Управління стартапом створення кооперативної гри для спільного проходження

Головко, Руслан Вячеславович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6048

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Оксамитна, Любов Павлівна	-
dc.contributor.author	Головко, Руслан Вячеславович	-
dc.date.accessioned	2025-11-16T13:36:05Z	-
dc.date.available	2025-11-16T13:36:05Z	-
dc.date.issued	2024-12-11	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6048	-
dc.description.abstract	Актуальність теми. Тема управління стартапом для створення кооперативної гри є надзвичайно актуальною, оскільки ігрова індустрія продовжує стрімко зростати. Згідно з даними Newzoo, в 2023 році глобальний ринок відеоігор оцінювався у $180 мільярдів, і прогнозується подальше його розширення. Кооперативні ігри займають особливе місце серед споживачів, адже вони сприяють соціальній взаємодії та забезпечують унікальний геймплей. Крім того, управління стартапом з розробки гри поєднує технічні, бізнесові та креативні аспекти, вимагаючи інтеграції знань у таких галузях, як програмування, гейм-дизайн, маркетинг та фінансовий менеджмент. Дослідження цієї теми допоможе визначити ключові підходи до запуску стартапів у сфері ігор та оптимізувати процес створення кооперативних проєктів. Мета кваліфікаційної роботи магістра – дослідити особливості управління стартапами у сфері розробки кооперативних ігор, а також створити концепцію і прототип гри для демонстрації її функціональності. Об’єкт дослідження: процеси управління стартапом у сфері розробки кооперативних ігор. Предмет дослідження: стартап розробки стратегічної гри з елементами фентезі. Методи дослідження. В роботі застосовано: теоретичний метод (аналіз літератури з проблеми дослідження), що полягає в аналізі наукової літератури з даної проблеми дослідження та поглибленні знань про теорію та практику розробки комп'ютерних ігор.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	СТАРТАП,	uk_UA
dc.subject	КООПЕРАТИВНА ГРА,	uk_UA
dc.subject	УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ,	uk_UA
dc.subject	UNREAL ENGINE.	uk_UA
dc.title	Управління стартапом створення кооперативної гри для спільного проходження	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	122 Комп’ютерні науки (Управління стартапами і проектами в галузі інформаційних технологій)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Пояснювальна записка_Кваліфікаційна робота магістра_Головко Руслан_МСТП-2302_2024.pdf Restricted Access		1.52 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет інформаційних технологій і систем
Кафедра комп’ютерних наук та системного аналізу
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
магістра
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
на тему: «Управління стартапом створення кооперативної гри для спільного
проходження»
Виконав: студент 2 курсу, групи МСТП-2302
спеціальності 122  «Комп’ютерні науки»
(шифр і назва спеціальності)
освітня програма «Комп’ютерні науки та
(назва освітньої програми)
прикладне програмування»
Головко Руслан Вячеславович
Керівник __________ Оксамитна Л.П.
(прізвище та ініціали)
Рецензент Стась С.В.
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2024 рік
2
Бланк завдання на кваліфікаційну роботу магістра студенту
Черкаський державний технологічний університет
Факультет Інформаційних технологій і систем
Кафедра Комп’ютерних наук та системного аналізу
Освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр
Спеціальність 122 – Комп’ютерні науки
Освітня програма Управління стартапами і проектами в галузі інформаційних технологій
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри КНСА
_______________ Юрій ТРИУС
«____» _____________ 2024 р.
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу магістра студенту
Головку Руслану Вячеславовичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи «Управління стартапом створення кооперативної гри для спільного проходження»
Керівник роботи Оксамитна Л.П., к.т.н., доцент
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «07» жовтня 2024 р. №299/04.
2. Строк подання студентом роботи до 06.12.2024 року
3. Вихідні дані до роботи:
Практичні навики роботи з інформаційними ресурсами.
Звіт з переддипломної практики.
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
4.1. Теоретичні основи управління стартапами.
4.2. Аналіз ринку та постановка задач для стартапу.
4.3. Управлінська модель стартапу.
4.4. Економічне обґрунтування стартапу.
4.5. Перспективи та розвиток стартапу.
Висновки.
5. Перелік додатків (з точним зазначенням назв додатків):
5.1. Презентація у вигляді 37 слайдів.
3
6. Консультанти розділів роботи
Прізвище, ініціали та Підпис, дата
Розділ посада
завдання видав завдання прийняв
консультанта
7. Дата видачі завдання 02.09.2024
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк виконання
№ з/п Назва етапів кваліфікаційної роботи магістра Примітка
етапів роботи
1 Видача завдання на кваліфікаційну роботу
02.09.2024 Виконано
магістра.
2 Аналіз літературних джерел, об’єкту та предмету
дослідження. до 10.10.2024 Виконано
3 Написання теоретичного розділу кваліфікаційної
роботи магістра. до 31.10.2024 Виконано
4 Написання аналітичного розділу кваліфікаційної
роботи магістра. до 20.11.2024 Виконано
5 Написання практичних розділів й висновків до
кваліфікаційної роботи магістра. до 27.11.2024 Виконано
6 Передзахист кваліфікаційної роботи магістра на
28.11.2024 Виконано
засіданні кафедри КНСА.
7 Подання роботи завідувачу кафедри КНСА. до 06.12.2024 Виконано
8 Захист кваліфікаційної роботи магістра. 11.12.2024 Виконано
Студент _____________________________ Руслан ГОЛОВКО
(підпис)
Керівник роботи ____________________________ Любов ОКСАМИТНА
(підпис)
4
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить: 69 сторінок, 15 рисунків, 8
таблиць, 26 використаних джерел.
Актуальність теми. Тема управління стартапом для створення
кооперативної гри є надзвичайно актуальною, оскільки ігрова індустрія продовжує
стрімко зростати. Згідно з даними Newzoo, у 2023 році глобальний ринок відеоігор
оцінювався у $180 мільярдів, і прогнозується подальше його розширення.
Кооперативні ігри займають особливе місце серед споживачів, адже вони сприяють
соціальній взаємодії та забезпечують унікальний геймплей.
Крім того, управління стартапом з розробки гри поєднує технічні, бізнесові
та креативні аспекти, вимагаючи інтеграції знань у таких галузях, як
програмування, гейм-дизайн, маркетинг та фінансовий менеджмент. Дослідження
цієї теми допоможе визначити ключові підходи до запуску стартапів у сфері ігор та
оптимізувати процес створення кооперативних проєктів.
Мета роботи і задачі дослідження. Мета кваліфікаційної роботи магістра –
дослідити особливості управління стартапами у сфері розробки кооперативних
ігор, а також створити концепцію і прототип гри для демонстрації її
функціональності.
Задачі, що вирішуються в роботі:
– дослідження особливостей методології управління проєктами у сфері
розробки кооперативних ігор;
– визначення основних підходів до створення кооперативних ігор;
– розробка концепції гри, яка включає: геймплей, графіку, механіку та
інтерактивні аспекти;
– формування стратегії та аналіз оточення стартапу;
– доведення доцільності стартапу;
– проведення структурного планування;
– розробка компонентів управління стартапом;
– формування бізнес-плану стартапу;
5
– створення прототипу гри та визначення оцінки його ефективності.
Об’єкт дослідження: процеси управління стартапом у сфері розробки
кооперативних ігор.
Предмет дослідження: стартап розробки стратегічної гри з елементами
фентезі.
Методи дослідження. В роботі застосовано: теоретичний метод (аналіз
літератури з проблеми дослідження), що полягає в аналізі наукової літератури з
даної проблеми дослідження та поглибленні знань про теорію та практику розробки
комп'ютерних ігор.
У процесі дослідження використовувалися наступні методи:
 аналіз ринку та дослідження конкурентів;
 PEST-аналіз;
 SWOT-аналіз;
 канва бізнес-моделі;
 календарне планування;
 метод критичного шляху.
Перелік ключових слів: СТАРТАП, КООПЕРАТИВНА ГРА,
УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ, UNREAL ENGINE.
ABSTRACT
Master’s work contains. 69 pages, 15 figures, 8 tables, 26 sources used.
Actuality of theme. The topic of managing a startup for creating a cooperative
game is highly relevant, as the gaming industry continues to grow rapidly. According to
Newzoo, the global video game market was valued at $180 billion in 2023, with further
growth projected. Cooperative games hold a special place among players as they foster
social interaction and provide unique gameplay experiences.
Moreover, managing a startup in game development combines technical, business,
and creative aspects, requiring integration of knowledge in fields such as programming,
game design, marketing, and financial management. Researching this topic will help
6
identify key approaches to launching startups in the gaming industry and optimize the
process of creating cooperative projects.
The purpose of the work and research tasks. The main objective of the work is
to study the features of managing startups in the field of cooperative game development
and to create a game concept and prototype to demonstrate its functionality.
Tasks to be solved in the work:
– research into the specifics of project management methodology in the field of
cooperative game development;
– identification of the main approaches to creating cooperative games;
– development of a game concept that includes gameplay, graphics, mechanics
and interactive aspects;
– formation of a strategy and analysis of the startup environment;
– proving the feasibility of the startup;
– conducting structural planning;
– development of startup management components;
– formation of a startup business plan;
– creation of a game prototype and evaluation of its effectiveness.
Object of research: startup management processes in the field of cooperative
game development.
Subject of research: а startup developing a strategy game with fantasy elements.
Research methods. The work uses: theoretical method (analysis of literature on
the research problem), which consists in analyzing scientific literature on this research
problem and deepening knowledge about the theory and practice of computer game
development.
The following methods were used in the research process:
 market analysis and competitor research;
 PEST-analysis;
 SWOT-analysis;
 business model outline;
 calendar planning;
7
 critical path method.
The list of keywords: STARTUP, COOPERATIVE GAME, PROJECT
MANAGEMENT, UNREAL ENGINE.
8
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ…10
ВСТУП ............................................................................................................................ 11
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СТАРТАПАМИ ................................... 13
1.1 Сутність і специфіка стартапів у сфері ігрової індустрії ................................. 13
1.2 Основи управління стартапами: підходи та методики .................................... .14
1.3 Переваги і недоліки стартапів …………... ........................................................ 15
Висновки до розділу 1 ............................................................................................... 17
2 АНАЛІЗ РИНКУ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ ДЛЯ СТАРТАПУ ........................ 18
2.1 Аналіз трендів у сегменті кооперативних ігор ............ ……………………….18
2.2 Концепція гри: основна ідея, сюжет і механіки ............................................... 20
2.3 SWOT-аналіз стартапу……………………….…………………………………30
Висновки до розділу 2 ............................................................................................... 31
3 УПРАВЛІНСЬКА МОДЕЛЬ СТАРТАПУ ............................................................... 33
3.1 Планування ресурсів та формування команди ................................................. 33
3.2 Організація процесу розробки кооперативної гри ........................................... 36
3.3 Вибір платформи для запуску гри та маркетингова стратегія ........................ 40
3.4 Управління ризиками в процесі розробки і просування гри ........................... 44
Висновки до розділу 3 ............................................................................................... 47
4 ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТАРТАПУ .................................................. 48
4.1 Розрахунок витрат на створення гри ................................................................. 48
4.2 Оцінка потенційних доходів від стартапу ......................................................... 50
4.3 Моделювання фінансових показників та точки беззбитковості ..................... 53
Висновки до розділу 4 ............................................................................................... 54
5 ПЕРСПЕКТИВИ ТА РОЗВИТОК СТАРТАПУ ...................................................... 58
5.1 Масштабування стартапу: нові можливості та функціонал ............................ 58
5.2 Підтримка гри та зворотний зв’язок з гравцями .............................................. 59
5.3 Плани на розвиток команди і подальші стартапи ............................................ 62
Висновки до розділу 5 ............................................................................................... 64
9
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 65
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 67
10
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І
ТЕРМІНІВ
ПЗ – програмне забезпечення;
UE – Unreal Engine – ігровий рушій, який розробляється та підтримується
компанією Epic Games;
ШІ – штучний інтелект;
SQL (Structured Query Language) – структуризована мова запитів.
11
ВСТУП
Комп’ютерні ігри стали невід’ємною частиною сучасного світу, даруючи
можливість гравцям зануритися в різноманітні світи, відчути себе героями
захоплюючих пригод та пережити незабутні емоції. Кожен жанр має свої унікальні
риси, які приваблюють аудиторію, але особливе місце посідають стратегічні ігри.
Вони вимагають від гравця не лише швидкої реакції, а й продуманого планування,
стратегічного мислення та вміння передбачати наслідки своїх дій.
Актуальність теми. Актуальність теми кваліфікаційної роботи магістра
пояснюється постійним зростанням інтересу до стратегічних ігор серед гравців.
Жанр стратегій залишається популярним завдяки його варіативності, викликам для
мислення та можливості створювати захоплюючі сценарії. Використання Unreal
Engine в цьому процесі дає змогу досягти нового рівня деталізації та
інтерактивності, роблячи гру більш привабливою для сучасної аудиторії.
Однією з ключових складових успішної стратегії є якісний ігровий дизайн,
який створює захоплюючу атмосферу, забезпечує плавний ігровий процес і
викликає бажання повертатися до гри знову й знову. Розробка стратегічних ігор на
основі потужних інструментів, таких як Unreal Engine, відкриває нові горизонти
для реалізації ідей. Unreal Engine, створений компанією Epic Games, є однією з
найпопулярніших ігрових платформ, що пропонує розробникам широкі
можливості для створення вражаючих візуальних ефектів, інтерактивного
геймплею та детальних ігрових механік.
Мета та задачі дослідження. Мета кваліфікаційної роботи магістра –
дослідити особливості управління стартапами у сфері розробки кооперативних
ігор, а також створити концепцію і прототип гри для демонстрації її
функціональності.
Робота містить розробку стратегічної гри з елементами фентезі, де гравець
керує різними підрозділами та приймає ключові рішення, що впливають на хід
подій. Значна увага приділяється використанню передових моделей управління
проєктами для забезпечення ефективного розгортання стартапу, включно з
12
принципами класичних стратегій, таких як Kingdom Rush, але з акцентом на
унікальну атмосферу, нові механіки та багаторівневу систему розвитку.
Задачі, що вирішуються в роботі:
– дослідження особливостей методології управління проєктами у сфері
розробки кооперативних ігор;
– визначення основних підходів до створення кооперативних ігор;
– розробка концепції гри, яка включає: геймплей, графіку, механіку та
інтерактивні аспекти;
– формування стратегії та аналіз оточення стартапу;
– доведення доцільності стартапу;
– проведення структурного планування;
– розробка компонентів управління стартапом;
– формування бізнес-плану стартапу;
– створення прототипу гри та визначення оцінки його ефективності.
Об’єктом дослідження є процеси управління стартапом у сфері розробки
кооперативних ігор.
Предметом дослідження є стартап розробки стратегічної гри з елементами
фентезі.
У процесі дослідження використовувалися наступні методи:
 аналіз ринку та дослідження конкурентів;
 PEST-аналіз;
 SWOT-аналіз;
 канва бізнес-моделі;
 календарне планування;
 метод критичного шляху.
У процесі роботи буде проведено детальний аналіз існуючих ігор, розроблено
концепцію власної гри, створено механіки взаємодії підрозділів, а також
реалізовано ключові елементи геймплею. Це дозволить створити продукт, який не
лише відповідатиме сучасним стандартам якості, а й запропонує унікальний
ігровий досвід для фанатів жанру стратегій.
13
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СТАРТАПАМИ
1.1 Сутність і специфіка стартапів у сфері ігрової індустрії
Стартапи в ігровій індустрії мають свої особливості, що обумовлено
специфікою цієї галузі. Вони виникають через потребу в інноваціях та нових ідеях,
які мають потенціал змінити існуючі тренди на ринку або створити нові напрямки
розвитку. Це може бути пов’язано з новими механіками геймплею, оригінальними
сюжетами або технологічними інноваціями, такими як використання штучного
інтелекту або віртуальної реальності.
Ігрова індустрія характеризується високим рівнем конкуренції, що змушує
стартапи постійно працювати над поліпшенням свого продукту, інвестувати в
маркетинг та залучення аудиторії. Ігрові стартапи зазвичай мають обмежений
бюджет, обмежену кількість співробітників і працюють у висококонкурентному
середовищі, що вимагає гнучкості та швидкої адаптації до змін на ринку. Ігрова
індустрія є однією з найдинамічніших, де постійно з’являються нові платформи,
технології та гравці. Це створює як можливості, так і загрози для стартапів. Щоб
досягти успіху, стартапи повинні не лише орієнтуватися на тренди, але й вміти
створювати оригінальні та якісні продукти, які здатні привернути увагу гравців.
Специфіка стартапів у сфері ігрової індустрії також полягає в тому, що ці
компанії часто мають короткий життєвий цикл, що залежить від популярності їхніх
продуктів. Ігровий ринок змінюється дуже швидко, тому стартапам необхідно
реагувати на зміни зовнішнього середовища, вдосконалювати свої продукти, тобто
змінювати напрямок бізнесу, якщо перший не приніс бажаного результату.
Враховуючи це, стартапи в ігровій індустрії часто стають піонерами нових
технологій, інструментів і підходів у розробці ігор. Загалом стартапи в ігровій
індустрії зосереджені на створенні інноваційних продуктів, які здатні привернути
увагу широкої аудиторії та стати успішними завдяки оригінальності та технічній
якості.
Важливі аспекти функціонування стартапів у ігровій індустрії:
14
– Аудиторія. Ігри створюються для конкретних категорій користувачів:
казуальних гравців, хардкорної аудиторії чи професійних кіберспортсменів.
– Модель монетизації. Стартапи часто використовують фріміум-моделі,
внутрішньо ігрові покупки або передплати.
– Інвестиції. Залучення фінансування від інвесторів або через краудфандинг
є ключовим фактором для старту та розвитку.
1.2 Основи управління стартапами: підходи та методики
Ефективне управління стартапом у сфері ігрової індустрії передбачає
гнучкість, орієнтацію на швидкий результат і постійний моніторинг змін ринку.
Використання відповідних методик управління дозволяє зменшити ризики та
підвищити ймовірність успіху стартапу. Управління стартапами в ігровій індустрії
передбачає використання різноманітних підходів та методик, спрямованих на
ефективне використання ресурсів, мінімізацію ризиків та досягнення поставлених
цілей.
Одним із найбільш популярних підходів є Lean Startup, який фокусується на
швидкому запуску продукту з мінімальними витратами та постійному тестуванні
ітерацій з реальними користувачами для оптимізації продукту. Цей підхід є
важливим для ігрових стартапів, оскільки дозволяє швидко вивести гру на ринок і
отримати відгуки від гравців, що дозволяє оперативно коригувати ігрові механіки,
графіку та інші елементи гри.
Іншою важливою методикою є Agile, яка полягає в поділі процесу розробки
на невеликі етапи або спринти. В межах кожного спринту команда працює над
конкретними завданнями, що дозволяє уникнути затримок і забезпечує гнучкість у
процесі розробки. Цей підхід дає змогу регулярно перевіряти прогрес та ефективно
адаптувати проект під зміни, що виникають в процесі його реалізації. Управління
проєктом у стартапі передбачає тісну взаємодію між розробниками, дизайнерами,
маркетологами та іншими учасниками команди.
15
Важливою складовою є управління ризиками, оскільки стартапи часто
працюють з обмеженими ресурсами і високим рівнем невизначеності. Врахування
можливих ризиків, таких як: технологічні проблеми, зміни на ринку або
неправильне оцінювання потреб цільової аудиторії, є критично важливим для
успіху стартапу. Для цього стартапи використовують різноманітні стратегії,
включаючи створення резервів для непередбачуваних витрат, розробку сценаріїв
для різних варіантів розвитку подій і постійну комунікацію з інвесторами та
іншими зацікавленими сторонами.
1.3 Переваги і недоліки стартапів
Однією з основних переваг стартапів у сфері ігрової індустрії є високий
потенціал для інновацій. Малі компанії здатні швидко адаптуватися до змін у
технологіях та трендах, що дозволяє їм експериментувати з новими ідеями і
механіками без обмежень великих корпорацій. Це дає стартапам змогу створювати
унікальні продукти, які можуть привернути увагу гравців і відрізнятися від
масового ринку.
Стартапи також мають велику гнучкість у прийнятті рішень і можуть швидко
змінювати свою стратегію, якщо це необхідно для досягнення успіху. Іншою
перевагою є можливість залучення інвестицій. Ігрові стартапи можуть отримати
фінансування від венчурних капіталістів або через краудфандингові платформи,
що дозволяє їм отримати ресурси для розробки та маркетингу своїх ігор. Успіх
одного продукту може забезпечити фінансову стабільність і стати трампліном для
розвитку інших проектів.
Однак, у стартапів є і значні недоліки. Найбільшим ризиком є висока
ймовірність невдачі через недостатнє фінансування, відсутність досвіду або
слабкий маркетинг. Багато ігрових стартапів не витримують конкуренції з
великими компаніями, що мають більше ресурсів і стабільнішу клієнтську базу.
Крім того, розробка гри потребує значних витрат часу та фінансів, а результат може
бути непередбачуваним.
16
Стартапи також часто стикаються з проблемами, пов'язаними з командною
динамікою, коли співробітники не можуть знайти спільну мову, що затримує
реалізацію стартапу.
Переваги стартапів у сфері ігрової індустрії:
– Швидкість впровадження ідей. Стартапи можуть швидко реалізувати нові
ідеї, оскільки їхні процеси менш бюрократизовані.
– Творчий потенціал. У невеликих командах кожен член може пропонувати
ідеї та брати участь у важливих рішеннях.
– Орієнтація на тренди. Стартапи здатні швидше адаптуватися до нових
тенденцій, ніж великі корпорації.
– Можливість створення глобальних стартапів. Ігри, як цифровий продукт,
легко розповсюджуються на міжнародному рівні.
Недоліки стартапів у сфері ігрової індустрії:
– Високий рівень ризику. Невизначеність попиту та велика конкуренція
можуть призвести до фінансових втрат.
– Недостатність ресурсів. Малі бюджети обмежують можливості розробки
та маркетингу.
– Проблеми з масштабуванням. У разі успіху продукту, стартапам часто не
вистачає інфраструктури для швидкого росту.
– Залежність від зовнішнього фінансування. Багато стартапів не можуть
функціонувати без інвестицій, що створює додатковий ризик.
– Аналіз успішних стартапів у сфері розробки ігор.
Існує кілька прикладів успішних стартапів, які змогли домогтися значного
успіху в ігровій індустрії. Одним з таких прикладів є компанія Supercell, розробник
популярних мобільних ігор, таких як Clash of Clans та Clash Royale. Цей стартап
став успішним завдяки своїй здатності створювати прості, але захоплюючі ігри, які
швидко стали популярними серед гравців по всьому світу. Однак, їхній успіх не
був випадковим – вони дотримувались стратегії постійного вдосконалення своїх
ігор та приділяли велику увагу комунікації з користувачами.
17
Інший приклад – компанія Riot Games, яка створила League of Legends, одну
з найбільш популярних багатокористувацьких ігор у світі. Успіх Riot Games
полягає в тому, що вони спочатку розробили гру, орієнтуючись на потреби гравців,
а потім активно підтримували її розвиток через регулярні оновлення та введення
нових можливостей. Компанія також акцентувала увагу на організації
кіберспортивних змагань, що допомогло їй не лише залучити нових гравців, але й
створити стабільне ігрове співтовариство.
Ці приклади демонструють про те, що успіх у розробці ігор часто залежить
від здатності стартапу адаптуватися до вимог ринку, підтримувати зв'язок з
гравцями і створювати інноваційні продукти, які відповідають інтересам широкої
аудиторії.
Висновки до розділу 1
Перший розділ присвячений теоретичним основам управління стартапами.
У ньому розглянуто:
– сутність стартапів у ігровій індустрії;
– основні підходи до їх управління;
– переваги й ризики стартапів.
Аналіз прикладів успішних стартапів підтверджує, що поєднання
інноваційного підходу, ефективного управління та орієнтації на ринок є
ключовими для успіху. Ці висновки формують основу для подальшого
дослідження.
18
2 АНАЛІЗ РИНКУ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ ДЛЯ СТАРТАПУ
2.1 Аналіз трендів у сегменті кооперативних ігор
Сегмент кооперативних ігор сьогодні є одним із найбільш динамічно
зростаючих у індустрії відеоігор. Цей жанр приваблює гравців завдяки можливості
взаємодії, спільного проходження, і розвитку командних навичок. Основні тренди
в сегменті (рис. 2.1):
Рисунок 2.1 – Зацікавлені сторони стартапу
Зростання популярності кооперативних ігор із відкритим світом. Гравці
прагнуть отримувати свободу дій та досліджувати світ разом із друзями.
19
– Інтеграція елементів соціальної взаємодії. Чат, голосовий зв’язок і
можливість ділитися прогресом у соціальних мережах, стали невід’ємною
частиною сучасних ігор.
– Кросплатформність. Гравці хочуть мати змогу грати разом незалежно від
пристрою (ПК, консолі, мобільні платформи).
– Елементи гейміфікації та RPG. Більше ігор пропонують механіки
розвитку персонажів, індивідуальних умінь і внутрішньоігрових винагород.
– Постійні оновлення та підтримка гри. Модель “ігри як сервіс” (Games as
a Service) забезпечує довготривалий інтерес до гри завдяки новим рівням,
персонажам, або викликам.
Таким чином, майбутній стартап повинен орієнтуватися на
кросплатформність, інтерактивність, і можливість соціальної взаємодії.
1. Популяризація онлайн-кооперації.
З розвитком швидкісного Інтернету та зростанням доступності
багатокористувацьких технологій гравці обирають ігри, що забезпечують спільний
досвід. Кооперативні режими дають змогу друзям чи незнайомцям співпрацювати
у виконанні місій, використовуючи спільні ресурси або об'єднуючи свої навички.
Приклад: ігри на зразок Among Us чи It Takes Two ілюструють тренд до
складної взаємодії між гравцями, що забезпечує унікальний геймплей.
2. Кросплатформеність.
Ігри, які підтримують гру між різними платформами (наприклад, ПК,
консолі, мобільні пристрої), стали популярнішими. Гравці віддають перевагу
продуктам, які дозволяють їм взаємодіяти незалежно від типу пристрою, що
забезпечує більшу гнучкість і залученість.
Статистика: за даними 2023 року, понад 60% гравців обирають ігри, що
підтримують кросплатформенність.
3. Фокус на соціальній взаємодії.
Кооперативні ігри все частіше стають платформами для спілкування.
Інструменти, такі як голосовий чат, створення груп чи віртуальних ком'юніті, є
невід'ємною частиною сучасних проєктів.
20
Приклад: Fortnite і Minecraft об'єднують мільйони гравців завдяки своїй
інтеграції соціальних функцій.
4. Розширення наративної складової.
Гравці шукають кооперативні ігри з сильними сюжетними лініями, які
додають глибини і створюють емоційний зв’язок із героями. Такі ігри дозволяють
поринути у вигаданий світ, де події безпосередньо залежать від дій гравців.
Приклад: ігри серії Divinity: Original Sin і A Way Out поєднують глибокий
сюжет з інтерактивним кооперативним геймплеєм.
5. Еволюція моделей монетизації.
Безкоштовні ігри з внутрішньо ігровими покупками (free-to-play)
залишаються найбільш популярною бізнес-моделлю. Гравці готові платити за
косметичні предмети, розширення контенту чи додаткові функції.
Приклад: Genshin Impact успішно поєднує free-to-play модель із регулярними
оновленнями контенту.
2.2 Концепція гри: основна ідея, сюжет і механіки
Розглянемо концепцію гри "Automated Survival".
Основна ідея гри:
"Automated Survival" – це гра-пісочниця, я поєднує елементи інженерного
симулятора, виживання та відкритого світу. Гравець має використовувати свою
уяву, інженерні знання та ресурси, щоб створювати унікальні машини, захищати
поселення і боротися з роботизованими ворогами, які загрожують існуванню
людства.
Сюжет:
Події гри розгортаються на автоматизованій планеті, створеній для
експериментального перетворення в придатну для життя середовище. Гравець грає
за підлітка – юного інженера, якого несподівано відправляють на цю планету,
оскільки всі дорослі досвідчені спеціалісти зникли безвісти.
Роботи, які мали виконувати функції благоустрою, були заражені вірусом,
21
створеним божевільним вченим доктором Блеком. Тепер вони знищують
поселення, захоплюють ресурси та прагнуть поглинути всі технології й енергію на
планеті. Завдання гравця – вижити, знаходити союзників серед інженерів, які все
ще борються, і збудувати техніку, здатну протистояти загрозі.
Основні механіки:
1. Режим історії:
– Виконуйте сюжетні завдання, що розкривають історію доктору Блека та
зниклих інженерів.
– Збирайте ресурси, створюйте машини й споруди для захисту поселень і
наступальних операцій.
– Боріться з ворогами, адаптуючи ваші конструкції під різні сценарії.
2. Механіка будівництва:
– Абсолютна свобода у створенні техніки: від простих роботів до величезних
бойових механізмів.
– Використовуйте креслення або створюйте власні унікальні моделі.
– Комбінуйте модулі, такі як енергетичні генератори, броньовані пластини,
зброя, датчики й системи навігації.
3. Відкритий світ:
– Різноманітні біоми, від пустель і джунглів до арктичних просторів.
– Динамічна зміна дня і ночі, яка впливає на поведінку ворогів і можливості
гравця.
– Системи погоди, що ускладнюють виживання і будівництво (наприклад,
пилові бурі або дощі).
4. Режим пісочниці:
– Створюйте власні правила й сценарії.
– Експериментуйте з технікою в умовах необмеженого доступу до ресурсів.
– Досліджуйте планету, знаходьте покинуті поселення та нові матеріали.
5. Соціальна складова:
– Можливість кооперативної гри: працюйте разом з іншими гравцями над
будівництвом великих проєктів.
22
– Змагальні режими, де команди створюють машини для битв одна проти
одної.
Особливості ігрового процесу:
– Унікальність ігрового процесу: свобода у будівництві робить кожну ігрову
сесію унікальною (рис. 2.2).
Рисунок 2.2 – Фрагмент гри з унікальністю ігрового процесу
– Глибока сюжетна лінія: інтрига і динаміка в розкритті мотивів головного
антагоніста (рис. 2.3).
Рисунок 2.3 – Фрагмент гри з глибокою сюжетною лінією
– Візуалізація: графіка сучасного рівня з реалістичними текстурами,
атмосферними ефектами і детальними моделями.
– Інноваційна фізика: детальне відтворення впливу маси, гравітації та
навантажень на конструкції (рис. 2.4).
23
Рисунок 2.4 – Фрагмент гри з елементами інноваційної фізики
"Automated Survival" – це гра, яка кидає виклик уяві гравця і дає змогу
створювати нові світи у світі, який вже пережив катастрофу.
Деталізація сюжетної лінії:
Гра починається з інтро, яке пояснює, як людство намагалося знайти новий
дім через загрозу вимирання. Автоматизована планета була проєктом, який мав
стати ідеальним середовищем для життя. Однак вірус, створений доктором Блеком,
перетворив роботів із помічників на загрозу.
Персонаж гравця – підліток із талантом до конструювання, несподівано стає
центральною фігурою в місії порятунку. Історія поділена на кілька актів, кожен із
яких має свої сюжетні повороти (рис. 2.5):
Рисунок 2.5 – Фрагмент гри з кількох актів історії
24
– Акт 1: Знайомство з планетою, виживання, пошук ресурсів і перші
конфронтації з зараженими роботами.
– Акт 2: Відкриття союзників серед інших інженерів, створення перших
бойових механізмів.
– Акт 3: Відкриття правди про доктора Блека та його мотиви, боротьба за
контроль над ключовими зонами планети.
– Фінал: Епічна битва з головним ворогом – доктором Блеком, який створив
унікального робота-гіганта.
Глибокий інтерактивний світ:
Населення:
– Поселення інженерів як NPC (неігрові персонажі), що надають завдання,
продають ресурси та допомагають у розвитку.
– Ворожі бази роботів із складними оборонними механізмами.
Фауна і флора:
– Деякі частини планети все ще залишаються безпечними, з природною
екосистемою, де можна знайти рідкісні ресурси.
– Інші зони заражені роботами й небезпечними технологіями.
Системи виживання:
– Гравцю потрібно буде піклуватися про енергетичний баланс, уникати
заражених зон і враховувати потребу в ремонті техніки.
Покращені механіки будівництва:
– Модульність: усі компоненти техніки мають різні властивості: матеріали,
вага, стійкість.
– Технологічне дерево: доступ до нових елементів відкривається через
виконання місій або знаходження креслень.
– Інтелект ворогів: роботи адаптуються до тактики гравця, змушуючи
вдосконалювати свої механізми.
Візуальна атмосфера:
25
– Графіка стилізована, але реалістична, з акцентом на деталізацію роботів,
будівель і природних середовищ. Атмосферні ефекти, такі як дощ, бурі або зоряне
небо, створюють відчуття повного занурення.
Додаткові режими:
Режим "Аренa":
– Гравці будують машини та змагаються між собою на спеціальних аренах
(рис. 2.6).
Рисунок 2.6 – Фрагмент гри з додатковими режимами
"Хардкорний" режим:
 Обмежені ресурси та більша складність боїв із ворогами.
"Творчий" режим:
 Безлімітний доступ до всіх матеріалів і модулів для створення будь-якої
техніки.
Потенціал для оновлень та доповнень:
 Додавання нових біомів, ворогів, креслень і сюжетних завдань через
оновлення.
Розширення кооперативного режиму, включаючи PvE та PvP-активності.
"Automated Survival" обіцяє стати справжньою перлиною серед інженерних
симуляторів, забезпечуючи гравців глибокою історією, інноваційним геймплеєм і
свободою творчості.
26
Початок гри "Automated Survival":
Гравець розпочинає гру на борту палаючого космічного корабля. Його перше
завдання – вибратися із небезпеки:
Погашення пожежі:
 Гравець знаходить відро з водою, яке підсвічене для полегшення пошуку.
Поруч із відром лежить напіввитягнута батарея, яку потрібно забрати із собою.
 Якщо гравець намагається пройти через вогонь, то шкала здоров’я починає
знижуватися, нагадуючи про необхідність виконання завдання.
Журнал завдань:
 Після евакуації з корабля відкривається журнал із новим завданням, а саме:
знайти технічну станцію (головну базу). Якщо журнал не відкритий вручну, то
через 5 хвилин він відкриється автоматично.
Реакція середовища:
 На шляху до станції падають обгорілі дерева, що вимагає швидкої реакції для
уникнення втрати 7-20 одиниць здоров’я.
Перший крафт і точка респавну.
Активація капсули з ботами:
 На технічній станції гравець знаходить капсулу для створення роботів і
вставляє знайдену батарею.
 На початковому етапі доступний лише Бот-Конструктор, якого можна
активувати і розмістити на базі.
Побудова дому:
 Наступне завдання – побудувати базовий дім поруч із техстанцією. Гравець
збирає ресурси для створення об’єктів (дошки, каміння, метали).
 Паралельне завдання – створити ліхтарик для освітлення темних зон.
Точка респавну:
 Гравець створює ліжко в побудованому домі, яке служить точкою
відродження. Гра рекомендує гравцеві поспати для збереження прогресу.
Фермерство:
Система виживання:
27
 З часом зменшується шкала їжі та води. Гравець отримує завдання знайти
озеро та посадити перший урожай.
 У журналі містяться інструкції з фермерства: вибір ґрунту, посадка та догляд
за культурами.
Захист урожаю:
 Через 15 хвилин після посадки з’являються роботи-шкідники, які загрожують
знищити посіви.
 Урожай достигає приблизно за той самий час, тому гравцю доведеться
вирішувати проблему зі шкідниками (рис. 2.7).
Рисунок 2.7 – Фрагмент гри «Захист урожаю»
Зберігання:
 Гравець збирає урожай і зберігає його в спеціальних коробках, які можна
залишити вдома або на станції.
Пошук торговця і перша зброя:
Торговець:
 Після певного прогресу гравець отримує завдання знайти торговця, який
найчастіше зустрічається в покинутих містах чи біля доріг (рис. 2.7).
Придбання зброї:
28
 Першою доступною зброєю є кулемет Ньютона, який необхідний для
боротьби з ворожими роботами.
Рисунок 2.8 – Фрагмент гри з пошуку торговця
Створення автомобіля:
Процес створення:
 Гравець крафтить базові компоненти:
a) Газовий двигун (зношений, але функціональний).
b) Колеса: знайдені або створені вручну.
c) Основа: дерев’яна конструкція.
Рисунок 2.9 – Фрагмент гри зі створення автомобіля
29
Додаткові деталі:
 Підшипники, фари, перемикачі та логічні вентилі.
 Готовий транспорт дозволяє швидше пересуватися по світу та
транспортувати ресурси (рис. 2.10).
Рисунок 2.10 – Фрагмент гри з додатковими деталями
Механіка інтерактивного середовища:
 Взаємодія з об'єктами: активовані капсули, небезпечні пастки, збирання
ресурсів.
 Динамічний вплив навколишнього середовища: падіння дерев, зміна погоди,
ефекти дня та ночі.
 Постійний розвиток і нові завдання, які поступово розширюють можливості
гравця.
"Automated Survival" захоплює деталізацією і продуманим підходом до
геймплею, який об'єднує елементи виживання, конструювання та інтригуючу
історію.
30
2.3 SWOT-аналіз стартапу
Проєкт "Automated Survival" має низку сильних сторін, які виділяють його
серед конкурентів. Інноваційна концепція гри, що поєднує елементи інженерного
симулятора, виживання та відкритого світу, повністю відповідає сучасним трендам
геймінгу. Орієнтація на кооперативний режим додає грі додаткову цінність,
враховуючи популярність багатокористувацьких ігор. Потенційна
кросплатформенність відкриває можливості для залучення ширшої аудиторії, а
досвідчена команда розробників може забезпечити високий рівень реалізації
проекту.
Однак, є і певні слабкі сторони, які можуть вплинути на розвиток. Основна з
них – це обмеженість бюджету, що може ускладнити створення адаптивного та
деталізованого світу. Як стартап, компанія не має репутації на ринку, що може
вплинути на довіру інвесторів і партнерів. Додатково, існує ризик технічних
помилок, враховуючи складність механік, таких як фізика об'єктів та
інтерактивність світу. Проєкт має значні можливості для розширення. Запуск на
міжнародному ринку може значно збільшити аудиторію гравців, а співпраця із
стрімінговими платформами, такими як Twitch або YouTube Gaming, сприятиме
популяризації гри серед контент-креаторів.
Інтеграція сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту, може зробити
ігровий процес більш унікальним і динамічним. Разом із тим, проєкт стикається із
загрозами. Однією з найбільших є висока конкуренція на ринку кооперативних
ігор, де вже присутні великі гравці з усталеними фан-базами. Також можливі зміни
в трендах геймінгу, що можуть вплинути на попит на подібні ігри. Юридичні
перешкоди, такі як патенти, права на використання контенту або технологій, також
можуть стати потенційною проблемою.
Таким чином, хоча "Automated Survival" має сильний потенціал для успіху,
для його реалізації потрібно стратегічно підходити до подолання слабких сторін і
мінімізації загроз.
В табл. 2.1 представлено SWOT-аналіз стартапу.
31
Таблиця 2.1 – SWOT-аналіз стартапу
Сильні сторони Слабкі сторони
- Інноваційний сюжет і механіки. - Відсутність досвіду у розробці
великих ігор.
- Орієнтація на кооперативну гру. - Обмежений початковий бюджет.
- Залучення кросплатформенності. - Необхідність складної технічної
реалізації.
Можливості Загрози
- Зростання ринку кооперативних ігор. - Сильна конкуренція на ринку.
- Потенціал для додаткових джерел - Ризики затримки в реалізації.
доходу.
- Можливість інтеграції VR/AR у - Нестабільність економічної ситуації.
майбутньому.
Висновки до розділу 2
Другий розділ роботи присвячений обґрунтуванню наукової бази та ідеї
стартапу. Було визначено, що ключовою перевагою стартапу є унікальний формат
гри, який враховує сучасні тенденції геймдизайну та потреби цільової аудиторії. Це
стало основою для планування подальших етапів розробки.
Стартап "Automated Survival" має значний потенціал для успіху на ринку
кооперативних ігор завдяки своєму унікальному поєднанню інженерного
симулятора, механік виживання та відкритого світу.
Інноваційна концепція гри, орієнтація на кросплатформенність та
кооперативний режим відповідають сучасним трендам і можуть привернути увагу
великої кількості гравців.
Ігровий процес, який дозволяє створювати унікальні конструкції та
адаптувати техніку під різні ситуації, забезпечить високу реіграбельність і
захопливість гри.
32
Водночас, стартап стикається із деякими викликами, такими як обмеженість
бюджету та відсутність репутації. Це може ускладнити процес залучення інвесторів
і партнерів, а також створення складних механік і адаптивного світу.
Враховуючи потенціал для міжнародного розширення, співпрацю із
стрімінговими платформами та інтеграцію сучасних технологій, стартап має всі
шанси стати популярним і затребуваним серед гравців.
Важливим фактором для його успіху є здатність розробників адаптувати гру
до змін у трендах індустрії та реагувати на можливі загрози, такі як конкуренція на
ринку і юридичні бар'єри.
Отже, з урахуванням сильних сторін і можливостей, стартап "Automated
Survival" має подальші перспективи для успішної реалізації і виходу на ринок,
здатний задовольнити вимоги сучасних гравців і привернути велику аудиторію.
33
3 УПРАВЛІНСЬКА МОДЕЛЬ СТАРТАПУ
3.1 Планування ресурсів та формування команди
Планування трудових та матеріальних ресурсів для стартапу "Automated
Survival".
Успішна реалізація стартапу "Automated Survival" залежить від ефективного
планування ресурсів, що є важливою складовою для досягнення бізнес-цілей і
забезпечення виконання всіх завдань у межах визначених термінів та бюджету.
Зокрема, для стартапу, що орієнтований на розробку інноваційної відеогри,
потрібно врахувати всі аспекти розподілу трудових та матеріальних ресурсів, а
також проаналізувати потенційні ризики перевантаження або неефективного
використання ресурсів. У цьому контексті, важливими етапами є визначення вимог
до ресурсів, формування команди та вирішення конфліктів ресурсів.
1. Планування трудових ресурсів.
Трудові ресурси є одним із критичних факторів для успішної розробки
стартап. На етапі планування необхідно чітко визначити, які спеціалісти та в якому
обсязі часу будуть залучені до виконання кожного з етапів стартапу.
Структура команди:
a) Менеджер стартапу – забезпечує загальне управління, координує
виконання робіт, контролює дотримання термінів та бюджету.
b) Програмісти – відповідальні за розробку програмного забезпечення,
включаючи алгоритми, механіку гри, створення адаптивного світу.
c) Дизайнери – розробляють 3D-моделі, візуальний стиль гри, техніки та
персонажів, а також інтерфейс.
d) Тестувальники – здійснюють перевірку функціональності, виконують
тестування на баги, оптимізують стабільність гри.
e) Маркетологи – займаються просуванням гри, аналізують ринок,
створюють рекламні кампанії.
34
Розподіл трудових ресурсів:
Для кожної ролі буде визначено обсяг задіяної праці, а також терміни, в які
ресурси мають бути максимально ефективно використані (табл. 3.1). Наприклад,
програмісти будуть задіяні на етапах розробки ядра гри та її механік, тоді як
маркетологи почнуть свою роботу на стадії підготовки до випуску.
Таблиця 3.1 – Графік робіт для команди
Роль Період виконання Завдання
Менеджер стартапу 01.01.2024 - 31.12.2024 Координація, управління проєктом
Програмісти 01.02.2024 - 31.08.2024 Розробка механік, програмування
Дизайнери 01.03.2024 - 30.06.2024 Створення візуальних елементів
Тестувальники 01.07.2024 - 30.09.2024 Тестування гри, виправлення помилок
Маркетологи 01.09.2024 - 30.12.2024 Розробка маркетингової стратегії
2. Планування матеріальних ресурсів.
Для забезпечення ефективної роботи команди потрібно врахувати необхідне
обладнання та програмне забезпечення. У разі розробки високоякісної гри,
необхідно витратити ресурси на потужні комп'ютери, ліцензії на програмне
забезпечення та інші технічні засоби.
Матеріальні ресурси:
a) Обладнання: потужні комп'ютери з високими параметрами (для
програмістів і дизайнерів) та спеціалізовані тестові платформи.
b) Програмне забезпечення: ліцензії на розробницькі інструменти (Unity,
Unreal Engine, Blender, 3ds Max), для обробки графіки, а також на систему
управління проектами (Jira, Trello).
c) Фінанси: інвестиції для придбання ліцензій, маркетингових кампаній,
оплати праці співробітників, на покриття витрат на обладнання.
Оцінка витрат на матеріальні ресурси:
В табл. 3.2 подано оцінку витрат на матеріальні ресурси.
35
Таблиця 3.2 – Оцінка витрат на матеріальні ресурси
Ресурс Оцінка витрат
Комп'ютерне обладнання $10000
Програмне забезпечення $5000
Ліцензії на ігрові движки $7000
Маркетинг та просування $8000
3. Формування команди та забезпечення ефективності.
Ефективність команди залежить не тільки від кваліфікації її учасників, а й від
чіткої організації та структури. Важливо, щоб команда мала належні комунікації,
чіткий розподіл обов'язків і злагоджену роботу на всіх етапах стартапу.
4. Вирішення конфліктів ресурсів.
Нерідко при виконанні стартапу можуть виникати ситуації, коли ресурси
перевантажуються, що призводить до затримок і погіршення якості виконання
робіт. У таких випадках варто використовувати методи коригування навантаження,
такі як перерозподіл завдань між співробітниками або залучення додаткових
ресурсів.
Методи вирішення конфліктів ресурсів:
– Перерозподіл завдань: у разі перевантаження конкретних членів команди
завдання можна перерозподілити або делегувати їх іншим спеціалістам.
– Адаптація графіків: можна змінювати терміни початку та завершення
завдань для зниження навантаження на ресурси.
– Залучення додаткових ресурсів: у разі серйозних проблем із ресурсами,
можна залучити фрілансерів чи додаткові фінанси для покриття витрат.
Графік вирішення конфліктів ресурсів:
В табл. 3.3 подано графік вирішення конфліктів ресурсів.
Планування трудових та матеріальних ресурсів є важливим кроком для
успіху стартапу "Automated Survival". Врахування всіх необхідних аспектів, від
формування команди до оцінки витрат на ресурси та можливості коригування
перевантажень, дозволить забезпечити стабільний розвиток стартапу.
36
Таблиця 3.3 – Графік вирішення конфліктів ресурсів
Ресурс Виявлене перевантаження Методи коригування
Програміст Високе навантаження Перерозподіл завдань
Тестувальники Невелике перевантаження Залучення додаткових тестувальників
Дизайнери Помірне перевантаження Зміна термінів
Вірно сплановані та розподілені ресурси допоможуть досягти поставлених
цілей та забезпечити успішний запуск і просування гри.
3.2 Організація процесу розробки кооперативної гри
Розробка кооперативної гри, яка є частиною стартапу "Automated Survival",
потребує спеціального підходу в організації процесу, оскільки такий стартап
вимагає інтеграції багатьох аспектів, зокрема роботи з багатокористувацьким
режимом, комунікацією між гравцями, а також ефективною механікою співпраці.
Це створює додаткові виклики, зокрема в плануванні процесу розробки, управлінні
командою та забезпеченні якості.
1. Етапи розробки кооперативної гри.
Розробка кооперативної гри передбачає кілька ключових етапів:
Початкове планування:
– Визначення концепції гри, сценаріїв і механіки.
– Створення концептуальних макетів і прототипів.
– Аналіз цільової аудиторії та специфічних вимог до кооперативного
досвіду.
Розробка основних механік:
– Проєктування і програмування кооперативного режиму (наприклад,
механізм командної роботи, взаємодії між гравцями, спільного виконання завдань).
– Підготовка і розробка мультиплеєрних функцій (сервери, синхронізація
даних, логіка взаємодії).
Дизайн і розробка контенту:
37
– Розробка візуальних та графічних елементів для персонажів, локацій,
інтерфейсу.
– Створення сценаріїв і завдань, які підвищують інтерактивність між
гравцями.
Тестування та оптимізація:
– Проведення багатокористувацьких тестів для виявлення проблем в
механіці гри, балансі та взаємодії.
– Оптимізація продуктивності гри для забезпечення стабільної роботи на
різних платформах.
Маркетинг та просування:
– Підготовка до рекламних кампаній, зокрема для просування
кооперативних аспектів гри через соціальні мережі, трейлери та стримінгові
платформи.
– Випуск демо-версії гри для тестування та збору зворотного зв'язку.
2. Планування трудових ресурсів для кооперативної гри.
Розробка кооперативної гри потребує тісної взаємодії між різними відділами
стартапу. Трудові ресурси для цього процесу мають бути сплановані таким чином,
щоб забезпечити безперебійне виконання кожного з етапів. Важливо також
ефективно координувати роботу програмістів, дизайнерів, тестувальників та
маркетологів для успішного завершення стартапу.
Розподіл команди:
Програмісти (механіка гри, мультиплеєр):
– Спеціалісти з програмування для розробки серверної частини,
синхронізації даних і багатокористувацького режиму.
Геймдизайнери:
– Розробка ігрових механік для кооперативної взаємодії, розробка завдань
для спільної гри.
Графічні дизайнери та художники:
– Створення візуальних елементів для мультиплеєрного режиму, а також
візуалізація інтерфейсу для зручності взаємодії гравців.
38
Тестувальники:
– Тестування багатокористувацького режиму, перевірка механік
кооперативної гри, виявлення багів.
Маркетологи:
– Розробка стратегії просування кооперативної гри, акцент на спільний
ігровий досвід. В табл. 3.4 подано графік робіт для команди.
Таблиця 3.4 – Графік робіт для команди
Роль Період виконання Завдання
Менеджер 01.01.2024 - Координація, управління процесом
стартапу 31.12.2024 розробки.
Програмісти 01.02.2024 - Розробка механіки кооперативної гри,
31.08.2024 синхронізація серверів.
Геймдизайнери 01.03.2024 - Розробка кооперативних завдань і сценаріїв.
30.06.2024
Дизайнери 01.03.2024 - Створення візуальних елементів для гри.
30.06.2024
Тестувальники 01.07.2024 - Тестування кооперативного режиму,
30.09.2024 перевірка багів.
Маркетологи 01.09.2024 - Розробка маркетингової стратегії для
31.12.2024 кооперативної гри.
3. Управління взаємодією між гравцями.
Ключовим аспектом кооперативної гри є взаємодія між гравцями, що
потребує ретельного планування. Гравці повинні мати можливість ефективно
спілкуватися, кооперуватися і виконувати завдання разом. Для цього необхідно:
Чат і голосове спілкування:
– Реалізувати можливість спілкування гравців через текстові або голосові
канали в межах гри.
Система підтримки гравців:
39
– Створити механізми підтримки кооперативної гри, де гравці можуть
взаємодіяти через обмін предметами або виконання спільних дій (наприклад,
допомога один одному).
Механізми балансу:
– Забезпечити баланс кооперативного досвіду, щоб кожен гравець мав
важливу роль, і щоб співпраця між ними була цікавою і викликала задоволення.
4. Тестування кооперативного режиму.
Тестування багатокористувацької складової має бути пріоритетним етапом
розробки.
Внутрішнє тестування:
– Раннє тестування механіки та взаємодії між гравцями. Важливо, щоб усі
функціональні можливості гри працювали стабільно.
Зовнішнє тестування:
– Запуск бета-тестування для гравців, які можуть надати зворотний зв'язок.
Цей етап дозволяє виявити проблеми, що могли бути упущені на попередніх
етапах.
5. Маркетинг кооперативної гри.
Оскільки гра орієнтована на кооперативну взаємодію, маркетинг має
акцентувати саме цей аспект.
Промо-кампанії:
– Використання соціальних мереж, стрімінгових платформ і YouTube для
демонстрації кооперативних моментів гри, створення трейлерів з акцентом на
командну роботу.
Залучення спільнот:
– Активна робота з геймерськими спільнотами, форумами та групами для
просування ідеї гри та зворотного зв'язку від гравців.
Організація процесу розробки кооперативної гри вимагає ретельного
планування та злагодженої роботи команди. Залучення спеціалістів на кожному
етапі, забезпечення стабільної взаємодії між гравцями і тестування гри дозволяють
створити якісний ігровий продукт. Важливою частиною є також маркетинг,
40
орієнтований на просування кооперативного досвіду, який стане основною
конкурентною перевагою гри на ринку.
3.3 Вибір платформи для запуску гри та маркетингова стратегія
1. Вибір платформи для запуску гри.
Вибір платформи для запуску кооперативної гри є важливим етапом,
оскільки він визначає не тільки технічні вимоги, але й доступ до потенційної
аудиторії. Для гри, такої як "Automated Survival", яка орієнтована на
багатокористувацький режим і кооперативну взаємодію, важливо обирати
платформи, що підтримують такі функції, а також мають значну кількість активних
користувачів. Нижче наведені основні критерії, які слід врахувати при виборі
платформи.
Ключові критерії вибору платформи:
1. Популярність платформи серед цільової аудиторії.
– Для кооперативних ігор важливо мати платформу з великою кількістю
користувачів, що активно взаємодіють з багатокористувацькими іграми.
2. Підтримка багатокористувацького режиму.
– Платформа повинна підтримувати стабільний онлайн-режим, можливості
для сервісів для багатокористувацької гри, а також інструменти для голосового
спілкування.
3. Технічні можливості.
– Важливо, щоб платформа підтримувала бажану графіку, вимоги до
обробки даних і серверної частини гри. Також варто враховувати потреби в
оптимізації та сумісності з різними пристроями.
4. Монетизація.
– Платформа повинна дозволяти інтеграцію з відповідними системами для
монетизації (наприклад, через покупку гри, мікротранзакції, DLC).
Основні платформи для запуску гри:
1. PC (Steam, Epic Games Store, GOG).
41
– Плюси: найбільша аудиторія серед геймерів, підтримка
багатокористувацького режиму, можливості для активного оновлення та інтеграції
з іншими сервісами (наприклад, голосовий чат, додаткові функції через Steam
Workshop).
– Мінуси: конкуренція з іншими іграми, необхідність забезпечення високої
продуктивності на різних конфігураціях комп'ютерів.
2. PlayStation та Xbox (консолі).
– Плюси: широка аудиторія, можливість реалізувати кроссплатформену гру,
зручність для гравців, які не хочуть грати на ПК.
– Мінуси: потрібно пройти сертифікацію для розміщення гри в магазинах
цих платформ, високі комісії на продажі через ці платформи.
3. Nintendo Switch.
– Плюси: велика популярність серед певних сегментів аудиторії, підтримка
як онлайн-ігор, так і локального кооперативного режиму.
– Мінуси: можливо, обмеження в плані графічних можливостей порівняно з
іншими платформами.
4. Мобільні платформи (iOS, Android).
– Плюси: доступ до величезної аудиторії, можливість запуску гри на
смартфонах і планшетах.
– Мінуси: зниження графічної якості, складність в оптимізації для
багатокористувацьких ігор з високими вимогами до сервісів.
Рекомендація:
Для "Automated Survival", орієнтуючись на кооперативний досвід та
багатокористувацький режим, оптимальними платформами будуть PC (Steam, Epic
Games Store) та консолі (PlayStation, Xbox). Якщо є можливість, важливо
забезпечити кросплатформенну гру, що дозволить залучити більшу кількість
гравців і покращити досвід взаємодії.
2. Маркетингова стратегія.
Маркетингова стратегія для запуску кооперативної гри повинна бути
спрямована на залучення цільової аудиторії, яка любить багатокористувацькі ігри,
42
а також на побудову довгострокових відносин з гравцями. Важливими аспектами є
створення інтересу до гри до її випуску, підтримка її популярності після запуску та
активне просування через різні канали.
Ключові аспекти маркетингової стратегії:
1. Попередній маркетинг та створення інтересу.
– Трейлери та анонси: створення захоплюючих відео, що демонструють
унікальні кооперативні моменти гри. Ці трейлери повинні підкреслювати
важливість взаємодії між гравцями та цікаві моменти кооперації.
– Бета-тестування: запуск закритих та відкритих бета-тестів для збору
зворотного зв'язку від потенційних гравців. Це дозволяє створити попит та інтерес
до гри.
– Соціальні мережі та стрімінгові платформи: використання соціальних
мереж (Instagram, Twitter, TikTok) для реклами гри. Стрімінг на платформах таких
як Twitch та YouTube дозволить залучити гравців, показуючи реальний ігровий
процес.
2. Просування через спільноти геймерів.
– Робота з інфлюенсерами: співпраця з популярними стрімерами та
блогерами, які можуть розповісти про гру своїй аудиторії. Важливо знайти тих, хто
спеціалізується на кооперативних іграх.
– Рекламні кампанії в геймерських спільнотах: активне просування через
форуми (наприклад, Reddit, GameFAQs), групи в Discord та інші платформи, де
збираються геймери.
– Тематичні заходи та турніри: організація онлайн-турнірів або івентів, де
гравці зможуть взаємодіяти і конкурувати у кооперативних сценаріях гри.
3. Контент-маркетинг.
– Блог та відеоконтент: створення блогу для публікації новин про гру,
інтерв’ю з розробниками, а також додаткових матеріалів, таких як гайди по
геймплею.
43
– Створення фан-контенту: заохочення гравців до створення фан-артів, відео
та мемів, що стосуються гри. Це дозволить створити органічний інтерес до
продукту і залучити нових гравців.
4. Запуск і підтримка гри після релізу.
– Пострелізна підтримка: розробка плану щодо оновлень гри, нових місій та
можливостей для кооперації. Це дозволить утримувати гравців і підтримувати їхній
інтерес протягом тривалого часу.
– Система зворотного зв’язку: важливо прислуховуватись до гравців та
регулярно оновлювати гру відповідно до їх побажань та зауважень.
– Інтеграція з подіями в грі: регулярні внутрішньоігрові події та акції, які
залучають нових користувачів.
Стратегічні етапи маркетингової кампанії (табл. 3.5):
Таблиця 3.5 – Стратегічні етапи маркетингової кампанії
Етап Дія Термін виконання
Попереднє просування Трейлери, анонси, бета- 6 місяців до
тестування запуску
Публікація контенту Стримінги, соцмережі, блоги 3 місяці до
запуску
Просування через Співпраця зі стрімерами і 2-3 місяці до
інфлюенсерів блогерами запуску
Запуск гри Офіційний реліз, онлайн- Дата запуску
турніри
Підтримка після запуску Оновлення, нові події, Постійно
зворотній зв'язок
Вибір платформи для запуску гри та маркетингова стратегія є критичними
для успіху.
44
3.4 Управління ризиками в процесі розробки і просування гри
Розробка та просування кооперативної гри можуть зіткнутися з низкою
потенційних ризиків, які можуть вплинути на якість продукту, терміни випуску або
фінансові показники. Управління ризиками є важливою складовою частиною
процесу, оскільки дозволяє знижувати ймовірність виникнення проблем і
своєчасно реагувати на них.
1. Ключові типи ризиків в розробці гри.
1.1. Технічні ризики.
– Неоптимізований код і баги: проблеми з продуктивністю або баги можуть
виникнути в процесі розробки, що вплине на геймплей та користувацький досвід.
– Несумісність з платформами: проблеми, пов'язані з запуском гри на різних
платформах через технічні обмеження або несумісність.
1.2. Творчі ризики.
– Невірне розуміння цільової аудиторії: важливо розуміти, що чекають
гравці від гри, а також зберегти баланс між інноваціями та класичними елементами,
які сприймаються добре.
– Проблеми з дизайном: невідповідність дизайну та механіки гри може
призвести до зниження інтересу гравців.
1.3. Командні ризики.
– Затримки в графіку: проблеми з управлінням часом, недооцінка
необхідних ресурсів або погане планування можуть призвести до затримок в
розробці.
– Проблеми з командою: відсутність необхідних навичок або недостатній
досвід у команді можуть призвести до погіршення якості гри.
1.4. Маркетингові ризики.
– Невдала маркетингова кампанія: недостатнє або неправильно спрямоване
просування може призвести до того, що гра не досягне потрібної аудиторії.
– Поганий відгук від користувачів: негативні відгуки та оцінки можуть
серйозно вплинути на продажі гри.
45
2. Аналіз ризиків та способи їх управління.
Для ефективного управління ризиками необхідно використовувати різні
стратегії та методи, що дозволяють мінімізувати ймовірність виникнення проблем.
В табл. 3.6 представлені основні категорії ризиків і методи їх управління.
Таблиця 3.6 – Основні категорії ризиків і методи їх управління
Категорія ризику Потенційний ризик Метод управління ризиком
Технічні ризики Проблеми з Регулярні тестування,
продуктивністю і баги. автоматизовані тести, баг-
репорти.
Творчі ризики Невірне сприйняття Фокус-групи, аналіз зворотного
цільової аудиторії. зв'язку від гравців.
Командні Затримки в розробці, Керування проектами, моніторинг
ризики відсутність досвіду. прогресу.
Маркетингові Низька ефективність Створення стратегії просування,
ризики рекламної кампанії. тестування різних каналів
маркетингу.
Фінансові Перевищення бюджету, Чітке планування бюджету,
ризики недооцінка витрат. контроль витрат.
3. Інструменти для управління ризиками.
Для зниження ризиків та кращого контролю за ними розробники можуть
використовувати різні інструменти:
3.1. Програмне забезпечення для управління проектами.
– Jira: використовується для моніторингу прогресу в розробці, управління
завданнями та ін.
– Trello: зручна платформа для планування і відслідковування завдань.
3.2. Інструменти для тестування.
– Selenium: автоматизація тестування ігор для виявлення багів.
– Unreal Engine Testing Tools: використовується для тестування ігор,
розроблених на Unreal Engine.
46
3.3. Інструменти для маркетингових кампаній.
– Google Analytics: для відслідковування ефективності рекламних кампаній.
– Social Media Analytics Tools: для моніторингу ефективності просування в
соціальних мережах.
4. Графік управління ризиками.
Ось графік, що демонструє типові етапи управління ризиками в розробці і
просуванні гри:
| **Початок розробки** | Технічні проблеми, затримки у розробці | Планування,
детальний аналіз вимог |
| **Концептуалізація гри** | Невірне розуміння цільової аудиторії | Тестування ідей,
фокус-групи |
| **Розробка та тестування** | Баги, несумісність з платформами | Регулярні тести,
автоматизація |
| **Маркетингова кампанія** | Низька ефективність кампанії | Оцінка каналів
просування, A/B тестування |
| **Запуск гри** | Негативні відгуки, технічні проблеми | Підготовка до випуску,
підтримка сервісу |
| **Після релізу** | Недостатня підтримка, відсутність оновлень | Регулярні оновлення,
взаємодія з користувачами |
5. Прогнозування можливих втрат і оцінка ймовірності ризиків.
Для оцінки ризиків можна використовувати метод матриці ймовірностей та
впливу, яка допоможе зрозуміти, які ризики можуть бути найбільш критичними для
успіху гри.
Матриця ймовірності та впливу ризиків (табл. 3.7):
Таблиця 3.7 – Матриця ймовірності та впливу ризиків
Вплив / Ймовірність Низька Середня Висока
Низька 1 (Низький) 2 (Помірний) 3 (Високий)
Середня 2 (Помірний) 4 (Серйозний) 6 (Критичний)
Висока 3 (Високий) 6 (Критичний) 9 (Катастрофічний)
47
Приклад застосування:
– Технічні проблеми (низька ймовірність, високий вплив) – ймовірність
виникнення таких проблем невелика, але вони можуть серйозно вплинути на якість
гри.
– Невірне розуміння аудиторії (середня ймовірність, середній вплив) –
відсутність правильного таргетування може призвести до втрати частини аудиторії,
але в цілому вплив буде помірним.
Управління ризиками є важливою частиною процесу розробки та просування
кооперативної гри. Використання правильної стратегії та інструментів дозволяє
знизити ймовірність виникнення негативних подій, а також швидко реагувати на
проблеми, що можуть виникнути на будь-якому етапі.
Висновки до розділу 3
Управління ризиками є ключовим аспектом на всіх етапах розробки та
просування кооперативної гри. Від технічних проблем і творчих рішень до
командних викликів і маркетингових труднощів – кожен з цих ризиків може
вплинути на кінцевий результат. Важливою умовою успіху є створення детального
плану управління ризиками, який включає в себе передбачення можливих проблем,
використання відповідних інструментів і методів для їх запобігання, а також
швидку реакцію на виникаючі складнощі. Застосування ефективних стратегій
управління ризиками дозволяє не лише зберегти високу якість гри, але й
мінімізувати негативний вплив на бюджет і терміни стартапу. Регулярне
тестування, підтримка зворотного зв’язку з користувачами, чітке планування та
контроль витрат є важливими елементами успішного управління ризиками.
Крім того, з урахуванням постійних змін на ринку та в технологіях, гнучкість
і здатність до швидкої адаптації стають важливими факторами для забезпечення
довгострокового успіху гри. Інтеграція аналізу ризиків на кожному етапі процесу
дозволяє забезпечити стійкість стартапу до зовнішніх і внутрішніх загроз та
підвищити шанси на успішний запуск та популярність гри серед цільової аудиторії.
48
4 ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТАРТАПУ
4.1 Розрахунок витрат на створення гри
Розрахунок витрат на створення гри залежить від багатьох факторів:
масштабу стартапу, складності гри, використовуваних технологій, кількості
задіяних фахівців, тривалості розробки та маркетингового бюджету.
Ось приклад структури витрат на розробку кооперативної гри для спільного
проходження (рис. 4.1):
Рисунок 4.1 – Приклад структури витрат на розробку кооперативної гри для
спільного проходження
1. Зарплати команди розробників.
– Програмісти (2-3 людини): $3000–$6000/місяць за людину.
– Геймдизайнер: $2500–$5000/місяць.
– Художники та 3D-дизайнери (2-3 людини): $2000–$4000/місяць за
людину.
– Тестувальники (QA): $1500–$3000/місяць за людину.
– Продюсер або менеджер проєкту: $3000–$6000/місяць.
49
Припустимо, розробка триває 12 місяців.
2. Програмне забезпечення та інструменти.
– Ліцензії на движки (Unity, Unreal Engine): безкоштовно або % від прибутку,
якщо проєкт комерційний.
– Графічні редактори (Adobe Photoshop, Blender): $30–$60/місяць за одну
ліцензію.
– Інструменти для анімації та аудіо (Spine, Audacity): $30 0 – $1000 за
ліцензію.
3. Сервери та хостинг.
– Хмарні сервери для мультиплеєру: $1000–$5000/рік залежно від
навантаження.
4. Маркетинг та просування.
– Рекламна кампанія: $5000–$15000.
– Розробка веб-сайту гри: $1000–$3000.
– Участь у виставках та конкурсах: $2000–$5000.
5. Інші витрати.
– Реєстрація компанії або авторських прав: $500–$1500.
– Офісні витрати (якщо є фізичне місце роботи): $2000–$5000/місяць.
– Загальний розрахунок (приклад).
Для невеликої команди (7–10 людей) і 12 місяців розробки:
– Зарплати: $250000–$500000.
– Програмне забезпечення: $2000–$5000.
– Сервери та хостинг: $1000–$5000.
– Маркетинг: $10000–$25000.
– Інші витрати: $10000–$20000.
Підсумок: $273000–$555000 залежно від масштабу стартапу та специфіки
вимог. Цей розрахунок можна коригувати залежно від деталей вашого стартапу.
На рис. 4.2 подано розподіл витрат на створення гри.
50
Рисунок 4.2 – Розподіл витрат на створення гри
4.2 Оцінка потенційних доходів від стартапу
Оцінка доходів від створення кооперативної гри залежить від кількох
ключових факторів, таких як цільова аудиторія, бізнес-модель, популярність
платформи та ефективність маркетингової кампанії. Розглянемо основні аспекти,
які враховуються при оцінці доходів.
1. Бізнес-модель гри.
– Продаж гри: разова покупка, наприклад, за $15–$30.
– Модель Free-to-Play (F2P): заробіток на внутрішньо ігрових покупках
(наприклад, косметичні предмети, бустери, DLC).
– Підписка: регулярні платежі за доступ до гри або преміум-контенту.
51
2. Цільова аудиторія.
– Оцінено потенційний ринок на основі демографічних даних і популярності
кооперативних ігор. Наприклад, якщо гра орієнтована на геймерів 18–35 років,
аудиторія може становити 500000 – 1000000 осіб.
3. Прогнозований дохід.
Для моделі продажу гри:
3.1. Середня ціна гри: $20.
3.2. Передбачуваний обсяг продажів:
3.2.1. Оптимістичний сценарій: 100000 копій ($2000000).
3.2.2. Песимістичний сценарій: 10000 копій ($200000).
Для моделі F2P:
– Кількість гравців: 1000000.
– Середній дохід від одного гравця (ARPU): $5.
– Загальний дохід: $5000000.
4. Додаткові доходи.
– Рекламні інтеграції: $50000 – $200000 на рік.
– Розширення та DLC: $100000 – $500000 залежно від кількості покупців.
5. Загальний прогноз доходів.
– Мінімальний дохід: $200000 (песимістичний сценарій).
– Максимальний дохід: $5500000 (оптимістичний сценарій).
Оцінка потенційних доходів показує, що стартап має високий комерційний
потенціал за умови правильної маркетингової стратегії, якісного продукту та
вибору релевантної бізнес-моделі.
На рис. 4.3 подано кругову діаграму (розподіл середніх доходів за
категоріями), а на рис. 4.4 – стовпчикову діаграму (порівняння мінімального та
максимального доходу за кожною з категорій).
Ці два графіки, що ілюструють потенційні доходи від гри:
1. Кругова діаграма – розподіл середніх доходів за категоріями: продаж гри,
внутрішньо ігрові покупки, рекламні інтеграції, розширення та DLC, а також
підписка.
52
2. Стовпчикова діаграма – порівняння мінімального та максимального
доходу за кожною з категорій.
Рисунок 4.3 – Діаграма розподілу середніх доходів за категоріями
Рисунок 4.4 – Діаграма порівняння мінімального та максимального доходу
за кожною з категорій
53
4.3 Моделювання фінансових показників та точки беззбитковості
Моделювання фінансових показників є ключовим етапом у визначенні
економічної ефективності стартапу. Воно включає розрахунок загальних витрат,
прогнозування доходів, оцінку прибутковості та визначення точки беззбитковості
(Break-Even Point, BEP).
1. Вхідні дані для фінансового моделювання.
Основні параметри стартапу:
– Загальні витрати на розробку: $273000–$555000 (див. попередній
розрахунок).
– Прогнозовані доходи: $200000–$5500000.
– Ціна продажу гри: $20 за копію.
– Витрати на одиницю продукту (з урахуванням підтримки серверів та
маркетингу): $2–$5.
– Маржинальний дохід на одиницю: $15–$18 (залежно від бізнес-моделі).
Фіксовані витрати (F):
– Фіксовані витрати включають зарплати команди, витрати на програмне
забезпечення, сервери, офісні витрати та маркетинг.
– Сума: $273000 (мінімальний сценарій).
Змінні витрати на одиницю (V):
– Змінні витрати включають підтримку серверів, частку продажів через
магазини (Steam, Epic Games) та платежі за платформи.
– Сума: $5 (максимальний сценарій).
2. Формула розрахунку точки беззбитковості.
Точка беззбитковості (BEP) обчислюється за формулою:
BEP=FP−V\text{BEP} = \frac{F}{P - V}
де F – фіксовані витрати; P – ціна продажу гри; V – змінні витрати на одиницю.
3. Розрахунок точки беззбитковості.
– Мінімальний сценарій:
54
BEP=27300020−5=18200 копій\text{BEP} = \frac{273000}{20 - 5} = 18200
\text{ копій}
– Максимальний сценарій (вищі витрати):
BEP=555020−5=37000 копій\text{BEP} = \frac{555000}{20 - 5} = 37000
\text{ копій}
4. Оцінка доходів після досягнення BEP.
Після досягнення точки беззбитковості кожна додаткова продана копія
приносить прибуток у розмірі маржинального доходу ($15–$18). При
прогнозованому обсязі продажів:
– Песимістичний сценарій (50,000 копій):
– Прибуток=(50000−18200)×15=477000 доларів США.\text{Прибуток} =
(50000 - 18200) \times 15 = 477000 \, \text{доларів США}.
– Оптимістичний сценарій (150000 копій):
– Прибуток=(150000−18200)×18=2365600 доларів США.\text{Прибуток}
= (150000 - 18200) \times 18 = 2365600 \, \text{доларів США}.
5. Прогноз основних фінансових показників.
Чистий дохід (Net Revenue):
Net Revenue=Обсяг продажів×Ціна за одиницю\text{Net Revenue} = \text{Обсяг
продажів} \times \text{Ціна за одиницю}
Для 50000 копій:
Net Revenue=50000×20=1000000 доларів США.\text{Net Revenue} = 50000 \times
20 = 1000000 \, \text{доларів США}.
Для 150000 копій:
Net Revenue=150000×20=3000000 доларів США.\text{Net Revenue} = 150000
\times 20 = 3000000 \, \text{доларів США}.
Чистий прибуток (Net Profit).
Чистий прибуток розраховується як різниця між загальним доходом та
загальними витратами.
Для 50000 копій:
5
5 Net Profit=1000000−273000−(50000×5)=477000 доларів США.\text{Net Profit} =
1000000 - 273000 - (50000 \times 5) = 477000 \, \text{доларів США}.
Для 150000 копій:
Net Profit=3000000−555000−(150000×5)=2365000 доларів США.\text{Net Profit} =
3000000 - 555000 - (150000 \times 5) = 2365000 \, \text{доларів США}.
6. Графічне моделювання.
Побудуємо графіки доходів, витрат і точки беззбитковості для більш
наочного представлення (рис. 4.5).
Рисунок 4.5 – Графіки доходів, витрат і точки беззбитковості
На графіку показано фінансове моделювання для створення гри:
1. Дохід (зелена лінія): зростає пропорційно до кількості проданих копій.
2. Загальні витрати (помаранчева лінія): складаються із фіксованих і змінних
витрат.
3. Прибуток (синя пунктирна лінія): починається з негативних значень і стає
додатним після досягнення точки беззбитковості.
Точка беззбитковості:
– Дохід і витрати рівні, а прибуток дорівнює нулю.
56
– Для цього стартапу точка беззбитковості становить 18200 копій або
$364000 доходу.
Додатковий аналіз і графіки можна уточнити за потребою.
Висновки до розділу 4
Даний розділ представив фінансові аспекти, включаючи аналіз витрат і
потенційних доходів. Було розраховано основні статті витрат, серед яких зарплата
співробітників, розробка програмного забезпечення, маркетинг і підтримка. Аналіз
показав, що стартап має високий потенціал прибутковості за умови досягнення
відповідного рівня продажів.
Виконано моделювання фінансових показників та визначення точки
беззбитковості. Завдяки проведеному аналізу було оцінено мінімальні обсяги
продажів, які забезпечать покриття витрат, і сформовано основи для фінансового
планування. Фінансове моделювання підтвердило перспективність створення
кооперативної гри, враховуючи витрати, прогнозовані доходи та потенційну
прибутковість стартапу.
Загальні витрати стартапу складають від 273000 до 555000 доларів, залежно
від обраної бізнес-моделі, масштабів маркетингових кампаній та витрат на
підтримку серверів.
Прогнозовані доходи залежать від кількості проданих копій, обраної бізнес-
моделі (разовий продаж, модель Free-to-Play або підписка), а також ефективності
внутрішньоігрових покупок і рекламних інтеграцій.
У песимістичному сценарії доходи можуть скласти близько 200000 доларів,
а в оптимістичному – досягати 5500,000 доларів.
Точка беззбитковості для стартапу становить приблизно 18200 проданих
копій гри за ціною 20 доларів, що забезпечує покриття всіх фіксованих і змінних
витрат.
57
Після досягнення цього рівня кожна продана копія приносить чистий
прибуток у розмірі 15–18 доларів. За прогнозованого продажу в 50000 копій
прибуток складе 477000 доларів, а при продажу 150000 копій – 2365000 доларів.
Головними ризиками залишаються конкуренція в сегменті кооперативних
ігор та потенційні труднощі з масштабуванням серверів. Водночас стартап має
високий потенціал завдяки привабливій бізнес-моделі, ефективному маркетингу та
зростаючому попиту на ігри подібного типу.
Таким чином, стартап є фінансово обґрунтованим і має значні шанси на успіх
за умови якісного управління і реалізації.
58
5 ПЕРСПЕКТИВИ ТА РОЗВИТОК СТАРТАПУ
5.1 Масштабування стартапу: нові можливості та функціонал
Масштабування стартапу є ключовим етапом у його розвитку, що дозволяє
вийти на нові ринки, залучити більшу аудиторію та підвищити доходи. У випадку
стартапу, пов’язаного зі створенням кооперативної гри, масштабування може
включати як розширення функціоналу гри, так і розвиток додаткових можливостей,
орієнтованих на покращення користувацького досвіду.
Нові можливості для розширення.
1. Розширення платформи:
– Випуск гри на нових платформах, таких як консолі (PlayStation, Xbox) та
мобільні пристрої, що дозволить залучити значно більшу аудиторію.
– Оптимізація для хмарного геймінгу (наприклад, Google Stadia або NVIDIA
GeForce Now).
2. Міжплатформений геймплей (Crossplay):
– Реалізація можливості гри між користувачами різних платформ. Це
підвищить зацікавленість гравців і зменшить розрив між окремими сегментами
аудиторії.
3. Додаткові мовні локалізації:
– Додавання нових мовних версій для забезпечення доступності гри на
глобальному ринку, особливо в таких регіонах, як Азія та Латинська Америка.
4. Розширення внутрішньо ігрового контенту:
– Додавання нових рівнів, персонажів, сюжетних ліній або режимів гри.
– Створення сезонного контенту (наприклад, "бойових пропусків"), щоб
утримувати інтерес гравців на довгостроковій основі.
5. Інтеграція соціальних функцій:
– Розробка функціоналу для створення внутрішньо ігрових спільнот, чату,
рейтингових таблиць та організації турнірів.
59
– Додаткові соціальні інтеграції, наприклад, синхронізація з соціальними
мережами для запрошення друзів до гри.
Нові функціональні можливості гри.
1. Модуль для створення користувацького контенту:
– Впровадження редактору карт, персонажів або місій, що дозволить
гравцям створювати унікальний контент.
– Розробка онлайн-платформи для обміну цим контентом.
2. Штучний інтелект для адаптивного геймплею:
– Використання алгоритмів штучного інтелекту (ШІ) для створення
індивідуальних сценаріїв гри, які адаптуються під стиль гри кожного користувача.
3. Додаткова монетизація:
– Додавання внутрішньо ігрового магазину для продажу косметичних
елементів, наприклад, скінів, емотиконів, оформлення зброї тощо.
– Розробка підписки, яка надає ексклюзивний доступ до спеціального
контенту або функцій.
Перспективи масштабування.
Масштабування стартапу відкриває можливості для:
– Виходу на нові ринки та збільшення кількості активних користувачів.
– Підвищення впізнаваності бренду та формування лояльної спільноти.
– Збільшення доходів через диверсифікацію джерел монетизації.
Інтеграція нових функцій і розширення можливостей гри дозволить стартапу
не лише зміцнити свої позиції на ринку, а й стати конкурентоспроможним
продуктом на міжнародній арені. Ефективне масштабування може забезпечити
стабільний розвиток і зростання компанії на довгостроковій основі.
5.2 Підтримка гри та зворотний зв’язок з гравцями
Підтримка гри та організація ефективного зворотного зв’язку з гравцями є
критичними аспектами для успішного функціонування ігрового стартапу.
60
Для кооперативної гри, де взаємодія гравців є основою, важливо забезпечити
якісний сервіс, постійно вдосконалювати продукт і прислухатися до користувачів.
Перш за все, технічна підтримка повинна бути доступною та оперативною. Це
включає вирішення технічних проблем, таких як збої в роботі серверів, помилки в
грі чи труднощі з підключенням. Для цього необхідно створити службу підтримки,
яка працює 24/7, і забезпечити зручні способи звернення, такі як чат, електронна
пошта чи система тикетів.
Важливим аспектом підтримки є регулярні оновлення. Вони повинні
включати виправлення помилок, покращення продуктивності гри та додавання
нового контенту, наприклад, нових рівнів, режимів гри або персонажів.
Також варто враховувати локалізацію, забезпечуючи адаптацію гри для
різних регіонів і мов. Окрім технічного аспекту, значну роль відіграє модерація.
Для запобігання токсичній поведінці в грі потрібно впровадити автоматичні
фільтри, а також мати команду модераторів, які контролюватимуть дотримання
правил спільноти. Організація зворотного зв’язку з гравцями включає створення
платформ для комунікації, наприклад, форумів чи спільнот у соціальних мережах.
Це дозволить гравцям обговорювати гру, ділитися досвідом і пропонувати ідеї.
Крім того, важливо регулярно проводити опитування, щоб дізнаватися про
побажання користувачів і вдосконалювати продукт відповідно до їхніх очікувань.
Щоб тримати спільноту в курсі новин і оновлень, важливо активно
працювати з соціальними мережами. Публікації про зміни, інтерактивні сесії
запитань і відповідей, а також стрімінги процесу розробки можуть зміцнити
емоційний зв’язок між розробниками та гравцями. Забезпечення високого рівня
підтримки та ефективного зворотного зв’язку створює фундамент для формування
лояльної спільноти гравців. Це сприяє не лише довготривалому інтересу до гри, а
й комерційному успіху стартапу.
Підтримка гри та побудова ефективної системи зворотного зв’язку з
гравцями є одними з найважливіших елементів успішного функціонування будь-
якого ігрового стартапу. Особливо це стосується кооперативної гри, де задоволення
61
користувацького досвіду залежить від безперебійної роботи сервісів, можливості
комунікації та оперативного реагування на потреби аудиторії.
Технічна підтримка забезпечує вирішення проблем, які виникають під час
гри. Основні завдання цієї складової включають:
– Швидке реагування на технічні несправності. Це можуть бути проблеми із
завантаженням гри, збої під час підключення до серверів, помилки в коді або
зависання. Гравці очікують, що їх запити будуть оброблені швидко, тому служба
підтримки має працювати цілодобово.
– Забезпечення стабільності серверів. Сервери для кооперативних ігор
мають витримувати великі навантаження, особливо під час пікових періодів, таких
як вихід нового оновлення або сезонної події.
– Мультимовна підтримка. Успішна гра орієнтується на глобальну
аудиторію, тому важливо, щоб користувачі з різних країн могли отримати
допомогу своєю мовою.
Оновлення є життєво необхідними для довготривалої зацікавленості
аудиторії. Вони включають:
– Додавання нового контенту: нові режими гри, персонажі, рівні або сюжетні
лінії утримують увагу гравців і спонукають їх до повторних сесій.
– Виправлення помилок: патчі, спрямовані на вирішення проблем,
помічених гравцями, або усунення технічних недоліків.
– Покращення продуктивності: оптимізація коду гри для забезпечення
стабільної роботи на різних платформах, від ПК до мобільних пристроїв.
Модерація важлива для забезпечення комфортного середовища в грі. Для
цього розробляються автоматизовані системи фільтрації контенту (наприклад, для
запобігання нецензурній лексиці в чаті) і залучаються модератори, які можуть
реагувати на скарги від гравців. У здоровому ігровому середовищі користувачі
відчувають себе захищеними, що позитивно впливає на їх залучення.
Зворотний зв’язок є основою для постійного вдосконалення гри. Основні
підходи до його організації:
62
– Створення платформ для обговорення. Форум або спеціальні розділи в
соціальних мережах дозволяють гравцям ділитися своїми враженнями,
пропонувати ідеї чи ставити питання.
– Опроси та голосування. Регулярні опитування допомагають зрозуміти,
чого саме очікують користувачі, та пріоритизувати майбутні оновлення.
– Відкритий діалог через соціальні мережі. Постійні публікації про розвиток
гри, відповіді на коментарі та взаємодія з фанатами створюють позитивний образ
розробників.
Ключовою стратегією є побудова довготривалих відносин з гравцями.
Розробники повинні постійно інформувати аудиторію про плани, нововведення та
зміни. Для цього використовуються такі методи:
– Організація прямих трансляцій або стрімів з розробниками, де вони
діляться внутрішньою інформацією та відповідають на питання гравців.
– Створення спільнот, які об’єднують фанатів, наприклад, через Discord або
Steam.
5.3 Плани на розвиток команди і подальші стартапи
Розвиток команди та створення нових стартапів та проєктів є важливими
складовими для забезпечення довгострокового успіху стартапу. Враховуючи
амбітність нашої ідеї зі створення кооперативної гри, подальші плани мають
охоплювати розширення команди, підвищення кваліфікації співробітників і
розробку нових стартапів, які забезпечать стабільний дохід і залучення нової
аудиторії.
1. Розширення штату.
– Найм нових фахівців, зокрема програмістів, художників, дизайнерів рівнів
і маркетологів, дозволить збільшити швидкість і якість виконання завдань.
– Особливу увагу буде приділено пошуку спеціалістів з досвідом у створенні
багатокористувацьких ігор і розробці ігрових серверів.
2. Підвищення кваліфікації співробітників.
63
– Проведення тренінгів та майстер-класів з використання сучасних
інструментів розробки, таких як Unity, Unreal Engine або нові бібліотеки для
створення мережевих ігор.
– Навчання працівників принципам UX/UI-дизайну для покращення
інтерфейсів гри та підвищення задоволення користувачів.
3. Мотивація та командний дух.
– Запровадження гнучкої системи бонусів і винагород за успішне
завершення етапів стартапу.
– Організація тімбілдінгових заходів для зміцнення внутрішньої культури
команди.
4. Розширення існуючого стартапу.
– Випуск DLC (доповнень) для основної гри з новими рівнями, персонажами
або режимами.
– Розробка мобільної версії гри, що дозволить залучити ширшу аудиторію.
– Впровадження сезонних подій, таких як святкові режими або тимчасові
виклики.
5. Розробка нових продуктів.
– Планується створення нових ігрових стартапів, які базуються на відгуках і
побажаннях гравців. Наприклад: ігри в інших жанрах (головоломки, екшн чи RPG)
та освітні ігри, які допомагають користувачам навчатися в ігровій формі.
– Дослідження можливостей для інтеграції блокчейн-технологій, щоб
розширити бізнес-модель і запропонувати гравцям унікальні цифрові активи.
6. Партнерства та колаборації.
– Співпраця з великими геймдев-компаніями для спільної розробки великих
стартапів.
– Взаємодія з інфлюенсерами та стрімерами для промоції існуючих і нових
продуктів.
7. Залучення інвестицій.
– Пошук інвесторів для фінансування майбутніх стартапів та масштабування
бізнесу.
64
– Участь у міжнародних ігрових виставках (Gamescom, GDC) для
демонстрації досягнень і пошуку нових можливостей.
Завдяки планам на розвиток команди та впровадження нових стартапів
команда прагне стати конкурентоспроможною студією на міжнародному ринку. В
перспективі ігри будуть орієнтовані на якісний ігровий досвід, інновації та тісний
зв'язок із гравцями.
Подальший розвиток передбачає впровадження нових технологій, таких як
VR та AR, які зроблять власні стартапи ще більш захоплюючими та відкриють нові
горизонти для користувачів. У поєднанні з міцною командою та креативними
ідеями це забезпечить успішний розвиток кожного стартапу.
Висновки до розділу 5
У процесі виконання кваліфікаційної роботи магістра було досліджено
основні аспекти створення, розвитку та управління ігровим стартапом. Аналіз та
виконані розрахунки дозволили побудувати цілісну стратегію для успішної
реалізації стартапу, спрямованого на створення кооперативної гри для спільного
проходження.
П’ятий розділ був спрямований на масштабування стартапу та розширення
функціоналу гри. Досліджено можливості інтеграції нового контенту, розробки
мобільної версії гри та використання сучасних технологій, таких як блокчейн. Це
відкриває перспективи для розширення цільової аудиторії та створення додаткових
джерел доходу.
Тут описано підтримку гри та зворотного зв’язку з гравцями. Було
розроблено стратегії технічної підтримки, оновлення контенту, модерації та
взаємодії з користувачами. Основна увага приділялася створенню лояльної
спільноти, яка підтримуватиме гру в довгостроковій перспективі.
65
ВИСНОВКИ
Мета кваліфікаційної роботи магістра полягала у дослідженні особливостей
управління стартапами у сфері розробки кооперативних ігор, а також створенні
концепції та прототипу гри для демонстрації її функціональності.
У процесі дослідження вирішено наступні задачі:
– досліджено особливості методології управління проєктами у сфері
розробки кооперативних ігор;
– визначено основні підходи до створення кооперативних ігор;
– розроблено концепцію гри, яка включає: геймплей, графіку, механіку та
інтерактивні аспекти;
– сформовано стратегію та аналіз оточення стартапу;
– доведено доцільність стартапу;
– проведено структурне планування;
– розроблено компоненти управління стартапом;
– сформовано бізнес-план стартапу;
– створено прототип гри та визначено оцінку його ефективності.
У межах роботи виконано комплексне дослідження, спрямоване на розробку,
реалізацію та аналіз ефективності управління стартапом, орієнтованого на
створення кооперативної гри для спільного проходження. Отримані результати
демонструють високий потенціал стартапу та його відповідність сучасним
тенденціям у галузі інформаційних технологій та ігрової індустрії.
Науково-дослідна частина роботи забезпечила теоретичну основу для
формування концепції стартапу. Було розглянуто актуальні методи управління
стартапами, сучасні технології розробки ігор та аналіз потреб цільової аудиторії.
Це дозволило чітко окреслити унікальні особливості продукту, що відрізняють
його від аналогів на ринку.
Фінансова складова дослідження дала змогу провести детальний аналіз
витрат на створення гри, визначити потенційні джерела доходів і розрахувати
точку беззбитковості. Моделювання показало, що при правильному управлінні
66
ресурсами та якісному виконанні маркетингової стратегії стартап має високі шанси
на комерційний успіх.
Особливу увагу приділено масштабуванню та довгостроковому розвитку
стартапу. Було розроблено стратегії з розширення функціоналу гри, впровадження
нових технологій і запуску додаткових продуктів на базі існуючого стартапу. Це
створює перспективи для виходу на міжнародний ринок та залучення ширшої
аудиторії. Також розглянуто питання підтримки продукту та зворотного зв’язку з
користувачами. Створення ефективної системи взаємодії з гравцями забезпечує
підвищення їхньої лояльності, що є ключовим фактором успіху в умовах
конкуренції.
Таким чином, виконана наукова робота продемонструвала практичну
значущість і актуальність розробки стартапу у сфері ігрової індустрії. Отримані
результати можуть бути використані як основа для подальшого розвитку стартапу,
а також слугувати прикладом для управління іншими інноваційними ініціативами
в межах технологічного бізнесу.
Загалом, виконана робота підтвердила доцільність і перспективність
створення ігрового стартапу. Завдяки комплексному підходу до аналізу,
планування та розвитку, стартап має високі шанси стати комерційно успішним і
забезпечити стабільний ріст у майбутньому.

67
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Офіційний сайт компанії Epic Games, з курсами і теорією. URL:
https://www.unrealengine.com/en-US (дата звернення: 07.11.2024).
2. Створення, вивчення моделей для гри URL:
https://www.echo3d.com/solutions/gaming?utm_term=unreal%20engine&utm_c
ampaign=business_solutions_gaming&utm_source=googleads&utm_medium=p
pc&utm_term=unreal%20engine&utm_campaign=Business+Solutions&utm_so
urce=adwords&utm_medium=ppc&hsa_acc=8371579743&hsa_cam=18960239
914&hsa_grp=145261133922&hsa_ad=635811821245&hsa_src=g&hsa_tgt=au
d-1307276122757:kwd-
47112546&hsa_kw=unreal%20engine&hsa_mt=b&hsa_net=adwords&hsa_ver=
3&gad=1&gclid=CjwKCAjwjYKjBhB5EiwAiFdSfu0yy_NRDvhV0kCZADgB
HyOuxvUj21__p4J0MlQ57SdL6pMPNnaS5hoCEX4QAvD_BwE (дата
звернення: 08.11.2024).
3. Сайт про створенню ігор на Android і їх реазілація. URL:
https://androidayuda.com/uk/mejores-apps-crear-juegos-android/ (дата
звернення 12.11.2024).
4. Unreal Engine Wiki: URL: https://forums.unrealengine.com/t/a-new-community-
hosted-unreal-engine-wiki/141494 (дата звернення: 13.11.2024).
5. Базова інформація про відеогри, плюси і мінуси, їх створення і роботу на
ними.
URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0
%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0 (дата звернення: 15.11.2024).
6. Unreal Engine Answers: платформа запитань і відповідей.
URL:https://forums.unrealengine.com/tags/intersection/unrealengine/question
(дата звернення: 18.11.2024).
7. Сайт-блог про відеоігри і їх загальне значення. URL:
https://blog.ithillel.ua/articles/rozrobka-kompiuternykh-ihor-z-choho-pochaty
(дата звернення: 21.11.2024).
68
8. Сайт з безкоштовними рушіями для створенню ігор і їх опис URL:
https://uk.soringpcrepair.com/programs-for-make-games/ (дата звернення:
23.11.2024).
9. Безкоштовний репозиторій для проектів URL: https://github.com/ (дата
звернення: 25.11.2024).
10. Інформація про компанію Capcom URL: https://www.capcom.com/ (дата
звернення: 25.11.2024).
11. Івлєв В. І., Яковлева О. М. Управління проєктами: навчальний посібник.
Київ: ВД "Кондор", 2018.
12. Фріман Е. Р. Стратегічне управління стартапами. Київ: "Наукова думка",
2019.
13. Гаєвський А. В. Управління інноваційними проєктами: теорія та практика.
Київ: Центр учбової літератури, 2020.
14. Ройс У. Управління програмами та проєктами. Переклад з англійської. Київ:
"Лібра", 2021.
15. Садовий В. М. Інноваційне підприємництво: сучасні методи управління.
Харків: Видавництво ХНУ, 2017.
16. Project budgeting using the project management knowledge areas. URL:
https://www.pmi.org/learning/library/project-budgeting-management-
knowledge-areas-8132 (дата звернення: 11.11.2024).
17. Проектний менеджмент: управління ризиками та змінами в процесах
прийняття управлінських рішень [Текст]: монографія / О.Б. Данченко, В.О.
Занора. Черкаси : ПП Чабаненко Ю.А., 2019. 278 с.
18. Морозов В. В. Інформаційні системи і технології в управлінні проектами.
Ч.1 Планування проектів у MS Project [Текст] : навчальний посібник /
Морозов В.В., Данченко О.Б., Шаров О.І. К. : Університет економіки та
права "КРОК", 2011. 167 с.
19. Стандарт з управління проєктами та Настанова до зводу знань з управління
проєктами (Настанова PMBOK). Сьоме видання : Project Management
Institute, Inc, 2021. 274 c.
69
20. Управління ІТ-проектами в Microsoft Project: Комп’ютерний практикум:
навчальний посібник для студентів спеціальності 122 “Комп’ютерні науки”
для всіх спеціалізацій / за ред.: Л.М. Добровська, О.В. Аверьянова. Київ :
КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. 152 с.
21. Гавриш О.А., Бояринова К.О., Кравченко М.О. Управління стартапами:
підручник для здобувачів вищої освіти за економічними спеціальностями.
за заг. ред. О.А. Гавриша. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, Видавництво
«Політехніка», 2020. 716 с.
22. Ноздріна Л., Ящук В., Полотай О. Управління проєктами. Київ : Центр
навчальної літератури, 2020. 432 с.
23. Райс Е. Стартап без помилок. Посібник зі створення успішного бізнесу з
нуля. Харків : Віват, 2018. 368 с.
24. Основи управління IT проектами: навч. посіб. для студ. спеціальності 122
«Комп’ютерні науки» / КПІ ім. Ігоря Сікорського; уклад.: В. О. Кузьміних,
Р.А. Тараненко. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. 75 с.
25. Крижановський Є.М. Моделювання бізнес-процесів та управління ІТ-
проєктами / Є.М. Крижановський, А.Р. Ящолт, С.О. Жуков, О.М. Козачко.
Вінниця : ВНТУ, 2018. 91 с.
26. Управління проектами: процеси планування проектних дій : підручник / за
ред. І.В. Чумаченко, В.В. Морозов, Н.В. Доценко, А.М. Чередниченко.
Київ : КРОК, 2014. 673 с.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets