Концепція масоваго суспільства Хосе Ортеги-і-Ґасета

Abstract

У статті розглянуто концепцію масового суспільства відомого іспанського філософа Хосе Ортеґи-і-Ґасета, який розвиває думку про занепад сучасного суспільства у зв’язку з пануванням бездуховної, позбавленої будь-яких прагнень «пересічної людини». Метою статті є проведення історико-філософської реконструкції проблеми масового суспільства та здійснення порівняльного аналізу поглядів ученого з ідеями К. Маркса, Ф. Енгельса, О. Шпенглера та Ф. Ніцше. Прослідковується звʼязок між появою «масової людини» та розвитком європейської історії починаючи з часів Римської імперії, котра, на думку Х. Ортеґи-і-Ґасета, занепала внаслідок «повстання мас», до початку ХХ століття. Однак, на відміну від К. Маркса та Ф. Енгельса, філософ розглядає «повстання» не як революцію, а як бунт. Демонструється, що зовсім не «класові» установки і не «підступність імперіалізму», а саме антигуманістичні ідеї, нав’язані мільйонам людей у тоталітарних суспільствах, стали причиною трагедій минулого століття. Визначаються причини виникнення, закономірності розвитку та наслідки, до яких призводить формування масового суспільства, а також місце і роль «сучасного варвара» в цих процесах. Стверджується, що катастрофічне зниження рівня культури, соціальної активності і творчості може призвести до загибелі західної цивілізації. Акцентується на руйнуванні демократичних ідеалів та розвитку дегенеративних процесів у сучасному світі, зупинити які може тільки об’єднана Європа. Дається вичерпна характеристика «масової людини», наголошується на відсутності в неї традиційної культури, що призводить до духовної деградації та падіння моралі. Для Х. Ортеґи-і-Ґасета «людина маси» – це не знедолений та експлуатований трудівник, готовий до революційної боротьби, а перш за все середній індивід, котрий відчуває себе таким як всі. Накреслюється проблема витіснення «духовних еліт» із традиційних для них галузей – політики, науки, мистецтва. Знеособлена маса замість того, щоб дотримуватися рекомендацій «елітарної» меншості, виступає проти неї. Робляться висновки про звʼязок сучасних історичних та соціальних трансформацій із виходом маси на авансцену ХХ століття.

The article considers the theory of mass society by the famous Spanish philosopher José Ortega-yGasset, who develops the idea of the decline of modern society because of the dominance of the average person deprived of spirituality and aspiration. The purpose of the article is to make a historical and philosophical reconstruction of the problem of mass society and carry out a comparative analysis of the scientist’s views with the ideas of K. Marx, F. Engels, O. Spengler and F. Nietzsche. A connection between the emergence of the “mass man” and the development of European history is traced from the Roman Empire, which, according to José Ortega-y-Gasset, fell under the influence of the “revolt of the masses” to the beginning of the 20th century. However, unlike K. Marx and F. Engels, the philosopher considers “revolt” to be a rebellion rather than a revolution. It is shown that anti-humanistic ideas imposed on millions of people in totalitarian societies, rather than “class” attitudes and “intrigues of imperialism” have caused the tragedies of the last century. The causes of mass society formation, patterns of its development and consequences, as well as the place and role of the “modern barbarian” in these processes are determined. It is argued that a catastrophic decline in cultural level, social activity and creativity can lead to the death of Western civilization. The emphasis is on the destruction of democratic ideals and the development of degenerative processes in the modern world, which can be stopped only by united Europe. An exhaustive description of the “mass man” is given, the absence of a traditional culture is indicated, which leads to spiritual degradation and a decline of morality. For José Ortega-y-Gasset, the “mass man” is not a dispossessed and exploited worker, ready for a revolutionary feat, but above all an average individual who is like everyone else. The problem of “spiritual elites” ousting from their traditional areas of politics, science, and art is outlined. Depersonalized mass opposes the “elite” minority instead of following its recommendations. The author makes conclusions about the connection of modern historical and social transformations with the emergence of the masses on the footlights of the twentieth century.