Політична філософія Блеза Паскаля: між «трагічним світоглядом» і «новим сувереном»

Abstract

Стаття доводить оригінальність і самобутність політичної філософії Паскаля. Огляд літератури виявив труднощі на шляху до такого усвідомлення, але нещодавні дослідження паскалезнавців здійснили якісний поворот у бік нового розуміння його політичної теорії. Хоча залишається проблема її цілісного, послідовного викладу. З’ясовано, що філософ пропонує альтернативний підхід порівняно зі своїми сучасниками, які засновували політичне на концепції природного права та суспільної угоди, яку Паскаль повністю відкидає. Альтернативне бачення Паскаля можна обґрунтувати на двох комплексах ідей: «трагічному світогляді» та «новому суверені». Трагічний світогляд – радше деструктивний, призводить до гіркої іронії щодо політичного, тоді як проект нового суверена – більш конструктивний, підштовхує Паскаля до розробки оригінальної концепції «справедливості порядків». Справедливість порядків характеризується несумірністю та ієрархією цінностей між порядками та величинами, що вимагають особливої поваги. Виявлено, що вони виконують політичні функції: критики політичних ілюзій та легітимації внутрішньої справедливості. На їхній основі Паскаль може визначити місце та істинну мету політичного. Ці ідеї стали прообразом сучасної концепції «сфер справедливості» (М. Волцер), хоча за теперішніх часів знову набуває особливого сенсу «трагічний світогляд» у політиці.

The article argues for the originality and independence of Pascal’s political philosophy. A review of the literature revealed certain difficulties on the way to such an awareness, but recent studies by Pascalian scholars have made a qualitative turn toward a new understanding of his political theory. Athough the problem of its integral, consistent presentation remains. It is stated that the philosopher offers an alternative analysis compared to his contemporaries, who based the political on the concepts of natural law and the social contract, which Pascal completely rejects. Pascal's alternative vision can be based on two sets of ideas: the "tragic worldview" and the "new sovereign"."The tragic worldview" is rather destructive, leading to bitter irony regarding the political, while the project of the new sovereign is more constructive and it prompts Pascal to develop his original concept of "justice of orders". The justice of orders is characterized by the incommensurability and hierarchy of values between orders and grandeurs that require special respects. It was revealed that they perform the political functions: the critique of political illusions and the legitimization of internal justice. On this basis, Pascal can determine the localization and true purpose of the political. These ideas became the prefiguration for the contemporary concept of "spheres of justice" (M. Walzer), although in our current times the "tragic worldview" again acquires a special sense in politics.