Perfective negation in Crimean Tatar

Abstract

This paper investigates perfective negation in Crimean Tatar, focusing on the interplay between verbal and nominative features of participial constructions formed with -GAn. The study examines how these constructions interact with negation, aspects, and nominalization, highlighting their dual grammatical nature. The paper underscores the dual nature of -GAn participles, bridging verbal and nominal domains. Their flexibility enables their use in various syntactic positions, from predicates to noun phrases.

Постановка проблеми. Заперечні форми фінітних та нефінітних конструкцій на позначення минулого часу у кримськотатарській мові, як і загалом у тюркських мовах, формуються по-різному, демонструючи відмінність поведінки дієслова та нефінітних форм дієслова у реченні. Заперечні форми минулого часу у кримськотатарській мові утворюються, по-перше, за допомогою часових форм дієслова із додаванням заперечного суфікса -mA та, по-друге, за допомогою дієприкметникової конструкції -GAn у присвійній формі із заперечним словом yoq. Стаття присвячена морфологічним та синтаксичним особливостям другого типу заперечних конструкцій. Мета. Метою нашого дослідження є 1) визначення дієслівних та іменникових особливостей дієприкметникових конструкцій кримськотатарської мови типу B৻zn৻ körgeniñiz yoq «Ви нас не бачили», 2) з’ясування статусу зазначених конструкцій. Методи. У дослідженні використано комбінований метод аналізу фінітних та нефінітних форм дієслова, описаний на матеріалі інших тюркських мов Корнфілт (1997), Йогансон, Чато (1998), Гьоксель, Керслейк (2005), ОттотКовач (2015), методологію дослідження заперечення у фінітних та нефінітних формах дієслова за Поллоком (1989) та метод аналізу номіналізації за Алексіаду (2001). Спираючись на зазначені дослідження, ми з’ясували а) морфолого-синтаксичну модель досліджуваних конструкцій, б) особливості функціонування їх компонентів не лише у заперечних, а й у стверджувальних та питальних реченнях, в) семантичну характеристику предиката yoq у порівнянні з іншими засобами заперечення, г) перевірили наявність іменних та дієслівних характеристик дієприкметника на -GAn. Результати. Досі заперечні конструкції -GAn yoq не становили об’єкта дослідження. Хоча у граматиках ці конструкції посідають рівнозначне з суфіксальним способом місце (Меметов, 2006; Янковський, 2010; Сеїт-Джелял, 2021), здійснені нами корпусні дослідження продемонстрували їх периферійне місце (~11 000 одиниць суфіксального заперечення з формами -DI, 8 000 суфіксального заперечення з формами -GAn проти ~250 прикладів присвійної конструкції -GAn yoq). Наше дослідження показало, що у нефінітних заперечних конструкціях узгодження дієприкметника за особою іменникового типу є ключовою рисою, що наближає конструкцію до іменникових присвійних конструкцій на зразок Menim tatam yoq «Я не маю сестри». Необов’язковість маркування суб’єкта родовим відмінком у зазначених нефінітних конструкціях виявляє подібність до типових речень з фінітними формами дієслова. Заперечення за допомогою -GAn yoq є гібридною формою, яка поєднує в собі іменні та дієслівні ознаки. Дискусія. Категорія присвійності (посесивності) характеризує іменні частини мови, здатність узгоджуватися за присвійністю відрізняє нефінітні форми дієслова від особових форм фінітних дієслів. Таким чином, узгодження за присвійністю відіграє ключову роль у процесі номіналізації нефінітних форм дієслова. Уживання кримськотатарського дієприкметника -GAn з маркерами присвійності, характерними для іменних частин мови, є особливістю номіналізації цієї дієслівної форми у кримськотатарській мові.