1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Магістр
  4. 192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6118
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorКоновал , Володимир Миколайович-
dc.contributor.authorПавлюк, Руслан Юрійович-
dc.date.accessioned2025-11-20T07:46:16Z-
dc.date.available2025-11-20T07:46:16Z-
dc.date.issued2025-01-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6118-
dc.description.abstractАктуальність теми наукової роботи з дослідження та проєктування укриттів в Україні є надзвичайно високою з огляду на специфічні умови життя в країні. По-перше, Україна стикається з постійною військовою загрозою через тривалий конфлікт на сході країни. У таких умовах безпека цивільного населення стає пріоритетним завданням. Проєктування укриттів, що здатні захистити людей від обстрілів, бомбових ударів та інших військових дій, є нагальною потребою. Це включає не лише створення нових укриттів, але й адаптацію існуючих споруд для використання в якості захисних приміщень. По-друге, техногенні катастрофи, такі як вибухи на промислових підприємствах або витоки небезпечних хімічних речовин, створюють додаткові ризики для населення. Україна має велику кількість промислових зон, де такі інциденти можуть мати серйозні наслідки. Укриття, що можуть забезпечити тимчасовий захист та убезпечення людей від небезпечних впливів, є надзвичайно важливими. Дослідження та розробка укриттів, що можуть бути швидко розгорнуті або інтегровані в існуючу інфраструктуру, є актуальним завданням. Епідемії та пандемії також додають актуальності темі дослідження укриттів. Пандемія COVID-19 показала, що укриття можуть використовуватися для ізоляції та захисту населення від поширення інфекцій. Вивчення того, як укриття можуть бути оптимізовані для таких цілей, включаючи забезпечення вентиляції та можливість дезінфекції, є важливим завданням. Укриття можуть забезпечити безпечні умови для ізоляції інфікованих осіб або для розміщення медичного персоналу. Глобальні зміни клімату також не обходять Україну. Збільшення частоти природних катастроф, таких як повені, сильні шторми та інші екстремальні погодні явища, підвищують необхідність у створенні ефективних укриттів. Укриття можуть стати життєво важливими під час таких подій, забезпечуючи безпеку та збереження життя людей. У цьому контексті, дослідження нових матеріалів та конструкцій для укриттів, що можуть витримувати екстремальні умови, є надзвичайно важливим завданням. Розвиток новітніх технологій дозволяє створювати більш ефективні та зручні укриття. Це включає використання нових матеріалів, автоматизованих систем управління життєзабезпеченням та інтеграцію укриттів в міське середовище. В умовах зростання населення міст та збільшення навантаження на інфраструктуру, укриття можуть стати невід'ємною частиною міського планування. Таким чином, дослідження та проєктування укриттів в Україні є необхідними для підвищення рівня готовності до різних видів надзвичайних ситуацій та забезпечення безпеки населення. Це завдання має велике значення як з точки зору науки, так і практичної реалізації, оскільки здатність ефективно захистити людей відuk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectзахисні спорудиuk_UA
dc.subjectтехніко-економічне обґрунтуванняuk_UA
dc.subjectтехнологічні рішенняuk_UA
dc.subjectбудівництвоuk_UA
dc.subjectпроектування спорудuk_UA
dc.titleОбґрунтування техніко-економічних та технологічних рішень при зведенні захисних споруд соціального захисту, м. Сумиuk_UA
dc.typeMaster Thesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Magisterska robota Pavlyuk.pdf
  Restricted Access		6.9 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
Міністерство освіти і науки України 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра промислового і цивільного будівництва 
 
 
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ» 
Завідувач кафедри ПЦБ 
к.т.н., доцент Сергій ПРЯНИК 
 
« »  2025 р. 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
магістр 
(освітній рівень) 
 
на тему: 
 
«ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА 
ТЕХНОЛОГІЧНХ РІШЕНЬ ПРИ ЗВЕДЕННІ ЗАХИСНИХ СПОРУД 
СОЦІАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ М. СУМИ » 
 
Виконав: здобувач вищої освіти 2 курсу групи МГБ-304 
спеціальності 192 - Будівництво 
та цивільна інженерія 
 
                          Руслан ПАВЛЮК 
(підпис) (прізвище, ініціали) 
 
 
Керівник кваліфікаційної роботи магістра 
 д.т.н., доцент Володимир КОНОВАЛ    
(науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис) 
 
 
Рецензент кваліфікаційної роботи магістра 
 
(посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис) 
 
Черкаси 2025 
  
ЗМІСТ 
РОЗДІЛ 1 ........................................................................................................ 3 
1.1 Актуальність теми .......................................................................... 3 
1.2. Класифікація сховищ . Вимоги ДБН ................................................ 4 
1.2.1 Класифікація захисних споруд по ступені захисту .................. 5 
1.2.2 Класифікація сховищ по розміщенню ....................................... 5 
1.2.3 Вимоги ДБН .................................................................................. 6 
1.3 Світова та вітчизняна практика будівництва сховищ ..................... 9 
1.3.1 Швейцарія ..................................................................................... 9 
1.3.2 Сінгапур ...................................................................................... 11 
1.3.4 Ізраїль ........................................................................................ 15 
1.3.4 Україна ...................................................................................... 16 
РОЗДІЛ 2 ...................................................................................................... 17 
2.1 Дослідження озброєнь різних країн ................................................ 17 
2.2 Вибух. Загальні відомості ........................................................... 26 
2.2.1 Явище вибуху ............................................................................. 26 
2.2.2 Вплив та використання .............................................................. 29 
2.3 Руйнування споруд ........................................................................... 31 
РОЗДІЛ 3 ...................................................................................................... 46 
3.1 Концепція сховища ........................................................................... 46 
3.2.Варіанти планування та розміщення............................................... 48 
3.3 Пропозиція способів інтеграції проєкту укриття в існуючі проєкти 
багатоповерхових будинків .............................................................................. 52 
3.4 Визначення типу озброєння з максимальною руйнівною силою 54 
3.5 Розрахунок впливу вибуху на конструкцію ................................... 59 
3.6 Збір навантажень ............................................................................... 65 
3.6.1 Постійні навантаження .............................................................. 66 
3.6.2 Тимчасові навантаження ........................................................... 70 
3.7 Розрахунок фундаменту під сховище ........................................ 72 
1 
 
  
3.8 Рекомендації щодо проєктного положення об’єкту, та його 
конструктивних особливостей ......................................................................... 75 
РОЗДІЛ 4 ...................................................................................................... 77 
4.1 Дослідження зміни міцності бетону при додаванні різних 
пластифікаторів ................................................................................................. 77 
4.2 Характеристики досліджуваних пластифікаторів ......................... 79 
4.3 Процес замішування розчину та вкладання його в форми. .......... 84 
4.4 Визначення міцності бетону ............................................................ 88 
РОЗДІЛ 5 ...................................................................................................... 91 
5.1 Технологія влаштування каркасу ............................................... 91 
5.2 Машини і обладнання для роботи з бетоном ............................ 97 
5.3 Техніка безпеки .......................................................................... 100 
РОЗДІЛ 6 .................................................................................................... 101 
6.1 Економічна доцільність .................................................................. 101 
6.2 Влаштування стін сховища ............................................................ 101 
6.3 Влаштування плити перекриття .................................................... 106 
6.4 Влаштування даху ........................................................................... 112 
6.5 Розрахунок конструкцій в початковому варіанті планування. .. 118 
ВИСНОВКИ .............................................................................................. 133 
Список джерел ........................................................................................... 135 
 
 
 
 
 
 
 
2 
 
  
РОЗДІЛ 1 
1.1 Актуальність теми 
Актуальність теми наукової роботи з дослідження та проєктування 
укриттів в Україні є надзвичайно високою з огляду на специфічні умови життя 
в країні. По-перше, Україна стикається з постійною військовою загрозою через 
тривалий конфлікт на сході країни. У таких умовах безпека цивільного 
населення стає пріоритетним завданням. Проєктування укриттів, що здатні 
захистити людей від обстрілів, бомбових ударів та інших військових дій, є 
нагальною потребою. Це включає не лише створення нових укриттів, але й 
адаптацію існуючих споруд для використання в якості захисних приміщень.                       
По-друге, техногенні катастрофи, такі як вибухи на промислових 
підприємствах або витоки небезпечних хімічних речовин, створюють 
додаткові ризики для населення. Україна має велику кількість промислових 
зон, де такі інциденти можуть мати серйозні наслідки. Укриття, що можуть 
забезпечити тимчасовий захист та убезпечення людей від небезпечних 
впливів, є надзвичайно важливими. Дослідження та розробка укриттів, що 
можуть бути швидко розгорнуті або інтегровані в існуючу інфраструктуру, є 
актуальним завданням. 
Епідемії та пандемії також додають актуальності темі дослідження 
укриттів. Пандемія COVID-19 показала, що укриття можуть 
використовуватися для ізоляції та захисту населення від поширення інфекцій. 
Вивчення того, як укриття можуть бути оптимізовані для таких цілей, 
включаючи забезпечення вентиляції та можливість дезінфекції, є важливим 
завданням. Укриття можуть забезпечити безпечні умови для ізоляції 
інфікованих осіб або для розміщення медичного персоналу. 
Глобальні зміни клімату також не обходять Україну. Збільшення частоти 
природних катастроф, таких як повені, сильні шторми та інші екстремальні 
погодні явища, підвищують необхідність у створенні ефективних укриттів. 
Укриття можуть стати життєво важливими під час таких подій, забезпечуючи 
безпеку та збереження життя людей. У цьому контексті, дослідження нових 
матеріалів та конструкцій для укриттів, що можуть витримувати екстремальні 
умови, є надзвичайно важливим завданням. 
Розвиток новітніх технологій дозволяє створювати більш ефективні та 
зручні укриття. Це включає використання нових матеріалів, автоматизованих 
систем управління життєзабезпеченням та інтеграцію укриттів в міське 
середовище. В умовах зростання населення міст та збільшення навантаження 
3 
 
  
на інфраструктуру, укриття можуть стати невід'ємною частиною міського 
планування. 
Таким чином, дослідження та проєктування укриттів в Україні є 
необхідними для підвищення рівня готовності до різних видів надзвичайних 
ситуацій та забезпечення безпеки населення. Це завдання має велике значення 
як з точки зору науки, так і практичної реалізації, оскільки здатність ефективно 
захистити людей від небезпек є одним з ключових аспектів стабільного 
розвитку суспільства. 
1.2. Класифікація сховищ . Вимоги ДБН 
Вживаючи узагальнений термін ‟бомбосховище” мало хто розуміє що в 
дійсності він означає і які бувають його різновиди. 
Бомбосховище – це об'єкт цивільної оборони, який також є захисною 
спорудою і призначений для захисту людей від авіаційних бомб , ракет та 
артилерійських снарядів, уламків зруйнованих споруд та дії отруйних газів. 
Бомбосховища поділяють на: 
Найпростіше укриття  
Це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, або 
інша будівля підземного простору. Ці укриття призначені для тимчасового 
перебування людей із забезпечення захисту від комбінованого впливу 
небезпечних чинників та засобів ураження протягом спеціального періоду. 
Швидкоспоруджувана захисна споруда 
Споруда, що зводиться в особливий період нарощування фонду 
захисних споруд та за короткий час зі спеціальних конструкцій , вимоги до 
яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами; 
Сховища.   
Це герметична споруда, створена для захисту людей. Умови в сховища 
такі, що вони виключають вплив небезпечних факторів, які можуть виникнути 
внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, на 
протязі певного часу. 
Протирадіаційне укриття.  
Це негерметична споруда, призначена для захисту людей від 
іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії 
звичайних засобів ураження. 
Споруди подвійного призначення.  
4 
 
  
Це наземні або підземні споруди або окремі їх частини, призначені для 
використання за основним функціональним призначенням. Вони можуть 
використовуватися як для захисту населення, так і для тимчасового 
перебування людей, створюючи відповідні умови. 
1.2.1 Класифікація захисних споруд по ступені захисту 
Бомбосховища I категорії: захист від усіх видів впливів засобів нападу з 
повітря, в тому числі від прямого попадання важких фугасних бомб. Зазвичай 
будуються з розрахунком на бомби 100—250 кг; 
Бомбосховища II категорії — огороджувальні від ударної хвилі, осколкової і 
отруйної дії, обвалення будівель, пожеж; не розраховане на пряме попадання 
бомби; 
Сховища хімічного захисту, в тому числі протигазові (захисні) кімнати і 
хімпалатки. 
1.2.2 Класифікація сховищ по розміщенню 
Вбудовані сховища. 
 Індивідуальні захищені приміщення, що відповідають вимогам до 
сховищ, можуть розташовуватися як у підвальних, так і в надземних 
приміщеннях, особливо підходять для великих споруд із 
залізобетонним несучим каркасом. Цей вид сховища стикається з 
деяким типовими труднощами, такими як неможливість створення 
міцних огороджувальних конструкцій, проблеми з герметизацією та 
переміщенням транзитних інженерних мереж, а також з організацію 
евакуаційних виходів. Цей тип сховища є одним із найскладнішим у 
реалізації, але за певних умов може стати найбільш економічним 
рішенням. 
Окремо розташовані підземні сховища.  
Найефективніший тип сховища, який забезпечує оптимальний рівень 
безпеки, ідеально підходять для споруд з прилеглою земельною ділянкою, де 
може бути розміщене сховище. Типові труднощі включають обов'язкову 
наявність  достатньої площі ділянки для забезпечення відступів від сховища, 
забезпечення наявності інженерних мереж у плямі сховища та можлива 
наявність високого рівня ґрунтових вод. 
5 
 
  
Окремо розташовані надземні та напівзаглиблені сховища.  
Сховища, які розташовані окремо над землею або частково занурені в 
ґрунт, представляють оптимальне рішення для ділянок з високим рівнем 
ґрунтових вод та із значним ухилом. Цей варіант ідеально підходить для 
споруд, які мають достатню площу прилеглої земельної ділянки, на якій можна 
розмістити сховище. Труднощі включають обов'язкову наявність  достатньої 
площі ділянки для забезпечення відступів від сховища, забезпечення наявності 
інженерних мереж у плямі сховища 
1.2.3 Вимоги ДБН 
Для проєктування захисних споруд станом на початок 2024 року 
використовують ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту. Зі 
Зміною № 1"[10] 
Нижче наведено деякі пункти з даного ДБНу яких важливо 
дотримуватись при проєктуванні описуваного об’єкту. 
5. Загальні положення 
5.1 Захисні споруди цивільного захисту (далі – захисні споруди) та 
споруди подвійного призначення (далі – СПП) проектуються та будуються 
таким чином, щоб протягом певного часу (до 48 годин) створити належні 
умови для перебування людей, що підлягають укриттю, та забезпечити 
відповідний ступінь їх захисту від прогнозованих впливів небезпечних чинників, 
які можуть виникнути як складова частина небезпечних явищ надзвичайної 
ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів. 
5.3 З метою раціонального використання захисних споруд поза  межами 
періоду дії надзвичайних ситуацій, воєнних (бойових) дій та терористичних 
актів в житлових будинках та будівлях громадського призначення, у тому 
числі закладах освіти та закладах охорони здоров’я рекомендується 
проектувати СПП, які: - призначені для використання за основним 
функціональним призначенням з метою забезпечення суспільних або 
господарських потреб (основне функціональне призначення); - мають захисні 
властивості сховищ або ПРУ та спроектовані, побудовані або пристосовані 
таким чином, щоб забезпечити умови для тимчасового перебування людей, що 
підлягають укриттю, під час дії надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій 
та терористичних актів. СПП мають одночасно задовольняти вимоги, 
встановлені будівельними нормами відповідно до обох функціональних 
призначень таких споруд 
6. Розміщення захисних споруд та споруд подвійного призначення 
6 
 
  
6.1 Захисні споруди та СПП відносно оточуючої забудови, 
проектуються окремо розташованими, прибудованими та вбудованими.  
6.2 Прибудовані і вбудовані захисні споруди та СПП проектуються у 
підземних, цокольних та підвальних поверхах.  
6.3 Окремо розташовані захисні споруди та СПП відносно планувальної 
позначки землі проектуються заглибленими або частково заглибленими (за 
умови забезпечення встановлених показників їх захисних властивостей).  
При виборі способу розміщення відносно планувальної позначки землі 
слід враховувати геологічні, гідрогеологічні та інші умови.  
6.4 У разі розташування захисних споруд та СПП або їх частин вище 
планувальної позначки землі, досягнення такими спорудами встановлених 
показників їх захисних властивостей може забезпечуватися з використанням 
таких методів:  
- обвалування ґрунтом;  
- влаштування захисних екранів; 
- використання багатошарових будівельних конструкцій.  
Для додаткового підвищення захисних властивостей допускається 
використання таких методів:  
- додаткового обкладення бетонними (залізобетонними) будівельними 
конструкціями (виробами);  
- встановлення габіонів, наповнених сипучими матеріалами; 
- обкладання таких споруд мішками з сипучими матеріалами, за умов 
забезпечення їх надійної фіксації та цілісності.  
Забороняється використання для обвалування та для інших методів 
збільшення захисних властивостей застосування суміші фракцій щебню, 
гальки та каміння. 
7. Об’ємно-планувальні рішення 
7.1.4 Ширина (у просвіті) коридорів, пандусів в середині захисних споруд 
та СПП, що використовуються для евакуації, у тому числі МГН, має бути: - 
не менше ніж 1,8 м – при новому будівництві. 
7.1.5 Висоту приміщень (від відмітки підлоги до низу перекриття 
(покриття)захисних споруд та СПП при новому будівництві слід приймати не 
менше ніж 2,5 м. 
7 
 
  
7.1.6 В сховищах та СПП із захисними властивостями сховищ при 
висоті приміщень до 2,9 м слід передбачати розташування дворівневих 
металевих ліжок, а при висоті понад 2,9 м – трирівневих.  
7.1.7 Ширина просвіту внутрішніх дверей в приміщеннях має бути не 
менше ніж 0,9 м. Ширина однієї стулки двостулкових дверей в просвіті має 
бути не менше ніж 0,9 м. Двері рекомендується облаштовувати ручкою 
важільного типу. Двері до приміщень, а також міжкоридорні двері, повинні 
бути без порогів (крім дверей до технічних приміщень – щитової, 
вентиляційної тощо). У разі технічної необхідності влаштування порогів 
такі пороги повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-40. 
7.1.8 Двері в основному приміщенні для укриття необхідно проєктувати 
з відчиненням назовні. 
7.2.1.2 Слід передбачати наступні основні приміщення у сховищах та 
СПП із захисними властивостями сховищ: - основне приміщення для укриття; 
- приміщення/зона санітарного посту; 
7.2.1.5 Допускається не передбачати фільтровентиляційне приміщення 
і розміщувати фільтровентиляційне обладнання в основному приміщенні для 
укриття у сховищах та СПП із захисними властивостями сховищ місткістю 
менше ніж 150 осіб. У такому разі використовуються вентилятори, що 
обладнано глушниками звуку. 
7.3. Основне приміщення для укриття 
7.3.1 Норми мінімальної площі на одну особу, що підлягає укриттю в  
основному приміщенні для укриття захисних споруд та СПП, наведено у 
Додатку Б. В норму мінімальної площі на одну особу, що підлягає укриттю в 
основному приміщенні, не входять площі інших приміщень, коридорів тощо. 
Дозволяється збільшувати площу на одну особу з урахуванням планувальних 
рішень, розташування меблів, забезпечення додаткових вимог щодо 
інклюзивності відповідно до вимог ДБН В.2.2-40. 
7.4. Санітарно-гігієнічні приміщення 
7.4.4 При новому будівництві захисних споруд та СПП обов’язковим є 
влаштування мінімум одного універсального санітарно-гігієнічного 
приміщення відповідно до вимог ДБН В.2.2-40 (одне таке приміщення на кожні 
200 осіб) 
8 
 
  
1.3 Світова та вітчизняна практика будівництва сховищ 
Широкого розповсюдження поняття бомбосховище набуло в період 
Другої світової війни, саме тоді спочатку в Європі , а згодом і по всьому світу 
почали масово зводити захисні споруди , або обладнувати під них існуючі 
підвали й інші приміщення. Крім спеціально побудованих захисних споруд , 
або облаштованих приміщень в багатьох великих містах як бомбосховища 
використовувалися приміщення метрополітену. 
Після закінчення Другої світової війни багато країн побоюючись нової 
війни,  для забезпечення максимального захисті свого населення роками 
виділяли фінанси та ресурси для проєктування і зведення нових досконаліших 
сховищ які мають більшу міцність та вміщує більшу кількість людей. 
З роками з’являлись нові технології і технічні можливості в будівництві, 
що повпливало і на спорудження сховищ, таким чином за близько вісімдесят 
років було удосконалено проєкти укриттів проєктувальниками та інженерами 
різних країн. Нижче наведені аналоги сховищ та укриттів , які розроблялися і 
були втілені в деяких країнах , на дані приклади ми і будемо спиратись при 
втіленні нашого проєку. Маючи доступ до світових практик в цій темі  та 
проаналізувавши аналоги ми отримали чітке уявлення як має виглядати 
надійне та безпечне укриття . 
1.3.1 Швейцарія 
У 60-ті роки ХХ століття, під час Холодної війни, Швейцарія стала 
однією з перших країн, яка вирішила вжити заходів для захисту свого 
населення від можливої ядерної атаки. Вони прийняли закон, що передбачав 
обов'язкове будівництво ядерних бункерів на державному рівні. Згідно з цим 
законодавством, власники будинків або житлових споруд з більш ніж вісьмома 
кімнатами зобов'язувалися відводити частину своєї площі під будівництво 
бункерів, які мали стати сховищем у разі ядерної атаки. Проте обов’язок із 
будівництва ядерних бункерів виконувався насамперед муніципалітетами 
кантонів за рахунок відмови від виконання цього обов’язку приватними 
забудовниками та сплати ними компенсації. 
У жовтні 2012 року Федеральні збори Швейцарії оновили цей закон про 
систему цивільної безпеки, захисту та служби підтримки. Тепер він 
передбачав обов'язок будівництва укриттів під час будівництва будинків, 
житлових споруд та лікарень. Проте, особи, які здійснювали будівництво, 
мали право відмовитись від цього обов'язку, якщо сплатили компенсацію у 
розмірі 800 швейцарських франків. Ці кошти використовувалися для зведення 
нових укриттів або інших заходів цивільної безпеки. 
9 
 
  
Таким чином, завдяки дієвому законодавству, Швейцарія забезпечила 
своє населення укриттям у разі загрози війни або інших надзвичайних 
ситуацій, забезпечуючи їхню безпеку та захист. 
Одним з прикладів такого сховища є тунель Зоненберґ, при будівництві 
якого інженери надихались досвідом британців. 
Цей унікальний бункер в Швейцарії - результат уважної роботи і 
витончених інженерних рішень. Він служить як символ нейтралітету країни та 
готовності до захисту свого населення від будь-якої небезпеки, у тому числі і 
від можливої ядерної атаки. У порівнянні з лондонськими метро-тунелями, які 
використовувалися під час Другої світової війни для бомбосховищ, цей бункер 
вражає своїми розмірами та функціональністю. 
Зоненберґ має вражаючі технічні характеристики: його двері важать 350 
тон кожна, і сам бункер здатний витримати вибух мегатонної бомби на 
відстані близько кілометра. Всередині бункера знаходяться приміщення для 
проживання(рис.1.1), командний пункт, дитяча зона (рис.1.2) , лікарня з 
операційною кімнатою (рис.1.3) , їдальня (рис.1.4) і навіть в'язниця, що 
свідчить про готовність до будь-яких можливих сценаріїв. 
  
Рис. 1.1 Приміщення для Рис. 1.2 Дитяча зона 
проживання 
 
  
Рис. 1.3 Лікарня Рис. 1.4 Їдальня 
10 
 
  
Бункер має багато входів та виходів(рис.1.5) які ведуть до різних частин 
міста, щоб населення мало можливість в будь якому місці отримати доступ до 
укриття. 
 
 
Рис. 1.5 Вихід з укриття 
Швейцарці також відомі своєю винахідливістю щодо системи 
життєзабезпечення у бункерах. Вони розробили фільтри, які забезпечують 
кожному з 20 000 мешканців 192 кубометри нерадіоактивного повітря 
щоденно. У всьому цьому бачиться не просто технічна досконалість, але й 
глибоке прагнення забезпечити безпеку та комфорт для свого населення у 
випадку кризових ситуацій. 
Швейцарія залишається вірною своїм принципам нейтралітету і 
готовності до будь-яких можливих загроз. Навіть після завершення Холодної 
війни вони продовжують будувати та підтримувати мережу бомбосховищ, 
демонструючи свою віру в необхідність захисту свого населення. 
1.3.2 Сінгапур 
Законодавство Сінгапуру встановлює декілька видів обов’язкових для 
містобудування укриттів: 
 приватні/домашні укриття; 
 поверхові укриття; 
 громадські укриття; 
 імпровізовані укриття. 
11 
 
  
Законодавство Сінгапуру передбачає обов'язок забезпечення укриття для 
мешканців у випадку надзвичайних ситуацій, таких як напад або надзвичайний 
стан. Ці укриття можуть бути як приватними (розташовані в межах квартир) або 
поверховими (розташовані на певному поверсі багатоквартирного будинку). 
Замість того, щоб відводити площу під укриття в кожній окремій квартирі, 
закон дозволяє забезпечувати укриття на одному з поверхів будинку для всіх 
мешканців. 
   Невиконання цього обов'язку, як встановлено законом, може призвести 
до накладення штрафу в розмірі $5,000 та штрафу у розмірі $250 за кожен день 
порушення. Громадські укриття, доступні для будь-яких осіб під час 
надзвичайних ситуацій, мають будуватися на вимогу комісара з цивільного 
захисту. Імпровізовані укриття, які також визнаються законом, повинні бути 
розміщені в будівлях на підставі рішення комісара. 
   За недбале утримання громадських та імпровізованих укриттів у 
належному стані передбачена матеріальна відповідальність, включаючи штраф 
у розмірі $10,000 та штраф у розмірі $500 за кожен день продовження 
порушення. Такі заходи мають на меті забезпечити безпеку населення у 
випадку надзвичайних обставин. 
   В мирний час приватні укриття  можуть використовуватись як кладова, 
або невеликий гардероб(рис.1.6) . Таке укриття має броньовані двері які легко 
помітити якщо звернути увагу на вентиляційне обладнання в стіні над 
дверима(рис.1.7) , хоча в повсякденному життя вхід в нього не привертає увагу 
та легко вписується в будь який інтер’єр (рис.1.8-1.9). В різних плануваннях 
квартир , укриття знаходиться в інших місцях, але завжди зі швидким доступом 
до нього(рис.1.10-1.11) 
 
 
  
Рис. 1.6 Використання укриття в Рис. 1.7 Вентиляційне обладнання 
мирний час  
12 
 
  
  
Рис. 1.8 Вхід у сховище Рис. 1.9 Вхід у сховище 
 
  
Рис. 1.10 Розміщення сховища Рис. 1.11 Розміщення сховища 
 
1.3.3 Фінляндія 
У Фінляндії Міністерство внутрішніх справ відповідає за будівництво та 
утримання бомбосховищ та інших цивільно-захисних укриттів. Забудовники 
приватних осель з площею понад 1 200 м² та об’єктів розміром більш ніж 3 000 
м² також несуть відповідальність за ці об’єкти. Інспектори з пожежної безпеки 
проводять планові перевірки експлуатованих укриттів, а будь-які виявлені 
недоліки повинні бути виправлені негайно. 
Багатоквартирні будинки часто мають бомбосховища, які мешканці 
використовують як склади. Закон встановлює строк 72 години для звільнення 
цих приміщень від зайвих речей у разі надзвичайного стану, а також 2 години 
для вивезення зайвого майна з бомбосховищ. 
   Дотримання положень Акту з цивільної оборони 1958 року в Фінляндії 
дозволило побудувати підземні житлові квартали та торговельно-розважальні 
центри, які можуть забезпечити порятунок для кожного жителя країни у 
випадку надзвичайних ситуацій, таких як ядерні удари або стихійні лиха. 
13 
 
  
Фінляндія досить незвично підійшла до питання захисту населення  
через видовжену форму , та географічне положення , країна має дуже довгий , 
майже 40% від загальної довжини , кордон з росією, яка веде агресивну 
політику відносно сусідніх держав, тому було прийнято рішення розташувати 
частину інфраструктури під землею , що дає додаткову площу , а в разі 
небезпеки слугує надійним укриттям. 
В укриттях облаштовані футбольні поля, хокейні майданчики(рис.1.12), 
кафе(рис.1.13), дитячі майданчики(рис.1.4), спортзали та автомобільні 
парковки, басейни (рис.1.15),  в Гельсінкі є навіть підземна церква (рис.1.16) 
та художній музей(рис.1.17). 
  
Рис. 1.12 Хокейний майданчик Рис. 1.13 Кафе 
 
  
Рис. 1.14 Дитячій майданчик Рис. 1.15 Басейн 
 
  
Рис. 1.16 Церква Рис. 1.17 Художній музей 
14 
 
  
1.3.4 Ізраїль 
У Ізраїлі сфера містобудування та будівництва цивільно-захисних 
споруд контролюється вкрай системно, частково через національний закон від 
1951 року, доступ до якого обмежений з огляду на політику безпеки країни. 
Всі медичні та освітні заклади готові до захисту від хімічних, біологічних, 
радіологічних та ядерних атак, а укриття оснащені спеціальними системами 
фільтрації повітря. 
Унікальним є факт будівництва укриття безпосередньо у квартирах, так 
званих «мамад», які стали обов'язковим елементом будь-якої будівлі в Ізраїлі 
з 1951 року. Це приміщення в квартирі з бетонними стінами і підлогою, яке 
використовується як укриття в разі атаки. У 1992 році законодавство Ізраїлю 
стало ще суворішим у вимогах до будівництва та обладнання мамадів після 
ракетних ударів Іраку під час війни у Перській затоці. 
Укриття можуть бути різних видів, але всі вони мають забезпечити 
швидкий доступ у разі повітряної тривоги та захист від руйнівної сили різних 
видів зброї. Укриття є обов'язковим елементом будівельних проєктів, і 
будівництво не може бути розпочате без планування мамаду. 
Знаходячись в постійному стані війн , з усіма оточуючими країнами 
Ізраїль підійшов до вирішення питання захисту не через імовірну небезпеку , 
а через реальну загрозу населенню, тому в більшості квартир обов’язковим є 
наявність укриття, так званих «мамадів». Це приміщення в квартирі з 
бетонними стінами і підлогою, яке використовується як укриття в разі атаки, а 
в повсякденному житті знову перетворюється на спальню(рис.1.18), дитячу 
кімнату(рис.1.19), або кабінет. Така кімната має металеві двері які надійно 
замикаються з середини (рис.1.20), та вікно яке у разі небезпеки також 
закривається металевою стулкою (рис.1.21) 
  
Рис. 1.18 Мамад в повсякденному Рис. 1.19 Мамад - дитяча кімната 
житті 
15 
 
  
  
Рис. 1.20 Металеві двері Рис. 1.21 Вікно з металевою стулкою 
1.3.4 Україна  
Раніше в Україні не замислювались над потребою захисту населення і 
будівництва сховищ , а за старими сховищами збудованими ще за часів 
радянського союзу не проводилось достатнього догляду , тому більшість з них 
наразі є не придатними до використання. З початком повномасштабного 
вторгнення росії це питання гостро постало , і станом на зараз по всій країні 
масово почали відновлювати сховища а будувати нові. Більшість таких 
сховищ знаходяться під урядовими будівлями , в підвальних приміщеннях 
торгових центрів та заводами як працюючими так і давно закритими. Це все 
стосується так званих громадських сховищ , які не завжди є ефективними в 
наш час коли існує сучасна зброя , така як надзвукові ракети різних типів 
швидкість польоту яких перевищує 10 000 км/год . При такій швидкості ракета 
долітає до цілі через 3-5 хвилин після оголошення повітряної тривоги, в Києві 
та менше 2 хв в майже всіх містах що розташовані східніше. 
За таких умов доцільно було б забезпечити доступ до укриття 
безпосередньо з квартири , так як за такий короткий час люди фізично не 
встигнуть спуститися навіть у підвал свого будинку, не кажучи вже про те щоб 
йти в громадське сховище яке може бути розташоване достатньо далеко від 
місця проживання. 
Такі проєкти з початку 2023 року почали розробляти , деякі з них вже 
навіть почали втілювати в життя ,але це на даний час 2-3 випадки по всій 
території країни. 
Наприклад львівська будівельна компанія  Asgard investment  на 
перехресті вулиць Стрийська–Наукова почала будівництво офісних 
приміщень в яких буде використана практика розміщення сховищ для 
відвідувачів та персоналу на кожному поверсі (рис.1.22-1.23) . Також чудовим 
прикладом сховища є укриття в одному з медичних закладів у Дарницькому 
16 
 
  
районі Києва. Воно розраховане на 200 людей. Приміщення обладнані 
альтернативним джерелом живлення, має герметичні двері, системи 
вентиляції, відеонагляду, оповіщення тощо. 
  
Рис. 1.22 Безпечна кімната  Рис. 1.23 Шлях евакуації  
  
РОЗДІЛ 2 
2.1 Дослідження озброєнь різних країн 
Дослідження озброєнь різних країн є складною і багатогранною темою, що 
включає аналіз різних типів зброї та військових технологій, їх характеристики, 
а також роль у стратегічних планах держави. Кожна країна має свій підхід до 
розвитку військових технологій, що зумовлено економічними можливостями, 
геополітичними інтересами, історією та військовою доктриною. 
Ракетні та дронові озброєння виконують центральну роль у багатьох 
конфліктах, оскільки вони можуть досягти високоточних ударів, зменшити 
ризики для військових, зменшити фінансові витрати та забезпечити швидку й 
ефективну доставку озброєнь на ціль. Розглянемо основні типи цих систем і 
приклади сучасних розробок: 
Ракетні озброєння 
Сучасні ракети розділяються на кілька типів залежно від дальності, 
цілей та можливостей маневрування в польоті. Деякі з них: 
1. Балістичні ракети(рис2.1) – це ракети, які мають високу швидкість і 
зазвичай запускаються з наземних пускових установок чи підводних 
човнів. Вони летять за балістичною траєкторією, що ускладнює їх 
перехоплення. Прикладом є російська ракета "Іскандер", здатна 
завдавати точних ударів на відстань до 500 км, що робить її ефективною 
для ураження стратегічних об'єктів. 
17 
 
  
 
Рис. 2.1 Балістичні ракети 
 
2. Крилаті ракети(рис.2.2) – вони здатні літати на низькій висоті, 
починаючи з рельєфу місцевості, що дозволяє обвести системи ППО. 
Наприклад, американська ракета Tomahawk може залітати на велику 
відстань і вражати ціли з високою точністю. У росії є аналогічні 
розробки – крилаті ракети «Калібр», які активно використовувалися у 
війні в Україні.  
 
Рис. 2.2 Крилаті ракети 
18 
 
  
3. Корейські KN(рис.2.3) – це крилаті ракети, здатні переносити як 
звичайні, так і ядерні боєголовки. Завдяки відстані до 1 500 км і 
можливості огинати рельєф місцевості, вони можуть бути значним 
чинником у регіональних конфліктах. 
 
Рис. 2.3 Корейські KN 
 
4. Дрони-камікадзе 
Дрони-камікадзе(рис.2.4- 2.5) або баражуючі боєприпаси призначені для 
одноразового використання: вони зависають у зоні певної цілі, а потім 
атакують, як тільки виділено. 
19 
 
  
  
Рис. 2.3 Дрони-камікадзе Рис. 2.4 Дрони-камікадзе 
4.1 Шахеди (Shahed-136)(рис2.6-2.7) – дрони-камікадзе 
іранського виробництва, які активно використовувалися в кількох 
регіональних конфліктах і отримали значну популярність завдяки своїй 
простоті та доступності. "Шахед-136" здатен нести боєзаряд до 50 кг на 
відстань до 2500 км. Ці дрони можуть використовуватися для утворення 
інфраструктурних об'єктів та армійських позицій. 
 
  
Рис.2.6 Shahed-136 Рис.2.7 Shahed-136 
 
20 
 
  
4.2 Switchblade – американський лоїтеруючий 
боєприпас, здатний атакувати ціли з точністю до сантиметрів. 
Switchblade-300, призначений для ударів по живій силі та 
неброньованій техніці, і Switchblade-600 – протитанковий 
варіант, оснащений потужнішим боєприпасом, що дозволяє 
уражати бронетехніку. Ці дрони широко застосовуються для 
диверсійних операцій і цілей. 
4.3 Турецький Каргу-2 – дрон-камікадзе, здатний 
працювати як індивідуально, так і в роях, ідеально підходить 
для високоточних атак. Завдяки своїм компактним розмірам 
та легкості він стає майже непомітним на полі боєм, що 
дозволяє йому наблизитися до цілі без виявлення. 
5. Ударні дрони 
Ударні дрони призначені для нанесення уражень за допомогою 
озброєння, які вони несуть на собі, і здатні до тривалого патрулювання в зоні 
бойових дій. 
1. Bayraktar TB2 – турецький безпілотник середнього радіусу 
дії, який став відомим завдяки високій ефективності під час конфліктів 
в Україні, Сирії та Нагірному Карабасі. Він оснащений високоточними 
боєприпасами та здатен наносити точні удари по ворожих цілях, що 
робить його ефективним засобом знищення бронетехніки, артилерії та 
іншого озброєння противника. 
2. MQ-9 Reaper – американський дрон великої радіусової дії, 
розроблений для ударних операцій і розвідки. Його можна озброїти 
всіма бойовими припасами, включаючи ракети Hellfire, які здатні 
наносити точні удари по броньованим цілям. 
3. Harop – ізраїльський дрон-камікадзе, створений для 
тривалого патрулювання. Його унікальною особливістю є можливість 
самостійно вибирати ціль на основі сигналів радіолокаційної активності. 
Harop визначається одним із найбільш точних дронів для знищення 
системи протиповітряної оборони противника. 
6. КАБ (кориговані авіабомби) і ФАБ (фугасні авіабомби)(рис.2.8-2.9) є 
класичними типами авіабомби, які активно використовуються в сучасних 
військових операціях для ушкодження різних цілей на полі бою. Хоча це 
окремо традиційні види озброєння, нові модифікації та наведення систем 
значно підвищили їхню ефективність. 
21 
 
  
Основна різниця між КАБ та ФАБ досягає здатності до точного наведення. 
КАБ забезпечує високу точність і здатні мінімізувати супутні втрати, тоді як 
ФАБ більшого використання для масованих ударів, де точність не є ключовим 
фактором. У сучасних конфліктах, де зростає значимість точного утворення 
цілей, КАБ мають значну перевагу, особливо в урбанізованих районах. 
Натомість ФАБ залишаються ефективними для знищення великих зон або 
підготовки бойового простору перед наступом. 
 
  
Рис.2.8 Типи КАБ Рис.2.9 КАБ 
 
КАБ (Коректовані авіабомби) 
КАБ — це авіабомби з можливістю точного наведення, часто за 
допомогою лазерного або супутникового управління. Це дозволяє спрямувати 
бомбу на конкретну ціль навіть за наявності важких погодних умов чи 
обмеженого огляду. 
1. КАБ-500 – одна з найвідоміших російських коригованих авіабомб, яка 
має декілька варіантів наведення: інфрачервоне, лазерне та супутникове. 
Її вага становить близько 500 кг, що робить її потужною зброєю для 
укріплення фортифікацій, командних пунктів, складів боєприпасів. 
Завдяки високій точності, вона мінімізує побічні руйнування, уражаючи 
клітки з відхиленням не більше ніж на кілька метрів. 
22 
 
  
2. КАБ-1500 – важча версія з вагою до 1 500 кг, призначена для урізання 
особливо міцних або захищених об'єктів, таких як бункери, підземні 
склади, захищені командні пункти. Вона також може оснащуватися 
системами лазерного, супутникового або телевізійного наведення, що 
дозволяє їй ефективно навіть у складних бойових умовах. 
 
Аналоги КАБ у світі  
1. США – JDAM (Joint Direct Attake Munition) 
JDAM – це система наведення, яку можна встановити на звичайні 
авіабомби вагою 500, 1000 або 2000 фунтів (227, 454 і 907 кг), що 
перетворює їх на керовані високоточні бомби. Система використовує GPS 
та інерційне наведення, що забезпечує точність у межах кількох метрів від 
цілі. 
2. Ізраїль – Spice 
Spice – це модуль наведення, який додається до звичайних авіабомб і 
забезпечує точне наведення за допомогою електрооптичної системи та 
GPS. Комплекс Spice-2000 дозволяє вражати цілі на відстані до 60 км з 
точністю до кількох метрів. Завдяки своїй маневреності та високій точності, 
Spice широко використовується для нападу на захищені об'єкти та 
інфраструктуру. 
3. Франція – AASM (Armement Air-Sol Modulaire) 
Французька система AASM(рис.2.10), також відома як Hammer, 
складається з модулів, які перетворюють авіабомби на керовані боєприпаси 
з GPS-наведенням і дальністю до 60 км. Ця система дозволяє підвищити 
точність ударів у складних умовах, таких як густий туман або сильна 
хмарність. 
23 
 
  
 
Рис.2.10 Французька система AASM 
4. Китай – LT PGB (Precision-Guided Bomb) 
Китайська авіабомба LT PGB – це модуль, який перетворює звичайні 
бомби у високоточні бойові припаси. Забезпечуючи GPS і лазером, 
дальність бомби може становити до 20 км.  
ФАБ (Фугасні авіабомби) 
ФАБ — це некеровані фугасні бомби, призначені для завдання ударів по 
великих площах та об'єктах. Вони широко застосовуються для бомбардувань 
на полі бою та можуть завдати значних ушкоджень за рахунок вашої простоти 
та потужності. 
1. ФАБ-250 – одна з найпоширеніших фугасних бомб середньої ваги. 
Завдяки простий конструкції вона залишається ефективною зброєю 
проти піхоти, техніки та легких споруд. Ці бомби не мають керованої 
системи наведення, але використані у великих кількостях для масових 
бомбардувань або створення широких зон уражень. 
2. ФАБ-500 – більш потужна версія, яка використовується для збільшення 
чи укріплення великої площі. Вона широко застосовується в зонах 
інтенсивних бойових дій, де точність не є критичною, але важливо 
створити максимальне руйнування. 
24 
 
  
3. ФАБ-1500 і ФАБ-3000 – це надважкі фугасні бомби, які використовують 
для руйнування особливо міцних об'єктів, зокрема підземних споруд, 
важких інженерних укріплень та інших великих цілей. Ці бомби здатні 
спричинити масове руйнування за рахунок великої вази та потужного 
заряду. 
Аналоги КАБ і ФАБ присутні в арсеналах багатьох країн і 
використовують для виконання подібних завдань – знищення укріплених 
об'єктів, ударів по інфраструктурі та інших військових цілей. Ось деякі з 
найвідоміших аналогів цієї авіабомби в різних країнах. 
Аналоги ФАБ у світі  
1. США – Mk 82, Mk 83 і Mk 84 
Ця авіабомба є частиною стандартного арсеналу ВПС США. Mk 82 
(вага близько 500 фунтів), Mk 83 (1000 фунтів) і Mk 84 (2000 фунтів) є 
звичайними некерованими бомбами, які широко застосовуються для ударів 
по великих площах та фортифікаціях. Вони можуть використовуватися як 
у традиційному вигляді, так і з системою JDAM для наведення. 
2. Франція – SAMP-250 та SAMP-400 
Французькі бомби SAMP також є некерованими фугасними бомбами, 
призначеними для масованих ударів по наземним цілям.  
3. Ізраїль – MPR-500 
MPR-500 – це ізраїльська фугасна бомба, розроблена для ефективного 
ущільнення укріплених цілей і проникнення крізь товсті бетонної 
конструкції. Хоча вона є некерованою, її можна комбінувати із системами 
наведення для перетворення на високоточну зброю, що робить її 
універсальним інструментом для армії Ізраїлю. 
4. Китай – LS-6 
Китайська бомба LS-6 – це некерована фугасна бомба, яка також 
може оснащуватися модулями наведення. У своєму базовому варіанті LS6 
використовується для масованих ударів по наземних цілях, а з додатковими 
модулями можна отримати точне GPS-наведення, що додає її ефективність. 
 
 
25 
 
  
2.2 Вибух. Загальні відомості  
2.2.1 Явище вибуху 
Вибух — швидкоплинний фізичний або фізико-хімічний процес, що 
відбувається із значним виділенням енергії у обмеженому об'ємі за короткий 
проміжок часу. Ключовою ознакою вибуху є раптове збільшення тиску, яке, 
як правило, спричиняє виникнення ударної хвилі. Вибух у твердому 
середовищі викликає руйнування та дроблення. 
Вибухи класифікують за походженням виділеної енергії на: хімічні 
фізичні та ядерні 
Хімічний вибух 
Хімічним вибухом називають надзвичайно швидке хімічне 
перетворення речовини (системи речовин), що самопоширюється і перебігає з 
виділенням великої кількості теплоти й утворенням газоподібних продуктів. З 
цього визначення випливають чотири основні умови, які має задовольняти 
хімічна реакція, щоб вважатися вибухом: 
• виділення тепла (екзотермічність); 
• утворення газів або пари; 
• велика швидкість; 
• здатність до самопоширення. 
До хімічних вибухів належать вибухи вибухових речовин, горючих 
газів, вугільного або іншого органічного пилу. 
Хімічний вибух відрізняється від горіння наявністю ударної хвилі. Під 
час вибуху згоряння вибухової речовини мусить мати детонаційний характер, 
тобто залучення нових порцій вибухової речовини до хімічної реакції 
відбувається на фронті ударної хвилі (а не шляхом теплопровідності і дифузії 
як під час горіння). З цієї умови випливає, що для хімічного вибуху, що є 
окисно-відновною реакцією (згорянням), паливо і окисник мають бути 
перемішані, інакше швидкість реакції буде обмежена швидкістю надходження 
окисника, що зазвичай відбувається завдяки дифузії. Наприклад, природний 
газ поволі горить в пальниках домашніх кухонних плит, бо окисник (кисень з 
повітря) поволі надходить в область горіння шляхом дифузії. Та якщо 
перемішати газ із повітрям, він вибухне від невеликої іскри. 
Фізичний вибух 
26 
 
  
Під час фізичних вибухів відбуваються лише фізичні перетворення без 
зміни хімічного складу речовин (вибухи парових котлів, балонів із скрапленим 
газом, електричні вибухи). Фізичні вибухи звичайно є наслідком фазового 
переходу речовини або надшвидкої дезінтеграції. 
Спричинити електромагнітний вибух можна швидким пропусканням 
великого електричного заряду (наприклад з конденсатора) через тонкий дріт, 
що спричиняє миттєве плавлення й випарування металу. До електромагнітних 
вибухів також належить вибух поверхневого шару речовини від час нагрівання 
лазером. 
У природі фізичні вибухи спостерігаються при виверженнях вулканів, 
що фактично є вибухом посудини під внутрішнім тиском. 
Можна також виокремити кінетичні вибухи, що є наслідком зіткнення 
тіл, що рухаються із великою швидкістю, та (або) мають велику масу. 
Яскравий приклад кінетичних вибухів — зіткнення метеоритів (комет, 
астероїдів тощо) із поверхнею планети або іншим небесним тілом. 
Енергія кінетичного вибуху пропорційна масі і квадрату швидкості 
зіткнення тіл. Наприклад, зіткнення метеориту масою 1 кг із поверхнею Землі 
на швидкості 60 км/с тотожне вибуху 400 кг тротилу. 
Найпотужніший із кінетичних вибухів, що спостерігала людина, 
відбувся у 1994 році, коли із Юпітером зіткнулась комета Шумейкерів-Леві. З 
16 по 22 липня 1994 року на Юпітер впало 25 великих уламків декілька 
кілометрів завбільшки зі швидкістю близько 60 км/с. Розмір області впливу 
вибухів сягав тисяч кілометрів; сліди від ударів були помітні декілька тижнів. 
Енергія вибухів — близько 1022 Дж або декілька мільйонів мегатон.  
Ядерний вибух 
Ядерний вибух спричиняє ланцюгова реакція ділення або синтезу ядер з 
утворенням нових елементів. Енергія ядерних вибухів — від кілотонн до 
десятків мегатон тротилового еквіваленту. 
Цивільне використання вибухів  
Традиційна галузь використання енергії вибуху — розробка родовищ 
корисних копалин, підземне будівництво, військова справа. Вибухи 
використовують для знесення споруд, для зміни рельєфу. 
Розвиваються також складніші технології, наприклад зварювання і 
обробка матеріалів вибухом. Таке зварювання дозволяє з'єднувати матеріали, 
які не зварюються в інший спосіб, наприклад титан і сталь. 
27 
 
  
Для гасіння пожеж на нафтових або газових свердловинах 
використовується вибух кільцевого заряду, який охоплює свердловину. 
Великий внесок у дослідження дії промислових вибухів на будівлі і 
споруди зробили українські вчені, співробітники ДП НДІБК: професор, доктор 
технічних наук Немчинов Ю.І., старший науковий співробітник, доктор 
технічних наук Мар'єнков М.Г., професор, доктор технічних наук Рижов А.М. 
та ін. 
Загальні уявлення про вибухові хвилі 
Вибухові хвилі є складним фізичним явищем, яке може мати значний 
вплив на навколишнє середовище. Вони виникають внаслідок раптових змін в 
енергетичному стані, зазвичай через вибухи. Це можуть бути як хімічні 
вибухи, викликані реакцією вибухових речовин, так і ядерні, пов'язані з 
ядерними реакціями. 
 
 
Основні характеристики вибухових хвиль 
1. Швидкість вибухової хвилі: Вона залежить від типу вибуху і 
середовища. Наприклад, для звичайних вибухових речовин, таких як 
тротил, швидкість розповсюдження хвилі може досягати 7,5 км/с. У 
випадку ядерних вибухів швидкість може бути ще вищою. 
Формула швидкості звукової хвилі в газах: 
γ⋅R⋅T
c=√  
M
Де : 
c — швидкість звуку,  
γ — показник адіабати (для повітря приблизно 1,4),  
R— універсальна газова константа,  
T— температура в Кельвінах,  
M— молярна маса газу. 
2. Тиск і енергія: Вибухові хвилі створюють зону високого тиску, що 
поширюється з центру вибуху. Після піку тиск швидко знижується. 
Формула для розрахунку тиску на відстані r від вибуху: 
28 
 
  
E
P=  
4πr2
Де : 
P — тиск,  
E — енергія вибуху, 
r — відстань до джерела. 
Приклади вибухових хвиль 
1. Хімічні вибухи: Прикладом є тротил, який використовується в 
боєприпасах. Під час вибуху тротилу вивільняється велика кількість 
газу, що розширюється, створюючи ударну хвилю, здатну руйнувати 
будівлі і завдавати шкоди живим істотам. 
2. Ядерні вибухи: Ядерні бомби, такі як бомби, скинуті на Хіросіму та 
Нагасакі, створюють потужні вибухові хвилі, які не тільки знищують 
будівлі, але й спричиняють опромінення і довгострокові екологічні 
наслідки. 
2.2.2 Вплив та використання 
Вплив на навколишнє середовище 
Вибухові хвилі можуть мати численні наслідки. Наприклад, вони можуть 
викликати: 
 Механічні пошкодження: Ударні хвилі можуть знищити будівлі, 
транспортні засоби, а також призвести до травмування людей, які 
знаходяться в радіусі дії хвилі. 
 Пожежі: Вибух може спричинити займання матеріалів, що знаходяться 
поблизу. 
 Екологічні наслідки: Знищення природних середовищ, забруднення 
повітря та води. 
Використання вибухових хвиль 
Вибухові хвилі використовуються в різних галузях, таких як: 
 Гірництво: Для видобутку корисних копалин застосовуються 
контрольовані вибухи, що дозволяє зменшити витрати та підвищити 
безпеку. 
29 
 
  
 Будівництво: Вибухові технології можуть використовуватися для 
знесення старих будівель, що дозволяє швидко і ефективно звільнити 
простір для нових проєктів. 
 Військові операції: У військових конфліктах вибухові хвилі можуть 
використовуватися для знищення укриттів противника або руйнування 
інфраструктури. 
Загалом, вивчення вибухових хвиль є важливим аспектом не лише 
фізики, а й безпеки, інженерії та екології, адже правильне розуміння цих явищ 
може допомогти зменшити ризики та підвищити ефективність їх застосування. 
Вплив вибуху на різні конструкції. 
Вибухи мають різний вплив на різні матеріали, з яких виготовлені 
конструкції. Основні матеріали, такі як дерево, метал, камінь і залізобетон, 
реагують на вибухові хвилі по-різному в залежності від їх фізичних 
властивостей, структури і способу виготовлення. Оцінка впливу вибуху на 
різні конструкції може варіюватися залежно від сили вибуху, яка вимірюється 
в тротиловому еквіваленті (ТНТ). Це дозволяє з'ясувати, яку силу вибуху 
здатні витримувати різні матеріали. Далі наведені деякі матеріали які 
найчастіше використовуються в будівництві та приблизний тротиловий 
еквівалент для вибуху який здатен пошкодити, або навіть повністю зруйнувати 
конструкції з даних матеріалів. 
1. Дерев'яні конструкції є найменш стійкими до вибухів. Приблизно 0,5-1 
кг ТНТ на квадратний метр може спричинити серйозні пошкодження, 
включаючи: 
 Деформацію: Дерево може тріснути і розколотися. 
 Займання: Вибух може призвести до загоряння деревини. 
Від вибуху силою 2-3 кг ТНТ на квадратний метр дерев’яна конструкція 
швидше за все зазнає повного руйнування. 
2. Металеві конструкції (сталеві, алюмінієві) мають кращу стійкість, але 
теж можуть бути вразливими: 
 Приблизно 5-10 кг ТНТ на квадратний метр може викликати серйозні 
ушкодження, такі як деформація і розрив з'єднань. 
 Сили вибуху понад 20 кг ТНТ можуть призвести до повного руйнування 
металевих конструкцій, в тому числі до втомних тріщин. 
3. Кам'яні конструкції мають високу міцність на стиснення, але є 
вразливими до ударних навантажень: 
30 
 
  
 Приблизно 10-15 кг ТНТ на квадратний метр може викликати тріщини, 
розколювання або часткове руйнування кам'яних стін. 
 Вибухи силою 20-30 кг ТНТ на квадратний метр можуть призвести до 
повного руйнування. 
4. Залізобетонні конструкції є найбільш стійкими до вибухів завдяки своїй 
комбінації міцності та гнучкості: 
 Для залізобетонних конструкцій сила вибуху в 50-100 кг ТНТ на 
квадратний метр може спричинити тріщини, але конструкція може 
залишитися цілісною. 
 Вибухи силою 200-300 кг ТНТ на квадратний метр можуть призвести до 
серйозних пошкоджень, включаючи руйнування арматури, але в 
багатьох випадках залізобетонна конструкція витримує удар. 
2.3 Руйнування споруд  
З початку масштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року та 
подальших бойових дій в Україні було зруйновано або пошкоджено майже 121 
тисячу житлових будинків, в яких мешкало близько одного мільйона родин. 
Серед них близько 13 тисяч – багатоквартирні будинки. За даними проєкту 
«Росія заплатить» від Київської школи економіки, загальна сума збитків на 13 
липня 2024 року оцінюється у 36,8 мільярда доларів. 
Для наочності ми вирішили глибше дослідити конкретні приклади 
будівель, щоб зрозуміти, як саме відбуваються руйнування під час обстрілів 
або пожеж, і з’ясувати, як найбільш доцільно розмістити сховище в середині 
будинку , таким чином щоб гарантувати максимальну безпеку для мешканців 
даного будинку. 
Під час аналізу було зроблено кілька важливих висновків. Насамперед, 
навіть схожі будівлі можуть руйнуватися по-різному. Для прикладу, дві 
панельні або дві монолітні багатоповерхівки можуть мати абсолютно різний 
масштаб пошкоджень. Характер і обсяг руйнувань залежить від типу снаряду, 
кількості вибухівки, точки влучання та загального стану будівлі . Слід 
зазначити, що під час проєктування будівлі не тестуються на витривалість при 
прямому влучанні ракети чи авіабомби. Проєктні моделі враховують 
максимум можливість побутового вибуху чи руйнування через пожежу. Тому 
немає стандартних розрахунків, які б показали, як будинки різних типів 
реагують на влучання ракети або скидання бомби. Такі ситуації не передбачені 
в житлових забудовах. 
31 
 
  
Також параметри міцності будівель, які розраховує конструктор, 
націлені на те, щоб будівля не обвалилася миттєво як картковий будиночок. 
Ідея захисту від прогресивного руйнування полягає в тому, що навіть якщо 
одна зі стін чи колон на поверсі вибита, це не має впливати на стійкість і 
цілісність решти конструкції. Однак, якщо будівля вистояла, це ще не означає, 
що вона придатна для проживання. Головне завдання конструктора – 
забезпечити час для евакуації мешканців, а не створити абсолютно 
непорушний дім.  
Нашою ж задачею є отримати, в результаті, максимально незалежний від 
конструкцій будинку елемент, який, у випадку повного чи часткового  
руйнування будинку ракетним чи дроновим озброєнням або іншим типом 
зброї, збереже свої несучі спроможності, залишиться неушкодженим і надасть 
безпеку мешканцям до прибуття рятувальних служб. 
Ми розглянули декілька типів будівель з різних регіонів України, 
пошкоджених у різний час різними типами озброєння. Проаналізувавши, як 
особливості конструкції вплинули на ступінь руйнувань, ми визначили деякі 
недоліки, що призвели до серйозних пошкоджень або повного руйнування 
будинку, а, в деяких інших випадках, визначили, які конструктивні рішення  
допомогли запобігти повному знищенню будівлі. 
Монолітні будинки. 
 Київ. 
26 лютого російська ракета влучила в висотну будівлю поблизу 
аеропорту «Жуляни»,(рис2.11-2.12) залишивши значний пролом на рівні 17-20 
поверхів. Загинули 2 людини, 4 отримали поранення. Після обстеження 
будівлі експертами, місцева влада ухвалила рішення, що частини споруди, 
розташовані над місцем влучання, необхідно демонтувати. Проводити 
демонтаж будуть з повітря, обережно вирізаючи невеликі шматки бетонних 
конструкцій. 
32 
 
  
 
Рис.2.11 Влучання ракети у висотну будівлю 
 
 
 
 
Рис.2.12 Пошкоджені конструкції 
 
 
33 
 
  
Те, що будівля змогла вистояти після ракетного удару й не обвалилася, 
вказує на те, що вона, ймовірно, була зведена з урахуванням сучасних 
будівельних стандартів. Ці норми враховують загрозу лавиноподібного 
руйнування, завдяки чому будівля може залишатися стабільною, навіть якщо 
вибухом пошкоджено кілька колон чи стін. Сучасні висотні споруди є 
особливо стійкими завдяки конструктивним рішенням, які забезпечують їм 
додаткову міцність. Одним із таких рішень є «ядра жорсткості» – бетонні 
конструкції, що включають ліфтові та сходові шахти, які виконують роль 
міцного каркаса будівлі. 
Висота споруди безпосередньо впливає на товщину колон і стін: чим 
вищий будинок, тим масивніші повинні бути його опори, щоб витримувати 
вагу споруди та вітрові навантаження. Завдяки таким товстим колонам стіни 
будівлі краще можуть протистояти боковим ударам чи вибухам, як це було у 
випадку будинку на Татарці(рис.2.13), коли ракета влучила в нижні поверхи, 
але не призвела до повного обвалення. 
Такі принципи проєктування не є чимось новим. Вони вже давно 
застосовуються при зведенні висотних споруд. Наприклад, телецентр 
«Олівець»(рис.2.14) або будівля Міністерства інфраструктури(рис.2.15), 
зведені ще за радянських часів, також мають подібні жорсткі ядра. Проте це 
не означає, що будь-який багатоповерховий будинок обов'язково витримає 
удар будь-якої ракети. У цьому випадку будівля витримала, але в разі більш 
потужного удару, наприклад, ракетою типу «Іскандер»(рис.2.16), результат 
може бути зовсім іншим. 
 
  
Рис.2.15 Телецентр «Олівець» Рис.2.15 Будівля Міністерства 
інфраструктури 
34 
 
  
 
Рис.2.16 «Іскандер» 
 
Одеса 
23 квітня Одеса стала мішенню ракетного удару, внаслідок якого була 
значно пошкоджена житлова будівля(рис.2.17-2.18). Російські військові 
запустили ракету з бомбардувальника Ту-95, що перебував у районі 
Каспійського моря. Ракета влучила в четвертий під’їзд будинку, пробивши йог 
наскрізь  між четвертим і п’ятим поверхами та створивши масштабні 
пошкодження. Від вибуху в двох квартирах комплексу «Тирас» спалахнули 
пожежі. Це завдало трагедії — загинули 8 людей, а 18 отримали поранення. 
Крім того, 30 квартир було повністю зруйновано, а ще 62 зазнали пошкоджень 
різного ступеня. 
Після детальної оцінки збитків місцева влада дійшла висновку, що 
відновлення будівлі можливе. У травні розпочали роботи зі зміцнення 
конструкцій, які допомогли стабілізувати будинок та запобігти подальшим 
руйнуванням. 
 
35 
 
  
 
Рис.2.17 Пошкоджена житлова будівля 
 
 
 
 
Рис.2.18 Пошкоджені конструкції 
 
36 
 
  
Одеса має свої особливі вимоги до міцності будівель, особливо в 
південних регіонах, де враховується ризик сейсмічної активності. Це означає, 
що споруди тут проєктують із підвищеною стійкістю до навантажень. Будівля, 
зведена в 2012 році, яка зазнала ракетного удару, зберегла свою цілісність 
завдяки наявності так званого «ядра жорсткості» — ключової конструкції, що 
забезпечує будівлі міцність та стійкість до руйнувань. Подібно до столичних 
висоток, ця конструктивна особливість дозволила будівлі вистояти під час 
обстрілу, не зруйнувавшись повністю. 
Хоча ми не маємо результатів офіційної експертизи та не знаємо точних 
даних про характер пошкоджень, з наявної візуальної інформації можна 
припустити, що відновлення «вирваної» частини будинку є можливим. Замість 
того, щоб розбирати увесь під’їзд, ймовірно, достатньо буде зосередитися на 
ремонтних роботах у пошкодженій зоні, адже загальна структура будівлі 
зберегла свою міцність. 
 
Панельні будинки.  
Бородянка і Маріуполь 
Точні дати, коли були зруйновані житлові будівлі в центрі містечка 
Бородянка під Києвом(рис.2.19-2.20) і панельні багатоквартирні будинки в 
житловому районі Маріуполя(рис.2.21-2.22), невідомі, так само як і джерела 
цих руйнувань. Можливо, це були авіабомби чи артилерійські обстріли. Під 
завалами могли залишитися десятки людей. Світові ЗМІ облетіли фотографії 
цих будинків, які привернули увагу особливою картиною руйнувань: коли 
один із під’їздів обвалився повністю, на верхніх поверхах частини стінових 
панелей залишилися висіти у повітрі. Оскільки ці будівлі зазнали значних 
пошкоджень і є непридатними для подальшого використання, було ухвалене 
рішення про їх повний демонтаж. 
 
 
37 
 
  
 
Рис.2.19 Влучання в панельний будинок. 
 
 
Рис.2.20 Пошкоджені конструкції 
 
38 
 
  
 
 
Рис.2.21 Влучання в панельний будинок. 
 
 
 
Рис.2.22 Пошкоджені конструкції 
 
39 
 
  
Старі будівлі, зокрема й панельні конструкції, не розраховані на 
запобігання лавиноподібному обваленню. У випадку панельних будинків, 
навіть якщо вибух пошкодив лише один або два верхніх поверхи, цього може 
бути достатньо для початку руйнівного процесу. Пошкоджені панелі 
починають падати одна на одну, а кожна наступна стає більшим 
навантаженням для нижніх поверхів. Чим вищий будинок, тим більше 
навантаження створюють ці панелі, що, у свою чергу, сприяє швидкому 
руйнуванню всієї конструкції. 
Панельні будинки мають ще одну вразливість: стінові панелі 
тримаються завдяки закладним деталям. Якщо вибух вибиває одну з панелей, 
її відсутність може призвести до обвалу цілої секції, адже панель виконує 
важливу функцію у структурі будівлі. Таким чином, руйнування часто 
відбувається не тільки через безпосередню силу бомби чи ракети, а й через 
недосконалість конструкції, яка сприяє поширенню обвалення. Це явище 
спостерігається також у випадках побутових аварій, наприклад, при вибуху 
газу, коли руйнування може поширюватися на всю секцію будинку через 
вибиті панелі та недостатню стабільність конструкції. 
На представлених фотографіях можна побачити серйозні наслідки від 
пожежі, що виникла після атаки. Високі температури можуть призвести до 
руйнування таких міцних матеріалів, як бетон і арматура, а також до того, що 
перекриття починають «складатися» під дією тепла. Чітко визначити, яка 
частина руйнувань є наслідком прямого удару бомби, а яка — через пожежу, 
вкрай складно, оскільки ці фактори можуть діяти одночасно і взаємно 
посилювати один одного. 
Цегляні будинки. 
 Часів Яр, Харків, Чернігів  
10 липня російські ракети влучили в містечко Часів Яр на Донеччині, 
зруйнувавши, серед інших споруд, цегляний гуртожиток(рис.2.23-2.24). 
Внаслідок нальотів загинули 48 людей. Уже наступного дня окупанти 
здійснили новий удар по цегляному будинку, побудованому в 1960-х роках, в 
історичному центрі Харкова(рис.2.25-2.26). Цього разу вдалося уникнути 
жертв. У обох випадках серйозно постраждали цілі секції будівель. Також 
постраждала цегляна будівля готелю «Україна» в Чернігові(рис.2.27-2.28), 
куди росіяни вдарили в ніч на 12 березня. Спочатку припускали, що на готель 
скинули авіабомбу, однак пізніше на місці знайшли уламки ракети типу 
"Іскандер". Ця ситуація навіть стала темою пропагандистського сюжету, де 
російські медіа традиційно зобразили в готелі іноземних найманців. 
40 
 
  
На знімках з Часового Яру можна побачити, що для перекриття цих 
будівель використовували панельні плити. Це означає, що одна з верхніх плит, 
зруйнувавши нижню, могла стати причиною обвалу цілої секції будівлі. 
Панельні будинки, в яких стіни виконані із залізобетону, і цегляні будинки з 
панельними плитами перекриття мають схожі характеристики. У випадку з 
гуртожитком у Часовому Ярі, на який впало чотири потужних ракети, нічого 
не змогло б витримати удар, навіть якщо б перекриття були монолітні, як у 
сучасних будівлях. Але все ж не можна сперечатись з тим, що цегла гірше 
утримує навантаження від вибухової хвилі, ніж бетон. 
Що стосується будинку, зображеного на фото з Харкова, то видно, що 
вибух зруйнував саме цегляну стіну, на яку опиралися перекриття. Як 
результат, перекриття обрушилися, пробивши нижні поверхи. Без цієї опори 
вони «посипалися» вниз. Якби у будівлі було монолітне перекриття, ймовірно, 
таких наслідків вдалося б уникнути, або хоча б було б більше шансів на 
збереження конструкції. Вибухова хвиля могла бути не такою потужною, і в 
цьому випадку, за великим рахунком, можна було б демонтувати лише 
зруйновану частину будинку, тоді як решту, ймовірно, вдалося б відновити. 
Судячи з фото, пожежі не було, а руйнування були зумовлені безпосередньо 
вибухом. Проте кожен конкретний випадок має потребу в окремому розгляді, 
оскільки не можна оцінити всі фактори лише за зображеннями, і потрібно 
проводити додаткові вимірювання для визначення, чи не було нахилу будівлі. 
 
Рис.2.23 Руйнування цегляного гуртожитка 
41 
 
  
 
 
Рис.2.24 Пошкоджені конструкції 
 
 
Рис.2.25 Удар по цегляному будинку 
42 
 
  
 
Рис.2.26 Пошкоджені конструкції 
 
 
Рис.2.27 Зруйнована цегляна будівля готелю «Україна»  
43 
 
  
 
 
Рис.2.28 Пошкоджені конструкції 
 
 
Стосовно готелю в Чернігові, його конструкція була подібною: цегляні 
стіни і бетонні плити перекриття. В результаті удару авіабомби плити 
перекриття були зруйновані, а стіни залишилися цілими завдяки їхній 
товщині. Руйнування точно повторюють контур вирви, що вказує на те, що 
вибухова хвиля діяла так само, як якби бомба впала на землю. Це свідчить про 
те, що епіцентр руйнувань був у нижніх поверхах, поступово поширюючись 
на верхні. Завдяки міцним стінам, які витримали основний удар, плити 
перекриття були зірвані, але самі стіни зберегли свою цілісність. Однак, 
зважаючи на значні пошкодження, будівля врешті-решт буде підлягати 
знесенню. 
ЖК “Ірпінські Липки” 
Один з найбільш знакових зруйнованих будинків, який часто показують 
міжнародним делегаціям під час екскурсій на місця, де відбулись воєнні 
злочини російських солдат, розташований в Ірпені, на території житлового 
44 
 
  
комплексу «Ірпінські Липки»(рис.2.29-2.30). Ці екскурсії проводили у лютому 
та березні, аби продемонструвати масштаб руйнувань та наслідки вторгнення. 
Окрім цього, часто обговорюються й можливості відновлення цього району та 
прилеглих територій.  
На перший погляд будівля більше постраждала від пожежі, ніж від 
вибухових хвиль, що свідчить про те, що її не можна відновити, і вона підлягає 
повному знесенню. 
Наявні руйнування будівлі показують характерні ознаки пошкоджень 
від вогню. Бетон почав відшаровуватися через високі температури, внаслідок 
чого оголилась арматура. У мирний час, коли служби могли б працювати на 
місці, рятувальники змогли б швидко загасити пожежу і локалізувати її, але в 
умовах війни, коли вогонь тривав півдня, це вже зробити неможливо. Такий  
тривалий вплив високих температур призводить до значних пошкоджень: 
арматура, під впливом температури в 500 градусів починає деформуватися та 
розширюватися, що спричиняє тріщини в бетоні, а відшаровані шматки бетону 
стають загрозою для конструкції. В результаті таких пошкоджень, будівля 
втрачає свою міцність і не відповідає вимогам безпеки, що робить її 
небезпечною для подальшого використання. 
 
 
Рис.2.29 Пошкоджений комплекс «Ірпінські Липки»( 
 
45 
 
  
 
Рис.2.30 Пошкоджені конструкції 
 
 
 
РОЗДІЛ 3 
3.1 Концепція сховища 
Сховища у багатоповерхових будинках є життєво необхідними в умовах 
війни, особливо в прифронтових містах України, проте аналізуючи характер 
обстрілів які здійснює росія , атакуючи здебільшого цивільні будинки та 
споруди, можна зазначити, що навіть в  тилових містах населення не може 
почувати себе в безпеці. Наявність сховищ та укриттів дозволяє ефективно 
захищати населення від різних загроз, таких як артилерійські обстріли, ракетні 
та дронові удари та авіаційні бомбардування. 
У прифронтових зонах, де ризик уражень особливо високий, сховища є 
ключовим елементом забезпечення безпеки для мешканців. Вони дають 
можливість швидко сховатися під час оголошення повітряної тривоги, 
забезпечуючи ризик втрати людського життя. Навіть у містах, які можуть 
стати ціллю раптових нападів, наявність укриттів зберігає спокій людей та 
створює умови для оперативного реагування на загрози. 
46 
 
  
Окрім цього, сховища є необхідними для підтримки психологічної 
стабільності населення. Вони створюють відчуття захищеності, що важливо в 
умовах постійної небезпеки. Відсутність сховищ може привести до паніки, 
хаосу та підвищення рівня стресу серед мешканців. 
З технічної точки зору, сучасні сховища повинні бути обладнані 
водопостачанням, вентиляцією, місцями для сидіння та базовими запасами їжі 
і води. Це перетворює їх не лише на засіб екстреного порятунку, але й на місце, 
де люди можуть перебувати тривалий час у разі небезпеки. 
Таким чином, інвестування в будівництво та облаштування сховищ у 
багатоповерхових будинках є критично важливим для захисту життя та 
здоров’я мешканців України, зважаючи на поточну війну. Це питання не лише 
безпеки, а й турботи про людське життя та моральний стан суспільства. 
Проаналізувавши основний принцип проєктування багатоповерхових 
житлових будинків , ми визначили основну схему зонування типового поверху 
, яка прослідковується майже у всіх сучасних будинках, з незначним відсотком 
виключення обумовленого архітектурними , або геологічними особливостями.  
Типова схема поверху має монолітну ліфтову шахту , біля якої в 
більшості випадків розташована сходова клітина – так звана зона 
вертикальних комунікацій , зазвичай ця зона розташована в центральній 
частині секції і утворює ядро жорсткості, запобігаючи деформації 
конструкцій. По обидві сторони від зони вертикальних комунікацій 
розташовані найчастіше прості коридорні системи , з яких забезпечується 
доступ вже в житлову зону , яка розбита на квартири. 
Такий розбір поверху на секції дозволяє зрозуміти і наглядно побачити 
в якій саме зоні найбільш доцільно розмістити сховище, щоб забезпечити 
основні будівельні та безпекові норми , такі як збереження монолітності 
конструкцій, можливість підключення незалежних комунікацій та швидка 
доступність з найбільш віддалених точок. Розглянувши всі наведені аспекти 
було запропоновано декілька варіантів планування і розміщення. Після 
обговорення наведених варіантів з керівником проєкту та профільними 
спеціалістами в галузях інженерії та зведення сховищ було затверджено для 
подальшого розгляду та розрахунку , найбільш вдалий варіант. 
Так як при проєктуванні споруд враховуються здебільшого сталі розміри 
матеріалів та конструкцій або обладнань  , так товщина стіни напряму 
залежить від розміру цегли, розмір сходової клітини від розміру сходинкового 
маршу, а розмір ліфтової шахти відповідно залежить від розміру ліфтової 
47 
 
  
кабіни , тому пропонується можливість запровадження даного проєкту в 
представленому варіанті , як сталого розмірного елемента який може бути 
інтегрований в проєкт багатоквартирного будинку на етапі проєктування . 
3.2.Варіанти планування та розміщення 
Головним задумом було створення повністю монолітного ядра , яке 
знаходиться в середині будинку, проходить через всі поверхи та має 
незалежний фундамент, що дозволить даному елементу залишитись 
неушкодженим і зберегти своє проєктне положення, що в свою чергу буде 
гарантувати безпеку для життя мешканців, які в момент влучання будуть 
знаходитись в середині.  
Тому в основу розроблюваного елемента вкладено приміщення чи 
кімнату , площа якої розрахована згідно “ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди 
цивільної оборони. Будинки і споруди”[10] і становить мінімум 0,6 м.кв на 
одну людину .  На поверсі, в наведеному прикладі(рис3.1), розміщені чотири 
квартири : дві однокімнатні, одна двокімнатна і одна трикімнатна , з 
розрахунку в середньому три - чотири людини на одну квартиру, маємо 
дванадцять – шістнадцять  людей на поверсі.  
0,6м.кв * 16 людей = 9,6 м.кв 
Виходячи з розрахунку мінімальний розмір приміщення має бути не 
менше 9,6 м.кв. В  проєкті ми приймаємо приміщення розміром 4350 мм у 
довжину та 3700 мм у ширину, загальною площею в 16 м.кв, для зручного 
розташування сидячих місць, столів та лежачого місця(рис.3.2) . В типовому 
варіанті проєкту запропонований мінімально необхідний варіант меблювання, 
який може бути змінений в індивідуальних випадках. 
48 
 
  
 
 
Рис.3.1 План поверху Рис.3.2 План сховища 
 
Висота поверху в середньостатистичних багатоповерхових будинках 
становить 2500 – 2700 мм. У проєкті приймаємо висоту поверху від підлоги до 
перекриття 2700 мм. Відповідно висота укриття становить 2500 мм від підлоги 
до перекриття. 
Згідно “ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільної оборони. Будинки і 
споруди”[10] сховище має бути обладнане незалежною системою 
водопостачання – водовідведення, енергозабезпечення та вентиляції , а також 
санвузлом з розрахунку один унітаз на кожні 50 осіб і один рукомийник на 
кожні 100 осіб, тому передбачаємо санвузол площею 4,6 м.кв з унітазом та 
рукомийником. Також має бути обладнано склад або приміщення для 
зберігання запасів продовольства, питної води, засобів індивідуального 
захисту, та інших матеріалів для забезпечення життєдіяльності людей під час 
перебування у сховищі. Розміри і оснащення складу залежить від місткості 
приміщення та нормативів тривалості перебування. 
Таким чином загальна площа приміщень в запропонованому проєкті 
становить 20,6 м.кв. 
Пропонується варіант влаштування монолітного елементу який включає 
в себе ліфтову шахту та сходинковий марш, з одного боку і саме приміщення 
укриття з іншого , з коридором посередині(рис.3.3). 
49 
 
  
 
Рис.3.3 Розміщення сховища в плані 
 
У другому прикладі запропоновано ситуацію коли на поверсі 
знаходиться більша кількість квартир(рис.3.4). В цьому випадку поверх так 
само має сходову клітину і ліфтову шахту в середині, від яких в дві сторони 
проходить коридор формуючи два крила , по чотири квартири в кожному. В 
такій ситуації більш раціонально влаштувати укриття для кожної квартири 
окремо, згрупувавши їх поруч , та об’єднати в окрему монолітну конструкцію 
з коридором посередині(рис.3.5). 
Таким чином ми отримаємо два незалежних монолітних ядра, з окремим 
фундаментом , які у випадку влучання  в будинок і його руйнування не змінять 
свого проєктного положення. Даний варіант укриття нагадує ізраїльський 
досвід, де квартира укомплектована так званою безпечною кімнатою – 
мамадом , тут також вхід в укриття здійснюється не з загального коридору як 
у минулому варіанті , а безпосередньо з самої квартири. Зручність даного 
варіанту в тому що дану кімнату у мирний час можна використовувати як 
спальню, або кабінет, а також кожна квартира не втрачає корисну площу , 
жертвуючи її на користь загального сховища, але така кімната не матиме 
санвузла та незалежного водопостачання , що може доставити  певні 
незручності у випадку довготривалого перебування. 
50 
 
  
 
 
Рис.3.4 
План 
поверху 
 
 
 
 
Рис.3.5 
План 
поверху зі 
сховищем 
 
 
 
Що стосується об’ємно - планувальних рішень маємо в кожній з квартир 
захищену кімнату з розмірами 2600мм на 2600 мм, та площею 6,7 
м.кв(рис.3.6). Даний розмір ґрунтується на тому ж “ДБН В.2.2-5:2023 Захисні 
споруди цивільної оборони. Будинки і споруди”[10]. З розрахунку 2-4 людини 
в квартирі , приймаємо більшу кількість людей. 
0,6м.кв * 4 людей = 2,4 м.кв 
Виходячи з розрахунку мінімальний розмір приміщення має бути не 
менше 2,4 м.кв. В нашому проєкті ми приймаємо збільшену площу для більш 
комфортного перебування , та задля можливості розташування мінімально 
необхідного набору приладів та меблів.  
Висота поверху в середньостатистичних багатоповерхових будинках 
становить 2500 – 2700 мм. В представленому варіанті як і в попередньому 
приймаємо висоту 2500 мм. Відповідно висота укриття становить 2500 мм від 
підлоги до перекриття. 
Відповідно до “ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільної оборони. 
Будинки і споруди”[10] при висоті сховища від 2400 мм маємо можливість 
обладнати його двоярусними ліжками , тому в типовому варіанті нашого 
проєкту забезпечуємо наявність такого ліжка, двох сидячих місць , столу та 
стелажу, або шафи для зберігання запасів продовольства, питної води, 
51 
 
  
засобів індивідуального захисту, та інших матеріалів для забезпечення 
життєдіяльності людей під час перебування у сховищі.  
 
Рис.3.6 План сховища 
 
3.3 Пропозиція способів інтеграції проєкту укриття в існуючі проєкти 
багатоповерхових будинків 
Для з’ясування можливості обладнання новобудов запропонованими 
варіантами укриття, було проведено дослід, який являв собою графічне 
розміщення об’єкту, в плані поверху уже існуючого багатоповерхового 
будинку, або такого який проєктується чи будується. 
1. ЖК "Diamond Hall" – м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького, 31 
(рис.3.7).  
 
Рис.3.7 Інтеграція сховища в існуючи проєкт 
52 
 
  
При накладанні об’єкту на план типового поверху зроблено 
висновок що об’єкт підходить для інтегрування його у проєкти 
даного типу. У випадку розміщення об’єкту в такому будинку 
дійсно втрачається одна квартира на поверсі, але залишається  
можливість збільшити площу двох сусідніх квартир, а також 
існують інші варіанти зміни планування поверху зі збереженням 
кількості квартир , але зменшенням їх площі. 
2. ЖК "Premier Bay" – м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 4(рис.3.8). 
 
Рис.3.8 Інтеграція сховища в існуючи проєкт 
 
При накладанні об’єкту на план типового поверху виникла 
ситуація в якій перший варіант сховища - загальне приміщення із 
сходовою клітиною та ліфтовою шахтою утворюють монолітний 
каркас, не перекривав розрахункової кількості людей що 
проживають на поверсі, тому було запропоновано скомбінувати 
два цих варіанта. В такій ситуації деякі мешканці матимуть 
безпечну кімнату в своїй квартирі, а всі інші квартири будуть 
послуговуватись загальним сховищем. В цьому варіанті не 
змінюється кількість квартир, як в минулому, тут лише 
втрачається одна кімната в квартирі навпроти ліфтової шахти і 
виникає потреба незначного перепланування квартир праворуч , в 
які додається укриття другого типу, тобто безпечна кімната. 
3. ЖК "Santorini" (під'їзд 1) – м. Суми, вул. 1-а Залізнична 1/2 
(рис.3.9).  
 
Рис.3.9 Інтеграція сховища в існуючи проєкт 
53 
 
  
В результаті накладання об’єкту на план типового поверху даного 
будинку, було визначено що одна з квартир втрачає дві кімнати, 
але в результаті перепланування є можливість зберегти кількість 
квартир, зі зменшенням площі деяких з них. Також можливі деякі 
незначні змінив фасаді даного будинку. 
Розглянувши наведені приклади можна зрозуміти що запропоновані 
варіанти сховищ досить вдало інтегруються у більшість найпопулярніших 
схем планування багатоповерхових будинків. 
3.4 Визначення типу озброєння з максимальною руйнівною силою 
У розв'язаній росією війні проти України ракети та безпілотні літальні 
апарати стали одним із головних засобів ведення наступних операцій. Їх 
використання спрямоване на завдання ударів по критично важливих об'єктах 
інфраструктури, військових позиціях, а часто й по цивільних будівлях. Такі дії 
призводять до масштабних руйнувань та значних людських втрат. Росія 
цілеспрямовано застосовує ці засоби для деморалізації населення та зниження 
обороноздатності України. 
У цих атаках особливу роль виконує використання далекобійних ракет і 
безпілотників, здатних долати значні відстані та вражати цілі. Вага бойової 
частини цих озброєнь має ключове значення, так як вона безпосередньо 
впливає на руйнівну силу та масштабні пошкодження об'єктів. Для досягнення 
різних цілей росія використовує широкий спектр ракет і дронів, оснащених 
бойовими частинами різного типу, включно з фугасними, касетними, 
термобаричними та комбінованими зарядами. 
У цьому пункті розглянемо основні види озброєння, які застосовує росія 
для ударів по території України, з акцентом на характеристиках ваги бойових 
частин та наслідках застосування. Опис кожного виду озброєння містить 
інформацію про дальність дії, тип бойового оснащення та його вплив на 
об’єкти цивільної інфраструктури. 
Росія активно застосовує різноманітні ракетні системи середньої та 
малої дальності проти України. Ці ракетні системи оснащені ракетами, які  
мають високу точність і руйнівну силу, що дозволяє їм завдавати потужних 
ударів по військових і цивільних об'єктах на найбільшій відстані. Крім того, 
кожен тип ракети спричиняє різні види руйнувань, залежно від бойової 
частини та мети. 
Однією з найпоширеніших систем є «Калібр»(рис.3.10) , яку росія 
активно використовує з кораблів Чорноморського флоту. З дальністю до 2500 
54 
 
  
км ракети "Калібр" можуть вражати інфраструктурні об'єкти, такі як 
електростанції, нафтобази, склади боєприпасів і мости. Їх осколково-фугасна 
бойова частина вагою до 450 кг є ефективною для руйнування таких 
стратегічних об'єктів. У разі влучання ракети в будівлю або важливу 
інфраструктуру, утворюється величезний вибух, який може повністю знищити 
конструкцію об'єкта, залишаючи лише руїни. Наприклад, ракета, яка влучає в 
адміністративну будівлю(3.11) або багатоповерховий житловий будинок, 
здатна спричинити обвал у всій споруді, знищивши не тільки саму будівлю, 
але й інфраструктуру навколо. Мости та дороги, вражені такою ракетою, часто 
залишаються непридатними для подальшого використання, що ускладнює 
логістичні маршрути, а також блокує рух транспорту, в тому числі для 
цивільних осіб. 
  
Рис.3.10 "Калібр"  Рис.3.11 Влучання в адміністративну 
будівлю 
 
«Іскандер-М»(рис.3.12) – ще одна ракета, яка активно використовує 
проти України. Її дальність до 500 км дозволяє забезпечити точкові удари по 
критичних військових і цивільних об’єктах, таких як склади, командні пункти 
та інфраструктурні споруди. Осколково-фугасна бойова частина масою до 480 
кг здатна зазнати серйозних руйнувань, зокрема, вибух можна вивести з ладу 
будівель, техніки та складів боєприпасів. У разі удару по житлових або 
адміністративних будівлях(рис.3.13) ракета може спричинити обвал стін і 
даху, вивести з ладу центральні частини будівлі, а також вибити вікна і двері, 
що спричинить серйозні руйнування на великих площах. Крім того, 
руйнування може мати й психологічний ефект, оскільки масовані удари часто 
55 
 
  
викликають паніку серед мирного населення. Такі ракети також 
застосовуються для знищення важливих інфраструктурних елементів, таких як 
водопостачання, тепломережі або залізничні станції. 
 
  
Рис.3.12 «Іскандер-М» Рис.3.13 Удару по житловому будинку 
 
 
Ракета "Х-101" (рис.3.14), здатна досягати дальності до 5500 км, часто 
використовується для ударів по важливих інфраструктурних об'єктах, таких як 
енергетичні установки та залізничні вузли. З бойовою частиною маси до 450 
кг, вона завдає значної шкоди об'єктам на території України. Вибух, який 
супроводжує її влучання, здатен зруйнувати енергетичні станції, виводячи з 
ладу значну частину енергосистеми, а також пошкодити або знищити 
транспортну інфраструктуру, що обмежує постачання ресурсів і техніки на 
фронт. У випадку удару по житлових або комерційних будівлях руйнування 
може бути ще більш катастрофічним(рис.3.15). Великі об'єкти 
інфраструктури, які служать місцями зосередження людей, таких як торгові 
центри або медичні установи, можуть бути частково або повністю зруйновані, 
що завдало численних жертв серед цивільного населення. 
56 
 
  
  
Рис.3.14 Ракета "Х-101"  Рис.3.15 Руйнування будівлі 
 
"Х-55"(рис.3.16) є ще однією ракетою, що активно використовує росія. 
Вона має дальність до 2500 км і використовує осколково-фугасну бойову всю 
масу близько 450 кг. Ракети цього типу застосовуються для ударів по 
ключових військових об'єктах та інфраструктурі. Коли ракета влучає в об'єкт, 
руйнування може бути катастрофічним: багатоповерхові будівлі можуть 
частково або повністю зруйнуватися(рис.3.17), пошкоджують комунікації та 
основні конструктивні елементи, часто призводячи до обвалу. Пошкоджені 
будівлі можуть залишити не одну людину без даху над головою, спричиняючи 
евакуацію та великий соціальний стрес. 
  
Рис.3.16 "Х-55" Рис.3.17 Руйнування багатоповерхової 
будівлі 
57 
 
  
Ще однією важливою системою, яку росія використовує для атаки по 
Україні, є "С-300" та "С-400" (рис.3.18) , ракети якої були переобладнані для 
застосування проти наземних цілей. Маючи дальність до 250 км, ці ракети 
завдають значної шкоди при ударах по цивільним і військовим об'єктам. Хоча 
бойова частина цієї ракети має меншу вагу (приблизно 150-200 кг), її кінетична 
енергія і швидкість забезпечують серйозні руйнування. Ракети, які вражають 
житлові райони, можуть призвести до повного знищення будівель, залишаючи 
лише завали, а навколишня територія може бути покрита уламками та 
уламками скла, що створює значний ризик травм для мирних жителів(рис.3.19-
3.20). 
  
Рис.3.18 "С-400" Рис.3.19 Руйнування будівлі 
 
 
Рис.3.20 Пошкодження  ТРЦ 
 
Не менш небезпечним елементом в арсеналі росії є «Шахед-136» — 
дрон-камікадзе іранського виробництва, який активно використовується в 
Україні. Хоча його бойова частина значно легша (приблизно 50 кг), він 
58 
 
  
використовується масово для враження енергетичних і інфраструктурних 
об'єктів. Після удару дрон залишає велике пошкодження на місці(рис.3.21), 
зруйнувавши елементи будівлі, електричні мережі або інші ключові системи. 
У випадках влучання до житлових будинків або офісних приміщень наслідки 
можуть бути катастрофічними: часткове чи повне руйнування конструкції, 
вибиті вікна та двері, ускладнення евакуації людей та високий рівень травм. 
 
Рис.3.21 Влучання дрона-камікадзе в будинок 
 
Усі ці ракети й системи демонструють велику руйнівну силу за рахунок  
бойових частин, які часто мають масу близько 450 кг. Вони спрямовані на 
знищення ключових об’єктів інфраструктури, що має на меті не тільки 
руйнування інфраструктури, а й психологічний вплив на цивільне населення. 
Масовані удари такими ракетами та дронами залишаються одним із основних 
інструментів ведення війни росії проти України, завдаючи серйозних 
руйнувань у містах, що спричиняє значні економічні та людські втрати. 
 
3.5 Розрахунок впливу вибуху на конструкцію  
Сила вибуху 450 кг тротилу визначається його енергетичним 
еквівалентом. Тротил (тринітротолуол) має стандартну енергію вибуху 
приблизно 4,184 МДж/кг. Таким чином, загальна енергія вибуху 
розраховується за формулою: 
E=m*q, 
де: 
 m — маса вибухової речовини (450 кг), 
 q — питома енергія вибуху (4,184 МДж/кг). 
59 
 
  
Розрахунок: 
E=450*4,184=1882,8 МДж. 
Це еквівалентно 1,883 гігаджоулям енергії. 
Такий вибух здатний серйозно пошкодити будівлі та створити велику 
воронку, а енергія яка вивільняється при такому вибуху може викликати 
сильну ударну хвилю в радіусі сотень метрів. 
Розрахунок проводимо для першого варіанту планування сховища , для 
визначення потрібної товщини стін сховища та розробки рекомендацій при 
зведенні багатоповерхового будинку з інтеграцією в нього такого сховища. 
1. Визначення характеристик зовнішньої стіни будинку та тиску вибухової 
хвилі. 
Матеріалом зовнішніх стін приймаємо силікатну цеглу М250 , 
товщиною дві з половиною цеглини, тобто 640 мм. Така цегла має щільність 
2000-2200 кг/м³, і міцності матеріалу на стиск 250 кгс/см², переводимо в МПа 
за співвідношенням: 
1 кгс/см² = 0,0980665 МПа, 
отримуємо: 
250 кгс/см² = 24,5 МПа. 
Отже, для силікатної цегли М250 міцність на стиск складає 24,5 МПа 
Розраховуємо тиск вибухової хвилі на зовнішню стіну за формулою: 
E
P= , 
4πR2
де: 
o E — енергія вибуху (в Джоулях), 
o R — відстань від вибуху до стіни (в метрах). 
Енергія вибуху 450 кг тротилу , нам відома, вона становить: 
E =1882,8 МДж = 1,883×������ Дж. 
Відстань від епіцентру вибуху до зовнішньої стіни (R) приймаємо 0,1 м. 
Підставляємо значення у формулу: 
1,883∗109 1,883∗109
P= =  =1,498*1010 Па =15 ГПа. 
4∗3,14∗(0,01) 0,1257
Це значно перевищує міцність цегляної стіни , яка складає 24,5 МПа. За 
такого тиску стіна буде повністю зруйнована і не витримає навіть часткового 
впливу вибуху. Але при руйнуванні зовнішньої стіни кількість енергії що 
60 
 
  
виділиться під час вибуху , зменшиться , що знизить тиск , який впливатиме 
на конструкцію самого сховища. 
2. Розрахунок кількості енергії . після проходження стіни та значення 
тиску який діє на конструкцію сховища. 
Спочатку визначимо геометричні розміри зовнішньої стіни , так як від її 
площі і об’єму залежить кількість втраченої енергії після руйнування цієї 
стіни(рис.3.22). 
 
Рис.3.22 Моделювання зони влучання 
 
Згідно графічного плану стіна має такі розміри: 
o Довжина: L=16,2 м 
o Висота: H=2,7 м 
o Товщина: d=0,51 м 
Тоді площа стіни: 
A=L*H=16,2*2,7=43,74 м��,  
Об'єм стіни: 
V=L*H*d=16,2*2,7*0,64=27,994 м�� 
Визначаємо значення роботи на руйнування стіни: 
W=σ⋅V, 
де: 
o σ — міцність цегли на стиск, 
o V — об'єм стіни. 
61 
 
  
Міцність цегли на стиск становить 24,5 МПа, для зручності розрахунків 
переводимо в 24,5×������ Па , об’єм відомий. 
Енергія на руйнування стіни: 
Еруйн.=σ⋅V=24,5*106*27,994=685,853*������ Дж. 
Розраховуємо залишкову енергію після руйнування: 
��зал = Е− Еруйн. = 1,883*109− 685,853*106 = 1,19715*������ Дж. 
Наступним етапом є розрахунок тиску що діє на стіну самого сховища (��сх). 
Формула тиску:  
��
��сх = зал  
4π��2
де: 
o ��зал — залишкову енергію, 
o R — відстань від зовнішньої стіни , до стіни сховища. 
Згідно графічного плану від зовнішньої стіни , до стіни сховища маємо 
відстань 1,7 м.(рис.3.23) 
 
Рис.3.23 Визначення розміру конструкцій на які діє вибухова хвиля 
 
Підставимо значення: 
1,129715∗109 
��сх = . 
4π(1,7)2
Розрахунок: 
1,129715∗109 1,129715∗109 
�� 6 
сх = =  =32,939*10 Па. 
4∗3,14∗2,89 36,3467
62 
 
  
Маємо силу тиску що діє на стіну сховища 32,94 МПа 
Також розрахуємо кількість енергії яка буде діяти на конструкцію 
сховища. Так як енергія хвилі зменшується пропорційно до квадрата 
відстані від джерела через сферичний розподіл енергії: 
��2
�� 0
зал =��0*  
��2
де: 
 ��зал — залишкова енергія на відстані R=1,7 м 
 ��0=1,19715×109 Дж— початкова енергія, 
 ��0 — початкова відстань (поверхня стіни, приймаємо 0,1 м), 
 R — відстань після проходження (1,7 м). 
Співвідношення квадратів відстаней: 
0,12 0,1
 =  = 0,0346 
1,72 2,89
Залишкова енергія:  
��зал =1,19715*109* 0,0346 = 41,42МДж 
Залишкова енергія після проходження відстані у  1,7 м становитиме 
приблизно 41,42 МДж. 
Енергія значно зменшилася через розсіювання в просторі, але все одно 
залишається небезпечною. 
2. Визначення геометричних розмірів стіни сховища, та аналіз впливу 
залишкового тиску на неї. 
Відповідно до проєкту маємо стіну, на яку діє залишковий тиск, з такими 
параметрами: 
 Довжина: L=6,4 м 
 Висота: H=2,5 м 
 Товщина: d=0,4 м 
Розраховуємо об'єм стіни за формулою: 
V=L*H*d. 
V=6,4*2,5*0,4=6,4 м3. 
Площа стіни, на яку діє тиск вибухової хвилі, за формулою: 
А=L*H 
63 
 
  
А=6,4*2,5=16 м2 
Визначаємо значення енергії, необхідної для руйнування стіни, яке 
залежить від об'єму цієї стіни та міцності матеріалу. Об’єм стіни ми 
розрахували, а матеріал приймаємо залізобетон підвищеного класу C32/40 
(М500), міцність на стиск (��в) для такого залізобетону = 40 МПа  
Еруйн,сх.= ��в *V. 
Е 6
руйн,сх.= 40*10 *6,4=256*106 Дж=256 МДж. 
Результати аналізу впливу залишкової енергії та тиску на залізобетонну 
стінку: 
1. Енергія, необхідна для руйнування конструкції сховища : 
Еруйн,сх. = 256 МДж. 
Залишкова енергія що може діяти на конструкцію сховища: 
��зал = 41,42 МДж. 
2. Міцність конструкції з визначеного матеріалу: 
��в = 40 МПа. 
Сила тиску що може діє на конструкцію сховища: 
��сх =32,94 МПа. 
Як бачимо, обидва значення перебувають в межах норми, тому можемо 
прийняти визначені матеріали, та геометричні значення для нашого проєкту, 
на основі яких буде проведено подальший розрахунок навантажень, та 
сформовано рекомендації щодо проєктного положення та певних 
конструктивних особливостей. 
64 
 
  
 
Рис.3.24 Моделювання пошкодження конструкцій 
 
3.6 Збір навантажень 
Збір навантаження — важливий етап проєктування, що включає 
розрахунок усіх навантажень, які діють на конструкцію. Навантаження 
поділяються постійні навантаження, такі як вага конструктивних елементів 
(стіни, перекриття, покрівля, фундамент тощо) та тимчасові навантаження - 
корисне навантаження (люди, меблі, обладнання) снігове навантаження (для 
даху) та вітрове навантаження (особливо важливе для високих будівель). В 
нашому проєкті можемо знехтувати значенням вітрового навантаження, так як 
сховище фізично знаходиться в середині об’єму будинку, і вітрове 
навантаження не має значного впливу на нього. 
65 
 
  
3.6.1 Постійні навантаження 
Спочатку визначаємо навантаження від технічного поверху, до нього 
входить покриття даху, сам дах, та стіни технічного поверху. 
Приймаємо для  проєкту - плаский дах з ухилом 10° , відповідно матеріал 
покритті - руберойд в 2 шари.  
Розрахунок здійснюється за формулою: 
q = γ * h 
Де: 
 q — вага конструктивного елемента, кН/м²; 
 γ — об'ємна вага матеріалу, кН/м³  
 h — товщина або висота елемента, м. 
Для обраного матеріалу покриття, а саме руберойд в 2 шари визначаємо 
показник γ — об'ємна вага матеріалу, кН/м³ . Згідно ДБН В.1.2-2:2006 
"Навантаження та впливи"[4] цей матеріал має об'ємну вагу у середньому вона 
становить 1,5–2,5 кН/м³ , приймаємо середнє значення  2 кН/м³ 
Товщина шару.  Стандартний руберойд марки РКП-350 має товщину 3,5 мм , 
що становить для двох шарів матеріалу 7 мм, або 0,007 м. 
Підставляємо значення у формулу :  
��покриття = 2 кН/м³ * 0,007 м = 0,014 кН/м2 
Визначаємо вагу матеріалу для загальної площі технічного поверху, за 
формулою :  
��покриття,заг = ��покриття. * A 
Де: 
 A — загальна площа покриття, м². 
Площа перекриття , згідно графічного плану становить 75.5 м.кв, відповідно А 
– приймаємо 75,5 м.кв. 
Підставляємо отримані значення : 
�� 2
покриття,заг = 0,014 кН/м  * 75,5 м.кв = 1,6 кН. 
Знаходимо вагу для кожного елемента конструкції технічного поверху 
(перекриття, стіни,). 
66 
 
  
Перекриття, як і стіни влаштовані з залізобетону підвищеного класу 
C32/40 (М500).  
Товщина стін та перекриттів сховища згідно проєкту становить 400 мм, 
бо 0,4 м. Об'ємна вага залізобетону М500 становить 25 кН/м³  
Підставляємо значення у формулу :  
��перекриття = 25 кН/м³ * 0,4 м = 10 кН/м2 
Визначаємо вагу перекриття для загальної площі технічного поверху, за 
формулою :  
��перекриття,заг = ��перекриття. * A 
Площа перекриття вже відома, згідно графічного плану становить 75.5 м.кв,  А 
– приймаємо 75,5 м.кв. 
�� 2
перекриття,заг = 10 кН/м  * 75,5 м.кв = 755 кН. 
Наступним кроком розраховуємо навантаження від стін технічного 
поверху : 
��стін = γ * ⋅t * h 
Де: 
 γ — об'ємна вага матеріалу 
 t — товщина стіни, м 
 h — висота стіни, м. 
Так як будинок має дев’ять поверхів, згідно ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові 
будинки. Основні положення"[11], будинок такої поверховості повинен бути 
обладнаний мінімум одним ліфтом. Тому висоту технічного поверху 
приймаємо 2500 мм , або 2,5 м , що є мінімальною висотою для можливості 
влаштування ліфтового обладнання та зручності обслуговування. Товщина 
стін , як і перекриттів становить 400 мм , або 0,4 м. 
Підставляємо значення у формулу :  
��стін = 25 кН/м³ * 2,5 м * 0,4 м = 25 кН/м.п 
Визначаємо вагу загальної довжини стін технічного поверху, за 
формулою :  
��стін,заг = ��стін. * L 
Де: 
67 
 
  
 L — загальна довжина стін, м. 
Відповідно до графічного плану, загальна довжина стін сховища на 
технічному поверсі складає 48,9 м. 
Підставляємо отримані значення : 
��стін,загальне = 25 кН/м.п * 48,9 м = 1222,5 кН. 
Підсумовуємо навантаження від технічного поверху за формулою : 
��тех.поверху  =  ��покриття,заг + ��перекриття,заг + ��стін,заг   
��тех.поверху  = 1,6 кН + 755 кН + 1222,5 кН = 1979,1 кН 
За таким алгоритмом розраховуємо навантаження від типового поверху , до 
якого входить перекриття, стіни та перегородки. 
Плита перекриття типового поверху, згідно графічного плану, має 
площу 53 м.кв.  
Так як товщина плити перекриття типового поверху дорівнює товщині 
перекриття технічного поверху і складається з такого само матеріалу, можемо 
прийняти визначену раніше вагу матеріалу на 1 м.кв , тобто 
�� 2
перекриття,тип.поверху  = 10 кНм  
Визначаємо вагу перекриття для загальної площі типового поверху, за 
формулою :  
��перекриття,заг = ��перекриття,тип.поверху. * A 
��перекриття,заг = 10 кНм2 * 53 м.кв = 530 кН 
Відповідно до графічного плану , загальна довжина стін сховища на  
типовому поверсі складає 54,5 м. Висота та товщина стін типового поверху 
дорівнює висоті та ширині стін технічного поверху і складає 2500мм, або 2,5 
м,  та 400мм, або 0,4 м відповідно , тому так само як і з перекриттям, можемо 
прийняти визначену раніше вагу матеріалу на 1 м.п, тобто ��перекриття,тип.поверху  
= 25 кН/м.п 
Підставляємо отримані значення : 
��стін,заг = ��стін. * L 
��стін,заг = 25 кН/м.п * 54,5 м = 1362,5 кН 
Також на типовому поверсі запроєктовані цегляні перегородки 
товщиною 200 мм, або 0,2 м, загальна довжина яких складає 5 м. Для 
68 
 
  
керамічної цегли значення об’ємної ваги складає 18–20 кН/м³ залежно від 
марки. Приймаємо більше значення - 20 кН/м³ 
Підставляємо значення у формулу :  
��перегородок = 20 кН/м³ * 2,5 м * 0,2 м = 10 кН/м.п 
Визначаємо вагу загальної довжини стін технічного поверху, за 
формулою :  
��перегородок,заг = ��перегородок. * L 
��перегородок,заг = 10 кН/м.п. 5м = 50 кН 
Підсумовуємо навантаження від технічного поверху за формулою : 
��тип.поверху  =   ��перекриття,заг + ��стін,заг + ��перегородок,заг 
��тип.поверху  = 530 кН + 1222,5 кН + 50 кН = 1802,5 кН 
В проєкті маємо дев’ять типових поверхів і підвал, який має такі само 
конструктивні характеристики , тому перемножуємо визначене значення 
��тип.поверху   на кількість поверхів. 
��поверхів,заг = 1802,5 кН * 10 поверхів = 18025 кН 
Також до постійних навантажень відносяться ліфти і конструкції сходів. 
Вага ліфтового обладнання зазвичай береться з технічної документації від 
виробника, стандартна вага ліфтової кабіни разом із механізмом може бути в 
діапазоні 1000–3000 кг (10–30 кН). Для нашого  проєкту приймаємо  більше 
значення – 30 кН 
Розрахуємо вагу монолітних залізобетонних сходів. Для цього потрібно 
врахувати їхні геометричні параметри. 
- Ширина сходів (b): 1.2 м  
- Довжина одного прольоту (L): 4.5 м  
- Товщина плити сходів (a): 0.15 м  
- Об'ємна вага залізобетону (γ): 25 кН/м³. 
- Кількість прольотів: 2  
Розрахунок об'єму сходового прольоту: 
��прольоту = a * b * L 
��прольоту =0.15 * 1.2 * 4.5=0.81 м³ 
69 
 
  
Розрахунок ваги одного сходового прольоту : 
��прольоту =��прольоту * γ 
��прольоту = 0.81 * 25 = 20.25 кН 
Майданчик має такі розміри: 
- Ширина (��майд ): 1.2 м. 
- Довжина  (��майд): 2.5 м. 
- Товщина (��майд ): 0.15 м. 
Розрахунок об'єму майданчика: 
��майд = ��майд* ��майд * ��майд= 0.15*1.2 * 2.5 = 0.45 м³. 
 Розрахунок ваги майданчика: 
��майд = ��майд * γ = 0.45 * 25 = 11.25 кН. 
Загальна вага конструкції на один поверх 
Загальний об'єм: 
��заг = 2 * ��прольоту + ��майд = 2 * 0.81 + 0.45 = 2.07 м³. 
Загальна вага: 
��заг = ��заг * γ = 2.07 * 25 = 51.75 кН 
Перемножуємо вагу на  10 поверхів : 
��сходів.заг = 51.75 кН * 10 поверхів = 517,5 кН 
Визначивши постійні навантаження від різних елементів , сумуємо їх : 
��постійне = ��тех.поверху + ��поверхів,заг + ��,ліфта + ��сходів.заг 
��постійне = 1979,1 кН + 18025 кН + 30 кН + 517,5 кН = 20551,6 кН 
3.6.2 Тимчасові навантаження  
До тимчасових навантажень входить корисне та снігове навантаження. 
Величина залежить від призначення споруди , в нашому випадку – сховище. 
Відповідно до  ДБН В.1.2-2:2006 "Навантаження та впливи"[4] визначаються 
рекомендовані значення корисного навантаження. 
Для зон перебування людей, меблів, або легкого обладнання, значення 
корисного навантаження становить 1.5 - 2.0 кН/м² , а для зберігання речей та 
обладнання - 3.0 - 5.0 кН/м² . Для нашого проєкту приймаємо усереднене 
значення – 3 кН/м² , яке охоплює базові потреби з урахуванням запасу 
70 
 
  
міцності. Згідно графічному плану , корисна площа сховища разом з 
коридором складає 30 м.кв 
Розраховуємо корисне навантаження на поверх : 
��корисне = 3 кН/м² * 30 м.кв = 90 кН 
Перемножуємо значення корисного навантаження на кількість поверхів 
��корисне = 90 кН * 10 поверхів = 900 кН 
Розраховуємо снігове навантаження на дах, яке визначається масою 
снігу, що лежить на ній, і кутом нахилу покрівлі. Розрахунок проводиться за 
формулою : 
S = μ * ��o 
Де: 
 S — снігове навантаження. 
 μ — коефіцієнт залежний від нахилу даху. 
 ��o — значення нормативного снігового навантаження. 
Кут нахилу покрівлі в проєкті ми прийняли 10 ᵒ , для скатів з нахилом 
від 0 до 30° коефіцієнт μ приймається рівним 1. 
Вага снігового шару, що накопичується на покрівлях, залежить від 
клімату місцевості, він різний для різних регіонів і визначається за картою 
районування території з характеристичними значеннями ваги снігового 
покриву. В Україні виділено шість основних регіонів(рис.3.24), за завданням 
наш проєкт розробляється для міста Суми, яке знаходиться в регіоні з 
найбільшим навантаженням 160 кг/м.кв, що становить 1,6 кН/м².  
 
Рис.3.24 Карта снігового навантаження 
71 
 
  
 
Приймаючи дане значення ми виконуємо норми для вказаного регіону і 
зберігаємо запас міцності для можливості спорудження об’єкту  у всіх інших 
регіонах України. 
Підставляємо значення у формулу :  
S = μ1 * 1,6 кН/м² = 1,6 кН/м². 
Визначаємо снігове навантаження для загальної площі даху : 
��снігове = S * А  
��снігове = 1,6 кН/м²  * 75.5 м.кв = 120,8 кН 
Додаємо всі отримані значення навантажень і визначаємо повне 
навантаження на фундамент : 
��повне = ��постійне + ��корисне + ��снігове 
��повне = 20551,6 кН + 900 кН + 120,8 кН = 21572,4 кН 
3.7 Розрахунок фундаменту під сховище 
Оскільки сховище буде мати набагато вищу вагу на м.кв , в порівнянні з 
іншими конструкціями будинку, його фундамент повинен бути 
запроєктований з більшим запасом несучої здатності. Це необхідно для 
забезпечення стабільності споруди та уникнення можливих деформацій або 
просідань, які можуть виникнути через нерівномірні навантаження. 
Конструкція сховища, як правило, має значну вагу через використання 
важких матеріалів для забезпечення його безпеки та довговічності. Така вага 
може спричинити додаткове навантаження на фундамент, що в свій час 
утворює ризик появлення тріщин у бетоні та пошкодження інших 
конструктивних елементів, якщо фундамент не розрахований на таке 
навантаження. Для того, щоб уникнути цих проблем, необхідно забезпечити 
фундамент, який буде здатний нести достатнє навантаження. 
Одним із ефективних рішень у цьому випадку є використання 
монолітної плити, яка може рівномірно розподіляти навантаження від 
конструкції сховища. Монолітна плита є однією з найбільш стабільних форм 
фундаменту, оскільки вона має високу міцність і здатна витримувати значні 
навантаження без втрати цілісності. Крім того, вона дозволяє уникнути 
утворення тріщин і зміщень конструкції, а завдяки рівномірному 
розподіленню навантаження на велику площу, можна запобігти утворенню 
локальних точок високого тиску, які можуть спричинити руйнування. 
72 
 
  
Щоб забезпечити необхідну міцність та стійкість монолітної плити, слід 
провести детальний розрахунок її геометричних характеристик, зокрема 
товщини, розмірів і матеріалу, з якого вона буде виготовлена. Визначення цих 
параметрів дозволить забезпечити надійність конструкції, а також врахувати 
можливості зміни навантаження. Розрахунок також допоможе розробити 
оптимальні розміри армування плити, щоб вона витримувала навантаження 
протягом тривалого часу, не втрачаючи стабільності. 
Отримавши значення повного навантаження від сховища на фундамент, 
розраховуємо геометричні розміри плити фундаменту. 
Визначаємо площу основи фундаменту. 
Розрахункова площа основи фундаменту визначається як: 
F
A= , 
R ∗ γ
де: 
 F = 21572,4 кН — повне навантаження, 
 R — несуча здатність ґрунту, 
 γ — коефіцієнт надійності (зазвичай 1,2–1,4). 
Середнє значення несучої здатності ґрунтів для України варіюється в 
залежності від типу ґрунту. Для різних типів ґрунтів приблизно можна 
використати такі значення: 
- Піщані ґрунти: 200–300 кН/м². 
- Суглинки та глини: 100–250 кН/м². 
- Міцні глини та суглинки: до 350 кН/м². 
- Каменисті та скельні ґрунти: понад 500 кН/м². 
В Україні середнє значення R для типових ґрунтів коливається між 150–
250 кН/м². Однак, це значення потребує уточнення на основі результатів 
геологічних досліджень для конкретного будівельного майданчика. В нашому 
проєкті приймаємо середнє значення 200 кН/м². Коефіцієнт надійності 
приймаємо 1,3. 
Підставляємо значення у формулу : 
21572,4
A=  = 83 м² 
200 ∗ 1,3 
Габаритні розміри сховища в проєкті 6 400 * 11 900 , що складає 76,16 
м.кв. Збільшуємо розмір плити на 200 мм з кожного боку , отримуємо розмір 
73 
 
  
6 800 * 12 300 , площа складає 83,6 м² , що покриває значення площі для 
утримування повного навантаження від конструкцій. 
Проводимо попередній розрахунок товщини фундаментної плити 
використовуючи формулу  
P
h=  , 
R ∗ A
де: 
 h — товщина плити, 
 P — загальне навантаження (кН), 
 R — несуча здатність ґрунту (кН/м²), 
 A — площа плити (м²). 
Підставляємо значення у формулу : 
21572,4кН
H =  = 1,29 м 
200∗83,6
Для великих навантажень і ґрунтів з малою несучою здатністю 
важливим є контроль за осіданням фундаменту. Однією з ключових формул є 
розрахунок плити з точки зору осідання: 
P
δ =  
E ∗ I
де: 
 δ — максимальне осідання, 
 P — навантаження, 
 E — модуль пружності матеріалу плити, 
 I — момент інерції плити. 
 
Момент інерції залежить від геометрії перерізу плити. Для прямокутної 
плити він розраховується за формулою: 
b⋅h3
I = , 
12
де: 
 b — ширина перерізу плити (м), 
 h — товщина плити (м). 
6,8∗(1,3)3
I =  = 1,245 
12
74 
 
  
Для бетону класу C32/40 модуль пружності (E) становить: 34 ГПа. 
Підставляємо значення у формулу : 
21 572,4 
δ =  = 0,00051м (0,51мм). 
34∗106 ∗ 1,245
Це дуже мале осідання, що свідчить про достатню жорсткість 
конструкції плити для зазначених параметрів. 
3.8 Рекомендації щодо проєктного положення об’єкту, та його 
конструктивних особливостей 
Проєктування та влаштування сховища — це складний, але вкрай 
важливий процес, оскільки від нього залежить, наскільки об'єкт буде 
функціональним, безпечним і зручним у використанні. Конструкція сховища 
має бути продуманою до дрібниць. Вона повинна забезпечити надійний захист 
від зовнішніх впливів. Тому ключовим є дотримання будівельних норм і 
стандартів, які гарантують довговічність і надійність об'єкта. Таким чином, 
правильне проєктування сховища — це не просто дотримання стандартів, а 
продуманий підхід, який враховує всі аспекти: від безпеки до екології. 
Тому далі наведені деякі рекомендації, яких важливо дотримуватись при 
проєктуванні та влаштуванні  даного проєкту. 
1. При влаштуванні зовнішніх стін будинку з силікатної цегли, 
товщиною 640мм (дві з половиною цеглини) допускається відстань від 
внутрішньої сторони цієї стіни до зовнішньої стіни  сховища, не менше 
1700мм для забезпечення достатньої надійності конструкції сховища. 
2. При зміні матеріалу або розмірів зовнішніх стін будинку, 
необхідно провести розрахунок, врахувавши відстань між найближчою 
зовнішньою стіною та стіною сховищ. 
3. Стіни та перекриття сховища, згідно проєкту, необхідно прийняти 
товщиною не менше 400 мм з бетону підвищеного класу С32/40, М500. При 
збільшенні товщини стіни допускається зниження класу бетону, за умови 
проведення розрахунків з допустимим результатом. 
4. Рекомендовано, використовувати бетон, з додаванням 
пропіленової фібри , що збільшить міцність конструкції , і навіть у разі 
влучання в будинок, допоможе запобігти відколюванню частинок стін, або 
перекриттів  
5. При влаштуванні стін та перекриттів сховища необхідно 
влаштувати армування даних елементів трьома сітками арматури, діаметром 
75 
 
  
12 мм, яка має бути зв’язана між собою стальними хомутами. Допускається 
використання  композитної арматури. 
6. Необхідно забезпечити перев’язку всіх елементів конструкції, 
шляхом випуску арматурних стрижнів розміром не менше 50–60 діаметрів 
(для арматури класу А500С)  
7. Влаштування прив’язки перекриття будинку, з перекриттям 
сховища має відбуватися шляхом випуску арматурних стрижнів. 
8. Сітка армування повинна мати крок не більше 30*30мм 
9. При проєктуванні та монтажі конструкцій сховища не 
допускається опирання будь яких елементів сховища на елементи 
конструктиву будинку, для уникнення пошкодження, або руйнування 
сховища, у разі руйнування частин будинку. 
10. Всі дверні отвори влаштовуються шириною не менше 1000мм , і 
висотою 2100мм. Винятками є дверні отвори в санвузол та склад, їх дозволено 
зменшити до стандартного розміру. 
11. Двері в безпечну кімнату, рекомендовано встановлювати, металеві 
з укріпленим механізмом замків та петель, для запобігання деформації їх у разі 
влучання в будинок, а також для забезпечення надійного укриття мешканців у 
разі диверсій , або спроб вторгнення (аналізуючи ізраїльський досвід 2023 
року, дане рішення є цілком виправданим) 
12. Сховище має бути обладнане окремою системою електро- та 
водопостачання, а також власною каналізацією та вентиляцією. 
13. Кожне сховище повинно бути укомплектоване, сидячими місцями, 
з розрахунку на кількість квартир на поверсі. За потреби допускається 
укомплектування сховища двоповерховими ліжками, для більш комфортного 
перебування , під час довготривалих повітряних тривог. 
14. При проєктуванні фундаментів , важливо врахувати тип ґрунту на 
ділянці і провести розрахунок. Допускається відхилення від запропонованого 
в проєкті варіанту фундаменті , або його удосконалення.  
15. Допустимий варіант фундаменту , в якому товщина плити буде 
зменшена, а під площею плити в місці розташування сховища будуть 
розміщені палі, для забезпечення достатньої несучої здатності. 
16. При оздобленні сховища , не рекомендовано використовувати , 
керамічну плитку , або інші елементи, які у випадку влучання в будинок 
можуть руйнуватись і нести небезпеку , для людей які знаходяться в середині. 
 
 
 
76 
 
  
РОЗДІЛ 4 
Важливим етапом проєкту було проведення досліду в реальних умовах  
і визначення факторів та чинників які впливають на поведінку бетонної суміші 
і її міцність в різних умовах. В нашому випадку було поведено дослідження 
міцності бетону при додаванні різних пластифікаторів , а також зміна 
поведінки бетону та показників його міцності при додаванні мікрофібри в 
розчин. 
Завдяки сприянню керівника проєкту – Коновала Володимира 
Миколайовича, нам було проведено екскурсію по виробничих цехах 
черкаського заводу залізобетонних виробів "Буддеталь"(рис.4.1), а також 
надано доступ до лабораторії , для проведення даного досліду. Під час 
екскурсії поспілкувались з керівником відділу технічного контролю (ВТК) та 
лабораторії про норми бетону для укриттів , та особливості їх конструкції , так 
як "Буддеталь" займається виготовленням модульних залізобетонних 
укриттів(рис.4.2). 
  
Рис.4.1 Склад залізобетонних виробів  Рис.4.2 Елементи модульних 
заводу "Буддеталь" залізобетонних укриттів 
 
Наше дослідження відбувалось в кілька етапів. На початку роботи ми 
поставили ціль визначити які існують основні види пластифікаторів , та як 
вони впливають на міцнісні характеристики.  
4.1 Дослідження зміни міцності бетону при додаванні різних 
пластифікаторів 
Пластифікатори є добавками до бетону, які покращують його 
властивості, міцність, однорідність і довговічність. Існує кілька основних 
типів пластифікаторів, кожен з яких має особливості. 
77 
 
  
1. Звичайні пластифікатори (пластифікатори 1-го рівня) 
Цей тип добавок посилює рухливість бетонної суміші, зменшуючи 
водоцементне співвідношення. Завдяки цьому забезпечується міцність бетону. 
Якщо зменшити кількість води в бетоні на 10–15%, міцність може збільшитися 
на 10–20%. Також можливі випадки, коли консистенція суміші залишається 
незмінною, міцність бетону зберігається тому ж рівні, але при цьому 
підвищується однорідність і щільність структури матеріалу. 
2. Суперпластифікатори (пластифікатори 2-го і 3-го рівня) 
Ці добавки суттєво підвищують пливучість бетонної суміші, 
дозволяючи знизити вміст води до 20–30%. Результатом є значне підвищення 
щільності структури бетону. Зниження водоцементного складу до 
мінімального значення може збільшити міцність матеріалу на 20–30%. Крім 
того, бетон із суперпластифікаторами демонструє вищу морозостійкість і 
довговічність завдяки зменшенню пористості. 
3. Пластифікатори з комплексною дією 
Цей тип добавок забезпечує одночасне підвищення пливучості бетонної 
суміші, зниження водопоглинання та покращення адгезії цементного каменю. 
У результаті бетон стає більш міцним і довговічним. Залежно від конкретного 
складу бетону та типу пластифікатора, міцність може зрости на 15–25%. 
4. Суперпластифікатори нового покоління (полікарбоксилатні ефіри) 
Ці добавки є найбільш ефективними. Завдяки ним можна досягти 
максимального зниження вмісту водоцементу (до 25–40%) без втрати 
пластичності суміші. У результаті міцність бетону може зрости на 30–50%. Ці 
пластифікатори особливо ефективні у високоякісних бетонах, які 
використовуються для мостів, високих будівель та інших конструкцій із 
високими вимогами до надійності. 
Таким чином, вибір пластифікатора залежить від вимоги до конкретного 
бетонного виробу. Кожен із типів має свої переваги і сферу застосування, що 
дозволяє значно підвищити експлуатаційні характеристики бетону. 
Узагальнивши , можна зробити висновок, що основне завдання 
пластифікаторів полягає в зменшенні кількості води та збереження текучості, 
що дозволяє підвищити міцність бетону , не збільшуючи відсоток цементу в 
розчині.  
78 
 
  
4.2 Характеристики досліджуваних пластифікаторів 
Обрані нами зразки пластифікаторів належать до суперпластифікаторів 
нового покоління, які створені на основі полікарбоксилатних ефірів. Їх 
основна перевага полягає у здатності значно підвищувати плинність бетонної 
суміші, що полегшує її укладання та ущільнення. Крім того, ці пластифікатори 
дозволяють знизити водоцементне співвідношення до 25–40%, що сприяє 
підвищенню міцності, водонепроникності та довговічності бетону. 
1. Пластифікатор для фундаменту Coral MasterBazze. 
Пластифікатор Coral MasterBazze — це сучасна добавка, яка широко 
використовується під час заливки та ремонту фундаментів(рис.4.3). Його 
застосування дозволяє значно покращити якість бетонної суміші, 
забезпечуючи їй додаткову рухливість і міцність. Завдяки своїм властивостям 
цей пластифікатор не лише покращує характеристики бетону, але й робить 
процес будівництва більш ефективним. 
 
Рис.4.3 Пластифікатор Coral MasterBazze 
 
Однією з ключових функцій Coral MasterBazze є регулювання швидкості 
затвердіння бетону. Це дозволяє досягти оптимального балансу між зручністю 
роботи з сумішшю та швидкістю її схоплювання. Пластифікатор також знижує 
усадку бетону та мінімізує ризик появи тріщин під час висихання, що є 
особливо важливим для конструкцій, які мають витримувати значні 
навантаження або перебувають у складних умовах експлуатації. 
79 
 
  
Додаткова перевага цієї добавки — захист фундаменту від негативного 
впливу вологи, низьких температур і перепадів температур. Це забезпечує 
довговічність і стійкість конструкцій, навіть якщо вони постійно піддаються 
впливу зовнішніх чинників. Пластифікатор також знижує пористість бетону, 
роблячи його щільнішим і менш сприйнятливим до проникнення води. 
Coral MasterBazze полегшує роботу з бетонною сумішшю, підвищуючи 
її пластичність і рухливість. Це суттєво спрощує процес укладання та 
ущільнення бетону, що особливо важливо при роботі з фундаментами складної 
форми або в умовах обмеженого часу. Завдяки зменшенню витрати води, а 
також інших будівельних матеріалів, ця добавка дозволяє скоротити загальні 
витрати на будівельні роботи без шкоди для якості. 
Основні переваги пластифікатора Coral MasterBazze: 
- Підвищення міцності бетону: Додає конструкціям надійність і 
довговічність. 
- Мінімізація усадки: Зменшує ризик деформації в процесі висихання. 
- Зниження витрати води: Сприяє економії ресурсів і забезпечує щільну 
структуру бетону. 
- Підвищення тріщиностійкості: Запобігає появі тріщин під час 
затвердіння. 
- Зменшення пористості: Покращує водонепроникність і стійкість до 
зовнішніх впливів. 
- Прискорення часу висихання: Оптимізує темпи будівельних робіт. 
- Екологічна безпека: Добавка є безпечною для навколишнього 
середовища та робітників. 
Застосування Coral MasterBazze дозволяє досягти високої якості 
бетонних конструкцій і забезпечує їхню надійність у довгостроковій 
перспективі. Це робить пластифікатор ідеальним вибором для роботи з 
фундаментами різної складності, зокрема в умовах високих вимог до міцності, 
стійкості й довговічності. 
2. Прискорювач тужавіння Coral MasterFix 
Coral MasterFix — це сучасна добавка, яка дозволяє значно прискорити 
процес твердіння бетонної суміші, скоротивши час будівельних робіт у 3–4 
рази(рис.4.4). Така властивість робить її незамінною для проєктів із 
жорсткими термінами, особливо в осінньо-весняний період, коли температура 
повітря може сповільнювати затвердіння бетону. Coral MasterFix забезпечує 
80 
 
  
не тільки швидке схоплювання, але й підвищення якості та довговічності 
бетонних конструкцій. 
 
Рис.4.4 Прискорювач тужавіння Coral MasterFix 
 
 
Основна дія цього прискорювача полягає в оптимізації хімічного 
процесу між цементом і водою. Це забезпечує швидке утворення міцної 
структури бетону, завдяки чому конструкція набуває ранньої міцності. Крім 
того, Coral MasterFix допомагає уникнути появи тріщин, які часто виникають 
через усадку під час висихання. Завдяки цьому готові конструкції стають 
більш стійкими до навантажень і зберігають свою цілісність протягом довгого 
часу. 
Основні переваги пластифікатора Coral MasterBazze: 
- Швидке твердіння бетону: використання цього прискорювача дозволяє 
значно скоротити час будівельних робіт. Це особливо актуально в умовах, де 
важливо швидко завершити бетонування, наприклад, у висотному будівництві 
або при ремонті доріг. 
- Підвищення міцності: Coral MasterFix забезпечує зростання ранньої та 
марочної міцності бетону. Це означає, що конструкція набуває надійності вже 
на перших етапах експлуатації, що зменшує ризики пошкоджень. 
- Запобігання появі тріщин: добавка допомагає уникнути появи 
мікротріщин, які зазвичай виникають через усадку бетону під час висихання. 
Це гарантує довговічність і цілісність конструкцій. 
- Морозостійкість і водонепроникність: завдяки зменшенню пористості 
бетон стає менш сприйнятливим до проникнення води. Це робить його більш 
81 
 
  
стійким до циклів замерзання і відтавання, що є критично важливим для 
експлуатації в суворих кліматичних умовах. 
- Економія матеріалів: Coral MasterFix дозволяє скоротити витрати 
цементу на 10%, не знижуючи якості бетону. Це сприяє зменшенню загальної 
вартості будівельних робіт. 
- Універсальність застосування: прискорювач підходить як для заливки 
монолітних фундаментів, так і для виготовлення тонкостінних елементів, 
перекриттів, колон чи дорожніх конструкцій. 
Ще однією важливою властивістю прискорювача є можливість економії 
будівельних матеріалів. Використання Coral MasterFix дозволяє зменшити 
витрати цементу до 10%, що знижує загальні витрати на бетонування без 
шкоди для якості конструкцій. У поєднанні з прискоренням робіт це робить 
добавку економічно вигідним рішенням для будь-якого будівельного проєкту. 
Coral MasterFix універсальний у своєму застосуванні. Він ідеально 
підходить для заливки фундаментів, виготовлення монолітних конструкцій, 
тонкостінних елементів, перекриттів і колон. Його використовують як у 
приватному будівництві, так і на масштабних інфраструктурних проєктах. 
Особливо корисним прискорювач є під час ремонтних робіт або будівництва в 
холодний сезон, коли час твердіння бетону критично впливає на терміни 
завершення проєкту. 
Підсумовуючи, Coral MasterFix — це ефективний і практичний 
інструмент для отримання високоякісного бетону за короткий час. Його 
використання забезпечує міцність, довговічність і стійкість конструкцій, 
одночасно знижуючи витрати на будівництво. Це ідеальне рішення для 
забудовників, які прагнуть досягти надійного результату в максимально стислі 
терміни. 
3. Пластифікатор для бетону BauGut BauPLAST Beton 
Високоефективний пластифікатор для бетону BauGut BauPLAST Beton 
— це рідка добавка, яка створена для значного покращення якості бетонних 
сумішей(рис.4.5). Завдяки своїм унікальним властивостям цей продукт 
забезпечує надійність і довговічність бетонних конструкцій, одночасно 
полегшуючи процес будівництва. Його застосування дозволяє покращити 
фізичні характеристики бетону, забезпечити зручність роботи з матеріалом та 
досягти більш високих експлуатаційних характеристик. 
82 
 
  
 
Рис.4.5 Пластифікатор BauGut BauPLAST Beton 
 
 
Основні властивості BauGut BauPLAST Beton 
Цей пластифікатор ефективно покращує рухливість бетонної суміші, що 
спрощує процес укладання та ущільнення. Завдяки цьому будівельники 
можуть досягти більш щільної та однорідної структури бетону навіть у 
складних умовах роботи. Одним із важливих аспектів добавки є те, що вона 
запобігає розшаруванню суміші та водовідділенню. Це дозволяє уникнути 
дефектів, таких як нерівномірний розподіл заповнювачів або надмірна 
вологість у певних зонах конструкції. 
Ще однією важливою перевагою є підвищення водонепроникності 
бетону. Завдяки цьому конструкції стають менш сприйнятливими до впливу 
вологи, що значно збільшує їх довговічність і стійкість до зовнішніх впливів. 
Це особливо важливо для фундаментів, підземних споруд, мостів та інших 
конструкцій, які контактують із водою або перебувають у вологих умовах. 
BauGut BauPLAST Beton також забезпечує швидше зняття опалубки, що 
пришвидшує темпи будівництва. Це зменшує час очікування між етапами 
робіт і дозволяє оптимізувати будівельний процес. Завдяки цьому 
пластифікатор ідеально підходить для проєктів із жорсткими термінами 
виконання. 
Окремо варто зазначити екологічну та технічну безпечність добавки. 
BauGut BauPLAST Beton не містить хлору, що дозволяє використовувати його 
у залізобетонних конструкціях без ризику корозії арматури. Це робить добавку 
чудовим вибором для створення конструкцій із підвищеними вимогами до 
довговічності. 
83 
 
  
Переваги BauGut BauPLAST Beton 
- Запобігання висолам: добавка зменшує ризик появи висолів від вапна, 
що забезпечує естетичний вигляд конструкцій і знижує витрати на очищення. 
- Покращення рухливості: суміш стає легшою в укладанні, що спрощує 
роботу навіть у складних геометричних формах. 
- Зниження розшарування та водовідділення: бетон стає більш 
однорідним і рівномірним за структурою, що підвищує його якість. 
- Підвищення водонепроникності: конструкції набувають стійкості до 
впливу вологи, що збільшує їх експлуатаційний термін. 
- Прискорення будівельного процесу: забезпечується швидше зняття 
опалубки, що економить час і ресурси. 
- Відсутність хлору: добавка не викликає корозії арматури, тому ідеально 
підходить для залізобетонних конструкцій. 
BauGut BauPLAST Beton підходить для широкого спектра будівельних 
робіт. Його використовують під час заливки фундаментів, створення 
монолітних конструкцій, перекриттів, колон та інших елементів, які 
вимагають високої якості та довговічності. Особливо ефективним 
пластифікатор є для споруд, що експлуатуються у вологих умовах або мають 
складну геометрію. 
BauGut BauPLAST Beton — це універсальний і високоефективний 
пластифікатор, який дозволяє створювати бетонні конструкції з покращеними 
характеристиками. Його використання допомагає досягти високої 
однорідності, щільності, водонепроникності та довговічності бетону. Завдяки 
зручності роботи з добавкою та її екологічній безпечності цей продукт стане 
оптимальним вибором як для приватного будівництва, так і для масштабних 
інфраструктурних проєктів. 
4.3 Процес замішування розчину та вкладання його в форми. 
Назначивши дату першого етапу дослідження на 18 липня 2024 року, ми 
прибули на підприємство , та почали підготовку до проведення досліду. 
Проконсультувавшись з лаборантом, та керівником проєкту, було 
прийнято рішення проводити дослідження зі зразками бетону двох марок – 
М250 та М350, так як дані марки бетону є найбільш популярними в 
будівництві багатоповерхових будинків. 
Після розрахунку співвідношення об’єму піску/щебню/цементу/води, 
було замішано перший зразок розчину – БХП(без хімічних добавок), 
М250(рис.4.6-4.9). Вирішено кожен зразок виготовляти в двох екземплярах, 
для отримання більш точного результату.  
84 
 
  
  
Рис.4.6 Зважування щебню Рис.4.7 Зважування піску 
  
Рис.4.8 Додавання цементу Рис.4.9 Замішування розчину 
 
Наступним кроком є вкладання розчину в металеві форми(рис.4.10), які 
перед цим потрібно змастити спеціальним антиадгезійним мастилом, для 
запобігання прилипання бетону до стінок форми. Коли розчин поміщено в 
форму поміщаємо її на вібростіл та проводимо вібрування суміші, для 
рівномірного розподілу всіх компонентів суміші(рис.4.11).  
Після проведення всіх описаних дій підписуємо зразки, зазначаючи 
номер, тип, марку та дату вкладання розчину. 
85 
 
  
  
Рис.4.10 Заповнення форм Рис.4.11 Вібрування зразків 
 
Другий зразок готуємо з додаванням пластифікатора BauPLAST , перед 
цим розрахувавши співвідношення об’єму пластифікатора до інших 
компонентів,  для марки бетону М250. Проводимо ті самі дії, що і з попереднім 
зразком , але цього разу додаємо до води пластифікатор згідно розрахунків. 
Третій та четвертий зразки готуємо з додаванням пластифікаторів 
MasterFix та MasterBazze відповідно. Так само з розрахунком співвідношення 
об’єму пластифікатора до інших компонентів,  для зазначеної марки бетону. 
Наступним етапом є розрахунок співвідношення об’єму компонентів -  
піску/щебню/цементу/води для бетону марки М350 та замішування розчину 
БХД( без хімічних добавок). Повторюємо дії описані вище, з новим 
співвідношенням компонентів  розчину. Після чого перераховуємо потрібний 
для бетону марки М350, об’єм пластифікаторів, і повторюємо замішування 
розчинів з додаванням пластифікаторів BauPLAST, MasterFix та MasterBazze 
в зазначеному порядку. 
Після того як зразки були готові , ми вирішили зробити ще один заміс 
бетону марки М350 з додаванням пластифікатора ,характеристики якого нам 
здались найкращими, та додавши в суміш поліпропіленову фібру MicroArm 
довжиною волокон 12 мм. (рис.4.12-4.13) 
86 
 
  
  
Рис.4.12 Поліпропіленова фібра Рис.4.13 Зважування поліпропіленової 
MicroArm фібри 
 
Поліпропіленова фібра додається до бетону, стяжок чи штукатурок для 
підвищення їх міцності та довговічності. Вона зменшує утворення тріщин під 
час усадки, підвищує стійкість до ударів і деформацій, а також покращує 
водонепроникність. Завдяки цьому бетон стає більш однорідним, довше 
зберігає свою якість і витримує високі навантаження. 
Залишаємо зразки на 24 години, для затвердіння розчину, після чого 
виймаємо їх з форм і поміщаємо в спеціальну кімнату у якій підтримується 
температура і вологість повітря для оптимального перебігу процесу 
затвердіння та набору міцності бетонною сумішшю.(рис.4.14) 
 
 
Рис.4.14 Готові зразки 
 
87 
 
  
4.4 Визначення міцності бетону 
Мінімальний період за який бетон набирає міцність становить 7 діб, тоді 
як повну проєктну міцність бетон досягає зазвичай через 28 діб. Ми 
запланували проведенням дослідження з визначення міцності зразків бетону 
на 22 серпня 2024 року , тобто на 35 добу . За цей період бетон точно досяг 
повної своєї міцності, тому результати повинні вийти максимально точними. 
В другому етапі дослідження  ми будемо працювати з гідравлічним 
пресом, який деформує і розчавлює зразок бетону(рис.4.15). Як тільки 
бетонний куб тріскається і руйнується, заміряють значення тиску. За цим 
значенням і визначають марку міцності.  
 
 
Рис.4.15 Гідравлічний прес 
 
Тому ми підписуємо зразки зазначаючи дату другого етапу досліду, 
зважуємо кожен зразок і поміщаємо їх по черзі під прес , записуючи значення 
тиску , для кожного зразка. 
Після отримання значень вносимо їх в таблицю , та розраховуємо 
міцність бетону за формулою 
Середній показник міцності * коеф. стиску 
Середній показник міцності – результат досліду(табл.1) 
Коеф. стиску – значення з табл.5 ДСТУ Б В.2.7-214:2009[19] (табл.2) 
Також складаємо графік порівняння кожного зразку(графік 1) 
88 
 
  
Отримавши значення, проводимо нормування значень міцності , беручи 
для зразків кожної марки зразок БХД (без хімічних добавок) за 1, 
розраховуємо як кожен зразок відрізняється від базового. 
 
Табл.1 – Результати досліду 
 
 
Табл.2 Коефіцієнт стиску 
 
Графік 1 Порівняння міцності зразків 
89 
 
  
Таким чином бачимо що для бетону М250 найкращий результат має 
зразок №2 з додаванням пластифікатора BauPLAST з коефіцієнтом 1,09, а для 
бетону М350 - зразок №7 та №6 з додаванням пластифікаторів MasterFix та 
BauPLAST з коефіцієнтами 1,1 та 1,09 відповідно. 
Зразок з додаванням поліпропіленової фібри показав трохи гірший 
результат міцності з коефіцієнтом всього 1,02 до базового зразку , але було 
зауважено що даний зразок мав в рази більшу стійкість до розсипання та 
відколювання , на відміну від інших зразків які повністю розсипались при 
появі перших тріщин, зразок з додаванням поліпропіленової фібри тримав 
свою форму, до повного стискання. 
Висновок 
Провівши дослідження, ми дійшли висновку, що використання хімічних 
добавок, зокрема пластифікаторів, суттєво впливає на якісні характеристики 
бетону. Пластифікатори дозволяють покращити його рухливість та 
оброблюваність без збільшення водоцементного відношення. Це, у свою 
чергу, сприяє підвищенню міцності та довговічності бетонної суміші, оскільки 
надмірна кількість води зазвичай негативно впливає на структуру бетону після 
твердіння. 
Важливим результатом є те, що використання пластифікаторів дозволяє 
зменшити кількість цементу в складі бетонної суміші без втрати її міцності. 
Це не лише забезпечує економічну вигоду, знижуючи собівартість матеріалу, 
але й сприяє екологічній стійкості будівельного процесу за рахунок 
зменшення споживання природних ресурсів, необхідних для виробництва 
цементу. 
Таким чином, хімічні добавки відіграють ключову роль у сучасному 
будівництві, дозволяючи оптимізувати процес виробництва бетону, 
покращувати його експлуатаційні властивості та знижувати загальні витрати. 
Що стосується додавання поліпропіленової фібри, то такий бетон не 
демонструє значного підвищення міцності в традиційному розумінні цього 
показника. Проте його основна перевага полягає у покращенні 
тріщиностійкості та стійкості до деформацій. Завдяки фібрі бетон стає більш 
монолітним і зберігає цілісність навіть під впливом високих навантажень або 
в умовах утворення тріщин. 
Поліпропіленова фібра діє як мікроармування, що рівномірно 
розподіляється по всьому об’єму суміші. Це дозволяє запобігати розсипанню 
бетону, навіть якщо він зазнає локальних пошкоджень. Фібра сприяє тому, що 
90 
 
  
тріщини не розширюються, а форма конструкції залишається стабільною 
протягом тривалого часу. 
Таким чином, додавання поліпропіленової фібри є ефективним 
рішенням для забезпечення довговічності бетону в умовах значних 
навантажень, підвищеної вібрації або механічного впливу, коли важливо 
зберегти структурну цілісність матеріалу. 
 
 
РОЗДІЛ 5 
5.1 Технологія влаштування каркасу 
Влаштування залізобетонного каркаса – це складний і багатоетапний 
процес, який вимагає дотримання технологічних норм та використання 
якісних матеріалів. Такий каркас використовує для створення міцних і 
довговічних конструкцій у будівництві будівель і споруд. 
Спершу будівельний майданчик очищають від рослинності, каміння та 
інших перешкод. Це потрібно для створення рівної поверхні, яка не буде 
піддаватися деформаціям під час будівництва та експлуатації. Після очищення 
виконується вирівнювання ґрунту, видаляються всі нерівності. Для 
Вирівнювання майданчика використовується спеціальна техніка, наприклад, 
бульдозери, грейдери або катки. 
Далі ґрунт утрамбовують механічними ущільнювачами, що забезпечує 
підвищення несучої здатності основи. Ущільнення ґрунту запобігає 
просіданню конструкції у майбутньому, що сприяє збереженню її цільності та 
стабільності. 
Після завершення підготовчих робіт забезпечується розмітка майбутньої 
конструкції. За допомогою геодезичних приладів визначаються точні межі та 
положення основних елементів каркаса відповідно до проєкту. На цьому етапі 
необхідно забезпечити високу точність розмітки, навіть невеликі помилки 
можуть вплинути на геометричну конструкцію, її міцність і зовнішній вигляд. 
Під час розмітки потрібні спеціальні маркери або дерев'яні кілочки, які 
вказують на місці розташування фундаменту, колони і стіни. Важливо також 
врахувати ухил поверхні, якщо він передбачений проєктом, для правильного 
відведення води та уникнення накопичення вологи під будівлею. 
91 
 
  
Підготовлений і розмічений майданчик є основою для подальших етапів 
будівництва. Дотримання всіх цих кроків дозволяє забезпечити рівність і 
надійність майбутньої споруди, запобігаючи дефектам, які можуть виникнути 
через помилки на початкових стадіях робіт. 
Після завершення підготовки основи переходять до облаштування 
опалубки, яка є одним із ключових елементів технології залізобетонного 
будівництва. Опалубка виконує функцію тимчасової форми, що надає бетону 
необхідну геометрію до моменту його твердіння. 
Для виготовлення опалубки можуть використовуватися різні матеріали 
– дерево, метал чи пластик. Вибір матеріалів залежить від розмірів і складності 
конструкції, обсягу робіт, а також від фінансових можливостей замовника. 
Наприклад, дерев'яна опалубка є досить недорогою, легкою у виготовленні та 
зручною для невеликих проєктів. Металева опалубка, як правило, 
використовується для великих і складних об'єктів, так як вона міцна, 
довговічна та багаторазова. Пластикова опалубка підходить для створення 
складних форм за рахунок її гнучкості й легкості в обробці. 
Монтаж опалубки виконується згідно з проєктними вимогами. Її 
встановлюють на заздалегідь підготовлену основу, знову вирівнюють і 
фіксують, щоб уникнути зсувів під час заливання бетону. Для підвищення 
міцності конструкції виготовлені додаткові розпірки, кріплення чи стяжки, які 
запобігають деформаціям та розривам. 
Опалубка повинна відповідати низці технічних вимог. Насамперед вона 
має бути стійкою до деформацій і здатною витримувати значну вагу свіжого 
бетону, який може створити високі навантаження. Крім того, внутрішня 
поверхня опалубки повинна бути гладкою, щоб забезпечити рівну поверхню 
майбутніх залізобетонних елементів. Для цього часто потрібні спеціальні 
плівки, мастила чи інші матеріали, які також полегшують демонтаж опалубки 
після твердіння бетону. 
У процесі монтажу особливу увагу приділяють точності. Контролюється 
правильність розташування кожного елемента опалубки, останні найменші 
похибки можуть вплинути на геометрію та якість залізобетонної конструкції. 
Встановлена опалубка стає основою для заливки бетону та забезпечує 
формування міцного і надійного каркасу будівлі. 
Наступним етапом у процесі будівництва є армування, яке виконується 
для посилення бетонної конструкції та забезпечення її здатності витримувати 
92 
 
  
великі навантаження. Арматура є основним елементом, який надає бетону 
додаткову міцність, жорсткість і стійкість до розтягувальних зусиль. 
На початку цього етапу готуються арматурні сітки та каркаси. Вони 
виготовляються зі сталевих стрижнів різного діаметру, звичайно 10–20 мм, 
залежно від вимог проєкту. Арматура може бути гладкою або рифленою, 
причому рифлена забезпечує краще зчеплення з бетоном. Каркаси 
формуються відповідно до креслень, які враховують специфіку навантаження 
і геометрію майбутньої конструкції. 
Монтаж арматури починається з укладання нижнього шару арматурної 
сітки, яка розташовується на спеціальних пластикових або бетонних 
фіксаторах. Ці фіксатори забезпечують утримання захисного шару бетону, 
який зазвичай становить 30–50 мм, залежно від типу конструкції. Потім 
встановлюються вертикальні стрижні, які служать для кріплення наступних 
шарів арматури. Верхні сітки монтуються аналогічно, зберігаючи задані 
проєктом відстані між ними. 
Елементи арматури з'єднуються між собою за допомогою в'язального 
дроту, що є найпоширенішим методом. Для цього використовуємо спеціальні 
інструменти, такі як в'язальні пістолети або гачки. У випадку, коли потрібна 
особлива міцність з’єднання, арматурні стрижні можуть зварюватися, проте 
цей метод використовують рідше через ризик втрати міцності металу в місцях 
зв’язку 
Правильне розташування і закріплення арматури є критично важливим. 
Будь-яке зміщення арматурного каркаса під час бетонування може призвести 
до нерівномірного розподілу навантаження і зниження міцності конструкції. 
Тому після встановлення каркаса його додатково перевіряють на відповідність 
проєкту, виключно з розташуванням стрижнів, кроком сітки та висотою. 
Особливу увагу приділено стикам і місцям перетину арматурних елементів, 
які мають бути надійно з'єднані. 
Підготовлений арматурний каркас є основою для заливки бетону, 
забезпечуючи надійну та довговічну структуру всієї конструкції. Правильно 
виконане армування гарантує міцність залізобетонного каркасу, що витримує 
всі розрахункові навантаження. 
Після завершення армування переходять до одного з ключових етапів 
будівництва – заливки бетонної суміші. Бетон є основним матеріалом, який 
формує залізобетонну конструкцію, тому його якість відповідає високим 
93 
 
  
вимогам. Суміш повинна забезпечувати необхідну міцність, морозостійкість, 
водонепроникність і тривалу експлуатаційну надійність. 
Перед заливкою перевіряють готовність арматурного каркаса і 
опалубки. Усі елементи мають бути закріплені на своїх місцях, а внутрішня 
поверхня опалубки змащена спеціальними розчинами для запобігання 
прилипанню бетону, що полегшує демонтаж. 
Бетонування починається з доставки свіжоприготованої суміші на 
будівельний майданчик. Якщо робота виконується на великій висоті або у 
важкодоступних місцях, використовують бетононасоси чи бетоноукладки. 
Заливка виконується пошарово, щоб уникнути утворення повітряних пустот і 
забезпечити рівномірність конструкції. Товщина кожного шару зазвичай не 
перевищує 30–50 см, залежно від типу конструкції та характеристик бетону. 
Під час заливки кожен шар ущільнюють за допомогою глибинних або 
поверхневих вібраторів. Цей процес спрямований на видалення повітря, яке 
може залишитися в суміші під час її викладання. Завдяки ущільненню бетон 
стає однорідним, без пошкоджень, що значно збільшує його міцність і 
довговічність. Вібрування виконується обережно, щоб уникнути порушення 
розташування арматури чи деформації опалубки. 
Особлива увага приділяється з'єднанням між окремими ділянками 
заливки. Щоб уникнути утворення холодних швів, заливка має бути 
безперервною. У випадку, коли бетонування неможливо за один раз, поверхню 
попереднього шару очищають і обробляють спеціальними складами для 
забезпечення надійного завершення зчеплення. 
Після завершення заливки поверхню свіжого бетону вирівнюють і 
накривають захисними матеріалами, такими як поліетиленова плівка або 
спеціальні мати. Це запобігає швидкому випаровуванню вологи, що може 
призвести до тріщин. У спекотну погоду бетон додатково зволожують, щоб 
забезпечити рівномірне твердіння. 
Заливка бетону – це складний і відповідний процес, який вимагає чіткої 
організації та контролю. Правильно виконане бетонування гарантує високу 
якість і міцність залізобетонної конструкції, яка буде здатна витримувати всі 
проєктні навантаження. 
Після завершення заливання бетонної суміші починається етап догляду 
за бетоном, який є невід'ємною частиною процесу будівництва. Цей етап 
спрямований на забезпечення рівномірної твердості матеріалу, збереження 
94 
 
  
його міцності та запобігання утворенню дефектів, таких як тріщини або 
нерівномірна структура. 
Протягом перших кількох днів бетон потребує регулярного зволоження. 
зазвичай поливають водою кілька разів на день, особливо в умовах високої 
температури чи низької вологості. У промислових масштабах для цього можна 
використовувати зрошування або обприскування. Зволоження забезпечує 
достатній рівень гідратації цементу – хімічного процесу, під час якого бетон 
набуває своїх властивостей. 
Додатково бетонні конструкції захищають від екстремальних 
температур. У холодну пору року застосувати термоізоляційні покриття або 
електропрогрів, щоб запобігти замерзанню суміші. У спеку бетон захищають 
від перегріву, накриваючи світловідбивними матеріалами чи створюючи 
штучну тінь. 
Час твердіння бетону залежить від його марки, складу і зовнішніх умов. 
У нормальних умовах набір основної міцності триває від 7 до 14 днів, але для 
досягнення повної розрахункової міцності потрібно 28 діб. В цей період не 
рекомендується піддавати конструкцію значним навантаженням. Для 
прискорення твердіння в окремих випадках можуть використовуватися 
спеціальні добавки, що здійснюють хімічні реакції, проте це рішення 
використовується інженерами на основі аналізу проєкту. 
Етап догляду за бетоном завершується після досягнення матеріалом 
необхідної міцності. Лише тоді конструкція визначена готовою до подальшої 
експлуатації чи проведення наступних будівельних робіт. Дотримання всіх 
вимог цього етапу гарантує довговічність і надійність бетонної конструкції. 
Після того, як бетон досягне необхідної міцності, зазвичай через 7–28 
діб залежно від марки бетону, температурних умов і специфіки проєкту, 
виконується демонтаж опалубки. Цей етап виконується обережно, щоб не 
пошкодити поверхню готової конструкції. 
Процес демонтажу починається з видалення кріплень, розпірок і 
підтримуючих елементів, які утримували опалубку в потрібному положенні 
під час бетонування. Залежно від типу опалубки та розміру конструкції, 
демонтаж може бути ручним або механізованим. Металеві та пластикові 
опалубки часто використовують повторно, тому їх очищують і зберігають для 
подальшого використання. Дерев'яні ж елементи нерідко залишаються 
одноразовими, але при їх повторному виробництві також здійснюється 
ретельне очищення. 
95 
 
  
Після зняття опалубки відкривається готовий залізобетонний каркас, 
який підлягає обов’язковій перевірці на відповідність проєктним вимогам. 
Інженери оцінюють якість поверхні бетону, утворення тріщин, пошкодження 
чи інших дефекти. Також перевіряється відповідність геометричних 
параметрів конструкції, таких як висота, ширина, товщина елементів, щоб 
переконатися, що всі характеристики відповідають проєктним рішенням. 
У разі виявлення незначних дефектів забезпечуються відновлювальні 
роботи. Наприклад, поверхневі тріщини або нерівності усувають 
шпаклюванням або спеціальними ремонтними сумішами. Якщо конструкція 
має значні порушення, інженери розпочинають перевірку, чи можливо 
виправити їх без шкоди для міцності та надійності споруди. 
Наступним етапом можна виконати додаткові роботи, залежно від типу 
та призначення залізобетонного каркасу. До таких робіт належить: 
- Гідроізоляція. Для захисту бетону від проникнення вологи, на 
поверхню конструкції монтуються спеціальні покриття, мембрани чи 
плівки, що запобігають корозії арматури та руйнуванню бетону. 
- Теплоізоляція. У випадку, коли залізобетонна конструкція є частиною 
зовнішніх стін, проводиться утеплення за допомогою пінополістиролу, 
мінеральної води або інших ізоляційних матеріалів. 
- Фінішна обробка. Поверхні можуть бути піддані шпаклюванню, 
фарбуванню або облицюванню у відповідності до проєкту. 
- Монтаж інших елементів. Якщо конструкція є частиною більш 
складного об'єкта, на неї встановлюють додаткові деталі, такі як 
металеві кріплення, фасадні системи або інженерні комунікації. 
Демонтаж опалубки та подальші роботи є остаточною стадією створення 
залізобетонного каркасу, яка забезпечує успішність попереднього процесу. Це 
завершальний крок на шляху до формування надійної, тривалої та готової до 
експлуатації конструкції. 
Технологія влаштування залізобетонного каркаса є складним і 
відповідальним процесом, який вимагає залучення висококваліфікованих 
спеціалістів, дотримання технологічних норм і використання якісних 
матеріалів. Успішна реалізація цього завдання залежить від точного 
планування, точного виконання кожного етапу робіт і суворого контролю за 
дотриманням проєктних норм. 
96 
 
  
Кваліфіковані будівельники виконують ключову роль у цьому процесі. 
Їхній досвід і професійні навички гарантують правильне виконання кожного 
етапу – від підготовки основи та монтажу опалубки до армування, заливки 
бетону та догляду за ним. Особливе значення має здатність робітників 
ефективно працювати із сучасними інструментами і технікою, а також їхня 
обізнаність з будівельними нормами та стандартами. 
Якісні матеріали – ще один важливий елемент, що забезпечує надійність 
і довговічність конструкції. Для армування важливо використовувати 
високоякісні сталеві стрижні, які забезпечують міцність і жорсткість каркаса. 
Бетон повинен відповідати вимогам міцності, морозостійкості та 
водонепроникності, а його склад підбирається відповідно до умов експлуатації 
конструкції. Також є додаткові матеріали, такі як опалубка, гідроізоляційні та 
теплоізоляційні покриття, які впливають на функціональність і довговічність. 
Забезпечення контролю на кожному етапі роботи включає технічний 
нагляд, перевірку якості виконання та відповідності проєктним вимогам. Це 
дозволяє своєчасно виявляти помилки та недоліки, коригувати їх і 
гарантувати, що всі роботи виконуються на найвищому рівні. 
В результаті така організована технологія будівництва забезпечує 
створення міцної, надійної та довговічної конструкції, яка відповідає сучасним 
вимогам і виконує експлуатаційні навантаження протягом тривалого часу. 
5.2  Машини і обладнання для роботи з бетоном  
Для роботи з бетоном використовуються різноманітні машини та 
обладнання, кожна з яких має свої специфічні характеристики і призначена 
для виконання певних етапів будівельного процесу. Далі наведені основні 
види машин, їх характеристики та принципи підбору: 
Мішалки для бетону є основним обладнанням для замішування бетонної 
суміші. Існують різні типи мішалок, зокрема об'ємні (перемішувальні) та 
бетономішалки, які бувають як ручними, так і стаціонарними. Такі мішалки 
мають різний обсяг бункера для змішування суміші, а також потужність 
двигуна, що впливає на швидкість роботи. Принцип підбору мішалки залежить 
від обсягів робіт і бетонної суміші: для великих об'єктів потрібні потужні 
стаціонарні мішалки, а для малих типів – компактні мобільні варіанти. 
Для транспортування бетону на будівельний майданчик широко 
використовують бетононасоси. Вони бувають мобільними, на базі вантажівок, 
які можуть переміщати насос по майданчику, а також стаціонарними, які 
встановлюються на постійному місці. Основними характеристиками 
97 
 
  
бетононасоса є його продуктивність, здатність подавати бетон на велику 
відстань або висоту, а також потужність насоса. Підбір насоса залежить від 
відстані і висоти подачі бетону: для великих обсягів або висоти потрібні 
високопродуктивні моделі. 
Вібратори для бетону також є важливим обладнанням, яке 
використовують для ущільнення бетонної суміші. Вони бувають внутрішніми 
і зовнішніми. Вібратори внутрішнього типу вставляються в бетонну суміш, 
щоб забезпечити її ущільнення, тоді як зовнішні вібратори застосовуються для 
роботи з формами, в які заливається бетон. Підбір вібратора виготовлений на 
основі типу бетону, товщини конструкції та вимоги до ущільнення. 
Бетоновози – це спеціалізовані автомобілі для транспортування готової 
бетонної суміші до місця укладання. Вони оснащені обертовими барабанами, 
які підтримують консистенцію бетону на потрібному рівні в процесі 
транспортування. Підбір бетоновозу залежить від відстані транспортування та 
обсягу робіт, оскільки для великих обсягів використовуються більш потужні 
та місткі машини. 
Загалом, підбір машин і обладнання для роботи з бетоном залежить від 
характеру робіт, обсягів бетонування та вимог до якості конструкції. 
Правильний вибір техніки забезпечує ефективність, точність і довговічність у 
виконанні будівельних робіт. 
На будівельному майданчику також використовується широкий спектр 
техніки, яка дозволяє виконувати різні етапи будівництва – від земляних робіт 
до монтажу та транспортування матеріалів. Правильний вибір техніки 
залежить від специфіки робіт, розмірів майданчика та обсягів проєкту. Ось 
основні види техніки, її характеристики та принципи підбору. 
Екскаватори – це універсальні машини, які використовують для копання 
траншей, риття котлованів, переміщення ґрунту та інших земляних робіт. 
Екскаватори бувають різних типів: гусеничні, колісні та спеціалізовані, 
наприклад, гідравлічні або на базі кранів. Характеристики екскаваторів 
включають потужність двигуна, об'єм ковша і глибину копання. Принцип 
підбору екскаватора залежить від типу робіт: для глибоких котлованів і 
важких підстав підходять гусеничні моделі, а для більш легких робіт на 
твердих поверхнях – колісні. 
Бульдозери використовують для вирівнювання ґрунту, а також для 
переміщення великих обсягів матеріалів. Основними характеристиками 
98 
 
  
бульдозерів є потужність двигуна та розмір лопати. При виборі бульдозера 
потрібно визначити тип ґрунту та площі робіт. 
Крани є незамінними для підйому і транспортування важких вантажів, 
таких як будівельні матеріали, сталеві конструкції, бетонні плити тощо. 
Існують різні типи кранів: мобільні, гусеничні, автокрани, вежові та баштові. 
Основні характеристики кранів включають вантажопідйомність, висоту 
підйому, радіус роботи та тип бази. Вибір крана залежить від того, які вантажі 
потрібно взяти, на яку висоту і на якій відстані від бази. 
Автосамоскиди - для транспортування ґрунту, будівельних матеріалів, 
відсіву або щебеню. Вони оснащені вантажними кузовами. Характеристики 
автосамоскидів включають вантажопідйомність, об'єм кузова та тип 
приводної системи. Принцип підбору самоскиду залежить від обсягів вантажу 
та умов роботи на майданчику. 
Фронтальні навантажувачі використовують для переміщення матеріалів, 
таких як пісок, гравій, бетон і щебінь, а також для їх викладання в певні місця 
на майданчику. Ці машини мають потужні ковші, що дозволяють виконувати 
роботи на великих площах. Основними характеристиками фронтальних 
навантажувачів є обсяг ковша та потужність двигуна. Підбір цієї техніки 
залежить від того, які матеріали необхідно транспортувати та  обсягів робіт. 
Мобільні бетонозмішувачі – це машини, які поєднують у собі функції 
транспортування та приготування бетону. Вони мають обертові барабани, які 
забезпечують постійну перемішуваність бетону під час транспортування. 
Основні характеристики включають об'єм барабана, потужність двигуна та 
вантажопідйомність. Підбір бетонозмішувача залежить від обсягів бетону, що 
необхідно транспортувати, та від відстані між змішувальною установкою і 
місцем укладання. 
Підйомники – це техніка, яка використовується для підйому робітників 
і матеріалів на висоту, наприклад, при роботах на фасадах або монтажі 
конструкцій. Вони бувають різних типів: колінчасті, телескопічні, на базі 
автокранів або стаціонарні. Характеристики підйомників включають висоту 
підйому, вантажопідйомність і маневреність. При виборі підйомника 
необхідно виконати висоту робіт, місце розташування об'єкта та необхідну 
маневреність техніки. 
Таким чином, правильний підбір техніки для будівельного майданчика 
залежить від характеру робіт, типу будівельних матеріалів і специфіки 
99 
 
  
проєкту. Техніка повинна відповідати вимогам щодо ефективності, 
потужності та можливості роботи в умовах конкретного будівельного об'єкта. 
5.3  Техніка безпеки  
Техніка безпеки на будівельному майданчику є критичним аспектом для 
забезпечення здоров'я і життя працівників. Враховуючи складність і 
ризикованість роботи, дотримання правил безпеки є обов’язковим для 
кожного учасника будівельного процесу. Це включає не тільки використання 
відповідних засобів захисту, але й правильну організацію робочого процесу, а 
також підготовку працівників. 
Одним із основних елементів техніки безпеки є проведення інструктажу 
для всіх працівників перед початком робіт. Працівники повинні бути 
ознайомлені з усіма наявними небезпеками, які можуть виникнути на 
майданчику, а також з правилами надання першої допомоги у разі нещасних 
випадків. Крім того, кожен працівник повинен пройти медичний огляд для 
виявлення протипоказань до виконання певних видів робіт. 
Для забезпечення безпеки на майданчику необхідно використовувати 
відповідні засоби індивідуального захисту, такі як каски, захисні окуляри, 
рукавички, спеціальне взуття, а також ремені безпеки для роботи на висоті. 
Каска є обов'язковим засобом захисту для всіх працівників, вона захищає від 
падіння предметів з висоти. Окуляри захищають очі від пилу, частинок, які 
можуть потрапити в око, а також від агресивних хімікатів, які виготовлені під 
час деяких будівельних робіт. Рукавички і спеціальне взуття допомагають 
уникнути травм під час роботи з важким обладнанням і матеріалами. 
Крім того, на будівельному майданчику повинні бути облаштовані 
спеціальні проходи й огородження для забезпечення безпеки працівників. 
Проходи мають бути достатньо широкими, щоб забезпечити легкий доступ до 
робочих зон, а також бути позначеними та освітленими. Огородження повинно 
бути встановлено навколо небезпечних зон, таких як місця підйому вантажів, 
кранів, місць, де проводяться земляні роботи, та на перехрестях проїздів. 
Що стосується роботи з технікою, то вона повинна проводитися лише 
кваліфікованими операторами, які пройшли відповідне навчання та мають 
дозвіл на керування технікою. Всі машини і механізми повинні регулярно 
проходити технічне обслуговування та перевірку наявності несправностей. 
Зазначені роботи виконуються за допомогою інструкцій і стандартів, які 
гарантують безпеку використання техніки на майданчику. Наприклад, 
100 
 
  
важливо, щоб машини мали систему сигналізації для попередження про 
небезпеку або зупинку. 
Не меншим аспектом є правильна організація робіт на висоті. Усі 
працівники, які забезпечують роботу на висоті, повинні використовувати 
захисні системи, такі як пояси безпеки, лінії життя та підйомні платформи. 
Місця роботи на висоті повинні бути надійно огороджені, щоб уникнути 
випадкових падінь. 
Також важливим є створення спеціальних умов для зберігання 
матеріалів та інструментів. Усі матеріали повинні бути правильно укладені та 
закріплені, щоб уникнути їх падіння або переміщення під час робіт. Це 
особливо стосується важких будівельних матеріалів, таких як цегла, бетонні 
плити, металеві конструкції. 
Усі небезпечні зони на будівельному майданчику повинні бути чітко 
позначені попереджувальними знаками та сигналами, які нагадують 
працівникам про цю небезпеку. Це можуть бути знаки про небезпеку падіння 
предметів, роботу з хімічними речовинами, високий рівень шуму чи робота в 
умовах низьких температур. 
Загалом, дотримання правил техніки безпеки на будівельному 
майданчику не тільки запобігає нещасним випадкам, але й дозволяє 
організувати ефективну і безпечну роботу, знижуючи ризик травм та аварій. 
 
РОЗДІЛ 6 
6.1 Економічна доцільність  
В цьому розділі розглянемо доцільність втілення такого проєкту. Для 
цього проведемо розрахунок вартості матеріалів для основних конструкцій 
сховища та вартість робіт по влаштуванню даних конструкцій, після цього 
розрахуємо конструкції які були б на місці сховища в початковому варіанті 
проєкту. Таким чином ми дізнаємось середній відсоток здорожчання кожної 
окремої квартири. 
6.2 Влаштування стін сховища  
6.2.1 Армування  
1. Розрахунок об’єму арматури для влаштування арматурного каркасу 
залізобетонних стін  
101 
 
  
Загальна довжина стін становить 49,4м, з висотою 3м. 
��стін,без отворів = 49,4м * 3м = 148,2 м.кв 
 На поверсі маємо чотири дверні отвори висотою 2,5м, і шириною 1,2м , та 
один отвір шириною 1м, висотою 2,1м.  
��отворів = (3 * (2,5 *1,2)) + (2,1 * 1) = 11,1 м.кв 
��стін = 148,2 м.кв - 11,1 м.кв = 137,1 м.кв 
Розрахуємо загальну довжину арматурних стрижнів. 
Крок горизонтальних стрижнів – 200 мм. 
Крок вертикальних стрижнів – 300 мм. 
- Довжина горизонтальних стрижнів  
На один метр  стіни маємо: 3000мм / 300мм = 10 стрижнів 
Довжина горизонтальних стрижнів 49,4м *10 стрижнів = 494 м 
Конструктивно маємо три сітки армування 
Загальна довжина горизонтальних стрижнів = 494 м * 3 = 1482 м 
- Довжина вертикальних стрижнів 
На один метр маємо: 1000мм / 200мм = 5 стрижнів 
Довжина вертикальних стрижнів = (5 стрижнів * 3м) * 49,4м  = 741 м 
Конструктивно маємо три сітки армування 
Загальна довжина вертикальних стрижнів = 741 м * 3 = 2223 м 
Довжина арматурних стрижнівзагальна = 1482 м + 2223 м = 3705 м . 
Згідно проєкту приймаємо арматуру діаметром 12 мм. Питома вага = 0,888 
кг/м. 
Визначаємо повну вагу потрібної арматури. 
Вага арматури = 3705 м * 0,888 кг/м =3290кг = 3,29 т 
2. Розрахунок трудовитрат для влаштування арматурного каркасу 
залізобетонних стін 
Використовуємо норми з будівельних нормативних документів , які 
встановлюють: 
- Норму часу людей в годинах для виконання 1 одиниці роботи. 
- Кількість робітників для конкретного виду роботи. 
Встановлення арматури: 
102 
 
  
Норма: 50 люд.-год на 1 тонну арматури. 
Робітники: 3 людини. 
Розраховуємо кількість годин , для влаштування арматурного каркасу. 
Кількість годин = 3,29 т * 50 люд.-год = 164,5 люд .- год. 
Кількість фактичних годин  164,5 люд .- год. / 3 людини = 54,83 год 
3. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
54,83 год
Кількість змін =  = 6,85 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 7 змін 
4. Ціна матеріалів 
Згідно з актуальними даними, ціна арматури Ø12 мм в Україні становить 
приблизно 45 000 грн/т (з урахуванням коливань ринку).  
Загальна вартість арматури: 
Сарматури = 3,29т * 45000грн/т = 148 050грн . 
5. Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 164,5 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 16 450грн . 
Загальний підсумок для армування 
1. Кількість матеріалів: 3705 м арматури (3,29 т). 
2. Трудовитрати: 164,5 людино-годин. 
3. Кількість змін: 7 змін (бригада з 3 осіб). 
4. Вартість матеріалів: 148 050 грн. 
5. Вартість праці: 16 450 грн. 
 
6.2.1 Монтаж опалубки 
1.  Розраховуємо площу опалубки: 
Враховуємо повну площу стіни, без отворів: 
��опалубки = ��загальна = 2 * (L * H) = 2 * (49,4м * 3м) = 296,4м.кв 
103 
 
  
2. Розрахунок трудовитрат для монтажу опалубки 
Норма монтажу опалубки становить 0,28 люд.-год/м² . 
Розраховуємо кількість годин , для монтажу опалубки. 
Кількість годин = 296,4м.кв * 0,28 люд.-год/м² = 82,99 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 82,99 люд.-год / 4 людини = 20,75 год 
3. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
20,75 год
Кількість змін =  = 2,6 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 3 зміни. 
4. Ціна матеріалів 
У середньому оренда металевої опалубки в Україні коштує 50 грн/м²/добу . 
Якщо тривалість робіт становить 14 змін, тривалість оренди становить 14 діб.  
Загальна вартість оренди:  
Соренди = 296,4м.кв * 50 грн/м²/добу * 14 змін = 207 480 грн 
5. Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 82,99 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 8299 грн . 
Загальний підсумок для монтажу опалубки 
1. Кількість матеріалів: 296,4м.кв опалубки 
2. Трудовитрати: 82,99 людино-годин. 
3. Кількість змін: 3 зміни (бригада з 4 осіб). 
4. Вартість матеріалів: 207 480  грн. 
5. Вартість праці: 8 299 грн. 
 
6.2.2 Бетонування  
1. Визначаємо об’єм бетону 
Об'єм стін:  
��стін  = 0,4 * 49,4м * 3м = 59,28 м.куб 
104 
 
  
На поверсі маємо чотири дверні отвори загальною площею 11,1 м.кв. 
Визначаємо об’єм отворів: 
��отворів  = 0,4 * 11,1м.кв = 4,4 м.куб 
��бетону  = 59,28 м.куб - 4,4м.кв = 54,9 м.куб 
2. Розрахунок трудовитрат для бетонування 
Норма для бетонування становить 0,5 люд.-год/м.куб . 
Розраховуємо кількість годин , для бетонування. 
Кількість годин = 54,9 м.куб * 0,5 люд.-год/м.куб = 27,45 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 27,45 люд.-год / 4 людини = 6,9 год 
3. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
6,9 год
Кількість змін =  = 0,9 зміни 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміни. 
4. Ціна матеріалів 
Середня ціна бетону С32/40 в Україні становить 3 500 грн/м.куб .  
Загальна вартість бетону: 
Сбетону = 54,9 м.куб * 3 500грн/м.куб = 192 150 грн . 
5. Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 27,45 люд .- год. * 300 грн/люд .- год. = 8 235 грн . 
Загальний підсумок для бетонування 
1. Кількість матеріалів: 54,9м.кв бетону 
2. Трудовитрати: 27,45 людино-годин. 
3. Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
4. Вартість матеріалів: 192 150  грн. 
5. Вартість праці: 8 235 грн. 
 
6.2.3 Демонтаж опалубки 
1.  Розрахунок трудовитрат для демонтажу опалубки 
105 
 
  
Норма демонтажу опалубки становить 0,14 люд.-год/м² . 
Розраховуємо кількість годин , для монтажу опалубки. 
Кількість годин = 296,4м.кв * 0,14 люд.-год/м² = 41,5 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 41,5 люд.-год / 4 людини = 10,38 год 
2. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
10,38 год
Кількість змін =  = 1,3 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 2 зміни. 
3. Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 41,5 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 4150 грн . 
Загальний підсумок для демонтажу опалубки 
1. Кількість матеріалів: 296,4м.кв опалубки 
2. Трудовитрати: 41,5 людино-годин. 
3. Кількість змін: 2 зміни (бригада з 4 осіб). 
4. Вартість праці: 4 150 грн. 
 
Табл.3 Влаштування стін 
 
6.3 Влаштування плити перекриття   
6.3.1 Армування  
106 
 
  
1. Розрахунок об’єму арматури для влаштування арматурного каркасу плити 
перекриття    
Загальні габарити плити перекриття становлять  12 х 6,3м. 
��перекриття,без отворів = 12м * 6,3м = 75,5 м.кв 
В кожному перекритті маємо два отвори під ліфтову шахту та сходинковий 
марш,  розмірами 2 х 2,5м, та 4,2 х 2,7м відповідно. 
��отворів = (2,5 *2) + (4,2 * 2,7) = 16,3 м.кв 
��перекриття = 75,5 м.кв - 16,3 м.кв = 59,2 м.кв 
Розрахуємо загальну довжину арматурних стрижнів. 
Крок стрижнів – 200 х 200 мм. 
- Довжина стрижнів по осі А 
По ширині маємо: 35 стрижнів 
з них 9 шт – довжиною 11,9м; 
13 шт – довжиною 7,7м; 
13 шт – довжиною 9,9м 
Довжина стрижнів по осі А = 335,9м 
Конструктивно маємо три сітки армування 
Загальна довжина стрижнів по осі А = 335,9м * 3 = 1007,7м 
- Довжина стрижнів по осі В 
Маємо: 64 стрижні 
з них 44 шт - довжиною 6,3м; 
8 шт - довжиною 3,6м; 
12 шт – довжиною 1,1м 
Довжина стрижнів по осі В = 319,2м 
Конструктивно маємо три сітки армування 
Загальна довжина стрижнів по осі В = 319,2 м * 3 = 957,6м 
Довжина арматурних стрижнівзагальна = 1007,7 м + 957,6 м = 1965,3м . 
Згідно проєкту приймаємо арматуру діаметром 12 мм. Питома вага = 0,888 
кг/м. 
Визначаємо повну вагу потрібної арматури. 
107 
 
  
Вага арматури = 1965,3м * 0,888 кг/м =1745,2кг = 1,75 т 
2. Розрахунок трудовитрат для влаштування арматурного каркасу 
залізобетонних стін 
Використовуємо норми з будівельних нормативних документів , які 
встановлюють: 
- Норму часу людей в годинах для виконання 1 одиниці роботи. 
- Кількість робітників для конкретного виду роботи. 
Встановлення арматури: 
Норма: 50 люд.-год на 1 тонну арматури. 
Робітники: 3 людини. 
Розраховуємо кількість годин , для влаштування арматурного каркасу. 
Кількість годин = 1,75 т * 50 люд.-год = 87,5 люд .- год. 
Кількість фактичних годин 87,5 люд .- год. / 3 людини = 29,16 год 
3. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
29,16 год
Кількість змін =  = 3,65 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 4 змін 
4. Ціна матеріалів 
Згідно з актуальними даними, ціна арматури Ø12 мм в Україні становить 
приблизно 45000 грн/т (з урахуванням коливань ринку).  
Загальна вартість арматури: 
Сарматури = 1,75т * 45000грн/т = 78 750грн . 
5. Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100 грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 87,5 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 8 750грн . 
Загальний підсумок для армування 
1. Кількість матеріалів: 1965,3 м арматури (1,75 т). 
2. Трудовитрати: 87,5 людино-годин. 
108 
 
  
3. Кількість змін: 4 зміни (бригада з 3 осіб). 
4. Вартість матеріалів: 78 750 грн. 
5. Вартість праці: 8 750 грн. 
 
6.2.4 Монтаж опалубки 
1.  Розраховуємо площу опалубки: 
Загальна площа нижньої поверхні перекриття: 
��нижньої поверхні = 12м * 6,3м = 75,5 м.кв 
��бокових граней = 2 * (12 + 6,3) * 0,4 = 14,64 м.кв 
��отворів = 2 * (2 + 2,5) * 0,4 + 2 * (2,7 + 4,2) * 0,4 =  9,1 
��опалубки = 75,5 м.кв + 14,64 м.кв –  9,1м.кв = 81,1 м.кв 
2. Розрахунок трудовитрат для монтажу опалубки 
Норма монтажу опалубки становить 0,28 люд.-год/м² . 
Розраховуємо кількість годин , для монтажу опалубки. 
Кількість годин = 81,1м.кв * 0,28 люд.-год/м² = 22,71 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 22,71 люд.-год / 4 людини = 5,68 год 
3. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
5,68 год
Кількість змін =  = 0,7 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміна. 
4. Ціна матеріалів 
У середньому оренда металевої опалубки в Україні коштує 50 грн/м²/добу . 
Якщо тривалість робіт становить 14 змін, тривалість оренди становить 14 діб.  
Загальна вартість оренди:  
Соренди = 81,1м.кв * 50 грн/м²/добу * 14 змін = 56 770 грн 
5. Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
109 
 
  
Спраця = 22,71 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 2271 грн . 
Загальний підсумок для монтажу опалубки 
1. Кількість матеріалів: 81,1м.кв опалубки 
2. Трудовитрати: 22,71 людино-годин. 
3. Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
4. Вартість матеріалів: 56 770  грн. 
5. Вартість праці: 2 271 грн. 
 
6.2.5 Бетонування  
1. Визначаємо об’єм бетону 
Об'єм плити:  
��плити  = 0,4 * 75,5м.кв = 30,2 м.куб 
На поверсі маємо чотири дверні отвори загальною площею 16,3 м.кв. 
Визначаємо об’єм отворів: 
��отворів  = 0,4 * 16,3м.кв = 6,52 м.куб 
��бетону  = 30,2 м.куб - 6,52м.кв = 23,68 м.куб 
2. Розрахунок трудовитрат для бетонування 
Норма для бетонування становить 0,5 люд.-год/м.куб . 
Розраховуємо кількість годин , для бетонування. 
Кількість годин = 23,68 м.куб * 0,5 люд.-год/м.куб = 11,8 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 11,8 люд.-год / 4 людини = 3 год 
3. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
3 год
Кількість змін =  = 0,37 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміни. 
4. Ціна матеріалів 
Середня ціна бетону С32/40 в Україні становить 3 500 грн/м.куб .  
Загальна вартість бетону: 
Сбетону = 23,68 м.куб * 3 500грн/м.куб = 82 880 грн . 
5. Оплата праці 
110 
 
  
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 11,8 люд .- год. * 300 грн/люд .- год. = 3 540 грн . 
Загальний підсумок для бетонування 
1. Кількість матеріалів: 23,68 м.кв бетону 
2. Трудовитрати: 11,8 людино-годин. 
3. Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
4. Вартість матеріалів: 82 880  грн. 
5. Вартість праці: 3 540 грн. 
 
6.2.6 Демонтаж опалубки 
1.  Розрахунок трудовитрат для демонтажу опалубки 
Норма демонтажу опалубки становить 0,14 люд.-год/м² . 
Розраховуємо кількість годин , для монтажу опалубки. 
Кількість годин = 81,1м.кв * 0,14 люд.-год/м² = 11,35 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 11,35 люд.-год / 4 людини = 2,84 год 
2. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
2,84 год
Кількість змін =  = 0,35 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміни. 
3. Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 11,35 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 1 135 грн . 
Загальний підсумок для демонтажу опалубки 
1. Кількість матеріалів: 81,1 м.кв опалубки 
2. Трудовитрати: 11,35 людино-годин. 
3. Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
4. Вартість праці: 1 135 грн. 
111 
 
  
 
Табл.4 Влаштування плити перекриття   
 
6.4 Влаштування даху 
6.4.1 Армування  
1. Розрахунок об’єму арматури для влаштування арматурного каркасу плити 
перекриття    
Загальні габарити плити перекриття становлять  12 х 6,3м. 
��покриття, = 12м * 6,3м = 75,5 м.кв 
Розрахуємо загальну довжину арматурних стрижнів. 
Крок стрижнів – 200 х 200 мм. 
- Довжина стрижнів по осі А 
Маємо: 35 стрижнів довжиною 11,9м = 416,5м 
Конструктивно маємо три сітки армування 
Загальна довжина стрижнів по осі А = 416,5м * 3 = 1249,5м 
- Довжина стрижнів по осі В 
Маємо: 64 стрижні довжиною 6,3м = 403,2м 
Конструктивно маємо три сітки армування 
Загальна довжина стрижнів по осі В = 403,2 м * 3 = 1209,6м 
Довжина арматурних стрижнівзагальна = 1249,5м + 1209,6м = 2459,1м  
Згідно проєкту приймаємо арматуру діаметром 12 мм. Питома вага = 0,888 
кг/м. 
Визначаємо повну вагу потрібної арматури. 
Вага арматури = 2459,1м * 0,888 кг/м =2183,7кг = 2,18 т 
112 
 
  
2. Розрахунок трудовитрат для влаштування арматурного каркасу 
залізобетонних стін 
Використовуємо норми з будівельних нормативних документів, які 
встановлюють: 
- Норму часу людей в годинах для виконання 1 одиниці роботи. 
- Кількість робітників для конкретного виду роботи. 
Встановлення арматури: 
Норма: 50 люд.-год на 1 тонну арматури. 
Робітники: 3 людини. 
Розраховуємо кількість годин , для влаштування арматурного каркасу. 
Кількість годин = 2,18 т * 50 люд.-год = 109 люд .- год. 
Кількість фактичних годин 109 люд .- год. / 3 людини = 36,3 год 
3. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
36,3 год
Кількість змін =  = 4,54 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 5 змін 
4. Ціна матеріалів 
Згідно з актуальними даними, ціна арматури Ø12 мм в Україні становить 
приблизно 45000 грн/т (з урахуванням коливань ринку).  
Загальна вартість арматури: 
Сарматури = 2,18т * 45000грн/т = 98 100грн . 
5. Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100 грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 109 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 10 900грн . 
Загальний підсумок для армування 
1. Кількість матеріалів: 2459,1 м арматури (2,18 т). 
2. Трудовитрати: 109 людино-годин. 
3. Кількість змін: 5 змін (бригада з 3 осіб). 
113 
 
  
4. Вартість матеріалів: 98 100 грн. 
5. Вартість праці: 10 900 грн. 
 
6.4.2 Монтаж опалубки 
1.Розраховуємо площу опалубки: 
Загальна площа нижньої поверхні перекриття: 
��нижньої поверхні = 12м * 6,3м = 75,5 м.кв 
��бокових граней = 2 * (12 + 6,3) * 0,4 = 14,64 м.кв 
��опалубки = 75,5 м.кв + 14,64 м.кв = 90,14 м.кв 
2.Розрахунок трудовитрат для монтажу опалубки 
Норма монтажу опалубки становить 0,28 люд.-год/м² . 
Розраховуємо кількість годин , для монтажу опалубки. 
Кількість годин = 90,14 м.кв * 0,28 люд.-год/м² = 25,24 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 25,24 люд.-год / 4 людини = 6,3 год 
3. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
6,3 год
Кількість змін =  = 0,8 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміна. 
4. Ціна матеріалів 
У середньому оренда металевої опалубки в Україні коштує 50 грн/м²/добу . 
Якщо тривалість робіт становить 14 змін, тривалість оренди становить 14 діб.  
Загальна вартість оренди:  
Соренди = 90,14 м.кв * 50 грн/м²/добу * 14 змін = 63 098 грн 
5. Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 25,24 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 2524 грн . 
Загальний підсумок для монтажу опалубки 
114 
 
  
1. Кількість матеріалів: 90,14м.кв опалубки 
2. Трудовитрати: 25,24 людино-годин. 
3. Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
4. Вартість матеріалів: 63 098  грн. 
5. Вартість праці: 2 524 грн. 
 
6.4.3 Бетонування  
1. Визначаємо об’єм бетону 
Об'єм плити:  
��плити  = 0,4 * 75,5м.кв = 15 м.куб 
2. Розрахунок трудовитрат для бетонування 
Норма для бетонування становить 0,5 люд.-год/м.куб . 
Розраховуємо кількість годин , для бетонування. 
Кількість годин = 15 м.куб * 0,5 люд.-год/м.куб = 7,5 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 7,5 люд.-год / 4 людини = 1,9 год 
3. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
1,9 год
Кількість змін =  = 0,2 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміни. 
4. Ціна матеріалів 
Середня ціна бетону С32/40 в Україні становить 3 500 грн/м.куб .  
Загальна вартість бетону: 
Сбетону = 15  м.куб * 3 500грн/м.куб = 52 500 грн . 
5. Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 7,5 люд .- год. * 300 грн/люд .- год. = 2 250 грн . 
Загальний підсумок для бетонування 
1. Кількість матеріалів: 15 м.куб бетону 
115 
 
  
2. Трудовитрати: 7,5 людино-годин. 
3. Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
4. Вартість матеріалів: 52 500  грн. 
5. Вартість праці: 2 250 грн. 
 
6.4.2 Демонтаж опалубки 
1. Розрахунок трудовитрат для демонтажу опалубки 
Норма демонтажу опалубки становить 0,14 люд.-год/м² . 
Розраховуємо кількість годин , для монтажу опалубки. 
Кількість годин = 90,14 м.кв * 0,14 люд.-год/м² = 12,6 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 12,6 люд.-год / 4 людини = 3,15 год 
2. Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
3,15 год
Кількість змін =  = 0,4 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміни. 
3. Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 12,6 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 1 260 грн . 
Загальний підсумок для демонтажу опалубки 
1. Кількість матеріалів: 90,14  м.кв опалубки 
2. Трудовитрати: 12,6 людино-годин. 
3. Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
4. Вартість праці: 1 260 грн. 
116 
 
  
 
Табл.6 Влаштування даху 
 
 
Підбиваємо загальну суму витрат на матеріали, та вартість праці , для кожного 
елементу  
 
Табл.7 Витрати на матеріали, та вартість праці 
 
117 
 
  
Розрахунки проведені для одного поверху, тому перемножуємо потрібні 
значення на кількість поверхів , для отримання кінцевої ціни влаштування 
конструкції сховища. 
 
Табл.8 Ціна влаштування конструкції сховища. 
 
 
6.5 Розрахунок конструкцій в початковому варіанті планування. 
Для визначення на скільки збільшиться вартість зведення будинку зі сховищем 
розраховуємо, так само конструкції які знаходяться на місці сховища в 
початковому варіанті планування. 
До таких конструкцій відносяться цегляні несучі стіни з товщиною 400мм, 
загальною довжиною 42,1м , простінки, з товщиною 200мм, загальною 
довжиною 12,1м . А також плити перекриття , і плита покриття над ліфтовою 
шахтою та сходинковим маршем  , товщиною 200мм. 
 
Влаштування стін  
Розрахунок вартості матеріалу 
В початковому проєкті маємо цегляні стіни. Тому визначаємо кількість цегли 
для влаштування стін та простінків. 
Довжина стін 42,1 м , висота 3 м. 
��стін,без отворів = 42,1м * 3м = 126,4 м.кв 
На поверсі маємо декілька  дверних отворів , загальною площею 12 м.кв 
��стін = 126,4 м.кв - 12 м.кв = 114,4 м.кв 
Визначаємо об’єм стін. 
��стін = 114,4 * 0,4 =45,8 м.куб 
На 1 м.куб кладки, з урахуванням швів, потрібно близько 400 цеглин 
Кількість цеглин = 45,8 м.куб * 400 шт = 18 320 шт. 
118 
 
  
Довжина простінків 12,1 м , висота 3 м. 
��простінків,без отворів = 12,1м * 3м = 36,3 м.кв 
На поверсі маємо декілька  дверних отворів , загальною площею 4,8 м.кв 
��простінків = 36,3 м.кв – 4,8 м.кв = 31,5 м.кв 
Визначаємо об’єм простінків. 
��простінків = 31,5 * 0,2 =6,3 м.куб 
Кількість цеглин = 6,3 м.куб * 400 шт = 2 520 шт. 
Загальна кількість цеглин потрібних для монтажу стін і простінків но одному 
поверсі - 18 320 шт + 2 520 шт = 20 840 шт. 
Ціна однієї силікатної цеглини , станом на кінець 2024 року, 8 грн.  
Тоді розраховуємо загальну вартість цегли потрібної для монтажу стін та 
простінків на одному поверсі. 
Вартість цегли = 20 840 шт * 8 грн = 166 720 грн. 
Розрахунок трудовитрат для монтажу цегляних стін 
    Використовуємо норми з будівельних нормативних документів, які 
встановлюють: 
- Норму часу людей в годинах для виконання 1 одиниці роботи. 
- Кількість робітників для конкретного виду роботи. 
Норма: 5 людино-година/м³. 
Робітники: 2 людини. 
Розраховуємо кількість годин , для кладки цегли 
Кількість годин = 45,8 м.куб * 5 люд.-год = 229 люд .- год. 
Кількість фактичних годин  229 люд .- год. / 2 людини = 114,5 год 
Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
114,5  год
Кількість змін =  = 14,3 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 15 змін 
Оплата праці 
119 
 
  
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 229 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 22 900 грн . 
Влаштування простінків 
Розрахунок вартості матеріалу 
Довжина стін 12,1 м , висота 3 м. 
��простінків,без отворів = 12,1м * 3м = 36,3 м.кв 
На поверсі маємо декілька  дверних отворів , загальною площею 4,8 м.кв 
��простінків = 36,3 м.кв – 4,8 м.кв = 31,5 м.кв 
Визначаємо об’єм простінків. 
��простінків = 31,5 * 0,2 =6,3 м.куб 
Кількість цеглин = 6,3 м.куб * 400 шт = 2 520 шт. 
Довжина простінків 12,1 м , висота 3 м. 
��простінків,без отворів = 12,1м * 3м = 36,3 м.кв 
На поверсі маємо декілька  дверних отворів , загальною площею 4,8 м.кв 
��простінків = 36,3 м.кв – 4,8 м.кв = 31,5 м.кв 
Визначаємо об’єм простінків. 
��простінків = 31,5 * 0,2 =6,3 м.куб 
Кількість цеглин = 6,3 м.куб * 400 шт = 2 520 шт. 
Розрахунок трудовитрат для монтажу простінків 
Використовуємо норми з будівельних нормативних документів , які 
встановлюють: 
- Норму часу людей в годинах для виконання 1 одиниці роботи. 
- Кількість робітників для конкретного виду роботи. 
Норма: 8 людино-годин/м³. 
Робітники: 2 людини. 
Розраховуємо кількість годин , для кладки цегли 
Кількість годин = 6,3 м.куб * 8 люд.-год = 50,4 люд .- год. 
Кількість фактичних годин  50,4 люд .- год. / 2 людини = 25,2 год 
Розраховуємо кількість змін. 
120 
 
  
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
25,2  год
Кількість змін =  = 3,2 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 4 змін 
Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 25,2 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 2 520 грн . 
 
Табл.9 Влаштування стін 
 
 
Влаштування плити перекриття   
 Армування  
Розрахунок об’єму арматури для влаштування арматурного каркасу плити 
перекриття    
Загальні габарити плити перекриття становлять  12 х 6,3м. 
��перекриття,без отворів = 12м * 6,3м = 75,5 м.кв 
В кожному перекритті маємо два отвори під ліфтову шахту та сходинковий 
марш,  розмірами 2 х 2,5м, та 4,2 х 2,7м відповідно. 
��отворів = (2,5 *2) + (4,2 * 2,7) = 16,3 м.кв 
��перекриття = 75,5 м.кв - 16,3 м.кв = 59,2 м.кв 
Розрахуємо загальну довжину арматурних стрижнів. 
Крок стрижнів – 200 х 200 мм. 
- Довжина стрижнів по осі А 
По ширині маємо: 35 стрижнів 
121 
 
  
з них 9 шт – довжиною 11,9м; 
13 шт – довжиною 7,7м; 
13 шт – довжиною 9,9м 
Довжина стрижнів по осі А = 335,9м 
Конструктивно маємо дві сітки армування 
Загальна довжина стрижнів по осі А = 335,9м * 2 = 671,8 м 
- Довжина стрижнів по осі В 
Маємо: 64 стрижні 
з них 44 шт - довжиною 6,3м; 
8 шт - довжиною 3,6м; 
12 шт – довжиною 1,1м 
Довжина стрижнів по осі В = 319,2м 
Конструктивно маємо дві сітки армування 
Загальна довжина стрижнів по осі В = 319,2 м * 2 = 638,4 м 
Довжина арматурних стрижнівзагальна = 671,8 м + 638,4 м = 1310,2 м . 
Згідно проєкту приймаємо арматуру діаметром 12 мм. Питома вага = 0,888 
кг/м. 
Визначаємо повну вагу потрібної арматури. 
Вага арматури = 1310,2 м * 0,888 кг/м =1163,5 кг = 1,16 т 
Розрахунок трудовитрат для влаштування арматурного каркасу 
залізобетонних стін 
Використовуємо норми з будівельних нормативних документів , які 
встановлюють: 
- Норму часу людей в годинах для виконання 1 одиниці роботи. 
- Кількість робітників для конкретного виду роботи. 
Встановлення арматури: 
Норма: 50 люд.-год на 1 тонну арматури. 
Робітники: 3 людини. 
Розраховуємо кількість годин , для влаштування арматурного каркасу. 
Кількість годин = 1,16 т * 50 люд.-год = 58 люд .- год. 
Кількість фактичних годин 58 люд .- год. / 3 людини = 19,3 год 
122 
 
  
Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
19,3 год
Кількість змін =  = 2,42 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 3 змін 
Ціна матеріалів 
Згідно з актуальними даними, ціна арматури Ø12 мм в Україні становить 
приблизно 45000 грн/т (з урахуванням коливань ринку).  
Загальна вартість арматури: 
Сарматури = 1,16т * 45000грн/т = 52 200 грн . 
Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100 грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 58 люд .- год. * 100 грн/люд .- год. = 5 800грн . 
Загальний підсумок для армування 
Кількість матеріалів: 1310,2 м арматури (1,16 т). 
Трудовитрати: 58 людино-годин. 
Кількість змін: 3 зміни (бригада з 3 осіб). 
Вартість матеріалів: 52 200 грн. 
Вартість праці: 5 800 грн. 
Монтаж опалубки 
Розраховуємо площу опалубки: 
Загальна площа нижньої поверхні перекриття: 
��нижньої поверхні = 12м * 6,3м = 75,5 м.кв 
��бокових граней = 2 * (12 + 6,3) * 0,2 = 7,32 м.кв 
��отворів = 2 * (2 + 2,5) * 0,2 + 2 * (2,7 + 4,2) * 0,2 =  4,6 
��опалубки = 75,5 м.кв + 7,32 м.кв –  4,6м.кв = 78,2 м.кв 
Розрахунок трудовитрат для монтажу опалубки 
Норма монтажу опалубки становить 0,28 люд.-год/м² . 
123 
 
  
Розраховуємо кількість годин , для монтажу опалубки. 
Кількість годин = 78,2 м.кв * 0,28 люд.-год/м² = 21,9 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 21,9 люд.-год / 4 людини = 5,5 год 
 Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
5,5 год
Кількість змін =  = 0,7 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміна. 
Ціна матеріалів 
У середньому оренда металевої опалубки в Україні коштує 50 грн/м²/добу . 
Якщо тривалість робіт становить 14 змін, тривалість оренди становить 14 діб.  
Загальна вартість оренди:  
Соренди = 78,2 м.кв * 50 грн/м²/добу * 14 змін = 54 740 грн 
Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 21,9 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 2190 грн . 
Загальний підсумок для монтажу опалубки 
Кількість матеріалів: 78,2 м.кв опалубки 
Трудовитрати: 21,9 людино-годин. 
Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
Вартість матеріалів: 54 740   грн. 
Вартість праці: 2 190 грн. 
Бетонування 
Визначаємо об’єм бетону 
Об'єм плити:  
��плити  = 0,2 * 75,5м.кв = 15,1 м.куб 
На поверсі маємо чотири дверні отвори загальною площею 16,3 м.кв. 
124 
 
  
Визначаємо об’єм отворів: 
��отворів  = 0,2 * 16,3м.кв = 3,26 м.куб 
��бетону  = 15,1 м.куб - 3,26м.кв = 11,84 м.куб 
Розрахунок трудовитрат для бетонування 
Норма для бетонування становить 0,5 люд.-год/м.куб . 
Розраховуємо кількість годин , для бетонування. 
Кількість годин = 11,84 м.куб * 0,5 люд.-год/м.куб = 5,9 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 5,9 люд.-год / 4 людини = 1,5 год 
Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
1,5 год
Кількість змін =  = 0,2 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміни. 
Ціна матеріалів 
Середня ціна бетону С32/40 в Україні становить 3 500 грн/м.куб .  
Загальна вартість бетону: 
Сбетону = 11,84 м.куб * 3 500грн/м.куб = 41 440 грн . 
Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько100грн/люд.-год  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 5,9  люд .- год. * 300 грн/люд .- год. = 1 770 грн . 
Загальний підсумок для бетонування 
Кількість матеріалів: 11,84 м.куб 
Трудовитрати: 5,9 людино-годин. 
Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
Вартість матеріалів: 41 440 грн. 
Вартість праці: 1 770 грн. 
Демонтаж опалубки 
Розрахунок трудовитрат для демонтажу опалубки 
125 
 
  
Норма демонтажу опалубки становить 0,14 люд.-год/м² . 
Розраховуємо кількість годин , для монтажу опалубки. 
Кількість годин = 78,2 м.кв * 0,14 люд.-год/м² = 10,95 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 10,95 люд.-год / 3 людини = 3,64 год 
Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
3,64 год
Кількість змін =  = 0,46 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміни. 
Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 10,95 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 1 095 грн . 
 
Загальний підсумок для демонтажу опалубки 
Кількість матеріалів: 78,2 м.кв опалубки 
Трудовитрати: 10,95 людино-годин. 
Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
Вартість праці: 1 095 грн. 
 
Табл.10 Влаштування плити перекриття 
 
 
126 
 
  
Влаштування даху 
Армування  
Розрахунок об’єму арматури для влаштування арматурного каркасу плити 
перекриття    
Загальні габарити плити перекриття становлять  12 х 6,3м. 
��покриття, = 6м * 6,3м = 37,8 м.кв 
Розрахуємо загальну довжину арматурних стрижнів. 
Крок стрижнів – 200 х 200 мм. 
- Довжина стрижнів по осі А 
Маємо: 35 стрижнів довжиною 5,9м = 206,5м 
Конструктивно маємо дві сітки армування 
Загальна довжина стрижнів по осі А = 206,5м * 2 = 413 м 
- Довжина стрижнів по осі В 
Маємо: 64 стрижні довжиною 6,3м = 403,2м 
Конструктивно маємо дві сітки армування 
Загальна довжина стрижнів по осі В = 403,2 м * 2 = 806,4 м 
Довжина арматурних стрижнівзагальна = 413 м + 806,4 м = 1219,4 м 
Згідно проєкту приймаємо арматуру діаметром 12 мм. Питома вага = 0,888 
кг/м. 
Визначаємо повну вагу потрібної арматури. 
Вага арматури = 1219,4 м * 0,888 кг/м =1082,8 кг = 1,08 т 
Розрахунок трудовитрат для влаштування арматурного каркасу 
залізобетонних стін 
Використовуємо норми з будівельних нормативних документів, які 
встановлюють: 
- Норму часу людей в годинах для виконання 1 одиниці роботи. 
- Кількість робітників для конкретного виду роботи. 
Встановлення арматури: 
Норма: 50 люд.-год на 1 тонну арматури. 
Робітники: 3 людини. 
Розраховуємо кількість годин , для влаштування арматурного каркасу. 
127 
 
  
Кількість годин = 1,08 т * 50 люд.-год = 54 люд .- год. 
Кількість фактичних годин 54 люд .- год. / 3 людини = 18 год 
Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
18 год
Кількість змін =  = 2,25 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 3 змін 
Ціна матеріалів 
Згідно з актуальними даними, ціна арматури Ø12 мм в Україні становить 
приблизно 45000 грн/т (з урахуванням коливань ринку).  
Загальна вартість арматури: 
Сарматури = 1,08т * 45000грн/т = 48 600грн . 
Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100 грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 54 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 5 400грн . 
Загальний підсумок для армування 
Кількість матеріалів: 1219,4  м арматури (1,08 т). 
Трудовитрати: 54 людино-годин. 
Кількість змін: 3 змін (бригада з 3 осіб). 
Вартість матеріалів: 48 600 грн. 
Вартість праці: 5 400 грн. 
 
Монтаж опалубки 
Розраховуємо площу опалубки: 
Загальна площа нижньої поверхні перекриття: 
��нижньої поверхні = 6м * 6,3м = 37,8 м.кв 
��бокових граней = 2 * (12 + 6,3) * 0,2 = 7,32 м.кв 
128 
 
  
��опалубки = 37,8 м.кв + 7,32 м.кв = 45,12 м.кв 
Розрахунок трудовитрат для монтажу опалубки 
Норма монтажу опалубки становить 0,28 люд.-год/м² . 
Розраховуємо кількість годин , для монтажу опалубки. 
Кількість годин = 45,12 м.кв * 0,28 люд.-год/м² = 12,63 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 12,63 люд.-год / 4 людини = 3,2 год 
Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
3,2 год
Кількість змін =  = 0,4 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміна. 
Ціна матеріалів 
У середньому оренда металевої опалубки в Україні коштує 50 грн/м²/добу . 
Якщо тривалість робіт становить 14 змін, тривалість оренди становить 14 діб.  
Загальна вартість оренди:  
Соренди = 45,12 м.кв * 50 грн/м²/добу * 14 змін = 31 584 грн 
Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 12,63 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 1 263 грн . 
Загальний підсумок для монтажу опалубки 
Кількість матеріалів: 45,12 м.кв опалубки 
Трудовитрати: 12,63 людино-годин. 
Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
Вартість матеріалів: 31 584 грн. 
Вартість праці: 1 263 грн. 
Бетонування  
Визначаємо об’єм бетону 
129 
 
  
Об'єм плити:  
��плити  = 0,2 * 37,5м.кв = 7,5 м.куб 
Розрахунок трудовитрат для бетонування 
Норма для бетонування становить 0,5 люд.-год/м.куб . 
Розраховуємо кількість годин , для бетонування. 
Кількість годин = 7,5 м.куб * 0,5 люд.-год/м.куб = 3,75 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 3,75 люд.-год / 4 людини = 0,94 год 
Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
0,94 год
Кількість змін =  = 0,1 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміни. 
Ціна матеріалів 
Середня ціна бетону С32/40 в Україні становить 3 500 грн/м.куб .  
Загальна вартість бетону: 
Сбетону = 7,5  м.куб * 3 500грн/м.куб = 26 250 грн . 
Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 3,75 люд .- год. * 300 грн/люд .- год. = 1 125 грн . 
Загальний підсумок для бетонування 
Кількість матеріалів: 7,5 м.кв бетону 
Трудовитрати: 3,75 людино-годин. 
Кількість змін: 1 зміна (бригада з 4 осіб). 
Вартість матеріалів: 26 250  грн. 
Вартість праці: 1 125 грн. 
Демонтаж опалубки 
Розрахунок трудовитрат для демонтажу опалубки 
130 
 
  
Норма демонтажу опалубки становить 0,14 люд.-год/м² . 
Розраховуємо кількість годин , для монтажу опалубки. 
Кількість годин = 45,12 м.кв * 0,14 люд.-год/м² = 6,32 люд.-год 
Кількість фактичних годин = 6,32 люд.-год / 3 людини = 2,1 год 
Кількість змін 
Розраховуємо кількість змін. 
Згідно нормативних документів приймаємо довжину зміни – 8 годин. 
2,1 год
Кількість змін =  = 0,3 змін 
8 годин
Округлюємо до більшого цілого числа – 1 зміни. 
Оплата праці 
Середня оплата праці робітників у будівельній сфері України становить 
близько 100грн/люд.-год .  
Загальна вартість оплати праці: 
Спраця = 6,32 люд .- год. * 100грн/люд .- год. = 632 грн . 
Загальний підсумок для демонтажу опалубки 
Кількість матеріалів: 45,12  м.кв опалубки 
Трудовитрати: 6,32 людино-годин. 
Кількість змін: 1 зміна (бригада з 3 осіб). 
Вартість праці: 632 грн. 
 
Табл.12 Влаштування даху 
 
 
131 
 
  
Підбиваємо загальну суму витрат на матеріали, та вартість праці , для кожного 
елементу  
 
Табл.13 Витрати на матеріали, та вартість праці 
 
 
Табл.14 Графік виконання робіт 
 
Після аналізу отриманих результатів можемо зробити висновок , що зведення 
дев’яти-поверхового будинку обладнаного сховищем буде мати вартість на 
5 519 502 грн дорожче від стандартного будинку, такого ж типу. 
Середня ціна зведення такого будинку, з площею поверху близько 370 м.кв 
становить 45 288 000 грн.  
Відсоток середнього здорожчання собівартості кожної квартири становить 
13,9 %  , що в наведеному варіанті складає 153 319 грн. 
 
 
 
 
 
 
132 
 
  
ВИСНОВКИ 
Матеріали, представлені в магістерській кваліфікаційній роботі, 
повністю відповідають поставленій меті, тематиці дослідження та основним 
завданням. Вони обґрунтовують техніко-економічні й технологічні рішення, 
необхідні для проєктування і будівництва захисних споруд соціального 
значення в м. Суми. 
У ході розробки були сформовані ключові архітектурно-планувальні 
рішення та визначені конструктивні характеристики об'єкта. Особливу увагу 
приділено аналізу впливу вибухової хвилі на різноманітні матеріали й 
конструкції, що дозволило оцінити їхню стійкість і надійність. Також 
проведено детальний збір даних щодо навантажень, які впливають на споруди, 
та розроблено технологічну карту для виконання робіт по влаштуванню 
залізобетонних стін та перекриттів. У межах цієї роботи виконано розрахунки, 
що включають витрати праці, а також детально визначено вартість необхідних 
будівельних матеріалів. 
Окремий розділ роботи присвячений науковому дослідженню, яке 
полягає у вивченні властивостей різних пластифікаторів та аналізі їхнього 
впливу на бетонні суміші. Практичні експерименти дали змогу оцінити 
характеристики цементно-піщаних сумішей із різними добавками. Методом 
порівняльного аналізу встановлено відмінності у властивостях бетону залежно 
від типу та властивостей застосованих пластифікаторів. 
Результати практичної частини дослідження підтверджують 
ефективність використання певних добавок для покращення властивостей 
бетонних сумішей, що є важливим для забезпечення довговічності та 
надійності захисних споруд. Таким чином, робота не лише відповідає 
заявленій тематиці, а й має прикладне значення, пропонуючи реальні рішення 
для підвищення ефективності будівельних технологій. 
У ході роботи було проведено детальний розрахунок вартості матеріалів 
і робіт, необхідних для облаштування сховища у житловому будинку. У 
процесі аналізу враховувалися всі необхідні ресурси, включаючи витрати на 
залізобетонні конструкції, а також трудові витрати, пов’язані з виконанням 
будівельних робіт. 
Окрему увагу приділено оцінці економічного впливу на кінцеву вартість 
житла. Зокрема, було визначено, наскільки в середньому здорожчає кожна 
окрема квартира в будинку із вбудованим сховищем. Хоча додаткові витрати 
на облаштування захисної споруди збільшують загальну вартість будівництва, 
133 
 
  
аналіз показав, що це підвищення є виправданим, оскільки воно забезпечує 
безпеку мешканців у критичних ситуаціях. 
Наявність сховища в будинку є не лише технічною необхідністю, а й 
інвестицією у збереження життя та здоров’я людей. У сучасних умовах загроз 
безпека мешканців набуває пріоритетного значення, тому додаткові витрати 
на облаштування сховища слід розглядати як внесок у надійність і захист 
майбутніх поколінь. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
134 
 
  
Список джерел 
1. ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" 
2. ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. 
Основні положення" 
3. ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги 
4. ДБН В.1.2-2:2006 "Навантаження та впливи" 
5. ДБН В.1.2-4:2019 Система надійності та безпеки в будівництві. Інженерно-
технічні заходи цивільного захисту 
6. ДБН В.1.2-6-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір 
та стійкість 
7. ДБН В.1.2-9:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і 
доступність під час експлуатації 
8. ДБН В.1.2-14:2018 Система забезпечення надійності та безпеки 
будівельних об’єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та 
конструктивної безпеки будівель і споруд. Зі Зміною № 1 
9. ДБН В.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні 
положення 
10. ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільної оборони. Будинки і споруди 
11. ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. 
Основні положення. Зі Зміною № 1 
12. ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення" 
13. ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення. Із 
Зміною № 1 
14. ДБН В.2.6-98:2009 "Бетонні та залізобетонні конструкції" 
15. ДБН В.2.8-3-95. Технічна експлуатація будівельних машин. 
16. ДБН В.2.8-9-98 Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. 
Експлуатація будівельних машин. Загальні вимоги 
17. ДСТУ Б А.1.1-91:2008 «Вимоги до побудови, викладання, оформлення та 
видання будівельних норм» 
135 
 
  
18. ДСТУ Б В.2.7-80:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені силікатні. 
Технічні умови 
19. ДСТУ Б В.2.7-214:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення 
міцності за контрольними зразками 
20. ДСТУ Б EN 13791:2013 Оцінка міцності бетону на стиск в конструкціях і 
збірних бетонних елементах 
21. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт, 
улаштування основ та спорудження фундаментів 
22. ДСТУ 3760:2019 Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. 
Загальні технічні умови 
23. Збірник наукових праць Українського інституту сталевих конструкцій 
імені В. М. Шимановського. – Випуск 23, 2019 р 
24. Основи організації піротехнічних робіт. Навчальний посібник / Під ред. 
В.П. Садкового. – Харків: ВРВД УЦЗУ, 2010. – 94с.-123с. 
25. Галузеві норми часу на будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні 
роботи. Збірник ГН 3. Кам`яні роботи 
26. https://abcnews.go.com/International/helsinkis-underground-city-reflects-
tense-position-russias-neighbor/story?id=84668764 
27. https://texty.org.ua/projects/107604/yak-ros-udary-ruinuiut-budynky/ 
28. https://vechirniy.kyiv.ua/news/96336/ 
29. https://vechirniy.kyiv.ua/news/104962/ 
30. https://texty.org.ua/projects/107604/yak-ros-udary-ruinuiut-budynky/ 
31. https://blog.nationalmuseum.ch/en/2022/04/shelters-a-swiss-phenomenon/ 
32. https://qanvast.com/sg/articles/what-you-can-and-cannot-do-with-your-hdb-
household-shelter-2445 
33. https://www.ukrmilitary.com/2022/09/shahed-136.html 
136