Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4430Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Ящук, Людмила Борисівна | - |
| dc.contributor.author | Дорош, Владислава Віталіївна | - |
| dc.date.accessioned | 2023-06-26T16:00:19Z | - |
| dc.date.available | 2023-06-26T16:00:19Z | - |
| dc.date.issued | 2022-06 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4430 | - |
| dc.description.abstract | Випускна кваліфікаційна робота: 51с.; 11 рисунків; 15 таблиць; 29 джерел; мультимедійна презентація. Мета роботи: визначення екологічних аспектів впливу на навколишнє середовище миючих засобів, які використовуються в побуті. Завдання роботи: проаналізувати хімічний склад найбільш поширених мийних засобів, дослідити законодавчу базу України в сфері виробництва та використання мийних засобів, визначити відповідність хімічного складу найбільш поширених торгових марок синтетичних миючих засобів торгової мережі м. Черкаси нормативним показникам, проаналізувати методи очищення стічних вод від фосфатів та поверхнево-активних речовин СМЗ Об’єкт досліджень: синтетичні мийні засоби У роботі проведений детальний аналіз хімічного складу мийних засобів, уподобань споживачів під час купівлі СМЗ, дана оцінка екологічних наслідків використання мийних засобів для довкілля та охарактеризовані способи очищення поверхневих вод від забруднення МЗ | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | МЕТОДИ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД | uk_UA |
| dc.subject | МИЙНІ ЗАСОБИ | uk_UA |
| dc.subject | ПРАЛЬНІ МЗ | uk_UA |
| dc.subject | ЗАБРУДНЕННЯ | uk_UA |
| dc.subject | ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ | uk_UA |
| dc.subject | ФОСФАТИ | uk_UA |
| dc.title | Екологічні аспекти використання мийних засобів та їх вплив на довкілля | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Дорош_КРБ.pdf Restricted Access | 745.53 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до випускної кваліфікаційної роботи
___________________бакалавра______________________
(освітній рівень)
на тему ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МИЙНИХ ЗАСОБІВ
ТА ЇХ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ
Виконав: студентка ІV курсу, групи ЕК-93
Спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
Дорош В.В.
(прізвище та ініціали)
Керівник _Ящук Л.Б. __________
(прізвище та ініціали)
Рецензент_Лут О.А.________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2023 рік
3
ЗМІСТ
Вступ 4
1 Аналітичний огляд літератури 6
1.1 Мийні засоби та їх класифікація 6
1.2 Стан та тенденції розвитку ринку мийних засобів 13
1.3 Характеристика вимог до якості та безпечності пральних порошків 20
2 Екологічні аспекти використання мийних засобів та їх вплив на довкілля 26
2.1 Визначення відповідності хімічного складу найбільш поширених 26
торгових марок синтетичних миючих засобів м. Черкаси
нормативним показникам.
2.2 Оцінка екологічних наслідків використання мийних засобів для 34
довкілля
2.3 Аналіз методів очищення стічних вод від фосфатів та поверхнево- 40
активних речовин СМЗ
Висновки 46
Перелік посилань 48
Додатки 52
4
ВСТУП
Розвиток хімії сприяв створенню синтетичних миючих і вибілюючих
засобів, які справлялися з очищенням і вибілюванням тканин краще, ніж
натуральні. Еволюція миючих засобів продовжується і у наш час. Сьогодні
виробництво синтетичних миючих засобів самого широкого призначення є
важливою складовою хімічної промисловості.
Основне призначення мийних засобів — видалення забруднень з різних
поверхонь. Забруднення міцно утримуються на них за рахунок фізико-хімічних
сил, не змочуються водою і тому практично нею не змиваються. Це стосується
жирових забруднень, воску, стеарину, олії, різних органічних речовин тощо. У
таких випадках застосовується мило, а ще краще — синтетичні мийні засоби
(СМЗ), що належать до групи поверхнево-активних речовин (ПАР).
Мийні засоби широко використовуються в побуті сучасної людини,
приносячи користь, але одночасно багато з них можуть нести значну небезпеку і
для здоров’я людини, і для довкілля в цілому. До складу більшості засобів для
прання входять небезпечні інгредієнти, що залишаються на тканині навіть після
10-кратного полоскання.
Асортимент пральних засобів дуже різноманітний. Визначення переваг та
недоліків пральних засобів, їх якості є важливим, оскільки кожен споживач хоче
отримувати продукцію з відповідною якістю та безпечністю. Також важливим є
питання безпечності синтетичних мийних засобів, їх впливу на людину та
навколишнє середовище. Наприклад, фосфатні засоби для прання заборонені в
багатьох країнах світу вже більше десяти років через їх негативний вплив на
природні водні об’єкти.
Як показує практика, споживачі часто купують мийний засіб не дивлячись
на його склад. В результаті до організму людини потрапляють небезпечні хімічні
сполуки, а у водойми – загрозливо високі концентрації фосфору, який не може
бути видалений зі стічних вод більшістю українських очисних споруд та
5
призводить до евтрофікації природних водойм. Тому дослідження екологічних
наслідків використання синтетичних мийних засобів є надзвичайно актуальним
для розуміння загроз, що виникають при їх застосуванні в першу чергу для
водних екосистем. Метою роботи було визначення екологічних аспектів впливу
на навколишнє середовище миючих засобів, які використовуються в побуті. Під
час виконання роботи були вирішені поставлені завдання:
– проаналізувати хімічний склад найбільш поширених мийних засобів;
– дослідити законодавчу базу України в сфері виробництва та
використання мийних засобів;
– визначити відповідність хімічного складу найбільш поширених
торгових марок синтетичних миючих засобів торгової мережі м. Черкаси
нормативним показникам;
– оцінити вплив на довкілля та здоров’я людини компонентів
синтетичних мийних засобів;
– проаналізувати методи очищення стічних вод від фосфатів та
поверхнево-активних речовин СМЗ.
6
1АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Мийні засоби та їх класифікація
До мийних засобів відносять поверхнево-активні речовини або їх суміш,
що володіють «очисними властивостями в розведених розчинах». Згідно
Постанови КБУ, в нашій країні мийним засобом є будь-яка речовина або
препарат, що містить мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені
для прання або очищення [1]. На побутовому рівні термін «мийний засіб»
застосовують до пральних порошків, або до засобів для миття посуду. Окреме
місце займає господарське мило.
Українська класифікація товарів, гармонізована із комбінованою
номенклатурою ЄС відносить мийні засоби до 34 групи зовнішньоекономічної
діяльності, яка виділяє:
3402 – Поверхнево-активні органічні речовини ( крім мила ); поверхнево-
активні препарати, засоби для прання, миття ( включаючи допоміжні мийні
засоби) та засоби для чищення із вмістом або без вмісту мила. В цю групу
речовин входять:
3402 11 00 00 – аніоноактивні;
3402 12 00 00 – катіоноактивні;
3402 13 00 00 – неіоногенні;
3402 19 00 00 – інші [3].
За зовнішнім виглядом мийні засоби (МЗ) поділяються на:
– тверді (мила, призначені для побутового використання);
–порошкові (засоби для очищення кахельної плитки, емалевих покриттів та
інших твердих і м’яких поверхонь);
– пастоподібні (найчастіше застосовуються для автомобільної обробки);
– рідкі (група з найбільш широким застосуванням).
7
За умовами використання МЗ поділяються для роботи при низьких і
високих температурах. Перехід до машинного прання зумовив появу пральних
засобів як високо - (для ручного використання) так і низькопінних (для машин-
автоматів). За кількістю діючих складових розрізняють одно- і багатокомпонентні
МЗ. За функціональним призначенням об’єкт дослідження поділяється на засоби
для:
прання шовку та вовни;
очищення льону і бавовняного текстилю;
прання грубих і надмірно брудних виробів, наприклад, спецодягу; -
універсального застосування (зокрема й для хімічних тканин);
туалетних цілей (миття тіла, волосся тощо);
миття посуду, інвентарю та іншого побутового начиння [2].
Згідно хімічної класифікації всі мийні засоби поділяють на три великих
групи [4]:
– аніонноактивні ПАР (мила, алкілсульфати (первинні і вторинні),
алкілакрилсульфонати, алкілсульфонати, де саме аніон розчиняється в жирах,
називають аніоноактивними. Загальна формула мила – Na+C17H35COO-, де
гідровуглецевий скелет витягнутий в звивистий ланцюжок. Алкілсульфати є
натрієвими солями моноестерів сульфатної кислоти з вищими спиртами RO–
SO2ONa, де R – насичений вуглеводневий радикал. Молекули цих солей містять
12–14 атомів карбону (вуглецю). Наприклад, алкілбензолсульфонат натрію
(Na+C12H25C6H4SO3-) має приблизно стільки ж атомів Карбону і Гідрогену, що і в
складі мила. Проте розташовані вони у вигляді розгалуженої структури. Для
миючої дії важливо те, що вуглеводнева частина негативного іона нерозчинна у
воді. Проте вона розчинна в жирах і оліях, адже саме завдяки жиру бруд прилипає
до речей; і якщо поверхня повністю очищена від жиру, бруд не затримується на
ній. Кальцієві та магнієві солі алкілсульфатів розчинні у воді, а тому такі мийні
засоби забезпечують відмінне прання у будь-якій воді. Вони входять до складу
поширених пральних порошків [4].
8
– катіонні мийні засоби (поверхнево-активні речовини, в яких
жиророзчинним є катіон). Найбільш поширеними є солі четвертинних амонієвих
основ та піридинові з'єднання. Типовий катіонний детергент, хлорид
алкілдиметилбензиламмонію є сіллю четвертинного амонію, що містить азот,
пов'язаний з чотирма групами. Хлорид-аніон завжди залишається у воді, тому
його називають гідрофільним; вуглеводневі групи, пов'язані з позитивно
зарядженим азотом, є ліпофильними. Одна з цих груп (C14H29), схожа на довгий
вуглеводневий ланцюжок в милі і алкілбензолсульфонаті, але вона приєднана до
позитивного іона. Такі речовини називають "зворотним милом". Деякі з
катіоноактивних детергентів володіють сильною антимікробною дією; їх
застосовують у складі миючих засобів, призначених не тільки для миття, але і для
дезинфекції.
– неіонні і цвіттеріонні детергенти. В цих сполуках жиророзчинна група в
детергенті є щось на зразок жиророзчинних груп в алкілбензолсульфонатах і милі,
а залишок - це довгий ланцюг, що містить безліч кисневих атомів і OH-групу на
кінці, які є гідрофільними . Звичайно неіонні синтетичні миючі засоби
проявляють високу миючу здатність, але слабо утворюють піну.
Історично, найбільш поширеними в побуті людини були і є мийні засоби,
основними складовими яких є натрієві і калієві солі жирних кислот. Для
споживання людиною виробляють мила із вмістом 72, 70 і 60% натрієвих солей
жирних кислот, яке отримують омиленням лугами тваринних і рослинних жирів.
Якщо сировиною виступають смоляні (із каніфолі) і нафтенові кислоти, то жирні
кислоти нейтралізують содою. Такі мила містять до 47% натрієвих солей жирних
кислот, залишки жиру, лугу і інші домішки; мають невисоку миючу здатність і
випускаються для спеціальних потреб. Для одержання мила з високим вмістом
жирних кислот в основу (мильний клей) вводять хлорид натрію, щоб виділити
мило від домішок. Таке висолювання дозволяє отримати мило із вмістом до 60%
натрієвих солей жирних кислот. В подальшому для покращення споживчих
властивостей ядрове мило перетирають на вальцях і формують. Додаткова оброка
9
призводить до отримання господарського мила із вмістом 70-72% натрієвих солей
жирних кислот. Також воно може містити соду та інші домішки.
Основну частку синтетичних мийних засобів становлять пральні порошки
(рисунок 1.1).
Рисунок 1.2 – Класифікація засобів для прання [3]
Агрегатний стан мийних засіб впливає не тільки на вигляд і застосування, а
також на їх ефективність [2].
Сучасні миючі засоби у своєму складі містять лужні і нейтральні солі,
відбілюючі і дезінфікуючі речовини, піноутворювачі та піногасники,
ароматизовані речовини і ін. В пральних порошках різного функціонального
призначення хімічний склад може відрізнятися. Зокрема, засоби для прання
текстилю з льону мають більш високий вміст лужних солей. СМЗ для прання
виробів із шерсті, шовку і штучних тканин утворюють слабо лужне середовище і
не містять підбілювачів [5]. В останні роки споживачам пропонують універсальні
мийні засоби, в яких активність лугів регулюється температурою прання в
залежності від природи тканини.
10
Серед сучасних мийних засобів широко рекламуються засоби комплексної
дії. Вони є універсальними і містять в своєму складі додаткові домішки,
спрямовані на здатність цих МЗ підкрашувати, видаляти плям, проводити
дезінфекцію та антистатичну обробку.
Окреме місце серед мийних засобів займають хімічна продукція для
відбілювання, яка використовується для відновлення білизни тканин. Вони
поділяються на перекисні і хлорвмісні. До перекисних відбілювачів відносять
Персоль, Персоль-2 та ін; до хлорвмісних - Білизну, Білизну-купаву і інші
сильнодіючі препарати. Ці засоби діють за умови невисокої температури води.
Для підвищення білизни тканин до складу цих засобів можуть бути додані
оптичні підбілювачі. Їх дія полягає в тому, що вони поглинають ультрафіолетове
світло (з довжиною хвилі 360 нм) і знову випускають поглинену енергію шляхом
флуоресценції в синій області видимого спектру (при 430 - 440 нм). При цьому
виникає «посиніння» текстилю, що компенсує пожовтіння і робить виріб
візуально більш білим. У пральні засоби для очищення бавовни і льону вводять
хімічні відбілювачі, переважно перборат натрію. Його хімічну формулу умовно
записують у вигляді NaBO2'H2O2-3H2O. З неї видно, що відбілюючим початком
служить пероксид водню, який утворюється в результаті гідролізу перборату. Цей
о
хімічний відбілювач при температурі вище 65 С виділяє кисень, що знебарвлює й
окисляє органічні сполуки, одночасно дезінфікуючи виріб.
Природна вода, що використовується в технологічних процесах досить
часто характеризується підвищеною жорсткістю. Іони кальцію і магнію
утворюють з аніонами важких карбонових кислот малорозчинні солі [7].
Складники мила (аніони карбонових кислот) реагуючи з іонами кальцію та
магнію призводять до утворення нерозчинних осадів, які осідають на тканинах,
погіршують їх якість та провокують корозію металічних складових автоматичних
пральних машин. Хімічні процеси утворення осадів при використанні твердої
води відображено на рисунку 1.2 [8].
11
Для усунення шкідливих наслідків жорсткої води в мила вводять
2+ 2+
натрійтрифосфат Nа5РзО10. Аніон Р3О10 зв'язує іони Са і Mg в міцні, але
розчинні у воді сполуки. Таким чином, синтетичні миючі засоби містять
натрійтрифосфат/або інші поліфосфатні з метою пом’якшення води.
Рисунок 1.2 – Схема утворення осадів при пранні у воді з високою
жорсткістю
Для зменшення обсягів миючих засобів, що використовуються
споживачами та заради збільшення їх ефективності у синтетичні мийні засоби
може додаватися також кальцинована сода (Na2CO3). Оптимальна концентрація
соди в пральному порошку не повинна бути вище 20%, інакше може відбутися
руйнування тканини і її "посіріння" після декількох прань.
Синтетичні миючі засоби звичайно представляють досить складну
композицію, оскільки в них входять різноманітні добавки: оптичні відбілювачі,
хімічні відбілювачі, ферменти, піноутворювачі, пом’якшувачі [6]. Пральні
порошки містять основні неорганічні компоненти (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1 – Головні неорганічні складові пральних миючих засобів
Сполуки Функціональна дія
Сода розчиняє жирові забруднення і знижує жорсткість води
Фосфати розщеплюють пігментні забруднення:плями від кави,
овочів, фруктів, червоного вина
12
Силікати Зменшують клейкість порошкоподібних пральних
порошків, антикорозійна дія для захисту пральних машин
Сульфати Антиресорбенти, запобігають осадженню бруду на
пральні матеріали
Сучасні пральні порошки можуть мати різну консистенцію: порошкоподібні
та гранульовані. Гранульований порошок відрізняється від звичайного доброю
сипучістю, 100% розчинністю, недоліком пральних порошків такого типу є
наявність твердих гранул, які майже не розчиняються і важко вимиваються з
білизни.
На сьогодні по торговим маркам налічується близько трьох тисяч
найменувань миючих засобів. Їх асортимент безперервно зростає, вже є миючі
речовини спеціального призначення, вихідною сировиною для яких служать
цукор і крохмаль, фосфати і похідні аміаку, целюлози і багато іншого. Таким
чином, склад сучасних миючих засобів багатокомпонентний,. Кожний виробник
створює свою рецептуру, але загальний склад СМЗ переважно однаковий
(рисунок 1.3).
13
Рисунок 1.3 – Загальний склад мийних засобів
Дешеві пральні МЗ містять прості ферменти, здатні боротися лише з одним
видом забруднень. У складі більш сучасних, вартісних пральних порошків
використовуються ензимо-суміші (амілази, протеази, ліпази, целюлази). Такі
миючі засоби комплексно видаляють бруд, відновлюють колір одягу та
зберігають його текстильну основу.
Для збереження кольору тканин після прання до складу СМЗ додають
сповільнювачі перенесення барвників. Вони утворюють комплексні сполуки з
барвниками в пральному розчині, тому переосадження барвників на інші тканини
не відбувається.
Якість мийних засобів оцінюється за органолептичними і санітарно-
хімічними показниками [9]. При органолептичній оцінці звертають увагу на
зовнішній вигляд, колір і запах мийного засобу. До санітарно-хімічних показників
якості синтетичних мийних засобів належать: рН водяного (1%-ного) розчину,
утримання поверхнево-активних речовин (спирторозчинних) і несульфірованих
з'єднань, утримання лужних солей, вологи, карбоксилметилцелюлози, оптичних
підбілювачів й ін, Піноутворення нормують лише в деяких (піномийних)
синтетичних мийних засобів.
В зв’язку із загостренням екологічних проблем у Світі та Україні особливе
значення приділяють виробництву пральних безфосфатних засобів для прання. В
асортименті безфосфатних порошків на українському ринку представлена
продукція різного призначення – універсальні, відбілюючі, для виведення плям,
підкрохмалюючі, антистатичні. Безфосфатні порошкоподібні мийні засоби
спеціального призначення, які є на вітчизняному ринку, можуть
використовуватися для прання речей білого й чорного кольору, різнокольорових,
для делікатних тканин, вовни, дитячої білизни, спортивного одягу [10].
1.2 Стан та тенденції розвитку ринку миючих засобів
14
За розрахунками провідних міжнародних виробників рівень споживання
СМЗ становить близько 7 кг в рік однією людиною. Залежно від добробуту
населення цей показник може суттєво відрізнятись. Наприклад, в Німеччині
пересічний громадянин використовує 10-12 кг прального порошку на рік, в
Англії - 14,2 кг, французи в середньому споживають 15,6 кг порошку з
розрахунку на одну людину, а в США до 28 кг в рік на споживача. В Україні
рівень споживання СМЗ на одну людину в середньому становить приблизно 7 кг.
Тобто, в провідних країнах світу середній показник споживання МЗ майже втричі
вище, ніж в нашій країні [11].
Ринок миючих засобів в Україні почав стрімко розвиватися після набуття
країною незалежності і має свої специфічні риси. На споживання і продаж засобів
побутової хімії не впливає фактор сезонності. Дана продукція користується
попитом навіть під час економічних криз, хоча в скрутні часи зростає
споживання продукції економ-сегменту. До факторів впливу на ринок МЗ
відносять: розмір і склад гардероба, зміни моди (перевага модного одягу із
синтетичних тканин або, навпаки, із тканин, виготовлених з натуральних
волокон); природно-кліматичні умови; досягнутий рівень забезпеченості
населення пральними машинами; зростання житлового будівництва і
забезпечення населення гарячою водою та ін. [12]. На розміри індивідуального
споживання мийних засобів впливають склад сім’ї, наявність у дітей дошкільного
віку, забезпеченість населення не тільки основним упорядженим житлом,
садовими ділянками (таблиця 1.2) [11].
Таблиця 1.2 – Обсяги споживання мийних засобів залежно від складу сім’ї
Склад сім’ї (осіб) Обсяг споживання МЗ (кг)
Самотні люди 0,1-0,2
2-3 0,2-0,6
15
4 0,7- 0,9
5 і більше Більше 1
Одним із чинників, що в значній мірі впливають на витрати мийних
засобів, є забезпеченість населення пральними машинами. За умови користування
пральними машинами витрати прального порошку зростають більше ніж на 25 %,
паст і рідких СМЗ – на 5-9 %, мила господарського – майже на 6 %. Пояснюється
це тим, що в господарствах, забезпечених пральними машинами, кількість
білизни, що підлягає пранню, збільшується на 25 %. Нині забезпеченість
населення України пральними машинами становить 60 %. Зі збільшенням цього
показника можна очікувати подальшого зростання обсягів споживання мийних
засобів. Ще одним чинником, який впливає на рівень потреб і структуру
індивідуального споживання мийних засобів, є упорядженість житла,
забезпеченість різноманітними видами водопостачання. У сім’ях, котрі мешкають
у менш упоряджених квартирах, де відсутнє гаряче водопостачання, мийних
засобів для прання білизни витрачається значно більше (на 5-10 %), тому що
досягнення необхідного ефекту прання в холодній воді потребує більшої кількості
мийного засобу [13].
Кінцевий споживач, як правило, погано розбирається в асортименті мийних
засобів. Його вибір залежить від рекомендацій виробника текстилю та одягу,
реклами, порад інших споживачів, власного досвіду. Надаючи перевагу тому або
іншому засобові для прання, споживач, як правило, орієнтується на 3 складові:
ефективність, безпека для речей і рук, а також ціна.
Асортимент синтетичних мийних засобів, що пропонується для реалізації в
Україні є дуже різноманітним. Основний обсяг продажів складають пральні
порошки (71% всього обсягу продажів СМЗ), засоби для чищення твердих
поверхонь і миття посуду. На жаль, склад товарів більшості вітчизняних торгових
марок досить однотипний, оскільки переважно виробляються мийні засоби на
основі синтетичних аніоноактивних поверхнево-активних речовин (ПАР).
16
Потреба в таких ПАР для виробництва мийних засобів задовольняється за
рахунок імпорту з Німеччини, Туреччини, Китаю та інших країн [14]. Ринок МЗ
характеризується жорсткою конкуренцією. Абсолютними лідерами на
вітчизняному ринку СМЗ є інтернаціональні компанії Proctor & Gamble, Henkel,
Unilever і SC Johnson, які виробляють близько 69% всієї продукції.
Основними тенденціями ринку синтетичних миючих засобів в Україні у
ХХІ столітті до початку воєнних дій були:
– стабільне розширення місткості ринку незалежно від скорочення
чисельності населення. Сучасні українські споживачі мають підвищенні вимоги
до якості життя, а купівельні спроможності населення дають змогу задовольнити
потреби у пральних і посудомийних машинах;
–приваблення іноземних виробників на територію України внаслідок
високого рівня попиту;
–скорочення частки вітчизняних виробників МЗ через гірші у порівнянні з
іноземними компаніями основні споживчи властивості товарів, вузький
асортимент, економію на рекламі тощо, орієнтація на нижній ціновий сегмент;
– постійне розширення асортименту синтетичних мийних засобів за рахунок
появи нових технологій та впровадження у виробництво СМЗ інновацій;
– посилення вимог екологічної безпеки до СМЗ, особливо відносно вмісту
фосфатів. Продукція і виробництво вітчизняних підприємств цієї галузі повільно
адаптуються до сучасних світових стандартів;
– проведення агресивного рекламного маркетингу, спрямованого на
збільшення обсягів реалізації товарів товарних марок, які стають добревідомими
споживачу.
До головних гравців на ринку МЗ України відносяться транснаціональні
компанії Procter & Gamble, Henkel і «Невська косметика». Інші виробники (Reckitt
Benckiser, SC Johnson, ABC chemicals ind., «МИЛАМ», Ficosota, Amway, Cussons
та інші мають незначний відсоток продажів і не дуже відомі споживачу [15].
Розподіл вітчизняного ринку СМЗ між головними учасниками представлено у
17
таблиці 1.3. Зокрема, «Проктер енд Гембл» Україна і Вінницяпобутхім
виробляють сумарно близько 70% всієї продукції побутової хімії, а разом з
компанією Хенкель вони займають більше 65% всіх продажів миючих засобів.
Компанії займаються постачанням продукції за кордон, і одночасно
займають домінуюче положення на внутрішньому ринку. Саме тому більшість
середніх і дрібних виробників в умовах жорсткої конкуренції скорочують, або і
зовсім припиняють власне виробництво.
Абсолютним лідером на українському ринку МЗ є транснаціональна
компанія Procter & Gamble, зареєстрована в Люксембурзі. Компанія володіє
більш ніж половиною всього ринку синтетичних миючих засобів. Procter &
Gamble в Україні придбав виробничі потужності компанії Olvia Beta в м.
Орджонікідзе, Дніпропетровської обл. Завод випускає засоби для миття посуду і
пральні порошки ТМ Gala і Tide, туалетне мило ТМ Safeguard і Camay. Компанія
впевнено упевнено утримує свою частку ринку.
Таблиця 1.3 – Головні виробники СМЗ на українському ринку та їх торгові
марки
Компанії- Частка на Торгові бренди СМЗ
виробники СМЗ ринку(%)
Procter & Gamble 70 Ariel, Tide, Dreft, Bonux, Ace, Lenor, Comet,
Fairy, Mr.Proper, Gala, Dax, Safeguard, Camay
Henkel 15 Persil, Rex, Losk (пральні порошки), Perwoll,
Silan (засоби для прання), Pur, Somat (засоби
для миття посуду руками і в посудомийній
машині), Bref, Clin (чистячі засоби).
Вінницяпобутхім 5 «Лотос» (пральні порошки та миючі засоби),
«Вухатий Нянь» (дитячі засоби для прання),
а також різні мила (рідкі та тверді, туалетні,
18
дитячі, господарські)
Друге місце займає компанія Henkel. Ця німецька компанія виробляє
продукцію більше ніж в 75 країнах по всьому світу. Виробник швидко
впроваджує інновації, що сприяє розширенню асортименту продукції і компанії
на ринку. Henkel виробляє тільки безфосфатні пральні порошки своїх торгових
марок Persil, Rex і Losk. Пральний порошок Persil був першим в світі
безфосфатним пральним порошком. Однією з новинок компанії також є засіб для
прання Persil Mega-Caps (МЗ у вигляді капсул).
У 90-х роках минулого століття підприємство Вінницяпобутхім була
лідером на вітчизняному ринку і займала понад 50% ринку. Після розширення
компанії Procter & Gamble в Україні підприємство втратило своє провідне
положення і на сьогодні його частка становить трохи більше 5%. У довоєнний час
компанія була лідером в сегменті дитячих СМЗ (лінійка побутової хімії ТМ
«Вухатий нянь»).
Частка вітчизняних торгових марок на українському ринку СМЗ
коливається в межах 1–4% переважно в низькоціновому сегменті [14].
Національною провідною компанією у виробництві СМЗ є ТОВ «Завод побутової
хімії МИЛАМ» (продукція «МилаМ», «Крос», «Белизна», «Сантри», «Крот» [15].
Поява великих світових виробників на українському ринку МЗ сприяла
розширенню його сегментації. Сьогодні ринок розподіляється між такими
складовими: синтетичні миючі засоби (СМЗ), вибілювачі, засоби додаткової дії
прального порошку, чистячі засоби та засоби для миття посуду. Більшість
пересічних громадян України купують товари побутової хімії, що виробляються
трьома компаніями: Procter & Gamble, Henkel і SC Johnson. Тобто перевагу мають
відомі компанії, які проводять активну рекламу у ЗМІ, мають широкий
асортимент товарів і реалізують їх через торгівельну мережу.
Більшість споживачів при покупці СМЗ надають перевагу інформації про
якість товару і його ціну. Останнім часом українці почали турбуватись про
19
екологічність МЗ завдяки поширенню в ЗМІ інформації прозв’язок між
забрудненням водойм і фосфатовмісними пральними засобами. Також у зв’язку із
скрутною економічною ситуацією в країні спостерігається зростання обсягів
продажів «економічних» упакувань, які при більшій вазі дають споживачеві
додаткову кількість продукції у подарунок (рисунок 1.4) [13].
Рисунок 1.4 – Критерії споживацького вибору СМЗ українців
Внаслідок військових дій на сучасному вітчизняному ринку СМЗ
спострегіються певні зміни і у структурі продажів:
– зростає частка продажів у дешевому ціновому сегменті;
– зменшується асортимент виробів;
– збільшення уваги споживачів до діапазону температурного використання
порошків.
Останній фактор пов’язаний з можливістю скоротити енерговитрати при
пранні в автоматичних машинах використовуючи СМЗ більш широкого
температурного режиму. Зниження температури дії пральних порошків можливе
за рахунок додавання в рецептуру МЗ біодобавок – ензимів.
20
На даний момент в суспільстві зростає зацікавленість у здоровому способі
життя. Ці тенденції знаходять своє відображення й на ринку побутової хімії. В
ЗМІ проводять активну піар-кампанію проти використання фосфатних СМЗ.
Українські споживачі стали більш ретельно вибирати засоби побутової хімії. Саме
тому у виробників перспективним напрямком розвитку галузі стало виробництво
МЗ без фосфатів, з різними біодобавками, що не завдають шкоди здоров'ю
людини та довкіллю. Проблема із засміченням територій призвела до розробки
СМЗ з біодобавками, упаковку яких можна утилізувати після їх використання.
Виробники також займаються розробкою нових універсальних засобів побутової
хімії. Їх можна застосовувати як для прання одягу з натуральних тканин, так і для
прання виробів з синтетичних волокон. Ще одним напрямком розвитку є
виробництво гіпоалергенних миючих засобів [16].
1.3 Характеристика вимог до якості та безпечності пральних порошків
Вимоги до якості та безпечності засобів побутової хімії вказуються у
нормативних документах, які встановлені на дану продукцію, таких як технічний
регламент, ДСТУ і не приймаються в торговельні мережі для реалізації без
сертифікатів якості/сертифікатів відповідності (таблиця 1.4).
Таблиця 1.4 – Нормативні документи, що регламентують якість та безпеку
засобів
Нормативний Назва
документ
1 2
Постанова КБУ від Технічний регламент мийних засобів
20.08.2008 № 717
ДСТУ 2665:2012 Засоби мийні синтетичні. Метод визначання мийної
21
здатності
ДСТУ 2207.1-93 Засоби миючі синтетичні і речовини поверхнево-
активні. Методи визначення рН
ДСТУ 2972:2010 Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні
технічні вимоги та методи випробовування
Продовження таблиці 1.4
1 2
ДСТУ 7281:2012 Засоби мийні синтетичні. Метод визначання
масової частки фосфорнокислих солей
ДСТУ ISO Речовини поверхнево-активні. Оцінювання окремих
4312:2005 видів дій під час прання. Методи аналізу та випробування
чистого контрольного зразка бавовняної тканини
ДСТУ 2161:2010 Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Метод
визначання здатності до біологічного розкладання
аніонних поверхнево-активних речовин
ДСТУ 7275:2012 Пакети з полімерних та комбінованих матеріалів. Загальні
технічні умови
ДСТУ ГОСТ Попереджувальне марковання хімічної продукції.
31340:2009 Загальні вимоги
В вітчизняному Технічному регламенті МЗ вказано, що введення в обіг
СМЗ та ПАР можливе тільки за умови, що вони не загрожують безпеці довкілля
та відповідають вимогам щодо:
– рівня біологічного розкладу поверхнево-активних речовин;
– маркування мийних засобів;
– обмеження щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних
засобах.
22
Рівень повного біологічного розкладу ПАР, що входять до складу СМЗ,
повинен становити за 28 днів не менш як 60 % (за СО2) або 70 % (за загальним
органічним С). Якщо рівень повного біологічного розкладу ПАР, що входять до
складу МЗ є меншим встановлених показників, то для промислових МЗ
застосовується вимога щодо первинного біологічного розкладу поверхнево-
активних речовин у складі засобів побутової хімії. Рівень первинного
біологічного розкладу ПАР, що містяться в МЗ, повинен бути не менш ніж 80%.
На окремі мийні засоби застосовуються обмеження щодо вмісту в них
фосфатів та інших фосфорних сполук (таблиця 1.5).
Таблиця 1.5 – Обмеження щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в
мийних засобах
Мийний засіб Обмеження Дата застосування
обмеження
Загальний вміст фосфору не повинен
становити чи перевищувати 0,5г в
рекомендованій кількості та/або
Пральний
дозуванні прального порошку для 12.06.2014
порошок
використання в основному циклі прання
у жорсткій воді для стандартного
завантаження пральної машини
Загальний вміст фосфору не повинен
МЗ для становити чи перевищувати 0,3г в
побутових стандартній дозі МЗ для використання в
1.01.2017
посудомийних основному циклі миття для
машин завантаження посудомийної машини
столовим набором на 12 персон
23
Щодо маркування МЗ, то мийний засіб маркується шляхом нанесення на
зовнішню поверхню пакування чи етикетку напису чіткими літерами, що не
змиваються протягом строку придатності такого засобу з інформацією про
пральний засіб, що відповідає Технічному регламенту [1]. Маркування пральних
порошків і мийних засобів для побутових посудомийних машин повинно містити
інформацію про дозування мийного засобу.
Згідно ДСТУ 2972:2010 «Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні
технічні вимоги та методи випробування» до порошків встановлені додаткові
вимоги (таблиця 1.6) [17].
Таблиця 1.6 – Показники якості пральних порошків
Показник Норма Метод контролювання
Зовнішній вигляд Гранули або Згідно з пунктом 5.1
порошок ДСТУ 2972:2010
Мийна здатність (%), 90 Згідно
не менше з ДСТУ 2665:2012
Хімічна відбілювальна 80 Згідно з
здатність (%), не менше ДСТУ 2665:2012
Для рідких засобів для прання окремий стандарт відсутній, але мийна та
хімічна вибілювальна здатності повинні відповідати вищевказаним показникам.
Рідкий засіб для прання може бути гелеподібним, різноманітного забарвлення, але
не має впливати на забарвлення тканин. Крім показників якості МЗ для прання
також мають відповідати показникам безпечності. Вони є стандартними, як для
порошкоподібних, так і для рідких засобів для прання (таблиця 1.7).
Під час маркування МЗ інформація про його склад повинна інформувати
споживачів про наявність різновиди хімічних сполук та їх відсоток у складі
обраного засобу побутової хімії. У разі коли масова частка фосфатів, фосфонатів,
24
аніонних, катіонних, амфотерних, неіоногенних поверхнево-активних речовин,
вибілювачів на основі кисню або хлору, етилендіамінтетраоцтової кислоти та її
солей, нітрилтриоцтової кислоти та її солей, фенолів, зокрема галогенізованих,
парадихлорбензолу, ароматичних, аліфатичних, галогенізованих вуглеводнів,
мила, цеолітів, полікарбоксилатів становить більш як 0,2 % складу мийного
засобу, інформація про наявність у складі мийного засобу даних інгредієнтів
зазначається в маркуванні у певних діапазонах масової частки у відсотках: менш
як 5; 5–15; 15–30, понад 30.
Таблиця 1.7 – Санітарно-хімічні показники безпеки СМЗ, які діють в
Україні
Показник ,одиниця виміру Значення Нормативні
показника документи
рН ( кислотність) 7,0-11,5 ДСТУ 2207.1
(для 1%р-ну) (ГОСТ 22567.5)
Масова частка пилу(%), не менше Пункт 5.2 ДСТУ
3,0
2972
Масова частка фосфатів у
10,0 ДСТУ 7281
перерахунку на Р2О5 (%), не менше
Піноутворювальна здатність:
Пункт 5.3 ДСТУ
Висота піни(см), не більше ніж 10,0
2972
Стійкість піни (од.), не більше ніж 0,1
Зниження міцності бавовняної
тканини після 25 циклів прання 1,5 ДСТУ ISO 4312
(%), не більше ніж
Зольність бавовняної тканини після
25 циклів прання (%), не більше 13 ДСТУ ISO 4312
ніж
25
Біологічний розклад ПАР (%), не
85 ДСТУ 2161
менше ніж
2
Допустимий вміст ПАР (мкг/ см ) на текстилі - 5
на посуді - 0,15
нa шкірі рук- 1
Інформація про наявність у складі мийного засобу таких інгредієнтів, як
ензими, дезінфектанти, оптичні вибілювачі, запашні речовини (ароматизатори),
консерванти, зазначається незалежно від їх масової частки.У технічному описі
інгредієнтів зазначається їх вміст у діапазонах масової частки у відсотках: понад
10;1–10;0,1–1; менш як 0,1.
Під час технологічних процесів в СМЗ можуть утворюватись домішки, але
вони не є інгредієнтами і не відображаються при маркувані.
Ароматизатори, ефірні олії або барвники вважаються єдиним інгредієнтом
та жодний з їх складових компонентів не позначається під час маркування, крім
тих алергенних ароматичних речовин, загальна концентрація яких у мийному
засобі перевищує нормативні показники.
У технічному описі зазначається загальна хімічна назва кожного інгредієнта
або його назва відповідно до номенклатури Міжнародного союзу теоретичної та
прикладної хімії (International Union of Pureand Applied Chemistry/IUPAC),
реєстраційний номер інгредієнта, установлений Хімічною реферативною
службою (Chemical Abstracts Service Registry/CAS), і назва інгредієнта відповідно
до номенклатури Міжнародної номенклатури косметичних інгредієнтів
(International Nomenclature of Cosmetic Ingredients/INCI) (за наявності), назва
інгредієнта, визначена Державною фармакопеєю України та/або Європейською
фармакопеєю (за наявності) [1].
На сировину вітчизняного та іноземного виробництва, що
використовувалась під час виробництва порошків надається документ про якість і
26
висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що виданий
центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я України.
Термін придатності для порошків з хімічними вибілювачами та/або
ензимовмісних порошків повинен бути не менше ніж 9 місяців із дати
виготовлення. Для інших порошків термін придатності не обмежений [18].
Порошки в упакованому вигляді повинні зберігати свої властивості за
температури не вище ніж 35 °С і відносній вологості повітря не більше ніж 95 %.
Порошки повинні бути захищені від дії прямих сонячних променів.
Залишкові кількості аніонних ПАР на тканинах білизни після полоскання
2
не повинні перевищувати 5 мкг / см [19].
На підприємствах ретельно контролюють якість засобів для прання перед
тим, як допустити їх до реалізаці.
На державному рівні відбувається оновлення українського технічного
регламенту виробництва МЗ та синхронізація його з Регламентом ЄС «Про миючі
засоби». З 31 грудня 2023 р. набирає чинності постанова КБУ «Про внесення змін
до Технічного регламенту мийних засобів» від 2 червня 2021 р. № 575, якою
запроваджуються обмеження щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в
МЗ. Окрім цього, наказом Міністерства економіки України від 22 жовтня 2021 р.
№ 795 затверджується Перелік національних стандартів щодо визначення методів
проведення випробування мийних засобів на відповідність новим вимогам
Технічного регламенту МЗ. Зокрема, з 1 січня 2024 року на території нашої країни
буде заборонено виробництво, використання та поширення мийних засобів з
масовою часткою фосфатів більш ніж 5% від маси мийного засобу. Члени
Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) вважають, що із здійсненням контролю за
виконанням нових правок Технічного регламенту виробництва СМЗ, екологічно
небезпечні засоби побутової хімії поступово зникнуть з полиць українських
магазинів протягом 2024 року
27
2 ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МИЙНИХ ЗАСОБІВ ТА ЇХ
ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ
2.1 Визначення відповідності хімічного складу найбільш поширених
торгових марок синтетичних миючих засобів м. Черкаси нормативним
показникам
Для дослідження відповідності складу пральних порошків, представлених
на ринку України, вітчизняним нормативним документам було проведено аналіз
асортименту СМЗ для прання, представленого у торговій мережі м.Черкаси. Для
аналізу було обрано три типи пральних засобів, що відрізнялись за фізичним
станом: порошкові, капсульовані та гелеві. Для оцінки відповідності нормативним
документам аналізували хімічний склад досліджуваних МЗ, вказаний на
пакувальних матеріалах.
Результати дослідження хімічного складу порошкових пральних миючих
засобів найбільш поширених торгових марок представлений у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Хімічний склад найбільш поширених в торгівельній мережі м.
Черкаси порошкоподібних СМЗ
28
ТМ Сульфати Аніонні Полкар Оптичні Фосфати Арома
СМЗ ПАР бонати відбілювачі тизатор
1 2 3 4 5 6 7
Ariel + 5-15% + – + +
Savex ≥30% 5-15% 5-15% + ≤5% +
Gala – 5-15% + – – +
Tide – 5-15% + + + +
Persil – 5-15% + + + –
Losk – 5-15% + + + +
Domol – 5-15% ≤5% + ≤5% –
Продовження таблиці 2.1
1 2 3 4 5 6 7
Марка ≥30% 5-15% + – – –
Вухатий ≥30% 5-15% ≤5% + + –
нянь
Konen – 5-15% – + – +
Sarma ≥30% 5-15% ≤5% + 5-15% –
Як видно з таблиці 2.1, всі МЗ, незалежно від виробника, містять аніонні
ПАР, які агресивно впливають на живі організми і довкілля, але одночасно
покращують пральні властивості. Маркування пральних порошків торгових марок
Ariel, Tide, Persil, Losk, Вухатий нянь вказує на вміст фосфатів. Ці СМЗ
випускаються транснаціональними компаніями (Procter & Gamble, Henkel), які є
лідерами ринку синтетичних миючих засобів в Україні, але на даний час
виробництво МЗ на їх виробничих потужностях в Україні ще не відповідає новим
екологічним обмеженням стосовно вмісту фосфатів. Деякі засоби не містять
фосфатів (Gala,Konen), але вони не є такими популярними, як вищевказані СМЗ.
29
Пральні порошкові МЗ мають вищий рН, у порівнянні із сучасними гелями
чи капсулами, що дозволяє їм краще видаляти тверді забруднення. Недоліком
пральних порошків є складність дозування, погана розчинність у холодній воді,
здатність залишати плями на випраних речах. Капсульовані пральні МЗ відносно
недавно з’явились на ринку побутової хімії в Україні. Вони були розроблені з
метою полегшення прання в автоматичних пральних машинах і потребують
повного завантаження побутової техніки. На відміну від порошків, концентрація
діючих речовин всередині капсули в рази перевищує концентрації в звичайних
МЗ для прання. Через це ними не можна користуватись під час ручного прання.
Капсули для прання займають компактні і дозовані, тому не виникає складнощів
із їх застосуванням. Хімічний склад найбільш поширених в торгівельній мережі
капсульованих СМЗ представлено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Хімічний склад найбільш поширених в торгівельній мережі м.
Черкаси капсульованих СМЗ
ТМ Мило Аніонні Полкарбо Оптичні Фосфати Арома
СМЗ ПАР нати відбілювачі тизатор
Ariel 5-15% ≥30% – + + +
Savex 5-15% 15-30% + + + +
Tide 5-15% ≥30% + + + +
Persil 5-15% 15-30% – + 5-15% +
Losk 5-15% 15-30% + – + –
Domol 10-30% 15-30% – – ≤5% –
Tomi 5-15% 15-30% – – + +
Start 5-15% 15-30% – – + –
Konen ≤5% ≥30% – – – –
У порівнянні із порошковими пральними МЗ концентрація ПАР в них вище
та всі вони, без виключення містять фосфати.
30
Рідини (гелі) для прання легше дозувати: мірна ємність дозволяє відміряти
абсолютно точні об’єми. Гелі для прання не засмічують машинку, відмінно
розчиняються у холодній воді. Їх також можна використовувати для попередньої
обробки плям, особливо жирних. Взагалі, олійні плями краще видаляють рідини
для прання, ніж порошки. Рідкий засіб – містить в своєму складі набагато менше
шкідливих речовин, ніж пральний порошок. Він є більш економічним, не
викликає алергії, дбайливо пре тонкі і делікатні тканини. Такий засіб краще
вимивається з тканин і його зручно наливати в пральну машину.. При відсутності
спеціального дозатора деякі виробника миючих засобів дозволяють заливати гель
безпосередньо в барабан на одяг (точну інформацію дивимося на етикетці). На
етапі полоскання миючий засіб добре вимивається з тканини, не залишаючи
залишкових плям. Однак рідкий засіб коштує дорожче і менш ефективний
Хімічний склад найбільш поширених в торгівельній мережі рідких (гелєвих)
СМЗ представлено у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Хімічний склад найбільш поширених в торгівельній мережі
гелевих СМЗ
ТМ Мило Аніонні Консервант Оптичні Фосфати Арома
СМЗ ПАР відбілювачі тизатор
Persil + 15-30% + + + +
Tide + 5-15% + – – +
Perwoll + 5-15% + + – –
Frosch + ≤5% – – – +
Losk + 5-15% – – + +
Вухатий + 5-15% + + + –
нянь
Ariel + 5-15% – – + +
Sky ≤5% ≤5% – – – +
31
Rex + 5-15% – + +
Konen + 5-15% – – – +
Всі гелєві СМЗ містять ПАР, хоча і в меншій концентрації у порівняні з
капсульованими пральними засобами. СМЗ найбільш популярних засобів ТМ
Ariel, Tide, Persil, Losk, містять фосфати незалежно від фізичного стану СМЗ
(порошок, капсула, гель) і тому становлять значну загрозу для довкілля через
значний попит серед населення. Рівень а-ПАР в пральних СМЗ, які продаються на
вітчизняному ринку, коливається в межах 15%. Через високу концентрацію
аніонні ПАР здатні зберігатись на випраних речах до 4 діб. Фосфати у складі СМЗ
сприяють інтенсивнішому проникненню а-ПАР в людський організм через шкіру,
більш активному руйнуванню клітинних мембран, створюють умови для
посиленого знежирення шкірних покровів, різко знижують бар’єрну функцію
шкіри та сприяють накопиченню а-ПАР на волокнах тканин. Ці речовини
сприяють такому міцному зчепленню а-ПАР з тканиною, що навіть 10-кратне
полоскання в гарячій воді не допомагає їх позбутися [20]. Результати дослідження
впливу складових інгредієнтів пральних СМЗ на живі об’єкти представлені в
таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Негативний вплив складових інгредієнтів пральних СМЗ на
організм людини та довкілля
Складові СМЗ Здоров’я людини Довкілля
Оцінка екологічних Небезпека Сприяють процесу евтрофікації
наслідків алергій, (цвітіння водойми), оскільки є
використання мийних дерматитів добривом для синьо-зелених
засобів для довкілля водоростей.
Аналіз методів Небезпека Вода: зниження вмісту кисню,
очищення стічних вод порушення зниження прозорості, цвітіння
32
від фосфатів та імунітету, водойм.
поверхнево-активних розвиток алергії, Повітря: перенесення ПАР на
речовин СМЗ ураження мозку, значні відстані.
печінки, нирок, Ґрунт: накопичення та
легень перенесення на грудочках,
піщинках.
Живі організми: загибель
водоростей, риб, земноводних.
Ароматизатори Свербіння тіла, Потрібні для маскування
рук, очей, алергія, хімічного аромату компонентів
астма. прального порошку
Оптичний відбілювач Контактний Дуже токсичний для риб у
дерматит. водоймах.
Під час виконання роботи було також проаналізовано окремі фізико-хімічні
показники (рН, висота піноутворення) пральних засобів деяких ТМ виробників-
лідерів по виробництву МЗ. Рівень рН (лужності) та висоти піноутворення
визначались відповідно до ДСТУ 2972:2010 [17]. Для визначення рівня рН брали
наважку 2 г засобу для прання, повільно її розчиняли у 200 мл теплої
дистильованої Н2О. За допомогою індикаторного паперу визначили рівень рН 1%-
го розчину засобу для прання. Для визначення висоти піноутворення 1% розчин
прального МЗ вливали в лійку з позначками. Потім під лійку ставиться циліндр і
відкривається краник лійки. Після стікання всього розчину визначається верхній
рівень піни і верхній рівень розчину, що залишився під піною. Різниця цих
показників характеризує піноутворення «П1». Потім циліндр з розчином
залишається на 5 хвилин, після чого знову вимірюється висота піни (П2).
Піностійкість розраховується за формулою 2.1
33
(2.1)
де: П2 – кількість піни після 5 хвилин спокою, см;
П1 – піноутворення розчину прального порошку, см.
Піноутворююча здатність та піностійкість є основними властивостями, які
забезпечують миючу дію пральних порошків. Відповідно до стандарту показники
«стійкість піни» та «здатність піноутворення» регулюються в сукупності: якщо
піна висока, то в неї повинна бути низька стійкість (тобто щоб вона відразу
спадала), якщо піна низька, стійкість може бути висока. Висота піни свідчить про
наявність в рецептурі МЗ сульфатів. Піностійкість за стандартом в нормі повинна
бути не більше 0,2 одиниці. Згідно ДСТУ 2972:2010 рівень рН для універсальних
СМЗ повинен бути у межах 9,0 - 10,7. Результати досліджень відображені у
таблиці 2.5. Визначення рН розчинів пральних порошків показало, що МЗ ТМ
Gala, Tideскладає 12, що свідчить про невідповідність ДСТУ та про наявність у їх
складі підбілювача з гіпохлоридом натрію. Ці порошки потенційно небезпечні для
використання при ручному пранні.
Таблиця 2.5 – Окремі фізико-хімічні показники пральних МЗ найбільш
поширених ТМ в м. Черкаси
Назва прального СМЗ Значення рН Висота піни, см
Вухатий нянь 9,3 4,2
Gala 12 5
Losk 9,5 4,7
Tide 12 4,5
Persil 9,2 5
Savex 10 4,6
34
Поверхнево-активні речовини (ПАР) навіть в невеликій кількості
зменшують поверхневий натяг води. Поверхнево-активні речовини входять до
складу всіх МЗ і визначення їх вмісту є актуальним для характеристики
безпечності СМЗ.Для визначення поверхневого натягу води в розчинах СМЗ
використали формулу 2.2.
σ = Vρ g / 2πrn (2.2)
де: V-об’єм розчину (мл), ρ – щільність розчину (г /мл), r- радіус капіляра
2
(м), g- прискорення вільного падіння (м / с ), n- число крапель в обсязі V.
Розчини СМЗобраних ТМ було приготовлено з розрахунку 1г порошку на
50 мл розчину. Щільність (ρ) води і розчинів СМЗ визначалась ареометром.
Мірною піпеткою визначили кількість крапель в певному обсязі (V) води і
розчинів СМЗ. Дослідження повторювали три рази, в таблиці наведені середні
арифметичні дані (таблиця 2.6).
Таблиця 2.6 – Значення поверхневого натягу води для розчинів пральних
СМЗ обраних для дослідження ТМ.
2
Назва СМЗ р, г/мл V,мл N,капли σ,г/с
Вухатий нянь 1,01 1,0/0,7/0,5 58/54/48 27,1/28,0/30,09
Gala 1,012 1,0/0,7/0,6 56/44/39 28,2/27,06/28,87
Losk 1,01 1,0/0,8/0,5 56/63/52 28,1/29,09/28,78
Tide 1,011 1,0/0,7/0,6 57/54/46 27,6/28,78/26,98
Persil 1,01 1,0/0,7/0,5 53/60/40 29,7/30,4/29,4
Savex 1,015 1,0/0,7/0,6 60/56/44 26,3/25,8/26,8
Вода 0,995 1,0/0,8/0,6 21/17/13 74.24/73,36/71,1
У порівняні із водою поверхневий натяг у розчинах СМЗ в декілька разів
менше. В рецептурі кожного СМЗ присутні ПАР, оскільки за рахунок зменшення
35
поверхневого натягу у пральному розчині поліпшується видалення забруднюючих
речовин з одягу чи іншого текстильного матеріалу. Разом з тим, ці сполуки
відносяться до найагресивніших за впливом на живі організми.
2.2 Оцінка екологічних наслідків використання мийних засобів для довкілля
Забруднення довкілля значна екологічна проблема сучасності. Поширення
у побутовому використанні СМЗ принесло нові загрози для природних екосистем,
особливо для водних екосистем. Забруднення водойм пов’язано із скиданням
погано очищених/або неочищених стічних вод. Найнебезпечнішими
компонентами стічних вод є МЗ, у складі яких є ПАР, фосфати, сульфати та ін.
Наявність в рецептурі МЗ цих органічних речовин зумовлює прямий і непрямий
вплив останніх на екосистеми (рисунок 2.1). Ефективність роботи очисних споруд
значно погіршується через присутність у воді залишків побутової хімії. СМЗ
зменшують поверхневий натяг води, рН, температуру, каламутність через
здатність до піноутворення. В природних водоймах відбувається прискорення
евтрифікації при скиданні недоочищенних стічних вод, що містять залишки СМЗ.
36
Рисунок 2.1–Вплив засобів побутової хімії на складові екосистем
Стокові води із високим вмістом пральних МЗ при потраплянні у водне
середовище утворюють піну на поверхні води із невеликою швидкістю течії. Як
наслідок, погіршується насиченість води киснем і зменшується адсорбція
розчиненого кисню різновидами водної біоти.
До складу МЗ входять 2 компоненти, які сприяють загостренню екологічних
проблем: ПАР та фосфати. Через високий вміст фосфатів у складі МЗ, при
потраплянні у водойми вони провокують прискорення евтрофікації, яка провокує
прискорений ріст водоростей [21]. Зменшення вмісту розчинного кисню у воді
спричиняє фізіологічні та біохімічні порушення під час онтогенезу рибної фауни.
Усі СМЗ руйнуютьслизовий шар на покривах риби, і вона стає беззахисною для
бактерій та паразитів. Збільшення концентрації ПАР у воді за короткий час
порушує зір та ушкоджує зябра риб.
Прискорення евтрифікації внаслідок зростання у річній воді фосфатів стає
глобальною загрозою для українських річок. Супутникові знімки з року в рік
демонструють збільшення цвітіння синьо-зелених водоростей у всіх дніпровських
водосховищах у літній період (рисунок 2.2).
Рисунок 2.2 – Цвітіння синьо-зелених водоростей у Кременчуцькому
водосховищі у літній період
37
Ринок СМЗ та попит споживачів стимулюють розробку нових, більш
ефективних МЗ..
Структура надходження фосфатів у водні об’єкти у складі стічних вод
представлена на рисунку 2.3. Системи біологічного очищення стокових вод
наполовину знижують ефективність роботи через вплив СМЗ.
Рисунок 2.3 – Структура надходження фосфатів у водні об’єкти із стічними
водами
Поява універсальних засобів побутової хімії призвела до розширення сфери
їх застосування та спровокувала зростання негативного впливу на довкілля через
повільне розкладання, високу токсичність та легкість поширення по всіх типах
екосистем завдяки кругообігу речовин.
Ще 30 років тому назад концентрація фосфатів у складі стічних вод, що
потрапляли на очисні споруди становила 6-8 мг/л при нормативі скиду в міську
каналізаційну мережу 8.0 мг/л. Сьогодні їх концентрація збільшилась у 4 рази і
становить 30 мг/л. З таким рівнем забруднення стокових вод очисні споруди не
справляються і недоочищена вода потрапляє у природні водойми. Динаміка
багаторічних змін середньорічної концентрації фосфатів у стічних водах столиці,
що надходили до очисних комунальних споруд за період понад 20 років
відображена на рисунку 2.4 [22].
38
Рисунок 2.4 – Концентрація фосфатів, мг/л (середня за рік) в стічних
водах,що надходили на споруди Бортницької станції аерації за період 1998-
2019роки
Протягом 20-и років концентрація фосфатів в стічних водах виявляє
нелінійне зростання, що свідчить про загострення екологічної ситуації для
природних екосистем. Значна концентрація цих сполук в стокових водах значно
погіршує якість очистки, оскільки фосфати впливають на біоценоз активного
мулу аеротенків, зменшуючи кількість розчиненого кисню. Тому єдиний шлях
вирішення проблеми перехід суспільства на безфосфатні засоби побутової хімії.
Аналогічна ситуація відбувається із зростанням концентрації ПАР в складі
стічних вод на багатьох станціях очистки комунальних стокових вод в різних
містах України [23]. Проблема використання застарілих технологій очищення СВ
та немодернізованих очисихі споруд призводить до скидання недостатньо
очищеної води у природні водойми. Така ситуація призводить до погіршення
стану водних екосистем, впливає на якість води і на людину як на кінцевого
споживача.
Для дослідження впливу на складові природних екосистем мийних засобів
провідних ТМ з магазинів м. Черкаси в якості тест-об’єкту було обрано крес-
39
салат. Використання крес-салату для тестування якості води є державним тестом в
Голландії. Ця однорічна рослина володіє підвищеною чутливістю до дії
забруднюючих речовин, відрізняється швидким проростанням насіння і
майже100% схожістю, яка помітно зменшується в присутності забруднювачів.
Крім того, пагони і коріння цієї рослини під дією забруднювачів піддаються
помітним морфологічних змін (затримка росту і викривлення пагонів, зменшення
довжини і маси коренів, а також числа і маси насіння) [24].
Пророщування насіння крес-салату проводили на вологому фільтрі в умовах
зменшення контакту з миючим засобом по мірі віддалення насіння від центру
внесення зразку прального порошку. Посів проводили у чашки Петрі по колу на
відстані від центру 0,5, 1, 2, 3 та 3,5 см. В центрі на зволожений дистильованою
водою фільтр наносили наважку прального порошку (0,020 г та 0,025 г)2-х видів:
фосфатного та безфосфатного. Підрахунок схожості насіння та визначення
біометричних показників проростків проводили на 3-й день після початку
експерименту ( таблиця 2.7).
За результатами досліджень видно, що фосфатний пральний СМЗ сильно
пригнічує схожість насіння тест-культури, особливо під впливом більшої
концентрації.Так, при пророщуванні крес-салату з 0,025 г фосфатовміщуючого
порошку тільки 31,25 % насіння проросло на відстані 3 см від центру внесення та
20,00 % насіння на відстані 3,5 см. Тоді як пророщування з такою же кількістю
безфосфатного порошку дало схожість 12,35 % навіть на відстані 0,5 см, а на
відстані 3 см та 3,5 см – 56,25 % та 58,33 % відповідно.
Таблиця 2.7 – Схожість насіння крес-салату під впливом фосфатних та
безфосфатних МЗ (%)
Відстань до Безфосфатний СМЗ Фосфатний СМЗ
прального Наважка прального засобу (г)
40
засобу(см) 0,025 0,02 0,025 0,02
0,5 12,5 12,5 0,0 5,0
1 50,0 25,0 0,0 37,5
2 56,2 50,0 0,0 43,2
3 56,2 81,2 31,2 62,5
3,5 58,3 72,7 20,0 53,3
Пророщування насінин крес-салату у присутності порошку з фосфатами
суттєво впливає на морфометричні показники проростків (довжину кореня, стебла
та їх співвідношення) ( таблиця 2.8).
Таблиця 2.8 – Вплив пральних СМЗ на морфометричні показники
проростків крес-салату
Тип прального Довжина(см)
засобу корінь стебло стебло/корінь
Фосфатний 0,37 0,75 3,35
Безфосфатний 1,02 1,31 2,14
Фосфатний пральний МЗ часто призводить до призводить до почорніння та
пригнічення росту кореня. Таким чином, при контакті з рідинами, що містять
складові пральних засобів (ПАР, фосфати) відбувається пригнічення росту рослин
із подальшим відмиранням кореневої системи. Дослідження схожості та
пророщування насіння крес-салату показало, що пральні засоби, які містять
фосфати, проявляють більш негативний вплив при безпосередньому контакті з
біологічними об’єктами в порівнянні із безфосфатними СМЗ.
2.2. Аналіз методів очищення стічних вод від фосфатів та поверхнево-
активних речовин СМЗ
41
Зростання ринку СМЗ породило значну екологічну проблему для водних
екосистем через високі концентрації ПАР та фосфатів у стічних комунальних
водах. Ще в 80-90х роках минулого століття в США та країнах ЄС почали
будуватись очисні споруди, які були здатні очистити стічні води від фосфору в
межах 50%. На початку ХХ ст. були винайдені технології очищення стокових вод
з видаленням майже 90% біогенних елементів. На жаль, це
дороговартісне обладнання. Наприклад, обсяги витрат очищення СВ від сполук
фосфору в Сполучених Штатах в 70-ті р. ХХ ст. становили $10 млрд, в 80-ті – $20
млрд, а з початку 2000р. – 60 млрд доларів. Згідно Регламенту Regulation (EU) №
259/2012, в країнах Євросоюзу з 30.06.2013р. введено обмеження на вміст
фосфору у пральних порошках - не більше 0,5 грама фосфору в рекомендованій
кількості мийних засобів в основному циклі процесу прання [26].
Обсяги продаж МЗ на вітчизняному ринку становлять 350-380 тис. тонн в
рік, що зумовлює значне навантаження на очисні споруди та потребує
вдосконалення технологій очищення СВ від біогенних елементів. Більшість
каналізаційних мереж та споруд в Україні зношені та застарілі. У природні водні
об’єкти скидаються СВ, що містять до 60%Рзаг. За останні десять років вміст
фосфатів у СВ, що потрапляють в Дніпро, зріс у 3 рази: з 8 до 22 мг/л води, тоді
як в європейських країнах кількість цих сполук не перевищує 1 мг/л.
Проблема видалення сполук фосфору із СВ на сьогодні не має
оптимального вирішення. Сучасні біологічні методи не дозволяють досягти
необхідного ступеню очистки СВ від фосфатів. Фізико-хімічні методи
потребують значних витрат та додатково створюють проблему необхідності
обробки осадів, що утворюються при реагентній обробці. На сьогоднішній день
серед наявних методів видалення фосфору біологічний є найбільш поширеним
[25].
В основі біологічного методу видалення сполук Р із СВ лежить задіяння
мікрофлори активного мулу. Метод глибокого видалення біогенних елементів із
СВ поєднанням анаеробні і аеробні процеси. Деякі види бактерій здатні запасати в
42
розчинні ортофосфати в клітинах у формі нерозчинного поліфосфату в значній
кількості. Присутність нерозчинних форм сполук Р призводить до погіршення
рівня очистки, оскільки нерозчинні сполуки не можуть засвоюватися бактеріями.
Тому виникає необхідність попередньої фільтрації або відстоювання стоків перед
біоочищенням [29].
У світовій практиці розроблено декілька технологій біологічного очищення
від фосфору: технологія «Phostrip» (рисунок 2.5 а, б), A/O (Anaerobic-Oxic), EASC
(Extended Anaerobic Sludge Contact process), технологія MUCT [26].
1 – стічна вода, що надходить; 2 – анаеробний реактор; 3 – аеробний реактор; 4 –
відстійник; 5 – очищена стічна вода; 6 – надлишковий активний мул; 7 – зворотній активний
мул; 8 – анаеробний реактор; 9 – реактор-відстійник для хімічного осаджування;10 –
надосадова рідина; 11 – суміш активного мулу та хімічного осаду на утилізацію
Рисунок 2.5 – Схеми технологій біологічного видалення фосфатів
Перевагами даної технології є відносна швидкість очищення СВ, активний
мул має добрі седиментаційними властивостями, експлуатація очисних споруд є
значно простішою порівняно з іншими процесами. До недоліків технологічного
процесу відносяться обмежені можливості технологічного управління очисткою.
A/O - процес має здатність видаляти сполуки фосфору з висококонцентрованих за
органічними сполуками стічних вод, однак неефективний щодо міських СВ.
Технологія Phoredox (рисунок 2.6) полягає в рециркуляції активного мулу з
43
вторинного відстійника в анаеробну зону, а мулової суміші з аеробної зони - в
аноксидну [26,27].
1 – стічна вода, що надходить; 2 – анаеробна зона; 3 – аноксидна зона; 4 – аеробна зона;
5 – вторинний відстійник; 6 – мулова суміш; 7 – РАМ
Рисунок 2.6 – Схема технології Phoredox при біологічному вилученні Р
Найбільш глибоке видалення фосфатів забезпечується в схемі «Phostrip» з
анаеробною обробкою з використанням зворотного активного мулу, що дозволяє
видалити фосфати на 85-90% та забезпечити залишковий вміст загального
3
фосфору в очищеній воді менше 1,5 мг/дм [28]. Після тривалої анаеробної
обробки збагачена фосфором суміш активного мулу обробляється хімічним
методом, щоб видалити фосфор (рисунок 2.4,б). До переваг даної схеми можна
віднести низьке співвідношення БСКповн до Р, що надходить у складі СВ, меншу
кількість реагенту для преципітації, ніж при застосуванні методу хімічного
видалення фосфору [29]. Технологія «Phostrip» здійснюється в реакторі
періодичної дії. Принцип роботи біореактора періодичної дії для видалення
фосфатів SBR зображений на рисунку 2.7 [26,27,28]
1 – наповнення; 2 – анаеробна фаза; 3 – аеробна фаза; 4 – аноксидна фаза; 5 –
осаджування; 6 – спорожнення
44
Рисунок 2.7 – Принцип роботи біореактора періодичної дії для видалення
фосфору
Періодичний реактор може одночасно видаляти фосфати та частково
сполуки азоту, працювати як з хімічними реагентами, так і без них. Тривалість
циклу коливається від 3 до 24 годин [28]. Перевагами використання біореактора
SBR є більш низькі енерговитрати (в 2-3 рази менше за рахунок підтримки в
реакторі підвищених доз активного мулу), процеси мулорозподілення
здійснюються в статичному режимі, що дозволяє досягати високої якості
очищеної води за завислими речовинами. До основних недоліків відносять
складну систему аерації та середню ефективність видалення сполук Р низько- та
середньоконцентрованих за органічними сполуками СВ. Технологічні параметри
трьох вищезазначених процесів представлені в таблиці 2.9 [28].Вибір
технологічної схеми біологічного очищення СВ від сполук фосфору залежить від
режиму експлуатації очисних споруд, наявності обладнання.
За високого вмісту фосфатів у стічних водах не завжди вдається його
видаляти біологічними методами Найбільшого поширення набуває очищення СВ
шляхом поєднання біологічного та фізико-хімічного методу з додаванням солей
заліза або алюмінію [28]. У цьому випадку використовують реагентні методи.
Хімічні реагенти подають перед першим відстійником в анаеробну зону або після
аеробного очищення перед другим відстійником. На вибір хімічного реагенту
впливає його доступність і вартість у регіоні, де очищають стокові води.
Таблиця 2.9 – Технологічні параметри процесів біологічного видалення
сполук фосфору
Технологічні параметри Процес
А/О Phostrip Біореактор
45
періодичної
дії
Вік активного мулу, діб 2-25 10-30 -
Концентрація активного мулу, 2-4 0,6-5 2-3
3
г/дм
Час перебування в зоні,год:
анаеробній 0,5-0,15 8-12 1,8-3
аеробній 1-3 4-10 1,0-4
Вік мулу, %Q 25-40 20-50 -
Внутрішня рециркуляція - 10-20 -
Поєднання біологічного та хімічного очищення СВ від фосфору ефективно
використовується при видаленні залишкової кількості фосфатів [29].
Очищення СВ від ПАР реалізується за допомогою комбінацій різних
методів фізико-хімічного очищення: флотації, адсорбції на активованому вугіллі,
коагуляції та флокуляції, іонного обміну та біологічного очищення [30].
Флотаційне очищення СВ з вмістом ПАР зазвичай використовується при
виробництві СМЗ, де передбачено накопичення ПАР для подальшого
фракціонування та відновлення до жирних кислот. Необхідність утилізації
флотаційних концентратів ускладнює флотування СВ на водоочисних станціях.
Коагуляційне та флокуляційне очищення СВ ускладнене стабілізуючою дією
ПАР. Для дестабілізації водоочисної суспензії застосовують полімерні
ферумвмісні коагулянти та хлорид кальцію у надлишковій концентрації.
Довготривалість процесу очищення СВ, використання потужних виробничих
площ та необхідність закупівлі реагентів робить цю технологію очищення
непопулярною. Відсутність розроблених способів утилізації шламу коагуляції
призводить до ризиків вторинного забруднення довкілля [29]. СВ, забрудненні
поверхнево-активними речовинами різної природи, можна очищувати адсорбцією
на порошкоподібному активованому вугіллі з 95 %ефективністю. Особливо легко
46
видаляються з водних систем жорсткі ПАР, які не піддаються біологічному
розкладанню. Проблемою технології адсорбційного очищення активованим
вугіллям є висока вартість сорбенту. Додаткова вартість реагентів зумовлює
складність фільтрації та регенерації високодисперсного відпрацьованого
активованого вугілля. Наявність стадії регенерації робить цю технологію
проблемною для малих та середніх підприємств, оскільки вимагає використання
спеціалізованого обладнання при тривалому періоді повернення
капіталовкладень. Тому, зазвичай адсорбційне очищення СВ від ПАР
активованим вугіллям включають в технологічний процес як стадію доочищення
[30].
ВИСНОВКИ
На сьогодні торгові марки СМЗ нараховують близько трьох тисяч
найменувань миючих засобів. Їх асортимент безперервно зростає, вже є миючі
47
речовини спеціального призначення, вихідною сировиною для яких служать
цукор і крохмаль, фосфати і похідні аміаку, целюлози і багато іншого.
Склад сучасних миючих засобів багатокомпонентний. Він може містити
оптичні відбілювачі, хімічні відбілювачі, ферменти, піноутворювачі,
пом’якшувачі, ПАР, фосфати, комплексоутворювачі і т.д.
В Україні рівень споживання СМЗ на одну людину в середньому становить
приблизно 7 кг. В провідних країнах світу середній показник споживання МЗ
майже втричі вище, ніж в нашій країні. До факторів впливу на ринок МЗ
відносять: розмір і склад гардероба, зміни моди; природно-кліматичні умови;
досягнутий рівень забезпеченості населення пральними машинами; зростання
житлового будівництва і забезпечення населення гарячою водою. На розміри
індивідуального споживання мийних засобів впливають склад сім’ї, наявність у
дітей дошкільного віку, забезпеченість населення не тільки основним
упорядженим житлом, садовими ділянками
Вибір СМЗ споживачем залежить від рекомендацій виробника текстилю та
одягу, реклами, порад інших споживачів, власного досвіду. Надаючи перевагу
тому або іншому засобові для прання, споживач, як правило, орієнтується на 3
складові: ефективність, безпека для речей і рук, а також ціна.
На державному рівні відбувається оновлення українського технічного
регламенту виробництва МЗ та синхронізація його з Регламентом ЄС «Про миючі
засоби». З 31 грудня 2023 р. набирає чинності постанова КБУ «Про внесення змін
до Технічного регламенту мийних засобів» від 2 червня 2021 р. № 575, якою
запроваджуються обмеження щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в
МЗ. Окрім цього, наказом Міністерства економіки України від 22 жовтня 2021 р.
№ 795 затверджується Перелік національних стандартів щодо визначення методів
проведення випробування мийних засобів на відповідність новим вимогам
Технічного регламенту МЗ. Зокрема, з 1 січня 2024 року на території нашої країни
буде заборонено виробництво, використання та поширення мийних засобів з
масовою часткою фосфатів більш ніж 5% від маси мийного засобу.
48
До складу МЗ входять 2 компоненти, які сприяють загостренню екологічних
проблем: ПАР та фосфати. За результатами оцінки встановлено, що серед сухих
пральних засобів фосфатовмісними є : «Ariel, Tide, Persil, Losk, Вухатий нянь»,
фосфатів не містять: «Gala, Konen, Марка». Серед капсульних засобів
фосфатовмісними є: «Ariel, Savex, Tide, Losk, Tomi, Start», фосфатів не містять:
«Domol, Konen». Серед гелів фосфатовмісними є: «Persil, Losk, Ariel, Rex,
Вухатий нянь», фосфатів не містять: «Tide, Perwoll, Frosch, Sky, Konen».
Зростання обсягів фосфатів у складі стічних вод призводить до погіршення
ефективності роботи очисних споруд. Через високий вміст фосфатів у складі МЗ,
при потраплянні у водойми вони провокують прискорення евтрофікації,
зменшення концентрації розчинного кисню, хвороби та задуху гідробіонтів.
Поява універсальних засобів побутової хімії призвела до розширення сфери
їх застосування та спровокувала зростання негативного впливу на довкілля через
повільне розкладання, високу токсичність та легкість поширення по всіх типах
екосистем завдяки кругообігу речовин. Системи біологічного очищення стокових
вод наполовину знижують ефективність роботи через вплив СМЗ на
мікроорганізми активного мулу.
Проблема видалення сполук фосфору із СВ на сьогодні не має
оптимального вирішення. Сучасні біологічні методи не дозволяють досягти
необхідного ступеню очистки СВ від фосфатів. Фізико-хімічні методи
потребують значних витрат та додатково створюють проблему необхідності
обробки осадів, що утворюються при реагентній обробці. На сьогоднішній день
серед наявних методів видалення фосфору біологічний є найбільш поширеним
Необхідна кампанія з інформування населення щодо екологічної небезпеки
СМЗ.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
49
1. Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів: Постанова
Кабінету Міністрів України № 717 від 20.08.2008 (зі змінами та доповненнями)
[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/
2. Компоненти для виробництва миючих засобів. Електронний ресурс.
Режим доступу: ttps://www.systopt.com.ua/article-komponenty-dlya-proyzvodstva-
moyushhyh-sredstv
3. Український класифікатор товарів зовнішньо-економічної
діяльності[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ares.ua/uk/codesearch
4. Мийний засіб Електронний ресурс. Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki
5. Засоби для прання, миття та чищення текстильних виробів. Електронний
ресурс. Режим доступу: https://comexpert.pto.org.ua
6. Броницька Г.В. Екотоксикологічний аналіз миючих засобів // «Біологічні
дослідження – 2014»: Збірник наукових праць V Всеукраїнської науково-
практичної конференції молодих учених і студентів. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.
І.Франка, 2014. – С.399-402.
7. Дуднік С. В. Водна токсикологія: основні теоретичні положення та їхнє
практичнее застосування : монографія / С. В. Дуднік, М. Ю. Євтушенко. – К. :
Видавництво фітосоціологічного центру, 2013 – 295 с
8. Мислюк О.О. Основи хімічної екології / Навчальний посібник. – К.:
Кондор, 2012. – 660 с.
9. ДСТУ 2972:2010. Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні
технічні вимоги та методи випробувань; введ. 2010-12-27. – К.:
Держспоживстандарт України, 2011. – 11 с
10. Прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Режим
доступу: // http://www.kmu.gov.ua/control/uk/
11. Вакуліч А.М., Курінна І.Г. Основні тенденції та прогноз розвитку ринку
миючих засобів в Україні// Академічний огляд. 2010. № 2 (33) с. 147-151
50
12. Саміло Т.О. Ринок побутової хімії в Україні та перспективи його
розвитку// Збірник наукових праць науково-практичної конференції молодих
учених і студентів «Розвиток європейського простору очима молоді: економічні,
соціальні та правові аспекти» Харків, , ХНЕУ ім. С.Кузнеця, 27 квітня 2018с.320
13. Волошина С.В., Козлова С.В. Стан і перспективи розвитку ринку
синтетичних мийних засобів в Україні//Економіка і суспільство. №10,2017 с. 222-
225
14. Дегтярьов Д.С. Аналіз асортименту та тенденції споживання
синтетичних мийних засобів на ринку України [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/
15. Дєєва О.А. Синтетичні миючі засоби: аналіз сучасного стану
виробництва та споживання в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://http://niitehim.ck.ua/ executed_2016
16. Ковеня Т.В. Аналіз роботи хімічної та нафтохімічної промисловості
України в 2007 р. Основні тенденції та прогноз розвитку / Т.В. Ковеня // Хімічна
промисловість України. – 2008. – № 5. – С. 3–18
17. ДСТУ 2972:2010 «Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні
технічні вимоги та методи випробування» К.: Держстандарт України, 2011. – 8 с.
18. Чевпотенко Ю.,Григоренко І. Оцінка якості та безпечності синтетичних
миючих засобів[Електронний ресурс]– Режим доступу: https://dspace.nuft.edu.ua/
19. Єсаулова. М. С. Оцінка якості синтетичних мийних засобів для дитячого
одягу [Текст] / М. С. Єсаулова, Г. М. Михайлова // Товарознавча наука – традиції
та сучасність. – Харків, 2019. – С. 51
20. Чим небезпечні пральні порошки. Фосфатні добавки в пральних
порошках. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://racurs.ua/ua/1179-chym-
nebezpechni-pralni-poroshky.
21. Веренікін О. М. Аналіз показників екологічної побутової хімії щодо
вмісту небезпечних речовин. Управління якістю в освіті та промисловості: досвід,
51
проблеми та перспективи: тези доповідей ІV Міжнародної науковопрактичної
конференції., м. Львів, 16-17 травня 2019 р. Львів, 2019. С. 33
22. Веренікін О. М Удосконалення технологій виробництва екологічно
чистих мийних засобів: автореферат дисертації к.т.н. К.2021.35с. [Електронний
ресурс] – Режим доступу http://dea.edu.ua/img/source/Avtoreferatu
23. Дичко А. О. Науково-методологічні основи підвищення рівня
екологічної безпеки моніторингу та біотрансформації полютантів стічних вод:
автореф. дис. д-ра техн. наук. Київ, 2017. 38 с.
24. Никифоров В. В., Дігтяр С. В., Мазницька О. В., Козловська Т. Ф.
Біоіндикація та біотестування:навчальний посібник.–Кременчук: Вид-во ПП
Щенбатих О. В., 2016. – 76 с.
25. Айрапетян Т. С. Технологія очистки стічних вод : конспект лекцій для
здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 194 –
Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології) / Т. С.
Айрапетян; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Харків : ХНУМГ
ім. О. М. Бекетова, 2021. – 120 с.
26. Душкін С.С.,Коваленко А.Н., Дегтяр М.В., Шевченко Т.А.
Ресурсозберігаючі технології очистки стічних вод: монографія / С. С. Душкін, А.
Н. Коваленко, М. В. Дегтяр, Т. А. Шевченко; Харьк. нац. акад.міськ. гос–ва. – Х. :
ХНАГХ, 2011.– 146 с.
27. Шевченко В. Глибоке видалення біогенних елементів із стічних вод //
Матеріали ХХІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Екологія,
людини,суспільство»,20-21 травня 2021р. Київ. [Електронний ресурс] – Режим
доступу http://ecoconference.kpi.ua/issue/view
28. Айрапетян Т. С. Конспект лекцій з дисципліни «Спецкурс з очистки
стічних вод». Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х.: ХНУМГ,
2014. – 90 с.
29. Жилик А.В. Очищення стічних вод від сполук фосфору [Електронний
ресурс] – Режим доступу https://dspace.nuft.edu.ua
52
30. Троценко Є.О., Перетятко Ю.В. Промислова екологія. Курс лекцій.//
Укладачі: Є. О. Троценко, Ю. В. Перетятко Електронне мережне навчальне
видання Київ КПІ ім. Ігоря Сікорського 2022 [Електронний ресурс] – Режим
доступуhttps://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/47714/1/Promyslova_ekolohiia_2022.
53
ДОДАТКИ
Додаток А
Апробація роботи
54
1. Дорош В.В., Ящук Л.Б., к.х.н., доцент. Екологічна безпека використання
побутових синтетичних мийних засобів та наслідки їх впливу для водних
екосистем // Збірник тез доповідей студентської науково практичної конференції
ЧДТУ : 18-20 квітня 2023 р. [Електронний ресурс] / [упоряд. Мельник І.В.] ; М-во
освіти і наук України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2023. – с. 69.