Репозиторій ЧДТУ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет гуманітарних технологій  
Кафедра соціального забезпечення 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему: Інноваційні програми психологічної реабілітації та соціальної 
адаптації комбатантів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: 
студент ІV курсу, групи СЗ-2110 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
Загребельний Я. Ю. 
Науковий керівник: С. П. Архипова 
Рецензент: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2025 
 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Завідувач кафедри к.е.н., доц. Бєлова І.О.  
протокол No___ від ______________  
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
підготовки та захисту кваліфікаційних робіт здобувачами освітнього 
ступеня «бакалавр» спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» на 
2024/2025 навчальний рік 
 
№ Строк 
Назва етапу кваліфікаційної  роботи виконання Примітка 
з/п 
етапуроботи 
1. Вибір студентом теми КРБ і подання заяви до 14.01.2025 виконано 
на кафедру; 
- затвердження тем КРБ і призначення 
наукових керівників; 
- складання і затвердження завдань на 
виконання КРБ 
2. Підготовка вступу і першого розділу КРБ до 14.02.2025 виконано 
3. Підготовка другого розділу КРБ до 14.03.2025 виконано 
4. Підготовка третього розділу КРБ до 21.04.2025 виконано 
5. Подання здобувачем завершеної КРБ до 31.04.2025 виконано 
науковому керівнику 
6. Розгляд КРБ науковим керівником до 13.04.2025 виконано 
7. Попередній розгляд КРБ на комісії від до 15.05.2025 виконано 
кафедри 
8. Доопрацювання роботи, прийняття кафедрою до 23.05.2025 виконано 
рішення про допуск КРБ до захисту перед 
ЕК, оформлення (нормоконтроль) та 
зовнішнє рецензування КРБ 
9. Проходження перевірки на плагіат 23.05.2025 виконано 
10. Подання роботи на підпис завідувачу 23.05.2025 виконано 
кафедри 
11. Підготовка ілюстративного матеріалу, 27. 05.2025 виконано 
презентації та доповіді 
12. Захист дипломної роботи в ЕК 12.06.2026  
 
 
Студент   _________    Загребельний Я. Ю.
Керівник роботи  __________    Архипова С. П. 
 
Секретар ЕК  __________   
 
 
 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Завідувач кафедри________________ 
наук. ступінь, вч. звання Прізвище І.Б. 
протокол No___ від ______________ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр  
Галузь знань                                   23 Соціальна робота  
Спеціальність                                 232 “Соціальне забезпечення” 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ:  
Зав. кафедри  
___________к.е.н., доц. Бєлова І.О.  
“_____” _______________2024 р.  
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА  
 
Здобувачу   Загребельному Я. Ю. 
на підготовку кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: 
«Інноваційні програми психологічної реабілітації та соціальної адаптації 
комбатантів» 
Тему затверджено наказом від «___» ____ _________2024 р 
Кваліфікаційна робота бакалавра виконується на матеріалах 
__________________________ назва інституції, установи, організації (наприклад: 
Департамент освіти та гуманітарної політики ЧМР, Служба у справах дітей ЧМР, 
ГО «Здорові») 
 
План кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
Розділ 1. Теоретичні аспекти психологічної реабілітації та соціальної 
адаптації комбатантів. 
Розділ 2. Сучасний стан психологічної реабілітації та соціальної адаптації 
комбатантів в Україні. 
Розділ 3. Характеристика інноваційних програм психологічної реабілітації та 
соціальної адаптації комбатантів. 
Об’єкт дослідження – процеси психологічної реабілітації та соціальної 
адаптації комбатантів. 
Предмет дослідження – інноваційні програми, що використовуються для 
підтримки комбатантів у післявоєнний період. 
Метою кваліфікаційної роботи є проаналізувати інноваційні програми 
психологічної реабілітації та соціальної адаптації комбатантів, визначити ефективні 
підходи та розробити рекомендації щодо їх впровадження в Україні. 
 
Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для 
досягнення поставленої мети: 
 
У розділі 1. Розкрити теоретичні аспекти психологічної реабілітації та 
соціальної адаптації комбатантів. 
У розділі 2: Проаналізувати сучасний стан психологічної реабілітації та 
соціальної адаптації комбатантів в Україні. 
 
У розділі 3: Дати характеристику інноваційних програм психологічної 
реабілітації та соціальної адаптації комбатантів. 
 
 
 
 
Завдання підготував 
науковий керівник      __________________С. П. Архипова 
                                                 (підпис)                (прізвище та ініціали) 
                                                                                «____»__________2025 р. 
 
 
 
 
Завдання одержав здобувач) 
                                         ____________           Я. Ю. Загребельний 
                                                 (підпис)            (прізвище та ініціали) 
                                                                            «____»__________2025р. 
 
 
 
 
 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 97 сторінок, 17 таблиць, список 
літератури з 64 найменувань.  
 
Інноваційні програми психологічної реабілітації  
та соціальної адаптації комбатантів 
 
Предметом дослідження є інноваційні програми, що використовуються для підтримки 
комбатантів у післявоєнний період.  
Об'єктом дослідження – процеси психологічної реабілітації та соціальної адаптації комбатантів. 
Мета роботи – проаналізувати інноваційні програми психологічної реабілітації та соціальної 
адаптації комбатантів, визначити ефективні підходи та розробити рекомендації щодо їх 
впровадження в Україні. 
Завдання роботи:  
1. Розкрити основні поняття та специфіку психологічної реабілітації та соціальної адаптації 
комбатантів, а також їх значення для успішного інтегрування у суспільство; 
2. З’ясувати нормативно-правове забезпечення соціальної реабілітації та соціальної адаптації 
комбатантів в Україні, а також законодавчі ініціативи, що стосуються підтримки комбатантів; 
3. Проаналізувати сучасний стан надання психологічної допомоги комбатантам в Україні, 
визначити основні проблеми та бар'єри у впровадженні ефективних реабілітаційних програм; 
4. Визначити роль інноваційних технологій (таких як VR, AR, телемедицина, мобільні додатки) у 
процесах психологічної реабілітації та соціальної адаптації комбатантів, а також дослідження їх 
ефективності у реальних умовах; 
5. Розробити рекомендації щодо впровадження інноваційних програм психологічної реабілітації 
та соціальної адаптації комбатантів, враховуючи як український досвід, так і міжнародні практики. 
За результатами дослідження сформульовані висновки: 
1. Розкрито основні поняття та специфіку психологічної реабілітації та соціальної адаптації 
комбатантів, а також їх значення для успішного інтегрування у суспільство.  
2. З’ясовано нормативно-правове забезпечення соціальної реабілітації та соціальної адаптації 
комбатантів в Україні, а також законодавчі ініціативи, що стосуються підтримки комбатантів.  
3. Проаналізовано сучасний стан надання психологічної допомоги комбатантам в Україні, 
визначити основні проблеми та бар'єри у впровадженні ефективних реабілітаційних програм.  
4. Визначено роль інноваційних технологій (таких як VR, AR, телемедицина, мобільні додатки) у 
процесах психологічної реабілітації та соціальної адаптації комбатантів, а також дослідження їх 
ефективності у реальних умовах.  
5. Розроблено рекомендації щодо впровадження інноваційних програм психологічної реабілітації 
та соціальної адаптації комбатантів, враховуючи як український досвід, так і міжнародні практики. 
Одержані результати можуть бути для вдосконалення програм підтримки комбатантів, а також у 
підготовці фахівців соціальної сфери, які працюють із цією категорією населення, а також в тому, 
що вона становить науково-теоретичний і практичний інтерес та може бути використана 
соціальними працівниками, психологами, а також можуть бути корисними для студентів при 
підготовці до групових, лабораторних занять, при написанні курсових та інших робіт, а також у 
розробці рекомендацій щодо впровадження інноваційних технологій у процес психологічної 
реабілітації та соціальної адаптації комбатантів. 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 2025 рік  
Рік захисту роботи 2025 рік  
 
Підпис студента ____________________  
Дата ______________________________ 
  6 
 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП………………………………………………………………………… 7 
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти психологічної реабілітації та соціальної  
адаптації комбатантів ………………………………………………………… 11 
 1.1. Поняття та специфіка психологічної реабілітації та соціальної 
 адаптації комбатантів ………………………………………………. 
1.2. Нормативно-правове забезпечення психологічної реабілітації та  
соціальної адаптації комбатантів в Україні ………………………. 20 
 1.3. Державна політика у сфері підтримки комбатантів в Україні  ….. 28 
РОЗДІЛ 2. Сучасний стан психологічної реабілітації та соціальної  
адаптації комбатантів в Україні ……………………………………………. 34 
 2.1. Сучасний стан надання психологічної допомоги комбатантів і  
соціальної реабілітації в Україні ……………………………………. 34 
 2.2. Проблеми та бар’єри у впровадженні ефективних програм  
 реабілітації в Україні ……………….……………………………… 41 
2.3. Аналіз зарубіжного досвіду реабілітації та адаптації комбатантів  
та можливості імплементації міжнародного досвіду в українських  
реаліях ……………………………………………………………….. 48 
РОЗДІЛ 3. Характеристика інноваційних програм психологічної  
реабілітації та соціальної адаптації комбатантів  ……………………… 62 
 3.1. Класифікація та типологія інноваційних програм   
психологічної реабілітації та соціальної адаптації  
комбатантів ………………………………………………………... 62 
 3.2. Використання новітніх технологій у психологічній реабілітації та  
 соціальній адаптації ………………………………………………….. 73 
3.3. Рекомендації щодо вдосконалення програм психологічної  
допомоги та соціальної адаптації комбатантів …………………….. 78 
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………... 85 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 89 
 
 
  7 
 
ВСТУП 
 
Актуальність вибору теми роботи. Після початку повномасштабного 
вторгнення росії в Україну у 2022 році значно зросла кількість 
військовослужбовців, які брали участь у бойових діях і потребують якісної 
психологічної допомоги після повернення з фронту. Згідно з офіційними та 
експертними оцінками, десятки тисяч комбатантів пережили важкі 
психотравмувальні ситуації а також складні фізичні вправи, зокрема втрату 
побратимів, перебування під обстрілами, поранення, полон, а також тривале 
перебування у стані бойової напруги. 
Впровадження інноваційних технологій у реабілітаційні програми 
потребує системного підходу: розробки спеціалізованих рішень, підготовки 
фахівців, створення відповідної інфраструктури та забезпечення доступності 
для всіх, хто цього потребує. Однак інвестиції у такі програми швидко 
окупаються через підвищення якості життя комбатантів, їх успішну 
реінтеграцію у суспільство та зниження соціально-економічних наслідків 
бойової травми. Мобільні цифрові платформи, зокрема застосунки, 
орієнтовані на моніторинг психоемоційного стану, керування стресом і 
саморегуляцію, реалізують принципи самодопомоги та психоедукації. 
Впровадження елементів штучного інтелекту та алгоритмів машинного 
навчання у ці системи дозволяє підвищити рівень персоналізації 
психоемоційної підтримки, що особливо важливо в умовах хронічного стресу 
або затяжної адаптаційної дезорганізації. Технології VR та AR надають 
потужні інструменти для лікування посттравматичного стресового розладу 
(ПТСР). Через контрольовану експозиційну терапію комбатанти можуть 
поступово переживати травматичні спогади у безпечному середовищі. 
Віртуальні симуляції дозволяють відтворювати бойові ситуації з можливістю 
регулювання інтенсивності впливу, що сприяє десенсибілізації травматичних 
спогадів. 
  8 
 
Таким чином, актуальність теми зумовлена не лише соціальними 
викликами сьогодення, а й необхідністю формування цілісної національної 
системи реабілітації комбатантів, яка базуватиметься на сучасних 
міжнародних практиках і враховуватиме український досвід війни. 
Ступінь вивченості проблеми. Проблематика психологічної 
реабілітації комбатантів активно досліджується в межах психології, 
медицини, соціальної роботи, педагогіки, а також суміжних гуманітарних 
дисциплін. У вітчизняному науковому дискурсі питання психологічної 
реабілітації посттравматичних розладів, кризового консультування, 
ресоціалізації та інтеграції учасників бойових дій розглядалися у працях 
таких дослідників, як С. Архипова [2], О. Кокун, [21], Б. Лазоренко [24], 
А. Потіха [45], Т. Титаренко [50], О. Тополь [55], та інших. Зусилля нашого 
дослідження було спрямовано на аналіз та обґрунтування основних напрямів 
використання інноваційних технологій (таких як VR, AR, телемедицина, 
мобільні додатки) для психологічної реабілітації та соціальної адаптації 
комбатантів Дослідження О. Гармаш [9], H. Hoffman [61], Н. Карвацької [20], 
А. Мельник [31], A. Rizzo [64], С. Савки [20], В. Стеблюк [31] S. Shilling [64], 
та інших показують, що використання VR-терапії знижує симптоми ПТСР на 
30-40% ефективніше порівняно з традиційними методами. 
Мета роботи – проаналізувати інноваційні програми психологічної 
реабілітації та соціальної адаптації комбатантів, визначити ефективні підходи 
та розробити рекомендації щодо їх впровадження в Україні. 
Визначена мета обумовила такі завдання:  
1. Розкрити основні поняття та специфіку психологічної реабілітації та 
соціальної адаптації комбатантів, а також їх значення для успішного 
інтегрування у суспільство. 
2. З’ясувати нормативно-правове забезпечення соціальної реабілітації 
та соціальної адаптації комбатантів в Україні, а також законодавчі ініціативи, 
що стосуються підтримки комбатантів. 
  9 
 
3. Проаналізувати сучасний стан надання психологічної допомоги 
комбатантам в Україні, визначити основні проблеми та бар'єри у 
впровадженні ефективних реабілітаційних програм. 
4. Визначити роль інноваційних технологій (таких як VR, AR, 
телемедицина, мобільні додатки) у процесах психологічної реабілітації та 
соціальної адаптації комбатантів, а також дослідження їх ефективності у 
реальних умовах. 
5. Розробити рекомендації щодо впровадження інноваційних програм 
психологічної реабілітації та соціальної адаптації комбатантів, враховуючи 
як український досвід, так і міжнародні практики. 
Об’єкт дослідження – процеси психологічної реабілітації та соціальної 
адаптації комбатантів. 
Предмет дослідження – інноваційні програми, що використовуються 
для підтримки комбатантів у післявоєнний період.  
Для вирішення поставлених завдань використано методи дослідження: 
теоретичні: аналіз наукової літератури для визначення понять та теоретико-
методологічних основ вивчення проблеми дослідження, узагальнення, 
порівняння та систематизація досліджуваної проблеми. 
Теоретичне значення цієї роботи полягає в розширенні уявлень про 
інноваційні технології у психологічній реабілітації та соціальній адаптації 
комбатантів, а також у розробці класифікаційних підходів до інноваційних 
реабілітаційних програм. Вперше в рамках цього дослідження пропонується 
концептуалізація інноваційних програм як цілісного процесу, який включає 
застосування сучасних технологій, що значно покращує ефективність 
традиційних підходів до психологічної реабілітації. В результаті роботи 
з’являються нові теоретичні напрацювання, які в майбутньому можуть стати 
основою для розвитку прогресивних підходів у роботі з комбатантами в 
Україні. 
  10 
 
Наукова новизна цього дослідження полягає в систематизації та 
детальному аналізі новітніх технологій, які використовуються у 
психологічній реабілітації та соціальній адаптації комбатантів. Вперше в 
українському контексті науково обґрунтовано застосування VR/AR 
технологій, телемедицини та мобільних додатків у комплексному 
реабілітаційному процесі. Також дослідження включає порівняльний аналіз 
застосування таких технологій в інших країнах і можливості їх інтеграції в 
українську систему реабілітації комбатантів.  
Практичне значення бакалаврської дипломної роботи полягає у 
можливості використання результатів дослідження для вдосконалення 
програм підтримки комбатантів, а також у підготовці фахівців соціальної 
сфери, які працюють із цією категорією населення, а також в тому, що вона 
становить науково-теоретичний і практичний інтерес та може бути 
використана соціальними працівниками, психологами, а також можуть бути 
корисними для студентів при підготовці до групових, лабораторних занять, 
при написанні курсових та інших робіт. Практичне значення цієї роботи 
полягає ще й в розробці рекомендацій щодо впровадження інноваційних 
технологій у процес психологічної реабілітації та соціальної адаптації 
комбатантів в Україні. Впровадження таких підходів може покращити 
існуючі реабілітаційні програми, зробити їх більш доступними та 
ефективними. 
Структура та обсяг бакалаврської роботи складається зі вступу, трьох 
розділів, висновків, та переліку використаної літератури ( 64 джерела ). 
Робота містить 17 таблиць. Загальний обсяг роботи 97 сторінок. 
  11 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ 
ТА СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ КОМБАТАНТІВ 
 
1.1. Поняття та специфіка психологічної реабілітації та соціальної 
адаптації комбатантів  
У сучасних умовах повномасштабної війни проблема психологічної 
реабілітації та соціальної адаптації комбатантів, які брали участь у бойових 
діях, набула виняткової актуальності. Комбатанти, повертаючись з фронту до 
мирного життя, стикаються з низкою серйозних викликів: 
посттравматичними стресовими розладами (ПТСР), емоційним вигоранням, 
соціальною ізоляцією, труднощами з працевлаштуванням та побудовою 
міжособистісних стосунків. У зв’язку з цим особливого значення набуває 
розробка та впровадження ефективних механізмів психологічної підтримки 
та соціального включення комбатантів. 
Психологічна реабілітація та соціальна адаптація є 
взаємодоповнюючими процесами, що мають на меті не лише поліпшення 
психоемоційного стану особистості, а й відновлення її соціального 
функціонування. Ці процеси передбачають комплексний підхід, який 
охоплює роботу психологів, психотерапевтів, соціальних працівників, а 
також участь громади та державних інституцій. 
Детальне вивчення понять та специфіки психологічної реабілітації і 
соціальної адаптації дозволяє визначити ключові потреби комбатантів, 
з’ясувати особливості впливу бойового досвіду на психіку людини та 
сформулювати засади ефективних програм підтримки. 
Психологічна реабілітація комбатантів – це не лише сукупність 
індивідуальних заходів психотерапевтичного чи медичного характеру. Це – 
елемент національної безпеки, індикатор людяності держави та запорука 
стійкості українського суспільства в умовах війни. Без якісної та своєчасної 
реабілітації не може бути повноцінного повернення військових до цивільного 
  12 
 
життя, праці, навчання чи сімейного оточення [7]. Без цього неможливо 
збудувати згуртоване, демократичне, здорове суспільство після війни. 
Упродовж останніх років в Україні реалізуються як державні, так і 
громадські ініціативи, спрямовані на подолання посттравматичного 
стресового розладу (ПТСР), формування нових життєвих стратегій у 
комбатантів, адаптацію до умов мирного життя. Особливу роль у цьому 
процесі відіграють інноваційні програми – як міжнародні методики, 
адаптовані до українських реалій, так і унікальні вітчизняні практики, що 
виникли зусиллями волонтерів, психологів, громадських активістів і самих 
ветеранів. 
Водночас, впровадження ефективних моделей реабілітації стикається з 
рядом бар’єрів: кадровий голод, нестача фінансування, низька 
поінформованість ветеранів про наявні можливості, відсутність інтеграції з 
боку держави, а також стигматизація психологічної допомоги. Додаткову 
складність становить те, що комбатанти є дуже неоднорідною групою: від 
строковиків до добровольців, від жінок у ЗСУ до ветеранів з інвалідністю, і 
кожен потребує індивідуального підходу. 
Актуальність теми обумовлена не лише масштабами війни, а й тим, що 
у післявоєнному суспільстві питання психічного здоров’я ветеранів стане 
одним із ключових у державному управлінні, громадському житті та 
соціальній політиці. 
Психологічна реабілітація – це комплекс заходів, спрямованих на 
відновлення та підтримку функціонування особи у фізичній, емоційній, 
інтелектуальній, соціальній та духовній сферах із застосуванням методів 
психологічної та психотерапевтичної допомоги у формі психотерапії, 
психологічного консультування або першої психологічної допомоги [7]. 
Метою проведення психологічної реабілітації є: 
  13 
 
1. Збереження та відновлення психічного здоров’я, 
профілактика/запобігання розвитку психічних та поведінкових розладів 
отримувачів послуг. 
2. Подолання складних життєвих обставин. 
3. Зниження частоти та тяжкості наслідків травматичних подій для 
психічного здоров’я особи. 
4. Запобігання інвалідності [7]. 
Надання психологічної допомоги здійснюється на певних рівнях. 
Розкриємо детально ці рівні надання психологічної допомоги комбатантам. У 
процесі повернення до мирного життя та подолання наслідків бойового 
стресу, надання психологічної допомоги комбатантам здійснюється на 
кількох взаємопов’язаних рівнях. Кожен з них виконує специфічну функцію 
в системі підтримки та є складовою частиною цілісного підходу до 
реабілітації: 
Перший – соціально-психологічна підтримка та надання соціальних 
послуг, зокрема соціального супроводу, соціальної адаптації, 
консультування. Цей рівень є базовим і передбачає надання комбатантам та 
їхнім родинам первинної підтримки після повернення із зони бойових дій. 
Основна мета – допомогти людині адаптуватися до мирного життя, знизити 
соціальну напругу та запобігти розвитку серйозніших психологічних 
проблем. До ключових форм допомоги на цьому рівні належать: 
 соціальний супровід – постійний контакт соціального працівника з 
комбатантом для надання інформаційної, консультативної та практичної 
допомоги (оформлення документів, доступ до послуг, отримання пільг тощо; 
 соціальна адаптація – допомога у відновленні втрачених або 
ослаблених соціальних функцій, поверненні до трудової діяльності, навчання 
або інтеграції в громаду; 
  14 
 
 психологічне консультування це короткотривала підтримка, 
спрямована на розв’язання актуальних проблем, зниження емоційної 
напруги, мобілізацію внутрішніх ресурсів; 
 групи підтримки та громадські ініціативи – взаємодія з іншими 
комбатантами, участь у заходах, спрямованих на зниження соціальної 
ізоляції [19]. 
Другий рівень – психологічна реабілітація. Цей рівень надається тим 
комбатантам, які мають ознаки психологічних порушень або скаржаться на 
стійкий психоемоційний дискомфорт. Метою є подолання наслідків 
психотравматичного досвіду, зменшення симптомів посттравматичного 
стресового розладу (ПТСР), тривоги, депресії тощо. Сюди входять: 
 психотерапевтична робота – індивідуальна або групова терапія 
(когнітивно-поведінкова терапія, гештальт-терапія, травмофокусована 
терапія тощо). 
 психодіагностика – оцінка емоційного стану, виявлення глибинних 
проблем, відстеження динаміки психічного здоров’я. 
 профілактика рецидиву – формування стратегії подолання стресу, 
вміння керувати емоціями та розпізнавати тригери травматичних реакцій. 
 залучення родини – сімейне консультування, освітні програми для 
родичів ветерана щодо правильного реагування та підтримки [19]. 
Третій рівень – комплексна медико-психологічна реабілітація. 
Це найглибший рівень допомоги, що надається комбатантам із 
серйозними або хронічними психічними розладами, що значно порушують 
їхнє функціонування. Така допомога надається у спеціалізованих установах 
(реабілітаційні центри, госпіталі, клініки) та передбачає міждисциплінарний 
підхід. Основні компоненти: 
 медична допомога – діагностика та лікування психічних захворювань 
(ПТСР, депресія, тривожні розлади, адикції тощо), призначення 
медикаментів (антидепресанти, анксіолітики, нормотиміки); 
  15 
 
 психіатричний супровід – тривале спостереження за станом пацієнта, 
корекція терапії, підтримка в кризових ситуаціях; 
 фізична реабілітація – відновлення фізичного здоров’я, що часто 
супроводжує психологічні стани (порушення сну, втома, соматичні 
симптоми); 
 психологічна інтеграція – відновлення самоідентичності, розвиток 
мотивації до життя, відчуття власної цінності та включеності в суспільство 
[21]. 
Рівень, на якому отримувачу послуг повинні бути надані послуги із 
психологічної допомоги, визначається за результатами психологічної 
діагностики з урахуванням життєвих обставин отримувача послуг та стану 
його здоров’я, психічного стану. 
Така багаторівнева система психологічної допомоги дозволяє 
диференційовано підходити до потреб кожного комбатанта, залежно від 
тяжкості його стану та рівня соціальної дезадаптації. Її ефективність значною 
мірою залежить від злагодженої роботи фахівців, доступності послуг, а також 
інноваційних підходів, які будуть розглянуті у подальших розділах 
дослідження. 
Соціальна адаптація – це процес пристосування індивіда до нових 
соціальних умов, норм і цінностей, що виникають у результаті змін у його 
житті. У випадку учасників бойових дій цей процес включає: 
 повернення до мирного життя після перебування в екстремальних 
умовах; 
 відновлення соціальних зв’язків з родиною, друзями, колегами; 
 інтеграція в цивільне суспільство, включаючи пошук роботи, 
навчання новим професійним навичкам, адаптація до нових соціальних ролей 
[23]. 
Успішна соціальна адаптація залежить від багатьох факторів, серед 
яких: 
  16 
 
 особистісні характеристики: рівень стресостійкості, емоційна 
стабільність, самооцінка; 
 соціальна підтримка: наявність підтримки з боку родини, друзів, 
громади; 
 економічні умови: наявність житла, стабільний дохід, доступ до 
медичних та соціальних послуг. 
1. Психологічна травматизація: Учасники бойових дій часто 
переживають стресові та травматичні події, що можуть призвести до 
розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Це вимагає 
спеціалізованого підходу до реабілітації, включаючи психотерапію, 
консультування та підтримку; 
2. Культурні та соціальні бар’єри: Повернення до цивільного життя 
може бути ускладнене через відмінності в соціальних нормах та цінностях, 
що існують у військовому та цивільному середовищах; 
3. Проблеми з працевлаштуванням: Військовий досвід може не 
завжди бути оцінений на цивільному ринку праці, що ускладнює процес 
працевлаштування та фінансової стабільності; 
4. Сімейні труднощі: Повернення додому може призвести до змін у 
сімейних стосунках, включаючи конфлікти, труднощі в комунікації та 
адаптації до нових ролей у родині; 
5. Психологічна травматизація: Учасники бойових дій часто 
переживають стресові та травматичні події, що можуть призвести до 
розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Це вимагає 
спеціалізованого підходу до реабілітації, включаючи психотерапію, 
консультування та підтримку; 
6. Культурні та соціальні бар’єри: Повернення до цивільного життя 
може бути ускладнене через відмінності в соціальних нормах та цінностях, 
що існують у військовому та цивільному середовищах; 
  17 
 
7. Проблеми з працевлаштуванням: Військовий досвід може не 
завжди бути оцінений на цивільному ринку праці, що ускладнює процес 
працевлаштування та фінансової стабільності; 
8. Сімейні труднощі: Повернення додому може призвести до змін у 
сімейних стосунках, включаючи конфлікти, труднощі в комунікації та 
адаптації до нових ролей у родині; 
9. Необхідність комплексного підходу: Психологічна реабілітація та 
соціальна адаптація повинні здійснюватися комплексно, з урахуванням 
індивідуальних потреб кожного комбатанта, включаючи психологічну 
підтримку, соціальну допомогу, професійну підготовку та інтеграцію в 
громаду; 
10. Психологічна реабілітація та соціальна адаптація повинні 
здійснюватися комплексно, з урахуванням індивідуальних потреб кожного 
комбатанта, включаючи психологічну підтримку, соціальну допомогу, 
професійну підготовку та інтеграцію в громаду [23]. 
Держава та громадські організації відіграють ключову роль у процесі 
реабілітації та адаптації комбатантів. Вони забезпечують: законодавчу та 
нормативну підтримку: прийняття законів та постанов, що регулюють права 
та обов’язки учасників бойових дій, забезпечення їхніх соціальних гарантій; 
фінансування програм реабілітації: виділення коштів на реалізацію програм 
психологічної реабілітації, соціальної адаптації, професійної підготовки та 
працевлаштування; створення інфраструктури підтримки: організація центрів 
реабілітації, кризових центрів, програм психологічної підтримки, тренінгів та 
курсів для комбатантів. 
Психологічна реабілітація та соціальна адаптація комбатантів є 
складними та багатогранними процесами, що вимагають комплексного 
підходу та співпраці різних державних і громадських структур. Успішна 
реалізація цих процесів сприяє не лише відновленню психічного та фізичного 
  18 
 
здоров’я комбатантів, але й їхній повній інтеграції в мирне суспільство, що є 
важливим кроком до забезпечення стабільності та розвитку країни [21].   
Проведений аналіз наукових підходів до розуміння понять та 
структурних особливостей психологічної реабілітації й соціальної адаптації 
комбатантів дозволяє зробити низку важливих висновків. 
По-перше, поняття психологічної реабілітації комбатантів є значно 
ширшим за звичайне «лікування» або «психологічну допомогу». Воно 
охоплює цілісну систему заходів, спрямованих на відновлення емоційного, 
когнітивного, особистісного функціонування людини після проходження 
бойових дій [21]. У цьому процесі важливо не лише подолати наслідки 
психотравм (зокрема ПТСР, тривожність, депресивні стани), але й повернути 
особу до продуктивного, ціннісного, соціально включеного життя в мирному 
середовищі. 
По-друге, соціальна адаптація комбатантів –  це складова психологічної 
реабілітації, яка передбачає інтеграцію комбатанта в новій соціальні ролі: 
працівника, члена родини, громадянина, студента, підприємця тощо. Цей 
процес нерозривно пов’язаний з психологічним відновленням і вимагає від 
суспільства та держави створення сприятливого середовища – без бар’єрів, 
упереджень, стигматизації. 
Важливо наголосити, що комбатанти –  це не однорідна група, і їхній 
досвід, рівень травматизації, психологічні потреби значною мірою 
відрізняються. Саме тому універсальні шаблонні підходи в реабілітації 
зазвичай неефективні. Успішні моделі обов’язково мають враховувати: 
 вік, стать, бойовий досвід та тривалість служби; 
 наявність поранень або втрат; 
 тип військової частини (штурмові, медичні, тилові); 
 рівень підтримки з боку родини; 
 особисті цінності й попередній життєвий досвід [21]. 
  19 
 
Особливістю роботи з комбатантами є потреба в травмоорієнтованих 
підходах, які включають довіру, безпеку, послідовність, співчуття та 
контроль з боку самого комбатанта над процесом реабілітації. Це вимагає 
високої кваліфікації психологів, а також спеціальної підготовки кадрів, 
здатних працювати у сфері військової психології. 
Крім того, варто відзначити, що ефективність психологічної 
реабілітації прямо залежить від наявності інституційної підтримки з боку 
держави, координації з місцевими органами, доступу до якісних послуг, а 
також партнерства з громадським і волонтерським сектором. 
Підсумовуючи, можна стверджувати, що: 
 психологічна реабілітація є ключовим елементом післявоєнної 
політики держави; 
 соціальна адаптація не можлива без емоційного й ментального 
відновлення особи; 
 необхідним є формування багаторівневої, індивідуалізованої системи 
допомоги, заснованої на принципах гуманності, доказовості та партнерства 
між державою, громадою та самим комбатантом. 
Таким чином, специфіка психологічної реабілітації та соціальної 
адаптації комбатантів полягає в тому, що ці процеси мають враховувати 
глибокий вплив бойового досвіду на психіку особистості, високий рівень 
стресових та травматичних переживань, формування військового типу 
поведінки, а також труднощі з поверненням до мирного життя, що вимагає 
міждисциплінарного, індивідуалізованого підходу, тривалої підтримки та 
активного залучення соціального оточення. 
Поняття психологічної реабілітації та соціальної адаптації комбатантів 
охоплюють комплекс заходів, спрямованих на подолання наслідків 
психотравматичного досвіду, відновлення внутрішнього балансу особистості 
та її інтеграцію в мирне соціальне середовище. Специфіка роботи з цією 
категорією населення вимагає не лише застосування професійної 
  20 
 
психологічної допомоги, але й створення умов для повноцінного включення 
комбатантів у соціальне життя. 
Соціальна адаптація комбатантів передбачає поступове відновлення 
їхніх соціальних ролей – працівника, члена родини, громадянина – та 
розвиток навичок взаємодії в нових умовах, що суттєво відрізняються від 
військового середовища. Вона включає процеси працевлаштування, 
професійної перекваліфікації, участі в громадських ініціативах, культурному 
житті, а також побудову нових соціальних зв’язків. Важливими складовими є 
підтримка з боку родини, громади та держави, доступ до якісних соціальних 
послуг і зменшення стигматизації ветеранів у суспільстві. 
Отже, ефективна психологічна реабілітація повинна поєднуватися із 
комплексною соціальною підтримкою. Лише за умов цілісного підходу 
можливо досягти успішної інтеграції комбатантів у мирне життя та 
забезпечення їхнього повноцінного функціонування як громадян і 
особистостей. У подальших розділах роботи буде розглянуто, як саме 
інноваційні програми можуть сприяти цьому процесу та які моделі 
соціальної адаптації виявилися найбільш результативними у сучасних 
умовах. 
Таким чином, успішна реабілітація комбатантів – це не лише 
індивідуальний процес зцілення, а й системна суспільна трансформація, яка 
має ґрунтуватися на новому баченні людини, що повернулася з війни: не як 
проблеми для держави, а як її гідного представника, ресурсного громадянина, 
здатного до зростання, служіння й активного життя. 
 
1.2. Нормативно-правове забезпечення психологічної реабілітації 
та соціальної адаптації комбатантів в Україні 
Психологічна реабілітація та соціальна адаптація комбатантів є 
надзвичайно актуальним завданням української держави в умовах триваючої 
війни. З огляду на масштаби бойових дій, психологічні та фізичні наслідки 
  21 
 
участі у воєнних конфліктах, потреба у системному підході до повернення 
комбатантів до мирного життя набула надзвичайної ваги. Зокрема, важливо 
не лише надати комбатантам медичну чи психологічну допомогу, але й 
забезпечити умови для повноцінної інтеграції в суспільство: через 
працевлаштування, підтримку родин, соціальні гарантії, житлові програми 
тощо. 
У зв’язку з цим постає потреба в детальному аналізі нормативно-
правової бази, яка регламентує порядок надання допомоги та підтримки 
комбатантам, їхню соціальну реінтеграцію, а також забезпечення 
міжвідомчої взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування, 
громадських організацій та міжнародних партнерів.  
Українське законодавство за останні роки зазнало низки важливих 
змін, спрямованих на посилення захисту комбатантів, проте реальна 
ефективність цих механізмів часто залежить від практичної імплементації, 
фінансування та професійного супроводу. 
Аналіз нормативно-правового забезпечення дає змогу не лише 
окреслити існуючі інструменти державної підтримки, а й визначити наявні 
прогалини, виклики та перспективи удосконалення системи реабілітації та 
адаптації в контексті сучасних викликів воєнного часу. 
Проаналізуємо окремі нормативно-правові акти:  
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального 
захисту» [17]. Цей закон є основним нормативно-правовим актом, що 
визначає статус ветеранів війни та їхніх прав. Він встановлює право на 
безоплатну психологічну допомогу для осіб, які звільняються або звільнені з 
військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги 
перед Батьківщиною, членів сімей таких осіб, членів сімей загиблих 
(померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і 
Захисниць України. 
  22 
 
Указ Президента України №150/2015 «Про додаткові заходи щодо 
соціального захисту учасників антитерористичної операції» [56]. Цей указ 
визначає завдання Кабінету Міністрів України щодо збільшення штатної 
кількості психологів у закладах охорони здоров'я, в яких здійснюється 
реабілітація комбатантів, та забезпечення залучення фахівців з фізичної 
реабілітації до реабілітаційного процесу комбатантів в госпіталях для 
ветеранів війни та закладах охорони здоров'я, в яких здійснюється 
реабілітація комбатантів. 
Проаналізуємо український підхід до соціальної підтримки комбатантів 
крізь призму Постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 року 
№ 1021, якою було затверджено Державну цільову програму з фізичної, 
медичної, психологічної реабілітації, а також соціальної та професійної 
реадаптації осіб, які брали участь у заходах із захисту національної безпеки 
та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації на 
сході України [43]. 
Метою цієї програми є організація та реалізація комплексу заходів, 
спрямованих на всебічне відновлення фізичного і психічного стану 
комбатантів, а також на їхню успішну інтеграцію в суспільство. Йдеться як 
про професійну реадаптацію, так і про соціальну підтримку, враховуючи 
гендерні особливості та індивідуальні потреби комбатантів.  
Особливу увагу у програмі приділено скоординованій взаємодії між 
органами центральної та місцевої влади, а також участі громадського сектору 
та міжнародних партнерів у наданні підтримки. 
Ключовими напрямами реалізації програми є врахування позитивного 
міжнародного досвіду, формування відповідної законодавчої бази, підготовка 
кадрів для надання реабілітаційних послуг, розвиток інформаційної 
доступності, а також забезпечення ефективного адміністрування потреб 
комбатантів.  
  23 
 
Передбачається проведення реабілітаційних заходів не лише для самих 
комбатантів, але й для членів їхніх родин, включаючи психологічну 
допомогу, медичну підтримку, соціальні послуги та навчальні програми. 
Важливою складовою є запровадження механізмів постійного моніторингу й 
контролю за ефективністю виконання програми та прозорістю використання 
бюджетних коштів. 
У якості очікуваного результату реалізації програми розглядається 
створення дієвої системи підтримки, що охопить орієнтовно 350 тисяч осіб. 
Також передбачається впровадження системи регулярного моніторингу 
якості послуг для комбатантів та їхніх родин, зменшення державних витрат 
за рахунок підвищення ефективності, цифровізація обліку та контролю, а 
також удосконалення Єдиного реєстру комбатантів.  
Окрім того, програмою передбачено можливість участі громадських 
організацій у її реалізації на конкурсній основі, що сприятиме формуванню 
відкритої, прозорої та багатокомпонентної моделі підтримки комбатантів. 
Постанова Кабінету Міністрів України №221 від 31.03.2015 «Про 
затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному 
бюджеті для здійснення заходів щодо психологічної реабілітації 
постраждалих учасників антитерористичної операції» [44].  
Ця постанова визначає порядок використання коштів для здійснення 
заходів щодо психологічної реабілітації постраждалих комбатантів, зокрема 
фінансування програм психологічної підтримки та реабілітації комбатантів. 
Порядок надання багаторівневої безоплатної психологічної допомоги. 
Уряд України затвердив порядок надання багаторівневої безоплатної 
психологічної допомоги особам, які звільняються або звільнені з військової 
служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед 
Батьківщиною, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) 
Захисників і Захисниць України. Цей порядок передбачає надання 
психологічної допомоги на трьох організаційних рівнях: перший – соціально-
  24 
 
психологічна підтримка та супровід; другий – психологічна реабілітація; 
третій – комплексна медико-психологічна реабілітація.  
Роль Міністерства у справах ветеранів України. Міністерство у справах 
ветеранів України є головним органом виконавчої влади, що забезпечує 
реалізацію державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни 
та учасників бойових дій [37].   
Міністерство розробляє та впроваджує програми соціальної реабілітації 
та адаптації комбатантів, координує діяльність органів виконавчої влади та 
місцевого самоврядування у цій сфері, а також здійснює моніторинг 
ефективності реалізації заходів щодо соціальної реабілітації та адаптації 
комбатантів. 
Інституційне забезпечення реабілітаційних процесів та адаптації 
комбатантів в Україні здійснюється через взаємодію низки державних 
органів, спеціалізованих установ, органів місцевого самоврядування, 
громадських об’єднань та міжнародних партнерів.  
Координаційну роль у цій системі відіграє Міністерство у справах 
ветеранів України, яке відповідає за формування та реалізацію державної 
політики у сфері соціального захисту комбатантів та їхніх родин. 
Міністерство розробляє цільові програми, затверджує стандарти послуг і 
здійснює моніторинг ефективності їх впровадження. Ключову роль у 
медичній і психологічній реабілітації відіграють заклади охорони здоров’я, 
зокрема госпіталі ветеранів війни, обласні психоневрологічні диспансери, 
центри медико-соціальної експертизи. Також функціонують центри 
психосоціальної підтримки та реадаптації, створені при департаментах 
соціального захисту, які забезпечують надання комплексних послуг – від 
психологічного консультування до соціального супроводу.  
Значний внесок у реабілітаційні процеси вносять громадські організації 
та ветеранські об'єднання, які часто виконують роль виконавців соціального 
замовлення на конкурсній основі. Їхня діяльність дозволяє адаптувати 
  25 
 
послуги до реальних потреб ветеранів, забезпечити індивідуальний підхід та 
активне залучення самих комбатантів до формування політики підтримки. 
Інституційна структура також включає єдину інформаційно-аналітичну 
платформу – Єдиний державний реєстр ветеранів війни, який дозволяє 
координувати надання послуг, здійснювати облік, автоматизувати процес 
призначення допомоги та формувати статистичну звітність. 
Таким чином, інституційне забезпечення реабілітаційних процесів в 
Україні базується на принципах міжвідомчої координації, партнерства 
держави і громадськості, цифровізації процесів та орієнтації на потреби 
захисників і захисниць України (див. табл. 1.1).  
У таблиці ми представили основні інституції, які забезпечують 
реалізацію заходів із фізичної, психологічної, соціальної та професійної 
реабілітації комбатантів в Україні.  
Вона систематизує відповідальні органи за рівнями: центральний, 
регіональний, громадський сектор та цифрову інфраструктуру. Зокрема, 
виокремлено функції Міністерства у справах ветеранів, МОЗ, 
Мінсоцполітики, місцевих департаментів, закладів охорони здоров’я, центрів 
реабілітації та ветеранських громадських організацій. Окремо вказано 
значення Єдиного державного реєстру ветеранів як цифрової платформи для 
моніторингу та координації допомоги. Таким чином, інституційне 
забезпечення процесів реабілітації та соціальної адаптації ветеранів в Україні 
є багаторівневим і охоплює широку мережу державних, комунальних і 
громадських організацій.  
Ефективність цієї системи значною мірою залежить від координації 
між усіма учасниками, достатнього фінансування та якісного 
адміністрування послуг.  
Важливо, що останні роки держава робить акцент на цифровізації 
процесів, залученні громадського сектору та міжвідомчій співпраці, що 
сприяє підвищенню прозорості та доступності допомоги для комбатантів. 
  26 
 
Таблиця 1.1 
Інституційне забезпечення процесів реабілітації та соціальної 
адаптації комбатантів в Україні 
 
Рівень Установа / структура Основні функції 
Центральний Міністерство у справах Розробка політики, нормативне 
рівень ветеранів України регулювання, міжвідомча 
координація, контроль виконання 
програм, ведення реєстрів 
комбатантів 
 Міністерство охорони Організація медичної та 
здоров’я України (МОЗ) психіатричної допомоги, лікування 
ПТСР, реабілітаційна 
інфраструктура в системі охорони 
здоров’я 
 Міністерство соціальної Забезпечення соціального супроводу, 
політики України фінансування пільг, соціальна 
підтримка 
 Міністерство освіти і науки Організація професійної реадаптації, 
України (МОН) перепідготовки та освіти комбатантів 
Регіональний Обласні департаменти Організація реабілітаційних програм 
рівень соціального захисту на місцях, співпраця з місцевими 
населення закладами, адміністрування 
соціальних послуг 
 Центри надання соціальних Безпосереднє надання психологічної 
послуг / Центри реабілітації допомоги, соціального супроводу, 
ветеранів реадаптаційних програм 
 Заклади охорони здоров’я Проведення фізичної та медичної 
(госпіталі ветеранів, реабілітації, спеціалізоване 
реабілітаційні клініки) лікування 
Громадський Ветеранські громадські Залучення ветеранів до громадського 
сектор організації життя, захист прав, партнерство у 
реалізації програм 
 Благодійні фонди та Психосоціальна підтримка, 
міжнародні організації (Red реінтеграційні програми, гранти, 
Cross, IOM, UNDP тощо) міжнародна допомога 
Цифрова Єдиний державний реєстр Облік ветеранів, адміністрування 
інфраструктура ветеранів війни (ЄДРВВ) послуг, призначення пільг, 
моніторинг потреб 
Побудовано автором на основі: [5]. 
 
  27 
 
Виклики та перспективи психологічної реабілітації та соціальної 
адаптації. Незважаючи на значні досягнення у нормативно-правовому 
забезпеченні психологічної реабілітації та соціальної адаптації, існують певні 
виклики, зокрема: 
 недостатня кількість кваліфікованих фахівців у галузі психології та 
соціальної роботи; 
 обмеженість фінансування програм реабілітації та адаптації; 
 необхідність удосконалення механізмів моніторингу та оцінки 
ефективності реалізації програм. 
У перспективі необхідно: розширити мережу центрів психологічної 
реабілітації та адаптації; залучити додаткові фінансові ресурси для реалізації 
програм; покращити систему підготовки та перепідготовки фахівців у галузі. 
Проведений аналіз засвідчує, що в Україні створено ґрунтовну 
нормативно-правову базу, яка регламентує соціальну реабілітацію та 
адаптацію комбатантів. Вона включає низку ключових законів, урядових 
постанов, указів Президента та підзаконних актів, які визначають права 
ветеранів, порядок надання соціальних послуг, психологічної підтримки та 
медичної реабілітації. Особливої уваги заслуговують останні рішення, які 
запроваджують багаторівневу систему психологічної допомоги, а також 
надають ветеранам доступ до безоплатних послуг з соціального супроводу, 
працевлаштування та професійної перекваліфікації. 
Проте, попри наявність законодавчих механізмів, значна частина 
комбатантів стикається з проблемами практичного доступу до передбачених 
пільг та послуг. Це зумовлено як обмеженими ресурсами на місцях, так і 
нерівномірністю розвитку регіональних служб. Також досі не повною мірою 
реалізовано ефективну систему міжвідомчої координації, яка б забезпечила 
безперервність допомоги ветерану – від моменту демобілізації до повної 
інтеграції у громаду. 
  28 
 
У цьому контексті важливим є подальше вдосконалення правового 
регулювання, зокрема – прийняття нового базового закону про ветеранську 
політику, реформування системи соціального замовлення послуг для 
ветеранів, цифровізація процесів, а також посилення співпраці з 
громадськими та міжнародними організаціями. Інноваційний підхід до 
формування державної політики у сфері підтримки комбатантів має 
ґрунтуватися на сучасних реаліях, міжнародному досвіді та їх власних 
потребах. 
Отже, нормативно-правове забезпечення виступає фундаментом для 
реалізації ефективної політики психологічної реабілітації та соціальної 
адаптації комбатантів, однак його дієвість безпосередньо залежить від 
здатності держави забезпечити якісну реалізацію норм у повсякденній 
практиці та створити для комбатантів простір гідного життя й розвитку в 
мирному середовищі. 
 
1.3. Державна політика у сфері підтримки комбатантів в Україні   
В умовах повномасштабної війни, розпочатої росією у 2022 році, 
питання державної підтримки комбатантів набуло особливої актуальності.  
Сотні тисяч українців стали учасниками бойових дій, що породжує 
комплекс нових соціальних, медичних, психологічних та правових викликів. 
Відповіддю на ці виклики повинна бути цілісна, стратегічно спрямована 
державна політика у сфері підтримки комбатантів. 
Держава Україна поступово формує власну систему підтримки 
комбатантів, орієнтуючись як на власний досвід, так і на найкращі практики 
зарубіжних країн.  
Проаналізуємо правові основи, ключові державні програми, механізми 
психологічної підтримки, а також проблеми, які потребують подолання. 
Нормативно-правова база підтримки комбатантів (див. табл. 1.2.). 
 
  29 
 
Таблиця 1.2. 
Юридичне підґрунтя системи підтримки комбатантів  
визначено низкою законодавчих актів. 
Законодавчий акт Стислий зміст 
Закон України «Про статус ветеранів Визначає права учасників бойових 
війни, гарантії їх соціального дій, інвалідів війни, членів родин 
захисту» загиблих. 
Закон України «Про соціальний і Визначає права та гарантії 
правовий захист військовослужбовців військовослужбовців під час та після 
та членів їх сімей» проходження служби. 
Постанова КМУ № 413 (2018 р.) «Про Створення профільного міністерства, 
утворення Міністерства у справах що координує політику у цій сфері. 
ветеранів» 
Побудовано автором на основі: [10; 12] 
Ці документи заклали правові основи для державної політики 
підтримки комбатантів, однак вони часто потребують оновлення відповідно 
до нових викликів війни. 
Центральною інституцією, відповідальною за реалізацію політики 
підтримки ветеранів, є Міністерство у справах ветеранів України (Мінвет). 
Серед основних функцій міністерства: 
 розробка державної політики та нормативних актів. 
 формування та координація програм медичної, психологічної, 
соціальної допомоги. 
 співпраця з міжнародними партнерами, ветеранськими організаціями 
та ОГС. 
 розвиток електронних сервісів для ветеранів (єветеран, Ветеранський 
простір тощо) [12]. 
Крім Мінвету, важливу роль відіграють: МОЗ забезпечує медичну 
допомогу та психологічну реабілітацію; Мінсоцполітики –  соціальні виплати 
та пенсійне забезпечення; ЦНАПи – надання адміністративних послуг 
ветеранам. Починаючи з 2019 року, в Україні впроваджено кілька 
  30 
 
масштабних ініціатив, спрямованих на підтримку комбатантів., а саме (див. 
табл. 1.3.). 
Таблиця 1.3. 
Ключові державні програми підтримки комбатантів 
Назва програми Суть 
«єВетеран» Електронний кабінет ветерана, доступ до послуг, 
довідок, компенсацій. 
«Ветеранський простір» Центри психологічної та соціальної підтримки у 
регіонах. 
«Повернись живим» (у Тренінги, консультації, допомога у 
партнерстві) працевлаштуванні. 
Освітній ваучер Фінансування перекваліфікації або здобуття 
нової освіти. 
Програма житлового Доступне кредитування для придбання житла 
кредитування ветеранами. 
Побудовано автором на основі: [10; 12] 
Програми спрямовані не лише на задоволення базових потреб 
ветеранів, а й на інтеграцію у суспільство. 
Психологічна підтримка та реабілітація. Особливої уваги потребує 
напрямок психологічної реабілітації. Поширення ПТСР, тривожних розладів, 
депресії серед ветеранів створює серйозні загрози не лише для окремих осіб, 
а й для суспільства загалом. Держава розвиває низку ініціатив: 
 Центри медико-психологічної реабілітації (на базі військових 
госпіталів і цивільних лікарень); 
 Підготовка фахівців з кризової психології; 
 Мобільні бригади психологічної підтримки. 
 Програма сертифікації психологів, які працюють з ветеранами. 
Проте в Україні все ще не вистачає спеціалістів з військової 
психотерапії, зокрема в регіонах.  
Незважаючи на активний розвиток політики підтримки комбатантів, 
існують суттєві проблеми (див. табл. 1.4.). 
  31 
 
Таблиця 1.4. 
Основні проблеми реалізації державної політики 
 
Проблема Опис 
Фрагментація системи Брак єдиного координаційного центру на 
регіональному рівні. 
Бюрократичні бар'єри Складність у доступі до програм і послуг. 
Недостатнє фінансування Обмеженість бюджету на програми 
підтримки. 
Відсутність сталих програм Ветерани часто мають труднощі із 
працевлаштування знаходженням роботи. 
Стигматизація психологічних Небажання звертатися по допомогу через 
проблем страх засудження. 
Побудовано автором на основі: [36] 
 
На основі аналізу, пропонуються наступні напрями вдосконалення: 
1. Розширити мережу Ветеранських просторів на всю територію країни. 
2. Інтегрувати сервіси в один портал – зручний доступ через смартфон. 
3. Збільшити фінансування реабілітаційних програм та підготовки 
фахівців. 
4. Впровадити державну програму соціального підприємництва 
ветеранів. 
5. Створити службу психологічної підтримки на базі гарячої лінії 24/7 
[37]. 
Державна політика у сфері підтримки комбатантів в Україні перебуває 
на етапі активного формування. Вже створено низку важливих програм і 
інституцій, однак ефективність їх реалізації залежить від рівня фінансування, 
управлінської злагодженості, а також здатності враховувати потреби 
комбатантів не лише формально, а й по суті. Розвиток ветеранської політики 
має стати пріоритетом держави, яка відстоює своє право на існування у війні. 
  32 
 
Державна політика України у сфері підтримки комбатантів перебуває в 
активному процесі трансформації. За останнє десятиліття, особливо після 
початку повномасштабної війни у 2022 році, спостерігається поступовий 
перехід від фрагментарного підходу до спроби сформувати цілісну систему 
ветеранської політики, орієнтовану на довготривалу реабілітацію, соціальну 
адаптацію та розвиток учасників бойових дій як повноцінних, активних 
громадян суспільства. 
Ключовими напрямами сучасної державної політики є: 
 розширення законодавчого поля (прийняття нових нормативно-
правових актів, що унормовують статус ветеранів і пільги); 
 інституціоналізація підтримки через створення Міністерства у 
справах ветеранів; 
 запуск державних реабілітаційних програм (медичних, 
психологічних, професійних); 
 цифровізація доступу до послуг (зокрема – через застосунок 
«єВетеран»); 
 розробка концепцій інтеграції комбатантів на місцевому рівні (через 
ветеранські простори, програми працевлаштування тощо). 
Попри ці позитивні зрушення, на практиці реалізація державної 
політики досі залишається частково неузгодженою, фрагментарною й 
нерівномірною. У багатьох випадках ініціативи реалізуються під тиском 
громадськості, а не внаслідок системного підходу. Деякі ключові проблеми 
включають: 
 неефективну координацію між центральними органами виконавчої 
влади (МОЗ, Мінвет, Мінсоц, МВС тощо); 
 перевантаження нормативного поля, яке часто дублює або суперечить 
іншим законам; 
 відсутність єдиного стандарту послуг у сфері психологічної допомоги 
ветеранам; 
  33 
 
 брак фахівців, здатних працювати з травмованими військовими; 
 недостатнє фінансування центрів реабілітації та ветеранських 
програм; [37]. 
Особливої уваги потребує психологічна складова державної політики. 
Сьогодні вона залишається на периферії ветеранських програм і зазвичай 
реалізується не як системна допомога, а у вигляді окремих проєктів або 
консультацій. Це створює велику прогалину в умовах, коли ментальне 
здоров’я військових є критичним не лише для їхнього особистого добробуту, 
а й для стійкості всієї держави. Успішна реалізація державної політики у 
сфері підтримки комбатантів можлива лише за умов: 
 тесної міжвідомчої співпраці; 
 посилення регіонального компоненту (через муніципальні програми, 
місцеві ветеранські центри); 
 розширення партнерства з громадськими організаціями та 
волонтерами; 
 наукового супроводу та моніторингу ефективності програм [47]. 
Таким чином, державна політика в цій сфері має перейти від 
декларативної підтримки до комплексного, міжгалузевого, 
людиноцентричного підходу, який: визнає ветерана як цінність і ресурс 
суспільства; забезпечує доступ до повного спектра послуг – від медичних і 
психологічних до правових, освітніх, професійних; гарантує довготривале 
супроводження, а не одноразову допомогу; формує культуру поваги до 
ветеранів як частини національної ідентичності та пам’яті. 
Україна, яка сьогодні виборює свою незалежність у надзвичайно 
складних умовах, має всі передумови для того, щоб сформувати власну 
модель ветеранської політики, яка не просто враховуватиме найкращі 
міжнародні практики, а й створюватиме нові підходи, релевантні до сучасних 
воєнних і соціальних викликів. 
  34 
 
РОЗДІЛ 2. Сучасний стан психологічної реабілітації та соціальної 
адаптації комбатантів в УкраїнІ 
 
2.1. Сучасний стан надання психологічної допомоги комбатантам в 
Україні 
У процесі психологічної реабілітації комбатантів, особливо з 
хронічними або посттравматичними ураженнями, важливу роль відіграє не 
лише фізична активність, а й психоемоційний стан особистості. Багато 
досліджень підтверджують, що ефективність відновлення безпосередньо 
пов’язана з рівнем психологічної стійкості, мотивацією до лікування, 
адаптаційними ресурсами та загальним ментальним здоров’ям комбатанта. 
Саме тому включення психотерапевтичних і психологічних технік до 
загальної програми реабілітації є надзвичайно актуальним. 
Психотерапевтичні методи спрямовані не тільки на зменшення рівня 
тривоги або депресії, а й на формування більш гнучкої психічної структури, 
яка дозволяє комбатанту адаптуватися до змін, переживати емоції, виражати 
їх і знаходити ресурс для відновлення та покращувати мотивацію до участі в 
реабілітаційному процесі. Вони сприяють формуванню внутрішнього 
ресурсу, здатності до саморегуляції, налагодженню емоційного контакту з 
медичним персоналом і близькими людьми. 
Когнітивно-поведінкова терапія, арттерапія, музикотерапія та 
психодрама дозволяють комбатантам зняти емоційну напругу, працювати з 
внутрішніми конфліктами, що виникають внаслідок травм або важких 
хвороб, та адаптуватися до нового способу життя [58]. 
Крім традиційних психотерапевтичних методів, в реабілітаційному 
процесі доцільно активно застосовувати дихальні техніки як простий і дієвий 
спосіб стабілізації психоемоційного стану. 
Арттерапія та музикотерапія є важливими методами 
психотерапевтичної допомоги для пацієнтів, які переживають стрес, 
  35 
 
депресію або інші емоційні труднощі. Арттерапія дає можливість виразити 
свої почуття через творчість, що є особливо важливим для тих, хто не може 
знайти слова для вираження своїх переживань. Застосування в реабілітації: 
арттерапія особливо корисна для комбатантів з емоційними травмами, 
такими як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія чи тривожні 
розлади. Техніка допомагає знизити стрес і створити умови для 
самовираження через творчість. Комбатанти можуть виразити свої почуття 
через кольори, форми та символи, що допомагає їм зрозуміти та прийняти 
свої переживання [21]. 
Музикотерапія допомагає налаштувати комбатанта на позитивний 
емоційний стан за допомогою музичних творів, які можуть мати 
заспокійливий або стимулюючий ефект. Спільне прослуховування музики, а 
також активна участь у створенні звукових композицій допомагають 
комбатантам відновити гармонію і підвищити емоційну стабільність. 
Музикотерапія – це метод, що використовує музику для досягнення 
терапевтичних результатів. Вона є надзвичайно ефективною у реабілітації 
комбатантів, оскільки сприяє розвитку емоційної гнучкості, знижує рівень 
стресу і тривоги, а також підвищує мотивацію до відновлення. 
Психологічний ефект музики полягає в її здатності знімати напругу, 
покращувати настрій і активізувати позитивні емоції [33]. 
Типи музикотерапії, які використовуються в реабілітаційному процесі: 
це може бути її активна форма, коли комбатанти активно взаємодіють із 
музикою, граючи на інструментах, співаючи чи створюючи звукові 
композиції. Це дозволяє їм висловити емоції та внутрішні переживання, які 
можуть бути важкими для вербалізації, а також релаксаційна форма, під час 
якої комбатанти слухають спокійну музику, яка має заспокійливий ефект і 
допомагає знижувати рівень тривожності. Це може бути класична музика, 
звуки природи або спеціально створені композиції для глибокої релаксації. 
Музика впливає на різні аспекти психічного здоров'я через нервову систему. 
  36 
 
Наприклад, спокійна музика може знижувати рівень кортизолу – гормону 
стресу, стимулюючи вироблення ендорфінів – гормонів щастя. Крім того, 
музика може сприяти покращенню когнітивних функцій, таких як пам'ять і 
увага, що є важливими аспектами в реабілітації пацієнтів.  
Застосування музикотерапії та арттерапії в реабілітаційному процесі 
допомагає комбатантам не тільки справлятися з емоційним стресом і 
тривожністю, а й значно покращує їхній психоемоційний стан загалом. Ці 
методи дозволяють комбатантам виразити свої емоції без використання слів, 
що особливо важливо в умовах, коли вербалізація відчуттів є важкою або 
неможливою. Музикотерапія допомагає в зниженні рівня стресу та 
покращенні когнітивних функцій, в той час як арттерапія є чудовим засобом 
для творчого вираження та внутрішнього очищення. Інтеграція цих технік в 
реабілітаційний процес є важливим кроком до комплексного відновлення 
комбатантів, забезпечуючи їм не тільки фізичне, але й психологічне 
відновлення [24].  
Одним із найбільш доступних інструментів психоемоційного 
відновлення є дихальні техніки. Вони доступні для застосування пацієнтами з 
різним рівнем фізичної активності і можуть бути легко адаптовані для 
комбатантів з обмеженою рухливістю. Завдяки своєму впливу на 
парасимпатичну нервову систему, дихальні вправи значно знижують рівень 
стресу і допомагають заспокоїти розум [42]. 
1. Діафрагмальне дихання: ця техніка дозволяє відновити глибокий 
ритм дихання і нормалізувати психоемоційний стан. Регулярне виконання 
цієї вправи покращує циркуляцію крові, знижує тривожність і стрес. Слід 
прийняти зручне положення, покласти руку на живіт. Вдих через ніс – живіт 
піднімається, груди залишаються майже нерухомими. Видих повільно через 
рот. Повторити 10–15 разів.  
2. Дихання через візуалізацію: цей метод дозволяє комбатантам 
зосередитися на позитивних образах або пейзажах, що сприяє зменшенню 
  37 
 
напруги і стресу. Мета: заспокоєння, підвищення концентрації. Потрібно 
уявити спокійний пейзаж (море, ліс тощо). На вдиху – втягується спокій, 
світло. На видиху – вивільняється напруга, тривога. 
Техніка «4–7–8» є ще одним із популярних методів, які можуть активно 
використовуватися комбатантами в умовах реабілітаційного процесу. Вони 
дозволяють нормалізувати сон, знизити рівень психоемоційного напруження 
і підтримати внутрішній баланс комбатанта. Мета: нормалізація сну, 
зниження стресу. Вдих – 4 секунди. Затримка – 7 секунд. Видих – 8 секунд. 
Повторити 4 – 8 циклів.  
3. Когерентне дихання це методика дихання з певною частотою вдихів і 
видихів (зазвичай 5-6 вдихів на хвилину), яка допомагає стабілізувати 
активність нервової системи і знизити стресові реакції. Мета: баланс нервової 
системи. Вдих і видих по 5–6 секунд без пауз. Тривалість – 5–10 хвилин.  
Перевагами когерентного дихання є те, що воно підвищує рівень 
релаксації і стимулює парасимпатичну нервову систему, що призводить до 
розслаблення; знижує рівень тривоги та стресу – покращує емоційну 
стабільність; поліпшує когнітивні функції завдяки покращеному кровообігу 
та більшій кількості кисню до мозку та сприяє кращій концентрації та увазі, а 
також нормалізує серцево-судинну систему – зменшує серцевий ритм і 
стабілізує тиск. Ця техніка дуже корисна для комбатантів з високим рівнем 
стресу або хронічним болем, оскільки вона сприяє зменшенню фізіологічної 
напруги та психічного стресу, що важливо. Дихальні вправи рекомендується 
проводити щодня, у спокійній обстановці, бажано вдома, виконувати 
натщесерце або через 1 годину після їжі та при запамороченні – зменшити 
темп або тривалість [36]. 
Регулярне включення дихальних вправ у розклад занять з реабілітації 
дає змогу підвищити не лише психологічну, а й фізичну витривалість 
комбатантів, сприяє стабілізації емоційного стану, відновленню сну та 
зменшенню частоти психосоматичних проявів.  
  38 
 
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є однією з найбільш широко 
використовуваних психотерапевтичних технік, яка базується на взаємозв'язку 
між думками, почуттями та поведінкою [45]. Основна мета КПТ – це 
допомогти комбатантам змінити негативні або спотворені уявлення, які 
можуть сприяти психоемоційному виснаженню, тривозі, депресії або стресу, 
і через це покращити їхнє психічне здоров’я. КПТ передбачає активну участь 
комбатанта в процесі лікування, зокрема шляхом вивчення його думок і 
переконань, які впливають на емоційний стан і поведінку. Одна з основних 
технік КПТ – це когнітивна реструктуризація, яка включає в себе зміну 
патернів мислення. У контексті реабілітаційного процесу КПТ допомагає 
комбатантам подолати хронічний стрес, тривогу, депресивні стани та інші 
труднощі, що виникають у зв’язку з фізичними обмеженнями або болем. 
Когнітивно-поведінкова терапія виявляється надзвичайно ефективною в 
лікуванні тривожних розладів, депресії, болю, а також допомагає в адаптації 
до змін, пов’язаних з травмами або хронічними захворюваннями. Вона 
дозволяє комбатантам зрозуміти, що їхні фізичні симптоми часто можуть 
бути зумовлені або посилюватися психоемоційними факторами. 
Психодрама є терапевтичним методом, який включає в себе 
використання театралізованих прийомів для дослідження внутрішнього світу 
комбатанта, розв’язання психологічних конфліктів та полегшення 
емоційного вираження. Цей метод зазвичай проводиться в групах, але може 
бути адаптований і для індивідуальних сесій [45]. Психодрама дозволяє 
комбатантам «вживатися» у різні ролі, відтворюючи конкретні ситуації або 
уявні сценарії. В основі психодрами лежить ідея, що внутрішні переживання 
можна виявити через зовнішнє відображення, а не лише через вербальне 
спілкування. У процесі психодрами комбатанти можуть виступати в ролі 
різних персонажів, граючи сцени з реального життя чи фантазуючи про 
бажане майбутнє. Цей процес дозволяє комбатантам сприймати свої 
  39 
 
переживання з нової перспективи та розглядати ситуації з різних точок зору, 
що сприяє більш глибокому усвідомленню та зціленню. 
Особливо ефективно психодрама працює в реабілітації комбатантів, які 
пережили травми або значні життєві зміни. Вона дозволяє «відпустити» 
емоційний біль, виразити не висловлені почуття та розв'язати важливі 
внутрішні конфлікти. В реабілітаційному контексті психодрама може бути 
використана для допомоги комбатантам з травмами, хронічними болями, 
післяопераційним відновленням, а також для комбатантів, що мають 
психологічні труднощі, пов’язані з їхнім станом здоров’я.  
Психодрама допомагає комбатантам розвивати співчуття, покращує 
взаємодію з іншими людьми, а також сприяє кращому розумінню власних 
емоцій та сприйняття світу. Вона дозволяє здійснювати глибоке психологічне 
очищення, знижуючи рівень стресу та тривожності   
Вибір конкретних психотерапевтичних методик для комбатанта 
залежить від його індивідуальних потреб, стану здоров’я та психоемоційного 
фону. Наприклад, комбатанти, які страждають від посттравматичного 
стресового розладу (ПТСР), можуть потребувати більш інтенсивної терапії, 
яка включає психотерапевтичні техніки на основі динамічного 
психодраматичного підходу, в той час як комбатанти, які переживають 
хронічну тривожність або депресію, можуть отримати значну допомогу від 
когнітивно-поведінкової терапії [50]. 
Найефективніші техніки, які можуть бути застосовані у процесі 
психологічної реабілітації, наведено в таблиці нижче 3.1. 
Інтеграція психотерапевтичних методів у психологічну реабілітацію є 
не просто необхідною умовою, але й важливою складовою комплексного 
підходу до відновлення комбатантів.  
Психологічні техніки допомагають знизити рівень стресу, 
тривожності, покращують мотивацію комбатантів і підвищують їхню 
готовність до участі у процесі відновлення. 
  40 
 
Таблиця 2.1  
Порівняльна характеристика психотерапевтичних технік, 
рекомендованих у реабілітаційній практиці 
 
Техніка Основна мета Показання Переваги 
Когнітивно- Зміна деструктивних Депресія, Науково 
поведінкова мислень і поведінки тривожні підтверджена 
терапія розлади, ПТСР ефективність 
Арттерапія Вираження емоцій Стрес, емоційне Полегшує 
через творчість вигорання, самовираження 
замкнутість 
Музикотерапія Терапія звуком, Депресія, Доступність і 
музикою тривожність, позитивний 
психосоматичні емоційний вплив 
розлади 
Психодрама Проживання досвіду Емоційні травми, Глибока 
через рольову гру міжособистісні особистісна 
конфлікти робота 
Дихальні Регуляція Тривожність, Простота, 
вправи психофізіологічного ПТСР, розлади можливість 
стану сну, стрес самостійного 
виконання 
Побудовано автором на основі: [50] 
 
Особливо корисними є дихальні техніки, що допомагають 
комбатантам досягати психоемоційної стабільності навіть при обмеженій 
фізичній активності. Врахування індивідуальних особливостей комбатанта, а 
також його фізичного й емоційного стану, є ключовим аспектом при виборі 
методів психотерапії. 
Отже, ефективне впровадження психотерапевтичних технік є 
важливою складовою комплексного підходу до реабілітації, що дозволяє 
знижувати психоемоційну напругу та сприяє прискореному відновленню 
комбатантів.  
Дослідження показало, що успішне застосування таких методик, як 
когнітивно-поведінкова терапія, психодрама, арттерапія, музикотерапія, а 
  41 
 
також дихальні вправи, забезпечує не лише зниження стресу та тривожності, 
але й поліпшення загального психоемоційного стану комбатантів. 
 
2.2. Проблеми та бар’єри у впровадженні ефективних програм 
реабілітації в Україні 
Попри зростаюче усвідомлення важливості психологічної реабілітації 
комбатантів в українському суспільстві, практична реалізація відповідних 
програм усе ще супроводжується численними труднощами. Україна, що 
перебуває в умовах повномасштабної війни, намагається адаптувати наявні 
ресурси та міжнародний досвід до власного контексту. Однак, реалізація 
навіть найкращих ініціатив стикається з системними бар’єрами, які знижують 
ефективність допомоги. 
Складність полягає у тому, що проблема реабілітації – не лише 
медична чи психологічна, а міждисциплінарна, соціальна, адміністративна і 
навіть культурна. Вона потребує чіткого планування, міжвідомчої взаємодії, 
кадрової підготовки, сталого фінансування, а також зміни суспільного 
ставлення до ветеранів та самого поняття «психологічна допомога». 
Серед основних проблем, які потребують критичного аналізу, дефіцит 
кваліфікованих фахівців, відсутність системної підготовки кадрів, формалізм 
у державних програмах, бюрократичні перепони, обмежений доступ до 
послуг у регіонах, а також низький рівень довіри ветеранів до існуючих 
механізмів допомоги [54]. 
Усе це створює реальні виклики для ефективного впровадження навіть 
перспективних програм. 
Такий аналіз є необхідним для вироблення рекомендацій щодо 
вдосконалення системи реабілітації комбатантів в Україні та запобігання 
повторенню стратегічних помилок у післявоєнний період. 
  42 
 
В умовах повномасштабної війни потреба у професійній психологічній 
реабілітації та соціальній адаптації ветеранів стала одним із ключових 
викликів для української держави.  
Попри існування окремих державних, громадських та приватних 
ініціатив, ефективне впровадження програм реабілітації стикається з низкою 
системних проблем і бар’єрів, які уповільнюють або навіть унеможливлюють 
надання повноцінної допомоги комбатантам. Нижче подано комплексний 
аналіз основних перешкод, з якими стикаються ці програми на різних рівнях. 
Недостатнє державне фінансування. Однією з найбільш критичних 
проблем залишається хронічне недофінансування реабілітаційних програм. 
Часто проєкти психологічної допомоги існують завдяки донорській 
підтримці чи зусиллям волонтерів. Витрати на підготовку фахівців, 
утримання центрів реабілітації та реалізацію програм не завжди передбачені 
в місцевих бюджетах. Приклад: У 2023 році в Чернігівській області з 
обласного бюджету було виділено лише 2 млн. грн. на всі соціально-
психологічні ініціативи, що не покривало потреб навіть на рівні трьох 
районів. Україна гостро відчуває нестачу фахівців, які мають практичний 
досвід роботи саме з військовослужбовцями та ветеранами. Психологи часто 
не мають відповідної підготовки для роботи з ПТСР, наслідками 
травматичного досвіду, втратою побратимів тощо. (див. табл. 2.2). 
Таблиця 2.2. 
Кадровий дефіцит спеціалістів з військової психології. 
 
Категорія Кількість  Потреба 
(оцінка 2024 р.) 
Психологи загальної практики ≈ 12 000 — 
Військові психологи з досвідом < 300 > 2 000 
Психотерапевти, сертифіковані з ПТСР < 150 > 1 500 
Побудовано автором на основі: [5] 
 
  43 
 
Бюрократичні та адміністративні перепони. Часто ветерани стикаються 
з труднощами при доступі до послуг через складні, заплутані бюрократичні 
процедури: черги, дублювання довідок, відсутність електронних реєстрів. 
Цитата ветерана: «Щоб потрапити на безкоштовну реабілітацію, я витратив 
більше часу на збір паперів, ніж тривав сам курс. Це абсурд» (див. табл. 2.3.). 
Таблиця 2.3. 
Обмеженість доступу до послуг у громадах 
Тип населеного пункту Наявність реабілітаційного центру 
Обласні центри 70–80% 
Районні центри 30–40% 
Села, селища < 10% 
Побудовано автором на основі: [37] 
 
Відсутність єдиної державної стратегії. Попри існування окремих 
ініціатив, в Україні досі немає єдиної національної системи реабілітації, що 
включала б координацію між МОЗ, Мінветом, МОУ, МОН, громадами та 
недержавним сектором.  
Бракує цілісного бачення: де і як ветеран має отримувати допомогу, хто 
відповідальний, за якими стандартами працюють фахівці. У сільських та 
прифронтових районах ситуація ще складніша. Нерівність у доступі до 
послуг психологічної підтримки стає бар’єром для тисяч ветеранів, які 
живуть за межами обласних центрів. Після бойового досвіду, багато 
ветеранів з недовірою ставляться до державних програм. Причини – 
формалізм, байдужість працівників, непрозорі механізми призначення 
допомоги. «Краще звернуся до волонтерів, бо знаю, що мені там допоможуть 
без паперової тяганини». У суспільстві (і серед самих комбатантів) досі 
поширене упереджене ставлення до теми ментального здоров’я. Психолог 
часто сприймається як «лікар для психів», а не як фахівець із підтримки. В 
  44 
 
Україні наявний великий потенціал для створення якісної системи 
реабілітації та соціальної адаптації комбатантів.  
Однак реальність свідчить про низку структурних і функціональних 
бар’єрів, що істотно знижують ефективність уже впроваджених програм. 
Найбільші виклики – це брак фінансування, відсутність підготовлених 
кадрів, низький рівень координації між відомствами, а також психологічні 
бар’єри в самих комбатантів. Подолання цих проблем потребує: формування 
національної стратегії ветеранської політики; створення єдиної системи 
міжвідомчої взаємодії; підвищення кваліфікації спеціалістів; та повернення 
довіри комбатантів до держави через ефективні, зручні та прозорі механізми 
підтримки. 
Зведена таблиця ілюструє ключові категорії проблем, які гальмують 
впровадження ефективних програм психологічної реабілітації комбатантів в 
Україні. Вона структурована за тематичними блоками, що дозволяє 
комплексно оцінити ситуацію і пропонувати реалістичні кроки для 
подолання кожної з перешкод. 
Інституційні проблеми пов’язані з низькою координацією між 
державними органами, дублюванням функцій та розмитістю 
відповідальності. Відсутність єдиного центру, який би координував 
реабілітаційну політику на національному рівні, призводить до 
неефективного розподілу ресурсів та зниження якості послуг. Кадровий 
дефіцит – одна з найгостріших проблем. В Україні бракує фахівців, 
спеціально підготовлених до роботи з ветеранами бойових дій. Ситуацію 
ускладнює професійне вигорання наявних працівників та відсутність 
механізмів їхньої регулярної супервізії чи підтримки. Фінансові бар’єри 
проявляються як у хронічному недофінансуванні реабілітаційних ініціатив, 
так і в непрозорому розподілі коштів. Часто громадські організації та 
регіональні ініціативи залишаються поза бюджетним фінансуванням, що 
обмежує масштаб їхньої діяльності. 
  45 
 
Таблиця 2.4  
Основні проблеми у сфері реабілітації комбатантів в Україні та 
можливі шляхи їх подолання 
 
Категорія Конкретні бар’єри Можливі шляхи подолання 
проблеми 
Інституційна - Відсутність єдиної - Створення єдиного 
координаційної структури органу/центру координації 
- Перекриття функцій реабілітаційної політики 
різних відомств - Чіткий розподіл повноважень 
Кадрова - Брак психологів із - Державне замовлення на 
військовою спеціалізацією підготовку кадрів 
- Високий рівень - Супервізія, підтримка 
професійного вигорання фахівців, фінансове 
стимулювання 
Фінансова - Недостатнє фінансування - Збільшення бюджету на сферу 
реабілітаційних програм ментального здоров’я 
- Нерівномірний розподіл - Прозорі конкурси проєктів і 
коштів грантів для ГО 
Нормативна - Відсутність уніфікованих - Розробка чітких протоколів 
стандартів послуг допомоги 
- Різночитання понять - Гармонізація термінології в 
«реабілітація», законах і підзаконних актах 
«психодопомога» 
Інформаційна та - Ветерани не знають, куди - Розробка національного 
комунікаційна звертатися порталу/гарячої лінії 
- Низький рівень цифрової - Партнерство з місцевим 
грамотності в селах самоврядуванням і волонтерами 
Психологічна - Стигматизація - Кампанії про ментальне 
психологічної допомоги здоров’я 
- Недовіра до державних - Підтримка програм «рівний-
установ рівному», участь ветеранських 
спільнот 
Територіальна - Відсутність - Розвиток амбулаторної 
(регіональна) реабілітаційних центрів у допомоги на місцях 
громадах - Мобільні бригади, 
- Складна логістика до телемедицина, ветеранські 
обласних закладів простори 
Побудовано автором на основі: [49] 
  46 
 
Нормативні прогалини спричиняють правову плутанину: у законах 
відсутні чітко визначені стандарти реабілітаційних послуг, поняття 
психологічної допомоги трактуються по-різному. Це створює складнощі як 
для фахівців, так і для комбатантів, які не завжди розуміють, на яку 
підтримку мають право [48]. 
Комунікаційні та інформаційні труднощі ускладнюють доступ 
комбатантів до послуг: бракує єдиного цифрового ресурсу, гарячих ліній 
часто не вистачає, особливо в селах. Це посилюється низьким рівнем 
обізнаності про наявні програми [45]. 
Психологічні бар’єри є не менш важливими: через страх осуду або 
недовіру до системи багато комбатантів уникають звернення по допомогу. У 
суспільстві досі домінує стигма щодо ментального здоров’я, що негативно 
впливає на раннє втручання [36]. 
Територіальна нерівність виражається в тому, що реабілітаційні 
можливості зосереджені переважно в обласних центрах, тоді як у невеликих 
громадах або селах часто немає жодної доступної інфраструктури [40]. 
Для кожної з перерахованих проблем запропоновано можливі шляхи їх 
подолання, які ґрунтуються на практиках зарубіжних країн, досвіді 
українських громадських ініціатив і поточних реформах у секторі. Важливо, 
що більшість рішень не потребують негайних великих фінансових 
інвестицій, а можуть бути реалізовані шляхом ефективнішого управління, 
партнерств і децентралізації послуг. 
У цілому, таблиця демонструє, що проблеми впровадження програм 
реабілітації в Україні є взаємопов’язаними, але не безвихідними. Їх системне 
усунення є передумовою формування життєздатної національної моделі 
підтримки комбатантів. 
Проведений аналіз проблем і бар’єрів у впровадженні ефективних 
програм психологічної реабілітації комбатантів в Україні показав, що основні 
  47 
 
труднощі мають комплексний характер і вимагають системного вирішення на 
державному, регіональному та організаційному рівнях. 
Серед найбільш критичних проблем – нестача кваліфікованих фахівців, 
особливо з досвідом військової та кризової психології. Відсутність державної 
системи підготовки таких спеціалістів, слабка матеріально-технічна база 
реабілітаційних центрів, перевантаженість працівників, а також відсутність 
чітких стандартів надання психологічної допомоги призводять до того, що 
частина програм або не реалізується, або виконується формально, без 
досягнення реальних результатів. 
Інституційні бар’єри – ще один суттєвий чинник. Низька координація 
між державними органами, дублювання функцій, затягнуті процедури 
доступу до послуг, а також брак реального моніторингу ефективності вже 
запущених ініціатив – все це знижує довіру до державної системи реабілітації 
серед самих комбатантів. 
Важливим залишається і психологічний бар’єр: стигматизація 
звернення по допомогу, страх бути визнаним «психічно нездоровим», 
недовіра до державних психологів або медиків. Цей фактор особливо гальмує 
раннє втручання, коли можна попередити розвиток глибших психотравм. 
Для подолання цих бар’єрів необхідні: 
 державна стратегія реабілітації, що включатиме психологічний 
компонент як пріоритет; 
 розробка єдиних стандартів і протоколів надання допомоги 
ветеранам; 
 розширення програм підготовки психологів, соцпрацівників і 
медиків, які працюватимуть з комбатантами; 
 інтеграція громадських ініціатив у національну політику підтримки 
ветеранів; 
 створення ефективного механізму зворотного зв’язку, що 
враховуватиме думку самих комбатантів. 
  48 
 
Підсумовуючи, слід зазначити, що реформи у сфері реабілітації мають 
стати не елементом реакції, а довгостроковою стратегією національного 
масштабу. Йдеться не лише про допомогу ветеранам, а про відновлення 
людського капіталу, довіри до держави і майбутнє повоєнної України. 
Вчасно подолані бар’єри сьогодні – це міцна основа для реінтеграції 
захисників у завтра. 
 
2.3. Аналіз зарубіжного досвіду реабілітації та адаптації 
комбатантів та можливості імплементації міжнародного досвіду в 
українських реаліях 
У ХХІ столітті більшість країн, які брали участь у масштабних 
військових конфліктах, стикалися з потребою створення ефективної, сталої 
та людяної системи психологічної реабілітації комбатантів. Після завершення 
воєн або тривалих військових місій уряди розвинених держав зіштовхнулися 
з важливим викликом – як повернути військовослужбовців до мирного 
життя, зберігши їхню гідність, здоров’я та потенціал як активних членів 
суспільства. Саме тому в багатьох країнах було сформовано системні, 
міжвідомчі, інноваційні моделі психологічної підтримки та соціальної 
адаптації ветеранів. 
Актуальність вивчення зарубіжного досвіду для України обумовлена як 
масштабами російсько-української війни, так і тим, що сучасна національна 
система допомоги ветеранам ще перебуває в процесі становлення. Станом на 
сьогодні в Україні немає уніфікованої міжгалузевої моделі, яка б охоплювала 
всі рівні потреб комбатанта: від гострої кризової підтримки до довготривалої 
психотерапії, реінтеграції в суспільство, працевлаштування, роботи з 
родиною тощо. 
Водночас у таких країнах, як США, Ізраїль, Велика Британія, Франція, 
вже десятиліттями існують напрацьовані програми, які можуть стати 
джерелом цінних уроків. Вони охоплюють: 
  49 
 
 підготовку військових до повернення ще під час служби, 
 державне фінансування центрів реабілітації, 
 активне залучення недержавного сектору, 
 цифрові рішення та кризові лінії допомоги, 
 спеціалізовані клініки для лікування ПТСР та інших психотравм. 
У цих моделях поєднуються професійні стандарти, міждисциплінарний 
підхід (участь психологів, соціальних працівників, медиків, правників), 
підтримка родин ветеранів, а також високий рівень суспільної поваги до осіб, 
які пройшли службу. 
 формулювання висновків щодо можливостей імплементації 
найуспішніших підходів в Україні. 
Таким чином, розгляд зарубіжного досвіду є не лише академічним 
завданням, але й практичною потребою сучасної української державної 
політики, яка прагне створити ефективну систему підтримки тих, хто 
захищає її свободу 
Ізраїльська система реабілітації військовослужбовців є однією з 
найрозвиненіших у світі. Програми реабілітації включають: медичне 
лікування (надання висококваліфікованої медичної допомоги пораненим); 
психологічну підтримку (психотерапія, групові сесії, арт-терапію); соціальну 
адаптацію (професійне навчання, працевлаштування, підтримку сімей); 
юридичну допомогу (консультації щодо правових питань ветеранів. ці 
програми фінансуються державою та є безкоштовними для учасників 
бойових дій). Ізраїль з моменту свого утворення перебуває в стані постійної 
воєнної напруги, що зумовило формування потужної системи підтримки 
військовослужбовців та ветеранів. Психологічна реабілітація в країні має 
державний статус і реалізується в рамках системи Збройних сил Ізраїлю 
(ЦАХАЛ) та Міністерства оборони [33]. 
Основними принципами психологічної реабілітації у ЗС Ізраїлю 
(ЦАХАЛ) є: наявність військових психологів; існування системи «дефузій» 
  50 
 
(debriefing) – психологічне розвантаження одразу після бойового епізоду; 
підготовка солдатів включає психологічне навчання та стрес-менеджмент; 
якщо боєць отримує травму (фізичну чи психічну), його одразу переводять до 
спеціалізованого підрозділу або центру. 
Міністерство оборони (МОД) Ізраїлю через спеціальну структуру 
«Агентство з реабілітації» (Department of Rehabilitation of the Ministry of 
Defense) надає довготривалу підтримку пораненим, інвалідам війни, 
ветеранам бойових дій та створює центри психологічної допомоги, де 
працюють клінічні психологи, психіатри, соціальні працівники.  
Соціальна та економічна підтримка включає грошові компенсації для 
тих, хто зазнав ушкоджень або не може працювати; освітні гранти для 
здобуття нової професії (особливо популярні ІТ, бізнес); програми 
працевлаштування через державні та приватні агентства; житлову допомогу – 
пільгові іпотечні кредити, державне житло для інвалідів війни [33]. 
В таблиці 2.5. узагальнемо етапи психологічної підтримки. 
Таблиця 2.5. 
Етапи психологічної підтримки Ізраїлю 
Етап Опис 
1. Підготовка Тренінги зі стресостійкості, навички саморегуляції 
перед відправкою у зону бойових дій. 
2. Підтримка в бою Присутність бойових психологів у зоні операцій, 
кризові інтервенції на місці. 
3. Де-фьюзинг / де- Групове обговорення подій одразу після інциденту, 
брифінг нормалізація емоційного стану. 
4. Лікування ПТСР Тривала психотерапія (КПТ, EMDR, медикаменти), 
іноді стаціонарне лікування. 
5. Ресоціалізація Професійна перекваліфікація, підтримка в 
працевлаштуванні, стипендії на навчання. 
Побудовано автором на основі: [33] 
Процес реабілітації в Ізраїлі активно включають підтримку родини 
ветерана: родичам надається психологічне консультування, проводяться 
  51 
 
спільні сесії з ветеранами, громадські організації (наприклад, Zahal Disabled 
Veterans Organization) організовують спортивні, культурні заходи, 
підтримують інтеграцію ветеранів у соціум. 
Методами психологічної допомоги, які ефективно використовують в 
Ізраілі є когнітивно-поведінкова терапія (CBT), EMDR (десенсибілізація та 
репроцесінг травми), групова терапія з іншими ветеранами, арт-терапія, 
терапія природою, тілесно-орієнтовані підходи а також медикаментозне 
лікування – лише за потреби (анксіолітики, антидепресанти [22]. 
Цифрові платформи та сучасні технології, які використовуються, то це 
телемедицина, додатки для моніторингу психічного стану, дистанційна 
терапія, та військові симулятори, що допомагають проходити експозиційну 
терапію. 
Уряд Ізраїлю проводить регулярний моніторинг стану ветеранів. 
Дослідження демонструють високий рівень задоволеності учасників програм 
та низький відсоток самогубств серед ізраїльських ветеранів у порівнянні з 
іншими країнами [33]. 
Ізраїльська модель реабілітації комбатантів – це приклад комплексного, 
системного підходу, який починається ще до бойових дій і триває після 
повернення до мирного життя. Вона базується на принципах швидкої 
інтервенції, індивідуального підходу, поєднання медичної, психологічної та 
соціальної підтримки. Такий досвід є надзвичайно цінним для країн, що 
перебувають у стані війни, зокрема України. 
Система реабілітації комбатантів у США. США мають одну з 
найстаріших і найрозвиненіших систем підтримки ветеранів. Вона 
функціонує через Департамент у справах ветеранів (U.S. Department of 
Veterans Affairs, VA), який є другою за розміром федеральною агенцією 
країни. 
Мета системи – забезпечити медичну, психологічну, соціальну та 
професійну реабілітацію ветеранів, особливо тих, хто має бойовий досвід або 
  52 
 
травми, зокрема ПТСР, травми головного мозку, депресії тощо (див. табл. 
2.6.). 
Polytrauma System of Care. Мережа з понад 600 клінік та 5 національних 
центрів для лікування складних травм (поєднання фізичних, когнітивних та 
емоційних ушкоджень). Забезпечує медичну, психологічну та фізичну 
реабілітацію для ветеранів з важкими пораненнями, у т.ч. ампутаціями, 
черепно-мозковими травмами (TBI) [11]. 
PTSD Clinical Teams (PCT). Спеціалізовані підрозділи для роботи з 
посттравматичним стресовим розладом. Використовуються доказові методи: 
когнітивно-поведінкова терапія (CBT), пролонгована експозиція (PE), 
когнітивна обробка (CPT), EMDR. 
Vet Centers. Близько 300 громадських центрів, які надають 
безкоштовну та конфіденційну підтримку ветеранам та їхнім родинам. 
Працюють поза межами великих лікарень, часто у невеликих містах і 
громадах. 
Таблиця 2.6. 
Етапи психологічної реабілітації у США 
Етап Опис 
1. Діагностика Психологічна оцінка стану ветерана після демобілізації 
або самозвернення до VA. 
2. Лікування Когнітивна терапія, медикаментозне лікування, групова 
ПТСР / TBI терапія, навчання навичкам подолання. 
3. Підтримка Консультації, психоосвіта, тренінги для партнерів та 
родини дітей ветеранів. 
4. Реадаптація Профорієнтація, допомога з освітою, житлом, 
соціалізація, залучення до волонтерства. 
Побудовано автором на основі: [16] 
США активно використовують телемедицину та цифрові сервіси: 
VA Video Connect – відеоконсультації з психологами. Mobile apps (PTSD 
Coach, VA Mental Health) – мобільні додатки для самодопомоги, моніторингу 
  53 
 
стану. My HealtheVet – електронна медична картка, онлайн-запис на прийом, 
отримання результатів аналізів. 
Соціальна та економічна підтримка ветеранів: 
 Освітні програми: GI Bill – фінансування вищої освіти, 
перекваліфікації, професійного навчання. 
 Пільгові програми працевлаштування: ветерани мають пріоритет під 
час прийому на держслужбу, у великі компанії. 
 Житлові пільги: VA Home Loans – безвідсоткові кредити на житло. 
 Допомога безпритульним ветеранам: ініціатива HUD-VASH 
забезпечує житло + психосоціальний супровід [13]. 
У США активно діють некомерційні та ветеранські організації, які 
доповнюють державні сервіси: Wounded Warrior Project, Team Rubicon, IAVA 
(Iraq and Afghanistan Veterans Give an Hour – безкоштовна терапія від 
волонтерів-психологів. Ці організації організовують табори, спортивні 
змагання, групи підтримки, професійні тренінги. 
Методи лікування та підтримки: CBT (когнітивно-поведінкова терапія) – 
основний доказовий метод; CPT (когнітивна обробка) – спеціалізований 
метод для роботи з ПТСР; EMDR (десенсибілізація та репроцесінг травми); 
Групова терапія; Mindfulness; експозиційна терапія; Психофармакотерапія – 
за показаннями (антидепресанти, стабілізатори настрою) [16]. 
Результати дослідження VA показують, що близько 60–70% ветеранів, 
які завершили повний курс ПТСР-терапії, демонструють значне покращення. 
Знижується рівень самогубств, безпритульності та безробіття серед 
ветеранів, які отримують повну підтримку через VA [16]. Наголос на 
тривалій підтримці, навіть через роки після завершення служби. 
Система реабілітації комбатантів у США є прикладом ефективної 
міжвідомчої співпраці держави та громадських ініціатив. Вона орієнтована 
на науково обґрунтовані підходи, цифрову доступність та всебічну підтримку 
не лише самих ветеранів, а й їхніх родин. Україна може адаптувати окремі 
  54 
 
елементи цієї моделі, зокрема децентралізовану мережу Vet Centers, 
телемедицину та підтримку ПТСР через додатки. Ці організації 
організовують табори, спортивні змагання, групи підтримки, професійні 
тренінги. 
Система реабілітації комбатантів у Великій Британії. Велика Британія 
має тривалу історію ведення бойових дій у різних регіонах світу (Фолкленди, 
Ірак, Афганістан), тому питання підтримки ветеранів є важливою складовою 
політики безпеки та охорони здоров’я.  
Система реабілітації орієнтується на: цілісне відновлення особистості 
ветерана (фізичне, психологічне, соціальне); доступність послуг по всій 
території країни; Партнерство між державою, NHS (Національна служба 
здоров’я) та благодійними фондами [16]. Veterans’Gateway (Ветеранський 
портал) Центральна платформа «одного вікна», яка надає інформацію, 
направлення до відповідних служб і психологічну підтримку. Доступна 
цілодобово онлайн, телефоном або через мобільний застосунок. Працює у 
партнерстві з понад 30 організаціями, включаючи Help for Heroes, Royal 
British Legion, SSAFA та Combat Stress. Програма NHS Veterans’ Mental 
Health Services забезпечує дві основні послуги: Transition, Intervention and 
Liaison (TIL) Service: для військовослужбовців, які залишають армію; 
психоосвіта, раннє втручання, оцінка психічного стану; Complex Treatment 
Service (CTS): для ветеранів із серйозними проблемами психічного здоров’я 
(ПТСР, депресія, тривожні розлади); включає інтенсивну психотерапію, 
сімейну терапію, медикаментозну підтримку (див. табл. 2.7.). 
Соціальна адаптація та працевлаштування. Career transition partnership 
(CTP) – державна програма перепідготовки та працевлаштування ветеранів. 
Проводяться профорієнтаційні семінари, індивідуальні кар’єрні консультації, 
стажування в державному та приватному секторах [16]. Місцеві ветеранські 
хаби підтримують ресоціалізацію у громадах. Благодійні організації та 
підтримка.  
  55 
 
Таблиця 2.7. 
Методи психологічної допомоги у Великій Британії 
Напрямок Опис 
CBT Когнітивно-поведінкова терапія — базова методика у 
лікуванні ПТСР. 
EMDR Репроцесінг травми через переробку образів і спогадів. 
Мандфулнес / Техніки усвідомленості та медитативного зосередження. 
MBCT 
Сімейна терапія Залучення партнерів та дітей до терапевтичного 
процесу. 
Групова терапія Робота у малих ветеранських групах під керівництвом 
терапевта. 
Побудовано автором на основі: [16] 
Combat stress – найбільша благодійна організація у сфері психічного 
здоров’я ветеранів, що пропонує інтенсивну терапію для ветеранів із 
важкими птср. Працює з 1919 року, має національне покриття. Підтримка 
родин ветеранів: родини можуть отримати психологічну підтримку на рівні 
nhs. Існують програми для партнерів, дітей, опікунів. Родини залучаються до 
терапії як співтерапевтичне середовище для ветерана. Цифрова підтримка: 
big white wall (тепер togetherall) – онлайн-платформа анонімної 
психоемоційної підтримки, онлайн-консультації через nhs. Додатки для 
моніторингу психічного стану та самодопомоги [13]. Висновки ефективності. 
Згідно з даними МО Великої Британії, близько 80% ветеранів, які звернулись 
по допомогу, повідомляють про покращення свого психічного стану. Широка 
інтеграція громадських організацій дозволяє закривати прогалини, яких не 
покриває держава. Акцент на нестигматизації психічних проблем та сприянні 
самозверненню. Британська система реабілітації ветеранів є прикладом 
ефективної синергії державного сектору (NHS), благодійних організацій та 
цифрових інструментів. Вона забезпечує широкий спектр послуг – від 
кризового втручання до тривалої терапії та соціальної реінтеграції. 
  56 
 
Особливістю є широкий доступ, гнучкість та людиноцентричність, що може 
бути корисним для впровадження адаптивних моделей в Україні. 
Система реабілітації комбатантів у Франції. Франція має одну з 
найстаріших традицій роботи з ветеранами. Сьогодні система реабілітації 
комбатантів організована навколо Міністерства у справах збройних сил 
(Ministère des Armées) та Національного офісу у справах ветеранів і жертв 
війни (ONaCVG – Office national des anciens combattants et victimes de guerre). 
Головна мета – гарантувати соціальну інтеграцію, гідність і безпеку 
військовослужбовців після завершення служби. Організаційна структура. 
ONaCVG (Національний офіс у справах ветеранів). Керує всіма програмами 
підтримки ветеранів (психологічна допомога, житло, пенсії, 
працевлаштування. Має департамент психологічної підтримки, який 
координує діяльність медичних і соціальних установ у кожному регіоні 
Франції. Працює в тісній співпраці з військовими шпиталями та 
громадськими організаціями. Service de Santé des Armées (SSA). Це система 
військово-медичних служб Франції, до якої входять госпіталі, реабілітаційні 
центри, військові психіатри. SSA відповідає за медичну та психологічну 
допомогу як у зоні бойових дій, так і після демобілізації (див. табл. 2.8.) [13]. 
Таблиця 2.8. 
Психологічна реабілітація: етапи та підходи у Франції 
 
Етап Зміст 
1. Підготовка до Психотренінги, вивчення симптомів ПТСР, формування 
бойових дій навичок саморегуляції. 
2. Участь у бойових Присутність військових психологів на місці, кризові 
діях втручання. 
3. Де-мобілізація Проведення інтерв’ю, психологічне оцінювання, скринінг 
на симптоми травми. 
4. Реабілітація Психотерапія, арт-терапія, групова терапія, тілесно-
орієнтовані практики. 
5. Соціальна адаптація Підтримка працевлаштування, навчання, психосоціальний 
супровід. 
Побудовано автором на основі: [13]  
  57 
 
Методи психологічної допомоги: CBT (когнітивно-поведінкова 
терапія), психоаналітична терапія (часто застосовується через сильну 
традицію психоаналізу у франції), арт-терапія – малювання, ліплення, 
музика, групова психотерапія – у ветеранських групах, emdr – 
використовується для роботи з травматичними спогадами, тілесно-
орієнтована терапія – робота з соматичними проявами ПТСР. 
Соціальна підтримка та ресоціалізація: пенсії ветеранів, надбавки за 
інвалідність, щомісячні виплати, освітні стипендії для перекваліфікації 
ветеранів, програми працевлаштування через агенції державної служби 
зайнятості та ветеранські центри, пільги на житло, транспорт, медичне 
обслуговування, громадські проєкти інтеграції: участь у мистецьких, 
спортивних, культурних ініціативах.  
Підтримка родин: спеціальні програми психологічної підтримки для 
дружин/чоловіків та дітей ветеранів; доступ до послуг соціальних 
працівників та психотерапевтів через місцеві офіси onacvg, програми 
«спільного лікування» – залучення членів родини до терапевтичного 
процесу. 
Громадські організації та благодійні проєкти: 
 Union Nationale des Combattants (UNC) – одна з найстаріших 
ветеранських організацій. 
 Soldats de France, Bleuet de France – фонди підтримки ветеранів і 
поранених військових. 
 Secours Catholique, Croix-Rouge française – надають гуманітарну і 
психосоціальну підтримку ветеранам, особливо тим, хто опинився у 
кризових ситуаціях [13].   
Цифрові сервіси та інновації: Онлайн-платформа «Mon Service Public» 
надає доступ до всіх державних сервісів ветеранів, ветерани можуть онлайн 
подавати запити на психологічну консультацію, фінансову допомогу, 
  58 
 
навчання, впроваджуються мобільні застосунки для моніторингу симптомів 
ПТСР, щоденників настрою тощо. 
Результати та ефективність: французька система орієнтована не лише 
на лікування, а й на відновлення гідності ветерана та його повернення до 
активного життя.  
Держава активно проводить наукові дослідження щодо впливу бойових 
дій на психіку військових. Значна увага приділяється профілактиці 
самогубств та ізоляції ветеранів.  
Французька система психологічної реабілітації комбатантів поєднує 
глибоку традицію поваги до ветеранів, сильну централізовану підтримку та 
сучасні психотерапевтичні практики.  
Вона базується на міжвідомчій співпраці, широкому залученні 
благодійних організацій та цінностях гуманізму. Цей досвід може бути 
цінним для України, зокрема в питаннях довгострокової реабілітації, 
культурної інтеграції та шани до ветеранів [13]. 
Система реабілітації комбатантів у Шрі-Ланка: програма «4R» та 
«Модель 6+1». Після завершення тривалого збройного конфлікту уряд Шрі-
Ланки розробив програму «4R» (Реабілітація, Включення, Реінтеграція, 
Примирення), яка пізніше була доповнена до «Моделі 6+1», включаючи 
духовно-релігійну складову. Програма включає: 
 психологічну підтримку: психотерапія, групові сесії, підтримка 
родин. 
 соціальну адаптацію: професійне навчання, працевлаштування, 
житлові програми; 
 духовну підтримку: релігійні практики та медитація; 
 примирення: діалог між різними етнічними та релігійними групами.  
Ця програма орієнтована на інтеграцію ветеранів у багатокультурне 
суспільство Шрі-Ланки.  
  59 
 
Система реабілітації комбатантів у Сьєрра-Леоне: програма реабілітації 
через творчість. Після збройного конфлікту в Сьєрра-Леоне уряд разом з 
Німецьким товариством технічного співробітництва (GTZ) реалізував 
програму, що включала: творчі майстерні: живопис, музика, ремесла. 
 психологічну підтримку: психотерапія, групові сесії; 
 соціальну адаптацію: професійне навчання, працевлаштування; 
 підтримку родин: консультації та тренінги для членів сімей ветеранів 
[20]. 
Отже, можемо констатувати, що США та Ізраїль мають найбільш 
структуровані та профінансовані державні системи. Велика Британія 
зосереджується на доступності через цифрові технології. Шрі-Ланка інтегрує 
духовність та міжкультурний діалог. Сьєрра-Леоне використовує креативний 
підхід у роботі з ветеранами. Хорватія має близький до України контекст – 
тому її досвід адаптації ветеранів у громадах надзвичайно цінний.  
Загальний аналіз зарубіжних систем реабілітації комбатантів свідчить 
про наявність ефективних моделей, які об'єднують медичні, психологічні та 
соціальні елементи підтримки. Вони різняться за організацією, методами, 
рівнем державної та громадської участі, однак усі мають спільну мету – 
забезпечити якісне повернення ветерана до цивільного життя (див. табл. 2.9.). 
Спільні риси ефективних моделей: системність та комплексність: 
поєднання медичної, психологічної, соціальної, правової допомоги. Рання 
інтервенція: успішні моделі (Ізраїль, США) передбачають підтримку ще під 
час служби або відразу після демобілізації. Професіоналізм: залучення 
психотерапевтів, військових психологів, реабілітологів.  
Підтримка родини: майже всі країни визнають важливість включення 
родини у процес відновлення ветерана. Доступність і децентралізація: центри 
допомоги існують навіть у маленьких містах (Vet Centers у США, ветеранські 
хаби у Великій Британії). Цифрові технології: впровадження телемедицини, 
мобільних застосунків, онлайн-платформ для самодопомоги. 
  60 
 
Таблиця 2.9. 
Зарубіжний досвід реабілітації комбатантів 
Країна Назва / Модель Основні компоненти Особливості 
програми 
США Polytrauma Медична допомога, КПТ, Всеохопна мережа клінік, 
System of Care сімейна терапія, індивідуальний підхід 
працевлаштування 
Ізраїль Програми Медична допомога, Безоплатна державна 
ЦАХАЛ та психотерапія, арт- підтримка, активне 
МОЗ терапія, юридична залучення родин 
підтримка 
Велика Veterans’ Психологічна допомога, Цілодобовий онлайн-
Британія Gateway працевлаштування, доступ, інформування про 
фінансова підтримка сервіси 
Шрі- Модель «6+1» Психотерапія, Орієнтація на міжетнічне 
Ланка працевлаштування, примирення 
духовна підтримка, 
діалог 
Сьєрра- Програма GTZ Творчі майстерні, Використання мистецтва 
Леоне психотерапія, ремесла як основного 
реабілітаційного 
інструменту 
Хорватія. Ветеранські Медична допомога, Поствоєнний досвід після 
будинки психологічна терапія, Балканських конфліктів, 
реабілітації адаптація через громаду інтеграція через громади 
Франція ONaCVG, CBT, психоаналіз, арт- Сильна централізація, 
 SSA, Union des терапія, тілесно- культурна інтеграція, 
Combattants орієнтовані підходи довготривала підтримка, 
фокус на гідності ветерана 
Побудовано автором на основі: [12; 13; 16] 
Унікальні риси окремих країн: 
США: безперервність допомоги та найпотужніша цифрова інфраструктура. 
Ізраїль: максимально оперативна реабілітація з акцентом на превентивні дії 
та роботу в бойовій зоні. 
Британія: тісне партнерство з благодійними організаціями та акцент на 
комунікаціях. 
  61 
 
Франція: централізована система, що фокусується на гідності та соціальному 
статусі ветерана, з традиційним психоаналітичним підходом. 
Перспективи впровадження зарубіжного досвіду в Україні: 
З урахуванням сучасного виклику – війни в Україні – адаптація 
успішних іноземних моделей є не просто актуальною, а життєво необхідною.  
Що можна реалізувати в Україні: впровадження центрів «одного вікна» 
(за моделлю Veterans’ Gateway, Vet Centers), де комбатантів зможе отримати 
медичну, психологічну, юридичну допомогу в одному місці. Розширення 
мережі кризових психологів при ЗСУ – за прикладом ізраїльських бойових 
психологів. Активна участь громадських та благодійних організацій – 
допоможе закрити прогалини, які не покриває держава. Запровадження 
цифрових платформ і мобільних застосунків для самодопомоги та 
дистанційної підтримки (аналог PTSD Coach у США). Освітні програми для 
комбатантів за прикладом GI Bill (США) або CTP (Велика Британія). Арт-
терапевтичні та тілесно-орієнтовані методи – ефективні у французькому 
досвіді, можуть застосовуватись як додатковий компонент у програмах 
адаптації. Основні виклики для України: недостатня кількість фахівців із 
психотравматології та військової психології, фрагментованість надання 
допомоги (відсутність єдиного координуючого органу), низький рівень 
обізнаності комбатантів про наявні сервіси, стигматизація психічного 
здоров’я, через яку військові уникають звернення по допомогу. 
Зарубіжний досвід реабілітації комбатантів демонструє, що ефективна 
система їх підтримки – це багаторівнева, міжвідомча, тривала та орієнтована 
на людину структура. Для України, яка вже має позитивні напрацювання, але 
стикається з масштабними викликами, адаптація елементів ізраїльської 
оперативності, американської системності, британської громадської 
залученості та французької культурної інтегрованості може дати сильний 
поштовх до побудови ефективної національної системи реабілітації 
комбатантів. 
  62 
 
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ІННОВАЦІЙНИХ ПРОГРАМ 
ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ 
КОМБАТАНТІВ 
 
3.1. Класифікація та типологія інноваційних програм психологічної 
реабілітації та соціальної адаптації комбатантів 
Психологічна реабілітація та соціальна адаптація комбатантів є 
складним міждисциплінарним процесом, що охоплює не лише медичну та 
психотерапевтичну допомогу, але й включає елементи соціальної підтримки, 
професійної реінтеграції, освітнього супроводу, а також роботу з родинами 
військовослужбовців. Сучасні виклики, пов’язані з наслідками 
повномасштабної війни в Україні, зумовлюють потребу в нових, 
інноваційних підходах до організації реабілітаційних процесів. 
У цьому контексті інноваційні програми виступають ефективним 
інструментом для досягнення максимальної адаптації та психологічної 
стабілізації комбатантів. Розуміння класифікації таких програм дозволяє не 
лише впорядкувати наявні практики, а й краще планувати політику в цій 
сфері, розробляти ефективні моделі підтримки та аналізувати їхню 
результативність. 
Далі буде запропонована авторська типологія інноваційних програм, 
що ґрунтується на аналізі вітчизняного та міжнародного досвіду, змістовних 
характеристиках, а також особливостях застосовуваних технологій, методів і 
цільових аудиторій. У соціальній та психологічній практиці програма – це 
системно структурований комплекс заходів, спрямованих на досягнення 
певних цілей у визначеній цільовій аудиторії. Програма включає: мету, 
завдання, методи впливу, часові рамки, організаційні ресурси та етапи 
реалізації. 
У сфері психологічної реабілітації комбатантів програма виконує 
функцію інструменту впорядкування та ефективного застосування 
  63 
 
психотерапевтичних, освітніх, медичних і соціальних ресурсів, які 
спрямовані на відновлення психоемоційного стану, формування нових 
адаптивних стратегій поведінки та повернення до мирного життя. 
Інноваційна програма – це програма, що впроваджує новітні, 
нетрадиційні або технологічно модернізовані підходи до вирішення існуючих 
соціально-психологічних проблем [22]. 
На відміну від класичних програм, інноваційна може містити: 
 нові методи (наприклад, VR-терапія, телепсихологія, цифрові кейси), 
 нетипові цільові групи (жінки-ветеранки, військові з інвалідністю), 
 нові організаційні формати (онлайн-модулі, дистанційна діагностика), 
 використання цифрових платформ, інтерактивних середовищ та 
мобільних додатків [22]. 
Інноваційність не означає «новизну заради новизни», а передбачає 
ефективність, адаптивність та актуальність до умов сьогодення, зокрема – 
воєнного досвіду в Україні. Інноваційні програми можна класифікувати за 
різними параметрами (див. табл. 3.1.). 
Таблиця 3.1. 
Класифікація інноваційних програм: загальні критерії 
Критерій класифікації Варіанти / групи 
За джерелом ініціативи Державні, недержавні, міжнародні, громадські, змішані 
За рівнем реалізації Локальні, регіональні, національні, міжнародні 
За форматом проведення Очні, дистанційні, гібридні 
За технологічним Традиційні, цифрові, VR/AR, телемедичні 
наповненням 
За цільовою аудиторією Чоловіки/жінки, ветерани з інвалідністю, молоді 
ветерани, члени сімей 
За напрямом впливу Психотерапевтичні, соціальні, освітньо-адаптаційні, 
медико-психологічні 
Побудовано автором на основі: [22] 
  64 
 
У таблиці 3.1. ми представили основні критерії класифікації 
інноваційних програм, які допомагають впорядкувати всі варіанти 
реабілітаційних програм. Така класифікація важлива, оскільки вона дає змогу 
визначити основні категорії, за якими ці програми можуть бути організовані. 
Вона допомагає краще зорієнтуватися у різних цільових аудиторіях, формах 
реалізації та методах взаємодії з комбатантами. 
Критерії класифікації: 
Цільова аудиторія (професійна, психологічна реабілітація, підтримка 
родини). 
Методи та техніки (традиційні психологічні підходи, цифрові технології). 
Ініціатор програми (державні органи, громадські організації, міжнародні 
ініціативи). 
Кожен із цих критеріїв дозволяє розподіляти програми по певних 
категоріях, щоб ефективно реагувати на різні потреби комбатантів. 
На основі аналізу літератури та власної пропозиції можна виділити такі типи 
інноваційних програм: 
Типологія інноваційних програм 
1. Психотерапевтичні інноваційні програми. Орієнтовані на корекцію 
психотравм, лікування ПТСР, тривожних розладів. 
Методи: когнітивно-поведінкова терапія, VR-терапія, ЕМДР, гештальт, 
тілесноорієнтовані практики. 
2. Соціально-адаптаційні інноваційні програми. Спрямовані на 
формування соціальних навичок, працевлаштування, побутову адаптацію. 
Методи: коучинг, арт-терапія, групова робота, онлайн-курси з 
перекваліфікації. 
3. Комплексні (мультидисциплінарні) програми. Поєднують 
психологічну реабілітацію, медичну допомогу, соціальну підтримку, освітню 
підготовку. Реалізуються за участю кількох міністерств, ветеранських 
центрів, НУО. 
  65 
 
З урахуванням специфіки інноваційного підходу та цільових завдань у 
сфері психологічної реабілітації комбатантів, можна виокремити такі основні 
типи програм, що представлені в таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2. 
Типологія інноваційних програм психологічної реабілітації  
та соціальної адаптації комбатантів 
Тип програми Характеристика Методи та техніки Приклад 
програми 
Психотерапевтичні Спрямовані на Когнітивно- ���� BraveMind 
подолання ПТСР, поведінкова терапія, (США)  –
тривожних і експозиційна терапія, використання 
депресивних EMDR, VR-терапія, VR для 
розладів, арт-терапія, тілесно- лікування 
нормалізацію орієнтовані методики ПТСР у 
психоемоційного комбатантів 
стану 
Соціально- Фокус на Групова робота, ���� Програма 
адаптаційні професійній тренінги соціальних «Повернись 
реінтеграції, навичок, живим» – 
покращенні навичок профорієнтація, адаптаційні 
спілкування, психоедукація, курси для 
життєвих онлайн-навчання комбатантів, 
компетенцій, тренінги, 
взаємодії з родиною підтримка 
сімей 
Комплексні Поєднують Індивідуальні плани ���� Operational 
мультидисциплінарні психотерапевтичні, відновлення, Stress Injury 
медичні, юридичні, мультидисциплінарні Clinics (OSI – 
освітні та соціальні команди, підтримка 
послуги телемедицина, комбатантів з 
супровід психолога і ПТСР, участь 
соціального психологів, 
працівника психіатрів, 
соц. 
працівників 
  66 
 
Продовження таблиці 3.2 
Технологічно- Використання Телемедицина, ���� Veterans’ 
орієнтовані сучасних цифрових мобільні додатки, Gateway (UK) 
(цифрові) рішень для онлайн-платформи, – онлайн-
самодопомоги, чати з фахівцями, сервіс для 
моніторингу стану, чат-боти підтримки 
дистанційного комбатантів, 
консультування доступ до 
допомоги 
24/7 
5. Гендерно-чутливі Орієнтовані на Групи підтримки, ���� Жіночий 
програми підтримку жінок- робота з тілесністю, ветеранський 
комбатанток, з психоедукація, рух – 
урахуванням підтримка у психологічні 
гендерної специфіки материнстві групи, 
травм адвокаційні 
ініціативи, 
ретрити для 
комбатанток 
Побудовано автором на основі: [22] 
У таблиці 3.2. ми перелічили основні типи інноваційних програм, які 
реалізуються в Україні та в інших країнах. Тут представлено різноманіття 
програм, починаючи від психотерапевтичних і закінчуючи цифровими 
рішеннями для соціальної адаптації. Важливо зазначити, що такі програми 
відрізняються за методами, цілями та цільовими аудиторіями. Тому кожен 
тип програми має свою специфіку. 
 Психотерапевтичні програми орієнтовані на надання безпосередньої 
психологічної допомоги. Це може бути когнітивно-поведінкова терапія для 
лікування ПТСР, емоційна терапія для подолання тривоги чи депресії. 
 Соціально-адаптаційні програми фокусуються на допомозі у 
реінтеграції комбатантів у цивільне життя: відновлення соціальних навичок, 
вирішення проблем з працевлаштуванням. 
  67 
 
 Цифрові програми використовують телемедицину та мобільні 
додатки, щоб полегшити доступ до консультацій та самопомочі через 
інтернет. 
 Комплексні програми поєднують усі елементи реабілітації: від 
медичних до соціальних, включаючи консультування і супровід. 
 Гендерно-чутливі програми враховують специфіку потреб жінок-
комбатанток, адже реабілітаційні процеси можуть значно відрізнятися від 
тих, які проводяться для чоловіків [20]. 
Важливо, що кожен тип програми допомагає досягти певних цілей і 
завдань, у тому числі через різні методи реабілітації: індивідуальні 
консультації, групові терапії, використання віртуальних реальностей (VR), 
онлайн-курсів і т. д. 
Аналіз змістовних характеристик інноваційних програм 
Для цього аналізу ми можемо вибрати кілька інноваційних програм, які 
вже реалізуються в Україні або за кордоном. Застосуємо до кожної програми 
такі ключові елементи: 
1. Структура програми 
2. Цілі програми 
3. Завдання програми 
4. Методи та техніки 
5. Очікувані результати 
Приклад 1: Програма «Психологічна реабілітація через віртуальну 
реальність» (VR) 
Структура програми 
Фаза 1: Оцінка стану учасника (психологічне тестування, визначення рівня 
стресу, депресії, ПТСР). 
  68 
 
Фаза 2: Індивідуальні сеанси з використанням віртуальної реальності для 
терапії (наприклад, сеанси з нейтралізації посттравматичних спогадів або 
створення комфортних умов для відновлення). 
Фаза 3: Підтримка після реабілітації, моніторинг змін і корекція за 
допомогою інтерв’ю і тестів. 
Цілі програми: 
 Допомогти учасникам бойових дій адаптуватися до мирного життя. 
 Полегшити симптоми посттравматичного стресу (ПТСР) через 
інтерактивні сеанси віртуальної реальності. 
 Покращити психоемоційний стан через прогресивне звикання до 
стимулів, які викликають стрес. 
Завдання програми 
 Забезпечення доступу до інноваційних методів терапії. 
 Використання новітніх технологій для лікування ПТСР та стресових 
розладів. 
 Підвищення ефективності реабілітаційних заходів, що ґрунтуються 
на віртуальній реальності. 
Методи та техніки:  
 Техніка десенсибілізації (перенавчання мозку через вплив віртуальних 
ситуацій, що викликають стрес). 
 Інтерактивні віртуальні сценарії для імітації життєвих ситуацій 
(наприклад, повернення до громадянського життя). 
 Віртуальна терапія на основі когнітивно-поведінкової терапії (КПТ). 
Очікувані результати 
 Зниження рівня стресу та тривоги. 
 Покращення психологічного благополуччя та соціальної адаптації. 
 Зменшення проявів ПТСР через інноваційні терапевтичні методи. 
Програма «Психологічна реабілітація через віртуальну реальність» 
(VR).  
  69 
 
Реальні кейси та ефективність: використання віртуальної реальності 
для реабілітації комбатантів активно розвивається у багатьох країнах, 
зокрема в США та Великій Британії. Одним із таких проектів є «Virtual 
Reality Exposure Therapy» (VRET), який довів свою ефективність у лікуванні 
ПТСР у ветеранів. Віртуальні сеанси, які відтворюють бойові ситуації, 
дозволяють ветеранам безпечно пережити травматичні спогади та знизити 
рівень стресу. 
Аналіз ефективності: 
 Позитивні результати: згідно з дослідженнями, використання VR-
терапії допомагає знизити симптоми ПТСР у комбатантів на 20-40% після 
кількох сеансів. 
 Обмеження: вартість технології залишається високою, що обмежує її 
доступність в країнах з обмеженим фінансуванням. Крім того, не кожен 
учасник бойових дій готовий психологічно сприймати віртуальні зображення 
реальних бойових ситуацій. 
Крім того програма потребує висококваліфікованих спеціалістів для 
налаштування і моніторингу процесу реабілітації, а також адаптації VR-
сценаріїв для індивідуальних потреб користувачів. 
Приклад 2: Програма «Цифрова платформа для реабілітації через 
телемедицину». 
Структура програми: 
Фаза 1: Веб-реєстрація учасників і створення особистих профілів. 
Фаза 2: Дистанційні консультації з психологами, психотерапевтами через 
відео- або голосовий зв'язок. 
Фаза 3: Інтерактивні онлайн-тести, спеціальні курси для боротьби з 
депресією і тривогою. 
Цілі програми: 
 Забезпечити доступ до психологічної підтримки через дистанційні 
технології. 
  70 
 
 Сприяти зниженню стресу у комбатантів за допомогою постійного 
доступу до фахівців. 
 Створити платформу для онлайн-спільнот, де учасники можуть 
обмінюватися досвідом і підтримувати один одного. 
Завдання програми: 
 Охопити широку аудиторію ветеранів, які не мають змоги регулярно 
відвідувати реабілітаційні центри. 
 Задовольнити потребу в психологічному консультуванні для 
учасників бойових дій. 
 Сприяти швидкому соціальному відновленню ветеранів через онлайн-
середовище. 
Методи та техніки: 
Онлайн-консультації з психологами та терапевтами. 
Групові відео-сесії, де учасники можуть ділитися досвідом та 
проходити інтерактивні заняття. 
Психологічні тести для самопідтримки та моніторингу стану здоров’я 
учасника. 
Очікувані результати: 
 Підвищення доступності та ефективності реабілітаційних послуг для 
ветеранів. 
 Позитивний ефект у вигляді зменшення тривоги і депресії через 
регулярні консультації. 
 Створення довгострокової підтримки в реабілітації за рахунок 
онлайн-зв’язку з фахівцями 
Реальні кейси та ефективність: у США є програма «VA Telehealth 
Services», яка дозволяє ветеранам отримувати медичну допомогу та 
психологічну підтримку через онлайн-консультації. Подібні платформи 
активно впроваджуються і в Європі, наприклад у Великій Британії через NHS 
  71 
 
Digital, де ветерани можуть зв'язатися з лікарями та психологами за 
допомогою онлайн-сесій. 
Аналіз ефективності: 
 Позитивні результати: 78% комбатантів, які використовували 
телемедицину для отримання психологічної підтримки, відзначали 
покращення свого емоційного стану після 6 місяців використання. 
 Обмеження: не всі комбатанти мають доступ до стабільного інтернету 
чи технічного обладнання для використання цих послуг, особливо у 
віддалених районах або серед старшого покоління ветеранів. Також є 
питання безпеки та конфіденційності даних. 
Для успішного впровадження таких платформ важливо мати чітке 
регулювання у сфері телемедицини та відповідні стандарти для збереження 
медичної та психологічної конфіденційності. 
Приклад 3: Програма «Соціальна реадаптація через мобільні додатки» 
Структура програми 
Фаза 1: Завантаження мобільного додатку та створення персонального 
акаунту. 
Фаза 2: Проходження курсів і тренінгів на основі задач і питань, пов’язаних з 
адаптацією до цивільного життя. 
Фаза 3: Підтримка через чат, форум, інтерактивні заняття, обмін досвідом з 
іншими користувачами додатку. 
Цілі програми: 
 Допомогти комбатантам відновити соціальні навички, зокрема через 
активну комунікацію та участь у цивільному житті. 
 Сприяти зміцненню психоемоційного здоров’я через регулярні 
вправи та задачі. 
 Покращити соціальні навички, пов’язані з адаптацією до нового 
життя. 
Завдання програми: 
  72 
 
 Задоволення потреб ветеранів у реадаптації до нових умов соціуму. 
 Покращення навичок комунікації, взаємодії в колективі. 
 Підвищення якості життя через практичні заняття та завдання. 
Методи та техніки: 
 Інтерактивні курси з основ адаптації до цивільного життя. 
 Віртуальні тренінги на тему стресових ситуацій та їх подолання. 
 Психологічні вправи та задачі, спрямовані на відновлення 
соціальних навичок. 
Очікувані результати: 
 Підвищення рівня соціальної адаптації ветеранів. 
 Позитивні зміни в психологічному стані через вправи та активну 
взаємодію. 
 Полегшення процесу інтеграції ветеранів у громадське життя. 
Реальні кейси та ефективність: 
У різних країнах вже активно використов», який пропонує медитації для 
зниження стресу, широко застосовується серед ветеранів у США, 
допомагаючи їм справлятися з симптомами тривоги та депресії. Ще одним 
прикладом є додаток «PTSD Coach», розроблений Міністерством ветеранів 
США, який надає інструменти для самопомочі та доступ до психологічних 
консультацій. 
Аналіз ефективності: 
 Позитивні результати: мобільні додатки мають високий рівень 
залучення користувачів, оскільки вони зручні та доступні 24/7. Наприклад, 
70% користувачів додатку «PTSD Coach» повідомили про покращення 
психоемоційного стану після двох місяців використання. 
 Обмеження: ефективність цих додатків залежить від готовності 
користувачів активно працювати з додатком і дотримуватися рекомендацій. 
Також, мобільні додатки не завжди можуть повністю замінити професійну 
терапію, особливо у випадках тяжких психічних розладів. 
  73 
 
Додатки є відмінним інструментом для підтримки комбатантів в процесі 
реадаптації, однак їх ефективність значною мірою залежить від 
комплексного підходу та супроводження фахівцями. 
Інноваційні програми для реабілітації комбатантів мають величезний 
потенціал завдяки використанню новітніх технологій, таких як віртуальна 
реальність, телемедицина та мобільні додатки. Вони дозволяють створити 
доступні і ефективні механізми підтримки комбатантів, знижувати симптоми 
стресу, депресії і ПТСР, а також полегшувати процес соціальної адаптації 
[20]. 
Однак, незважаючи на свою ефективність, ці програми мають певні 
обмеження, зокрема у сфері доступу до технологій, технічної підтримки, а 
також готовності самих комбатантів працювати з новими форматами 
реабілітації. Ключовим фактором є також забезпечення безпеки даних і 
підтримка з боку професіоналів, що можуть поєднати технологічні 
інструменти з традиційними методами психологічної допомоги. 
Для досягнення максимальних результатів потрібно інтегрувати ці 
програми в загальну систему реабілітації, з врахуванням індивідуальних 
потреб кожного комбатанта. 
 
3.2. Використання новітніх технологій у психологічній реабілітації 
та соціальній адаптації 
У сучасних умовах, коли зростає кількість комбатантів, які 
повертаються з бойових дій із фізичними та психологічними травмами, 
особливої актуальності набуває використання новітніх технологій у системі 
їхньої психологічної реабілітації та соціальної адаптації. Застосування 
цифрових рішень, таких як віртуальна та доповнена реальність (VR/AR), 
телемедицина, мобільні додатки та онлайн-платформи, відкриває нові 
можливості для надання допомоги ветеранам, роблячи її доступнішою, 
гнучкішою й більш персоналізованою. 
  74 
 
Одним із найперспективніших напрямів є використання технологій 
віртуальної реальності (VR) у психологічній реабілітації. Віртуальні 
симуляції дають змогу проводити експозиційну терапію у безпечному 
контрольованому середовищі, що є особливо ефективним при лікуванні 
посттравматичного стресового розладу (ПТСР) [9]. Наприклад, комбатант 
може «пережити» травматичну ситуацію у віртуальній реальності разом із 
психотерапевтом, що дозволяє поступово зменшити інтенсивність емоційної 
реакції на тригери. У США та Великій Британії VR-технології вже активно 
використовуються в армійських програмах реабілітації, а в Україні такі 
проєкти лише починають впроваджуватись – зокрема, в межах пілотних 
ініціатив громадських організацій за підтримки міжнародних партнерів. 
Не менш важливим інструментом є телемедицина, яка забезпечує 
дистанційний доступ до психіатричної та психологічної допомоги. Завдяки 
онлайн-консультаціям комбатанти можуть отримувати якісну терапію, не 
покидаючи своє місце проживання, що особливо важливо для комбатантів, 
які мешкають у сільській місцевості або мають труднощі з пересуванням. 
Платформи, що використовуються для телемедицини, часто включають 
можливості для відеозв’язку, електронного ведення медичних записів, 
моніторингу стану пацієнта, а також нагадування про прийом ліків чи участь 
у терапії [9]. 
Ще одним важливим компонентом цифрової підтримки є мобільні 
додатки, спеціально розроблені для комбатантів. Вони містять вправи для 
саморегуляції, техніки подолання тривоги, дихальні практики, щоденники 
настрою, інтеграцію з фітнес-браслетами для моніторингу сну та стресу. 
Деякі українські стартапи вже працюють у цьому напрямі: наприклад, 
платформи, розроблені за підтримки Українського ветеранського фонду, 
дозволяють проходити міні-програми реабілітації безпосередньо зі 
смартфону. 
  75 
 
Особливої уваги заслуговують онлайн-платформи комплексної 
допомоги, які поєднують медичні, психологічні, юридичні та соціальні 
послуги. Такі сервіси дозволяють комбатанту отримати «одним вікном» 
доступ до спеціалістів, записатись на курси перекваліфікації, скористатись 
базою вакансій, проконсультуватися з юристом або залишити запит на 
психологічну допомогу [31]. У 2024 році в Україні було презентовано кілька 
подібних сервісів, зокрема – проєкти, що діють на базі платформи «Дія», а 
також партнерські ініціативи між державою та громадськими організаціями 
(наприклад, «Турбота», «Лінія підтримки» тощо). 
Приведемо приклади реальних кейсів: 
1. Віртуальна реальність (VR) у терапії ПТСР серед ветеранів 
В'єтнамської війни. У дослідженні, опублікованому в Journal of Traumatic 
Stress, один із перших ветеранів В'єтнамської війни отримав терапію за 
допомогою VR, що включала симуляцію польоту на гелікоптері Huey над 
віртуальним В'єтнамом. Результати показали зменшення симптомів ПТСР на 
34% за оцінкою лікаря та на 45% за самооцінкою пацієнта, причому 
покращення зберігалося протягом 6 місяців після лікування.  
2. Використання мобільного додатку Nightware для лікування нічних 
кошмарів у комбатантів. Додаток Nightware, доступний на Apple Watch, був 
розроблений для переривання нічних кошмарів у пацієнтів з ПТСР. Він 
відслідковує біоритми користувача, і коли розпізнає ознаки нічного кошмару, 
м'яко вібрує, щоб вивести людину з кошмару без пробудження. Це дозволяє 
зменшити порушення сну та покращити загальний стан комбатантів.  
3. Телемедицина у підтримці комбатантів з шизофренією. Дослідження 
показали, що додавання телемедицини до інтенсивного моніторингу випадків 
у комбатантів з шизофренією призводить до зменшення кількості 
госпіталізацій. Пацієнти отримували щоденні електронні запити щодо 
депресії, суїцидальних думок та дотримання медикаментозної терапії, що 
дозволяло своєчасно коригувати лікування та знижувати ризики [64].   
  76 
 
Для детальнішого порівняння основних цифрових рішень, що 
використовуються у реабілітації та адаптації комбатантів, подамо їх у вигляді 
таблиці (табл. 3.3). 
Таблиця 3.3 
Приклади цифрових рішень у психологічній реабілітації  
та соціальній адаптації комбатантів 
Тип технології Назва / приклад Функціонал / Коментар / джерело 
можливості 
VR Bravemind Експозиційна терапія Використовується у 
(віртуальна (США), Revinax ПТСР, симуляція VA Health Care 
реальність) VR бойових ситуацій у System (США) 
безпечному середовищі 
Телемедицина Лінія підтримки Відеоконсультації з На базі партнерства 
ветеранів психотерапевтом, Мінветеранів з 
(Україна), Vytal віддалений моніторинг громадськими 
Health стану, електронна організаціями 
медкарта 
Мобільні PTSD Coach, Самодопомога, вправи PTSD Coach 
додатки Headspace, Точка на релаксацію, розроблений 
опори дихальні техніки, Департаментом у 
щоденник тривожності справах ветеранів 
США 
Онлайн- «Турбота», Комплексна підтримка: Українські ініціативи 
платформи «Дія.Послуги», медична, правова, за участі державних і 
VetSupport соціальна допомога; громадських 
запис до спеціалістів; інституцій 
база вакансій 
Цифрові Єдиний Персоніфікований Створено 
реєстри / облік державний облік ветеранів, Мінветеранів, 
реєстр ветеранів призначення пільг, інтегрований з 
війни (ЄДРВВ) цифровий супровід «Дією» 
послуг 
Побудовано автором на основі: [9; 31; 59; 64] 
Таблиця ілюструє основні види цифрових інструментів, які 
використовуються в Україні та за кордоном у роботі з комбатантами. VR-
рішення, такі як Bravemind, демонструють високу ефективність при роботі з 
  77 
 
ПТСР, дозволяючи безпечно відтворювати травматичні ситуації під 
контролем спеціаліста. Телемедицина, в тому числі українські «Лінії 
підтримки», надає змогу отримати психологічну допомогу навіть у 
віддалених регіонах. 
Мобільні додатки – прості у використанні, допомагають контролювати 
емоційний стан щодня. Онлайн-платформи типу «Турбота» забезпечують 
комплексний підхід до підтримки комбатантів. А цифрові реєстри, зокрема 
ЄДРВВ, дозволяють координувати надання послуг і вести прозорий облік 
потреб комбатантів [59].   
Використання цифрових технологій також сприяє зменшенню 
стигматизації проблем ментального здоров’я, оскільки дає змогу комбатанту 
звернутися по допомогу анонімно, без необхідності особистого візиту до 
лікаря чи психолога. Це підвищує залученість, особливо серед молодших 
комбатантів, які звикли до мобільних рішень у повсякденному житті. 
Таким чином, цифрові технології значно розширюють можливості 
системи психологічної допомоги та соціальної адаптації комбатантів. Їхнє 
широке впровадження в Україні має стати одним із ключових напрямів 
модернізації ветеранської політики, забезпечуючи доступність, ефективність 
і безперервність реабілітаційних процесів як у воєнний, так і в післявоєнний 
період. 
Отже, впровадження цифрових технологій у систему психологічної 
допомоги та соціальної адаптації комбатантів відкриває нові перспективи для 
побудови сучасної, гнучкої та інклюзивної моделі ветеранської підтримки. 
Застосування VR/AR у терапії ПТСР, розвиток телемедицини, використання 
мобільних додатків для самодопомоги, а також створення онлайн-платформ 
для комплексної підтримки дозволяють зробити процес реабілітації більш 
адресним, безпечним та доступним, з урахуванням індивідуальних потреб 
комбатантів. 
  78 
 
Новітні технології сприяють також зменшенню психологічного бар’єру 
для звернення по допомогу, знижуючи стигму довкола проблем психічного 
здоров’я. Це особливо важливо в умовах зростаючого запиту на якісні 
реабілітаційні послуги серед військовослужбовців, які пройшли бойові дії, а 
також їхніх родин. Залучення цифрових рішень дає змогу значно підвищити 
ефективність і охоплення системи підтримки без збільшення навантаження 
на традиційні інституції. 
Водночас, для реалізації повного потенціалу таких технологій 
необхідно забезпечити міжсекторальну співпрацю – між державою, 
громадськими організаціями, технологічними компаніями та міжнародними 
партнерами. Крім того, важливим є розвиток нормативно-правового 
регулювання та стандартизація електронних інструментів, що 
використовуються у сфері ментального здоров’я. 
Таким чином, цифровізація є не просто технічним доповненням до 
реабілітаційних програм, а ключовим елементом трансформації системи 
допомоги комбатантам. Її подальший розвиток та інтеграція у національну 
політику з питань реінтеграції комбатантів здатні суттєво підвищити якість 
життя тих, хто захищав державу, сприяючи їх успішному поверненню до 
повноцінного суспільного життя. 
 
3.3. Рекомендації щодо впровадження інноваційних програм 
психологічної реабілітації та соціальної адаптації комбатантів 
Психологічна допомога та соціальна адаптація комбатантів – одні з 
найбільш важливих аспектів у процесі їх повернення до мирного життя. 
Після участі у бойових діях, комбатанти часто стикаються з численними 
проблемами: психоемоційним стресом, посттравматичним стресовим 
розладом (ПТСР), соціальною ізоляцією, труднощами в пошуку роботи та 
адаптації до цивільного життя. Успішність реабілітації таких осіб значною 
мірою залежить від комплексності програм психологічної підтримки та 
  79 
 
соціальної адаптації, що були б розроблені з урахуванням їхніх специфічних 
потреб. Незважаючи на те, що в Україні вже існує певний досвід у розробці 
програм підтримки для комбатантів, вони потребують вдосконалення. 
Існуючі програми часто мають обмежений доступ до необхідних ресурсів, а 
також недостатньо інтегровані з іншими соціальними, освітніми та 
економічними ініціативпроблеми у сфері психологічної підтримки та 
соціальної адаптації комбатантів в Україні, є кілька основних напрямків, у 
яких необхідно здійснити вдосконалення програм реабілітації. 
1. Інтеграція різних сфер реабілітації: програми реабілітації повинні 
бути більш інтегрованими та багатокомпонентними. Це означає, що 
психологічна допомога повинна поєднуватися з соціальними та 
економічними ініціативами, такими як допомога у працевлаштуванні, 
надання освіти та професійної підготовки. Комбатанти повинні мати доступ 
до комплексного пакету послуг, який включає не тільки психологічну 
реабілітацію, але й соціальну, юридичну та медичну допомогу. 
2. Доступність програм для комбатантів у всіх регіонах. Потрібно 
забезпечити доступ до програм психологічної допомоги та адаптації не 
тільки у великих містах, але й у віддалених та сільських районах. Це може 
бути досягнуто через онлайн-платформи, мобільні додатки, а також через 
мережу регіональних центрів реабілітації та підтримки. 
3. Підвищення кваліфікації фахівців. Психологи, соціальні працівники 
та інші фахівці, що займаються психологічною реабілітацією комбатантів, 
повинні мати спеціалізовану підготовку щодо роботи з людьми, які пережили 
бойові дії та травмуючі ситуації. Важливо забезпечити їх навчання 
специфічним методам лікування та підтримки, зокрема щодо ПТСР та інших 
розладів, пов’язаних з бойовим досвідом. 
4. Розвиток партнерств між державними, громадськими та 
міжнародними організаціями. Взаємодія між державними установами, 
волонтерськими організаціями та міжнародними фондами може суттєво 
  80 
 
покращити ефективність програм. Спільні ініціативи можуть забезпечити 
додаткові ресурси та спеціалізовану підтримку, що дозволить створити більш 
цілісну та ефективну систему реабілітації. 
5. Залучення комбатантів до процесу психологічної реабілітації. 
Важливо не тільки надавати підтримку, але й залучати комбатантів до 
розробки та реалізації програм психологічної реабілітації. Їхній досвід є 
незамінним для створення програм, які реально відповідають їхнім потребам. 
Крім того, участь у цих ініціативах допомагає комбатантам відчути себе 
важливою частиною суспільства, а також зміцнює їхню соціальну роль. 
6. Інноваційні підходи в психологічній реабілітації. Використання 
новітніх технологій, таких як мобільні додатки, онлайн-платформи для 
психологічної підтримки, а також програми для самодопомоги, можуть 
значно полегшити доступ ветеранів до реабілітаційних послуг. Водночас, 
необхідно постійно моніторити ефективність таких інструментів і адаптувати 
їх відповідно до змін у потребах комбатантів. 
Сучасна реабілітаційна політика щодо комбатантів вимагає 
комплексного, науково обґрунтованого та гнучкого підходу, що враховує як 
їх бойовий досвід, так і нові технологічні можливості. Розробка й 
впровадження інноваційних програм психологічної реабілітації та соціальної 
адаптації повинні базуватись на принципах міждисциплінарності, 
персоналізації допомоги, цифрової трансформації та партнерства між 
державними та недержавними структурами. 
По-перше, важливо забезпечити інституційне закріплення інноваційних 
підходів у чинному законодавстві. Це стосується формування єдиних 
державних стандартів використання VR/AR у психотерапії, інтеграції 
телемедичних послуг у систему охорони здоров’я, а також створення 
правового поля для широкого впровадження мобільних додатків як елементів 
клінічної практики. Державні органи повинні забезпечити нормативну 
  81 
 
підтримку цифрових платформ, які надають соціальні, медичні та освітні 
послуги ветеранам, а також встановити чіткі механізми контролю якості. 
По-друге, слід реалізовувати пілотні проєкти на регіональному рівні з 
подальшим масштабуванням ефективних практик. Наприклад, тестування 
VR-кабінетів у центрах психічного здоров’я, або впровадження модулів 
онлайн-підтримки у ЦНАПах чи ветеранських хабах може стати основою для 
формування національної системи цифрової реабілітації. Такі ініціативи 
доцільно супроводжувати дослідженням їхньої ефективності у співпраці з 
науковими установами та громадськими організаціями. 
По-третє, необхідним є посилення кадрової та освітньої спроможності 
системи реабілітації. Йдеться про навчання психологів, психіатрів, 
соціальних працівників і менеджерів за напрямом «цифрова психічна 
допомога», а також про створення професійних стандартів з урахуванням 
нових інструментів. Важливу роль відіграють міжнародні програми обміну, 
стажування спеціалістів та залучення експертів з країн, де цифрові моделі 
допомоги вже довели свою ефективність (США, Канада, Ізраїль). 
Крім того, важливо передбачити залучення громадських ініціатив і 
ветеранських організацій до спільної розробки програм. Саме вони часто 
краще розуміють запити своїх спільнот і здатні адаптувати інструменти під 
конкретні цільові групи – зокрема, жінок-комбатантів, ветеранів з 
інвалідністю або учасників бойових дій з віддалених громад.  
Необхідним також є забезпечення цифрової інклюзії – надання доступу 
до технологій усім комбатантам, незалежно від місця проживання, віку чи 
технічної підготовки. Це передбачає розвиток цифрової інфраструктури, 
субсидування доступу до інтернету, технічну підтримку та створення 
дружніх до користувача інтерфейсів мобільних і онлайн-продуктів. 
Важливою складовою має стати постійний моніторинг і оцінювання 
ефективності програм, зокрема за допомогою цифрових інструментів: 
аналітики користування сервісами, відгуків, тестування психоемоційного 
  82 
 
стану, інтеграції з Єдиним державним реєстром комбатантів. Такий підхід 
дозволяє виявляти сильні й слабкі сторони програм, оперативно їх 
коригувати й забезпечувати прозору звітність перед суспільством. 
Таким чином, впровадження інноваційних програм має спиратися на 
системне бачення, поєднання державної політики, технологій, науки та 
практичного досвіду комбатантів. Лише в умовах стратегічного підходу до 
цифрової трансформації сфери реабілітації можна досягти сталого й 
ефективного відновлення та інтеграції комбатантів у мирне життя. 
Питання досліджує основні напрями удосконалення програм 
психологічної допомоги та соціальної адаптації комбатантів, зокрема 
ветеранів війни в Україні. Це включає комплексний аналіз існуючих 
реабілітаційних програм та визначення можливих шляхів їх покращення з 
урахуванням специфічних потреб комбатантів.  
Особливу увагу приділити інтеграції різних аспектів реабілітації, таких 
як психологічна підтримка, соціальна допомога, працевлаштування та 
розвиток підприємницьких навичок. Однією з головних проблем є 
недостатня доступність програм для комбатантів, що мешкають у віддалених 
районах, тому питання передбачає розгляд шляхів забезпечення рівного 
доступу до реабілітаційних послуг на всій території країни. 
Іншим важливим аспектом є підвищення кваліфікації фахівців, що 
працюють з комбатантами, зокрема психологів, соціальних працівників і 
медичних спеціалістів. Враховуючи специфіку роботи з людьми, які 
пережили бойові дії, вкрай важливо мати висококваліфікованих спеціалістів, 
здатних надати якісну психологічну та соціальну підтримку. 
Загалом, питання ставить за мету розробку рекомендацій, які дозволять 
створити більш ефективну та доступну систему реабілітації для комбатантів 
в Україні, де кожен комбатант буде мати можливість отримати необхідну 
допомогу та адаптуватися до мирного життя (див. таблицю 3.4). 
 
  83 
 
Таблиця 3.4  
Рекомендації щодо вдосконалення програм психологічної допомоги та 
соціальної адаптації комбатантів 
 
Напрямок Рекомендація Опис 
вдосконалення 
Інтеграція різних Створення комплексних Об’єднання психологічної, 
сфер реабілітації реабілітаційних програм соціальної, медичної 
допомоги для забезпечення 
повної реабілітації 
комбатантів. 
Доступність Розширення доступу до Використання онлайн-
програм у всіх програм на сільських та платформ та мобільних 
регіонах віддалених територіях додатків для доступу до 
реабілітаційних програм. 
Підвищення Проведення Фахівці повинні мати 
кваліфікації спеціалізованих тренінгів необхідну підготовку для 
фахівців та навчання для роботи з ветеранами, 
психологів та соціальних зокрема щодо ПТСР. 
працівників 
Розвиток Поглиблення співпраці Скоординовані зусилля 
партнерств між державними, дозволять забезпечити 
громадськими та більш ефективну підтримку 
міжнародними комбатантів. 
організаціями 
Залучення Створення програм з Ветерани можуть допомогти 
ветеранів до участю ветеранів у розробити програми, які 
процесу їхньому розробленні реально задовольняють їхні 
реабілітації потреби. 
Інноваційні Використання новітніх Сучасні технології 
підходи в технологій (мобільні дозволяють зробити 
реабілітації додатки, онлайн- програми більш доступними 
платформи) та зручними для 
користувачів. 
Побудовано автором на основі: [59; 62] 
 
  84 
 
Рекомендації щодо вдосконалення програм психологічної допомоги та 
соціальної адаптації комбатантів мають величезне значення для покращення 
процесів реабілітації комбатантів в Україні. Інтеграція різних сфер 
реабілітації, підвищення доступності та кваліфікації фахівців, розвиток 
партнерств і використання інноваційних підходів можуть значно підвищити 
ефективність існуючих програм. Важливо також залучати самих ветеранів до 
розробки та реалізації програм, оскільки їхній досвід є ключовим у 
визначенні реальних потреб і пріоритетів у процесі реабілітації. 
Ці кроки допоможуть створити більш стійку і підтримуючу систему, 
яка забезпечить комбатантів не тільки необхідною психологічною 
допомогою, але й сприятиме їх повноцінній соціальній адаптації в 
суспільстві. 
 
  85 
 
ВИСНОВКИ 
 
Проведене дослідження дало змогу всебічно розглянути інноваційні 
підходи до психологічної реабілітації та соціальної адаптації комбатантів в 
умовах сучасної України. З урахуванням складної соціально-політичної 
ситуації та повномасштабної війни, тема роботи має надзвичайну 
актуальність як у науковому, так і в практичному вимірах. В результаті 
виконання роботи були досягнуті поставлені завдання, які дозволили нам 
зробити наступні висновків 
1. Розкрито основні поняття та специфіку психологічної реабілітації та 
соціальної адаптації комбатантів, а також їх значення для успішного 
інтегрування у суспільство. У ході вивчення першого завдання було розкрито 
було розглянуто термінологію, що стосується психологічної реабілітації та 
соціальної адаптації. Психологічна реабілітація передбачає відновлення 
емоційного і психічного стану особи, яка пережила травматичний досвід, а 
соціальна адаптація включає процес інтеграції цих осіб у суспільство, 
відновлення їх соціальних і професійних навичок. Важливість цих процесів 
для успішної адаптації комбатантів у мирному житті неможливо 
переоцінити, оскільки вони допомагають впоратися з наслідками війни та 
забезпечують їх соціальну і психологічну стабільність. Особливу специфіку 
реабілітації комбатантів визначає поєднання бойового досвіду, 
психотравмуючих подій та необхідність підтримки не лише психологічного 
стану, але й повернення до активного соціального функціонування. Також 
важливо враховувати індивідуальні особливості кожного комбатанта та 
забезпечувати гендерно чутливий підхід у процесі допомоги. 
2. З’ясовано нормативно-правове забезпечення психологічної 
реабілітації та соціальної адаптації комбатантів в Україні, а також 
законодавчі ініціативи, що стосуються їхньої підтримки. Було розглянуто 
існуючі нормативно-правові акти, що регламентують механізми підтримки 
  86 
 
комбатантів, зокрема Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх 
соціального захисту», Постанову КМУ № 1021 та інші. Визначено, що 
нормативна база України загалом охоплює ключові напрями реабілітації, 
однак її реалізація на практиці стикається з численними викликами. 
Спостерігається фрагментарність у реалізації політики та потреба в 
інтегрованому підході, а також залученні громадського сектору до 
моніторингу ефективності законодавчих ініціатив. 
3. Проаналізовано сучасний стан надання психологічної допомоги 
комбатантам в Україні, визначено основні проблеми та бар’єри у 
впровадженні ефективних реабілітаційних програм. Встановлено, що, попри 
наявність програм психологічної підтримки, в Україні досі існує дефіцит 
кваліфікованих фахівців, недостатня кількість центрів реабілітації, 
нерівномірний доступ до послуг у регіонах. Крім того, зберігається 
упереджене ставлення до психічного здоров’я, що ускладнює звернення по 
допомогу. Також відсутня система довготривалого супроводу, що 
надзвичайно важливо для осіб з хронічними ПТСР. Необхідно 
впроваджувати ефективні механізми координації міждержавних, 
громадських і медичних інституцій.  
Встановлено, що в умовах повномасштабної війни в Україні значно 
зросла актуальність розробки ефективних та гнучких методик, здатних 
оперативно реагувати на індивідуальні потреби комбатантів. До поширених 
методів відносяться когнітивно-поведінкова терапія, яка допомагає змінити 
деструктивні переконання й реакції, а також тілесно-орієнтовані практики, 
що відновлюють зв’язок людини з власним тілом. Велике значення мають 
арттерапія, методи гештальт-підходу, групова психотерапія та програми 
психоосвіти. Особливо ефективною виявилась модель підтримки «рівний – 
рівному», де ветерани допомагають один одному, ґрунтуючись на спільному 
досвіді. 
  87 
 
Серед інноваційних підходів важливе місце посідають дихальні 
практики та вправи на саморегуляцію, що сприяють стабілізації емоційного 
стану, зниженню рівня тривожності та напруги, а також профілактиці 
панічних атак і психосоматичних розладів. Техніки дихання – зокрема 
методи глибокого діафрагмального дихання, метод Віма Хофа, дихальні 
вправи за принципом 4–7–8 – дедалі частіше інтегруються в індивідуальні та 
групові програми як універсальні інструменти самодопомоги, доступні для 
виконання безпосередньо в польових умовах чи в домашньому середовищі. 
Крім того, активно впроваджуються цифрові інструменти – мобільні 
застосунки для моніторингу емоційного стану, онлайн-консультації, 
віртуальні групи підтримки, а також використання засобів адаптивного 
спорту як одного з напрямів реабілітації. Все це свідчить про поступовий 
перехід вітчизняної системи реабілітації до більш інтегративної, 
індивідуалізованої та технологічно гнучкої моделі. 
4. Визначено роль інноваційних технологій (таких як VR, AR, 
телемедицина, мобільні додатки) у процесах психологічної реабілітації та 
соціальної адаптації комбатантів, а також досліджено їх ефективність у 
реальних умовах. Інноваційні технології дедалі активніше впроваджуються в 
систему психологічної допомоги: VR дозволяє моделювати безпечне 
відтворення травматичного досвіду в терапевтичних цілях; телемедицина 
забезпечує дистанційний доступ до фахівців; мобільні додатки допомагають 
відстежувати психологічний стан у реальному часі. Дослідження зарубіжного 
досвіду (США, Ізраїль, Канада) свідчать про позитивну динаміку стану 
пацієнтів при впровадженні таких рішень, зокрема зниження симптомів 
ПТСР, тривожності та депресії. Ефективність VR-терапії та телемедицини 
доведена клінічними дослідженнями, зокрема в системах Veterans Affairs у 
США. В Україні ці інструменти перебувають на етапі впровадження. Перші 
спроби, зокрема у Львові, Києві, Дніпрі, демонструють зацікавлення з боку 
фахівців, але наразі бракує системного підходу, державної підтримки та 
  88 
 
методичних стандартів. Потрібне також належне навчання персоналу та 
забезпечення цифрової інфраструктури. 
5. Розроблено рекомендації щодо впровадження інноваційних програм 
психологічної реабілітації та соціальної адаптації комбатантів, враховуючи 
як український досвід, так і міжнародні практики. У роботі запропоновано 
систему рекомендацій для інтеграції сучасних технологій у реабілітаційну 
сферу. Зокрема, йдеться про створення національної цифрової платформи з 
реабілітаційними послугами, розробку мобільних застосунків для 
самодопомоги, впровадження VR-сесій у центрах реабілітації. Також 
рекомендовано забезпечити міжвідомчу співпрацю (МОЗ, МВС, 
Мінветеранів, ОМС), розробити систему навчання фахівців для роботи з 
інноваційними інструментами, створити механізми регулярного моніторингу 
та зворотного зв’язку від учасників програм. Практична реалізація таких 
рекомендацій можлива на базі вже наявних ініціатив, за участі міжнародних 
донорів і громадських організацій. Окрім цього, доцільно адаптувати успішні 
зарубіжні кейси до українського контексту та створити національний реєстр 
інноваційних практик у сфері реабілітації. 
Отже, ефективна психологічна реабілітація та соціальна адаптація 
комбатантів потребує скоординованих зусиль усіх секторів – державного, 
громадського, наукового – з опорою на сучасні знання, практики та емпатію 
до тих, хто повертається з війни. 
Узагальнюючи результати дослідження, можна стверджувати, що 
сучасні виклики, з якими стикаються українські комбатанти, потребують 
комплексного і новаторського підходу до їх реабілітації та адаптації. 
Інтеграція інноваційних технологій у систему психологічної допомоги може 
суттєво підвищити її ефективність, зменшити навантаження на традиційні 
служби та покращити якість життя ветеранів. Представлені у роботі висновки 
й рекомендації можуть стати основою для подальшої наукової, практичної та 
законодавчої діяльності в цій сфері. 
  89 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Абрамов Є. О. Актуальні питання працевлаштування та 
забезпечення конкурентоспроможності військовослужбовців, звільнених у 
запас в Україні / Є. О. Абрамов // Галиц. екон. вісн. – 2020. – № 5. – С. 139–
147. 
2. Архипова С. П. Соціальна робота з військовослужбовцями – 
учасниками АТО, звільненими в запас / С. П. Архипова, О. Я. Бік // Вісник 
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : 
Педагогічні науки. – 2021. – № 6 (344), жовтень. – Ч. 1. – С. 64–77. 
3. Басараб С. К. Обличчям до військових / С. К. Басараб // Військо 
України. – 2015. – Березень, 16. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://viysko.com.ua/journal-online/obly-chchyam-dovijs-kovy-h/ – Назва з 
екрану. 
4. Багрій В. Н. Особливості соціально-педагогічної роботи 
соціального працівника із сім’ями військовослужбовців / В. Н. Багрій // 
Вісник Національного університету оборони України. – 2013. – Вип. 2. – 
С. 7–10.  
5. Біла книга: аналіз системи державної підтримки ветеранів та їх 
сімей в Україні / Юридична сотня, 2018 // http://legal100.org.ua/wp-
content/uploads/2018/09/bila-knuga2-1.pdf. 
6. Безносюк О. О. Соціальна робота із сім’ями військовослужбовців / 
О. О. Безносюк, В. О. Браун, В. О. Осипа, О. А. Прохоров // Вісник 
Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : зб. 
наук. прац. / за ред. Л. П. Мельник, В. І. Співака. Кам’янець-Подільський : 
Медобори, 2012. Вип. 18. Соціальна педагогіка. – С. 63–72. 
7. Бриндіков Ю. Л. Теоретичні та практичні основи організації 
реабілітаційної діяльності з комбатантами : метод. посіб. Хмельницький: 
Вектор, 2017. – 172 с. 
  90 
 
8. Буковська О. О. Психологічна допомога сім’ям 
військовослужбовців, які повертаються із зони бойових дій / О. О. Буковська 
// Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. – 2015. – 
Вип. 128. – С. 29–32. 
9. Гармаш О. В., Сіроштан Т. М. Мобільні додатки як інструмент 
психологічної підтримки військовослужбовців // Збірник наукових праць 
НУОУ. Серія «Психологія». – 2021. – № 4(45). – С. 41–47. 
10. Гордієнко Є. Нормативно-правове забезпечення соціального 
захисту учасників бойових дій / Є. Гордієнко // Ефективність державного 
управління [Текст]. – Вип. 1 (54). Ч. 1. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2018. – С. 117–
125. 
11. Гусак Н. Є. Військові соціальні працівники в Сполучених Штатах 
Америки / Н. Є Гусак., О. П. Нескородяна // Наукові записки НаУКМА. Т. 
188: Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. С. 61-65. Доступно: 
http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10817/Husak_Neskorodia
na_Viiskovi_sotsialni_pratsivnyky.pdf 
12. Гусак Н. Є. Розвиток законодавства України про соціальну 
реабілітацію / Гусак Н. Є. // Соціальна робота в Україні: теорія і практика: 
наук.-метод. журн. – Київ. – C. 30–43.  
13. Дацюк І. П. Порівняльний аналіз механізмів соціально-правового 
захисту військовослужбовців у розвинутих країнах світу / І. П. Дацюк // 
Державне будівництво, – 2007. – № 2. [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2007_2_48. – Назва з екрану 
14. Державна служба України у справах ветеранів війни. Дорожня 
карта щодо забезпечення учасників АТО соціальною та професійною 
адаптацією. Отримано з Державна служба України у справах ветеранів війни: 
https://dsvv.gov.ua/aktualni-pytannya/dorozhnya-karta-uchasnykam-ato-dlya-
vyrishennya-deyakyh-pytan-sotsialnoho-zahystu-zokrema-zabezpechennya-
sotsialnoyu-ta-profesijnoyu-adaptatsijeyu.html 
  91 
 
15. Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та 
можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року // https:// 
zakon.rada.gov.ua/laws/show/273-2018-%D0%BF. 
16. Жиленко Р. В. Досвід США у запровадженні системи приятелів у 
роботі з ветеранами, що страждають на ПТСР [Текст] / Р. В. Жиленко // 
Науковий вісник Ужгородського національного університету: серія: 
Педагогіка. Соціальна робота / голов. ред. І. В. Козубовська. – Ужгород: 
Говерла, 2017. – Вип. 2 (41). – С. 102–104.   
17. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх 
соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII // Верховна Рада 
України // http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551- 
18. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери. – 2-ге видання \ за 
заг. ред. проф. І.Д. Звєрєвої. – Київ, Сімферополь: Універсум, 2013. 
19. Інформація щодо реалізації заходів з психологічної реабілітації 
учасників АТО та постраждалих учасників Революції Гідності [Електронний 
ресурс]. – Режим доступу: https://www.kadrovik.ua/novyny/informaciya-
shchodo-realizaciyi-zahodiv-z-psyhologichnoyireabilitaciyi-uchasnykiv-ato. – 
Назва з екрану.  
20. Карвацька Н. С., Савка С. Д. Психологічна підтримка учасників 
бойових дій із використанням VR-технологій // Психологія і суспільство. – 
2022. – № 2(80). – С. 50–58. 
21. Кокун О. М. Психологічна робота з військовослужбовцями- 
учасниками АТО на етапі відновлення: Методичний посібник / 
[О. М. Кокун, Н. А. Агаєв, І. О. Пішко та ін.]. – К:  НДЦ, 2017. – 282 с. 
22. Кокун О. М., Пішко І. О. Психологічна допомога 
військовослужбовцям в умовах війни: сучасні підходи та засоби дистанційної 
підтримки // Науковий вісник ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Психологія. – 2022. – 
№ 67. – С. 21–28. 
  92 
 
23. Кучеренко С. М. Організаційні особливості соціально-
психологічної адаптації військовослужбовців, які брали участь у бойових 
діях, до умов мирного життя / С. М. Кучеренко, Н. М. Хоменко // Проблеми 
екстремальної та кризової психології. 2017. Вип. 21. – С. 66–74. 
24. Лазоренко Б. П. Реабілітаційний комплекс надання психологічної 
допомоги та соціально-психологічного супроводу учасників АТО що зазнали 
психотравми та ПТСР / Б. П. Лазоренко // Актуальні проблеми психологічної 
допомоги, соціальної та медико-психологічної реабілітації учасників 
антитерористичної операції : матер. наук.-практ. конф. (Київ, 3 червня 2015) / 
М-во оброни, Нац. у-т оборони України ім. І. Черняховського. – К. : НУОУ, 
2005. – С. 190–192. 
25. Ломакін Г. І. Соціально-психологічні складові соціальної роботи 
з учасниками бойових дій: методичний посібник / Г. І. Ломакін. – Харків: 
Оберіг, 2014. – 168 с. –168 с. 
26. Марценюк Т., Гриценко Г., Квіт А., Берлінська М. «Невидимий 
батальйон»: участь жінок у військових діях в АТО (соціологічне 
дослідження) / за ред. Т. Марценюк. – Київ: Український жіночий фонд, 2015. 
– 89 с. 
27. Марценюк Т. Жінки у надзвичайних умовах: «жіночі сотні» на 
Майдані та «невидимий батальйон» на Донбасі // Стан сингулярності: 
соціальні структури, ситуації, повсякденні практики / за ред. С. Макеєва і 
С. Оксамитної. – Київ: НаУКМА, Інститут соціології НАН, 2017. –124 с. 
28. Мраморнова О. М. Проблеми ветеранів антитерористичної 
операції на Cході України / О. М. Мраморнова, О. І. Харченко // Вісник 
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : 
Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, 
методи. – 2016. - Вип. 37. – С. 115–124.  
29. Методичні рекомендації щодо соціально-психологічної адаптації 
демобілізованих учасників антитерористичної операції (АТО) та їх сімей 
  93 
 
[Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //dszn- 
zoda.gov.ua/sites/default/files /loadfiles/ATO/pamjatka. 
30. Мельник О. В. Вікові особливості адаптації учасників бойових 
дій до умов мирного життя / О. В. Мельник, С. О. Лукомська // Вісник ХДУ. 
Серія Психологічні науки. – 2019. – Том 2, №.2. – С. 26-31. 
31. Мельник А. П., Стеблюк В. В. Новітні технології в реабілітації 
ветеранів: стан та перспективи // Медична інформатика та інженерія. – 
2023. – Т. 2, № 25. – С. 89–95. 
32. Мушкевич М. Волинь: як допомогти військовому та його сім'ї 
реабілітуватися [Електронний ресурс] / М. Мушкевич / Режим доступу: 
http://www.volynnews.com/news /vidsichagresoruukrayinayedina / volynski-
atoshnyky-ne-skhylni-do-suyitsydu-ale-yim-potribna-dopomoha/ 
33. Осьодло В. І. Психологічна допомога військовослужбовцям: 
досвід армію Ізраїлю / В. І.Осьодло, О. Ф. Хміляр // Військова психологія у 
вимірах війни і миру: проблеми, досвід, перспективи: мат. Всеукр. наук.-
практ. конф. з між нар. участю. – Київ : КНУ ім. Тараса Шевченка, 2016. С. 
63–65. 
34. Олексюк Н. С. Позитивна спрямованість сімейних взаємин як 
вагомий чинник життєдіяльності сімей військовослужбовців Збройних Сил 
України / Н. С. Олексюк // Проблеми сучасної психології : Збірник наукових 
праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана 
Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – Кам'янець - 
Подільський: Аксіома, 2009. – Вип. 4. – С. 249–258. 
35. Олексюк Н. С. Особливості функціонування сім'ї 
військовослужбовця у сучасних умовах / Н. С. Олексюк // Науковий часопис 
НПУ імені М. П. Драгоманова: зб. науковик праць. – Київ: НПУ імені М. П. 
Драгоманова, 2007. – Вип. 5 (Частина ІІ). – С. 94–99. – (Серія №11. 
Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління). 
  94 
 
36. Охорона психічного здоров’я в умовах війни / пер. з англ. Тетяна 
Семигіна, Ірина Павленко, Євгенія Овсяннікова [та ін.]. – Київ: Наш формат, 
2017. – 1068 с. 
37. Офіційний сайт Міністерства соціальної політики України. URL: 
http://www.mlsp.gov.ua. 
38. Павлюк Р. О. Підходи до розроблення стандарту ІКТ-
компетентності у системі підготовки майбутнього фахівця соціальної сфери 
на дослідницькій основі в України / Р. О. Павлюк, Т. Л. Лях, Н. А. Клішевич 
// Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 
Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», –2017. – № 8(313). – С. 98–114.  
39. Паламарчук О. М. До проблеми соціально-психологічної 
допомоги дітям учасників бойових дій в умовах антитерористичної операції / 
О. М. Паламарчук, К. Л. Чухрій // Молодий вчений : наук. журнал, 2017. – 
№ 8 (48) – С. 171–175.  
40. Пірен М. І. Етнополітичні процеси в сучасній Україні: 
навчальний посібник / М. І. Пірен – Київ: Університетська книга, 2010. – 
352 с.  
41. Повернення з зони бойових дій. Пам'ятка для сімей 
військовослужбовців, які повернулися з зони АТО / Редактор-упорядник: 
Т. М. Майстренко. – Житомир : Вид-во Євенок О. О., 2015. – 32 с. 
42. Порядок проведення психологічної реабілітації учасників 
антитерористичної операції [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://np.pl.ua/2018/01/pro-poryadok-otrymannyapsyholohichnoji-reabilitatsiji-
uchasnykamy-antyterorystychnoji-operatsiji-darya-bryndak/– Назва з екрану. 
43. Постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 року 
№ 1021, якою було затверджено Державну цільову програму з фізичної, 
медичної, психологічної реабілітації, а також соціальної та професійної 
реадаптації осіб Режим доступу: https://np.pl.ua/2018/01/pro-poryadok-
  95 
 
otrymannyapsyholohichnoji-reabilitatsiji-uchasnykamy-antyterorystychnoji-
operatsiji-darya-bryndak/– Назва з екрану. 
44. Постанова Кабінету Міністрів України №221 від 31.03.2015 «Про 
затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному 
бюджеті для здійснення заходів щодо психологічної реабілітації 
постраждалих учасників антитерористичної операції». Режим доступу: 
https://np.pl.ua/2018/01/pro-poryadok-otrymannyapsyholohichnoji-reabilitatsiji-
uchasnykamy-antyterorystychnoji-operatsiji-darya-bryndak/– Назва з екрану. 
45. Потіха А. Соціально-психологічна та медична реабілітація 
учасників АТО [Електронний ресурс] / А. Потіха // Національна бібіліотека 
України імені В.І. Вернадського. – Режим доступу: www.nbuviap. 
gov.ua/index. php?option =com_content&view= article.. 
46. Робота з травмами війни. Український досвід : матеріали Першої 
всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 28–31 березня 2018 
р.) / [за наук. ред. Л. А. Найдьонової, О. Л. Вознесенської, В. В. Савінова]. – 
Київ: Золоті ворота, 2018. – 170 с. 
47. Семигіна Т. В. Психосоціальна підтримка тих, хто пережив війну: 
завдання для політики / Т. В.Семигіна // Збірник статей та тез доповідей за 
матеріалами ІV Всеукр. наук.- практ.конф. з міжнар. участю «Розвиток 
основних напрямів соціогуманіатрних наук: проблеми та перспективи». 
Дніпро: ДДТУ, 2017. URL: http://bit.ly/2H3VDPi.  
48. Семигіна Т. В. Психосоціальна реабілітація комбатантів: 
міжнародна та вітчизняна практика / Т. В.Семигіна // Актуальні проблеми 
соціально-правового статусу осіб, постраждалих під час проведення АТО: Зб. 
матеріалів всеукр. наук.-практ. конф. (19 квітня 2017 р.) [упор. 
Я. В. Журавель, О. С. Хопун; заг. ред. Т. В. Семигіної]. Київ: Академія праці, 
соціальних відносин і туризму, 2017. – С. 78–81. 
49. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: 
Доповідь уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 
  96 
 
[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ombudsman.kiev.ua. – 
Назва з екрану. 
50. Способи підвищення соціально-адаптивних можливостей людини 
в умовах переживання наслідків травматичних подій : методичні 
рекомендації / Національна академія педагогічних наук України, Інститут 
соціальної та політичної психології; за наук. ред. Т. М. Титаренко. – 
Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2017. – 80 c. 
51. Соціально-психологічні складові соціальної роботи з учасниками 
бойових дій: (методичний посібник) / Г. І. Ломакін. – Харків: Оберіг, 2014. – 
168 с. 
52. Соціально-педагогічна та психологічна допомога сім’ям з дітьми 
в період військового конфлікту: навч-метод. посіб. Київ: Агентство 
«Україна». 2015. – 176 с. 
53. Таран Ю. Я. Соціальна адаптація колишніх військовослужбовців 
та членів їх сімей / Ю. Я. Таран // Досвід роботи недержавних некомерційних 
організацій. Праця і соціальні відносини. – 2010. – № 1. – С. 211–217. 
54. Тімченко В. О. Рефлекс придушення або що заважає ветеранам 
АТО повернутися до звичайного мирного життя [Текст] / В. О. Тімченко // 
Проблеми екстремальної та кризової психології. – 2015. – №18. – С. 234-243. 
55. Тополь О. В. Соціально-психологічна реабілітація учасників 
антитерористичної операції / О. В. Тополь // Вісник Чернігівського НПУ. 
Серія : Педагогічні науки. – 2015. – Вип. 124. – С. 230–233. 
56. Указ Президента України №150/2015 «Про додаткові заходи 
щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції» 
57. Филатова О. А. Дезадаптация личности в условиях чрезвычайных 
ситуаций / О. А. Филатова // Таврический журнал психиатрии. – 2011. – 
№ 4(57). – С. 128–133. 
58. Л. Г.Царенко Основи реабілітаційної психології: подолання 
наслідків кризи: навч. посібн. / Л. Г. Царенко (Т. 2.). – Київ: – 2018. – 240 с. 
  97 
 
59. Vidnova AR Hub. Інноваційні інструменти у підготовці фахівців з 
реабілітації та роботі з ветеранами: досвід ТНМУ // Медична освіта. – 2024. 
– № 1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/14282 
60. Hall K. S., Hoerster K. D., Yancy W. S. Jr. Veteran Engagement With 
Mobile Health Applications for Mental Health: A Systematic Review // JMIR 
Mental Health. – 2022. – Vol. 9, № 1. – e30403. – DOI: 
https://doi.org/10.2196/30403 
61. Hoffman H. G., Meyer III W. J., Patterson D. R. Virtual Reality as an 
Adjunctive Non-Pharmacologic Analgesic for Acute Burn Pain During Medical 
Procedures // Annals of Behavioral Medicine. – 2023. – Vol. 57, № 2. – P. 108–
115. – DOI: https://doi.org/10.1093/abm/kaac072 
62. Kokun O. M., Znak Y. V. Psychoeducation and Cognitive-Behavioral 
Interventions for Ukrainian Veterans: Innovations and E-Resources // Ukrainian 
Psychological Journal. – 2021. – № 3. – P. 72–80. 
63. Mishkind M. C., Shore J. H., Burnett-Zeigler I. Telemental Health: A 
New Frontier for Psychology and Psychiatry // Psychiatric Clinics. – 2022. – Vol. 
45, № 1. – P. 1–16. – DOI: https://doi.org/10.1016/j.psc.2021.10.002 
64. Rizzo A. S., Shilling R. Clinical Virtual Reality Tools to Advance the 
Prevention, Assessment, and Treatment of PTSD // Frontiers in Psychology. – 
2023. – Vol. 14. – Article ID 1132670. – DOI: 
https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1132670