Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4708| Title: | Аналіз екологічного стану атмосферного повітря м. Черкаси та Черкаської області |
| Authors: | Хоменко, Олена Михайлівна Чмига, Дмитро Юрійович |
| Keywords: | атмосфера;охорона довкілля;автотранспорт;викиди;концентрація;індекс забруднення атмосфери |
| Issue Date: | Dec-2023 |
| Abstract: | Чмига Д.Ю. Аналіз екологічного стану атмосферного повітря м. Черкаси та Черкаської області
Актуальність теми. Забруднення атмосферного повітря серед ступеню небезпеки для здоров'я людей посідає перше місце серед факторів навколишнього середовища. І це зрозуміло, адже більшість ксенобіотиків (53,3%) проникає в організм інгаляційним шляхом через органи дихання, що не мають такого захисного бар'єру, як шлунково-кишковий тракт. На сьогодні приблизно 17 млн чол., тобто 34% населення України, зазнають впливу хімічного забруднення атмосферного повітря у концентраціях, які значно перевищують гігієнічні нормативи.
На сьогоднішній день у більшості великих міст світу внесок викидів автотранспорту становить понад 70%. Вірогідно, що внесок автотранспорту у забруднення атмосфери дедалі зростатиме, адже темпи його розвитку вищі, ніж промислового виробництва. До числа регіонів з високою концентрацією промислового потенціалу належить і Черкаський, де також спостерігається щорічне зростання кількості автомобілів.
Отже, охорона навколишнього середовища від забруднень, що чинять пересувні та стаціонарні джерела забруднення, є досить актуальною в наш час, як в Україні, так і в Черкаській області.
Мета роботи: проаналізувати екологічний стан та основні джерела забруднення атмосферного повітря м. Черкаси та області.
Завдання роботи: надати характеристику основних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря м. Черкаси та області, проаналізувати їх динаміку за 2019 – 2021 рр., надати загальну характеристику основних джерел забруднення атмосферного повітря, надати рекомендації щодо покращення стану атмосферного повітря області.
Об’єкт дослідження: атмосферне повітря м. Черкаси та області.
Пpeдмeт дocліджeння: аналітичні дані про стан, динаміку основних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря м. Черкаси та області та основних джерел забруднення атмосферного повітря.
Методи дослідження: теоретичний аналіз статистичних даних; аналітична обробка даних за допомогою ПК.
Результати дослідження. В роботі проаналізовано стан атмосферного повітря в Україні і в місті Черкаси. З нього можна зробити висновок, що забруднення атмосфери викидами промислових підприємств та автотранспортом досягло такого рівня, що за рахунок процесу самоочищення та природного регулювання не відбувається помітної нейтралізації шкідливих речовин, які надходять в атмосферу, та веде до незворотних змін складу навколишнього середовища. Це стосується й нашого міста, тому велике значення має облік та контроль за надходженням в атмосферу забруднюючих речовин. Слід відзначити, що за останні п'ять років спостерігається динаміка значного скорочення викидів забруднюючих речовин в повітряний басейн області саме від стаціонарних джерел. Значний вклад (52%) в забруднення атмосферного повітря області вносить автотранспорт.
Встановлено, що до найпоширеніших забруднюючих речовин атмосферного повітря Черкаської області відносяться діоксид нітрогену, оксид карбону, діоксид сульфуру та речовини у вигляді суспендованих твердих частинок.
Наукова новизна: проведено докладне аналітичне дослідження динаміки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Черкаської області від стаціонарних та пересувних джерел забруднення упродовж 2000 – 2021 р.р. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що впродовж року біогеоценоз міста Черкаси підлягає забрудненню викидами забруднюючих речовин східного та південного промислових вузлів від 45 до 50 % випадків.
Теоретичне і практичне значення: отримані результати дослідження дозволяють оцінити рівень забруднення атмосферного повітря м. Черкаси та Черкаської області, спрогнозувати екологічні ризики впливу на здоров’я населення та біорізноманіття; розробити пропозиції щодо поліпшення стану атмосферного повітря області. Chmyga D. Analysis of the ecological state of atmospheric air in the city of Cherkasy and the Cherkasy region Actuality of theme. Atmospheric air pollution ranks first among environmental factors in the degree of danger to human health. And this is understandable, because the majority of xenobiotics (53.3%) enter the body by inhalation through the respiratory organs, which do not have such a protective barrier as the gastrointestinal tract. Today, approximately 17 million people, i.e. 34% of the population of Ukraine, are exposed to chemical air pollution in concentrations that significantly exceed hygienic standards. Today, in most large cities of the world, the contribution of motor vehicle emissions is more than 70%. It is likely that the contribution of motor vehicles to atmospheric pollution will continue to grow, because the pace of its development is higher than that of industrial production. Cherkasy is one of the regions with a high concentration of industrial potential, where there is also an annual increase in the number of cars. Therefore, protection of the environment from pollution caused by mobile and stationary sources of pollution is quite relevant nowadays, both in Ukraine and in the Cherkasy region. The purpose of the work: to analyze the ecological condition and the main sources of atmospheric air pollution in Cherkasy and the region. The task of the work: to provide a description of the main emissions of pollutants into the atmospheric air of Cherkasy and the region, to analyze their dynamics for 2019-2021, to provide a general description of the main sources of atmospheric air pollution, to provide recommendations for improving the state of the atmospheric air in the region. The object of study: atmospheric air of Cherkasy and the region. The subject of research: analytical data on the state, dynamics of the main emissions of pollutants into the atmospheric air of the city of Cherkasy and the region and the main sources of atmospheric air pollution. Research methods: theoretical analysis of statistical data; analytical processing of data using a PC. Results of the research. The paper analyzes the state of the atmospheric air in Ukraine and in the city of Cherkasy. It can be concluded that the pollution of the atmosphere by emissions from industrial enterprises and motor vehicles has reached such a level that, due to the process of self-cleaning and natural regulation, there is no noticeable neutralization of harmful substances entering the atmosphere, and it leads to irreversible changes in the composition of the environment. This also applies to our city, which is why accounting and control over the entry of pollutants into the atmosphere is of great importance. It should be noted that over the past five years there has been a significant reduction in emissions of pollutants into the air basin of the region from stationary sources. Motor vehicles make a significant contribution (52%) to air pollution in the region. It was established that nitrogen dioxide, carbon monoxide, sulfur dioxide and substances in the form of suspended solid particles are among the most common air pollutants in the Cherkasy region. Scientific novelty: a detailed analytical study of the dynamics of emissions of pollutants into the atmospheric air of the Cherkasy region from stationary and mobile sources of pollution during 2000-2021 was carried out. On the basis of the conducted analysis, it can be concluded that during the year the biogeocenosis of the city of Cherkasy is subject to pollution by emissions of pollutants from the eastern and southern industrial nodes from 45 to 50% of cases. Theoretical and practical significance: the obtained results of the study make it possible to assess the level of atmospheric air pollution in the city of Cherkasy and the Cherkasy region, to predict the environmental risks of impact on the health of the population and biodiversity; develop proposals for improving the state of atmospheric air in the region. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4708 |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Чмига_КРМ.pdf Restricted Access | 1.16 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ М.
ЧЕРКАСИ ТА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-201
спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
_Чмига Д.Ю.__________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Хоменко О.М.__________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль _Хоменко О.М._____
(прізвище та ініціали)
Рецензент Бондаренко Ю.Г.__________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2023 рік
ЗМІСТ
Вступ 3
1 Аналітичний огляд літератури 5
1.1 Аналіз основних джерел забруднення атмосферного 5
повітря
1.2 Екологічний стан атмосферного повітря України 13
1.3 Характеристика основних викидів автотранспорту 18
2 Аналіз екологічного стану атмосферного повітря м. Черкаси та 25
Черкаської області
2.1 Характеристика фізико – географічних та кліматичних 25
умов Черкаської області
2.2 Стан атмосферного повітря Черкаської області 27
2.3 Аналіз основних джерел забруднення атмосферного 35
повітря Черкаської області
2.4 Аналіз впливу забруднюючих речовин на здоров’я людини 49
та біорізноманіття
2.5 Пропозиції щодо поліпшення стану атмосферного повітря 53
області
Висновки 57
Перелік посилань 60
Додатки 62
Додаток А Апробація результатів роботи 63
ВСТУП
Забруднення атмосферного повітря серед ступеню небезпеки для здоров'я
людей посідає перше місце серед факторів навколишнього середовища. І це
зрозуміло, адже більшість ксенобіотиків (53,3%) проникає в організм
інгаляційним шляхом через органи дихання, що не мають такого захисного
бар'єру, як шлунково-кишковий тракт. На сьогодні приблизно 17 млн чол., тобто
34% населення України, зазнають впливу хімічного забруднення атмосферного
повітря у концентраціях, які значно перевищують гігієнічні нормативи .
Численні епідеміологічні дані свідчать про те, що навіть низькі концентрації
хімічних речовин в атмосферному повітрі великих промислових міст здатні
несприятливо впливати на здоров'я людини, зокрема призводити до зниження
функції легень, збільшення частоти звернень за невідкладною медичною
допомогою з приводу загострення бронхіальної астми, підвищення показників
смертності та інших порушень.
Стан повітряного середовища багатьох міст, яким притаманна
поліфункціональна промислова структура з домінуванням теплоенергетики,
будівельної індустрії, машинобудування, підприємств легкої, харчової та
переробної промисловості, зазвичай характеризується відносно стабільним
складом забруднювачів.
Найвідчутнішу дію на атмосферу таких територій справляють підприємства
теплоенергетики та автотранспорт.
Основними наслідками впливу атмосферних забруднень є підвищена
захворюваність на хвороби органів дихання. При цьому, порівняно з контролем,
спостерігається суттєве перевищення поширення хронічного бронхіту,
бронхіальної астми, злоякісних новоутворень верхніх дихальних шляхів. Вказані
зміни перебувають у прямій залежності від рівнів забруднення повітряного
середовища сірчаним ангідридом, оксидами азоту, сірководнем, вуглеводнем,
фенолом, бензолом тощо, яким належить також значна роль в етіології алергічних
захворювань .
На сьогоднішній день у більшості великих міст світу внесок викидів
автотранспорту становить понад 70%. Вірогідно, що внесок автотранспорту
у забруднення атмосфери дедалі зростатиме, адже темпи його розвитку
вищі, ніж промислового виробництва. До числа регіонів з високою
концентрацією промислового потенціалу належить і Черкаський, де також
спостерігається щорічне зростання кількості автомобілів.
Повітряне середовище є найнеобхіднішою для життя частиною довкілля,
що впливає на всі процеси життєдіяльності організму людини. Від якості
повітряного середовища залежить фізичний розвиток, стан здоров'я і
працездатність населення. Забруднення атмосферного повітря міста, що
проявляється в зменшенні прозорості повітря та природного освітлення, збільшенні
туманоутворення, погіршує екологічні умові життя його населення. Зі збільшенням
кількості завислих часток у повітрі хмарність підвищується на 5-10 %,
туманоутворення влітку призводить до зменшення природної освітленості на 40-
50%, а запиленість знижує сонячну інсоляцію на 5-10%.
Пил закупорює пори листків, перешкоджаючи процесу фотосинтезу.
Забруднення атмосферного повітря м. Черкаси відбувається за рахунок
стаціонарних та пересувних джерел.
Отже, охорона навколишнього середовища від забруднень, що чинять
пересувні та стаціонарні джерела забруднення, є досить актуальною в наш час, як
в Україні, так і в Черкаській області.
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Аналіз основних джерел забруднення атмосферного повітря
Згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного
середовища» атмосферне повітря відноситься до складової частини навколишнього
природного середовища. Атмосферне повітря розглядається як об'єкт, що підлягає
законодавчій охороні [1]. Слід зазначити, що забруднення атмосферного повітря
викидами від автотранспорту та промислових підприємств досягло рівня, що не
забезпечує процесів його самоочищення та природного регулювання, в результаті
чого не відбувається помітної нейтралізації забруднюючих речовин, які
потрапляють в атмосферу. Такі процеси призводять до незворотних змін складу
навколишнього природного середовища. Тому особливої актуальності
набувають питання контролю та обліку щодо надходження в атмосферу
забруднюючих речовин.
Прийнятий Закон України «Про охорону атмосферного повітря» в Україні ще в
1992 році направлений на відновлення та збереження природного стану
атмосферного повітря, забезпечення екологічної безпеки та відповідно запобігання
шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людини та навколишнє
середовище, а також створення сприятливих умов для їх життєдіяльності [2].
Частина домішок, які потрапляють до атмосферного повітря, можуть бути
обумовленими антропогенними і природними факторами. Домішками, що
потрапляють до атмосферного повітря саме від природних джерел можуть бути такі
як дим; туман; гази вулканічного походження; різноманітні продукти як тваринного
так і рослинного та мікробіологічного походжень; гази, що утворюються внаслідок
степових і лісових пожеж, а також пил. Причому пил може бути різної природи
походження, зокрема вулканічного, космічного та рослинного походжень, частинки
внаслідок ерозії грунту та морської солі тощо.
Забруднюючі речовини природного походження поділяють на короткочасні
стихійні, зокрема внаслідок лісових та степових пожеж, а також в результаті
виверження вулканів; на розподілені, що утворюються внаслідок випадання космічного
пилу. Причому рівень забруднення атмосферного повітря природними
джерелами зазнає несуттєвих змін із часом і є фоновим.
Оксид карбону СО, оксид сульфуру SО2, оксид нітрогену NО2, пил та
вуглеводні С2Н4 відносять до найбільш поширених токсичних речовин, що
забруднюють атмосферне повітря.
Основні джерела забруднення атмосферного повітря, що включають також
їх щорічні викиди, представлено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Основні джерела забруднення атмосферного повітря
Домішки Основні джерела Середньорічна
Природні Антропогенні концентрація в
повітрі, мг/м3
1 2 3 4
Тверді частки Вулканічні Спалювання палива У містах до 0,04-
(сажа, пил тощо) виверження, в промислових і 0,4
пилові бурі, побутових
лісові пожежі установах
SO2 Вулканічні Промисловість, У містах - до 1,0
виверження, автотранспорт
окислення сірки
та сульфатів,
розсіяних у морях
Продовження таблиці 1.1
1 2 3 4
NO2 Лісові пожежі Промисловість, У районах із
автотранспорт, розвиненою
теплоелектростанції промисловістю -
до 0,2
СО Лісові пожежі, Автотранспорт, У містах - від 1 до
окислення промислове 50
терпенів, енергоустаткування,
океанічні сполуки чорна металургія
Леткі вуглеводні Лісові пожежі, Автотранспорт, У районах з
природний метан випаровування розвиненою
нафтопродуктів промисловістю -
до 3,0
Поліциклічні - Автотранспорт, У районах з
ароматичні хімічні заводи, розвиненою
вуглеводні нафтопереробні промисловістю -
заводи 0,01
Саме високі концентрації забруднюючих речовин, а також їх міграція в
атмосфері, призводять до утворення таких токсичних речовин, як смог і кислоти, а
також таких явищ, як руйнування озонового шару та парникового ефекту [3].
Досить значний вклад у забруднення атмосферного повітря населених
пунктів вносять пересувні джерела забруднення, а саме автотранспорт, що
становить до 60%.
Саме автомобілі вважаються значними забруднювачами атмосферного
повітря міст [4].
За останні роки забруднення атмосферного повітря стало не лише
екологічною, але й значною соціальною і економічною проблемою для
промислових агломератів і великих міст багатьох розвинених країн світу,
оскільки саме в містах забруднення повітря є 15 разів вищим, ніж у сільській
місцевості та в 150 разів більшим, ніж над Світовим океаном. Понад 1 тонну
пилу на 1 км2 випадає за добу в промислових містах, а більше 1 кг/м2 сажі і пилу
— за рік у забруднених містах.
Техногенне забруднення як нове джерело надходження забруднюючих
речовин в атмосферне повітря виникло у зв’язку із розвитком енергетики,
промисловості та автотранспорту у великих містах. Тому техногенне забруднення
атмосфери можна поставити в один ряд із сучасною вулканічною діяльністю за
потужністю викидів забруднюючих речовин.
Надходження у повітря різних газів, часток рідких або твердих речовин, що
перевищує нормальний фон концентрації речовин та відповідно негативно
впливає на стан навколишнього природного середовища розуміють під
атмосферним забрудненням. Отже, будь-які несприятливі зміни стану
атмосферного повітря, що обумовлені діяльністю людини, які безпосередньо чи
опосередковано змінюють розподіл рівень радіації, фізико-хімічні властивості
атмосфери, умови існування живих організмів та енергії, називають атмосферним
забрудненням. Від інтенсивності, характеру самого забруднення та стійкості
атмосферного повітря до антропогенного навантаження залежить масштаб і
ступінь змін атмосфери.
Головними причинами, що можуть призводити саме до зменшення
концентрації кисню в атмосфері є:
1) внаслідок скорочення зеленого покриву планети відбувається зменшення
надходження кисню;
2) внаслідок забруднення води відбувається зменшення кількості
фотосинтезуючого фітопланктону Світового океану;
3) до зменшення кисню призводить використання його транспортними
засобами, зокрема упродовж 1 тис. км пробігу легковий автомобіль спалює річну
норму споживання кисню людиною;
4) зменшення кисню за рахунок його споживання всіма живими
організмами, зокрема людиною в середньому споживається 500 л кисню на добу;
5) використання кисню промисловими підприємствами в результаті
спалювання викопного палива.
До найбільш небезпечних і поширених видів забруднювачів атмосферного
повітря відносять:
1) найдрібніші краплі, частинки та завислі речовини, що знаходяться в
атмосферному повітрі у завислому стані, тому й спостерігаються у вигляді
туману або смогу;
2) леткі органічні сполуки, тобто вуглеводні такі, як розчинники, бензин та
розчини органічних речовин, що переходять у повітря у вигляді парів;
3) оксид карбону або чадний газ (CO), що є досить отруйним газом;
4) оксиди сульфуру та нітрогену, які в основному є газоподібними
сполуками нітрогену та оксигену, а також сірчистий газ, який є отруйним для
живих організмів;
5) плюмбум, мідь, ртуть, цинк, кадмій, нікель, хром тощо, які відносять до
важких металів;
6) фотохімічні окисники, зокрема озон, який надходить до приземних шарів
атмосфери, де він володіє високотоксичними властивостями;
7) кислоти, зокрема нітратна та сульфатна, які найбільш наявні у вигляді
крапель рідини, що призводять до утворення кислотних дощів.
Теплоенергетика, транспорт, нафто- і газопереробка, промисловість,
випробування ядерної зброї тощо є основними джерелами антропогенного
забруднення атмосфери.
Таким чином, різними газами, дрібними частинками та рідкими речовинами
забруднюється атмосферне повітря. Джерела забруднення атмосферного повітря
поділяють на природні та штучні (антропогенні). Природні джерела не
спричинюють істотних змін атмосферного повітря за нормальних умов. Проте
серйозною причиною забруднення атмосфери можуть стати інтенсивне
поширення того чи іншого природного джерела забруднення на певній території,
зокрема лісові й степові пожежі, викиди попелу та газів вулканами. Проте великої
шкоди організму людини як правило не завдають природні забруднення
атмосфери, оскільки відзначаються періодичністю та регулюються колообігом
речовин.
Значно змінює склад і властивості атмосфери саме антропогенне
забруднення внаслідок діяльності людини. Штучні джерела забруднення
атмосферного повітря умовно поділяють за будовою та характером впливу на
атмосферу на: 1) хімічні, до яких відносять газо – та пилоподібні речовини, що
можуть вступати у хімічні реакції; 2) технічні, до яких відносяться сажа і дим від
згоряння вугілля, пил цементних заводів.
На рідкі, тверді й газоподібні поділяють усі забруднюючі речовини за
агрегатним станом. Майже 90 % від загальної маси речовин становлять
газоподібні забруднювачі, що надходять в атмосферу.
Для різних регіонів Україїни забруднення атмосферного повітря є
неоднаковим. Воно може бути у тисячі разів більшим за середньопланетарне саме
для регіонів із досить розвиненою промисловістю. Щорічно в світі переробляють
понад 2 млрд рудних і нерудних матеріалів та спалюють близько 10 млрд т
органічного палива. В атмосферне повітря щороку потрапляє понад 120 млн т
попелу при спалюванні вугілля, а також до 300 млн т. - разом з іншими видами
пилу. За останні 100 років 1 млн т нікелю, 900 тис. т чадного газу, 1,5 млн т
арсену, 600 тис. т цинку та міді потрапило в атмосферу за приблизними
підрахунками.
Значної шкоди навколишньому природному середовищу завдає хімічна
промисловість. Серед викидів забруднюючих речовин від хімічної промисловості
до особливо небезпечних відносяться оксиди нітрогену, сірчисті сполуки, хлор
тощо. Також більшість забруднюючих речовин можуть вступати між собою в
хімічні реакції, що призводить до утворення високотоксичних сполук. Таке
явище називається фотохімічним смогом у поєднанні з туманом. Також
підприємства чорної металургії, що викидають в атмосферу сажу, кіптяву, пил і
важкі метали, зокрема плюмбум, мідь, нікель, цинк, кадмій, хром і ртуть є досить
сильним джерелом забруднення атмосферного повітря. Майже постійними
компонентами повітря стали ці речовини для великих промислових центрів.
Досить актуальною та гострою є проблема забруднення атмосферного повітря
важким металом плюмбумом, що надходить в атмосферу з викидами
автотранспорту. Практично всі види сучасного транспорту забруднюють
атмосферне повітря та кількість його у всьому світі постійно збільшується. Для
організму людини є шкідливими майже всі складові вихлопних газів автомобілів,
а в утворенні фотохімічного смогу беруть активну участь оксиди нітрогену. До
того ж оксиди карбону, оксиди нітрогену та вуглеводні, як компоненти
вихлопних газів, є досить токсичними. Деякі види палива містять сульфур, який
призводить до утворення у вихлопних газах діоксиду сульфуру. У процесі руху
автомобіля в атмосферу викидається від 25 до 75 % плюмбуму, який в
подальшому потрапляє у поверхневі води та осаджується на землю. Також
плюмбум накопичується уздовж автострад у ґрунті та рослинності, а у містах -
вздовж вулиць із пожвавленим рухом. У повітрі великих міст утримується значна
кількість сполук плюмбуму. До 90 % усього плюмбуму, який утримується в
атмосфері, надходить туди із вихлопними газами, згідно даних Великої Британії і
США. Використання етилованого бензину у деяких країнах світу насьогодні вже
заборонено. Також відбувається забруднення атмосферного повітря пилом гуми з
покришок автомобілів і літаків, зокрема один автомобіль утворює близько 10 кг
гумового пилу.
Оксид карбону або чадний газ (СО), що входить до складу смогу, за
фізичними властивостями є газом без запаху і кольору, який вперше виділено
французьким лікарем Жак де Лассон ще в 1776 році під час нагрівання деревного
вугілля з оксидом цинку. Слід зазначити, що можлме отруєння чадним газом як в
побуті так і на виробництві, зокрема в мартенівських, ливарних і доменних цехах;
при використанні паливних газів для сушіння та підігріву; при випробуванні
двигунів; при дров'яному опалюванні, у гаражах тощо. Небезпекою для організму
людини є утворення карбоксигемоглобіну, коли чадний газ взаємодіє з
гемоглобіном крові, потрапляючи в організм людини через органи дихання, що
призводить до неможливості перенесення кисню до тканин. При цьому
зменшується коефіцієнт утилізації кисню тканинами, що призводить до
ускладнення дисоціації оксигемоглобіну та ферментних порушень тканинного
дихання тощо. Залізо плазми крові відіграє захисну роль, оскільки його
сполучення з чадним газом перешкоджає утворенню карбоксигемоглобіну і
сприяє вивільненню тканин від чадного газу. Характерними ознаками гострих
отруєнь чадним газом є нудота, запаморочення, головний біль, слабкість,
блювота, прискорений пульс та задишка; судоми, швидка втрата свідомості;
порушення дихання і кровообігу; ураження зорового нерва; розвиток токсичної
пневмонії.
До руйнування споруд і будівель, які є наслідком дії абразивів, тобто
твердих часток, та відповідно їх корозії може призводити забруднення
атмосфери. Проте найбільш негативно забруднення атмосферного повітря
впливає на живі організми, які можуть уражатися як прямо, так і опосередковано,
зокрема під час надходження в організми людей і тварин забруднюючих речовин
із рослинами. Досить різко підвищується ймовірність різних захворювань у
забруднених районах, зокрема верхніх дихальних шляхів.
Таким чином, забруднення атмосферного повітря є результатом викидів
забруднюючих речовин з різних джерел, при цьому шкідливі речовини повітрям
переносяться від джерел забруднення до місць їх руйнівного впливу. Також вони
можуть змінюватися в атмосфері, що супроводжується різними хімічними
перетвореннями одних забруднюючих речовин на інші, в результаті чого стають
ще більш небезпечними. До основних глобальних екологічних наслідків
забруднення атмосфери відноситься руйнування озонового шару, кислотні дощі,
парниковий ефект і смог.
В Україні металургія, вугільна, машинобудівна та хімічна промисловості,
енергетика, комунально-побутове господарство, сільськогосподарське
виробництво та транспорт є основними джерелами забруднення атмосферного
повітря [5].
Одним із найбільших джерел забруднення атмосферного повітря насьогодні
є транспорт. В атмосферу викидається 95% плюмбуму, 47% оксиду карбону та
31% вуглеводнів саме автотранспортом, що використовує в якості пального різні
види нафтопродуктів. Внаслідок роботи автотранспорту викиди забруднюючих
речовин у повітря перевищують 50% від загальної кількості, що є характерним
для 24 великих міст України (Київ, Харків, Одеса, Севастопіль тощо).
Найбільше забруднюють атмосферу серед галузей промисловості наступні:
енергетика, вклад якого становить 32%; металургія зі вкладом 27% та вугільна
промисловість, частка якої в забруднення повітря становить 23%. Понад 80% усіх
викидів по країні становлять обсяги викидів підприємств цих галузей.
Перевищення гранично - допустимих концентрацій (ГДК) по оксиду
карбону, оксиду сульфуру (SO2) та оксиду нітрогену (IV) при забрудненні
атмосферного повітря спостерігається для більшості промислових міст України.
При цьому такі міста як Кривий Ріг, Маріуполь, Донецьк, Запоріжжя, Дніпро,
Луганськ зазнають найбільш негативного впливу [5].
1.2 Екологічний стан атмосферного повітря України
В Україні підприємства енергетики (30%), чорної металургії (33%), вугільної
(10%), хімічної та нафтохімічної промисловостей (7%) та автотранспорт (17 %)
відносять до основних забруднювачів атмосферного повітря [5].
Понад 17 млн тонн забруднюючих речовин щорічно надходить в
атмосферне повітря на території всієї країни, що становить близько 300 кг з
розрахунку на кожну людину. Слід зазначити, що автотранспорт дає більше
третини від загального обсягу шкідливих викидів в атмосферу, що становить
6,5 млн. тонн на рік. Для таких міст як Євпаторія та Ужгород цей показник
становить 91% від загальної кількості викидів.
Для атмосферного повітря два нормативи забруднення встановлено, а саме
середньодобова гранично - допустима концентрація (ГДК) та максимально-разова
ГДК.
Отже, максимально-разовою ГДК називають концентрацію, що є необхідною
для попередження рефлекторних реакцій у людини, зокрема зміни біоелектричної
активності головного мозку, світлової чутливості очей, відчуття запаху тощо при
короткотривалій дії забруднюючих речовин, а саме до 20 хвилин.
Середньодобова ГДК — концентрація, яка є необхідною для попередження
їх резорбтивного впливу, що включає канцерогенний, загальнотоксичний, мутагенний
тощо [6].
Речовину біологічного або хімічного походження, що наявна або надходить
в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано негативно впливати на
організм людини та стан навколишнього природного середовища називають
забруднюючою речовиною [2].
Забруднення атмосферного повітря пов’язане зі змінами його властивостей
і складу в результаті надходження або утворення в ньому біологічних і фізичних
факторів, а також хімічних сполук, що можуть негативно впливати на організм
людини та стан довкілля.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних
джерел забруднення в 2020 році становили 2238,6 тис. т., що на 220,9 тис. т (на
9,0%) менше ніж у попередньому 2019 році, за даними Державної служби
статистики (таблиця 1.2) [5].
Несуттєвими для атмосферного повітря є сумарні викиди парів хлору,
оксидів феруму і мангану, які становлять не більше 1 кг на рік.
В атмосферне повітря України в 2020 році від стаціонарних джерел
забруднення надійшло 109,1 млн. т оксиду карбону (IV) і парникового газу, які
можуть мати вплив на зміну клімату, що на 8,99% є нижчим від аналогічного
показника 2019 року.
В 2021 році від пересувних джерел забруднення (автомобільного
транспорту) в атмосферу надійшло 1546,8 тис. т забруднюючих речовин, що на
231,9 тис. т менше ніж у попередньому 2020 році згідно даних Державної служби
статистики України. У розрахунку на одну особу по Україні показник викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення
складає 37,4 кг.
Таблиця 1.2 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря України від стаціонарних та пересувних джерел за 2015 - 2021 р.р.
Рік Обсяги викидів забруднюючих Викиди діоксиду вуглецю, млн.т
речовин, тис.т
у тому числі у тому числі
усього стаціонарни- пересув- усього стаціонарни- пересув-
ми джерела- ними ми джерела ними
ми джерелами ми джере-
лами
2015 4521,3 2857,4 1663,9 162,0 138,9 23,1
2016 4686,6 3078,1 1608,5 150,6 150,6 -
2017 4230,6 2584,9 1645,7 124,2 124,2 -
2018 4121,2 2508,3 1612,9 126,4 126,4 -
2019 4108,3 2459,5 1648,8 121,3 121,3 -
2020 4017,3 2238,6 1778,7 109,1 109,1 -
2021 3788,8 2242,0 1546,8 186,83 70,43 116,4
Примітка. За 2016-2020 роки відображено дані стосовно викидів від
автомобільного транспорту.
Найбільші обсяги викидів від стаціонарних джерел складають 750,9 тис. т
для Донецької області, 534,6 тис. т - для Дніпропетровської та 155,4 тис. т –для
Запорізької області. Маса викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
на кожного жителя України в 2020 році становила 53,6 кг. 3,8 тонн
забруднюючих речовин припадало на кожен квадратний кілометр території
країни.
4 міста країни серед населених пунктів України зазнавали найбільшого
антропогенного навантаження, що складало більше 100 тис. тонн забруднюючих
речовин. До таких міст відносяться Кривий Ріг, Маріуполь, Курахове та Бурштин
(таблиця 1.3.).
Таблиця 1.3 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря в містах України, тис.т
№ з/п Назва 2015 2016 2017 2018 2019 2020 % від
населеного загальної
пункту кількості
по країні
у 2020
році
1. Бурштин 198,0 168,5 160,1 182,9 169,9 109,9 4,9
2. Курахове 112,7 126,4 154,7 139,2 131,8 113,7 5
3. Кривий Ріг 327,0 342,9 323,9 267,4 268,3 224,2 10
4. Маріуполь 249,6 257,3 288,2 316,6 330,1 339,3 15,1
5. Загалом 887,3 895,1 926,9 906,1 900,1 787,1 35
Згідно даних таблиці 1.3 можна зробити висновок, що загальний обсяг
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря цих міст складає 35 % усіх
викидів по країні.
Речовини у вигляді суспендованих твердих часток, що становлять 248,9
тис. тонн, тобто 11,1% від загального обсягу забруднюючих речовин, діоксид та
інші сполуки сульфуру, що складають 782,1 тис. тонн, тобто 34,9 %, метан – 429,1
тис. тонн, що становить 19,1% відносяться до основних хімічних компонентів, які
надійшли в атмосферне повітря України від стаціонарних джерел (таблиця 1.4).
Таблиця 1.4 – Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
від стаціонарних джерел у 2020 році
Забруднююча Обсяги викидів
речовина Тис. т 2020 у % до 2019 розподіл, %
року
Разом 2238,6 91,0 100
забруднюючих
речовин
Метали та їхні 4,6 80,4 0,2
сполуки
Речовини у 248,9 80,2 11,1
вигляді
суспендованих
твердих часток
Оксид азоту 3,4 50,1 0,15
Діоксид та інші 782,1 177,3 34,9
сполуки сірки
Оксид вуглецю 707,3 94,5 31,5
Неметанові леткі 40,6 95,7 1,8
органічні сполуки
(НМЛОС)
Метан 429,1 97,2 19,1
Таким чином, в 2020 році від стаціонарних джерел забруднення в
атмосферне повітря України надійшло 2238,6 тис.тонн забруднюючих речовин,
серед яких найбільша частка припадає на діоксид та інші сполуки сульфуру, а
найменша – на оксиди нітрогену за даними таблиці 1.4.
1.3 Характеристика основних викидів автотранспорту
Світовий автомобільний парк налічує більше 350 мільйонів машин, які велику
кількість нафтопродуктів спалюють, що призводить до значної шкоди
навколишньому природному середовищу, особливо однієї із його складових, а саме
атмосферного повітря. Згідно підрахунків, щороку один легковий автомобіль спалює
з атмосфери понад 4 тонн оксигену, при цьому в атмосферу викидає з викидними
газами близько біля 40 кг оксиду нітрогену, 400 кг оксиду карбону та майже 200 кг
різних вуглеводнів. Саме на транспортні засоби припадає 78 % із всього обсягу
чадного газу (94,6 млн. тонн), що викидається в атмосферу [7].
До джерел викидів забруднюючих речовин, що утворюються під час роботи
автомобільних двигунів внутрішнього згоряння відносять:
відпрацьовані гази;
картерні гази;
випаровування з системи живлення.
Процентний розподіл між трьома джерелами викидів шкідливих речовин,
які містяться у викидах автотранспорту, наведено в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 – Джерела викидів шкідливих речовин
Джерела CO CmHn NOx
Відпрацьовані гази 100 55 100
Картерні гази - 25 -
Випарування палива - 20 -
Граничний вміст основних забруднюючих речовин у відпрацьованих газах
бензинових двигунів і дизелів наведено в таблиці 1.6.
Відпрацьовані гази є основним джерелом викидів шкідливих речовин, та
характеризуються складним хімічним складом, оскільки до їх складу входить
більше 1000 різних забруднюючих речовин, які спричиняють негативний вплив на
навколишнє природне середовище та людину. Слід зазначити, що 200 з яких є
ідентифікованими.
До основних компонентів належать: вуглеводні із загальною формулою
CmHn; оксид карбону (CO); оксиди нітрогену із загальною формулою NOx;
альдегіди із загальною формулою RCHO); сполуки сульфуру, серед яких
основною є діоксин сульфуру (SO2); тверді частки, серед яких основною є сажа
(C); сполуки плюмбуму (PbO4) та канцерогенні речовини, до складу яких
належать складні ароматичні вуглеводні поліциклічної будови, серед яких
основним та найбільшим за обсягами утворення є бенз(а)пірен (C20H12).
Вуглеводні містяться в основному в картерних газах і випаруваннях.
Таблиця 1.6 – Граничний вміст основних забруднюючих речовин у
відпрацьованих газах дизелів і бензинових двигунів
Назва речовин Бензинові Дизелі
Оксид карбону (CO) % 10 0,3
Вуглеводні (CmHn) % 2 0,5
Оксиди нітрогену (NOx) % 0,6 0,2
Альдегіди (RCHO) % 0,2 0,05
Діоксид сульфуру % 0,003 0,015
Сажа, мг/м3 100 2000
Сполуки свинцю, мг/м3 60 -
Канцерогени (бенз(а)пірен), % 25 10
При експлуатації бензинових двигунів, крім відпрацьованих газів, джерелом
забруднення навколишнього середовища є картерні гази та випаровування
системою живлення, хоча їх кількість, за виключенням вуглеводнів, є відносно
невеликою [8]. Викиди з картерними газами, відносно викидів шкідливих речовин
з відпрацьованими газами, складають: чадного газу (CO) – від 2 до 8 %,
вуглеводнів (CmHn) – від 150 до 300 %, а NCx – лише до 2 %. З паливного бака
потрапляють в атмосферу випаровування бензину, а для карбюраторних двигунів
- додатково з карбюратора [9].
Якщо порівнювати кількість забруднюючих речовин, що надходять в
атмосферне повітря з викидами дизельних і бензинових двигунів, то частка
шкідливих речовин, що потрапляють з картерними газами дизелів є меншою, ніж
для бензинових двигунів. А викиди вуглеводнів складають від 0,1 до 3,0 %,
викиди чадного газу (СО) – від 0,3 до 0,5 %, викиди оксиду нітрогену (NO) - 0,2 %
від шкідливих викидів з відпрацьованими газами.
За допомогою різних технічних заходів можна досягти зменшення забруднення
атмосферного повітря в містах. До таких заходів включають засоби та обладнання, за
допомогою яких досягається обмеження утворення у циліндрах двигунів токсичних
речовин, нейтралізація викидних газів автомобіля та розробка і впровадження нових
двигунів, що забезпечують найбільш повне спалювання палива [10].
Значним є внесок автотранспорту в забруднення атмосферного повітря
саме оксидами нітрогену, що становить близько 47,5% та вуглеводнями - 42%.
Частка викидів забруднюючих речовин від автотранспорту в атмосферне повітря
міста складає близько 60 %. Починаючи з 30-х років в спекотні літні дні й ранню
осінь над Лос-Анджелесом почав утворюватися смог, що представляє собою
сухий туман із вологістю близько 70% [11].
Щоденно від автотранспорту кількістю більше 300 млн одиниць надходять
в атмосферне повітря 800 000 тонн оксиду карбону (СО), 1000 тонн плюмбуму,
серед яких близько 200 компонентів викидних газів автомобілів негативно
впливають на організм людини, а оксид нітрогену є одним із компонентів смогу.
Основними причинами утворення такого явища є збільшення кількості
автомобілей, використання палива низької якості, аварійний стан доріг,
експлуатація технічно застарілого автомобільного парку та відсутність на
транспортних засобах каталізаторів, що знешкоджують відпрацьовані гази
двигунів.
Оскільки в повітряне середовище міст викидається значна кількість
забруднюючих речовин від автомобільного транспорту, то досить актуальним є
питання щодо впливу хімічних забрудників на стан здоров'я мешканців міст [12].
Тому проаналізуємо компонентний склад токсичних інгредієнтів, які
надходили в атмосферне повітря в 2021 році за даними Державної служби
статистики України.
Під час експлуатації пересувних джерел забруднення за 2020 рік основними
токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось атмосферне повітря,
відносяться: діоксид нітрогену масою 189,9 тис.тонн, що становить 10,6%; оксид
карбону масою 1358,4 тис.тонн, що складає 76,3%; неметанові леткі органічні
сполуки масою 175,3 тис.тонн або 9,8%; сажа масою 27,7 тис.тонн або 1,5% та
діоксид сульфуру з масою 20,8 тис. тонн, що становить 1,1% [5].
Під час експлуатації пересувних джерел забруднення за 2021 рік до
основних токсичних інгредієнтів, які надходили атмосферне повітря, слід
віднести: оксид карбону масою 1164,87 тис.тонн; діоксид нітрогену масою 174,42
тис.тонн; діоксид сульфуру з масою 19,64 тис. тонн; неметанові леткі органічні
сполуки масою 155,079 тис.тонн; сажа масою 26,609 тис.тонн та метан масою
5,246 тис. тонн [5].
Отже, по всім токсичним інгредієнтам спостерігається динаміка щодо
збільшення їх викидів, що надходили до атмосферного повітря, за масою.
Динаміку викидів основних токсичних інгредієнтів у викидах забруднюючих
речовин від пересувних джерел забруднення за 2018 – 2021 р.р.наведено в таблиці
1.7
Таблиця 1.7 – Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від
пересувних джерел забруднення за 2018 - 2021 р.р. (за даними Державної служби
статистики України)
Кількість викидів забруднюючих речовин ,т
Роки 2018 2019 2020 2021
Усього 1612895,1 1648827,0 1436728,3 1546775,5
діоксид 18647,2 19803,2 18168,8 19643,3
сульфуру
оксид карбону 1230612,4 1255224,6 1084752,5 1164872,7
діоксид 170367,0 178778,1 161780,8 174420,4
нітрогену
оксид 792,4 798,6 798,8 895,8
нітрогену
неметанові 162806,0 162622,1 141730,0 155079,2
леткі органічні
сполуки
аміак 7,1 6,3 6,8 7,8
метан 5000,5 5128,4 4909,9 5246,5
сажа 24662,5 26465,7 24580,7 26609,8
Кількість викидів забруднюючих речовин на одну особу за 2018 – 2021 р.р.
наведено в таблиці 1.8.
Розрахунки шкідливих викидів різними галузями транспорту України
показують, що автомобільний транспорт є основним з огляду забруднення
навколишнього середовища, його частка набагато перевищує викиди від інших
видів транспорту. Схему впливу автомобільного транспорту на довкілля в цілому
представлено на рисунку 1.1.
Аналіз даних таблиці 1.8 показує, що найбільшою кількістю забруднюючих
речовин з розрахунку на одну особу в 2021 році є: викиди оксиду карбону (28,1
кг); діоксиду нітрогену (4,2 кг) та неметанових летких органічних сполук (3,8 кг).
Таблиця 1.8 - Кількість викидів забруднюючих речовин на одну особу за
2018 – 2021 р.р., кг
Кількість викидів забруднюючих речовин на одну особу, кг
Роки 2018 2019 2020 2021
Усього 38,2 39,2 34,4 37,4
діоксид 0,4 0,5 0,4 0,5
сульфуру
оксид карбону 29,1 29,9 26,0 28,1
діоксид 4,0 4,3 3,9 4,2
нітрогену
оксид 0,0 0,0 0,0 0,0
нітрогену
неметанові 3,9 3,9 3,4 3,8
леткі органічні
сполуки
аміак 0,0 0,0 0,0 0,0
метан 0,1 0,1 0,1 0,1
сажа 0,6 0,6 0,6 0,6
Рисунок 1.1 – Схема впливу автомобільного транспорту на довкілля
Слід зазначити, що близько 40% від всіх шкідливих речовин, що надходять
в атмосферу, складають викиди саме від автотранспортних засобів. А для ряду
міст України, зокрема Львів, Київ, Чернівці, Полтава та інші, ця частка перевищує
70%.
За останні роки найбільш потужним джерелом забруднення
канцерогенними речовинами атмосферного повітря великих міст і впливу на стан
здоров’я населення залишається автотранспорт.
Забруднення атмосферного повітря згідно даних Європейського Бюро
Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) є провокуючою причиною
близько 10% всіх випадків респіраторних захворювань серед дітей, від 3 до 7%
нових випадків хронічних обструктивних захворювань органів дихання та від 3 до
15% нових випадків бронхіальної астми. До 2030 року бронхіальна астма стане
третьою з основних причин передчасної смерті у світі згідно прогнозів ВООЗ.
Згідно даних досліджень, що проведені Державною установою «Інститут
громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва АМН», вказують на те, що за останні
роки відзначається інтенсивний процес автомобілізації суспільства. Суттєво
впливає на стан забруднення атмосферного повітря і у певних умовах призводить
до домінуючого впливу транспорту на довкілля концентрація великої кількості
транспортних засобів на порівняно обмеженій території міст.
За останні роки інтенсивне зростання кількості та зміни швидкості руху
транспортних засобів в містах України призвело до виникнення серйозних
небезпек, серед яких зростання екологічних проблем щодо якості атмосферного
повітря внаслідок шкідливого впливу викидів транспорту, погіршення стану
здоров’я мешканців від забруднення довкілля. Це особливо характерно для міст із
вузькими вулицями та старою забудовою, а також застосування застарілого
автотранспорту зі значним ступенем амортизації, що призводить до економічних
та екологічних втрат.
Отже, абруднення атмосферного повітря залишається однією з
найгостріших проблем світу, не є винятком і для України.
2 АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ М. ЧЕРКАСИ
ТА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1 Характеристика фізико – географічних та кліматичних умов
Черкаської області
Значну роль у формуванні забруднення повітряного басейну області
відіграють географічне його розташування та кліматичні умови.
Черкаська область розташована у басейні середньої течії Дніпра на
Східноєвропейській рівнині. Загальна площа Черкаської області становить 20916
км2, що складає 3,4% від загальної площі України. Площа сільськогосподарських
угідь Черкаської області становить 1451,00 тис. га, що складає 69,37 % від
загальної площі області. Із загальної площі сільськогосподарських угідь рілля
займає площу 1271,57 тис. га, що складає 60,79 % [13].
В межах Черкаської області протікає 1037 річок, серед яких найбільшою є
річка Дніпро, що має протяжність 150 км в межах області, а також 7 середніх
річок, зокрема Рось, Гнилий та Гірський Тікич, Ятрань, Супій, Тясмин, Велика
Вись, а також малі річки та струмки.
Степова рослинність є поширеною на вододілах. Ліси ростуть переважно на
узбережжях річок, зокрема дубово-грабові ліси (клен, липа, дуб, граб, ясен)
переважають у районі міста Канева та на південний схід від нього. У південній,
центральній і південно-західній частинах переважають дубово-ясеневі та грабові
ліси. Черкаський бір є найпівденнішою межею природного поширення
наддніпрянських хвойних лісів в Україні, де домінують дуби, клен, сосни та
берези. Ліси та лісовкриті території займають площу, яка складає 338,7 тис. га, що
становить 16,2 % території Черкаської області [13].
У лісостеповій зоні розташована Черкаська область, проте на півдні досягає
степової зони. Територія області простягнулась на 245 км з південного заходу на
північний схід, а з півночі на південь - на 150 км. Крайня північна точка області
розташована на північ від с. Кононівка Драбівського району та має координати
5014пн. ш. та 3207сх. д., 4827пн. ш. Координати південної точки є 3007сх,
що простягається на південь від с. Колодисте Уманського району. На північний
захід від с. Жовтневе Монастирищенського району розташовані координати
західної точки області: 4903пн. ш., 2936сх. д. Координати східної точки області
(4900пн. ш., 3252сх. д.) розташовані на південний схід від с. Стецівка,
Чигиринського району.
Географічний центр України розташований між м. Шпола і селом Матусів
Черкаської області та характеризується координатами 49°01'39" пн.ш. і 31°28'58"
сх.д. на північній околиці села Мар'янівка Шполянського району.
На півночі Черкаська область (межа 340 км) граничить із Київською
областю, на сході (212 км) - з Полтавською, на півдні (388 км) - із
Кіровоградською та на заході (124 км) - із Вінницькою областю.
Для Черкаської області характерний помірно континентальний клімат із
середньою річною температурою повітря від +7,0 - 7,7 С. Для області характерна
м’яка із частими відлигами зима; літо - тепле, однак в окремі роки спекотне,
опади приносять західні вітри. В найхолодніший місяць січня є характерною
середня температура – 5,9 0С, а влітку - середня температура + 190С [13]. – 34-
38С і навіть нижче є абсолютним мінімум температури повітря, а +36-39С -
абсолютний максимум, що припадає на липень – серпень місяці. Стійкий перехід
середньодобової температури через 0 відбувається від 15 до 18 березня та від 22
до 24 листопада. На рік налічується від 242 до 255 днів з температурою повітря
вище 0С.
Багатою на рослинність, різноманітний тваринний світ та цінні мальовничі
ліси є Черкаська область завдяки її сприятливим кліматичним умовам. Найбільший
у лісостеповій зоні України Канівський природний заповідник розташований у
Черкаській області, а також всесвітньо відомий Національний дендрологічний
парк «Софіївка» НАН України, що вважається перлиною садово-паркового
мистецтва.
Черкаська область займає вигідне географічне положення, оскільки
розташована в центрі України, та її перетинає найбільша річка Дніпро. Саме
придніпровське положення області відіграло важливу роль у формуванні
економіки області. Поблизу річки Дніпро розташовані переважна частка
найбільших промислових підприємств області, а також ряд міста Черкаси, Сміла,
Канів і Золотоноша, що суттєво сприяє їх промисловому та і економічному
розвитку.
2.2 Стан атмосферного повітря Черкаської області
Атмосферне повітря є необхідною для життя частиною довкілля, що
впливає на всі процеси життєдіяльності організму людини, від якості якого
залежить стан здоров'я, фізичний розвиток і працездатність населення.
Забруднення атмосферного повітря міста призводить до зменшення природного
освітлення та прозорості повітря, збільшенні туманоутворення, що погіршує
екологічні умові життя його населення. На 5-10 % підвищується хмарність
туманоутворення влітку зі збільшенням кількості завислих часток у повітрі, що
призводить до зменшення на 40-50% природної освітленості, а також на 5-10%
знижує запиленість сонячної інсоляції.
Накопичення пилу призводить до закупорення пор листків, що перешкоджає
процесу фотосинтезу. За рахунок стаціонарних та пересувних джерел
відбувається забруднення атмосферного повітря м. Черкаси .
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Черкаської області
від стаціонарних джерел у 2021 році становили 47,7 тис. тонн, що на 0,409 тис.
тонн менше, ніж у попередньому 2020 році, за даними Головного управління
статистики в Черкаській області [14]. Слід зазначити, що упродовж останніх
п'яти років спостерігається динаміка скорочення викидів забруднюючих речовин
в повітряний басейн Черкаської області саме від стаціонарних джерел.
Зокрема, викиди в атмосферне повітря Черкаської області в 2016 році
становили 52,3 тис. тонн, а у 2021 р о ц і – 47,7 тис. тонн. Щільність викидів
забруднюючих речовин у 2021 році від стаціонарних джерел у розрахунку на 1
км2 становила 2,3 т, що на 0,2 т є меншим від чисельного значення 2020 року.
Обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення
Черкаської області становили 40,7 кг, що на 2,7 кг менше за значення 2020 року
(43,4 кг) [14].
Порівнюючи дані по викидам забруднюючих речовин в атмосферне повітря
м. Черкаси за 2020 та 2021 роки, можна зробити висновок, що в повітряний
басейн міста Черкаси в 2020 році надійшло 18,9 тис. тонн викидів забруднюючих
речовин, що складає 37% від викидів стаціонарних джерел по області. А в
2021 році в атмосферне повітря міста Черкаси надійшло 26,5 тис. тонн викидів
забруднюючих речовин, що становить 55,7% від викидів стаціонарних джерел
по області, тобто на 7,6 тис. тонн більше, ніж у попередньому 2020 році. Дані
факти свідчать про збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин у
повітряне середовище.
В таблиці 2.1 більш докладно подано динаміку викидів забруднюючих
речовин в атмосферне повітря Черкаської області від стаціонарних та пересувних
джерел забруднення упродовж 2000 – 2021 р.р.
На рисунку 2.1 представлено також динаміку викидів забруднюючих
речовин в атмосферне повітря Черкаської області від стаціонарних та пересувних
джерел забруднення.
Згідно аналізу наведених даних можна зробити висновок, що значний вклад
у забруднення атмосферного повітря м. Черкаси та Черкаської області вносять
пересувні джерела забруднення (згідно інформації Державної служби статистики
України).
Таблиця 2.1 - Динаміка викидів в атмосферне повітря Черкаської області, за
2000 – 2021 р.р., тис. т
Викиди в атмосферне повітря, тис. т. Щільність Обсяги Обсяг
у тому числі викидів у викидів у викидів
Роки розрахунку розрахунку на
Всього стаціонарними пересувними
на 1 кв.км, на 1 особу, одиницю
джерелами джерелами
т кг ВРП
2000 93,1 28,8 64,3 4,5 64,5 -*
2011 140,2 62,2 78,0 6,7 109,4 0,005
2012 146,4 69,4 77,0 7,0 115,0 0,005
2013 150,0 73,1 76,9 7,2 118,6 0,005
2014 136,6 66,7 69,9 6,5 108,8 0,004
2015 120,3 57,5 62,8 5,7 96,4 0,002
2016 112,2 52,3 59,9*** 2,5 42,3 0,001
2017 113,4 48,3 65,1 2,3 39,4 0,001
2018 121,2 57,9 63,3 2,8 47,7 0,001
2019 114,4 51,8 62,6 2,5 43,2 0,001
2020 51,4 51,4 **** 2,5 43,4 0,00047
2021 47,6 47,7 **** 2,3 40,7 **
Примітка. За даними Головного управління статистики у Черкаській
області:
* - ВРП (валовий регіональний продукт) розраховується з 2004 року;
** - дані щодо ВРП знаходяться на стадії обробки;
*** - інформація щодо викидів забруднюючих речовин від пересувних
джерел по Черкаській області з 2016 по 2019 роки наведені за даними Держстату
України;
**** - за 2021 рік дані щодо викидів забруднювальних речовин від
пересувних джерел знаходяться в стадії обробки.
Рисунок 2.1- Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря Черкаської області стаціонарними та пересувними джерелами
Аналіз рисунку 2.1 показує, що загальна кількість викидів забруднюючих
речовин, починаючи з 2019 року, значно зменшується, а саме на 63 тис. тонн в
2020 році (51,4 тис. тонн) у порівнянні з 2019 роком (114,4 тис. тонн), а також на
3,7 тис.тонн менше в 2021 році (47,7 тис.тонн) у порівнянні з попереднім 2020
роком (51,4 тис.тонн).
Згідно даних як таблиці 2.1 так і рисунку 2.1 можна зробити висновок, що в
забрудненні атмосферного повітря переважають викиди від пересувних джерел
забруднення. Цей висновок зроблено згідно даних до 2019 року, оскільки в
таблиці та на рисунку відсутні дані по викидам забруднюючих речовин від
пересувних джерел забруднення за 2020 – 2021 р.р., оскільки зазначено, що дані
знаходяться в стадії обробки.
Забруднення атмосферного повітря викидами автотранспортом та
промислових підприємств вже досягло такого рівня, що призводить до
неефективного природного регулювання та процесу самоочищення, в результаті
чого не відбувається необхідної нейтралізації забруднюючих речовин, що
потрапляють в атмосферу. Ці процеси призводить до незворотних змін складу
навколишнього природного середовища, що стосується також й нашого міста
Черкаси. В зв’язку з цим велике значення має контроль та облік за
надходженням в атмосферу шкідливих речовин.
Наявність у приземному і приграничному шарах атмосфери інверсійних
шарів залежить від впливу на механізм просторово-часового розподілу шкідливих
домішок в атмосфері. На 95 % випадків інверсійний стан атмосфери
супроводжується слабким вітром, а весною, взимку й восени в нічні години -
туманом.
Переважним чином в шарі «земля» накопичуються забруднюючі речовини, що
є нижньою межею інверсії. При цьому концентрації шкідливих речовин
збільшуюється у 2 - 3 рази в порівнянні з фоновою. У випадку формування
інверсії на висотах в межах 200 - 500 м, на 50 - 70 % збільшується концентрація
забруднюючих речовин біля земної поверхні, а в деяких випадках - на 100 %.
В осінньо-зимовий період відзначається максимум повторюваності інверсій у
місті із нижньою межею від 100 до 500 м. Інверсійні шари рідше повторюються
весною і особливо влітку, а висоти їх нижніх границь розміщуються на більших
висотах і тому їх вплив на збільшення фонових концентрацій по місту позначається
в меншій мірі на 20 - 30 %.
Значний вплив чинить бризова циркуляція на структуру фону забруднення
повітря влітку, що представляє собою замкнутий повітряний потік із суші на водну
поверхню вночі та з водної поверхні на сушу вдень. Такий механізм забезпечується
за рахунок енергетичних можливостей, які виникають за рахунок різниці
температур «суша –вода» і влючає у свій обіг шкідливі домішки, що викидають
промислові підприємства (ПП) міста.
Накопичена маса шкідливих речовин під шаром інверсії переходить вночі на
акваторію водосховища, а зранку, близько 8 – 9 години, починає надходити на
сушу, що призводить до збільшення концентрації забруднюючих речовин на
відстані від 1 до 2 км від поверхні води у 1,5 - 2,0 рази.
У сумарне забруднення повітряного басейну міста Черкаси головний
внесок належить ПП, що розташовані на території двох промислових зон, а саме
південного та східного промислових вузлів. Від цих промислових зон обсяг
валового викиду забруднюючих речовин становить 95,3 % від загальної кількості
викидів ПП міста Черкаси. До центру міста відстань від цих промислових вузлів
становить від 6 до 8 км, а до мікрорайону «Перемога» – від 7 до 10 км. Між
промисловими зонами відстань складає до 5 км, при чому промислові зони
розташовані по вісі «північ — південь».
Забруднюючий факел від південного промислового вузла на центральну
частину міста Черкаси орієнтований при вітрах 160 - 250 град, виходячи із
такого розташування промислових вузлів відносно районів міської забудови, а
на мікрорайон «Перемога» - при вітрах 130 - 150 град. Від східного
промислового вузла на мікрорайони «Перемога» та «Дніпровський»
забруднюючий факел орієнтований при напрямку вітру 120 -150 град, а при
напрямку 50-60 град та 230 - 240 град викиди обох промислових вузлів
об’єднуються.
Упродовж року південний промисловий вузол викидами забруднюючих
речовин впливає на територію міста від 35 до 37 % випадків, виходячи з аналізу
середньорічного напрямку вітрів. А вплив східного промислового вузла
проявляється від 20 до 25 % випадків.
На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що впродовж року
біогеоценоз міста Черкаси підлягає забрудненню викидами забруднюючих
речовин східного та південного промислових вузлів від 45 до 50 % випадків. З
урахуванням 20 % штилів у річному ході вітру навантаження при концентрації
забруднюючих речовин вище гранично-допустимих концентрацій становить від
65 до 70 % випадків.
Більше 150 найменувань забруднюючих речовин викидається а атмосферу
міста Черкаси та підлягають обліку.
Діоксид нітрогену, оксид карбону, діоксид сульфуру, аміак, неметанові
леткі органічні сполуки та речовини у вигляді суспендованих твердих частинок
відносяться до найпоширеніших забруднюючих речовин атмосферного повітря
Черкаської області.
Динаміку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Черкаської
області від стаціонарних джерел забруднення за окремими населеними пунктами
та районами області наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 - Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від
стаціонарних джерел забруднення в Черкаській області за окремими населеними
пунктами, тис. т
Населені пункти та райони 2000 2019 2020 2021
1 2 3 4 5
Всього в т.ч. 28,778 51,839 51,429 47,651
м. Черкаси 16,821 21,236 18,932
м. Ватутіне 0,817 0,429 0,304
м. Канів 0,115 0,319 0,319
м. Золотоноша 0,546 0,256 0,251
м. Сміла 1,31 0,516 0,496
м. Умань 0,79 3,233 8,021
Городищенський р-н 0,345 0,482 0,330
Драбівський р-н 0,112 0,351 0,214
Жашківський р-н 0,191 0,928 0,844
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4 5
Звенигородський р-н 0,852 0,615 0,213 3,352
Золотоніський р-н 1,357 3,435 2,807 6,278
Кам'янський р-н 0,227 0,519 0,506
Канівський р-н 0,015 6,460 6,492
Катеринопільський р-н 0,264 0,582 0,586
К.Шевченківський р-н 0,402 0,695 0,641
Лисянський р-н 0,643 0,034 0,039
Маньківський р-н 0,26 0,968 1,072
Монастирищенський р-н 0,379 0,124 0,125
Смілянський р-н 0,201 0,458 0,292
Тальнівський р-н 0,816 0,842 0,590
Уманський р-н 0,476 2,028 1,818 5,294
Христинівський р-н 0,468 1,332 1,044
Черкаський р-н 0,411 2,357 2,225 32,727
Чорнобаївський р-н 0,4 2,948 2,708
Чигиринський р-н 0,228 0,074 0,064
Шполянський р-н 0,332 0,618 0,482
Таким чином, згідно аналізу даних, що наведено таблиці 2.2, можемо
зробити висновок, що для міста Черкаси спостерігається найбільший обсяг
викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне
повітря міста. Для таких міст, як Золотоноша та Ватутіне – найменший обсяг викидів.
Щодо аналізу районів Черкаської області, то за даними таблиці 2.2 найбільшим обсягом
викидів у атмосферне повітря характеризується Канівський район, а найменшим –
Лисянський район.
2.3 Аналіз основних джерел забруднення атмосферного повітря Черкаської
області
В 2021 році основними забруднювачами атмосферного повітря в Черкаській
області є підприємства наступних галузей: енергетичної, хімічної та харчової
промисловостей, на які припадає близько 93% викидів всіх забруднюючих
речовин, що наведено в таблиці 2.3.
В 2021 році основними забруднювачами атмосферного повітря
Ч еркаськ ої області відносяться наступні підприємства:
- ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ» з валовим
викидом1 6,4 тис. тонн, що на 2,5 тис. тонн є більшим у порівнянні з
попереднім 2020 роком;
- ПрАТ «Миронівська птахофабрика» з валовим викидом 6,5 тис. тонн,
що чисельно відповідає значенню 2020 року;
- ПрАТ «Азот» з валовим викидом 3,5 тис. тонн, що на 0,3 тис. тонн є
меншим у порівнянні з 2020 роком [14].
Отже, у 2021 році загальні викиди від основних підприємств забруднювачів
Черкаської області складали 26,5 тис. тонн, що становить 55,7% від загальної
кількості викидів стаціонарних джерел області.
Таблиця 2.3 - Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за
видами економічної діяльності за 2021 рік
№ Види економічної діяльності Обсяги викидів по регіону
з/п тис. т у % до підсумку
1 2 3 4
1 Усі види економічної
47,6 100
діяльності
у тому числі:
Продовження таблиці 2.3
1 2 3 4
1.1 Сільське господарство,
мисливство та лісове 10,3 21,6
господарство
1.2 Добувна промисловість і
0,4 0,8
розроблення кар'єрів
1.3 Переробна промисловість 13,6 28,6
1.4 Постачання електроенергії,
газу, пари та 17,7 37,2
кондиціювання повітря
1.5 Будівництво 0,04 0,1
1.6 Оптова та роздрібна
торгівля, ремонт
0,3 0,6
автотранспортних засобів і
мотоциклів
1.7 Транспорт, складське
господарство, поштова та 1,2 2,5
кур'єрська діяльність
1.8 Державне управління й
оборона, обов'язкове 0,1 0,2
соціальне страхування
1.9 Інші 3,96 8,4
Основні підприємства – забруднювачі атмосферного повітря Черкаської
області наведено на рисунках 2.2 та 2.3.
Рисунок 2.2 - ДП «Черкаська ТЕЦ» ПАТ «Черкаське хімволокно», м. Черкаси, пр.
Хіміків 76
Рисунок 2.3 - ПАТ «Азот», м. Черкаси, вул. Першотравнева 72
В таблиці 2.4 (упродовж 2020 – 2021 р.р.) та на рисунку 2.4 (за 2021 р.)
подано інформацію щодо основних забруднювачів атмосферного повітря
Черкаської області.
Таблиця 2.4 - Основні забруднювачі атмосферного повітря Черкаської області
за 2020 – 2021 р.р.
№ Підприємство Вид Валовий викид, т Зменшен- Причина
п/п - забруднювач економічної 2020 р. 2021 р. ня/- зменшення/
діяльності збільшен- збільшення
ня/+
1 Постачання
електроенер-
ПрАТ гії, газу, пари збільшення
та кондицію-
«Черкаське 16385,7 13892,7 +2493,0 використан-
вання
хімволокно» повітря ня вугілля
(виробництво
електроенергії)
2 Сільське,
лісове та
ПрАТ рибне
«Миронівська господарство 6532,2 6400,8 -131,4 -
птахофабрика» (розведення
свійської
птиці)
3 Переробна
промисло-
вість
зменшення
ПрАТ «Азот» (виробництв-
3536,9 3774,7 -237,8 випуску
во добрив
продукції
та азотних
сполук)
Рисунок 2.4 - Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних
забруднювачів атмосферного повітря Черкаської області за 2021 р.
На основі аналізу даних, що наведені на рисунку 2.4 встановлено, що в 2021
році найбільшим вкладом у забруднення атмосферного повітря Черкаської області
характеризується ПрАТ «Черкаське хімволокно» з обсягом викидів шкідливих
речовин 16,386 тис. т, що становить 34,4 % від загального обсягу викидів. На
другому місці за обсягом викидів в атмосферне повітря є ПрАТ «Миронівська
птахофабрика» із загальною масою викидів 6,532 тис. т, що складає 13,7 %, а
найменшу частку викидів, що становить 7,4 % вносить ПрАТ «Азот» м. Черкаси із
загальним обсягом викидів 3,537 тис. т.
Згідно із «Конвенцією про транскордонне забруднення повітря на великі
відстані», що була підписана Українською РСР ще в 1983 році, в нашій країні
визнано необхідність скорочення загальних щорічних викидів сірчистого
ангідриду, оксидів нітрогену, летких органічних сполук, аміаку та важких металів
із пересувних і стаціонарних джерел забруднення або їх транскордонних потоків.
Згідно даних Головного управління статистики у Черкаській області від
пересувних та стаціонарних джерел забруднення домінували обсяги викидів в
атмосферне повітря області забруднюючих речовин, зокрема діоксиду нітрогену,
обсяг викидів якого склав 8,268 тис. тонн, що становить 17,4 %; речовин у вигляді
твердих суспендованих речовин недиференційованих за складом з обсягом
викидів 7,500 тис. тонн, що складає 15,7 %; аміаку з обсягом викидів 5,937 тис.
тонн, що становить 12,5 %; діоксиду сульфуру – 6,718 тис. тонн (14 %); оксиду
карбону з обсягом викидів 2,643 тис. тонн (5,5 %) та неметанових летких
органічних сполук, обсяг викидів яких складає 0,752 тис. тонн (1,6 %) [14]. В
загальному обсязі викидів забруднюючих речовин їх частка становить 67 % в
2021 році.
Лише в місті Черкаси здійснюються постійні спостереження за станом
атмосферного повітря Черкаським обласним центром з гідрометеорології.
Порядок здійснення державного моніторингу в галузі охорони
атмосферного повітря визначено в Україні, що затверджений Постановою
Кабінету Міністрів України (КМУ) № 827 від 14 серпня 2019 року. Проте слід
відзначити, що темпи реалізації Порядку здійснення державного моніторингу в
галузі охорони атмосферного повітря є не досить високими. Основними
суб’єктами моніторингу до сьогоднішнього часу є мережа гідрометеорологічної
служби, що знаходиться у підпорядкуванні Державної служби України з питань
надзвичайних ситуацій (ДСНС). У міських агломераціях створена мережа
спостереження за забрудненням атмосферного повітря, що відповідає вимогам
діючого РД 52.04.186-89.
В цілому по Україні за 2021 рік оцінку стану забруднення атмосферного
повітря в містах здійснено за даними спостережень на 129 постах базової мережі у
39 містах, в тому числі й місті Черкаси, на 163 стаціонарних та двох маршрутних
постах системи моніторингу гідрометеорологічних організацій (рисунок 2.5).
Вміст 22 забруднювальних речовин визначався в атмосферному повітрі країни,
що включало й вісім важких металів.
Рисунок 2.5 - Мережа спостережень Національної гідрометеорологічної
служби України. Моніторинг забруднення довкілля
Концентрація формальдегіду в містах України згідно аналізу даних за 2021
там, де проводились спостереження, була на рівні 2,3 ГДКс.д., діоксиду нітрогену
на рівні 1,5 ГДКс.д. та фенолу на рівні 1,0 ГДКс.д. Перевищення відповідних
ГДКс.д. за середньорічними концентраціями з діоксиду нітрогену спостерігалось
в 25 містах України; формальдегіду - в 23 містах; завислих речовин - в 7 містах;
фенолу - в 6 містах; оксиду карбону і нітрогену, а також аміаку - в 2 містах;
діоксиду сульфуру - лише в одному місті.
За індексом забруднення атмосфери (ІЗА), що враховує ступінь забруднення
атмосферного повітря за п’ятьма пріоритетними домішками забруднюючих
речовин, у трьох містах країни зареєстровано дуже високий рівень забруднення
атмосферного повітря, зокрема в Маріуполі, Кам’янському та Дніпро. У 9-ти
містах України зафіксовано високий рівень забруднення атмосферного повітря, а
саме Одесі, Кривому Розі, Києві, Миколаєві, Запоріжжі, Херсоні, Кременчуці,
Черкасах та Луцьку.
У 2021 році в Україні загальний рівень забруднення атмосферного повітря
за ІЗА складав 7,1 і тому оцінювався, як високий. Якщо порівнювати з попереднім
2020 роком, то значення ІЗА майже не змінилося, оскільки складало 7,0.
В таблиці 2.5 наведено значення індексу забруднення атмосферного повітря
для міст України у 2021 році, зокрема там, де проводять спостереження
гідрометеорологічні організації.
Таблиця 2.5 - Індекс забруднення атмосферного повітря міст України у 2021
році
№ Місто ІЗА № Місто ІЗА № Місто ІЗА
з/п з/п з/п
1 Маріуполь 15,7 14 Краматорськ 7,0 27 Житомир 4,2
2 Кам'янське 14,7 15 Вінниця 6,8 28 Хмельницький 3,7
3 Дніпро 12,8 16 Рівне 6,8 29 Чернігів 3,6
4 Одеса 12,5 17 Суми 6,8 30 ІваноФранківськ 3,5
5 Кривий Ріг 12,1 18 Рубіжне 5,9 31 Олександрія 3,5
6 Київ 8,6 19 Слов'янськ 5,8 32 Українка 3,5
7 Миколаїв 8,5 20 Сєверодонецьк 5,7 33 Харків 3,4
8 Запоріжжя 8,0 21 Полтава 5,4 34 Світловодськ 3,2
9 Херсон 7,8 22 Лисичанськ 5,1 35 Обухів 3,2
10 Кременчук 7,5 23 Ужгород 4,8 36 Бровари 3,1
11 Черкаси 7,4 24 Кропивницький 4,3 37 Чернівці 3,0
12 Луцьк 7,3 25 Біла Церква 4,3 38 Ізмаїл 2,8
13 Львів 7,2 26 Тернопіль 4,2 39 Горішні Плавні 2,0
Слід відзначити, що при ІЗА менше 5,0 рівень забруднення атмосферного
повітря є низьким; при ІЗА від 5,0 до 7,0 - підвищений; при ІЗА від 7,0 до 14,0 -
високий; при ІЗА від 14,0 та вище - дуже високий. Для міста Черкаси ІЗА за 2021
рік становив 7,4, тобто відноситься до високого рівня забруднення атмосферного
повітря.
Високий рівень забруднення атмосферного повітря вказаних 9 міст України,
в тому числі й міста Черкаси, здебільшого був обумовлений підвищеним вмістом
специфічних забруднюючих речовин, таких як фенолу, формальдегіду,
фтористого гідрогену, аміаку, а з основних домішок забруднюючих речовин –
діоксиду нітрогену, завислих речовин та оксиду карбону (рисунок 2.6.).
В Дніпропетровській та Донецькій областях знаходяться більшість міст з
дуже високим та високим рівнем забруднення атмосферного повітря, а інші міста
– це шість обласних центрів та м Київ.
Рисунок 2.6 - Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) в найбільш
забруднених містах України (2021 рік)
Отже, м. Черкаси входить до переліку 9 високозабруднених міст України за
значенням комплексного ІЗА, оскільки ІЗА в м. Черкаси в 2020 р. становив 7,36,
що дорівнює високому рівню забруднення атмосферного повітря, а в 2021 році -
7,4 та з 2018 року спостерігається тенденція до його зростання.
В 2021 році лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного
повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, який налічує 3 пости
спостереження у місті Черкаси, контроль проводився за 4 основними та 13
специфічними забруднюючими речовинами, що включали бенз/а/пірен та важкі
метали [14].
17959 проб атмосферного повітря проаналізовано цією лабораторією у 2021
році, у тому числі за основними інгредієнтами п р о в е д е н о
д о с л і д ж е н н я 9053 п р о б (50,4 %) та за специфічними – 8906 (49,6 % ).
В таблиці 2.6 наведено вміст основних забруднюючих речовин в
атмосферному повітрі міста Черкаси за 2021 рік.
Таблиця 2.6 - Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному
повітрі м. Черкаси за 2021 рік
Речовина Клас Кіль- Серед- Серед- Макси- Мак- Частка міст Частка міст
кість ньо- ньо- маль- си- (%), де (%), де
не-
міст, річний добо- ний маль- середньоріч- максимальний
без-
охоп- вміст, вміст, но ний вміст разовий вміст
пеки ві
3
лених мг/м 3 разові перевищував: перевищував:
мг/м
ГДК
спост.
ГДК 1 5 10 1 5 10
ГД ГД ГДГДКГД ГДК ГД
1 2 3 4 5 6 7 8К 9К 1К0 1К1 12 1К3
Пил 3 1 0,1 0,15 0,4 0,5 - - - - - -
SO 2 3 1 0,013 0,05 0,093 0,5 - - - - - -
CO 4 1 1,0 3 5,0 5 - - - - - -
NO2 3 3 1 0,05 0,04 0,6 0,2 6 - - 6 -
NO 3 1 0,03 0,06 0,14 0,4 - - - - - -
Продовження таблиці 2.6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
H2S 2 1 0,001 - 0,006 0,008 - - - - - -
NH3 4 1 0,03 0,04 0,23 0,2 - - - 6 - -
Формаль-
2 1 0,009 0,003 0,082 0,035 6 - - 6 - -
дегід
Бензол 2 1 - 0,1 - 1,5 - - - - - -
Згідно даних постійних спостережень за 2020 рік максимальні концентрації
в порівнянні із попереднім 2019 роком зменшилися за наступними
забруднюючими речовинами: на ПСЗ № 2, 3 п о діоксиду нітрогену відповідно у
1,5 та 2 рази; на ПСЗ №3, 4 по аміаку – в 1,04 та 1,07 разів відповідно; на ПСЗ
№2, 3 по сірководню – в 1,25 та 1,17 разів відповідно; на ПСЗ №3 по
формальдегіду – в 1,06 разів. А в 2021 році максимальні концентрації
забруднюючих речовин зменшилися у порівнянні з попереднім 2020 роком на всіх
постах по пилу, на ПСЗ № 3, 4 по оксиду карбону в 1,7 та 1,2 рази відповідно, на
ПСЗ № 4 по сірководню у 1,2 рази та на всіх постах по аміаку.
Також в 2 0 2 0 р о ц і в порівнянні з п о п е р е д н і м 2019 роком
зафіксовано зменшення середньорічних концентрацій на ПСЗ № 3 по пилу
майже вдвічі та на всіх постах по діоксиду нітрогену. Проте на ПСЗ № 3
зафіксовано збільшення концентрації по аміаку та на всіх постах - по сірководню
вдвічі, а концентрація інших домішок забруднювачів залишилась майже без змін.
А в 2021 році в порівнянні з 2020 роком спостерігається зменшення
середньорічних концентрацій на ПСЗ № 2 по діоксиду нітрогену в 1,2 рази, на
всіх постах по аміаку, на ПСЗ № 4 - збільшення по діоксиду нітрогену в 1,3 рази
та на ПСЗ № 3 - в 1,1 рази по формальдегіду. А вміст інших домішок
забруднюючих речовин залишився майже без змін.
Слід відзначити, що як в 2020 так і 2021 роках високого забруднення
атмосферного повітря, що є вищим 5ГДКм.р, у місті Черкаси не зафіксовано.
В таблиці 2.7 представлено найбільші середні і максимальні концентрації
забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста Черкаси
за 2021 рік.
Таблиця 2.7 - Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих
речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста Черкаси
Назва ГДК, мг/м3 Середня Максимальна
забруднюючої концентрація, з разових
речовини 3
Середньодобова Максимальна мг/м концентрацій,
3
разова мг/м
Пил 0,15 0,5 0,67 1
Діоксид 0,04 0,2 1 0,95
нітрогену
Сірководень - 0,008 - 0,75
Аміак 0,04 0,2 1,5 2,8
Оксид 3,0 5,0 0,33 1,4
карбону
Діоксид 0,05 0,5 0,24 0,13
сульфуру
Формальдегід 0,003 0,035 2,7 1,8
Оксид 0,06 0,4 0,67 0,4
нітрогену
Слід зазначити, що за останні 5 років тенденція зміни середнього рівня
забруднення атмосферного повітря характеризувалася збільшенням за такими
забруднюючими речовинами як оксид і діоксид нітрогену та формальдегід, а по
аміаку спостерігалось зниження рівня забруднення атмосфери. Проте за іншими
домішками забруднюючих речовин рівень забруднення атмосфери не змінювався.
Щодо важких металів, то відзначалося зменшення лише по нікелю [14].
Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА) в 2020
– 2021 р.р. для міста Черкаси було використано 5 найбільш домінуючих домішок
забруднюючих речовин, зокрема пил, що відноситься до 3 класу небезпеки,
діоксид нітрогену – до 3 класу небезпеки, аміак – до 4 класу небезпеки,
формальдегід – до 2 класу небезпеки та оксид нітрогену – до 3 класу небезпеки.
ІЗА збільшився в 1,02 рази за 2020 рік, що може бути обгрунтовано збільшенням
середньорічної концентрації по аміаку, та становив 7,36, що характеризується
високим рівнем забруднення атмосферного повітря (при ІЗА від 7 до 13). Слід
зазначити, що за 2021 рік ІЗА у порівнянні з попереднім 2020 роком не змінився і
складав 7,36, що характеризується високим рівнем забруднення атмосферного
повітря (при ІЗА від 7 до 13).
Динаміку зміни комплексного індексу забруднення атмосферного повітря
по м. Черкаси за 2016 – 2021 р.р. наведено на рисунку 2.7.
Рисунок 2.7 – Динаміка зміни комплексного індексу забруднення
атмосферного повітря по м. Черкаси
Якщо порівняти значення ІЗА з попередніми роками, то в порівнянні з 2016
роком ІЗА збільшився в 2021 році у 1,34 рази і становив 7,36, що відповідало
високому рівню забруднення атмосферного повітря м. Черкаси [14].
В таблиці 2.8 наведено забруднюючі речовини, що визначали рівень
забруднення атмосферного повітря м. Черкаси в 2020 – 2021 роках.
Таблиця 2.8 – Рівень забруднення атмосферного повітря в 2020 – 2021 р.р.
за значенням ІЗА
Міста, (значення ІЗА) Забруднюючі речовини, які визначають
рівень забруднення атмосферного повітря
м.Черкаси (7,36) Пил (3 клас небезпеки)
Діоксид нітрогену (3 клас небезпеки),
Аміак (4 клас небезпеки),
Формальдегід (2 клас небезпеки),
Оксид нітрогену (3 клас небезпеки)
Згідно даних спостережень Державної установи «Черкаський обласний
лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» з метою здійснення
моніторингу забруднення атмосферного повітря у 2021 році досліджено 5561
проб атмосферного повітря на межі санітарно-захисних зон (СЗЗ) обєктів
промислового, комунального та сільськогосподарського призначення, а також в
межах житлової забудови та в зоні впливу вуличних магістралей. Виявлено
перевищення граничнодопустимих максимально-разових концентрацій
забруднюючих речовин в 226 випадках, що становлять 4,1 % від досліджених
проб атмосферного повітря.
Перевищення встановлених нормативів в основному реєструвались по
формальдегіду – 79 проб, що становить 34,9 % від загальної кількості відібраних
проб, оксиду карбону – 73 проби, що становить 32,3 % та інших органічних
речовин - 73 проби (32,3 %).
У м. Черкаси зареєстровані найвищі показники забруднення атмосферного
повітря по формальдегіду та оксиду карбону.
2.4 Аналіз впливу забруднюючих речовин на здоров’я людини та
біорізноманіття
Головним чинником та критерієм для визначення забруднення
атмосферного повітря є норматив якості атмосферного повітря.
Норматив якості атмосферного повітря встановлює гранично - допустимий
максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, за
концентрації якого відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан
навколишнього природного середовища.
Інтенсивне забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих
речовин виступає суттєвим фактором ризику виникнення та ускладнення перебігу
у населення гострих та хронічних захворювань дихальних шляхів, алергічних
станів, бронхолегеневої системи тощо [15]. Прямий зв'язок встановлено між
інтенсивністю забруднення атмосферного повітря та станом здоров'я людини, а
також зростанням хронічних неспецифічних захворювань, серед яких хвороби
серця, рак легенів, атеросклероз тощо. Забруднене атмосферне повітря також
призводить до значного зниження імунітету людини, є причиною кожного
третього інсульту, раку легень та хвороб серця, згідно даних ВООЗ [16].
Смог також негативно впливає на стан здоров'я людини, що утворюється в
результаті фотохімічних реакцій в повітрі міст за участю забруднюючих речовин,
що надходять з викидами промислових підприємств та автотранспорту. Це може
призводити до появи сльозотечі, сухого кашелю, нудоти, різі в очах, головного
болю, задишки, стискання в грудях, загальної слабкості організму людини, а
також є причиною розладів функцій органів дихання.
Забруднення атмосферного повітря діоксидом сульфуру може призводити
до виникнення таких захворювань, як астматичний і хронічний бронхіт, емфізема
легенів та бронхіальна астма. Вчені виявили збільшення частоти інфекційних
захворювань дихальних шляхів у дітей, що мешкають в умовах забрудненого
атмосферного повітря [17].
Досить негативно діє на організм людини також оксид карбону, оскільки
його наявність в організмі стає причиною скарг на запаморочення, головний біль,
зниження пам'яті й уваги, порушення сну, біль у ділянці серця, задишку тощо.
Перевищення середньорічних ГДК по формальдегіду та аміаку в основному
спостерігаються в атмосферному повітрі м. Черкаси.
Аміак (NH3) за фізичними властивостями є безбарвним газом із
характерним різким запахом нашатирного спирту, який при охолодженні до -
33,4°С під звичайним тиском перетворюється в прозору рідину, що затвердіває
при -77,8°С. Аміак добре розчиняється у воді, ефірі та інших органічних
розчинах. Близько 750 об’ємів аміаку поглинає при 20°С один об’єм води. Аміак
викликає корозію деяких металів, ступінь токсичності його дорівнює 4 та є майже
вдвічі легшим за повітря.
Для аміаку встановлено гранично допустимі концентрації (ГДК) у повітрі
населених пунктів в наступних межах:
максимальна разова ГДК становить 0,2 мг/м3;
середньодобова ГДК становить 0,04 мг/м3.
При концентрації аміаку більшою за 0,5 мг/м3 відчувається його запах (поріг
сприйняття аміаку). Концентрація аміаку в 250 мг/м3 вважається смертельною
концентрацією для людини при експозиції 60 хвилин.
До негативних наслідків дії аміаку на організм людини відноситься
пошкодження органів дихання, слизових оболонок, очей та шкіри, виникає
свербіж та почервоніння шкіри, різі в очах та сльозотеча, опік шкіри, сильний
кашель та задишка. Якщо рідкий аміак або його розчин потрапляє на шкіру
людини, то це призводить до обмороження, а при високих концентраціях парів
аміаку - судоми.
За фізичними властивостями формальдегід є газоподібною речовиною із
різким та неприємним запахом. Синтезуються формальдегід внаслідок
фотохімічного процесу під впливом ультрафіолетового випромінювання в
атмосфері. У навколишнє середовище формальдегід потрапляє за рахунок джерел
антропогенного походження, а саме в результаті діяльності хімічних та
металургійних підприємств, виробництв із виготовлення меблів, будівельних
матеріалів та полімерів.
Із відпрацьованими газами автотранспорту надходить у повітря найбільша
частка формальдегіду. До списку отруйних канцерогенних речовин віднесений
формальдегід та є токсичним. Формальдегід негативно впливає на дихальні
шляхи, очі, генетичний матеріал, печінку, шкіру, нирки, а також вражає
центральну нервову систему.
Хвороби органів дихання займають друге місце в структурі загальної
захворюваності всього населення та перше місце у структурі первинної
захворюваності всього населення.
За останні три роки інтенсивні показники захворюваності на 10 000
дорослого населення на хвороби органів дихання зменшилися від 3547,3 до
3348,8, однак збільшився рівень захворюваності на бронхіальну астму з 52,0 до
54,4; гострі трахеїти і ларенгіти з 210,5 до 217,7; гострі тонзиліти та фарингіти з
273,7 до 282,9.
Також негативно впливає на живі організми забруднення атмосферного
повітря: вони уражаються як прямо, так і опосередковано, зокрема під час
надходження забруднюючих речовин в організми людей і тварин із рослинною
їжею.
Оксиди нітрогену та сульфуру, що потрапляють в атмосферу в результаті
роботи теплових електростанцій і автомобільних двигунів, взаємодіють із
атмосферною вологою і утворюють дрібні краплі нітратної та сульфатної кислот,
що потім переносяться повітряними масами у вигляді кислотного туману та потім
випадають на Землю у вигляді кислотних дощів. Утворення кислотних дощів
відбувається за рахунок поєднання діоксиду сульфуру та оксидів нітрогену із
киснем атмосфери. В результаті фільтрації кислотних дощів у ґрунті, відбувається
винесення водою кислотних дощів поживних речовин, зокрема кальцію, магнію,
калію та натрію. Далі токсичні метали займають їхнє місце, які під дією
атмосферних опадів стають розчинними, що призводить до загибелі живих
мікроорганізмів, що розкладають органічні рештки, в результаті чого ґрунт
залишається без поживних речовин.
Також шкоди лісам завдають кислотні дощі та туман, особливо на висотах.
Також пошкоджуються кислотами листя і хвоя дерев. Вплив кислотних дощів у
поєднанні з іншими негативними факторами навколишнього природного
середовища робить рослини та дерева більш вразливими до низьких температур,
комах та хвороб.
Сполуки фтору та сульфуру є найбільш небезпечними для флори. Листя
дерев темнішає внаслідок надлишку в повітрі сірчистого ангідриду, зморщується
й опадає, а голки хвойних дерев стають спочатку темно-червоними, а потім
засихають. Знебарвлюється листя культурних рослин, опадає, в наслідок чого
рослини гинуть. Квіти і листя під дією фтору стають бліднішими, покриваються
плямами й опадають. Для рослин особливо небезпечними є відпрацьовані гази
автомобілів, дія яких призводить до масового знищення чагарників, дерев і трав.
Також шкідливо атмосферні забруднення впливають й на тварин. Вчені
виявляють плюмбум у кістках і печінці корів, а використання запиленого сіна
призводить до появи кашлю і задишки у коней. До ураження очей і верхніх
дихальних шляхів свійських тварин і птахів призводить забруднення
атмосферного повітря.
Внаслідок отруєння фтором, особливо коли його сполуки осідають на
квітах, спостерігається підвищена смертність бджіл і різке зниження їхньої
чисельності, що призводить до зменшення кількості меду, яку вони продукують.
Також на побутових умовах позначаються атмосферні забруднення, зокрема
в місцях забруднення значно погіршується мікроклімат, а фотохімічний смог
різко знижує прозорість атмосферного повітря, внаслідок чого знижується
освітленість.
На відміну від атмосферного повітря грунт володіє здатністю акумулювати
різні забруднення, що потрапляють до нього. Потрапляючи в ґрунт забруднюючі
речовини накопичуються в ньому у надмірних кількостях за рахунок викидів
промислових підприємств, тваринницьких комплексів тощо.
Однією із складових частин навколишнього середовища є грунт.
Найважливішою властивістю грунту є його родючість, тобто здатність
забезпечувати розвиток рослин і їх зростання. Саме ця властивість ґрунту відіграє
головну роль в житті людини. Об’єктом забруднення є біогеоценоз в будь-якому
випадку. До зміни екологічних факторів призводить надлишок одних речовин у
природному середовищі або наявність інших, що призводить до зміни складу
атмосфери, ґрунту, води тощо.
Процеси обміну речовин порушуються при цьому, знижується
інтенсивність асиміляції продуцентів і біопродуктивність біогеоценозу загалом.
Велика шкода завдається всім процесам життєдіяльності, яка в кінцевому
підсумку призводить до екологічної кризи та екологічної катастрофи.
2.5 Пропозиції щодо поліпшення стану атмосферного повітря області
Природний стан атмосферного повітря зберегти, відновити та створити
сприятливі умови для життєдіяльності населення дозволить впровадження
новітніх технологій, що пов'язані з економією палива, встановлення на
підприємствах високоефективного очисного обладнання.
На промислових підприємствах Черкаської області постійно розробляються
та впроваджуються заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря.
Наприклад, 2 суб'єктами господарювання області в 2020 році, а саме ТДВ
«Хлистунівський завод залізобетонних конструкцій» та ПрАТ «Лебединський
насіннєвий завод» впроваджено ряд природоохоронних заходів, зокрема
встановлення пилогазоочисного обладнання. За рахунок таких заходів
скоротилися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 8,778 т/рік.
На ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ» у зв'язку зі
збільшенням використання природного газу та використання вугілля з низьким
вмістом сірки викиди вдалося скоротити викиди забруднюючих речовин на 2,2
тис. тонн.
Також в Черкаській області з метою зменшення рівня забруднення
атмосферного повітря, забезпечення екологічної безпеки та створення
сприятливого навколишнього природного середовища для життєдіяльності
людини застосовуються ряд превентивних заходів. До таких заходів відносяться
одержання суб’єктами господарювання документів дозвільного характеру в галузі
охорони атмосферного повітря, що встановлюють вимоги до технологічних
процесів та обладнання, вимоги щодо здійснення контролю за дотриманням
нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, вимоги по
впровадженню заходів у частині обмеження викидів.
З метою поліпшення екологічної ситуації в Україні, в тому числі в
Черкаській області, необхідно запровадити ряд заходів:
1) збільшення питомої ваги автобусів, які використовують альтернативні
види пального. З цією метою потрібно створити відповідну мережу автозаправних
станцій та забезпечити створення необхідної мережі сертифікованих станцій
технічного обслуговування з установки та обслуговування устаткування, що
забезпечує роботу автобусів на такому паливі;
2) забезпечення роботи контрольно-регулювальних пунктів паливного
обладнання на автотранспортних підприємствах та станціях технічного
обслуговування;
3) забезпечення дієвого контролю за якістю пального;
4) запровадження системи заходів із метою використання пристрою для
зниження вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах;
5) проведення комплексу заходів, що стосуються заміни автобусів малої
місткості на автобуси середньої та великої місткості, що обладнані двигунами, які
відповідають євростандартам тощо.
Також слід віднести до пріоритетних напрямів реалізацію комплексу
заходів, що призводять до посилення контролю за рівнем забруднення
атмосферного повітря транспортними засобами [18].
Актуальними для великих міст є проблеми удосконалення та модернізації
вулично-дорожньої мережі, створення відособлених магістралей і шляхопроводів
для руху пасажирського і вантажного транспорту, будівництво нових
транспортних розв’язок та організація раціональної схеми руху пасажирських і
вантажних потоків магістралями міст.
Запровадження автоматизованих систем управління дорожнім рухом із
підключенням до систем найважливіших транспортних розв’язок може дати
значний ефект, а також для поділу потоків транспорту і пішоходів - спорудження
підземних і надземних переходів.
Пріоритетним для міста Черкаси є недопущення зменшення частки
електротранспорту в загальному обсязі міських пасажирських перевезень, що
надасть можливість значно скоротити кількість транспортних засобів малої
місткості і значно зменшити навантаження на екологічно перенасичені магістралі.
У країнах ЄС з 2008 року з метою зменшення шкідливого впливу
автомобільного транспорту на довкілля запроваджуються екологічні норми рівня
«ЄВРО-5», а в Україні лише з 2007 року введено остаточно норми «ЄВРО-2».
Знизити рівень техногенного навантаження автомобільного транспорту на стан
атмосферного повітря можливо шляхом:
удосконалення нормативно-правової бази щодо охорони навколишнього
природного середовища, енергоефективності та використання
альтернативних видів палива на автомобільному транспорті;
запровадження сучасних європейських технологій екологічно безпечного та
енергоефективного автомобільного транспорту;
забезпечення засобів контролю щодо відповідності встановленим вимогам
та технічної бази для функціонування ефективної системи державного
регулювання з урахуванням досвіду країн ЄС;
запровадження міжнародних екологічних норм «ЄВРО-3», «ЄВРО-4» та
«ЄВРО-5» для транспортних засобів і моторних палив;
запровадження ефективного механізму щодо стимулювання споживання
альтернативних моторних палив, зокрема біопалив;
посилення державного контролю за якістю паливних і мастильних
матеріалів, що використовуються для роботи транспортних засобів;
зменшення енергоємності послуг, забезпечення ефективного використання
паливно-енергетичних ресурсів із оптимізацією структури
енергоспоживання та збільшенням частки нетрадиційних видів палива;
удосконалення технічного стану автомобільних доріг.
ВИСНОВКИ
У роботі надано детальну екологічну оцінку стану атмосферного повітря
м. Черкаси та Черкаської області.
З проведеного аналізу даних можна зробити висновок, що повітряне
середовище є найнеобхіднішою для життя частиною довкілля, що впливає на всі
процеси життєдіяльності організму людини. Від якості повітряного середовища
залежить фізичний розвиток, стан здоров'я і працездатність населення.
Забруднення атмосферного повітря, що проявляється в зменшенні прозорості
повітря та природного освітлення, збільшенні туманоутворення, погіршує
екологічні умові життя населення.
Забруднення повітря стало великою соціальною і економічною проблемою
для багатьох розвинених країн, особливо для великих міст, промислових
агломератів.
В роботі проаналізовано стан атмосферного повітря в Україні і в місті
Черкаси. З нього можна зробити висновок, що забруднення атмосфери викидами
промислових підприємств та автотранспортом досягло такого рівня, що за
рахунок процесу самоочищення та природного регулювання не відбувається
помітної нейтралізації шкідливих речовин, які надходять в атмосферу, та веде до
незворотних змін складу навколишнього середовища. Це стосується й нашого
міста, тому велике значення має облік та контроль за надходженням в
атмосферу забруднюючих речовин.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Черкаської області
від стаціонарних джерел у 2021 році становили 47,7 тис. тонн, що на 0,409 тис.
тонн менше, ніж у попередньому 2020 році, за даними Головного управління
статистики в Черкаській області. Слід зазначити, що упродовж останніх п'яти
років спостерігається динаміка скорочення викидів забруднюючих речовин в
повітряний басейн Черкаської області саме від стаціонарних джерел.
В 2021 році в повітряний басейн міста Черкаси надійшло 26,5 тис. т викидів
забруднюючих речовин, що становить 55,7 % від викидів стаціонарних
джерел по області, що на 7,6 тис. т менше в порівнянні з 2020 роком.
Значний вклад (52%) в забруднення атмосферного повітря області вносить
автотранспорт.
Діоксид нітрогену, оксид карбону, діоксид сульфуру, аміак, неметанові
леткі органічні сполуки та речовини у вигляді суспендованих твердих частинок
відносяться до найпоширеніших забруднюючих речовин атмосферного повітря
Черкаської області.
До основних забруднювачів атмосферного повітря в Черкаській області в
2021 році відносяться підприємства енергетики, харчової та хімічної
промисловості, на які припадає 93 % викидів всіх забруднюючих речовин .
Загальні викиди від основних підприємств забруднювачів Ч е р к а с ь к о ї
о б л а с т і у 2021 році становили 26,5 тис. т, що складає 55,7 % від викидів
стаціонарних джерел області.
Найбільший вклад у забруднення атмосферного повітря Черкаської області
вносить ПрАТ «Черкаське хімволокно», частка викидів якого становить 34,4 % від
загального обсягу викидів. Найменшу частку викидів, що становить 7,4 %,
вносить ПрАТ «Азот» м. Черкаси.
В 2021 р. для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери
(ІЗА) міста Черкаси використовувались 5 найбільш пріорітетних домішок, таких
як пил, що відноситься до 3 класу небезпеки, діоксид нітрогену – до 3 класу
небезпеки, аміак – до 4 класу небезпеки, формальдегід – до 2 класу небезпеки
та оксид нітрогену – до 3 класу небезпеки. Слід відзначити, що за 2021 рік ІЗА
збільшився в 1,02 рази за 2020 рік, що може бути обгрунтовано збільшенням
середньорічної концентрації по аміаку, та становив 7,36, що характеризується
високим рівнем забруднення атмосферного повітря (при ІЗА від 7 до 13). Слід
зазначити, що за 2021 рік ІЗА у порівнянні з попереднім 2020 роком не змінився і
складав 7,36, що характеризується високим рівнем забруднення атмосферного
повітря (при ІЗА від 7 до 13). Місто Черкаси входить до переліку 9 забруднених
міст України за значенням ІЗА, оскільки в 2021 р. ІЗА м. Черкаси становив 7,36,
що дорівнює високому рівню забруднення атмосферного повітря та тенденція до
його зростання спостерігається з 2018 року.
Тому необхідно контролювати всі стаціонарні й пересувні джерела
забруднення, об’єм їх викидів в атмосферу та їх шкідливість.
Результати роботи опубліковано: в Збірнику тез доповідей студентської
науково-практичної конференції. Секція «Екологія». - 19-22 квітня 2022 р.,
м.Черкаси: ЧДТУ. – С.34 [19]; Матеріалах Міжнародної наукової конференції за
участю молодих науковців «Регіональні проблеми охорони довкілля та
збалансованого природокористування», 21 – 22 вересня 2022 р., Одеса: ОДЕКУ. –
с.154-157 [20].
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від
26.06.1991 р. №1268- ХІІ (зі змінами і доповненнями, внесеними Законами
України від 13.04.2020 р. №554- ІХ//ВВР. - №37. – С.277.
2. Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 р. №2707-
ХІІ (зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 28.02.1995 р.
№875/95-ВР, від 21.06.2001 р. №2556-ІІІ) //ВВР. - №50. – С. 1.
3. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. Підручник. – Київ: „Вища
школа”, - 2004.
4. Стольберг Ф.В. Екология города. – Киев:"Тибра". - 2000 – 464 с.
5. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні.
– К.: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. – 2021. – 514 с.
6. Клименко М. О., Прищепа А. М., Вознюк Н. М. Моніторинг довкілля:
Підручник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2006. — 360 с.
7. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.
8. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.
9. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с.
10. Денисов В.Н.; Рогалев В.А. Проблемы экологизации автомобильного
транспорта - С-П., ЭКО, 2004 г. – 194 с.
11. Говорун А.Г., Скорченко В.Ф. Худолiй М.М. Транспорт i навколишнє
середовище. К.: - Урожай. 1992. — 144 с.
12. Гутаревич Ю.Ф., Зеркалов д.З., Говорун А.Г. Екологiя та автомобiльний
транспорт: Навчальний посiбник. — К.: Арiстей, 2006. — 87-267 с.
13. Екологічний паспорт Черкаської області. – Ч.: Управління екології та природних
ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації. – 2021. – 237 с.
14. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2021 році. – Ч.: Управління екології та природних ресурсів
Черкаської обласної державної адміністрації, 2022. – 233 с.
15. Клименко М. О., Залеський 1. 1. Екологiя людини: Навчальний посібник. —
Рiвне: УДУВГП, 2004.
16. Микитюк О.М. , Злотiн 0.3., Бровдiй В.М. та iн. Екологiя людини. Пiдручник.
— З-е вид., випр. i доп. — Харкiв: “0ВС”, 2004. — 254 с.
17. Залеський I.I., Клименко М.О. Екологiя людини: Пiдручник. — К.:
Видавничий центр “Академія”, 2005. — 288 с.
18. Бровдiй В.М., Гаца О.О. Екологiчнi проблеми України (проблеми ноогенiки).
— К.: НПУ 2000.-172с.
19. Чмига Д.Ю., Хоменко О.М. Екологічна оцінка стану атмосферного повітря
Черкаської області//Збірник тез доповідей студентської науково-практичної
конференції ЧДТУ. – 19-22.04.2022. – С.34.
20. Хоменко О.М., Чмига Д.Ю. Аналіз екологічного стану атмосферного повітря
Черкаської області// Матеріали Міжнародної наукової конференції за участю
молодих науковців «Регіональні проблеми охорони довкілля та збалансованого
природокористування», 21 – 22 вересня 2022 р., Одеса: ОДЕКУ. – с.154-157.