Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6109
Title: Нові конструктивно-технологічні рішення влаштування конструкцій фундаментів нульового циклу багатоповерхової будівлі в м. Київ
Authors: Пономаренко , Іван Олександрович
Колодій, Іван Віталійович
Keywords: фундаменти нульового циклу;багатоповерхові будівлі;конструктивно-технологічні рішення;новітні технології будівництва;інновації у фундаментобудуванні
Issue Date: Dec-2024
Abstract: У зв’язку зі швидким розвитком великих міст і мега-полісів виникає необхідність вирішення питань, пов’язаних з комплексним використанням простору для задоволення потреб населення. Це призводить до зменшення вільних зон у природному середовищі, що потребує використання підземного простору для розміщення об’єктів інфраструктури. Зокрема, враховуючи стрімке зростання автомобільного трафіку, існує проблема нестачі паркувальних місць як у центрі міста, так і в житлових масивах. Крім того, підземне приміщення є оптимальним місцем для розміщення технічних приміщень, необхідних для обслуговування багатоповерхових будинків, особливо з огляду на актуальність шумоізоляції та звукоізоляції. Важливо також відзначити, що під час війни виникли серйозні труднощі з будівництвом бомбосховищ. Найбільш ефективним способом вирішення цих проблем є використання підземного простору, розташованого безпосередньо під житловими будинками або в стилобатній частині, з урахуванням вимог до проектування таких приміщень. В даний час умови для будівництва великих міст сприяють інтенсивному будівництву в центральних частинах населених пунктів. Однією з особливостей сучасної міської забудови є прагнення до використання підземного простору, що пов’язано, з одного боку, з привабливістю для інвесторів розташування об’єктів у районах з розвиненою інженерною інфраструктурою та високою концентрацією населення, а з іншого – сторони, з історичною психологією «престижності» нерухомості в центральних районах міста. В умовах щільної міської забудови підземне будівництво стає особливо актуальним і необхідним. Проте місцеві особливості та гідрогеологічні умови часто ускладнюють завдання будівництва підземних об'єктів. Це спонукає інженерів використовувати нові технології, які забезпечують безпечну експлуатацію навколишньої розробки і дозволяють про водити підземні роботи практично на будь-якій глибині, навіть у найскладніших інженерно-геологічних умовах. Така ситуація потребує пошуку нових ефективних рішень, які були б інвестиційно привабливими. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є запровадження концепції підземного паркінгу з самого початку проектування, що дозволяє значно зменшити необхідну площу землі, і при цьому забезпечує достатню кількість паркомісць. У містах забезпеченість паркувальних місць у житлових районах зазвичай становить близько 35-40%, тоді як для атракціонів ця величина рідко перевищує 25% від необхідної кількості. Відповідно до сучасних вимог практично всі офісні та житлові будинки повинні враховувати можливість розміщення багаторівневого підземного паркінгу, а глибина першого рівня паркінгу в окремих випадках може досягати -36 м від «чистового поверху». рівень. У своїй дипломній роботі я висунув ідею використання чотирирівневого підземного та чотирирівневого надземного паркінгу на 590 місць як складової нульового циклу для задоволення потреб мешканців середнього багатоповерхового комплексу. Такий паркінг можна побудувати, відсипавши грунт на всю глибину і влаштувавши міжрівневі перекриття знизу вгору. Однак у цьому випадку стіни потрібно укріпити в ґрунті, щоб уникнути обвалення. Зміцнення можна здійснити шляхом розміщення опор між протилежними стінами або створенням міцних поясів за допомогою кабельних ґрунтових анкерів. Альтернативним способом є метод «Зверху вниз», який дозволяє будувати паркінг одночасно в обох напрямках. Цей спосіб передбачає одночасне будівництво котловану, підземного простору і фундаменту будівлі. Технологія «зверху вниз» включає влаштування котловану за допомогою буронабивних паль або методом «діафрагмових стін», а також бетонування перекриттів з поверхні землі і викид бетону, який при будівництві виконує роль розпірок. Буронабивні колони використовуються для підтримки перекриттів під час будівництва і можуть бути тимчасовими або постійними конструкціями. Після набуття підлогою достатньої міцності додатковий грунт викидається на рівень фундаментної плити через технологічні отвори, залишені на верхніх рівнях. Будівництво надземної частини нульового циклу - стилобату - здійснюється одночасно з відкиданням ґрунту для висотної частини будівлі, що використовується в даній технології. Цей прийом актуальний в умовах сучасного будівництва, оскільки дозволяє ефективно використовувати прибудинкові території. Для використання цієї технології необхідно використовувати додаткові методи для забезпечення безпечних будівельних робіт.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6109
Appears in Collections:192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Magisterska robota Kolodiy.pdf
  Restricted Access
4.46 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра промислового і цивільного будівництва 
 
 
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ» 
Завідувач кафедри ПЦБ 
к.т.н., доцент Сергій ПРЯНИК  
______________________ 
«____» ___________ 2024 р. 
 
 
Пояснювальна  записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
магістр 
(освітній рівень) 
 
на тему:  
«Нові конструктивно-технологічні рішення влаштування фундаментів ну-
льового циклу багатоповерхової будівлі в м. Київ» 
 
 
Виконала: здобувач  вищої освіти 2 курсу групи МГБ-304 
спеціальності 192  - Будівництво 
та цивільна інженерія 
 
______________    Колодій Іван  
                                                                                                      (підпис)               (прізвище, ініціали) 
  
 
Керівник кваліфікаційної роботи магістра 
                     к.т.н., асистент Пономаренко Іван Олександрович        __________ 
                        (науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)                              (підпис)         
 
 
Рецензент кваліфікаційної роботи магістра 
            _________________________________________        __________                           
                     (посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)                  (підпис)         
 
Черкаси 2024 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
Факультет   технологій, будівництва та раціонального природокористування   
Кафедра   промислового та цивільного будівництва 
Освітній рівень    магістерський 
Спеціальність  192-«Будівництво та цивільна інженерія» 
                                                                                      
                                                                                    «ЗАТВЕРДЖУЮ» 
                                                                                             Зав. кафедри ПЦБ 
                                                                                                _________               ___       (ПІБ)_ 
                                                                                            "_____"   ________________  20      р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА   КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
  
                                                                                             (прізвище, ім’я, по батькові ) 
 
1.Тема:  " Нові конструктивно-технологічні рішення влаштування фундаментів 
нульового циклу багатоповерхової будівлі в м. Київ 
                                                                                                                                                                                       " 
(назва теми) 
Керівник                          к.т.н. асистент Пономаренко Іван Олексанрович                   
                                                                  ( науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові) 
  затверджена наказом по університету   від  "       "                                20       р.   №  
  2. Строк подання студентом  роботи        "        "                                20       р. 
  3. Вихідні дані до роботи 
_____________________________________________________________________________ 
 4. Зміст і календарний план 
Розділи Строк виконання 
Вступ  
Розділ 1. Огляд відомих джерел  
Розділ 2. Визначення конструктивно-технологічних рішень ва-  
ріанту влаштування нульового циклу 
Розділ 3. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях  
Розділ 4. Дослідження міцності бетону з додаванням різних на-  
повнювачів та хімічних добавок при будівництві фундаментів 
нульового циклу 
Висновки  
Виготовлення ілюстративного матеріалу  
Оформлення роботи  
Попередній захист роботи  
 
Дата видачі завдання     "       "                         _20____ р. 
 
Студент                         ___________                                       
                                                                    (підпис)                                                                (прізвище та ініціали )  
 
Керівник                     ___________                                      
                                                                     (підпис)                                                               (прізвище та ініціали  
 
Рішення комісії
 
з попереднього  захисту  від  «____» ____________ 20____р. 
 
Кваліфікаційна робота ЗВО            ________________________________     
                                                                                     (прізвище, ініціали ) 
__________________________  до захисту. 
       (рекомендується / не рекомендується)                                                                                                                  
                                                    
 
Голова комісії: 
________________________________________                         ____________ 
       (науковий ступінь, вчене звання , посада, ,прізвище, ініціали)                                                              (підпис)                                                                                      
  
Члени комісії: 
1.______________________________________                          ____________ 
            (науковий ступінь, вчене звання , посада, ,прізвище, ініціали)                                                         (підпис)                                                                                      
                                                                                
2. ______________________________________                         ____________ 
            (науковий ступінь, вчене звання , посада, ,прізвище, ініціали)                                                         (підпис)                                                                                      
    
3. ______________________________________                          ___________ 
            (науковий ступінь, вчене звання , посада, ,прізвище, ініціали)                                                         (підпис)                                                                                      
                                                                                 
4. ______________________________________                          ___________ 
        (науковий ступінь, вчене звання , посада, ,прізвище, ініціали)                                                         (підпис)                                                                                      
                                                                                                                                                                            
 
 
 
 
 
 
 
                                                                            
 Примітки:  
1.Перша сторінка індивідуального завдання на дипломну роботу заповнюється студентом під керівництвом 
наукового керівника, друга — науковим керівником                           
2. Порушення студентом термінів подання заяви на затвердження теми магістерської роботи, погодження з 
керівником індивідуального завдання, несвоєчасне завершення розділів та роботи в цілому є підставою для 
його відрахування з університету як такого, що не виконує навчальний план. 
 
 
 
 
 
 
 
Зміст 
Вступ ............................................................................................................................. 6 
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД НА ВІДОМІ ДЖЕРЕЛА ............................................................. 10 
1.1 Зведення нульового циклу, важливий етап будівництва ............................. 10 
1.2 Метод будівництва «стіна в грунті» ................................................................ 11 
1.3 Метод "опускний колодязь" .......................................................................... 18 
1.4 Метод "jet-grouting" ........................................................................................ 21 
1.5 Метод "top down" ......................................................................................... 23 
ВИСНОВОК ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ ................................................................ 27 
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ КОНСТРУКТИВНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ 
ВАРІАНТУ ВЛАШТУВАННЯ НУЛЬОВОГО ЦИКЛУ ...................................... 28 
2.1 Вихідні дані ...................................................................................................... 28 
2.1.1. Характеристика району будівництва ............................................................ 29 
2.1.2. Конструктивні рішення обєкту будівництва… .......................................... 31 
2.1.3. Характеристики конструктивних елементів будівлі ................................. 31 
2.1.4. Інженерно-геологічні умови будівельного майданчику ............................. 33 
2.1.5. Геологічний розріз ділянки забудови… ..................................................... 34 
2.2 Виконання розрахунку об’єму робіт з влаштування нульового циклу 
методом «Top-down» ................................................................................................ 35 
2.2.1 Обсяг робіт розраховується за варінтом («top-down») ................................35 
2.2.2 Технологічні  рішення  виконання  робіт  за  технологією  «Top- 
down»  ........................................................................................................................ 38 
2.3. Контроль якості ............................................................................................ 43 
2.4 Визначення загальних конструктивно-технологічних параметрів технології 
улаштування каркасу ............................................................................................. 47 
 
192.МГБ-304 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розроб. Колодій І.В. Нові конструктивно-технологічні рі- Літ. Арк. Акрушів 
Керівник Пономаренко І.О шення влаштування фундаментів ну- 3 177 
Зав. кафедри Пряник С. П. льового циклу багатоповерхової буді-
 влі в м. Київ МОНУ, ЧДТУ, ПЦБ 
 
2.4.1 Технологічні   рішення   при   виконанні   робіт   відкри-
тим способом……………………………………………………………..49 
2.5 Додаткові описи технології виконання робіт .............................................60 
2.5.1 Геодезичні роботи ......................................................................................... 60 
2.5.2 Виконання робіт по влаштуванні буронабивних паль ............................... 63 
2.5.3 Роботи по влаштуванню опалубки………………………………………...67 
2.5.4 Виконання арматурних робіт… ................................................................... 69 
2.5.5 Вкладання бетонних сумішей в конструкції………………………………71 
2.6 Визначення основних техніко-економічних показників розглянутих ва-
ріантів та їх порівняння………………………………………………………74 
2.6.1 Техніко-економічні показники (ТЕП) «Визначення ефективного конс-
труктивно-технологічного варіанту влаштування підземних споруд» (Спосіб 
«Top-down»)…………………………………………………………….74 
2.6.2 Техніко-економічні показники (ТЕП) «Визначення ефективного конс-
труктивно-технологічного варіанту влаштування підземних споруд» (Мето-
дом відкритого котловану)……………………………………… 75 
РОЗДІЛ 3 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙ-
НИХ СИТУАЦІЯХ……………………………….77 
3.1 Вимоги охорони праці під час виконання робіт з влаштування 
нульових циклів……………………………………………………………….77 
3.1.1 Виконання земляних робіт ............................................................................. 79 
3.2.1.Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт із бето-
нування монолітних конструкцій...................................…………81 
3.2 Послідовність   дій   працівників   під   час   надзви-
чайних ситуа-
цій…………………………………………………………………..84 
РОЗДІЛ 4. Дослідження міцності бетону з додаванням різних напов-
нювачів та хімічних добавок  при будівництві підземного паркін-
гу…………………………………………………………….………89 
 
1  . Дослід №1. Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT 2572LS ……..………………………………………………..……...91 
2. Дослід №2. Дослідження міцності бетону без додавання хімічних добавок.95 
3    Дослід №3. Дослідження міцності цементно-піщаного розчину з використанням 
добавки на покращення міцності ЄС-28…………………………………………98 
4  Дослід №4. Дослідження міцності цементно-піщаного розчину з використанням 
добавки на покращення міцності ЄС-33……………………………………101 
5 Дослід №5. Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT 2572LS та базальтової фібри ……..…………………………103 
6 Дослід №6. Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT 2572LS та поліпропіленової фібри ……..………………..…106 
7  . Дослід №7. Дослідження міцності бетону без додавання хімічних добавок.109 
8. Дослід №8. Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT.2572LS ……..………………………..……....................................113 
9    Дослід №9. Дослідження міцності цементно-піщаного розчину з використанням 
добавки на покращення міцності ЄС-28…………………………………………118 
10 Дослід №10. Дослідження міцності цементно-піщаного розчину з використанням 
добавки на покращення міцності ЄС-33……………………………………123 
11 Дослід №11. Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT 2572LS та базальтової фібри ……..…………………………128 
12 Дослід №12. Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT 2572LS та поліпропіленової фібри ……..………………..…133 
13. 4. 2.Техніко-економічна ефективність застосування запропонованих рі-
шень……………………………………………………………………………..145 
3
14.4.2.1.Визначення собівартості 1м  бетону  з використанням різних добавок в процесі ви-
готовлення……………………………………………………………………………145 
15. Висновки до розділу 4………………………………………………………....151 
16  ВИСНОВКИ………………………………………………………………………151 
17 ДОДАТОК №1 Розробка кошторисної документації……………………….153 
18 .СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………...……175 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6 
 
Вступ 
Актуальність теми. У зв’язку зі швидким розвитком великих міст і мега-
полісів виникає необхідність вирішення питань, пов’язаних з комплексним ви-
користанням простору для задоволення потреб населення. Це призводить до 
зменшення вільних зон у природному середовищі, що потребує використання 
підземного простору для розміщення об’єктів інфраструктури. Зокрема, врахо-
вуючи стрімке зростання автомобільного трафіку, існує проблема нестачі пар-
кувальних місць як у центрі міста, так і в житлових масивах. Крім того, підзем-
не приміщення є оптимальним місцем для розміщення технічних приміщень, 
необхідних для обслуговування багатоповерхових будинків, особливо з огляду 
на актуальність шумоізоляції та звукоізоляції. Важливо також відзначити, що 
під час війни виникли серйозні труднощі з будівництвом бомбосховищ. Най-
більш ефективним способом вирішення цих проблем є використання підземного 
простору, розташованого безпосередньо під житловими будинками або в стило-
батній частині, з урахуванням вимог до проектування таких приміщень. В да-
ний час умови для будівництва великих міст сприяють інтенсивному будівниц-
тву в центральних частинах населених пунктів. Однією з особливостей сучасної 
міської забудови є прагнення до використання підземного простору, що 
пов’язано, з одного боку, з привабливістю для інвесторів розташування об’єктів 
у районах з розвиненою інженерною інфраструктурою та високою концентраці-
єю населення, а з іншого – сторони, з історичною психологією «престижності» 
нерухомості в центральних районах міста. В умовах щільної міської забудови 
підземне будівництво стає особливо актуальним і необхідним. Проте місцеві 
особливості та гідрогеологічні умови часто ускладнюють завдання будівництва 
підземних об'єктів. Це спонукає інженерів використовувати нові технології, які 
забезпечують безпечну експлуатацію навколишньої розробки і дозволяють про-
водити підземні роботи практично на будь-якій глибині, навіть у найскладні-
ших інженерно-геологічних умовах. Така ситуація потребує пошуку нових ефе-
ктивних рішень, які були б інвестиційно привабливими. Одним із 
7 
 
шляхів вирішення цієї проблеми є запровадження концепції підземного паркін-
гу з самого початку проектування, що дозволяє значно зменшити необхідну 
площу землі, і при цьому забезпечує достатню кількість паркомісць. У містах 
забезпеченість паркувальних місць у житлових районах зазвичай становить 
близько 35-40%, тоді як для атракціонів ця величина рідко перевищує 25% від 
необхідної кількості. Відповідно до сучасних вимог практично всі офісні та жи-
тлові будинки повинні враховувати можливість розміщення багаторівневого пі-
дземного паркінгу, а глибина першого рівня паркінгу в окремих випадках може 
досягати -36 м від «чистового поверху». рівень. У своїй дипломній роботі я ви-
сунув ідею використання чотирирівневого підземного та чотирирівневого над-
земного паркінгу на 590 місць як складової нульового циклу для задоволення 
потреб мешканців середнього багатоповерхового комплексу. Такий паркінг мо-
жна побудувати, відсипавши грунт на всю глибину і влаштувавши міжрівневі 
перекриття знизу вгору. Однак у цьому випадку стіни потрібно укріпити в ґру-
нті, щоб уникнути обвалення. Зміцнення можна здійснити шляхом розміщення 
опор між протилежними стінами або створенням міцних поясів за допомогою 
кабельних ґрунтових анкерів. Альтернативним способом є метод «Зверху вниз», 
який дозволяє будувати паркінг одночасно в обох напрямках. Цей спосіб перед-
бачає одночасне будівництво котловану, підземного простору і фундаменту бу-
дівлі. Технологія «зверху вниз» включає влаштування  котловану  за  допомо-
гою  буронабивних  паль  або  методом 
«діафрагмових стін», а також бетонування перекриттів з поверхні землі і викид 
бетону, який при будівництві виконує роль розпірок. Буронабивні колони вико-
ристовуються для підтримки перекриттів під час будівництва і можуть бути 
тимчасовими або постійними конструкціями. Після набуття підлогою достат-
ньої міцності додатковий грунт викидається на рівень фундаментної плити че-
рез технологічні отвори, залишені на верхніх рівнях. Будівництво надземної ча-
стини нульового циклу - стилобату - здійснюється одночасно з відкиданням 
ґрунту для висотної частини будівлі, що використовується в даній 
8 
 
технології. Цей прийом актуальний в умовах сучасного будівництва, оскільки 
дозволяє ефективно використовувати прибудинкові території. 
Для використання цієї технології необхідно використовувати додаткові 
методи для забезпечення безпечних будівельних робіт. До таких методів відно-
сяться, наприклад, «діафрагмена стінка», «струйне цементування» і відомий ме-
тод бурового спалювання. Ці технології використовуються для виконання робіт 
в котловані без природних ухилів, з нерухомими стінками, які в подальшому 
можуть служити огороджувальними та опорними конструкціями в майбутній 
будівлі. 
Технологія Jet-grouting використовує високошвидкісний потік рідкого цемент-
ного розчину за однокомпонентною технологією для локального руйнування та 
змішування ґрунту з цим розчином. Це робиться з метою підвищення міцності 
ґрунту, запобігання ударним навантаженням, зменшення їх негативного впливу 
на фундаменти прилеглих будівель і споруд, зменшення його деформації. 
Виходячи з розглянутих вище проблем, постає актуальне завдання дослідження 
та реалізації розвитку підземного простору міст на прикладі реалізації підзем-
ного паркінгу в стилобатній частині житлового комплексу. 
Мета роботи: визначення ефективного та інноваційного методу облаштування 
нульового циклу житлового будинку, розташованого в місті Києві, Київського 
району, Київської області. 
Для досягнення поставленої мети вирішуються такі завдання: 
9 
 
Опрацювання різноманітних архітектурно-конструктивних та технологічних 
варіантів нульового циклу в стилобатній частині житлового комплексу. 
Визначення ефективної інноваційної технології виконання робіт при будівницт-
ві нульового циклу житлового комплексу. 
Розрахунок ресурсів для кожного варіанту і технології пристрою. 
Створення рекомендацій, які сприяють успішному впровадженню цієї іннова-
ційної технології в умовах складних гідрологічних умов та обмеженого просто-
ру густонаселеної міської території на практиці, зокрема, в Україні. 
Предметом розгляду є розробка організації нульового циклу в стилобатній час-
тині житлового комплексу. 
Об’єкт дослідження: є технологія розробки підземного простору в складних 
геологічних умовах, зокрема влаштування нульового циклу в стилобатній час-
тині житлового комплексу в місті Києві, Київського району, Київської області. 
Завдання дослідження:  
- Провести аналіз кліматичного розташування проектованої будівлі та інші 
особливі умови будівництва; 
- Виконано архітектурно-конструктивні рішення з урахуванням влаштування 
фундаментів нульового циклу; 
- Досліджено проблематику зведення даних будівель та запропонування до них 
рішень; 
- Проведено аналіз відомих на сьогоднішній день конструктивних рішень; 
- Досліджено на практиці бетон із застосуванням сучасних добавок для впрова-
дження даних технологічних рішень при зведенні фундаментів нульового циклу 
10 
 
РОЗДІЛ 1 
ОГЛЯД НА ВІДОМІ ДЖЕРЕЛА 
Зведення нульового циклу, важливий етап будівництва 
Будівництво – одна з ключових сфер виробничої діяльності, в результаті 
якої створюється готовий будівельний об’єкт – будівля або споруда з певним 
функціональним призначенням. При різноманітності конструкцій і конструкцій 
виникає необхідність у розробці і застосуванні різноманітних будівельних тех-
нологій. Ключовим елементом будь-якої технології будівництва є сам процес 
будівництва. Розвиток цивільного та промислового будівництва в сучасних 
умовах щільної міської забудови великих міст і мегаполісів став актуальним 
явищем світового рівня. Рішення подібних проблем часто включає будівництво 
висотних будинків і раціональне використання їх підземного простору. Будів-
ництво будівель і споруд складається з ряду етапів, кожен з яких включає пев-
ний комплекс будівельних робіт. Ці роботи проводяться в установленому тех-
нологічному порядку: підготовчі роботи; будівництво нульового циклу (підзем-
на частина будівлі); зведення надземної частини; опоряджувальні роботи; озе-
ленення. До нульового циклу будівлі відносяться всі роботи, що виконуються 
нижче рівня першого поверху, включаючи підготовку і будівництво фундамен-
ту. Зі зростанням попиту на житло та розвитком будівництва багатоповерхових 
будинків з’являються прогресивні та економічні проекти та технології реалізації 
підземного нульового циклу, де можна розмістити технічні приміщення, автос-
тоянки, склади та інші нежитлові приміщення. для комерційної діяльності. 
Створення підземного нульового циклу та розміщення в ньому багаторівневих 
гаражів і автостоянок, незважаючи на вищу вартість порівняно з наземними па-
ркінгами, має низку переваг, головною з яких є можливість їх розташування в 
місцях будівництва. на поверхні взагалі неприпустимо, наприклад, у централь-
них районах. , бульвари, вулиці, площі. 
Однак, враховуючи те, що скорочення нульового циклу відкритим способом 
практично неможливе, виникають певні труднощі. Це пов’язано з щільністю 
11 
 
забудови, що ускладнює проведення будівельних робіт. Для вирішення цього 
питання ефективним рішенням, яке вже знайшло практичне застосування, вияв-
ляється використання технологій і методів зведення стін котловану. 
 
1.2 Метод будівництва «стіна в грунті» 
 
При освоєнні підземного простору нижче рівня ґрунтових вод і для створення 
протифільтраційних завіс в основі гідротехнічних споруд застосовується метод 
«стіна в ґрунті».[1] 
 
Рисунок 1.1 – Стіна в грунті. 
Цей тип стінки виготовляється шляхом вилучення ґрунту під захистом ро-
зчину бентоніту. Потім встановлюється арматурний каркас, розчин тентоніту 
замінюється бетоном. Технологія пристрою стіни дозволяє в подальшому вико-
ристовувати «стіну в ґрунті» як опорну конструкцію та конструкцію, що ви-
ключає доступ грунтових вод до заглибленої експлуатаційної споруди, оскільки 
стінки траншеї мають пластичну деформацію та витримують значний тиск. [2] 
Найбільш поширений пристрій товщиною стінки 600 мм, 800 мм. Виготовля-
ється безперервним методом. 
12 
 
У випадку, коли «стіна в землі» не армована, вона виконує лише функцію 
протифільтраційної діафрагми, а саме: 
У тілі та основі земляних дамб. 
В основі бетонних дамб. 
У корпусі і дні водосховищ ГАС, водоймах-охолоджувачах атомних 
електростанцій, уздовж бортів каналів. 
По периметру відстійників і шламозбірників нафтопереробних, хімічних і 
металургійних підприємств. 
На бортах відкритих кар'єрів для видобутку корисних копалин і великих 
будівельних котлованів замість водовідливу. [2] 
Переваги 
Будівництво підземних споруд у містах в умовах щільної забудови, будівництво 
або реконструкція споруд на території діючих промислових підприємств. 
Будівництво промислових споруд значної глибини з високим рівнем грунтових 
вод в зимових умовах за рахунок зниження витрат на водовідлив і тимчасове 
кріплення стінок виїмки в порівнянні з іншими способами. 
Обмеження в застосуванні загальновідомих навантажувачів і землерийних ма-
шин при виконанні робіт. 
Будівництво об'єктів з різними проектними знаками фундаменту, складних у 
плані та обмежених у термінах будівництва. 
Будівництво об'єктів, в яких даний конструктивний елемент виконує декілька 
функцій: підпірна стінка під час будівництва, протифільтраційний екран на всіх 
етапах експлуатації, фундамент майбутньої споруди. [2] 
Монтаж лінійних конструкцій складної конфігурації зі значними коливаннями 
проектних глибин закладки для прокладання інженерних мереж (технологічних 
і комунікаційних тунелів) в існуючих будівлях і спорудах без порушення їх 
стійкості. 
Дозволяє зводити об'єкти широкого призначення: водогосподарські споруди 
(захист навколишнього середовища від потрапляння в ґрунт складованих або 
очищених продуктів), фундаменти, підпірні стінки та протифільтраційні екрани 
13 
 
підземних переходів, гаражів і станцій метро. (захист місця роботи та експлуа-
тації від інтенсивного проникнення) води без зневоднення. 
Проведення робіт на території зі складним рельєфом. [2] 
Метод «стіна в землі» використовується при будівництві підземних частин 
промислових, енергетичних і цивільних будівель, гідротехнічних, транспортних 
і комунальних інженерних споруд. Цей спосіб дозволяє влаштовувати фунда-
менти і підземні споруди будь-якої глибини (4...5 м і більше). Звичайно, глиби-
на споруд обмежена можливостями використовуваної землерийної машини. 
Ширина траншеї може бути 0,2...1,2 м, яка також обмежена наявними в будів-
ництві механізмами. [2] 
Технологічний процес зведення конструкцій методом «стіна в землі» є склад-
ним процесом, що складається з ряду простих процесів: підготовка будівельно-
го майданчика; встановлення форштаба по осі стіни; забивання траншей під 
шар глиняного розчину; установка арматурного каркаса і обмежувачів в тран-
шею; укладання бетонної суміші в траншею. Суть методу 
«діафрагмової стінки» полягає в утворенні траншеї (виробки) з вертикальними 
стінками під захистом глинистого розчину і подальшим заповненням траншеї 
матеріалами або конструкціями. При заповненні бетоном, залізобетоном і збір-
ними конструкціями стінка діафрагми виконує роль захисної або утримуючої 
конструкції, а при заповненні протифільтраційними матеріалами — як протифі-
льтраційні пристрої (петлі). [2] 
Конфігурація в плані стін, що зводяться в землі, може бути різноманітною за-
лежно від конструкції споруди та її призначення - прямолінійної, криволінійної 
та ламаної форми (рис. 3.9). 
Істотною перевагою методу «діафрагма» є можливість суміщення робіт зі зве-
дення фундаментів і підвалів, що виключає перекидання великих мас ґрунту. 
Крім того, забезпечується надійність перекриттів, а відсутність ям істотно 
спрощує організацію робіт нульового циклу. [2] 
Метод «діафрагмової стіни» може використовуватися в різних інженерно- гео-
логічних  і  гідрогеологічних  умовах  і  в  багатьох  випадках  виключає 
14 
 
необхідність шпунтових паль, різних видів кріплень, осушення і заморожуван-
ня. 
Використання методу «діафрагмової стіни» доцільно при високому рівні грун-
тових вод; структура поглиблена в міцний і водостійкий шар; в обмежених 
умовах будівництва; при влаштуванні глибоких підземних споруд (понад 5...7 
м). 
Використання методу «діафрагмової стіни» може бути обмежене: наявністю 
ґрунтів з кавернами та порожнечами, мулу та пухких насипних ґрунтів, вклю-
ченням уламків будівельних конструкцій і матеріалів та інших перешкод [2]. 
 
 
Рисунок 1.2 - Конструкції стін, що зводяться способом «стіна в ґрунті». а) про-
тяжна стіна; б) прямокутний стовп; в) Т - подібний стовп; г) прямокутна підзе-
мна споруда; д) еліптична підземна споруда; е) кругла підземна споруда; 1 
- стіна; 2 - ґрунт, що підлягає розробці після зведення стіни [2] 
У вітчизняній практиці використовуються два типи стін, зведених мето-
дом «стіна в грунті»: пальова - утворена з суцільного ряду буронабивних паль, і 
траншейна - утворена суцільною стіною з монолітного або збірного залізобето-
ну. Залежно від властивостей ґрунту і глибини залягання стін 
15 
 
застосовують два способи зведення стін: на глиняному розчині (мокрим) і су-
хим. [2] При мокрому способі траншея під час її розробки та зведення стінок за-
повнюється глиняним розчином, що запобігає обваленню ґрунту. Цей спосіб за-
стосовують у водонасичених нестійких ґрунтах. Стійкість стінок траншеї забез-
печується зміцненням поверхневого шару стінок шляхом створення екрану, що 
складається з глинистого ґрунту і глиняної оболонки, і передачі гідростатично-
го тиску глиняного розчину на стінку. Постійність стінок траншеї підвищується 
зі збільшенням щільності глинистого розчину і зменшенням водопроникності 
одержуваного екрану. [2] 
Сухий спосіб застосовують у стійких мулистих глинистих ґрунтах з показником 
текучості IL 0,25 при невеликій глибині стінки (до 5...7 м). Під час розробки 
траншею заповнюють глинистим розчином (суспензією). Для утримання часток 
зруйнованого ґрунту у зваженому стані при розробці траншей зазвичай викори-
стовують глинисті тиксотропні розчини. [2] 
Завдяки тиксотропним властивостям розчину можливе утримання частинок му-
лу у зваженому стані при припиненні циркуляції розчину, внаслідок чого підт-
римується постійна робота механізмів, які використовуються для розробки тра-
ншей. Тиксотропний розчин дозволяє підтримувати постійність траншеї в пері-
од розробки ґрунту та зведення стінки. 
Споруди, що зводяться методом «стіна в землі», за способом виготовлення бу-
вають монолітними, збірними і збірно-монолітними. Після виконання траншей 
(вирізів) у землі траншейний розчин замінюють монолітним бетоном, збірними 
елементами, глиною або сумішшю глини з цементом залежно від призначення 
споруди. У землі формуються опорні конструкції (фундаменти і стіни) або про-
тифільтраційні завіси. При будівництві підвалів і підземних споруд ґрунт, укла-
дений всередину стіни, видаляють. [2] 
Формування стін із зрізаних буронабивних паль (див. рис. 3.10.) застосовують 
при закладці стіни поблизу існуючих будівель і нижче підошви їх фундаментів. 
Щоб уникнути переміщення ґрунту під фундаментами, розвитку його в тріщини 
і бетонування в ньому проводять в обсадній трубі. 
16 
 
Технологія зведення стін із зрізаних буронабивних паль включає наступні про-
цеси: буріння отворів напрямними трубами; арматурні отвори; бетонування 
отворів методом ОПТ і витяг з отворів напрямних труб. [2] 
 
Рисунок 1.3.-Влаштування стіни в ґрунті методом усічених буронабивних паль. 
А) буравлення першої свердловини; б) встановлення лідерно - спрямівної труби 
(ЛСТ); в) буравлення другої свердловини; г) встановлення ЛСТ у другу сверд-
ловину; д) встановлення арматурного каркасу; 1 - буровий верстат (УГБХ- 150); 
2 - ротор верстату; 3 - шнек; 4 - кран; 5 - палі попередньої секції; 6 - свердлови-
на з ЛСТ; 7 - перша свердловина в секції; 8 - ЛСТ; 9 - друга свердловина в сек-
ції; 10 - арматурний каркас. 
 
Для буріння свердловин застосовуються бурові установки ударної та обе-
ртової дії, які мають робочі органи як періодичного, так і безперервного вий-
мання зруйнованої породи з промивкою свердловини та без неї. При застосу-
ванні установок поворотної дії, більш продуктивних, ніж ударно- канатні, для 
утримання породоруйнівного інструменту у вертикальній площині і забезпе-
чення торцевого контакту проходи здійснюють за допомогою спеціальних фік-
суючих пристроїв - напрямних шаблонів. 
Конструкції стін фундаментів і підземних споруд, що зводяться в траншеях ме-
тодом «стіна в землі», можуть бути суцільними, полегшеними наскрізними по-
рожнинами і полегшеними замкнутими порожнинами. 
Перед зведенням траншеї методом «стіна в землі» в її верхній частині передба-
чають буртик, що запобігає обвалення верху бортів траншеї, служить 
17 
 
орієнтиром для розробки грунту і одночасно для розмітки положення арматур-
них каркасів або збірних елементів і є опорою для їх підвішування та кріплення. 
Комір виконується з монолітного або збірного залізобетону. 
Вибір схеми і послідовність розробки траншей визначаються гідрогеологічними 
умовами, особливостями обладнання для будівництва траншей і конструктив-
ними особливостями споруд, що зводяться. 
Розробку траншей з вертикальними стінками під захистом глинистих розчинів 
здійснюють землерийними машинами циклічної та безперервної дії. 
До машин циклічної дії відноситься обладнання з ковшовими робочими орга-
нами: екскаватори, обладнані подовженою рукояткою або натискним грейфе-
ром, штангові екскаватори та ін. 
Устаткування безперервної дії включає гідравлічні траншеєкопачі, фрезерні та 
пруткові верстати. Таке обладнання продуктивніше, але і складніше. 
Вибір землерийних машин здійснюється з урахуванням характеристик грунтів, 
що розробляються, розмірів і конструктивних особливостей споруди, що зво-
диться, складності будівельного майданчика і термінів будівництва. 
Залежно від типу прохідницьких машин траншеї можуть розроблятися суцільно 
і окремими ділянками - котлованами. 
При використанні грейферів можуть застосовуватися дві основні технологічні 
схеми зведення стін: 
за першою схемою стіна формується з окремих ділянок: розроблених і бетоно-
ваних через кожну з подальшою розробкою і бетонуванням проміжних. Розміри 
секцій визначаються розміром щелепного отвору і формою ковша; 
за другою схемою стіна зводиться шляхом суцільної розробки траншеї з пода-
льшим бетонуванням суцільної стіни. 
Перша технологічна схема використовується в умовах, коли не можна гаранту-
вати сталість стінок траншеї протягом часу, необхідного для розробки трьох се-
кцій. 
Ґрунти I і II груп можна розробляти грейфером без встановлення направляючих 
свердловин, а ґрунти III і IV груп із встановленням спрямованих свердловин. 
18 
 
Розривання ґрунту секціями з установкою напрямних пазів виконується послі-
довно або через кожну. 
1.3 Метод "опускний колодязь" 
Кесон — відкрита зверху і знизу залізобетонна (рідше сталебетонна) 
конструкція, стінки якої в нижній частині мають загострення (консоль), як пра-
вило, укріплене металом (лопатями). Кесонні колодязі завантажуються в грунт 
під власною вагою в міру розробки і видалення грунту, що знаходиться в поро-
жнині колодязя і під його лопатею. 
Стінки колодязів або зводять відразу на всю висоту, або нарощують у міру за-
нурення колодязів у землю. Кесонні колодязі занурюють у ґрунт з відкачуван-
ням води з їх порожнини або без неї. [3] 
Після досягнення кесоном проектної глибини фундаменту порожнину колодязя 
повністю або частково заповнюють бетонною сумішшю спочатку під водою, а 
потім до висихання. У верхній частині колодязя споруджується розподільна за-
лізобетонна плита, на яку в подальшому виконується кладка надфундаментної 
частини опори; в деяких випадках така плита не виготовляється.[3] 
Каскадні колодязі застосовують у тих випадках, коли грунти з достатньою не-
сучою здатністю залягають на великих (понад 5-8 м) глибинах, коли будівницт-
во фундаментів у відкритих котлованах економічно недоцільно або технічно 
неможливо через складність кріплення їх стінок. Оскільки в таких випадках, 
крім кесонних колодязів, можуть використовуватися фундаменти з паль або 
оболонок, то вибір типу фундаменту здійснюється на основі техніко- економіч-
ного порівняння варіантів. Перевагою кесонних фундаментів колодязів є мож-
ливість їх занурення без використання складного технологічного обладнання. Їх 
недоліками є великий обсяг кладки і значні труднощі, які виникають при зу-
стрічі свердловин у водонасичених грунтах перешкод у вигляді великих валу-
нів, шарів гірських порід, коряг і т. д. Це завжди можливо зробити.[3] Трудно-
щі, пов'язані з необхідністю осушення свердловини, виникають і при її посадці 
на кам'янистому ґрунті, поверхня якого ніколи не 
19 
 
буває строго горизонтальною і потребує планування так, щоб колодязь спирав-
ся на неї по всьому периметру.[3] 
Контур і габаритні розміри кесона в плані визначаються формою і розмірами 
поперечного перерізу надфундаментної частини споруди на рівні врізу фунда-
менту, а також несучою здатністю грунту, на який укладається фундамент. ко-
лодязь планується відпочити. 
Фундаменти з кесонних колодязів зазвичай мають витягнуту в плані прямокут-
ну форму або форму, близьку до прямокутної, але відрізняються від неї заокру-
гленими кутами, або витягнуту форму з короткими сторонами у вигляді півко-
ла; використовуються також круглі колодязі.[3] 
Колодязі прямокутної форми легше виготовляти, але занурювати їх у ґрунт ва-
жче, ніж колодязі, контури яких у плані зображені на рис. 4.5. У зв'язку з цим 
колодязі прямокутної форми в плані застосовують в основному в тих випадках, 
коли необхідно подолати шар легкопрохідного грунту товщиною не більше 10 
м. [3] 
На рівні верху колодязя (на рівні врізки фундаменту) у всіх напрямках влашто-
вують уступи шириною не менше 1/50 глибини занурення колодязя і не менше 
40 см. Це забезпечує розрахункове положення надфундаментної частини опори 
при можливих зсувах верху колодязя в плані. 
Згинальні моменти виникають від горизонтального тиску ґрунту в зовнішніх 
стінках колодязя. Ці моменти зменшуються шляхом встановлення внутрішніх 
стін. Відстані в просвіті між стінами (розміри шахти) повинні бути достатніми 
для нормальної роботи землерийної техніки. 
При розробці ґрунтів грейфером розміри валів повинні бути не менше ніж на 
0,5 м більше розміру грейфера у відкритому стані. Розміри валів у плані зазви-
чай приймають від 2 до 5 м. При заглибленні колодязів на глибину 8-10 м їх зо-
внішні поверхні роблять вертикальними.[3] 
 
Товщину зовнішніх стін залізобетонного колодязя зазвичай приймають 
0,7-1,5 м, а внутрішніх - 0,5-1 м. Прийнята товщина стінки повинна 
20 
 
забезпечувати вагу свердловини, достатню для подолання сил тертя ґрунту об 
свердловину, що запобігають її зануренню. Стінки колодязів зміцнюють гори-
зонтальною і вертикальною арматурою. Площа поперечного перерізу арматури 
визначається, як правило, шляхом розрахунку зусиль, що виникають при зану-
ренні свердловин. Нижні частини зовнішніх стінок (консолей) колодязів влаш-
товують зі змінним по висоті перерізом. Консолі, як правило, закінчуються ста-
левими ножами з горизонтальною площадкою (лавою) шириною 0,15-0,20 м або 
загостреними. Щоб виключити можливість спирання внутрішніх стінок колодя-
зя на землю, їх дно розташовують на 0,5 м вище дна зовнішніх стінок. Для за-
безпечення сполучення шахт у внутрішніх стінках передбачають отвори або дно 
цих стінок розташовують не менше ніж на 2 м вище ножа колодязя. [3] Над 
консоллю (на відстані не менше 2,2 м від дна колодязя) у зовнішніх і внутріш-
ніх стінках колодязя роблять канавки глибиною 25-30 см і висотою 80-160 см, 
що забезпечують надійне з'єднання стінок колодязя з заливним бетоном, а та-
кож можливість в аварійному випадку встановити перекриття для перетворення 
опускного колодязя в кесон.[3] 
 
Рисунок1.4- Конструкція опускного колодязя. 
Опускний колодязь спирають на товщу грунту, що володіє достатньою несу-
чою здатністю. Поверхня цієї товщі не буває строго горизонтальної, тому для 
забезпечення того, що спирається на неї колодязя по всій підошві його заво-
дять в цю товщу на 1-2 м. Відповідно до цього призначають позначку підош-
ви фундаменту. [3] 
21 
 
1.4 Метод "jet-grouting" 
Технологія струминного цементування ґрунтів з’явилася майже одночас-
но в трьох країнах – Японії, Італії, Англії. Інженерна ідея виявилася настільки 
плідною, що в останнє десятиліття технологія струминного цементування мит-
тєво поширилася по всьому світу, дозволяючи не тільки більш ефективно вирі-
шувати традиційні проблеми, а й знаходити нові рішення інших численних 
складних проблем в області підземне будівництво.[4] 
На першому етапі пілотна свердловина діаметром 73–90 мм обрушується 
буровою установкою, спеціально обладнаною для СТРУМЕННОГО 
ЦЕНТЮВАННЯ. Буріння проводиться на визначену проектом розрахункову 
глибину з попередньою промивкою водним розчином під тиском не більше 50 
атм. Зрошення подається безпосередньо на ріжучий інструмент (свердло).[4] На 
наступному етапі насос високого тиску подає водоцементний розчин під тис-
ком 450-500 атм. Цей високий тиск закриває зрошувальний канал і відкриває 2 
отвори, в які встановлені форсунки діаметром 0,8-3,0 мм. Повільно обертаючи 
(10-25 об/хв) і повільно піднімаючи бурильну колону, ґрунт розрізається та 
перемішується високою кінетичною енергією струменя, що викидається із 
вищезгаданих сопел. Палі, виготовлені за такою технологією, можна армувати. 
[4] 
 
Рисунок 1.5 - Схема влаштування Jet-паль 
22 
 
У порівнянні з традиційними технологіями ін’єкційної стабілізації ґрун-
тів, струменеве цементування дозволяє зміцнити практично весь спектр ґрунтів 
– від гравійних відкладень до дрібних глин і мулів. 
Ще однією важливою перевагою технології є дуже висока прогнозованість ре-
зультатів стабілізації ґрунту. Це дозволяє вже на стадії проектування та укла-
дення договорів досить точно розрахувати геометричні та міцнісні характерис-
тики створюваної підземної споруди (пальи, секції підпірної стінки тощо), а ві-
дповідно – витрати праці, матеріалів та вартість підрядних робіт. [4] Переваги 
технології: 
Висока швидкість зведення грунтоцементних паль; 
Можливість роботи в обмежених умовах - в підвалах, біля існуючих будівель і 
т. д. В цьому випадку на майданчику встановлюється тільки малогабаритна бу-
рова установка, а весь нагнітальний комплекс розташовується на більш зручно-
му віддаленому майданчику; 
Армування арматурним каркасом; Відсутність ударних навантажень, так як, на 
відміну від забивання залізобетонних паль, установка ґрунтоцементних паль не 
супроводжується негативним ударним впливом на фундаменти прилеглих буді-
вель і споруд. [4] 
Сфера застосування грунтоцементних паль: 
З усього дуже великого списку практичних застосувань технології наведено 
лише деякі: 
Будівництво однопальових фундаментів; 
Будівництво стрічкових фундаментів і суцільних фундаментних плит із 
пересічних ґрунтоцементних паль; 
Будівництво підпірних стінок для підвищення стійкості укосів і насипів; Укріп-
лення слабких і заболочених ґрунтів навколо споруджуваних підземних місь-
ких споруд - колодязів, колекторів, тунелів; 
Конструкція протифільтрових завіс. [4] 
23 
 
1.5 Метод "top down" 
Метод «зверху вниз» передбачає одночасне будівництво котловану, пі-
дземного простору і фундаменту будівлі. Принцип технології «зверху вниз» по-
лягає в спорудженні котловану, як правило, із січних буронабивних паль або 
методом стінки в ґрунті, від поверхні землі та рівня, оскільки котлован розроб-
ляється під захистом раніше побудоване покриття або підлогу шляхом бетону-
вання наступних поверхів, які під час будівництва працюють як розпірки. Пе-
рший поверх заливається в опалубку, яка встановлюється безпосередньо на 
грунт, при цьому бетонуванням значно підвищується жорсткість ґрунту, щоб 
запобігти можливим деформаціям новозбудованого перекриття. При будівницт-
ві перекриття спираються на стіну в землі і раніше побудовані буронабивні ко-
лони (пальові колони). При цьому буронабивні колони можуть виконуватися як 
тимчасовими з урахуванням навантажень тільки на період будівництва, так і як 
постійні конструкції з урахуванням навантажень і на період експлуатації. Після 
того, як бетон кожного наступного поверху набере достатню міцність, прово-
диться подальша виїмка ґрунту до рівня фундаментної плити, яка подається на 
поверхню грейфером через попередньо залишені технологічні отвори в перек-
риттях верхніх поверхів. Від рівня суміщених перекриттів, одночасно з виїмкою 
ґрунту на нижніх рівнях, можливе будівництво надземної частини висотної час-
тини будівлі [5]. 
При будівництві зверху вниз огородження котловану згодом використовується 
як опорна конструкція. При будівництві та експлуатації будівлі необхідно за-
безпечити передачу навантаження від опори котловану на перекриття і навпаки. 
Особливим конструктивним елементом при будівництві зверху вниз є бурона-
бивні колони (стовпчасті палі). При установці цих колон від поверхні землі 
особливо важлива їх вертикальна установка і обмеження відхилення від осі. У 
зв'язку з цим буронабивні колони часто виготовляють із сталевих профілів 
меншого перерізу, ніж колони в кінцевому варіанті. При великих відхилен-
нях вони можуть служити тимчасовими спорудами, а при відхиленнях 
24 
 
в допустимих межах можуть бути включені в переріз постійної колонної конс-
трукції. Можливе використання готових або напівготових залізобетонних ко-
лон, а в окремих випадках і каркасів, укріплених металевою трубою, які під час 
занурення вирівнюються за допомогою гідравлічних домкратів. Для контролю 
їх розташування використовують інклінометри [6]. 
Виконання робіт методом «зверху вниз» у зв'язку з необхідністю 
для опори перекриття, яке виконує роль підкосів при будівництві, потрібно зве-
дення пальового або пальово-плитного фундаменту. Оскільки влаштування ого-
родження котловану, фундаменту, виїмка ґрунту та будівництво підземних по-
верхів, а також часто надземних споруд, здійснюються паралельно в часі, необ-
хідна тісна співпраця між проектувальниками, підрядниками та замовником [6]. 
Будівництво котловану методом «зверху вниз» вважається одним з 
складні види будівельного виробництва з геотехнічної точки зору, тому необ-
хідно передбачити комплексну програму моніторингу під час будівництва. Спо-
стереження необхідно проводити як на конструкціях, що споруджуються, так і 
на будівлях, спорудах і комунікаціях, розташованих у зоні впливу споруджува-
ної будівлі [6]. 
Основною сферою застосування методу «ВЕРХ-ВНИЗ» є облаштування 
глибоких котлованів в центральних районах великих міст. Даний спосіб ефек-
тивно використовується при неможливості влаштувати анкери в ґрунті через 
обмежені ґрунтові умови, наявну забудовану підземну частину на сусідніх ді-
лянках або неврегульованість правовідносин з власниками сусідніх ділянок. 
Крім того, даний спосіб використовується при низьких допустимих деформаці-
ях сусідніх будівель і споруд. Безперечною перевагою методу 
«ЗВЕРХУ ВНИЗ» є прискорені темпи будівництва при влаштуванні висотної 
частини [6]. Коли бетонне покриття першого підземного поверху досягне 70- 
80% міцності, починаються земляні роботи. Технологія їх виконання в стисне-
ному підземному просторі передбачає поділ площі підлоги кожного поверху на 
секції, кожна з яких має технологічний отвір для виїмки ґрунту 
25 
 
екскаватором з грейферним ковшем і телескопічною рукояткою з вертикальни-
ми вставками. Грунт завантажується в транспортні засоби і вивозиться за межі 
будівельного майданчика. Для виїмки грунту за межами робочої зони грейфер-
ного екскаватора використовуються комплекси машин на базі малогабаритного 
екскаватора, оснащеного бульдозерним відвалом, навантажувачі та інше міні-
обладнання. За допомогою цих засобів механізації грунт переміщується в робо-
чу зону екскаватора. Провідним процесом є виїмка ґрунту з завантаженням його 
в транспортні засоби. На фотографіях на рис. 12.4 та 12.5 показано процеси роз-
робки ґрунту малогабаритною технікою під спорудженим перекриттям та виїм-
ки грейфером на поверхню при будівництві підземної частини будівлі за техно-
логією «зверху вниз». [6] 
З'єднання арматурного каркаса з колонами здійснюється за допомогою хомутів 
з опорними майданчиками. 
Подача і закладка бетонної суміші здійснюється бетононасосами, які розташо-
вані на підлозі першого підземного поверху, через технологічні отвори для бе-
тонопроводів. На виконання робіт з влаштування перекриттів розроблений тех-
нологічний регламент. Ядра жорсткості підземної частини будинку влаштову-
ються методом нарощування, що забезпечує монолітність зв'язків з перекрит-
тям. Для цього використовується дрібнощитова опалубка з армуванням окре-
мими стрижнями. 
Пристрій фундаментної плити включає технологічні процеси ущільнення осно-
ви, влаштування бетонної підготовки, горизонтальної гідроізоляції та армуван-
ня. [6] 
Влаштування масивних фундаментних плит здійснюється методом похилого 
бетонування з подачею бетонної суміші бетононасосами з розгалуженою мере-
жею бетонопроводів і обов'язковим ущільненням глибинними вібраторами. Бе-
тонування необхідно проводити безперервно за спеціально розробленим техно-
логічним регламентом. 
Технологічний регламент містить схему розміщення трубопровідного транспо-
рту та встановлення термопар для контролю температури бетону, що 
26 
 
твердіє. Залежно від температурних умов після завершення бетонування повер-
хню бетонної плити утеплюють або зволожують. При досягненні міцності під-
логи над першим надземним поверхом не менше 70 % розрахункової міцності 
встановлюють самопідйомні крани, стрілу розподільчу бетононасоса та інше 
підйомне обладнання, необхідне для організації безперервного технологічного 
процесу. 
Серцевина жорсткості зменшується за допомогою щитової або самопереймової 
опалубки. Процеси армування і бетонування здійснюються окремими техноло-
гічними потоками з розбивкою на ділянки з відповідними обсягами робіт і ви-
тратами праці.[6] 
Для високоміцних бетонів класу В60 і вище опалубку конструкцій знімають 
при досягненні бетоном не менше 30% проектної міцності. 
Зведення вертикальних і горизонтальних конструкцій (колон і плит перекриття) 
здійснюється окремими технологічними потоками за допомогою спеціалізова-
них бригад робітників. Розбивка на секції дозволяє поєднати процеси зведення 
вертикальних і горизонтальних конструкцій з оптимальною продуктивністю. 
При цьому інтенсивність пристрою цих елементів не повинна перевищувати 
швидкість скорочення серцевини жорсткості. Для зведення жорсткого ядра, ве-
ртикальних і горизонтальних конструкцій розробляється проект виконання ро-
біт і технологічний регламент, що включає послідовність робіт, тривалість цик-
лів, технологічний і інструментальний контроль набору міцності бетону, геоде-
зичне забезпечення точності. будівництва споруд та інших робіт.[6] 
27 
 
ВИСНОВОК ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 
При будівництві великих об’єктів, призначених для обслуговування місь-
кого населення, основною причиною застосування підземного будівництва є 
необхідність збереження території, обмеженої міським простором, особливо в 
центральних районах з високою щільністю населення та зростанням цін на зем-
лю. 
Підземний простір великих сучасних міст насичений різними об'єктами, такими 
як станції метро, торгові площі, спортивні та розважальні центри, тунелі, інже-
нерні мережі та інші служби. У США, Японії, Китаї, Австралії та Європі підзе-
мні споруди набули широкого поширення, причому деякі з них настільки добре 
сконструйовані, що більшість людей навіть не підозрюють, наскільки нижче 
знаходиться рівень землі, заходячи в підземні приміщення. 
У статті розглядаються два основні методи побудови нульового циклу: Спо-
сіб зведення підземних споруд «зверху вниз». 
Спосіб будівництва за традиційною відкритою технологією, за технологією 
«знизу вверх». 
Метою дослідження є порівняння двох методів побудови нульового циклу. Пи-
тання досить актуальне, оскільки обидва методи мають великі відмінності в те-
хнології та обмеження в експлуатації. Ретельний аналіз і порівняння результа-
тів, отриманих в результаті застосування обох методів, дозволить чітко визна-
чити їх ефективність з урахуванням економічних, технологічних і ресурсних 
аспектів будівництва підземних споруд. 
28 
 
РОЗДІЛ 2 
2.ВИЗНАЧЕННЯ КОНСТРУКТИВНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ ВАРІАНТУ 
ВЛАШТУВАННЯ НУЛЬОВОГО ЦИКЛУ 
2.1.Вихідні дані 
Гідрогеологічні умови ділянки 
Гідрогеологічні умови ділянки характеризуються наявністю безнапірно-
гогрунтового водоносного горизонту, замкненого у товщі неогенових пісків 
полтавської світи. Глибина залягання рівня ґрунтових вод (РГВ) в межах ділян-
ки на період проведення вишукувань становила 23.4-24.20м від поверхні землі 
(абс.відмітки 152.10-152.40м), водотривким шаром для грунтового водоносного 
горизонту служать “спонділові” глини палеогену. 
Амплітуда коливання рівня грунтових вод у багаторічному режимі становить 
1.8м (±1.1÷0.8м від зафіксованого на розрізах). 
За даними хімічних аналізів грунтові води відносяться до гідрокарбонат-
но–сульфатно–кальційово-натрійового типу, з мінералізацією 1139.7 мг/л. За 
показником агресивної вуглекислоти CO₂ вони слабо агресивні до бетонів мар-
ки W4 в зоні розповсюдження слабофільтруючих грунтів ІГЕ 8, 9, 10, 11 та 13, 
14, 15, 16, 17. 
Крім того необхідно відмітити, що через значну фільтраційну неоднорід-
ність грунтів зони аерації (супіски ІГЕ 2 з прошарками пісків, флювіогляціальні 
суглинки та супіски ІГЕ 4, 5, 5а, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15), в періоди випадання ря-
сних дощів, інтенсивного сніготанення та витікань з водонесучих комунікацій, 
в товщі цих ґрунтів на різних глибинах буде утворюватися тимчасовий водоно-
сний горизонт локального розповсюдження типу “верховодки”. Цей водонос-
ний горизонт може підтоплювати заглиблені приміщення житлових будинків та 
їх підземні комунікації в період експлуатації. 
Крім того “верховодка” може формуватися в товщі насипних ґрунтів, що 
будуть утворені при веденні будівництва (грунти “зворотної засипки”, різнома-
нітні підсипки та ін.). 
29 
 
За сукупністю факторів, наведених у ДБН А. 2.1- 1:2008 [7], територія до-
сліджень відноситься до III категорії складності інженерно – геологічних умов. 
Конструктивні рішення 
Багатоквартирний житловий будинок представляє собою вісім десятипо-
верхових секцій, відокремлених деформаційними швами. У підземній частині 
передбачається однорівневий паркінг, що їх об'єднує. 
Конструктивна схема кожної будівлі – каркас з ядром жорсткості. Матеріал ка-
ркасу – монолітний залізобетон. Каркас складається з вертикальних несучих 
елементів (монолітних залізобетонних колон та стін) та горизонтальних несу-
чих елементів (монолітних залізобетонних плит та балок). Несучі залізобетонні 
стіни каркасу секції розташовані в зоні сходово-ліфтового вузла та в комплексі 
утворюють ядро жорсткості. 
Фундаменти будівлі запроектовані на природній основі. Товщина фунда-
ментної плити 600мм. З’єднання елементів каркасу з фундаментною плитою – 
жорстке. 
Горизонтальні навантаження, діючі на будівлю, сприймаються сумісно 
ядром жорсткості, стінами та колонами каркасу. 
Просторова жорсткість та геометрична незмінність будівлі забезпечується 
сумісною роботою жорстких горизонтальних дисків перекриття, роботою ядра 
жорсткості та колон, навантаження з яких передаються на фундамент. 
 
2.1.1. Характеристика району будівництва 
Район будівництва –м. Київ; Клімати-
чні умови району будівництва: 
Згідно з ДБН В.1.2-2:2006 [8] ділянка будівництва розташована в 5-му 
сніговому районі по карті районування території України за характеристичними 
значеннями ваги снігового покриву. Характеристичне значення ваги снігового 
покриву для м. Києва становить 1550 Па (158 кг/м.кв.) (згідно ДБН В.1.2-
2:2006). 
30 
 
За вітровим навантаженням згідно з ДБН В.1.2-2:2006 [8] ділянка будів-
ництва розташована у 1-му вітровому районі по карті районування території 
України за характеристичними значеннями вітрового тиску. Характеристичне 
значення вітрового тиску для м. Києва становить 370 Па (38 кг/м.кв.) (згідно 
ДБН В.1.2-2:2006 [8]). 
Тип навколишньої місцевості для визначення вітрового навантаження - IV 
(п. 9.9 ДБН В.1.2-2:2006 [8]). 
Сейсмічність. Згідно ДБН В.1.1-12:2014 [9] «Будівництво у сейсмічних 
районах України» та "Карт ЗСР-2004-А та В до них, нормативна сейсмічність 
території становить: для споруд класу наслідків (відповідальності) СС2 – 5 ба-
лів, для споруд класу наслідків (відповідальності) СС3 – 6 балів, категорія ґрун-
тів основи в межах ділянки за сейсмічними властивостями – IІІ (третя). (ДБН 
В.1.1-12:2014 [9]). 
Зимова температура повітря – вище мінус 40ºС. 
Загальні розрахункові характеристики об’єкта. 
Згідно ДБН В.1.2-14:2018 [10] «Загальні принципи забезпечення надійно-
сті та конструктивної безпеки будівель і споруд»та ДСТУ 8855:2019 [11] «Ви-
значення класу наслідків (відповідальності)», будівля, що проектується харак-
теризується наступними показниками: 
Клас відповідальності кожної окремої будівлі – СС2; 
Категорія відповідальності несучих конструкцій каркасу будівель: фунда-
менти, колони і стіни - категорія «А», перекриття, покриття та сходи – категорія 
«Б»; 
Коефіцієнт надійності за відповідальністю прийнято 1.1; Тер-
мін експлуатації будівель – 100 років; 
Середовище усередині будівель не агресивне, будівлі опалюються. 
31 
 
2.1.2. Конструктивні рішення обєкту будівництва 
Житловий будинок складається з восьми десятиповерхових секцій, розді-
лених деформаційними швами. У підземній частині планується однорівневий 
паркінг. 
Конструктивна конструкція кожної будівлі являє собою каркас із жорстким 
стрижнем. Матеріал каркаса - монолітний залізобетон. Каркас складається з ве-
ртикальних несучих елементів (монолітних залізобетонних колон і стін) і гори-
зонтальних несучих елементів (монолітних залізобетонних плит і балок). Несучі 
залізобетонні стіни секційного каркасу розташовані в зоні сходово- ліфтового 
вузла і разом утворюють жорстке ядро. 
Фундаменти будівлі спроектовані на природній основі. Товщина фундаментної 
плити 600 мм. З'єднання елементів каркаса з фундаментною плитою жорстке. 
Горизонтальні навантаження, що діють на будівлю, сприймаються жорст-
ким сердечником, стінами та колонами каркасу. 
Просторова жорсткість і геометрична незмінність будівлі забезпечується спіль-
ною роботою жорстких горизонтальних дисків перекриття, роботою жорсткого 
ядра і колон, навантаження від яких передаються на фундамент. 
 
2.1.3. Характеристики конструктивних елементів бувлі 
 
Фундамент – суцільна монолітна залізобетонна плита товщиною 600 мм. 
Матеріал фундаментної плити: бетон класу С25/30, клас водонепроникності 
W4. Фундаментна плита армована в'язаними сітками з армування класу А500С 
в двох рівнях (нижнє і верхнє армування). Арматура призначена для з’єднання 
між собою внахлест без зварювання. У необхідних місцях встановлюється по-
перечна вертикальна арматура класу А500С для сприйняття зусиль від плити, 
що продавлюється колонами. Жорсткий зв'язок з вертикальними несучими еле-
ментами каркаса (включаючи колони і стіни) досягається установкою вертика-
льних випусків арматури з фундаментної плити. 
32 
 
Несучі стіни каркаса – монолітний залізобетон товщиною 200 мм та 250 мм. 
Поєднання з фундаментом жорстке. Матеріал стін: бетон класу С20/25, класи 
армування А500С, А240С. Армування прийнято двома плоскими в'язаними сіт-
ками. Арматура призначена для з’єднання між собою внахлест без зварювання. 
Колони монолітні залізобетонні. Прямокутного перетину стандартних розмірів: 
250х800 мм, 250х850 мм, 250х900 мм, 250х1000 мм, 300х850 мм, 300х900 мм, 
300х1000 мм і 300х10 Сполучення колон з фундаментом жорстке. Клас бетону 
с.б. колони C25/30 і C32/40. Армування прийнято просторовими в'язаними кар-
касами: поздовжня вертикальна арматура класу А500С, поперечна (стремена) - 
класу А240С. З’єднання арматури – Ф20 стрижнями внахлест, для арматури 
Ф25 і Ф32 – механічне з’єднання (різьбові муфти). 
Перекриття та покрівля – монолітні залізобетонні плити безбалкового типу то-
вщиною 200 мм. 
Матеріали плит перекриття та покрівлі: бетон класу С20/25. Армування плит 
виконується в'язаними сітками класу армування А500С в двох рівнях (нижнє і 
верхнє армування). У необхідних місцях для сприйняття зусиль від плити, що 
продавлюється колонами, встановлюються арматурні каркаси з поперечною ве-
ртикальною арматурою класу А500С. З’єднання арматури плити проектується 
внахлест без зварювання. По фасадній частині встановлені залізобетонні балки. 
Армування балок прийнято просторовими в’язаними каркасами: поздовжня го-
ризонтальна арматура класу А500С, поперечна (стремена) – класу А500С, 
А240С. 
Сходи – монолітні залізобетонні. Товщина прольотів і проміжних майданчиків 
– 200 мм. Матеріали сходів: бетон класу С20/25, арматура класу А500С, А240С. 
Армування прийнято двома плоскими в'язаними сітками (нижньою і верхньою). 
33 
 
2.1.4. Інженерно-геологічні умови будівельного майданчику 
 
В адміністративному відношенні територія дослідження розташована в місті 
Києві 
У геоморфологічному відношенні територія міста Києва, де розташована 
ділянка, розташована в межах вододільної частини моренно-замивної рівнини, 
Придніпровської височини, на вододілі басейнів міст Нивки та Ірпеня. . 
Рельєф ділянки змінено планувальними роботами, проведеними при осво-
єнні прилеглої території. Відмітки поверхні землі в районі ділянки ~ 173,98-
180,0 мБС. 
Відповідно до даних, наведених у ДСТУ-Н В.1.1-27:2010 [12], згідно з ар-
хітектурно-будівельним районуванням території України місто Київ розташо-
ване в 1-му кліматичному районі – Північно-Західному (Лісостепу) . 
Клімат досліджуваної території помірно континентальний, характеризу-
ється короткою малосніжною зимою та тривалим теплим літом. Характерними 
ознаками клімату є: значні коливання температури протягом року, місяця, пори 
року; проливний характер літніх дощів; часті відлиги взимку, а тому нестійкий 
сніговий покрив; інтенсивне весняне танення снігу. 
Найхолоднішим місяцем є січень із середньою місячною температурою - 
4,70, найтеплішим – серпень із середньою місячною температурою +19,80С. 
Середньорічна температура +8,00С. Максимальна температура +39,90С, мініма-
льна -32,20С. Дата переходу середньодобової температури повітря через: (+8°C) 
- початок 17 жовтня, кінець 11 квітня; (+10°С) - початок 6 жовтня, кінець 19 кві-
тня. Тривалість періоду із середньодобовою температурою нижче 00С стано-
вить 120 днів. 
Середньорічна кількість опадів становить 642 мм за рік, в холодну пору ро-
ку 43 мм, добовий максимум 82 мм. Найбільша кількість опадів випадає в теп-
лий період року з квітня по вересень – 380 мм. Опади випадають у вигляді ко-
роткочасних дощів. Влітку бувають тривалі бездощові періоди, а восени опади  
характеризуються  невеликими  затяжними  дощами.  Взимку  опади 
34 
 
випадають переважно у вигляді снігу, але бувають і дощі. Річна кількість днів з 
опадами становить близько 160. 
Середньорічна відносна вологість повітря становить 74%. Мінімальна ві-
дносна вологість повітря навесні (квітень-травень) 62-66%, максимальна (лис-
топад-січень) 83-85%. Середньорічний дефіцит вологості становить 1,5 мбар, 
найбільший (липень) досягає 8,5-9,2 мбар. 
Сніговий покрив лежить 95 днів з листопада по березень, середня висота покри-
ву взимку 25 см. Переважають західні та північні вітри, повторюваність яких 
становить 22 та 18% відповідно. Переважання цих вітрів зберігається у весняно-
літній період, восени та взимку збільшується кількість днів з південно- східни-
ми вітрами (до 18%), під час весняної повені найбільш часті (до 17%) північні 
вітри. Стандартна глибина сезонного промерзання грунту становить 1,2м. 
 
2.1.5. Геологічний розріз ділянки забудови 
Гідрогеологічні умови ділянки характеризуються наявністю безнапорного 
водоносного горизонту підземних вод, замкнутого в неогенових пісках полтав-
ської свити. Глибина залягання рівня ґрунтових вод (РГВ) на ділянці в період 
обстеження (серпень-вересень 2021 р.) становила 23,4-24,20 м від поверхні зем-
лі (абсолютна відмітка 152,10-152,40 м), водонепроникний шар для глини ґрун-
тових вод палеогену. Амплітуда коливань рівня ґрунтових вод у багаторічному 
режимі становить 1,8 м (±1,1 ÷ 0,8 м від зафіксованого на розрізах). За даними 
хімічних аналізів підземні води відносяться до гідрокарбонатно-сульфатно-
кальцієво-натрієвого типу з мінералізацією 1139,7 мг/л. За показником агресив-
ного вуглекислого газу CO₂ малоагресивні до бетону марки W4 в зоні поширен-
ня слабофільтруючих грунтів IGE 8, 9, 10, 11 і 13, 14, 
15, 16, 17. 
Крім того, слід зазначити, що через значну фільтраційну неоднорідність ґрунтів 
у зоні аерації (списки ІГЕ 2 з прошарками піску, флювіогляціальними суглин-
ками та супісками ІГЕ 4, 5, 5а, 8, 9, 10, 11, 13, 14) , 15) сильні дощі, 
35 
 
інтенсивне сніготанення та витоки з водоносних комунікацій у товщі цих ґрун-
тів на різній глибині утворюватиметься тимчасовий водоносний горизонт лока-
льного поширення типу «насаджена вода». Цей водоносний шар під час експлу-
атації може затопити ніші житлових будинків і підземні комунікації. Крім того, 
в товщі насипних ґрунтів, які будуть утворюватися при будівництві, може утво-
рюватися «засипна» вода («засипні» ґрунти, різноманітні засипки тощо). 
За сукупністю факторів, наведених у ДБН А. 2.1-1-2008 [7], територія дослі-
джень відноситься до ІІІ категорії складності інженерно- геологічних умов. 
 
2.2 Виконання розрахунку об’єму робіт із влаштування нульового циклу 
методом «Top-down» 
2.2.1 Обсяг робіт розраховуються за варіантом (зверху вниз) 
Скорочення нульового циклу, креслення якого наведені в листах 2-4 графічної 
частини цього дипломного проекту. 
Опалубка плити покрівлі - грунт на позначці -0,250 відносно архітектурного ну-
ля. 
36 
 
 
Таблиця 2.1 – Розрахунок об’ємів основних робіт з влаштування підземного па-
ркінгу способом «Top-down». 
 
 
1 2 3 4 5 6 
3
 Штучне закріпленнягрунту 1 м  V = Sкотл ∙ h = 136,5 ДСТУ 
3
 3 
товщиною 2 метри для захи- 2270*0,6=136,5* м  м Б.Д.2.2- 
 сту котловану від підземних 5:2012 
1 
вод - Улаштування основи 5-45-1 
методои jet-grouting 5-127-7 
на відм. -9.300...-11.300 
 Влаштування траншеїпід фо- 1000 331,2 ДБН 
 3 
ршахту м3 м Д.2.2-1-99 
 1-17-2 
2 
 
��тр.ф.ш. = ��тр.ф.ш. ∙ 
��тр.ф.ш. = 
3
= 276*1,2=331,2* м  
 Влаштуваннябетонного 100 165,6 ДСТУ Б 
 м3 м3 
огородження(форшахти) Д.2.2- 
 6:2016 
3 6-13-1 
 
��б.ф.ш. = ��б.ф.щ. ∙ 
��б.ф.ш. =276*0,6 
=165,6* м3 
Влаштуваннятраншеї 100 Vтр.ст. = Sтр.ст. ∙ Lм.п. = 2318 ДСТУ 
 3 3 3 
стінив ґрунті глиб.15 м м = 0,6*14*276=2318 м  м Б.Д.2.2- 
4 
(у прошарку супісків, 5:2012 5- 
суглинківі піску 2-ї групи) 67-2 
37 
 
Продовження таблиці 2.1 
1 2 3 4 5 6 
5 Арматурні шт Acт.гр. = kст. ∙ Vст.= КНУ 
231,8 
каркаси = 0,1*2318=231,8т збірник 
«стіни в ґрунті» 6 
5-61-1 
3
6 Бетонування 1 м  ДСТУ 
Vст.гр. = 2318  
стінив ґрунті 2318 Б.Д.2.2- 
5:2012 
5-62-1 
7 Влаштування 
ДСТУ 
колон у ви-  Vбур.кол = nкол ∙ Vкол.=  
3
1 м  3
140*0,62*0,62*3,14*0,25*17,5 739м  Б.Д.2.2- 
гляді бурона-
= 5:2012 
бивних паль 3
739м  5-41-1 
Ø620 
8 Армування 1 т Aкол.=kкол. ×Vкол.= 73,9т ДСТУ 
колон 0,1*739=73,9т БД.2.2- 
6:2016 
6-57-7 
3
9 Розробка 1000 м  V = Sкотл * h = 21,11  
грунту 2270*9,3=21,11 
котловану 
3
9 100 м  3
454 м  ДСТУ 
Бетонування Vпер.=Sпокр.×Hпокр.= БД.2.2- 
плити пок- 2270*0,2=454 м3= 6:2016 
риття 6-59-1 
 Армування  
Aпокр.=kпокр. ДСТУ 
10 плити покриття 1 т 45,4т 
×Vпокр.=0,1*454=45,4т БД.2.2- 
окремими сте- 6:2016 
ржнями 6-55-4 
Влаштування ДСТУ 
2 2
11 гідроізоляції 100 м  Sгідроізол.= Sпокр=2270 м  2270 БД.2.2- 
покриття (в 2 м2 
11:2012 
шари) 11-5-1 
12 ДСТУ 
3  
Влаштування 100 м  Vпл.покр. × n = 2270*0,2*5= 
2270 Б.Д.2.2- 
3
плит перекрит- 2270 м  
м3 6:2016 
тя 
6-1-16 
38 
 
 
 Армування   
Aпокр.=kпокр. ДСТУ 
13 плитипокриття 1 т ×Vпокр.=227.0 т 227.0 БД.2.2- 
окремими сте- т 6:2016 
ржнями 6-55-4 
Армування 1 т ДСТУ 
14 Aст.= kст. ×Vст. = 
стін пандусу та 34,1т БД.2.2- 
341*0,1=34,1т 
сходової клі- 6:2016 
тини 6-57-3 
3 3
Бетонування 100 м  Vстін = Sстін×hстін == 341 м  
15 ДСТУ 
стінпандусу та  
3 БД.2.2- 
сходової клі- 341 м  
6:2016 
тини 6-58-9 
3 3
Влаштування 100 м  Vсх.заг. = 116 м  
16 ДСТУ 
монолітних за- = (Vсх.пл. + (Vсх.мар. ∙ 2)) ∙ n 
3 Б.Д.2.2- 
лізобетонних = 116 м  
сходів зі 6:2016 
сходовими 6-22-1 
площадками 
 
2.2.2 Технологічні рішення виконання робіт за технологією «Top-down» 
Пристрій нульового циклу за технологією Top-Down починається з 
штучної стабілізації ґрунту товщиною 2 метри для захисту котловану від 
ґрунтових вод і зведення стіни в землі. 
Буріння свердловини здійснюється за допомогою бурової установки Solmec 
825 (рис. 2.6). Починається з першого шнека, оснащеного наконечником для 
розривання ґрунту та перемішування ґрунтового бетону. Також в ньому є 
отвори для подачі і закачування розчину в колодязь. Проектна глибина яко-
го досягається за рахунок поступового збільшення шнеків, з’єднаних між 
собою спеціальними муфтами. 
При досягненні проектної глибини свердловини шнек починає обертатися в 
зворотному напрямку. У цей час через вертлюг з розчинонасоса починає по-
даватись цементний розчин, який під великим тиском змішується з ґрунтом. 
Перемішування можна проводити кілька разів по висоті одного шнека для 
досягнення більшої однорідності ґрунтового цементу. Після 
39 
 
цього знімають верхній шнек і повторюють попередні операції на наступній се-
кції. 
Протифільтраційний горизонтальний захист виконується товщиною 2 м під фу-
ндаментну плиту. 
 
Рисунок 2.6 - Бурова установака Solmec 825 
Після завершення будівництва стіни діафрагми починаються роботи зі 
зведення фундаментних конструкцій і зведення каркаса будівлі в 
 
наступна технологічна послідовність: 
 
1. Будівництво свердловинних колон; 
 
 
2. Конструкція плити покрівлі; 
 
3. Виїмка ґрунту під плиту даху до позначки -0,300; 
 
 
4. Влаштування плити перекриття першого підземного поверху; 
 
5. Виїмка ґрунту до рівня підлоги над 4 підземним поверхом; 
40 
 
 
6. Влаштування плити перекриття другого підземного поверху; 
 
7. Будівництво пандуса та сходової клітки першого підземного поверху; 
 
 
8. Виїмка ґрунту до рівня підлоги над 5 підземним поверхом; 
 
9. Влаштування плити перекриття п'ятого підземного поверху; 
 
 
10. Будівництво пандусу та сходової клітки четвертого підземного поверху; 
 
11. Виїмка ґрунту до рівня ґрунтобетонної основи; 
 
 
12. Зведення фундаментної плити; 
13. Монтаж плит перекриття в технологічних отворах методом «знизу вгору». 
Ґрунт під плитою перекриття на першому поверсі розробляється одноковшевим 
екскаватором Liebherr A 918 та реверсним ковшем 1,0 м3. Розроблений ґрунт 
завантажується на самоскид для вивезення з будівельного майданчика. 
Потім за допомогою віброкатка в два проходи ущільнюється грунт під плитою 
перекриття. 
Гідроізоляція 
Гідроізоляцію необхідно встановлювати на стіну в землі, а також на грунтобе-
тонну основу. На ґрунтобетонну основу та внутрішню сторону стіни в землю по 
всій висоті встановлюється шар гідроізоляції з рідкої гуми Roller Grade [13]. 
Перед улаштуванням гідроізоляції на стіні в грунті і грунтобетонні основи не-
обхідно очистити їх поверхні від бентоніту і грунту. Поверхня повинна бути до-
статньо сухою і гладкою, без виступаючої арматури. Рідку гуму слід наносити 
в два шари за допомогою компресора, це дозволяє за короткий час 
41 
 
нанести гідроізоляцію на велику площу. Щілини, стики, порожнечі 
заповнюються шпателем. 
Рідка гума для гідроізоляції має масу переваг перед іншими існуючими 
системами гідроізоляції: 
- Має відмінні адгезійні властивості і легко приклеюється до будь-якої поверхні 
- бетону, каменю, цегли, блоків, дерева. 
- захисна плівка, отримана після нанесення, відрізняється високою еластичні-
стю в широкому діапазоні температур, що важливо при усадці основи. Матеріал 
може розтягуватися на 1600%, потім повертати форму на 90-95%. 
- покриття забезпечує якісний захист від глибокого проникнення вологи. 
- Ще один плюс - легке і швидке нанесення. 
- Покриття має ідеально гладку поверхню. 
- плівка характеризується високою стійкістю до стирання та механічних 
впливів. 
- рідка гума повністю паронепроникна. 
- Тривалий термін служби покриття - не менше 20 років. 
- Матеріал рідкої гуми нетоксичний і не забруднює навколишнє середовище. 
- абсолютно безпечний для роботи і експлуатації, не має запаху, не 
випаровується, стійкий до УФ-променів і різних хімічних реагентів. Розкопки 
Привідна машина для земляних робіт — екскаватор Liebherr A 918 з грейфером 
Liebherr GM 8B. Для підвищення продуктивності використовують два таких 
екскаватора, які встановлюють на протилежних сторонах котловану. 
Для розробки ґрунту та переміщення його у відвал обрано міні-екскаватори 
Hyundai R35Z-9 (рис. 2.7), а для переміщення розпушеного ґрунту до місця під-
йому екскаватором Liebherr A 918 із захватним обладнанням Hyundai HSL850- 
Був обраний міні-навантажувач 7А (рис. 2). 
Міні-обладнання підбирається в необхідній кількості для забезпечення безпере-
бійної роботи провідної машини. 
42 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.7 - Міні-екскаватор Hyundai R35Z-9 
 
 
 
Рисунок 2.8 - Мінінавантажувач Hyundai HSL850-7A 
При розробці кожного підземного поверху міні технікою, встановлюють 
підтримуючі стійки для запобігання деформаціям та руйнування перекриття. 
Після розробки необхідного об'єму грунту, автокран піднімає міні-техніку 
на поверхню. 
43 
 
2.3 Контроль якості 
Контроль якості виконується відповідно до ДСТУ-Н Б В.2.6-203:2015 
«Настанова з виконання робіт при виготовленні та монтажі будівельнихконст-
рукцій» [14], ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві» [15], ДСТУ- 
Н Б В.2.1- 29:2014 «Настанова щодо проектування і влаштування заглиблених 
споруд способом "стіна в ґрунті".» [16], ДСТУ Н Б В.2.6-205:2015 «Настанова з 
проектування монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій будівель та 
споруд» [17], ДСТУ Н Б В.2.1-32:2014 
«Настанова з проектування котлованів для улаштування фундаментів і заглиб-
лених споруд» [18], ДСТУ 3760:2019 «Прокат арматурний для залізобетонних 
конструкцій. Загальні технічні умови» [19]. 
44 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.2 – Загальна схема операційного контролю якості робіт 
 
Способи та Служби, які Якими документами фі-
№ Операції та Термін 
Склад операції інструменти треба ксують результати 
п/п виконавець виконання 
контролю запросити контролю 
I. Земляні роботи. 
 Розбивка та за- До початкуриття Візуальний, Геодезист Виконавчі схеми розби-
 кріплення на Закріплення головних осей котловану, після вимірювання вочнихосей котловану 
 майданчику місця котловануна майданчику, планування май- теодолітом, тарозміщення створних 
 положення кот- визначення та закріплення данчика нівеліром, знаків, акт розбивки ко-
 ловану таосей розмірів котловану. рулеткою тловану, журнал робіт 
 (виконроб) Виконання вертикального Візуальний 
планування 
 
поверхні будівельного май-
1 
данчика(при необхідності); 
Виконання робіт по відве- Візуальний 
денню поверхневих і підзе-
мних вод за допомогою 
тимчасових або постійних 
пристроїв (при 
необхідності). 
45 
 
 
 Механізованарозробка Відхилення відміток дна виї- У процесі Вимірювальний, точкивимірів Геодезист Загальний журнал 
 ґрунту, зачистка дна мок від риття ко- встановлюються випадковим робіт,акт прихо-
котловану (виконроб) проектних; тловану чином; наділянку, що ваних робіт 
 
приймається, 10+20 вимірів 
2 
Вигляд і характеристики роз-
критогоґрунту природних Технічний огляд всієїповерхні ос-
основ під фундаменти і зем- нови 
ляні споруди; 
 
  Відхилення відміток дна виїмок при  Вимірювальний, по   
остаточній розробці (доопрацюванню) кутах і центру кот-
від проектних; ловану, на пересі-
ченнях осей буді-
вель, в місцях зміни 
відміток; не менше 
10 вимірів на ділян-
ку, що приймається 
Вимірювальний,по 
Крутизна відкосів. сітці 50х50м 
3 Прийом ви- Відповідність геометричним Після риття Вимірювальний Робітники Акт прийомки 
конаних ро- розмірам котловану (траншеї) котловану служби котловану, 
біт (викон- проектним; якості, виконавча 
роб, предста- геодезист схема котло-
Величина відмітки и уклонів дна котло-
вники замов- вану 
вану (траншеї); Вимірювальний 
ника) 
Крутизна відкосів котловану 
(траншеї); Вимірювальний 
43 
 
 
    Технічний огляд всієї   
 поверхні основи, ко-
нтрольно- вимірюва-
 
льний інструмент: 
Якість ґрунтів основи (при необ-
нівелір, теодоліт, ру-
хідності). 
летка, шаблон крути-
зни 
відкосів 
II. Опалубні роботи 
  Наявність документу про якість на опа-   Паспорт 
 лубку; До встанов- Візуальний 
 (сертифікат), 
 Підготовчі ро- Наявність ППР на установку та лен ня опа- Робітники загальний 
1 боти (викон- прийом опалубки; лубки Візуальний служби журнал робіт 
роб) якості (журнал бе-
Якість підготовки та відмітки несучої Візуальний, вимірю- тонних ро-
основи; вальний біт) 
  Порядок збірки щитів опалубки,   
  установки крепежных елементів;  Технічний огляд   
  У процесі 
Плотність спряження щитів опалубки  Загальний 
 Збір опа- встановлен 
між собою та з бетоном, який уклали Вимірювальний, всіх  журнал робіт 
2 лубки (ви- ня опалубки 
раніше; елементів Геодезист (журнал бе-
конроб) татвердіння 
тонних ро-
Геометричні розміри та проектні на- бетону Вимірювальний, всіх 
біт) 
хили площини опалубки; елементів 
Надійність кріплення щитів опалубки Технічний огляд 
44 
 
 
 Відповідність геометричних розмірів  Вимірювальний, всіх  
  
 опалубки проектним;  елементів 
Прийом опа-  Загальний 
 Після вста- Робітники 
лубки (вико- журнал робіт 
3 нроб, пред- новлен ня служби (журнал бе-
ставники те- опалубки якості за- тонних ро-
мовника 
хнадзору біт) 
замовника) 
45 
 
 
 
 
  Розташування опалубки відносно роз-     
бивочних осей у плані та по вертикалі,  
позначення проектних відміток верху Вимірювальний 
бетонуємої конструкціїв поверхні опа-
лубки; 
Правильність установки Технічний огляд, 
  всієї системи у цілому, правильне  контрольно- вимі-   
розпалублення конструкцій, пош- рювальний інстру-
кодження при знятті опалубки. мент: рулетка, висок 
будівельний, ніве-
лір, теодоліт, ліній-
ка металева. 
III. Арматурні роботи 
  Наявність документу про якість;  Візуальний   
 
 Якість арматурних виробів (при До встанов-  Паспорт (сер-
 
 Підготовчі ро- необхідності провести необхідні лен ня ар- Робітники тифікат), за-
Візуальний, вимірю-
1 боти (викон- заміри та відбір проб на випро- матури (ка- служби гальний жур-
вальний 
роб) бування); ркасів) у якості за- нал робіт 
конструкції мовника (журнал бето-
Якість підготовки та відмітки несучої Візуальний, вимірю- них робіт) 
основи, її закріплення; вальний 
  Порядок збірки елементів арма-     
 турного каркаса, якість вико-  Технічний огляд всіх  
 нання зварки (в'язки) вузлів ка-  елементів Загальний 
Установка ркаса; В процесі журнал робіт, 
46 
 
 
 арматурних - точність установки арматурних ви- виконання акт прихо-
 
2 виробів робів в плані і по висоті, надійність їх робіт по ар- Технічний огляд всіх ваних робіт 
елементів - 
(виконроб) фіксації; муванню 
Технічний огляд всіх 
- величину захисного шару бетону. елементів 
  Відповідність положення встано-    
  влених арматурних виробів прое-  Візуальний, вимірю-   
  ктному;  вальний   
   Вимірювальний   
  Величина захисного шару бетону;   
  
Приймання   
 Після вико-
виконаних 
Надійність фіксації арматурних нання робіт   
робіт (викон- Технічний огляд всіх Акт огляду 
 роб, предста- виробів в опалубці; по армуван- елементів Робітники 
ню та твер- служби прихованих 
3 вники техна-
 діння бе- якості за- робіт 
дзору замов-  
 тонних 
ника) Технічний огляд всіх мовника 
 констр. елементів, контроль-
Якість виконання зварки (в'язки) но- вимірювальний 
вузлів каркаса. інструмент: схил, 
рулетка металева, 
лінійка металева. 
47 
 
 
2.4 Визначення загальних конструктивно-технологічних параметрів технології 
улаштування каркасу 
Для розробки технології улаштування каркасу будівлі, потрібно визначити ар-
хітектурно – конструктивні рішення та розрахувати основні об’єми робіт. 
Розрахунок проводиться тільки для підземної частини будівлі. В розрахунок не вхо-
дить об’єми робіт з влаштування надземної в’їзної/виїзної частини. Не проводиться 
розрахунок об’ємів підготовчих робіт та робіт з благоустрою території. 
Таблиця 2.3 – Розрахунок об’ємів основних робіт з влаштування підземного 
паркінгу відкритим способом. 
48 
 
 
 
  Од.   При- 
№п/п Елементи Ескіз та формула Об`єм 
виміру мітки 
1 2 3 4 5 6 
1. Влаштування  Vтр.ст. = Vпал ∙ L м.п. = 1166 ДСТУ 
3 
траншеї стінив м = 0,62*0,62*3,14*0,25*14*276= м3 Б.Д.2.2- 
3
ґрунті (буро- 1166 м  5:2012 
ін’єкційни х 5-67-2 
паль) 1 паля на 
м.п. 
2. Арматурні каркаси т Acт.гр. = kст. ∙ Vст.= ДСТУ 
231,8 
«стіни в ґрунті» = 0,1*1166=116,6т Б.Д.2.2- 
5:2012 
5-61-1 
3. Бетонування стіни 3
1 м  Vтр.ст. = Vпал ∙ L м.п. = 1166 ДСТУ 
в ґрунті = м3 Б.Д.2.2- 
0,62*0,62*3,14*0,25*14*276= 5:2012 
3
1166 м  5-62-1 
4.   Aкол.=kкол. ×Vкол.= 41,6т ДСТУ Б 
Армування колон 1 т 0,1*416,5=41,6 Д.2.2- 
(буроін’єкційні 6:2016 
6-57-7 
палі) 
5.  416,5 ДСТУ Б 
Бетонування Vколон.= Sкол.×hкол.×n= 
3 Д.2.2- 
100 м  3 м3 
колон (буро- =0,2125*2,8*5*140= 416,5 м  6:2016 
ін’єкційні палі) 6-58-3 
3
6. Розробка 1000 м  V = Sкотл * h = 21,11  
грунту 2270*9,3=21,11 
котловану 
3
7. 100 м  3
454 м  ДСТУ 
Бетонування Vпер.=Sпокр.×Hпокр.= БД.2.2- 
плити пок- 2270*0,2=454 м3= 6:2016 
риття 6-59-1 
8. Армування 
Aпокр.=kпокр. ДСТУ 
плити покриття 1 т ×Vпокр.=0,1*454=45,4т 45,4т БД.2.2- 
окремими сте- 6:2016 
ржнями 6-55-4 
9. Влаштування  ДСТУ 
2 2
гідроізоляції 100 м  Sгідроізол.= Sпокр=2270 м  2270 БД.2.2- 
покриття (в 2 м2 
11:2012 
шари) 
49 
 
 
     11-5-1 
10. ДСТУ 
3  
Влаштування 100 м  Vпл.покр. × n = 2270*0,2*5= 
2270 Б.Д.2.2- 
3
плит перекрит- 2270 м  
м3 6:2016 
тя 
6-1-16 
11. Армування  
Aпокр.=kпокр. ДСТУ 
плитипокриття 1 т ×Vпокр.=227.0 т 227.0 БД.2.2- 
окремими сте- т 6:2016 
ржнями 6-55-4 
12.А рмування 1 т ДСТУ 
Aст.= kст. ×Vст. = 
стін пандусу та 34,1т БД.2.2- 
341*0,1=34,1т 
сходової клі- 6:2016 
тини 6-57-3 
3 3
Бетонування 100 м  Vстін = Sстін×hстін == 341 м  
13. ДСТУ 
стінпандусу та  
3 БД.2.2- 
сходової клі- 341 м  
6:2016 
тини 6-58-9 
3 3
Влаштування 100 м  Vсх.заг. = 116 м  
14. ДСТУ 
монолітних за- = (Vсх.пл. + (Vсх.мар. ∙ 2)) ∙ n 
3 Б.Д.2.2- 
лізобетонних = 116 м  
сходів зі 6:2016 
сходовими 6-22-1 
площадками 
 
2.4.1 Технологічні рішення при виконанні робіт відкритим способом 
Роботи з будівництва відкритого паркінгу проводяться в такій послідовності: 
геодезичні роботи; 
роботи по будівництву ґрунтобетонної основи товщиною 2 метри під спору-
да методом «Jet-grouning» на відмітці -9.300; 
робота по будівництву стінки діафрагми; рит-
тя котловану; 
будівництво каркаса будівлі. 
Після побудови геодезичної мережі та закріплення всіх знаків розпочинаються 
роботи зі зведення діафрагми. 
Будівництво діафрагмової стінки здійснюється за допомогою екскаватора з 
грейферним ковшем. 
Процес зведення підземних споруд методом «діафрагма» складається з наступних 
50 
 
операцій: 
спорудження верхньої опори траншеї для утримання ґрунту від обвалення та 
направлення робочого органу землерийної техніки (переднього вала); 
приготування глиняного розчину для незв’язних грунтів або близького залягання 
грунтових вод; 
заповнення простору між стінками верхньої опори траншеї глиняним розчином; роз-
робка траншеї під глинистий розчин на глибину, рівну глибині підземної стінки; по-
повнення об’єму глинистого розчину в траншеї в міру розробки ґрунту; 
монтаж арматурних каркасів і бетонування секцій-захватів; встановлення в траншею 
збірних елементів з подальшим закладенням пазух або заповненням траншеї проти-
фільтраційним матеріалом; 
поетапна розробка ґрунтового ядра всередині споруди з улаштуванням тимчасових 
або постійних опор, якщо вони передбачені проектом; 
поярусне або повнозростове монолітне заповнення швів між збірними елементами; 
облаштування днища конструкції; 
постійний контроль якості як використовуваних матеріалів, так і технології на 
різних етапах виконуваних і завершуваних робіт. 
Використання методу «стіна в землі» дозволяє уникнути пошкодження будівель, 
споруд та підземних комунікацій, розташованих у зоні будівництва. Такий підхід 
значно знижує рівень шуму, усуває вібрацію ґрунту, зменшує розміри котлованів і 
призводить до значної економії таких матеріалів, як сталеві шпунтові палі, металоп-
рокат, бетон і деревина. Відмінність полягає в тому, що відсутність необхідності в 
дорогих методах будівництва, таких як осушення і штучне проморожування грунту, 
дозволяє ефективно використовувати стіну для закріплення котловану при будівниц-
тві, а в готовій конструкції - як опорну або захисну конструкцію. Механізація робіт в 
обмежених умовах будівельного майданчика стає цілком можливою, що призводить 
до скорочення термінів виконання робіт і здешевлення будівництва. 
 
«Діафрагмена стіна» зазвичай будується траншейним або пальовим методами: тран-
шейний спосіб зведення «стінки-діафрагми» передбачає риття траншей і 
зведення в них стінок під захистом глинистого розчину, що утримує стінки траншеї 
51 
 
від обвалення (рис. 2.9); 
при пальовому способі «стіна в грунті» зводиться з буронабивних паль (можливий 
варіант з буронабивними січними палями) і влаштовується за допомогою бурових 
установок, оснащених збірними обсадними трубами. 
 
 
Рисунок 2.9.- Технологічна схема влаштування стіни в ґрунті 
1 − влаштування форшахти (зміцнення верху траншеї); 2 − риття траншеї на 
довжину захватки; 3 − установлення обмежувачів (перемичок між захватками); 
4 − монтаж арматурних каркасів; 5 − бетонування на захватці методом вертикально 
переміщуваної труби. 
Перед початком робіт з розробки траншеї необхідно виконати наступні робо-
ти: 
Встановлюється форштаб довжиною не менше 30 м, щоб він міг служити ре-
зервуаром для розчину бентоніту, що видавлюється з секції при бетонуванні; 
Траншею розбивають на ділянки, межі та номери яких закріплюють фарбою 
на поверхні переднього валу; 
Встановлено установки виробництва та очищення глинистого розчину та ор-
ганізовано контроль якості; 
52 
 
Облаштовуються місця для зберігання матеріалів, виробів та інвентарю, а та-
кож для встановлення будівельного обладнання. 
Траншея під передній вал розробляється екскаватором Liebherr A 918 з шириною 
ковша 600 мм, фронтальна виїмка екскаватором за один прохід, глибина 1м. Розріз 
зображено на рис. 2.10. 
 
Рисунок 2.10-Поперечний переріз форшахти 
 
Розробка грунту прямолінійної ділянки траншеї виконується за допомогою екскава-
тора Liebherr A 918 (рис. 2.11) з двостулковим грейфером Liebherr GM 8B (рис. 2.12). 
Технічні характеристики моделі екскаватора: 
глибина копання - 5600 мм 
робоча вага - 18 900 кг потуж-
ність двигуна - 120 кВт Грейфера: 
ширина захвату - 320-800 мм єм-
3
ність грейферу - 0,17-0,40 м  
вага без підвісного пристрою - 680-760 кг 
53 
 
 
 
 
Рисунок 2.11 - Екскаватор Liebherr A 918 
 
Рисунок 2.12 - Грейфер Liebherr GM 8B 
Будівництво «стіни в землі» за допомогою грейфера [20] 
При використанні грейферів можуть застосовуватися дві основні технологічні схеми 
зведення стін: 
за першою схемою стіна формується з окремих ділянок: розроблених і бетонованих 
через кожну з подальшою розробкою і бетонуванням проміжних. Розміри секцій ви-
значаються розміром щелепного отвору і формою ковша; 
за другою схемою стіна будується суцільною розробкою траншеї та подальшим 
54 
 
бетонуванням суцільної стіни.[20] 
 
 
Для приготування глинистих розчинів використовують бентонітові глини або місце-
ві глини, що містять 30...50% глинистих часток. Необхідну для роботи щільність 
глиняного розчину визначають виходячи з розрахунку збереження сталості стінок 
траншеї. 
Приготування та очищення глинистих розчинів здійснюється на технологічному 
комплексі, до складу якого входять: установка приготування глинистих розчинів, 
резервуари-накопичувачі, установка перекачування розчину, відстійники для відп-
рацьованого розчину, склади для зберігання глини та хімреактивів, очисний розчин. 
одиниця. 
Для закачування глинистого розчину і подачі його в траншею використовують гря-
зьові і відцентрові насоси. Трубопроводи для перекачування глинистих розчинів ви-
конуються з труб діаметром 100 ... 150 мм відрізками довжиною 2..5 м. Гнучкі тру-
бопроводи повинні мати жорсткі наконечники з швидкороз'ємними з'єднаннями. [20] 
При розробці траншеї глинистий розчин забруднюється і шлам випадає на дно тра-
ншеї, тому перед початком бетонування необхідно очистити дно траншеї і замінити 
забруднений розчин на свіжоприготований. Дно траншеї очищають занурювальними 
насосами або ерліфтними установками. Щільність розчину при використанні для йо-
го приготування бентонітових глин слід приймати 1,05...1,15 т/м3, при використанні 
інших видів глин 1,2...1,3 т/м3. 
Монолітні стіни в траншеях влаштовують методом вертикально рухомих труб 
(ВМП) по ділянках. Суміжні секції відокремлюються обмежувачами у вигляді ста-
левої інвентарної труби або палі, які вдавлюються між стінками траншеї до її 
дна.[20] 
Обмежувач встановлюється в траншею за допомогою крана в щиток між сусідніми 
секціями. При цьому обмежувач повинен врізатися на 3...5 см біля стінки траншеї і 
опускатися нижче дна траншеї на 30...50 см. Верх обмежувача повинен бути надійно 
закріплений на комірі. 
При влаштуванні протяжних стін у ґрунті проектом визначається довжина секції- за-
хватки і наводиться конструкція стиків секцій. Довжина ділянки-захвату [20] 
55 
 
приймається рівним 3...6 м, іноді до 8 м, для забезпечення сталості стінок траншеї і 
дотримання термінів тривалості робіт з улаштування фундаменту. 
Стики між секціями-захватами можуть бути неробочими і робочими. У неробочих 
з'єднаннях розтягуючі напруги не виникають через відсутність згинальних моментів 
і зсувних зусиль. Робочі з'єднання сприймають розтягуючі напруги в горизонтальній 
площині, якщо до них прикладені такі моменти. Конструкція стиків між секціями 
фундаменту залежить від багатьох факторів. Робочі шви повинні бути такими ж мі-
цними, як і основний матеріал стіни. 
Арматурні каркаси повинні мати довжину, рівну глибині траншеї. Для забезпечення 
необхідного захисного шару ширина арматурних каркасів повинна бути на 150...250 
мм менше ширини траншеї. Розміри каркаса також залежать від прийнятої техноло-
гії зведення фундаменту або підземної споруди, розміру секції-захвата і конструкції 
стику між секціями. Арматурні каркаси повинні бути забезпечені прорізами для 
проходження бетонних труб, огороджених вертикальними стрижнями з гладкої ар-
матури та обмежувачами, що фіксують проектне положення арматурного каркаса в 
траншеї для створення необхідної товщини захисного шару.[20] Залежно від глиби-
ни траншеї об'єм захвату повинен бути не більше 50...60 м3. Конструкція обмежува-
ча повинна виключати можливість потрапляння бетонної суміші з одного захвату в 
інший і забезпечувати водонепроникність робочих швів бетонування. 
Неробочі шви виконують гладкими інвентарними або стаціонарними (зали-
шилися в тілі бетону) обмежувачами ділянок без пропуску через них горизонтальної 
арматури. При неробочих стиках секції не з'єднані між собою, а в прямолінійних 
фундаментах кожна секція працює як окрема колона. 
Робочі шви між секціями виконуються з пропусканням арматури на 30 діаметрів від 
однієї секції до іншої через залишені в тілі фундаменту залізобетонні елементи або 
металеві листи. 
Бетонування стін можна проводити методом ОПТ при подачі лиття. 
 
бетонної суміші або напівтвердої суміші з одночасним її ущільненням вібраторами, 
розташованими на нижньому кінці бетонопроводу. При вібруванні необхідно забез-
печити постійність ухилів траншеї.[20] 
Обладнання для бетонування цим способом повинно мати пристосування для 
56 
 
підвішування, підйому і опускання труб бетонної обшивки, майданчики для розмі-
щення техніки і людей, забезпечувати безперервне бетонування захоплення із зада-
ною інтенсивністю і рівномірне заповнення всієї захоплення сумішшю. У конструк-
ціях з монолітного бетону, укладених методом ВПТ, в якості робочої арматури ви-
користовується сталь періодичного профілю класу А500С. Перед бетонуванням дно 
траншеї на захваті очищають від шламу, а забруднений глиняний розчин замінюють 
свіжим. Після цього в траншею занурюють арматурні каркаси, оснащені відводами - 
полозами, що забезпечують необхідну товщину захисного шару, і діафрагмами з 
сталевих листів товщиною 3 мм. На комір за допомогою поперечних балок навішу-
ють арматурні каркаси. Кінці горизонтальних арматурних каркасів пропускають че-
рез отвір діафрагм, які приварюють до арматурних виходів суміжного захоплення. 
Потім в траншею опускають трубу бетонної обшивки і бетонують стіну. За рівнем 
бетонування бетонну трубу піднімають краном і ділянку за ділянкою вкорочують 
так, щоб її нижній кінець заглиблювався в попередньо укладену бетонну суміш не 
менше ніж на 1...2м. Перерви в бетонуванні допускаються не більше 1,1...1,5 року. 
Розчин, який витісняється з траншеї при бетонуванні, відводять по жолобу в розроб-
лену секцію або запасну ємність. Укладання бетонної суміші слід припинити після 
появи чистої бетонної суміші на рівні гирла траншеї. Забруднений глиняним розчи-
ном шар бетонної суміші необхідно видалити. Коли бетон набуває знімну міцність, 
інвентарний обмежувач знімають і пересувають на край наступної ділянки. При зве-
денні підземних споруд після досягнення бетоном проектної міцності розробляють 
ґрунт внутрішнього об'єму. Стійкість і міцність стін, що відкриваються при розробці 
внутрішнього масиву, забезпечують тимчасовими або постійними підкосами, уста-
новкою рам, діафрагм, перекриттів і анкерів.[20] 
57 
 
 
 
Рисунок 2.13 - Зведення стіни в ґрунті з монолітного бетону 
а) - розробка захваток першої черги; б) - розробка захваток другої черги; в) - вкла-
дання бетонної суміші; г) - готова ділянка стіни; 1- грейфер; 2 - інвентарний обме-
жувач; 3 - бетонолитна труба; 4 - арматурні каркаси. 
 
Будівельна організація повинна гарантувати якість і надійність фундаментної 
стіни шляхом здійснення комплексних технічних заходів і контролю на кожному 
етапі будівництва. Контроль якості будівельно-монтажних робіт повинен здійснюва-
тися фахівцями або службами, що входять до складу будівельних організацій або за-
лучаються ззовні та оснащені необхідним технічним забезпеченням для забезпечен-
ня достовірності та повноти контролю. 
Виробничий контроль якості будівельно-монтажних робіт повинен включати вхід-
ний контроль робочої документації, конструкцій, виробів, матеріалів і обладнання, 
операційний контроль окремих будівельних процесів або виробничих операцій і 
приймальний контроль будівельно-монтажних робіт. 
Під час вхідного контролю робочої документації необхідно перевіряти повноту та 
наявність необхідної технічної інформації для виконання роботи. Вхідний контроль 
конструкцій, виробів, матеріалів і обладнання передбачає перевірку їх відповідності 
вимогам стандартів або інших нормативних документів за зовнішнім виглядом, а та-
кож перевірку наявності та правильності паспортів, сертифікатів та інших докумен-
тів. 
Під час виконання будівельних процесів або виробничих операцій повинен здійсню-
ватися оперативний контроль з метою виявлення недоліків і вжиття заходів щодо їх 
усунення та запобігання. При експлуатаційному контролі необхідно перевіряти від-
повідність технології виконання будівельно-монтажних процесів, 
58 
 
робіт згідно з робочими кресленнями, будівельними нормами та стандартами. Особ-
ливу увагу слід приділяти виконанню спеціальних заходів під час будівництва на 
просадкових ґрунтах, на територіях із зсувно-карстовими явищами, на ділянках ба-
гаторічної мерзлоти, а також при будівництві складних і унікальних об’єктів. Ре-
зультати оперативного контролю фіксувати в журналі роботи. 
Схеми оперативного контролю якості, як правило, повинні включати ескізи конс-
трукцій із зазначенням допустимих відхилень від розмірів, переліки операцій або 
процесів, які контролює виконавець робіт (виконроб), у разі потреби із залученням 
будівельної лабораторії, геодезичних та інших служб спеціального контролю, відо-
мості про склад, терміни і методи контролю 
Під час приймального контролю необхідно перевірити якість виконаних будівельно- 
монтажних робіт та відповідальних конструкцій. Перелік контрольованих технологі-
чних процесів, граничні відхилення контрольованих параметрів, вимоги до бентоні-
ту, допустимі відхилення наведені відповідно в таблицях 2.4, 2.5, 2.6 та 2.7. 
59 
 
Таблиця 2.4 «Перелік технологічних процесів, які підлягають контролю» 
 
Найменування  
 
 технологі-чних  Спосіб ко- Час про-
Відповідаль-  
№ процесів, які Предмет кон- нтролю та веден- ня 
ний Примітка 
п/п підля- тролю інструмент контролю 
за контроль 
гають ко-
нтролю 
 Вертикаль-   
Розробка ґру- ність стін   
 
 нту і запов- траншеї, Шаблон, Шаблон,  
Геодезична 
1 нення траншеї заповнення метр метр Прораб 
служба 
бентоніто-вих траншеї сталевий сталевий 
розчином бентоніто- 
вим розчином 
 Прибор   
 
  СПВ-5 
Один раз  
 Приготування Склад бен- Прибор  
в зміну, Будівельна 
2 бентоніто-вої тонітової ЦС-1 (або Майстер 
кожна лабораторія 
розчину розчину ЦС-2) 
захватка 
Ареометр 
АГ-1 
Рухливість 
  
 Укладання бе- бетонної су-   
Один раз Будівельна 
3 тонної сумі- міші, Конус Майстер 
взміну лабораторія 
ші в траншею правильність 
бетонування 
 
Таблиця 2.5 «Граничні відхилення контрольованих параметрів» 
 
№ 
Контрольовані параметри Граничні відхилення, см Примітки 
п/п 
Н - глибина 
1 Вертикальність стін траншеї ± 0,005Н 
траншеї 
Вище рівня підземних вод, але  
Рівень бентонітової глинистого 
2 не нижче 0,2 м від верху 
розчину 
оброблення гирла траншеї 
Осадка конуса в бетонної  
3 ± 2 
суміші 
Величина заглиблення бе-  
4 ± 10 
тоноводу в бетонну суміш 
60 
 
Таблиця 2.6 «Вимоги до бентонітових глин» 
 
№ Граничні відхи-
Технічні вимоги Контроль (метод і обсяг) Примітки 
п/п лення 
1 Число пластичності Не менш 0,2   
 Зміст частикон розмі-   
 ром, мм: Вимірювальний, 1 проба 
2 крупніше 0,05 Не більше 10% на 500 м3 
менше 0,005 Не менш 30% 
менше 0,001 Не менш 10% 
Таблиця 2.7 
 
№ Найменування по- Допустимі 
Од. вим. Контроль Примітки 
п/п казників відхи-лення 
1 Зсув осей споруди в см ± 3 Вимірювальний  
плані , 
Тангенс кута щозміни, не 
2 відхилення стіни від см 0,005 мен 
вертикалі ше ніж через 10 
3 Товщина стіни см + 10 м по довжині 
4 Глибина стіни см + 20 стіни 
 
2.5 Додаткове описування технології виконання робіт 
2.5.1 Геодезичні роботи 
Геодезичні роботи проводяться відповідно до ДБН В.1.3-2:2010 
«Геодезичні роботи в будівництві»[15]. Геодезичні роботи починаються з ге-
одезичної розбивки осей і їх фіксації за створеними знаками. 
Геодезичні роботи в будівництві повинні проводитися згідно з єдиним для 
конкретного будівельного майданчика графіком, пов'язаним із термінами і 
технологією загальнобудівельних, монтажних і спеціальних робіт, в обсязі і з 
точністю, що забезпечують розміщення і зведення споруд. проектів, відпові-
дно до геометричних параметрів проектної документації та вимог будівель-
них норм і правил, державних стандартів 
Геодезичні роботи, які виконуються на будівельному майданчику, включа-
ють: 
а) створення геодезичної розмічальної мережі будівництва, в т.ч 
61 
 
 
побудова розмічальної мережі будівельного майданчика для розміщення в 
натурі головних або головних розмічальних осей будівель і споруд, основних 
і лінійних споруд поза межами будівельного майданчика та побудова зовні-
шньої геодезичної розмічальної мережі; 
б) будівництво зовнішньої геодезичної розмічувальної мережі з прив’язкою 
до геодезичної розмічувальної мережі будівництва для детального розмічан-
ня осей, у тому числі проведення детальних розмічальних робіт для встанов-
лення будівельних конструкцій та фундаментів технологічного обладнання, 
виконавчої зйомки та визначення деформацій (моніторинг); 
в) розмітка лінійних споруд або їх частин, тимчасових будівель (споруд) і те-
риторії будівельного майданчика, крім магістральних ліній; 
г) створення  внутрішньої   геодезичної  розмічувальної  мережі   будівель 
(споруд) на  початковому та монтажному горизонтах з прив'язкою до 
зовнішньої геодезичної розмічувальної мережі для  забудови надземної 
частини, для виконання детальних розмічувальних робіт, виконавчої зйомки. 
г) створення розмічальної мережі для монтажу технологічного обладнання; 
д)  геодезичний контроль  точності геометричних параметрів  будівель 
(споруд), їх елементів і фундаментів технологічного обладнання та виконавча 
зйомка з виготовленням виконавчої геодезичної документації; 
є) геодезичні вимірювання деформацій (моніторинг) фундаментів, фундамен-
тів, конструкцій будівель (споруд), їх частин, фундаментів технологічного 
обладнання нового об’єкта будівництва та будівель, інженерних мереж, пі-
дземних споруд та об’єктів навколишньої інфраструктури, якщо це передба-
чено. за проектною документацією, встановленою авторським наглядом, тех-
нічним наглядом замовника або органами державного нагляду.[15] 
Геодезична розмічувальна мережа будівельного майданчика поділяється на 
зовнішню та внутрішню геодезичну розмічувальну мережі, які в свою чергу 
поділяються на горизонтальну та вертикальну. Геодезична розмічальна 
62 
 
мережа повинна бути закріплена центрами геодезичних пунктів з прив'язкою 
до пунктів відліку. 
геодезична мережа, що визначає положення будівлі (споруди) на місцевості 
та забезпечує здійснення подальших побудов і вимірювань у процесі будів-
ництва з найменшими витратами та необхідною точністю. Пункти горизонта-
льної та вертикальної геодезичних розмічальних мереж, як правило, необхід-
но суміщати. Зовнішня геодезична розмічувальна мережа будинків створю-
ється для розмітки головних або головних розмічальних осей будинків, фік-
сації проектних параметрів будинків, виконання детальних розмічувальних 
робіт та виконавчої зйомки. Зовнішня геодезична розмічувальна мережа в 
основному фіксує головну та головну осі будівлі. 
Внутрішня геодезична розмічувальна мережа будівель створюється за допо-
могою мережі геодезичних пунктів на вихідних і монтажних горизонтах бу-
дівель.[15] 
Геодезична розмічувальна мережа для будівництва повинна створюватися з 
урахуванням: 
а) проект і існуюче розташування будівель та інженерних мереж на будівель-
ному майданчику; 
б) забезпечення зберігання та стійкості знаків, що закріплюють точки геоде-
зичної розмічувальної мережі; 
в) геологічні, температурні, динамічні процеси та інші впливи на території 
будівництва, які можуть негативно вплинути на якість будівництва геодезич-
ної розмічувальної мережі; 
г) використання геодезичної розмічувальної мережі під час експлуатації спо-
руджуваного об'єкта, його розширення та реконструкції. 
При влаштуванні фундаментів будівель (споруд), а також інженерних мереж 
осі розмітки повинні бути перенесені на опалубку або інші пристрої для тим-
часового кріплення осей (див. рис. 2.14).[15] 
63 
 
 
 
 
Рисунок 2.14 - Схема винесення осей на обносці 
 
 
 
2.5.2 Виконання робіт по влаштуванню буронабивних паль 
Буронабивні палі встановлюються безпосередньо на будівель-
ному майданчику. 
Основними технологічними операціями влаштування буронабивних паль є 
буріння свердловини необхідного діаметра і глибини, армування і бетонуван-
ня. 
Роботи по бурінню свердловини проводяться в обсадних трубах, які обов'яз-
ково занурюються в свердловину глибше, щоб запобігти можливому обва-
лення стінок під час буріння свердловини. Обсадна труба складається з декі-
лькох жорстко з'єднаних між собою секцій. Під час занурення труби з неї ви-
даляють грунт і нарощують наступну секцію. 
Монтаж паль методом «під захистом обсадних труб» складається з наступних 
операцій: [21] 
- геодезична розмітка планового положення палі; 
 
- наведення установки на точку встановлення палі; 
64 
 
- послідовне занурення секцій обсадних труб і виїмка ґрунту з подальшим 
його відкачуванням (на поверхні вибурена порода завантажується на самос-
киди одноковшевими екскаваторами Liebherr A 918 для вивезення за межі 
будівельного майданчика). Процес починається з попереднього буріння свер-
дловини обсадною трубою з посиленим наконечником (кільцева коронка). 
Обсадну трубу забивають у землю роторним інструментом або трубооберта-
льним столом на глибину 1,5...2,0 м (див. рис. 2.17, а...г). Потім за допомо-
гою телескопічної штанги Келлі і підвішеного на ній короткого шнека обсад-
ну трубу очищають від ґрунту (див. рис. 2.17, г, д). При бурінні в м'якоплас-
тичних грунтах труби очищають ковшовим буром. Операції буріння сверд-
ловин і виймання ґрунту повторюють через кожні 1,5...2,0 м занурення обса-
дних труб; 
- після досягнення проектної глибини буровий інструмент виймають з колони 
обсадних труб, очищають забій від шламу, встановлюють і закріплюють ар-
матурний каркас (див. рис. 2.17, е); – бетонування паль методом вертикаль-
них труб (далі – ВМП). Бетонна суміш подається в трубу бетонобетону з жо-
лоба автобетонозмішувача або бетононасосом (див. рис. 2.17, а); Перерви під 
час бетонування не повинні перевищувати 1,5 години. 
– під час бетонування зі свердловини видаляють обсадні труби та ділянки бе-
тонних труб. При підйомі труб необхідно стежити, щоб нижня обсадна труба 
і труби бетонної обшивки були занурені в бетон на 1,0...1,5 м (див. рис. 2.17, 
к, л). Буріння паль здійснюється через одну і так само проводиться армуван-
ня. Відстань між центрами паль становить 0,8Ød, де d – діаметр палі за прое-
ктом. У нашому випадку відстань буде 0,8*620=500 мм для колон і 
0,8*520=420 мм для колон. 
стіни в землі. 
Для буріння свердловин використовується бурова установка Solmec 825 (рис. 
2.6). 
65 
 
Суцільне бетонування захвату слід виконувати до рівня, що перевищує прое-
ктну відмітку на 2% висоти споруди, але не менше 0,4 м, з подальшим вида-
ленням верхнього забрудненого шару бетону. 
Після завершення бетонування в свердловину за допомогою вібронавантажу-
вача встановлюється заздалегідь підготовлений арматурний каркас. 
 
 
Її секції виготовляють на заводі, але для зручності транспортування її зварю-
ють вже на будівництві. 
На встановлені палі ставиться акт про закриття прихованих робіт. 
66 
 
 
 
Рисунок 2.15 – Метод улаштування паль в обсадних трубах: а, б – монтаж пе-
рших секцій обсадних труб; в, г – обертальне занурення труб; д,  е – очи-
щення обсадних труб від грунту коротким шнеком з його подальшим витя-
ганням на поверхню; ж – занурення каркаса; и, к – бетонування; л – готова 
паля 
67 
 
2.5.3 Роботи по влаштуванню опалубки 
Щоб розділити площу плити перекриття на секції, використо-
вуйте обрізні дошки розміром 120 х 25 мм. Перед нанесенням бетонної сумі-
ші грунт накривають плівкою, щоб забезпечити герметичність опалубки. [22] 
Опалубні роботи виконуються спеціалізованими підрозділами, організовани-
ми за оперативно-розчленованим принципом. Кількісний склад підрозділів і 
бригад визначається обсягом робіт і термінами їх виконання. 
Перед установкою опалубки розмічають осі конструкцій - фарбою наносять 
позначки на її основу і нижню частину щитів. При влаштуванні фундаментів 
осі розмічають на дерев'яних кілках, попередньо вбитих по контуру підошви 
фундаменту. 
Встановіть опалубку в проектне положення так, щоб осі, прикладені до осно-
ви і опалубки, збігалися. Згодом відтяжки забезпечують вертикальність, а по-
тім закріплюють форму. На внутрішню поверхню опалубки наносять познач-
ки рівня бетонування. 
Опалубка Doka Framax Xlife використовується для монтажу фундаментної 
плити та плит перекриття. Елементи системи Framax виготовлені з легкого 
оцинкованого металу та оснащені спеціальними кріпленнями, які дозволяють 
швидко зводити конструкцію, адаптуючи її до різних форм. Опалубка вста-
новлюється в проектне положення за допомогою крана і кронштейна Framax. 
[22] 
Щити опалубки та щити піднімаються та встановлюються спеціальним за-
хватом, закріпленим на канатних стропах, в одній точці (для окремого щита) 
або двох точках для щита опалубки. Стінову опалубку можна зібрати як з 
окремих щитів, так і з готових щитів. Збірка панелей повинна здійснюватися 
з окремих щитів на спеціально підготовленому майданчику в зоні дії монта-
жного крана. Довжина панелей, зібраних зі щитів, не повинна перевищувати 
8 м. [22] 
68 
 
У комплект опалубки також входять підкоси для установки щитів, підвісні 
консольні бетонні риштування, замки для з'єднання щитів і стяжки. 
Панелі опалубки кріпляться за допомогою гвинтових стяжок і гайок, які ви-
тримують тиск бетонної суміші. 
Під час встановлення підкосів і підвісних кронштейнів підвісних риштувань 
їх закріплюють через отвори в ребрах щитів опалубки незалежно від того, 
вертикально чи горизонтально встановлено щит. 
Під час монтажу щитів і щитів опалубки стін за нанесеними на перекриття 
відмітками їх притискають до бетонної основи і приводять у вертикальне по-
ложення стяжними муфтами розкосів. Точність установки перевіряється рів-
нем або схилом. Після встановлення щитів протилежної стіни опалубки щити 
скріплюють між собою за допомогою гвинтових стяжок, розміщуючи не ме-
нше трьох стяжок по висоті щита. [23] 
Спочатку встановлюють щити (щити) зовнішньої опалубки, встановлюють їх 
на робочі риштування, вивіряють і закріплюють розпірками. Потім в процесі 
монтажу щити внутрішньої опалубки (щити) послідовно кріпляться до зов-
нішніх панелей за допомогою шурупів. Гвинтові стяжки, встановлені між 
протилежними панелями, пропускають через сталеві втулки, втулки і конуси 
з пластмаси і пластмаси, довжина яких повинна відповідати товщині стіни, 
що бетонується. Конуси захищають отвори в настилі від потрапляння в них 
бетонної суміші, втулки полегшують вилучення стяжок після бетонування 
під час зняття опалубки. Розбирання стінової опалубки проводять у великих 
щитах по 5-6 щитів. На демонтованій панелі відкручуються гайки стяжок, 
стяжки витягуються. Потім за допомогою розпірок панелі відривають від бе-
тону. Роз'єднані панелі передають краном на склад для огляду, ремонту і, при 
необхідності, змащення. 
Перед бетонуванням встановлена опалубка повинна бути при-
йнята майстром. Перевіряється: відповідність геометричних розмірів і відмі-
ток рівня проектним; правильність його положення відносно осей конструк-
ції; цілісність стиків і з'єднань елементів опалубки; правильна 
69 
 
установка риштувань, опорних елементів, кріплень. Відхилення розмірів 
встановленої опалубки не повинно перевищувати нормативних і проектних. 
 
2.5.4 Виконання арматурних робіт 
Арматурні роботи виконуються відповідно до ДСТУ-Н Б В.2.6- 
203:2015 «Настанови щодо виконання робіт при виготовленні та монтажі бу-
дівельних конструкцій» [14]. 
Для армування залізобетонних конструкцій слід застосовувати арматуру, яка 
відповідає вимогам чинних документів. 
Після монтажу опалубки встановлюється арматурний каркас плити перекрит-
тя з армуванням в зоні продавлювання біля колон, зоні опори біля стін і по 
периметру технологічних отворів. 
Для технологічних прорізів необхідно передбачити випуски арматури для 
подальшого монолітного заповнення прорізів. 
Армування плит перекриття виконується двома сітками з окремих стрижнів, 
які при необхідності зварюються внахлест. У вузлах арматуру обв'язують в'я-
зальним дротом. 
У проектному положенні нижня арматурна сітка встановлюється за допомо-
гою хомутів, а верхня сітка спирається на опорні каркаси, виготовлені на бу-
дівельному майданчику. [14] 
Фундаментну плиту також армують двома сітками окремих стрижнів і прос-
торовими каркасами для утримання верхньої арматурної сітки. У місцях спи-
рання стінок пандуса, стінок сходової клітки та сходових маршів на фунда-
ментну плиту (рис. 2.16, 2.17) необхідно передбачити випуски арматури, які 
приварюються до нижньої ростверку фундаментної плити і виходять на сті-
ни. до необхідної довжини огляду. Перекриття випусків з арматурою стін по-
винно бути не менше 50 діаметрів робочої арматури стін. 
Арматуру фундаментної плити також необхідно посилити в зоні опору, зме-
ншивши крок арматурних стрижнів у 2 рази. 
70 
 
 
 
Рисунок 2.16 - Принципова схемма виконання арматурних випусків 
під сходовий марш 
 
 
Рисунок 2.17 - Принципова схемма виконання арматурних випусків 
під стіни 
71 
 
2.5.5 Вкладання бетонних сумішей в конструкції. 
Бетонна суміш укладається автобетононасосом Sany SY49 RZ5-200 F (рис. 
2.18), далі бетон ущільнюється віброрейкою Enar Tornado H 2000. 
 
 
Рисунок 2.18 - Автобетононасос Sany SY49 RZ5-200 F 
Для технології «Top-down» використовуємо стаціонарний бетононасос 
HBT 80-13-174RS (рис. 2.19) та механічну розподільчу стрілу (рис. 2.20) для 
подачі бетонної суміші через технологічні отвори в перекритті до необхідно-
го місця. 
 
Рисунок 2.19 - Стаціонарний бетононасос 
72 
 
 
 
Рисунок 2.20 - Механічна розподільча стріла 
 
 
Склад бетонної суміші повинен за мінімально необхідної кількості це-
менту забезпечувати досягнення проектної міцності та, при необхідності, ін-
ших фізико-механічних властивостей бетону в установлені терміни за прийн-
ятої технології його транспортування, укладання та затвердіння [23]. Склад 
бетонних сумішей підбирається лабораторіями на замовлення підрядника з 
урахуванням основних параметрів конструкції, що бетонується, та умов про-
цесу бетонування. Необхідна легкоукладальність повинна бути досягнута не 
тільки збільшенням витрати води і цементу, але і раціональним використан-
ням пластифікаторів. При цьому необхідно передбачити нерозшарування су-
міші на всіх етапах її транспортування та розміщення за рахунок раціональ-
ного зернового складу її компонентів. Для підвищення стійкості до розшару-
вання і зниження витрати цементу необхідно використовувати максимально 
великий заповнювач, але максимальний розмір його зерен обмежений попе-
речним розміром конструкції, розміщенням в ній арматури і діаметром запо-
внювача. бетононасос бетонопровід.  Максимальний  діаметр  зерен  запо-
внювача  не  повинен 
73 
 
перевищувати 3/4 найменшої відстані між стрижнями арматури і 1/3 діаметра 
бетонного трубопроводу. [23] 
Головне в процесі укладання бетонної суміші - забезпечити її суцільність і 
вирівнювання з ущільненням кожної укладеної частини з попередньо укладе-
ною перед початком процесу схоплювання, щоб забезпечити монолітність 
конструкції. Для забезпечення виконання цієї головної умови детально пла-
нують послідовність укладання з дотриманням основних правил укладання та 
ущільнення бетонної суміші. 
При неможливості суцільного укладання бетонної суміші влаштовують робо-
чі шви, розташування яких визначається в основному мінімальними напруга-
ми при експлуатації. Вони повинні розташовуватися перпендикулярно до ос-
новного напруги. Поверхні робочих швів повинні бути ретельно оброблені, а 
при необхідності і армовані для забезпечення монолітності конструкції. [23] 
Контроль за якістю укладання бетонної суміші і набуттям бетоном міцності 
необхідно здійснювати відповідно до детально розробленої в складі техноло-
гічної карти пристрою монолітних бетонних конструкцій оперативного конт-
ролю якості. У процесі укладання бетонної суміші необхідно стежити, щоб 
бетонна суміш не втрачала свою легкоукладальність і не розшаровувалася. 
Працездатність в умовах будівельного майданчика перевіряють не рідше 
двох разів за зміну за відібраними зразками бетонної суміші, а частіше на мі-
сцях приготування бетонної суміші з метою оперативного коригування пра-
цездатності бетонної суміші при зміні якості заповнювачів. Протягом усього 
процесу укладання необхідно стежити за якістю ущільнення, дотриманням 
прийнятої послідовності укладання та забезпеченням монолітності, взаємно-
го ущільнення раніше укладених і знову укладених сумішей. Необхідно своє-
часно, відповідно до стандартів, відібрати зразки бетонної суміші з кожної 
партії, виготовити з них необхідну кількість контрольних зразків і залиши-
ти їх для твердіння в тих же умовах, що і 
74 
 
забетоновану конструкцію. Зразки, відібрані на місці приготування бетонної 
суміші, витримують у стандартних умовах (18…20°С, вологість 95%) і, по 
суті, контролюють потенційну здатність бетонної суміші мати необхідні фі-
зико-механічні властивості. А зразки, виготовлені безпосередньо на будіве-
льному майданчику, повинні бути закладені, ущільнені за тією ж технологі-
єю, що і бетоновані конструкції, і повинні зберігатися в тих же умовах, що і 
бетонована конструкція, а потім випробувані у встановлені терміни. Резуль-
тати цих випробувань є основними, за якими судять про фізико-механічні 
властивості бетону в бетонованих конструкціях і його однорідність, чи від-
повідають вони проектним параметрам. [23] 
Інші методи контролю - неруйнівні фізичні дають додаткову інформацію про 
швидкість набору міцності, однорідність бетону за структурою тощо, але не 
можуть замінити результати основних випробувань контрольних зразків руй-
нівними методами. 
Крім того, при виконанні робіт взимку обов'язково ведеться журнал темпера-
турного контролю встановленого зразка, в якому фіксуються температурно-
вологісні умови як навколишнього середовища, так і бетону в самій констру-
кції протягом усього періоду твердіння бетону. [23] 
 
2.6 Визначення основних техніко-економічних показників розглянутих 
варіантів та їх порівняння 
2.6.1 Техніко-економічні показники (ТЕП) «Визначення ефективного 
конструктивно-технологічного варіанту влаштування підземних споруд» 
(Спосіб «Top-down») 
Всі розрахунки проводяться згідно отриманих даних по кошторисному 
розрахунку (дивись розділ «Додатки»). 
 
А. Показники кошторисної вартості 
1. Кошторисна вартість улаштування каркасу, тис.грн =77189.801 
2. Собівартість 1м3 каркасу , грн=24 250,64 
75 
 
3. Кошторисна трудоміскість люд. зм =2740 
4. Тривалість виконання робіт, робочих днів =60 
5. Витрати праці на 1м3 залізобетону в ділі, люд.зм/м3=0,81 
6. Виробка , м3/люд.зм =1,23 
 
 
2.6.2 Техніко-економічні показники (ТЕП) «Визначення ефективного 
конструктивно-технологічного варіанту влаштування підземних споруд» 
(Методом відкритого котловану) 
Всі розрахунки проводяться згідно отриманих даних по кошторисному ро-
зрахунку (дивись розділ «Додатки»). 
А. Показники кошторисної вартості 
1. Кошторисна вартість улаштування каркасу підземної частини, тис.грн 
=56414.886 
2. Собівартість 1м3 каркасу , грн=17 734,95 
3. Кошторисна трудоміскість люд. зм =6577 
4. Тривалість виконання робіт, робочих днів =155 
5. Витрати праці на 1м3 залізобетону в ділі, люд.зм/м3=2,06 
6. Виробка , м3/люд.зм=0,48 
Порівняльні характеристики процесів улаштування нульових циклів за І та ІІ 
варіантами зведемо до таблиці (таблиця 2.8). При цьому виробку зводимо до 
обсягів І варіанту для зручності порівняння 3181 м3 залізобетону в ділі): 
76 
 
Таблиця 2.8 – Зведена таблиця техніко-економічних показників по двохварі-
антах влаштування паркінгу 
 
 
№ Показник 1 Варіант 2 Варіант 
1 Кошторисна вартість 77 189.801 56 414.886 
улаштування каркасу 
підземної частини, тис.грн 
3
2 Собівартість 1м  каркасу , грн 24 250,64 17 734,95 
3 Кошторисна трудоміскість 2740 6577 
люд. зм 
4 Тривалість виконання робіт, 60 155 
робочих днів 
5 Витрати праці на 1м3
 залі- 0,81 2,06 
зобетону в ділі, люд.зм/м3
 
3
6 Виробка , м /люд.зм 1,23 0,48 
77 
 
 
РОЗДІЛ 3 
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 
Даний дипломний проект передбачає Визначення ефективного конс-
труктивно-технологічного рішення варіанту улаштування нульового циклу 
житлового багатоповерхового комплексу. 
1. Влаштування нульового циклу методом знизу-вверх. 
Після влаштування стіни в ґрунті та для забезпечення стійкості встановити 
металеві розпірки, згодом виконується розробка котловану на всю глибину 5- 
х поверхів і виконується роботи з влаштування монолітного залізобетонного 
каркасу. 
2. Влаштування нульового циклу методом зверху-вниз («Top-Down»). 
Даний  метод передбачає виконання в першу чергу вертикальних 
конструкцій, а саме, «стіна в грунті», залізобетоних колон – у вигляді 
буроін’єкційних паль, а влаштування горизонтальних конструкцій йде під 
захистом кожної верхньої. 
Будівельні робити, які виконуються при влаштуванні обох варіантів зве-
дення нульового циклу: 
–Земляні роботи; 
–Транспортні, вантажно-розвантажувальні роботи; 
–Бетонні роботи; 
3.1 Вимоги охорони праці під час виконання робіт з влаштування 
нульових циклів 
При виконанні робіт на будівельному майданчику суворо дотримува-
тись правил безпечного виконання робіт. Організація будівельного майдан-
чика, робочих зон і робочих місць повинна відповідати вимогам НПАОП 
45.2-7.02-12 «Система стандартів охорони праці. Охорона праці та промисло-
ва безпека в будівництві» [24], заходам, передбаченим генеральним планом 
будівництва, вимоги безпечної експлуатації баштових і стрілових кранів.  
Встановлювати  у  визначених  генпланом  будівництва  місцях 
78 
 
сигнальні  огорожі,  що  відповідають  вимогам  ДСТУ  Б  В.2.8-43:2011 
«Огородження інвентарних будівельних майданчиків і територій. Виконання 
будівельно-монтажних робіт. Технічні умови» [25], техніки безпеки. знаки, 
що відповідають вимогам ДСТУ EN ISO 7010 2019 «Графічні символи. Ко-
льори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки» [26], які виділяють ме-
жі зон з потенційно активними небезпечними виробничими факторами на 
будівельному майданчику. Відповідно до вимог НПАОП 45.2-7.02-12 на бу-
дівельному майданчику визначити зони постійної небезпеки та огородити їх 
захисним огородженням, що відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.8-43:2011. 
Забезпечити освітлення будівельного майданчика та робочих місць згідно з 
вимогами ДСТУ Б А.3.2-15:2011 «Норми освітлення будівельних майданчи-
ків» [27], організувати зв’язок для оперативно-диспетчерського керування 
роботами за допомогою засобів мобільного зв’язку. Забезпечити будівельний 
майданчик засобами пожежної безпеки згідно з Правилами пожежної безпеки 
при виконанні будівельно-монтажних робіт – НАПБ А.01.001-2014 «Правила 
пожежної безпеки в Україні» [28]. 
Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взут-
тям та засобами індивідуального захисту відповідно до специфіки виконува-
ної роботи та чинних нормативних документів. Перед початком роботи всі 
працівники повинні пройти інструктаж на робочому місці, а в разі потреби - 
необхідний інструктаж згідно з чинними документами. Повторний та поточ-
ний інструктажі необхідно проводити своєчасно залежно від специфіки ви-
конуваних робіт згідно з чинними нормативними документами. 
79 
 
3.1.1 Виконання земляних робіт. 
Відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небе-
зпекою» [29] роботи в котлованах віднесені до робіт з підвищеною небезпе-
кою. Земляні роботи проводити з дотриманням правил безпеки згідно з 
НПАОП 45.2-7.02-12. 
Загальні вимоги 
При виконанні земляних та інших робіт у котлованах, траншеях необхідно 
вживати заходів щодо запобігання впливу на працівників таких небезпечних і 
шкідливих виробничих факторів: 
- обрушення гірських порід (ґрунтів); 
- падіння уламків породи; 
- машини та їх рухомі робочі органи, предмети, що ними переміщуються; 
- підвищена напруга в електричному ланцюзі, коротке замикання якого може 
відбутися через тіло людини; 
- недостатнє освітлення робочої зони; 
- підвищений рівень шуму та вібрації на робочому місці; 
- підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; 
- патогенні мікроорганізми. 
При виконанні земляних робіт необхідно дотримуватись вимог техніки без-
пеки та охорони праці цього документа, відповідних рішень проектно- техно-
логічної документації (ПОБ, ПВР тощо), зокрема: 
- певна безпечна крутизна незакріплених укосів котлованів і траншей з ура-
хуванням навантаження від машин і ґрунту; 
- певна конструкція кріплення стінок виїмок; 
- окремі види та місця встановлення огороджень виїмок, доріжок, а також 
драбин для спуску працівників до місця роботи або їх евакуації; 
- обрані типи машин, що використовуються для розробки ґрунту, і місця 
установки; - додаткові заходи щодо забезпечення стійкості укосів за рахунок 
сезонних змін щільності ґрунту та контролю. 
80 
 
З метою запобігання розмиву, зсувам, обвалу стінок виїмок у місцях прове-
дення земляних робіт необхідно перед їх початком забезпечити відведення 
поверхневих і підземних вод. 
Місце проведення робіт необхідно очистити від валунів і каміння, дерев, бу-
дівельного сміття, а також усунути відшарування ґрунту, виявлені на схилах. 
У проекті на виконання робіт передбачають заходи, які необхідно виконати 
до початку земляних робіт на зсувних схилах. При проведенні земляних робіт 
необхідно постійно контролювати стан укосів, обмежувати вплив на них ди-
намічного навантаження при ущільненні ґрунту, забиванні паль і підривних 
роботах. 
Розміщення матеріалів і будівельних машин по краях виїмок допускається в 
межах призми обвалення після перевірки міцності кріплень виїмки шляхом 
розрахунку величини і допустимої інтенсивності навантаження. 
Вийнятий з виїмки ґрунт необхідно укладати на такій відстані від краю виїм-
ки, щоб не було загрози обвалення стінок виїмки. 
Організація робочих місць. Дотримуватися правил безпеки згідно з НПАОП 
45.2-7.02-12. 
При розміщенні робочих місць у котлованах, траншеях і котлованах їх розмі-
ри повинні бути достатніми для розміщення конструкцій, обладнання та ін-
струменту. Необхідно також передбачати проходи до робочих місць і з них з 
шириною просвіту не менше 0,6 м, а на робочих місцях - необхідний простір 
у робочій зоні. 
81 
 
3.1.2 Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт із бетонування 
монолітних конструкцій 
Під час підготовки, доставки, укладання та догляду за бетоном, заготів-
лі, монтажу арматури, а також монтажу та демонтажу опалубки (далі - під час 
виконання бетонних робіт) необхідно вживати заходів для запобігання впли-
ву на працівників таких небезпечних факторів: та шкідливі виробничі факто-
ри: 
розташування робочих місць поблизу перепаду висот до 1,3 м і більше; ру-
хомі машини та предмети, що переміщуються ними; 
обвалення елементів будівельних конструкцій та опалубки; 
висока температура арматури (при роботі з попереднього термічного 
напруження арматури); 
шум і вібрація; недостатня освітленість робочого місця; несприят-
ливі метеорологічні умови; 
висока напруга в електричному ланцюзі, коротке замикання якого може ста-
тися через тіло людини. 
За наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, зазначених ви-
ще, повинна бути забезпечена безпека бетонних робіт відповідно до вимог 
проектно-технологічної документації (ПОБ, ПВР та ін.). При цьому необхід-
но визначити: 
небезпечні зони та засоби їх позначення (огорожі); 
безпечні засоби механізації приготування, транспортування, подачі та укла-
дання бетону; 
несучу здатність, міцність і довговічність опалубки, послідовність її монтажу 
і демонтажу; 
послідовність монтажу арматури; 
заходи і способи забезпечення безпеки робочих місць на висоті; 
заходи та засоби охорони праці при твердінні бетону в теплу та холодну пору 
року. 
82 
 
Цемент для бетонних робіт необхідно зберігати в силосах, бункерах, скринях 
та інших закритих ємностях, не допускаючи розбризкування під час вантаж-
но-розвантажувальних робіт. Завантажувальні отвори повинні бути закриті 
захисною решіткою, а решітки повинні бути замкнені. 
У місцях натягу арматури, в місцях можливого проходу людей необхідно 
встановити захисну огорожу висотою не менше 1,8 м. 
Пристрої натягування арматури повинні бути обладнані сигналізацією, яка 
спрацьовує при включенні приводу натяжного пристрою. Забороняється пе-
ребувати людям на відстані ближче 1,0 м від арматурних прутків, що нагрі-
ваються електричним струмом. 
При використанні бетонних сумішей з хімічними добавками необхідно кори-
стуватися захисними рукавичками і окулярами. 
Порядок виконання роботи 
Перед початком бетонних робіт керівник зобов'язаний: 
перевірити стійкість, міцність, справність риштувань, конструкцій опалубки, 
огорож робочих горизонтів; 
перевірити справність тари, бункерів, бетононасосів, маніпуляторів; забезпе-
чити працівників необхідними засобами індивідуального захисту. 
Переміщення завантаженого або порожнього бетонного бункера дозволяєть-
ся тільки при закритих воротах. 
При укладанні бетону з бункера відстань між нижнім краєм бункера і попе-
редньо укладеним бетоном або поверхнею, на яку бетонується, повинна бути 
не більше 1,0 м, якщо інші відстані не передбачені ПВР. 
Забороняється подача бетонної суміші бетононасосом без надійної сигналіза-
ції між оператором і робітниками, які бетонують. 
Перед включенням бетононасоса необхідно перевірити надійність замкових 
з'єднань і включити сигналізацію. 
Перед початком укладання бетонної суміші вібраційним стволом необхідно 
перевірити справність і надійність кріплення всіх ланок один до одного і до 
страхувального канату. 
83 
 
При доставці бетону до місця його укладання бетононасосами необхідно пе-
редбачити вільний доступ до стаціонарних вертикальних стовпів бетонопро-
водів. 
Монтаж і демонтаж бетонних трубопроводів проводиться тільки після зни-
ження тиску в бетонному трубопроводі до атмосферного. 
При доставці бетону бетононасосом необхідно: 
- віддалити всіх працівників від бетонопроводу на час його продування на 
відстань не менше 10 м; 
- прокладати бетонні трубопроводи на прокладках для зменшення впливу 
динамічного навантаження на арматурний каркас і опалубку при подачі бе-
тону. 
Видалення пробки з бетонного трубопроводу стисненим повітрям допуска-
ється за умови: 
- є захисний щиток для виходу бетонного трубопроводу; 
- працівники знаходяться на відстані не менше 10 м від виходу бетонного 
трубопроводу; 
- рівномірний, без перевищення допустимого тиску подачі повітря в бетон-
ний трубопровід. 
Якщо вийняти пробку неможливо, необхідно скинути тиск у бетонному тру-
бопроводі, постукуванням знайти місце пробки в бетонному трубопроводі, 
від’єднати бетонний трубопровід і вийняти пробку або замінити засмічену 
ланку. 
Забороняється ремонтувати, монтувати, демонтувати, перевіряти надійність 
швидкорознімних з'єднань бетонних ланок трубопроводу або замінювати їх 
під час роботи бетононасоса. 
Виконувати бетонні роботи на риштуваннях, майданчиках тощо під час гро-
зи, ожеледиці, туману та при швидкості вітру 12 м/с і більше забороняється. 
84 
 
3.2. Послідовність дій працівників під час надзвичайних ситуацій. 
 
Перша допомога при ураженні електричним струмом 
Відповідно до статті 6 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», 
Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги, затвердженої роз-
порядженням Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 383- р 
та пп. 8 Положення про МОЗ України, затвердженого постановою Кабінету 
Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 267 (зі змінами, внесеними згідно 
з постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 267). 90), з 
метою покращення надання медичної допомоги особам у невідкладних ситу-
аціях.[30] 
1. Цей Порядок визначає механізм надання медичної допомоги потерпілим 
від ураження електричним струмом або блискавкою особами, які не мають 
медичної освіти, але за службовими обов’язками повинні надавати медичну 
допомогу. 2. У цьому Порядку термін "ураження електричним струмом або 
блискавкою" вживається в такому значенні - аварійний стан, спричинений 
електричним струмом або блискавкою. 
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Основи 
законодавства України про охорону здоров'я" та інших нормативно-правових 
актах у сфері охорони здоров'я. 
3. Послідовність дій при наданні медичної допомоги постраждалим від ура-
ження електричним струмом або блискавкою: 
1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки для себе, 
оточуючих і потерпілого, і лише якщо її немає, переходити до наступного 
кроку; 
2) якщо потерпілий при свідомості, заспокойтеся і поясніть свої дії; 
3) викликати швидку медичну допомогу та виконувати вказівки диспетчера 
виклику; 
4) при враженні потерпілого блискавкою: 
85 
 
а) безпечно доторкнутися до потерпілого та надати йому необхідну допомо-
гу; 
б) при свідомості потерпілого надати йому медичну допомогу відповідно до 
наявних ушкоджень; 
5) при ураженні потерпілого електричним струмом: якщо потерпілий не-
притомний, переконатися, що електричний струм припинено; усі дії з припи-
нення електричного струму виконувати за умови відповідної підготовки або 
телефонувати за єдиним телефоном системи екстреної допомоги населенню 
112; при припиненні дії електричного струму надати йому медичну допомогу 
відповідно до наявних ушкоджень; 
6) забезпечити постійне спостереження за потерпілим до прибуття бригади 
екстреної (швидкої) медичної допомоги; 
7) у разі погіршення стану потерпілого до прибуття бригади екстреної (шви-
дкої) медичної допомоги повторно викликати бригаду екстреної медичної 
допомоги; 
8) по можливості зібрати від потерпілого або його оточуючих якомога більше 
інформації про обставини ушкодження. Усю отриману інформацію передава-
ти працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспет-
черу екстреної медичної допомоги. 
4. Якщо потерпілий втратив свідомість до прибуття бригади швидкої меди-
чної допомоги, перейдіть до Порядку надання медичної допомоги дорослим 
при раптовій зупинці кровообігу або Порядку надання медичної допомоги ді-
тям при раптовій зупинці кровообігу, затв. наказом № 441 від 2022 р.[30] 
Порядок надання медичної допомоги постраждалим 
1. Цей Порядок визначає механізм надання медичної допомоги постражда-
лим особами, які не мають медичної освіти, але які за службовими обов'язка-
ми повинні надавати медичну допомогу. 
2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: загальне вра-
ження про потерпілого - інформація, отримана під час звернення до 
86 
 
потерпілого, на підставі якої формується попередній висновок про механізм 
та обставини ушкодження, попередній стан потерпілого; первинний огляд - 
швидка оцінка важливих життєво важливих функцій постраждалого та, за не-
обхідності, усунення загрозливих для життя станів; вторинний огляд - оцінка 
та визначення наявних у потерпілого ушкоджень, що проводиться за відсут-
ності загрозливих для життя станів. Інші терміни вживаються у значеннях, 
наведених у Законі України "Основи законодавства України про охорону 
здоров'я" та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров'я. [30] 
3. Послідовність надання медичної допомоги потерпілим: 
1) перед наданням допомоги переконайтеся у відсутності небезпеки для себе, 
оточуючих і потерпілого, і лише якщо її немає, переходьте до наступного 
кроку; 
2) початкове враження: 
а) при наближенні до потерпілого оцінити: вік, стать, вагу, положення, у 
тому числі щодо навколишніх предметів; 
б) оцінити діяльність потерпілого: орієнтується в часі та просторі, здійснює ці-
леспрямовані рухи, збуджений тощо; 
в) звернути увагу на ознаки зовнішньої масивної кровотечі; 
г) звернення до потерпілого: "Чуєш мене? Мене звуть (назвіть своє ім'я). Чи 
можу я вам допомогти?"; 
ґ) підходити до потерпілого з боку можливого візуального контакту, щоб обме-
жити рухи його головою; 
 
3) приступити до первинного огляду: 
а) якщо потерпілий у свідомості та має ознаки зовнішньої масивної кровоте-
чі, зупинити кровотечу відповідно до Порядку надання допомоги постражда-
лим із масивною зовнішньою кровотечею, затвердженого наказом МОЗ 
України від 09.03.2022 р.; No 441; 
87 
 
б) якщо потерпілий непритомний, відновити прохідність дихальних шляхів, 
висунувши нижню щелепу, і визначити наявність дихання. При відновленні 
прохідності дихальних шляхів обмежити рухи в шийному відділі хребта; [30] 
в) якщо дихання відсутнє, перейти до Порядку надання медичної допомоги 
дорослим із раптовою зупинкою кровообігу, затвердженого наказом МОЗ 
України від 09.03.2022 р. № 441; 
г) якщо потерпілий непритомний і не дихає, підтримувати постійну прохід-
ність дихальних шляхів за допомогою прийомів, які були предметом навчан-
ня на відповідних курсах (висування нижньої щелепи, введення дихальних 
шляхів); 
ґ) за наявності у потерпілого вільних дихальних шляхів оцінити наявність 
проникаючих поранень грудної клітки та за їх наявності перейти до Порядку 
надання медичної допомоги потерпілим із проникаючими пораненнями груд-
ної клітки, затвердженого наказом МОЗ України від 09.03. , 2022, № 441; г) 
оцінити наявність у потерпілого ран із зовнішньою кровотечею та, за наявно-
сті, перейти до Порядку надання медичної допомоги потерпілим із масивною 
зовнішньою кровотечею, затвердженого наказом МОЗ України від 09.03.2022 
р. № 441; 
д) за наявності у потерпілого ознак шоку перейти до Порядку надання меди-
чної допомоги потерпілим із підозрою на шок, затвердженого наказом МОЗ 
України від 09.03.2022 р. № 441; 
4) приступити до вторинного огляду - повністю оглянути потерпілого 
на наявність ушкоджень з ніг до голови: 
а) якщо є травма голови - перейти до Порядку надання медичної допомоги 
потерпілим з підозрою на травму голови, затвердженого наказом МОЗ Украї-
ни від 09.03.2022 р. № 441; 
б) якщо є ушкодження ока - перейти до Порядку надання медичної допомоги 
постраждалим з ушкодженнями ока, затвердженого наказом МОЗ України 
від 09.03.2022 р. № 441; 
88 
 
в) якщо є проникаюче поранення грудної клітки - перейти до Порядку 
надання медичної допомоги потерпілим з проникаючим пораненням гру-
дної клітки, затвердженого наказом МОЗ України від 09.03.2022 р. № 
441; 
г) за наявності тупої травми грудної клітки - перейти до Порядку надання 
медичної допомоги постраждалим від тупої травми грудної клітки, за-
твердженого наказом МОЗ України від 09.03.2022 р. № 441; [30] 
ґ) при підозрі на травму хребта - перейти до Порядку надання медичної 
допомоги постраждалим з підозрою на травму хребта, затвердженого 
наказом МОЗ України від 09.03.2022 р. № 441; 
г) за наявності проникаючої травми живота - перейти до Порядку надан-
ня медичної допомоги потерпілим від проникаючої травми живота, за-
твердженого наказом МОЗ України від 09.03.2022 р. № 441; 
д) за наявності тупої травми живота - перейти до Порядку надання меди-
чної допомоги потерпілим від тупої травми органів черевної порожнини, 
затвердженого наказом МОЗ України від 09.03.2022 р. № 441; 
д) при наявності ознак обмороження перейти до Порядку надання медичної 
допомоги постраждалим від загального переохолодження та/або 
обмороження, затвердженого наказом МОЗ України від 09.03.2022 р. № 441; 
ж) якщо є термічні опіки, перейти до Порядку надання медичної допомоги 
постраждалим від термічних опіків, затвердженого наказом МОЗ України від 
09.03.2022 р. № 441; 
з) при наявності ознак тривалого здавлення перейти до Порядку надання 
медичної допомоги постраждалим із синдромом тривалого здавлення, за-
твердженого наказом МОЗ України від 09.03.2022 р. № 441; 
і) якщо є травматична ампутація, перейти до Порядку надання медичної 
допомоги постраждалим від травматичної ампутації, затвердженого на-
казом МОЗ України від 09.03.2022 р. № 441; і) за наявності переломів кі-
нцівок - перейти до Порядку надання медичної допомоги потерпілим з 
підозрою на переломи кісток кінцівок, затвердженого наказом МОЗ 
України від 09.03.2022 № 441; 
 89 
 
                                                           Розділ 4 
Дослідження міцності бетону з додаванням різних наповнювачів та хімі-
чних добавок. 
Під час дослідження було проведено дванадцять практичних дослідів з випробування бе-
тонних кубиків, виготовлених з бетону марки 400 П-4, без добавок і з використанням різ-
них хімічних добавок та наповнювачів.  
Випробування проводилися в два етапи. В першу чергу було проведено випробування на 
кубиках з моменту виготовлення яких пройшло 7 діб,  а в другу чергу кубики з моменту 
виготовлення яких пройшло 14 діб. 
Досліди з випробувань кубиків на 7 добу з моменту їх виготовлення: 
- Дослід №1 «Добавка на збільшення міцності STAHEMENT 2572LS»;  
- Дослід №2 «Без добавок»; 
- Дослід №3 «Гіперпластифікатор на збільшення міцності ЄС-28»; 
- Дослід №4 «Пластифікатор, прискорювач твердіння ЄС-33 »; 
- Дослід №5 «Добавка на збільшення міцності STAHEMENT 2572LS з 
базальтовою фіброю»; 
- Дослід №6 «Добавка на збільшення міцності STAHEMENT 2572LS з 
поліпропіленовою фіброю»; 
Досліди з випробувань кубиків на 14 добу з моменту їх виготовлення: 
- Дослід №7 «Без добавок»;  
- Дослід №8 «Добавка на збільшення міцності STAHEMENT 2572LS»; 
- Дослід №3 «Гіперпластифікатор на збільшення міцності ЄС-28»; 
- Дослід №4 «Пластифікатор, прискорювач твердіння ЄС-33 »; 
- Дослід №5 «Добавка на збільшення міцності STAHEMENT 2572LS з 
поліпропіленовою фіброю»; 
- Дослід №6 «Добавка на збільшення міцності STAHEMENT 2572LS з 
базальтовою фіброю»; 
 90 
Рецептура виготовлення бетону, додавання різних хімічних добавок та напов-
нювачів у різних пропорціях була відповідною до рекомендацій застосування 
виробника в розчині з певною кількістю води. Для виготовлення кубиків був 
використаний щебінь фракції 5:20. В кожному досліді було виготовлено по 2 
кубика з розмірами 100х100х100 мм та було здійснене випробування для визна-
чення середньої міцності бетонну з різними добавками та наповнючами згідно 
ДСТУ Б В.2.7-214:2009 [31] Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення 
міцності за контрольними зразками. При виготовлені кубиків використовували 
марку бетону М500, тому будемо порівнювати отримане значення з марочним – 
500 кН (при повному наборі міцності). 
Для випробування на стискування використовували гідравлічний прес. 
 
 
Рис. 2.21. Гідравлічний прес. 
Прес складається з двох частин – робочої та блоку управління. 
Робоча частина складається з основи , двох колон  і верхньої поперечини, які жорстко 
з’єднані між собою та утворюють станину рамної конструкції. 
Прес має такі технічні показники: 
 91 
найбільше навантаження – 2500 кН; 
діапазон виміру основний/додатковий – 250-1250 / 500-2500 кН; 
похибка при навантаженні - ±2%; 
висота робочого простору – 1000 мм. 
Дослід №1─ Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT 2572LS 
В першому досліді було виготовлено та перевірено міцність бетону марки М400 
з добавкою STAHEMENT 2572LS 
Таблиця 2.9. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №1 
№ зразка Цемент Пісок, г Щебінь, Вода, STAHEMENT 
М500, г г мл 2572LS г 
1,2 950 1900 2750 520 7,6 
 
Послідовність виготовлення кубиків: 
1. Підготовити форму для виготовлення кубика; 
2. Зважити інгредієнти відповідно до рецепту; 
3. Змішати Сухі інгредієнти - щебінь, пісок та цемент до однорідності; 
4. Підготувати необхідну кількість води, додати рідкі добавки; 
5. Поступово додати воду до сухої суміші, за необхідності додавати воду по 5/10 мг шпри-
цом до доведення консистенції П-4; 
6. Ретельно перемішати кельмою суміш в тарі до однорідності; 
7. Закласти готовий розчин у форму для виготовлення зразків; 
8. Втрамбувати суміш на вібромайданчику; 
9. Залишити до застигання на 7/14 діб. 
 92 
Для початку було підготовлено форми для виготовлення кубиків розміром 100х100х100 
мм та змащено їх для того щоб розчин, який буде закладено в них не приставав до стінок 
форми. 
Виготовлення розчину відбувалося в одній ємності одразу для 2 кубиків, тому відважували 
щебню 2800 г, піску 1700 г, цементу 1025 г, змішували до стану однорідності, потім посту-
пово додавали 580 мл води та змішували з готовою сумішшю, виконуючи замішування до 
стану готовності розчину.  
Далі розчин засипали до форм виконуючи періодичне трамбування, після заповнення про-
водили вібрування на вібромайданчику 
 
 
Рис.2.22. Підготовка ємності  для замішування;        Рис.2.23.Зважування компонентів; 
 
 
 
 
  
 
 
         
Рис.2.24. Замішування сухої суміші;                  Рис.2.25. Зважування води;                                        
 93 
  
Рис.2.26. Додавання STAHEMENT 2572LS;          Рис.2.27. Виливаємо рідину у суху суміш;              
 
Рис.2.28. Замішуємо бетон;                                      Рис.2.29. Вимішуємо бетон до П-4; 
 
Рис.2.30. Заповнюємо форму;                                    Рис.2.31. Вібруємо форму на вібростолі; 
 94 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис.2.32. Кубики після вібрування; 
 
Після проходження 7 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 3. Результати  випробувань на стиск Дослід №1 
№ зразка Маса кубика, г Навантаження, Відсоток відповідності мі-
цності з готовим бетоном  
кН 
1 2360 237,0 57% 
2 2385 237,0 57% 
Сер.знач. - 237,0  
 
 
 
Рис.2.33.Показник преса Кубику №1;   Рис.2.34.Показник преса Кубику №2; 
 95 
Дослід №2─ Дослідження міцності бетону без додавання хімічних добавок 
В другому досліді було виготовлено кубик з бетонну марки М400 П-4 без додавання хіміч-
них добавок ля порівняння його з іншими щоб наглядно порівняти їх різницю в міцності.  
Таблиця 2.9. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №2 
№ зразка Цемент М500, г Пісок, г Щебінь, г Вода, мл 
1,2 950 1900 2750 560 
 
Виготовлення розчину відбувалося в одній ємності одразу для 2 кубиків, тому відважували 
щебню 2750 г, піску 1900 г, цементу 950 г, змішували до стану однорідності, доливали його 
до 560 мл води та додавали її до суміші виконуючи замішування до стану готовності роз-
чину. Далі розчин засипали до форм виконуючи періодичне трамбування, після заповнення 
проводили вібрування на вібромайданчику. 
 
Рис.2.35.Зважування компонентів; Рис.2.36. Замішування сухої суміші; 
 
 
 
 96 
 
Рис.2.37. Зважування води;                         Рис.2.38. Виливаємо рідину у суху суміш;  
 
      Рис.2.39. Замішуємо бетон;                              Рис.2.40. Вимішуємо бетон до П-4; 
 
Рис.2.41. Заповнюємо форму;                                        Рис.2.42. Вібруємо форму на вібростолі; 
 
 97 
 
Рис.2.43. Кубики після вібрування; 
 
Після проходження 7 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 3.1. Результати  випробувань на стиск Дослід №2 
№ зразка Маса куби- Навантаження, Відсоток відпові-
дності міцності з 
ка, г кН готовим бетоном  
1 2320 192,0 47% 
2 2310 194,0 47% 
Сер.знач. - 193,0  
 
 
  
 
 
 
 
 
 
Рис.2.44.Показник преса Кубику №1;       Рис.2.44.1.Показник преса Кубику №2;  
 
 98 
З другого досліду можна зробити висновок, що зразки з добавками мають кращі показники 
міцності на 7 добу з моменту виготовлення. Тому можна сміливо стрверджувати , що 
додавання платифікаторів та фібри позитивно впливає на покращення  основних 
властивостей . 
Дослід №3─ Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
ЄС-28 
В третьому досліді було виготовлено та перевірено міцність бетону марки 
М400 П-4 з добавкою ЄС-28 
Таблиця 3.2. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №3 
№ зразка Цемент М500, Пісок, г Щебінь, г Вода, мл ЄС-28 г 
г 
1,2 950 1900 2750 500 9,5 
 
Виготовлення розчину відбувалося в одній ємності одразу для 2 кубиків, тому відважували 
щебню 2750 г, піску 1900 г, цементу 950 г, змішували до стану однорідності, наступним 
кроком відміряли 9,5 мл пластифікатору ЄС-28, доливали його до 500 мл води та  додавали 
її до суміші виконуючи замішування до стану готовності розчину. Далі розчин засипали до 
форм виконуючи періодичне трамбування, після заповнення проводили вібрування на віб-
ромайданчику. 
 
 
Рис.2.45.Зважування компонентів;                 Рис.2.46.Змішування сухих компонентів; 
 99 
 
Рис.2.47.Зважування води;                                Рис.2.48. Додавання пластифікатора ЄС-28; 
 
Рис.2.49.Додавання рідини в суміш;                           Рис.2.50.Замішування бетону; 
 
Рис.2.51.Заповнення форми;                            Рис.2.52.Кубики після вібрування;                            
 100 
Після проходження 7 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 3.3. Результати  випробувань на стиск Дослід №3 
№ зразка Маса кубика, г Навантаження, Відсоток відповідності мі-
цності з готовим бетоном  
кН 
1 2345 232,0 57% 
2 2360 242,0 57% 
Сер.знач. - 237,0  
 
 
Рис.2.52.1. Показник кубика №1;                   Рис.2.52.2. Показник кубика №2;                    
 
 
 
 
 
 
 
 
 101 
З третього досліду можна зробити висновок, що значення міцності досліджуваних кубиків 
із додаванням пластифікатору  ЄС-28 більші ніж нормативні. Слід зазначити, що показники 
із застосуванням даного пластифікатора виявились такими як і в кубиків з пластифікатором  
STAHEMENT 2572LS. 
 
Дослід №4─ Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
ЄС-33 
В четвертому досліді було виготовлено та перевірено міцність бетону марки 
М400 П-4 з добавкою ЄС-33 який є прискорювачем твердіння розчинів та бето-
нів. 
Таблиця 3.2. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №4 
№ зразка Цемент М500, Пісок, г Щебінь, г Вода, мл ЄС-33 г 
г 
1,2 950 1900 2750 510 19 
 
Виготовлення розчину відбувалося в одній ємності одразу для 2 кубиків, тому відважували 
щебню 2750 г, піску 1900 г, цементу 950 г, змішували до стану однорідності, наступним 
кроком відміряли 19 мл пластифікатору ЄС-33, доливали його до 510 мл води та  додавали 
її до суміші виконуючи замішування до стану готовності розчину. Далі розчин засипали до 
форм виконуючи періодичне трамбування, після заповнення проводили вібрування на віб-
ромайданчику. 
 
Рис.2.53.Додавання пластифікатора ЄС-33;             Рис.2.54.Кубики після вібрування;                            
 102 
 
Після проходження 7 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 3.4. Результати  випробувань на стиск Дослід №4 
№ зразка Маса кубика, г Навантаження, Відсоток відповідності мі-
цності з готовим бетоном  
кН 
1 2325 283,0 72% 
2 2355 283,0 72% 
Сер.знач. - 283,0  
 
 
Рис.2.55.Показники пресу кубику №1;               Рис.2.56.Показники пресу кубику №2; 
З четвертого досліду ми можемо побачити , що кубики підчас виготовлення яких було до-
дано пластифікатор ЄС-33 мають значний показник міцності порівняно з іншими кубиками 
. Так як ЄС-33 покращує швидкість тужавіння розчинам та бетонам, тому можна ствер-
джувати що данні кубики набрали міцність за 7 діб набагато швидше чим кубики з іншими 
пластифікаторами. Даний варіант добавки може слугувати чудовим рішенням в будівницт-
ві для скорочення термінів будівництва споруд та виготовлення з\б конструкцій.  
 
 103 
Дослід №5─ Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT 2572LS та базальтової фібри. 
В п’ятому досліді було виготовлено та перевірено міцність бетону марки М400 П-4 з доба-
вкою STAHEMENT 2572LS та базальтової фібри. 
Таблиця 3.5. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №5 
№ Цемент Пісок, г Щебінь, Вода, STAHEMENT Базальтова 
зразка М500, г г мл 2572LS г фібра г 
1,2 950 1900 2750 490 7,6 7,5 
 
Виготовлення розчину відбувалося в одній ємності одразу для 2 кубиків, тому відважували 
щебню 2750 г, піску 1900 г, цементу 950 г та 7,5 г базальтової фібри ,змішували до стану 
однорідності, наступним кроком відміряли 7,6 мл пластифікатору  STAHEMENT 2572LS  , 
доливали його до 490 мл води та  додавали її до суміші виконуючи замішування до стану 
готовності розчину. Далі розчин засипали до форм виконуючи періодичне трамбування, 
після заповнення проводили вібрування на вібромайданчику 
 
Рис.2.57.Зважування фібри;                       Рис.2.58.Перемішування сухої суміші з фіброю; 
 104 
 
Рис.2.59.Додавання STAHEMENT 2572LS  ;     Рис.2.60.Додавання рідини в суміш  ; 
 
 
 
Рис.2.61.Замішування бетону  ;                 Рис.2.62.Заповнення форми  ; 
 
 
 
 
 
 105 
 
Рис.2.63.Кубики після вібрування  ; 
 
Після проходження 7 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 3.6. Результати  випробувань на стиск Дослід №5 
№ зразка Маса кубика, г Навантаження, Відсоток відповідності мі-
цності з готовим бетоном  
кН 
1 2395 307,0 72% 
2 2355 285,0 72% 
Сер.знач. - 296,0  
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис.2.64.Показник кубика №1  ;                  Рис.2.65.Показник кубика №2  ; 
 
 106 
З п’ятого досліду ми можемо побачити , що кубики підчас виготовлення яких було додано 
пластифікатор STAHEMENT 2572LS  та базальтову фібру мають значний показник міц-
ності порівняно з кубиками в які було додано  STAHEMENT 2572LS  без базальтової фіб-
ри . Можна побачити, що отримані результати з даними добавками схожі на результат з 
попереднього  досліду №4 в якому в бетон  марки М400 П-4 було додано пластифікатор 
ЄС-33 прискорювач твердіння. В такому випадку можна спостерігати значну економію з 
боку застосування ЄС-33, але можливо з більшим проміжком часу необхідним для тужа-
віння результати будуть іншими. 
Дослід №6 ─ Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT 2572LS та поліпропіленової фібри. 
В шостому досліді було виготовлено та перевірено міцність бетону марки М400 П-4 з до-
бавкою STAHEMENT 2572LS та поліпропіленової фібри. 
Таблиця 3.7. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №6 
№ Цемент Пісок, Щебінь, Вода, STAHEMENT Поліпропіленова 
зразка М500, г г г мл 2572LS г фібра г 
1,2 950 1900 2750 500 7,6 1,5 
 
Виготовлення розчину відбувалося в одній ємності одразу для 2 кубиків, тому відважували 
щебню 2750 г, піску 1900 г, цементу 950 г та 1,5 г поліпропіленової фібри ,змішували до 
стану однорідності, наступним кроком відміряли 7,6 мл пластифікатору  STAHEMENT 
2572LS  , доливали його до 500 мл води та  додавали її до суміші виконуючи замішування 
до стану готовності розчину. Далі розчин засипали до форм виконуючи періодичне трам-
бування, після заповнення проводили вібрування на вібромайданчику 
 
 
 
 
 
 
 
 
 107 
 
 
Рис.2.66.Зважування фібри  ;                       Рис.2.67.Змішування сухої сіміші з фіброю  ; 
 
Рис.2.68. Додавання STAHEMENT 2572LS  ; Рис.2.69.Додавання рідини в суміш; 
 
Рис.2.70. Замішування бетону;                            Рис.2.71. Заповнення форми бетоном; 
 108 
 
Рис.2.72. Кубики після вібрування;        
 
Після проходження 7 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 3.6. Результати  випробувань на стиск Дослід №6 
№ зразка Маса кубика, г Навантаження, Відсоток відповідності мі-
цності з готовим бетоном  
кН 
1 2355 309,0 74% 
2 2360 319,0 74% 
Сер.знач. - 314,0  
 
 
 
Рис.2.73. Показник кубика №1;                  Рис.2.74. Показник кубика №2; 
 109 
З шостого досліду ми можемо побачити , що кубики підчас виготовлення яких було додано 
пластифікатор STAHEMENT 2572LS  та поліпропіленову фібру мають значний показник 
міцності порівняно з кубиками в які було додано  STAHEMENT 2572LS  без  фібри . Мо-
жна побачити, що отримані результати з даними добавками схожі на результат з поперед-
нього  досліду №4 та №5 в якому в бетон  марки М400 П-4 було додано пластифікатор ЄС-
33 прискорювач твердіння і той в якого було додано STAHEMENT 2572LS  та базальтову 
фібру . Даний тип фібри надає тріщиностійкість, покращує міцність, та стійкість від розси-
пання, Завдяки волокнам фібри частинки бетону після втрати міцності кубика тримаються 
купи і саме тому кубик може витримати значні пластичні деформації. 
 
Дослід №7─ Дослідження міцності бетону без додавання хімічних добавок 
В сьомому досліді було виготовлено кубик з бетонну марки М400 П-4 без додавання хіміч-
них добавок ля порівняння його з іншими щоб наглядно порівняти їх різницю в міцності.  
Таблиця 3.7. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №7 
№ зразка Цемент М500, г Пісок, г Щебінь, г Вода, мл 
1,2 950 1900 2750 490 
 
Виготовлення розчину відбувалося в одній ємності одразу для 2 кубиків, тому відважували 
щебню 2750 г, піску 1900 г, цементу 950 г, змішували до стану однорідності, доливали його 
до 490 мл води та додавали її до суміші виконуючи замішування до стану готовності роз-
чину. Далі розчин засипали до форм виконуючи періодичне трамбування, після заповнення 
проводили вібрування на вібромайданчику. 
 
Рис.2.75. Зважування компонентів;         Рис.2.76. Перемішування сухої суміші; 
 110 
 
Рис.2.77. Зважування води;                            Рис.2.78. Додавання рідини в суміш;      
 
Рис.2.79. Замішування бетону;                            Рис.2.80. Додаткове додавання води;                             
 
Рис.2.81. Заповнення форми;                            Рис.2.82. Кубики після вібрування;                             
 
 
 111 
Після проходження 14 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 3.8. Результати  випробувань на стиск Дослід №7 
№ зразка Маса кубика, г Навантаження, Відсоток відповідності мі-
цності з готовим бетоном  
кН 
1 2335 293,0 75% 
2 2340 335,0 75% 
Сер.знач. - 298,0  
 
 
Рис.2.83. Кубик №1 до випробування;                        Рис.2.84. Показники кубика №1;                                 
 
 
 
 
 
 
 
 112 
 
 Рис.2.85. Кубик №1 після випробування;  
 
Рис.2.86. Кубик №2 до випробування;                         Рис.2.87. Показники кубика №2;                                 
 113 
 
 Рис.2.88. Кубик №2 після випробування;  
З сьомого досліду можна зробити висновок, що зразки з добавками мають кращі показники 
міцності. На 14 добу данний бетонний кубик набрав 75% міцності, що майже так само як 
кубики під час виготовлення яких були додані добавки і набирали міцності 7 діб. Тому 
можна сміливо стрверджувати , що додавання платифікаторів та фібри позитивно впливає 
на покращення  основних властивостей . 
Дослід №8─ Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT 2572LS 
В восьмому досліді було виготовлено та перевірено міцність бетону марки 
М400 з добавкою STAHEMENT 2572LS 
Таблиця 3.9. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №8 
№ зразка Цемент Пісок, г Щебінь, Вода, STAHEMENT 
М500, г г мл 2572LS г 
1,2 950 1900 2750 500 7,6 
 114 
 
Рис.2.89. Зважування компонентів;                    Рис.2.90. Перемішування сухої суміші;  
 
Рис.2.91.Додавання STAHEMENT 2572LS;     Рис.2.92.Додавання рідини в суміш; 
 
Рис.2.93.Замішування бетону;                               Рис.2.94.Заповнення форми; 
 115 
 
 Рис.2.95.Кубики після вібрування; 
Після проходження 14 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 3.9. Результати  випробувань на стиск Дослід №8 
№ зразка Маса кубика, г Навантаження, Відсоток відповідності мі-
цності з готовим бетоном  
кН 
1 2435 292,0 76% 
2 2420 338,0 76% 
Сер.знач. - 315,0  
 
 
 
 
 
 
 
 116 
 
Рис.2.96.Кубик №1 до випробування;           Рис.2.97. Показники Кубика №1; 
 
 Рис.2.98.Кубик №1 після випробування;          
 117 
 
Рис.2.99.Кубик №2 до випробування;                 Рис.3.00. Показники Кубика №2; 
 
 Рис.3.1.Кубик №2 після випробування;       
 118 
В восьмому досліді ми наглядно побачили , що через 14 діб кубик в процесі виготовлення 
якого була доданий пластифікатор STAHEMENT 2572LS набрав міцності 76% порівняно 
з попередніми 57%. 
 
 
Дослід №9─ Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
ЄС-28 
В дев’ятому досліді було виготовлено та перевірено міцність бетону марки 
М400 П-4 з добавкою ЄС-28 
Таблиця 4. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №9 
№ зразка Цемент М500, Пісок, г Щебінь, г Вода, мл ЄС-28 г 
г 
1,2 950 1900 2750 480 9,5 
 
Виготовлення розчину відбувалося в одній ємності одразу для 2 кубиків, тому відважували 
щебню 2750 г, піску 1900 г, цементу 950 г, змішували до стану однорідності, наступним 
кроком відміряли 9,5 мл пластифікатору ЄС-28, доливали його до 480 мл води та  додавали 
її до суміші виконуючи замішування до стану готовності розчину. Далі розчин засипали до 
форм виконуючи періодичне трамбування, після заповнення проводили вібрування на віб-
ромайданчику. 
 
 
Рис.3.2.Зважування компонентів;                     Рис.3.3.Перемішування сухої суміші;        
 119 
 
Рис.3.4.Зважування води;                                     Рис.3.5.Додавання пластифікатора ЄС-28;           
 
 
Рис.3.6.Додавання рідини до суміші;          Рис.3.7.Замішування бетону та заповнення 
форми;           
 
 
 
  
 
 
 
 
 
 120 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                                         Рис.3.8.Кубики після вібрування;           
Після проходження 14 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 4.1. Результати  випробувань на стиск Дослід №9 
№ зразка Маса кубика, г Навантаження, Відсоток відповідності мі-
цності з готовим бетоном  
кН 
1 2305 361,0 86% 
2 2295 358,0 86% 
Сер.знач. - 359,5  
 
 
 
 
 
 
 121 
 
Рис.3.9. Кубик №1 до випробування;                  Рис.3.10. Показники Кубика №1; 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
 
 
 
  
                         Рис.3.11.Кубик №1 після випробування;        
 
 
 122 
 
Рис.3.12. Кубик №2 до випробування;                  Рис.3.13. Показники Кубика №2; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                         Рис.3.14.Кубик №2 після випробування;        
 123 
Дослід №10 ─ Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
ЄС-33 
В десятому досліді було виготовлено та перевірено міцність бетону марки 
М400 П-4 з добавкою ЄС-33 який є прискорювачем твердіння розчинів та бето-
нів. 
Таблиця 4.2. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №10 
№ зразка Цемент М500, Пісок, г Щебінь, г Вода, мл ЄС-33 г 
г 
1,2 950 1900 2750 480 19 
 
Виготовлення розчину відбувалося в одній ємності одразу для 2 кубиків, тому відважували 
щебню 2750 г, піску 1900 г, цементу 950 г, змішували до стану однорідності, наступним 
кроком відміряли 9,5 мл пластифікатору ЄС-28, доливали його до 500 мл води та  додавали 
її до суміші виконуючи замішування до стану готовності розчину. Далі розчин засипали до 
форм виконуючи періодичне трамбування, після заповнення проводили вібрування на віб-
ромайданчику. 
 
 
Рис.3.15. Зважування компонентів;        Рис.3.16. Перемішування сухої суміші;        
 
 124 
 
Рис.3.17. Зважування води;                                        Рис.3.18. Додавання ЄС-33;        
 
Рис.3.19. Додавання рідини до суміші;            Рис.3.20. Замішування бетону та запов-
нення форми;        
 
  
 
 
 
 
Рис.3.21. Вібрування; 
 125 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Рис.3.22. Кубики після вібрування; 
 
 
Після проходження 14 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 4.3. Результати  випробувань на стиск Дослід №10 
№ зразка Маса кубика, г Навантаження, Відсоток відповідності мі-
цності з готовим бетоном  
кН 
1 2350 382,0 92% 
2 2330 382,0 92% 
Сер.знач. - 382,0  
 126 
 
Рис.3.23. Кубик №1 до випробування;                      Рис.3.24. Показники Кубика №1; 
 
 
 
 
 
  
 
 
 
 
  
 
 
                       Рис.3.25.Кубик №1 після випробування;        
 
 127 
 
Рис.3.26. Кубик №2 до випробування;                  Рис.3.27. Показники Кубика №2;            
 
 
 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
                           Рис.3.28. Кубик №2 після випробування;        
 
 128 
 
Дослід №10 проведений 14 діб з того моменту як був виготовлені кубики з добавкою ЄС-
33 показали хороший результат по швидкості набору міцності, за 14 діб кубик набрав 92% 
міцності готового бетону марки М400 який має граничний показник міцності 393 kH. 
 
Дослід №11 ─ Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT 2572LS та поліпропіленової фібри. 
В одинадцятому досліді було виготовлено та перевірено міцність бетону марки М400 П-4 з 
добавкою STAHEMENT 2572LS та поліпропіленової фібри. 
Таблиця 4.4. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №5 
№ Цемент Пісок, Щебінь, Вода, STAHEMENT Поліпропіленова 
зразка М500, г г г мл 2572LS г фібра г 
1,2 950 1900 2750 460 7,6 1,5 
 
Виготовлення розчину відбувалося в одній ємності одразу для 2 кубиків, тому відважували 
щебню 2750 г, піску 1900 г, цементу 950 г та 1,5 г поліпропіленової фібри ,змішували до 
стану однорідності, наступним кроком відміряли 7,6 мл пластифікатору  STAHEMENT 
2572LS  , доливали його до 460 мл води та  додавали її до суміші виконуючи замішування 
до стану готовності розчину. Далі розчин засипали до форм виконуючи періодичне трам-
бування, після заповнення проводили вібрування на вібромайданчику. 
 
 Рис.3.29. Зважування компонентів;       Рис.3.30. Перемішування сухої суміші;        
 129 
 
 
Рис.3.31. Зважування фібри;                     Рис.3.32. Перемішування сухої суміші з фіброю;        
 
Рис.3.33. Додавання STAHEMENT 2572LS  ;                Рис.3.34. Додавання рідини до суміш; 
 
 
 
 
 
 
 
 
                          
 130 
 
Рис.3.35. Замішування бетону  ;                Рис.3.36. Заповнення форми; 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                                    Рис.3.37. Кубики після вібрування  ;                
 
 131 
Після проходження 14 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 4.5. Результати  випробувань на стиск Дослід №6 
№ зразка Маса кубика, г Навантаження, Відсоток відповідності мі-
цності з готовим бетоном  
кН 
1 2325 368,0 84% 
2 2315 329,0 84% 
Сер.знач. - 348,5  
 
 
Рис.3.38. Кубик №1 до випробування;                          Рис.3.39. Показники Кубика №1; 
 
 
 132 
 
 
 
 
   
 
 
 
  
 
 
 
Рис.3.29.Кубик №1 після випробування; 
 
 
 
Рис.3.30. Кубик №2 до випробування;                      Рис.3.31. Показники Кубика №2; 
 
 133 
 
Рис.3.32.Кубик №2 після випробування; 
 
Дослід №11 наглядно показав, що даний кубик який набирав міцність 14 діб набрав міц-
ність 84% порівняно з тим, що був 7 діб на 11%. 
 
Дослід №12 ─ Дослідження міцності бетону з додаванням пластифікатора 
STAHEMENT 2572LS та базальтової фібри. 
В останьому досліді було виготовлено та перевірено міцність бетону марки М400 П-4 з до-
бавкою STAHEMENT 2572LS та базальтової фібри. 
 
 
 
 134 
        Таблиця 4.6. Склад суміші для виготовлення кубиків Дослід №12 
№ Цемент Пісок, г Щебінь, Вода, STAHEMENT Базальтова 
зразка М500, г г мл 2572LS г фібра г 
1,2 950 1900 2750 460 7,6 7,5 
 
Виготовлення розчину відбувалося в одній ємності одразу для 2 кубиків, тому відважували 
щебню 2750 г, піску 1900 г, цементу 950 г та 7,5 г базальтової фібри ,змішували до стану 
однорідності, наступним кроком відміряли 7,6 мл пластифікатору  STAHEMENT 2572LS  , 
доливали його до 490 мл води та  додавали її до суміші виконуючи замішування до стану 
готовності розчину. Далі розчин засипали до форм виконуючи періодичне трамбування, 
після заповнення проводили вібрування на вібромайданчику. 
 
Рис.3.33.Зважування фібри;                Рис.3.34.Зважування компонентів; 
 
 135 
  
Рис.3.35.Перемішування сухої суміші;               Рис.3.36.Зважування води; 
 
 
 
Рис.3.37.Додавання STAHEMENT 2572LS;          Рис.3.38.Додавання рідини до суміші; 
 
 136 
 
Рис.3.39.Замішування бетону;          Рис.3.40.Заповнення форми; 
 
                                         Рис.3.41.Кубики після вібрування; 
 
 
 
 
 
 137 
Після проходження 14 діб, заміряли вагу кубиків та  визначали їхню міцність на пресі. 
Таблиця 4.7. Результати  випробувань на стиск Дослід №12 
№ зразка Маса кубика, г Навантаження, Відсоток відповідності мі-
цності з готовим бетоном  
кН 
1 2285 327,0 84% 
2 2310 376,0 84% 
Сер.знач. - 351,5  
 
 
 
 
Рис.3.42. Кубик №1 до випробування;   Рис.3.43. Показники Кубика №1; 
 
 
 
 
 
 138 
 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
                                 Рис.3.44. Кубик №1 після випробування; 
 
Рис.3.45. Кубик №2 до випробування;   Рис.3.46. Показники Кубика №2; 
 
 139 
 
 
 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                                     Рис.3.47. Кубик №2 після випробування; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 140 
Таблиця.4.8. Склад бетонних сумішей дослідів №1-№6; 
 
Таблиця.4.9. Склад бетонних сумішей дослідів №7-№12; 
 
Результати випробувань проведених на 7 та 14 день з моменту виготовлення кубиків. 
Формула переведення показників преса для подальших розрахунків: 
     
  
 розрах. 
  . показник кубику №1; 
  . показник кубику №2; 
  сер.  розрахункове навантаження на кубик . 
 
 141 
Таблиця.5. 1. Результати  випробувань на стиск. Кубики з моменту виготовлення яких 
пройшло 7 днів. 
Таблиця.5. 2. Результати  випробувань на стиск. Кубики з моменту виготовлення яких 
пройшло 14 днів. 
 
 
 142 
Таблиця.5. 3. Графік результатів випробувань з таблиці 5.1 і 5.2. 
 
Визначення запасу міцності для бетону  з моменту виготовлення якого пройшло 14 днів 
відповідно з нормативним значення міцності бетону на 14 день після виготовлення. 
Нормативне навантаження на бетон 275.1 kH. 
Формула для визначення запасу міцності : 
 сер.  норм. 
   1    зап. % ; 
 сер.
 сер. середнє значення показників двох кубиків з одного досліду. 
 норм.  нормативне навантаження на кубик з моменту виготовлення якого пройшло 14 
днів . 
 зап.   запас міцності бетону . 
 
 
 143 
Таблиця.5. 4. Гістограма запасу міцності бетону у відсотковому співвідношенні. 
 
 
Визначення міцності бетону з моменту виготовлення якого пройшло 14 днів  в порівнянні з 
готовим бетоном у відсотковому співвідношенні. 
Нормативне навантаження яке може сприйняти бетон марки М400 ─ 393 kH. 
Формула для визначення міцності бетону відповідно з готовим бетоном марки М400: 
 сер.      
  
 міцн.   
норм
 сер. середнє значення показників двох кубиків з одного досліду; 
 норм.  нормативне навантаження на готовий бетон марки М400; 
   масштабний коефіціент при стиску усіх бетонів окрім ніздрюватого . 
 144 
Таблиця.5. 5. Гістограма міності бетону в порівнянні з готовим бетоном марки М400 у 
відсотковому співвідношенні . 
 145 
4. 2.Техніко-економічна ефективність застосування запропонованих рі-
шень. 
3
4.2.1.Визначення собівартості 1м  бетону  з використанням різних добавок в процесі 
виготовлення. 
3
Таблиця.5. 6. Розрахунок собівартості матеріалів суміші на 1м   продукції  Дослід №1. 
 
3
Таблиця.5. 7. Розрахунок собівартості матеріалів суміші на 1м   продукції  Дослід №2. 
 
 146 
3
Таблиця.5. 8. Розрахунок собівартості матеріалів суміші на 1м   продукції  Дослід №3. 
 
3
Таблиця.5. 9. Розрахунок собівартості матеріалів суміші на 1м   продукції  Дослід №4. 
 
 147 
3
Таблиця.6. 1. Розрахунок собівартості матеріалів суміші на 1м   продукції  Дослід №5. 
 
3
Таблиця.6. 2. Розрахунок собівартості матеріалів суміші на 1м   продукції  Дослід №6. 
 
 148 
Таблиця.6. 3. Діаграма результатів розрахунку собівартості матеріалів бетонної  
3
суміші на 1 м  , грн 
 
 
Таблиця.6. 3. Таблиця результатів розрахунків економічної доцільності впровадження дослі-
джень 
 
 149 
Таблиця.6. 4. Таблиця результатів економічної доцільності впровадження досліджень при 
спорудження фундаментів нульового циклу за варіантом І (Зверху вниз) (Дослід№7)
 
Таблиця.6. 5. Таблиця результатів економічної доцільності впровадження досліджень при 
спорудження фундаментів нульового циклу за варіантом І (Зверху вниз) (Дослід№10) 
 
 150 
Таблиця.6. 6. Діаграма економічної доцільності впровадження досліджень при спорудженні 
фундаментів нульового циклу 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 151 
Висновоки до розділу  4 
Дослідження які було проведено на основі випробувань бетонних кубиків на стиск за до-
помогою пресу. Було випробувано кубики в процесі виготовлення яких було додано різні 
добавки. Кубики було поділено на ті з моменту виготовлення яких пройшло 7 днів та 14 
днів з додаванням аналогічних добавок. 
В ході проведення практичних досліджень встановлено: найбільш доцільним і ергономіч-
ним при будівництві фундаментів нульового циклу є застосування добавки ЄС-33 для під-
вищення міцності бетонної суміші при будівництві плити перекриття над спорудою фун-
даментів нульового циклу, збільшення захисних характеристик плитного перекриття, мож-
ливості зменшення товщини перекриття при застосуванні добавки і підвищенні несучої 
здатності бетону. 
Було здійснені розрахунки економічної доцільності впровадження досліджень при спору-
дженні фундаментів нульового циклу.   
 
ВИСНОВКИ  
Для визначення ефективного інноваційного варіанту влаштування нульового циклу житло-
вого багатоповерхового комплексу виконані такі завдання:  
 - Дослідження різноманітних джерел для визначення основних технологічних варіантів 
розміщення поглиблених споруд, оцінка переваг і недоліків кожного з них з метою визна-
чення найбільш перспективних варіантів.  
- за результатами розроблених технологій улаштування паркінгу приміщеннями у м. Київ, 
визначено ресурси, терміни, переваги та недоліки; - На основі розроблених технологій та 
отриманих результатів щодо ресурсів для створення паркінгу, визначено техніко-
економічні показники. Це дозволяє зробити висновки щодо більш ефективного конструк-
тивно-технологічного варіанту влаштування підземного паркінгу.  
 У дипломній роботі вибрано для розгляду дві конструктивно-технологічні схеми паркінгу 
у м. Києві.  
1. . Влаштування нульового циклу методом зверху-вниз («Topdown») із застосуванням не-
сучої огороджувальної конструкції – стіни в ґрунті та буроін'єкційних паль. Каркас будівлі 
(плити перекриття, пандуси), що несе, зводиться у міру зведення верхніх поверхів, після 
влаштування верхньої огороджувальної конструкції – плити перекриття та розробки ґрунту 
під її захистом із застосуванням мінітехніки.  
2. Влаштування підземного паркінгу відкритим методом знизу-вгору, із застосуванням ого-
роджувальної конструкції котловану – стіни в ґрунті та штучним закріпленням ґрунту ос-
нови товщиною 2 метри для захисту котловану від підземних вод за технологією («Jet-
 152 
grouting»). Каркас зводиться традиційними методами із застосуванням системних рішень 
опалубки.  
 Визначено основні ресурси та розроблено технологію формування каркасу будівлі у двох 
можливих варіантах, з метою визначення найбільш перспективного для даного типу будів-
ництва. До кожного варіанта створено технологічні схеми з урахуванням основних робіт, і 
навіть розроблені календарні графіки до виконання цих робіт.  
 Розрахунки кошторису в програмному комплексі показали, що влаштування нульового 
циклу методом "Top-down" виявляється менш витратним і вимагає менше часу для реалі-
зації на будівельному об'єкті. Цей метод з більшості техніко-економічних показників випе-
реджає відкритий спосіб з використанням розпірних елементів для закріплення котловану. 
Однією з ключових переваг цього методу в технологічному процесі на будівельному май-
данчику, особливо в умовах забудови, є використання покриття над стилобатною частиною 
для зберігання будівельних матеріалів та складських вантажів. Це збільшує вільний простір 
на майданчику та полегшує маневрування будівельної техніки. У використанні мінітехніки 
(мініекскаватори та мінінавантажувачі) для розробки ґрунту проявляється деяка невідпові-
дність у продуктивності порівняно з повнорозмірною технікою. Навіть за наявності деяких 
факторів зниження витрат, таких як відсутність опалубки для перекриттів, ця економія 
компенсується іншими втратами, характерними для методу паркінгу з використанням за-
критого циклу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
153 
 
Додаток 1 
до Настанови (пункт 3.11) 
 
м. Київ (2 черга будівництва, II пусковий комплекс) 
(найменування об'єкта будівництва) 
Локальний кошторисний розрахунок на будівельні роботи № 02-001 
 
на  0 цикл "зверху вниз"  
(найменування робіт та витрат, найменування будівлі, споруди, лінійного об'єкта інженерно-транспортної інфраструктури) 
ОСНОВА: Кошторисна вартість 77189.801 тис. грн. 
креслення(специфікації)№ Кошторисна трудомісткість 166.49643 тис. люд.-год 
 
Кошторисна заробітна плата 13105.400 тис. грн. 
 
Середній розряд робіт 2.9 
Складений в поточних цінах станом на 25 жовтня 2023 р. розряд 
 
     
Вартість одиниці, Загальна вартість, грн.  
     грн. Витрати труда робі-
       
експлуа- 
  тників, люд.год. не 
     експлуа- 
 тації ма- зайнятих обслугову- 
     тації ма-   
Всього шин ванням машин 
шин   
      
№ Обґрунтування Найменування ро- Одиниця  
Кількість  
Ч.ч. (шифр норми) біт і витрат виміру   заробітної 
 Всього  
плати в тому тих, що об-
 в тому числі за- слуговують 
заробітної числі за- робітної машини 
плати робітної плати 
плати 
на 
всього 
одиницю 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
154 
 
 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
1 КБ5-75-5 Виготовлення арматурних 1т 158.25 5093.68 - 806075 175830 - 17.9700 2843.75 
  каркасів при улаштуванні арматури  1111.09 -  - - - 
буроін'єкційних паль 
2 КБ5-74-11 Улаштування буроін'єкційних 1м3 конс- 1582.0 7148.89 3044.24 11309544 133806 4815988 1.2200 1930.04 
  паль діаметром 720 мм, дов- трути  84.58 627.34  992452 7.2364 11447.98 
жина паль більше 21 м вного 
об’єму 
палі 
        
3 КБ5-75-4 Установлення арматурних 1т 158.25 5951.37 5078.14 941804 134782 803616 11.1000 1756.58 
  каркасів в тіло бетону при арматури  851.70 1325.53  209765 14.3000 2262.98 
улаштуванні буроін'єкційних 
паль 
4 КБ1-13-2 Розроблення грунту у відвал 1000 м3 21.11 26284.18 25544.96 554859 15605 539254 12.3100 259.86 
  екскаваторами 'драглайн' або ґрунту  739.22 6434.57  135834 76.0410 1605.23 
'зворотна лопата' з ковшом 
місткістю 0,4 [0,3-0,45] м3, 
група грунтів 2 
        
5 КБ5-65-7 Розроблення траншей глиби- 1м3 конс- 21110.0 1540.62 898.96 32522488 2766254 18977046 2.0600 43486.60 
  ною до 15 м установкою з пло- трукт ив-  131.04 246.52  5204037 3.0765 64944.92 
ским грейфером при ширині ного 
траншеї 800 мм у грунтах групи об`єму 
1 траншеї 
            
6 КБ6-18-1 Улаштування балок 100 м3 2.58 715235.88 25524.63 1845309 231814 65854 1264.4300 3262.23 
  фундаментних залізобет  89850.40 8165.37  21067 98.4480 254.00 
ону в ділі 
155 
 
 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_лк 02-001 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
7 КБ6-1-16 Улаштування фундаментних 100м3 13.62 567415.34 8489.25 7728197 232692 115624 249.4100 3396.96 
     
плит залізобетонних плоских бетону,  17084.59 2709.27   36900 32.7235 445.69 
  (улаштування перекриттів бутобето         
  при використанні грунту в ну і         
  якості опалубки) залізобет         
ону в ділі 
8 КБ6-1-16 Улаштування фундаментних 100м3 22.7 567415.34 8489.25 12880328 387820 192706 249.4100 5661.61 
плит залізобетонних плоских бетону, 17084.59 2709.27 61500 32.7235 742.82 
   бутобето         
   ну і         
   залізобет         
   ону в ділі         
9 КБ6-17-4 Улаштування залізобетонних 100 м3 3.41 696269.33 28032.28 2374278 275708 95590 1166.2000 3976.74 
стін і перегородок бетонних залізобет 80852.65 9238.38 31503 111.3006 379.54 
висотою до 3 м, товщиною ону в ділі 
понад 200 мм до 300 мм 
  Разом прямих витрат по кошторису   70962882 4354311 25605678  66574.37 
6693058 82083.16 
Разом прямі витрати грн. 70962882  
в тому числі:     
вартiсть матеріалів, виробів і комплектів грн. 41002893  
вартiсть ЕММ грн. 25605678  
в т.ч. заробітна плата в ЕММ грн.  6693058  
заробітна плата робітників грн.  4354311  
всього заробітна плата грн.  11047369  
3 
156 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_лк 02-001 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
  Загальновиробничі витрати    грн. 6226919    
трудомісткість в загальновиробничих витратах  люд-г     17838.90 
     
заробітна плата в загальновиробничих витратах грн. 2058031 
       
Всього по кошторису грн. 77189801 
Кошторисна трудомісткість    люд-г     166496.43 
Кошторисна заробітна плата    грн.  13105400    
157 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_вр 02-001 
Додаток 1 
до Настанови (пункт 3.21) 
 
м. Київ (2 черга будівництва, II пусковий комплекс) 
 
(найменування об'єкта будівництва) 
В I Д О М I С Т Ь Р Е С У Р С I В 
до локального кошторисного розрахунку № 02-001 
на 0 цикл "зверху вниз" 
 
     Поточна у тому числі: 
   ціна 
  відпускна трансп. загот. 
№ Шифр ресур- Одиниця за 
Найменування Кількість ціна, складова, складські 
Ч.ч. су виміру одиницю, 
грн. грн. витрати, 
грн. 
грн. 
всього, всього, всього, всього, 
грн. грн. грн. грн. 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
  I. Витрати труда       
1 1 Витрати труда робiтникiв-будiвельникiв люд.год. 66574.37 65.41 - - - 
2  Середнiй розряд робіт, що виконуються робiтниками-будiвельниками розряд 2.90 - - - - 
3 3 Витрати труда робiтникiв, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин люд.год. 82083.16 81.54 - - - 
4  Середній розряд ланки робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням розряд 4.60 - - - - 
машин 
5  Витрати труда робiтникiв, заробiтна плата яких передбачена в загальновиро- люд.год. 17838.90 115.3676 - - - 
бничих витратах 
6  Разом кошторисна трудомiсткiсть люд.год. 166496.43 78.7128 - - - 
7  Середнiй розряд робiт за кошторисом розряд 2.90 - - - - 
  II. Будівельні машини та механiзми      
1 КБМ201-13 Автомобiлi бортовi, вантажопiдйомнiсть 8 т маш-г 47.46 379.31 - - - 
     18002    
2 КБМ203-101 Автонавантажувачi, вантажопiдйомнiсть 5 т маш-г 5.686 532.74 - - - 
     3029    
3 КБМ204-202 Агрегати зварювальнi пересувнi з дизельним двигуном, з номiнальним зва- маш-г 1477.7 309.60 - - - 
  рювальним струмом 250-400 А   457496    
4 КБМ211-210 Бетононасоси при роботi на гiдроенергетичному будiвництвi, подача 5-65 маш-г 1392.16 1713.60 - - - 
  м3/год   2385605    
1 
158 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_вр 02-001 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
5 КБМ207-147 Бульдозери, потужнiсть 37 кВт [50 к.с.] маш-г 7388.5 476.10 - - - 
     3517665    
6 КБМ214-401 Вiброзаглиблювачi високочастотнi для заглиблювання шпунтiв та паль маш-г 2744.3 175.82 - - - 
  масою до 1,5 т   482503    
7 КБМ214-411 Вiброзаглиблювачi низькочастотнi для заглиблювання паль-оболонок маш-г 411.45 654.01 - - - 
     269092    
8 КБМ233-261 Верстат трубозгинальний гiдравлiчний маш-г 38.265 16.89 - - - 
     646    
9 КБМ211-501 Глиномiшалки, мiсткiсть 4 м3 маш-г 13299.3 124.95 - - - 
     1661748    
10 КБМ206-246 Екскаватори одноковшеві дизельнi на гусеничному ходу, мiсткiсть ковша маш-г 1130.4405 477.03 - - - 
  0,4 м3   539254    
11 КБМ205-201 Компресори пересувнi з двигуном внутрiшнього згоряння, тиск 800 кПа [8 маш-г 633.3 686.46 - - - 
  ат], продуктивність 10 м3/хв   434735    
12 КБМ205-102 Компресори пересувнi з двигуном внутрiшнього згоряння, тиск до 686 кПа маш-г 1392.16 386.14 - - - 
  [7 ат], продуктивність 5 м3/хв   537569    
13 КБМ233-702 Конвеєри стрiчковi пересувнi, довжина 10 м маш-г 14777.0 42.38 - - - 
     626249    
14 КБМ202-129 Крани баштовi, вантажопiдйомнiсть 8 т маш-г 1138.8539 334.25 - - - 
     380662    
15 КБМ202-1244 Крани на гусеничному ходу, вантажопiдйомнiсть 25 т маш-г 2215.06 649.56 - - - 
     1438814    
16 КБМ202-1243 Крани на гусеничному ходу, вантажопiдйомнiсть до 16 т маш-г 4644.2 556.39 - - - 
     2583986    
17 КБМ233-1651 Насос вiдцентровий, продуктивнiсть 25 м3/год, напiр 150 м маш-г 13299.3 81.53 - - - 
     1084292    
18 КБМ233-1721 Насос грязьовий, подача 15 м3/год, напiр 50 м маш-г 13932.6 156.27 - - - 
     2177247    
19 КБМ214-1400 Пальо-бурова установка на базi крана на гусеничному ходу ванта- маш-г 1392.16 697.13 - - - 
  жопiдйомнiстю 25 т   970517    
20 КБМ233-345 Прес-ножицi комбiнованi маш-г 334.1283 91.40 - - - 
     30539    
21 КБМ204-502 Установка для зварювання ручного дугового [постiйного струму] маш-г 1374.821 39.93 - - - 
     54897    
2 
159 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн     298_вр 02-001 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
22 КБМ214-701 Установка з плоским грейфером для проходки траншей маш-г 6755.2 880.96 - - - 
     5951061    
  Разом: грн. - 25605609 - - - 
  III. Механiзований інструмент       
1 КБМ270-106 Апарат для газового зварювання i рiзання маш-г 1100.464     
2 КБМ211-101 Баддi, мiсткiсть 2 м3 маш-г 1087.479     
3 КБМ270-117 Вiбратори глибиннi маш-г 671.19     
4 КБМ204-900 Трансформатори зварювальнi з номiнальним зварювальним струмом 315- маш-г 889.364     
500 А 
  Разом вартість ресурсів, спожитих механiзованим інструментом і грн. - 26107 - - - 
врахованих в вартості матеріалів 
IV. Будівельні матерiали, вироби та конструкцiї 
1 П160-17 Арматура т 18.06 32000.00 32000.00 - - 
     577920 577920 - - 
2 П160-17 Арматура т 294.192 30000.00 30000.00 - - 
     8825760 8825760 - - 
3 П171-1063 Арматурні стрижні т 15.825 30000.00 30000.00 - - 
     474750 474750 - - 
4 С111-1599 Ацетилен газоподібний технічний м3 443.31 912.57 885.70 8.98 17.89 
     404551 392640 3981 7931 
5 С111-1848 Болти будівельні з гайками та шайбами т 0.08866 154698.85 151361.30 304.24 3033.31 
     13716 13420 27 269 
6 С112-25 Бруски обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, тов- м3 2.4032 6828.55 6462.14 232.52 133.89 
  щина 40-75 мм, ІІІ сорт   16410 15530 559 322 
7 С111-253 Вапно будівельне негашене грудкове, сорт 1 т 0.84359 10377.59 9701.39 472.72 203.48 
     8754 8184 399 172 
8 С142-10-2 Вода м3 80.15736 30.03 30.03000 - - 
     2407 2407 - - 
9 С124-24 Гарячекатана арматурна сталь періодичного профілю, клас А-ІІІ, діаметр т 23.188 34103.63 33159.55 275.38 668.70 
  16-18 мм   790795 768904 6386 15506 
10 П171-791 Глина т 211.1 1000.00 1000.00 - - 
     211100 211100 - - 
11 С112-57 Дошки обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, тов- м3 3.7152 9212.17 8799.02 232.52 180.63 
  щина 32,40 мм, ІІІ сорт   34225 32690 864 671 
        3 
160 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_вр 02-001 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
12 С112-61 Дошки обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, тов- м3 8.5456 8469.58 8070.99 232.52 166.07 
  щина 44 мм і більше, ІІІ сорт   72378 68971 1987 1419 
13 С111-816 Дріт сталевий низьковуглецевий різного призначення світлий, діаметр 1,1 т 1.16402 58261.29 56843.53 275.38 1142.38 
  мм   67817 66167 321 1330 
14 С111-818-1 Дріт сталевий низьковуглецевий різного призначення світлий, діаметр 4,0 т 0.077916 28501.35 27667.12 275.38 558.85 
  мм   2221 2156 21 44 
15 С111-1513 Електроди, діаметр 4 мм, марка Э42 т 1.03562 86489.90 84435.13 358.89 1695.88 
     89571 87443 372 1756 
16 С111-1517 Електроди, діаметр 4 мм, марка Э50 т 1.26676125 95849.40 93611.11 358.89 1879.40 
     121418 118583 455 2381 
17 С111-1529 Електроди, діаметр 6 мм, марка Э42 т 0.2111 96406.52 94157.31 358.89 1890.32 
     20351 19877 76 399 
18 П171-1062 Заглушки металеві шт 155.036 100.00 100.00 - - 
     15504 15504 - - 
19 С111-309 Канати прядив'яні просочені т 0.0015825 155024.33 151666.67 317.97 3039.69 
     245 240 1 5 
20 С111-324 Кисень технічний газоподібний м3 517.528075 59.44 52.41 5.86 1.17 
     30762 27124 3033 606 
21 С112-8 Лісоматеріали круглі хвойних порід для будівництва, довжина 3-6,5 м, м3 0.77916 6774.67 6371.19 270.64 132.84 
  діаметр 14-24 см   5279 4964 211 104 
22 С111-585 Масло дизельне моторне М-10ДМ т 0.8444 75556.53 73419.28 655.75 1481.50 
     63800 61995 554 1251 
23 С111-962 Мастило, солідол жировий "Ж" т 0.28476 128972.74 125838.78 605.08 2528.88 
     36726 35834 172 720 
24 П171-1060 Опалубка металева т 1.2656 30000.00 30000.00 - - 
     37968 37968 - - 
25 П171-1061 Пижи пластмасові шт 82.264 1000.00 1000.00 - - 
     82264 82264 - - 
26 С111-1315 Портландцемент загальнобудівельного призначення з мінеральними добав- т 2.66567 3437.20 2968.78 401.02 67.40 
  ками до 20%, марка 300   9162 7914 1069 180 
27 С1546-67 Пропан-бутанова суміш т 0.345543525 36608.03 35142.86 747.37 717.80 
     12650 12143 258 248 
28 С130-609 Рукава гумотканеві напірновсмоктувальні для води тиском 1 МПа [10 м 2.8476 147.41 143.89 0.63 2.89 
  кгс/см2], діаметр 32 мм   420 410 2 8 
4 
161 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_вр 02-001 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
29 С111-1757 Рядно м2 1089.6 45.20 44.17 0.14 0.89 
     49250 48128 153 970 
30 С1424-11612 Суміші бетонні готові важкі, клас бетону В15 [М200], крупність заповню- м3 3948.35 2876.54 1999.58 820.56 56.40 
  вача більше 20 до 40 мм   11357587 7895042 3239858 222687 
31 С1424-11600 Суміші бетонні готові важкі, клас бетону В15 [М200], крупність заповню- м3 346.115 2795.01 1919.65 820.56 54.80 
  вача більше 40 мм   967395 664420 284008 18967 
32 С1424-11624 Суміші бетонні готові важкі, клас бетону В25 [М350], крупність заповню- м3 1996.484 3085.22 2204.17 820.56 60.49 
  вача більше 10 до 20 мм   6159592 4400590 1638235 120767 
33 С111-1129 Товстолистовий прокат із вуглецевої сталі звичайної якості гарячекатаний з т 44.331 55269.08 54582.27 275.38 411.43 
  обрізними кромками,товщина 9-12 мм, сталь марки Ст3сп   2450134 2419687 12208 18239 
34 С1530-41 Труби напірні з поліетилену низького тиску, тип середній, зовнішній діа- 10м 41.261 223.04 217.54 1.13 4.37 
  метр 25 мм   9203 8976 47 180 
35 С113-269 Труби сталевi електрозварнi прямошовнi та спiральношовнi з опором роз- м 422.2 17742.77 17534.61 76.08 132.08 
  риву не менше 38 кгс/мм2, зовнiшнiй дiаметр 1020 мм, товщина стiнки 10   7490997 7403112 32121 55764 
мм 
36 П160-18 Фіксатори пластмасові шт 2580.0 10.00 10.00 - - 
     25800 25800 - - 
37 П160-18 Фіксатори пластмасові шт 2905.6 1.80 1.80 - - 
     5230 5230 - - 
38 С111-1853-4 Цвяхи будівельні 4,0х120 мм т 0.19866 48828.07 47566.42 304.24 957.41 
     9700 9450 60 190 
39 С111-175 Цвяхи будівельні з конічною головкою 4,0х100 мм т 0.317494 50351.08 49011.20 352.60 987.28 
     15986 15561 112 313 
40 С123-514-У Щити опалубки, ширина 300-750 мм, товщина 25 мм м2 562.207 380.30 367.50 5.34 7.46 
     213807 206611 3002 4194 
41 С123-515-У Щити опалубки, ширина 300-750 мм, товщина 40 мм м2 130.752 525.63 507.70 7.62 10.31 
     68727 66383 996 1348 
42 С123-516-У Щити опалубки, ширина 300-750 мм, товщина 55 мм м2 168.88 736.79 713.19 9.15 14.45 
     124429 120444 1545 2440 
  Разом: грн. - 40976762 35262292 5233090 481380 
Підсумкові показники 
  Кошторисна трудомісткість (I) люд.год. 166496.43 13105400 - - - 
Будівельні машини та механiзми (II) грн. - 25605609 - - - 
Будівельні матерiали, вироби та конструкцiї (III+IV) грн. - 41002869 - - - 
5 
162 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_вр 02-001 
 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Поточні ціни матеріальних ресурсів прийняті станом на 25 жовтня 2023 р. 
 
Склав   
[посада, підпис (ініціали, прізвище)] 
 
Перевірив   
[посада, підпис (ініціали, прізвище)] 
163 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_лк 02-002  
Додаток 2 
до Настанови (пункт 3.11)  
104 
м. Київ (2 черга будівництва, II пусковий комплекс) (най-
менування об'єкта будівництва) 
Локальний кошторисний розрахунок на будівельні роботи № 02-002 
на  0 цикл "знизу вгору"  
(найменування робіт та витрат, найменування будівлі, споруди, лінійного об'єкта інженерно-транспортної інфраструктури) 
ОСНОВА: Кошторисна вартість 56414.886 тис. грн. 
креслення(специфікації)№ Кошторисна трудомісткість 83.02884 тис. люд.-год 
 
Кошторисна заробітна плата 6593.756 тис. грн. 
 
Складений в поточних цінах станом на 25 жовтня 2023 р. Середній розряд робіт 3.5 розряд 
 
     Вартість одиниці, Загальна вартість, грн. Витрати труда 
     грн.   
     експлуа- робітників, 
 експлуа-   тації ма- люд.год. не 
     зайнятих об-
Всього тації ма-   шин 
    шин слугову- ван-
  
№ Обґрунтування Найменування ро- Одиниця  ням машин 
Кількість  
Ч.ч. (шифр норми) біт і витрат виміру  заробітно  
 Всього 
ї плати в тому тих, що об-
 в тому числі за- слуговують 
заробітно числі за- робітно ї машини 
ї плати робітно ї плати 
плати на 
всього 
одиницю 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
 
 
1 
164 
 
 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
1 КБ1-17-8 Розроблення грунту з наван- 1000 м3 0.4902 38986.81 37935.94 19111 492 18596 16.7300 8.20 
  таженням на автомобілі- само- ґрунту  1004.64 6498.19  3185 70.9322 34.77 
скиди екскаваторами одноко-
вшовими дизельними на гусе-
ничному ходу з ковшом міст-
кістю 0,65 [0,5-1] м3, 
група грунтів 2 
            
2 КБ6-18-1 Улаштування балок 100 м3 1.656 715235.88 25524.63 1184431 148792 42269 1264.4300 2093.90 
  фундаментних залізобет  89850.40 8165.37  13522 98.4480 163.03 
ону в ділі 
3 КБ5-67-2 Улаштування широкозахват- 100м3 23.18 226030.15 194952.07 5239379 387428 4518989 221.2000 5127.42 
  ним грейфером на базі екска- конструк  16713.87 30922.42   716782 359.0615 8323.05 
ватора траншей шириною 0,5 тивного 
м глибиною 20 м із заповнен- об`єму 
ням її глинистим розчином траншеї 
[стіна в грунті] у грунтах гру-
пи 2 
            
4 КБ5-75-5 Виготовлення арматурних 1т 231.8 5093.68 - 1180715 257551 - 17.9700 4165.45 
  каркасів при улаштуванні арматури  1111.09 -   - - - 
буроін'єкційних паль 
5 КБ5-75-4 Установлення арматурних 1т 231.8 5951.37 5078.14 1379528 197424 1177113 11.1000 2572.98 
  каркасів в тіло бетону при арматури  851.70 1325.53  307258 14.3000 3314.74 
улаштуванні буроін'єкційних 
паль 
2 
165 
 
 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
6 КБ5-62-1 Бетонування паль 1м3 2318.0 4961.36 205.68 11500432 131778 476766 0.8000 1854.40 
  (бетонування шпунту) конструк  56.85 61.16  141769 0.6517 1510.64 
тивного 
об`єму 
палі 
7 КБ1-17-8 Розроблення грунту з нава- 1000 м3 10.0 38986.81 37935.94 389868 10046 379359 16.7300 167.30 
  нтаженням на автомобілі- ґрунту  1004.64 6498.19  64982 70.9322 709.32 
самоскиди екскаваторами 
одноковшовими дизельними 
на гусеничному ходу з 
ковшом місткістю 0,65 [0,5-1] 
м3, група грунтів 2 
         
8 КБ1-12-8 Розроблення грунту у відвал 1000 м3 11.11 26513.65 25606.89 294567 10074 284493 15.1000 167.76 
  екскаваторами 'драглайн' або ґрунту  906.76 4459.86  49549 49.5431 550.42 
'зворотна лопата' з ковшом 
місткістю 0,65 [0,5-1] м3, 
група грунтів 2 
9 КБ1-11-1 Розроблення грунту у відвал 1000 м3 11.11 10505.22 9892.14 116713 6811 109902 8.9500 99.43 
  екскаваторами 'драглайн' або ґрунту  613.08 3373.59  37481 39.3476 437.15 
'зворотна лопата' з ковшом 
місткістю 2,5 [1,5-3] м3, 
група грунтів 1 
 
 
 
 
 
3 
166 
 
 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн        298_лк 02-002 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
10 КБ6-1-16 Улаштування фундаментних 100м3 13.656 624415.34 8489.25 8527016 233307 115929 249.4100 3405.94 
  плит залізобетонних плоских бетону,  17084.59 2709.27  36998 32.7235 446.87 
бутобето 
ну і залі-
зобет ону 
в 
ділі 
11 КБ6-15-1 Улаштування колон цивіль- 100 м3 7.39 900375.92 124830.45 6653778 761008 922497 1432.4400 10585.73 
  них будівель у металевій залізобет  102978.11 45625.13  337170 547.2600 4044.25 
опалубці она в 
12 КБ6-17-4 Улаштування залізобетонних 100 м3 3.41 1206309.33 28032.28 4113515 275708 95590 1166.2000 3976.74 
  стін і перегородок бетонних залізобет  80852.65 9238.38  31503 111.3006 379.54 
висотою до 3 м, товщиною ону в 
понад 200 мм до 300 мм ділі 
        
13 КБ6-22-3 Улаштування перекриттів 100 м3 27.24 466114.97 12770.66 12696972 1281381 347873 678.5000 18482.34 
  безбалкових товщиною по- залізобет  47040.41 4604.50  125427 55.4895 1511.53 
над 200 мм, на висоті від ону в 
опорної площадки до 6 м ділі 
  Разом прямих витрат по кошторису    53296025 3701800 8489376 52707.59 
        1865626  21425.31 
  Разом прямі витрати   грн. 53296025   
  в тому числі:        
  вартiсть матеріалів, виробів і комплектів   грн. 41104849   
  вартiсть ЕММ   грн. 8489376   
  в т.ч. заробітна плата в ЕММ   грн.  1865626   
  заробітна плата робітників   грн.  3701800   
         4 
167 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_лк 02-002 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
  всього заробітна плата    грн.  5567426   
Загальновиробничі витрати    грн. 3118861    
трудомісткість в загальновиробничих витратах  люд-г     8895.94 
     
заробітна плата в загальновиробничих витратах грн. 1026330 
       
Всього по кошторису грн. 56414886 
Кошторисна трудомісткість    люд-г     83028.84 
Кошторисна заробітна плата    грн.  6593756   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_вр 02-002 
168 
 
 
Додаток 2 
до Настанови (пункт 3.21) 
 
м. Київ (2 черга будівництва, II пусковий комплекс) 
 
(найменування об'єкта будівництва) 
В I Д О М I С Т Ь Р Е С У Р С I В 
до локального кошторисного розрахунку № 02-002 
на 0 цикл "знизу вгору" 
 
     Поточна у тому числі: 
   ціна 
  відпускна трансп. загот. 
№ Шифр ресур- Одиниця за 
Найменування Кількість ціна, складова, складські 
Ч.ч. су виміру одиницю, 
грн. грн. витрати, 
грн. 
грн. 
всього, всього, всього, всього, 
грн. грн. грн. грн. 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
  I. Витрати труда       
1 1 Витрати труда робiтникiв-будiвельникiв люд.год. 52707.59 70.23 - - - 
2  Середнiй розряд робіт, що виконуються робiтниками-будiвельниками розряд 3.50 - - - - 
3 3 Витрати труда робiтникiв, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин люд.год. 21425.31 87.0758 - - - 
4  Середній розряд ланки робітників, зайнятих керуванням та обслуговуван- розряд 5.10 - - - - 
ням машин 
5  Витрати труда робiтникiв, заробiтна плата яких передбачена в загальновиро- люд.год. 8895.94 115.3706 - - - 
бничих витратах 
6  Разом кошторисна трудомiсткiсть люд.год. 83028.84 79.4152 - - - 
7  Середнiй розряд робiт за кошторисом розряд 3.50 - - - - 
  II. Будівельні машини та механiзми      
1 КБМ203-101 Автонавантажувачi, вантажопiдйомнiсть 5 т маш-г 29.23048 532.74 - - - 
     15572    
2 КБМ207-147 Бульдозери, потужнiсть 37 кВт [50 к.с.] маш-г 2615.6312 476.10 - - - 
     1245302    
3 КБМ207-149 Бульдозери, потужнiсть 79 кВт [108 к.с.] маш-г 127.141224 787.36 - - - 
     100106    
4 КБМ214-411 Вiброзаглиблювачi низькочастотнi для заглиблювання паль-оболонок маш-г 602.68 654.01 - - - 
     394159    
1 
169 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_вр 02-002 
1 2 3 4 5 6  7  8  9  
5 КБМ233-261 Верстат трубозгинальний гiдравлiчний маш-г 194.04716  16.89  -  -  - 
 
 3277  
6 КБМ206-248 Екскаватори одноковшеві дизельнi на гусеничному ходу, мiсткiсть ковша маш-г 746.152576 780.46 - - - 
  0,65 м3      
582342 
7 КБМ206-411 Екскаватори одноковшеві електричнi на гусеничному ходу, мiсткiсть маш-г 137.902875 796.95 - - - 
  ковша 2,5 м3      
109902 
8 КБМ202-129 Крани баштовi, вантажопiдйомнiсть 8 т маш-г 4192.35826 334.25 - - - 
     1401296    
9 КБМ202-1244 Крани на гусеничному ходу, вантажопiдйомнiсть 25 т маш-г 1205.36 649.56 - - - 
     782954    
10 КБМ202-1243 Крани на гусеничному ходу, вантажопiдйомнiсть до 16 т маш-г 811.3 556.39 - - - 
     451399    
11 КБМ233-1721 Насос грязьовий, подача 15 м3/год, напiр 50 м маш-г 5387.032 156.27 - - - 
     841831    
12 КБМ233-345 Прес-ножицi комбiнованi маш-г 407.33346 91.40 - - - 
     37230    
13 КБМ204-502 Установка для зварювання ручного дугового [постiйного струму] маш-г 1672.4816 39.93 - - - 
     66782    
14 КБМ214-604 Установки буровi шнекового бурiння для бурiння свердловин пiд палi маш-г 157.3922 456.24 - - - 
  глибиною до 30 м, дiаметр до 600 мм      
71809 
15 КБМ214-1000 Широкозахватний грейфер на базi екскаватора для проходки траншей маш-г 2615.6312 911.98 - - - 
  протифiльтрацiйних завiс      
2385403 
  Разом: грн. - 8489365 - - - 
  III. Механiзований інструмент       
 
1 КБМ270-106 Апарат для газового зварювання i рiзання маш-г 1298.08  
2 КБМ211-101 Баддi, мiсткiсть 2 м3 маш-г 2008.2536   
3 КБМ270-117 Вiбратори глибиннi маш-г 1607.238   
4 КБМ270-116 Вiбратори поверхневi маш-г 964.296   
5 КБМ204-900 Трансформатори зварювальнi з номiнальним зварювальним струмом 315- маш-г 1298.08   
500 А 
Разом вартість ресурсів, спожитих механiзованим інструментом і грн. - 44410 - - - 
врахованих в вартості матеріалів 
IV. Будівельні матерiали, вироби та конструкцiї 
 
2 
170 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_вр 02-002 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 П160-17 Арматура т 136.56 30000.00 30000.00 - - 
     4096800 4096800 - - 
2 П160-17 Арматура т 11.592 32000.00 32000.00 - - 
     370944 370944 - - 
3 П171-1063 Арматурні стрижні т 23.18 30000.00 30000.00 - - 
     695400 695400 - - 
4 С111-1848 Болти будівельні з гайками та шайбами т 0.08866 154698.85 151361.30 304.24 3033.31 
     13716 13420 27 269 
5 С112-25 Бруски обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, тов- м3 1.73792 6828.55 6462.14 232.52 133.89 
  щина 40-75 мм, ІІІ сорт   11867 11231 404 233 
6 С119-1 Бури ложкові, тип БИ119-97А.000 шт 0.85766 13051.14 12783.40 11.84 255.90 
     11193 10964 10 219 
7 С111-253 Вапно будівельне негашене грудкове, сорт 1 т 1.70049 10377.59 9701.39 472.72 203.48 
     17647 16497 804 346 
8 С142-10-2 Вода м3 14.63002 30.03 30.03000 - - 
     439 439 - - 
9 С124-24 Гарячекатана арматурна сталь періодичного профілю, клас А-ІІІ, діаметр т 97.088 34103.63 33159.55 275.38 668.70 
  16-18 мм   3311053 3219394 26736 64923 
10 С112-53 Дошки обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, тов- м3 45.7632 9256.99 8842.96 232.52 181.51 
  щина 25 мм, ІІІ сорт   423629 404682 10641 8306 
11 С112-56 Дошки обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, тов- м3 8.868 11753.93 11290.94 232.52 230.47 
  щина 32,40 мм, ІІ сорт   104234 100128 2062 2044 
12 С112-57 Дошки обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, тов- м3 2.38464 9212.17 8799.02 232.52 180.63 
  щина 32,40 мм, ІІІ сорт   21968 20982 554 431 
13 С112-61 Дошки обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, тов- м3 58.30544 8469.58 8070.99 232.52 166.07 
  щина 44 мм і більше, ІІІ сорт   493823 470583 13557 9683 
14 С111-816 Дріт сталевий низьковуглецевий різного призначення світлий, діаметр 1,1 т 1.594808 58261.29 56843.53 275.38 1142.38 
  мм   92916 90655 439 1822 
15 С111-818-1 Дріт сталевий низьковуглецевий різного призначення світлий, діаметр 4,0 т 0.3932352 28501.35 27667.12 275.38 558.85 
  мм   11208 10880 108 220 
16 С111-1513 Електроди, діаметр 4 мм, марка Э42 т 1.381492 86489.90 84435.13 358.89 1695.88 
     119485 116646 496 2343 
17 С111-1517 Електроди, діаметр 4 мм, марка Э50 т 1.716479 95849.40 93611.11 358.89 1879.40 
     164523 160682 616 3226 
3 
171 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_вр 02-002 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
18 С111-309 Канати прядив'яні просочені т 0.002318 155024.33 151666.67 317.97 3039.69 
     359 352 1 7 
19 С111-324 Кисень технічний газоподібний м3 313.64858 59.44 52.41 5.86 1.17 
     18643 16438 1838 367 
20 С112-8 Лісоматеріали круглі хвойних порід для будівництва, довжина 3-6,5 м, м3 0.500112 6774.67 6371.19 270.64 132.84 
  діаметр 14-24 см   3388 3186 135 66 
21 С1542-31 Мастило універсальне тугоплавке "Консталин", марка УТ-1 т 0.4434 117483.84 114575.16 605.08 2303.60 
     52092 50803 268 1021 
22 С1546-67 Пропан-бутанова суміш т 0.38100966 36608.03 35142.86 747.37 717.80 
     13948 13390 285 273 
23 П171-828 Розчин глинистий м3 3013.4 100.00 100.00 - - 
     301340 301340 - - 
24 С130-606 Рукава гумотканеві напірновсмоктувальні для води тиском 1 МПа [10 м 125.172 80.30 78.31 0.42 1.57 
  кгс/см2], діаметр 16 мм   10051 9802 53 197 
25 С111-1757 Рядно м2 409.68 45.20 44.17 0.14 0.89 
     18518 18096 57 365 
26 П160-27 Стояки інвентарні металеві шт 4.3584 35000.00 35000.00 - - 
     152544 152544 - - 
27 С147-5-14 Стрижнева арматура АТ-ІІІ, діаметр 14 мм 100кг 272.3989839 3421.60 3326.97 27.54 67.09 
    48 932040 906263 7502 18275 
28 С1424-11621 Суміші бетонні готові важкі, клас бетону В15 [М200], крупність заповню- м3 2764.86 2912.39 2034.72 820.56 57.11 
  вача більше 10 до 20 мм   8052351 5625716 2268734 157901 
29 С1424-11612 Суміші бетонні готові важкі, клас бетону В15 [М200], крупність заповню- м3 2304.253 2876.54 1999.58 820.56 56.40 
  вача більше 20 до 40 мм   6628276 4607538 1890778 129960 
30 С1424-11612 Суміші бетонні готові важкі, клас бетону В15 [М200], крупність заповню- м3 2318.0 2876.54 - - - 
  вача більше 20 до 40 мм   6667820    
31 С1424-11600 Суміші бетонні готові важкі, клас бетону В15 [М200], крупність заповню- м3 346.115 2795.01 1919.65 820.56 54.80 
  вача більше 40 мм   967395 664420 284008 18967 
32 С111-1882 Тканина мішкова 10м2 58.566 508.26 495.57 2.72 9.97 
     29767 29024 159 584 
33 С1530-41 Труби напірні з поліетилену низького тиску, тип середній, зовнішній діа- 10м 41.261 223.04 217.54 1.13 4.37 
  метр 25 мм   9203 8976 47 180 
34 С113-576 Труби сталевi обсаднi з короткою трикутною рiзьбою iз сталi групи м 347.7 12143.00 12022.87 29.74 90.39 
  мiцностi Д, виконання Б, зовнiшнiй дiаметр 377 мм, товщина стiнки 12 мм   4222121 4180352 10341 31429 
4 
172 
 
 
Будівельні Технології: Кошторис 8 Онлайн 298_вр 02-002 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
35 С113-2087 Фiксатор пластмасовий одинарний iз защiпкою дiам. 25х2,5 мм шт 1705.0 1020.08 1000.00 0.08 20.00 
     1739236 1705000 136 34100 
36 П160-18 Фіксатори пластмасові шт 28896.0 10.00 10.00 - - 
     288960 288960 - - 
37 П160-18 Фіксатори пластмасові шт 1092.48 1.80 1.80 - - 
     1966 1966 - - 
38 С111-1853-4 Цвяхи будівельні 4,0х120 мм т 2.379322 48828.07 47566.42 304.24 957.41 
     116178 113176 724 2278 
39 С111-175 Цвяхи будівельні з конічною головкою 4,0х100 мм т 0.2789652 50351.08 49011.20 352.60 987.28 
     14046 13672 98 275 
40 П171-298 Шнек шт 0.85766 12100.00 12100.00 - - 
     10378 10378 - - 
41 С1421-9472 Щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 40-70 мм, м3 0.419608 1155.83 522.88 610.29 22.66 
  марка М400   485 219 256 10 
42 П160-26 Щити опалубки металеві т 0.69466 34000.00 34000.00 - - 
     23618 23618 - - 
43 С123-514-У Щити опалубки, ширина 300-750 мм, товщина 25 мм м2 2101.0192 380.30 367.50 5.34 7.46 
     799018 772125 11219 15674 
44 С123-515-У Щити опалубки, ширина 300-750 мм, товщина 40 мм м2 49.1616 525.63 507.70 7.62 10.31 
     25841 24959 375 507 
  Разом: грн. - 41060428 29352639 4533469 506500 
Підсумкові показники 
  Кошторисна трудомісткість (I) люд.год. 83028.84 6593752 - - - 
Будівельні машини та механiзми (II) грн. - 8489365 - - - 
Будівельні матерiали, вироби та конструкцiї (III+IV) грн. - 41104838 - - - 
Поточні ціни матеріальних ресурсів прийняті станом на 25 жовтня 2023 р. 
Склав   
[посада, підпис (ініціали, прізвище)] 
Перевірив   
[посада, підпис (ініціали, прізвище)] 
173 
 
 
 Обсяг робіт Витрати Витрати Тривал. Кількість Чисельн. Дні роботи 
Склад 
Найменування робіт Од. праці, праці, робіт, змін роботи прац. у 
Кільк бригади 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85 90 95 100 105 110 115 120 125 130 
вим. люд.год люд.зм дні на добу зміні 
Розроблення грунту з 1000                               
навантаженням на 3.096 8 1 1 1  1 1 1 
автомобілі-самоскиди м3 
 
Улаштування балок 
100м3 1.656 2093 262  15 10 17                              
9 
фундаментних  
 
Улаштування траншей 100м3 23.18 5127 641  30  21   11                            
 
Виготовлення                                 
арматурних каркасів 1т 231.8 4165 521 30  17 9 
паль      
Установлення арма- 1075 30  36   18                           
турних каркасів 1т 231.8 2572 322 30 11 6 
паль  
Бетонування шпунту 1м3 2318 1854 232 30 2 8 31 4                           
1000                                
Розроблення грунту 21.11 334 42 20 2 1 
м3 
Улаштування фун- 100                                
1.365 3406 426 80 5 3 
даментних плит м3     
100                            
Улаштування колон 739 10585 1323 80  17  9  
м3 
4556 80 56 28 
Улаштування залі- 100                           
341 3976 497 80 6 181 3 
зобетонних стін м3 
Улаштування перек- 100                            
2724 18482 2310 80 29 15 
риттів м3 
 
 
 
Таблиця 1 Варіант 2 
174 
 
 
Таблиця 2 Варіант 1 
 
 Обсяг робіт Витрати Витрати Тривал. Кількість змін  Чисельн. Дні роботи 
Найменування робіт Од. праці, праці, робіт, роботи на до- Склад бригади прац. у 
Кільк 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 
вим. люд.год люд.зм дні бу зміні 
Улаштування паль (шпунт + 
м3 1582 6529 816  30 1  27   14 1               
колони)  
Улаштування балок 
м3 165.6 2093 262  20 10  13   7                
фундаментних 
Розробка котловану м3 21110 260 33  30  2 1   1                
Улаштування плит перекриття,                    
1т 3632 9057 1132 30 38 19 
фундаменту 30 28 14 
Улаштування стін і перегородок 1т 341 3976 497  30 17  9               
175 
 
СПИСОК ВИКОРОСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Технологія “Стіна в ґрунті” URL: 
https://medium.com/@spib2014/%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%B 
E%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B
D%D0%B0-%D0%B2-%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%96-
d81a1ab7b2e6 
2. Технологія зведення споруд методом «стіна в ґрунті» URL: 
https://studopedia.com.ua/1_276322_tehnologiya-zvedennya-sporud-metodom- stina-v-
runti.html 
3. Зведення підземних споруд способом опускного колодязя URL: 
https://ua.waykun.com/articles/zvedennja-pidzemnih-sporud-sposobom- opusknogo.php 
4. Технологія JET-GROUTING. (струйна цементація) URL: 
https://medium.com/@spib2014/%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%B 
E%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F-jet-grouting-ce82247c74da 
5. Навчальний посібник з навчальної дисципліни “Технологія 
спеціальних робіт” [Текст]. - введ. 2020-12-12. – Дніпро: ДНУЗТ, 2020. – 432с. 
6. Лекція 12. Улаштування нульових циклів за технологією "top-down"- 
https://lider.ust.edu.ua/mod/lesson/view.php?id=47086&pageid=144596 
7. ДБН А.2.1-1-2008 Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Ви-
шукування. Інженерні вишукування для будівництва 
8. ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних 
об`єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування. 
9. ДБН В.1.1-12:2014 Будівництво в сейсмічних районах України 
10. ДБН В.1.2-14:2018 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних 
об’єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки бу-
дівель і споруд. 
11. ДСТУ 8855:2019 Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків 
12. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідли-
вих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія 
13. Рідка гума ручного нанесення для гідроізоляції [Електронний ресурс] 
https://tdp.org.ua/ridka-guma-ruchnogo-nanesennya-dlya-gidroizolyaci%D1%97/. 
 176 
14. ДСТУ-Н Б В.2.6-203:2015 Настанова з виконання робіт при виготовленні та 
монтажі будівельних конструкцій. – Введено вперше; введ. 2016-04-01. Київ, Мін-
регіонбуд України, 2016. 62 с. 
15. ДБН В.1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві [Текст]. – На зміну СНиП 
3.01.03-84; введ. 2010-01-21. Київ, Мінрегіонбуд України, 2010. 70с. 
16. ДСТУ-Н Б В.2.1-29:2014 Настанова щодо проектування і влаштування загли-
блених споруд способом "Стіна в ґрунті". – Введено вперше; введ. 2015- 01-01. Ки-
їв, Мінрегіонбуд України, 2014. 53 с. 
17. ДСТУ-Н Б В.2.6-205:2015 Настанова з проектування монолітних бетонних і 
залізобетонних конструкцій будівель та споруд. – Введено вперше; введ. 2016-01-
01. Київ, Мінрегіонбуд України, 2015. 28 с. 
18. ДСТУ Н Б В.2.1-32:2014 Настанова з проектування котлованів для улашту-
вання фундаментів і заглиблених споруд. – Введено вперше; введ. 2015- 10-01. Київ, 
Мінрегіонбуд України, 2015. 103 с 
19. ДСТУ 3760:2019 Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загаль-
ні технічні умови. – На зміну ДСТУ 3760:2006; введ. 2019-08-01. Київ, Мінрегіон-
буд. 2019. 21 с. 
20. Технологія зведення споруд методом «стіна в ґрунті» [Електронний ресурс] 
https://studopedia.com.ua/1_276322_tehnologiya-zvedennya-sporud- 
metodom-stina-v-runti.html. 
21. Навчальний посібник. Сучасні методи влаштування паль та шпунтових ого-
роджень, О. В. Якименко. – Харків, 2020. – 119 с. 
22. Монтаж опалубки стін [Електронний ресурс] https://bud 
info.net.ua/budivnytstvo/betonni-roboty/montazh-opalubky-stin/. 
23. Арматурні роботи [Електронний ресурс] 
https://studopedia.su/10_54196_armaturni-roboti.html. 
24. НПАОП 45.2-7.02-12 (ДБН А.3.2-2-2009) Система стандартів безпеки праці. 
Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення. – На зміну 
СНиП ІІІ-4-80**; Введ. 01.04.2012. Київ, Мінрегіонбуд України, 2012. 94 с.. 
25. ДСТУ Б В.2.8-43:2011 Огородження інвентарні будівельних майданчиків та 
ділянок. Виконання будівельно-монтажних робіт. Технічні умови (ГОСТ 23407-78, 
MOD) [Текст]. - Чинний від 2012-12-01. - К. : Мінрегіон України, 2012. - 9 с. 
 177 
26. ДСТУ EN ISO 7010 2019 Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареє-
стровані знаки безпеки [Текст]. - Чинний від 2010-07-01. - К.: Технічний комітет 
«Пожежна безпека та протипожежна техніка», 2010. - 31 с. 
27. ДСТУ Б А.3.2-15:2011. Норми освітлення будівельних майданчиків (ГОСТ 
12.1.046-85, MOD) [Текст]. - Чинний від 2012-12-01. - К. : Науково- 
технічний комітет «Будстандарт», 2012. - 31 с. 
28. НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні [Текст]. - Чинний 
від 2021-01-22. - К. : Міністерство внутрішніх справ (МВС), 2021. - 73 с. 
29. НПАОП 0.00-2.01-05 (НПАОП 0.00-8.24-05) Перелік робіт з підвищеною не-
безпекою. – Наказ Держнаглядохоронпраці України від 26.01.05 №15 Зареєстровані 
Мінюсті 15.02.2005р. 
 30. Згідно наказу Кабінету Міністрів України від 09 березня 2022 р. № 441 
«Про затвердження порядків надання домедичної допомоги: - 
https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-09032022-- 441-pro-
zatverdzhennja-porjadkiv-nadannja-domedichnoi-dopomogi-osobam-pri- nevidkladnih-
stanah 
31. ДСТУ Б В.2.7-214:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення міц-
ності за контрольними зразками