ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
(повненайменуваннявищогонавчальногозакладу) 
Факультетгуманітарнихтехнологій 
 
(повненайменуванняінституту,найменуванняфакультету(відділення) 
Кафедрасоціальногозабезпечення 
 
(повнаназвакафедри(предметної,циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
  
 
КВАЛІФІКАЦІЙНАРОБОТАМАГІСТРА 
на тему 
«ПРОФІЛАКТИКА АБ’ЮЗИВНИХ СТОСУНКІВ  
СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ» 
 
 
 
Виконала: студентка 6 курсу, групи СЗМ-023 
спеціальності232«Соціальнезабезпечення» 
(шифріназва спеціальності (спеціалізації) 
 
 
Котко А.А. 
(прізвищетаініціали) 
 
Науковий керівникАрхипова С.П. 
(прізвищетаініціали) 
Рецензент   __________________________ ____________ 
(прізвищетаініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси–2024р.
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційнийрівень магістр 
 
Галузьзнань 23 Соціальна робота 
(шифр і назва)
 
Спеціальність 232 “Соціальнезабезпечення” 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
    Зав. кафедри 
   ____________ к.е.н., доц. Бєлова І.О 
  “_____” _______________20 ____ р. 
  
 
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 
 
Здобувачці Котко Анастасії Андріївні на  підготовкукваліфікаційноїроботи 
магістрана тему: «Профілактика аб’юзивних стосунків серед студентської 
молоді». 
Темузатвердженонаказомвід«13» червня 2024р. №194/04 
КваліфікаційнароботамагістравиконуєтьсянаматеріалахЧеркаського міського 
центру соціальних служб. 
 
Планкваліфікаційноїроботимагістра 
 
Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми профілактики аб’юзивних відносин 
серед студентської молоді. Аб’юз у стосунках серед студентської молоді як 
соціальна проблема. Зміст, форми, методи, рівні профілактики аб’юзивних 
стосунків серед студентської молоді. Проблеми захисту в Україні та зарубіжний 
досвід запобігання від домашнього насильства. 
Розділ 2. Емпіричне дослідження та аналіз інноваційних підходів до 
профілактичних  компаній в сфері запобігання аб’юзивних стосунків серед 
студентської молоді. Організація та методика емпіричного дослідження 
3 
 
соціального проекту «Любов без страху». Проєкт запобігання та протидії 
домашнього насильству «Міста громади, вільні від домашнього насильства з 
Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA) у місті Черкаси. 
Розділ 3. Соціальний проект «Любов без страху». Характеристика бізнес-
ідеї соціального проєкту «Любов без страху». Концепція етапів реалізації проєкту. 
Грантова заявка проєкту «Любов без страху». Фінансовий план. 
Об’єкт дослідження – аб’юзивні стосунки серед студентської молоді. 
Предмет дослідження– методи та засоби профілактики аб’юзивних стосунків 
серед студентської молоді. 
Мета кваліфікаційної роботи магістра: полягає удослідженні теоретичних і 
практичних аспектів профілактики аб’юзивних стосунків серед студентської 
молоді та розробці соціального проєкту «Любов без страху»спрямований на 
профілактику аб’юзивних стосунків. 
Конкретнізавдання,якіздобувачвищоїосвітиповиненвиконатидля 
досягнення поставленої мети: 
У розділі1:Розглянути теоретичні аспекти проблеми профілактики 
аб’юзивних відносин серед студентської молоді.Провести моніторинг проблем 
захисту в Україні та зарубіжний досвід запобігання від домашнього насильства. 
У розділі 2: Провестиемпіричне дослідження та проаналізувати інноваційні 
підходів до профілактичних компаній в сфері запобігання аб’юзивних відносин серед 
студенської молоді. 
У розділі 3: Окреслити особливостіі бізнес ідеї соціального проєкту «Любов 
без страху». 
 
Завданняпідготував 
науковийкерівник   Архипова С.П. 
(підпис)                              (прізвищета ініціали) 
« » 2024р 
Завданняодержалаздобувачка 
 Котко А.А. 
(підпис)                              (прізвищета ініціали) 
« » 2024р 
РЕФЕРАТ 
Основнийтексткваліфікаційноїроботимагістравикладенийна85 сторінках. 
Робота містить 12 таблиць, 2 рисунків, список використаних джерел з 
65найменувань, 4 додатки. 
Об’єктом дослідження є аб’юзивні стосунки серед студентської молоді. 
Предмет дослідження:методи та засоби профілактики аб’юзивних 
стосунків серед студентської молоді. 
Метароботи полягає удослідженні теоретичних і практичних аспектів 
профілактики аб’юзивних стосунків серед студентської молоді та розробці 
соціального проєкту «Любов без страху»спрямований на профілактику 
аб’юзивних стосунків. 
Завдання роботи є: 
1. Розкрити сутність аб’юзу серед студентської молоді як соціальної 
проблеми. 
2. З’ясувати зміст, форми, методи та рівні профілактики аб’юзивних 
стосунків. 
3. Проаналізувати зарубіжний досвід запобігання насильству. 
4. Оцінити інноваційні підходи до реалізації профілактичних кампаній в 
Україні. 
5. Розробити соціальний проєкт «Любов без страху», спрямований на 
профілактику аб’юзивних стосунків та окреслити особливостіі його бізнес ідеї. 
За результатами дослідження сформульовані висновки: 
1. Розкрито сутність аб’юзу серед студентської молоді як соціальної 
проблеми. 
2. З’ясовано зміст, форми, методи та рівні профілактики аб’юзивних 
стосунків. 
3. Проаналізувано зарубіжний досвід запобігання насильству. 
4. Оцінено інноваційні підходи до реалізації профілактичних кампаній в 
Україні. 
5 
 
5. Розроблено соціальний проєкт «Любов без страху», спрямований на 
профілактику аб’юзивних стосунків та окреслити особливостіі його бізнес ідеї. 
Основний зміст відображено у наукових публікаціях: Котко А.А. Аб’юзивні 
стосунки, їх причини та профілактика. Збірник наукових праць студентів №5, 
2024 (Полтава ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка) 2024. С.79-84; Котко А.А. 
Технологічний аспект підтримки осіб, які постраждали від аб’юзивних стосунків. 
Збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (15-16 
травня  
Практична значущість магістерської дипломної роботи полягає в її науково-
теоретичній та прикладній цінності. Отримані результати можуть бути 
використані соціальними педагогами, психологами, керівниками закладів 
середньої та вищої освіти та кураторамигруп для запобігання аб’юзивних відносин 
серед студенської молоді в освітньому середовищі. Матеріали дослідження також 
стануть корисними під час підготовки студентами доповідей та рефератів на 
відповідну тему. 
 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2024 рік  
Рік захисту роботи 2024 рік  
 
 
6 
 
 ЗМІСТ  
ВСТУП………………………………………………………………………………. 7 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ 11 
АБ’ЮЗИВНИХ ВІДНОСИН СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ………  
 1.1. Аб'юз у стосунках серед студентської молоді як соціальна проблема 11 
 1.2. Зміст, форми, методи, рівні профілактики аб'юзивних стосунків 15 
серед студентської 
молоді……………………………….................................. 
 1.3. Проблеми захисту в Україні та зарубіжний досвід запобігання від  
домашнього насильства……………………………….......................... 20 
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ 27 
ПІДХОДІВ ДО ПРОФІЛАКТИЧНИХ КОМПАНІЙ В СФЕРІ  
ЗАПОБІГАННЯ АБ’ЮЗИВНИХ ВІДНОСИН СЕРЕД СТУДЕНСЬКОЇ  
МОЛОДІ………………………………………………………………………… 
 2.1. Методика емпіричного дослідження соціального проєкту «Любов  27 
без страху ………………………………………………………………… 
 2.2. Проєкт запобігання та протидії домашньому насильству «Міста і 44 
 громади, вільні від домашнього насильства» з Фондом ООН у галузі 
народонаселення (UNFPA) у місті Черкаси 
……………………………… 
РОЗДІЛ 3  СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ «ЛЮБОВБЕЗСТРАХУ»……………. 55 
 3.1. Характеристика бізнес ідеї соціального проєкту «Любов без страху» 55 
 3.2. Концепція етапів реалізації проєкту…………………………………… 58 
3.3. Грантова заявка проєкту «Любов без страху»………………………….. 61 
3.4.  Фінансовий план……………………………………………………………………. 63 
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………... 70 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................................. 75 
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..…... 77 
 
  
7 
 
 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ 
 
ВПО Внутрішньо переміщена особа 
ЗМІ Засоби масової інформації 
США Сполучені штати Америки 
БО Благодійна організація 
ООН Організація об’єднаних націй 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8 
 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми роботи.Аб’юзивні стосунки серед студентської молоді 
є гострою соціальною проблемою, яка негативно впливає на їхній фізичний, 
емоційний та соціальний стан. Студентська молодь, яка знаходиться на етапі 
становлення особистості, часто стає вразливою до психологічного тиску, 
маніпуляцій та інших форм насильства в стосунках. В умовах зростання 
соціальної напруги в Україні, викликаної як внутрішніми, так і зовнішніми 
факторами, проблема профілактики аб’юзу набуває особливої актуальності. Її 
вирішення сприяє не лише створенню безпечного освітнього середовища, але й 
формуванню культури здорових стосунків у суспільстві. 
Саме розробка ефективних методів профілактики та підтримки може значно 
зменшити випадки аб'юзу серед молоді, що є важливим аспектом для 
формування здорових міжособистісних стосунків. У світі глобальних зусиль 
щодо боротьби з насильством та дискримінацією, ця проблема потребує значної 
уваги. Актуальність та соціально-педагогічне значення порушеного питання, 
соціальні зміни, взаємозв'язок із психічним здоров'ямта недостатній рівень 
теоретичного і практичного опрацювання проблеми зумовили вибір нашої теми 
дослідження:«Профілактика аб’юзивних стосунків серед студентської молоді». 
В останні роки усе більше уваги приділяється проблемі насильства та 
аб’юзу в суспільстві, що підтверджує їхню актуальність та значний рівень 
поширення. Це зумовило активну роботу в напрямі наукових досліджень, 
інноваційних розробок і впровадження практичних заходів для подолання цих 
проблем. Вагомий внесок у цій сфері зробили Міністерство освіти і науки 
України, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», 
Громадська організація «Ла Страда-Україна» та дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), 
діяльність яких підтримується фінансуванням Європейського Союзу. Серед 
досягнень – розробка навчальних програм і методичних матеріалів, спрямованих 
на запобігання насильству, зокрема в освітньому середовищі. 
9 
 
Втім, якщо кількість розробок, що стосуються проблеми насильства, 
активно та неперервно збільшується, то кількість наукових надбань стосовно 
аб’юзу досі є набагато меншою та збільшується не так активно. Однією з причин 
такої різниці є те, що сам термін «аб’юз» є набагато новішим від терміну 
«насильство». Відповідно і явище аб’юзу почали досліджувати не так давно як, 
наприклад, те ж саме насильство. Сьогодні термін «аб’юз» широко 
використовується молоддю та активно з'являється у засобах масової інформації. 
Однак варто зазначити, що наукові дослідження в цій сфері залишаються 
обмеженими. Найчастіше це поняття асоціюють із домашнім насильством, хоча 
іноді його застосовують для опису стосунків із насильницькими ознаками, які не 
мають сімейного або подружнього характеру. 
Варто підкреслити, що в різних публікаціях та дослідженнях поняття 
«аб’юз» трактується по-різному, що створює труднощі для визначення його 
чітких меж. Незважаючи на популярність терміну та його активне використання, 
універсального визначення поки що немає, що ускладнює науковий аналіз явища 
та розробку ефективних методів протидії. 
Водночас, попри недостатню наукову розробленість теми, проблема 
аб’юзивних стосунків поступово привертає увагу суспільства. Це стимулює 
проведення нових досліджень, про що свідчать роботи таких науковців, як 
Кульбака Т., Півоварова А., Садовникова А., Семиченко В. та інших. Усе це 
підтверджує актуальність зазначеної проблематики. 
Ступінь вивченості проблеми. Феномен аб’юзивних стосунків, зокрема 
серед молоді, став об’єктом численних закордоннихнаукових досліджень. Цій 
темі приділяли увагу такі науковці, як : А. Бандура, А. Басс, Л. Берковіц,Р. Берон, 
К. Бютнер, В. Голлічер, А. Гольцберг, Р. Джін, Е. Доннерштейн, Р. Коннелл, 
Н. Левітов, К. Лоренц, Л. Лушпай, Г. Макміллан, К. Мойєр, 
Д. Оліффе,Д. Річардсон,Дж. Скотт, А. Сторр, Т. Ховард, С. Фешбек,Е. Фромм та 
інші.Однак вони не не розглядали питання аб’юзивних стосунків молодіжному 
середовищіДослідження українських науковців базуються виключно на 
зарубіжному досвіді.Перша публікаціяпро аб’юз з’явилаися в Україні у 2005 
10 
 
році.До проблеми аб’юзивних стосунків в освітньомусередовищі зверталися 
М. Алєксєєнко,С. Бурова, М. Дмитренко,О. Дроздов,О. Лавриненко, 
О. Ожийова,В. Панок, Н. Сайко,Ю. Савельєв, Т. Салата, В. Синьов, І. Смазновата 
інші українські дослідники.Заслуговують на увагу і роботи О. Барліт, 
О. Коломієць,О. Мальцевої та інших, які визначаютьаб’юз як повторювану та 
свідому поведінку, спрямовану на те, щоб викликати страх, завдаючи болю та 
погрожуючи подальшою агресією. Людина-аб’юзер впливає на жертву не 
фізично, а шляхом психологічних маніпуляцій, ігор, тиску талукавства. Аб’юзер 
насправді змушує партнера робити те, чого хоче безпосередньо саме він. 
Мета роботи полягає   у дослідженні теоретичних і практичних аспектів 
профілактики аб’юзивних стосунків серед студентської молоді та розробці 
соціального проєкту «Любов без страху»спрямований на профілактику 
аб’юзивних стосунків. 
Визначена мета обумовила такі завдання:  
1. Розкрити сутністьаб’юзу серед студентської молоді як соціальної проблеми. 
2. З’ясувати зміст, форми, методита рівні профілактики аб’юзивних стосунків. 
3. Проаналізувати зарубіжний досвід запобігання насильству. 
4. Оцінити інноваційні підходи до реалізації профілактичних кампаній в 
Україні. 
5. Розробити соціальний проєкт «Любов без страху», спрямований на 
профілактику аб’юзивних стосунків та окреслити особливостіі йогобізнес 
ідеї. 
Об’єкт дослідження– аб’юзивні стосунки серед студентської молоді. 
Предмет дослідження–методи та засоби профілактики аб’юзивних 
стосунків серед студентської молоді. 
Методи дослідження. Методику дослідження побудовано з урахуванням 
поставленої мети, завдань кваліфікаційної роботи, її об’єкта та предмета. Для 
досягнення об’єктивності,повноти та всебічності результатів використовувалися 
методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, систематизація 
наукових джерел, (порівняльний метод дав можливість дослідити зарубіжний 
11 
 
досвід у досліджуваній сфері профілактиці аб’юзивних стосунків та окреслити 
перспективні напрямки його впровадження в Україні):емпіричні: аналіз 
інноваційних практик та проєктів у сфері профілактики насильства;прикладні: 
розробка та обґрунтування соціального проєкту«Любов без страху». 
Теоретичне значення роботи полягає впроведенні теоретичного аналізу 
проблеми виявлення та запобігання аб’юзивним стосункам у студентському 
середовищі. Зокрема, уточнено сутність понять «аб’юз» та «аб’юзивні стосунки», 
їх основні характеристики та структурні особливості. 
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізу аб’юзних 
відносинсеред студентської молоді: 
- з’ясовано основні причини, що зумовлюють виникнення аб’юзивних 
відносин у поведінці студентів. Виявлено механізми подолання аб’юзивних 
відносин у спілкуванні, що лежать у площині рефлексивних умінь та навичок 
індивіда. 
- узагальнено теоретичні аспекти профілактики аб’юзивних відносин серед 
студентської молоді; 
- досліджено ставлення молоді до проблеми аб’юзу в стосунках шляхом 
онлайн-анкетування через Google Forms; 
- розкрито інноваційні підходи до профілактичних компаній у сфері 
запобігання аб’юзивних відносин серед студенської молоді; 
- розробленосоціальний проект «Любов без страху», який сприяє розвитку 
критичного мислення у молоді, навчаючи оцінювати свої відносини та виявляти 
негативні чинники. 
Практична значущість магістерської дипломної роботи полягає в її науково-
теоретичній та прикладній цінності. Отримані результати можуть бути 
використані соціальними педагогами, психологами, керівниками закладів 
середньої та вищої освіти та кураторамигруп для запобігання аб’юзивних відносин 
серед студенської молоді в освітньому середовищі. Матеріали дослідження також 
стануть корисними під час підготовки студентами доповідей та рефератів на 
відповідну тему. 
12 
 
Розроблений авторкою проєкт «Любов без страху» може бути успішно 
впроваджений у практичну діяльність психологів і соціальних педагогів у 
закладах освіти. 
Основний зміст відображено у наукових публікаціях: Котко А.А. Аб’юзивні 
стосунки, їх причини та профілактика. Збірник наукових праць студентів №5, 
2024 (Полтава ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка) 2024. С.79-84; Котко А.А. 
Технологічний аспект підтримки осіб, які постраждали від аб’юзивних стосунків. 
Збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (15-16 
травня 2024 р.).  
13 
 
РОЗДІЛ 1  
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ АБ’ЮЗИВНИХ 
ВІДНОСИН СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ 
 
1.1.  Аб'юз у стосунках серед студентської молоді як соціальна проблема 
Наразі максимальна увага психологів, соціальних працівників 
сконцентрована на питанні насильницької поведінки в сучасному світі, яке є 
актуальним для людства через його поширеність. Дефініції «аб’юз» та 
«насильство» грунтовно закріпилися в свідомості людини. Ці явища такі ж 
небезпечні, як і поширені. Процес соціальної кризи, яка здійснюється у соціумі, 
чинить негативний вплив на розуміння поведінки людей, створюючи тривожність 
та напруженість, злість, безжальність та насилля [10]. 
Дослідження українських науковців базуються на зарубіжному 
досвіді[28].Зокрема, розглядаються проблеми насилля в сучасному 
освітньомусередовищі:І. Бехом, О. ДіхтієвськоюО. Дроздовим,О. Ліщинською, 
В. Михайловим,Л. Найдьоновою, Ю. Савельєвим, Т. Салатою,Л. Рудь, 
І. Смазновоюта та іншими. Заслуговують на увагу і роботи О. Барліт, 
О. Коломієць,О. Мальцевої та інших, які визначаютьаб’юз як повторювану та 
свідому поведінку, спрямовану на те, щоб викликати страх, завдаючи болю та 
погрожуючи подальшою агресією. Людина-аб’юзер впливає на жертву не 
фізично, а шляхом психологічних маніпуляцій, ігор, тиску талукавства. Аб’юзер 
насправді змушує партнера робити те, чого хоче безпосередньо саме він. [3]. 
Т.Кульбабка (в галузігендерних студій,) вважає, що високі показники 
поширення абʼюзу в студентському середовищі пов'язані з браком гендерної 
рівності, стереотипами та ілюзіями стосовно кохання і насильства в парі. Вона 
наголошує на необхідності подолання гендерних упереджень[26]. 
С.Карплюк стверджує, що молоді люди часто не мають навичок 
конструктивного вирішення конфліктів і схильні до емоційної незрілості, що 
створює передумови для абʼюзу. Вона пропонує розвивати емоційний інтелект та 
навички здорової комунікації[22]. 
14 
 
Романова Н.Ф., Семигіна Т.В., Левченко В.М. зауважує, що студенти 
можуть перебувати в ізоляції від сім'ї та друзів, що посилює вразливість до 
абʼюзивних стосунків. Вона закликає розвивати мережі підтримки для молоді[40]. 
Максим О.В., Рябовол Т.А. вказує, що нормалізація насильства в медіа, 
ігровій індустрії та субкультурах підсилює його прийнятність серед молоді. Вона 
пропонує проводити освітні кампанії для протидії цьому[30]. 
Акімов В.Ю.підкреслює, що "недостатня обізнаність студентів про правові 
аспекти та механізми захисту від абʼюзу ускладнює подолання цієї проблеми"[2].  
Таким чином, науковці акцентують увагу на комплексному характері 
проблеми абʼюзу та необхідності системних зусиль для її вирішення. 
Англійське слово «abuse» утворюється від злиття двох слів та означає 
«аномальне використання» або «ви зазнали насильства». Цей термін здебільшого 
використовується, коли мова йде про міжособистісні стосунки[4]. 
Аб’юззможе відчути практично кожна людина. У світі воно приймає 
усілякірізновиди. Як не сумно, але, як правило, переважна більшість людей не 
здатні розпізнавати токсичні стосунки, тому стають жертвами ситуацій 
тапомиляються,плутаючикохання із жорстокістю. Виплутатися з них складно, але 
цілком можливо, отримавши поради відповідних фахівців[3]. 
Аб’юз поєднує знущання, насильство, образу. Газлайтинг є у більшості 
випадків прийомом аб’юзерів. Це спосіб встановити тотальний контроль аб’юзера 
над іншою людиною, бажання досягти того, щоб жертва втратила зв’язок із 
навколишнім світом.  
Фізичне насильство та наруга над жертвою призводить до виникнення 
психічних розладів і фізичних та психологічних травм. Наслідки таких дій 
нелегко залікувати без допомоги компетентного фахівця[24]. 
Як наголошують О.Гумін, Г. Римарчук,найчастіше за все,жертва аб’юзу не 
повідомляє про свої проблеми тапобоюється звертатися за допомогою. Емоційний 
стан жертви аб’юзу завжди помітний оточуючим. У таких випадках вони не 
усвідомлюють, що зазнають тиску аб’юзу і рано чи пізно настає час, коли 
15 
 
відбувається порушення її психіки. У такому разі потрібна консультація з 
відповідним фахівцем для отримання кваліфікованої допомоги[14]. 
Іншими словами, аб’юзивні стосунки (від англ. abusiverelationships) 
цеузалежнені стосунки, в яких кривдник порушує власні кордони жертви, 
принижує її, допускає безпощадністьу спілкуванні та діях з метою 
пригніченнясили волі жертви[10]. 
Бути аб’юзером може як чоловік, так і жінка, хоча за статистикою чоловіків-
аб’юзерів значно більше. Вважається, що піддавати жорстокій поведінцізначущу 
людину схильні як правило чоловіки (понад 30%). Однак тирани трапляються і 
серед жінок (до 10%). У певних варіаціях аб’юзинг може проявлятися і у 
стосунках між батьками та дітьми, колегами по роботі, друзями[1]. 
Виразною рисою образливих стосунків є так звані «емоційні гойдалки», при 
яких настрій аб’юзера різко змінюється із доброзичливого, який для жертви є 
привабливим та цілком її задовольняє, до роздратованого, жорстокого та 
примхливого, або стає байдужим без помітної причини, і його вчинки викликають 
у жертви обурення та страх[1].  
Усі маніпуляції, які використовує аб’юзер, зорієнтовані на утримання 
жертви під своїм впливом, зміцнити її узалежнене становище. Багато жертв 
жорстокого поводження часто плутають психологічне насильство з поганим 
настроєм свого партнера, тому й намагаються йому догодити[7]. 
Аб'юз в стосунках серед студентів може мати різні наслідки для фізичного 
та психологічного здоров'я постраждалих. Жертви можуть відчувати стрес, 
тривогу, депресію та втрату самооцінки. Це може також вплинути на їх академічні 
досягнення та соціальну адаптацію. Особливу увагу слід приділити превенції 
аб'юзу у стосунках серед студентської молоді. Важливо, щоб університети та 
коледжі мали політики, які забезпечують безпеку і підтримку для студентів, що 
стикнулися з аб'юзом. 
Також потрібно проводити освітні кампанії, спрямовані на підвищення 
усвідомленості стосовно аб'юзу та розповсюдження навичок здорових стосунків. 
16 
 
Психологічна підтримка та консультування мають бути доступними для 
студентів, які досліджують аб'юз у стосунках. Створення безпечних просторів, де 
студенти можуть відкрито говорити про свої проблеми та отримувати підтримку, 
є важливим кроком у боротьбі з аб'юзом у студентському середовищі. 
Загальносуспільна увага до проблеми аб'юзу серед студентської молоді є 
важливою для створення свідомого середовища, в якому це насильство не 
толерується. Праця всіх заінтересованих сторін – університетів, коледжів, 
студентських організацій, урядових і неприбуткових організацій – є необхідною 
для протидії аб'юзу у стосунках серед студентської молоді[12]. 
Усвідомлення проблеми, освіта, підтримка та встановлення ефективних 
політик – це кроки, що можуть допомогти зменшити випадки аб'юзу у стосунках 
серед студентської молоді. Збільшення усвідомленості, розмови на цю тему та 
надання ресурсів для допомоги жертвам - це важливі кроки у створенні 
безпечного та підтримуючого середовища для всіх студентів. Додатковою 
важливою аспектою в боротьбі з аб'юзом у стосунках серед студентської молоді є 
створення культури згоди та поваги. Це означає, що студенти мають бути 
поінформовані про важливість згоди в усіх аспектах стосунків, включаючи 
фізичний та сексуальний контакти. Необхідно підкреслювати, що згода має бути 
вільним, ясним та активним зобов'язанням обох партнерів[41]. 
Освітні програми повинні включати навчання про здорові стосунки, 
комунікацію, вирішення конфліктів та важливість поваги до особистості. 
Студентам слід надавати можливості вивчити навички емоційного і соціального 
інтелекту, що допоможе їм розпізнавати ознаки аб'юзу та встановлювати межі 
відносин. Подолання стереотипів щодо гендерних ролей також є важливим 
аспектом у протидії аб'юзу у стосунках серед студентської молоді. Студенти 
повинні бути усвідомлені, що насильство ніколи не є прийнятним, незалежно від 
статі чи гендерної приналежності. Розширення розуміння про різноманітність та 
включення допомагають створити середовище, де кожна людина може бути 
поважаною та захищеною[55]. 
17 
 
Крім того, університети та коледжі повинні мати ефективні процедури та 
механізми звітування щодо випадків аб'юзу. Студентам має бути надана 
можливість довіритися кому-небудь із загальної спільноти, включаючи 
консультантів, викладачів, адміністрацію та правоохоронні органи. Необхідно 
забезпечити конфіденційність та безпеку осіб, які звертаються за допомогою. 
Нарешті, важливо визнати, що боротьба з аб'юзом у стосунках серед 
студентської молоді є колективною відповідальністю. Студенти, викладачі, 
адміністрація, батьки та громадські організації повинні спільно працювати, щоб 
створити безпечне та підтримуюче оточення для всіх. 
 
1.2. Зміст, форми, методи, рівні профілактики аб'юзивних стосунків серед 
студентської молоді 
Аб'юз у спілкуванні подружньої пари може набувати таких форм: нав'язливі 
перевірки таконтрользаповедінкоюпартнера; постійнакритикатаконфронтація; 
газлайтинг: «того, що ти говориш про мою вчорашню/минулу поведінку, не було, 
тивигадуєш/брешеш,ятакогонеговорив,неробив»;спробиізолюватилюдинувід її 
звичного оточення, накласти заборону на контакти та спілкування з друзями, 
скандали(уразіпорушення);постійнізвинуваченняузраді,ревнощі;використання 
людиниусвоїхціляхбеззустрічноговрахуванняїїінтересів;спробиприсоромити; 
загрозирозривомвідносин;вербальніобрази;гравмовчанку(відмоваспілкуватися з 
людиною з метою змусити її визнати провину чи піти назустріч).  
Прояв поведінки аб’юзера зумовлений двома формами – 
недеструктивноїтадеструктивної. Недеструктивний аб’юз є механізмом 
задоволення потреб, досягнення цілей та адаптації до конкурентного середовища і 
слугує для захисту своїх прав та інтересів[4]. 
Ворожий деструктивний аб’юз спрямований назаподіяння шкодизаради 
задоволення. Він знижує неконструктивний спосіб вирішення конфлікту за 
допомогою аб’юзу та закріплюється як поведінка і з часом стає рисою особистості. 
Сприяють аб’юзу такі особливості як низький рівень розвитку інтелекту 
18 
 
такомунікативних навичок, саморегуляції, занижена самооцінка і порушення 
взаємодії з оточуючими [2, с.  43]. 
Серед характеристик людей, схильних до аб’юзу,спостерігаються такі риси: 
неврівноваженість, тривожність, невпевненістьу собі. В той же час вони виявляють 
активність в діяльності, працелюбні, хочасильно вразливі, атомубудь-яка 
неприємність призводить до зниження настрою. Зовні вони здаються похмурими, 
недосяжнимита зарозумілими при першій зустрічі, але при ближчому знайомстві 
перетворюютьсяна балакучих, комунікабельних і контактних[4]. 
Ці люди характеризуються постійними внутрішньо-особистісними 
конфліктами. Вони часто виявляють роздратування, гнів та страх. Особливо гостро 
реагують на зниженнявласної самовартостіі приниження. Не маючи змоги 
приховати свої почуття від оточуючих, вони реагують на соціальне оточення 
агресивними висловлюваннями[4]. 
Характерною рисою людей, схильних до непрямого насилля, є їхня надмірна 
імпульсивність, поганий самоконтроль і неадекватна соціалізація імпульсів та 
низький рівень усвідомлення власної поведінки. Не замислюється над глибинними 
причинами своєї поведінки, не передбачають її тадіють без вагань. Непрямий 
характер агресії свідчить про їхню нечесність у міжособистісних стосунках. Вони 
чутливі, а тому доситьзневажливо ставляться до критики та зауважень на свою 
адресу[4]. 
Основними формами аб’юзу є образи, приниження, використання образливих 
прізвиськ, псування майна, образливі дотики до тіла та бойкот. Самоствердження є 
поширеним первинним мотивом аб’юзу щодо жінок, дітей, одноліток. Суб’єктивні 
причини таких дій пов’язані з особливостями самосприйняття кривдника і, 
зазвичай на підсвідомому рівні, з відчуттям власної неповноцінності.Прагнення до 
самоствердження є найважливішою потребою, яка стимулює найрізноманітніші 
форми поведінки людини, що проявляється у прагненні самоствердитися на 
соціальному, соціально-психологічному і особистісному рівнях[4]. 
Аб’юзивні стосунки людини крім того, провокують так звані одноразові 
причини: біль; спека, так як кліматичні умови позначаються на стані людини; 
19 
 
тютюновий дим, спекотне важке повітря, неприємні запахи можуть провокувати 
спалахи гніву та агресивної поведінки; атака, часто агресивна поведінка людини 
зумовлена реакцією на такі ж дії іншого індивіда; тиснява, через тісний простір 
(наприклад, клітка) може виникнути агресивна реакція; алкоголь та різні 
психотропні речовини є прямою причиною виникнення агресивної поведінки; 
порушення, у тому числі й сексуальне, що в свою чергу провокує виникнення цієї 
проблемної ситуації [1, с.  213]. 
На виникнення аб’юзивних стосунків впливають декілька факторів:  
o персональні чинники (незадовільне виховання, низька/занадто 
висока самооцінка, збудженість); 
o поведінкові чинники (поведінка, якашкодитьоточуючим, 
жорстокість, занизькасамооцінка, статевий акт); 
o соціальні чинники (культ аб’юзу в суспільстві, вплив ЗМІ та 
соціальних мереж, поведінка батьків та друзів); 
o внутрішньо сімейні конфлікти (розлучення, негаразди в сім’ї, 
поява нового члена сім’ї, дитини в родині, тощо); 
o особистісні проблеми [2]. 
Крім того, існує поділ на зовнішніта внутрішні причини аб’юзу.До 
зовнішніх причин відноситься: 
1. Сім’я. Батьки схильні дотримуватися подвійних стандартів. На словах 
вони заперечують агресивність власних дітей, бажаючиїх виховати добрими, але 
водночас заохочують прагнення дітей вирішувати проблемні ситуації за 
допомогою сили. Якщо тілесні покарання є нормальними в сімї, діти сприймають 
їх як нормальну поведінку. Обираючи модель поведінки, діти керуються тим,що 
вони думають, відчувають та роблять, не зважаючи на те, що скажуть батьки;  
2. Спілкування з однолітками.  
3. Найбільшої шкоди завдають безпеці суспільства трансляція по 
телебаченню відеофільмів, які пропагують насилля і секс. Це формує у 
підростаючого поколінняагресивність, відразу до людей та тварин, бажання 
скоїти злочин з особливою жорстокістю, надругу над жертвою.Вони копіюють 
20 
 
персонажів телефільмів, видуманих героїв. Діти дивляться призначені для 
дорослихпередачі, фільми, випуски новин, основними темами яких є тероризм, 
насилля,катастрофи, шантаж, вбивства. Ті ж теми розглядаються в газетах, в 
книгах, в комп’ютерних іграх [2, с. 31]. 
До внутрiшнiх причин аб’юзу відносяться:агресивність – прояв 
внутрішньоїнезручності, розгубленості;відсутність умінняграмотно висловлювати 
свої негативні емоції, здійснювати контроль над собою; висока знервованість, 
відчуття нещасної людини; невідповідна самооцінка (як правило, 
занижена);бажання привернути увагу значущих людей;реакцією на стрес і 
життєві зміни можуть бути особистісними відхиленнями: самооцінка, особистісні 
якості, психологічна несумісність, розбіжність між бажаними і реальними 
результатами та агресивна поведінка[4]. 
До них належать підвищена ворожість і дратівливість, підвищена 
тривожність і депресія, підвищені емоційні реакції, негативні емоції, завищена 
самооцінка, певні особливості мотиваційної сфери, низький інтелект, асоціальна 
орієнтація, заздрість і схильність приписувати агресивні наміри іншим[4]. 
Серед факторів, якізаважають прояву аб’юзу, є: нагода покарати за агресію, 
любов, дружні стосунки, та наявність особистісних якостей, таких як: 
толерантність,поміркованість, безконфліктність,високий самоконтроль, 
завбачливість [3, с. 221]. 
Особистісні риси характеру людини також впливають на формування 
аб’юзивної поведінки. Уційситуації говорять про:тривожність.егоцентризм, 
імпульсивність, емоційну нестійкість, схильність до емоцій гніву, люті[4]. 
Аб’юз, який виникає лише в суспільстві, є продуктом викривленої людської 
свідомості, сумою дисгармонійних станів свідомості –психосоціальної енергії, яка 
не має належної організації. Носієм психосоціальної енергії може бути тільки 
людина, оскільки тільки вона може ефективно контролювати несвідомі мотиви 
через свідомі цілі діяльності, пов’язані з їх досягненням. 
Тому в аб’юзивних стосунках кривдник завжди гнобитьжертву. Через 
постійний тиск ззовні та напруження скривджений втрачає впевненість та віру в 
21 
 
себе. Знайомство з пропонованими методами допоможе людям, які були в 
образливих відносинах, розробити план дій щодо виходу з цієї ситуації[4]. 
Позбутися нездорових взаємин та залишити комплекс жертви допоможуть такі 
способи: 
1. Дати зрозуміти кривднику, що вас не задовольняє його безжальна та 
принизлива поведінка при першому його прояві. Не потрібно погрожувати 
аб’юзеру або шантажувати його. 
2. Не слід вірити в те, що кривдник коли-небуть зміниться. 
3. Слід скасувати всі стосунки з кривдникним, навіть якщо він проситиме 
пробачення. 
4. Попросити допомоги у друзів чи рідних, або записатися до фахівця на 
прийом (зверніться до психолога, консультанта або групи 
взаємодопомоги).Іншими словами, необхідним у контексті протидії та 
запобігання явищам аб’юзу є трансформування агресивності особистості, 
зміщенняїї з вектору деструктивного впливу на конструктивний. 
5. Розвивайте власні інтереси, навички та ресурси для самостійного 
функціонування.Зрозумійте свою роль у підтриманні такої ситуації, усвідомте 
свої межі та можливості. 
6. Працюйте над підвищенням самооцінки, самоповаги та впевненості в 
собі. 
7. Встановіть здорові кордони: 
- навчіться розпізнавати та реагувати на порушення своїх меж;  
- чітко визначайте, що ви готові і не готові приймати у взаєминах. 
Робіть це крок за кроком, не поспішаючи, щоб уникнути повернення в 
ситуацію.Важливо пам'ятати, що цей процес може бути складним та тривалим, 
але дотримання цих способів допоможе вам повернути контроль над своїм 
життям та позбутися ролі жертви. 
 
 
22 
 
1.3.Проблеми захисту в Україні та зарубіжний досвід запобігання від 
домашнього насильства 
Протягом останніх трьох років Україна опинилася в умовах, які негативно 
впливають на психоемоційний стан населення. Спочатку це була пандемія, а 
тепер – війна. Спеціалісти не встигають розробляти дієві заходи для запобігання 
насильству. Проте повністю уникнути цього явища неможливо. 
Проблеми, пов’язані із захистом від домашнього насильства, можна поділити 
на кілька основних категорій. 
1. Недостатня ефективність законодавства: Існуючі закони часто не 
відповідають актуальним потребам і не містять достатніх захисних механізмів. 
Часто їх реалізація також залишається на низькому рівні, що дозволяє 
насильникам уникати відповідальності. 
2. Соціально-економічні чинники: Низький рівень соціально-економічного 
розвитку, обмежена освіченість та культурний рівень сімей, а також небезпечні 
традиції і вірування, що підтримують насильство, можуть сприяти його 
поширенню. 
3. Стереотипи та освітня культура: Багато жертв не звертаються за допомогою 
через стереотипи про ролі чоловіків і жінок у родині, страх перед суспільною 
реакцією та страх втрати дітей. Низький рівень освітньої обізнаності також 
заважає жертвам усвідомити проблему і шукати шляхи її вирішення. 
4. Недостатня підтримка жертв: Жертви часто не отримують належної 
допомоги після звернення, що може призводити до їхнього подальшого 
перебування у стосунках з насильником. 
5. Неповна робота з кривдниками: Хоча існують різноманітні форми 
покарання, проблема домашнього насильства не зникне, поки не буде належної 
реабілітації насильників. 
Багато постраждалих не звертаються до правоохоронних органів або 
соціальних служб через страх, недовіру до системи та фінансову залежність від 
кривдника. Тому важливо вдосконалювати механізми звернення за допомогою, 
23 
 
забезпечувати конфіденційність і безпеку під час таких звернень, а також 
гарантувати, що права жертв будуть захищені. 
Відсутність чіткої системи реагування на випадки домашнього насильства з 
боку правоохоронних органів і соціальних служб є серйозною проблемою. Для 
ефективної боротьби з домашнім насильством необхідна комплексна стратегія, 
яка включає підтримку жертв, притягнення до відповідальності кривдників, 
профілактику насильства, а також адекватне інформування суспільства. Щоб 
вирішити ці питання, слід посилити заходи щодо запобігання насильству в 
родинах, надати жертвам необхідну підтримку і захист, розвивати ефективну 
систему реагування з боку правоохоронців і соціальних служб, змінювати 
культурні стереотипи насильства в суспільстві та розробити відповідне 
законодавство. 
Щодо стану дослідження проблеми, окремим аспектам домашнього 
насильства присвячено роботи таких відомих українських науковців, як Н.О. 
Марута, Б.М. Михайлов, Т.О. Перцева, А.В. Запорожцев, А.В. Лабунь, Д.Г. 
Заброда, О.М. Джужа та інших. Однак варто відзначити, що комплексного 
висвітлення шляхів вирішення та запобігання домашньому насильству в наукових 
працях не було, тому потреба в теоретичному дослідженні цієї проблеми в 
українській правозастосовній практиці залишається актуальною. 
Проблема захисту від домашнього насильства є складною та багатогранною 
з наукової точки зору, оскільки вона пов'язана з суспільним сприйняттям, 
правовими аспектами, психологією жертв і психікою агресорів. Дослідники 
аналізують механізми виникнення домашнього насильства, його вплив на жертву і 
насильника, а також можливості протидії цьому явищу. Важливим є також 
вивчення законодавчих і правових основ, які регулюють запобігання та боротьбу з 
домашнім насильством, оцінка їхньої ефективності та виявлення недоліків у їх 
реалізації. 
Серед інших наукових питань, які розглядаються в контексті захисту від 
домашнього насильства, є соціальні та культурні фактори, що сприяють 
виникненню насильства в сім'ї, формування психологічної стійкості жертв, а 
24 
 
також ефективні методи психологічної підтримки для їхнього відновлення. 
Досліджується також вплив домашнього насильства на дітей і підлітків. 
Вивчення проблеми захисту від домашнього насильства вимагає 
міждисциплінарного підходу, що об'єднує знання з соціології, психології, права, 
медицини та інших галузей. Такий підхід допомагає зрозуміти складність 
проблеми та знайти оптимальні рішення для захисту жертв. 
Вчені з різних країн зосереджуються на дослідженні проблеми домашнього 
насильства. Їхнє вивчення охоплює не лише причинно-наслідкові зв'язки, а й 
розробку ефективних стратегій захисту. Одним з ключових висновків є те, що 
домашнє насильство є комплексною проблемою, яка потребує комплексного 
підходу для її вирішення. Для ефективної боротьби з цим явищем необхідно 
враховувати психологічні, соціальні та економічні аспекти.  
М.І. Хавронюк зазначає, 
щореальністюсьогоденняєвзаємозв’язокелементівнаціональноїкримінально-
правовоїсистеминелишеміжсобою, а й із відповідними елементами зарубіжних 
кримінально-
правовихсистем:українськадоктринакримінальногоправаіснуєірозвиваєтьсязураху
ваннямвідомихнамдосягненьзарубіжноїдоктриникримінальногоправа,правильних
тапомилковихрішенькримінально-
правовоїполітикиіположенькримінальногозаконодавстваіншихдержав; 
новеливукраїнськомукримінальномузаконодавствіз’являютьсячастопідвпливомап
робованихнапрактиціположеньзаконодавстваіншихдержаваборезультатівнаукових
дослідженьзарубіжнихучених; кримінально-
правовінормивУкраїнізастосовуютьсязурахуваннямпевноюміроютого, 
яканалогічнінормизастосовуютьсявіншихдержавах [5, с. 298-299]. 
Одним із шляхів протидії домашньому насильству є створення дієвих 
законів і норм, що забезпечують захист постраждалих. Дослідження свідчать, що 
в країнах із суворішими законодавчими заходами щодо домашнього насильства 
спостерігається менша кількість випадків цього явища.Зарубіжний досвід у сфері 
25 
 
запобігання домашньому насильству можна розділити на кілька ключових 
напрямів[6]. 
По-перше, багато держав акцентують увагу на профілактиці. Наприклад, у 
США функціонує програма «Насильство не є моїм вибором», яка покликана 
інформувати дітей і дорослих про дії в ситуаціях насильства. Крім того, існує 
безліч некомерційних організацій, що надають підтримку жертвам домашнього 
насильства та їхнім родинам [6]. 
По-друге, деякі країни ухвалюють законодавчі ініціативи, що дозволяють 
оперативніше реагувати на випадки домашнього насильства. У Великобританії, 
наприклад, був прийнятий Закон про запобігання насильству 2014 року, який 
дозволяє видавати захисні та охоронні накази без необхідності відкриття 
кримінальної справи. Такі накази можуть бути чинними до 28 днів з можливістю 
продовження[6]. 
 По-третє, у ряді країн існує система швидкого реагування на випадки 
домашнього насильства. Наприклад, у Швеції жертви можуть звернутися до 
спеціалізованих центрів, що надають притулок, медичну допомогу та юридичну 
підтримку. Багато країн також пропонують безкоштовні гарячі лінії, де можна 
отримати консультації та допомогу у випадках насильства[6]. 
Згідно з даними Національної коаліції проти домашнього насильства 
(NCADV), в США кожні 9 секунд жінка стає жертвою домашнього насильства. У 
середньому, близько 20 осіб на хвилину піддаються фізичному насильству, що за 
рік становить більше 10 мільйонів жінок і чоловіків. Кожна третя жінка та кожен 
четвертий чоловік зазнають фізичного насильства з боку близьких протягом свого 
життя. Також, кожна п'ята жінка і кожен сьомий чоловік стали жертвами 
серйозного фізичного насильства (наприклад, побиття або нанесення тяжких 
тілесних ушкоджень). У США кожна п'ята жінка і кожен сьомий чоловік 
пережили зґвалтування протягом свого життя. Практично половина жінок (46,7%) 
і чоловіків (44,9%) були зґвалтовані знайомими. Серед них 45,4% жінок та 29% 
чоловіків стали жертвами своїх партнерів[6]. 
26 
 
Діяльність дитячих соціальних служб у США спрямована не лише на дітей, 
але й на всю сім'ю. Їхні цілі та завдання включають: забезпечення економічної 
самостійності сімей; профілактику насильства над дітьми та жорстокого 
поводження з ними; створення різних форм опіки, а також підтримку 
альтернативних, зокрема громадських, моделей. У 1974 році в США був 
ухвалений Закон «Про запобігання жорстокому ставленню до дітей та ліквідацію 
його наслідків», що призвело до створення Національного центру, який 
займається проблемами жорстокого поводження та занедбаності дітей[8, 98]. 
Сучасна система захисту дітей у США охоплює чотири ключові аспекти: 
повідомлення про випадки насильства; розслідування; втручання; завершення 
справи. Також в країні функціонують державні та громадські комісії, що 
займаються розслідуванням випадків насильства, а також спеціалізовані притулки 
для жінок з дітьми, які змушені залишити свої домівки через жорстоке 
поводження[8, с.98]. 
У штаті Каліфорнія діяльність поліції у сфері боротьби з домашнім 
насильством суворо контролюється спеціальним підрозділом, який очолює 
помічник прокурора. Цей підрозділ спеціалізується на проблемах насильства у 
сім’ї. Його співробітники мають право порушувати кримінальні справи за 
фактами домашнього насильства, коли жінка відмовляється підтримувати 
обвинувачення, але є неспростовні докази неодноразовості застосування 
насильства. Одночасно з’ясовуються причини такої поведінки жінки, надається 
необхідна психологічна допомога, до «ведення випадку» залучаються адвокати, 
вирішується питання про надання охоронного ордера. У таких справах, як 
правило, відбуваються достатньо гучні судові процеси з участю присяжних 
засідателів (жертва залучається до участі у таких процесах як свідок), що має 
велике значення для привернення уваги громадськості до проблем домашнього 
насильства [7, с. 504]. 
Досвід Республіки Болгарії також є цікавим, оскільки країна запроваджує 
нові види покарань для боротьби з домашнім насильством. Зокрема, стаття 14 
Закону «Про адміністративні правопорушення та покарання» передбачає 
27 
 
громадський осуд, який полягає у публічному засудженні правопорушника перед 
його трудовим колективом. У Болгарії захист жертв домашнього насильства 
забезпечується такими заходами: кривдник зобов'язується утримуватися від 
насильства, а суд може заборонити йому перебувати у спільному житлі на певний 
термін. Також кривдникові забороняється наближатися до місць, де зазвичай 
перебуває жертва, відповідно до умов, термінів та періодів, визначених судом. 
Суд може також тимчасово змінити місце проживання дитини, надавши її родичу, 
який не є кривдником. Кривдник зобов'язаний пройти спеціалізовані програми, а 
жертві пропонується пройти реабілітаційні курси. Такі обмеження можуть діяти 
від одного місяця до року, як зазначає О.В. Баранова[9, с.286]. 
Закон Греції «Про боротьбу з домашнім насильством» має за мету захист 
прав жінок і дітей, протидію фізичному та сексуальному насильству, а також 
підтримку постраждалих від домашнього насильства. Відповідно до цього закону, 
заподіяння шкоди здоров'ю в сімейному середовищі вважається обтяжуючою 
обставиною, і криміналізується сексуальне насильство щодо подружжя, інтимних 
партнерів та тілесні покарання дітей. Закон також передбачає заходи захисту для 
жертв, включаючи юридичний та фізичний захист, заборонні накази та програми 
психологічної корекції для кривдників. Основною метою закону є поліпшення 
ситуації з домашнім насильством у Греції та захист прав найбільш вразливих груп 
населення — жінок і дітей[9, с.286]. 
У Індії термін «побутове насильство» охоплює насильство, яке виникає між 
членами сім'ї. Це може стосуватися не лише подружжя, а й дітей, батьків, бабусь і 
дідусів. Точне визначення надається в Законі «Про захист жінок від насильства в 
сім'ї» (2005), який захищає жінок від фізичного, емоційного, сексуального та 
економічного насильства, а також від словесних образ.  
Багато країн, що розглядалися, вжили значних заходів для запобігання 
домашньому насильству, що зумовлено ратифікацією міжнародних угод і 
прийняттям національних законодавчих актів. Україні слід врахувати досвід 
співпраці поліції Великої Британії з громадою в боротьбі з домашнім 
насильством, оскільки ця проблема є вкрай актуальною. 
28 
 
Ключовим аспектом дослідження є аналіз методів протидії домашньому 
насильству. Серед таких методів можна виділити забезпечення ефективної 
правової підтримки для жертв, підвищення рівня обізнаності про домашнє 
насильство, підтримку постраждалих і їхніх дітей, а також впровадження 
профілактичних заходів. 
Особливо важливо забезпечити доступ жертв до різноманітних служб і 
організацій, які можуть надати необхідну підтримку. Це можуть бути центри 
психологічної допомоги, гарячі лінії, поліція та судові установи. Також необхідно 
розвивати інструменти та механізми для виявлення і припинення домашнього 
насильства, зокрема через превентивні програми та інформаційні кампанії. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
29 
 
РОЗДІЛ  2 
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ  
ДО ПРОФІЛАКТИЧНИХ КОМПАНІЙ В СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ 
АБ’ЮЗИВНИХ ВІДНОСИН СЕРЕД СТУДЕНСЬКОЇ МОЛОДІ 
 
2.1 Методика емпіричного дослідження соціального проєкту «Любов без 
страху» 
У рамках реалізації проєкту «Любов без страху» відбулось емпіричне 
дослідження ставлення молоді до проблеми аб’юзу в стосунках. Опитування 
проводилось в онлайн-форматі за допомогою GoogleForms (анкета знаходиться за 
посиланням  https://cutt.ly/A3TPFeu) (див. дод.А). 
У дослідженні взяли участь 509 осіб з яких 81,5% (415 осіб) дівчат та 18,5%, 
(94 особи) хлопців (див. дод.Б). 
Соціально-демографічна характеристика респондентів та респонденток. 
Серед респондентів(-ок) можна визначити наступні категорії молоді:  
  молодь, яка на момент опитування проживає і навчається в м. 
Черкаси; 
  молодь, яка проживає в м.Черкаси, але навчається в іншому місті 
України; 
 молодь, яка на момент опитування перебуває за кордоном, проте 
навчається дистанційно в закладах освіти м.Черкаси; 
 молодь, яка має статус ВПО та тимчасово проживає в м.Черкаси, проте 
навчається онлайн в інших закладах освіти України. 
На нашу думку, такий географічний розподіл учасників та учасниць 
дослідження позитивно вплинув на результати опитування, оскільки нам вдалося 
залучити осіб з різним соціальним досвідом.  
Серед опитаних учасників та учасниць дослідження переважну більшість 
становила молодь таких вікових груп як 23 роки  і старше (28,7%, 146 осіб), 17-18 
років (26,3%, 134 особи) та 19-20 років (24,4%, 124 особи). Значно менший 
30 
 
відсоток становила молодь 16 років і молодше (12%, 61 особа) та 21-22 роки 
(8,6%, 44 особи). 9,4% (48 осіб) опитаних зазначили що є учнями/ученицями 
закладу загальної середньої освіти (школа). Ще 32,2% (164 особи) є 
студентами/студентками закладу професійної (професійно-технічної) освіти 
(коледж, училище) та 32,8% (167 осіб) вказали, що навчаються в закладі вищої 
освіти (інститут, університет, академія).  Також значна частина опитаної нами 
молоді вже завершила навчання (25,5%, 130 осіб) (див. дод.Б). 
У центрі уваги нашого проєкту є молодь до 23-х років. Саме в цей період 
молоді люди починають активно будувати серйозні стосунки з партнером(-кою), 
проживати в громадянському шлюбі та офіційно одружуватись/виходити заміж. А 
тому питання побудови партнерських стосунків є важливим для обраної цільової 
аудиторії. Актуальність цієї тези підтверджує той факт, що 30,6% (156 осіб) на 
момент опитування перебувають у стосунках з партнером(-кою), 16,5% (84 особи) 
– є заміжніми/одруженими. Також 3,1% (16 осіб) були заміжніми/одруженими та 
4,5% (23 особи) проживали з хлопцем/дівчиною. 14,5% (74 особи) зазначили, що 
наразі не перебувають у стосунках. Ще 23,6% (120 осіб) не проживали з 
партнером(-кою) та 7,1% (36 осіб) не були в шлюбі (див. дод.Б). 
Переважна більшість опитаних хлопців та дівчат (80,4%, 409 осіб) не мають 
власних дітей. 12% (61 особа) зазначили, що виховують одну дитину, а 7,7% (39 
осіб) – виховують 2-х і більше дітей (див. дод.Б). 
На думку половини опитаних хлопців та дівчат (50,5%, 257 осіб) проблема 
аб’юзу у суспільстві майже не обговорюється. 46,8% (238 осіб) вказали, що 
зазначена проблема обговорюється достатньо для того, щоб більшість знала про 
неї. І тільки 2,8% (14 осіб) респондентів та респонденток вважають, що темі 
аб’юзу приділяється  занадто багато уваги (див. дод.Б). 
Примітно, що більше половини опитаних дівчат та хлопців оцінюють 
власний рівень знань щодо ознак та проявів аб’юзивної поведінки як середній 
(62,1%, 316 осіб), тобто розуміють суть проблеми, знають певні ознаки аб’юзу в 
стосунках, проте не можуть повністю ідентифікувати всі можливі ознаки, 
потребують вдосконалення власних знань з цієї теми, щоб мати змогу визначати 
31 
 
та спростовувати  стереотипи та міфи, які толерують аб’юз. При цьому значний 
відсоток опитаних осіб (27,1%, 138 осіб) зазначають що мають високий рівень 
знань в цій темі, тобто знають суть проблеми, розуміють істинні причини аб’юзу 
у стосунках, ідентифікують ознаки аб’юзу, можуть спростувати стереотипи та 
міфи, які толерують аб’юз. 10,8% (55 осіб) вказали, що мають низький рівень 
знань в темі абюзу та відчувають потребу поглибити власні знання(див. дод.Б). 
Для інформування стосовно даної проблематики ми роздамо буклети для 
інформування. 
44,3% (226 осіб) визначили правильне твердження аб’юзу, розуміючи його 
як «синонім слова «насильство», стосунки, в яких партнер(-ка) порушує особисті 
кордони іншої людини, принижує, вчиняє фізичне, економічне, психологічне 
та/чи сексуальне насильство по відношенню до партнерки(-ра)» (див. дод.Б). 
У таблиці 1.2 представлено результати уявлень молоді про допустимість дій 
партнера(-ки) у стосунках по відношенню до себе. Позитивним є той факт, що 
значний відсоток молоді відслідковують дії партнера(-ки) які мають ознаки 
поведінки абюзера(-ки) та відзначають їх як неприйнятні для власних стосунків. 
Проте є деякі відповіді респондентів та респонденток, які варто розглянути 
детальніше.  
Таблиця 2.1 
Уявлення молоді про допустимість дій партнера(-ки) у стосунках  
по відношенню до себе 
Дії Так Ні 
цікавиться твоїми захопленнями 98,4% 1,6% 
(501 особа) (8 осіб) 
не вміє визнавати власні помилки 8,1% 91,9% 
(41 особа) (468 осіб) 
проявляє щирість та відкритість у стосунках 98,6% 1,4% 
(502 особи) (7 осіб) 
перевіряє соціальні мережі 11,9% 88,1% 
(61 особа) (461 особа) 
перевіряє твій телефон,  9,4% 90,6% 
(48 осіб) (461 особа) 
жартує з тебе чи твоєї поведінки 32,4% 67,6% (344 
(165 осіб) особи) 
робить приємні сюрпризи і подарунки 98,1% 1,9% 
32 
 
(499 осіб) (10 осіб) 
постійно погрожує розлучитись з тобою 1,7% 98,3% 
(9 осіб) (500 осіб) 
може проводити час окремо від тебе 82,7% 17,3% 
(421 особа) (88 осіб) 
переконує тебе у тому, що він все знає краще ніж ти 5,8% 94,2% 
(30 осіб) (479 осіб) 
уважний/на до тебе 97,2% 2,8% 
(495 осіб) (14 осіб) 
намагається налагодити дружні стсоукни з твоєю 96,8% 3,2% 
родиною та друзями (493 особи) (13 осіб) 
контролює твою домашню працю (прибирання, 10,1% 89,2% 
куховарення, прання тощо)  (51 особа) (458 осіб) 
забороняє навчатись, працювати, займатись 1,6% 98,4% 
улюбленою справою (8 осіб) (501 особа) 
примушує тебе до небажаного сексу 1,4% 98,6% 
(7 осіб) (502 особи) 
забороняє тобі спілкуватись з друзями чи рідними 1,2% 98,8% 
(6 осіб) (503 особи) 
готовий прийти на тобі допомогу в разі потреби 96,6% 3,4% 
(492 особи) (17 осіб) 
кепкує або зневажає людей, яких ти любиш чи 7,1% 92,9% 
поважаєш (36 осіб) (473 особи) 
 контролює те, як ти витрачаєте ваші зароблені кошти 11,1% 88,9% 
(56 осіб) (453 особи) 
прислухається до твоїх порад, думок та пропозицій 96,2% 3,8% 
(490 осіб) (19 осіб) 
 
Відтак, 11,9% (61 особа) вважає прийнятним той факт, що партнер(-ка) 
може перевіряти його/її акаунти в соціальних мережах, а 9,4% (48 осіб) не бачать 
нічого незвичайного, коли партнер(-ка) перевіряє їхній телефон (дзвінки, смс, 
тощо) (див. дод.Б).  
32,4% (165 осіб) зазначили, що нормально, коли партнер(-ка) жартує з них 
чи їхньої поведінки. Однак питання жартів є достатньо показовим в стосунках. На 
перший погляд може здатись, що в жартах немає нічого поганого. Проте, якщо 
жарти носять образливий характер, зневажають партнера(-ку), знецінюють його/її 
почуття та переживання, принижують – варто відразу реагувати на цю ситуацію. 
Зазвичай, аб’юзер(-ка) через жарти може відслідковувати кордони партнерки(-а) 
та готовність їх відстоювати (див. дод.Б). 
17,3% (88 осіб) вважають неприйнятним, коли партнер(-ка) проводить час 
окремо від нього/неї. Проте деякі можуть сприймати це не як прагнення 
33 
 
контролювати партнера(-ку), а як вияв справжніх почуттів та бажання бути 
завжди поруч (див. дод.Б). 
10,1% (51 особа) респондентів та респонденток зазначили, що не проти коли 
партнер(-ка) контролює його/її домашню працю, а для 11,1% (56 осіб) є 
прийнятною ситуація, в якій партнер(-ка) контролює те, як вона/він витрачають 
зароблені ними кошти. Представлені дані ще раз актуалізують питання 
інформування молоді про ознаки аб’юзивної поведінки  партнера(-ки) у 
стосунках, які можуть маскуватися під турботу та прояв почуттів, а насправді 
порушують особисті кордони іншої особистості (див. дод.Б). 
 Під час опитування ми запропонували молоді визначити якими вони бачать 
поведінку «справжню жінку» та «справжнього чоловіка» у стосунках (табл. 1.3-
1.4). Думки респондентів та респондентів розділилися між стереотипними 
уявленнями про роль жінки і чоловіка у стосунках та такими, які знаходяться поза 
гендерними стереотипами. 
Таблица 2.2 
Уявлення молоді про поведінку «справжньої жінки» у стосунках 
Не стереотипні вирази/думки: Стереотипні вирази/думки: 
 бути вільною  та щасливою (часто   визнавати  та приймати чоловічі 
повторюється) якості свого партнера. Справжній жінці не 
 слухати себе, свої потреби потрібен чоловік, щоб відчути себе 
 робити, що їй комфортно та щасливою, але якщо вона перебуває у 
прийнятно відносинах, то завжди й в усьому підтримує 
 не втрачати себе  свого партнера 
 цінувати стосунки з партнером, не  бути мудрою(часто повторюється) 
зливаючись із ним як «дві половинки», а  уособлювати собою такі важливі для 
відчуваючи самоцінність. Розуміти, що і чоловіка риси, як щирість, чуйність, 
без цих стосунків ти можеш існувати як доброта, милосердя та емпатія, оскільки 
особистість, але свідомо обираєш бути в партнеру потрібно відчувати її люблячу 
них, бо це для тебе важливо довіру і розуміння, бути впевненим, що його 
 почувати себе комфортно(часто жінка взаємна з ним, коли його щось турбує, 
повторюється) розділяє його почуття і думки і в моменти 
 не забувати людей, з якими раніше радості, і в моменти скрути. 
спілкувалась (родина, друзі) і просто  слухати свого чоловіка  
залишатися адекватним здоровим  створювати комфорт  
партнером  підтримувати лад в домі 
 не бути за замовчуванням  піклуватись про затишок в сім'ї 
34 
 
безплатною господаркою, що завжди  прислуховуватися до свого партнера. 
підкорюється чоловікові і робить всю справжня жінка у стосунках має допомагати 
роботу по господарству своєму чоловікові  
 мати особистий простір, поважати  вміти готувати (часто повторюється) 
себе і свого партнера(партнерку), вміти  вона вміє керувати своїми емоціями 
обговорювати проблеми, визнавати свої  вона володіє терпінням 
помилки, розподіляти хатні обов'язки,  вона знає, чим варто ділитися зі своїм 
підтримувати свого партнера(партнерку) чоловіком, а чим ні 
 любити свого чоловіка і поважати його 
думку і допомагати в трудну хвилину  
 вміти йти на компроміси 
 бути мудрою, розуміючою 
 задовольнятися чоловіком 
 справжня жінка у стосунках має бути 
жіночною, кохати та бути коханою, 
привабливою, мудрою, веселою,доброю 
 бути жiночною (часто повторюється) 
 
Таблица 2.3 
Уявлення молоді про поведінку «справжнього чоловіка» у стосунках 
Не стереотипні вирази/думки: Стереотипні вирази/думки: 
 бути щасливим (часто  робити жінку щасливою  
повторюється)  бути мужиком 
 почуватися вільно і впевнено  бути опорою для своєї жінки і в 
 бути люблячим, поважати свою матеріальному, і в соціальному вимірах 
партнерку, говорити тактовно і відкрито  доводити вчинками, що з ним вона 
про свої проблеми переживання, емоції, може почуватись захищеною 
відчуття і тд.  слухати жінку  
 поважати себе та  носити жінку на руках, 
партнера(партнерку), підтримувати обєспечувати, любити 
її(його), вміти обговорювати проблеми,  заробляти кошти 
визнавати свої помилки, приділяти час  робити сюрпризи, дбати про неї, 
своїм захопленням та поважно ставитись  бути захисником(часто 
до захоплень партнерки(партнера), мати повторюється) 
особистий простір, розподіляти хатні  дарувати подарунки 
обов'язки (часто повторюється) 
 бути однією командою зі своєю  
жінкою 
 
Хочемо зазначити, що достатньо часто зустрічались відповіді що і чоловік і 
жінка мають бути партнерами у стосунках. Проте, хочемо підкреслити, що саме 
35 
 
гендерні стереотипи часто стають причиною аб’юзу та замовчування такої 
проблеми, а також ускладнюють процес завершення аб’юзивних стосунків. Тому 
питання подолання гендерних стереотипів щодо чоловіків та жінок має бути 
дотичним до профілактики аб’юзивних стосунків серед молоді.  
Серед ймовірних причин аб’юзу учасники та учасниці дослідження 
визначили наступні: 
- наслідування поведінки, яка була прийнятна в його/її родині - 77,2% (393 
особи); 
- низька самооцінка – 75,4% (384  особи); 
- ревнощі – 74,5% (379 осіб); 
- пережитий досвід насильства в дитинстві чи попередніх стосунках - 71,3%  
(363 особи); 
- зловживання алкоголем/наркотиками – 69,9% (356 осіб); 
- бажання перевиховати партнера(-ку) зробити кращим – 60,7% (309 осіб); 
- низький рівень поінформованості, як протидіяти насильству – 56% (285 
осіб); 
- поширеність у медіа відповідних прикладів поведінки – 34%  (173 особи); 
- провокативна поведінка партнера(-ки) – 34,6% (176 осіб); 
- відмова в статевому акті – 33,4% (170  осіб); 
- труднощі на роботі –  33,2% (169 осіб); 
- проблеми з грошима – 32,6% (166 осіб); 
- традиції та суспільні норми – 29,5% (150 осіб); 
- невиконання домашніх обов’язків (погано прибрано, відсутність 
приготовленої їжі та ін.) – 25,7% (131 особа); 
- поганий вигляд партнера(-ки) – 21,6% (110 осіб); 
- велике кохання – 8,1% (41 особа) (див. дод.Б). 
Варто зазначити, що такі причини аб’юзу як ревнощі, вживання 
алкогольних чи наркотичних речовин, бажання перевиховати партнера(-ку), 
провокативна поведінка партнера(-ки), труднощі (в побуті, з грошима, на роботі) 
часто можуть звучати як виправдання насильства зі сторони самого(-ї) 
36 
 
кривдника(-ці) та оточуючих. А тому під час просвітницької роботи з молоддю 
варто детальніше розглянути першопричини формування аб’юзивної поведінки, 
такі як: вплив гендерних стереотипів в суспільстві, романтизація насильства в 
медіа, пережитий досвід насильства в дитинстві та ін. 
Однією із ознак аб’юзу є зневажлива комунікація з партнером(-кою). У 
рамках дослідження, респондентам та респонденткам було запропоновано 
вибрати з переліку тверджень ті, які мають ознаки аб’юзу (табл 1.5.). Слід 
підкреслити, що зазначене завдання викликало труднощі в молоді, про що 
свідчать показники такого варіанту відповіді як «важко сказати» в межах 15-35% 
(див. дод.Б). 
Таблиця 2.4 
Уявлення молоді щодо тверджень, які мають ознаки аб’юзу 
Вислів Так Ні Важко 
сказати 
ти така(-ий) дурненький(-ка) 27,8% 36,9%  35,3% 
(142 особи) (188 осіб) (179 осіб) 
як добре що ця сукня добре приховує твої 64,1% 17,1% 18,8% 
недоліки (326 осіб) (87 осіб) (96 осіб) 
без мене ти нічого б не досягнув(-ла) 85,8% 5,3% 8,9% 
(437 осіб) (27 осіб) (45 осіб) 
ніхто не любитиме тебе як я 69,9% 16,1% 14% 
(356 осіб) (82 особи) (71 особа) 
я без тебе не можу жити 27,5% 44,4% 28,1% 
(140 осіб) (226 осіб) (143 особи) 
ще раз так зробиш і я за себе не відповідаю 84,6% 4,1% 11,3% 
(431 особа) (21 особа) (57 осіб) 
це просто жарти, не роби з мухи слона 50,4% 26,3% 23,3% 
(257 осіб) (134 особи) (118 осіб) 
це не твоя заслуга, а випадковість 71,3% 12,1% 16,6% 
(363 особи)  (84 особи) 
(62 особи) 
ти знову все перекрутила(-в), такого не було 60,1% 17,8% 22,1% 
(306 осіб) (91 особа) (112 осіб) 
це не контроль, це моя турбота 70,3% 10,6% 19,1% 
(358 осіб) (54 особи) (97 осіб) 
 
Отже, до тверджень, які мають ознаки аб’юзу молодь віднесла наступні: 
- «як добре що ця сукня добре приховує твої недоліки» (64,1%, 326 осіб); 
- «без мене ти нічого б не досягнув(-ла)» (85,8%, 437 осіб); 
37 
 
- «ніхто не любитиме тебе як я» (69,9%, 356 осіб); 
- «ще раз так зробиш і я за себе не відповідаю» (84,6%, 431 особа); 
- «це не контроль, це моя турбота» (70,3%, 358 осіб). 
Зазначимо, що думки молоді щодо вислову «ти така дурненький(-ка)» 
розділилися. 36,9% (188 осіб) зовсім не вважають таке висловлювання 
аб’юзивним, а 35,3% (179 осіб) не можуть визначитись щодо того чи має це 
твердження ознаки аб’юзу чи ні. І лише 27,8% (142 особи) вважають це 
твердження є проявом аб’юзу. Це може бути пов'язано з тим, що дане твердження 
достатньо популярне, особливо в батьківсько-дитячих стосунках, і оскільки 
молодь його могла чути багато разів від близьких та знайомих, то не вважає його 
проявом аб’юзу (див. дод.Б). 
Також 44,4% (226 осіб) не знаходять ознак аб’юзу в твердженні «я без тебе 
не можу жити». Причиною цього може бути значна романтизація аб’юзивних 
стосунків в мас-медіа, де прикладом справжнього кохання є стосунки з 
ревнощами, скандалами та жертовністю одного з партнерів (див. дод.Б). 
При цьому, 50,5% (257 осіб) вважають, що мас-медіа романтизують 
аб’юзивні стосунки, а ще 38,1% (194 особи) не визначились з цим твердженням. 
14,4% (58 осіб) не вважають, що демонтровані приклади стосунків у медіа дотичні 
до популяризації аб’юзивних стосунків (див. дод.Б). 
Відзначимо, що хоча 50,4% (257 осіб) молоді відзначили твердження «це 
просто жарти, не роби з мухи слона» як прояв аб’юзу, все ж таки значна частина 
досліджуваної групи (26,3%, 134 особи) не вважає його таким, а 23,3% (118 осіб) 
вагаються з відповіддю. Запропоноване твердження є типовим прикладом 
газлайтингу у стосунках, проте, як бачимо, не кожен та кожна може подібні 
твердження ідентифікувати як аб’юз.  
Позитивним фактом є те, що значний відсоток опитаних зміг правильно 
відрізнити міфи про аб’юз від фактів (табл.1.6.). Проте у профілактичній роботі 
слід звернути увагу на той відсоток респондентів та респонденток, які обирають 
варіант «важко відповісти», а значить не можуть чітко відрізнити де правдиве 
твердження, а де стереотип. 
38 
 
Серед міфів, які викликали труднощі в молоді, можна віднести наступні: 
«на початку стосунків відразу зрозуміло, що твій/твоя партнер(-ка) аб’юзер(-ка)», 
«поведінка партнера(-ки) провокує аб’юзера(-ку) на вчинення аб’юзу», «лише 
любов та турбота партнерки(-ра) може змінити поведінку аб‘юзера(-ки)». Саме ці 
твердження створюють ілюзію, що якщо постраждала(-ий) змінить свою 
поведінку, то абюзер(-ка) також зміниться, а стосунки знову стануть такими ж 
прекрасними як і на початку знайомства. Відтак, в профілактичній роботі з 
молоддю варто детальніше розглянути визначені міфи та надати інформацію, яка 
розвінчує їх.  
Таблиця 2.5 
Уявлення молоді щодо міфів та фактів стосовно аб’юзу 
Твердження Міф Факт Важко 
сказати 
аб’юзивна поведінка засвоюється з 28,4% 42,1% 29,5% 
дитинства (145 осіб) (214 осіб) (150 осіб) 
кожна п'ята жінка в Україні стикається з 4,7% 76,1% 19,2% 
насильством (24 особи) (387 осіб) (98 осіб) 
на початку стосунків відразу зрозуміло, що 62,8% 14,1% 23,1% 
твій/твоя партнер(-ка) аб’юзер (320 осіб) (72 особи) (117 осіб) 
лише чоловіки можуть бути аб’юзерами 89,3% 4,5% 6,2% 
(455 осіб) (23 особи) (31 особа) 
в аб’юзивних стосунках є тільки фізичне 85,2% 6,1% 8,7% 
насильство (434 особи) (31 особа) (44 особи) 
аб’юзер(-ка) по-різному себе поводить з 10,8% 73,4% 15,8% 
парнеркою(-ром) наодинці та в колі друзів (55 осіб) (374 особи) (80 осіб) 
однією з причин аб’юзу є низька самооцінка 9,2% 71,7% 19,1% 
аб’юзера(-ки) (47 осіб) (365 осіб) (97 осіб) 
алкогольна/наркотична залежність може 60,7% 24,7% 14,6% 
бути виправданням для поведінки абюзера(- (309 осіб) (126 осіб) (74 особи) 
ки) 
поведінка партнера(-ки) провокує аб’юзера(- 59,9% 16,8% 23,3% 
ку) на вчинення аб’юзу (305 осіб) (86 осіб) (118 осіб) 
лише любов та турбота партнерки(-ра) може 67,7% 11,5% 20,8% 
змінити поведінку аб‘юзера(-ки) (345 осіб) (59 осіб) (105 осіб) 
справжня любов має пройти випробування, 60,7% 21,4% 17,9% 
інакше це не любов, а симпатія (309 осіб) (109 осіб) (91 особа) 
 
Серед факторів, які перешкоджають завершенню стосунків з аб’юзером(-
кою) учасники та учасниці дослідження визначили наступні: 
- страх самотності – 82,7% (421 особа); 
39 
 
- наявність спільних дітей і переконання, що у дітей має бути повноцінна 
родина – 73,9% (376 осіб); 
- думки і переконання що скоро все зміниться на краще – 72,5% (369 осіб); 
- фінансова залежність – 66,6% (339 осіб); 
- осуд оточуючих що не змогла/не зміг зберегти відносини – 66,4% (338 
осіб); 
- відсутність спілкування з родиною/друзями – 45,6% (232 особи); 
- небажання щось змінювати – 61,1% (311 осіб); 
- відсутність підтримки – 65% (331 осіб); 
- відсутність житла або центру для тимчасового проживання – 64,8% (330 
осіб); 
- страх, що наступний партнер буде ще гірше – 62,9% (320 осіб); 
- порівняння що «у людей і гірше»  – 54,8% (279  осіб); 
- переконання що дії  аб’юзера(-ки) роблять її/його краще – 54% (275 осіб); 
- переконання, що чоловік/жінка один/одна на все життя – 54% (275 осіб); 
- звинувачення в розлученні – 52,8% (269 осіб); 
- почуття кохання – 50,3% (256 осіб); 
- не хоче брати на себе відповідальність – 42,6% (217 осіб). 
Аналіз відповідей респондентів та респонденток щодо необхідності давати 
аб’юзеру(-ці) «другий шанс» у стосунках дозволяє зробити висновок, що 
більшість опитаних виступає за завершення таких стосунків. 22,2% (113 осіб) 
зазначають, що ставлення партнера(-ки) вже сформовано і воно навряд чи 
зміниться, а тому насильство продовжиться. Ще 23,2% (118 осіб) вказують на те, 
що ситуація насильства, скоріше за все, повториться. 27,9% (142 особи) 
виступають за завершення аб’юзивних стосунків, оскільки аб’юз це вже є 
насильство. Проте є частина молоді має власні переконання щодо умов за яких 
можливе продовження стосунків з абюзером(-кою): якщо він/вона пообіцяє 
змінитися (5,1%, 26 осіб); якщо він/вона пообіцяє так більше не чинити (2,2%, 11 
осіб); якщо дати цим стосункам випробувальний термін і прослідкувати чи будуть 
40 
 
позитивні зміни (14,5%,  74 особи); якщо інший партнер(-ка) також змінить свою 
поведінку, не буде провокувати (1,4%, 7  осіб) (див. дод.Б). 
Незважаючи на те, що більшість молоді чітко визначає, що абюзеру(-кі) не 
варто давати «другий шанс» в стосунках, 27,5% (140 осіб) мають переконання, що 
аб’юзер(-ка) може змінити власну поведінку, якщо сам(-а) визнає проблему або 
погодиться працювати з психологом (42%, 214 осіб). 1,8% (9 осіб) зазначили, що 
одним із шляхів які допоможуть врішити проблему аб’юзу у стосунках є 
відсутність провокацій з боку партнера(-ки). Лише 9,2% (47 осіб) вказали, що 
змінити абюзера(-ку) майже неможливо, а 19,4% (99 осіб), підтримуючи цю 
думку, вказали що зміни неможливі, оскільки аб’юзер(-ка) не вважає свою 
поведінку проблемою (див. дод.Б). 
Серед причин чому постраждалі від аб’юзивних стосунків не звертаються 
по допомогу молодь виділяє наступні: 
- постраждалі бояться наслідків зі сторони аб’юзера по відношенню до себе 
(переслідування, загроза життю, плітки та ін.) – 74,1% (377 осіб); 
- постраждалі бояться осуду зі сторони інших – 67,2% (342 особи); 
- постраждалі не знають до кого можна звернутися – 64,2% (327 осіб); 
- постраждалі вважають, що можуть впоратись з ситуацією самостійно – 
61,1% (311 осіб); 
- постраждалі зневірились в тому, що хтось може допомогти – 54,8% (298 
осіб); 
- постраждалі мають страх, що якщо звернутися по допомогу, стане ще 
гірше  – 58,2% (296 осіб); 
- постраждалим соромно розповідати пережитий досвід – 57,2% (291 особа); 
- постраждалі зневірились в тому, що оточуючі (в тому числі служби 
допомоги) поставляться до них з розумінням – 53,6% (273 особи); 
- постраждалі не хочуть говорити про свої проблеми – 53,4% (272 особи); 
- постраждалі бояться за своє життя – 50,3% (256 осіб); 
- постраждалі не вважають що це проблема – 47,7% (243 особи); 
- постраждалі бояться втратити партнера(-ку) – 44,4% (226 осіб); 
41 
 
-постраждалі мають негативний досвід спілкування з 
психологом/соціальними службами/правоохоронними органами – 44,2% (225 
осіб); 
- постраждалі не мають до кого звернутися – 43,6% (222 особи) (див. дод.Б). 
У рамках дослідження ми порівняли уявлення молоді щодо реакції 
суспільства на ситуацію коли постраждалим(-ою) від аб’юзу є жінка та чоловік 
(табл.2.6). 
Таблиця 2.6 
Уявлення молоді стосовно реакції суспільства на ситуацію аб’юзу якщо 
постраждалим є жінка та чоловік 
Ставлення суспiльства до проблеми аб’юзу Постраждалою є  Постраждалим є 
жінка чоловік 
Висміює 19,1% (97 осіб) 54,2% (276 осіб) 
Засуджує 34,8% (177 осіб) 24,2% (123 особи) 
не визнає аб’юз як проблему 48,3% (246 осіб) 14,3% (73 особи) 
ставиться до аб’юзу як до сімейних конфліктів 66,8% (340 осіб) 47,9% (244 особи) 
вважає, що жінка своєю поведінкою провокує 59,9% (305 осіб) 32,2% (164 особи) 
аб’юз 
толерує через підтримку гендерних стереотипів  46,2% (235 осіб) 16,7% (85 осіб) 
бачить аб’юз як прояв типової чоловічої/жіночої 36,1% (184 особи) 18,3% (93 особи) 
поведінки 
вважає аб’юз серйозною проблемою та скеровує 27,7% (141 особа) 10% (51 особа) 
ресурси на її вирішення 
 
Прогнозовано, що на думку молоді аб’юз по відношенню до чоловіків зі 
сторони суспільства висміюється (54,2%, 276 осіб), а стосовно жінок не 
вважається проблемою (48,3%, 246 осіб). При цьому, якщо постраждалою є жінка, 
її частіше можуть звинуватити в тому, що вона сама спровокувала аб’юз в свою 
сторону (59,9%, 305 осіб). А якщо постраждалим є чоловік, то в такому випадку 
аб’юз вважається типовою жіночою поведінкою та не сприймається серйозно 
(32,2%, 164 особи). Проте, спільним є те, що хто б не був постраждалим в 
стосунках, достатньо часто аб’юз сприймається як сімейний конфлікт (66,8%, 340 
осіб та 47,9%, 244 особи (див. дод.Б). 
42 
 
Оскільки насильство має культурно-історичні корені, нам було важливо 
визначити які із традиційних прислів’їв, поговірок про стосунки (які транслюють 
насильство) молодь чула та знає. Опитані респонденти та респондентки вказали 
наступні: 
- Стерпиться, злюбиться. 
- Б’є - значить любить. 
- Гарно без чоловіка: встала не м’ята, ходиш не клята. 
- Ревнує значить любить. 
- Любов зла полюбиш і козла! 
- Чоловік голова, а жінка шия. Куди хочу, туди і кручу. 
- Люби, як душу, труси, як грушу. 
- Як чоловік жінки не б’є, то вона як колода гниє. 
- Серцем люби, а руками тряси. 
- Жінка не бита як коса не клепана. 
- Бачать очі ревниві дальше, ніж орлині. 
- Хоч за вола, аби дома не була. 
- Жінці хоть би лапоть, аби не плакать. 
- Бачили очі, що вибирали, їжте, хоч повилазьте. 
- Яке їхало таке й здибало. 
Важливо зазначити, що половина з опитаних, а саме 51,7%  (263 особи) не 
мають досвіду перебування в аб’юзивних стосунках. Проте, все ж таки значний 
відсоток дівчат та хлопців (34%, 173 особи) вказали, що перебували чи 
перебувають у таких стосунках. 14,3% (73 особи) обрали варіант «важко 
відповісти», що може свідчити про те, що їм бракує знань для того, щоб 
визначитись чи в їхніх стосунках є прояви аб’юзу чи ні (див. дод.Б). 
Найбільш поширеною формою аб’юзу серед молоді є саме психологічний 
аб’юз  (шантаж, погрози, маніпуляції, контроль, ревнощі), про що зазначили 
39,9% (203 особи). Також 14,5% (74 особи) опитаних вказали, що постраждали від 
фізичного аб’юзу (ляпаси, рукоприкладство). Важливо зазначити, що 9% (48 осіб) 
учасниць та учасників опитування відповіли, що постраждали від економічного 
43 
 
аб’юзу. Причиною цього слугує низька обізнаність молоді стосовно ознак 
економічного насильства, а деякі його прояви (заборона працювати, контроль 
фінансів) можуть сприйматися як турбота або риси характеру партнера(-ки). 
Також 9% (48 осіб) вказали, що є постраждалими від сексуального аб’юзу. 
Зазначимо, що саме сексуальне насильсво є найбільш замовчуваним злочином в 
нашому суспільстві. Причиною цього є ряд факторів: табуйованість теми сексу, 
відсутність статевого виховання та сексуальної освіти підростаючого покоління, 
відсутність культури згоди (в тому числі в стосунках та шлюбі), віктимблейдинг 
та низька поінформованість щодо суб’єктів, які надають допомогу постраждалим 
та ін. (див. дод.Б). 
Респонденти та респондентки, які мали досвід перебування в аб’юзивних 
стосунках, зазначили, що аб’юз відбувався зі сторони колишніх партнерів(-ок)  
(29,1% , 148 осіб). Також учасники та учасниці відзначають, що перебували у 
аб’юзивних стосунках з різними особами, серед яких: батько/вітчим (7,9%, 40 
осіб), мати/мачуха (9%, 46 осіб), сестра/брат (2,9%, 15 осіб), роботодавець/колега 
(2,6%, 13 осіб), інші родичі (4,1%, 21 особа), свекруха/свекор/тесть/теща чи інші 
родичі партнера(-ки) (1,8%, 9 осіб), вчитель(-ка) (6,9%, 35 осіб), інші люди, не 
родичі (7,7%, 39 осіб) (див. дод.Б). 
26,3% (134 особи) вдалося завершити стосунки та зупинити спілкування з 
аб’юзером(-кою). 4,7% (24 особи) зазначили, що розірвали подібні стосунки, 
проте зберігають дружнє спілкування з аб’юзером(-кою). 4,9% (25 осіб) учасників 
та учасниць дослідження зазначили, що мали спроби розірвати ці стосунки, але 
знову їх поновлювали, а 4,1% (21 особа) і досі перебуває в аб’юзивних стосунках 
(див. дод.Б). 
Важливо підкреслити, що значний відсоток молоді не знає (39,9%, 203 
особи) де можна отримати допомогу в своєму місті в разі, якщо він/вона або їхні 
близькі потраплять в аб’юзивні стосунки, або їм складно дати конкретну 
відповідь через брак інформації (23,6%, 120 осіб).  І лише 36,5% (186 осіб) можуть 
визначити суб'єкти допомоги постраждалим внаслідок насильства. Тому 
профілактичні заходи мають включати інформацію про «контатки допомоги» в 
44 
 
ситуації насильсва. І, на нашу думку, важливо, щоб зазначені контакти мали 
локальну спрямованість: окрім всеукраїнських проєктів важливо інформувати 
молодь про регіональні та місцеві ініціативи, організації та інші суб'єкти які 
надають допомогу в ситуації насильства (див. дод.Б). 
Серед осіб/суб’єктів до яких можна звернутися за допомогою та 
підтримкою в разі потрапляння в аб’юзивні стосунки молодь виділяє наступні: 
- батьки – 45,2% (230  осіб); 
- друзі – 53,6% (273 особи); 
- родина – 33,4% (170 осіб); 
- психолог – 54,6% (287 осіб); 
- соціальні служби – 44,2% ( 225 осіб); 
- колеги – 6,9% (25 осіб); 
- правоохоронні органи – 39,7% (202 особи); 
- анонімна гаряча лінія – 39,3% (200 осіб); 
- релігійні організації – 2,6% (13 осіб) (див. дод.Б). 
59,3% (302 особи) зазначили що мають друзів/подруг чи знайомих,  які 
перебувають/перебували  у стосунках, які за певними ознаками є аб’юзивними. 
Ще 21,4% (109 осіб) не можуть дати конкретну відповідь. І лише 19,3% (98 осіб) 
вказали, що в їхньому оточенні немає знайомих, які перебувають в аб’юзивних 
стосунках (див. дод.Б). 
Позитивним є той факт, що значний відсоток молоді в ситуації, коли хтось 
із близьких розповість, що постраждав від аб’юзу – запропонують свою допомогу 
75% (382 особи), вислухають (72,9%, 371 особа) та нададуть інформацію про 
контакти допомоги (61,3%, 312 осіб). 66,8% (340 осіб) зазначили, що порадять 
завершити такі стосунки (див. дод.Б).  
Серед заходів з тематики попередження аб’юзу, які б молодь хотіла 
відвідати можна виділити наступні: тематичний тренінг – 52,1% (265 осіб), 
зустріч з психологом(-инею) – 62,5% (318 осіб), вечір перегляду соціальної 
роботи – 16,3% (83 особи), тематичні лекції – 23,4% (119 осіб), фотовиставка – 
18,3% (93 особи), вебінар – 24% (122 особи), зустріч/прямий ефір з експертами(-
45 
 
ками) – 27,9% (142 особи), жива бібліотека – 16,9% (86  осіб), неформальні 
тематичні молодіжні зустрічі – 39,3% (200 осіб), дискусійні зустрічі – 32,4% (165 
осіб) (див. дод.Б).  
Серед питань в темі аб’юзивних стосунків, які було цікаво обговорити 
молоді слід виділити наступні: портрет аб'юзера(-ки) від психолога; як діяти в разі 
виникнення аб’юзу; як правильно розлучитися з партнером(-кою), який(-а) є 
аб’юзером(-кою) в стосунках; процедура звернення до правоохоронних органів у 
разі аб’юзу; як НЕ бути аб'юзером(-кою); ознаки аб’юзу; як допомогти людині, 
яка знаходиться в аб’юзивних стосунках. 
Наостанок ми виокремили думки молоді щодо проблеми аб’юзу, якими 
вони вільно поділитися вкінці анкети: 
1. «Класно було б організувати зустріч зі спеціалістом. Тема важлива та 
актуальна. Для мене це був дуже важкий шлях, який, на жаль, я пройшла сама». 
 2.«Хотілось би щоб до цієї проблеми більше людей ставилось з 
серьйозністью».  
 3. «Зазвичай про аб'юз дізнаються в більш зрілому віці, чого б не говорити 
про це з самого дитинства? Нам розповідають всілякі научні факти, норми 
поведінки та інше, але ніхто не показує що коли тобі кажуть що таке аб'юзивна 
поведінка. Такому можна навчати наприклад на уроках в школі або через 
мультфільми для дітей з 6 або 10 років, через розмови з дитячим психологом(з 
дозволу батьків)». 
 4. «Щоб ще у школах, проводили різні заходи, бо саме у школі  у 9-11 
класів починаються стосунки». 
         5. «Хотілося б більше реального висвітлення аб’юзивних відносин. Бо зараз 
про це в соціальній мережі вже існують меми (типу, якщо чоловік не купив жінці 
квіти - то аб‘юз і т.д.) Хотілося б меншої романтизації та комічного ставлення, а 
більшого розуміння молоддю даного питання». 
 6. «Не всі люди розуміють, цю проблему,та що саме таке абюз. Як це на 
початку відносин проявляється, що робити взагалі якщо таке трапилося. 
46 
 
Здебільшого люди бачуть проблеми це як конфлікт або власні недоліки, а кохана 
людина хоче допомогти, хоч це не так». 
 7. «Хмм я б зробила типу як експеримент. Десь знайти квартиру, купивши її 
виділити різні комфортні кімнати з психологами які будуть говорити з жертвами 
аб'юзу чи підлітками на різні теми як друзі. І проінформувати відвідувачів про 
таку тему як аб'юз». 
Отже, результати дослідження дозволили виділити наступні напрямки 
профілактичної роботи з молоддю щодо попередження аб’юзивних стосунків: 
інформування про ознаки аб’юзивних стосунків; розвінчування міфів про аб’юз; 
обговорення впливу гендерних стереотипів на потрапляння в ситуацію аб’юзу; 
надання інформації про суб’єкти, які надають допомогу в ситуації насильства. 
 
2.2. Оцінка ефективності інноваційних підходів, використаних для 
запобігання аб’юзивних відносин 
 
Запобігання аб'юзивним стосункам є складним завданням, яке потребує 
впровадження інноваційних підходів. Розглянемо приклади в Україні: 
1. Освітні програми: 
- "Loveisrespect": Ця програма надає молоді інформацію про здорові стосунки, 
включаючи ресурси для виявлення аб'юзивних поведінкових патернів. Вона 
пропонує онлайн-курси, вебінари та інтерактивні матеріали; 
- "TheOneLoveFoundation": Фонд проводить освітні семінари для студентів, де 
розглядаються ознаки насильства у стосунках, а також навички для побудови 
здорових відносин. 
2. Використання технологій: 
- Мобільний додаток "MyPlan": Цей додаток допомагає користувачам оцінити 
свою ситуацію в стосунках, надає поради щодо безпечних планів виходу та 
з'єднує з ресурсами підтримки; 
- "SafeSpace": Платформа, що пропонує анонімні чати і консультації, а також 
доступ до інформації про допомогу жертвам насильства. 
47 
 
3. Психологічні тренінги 
- "The Duluth Model": Ця програма включає тренінги для чоловіків, які вчаться 
визнати та змінити свої аб'юзивні поведінкові патерни. Вона фокусується на 
розвитку емоційної інтелігентності та відповідальності; 
- "The Trauma-Informed Care Approach": Програма, що навчає фахівців, як 
надавати психологічну підтримку жертвам насильства, враховуючи їхній 
травматичний досвід. 
4. Спільноти та громадські ініціативи 
- "MenEngage Alliance": Міжнародна мережа, яка залучає чоловіків і хлопців до 
боротьби з насильством проти жінок. Вони проводять навчальні програми та 
кампанії, спрямовані на зміну соціальних норм; 
- "Girls Inc.": Програма, що надає дівчатам ресурси для розвитку лідерських 
навичок та впевненості. Вона допомагає їм розуміти свої права та виявляти 
небезпечні поведінкові патерни в стосунках. Ці програми і ініціативи 
демонструють різноманіття підходів до запобігання аб'юзивним відносинам та 
забезпечують ефективні рішення для підтримки молоді. 
В Україні існують корисні ресурси, які надають підтримку постраждалим 
від насильства насильства див. Табл. 2.7 
Таблиця 2.7 
Спеціалізовані сервіси для постраждалих від  насильства у регіонах 
Спеціалізовані Функції та контакти 
сервіси для 
постраждалих від 
насильства у 
регіонах 
1.Гарячі лінії Гаряча лінія з питань домашнього насильства:  
0 800 500 335. Анонімна безкоштовна допомога, консультації та 
підтримка.  
0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 національна дитяча 
«гаряча лінія» 
2. Національна  Національна гаряча лінія: 116 123 з попередження домашнього 
гаряча лінія насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;  
Охоплює різні форми насильства, включаючи психологічну та 
сексуальну допомогу. 
48 
 
Особи, які перебувають за кордоном, можуть звернутися до 
консультантів гарячої лінії за електронною адресою 
 [email protected]; 
3. Мобільні  Мобільна бригада утворюється для надання соціально-
бригади психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних 
соціально- послуг: 
психологічної - консультування;  
допомоги  - кризового й екстреного втручання;  
 соціальної профілактики відповідно до їх потреб. 
4. Центри Надають підтримку, консультації та соціальні послуги для жертв 
соціальних служб насильства, також проводять профілактичні заходи, надають 
натуральну допомогу, прихисток, направлення на юрдичне 
консультування. 
5. Кризові центри Пропонують притулок, психологічну підтримку та юридичні 
консультації.  
Наприклад, "Ластівка" у Києві та кризовий центр "Ми 
разом" (Львів) – надає притулок, психологічну допомогу та 
юридичні консультації жінкам і дітям, які постраждали від 
насильства. Центр "Віра" (Запоріжжя) – пропонує підтримку 
жертвам домашнього насильства, включаючи кризове 
консультування та освіту. 
38 (093) 081-43-10 (звернення приймаємо цілодобово) Жіночий 
кризовий центр "Мережка" iswith БО "100% ЖИТТЯ ЧЕРКАСИ". Є 
і медичні, і соціальні послуги, і послуги супроводу, і допомоги 
відновлення документів, оформлення процедури розлучення, 
звернення згідно рахуванням алюментів на дітей. 
6. Неурядові - "Ти не одна": Організація, що надає допомогу жінкам, які стали 
організації жертвами насильства. Пропонують консультації, супровід і 
 підтримку. 
- "Фонд "Наша Україна": Реалізує програми, спрямовані на 
допомогу жертвам насильства та їх реінтеграцію в суспільство. 
- "Нове життя" (Харків) – надає юридичні, психологічні та 
соціальні послуги жертвам насильства, а також проводить освітні 
програми. 
- "Право на захист" (Київ) – фокусується на юридичній підтримці 
та реінтеграції жертв насильства. 
7.Юридична Юридичні консультації: Багато організацій надають безкоштовні 
допомога юридичні консультації для жертв насильства, допомагаючи їм у 
 вирішенні правових питань. Зокрема у м.Черкаси існує Центр 
безоплатно вторинно-правової допомоги. 
8.Онлайн-ресурси Веб-сайти та форуми: Інформаційні ресурси, які надають поради, 
підтримку та можливість анонімного спілкування з фахівцями.  Ці 
ресурси допомагають жертвам насильства отримати необхідну 
підтримку, захист і інформацію для подальших дій. Наприклад 
49 
 
Онлайн-платформа “Аврора», сервіс, завдяки якому Фонд ООН у 
галузі народонаселення реагує на виклики війни — онлайн-
платформа “Аврора”. Тут постраждалі від насильства пов’язаного з 
війною, зокрема, сексуального, можуть отримати спеціалізовану 
психотерапевтичну підтримку. 
9.Регіональні - "Жіночий інформаційний центр" (Одеса) – надає консультації та 
ініціативи підтримку жінкам, які стали жертвами насильства, а також 
 проводить освітні програми. 
- "Досить терпіти!" (Дніпро) – організація, що працює над 
підвищенням обізнаності та підтримкою жертв насильства. 
10.Онлайн-центр Кар’єрний хаб «Розірви коло» 
кар’єрної Наприкінці 2020 року UNFPA за підтримки уряду Великобританії 
підтримки жінок створив онлайн-центр кар’єрної підтримки жінок «Розірви 
коло». Платформа спрямована сприяти розвитку професійного 
потенціалу і фінансової спроможності жінок, які зазнають 
насильства, або знаходяться у складних життєвих обставинах, щоб 
вони могли побудувати своє життя без насильства. 
 
Ці організації надають широкий спектр послуг, від кризового 
консультування до юридичної підтримки, та сприяють покращенню ситуації з 
насильством у своїх регіонах. 
Також в Україні існують програми підтримки для чоловіків, які стали 
жертвами насильства. Хоча традиційно увага до цієї проблеми зосереджена на 
жінках, все більше організацій починають визнавати, що чоловіки також можуть 
бути жертвами насильства. Ось кілька прикладів: 
Таблиця 2.8 
Спеціалізовані сервіси для постраждалих чоловіків від насильства у 
регіонах 
Спеціалізовані Функції 
сервіси від 
постраждалих 
насильства у регіонах 
1.Гарячі лінії Гаряча лінія "Ла Страда Україна": Надає консультації щодо 
насильства в сім'ї, включаючи випадки, коли чоловіки є 
жертвами. 
 
Кризові центри - Кризовий центр "Ми разом" (Львів): Приймає чоловіків, які 
 стали жертвами насильства, і надає їм психологічну підтримку 
50 
 
та консультації. 
 
3. Мобільні бригади  Мобільна бригада утворюється для надання соціально-
соціально- психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема 
психологічної соціальних послуг: 
допомоги  
- консультування;  
- кризового й екстреного втручання;  
 соціальної профілактики відповідно до їх потреб. 
4. Центри соціальних Надають підтримку, консультації та соціальні послуги для 
служб жертв насильства, також проводять профілактичні заходи, 
надають натуральну допомогу, прихисток, направлення на 
юрдичне консультування. 
5. Неурядові - "Ти не один": Ця організація працює з чоловіками, які 
організації 
пережили насильство, пропонуючи психологічну допомогу та 
групи підтримки. 
Програми реабілітації  Програми для чоловіків, які стали жертвами насильства: Деякі 
ініціативи пропонують спеціалізовані програми, які надають 
психологічну реабілітацію та підтримку. 
Адвокація та освіта  - Програми, що сприяють підвищенню обізнаності про 
насильство над чоловіками і надають інформацію про права та 
ресурси для підтримки.Ці ініціативи допомагають чоловікам, 
які стали жертвами насильства, отримати необхідну підтримку 
та ресурси для відновлення. 
Онлайн-чат Автоматизовний помічник для надання базової інформації. 
психологічної 
Створено ефективну платформу для психологічної підтримки, 
підтримки для 
чоловіків забезпечуючи безпеку та конфеденційність 
Лінія підтримки для Гаряча лінія: 2345. Спеціалізований сервіс, який надає 
чоловіків 
психологічну, емоційну та інформаційну допомогу чоловікам у 
складних життєвих обставинах. Вона спрямована для 
підтримки психічнго 
 
Отже, проведений аналіз успішних програм запобігання аб’юзивним 
відносин демонструє ефективність інноваційних підходів у цій сфері. Розгляд 
спеціалізованих сервісів для постраждалих від насильства в різних регіонах 
підкреслює важливість доступу до підтримки та ресурсів для постраждалих 
осіб. Це свідчить про необхідність подальшого розвитку та впровадження 
51 
 
подібних ініціатив, що можуть суттєво покращити ситуацію з насильством у 
суспільстві. 
У даний час технології продовжують розвиватись і дуже важливо, щоб 
працівники соціальної сфери використовували їх потенціал для створення 
позитивних змін та підтримки тих осіб, які постраждали від аб’юзивних 
відносин. Технології надають доступ до інформації про усі форми насильства, 
поради насильницьких стосунків, юридичну та фінансову інформацію, а також 
поради щодо захисту дітей і служб підтримки. Також, за допомогою інтернет 
мережі вони забещпечують зв’язок зі службами підтримки жертв домашнього 
насильства та допомогають жертвам зібрати докази домашнього насильства[ 
 
2.3. Проєкт запобігання та протидії домашньому насильству «Міста і громади, 
вільні від домашнього насильства» з Фондом ООН у галузі народонаселення 
(UNFPA) у місті Черкаси 
 
«За даними ПРООН, в Україні близько 2 мільйонів людей страждають від 
фізичного домашнього насильства. Статистика показує, що понад 80% випадків 
— це насильство чоловіків над жінками. Щороку внаслідок домашнього 
насильства гинуть 600 українських жінок», — зазначив омбудсмен.Він також 
підкреслив, що про проблему домашнього насильства потрібно говорити 
відкрито. Жертвам слід звертатися за допомогою до поліції та інших відповідних 
органів. 
Розглянемо статистику в Україні протягом 2019-2024 років. У 2019 році 
Національна поліція отримала 141 тисячу 814 звернень щодо домашнього 
насильства. У результаті було порушено 1068 кримінальних справ, з яких до суду 
дійшло 759 (71,1%). 
У 2020 році кількість звернень зросла до 208 тисяч 748. Однією з причин 
цього зростання стало введення карантину через пандемію коронавірусу, що 
призвело до ізоляції людей вдома.Ця проблема не обмежувалася лише Україною: 
в ООН відзначили, що в умовах самоізоляції в світі значно зросли випадки 
52 
 
домашнього насильства. Стрес, пов'язаний із пандемією, безробіття, фінансові 
труднощі та інші чинники стали причинами агресії.Того року було відкрито 2 213 
справ через домашнє насильство, з яких до суду дійшли 1 823 справи (82,4%). 
У 2021 році кількість зареєстрованих випадків домашнього насильства 
зменшилася до 144 тисяч 394, але водночас зросла кількість відкритих 
кримінальних справ – до 2 432. До суду дійшло 2 136 справ (87,8%).У перший рік 
повномасштабної війни поліція отримала 244 тисячі 381 звернення щодо 
домашнього насильства, що перевищило показники карантину 2020 року. 
Правоохоронці порушили півтори тисячі справ, з яких до суду дійшло 1 249 
(83,3%). 
У 2023 році кількість звернень через домашній аб'юз знову зросла – до 291 
тисячі 428. Було відкрито 2 705 справ, з них до суду дійшли 2 243 
(82,9%).Упродовж лише двох місяців 2024 року в Україні зареєстровано на 56% 
більше кримінальних правопорушень пов’язаних з домашнім насильством. 
Динаміка росту серед адміністративних правопорушень менша, на 21% більше, 
ніж у 2023 роцідив.рис.2.1[10]. 
https://lb.ua/society/2024/03/30/606130_ukraini_minulogo_roku_kilkist.html 
 
Рис. 2.1 Динаміка росту серед адміністративних правопорушень 2023-2024 рр.[10] 
53 
 
Рекордну кількість нових справ про домашнє насильство було зафіксовано 
у січні 2024 року — 435 за місяць. Це вже на 55% більше, ніж у січні 2023 року, 
коли зареєстрували 280 таких справ.225 кримінальних проваджень щодо 
домашнього насильства, в середньому, відкривали на місяць торік. Для 
порівняння, у ковідному 2020 таких справ було 184, а у 2021 році — 202 
провадження на місяць див.рис.2.2[10] 
 
Рис.2.2 Кількість зафіксованих справ щодо домашнього насильства[10] 
Загалом 10 351 справа щодо домашнього насильства була зафіксована 
в Україні за останні 5 років.Близько 80% від загальної кількості відкритих справ 
про домашнє насильство доходить до суду щорічно.Нагадаємо, що стаття 126-
1 про домашнє насильство була вперше внесена до Кримінального кодексу 
України у грудні 2017 року, а набула чинності у січні 2019. Перші справи у звітах 
Генпрокуратури з’явилися вже у квітні 2019 року[11]. 
За даними Опендатабот, з початку 2024 року вже відкрито 1 521 
кримінальне провадження про домашнє насильство, що на 36% більше, ніж за той 
же період минулого року. Інформації щодо кількості звернень до Нацполіції 
наразі немає[11]. 
54 
 
Запобігання та протидія домашньому насильству, насильству за ознакою 
статі визначена одним з пріоритетних напрямків роботи органів державної влади 
у сфері захисту прав людини. На виконання Закону України „Про запобігання та 
протидію домашньому насильству‟ в Черкаській області створено систему 
запобігання та протидії домашньому насильству та надання допомоги 
постраждалим особам. 
Черкаська міська рада у межах проєкту ,,Міста і громади, вільні від 
домашнього насильства“ з Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA). 
Створена і діє координаційна рада та робоча група з протидії домашньому 
насильству. Вона об’єднує соціальні й психологічні служби, правоохоронні 
органи, суди, освіту, охорону здоров’я тощо. Координується робота 
департаментом соціальної політики, які контактують з міжнародними донорами. 
У місті діють дві мобільні бригади, які працюють з проблемними сім’ями, 
надають психологічну підтримку, соціальні послуги, такі як: соціальний супровід, 
консультування, направлення на вторинно-правову допомогу, надають допомогу з 
житлом.  
Ключовим завданням проєкту є зміцнення спроможності та ролі міст і 
громад України у створенні ефективних механізмів захисту та надання допомоги 
постраждалим від домашнього насильства. Крім того, участь у програмі 
сприятиме залученню мешканців до попередження та раннього виявлення таких 
випадків.У рамках проєкту планується надати всебічну підтримку обраним 
громадам для розвитку муніципальної системи запобігання та протидії 
домашньому насильству і насильству за ознакою статі. Зокрема, це включає: 
- налагодження координації та співпраці між суб’єктами, які здійснюють заходи у 
сфері запобігання та протидії насильству на місцевому рівні; 
- створення спеціалізованих служб підтримки для постраждалих (притулків, 
денних центрів, кризових кімнат, мобільних бригад соціально-психологічної 
допомоги тощо); 
- комплексну та спеціалізовану підготовку фахівців з обраних громад і вивчення 
досвіду інших міст України в цій сфері; 
55 
 
- організацію та проведення інформаційних кампаній серед мешканців громади, 
спрямованих на запобігання та протидію насильству, а також роз’яснення його 
форм, проявів і наслідків. 
Завдяки співпраці з Фондом ООН в галузі народонаселення в Україні та 
фінансуванню з міського бюджету завершується облаштування першого поверху 
будівлі, де незабаром у 2024 році відкриється денний центр. Тут постраждалі 
зможуть отримати першу психологічну допомогу, юридичні консультації та інші 
необхідні послуги. У кризовій кімнаті вони знайдуть тимчасовий притулок. 
Ремонт на другому поверсі триває за планом. 
У даному кризовому центрі зможуть одночасно проживати до 50 осіб. 
Кваліфіковані психологи, соціальні працівники та юристи надаватимуть підтрику 
постраждалим, допомагаючи їм подолати наслідки насильства та повернутися до 
нормального функціонування власного життя. 
Таким чином, було проаналізовано, які існують інноваційні підходи 
використаних для запобігання аб’юзивних відносин в Україні. Також висвітлено 
статистику постраждалих протягом 2019-2024 років.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
56 
 
РОЗДІЛ 3 
СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ «ЛЮБОВ БЕЗ СТРАХУ» 
 
 
3.1. Характеристика бізнес ідеї соціального проєкту «Любов без страху» 
 
 Соціальні проєкти сприяють розвитку мислення у молоді, навчаючи 
оцінювати свої відносини та виявляти негативні чинники. Заняття, семінари та 
тренінги допомагають молодим людям зрозуміти, як відрізнити аб'юзивні 
стосунки від здорових, а також формують навички для побудови конструктивного 
діалогу. 
Запровадження освітніх програм, підтримки та створення культури згоди та 
поваги є ключовими кроками у протидії цій проблемі. Шлях до створення 
безпечного та підтримуючого середовища полягає в спільній праці всіх 
заінтересованих сторін, спрямованій на свідоме усунення аб'юзу та насильства у 
стосунках серед студентської молоді. Програму ренінгу можна розглянути у 
додатку В. 
Метою нашого  проекту «Любов без страху» є підвищити рівень обізнаності 
студентської молоді щодо теми аб’юзивних стосунків у парі шляхом організації та 
проведення просвітницьких заходів в місті Черкаси. 
Завдання проєкту: 
1. Дослідити  ставлення молоді до проблеми аб’юзу в стосунках шляхом 
онлайн-анкетування через GoogleForms 500 представників та представниць 
студентської молоді міста Черкаси (див.додаток А). 
2. Підвищити розуміння проблеми цільовою групою шляхом проведення 3-х 
одноденних тренінгів для 80-ти представників та представниць студентської 
молоді міста Черкаси. 
3. Спростувати міфи та стереотипи у стосунках які є ознаками аб’юзу 
шляхом проведення Марафону соціальної гри «Міфи та факти про аб’юз» . 
У рамках проєкту очікуємо залучити: 
57 
 
-не менше 500 студентів та студенток віком 17-22 роки, які візьмуть участь у 
онлайн дослідженні  ставлення молоді до проблеми аб’юзу в стосунках; 
- не менше 80-ти студентів та студенток закладів професійної (професійно-
технічної) та вищої освіти братимуть участь у одноденному тренінгу; 
- не менше 200 представників та представниць студентської молоді міста Черкаси 
стануть учасниками та учасницями Марафону соціальної гри «Міфи та факти про 
аб’юз»; 
- 3-ри партнери для реалізації ініціатив проєкту (Черкаський обласний 
молодіжний ресурсний центр, Черкаський національний університет імені 
Богдана Хмельницького, Черкаський державний технологічний університет);  
- 3 фахівці та фахівчині з числа персоналу проєкту; 
Очікувані якісні показники результатів проєкту: 
-підвищено рівень поінформованості молоді щодо причин, видів, ознак та 
наслідків аб’юзивних стосунків; 
- сформовано навички ідентифікаці міфів та стереотипів у молоді щодо 
аб’юзивних стосунків; 
- сформовано навички ідентифікації ознак аб’юзивної поведінки 
партнера/партнерки у молоді; 
- підвищено рівень поінформованості молоді щодо установ та служб, які надають 
інформаційно-консультативну допомогу тим, хто зіштовхнувся з проблемою 
аб’юзу в стосунках. 
Оцінка та моніторинг проєкту будуть відбуватись за результатами аналізу 
даних вхідного/вихідного тестування, анкет зворотного зв'язку та бланку 
самооцінки тренера/тренерки. 
Цільові групи проєкту: цільовою групою проєкту є студентська молодь 17-
22 років, яка навчається в закладах  професійної (професійно-технічної) та вищої 
освіти у м.Черкаси. 
 Саме в цей період молодь активно будує стосунки, а також вже може мати 
перший подружній досвід або досвід проживання у громадянському шлюбі. Як 
правило, основні уявлення про стосунки в парі хлопці та дівчата беруть із власних 
58 
 
родин, а тому, не завжди можуть адекватно оцінити безпечність стосунків в яких 
вони опинились. Особливо це стосується молоді, яка проживала в сім'ях де 
вчиняється домашнє насильство по відношенню до них чи інших членів родини. 
Також під впливом оточення, молоді можуть навязуватись цінності, які не 
дозволяють розірвати аб’юзивні стосунки (потрібно терпіти бо він твій 
чоловік/вона твоя жінка, не виносьте сміття з дому, я терпіла, така наша жіноча 
доля, може бути гірше, він/вона зміниться та ін.). 
Вагомим джерелом інформації, яке формує уявлення про стосунки, є мас-
медіа. Проте достатньо часто медіа (насамперед блогери, інформація в 
популярних соціальних мережах) транслює достатньо деструктивні норми та 
установки, які молодь може сприйняти як єдино правильні та в подальшому 
наслідували під час побудови стосунків з власним партнером чи партнеркою.  
Оскільки під час навчання в закладі освіти передбачено лише ситуативні 
заходи щодо профілактики насильства, які носять ознайомчий характер, ми 
вбачаємо потребу в організації інформаційно-просвітницьких заходів для 
студентської молоді з акцентом на інформування про аб’юзивні стосунки. 
Бенефіціарами проєкту можуть виступати 
- батьки учасників та учасниць проєкту, оскільки отримані знання та 
сформовані навички в ході участі в проєкті дозволять учасникам та учасницям не 
потрапити в аб’юзивні стосунки або вчасно припинити їх. Відтак, батьки зможуть 
бути більш впевнені, що їхні діти не постраждають від аб’юзу.  
- спеціалісти психологічних служб закладів освіти та міста Черкаси, 
оскільки поінформованість молоді про проблему абюзу та контакти допомоги 
вплине на кількість звернень до фахівців за консультативними послугами. А 
також активності проєкту дозволять поінформувати молодь про послуги, які вони 
можуть отримати в Черкаському міському центрі соціальних служб. 
- друзі учасників та учасниць проєкту, з якими останні можуть 
поділитися отриманою інформацією та контактами допомоги. Також учасники та 
учасниці проєкту можуть вчасно надати підтримку та інформацію друзям, які 
мають аб’юзивні стосунки. 
59 
 
Географія проєкту:активності проєкту будуть реалізовані в м.Черкаси. 
 
3.2 Концепція етапів реалізації проєкту «Любов без страху» 
 
Розглянемо етапи реалізації проєкту «Любов без страху». Поетапні 
активації запропонованого проєкту (див.додаток Г). 
Назва етапу: Етап 1. Підготовчий 
Мета етапу: сформувати організаційний простір проєкту. 
Завдання етапу:  
- визначити межі відповідальності персоналу та партнерів проєкту; 
- здійснити закупівлі матеріалів для реалізації активностей проєкту; 
- затвердити графік реалізації проєкту. 
Тривалість етапу та перелік активностей: липень 2024 року: 
1.1. Робоча зустріч з персоналом проєкту, на якій окреслено професійні 
обов’язки кожного працівника проєкту (див.дод. Г). 
1.2. Робоча зустріч з партнерами проєкту, узгодження графіку та місць 
проведення активностей проєкту. 
1.3. Розробка і затвердження графіку проведення основних заходів проєкту. 
1.4. Вибір підрядників для реалізації проєкту та підписання договорів з 
підрядниками. 
1.5. Розробка, затвердження макетів друкованої та брендованої продукції та 
її друк. 
1.6. Розробка контент плану публікацій в соціальних мережах в межах 
реалізації проєкту. 
1.7. Розробка та затвердження документації проєкту необхідної для 
подальшого моніторингу та оцінки проєкту (вхідного/вихідного тестування, 
реєстраційних форм, анкети самоаналізу проведеного заходу, анкети зворотного 
зв'язку учасника/учасниці та ін.). 
1.8. Закупка канцелярських товарів для активностей проєкту. 
Назва етапу: Етап 2. Дослідницький 
60 
 
Мета етапу: дослідити уявлення студентської молоді щодо проблеми аб’юзу 
в стосунках. 
Завдання етапу:  
- розробити діагностичний інструментарій проєкту; 
- залучити цільову аудиторією проєкту до онлайн-анкетування; 
- проаналізувати результати дослідження. 
Тривалість етапу та перелік активностей: серпень 2024 року: 
2.1. Розробка анкети «Ставлення молоді до проблеми аб’юзу в стосунках» 
та її затвердження та оформлення в Google Forms див. дод.А 
2.2. Поширення інформації про дослідження на інформаційних ресурсах 
Черкаського міського центру та Черкаського обласного молодіжного ресурсного 
центру, а також серед закладів закладів професійної (професійно-технічної) та 
вищої освіти. 
2.3. Опрацювання результатів онлайн анкетування та підготовка 
аналітичного звіту за результатами онлайн анкетування. 
2.4. Обговорення результатів онлайн анкетування з персоналом проєкту. 
Підготовка рекомендацій та актуальних питань щодо теми аб’юзу для подальшого 
врахування в розробці матеріалів проєкту. 
Назва етапу: Етап 3. Навчальний 
Мета етапу: надати студентській молоді інформацію про ознаки аб’юзивних 
стсоунків в парі. 
Завдання етапу:  
- актуалізувати проблему аб’юзу в стосунках; 
- обговорити та спростувати міфи та стереотипи щодо аб’юзивної поведінки 
партнерів/партнерок у стосунках; 
- надати інформацію про контакти допомоги, куди можна звернутися якщо 
зіштовхнулися з проблемою аб’юзу в стосунках. 
Тривалість етапу та перелік активностей: вересень 2024 року: 
3.1. Розробка та затвердження одноденної тренінгової програми для 
студентської молоді та презентації Powerpointдив.дод.В. 
61 
 
3.2. Уточнення та затвердження графіку проведення одноденних тренінгів. 
3.3. Підготовка приміщення та технічного обладнання для проведення 
тренінгів. 
3.4. Проведення 3-х одноденних тренінгів для молоді. 
3.5. Підготовка звітів за результатами вхідного/вихідного тестування 
учасників та учасниць тренінгів, анкет зворотного зв'язку та самоаналізу 
тренера/тренерки. 
3.6. Апробація гри для фокус групи з числа студентської молоді та 
експертів\експерток. 
3.7.  Проведення Марафону соціальної гри «Міфи та факти про аб’юз». 
3.8. Підготовка звітів за результатами вхідного/вихідного тестування 
учасників та учасниць ігор, анкет зворотного зв'язку та самоаналізу 
тренера/тренерки. 
Назва етапу: Етап 4. Моніторинговий 
Мета етапу: проаналізувати ефективність реалізації проєкту. 
Завдання етапу:  
- проаналізувати досягнення кількісних та якісних показників ефективності 
проєкту; 
- підготувати звітну документацію проєкту. 
Тривалість етапу та перелік активностей: протягом реалізації проєкту. 
4.1. Аналіз результатів вхідного/вихідного тестування учасників та 
учасниць заходів та відгуків.  
4.2. Підготовка аналітичного звіту проєкту 
4.3. Підготовка фінансового звіту проєкту 
4.4. Підготовка фото звіту проєкту 
 Цей проєкт спрямований на створення безпечного освітнього середовища, 
де аб'юзивні відносини не мають місця. За допомогою інформаційних кампаній, 
навчання, освітніх та просвітницьких заходів, підтримки та спільної дії, ми 
можемо сприяти змінам у свідомості молоді. 
 
62 
 
3.3 Грантова заявка соціального проєкту «Любов без страху» 
 
 Проєкт передбачає створення сталої мережі фасилітаторів, які після 
завершення навчання продовжуватимуть працювати з молоддю у своїх громадах. 
Крім того, всі розроблені матеріали та методики будуть передані місцевим 
організаціям для їх використання у подальшій роботі. 
 Ми сподіваємося, що цей проєкт стане важливим кроком у вирішенні 
проблеми аб'юзу в стосунках серед молоді та сприятиме створенню стійких 
практик роботи з цією темою на місцевому рівні. 
Для оцінки ефективності роботи мережі фасилітаторів ми плануємо 
використовувати такі основні критерії: 
 1.Кількість заходів, проведених фасилітаторами в громадах: 
-  загальна кількість проведених заходів; 
- охоплення цільової аудиторії (кількість учасників); 
- різноманітність форматів заходів (лекції, тренінги, дискусійні клуби тощо). 
2.Зворотній зв'язок від учасників заходів: 
- рівень задоволеності учасників змістом та форматом заходів; 
- оцінка корисності отриманої інформації та навичок; 
- готовність учасників до подальшої участі в обговоренні теми. 
3.Взаємодія та співпраця в мережі фасилітаторів: 
-  регулярність та активність участі фасилітаторів у спільних зустрічах; 
- обмін досвідом та ресурсами між фасилітаторами; 
- ініціативність фасилітаторів щодо розвитку мережі. 
4.Стійкість та масштабованість ініціатив: 
- здатність фасилітаторів залучати нових партнерів та ресурси; 
- плани фасилітаторів щодо продовження роботи після завершення проєкту; 
- потенціал тиражування успішних практик в інших громадах. 
Збір та аналіз даних за цими показниками дозволить нам всебічно оцінити 
ефективність роботи мережі фасилітаторів та визначити напрями для її 
вдосконалення. 
63 
 
 Для вимірювання успішності обміну досвідом та ресурсами між 
фасилітаторами в рамках нашої мережі ми використовуємо такі основні 
показники:  
1.Кількісні показники: 
- кількість спільних зустрічей, семінарів, вебінарів чи інших форматів обміну 
досвідом; 
- кількість фасилітаторів, які беруть участь у таких заходах; 
- кількість ресурсів (методичні матеріали, інструменти, кейси тощо), що були 
обмінені між учасниками. 
2. Якісні показники: 
- оцінка учасників щодо корисності та практичної застосовності отриманих 
знань/навичок; 
- рівень задоволеності фасилітаторів можливостями для обміну досвідом; 
- ступінь впровадження отриманих ідей та практик у власну діяльність 
фасилітаторів. 
 3. Показники впливу: 
- кількість нових ініціатив чи покращень, запроваджених фасилітаторами після 
обміну досвідом 
- оцінка зростання професійних компетенцій фасилітаторів 
- відгуки учасників громадських заходів щодо підвищення якості роботи 
фасилітаторів 
 4.Показники сталості: 
- рівень активності фасилітаторів у подальшій взаємодії та обміні; 
- частота звернень фасилітаторів один до одного за потребами; 
- наявність планів щодо продовження співпраці після завершення проєкту. 
 Регулярний моніторинг цих показників дозволить нам оцінювати, наскільки 
ефективно відбувається обмін досвідом та ресурсами в нашій мережі 
фасилітаторів, і вчасно вносити необхідні корективи. 
 
 
64 
 
3.4 Фінансовий план  
 
Проаналізуємо наші витрати соціального проєкту «Любо без страху» 
див.таб.3.1. 
Таблиця 3.1 
Фінансовий план соціального проєкту «Любов без страху» 
 
Опис  Кількість Сума, грн 
Фломастери 1 упаковка 120 
Стікери 3 упаковки 30 
Ручки 15 штук 150 
Листи фліпчарту 6 листів 80 
Кава брейк 3 дні 300 
Оренда приміщень 3 дні безкоштовно 
Оренда проектора, 3 дні Безкоштовно 
ноутбук 
Роздатковий матеріал 3 дні безкоштовно 
Загальна сума  680 
 
Таким чином, сума фінансового плану досягла 680 гривень. 
Ми хотіли б показати також  розробку додаткового фінансового бізнес-
плану для нашого соціального проекту. Цей план має на меті залучення 
додаткового фінансування, що дозволить нам розширити наші ініціативи та 
забезпечити ще більшу підтримку для тих, хто цього потребує.Основні цілі 
нового бізнес-плану: 
1. розширення програм: Запровадження нових освітніх і підтримуючих 
програм для різних цільових груп; 
2. залучення партнерів: Активний пошук стратегічних партнерів та 
спонсорів, які поділяють наші цінності; 
65 
 
3. сталий розвиток: Створення механізмів для забезпечення фінансової 
стабільності проекту в довгостроковій перспективі. 
Ми впевнені, що з додатковим фінансуванням зможемо досягти ще більших 
результатів і позитивно вплинути на життя багатьох людей. Тому пропонуємо 
розглянути та проаналізувати витрати в даному документі на кожному з етапів 
реалізації див.табл.3.2. 
Таблиця 3.2 
1.Підготовчого етапу  
№ Опис Кількість Загалом 
● Гонорари залученим спеціаліст(к)ам 
 Гонорар керівниці проєкту (міс) 2 28300 грн 
 Гонорар тренерці 1, активність 3.4; одноденний тренінг, 5 4 16980 грн 
годин 
 Гонорар тренеру 2, активність 3.4; одноденний тренінг, 5 4 16980 грн 
годин 
 Гонорар тренерці 1, активність 3.7; проведення фокус-групи, 1 1415 грн 
2,5 години 
 Гонорар фотографу проєкту; активність 3.4; 2 години 2 2830 грн 
Загальна сума гонорарів (грн) 66 505 грн 
● Інші витрати для проведення запропонованих активацій 
 Брендовані чашки 3 шт. 660 грн 
 Брендована екоторба 5 шт. 1250 грн 
 Брендований блокнот учасника/учасниці тренінгу 110 шт. 13200 грн 
 Сертифікати учасника/учасниці тренінгу 85 шт. 2125 грн 
 Макетування і друк єврофлаєру «Чек лист здорових 500 шт. 4500 грн 
стосунків» 
 Макетування і друк євробуклету «Як розпізнати абюз» 500 шт. 6500 грн 
 Макетування  і друк соціально-профілактичної гри «Міфи та 15 шт. 7500 грн 
факти про аб’юз» 
 Кава брейк, 25 осіб (дні) 5 дн. 15000 грн 
 Павербанк 1 шт. 1500 грн 
 Ручки 110 шт. 770 грн 
66 
 
 Папір А-4 6 уп. 1500 грн 
 Папки на кнопкі 110 шт. 1650 грн 
 Бейджи на шнурівці 85 шт. 1700 грн 
 Маркери 8 уп. 400 грн 
 Листи фліпчарту 8 уп. 2000 грн 
 Стікери 20 уп. 400 грн 
 Клей 20 шт. 160 грн 
Загальна сума інших витрат (грн) 60 815 грн 
Загальна сума заявки за 1-й етап (гонорари+інші витрати, грн) з ПДВ  127 320 грн 
 
Таблиця 3.3. 
2. Дослідницького етапу 
КільЗагалом 
№ Опис 
кість 
● Гонорари залученим спеціаліст(к)ам 
 Гонорар керівниці проєкту (міс) 1 14150 грн 
 Гонорар тренеру 1, активність 3.10; проведення соціальної 10 14150 грн 
гри, 2 години 
 Гонорар тренеру 2, активність 3.16; 3 години 2 5660 грн 
 Гонорар фотографу проєкту; активність 3.10; 3.16; 6 8490 грн 
Загальна сума гонорарів (грн) 42 
450 грн 
● Інші витрати для проведення запропонованих активацій 
 Кава брейк, 30 осіб (дні) 2 дн. 6000 грн 
Загальна сума інших витрат (грн) 6 000 грн 
Загальна сума заявки за 2-й етап (гонорари+інші витрати, грн) з ПДВ  48 450 грн 
Загальна сума заявки (гонорари+інші витрати, грн) з ПДВ  175770 гри 
Хочемо продемонструвати кількісні та якісні показникидля представлення 
проекту "Любов без страху" див. таблиця 3.4. 
Таблиця 3.4 
Якісні та кількісні показники 
Показники  Результат 
67 
 
учасники і учасниці взяли участь у грі 65% 
показник підвищення знань за результатами вхідного/ 25,83% 
вихідного тестування. 
показник корисності, практичності отриманих знань і  95% 
навичок за результатами анкети зворотного зв’язку. 
показник зрозумілості викладеного матеріалу за результатами 95% 
 анкети зворотного зв’язку. 
показник актуальності теми за результатами анкети зворотного  100% 
зв’язку. 
показник продуманості заходу за результатами анкети  85% 
зворотного зв’язку 
показник організації заходу (приміщення, кава-брейк та ін..). 95%  
 
показник  корисності роздаткового  100% 
матеріалу 
показник якості роботи тренерки. 90% 
 
Окремі успіхи, якими хочете поділитись: 
– включеність студентів та студенток в обговорення, наведення власних 
прикладів; 
– відкритість у обговоренні проблеми насильства. 
На нашу думку, вагомим успіхом реалізації активності є залучення осіб з 
різним соціальним досвідом з числа цільової аудиторії проєкту.  
Серед респондентів(-ок) можна визначити наступні категорії молоді:  
-  молодь, яка на момент опитування проживає і навчається в м. Черкаси,  
- молодь, яка проживає в м. Черкаси, але навчається в іншому місті України,  
-  молодь, яка на момент опитування перебуває за кордоном, проте навчається 
дистанційно в закладах освіти м. Черкаси; 
- молодь, яка має статус ВПО та тимчасово проживає в м. Черкаси, проте 
навчається онлайн в інших закладах освіти України. 
Нам вдалося отримати особисті відгуки, які дозволяють продемонструвати 
актуальність визначеної проблеми проєкту. 
68 
 
Аналізуючи проведені активності на тему попередення абюзивних стосунків, 
можемо зробити наступнівисновки: 
- в деяких групах прослідковувалась складність в опрацювання запропоновнаої 
теми, зумовлена травматичним досвідом учасників та учасниць їхніх батьківсько-
дитячих стосунків. Були випадки коли учасники та учасниці розповідали власні 
історії на прикладі стосунків у їхній родині; 
- в зворотній форму були зауваження щодо часу на обговорення під час гри. Для 
деяких учасників та учасниць його було забагато для деяких – замало. Загалом 
рекомендований час для проведення гри – це 2-2.5 години, що дозволяє грунтовно 
розглянути кожне твердження. Проте темп гри також залежить від інтересу 
учасників та учасниць, рівня їхніх знань та бажання входити в дискусію чи 
обговорення; 
- незалежно від групи, переважна більшість учасників та учасниць зазначила 
надзвичайну актуальність питань. З їхніх слів більшість профілактичних програм 
носить достатньо формальних характер і спрямована виключно на іфнормування 
(цитата «ось насильсто, постарайся в такі стосунки не влазить»), забуваючи про 
першопричини цього явища. Тому підхід через актуальну тему стосунків знайшов 
хороший відгук серед молоді; 
- здобувачі та здобувачки освіти закладів саме професійно-технічної освіти є 
пріоритетною категорією в проведенні заходів на подібну тематику. Як правило, 
на цьому рівні освіти достатньо мало соціальних ініціатив, діти достатньо 
замкнуті та мають страх під час роботи в групі (висловити свою думку, сказати не 
те, отримати зауваження та ін.). Відповідно за спостереженнями тренерок 
проєкту, саме ця категорія дітей потребує глибоких знань щодо домашнього 
насильства, особливо враховуючи достатньо великий відсоток категорійних дітей 
та діей з рожин СЖО здобувають освіту саме в цих закладах; 
- зауважимо, що педагоги закладів професійно-технічної освіти позитивно 
оцінили ідею проєкту та підтвердили його актуальність. Достатньо часто самі 
педагоги приєднувались до студентських груп, брали участь в дискусіях та після 
завершення спілкувались з тренерками.  
69 
 
Перспективамиподальшої роботи можуть бути: 
- підготовка тренерів та тренерок з числа студентського активу закладу 
професійно-технічної освіти, які б могли самостійно проводити профілактичні 
заняття в своєму закладі освіти. 
- організація тематичних тренінгів або тематичного клубу для жінок 25+ де б 
могли детальніше розглядатися першопричини, які є чинниками потрапляння 
жінок в аб’юзивні стосунки. 
Варто визначити кілька спостережень за результатами взаємодії з цільовою 
аудиторією проєкту: 
-  питання аб’юзу є актуальним та зрозумілим для молоді. Хлопці та 
дівчатавідчувають потребу обговорити власний досвід. Важливо зазначити, що 
під час тренінгу учасники та учасниці ділились власними історіями стосунків, з 
їхніх слів, участь у тренінгу дозволяє переглянути власний досвід побудови 
стосунків. Тому надалі варто пропонувати молоді нові формати взаємодії: 
- важливо обговорювати саме стереотипи, міфи та упередження стосовно 
насильства та надавати аргументи, які змінюють рамку сприйняття питання 
аб’юзу в молоді. 
- проєкт став чи не єдиним майданчиком для обговорення стосунків зі молоддю, 
викликав інтерес серед цільової аудиторії. Також ми отримали запит на роботу з 
педагогами/педагогинями, громадськими активістами(-ками), які працюють з 
молоддю, які також виявили бажання поглибити свої знання в темі проєкту. 
Таким чином, студентський період вважається важливим етапом життя, 
коли молоді люди формують свою особистість та встановлюють міжособистісні 
зв'язки. Проте, відносини, що супроводжуються аб’юзом, порушують цей процес, 
створюючи негативне вплив на самооцінку, емоційний стан та академічні 
досягнення студентів. Багато студентів, що потерпають від аб’юзу, можуть 
почуватися вразливими, безпорадними та зневіреними, що часто призводить до 
психологічного та фізичного здоров'я. 
70 
 
 Ми сподіваємося, що цей проєкт стане важливим кроком у вирішенні 
проблеми аб'юзу в стосунках серед молоді та сприятиме створенню стійких 
практик роботи з цією темою на місцевому рівні. 
 
  
71 
 
ВИСНОВКИ 
У результаті проведеного дослідження були досягнуті поставлені завдання, 
що дозволило сформувати цілісне уявлення про проблему аб’юзивних стосунків 
серед студентської молоді та можливі шляхи її вирішення. 
1. Розкрито сутність аб’юзу серед студентської молоді як соціальної 
проблеми. Аб’юз у студентському середовищі визначено як форму 
міжособистісної взаємодії, що характеризується психологічним, фізичним чи 
економічним насильством, яке призводить до значних негативних наслідків для 
жертви. Ця проблема має багатогранний характер, оскільки пов’язана не лише з 
особистісними особливостями, але й із соціальними, культурними та 
економічними чинниками. Студентська молодь є особливо вразливою до таких 
форм взаємодії через період формування соціальних навичок та побудови 
близьких стосунків. 
Аб’юз серед студентської молоді – це комплексне явище, що охоплює різні 
форми насильства та маніпуляцій у міжособистісних стосунках. Ця проблема є 
соціальною, оскільки вона торкається не лише окремих осіб, але й впливає на 
загальний стан молодіжного середовища, знижуючи його психологічний комфорт, 
безпеку та гармонію.У студентському віці молоді люди часто тільки починають 
формувати серйозні романтичні та дружні стосунки. Через недостатній досвід, 
соціальну незрілість та брак знань про здорові взаємини, студенти можуть стати 
як жертвами, так і агресорами в аб’юзивних відносинах. Особливо небезпечним є 
те, що багато випадків аб’юзу залишаються непоміченими, адже він не завжди 
проявляється у формі фізичного насильства, а часто має емоційний, 
психологічний, економічний або навіть сексуальний характер.Аб’юз у 
студентському середовищі може проявлятися у виглядіпсихологічного тиску, 
такого як приниження, шантаж, контроль над особистими межами;емоційного 
насильства, зокрема маніпуляцій, звинувачень, ігнорування;фізичного насильства, 
хоча воно трапляється рідше, але має серйозні наслідки;економічного тиску, 
наприклад, обмеження доступу до фінансових ресурсів чи контроль над 
72 
 
витратами;сексуального насильства, що часто включає примус або небажані дії 
без згоди партнера. 
Основними причинами поширення аб’юзу серед студентської молоді 
єкультурні стереотипи– традиційні ролі чоловіка і жінки в суспільстві можуть 
виправдовувати насильство як спосіб контролю; недостатній рівень обізнаності– 
молодь часто не усвідомлює, які саме дії є ознаками аб’юзу, вважаючи їх 
«нормою»; соціальний тиск і страх осуду– жертви аб’юзу бояться розголосу, тому 
не звертаються за допомогою; відсутність навичок ефективної комунікації– 
молоді люди нерідко не вміють конструктивно вирішувати конфлікти, що веде до 
застосування насильницьких методів; інтернет і соціальні мережі –сучасні 
технології стають середовищем для онлайн-аб’юзу, такого як кібербулінг чи 
цифровий контроль. 
Соціальна небезпека аб’юзу серед студентів полягає не лише в руйнуванні 
особистості жертви, але й у формуванні загальної толерантності до насильства в 
суспільстві. Жертви аб’юзу часто мають знижений рівень самооцінки, проблеми з 
психічним здоров’ям (депресія, тривожність), зменшену здатність до навчання та 
соціалізації. Це негативно впливає на їхнє професійне майбутнє та якість життя 
загалом. 
Додатковим викликом є те, що аб’юзивні стосунки серед молоді не завжди 
визнаються такими через неясність понять. Наприклад, емоційне маніпулювання 
чи контроль часто сприймаються як «прояви любові» або «турбота», що 
ускладнює ідентифікацію проблеми. 
Важливим кроком до вирішення проблеми є формування у молоді 
розуміння ознак аб’юзу, навчання здоровим формам комунікації та розробка 
програм профілактики, які б інтегрувалися у студентське середовище. 
Інформування студентів про їхні права, створення безпечного простору для 
обговорення таких тем, а також співпраця з психологами та соціальними 
працівниками є ключовими заходами для подолання цієї соціальної 
проблеми.Тому аб’юз серед студентської молоді – це не лише особиста, але й 
73 
 
соціальна проблема, яка потребує комплексного підходу для її вирішення, 
зокрема через поєднання освітніх, правових та психологічних стратегій. 
2. З’ясовано зміст, форми, методи та рівні профілактики аб’юзивних 
стосунків.Профілактика аб’юзивних стосунків серед студентської молоді є 
багатогранним процесом, який вимагає комплексного підходу, що включає 
освітні, соціальні, психологічні та правові аспекти. Основна мета профілактики – 
не лише виявлення та усунення існуючих проблем, але й створення сприятливих 
умов для запобігання аб’юзу в майбутньому. 
Зміст профілактики аб’юзу полягає у формуванні у молоді знань про 
сутність аб’юзивних стосунків, розуміння їх ознак, причин виникнення та 
наслідків. Важливо також навчити студентів ідентифікувати такі ситуації та 
забезпечити їм доступ до ресурсів допомоги. Це включає просвітницьку 
діяльність, що базується на принципах гендерної рівності, ненасильницького 
спілкування та розвитку емоційної зрілості. 
Форми профілактики можуть бути різноманітними, до них відносяться: 
індивідуальна робота– психологічне консультування студентів, які переживають 
аб’юз, або мають схильність до агресивної поведінки; групова робота– організація 
тренінгів, семінарів, воркшопів з питань здорових стосунків, ненасильницької 
комунікації та емоційного інтелекту; масова робота– проведення інформаційних 
кампаній, форумів, акцій та лекцій для широкого кола студентів; дистанційні 
форми– створення онлайн-платформ, чат-ботів, вебінарів, де студенти можуть 
отримати інформацію про аб’юз і можливості захисту. 
Методи профілактики охоплюють:освітній підхід– впровадження 
спеціальних навчальних модулів у програми закладів вищої освіти, присвячених 
питанням запобігання насильству, формуванню асертивної поведінки та 
вирішенню конфліктів; метод переконання–використання соціальної реклами, яка 
звертається до молоді з меседжами про важливість здорових взаємин; метод 
соціального моделювання– демонстрація позитивних прикладів взаємодії в 
стосунках через медіа, театральні постановкичи документальні фільми; 
психотерапевтичні методи– інтеграція роботи психологів і соціальних 
74 
 
працівників для індивідуальної та групової терапії; юридичний підхід– 
інформування про законодавчі механізми захисту від насильства та забезпечення 
студентів доступу до таких ресурсів. 
Рівні профілактики умовно поділяються на три основні:первинна 
профілактика – запобігання виникненню аб’юзу через освітні заходи, 
популяризацію здорових стосунків та формування у молоді навичок 
ненасильницької комунікації; вторинна профілактика – своєчасне виявлення 
перших ознак аб’юзу та надання необхідної допомоги. це може включати 
консультування, роботу з агресорами та організацію груп підтримки; третинна 
профілактика – мінімізація наслідків аб’юзивних стосунків, допомога жертвам у 
відновленні їхнього психологічного стану та соціальної адаптації. 
Особливу увагу варто звертати на освітнє середовище як один із ключових 
факторів впливу на формування поведінки студентів. Заклади вищої освіти мають 
створювати сприятливі умови для розвитку культури взаємоповаги, включаючи 
впровадження спеціалізованих програм навчання, активну взаємодію з 
психологами та соціальними службами, а також проведення регулярного 
моніторингу стану психологічного здоров’я студентів. 
Таким чином, ефективна профілактика аб’юзивних стосунків серед 
студентської молоді має базуватися на міждисциплінарному підході, який 
об’єднує зусилля педагогів, психологів, соціальних працівників, правозахисників 
та самих студентів. Тільки завдяки системній та скоординованій роботі можна 
знизити рівень аб’юзу та забезпечити студентам безпечне і сприятливе 
середовище для особистісного розвитку. 
3. У дослідженні визначено, що профілактика аб’юзу може бути реалізована 
на трьох рівнях: первинному (просвітницька діяльність, навчання асертивності), 
вторинному (раннє виявлення проявів насильства) та третинному (реабілітація 
постраждалих і робота з агресорами). Основними формами роботи є інтерактивні 
лекції, тренінги, інформаційні кампанії, а серед методів ефективними є залучення 
медіа, освітніх платформ та організація груп підтримки. 
75 
 
3. Проаналіззовано зарубіжний досвід запобігання насильству, якийпоказує, 
що питання запобігання насильству, включно з аб’юзивними стосунками, 
розглядається в контексті інтегрованих національних стратегій та програм, які 
об’єднують освітню, медичну, соціальну та правову сфери. 
У США активно впроваджуються програми, спрямовані на навчання молоді 
навичок здорових комунікацій. Зокрема, кампанія «Start Strong» акцентує увагу на 
підліткових стосунках, залучаючи школярів і студентів до обговорень 
ненасильницьких моделей поведінки через семінари та воркшопи. Також активно 
використовуються цифрові ресурси, як-от мобільні додатки та онлайн-платформи 
для консультування молоді. 
У скандинавських країнах профілактика аб’юзу є частиною загальної 
політики рівності. Вони активно інтегрують питання запобігання насильству у 
навчальні програми ще з початкових класів. Наприклад, у Швеції впроваджується 
програма «Respectful Relationships», яка зосереджується на розвитку емоційного 
інтелекту та поваги в міжособистісних стосунках. Також функціонують центри 
підтримки, де молодь може отримати психологічну та юридичну допомогу. 
У Великобританіїдіють ініціативи, як-от програма «Tender», яка навчає 
молодих людей через театральні вистави розпізнавати ознаки аб’юзу та будувати 
здорові стосунки. Особливу увагу приділяють інтерактивним методам навчання, 
що дозволяють молоді активно долучатися до дискусій і рефлексії. 
У Канаді створено програми, які орієнтовані на запобігання не лише 
фізичному, але й психологічному та економічному насильству. Наприклад, 
ініціатива «Healthy Relationships Plus» спрямована на формування у молоді вміння 
вирішувати конфлікти, протистояти маніпуляціям і будувати партнерські 
стосунки на основі рівності. 
Варто зазначити, що успіх зарубіжних програм часто забезпечується через 
фінансування на державному рівні та тісну співпрацю між урядовими 
структурами, громадськими організаціями, освітніми закладами та приватним 
сектором. 
76 
 
Основними складовими ефективних профілактичних кампаній 
ємультимедійні кампанії,які використовують сучасні технології для поширення 
інформації серед молоді;залучення різних фахівців– психологів, юристів, 
педагогів, які проводять комплексну роботу з молоддю;дослідження та 
моніторинг, які дозволяють оцінювати ефективність впроваджених програм і 
коригувати їх залежно від потреб цільової аудиторії. 
Зарубіжний досвід є цінним орієнтиром для України, адже багато з цих 
методів можна адаптувати до національного контексту, враховуючи культурні, 
соціальні та економічні особливості. Впровадження таких практик сприятиме 
формуванню у студентської молоді стійких навичок запобігання аб’юзу та 
створенню безпечного середовища для розвитку здорових міжособистісних 
стосунків. 
4. Оцінено інноваційні підходи до реалізації профілактичних кампаній в 
Україні.Аналіз вітчизняного досвіду засвідчив, що інноваційні підходи в Україні 
зосереджені на інтеграції міжнародних програм, таких як ініціатива «Міста і 
громади, вільні від домашнього насильства» за підтримки UNFPA. Використання 
цифрових платформ, інтерактивних курсів та психологічних чат-ботів сприяє 
ефективнішому охопленню молоді та популяризації ненасильницьких моделей 
стосунків.В останні роки в Україні відзначається зростання уваги до інноваційних 
підходів у реалізації профілактичних кампаній, спрямованих на запобігання 
аб’юзивним стосункам. Це обумовлено потребою впроваджувати сучасні методи 
комунікації, що відповідають запитам молодіжної аудиторії, та інтегрувати 
найкращі міжнародні практики в контекст українських реалій.Інноваційність 
підходів проявляється у кількох аспектах: 
Цифрові технології:розробка мобільних додатків і чат-ботів, які надають 
студентам доступ до інформації про аб’юз, його ознаки та методи протидії. 
Наприклад, застосунок «Твоє право» від Міністерства юстиції України, що 
допомагає користувачам дізнаватися про їхні права та способи захисту; 
використання соціальних мереж для проведення інформаційних кампаній, таких 
як флешмоби, прямі трансляції з експертами, відеоролики та публікації, що 
77 
 
акцентують увагу на тематиці здорових стосунків; створення онлайн-курсів і 
платформ для самоосвіти, наприклад, інтерактивні тренінги від ЮНІСЕФ та «Ла 
Страда-Україна». 
Гейміфікація та креативні форми роботи:впровадження інтерактивних ігор, 
що моделюють ситуації аб’юзу і допомагають студентам навчитися правильно 
реагувати на прояви насильницької поведінки; проведення театральних 
постановок, форум-театрів або квестів, у яких студенти можуть обговорювати 
питання насильства та його профілактики; використання анімаційних та 
графічних історій для пояснення складних соціальних тем доступною мовою. 
Партнерство з міжнародними організаціями:спільні проєкти з Фондом ООН 
у галузі народонаселення (UNFPA), що зосереджені на популяризації 
ненасильницької культури в громадах; участь України в програмах ЄС, таких як 
«Безпечна школа», спрямованих на підвищення рівня обізнаності щодо 
насильства серед молоді. 
Інтеграція міждисциплінарного підходу:залучення фахівців різних сфер 
(психологів, юристів, педагогів, соціальних працівників) для проведення спільних 
заходів, лекцій, консультацій та тренінгів; розробка інтегрованих навчальних 
програм, що містять тематику аб’юзу, психології стосунків, прав людини та 
технік ненасильницького спілкування. 
Індивідуалізація підходів:врахування специфіки цільової аудиторії – молоді, 
яка навчається у закладах вищої освіти. Для цього використовуються 
спеціалізовані тренінги, адаптовані до вікових і культурних особливостей 
студентів; створення «кризових кімнат» або центрів підтримки в університетах, де 
студенти можуть отримати кваліфіковану допомогу. 
Соціальна реклама:кампанії з поширення меседжів, що засуджують 
аб’юзивну поведінку, через телебачення, радіо та друковані матеріали; активне 
використання візуальних матеріалів (плакати, банери) із закликами до 
формування здорових стосунків. 
Моніторинг та оцінка ефективності профілактичних кампаній:збір 
зворотного зв’язку від учасників заходів, аналіз їхніх вражень та результатів; 
78 
 
використання статистичних даних для оцінки змін у поведінці студентів після 
участі у профілактичних програмах. 
Інноваційні підходи до профілактики аб’юзивних стосунків в Україні є 
багатогранними й спрямованими на формування в молоді навичок асертивної 
комунікації, критичного мислення та здатності розпізнавати ознаки аб’юзу. 
Впровадження таких підходів сприяє не лише запобіганню насильству, але й 
формуванню здорового середовища, що підтримує розвиток студентської молоді. 
5. Розроблено соціальний проєкт «Любов без страху», спрямований на 
профілактику аб’юзивних стосунків та окреслено особливостіі його бізнес ідеї, 
спрямований на запобігання аб’юзивним стосункам серед студентської молоді. 
Розробка соціального проєкту «Любов без страху» стала логічним завершенням 
дослідження, адже він безпосередньо спрямований на запобігання аб’юзивним 
стосункам серед студентської молоді. Цей проєкт розглядається як комплексна 
ініціатива, яка враховує основні ризики, пов’язані з формуванням деструктивних 
відносин, і пропонує практичні інструменти для їх попередження. 
Основна мета проєкту – створення комплексної платформи для підвищення 
обізнаності студентів про аб’юз та способи протидії йому, формування навичок 
безконфліктного спілкування, самооцінки та розпізнавання ознак токсичних 
відносин. Проєкт передбачає інтерактивні лекції, майстер-класи, роботу гарячої 
лінії та онлайн-ресурс із тематичними матеріалами. Бізнес-ідея проєкту полягає у 
залученні спонсорів і грантів для забезпечення стабільного фінансування, а також 
у створенні освітньо-розважальних заходів для залучення аудиторії. 
Бізнес-ідея проєкту:особливістю бізнес-ідеї «Любов без страху» є її 
спрямованість на довготривалу сталість і можливість самофінансування. У межах 
проєкту передбачено:партнерство із закладами освіти та громадськими 
організаціями, що дозволяє залучати ресурси для проведення заходів; випуск 
методичних матеріалів, посібників та інтерактивних курсів, які можуть 
поширюватися як безкоштовно, так і на платній основі; грантові заявки та 
залучення міжнародних донорів, таких як UNFPA, ЮНІСЕФ, Європейський 
79 
 
Союз, для реалізації масштабних кампаній; фандрейзинг серед місцевих бізнесів 
та благодійників, які зацікавлені у соціальній відповідальності. 
Проєкт орієнтований на довготривалий ефект, адже він сприяє не лише 
профілактиці аб’юзивних відносин, а й формує культуру взаємоповаги серед 
студентської молоді. Унікальність проєкту полягає у комплексному підході, де 
поєднано освітній, психологічний та соціальний аспекти. 
Отже, результати роботи доводять, що проблема аб’юзу серед студентської 
молоді є важливою соціальною проблемою, яка потребує багаторівневого підходу 
для її вирішення. Розроблені рекомендації та соціальний проєкт можуть стати 
основою для впровадження ефективних профілактичних заходів як на рівні 
окремих закладів освіти, так і в масштабах країни.Соціальний проєкт «Любов без 
страху» є практичним інструментом для вирішення проблеми аб’юзу серед 
студентської молоді та водночас прикладом сучасної ініціативи, яка відповідає 
викликам суспільства. 
Нами були виділені напрямки профілактичної роботи з молоддю щодо 
попередження аб’юзивних стосунків: інформування про ознаки аб’юзивних 
стосунків; розвінчування міфів про аб’юз; обговорення впливу гендерних 
стереотипів на потрапляння в ситуацію аб’юзу; надання інформації про суб’єкти, 
які надають допомогу в ситуації насильства.Ми сподіваємося, що цей проєкт 
стане важливим кроком у вирішенні проблеми аб'юзу в стосунках серед молоді та 
сприятиме створенню стійких практик роботи з цією темою на місцевому рівні. 
 
 
 
 
  
80 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Аб’юз як соціально-психологічний метод маніпуляції. Недоступ В.В., 
Черкашина Т.О. Суспільство і особистість у сучасному комунікаційному 
дискурсі: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. 
Запоріжжя, 9-10 квітня 2020 року), редкол.: В.Л.Погребна, В.М.Попович, 
Н.В.Островська, Т.О.Серга та ін. Запоріжжя: НУ «Запорізька політехніка», 2020. 
С. 379-382. 
2. Аб’юз та аб’юзні стосунки – що це таке, види, форми, та ознаки. URL: 
https://termin.in.ua/ab-iuz/ 
3. Авілова М., Юрчинська Г. Сутність, ознаки та симптоми аб’юзивних 
стосунків. Collection of Scientific Papers «SCIENTIA», (September 6, 2024; Sofia, 
Bulgaria), С. 126–132. Retrieved from https:// previous. scientia.report /index.php 
/archive/article/view/2047 
4. Баєва І. А. Експертна оцінка стану освітнього середовища на предмет 
комфортності і безпеки. Психологічна наука і освіта. 2013. №6. С. 5 – 8. 
5. Барліт О. О. Барліт А. Ю. Соціально-педагогічна та психологічна 
проблема булінгу в освітньому середовищі. Запоріжжя : Олекс, 2011. 52 с.  
6. Безлюдний О.І. Насильство сім'ї: теоретичні розвідки американських 
дослідників. Педагогіка і психологія. 2009. № 3. С. 121-131. 
7. Берн Е. Ігри, в які грають люди, і люди, які грають в ігри. Київ : Форс 
Україна, 2020. 288 с. 
8. Бондаровська В. М. Стан системи попередження насильства в сім’ї в 
Україні: правові, соціальні, психологічні та медичні аспекти. Київ : Вид-во ФОП 
Клименко Ю.Я., 2016. – 372 с. 
9. Великий тлумачний словник сучасної української мови / гол. ред. В.Т. 
Бусел. Київ : Перун, 2007. 1736 с. 
10. Власенко А.Б. Деструктивні психічні стани особистості студента як 
проблема сучасної психологічної науки / А.Б. Власенко. – 2005 – с. 91-95. 
81 
 
11. Гайдамашко І.А. Подолання агресії як соціально-педагогічна проблема / 
І.А. Гайдамашко // Педагогічний дискурс : зб. наук. пр. / гол. ред. А.Й. Сиротенко. 
– Хмельницький : ХГПА, 2008. – Вип. 3. – С. 53–55. 
12. Герман Джудіт Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки 
насильства ˗ від знущань у сім'ї до політичного терору. Львів : Видавництво 
Старого Лева, 2015. 424 с. 
13. Громадська програма запобігання насильству в сім'ї. Львів : Проект 
Гармонія. 2000. 95 с. 
14. Гумін О., Римарчук Г. Зарубіжний досвід запобігання сімейно- 
побутовим насильницьким злочинам щодо жінок правоохоронними органами. 
Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 
2016. № 855. С. 502-509. 
15. Дмитращук О.С. Зарубіжний досвід запобігання домашньому 
насильству. Юридична наука. №1 (103)/2020. 2020, 284-290 с. 
16. Журавель Т. В., Кочемировська О. О.,ЯсеновськаМ. Е.Попередження, 
виявлення і подолання випадків насильства та жорстокого поводженняз дітьми: 
методичний посібник для освітян / За заг. ред. О. В. Безпалько.К. : ТОВ К.І.С., 
2010. 242 с. 
17. Замятіна М. В. Психологічна структура агресивності студентів ВНЗ / М. 
В. Замятіна // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-
технічної еліти: зб. наук. пр./ ред. Л. Л. Товажнянський, О. Г. Романовський. – 
Харків: НТУ «ХПІ», 2012. – Вип. 30–31 (34–35). – С. 385–392. 
18. Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти. 
Навчально-методичний посібник/ В. Л. Андрєєнкова, В. В. Байдик, Т. В. Войцях, 
О. А. Калашник та ін. – К. : ФОП Нічога С. О. 2020. 196 с. 
19. Золотова Г.Д. Соціально-педагогічна профілактика адиктивної 
поведінки студентів (на прикладі навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації) : 
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 
“Соціальна педагогіка” / Г.Д. Золотова. – Луганськ, 2006. – 22 с. 
82 
 
20. Зубань Г.О. Соціально-антропологічне обґрунтування агресії у 
філософіїї ХХ століття [Електронний ресурс] / Г.О. Зубань // Словянський 
державний педагогічний університет. – 2008. – Режим доступу: 
http://www.filosof.com.ua /Jornel/M_75/Zuban.pdf.  
21. Ільїна Н. М. Конфлікти в загальноосвітній школі: навч. посіб. Суми: 
Унів. книга, 2015. 182 с. 
22. Карплюк С.О. Проблема соціальних взаємин в студентських колективах 
академічних груп вищих навчальних закладів // Науковий пошук молодих 
дослідників: Збірник наукових праць / За ред. канд. педагог. наук Єремеєвої В.М. 
– Випуск 2. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – 136 с., с. 113-117. 
23. Келлі Л. Насильство щодо жінок і дітей. Новий погляд: інноваційність і 
професіоналізм. Львів : Астролябія, 2011. 176 с. 
24. Котко А.А. Аб’юзивні стосунки, їх причини та профілактика. Збірник 
наукових праць студентів №5, 2024 (Полтава ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка) 
2024.  С.79-84. 
25. Котко А.А. Технологічний аспект підтримки осіб, які постраждали від 
аб’юзивних стосунків. Збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної 
конференції (15-16 травня 2024 р.). 
26. Кульбабка Т. Аб'юз – насильство фізичне, сексуальне, психологічне, 
фінансове. Як розпізнати і протидіяти? 
URL:http://dc.lviv.ua/zhuttya_v_podruzhzhi/lubov-v-podruzhzh/4965-abyuz.html 
27. ЛомакінаО.В.Зарубіжнийдосвідпротидіїдомашньомунасильствутанасиль
ствузаознакою статі. Теорія та практика державного управління і місцевого 
самоврядування. 2020. № 1. 
28. Лютий В.П. Соціальна профілактика / В. П. Лютий // Соціальна 
педагогіка : мала енциклопедія / за заг. ред. І. Д. Звєрєвої. – К. : Центр учбової 
літератури, 2008. – С. 207. 
29. Мазоха І.С. Індивідуально-психологічні особливості агресивності 
особистості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 
83 
 
19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / І.С. Мазоха. – Одеса, 2008. – 
19 с. 
30. Максим О.В., Рябовол Т.А. Аб’юзивні стосунки як чинник девіантної 
поведінки /О.В. Максим, Т.А. Рябовол 
URL:https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/728703/1/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81
%D0%B8%D0%BC%2C%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F.pdf
. 
31. Максимова Н. Ю. Соціально-психологічні аспекти проблеми насильства. 
Київ : Комітет сприяння захисту прав дітей, 2003. 344 с. 
32. Меллібруда Є. Обличчя насильства. Матеріали з проблеми переживання 
насильства. Київ : Основи, 2000. 95 с. 
33. Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству від 
18.05.2018 № 1/11-5480.URL:https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v5480729- 18 
34. Недоступ В.В., Черкашина Т.О. Аб'юз як соціально-психологічний 
метод маніпуляції. Суспільство і особистість у сучасному комунікаційному 
дискурсі : Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. 
Запоріжжя, 9-10 квітня 2020 року). Запоріжжя: НУ «Запорізька політехніка», 
2020. С. 379-382. 
35. Огоренко В. В., Тимофєєв Р. М., Шорніков А. В. Агресивна поведінка: 
від теорії до практики. Український вісник психоневрології. Діагностика та 
лікування психічних та наркологічних розладів. 2021. Том 29, випуск 3 (108) С. 
48-51. 
36. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. Відомості 
Верховної Ради України. 2017 № 38-39. С. 380. 
37. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні : 
закон України від 5 лютого 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://zakon5.rada.gov.ua (дата звернення 11.01.2013). 
84 
 
38. Рекордну кількість справ про домашнє насильство зареєстрували у 2024 
році [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:  
https://opendatabot.ua/analytics/domestic-violence-2023 
39. Ролінський В.І. Соціально-педагогічні умови профілактики насильства 
щодо підлітків : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.05 / Ролінський Володимир 
Іванович. – К., 2005. – 236 c. 
40. Романова Н.Ф., Семигіна Т.В., Левченко В.М. Вивчення вітчизняної 
практики надання послуг потерпілим від насильства в сім'ї. Соціальна робота в 
Україні: теорія і практика. 2008. № 4. С. 70-84. 
41. Семиченко, В. А., Дубчак, О. Б. Абьюз як нова категорія в сімейній 
психології. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. 
Психологія, зб. наук. пр. К.: НАУ, 2019. Вип. 14(1) С. 138–143. 
42. Сергеєва К.В. Сучасні підходи до профілактики агресивної поведінки 
підлітків та врахування етичних вимог до соціальних педагогів, які впроваджують 
програми профілактики агресивної поведінки підлітків у центрах соціально-
психологічної реабілітації / К.В. Сергеєва // Науковий вісник Чернівецького 
університету : зб. наук. праць / [гол. ред.: І.С. Руснак]. – Чернівці : Чернівецький 
національний університет, 2015. – Вип. №739. – С. 179–185. 
43. Сендега В. О. Вплив аб'юзних відносин на трансформацію Я-образу у 
жінок : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. 
керівник Г. О. Горбань. Запоріжжя : ЗНУ, 2023. 59 с. 
44. Смазнова І. С. Агресія і толерантність: філософсько-правовий дискурс : 
монографія. Одеса : Фенікс, 2019. 378 с. 
45. Сохань Л. Життєва компетентність у технології життєзійснення / Л. 
Сохань, І. Єрмаков // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство : наук.-
метод. зб. / ред. кол. Н. Софій, І. Єрмаков [та ін.]. – К. : Контекст, 2000. – 336 с. 
46. Стан системи попередження насильства в сім‟ї в Україні: правові, 
соціальні, психологічні та медичні аспекти / Бондаровська В.М., Кочемировська 
О.О., Лактіонова Г.М. [та ін.] / заг. ред. О. Кочемировська. – Вид-во ФОП 
Клименко Ю. Я., 2010. – 372 с. 
85 
 
47. Стромило А. П., С. А. Мукомел Насильство над дітьми та його наслідки. 
Вісник Черкаського університету. Науковий журнал. 2010. № 121. С. 140–143. 
48. Теории агрессии и агрессивности [Електронный ресурс] / Трудные дети. 
– Режим доступа: http://www.otrok.ru/teach/agress/agress11.htm (дата звернення 
12.02.2013). 
49. Терех А.С. Аб'юзер – хто це такий. URL: 
https://www.rozmova.me/blog/abyuz 
50. Тимошенко В. І. Агресивна поведінка її сутність та причини. Бюлетень 
Міністерства юстиції України. 2015. №6(164). С. 55 – 63. 
51. Ткалич М.Г., Богданова К.В. Психологічні особливості аб’юзу в 
лесбійських стосунках. Психологія: теорія і практика. Випуск 1 (1)ʼ 2018. C. 120-
126 23. 
52. Товт В. В. Психологічні особливості проявів агресивності в юнацькому 
віці. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія 
Психологія. Випуск 2. 2021. С. 28 – 32. 
53. Тюнєєва Є. Види емоційного насилля в деструктивних відношеннях 
URL: http://psychostep.ru/emocionalnoe-nasilie/. 
54. Управління гнівом : навч.-метод. посіб. з програми / авт. упор.: О.Ю. 
Кальчева, О.К. Місяк. – К. : [б. в.], 2016. – 67 с. 
55. Федух І.С. Психологічні особливості проявів агресивності в ранньому 
юнацькому віці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : 
спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / І. С. Федух. – К., 2007. – 
21 с. 
56. Хавронюк М.І. Наукове осмислення правової доктрини та 
кримінального законодавства зарубіжних країн. Вісник Асоціації кримінального 
права України. № 1(1). 2013. С. 298-347. 
57. Чабаненко Ю. С., Білошенко О. Ю. Домашнє насильство та аб'юз: 
правовий погляд на співвідношення понять. № 1. 2021. С. 246-248. 
58. Чеботарьова Н.В. Феномен агресії у людському досвіді: соціально-
філософський вимір : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук 
86 
 
: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Н.В. Чеботарьова. – 
Х., 2002. – 19 с. 
59. В.Є. Христенко. Психологія жертви. URL: 
http://www.socium.kiev.ua/pdf/psyhologiya/Psihologiya%20zhertvi.pdf 
60. Шатирко Л.О. Психологічні виміри деструктивної взаємодії суб’єктів 
освітнього простору у проявах залякування та цькування. Психологія: теорія і 
практика: збірник наукових праць / ред. кол. : І.О. Корієнко (гол. ред.) та ін. 
Мукачево, 2019 Вип.1(3). С. 199-211. 
61. Шебанова С.Г., Шебанова В.І. Агресія у структурі самосвідомості 
студентів. // Метода: збірник наукових праць: випуск “Психологічні науки” / За 
ред. М.Ф. Бойка. – К.: ТОВ “Міжнародна фінансова агенція”, 1998. – С. 68 – 71. 
62. Шебанова С.Г. Профілактика та корекція агресивної поведінки студентів 
засобами тренінгу спілкування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. 
психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / С.Г. Шебанова 
– К., 2000. – 19 с. 
63. European Focal Point for Work with Perpetrators of Domestic Violence 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.work-
withperpetrators.eu/documents/countrysummaries/wwp_country_summaries_ 
en_2008_vers_1_1.pdf?sprache=countrysummaries%2Fwwp_country_summaries_en 
_2008_vers_1_1.pdf&submit=download (дата звернення 26.10.2015). 
64. Huesmann L.R. The stability of aggression over time and generation / L.R. 
Huesmann // Development Psyhology. – 2004. – V. 20 (6). – P. 1120–1134 
65. Gilad Adam. Warning signs of emotional abuse in a relationship. URL: 
http://www.vixendaily.com/love/signs-of-emotional- abuserelationship/5/ 
  
87 
 
ДОДАТКИ 
 
Додаток А 
 
 
 
 
88 
 
 
 
 
 
 
 
 
89 
 
 
 
 
 
 
 
90 
 
 
 
91 
 
92 
 
 
93 
 
 
 
94 
 
 
 
95 
 
 
 
96 
 
 
 
97 
 
 
 
98 
 
 
 
 
 
 
99 
 
100 
 
 
 
101 
 
 
102 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
103 
 
Додаток Б 
 
 
 
Додаток Б 
 
 
 
104 
 
 
 
 
105 
 
 
 
 
 
 
106 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
107 
 
 
 
108 
 
 
109 
 
 
 
 
110 
 
 
 
 
 
 
 
111 
 
 
 
112 
 
 
113 
 
 
 
114 
 
 
115 
 
 
116 
 
 
 
117 
 
 
118 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
119 
 
Додаток В  
 
Тренінг для молоді «Розуміти і реагувати: аб’юз у стосунках» 
 
Авторки тренінгу:  
- Марина Матвійчук, к.п.н., фахівчиня із соціальної роботи Черкаського міського 
центру соціальних служб; 
- Анастасія Котко із соціальної роботи Черкаського міського центру соціальних 
служб; 
Мета тренінгу: навчити студентську молодь розпізнавати токсичні та аб’юзивні 
стосунки та реагувати на прояви насильства.  
Завдання тренінгу: 
1. Надати розуміння трактування основних понять: «насильство», «домашнє 
насильство», «гендерно-зумовлене насильство», «аб’юз», «конфлікт». 
2. Надати інформацію про види насильства та формувати навички ідентифікації ознак 
насильства відповідно до кожного виду насильства; 
3. Ознайомити з ознаками, причинами та видами аб’юзивної поведінки в стосунках. 
4. Сформувати розуміння розгортання сценарію аб’юзивних стосунків. 
5. Сформувати розуміння впливу культурних і гендерних стереотипів на проблему 
аб’юзу в стосунках. 
6. Визначити та проаналізувати наслідки аб’юзу. 
7. Ознайомити з рекомендаціями як вийти з аб’юзивних стосунків. 
8. Надати інформацію про контакти допомоги в ситуації насильства. 
Цільова аудиторія: студенти та студентки закладів професійної (професійно-технічної) 
освіти та закладів вищої освіти 17-22 років.  
Час проведення: 10.00 - 17.30  
ПРОГРАМА ТРЕНІНГУ 
 
ЧАС ЗМІСТ Форми роботи Необхідні матеріали Примітка 
10.00-11.00 Сесія 1. Вступна частина 
10.00-10.15 1.1.Привітання інформаційне мультимедійний Вхідне 
учасників і повідомлення проектор, ноутбук, анкетування 
учасниць презентація PowerPoint. (тестування). 
тренінгу. Мета і  
завдання тренінгу.  
10.15-10.30 1.2. Знайомство. індивідуальна маркери, бейджи, ручки,  
Вправа «Дві робота, стікери, мультимедійний 
правди одна самопрезентація,  проектор, ноутбук, 
вигадка». презентація PowerPoint, 
іграшка 
10.30-10.45 1.3. Очікування. індивідуальна та ручки, стікери, фліпчарт,  
групова робота. аркуші фліпчарту, 
мультимедійний 
проектор, ноутбук, 
презентація PowerPoint. 
10.45-11.00 1.4. Домовленості індивідуальна та ручки, стікери, фліпчарт,  
роботи групи. групова робота. аркуші фліпчарту, 
 мультимедійний 
проектор, ноутбук, 
презентація PowerPoint. 
11.00-13.25 Сесія 2. Насильство та аб’юз у стосунках: розуміння проблеми 
120 
 
11.00-11.30 2.1. Вправа робота в парах, Додаток 1таблиця «Обери  
«Обери термін». обговорення. термін», ручка, 
мультимедійний 
проектор, ноутбук, 
презентація PowerPoint. 
11.30-11.55 2.2. Вправа мозковий штурм, Додаток 2«Ознаки  
«Форми та ознаки робота в малих насильства», маркери, 
насильства». групах, листи фліпчарту, 
обговорення. мультимедійний 
проектор, ноутбук, 
презентація PowerPoint. 
11.55-12.05 2.3. Інформаційне інформаційне мультимедійний  
повідомлення повідомлення, проектор, ноутбук, 
«Види аб’юзивної обговорення. презентація PowerPoint. 
поведінки». 
12.05-12.20 Перерва 
12.20-13.05 2.4. Вправа робота з кейсами, Додаток 3 «Історії  
«Ознаки презентація, аб’юзу», маркери, листи 
аб’юзивних обговорення. фліпчарту, 
стосунків». мультимедійний 
проектор, ноутбук, 
презентація PowerPoint. 
13.05-13.35 2.5. Вправа колаж, робота в ножиці, клей,  
«Портрет малих групах, фломастери, журнали, 
аб’юзера(-ки)». презентація, газети, листи фліпчарту, 
обговорення. маркери, мультимедійний 
проектор, ноутбук, 
презентація PowerPoint. 
13.35-14.00 Перерва 
14.00-15.30 Сесія 3. Культурний та гендерний вплив на формування аб’юзивних 
стосунків. 
14.00-14.20 3.1. Вправа обговорення. мультимедійний  
«Займи позицію». проектор, ноутбук, 
презентація PowerPoint. 
 
14.20-14.50 3.2. Вправа індивідуальна стікери, додаток «Гендер-  
«Гендер-стать»  робота, стать», ручки. 
обговорення. 
14.50-15.30 3.3. Вправа гра, обговорення картки з віковими  
«Лімбо під етапами, мотузка. 
тиском». 
 
15.30-17.10 Сесія 4. Завершення аб’юзивних стосунків 
15.30-16.10 4.1. Вправа світове кафе, маркери, листи  
«Наслідки презентація, фліпчарту, 
аб’юзивних обговорення. мультимедійний 
стосунків». проектор, ноутбук, 
презентація PowerPoint. 
16.10-16.10 Перерва 
16.20-16.40 4.2. Вправа «Чи акваріум, маркери, листи  
варто зберігати обговорення. фліпчарту, 
121 
 
стосунки з мультимедійний 
аб’юзером(- проектор, ноутбук, 
кою)». презентація PowerPoint. 
16.40-17.00 4.3. Вправа «Як дерево рішень, стікери, ручки,  
вийти аб’юзивних обговорення. мультимедійний 
стосунків». проектор, ноутбук, 
презентація PowerPoint. 
17.00-17.10 4.4. Інформаційне інформаційне мультимедійний  
повідомлення повідомлення, проектор, ноутбук, 
«Контакти обговорення. презентація PowerPoint. 
допомоги». 
17.10-17.30 Сесія 5. Завершальна частина 
17.10-17.30 5.1. Підведення індивідуальна стікери, ручки, малюнки- Вручення 
підсумків робота.  заготовки. сертифікатів. 
«Кастрюля. Заповнення 
Кошик. Сміттєвий вихідного 
бак». тестування 
та анкети 
зворотного 
зв'язку. 
 
  
122 
 
Сесія 1. Вступна частина 
Час: 80 хв. 
 
1.1.Привітання учасників і учасниць тренінгу. Мета і завдання тренінгу.  
Мета: привітати учасників і учасниць тренінгу, надати інформацію про проєкт. 
Метод роботи: інформаційнеповідомлення. 
Необхідні матеріали: мультимедійний проектор, ноутбук, презентація PowerPoint. 
Час: 15 хв. 
Хід проведення 
 Тренер/тренерка оголошує мету і завдання тренінгу та представляється. Після того, як 
відбулося привітання тренер/тренерка дякує всім присутнім за їхнє бажання взяти участь у 
тренінгу та донорам, завдяки кому зустріч стала можливою. Обов’язково інформує групу про 
теми, які будуть обговорені у ході тренінгу, наголошуючи на цілісності тренінгу та 
взаємозалежності блоків, а також необхідності бути особисто присутнім протягом всього 
тренінгу. 
 
До уваги тренера/тренерки: 
Пам’ятайте, вступне слово має бути привітним і не затягнутим. 
 
Тренінг відбувається в рамках проєкту «любов без страху», який реалізує Черкаський 
міський центр соціальних служб за фінансової підтримки у межах співпраці UNFPA та ГО 
«Інноваційні соціальні рішення» за підтримки уряду Канади. 
Мета тренінгу: навчити студентську молодь розпізнавати токсичні та аб’юзивні 
стосунки та реагувати на прояви насильства.  
 
Проведення вхідного тестування учасників та учасниць. 
 
1.2. Знайомство. Вправа «Дві правди одна вигадка». 
Мета: знайомство учасників та учасниць тренінгу, створення невимушеної 
доброзичливої атмосфери. 
Метод роботи: індивідуальна робота, самопрезентація, 
Необхідні матеріали: маркери, бейджи, ручки, стікери,  мультимедійний проектор, 
ноутбук, презентація PowerPoint, іграшка. 
Час: 15 хв. 
Хід проведення 
Учасники та учасниці отримують стікери на яких мають зафіксувати три факти про себе: 
два з яких є правдою,  а один - вигадка. Після того як всі виконають індивідуальне завдання, 
тренер/тренерка пропонує кожному/кожній зачитати свої факти, а груп вгадати який з фактів є 
правдою. а який вигадкою. 
 
До уваги тренера/тренерки: 
Тренер/тренерка також можуть взяти участь у вправі, тим самим продемонструвавши 
свою залученість до роботи групи. Також доречним буде варіант взаємодії тренерві/тренерок за 
яким один/одна з двох тренерів/тренерок починає вправу на знайомство, а інший/інша її 
завершує. 
 
1.3. Очікування. 
Мета: зібрати очікування учасників та учасниць тренінгу. 
Метод роботи: індивідуальна та групова робота. 
Необхідні матеріали: ручки, стікери, фліпчарт, аркуші фліпчарту, мультимедійний 
проектор, ноутбук, презентація PowerPoint. 
123 
 
Час: 15 хв. 
Хід проведення 
Тренер/тренерка пропонує учасникам/учасницям записати свої 3 очікування від тренінгу 
на стікері, озвучити та наліпити їх на аркуш фліпчарту «Дерево очікувань». 
 
До уваги тренера/тенерки! 
Бажано заздалегідь розмістити на стіні лист фліпчарту з надписом «Парковка» та 
наклеїти на ньому декілька стікерів. Також, запропонувати учасникам/учасницям записувати на 
них питання, які у них будуть з’являтися під час тренінгу. 
У тренера/тренерки буде можливість ознайомитися з питаннями та відповісти на них. 
 
1.4. Домовленості роботи групи. 
Мета: сформувати спільні домовленості в рамках яких буде працювати група. 
Метод роботи: індивідуальна та групова робота. 
Необхідні матеріали: ручки, стікери, фліпчарт, аркуші фліпчарту, мультимедійний 
проектор, ноутбук, презентація PowerPoint. 
Час: 15 хв. 
Хід проведення 
Тренер/тренерка пропонує учасникам та учасницям сформувати спільні домовленості, 
дотримання яких буде сприяти груповій роботі. 
 
Домовленості, які можна запропонувати групі: 
- Я повідомлення - говорити від власного Я, про себе і свої думки, без узагальнень (всі 
так думають, більшість так вчиняє та ін.); 
- Піднята рука - якщо є потреба висловитись - підніми руку; 
- Добровільна активність - учасники та учасниці активні в міру власного емоційного та 
фізичного стану; 
- Мобільна тиша - на період участі у тренінгу рекомендовано перевести мобільні 
телефони в віброрежим; 
- Без погонів - всі вільні та рівні у можливості висловитись з приводу теми тренінгу; 
- Конфіденційності означає, що інформація про приватне життя присутніх, яка 
прозвучить на заняттях, не повинна обговорюватися за межами тренінгу; 
- «Стоп»-правило - якщо подальше обговорення неприємне або небезпечне для 
учасника/учасниці він/вона може зупинити це; 
- Взаємоповага - поважати один одного та право на власну думку: не оцінювати і не 
засуджувати. 
 
До уваги тренера/тенерки! 
Спочатку запропонуйте групі самій визначити домовленості, за якими їм буде зручно 
працювати. Проте, якщо в учасниць і учасників будуть труднощі з формулюванням 
допомленойстей, тренер/тренерка можуть вносити свої пропозиції. 
Кожну запропоновану домовленість тренер/тренерка обговорює з учасниками та 
учасницями, пояснюючи її значення, формуючи загальне розуміння запропонованого правила.  
 
Після того, які усі домовленості будуть зафіксовані на листі фліпчарту, тренер/тренерка 
пропонує всім учасникам та учасницям взяти маркер та залишити свій підпис на знак згоди з 
запропонованими домовленостями. Тренер/тренерка перша ставить свій підпис. 
 
 
124 
 
Сесія 2. Насильство та аб’юз у стосунках: розуміння проблеми 
Час: 175 хв. 
2.1. Вправа «Обери термін». 
Мета: проаналізувати базові поняття тренінгу «насильство», «домашнє насильство», 
«гендерно-зумовлене насильство», «булінг», «аб’юз», «конфлікт», визначити відмінності між 
ними. 
Метод роботи: робота в парах, обговорення. 
Необхідні матеріали: Додаток 1таблиця «Обери термін», ручка, мультимедійний 
проектор, ноутбук, презентація PowerPoint. 
Час: 30 хв. 
Хід проведення 
Тренер/тренерка об'єднує учасників та учасниць у пари, кожна з яких отримує 
роздатковий матеріал з таблиці «Обери термін». Завдання для пари: прочитати трактування та 
визначити якого терміну воно стосується 
Запропоновані терміни для опрацювання: «насильство», «домашнє насильство», 
«гендерно-зумовлене насильство», «аб’юз», «булінг», «конфлікт». На роботу в парі відводиться 
7 хвилин.  
Після роботи в парі тренер/тренерка пропонує групі звірити їхні напрацювання з 
правильними трактування термінів. Після чого відбувається обговорення кожного з 
запропонованих термінів. 
Питання для обговорення: 
1. Чому важливо знати правильне трактування? 
2. Як впливає вживання термінів в жартівливому контексті? 
 
2.2. Вправа «Форми та ознаки насильства». 
Мета: визначити основні ознаки за якими можна визначити форму насильства. 
Метод роботи: мозковий штурм, робота в малих групах, обговорення. 
Необхідні матеріали: Додаток 2«Ознаки насильства», маркери, листи фліпчарту, 
мультимедійний проектор, ноутбук, презентація PowerPoint. 
Час: 25 хв. 
Хід проведення 
На початку вправи тренер/тренерка запитує в групи: «Які є форми насильства?» та 
вислуховує відповіді та аргументи учасників та учасниць тренінгу. Далі тренер/тренерка 
підводить групу до висновку, що відповідно до чинного закондавства є чотири форми 
насильтва: фізичне, економічне, сексуальне, психологічне.  
Тренер/тренерка об'єднує учасників у 4 малі групи. Кожна з груп отримує лист 
фліпчарту з конкретною формою насильства: «Фізичне насильство», «Економічне насильство», 
«Психологічне насильство», «Сексуальне насильство» та перелік різноманітних ознак 
насильства. Завдання для групи: вибрати з переліку всіх ознак насильства ті, які відповідають 
зафіксованій на фліпчарті формі насильства. Для групової роботи відводиться 7 хвилин. 
Після групової роботи, кожна з малих груп презентує на загал свої напрацювання. 
Тренер/тренерка відзначає відповідність обраних групою ознак, за потреби виправляє 
неточності. Після кожної презентації групи відбувається обговорення. 
 
2.3. Інформаційне повідомлення «Види аб’юзивної поведінки». 
Мета: надати інформацію про види аб’юзивної поведінки в стосунках. 
Метод роботи: інформаційне повідомлення, обговорення. 
Необхідні матеріали: мультимедійний проектор, ноутбук, презентація PowerPoint. 
Час: 10 хв. 
 
Аб’юзивні стосунки (від англ. Abusiverelationships) – залежні стосунки, в яких 
партнер/партнерка порушує особисті кордони іншої людини, принижує, допускає жорстокість в 
125 
 
спілкуванні і діях з метою придушення волі постраждалої/постраждалого. У такому типі 
відносин постраждала/постраждалий і кривдник не змінюються місцями, а 
постраждала/постраждалого з деяких причин не може опиратися тиску.  
Аб’юзивні стосунки характеризуються проявом різних стратегій аб’юзивної поведінки, 
які можна охарактеризувати за наступним критеріями. 
За способо прояву: 
- Відкритий – партнер відкрито висловлює невдоволення своєю другою половинкою, 
може це робити демонстративно та прилюдно, у колі родичів та друзів чи зовсім незнайомих 
людей. У такому варіанті аб’юзер(-ка) може спеціально працювати на публіку та розігрувати 
барвисті уявлення. 
- Прихований – партнер стриманий і ввічливий при сторонніх, може навіть виявляти 
ніжність, але наодинці постійно висловлює своє невдоволення, лає та намагається вчити. 
За сферою взаємодії: 
- Аб’юз, де межі іншого буквально порушуються фізично (ляпаси, штовхання, аж до 
фізичного нападу). У цьому випадку сили застосовують з метою нав’язати свою волю іншому. 
Цей вид аб’юзу «простіше» визначити, оскільки легше дати однозначну та ствердну відповідь 
на питання про фізичну взаємодію. Наприклад, «так, він дав мене ляпас» або «так, вона 
викинула мій телефон з авто». 
- Аб’юз, де межі порушуються за допомогою вербального примусу (шантажу, 
ігнорування, маніпуляцій, постійної критики, зневаги, погроз).Такий аб’юз може проявлятися 
тільки в одній сфері стосунків або ж усіх. Наприклад, у разі сексуального аб’юзу людина може 
схиляти партнера до певного виду контакту, використовувати сексуальний шантаж (наприклад, 
маніпулювати сексуальним контактом як способом заохочення), примушувати відмовитися від 
контрацепції тощо. А за економічного аб’юзу можливий фінансовий шантаж, обмеження в 
економічній свободі (наприклад, заборона працевлаштування). 
За стратегією поведінки: 
Газлайтинг – поведінка, у результаті якої постраждала сама починає сумніватися у 
власній адекватності, тому що партнер всіляко спростовує все, що відбулося (від послідовності 
подій до самих фактів) і цінність її переживань (від інтенсивності до причин). 
Це газлайтинг, якщо партнер(ка): 
- Заперечує факти: «такого взагалі не було», «тобі здалося», «ти брешеш»; 
- Знецінює ваш успіх чи участь: «це не твоя заслуга, а випадковість»; 
- Заперечує адекватність емоцій: «не можна так реагувати», «не можна через це 
засмучуватися». 
Неглект – регулярне нехтування партнером, його часом, цінностями та потребами. 
Це неглект, якщо партнер(ка): 
- Регулярно забуває про виконання обіцянок і домовленостей, від яких залежить 
партнер(ка). Наприклад, в особистих стосунках це може бути покупка потрібних ліків, а в 
робочих – вчасна виплата зарплати; 
- Нехтує вашим часом і змінює плани, зважаючи лише на власні бажання; 
- Не визнає власної провини чи участі в тому, що відбувається, всіляко перекладаючи 
відповідальність на оточення. 
Питання для обговорення: 
1. Чи можна ідентифікувати аб’юз на початку стосунків? 
2. В яких сферах міжособистісного спілкування може проявлятися аб’юз? 
 
Перева - 15 хв. 
 
2.4. Вправа «Ознаки аб’юзивних стосунків». 
Мета: проаналізувати ознаки за якими можна розпізнати  аб’юзивні стосунки. 
Метод роботи: робота з кейсами, презентація, обговорення. 
126 
 
Необхідні матеріали: Додаток 3 «Історії аб’юзу»,маркери, листи фліпчарту, 
мультимедійний проектор, ноутбук, презентація PowerPoint. 
Час: 45 хв. 
Хід проведення 
Тренер/тренерка об'єднує учасників та учасниць у 3 малі групи. Кожна з груп отримує 
історію героїні. Завдання для групи: прочитати історію та виокремити ознаки, які можуть 
свідчити, що ці стосунки аб’юзивні. Час для роботи в малих групах: 15 хвилин. 
Після групової роботи, кожна з малих груп коротко презентує історію своєї героїні та 
відокремлені ознаки. Всі відповіді фіксуються на загальному листі фліпчарту. Після цього 
тренер/тренерка узагальнює відповіді учасників та учасниць та надає інформацію по кожній з 
ознак аб’юзивних стосунків. 
 
Інформація для тренера/тренерки «Ознаки аб’юзивних стосунків». 
До основних ознак аб’юзивних стосунків відносимо 
1. Зневага до колишнього партнера. Аб’юзер(-ка), звісно, може звинувачувати та 
ображатися на колишнього партнера. Однак якщо ви помічаєте, що він з презирством і навіть 
ненавистю відгукується про нього, це вказує на аб’юз. Більше того, людина може розповідати 
про те, які саме вчинки вона робила щодо колишнього партнера, за якими можна судити, що 
вона є тираном. 
2. Неповагу до вас. Аб’юзер(-ка) буде не зважати на вашу думку, проявляти 
грубість, дозволяти собі сарказм. Нерідко аб’юзер(-ка) ідеалізує того партнера, з яким 
зустрічається. А з часом, коли він починає помічати недоліки, чому його фантазія ідеального 
партнера почне руйнуватися, він ставатиме ще агресивніше, що виплескуватиме на партнера. 
3. Нав’язування своєї допомоги чи показна щедрість. Про допомогу ви могли не 
просити, але вам її нав’язують. 
4. Контроль. Спочатку може подобатися те, що партнер цікавиться вашими 
справами в деталях. Однак це робиться не тому, що вас люблять, а тому, що хочуть 
контролювати. 
5. Ревнощі. Варто відслідковувати відчуття, коли партнерові навіть приводу не 
давай, щоби заздрити, звинуватити вас у зраді. 
6. Відсутність провини. Аб’юзер(-ка) ніколи не вважає себе винним. Він завжди у 
всьому має рацію. 
7. Егоцентризм. Спочатку цю якість важко виявити. Однак якщо послухати, про що 
він говорить, то зазвичай аб’юзер(-ка) говорить виключно про себе. 
8. Наявність залежності. Зазвичай аб’юзер(-ка) має залежність. Слід розуміти, що це 
обов’язково алкогольна чи наркотична залежність. Можна бути залежними від комп’ютерних 
ігор, їжі, грошей та ін. 
9. Схиляння до сексу. Аб’юзер(-ка) може не звертати уваги на те, що ви не хочете 
квапити події, тому наполегливо схиляє вас до сексу. 
10. Переведення відносин у серйозне русло. Аб’юзер(-ка) також не бажає чекати, щоб 
вас одружити/оженити, переселити жити до себе, постійно перебувати з вами поряд. Це не є 
любов’ю з його боку, а скоріше спроба якнайшвидше встановити над вами контроль. Нерідко 
аб’юзер(-ка) ще пропонує другій половинці якнайменше проводити часу з друзями, оскільки 
спілкування з ними є безглуздим, а також відмовитися від роботи, щоб партнер постійно 
проводив час удома. 
11. Загрозлива поведінка. Коли ви з аб’юзером(-кою) сперечаєтеся чи не згодні, він 
починає поводитися або говорити загрозливо: підходить впритул до вас, висловлює погрози, 
махає руками, хапається за вас, голосно каже, кидається речами тощо. 
12. Наявність подвійних стандартів. Аб’юзер(-ка) вважає, що йому дозволяється все, 
а вам нічого. 
13. Погане ставлення до протилежної статі. Аб’юзер(-ка) у принципі зневажливо 
ставиться до протилежної статі, хто б це не був. 
127 
 
14. Інше поводження з вами у присутності інших людей. Аб’юзер(-ка) по-іншому 
поводиться в присутності інших людей. 
15. Слабкість партнера. Аб’юзер(-ка) вибирає переважно тих, хто вже слабший за 
нього, молодший, вразливіший і т.д. 
16. Грубість стосовно дітей і тварин. Таке ставлення до дітей і тварин демонструє 
внутрішню тягу до насильства. 
17. Ігнорування особистих кордонів. У сім'ях це може проявлятися в звичці входити без 
стуку в чужу кімнату, спробах брати чужі речі без дозволу, заборонах закривати двері, які 
супроводжуються фразами: «Навіщо це ти двері закриваєш? Тобі є що від мене приховувати?». 
18. Прагнення ізолювати. Він/вона сильно і відкрито ревнує, коли ви проводите час з 
кимось іншим, навіть з родичами. Змушує вас вічно виправдовуватися за те, що ви приділяєте 
йому недостатньо часу. Любить питати: « Навіщо тобі ця Світлана? Тобі мене не вистачає?». 
Він / вона ображає і критикує всіх неугодних йому родичів, друзів і знайомих. Забороняє 
спілкуватися з певними людьми. 
19. Переконує, що любить як ніхто інший. Саме ця їх особливість і змушує багатьох 
терпіти аб’юз, адже аб'юзери(-ки) переконують, що всі їхні принижуючі дії, всі отруйні слова, 
весь задушливий контроль виключно з почуття любові. Вони маніпулюють найсвятішим 
поняттям - «кохання», щиро вірячи, що за це їм будуть готові пробачити все. 
 
Ще однією вагомою ознакою аб’юзивних стосунків є «петля аб’юзу». 
Втім, усі аб’юзери(-ки) діють приблизно однаково: 
Спочатку йде медовий місяць. Вам здається, що вас уважно слухають, ловлять кожну 
деталь, запитують про життя. Таким чином аб’юзер(-ка) збирає досьє й фіксує ваші больові 
точки. 
Під час медового місяця є кілька типових прийомів: це ігнорування або зникнення. 
Кілька тижнів ви оточені турботою: квіти, дарунки, діалоги, залицяння вашої мрії. Потім він 
зникає без пояснень: телефон мовчить, у соцмережах – тиша. У цей момент ви розумієте, що ви 
нічого про нього не знаєте, але дуже хочете його повернути. Так відбувається, бо за перші 
кілька тижнів він прив’язує вас до себе – заповнюючи  весь простір вашого життя. Без нього ви 
відчуваєте порожнечу: немає його уваги, психологічних погладжувань, цікавого дозвілля тощо. 
Зникнення й ігнорування – це перший холодний душ. Так аб’юзер(-ка) перевіряє, чи 
заковтнули ви їхній гачок. Відповідь вони дізнаються, коли повернуться. 
А повертається він із драматичною історією – як герой, що врятував світ, або як 
«побитий кіт», якого треба жаліти. Він апелюватиме до вашої совісті, проситиме зрозуміти його 
складну ситуацію. Так він по суті змушує вас переживати відчуття за них обох. 
Постраждала/постраждалого не помічає, як сама/сам підказує аб’юзеру, що саме йому краще 
розповідати, аби йому вірил. Виграє в цій ситуації лише той хто скаже: «Ти поводишся дивно. 
Ти то є, то тебе немає. Я цього не розумію, мені це не підходить». 
Далі поступово починається етап напруги та відшукування недоліків під грифом 
турботи. Кожен із нас має недоліки. Рідке волосся помітно одразу, але навіщо про це говорити? 
Якщо ви почули коментар про свій недолік – спостерігайте, чи це стане систематичним. 
Недоліків ставатиме все більше з часом. Це гарна точка, аби зібрати сили та завершити 
стосунки. Мета стосунків не в тому, аби вишукувати недоліки. 
Наступний етап – ізоляція та тотальний контроль. Він цікавиться, з ким ви 
листуєтесь, розмовляєте, зустрічаєтесь, просить паролі від соцмереж. Усі контакти тримаються 
під контролем, «бо я турбуюся про тебе». Далі починають забороняти ходити на роботу або 
зустрічатися з людьми. Це робиться для того, аби пізніше їй не було куди тікати, не було в кого 
запитати: «А те, що відбувається у моїх стосунках, нормально?» Сама людина пізніше 
почуватиметься, наче вона невдаха, яка посварилася з усіма, хто її оточував. Іноді самі аб’юзери 
підставляють людину на роботі чи провокують конфлікти з друзями. 
Наступний етап – афект – залякування. Наприклад, нав’язування почуття провини, 
фізичне чи сексуальне насильство, скандали, газлайтинг – переконування в тому, що ти 
128 
 
неправа, навіть якщо це не так.  Це лунає в історіях «ти в усьому винна, ти неправильно 
поводишся». Це все афект та гра з совістю. 
 
 
2.5. Вправа «Портрет аб’юзера(-ки)». 
Мета: визначити основні поведінкові та особистісні характеристики токсичного 
партнера/партнерки. 
Метод роботи: колаж, робота в малих групах, презентація, обговорення. 
Необхідні матеріали: ножиці, клей, фломастери, журнали, газети, листи фліпчарту, 
маркери,мультимедійний проектор, ноутбук, презентація PowerPoint. 
Час: 30 хв. 
Хід проведення 
Тренер/тренерка об'єднує учасників та учасниць у 4 малі групи. Завдання для груп: 
методом колажу зобразити якості та прояви поведінки аб’юзера(-ки). Час для роботи групи: 10 
хвилин. 
Після групової роботи відбувається презентація колажів гуп та групове обговорення. 
Орієнтовні питання для обговорення: 
1. Чому аб’юзер(-ка) поводить себе по різному з партнеркою/партнером та в компанії 
інших людей? 
2. Чи є алкоголь чи наркотики є виправданням для поведінки аб’юзера(-ки)? 
 
Тренер/тренерка надає групі інформацію про типи токсичних партнерів/партнерок 
 
1. Критикан-знецінювач. 
Така людина глузує з ваших висловлювань, ідей, переконань та прагнення, начебто вони 
є сміхотворними. Часто такі приниження є публічними: перед сім’єю чи друзями. На прохання 
припинити, людина має відмовку: «Я просто жартую. Вже й пожартувати не можна?» 
У такий зневажливий спосіб токсичний партнер/партнерка прагне отримати всю владу у 
прийнятті рішень; він/вона часто наголошує, як вам пощастило мати з такі стосунки і більше 
ніхто не хотів би будувати їх з вами. Мета «того, хто засуджує і принижує» — занизити 
самооцінку так, аби ви не заперечували його абсолютного контролю над стосунками. 
2. Партнер з «поганим характером». 
Такі люди лютують і втрачають самоконтроль, а потім днями не хочуть спілкуватися. 
Тому їхні партнери/партнерки вважають за краще взагалі не сперечатися з ними. «Контроль 
залякуванням» — класична поведінка цього токсичного партнера/партнерки. Складно 
спрогнозувати, що стане для них тригером. Постійна тривога поруч з ними/не. негативно 
впливає як на ментальне, так і на фізичне здоров’я. 
Коли стається емоційний вибух, вони звинувачують у ньому інших, у такий спосіб 
перекладаючи відповідальність за свою поведінку. 
3. Майстер викликати почуття провини. 
Контроль у таких стосунках здійснюється через почуття провини. Вас заохочують 
переживати її щоразу, коли ви робите те, що не до вподоби токсичному партнерові/партнерці. 
Ваша провина «усувається» лише тоді, коли вам вдається догодити «індуктору». 
4. Емоційно нестримний 
Якщо ви коли-небудь намагалися сказати, що вам боляче, що ви почуваєтеся нещасними 
або злитеся через щось, що зробив партнер/партнерка, а потім переймаєтеся їхньою реакцією 
(розпачем, гнівом тощо) на це, то ви маєте справу з «тим, хто надто гостро реагує». Ви 
починаєте втішати їх і погано почуваєтеся, адже «настільки егоїстичні», що «засмутили» свого 
партнера/свою партнерку. 
Ваше початкове почуття — стурбованість, роздратування, образа — нівелюється, коли 
ви починаєте опікуватися почуттями свого партнера/своєї партнерки.  
5. Незалежний контролер-маніпулятор 
129 
 
Така токсична поведінка маскується під утвердження своєї «незалежності». «Я не хочу, 
аби хтось контролював мене», — девіз таких людей. Вони ненадійні — рідко виконують свої 
зобов’язання, придумують відмовки і тримають вас у невпевненості, контролюючи у такий 
спосіб. 
Ви ніколи не впевнені на 100%, що такі партнери по-справжньому емоційно віддані вам, 
що ви та ваші стосунки є для них пріоритетом. Занепокоєння, яке ви відчуваєте в таких 
стосунках, негативно відображається на вашому емоційному та фізичному станах. 
7. Параноїдальний контролер-маніпулятор. 
На початку стосунків його/її ревнощі можуть здаватися знаками уваги та небайдужості. 
Проте з часом він/вона ставатиме більш підозрілим і контролюватиме вас наполегливіше — 
перевірятиме, куди ви ходили ввечері, допитуватиме, чому вам довелося затриматися на роботі, 
намагатиметься зашкодити вашому спілкуванню з друзями або навіть родиною. Їх майже 
неможливо переконати у вірності та довірі. «Параноїдальні контролери» не мають з вами 
стосунків — вони володіють вами. 
 
Аб’юзер(-ка) всіляко намагається переконати партнера/партнерку, що кращого він/вона у 
своєму житті не знайде  і дня прожити не зможе. На питання партнера/партнерки, навіщо ж він 
потрібен, аб’юзер(-ка) може відповісти, що любить, як ніхто інший цього не зможе зробити, що 
йому шкода свого партнера і він з ним тільки для того, щоб зробити його краще. 
 
Перерва - 20 хв. 
 
Сесія 3. Культурний та гендерний вплив на формування  
аб’юзивних стосунків. 
Час: 90 хв. 
3.1. Вправа «Займи позицію». 
Мета: проаналізувати причини залучення до аб’юзивних стосунків. 
Метод роботи: обговорення. 
Необхідні матеріали: мультимедійний проектор, ноутбук, презентація PowerPoint. 
Час: 20 хв. 
Хід проведення 
Тренер/тренерка читає твердження, яке потребує обговорення групи. Учасники та 
учасниці стають у коло і слухають запропоноване твердження, аналізуючи чи згодні вони 
підтримати його чи ні.  
Коли тренер/тренерка читає твердження учасники та учасниці закривають очі і роблять 
свій вибір (якщо вони погоджуються з твердженням піднімають великий палець вгору, якщо ні 
– вниз як це показано на рисунку. Після того, як всі роблять вибір тренер/тренерка просить 
групу відкрити очі і обговорити власні позиції щодо твердження. 
 
 
Питання для групи: 
1. Аб’юзивна поведінка засвоюється з дитинства. 
130 
 
 
 
Коментар тренера/тренерки 
Кожен має певний спектр поведінкових моделей, які може реалізувати у складних 
ситуаціях. Чим він ширший - тим вище адаптивні здібності людини і тим простіше він 
справляється із труднощами. Чим він нижчий, відповідно, тим людині складніше. Базово у 
кожної людини одна чи дві провідні стратегії. Щоб виробити нові, потрібно докласти зусиль 
для отримання необхідних знань та навичок. Аб'юзер(-ка) не розвиває нові моделі, а 
вдосконалює одну - стратегію тиску і контролю, стаючи її заручником. 
Як правило, якщо дитина змалечку спостерігала аб’юзивні стосунки в найближчому 
оточенні, стала свідком або постраждалою від домашнього насильства чи булінгу, є велика 
ймовірність, що ця модель поведінки буде реалізована в дорослому житті. 
 
2. Однією з причин аб’юзу є низька самооцінка аб’юзера(-ки). 
 
Коментар тренера/тренерки 
 В основі аб’юзу є слабке «Я» аб’юзера(-ки) і таким чином він захищає свою 
ідентичність. Також шляхом постійних принижень, тиску та маніпуляцій він намагається 
подолати внутрішній страх бути покинутим та самотнім. Проте, відсутність досвіду здорових 
стосунків та наявних моделей ефективної комунікації не дозволяє кривднику відкрито 
говорити про свої потреби, а тому єдиним вірним, на його думку, шляхом тримати 
постраждалу/постраждалого біля себе є тотальний тиск та контроль. 
 
3. Аб'юзер(-ка) не може/не вміє вибудовувати стосунки інакше. 
 
Коментар тренера/тренерки 
Здебільшого це відбувається, коли аб’юзер(-ка) має викривлене уявлення про стосунки. 
Наприклад, якщо кривдник вважає, що може зблизитися з партнером шляхом маніпуляцій та 
психологічного тиску. Деякі з них усвідомлюють, що принижують кохану людину, однак 
продовжують вдаватися до насильницьких дій, бо отримують від цього задоволення.  
Натомість є й інша категорія аб’юзерів, які завдають болю іншим несвідомо. Адже вони 
не думають, що так не потрібно поводитися. Якщо їх запитати про кохання чи сім’ю, то, 
зазвичай, кривдник говорять правильні речі. В аб’юзерів найімовірніше немає звички дивитися 
на себе з боку і цікавитися тим, як живуть інші, порівнювати свої стосунки і батьківську сім’ю. 
В емоційному плані кривдникчасто «глухі» до власних емоцій та переживань, а отже не 
виявляють емпатію до коханої людини.   
 
4. Модель аб'юзу емоційно вигідна. 
 
Коментар тренера/тренерки 
Кожен із нас спочатку вибирає ту модель поведінки, яка найбільшою мірою відповідає 
існуючим особистісним особливостям, навичкам та ресурсам, що знаходяться у розпорядженні. 
Тому, якщо ви не хочете витрачати час на переговори, у ваших руках зосереджені матеріальні 
та фізичні ресурси, а стан партнера не відбивається на вашому, то аб'юз – цілком собі логічний 
вибір. Саме тому часто складно пояснити аб'юзеру(-ці), в чому проблема 
 
5. Для постраждалої/постраждалого ці стосунки складні, але зрозумілі. 
 
131 
 
Коментар тренера/тренерки 
Хто зіштовхнувся з аб’юзом, той розуміє, що за деякий час особистість підлаштовується під 
певну систему і не готова її проміняти навіть на щось краще, тому що невідомість лякає. І 
часто людина готова піти на усвідомлений (у певних межах) ризик у вигляді періодичного 
насильства, заради права перебувати в цій зрозумілій, хай і недружній системі. 
 
6. Мас медіа романтизують аб’юзивні стосунки. 
 
Коментар тренера/тренерки 
Можна згадати цілу низку фільмів, де страждання і насильство подається як варіант 
справжнього кохання та справжньої пристрасті. У таких відносинах партнери можуть 
стикатися з агресією, конфліктом цінностей, аб’юзом, емоційними гойдалками, відсутністю 
підтримки, маніпуляціями та банальним холодом. Проте глядач це сприймає як справжній вияв 
любові, формуючи учавлення, що спражня любов сповнена страждань.  
Тобто найчастіше, що аб'юзер, що постраждалий/а романтизують такі відносини і 
постійно перебувають у пошуку культурних виправдань та аргументів, чому це нормально. 
 
7. Є ряд приказок та прислів'їв, які нормалізують насильство між партнерами у 
стосунках. 
 
Коментар тренера/тренерки 
У збірці «Українські приказки, прислів'я і таке інше» є чимало висловів з народної 
творчості, які яскраво ілюструють, якими могли бути взаємини між чоловіком та жінкою у 
шлюбі:  «Люби, як душу, труси, як грушу», «Як чоловік жінки не б'є, то вона як колода гниє», 
«Серцем люби, а руками тряси». Насильство, зазначає Ірина Ігнатенко, було способом 
дисциплінувати, «виховати» або «навчити» дружину. Жінку могли бити за те, що вона погано 
виконує хатні обов’язки, ліниться. Про це казали так: «Не лихо журить й чужа сторінка, як 
невдала жінка», «Чоловік винен, що жінка ледаща».   
Жінок, які не мали чоловіка, вважали «маргіналками», ставилися до них з осудом, тому 
кожна дівчина мріяла обов’язково вийти заміж хоч би за когось. Це також відбилося у народній 
творчості: «Жінці хоч ворона — і то оборона», «Жінці хоть би лапоть, аби не плакать», «Хто 
перший, той лєпший», «Сякий-такий, аби був, аби хліба роздобув» тощо. 
В той же час, випадки, коли жінка била чоловіка, траплялися дуже рідко і могли би 
вважатися скоріше винятками з правил: «Іще сорока не побіліла, щоб чоловіка жінка била», 
«Чоловікам Бог на лопату сили наклав, та ще й притоптав, а жінкам на вила, та й то струсив». 
 
Відповідно до того, що озвучила група відбувається обговорення різних точок зору. 
До уваги тренера/тенерки! 
Слідкуйте, щоб учасники та учасниці закривали очі під час того, як роблять власний 
вибір. Це допоможе їм брати відповідальність за свої дії. Хваліть учасників та учасниць за те, 
що вони висловлюють власну думку, це допоможе мотивувати їх та сформувати простір 
безпеки. 
Підведіть групу до висновку, що насильство немає виправдання. 
 
3.2.Вправа «Гендер-стать»  
Мета: Ознайомити з поняттям «ґендер», визначити гендерні стереотипи щодо жінок та 
чоловіків, які впливають на підтримку аб’юзивних стосунків.  
Метод роботи: індивідуальна робота, обговорення. 
Необхідні матеріали: стікери, додаток 4 «Гендер/стать», ручки. 
132 
 
Час: 30 хв. 
Хід проведення 
 Тренер/тренерка цікавиться в учасників та учасниць, чи розуміють вони різницю між 
поняттями «ґендер» та «стать». Далі йде обговорення різниці цих термінів.  
 
Ґендер  Стать 
- Ґендер стосується соціальних - Стать стосується біологічних 
відмінностей між жінками та чоловіками. - відмінностей між жінками та чоловіками.  
Ґендерні відмінності проявляються у різних - Стать означає ті анатомо-біологічні 
ролях, якостях та поведінці жінок і чоловіків у особливості людей (первинні статеві ознаки), 
суспільстві.  на основі яких вони визначаються як чоловіки 
- Ґендерні відмінності залежать від або жінки.  
раси, класу, релігії, етнічного походження, - Статеві відмінності не залежать від 
касти, віку.  класу, релігії, етнічного походження чи касти.  
- Ґендерні ролі змінюються у часі не - Статеві відмінності не змінюються у 
мають універсального характеру.  часі.  
- Ґендер – це соціально-рольовий - Основні статеві відмінності: жінки у 
статус, який визначає соціальні можливості в період статевої зрілості (народжують, годують 
освіті, професійній діяльності, доступі до груддю, мають менструальний цикл, 
влади, розподілі сімейних ролей та продукують яйцеклітини); чоловіки у період 
репродуктивній поведінці.  статевої зрілості (продукують сперматозоїди).  
- Ґендерні відмінності проявляються 
поляризацією жіночих і чоловічих ролей, 
стереотипними уявленнями про протилежні 
якості людей різної статі, культурно 
контруйованою поведінкою жінок і чоловіків 
у суспільстві.  
- Ґендерні ролі можна змінити шляхом 
врахування потреб жінок та чоловіків. 
 
Тренер/тренерка роздає їм аркуші паперу з нумерацією від 1 до 10 або вже написаними 
твердженнями. Зачитує твердження з Роздаткового матеріалу 1 та пропонує учасницям/кам 
написати літеру «Ґ» навпроти тих тверджень, які, на їх думку, стосуються ґендеру, та літеру 
«С» навпроти тих, що, на їх думку, стосуються статі.  
Після індивідуальної роботи відбувається обговорення відповідей з усією групою.  
Питання для обговорення:  
1. Чи викликали у Вас будь-які твердження здивування? 
2. Чи вказують твердження на те, що ґендер є вродженим чи набутим поняттям?  
 
 
До уваги тренера/тенерки! 
Важливо дозволити учасникам розповісти про дискомфорт, який викликає у них слово 
«ґендер». А також дати можливість висловити всі упередження, які вони чули щодо цього 
терміну в своєму оточенні. 
 
Ключові моменти, на які слід звернути увагу:  
•  Ґендер відрізняється від статі – він не є біологічно детермінованим.  
•  Він змінюється залежно від культури, економічного, соціального та політичного 
контексту.  
•  Він змінюється у часі.  
•  Ми вивчаємо ґендерні ролі – це передбачає можливість їхньої зміни. 
133 
 
 
Далі тренер/тренерка роздає по 2 стікери кожному з учасників та учасниць групи і 
просить на кожному з них продовжити речення: 
1. Ти ж дівчинка ти повинна…. 
2. Ти ж хлопчик ти повинен…. 
Після індивідуальної роботи всі пропозиції фіксуються на загальному листі фліпчарту та 
обговорюються. 
Питання для обговорення: 
1. Чи чули ви ці стереотипи в свою адресу? як часто? 
2. Як ці стереотипи впливають на формування стосунків у парі? 
3. Чи можуть ці стереотипи толерувати насильство? 
 
3.3. Вправа «Лімбо під тиском». 
Мета: визначити наскільки відбувається тиск суспільства на формування стосунків на 
різних вікових етапах на жінок та чоловіків. 
Метод роботи: гра, обговорення. 
Необхідні матеріали: картки з віковими етапами, мотузка. 
Час: 40 хв. 
Хід проведення: 
Етап 1. Розіграйте ситуацію тиску необхідності будувати стосунки в 6 років. Щаблина 
(мотузка) на рівні вух. 
Гравці переходять на іншу сторону, хто не зміг пройти – піддався тиску. Наспівуючи 
пісню «Лімбо-лімбо». 
Обговорення: 
- Чи великий тиск необхідності будувати стосунки в 6 років? 
-  Чи однаковий такий тиск для хлопчиків та дівчат? 
 
Етап 2. Розіграйте ситуацію тиску необхідності будувати стосунки  в 12-15 років. 
Щаблина (мотузка) на рівні шиї. 
Гравці переходять на іншу сторону, хто не зміг пройти – піддався тиску. 
Обговорення: 
-  Хто міг пройти? 
-  Чи великий тиск необхідності будувати стосунки в 12-15 років? 
-  Які ще види тиску існують в 12-15 років? 
-  Чи однаковий такий тиск для хлопчиків та дівчат? 
-  Які джерела тиску необхідності будувати стосунки в 12-15 років? (друзі, медіа, 
однокласники/однокласниці). 
 
Етап 3. Розіграйте ситуацію тиску бути необхідності будувати стосунки в 16-19 років. 
Щаблина на рівні грудей. Гравці переходять на іншу сторону, хто не зміг пройти – піддався 
тиску. 
Обговорення: 
-  Хто міг пройти? 
-  Чи великий тиск необхідності будувати стосунки в 16-19 років? 
-  Які ще види тиску існують в 16 років? 
-  Чи відмінний тиск необхідності будувати стосунки у дівчат і юнаків? 
 
Етап 4. Розіграйте ситуацію тиску необхідності будувати стосунки в 20-30 років. 
Щаблина на рівні живота. Гравці переходять на іншу сторону, хто не зміг пройти – піддався 
тиску. 
Обговорення: 
-  Хто міг пройти? 
134 
 
-  Чи великий необхідності будувати стосунки в 20-30 років? 
-  Які ще види тиску існують в 20-30 років? 
-  Які джерела тиску необхідності будувати стосунки в 20-30 років? 
-  Чи відмінний тиск необхідності будувати стосунки у жінок та чоловіків? 
Підведіть групу до висновку, що мати будувати стосунки на сьогодні стає потребою 
особистості, і лише сама людина визначає свою потребу у стосунках. 
 
Сесія 4. Завершення аб’юзивних стосунків 
Час: 90 хв. 
4.1. Вправа «Наслідки аб’юзивних стосунків». 
Мета: визначити та обговорити наслідки аб’юзивних стосунків на різні сфери та рівні 
життя. 
Метод роботи: світове кафе, презентація, обговорення. 
Необхідні матеріали: маркери, листи фліпчарту, мультимедійний проектор, ноутбук, 
презентація PowerPoint. 
Час:40 хв. 
Хід проведення 
Тренер/тренерка об'єднує учасників та учасниць у 4 малі групи. Кожна з груп займає 
відповідне місце біля столу, де лежить фліпчарт із завданнями. 
Завдання для групи 1 - написати наслідки перебування в аб’юзивних стосунках для 
постраждалої/постраждалого; 
Завдання для групи 2 - написати наслідки перебування в аб’юзивних когось із близьких 
людей стосунках для найближчого оточення (родина, друзі, колеги); 
Завдання для групи 3 - написати наслідки поширення/популяризації аб’юзивних 
стосунках у суспільстві; 
Завдання для групи 4 - написати наслідки перебування в аб’юзивних стосунках для 
аб’юзера(-ки). 
На роботу біля кожного столу групі відводиться 5 хвилин. Потім групи міняються 
місцями по колу до того часу, поки не повернуться до столу з якого розпочинали роботу. Для 
узагальнення напрацювань на фліпчарті відведіть групі 3 хвилини. Після групової роботи, 
кожна з малих груп коротко презентує думки учасників та учасниць з зазначеного питання. 
Відбувається групове обговорення. 
 
Перерва 10 хв. 
 
4.2. Вправа «Чи варто зберігати стосунки з аб’юзером(-кою)». 
Мета: обговорити стереотипи які перешкоджають завершенню аб’юзивних стосунків. 
Метод роботи: акваріум, обговорення. 
Необхідні матеріали: листи фліпчарту, маркери,мультимедійний проектор, ноутбук, 
презентація PowerPoint. 
Час: 20 хв. 
Хід проведення 
Тренер/тренерка об'єднує учасників та учасниць в дві малі групи. Перша група утворює 
внутрішнє коло та має з 5 хвилин методом мозкового штурму визначити якомога більше 
аргументів «ЗА» збереження стосунків з аб’юзером(-кою). В цей час зовнішнє коло має 
спостерігати за роботою учасників та учасниць, а також записувати власні думки щодо 
запропонованого завдання.  
Після завершення відведеного часу групи міняються місцями. Ті учасники та учасниці, 
які спостерігали тепер утворюють внутрішнє коло та мають за 7 хвилин напрацювати якомога 
більше аргументів «ПРОТИ» збереження стосунків з аб’юзером(-кою). Спостерігачі та 
спостерігачки мають в блокноті фіксувати власні аргументи, які не були озвучені групою. 
135 
 
По завершенню часу учасники та учасниці повертаються на свої місця. Тренер/тренерка 
пропонує дописати ті аргументи, які не були озвучені раніше. 
Орієнтовні питання до групи: 
1. Які ваші враження від вправи? 
2. Про що ця вправа? 
3. Чи хотілося втручатися в роботу внутрішнього кола? Якщо так то чому? 
 
Далі тренер/тренерка працює з аргументами «ЗА» збереження стосунків з аб’юзером(-
кою). 
 
До уваги тренера/тенерки! 
На цьому етапі варто достатньо детально обговорити кожен з наведених групою 
аргументів, оскільки вони складаються із стереотипів та упереджень які толерують насильство.  
Орієнтовні питання до групи: 
1. Де ви могли чути ці аргументи? 
2. Чи приносять користь існування таких аргументів? 
3. Чи допомагають такі аргументи розірвати стосунки з аб’юзером(-кою)? 
 
Далі тренер/тренерка разом з групою обговорюють аргументи  «ПРОТИ» збереження 
стосунків з аб’юзером(-кою). 
Трере/тренерка надає групі інформацію щодо феноменів, які ускладнюють розірвання 
стосунків. 
Інформація для терена/тренерки 
На шляху прийняття рішення щодо розірвання стосунків можуть бути реалізовані 
наступні феномени.  
1. Синдром жаби в окропі. 
Якщо кинути жабу в каструлю з окропом, вона вистрибне. Однак, якщо покласти жабу в 
каструлю з холодною водою й поступово нагрівати, вона не помітить зміни температури і 
зрештою помре. Так само буває і в стосунках: усе починалося чудово, але з часом вони стають 
токсичними, а ви не зрозумієте, яка серйозна ситуація насправді, бо зростання градуса 
насильства відбувається поступово. 
2. Примус до повторення. 
Зігмунд Фройд казав, що людські істоти схильні поводитись так само знову і знову, 
оскільки така поведінка знайома і відома. Якщо людина зростала в родині, де насильство було 
цілком звичним, то вона може вважати таке життя нормою. В такій ситуації людина справді не 
баче, що можна жити по іншому, оскільки не має досвіду здорових стосунків. 
3. Повага до атворитету. 
Нас навчали, що потрібно поважати людей, які мають авторитет, статус,  владу та силу. 
Відтак важко протистояти, коли сили нерівні. 
4. Дилемма незворотніх витрат. 
Прикладом цього феномену є ситуація коли ви купуєте автомобіль. Після цієї покупки 
вам необхідно придбати шини, потім замінили перемикач запалювання. Далі почав протікати 
радіатор і потребував ремонту. Ви почали запитувати себе чи варто користуватись таким авто. 
Але зрозуміли, що вклали в нього дуже багато сил та коштів, що не готові позбутися авто. 
Ви вкладаєте стільки емоційного капіталу в стосунки, що не наважуєтесь піти, навіть 
коли знаєте, що вони вас виснажують - принаймні емоційно. 
5. Суспільні погляди 
Родина, релігія, школа, медіа радять бути жінкам милими будь якою ціною, скільки 
інакше їх ніхто не буде любити. Жінки повинні зрозуміти, що протилежність до «бути милою» - 
це не «бути нестерпною», це мати голос, щоб захистити себе й тих, про кого ви дбаєте. 
 
136 
 
Тренер/тренерка має підвести групу до висновку, що не варто зберігати стосунки з 
аб’юзером(-кою). Якщо на будь-якому із етапів людина починає відчувати, що із стосунками 
відбувається «щось не так», необхідно звернутися за кваліфікованою підтримкою. 
Аб’юзер(-ка) не бачить серйозності проблеми, не має наміру змінюватися і не 
знаходить для цього причин. За подібної ідеології він наділяє себе більшою духовністю, 
інтелектом, іншими перевагами, які ніколи не зрівняються з якостями його обранця. У очах 
кривдника це дає йому право принижувати іншого. 
 
4.3. Вправа «Як вийти аб’юзивних стосунків». 
Мета: проаналізувати можливі кроки, які сприятимуть завершенню аб’юзивних 
стосунків. 
Метод роботи: дерево рішень, обговорення. 
Необхідні матеріали: стікери, ручки, мультимедійний проектор, ноутбук, презентація 
PowerPoint. 
Час: 20 хв. 
Хід проведення 
Учасники та учасниці отримують стікери, на одному стікері вони мають написати 
пораду/власне бачення чи рішення як припинити аб’юзивні стосунки. Кожен стікер кріпиться 
на лист фліпчарту і потім тренер/тренерка зачитує запропоновані рішення. 
Далі тренер/тренерка надає учасникам та учасницям інформацію про рекомендації щодо 
завершення аб’юзивних стосунків. 
 
Інформація для тренера/тренерки 
Стосунки з аб’юзером(-ко) можуть бути коротшими за вихід із них. На психологічному 
рівні аб’юзер(-ка) отримує дуже багато збудження, енергії та емоцій від страждань 
постраждалої/постраждалого, тому не завжди готовий відпускати її. 
Аб’юзери утримують постраждалу/постраждалого тими ж методами: ізоляція, напруга, 
тиск, афект і той же медовий місяць. Це коли вони падають на коліна й кажуть «я так більше 
ніколи не буду». Важливо: аб’юзери використовують загальні фрази «ми з цим (з чим 
конкретно не ясно) впораємося», «так (як саме?) більше не буде».  
Блокувати вихід постраждалої/постраждалого зі стосунків він буде всіма методами, які 
сам собі дозволить: погрожуватиме безпеці та життю жінки, її близьких та дітей, обіцятиме 
зруйнувати її репутацію чи вбити себе. У випадку погроз через повідомлення – йдіть у 
правоохоронні органи, не попереджуйте аб’юзера(-ку). Не давайте жодного зворотного 
зв’язку, не апелюйте до його совісті, не виховуйте. У них немає сорому і співчуття, вони 
імітують ці емоції.  
Заблокувати аб’юзера(-ка) – це захист кордонів. Протистояти психологічним атакам 
дуже важко. Давати другий шанс немає сенсу. Якщо ви збираєтеся це робити – визначте, який 
із «других» шансів стане останнім. Кожен наступний шанс ускладнить вихід зі стосунків.   
Перед тим, як виходити із аб’юзивних стосунків, обов’язково поверніть  соціальні 
зв’язки. Як мінімум, домовтеся з подругою, мамою чи колегою про те, що ви можете 
зателефонувати в будь-який час і отримати підтримку. 
Пам’ятайте, ви завжди можете звертатися за підтримкою.  
 
4.4. Інформаційне повідомлення «Контакти допомоги». 
Мета: надати інформацію учасникам та учасницям тренінгу щодо організацій, які 
надають допомогу постраждалим від насильства. 
Метод роботи: інформаційне повідомлення, обговорення. 
Необхідні матеріали: мультимедійний проектор, ноутбук, презентація PowerPoint. 
Час: 10 хв. 
Хід проведення 
137 
 
Якщо прояви аб’юзу мають місце у ваших стосунках рекомендуємо звернутись за 
консультацією до одного суб'єктів, зазначеного в «Контактах допомоги» у м.Черкаси. 
 
«Гарячі лінії» та телефони довіри 
Національна «гарячалінія« зпопередженнядомашньогонасильства, 
торгівлілюдьмиігендерноїдискримінації (цілодобово, безкоштовно, анонімнотаконфіденційно) 
дляотриманняконсультаційюристаабопсихолога, атакожінформаціїщодозакладів, 
доякихВиможетезвернутисяподопомогузамісцемпроживання: 
0-800-500-335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного) 
Національна «гаряча» лінія для дітей та молоді: 
116-111 (безкоштовно з мобільних телефонів) 
0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) 
Instagram – childhotline_ua;  
Telegram – CHL116111;   
Facebook –@childhotline.ukraine 
Урядова «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому 
насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: 1547, цілодобово 
Всеукраїнський телефон довіри: 0-800-501-701, цілодобово 
Телефон міської муніципальної «гарячої лінії» мобільної бригади соціально-психологічної 
допомоги м.Черкаси: (0472) 33-09-00, пн-чт з 8.00 до 17.15, пт з 8.00 до 16.00 
Телефон Благодійної організації «100% ЖИТТЯ», Жіночий кризовий центр «Мережка», +38 
(063) 081-43-10, цілодобово 
 
 
Безпека та безпечний простір 
Екстрений номер виклику поліції – 102 
Сектор протидії домашньому насильству Черкаського районного управління поліції Головного 
Управління Національної поліції в Черкаській області вул. Я. Чалого, 61, тел. (0472) 64-10-27 
Мобільна група реагування на факти вчинення домашнього насильства на території м. 
Черкаси: 
тел. +38 (073) 112-91-21, цілодобово 
 
 
Соціально-психологічна допомога 
138 
 
Департамент соціальної політики Черкаської міської ради: бульв. Шевченка, 307, 
тел. (0472) 54-49-44 
Черкаський міський центр соціальних служб: вул. Благовісна, 170, 
тел. (0472) 33-67-94, пн-чт з 8:00 до 17:15, пт з 8:00 до 16:00 
Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього 
насильства, які діють за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення - UNFPA: 
тел. +38 (050) 527-44-3636 (м. Черкаси) 
Графік роботи: 8.00-20.00 
тел. +38 (096) 036-86-41 (Черкаський район) 
Графік роботи: вівторок, четвер (прийом) 9.00-17.00, м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 10, каб. 
№511 
Телефонні дзвінки: 9.00-21.00 
Виїзди: понеділок, середа, п’ятниця 9.00-17.00 
 
 
Медична допомога 
Якщо Ви постраждали від насильства, якомога швидше зверніться до лікаря, щоб попередити 
важкі наслідки для Вашого здоров'я 
Швидка медична допомога – 103 
Комунальне некомерційне підприємство «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної 
допомоги«:  вул. Самійла Кішки, 210, 
тел. (0472) 64–80-04, (0472) 64–74–80, цілодобово 
Комунальне некомерційне підприємство «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської 
обласної ради«: вул. 30 років Перемоги, 16, 
тел. (0472) 55-99-28, цілодобово 
 
 
Сесія 5. Завершальна частина 
Час: 300 хв. 
Вручення сертифікатів учасникам та учансицям. Заповнення вихідного тестування 
та анкети зворотного зв'язку. 
 
5.1. Підведення підсумків «Кастрюля. Кошик. Сміттєвий бак». 
Мета: визначити наскільки збулися очікування учасників від заняття.  
Метод навчання: індивідуальна робота.  
Необхідні матеріали: стікери, ручки, малюнки-заготовки. 
Час: 15 хв. 
Хід проведення 
На стікерах учасникам та учасницям потрібно написати такі позиції: 
− те, що потрібно переварити/переосмислити. 
139 
 
− те, що забирають з собою в життя. 
− те, що є непотрібним. 
Ці стікери учасники та учасниці наклеюють на відповідні малюнки, які у формати А-3 
розвішені на стінах. 
 те, що потрібно переварити/переосмислити. 
 те, що забирають з собою в життя. 
 те, що є непотрібним. 
 
  
140 
 
Додаток 1 
«Обери термін» 
 
Завдання: знайти відповідність між терміном та його трактуванням. 
Запропоновані терміни для опрацювання: «насильство», «домашнє насильство», 
«гендерно-зумовлене насильство», «аб’юз», «конфлікт», «булінг».  
 
1  це насильство, яке чиниться над особою тому. що 
вона/він належить до тієї чи іншої статі 
2  це ситуація, де люди (або групи людей) мають 
несумісні цілі та інтереси, які супроводжується 
негативними емоціями та поведінкою 
3  синонім слова «насильство», стосунки, в яких 
партнер(-ка) порушує особисті кордони іншої людини, 
принижує, вчиняє фізичне, економічне, психологічне 
та/чи сексуальне насильство по відношенню до 
партнерки(-ра). 
4  умисний фізичний чи психологічний вплив однієї 
особи на іншу, проти її волі, що спричиняє цій особі 
фізичну, моральну, майнову, шкоду або містить у собі 
загрозу заподіяння зазначеної шкоди зі злочинною 
метою. 
5  діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, 
психологічного або економічного насильства, що 
вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або 
між родичами, або між колишнім чи теперішнім 
подружжям, або між іншими особами, які спільно 
проживають (проживали) однією сім’єю, але не 
перебувають (не перебували) у родинних відносинах 
чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи 
проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє 
насильство, у тому самому місці, що й постраждала 
особа, а також погрози вчинення таких діянь 
6  це діяння учасників освітнього процесу, які полягають 
у психологічному, фізичному, економічному, 
сексуальному насильстві, у тому числі із 
застосуванням засобів електронних комунікацій, що 
вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої 
особи або такою особою стосовно інших учасників 
освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була 
заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю 
потерпілого. 
 
  
141 
 
 
Додаток 2 
 
«Ознаки насильства» 
 
1. ляпаси, 
2. стусани, 
3. штовхання,  
4. щипання,  
5. шмагання,  
6. кусання, удушення, 
7. незаконне позбавлення волі,  
8. нанесення побоїв, мордування, 
9.  заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості,  
10. залишення в небезпеці,  
11. ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані,  
12. заподіяння смерті 
13. примус до сексуальних зносин проти її волі;  
14. примус до болісних або садистських статевих зносин та застосування 
предметів для цієї мети;  
15. застосування погрози насильством для примусу партнера (найчастіше 
жінки) до згоди на сексуальний зв’язок;  
16. демонстрація дитині (підлітку) статевих органів (ексгібіціонізм);  
17. демонстрація акту онанізму;  
18. залучення до заняття дитячою проституцією, у тому числі використовуючи 
порнографічну літературу, фотографії, кінофільми та ін. з метою одержання прибутку.  
19. умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів 
або можливості користуватися ними,  
20. позбавлення або обмеження одним членом сім’ї іншого члена сім’ї 
можливості користуватися і розпоряджатися грошима, які він заробив або які є їхньою 
спільною власністю 
21. залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні 
необхідних послуг з лікування чи реабілітації,  
22. заборона працювати,  
23. примушування до праці, з 
24. заборона навчатися  
25. втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом 
26. словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, 
27.  приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на 
обмеження волевиявлення особи,  
28. контроль у репродуктивній сфері,  
29. дії або бездіяльність, що викликали у постраждалої особи побоювання за 
свою безпеку чи безпеку третіх осіб,  
30. дії або бездіяльність спричинили емоційну невпевненість, нездатність 
захистити себе  
31. дії або бездіяльність завдали шкоди психічному здоров’ю особи 
32. ізоляція від оточуючих 
33. словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, 
34. приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на 
обмеження волевиявлення особи,  
35. контроль у репродуктивній сфері,  
36. дії або бездіяльність, що викликали у постраждалої особи побоювання за 
142 
 
свою безпеку чи безпеку третіх осіб,  
37. дії або бездіяльність спричинили емоційну невпевненість, нездатність 
захистити себе  
38. дії або бездіяльність завдали шкоди психічному здоров’ю особи 
39. ізоляція від оточуючих  
143 
 
Додаток 3  
 
«Історії аб’юзу» 
 
Історія 1. 
Спочатку все виглядало як турбота – він пам’ятав якісь приємні дрібниці про те, яке саме 
какао я люблю, та цікавився всім, що зі мною пов’язано. Поступово ця людина проникла в усі 
сфери мого життя. Починаючи з того, що я їм. 
Спочатку він радив, як краще щось робити, потім наполягав, що його варіант 
правильний. Наприкінці не дай Бог було зробити щось не так, як він сказав – скандал. 
Майже з самого початку він сказав мені: “Я хочу таку дружину, як ти. Я хочу мати 
дітей”. На той час це була моя мрія і моя слабкість. Він постійно бив у цю тему, розповідав, 
якою я буду мамою та дружиною. Я думала, що він каже про свої мрії, але насправді, як я 
розумію зараз, це були його гачки впливу – він озвучував лише те, що я хотіла чути. Його 
цікавила лише гра в емоції. 
У нормальних здорових стосунках ви можете поговорити про будь-яку ситуацію, не 
добираючи слів. Я так не могла. Я постійно думала, які “неправильні” слова краще не говорити. 
Після “неправильних” слів була сварка. Неправа і винна завжди була я. Навіть добираючи 
слова, ти ніколи не вгадаєш, чи пройде розмова нормально. Це як гуляти по замінованому 
полю. 
Одного разу я сказала: “А пам’ятаєш, як ти колись натупив”, згадуючи  кумедну 
ситуацію, з якої ми раніше вдвох сміялися. Після того мій партнер міг образитися надовго. Він 
перекручував факти так, що за найменший жарт я могла почуватися так, наче вбила його матір. 
Я часто плакала. Іноді думала – а може, проблема не в мені. Але він так логічно все 
пояснював, що після конфлікту я говорила собі: “а і справді, навіщо я так погано пожартувала й 
підібрала неправильні слова? Нащо я його так образила?” Я постійно сумнівалася. 
Про те, що не все гаразд, говорили постійні величезні сварки без справжньої причини. 
Наприклад, “ти поставила не ту аватарку”. Я не уявляю, що має зробити людина, щоб був 
скандал такого рівня. Коли я залишалася на самоті, я зрозуміла – я ні в чому не винна, але я 
відчувала таку провину, що хотілося повіситися. Ти не розумієш, як вийти з цієї ситуації, ти на 
межі. Але потім ти згадуєш, що причина сварки настільки дрібна, що в голові не вкладається. 
Він із перших днів відшукував у мені недоліки. Спочатку були ті, що я сама озвучила – 
“так, і справді, в тебе рідке волосся”. Потім знаходив сам – “в тебе трохи жирні ляшки”, а 
наприкінці взагалі придумував те, чого немає, наприклад, “в тебе око косить”. Навіть коли я 
знала, що це неправда, він переконував. Ти завжди неправа, з тобою завжди щось не так.  
Він часто казав, що я найкраща. Але фраза “ти лайно” завжди йшла комплектом:  “Ти, 
звичайно, дуже класна, але ти трохи дивна. Взагалі-то ти ще те лайно, просто пам’ятай про це. 
Я класний і я з тобою, хоч ти і лайно – цінуй це”. 
Я не усвідомлювала, що наші стосунки – це провал. Я постійно була зосереджена на 
тому, аби зберегти їх. Я була готова на будь-який варіант, аби лише разом із ним. У нас була 
мрія. 
Чомусь я робила те, чого я б ніколи не зробила, я поступалася своїм принципам, бо в 
його інтерпретації все виглядало дуже логічно: я давала паролі від своїх соцмереж, я 
відправляла оголені фото. І все це пізніше він використовував проти мене. Я думаю, що це 
вправна маніпуляція, ти виконуєш усе, що він каже, навіть, коли розумієш, що не хочеш цього 
робити. Я не можу пояснити, як це працює. 
Найскладніше було вийти зі стосунків, бо аб’юзери полюбляють погрожувати. Навіть 
коли вони кажуть “я ніколи тебе не скривджу”. Це неправда. Їм потрібні емоції, це гра, їм 
потрібні страждання. У моєму випадку він сам пішов і доволі швидко знайшов нову 
постраждалу, навіть кілька. Я вважаю, що мені пощастило, бо якби я його кинула – були б 
проблеми. Він постійно про себе нагадує через соцмережі і спільних знайомих. Я рада, що я не 
залишилася в цих стосунках, в один із днів я могла б просто повіситися. 
144 
 
 
Історія 2. 
Найперший конфлікт у нас стався, коли я була на репетиції й не могла відповісти на його 
дзвінок. Пізніше він сказав: “Не можеш виділити і трьох секунд на мене? Я для тебе ніщо!” 
Як адекватна раціональна людина я сказала: “Я справді була зайнята, але твої слова про 
те, що ти для мене нічого ніщо – неправда. Я не відчуваю своєї провини й необхідності тобі 
щось доводити”. Я не знаю, якими словами, але він переконав мене, що для нього вкрай 
важливо, щоб я відповідала завжди. Я погодилася. 
Кожного разу, коли я не робила того, що він хотів – він казав, що піде від мене, адже “ти 
змушуєш мене страждати і відчувати, що я тобі непотрібен”. Після цих слів я раптом забувала 
про свої принципи і всю увагу фокусувала на тому, аби довести, що він мені потрібен. Я 
поступалася своїми правилами, робила кроки назад і казала: “Добре, давай спробуємо так, як ти 
хочеш”, мені було важливо, щоб він залишився. 
У ті моменти моє критичне мислення зникало. Я розуміла – все, що відбувається, 
ненормально, але простіше погодитися з тим, що він сказав, ніж конфліктувати. 
Перша велика сварка відбулася через день після того, як він подарував мені дорогий 
подарунок. Він напився й почав кричати, що я з ним через гроші. Я не розумію чому, але попри 
всі страждання для мене було надзвичайно важливо, щоб він не пішов. Подарунок я повернула. 
Ситуації повторювалися, коли він випивав, а за кілька місяців він почав казати це й у тверезому 
стані. 
Я постійно хотіла підлаштовуватися під нього. Це стало моєю потребою. При цьому я 
почувалася некомфортно. Наприклад, я дуже хотіла щось сказати, але мовчала – знала, що 
добром для мене це не закінчиться. 
Дрібні конфлікти призводили до спалахів люті. Якщо я відмовилася вкласти волосся, так 
як йому хочеться, згадувала людей, які йому не подобаються – він переставав зі мною 
розмовляти. Я планувала розмову таким чином, щоб не згадувати нічого “небезпечного”. 
Я реально вірила, що він любить мене, навіть, коли він порівнював мене з іншими 
жінками, щоб показати, що я недостатньо гідна бути його парою – “а ти знаєш, Маша 
займається спортом і поглянь, як вона виглядає”. Я не розуміла, чому так відбувається. Я 
постійно ставила собі питання “чи це нормально?” і не могла знайти відповіді, але постійно 
доводила: “ти мені потрібен”. 
Після чергової драми я говорила собі “це кінець”, але потім він  казав: “ми з усім 
впораємось, ти така добра, така гарна, я тебе кохаю”. Я погоджувалася, хоча навіть у ці 
моменти знала, що все закінчиться так само”. Я не можу пояснити, чому так робила. 
У мене почалися панічні атаки. Одного разу я почала задихатися під час чергової сварки. 
Я продовжила говорити й відчула, що втрачаю зір. Пам’ятаю, як я нічого не бачу, задихаюся і 
думаю, що вмираю. Це страшно. Потім ти відходиш від цього стану і плачеш. Тебе попускає. 
Ти не хочеш, щоб це повторювалося, ти не розумієш, у чому причина, і тому не можеш її 
уникнути. 
Під час чергового “ти повинна” я вирішила нічого не доводити й дала йому піти. Він 
залишився й почав шукати нові важелі впливу. Цього разу він шантажував тим, що зробить усе, 
аби зіпсувати мою репутацію: на роботі, перед батьками, друзями. 
Я обірвала всі можливості спілкуватися з ним. Та він досі дістає мене через соцмережі. 
Коли я думаю про нього – я відчуваю страх. Я не боюся чогось конкретного. Це страх будь-якої 
взаємодії з ним. Я розумію це тільки після того, як вийшла з того стану, я не думала, що можу 
бути настільки контрольованою кимось. 
 
Історія 3. 
«У моєму лексиконі слово аб’юз з’явилося тільки рік тому. Тоді я ще не розуміла, що мій 
хлопець аб’юзер та нарцис. Спочатку він поводився добре, навіть занадто, намагався 
сподобається мені всіма способами. На початку стосунків мені багато сходило з рук, він 
дорожив мною і говорив лише приємні слова. Але з часом все почало змінюватися на гірший 
145 
 
бік. Спочатку він намагався контролювати все, що я роблю: просив звітувати про те, куди і з 
ким я йду, хто мені пише і чим зараз займаюся. Далі молодик почав натякати, що ці подруги 
йому не подобаються, тому непогано було б, щоб я перестала з ними спілкуватися. 
Паралельно з тотальним контролем хлопець почав постійно зло жартувати з мене і навіть 
ображати, знаходячи це смішним. Але це не дуже мене хвилювало. Справді напружило те, що 
він переконував мене в моїй непривабливості, дурості, ненадійності та неакуратності. Це 
переконання відбувалося поступово, тому я навіть не помітила, як сама почала вважати себе 
тупим виродком. Коли він намацав мої слабкі сторони, то почав маніпулювати. Тиснув на 
почуття власної нікчемності: «тебе таку ніхто не полюбить», «на роботу не візьмуть з такою 
освітою», «інші дівчата робили…, а ти ні», «недоглянута», «ти маєш бути рада, що я тебе 
терплю» і в цьому дусі. 
Тут напрошується питання «чому ж ти відразу не розірвала стосунки з аб’юзером, щойно 
почалися такі образи?». Але не варто забувати, партнер переконав мене в тому, що він — 
найкращий хлопець на землі, а я — невдаха, якій пощастило зустрічатися з ним. Прошу 
помітити, що зазвичай він був хорошим, особливо для сторонніх людей, його любили мої 
батьки та друзі, бо не знали, яким він буває токсичним. Періодично намагався мене кинути, а я 
вся в сльозах прибігала і благала його цього не робити. Згодом зрозуміла, що це був один із 
способів маніпуляції. Молода людина змушувала мене переживати про можливе розлучення, 
щоб змусити мене робити те, чого я не хочу. Зважаючи на такі стосунки у мене розвинулася 
нервозність, постійно думала про те, яка я невдаха. Навіть перестала носити спідниці, бо 
соромилася своїх кривих, на його думку, ніг. Так тривало приблизно рік. Розлучилися ми через 
те, що він підняв на мене руку. Хлопець був нарцисом, тож не визнавав, що зробив щось не так. 
На щастя, він не завдав мені травм, які б загрожували моєму здоров’ю — просто дав кілька 
сильних ляпасів. Але тоді мені було так прикро, що це стало останньою краплею у наших 
взаєминах. 
Хочу порадити тим, хто має схожу ситуацію, не принижувати себе і не терпіти такої 
поведінки. Ви ще зустрінете того, хто любитиме вас незалежно від того, які у вас ноги або 
скільки прищів на лобі. Не переконуйте себе, що це любов на віки, адже людина, яка так 
поводиться, не варта бути поряд з вами. Не псуйте собі життя і розлучайтеся якнайшвидше, 
поки вас нічого не пов’язує». 
  
146 
 
Додаток 4 
 
ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ  
1.  Жінки виношують дітей, чоловіки – ні.  
2.  Маленькі дівчата слабкі, а хлопці – сильні.  
3.  У сільському господарстві та промисловості України жінки отримують 30% 
середньомісячної заробітної плати чоловіків.  
4.  Жінки можуть годувати немовля груддю, а чоловіки – лише з пляшечки. 5.  
Більшість будівельників в Україні – чоловіки.  
6.  У стародавньому Єгипті чоловіки лишалися вдома і ткали; жінки займалися 
родинним бізнесом; жінки успадковували майно, а чоловіки – ні.  
7.  Дослідження 224 культур виявило, що в 5 культурах приготуванням їжі 
займалися лише чоловіки, а у 36 культурах жінки виконували усю хатню роботу.  
8.  За статистичними даними ООН жінки заробляють лише 1% світового 
доходу.  
9.  На виборах 2007 року до Верховної Ради України було обрано лише 34 
жінки, внаслідок чого діюча Верховна Рада є представницьким органом, де 
представництво чоловіків – 92% чоловіків та 8% жінок.  
10. В Україні середня тривалість життя у чоловіків є коротшою, ніж у жінок. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
147 
 
 
Додаток Г 
Етапи  реалізації проєкту «Любов без страху» 
Назва Перелік активностей Липень серпень вересень Жовтень 
етапу: 
Підготовчий Робоча зустріч з персоналом проєкту, на     
якій окреслено професійні обов’язки 
кожного працівника проєкту та підписано 
договори. 
Робоча зустріч з партнерами проєкту,     
узгодження графіку та місць проведення 
активностей проєкту 
Розробка і затвердження графіку     
проведення основних заходів проєкту 
Вибір підрядників для реалізації проєкту     
та підписання договорів з підрядниками 
Розробка, затвердження макетів     
друкованої та брендованої продукції та її 
друк. 
Розробка контент плану публікацій в     
соціальних мережах в межах реалізації 
проєкту 
Розробка та затвердження документації     
проєкту необхідної для подальшого 
моніторингу та оцінки проєкту 
(вхідного/вихідного тестування, 
реєстраційних форм, анкети самоаналізу 
проведеного заходу, анкети зворотного 
зв'язку учасника/учасниці та ін.). 
Закупка канцелярських товарів для     
активностей проєкту. 
Дослідницьки Розробка анкети «Ставлення молоді до     
 проблеми аб’юзу в стосунках» та її 
й
затвердження та оформлення в 
GoogleForms 
Поширення інформації про дослідження     
на інформаційних ресурсах Черкаського 
міського центру та Черкаського 
обласного молодіжного ресурсного 
центру, а також серед закладів закладів 
професійної (професійно-технічної) та 
вищої освіти. 
 
 Опрацювання результатів онлайн     
анкетування та підготовка аналітичного 
звіту за результатами онлайн анкетування 
Проведення розіграшу мотиваційних     
призів для учасників та учасниць 
дослідження (1 павербанк, 5 брендованих 
екоторб, 3 брендовані чашки). 
Обговорення результатів онлайн     
анкетування з персоналом проєкту. 
Підготовка рекомендацій та актуальних 
питань щодо теми абьюзу для 
подальшого врахування в розробці 
148 
 
матеріалів проєкту. 
Висвітлення результатів дослідження в     
регіональних медіа та сторінках 
соціальних мереж. 
Навчальний Розробка та затвердження одноденної     
тренінгової програми для студентської 
молоді та презентації Powerpoint 
 Уточнення та затвердження графіку     
проведення одноденних тренінгів 
 Підготовка приміщення та технічного     
обладнання для проведення тренінгів. 
 Проведення 4-х одноденних тренінгів для     
молоді див.Додаток В. 
  Підготовка звітів за результатами     
вхідного/вихідного тестування учасників 
та учасниць тренінгів, анкет зворотного 
зв'язку та самоаналізу тренера/тренерки. 
 
 Розробка карткової соціальної гри «Міфи     
та факти про аб’юз». 
 Апробація гри для фокус групи з числа     
студентської молоді та 
експертів\експерток. 
 Внесення змін до змісту гри відповідно     
до результатів роботи фокус-групи. 
 
 Друк 15-ти екземплярів гри.     
 
 Проведення Марафону соціальної гри     
«Міфи та факти про аб’юз», який 
складається з 10 ігор для молоді. Після 
проведення гри ми плануємо залишити 
зразок друкованої гри в місці проведення 
(хабі, закладі освіті, центрі та ін.) щоб 
після реалізації проєкту можна далі 
провести відповідні ігри на базі цих 
закладів. 
 
 Підготовка звітів за результатами     
вхідного/вихідного тестування учасників 
та учасниць ігор, анкет зворотного зв'язку 
та самоаналізу тренера/тренерки. 
Моніторингов Мета етапу: проаналізувати     
ефективністьреалізації проєкту. 
ий 
Завдання етапу: 
-проаналізувати досягнення кількісних та 
якісних показників ефективності проєкту; 
-підготувати звітну документацію 
проєкту.