Immigrant women fiction: self-identification and translanguaging as everyday practices

Abstract

Exploring themes such as cultural identity, language diversity, and transnational perspectives, this article examines the linguistic practices of Russophone émigré women in literary works and raises questions about how these women express themselves, the cultural influences on their language use, and the intersection of language with gender and migration. The research aims to understand the role of language in conveying experiences and perspectives gathered abroad and demonstrates how Russophone women describe their linguistic environment and their integration into a new reality.

Постановка проблеми. Тексти, написані авторами-іммігрантами, порушують такі важливі теми, як порівняльна рецепція постколоніальної літератури, фемінізм та політика іммігрантських наративів, інтегруючи дослідження зі світової літератури та теорії наративу, щоб кинути виклик традиційним національним літературним парадигмам. У цій статті досліджено трансформаційну силу багатомовності та гібридного вираження діаспорних літературних творів, які змінюють історичну пам’ять та культурну ідентичність. Мета дослідження – вивчення відображених у літературних творах мовних практик російськомовних* жінок, які проживають за кордоном. Серед поставлених запитань є такі: як жінки-іммігрантки зображені в художній літературі? Які лінгвістичні моделі та стратегії вони використовують, щоб впоратися з викликами свого нового життя? Як ці жінки виражають свою мовну ідентичність за допомогою текстів і наскільки точно ці тексти відображають їхнє реальне використання мови? Які культурні та суспільні чинники впливають на ці мовні практики, і як вони пов’язані з темами гендеру, ідентичності та міграції? Дослідження вивчає перетин мови з культурними та суспільними впливами в часи надрізноманітності. Методи. Ми проаналізували книги письменниць-емігранток (І.Д. Петрової, Сумніної, Рубіної, Баркан та ін.) для виявлення мовної саморефлексії та перемикання кодів за допомогою мотивного та контент-аналізу. Ця розвідка ґрунтується на попередніх дослідженнях і сприяє розумінню мовних особливостей емігрантської літератури, жіночої емігрантської ідентичності та концепції дому в російськомовній діаспорі. Результати. Історії, розказані російськомовними жінками-мігрантками, розкривають виклики та перемоги життя в новій країні. Ці оповідання часто порівнюють різні середовища і нації, ілюструючи боротьбу за вивчення мов та інтеграцію в незнайоме суспільство, що тісно пов’язано з реальним досвідом, задокументованим дослідниками діаспори. Досліджувані літературні твори висвітлюють мовні практики та культурну адаптацію жінок, використовуючи перемикання кодів та неоднозначне ставлення до їхніх досягнень. Дискусія. Досліджуючи такі теми, як культурна ідентичність, мовне розмаїття та транснаціональні спільноти, автори аналізують мовні практики російськомовних жінок-емігранток у літературних творах і показують, як ці жінки рефлексують про себе. Культура їхнього нового середовища впливає на використання ними мови, а мова перетинається з гендерним та міграційним досвідом. Мова передає перспективи, сформовані в країнах їхнього походження, і демонструє, як російськомовні жінки описують свій мовний багаж та інтеграцію в нову реальність.