Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4295
Title: Екологічна оцінка впливу будівельної промисловості на атмосферу та здоров’я населення міста Черкаси
Authors: Жицька, Людмила Іванівна
Дяченко, Андрій Олександрович
Keywords: екологічна оцінка;здоров’я населення;будівельна промисловість;ТОВ «Завод «Буддеталь»;забруднення атмосфери;викиди шкідливих речовин
Issue Date: 2023
Abstract: Актуальність теми. Будівельний комплекс України тісно пов'язаний з усіма галузями народного господарства. За його участю створюється більшість основних виробничих і невиробничих фондів. Разом з тим комплекс є споживачем продукції багатьох галузей. У будівництві використовується 10% продукції машинобудування, 20% прокату чорних металів, 40% лісоматеріалів. Галузь споживає вироби хімічної промисловості (лаки, фарби, пластмаси). Для виробництва будівельних матеріалів потрібна велика кількість палива й води. Будівельні матеріали, конструкції є важливою складовою частиною вантажообігу транспорту. Сучасне будівництво використовує багато будівельних матеріалів, які виробляє хімічна промисловість, – пластмаси, смоли, клейкі речовини, лінолеум, полістиролові й кумаринові плити та ін. Для їх виробництва використовують шлаки металургійних заводів та електростанцій, з яких виробляють цемент, шлакоблоки, ситал, шлаковату, легкі наповнювачі для бетонних та залізобетонних виробів. У будівництві застосовують деталі з литого каменю, мінеральну вату, яку виробляють з розплавленого базальту, та нові види продукції деревообробної промисловості – деревно-остружкові плити, клеєну фанеру тощо. Промисловість будівельних матеріалів є основним постачальником будівництву предметів праці, які складають близько половини вартості підрядних робіт і, таким чином, значно впливають на відтворювальні процеси в усіх галузях економіки держави в цілому. Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельного комплексу просто неможливе. Інтенсифікація промислового виробництва будівельних матеріалів та зростаючі темпи новобудов створюють додаткові умови впливу на довкілля і, особливо, на атмосферне середовище. Програмою сталого розвитку будівельного комплексу передбачається виконання завдань щодо застосування екологічно чистих матеріалів у будівництві, контролю впливу виробничих об’єктів комплексу на довкілля, а також дотримання санітарно-гігієнічних умов. Тому тема магістерської роботи є актуальною. Метою роботи є екологічна оцінка впливу будівельної промисловості на атмосферу та здоров’я населення міста Черкаси. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання: 1. Надати характеристику сировинним ресурсам будівельної промисловості, обсягам і структурі виробництва. 2. Оцінити вплив промислових об’єктів і будівельних майданчиків на довкілля та проаналізувати можливість впливу будматеріалів на здоров’я людини. 3. На прикладі конкретного підприємства проектно-будівельної корпорації «ПБК-Агропроект» - ТОВ «Завод «Буддеталь» оцінити масштаби впливу на атмосферу та здоров’я населення міста Черкаси, визначити джерела видів, розрахувати межі санітарно-захисної зони. 4. На основі набутих теоретичних і методологічних підходів провести фітоіндикаційні дослідження з використанням видів дерев Populus Piramidalis, Aesculus hippocastanum, розробити заходи щодо запобігання несприятливого впливу внаслідок діяльності ТОВ «Завод «Буддеталь» на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей. Об’єкт дослідження: Техногенні викиди будівельної галузі, ТОВ «Завод Буддеталь» та деревна рослинність міста Черкаси. Предмет дослідження – рівень екологічної безпеки викидів забруднюючих речовин від технологічних процесів які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності. Методи дослідження: основу роботи складають методи комплексної оцінки впливу підприємств будівельної промисловості на атмосферу та здоров’я населення, розрахункові та статистичні методи, натурні фітоіндикаційні дослідження. Результати дослідження. Проведена оцінка впливів атмосферу виявила, що Будівельна галузь чинить прямий та опосередкований вплив на довкілля, атмосферне середовище та здоровя населення міст, де відбувається виробнича діяльність. Екологічні та фітоіндикаційні дослідження підприємства ТОВ «Завод «Буддеталь» відсутність прямих негативних впливів на повітряне середовище міста Черкаси , оскільки, за перерахованими речовинами ведеться безперервний моніторинг і це дозволяє контролювати викиди забруднюючих речовин та не допускати перевищення гранично допустимих показників, на межі санітарно захисної зони. Оцінка ж інтегрального впливу із використанням рослинності засвідчила наявність перманентного впливу забруднень та ступінь адаптації дерев до умов середовища. Ступінь ураження хлорозами переважає над показниками некрозів та вказує на присутність оксидантів, які за несприятливих метеорологічних умов чинитимуть вплив на здоров’я людей. Загальний стан ушкодження дерев вказує на помірний рівень забруднення досліджуваних територій. Наукова новизна: досліджено екологічну ситуацію в зоні діяльності ТОВ «Завод «Буддеталь»; проведено фітоіндикаційні дослідження територій; розроблено рекомендації щодо підвищення рівня екологічної безпеки роботи заводу. Теоретичне і практичне значення: сформульовані рекомендації для підвищення ефективності технологічних процесів на заводі та умов функціонування рослинності в санітарній зоні. Реалізація цих заходів враховує концепцію розвитку проектно-будівельної корпорацію «ПБК-Агропроект» і, безпосередньо, ТОВ «Завод «Буддеталь», оскільки вони розроблені у відповідності до конституційного принципу пріоритетності інтересів населення міста відповідно до регіональної політики і зорієнтовані на покращення стану оточуючого середовища, умов життєдіяльності населення і його здоров’я.
Dyachenko A.A. «Environmental assessment of the impact of the construction industry on the atmosphere and health of the Cherkasy population» Actuality of theme. The construction complex of Ukraine is closely related to all branches of the national economy. Most of the main production and non-production funds are created with his participation. At the same time, the complex is a consumer of products of many industries. Construction uses 10% of machine-building products, 20% of rolled ferrous metals, and 40% of lumber. The industry consumes products of the chemical industry (varnishes, paints, plastics). The production of building materials requires a large amount of fuel and water. Building materials and constructions are an important part of the transport traffic. Modern construction uses many building materials produced by the chemical industry - plastics, resins, adhesives, linoleum, polystyrene and coumarin plates, etc. For their production, slags of metallurgical plants and power plants are used, from which cement, cinder blocks, sital, slag wool, light fillers for concrete and reinforced concrete products are produced. In construction, parts made of cast stone, mineral wool produced from molten basalt, and new types of products of the woodworking industry are used - chipboards, glued plywood, etc. The building materials industry is the main supplier of construction materials, which make up about half of the cost of contract work and, thus, significantly affect the reproductive processes in all branches of the state economy as a whole. The modern life of society is simply impossible without the effective functioning of the building complex. The intensification of the industrial production of building materials and the growing pace of new buildings create additional conditions of impact on the environment and, especially, on the atmospheric environment. The program of sustainable development of the construction complex envisages the implementation of tasks related to the use of environmentally friendly materials in construction, control of the impact of the complex's production facilities on the environment, as well as compliance with sanitary and hygienic conditions. Therefore, the topic of the master's thesis is relevant. The purpose of the work is an environmental assessment of the impact of the construction industry on the atmosphere and health of the population of Cherkasy. To achieve the set goal, it was necessary to solve the following tasks: 1. To characterize the raw materials of the construction industry, the volume and structure of production. 2. Assess the impact of industrial facilities and construction sites on the environment and analyze the possibility of the impact of building materials on human health. 3. Using the example of a specific enterprise of the design and construction corporation «PBK-Agroproekt» - LLC «Buddetal Plant» to assess the scale of the impact on the atmosphere and health of the population of the city of Cherkasy, to determine the sources of species, to calculate the boundaries of the sanitary protection zone. 4. On the basis of the acquired theoretical and methodological approaches, conduct phytoindicative studies using Populus Piramidalis, Aesculus hippocastanum tree species, develop measures to prevent adverse effects due to the activity of «Buddetal Plant» LLC on the state of the natural environment and human health. The object of the study: Anthropogenic emissions from the construction industry, «Buddetal Plant» LLC and tree vegetation of the city of Cherkasy. The subject of the study is the level of environmental safety of emissions of polluting substances from technological processes that arise as a result of the implementation of preparatory and construction works and the implementation of planned activities.. Research methods: the basis of the work is the methods of comprehensive assessment impact of construction industry enterprises on the atmosphere and public health, calculation and statistical methods, natural phytoindicative studies. Results of the research. The assessment of atmospheric impacts revealed that the construction industry has a direct and indirect impact on the environment, the atmospheric environment and the health of the population of the cities where production activities take place. Ecological and phytoindicative studies of the «Buddetal Plant» LLC lack of direct negative effects on the air environment of the city of Cherkasy, since the listed substances are continuously monitored and this allows controlling the emissions of pollutants and preventing the exceeding of the maximum permissible indicators, on the border of the sanitary protection zone. The assessment of the integral impact using vegetation proved the presence of permanent pollution impact and the degree of adaptation of trees to environmental conditions. The degree of damage by chlorosis prevails over the indicators of necrosis and indicates the presence of oxidants, which will affect people's health under adverse meteorological conditions. The general state of tree damage indicates a moderate level of pollution in the studied areas. Scientific novelty: the environmental situation in the area of activity of «Buddetal Plant» LLC was investigated; phytoindicative studies of the territories were carried out; recommendations were developed to increase the level of environmental safety of the plant. Theoretical and practical significance: formulated recommendations for increasing the efficiency of technological processes at the plant and the conditions for the functioning of vegetation in the sanitary zone. The implementation of these measures takes into account the development concept of the design and construction corporation "PBK-Agroproekt" and, directly, LLC «Buddetal Plant» since they are developed in accordance with the constitutional principle of prioritizing the interests of the city's population in accordance with the regional policy, which is focused on improving the state of the surrounding environment and living conditions of the population and its health.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4295
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Дяченко_Магістр (1).pdf
  Restricted Access
1.41 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 
НА АТМОСФЕРУ ТА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ МІСТА ЧЕРКАСИ 
 
 
 
 
 
Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-102 
спеціальності 101 «Екологія» 
                                                                          (шифр і назва спеціальності) 
_Дяченко А.О.__________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Жицька Л.І.__________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль _Хоменко О.М._____ 
                 (прізвище та ініціали) 
Рецензент Бондаренко Ю.Г. 
                     (прізвище та ініціали) 
 
Черкаси – 2022 рік 
 
 
 2 
ЗМІСТ 
 
 Стор. 
Вступ 3 
1 Аналітичний огляд літератури 5 
 1.1 Характеристика будівельного комплексу як самостійної галузі 5 
промисловості 
 1.2 Характеристика сировини будівельної промисловості, обсяг і 11 
структура виробництва 
 1.3 Вплив будівельної галузі на довкілля 19 
 1.4 Вплив будівельних майданчиків на оточуюче середовище 24 
2 Екологічна оцінка впливу будівельної промисловості на атмосферу та 26 
здоров’я населення міста Черкаси 
 2.1 Характеристика будівельної промисловості Черкащини в 26 
регіональному контексті 
 2.2 Загальні відомості про діяльність будівельних організацій міста 28 
Черкаси 
 2.3 Екологічна оцінка впливу на довкілля діючого будівельного 31 
підприємства ТОВ «Завод «Буддеталь» 
  2.3.1 Відомості про підприємство, аналіз основних 31 
технологічних процесів 
  2.3.2 Джерела утворення забруднюючих речовин внаслідок 34 
виробничої діяльності проектно-будівельну корпорацію «ПБК-
Агропроект» та ТОВ «Завод «Буддеталь» 
 2.4     Біоіндикаційні дослідження впливу викидів підприємства ТОВ 41 
«Завод «Буддеталь» 
 2.5  Аналіз отриманих результатів  та рекомендації 50 
Висновки 55 
Перелік посилань 58 
Додаток А. Ділянки та об’єкти дослідження ТОВ «Завод «буддеталь» 63 
 
 
 3 
ВСТУП 
 
Будівельний комплекс України тісно пов'язаний з усіма галузями народного 
господарства. За його участю створюється більшість основних виробничих і 
невиробничих фондів. Разом з тим комплекс є споживачем продукції багатьох 
галузей. У будівництві використовується 10% продукції машинобудування, 20% 
прокату чорних металів, 40% лісоматеріалів. Галузь споживає вироби хімічної 
промисловості (лаки, фарби, пластмаси). Для виробництва будівельних матеріалів 
потрібна велика кількість палива й води. Будівельні матеріали, конструкції є 
важливою складовою частиною вантажообігу транспорту. 
Будівництво – головна ланка комплексу. Тут створюються основні фонди 
господарства. Від інших галузей будівництво відрізняється своєю продукцією 
(будівлі), яка є нерухомою, великогабаритною. 
За призначенням будівництво поділяють на промислове (заводи, фабрики), 
гідротехнічне (ГЕС, водосховища, канали), енергетичне (електростанції, 
електромережі), транспортне (автомобільні, залізничні шляхи, аеропорти, 
трубопроводи), сільське (спорудження ферм, елеваторів).  
Україна багата на природну будівельну сировину: вогнетривкі глини, 
каоліни, кварцити, будівельний камінь тощо. Галузь виробляє матеріали, деталі й 
конструкції для всіх видів будівництва. Основна її продукція – стінові (цегла, 
бетонні й гіпсобетонні панелі, шлакоблоки), в'яжучі (цемент, вапно, будівельний 
гіпс), покрівельні (черепиця, шифер, толь, руберойд), оздоблювальні, 
облицювальні, ізоляційні матеріали, будівельне скло, збірний залізобетон і бетон, 
покрівельні кераміка і фаянс, санітарно-технічні вироби тощо. 
Сучасне будівництво використовує багато будівельних матеріалів, які 
виробляє хімічна промисловість, – пластмаси, смоли, клейкі речовини, лінолеум, 
полістирилові й кумаринові плити та ін. Для їх виробництва використовують 
шлаки металургійних заводів та електростанцій, з яких виробляють цемент, 
шлакоблоки, ситал, шлаковату, легкі наповнювачі для бетонних та залізобетонних 
виробів. У будівництві застосовують деталі з литого каменю, мінеральну вату, яку 
 
 4 
виробляють з розплавленого базальту, та нові види продукції деревообробної 
промисловості – деревно-остружкові плити, клеєну фанеру тощо. 
Промисловість будівельних матеріалів є основним постачальником 
будівництву предметів праці, які складають близько половини вартості підрядних 
робіт і, таким чином, значно впливають на відтворювальні процеси в усіх галузях 
економіки держави в цілому. 
Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельного 
комплексу просто неможливе. Інтенсифікація промислового виробництва 
будівельних матеріалів та зростаючі темпи новобудов створюють додаткові умови 
впливу на довкілля і, особливо, на атмосферне середовище. Програмою сталого 
розвитку будівельного комплексу передбачається виконання завдань щодо 
застосування екологічно чистих матеріалів у будівництві, контролю впливу 
виробничих об’єктів комплексу на довкілля, а також дотримання санітарно-
гігієнічних умов. Тому тема магістерської роботи є актуальною.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 5 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Характеристика будівельного комплексу як самостійної галузі 
промисловості 
 
Будівничий комплекс України являє собою базу економічного та науково-
технічного розвитку для усіх складових економіки і є самостійною галуззю 
промисловості. За рівнем розвитку будівельних робіт роблять висновки щодо 
соціально-економічного розвитку країни та рівня життя населення. Сам комплекс 
поєднує в собі промисловість будівельних матеріалів, а також будівництво 
(рисунок 1.1) [1, 2]. 
 
 
 
Рисунок 1.1 – Структурні складові будівельного комплексу 
 
Своєму високому розвитку виробництво будівельних матеріалів завдячує 
значній сировинній базі та господарському освоєнню території України. 
 
 6 
За наявності природних матеріалів (камінь, ліс), а також штучних (кераміка, 
в’яжучі мінеральні продукти, бетон, азбесто-цементні матеріали, скло,  тощо) 
промислові підприємства і виробляють продукцію. Виробництво будівельних 
матеріалів є найважливішою складовою будівельного комплексу. Промисловість 
будівельних матеріалів має багатогалузевий характер і об’єднує галузі добувної 
(природний камінь та нерудні матеріали) та переробної промисловості 
(азбоцементні вироби, збірний залізобетон та ін.), а також змішані підгалузі, які 
об’єднують добування та переробку сировини і матеріалів. Широкий спектр 
будівельних матеріалів сприяє взаємозамінності виробництва продукції, а саме:  
бетонні вироби можна замінити на цегляні, азбесто-цементні на металеві, тощо, 
що становить виняткову специфічність галузі. До основних принципів 
розміщення видів галузей промисловості будівельних матеріалів належить 
орієнтування на сировині ресурси і на потреби споживачів, таблиці 1.1. 
 
Таблиця 1.1 – Умови розміщення галузей промисловості будівельних 
матеріалів 
№ Орієнтація на сировину Орієнтація на споживача 
п/п 
1 • крейда  Полісся, Донецько- • цегла  • найбільші міста, 
Дніпровська западина  обласні центри  
2 • вапно  Хмельницька, • азбестоце- • Київ, 
Вінницька, Львівська менттні Краматорськ, 
обл.  вироби  Балаклея  
3 • цемент  Амвросіївка, Балаклея, • бетон і ЗБК  • найбільші міста  
Харків, Кривий Ріг, 
Кам’янець-Подільський.  
4 • будівельна Харків, Київ, • скло  • Костянтинівка, 
кераміка Слов’янськ, Славута  Лисичанськ, Київ  
(плитка, 
труби)  
 
Підприємства будівничої індустрії рівномірно розміщуються по території 
України та концентруються у великих містах і промислових центрах. Серед 
 
 7 
головних таких центрів виділяють Донбас та Придніпров’я, що дуже важливо для 
індустріальних районів.  
Внаслідок недосконалості технологій, відсутності якісних очисних споруд 
деякі галузі виробництв будівельних матеріалів завдають значної шкоди 
довкіллю. Найбільш небезпечними, в цьому плані, є цементні заводи та кар’єри з 
видобутку природного каменю, гіпсу, крейди та інших матеріалів. За прогнозами, 
до 2025 року виробництво товарної продукції промисловості будівельних 
матеріалів прогнозувалося збільшити у 3,3-3,4 рази. Таке збільшення підвищує на 
декілька пунктів темпи зростання будівельно-монтажних робіт. Це необхідно для 
випереджувального розвитку цієї галузі, що сприятиме підвищенню технічного 
рівня існуючих підприємств, зростанню якісних показників продукції даної 
інвестиційно привабливої галузі. 
Випуск конструкційних матеріалів та виробів із залізобетону йтиме дещо 
нижчими темпами по відношенню до росту обсягу товарної продукції, що 
пов’язують із їх заміною на більш ефективні металоконструкції. 
Передбачаються також значні зміни в структурі стінових матеріалів, а саме, 
зростання питомої ваги виробів із сучасних легких, пористих, ніздрюватих та 
багатошарових матеріалів, т. т. панелей за принципом «сендвічів» і інше, по 
відношенню до загального їх обсягу, оскільки вони,  з точки зору матеріало- і 
енергозбереження, безвідходності щодо питання їх виробництва й використання, 
– є більш екологічносприйнятні. 
Отже, зростання будівельної галузі неминуче викликає економічне 
зростання у країнах її розвитку та створення необхідних умов, які розв'язують 
багато соціальних проблем. Але наявний етап її розвитку все ж не дозволяє 
говорити про конкурентоспроможність цієї галузі. Якщо на рівні регіону 
прослідковується чітка тенденція переваги будівельних корпорацій центральних 
районів та промислових міст-мільйонерів через їх значні потужності і 
інвестиційну привабливість, то, беручи до уваги глобальні масштаби, будівельна 
галузь України в цілому програє своє верховенство через брак необхідного 
фінансування та організаційні моменти, таблиця 1.2.  
 
 8 
Таблиця 1.2 – Специфічні особливості сьогодення розвитку будівельної 
галузі економіки України 
№ Галузь Регіон Фактор Продукція 
п/п 
1 Цементна Бакалія, Амбросіївка, Родовища Цемент 
Миколаїв, Кривий Ріг, мергелю, 
Бахчисарай, Здолбунів, вапняку, крейди, 
Кам’янець-Подільський, а також 
Сєвєродонецьк, Єнакієво, металургійні 
Кам’янське заводи 
2 Цегляна Скрізь Глина, пісок, Цегла 
викопні метали 
3 Збірних Київ, Донецьк, Харків, Споживання Збірні 
залізобетонних і Дніпро, Запоріжжя, Львів, залізобетонні 
бетонних Сєверодонецьк, Черкаси і конструкції 
конструкцій інші 
4 Нерудних Запоріжжя, Дніпро, Споживання Нерудні 
будматеріалів Донецьк, Сімферополь, будматеріали 
Житомир, Кривий Ріг, Хуст, 
Кременчук 
5 Теплоізоляційних Донецьк, Запоріжжя, Ірпінь, Споживання Теплоізоляційні 
матеріалів Алчевськ, Маріуполь, матеріали 
Костопіль, Чернівці 
 
Серед природної будівельної сировини на яку багата Україна можна 
виділити: вогнетривку глину, каолін, кварцити, будівельний камінь тощо. Також 
для всіх видів будівництва ця галузь виробляє різноманітні матеріали, деталі та 
конструкції. Серед основної її продукції виділяють – стінову (цеглу, бетонні й 
гіпсобетонні панелі, шлакоблок), в'яжучу (цемент, вапно, будівельний гіпс), 
покрівельну (черепиця, шифер, толь, руберойд), оздоблювальну і облицювальну 
плитку, ізоляційний матеріал, спеціальне будівельне скло, збірний залізобетон і 
бетон, покрівельну кераміку й фаянс, санітарно-технічні вироби та інше [3, 4]. 
 
 9 
Стає зрозумілим, що розвиток промисловості будівельних матеріалів 
обумовлений впливом чи переважанням хоча б одного двох основних чинників – 
сировина і споживач. Відповідно до потреби будівництва і стадійності 
технологічних процесів виділяють підприємства й виробництва які зорієнтовані 
на сировинні райони, рисунок 1.2. 
 
 
 
Рисунок 1.2 – Умови орієнтації і виробництва Будівельної промисловості 
 
На сьогодні найбільшими центрами промисловості будівельних матеріалів 
залишаються міста Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, 
Донецьк, Маріуполь. Збільшують свої темпи росту і Черкаси [5, 6]. 
Але комплексоутворювальні функції промисловості будівельних матеріалів 
не великі, що пов’язано із її слабкими зв'язками з іншими галузями виробництва 
відносно транспортування сировини і збуту готової продукції. Аналіз показує, що 
вона виконує роль обслуговуючої галузі у народно-господарському комплексі 
існуючого економічного району, тому і концентрація виробництв відбувається 
здебільшого у великих містах. Наприклад, у Києві функціонують майже 40 
 
 10 
заводів будівельних матеріалів. Порівнюючи темпи зростання росту будівельної 
промисловості за регіонами України можемо спостерігати зростання індексу 
виробництва будівельної продукції у 2021 році, рисунок 1.3.  
 
 
Рисунок 1.3 – Індекси виробництва будівельної продукції у 2021 році, % 
  
Рисунок засвідчує зниження темпів житлового будівництва та нежитлових 
приміщень. Разом з цим, спостерігається зростання робіт щодо спорудження 
інженерної інфраструктури майже на 18%. Таким чином, Загальні об’єми 
будівельних робіт, за наростаючим підсумком, зросли на 4% [1].  
Прогнозуючи майбутні перспективи розвитку будівельної галузі в 
наступному році, можна сказати, що вони пов’язуються зі зростанням в 
інфраструктурному будівництві й помірним зростанням динами у нежитловому 
секторі. 
Промисловість будівельних матеріалів є одним з основних постачальників 
будівельним організаціям предметів праці, що становлять майже половину 
вартості підрядних робіт і, таким чином, вплив її на процеси відтворювання в усіх 
галузях економіки держави в цілому є значним.  
 
 
 11 
1.2 Характеристика сировини будівельної промисловості, обсяг і 
структура виробництва 
 
Усі будівельні матеріали розділено на природні та штучні.  
Наприклад, природними є матеріали з каменю, з яких виготовляють 
продукцію та вироби, що не змінюють їхні основні властивості: пісок, гравій, 
бутовий камінь, граніт, мармур, базальт. Добування їх проходить кар’єрним або 
шахтним методом. Розробка пористих м’яких порід, серед яких вапняк, 
черепашник, туфи,  найчастіше проходить відкритим способом, за допомогою 
каменерізних машин. Щоб отримати бутовий камінь, щебінь, кам’яну крихту, 
штучний пісок – наявні гірські породи розробляють способом вибуху. Добуті ж 
брили із шматками породи подають на подрібнення, сортування та збагачення. До 
продукту природного руйнування та переміщення скельних порід, обкатана 
форма зерен якого має розмір 5 - 100 мм, відносять пісок і гравій, як пухкі гірські 
породи. Матеріал, що отриманий дробленням за допомогою машин та механізмів 
або ж відкритим способом екскаватором з природного матеріалу або шлаків із  
розміром зерен від 3 до 70 мм – називають щебенем. Якщо біля кар’єру наявні 
водойми, то використовують процес гідровидобутку: гідромоніторами на 
розроблювальну породу направляють струмінь води під великим тиском, який і 
розмиває пульпу. З отриманої сировинної продукції проводять осаджування піску 
і гравію, сортування, а далі продукція відправляється на складування.  
Спеціальним устаткуванням та інструментами випилюють плити і блоки 
великого розміру, або ж виламують такі напівфабрикати прямо із гірського 
масиву. Для цього використовують також реактивно-струменевий метод, який 
ґрунтується на тому, що руйнування гірської породи відбувається 
високотемпературним (вище 2500 оС) газовий струмінь, який подається з 
надзвуковою швидкістю (близько 2000 м/с) із сопла камери згоряння гасу з 
киснем. Блоки, які отримали, підлягають розпиловці або розколюють та шліфовці. 
механічній обробці. 
 
 12 
До штучних будматеріалів відносять в’яжучі, які є основою сучасного 
виробництва будматеріалів. Їх характеризують як сипучі матеріали, переважно 
порошки, що в процесі змішування з водою або іншими рідинами утворюють 
пластичну масу. У результаті фізико-хімічних перетворень – гідратації, гідролізу, 
кристалізації, полімеризації вона стає міцним каменеподібним тілом. Знаючи таку 
властивість в’яжучих, їх використовують властивість для приготування бетону, 
будівельного розчину, штучного каміння, а також різноманітних виробів та 
конструкцій. Класифікацію в’яжучих наведено в таблиці 1.3. 
 
Таблиця 1.3 – Класифікація в’яжучих матеріалів 
№ Гідратаційні Коагуляційні Поліконденсаційні 
(полімеризаційні) 
п/п 
1 Повітряні  Гідравлічні  Неорганічні  Органічні  Неорганічні  Органічні  Елемент-
органічні  
2 Гіпсові Гідравлічне Глина  Бітум Розчинне Фенолфор- Кремній-
Вапно вапно Дьоготь  скло та мальдегідні органічні 
повітряне  Цементи  в’яжучі на епоксидні  смоли  
його основі  
 
Якщо в’яжучі змішують з дрібним піском, то виробляють будівельний 
розчин. Якщо готується суміш з наповнювачами гравій чи щебеню утворюється 
бетон. Нижче приводимо аналіз технологічного виробництва будівельних 
матеріалів та виробів, що найбільш поширені.  
У виробництві гіпсових в’яжучих сировиною служить природний гіпсовий 
камінь CaSO4‧2H2O, а також сірчаний ангідрид CaSO4, які є осадовими породами. 
Шматки сировини з кар’єрів привозять на завод та попередньо розмелюють і 
підсушують.  В результаті роботи помелочного агрегату у повітря викидається 
пил ( в 1м3 газів міститься майже 1 кг гіпсового пилу). Гіпсові в’яжучі низького 
опалювання отримують під час процесу нагрівання CaSO4‧2H2O до 150-160 
оС 
(рідкий гіпс).  
                                  CaSO4‧2H2O = CaSO4‧0,5H2O + 1,5Н2О                            (1.1) 
 
Процес проходить як у котлах, так і у обертових барабанах для сушіння. 
 
 13 
Затвердіння в’яжучих полягає у поступовому перетворенні отриманої маси 
із пластичного стану у каменеподібний, процес гідратації: 
                              CaSO4‧0,5H2O + 1,5Н2О = CaSO4‧2H2O                                 (1.2) 
В процесі обпалювання сировини при температурі 700-800 оС одержують 
високообпальну в’яжучу  безводну гіпсову продукцію. Її необхідно подрібнити і 
потім додати у кристалізатор затвердіння. Отримують суміш СаО, Na2SO4 та 
FeSO4. 
Повітряне вапно, що також відносять до в’яжучих, одержують 
випалюванням порід карбонатного типу – вапняк, крейда. При цьому 
застосовують температури  1000-1200 оС з повним видаленням СО2 . 
                                                 СаСО3 = СаО + СО2                                              (1.3) 
Процес здійснюють у шахтних, обертових печах або у печах з киплячим 
шаром. Вапно можна одержувати як сухим, так і мокрим способом.  Якщо вапно 
має вигляд шматків 5-10 см, то його називають шматковим вапном або вапном 
киплячим. Є також і гідравлічне вапно, яке отримують спеціальним вапняків 
склад яких містить від 6 до 25% домішок глини та піску. Випалювання проводять 
за температури, яка нижча за температуру  їх спікання. При цьому, витрати 
умовного палива для одержання гідравлічного вапна становлять від 12 до 14%  
його маси, т. т. 120-140 кг/т вапна. Воно є більш міцним ніж повітряне, але все ж 
його міцність поступається перед іншими в’яжучими речовинами  [6, 7]. 
Виготовлення цементу також має багато способів. Основним мінеральним 
в’яжучим є портландцемент – продукт тонкого помелу цементного клінкеру. В 
процесі подрібнення продукту в клінкер додають 1,5 - 3,5% гіпсу та до 15% 
активної мінеральної добавки. 
Щоб отримати клінкер – беруть природні мергелі або різноманітні суміші з 
вапняком чи крейдою і глиною. Уразі потреби частково замінити карбонатні чи 
глинисті компоненти шихти, можна використати доменні шлаки, паливну золу, 
нефеліновий шлам, а також деякі інші відходи виробництва. До складу клінкеру 
входить: СаО від 62 до 67%, 20 - 24% SiО2, а також Al2O3 десь до 8% і триоксид 
заліза до  6%. Сам же процес виробництва портландцементу проходить за такими 
 
 14 
стадіями: видобуток сировинних компонентів, підготовка сумішей, випалювання 
сумішей до спікання та одержання клінкеру, наступною йде стадія подрібнення 
разом із домішками добавок до порошкоподібного стану, що і являє собою 
цемент. 
Щоб отримати залізобетонні плити (стовпчики, стояки, панелі перекриття та 
ін.) спочатку зварюють арматуру і кладуть її у формувальну ємність, яку потім 
потрібно залити розчином бетону. Готові плити, перекриття чи якісь інші вироби 
одержують тільки через добу після застигання. Оксиданти, що містяться у опадах 
та повітрі – агресивні по відношенню до бетону, під впливом «кислотних» дощів 
та туманів відбувається поступове руйнування бетонних конструкцій за рахунок 
хімічної корозії. Вплив на бетонні конструкції кислот і СО2 призводить до 
руйнування цементного каменю за реакціями:  
                                  Са(ОН)2 + 2НСl = СаСl2 + 2Н2О                                         (1.4) 
                                  Са(ОН)2 + СО2 = СаСО3 + Н2О                                            (1.5) 
                                 Са(ОН)2+ СО2+ Н2О = Са(НСО3)2                                         (1.6) 
Сировиною для виробництва азбестоцементу є природний чи штучний 
азбест і цемент. Азбестоцементна галузь виробництва спеціалізується на 
виготовленні шиферу й труб. Ця продукція досить крихка, тому може легко 
зламатись під час транспортування. 
Бітумні та дьогтьові в’яжучі як тверді так напівтверді застосовують для 
отримання дорожнього покриття, покрівельного рулонного матеріалу, бітумної 
мастики та лаків, а от рідкі – тільки для виготовлення дорожніх настилів. Бітумні 
в’яжучі являють собою складну суміш з вуглеводневих сполук і їхніх похідних 
неметалів – сірки, кисню, азоту,  як природного так і штучного походження. Якщо 
брати природні бітуми, то вони є дуже дороговартісними і надзвичайно 
рідкісними, а тому їх застосовують тільки для виробництва бітумного лаку. 
Гудрон (залишкові бітуми), що утворились у процесах перегонки нафти, 
розділяють на тверді, напівтверді та рідкі за в’язкістю. Також в процесі переробки 
органічного палива на хімічних заводах, як побічний продукт, можуть  одержати 
 
 15 
тверді дьогтьові в’яжучі. Як правило, кам’яновугільні дьогті та кам’яновугільні 
пеки використовують найчастіше. 
Із мінеральних в’яжучих, полімерів та наповнювачів одержують матеріали 
які називаються полімербетонами. Для отримання армополімерцементних бетонів 
(армополімербетонів) високої міцності в склад полімерцементного бетону 
додають металеві стрижні або волокна арматури. Саме ці високоефективні 
будматеріали знаходять своє використання у хімічній, гірничо-металургійній, 
нафтовій промисловості, де будівельні конструкції піддаються постійному впливу 
агресивних сполук. Це може бути хімічно стійка підлога, ємності та трубопроводи 
якими перекачують агресивні та біологічно активні рідини [8]. 
Окрім полімербетону у будівництві часто використовують вироби з 
полімерних матеріалів. У цю групу входять фенолформальдегідні, карбамідні, 
епоксидні полімерні сполуки. Процес виготовлення будівельних виробів із 
пластиків включає наступні стадії, рисунок 1.4 
 
 
Рисунок 1.4 – Схема процесу виготовлення будівельних виробів із пластику 
 
Будівельну кераміку одержують із глини або її суміші з мінеральними 
добавками шляхом формування з наступним обпалюванням. Це, як правило, 
керамічні вироби, які часто застосовують під час будівництва будинків, для 
 
 16 
облицювальних робіт, побудові каналізаційних мереж та дренажного 
спорудження, сантехнічних вузлів і інших конструкцій. Основною сировиною під 
час створення керамічних виробів слугують глини, до яких вводять пісні чи 
вигоряючі добавки та флюси, зокрема, кварцовий пісок, шамот, шлаки, золу, а 
також відходи вуглевидобувного виробництва і тирсу. Серед флюсів 
використовують польовий шпат, крейду, склобій та доломіт. Одним з 
найпоширеніших керамічних виробів промисловості є цегла. Принципова схема 
виробництва керамічної цегли представлена на рисунку 1.5. 
Глина, яка добувається у кар’єрі, доставляється на виробництво і піддається 
відповідній обробці. Природна структура сировини розпадається в процесі 
обробки, її разом з добавками піску, вапна, каменю, що містить алюміній оксид, 
залізо оксид, оксиди магнію і кальцію рівномірно перемішують зволожують до 
стану однорідного робочого тіста та формують у бруски. Після чого їх сушать. 
 
1 – ящиковий подавач суміші; 2 –транспортер; 3 – дроблення глини та 
відділення каменю на вальцях; 4 – помел глини на бігунах; 5 – транспортер; 6 – 
формування цегли на стрічковому пресі; 7 – різка цегли-сирцю на автоматі. 
 
Рисунок 1.5 – Технологічна схема виробництва керамічної цегли 
 
 17 
 
Випалювання цегли, у результаті якого найбільш плавка частина глини 
окутує нерозплавлені часточки та спікає масу у печах безперервної дії – 
кільцевого та тунельного типу. Серед недоліків цього процесу – використання 
дуже великої кількості води, що надходить у повітря разом з небезпечними газами 
та водяною парою [9, 10]. 
Таким чином, виробничий будівельний процес складає сукупність різних 
етапів виробництва, т. т. специфічну будівельну систему, кінцевим результатом 
цього є закінчення будівельного об’єкта. Серед об’єктів системи будівництва є 
агломерації різного складу – цивільного, промислового, енергетичного, а також 
інженерні комунікації промислові споруди, тощо. 
Обсяг і структура виробництва будівельних матеріалів залежить від таких 
основних чинників, рисунок 1.6. 
В наслідок технологічної відсталості та монополізму великих державних 
підприємств, що відносяться до будівельної індустрії та сьогоднішнього 
співвідношення рівня купівельної спроможності, а також ціни – будівельний 
ринок перенасичується дорогим будівельним матеріалом і попит, при цьому, стає 
все більш вибіркового характеру. З однієї сторони, він пересувається до відносно 
дешевого нетрадиційного будівельного матеріалу, який до того ж має високі 
споживчі якості (зокрема, такими є вироби з пористого бетону чи матеріали 
виготовлені із золошлакових і інших виробничих відходів), а з іншої – маємо 
підвищення попиту на престижний і дорогий матеріал для застосування в 
індивідуальному та офісному будівництві. Сюди можна віднести, наприклад, 
черепицю, високоякісну кераміку, фаянс чи столярні вироби, опоряджувальний 
матеріал, предмети й системи автономного забезпечення життя у садибах і 
будинках [11]. 
 
 
 18 
 
 
Рисунок 1.6 – Умови виробничих обсягів Будівельної галузі 
 
Таким чином, потенціал попиту на нетрадиційну високоякісну продукцію 
починає зростати, а це може вплинути на рівень підвищення темпів використання 
промислової потужності виробництва будівельних матеріалів. Вважається, що  
подальший розвиток підприємств промислових будівельних матеріалів підвищить 
їх конкурентоспроможність. Але для цього потрібно прискорення реалізації 
розроблених на сьогодні планів реструктуризації і перепрофілювання підприємств 
промисловості будівельних матеріалів та будівельної індустрії,  а також це 
 
 19 
сприятиме зростанню виробництва на комбінатах великопанельного 
домобудування, та сприятиме впровадженню заходів щодо енергозбереження.  
 
1.3 Вплив будівельної галузі на довкілля 
 
Різноманітність процесів будівельної галузі обумовлює використання цілого 
ряду технологічних процесів, способів добування і машин, що супроводжується 
впливом на довкілля. Зокрема, видобуток природного матеріалу потребує 
застосування бурових, вибухових, розпилювальних машин і пристроїв та високих 
температур. Через їх роботу атмосфера забруднюється пилом, продуктами 
згоряння пального, вторинними токсикантами від дії високої температури, 
вибуховими речовинами.  
Використання дорожнього та залізничного транспорту транспорту, 
конвеєрів, якщо відстань транспортування порожньої породи у відвали і добутого 
каменю до дробильної машини чи на  дробильно-сортувальну фабрику до 2 - 3 
кілометрів супроводжується значим виділенням пилу, за рахунок звітрювання. 
Якщо ж застосовують гідровидобуток – пил відсутній, але проходить забруднення 
води суспендованими, мінеральними та органічними речовинами.  
Сукупність складних технологічних процесів у виробництві будівельних 
конструкцій та матеріалів, які пов’язані з перетвореннями сировинного продукту 
в різні за фізико-механічними властивостями стани також супроводжується 
викидами токсикантів, незважаючи на використання високоефективного і 
різноманітного ступеня складності технологічного обладнання й допоміжних 
механізмів. У повітря потрапляє велика кількість полідисперсного пилу, 
токсичних газових компонентів та аерозолей.  
До процесів, які пов’язані з виділенням висококонцентрованого пилу й 
шкідливих газів, відноситься завантажувально-розвантажувальні роботи, 
перевантаження сипучого матеріалу, його сортування, умови подрібнення та 
транспорт, швидкісне змішування, формування та пакування [5, 11].  
 
 20 
Зокрема, джерелами виділення пилу під час виробництва вапна є дробарне 
обладнання, вузлові пункти з перевантаження, грохоти, печі випалювання, наявні 
млини, склади під готову продукцію, тощо. У таблиці 1.4 наведено параметри 
повітря під час аспірації у виробництві вапна. 
 
Таблиця 1.4 – Характеристика параметрів аспіраційного повітря у 
виробництві вапна 
№ Виробничий процес Витрата, Вміст пилу, Температура, 
п/п тис.м3/год г/м3 оС 
1 Первинне дроблення   
сировини 5-12  7,5-10  
-30-+30 
Перевантаження 1,5-4  10-20  
сировини Просівання  4-7 5-7 
2 Випал у печах:     
– шахтна  11-47  1-4  110-250 
– обертова  48-200  10-25   300-800  
– з киплячим шаром  67-300 50-100 450-500 
 
3 Вивантаження з печі 2,6-5  6  
Перевантаження 2-10 7-22 80 
продукту  
 
Таблиця вказує на значне зростання концентрації пилу, що пов’язано із 
технологічним навантаженням і температурним режимом. 
Інгредієнтний склад викидів під час виробництва вапна наведено у таблиці 
1.5. 
Таблиця 1.5 – Токсичні речовини у викидах з виробництва вапна 
Процес SiO2 Al2O3 Fe2O3 CaO MgO SO3 Лужні оксиди 
Na2O K2O 
1 3,9 1,9 0,2 52,4 1,1 0,1 0,08 0,04 
2 7,9 2,3 0,4 63,1 3,9 0,1 0,01 0,05 
3 8,8 1,1 0,6 75,5 0,9 0,9 0,05 0,15 
 
Виробничий процес виробів з кераміки також супроводжується утворенням 
полютантів, рисунок 1.6. 
 
 21 
Таблиця 1.5 – Токсичні речовини у викидах з виробництва вапна 
Процес SiO2 Al2O3 Fe2O3 CaO MgO SO3 Лужні оксиди 
Na2O K2O 
1 3,9 1,9 0,2 52,4 1,1 0,1 0,08 0,04 
2 7,9 2,3 0,4 63,1 3,9 0,1 0,01 0,05 
3 8,8 1,1 0,6 75,5 0,9 0,9 0,05 0,15 
 
 
Рисунок 1.6 – Виділення в атмосферу у виробництві кераміки 
 
Під час виробництва бетонних сумішей у відділенні змішування 
відбувається значна концентрація пилу, яка майже у п’ять разів вище гранично 
допустимого показника (ГДК). Контроль надбункерного приміщення показав її 
перевищення у 1,5-2,0 рази. Відділення з дозування робочої суміші запилюється 
зваженими частками які  у  3-4 рази вище ГДК [7, 12]. 
Арматурні цехи та цехи, що виробляють нестандартні металеві конструкції,  
характеризуються такими забруднювачами як пил металів та їх оксиди (окалини), 
діоксид вуглецю та оксиди марганцю. Всі вони утворюються під час зварювання. 
Зокрема, під час контактного зварювання санітарні нормативи оксидів марганцю 
 
 22 
зростають до 1,3 ГДК, а концентрація зварювального аерозолю підвищується в 1,1 
- 1,3 рази. Процес ручного електричного зварювання супроводжується виділенням 
оксидів та двооксидів азоту. 
Основним джерелом пиловидалення при виробництві плит з мінеральної 
вати є дільниці підготовки насадок, де спостерігається перевищення ГДК у 40 – 70 
разів, а також дільниці спікання та формування, де його концентрація вища – у 5 - 
20 разів. Щодо концентрацій фенольних сполук, аміаку і формальдегіду то вини 
перевищують ГДК у 1,5 - 2,0 рази.  
Виготовлення матеріалів для покриття підлоги, – ковроліни, килимові 
вироби, товари текстилю, піноізоляційні конструкції, супроводжується 
виділенням токсичних формальдегідів, які небезпечні для здоров’я і шкодять 
кон’юнктиві ока.  
Дуже небезпечним джерелом забруднення повітряного середовища є процес 
з виготовлення асфальтобетону. На підприємстві, де працюють бітумні 
пароенергетичні агрегати, в атмосферу викидаються не тільки пил і сажа, а й 
сполуки у вигляді смол, оксидів вуглецю та сірки, радіонуклідів та важких 
металів [13]. 
На сьогодні, дуже важливий контроль радіоактивності будівельних 
матеріалів. В нових стандартах на технічні умови для будівельних матеріалів 
одним з параметрів їх екологічної безпеки затверджений показник радіаційної 
якості. Одним з критеріїв, що обумовлює прийняття рішень щодо можливості 
використання того чи іншого будівельного матеріалу та виробу слугує показник 
«питомої ефективності активності штучних радіонуклідів». Також важливо 
зазначити, що вимоги радіаційно-екологічної безпеки та її оцінювання введено у 
відповідні стандарти на будівельну сировину [14, 15]. 
Такі природні матеріали як польовий шпат, калійна соль, слюди, глауконіт, 
мінеральні глини, серед яких: бентоніти, каолініти, гідрослюди – містять  
підвищений рівень таких радіонуклідів як U, Тh і К. Якщо використовуються 
акцесорні мінерали такі як циркон, монацит, сфен і інші, то до цього переліку 
 
 23 
додається ще і радон та радій. Питома ефективна активність радію-226 (АRa) для 
деяких будівельних матеріалів наведено в таблиці 1.6.  
 
Таблиця 1.6 – Усереднені значення питомої ефективності активності радію-
226 у будівельних матеріалах 
№ Матеріал АRa, Бк/кг 
п/п 
1 Глина  48,0 
2 Щебінь гранітний  35,0 
3 Пісок  9,6 
4 Гравій  16,0 
5 Цемент  41,0 
6 Вапно  26.0 
7 Цегла силікатна  14,0 
8 Керамзитовий гравій  28,0 
9 Будівельний гіпс  8,9 
10 Розчин будівельний  15,0 
11 Глина  48,0 
 
Таблиця показує, що такі матеріали як глина, щебінь з гранітної сировини й 
гравійний керамзит – мають найвищий показник питомої ефективності активного 
радію - 226. В цехах виготовлення керамзитового гравію з бентонітових глин, які 
мають високий вміст радіонуклідів умовах, можливе утворення специфічних 
технологічних зон – небезпечних для здоров’я працюючих. 
Також впливає на здоров’я людини й виділення радону з окремих 
будівельних матеріалів. Небезпека ескалації радону з будівельних матеріалів і 
швидкість його впливу залежать від концентрації цього газу в повітрі самих 
помешкань. Середнє значення об’ємної активності речовини не повинно 
перевищувати 100 Бк/кг. Тому технологія виготовлення будівельних матеріалів, а 
також сировина, що використовується підлягають особливому контролю на 
 
 24 
підприємствах. Адже перманентна концентрація радону у приміщеннях, яких 
виділяється із будівельних конструкцій і матеріалів впливає на зростання частоти 
захворювання на рак легень та ураження кісткового мозку [5]. 
 
1.4 Вплив будівельних майданчиків на оточуюче середовище 
 
Процес проведення будівельно-монтажних робіт і сам будівельний 
майданчик є осередком підвищеного рівня забруднення атмосферного повітря. 
Токсичні газові складові та аерозолі насичують приземний шар і створюють 
умови стресовості для живих організмів. Основні джерела утворення викидів 
представлені на рисунку 1.7. 
 
 
Рисунок 1.7 – Джерела забруднення атмосферного повітря будмайданчиків 
 
Будівельна діяльність впливає також на ґрунти, які забруднюються 
будівельним сміттям, розсипами цементу, вапна, розлитою фарбою і  
нафтопродуктами, небезпечними важкими металами й іншими токсикантами До 
основних джерел забруднення ґрунту належать звалища будівельних матеріалів, 
 
 25 
процеси звітрювання з будівельного матеріалу під час його транспортування чи 
зберігання [5, 15]. 
Сукупність усіх цих процесів будівельної діяльності, які впливають на 
біосферне середовище та природні умови прилеглих територій отримало назву 
будівельного техногенезу. 
Будівельний техногенез є потужним фактор який чинить антропогенний 
вплив на довкілля. Процеси будівництва та експлуатації будівельних споруд і 
конструкцій, технологічні лінії з виготовлення будівельних матеріалі і 
вдосконалення сировинного продукту завжди викликають ті або інші відхилення 
у біосфері, порушуючи стан екологічної рівноваги природного середовища. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 26 
2 ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА 
АТМОСФЕРУ ТА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ МІСТА ЧЕРКАСИ 
 
2.1 Характеристика будівельної промисловості Черкащини в регіональному 
контексті 
 
Розвиток будівельної галузі Черкащини у 2021 році проходив на рівні 
розвитку регіональних областей України з врахуванням світового досвіду і 
використанням існуючих ринків будівельних матеріалів. До основин завдань 
розвитку були включені наступні, рисунок 2.1.   
 
 
Рисунок 2.1 – Завдання що промислового розвитку будівельної галузі 
Черкащини 
 
 
 27 
Вирішенню вище зазначених завдань сприяли здорова конкуренція,   ринок 
будівельних матеріалів, який набув свого розвитку та сучасна організація форми 
управління, що адекватно реагувала на вимоги ринкової економіки.  
Чинником стабілізації розвитку виробництва будівельних матеріалів на 
Черкащині та у місті Черкаси сприяли експортні поставки продукції, а також 
розширення її номенклатури. В Черкасах у структуру експорту найбільше 
входили поставки виробів зі скла, облицювальні матеріали  із природного каменю, 
тощо. Таким чином будівельні роботи в регіоні сприяли досягненню позитивного 
сальдо торговельного балансу  і покращення показників на рівні міст-
мільйонників, рисунок 2.2. 
 
 
Рисунок 2. 2 – Динаміка інфраструктурного будівництва на Черкащині 
 
 
 28 
Таким чином, можна сказати, що інвестиції в інфраструктуру відіграли 
важливу роль у відновленні економічного зростання регіону. 
Сировинна база Черкаського регіону визначається наявністю таких гірських 
порід які складають породи Придніпровської низовини і  Українського щита. На 
території Черкаської області розташовані значні запаси щебеню, піску, глини 
(Ватутінське родовище), ліс в (незначній кількості), вся інша сировина та 
матеріали завозяться з інших областей, а також із закордону.  
 
2.2 Загальні відомості про діяльність будівельних організацій міста Черкаси  
 
Черкащина, а особливо місто Черкаси є лідером щодо виконання 
будівельних робі і виготовлення будматеріалів, серед областей України, рисунок, 
2.3 
 
 
Рисунок 2.3 – Показники індексу готової продукції за регіонами України 
 
 
 29 
Розміщення підприємств будматеріалів та їх збуту у м. Черкаси 
представлено ра рисунку 2.4.  
 
Рисунок 2.4 – Карта розміщення підприємств з виготовлення та збуту 
будівельних матеріалів 
 
В галузевій структурі Черкаських будівельних підприємств, як і 
попереднього року, визначається у їх зосередженні на будівництві незавершених 
будов, інженерної та цивільної інфраструктури, що становить майже 80%. Також 
це роботи з оснащення будівель – 16,9% та підготовка будівельних ділянок – 
0,31%. 
У 2021 році виробничу діяльність здійснювало 186 будівельних 
підприємств, або 77,1%, від загальної кількості будівельних підприємств  та 18 
будівельних компаній. За звітний період цими підприємствами вироблено 
будівельної продукції, виконано робіт та надано на суму 3081 тис гривень на одну 
особу. І за темпами зростання та обсягами виконаних робі Черкаси посідають 
третє місце серед міс України [16]. 
Перелік виробників будівельної продукції представлено у таблиці 2.1. 
 
 
 
 30 
Таблиця 2.1 – Підприємства та види продукції 
Підприємство Адреса Вид продукції 
ТОВ «Черкаський завод м. Черкаси  
плитних матеріалів» вул. Чигиринська, 15 Виробництво фанери, 
  дерев'яних плит і панелей, 
шпону 
ТОВ «Завод м. Черкаси Теплоізоляційні матеріали 
теплоізодяційних вул. Різдвяна, 300 
матеріалів «ТЕХНО» 
Корпорації ТехноНИКОЛЬ 
ТОВ «Черкаський завод м. Черкаси, Елементи конструкцій збірні 
залізобетонних виробів» вул. Громова, 169 для будівництва з цементу, 
бетону або каменю 
штучного 
ТОВ «Завод «Буддеталь» м. Черкаси Блоки та цегла з цементу, 
вул. Смілянська, 147 бетону або каменю штучного 
для будівництва. 
Приватне акціонерне м.Черкаси, вулиця Рідкий бетон 
товариство «Черкаський Чигиринська, 86. 
асфальто­бетонний завод» 
ВП Черкаський завод м.Черкаси, вулиця Максима Залізобетонні вироби, 
залізобетонних виробів Залізняка,169 енергозалізобетон, труби 
азбестоцементні, фурнітурні 
мостіння, каналізаційні 
люки, велопарковики, 
паркувальні бар’єри, граніти 
Будівельна компанія м.Черкаси, вул. Праведниці Блоки та цегла з цементу, 
«ПРОМІНБУД» Шулежко, буд. 54 бетону, каменю штучного 
АБЗ, ВАТ м.Черкаси, вул. 30-річчя Гравій, граніт, керамзит 
«Черкасикерамзіт» Перемоги, 29. 
Будбаза КУБ М. Черкаси, вулиця Сергія Гіпсокартон, профіль для 
Амброса, 147 гіпсокартону, Фасадні 
матеріали, металеві сітки, 
будівельні суміші, тощо 
Товариство з обмеженою м.Черкаси,  провулок Галька річкова, гранітна 
відповідальністю (ТОВ) провулок Анатолія плитка, камінна плитка, 
"Будкомплект-К" Пашкевича, буд.8 тротуарна плитка, фанера 
 ламінована стійка, 
шлакоблоки, силікатна цегла, 
тощо 
 
Аналіз промислового виробництва будівельних матеріалів у місті 
характеризується великим асортиментом продукції на наданими послугами так 
майже  9% від загальної кількості суб’єктів підприємницької діяльності з правом 
юридичної особи надавали послуги щодо виконання будівельних та ремонтних 
робіт [17 - 19]. 
 
 31 
2.3 Екологічна оцінка впливу на довкілля діючого будівельного 
підприємства ТОВ «Завод «Буддеталь» 
 
2.3.1 Відомості про підприємство, аналіз основних технологічних процесів 
 
Завод «Буддеталь» входить у велику проектно-будівельну корпорацію 
«ПБК-Агропроект», що має багатий досвід роботи з українськими та іноземними 
замовниками.  Підприємство є визнаним лідером щодо виготовлення бетонних 
сумішей й залізобетонних виробів у місті Черкаси та Черкаській області. Його 
промислові спроможності складають  38 375 м3 бетону, а також близько 12 тисяч 
залізобетонних виробів. Даний об’єкт дослідження на рику будівельної індустрії 
вже 25 років, розташовується у промисловій зоні по вулиці Смілянській 147, 
рисунок 2.5. 
 
 
Рисунок 2.5 – Координати розміщення підприємства на території міста 
 
 32 
До основних напрямків промислового виробництва заводу є виготовлення 
збірних бетонних та залізобетонних виробів, бетону і розчину для промислового і 
житлового будівництва. Вся продукція, що випускається відповідає державним 
нормам і стандартам, і проходить суворий внутрішній контроль.  
Підприємство постійно розвивається, впроваджує нові технології, 
проводить автоматизацію виробничого процесу, що сприяє випуску якісної 
продукції.  Для покращення збуту завод має у своєму розпорядженні під'їзні 
залізничні колії. 
Вироблення бетону на підприємстві більш як на 80 % за об’ємом 
складається з місцевої сировини: піску, щебеню, гравію або ж побічних продуктів 
промисловості – шлаків, золи тощо. За рік на підприємстві переробляють цементу 
марки ШПЦ близько 400 - 864 т, керамзиту – 349 т, шлаку гранульованого – 2964 
т і піску – 1629 т. 
Завдяки тому, що підприємство використовує наукові підходи у 
виробничому процесі – штучний бетонний конгломерат змішують з добавками у 
різних пропорціях, що сприяє формуванню виробів будь-якої конфігурації та 
розмірів. Склад бетонної суміші розраховують і добирають залежно від потрібних 
властивостей матеріалу. Суміш ретельно гомогенізують у бетонозмішувачах 
різної конструкції, укладають в опалубку або форми й ущільнюють 
механізованими способами. Наступним етапом є затвердіння відформованої 
суміші у природних чи штучно створених умовах, з додержанням спеціальних 
режимів, або ж до неї додають комплексні хімічні добавки. 
Розрізняють будівельні розчини за призначенням як мурувальні для 
кам’яних будівель та зведення стін з великих елементів; монтажні, що 
використовуються для заповнення швів між великими елементами під час 
монтажу будівель і споруд; опоряджувальні – призначені для штукатурення стін 
та спеціальні які наділяють специфічними властивостями і використовують у 
інженерному будівництві. 
Фізико-механічні властивості розчинів визначають їх класифікацію за 
міцністю та морозостійкістю які характеризують їх довговічність. Застосовані 
 
 33 
мінеральні та органічні добавки сприяють одержанню легкоукладного розчинну –
портландцементу. 
Різноманітні товарні розчини готуються централізовано як сухі суміші або 
готові розчини певної консистенції, марки та якості. 
Перевозять будівельні розчини в автоцистернах з автоматичним 
розвантаженням або на автосамоскидах, рисунок 2.6.  
 
Рисунок 2.6 – перевозка бетонних сумішей заводу 
 
Для запобігання швидкого  застигання розчинових сумішей під час 
транспортування та зберігання, до них додають спеціальні сповільнювачі цього 
процесу. Зокрема, кількість готової продукції, що виробляється становить: 
шлакоблоку стінового пустотілого – 3968,9 т, керамзитоблоку стінового 
пустотілого – 540,1 т, керамзитоблоку стінового повнотілого – 380,3 т, 
фундаментний блок – 917,3 т. 
Матеріальний баланс у розрізі виробничого процесу представлено в таблиці 
2.2. 
 
 34 
Таблиця 2.2 – Матеріальний баланс виробничого процесу 
Вхід Вихід 
Найменування Кількість сировини, Найменування Кількість готової 
сировини т/рік готової продукції продукції, т/рік 
Цемент марки  864,0 Шлакоблок стіновий 3968,9 
ШПЦ - 400 пустотілий 
Керамзит фракції 349,0 Керамзитоблок 540,1 
5-10 стіновий пустотілий 
Шлак 2964,0 Керамзитоблок 380,3 
гранульований стіновий повнотілий 
Пісок річковий 1629,0 Фундаментний блок 917,3 
Вода 0,6   
Разом 5806,6 Разом 5806,6 
 
Як свідчать дані таблиці 2.2 у виготовленні готової продукції переважає 
шлакоблок стіновий. Загальна кількість готової продукції становить 5806,6 тон. 
[19]. 
 
2.3.2 Джерела утворення забруднюючих речовин внаслідок виробничої 
діяльності проектно-будівельну корпорацію «ПБК-Агропроект» та ТОВ «Завод 
«Буддеталь» 
 
Джерелами утворення забруднюючих речовин є наступні виробничі цехи та 
об'єкти, у яких відбуваються технологічні процеси: 
–    дозатор; 
–    бетонорозчинний вузол; 
–    приймальне відділення складів цементу; 
–    цементропровід; 
–    склади цементу (6 шт.); 
–    топочна; 
–    склади інертних матеріалів (склад керамзиту, склад шлаку); 
–    пост зварювання; 
–    2 вантажні автомобілі та 1 навантажувач. 
 
 35 
Дозаторі використовуються сипучі матеріали (пісок, шлак, керамзит, 
цемент) відповідно до технологічного процесу, а саме запланованої готової 
продукції доставляються автотранспортом, окрім цементу, який надходить 
цементопроводом, дозуються до бетонозмішувача, де проводиться їх 
перемішування. До атмосферного повітря виділяються речовини у вигляді 
суспендованих твердих частинок недиференційовані за складом. Джерело викидів 
забруднюючих речовин – стаціонарне, неорганізоване. 
На бетонорозчинному вузлі працюють бетонозмішувачі, куди подаються 
сипучі матеріали (пісок, шлак, керамзит, цемент) відповідно до технологічного 
процесу, а саме запланованої готової продукції через дозатор надходять до 
бетонозмішувача, де проводиться їх перемішування. До атмосферного повітря 
виділяються речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 
недиференційовані за складом. Джерело викидів забруднюючих речовин – 
стаціонарне, неорганізоване. 
У приймальне відділення складів поступає цемент із хоперів 
(спеціалізований залізничний автотранспорт для перевезення цементу) 
перекачується пневмомагістралями  – цементопроводом. До атмосферного 
повітря виділяються речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 
недиференційовані за складом. Джерело викидів забруднюючих речовин – 
стаціонарне, неорганізоване. 
На склад з приймального відділення складів цементу за допомогою 
цементопроводу  надходить цемент. Склади являють собою своєрідні силосні 
башти – 6 шт., які встановлені на даху виробничого корпусу. До атмосферного 
повітря виділяються речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 
недиференційовані за складом. Джерело викидів забруднюючих речовин –
стаціонарне, організоване. 
Топочна розташована посеред виробничого корпусу і являє собою 
саморобний котел. В якості палива використовуються обрізки деревини. До 
атмосферного повітря виділяються: речовини у вигляді суспендованих твердих 
 
 36 
частинок недиференційовані за складом, діоксид азоту, оксид вуглецю, діоксид 
вуглецю. Джерело викидів забруднюючих речовин – стаціонарне, організоване. 
Склади інертних матеріалів (склад керамзиту, склад шлаку). Розташовані на 
відкритій ділянці підприємства. Керамзит та шлак вивантажуються у вигляді 
конусоподібної купи. До атмосферного повітря виділяються речовини у вигляді 
суспендованих твердих частинок недиференційовані за складом. Джерело викидів 
забруднюючих речовин – стаціонарне, неорганізоване. 
На підприємстві використовується зварювальний трансформатор ТМД-
200М для проведення електродугового зварювання з використанням електродів 
АНО-21. В атмосферне повітря виділяються наступні забруднюючі речовини: 
оксид заліза, оксид марганцю, оксид кремнію, оксид титану. Джерело викидів 
забруднюючих речовин - стаціонарне, неорганізоване. 
На підприємстві використовуються 2 вантажні автомобілі (1 КРАЗ 2565, 1 
КАМАЗ без причепа) та 1 навантажувач. Весь зазначений автотранспорт працює 
на дизельному пальному. Від автотранспорту при роботі двигунів в атмосферне 
повітря виділяються: азоту двоокис, вуглецю оксид, свинець, ангідрид сірчистий, 
вуглеводні граничні [20]. 
Характеристики джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря та їх параметрів наведені в таблиці 2.3. 
 
Таблиця 2.3 – Характеристики    джерел    викидів    забруднюючих    
речовин    в атмосферне повітря 
Найменування Параметри джерел Місце Найменування Максимальна 
джерела  викиду відбору забруднюючої масова 
викиду проб речовини концентрація, 
висота, м діаметр, 
 мг/м3 
м 
1 2 3 4 5 6 
Склад-ємність 8,0 0,05 Горловина Речовини у 42,47 
цементу ємності вигляді 
Склад-ємність 8,0 0,05 Горловина  супендованих 50,31 
цементу ємності твердих 
частинок 
 
 
 37 
Продовження таблиці 2.3  
1 2 3 4 5 6 
Склад-ємність 8,0 0,05 Горловина 46,25 
цементу ємності 
Склад-ємність 8,0 0,05 Горловина 51,76 
цементу ємності 
 
Склад-ємність 8,0 0,05 Горловина 49,68 
цементу ємності 
Склад-ємність 8,0 0,05 Горловина 47,23 
цементу ємності 
Топочна 7,0 0,3 Труба Діоксид азоту 199,36 
   топочної (NО2) 
    Оксид вуглецю 2126,06 
    Вуглецю діоксид 2704,35 
    
Речовини у 61,35 
 
вигляді 
суспендованих 
твердих 
частинок 
Склад 2,0 0,5  Речовини у 7,12 
керамзиту вигляді 
суспендованих 
твердих 
частинок 
Склад шлаку 2,0 0,5 –  7,80 
 
Як свідчать дані таблиці серед значними викидами супроводжуються такі 
джерела як склад – ємність цементу і топочна дільниця.  
Відомості щодо утворюваних забруднювальних речовин представлені в 
таблиці 2.4. 
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що відводяться від 
окремих типів обладнання і споруд та надходять до джерела викиду в атмосферне 
повітря і джерела залпових викидів підприємство ТОВ «Завод «Буддеталь» не 
надало. Фактичний обсяг валових викидів забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Завод «Буддеталь»  складає  34,0742 
т/рік, з яких  16,834 т/рік – речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 
недиференційованих за складом. 
 
 
 38 
Таблиця 2.4 – Відомості щодо стану атмосферного повітря в районі 
дослідження 
№  Нормативи Гігієнічні Фонова Серед-
з/п Найменування якості нормативи концен- ньорічні 
Забруднюючої атмосферного ГДК ОБРД трація концен-
 речовини повітря (мг/м3) (мг/м3) (мг/м3) (мг/м3) трації 
 (мг/м) 
 
1 Сірководень 5 0,008 - 0,003 0,002 
2 Бензол 5 1,5 - 0,05 0,0 
3 Ксилол 100 0,2  0,05 - 
4 Аміак - 0,2 - 0,23 0,06 
5 Сірки діоксид 500 0,5 - 0,039 0,024 
6 Формальдегід 20 0,035 - 0,021 0,009 
7 Речовини у вигляді 50 0,5  0,26 0,1 
суспендованих твердих 
частинок 
недиференційовані за 
складом 
8 Оксид вуглецю 250 5,0 - 3,0 1,0 
9 Діоксид азоту  500 0,085 - 0,09 0,04 
10 Азоту  оксид  500 0,4  0,1 - 
 
Як свідчать дані таблиці 2.4 за масовою часткою викидів забруднюючих 
речовин, у районі дослідження, переважає оксид вуглецю, але в атмосфері 
концентруються такі небезпечні речовини як оксиди сірки, формальдегід, 
сірководневі сполуки [20, 21]. 
Розрахунок категорії небезпечності підприємства (КНП), наведено в таблиці 
2.5. 
Таблиця 2.5 – Розрахунок категорії небезпеки підприємства та меж 
санітарно захисної зони 
№ п\п Назва речовини Клас ГДК, Викиди КНР 
небезпеки мг/м3 т/рік 
  
1 2 3 4 5 6 
1 Оксид (II) вуглецю 4 5 80,411 12,18 
2 Діоксид азоту 2 0,085 10,189 503,87 
3 Оксид марганцю 2 0,01 0,0018 0,107 
 
 39 
Продовження таблиці 2.5. 
1 2 3 4 5 6 
4 Завислі речовин  1 0,15 0,185 1,428 
(зварювальний 
аерозоль) 
5 Завислі речовини 3 0,5 4,050 8,01 
(пил вугільний) 
6 Оксид (IV) сірки 2 0,5 36,060 260,29 
7 Пил деревини 3 0,5 0,162 0,324 
8 Сажа 3 0,15 0,665 3,81 
9 Пил неорганічний 3 0,3 2,233 7,44 
10 Пил цементу 3 0,5 0,234 0,468 
11 Бензин 4 5 0,126 0,036 
12 Ацетон 4 0,35 0,006 0,025 
13 Толуол 3 0,6 0,039 0,065 
14 Спирт етиловий 3 0,1 0,012 0,120 
15 Спирт бутиловий 4 5 0,012 0,004 
16 Етилцелозоль 4 5 0,006 0,002 
17 Вуглеводні 3 1 0,025 0,025 
Категорія небезпеки підприємства (КНП) 797,02 
 
      Виходячи із значення КНП=797,02, Черкаський завод «Буддеталь» 
відноситься до 4 категорії небезпечності, і повинен мати санітарно-захисну зону 
розміром 100 метрів. 
Аналіз показав, що проммайданчик підприємства розташований в південно 
- західній частині м. Черкаси та межує: 
– з півночі – з територією промислових майданчиків та вул. Смілянська, 
відстань до масової житлової забудови від джерела викидів складає – 380м;  
– з північного-сходу – з територією промислових майданчиків та 
проспектом  Хіміків;  
– зі сходу – з територією промислових майданчиків та залізничною гілкою;  
– з південного-сходу – з територією промислових майданчиків та 
залізничною гілкою;  
– з півдня – з територією складських приміщень оптових баз;  
– з південного-заходу – з територією складських приміщень оптових баз;  
– з заходу – з вул. Смілянська та рекреаційною зоною – парк Перемоги; 
 
 40 
– з північного-заходу  – з вул. Смілянська та рекреаційною зоною – парк 
Перемоги, відстань до рекреаційної зони – 115м. Таким чином межі санітарно-
захисної зони підприємства збережено. Разом з цим підприємство запускає нові 
виробничі процеси та нові напрямки по виробництву стильних та сучасних 
елементів ландшафтного дизайну, інтер’єру та екстер’єру, виготовлених з бетону,  
рисунок 2.7. 
 
Рисунок 2.7 – Вироби для офісу, оселі, дачі чи ландшафтної зони 
 
Незважаючи на екологічність готових виробів, що підтверджується 
лабораторними дослідженнями підприємства, процеси їх виготовлення 
передбачають використання підвищених температур, що сприятиме додатковому 
виділенню токсичних речовин, які потраплятимуть у атмосферу, підвищуючи 
концентрацію оксидантів, небезпечних для здоров’я населення міста. 
Враховуючи це ми започаткували проведення біоіндикаційних досліджень 
навколо території підприємства. 
 
 41 
2.4     Біоіндикаційні дослідження впливу викидів підприємства ТОВ «Завод 
«Буддеталь» 
 
Рослинність буд-якої екосистеми, і надто урбоекосистеми, має ключове 
значення у її функціонуванні. Насамперед, вона служить важливим ланцюгом 
біохімічних циклів, що визначають кругообіг речовин, важливою складовою 
ґрунту, що значною мірою впливає на  інтенсивність ґрунтових процесів та сприяє 
процесам самоочищення атмосферного середовища, а отже концентрації 
забруднень у своїх клітинах. Рослинний покрив  також впливає на кисневий і 
енергетичний баланс планети і зрештою є носієм генетичної інформації, яка 
сприяє еволюційним процесам на планеті;  по-друге він чутливо реагує на зміну 
екологічних факторів, що може фіксуватись візуально та відображає 
емерджентний характер змін властивостей екосистем. Такі характеристики 
надають підстави широкого їх використання для фітоекологічних та 
біоіндикаційних досліджень. І саме чутливість, візуальність, емерджентний 
характер змін рослинного покриву визначають те, ці методи досліджень вже 
більше ста років практикують у дослідженнях атмо- педо- та гідросферного 
середовища, щоб визначити вплив забруднювальних речовин на фізіологічні та 
біохімічні показники живих організмів, а через них, опосередкований вплив на 
здоров’я населення та екотопи. Тому до таких форм діагностики прикута  увага 
багатьох дослідників [22 -25 ]. 
У наших дослідженнях територія на межі санітарно захисної зони 
підприємства ТОВ «Завод «Буддеталь» була поділена на 3 дослідні ділянки за 
переважаючими північно-західними та східними напрямками  вітрів, додаток А. 
[26 - 28]. На цих ділянках нами було вибрано по 10 прямостоячих середнього віку 
(20 років) дерев: Populus Piramidalis, Aesculus hippocastanum  та відібрано зразки 
листя, які детально обстежувалися в лабораторії університету на присутність 
різного роду уражень.  Всього було досліджено по 20 листочків з кожного 
одиничного дерева виду. За допомогою градуйованої рамки-палетки визначалась 
площа уражень листків токсикантами, см2. Досліджувались також ураження кори, 
 
 42 
%  та сухість гілок, % та встановлювався рівень бонітету і ступінь забруднення 
територій за таблицею 2.6 [25, 29 - 32].  
 
Таблиця 2.11 – Значення рівня бонітету 
Ураження, Ступінь забруднення територій, відповідно 
% бонітету уражень 
0-10 забруднення низьке 
10-25 забруднення середнє 
25-50 забруднення високе 
50-75 забруднення дуже високе 
75-100 забруднення надзвичайно високе 
 
Результати досліджень приведенні в таблицях  2.7 - 2.10, та показані на 
діаграмах (рисунки 2.8 - 2.12). 
         
Таблиця 2.7 –  Результати дослідження ділянки № 1 з використанням листя  
Populus Piramidalis 
№ дерева Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, Некроз, 
кори, % гілок, % листка, г листка, см % % 
1 10 10 0,44 40,0 10 13 
2 2 8 0,33 31,9 80 20 
3 5 12 0,26 24,25 85 17 
4 5 10 0,27 24,25 70 - 
5 5 10 0,19 20,75 24 - 
6 10 25 0,29 24,5 20 4 
7 6 10 0,36 33,25 12 - 
8 10 8 0,38 38,9 27 10 
9 10 8 0,47 47,0 7 10 
10 8 10 0,35 32,5 73 - 
Середні       
показники 7,1 11,1 0,33 31,73 40,8 7,4 
по ділянці  
 
 
 43 
Середньо-статистичні показники вказують на помірні ураження дерев, але 
наявність некрозів дає підстави стверджувати на концентрацію кислотних 
залишків у повітрі, що впливає на фотосинтезуючу активність листків.  
За показниками таблиці 2.7 будуємо діаграму (рисунок 2.8)  до дослідної 
ділянки № 1 з використанням листя  Populus Piramidalis. 
 
Діаграма показників ділянки № 1 з використанням листя  Populus Piramidalis 
45 40,8
40
35 31,73
ураження кори, %
30
сухість гілок,%
25 маса листка,г
20 площа листка
хлороз,%
15 11,1
некроз,%
10 7,1 7,4
5
0,33
0
 
       Рисунок 2.8 – Діаграма показників ділянки № 1 з використанням листя  
Populus Piramidalis 
 
    Таблиця 2.8 –  Результати дослідження ділянки № 2 з використанням 
листя     Populus Piramidalis   
№ дерева Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, Некроз, 
кори, % гілок, % листка, г листка, % % 
см2 
1 2 3 4 5 6 7 
1 4 10 0,25 24,0 26 – 
2 5 12 0,36 33,75 40 – 
3 10 10 0,32 30,0 7 6 
4 10 15 0,22 23,25 30 – 
5 5 8 0,46 45,5 30 – 
 
 44 
Продовження таблиці 2.8 
 
6 5 15 0,41 40,0 10 – 
7 8 10 0,35 33,75 15 – 
8 10 13 0,49 50,5 67 – 
9 10 10 0,30 29,4 17 – 
Середні       
показники 7,4 11,4 0,35 33,46 26,8 0,6 
по ділянці 
 
Середні значення показників на ділянці завищені за показниками хлорозів, в 
той же час показники некрозів та сухостій гілок свідчать про помірний та 
підвищений рівень концентрації полютантів у приземному шарі атмосфери.  
Для наглядності, за показниками таблиці 2.8 будуємо діаграму (рисунок 2.9) 
до дослідної ділянки № 2 з використанням листя  Populus Piramidalis 
 
33,46
35
30 26,8
25 ураження кори, %
сухість гілок,%
20
маса листка,г
15 площа листка
11,4
хлороз,%
10 7,4 некроз,%
5
0,35 0,6
0
 
Рисунок 2.9 – Діаграма показників ділянки № 2 з використанням листя  
 Populus Piramidalis 
 
 
 45 
Таблиця 2.9  –  Результати дослідження ділянки № 3 з використанням листя  
Populus Piramidalis   
№ дерева Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, Некроз, 
кори, % гілок, % листка, г листка, см % % 
2  
1 2 5 0,28 41,0 12 – 
Середні 2 5 0,28 41,0 12 – 
показники 
по ділянці 
  
 Дані таблиці засвідчують, що досліджені характеристики стану виду та його 
листків показують задовільний стан атмосферного середовища на межі санітарно 
захисної зони підприємства. 
 За показниками таблиці 2.9 будуємо діаграму ( рисунок 2.10) до дослідної 
ділянки № 3 з використанням листя  Populus Piramidalis 
 
45 41
40
35
30 ураження кори, %
25 сухість гілок,%
маса листка,г
20
площа листка
15 12 хлороз,%
10
5
5 2
0,28
0
 
Рисунок 2.10 – Діаграма показників ділянки № 3 з використанням листя   
Populus Piramidalis 
 
 
 46 
Як видно із цих таблиць та діаграм ступінь ураження кори та сухість гілок 
на даних ділянках невисока. Площа листків Populus Piramidalis  дещо зменшена 
(31,73; 33,46 та 41 см2), що свідчить про перманентний влив забруднень та ступінь 
адаптації дерев до умов середовища. Ступінь ураження хлорозами переважає над 
показниками некрозів та вказує на присутність оксидантів. Ураження листя 
некрозами на дослідній ділянці №1 та №2  Populus Piramidalis  складає 7,4 та 0,6 
% відповідно, що згідно з таблицею 2.6 за показником бонітету – низький рівень 
забруднення. На дослідній ділянці №3 забруднення помірне. Ураження листків 
хлорозами на дослідні ділянці №1, №2, №3 Populus Piramidalis  становить 40,8 та 
26,8 % (згідно рівня бонітету – забруднення високе); та 12% (згідно рівня бонітету 
– забруднення середнє) відповідно.  
Використання виду тополі пірамідальної, що має високу стійкість до 
оксидантів та здатна перетворювати їх у нетоксичні компоненти і все ж має той 
чи інший ступінь ураження наводить на думку використання більш чутливого 
виду щодо токсичних речовин, наприклад, каштану звичайного, що також 
присутній у вуличних насадженнях досліджуваної території, особливо напрямку 
що тяжіє до паркової зони  «Парк перемоги», який часто відвідують батьки та діти 
міста Черкаси, таблиця 2.10. 
     
               Таблиця 2.10 –  Результати дослідження ділянки № 2 з використанням   
листя  Aesculus hippocastanum 
№ дерева Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, Некроз, 
кори, % гілок, % листка, г листка, см2 % % 
1 2 3 4 5 6 7 
1 15 20 2,98 163,6 78 – 
2 5 15 2,74 133,8 60 30 
3 10 15 4,5 174,5 80 – 
4 12 5 4,75 175,0 80 – 
5 10 25 2,95 160,5 85 – 
6 15 10 2,83 158,0 75 40 
 
 
 
 47 
Продовження таблиці 2.10 
       
7 10 15 3,36 165,0 78 – 
Середні       
показники 11 15 3,4 161,4 76,5 10 
по ділянці 
 
Як видно із даної таблиці та діаграми ступінь ураження кори та сухість 
гілок на даній ділянці невисока. Площа листків Aesculus hippocastanum 164,4 см2.  
Ступінь ураження хлорозами переважає над некрозами. Ураження листя 
некрозами на дослідній ділянці №2  складає 10 % , що згідно з таблицею 2.6 за 
рівнем бонітету це становить низький рівень забруднення.  
За показниками таблиці 2.10 будуємо діаграму (рисунок 2.11) до дослідної 
ділянки № 2 з використанням листя  Aesculus hippocastanum 
 
180
161,4
160
140
ураження кори, %
120
сухість гілок,%
100 маса листка,г
76,5
80 площа листка
хлороз,%
60
некроз,%
40
11 15
20 103,4
0
 
Рисунок 2.11 – Діаграма показників ділянки № 2 з використанням листя  Aesculus 
hippocastanum 
 
Рисунок засвідчує високий ступінь ураження листків виду хлорозами – 76,5, 
що згідно з таблицею 2.6 за рівнем бонітету це становить надзвичайно високий 
 
 48 
рівень забруднення. Такий показник ще раз наочно продемонстрував, що викиди 
підприємства, які містять оксиданти наносять шкідливий вплив довкіллю, 
особливо, якщо має місце сукупний вплив забруднень поєднаний із наявністю 
формальдегідів та фенольних сполук. Тому ми рекомендуємо організацію 
повномасштабних досліджень впливу підприємств будівельної галузі на 
атмосферу міста Черкаси. Адже стан атмосфери, її якість впливає на стан здоров’я 
населення, особливо прояви алергічних реакцій, подразнення та захворювання 
дихальних шляхів і гортані, кон’юнктивіти, тощо. 
Середні значення результатів досліджень на дослідних ділянках №1, №2, 
№3 Populus Piramidalis та дослідній ділянці № 2 Aesculus hippocastanum 
приведенні в таблиці 2.11. Для наочності отриманих результатів будуємо діаграми 
середніх значень (рисунок 2.12). 
 
      Таблиця 2.11 – Середні значення результатів дослідження по дослідних 
ділянках 
Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, % Некроз, % 
кори, % гілок, % листка, г листка,см2 
Ділянка №1 Populus Piramidalis   
7,1 11,1 0,33 31,73 40,8 7,4 
Ділянка №2 Populus Piramidalis   
7,4 11,4 0,35 33,46 26,8 0,6 
Ділянка № 2 Aesculus hippocastanum 
11 15 3,4 161,4 76,5 10 
Ділянка №3 Populus Piramidalis   
2 5 0,28 41,0 12 – 
 
 
 49 
180
160
140
ураження кори,%
120
сухість гілок,%
100
маса листка,г
80 площа листка
60 хлороз, %
40 некроз,%
20
0
№1  №2  №2  №3
 
Рисунок 2.12 – Діаграма середніх значень показників 
 
Для визначення рівня забруднення ділянок використовуємо значення 
ступеню бонітету забруднень [25, 32], згідно якого за ступенем ураження рослин 
забруднення становить: 
 Ділянка №1 – по відношенню до ураження хлорозами забруднення 
високе; по відношенню до ураження некрозом забруднення низьке; 
 Ділянка №2 Populus Piramidalis – по відношенню до ураження хлорозами  
забруднення високе; по відношенню до ураження некрозом забруднення 
низьке; 
 Ділянка № 2 Aesculus hippocastanum – по відношенню до ураження 
хлорозами забруднення високе; по відношенню до ураження некрозом 
забруднення низьке; 
 Ділянка №3 Populus Piramidalis  – по відношенню до ураження хлорозами  
забруднення середнє. 
На даних дослідних ділянках спостерігається хлороз у вигляді пожовтіння 
країв або певних ділянок листка та кінчиків листків, що характерно для листяних 
дерев під впливом хлоридів, сукупного впливу оксидів сірки та азоту, 
 
 50 
формальдегіду та фенолу); побронзовіння (у листяних дерев – часто початкова 
стадія важких некротичних ушкоджень) нами не спостерігалося. А от некрози 
(відмирання обмежених ділянок тканин) – крапельні та плямисті некрози – були 
нами зафіксовані майже у кожного окремого дерева видів, що використовувались 
як обєкти дослідження.  
Згідно з середньорічною розою вітрів, переважаючим напрямом вітру є 
північний та північно-західний та враховуючи отриманні дані по дослідним 
ділянкам можна зробити висновок, що на ділянках № 1 і № 2 спостерігається 
висока концентрація забруднюючих речовин, оскільки північно-західний вітер 
сприяє накопиченню цих забруднень. Про високий рівень забруднення свідчать 
також результати показників ступеня пошкодження досліджуваних порід дерев 
(тополя пірамідальна та каштан звичайний), зокрема хлорози та некрози, на всіх 
дослідних ділянках ураження хлорозом переважає над некрозом.  
Зелені насадження санітарно захисної зони ТОВ «Завод «Буддеталь»  
повинні перешкоджати потраплянню забруднюючих речовин у селітебну зону, 
тому і хворіють у період адаптації.  
По отриманим даним на ділянках № 1 і № 2 спостерігається підвищений  
рівень забруднення, і це може  позначитися на здатності рослин затримувати 
забруднення, що може призвести до концентрації забруднюючих речовин в 
селітебній зоні міста.  
          
2.5  Аналіз отриманих результатів  та рекомендації 
 
В завдання роботи входило проаналізувати стан деревної рослинності біля 
ТОВ «Завод «Буддеталь» та оцінити рівень атмосферного забруднення на межі 
санітарно захисної зони підприємства. Об’єктом  дослідження виступали дерева 
Populus Piramidalis  та Aesculus hippocastanum, що зростають на даній території. 
ТОВ «Завод «Буддеталь» по відношенню до м. Черкаси розташоване у 
південно-західній частині міста. Протягом року у місті мають перевагу вітри 
 
 51 
північного, північно-західного та східного напрямків, що може впливати на 
підвищення фонових концентрацій території. 
На підприємстві ТОВ «Завод «Буддеталь» у м.Черкаси утворюється більше 
як 34 тис. тон, валових викидів, серед яких оксид і діоксид  вуглецю, неметалеві 
леткі органічні сполуки, сажа, метали та їх сполуки, які є токсичними для рослин і 
людини. Що підтвердили фітоіндикаційні дослідження. 
Щодо рекомендацій, то незважаючи на те, що останнім часом підприємство 
досягло значних успіхів і зміцнило свої позиції на ринку будівельних матеріалі, 
воно повинно дотримуватись необхідних природоохоронних заході, таблиця 2.12.  
 
Таблиця 2.12 – Заходи щодо екологічних умов господарювання ТОВ «Завод 
«Буддеталь» 
№ Заходи суб’єкта господарювання 
п/п 
1 3 
1 Суб'єкт господарювання повинен забезпечити виконання всіх робіт таким чином, 
щоб викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря не призводили до 
суттєвих незручностей за межами підприємства або до суттєвого впливу на 
навколишнє середовище 
2 Безперервний моніторинг: не один середній показник за 24 години не повинен 
перевищувати гранично допустимі величини дозволених викидів; 97 % усіх 
середніх показників за 20 хвилин при постійному вимірюванні протягом року не 
повинні перевищувати гранично допустимі величини дозволених викидів; 3 % 
середніх значень, виміряних за двадцятихвилинний інтервал не повинні 
перевищувати 1,2 встановленого значення граничнодопустимого викиду 
3 Періодичний моніторинг: для будь - якого параметру, вимірювання якого в силу 
особливостей пробовідбору (аналізу) за 20 хвилин неможливо, необхідно 
встановити придатний період пробовідбору, а отримані при таких вимірах 
величини не повинні перевищувати допустиму величину дозволених викидів; 
результати вимірювань масової концентрації забруднюючої речовини, які 
характеризують   вміст   цієї   забруднюючої   речовини   за   двадцятихвилинний 
проміжок часу, вважаються такими, що не перевищують значення відповідного 
нормативу граничнодопустимого викиду, якщо значення кожного результату 
вимірювання не перевищують значення встановленого нормативу 
граничнодопустимого викиду; 
4 Граничнодопустима інтенсивність викидів повинна розраховуватись на основі 
концентрацій як середня величина за певний період часу, помножена на величину 
відповідної масової витрати. Не один з визначених таким чином показників не 
повинен перевищувати граничнодопустиму величину інтенсивності викидів; для 
всіх інших параметрів, не один із середніх показників за 20 хвилин не повинен 
перевищувати граничнодопустиму величину дозволених викидів 
 
 52 
 Продовження таблиці 2.12 
1 2 
5 Граничнодопустимі концентрації для викидів в атмосферу, встановлені в Дозволі, 
повинні досягатись без розбавлення повітрям та повинні ґрунтуватись на 
величинах обсягу газів, призведених до наступних нормальних умов: у випадку 
газів (окрім продуктів спалювання): температура: 273 К; тиск: 101,3 кПа (без 
виправлень на вміст кисню та вологості). У випадку газоподібних продуктів 
спалювання: температура: 273 К; тиск: 101,3 кПа, сухий газ; 6 % кисню для 
твердого палива. 
6 Працівники підприємства повинні забезпечити відбір проб, аналізів, вимірювання, 
дослідження, обґрунтування та калібрування відповідно до переліку заходів щодо 
здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів 
граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов Дозволу на викиди. 
7 Повинно бути забезпечено необхідне технічне обслуговування устаткування для 
моніторингу та аналітичного устаткування з метою точності даних моніторингу 
про викиди забруднюючих речовин. 
Після аналізу результатів випробувань, частота, методи та перелік робіт з 
моніторингу, відбору проб та аналізу, приведених в Дозволі, повинні корегуватись 
за умови попереднього письмового дозволу Департаменту ЧОДА. 
8 Працівники підприємства повинні забезпечити постійний та безпечний доступ до 
точок відбору проб для контролю викидів в атмосферне повітря, а також 
безпечний доступ до будь - яких інших точок пробовідбору та моніторингу, 
відповідно до вимог Чинного законодавства. 
9 Працівники підприємства повинні направляти повідомлення, як по телефону, так і 
по факсу в Державне управління охорони навколишнього природного середовища 
як можна скоріше (наскільки це практично можливо), після того, як відбувається 
щось з наступного: будь - який викид, який не відповідає вимогам Дозволу 
10 Працівники підприємства повинні підготувати План природоохоронних заходів та 
цільових показників. Даний План повинен передбачати календарні строки для 
досягнення комплексу встановлених цільових показників. Як мінімум, цей План 
повинен охоплювати п’ятирічний період. 
11 Керівник підприємства повинен ввести в дію та підтримувати в дії процедури для 
визначення необхідних сфер підготовки персоналу для всіх співробітників, робота 
яких може здійснювати суттєвий вплив на забруднення атмосферного повітря. 
Повинна зберігатись відповідна документація про підготовку персоналу. 
Персонал, який виконує Спеціальні завдання, повинен володіти необхідною 
кваліфікацією (необхідна освіта, підготовка та (або) досвід роботи). 
12 Керівник підприємства повинен забезпечити, щоб відповідальна особа, 
призначена за охорону навколишнього природного середовища на підприємстві 
була доступна на об'єкті в будь - який час, коли відбувається виробнича діяльність 
 
 Для поліпшення санітарно-гігієнічних умов на підприємстві та зменшення 
викидних концентрацій токсикантів необхідно також поетапне впровадження 
наступних рекомендацій, рисунок 2.13. 
 
 
 
 53 
 
 
Рисунок 2.13 – Рекомендації щодо поліпшення екологічної ситуації та зменшення 
впливу підприємства на атмосферу міста Черкаси 
 
 
За даними звіту щодо стратегічної екологічної оцінки плану реалізації 
стратегії розвитку Черкаської області на період 2021-2023 роки до 
найпоширеніших забруднюючих речовин у місті, відносяться: азоту діоксид, 
оксид вуглецю, діоксид сірки та речовини у вигляді суспендованих твердих 
 
 54 
частинок [33]. Масштаби викиду забруднень в атмосферне повітря від 
стаціонарних джерел можуть перевищувати 51,8 тис. т., що безумовно вплине на 
погіршення стану здоров’я мешканців. Тому дотримання запропонованих 
рекомендацій може посприяти поліпшенню екологічних показників довкілля.  
Реалізація заходів враховує концепцію розвитку проектно-будівельної 
корпорацію «ПБК-Агропроект» і, безпосередньо, ТОВ «Завод «Буддеталь»,  
оскільки вони розроблені у відповідності до конституційного принципу 
пріоритетності інтересів населення міста відповідно до регіональної політики і 
зорієнтовані на покращення стану оточуючого середовища, умов життєдіяльності 
населення і його здоров’я. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 55 
ВИСНОВКИ 
 
Будівельна промисловість певним чином впливає на стан довкілля. 
Характерною особливістю відходів будівництва є те, що більшість із них можуть 
використовуватись самою будівельною індустрією в якості вторинної сировини 
при виробництві цементу, наповнювачів для бетону, різноманітних добавок, 
в’яжучих і т. ін., які сьогодні в своїй більшості вивозяться на звалища.  
Діяльність підприємства ТОВ «Завод «Буддеталь»  спрямована на 
виготовлення виробів з бетону для будівництва та товарів широкого вжитку, 
вироблення яких може завдавати шкоди довкіллю та здоров’ю населення.  
Джерелами утворення забруднюючих речовин є:  дозатор; бетонорозчинний 
вузол; приймальне відділення складів цементу; цементропровід;  склади цементу 
(6 шт.); топочна; склади інертних матеріалів (склад керамзиту, склад шлаку);    
пост зварювання; 2 вантажні автомобілі та 1 навантажувач. Де внаслідок 
технологічних процесів утворюються наступні забруднюючі речовини: 
сірководень, бензол, ксилол, аміак, сірки діоксин, формальдегід, речовини у 
вигляді суспендованих твердих частинок недиференційовані за складом, оксид 
вуглецю, азоту  оксид, діоксид азоту. 
Фактичний обсяг валових викидів забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Завод «Буддеталь» складає  34,0742 
т/рік, з яких  16,834 т/рік – речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 
недиференційованих за складом. 
Розрахована границя СЗЗ з поправкою на розу вітрів виходить за межі 
нормативної по деяким напрямкам, оскільки відстань до найближчої житлової 
забудови складає 380 - 500 м санітарно – захисна зона витримана. 
Провівши оцінку діяльності підприємства, та його впливу на довкілля міста 
можна сказати, що за перерахованими речовинами ведеться безперервний 
моніторинг. А це дозволяє контролювати викиди забруднюючих речовин та не 
допускати перевищення гранично допустимих показників, на межі санітарно 
захисної зони. 
 
 56 
Для оцінки ж інтегрального впливу дуже добре підходять біологічні 
біоіндикаційні методи із використанням рослинності. Живі організми, за 
наявністю, станом і поведінкою яких можливо судити про ступінь змін 
зовнішнього середовища, у тому числі про присутність концепції забруднюючих 
речовин, виступають у ролі біоіндикаторів міського середовища.  
Відомо, що живі організми і рослини здатні поглинати певні забруднюючі 
речовини в особливо великих кількостях, тобто в них процеси накопичення або 
концентрування відбуваються інтенсивніше, ніж у навколишньому середовищі. 
Такі забруднювачі рослин вважають основними, однак флора накопичує 
другорядні забруднювачі і суміші речовин. Основні забруднюючі речовини, на які 
реагують рослини. До них належать озон (О3), оксиди азоту, діоксид сірки, 
фториди. 
В завдання роботи входило проаналізувати стан деревної рослинності біля 
ТОВ «Завод «Буддеталь» та оцінити рівень атмосферного забруднення санітарно 
захисної зони підприємства. Об’єктом  дослідження виступали дерева Populus 
Piramidalis  та Aesculus hippocastanum, що зростають у санітарно захисній зоні  
ТОВ «Завод «Буддеталь». 
На підприємстві ТОВ «Завод «Буддеталь» фактичний обсяг валових викидів 
забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ 
«Завод «Буддеталь» складає  34,0742 т/рік, з яких  16,834 т/рік – речовини у 
вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом. 
Присутні також оксид і діоксид  вуглецю, неметалеві леткі органічні сполуки, 
сажа, метали та їх сполуки, які є токсичними для рослин і людини. Що 
підтвердили фітоіндикаційні дослідження.  
Використання у якості тест-об’єктів Populus Piramidalis та Aesculus 
hippocastanum показало, що ступінь ураження кори та сухість гілок на даній 
ділянці невисока. Ступінь ураження хлорозами переважає над некрозами. 
Ураження листя некрозами на дослідній ділянці №2  складає 10 % , що за рівнем 
бонітету становить низький рівень забруднення. Разом з цим ми маємо високий  
 
 57 
ступінь ураження листків виду хлорозами – 76,5, що за рівнем бонітету становить 
надзвичайно високий рівень забруднення. 
Такий показник ще раз наочно продемонстрував, що викиди підприємства, 
які містять оксиданти наносять шкідливий вплив довкіллю, особливо, якщо має 
місце сукупний вплив забруднень поєднаний із наявністю формальдегідів та 
фенольних сполук. Тому ми рекомендуємо організацію повномасштабних 
досліджень впливу підприємств будівельної галузі на атмосферу міста Черкаси. 
Адже стан атмосфери, її якість впливає на стан здоров’я населення, особливо 
прояви алергічних реакцій, подразнення та захворювання дихальних шляхів і 
гортані, кон’юнктивіти, тощо. 
Аналітичні методи контролю не завжди є дієвим, з точки зору 
оперативності і достовірності  отриманих результатів, адже вони, як правило 
мають періодичний та вибірковий аспект. Вони не визначають середнього впливу 
забруднень на живі організми, оскільки використовують методики на обмежений 
перелік речовин ГДК яких встановлено. Тому, природоохоронні заходи та 
перспективи розвитку підприємства спрямовані на впровадження 
високоефективних систем очищення забруднень, а саме: сухих пиловловлювачів, 
циклонів батарейного типу, дозволить, у разі збільшення об’ємів виробництва, не 
допускати змішування забруднень у викидах та удвічі і більше разів зменшити 
вплив на довкілля. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 58 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Будівельна промисловість України. – [Електронний ресурс ]. – Режим 
доступу: http://studcon.org/budivelna-promyslovist-ukrayiny?page=2 
2. Боголюбов В.М. Стратегія сталого розвитку: Навчальний посібник / 
В.М. Боголюбов, В.А. Прилипко / Херсон: Олді-плюс, 2009. – 322с. 
3. Дорожній просвіт: за рахунок чого розвивалося будівництво у 2020 році. 
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://gmk.center/ua/posts/dorozhnij-
prosvit-za-rahunok-chogo-rozvivalosya-budivnictvo-u-2020-roci/ 
4. Будівельна промисловість. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/ 
5. Мальований М.С. Техноекологія: підручник / М.С. Мальований, 
В.М. Боголюбов, Т.П. Шаніна, В.М Шмандій., Т.А. Сафранов // За ред. М.С. 
Мальованого. − Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2013. – 
424 с. 
6. Жук М. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: 
Підручник / Микола Жук, Володимир Круль, ; Чернівецький націон. ун-т ім. Юрія 
Федьковича. – К. : Кондор, 2004. – 293 с. 
7. Клиновий Д. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка 
України: Навчальний посібник/ Дмитро Клиновий, Тарас Пепа, ; Ред. Л. Г. 
Чернюк; М-во освіти і науки України. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 
726 с. 
8. Матеріали веб-сайту Державного комітету будівництва, архітектури та 
житлової політики України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://www.build.gov.ua/ 
9. Войницький А.П. Техноекологія: Підручник / А.П. Войницький, В.П. 
Дубровський,  Боголюбов // За ред. В.М. Боголюбова. − К.: Аграрна освіта, 2009. – 
533 с.  
10.  Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного 
середовища: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2002. – 203с. 
 
 59 
11.  Джигирей В.С. Основи екології та охорона навколишнього природного 
середовища: Навчальний посібник / В.С. Джигирей, В.М. Сторожук, Р.А. Яцюк. – 
Львів: Афіша. – 2004. – 272 с. . 
12.  Промислова екологія: Навч. посіб. / С.О. Апостолюк, В.С. Джигирей, 
А.С. Апостолюк та ін. – К.: Знання, 2005. – 474 с. 
13.  Тітенберг Т. Економіка природокористування та охорона 
навколишнього середовища / Пер. з англ. К. В. Папенова / Под ред. А. Д. Думного 
та І. М. Потравний. – М.: ОЛМА-Пресс, 2001. – 643с.  
14. Удод В.М. Техноекологія / В.М. Удод, В.В. Трофімович, О.С. 
Волошкіна, О.М. Трофимчук. – К.: КНУБА, 2007. – 192 с. 
15. Перелік діючих відомчих будівельних норм (ВБН), галузевих 
будівельних норм (ГБН), стандартів організацій України (СОУ) та інших 
документів у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів. – 
[Електронний ресурс ]. – Режим доступу: 
http://online.budstandart.com/ua/news/novosti-stroitelstva-ua/27697-perelik-diyuchikh-
vidomchikh-budivelnikh-norm-stanom-na-01-09-2022-roku.html 
16. Забудовники та девелопери Черкас. – [Електронний ресурс ]. – Режим 
доступу: https://dom.ria.com/uk/zastroishchiki-cherkassy/ 
17.   Шелудченко Б. А. Інженерна екологія. Ч.І. Основи техноекології: 
Навчальний посібник / Б. А. Шелудченко, А.С. Малиновський, М.В. Зосимович та 
ін. – Житомир: Волинь, 1999. – 216 с. 
18.   Апостолюк С. О. Захист атмосфери вiд шкiдливих промислових 
викидiв. Нанчальний посiбник / С. О. Апостолюк, В. С. Джигирей, І. А. 
Соколовський. – К.: Основа, 2005. – 266 с. 
19. Відомості підприємства «ПБК-Агропроект» щодо виробничої програми 
обсягів випуску   продукції,   що   виготовляється   на   підприємстві,   їх   
зберігання   та відвантаження, від 08.12.20. – 45 с. 
20.  Відомості   щодо   основних   джерел   забруднення   на   підприємстві 
«ПБК-Агропроект» від 08.12.20. – [Рукопис ]. – 5 с. 
21.  Статистична звітність із ЗАТ «Буддеталь» м. Черкаси. 
 
 60 
22.   Коршиков И.И. Адаптация растений к условиям техногенно 
загрязненной среды (монография) / И.И. Коршиков. – К.: Наукова думка, 1996. – 
215с. 
23.  Менинг У.Д. Биомониторинг загрязнения атмосферы с помощью 
растений / У.Д. Менинг. – Л.: Гидрометиоиздат, 1985. – 143 с. 
24.  Слободян В.О. Біоіндикація: навчальний посібник / В.О.Слободян – 
Івано-Франківськ: Полум’я, 2004. – 196 с. 
25. Руденко С.С. Загальна екологія: практичний кур. Частина 1. / С.С. 
Руденко, С.С. Костишин, Т.В. Морозова. – Чернівці: Рута, 2003. – 320 с 
26.    Дідух Я.П. Фітоіндикація екологічних факторів / Я.П. Дідух, П.Г. 
Плюта. – К.: Наук. думка, 1994. – 280 с.   
27.  Определитель высших растений Украины / [Д.Н. Доброчаева, М.И. 
Котов, Ю.Н. Прокудин и др.]. – [1 изд.]. – Киев: Наук. думка, 1987. – 548 с., [2 
изд.]. – Киев: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с. 
28.  Определитель высших растений Украины Украины / [Дробычева Д.Н., 
Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др.]. – [2 изд. стереот.]. – К.: Фитосоциоцентр, 
1999. – 548 с. 
29.  Зелена книга України. Ліси / [Ю.Р. Шеляг-Сосонко, П.М. Устименко, 
С.Ю. Попович, Л.П. Вакаренко]. – К.: Наук. думка, 2002. – 256 с. 
30.   Олійник Г.П. До питання оптимізації урборослинності / Г.П. Олійник, 
В.В. Осипенко, М.В.  Хоменко // Матеріали IV міжнар. конфер. – Черкаси: ДС-
Україна, 1998. – С. 217-221. 
31.  Моніторинг довкілля / М.О. Клименко, А.М. Прищепа, Н.М. Вознюк. – 
К.: Вид.центр «Академія»,  2006. – 275 с. 
32.  Биоиндикация загрязнений наземных экосистем. Пер. с нем. /Под ред. Р.  
Шуберта. – М.: Мир, 1988. – 348с. 
33.    Звіт про стратегічну екологічну оцінку плану реалізації стратегії 
розвитку Черкаської області на період 2021-2023 роки / Інститут зеленої 
економіки. – К., 2020. – 81 с. 
 
 
 61 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Д О Д А Т О К 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 62 
Додаток А