Управління стартапом створення web-додатку з продажу охоронних приладів і систем сигналізації

Волков, Іван Сергійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6046
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Оксамитна, Любов Павлівна	-
dc.contributor.author	Волков, Іван Сергійович	-
dc.date.accessioned	2025-11-16T13:25:25Z	-
dc.date.available	2025-11-16T13:25:25Z	-
dc.date.issued	2024-12-11	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6046	-
dc.description.abstract	Актуальність теми. Зараз безпека є однією з ключових потреб людини, особливо в умовах зростаючої кількості правопорушень та загроз. У цьому контексті попит на надійні охоронні системи та прилади значно зріс. Сучасні охоронні системи відіграють досить важливу роль у забезпеченні безпеки як приватних осіб, так і підприємств. Ефективне забезпечення охорони вимагає використання передових технологій та доступу до різноманітних охоронних приладів. Однак, придбання та встановлення охоронного обладнання може бути складним процесом через різноманіття доступних продуктів та необхідність отримання кваліфікованих консультацій. Мета роботи і задачі дослідження. Мета кваліфікаційної роботи магістра – створення стартапу web-додатку з продажу охоронних приладів і систем сигналізації з використанням методів управління проєктами. Об’єкт дослідження: процеси управління стартапом розробки web-додатку для продажу охоронних приладів і систем сигналізації на різних етапах його реалізації. Предмет дослідження: стартап розробки web-додатку для продажу охоронних приладів і систем сигналізації. Методи дослідження. В роботі застосовано: теоретичний метод (аналіз літератури з проблеми дослідження), що полягає в аналізі наукової літератури з даної проблеми дослідження.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	СТАРТАП,	uk_UA
dc.subject	WEB-ДОДАТОК,	uk_UA
dc.subject	УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ,	uk_UA
dc.subject	ОХОРОННІ ПРИЛАДИ,	uk_UA
dc.subject	СИСТЕМИ СИГНАЛІЗАЦІЇ.	uk_UA
dc.title	Управління стартапом створення web-додатку з продажу охоронних приладів і систем сигналізації	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	122 Комп’ютерні науки (Управління стартапами і проектами в галузі інформаційних технологій)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Пояснювальна записка_Кваліфікаційна робота магістра_Волков Іван_МСТП-2302_2024.pdf Restricted Access		1.38 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
Факультет інформаційних технологій і систем 
 
Кафедра комп’ютерних наук та системного аналізу 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи 
магістра 
(освітньо-кваліфікаційний рівень) 
 
на тему: «Управління стартапом створення web-додатку з продажу охоронних 
приладів і систем сигналізації» 
 
 
 
 
 
    Виконав: студент 2 курсу, групи МСТП-2302 
                                                              
спеціальності  122  «Комп’ютерні науки»  
                                                                         (шифр і назва спеціальності) 
  
освітня програма «Комп’ютерні науки та                                                                                                                                   
(назва освітньої програми) 
прикладне програмування»                                                                                                                                                              
                                                                       
 
Волков Іван Сергійович  
 
Керівник __________   Оксамитна Л.П. 
                                                                         (прізвище та ініціали) 
 
Рецензент                            Стась С.В. 
                                                (прізвище та ініціали) 
 
 
 
    
 
 
 
Черкаси 2024 рік 
2 
Бланк завдання на кваліфікаційну роботу магістра студенту 
 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет Інформаційних технологій і систем 
Кафедра Комп’ютерних наук та системного аналізу 
Освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр 
Спеціальність 122  – Комп’ютерні науки 
Освітня програма             Управління стартапами і проектами в галузі інформаційних технологій                                                                                                                             
 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри КНСА  
_______________ Юрій ТРИУС 
«____» _____________ 2024 р. 
 
ЗАВДАННЯ 
на кваліфікаційну роботу магістра студенту 
Волкову Івану Сергійовичу 
(прізвище, ім‘я, по батькові) 
1. Тема роботи  «Управління стартапом створення web-додатку з продажу охоронних приладів і 
систем сигналізації» 
                                  
 
Керівник роботи     Оксамитна Л.П., к.т.н., доцент                    
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом університету від «07» жовтня 2024 р. №299/04. 
 
2. Строк подання студентом роботи до 06.12.2024 року 
3. Вихідні дані до роботи:  
Практичні навики роботи з інформаційними ресурсами.  
Звіт з переддипломної практики.  
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити): 
Вступ 
4.1. Аналіз передумов створення стартапу розробки web-додатку  з продажу охоронних приладів 
і систем сигналізації. 
4.2. Розробка концепції стартапу. 
4.3. Управлінська модель стартапу. 
4.4. Планування та управління стартапом . 
4.5.  Моделювання виконання стартапу та його результати. 
Висновки.  
 5. Перелік додатків (з точним зазначенням назв додатків): 
5.1. Презентація у вигляді 32 слайдів. 
3 
6. Консультанти розділів роботи 
 Прізвище, ініціали та Підпис, дата 
 
 Розділ посада 
завдання видав завдання прийняв 
консультанта 
    
    
 
7. Дата видачі завдання 02.09.2024 
  
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк виконання 
№ з/п Назва етапів кваліфікаційної роботи магістра Примітка 
етапів роботи 
1 Видача завдання на кваліфікаційну роботу 
02.09.2024 Виконано 
магістра. 
2 Аналіз літературних джерел, об’єкту та предмету 
дослідження. до 10.10.2024 Виконано 
3 Написання теоретичного розділу кваліфікаційної 
роботи магістра. до 31.10.2024 Виконано 
4 Написання аналітичного розділу кваліфікаційної 
роботи магістра. до 20.11.2024 Виконано 
5 Написання практичних розділів й висновків до 
кваліфікаційної роботи магістра. до 27.11.2024 Виконано 
6 Передзахист кваліфікаційної роботи магістра на 
28.11.2024 Виконано 
засіданні кафедри КНСА. 
7 Подання роботи завідувачу кафедри КНСА. до 06.12.2024 Виконано 
8 Захист кваліфікаційної роботи магістра. 11.12.2024 Виконано 
 
 
 
Студент                                   _____________________________      Іван ВОЛКОВ 
(підпис)                                                                     
Керівник роботи                     ____________________________       Любов ОКСАМИТНА 
                                           (підпис)      
 
 
                                                               
 
 
 
4 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота магістра містить: 79 сторінок, 5 рисунків, 29 
таблиць, 23 використаних джерел. 
Актуальність теми. Зараз безпека є однією з ключових потреб людини, 
особливо в умовах зростаючої кількості правопорушень та загроз. В цьому 
контексті попит на надійні охоронні системи та прилади значно зріс. Сучасні 
охоронні системи відіграють досить важливу роль у забезпеченні безпеки як 
приватних осіб, так і підприємств. 
Ефективне забезпечення охорони вимагає використання передових 
технологій та доступу до різноманітних охоронних приладів. Однак, придбання та 
встановлення охоронного обладнання може бути складним процесом через 
різноманіття доступних продуктів та необхідність отримання кваліфікованих 
консультацій. 
Мета роботи і задачі дослідження. Мета кваліфікаційної роботи магістра  –  
створення стартапу web-додатку з продажу охоронних приладів і систем 
сигналізації з використанням методів управління проєктами.  
Задачі, що вирішуються в роботі: 
– провести дослідження ринку web-додатків для продажу охоронних 
приладів і систем сигналізації;  
– дослідити особливості методології управління проєктами в галузі IT; 
– провести аналіз оточення стартапу та формування стратегії;  
– обґрунтувати доцільність стартапу;  
– провести структурне планування стартапу;  
– розробити компоненти управління стартапом;  
– визначити оцінку можливостей подальшого удосконалення стартапу з 
метою розширення його функціональності. 
Об’єкт дослідження: процеси управління стартапом розробки web-додатку 
для продажу охоронних приладів і систем сигналізації на різних етапах його 
реалізації. 
5 
Предмет дослідження: стартап розробки web-додатку для продажу 
охоронних приладів і систем сигналізації. 
Методи дослідження. В роботі застосовано: теоретичний метод (аналіз 
літератури з проблеми дослідження), що полягає в аналізі наукової літератури з 
даної проблеми дослідження.  
У процесі дослідження використовувалися наступні методи: 
– аналіз ринку web-додатків для продажу охоронних приладів і систем 
сигналізації, дослідження конкурентів;  
– PEST-аналіз;  
– SWOT-аналіз;  
– канва бізнес-моделі;  
– метод декомпозиції;  
– календарне планування;  
– метод освоєного обсягу. 
Перелік ключових слів: СТАРТАП, WEB-ДОДАТОК, УПРАВЛІННЯ 
ПРОЄКТАМИ, ОХОРОННІ ПРИЛАДИ, СИСТЕМИ СИГНАЛІЗАЦІЇ. 
ABSTRACT 
Master’s work contains. 79 pages, 5 figures, 29 tables, 23 sources used. 
Actuality of theme. Nowadays, security is one of the key human needs, especially 
in the face of increasing crime and threats. In this context, the demand for reliable security 
systems and devices has increased significantly. Modern security systems play a very 
important role in ensuring the safety of both individuals and businesses. 
Effective security requires the use of advanced technologies and access to a variety 
of security devices. However, purchasing and installing security equipment can be a 
complex process due to the variety of available products and the need for qualified advice. 
The purpose of the work and research tasks. The purpose of the master's 
qualification work is to create a startup web application for the sale of security devices 
and alarm systems using project management methods. 
Tasks to be solved in the work: 
6 
– conduct a market study of web applications for the sale of security devices and 
alarm systems; 
– investigate the features of project management methodology in the IT industry; 
– conduct an analysis of the startup environment and strategy formation; 
– substantiate the feasibility of the startup; 
– conduct structural planning of the startup; 
– develop startup management components; 
– determine an assessment of the possibilities for further improvement of the 
startup in order to expand its functionality. 
Object of research: Startup management processes for developing a web 
application for selling security devices and alarm systems at various stages of its 
implementation. 
Subject of research: A startup developing a web application for selling security 
devices and alarm systems. 
Research methods. The work uses: a theoretical method (analysis of the literature 
on the research problem), which consists in analyzing the scientific literature on this 
research problem. 
The following methods were used in the research process: 
– market analysis of web applications for the sale of security devices and alarm 
systems, competitor research; 
 PEST analysis; 
 SWOT analysis; 
 business model outline; 
 decomposition method; 
 calendar planning; 
 mastered volume method. 
The list of keywords: STARTUP, WEB APPLICATION, PROJECT 
MANAGEMENT, SAFETY DEVICES, ALARM SYSTEMS.  
7 
ЗМІСТ 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ…..9 
ВСТУП ............................................................................................................................ 10 
1 АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ СТВОРЕННЯ СТАРТАПУ РОЗРОБКИ WEB-ДОДАТКУ 
З ПРОДАЖУ ОХОРОННИХ ПРИЛАДІВ І СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ ................. 13 
1.1 Постановка задачі та обґрунтування проблеми ................................................ 13 
1.2 Опис ідеї стартапу . ............................................................................................. .15 
1.3 Маркетингові дослідження та аналіз оточення стартапу ................................17 
1.4 Альтернативні ідеї реалізації стартапу та аналіз аналогів .............................. 19 
Висновки до розділу 1 ............................................................................................... 20 
2 РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ СТАРТАПУ .................................................................... 21 
2.1 Зацікавлені сторони та їх вплив на стартап ...................................................... 21 
2.2 Розробка концепції стартапу .............................................................................. 22 
2.3 Життєвий цикл стартапу ..................................................................................... 23 
Висновки до розділу 2 ............................................................................................... 28 
3 ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ .............................................. 29 
3.1 Планування змісту стартапу ............................................................................... 29 
3.2 Організаційна структура стартапу ..................................................................... 33 
3.3 Розробка календарного плану стартапу ............................................................. 35 
3.4 Планування трудових та матеріальних ресурсів стартапу .............................. 43 
3.5 Планування якості стартапу ................................................................................ 51 
3.6 Управління ризиками .......................................................................................... 54 
3.7 Управління комунікаціями ................................................................................. 59 
3.8 Моделювання виконання стартапу .................................................................... 61 
3.9 Проведення розрахунку бюджетної вартості . .................................................. 64 
Висновки до розділу 3 . .............................................................................................. 69 
4 МОДЕЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ СТАРТАПУ ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ ........ 70 
4.1 Моделювання продукту стартапу ...................................................................... 70 
4.2 Опис процесу практичної реалізації стартапу .................................................. 71 
8 
4.3 Механізм контролю робіт стартапу ................................................................... 74 
Висновки до розділу 4 ............................................................................................... 76 
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 77 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 78 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І 
ТЕРМІНІВ 
PEST, P (policy)  – політичні фактори;  
PEST, E (economic)  – економічні фактори; 
PEST, S (Social)  – соціальні та суспільні фактори; 
PEST, T (Technical)  – технологічні фактори; 
ЖЦ  –  життєвий цикл; 
ТЗ –  технічне завдання. 
  
10 
ВСТУП 
У сучасному світі web-додатки використовуються майже в усіх сферах життя. 
Вони допомагають організовувати життя, зберігати контакти, планувати події та 
управляти особистою інформацією. Web-додатки дозволяють користувачам робити 
покупки, переглядати каталоги товарів, отримувати консультації і багато іншого, 
що робить життя комфортнішим, легшим і ефективнішим. Одним із подібних web-
додатків може стати платформа для продажу охоронних приладів і систем 
сигналізації. 
Цей web-додаток стане зручним інструментом для користувачів, які шукають 
надійні охоронні системи для свого дому або бізнесу, забезпечуючи їм можливість 
легко знайти, порівняти та придбати необхідне обладнання. 
Актуальність теми. Зараз безпека є однією з ключових потреб людини, 
особливо в умовах зростаючої кількості правопорушень та загроз. В цьому 
контексті попит на надійні охоронні системи та прилади значно зріс. Сучасні 
охоронні системи відіграють досить важливу роль у забезпеченні безпеки як 
приватних осіб, так і підприємств. 
Ефективне забезпечення охорони вимагає використання передових 
технологій та доступу до різноманітних охоронних приладів. Однак, придбання та 
встановлення охоронного обладнання може бути складним процесом через 
різноманіття доступних продуктів та необхідність отримання кваліфікованих 
консультацій. 
Отже, web-додаток для продажу охоронних приладів і систем сигналізації є 
актуальним рішенням, яке дозволяє значно спростити цей процес. Такий додаток 
забезпечує доступ до широкого асортименту охоронних систем, що дозволяє 
порівнювати їхні характеристики, отримувати консультації від експертів та 
здійснювати покупку онлайн. Це особливо важливо в умовах сучасного ринку, де 
зручність і швидкість доступу до інформації та товарів грають вирішальну роль. 
11 
Таким чином, розробка web-додатку для продажу охоронних приладів і 
систем сигналізації є своєчасним і важливим стартапом, який може задовольнити 
потреби широкої аудиторії користувачів. 
Мета та задачі дослідження. Мета кваліфікаційної роботи магістра є 
створення стартапу web-додатку з продажу охоронних приладів і систем 
сигналізації з використанням методів управління проєктами. У роботі 
розглядається створення стартапу web-додатку, що допоможе користувачам легко 
знайти, порівняти та придбати охоронні прилади і системи сигналізації. Це 
забезпечить зручність та безпеку користувачів, дозволяючи їм вибирати найкращі 
рішення для забезпечення охорони свого майна та бізнесу.  
Задачі, що вирішуються в роботі: 
– провести дослідження ринку web-додатків для продажу охоронних 
приладів і систем сигналізації;  
– дослідити особливості методології управління проєктами в галузі IT; 
– провести аналіз оточення стартапу та формування стратегії;  
– обґрунтувати доцільність стартапу;  
– провести структурне планування стартапу;  
– розробити компоненти управління стартапом;  
– визначити оцінку можливостей подальшого удосконалення стартапу з 
метою розширення його функціональності. 
Об’єктом дослідження є процеси управління стартапом розробки web-
додатку для продажу охоронних приладів і систем сигналізації на різних етапах 
його реалізації. 
Предметом дослідження є стартап розробки web-додатку для продажу 
охоронних приладів і систем сигналізації. 
У процесі дослідження використовувалися наступні методи: 
– аналіз ринку web-додатків для продажу охоронних приладів і систем 
сигналізації, дослідження конкурентів;  
– PEST-аналіз;  
– SWOT-аналіз;  
12 
– канва бізнес-моделі;  
– метод декомпозиції;  
– календарне планування;  
– метод освоєного обсягу. 
Готовий web-додаток користувачі зможуть використовувати для зручного 
вибору та придбання охоронних приладів і систем сигналізації. Це допоможе 
зекономити час та забезпечити високий рівень безпеки. 
Моніторинг та порівняння охоронних систем дуже важливий як для 
приватних осіб, так і для бізнесу. Це дозволяє компаніям, що займаються продажем 
охоронного обладнання, формувати найпривабливіші пропозиції для споживачів та 
залишатися конкурентоспроможними. Крім того, web-додаток забезпечить 
гнучкість та зручність у виборі та покупці охоронного обладнання, реагуючи на 
найдрібніші зміни попиту та пропозиції на ринку охоронних систем. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13 
1 АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ СТВОРЕННЯ СТАРТАПУ РОЗРОБКИ WEB-
ДОДАТКУ  З ПРОДАЖУ ОХОРОННИХ ПРИЛАДІВ І СИСТЕМ 
СИГНАЛІЗАЦІЇ 
1.1 Постановка задачі та обґрунтування проблеми  
Серед існуючих web-додатків переважають ті, які відповідають певним 
потребам користувачів. Завдяки цьому життя кожного з нас стає комфортнішим, 
значно легшим та ефективнішим. Розглянемо один з таких web-додатків для 
продажу охоронних приладів і систем сигналізації. 
Для сучасного ринку охоронного обладнання характерним є наявність 
наступних ознак:  
– широкий асортимент охоронних систем (сигналізації, відеоспостереження, 
датчики руху, контролери доступу тощо);  
– значна кількість виробників і постачальників, що пропонують різноманітні 
продукти з різними характеристиками та цінами;  
– потреба у кваліфікованих консультаціях для вибору та встановлення 
охоронного обладнання;  
– висока конкуренція серед компаній, що займаються продажем охоронних 
систем. 
В умовах сучасного ринку покупцям необхідно мати доступ до зручного та 
інформативного ресурсу, який дозволяє швидко знайти, порівняти та придбати 
охоронні прилади і системи сигналізації, забезпечуючи їх безпеку та комфорт у 
повсякденному житті. Web-додаток для продажу охоронного обладнання може 
стати ефективним рішенням для задоволення цих потреб. 
Одним із факторів, за якими споживачі обирають, де купувати охоронне 
обладнання, є зручність доступу до точок продажу та інформації про продукти. На 
підтвердження цього було проведено опитування, яке показало, що більшість 
покупців обирають магазини, розташовані поблизу їхнього місця проживання 
(90%) [1]. 
14 
Наявність великої кількості постачальників охоронного обладнання змушує 
компанії шукати інші способи випередити своїх конкурентів. Цінова та 
асортиментна політика є одним із основних засобів конкуренції [2, 3].  
Аналізуючи цінову політику на ринку охоронного обладнання, встановлено, 
що найчастіше використовуються акційні пропозиції, дисконтні програми та 
знижки. Споживачам важливо моніторити ціни та акції, щоб знайти найвигідніші 
пропозиції для придбання охоронних систем. Web-додаток для продажу охоронних 
приладів і систем сигналізації може стати ефективним інструментом, який 
допоможе користувачам знайти найкращі цінові пропозиції та заощадити час і 
кошти. 
Отже, головна проблема, яку потрібно вирішити в роботі – забезпечення 
зручного доступу користувачів до якісних охоронних приладів і систем 
сигналізації. Метою створення стартапу є спроба вирішити цю проблему, тому 
основна задача полягає в розробці програмного продукту, що допоможе 
користувачам знайти, порівняти та придбати охоронне обладнання з найкращими 
характеристиками та цінами. Продуктом стартапу є web-додаток для продажу 
охоронних приладів і систем сигналізації. 
Цільовою аудиторією майбутнього додатку є, в першу чергу, люди та 
підприємства, які шукають надійні охоронні системи для захисту свого майна, 
часто переглядають варіанти охоронного обладнання та шукають найкращі 
пропозиції на ринку. 
Щоб ефективно вирішити проблеми клієнтів, додаток повинен мати широкий 
функціонал. Він міститиме основну інформацію про охоронні прилади, їх 
актуальну ціну та наявність у різних постачальників, а також можливість додавати 
їх у список обраного. 
Особливістю додатку буде змога користувачів оформити підписку, створити 
особистий кабінет та отримувати ексклюзивні акційні пропозиції. З активною 
підпискою з’явиться можливість обрати необхідні охоронні системи у певного 
постачальника та замовити їх доставку. 
15 
Також однією з основних переваг web-додатку буде можливість знайти 
найближчі магазини охоронних приладів відповідно до локації користувача та 
переглянути акційні пропозиції. 
1.2 Опис ідеї стартапу  
Метою створення стартапу є вирішення проблеми забезпечення зручного 
доступу до якісних охоронних приладів і систем сигналізації. Основна задача – 
створення продукту, що допоможе користувачам легко знайти, порівняти та 
придбати охоронне обладнання. 
Ідея стартапу полягає у створенні web-додатку для продажу охоронних 
приладів і систем сигналізації. Web-додаток міститиме основну інформацію про 
товари, їх актуальну ціну та наявність у різних постачальників, а також можливість 
додавати їх у список обраного. 
Для початку роботи з додатком користувачам необхідно буде 
зареєструватися та авторизуватися, створивши власний кабінет. Особистий кабінет 
користувача дозволить визначити версію додатку (безкоштовну чи повну) та 
підписку. В особистому кабінеті користувачі зможуть додавати та редагувати 
особисті дані, змінювати пароль, переглядати та редагувати список обраних 
товарів, додавати та змінювати дані банківської карти, керувати підпискою, 
додавати чи змінювати адресу доставки, переглядати історію замовлень та 
отримувати промокоди на знижку. Також будуть доступні налаштування додатку, 
можливість звернутися до служби підтримки та інформація про додаток. 
На головній сторінці додатку відображатимуться товари з назвою, 
зображенням та найнижчою ціною, а також інформацією про постачальника. 
Натиснувши на товар, користувач зможе переглянути всі ціни на нього від різних 
постачальників у порядку зростання, а також додати товар у список «Обране». 
Головна сторінка також міститиме пошук та фільтри для сортування товарів за 
категоріями, ціною або постачальниками. 
16 
Одним із розділів додатку буде карта, на якій відображатимуться найближчі 
магазини охоронного обладнання відносно локації користувача. Натиснувши на 
магазин на карті, користувач побачить інформацію про магазин, його адресу, 
години роботи, відстань та інше. Обравши потрібний магазин, користувач зможе 
переглянути список товарів з цінами, акційні пропозиції або замовити доставку. 
Карта також міститиме пошук та фільтр магазинів за категоріями. 
Щоб замовити доставку товарів з категорії охоронних приладів і систем 
сигналізації, користувачі перейдуть у розділ магазинів, де відображатиметься 
перелік магазинів з можливістю замовлення доставки або перегляду акційних 
пропозицій. Натиснувши на потрібний магазин, користувачі зможуть обрати 
необхідні товари, додати їх у кошик та замовити доставку. Для успішного 
замовлення необхідно буде додати адресу доставки та способи оплати в 
особистому кабінеті користувача. 
Додаток буде розроблений для смартфонів на базі операційних систем IOS та 
Android та розміщений в магазинах мобільних додатків («App Store» та «Play 
Market»). Розповсюджуватиметься за схемою безкоштовного завантаження. 
Користувачі зможуть завантажити додаток на свій смартфон абсолютно 
безкоштовно. 
Отже, продукт стартапу – це web-додаток для продажу охоронних приладів і 
систем сигналізації. Додаток надаватиме наступний функціонал: 
– зручний та зрозумілий інтерфейс для взаємодії з основними елементами та 
функціями додатку;  
– наявність ексклюзивних акційних пропозицій для користувачів;  
– можливість додати необхідні товари в список «Обраних» та 
відслідковувати актуальні ціни у різних постачальників одночасно;  
– усі магазини відображаються на карті відповідно до геолокації 
користувача;  
– наявність актуальних цін та інформації про наявність товарів;  
– можливість замовити доставку;  
17 
– можливість обрати необхідний товар та відстежити його наявність у 
найближчих магазинах. 
Запланована підтримка програми протягом, як мінімум, 5 років після дати 
випуску, з оновленнями раз на місяць. 
1.3 Маркетингові дослідження та аналіз оточення стартапу  
Враховуючи проєктну ситуацію, при написанні роботи проведено аналіз 
оточення стартапу.  
Абревіатура PEST розшифровується як P (policy) – політичні фактори, E 
(economic) – економічні фактори, S (Social) – соціальні та суспільні фактори, T 
(Technical) – технологічні фактори [4]. Даний аналіз відображає поточні або 
очікувані тенденції в різноманітних сферах: технологічній, економічній, 
політичній, соціальній сферах. 
Вплив виявлених факторів на стартап було оцінено за шкалою:  
– 1 бал – фактор мало впливає і будь-яка зміна цього фактору не вплине на 
стартап; 
– 2 - 3 бали – тільки значні зміни факторів матимуть вплив на продажі та 
прибуток;  
– 4 - 5 балів – вплив даного фактору високий, будь-які коливання можуть 
викликати значні зміни в продажах і прибутку. 
Позитивний чи негативний вплив кожен фактор має на стартап показує знак 
«+» або «-» перед оцінкою. 
У таблиці 1.1 наведені дані PEST-аналізу стартапу, які буде використано при 
подальших маркетингових дослідженнях.  
Після визначення сильних та слабких сторін, можливостей та загроз було 
сформовано шляхи регулювання проєктної ситуації для подальшої розробки.  
Для того, щоб скористатися можливостями, потрібно:  
– розробити продукт;  
– вивести продукт на ринок;  
18 
– провести якісну рекламну кампанію;  
– займатися регулярними оновленнями та підтримкою продукту. 
Таблиця 1.1 – PEST-аналіз стартапу 
Політичні фактори Економічні фактори 
– Політична стабільність  +2 – Рівень оподаткування  -4 
– Ступінь державного +2 – Темп інфляції  -5 
регулювання економіки  – Загальна економічна  -2 
– Законодавча база -4 ситуація  
– Вибори на усіх рівнях влади -3 – Динаміка курсу гривні  -3 
– Антимонопольне  – Рівень безробіття  -2 
регулювання  -3 – Інвестиційна +2 
– Державне регулювання  привабливість 
конкуренції 1 
Соціальні фактори Технологічні фактори 
– Якість життя 1 – Нові патенти -2 
– Вплив ЗМІ +3 – Поява нових -5 
– Активність споживача +5 конкурентних технологій  
– Демографічні зміни -2 – Нові інформаційні -4 
– Рівень доходів населення -2 системи  
– Потреба у постійному 1 
навчанні, що обумовлена 
швидкими 
технологічними змінами 
 
На заваді скористатися можливостями може бути: 
– недостатній рівень кваліфікації команди стартапу;  
– неякісне виконання своїх обов’язків працівниками;  
– вихід на ринок нових конкурентів. 
Знизити загрози можна за рахунок: 
– проведення якісного аналізу ринку; 
– планування та управління ризиками;  
– відбір кваліфікованих спеціалістів в команду стартапу. 
У підсумку варто зазначити, що не дивлячись на перспективність стартапу, 
потрібно розглянути детальний розрахунок його реалізації. 
 
19 
1.4 Альтернативні ідеї реалізації стартапу та аналіз аналогів  
Розглянемо аналіз альтернативних варіантів web-додатків для реалізації ідеї 
стартапу: 
– Додаток для створення списку покупок і замовлення доставки по ньому.  
Переваги: економія часу, необхідного для закупівель; менша складність 
розробки.  
Недоліки: невелика функціональність; не вирішує поставлену проблему в 
повному обсязі. 
– Додаток для пошуку та аналізу цін на товари по штрихкоду.  
Переваги: можливість відслідковувати наявність та ціну товару у різних 
постачальників; можливість дізнатися повну інформацію про товар; невеликі 
витрати коштів та часу на розробку.  
Недоліки: не вирішує поставлену проблему в повному обсязі; допомагає 
лише у заощадженні коштів, не часу. 
– Додаток для відслідковування акційних пропозицій магазинів.  
Переваги: дозволяє вигідно придбати товар та зекономити кошти; невеликі 
витрати коштів та часу на розробку; зручно переглядати всі акційні пропозиції 
магазинів в одному місці.  
Недоліки: не вирішує поставлену проблему, має інформативний характер; 
замалий функціонал; може виявитися неактуальним на фоні конкурентів, що мають 
набагато більший функціонал. 
Усі ці альтернативи вирішують поставлену проблему лише частково (або 
економія коштів, або економія часу користувача), тому для реалізації стартапу був 
обраний варіант додатку, описаний у роботі. 
На ринку дуже мало подібних розробок, і вони мають більше недоліків, ніж 
переваг. Продукти конкурентів знаходяться у вищому ціновому сегменті та 
пропонують менший функціонал. 
У табл. 1.2 подано розглянуті аналоги та конкуренти стартапу: 
 
20 
Таблиця 1.2 – Аналіз аналогів та конкурентів стартапу 
Назва аналогу, 
Переваги Недоліки 
конкурента 
Додаток «SecureShop» Зручний інтерфейс для Обмежений вибір 
покупок. постачальників. 
Детальна інформація про Відсутність особистого 
охоронне обладнання. кабінету користувача. 
Оновлення цін раз на 
 
тиждень. 
Сайт «SafeMarket» Моніторинг цін на Має лише ознайомчий 
охоронне обладнання характер. 
щоденно. 
Вичерпна інформація про Інформація лише про 
постачальників. локальні постачальники. 
Сайт «GuardFind» Пошук обладнання по Має лише ознайомчий 
штрихкоду. характер. 
Додаток «SecureShop» Зручний інтерфейс для Інформація лише про 
покупок. локальні постачальники. 
З таблиці 1.2 видно, що основним конкурентом продукту даного стартапу є 
мобільний додаток «SecureShop». Варто зазначити, що він має більше недоліків, 
ніж переваг, порівняно з розроблюваним web-додатком. Решта проаналізованих 
аналогів мають обмежений функціонал і носять суто інформаційний характер. 
Висновки до розділу 1 
У цьому розділі визначено постановку задачі та обґрунтування проблеми.  
Проведено PEST-аналіз та порівняльний аналіз альтернативних ідей 
реалізації стартапу.  
 
 
 
 
 
21 
2 РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ СТАРТАПУ 
2.1 Зацікавлені сторони та їх вплив на стартап  
Для того, щоб досягти кінцевої мети щодо ефективності та розвитку стартапу, 
необхідно  провести аналіз зацікавлених сторін. Представимо всі зацікавлені 
сторони розроблюваного стартапу (рис. 2.1): 
 
Рисунок 2.1 – Зацікавлені сторони стартапу 
Розглянемо детальніше всіх учасників стартапу: 
– Ініціатор / Замовник / Власник / Інвестор / Менеджер – Волков Іван.  
Механізм участі: створення ідеї стартапу, планування, фінансування, 
контроль виконання стартапу, проведення рекламної кампанії, прийняття рішень 
на всіх етапах реалізації стартапу.  
Цілі: отримати продукт стартапу, досвід в управлінні проєктами, прибуток. 
Основна ціль – це успіх стартапу. 
– Органи влади – податкова служба, національна поліція.  
Механізм участі: надання реєстрації підприємства, оподаткування, 
використання для забезпечення безпеки людей. 
– Конкуренти – web-додаток «SecureShop».  
Механізм участі: конкуренція, пошук переваг та недоліків. 
22 
– Споживачі фінального продукту проекту – населення України.  
Механізм участі: придбання продукту стартапу, надання відгуків та 
рекомендацій.  
Цілі: отримати продукт, який задовольнить поставлені вимоги, покращить 
побут. 
– Постачальники – магазини охоронного обладнання, сервіси доставки.  
Механізм участі: надання інформації з баз-даних, укладення договорів про 
співпрацю.  
Цілі: залучити нових клієнтів, збільшити продажі, отримати прибуток. 
Пояснення: 
– Клієнти – кінцеві користувачі продукту стартапу. Продукт має відповідати 
вимогам та очікуванням користувачів. Маркетингові та рекламні кампанії мають 
сформувати у потенційних клієнтів уявлення про те, що все, що пропонується, є 
гарантією надійності та якості послуг.  
– Постачальники повинні бути партнерами, оскільки умови співпраці є 
взаємовигідними. Затримки з боку постачальника призведуть до затримки платежів 
замовником. Крім того, для постачальників важливо мати постійного клієнта, а 
замовник має можливість отримувати знижки.  
– Органи влади важко вплинути, тому їх слід враховувати у плані реагування 
на ризики, а також при плануванні стартапу, тобто притримуватися стратегії 
реагування та адаптації. 
2.2 Розробка концепції стартапу  
Сьогодні web-додатки використовуються майже в усіх сферах життя людей. 
Завдяки їм можна організовувати власне життя кожної людини та отримувати 
різноманітні послуги. Звісно, існує безліч програм, які відповідають певним 
потребам користувачів, забезпечуючи якісний та комфортний рівень життя.  
Мета стартапу: створення продукту, який допоможе користувачам зручно 
знайти, порівняти та придбати охоронне обладнання – web-додаток для продажу 
охоронних приладів і систем сигналізації. 
23 
Цілі стартапу: 
– отримати прибуток;  
– залучити клієнтів;  
– досягти великої кількості користувачів додатку. 
Основні критерії досягнення цілей стартапу подано в таблиці 2.1. 
Таблиця 2.1 – Основні критерії досягнення цілей стартапу 
№ Ціль Критерії 
1. Залучити клієнтів 5 000  осіб через 3 міс. після стартапу 
2. Отримати прибуток  50 000 грн через 6 міс. після стартапу 
3. Отримати кількість завантажень 10 000 разів через 6 міс. після 
додатку  стартапу 
Продукт стартапу: web-додаток для продажу охоронних приладів і систем 
сигналізації. 
Основний функціонал продукту стартапу повинен мати: 
– зручний та зрозумілий інтерфейс для взаємодії з основними елементами та 
функціями web-додатку;  
– наявність ексклюзивних акційних пропозицій для користувачів;  
– можливість додати необхідні товари в список «Обраних» та 
відслідковувати актуальні ціни у різних постачальників одночасно;  
– усі магазини відображаються на карті відповідно до геолокації 
користувача;  
– наявність актуальних цін та інформації про наявність товарів;  
– можливість замовити доставку;  
– можливість обрати необхідний товар та відстежити його наявність у 
найближчих магазинах. 
Критерії успішності стартапу: 
– наявність продукту стартапу (готовий, повністю функціонуючий web-
додаток);  
– нові клієнти (≥ 5 000 осіб);  
– відхилення від плану по стартапам ≤ 10%;  
24 
– кількість позитивних оцінок членів команди стартапу ≥ 70%. 
Обмеження стартапу: 
– стартапу має бути реалізовано не більше, ніж за 8 місяців;  
– бюджет не повинен перевищувати 300 000 грн. 
Допущення стартапу: 
– часове відхилення від плану реалізації стартапу не більше, ніж 2 місяці;  
– бюджет може бути перевищено максимум на 50 000 грн. 
2.3 Життєвий цикл стартапу 
Життєвий цикл (ЖЦ) стартапу розробки web-додатку для продажу 
охоронних приладів і систем сигналізації складається з наступних фаз: 
– ініціалізація;  
– планування;  
– реалізація;  
– завершення. 
Ключові фази стартапу, їх характеристика та перелік основних робіт 
виглядають наступним чином: 
Ініціалізація: 
– розробка та опрацювання загальної концепції та стратегії стартапу 
(розробка стратегії, визначення чітких цілей, завдань, вимог, можливостей, 
обмежень, очікуваних результатів стартапу);  
– розробка попереднього пакету основної документації по стартапу 
(підготовка статуту стартапу; попереднє бачення організаційної структури 
команди; погодження плану дій на початковий період);  
– формування команди;  
– розробка бізнес-плану;  
– прийняття рішення про реалізацію стартапу. 
25 
Планування: 
– коригування та затвердження попереднього пакету базової проєктної 
документації;  
– розробка та затвердження плану управління стартапом (розробка 
календарного плану; розробка плану виконання робіт (WBS); планування ресурсів);  
– встановлення комунікацій (розроблення процедур, регламентів, політик 
діяльності та комунікації команди стартапу; розроблення системи контролю 
інформації);  
– планування бюджету стартапу;  
– управління ризиками. 
Реалізація: 
– управління, контроль та координація ходу виконання стартапу;  
– виконання пакетів робіт;  
– вирішення конфліктів;  
– створення та узгодження технічного завдання (ТЗ), створення 
концептуальної схеми продукту;  
– розробка продукту (розробка дизайн-макету додатку; верстка, розробка 
основного функціоналу додатку; проведення тестування, виправлення помилок);  
– робота з постачальниками та органами влади (укладання договорів; 
реєстрація ФОП);  
– розробка кампанії по просуванню продукту. 
Завершення: 
– формальне завершення всіх етапів стартапу;  
– виведення продукту на ринок;  
– затвердження закриття стартапу (наказ про закриття стартапу);  
– передача продукту замовнику;   
– проведення аналізу результатів (з погляду цілей стартапу, ходу виконання 
стартапу, результатів стартапу);  
– архівація стартапу. 
26 
Результати стартапу за фазами життєвого циклу: 
Ініціалізація: 
– розроблена загальна концепція та стратегія стартапу;  
– узгоджений попередній пакет основної документації по стартапу та статут 
стартапу;  
– сформована команда стартапу. 
Планування: 
– затверджений план управління стартапом;  
– створений і затверджений план проведення рекламної кампанії;  
– встановлені комунікації та розроблена система контролю інформації. 
Реалізація: 
– створені та узгоджені ТЗ та концептуальна схема продукту;  
– виконані пакети робіт;  
– розроблений, протестований web-додаток;  
– створені рекламні сторінки та запущена рекламна кампанія. 
Завершення: 
– наказ про закриття стартапу;  
– архівація стартапу;  
– розпуск команди; 
– закриті контракти. 
Визначимо детальний зміст фаз ЖЦ стартапу з тривалістю та ключовими 
віхами (табл. 2.2). 
Таблиця 2.2 – Зміст фаз життєвого циклу стартапу 
Фаза Ініціалізація Планування Реалізація Завершення 
Тривалість 
20 25 90 20 
фази (дні) 
Перелік 
    
основних робіт 
– Формування – Планування – Реєстрація – Розміщення 
 
команди змісту ФОП web-додатку 
27 
Фаза Ініціалізація Планування Реалізація Завершення 
в магазинах 
– Формалізація – Планування – Розробка – Розпуск 
ідеї трудових концепту команди  
ресурсів 
– Аналіз ринку – Планування – Розробка ТЗ – Архівація 
 
бюджету стартапу 
– Розробка – Планування – Вибір – Аналіз 
 
бізнес-плану ризиків технології стартапу 
– Планування – Проєктування 
 якості архітектури   
web-додатку 
– Планування – Створення 
 часу структури web-   
додатку 
– Планування – Розробка 
   
комунікацій дизайну 
– Планування – Створення 
   
закупівель прототипу 
  – Тестування   
– Заключення 
договорів з 
    
постачальника
ми 
– Реалізація web-
    
додатку 
– Створення 
  рекламних   
сторінок 
 – Запуск 
   
реклами 
28 
Фаза Ініціалізація Планування Реалізація Завершення 
Ключові віхи Прийняте Всі плани Готовий web- Стартап закритий 
рішення стартапу додаток 
замовником затверджені 
замовником 
Можливі Ідея може Планування Наявних Продукт може 
проблеми виявитися може бути не ресурсів може виявитися 
недоцільною і дуже якісним і не вистачити недостатньо якісним, 
неактуальною точним через для успішної функціональним, 
для реалізації недостатню реалізації конкурентоспромож-
кваліфікацію продукту ним, чи 
проєктного стартапу неактуальним 
менеджера 
Отже, тривалість всього ЖЦ стартапу становить 155 робочих днів або 
наближено 7 місяців. Обмеження за часом виконання стартапу – 8 місяців, тому 
запланована тривалість стартапу відповідає встановленому обмеженню. Фаза 
ініціалізації триває 20 робочих днів, фаза планування – 25 робочих днів, фаза 
реалізації – 90 робочих днів, фаза завершення – 20 робочих днів. 
Ефективність стартапу оцінюватиметься рівнем прибутку та кількістю нових 
клієнтів після реалізації продукту. 
Висновки до розділу 2 
У розділі розроблено концепцію стартапу: цілі та завдання, критерії 
успішності, обмеження та допущення.  
Проведено аналіз зацікавлених сторін, в результаті якого визначено механізм 
участі та цілі кожного учасника.  
Визначено про позитивний вплив зацікавлених сторін на стартап.  
Обґрунтовано стратегічний план стартапу. 
Сформовано фази ЖЦ та зроблений прогноз очікуваних результатів кожної 
фази стартапу. 
 
29 
3 ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ 
3.1 Планування змісту стартапу 
Для планування змісту будь-якого стартапу потрібно визначити кінцевий 
результат, а саме – продукту стартапу. В якості продукту стартапу виступає web-
додаток для продажу охоронних приладів і систем сигналізації. 
Наступним кроком потрібно визначити високорівневі вимоги до кінцевого 
результату стартапу (табл. 3.1). 
Таблиця 3.1 – Високорівневі вимоги до кінцевого результату стартапу 
№ Назва вимоги 
1 Наявність ексклюзивних акційних пропозицій для користувачів. 
Можливість додавання необхідних товарів в список «Обраних» та 
2 
одночасно відслідковувати актуальні ціни у різних постачальників. 
Усі магазини відображаються на карті відповідно до геолокації 
3 
користувача. 
4 Наявність актуальних цін та інформації про наявність товарів. 
5 Можливість замовити доставку. 
Можливість обрати необхідний товар та відстежити його наявність у 
6 
найближчих магазинах. 
Управління змістом стартапу включає в себе процес забезпечення лише тих 
робіт, які необхідні для успішної реалізації стартапу. Процес управління змістом 
стартапу включає: планування змісту, визначення змісту, побудова WBS, 
підтвердження змісту та управління змістом [5].  
Основними роботами зі стартапу, що розробляється, є: 
– розробка проєктної документації та узгодження стартапу;
– формування стратегії стартапу;
– створення ТЗ;
– створення концептуальної схеми продукту;
30 
– розробка дизайну продукту;
– розробка основного функціоналу продукту;
– тестування продукту стартапу;
– підписання документації про передачу продукту замовнику;
– запуск продукту в комерційну експлуатацію;
– розробка та проведення рекламної кампанії по просуванню продукту
стартапу. 
На основі наведеного переліку створено структуру декомпозиції робіт (WBS) 
стартапу. 
WBS визначає роботи, що необхідні для досягнення цілей розробленого 
стартапу [6]. При цьому з’ясовуються терміни виконання ієрархічно 
взаємопов’язаних, орієнтованих на результат елементів всіх робіт. 
Решта рівнів декомпозиції забезпечують послідовну деталізацію змісту 
стартапу, дозволяючи оцінити об’єм виконаних робіт, засвоєний бюджет і 
виконання у відповідності до встановлених термінів [6]. 
Пакетам робіт нижчого рівня повинні відповідати менші за об’ємами роботи. 
Це значно спрощує оцінку відсотку виконання та дозволяє більш чітко визначити 
наступні кроки з метою досягнення цілей стартапу. 
Структура декомпозиції робіт містить наступні характеристики: 
– опис змісту робіт в стартапі;
– визначає весь об’єм робіт стартапу;
– сформована як ієрархічна структура;
– має об’єктивний або визначальний результат, який розглядається як
результат роботи по пакету та сукупність результатів робіт.
Правила, які потрібно враховувати при розробці WBS стартапу [6]: 
– забезпечення досягнення кінцевого результату кожним елементом WBS;
– кожен елемент WBS повинен представляти набір усіх підпорядкованих
елементів, які перераховані безпосередньо під ним; 
– декомпозиція результатів, від верхнього рівня до нижнього, повинна мати
логічний зв'язок; 
31 
– унікальність результатів пакетів;
– гнучкість процесу розробки WBS, враховуючи зміну обсягу робіт стартапу.
Звісно, що процес контролю змін є важливим кроком для кожного стартапу з 
метою документування змін стартапу. Коли зміст стартапу змінюється, то WBS 
необхідно переглянути;  
– узгодженість кожного елементу WBS з відповідними елементами
підрядника; 
– усі види робіт повинні відповідати організаційній структурі та структурі
витрат; 
– з WBS має бути виключене дублювання робіт.
Структуру розподілу робіт (WBS) можна розробити «з нуля» або 
використовуючи компоненти вже створеної WBS з раніше реалізованого подібного 
стартапу [6]. 
Під час розробки WBS стартапу, перш за все, потрібно визначити кінцевий 
результат стартапу, а саме – створенння та впровадження web-додатку для продажу 
охоронних приладів і систем сигналізації. 
Другим кроком є визначення основних пакетів робіт і підпорядкованих їм 
завдань, які необхідні для отримання кінцевого результату (продукту). 
Далі необхідно визначити тривалість робіт та зв’язки між ними. Деякі роботи 
можуть виконуватися одночасно, інші ж тільки після завершення попередніх. 
Кінцева WBS [6] подана в таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2 – WBS стартапу 
№ 1-го № 2-го № 3-го Оцінка 
Назва роботи 
рівня рівня рівня тривалості 
1 Розробка web-додатку "SecureShop" 118 днів 
1.1 Ініціація 27 днів 
1.1.1 Формалізація ідеї 10 днів 
1.1.2 Аналіз ринку 12 днів 
1.1.3 Розробка бізнес-плану 5 днів 
1.1.4 Прийняте рішення замовником 0 днів 
32 
№ 1-го № 2-го № 3-го Оцінка 
Назва роботи 
рівня рівня рівня тривалості 
1.2 Планування 32 дні 
1.2.1 Планування якості 4 дні 
1.2.2 Планування змісту 3 дні 
1.2.3 Планування трудових ресурсів 5 днів 
1.2.4 Планування бюджету 3 дні 
1.2.5 Планування часу 4 дні 
1.2.6 Планування ризиків 4 дні 
1.2.7 Планування комунікацій 3 дні 
1.2.8 Планування закупівель 6 днів 
Всі плани стартапу затверджені 
1.2.9 0 днів 
замовником 
1.3 Реалізація 47 днів 
1.3.1 Реєстрація ФОП 5 днів 
1.3.2 Розробка концепту 7 днів 
1.3.3 Розробка ТЗ 4 дні 
1.3.4 Вибір технології 4 дні 
Проектування архітектури web-
1.3.5 7 днів 
додатку 
1.3.6 Створення структури web-додатку 14 днів 
1.3.7 Розробка дизайну 10 днів 
1.3.8 Створення прототипу 10 днів 
1.3.9 Тестування 7 днів 
Заключення договорів з 
1.3.10 7 днів 
постачальниками 
1.3.11 Реалізація web-додатку 10 днів 
1.3.12 Створення рекламних сторінок 5 днів 
1.3.13 Запуск реклами 7 днів 
33 
№ 1-го № 2-го № 3-го Оцінка 
Назва роботи 
рівня рівня рівня тривалості 
1.3.14 Готовий web-додаток 0 днів 
1.4 Завершення 12 днів 
1.4.1 Розміщення web-додатку в магазинах 5 днів 
1.4.2 Архівація стартапу 4 дні 
1.4.3 Аналіз стартапу 3 дні 
1.4.4 Стартап закритий 0 днів 
Оскільки на даному етапі неврахований об’єм ресурсів на виконання кожної 
задачі, тому тривалість робіт є наближеною, а не точною. 
3.2 Організаційна структура стартапу 
Команда стартапу – це певна група людей, які разом працюють над 
досягненням спільної мети, реалізацією проєкту та підпорядковані керівнику 
(менеджеру) стартапу [5]. 
Основними організаційними завданнями побудови проєктної команди 
стартапу є:  
– створення професійно-стимулюючого оточення;
– здійснення грамотного керівництва по управлінню проєктами;
– забезпечення команди кваліфікованим технічним персоналом;
– забезпечення підтримки керівництва і стабільно сприятливого
навколишнього середовища. 
Учасники команди повинні відчувати себе частиною команди стартапу та 
попередньо виробивши спільні цінності й норми, як команда. 
Основні шляхи для побудови та розвитку команди стартапу: 
– аналіз та підбір членів команди з точки зору психологічної сумісності;
– проведення семінарів, організація курсів.
Основні функції менеджера стартапу: 
– визначити організаційну структуру команди;
34 
– розподілити функціональні обов’язки;
– забезпечити своєчасне планування і розподіл роботи;
– чітко пояснити основні цілі та завдання, долати перешкоди та уникати
конфліктів. 
Команда стартапу складається з однієї людини, яка бере на себе всі ролі: 
проєктного менеджера, головного програміста, програміста, дизайнера, 
маркетолога, тестувальника та юриста. Ця людина є керівником стартапу і 
відповідальна за всі аспекти його реалізації. 
На основі розроблених організаційної структури виконавців стартапу та 
структури декомпозиції робіт розподіляється відповідальність по основним 
проєктним роботам. Потім формується матриця відповідальності, в якій 
визначаються ролі виконавця у різних роботах та фазах стартапу (табл. 3.3). 
Таблиця 3.3 – Матриця відповідальності 
№ Задачі Відповідальний виконавець 
1 1.1.2 Формалізація ідеї RP 
2 1.1.3 Аналіз ринку RP 
3 1.1.4 Розробка бізнес-плану RP 
4 1.2.1 Планування якості RP 
5 1.2.2 Планування змісту RP 
6 1.2.3 Планування трудових ресурсів RP 
7 1.2.4 Планування бюджету RP 
8 1.2.5 Планування часу RP 
9 1.2.6 Планування ризиків RP 
10 1.2.7 Планування комунікацій RP 
11 1.2.8 Планування закупівель RP 
12 1.3.1 Реєстрація ФОП RP 
13 1.3.2 Розробка концепту RP 
35 
№ Задачі Відповідальний виконавець 
14 1.3.3 Розробка ТЗ RP 
15 1.3.4 Вибір технології RP 
16 1.3.5 Проєктування архітектури web-додатку RP 
17 1.3.6 Створення структури web-додатку RP 
18 1.3.7 Розробка дизайну RP 
19 1.3.8 Створення прототипу RP 
20 1.3.9 Тестування RP 
21 1.3.10 Заключення договорів з 
RP 
постачальниками 
22 1.3.11 Реалізація web-додатку RP 
23 1.3.12 Створення рекламних сторінок RP 
24 1.3.13 Запуск реклами RP 
25 1.4.1 Розміщення додатку в магазинах RP 
26 1.4.2 Архівація стартапу RP 
27 1.4.3 Аналіз стартапу RP 
28 1.4.4 Стартап закритий RP 
де R – Відповідальний   P – Виконавець. 
3.3 Розробка календарного плану  стартапу 
Загальною функцією календарного планування є визначення та фіксування 
календарних дат виконання усіх робіт з метою координації діяльності виконавця, 
залученого до стартапу та забезпечення його успішного завершення. 
Основні цілі календарного планування: 
– контроль ходу виконання стартапу;
– забезпечення своєчасного надходження фінансування;
36 
– своєчасне забезпечення ресурсами, визначення ступеню завантаження
ресурсів, коригування;
– забезпечення своєчасного виконання стартапу.
Розробка календарного плану стартапу завжди носить ітеративний характер, 
оскільки в ході роботи необхідно неодноразово повертатися до попередніх етапів 
для уточнення і наближення їх до реальності [7]. 
Розроблений на даному етапі календарний план стартапу є першим 
наближенням прогнозу до його реалізації. У процесі реалізації стартапу цей 
прогноз уточнюється з урахуванням як фактичного, так і планового виконання 
показників ефективності стартапу. В ідеалі фактичний стан стартапу має 
відповідати його прогнозу наприкінці стартапу. 
Переваги сучасних систем управління проєктами особливо проявляються в 
процесі створення календарного плану стартапу та можливостей швидкого 
прогнозування його реалізації. 
Приступаючи до календарного планування, необхідно визначити повний 
перелік робіт та пакетів робіт. Результати пакетів робіт повинні бути унікальними, 
але відрізнятися від результатів пакетів робіт того ж самого рівня.  
При розробці календарного плану стартапу в роботі використано розроблену 
структуру декомпозиції робіт стартапу для створення web-додатку з продажу 
охоронних приладів і систем сигналізації. Всі завдання виконує одна особа, яка є 
відповідальною за стартап. Повний перелік пакетів робіт та робіт стартапу подано 
в табл. 3.4. 
Таблиця 3.4 – Повний перелік пакетів робіт та робіт стартапу 
Фаза Завдання Тривалість 
Ініціалізація 27 днів 
Формалізація ідеї 10 днів 
Аналіз ринку 12 днів 
Розробка бізнес-плану 5 днів 
Прийняте рішення замовником 0 днів 
37 
Фаза Завдання Тривалість 
Планування 32 дні 
Планування якості 4 дні 
Планування змісту 3 дні 
Планування трудових ресурсів 5 днів 
Планування бюджету 3 дні 
Планування часу 4 дні 
Планування ризиків 4 дні 
Планування комунікацій 3 дні 
Планування закупівель 6 днів 
Всі плани проекту затверджені 0 днів 
Реалізація 47 днів 
Реєстрація ФОП 5 днів 
Розробка концепту 7 днів 
Розробка ТЗ 4 дні 
Вибір технології 4 дні 
Проєктування архітектури web-додатку 7 днів 
Створення структури web-додатку 14 днів 
Розробка дизайну 10 днів 
Створення прототипу 10 днів 
Тестування 7 днів 
Заключення договорів з постачальниками 7 днів 
Реалізація web-додатку 10 днів 
Створення рекламних сторінок 5 днів 
Запуск реклами 7 днів 
38 
Фаза Завдання Тривалість 
Завершення 12 днів 
Розміщення додатку в магазинах 5 днів 
Архівація стартапу 4 дні 
Аналіз стартапу 3 дні 
Стартап закритий 0 днів 
Загальна тривалість: 118 днів. 
Після складання переліку робіт стартапу необхідно визначити їх тривалість. 
Поле часової діаграми містить лінії діаграми, які одночасно починаються та 
закінчуються.  
Наступним кроком є визначення тривалості виконання (дата початку і дата 
закінчення або тривалість роботи) підлеглих робіт. Визначити дату початку роботи 
найпростіше за допомогою календаря, який відкривається в комірці стовпця 
«Start», що навпроти назви роботи. 
 Після визначення тривалості робіт отримали перелік робіт. Його вигляд 
представлено в табл. 3.5: 
Таблиця 3.5 – Перелік робіт одночасно з визначеними датами початку і закінчення 
Дата Дата 
Фаза Завдання Тривалість 
початку закінчення 
Ініціалізація 27 днів 01-12-2024 27-12-2024 
Формалізація ідеї 10 днів 01-12-2024 11-12-2024 
Аналіз ринку 12 днів 12-12-2024 24-12-2024 
Розробка бізнес-плану 5 днів 25-12-2024 29-12-2024 
Прийняте рішення замовником 0 днів 30-12-2024 30-12-2024 
Планування 32 дні 31-12-2024 31-01-2025 
Планування якості 4 дні 31-12-2024 03-01-2025 
Планування змісту 3 дні 04-01-2025 06-01-2025 
Планування трудових ресурсів 5 днів 07-01-2025 11-01-2025 
39 
Дата Дата 
Фаза Завдання Тривалість 
початку закінчення 
Планування бюджету 3 дні 12-01-2025 14-01-2025 
Планування часу 4 дні 15-01-2025 18-01-2025 
Планування ризиків 4 дні 19-01-2025 22-01-2025 
Планування комунікацій 3 дні 23-01-2025 25-01-2025 
Планування закупівель 6 днів 26-01-2025 31-01-2025 
Всі плани стартапу затверджені 0 днів 31-01-2025 31-01-2025 
Реалізація 47 днів 01-02-2025 20-03-2025 
Реєстрація ФОП 5 днів 01-02-2025 05-02-2025 
Розробка концепту 7 днів 06-02-2025 12-02-2025 
Розробка ТЗ 4 дні 13-02-2025 16-02-2025 
Вибір технології 4 дні 17-02-2025 20-02-2025 
Проектування архітектури 
7 днів 21-02-2025 27-02-2025 
web-додатку 
Створення структури web-додатку 14 днів 28-02-2025 13-03-2025 
Розробка дизайну 10 днів 14-03-2025 23-03-2025 
Створення прототипу 10 днів 24-03-2025 02-04-2025 
Тестування 7 днів 03-04-2025 09-04-2025 
Заключення договорів з 
7 днів 10-04-2025 16-04-2025 
постачальниками 
Реалізація web-додатку 10 днів 17-04-2025 27-04-2025 
Створення рекламних сторінок 5 днів 28-04-2025 02-05-2025 
Запуск реклами 7 днів 03-05-2025 09-05-2025 
Завершення 12 днів 10-05-2025 21-05-2025 
Розміщення web-додатку в магазинах 5 днів 10-05-2025 14-05-2025 
Архівація стартапу 4 дні 15-05-2025 18-05-2025 
Аналіз пстартапу 3 дні 19-05-2025 21-05-2025 
Стартап закритий 0 днів 21-05-2025 21-05-2025 
Загальна тривалість: 118 днів. 
40 
Завершальним кроком у плануванні робіт стартапу є встановлення 
взаємозв’язку між роботами.  
Для зв'язування робіт використовують основні інструменти: вказування 
попередника. При складанні календарного плану стартапу використано інструмент 
вказування попередника роботи. 
Існує чотири типи зв’язків між роботами: старт до старту (Start to Start (SS)), 
фініш до фінішу (Finish to Finish (FF)), фініш до старту (Finish to Start (FS)) та старт 
до фінішу (Start to Finish (SF)) [4]. За замовчуванням зв’язок між роботами стартапу 
є послідовним. 
Типи часових меж роботи, які необхідно враховувати при встановленні 
зв'язку між роботами [8]: 
– As Late As Possible (ALAP) – так пізно, як це можливо;
– As Soon As Possible (ASAP) – так швидко, як це можливо;
– Finish No Earlier Than (FNET) – фініш не раніше, ніж;
– Finish No Later Than (FNLT) – фініш не пізніше, ніж;
– Must Finish On (MFO) – фініш на визначену дату;
– Must Start On (MSO) – старт визначеної дати;
– Start No Earlier Than (SNET) – старт не раніше, ніж;
– Start No Later Than (SNLT) – старт не пізніше, ніж.
Крім чцього необхідно враховувати конкретні дати для часових обмежень. 
Для кожного типу обмеження потрібно ввести лише кілька часових 
параметрів.  
На початку визначення зв'язків між роботами стартапу встановлено 
обмеження типу ASAP для всіх робіт, які пізніше були скориговані для окремих 
робіт. Після виконання зв’язків робіт календарний план стартапу має такий вигляд 
(табл. 3.6): 
41 
Таблиця 3.6 – Календарний план стартапу з виконаними зв’язками 
Фаза Завдання Тривалість Дата Дата Попередник 
початку закінчення 
Ініціалізація 27 днів 01-12- 27-12-2024 
2024 
Формалізація ідеї 10 днів 01-12- 11-12-2024 1 
2024 
Аналіз ринку 12 днів 12-12- 24-12-2024 2 
2024 
Розробка бізнес-плану 5 днів 25-12- 29-12-2024 3 
2024 
Прийняте рішення 0 днів 30-12- 30-12-2024 4 
замовником 2024 
Планування 32 дні 31-12- 31-01-2025 
2024 
Планування якості 4 дні 31-12- 03-01-2025 5 
2024 
Планування змісту 3 дні 04-01- 06-01-2025 6 
2025 
Планування трудових 5 днів 07-01- 11-01-2025 7 
ресурсів 2025 
Планування бюджету 3 дні 12-01- 14-01-2025 8 
2025 
Планування часу 4 дні 15-01- 18-01-2025 9 
2025 
Планування ризиків 4 дні 19-01- 22-01-2025 10 
2025 
Планування комунікацій 3 дні 23-01- 25-01-2025 11 
2025 
Планування закупівель 6 днів 26-01- 31-01-2025 12 
2025 
42 
Фаза Завдання Тривалість Дата Дата Попередник 
початку закінчення 
Всі плани стартапу 0 днів 31-01- 31-01-2025 13 
затверджені 2025 
Реалізація 47 днів 01-02- 20-03-2025 
2025 
Реєстрація ФОП 5 днів 01-02- 05-02-2025 14 
2025 
Розробка концепту 7 днів 06-02- 12-02-2025 15 
2025 
Розробка ТЗ 4 дні 13-02- 16-02-2025 16 
2025 
Вибір технології 4 дні 17-02- 20-02-2025 17 
2025 
Проектування архітектури 7 днів 21-02- 27-02-2025 18 
web-додатку 2025 
Створення структури web- 14 днів 28-02- 13-03-2025 19 
додатку 2025 
Розробка дизайну 10 днів 14-03- 23-03-2025 20 
2025 
Створення прототипу 10 днів 24-03- 02-04-2025 21 
2025 
Тестування 7 днів 03-04- 09-04-2025 22 
2025 
Заключення договорів з 7 днів 10-04- 16-04-2025 23 
постачальниками 2025 
Реалізація web-додатку 10 днів 17-04- 27-04-2025 24 
2025 
Створення рекламних 5 днів 28-04- 02-05-2025 25 
сторінок 2025 
43 
Фаза Завдання Тривалість Дата Дата Попередник 
початку закінчення 
Запуск реклами 7 днів 03-05- 09-05-2025 26 
2025 
Завершення 12 днів 10-05- 21-05-2025 
2025 
Розміщення web-додатку в 5 днів 10-05- 14-05-2025 27 
магазинах 2025 
Архівація стартапу 4 дні 15-05- 18-05-2025 28 
2025 
Аналіз стартапу 3 дні 19-05- 21-05-2025 29 
2025 
Стартап закритий 0 днів 21-05- 21-05-2025 30 
2025 
Загальна тривалість: 118 днів. 
Таким чином, календарний план стартапу з виконаними зв'язками між 
роботами забезпечує логічну послідовність й точність у реалізації стартапу по 
створенню web-додатку з продажу охоронних приладів і систем сигналізації, 
відповідальна за який одна особа. 
3.4 Планування трудових та матеріальних ресурсів стартапу 
Далі в процесі планування стартапу потрібно вказати відповідні ресурси, які 
будуть використовуватися для виконання кожного виду роботи. Під ресурсами у 
стартапі розуміють робочу силу, обладнання, матеріали та гроші, що необхідні для 
виконання робіт, і є передумовами для реалізації будь-якого стартапу. Дуже 
важливим питанням є складання та оцінка потреб у ресурсах, умов їх надходження 
та забезпечення їх повного та ефективного використання [8]. 
Планування ресурсів починається з визначення того, що є ресурсами, тобто 
складання переліку людей і обладнання, необхідних для виконання проєктних 
робіт. Це можна зробити двома способами:  
44 
– призначати ресурси для кожної роботи, таким чином формуючи їх перелік;
– скласти перелік ресурсів, за допомогою якого призначати ресурси до робіт.
Оскільки відомі всі ресурси стартапу, простіше використати другий спосіб з 
наведених вище. Використовуючи відповідні меню “View”, “Resource Sheet”, на 
екрані з'явиться таблиця ресурсів усіма доступними характеристиками:  
– Resource Name – назва ресурсу;
– Type – тип (працівник, матеріал);
– Material Label – позначення матеріалу;
– Initials – абревіатура працівника;
– Group – група;
– Max. Units – максимальна “задіяність”;
– Std. Rate – звичайний тариф оплати (протягом робочого часу);
– Ovt. Rate – тариф оплати за роботу в неробочий час;
– Cost/Use – одноразові витрати;
– Accrue At – форма оплати (аванс, погодинно, по факту);
– Base Calendar – базовий календар ресурсу;
– Code – код ресурсу.
При повному використанні ресурсу для виконання робіт у стартапі, 
необхідно в комірці “Units” поставити значення (100%). Відповідно, при 
частковому використанні, необхідно вказати саме відсоток його використання в 
стартапі. Ресурси стартапу та їх розподіл представлено в табл. 3.7. 
Таблиця 3.7 – Ресурси стартапу та їх розподіл 
Назва Тип Ініціа Макс Стандар Тариф Вартість/викори Нарахув Базовий К Призначе-
ресурсу ли один тний понаднорм стання ання кален- о ний ресурс 
иці тариф овий дар д по задачах 
All-in-One Робот 500 Пропорці Стандарт 00 – Формаліза
AOM 100% 750 грн/год - 
Manager а грн/год йно ний 1 ція ідеї
– Аналіз
ринку
– Розробка
бізнес-
плану
45 
Назва Тип Ініціа Макс Стандар Тариф Вартість/викори Нарахув Базовий К Призначе-
ресурсу ли один тний понаднорм стання ання кален- о ний ресурс 
иці тариф овий дар д по задачах 
– Прийняте
рішення
- 
замовни-
ком
– Плануван
ня якості
– Плануван
ня змісту
– Плануван
ня
трудових
ресурсів
– Плануван
ня
бюджету
– Плануван-
ня часу
– Плануван-
ня ризиків
– Плануван
ня
комуніка-
цій
– Планування 
закупівель
– Реєстрація
ФОП
– Розробка
концепту
– Розробка
ТЗ
– Вибір
технології
46 
Назва Тип Ініціа Макс Стандар Тариф Вартість/викори Нарахув Базовий К Призначе-
ресурсу ли один тний понаднорм стання ання кален- о ний ресурс 
иці тариф овий дар д по задачах 
– Проєктуван
ня
архітекту
ри додатку
– Створення
структури
додатку
– Розробка
дизайну
– Створення
прототипу
– Тестування
– Заключення 
договорів з 
постачальн
иками
– Реалізація
додатку
– Створення
рекламних
сторінок
– Запуск
реклами
– Розміщен-
ня додатку 
в
магазинах
– Архівація
стартапу
– Аналіз
стартапу
– Стартап
закритий
47 
Назва Тип Ініціа Макс Стандар Тариф Вартість/викори Нарахув Базовий К Призначе-
ресурсу ли один тний понаднорм стання ання кален- о ний ресурс 
иці тариф овий дар д по задачах 
Інфрастру Матер SI 100% - - 50000 грн. Відразу Стандарт
00
ктура іал ний - 
2 
серверів 
Таким чином, всі роботи стартапу виконуються однією людиною, яка 
виконує роль All-in-One Manager, використовуючи ресурс Server Infrastructure для 
розробки web-додатку з продажу охоронних приладів і систем сигналізації. 
Призначення ресурсів до робіт стартапу. 
Після визначення ресурсів стартапу можна почати призначати ресурси до 
робіт. Для цього потрібно навести курсор на комірку з назвою роботи, натиснувши 
двічі ліву кнопку миші.  
На екрані з’явиться діалогове вікно “Task Information”. В ньому потрібно 
зайти у вкладку “Resource”, вибравши з переліку кілька доступних ресурсів, 
необхідних для виконання цієї роботи (табл. 3.8). 
Таблиця 3.8 – Перелік доступних ресурсів стартапу для призначення 
Назва Тип Ініціа Макс Стандарт Тариф Вартість/ Нараху- Базовий 
К
ресурсу ли одини ний тариф понад- використа вання кален-
о 
ці нормов ння дар 
д 
ий 
All-in-One Робота AOM 100% 500 750 Пропорці Стандарт 00
- 
Manager грн./год грн./год йно ний 1 
Інфраструкт Матері SI 100% 50000 грн. Відразу Стандарт 00
- - 
ура серверів ал ний 2 
Аналогічно можна призначати ресурси, натиснувши лівою кнопкою миші на 
комірку поруч із датою закінчення роботи у стовпці “Resource names” (табл. 3.9). 
48 
Таблиця 3.9 – Присвоєння ресурсу до роботи 
Назва роботи Призначений ресурс 
– Формалізація ідеї All-in-One Manager 
– Аналіз ринку All-in-One Manager 
– Розробка бізнес-плану All-in-One Manager 
– Прийняте рішення замовником All-in-One Manager 
– Планування якості All-in-One Manager 
– Планування змісту All-in-One Manager 
– Планування трудових ресурсів All-in-One Manager 
– Планування бюджету All-in-One Manager 
– Планування часу All-in-One Manager 
– Планування ризиків All-in-One Manager 
– Планування комунікацій All-in-One Manager 
– Планування закупівель All-in-One Manager 
– Реєстрація ФОП All-in-One Manager 
– Розробка концепту All-in-One Manager 
– Розробка ТЗ All-in-One Manager 
– Вибір технології All-in-One Manager 
– Проектування архітектури web-додатку All-in-One Manager 
– Створення структури web-додатку All-in-One Manager 
– Розробка дизайну All-in-One Manager 
– Створення прототипу All-in-One Manager 
– Тестування All-in-One Manager 
– Заключення договорів з постачальниками All-in-One Manager 
– Реалізація web-додатку All-in-One Manager 
– Створення рекламних сторінок All-in-One Manager 
– Запуск реклами All-in-One Manager 
– Розміщення web-додатку в магазинах All-in-One Manager 
– Архівація стартапу All-in-One Manager 
49 
Назва роботи Призначений ресурс 
– Аналіз стартапу All-in-One Manager 
– Стартап закритий All-in-One Manager 
Після присвоєння ресурсів, їх назви відображаються на діаграмі поруч з 
лініями робіт (табл. 3.10). 
Таблиця 3.10 – Відображення призначених роботам ресурсів на часовій діаграмі 
Назва роботи Призначений ресурс 
– Формалізація ідеї All-in-One Manager 
– Аналіз ринку All-in-One Manager 
– Розробка бізнес-плану All-in-One Manager 
– Прийняте рішення замовником All-in-One Manager 
– Планування якості All-in-One Manager 
– Планування змісту All-in-One Manager 
– Планування трудових ресурсів All-in-One Manager 
– Планування бюджету All-in-One Manager 
– Планування часу All-in-One Manager 
– Планування ризиків All-in-One Manager 
– Планування комунікацій All-in-One Manager 
– Планування закупівель All-in-One Manager 
– Реєстрація ФОП All-in-One Manager 
– Розробка концепту All-in-One Manager 
– Розробка ТЗ All-in-One Manager 
– Вибір технології All-in-One Manager 
– Проектування архітектури додатку All-in-One Manager 
– Створення структури web-додатку All-in-One Manager 
– Розробка дизайну All-in-One Manager 
– Створення прототипу All-in-One Manager 
– Тестування All-in-One Manager 
– Заключення договорів з постачальниками All-in-One Manager 
50 
Назва роботи Призначений ресурс 
– Реалізація web-додатку All-in-One Manager 
– Створення рекламних сторінок All-in-One Manager 
– Запуск реклами All-in-One Manager 
– Розміщення web-додатку в магазинах All-in-One Manager 
– Архівація стартапу All-in-One Manager 
– Аналіз стартапу All-in-One Manager 
– Стартап закритий All-in-One Manager 
Таким чином, після визначення ресурсів стартапу, всі ресурси було 
призначено до відповідних робіт для забезпечення ефективного управління 
стартапом по створенню web-додатку з продажу охоронних приладів і систем 
сигналізації. 
Вирішення конфліктів у ресурсі. 
Після призначення ресурсів роботам можна оцінити перевантаження, 
скориставшись графіком перевантаження ресурсів. Наявність перевантаження 
ресурсів можна переглянути на листі ресурсів Resource sheet (табл. 3.11): 
Таблиця 3.11 – Маркування перевантажених ресурсів 
Назва Тип Ініці Макс. Стандар- Тариф Вартість/ Нараху Базо- Статус 
К
ресурсу али одини тний понаднор- викори- вання вий 
о 
ці тариф мовий стання календ
д 
ар 
All-in- Робо AO 100% 500 750 - Пропор Станда 0 Перевант
One та M грн./год грн./год ційно ртний 0 ажений 
Manager 1 
Інфрастр Мате SI 100% - - 50000 Відразу Станда 0 Без 
уктура ріал грн. ртний 0 переванта
серверів 2 ження 
Таким чином, перевантаження ресурсів можна легко виявити за допомогою 
маркування у відповідній таблиці. Це дозволяє оперативно реагувати на конфлікти 
і планувати перерозподіл навантаження для ефективного виконання стартапу по 
створенню web-додатку з продажу охоронних приладів і систем сигналізації. 
51 
3.5 Планування якості стартапу 
У стартапі використовується така концепція формування якості: 
– формування корпоративних рекомендацій з якості (на основі стандартів
серії ISO 9001), що визначають основні методи забезпечення якості та структуру 
документів системи забезпечення якості;  
– виконання усіх робіт в стартапі з урахуванням попередньо узгоджених і
затверджених рекомендацій з якості; 
– впровадження технології управління проєктами, як складової частини
системи управління якістю; 
– забезпечення підвищення кваліфікації членів команди;
– обов’язково сертифікаційне обладнання, ліцензійне програмне 
забезпечення; 
– кожен виконавець несе відповідальність за якість своєї праці;
– контроль якості на всіх етапах стартапу.
Визначимо заходи щодо досягнення якості на кожній з фаз стартапу: 
– Фаза ініціалізації.
Комплексний аналіз ринку та об'єктивне визначення потреб та очікувань 
потенційних клієнтів, повнота статуту проекту та техніко-економічного 
обґрунтування.  
– Фаза планування.
Якість та повнота створених основних нормативних документів та 
інструкцій, проектних структур, оцінки ризиків тощо. 
Розробка процедур командоутворення та рекомендацій щодо налагодження 
ефективних комунікацій стартапу.  
– Фаза реалізації.
Відповідність результатів робіт вимогам корпоративної настанови з якості 
(ISO 9001), та загальновизнаним стандартам якості. 
52 
Забезпечення високоякісного технічного тестування продукту для 
максимального виявлення помилок і недоліків до завершення етапу 
впровадження. 
Проведення користувацького тестування. 
– Фаза завершення.
Складання звітів про результати стартапу. 
Повнота та якість архіву стартапу. 
Оцінка фактичних термінів виконання проекту, фактичного бюджету і якості 
продукту стартапу. 
Ключові показники якості представлені в таблиці 3.12. 
Таблиця 3.12 – Показники якості 
Показни- Цільове Допусти Опис показників Відповіда Контролю Робота 
ки значення ме якості льні за ючий або фаза 
значен- якість проєкту 
ня 
Підтрим- мультиплатформе iOS від Версії операційних All-in-One All-in-One Фаза 
ка нність 9,0 та систем, на яких має Manager Manager плануван
операційн вище, працювати додаток ня, 
их систем Android Фаза 
від 6,3 та реаліза-
вище ції 
Час До 3х секунд До Час, за який має All-in-One All-in-One Фаза 
завантаже 5ти бути завантажений Manager Manager плануван
ння секунд додаток на ня, Фаза 
додатку смартфоні реаліза-
ції 
Час До 2х секунд До Час, за який має All-in-One All-in-One Фаза 
оновлен- 5ти бути Manager Manager плану-
ня секунд оновлений/відобра вання, 
контенту жений контент на Фаза 
екрані смартфона реалізації 
53 
Показни- Цільове Допусти Опис показників Відповіда Контролю Робота 
ки значення ме якості льні за ючий або фаза 
значен- якість проєкту 
ня 
при користуванні 
додатком 
Швид- До 10ти секунд До Час, за який All-in-One All-in-One Фаза 
кість 15ти додаток має Manager Manager плануван
визначен- секунд визначити ня, 
ня геолокацію Фаза 
геолокації користувача та реаліз-
користува відобразити ації 
ча найближчі 
супермаркети на 
карті 
Час Виконання Допусти Виконання робіт в All-in-One Замовник На всіх 
виконан- в термін ме термін впливає на Manager фазах 
ня відхилен бюджет проекту 
поставлен ня не 
их задач більше 
2х 
тижнів 
зазначен
ого 
терміну 
Надій- 100% 100% Відповідність All-in-One All-in-One Фаза 
ність кінцевих Manager Manager реаліза-
викона- результатів ції 
них робіт поставленим 
цілям, перевірка 
кінцевого 
результату згідно 
до погоджених 
специфікацій та 
54 
Показни- Цільове Допусти Опис показників Відповіда Контролю Робота 
ки значення ме якості льні за ючий або фаза 
значен- якість проєкту 
ня 
дизайну web-
додатку для кожної 
операційної 
системи на всіх 
етапах робіт 
Таким чином, всі заходи щодо забезпечення якості в стартапі зосереджені на 
досягненні визначених показників якості та дотриманні встановлених стандартів 
для успішної реалізації web-додатку з продажу охоронних приладів і систем 
сигналізації. 
3.6 Управління ризиками 
Метою управління ризиками є зниження ймовірності настання ризикових 
подій, що негативно впливають на процес реалізації стартапу та підвищення 
ймовірності настання подій, які позитивно впливають на процес його  реалізації [9]. 
У стартапі, що розробляється, застосовуються наступні процеси управління 
ризиками:  
– планування управління ризиками – процес визначення підходів та
планування операцій по управлінню ризиками стартапу;
– ідентифікація ризиків – це ітеративний процес, який передбачає
визначення та документування характеристик ризиків, які можуть
вплинути на стартап;
– якісний аналіз ризиків включає встановлення пріоритетів ризиків,
результати якого використовуються пізніше (у процесі кількісного аналізу
ризиків або при плануванні реагування на ризики);
– кількісний аналіз ризиків проводиться щодо тих ризиків, які визначені в
процесі якісного аналізу як ті, що потенційно або суттєво впливають на
55 
конкурентоспроможну якість продукту. У процесі кількісного аналізу 
ризиків визначається вплив ризикових подій та присвоюється числова 
оцінка;  
– планування реагування на ризики – процес розробки шляхів та визначення
дій для збільшення можливостей і зменшення загроз для цілей стартапу; 
– моніторинг та управління ризиками – процес виявлення, аналізу та
планування повторних ризиків, відстеження виявлених і перерахованих
ризиків для постійного моніторингу, перегляду та впровадження заходів
реагування на ризики та оцінки їх ефективності.
Щоб оцінити вплив ризикових подій на процес реалізації стартапу, 
використано наступну шкалу:  
– «0» – ризик не має ніякого впливу;
– «0.05» – ризик має мінімальний вплив;
– «0.1» – ризик має невеликий вплив;
– «0.2» – ризик має помірний вплив;
– «0.4» – ризик має великий вплив;
– «0.8» – ризик має надмірно великий вплив.
Розподілимо ймовірність настання ризикової події на такі діапазони (від 0 до 
1, де 0 – подія неможлива, 1 – подія що точно відбудеться): 0.0 - 0.2 – дуже низька; 
0.2 - 0.4 – низька; 0.4 - 0.6 – середня; 0.6 - 0.8 – велика; 0.8 - 1.0 – дуже велика. 
В табл. 3.13 представлено таблицю ризиків стартапу: 
Таблиця 3.13 – Ризики стартапу 
Вид Ризикова подія Умова виникнення Наслідки 
Управлінський Помилки у плануванні людський фактор зрив календарного плану, 
додаткові витрати на 
позапланові ресурси 
Ризик Невиконання умов халатність затримки у стартапі 
персоналу контрактів постачальників, пов’язані із пошуком нових 
постачальникам невизначеності в умовах постачальників або 
Контрактів та угод 
56 
Вид Ризикова подія Умова виникнення Наслідки 
переглядом умов 
Контрактів та угод 
Фінансовий Збільшення бюджету зростання цін на товари та призупинення стартапу аж 
стартапу послуги до його закриття 
Фінансовий Припинення відсутність грошей, криза призупинення стартапу на 
фінансування стартапу невизначений термін 
Ризик Низька кваліфікація бажання економити на низька якість виконаних 
персоналу членів команди виконавцях робіт, додаткові втрати часу 
на виправлення помилок 
Ризик Низька мотивація слабке фінансування, затримки у виконанні робіт, 
персоналу команди високі навантаження низька якість робіт 
Технічний Збій у роботі вихід з ладу певних блоків втрата часу на ремонт або 
обладнання обладнання постачання нового 
обладнання, додаткові 
витрати 
Ринковий Інфляція природне явище зростання цін на товари та 
послуги поза бюджетом 
Ринковий Коливання курсу економічна криза зростання цін на товари та 
послуги поза бюджетом 
Маркетинговий Вихід на ринок нових збільшення популярності втрата актуальності 
конкурентів ринку продукту стартапу 
Маркетинговий Малоефективне невірно складена невиконання планів 
просування продукту маркетингова компанія, продажів, втрата частки 
на ринку недостатнє фінансування ринку 
реклами 
Форс- Пандемія ситуація у світі затримки в стартапі, 
мажорний проблеми з фінансуванням, 
призупинення стартапу 
Форс- Відсутність перебої  затримки в стартапі, 
мажорний електропостачання в електропостачанні додаткові витрати 
57 
Визначимо ймовірність настання кожного ризику та його вплив на стартап 
(табл. 3.14). Для комплексної оцінки можливих наслідків впливу ризикової події на 
стартап сформуємо матрицю аналізу ризиків (табл. 3.15). 
Таблиця 3.14 – Ймовірність настання ризиків 
№ Назва ризику Ймовірність виникнення Вплив на стартап 
1 Технічні ризики 0,1 0,4 
2 Фінансові ризики 0,2 0,8 
3 Ризики персоналу 0,4 0,4 
4 Маркетингові ризики 0,1 0,4 
5 Управлінські ризики 0,3 0,6 
6 Форс-мажорні ризики 0,5 0,8 
7 Ринкові ризики 0,1 0,4 
Таблиця 3.15 – Аналіз ризиків 
Ймовірність 0.05 0.1 0.2 0.4 0.8 
0.8 – 1.0 
0.6 – 0.8 6 
0.4 – 0.6 3 
0.2 – 0.4 2,5 
0.0 – 0.2 1,4,7 
Вплив 
Далі виявлено найбільш впливові ризикові події (2, 3, 5, 6). Визначивши які 
ризики матимуть найбільший вплив на стартап, розроблено план по попередженню 
або усуненню ризиків стартапу (табл. 3.16). 
Таблиця 3.16 – Управління ризиками 
Назва 
№ Попередження ризику Усунення ризику 
ризику 
Дії Відповідальний Дії Відповідальний 
Фінансовий – резервування All-in-One – перепланування All-in-One 
2 
ризик бюджету Manager бюджету Manager 
58 
– дослідити All-in-One – кредитування All-in-One 
можливості Manager стартапу Manager 
кредитування
– пошук All-in-One 
додаткових Manager 
джерел 
фінансування 
Ризик – проведення All-in-One – пошук нових All-in-One 
персоналу досконалого та Manager учасників Manager 
3 детального
відбору команди 
проекту
– стимулювання та All-in-One – підвищення All-in-One 
заохочення Manager кваліфікації Manager 
учасників стартапу 
– навчання All-in-One 
персоналу Manager 
Управлінсь- – підвищення All-in-One – переплануванн All-in-One 
5 
кий ризик кваліфікації Manager я стартапу Manager 
All-in-One – прийняття All-in-One 
– консультації зі 
Manager інших, більш Manager 
спеціалістами в 
професійних 
управлінні 
рішень 
– прийняття All-in-One – пошук більш All-in-One 
правильних Manager кваліфікованого Manager 
рішень менеджера 
Форс- – резервування All-in-One – переплануванн All-in-One 
6 мажорний бюджету Manager я стартапу Manager 
ризик 
– резервування часу All-in-One 
Manager 
Таким чином, визначено ризики, які матимуть найбільший вплив на стартап, 
і розроблено план по їх попередженню або усуненню. Це допоможе забезпечити 
59 
ефективне управління стартапом і мінімізувати вплив негативних подій на 
реалізацію web-додатку з продажу охоронних приладів і систем сигналізації. 
3.7 Управління комунікаціями 
Управління комунікаціями стартапу включає процеси, які необхідні для: 
компіляції, збору, розповсюдження, зберігання, отримання та своєчасного 
використання інформації про стартап.  
Планування комунікацій здійснюється на ранніх стадіях стартапу, але 
результати цього процесу планування регулярно переглядаються протягом усього 
проєктування та коригуються за потреби, для збереження актуальності.  
План комунікацій – це документ, що описує: 
– вимоги та очікування щодо комунікацій стартапу;
– як і в якій формі буде здійснюватися обмін інформацією; коли і де
відбуватимуться комунікації;
– хто відповідає за забезпечення кожного типу комунікації.
Комунікаційні потреби мають на увазі загальні інформаційні потреби 
учасників стартапу.  
Основні види вимог у членів команди стартапу: 
– Потрібна інформація про розподіл обов'язків. Кожен член команди
повинен точно знати, за яку частину стартапу він відповідає, які його повноваження 
та обов’язки. Основою для цієї інформації є організаційна структура стартапу.  
– Потрібна координація. Члени команди залежать один від одного,
виконуючи проєктні роботи. Координація інформації забезпечує ефективну 
спільну роботу членів команди стартапу. Категорія координуючої інформації 
включає інформацію про будь-які зміни, внесені стартапу.  
– Існує потреба в інформації про процес реалізації стартапу та досягнутий
прогрес. Члени команди повинні володіти інформацією про поточний стан 
стартапу, щоб своєчасно виявляти проблеми та вживати заходів щодо їх вирішення. 
Така інформація включає звіти про витрачені кошти на певний момент часу, 
60 
дотримання календарних планів і графіків стартапу. Також важливою є інформація 
про поточний стан ризиків і проблем, що виникають.  
– Членам команди потрібна інформація про прийняті рішення. Вони повинні
розуміти рішення, прийняті керівництвом, спонсорами стартапу та клієнтами, якщо 
ці рішення стосуються самого проєкту або його економічного середовища. 
Прикладами такого типу інформації є статути стартапу, посадові інструкції, робочі 
графіки та бюджети стартапу. 
Природно, що потреби людей у комунікаціях виходять за рамки вище 
перерахованих пунктів. В рамках управління комунікаціями стартапу слід 
розглядати лише «необхідні та достатні» для успіху стартапу.  
Важливим фактором успіху стартапу є визначення інформаційних потреб 
учасників стартапу та визначення відповідних методів задоволення цих потреб. 
В табл. 3.17 подано розроблений план комунікацій. 
Таблиця 3.17 – План комунікацій 
Регулярність Хто відправляє Хто отримує 
№ Вид комунікації 
комунікації інформацію інформацію 
1 Тижневий звіт по 1 раз на тиждень  All-in-One Manager All-in-One Manager 
задачах (кожен понеділок) 
2 Місячний звіт по 1 раз на місяць All-in-One Manager All-in-One Manager 
задачах (останній день 
місяця) 
3 Звіт за місяць по 1 раз на місяць All-in-One Manager Замовник 
стартапу (останній день 
місяця) 
4 Щотижнева нарада 1 раз на тиждень All-in-One Manager All-in-One Manager 
(кожна середа) 
5 Усна комунікація Кожні 3 дні All-in-One Manager All-in-One Manager 
6 Підсумковий звіт по При завершенні All-in-One Manager Замовник 
всьому стартапу проєкту 
61 
Таким чином, план комунікацій забезпечує чітку структуру взаємодії та 
обміну інформацією між учасниками стартапу для успішної реалізації web-додатку 
з продажу охоронних приладів і систем сигналізації. 
3.8 Моделювання виконання стартапу 
З початком виконання робіт стартапу, використовуючи програмне 
забезпечення MS Project, отримано можливість відстеження прогресу стартапу та 
освоєний об’єм [10 –13]. Завдяки порівнянню поточного прогресу з базовим планом 
визначається відхилення за вартістю та за часом у стартапі. 
Під час виконання стартапу було зафіксоване відхилення за часом для робіт, 
що знаходяться на критичному шляху стартапу. На даний момент реалізація 
стартапу досягла 71% (табл. 3.18). 
Таблиця 3.18 – Відхилення по стартапу 
Фаза Завдання Затримка (дні) 
Планування Планування якості 1 
Планування змісту 1 
Планування трудових ресурсів 1 
Реалізація Реєстрація ФОП 5 
Розробка концепту 3 
Розробка ТЗ 1 
Проєктування архітектури додатку 7 
Загальна затримка 19 
Затримка відбулася на етапах планування та реалізації. 
На етапі планування затримка виявилася незначною (3 дні), вона відбулася 
через велике навантаження проєктного менеджера, оскільки вся фаза планування 
залежить саме від нього.  
На етапі реалізації затримка була вже суттєвою (16 днів).  
Невелика затримка також відбулася в процесі розробки концепту (3 дні) і 
розробки ТЗ (1 день). 
62 
Причиною цього став недостатній рівень кваліфікації проєктного менеджера, 
який не дуже точно розрахував час на виконання цих задач на етапі планування 
стартапу.  
На практиці виявилося, що необхідно більше часу, ніж заплановано. 
Найбільше проблем виявилося з реєстрацією ФОП (10 днів замість 5) та 
проєктуванням архітектури web-додатку (14 днів замість 7). При реєстрації ФОП 
на затримку вплинули зовнішні фактори, а затримка з проєктуванням архітектури 
додатку повністю залежала від програмістів, бо додаток виявився складнішим у 
реалізації, ніж було розраховано.  
Загальна затримка по задачах склала 19 днів. Бюджет стартапу через 
затримку збільшився на 23,040 грн. 
Оцінити часову складову відхилення можна за допомогою звіту робочого 
часу (табл. 3.19). 
Таблиця 3.19 – Часова складова відхилення стартапу 
Плановий час Фактичний час Відхилення 
Завдання 
(дні) (дні) (дні) 
Планування якості 4 5 +1 
Планування змісту 3 4 +1 
Планування трудових ресурсів 5 6 +1 
Реєстрація ФОП 5 15 +10 
Розробка концепту 7 10 +3 
Розробка ТЗ 4 5 +1 
Проєктування архітектури web-
7 14 +7 
додатку 
Загальне відхилення 35 59 +24 
Оцінити вартісну складову відхилення можна за допомогою звіту засвоєного 
об’єму, що наведено в таблиці 3.20. 
63 
Таблиця 3.20 – Вартісна складова відхилення стартапу 
Планова вартість Фактична вартість Відхилення 
Завдання 
(грн.) (грн.) (грн.) 
Планування якості 2000 2500 +500 
Планування змісту 1500 2000 +500 
Планування трудових ресурсів 2500 3000 +500 
Реєстрація ФОП 2000 3000 +1000 
Розробка концепту 3500 4000 +500 
Розробка ТЗ 2000 2500 +500 
Проектування архітектури web-
3500 4500 +1000 
додатку 
Загальне відхилення 17000 21500 +4500 
Для компенсації даного відхилення було розглянуто можливість залучення 
до стартапу додаткового ресурсу програміста, додавши ще одного підрядника. 
Саме це збільшило б вартість стартапу та зберегти тривалість стартапу незмінною. 
Однак, це привело б до певних ризиків. Виходячи з цього, було вирішено збільшити 
термін виконання стартапу, але уникнути ризиків та зайвих витрат. 
Відстеження стану виконання стартапу шляхом порівняння планових 
показників і фактичних (термінів і витрат) зручно проводити з використанням 
методу освоєного об’єму. Для побудови графіку звіту освоєного об’єму в MS 
Project використовуємо стандартний шаблон [10–13]. Звіт, створений на основі 
шаблону, подано в таблиці 3.21. 
Таблиця 3.21 – Звіт освоєного об’єму стартапу 
Дата формування Запланований об’єм Фактичний об’єм Відхилення 
звіту (грн.) (грн.) (грн.) 
01-03-2025 50000 60000 +10000 
01-04-2025 100000 120000 +20000 
01-05-2025 150000 170000 +20000 
01-06-2025 200000 230000 +30000 
64 
3.9 Проведення розрахунку бюджетної вартості 
Бюджетна вартість робіт розраховується, виходячи з вартості використання 
ресурсу за одиницю часу (у даному випадку – годину) та тривалості роботи в 
годинах. Вартість робіт формується автоматично, після того як роботам присвоєні 
ресурси та для ресурсів вказано вартість використання.  
Для перегляду бюджетної вартості робіт на таблиці до діаграми Ганта 
необхідно додати стовпчик «Expences» (табл. 3.22). 
Таблиця 3.22 – Бюджетна вартість робіт стартапу 
Тривалість Вартість 
Назва роботи Ресурс 
(год) (грн.) 
All-in-One 
Формалізація ідеї 80 40000 
Manager 
All-in-One 
Аналіз ринку 96 48000 
Manager 
All-in-One 
Розробка бізнес-плану 40 20000 
Manager 
All-in-One 
Прийняте рішення замовником 8 4000 
Manager 
All-in-One 
Планування якості 32 16000 
Manager 
All-in-One 
Планування змісту 24 12000 
Manager 
All-in-One 
Планування трудових ресурсів 40 20000 
Manager 
All-in-One 
Планування бюджету 24 12000 
Manager 
All-in-One 
Планування часу 32 16000 
Manager 
All-in-One 
Планування ризиків 32 16000 
Manager 
65 
Тривалість Вартість 
Назва роботи Ресурс 
(год) (грн.) 
All-in-One 
Планування комунікацій 24 12000 
Manager 
All-in-One 
Планування закупівель 48 24000 
Manager 
All-in-One 
Реєстрація ФОП 80 40000 
Manager 
All-in-One 
Розробка концепту 112 56000 
Manager 
All-in-One 
Розробка ТЗ 64 32000 
Manager 
All-in-One 
Вибір технології 64 32000 
Manager 
All-in-One 
Проектування архітектури web-додатку 112 56000 
Manager 
All-in-One 
Створення структури web-додатку 224 112000 
Manager 
All-in-One 
Розробка дизайну 160 80000 
Manager 
All-in-One 
Створення прототипу 160 80000 
Manager 
All-in-One 
Тестування 112 56000 
Manager 
Заключення договорів з All-in-One 
112 56000 
постачальниками Manager 
All-in-One 
Реалізація web-додатку 160 80000 
Manager 
All-in-One 
Створення рекламних сторінок 80 40000 
Manager 
66 
Тривалість Вартість 
Назва роботи Ресурс 
(год) (грн.) 
All-in-One 
Запуск реклами 112 56000 
Manager 
All-in-One 
Розміщення web-додатку в магазинах 80 40000 
Manager 
All-in-One 
Архівація стартапу 64 32000 
Manager 
All-in-One 
Аналіз стартапу 48 24000 
Manager 
Загальна вартість 1080000 
Крім того, MS Project має велику кількість шаблонів і вбудованих звітів про 
хід виконання стартапу (табл. 3.23), які також дуже корисні для менеджера 
стартапу на етапі моніторингу [12]. 
Таблиця 3.23 – Види наочних звітів 
Вид звіту Опис 
Звіт про виконання робіт Відображає виконання робіт за певний період 
Звіт про витрати Відображає витрати на різних етапах стартапу 
Звіт про ресурси Показує використання ресурсів та їх ефективність 
Звіт про освоєний об’єм Відображає освоєний об’єм у порівнянні з плановими показниками 
Звіт про прогрес Відображає загальний прогрес виконання стартапу 
виконання 
Звіт про якість Відображає якість виконаних робіт та відповідність стандартам 
якості 
В табл. 3.24 представлено щомісячну бюджетну вартість стартапу зі 
зростаючим підсумком. 
Таблиця 3.24 – Щомісячна бюджетна вартість стартапу зі зростаючим підсумком 
Місяць Бюджетна вартість (грн.) Зростаючий підсумок (грн.) 
Грудень 2024 100000 100000 
Січень 2025 200000 300000 
67 
Місяць Бюджетна вартість (грн.) Зростаючий підсумок (грн.) 
Лютий 2025 250000 550000 
Березень 2025 200000 750000 
Квітень 2025 150000 900000 
Травень 2025 180000 1080000 
Після того, як починається виконання робіт стартапу, можна відстежувати 
засвоєний об’єм бюджету. Для того, щоб переглянути загальні освоєні об’єми на 
рівні стартапу та завдань, в меню «Вид» необхідно обрати пункт «Інші 
представлення». У списку «Представлення» обрати «Лист завдань» і натиснути на 
опцію «Застосувати». Потім в меню «Вид» обираємо пункт «Таблиця», натискаємо 
пункт «Інші таблиці». У списку «Таблиці» обираємо «Освоєний об’єм», 
«Показники витрат» або «Показники календарного плану», а потім натискаємо 
пункт «Застосувати». 
В табл. 3.25 подано звіт на момент виконання, що містяться у таблицях. 
Таблиця 3.25 – Звіт по виконанню 71% що містяться у таблицях  (засвоєний об’єм 
бюджету) 
Планова вартість Засвоєний об’єм Відсоток 
Назва завдання 
(грн.) (грн.) виконання (%) 
Формалізація ідеї 40000 40000 100 
Аналіз ринку 48000 48000 100 
Розробка бізнес-плану 20000 20000 100 
Прийняте рішення замовником 4000 4000 100 
Планування якості 16000 16000 100 
Планування змісту 12000 12000 100 
Планування трудових ресурсів 20000 20000 100 
Планування бюджету 12000 12000 100 
Планування часу 16000 16000 100 
Планування ризиків 16000 16000 100 
Планування комунікацій 12000 12000 100 
68 
Планова вартість Засвоєний об’єм Відсоток 
Назва завдання 
(грн.) (грн.) виконання (%) 
Планування закупівель 24000 24000 100 
Реєстрація ФОП 40000 40000 100 
Розробка концепту 56000 56000 100 
Розробка ТЗ 32000 32000 100 
Вибір технології 32000 32000 100 
Проєктування архітектури web- 56000 56000 100 
додатку 
Створення структури додатку 112000 80000 71 
Розробка дизайну 80000 56000 71 
Створення прототипу 80000 56000 71 
Тестування 56000 40000 71 
Заключення договорів з 56000 40000 71 
постачальниками 
Реалізація web-додатку 80000 56000 71 
Створення рекламних сторінок 40000 28000 71 
Запуск реклами 56000 40000 71 
Розміщення додатку в магазинах 40000 28000 71 
Архівація стартапу 32000 24000 71 
Аналіз стартапу 24000 16000 71 
Загальна вартість 1080000 900000 71 
Таким чином, завдяки детальному відображенню бюджетної вартості 
стартапу можна відслідковувати прогрес виконання робіт з урахуванням освоєного 
об'єму бюджету. Це дозволяє ефективно контролювати витрати і дотримання 
термінів, які є ключовими для успішної реалізації стартапу створення web-додатку 
з продажу охоронних приладів і систем сигналізації. 
69 
Висновки до розділу 3 
Розділ включає структурне планування та розробку компонентів управління 
стартапом створення web-додатку з продажу охоронних приладів і систем 
сигналізації, де за все відповідає одна людина.  
Визначено організаційну структуру та розроблено календарний план 
стартапу. 
Виконано планування: трудових та матеріальних ресурсів стартапу, якістю, 
ризиками та комунікаціями. 
Розроблено календарний план робіт стартапу з призначеними ресурсами до 
кожної задачі, визначеною тривалістю та бюджетною вартістю робіт.  
Проведено комп’ютерне моделювання управління стартапом з відхиленням 
по термінам.  
70 
4 МОДЕЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ СТАРТАПУ ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ 
4.1 Моделювання продукту стартапу 
Моделювання web-додатку для продажу охоронних приладів і систем 
сигналізації на початкових етапах розробки є важливим кроком у створенні 
якісного продукту, особливо коли за все відповідає одна людина. Цей процес 
допомагає визначити, на яких платформах працюватиме майбутній продукт, 
визначити вимоги до інтерфейсу та дізнатися, які інструменти будуть 
використовуватися під час розробки для досягнення запланованих результатів. 
Мобільний додаток розділено на наступні модулі: 
– аналіз предметної області та узгодження вимог;
– розробка інтерфейсу програми;
– розробка особистого кабінету користувача;
– розробка бази даних товарів та їхніх характеристик;
– розробка механізму замовлення охоронних приладів і систем сигналізації.
Для кращого розуміння функціональності web-додатку потрібно визначити, 
процес використання користувачем продукт стартапу. Визначення варіантів 
використання web-додатку допомагає представити:  
– взаємодію web-додатку з користувачами;
– роль і важливість кожного окремого процесу в web-додатку;
– обсяг розробки web-додатку.
Перш за все необхідно виділити основні функціональні розділи: 
– реєстрація в web-додатку;
– інформація про охоронні прилади та системи сигналізації;
– інформація про постачальників та магазини;
– карта розміщення магазинів.
Потім визначаємо основні дії користувача щодо роботи в кожному з розділів. 
Після цього вже можна визначити функції, які потрібно розробити задля 
очікуваного результату користувачів. Визначивши основні функції, можна 
71 
сформулювати додаткові. Вони не є критично важливими для роботи web-додатку 
та виконання основних дій в ньому користувачами. Ці функції необхідні для більш 
комфортного використання та є привабливими для майбутніх користувачів. 
Враховуючи, що за весь процес відповідає одна людина, важливо ретельно 
планувати та організовувати кожен етап розробки для успішної реалізації стартапу. 
4.2 Опис процесу практичної реалізації стартапу 
Реалізація стартапу досягла 71% і знаходиться на етапі створення прототипу 
web-додатку. Прототип має весь запланований функціонал та попередній варіант 
дизайну. Розглянемо результат виконання стартапу більш детально. 
Головна сторінка web-додатку зображена на рисунку 4.1. 
Рисунок 4.1 – Головна сторінка web-додатку 
Реалізація стартапу складалась з кількох етапів, а розробка дизайну web-
додатку виконувалась поступово. Першим кроком було визначено основну 
кольорову гамму web-додатку, тему оформлення розділів та логотип. 
Наступним кроком було створення макету інтерфейсу web-додатку. 
Інтерфейс усіх розділів web-додатку мав бути спільним, оформлення повинно було 
відповідати загальному дизайну. 
72 
Для початку роботи з web-додатком після завантаження, користувачу 
необхідно буде зареєструватися, тобто створити власний кабінет та 
авторизуватися. Кабінет користувача необхідний для персоналізації досвіду 
користування web-додатком і збереження налаштувань. 
Сторінка реєстрації у web-додатку представлена на рисунку 4.2. 
Рисунок 4.2 – Сторінка реєстрації у web-додатку 
Після створення аккаунту, користувач повинен авторизуватися у web-
додатку. Сторінка входу в особистий кабінет також відображатиметься, якщо 
користувач давно не запускав web-додаток або виходив зі свого аккаунту. 
Сторінка входу до особистого кабінету web-додатку зображена на рис. 4.3. 
На головній сторінці web-додатку відображатимуться охоронні прилади та системи 
сигналізації з назвою, зображенням та найнижчою ціною, а також інформацією про 
те, де їх можна придбати. Натиснувши на потрібний товар, користувач має змогу 
переглянути всі ціни на нього в різних магазинах у порядку зростання, а також 
додати товар в список «Обране». 
73 
Рисунок 4.3 – Сторінка входу до особистого кабінету 
Окрім переліку товарів, на головній сторінці є пошук та фільтр, що дозволяє 
відсортувати товари за категоріями, ціною або магазинами. Сторінка з 
відображенням товарів web-додатку представлена на рисунку 4.4. 
Рисунок 4.4 – Сторінка з відображенням товарів 
74 
Для замовлення доставки товарів, користувач повинен перейти у розділ 
магазинів. В цьому розділі відображається перелік магазинів, з яких можна 
замовити доставку або переглянути їх акційні пропозиції. Натиснувши на 
потрібний магазин, користувач може обрати необхідні товари, додати їх у кошик 
та замовити доставку. Для успішного замовлення необхідно буде додати адресу 
доставки та способи оплати в особистому кабінеті користувача. 
В особистому кабінеті користувач матиме змогу додати та редагувати 
особисті дані, такі як номер телефону, ім’я, адресу електронної пошти, а також 
змінити пароль. В кабінеті можна переглянути та редагувати список обраних 
товарів, додати та змінити дані банківської карти, додати чи змінити адресу 
доставки замовлень, переглянути історію замовлень, а також отримати особисті 
промокоди на знижку. Також в кабінеті доступні налаштування web-додатку, 
можливість звернутися до служби підтримки, якщо виникнуть проблеми чи 
запитання, та інформація про додаток (версія, розробники). 
4.3 Механізм контролю робіт стартапу 
Моніторинг передбачає постійне спостереження за ходом робіт в рамках 
стартапу, порівняння поточного стану з базовим планом. Систематичний збір 
інформації про хід реалізації стартапу необхідний для своєчасного виявлення 
можливих відхилень від очікуваного плану. 
Моніторинг є невід’ємною частиною проєктної діяльності, ключовим 
компонентом управління якістю та невід’ємною частиною повсякденної практики 
управління. Для контролю ефективності стартапу використовуються коригувальні 
та запобіжні дії. 
Для стартапу була розроблена система моніторингу, яка включає наступні 
пункти: 
– попереджувальні заходи: 
– проведення нарад команди стартапу (щотижня); 
– проведення позачергових зборів команди стартапу (за вимогою); 
75 
– проведення аудитів (по закінченні кожної фази стартапу); 
– проведення презентації з представленням результатів фази зацікавленим 
сторонам (по закінченні кожної фази стартапу); 
– моніторинг запитів на внесення змін (щодня); 
– система звітності витрат та постачань стартапу; 
– звіт про використання коштів (щомісяця); 
– факт постачань (щомісяця); 
– план витрат на місяць (щомісяця); 
– протоколи тестування (згідно календарного плану ;); 
– специфікації на постачання (відповідність до стандартів якості ISO 9001). 
– система узгодження запитів на зміни в стартапіі.  
Узгодження запитів на внесення змін відбувається в такому порядку: 
– Ініціатор зміни надсилає пропозицію про зміну в електронному вигляді на 
електронну адресу керівника стартапу. 
– Керівник стартапу перевіряє, чи відповідають запропоновані зміни його 
цілям. 
– Керівник стартапу подає запропоновані зміни для обговорення на 
щотижневій нараді або відхиляє запропоновані зміни та пояснює причини. 
Запит на зміну повинен містити детальний опис необхідних змін, підрозділи, 
що приймають участь, терміни виконання, список узгодження, необхідні додатки. 
Після узгодження із керівником стартапу, але не пізніше ніж за два дні до наради, 
учасники отримують електронне повідомлення з описом ініціативи. Відповідальні 
члени команди (залежно від напрямку зміни) визначають терміни виконання. Усі 
члени команди, які мають отримати інформацію про запит, додаються до списку 
перегляду. Після виконання запиту на електронну адресу кожного члена команди 
автоматично надсилається повідомлення. 
Таким чином, моніторинг та управління комунікаціями є ключовими 
компонентами успішної реалізації стартапу зі створення web-додатку з продажу 
охоронних приладів і систем сигналізації, де за все відповідає одна людина. 
 
76 
Висновки до розділу 4 
У цьому розділі представлено моделювання виконання стартапу та його 
результати.  
Проведено моделювання web-додатку з продажу охоронних приладів і 
систем сигналізації. 
Представлено опис процесу практичної реалізації та механізм контролю 
робіт стартапу створення web-додатку з продажу охоронних приладів і систем 
сигналізації. 
  
77 
ВИСНОВКИ 
Мета кваліфікаційної роботи магістра полягала у створенні стартапу web-
додатку з продажу охоронних приладів і систем сигналізації з використанням 
методів управління проєктами.  
У роботі розглядається створення стартапу web-додатку, який допоможе 
користувачам легко знайти, порівняти та придбати охоронні прилади і системи 
сигналізації. Це забезпечить зручність та безпеку користувачів, дозволяючи їм 
вибирати найкращі рішення для забезпечення охорони свого майна та бізнесу.  
У процесі дослідження вирішено наступні задачі: 
– проведено дослідження ринку web-додатків для продажу охоронних 
приладів і систем сигналізації;  
– досліджено особливості методології управління проєктами в галузі IT; 
– проведено аналіз оточення стартапу та формування стратегії;  
– обґрунтувано доцільність стартапу;  
– проведено структурне планування стартапу;  
– розроблено компоненти управління стартапом;  
– визначено оцінку можливостей подальшого удосконалення стартапу з 
метою розширення його функціональності. 
Продукт стартапу має весь описаний в роботі функціонал:  
– дозволяє користувачам порівнювати ціни на одні й ті самі охоронні 
прилади та системи сигналізації в різних магазинах;  
– відображує найближчі магазини на карті;  
– дає можливість замовити доставку необхідних товарів з певної торгової 
мережі.  
Розроблений web-додаток допоможе користувачам легко економити свій час 
та кошти, що є дуже важливим в наш час. 
Таким чином, у кваліфікаційній роботі магістра всі вимоги технічного 
завдання виконані в повному обсязі.  
Мета роботи досягнута. 
78 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Длігач А.О. Маркетингова цінова політика: світовий досвід, вітчизняна 
практика : навчальний посібник. Київ : ВД „Професіонал”, 2006. 304 с. 
2. Управління конкурентоспроможністю підприємства : навч. посібник / за ред. 
С.М. Клименко, Т.В. Омельяненко, Д.О. Барабась, О.С. Дуброва, А.В. 
Вакуленко. Київ : КНЕУ, 2011. 267 с. 
3. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика [Текст] : навч. посібник. К. : КНЕУ, 
2005. 393 с. 
4. Управління проектами: процеси планування проектних дій : підручник / за ред. 
І.В. Чумаченко, В.В. Морозов, Н.В. Доценко, А.М. Чередниченко. Київ : КРОК, 
2014. 673 с. 
5. Стандарт з управління проєктами та Настанова до зводу знань з управління 
проєктами (Настанова PMBOK). Сьоме видання : Project Management Institute, 
Inc, 2021. 274 c. 
6. Основи управління IT проектами [Текст]: навч. посіб. для студ. спеціальності 
122 «Комп’ютерні науки» / КПІ ім. Ігоря Сікорського; уклад.: В. О. Кузьміних, 
Р.А. Тараненко. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. 75 с. 
7. Крижановський Є.М. Моделювання бізнес-процесів та управління ІТ-
проєктами / Є.М. Крижановський, А.Р. Ящолт, С.О. Жуков, О.М. Козачко. 
Вінниця : ВНТУ, 2018. 91 с. 
8. Морозов В. В. Інформаційні системи і технології в управлінні проектами. Ч.1 
Планування проектів у MS Project [Текст] : навчальний посібник / Морозов В.В., 
Данченко О.Б., Шаров О.І. К. : Університет економіки та права "КРОК", 2011. 
167 с. 
9. Проектний менеджмент: управління ризиками та змінами в процесах прийняття  
управлінських рішень [Текст]: монографія / О.Б. Данченко, В.О. Занора. 
Черкаси : ПП Чабаненко Ю.А., 2019. 278 с. 
10. Dionisio C.S. Microsoft Project 2019 For Dummies John Willey & Sons, Inc., 2019. 
352 p. 
79 
11. Управління ІТ-проектами в Microsoft Project: Комп’ютерний практикум: 
навчальний посібник для студентів спеціальності 122 “Комп’ютерні науки” для 
всіх спеціалізацій / за ред.: Л.М. Добровська, О.В. Аверьянова. Київ : КПІ ім. 
Ігоря Сікорського, 2020. 152 с. 
12. Project budgeting using the project management knowledge areas.  URL: 
https://www.pmi.org/learning/library/project-budgeting-management-knowledge-
areas-8132 (дата звернення: 11.11.2024). 
13. Project communication – foundation for project success. URL:  
https://www.pmi.org/learning/library/project-communication-foundation-project-
success-7796 (дата звернення: 11.11.2024). 
14. Афанасьєв М.В. Управління проектами: навч.-метод. посіб. Харків : ІНЖЕК, 
2007. 271 с. 
15. Гавриш О.А., Бояринова К.О., Кравченко М.О. Управління стартапами: 
підручник для здобувачів вищої освіти за економічними спеціальностями. за 
заг. ред. О.А. Гавриша. Київ  : КПІ ім. Ігоря Сікорського, Видавництво 
«Політехніка», 2020. 716 с. 
16. Вассерман Н. Дилеми засновника бізнесу. Як попередити помилки й уникнути 
їх під час створення стартапу. Київ : Vivat, 2017. 480 с. 
17. Ворона Т.В. Стартап на мільйон. Як українці заробляють статки на технологіях. 
Харків : Віват, 2017. 224 с. 
18. Остервальдер A., Піньє І. Побудова бізнес-моделей. Настільна книга стратега і 
новатора. Київ : Наш формат, 2018. 288 с. 
19. Райс Е. Стартап без помилок. Посібник зі створення успішного бізнесу з нуля. 
Харків : Віват, 2018. 368 с. 
20. Гонтарева І.В. Управління проектами: підручник. Харків : ХНЕУ, 2011. 443 с. 
21. Ноздріна Л., Ящук В., Полотай О. Управління проєктами. Київ : Центр 
навчальної літератури, 2020. 432 с. 
22. Іщенко О.В. Сучасні системи охорони та їх впровадження. Київ : Видавництво 
"Охорона і безпека", 2018. 250 с. 
23. Мельник С.В. Політика охорони та безпеки у торгівельних мережах. Львів : 
Вид-во Львівського університету, 2017. 300 с.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
