вісім важких
металів.
Аналіх даних встановив, що середня за 2020 рік концентрація
формальдегіду в містах України, де проводились спостереження, була на рівні 2,3
ГДКс.д., діоксиду нітрогену на рівні 1,5 ГДКс.д., фенолу на рівні 1,0 ГДКс.д. В 25
містах України спостерігалось перевищення відповідних ГДКс.д. за
середньорічними концентраціями з діоксиду нітрогену, формальдегіду у 23
містах, завислих речовин у 7 містах, фенолу в 6 містах, оксиду карбону, оксиду
нітрогену та аміаку в 2 містах, а діоксиду сульфуру лише в одному місті. В 2020
році за індексом забруднення атмосфери (ІЗА), що враховує ступінь забруднення
атмосферного повітря за п’ятьма пріоритетними забруднюючими домішками,
дуже високий рівень забруднення атмосферного повітря зареєстровано у трьох
містах країни, а саме це Маріуполь, Кам’янське і Дніпро. Рівень забруднення
атмосферного повітря, що оцінювався як високий спостерігався у 9-ти містах
України, а саме Кривому Розі, Одесі, Києві, Миколаєві, Херсоні, Запоріжжі,
Краматорську, Черкасах та Вінниці.
38
Рисунок 2.5 - Мережа спостережень національної гідрометеорологічної
служби України. Моніторинг забруднення довкілля
Слід зазначити, що високий рівень забруднення атмосферного повітря
вказаних міст України, в тому числі і міста Черкаси, був обумовлений
здебільшого підвищеним вмістом специфічних шкідливих речовин, таких як
формальдегіду, фенолу, фтористого гідрогену, аміаку, а з основних домішок –
діоксиду нітрогену, завислих речовин та оксиду карбону (рисунок 2.6.).
Більшість міст з дуже високим та високим рівнем забруднення
атмосферного повітря знаходиться у Дніпропетровській та у Донецькій областях,
а інші міста – це шість обласних центрів та столиця України.
39
Рисунок 2.6 - Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) в найбільш
забруднених містах України (2020 рік)
Слід відзначити, що м. Черкаси входить до переліку 9 забруднених міст
України за значенням ІЗА, оскільки в 2020 р. ІЗА м. Черкаси становив 7,36, що
дорівнює високому рівню забруднення атмосферного повітря та тенденція до його
зростання спостерігається з 2018 року.
В 2020 році лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного
повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, що має 3 пости
спостереження у м. Черкаси, проводився контроль 4 основних і 13 специфічних
забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен [14].
17852 проб повітря проаналізовано лабораторією у 2020 році, у тому числі
за основними інгредієнтами п р о в е д е н о 9012 п р о б (50,4%), та за
специфічними – 8840 (50% ).
40
Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі наведено в
таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 - Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному
повітрі м. Черкаси
Речовина Клас Кіль- Серед- Серед- Макси- Мак- Частка міст Частка міст
кість ньо- ньо- маль- си- (%), де (%), де
не-
міст, річний добо- ний маль- середньоріч- максимальний
без-
охоп- вміст, вміст, но ний вміст разовий вміст
пеки ві
лених мг/м3 3 разові перевищував: перевищував: мг/м
ГДК
спост.
ГДК 1 5 10 1 5 10
ГД ГД ГДГДКГД ГДК ГД
Пил 3 1 0,1 0,15 0,50 0,5 К- К- К- К- - К-
SO 2 3 1 0,012 0,05 0,063 0,5 - - - - - -
CO 4 1 1,0 3,0 7,0 5,0 - - - - - -
NO2 3 1 0,04 0,04 0,19 0,2 - - - 6 - -
NO 3 1 0,04 0,06 0,16 0,4 - - - - - -
H2 S 2 1 0,001 - 0,006 0,008 - - - - - -
NH3 4 1 0,06 0,04 0,56 0,2 - - - 6 - -
Формаль- 2 1 0,008 0,003 0,063 0,035 6 - - 6 - -
дег ід
Бен зол 2 1 - 0,1 - 1,5 - - - - - -
В 2020 році згідно даних постійних спостережень максимальні концентрації
в порівнянні з 2019 роком зменшилися по діоксиду нітрогену на ПСЗ № 2, 3
відповідно у 1,5 та 2 рази, по аміаку на ПСЗ №3, 4 – в 1,04 та 1,07 разів
відповідно, по сірководню на ПСЗ №2, 3 – в 1,25 та 1,17 разів відповідно, а по
формальдегіду на ПСЗ №3 – в 1,06 разів.
Також зафіксовано зменшення середньорічних концентрацій в 2 0 2 0
р о ц і в порівнянні з 2019 роком по пилу на ПСЗ № 3 майже вдвічі та по
діоксиду нітрогену на всіх постах. Проте зафіксовано збільшення по аміаку на
41
всіх постах та по сірководню на ПСЗ № 3 вдвічі. Вміст інших домішок залишився
майже без змін.
Слід відзначити, що в 2020 році високого забруднення, що є вищим
5ГДКм.р, у місті не зафіксовано.
За 2020 рік найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих
речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста Черкаси представлено в
таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 - Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих
речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста Черкаси
Назва ГДК, мг/м3 Середня Максимальна
забруднюючої концентрація, з разових
речовини 3Середньодобова Максимальна мг/м концентрацій,
3
разова мг/м
Пил 0,15 0,5 0,67 1
Діоксид 0,04 0,2 1 0,95
нітрогену
Сірководень - 0,008 - 0,75
Аміак 0,04 0,2 1, 5 2,8
Оксид 3,0 5,0 0,33 1,4
карбону
Діоксид 0,05 0,5 0,24 0,13
сульфуру
Формальдегід 0,003 0,035 2,7 1,8
Оксид 0,06 0,4 0,67 0,4
нітрогену
42
Також важливо відзначити, що за останні 5 років тенденція зміни
середнього рівня забруднення атмосферного повітря характеризувалася
збільшенням по діоксиду та оксиду нітрогену, аміаку та формальдегіду, проте за
іншими домішками рівень забруднення не змінювався. Щодо важких металів, то
спостерігалося зменшення лише по нікелю та хрому [14].
В 2020 р. для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери
(ІЗА) міста Черкаси використовувались 5 найбільш пріоритетних домішок, таких
як пил (3 клас небезпеки), діоксид нітрогену (3 клас небезпеки), аміак (4 клас
небезпеки), формальдегід (2 клас небезпеки) та оксид нітрогену (3 клас
небезпеки). Слід відзначити, що за 2020 рік ІЗА збільшився у 1,02 рази, що
пояснюється зростанням середньорічної концентрації по аміаку, та становив 7,36,
що вважається високим рівнем забруднення атмосферного повітря (при ІЗА від 7
до 13).
На рисунку 2.7 наведено динаміку зміни комплексного індексу забруднення
атмосферного повітря по м. Черкаси за 2015 – 2020 р.р.
Рисунок 2.7 – Динаміка зміни комплексного індексу забруднення
атмосферного повітря по м. Черкаси
43
Якщо порівняти з попередніми роками, то за 2020 р. ІЗА в порівнянні з 2015
роком збільшився у 1,3 рази і становив 7,36, що відповідало високому рівню
забруднення атмосферного повітря [14].
Забруднюючі речовини, які визначали рівень забруднення атмосферного
повітря м. Черкаси в 2020 році, надані в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 – Рівень забруднення атмосферного повітря в 2020 р. за
значенням ІЗА
Міста, (значення ІЗА) Забруднюючі речовини, які визначають
рівень забруднення атмосферного повітря
м.Черкаси (7,36) Пил (3 клас небезпеки)
Діоксид нітрогену (3 клас небезпеки),
Аміак (4 клас небезпеки),
Формальдегід (2 клас небезпеки),
Оксид нітрогену (3 клас небезпеки)
Згідно даних спостережень Державної установи «Черкаський обласний
лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» з метою здійснення
моніторингу забруднення атмосферного повітря у 2020 році досліджено 5869
проб атмосферного повітря. Виявлено перевищення граничнодопустимих
максимально-разових концентрацій забруднюючих речовин в 75 випадках, що
становлять 1,3 % від досліджених проб атмосферного повітря.
44
2.4 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
Норматив якості атмосферного повітря є головним чинником та критерієм
для визначення забруднення атмосферного повітря.
Норматив якості атмосферного повітря відображає гранично - допустимий
максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, при якому
відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього
природного середовища.
Суттєвим фактором ризику виникнення та ускладнення перебігу у
населення гострих та хронічних захворювань дихальних шляхів, бронхолегеневої
системи, алергічних станів, тощо виступає інтенсивне забруднення атмосферного
повітря викидами забруднюючих речовин [15]. Встановлено прямий зв'язок між
інтенсивністю забруднення атмосферного повітря та станом здоров'я людини, а
також зростанням хронічних неспецифічних захворювань, серед яких
атеросклероз, хвороби серця, рак легенів тощо. Також забруднене повітря
призводить до значного зниження імунітету людини [16].
На стан здоров'я людини також негативно впливає смог, який утворюється в
повітрі міст у результаті фотохімічних реакцій за участю забруднюючих речовин,
що надходять з викидами підприємств та автотранспорту. Це призводить до
виникнення сльозотечі, різі в очах, сухого кашелю, нудоти, головного болю,
стискання в грудях, задишки, загальної слабкості організму людини, а також є
причиною розладів функцій органів дихання.
Забруднення атмосферного повітря діоксидом сульфуру може призводити
до виникнення таких захворювань, як хронічний і астматичний бронхіт,
бронхіальна астма та емфізема легенів. Науковці виявили збільшення частоти
інфекційних захворювань дихальних шляхів у дітей, що мешкають в умовах
забрудненого атмосферного повітря [17].
45
Оксид карбону досить несприятливо діє на організм людини, оскільки
наявність його в організмі стає причиною скарг на головний біль, запаморочення,
порушення сну, зниження пам'яті й уваги, задишку, біль у ділянці серця тощо.
В атмосферному повітрі м. Черкаси спостерігаються в основному
перевищення середньорічних ГДК по аміаку та формальдегіду.
Аміак (NH3) – безбарвний газ з характерним різким запахом нашатирного
спирту, який при охолодженні до -33,4°С під звичайним тиском перетворюється в
прозору рідину, що затвердіває при -77,8°С. Аміак є розчинним у воді, ефірі та
інших органічних розчинах. Один об‘єм води поглинає близько 750 об‘ємів
аміаку при 20°С. Аміак є корозійним для деяких металів, його ступінь токсичності
дорівнює 4. Аміак майже вдвічі легший від повітря.
Гранично допустимі концентрації (ГДК) аміаку у повітрі населених пунктів
встановлені в таких межах:
ГДК максимальна разова складає 0,2 мг/м3;
ГДК середньодобова складає 0,04 мг/м3.
Поріг сприйняття аміаку, тобто коли відчувається його запах, при
концентрації більше ніж 0,5 мг/м3. 250 мг/м3 при експозиції 60 хвилин вважається
смертельною концентрацією для людини. Дія аміаку на організм людини
проявляється у пошкодженні органів дихання, очей, слизових оболонок та шкіри.
Людина скаржиться на свербіж та почервоніння, опіки шкіри, різі в очах та
сльозотечу, задуху, сильний кашель. У випадку попадання рідкого аміаку і його
розчинів на шкіру можливе обмороження. При високих концентраціях парів
аміаку виникають судоми.
Формальдегід – газоподібна речовина з різким та неприємним запахом.
Формальдегід в атмосфері синтезуються внаслідок фотохімічного процесу
під впливом ультрафіолетового випромінювання. Джерелами антропогенного
надходження формальдегіду у навколишнє середовище є металургійні та хімічні
підприємства, виробництво з виготовлення меблів, полімерів та будівельних
матеріалів.
46
Найбільша частка формальдегіду надходить у повітря з відпрацьованими
газами автотранспорту. Формальдегід внесений до списку отруйних
канцерогенних речовин та є токсичним. Він негативно впливає на генетичний
матеріал, дихальні шляхи, очі, шкіру, печінку, нирки, а також вражає центральну
нервову систему.
Хвороби органів дихання займають друге місце в структурі загальної
захворюваності всього населення та перше місце у структурі первинної
захворюваності всього населення.
Впродовж останніх трьох років інтенсивні показники захворюваності на 10
тис. дорослого населення на хвороби органів дихання дещо зменшилися з 3547,3
до 3348,8, проте зріс рівень захворюваності на бронхіальну астму з 52,0 до 54,4;
гострі ларенгіти і трахеїти з 210,5 до 217,7; гострі фарингіти та тонзиліти з 273,7
до 282,9.
Сполуки сульфуру та фтору є найбільш небезпечними для флори. Унаслідок
надлишку в повітрі сірчистого ангідриду листя дерев темнішає, зморщується й
опадає, а голки хвойних дерев стають спочатку темно-червоними, а потім
засихають. Листя культурних рослин знебарвлюється, опадає, в наслідок чого
рослини гинуть. Листя і квіти під дією фтору бліднуть, укриваються плямами й
опадають. Особливо небезпечні для рослин відпрацьовані гази автомобілів, дія
котрих спричинює масове знищення дерев, чагарників і трав.
Також атмосферні забруднення шкідливо впливають і на тварин. Учені
виявляють у кістках і печінці корів свинець, а використання запиленого сіна стає
причиною появи кашлю і задишки у коней. Забруднення атмосферного повітря
призводить до ураження очей і верхніх дихальних шляхів свійських тварин і
птахів.
Спостерігається підвищена смертність бджіл і різке зниження їхньої
чисельності, зменшення кількості меду, що вони продукують, особливо внаслідок
отруєння фтором, сполуки якого осідають на квітах.
47
Також атмосферні забруднення позначаються і на побутових умовах.
Зокрема, в місці забруднення погіршується мікроклімат, фотохімічний смог
знижує прозорість атмосферного повітря, внаслідок чого знижується освітленість.
Ґрунт на відміну від атмосферного повітря володіє здатністю акумулювати
різні забруднення, що потрапляють в нього. Забруднюючі речовини, потрапляючи
в ґрунт, накопичуються в ньому у надмірних кількостях за рахунок викидів
промислових підприємств, тваринницьких комплексів, тощо.
Ґрунт є однією з складових частин навколишнього середовища.
Найважливіша властивість грунту, це родючість, тобто здатність забезпечувати
зростання і розвиток рослин. Ця властивість ґрунту відіграє головну роль в житті
людини. У будь-якому випадку об‘єктом забруднення є біогеоценоз. Надлишок
одних речовин у природному середовищі або наявність інших призводить до
зміни екологічних факторів, тобто змінюються склад атмосфери, води, ґрунту
тощо.
При цьому порушуються процеси обміну речовин, знижується
інтенсивність асиміляції продуцентів і біопродуктивність біогеоценозу загалом.
Завдається велика шкода всім процесам життєдіяльності, яка в кінцевому
підсумку призводить до екологічної кризи та екологічної катастрофи.
2.5 Пропозиції щодо покращення стану атмосферного повітря області
Зберегти та відновити природний стан атмосферного повітря та створити
сприятливі умови для життєдіяльності населення дозволить впровадження
новітніх технологій, пов'язаних з економією палива, встановлення на
підприємствах високоефективного очисного обладнання.
Підприємствами Черкаської області постійно розробляються та
впроваджуються заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря.
48
Для прикладу, в 2020 році 2 суб'єктами господарювання області, зокрема
ТДВ «Хлистунівський завод залізобетонних конструкцій» та ПрАТ
«Лебединський насіннєвий завод», за рахунок впровадження природоохоронних
заходів, що пов’язані із встановленням пилогазоочисного обладнання, викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротилися на 8,778 т/рік.
В 2020 році на ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ» викиди
забруднюючих речовин скоротилися на 2,2 тис. т у зв'язку із збільшенням
використання природного газу та використання вугілля з низьким вмістом сірки.
Покращити екологічну ситуацію в Україні, в тому числі в Черкаській
області, можливо шляхом:
1) збільшення питомої ваги автобусів, що використовують альтернативне
пальне. Для цього необхідно створити відповідну мережу автозаправних станцій
та забезпечити створення необхідної мережі сертифікованих станцій технічного
обслуговування з установки та обслуговування устаткування, що забезпечує
роботу автобусів на такому паливі;
2) забезпечення роботи контрольно-регулювальних пунктів паливного
обладнання на станціях технічного обслуговування та автотранспортних
підприємствах;
3) забезпечення дієвого контролю за якістю пального;
4) впровадження системи заходів щодо використання пристрою зниження
вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах;
5) проведення комплексу заходів щодо заміни автобусів малої місткості на
автобуси середньої та великої місткості, обладнані двигунами, що відповідають
євростандартам, тощо.
До пріоритетних напрямків також слід віднести реалізацію комплексу
заходів щодо посилення контролю за рівнем забруднення транспортними
засобами атмосферного повітря [18].
Крім того, для великих міст, є актуальними проблеми модернізації та
удосконалення вулично-дорожньої мережі, будівництво нових транспортних
49
розв’язок, створення відособлених магістралей і шляхопроводів для руху
пасажирського і вантажного транспорту, організація раціональної схеми руху
пасажирських і вантажних потоків магістралями міст.
Значний ефект може дати запровадження автоматизованих систем
управління дорожнім рухом з підключенням до систем найважливіших
транспортних розв’язок, а також спорудження підземних і надземних переходів
для поділу потоків транспорту і пішоходів.
Для міста Черкаси пріоритетним є недопущення зменшення частки
електротранспорту в загальному обсязі міських пасажирських перевезень, що
дозволить істотно скоротити кількість транспортних засобів малої місткості і
значно знизити навантаження на екологічно перенасичені магістралі.
Для зменшення шкідливого впливу автомобільного транспорту на довкілля
в країнах ЄС з 2008 р. запроваджуються екологічні норми рівня «ЄВРО-5», а в
Україні лише з 2007 р. остаточно введено норми «ЄВРО-2». Знизити рівень
техногенного навантаження автомобільного транспорту на довкілля можливо
шляхом:
удосконалення нормативно-правової бази щодо охорони довкілля,
енергоефективності та використання альтернативних видів палива на
автомобільному транспорті;
запровадження сучасних європейських технологій безпечного, екологічно
сприятливого та енергоефективного автомобільного транспорту;
забезпечення інструментів контролю відповідності встановленим вимогам
та технічної бази для функціонування ефективної системи державного
регулювання з урахуванням досвіду країн ЄС;
поетапного запровадження міжнародних екологічних норм «ЄВРО-3»,
«ЄВРО-4», «ЄВРО-5» для транспортних засобів і моторних палив;
запровадження дієвого та прозорого механізму стимулювання споживання
альтернативних моторних палив, зокрема біопалив;
50
посилення державного контролю за якістю паливних і мастильних
матеріалів, що використовуються для роботи транспортних засобів;
зменшення енергоємності послуг, забезпечення ефективного використання
паливно-енергетичних ресурсів із оптимізацією структури
енергоспоживання та збільшенням частки нетрадиційних видів палива;
удосконалення технічного стану автомобільних доріг.
51
ВИСНОВКИ
У роботі надано детальну екологічну оцінку стану атмосферного повітря
м. Черкаси та Черкаської області.
З проведеного аналізу даних можна зробити висновок, що повітряне
середовище є найнеобхіднішою для життя частиною довкілля, що впливає на всі
процеси життєдіяльності організму людини. Від якості повітряного середовища
залежить фізичний розвиток, стан здоров'я і працездатність населення.
Забруднення атмосферного повітря, що проявляється в зменшенні прозорості
повітря та природного освітлення, збільшенні туманоутворення, погіршує
екологічні умові життя населення.
Забруднення повітря стало великою соціальною і економічною проблемою
для багатьох розвинених країн, особливо для великих міст, промислових
агломератів.
В роботі проаналізовано стан атмосферного повітря в Україні і в місті
Черкаси. З нього можна зробити висновок, що забруднення атмосфери викидами
промислових підприємств та автотранспортом досягло такого рівня, що за
рахунок процесу самоочищення та природного регулювання не відбувається
помітної нейтралізації шкідливих речовин, які надходять в атмосферу, та веде до
незворотних змін складу навколишнього середовища. Це стосується й нашого
міста, тому велике значення має облік та контроль за надходженням в
атмосферу забруднюючих речовин.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Черкаської області
від стаціонарних джерел у 2020 році становили 51,4 тис. Т, що на 0,409 тис. т
менше в порівнянні з попереднім 2019 роком, за даними Головного управління
статистики в Черкаській області. Слід відзначити, що за останні п'ять років
спостерігається динаміка значного скорочення викидів забруднюючих речовин в
повітряний басейн області саме від стаціонарних джерел.
52
В 2020 році в повітряний басейн міста Черкаси надійшло 18,9 тис. т викидів
забруднюючих речовин, що становить 37% від викидів стаціонарних джерел
по області, що на 2,3 тис. т менше в порівнянні з 2019 роком.
Значний вклад (52%) в забруднення атмосферного повітря області вносить
автотранспорт.
До найпоширеніших забруднюючих речовин атмосферного повітря
Черкаської області, відносяться діоксид нітрогену, оксид карбону, діоксид
сульфуру та речовини у вигляді суспендованих твердих частинок.
До основних забруднювачів атмосферного повітря в Черкаській області в
2020 році відносяться підприємства енергетики, харчової та хімічної
промисловості, на які припадає 93 % викидів всіх забруднюючих речовин.
Загальні викиди від основних підприємств забруднювачів Ч е р к а с ь к о ї
о б л а с т і у 2020 році становили 31,7 тис. т, що складає 62% від викидів
стаціонарних джерел області.
Найбільший вклад у забруднення атмосферного повітря Черкаської області
вносить ПрАТ «Черкаське хімволокно», частка викидів якого становить 27 % від
загального обсягу викидів. Найменшу частку викидів, що становить 7 %, вносить
ПрАТ «Азот» м. Черкаси.
В 2020 р. для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери
(ІЗА) міста Черкаси використовувались 5 найбільш пріорітетних домішок, таких
як пил (3 клас небезпеки), діоксид нітрогену (3 клас небезпеки), аміак (4 клас
небезпеки), формальдегід (2 клас небезпеки) та оксид нітрогену (3 клас
небезпеки). Слід відзначити, що за 2020 рік ІЗА збільшився у 1,02 рази, що
пояснюється зростанням середньорічної концентрації по аміаку, та становив 7,36,
що вважається високим рівнем забруднення атмосферного повітря (при ІЗА від 7
до 13).
Місто Черкаси входить до переліку 9 забруднених міст України за
значенням ІЗА, оскільки в 2020 р. ІЗА м. Черкаси становив 7,36, що дорівнює
53
високому рівню забруднення атмосферного повітря та тенденція до його
зростання спостерігається з 2018 року.
Тому необхідно контролювати всі стаціонарні й пересувні джерела
забруднення, об’єм їх викидів в атмосферу та їх шкідливість.
Результати роботи опубліковано в Збірнику тез доповідей студентської
науково-практичної конференції. Секція «Екологія». - 19-22 квітня 2022 р.,
м.Черкаси: ЧДТУ. – С.34 [19].
54
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від
26.06.1991 р. №1268- ХІІ (зі змінами і доповненнями, внесеними Законами
України від 13.04.2020 р. №554- ІХ//ВВР. - №37. – С.277.
2. Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 р. №2707-
ХІІ (зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 28.02.1995 р.
№875/95-ВР, від 21.06.2001 р. №2556-ІІІ) //ВВР. - №50. – С. 1.
3. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. Підручник. – Київ: „Вища
школа”, - 2004.
4. Стольберг Ф.В. Екология города. – Киев:"Тибра". - 2000 – 464 с.
5. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні.
– К.: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. – 2020. – 421 с.
6. Клименко М. О., Прищепа А. М., Вознюк Н. М. Моніторинг довкілля:
Підручник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2006. — 360 с.
7. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.
8. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.
9. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с.
10. Денисов В.Н.; Рогалев В.А. Проблемы экологизации автомобильного
транспорта - С-П., ЭКО, 2004 г. – 194 с.
11. Говорун А.Г., Скорченко В.Ф. Худолiй М.М. Транспорт i навколишнє
середовище. К.: - Урожай. 1992. — 144 с.
12. Гутаревич Ю.Ф., Зеркалов д.З., Говорун А.Г. Екологiя та автомобiльний
транспорт: Навчальний посiбник. — К.: Арiстей, 2006. — 87-267 с.
13. Екологічний паспорт Черкаської області. – Ч.: Управління екології та природних
ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації. – 2021. – 237 с.
55
14. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2020 році. – Ч.: Управління екології та природних ресурсів
Черкаської обласної державної адміністрації, 2021. – 241 с.
15. Клименко М. О., Залеський 1. 1. Екологiя людини: Навчальний посібник. —
Рiвне: УДУВГП, 2004.
16. Микитюк О.М. , Злотiн 0.3., Бровдiй В.М. та iн. Екологiя людини. Пiдручник.
— З-е вид., випр. i доп. — Харкiв: “0ВС”, 2004. — 254 с.
17. Залеський I.I., Клименко М.О. Екологiя людини: Пiдручник. — К.:
Видавничий центр “Академія”, 2005. — 288 с.
18. Бровдiй В.М., Гаца О.О. Екологiчнi проблеми України (проблеми ноогенiки).
— К.: НПУ 2000.-172с.
19. Чмига Д.Ю., Хоменко О.М. Екологічна оцінка стану атмосферного повітря
Черкаської області//Збірник тез доповідей студентської науково-практичної
конференції ЧДТУ. – 19-22.04.2022. – С.34.