Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5360
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПаламарчук, Дмитро Миколайович-
dc.date.accessioned2025-02-05T13:55:24Z-
dc.date.available2025-02-05T13:55:24Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.issn2313-4569-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5360-
dc.description.abstractАнотація.У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти побудови сучасного механізму формування економічної політики України в сфері енергоефективності. Метою статті є розроблення механізму формування економічної політики енергоефективності з урахуванням євроінтеграційної орієнтації країни та завдання щодо зменшення енергоємності валового внутрішнього продукту. Дослідження здійснено з використанням методів дедукції та індукції, системного аналізу. Уточнено принципи побудови, мету, об’єкти і суб’єкти, визначено науково-методичні засади побудови механізму формування економічної політики енергоефективності. Обґрунтовано, що стратегічними цілями економічної політики енергоефективності повинні стати: зниження рівня енергозалежності; розроблення та впровадження у промислове виробництво технологій трансформації енергії фотосинтезу; впровадження та подальший розвиток диверсифікації джерел та умов поставок енергоресурсів; скорочення споживання невідновлюваних паливно-енергетичних ресурсів; впровадження прогресивних технологій транспортування тепла від джерела до споживача; досягнення придатних рівнів надійності енергопостачання та енергетичної безпеки; зниження екологічного навантаження від діяльності підприємств енергетичного комплексу.Доведено необхідність поєднання принципів забезпечення енергоефективності та принципів інституційного партнерства як основних при побудові механізму формування економічної політики енергоефективності. Практичну цінність має обґрунтування доцільності спрямування економічної політики, крім використання традиційних економічних інструментів стимулювання енергоефективності, на посилення ролі регіональних освітніх установ в процесах забезпечення енергетичної безпеки та підвищення енергоефективності на локальному та регіональному рівнях,зокрема, через доповнення ключових функцій та завдань університетів; створення спеціальних конкурентоспроможних Центрів енерго-аудиту та енергозбереження в ЗВО; реалізацію спеціальних бакалаврських та магістерських програм (в т. ч. програм подвійного диплому), програм підвищення кваліфікації у сфері енергоефективності та енергозбереження; посилення інституційної взаємодії між регіо-нальними органами управління та місцевого самоврядування, суб’єктами бізнес-середовища регіону, ОСББ, територіальними громадами (в т. ч. об’єднаними), регіональними ЗВО та науково-дослідними установами.Устатті запропоновано розроблений автором механізм формування економічної політики енергоефективності, який підготовлено на основі систематизації результатів впровадження програменергоефективності розвиненими країнами світу і, зокрема, країнами-членами Європейського Союзу, а також визначення можливостей імплементації моделей, інструментів та механізмів з урахуванням сформо-ваної законодавчої бази, рівня економічного розвитку та ресурсного потенціалу України. Ключові слова: енергоефективність; енергетична безпека; енергоємність; відновлювані джерела енергії; економічна політика; економічний механізм; сталий розвиток.uk_UA
dc.description.abstractTheoretical and practical aspects of elaborating the modern mechanism for developing the economic policy of Ukraine in the energy efficiency sphere are investigated in the article. The article aimed at developing a mechanism for the formation of an energy efficiency economic policy due to Ukraine’s European integration orientation and the purpose of reducing the energy intensity of the gross domestic product. The research was carried out using the methods of deduction and induction, system analysis. The clarification of the principles, tasks, objects and subjects, methodological bases for elaborating the mechanism for the formation of an economic policy of energy efficiency made. It has been substantiated that the strategic goals of the economic policy of energy efficiency should be the following: reducing the level of energy dependence; development and implementation of the technologies for transforming the energy of photosynthesis into industrial production; implementation and further development of diversification of sources and conditions for the supply of energy resources; reduction of consumption of non-renewable fuel and energy resources; implementation of advanced technologies for transporting heat from the source to the consumer; achieving suitable levels of power supply reliability and energy security; reduction of the environmental pollution by the enterprises in the energy complex. The necessity of combining the priority principles of ensuring energy efficiency and institutional partnership for building a mechanism for forming an economic policy of energy efficiency has been proved. The necessity of mutual using the traditional economic instruments for stimulating energy efficiency and instruments for strengthening the role of regional educational institutions in the processes of ensuring energy security and increasing energy efficiency at the local and regional levels were grounded. The mentioned above has practical value. It involves the addition of key functions and tasks of universities and implies the creation of special competitive centers for energy audit and energy saving at the universities, as well as the implementation of special bachelor’s and master’s programs (including double degree programs), advanced training programs devoted to the energy efficiency and energy saving; strengthening of institutional interaction between regional authorities and local government, business agents and territorial communities, regional HEI and research institutions. The mechanism for the formation of an economic policy of energy efficiency developed based on the systematization of the implementation results of the energy efficiency programs by developed countries, in particular, the European Union member states. The possibilities for the implementation of models, tools and mechanisms, due to the existing legislative framework, the level of economic development and resource potential of Ukraine were grounded.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВісник соціально-економічних дослідженьuk_UA
dc.subjectенергоефективністьuk_UA
dc.subjectенергетична безпекаuk_UA
dc.subjectенергоємністьuk_UA
dc.subjectвідновлювані джерела енергіїuk_UA
dc.subjectекономічна політикаuk_UA
dc.subjectекономічний механізмuk_UA
dc.subjectсталий розвитокuk_UA
dc.subjectenergy efficiencyuk_UA
dc.subjectenergy securityuk_UA
dc.subjectenergy intensityuk_UA
dc.subjectrenewable energy sourcesuk_UA
dc.subjecteconomic policyuk_UA
dc.subjecteconomic mechanismuk_UA
dc.subjectsustainable developmentuk_UA
dc.titleМеханізм формування економічної політики в сфері енергоефективностіuk_UA
dc.title.alternativeEconomic policy formation mechanism for energy efficiency areauk_UA
dc.typeArticleuk_UA
dc.citation.issue2(77)uk_UA
dc.citation.spage25uk_UA
dc.citation.epage40uk_UA
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.33987/vsed.2(77).2021.25-40-
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації викладачів (ФЕУ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
248484-Текст статті-570474-2-10-20211222.pdf427.05 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.