ChSTU repository

 
 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ 
УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет гуманітарних технологій 
Кафедра соціального забезпечення 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему: «Соціальне підприємництво як модель соціально-економічного 
розвитку громади» 
 
 
 
 
 
 
Виконав: студент 4 курсу, групи СЗ-2010 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
Пуш Андрій Іванович 
 
    Науковий керівник: к.е.н., доц., Якушев Олександр Володимирович 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2024 р.
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ 
УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет гуманітарних технологій 
Кафедра соціального забезпечення 
 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр 
Галузь знань                             Соціальна робота 
Спеціальність 232 «Соціальне забезпечення» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
к.е.н., доц. Бєлова І.О. 
 “ ”   2024 р. 
 
                                  З А В Д А Н Н Я 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА СТУДЕНТУ 
Пушу Андрію Івановичу 
 
1. Тема роботи: «Соціальне підприємництво як модель соціально-
економічного розвитку громади» 
Керівник роботи Якушев Олександр Володимирович к.е.н., доцент 
затверджені наказом по університету від « » 2023р. №   
2. Строк подання студентом роботи « » 2024р. 
3. Вихідні дані до роботи: 
 Нормативно-правова база досліджуваного питання, закондавчі та нормативні 
акти, наукові публікації та розрообки 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити) 
Розділ 1. Дослідити теоретико-методологічні засади та аналіз
 становлення соціального підприємництва в світі. 
 Розділ 2 Проналізувати сучасний стан розвитку соціального 
підприємництва в Україні 
Розділ 3 Запропоновати шляхи активізації соціального підприємництва 
шляхом реалізації соціального підприємництва в громаді. 
 
5. Перелік графічного матеріалу: 3 таблиці, 7 рисунків, 1 додаток. 
 
 
 
 
3 
 
6. КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ 
Назва етапів дипломної  роботи виконання ПРИМІТКА 
з/п 
етапів роботи 
1. Розробка завдання, складання календарного плану до 14.11.2023 Виконано 
виконання кваліфікаційної роботи 
2. Аналіз літературних джерел до 14.12.2023 Виконано 
3. Виконання першого розділу і обговорення її з до 14.03.2024 Виконано 
науковим керівником 
4. Виконання другого розділу і обговорення її з до 21.03.2024 Виконано 
науковим керівником 
5. Виконання третього розділу і обговорення її з до 31.03.2024 Виконано 
науковим керівником 
6. Доопрацювати роботу, оформити її кінцевий варіант до 03.04.2024 Виконано 
8. Отримати відгук керівника  до 15.04.2024 Виконано 
9. Підготувати доповідь на захист до 25.05.2024 Виконано 
 
 
 
 
Студент   Пуш А.І.  
(підпис)  
Керівник роботи   Якушев О.В.  
(підпис)  
Секретар ЕК     
(підпис)  
 
 
 
 
 
 
 
  
4 
 
РЕФЕРАТ 
 
«СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНО-
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ГРОМАДИ» 
Перелік графічного матеріалу: 60 сторінок 3 таблиці, 7 рисунків, 
1 додаток, список використаних джерел 
Об’єкт дослідження - процес становлення і розвитку соціального 
підприємництва та його вплив на вирішення суспільних проблем. 
Предмет дослідження - Соціальне підприємництво як інструмент 
соціально економічного розвитку громади. 
Мета дослідження - аналіз процесу становлення і розвитку соціального 
підприємництва та його внесок у вирішенні соціальних проблем. 
Гіпотеза дослідження - розвиток соціального підприємництва може 
стати інструментом соціального розвитку суспільства, здатним вирішувати 
соціальні проблеми, зокрема ті, які залишаються поза зоною уваги держави, та 
сприяти підвищенню рівня життя та економічного розвитку. Для 
підтвердження цієї гіпотези необхідно детально проаналізувати досвід 
розвитку соціального підприємництва в Україні та за кордоном, визначити 
особливості його функціонування, переваги та недоліки, а також 
запропонувати шляхи підвищення ефективності діяльності соціальних 
підприємств в Україні. 
З огляду на поставлену мету, в дослідженні мають бути вирішені 
такі завдання дипломної роботи: 
1. Проаналізувати основні визначення терміну соціального 
підприємництва, теоретичні засади соціального підприємництва, його 
особливості та роль у сучасному світі. 
2. Дослідити особливості формування соціального підприємництва як 
інструменту соціального розвитку, зокрема, його мету, принципи, моделі та 
особливості управління в Україні та за кордоном. 
3. Визначити внесок соціального підприємництва у соціальний розвиток 
та розвиток громад, зокрема, в розв'язанні соціальних проблем та забезпеченні 
сталого розвитку. 
5 
 
 
ВСТУП ………………………………………………………………………… 6 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ЕВОЛЮЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО  
ПІДПРИЄМНИЦТВА У ГЛОБАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ ………........... 9 
1.1. Сутність, концептуальні підходи та етапи становлення соціального  
підприємництва …………….………………………………………………….. 9 
1.2. Глобальний досвід розвитку соціального підприємництва: тенденції  
та особливості ………………..є……………………………………………… 16 
1.3. Актуальний стан і специфіка соціального підприємництва в Україні  22 
Висновок до першого розділу………………………………………………… 25 
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО  
ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ………………………………………… 26 
2.1. Джерела фінансування соціальних підприємств в умовах   
національної економіки...................................................................................... 26 
2.2 Перспективи та стратегічні орієнтири розвитку соціального  
підприємництва в Україні …………………………………………………….. 28 
2.3 Приклади створення та функціонування соціальних підприємств у  
період військових дій (2014–2023 роки.…………………………………..….. 30 
Висновок до другого розділу 36 
РОЗДІЛ 3 РЕАЛІЗАЦІЯ  СОЦІАЛЬНОГО ПРОЄКТУ В  
ГРОМАДІ……………………………………………………………………… 37 
3.1 Методологічні підходи до впровадження соціального підприємництва  
в громаді ……………………………………………………………………… 37 
3.2. Рекомендації щодо подолання проблем у сфері соціального  
підприємництва та формування соціальної відповідальності ….…………. 39 
3.3. Соціальний проєкт, створений із залученням штучного інтелекту:  
концепція та перспективи ………………………………………………….. 42 
Висновки до третього розділу………………………………………………… 52 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………........ 54 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………………….…… 57 
ДОДАТКИ  
 
6 
 
ВСТУП 
 
Актуальність теми дослідження зумовлена сучасними соціально-
економічними трансформаціями, які супроводжуються зростанням соціальної 
напруги, нерівномірністю розподілу ресурсів та зменшенням можливостей 
держави у забезпеченні належного рівня соціального захисту населення. В 
умовах воєнного стану в Україні ці виклики набувають ще більшої гостроти, що 
обумовлює потребу у пошуку нових ефективних підходів до вирішення 
соціальних проблем, відновлення інфраструктури та забезпечення 
життєдіяльності територіальних громад. 
Соціальне підприємництво постає як інноваційний підхід до організації 
економічної діяльності, що поєднує соціальну місію з підприємницькими 
методами. Його головною метою є не максимізація прибутку, а створення 
суспільно корисного ефекту, що передбачає підтримку вразливих категорій 
населення, зниження рівня безробіття, стимулювання місцевої економіки, 
формування соціального капіталу та розвиток соціальної відповідальності у 
бізнес-середовищі. 
У міжнародному контексті соціальне підприємництво давно стало 
невід’ємною частиною соціально-економічного ландшафту багатьох країн, 
зокрема Великобританії, Італії, Німеччини, Канади, де ця форма діяльності 
активно підтримується державними інституціями, громадянським суспільством 
та інвесторами. Воно демонструє високу ефективність у сферах соціальних 
послуг, екології, освіти, культури, реабілітації, зайнятості осіб з інвалідністю, 
внутрішньо переміщених осіб тощо. Позитивні результати соціального 
підприємництва у світі дають змогу говорити про його значний потенціал і в 
українських реаліях, особливо з огляду на завдання післявоєнного відновлення 
країни. 
Зокрема, в умовах війни соціальні підприємства можуть виконувати низку 
важливих функцій: допомагати у реінтеграції ветеранів у мирне життя, надавати 
соціальні послуги переміщеним особам, сприяти зайнятості населення у 
 
7 
 
депресивних регіонах, а також формувати нові моделі економічної активності 
на основі цінностей взаємопідтримки, співучасті та солідарності. 
Крім того, розвиток соціального підприємництва сприяє поглибленню 
партнерської взаємодії між державою, бізнесом і громадянським суспільством, 
формуванню ефективних моделей багаторівневого управління, орієнтованого на 
досягнення сталого розвитку. Така взаємодія має особливе значення у процесі 
децентралізації, яка передбачає підвищення ролі громад у реалізації соціальної 
політики. 
Попри зростання інтересу до соціального підприємництва як у науковому 
середовищі, так і на практиці, ця сфера в Україні ще перебуває на етапі 
становлення. Вона потребує глибшого осмислення, концептуалізації та 
нормативного врегулювання. Низка питань, пов’язаних із правовим статусом 
соціальних підприємств, механізмами їх фінансування, системою 
стимулювання та оцінювання ефективності, залишається відкритою. 
Феномен соціального підприємництва досліджується представниками 
різних наукових шкіл. Серед відомих зарубіжних дослідників слід згадати 
таких, як Мюррей Фукс (Murray Fox), Девід Борнстейн (David Bornstein), 
Джастін Девіс (Justin Davis), які зробили вагомий внесок у розробку 
теоретичних основ цієї форми підприємництва. В Україні ж цим питанням 
займаються такі науковці, як А. Арсеєнко, О. Бондаренко, Ю. Пачковський, В. 
Пилипенко, Є. Сірий, Є. Суїменко та інші, які розглядають соціальне 
підприємництво у контексті соціології, економіки та державного управління. 
Водночас, попри наявність наукових доробок, існує низка прогалин у 
розумінні практичного потенціалу соціального підприємництва для сталого 
розвитку територіальних громад, особливо в умовах воєнного часу. Це 
обумовлює потребу у комплексному аналізі його становлення, специфіки 
функціонування та потенціалу розвитку в Україні. 
Об’єкт дослідження — процес формування та розвитку соціального 
підприємництва, його взаємозв’язок із суспільними змінами та вплив на 
вирішення соціально значущих проблем у територіальних громадах. 
 
8 
 
Предмет дослідження — соціальне підприємництво як інструмент 
соціально-економічного розвитку громади в умовах трансформаційних 
викликів. 
Мета дослідження — системний аналіз етапів становлення, ключових 
чинників та впливу соціального підприємництва на вирішення соціальних 
проблем і формування сталих моделей розвитку громад. 
Для досягнення поставленої мети в межах дипломної роботи 
передбачається виконати такі завдання: 
1. Розкрити зміст і сутність поняття «соціальне підприємництво», 
узагальнити теоретичні засади та концептуальні підходи до його розуміння. 
2. Проаналізувати процеси становлення соціального підприємництва 
як інструменту соціального розвитку в Україні та світі. 
3. Оцінити вплив соціальних підприємств на розвиток громад та 
вирішення соціальних проблем різного характеру. 
4. Визначити можливості та перспективи залучення інноваційних 
технологій, зокрема штучного інтелекту, до реалізації соціальних 
підприємницьких ініціатив. 
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що систематизовані 
методичні рекомендації з організації соціального підприємництва сприятимуть 
підвищенню ефективності соціально-орієнтованого бізнесу, посиленню впливу 
підприємництва на розвиток громади, активізацію соціального капіталу. 
Методологічну основу дослідження складає сукупність наукових 
методів: 
 теоретичні: аналіз, синтез, класифікація, систематизація, 
порівняння, абстрагування, моделювання; 
 емпіричні: спостереження, аналіз статистичних даних, 
узагальнення практичного досвіду соціальних підприємств. 
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання 
його результатів для розробки освітніх програм, методичних рекомендацій для 
представників органів місцевого самоврядування, соціальних працівників, 
підприємців, що працюють у сфері соціального підприємництва, а також у 
 
9 
 
навчальному процесі для підготовки майбутніх фахівців у сфері соціальної 
роботи та менеджменту. 
Структура дипломної роботи включає вступ, три змістовні розділи, що 
охоплюють теоретичні, аналітичні та практичні аспекти дослідження, висновки, 
список використаних джерел (35 найменувань), додатки. Загальний обсяг 
роботи — 51 сторінка. У тексті використано таблиці, діаграми та візуальні 
матеріали, які ілюструють результати аналізу та пропозиції щодо впровадження 
соціального підприємництва в умовах воєнного та післявоєнного періоду в 
Україні. 
. 
 
10 
 
РОЗДІЛ 3 . РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ПРОЄКТУ У 
ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ 
 
3.1. Методологічні підходи до впровадження соціального 
підприємництва в громаді 
Розробка методики впровадження соціального підприємництва в Україні є 
важливим завданням у контексті формування ефективної моделі підтримки цієї 
форми підприємницької діяльності. Комплексний підхід до створення 
методичних засад має враховувати соціально-економічні особливості країни, 
динаміку розвитку підприємницького середовища, а також виклики та потреби, 
з якими стикаються соціальні підприємці. 
Першочерговим етапом формування такої методики є ґрунтовний аналіз 
сучасного стану соціального підприємництва в Україні. Це передбачає вивчення 
статистичних даних, аналітичних звітів, результатів соціологічних досліджень, 
опитувань представників підприємницького середовища, а також аналіз досвіду 
міжнародних практик. Такий комплексний підхід дозволяє не лише виявити 
ключові труднощі й бар’єри, що уповільнюють розвиток соціального 
підприємництва, але й визначити найбільш ефективні механізми підтримки та 
адаптації до українського контексту. 
Важливою складовою методики є створення багаторівневої системи 
фінансової підтримки соціальних підприємств. Вона має включати інструменти 
державного та приватного фінансування: грантові програми, пільгове 
кредитування, соціальні інвестиційні фонди, партнерські проєкти з банками та 
міжнародними організаціями. Особливу увагу слід приділяти забезпеченню 
доступу до ресурсів для підприємств, що перебувають на початковій стадії 
свого розвитку або працюють у соціально вразливих регіонах. 
Методика також передбачає запровадження чітких управлінських та 
моніторингових процедур. Зокрема, йдеться про впровадження моделей 
стратегічного планування, управління соціальним впливом, фінансового 
менеджменту та оцінювання ефективності реалізованих ініціатив. Це сприятиме 
підвищенню прозорості, підзвітності та стійкості соціальних підприємств. 
 
11 
 
Не менш важливою складовою методики є розвиток освітніх програм і 
професійної підготовки фахівців у сфері соціального підприємництва. Це 
можуть бути навчальні курси для підприємців, тренінги, менторські програми, 
інкубатори соціальних ідей. Особливу роль відіграють освітні ініціативи, 
спрямовані на формування компетенцій у сфері бізнес-моделювання, 
соціального маркетингу, правового забезпечення та залучення ресурсів. 
 
Аналітичний приклад №1: "Rechi з історією" (м. Львів) 
Соціальне підприємство "Rechi з історією" було створене як ініціатива, 
що поєднує екологічну свідомість із соціальною місією. Основною метою 
підприємства є зменшення кількості текстильних відходів шляхом повторного 
використання одягу, а також забезпечення підтримки вразливих верств 
населення (зокрема, переселенців, малозабезпечених сімей, людей похилого 
віку). 
 Аналіз реалізованих компонентів методики: 
Елемент 
Реалізація у практиці підприємства 
методики 
Підприємство провело попереднє дослідження локального 
Аналіз попиту на вживаний одяг та наявність соціально вразливих 
контексту груп. Це дозволило визначити цільову аудиторію та 
оптимальні точки доступу. 
Проєкт отримав консультаційну та інформаційну підтримку 
Інституційна 
від ГО “Платформа соціальних інновацій” та Львівської 
підтримка 
міської ради в межах програми “Львів – дружнє місто”. 
Стартове фінансування було забезпечено за рахунок 
Фінансова краудфандингу, згодом – через грант від European Endowment 
модель for Democracy. Підприємство також отримує частину прибутку 
від реалізації одягу у власному просторі-магазині. 
Освітня Команда проходила навчання в межах школи соціального 
 
12 
 
Елемент 
Реалізація у практиці підприємства 
методики 
складова підприємництва Urban Social School, згодом провела серію 
воркшопів для волонтерів і молоді. 
�� Висновки з кейсу: 
 Комбінація елементів методики дозволила ефективно запустити й 
масштабувати діяльність. 
 Підприємство поєднало соціальну, екологічну та економічну 
складові. 
 Завдяки наявності чіткої місії та доступу до освітніх і фінансових 
ресурсів, "Rechi з історією" перетворилось із волонтерського проєкту на сталу 
підприємницьку модель з вираженим соціальним ефектом. 
Цей кейс підтверджує важливість системного підходу до впровадження 
соціального підприємництва і демонструє практичну ефективність комплексної 
методики, орієнтованої на локальні потреби та можливості громади. 
Аналітичний приклад №2: «Турбота Поруч» (м. Дніпро, 2022–2023) 
Соціальне підприємство «Турбота Поруч» було створене у 2022 році у 
Дніпрі в період активних воєнних дій як відповідь на потреби внутрішньо 
переміщених осіб та осіб з інвалідністю. Проєкт передбачав відкриття 
майстерні із виготовлення еко-пакування з перероблених матеріалів, у якій було 
працевлаштовано жінок-біженок, людей з ООП та ветеранів. 
�� Елементи методики в дії: 
Компонент Реалізація 
Проведено локальне опитування щодо потреб ВПО в регіоні, 
Аналіз контексту 
а також аналіз обсягів вторинної сировини. 
Законодавча Залучено експертів з ГО "Право на гідність" для реєстрації 
підтримка моделі підприємства як соціального кооперативу. 
Отримано грант у межах програми USAID “Гідна праця”. 
Фінансування 
Підтримку також надали локальні підприємства, що 
 
13 
 
Компонент Реалізація 
замовляли еко-пакування. 
Всі працівниці пройшли курс “Соціальне підприємництво в 
Освіта дії” (платформа Prometheus), а двоє стали менторами для 
новачків. 
�� Результат: 
 Створено 12 робочих місць. 
 Зменшено витрати на пакування в регіоні на 27% для локального 
бізнесу. 
 Соціальний ефект — працевлаштування, соціальна адаптація, 
екологічна користь. 
Таким чином, аналіз кейсів підтверджує, що поетапна реалізація 
елементів запропонованої методики дозволяє забезпечити не лише запуск, а й 
стабільне функціонування соціальних підприємств навіть в умовах воєнного 
стану. Це підтверджує доцільність створення уніфікованої методологічної 
платформи для підтримки та масштабування соціального підприємництва в 
Україні. 
3.2. Рекомендації щодо подолання проблем у сфері соціального 
підприємництва та формування соціальної відповідальності. 
 
На основі аналізу стану соціального підприємництва в Україні, а також 
результатів глибинного інтерв’ю з представником соціально орієнтованого 
бізнесу — Олексієм Лещинським, засновником компанії «Світ тепла» — 
було сформульовано низку практичних рекомендацій щодо зменшення 
існуючих проблем у сфері соціального підприємництва. Зібрані дані дають 
підстави для виокремлення ключових напрямів, які вимагають посиленої 
уваги з боку держави, громадянського суспільства та самого 
підприємницького середовища. 
Олексій Лещинський — підприємець із багаторічним досвідом, що 
 
14 
 
заснував компанію «Світ тепла» у 2008 році. Його бізнес є лідером в імпорті 
теплового обладнання в Україні. Впродовж діяльності компанії її засновник 
дедалі більше усвідомлював необхідність інтеграції соціального виміру в 
бізнес-модель. На сьогодні компанія системно працевлаштовує 
представників вразливих категорій населення: ветеранів бойових дій, молодь 
без досвіду роботи, осіб з інвалідністю. Також запущено проєкт безоплатного 
навчання студентів будівельних спеціальностей у спеціально створеному 
студентському містечку. Як зазначає сам підприємець, «на ринку бракує 
справжніх фахівців», і бізнес готовий інвестувати у вирішення цієї проблеми. 
Основні рекомендації щодо усунення бар’єрів у розвитку соціального 
підприємництва: 
1. Формування сприятливого правового середовища 
Вдосконалення законодавства з чітким визначенням статусу 
соціального підприємства та закріпленням правових преференцій. 
Скорочення бюрократичних процедур для реєстрації та ліцензування 
соціальних підприємств. 
Запровадження податкових пільг, фіскальних стимулів і державних 
гарантій для проєктів з високим соціальним ефектом. 
2. Розвиток фінансової підтримки 
Розширення джерел фінансування: державні та регіональні фонди, 
грантові програми, соціальні банки, інституційні інвестори. 
Створення програм із фінансової грамотності для соціальних 
підприємців. 
Розбудова механізмів соціального інвестування та мотивація появи 
соціально відповідальних інвесторів. 
3. Посилення міжсекторного партнерства 
Запровадження платформ співпраці між соціальними підприємствами, 
органами влади, громадськими організаціями та бізнесом. 
Підтримка спільних ініціатив, спрямованих на вирішення локальних 
соціальних проблем. 
Формування сталих кластерів соціального підприємництва у регіонах. 
 
15 
 
4. Створення системи оцінювання соціального впливу 
Розробка уніфікованих стандартів оцінювання ефективності соціальної 
діяльності підприємств. 
Впровадження прозорої системи звітності щодо досягнення соціальних 
цілей. 
Залучення незалежних експертів та аналітичних центрів до 
моніторингу результатів. 
5. Розвиток освіти та підвищення обізнаності 
Інтеграція тематики соціального підприємництва в навчальні програми 
закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти. 
Проведення освітніх заходів, інформаційних кампаній, тренінгів для 
громад та підприємців. 
Створення освітніх центрів, бізнес-інкубаторів, програм наставництва. 
Приклад соціальної відповідальності: програма «Тепловий благоустрій 
для малозабезпечених сімей» 
Яскравим прикладом соціальної відповідальності бізнесу є ініціатива 
компанії «Світ тепла» під керівництвом Олексія Лещинського — програма 
«Тепловий благоустрій для малозабезпечених сімей». 
Метою програми є допомога домогосподарствам із низьким рівнем 
доходу, які не мають змоги забезпечити ефективне опалення власного житла. 
У межах ініціативи проводиться безкоштовна установка сучасних 
енергоощадних опалювальних систем — твердопаливних котлів, сонячних 
колекторів, теплових насосів тощо. 
Етапи реалізації ініціативи: 
Первинна оцінка технічного стану будівель і потреб сімей. 
Підбір та встановлення відповідного обладнання. 
Проведення інструктажів та навчальних сесій щодо енергоефективного 
користування приладами. 
Програма має кілька соціальних і екологічних ефектів: 
Зниження витрат сімей на опалення. 
Покращення умов життя та енергетичної безпеки домогосподарств. 
 
16 
 
Зменшення викидів CO₂ і впливу на довкілля. 
Додатково, компанія реалізує інформаційні кампанії, присвячені 
енергозбереженню, ефективному користуванню ресурсами, що сприяє 
формуванню екологічної свідомості серед населення. 
Таким чином, досвід підприємств, подібних до «Світ тепла», 
демонструє практичну реалізацію принципів соціального підприємництва в 
Україні. Водночас розробка й імплементація зазначених рекомендацій здатна 
суттєво покращити інституційні умови для розвитку цієї сфери, зробивши її 
одним із ключових драйверів сталого соціально-економічного зростання. 
3.3. Соціальний проєкт, створений із залученням штучного інтелекту: 
концепція та перспективи. 
Важливою та інноваційною частиною нашого життя стає штучний 
інтелект, та звісно що розвиток соціального підприємництва не можливий без 
використання штучного інтелекту. Було поставлено цілі на розробку штучним 
інтелектом соціально прибуткового проєкту. Отже: 
Соціальне підприємство "Берегиня: Текстильне відродження" 
�� Ідея проєкту: 
"Берегиня" — це соціальне швейне підприємство, яке створює стильні 
та екологічні текстильні вироби (еко-сумки, побутовий текстиль, робочий одяг, 
аксесуари) за участі жінок у складних життєвих обставинах: жінок, які 
постраждали від домашнього насильства, самотніх матерів, ВПО, жінок, які 
мають труднощі з працевлаштуванням. 
Проєкт базується у Черкаській області, в невеликому приміщенні з 
мінімальним обладнанням, але великим соціальним змістом. 
�� Мета: 
Створення реального стабільного джерела доходу та підтримки для 
вразливих жінок шляхом навчання швейній справі, працевлаштування та 
реалізації продукції через онлайн- і офлайн-канали. 
�� Що буде виробляти "Берегиня": 
 Екосумки з льону та вторинної сировини 
 
17 
 
 Кухонний та інтер’єрний текстиль (набір серветок, фартухів, 
скатертин) 
 Уніформа / спецодяг для місцевих бізнесів (кафе, пекарні, клінінгові 
сервіси) 
 Стильні подарункові набори ручної роботи 
 Лімітовані колекції до свят (наприклад, великодній декор, Різдвяні 
подарункові пакунки) 
�� Соціальна складова: 
 Відбір і навчання жінок у партнерстві з центрами зайнятості, 
соціальними службами, БО. 
 Менторська підтримка (від майстринь, швачок, підприємниць). 
 Гнучкий графік, дружній до матерів із дітьми. 
 Психологічна підтримка та самореалізація. 
�� Джерела доходу: 
1. Продаж готової продукції (ярмарки, локальні магазини, онлайн-
платформа, Etsy/Instagram) 
2. Замовлення для бізнесу (уніформа, еко-сувеніри) 
3. Гранти для старту (Український жіночий фонд, Міжнародна 
організація з міграції, ПРООН) 
4. Краудфандинг/донати 
� Партнерства: 
 Центри соціальних служб, жіночі кризові центри 
 Навчальні заклади (ПТУ, фахові коледжі) 
 Черкаські локальні бізнеси (кав’ярні, студії, салони) 
 Бренди, які хочуть замовити sustainable-продукцію з соціальним 
впливом 
�� Унікальність: 
 Поєднання ремесла, екології та жіночої підтримки 
 Робота з локальними матеріалами й акцент на український дизайн 
 
18 
 
 Створення простору, де жінки не просто шиють, а відновлюють 
себе та свій сенс 
Аналіз проєкту "Берегиня" за моделлю п’яти сил Портера 
Модель п’яти сил Портера дозволяє виявити зовнішні загрози й 
можливості на ринку, які впливають на стратегічне позиціонування 
підприємства. Проєкт "Берегиня" діє в ніші малого соціального виробництва з 
акцентом на локальний ринок та соціальну місію. 
1. Конкуренція між існуючими підприємствами галузі 
Рівень конкуренції — середній 
На локальному рівні (Черкаська область) конкуренція серед подібних 
швейних підприємств є помірною. Проте більшість комерційних виробництв 
орієнтовані на масовий ринок і не мають соціального фокусу. "Берегиня" 
позиціонує себе як соціальне підприємство з унікальним меседжем 
підтримки жінок, що дозволяє їй зайняти нішеву позицію. Конкуренція може 
зрости при виході на онлайн-ринок (Etsy, Instagram), де представлено багато 
схожих виробів ручної роботи. 
2. Загроза нових гравців 
Рівень загрози — низький-середній 
Початок аналогічного бізнесу потребує початкового капіталу, 
обладнання, виробничих навичок і налагоджених партнерств із соціальними 
службами. Це створює бар’єр для новачків. Однак, у разі популяризації 
соціального підприємництва, з’являться потенційні нові учасники. "Берегиня" 
може зменшити ризик завдяки формуванню впізнаваного бренду, унікальній 
історії та сильній соціальній комунікації. 
3. Сила постачальників 
Рівень впливу — низький 
Підприємство планує працювати з локальними постачальниками тканин 
та допоміжних матеріалів, що зменшує логістичні витрати. Крім того, у 
Черкаській області є доступ до сировини середнього цінового сегменту. У разі 
потреби частина матеріалів може бути отримана як благодійна допомога або 
ресайклінг (наприклад, залишки тканини з фабрик), що знижує залежність від 
 
19 
 
зовнішніх постачальників. 
4. Сила покупців 
Рівень впливу — середній-високий 
Основні покупці — це свідомі споживачі, організації, локальні бізнеси та 
крафтові ринки. Вони можуть обирати між багатьма виробами ручної роботи, 
тому мають високу купівельну спроможність. З іншого боку, якщо "Берегиня" 
створить емоційно сильний бренд, прозорий соціальний ефект і якісний 
продукт, це дозволить утримати лояльність покупців і зменшити силу їхнього 
впливу. 
5. Загроза товарів-замінників 
Рівень загрози — високий 
На ринку існує велика кількість фабричних текстильних товарів за 
нижчими цінами, що становить основну загрозу. Проте "Берегиня" компенсує 
це унікальністю дизайну, ручною роботою, соціальним підтекстом і 
історією виробу. Частина покупців, особливо у сфері корпоративних 
подарунків або свідомого споживання, схильні обирати продукцію з доданою 
соціальною вартістю. 
✅ Висновок 
Проєкт "Берегиня" має стійкі стартові позиції завдяки соціальній місії, 
локальній орієнтації та гнучкому виробництву, проте для утримання 
конкурентоспроможності необхідно: 
 активно формувати бренд і публічний образ підприємства; 
 шукати сталих покупців через B2B-канали (кафе, готелі, соціальні 
установи); 
 розширювати канали реалізації за допомогою маркетингу в 
соцмережах та участі у ярмарках; 
 мінімізувати витрати через ресайклінг та локальні матеріали. 
 
Наступним кроком аналізу проєкту є SWOT-аналіз. Нижче показано запит 
та розробку SWOT аналізу штучним інтелектом.  
 
20 
 
SWOT-аналіз соціального підприємства "Берегиня: 
Текстильне відродження" 
Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses) 
• Соціальна місія, що викликає довіру та 
• Обмежений стартовий капітал 
підтримку 
• Локальна орієнтація та доступ до 
• Недостатній досвід у бізнес-управлінні 
цільової групи 
• Унікальна продукція ручної роботи з 
• Вузький асортимент на початковому етапі 
історією 
• Можливість ресайклінгу та використання • Залежність від зовнішнього фінансування 
локальної сировини (перші роки) 
• Партнерства з соціальними службами та 
• Обмежені виробничі потужності 
освітніми закладами 
Можливості (Opportunities) Загрози (Threats) 
• Грантові програми та міжнародна • Висока конкуренція на ринку текстилю та 
підтримка жіночих ініціатив handmade-продукції 
• Підвищення попиту на еко- та соціально 
• Економічна нестабільність та інфляція 
відповідальні товари 
• Співпраця з локальними бізнесами 
• Висока чутливість клієнтів до ціни 
(уніформа, подарунки) 
• Участь у ярмарках, платформах Etsy, • Складність у системній роботі з цільовою 
Prom, Instagram-магазини групою без постійного супроводу 
 
SWOT-аналіз дозволяє оцінити внутрішні характеристики проєкту 
(сильні й слабкі сторони), а також зовнішнє середовище (можливості та 
загрози), що впливають на його реалізацію. Такий підхід є важливим етапом 
стратегічного управління для соціального підприємництва, орієнтованого на 
підтримку вразливих груп населення, зокрема жінок у складних життєвих 
обставинах. 
Сильні сторони (Strengths): 
Соціальна орієнтованість – проєкт має виразну соціальну місію, що 
підвищує рівень довіри з боку партнерів, потенційних донорів і клієнтів. 
Локальна вкоріненість – розміщення в межах Черкаської області 
дозволяє ефективно взаємодіяти з місцевими соціальними службами, 
громадськими організаціями та підприємствами. 
Екологічна складова – використання вторинної сировини та екологічно 
чистих матеріалів сприяє актуалізації продукції в умовах зростаючого попиту 
 
21 
 
на sustainable-продукти. 
Індивідуалізована продукція – ручна робота та унікальний дизайн 
створюють додану вартість товарів, що може стати конкурентною перевагою 
на ринку. 
Налагодження партнерств – наявний потенціал до співпраці з 
громадськими, освітніми та бізнес-структурами забезпечує 
мультидисциплінарну підтримку проєкту. 
Слабкі сторони (Weaknesses): 
Недостатній стартовий капітал – відсутність стабільного фінансування 
на початковому етапі реалізації може обмежити масштабування. 
Обмежені виробничі ресурси – невелика площа приміщень, кількість 
обладнання та кадровий потенціал обмежують обсяги виробництва. 
Вузька управлінська компетенція – відсутність досвіду в реалізації 
подібних бізнес-моделей серед цільової групи вимагає додаткових витрат на 
супровід і наставництво. 
Нестійкість попиту на регіональному рівні – у разі слабкої локальної 
купівельної спроможності може виникнути необхідність переорієнтації на 
онлайн-продажі. 
Залежність від грантових коштів – на початковому етапі реалізації 
проєкт може критично залежати від зовнішнього фінансування. 
Можливості (Opportunities): 
Фінансова підтримка від міжнародних донорів – наявність численних 
грантових програм, спрямованих на розвиток жіночого підприємництва, 
екологічних ініціатив і соціального бізнесу. 
Зростання популярності етичного споживання – зміна споживчих 
орієнтацій у бік відповідального вибору продукції створює ринкову нішу для 
соціальних підприємств. 
Партнерські замовлення від малого та середнього бізнесу – 
виробництво уніформи або рекламного текстилю для локальних закладів 
може стати стабільним джерелом доходу. 
 
22 
 
Цифровізація збуту – активне використання онлайн-ресурсів (Etsy, 
Instagram, Prom.ua) дозволяє значно розширити географію збуту та 
клієнтську аудиторію. 
Залучення волонтерських і навчальних програм – співпраця з 
професійно-технічними закладами, коледжами та навчальними центрами 
може забезпечити кадрову підтримку. 
Загрози (Threats): 
Висока конкуренція на ринку текстильних товарів – як локальні, так і 
міжнародні виробники можуть витіснити проєкт із певних сегментів через 
нижчі ціни та більші виробничі потужності. 
Економічна нестабільність – зростання вартості матеріалів, інфляція та 
зменшення платоспроможності населення можуть ускладнити фінансову 
стійкість. 
Короткостроковість підтримки донорів – грантова підтримка має часові 
обмеження, тому необхідно розвивати самозабезпечення проєкту. 
Непередбачуваність державної політики – зміни в регуляторному 
середовищі або відсутність підтримки з боку органів влади можуть створити 
додаткові бар'єри. 
Соціальна вразливість цільової аудиторії – жінки, які перебувають у 
складних життєвих обставинах, потребують супроводу, адаптації та 
стабільного менторства, що може впливати на продуктивність і темпи 
реалізації. 
Таблиця, яка демонструє вибір бізнес-можливостей для соціального 
підприємства "Берегиня: Текстильне відродження". Вона структурована за основними 
критеріями оцінювання доцільності впровадження кожної ідеї: соціальний ефект, 
фінансова життєздатність, ресурсна доступність, ринковий потенціал та інноваційність. 
Таблиця: Вибір бізнес-можливостей для проєкту "Берегиня" 
Ринкови
Фінансова 
Бізнес- Соціальний Ресурсна й Інноваційніс
№ життєздатніст Примітки 
можливість ефект доступність потенціа ть 
ь 
л 
1 Виробництв Високий Середня Висока Високий Середня Підходить 
 
23 
 
Ринкови
Фінансова 
Бізнес- Соціальний Ресурсна й Інноваційніс
№ життєздатніст Примітки 
можливість ефект доступність потенціа ть 
ь 
л 
о екосумок з (просування (залежить від (можливе (особлив для старту 
вторинної сталого обсягів використан о 
сировини споживання) замовлень) ня залишків онлайн) 
тканин) 
Виробництв
Середня 
о уніформи Може стати 
Високий Висока (потрібен 
для бізнесів основою 
2 (працевлаштуван (стабільні B2B- облік Середній Низька 
(кафе, стабільного 
ня жінок) контракти) стандартів і 
клінінг доходу 
розмірів) 
тощо) 
Створення 
лімітованих Добре 
Висока 
текстильних підходить 
3 Середній Середня Висока Середній (оригінальний 
подарунков для промо-
дизайн) 
их наборів акцій 
(сезонних) 
Пошив 
Добре 
домашнього 
комбінуєть
4 та Високий Середня Висока Середній Середня 
ся з іншими 
кухонного 
напрямами 
текстилю 
Соціально 
Проведення 
значущий 
швейних Низька (без 
компонент, 
майстер- Високий (освіта підтримки – 
5 Висока Низький Висока можливий 
класів для + залучення) малоприбутков
як 
ВПО та е) 
паралельна 
жінок 
діяльність 
Виробництв
о 
Потребує 
брендованої 
активного 
6 текстильної Середній Висока Середня Високий Середня 
маркетингу 
продукції 
та PR 
для ГО / 
компаній 
Продаж 
через 
Середня Стратегічн
онлайн- Висока (при 
(потрібна о важливий 
7 магазин Середній налагодженому Високий Висока 
цифрова напрям для 
(Etsy, процесі) 
підтримка) масштабу 
Instagram, 
Prom) 
Оскільки мова йде про вибір бізнес-можливостей для соціального 
підприємства, найкраще тут підійде матриця пріоритетів з координатами: 
 Ось X: Ринковий потенціал (від низького до високого) 
 Ось Y: Соціальний ефект (від низького до високого) 
 
24 
 
Ця матриця дозволяє візуалізувати, які бізнес-можливості є стратегічно 
доцільними для реалізації в контексті соціального підприємства. 
Матриця пріоритетів для проєкту "Берегиня" 
Середній соціальний Низький 
Високий соціальний ефект 
 ефект соціальний ефект 
Високий ✅ 1. Екосумки 
✅ 6. Брендована 
ринковий ✅ 2. Уніформа для бізнесу — 
продукція для ГО 
потенціал ✅ 7. Онлайн-продажі 
Середній 
✅ 4. Кухонний/домашній ✅ 3. Подарункові 
ринковий — 
текстиль набори 
потенціал 
Низький 
✅ 5. Майстер-класи для 
ринковий — — 
жінок та ВПО 
потенціал 
 Висновки з матриці: 
 Найвищий пріоритет — ті ідеї, які мають одночасно високий 
соціальний ефект і ринкову життєздатність: 
�� екосумки, уніформа для бізнесу, онлайн-продажі. 
 Додаткові напрями з потенціалом масштабування — брендована 
продукція та кухонний текстиль. 
 Соціальні ініціативи з низьким комерційним потенціалом, але 
важливі як фонові проєкти для залучення/реабілітації — майстер-класи. 
Також важливо зазначити методику оцінки соціальної бізнес- 
можливості для проєкту. Вигляд методики від аналізу штучним інтелектом. 
Методика оцінки соціальної бізнес-можливості у рамках проєкту 
"Берегиня: Текстильне відродження" 
1. Загальні положення 
Методика оцінки соціальної бізнес-можливості слугує інструментом для 
систематизованого аналізу доцільності впровадження певного напряму 
діяльності в межах соціального підприємства. Вона дозволяє визначити рівень 
відповідності потенційного напряму стратегічним цілям, оцінити можливості 
для сталого функціонування та соціального впливу. 
 
25 
 
Методика ґрунтується на комплексному багатофакторному підході, що 
включає якісні та кількісні критерії та враховує як комерційний, так і 
соціальний ефект реалізації ідеї. 
2. Мета методики 
Метою є визначення пріоритетності та ефективності реалізації конкретної 
бізнес-ідеї в межах соціального підприємства з урахуванням її: 
 економічної доцільності; 
 соціального впливу; 
 ресурсної доступності; 
 стратегічної релевантності; 
 потенціалу до масштабування. 
3. Основні критерії оцінювання 
Оцінка соціальної бізнес-можливості здійснюється за п’ятьма основними 
критеріями: 
Критерій Опис 
Визначає, наскільки реалізація ініціативи сприяє досягненню 
1. Соціальний ефект соціальної мети підприємства (працевлаштування вразливих груп, 
інклюзія, розвиток громади). 
Оцінюється потенціал прибутковості або самозабезпечення напряму, 
2. Економічна 
можливість виходу на ринок і забезпечення стабільного грошового 
життєздатність 
потоку. 
Аналізується наявність необхідних матеріальних, кадрових, 
3. Ресурсна 
технологічних і організаційних ресурсів для запуску й реалізації 
доступність 
напряму. 
4. Ринковий Визначає обсяг цільового ринку, наявність конкурентних переваг, 
потенціал перспективи попиту на продукцію або послуги. 
5. Інноваційність та Оцінюється ступінь новизни, креативності або відмінності бізнес-ідеї 
унікальність в порівнянні з існуючими аналогами. 
4. Шкала оцінювання 
Оцінка кожного критерію здійснюється за 5-бальною шкалою, де: 
 5 балів – дуже високий рівень відповідності, 
 4 бали – високий рівень, 
 3 бали – середній рівень, 
 2 бали – низький рівень, 
 1 бал – відсутність відповідності або критично низький рівень. 
 
26 
 
Максимальна сума балів за всіма критеріями – 25 балів. 
Оцінка вище 20 балів свідчить про високу доцільність реалізації бізнес-
можливості. 
5. Формат оцінки 
Результати можуть бути представлені у вигляді таблиці: 
Соціальний Економічна Ресурсна Ринковий Загальна 
№ Назва ідеї Інноваційність 
ефект життєздатність доступність потенціал оцінка 
1 Екосумки 5 4 5 5 4 23 
Уніформа 
2 5 5 4 4 3 21 
для бізнесу 
... ... ... ... ... ... ... ... 
6. Результати та їхнє використання 
На основі результатів оцінювання здійснюється: 
 ранжування бізнес-можливостей за рівнем доцільності; 
 формування стратегічного плану дій щодо реалізації найбільш 
пріоритетних напрямів; 
 аргументація вибору напряму для подальшого інвестування, 
подання на гранти або партнерські ініціативи. 
7. Висновок 
Запропонована методика забезпечує об’єктивну та прозору основу для 
прийняття управлінських рішень у сфері соціального підприємництва. Вона 
дозволяє врахувати багатовимірну природу бізнес-ідей, поєднуючи економічну 
ефективність із соціальним впливом, що є ключовим у побудові сталих моделей 
уразливих громад. 
Ось заповнена таблиця оцінки соціальних бізнес-можливостей 
проєкту "Берегиня" за розробленою академічною методикою. Кожна ідея 
оцінена за п’ятьма критеріями за 5-бальною шкалою. 
Оцінка бізнес-можливостей проєкту "Берегиня" 
Ринкови
Соціальни Економічна Ресурсна Загальн
Назва бізнес- й Інноваційніст
№ й ефект життєздатніст доступніст а оцінка 
можливості потенціа ь 
(макс. 5) ь ь (з 25) 
л 
Виробництво 
1 5 4 5 5 4 23 
екосумок із 
 
27 
 
Ринкови
Соціальни Економічна Ресурсна Загальн
Назва бізнес- й Інноваційніст
№ й ефект життєздатніст доступніст а оцінка 
можливості потенціа ь 
(макс. 5) ь ь (з 25) 
л 
вторинної 
сировини 
Виробництво 
уніформи для 
бізнесів 
2 5 5 4 4 3 21 
(кафе, 
клінінг, 
майстерні) 
Створення 
подарункових 
3 текстильних 4 3 4 4 5 20 
наборів 
(сезонних) 
Пошив 
кухонного та 
домашнього 
4 текстилю 5 3 5 3 3 19 
(серветки, 
скатертини, 
фартухи) 
Проведення 
швейних 
5 майстер- 5 2 5 2 5 19 
класів для 
жінок ВПО 
Виготовлення 
брендованої 
продукції для 
6 ГО та 4 5 4 5 3 21 
соціально 
відповідальни
х компаній 
Продаж 
продукції 
через онлайн-
7 платформи 4 5 4 5 4 22 
(Etsy, 
Instagram, 
Prom) 
 
✅ Коротке тлумачення результатів: 
 Найвищий потенціал реалізації: 
�� Екосумки, онлайн-продаж, уніформа для бізнесу — мають як високий 
соціальний ефект, так і життєздатність на ринку. 
 
28 
 
 Соціально значущі, але менш прибуткові напрями: 
�� Майстер-класи для жінок, домашній текстиль — важливі для підтримки 
цільової групи, можуть реалізовуватись як допоміжна діяльність. 
 Перспективні креативні напрями: 
�� Подарункові набори, брендована продукція — мають потенціал для 
розширення, особливо у святкові періоди або в рамках співпраці з 
організаціями. 
 
 
Висновок до третього розділу 
 
У межах дослідження було розглянуто можливості використання 
інструментів штучного інтелекту (ШІ) для аналізу та оцінювання соціальних 
бізнес-ініціатив. Отримані результати демонструють значний потенціал 
інтелектуальних систем у підвищенні ефективності стратегічного планування в 
соціальному підприємництві. 
Однією з ключових переваг ШІ є здатність обробляти великі обсяги 
даних, виявляти релевантні закономірності та формувати аналітичні висновки 
на основі розрізнених інформаційних джерел — зокрема, соціальних мереж, 
звітної документації, результатів опитувань, відкритих статистичних баз. Це 
забезпечує глибше розуміння контексту функціонування соціального 
підприємства, дозволяє оперативно виявляти нові виклики, а також визначати 
перспективні напрями розвитку. 
Крім того, сучасні алгоритми машинного навчання сприяють побудові 
прогностичних моделей, здатних оцінити ймовірні соціальні ефекти 
впровадження окремих бізнес-ідей. Завдяки цьому можна заздалегідь 
моделювати вплив проєктної діяльності на цільову аудиторію, зокрема вразливі 
соціальні групи, та своєчасно виявляти ризики. 
Важливою функцією штучного інтелекту є також виявлення прихованих 
зв’язків і патернів у даних, що не завжди очевидні при традиційному аналізі. Це 
 
29 
 
відкриває можливості для ухвалення більш обґрунтованих управлінських 
рішень у процесі вибору, ранжування та пріоритезації соціальних ініціатив. 
Наприклад, шляхом проведення симуляцій, аналізу сценаріїв та оцінки 
ефективності за ключовими показниками впливу. 
Таким чином, застосування ШІ у сфері соціального підприємництва є 
перспективним напрямом, що сприяє підвищенню точності прогнозування, 
оптимізації ресурсного планування та підсиленню соціального ефекту проєктів 
через адаптивне управління.
 
30 
 
ВИСНОВКИ 
 
Проведене дослідження дозволило ґрунтовно проаналізувати соціальне 
підприємництво як новітній інструмент посилення соціальної політики, 
розширення економічних можливостей вразливих груп населення та 
підвищення ефективності вирішення проблем, які не завжди перебувають у 
фокусі державного управління. Отримані результати свідчать про зростаючу 
роль соціального підприємництва як ключового чинника формування 
інклюзивного, справедливого та економічно життєздатного суспільства. 
1. Теоретико-концептуальні засади соціального підприємництва 
На основі аналізу сучасної наукової літератури, законодавчих джерел 
та практичних підходів було систематизовано основні визначення поняття 
«соціальне підприємництво». У роботі враховано міжнародні трактування 
цього феномену, зокрема позиції західноєвропейських (Ф. Спреклі), англо-
американських (Г. Дефурні, М. Ньйога) та вітчизняних дослідників (Ю. Орел, 
О. Потапова). Узагальнено, що соціальне підприємництво репрезентує 
гібридну модель, яка поєднує бізнес-підходи з реалізацією соціальної місії, 
де економічна дохідність розглядається не як самоціль, а як інструмент 
досягнення соціального ефекту. 
Особливістю соціального підприємництва є орієнтація на суспільне 
благо, що проявляється у залученні до праці вразливих категорій населення, 
створенні інклюзивних умов зайнятості, розвитку локальних громад, 
підтримці екологічних ініціатив тощо. Ці аспекти визначають його 
багатофункціональну природу та дозволяють говорити про соціальне 
підприємництво як про альтернативну форму вирішення комплексних 
соціальних викликів. 
2. Моделі, принципи та механізми функціонування соціальних 
підприємств 
У межах роботи було проаналізовано специфіку організації та 
функціонування соціальних підприємств як в Україні, так і за її межами. 
Встановлено, що для більшості розвинених країн характерне інституційне 
 
31 
 
визнання соціального підприємництва (Велика Британія, Італія, Німеччина), 
тоді як в Україні даний сектор перебуває на етапі активного становлення. 
Попри відсутність усталеного правового статусу, соціальні підприємства в 
Україні демонструють високу динаміку розвитку. 
Серед ключових принципів соціального підприємництва, визначених у 
дослідженні, варто виокремити: 
 соціальну місію як центральний елемент діяльності; 
 фінансову стійкість через самозабезпечення; 
 реінвестування прибутку в розвиток підприємства чи соціальні 
ініціативи; 
 інноваційність та адаптивність до потреб цільових груп; 
 прозорість і підзвітність громаді. 
Окрему увагу приділено розгляду організаційно-правових моделей 
соціального підприємництва: кооперативи, неприбуткові організації з 
підприємницькою діяльністю, товариства з обмеженою відповідальністю з 
соціальною метою тощо. Досліджено переваги та виклики кожної з моделей з 
точки зору ефективності управління, гнучкості, фінансової стійкості та 
впливу на громаду. 
3. Соціальний ефект та вплив на розвиток громад 
Аналіз практик соціального підприємництва показав, що ця діяльність 
має позитивний мультиплікативний ефект на розвиток громад, зокрема у 
сфері зайнятості, інклюзії, просвітництва та соціальної згуртованості. 
Соціальні підприємства, особливо у регіонах, сприяють створенню доданої 
вартості на місцях, активізують локальні ініціативи та підвищують рівень 
соціального капіталу. Вони стають простором для реалізації громадянського 
потенціалу, особливо серед жінок, молоді, ветеранів, осіб з інвалідністю чи 
внутрішньо переміщених осіб. 
Окрім цього, соціальне підприємництво відіграє профілактичну роль, 
попереджаючи соціальне відчуження, депривацію та інституційну 
залежність. Його інтеграція в систему соціально-економічного розвитку 
громад дозволяє говорити про формування нової моделі партнерства: 
 
32 
 
"держава – громада – бізнес". 
4. Потенціал цифровізації: використання штучного інтелекту 
Окремим напрямом аналізу стала оцінка доцільності та ефективності 
використання інструментів штучного інтелекту в управлінні соціальним 
підприємництвом. У ході роботи було встановлено, що ШІ може бути 
корисним у процесах збору та обробки даних, прогнозування соціального 
ефекту, моніторингу впроваджених ініціатив, оптимізації ресурсів і 
візуалізації результатів. 
Алгоритми машинного навчання та аналітичні моделі дозволяють: 
 аналізувати поведінкові тенденції цільових груп; 
 виявляти приховані кореляції між впровадженими діями та соціальними 
результатами; 
 моделювати вплив окремих проєктів на соціальні показники; 
 здійснювати багатофакторну оцінку ефективності бізнес-можливостей 
(напр., SWOT, PEST, Porter’s Five Forces, KPI тощо). 
Проте досвід використання ШІ у межах дослідження також виявив ряд 
обмежень, пов’язаних із якістю навчальних даних, нечіткістю формулювань і 
необхідністю постредагування результатів. Це підкреслює потребу в 
поєднанні ШІ з експертним аналізом, а також — в етичному й критичному 
підході до цифрових рішень у соціальній сфері. 
 
Загальний висновок 
Узагальнюючи результати дослідження, можна стверджувати, що 
соціальне підприємництво є стратегічно важливим ресурсом для 
державної політики в соціальній сфері, який дозволяє забезпечити гнучке 
реагування на актуальні виклики, сприяти сталому розвитку громад та 
розширювати простір громадянської участі. В умовах сучасних соціально-
економічних трансформацій, посилення кризових явищ та обмежених 
можливостей держави, саме соціальні підприємства здатні стати носіями 
інноваційних рішень, солідарності та економічної мобільності. 
Подальше впровадження інструментів штучного інтелекту, цифрових 
 
33 
 
технологій та міжсекторального партнерства сприятиме не лише підвищенню 
ефективності самих підприємств, а й розвитку нової моделі соціального 
управління, заснованої на принципах відкритості, відповідальності та 
сталості. 
. 
 
34 
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 
 
1. Арапетян, А., & Архипчук, О. (2008). Чисті прибутки соціального 
підприємництва. Практика управління, (7). 
http://svb.ua/sites/default/files/Social_enterprises.pdf 
2. Богатир, Н. (2016, Лютий 15). Соціальне підприємництво як 
неоціненна необхідність для України. Vox Ukraine. 
https://voxukraine.org/2016/02/15/sotsialnepidpryemnytstvoyakneotsinenna-
neobhidnist-dlya-ukrainy-ua 
3. Голуб’як, Н. (2017). Соціальне підприємництво як механізм 
вирішення соціально-політичних проблем. S.P.A.C.E., (2), 16–20. 
4. Гулевська-Черниш, А. (2018, Березень 16). Соціальне 
підприємництво: європейський зліт vs український реалізм. Дзеркало тижня. 
https://dt.ua/SOCIUM/socialne-pidpriyemnictvo-yevropeyskiy-zlit-vs-ukrayinskiy-
realizm-272250_.html 
5. Доброва, Н. В. (2015). Соціальне підприємництво. Вісник ОНЕУ, 
(59), 112–117. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/4298/1/.pdf 
6. Каменко, І., & Виговська-Каменко, Т. (n.d.). Соціальне 
підприємництво як відповідь суспільства на соціальні потреби. Liga.net. 
https://biz.liga-zakon.net/interview/205014_sotsalne-pdprim-nitstvo-yak-vdpovd-
susplstva-na-sotsaln-potrebi 
7. Кифяк, В., & Малиш, Л. (2020). Соціальне підприємництво: 
проблеми та перспективи. Бізнес Інформ, (5), 275–280. 
8. Косович, Б. (2020). Соціальне підприємництво в Україні: 
актуальні питання становлення. Економіка та держава, (3), 77–81. 
9. Лункіна, Т., & Іваненко, Г. (2019). Особливості розвитку 
соціального підприємництва: закордонний досвід. Modern Economics, 1(5), 
142–147. 
10. Орел, Ю. Л. (2008). Соціальне підприємництво: сучасний стан та 
перспективи розвитку. У О. Ю. Амосов (Ред.), Державне регулювання 
соціального підприємництва та соціально-відповідального бізнесу: Матеріали 
 
35 
 
Першої міжнародної науково-практичної конференції (с. 87–93). Харків: 
ХОМО «Союз молодих підприємців». 
11. Саприкіна, М. (2019, Жовтень 31). Навіщо бізнесу звіти зі сталого 
розвитку. Економічна правда. 
https://www.epravda.com.ua/columns/2019/10/31/653160 
12. Флюнт, С. (n.d.). Соціальне підприємництво – для громад, а не 
заради ґешефту. 
13. Як в Україні розвивається соціальний бізнес. (2018, Січень 16). 
Тиждень.ua. https://tyzhden.ua/Economics/207751 
14. Прожога, І. В., Мануйлович, Ю. М., & Сачко, О. (2018). 
Євроінтеграція та аспекти інтернет-торгівлі. Глобальні та національні 
проблеми економіки, (21), 373–377. http://www.agrosvit.info/?op=1&z=2565&i=8 
15. Прожога, І. В., & Матвієвський, О. (2018). Комплексний підхід до 
процесу формування конкурентної стратегії підприємства. Агросвіт, (3), 46–
48. http://www.agrosvit.info/?op=1&z=2565&i=8 
16. Галушка, З. І. (2013). Феномен соціального підприємництва: 
поняття та перспективи розвитку в Україні. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка, 
(148), 15–17. 
17. Halushka, Z. I. (2013). Fenomen sotsialnoho pidpryiemnytstva: 
poniattia ta perspektyvy rozvytku v Ukraini. Visnyk KNU im. T. Shevchenka, (148), 
15–17. 
18. Довгаль, О. В. (2014). Проблеми розвитку соціального 
підприємництва. Ефективна економіка, (1). 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2666 
19. Dovhal, O. V. (2014). Problemy rozvytku sotsialnoho 
pidpryiemnytstva. Efektyvna ekonomika, (1). 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2666 
20. Ільченко, Н. В. (2010). Соціальне підприємництво як інструмент 
економічного та соціального розвитку громади. Економіка та держава, (12), 
127–129. 
 
36 
 
21. Ilchenko, N. V. (2010). Sotsialne pidpryiemnytstvo yak instrument 
ekonomichnoho ta sotsialnoho rozvytku hromady. Ekonomika ta derzhava, (12), 
127–129. 
22. Каталог соціальних підприємств України 2016–2017 рр. (2017). 
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 
http://www.socialbusiness.in.ua 
23. Kataloh sotsialnykh pidpryiemstv Ukrainy 2016–2017 rr. (2017). Kyiv: 
Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia». 
http://www.socialbusiness.in.ua 
24. Кірєєва, О. Б. (2011). Соціальне підприємство як інструмент 
державної соціальної політики. http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2011-
02(6)/11kobdsp.pdf 
25. Кацьора, О. (2020). Теоретичний аналіз соціальної 
відповідальності бізнесу. Габітус, (17), 35–38. 
26. Кацьора, О. (2020). Теоретичні основи аналізу соціальних 
проблем. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики, (86), 
71–76. 
27. Кацьора, О. В. (2020). Соціологічна інтерпретація соціальних 
проблем. Грані, (6–7), 39–45. 
28. Спреклі, Ф. (2011). Посібник з планування соціального 
підприємництва. British Council. 
http://www.britishcouncil.org.ua/sites/default/files/posibnik_z_planuvannya_socialn
ogo_pidpriiemstva.pdf 
29. Sprekli, F. (2011). Posibnyk z planuvannia sotsialnoho 
pidpryiemnytstva. British Council. 
http://www.britishcouncil.org.ua/sites/default/files/posibnik_z_planuvannya_socialn
ogo_pidpriiemstva.pdf 
30. Ступіна, Л. Е. (2016). Соціальне підприємництво та перспективи 
його розвитку в Україні. У Економічні проблеми сталого розвитку: 
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції імені проф. 
Балацького О. Ф. (с. 153–154). Суми: СумДУ. 
 
37 
 
31. Stupina, L. E. (2016). Sotsialne pidpryiemnytstvo ta perspektyvy yoho 
rozvytku v Ukraini. In Ekonomichni problemy staloho rozvytku: materialy 
Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii imeni prof. Balatskoho O. F. (pp. 
153–154). Sumy: SumDU. 
32. UN Ukraine. (2017). Цілі сталого розвитку 2016–2030. 
http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku 
33. Tsili Staloho rozvytku 2016–2030. (2017). UN Ukraine. 
http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku 
34. Шаповалова, Т. В. (2016). Соціальне підприємництво і 
фандрейзинг. Київ: МФСА. 
35. Shapovalova, T. V. (2016). Sotsialne pidpryiemnytstvo i fandreizynh. 
Kyiv: MFSA. 
36. Alvord, S. H., Brown, L. D., & Letts, C. W. (2004). Social 
entrepreneurship and societal transformation: An exploratory. The Journal of 
Applied Behavioral Science, 40(3), 260–282. 
37. Dees, J. G. (2001). The meaning of social entrepreneurship. Center for 
the Advancement of Social Entrepreneurship. 
http://www.caseatduke.org/documents/dees_sedef.pdf 
38. Shaw, E., & Carter, S. (2007). Social entrepreneurship: Theoretical 
antecedents and empirical analysis of entrepreneurial processes and outcomes. 
Journal of Small Business and Enterprise Development, 14(3), 418–434. 
39. United Nations General Assembly. (2015). Transforming our world: 
The 2030 Agenda for Sustainable Development: Resolution adopted by the General 
Assembly on 25 September 2015. 
http://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/RES/70/1&Lang=E 
40. Сушко, Д. (2023). Державні соціальні програми та умови їх 
реалізації. У ПОЛІТ. Сучасні проблеми науки. Гуманітарні науки: тези 
доповідей ХХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів 
вищої освіти і молодих учених (Т. 1, с. ХХ–ХХ). Київ.