Екологічна оцінка техногенного навантаження на атмосферне повітря Черкаської області

Ластабеженко, Андрій Іванович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4275
Повний запис метаданих
Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Хоменко, Олена Михайлівна	-
dc.contributor.author	Ластабеженко, Андрій Іванович	-
dc.date.accessioned	2023-01-12T17:23:26Z	-
dc.date.available	2023-01-12T17:23:26Z	-
dc.date.issued	2022-12	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4275	-
dc.description.abstract	Ластабеженко А.І. Екологічна оцінка техногенного навантаження на атмосферне повітря Черкаської області Актуальність теми. Однією з найактуальніших проблем сьогодення, яка останнім часом постійно перебуває у фокусі суспільної уваги, є проблема забруднення атмосферного повітря. Зростаючі антропогенні навантаження послаблюють природний процес самоочищення атмосфери, що призводить до накопичення шкідливих домішок, які зумовлюють її забруднення (хімічне, радіоактивне, біологічне, теплове та електростатичне). Глобальними наслідками забруднення атмосфери є накопичення в ній парникових газів та виснаження озонового шару. На регіональному рівні це призводить до закислення атмосферної вологи і випадання кислотних опадів, збільшення концентрації приземного озону, зростання рівнів пріоритетних забруднюючих речовин, що значно погіршує якість життя і здоров’я населення. Тому, дослідження стану та якості повітряного басейну області в умовах техногенезу, висвітлення його загальної динаміки у часовому та просторовому зрізі є вкрай важливим завданням сучасної науки, вирішення якого допоможе зберегти середовище, сприятливе для життєдіяльності людини та попередити незворотні зміни у кліматі. Мета роботи: провести аналіз динаміки основних показників техногенного навантаження на атмосферне повітря районів та міст Черкаської області. Завдання роботи: визначити вплив антропогенних джерел забруднення на якість повітряного середовища та здоров’я людини, проаналізувати рівні забруднення атмосферного повітря районів та міст області. Об’єкт дослідження: основні показники техногенного навантаження на атмосферне повітря районів та міст Черкаської області. Пpeдмeт дocлiджeння: техногенне навантаження повітряного середовища Черкаського регіону. Методи дослідження: теоретичний – аналіз, порівняння і систематизація законодавчої бази у сфері охорони атмосферного повітря, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних; аналітичний метод – розрахунок ступеня забрудненості повітряного середовища районів та області. Результати дослідження. У роботі на основі статистичної інформації проаналізована динаміка викидів шкідливих речовин у повітря за різними видами екодеструктивної діяльності, визначені рівні забруднення повітряного басейну районів та міст області, розроблені пропозиції щодо попередження і компенсації негативних наслідків господарської діяльності на атмосферне повітря Черкащини. Аналізуючи інформацію наданої інформації Головним управлінням статистики у Черкаській області можна відзначити скорочення викидів забруднюючих речовин в повітряний басейн області від стаціонарних джерел. Разом з тим, інгредієнта складова свідчить про збільшенням концентрації по діоксиду та оксиду нітрогену, формальдегіду. По аміаку спостерігалось зниження рівня забруднення. По іншим домішкам рівень забруднення не змінився. За видами економічної діяльності найбільш забруднюють повітряне середовище підприємства постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, їх внесок складає 44 % від загальної кількості викидів. На другому місце знаходиться переробна промисловість – 26 %, трійку лідерів завершує сільське, лісове та рибне господарство із внеском в забруднення – 18 %. Наукова новизна: вперше здійснено докладний аналіз існуючої нормативно-правової системи в Україні та в Європейському Союзі у галузі охорони атмосферного повітря з метою оптимізації державного моніторингу. Запропоновано спосіб удосконалення екологічного управління шляхом використання єдиної системи для здійснення контролю якості моніторингу атмосферного повітря на основі даних у відкритому доступі на рівні пересічного користувача. Теоретичне і практичне значення: отримані результати дослідження дозволяють оцінити рівень аеротехногенного навантаження Черкаської області, що може бути покладено в основу розробки програмного забезпечення (додатку), який дозволить отримувати дані моніторингу атмосферного повітря в режимі реального часу, а також здійснювати аналіз та візуалізацію завантажених даних. Запропоновані рекомендації можуть бути враховані при плануванні оздоровчих заходів міського середовища.	uk_UA
dc.description.abstract	Lastabezhenko А. Ecological estimation of technogenic loading on atmospheric air of Cherkassy region Actuality of theme. One of the most pressing problems of our time, which has recently been in the focus of public attention, is the problem of air pollution. Increasing anthropogenic loads weaken the natural process of self-purification of the atmosphere, which leads to the accumulation of harmful impurities that cause its pollution (chemical, radioactive, biological, thermal and electrostatic). The global consequences of atmospheric pollution are the accumulation of greenhouse gases and the depletion of the ozone layer. At the regional level, this leads to acidification of atmospheric moisture and acid precipitation, an increase in the concentration of ground-level ozone, and an increase in the levels of priority pollutants, which significantly worsens the quality of life and health of the population. Therefore, the study of the state and quality of the air basin of the region in the conditions of technogenesis, the coverage of its general dynamics in time and space is an extremely important task of modern science, the solution of which will help preserve an environment favorable for human life and prevent irreversible changes in climate. The purpose of the work: analysis of the dynamics of the main indicators of technogenic load on the atmospheric air of the districts and cities of the Cherkasy region. The object of study: indicators of man-made load on atmospheric air of districts and cities of Cherkasy region. The subject of research: man-made air pollution of the Cherkasy region. Research methods: theoretical – analysis, comparison and systematization of the legislative base in the field of atmospheric air protection, generalization of scientific, theoretical and research data; analytical method – calculating the degree of air pollution in districts and regions. Results of the research. Based on statistical information, the work analyzed the dynamics of emissions of harmful substances into the air by various types of eco-destructive activities, determined the levels of air pollution in the regions and cities of the region, developed proposals for prevention and compensation of the negative consequences of economic activity on the atmospheric air of Cherkasy region. Analyzing the information provided by the Main Department of Statistics in the Cherkasy region, it is possible to note the reduction of emissions of pollutants into the air basin of the region from stationary sources. At the same time, the ingredient component indicates an increase in the concentration of nitrogen dioxide and oxide, formaldehyde. A decrease in the level of pollution was observed for ammonia. For other impurities, the level of pollution did not change. By types of economic activity, the most polluting of the air environment are enterprises supplying electricity, gas, steam and air conditioning, their contribution is 44% of the total amount of emissions. The processing industry is in second place - 26%, the top three are completed by agriculture, forestry and fishing with a contribution to pollution - 18%. Scientific novelty: for the first time, in order to optimize state monitoring a detailed analysis of theexisting legal system in Ukraine and the European Union in the field of air protection was carried out. A method is proposed for improving environmental management by using a unified system for monitoring the quality of atmospheric air monitoring based on publicly available data at the level of an ordinary user. Theoretical and practical significance: the results of the study allow us to assess the level of aerotechnogenic load in the Cherkasy region, which can be used as the basis for the development of software (applications) that will allow obtaining real-time atmospheric air monitoring data, as well as analyzing and visualizing the downloaded data. The proposed recommendations can be taken into account when planning recreational activities in the urban environment.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	атмосферне повітря	uk_UA
dc.subject	здоров’я населення	uk_UA
dc.subject	викиди шкідливих речовин	uk_UA
dc.subject	рівні забруднення	uk_UA
dc.title	Екологічна оцінка техногенного навантаження на атмосферне повітря Черкаської області	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Ластабеженко Андрій_диплом.pdf Restricted Access		3.11 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА 
АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
 
 
 
 
Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-212 
спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
Ластабеженко А.І._________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _ Хоменко О.М.__________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль Хоменко О.М.______ 
                 (прізвище та ініціали) 
Рецензент Бондаренко Ю.Г._________ 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
Черкаси – 2022 рік 
2 
 
ЗМІСТ 
Вступ………………………………………………………………………………... 3 
1 Аналітичний огляд літератури………………………………………………. 5 
 1.1 Національне законодавство сфері охорони атмосферного повітря 5 
 1.2 Джерела забруднення атмосфери. Нормування вмісту забруднюючих 
11 
речовин…………………………………………………………………… 
 1.3 Аналіз екологічного стану атмосферного повітря в Україні……….. 17 
 1.4 Вплив атмосферних забруднюючих речовин на здоров’я населення 21 
2 Екологічна оцінка техногенного навантаження на атмосферне повітря 
27 
Черкаської області……………………………………………………………… 
 2.1 Загальні відомості про Черкаську область та місто Черкаси………….. 27 
 2.2 Моніторинг якості повітря в Україні…………………………………. 29 
 2.3 Аналіз джерел забруднення міста Черкаси…………………………… 33 
 2.4 Аналіз аеротехногенного забруднення Черкаської області …………… 35 
 2.5  Визначення ступеня забрудненості повітряного середовища районів 
44 
та міст Черкаської області у 2021 році………………………………. 
 2.6 Вплив якості повітряного середовища на стан здоров’я населення 
56 
Черкаської області……………………………………………………….. 
 2.7 Заходи щодо поліпшення ситуації якості атмосферного повітря 58 
Висновки……………………………………………………………………………. 60 
Перелік посилань………………………………………………………………… 63 
Додатки……………………………………………………………………………... 65 
Додаток А. Апробація результатів роботи……………………………………….. 66 
 
 
 
 
 
 
3 
 
ВСТУП 
 
Одним з важливих об’єктів навколишнього природного середовища є 
атмосферне повітря. Стійкість біосфери залежить від його чистоти. Забруднення 
біосфери впливає на рослини, тварини, людей, будови, обладнання та різні 
матеріали. Повітря, яким ми дихаємо, являє собою фізичну суміш газів, які 
складають атмосферу. Повітря має постійні складові атмосфери й непостійну 
кількість різних домішок природного й антропогенного походження.  Під впливом 
антропогенної діяльності людини до атмосферного повітря потрапляють різного 
роду забруднювачі, внаслідок чого формуються негативні тенденції до 
виникнення надзвичайних ситуацій, погіршення умов життєдіяльності і зростання 
захворюваності населення.  
Здоров’я людини визначається взаємодією цілої низки факторів: спадковість, 
спосіб життя, наявність шкідливих звичок, соціально-економічне і психологічне 
благополуччя, доступність медичного обслуговування, умови життєдіяльності та 
якість навколишнього середовища. Для людини несприятливе забруднення будь-
якого із компонентів природного середовища, з яким вона контактує, при цьому 
можуть уражатися всі її системи й органи. З погляду здоров’я людини особливу 
роль відіграє атмосфера. Контакти людини з забруднювачами середовища через 
повітря відбуваються частіше, ніж через воду, рослини та інші його компоненти. 
Повітря, як ресурс життєдіяльності людини, є найбільш критичним 
фактором. Парадокс еволюції цивілізації в тому, що чим швидше людство 
розвивається, тим сильніше погіршує навколишнє середовище, в першу чергу 
повітряне середовище. На даний момент людство переживає стан, коли 
можливості природніх процесів самовідтворення та регуляції складу атмосфери 
дійшли до межі через антропогенний тиск. На порядку денному загрози не тільки 
локального чи регіонального масштабу. Особливу небезпеку становить 
руйнування озонового шару Землі, яке спостерігається впродовж останніх років. 
Україна не є винятком у цьому загрозливому процесі. 
4 
 
Процес забруднення повітря, який почався з прискореною індустріалізацією, 
став очевидним ще з початку 60-х років минулого століття, дуже суттєво 
прискорився на межі 80-90-х роках ХХ століття. Сучасне зростання рівня 
забруднення повітряного простору несе очевидну загрозу здоров’ю населення та 
підвищенню частки передчасних смертей. За даними Всесвітньої організації 
охорони здоров’я в першу чергу має місце збільшення випадків інсульту, раку 
легень, інфаркту, а також хронічних та гострих респіраторних захворювань.  
Виходячи з вищесказаного можна зазначити, що вибрана тема 
кваліфікаційної роботи є досить актуальною.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5 
 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Національне законодавство сфері охорони атмосферного повітря 
 
Відповідно до статті 50 Конституції України «Кожен має право на безпечне 
для життя здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього 
права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про 
стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на 
її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена» [1]. 
Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої 
влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. У статті 85 Конституції 
України визначені повноваження Верховної Ради України, і зокрема 
затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, 
соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля [1]. 
У Основних засадах (стратегії) державної екологічної політики України на 
період до 2030 року, що затверджені Законом України від 28 лютого 2019 року № 
2697-VIII, у розділі І «Існуючі проблеми та сучасний стан довкілля в Україні» [2] 
зазначено, що забруднення атмосферного повітря є однією з найгостріших 
екологічних проблем, а розділ ІІІ містить стратегічні цілі та завдання, що 
безпосередньо пов’язані з управлінням якістю атмосферного повітря (рисунок1.1).  
 
 
Рисунок 1.1 – Зв’язок державної екологічної політики з проблемою забруднення  
атмосферного повітря в Україні 
6 
 
Відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються Законами 
України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону 
атмосферного повітря» та іншими наведеними нижче нормативно-правовими 
актами [3,4]. Відповідно до статті 5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного 
середовища» державній охороні й регулюванню використання на території 
України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і 
природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як ті, що залучені 
в господарський обіг, так і ті, що не використовуються в економіці у цій період 
(земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), 
ландшафти та інші природні комплекси. Відповідно до статті 3 ЗУ «Про охорону 
атмосферного повітря» державне управління в галузі охорони атмосферного 
повітря відповідно до закону здійснюють декілька ключових суб’єктів 
(рисунок 1.2). 
 
 
 
Рисунок 1.2 – Основні суб’єкти державного управління в галузі охорони 
атмосферного повітря в Україні 
 
7 
 
Процес наближення українського законодавства про охорону 
навколишнього середовища до законодавства ЄС здійснюється відповідно до 
Національної стратегії наближення (апроксимації) законодавства України до 
права ЄС у сфері охорони довкілля. Стратегія спирається на положеннях статті 
363 Глави 6 (Навколишнє середовище) та Додатка ХХХ до Угоди про асоціацію 
2014 року між Європейським Союзом (і його державами-членами) та Україною та 
спрямована на забезпечення виконання Україною вимог Угоди про асоціацію. 
Відповідно до Угоди про асоціацію, Україна зобов’язана виконувати низку 
директив ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища, включно з 
Директивою 2010/75/ ЄС про промислові викиди (комплексне запобігання та 
контроль забруднення) (рисунок 1.3). Цей процес передбачає та вимагає низки 
змін:  
– законодавчих (зокрема, підготовки та впровадження найкращих доступних 
технологій – НДТ); 
– технічних (наприклад, визначення об’єктів, що потребують інтегрованого 
дозволу та створення реєстру речовин-забруднювачів); 
– організаційних (зокрема, забезпечення доступу громадськості до інформації 
та участі у прийнятті екологічних рішень) 
 
Рисунок 1.3 – Зобов’язання України перед ЄС щодо змін у законодавстві 
 
8 
 
Імплементація положень Директиви 2010/75/ЄС про промислове 
забруднення Мінекоенерго було прописано у Концепції реалізації державної 
політики у сфері промислового забруднення (рисунок 1.4).  
 
 
Рисунок 1.4 – Процес адаптації національного законодавства до норм 
європейського екологічного права 
 
Проект Концепції пропонує три варіанти посилення контролю з боку 
держави за обсягами промислового забруднення. Зокрема, один із них передбачає 
об’єднання всіх дозволів (на викиди забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря, на спеціальне водокористування та на здійснення операцій у сфері 
управління відходами) в єдиний консолідуючий документ (рисунок 1.5). Також 
передбачено створення інформаційної системи, де б кожен бажаючий міг 
довідатися про фактичні обсяги забруднення. 
Розрахунок для видачі інтегрованого дозволу буде проводитись відповідно 
до висновків «Найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ)», 
а не так, як зараз – на фактичних викидах у воду, повітря та ґрунт забруднювачем. 
9 
 
 
Рисунок 1.5 – Нова дозвільна система 
 
Надійні та точні дані про фактичні обсяги промислового забруднення: в 
українських умовах вимоги до моніторингу є одним із найболючіших питань. 
Адже якщо невитратні розрахункові методи уже, загалом, розроблені та 
використовуються підприємствами, то установка систем для безперервного 
моніторингу вимагає відчутних витрат.  
Новий Закон «Про оцінку впливу на довкілля» [6] та новий Закон «Про 
стратегічну екологічну оцінку» [7] розширюють можливості для участі 
громадськості в прийнятті екологічно значимих рішень. Концепція про 
промислові викиди передбачає такі аспекти участі громадськості: доступ до 
інформації про обсяги промислових викидів; доступ до документів, що 
стосуються дозвільного процесу (заяв, дозволів, річних звітів підприємств, звітів 
органу нагляду та контролю); участь у процесі надання дозволів (включно з 
процесом внесення змін до екологічного дозволу); забезпечення належного 
врахування результатів громадського обговорення (рисунок 1.6). 
Окрім цього, доступ до даних моніторингу буде відкритим для усіх 
зацікавлених сторін, формуючи у підприємств відповідальне ставлення до 
10 
 
використання очисного обладнання та забезпечення достовірності даних 
моніторингу. 
 
 
Рисунок 1.6 – Функція контролю та доступу до публічної інфомації 
 
Концепція про промислові викиди передбачає, що Державна 
природоохоронна служба України (ДПСУ) братиме участь у формуванні умов 
інтегрованих дозволів, систематично оцінювати ризики для навколишнього 
середовища, проводити планові та позапланові перевірки, а також складати звіти 
про те, яким чином підприємства виконують умови інтегрованого дозволу. 
Оператори установок зобов’язані здійснювати самоконтроль і передавати 
інформацію про викиди забруднюючих речовин до загальної бази даних 
(платформи «Відкрите довкілля»). МЕНР/відповідальний орган зобов’язаний 
складати звіти про виконання виданих дозволів. 
 
 
 
 
11 
 
1.2 Джерела забруднення атмосфери. Нормування вмісту забруднюючих 
речовин 
 
Однією із головних умов появи та розвитку життя на землі є атмосфера – 
газова оболонка біля Землі масою 5∙1015 т, що менше однієї міліонної частини 
усієї маси планети [8]. Складові атмосфери розподілені нерівномірно, в 
залежності від температури виділяють декілька зон, які знаходяться на різних 
відстанях від Землі. 
Найближчий до поверхні Землі шар називається тропосферою, його 
товщина складає 10-12 км в середніх широтах та 16-18 км над екватором. Повітря 
цей зони має високу щільність – 0,001 г/см3 над рівнем моря, тому на її масу 
припадає 4/5 маси всієї атмосфери, остання частина повітря знаходиться в 
стратосфері (рисунок 1.7) [9]. Стан тропосфери визначає погоду. Температура 
повітря в тропосфері змінюється від плюс 40 °С до мінус 50 °С, з висотою вона 
знижується на 0,6 °С на кожні 100 м [10].  
 
 
Рисунок 1.7 – Шари атмосфери 
12 
 
Склад атмосферного повітря в тропосфері підтримується за рахунок 
постійних процесів: використання газів живими організмами і видалення їх а 
атмосферу. Він є неоднорідним за висотою. Але в тропосфері газові складові 
мають відносно постійні значення (таблиця 1.1) [11].  
 
Таблиця 1.1 – Основні компоненти атмосферного повітря, % 
Висота, Азот Кисень Аргон Гелій Водень Тиск 
км (мм. рт. 
ст.) 
0 78,09 20,94 0,93 – 0,01 760 
5 77,89 20,94 0,94 – 0,01 405 
10 78,02 20,99 0,94 – 0,01 168 
20 81,24 18,10 0,59 – 0,04 410 
100 2,97 0,11 – 0,56 96,31 0,0067 
 
Під атмосферним забрудненням розуміють присутність у повітрі різних 
газів, парів, часток твердих або рідких речовин (в тому числі радіоактивних), які 
несприятливо впливають на живі організми, погіршують умови їхнього життя або 
завдають матеріальних збитків, прямо або опосередковано змінюють розподіл 
сонячної радіації, яка надходить до земної поверхні. 
За впливом на організм людини джерела забруднення атмосфери можна 
поділити на хімічні та фізичні (рисунок 1.8). До фізичних належать: 1) 
радіоактивні елементи, які є джерелом іонізуючої радіації; 2) теплове забруднення 
(штучне підвищення температури); 3) шуми і низькочастотні коливання, вібрації 
(інфразвук). До хімічних належать: 1) газоподібні похідні карбону і рідкі 
вуглеводні сполуки; 2) миючі засоби; 3) пластмаси; 4) пестициди та інші 
синтетичні речовини; 5) похідні сульфуру; 6) похідні нітрогену; 7) важкі метали; 
8) сполуки фтору; 9) тверді домішки; 10) органічні речовини.  
13 
 
 
Рисунок 1.8 – Джерела забруднення атмосферного повітря 
 
Джерела забруднення за умовами утворення можуть бути природними 
(виверження вулканів, лісові пожежі, пил з ерозійних ґрунтів, вивітрювання 
гірських порід, піщані бурі та ін.) та штучнми (антропогенні, техногенні), що 
створені господарською діяльністю людини. Останні включають шкідливі викиди 
промислових, енергетичних і транспортних джерел. Загальна маса світових 
промислових та побутових відходів становить близько 600 Гт, тобто 6  1011 тонн. 
За останні 100 років в атмосферу потрапило 1,35 Мт, тобто 1,35  106 т кремнію, 
1,5 Мт миш’яку, більш як по 1 Мт нікелю і кобальту, по 0,6 Мт цинку та сурми.  
За складом домішки, які надходять до атмосфери, поділяються на рідкі, 
газоподібні та тверді. На долю газоподібних речовин (оксид карбону, діоксид та 
інші сполуки сульфуру, вуглеводні сполуки, оксиди нітрогену, органічні сполуки) 
припадає близько 90 %; частка твердих речовин (пил, важкі метали, мінеральні і 
14 
 
органічні сполуки, радіоактивні речовини) – близько 10 %; маса рідких домішок 
(сульфатна кислота) невелика в порівнянні з масою газоподібних і твердих 
речовин. У складі твердих домішок у наявності є вода, вміст якої тим більший, 
чим більша відносна вологість повітря. 
До основних джерел забруднення атмосфери відносять декілька категорії, 
зокрема природні, виробничі і побутові процеси. Саме за цими процесами їх 
поділяють на: 
− забруднювачі, які утворюються при згорянні палива (це можуть бути 
потреби промисловості, для опалювання житла, чи роботі видів 
транспорту); 
− які виникли в результаті промислових викидів; 
− ті, які утворюються при переробці побутових і промислових відходів; 
− ті, які мають природне походження (мінеральні, рослинні, тваринні, 
мікробіологічні). 
Як відомо, найбільше джерело саме антропогенного забруднення повітря є 
згоряння органічного палива, яке використовується для забезпечення 
енергетичних потреб населення (обігріву житла та електроенергії). До 
найпоширеніших видів палива відносять вугілля та вуглеводні сполуки. 
Хімічний процес згорання палива органічного походження можна поділити 
за двома типами: повне та неповне згорання. Перший тип не несе шкоди 
атмосферному повітрю, оскільки сполуки, які утворюються, а саме двооксид 
вуглецю (СО2) та пара води, самі по собі не є шкідливими домішками. Саме 
другий тип спалювання вносить найбільшу часту забруднення у повітря, оскільки 
при цьому виді згорання утворюються зола і шкідливі гази. До основних домішок 
відносять такі. 
Впершу чергу, це звісно сполуки вуглецю: сюди можна віднести 
вуглекислий газ СО2, який є нешкідливий при малих концентраціях; 
дзеркальними властивостями (дуже токсичний) володіє оксид вуглецю СО, або 
інша його назва – чадний газ, до головних його небезпек відносять також швидку 
15 
 
дифундуючу дію в атмосфері, а також неспалені вуглеводні або оксидовані 
речовини (альдегіди та кислоти). 
Другий щабель небезпеки посідають сполуки сірки, зокрема сірчистий 
ангідрит SO2. Основна небезпека цієї сполуки полягає в тому, що це є кислотний 
оксид, і при наявності вологи, він вступає у хімічну реакції і перетворюється у  
сірчану кислоту Н2SO4. Саме за рахунок хімізму цього відбувається таке явище як 
«кислотні» дощі. 
Якщо не дотримуються умови спалювання палива, зокрема температурного 
режиму має місце бути сполуки азоту, зокрема NО, NО2. Також неспалені частки 
вугілля (особливо мілкодисперсні, близько 1 мкм) є дуже легкимим, і здатні 
розсіюватися на великі ділянки або можуть  об’єднуватися між собою, створюючи 
крупні конгломерати. Звісно, найбільшу частку забруднення (майже 50%) складає 
пил, це можуть бути як неспалені частинки, так і залишки золи. 
Для отримання енергії можуть бути використання різні види палива, 
зокрема серед твердих видів найбільшого значення (по кількості виділеної енергії 
і тепла) займає вугілля різних марок (кам’яне, буре, з різноманітними домішками 
та доповнювачами), серед рідких найбільшою популярністю користуються нафта 
та нафтопродукти, і їх похідні, і звісно газоподібні, до них належать природний 
гази, а також ті гази, які виділяються з нафтоносних пластів. 
Порівняльний аналіз свідчить, що до основних джерел забруднення 
атмосферного повітря у великих містах залишається транспорт, підприємства 
промисловості та теплові електростанції. За підрахунками, в атмосферу щорічно 
викидається до 120-150 млн т золи та до 150 млн т SO2.  
Підприємства металургійного комплексу в забруднення атмосферного 
повітря вносять одну третю (майже 35%) об’ємів викидів забруднюючих речовин, 
трохи менше паливно-енергетичний комплекс( виробництво електроенергії) – 
майже 30%, а також переробна (вугільна та нафтопереробна) промисловість по 
10% кожна. 
 
16 
 
Якщо розділити підприємства за інгредієнтним показником, то перше місце 
за кілкьістю надходження сірчистого газу належить підприємствам енергетики, 
чорної металургії та вугільної промисловості (майже 80 % усіх викидів). Такий 
компонент як оксид азоту в переважній більшості надходить в атмосферу від 
підприємств енергетики та металургії (майже 72 %), а ось виробництво хімічної, 
нафтопереробної і газової промисловості завдаються найбільшої шкоди саме за 
рахунок викидів (43 %) вуглеводнів. 
Як вже зазначалось, вагомий вклад в забруднення повітря вносить і 
автотранспорт (понад 200 різних хімічних сполук надходять самі після 
спалювання речовин з двигунів внутрішнього згорання).  Найбільша частка 
забруднювачів це звісно залишки палива, що згоріло не повністю. Варто 
зауважити, що на їх кількість впливає режим роботи  двигуна, наприклад при 
малих обертах їх частка буде більша, ніж в момент натискання на акселератор 
майже в 10 разів, якщо порівнювати із роботою двигуна у нормальному режимі. 
Саме окиси вуглецю, альдегідів, окисів азоту, вуглеводні етиленового ряду 
містяться у вихлопних газах автомобілів у великих кількостях. Саме неповне 
згорання палива є причиною перетворення у двигунах бензину у сажу, яка 
насичена залишками смолистих речовин, нафтопродуктів та канцерогенного 
бенз(а)пірену. Окрім зазначених компонентів, окремо слід відзначити наявність у 
вихлопних газах  і наявність важких металів, такого як свинець.  За підрахунками, 
в 1 л бензину може міститься до 1 г тетраетилсвинцю, який після згоряння 
надходить в повітря.  
Узагальнювати кількісні та якісні показники після згорання палива для 
автомобілів не варто, оскільки вони можуть варіюватися в залежності від різних 
факторів, наприклад типу двигуна, особливостей конструкції, технічного стану, 
модифікацій, які власник автомобіля застосовує, для зменшення споживання 
палива та підвищення продуктивності тощо. 
17 
 
Частка автомобілів, які працюють на бензиновому пальному в Україні 
значно нижче, ніж їх аналоги на дизельному пальному, і ще менше – 
газобалонних.  
 
1.3 Аналіз екологічного стану атмосферного повітря в Україні 
 
Україна розміщується у східній частині Європи, займаючи друге місце за 
площею території, яка  становить 603 5503 км2 [11]. Ландшафтна складова 
України представлена з родючих рівнин (або степів) і плато, що перетинаються 
такими річками, як Дніпро (Дніпро), Сіверський Донець та Дністер. Україна  
багата природними ресурсами, звісно впершу чергу вона відома свої 
чорноземами, звідси і напрямок основної діяльності – сільське господарство, але і 
мінеральної сировини тут чимало, вона представлена рудами металів (такими як 
титан, магній, каолін, нікель, ртуть та багато інших), покладами вугілля, 
природного газу і нафти. Ключовими галузями промисловості України були, є і 
залишаються це видобуток викопних видів палива, які широко використовуються 
для виробництво електроенергії, чорна та кольорова металургія, машинобудівний 
комплекс, виробництво агрохімікатів, сільське господарство, тваринництво та 
харчова промисловість.  
Як і більшість країн пострадянського простору, в економіці України наразі 
більшість галузей виробничої діяльності є доволі ресурсо- та енергоємниими, а 
також чинять суттєве антропогенна навантаження на довкілля. Звісно, це 
пов’язано в першу чергу із застарілим обладнанням, що активно 
використовуються і в даний час на левовій частці підприємств України, як 
державної так і приватної власності. Другим фактором є недосконале українське 
природоохоронне законодавство: надзвичайно великий обсяг різноманітних 
законодавчих актів (близько 500), які не містять жодних механізмів моніторингу і 
контролю за дотриманням законодавчих вимог у сфері екології, а також участі 
громадськості у прийнятті рішень, що стосуються довкілля. 
18 
 
Саме симбіоз цих факторів і привів до загострення екологічних проблем, 
зокрема і надзвичайно високого рівня забрудненості повітря, деградації 
грантового покриву і катастрофу у сфері поводження з небезпечниими та 
токсичними відходами.  
Підписання Україною Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом у 
вересні 2017 року прискорило процес наближення українського законодавства до 
права Європейського Союзу, особливо після приєднання України до 
Європейського енергетичного співтовариства [5].  
У Законі «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики 
України на період до 2030 року» забруднення атмосферного повітря визначено 
однією з ключових екологічних проблем країни [6]. Основна частка викидів 
складається з оксидів азоту (NOx), двоокису вуглецю (CO2), діоксиду сірки (SO2) 
та пилу, проте високі концентрації поліциклічних ароматичних вуглеводнів 
(ПАВ) та важких металів (хрому, нікелю, кадмію, свинцю та берилію) також 
регулярно реєструють у повітрі промислових міст. 
За даними Державної служби статистики, у 2020 році викиди забруднюючих 
речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення складали 2238,6 тис. т. 
або на 220,9 тис. т (на 9,0%) менше ніж у минулому році. 
Сумарні викиди в атмосферу (парів хлору і оксидів заліза і 
марганцю)надзвичайно малі і складають не більше 1 кг в рік. 
У 2020 р. від стаціонарних джерел забруднення в атмосферу викинуто 
109,1 млн. тонн діоксиду карбону, парникового газу, що впливає на зміну клімату, 
тобто на 8,99% нижче аналогічного показника 2019 року. 
Від пересувних джерел забруднення (автомобільного транспорту) в 
атмосферу надійшло 1778,7 тис. т забруднюючих речовин або на 129,9 тис. т 
більше ніж у минулому році. 
Загалом викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних 
тапересувних джерел забруднення в 2019 році складали 4017,3 тис. т, з них від 
стаціонарних – 2238,6 тис. т, від пересувних – 1778,7 тис. т (таблиця 1.2). 
19 
 
Таблиця 1.2 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря України від стаціонарних та пересувних джерел за 2015-2020 р.р. 
 
Обсяги викидів забруднюючих 
Викиди діоксиду вуглецю, млн.т 
речовин, тис.т 
Рік у тому числі у тому числі 
стаціонарними пересувними стаціонарними пересувними 
усього усього 
джерелами джерелами джерелами джерелами 
2015 4521,3 2857,4 1663,9 162,0 138,9 23,1 
2016 4686,6 3078,1 1608,5 150,6 150,6 - 
2017 4230,6 2584,9 1645,7 124,2 124,2 - 
2018 4121,2 2508,3 1612,9 126,4 126,4 - 
2019 4108,3 2459,5 1648,8 121,3 121,3 - 
2020 4017,3 2238,6 1778,7 109,1 109,1 - 
 
Хоча забруднення повітря є, безумовно, національною проблемою, існують 
регіони, які зазнають особливо сильного забруднення, зокрема, столиця м. Київ і 
великі промислові міста, такі як Харків (північний схід), Запоріжжя (на півдні 
центральної частини), Дніпро та Кривий Ріг (південний схід), а також Маріуполь і 
Одеса (південь). Донецька та Дніпропетровська області є найбільшими 
забруднювачами (рисунок 1.9).  
На національному рівні середня річна концентрація PM2.5Т (тверді 
частинки) на рівні 10 мкг/м3 досягалася або перевищувалася упродовж 16 з 36 
місяців. Міста з найвищою концентрацією PM10 – це зазвичай Кривий Ріг, де 
вказаний рівень було перевищено більш ніж 200 разів за період дослідження, та 
Маріуполь, де рівень було перевищено більш ніж 400 разів за той самий період. 
 
20 
 
 
Рисунок 1.9 – Міста України з найбільшим рівнем забруднення атмосферного 
повітря 
 
Під час зимового сезону люди з серцевими або легеневими хворобами 
мають підвищений ризик ускладнень. Узимку на території України 
спостерігається майже десятикратне підвищення концентрації діоксиду нітрогену 
та діоксиду сульфуру порівняно з літнім періодом. Це можна пояснити 
зменшенням опадів і майже повною відсутністю рослинності. Викиди монооксиду 
карбону найвищі у квітні, і це можна, ймовірно, пояснити активним спалюванням 
сухих решток рослин у сільській місцевості. Невелике збільшення монооксиду 
карбону спостерігається також щороку у вересні. 
 
21 
 
1.4 Вплив атмосферних забруднюючих речовин на здоров’я населення 
 
Значною мірою через забруднення довкілля середня тривалість життя в 
Україні є значно меншою, ніж в решті країн Європи, і становить, в середньому, 
близько 66 років. Для прикладу, у Швеції середній показник тривалості життя 
становить 80 років, а в Польщі – 74 роки. Значення канцерогенного ризику у 2019 
році сягнуло 6,4-13,7 випадків захворювання на рак на одну тисячу осіб, що 
значно перевищує міжнародні показники ризику. 
Розрахункові втрати здоров’я тільки від забруднення міського повітря 
(ТЧ2,5) в Україні становили 27 000 передчасних смертей у 2016 році або близько 
шести відсотків від загальної смертності в Україні. Згідно з інформацією ВООЗ за 
2016 рік про смертність та тягар хвороб, викликаних забрудненням атмосферного 
повітря Україна щороку втрачає 2538 років життя з урахуванням інвалідності 
(DALY) на 100 000 населення. Це робить Україну країною з найсильнішим 
впливом забруднення повітря на здоров’я людини у Європі. Економічні збитки у 
2016 році оцінювались приблизно у 13 млрд грн (2,6 млрд дол. США) або чотири 
відсотки ВВП. 
На сьогодні наявність ризику для здоров’я від забруднення повітря не 
викликає сумніву, разом з тим якісні дані про кількісні ефекти 
впливузустрічаються тільки внаслідок промислових аварій або значущих 
залпових викидів, аномальними атмосферними явищами (смог). 
Хронічні (постійні) впливи шкідливих хімічних речовин присутніх в 
атмосферному повітрі залишаються проблемою в оцінці ризиків і пов’язані з тим, 
що: 
− концентрація атмосферних домішок надзвичайно нестабільна і залежна від 
метеоумов; 
− до хвороб, у виникненні і перебігу яких забруднення повітря відіграє 
значущу роль, відносяться, головним чином, хвороби дихальної системи; 
але ці хвороби неспецифічні і можуть викликатися іншими факторами, 
22 
 
наприклад, палінням, або професійним впливом, значну роль при цьому 
може відігравати дія внутрішніх алергенів. 
Реальна загроза здоров’ю населення поглиблюється одночасним 
забрудненням довкілля великою кількістю шкідливих хімічних речовин від 
стаціонарних і пересувних джерел. Загроза здоров’ю населення посилюється 
одночасним забрудненням довкілля речовинами з синергізмом шкідливої дії. 
Викиди вихлопних та картерних газів від автомобілів, особливо на 
бензиновому паливі, містять у своєму складі велику кількість токсичних – 
бенз(а)пірену, альдегідів, оксидів нітрогену та карбону і особливо небезпечних 
сполук свинцю (у випадку застосування етилованого бензину). Суттєві викиди 
SO2 в дизельних двигунах обумовлені високим вмістом сульфуру у дизельному 
паливі. Сажовий аерозоль складається з частин вуглеводу і важких (рідких) 
вуглеводнів. При великих навантаженнях на двигун сажовий аерозоль 
восновному складають частинки вуглеводу. Викиди токсичних речовин залежать 
від потужності і типу двигуна, режиму його роботи, технічного стану автомобіля, 
швидкості руху, стану і нахилу дороги, якості палива. Дими і викиди рідких 
частинок, які утворюються в процесі термічної обробки, мають частинки 
субмікронного розміру – від 0,05 до 5 мкм. Одночасно ці процеси 
супроводжуються виділенням запахів. 
До основних забруднювачів відносять: оксид карбону (CO), діоксид карбону 
(CO2), оксиди нітрогену (NOx), діоксид сульфуру (SO2), озон, бензол, а також 
дрібно дисперсійні тверді частинки. Розглянемо вплив кожного фактора на 
організм людини (рисунок 1.10). 
Оксид карбону (чадний газ) - це результат неповного згоряння палива, який 
міститься у вихлопних газах. 
Чадний газ – отруйна речовина, що не має кольору і запаху. Вступаючи в 
реакцію із гемоглобіном крові, оксид карбону утворює стійке з’єднання — 
карбоксигемоглобін, яке утруднює процес газообміну в клітинах, що призводить 
до кисневого голодування (спорідненість гемоглобіну з оксидом карбону 
23 
 
приблизно у 210 разів вище його спорідненості з киснем). Тому прямий вплив 
чадного газу полягає в зменшенні здатності крові переносити кисень. На щастя, 
цей процес оборотний: кров починає очищатися наполовину кожні 3-4 години 
після припинення вдихання. Окис вуглецю легше за повітря, тому швидко 
випаровується у відкритих зонах, але він особливо небезпечний при прямому 
вдиханні з вихлопної труби або у погано провітрюваних місцях. 
 
 
Рисунок 1.10 – Наслідки забруднення повітря для здоров’я людини 
24 
 
Діоксид карбону, або вуглекислий газ, не вважається токсичною речовиною. 
Незважаючи на це, висока концентрація СО2, поєднана із низькою концентрацією 
кисню, призводить до несприятливих наслідків для здоров’я людини, включаючи 
головні болі, напади запаморочення, погіршення пам’яті і здатності до 
концентрації уваги, труднощі зі сном, шум у вухах, двоїння, світлобоязнь, втрату 
рухливості очей, дефекти поля зору, збільшення «сліпих плям», недостатню 
адаптацію до темряви і змін особистості. 
Вуглекислий газ також відноситься до так званих парникових газів, які 
сприяють зміні клімату і виникненню парникового ефекту. Збільшення викидів 
СО2 підвищило кислотність океанів на 30 %, що зачіпає широкий спектр 
організмів. 
Оксиди нітрогену (NOx) – це група дуже реактивних газів, які утворюються 
в результаті діяльності автомобільного транспорту. Кількість оксидів нітрогену 
збільшується в міру того як росте температура двигуна. Викиди NOx у процесі 
горіння в основному викидаються у вигляді оксиду нітрогену (NO), який може 
окислюватися до діоксиду нітрогену (NO2), що є потужним забруднювачем 
повітря. Леткі оксиди нітрогену, що проникають в атмосферу, становлять 
серйозну небезпеку для екологічної ситуації. Вони здатні спричиняти кислотні 
дощі та самі по собі є отруйними: ці речовини подразнюють слизові оболонки 
людини, провокують астму та респіраторні алергічні реакції. Діоксид нітрогену 
впливає переважно на дихальні шляхи і легені, а також змінює склад крові, 
зокрема зменшує вміст у крові гемоглобіну. Вплив діоксиду азоту на організм 
людини знижує її опірність до захворювань, призводить до кисневого 
голодування тканин, особливо у дітей, підсилює дію канцерогенних речовин, 
сприяючи виникненню злоякісних новоутворень. 
Сірчистий газ (SO2) не отруйний, але у поєднанні з іншими забруднювачами 
і вологою він подразнює очі, ніс і горло, шкідливо впливає на легені. Діоксиди 
сірки і азоту є причиною випадання так званих кислотних дощів. Кислотні дощі 
значно підвищують кислотність ґрунту, руйнують конструкційні матеріали, 
25 
 
впливають на врожайність сільськогосподарських культур, здоров’я людини. 
Забруднення атмосферного повітря завдає непоправної шкоди пам’яткам 
культури, прискорюючи їх старіння. Так, за 90 років перебування в Центральному 
парку Нью-Йорка древній єгипетський обеліск «Голка Клеопатри» постраждав 
значно сильніше, ніж за три тисячоліття перебування в Єгипті. 
Озон формується в атмосфері у процесі фотохімічної реакції впливу 
сонячних променів на прекурсор-забруднювачі, такі, як окису азоту. Озон 
руйнується при реакції з двоокисом азоту і випадає на землю. У той час, як озон 
корисний для атмосфери, на людину він впливає негативно. 
Двигуни внутрішнього згоряння можуть продукувати дуже дрібні тверді 
частинки (PM2.5, PM10) у діаметрі 10 нанометріві менше у досить великій 
кількості. Дослідження показали, що наявні у повітрі тверді частинки чинять 
негативний вплив на здоров’я людини. Спектр їх впливу на організм людини 
досить широкий, але головним чином дрібнодисперсійні тверді частки впливають 
на дихальну і серцево-судинну системи. Згідно із даними Всесвітньої організації 
охорони здоров’я (ВОЗ), приблизно на кожні додаткові 10 мг/м3 твердих часток з 
діаметром 2,5 рівень смертності зростає на 6 %. Розвинена мережа пасажирського 
автомобільного транспорту здатна не тільки задовольняти потреби щоденної 
мобільності городян, а й бути причиною постійного забруднення густонаселених 
районів, сприяти розвитку хронічних захворювань у мешканців прилеглих до 
автомобільних доріг територій. 
Згідно з даними лабораторних досліджень, відсоток проб атмосферного 
повітря з перевищенням гранично допустимої концентрації (ГДК) на центральних 
вулицях м. Черкаси у 5-7 разів більше, ніж відсоток проб з перевищенням ГДК у 
зоні впливу промислових підприємств. 
Дослідження стану здоров’я підлітків міста Черкаси показало, що екологічні 
та соціально-економічні фактори зовнішнього середовища істотно впливають на 
стан здоров’я населення. Виявлено, що здорових підлітків, які мешкають у 
центральній частині міста, з більш високою концентрацією викидів від 
26 
 
транспорту, істотно менше, ніж здорових підлітків у спальних районах міста, де 
концентрація викидів від транспорту у повітрі нижче, аніж в центральній частині 
міста. 
За даними Головного управління статистики в Черкаській області: за 
останні роки зменшуються обсяги викидів від стаціонарних джерел (промислових 
підприємств) і зростають обсяги викидів від пересувних джерел – автотранспорту. 
Найбільше забруднення атмосферного повітря виявлено на великих транспортних 
магістралях міста. 
До системи заходів, які можуть бути спрямовані на запобігання 
атмосферних забруднень, відносять заходи по скороченню валових викидів 
забруднююих речовин, вдосконалення виробничих процесів промислових 
підприємств; створення санітарно-захисних зон навколо промислових 
підприємств; перехід на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії; 
покращення карбюрації палива; перехід транспортних засобів на екологічно 
безпечні види палива [12]. 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27 
 
2 ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА 
АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
2.1 Загальні відомості про Черкаську область та місто Черкаси 
 
Черкаська область була утворена пізніше від усіх адміністративних 
областей України – 7 січня 1954 року. Площа Черкаської області становить 20,9 
тис. км2, а це 3,5 % площі країни або 18 місце в Україні. Населення – 1175,6тис. 
осіб (на 01.05.2021 р.), що посідає 16 місце у Україні. Черкаська область є 
регіональними центром Центральної України, промисловим центром 
Центрального економічного району. 
Територія області повністю належить до лісостепової зони. Відповідно до 
геоморфологічної та орогідрографічної ситуації природний ґрунтовий покрив 
території неоднорідний. Домінуючими в західній половині області є темно-сірі 
опідзолені ґрунти в комплексі з лучно-чорноземними та чорноземами 
опідзоленими і деградованими. Східна половина області покрита чорноземами 
осолоділими, чорноземами глибокими малогумусними в комплексі з 
лучночорноземними ґрунтами і солодями. Ці ґрунти вважаються найбільш 
родючими в регіоні.  
По території області протікає 1037 річок, найбільша з них р. Дніпро (в 
межах області – 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський 
Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки, ставки. Ліси 
ростуть здебільшого на узбережжях річок, степова рослинність поширена на 
вододілах. 
Адміністративний центр області – місто Черкаси. Місто розташоване у 
межах Придніпровської низовини, на правому березі Дніпра, в лісостеповій зоні. 
Засновані Черкаси в 1286 році. Черкаси розташовані в Центральній Україні, на 
високому правому березі головної річкової артерії України — Дніпра, зокрема, 
28 
 
створеного в його середній течії Кременчуцького водосховища, через яке 
збудовано найбільший міст-дамбу в Україні. Рельєф історичної частини міста 
сформували Замкова гора, на якій колись розташовувався Черкаський замок, та 
численні яри в Соснівці. Більша частина міста розташована на рівнині. 
Площа міста Черкаси становить 77,5 км². Місто простяглось на 17 км 
уздовж берега Кременчуцького водосховища, завширшки Черкаси близько 8 км. 
З північного заходу та з півночі місто оточує лісовий масив – Черкаський 
бір, що є найбільшим (28,5 тис га) у державі сосновим лісом природного 
походження. Лісові насадження Черкаського бору мають надзвичайно велике 
природоохоронне значення. Покриваючи піщані тераси берега Дніпра, вони 
запобігають руху та здуванню пісків, а також змиву та розмиву ґрунтів. Ліси 
прибережної смуги регулюють поверхневий стік атмосферної вологи, захищають 
береги найбільшого в Дніпровському каскаді Кременчуцького водосховища від 
розмивання. Вони покращують мікроклімат прилеглих територій та сприяють 
збереженню малих рік. З трав’яних рослин найпоширеніші: чистотіл, розрив-
трава, орляк звичайний, пирій, костриця лучна, підмаренник справжній, суниці 
лісові, нечуй-вітер волохатий, перстач сріблястий, деревій звичайний. Всього 
флора налічує 65 видів. Рельєф тут переважно рівний з невеликими піщаними 
горбами та пониженнями. Великих тварин біля міста немає. Є білки. З птахів – 
жовтобровий та весняний вівчарики, зяблики, велика синиця, сіра сова,багато 
дятлів (великий, строкатий). Грунти – бідні дерново-слабопідзолисті,які й є 
найбільш сприятливими для соснових та дубово-соснових лісів.  
В гідрогеологічному відношенні територія міста розташована в 
межахбасейну Дніпровсько-Донецької западини. Підземні води спостерігаються у 
всіх стратиграфічних комплексах осадових порід – крейдяних, палеогенових, 
неогенових, четвертинних відкладах. 
Клімат області є помірноконтинентальним з м’якою зимою і теплим літом. 
На особливості мікроклімату впливає розташування Черкас поблизу великої 
водойми – Кременчуцького водосховища. 
29 
 
Загальні риси клімату області обумовлюють панування помірних 
континентальних повітряних мас та вплив трансформованих морських. Вологі 
атлантичні повітряні маси взимку приносять відлиги, танення снігового покриву, 
зрідка снігопади, ожеледі, а влітку та восени - хмарну погоду з тривалими 
опадами і туманами. Ці повітряні маси приносять основну частину атмосферних 
опадів. Вторгнення континентальних повітряних мас взимку призводить до 
значних похолодань, а влітку супроводжується жаркою та сухою погодою. У всі 
пори року спостерігається проникнення з півночі арктичних і з півдня тропічних 
(континентальних і морських) мас. 
Всі кліматоутворюючі чинники суттєво впливають на формування помірно 
континентального клімату Черкащини, континентальність якого зростає із заходу 
на схід. 
Найхолоднішим місяцем року вважається січень із середньою 
температурою мінус 5,9°С, а найтеплішим – липень із середньою температурою 
плюс 20,1°С. Середня річна температура повітря складає плюс 7,3°С. Абсолютний 
максимум температури був зафіксований 10 серпня 1951 р. у Черкасах на 
позначці плюс 38,5°С. Абсолютний мінімум температури повітря зафіксували 17 
січня 1963 р. у Черкасах і він склав мінус 33,9°С. Безморозний період у 
середньому триває 250 днів [13-16]. 
Річна кількість опадів складає 450- 550 мм [16]. Більшість опадів випадає у 
весняно-літній період. Кількість днів з опадами досягає 130-150 днів на рік. В 
межах області розподіл кількості опадів залежить від висоти місцевості та 
близькості до водосховищ. На Черкащині переважають північно-західні вітри при 
середній швидкості 3-8 м/с. 
 
2.2 Моніторинг якості повітря в Україні 
 
Спостереження за вмістом забруднюючих речовин у повітрі міст України є 
повноваженням Українського гідрометцентру, який є підрозділом Державної 
30 
 
служби України з надзвичайних ситуацій. Моніторинг здійснюється відповідно до 
Постанови Кабінету міністрів № 343 від 9 березня 1999 року та Керівництва з 
контролю забруднення атмосфери РД 52.04.186-89, затвердженого майже три 
десятиліття тому. 
Визначення концентрацій забруднюючих речовин у пробах повітря 
проводиться за допомогою стаціонарних постів спостереження. Кількість постів 
визначається площею міста, кількістю жителів та особливостями промислового 
комплексу. В середньому кількість постів коливається від одного (при кількості 
мешканців до 50 тисяч) до двадцяти (для міст-агломерацій, наприклад Київ). 
На початок 2022 року в Україні було зареєстровано 162 стаціонарних, два 
маршрутних пости спостережень та дві станції транскордонного переносу, які 
підпорядковані Державній гідрометеорологічній службі. Спостереження за 
забрудненням атмосферного повітря проводять у 53 містах України. Відбір проб 
проводяться на визначених часових проміжках (строках) відповідно до однієї з 
чотирьох програм спостережень: повної, неповної, скороченої чи добової. 
Програма обов’язкового моніторингу якості атмосферного повітря включає сім 
забруднюючих речовин: пил, діоксид нітрогену (NO2), діоксид сульфуру (SO2), 
оксид карбону, формальдегід (H2CO), свинець і бензо(а)пірен. Згідно Наказу про 
організацію та проведення моніторингу у сфері захисту атмосферного повітря 
моніторинг 29 інших забруднюючих речовин здійснюється лише на обласному 
рівні відповідно до конкретних регіональних програм. 
На території Черкаської області діє 8 метеостанцій, які розташовані в 
Золотоноші, Жашкові, Каневі, с. Озірна Звенигородського району, Смілі, Умані 
[15-16], Черкасах, Чигирині. Результати щоденних метеорологічних спостережень 
на цих станціях передають в обласний гідрометеорологічний центр, що 
знаходиться в м. Черкаси. Звідси ці дані надходять до Українського 
гідрометеоцентру, що знаходиться в м. Київ, разом із відомостями про погоду не 
тільки з інших обласних центрів України, але і з усієї планети.  
31 
 
У червні 2020 року з’явилася інформація про приєднання України до 
Європейської системи онлайн висвітлення даних про якість атмосферного 
повітря. Якщо країна приєднана до такої мережі, інформація з постів моніторингу 
автоматично потрапляє до загальної системи індексу Європейського екологічного 
агентства. Таким чином, дані про стан повітря у різних країнах Європи можна 
знайти у відкритому доступі. Інформацію про стан повітря в будь якому місті 
можна дізнатися на сайтах управлінь екології та природних ресурсів обласних 
державних адміністрацій (наразі – воєнних адміністрацій). 
В останні три роки в Україні з’являється все більша кількість громадських 
організацій та комерційних проектів, які не тільки піднімають питання щодо 
реалізації законодавчих ініціатив у сфері моніторингу якості атмосферного 
повітря, але й які створюють окремі IT-продукти, що спрямовані на покращення 
ситуації в сфері інформування населення про якість повітря. 
Одним з діючих сьогодні проектів, які реалізуються громадськими 
організаціями в Україні, є проект EcoInfo (https://ecoinfo.pro). Місією проекту є 
інформування громадськості про стан якості атмосферного повітря в 
місцезнаходженні користувача сайту. 
SaveEcoBot – єдиний в Україні екологічний чат-бот, який поєднує дані про 
забруднення, забруднювачів та інструменти захисту довкілля 
(https://www.saveecobot.com/). Чат-бот може легко знайти та впорядкувати таку 
інформацію (рисунок 2.1): 
− моніторинг реєстру оцінки впливу на довкілля (ОВД), в якому 
відображаються етапи проходження процедури екологічної оцінки планової 
діяльності підприємств; 
− дані про дозволи на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря 
стаціонарними джерелами підприємств-забруднювачів 1, 2 та 3 груп; 
− дані про спеціальні дозволи на користування надрами; 
− дані про дозволи на спеціальне водокористування; 
− дані про ліцензії на поводження з небезпечними відходами; 
32 
 
− інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг; 
− дані про ліцензії на виробництво особливо небезпечних хімічних речовин; 
− дані про декларації про відходи. 
 
Рисунок 2.1 – Інтерфейс додатку SaveEcoBot 
 
YourAirTest (https://yourairtest.com/uk/)– це система моніторингу якості 
атмосферного повітря, яка збирає, обробляє і надає користувачам перевірену й 
актуальну інформацію про склад та якість повітря в будь-якій точці світу 
відповідно до міжнародних стандартів AQI (індекс якості повітря). За допомогою 
YourAirTest жителі Дніпра, Кривого Рогу, Києва, Харкова, Одеси та інших 
великих міст України зможуть відстежувати стан повітря та отримувати 
рекомендації про те, як слід діяти в разі виявлення небезпечних концентрацій 
шкідливих речовин в атмосфері поруч з вашим місцем знаходження. YourAirTest 
надає точні дані про шість ключових забруднювачів повітря: тверді частинки 
PM2.5 та PM10, O3 (озон), NO2 (діоксид нітрогену), SO2 (діоксид сульфуру) і CO 
(оксид карбону). Користувачі YourAirTest можуть перевірити карту якості повітря 
в режимі реального часу, дізнатися про вплив різних забруднювачів на здоров’я та 
використовувати рекомендації, щоб захистити себе і свою сім’ю від такого 
впливу. 
33 
 
2.3 Аналіз джерел забруднення міста Черкаси 
 
Черкаська область входить до складу Центрального економічного району, 
ключова роль у господарстві якого відводиться сільському господарству, харчовій, 
хімічній промисловості, машинобудуванню (в основному транспортному та 
сільськогосподарському), легкій промисловості, а також будівельній індустрії.  
Основними забруднювачами навколишнього середовища Черкаської області 
є ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ», ПрАТ «Миронівська 
птахофабрика», ПрАТ «Азот», ПАТ «Деревообробний комбінат», ТОВ 
«Черкаська продовольча компанія», Черкаський лакофарбовий завод «Аврора», 
підприємства машинобудівного та авторемонтного комплексу, а також 
автотранспорт.  
Промисловість області завершила 2021 рік з падінням обсягів виробництва 
на рівні 1,7%. Причиною падіння є зниження ділової активності суб’єктів 
господарювання у зв’язку з запровадженням карантинних обмежень, через 
пандемію спричинену коронавірусом SARS-CoV-2; скорочення обсягів сировини, 
що надходила на переробку на харчові підприємства області; висока конкуренція 
з боку іноземних аналогів на внутрішньому ринку; нестабільний рівень 
замовлень. 
За даними Головного управління статистики у Черкаській області у 
2021році обсяг викидів від підприємств переробної промисловості склав 13,610 
тис. т (28,6 % від стаціонарних джерел викидів області).  
За підсумками 2021 року в промисловості області спостерігалося скорочення 
обсягів виробництва на 9,2%. Обсяг реалізованої промислової продукції у 2021 році 
становив 44,2 млрд грн. У добувній промисловості і розробленні кар’єрів (питома 
вага в загальнообласних обсягах становить 0,9%) у 2021 році порівняно з 2020 роком 
скорочення обсягів виробництва промислової продукції становило на 3,8%. Спад 
обсягів виробництва зумовлений зменшенням замовлень на продукцію на 
внутрішньому ринку.  
34 
 
У переробній промисловості (питома вага – 85,5%) випуск продукції у 2021 
році порівняно з 2020 роком скоротився на 9,9%. На загальний стан справ в 
переробній промисловості області мало вплив зниження обсягів виробництва 
продукції у її ключових галузях – у виробництві харчових продуктів, напоїв та 
тютюнових виробів, хімічних речовин і хімічної продукції, основних 
фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, машинобудуванні.  
Зокрема, у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 
(питома вага – 47,7%) у 2021 році обсяги промислового виробництва скоротились 
проти 2020 року на 8,5%. Причинами такого стану справ є скорочення обсягів 
експорту м’яса птиці, зменшення обсягів сировини, що надходить на переробку та 
скорочення попиту на продукцію на внутрішньому ринку через зниження реальних 
доходів населення.  
У виробництві хімічних речовин і хімічної продукції (питома вага – 21,1%) 
спад виробництва становив 14,9%. Причиною скорочення випуску продукції стала 
зупинка основних виробництв на ПрАТ «Азот» (питома вага підприємства у 
виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 89,0%) через припинення 
постачання природного газу.  
На підприємствах з виробництва основних фармацевтичних продуктів і 
фармацевтичних препаратів обсяги промислового виробництва збільшились на 
15,6%. Причиною стала завантаженість виробничих потужностей провідних 
підприємств (ТОВ «Юрія-фарм» та ПАТ «Монфарм») через пандемію спричинену 
коронавірусом SARS-CoV-2.  
У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (питома 
вага – 12,8%) обсяги виробництва скоротились проти 2020 року на 6,3% за рахунок 
зменшення обсягів виробництва електроенергії на 15,6%, випуску пари та води 
гарячої – на 16,9%.  
Разом з тим, в окремих галузях переробної промисловості забезпечено 
зростання обсягів виробництва, зокрема на підприємствах текстильного 
виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – на 
35 
 
8,4%, металургійного виробництва; виробництва готових металевих виробів, крім 
машин та устаткування – на 13,5%, виробництва гумових та пластмасових виробів, 
іншої неметалевої мінеральної продукції – на 10,6% [16].  
 
2.4 Аналіз аеротехногенного забруднення Черкаської області  
 
Людська діяльність неминуче призводить до змін атмосферного повітря. З 
кожним історичним періодом їх масштаби невпинно зростають, набуваючи 
глобального характеру. З метою обмеження шкідливих викидів у атмосферу і 
запровадження сучасних високоефективних методів очищення повітря необхідно 
здійснювати моніторинг його стану. 
Відповідно до наданої інформації Головним управлінням статистики у 
Черкаській області в 2021 році кількість викидів забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря від стаціонарних джерел становили 47,7 тис. т, що у 
порівнянні з 2020 роком. на 3,7 тис. т менше. Аналізуючи інформацію за 
попередні роки можна відзначити скорочення викидів забруднюючих речовин в 
повітряний басейн області від стаціонарних джерел (у 2016 році ці самі викиди в 
атмосферне повітря становили 52,3 тис. т, а вже у 2021 складали 47,7 тис. т). 
Звісно, значний вклад у забруднення атмосферного повітря вносять і пересувні 
джерела. Якщо порівнювати такий показник як щільність викидів забруднюючих 
речовин від стаціонарних джерел, то варто зауважити, що кількість викидів у 2021 
році у розрахунку на 1 кв. км становила – 2,3 т, що у порівнянні із 2020 р. складає 
2,5 т, незначно відрізняється і обсяги викидів забруднюючих речовин у 
розрахунку на душу населення, за поточний рік вони складали 40,7 кг, а у 2020 
році – 43,4 кг.  
Інформацію щодо викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та 
пересувних джерел по Черкаській області, наведені за даними Держстату 
представлені в таблиці 2.1 та рисунку 2.2. 
36 
 
Таблиця 2.1 – Динаміка викидів в атмосферне повітря Черкаської області, за 
2015 – 2021 р.р., тис. т 
Викиди в атмосферне повітря, тис.т Обсяги Обсяг Щільність 
викидів у викидів 
викидів у 
Роки у тому числі розрахунку на 
Всього розрахунку стаціонарними пересувними 2 на 1 особу, одиницю на 1 км , т 
джерелами джерелами кг ВРП 
2015 120,3 57,5 62,8 5,7 96,4 0,002 
2016 112,2 52,3 59,9*** 2,5 42,3 0,001 
2017 113,4 48,3 65,1 2,3 39,4 0,001 
2018 121,2 57,9 63,3 2,8 47,7 0,001 
2019 114,4 51,8 62,6 2,5 43,2 0,001 
2020 51,4 51,4 **** 2,5 43,4 0,00047 
2021 47,6 47,7 **** 2,3 40,7 ** 
 
 
Рисунок 2.2 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 
Черкаської області стаціонарними та пересувними джерелами 
 
Варто зауважити, що забруднення атмосферного повітря викидами 
промислових підприємств та автотранспортом досягло критичних меж, оскільки 
37 
 
зараз фактично не відбувається вже помітної нейтралізації шкідливих речовин, які 
надходять в атмосферу за рахунок процесів самоочищення та природного 
регулювання, що може свідчити про незворотні змін у складі навколишнього 
середовища.  
Особливістю забруднення атмосфери за умов міста є нерівномірний 
розподіл домішок на міській території. У багатьох випадках підвищені 
концентрації забруднювачів можуть спостерігатися поблизу джерел забруднення. 
Зі зростанням інтенсивності автотранспортних потоків у містах найбільш 
забруднені території переміщуються із промислових зон у місця проживання 
населення.  
Метеорологічні умови, особливо швидкість вітру, помітно впливають на 
рівень забруднення повітря. Згідно з літературними даними оксид карбону не бере 
участі у фотохімічних та хімічних реакціях між різними речовинами, що 
знаходяться в атмосфері, а також не вимивається опадами. Це пояснює причину 
виявлення найбільших концентрацій оксиду карбону на вузьких вулицях, що 
погано аеруються. Поширюючись від потоку машин, що рухаються, вихлопні гази 
забруднюють повітря на бульварах, у скверах і житлових приміщеннях прилеглих 
будинків. 
Досліджуючи залежність концентрації діоксиду нітрогену від швидкості 
вітру та інтенсивності руху автомобілів, можна виявити, що при швидкості вітру 
до 1,5 м/с концентрації NО2 є прямо пропорційними інтенсивності руху. З 
подальшим збільшенням швидкості вітру (2-2,5 м/с) на вміст цього газу в повітрі 
помітно позначається фактор розсіювання, що виражається у зміні кута нахилу 
кривої концентрацій. 
При вимірах (взимку та влітку) зазначено, що навіть незначна зміна 
напряму вітру призводить до знесення всього валового викиду до однієї із сторін 
автомагістралей. При цьому на підвітряному боці вулиць спостерігаються значно 
більші концентрації оксиду карбону, ніж на навітряній.  
38 
 
Турбулентність, що викликається рухом автомобілів, також може бути 
важливим фактором у розсіянні полютантів на міській території, особливо в 
умовах слабкого вітру, типового для міського середовища. У численних 
літературних оглядах було зазначено, що концентрації збільшуються зі 
збільшенням відношення кількості автомобілів до швидкості вітру та 
збільшенням щільності трафіку.  
Правильне розуміння особливостей забруднення атмосфери, а також 
закономірностей поведінки забруднювачів у навколишньому середовищі 
дозволить успішніше боротися із забрудненням повітря, використовуючи 
технічні, містобудівні та економічні заходи. При цьому гігієнічна оцінка якості 
атмосферного повітря на території міста, автомагістралях та прилеглій житловій 
забудові може бути дана тільки на основ натурних спостережень з визначенням 
вмісту в атмосфері основних для досліджуваної території забруднювачів. 
Постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються 
Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м. Черкаси. До 
найпоширеніших забруднюючих речовин атмосферного повітря Черкаської 
області, відносяться діоксид нітрогену, оксид карбону, діоксид сульфуру та 
речовини у вигляді суспендованих твердих частинок. В таблиці 2.2 наведено 
динаміку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Черкаської 
області від стаціонарних джерел забруднення по окремим населеним пунктам та 
районам області.  
Аналіз даних, що наведені в таблиці 2.2 свідчить, що найбільшим обсягом 
викидів забруднюючих речовин характеризується м. Черкаси (найбільшу частку 
складає забруднення від стаціонарних джерел). 
 
 
39 
 
Таблиця 2.2 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря від стаціонарних джерел забруднення в Черкаській області по окремим 
населеним пунктам, тис. т 
Населені пункти та райони 2000 2018 2019 2020 2021 
Всього в т.ч. 28,778 57,872 51,839 51,429 47,651 
м. Черкаси 16,821 24,437 21,236 18,932  
м. Ватутіне 0,817 0,39 0,429 0,304  
м. Канів 0,115 0,33 0,319 0,319  
м. Золотоноша 0,546 0,374 0,256 0,251  
м. Сміла 1,31 0,364 0,516 0,496  
м. Умань 0,79 3,992 3,233 8,021  
Городищенський р-н 0,345 0,459 0,482 0,330  
Драбівський р-н 0,112 0,462 0,351 0,214  
Жашківський р-н 0,191 1,012 0,928 0,844  
Звенигородський р-н 0,852 0,614 0,615 0,213 3,352 
Золотоніський р-н 1,357 4,464 3,435 2,807 6,278 
Кам'янський р-н 0,227 0,547 0,519 0,506  
Канівський р-н 0,015 7,339 6,460 6,492  
Катеринопільський р-н 0,264 0,584 0,582 0,586  
К.Шевченківський р-н 0,402 0,676 0,695 0,641  
Лисянський р-н 0,643 0,038 0,034 0,039  
Маньківський р-н 0,26 0,962 0,968 1,072  
Монастирищенський р-н 0,379 0,168 0,124 0,125  
Смілянський р-н 0,201 0,454 0,458 0,292  
Тальнівський р-н 0,816 0,72 0,842 0,590  
Уманський р-н 0,476 1,869 2,028 1,818 5,294 
Христинівський р-н 0,468 1,298 1,332 1,044  
Черкаський р-н 0,411 2,242 2,357 2,225 32,727 
Чорнобаївський р-н 0,4 3,062 2,948 2,708  
Чигиринський р-н 0,228 0,227 0,074 0,064  
Шполянський р-н 0,332 0,788 0,618 0,482  
40 
 
Основними забруднювачами атмосферного повітря області у 2021 році 
залишаються:  
− ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ» з валовим викидом 
16,4 тис. т, що на 2,5 тис. т більше у порівнянні з 2020 роком;  
− ПрАТ «Миронівська птахофабрика» – 6,5 тис. т – на рівні 2020 року;  
− ПрАТ «Азот» – 3,5 тис. т, що на 0,3 тис. т менше.  
Загальні викиди від основних підприємств забруднювачів у 2021 році 
становили 26,5 тис. т. (55,7% від викидів стаціонарних джерел області).  
Загальний обсяг викидів від цих підприємств становив 26,4 тис. т. 
Для скорочення викидів та забезпечення нормативного стану атмосферного 
повітря підприємствами області розробляються та впроваджуються заходи по 
скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 
Інформація щодо основних забруднювачів атмосферного повітря надана в 
таблиці 2.3 та на рисунку 2.3.  
 
Таблиця 2.3 – Основні забруднювачі атмосферного повітря Черкаської 
області 
Валовий викид, т Причина 
№ Підприємство - Вид економічної Зменшення/- 
зменшення/ 
п/п забруднювач діяльності 2021 р. 2020 р. збільшення/+ 
збільшення 
Постачання 
електроенергії, 
ПрАТ газу, пари та збільшення 
1 «Черкаське кондиціювання 16385,7  13892,7 +2493,0т використання 
хімволокно» повітря вугілля 
(виробництво 
електроенергії) 
Сільське, лісове 
зменшення 
ПрАТ та рибне 
використання 
2. Миронівська господарство 6532,2 6400,8 -131,4 
природного 
птахофабрика (розведення 
газу 
свійської птиці) 
Переробна 
промисловість зменшення 
3. ПрАТ «Азот» (виробництвво 3536,9 3774,7 -237,8  випуску 
добрив та азотних продукції 
сполук) 
41 
 
 
Рисунок 2.3 – Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних 
забруднювачів атмосферного повітря 
 
  Аналіз рисунку 2.3 встановив, що найбільший вклад у забруднення 
атмосферного повітря Черкаської області вносить ПрАТ «Черкаське хімволокно», 
частка викидів якого становить 34,4 % від загального обсягу викидів. Найменшу 
частку викидів, що становить 7,4 %, вносить ПрАТ «Азот» м. Черкаси. 
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами 
економічної діяльності наведені в таблиці 2.4.  
 
Таблиця 2.4 – Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 
видами економічної діяльності за 2021 рік 
Обсяги викидів по регіону 
Види економічної діяльності 
тис. т у % до підсумку 
1 2 3 
Усі види економічної діяльності 
47,6 100,0 
у тому числі: 
Сільське господарство, мисливство та лісове 
10,3 21,6 
господарство 
Добувна промисловість і розроблення 
0,4 0,8 
кар'єрів 
42 
 
Продовження таблиці 2.4 
1 2 3 
Переробна промисловість 13,6 28,6 
Постачання електроенергії, газу, пари та 
17,7 37,2 
кондиціювання повітря  
Будівництво 0,04 0,1 
Оптова та роздрібна торгівля, ремонт 
0,3 0,6 
автотранспортних засобів і мотоциклів  
Транспорт, складське господарство, поштова 
1,2 2,5 
та кур’єрська діяльність 
Державне управління й оборона; обов’язкове 
0,1 0,2 
соціальне страхування 
Інші  3,96 8,4 
 
 Дані таблиці 2.4 свідчать, що такий вид економічної діяльності, як 
постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, найбільш 
забруднюють атмосферне повітря області, їх вклад складає 38 % від загальної 
кількості викидів. На другому місце знаходиться переробна промисловість – 29 %, 
трійку лідерів завершує сільське, лісове та рибне господарство із внеском в 
забруднення – 22 %. 
В таблиці 2.5 надається інформація про викиди забруднюючих речовин від 
стаціонарних джерел в атмосферне повітря Черкаської області за категоріями 
джерел викидів у 2021 році. 
Результати таблиці 2.5 свідчать, що найбільша кількість діоксиду сульфуру 
(96,6 %), діоксиду нітрогену (87 %), оксиду карбону (54,2 %), твердих часток Тч 
10 (50 %) надходить від енергетичних підприємств області. Від інших виробничих 
процесів в повітря найбільш викидаються неметанові леткі органічні сполуки (40 
%), тверді частки Тч 2.5 (37 %). Від сільського господарства в атмосферне повітря 
надходить найбільша кількість аміаку – 84,2 %. 
 
 
43 
 
Таблиця 2.5 – Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в 
атмосферне повітря Черкаської області за категоріями джерел викидів у 2021 році 
 Кількість викинутих у атмосферне повітря забруднюючих речовин, т 
діоксид діоксид оксид неметанові тверді тверді аміак 
сульфуру нітрогену карбону леткі частинки частинки 
органічні Тч 2,5 Тч 10 
сполуки 
Усього 4648,1 8654,6 3492,3 581,9 691,0 6462,8 5617,9 
у тому числі        
Енергетика 4487,9 7538,1 1893,2 165,8 187,8 3235,1 30,6 
Виробництво 75,9 989,8 352,2 232,3 254,9 1935,5 763,3 
Сільське 7,6 25,1 56.8 81,9 111,6 1143,1 4731,1 
господарство 
Відходи 1,3 0,7 7,9 8,6 0,1 4,6 54,0 
Інші 75,4 100,9 182,2 93,3 136,6 144,5 38,9 
стаціонарні 
джерела 
викидів 
  
Відставання Черкаської області в істотному поліпшенні якості 
атмосферного повітря і значному зменшенні викидів забруднюючих речовин 
зумовлене застосуванням застарілих технологій виробництва, використанням 
очисного обладнання, яке не відповідає сучасним вимогам або зовсім не працює, 
небажанням вкладати кошти у застосування нового високоефективного 
обладнання. З іншого боку, не відчувається і належного тиску держави. Ухвалені 
закони та постанови уряду не підкріплені методиками, інструкціями, 
нормативними матеріалами. Базові нормативи штрафів за викиди в повітряний 
басейн збільшено, але вони не стимулюють виробників. Численні плани 
оздоровлення повітря у містах залишаються не виконаними. 
 
 
 
 
44 
 
2.5 Визначення ступеня забрудненості повітряного середовища районів та 
міст Черкаської області у 2021 році 
 
Постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються 
Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м. Черкаси. 
Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря 
Черкаського обласного центру гідрометеорології, який має 3 пости спостереження 
у м. Черкаси, у минулому році контролювалось 4 основних і 13 специфічних 
забруднюючих речовин, включаючи 8 важких металів та бенз/а/пірен (тільки 
відбір). У 2021 році лабораторією проаналізовано 17959 проб повітря, у тому 
числі по основних інгредієнтах – 9053 (50,4%), та по специфічних – 8906 (49,6 %).  
Інформація про вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному 
повітрі представлена в таблиці 2.6.  
 
Таблиця 2.6 – Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному 
повітрі м. Черкаси 
Частка міст Частка міст 
Кіль- Мак-
Серед- Серед- Макси- (%), де (%), де 
Клас кість си-
ньо- ньо- маль- середньоріч- максимальний 
не- міст, маль-
Речовина річний добо- ний ний вміст разовий вміст 
без- охоп- но 
вміст, ві вміст, перевищував: перевищував: 
пеки лених 3 разові мг/м  ГДК мг/м3 1 5 10 1 5 10 
спост. ГДК 
ГДК 
Пил 3 1 0,1 0,15 0,50 0,5 - - - - - - 
 
SO2 3 1 0,012 0,05 0,063 0,5 - - - - - - 
 
CO 4 1 1,0 3,0 7,0 5,0 - - - - - - 
 
NO 2 3 1 0,04 0,04 0,19 0,2 6 - - 6 - - 
N O 3 1 0,04 0,06 0,16 0,4 - - - - - - 
H2 S 2 1 0,001 - 0,006 0,008 - - - - - - 
NH 3 4 1 0,06 0,04 0,56 0,2 - - - 6 - - 
Формаль- 2 1 0,008 0,003 0,063 0,035 6 - - 6 - - 
дегід 
Бензол 2 1 - 0,1 - 1,5 - - - - - - 
 
45 
 
За даними постійних спостережень у 2021 році максимальні концентрації в 
порівнянні з 2020 роком зменшилися по пилу на всіх постах, по оксиду карбону 
на ПСЗ № 3, 4 у 1,7 та 1,2 рази, по сірководню на ПСЗ № 4 у 1,2 рази, по аміаку на 
всіх постах.  
Зменшилися середньорічні концентрації в порівнянні з 2020 роком по 
діоксиду нітрогену на ПСЗ № 2, у 1,2 рази, по аміаку на всіх постах. Збільшилися 
по діоксиду нітрогену на ПСЗ № 4 у 1,3 рази та по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 
1,1 рази. Вміст інших домішок залишився майже без змін. Високе забруднення 
(вище 5 ГДК м. р.) у 2021 році у місті не зафіксовано.  
Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря за 
останні 5 років характеризувалася збільшенням по діоксиду та оксиду нітрогену, 
формальдегіду. По аміаку спостерігалось зниження рівня забруднення. По іншим 
домішкам рівень забруднення не змінився. По важким металам зменшення 
спостерігалося тільки по нікелю. 
Для проведення екологічної оцінки рівнів техногенного навантаження 
районів і міст Черкаської області викидами шкідливих речовин в атмосферне 
повітря були взяті абсолютні статистичні показники викидів, перелік яких 
наведено в таблиці 2.6. 
У таблицю 2.7 із статистичного посібника «Довкілля Черкащини» за 2021 
рік вносимо абсолютні значення показників, перелік яких надано в таблиці 2.8. 
Розрахунок стандартизованих значень показників, які надано в таблиці 2.9 і 
які справляють негативний вплив на стан атмосферного повітря здійснюється за 
формулою: 
Zij = (Xmax – Xij) / (Xmax – Xmin),                              (2.1) 
 
де  Z ij – значення і-го абсолютного показника для j-го об’єкта 
дослідження; 
Хij – фактичне значення абсолютного показника для j-го об’єкта 
дослідження; 
46 
 
Х max – максимальне значення серед усіх абсолютних показників (i = m) 
для усіх об’єктів дослідження; 
Х min – мінімальне значення серед усіх абсолютних показників (i = m) для 
усіх об’єктів дослідження. 
Середнє значення суми стандартизованих показників та рейтинг районів та 
міст Черкаської області у 2021 році наведено в таблиці 2.10. 
 
Таблиця 2.7 – Перелік викидів забруднюючих речовин для оцінки 
забруднення атмосферного повітря районів і міст Черкаської області у 2021 році 
Назва викиду  Пункт 
Викид діоксиду карбону від стаціонарних джерел забруднення, тис. т П. 1 
Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел П. 2 
забруднення, т 
Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел П. 3 
забруднення у розрахунку на квадратний кілометр, т 
Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел П. 4 
забруднення у розрахунку на одну особу, кг 
Викиди діоксиду сульфуру від стаціонарних джерел забруднення, т П. 5 
Викиди діоксиду нітрогену від стаціонарних джерел забруднення, т П. 6 
Викиди оксиду карбонувід стаціонарних джерел забруднення, т П. 7 
Викиди неметанових летких органічних речовин від стаціонарних П. 8 
джерел забруднення, т 
Викиди метану від стаціонарних джерел забруднення, т П. 9 
Викиди сажі від стаціонарних джерел забруднення, т П.10 
 
 
 
 
Таблиця 2.8 – Абсолютні показники впливу на атмосферне повітря по містах та районах Черкаської області у 2021 
році  
Назва міста або 
району П. 1 П. 2 П. 3 П. 4 П. 5 П. 6 П. 7 П. 8 П. 9 П.10 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
Черкаська область 2616,8 51839 2,5 43,2 5089,6 10158,0 2657,8 791,7 18333,6 158,8 
м. Черкаси 1871,9 21236 272,3 76,8 4505 9010,4 858,1 158,2 38,9 6,2 
– 
м.Ватутіне 48,5 429 39 25,3 88,3 72,5 1,1 232,3 0,3 
8,2 319 18,8 13,5 – м.Канів 59,8 45,1 3 192,8 – 
м. Золотоноша 15,2 256 5,7 8,9 4,2 27,5 65,8 14,9 98,1 1,7 
м.Сміла 74,3 516 12,9 7,7 1,6 141,3 182,8 49,4 9,0 1,9 
м.Умань 44,9 3233 78,9 39 54,5 80,1 151,3 36,5 2822,6 22,0 
Городищенський 1,9 482 0,5 12,4 11,7 2,7 35,3 5 311,3 3,0 
Драбівський 1,6 351 0,3 10,5 10,3 5,0 15,2 23,7 148,6 5,9 
Жашківський 14,7 928 1 26,2 120,6 18,3 74,2 24,9 330,2 3,2 
Звенигородський 17,8 615 0,6 14,5 24,5 18,2 88,8 10,7 274,4 5,0 
Золотоніський 168,1 3436 2,3 86,7 5 266,8 66,2 210,8 2176,1 13,2 
Кам`янський 10,4 519 0,7 20 1,7 11,6 34,1 4,6 408,8 – 
Канівський 50,8 6460 5 344,9 0,2 74,4 32,4 43,5 3256,6 0,0 
Катеринопільський 29,6 582 0,9 25 71,9 34,1 307,8 26,1 16,5 11,4 
Корсунь- 29,7 695 0,8 17 33,2 45,9 137,3 35,5 252,9 11,6 
Шевченківський 
 
 
 
Продовження таблиці 2.8 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
Лисянський 0,3 34 0,1 1,5 0,1 1,8 0,9 1,3 15,8 0,1 
Маньківський 11,3 968 1,3 36,6 76,5 9,4 118,3 9,4 534 23,5 
Монастирищенський 5,8 124 0,2 3,5 9,5 10,1 28,7 1,3 60,3 0,1 
Смілянський 7,8 458 0,5 14,5 24,4 4,2 61,4 10,2 156,9 1,0 
Тальнівський 96,4 842 0,9 26,1 0,6 151,5 11 14,6 526,8 0,2 
Уманський 5,5 2027 1,4 48 42,1 7,7 20,7 13,5 1724,8 6,8 
Христинівський 17,1 1332 2,1 39,5 11,6 11,8 43,9 14,6 931,7 0,0 
Черкаський 17 2357 1,5 31,8 21,2 21,5 68 51,7 1583,7 3,9 
Чорнобаївський 56,9 2948 1,9 74,4 12,2 42,7 52,8 19,6 1921,8 17,0 
Чигиринський 2,7 74 0,1 2,9 6,6 4,1 11,4 3,9 0,1 4,3 
Шполянський 8,4 618 0,6 14,9 40,4 8,8 43,8 3,2 308,3 16,5 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.9 – Стандартизовані показники оцінки стану забруднення атмосферного повітря по містах та районах 
Черкаської області у 2021 році  
Назва міста або 
П. 1 П. 2 П. 3 П. 4 П. 5 П. 6 П. 7 П. 8 П. 9 П.10 
району 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
Черкаська область 0,000 0,000 0,991 0,879 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 
м. Черкаси 0,285 0,591 0,000 0,781 0,115 0,113 0,677 0,801 0,998 0,961 
м. Ватутіне 0,982 0,992 0,857 0,931 – 0,991 0,973 1,000 0,987 0,998 
м .Канів 0,997 0,994 0,931 0,965 – 0,994 0,983 0,998 0,989 – 
м. Золотоноша 0,994 0,996 0,979 0,978 0,999 0,997 0,976 0,983 0,995 0,989 
м. Сміла 0,972 0,991 0,953 0,982 1,000 0,986 0,932 0,939 1,000 0,988 
м. Умань 0,983 0,938 0,711 0,891 0,989 0,992 0,943 0,955 0,846 0,861 
Городищенський 0,999 0,991 0,999 0,968 0,998 1,000 0,987 0,995 0,983 0,981 
Драбівський 1,000 0,994 0,999 0,974 0,998 1,000 0,995 0,971 0,992 0,963 
Жашківський 0,994 0,983 0,997 0,928 0,976 0,998 0,972 0,970 0,982 0,980 
Звенигородський 0,993 0,989 0,998 0,962 0,995 0,998 0,967 0,988 0,985 0,969 
Золотоніський 0,936 0,934 0,992 0,752 0,999 0,974 0,975 0,735 0,881 0,917 
Кам`янський 0,996 0,991 0,998 0,946 1,000 0,999 0,988 0,996 0,978 – 
Канівський 0,981 0,876 0,982 0,000 1,000 0,993 0,988 0,946 0,822 1,000 
Катеринопільський 0,989 0,989 0,997 0,932 0,986 0,997 0,884 0,968 0,999 0,928 
К-Шевченківський 0,989 0,987 0,997 0,955 0,993 0,996 0,949 0,956 0,986 0,927 
 
 
 
Продовження таблиці 2.9 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
Лисянський 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 0,999 0,999 
Маньківський 0,996 0,982 0,996 0,898 0,985 0,999 0,956 0,990 0,971 0,852 
Монастирищенський 0,998 0,998 1,000 0,994 0,998 0,999 0,990 1,000 0,997 0,999 
Смілянський 0,997 0,992 0,999 0,962 0,995 1,000 0,977 0,988 0,991 0,994 
Тальнівський 0,963 0,984 0,997 0,928 1,000 0,985 0,996 0,983 0,971 0,999 
Уманський 0,998 0,962 0,995 0,865 0,992 0,999 0,993 0,984 0,906 0,957 
Христинівський 0,994 0,975 0,993 0,889 0,998 0,999 0,984 0,983 0,949 1,000 
Черкаський 0,994 0,955 0,995 0,912 0,996 0,998 0,975 0,936 0,914 0,975 
Чорнобаївський 0,978 0,944 0,993 0,788 0,998 0,996 0,980 0,977 0,895 0,893 
Чигиринський 0,999 0,999 1,000 0,996 0,999 1,000 0,996 0,996 1,000 0,973 
Шполянський 0,997 0,989 0,998 0,961 0,992 0,999 0,984 0,997 0,983 0,896 
 
51 
 
Таблиця 2.10 – Середнє значення суми стандартизованих показників та 
рейтинг районів та міст Черкаської області у 2021 році 
 
Z1(середнє значення суми 
Рейтинг 
Назва міста або району стандартизованих показників 
міста або району 
районів та міст) 
Черкаська область 0,935 25 
м. Черкаси 0,532 27 
м. Ватутіне 0,968 17 
м. Канів 0,981 11 
м. Золотоноша 0,989 6 
м. Сміла 0,974 16 
м. Умань 0,911 26 
Городищенський 0,991 4 
Драбівський 0,987 8 
Жашківський 0,978 13 
Звенигородський 0,984 9 
Золотоніський 0,910 26 
Кам`янський 0,988 7 
Канівський 0,954 23 
Катеринопільський 0,967 18 
Корсунь-Шевченківський 0,974 15 
Лисянський 0,9998 1 
Маньківський 0,963 21 
Монастирищенський 0,997 2 
Смілянський 0,990 5 
Тальнівський 0,981 10 
Уманський 0,965 20 
Христинівський 0,976 14 
Черкаський 0,965 19 
Чорнобаївський 0,944 24 
Чигиринський 0,995 3 
Шполянський 0,979 12 
 
 
52 
 
Дані таблиці 2.10 дозволяють визначити рейтинг та побудувати гістограму 
розподілу міст та районів Черкаської області за оцінкою стану забруднення 
атмосферного повітря у 2021 році (рисунок 2.4). 
 
 
Рисунок 2.4 – Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою стану 
забруднення атмосферного повітря у 2021 році  
 
53 
 
Результати розрахунків, що наведено в таблиці 2.10 та рисунку 2.4 
засвідчують, що найкраща якість атмосферного повітря у 2021 р. в Черкаської 
області була у Лисянському районі – 0,9998 – 1 місто в рейтингу. Найгірші 
показники спостерігаються у м. Черкаси (0,532), тому місто займає останнє 27 
місто у рейтингу. Найбільший внесок в забруднення повітря вносять такі викиди 
від стаціонарних джерел забруднення, як (таблиця 2.3, рисунки 2.5-2.7 ): викиди 
діоксиду карбону; викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел 
забруднення; викиди діоксиду сульфуру; викиди діоксиду нітрогену. 
 
Рисунок 2.5 – ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» 
 
 
Рисунок 2.6 – ПрАТ «Миронівська птахофабрика», Черкаська область 
 
54 
 
 
 
Рисунок 2.7 – ПрАТ «Азот», м. Черкаси 
 
Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери (далі – ІЗА) 
міста Черкаси в 2021 році використовувались 5 найбільш важливих домішок: пил 
(3 клас небезпеки), діоксид нітрогену (3 клас небезпеки), аміак (4 клас небезпеки), 
формальдегід (2 клас небезпеки), оксид нітрогену (3 клас небезпеки). За 2021 рік 
ІЗА у порівнянні з 2020 роком не змінився і становив 7,36, що вважається високим 
рівнем забруднення атмосферного повітря (при ІЗА від 7 до 13). На рисунку 2.8 
наведено динаміку зміни комплексного індексу забруднення атмосферного 
повітря по м. Черкаси за 2016 – 2021 р.р. 
 
Рисунок 2.8 –Динаміка зміни комплексного індексу забруднення атмосферного 
повітря по м. Черкаси за 2016 по 2021 роки  
 
55 
 
Якщо брати до уваги тенденцію попередніх років, то за 2021 р. ІЗА в 
порівнянні з 2016 роком збільшився у 1,34 рази і становив 7,36, що відповідало 
високому рівню забруднення атмосферного повітря.  
Забруднюючі речовини, які визначали рівень забруднення атмосферного 
повітря м. Черкаси в 2021 році, надані в таблиці 2.11. 
 
Таблиця 2.11 – Рівень забруднення атмосферного повітря в 2021 р. за 
значенням ІЗА 
Забруднюючі речовини, які визначають 
Міста, (значення ІЗА) 
рівень забруднення атмосферного повітря 
Пил (3 клас небезпеки) 
Діоксид нітрогену (3 клас небезпеки), 
м.Черкаси (7,36) Аміак (4 клас небезпеки), 
Формальдегід (2 клас небезпеки), 
Оксид нітрогену (3 клас небезпеки) 
 
Відповідно до поданої інформації Державної установи «Черкаський 
обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я 
України» з метою моніторингу якості атмосферного повітря у 2021 році на межі 
санітарно-захисних зон об’єктів промисловості, сільськогосподарського та 
комунального характеру, а також в межах житлової агломерації, в зоні впливу 
вуличних магістралей досліджено 5561 пробу атмосферного повітря. 
Перевищення гранично-допустимих максимально-разових концентрацій 
забруднюючих речовин виявлено в 226 (4,1 %) пробах. В основному 
реєструвались перевищення встановлених нормативів по формальдегіду – 79 (34,9 
%) проб, оксиду карбону – 73 (32,3 %) проби, інших органічних речовин – 73 (32,3 
%) проби. Найвищі показники забруднення атмосферного повітря зареєстровані у 
 
56 
 
м. Черкаси, зокрема, по формальдегіду та оксиду карбону.  
 
2.6 Вплив якості повітряного середовища на стан здоров’я населення 
Черкаської області 
 
До основних чинників та критеріїв визначення забруднення атмосферного 
повітря відносять норматив якості атмосферного повітря. Норматив якості 
атмосферного повітря відображає гранично - допустимий максимальний вміст 
забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. 
Нажаль, за статистичними даними ВООЗ причиною кожного третього 
інсульту, раку легень та хвороб серця є саме забруднене повітря. Життя за 
межами міста, теж не гарантує безпеки від хвороб легенів, особливо якщо там 
мають місце такі фактори як опалювання будинків вугіллям, спалювання сміття 
чи сухого листя. Небезпека міст заключається у вмісті зважених частинок, 
чадного газу, формальдегіду, оксиду нітрогену, сульфуру, а також бен/а/зпірену 
та свинецю у складі повітря. Ці частинки в 40 разів менші за товщину людської 
волосини і невидимі для ока людини. Вони легко потрапляють глибоко в легені, 
де викликають запалення, а також з кровообігом потрапляють у критично важливі 
органи – серце та мозок.  
З початку 2021 року в галузі охорони здоров’я області зареєстровано 
1504860 випадків захворювань, зокрема 589511 випадків – зареєстрованні 
первинно, що складає 39,2 % від усіх зареєстрованих (2020 – 38,3 %). Загальна 
захворюваність населення області зберігає тенденцію до подальшого зниження 
(таблиця 2.12 ) [17]. 
 
 
 
 
 
 
57 
 
Таблиця 2.12 – Структура загальної захворюваності всього населення 
Черкаської області у 2021 році  
Зареєстровано захворювань Питома вага 
Найменування Рангове 
класів і окремих на 10 тис. 
серед всіх 
абсолютні дані місце  
хвороб населення
захворювань 
 
2021 2020 2021 2020 2021 2020 2021 2020 
Всього 1503539 1504860 12800,0 12661,8 100 100 - - 
Хвороби системи 
396036 414452 3371,6 3487,2 26,3 27,5 1 1 
кровообігу 
Хвороби органів 
351148 331981 2989,4 2793,3 23,4 22,1 2 2 
дихання 
Хвороби органів 
122039 138447 1039,0 1164,9 8,1 9,2 3 3 
травлення 
Хвороби 
кістково-м’язової 99346 103143 845,8 867,8 6,6 6,9 4 4 
системи 
Хвороби 
сечостатевої 82830 84737 705,2 713,0 5,5 5,6 5 5 
системи 
 
Результати таблиці 2.12 свідчать, у 2021 році у рейтингу загальної 
захворюваності населення посідають хвороби органів дихання друге місце. 
Динаміку захворюваності дорослого населення Черкаської області наведено на 
рисунку 2.9. 
 
Рисунок 2.9 – Динаміка захворюваності всього населення Черкаської області 
 
58 
 
Життя та здоров’я людини неможливо відділити від якості середовища, де 
вона живе та працює, а функції її організму неможливо оцінити без врахування 
екологічних вимог до побутових, виробничих, оздоровчих умов. Відомо, що 
здоров’я людини на 60 % залежить від способу життя, тому кожна особа може 
нейтралізувати негативний вплив забрудненого атмосферного повітря на своє 
здоров’я, тільки потрібно брати до уваги та використовувати наступні поради: 
– застосовувати такі системи кондиціонування та очищення повітря, у яких 
можна регулярно заміняти фільтри; 
– використовувати в автомобілях функцію подачі переробленого повітря, а не 
повітряний клапан з подачею повітря ззовні; 
– не робити пробіжки та не гуляти поблизу автомагістралей; 
– включати у свій добовий раціон побільше овочів та фруктів; 
– вживати не менш 1,5-2 л питної води кожного дня. 
Стан атмосферного повітря Черкаської області та оцінка техногенного 
навантаження районів та міст області викидами забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря досліджено нами в роботах [20-22]. 
 
2.7 Заходи щодо поліпшення ситуації якості атмосферного повітря 
 
Охорона та оздоровлення повітряного басейну міст і селищ забезпечується 
комплексом заходів, в основі яких лежить система державних законодавчих актів 
і нормативна регламентація планування, містобудування і благоустрою території.   
Заходи захисту повітряного басейну міста можна умовно розділити на такі 
групи:   
– організація санітарно-захисних зон;   
– архітектурно-планувальні рішення;  
– інженерно-організаційні заходи;  
– безвідходні та маловідходні технології;   
– технічні засоби і технології очищення викидів.   
 
59 
 
Пошук оптимальних рішень покращення стану атмосферного повітря 
інтенсифікувався паралельно з ростом рівня науково-технічного прогресу.  
Аналізуючи європейські практики, можна дійти висновку, що у міських і 
промислових конгломератах, де є значні концентрації малих і більших джерел 
забруднюючих речовин, лише комплексний підхід може привести до 
встановлення прийнятного рівня забруднення атмосфери при сполученні 
оптимальних економічних і технологічних умов. 
Виходячи із цих положень, серед іншого можна запропонувати такі заходи 
для покращення якості повітря у міст: 
− заборона на спалювання щепи, вугілля та дров у промисловості без 
використання спеціальних фільтрів; 
− закупівля автотранспорту на метані (для комерційних підприємств); 
− розширення мережі зарядних станцій для електромобілів; 
− відмова від співпраці з перевізниками, технічний стан автобусів яких 
не відповідає стандартам щодо викидів; 
− розбудова велопаркінгів у місті; 
− максимальне озеленення магістральних вулиць; 
− підтримка проектів, зосереджених на розбудову блакитно-зеленої 
інфраструктури міста. 
Що стосується промислових викидів, то впершу чергу необхідно 
забезпечити виробництва електричної і теплової (для міст) енергії сучасними 
технологіями очищення газів, що відходять від шкідливих компонентів, і 
попереднім вилученням з мінерального палива небажаних домішок (наприклад, 
сульфідів з вугілля), зокрема встановлення фільтрів та іншого обладнання, що 
знижує чи нейтралізує викиди у повітряне середовище, або переведенням ТЕЦ на 
інші види палива, наприклад рідке паливо і газ. 
 
 
 
 
60 
 
ВИСНОВКИ 
 
Атмосферне повітря разом із водними та земельними ресурсами – це 
визначальний чинник для життєдіяльності людини і всіх компонентів біосфери.  
Відповідно до наданої інформації Головним управлінням статистики у 
Черкаській області в 2021 році кількість викидів забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря від стаціонарних джерел становили 47,7 тис. т, що у 
порівнянні з 2020 роком. на 3,7 тис. т менше. Аналізуючи інформацію за 
попередні роки можна відзначити скорочення викидів забруднюючих речовин в 
повітряний басейн області від стаціонарних джерел (у 2016 році ці самі викиди в 
атмосферне повітря становили 52,3 тис. т, а вже у 2021 складали 47,7 тис. т). 
Звісно, значний вклад у забруднення атмосферного повітря вносять і пересувні 
джерела. Якщо порівнювати такий показник як щільність викидів забруднюючих 
речовин від стаціонарних джерел, то варто зауважити, що кількість викидів у 2021 
році у розрахунку на 1 кв. км становила – 2,3 т, що у порівнянні із 2020 р. 
складає2,5 т, незначно відрізняється і обсяги викидів забруднюючих речовин у 
розрахунку на душу населення, за поточний рік вони складали 40,7 кг, а у 2020 
році – 43,4 кг.  
За даними постійних спостережень у 2021 році максимальні концентрації в 
порівнянні з 2020 роком зменшилися по пилу на всіх постах, по оксиду карбону 
на ПСЗ № 3, 4 у 1,7 та 1,2 рази, по сірководню на ПСЗ № 4 у 1,2 рази, по аміаку на 
всіх постах.  
Зменшилися середньорічні концентрації в порівнянні з 2020 роком по 
діоксиду нітрогену на ПСЗ № 2, у 1,2 рази, по аміаку на всіх постах. Збільшилися 
по діоксиду нітрогену на ПСЗ № 4 у 1,3 рази та по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 
1,1 рази. Вміст інших домішок залишився майже без змін. Високе забруднення 
(вище 5 ГДК м. р.) у 2021 році у місті не зафіксовано.  
Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря за 
останні 5 років характеризувалася збільшенням по діоксиду та оксиду нітрогену, 
 
61 
 
формальдегіду. По аміаку спостерігалось зниження рівня забруднення. По іншим 
домішкам рівень забруднення не змінився. По важким металам зменшення 
спостерігалося тільки по нікелю. 
За видами економічної діяльності найбільш забруднюють повітряне 
середовище підприємства постачання електроенергії, газу, пари та 
кондиційованого повітря, їх внесок складає 44 % від загальної кількості викидів. 
На другому місце знаходиться переробна промисловість – 26 %, трійку лідерів 
завершує сільське, лісове та рибне господарство із внеском в забруднення – 18 %. 
Для визначення ступеня забруднення атмосферного повітря по містам та 
районам Черкаської області була проведена комплексна оцінка техногенного 
впливу на повітря за такими показниками екодеструктивної діяльності, як викиди 
діоксиду вуглецю, викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел 
забруднення, викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел 
забруднення у розрахунку на квадратний кілометр та одну особу, викиди діоксиду 
сульфуру, діоксиду нітрогену, оксиду карбону, неметанових летких органічних 
метану від стаціонарних джерел забруднення. Результати розрахунків показали, 
що найкраща якість атмосферного повітря у 2021 р. в Черкаської області була у 
Лисянському районі – 0,9998 – 1 місто в рейтингу. Найгірші показники 
спостерігаються у м. Черкаси (0,532), тому місто займає останнє 27 місто у 
рейтингу. Найбільший внесок в забруднення повітря вносять такі викиди від 
стаціонарних джерел забруднення, як викиди діоксиду карбону; викиди 
забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення; викиди діоксиду 
сульфуру; викиди діоксиду нітрогену. 
За даними Комунального закладу «Черкаський обласний інформаційно-
аналітичний центр медичної статистики» протягом 2021– I половина 2022 років 
рейтинг загальної захворюваності всього населення Черкаської області посідали 
такі хвороби: перше рангове місце займають хвороби системи кровообігу, друге 
місце займають хвороби органів дихання, третє – хвороби органів травлення.  
 
62 
 
Отже, інтенсивне забруднення атмосферного повітря викидами 
забруднюючих речовин є суттєвим фактором ризику виникнення та ускладнення 
перебігу у населення гострих та хронічних захворювань дихальних шляхів, 
бронхолегеневої системи, алергічних станів. 
До системи заходів, які можуть бути спрямовані на запобігання 
атмосферних забруднень, відносять заходи по скороченню валових викидів 
забруднювальних речовин, вдосконалення виробничих процесів промислових 
підприємств; створення санітарно-захисних зон навколо промислових 
підприємств; перехід на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії; 
покращення карбюрації палива; перехід транспортних засобів на екологічно 
безпечні види палива.  
Результати роботи були представлені й апробовані під час міжнародних та 
студентських науково-практичних конференцій: 
1. Оцінка техногенного навантаження на повітря Черкаської області 
викидами шкідливих речовин. – Екологічна безпека – сучасні напрямки та 
перспективи вищої освіти: збірник тез доповідей I Міжнародної інтернет-
конференції (м. Харків, 25 лютого 2021 року). – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 
2021. – С. 79-80. 
2. Екологічна оцінка техногенного навантаження районів та міст Черкаської 
області викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря. – Збірник тез 
доповідей студентської науково – практичної конференції ЧДТУ, 19-21 квітня 
2021 року, м. Черкаси: ЧДТУ. – С. 26-27. 
3. Вплив енергетичної галузі на стан довкілля Черкаської області. - 
Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Вплив виробництва, 
передачі, розподілу та використання електроенергії на навколишнє середовище», 
24-25 листопада 2022 р., Івано-Франківськ – Бая-Маре. – С. С.68-70 
 
 
 
 
63 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
1. Конституція України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради 
України. – 1996. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua 
2. Закон України від 28.02.2019 р. № 2697-VIII. – Режим доступу до ресурсу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text 
3. Закон України від 26.06.1991 р. № 1264-XII. Режим доступу до ресурсу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text 
4. Закон України від 16.10.1992 р. № 2707-XII. Режим доступу до ресурсу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#Text 
5. Закон «Про оцінку впливу на довкілля». Режим доступу до ресурсу:  
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19. 
6. Закон про стратегічну екологічну оцінку 
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19  
7. Впровадження європейських стандартів і нормативів у Державну систему 
моніторингу довкілля України: Науково-методичний посібник / О.І. Бондар, 
О.Г. Тараріко, Є.М. Варламов та ін. – К.: Інрес, 2006. – 264 с. 
8. Моніторинг довкілля: Навчальний посібник: У 2-х ч. / І.І. Дуднікова, С.П. 
Пушкін. – К.: Вид-во Європейського університету, 2007. – Ч. 2. – 313 с. 
9. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. / Г.О. Білявський, 
Л.І. Бутченко. – К.: Лібра, 2004. – 365 с. 
10. Мислюк О.О. Практикум з хімічної екології: Навчальний посібник. – К.: 
«кондор-Видавництво», 2012. – 304 с. 
11. Основи екології та охорони довкілля. Навчальний посібник / С.М. Сухарев, 
С.Ю. Чундук, О.Ю. Сухарева. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 394 с. 
12. Моніторинг довкілля: підручник / за ред. В.М. Боголюбова і Т.А. Сафранова. – 
Херсон, 2012. – 530 с. 
13. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2021 році. – Черкаси, 2022. –  [Електронний ресурс].  – 
Режим доступу : eco.ck.ua/docs/ Dop_2021.pdf. 
 
64 
 
14. Екологічний паспорт Черкаської області за 2021 рік . – [Електронний ресурс]. – 
Режим доступу : eco.ck.ua/docs/Ecopasport _2021. pdf. 
15. Статистичний щорічник Черкаської області за 2021 рік / За редакцією В.П. 
Приймак. – Черкаси, 2022. – 420 с. 
16. Довкілля України за 2021 рік.  Статистичний збірник. Державна служба 
статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http 
//www.ukrstat.gov.ua/. 
17. Профіль міста Черкаси – 2019 рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
https://www.google.com 
18. Паспорт міста Черкаси. Мерія міста Черкаси, 2019 рік. [Електронний ресурс]. – 
Режим доступу : https://www.google.com. 
19. Комунальний заклад «Черкаський обласний інформаційно-аналітичний центр 
медичної статистики» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
oblmedstat.ck.ua. 
20. Ластабеженко А.І., Гончаренко Т.П. Оцінка техногенного навантаження на 
повітря Черкаської області викидами шкідливих речовин. Збірник тез 
доповідей I Міжнародної інтернет-конференції «Екологічна безпека – сучасні 
напрямки та перспективи вищої освіти». – 2021, м. Харків: ХНУ імені В. Н. 
Каразіна. – С. 79-80. 
21. Ластабеженко А.І., Гончаренко Т.П. Екологічна оцінка техногенного 
навантаження районів та міст Черкаської області викидами шкідливих речовин 
в атмосферне повітря. Збірник тез доповідей студентської науково – 
практичної конференції ЧДТУ. - 2021, м. Черкаси: ЧДТУ. – С. 26-27. 
22. Ластабеженко А.І., Хоменко О.М. Вплив енергетичної галузі на стан довкілля 
Черкаської області. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 
«Вплив виробництва, передачі, розподілу та використання електроенергії на 
навколишнє середовище». – 2022, м. Івано-Франківськ – Бая-Маре. – С.68-70 
 
 
 
65 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
66 
 
Додаток А 
Апробація результатів роботи 
 
 
67 
 
 
 
68 
 
 
 
69 
 
 
70 
 
 
 
71 
 
 
 
72 
 
 
 
73 
 
 
 
74 
 
 
 
75 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
76 
 
 
 
77 
 
  
 
78 
 
 
 
79
Репозиторій ЧДТУ
