Нові технологічні рішення зведення споруди цивільного захисту на прикладі опорної ЗОШ, с. Шрамківка, Черкаської обл.

Коломієць, Зорина Олександрівна
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6128
Повний запис метаданих
Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Юрко, Олексій Акакієвич	-
dc.contributor.author	Коломієць, Зорина Олександрівна	-
dc.date.accessioned	2025-11-20T08:20:53Z	-
dc.date.available	2025-11-20T08:20:53Z	-
dc.date.issued	2025-01	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6128	-
dc.description.abstract	Не маючи змоги досягти успіхів на полі бою, рф вдається до терору цивільного населення та знищення об’єктів критичної інфраструктури на території України. Внаслідок збройної агресії рф на території України вже уражена досить велика кількість об’єктів електроенергетичної системи, газотранспортної системи і нафтовидобувної промисловості України та об`єктів цивільного та житлового призначення. Головним чином рф застосовуються повітряні атаки за допомогою різноманітних ракет та БпЛА. Інтегральна система протидії атакам, збудована по принципу «країна-фортеця», зокрема у Ізраїлі, характеризується ешелонованою протиповітряною обороною, сполученою із комплексними заходами цивільного та інженерного захисту. Слід зазначити, що у Ізраїлі, США, Коцюруба В.І., Білик А.С., Веретнов А.О., Гайдарли Г.С., Борта Р.М., Тертишний Б.І. деяких інших країнах - вже на стадії проектування споруд цивільного захисту передбачають інженерний захист, зокрема занурення під землю ключових елементів, відповідні розрахунки на можливу дію повітряних ударів, терористичних атак тощо. На самому початку повномасштабного вторгнення в Україні стикнулися з проблемою незадовільного стану укриттів та їх нестачею. Останніми роками чимало приміщень, призначених для захисту населення на випадок загроз, переходили в приватну власність. Причому не завжди це відбувалося законно: там, де мало б бути укриття, нерідко з’являлися бари, перукарні, спортзали, офіси тощо. Більшість збудованих в Україні укриттів класифікуються як найпростіші. Здебільшого це підвальні приміщення або інші підземні споруди, придатні для перебування людей. Але далеко не всі з них мають евакуаційні виходи, доступ до системи водопостачання та водовідведення, не кажучи вже про спроможність захисту населення на випадок застосування зброї масового ураження. Аби наблизити наявну систему цивільного захисту до сьогоднішніх викликів, Верховна Рада закріпила обов’язкову наявність сховищ в усіх проєктах новобудов. Наприкінці липня 2022 року був ухвалений законопроєкт No7398, який визначає, що містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, тобто укриттів. Затвердження зазначеної містобудівної документації за відсутності такого розділу забороняється.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	безпека населення	uk_UA
dc.subject	будівельні рішення	uk_UA
dc.subject	опорна школа	uk_UA
dc.subject	захисні приміщення	uk_UA
dc.subject	нові технології будівництва	uk_UA
dc.subject	споруди цивільного захисту	uk_UA
dc.title	Нові технологічні рішення зведення споруди цивільного захисту на прикладі опорної ЗОШ, с. Шрамківка, Черкаської обл.	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Magisterska robota Kolomiec.pdf Restricted Access		4.45 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України Черкаський 
державний технологічний університет Кафедра промислового і 
цивільного будівництва 
 
«ЗАТВЕРДЖУЮ» 
Зав. кафедри, к.т.н., доцент Пряник С.П. 
 
" "   2025 р. 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
магістр 
(освітній рівень) 
на тему: Нові технологічні рішення щодо будівництва захисної споруди 
цивільного захисту на прикладі «Опорний ЗОШ с. Шрамківка, 
Золотоніського р-ну, Черкаської обл.» 
 (найменування теми) 
 
 
Виконав студент  2  курсу, групи МГБ-304 
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія 
(шифр, назва) 
Коломієць З.О.  
 
(підпис) (прізвище, ініціали) 
 
Керівник кваліфікаційної роботи магістра 
к.т.н., доцент Юрко О.А.    
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис) 
 
Рецензент кваліфікаційної роботи магістра 
 
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025
Нові технологічні рішення щодо будівництва захисної споруди цивільного 
захисту на прикладі «Опорний ЗОШ с. Шрамківка, Золотоніського р-ну, 
Черкаської обл.» 
Зміст 
    Вступ……………………………………………………………………….  3     
Розділ 1. Актуальність. Аналіз та сучасний стан захисних споруд  
 цивільного захисту……………………………………………………….  5 
1.1 Ретроспективний огляд захисних споруд цивільного захисту та інженерного 
захисту об’єктів критичної  інфраструктури ……..…        9 
1.2 Класифікація та види захисних споруд цивільного захисту……….     22 
1.3 Сучасний стан будівництва споруд цивільного захисту в Україні..….29 
Висновки по розділу 1…………………………………………………..36 
Розділ 2. Дослідження конструктивних, технологічних рішень при 
проектуванні та будівництві захисних споруд цивільного 
захисту………………………………………………………………………….….37 
2.1       Характеристика військових повітряних загроз проти цивільного насенення 
України……………………………………………………….36 
2.2 Особливості специфіки спроможності нанесення повітряних ударів ворогом    
по об`єктах цивільного призначення  України……………..52 
2.3 Аналіз основних конструктивних схем споруд цивільного захисту та  
інфраструктурних об`єктів………………………………………………61 
2.4 Дослідження розрахунків конструктивних елементів споруд цивільного  
захисту…………………..………………………………………………..66 
2.5       Розрахунок приблизних розмірів захисних споруд……………..……..74 
Висновки по розділу 2……..……………………………………………78 
 
 
2 
 
 
 
Розділ 3. Технологічні рішення  при будівництві та проектуванні захисних 
споруд цивільного значення…………………………………………………….83 
3.1      Конструктивні та архітектурно-будівельні рішення на прикладі «Опорний 
ЗОШ с. Шрамківка, Золотоніського р-ну»……………………83 
3.2       Організація будівництва на прикладі «Опорний ЗОШ с. Шрамківка, 
Золотоніського р-ну……………………………………………….………92 
 3.3        Новітні технологічні рішення будівництва захисних споруд…………..103 
               Висновки по розділу 3…………………………………………………..112 
Розділ 4. Економічна ефективність використання новітніх технологічних рішень 
щодо будівництва споруд цивільного захисту……………113 
4.1           Техніко-економічне порівняння технологій улаштування споруд цивільного 
захисту……..……………………………………………....113 
4.2             Розрахунок економічного ефекту від впровадження новітніх технологій 
улаштування споруд цивільного захисту…….………….115 
Висновки по розділу 4………………………………………………….121 
Загальні висновки……………………….……………………………..121 
Список використаної літератури……………………………………122 
              Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
3 
 
Вступ 
 
        Актуальність роботи. Актуальність. Не маючи змоги досягти успіхів на 
полі бою, рф вдається до терору цивільного населення та знищення об’єктів 
критичної інфраструктури  [3,6] на території України. Внаслідок збройної агресії рф 
на території України вже уражена досить велика кількість об’єктів 
електроенергетичної системи, газотранспортної системи і нафтовидобувної 
промисловості України та об`єктів цивільного та житлового призначення.  
Головним чином рф застосовуються повітряні атаки за допомогою різноманітних 
ракет та БпЛА. Інтегральна система протидії атакам, збудована по принципу 
«країна-фортеця», зокрема у Ізраїлі, характеризується ешелонованою 
протиповітряною обороною, сполученою із комплексними заходами цивільного та 
інженерного захисту. Слід зазначити, що у Ізраїлі, США, Коцюруба В.І., Білик А.С., 
Веретнов А.О., Гайдарли Г.С., Борта Р.М., Тертишний Б.І. деяких інших країнах - 
вже на стадії проектування споруд цивільного захисту передбачають інженерний 
захист, зокрема занурення під землю ключових елементів, відповідні розрахунки на 
можливу дію повітряних ударів, терористичних атак тощо [18, 19]. На самому 
початку повномасштабного вторгнення в Україні стикнулися з проблемою 
незадовільного стану укриттів та їх нестачею. Останніми роками чимало 
приміщень, призначених для захисту населення на випадок загроз, переходили в 
приватну власність. Причому не завжди це відбувалося законно: там, де мало б бути 
укриття, нерідко з’являлися бари, перукарні, спортзали, офіси тощо.  
Більшість збудованих в Україні укриттів класифікуються як найпростіші. 
Здебільшого це підвальні приміщення або інші підземні споруди, придатні для 
перебування людей. Але далеко не всі з них мають евакуаційні виходи, доступ до 
системи водопостачання та водовідведення, не кажучи вже про спроможність 
захисту населення на випадок застосування зброї масового ураження.  
Аби наблизити наявну систему цивільного захисту до сьогоднішніх викликів, 
Верховна Рада закріпила обов’язкову наявність сховищ в усіх проєктах новобудов. 
4 
 
Наприкінці липня 2022 року був ухвалений законопроєкт №7398, який визначає, що 
містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити 
розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, тобто укриттів. 
Затвердження зазначеної містобудівної документації за відсутності такого розділу 
забороняється.  
   Метою роботи є розробка технологічних рішень улаштування споруд для 
цивільного захисту населення та обґрунтування вимог до елементів інженерного 
захисту електроенергетичної систем держави. Такі об’єкти досить часто 
характеризуються відкритим розташуванням на місцевості, необхідністю 
провітрювання, неможливістю або утрудненням ведення зварювальних робіт, 
наявністю підходу патрубків, виходів щогл, великою щільністю забудови, потреба 
наявності технологічних коридорів для обслуговування, протипожежних розривів та 
проїздів, насиченістю надземних та підземних комунікацій тощо. 
Об'єктом досліджень є технологія улаштування споруд цивільного захисту. 
Предметом досліджень є технологічні рішення, методи улаштування споруд 
та елементів інженерного захисту об’єктів цивільного захисту на прикладі, Опорної 
ЗОШ с. Шрамківка, Золотоніського р-ну, Черкаської обл. 
Методи досліджень. При роботі з літературними джерелами, пошуку та 
обгрунтуванні вибору предмета досліджень і підведенні підсумків по кожному 
розділу використаний метод узагальнення та аналізу.  
Наукова новизна: 
        Виконано аналіз сучасних технологій улаштування споруд цивільного захисту 
та дослідженно методи захисту цих об’єктів. 
 
 
 
 
 
 
5 
 
Практичне значення отриманих результатів. 
            З’ясовано, що удосконалення шляхів інженерно-технічних заходів цивільного 
захисту має впливати на підвищення рівня захисту об’єктів цивільного за хисту та 
критичної інфраструктури в умовах військового стану.  
          Визначено, що якість розроблення та ухвалення технічних рішень є однією з 
вирішальних умов удосконалення шляхів інженерно-технічних заходів цивільного 
захисту об’єктів критичної інфраструктури держави загалом.  
          З огляду на результати дослідження доведено, що основними причинами, які 
негативно впливають на надійність цивільного захисту об’єктів критичної 
інфраструктури, є неповнота вихідних даних для розроблення технічного рішення, 
здійснення не в повному обсязі обґрунтування описів технічного рішення та в 
окремих випадках невідповідність нормативних документів умовам будівництва 
об’єктів критичної інфраструктури, зокрема умовам особливого періоду. Зроблено 
висновок, що подальше підвищення ефективності цивільного захисту об’єктів 
цивільного захисту буде тісно пов’язане з упровадженням удосконалених технічних 
рішень щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури, які забезпечують надійний 
захист населення та територій в умовах особливого періоду.  
          Проаналізовано ефективність сучасних технологічних рішень та будівельних 
матеріалів, досліджено результати розрахунків аналітичних моделей при 
проектуванні конструкцій захисних споруд цивільного захисту. 
        Досліджено архітектурно-конструктивні рішення, технічне забезпечення, 
технологічні процеси виконання будівельно-організаційних рішень при будівництві 
захисних споруд цивільного захисту на прикладі Опорний ЗОШ с. Шрамківка, 
Золотоніського р-ну, Черкаської обл.». 
 
 
 
 
6 
 
Розділ 1. Актуальність. Аналіз та сучасний стан захисних споруд цивільного 
захисту 
1.1 Ретроспективний огляд захисних споруд цивільного захисту та інженерного 
захисту об’єктів критичної  інфраструктури 
Історія застосування укріплених споруд інфраструктури та цивільного 
захисту населенння відображає тисячолітній конфлікт між захисником і 
нападником. Щодо укриттів критичної інфраструктури та цивільного захисту 
людей це пов’язано із прогресом у розвитку трьох компонентів: 
1) ролі енергетики як галузі господарства; 2) засобів нападу противника; 
3) технічних можливостей інженерного захисту об’єктів. 
 
а 
 
б 
7 
 
  
в г 
Рис.1.1. Прадавні стратегічні укриття: а – Деринкую (Туреччина); б - 
Барабар (Індія); в – 
Лунь-ю (Китай); г – Шахта Осіріса (Єгипет) 
Перший етап розвитку укриттів можна назвати доісторичним. У ті часи 
ймовірно майже всі елементи інфраструктури були критичними для існування 
спільнот, а енергетична галузь не відокремлена від загального господарства. 
Тривалий час підземні, або улаштовані в горизонтальних печерах укриття 
лишалися єдиними надійними місцями, що давали одночасно захист як від 
зовнішніх загроз, так і від погодних умов для цивілізацій минулого. Відомим 
історичним фактом є у давні часи групи з 900 палестинців захист від римської 
армії на плато Madder, на об’єкті “Massada”, який існує й до цього часу. 
Чоловіки, жінки та діти, не всі з яких були бійцями, стримували 15 000 
легіонерів. Римлянам довелося розробити спеціальний таран для атаки споруди. 
Підземні міста до 30 рівнів завглибшки відомі у прадавній Туреччині 
(Деринкую, Невшехір тощо); глибинні печери у Індії (печери Барабар [1]) та 
Китаї (печери Лунь-ю [2]), підземні бункерні споруди Єгипту (шахта Осіріса та 
ін.), споруди в інших країнах слугували для укриття від невідомих загроз, 
співмірних з ядерними [3, 4] (рис. 3.1). 
Нетривіальним напрямом розвитку захисту критичних об’єктів було їх 
винесення на скельні або гірські плато. За такими принципами, наприклад, 
улаштовані комплекси Мачу-Пікчу у Перу, Сигірія на о. Шрі-Ланка, численні 
8 
 
храми в Азії (рис. 1.2). При цьому засоби ураження противника, 
найнебезпечнішими з яких були кінетичні (балісти, луки, катапульти), не 
становили істотної небезпеки для подібних споруд, а високогірність 
ускладнювала виявлення розвідкою та доступ піхоти. 
 
а б 
Рис. 1.2. Підвищення як інженерний спосіб влаштування недоступності до 
критичних об’єктів: а – Мачу-Пікчу (Перу), б – Сигірія (Шрі-Ланка) 
В пізні античні часи VIII–VI сторіччя до н.е. грецькі міста-поліси, зокрема 
Спарта й Афіни, через особливості рельєфу, можливості морського сполучення 
та господарський устрій Давньої Греції набули ефективності, як 
високоавтономні економічні та військові одиниці (рис. 3.3, а). Зосередження у 
місті-полісі ключових елементів інфраструктури зумовлювало їх 
значнустійкість під час облог та нападів противників як із суші, так і з моря, 
до якого ці міста прилягали [5]. 
 
а б 
Рис.1.3. а – Типове приморське місто-поліс Давньої Греції; б – легендарне місто-
фортеця Каркассонн у Франції 
9 
 
Другим етапом розвитку підземних укриттів можна назвати 
фортифікаційне будівництво в епоху середньовіччя, коли далекобійні засоби 
ворога кінетичної дії (гармати, требушети) вже могли уразити критичні 
елементи замку під час облоги (криницю, пороховий склад, казарми тощо), і їх 
розміщували під землею або за товстими багаторядними мурами. Одним із 
яскравих прикладів можна назвати легендарне місто-фортецю Каркассонн у 
Франції, яке неодноразово витримувало штурми й облоги в епоху Середньовіччя 
[6] (рис. 1.3, б). Фортеці та замки відігравали значну роль у захисті спільнот у 
середні віки, тому часто містили розгалужені підземні тунелі і споруди. 
Енергетична галузь у ті часи поступово стала виокремлюватися як самостійна 
ланка господарства, але не була такою критичною, як вода, провіант або безпека. 
Третій етап розвитку укриттів пов’язаний насамперед зі зростанням ролі 
вогнепальної зброї, появою авіації та потужної артилерії, коли потреба в укритті 
критичних елементів міст стала нагальною, що найбільше відобразилося у 
створенні укриттів і бомбосховищ під час Першої і Другої світової воєн. 
Зазначимо, що через науково-технічну революцію та індустріалізацію у другій 
половині XIX ст., енергетична галузь стала провідною в інфраструктурі, сприяла 
механізації та забезпеченню найнагальніших потреб людства. Є кілька прикладів 
підземних оборонних споруд часів Другої світової війни, в яких інфраструктура 
відігравала ключову роль. Зокрема, Франція побудувала у 1930-х роках 235-
кілометрову лінію Мажино, щоб зупинити будь-які можливі німецькі вторгнення 
(рис. 1.4). Кожен форт цієї лінії містив шести-семи рівневі оборонні бункери, у 
яких були розміщені казарми, медпункти, склади, боєприпаси, дизельні 
електрогенератори, а також залізничні сполучення і навіть підземні стоянки 
техніки та літаків. На Гібралтарі також була побудована оборонна споруда, з 
якої союзники могли контролювати вхід до Середземного моря, і яка пізніше 
стала платформою для нападів на війська Німеччини в цьому 
районі.Комплекс включав кілометри тунелів і лікарень, склади боєприпасів, 
запаси кораблів, ремонтні майстерні та приміщення штабу. 
10 
 
 
Рис.1.4. Лінія Мажино, схема форту Шонненбург (Франція). 
Обведено підземну електростанцію 
 
Під час війни німці використовували відпрацьовані гірничі шахти для 
переміщення частини своєї військової промисловості через інтенсивні 
бомбардування союзників, а також намагалися виготовляти зброю масового 
ураження під землею, для чого створили комплекси із розвиненою 
інфраструктурою. Німецька ракета “Фау-2” була зібрана і запущена з підземного 
приміщення з укріпленим бетонним куполом товщиною 5 м. Багато доків для 
німецьких підводних човнів також були заглиблені та захищені інженерно. 
Союзники розробили спеціальні бомби вагою від 12 000 до 22 000 фунтів для 
нападу на такі надійні об’єкти. 
Килимові бомбардування, а також масовані ракетні обстріли Лондона 
вплинули на рішення розмістити центри управління, генерації та інші важливі 
елементи під землею, змусили переглянути рівні і джерела загроз та саму 
філософію проєктування інженерного захисту інфраструктури. 
Четвертим етапом розвитку укриттів можна назвати період холодної війни. 
Після появи зброї масового ураження багато країн запровадили нові підходи до 
11 
 
захисту насамперед енергогенеруючих підприємств, а також виробництв 
військового напряму, громадських центрів тощо. Зокрема у Норвегії підземне 
розташування мають понад 200 гідроелектростанцій і тисячі дизельних 
генераторів (рис. 1.5) [7]. 
Аналогічні кроки зроблені у Швейцарії, Швеції, частково у Канаді та 
інших країнах. Наприклад, в епоху холодної війни шведи розмістили багато 
військових об’єктів у підземних спорудах – це стало своєрідною 
скандинавською відповіддю на ймовірну загрозу застосування ядерної зброї, 
особливо із боку Радянського Союзу. 
 
Рис. 1.5. Норвезька підземна гідроелектростанція 
 
За конструкцією ці споруди були схожі на протирадіаційні сховища. 
Швеція не приховувала причини застосування підземних споруд для критичної 
інфраструктури; зрештою вся Скандинавія загалом почала розвивати підземне 
будівництво, орієнтоване на оборону, що стало великим імпульсом для цієї 
програми та розвитку заглибленої інфраструктури в світі. Задовольнивши 
оборонні вимоги, скандинави почали аналогічно захищати промисловість, щоб 
вона могла працювати однаково ефективно як у мирний, так і у воєнний час. На 
цей час саме у Скандинавії є багато підземних інфраструктурних споруд, у тому 
числі для об’єктів енергетики, які не пов’язані прямо з обороною, але мають 
12 
 
відповідні інженерні захисні властивості. Деякі із них також були побудовані з 
огляду на естетичні, екологічні чи інші проблеми використання простору. Як 
конкретні приклади можна назвати підземні споруди для управління повітряним 
рухом, заглиблені телефонні станції, підприємства з очищення стічних вод, 
резервуари зберігання питної води, споруди для зберігання архівних матеріалів, 
пального, їжі, радіоактивних відходів тощо (рис. 1.6). 
Нині можна стверджувати, що настав п’ятий етап розвитку інженерного 
захисту ОКІ, передумовою якого є: 
– поява високоточних ЗПН противника; 
– істотне збільшення швидкостей ЗПН противника, зокрема ракет; 
– необхідність урахування вибірковості ЗПН щодо ураження цілей. 
Із насиченням, ускладненням інфраструктури та глобалізацією з’явилися 
нові виміри у понятті її критичності і стійкості, а також нові виклики та загрози. 
 
Рис.1.6. Норвезька підземна сміттє-переробна станція 
Сучасний погляд на підземний варіант захисту почав формуватися 
наприкінці 90-х – на початку 2000-х років в зв’язку із поширенням 
13 
 
міжнародного тероризму і появою кіберзагроз [8, 9]. Країнами, які 
використовували підземні споруди поза оборонними цілями для захисту 
критичної інфраструктури та цивільного захисту населенння, тоді були лише 
Норвегія, Швеція, Фінляндія та Швейцарія. У цих країнах розроблено ґрунтовні 
програми підземного захисту ОКІ, тому доцільно скористатися їх знаннями та 
досвідом. Для прикладу, у Фінляндії побудовано понад 50 тис. бомбосховищ і 
300 км. тунелів. 
У США найбільше укриттів  історично розташовані у штаті Канзас, тому 
що з давніх часів у ньому тривають гірськопрохідні видобування корисних 
копалин. На цей час приблизно 90% розвинутих та орендованих комерційних 
підземних площ у світі розташовані саме в районі Канзас-Сіті. Там державні і 
приватні установи орендують понад 30 млн. квадратних футів і щороку до них 
додають 2 млн. квадратних футів, доступних для розробки; в резерві наявні 
понад 300 млн. квадратних футів видобутого простору; приблизно 6 млн. 
квадратних футів щороку додаються до нового видобутку копалин. У Канзас-
Сіті близько 50 підприємств працюють під землею, до роботи на них залучені 
близько 10 тис. працівників. Таким чином, інженерний захист  та цивільногий 
захист населенння у світі розвинений нерівномірно, має широке історичне 
підґрунтя і реалізований переважно у вигляді підземного занурення об’єктів. 
       Основними перевагами підземного розташування інфраструктури та 
цивільного захисту населенння є: 
– максимальний захист та візуальне маскування; 
– відносно стабільне середовище, захищене від погодних умов; 
14 
 
– при використанні готових підземних споруд є значна економія на 
утепленні; 
– річні витрати на електроенергію – приблизно 15% від витрат на 
будівлі, розташовані на поверхні землі, що є величезною економією. 
Економія пов’язана насамперед із відсутністю значних потреб на опалення 
та кондиціонування, також є можливість використання енергії тепла Землі. 
Недоліками підземного розташування є: 
– висока вартість і час улаштування заглиблених споруд, якщо їх 
зводять з початку, без використання готових печер або штолень; 
– необхідність облаштування додаткової вентиляції та систем 
життєзабезпечення для нормального функціонування інфраструктури та 
цивільного захисту населенння. 
В Албанії є приблизно 750 000 бункерів, багато з них невеликі та мають 
типову грибоподібну форму. Вони були побудовані під час режиму 
комуністичного лідера Енвера Ходжі, який був при владі з 1944 до 1985 року. 
Кожен бункер був вироблений з бетону і міг бути встановлений за допомогою 
крана або гелікоптера. Укріплення створювали як оборонні вогневі точки, 
оглядові пункти і сховища зброї. 
 
Рис. 1.7 – Бомбосховище в Албанії 
      Албанці Гілер Мідіті й Еліан Стефа побачили в бункерах великий потенціал 
для перепрофілювання. У 2008 році вони запустили проєкт «Бетонні гриби», 
пропонуючи перетворити споруди на хостели. Вони сподівалися, що завдяки 
15 
 
новим функціям «ікони параноїдального минулого» зможуть стати «символом 
світлого майбутнього». З’явились також різні інші ідеї щодо альтернативного 
використання бункерів, зокрема перетворення їх на печі для піци, пляжні хатинки 
та ресторани. Прикладом найскладнішого перепрофілювання цих будівель є 
Bunk’Art — пара історичних музеїв і художніх галерей, які заповнюють два 
підземні ядерні укриття. Серед суворих кімнат без вікон і товстих сталевих 
дверей, призначених для захисту партійних лідерів від ядерного вибуху, 
відеоінсталяції, артефакти та сучасне мистецтво занурюють в історію Албанії ХХ 
століття, зокрема період другої світової війни. 
       Станом на 2006 рік у Швейцарії було приблизно 300 тис. укриттів у приватних 
будинках, інститутах, лікарнях, а також 5,1 тис. громадських укриттів, які сумарно 
можуть розмістити 8,6 мільйона осіб, що перевищувало населення Швейцарії. 
      Невеликі та приватні будинки звільнені від необхідності влаштовувати власне 
укриття. У такому випадку їм надається місце у громадському укритті, а власник 
помешкання повинен сплачувати 400-800 франків за укриття на рік. 
      Приміщення укриттів допускається використовувати не за призначенням, 
наприклад, як склад, казарми або тимчасове житло для шукачів притулку, але на 
вимогу влади воно повинно бути введене в дію. 
     Укриття в Швейцарії мають товсті стіни із залізобетону; важкі 500-кілограмові 
двері, газонепроникний замок, аварійний вихід і ящик із землею. Укриття 
обладнані фільтруючим насосом з ручним керуванням, щоб забезпечити 
приміщення придатним для дихання повітрям та захистити його від небажаних 
хімічних і біологічних частинок. 
       Часто укриття в Швейцарії влаштовуються у підземних поверхах житлових 
новобудов. Вони оснащуються компостними туалетами і наборами для швидкого 
складання ліжок. У мирний час приміщення використовуються як комори для 
мешканців будинку. 
    У 1976 році було запущено автомобільний тунель Зонненберг, який міг 
слугувати укриттям для 20 тисяч осіб. У складі комплексу були триповерховий 
16 
 
госпіталь, командний пункт, адміністративні приміщення, радіостудія та тюремні 
камери. 
 
                  Рис. 1.8 – Споруда цивільного захисту підземного типу в Швейцарії 
     З 1980-х років у Хельсінкі, столиці Фінляндії, було побудовано 5500 укриттів 
цивільного захисту. 
Загалом 85% сховищ управляються приватними особами, причому більшість 
виконує більш практичні функції —  як спортивні чи торгові центри, гаражі, 
складські приміщення тощо. Укриття вибухостійкі, газонепроникні та 
забезпечують захист від радіації та токсичних хімікатів укриття виконують 
громадські функції в мирний час, мешканці завчасно знайомі з їх розташуванням. 
Також це допомагає забезпечувати належний робочий стан всіх систем 
життєзабезпечення під землею, адже вони перебувають у своєрідному «тестовому 
режимі». 
     Переважно ці приміщення великі, світлі та часто мають умови для 
психологічного розвантаження: спортзали, дитячі майданчики та кафетерії мають 
позитивно впливати на психологічний стан користувачів сховища у разі 
17 
 
надзвичайної ситуації. Використання сховища під спортзал чи дитячий ігровий 
центр забезпечує можливість використання спортивних матів для сидіння та сну. 
 
Рис. 1.9 – Приватні бомбосховища в Фінляндіі. 
    Більшість укриттів в Гельсінкі побудовані у  1960-1970х роках, а сховище, де 
розташована Hakaniemi Arena — одне з найновіших укриттів у місті, побудоване у 
2003 році. Воно чисте й у гарному стані не тільки тому що воно новіше, а й тому, 
що має подвійне призначення, і підприємство, яке орендує це місце, підтримує 
його у належному стані та в повній готовності до надзвичайних ситуацій, — 
розповідає Томі Раск, офіцер Служби Порятунку Гельсінкі. Hakaniemi Arena 
включає в себе спортивний зал, фудкорт, дитячий розважальний комплекс, паркінг 
і спортивну арену. 
     Ліжка зберігаються у розібраному вигляді, місця для туалетних кабінок 
розмічені, сантехніка встановлена і  готова до підключення. Сховище обладнане 
всіма інженерними системами, зокрема питною водою та резервним джерелом 
електроенергії, і розраховане зокрема для захисту від ядерної та газової атаки. 
     Укриття знаходиться на глибині 30 метрів під землею, вирубане в товщі 
гранітної породи та може бути переоблаштоване під сховище протягом 72 годин і 
вмістити 6 000 мешканців міста. 
18 
 
 
 
 
 
 Рис. 1.10 – Сучасні споруди цивільного захисту з комфортними умовами в 
Гельсінкі 
        У країнах, що готувалися до ядерної загрози ще з часів холодної війни, 
укриття переважно розташовані під землею, вирубані в скеляних породах або 
укріплені бетоном. Ізраїль натомість стоїть перед зовсім іншими загрозами, ракети 
випускаються по цій території часто і мають невеликий калібр, тому там нерідко 
використовують також невеликі наземні укриття з укріпленого бетону. 
        Швейцарія та Ізраїль використовують менші приміщення, до яких кожен 
користувач зможе швидше дістатися. У більших сховищах часто є ліжка, вони 
зберігаються в розібраному вигляді, адже ці приміщення мають інші функції в 
мирний час. Усі використовують герметичні двері та мають додаткові виходи, в 
19 
 
Ізраїлі для таких виходів використовують вікна. Місткість визначається з 
розрахунку 0,7 м² на людину (мінімально). 
        Більшість сучасних сховищ мають подвійне призначення — від великих 
громадських просторів до складських приміщень окремого будинку. Сховища 
мають декілька виходів і всі системи життєзабезпечення: вентиляцію та 
кондиціонування, водопровід, каналізацію, електропостачання та генератори для 
резервного живлення, системи протипожежної безпеки, запаси продуктів води та 
складані або вже зібрані ліжка. 
        Приміщення світлі та теплі, часто просторі та з додатковими функціями для 
психологічного розвантаження і можливістю заїхати машиною, якщо вони 
використовуються як парковки. 
 
1.2 Класифікація та види споруд для захисту цивільного населення 
За даними ДСНС, станом на 21 грудня 2021 року в Україні налічувалася 21 
097 захисних споруд, з яких 5704 – сховища, а 15 393 – протирадіаційні укриття. 
Втім, наявні онлайн-карти, створені з початком вторгнення, надають інформацію 
щодо укриттів лише в обласних центрах.  
До того ж із наближенням старту навчального року в Україні заговорили про 
недостатню кількість сховищ у школах, а отже, розглядати школи без укриттів як 
об'єкти, де можуть перебувати діти і де можна проводити офлайн-навчання, не 
доводиться. За даними МВС, сьогодні лише 11% освітніх закладів обладнані 
захисними спорудами цивільного захисту – це  майже 3000 установ, де може 
укритись 1 млн учасників освітнього процесу.  
Очевидно, що розбудова фонду укриттів і зміна підходів до їх будівництва 
зараз є першочерговими для країни завданнями, затягувати з якими не можна.  
Чи робилося вже щось для поліпшення стану укриттів. 
Варто зазначити, що реформування цієї сфери планувалося розпочати ще 
задовго до початку повномасштабної війни, але процес так і не пішов. У 2019 році 
набули чинності оновлені державні будівельні норми щодо цивільного захисту 
20 
 
громадян: нові [11.13]. Вони мали посилити цивільний захист громадян і 
запровадити сучасні рішення для підвищення безпеки.  
     Норми 2019 року передбачали: вдосконалення вимог на проєктування 
(розроблення) інженерно-технічних заходів цивільного захисту та споруд 
цивільного захисту; чіткі вимоги до проєктування споруд подвійного 
призначення; встановлення вимог до світломаскування в населених пунктах і на 
об’єктах господарювання; удосконалення проєктування безбар’єрного простору 
для людей з інвалідністю в спорудах цивільного захисту; прописували 
застосування нового сучасного фільтровентиляційного обладнання та інші зміни.  
Одна з перевірок, проведена ДСНС 2020 року, показала, що всього 11% 
захисних споруд готові, 63% обмежено готові, 26% – не готові.  
Проєктна документація має обов’язково містити розділ інженерно-технічних 
заходів цивільного захисту, який визначає план розвитку захисних споруд і 
забезпечення безперешкодного доступу до укриттів.  
Документ містить такі ініціативи: врахувати заходи цивільного захисту ще на 
стадії розроблення містобудівної документації; обов’язково залучати 
представників ДСНС до розгляду містобудівної документації на засіданнях 
архітектурно-містобудівних рад; спростити процедури передачі земельних ділянок 
для розміщення захисних споруд цивільного захисту; забезпечити наявність у 
містобудівних умовах та обмеженнях вимог про необхідність передбачення в 
складі проєктної документації інженерно-технічних заходів цивільного захисту; 
обов’язково розміщувати споруди цивільного захисту (укриття, сховища, 
бомбосховища) під час будівництва об’єктів, на яких постійно перебуватимуть 
понад 50 осіб або періодично перебуватимуть понад 100 осіб;  забезпечити 
утримання захисних споруд цивільного захисту в готовності . 
Зараз, з огляду на стан системи цивільного захисту, з яким ми зустріли війну, 
можна зробити висновок, що зазначених норм не дотримувалися. Тим часом 
повномасштабне вторгнення в Україну змусило інші країни по-новому поглянути 
на власні фонди укриттів і розпочинати їх відновлення.  
21 
 
За даними Державної пожежної служби за 2017 рік, у Польщі в наявності 39 
892 сховища, які можуть вмістити біля 1 млн людей, а це менше 3% загального 
населення. Стан більшості польських укриттів незадовільний, оскільки не 
відповідає захисним критеріям, як-от належна герметичність і система фільтрації 
повітря. Крім того, власники не інвестували в їх оновлення та обслуговування 
частково через відсутність обов’язкового законодавства щодо їх стандартів. А 
після того, як Польща стала членом НАТО, багато громадян припустили, що 
укриття можуть вже не знадобитись – і почали облаштовувати їх під бари, 
ресторани, мистецькі локації, склади.  
Втім, після початку повномасштабного вторгнення в Україну у Варшавській 
асоціації інженерів і технічного будівництва регулярно отримують запити від 
громадян, які планують відновити бомбосховища під будинками або 
переобладнати під укриття свої підвали.  
Швейцарія. На випадок загрози майже всі громадяни Швейцарії можуть 
сховатися в бункерах. За даними відкритих джерел, у країні нараховується близько 
360 000 захисних сховищ, більшість яких зводилася перед Другою світовою війною 
та в часи холодної війни.  
За приписом 1963 року кожен швейцарець повинен мати місце в сховищі на 
випадок ядерного удару чи іншої небезпеки, а якщо з якихось причин він не може 
облаштувати сховище, то має змогу купити місце в урядовому бункері (ціна станом 
на 2017 рік становила 700 євро).  
Сьогоднішня війна в Україні та погрози з боку росії щодо застосування 
ядерної зброї змусили служби державної оборони Швейцарії переглядати 
готовність захисних споруд, адже багато сховищ наразі використовуються 
громадянами країни не за призначенням.  
Швеція. За даними європейського видання The Local, у Швеції наявні 65 000 
сховищ, які розраховані на 7 млн людей. Здебільшого сховища знаходяться у 
великих містах.  
22 
 
Найбільше укриття Катарінабергет, зведене в період між 1952 та 1957 
роками, здатне вмістити 20 000 людей. Воно складається з трьох рівнів і в мирний 
час використовується як паркінг.  
У квітні 2022 року Міністерство фінансів Швеції спрямувало додаткові 800 
млн крон місцевим органам влади та іншим організаціям для зміцнення 
можливостей цивільного захисту країни.  
Фінляндія. У Фінляндії, яка, як і Швеція готується до членства в НАТО, 
навесні показали нові бомбосховища – з футбольними полями, тренажерними 
залами, фудкортами та басейнами.  
Укриття тут почали будувати у 1960-х роках. Але через відсутність бойових 
дій створили інфраструктуру, яка забезпечує різні потреби громадян – по суті, це 
місто під містом, яке здатне в разі небезпеки прихистити півмільйона людей. У 
центрі цивільної оборони країни зазначають, що сховища настільки міцні, що 
можуть витримати і бомбардування, і ядерні та хімічні атаки.  
США. У 1950 році президент США Гаррі Трумен підписав закон про 
цивільну оборону, який забезпечував підготовку до мінімізації наслідків 
можливого нападу на цивільне населення. Закон дозволив федеральному уряду 
надавати відповідні гранти для штатів на будівництво бомбосховищ, а також 
вживати заходів щодо їх забезпечення.  
        До захисних споруд цивільного захисту належать: 
1) сховище - це герметична споруда, в якій створені умови для перебування людей 
та їх захисту протягом певного часу (не менше 48 годин) шляхом виключення або 
зменшення прогнозованого впливу небезпечних чинників, що можуть виникнути 
внаслідок надзвичайної ситуації, застосування зброї масового ураження та 
звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних 
актів; 
2) протирадіаційне укриття - це негерметична споруда, в якій створені умови для 
перебування людей та їх захисту протягом певного часу (не менше 48 годин) 
шляхом зменшення прогнозованого впливу небезпечних чинників, які можуть 
23 
 
виникнути внаслідок надзвичайної ситуації, та іонізуючого опромінення у разі 
радіаційної аварії і радіоактивного забруднення місцевості та непрямої дії 
звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних 
актів. 
     Для укриття населення також використовуються споруди подвійного 
призначення - будівлі, споруди чи їх окремі частини, призначені для використання 
за основним функціональним призначенням з метою забезпечення суспільних або 
господарських потреб, а також мають відповідні захисні властивості та 
спроектовані, побудовані або пристосовані таким чином, щоб забезпечити умови 
для тимчасового перебування людей у разі виникнення небезпеки їх життю та 
здоров’ю під час надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних 
актів. 
        Первинне (мобільне) укриття - це технічний виріб, у тому числі блок-
модульного типу, призначений для короткострокового (до 4 годин) захисту 
населення на місцевості шляхом зменшення непрямої дії звичайних засобів 
ураження під час воєнних (бойових) дій. 
      Первинне (мобільне) укриття монтується чи виготовляється з дотриманням 
вимог національних стандартів та/або технічних регламентів, що заявлені у 
документі про відповідність. 
       Потреба у будівництві (розміщенні) первинних (мобільних) укриттів 
визначається уповноваженими на це органами у разі необхідності в додатковому 
укритті населення у місцях можливого скупчення людей на місцевості (на 
зупинках транспорту, в парках, місцях відпочинку тощо) в особливий період. 
Найпростіше укриття - це цокольне або підвальне приміщення, інша споруда 
підземного простору, в якій створені умови для тимчасового перебування людей 
(не менше 48 годин) у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров’ю з метою 
зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій 
та/або терористичних актів. Захисні споруди цивільного захисту, споруди 
подвійного призначення, первинні (мобільні) та найпростіші укриття складають 
24 
 
фонд захисних споруд цивільного захисту, є об’єктами такого фонду, мають 
стратегічне значення для забезпечення захисту населення і належать до засобів 
колективного захисту. 
 
Рис. 1.11- Класифікація споруд цивільного захисту 
25 
 
 
                       Рис. 1.12 – Засоби створення фонду захисних споруд 
 
Категорії населення, які підлягають укриттю у певних видах захисних споруд 
у сховищах: 
а) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених 
до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих 
значних руйнувань населених пунктів; 
б) працівники найбільшої працюючої зміни атомних електростанцій, інших 
ядерних установок, а також працівники суб’єктів господарювання, які 
забезпечують функціонування таких станцій (установок) та перебувають у зоні 
можливих значних руйнувань навколо них; 
в) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених 
до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами 
зон можливих значних руйнувань населених пунктів; 
26 
 
г) пацієнти, працівники та відвідувачі закладів охорони здоров’я, які не підлягають 
евакуації в безпечне місце і перебувають у зонах можливих значних руйнувань 
населених пунктів; 
ґ) працівники найбільшої працюючої зміни об’єктів критичної інфраструктури, 
віднесених до 1 та 2 категорії критичності, розташованих у зонах можливих 
значних руйнувань населених пунктів; 
Таблиця 1.1- Призначення та класифікація сховищ 
 
 
 
 Рис. 1.13- Приклади внутрішнього простору сховищ споруд цивільного захисту 
у протирадіаційних укриттях - населення, зокрема працівники підприємств, 
установ, організацій, об’єктів критичної інфраструктури, пацієнти, працівники та 
27 
 
відвідувачі закладів охорони здоров’я, учасники освітнього процесу, крім тих, хто 
підлягає укриттю у сховищах; 
-  у спорудах подвійного призначення - населення, яке підлягає укриттю в 
захисних спорудах цивільного захисту, крім тих категорій населення, які 
підлягають укриттю у захисних спорудах, що мають перебувати в постійній 
готовності до використання за призначенням; 
-  у первинних (мобільних) укриттях - населення, яке перебуває у місцях 
можливого скупчення людей на місцевості (на зупинках транспорту, в 
парках, місцях відпочинку тощо) в особливий період; 
-  у найпростіших укриттях - населення виключно в умовах тимчасової 
недостатності інших об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в 
особливий період. 
 Для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених 
частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи 
державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні 
адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та інші 
юридичні особи завчасно створюють фонд захисних споруд цивільного захисту. 
Потреба у фонді захисних споруд цивільного захисту визначається із розрахунку 
необхідності укриття всіх категорій населення за місцем роботи та за місцем 
проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового 
перебування, у визначених законодавством випадках. 
 
 
 
 
 
 
28 
 
1.3 Сучасний стан будівництва споруд цивільного захисту в Україні 
 
У сучасних умовах система заходів цивільного захисту включає евакуацію 
людей на захисні споруди, евакуацію районів поразки  
(забруднення) та забезпечення засобами індивідуального захисту як засобом захисту 
від небезпек, що виникають у воєнний час. Також у ситуаціях, коли короткострокові 
евакуаційні заходи з великих міст скрутні з різних причин, цей спосіб захисту є 
єдиним ефективним засобом.  
В останні роки для реалізації планів інженерно-технічних заходів цивільного 
захисту створено спеціальні фонди органів цивільного захисту у господарських 
установах та муніципальних утвореннях. Сьогодні ці споруди є основою систем 
інженерного захисту для захисту життя та здоров'я людей не лише під час бойових 
дій, а й за надзвичайних ситуацій природного, техногенного та техногенного 
характеру. Інші властивості.  
Існуюча організаційна система інженерного захисту населення дозволить 
покращити утримання та використання у мирний час існуючих захисних споруд 
цивільного захисту, готових захистити від небезпеки найважливіші об'єкти та види 
робіт населення. Пристосування підземних споруд, метрополітенів та інших 
підземних споруд для укриття та укриття у спокійний та небезпечний час. 
Підготовка до будівництва у загрозливому періоді неіснуючих захисних споруд 
цивільного захисту зі спрощеним внутрішнім обладнанням та укриттями 
найпростішого типу.  
Захисні споруди цивільного захисту (ЗС ГО) є чинниками впливу сучасних 
засобів ураження (боєприпаси ЗМП, звичайні засоби ураження) та вторинні фактори 
(ушкодження), що виникають при пошкодженні потенційно небезпечних об'єктів. .  
Ці споруди за своїми захисними властивостями поділяються на укриття та 
укриття радіаційно-стійкі (ПРУ). Крім того, можна використовувати найпростіший 
тип укриття (схема 1.1).  
29 
 
Укриття забезпечують захист від ядерної та звичайної зброї, бактеріальних 
(біологічних) патогенів, отруйних речовин і, при необхідності, катастрофічних 
повеней, хімічно небезпечних речовин, радіоактивних речовин під час руйнування 
атомних електростанцій, прихованих від високих температур і продуктів горіння. 
Вплив факторів ураження при пожежі.  
Укриття класифікуються за кількома властивостями та ознаками.  
За захисними властивостями укриття поділяються за кратністю надлишкового 
тиску у фронті ударної хвилі ядерного вибуху та за ослабленням іонізуючого 
випромінювання.  
Залежно від часу будівництва розрізняють збірні укриття (мирний час) і збірні 
укриття, споруджені під час загрози зі спрощеним внутрішнім обладнанням.  
Залежно від розташування за конструкцією укриття поділяються на вбудовані 
та роздільні. Крім того, укриття можна розміщувати в шахтних цехах, міських 
підземних приміщеннях, метрополітені тощо.  
За вертикальною посадкою укриття бувають глибокі (підземні), напівглибокі 
та високі (вбудовані в перший поверх будівлі).  
Протирадіаційні укриття захищають людей від зовнішнього іонізуючого 
випромінювання при радіоактивному зараженні (зараженні) місцевості, при 
прямому попаданні радіоактивного пилу в дихальні шляхи шкіри та одягу, а також 
від оптичного випромінювання ядерних вибухів. Крім того, відповідна міцність 
конструкції ПРУ дозволяє частково захистити людей від ударних хвиль і вибухів, 
впливу будівельних уламків, що обрушуються, прямого контакту з краплями 
отруйних речовин і аерозолями бактеріальних агентів. шкіра та одяг.  
За своїми захисними властивостями розрізняють групи протирадіаційних 
укриттів: П-1, П-2, П-3, П-4, П-5, П-6, П-7.  
30 
 
 
   Рис. 1.14 – Види захисних споруд за конструктивним типом 
       Захисні споруди найвищого класу, такі як урядові, військові або командно-
диспетчерські пункти управління, повинні постійно бути готові до використання. 
Але якщо говорити про суспільні сховища цивільного захисту, ми можемо 
подивитися на успішний приклад таких укриттів в Україні, які використовуються в 
повсякденному житті. Оскільки основним питанням у багатьох країнах є 
бюджетування та утримання таких укриттів у мирний час, використання сховища в 
повсякденному житті створює значну економічну вигоду протягом життєвого циклу 
захисної споруди. 
Основні види захисних споруд, які можна зустріти сьогодні: 
       Найпростіше укриття – служить для захисту людей та обладнання від впливу 
вибуху та уламків, спричиненого боєприпасами або вибухами на небезпечних 
робочих місцях, таких як нафтопереробні заводи, нафтохімічні заводи чи інші 
потенційно небезпечні об’єкти, а також від наслідків землетрусу. 
         Сховище – зазвичай має захисні властивості найпростішого укриття з 
додаванням обладнання життєзабезпечення для захисту та перебування у разі події 
та забруднення ззовні. Цей тип укриттів має бути герметичним для створення 
«чистої» зони без токсичних речовин всередині. укриття обладнані системами 
31 
 
подачі повітря для дихання та створення надлишкового тиску всередині. 
Надлишковий тиск служить бар’єром для запобігання потраплянню забрудненого 
повітря в укриття через невеликі отвори в стінах конструкції. 
        Протирадіаційне укриття – призначене для блокування випромінювання від 
ядерних опадів у разі ядерного вибуху. Багато таких укриттів було побудовано під 
час холодної війни для захисту людей у разі ядерної війни. 
          Укриття повинні забезпечувати захист від обвалення будівель над укриттям 
або поблизу нього.  
           Захисні споруди також повинні забезпечувати захист від потенційних 
катастрофічних повеней, захищати від затоплення в межах зон і від екстрених та 
хімічно небезпечних речовин у зонах з потенційним хімічним забрудненням.  
        Внутрішнє планування притулку має бути спрямоване на його використання в 
економічні та суспільні послуги в мирний час (для «подвійного призначення»). 
         Залежно від часу побудови - деякі були заготовлені, деякі будували 
переважно в мирний час, деякі будували швидко (з необхідним обладнанням) на 
вільних ділянках.  
         За місцем розташування притулки поділяються на такі категорії:  
         Вбудовані, розташовані в підвальних і перших поверхах будівель і споруд.  
Обладнано для видобутку (вугілля, руда, сіль, вапно, гіпс) і природних порожнин. 
При будівництві в особливих умовах - в північних будівельнокліматичних зонах, 
зонах з можливістю затоплення, зонах розміщення ядерно- і хімічно небезпечних 
об'єктів і на підприємствах з пожежо- і вибухотехнікою. Підземні споруди міського 
будівництва - пішохідні та транспортні тунелі, заглиблені гаражі, колектори.  
Залежно від матеріалів конструкції і конструктивних рішень укриття може бути: 
Комплекс, з кам'яними (блоковими) стінами. тканинні та тканинні безкаркасні; 
металеві та залізобетонні; із конструкцій заводського виготовлення. З місцевих 
джерел. Залізобетонні - далі поділяються на збірні, монолітні і збірно-монолітні.  
Вертикальна посадка - заглиблена (підземна); напівзаглиблена (напівпідземна); 
підвищена (вбудована в перший поверх будівлі).  
32 
 
     По поверховості бувають одноповерхові та багатоповерхові.  
        За місткістю - малої місткості (до 150 осіб), середньої місткості (150600 осіб), 
великої місткості (600-5000 осіб). Якщо ви побудуєте склад, який може вмістити 
більше 1000 осіб, вартість будівництва на одну людину значно зменшиться.  
Залежно від джерела електропостачання АЕС поділяються на електромережі міста 
або муніципальних підприємств і електромережі міста та захищені джерела 
живлення (дизельні електростанції).  
     Збірне укриття (укриття) — захисна споруда, споруджена в стислі терміни із 
застосуванням захисних збірних конструкцій і спрощеного внутрішнього 
обладнання, виробництво якої організовується на місцях.  
         За призначенням і захисними характеристиками збірні захисні споруди 
цивільного захисту поділяються на збірні укриття і збірні протирадіаційні укриття. 
Їх захисні властивості повинні відповідати вимогам норм проектування інженерно-
технічних заходів цивільного захисту. У містах і на об’єктах, де планується 
будівництво укриттів у мирний час, планується будівництво збірних укриттів, а в 
населених пунктах і на об’єктах, де передбачається будівництво протирадіаційних 
укриттів у мирний час – збірних протирадіаційних укриттів.  
Збірне сховище (протирадіаційне укриття) — особливий вид захисної споруди з 
простими планувальними і конструктивними рішеннями, що випливають з умов 
експлуатації тільки за прямим призначенням. Захистити людей від розрахункових 
шкідливих факторів.  
        Основною умовою, що визначає планування і проектування збірних укриттів, 
є використання наявних виробів і матеріалів для будівництва або застосування 
конструкцій без істотних змін розмірів і способів виготовлення.  
При цьому мінімізуються роботи, що призводять до подовження терміну 
будівництва (лиття на місці, зварювання тощо), а також роботи, що потребують 
кваліфікованих робітників.  
         Конструктивні рішення швидкомонтованих споруд цивільного захисту  
приміщень залежать від використовуваних матеріалів і виробів.    В якості  
33 
 
огороджувальних і несучих елементів використовують: збірні залізобетонні 
вироби, бетонні блоки, деревину, прокат, листову і гофровану сталь, тканини та 
інші підручні матеріали.  
         Збірні укриття включають укриття, ванні кімнати, місця для розміщення 
фільтрів, вентиляторів і резервуарів для води.  
        Вентиляційне обладнання, як правило, не ізольовано від приміщень 
охоронюваних осіб.  
Збірні укриття повинні мати не менше двох входів, що складаються зі сходів, 
тамбурів і тамбурів. Розрахована на розрахункову місткість понад 50 осіб і має два 
режими вентиляції (чиста вентиляція та вентиляція з фільтрами). Вентиляційні та 
електротехнічні системи та пристрої виготовляються на базі серійного обладнання. 
Решту внутрішнього обладнання виготовляють на будівельному майданчику
  
Рис. 1.14 – Сучасний металевий підземний бункер «схов» 
34 
 
 
Рис. 1.15 – Система вентиляції, кондиціювання та електричне обладнання 
сучасного підземного бункеру «схов» 
 
 
Рис. 1.16 – Схема заглиблення підземного металевого бункеру «схов» 
 
35 
 
 
  Рис. 1.17 – Принципова схема-розріз споруд цивільного захисту 
 
           Розглянуто досвід Ізраїлю у будівництві безпечних будинків.   
Мешканцям Ізраїлю шлях до сховища найчастіше займають хвилини, а вся 
ізраїльська територія прострілюється із Сектора Гази, тож ракета може долетіти 
за 15-20 секунд. Особливо постраждали від обстрілів міста на півдні Ізраїлю – 
Сдерот, Ашкелон, Небітот і Кібутум, розташовані поблизу сектора Газа.  
Тому в 1993 році ізраїльська влада наказала забудовникам побудувати у всіх 
житлових і громадських будівлях укріплені приміщення, або мамади.  
            Перевага мамада над міклатом полягає в тому, що її можна перемістити за 
лічені секунди і вам не потрібно виходити на вулицю. Всього такі укриття мають 
кілька видів. мамад (скорочення від merhav mugan dirati — «захищений простір у 
квартирі») — укріплене приміщення в квартирі.  
36 
 
мамад — укріплене приміщення в громадській будівлі.  
       Мамади розташовані на кожному поверсі громадських закладів.  
  Згідно з вимогами, мамад повинен мати площу не менше 9 квадратних метрів і 
висоту стелі 2,5 метра. Мамад характеризується важкими залізобетонними стінами, 
як правило, товщиною 25-30 см, товстими стелями та вибухостійкими металевими 
герметичними дверима. Віконниці Мамади знаходяться на висоті 1,5 м від підлоги. 
Обов'язково наявність фільтра для захисту від хімічної зброї.  
 
Рис. 1.18 – Схема монтажу мамада 
           У звичайний час кімната мами може бути спальнею, кабінетом, дитячою 
кімнатою або чим завгодно. Але коли відбувається авіаналіт, у Мамаді збирається 
вся родина. Часто укріплені приміщення в будинку використовують саме як 
дитячі, щоб не було необхідності будити дитину при сирені.      
           Мамади зазвичай планують і будують одна одну. На це є дві причини:  
По-перше, це дешево. По-друге, ви можете зміцнити стіни та фасад свого будинку, 
щоб зробити його міцнішим та безпечнішим.  
Що таке ТАМА-38  
             Будинки з Мамадом почали будувати після 1993 року. Для раніше 
побудованих будівель уряд запустив програму реконструкції. Він називається 
ТАМА-38.  
37 
 
       Мета цієї програми – зміцнення будинків без мам. За згодою 75% мешканців 
будинку забудовник може завершити будівництво Мамаді плюс квартири на 
другому-третьому поверсі для продажу. Подекуди забудовники також добудували 
ліфти та укріпили фасади будинків.  
     Програма охоплює будинки, побудовані з 1980 по 1992 рік. Будинки, побудовані 
до 1980 року, не підлягають модернізації за програмою ТАМА- 
38.  
           Здебільшого забудовники укріплюють свої будинки в центрі Ізраїлю, але 
обстріли вони зазнають рідше. Це пов’язано зі зростанням попиту на квартири з 
чистовою підлогою. При цьому в південних містах, прилеглих до сектора Газа, 
мадам комплектують рідше.  
         Мамади можна будувати як окремі кімнати в будинках, які не підлягають 
ремонту. Однак для цього потрібна згода 66% мешканців будинку, оскільки для 
будівництва захисних споруд використовуються місця загального користування.  
Хоча програма існує вже понад 30 років, сьогодні лише 40% ізраїльських будинків 
мають мамади.  
            Мамад продемонстрував ефективність захисту від вибуху та уламків.  
Однак це не рятує від прямого ураження ракетою по будівлі безпосередньо.  
що з Україною. 
 
Висновки по розділу 1 
 
1. У цьому розділі розглянуто проаналізовано сучасний стан захисних споруд 
цивільного захисту в Україні та світі. Проблема інженерного захисту населення, 
щодо забезпечення його захисними спорудами, протягом усього періоду 
становлення та розвитку цивільної оборони завжди була актуальною.   
2.  Залежно від виду та ступеня військових загроз та небезпек вона зазнавала 
певних кількісних та якісних змін, уточнювалися категорії населення, що 
переховується у захисних спорудах та ступеня захищеності їх у цих спорудах. 
38 
 
Основні заходи щодо підвищення ефективності інженерного захисту населення 
на найближчу перспективу визначено: вдосконалення інженерного захисту 
населення, покращення утримання та використання у мирний час захисних 
споруд цивільної оборони; підтримка у готовності захисних споруд цивільної 
оборони, що забезпечують захист робітників та службовців (працюючих змін) 
найважливіших об'єктів та населення від небезпек; пристосування у мирний час 
та у загрозливий період заглиблених приміщень, метрополітенів та інших споруд 
підземного простору для укриття населення; підготовка до будівництва в 
загрозливий період захисних споруд цивільної оборони зі спрощеним 
внутрішнім обладнанням і укриттів найпростішого типу.   
3. Подальше вдосконалення інженерного захисту має бути нерозривно пов'язане з 
виробленням нових підходів до її організації з урахуванням сучасних умов та 
вимог. Сьогоднішні підходи базуються на "Основних засадах захисту населення 
від зброї масового знищення", прийнятих у 1963 році. Більш ніж за 45-річний 
період з моменту прийняття цих принципів відбулися значні зміни у формах та 
способах ведення сучасних воєн, соціально-економічних умов та можливостей 
нашої держави 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
39 
 
Розділ 2. Дослідження конструктивних, технологічних рішень при 
проектуванні та будівництві захисних споруд цивільного захисту 
2.1. Характеристика військових повітряних загроз проти 
цивільного населення України 
Основними засобами ураження  України є крилаті та аеробалістичні ракети 
повітряного, наземного та морського базування, а також авіаційні ракети і БпЛА 
оперативного рівня. 
Також поблизу лінії зіткнення із противником та біля державного кордону 
РФ застосовує для ударів по цивільним об`єктам плануючі бомби, комплекси С-300 
та С-400. Артилерія, БпЛА тактичного рівня та авіаудари із застосуванням 
тактичних ракет по зазвичай не застосовуються через малу ефективну дальність їх 
застосування. Очевидно, що розміщенняОКІ поблизу державного кордону або 
лінії зіткнення із противником не є доцільним, а уникнення терористичних атак та 
диверсійних дій із застосуванням стрілецької та іншої зброї – є питанням 
відповідних органів безпеки.  
Засоби ракетного озброєння, які використовує РФ для ударів по цивільним 
об`єктам у війні проти України, налічують кілька десятків типів. Ми розглянемо 
найбільш небезпечні та далекобійні засоби, відомі станом на час написання книги у 
2023 році. Визначено, що основними напрямками ракетних ударів, завданими 
країною-агресором по території України із застосуванням крилатих ракет різного 
типу, є: з території Білорусі (пуски крилатих ракет “Іскандер”); з акваторії Чорного 
моря і території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим (пуски з 
берегових комплексів “Бастіон-П” крилатих ракет “Онікс”; із кораблів 
Чорноморського флоту − крилатих ракет “Калібр”; крилатих ракет класу “повітря-
поверхня” Х-101, Х-555 із застосуванням стратегічних бомбардувальників Ту-160, 
Ту-95МС, Ту- 22М3М, а також одиничні випадки застосування крилатих ракет 
“Іскандер” і ракет “Точка-У”); з акваторії Каспійського моря (кораблі Каспійського 
флоту 
40 
 
− крилатих ракет “Калібр”, крилатих ракет класу “повітря–поверхня” Х-101, Х-
555 із застосуванням зазначених стратегічних бомбардувальників); з території РФ 
(крилатих ракет “Іскандер”, ракет типу “Точка-У” для ударів на відстань до 120 
км, крилатих ракет класу “повітря–поверхня” Х-101, Х-555 із застосуванням 
зазначених стратегічних бомбардувальників) [1]. 
При цьому, також визначено, що як носії ракет класу “повітря-поверхня”, 
під час повномасштабного вторгнення, країна-агресор застосовувала переважно 
літаки МіГ-31, Ту-22МЗМ, Ту-95МС, Ту-160 [2]. Загальний вигляд цих ракет та їх 
носіїв наведено на рис. 2.1. 
“Кинджал” 
 
Рис. 2.1. Загальний вигляд ракет повітряного базування та їх носіїв, якими 
атакують об`єкти цивільного населення та критичної інфраструктури 
41 
 
Однією з головних проблем в ідентифікації загроз для населення від ЗПН 
противника є малий обсяг доступних даних про їх тактико-технічні 
характеристики. Основні характеристики бойових ракет РФ можна знайти у 
відкритих джерелах [3], але їх специфічні параметри допоки невідомі. В таких 
випадках виправданим є моделювання параметрів ракет і застосування 
змодельованих характеристик або використання аналогів. 
. Наявна інформація про системи управління та головки самонаведення 
крилатих ракет повітряного базування (КПРБ) РФ наведено у табл. 2.2 [1]. 
У таблиці 2.2. прийнято наступні скорочення: АРГСН – активна 
радіолокаційна головка самонаведення; ІНС – інерційна система; ПРЛГСН – 
протилокаційна головка самонаведення; ДРЛОиУ – система 
дальньогорадіолокаційного виявлення та управління; СНС – супутникова 
навігаційна система; РВ – радіовисотомір; ОЕГСН – оптико-електронна головка 
самонаведення; ГІСУ – геоінформаційна система управління. 
Таблиця 2.1 - Основні характеристики ракет якими РФ атакуються об`єкти 
цивільного населення та критичної інфраструктури 
Тип ракети Довжина, Діамет Вага Максимал. Стартова 
м р, БЧ, швидкість, маса, кг 
м кг м/с 
9К79г “Точка- 6,4 0,65 482 1100 201
У” 0 
Х-59 5,7 0,4 310 291,67 900 
Х-22 11,7 0,94 960 1111,1 578 
9М723 7,3 0,92 480 2450,0 380
“Іскандер” 0 0 
Х-55/Х-555 6,04 0,77 450 260,00 1500 
3М-14К/Т 8,2 0,514 450 240 1320 
“Калібр” 
Х-47 7,7 0,9 500 4080 4615 
“Кинджал” 
Х-101 7,5 0,74 430 200,00 2400 
П-800 “Онікс” 8,9 0,67 300 884 390
0 
Х-35 4,4 0,42 145 280 670 
 
42 
 
Таблиця 2.2 - Наявні дані про системи управління та головки самонаведення 
основних КПРБ РФ 
Назва Типи КРПБ 
ТТХ Х-22 Х-31 Х-35 Х-55 Х-59 Х-101 Х-555 “Кинджал” 
9-А-7660 
Система ІНС+ ІНС+ ІНС+ ІНС+ ІНС+ ІНС+ АРГС ІНС з 
управ- АРГС ПРГСН СНС+ СНС+ СНС+ СНС+ Н, можливістю 
ління Н РВ+ РВ+ РВ+ РВ+ ГІСУ корегування 
(ПРЛ АРГС АРГС АРГС Спрут по системам 
ГСН) Н Н Н (ймовірн ГЛОНАСС, 
о)+ ДРЛОиУ, 
ОЕГСН оптична ГСН 
Голівка Радіо Широко АРГС АРГС АРГС Оптична АРГС Оптична 
самона- локац смугова Н Н Н ГСН, Н ГСН, 
ведення ійна ПРГСН “Гран  АРГС- радіолок  радіолокацій 
  Л-130 ь-К”  59Э аційна  на ГСН 
      ГСН   
 
Бойове застосування ракет противником залежить передусім від параметрів 
їх бойової частини (БЧ). Точні тип і маса вибухової речовини (ВР) у БЧ відомі на 
час написання цієї праці для ракет “Точка-У” (162,5 кг, 20% тротилу і 80% 
гексогену, гексоліт ТГ20) і Х-22 (630 кг, тип ВР ТГАГ-5) [4].  
На підставі цих даних, а також компонувальних обмежень [5], для інших 
ракет прогнозовано, що маса ВР становить орієнтовно 65% від маси БЧ. Кут 
зустрічі з об’єктом ураження відомий тільки для комплексів “Точка-У” та 
“Іскандер”, і становить приблизно 90° [6].  
Для інших ракет із довідкової літератури може бути прийнято кут ураження 
до 80° включно. 
43 
 
З аналізу відкритих джерел [7] встановлено, що тип ураження оперативно-
тактичної ракети 9К79 комплексу “Точка-У” (підрив осколково- фугасної БЧ типу 
9Н123Ф зосередженої дії для більшої ефективності проводять на висоті 10..20 м 
відрізняється від інших ракет, які ми розглядаємо. Ракета комплексу “Іскандер” 
має такі типи БЧ: осколково- фугасна, фугасно-запальна та проникна. Надзвукова 
крилата протикорабельна ракета повітряного базування Х-22 має фугасно- 
кумулятивну дію з БЧ 9А-22. Стратегічні авіаційні крилаті ракети Х-55/Х- 555 
мають фугасні варіанти БЧ. Ракети “Калібр” у штатній комплектації 3М- 14К/3М-
14Т (3М-14КЭ/3М-14ТЭ) оснащені БЧ фугасної дії. 
Гіперзвукова авіаційна ракета 9-С-7760 комплексу Х-47М2 “Кинджал” також 
оснащена БЧ фугасної дії. 4 травня 2023 року ЗС України вперше вдалося збити 
російську гіперзвукову ракету комплексу “Кинджал” використовуючи комплекс 
“Patriot”. Дослідження БЧ дало змогу встановити, що її виконано за типом фугасної 
авіабомби БЕТАБ-500ШП, яка має пробиваність залізобетонних перекриттів біля 1 
м (рис. 2.2). На основі цих даних можна припустити, що характеристики ракет 
комплексу “Кинджал”, заявлені РФ, значно завищені. 
 
Рис. 2.2. Вигляд БЧ збитої 04 травня 2023 року над Києвом ракети “Кинджал” 
з оболонкою із титанового сплаву 20…24 мм завтовшки [8] 
У стратегічній крилатій ракеті типу “повітря-поверхня” Х-101 може бути 
використовувана осколково-фугасна, проникна та об’ємно-детонуюча БЧ. 
Надзвукова універсальна протикорабельна ракета середнього радіуса дії П-800 
44 
 
“Онікс” може бути оснащена фугасною і проникною БЧ [4], у ракети Х-35У БЧ – 
проникний фугас. Надалі ракети “Точка-У” не розглядатимемо, оскільки у них не 
має варіантів БЧ фугасної або проникної дії. Інші ракети натомість мають бути 
розглянуті як потенційно небезпечні для цивільним об`єктам в разі прямих 
влучань. Для розрахунків прийнято фугасний проникний тип БЧ як найбільш 
руйнівний для захисних споруд елементів . 
Під час влучання більшість ракет мають уже відпрацьований на кінцевій 
ділянці аеробалістичної (балістичної) траєкторії маршовий двигун, відповідно вага 
ракети зменшена на вагу використаного пального.  
Для сучасних ракет стандартної комплектації передбачений запас палива 50–
80% ваги ракети [9]. Отже, для розрахунків удару ракети у споруду, її маса у 
момент влучання може бути прогнозовано прийнята близько 35% стартової ваги. 
При розрахунку проникнення у конструкцію БЧ повинна прийматися тільки вага 
власне БЧ.  
Щодо швидкості в момент враження, то у відкритому доступі дані є тільки 
про аеробалістичні ракети комплексу “Іскандер” – 800 м/с, тобто 33% від 
максимальної завдяки виконанню аеродинамічного маневрування та забезпеченню 
кращих умов для оптичного наведення [10] (при таких швидкостях не утворюється 
плазмова хмара на голівці, як при гіперзвуковому русі). 
Для гіперзвукових ракет падіння швидкості під час виконання маневру 
“гірка” в кінці польоту становить до 5,5 разів, що може бути прийнято для 
гіперзвукової авіаційної ракети Х-47М2 “Кинджал” (рис. 2.3).  
Довжина БЧ, яка необхідна для подальших розрахунків фугасної дії, відома 
точно для ракет 9М723 (9М729) комплексу “Іскандер” (рис. 2.4). 
 
45 
 
 
а 
 
 
 
 
 
б 
 
Рис. 2.3. Траєкторія ракет: а - аеробалістична типу “земля-земля” 9М723 
(9М729) комплексу “Іскандер”, (а) [7]; б - “повітря-земля” 
46 
 
 
Рис. 2.4. Стандартний графік швидкості гіперзвукових 
балістичних ракет [9] 
 
Для ракети Х-22 довжина БЧ становить приблизно третину від загальної. Для 
ракети Х-47М2 “Кинджал” сукупна довжина БЧ складає близько 2,8 м, для ракети 
Х-55 – близько чверті від загальної довжини (рис. 2.5). Відповідно для інших ракет 
співвідношення може бути прийняте схожим. Отже, для подальших розрахунків 
приймемо додаткові характеристики ракет РФ, використовуваних для ударів по 
об`єктах в Україні (табл. 2.3 та [12]).  
Дані щодо ЗПН можуть надалі природно змінюватися після виявлення нової 
інформації та дослідження трофейних зразків. 
47 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.3  - Додаткові відомості та ймовірні характеристики ракет РФ,в икористовуваних 
для ударів по насенню в Україні 
 Кут Маса в Швидкість Довжи
Вага 
Тип ракети зустріч момент у на БЧ, 
ВР, 
і, град. влучання, момент м 
кг 
кг влучання, 
м/с 
9К79 “Точка-У” 162,5 90 703,5* 359,18* 2,77* 
Х-59 201,5* 80* 315* 95,2* 1,9* 
Х-22 630 80* 2023* 600* 3,9 
9М723 312* 90 1330* 800 3,155 
“Іскандер” 
Х-55/Х-555 292,5* 80* 525* 84,9* 1,51 
3М-14К/Т 292,5* 80* 462* 78,37* 2,05* 
“Калібр” 
Х-47М2 325* 80* 1615,25 741,82* 2,8* 
“Кинджал” * 
Х-101 279,5* 80* 840* 65,3* 1,875
* 
П-800 “Онікс” 195* 80* 1365* 288,65* 2,225
* 
Х-35 94,25* 80* 234,5* 91,43* 1,1* 
Примітка: *величина наведена на основі дослідження аналогів. 
 
48 
 
 
 
 
  
 
 
Ракетна частина  
а
 
 
 
 
 
 
 
б 
 
 
 
 
 
 
 
 
49 
 
 
в 
Бойова частина з обтікачем 
 
г 
Рис. 2.5. Компонувальні схеми ракет: а – 9М723 (9М729) комплексу 
“Іскандер”; б – Х-22 “Буря”; в – Х-47М2 “Кинджал”; г – Х-55 
Окрім ракет, РФ завдає ударів по цивільним об`єктам України із 
використанням БпЛА типів “камікадзе” або “баражуючий боєприпас”. Якщо 
переважну кількість типів ракет противника можна завчасно відстежити і уразити 
українськими системами ППО, БпЛА типу “баражуючий боєприпас”, які 
використовує РФ, запускають із мобільних установок, переважно вночі, це засоби 
вибіркового ураження, що за статистикою часто демонструють точність вищу, ніж 
у ракет.  
Низька висота польоту (50..200 м), практична відсутність металевих деталей у 
корпусі роблять БпЛА малопомітними для РЛС, а комбінований тип наведення, до 
кінця не вивчений, зумовлює стійкість таких ЗПН до дії засобів РЕБ. Також масовий 
запуск противником БпЛА кількома групами одночасно або по черзі з коротким 
інтервалом, комбінування з ракетами та фальш-цілями – спричиняють можливість їх 
високої прохідності до цілі.  
В реаліях 2022-2023 років найчастіше застосовувала проти об’єктів критичної 
інфраструктури України БпЛА “Shahed-131” та “Shahed-136”. Це БпЛА іранського 
виробництва, закуплені РФ через брак власних літальних апаратів. 
Також із відкритих джерел відомо про можливу побудову заводів зі збирання 
зазначених БпЛА на території РФ та її сателітів. Маркування, нанесене на 
50 
 
БпЛА“Shahed-131” та “Shahed-136” противником замість оригінального – 
відповідно “Герань-1” та “Герань-2”. 
Основні характеристики БпЛА “Shahed-131” та “Shahed-136” наведені у табл. 
2.4. 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.4  - Основні характеристики БпЛА які РФ використовує для ударів по О 
венергетиці Україні 
Тип Довжин Ширин Вага Тип Максима Старто
БпЛ а, м а, м БЧ, БЧ - льна ва маса, 
А кг швидкіст кг 
ь, м/с 
“Shahed 2,6 2,2 15…20 Мультикумуляти 27,8...30 135 
-131” вний, осколково-
фугасний 
“Shahed 3,5 2,5 50…60 Проникно- 45...50 200 
-136” фугасний, 
осколково-
фугасний 
 
Як видно із табл. 2.4, БпЛА “Shahed-131” значно поступається за ТТХ 
пізнішій модифікації “Shahed-136”, тож надалі увагу зосередимо саме на розгляді 
останнього. Висота польоту “Shahed-136” на маршовій ділянці може варіюватися 
від 700 м до 2000 м, на підльоті до цілі – до 1500 м.  
На кінцевому етапі польоту ударні БпЛА після виходу в район визначеної 
цілі певний час можуть баражувати у цьому районі, після чого знижуються до 
150...300 м, а перед атакою цілі виконують типовий для більшості баражуючих 
боєприпасів маневр “гірка”, очевидно, для підвищення кінетичної сили удару та 
51 
 
ураження верхньої частини цілі, яка, як правило, менш захищена (рис. 2.6, 2.7). 
Запуск БпЛА противником вночі, можливе чорне забарвлення поверхні планера, 
виявлене наприкінці 2023 року –ускладнюють їх візуальне виявлення постами 
спостережень та мобільними вогневими групами. 
 
Рис. 2.6. Вигляд іранського експерименту з атаки БпЛА “Shahed-136” [12] 
 
Безпілотні літальні апарати “Shahed-136” мають незначну швидкість польоту 
на маршовій ділянці (максимальна швидкість – до 185 км/год., середня 
спостережувана 140...150 км/год.) [14]. Під час горизонтального руху швидкість 
апарата може сягати 45 м/с на висоті 200 м. Під час пікірування швидкість апарата 
може сягати 50…60 м/с. Кут атаки цілі становить 20...60°. 
 
а б 
52 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
в 
Рис. 2.7. Наслідки влучання “Shahed-136”: а – у човен з металевим 
корпусом [13]; б – у житловий будинок в Києві; в – у будівлю в м. Біла 
ЦеркваЕксперти звернули увагу на низьку кінетику баражуючих 
боєприпасів “Shahed-136”, що пов’язано із відносно невеликими 
швидкостями навіть на кінцевій траєкторії наведення на ціль. Планера 
БпЛА “Shahed-136” скомпоновані як класичне дельтоподібне крило (рис. 
2.8). 
 
Рис. 2.8. Загальний вигляд і структурна будова “Shahed-136” та 
пошкоджений корпус цього типу БпЛА 
53 
 
 
Аналіз решток БпЛА “Shahed-136” дає змогу зробити висновок, що апарат 
має несучий корпус без внутрішнього каркасу, з’єднання – клейові, а також за 
допомогою металевих кутикових елементів, прикріплених болтами, що також 
частково є додатковими елементами жорсткості. Встановлено, що корпус 
виготовлений зі стільникового араміду [15]. Панелі з араміду утворюють несучий 
елемент обклеюванням із двох сторін обшивкою зі склотканини завтовшки 0,13 мм 
[16]. Зовні на тканині нанесене акрилове покриття для захисту від вологи, надання 
кольору і для аеродинамічної обтічності, сукупна товщина тканини із акриловим 
покриттям становить 0,4 мм. Основні несучі частини корпусу (фюзеляж, крила) 
виготовлені із товщиною несучої обшивки 11,4 мм. Другорядні і невеликі за 
розмірами частини корпусу (стабілізатори, елерони) виготовлені із товщиною 
несучої обшивки 6,6 мм (рис. 2.9). В 2023 році також виявлені нові модифікації 
БпЛА “Shahed-136”, в яких використовуються панелі із багатошарового карбону. 
 
Рис. 2.9. Товщина несучої обшивки та кутикові металеві елементи 
кріплень панелей БпЛА “Shahed-136” 
Безпілотні літальні апарати “Shahed-131” за результатами досліджень 
[17] мають БЧ із комбінованою осколково-мультикумулятивною дією. Бойова 
частина БпЛА “Shahed-131” конструктивно є подовженим зарядом діаметром 140 
мм та довжиною 485 мм без урахування висоти підривного пристрою з сегментами 
готових елементів ураження та вмонтованими ударними ядрами овальної форми, 
54 
 
розташованими в шаховому порядку і рівномірно розподіленими по довжині 
корпусу основного заряду на однаковій відстані. Бойова частина виконана з 
фрезованої сталевої труби, заздалегідь покритої шаром нікелю гальванічним 
методом. З нижнього боку розташована кумулятивна лінза, виготовлена з міді 
завтовшки 3 мм, діаметром 130 мм, висотою 90 мм. Це основна передня 
кумулятивна частина. У верхній частині заряду на клейовій основі по колу БЧ 
розташовані готові елементи ураження з металу сріблястого кольору кубічної 
форми двох типорозмірів: розміром 10×10×10 мм вагою 7.5 г. кожен загальною 
кількістю 88 шт.; розміром 8×8×8 мм 1080 шт. вагою по 4 г. розташовані за 
першим колом елементів ураження верхньої та нижньої частин в 10 рядів, загальна 
кількість – 22 ряди.  
 
2.2 Особливості специфіка спроможності нанесення повітряних ударів 
ворогом    по об`єктах цивільного призначення  України 
За результатами аналізу статистики з’ясовано, що РФ неперервно змінює 
тактику застосування ЗПН, варіюючи цілі, залучені носії, кількість та порядок 
запуску засобів, застосування хибних цілей, радіорозвідки, постановлення 
радіоперешкод тощо. 
Умови нанесення повітряних ударів РФ вочевидь можуть варіюватися 
залежно від багатьох чинників, включно із погодою, розташуванням об’єктів, 
особливостями їх захисту, можливостями нанесення і метою атаки. 
Однак можна виокремити кілька особливостей тактики нанесення повітряних 
ударів РФ по енергетиці України: 
забезпечення максимального ефекту – РФ намагається спрямувати свої удари 
по найбільш уразливих об’єктах, таких як головні електростанції та підстанції, щоб 
забезпечити максимальний ефект атаки; 
економія ракет та їх носіїв – через значну обмеженість наявної кількості та їх 
носіїв, фізичну зношеність та вичерпність ресурсу РФ змушена концентрувати 
напади за територіальними і часовими параметрами; 
55 
 
комплексність атак – ворог використовує різні типи літаків, БпЛА та ракет, 
щоб забезпечити комплексні атаки на енергетичну інфраструктуру і збільшити їх 
ефективність. 
використання РЕБ та інших засобів – ворог використовує електронні засоби, 
щоб зменшити ефективність систем ППО України та забезпечити більшу точність 
своїх ударів. Супутникова й агентурна розвідка, аерофотозйомка, моніторинг 
кіберпростору широко застосовується ворог для уточнення результатів нападів і 
коригування сценаріїв подальших атак; 
нерегулярність і нешаблонність нападів – здебільшого напад 
використовують як засіб залякування або відповіді на успішні дії ЗС України, іноді 
приурочують до специфічних дат, але в цілому їх складно передбачити. Траєкторії 
керованих ракет та БпЛА противника при цьому можуть пролягати непрямими, 
обхідними маршрутами, у низинах, над річками і 
дорогами для обходження системи ППО України та введення у оману 
(рис.2.16) [21] 
 
 
56 
 
Рис. 2.10. Траєкторії ЗПН РФ при атаках 10.10.2022 р. (а) та із 6.9.2023 по 
3.11.2023 (б) 
Окремі відомі дані про орієнтовні запаси та можливості виробництва 
ракет РФ наведені у табл. 2.7. В середині 2023 року стало відомо, РФ частково 
побудувала, а частково будує нові заводи і наростила виробництво ракет та 
БпЛА типу “Шахід” (рис. 2.18). Це є новими викликами для України, зокрема у 
сфері захисту критичної інфраструктури і підтверджує важливість 
нарощування кількості систем ППО та безперечно, інженерного захисту 
об`єктів цивільного захисту. 
100 
Ракети 
90 
БпЛА 
80 
70 
60 
50 
40 
30 
20 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ё13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 
Місяць: Жовтень 2022 Листопад Грудень 2022 Січень 2023 Лютий 
2022 2023 
№ події 1 2 3 4 5  7   8 9 10   11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21   22 
Число 10   11 12 17 18 19 22 31 15 17   23 5 16 19 29 31 1 2 14 26 10   16 
місяця 
64   31 0 3 14  37 54 94 18   69 77 76 0 70 15 0 1 31 57 71   28 
Ракети 
24   13 22 39 11 16 16 6 10 5 0 0   0 27 16 13 44 12 0 18 28 0  
 
Рис. 2.11. -  Статистика застосувань ЗПН РФ проти ОКІ енергосектору за 
осінь–зиму 2022–2023 року 
 
 
 
 
57 
 
 
Таблиця 2.5 - Окремі відомі дані про орієнтовні спроможності ворога з  
виробництв аракет (станом на середину 2023 року) 
Тип ракети Комплекс Орієнтовна відома 
спроможність з 
виробництва 
9М723 “Іскандер” 5 
9М728 “Іскандер” 2 
ЗМ-14 “Калібр” Морські носії 25 
Х-101 Ту-160, Ту-95 35 
Х-555, Х-55СМ Ту-160, Ту-95 – 
Х-22, Х-32 Ту-22М3М – 
Х-47М2 “Кинджал” Миг-31К 6 
3М-55 “Бастіон” – 
5В55 С-300П – 
Х-29, Х-31, Х-35, Х-58, Х-59 Су-30, Су-34, Су-35 45 
Разом 118 
58 
 
 
Рис. 2.12 -  Окремі відомі дані про орієнтовні запаси ракет у РФ (за даними 
Міноборони України) [22] 
     Ще кілька десятків або сотень БпЛА на місяць може постачати Іран або/та їх 
збирають на потужностях РФ. Так, зокрема, влітку 2023 року локалізувала 
виробництво “Shahed-136” на новому заводі у Татарстані за р. Волгою 
(промислово-економічна зона “Алабуга”). Заявлена потужність – до 3000 
БпЛА/рік [24]. Також можемо спостерігати значну інтенсифікаціюпольотів та 
судноплавного сполучення між росією та Іраном, що вказує на постачання 
59 
 
компонентної бази для виробництва іранських БпЛА. Вочевидь, для компенсації 
витрачених ЗПН противник буде нарощувати власне виробництво БпЛА щоби 
компенсувати ракети, більшість із яких вже давно не виробляють на території 
ворога або їх виготовлення потребує застосування підсанкційних компонентів. 
Очевидно, що постачання компонентів високоточних ЗПН або навіть самих ЗПН 
допоки можливе в росії також через треті країни-посередники або країни-
виробники, країни у яких ці засоби стоять на озброєнні (Китай, Півн.Корея та 
інші). 
  
Рис. 2.12 -  Результати уражень ЗПН елементів енергетичної галузі України: 
трансформатори 
 
60 
 
 
 
 
 
Рис. 2.13 -  Результати уражень ракетами елементів енергетичної галузі України: 
машинні зали ТЕС/ТЕЦ 
 
         Ураження ЗПН противника будівель і споруд (наприклад, машинних залів 
ТЕС/ТЕЦ, пунктів управління) характеризується такими пошкодженнями: 
пробиття та обвали конструкцій покриттів, стін і перекриттів, первинні і вторинні 
пожежі робочого обладнання, ємностей та устаткування, ураження місць 
знаходження або укриття персоналу, вторинні 
61 
 
ушкодження від уламків скла, виколювання бетонних і цегляних елементів, 
порушення комунікацій тощо. Тріщини та пробиття призводять також до 
порушення герметичності огороджувальних конструкцій, що може спричинити 
зниження продуктивності або призупинення функціонування внутрішнього 
обладнання. 
 
 
Рис. 2.14 -  Результати уражень ЗПН енергетичної галузі України: резервуари та 
ємності нафтопродуктів 
 
          Наземні трубопроводи, резервуари та ємності із горючими рідинами та 
газами, застосовують на багатьох типах енергетичної галузі України. Внаслідок 
ураження ракетою противника ці об’єкти зазнають таких характерних 
пошкоджень: виливання рідин та газів з ємностей, займання і нищівні пожежі та 
вибухи, які призводять до значного руйнування елемента і пошкоджують суміжні 
та прилеглі елементи й устаткування об`єктів цивільного захисту та 
інфраструктури. 
         Наведені вище результати уражень елементів інфраструктури ракетами 
противника підкреслюють важливість систем інженерного захисту, як основної 
складової національної безпеки України та потребують інтегрального системного 
підходу до їх впровадження в усіх стратегічних галузях. 
 
62 
 
2.3  Аналіз основних конструктивних схем споруд цивільного захисту та 
інфраструктурних об`єктів 
       У кожному конкретному випадку мають враховуватися фізико- географічні, 
гідро-геологічні, кліматичні та інші умови місця зведення захисних споруд. 
Аналіз результатів проведених досліджень та досвіду побудови системи захисних 
інженерних споруд у провідних країнах світу дав змогу визначити тенденцію 
застосування схем їх компонування. Можливі варіанти конструктивного 
технічного рішення інженерного захисту об`єктів цивільного захисту із 
заглибленням наведені на рис. 2.15. Згідно зі світової практикою, захисні споруди 
ОКІ зводяться як на поверхні, так і частково заглиблені. 
 
 
Рис. 2.15 -  Варіанти конструктивного технічного рішення захисту елементів 
об`єктів цивільного захисту: 
а – з повним заглибленням; б – частковим заглибленням; а, в – на поверхні: 1 – 
залізобетон, 2 – розподільча товща ґрунту, 3 – захисні елементи 
 
63 
 
 
       За способом зведення, третій рівень інженерного захисту елементів ОКІ може 
бути облаштований: 
- у існуючих спорудах; 
- з частковим дооблаштуванням (реконструкцією); 
- у нових спорудах. 
       Щодо взаємодії з існуючою або новою забудовою, яка є другорядною, або не 
належить до елемента ОКІ, споруди третього рівня захисту можуть бути: 
- повністю інтегровані у контур плями забудови існуючих або нових споруд; 
- частково інтегровані у контур плями забудови існуючих або нових споруд; 
окремо розташовані. 
        Порівняння ефективності основних типів споруд третього рівня захисту 
наведено у табл. 2.6. 
Таблиця 2.6 - Порівняння основних типів споруд третього рівня захисту 
№ Опис варіантів Переваги Недоліки, обмеження 
системи 
інженерного 
захисту 
1 Підземне Найбільший Значна вартість, складність 
занурення ступінь захисту, експлуатації, урахування 
елементу ОКІ маскування, гідрогеології 
економія надземної площі 
2 Часткове заглиблення Баланс вартості і Необхідність маскування, 
строків виконання, часто необхідна посилена 
можливість гідроізоляція та дренаж 
використання рельєфу 
3 На поверхні із Порівняно менші Зменшений ступінь 
обсипкою вартість, швидкість захисту, дуже складно 
улаштування, приховати, 
полегшена експлуатація вилучення надземної площі 
 
       За конструктивно-будівельними прийомами  для  занурення  споруд 
можуть бути застосовані такі заходи: 
а) викопування вертикальних котлованів; б) перекриття ущелин, яруг тощо; 
в) використання скельних навісів; г) підрізання схилів; 
д) улаштування горизонтальних печер та штолень; 
64 
 
е) використання і адаптація існуючих підземних просторів (шахт, печер тощо). 
 
 
Рис.2.16 -  Основні схеми улаштування захисних конструкцій третього рівня 
(пояснення див. у тексті) 
 
    Захисні споруди також може бути пов’язаі із її функціоналом, що і утворює 
комплекс підземної урбанізації (рис. 3.23). 
Приклад зовнішнього і внутрішнього вигляду побудованих захисних споруд 
третього рівня для інфраструктури показаний на рис. 3.24. 
 
Рис. 2.17 - Функціонал підземної урбанізації інфраструктури та можлива середня 
глибина розташування будівель і споруд 
65 
 
 
 
Рис. 2.18 -  Приклади побудованих захисних конструкцій третього рівня 
 
       Рекомендована  послідовність  виконання  робіт для  поверхневого 
розташування споруди цивільного захисту та інфраструктури (рис. 2.18, в) може 
бути такою: 
       Підготовчі роботи, вирівнювання ділянки, улаштування котловану під 
фундаменти; 
       Улаштування фундаментів під остов та захисну оболонку споруди (т.зв. 
“тюфяк”), прокладання підземних каналів для комунікацій; 
       Улаштування закритого остову основної споруди; 
Заведення незнімного обладнання, улаштування виводів; 
     Влаштування частини тзахисної оболонки на висоту остову споруди; 
Засипання піском простору між оболонкою та остовом, насипання розподільчої 
товщі; 
      Улаштування по захваткам верхньої частини захисного тюфяка споруди; 
Улаштування обсипки. 
Станом на час написання цієї книги йде реалізація першого, визначеного урядом 
переліку об’єктів третього рівня захисту. 
66 
 
 
Рис. 2.19 -  Візуалізація захисних інженерних споруд третього рівня в Україні 
згідно з концепцією “Країна-фортеця” 
 
Рис. 2.19 -  Процес реалізації захисних конструкцій третього типу в Україні в 
середині 2023 року 
 
67 
 
       Безперечно, заглиблення споруд і їх елементів з погляду конструктивного 
облаштування потребує значних початкових ресурсів і часу. Проте ракетні 
ураження об`єктів цивільного захисту несуть незрівнянно більші втрати для 
національної економіки та безпеки. У кожному випадку мають окремо проводити 
розрахунки та дослідження . 
 
2.4   Дослідження розрахунків конструктивних елементів споруд 
цивільного  захисту 
 
      Для визначення напружено-деформованого стану захисних конструкцій 
проведено чисельний експеримент із проникнення ракети на різні глибини у 
залізобетонну товщу верхньої захисної конструкції захисної оболонки. Параметри 
захисних конструкцій визначено за аналітичними залежностями.  
   Загальний вид розрахункової моделі на різні глибини у залізобетонну у разі 
проникнення ракети по казано на рис. 2.20. 
 
 
Рис. 2.20 - Загальний вид розрахункової моделі у разі проникання ракети на різні 
глибини у верхню захисну залізобетонну конструкцію захисної оболонки 
 
     При цьому тюфяк змодельовано у складі всієї споруди рис. 4.13. Моделювання 
проведено у скінченно-елементному розрахунковому комплексі “ЛІРА-САПР”. 
Для моделі споруди був прийнятий бетон В50, арматура А500С. Глибина 
68 
 
механічного проникнення ракети у тюфяк без вибуху визначена попередньо 
близько 500 мм. За аналітичними підрахунками (див. розділ 5), еквівалентне 
квазістатичне ударне значення навантаження у разі потрапляння ракети з 
проникною БЧ в тюфяк становить 2400..2500 т. Для цього розрахунку взято 
оцінку 2500 т. 
 
Рис. 2.21 - Загальний вид розрахункової моделі всієї захисної споруди у 
скінченно- елементному розрахунковому комплексі “ЛІРА-САПР” 
    
       Результати розрахунку залізобетонної конструкції тюфяка такі. Для розгляду 
обрано три кроки навантажень № 10, № 12 та № 14, інші тут не наводяться. На 
перших дев’яти кроках виконується поетапне нарощування навантаження від 0 до 
1250 тонн. 
       Розрахунок показав, що усі елементи працюють у межах проєктних 
напружень, тому розгляд нижче починається з кроку № 10.  
 
 
 
 
Поява тріщин у бетоні внаслідок 69 
 перевищення межі напружень 
розтягу σy>ƒctk=235 т/м2 
 
Рис. 2.22 -  Крок навантаження №10. Сумарне еквівалентне навантаження від 
удару 1250 т, поява в бетоні перших розтяжних напружень більше міцності 
бетону на розтяг 
 
 
Рис. 2.23 - Крок навантаження № 10. Мозаїки напружень σY та σZ. Сумарне 
еквівалентне навантаження від удару 1250 т, поява в бетоні перших напружень 
розтягу, які більше міцності бетону на розтяг. Визначення зони стику в бетоні під 
обтікачем або БЧ ракети та розмірів зони тріщиноутворення внизу залізобетонної 
плити, загальна прийнята система координат напрямку осей. 
 
Результати розрахунку за кроком №15 показані на рис. 4.15 – 4.16, а за кроком 
№20 – показані на рис. 2.23-25 
70 
 
Розширення конусу 
стиснення 
 
Рис. 2.24 -  Крок навантаження № 15. Сумарне еквівалентне навантаження від 
удару 1875 т, утворення конуса граничних розтягувальних напружень бетону під 
обтікачем або БЧ ракети 
 
 
 
Рис. 2.25 - Крок навантаження № 15. Мозаїка напружень σY та σZ. Сумарне 
еквівалентне навантаження від удару 1875 т. Визначення зони стику в бетоні під 
обтікачем або БЧ ракети та розмірів зони тріщиноутворення внизу залізобетонної 
71 
 
плити
 
 
Рис. 2.26 -  Крок навантаження № 20. Мозаїки напружень σY та σZ. Сумарне 
еквівалентне квазістатичне навантаження від удару задане 2500 т.  
     
      Зруйновано не всі елементи.  Подальше проникнення ще не відбулось. 
Визначення зони стику в бетоні під обтікачем або БЧ ракети та розмірів зони 
тріщиноутворення внизу залізобетонної плити.  
 
 
 
 
 
 
72 
 
 
Таблиця 2.7 - Зведена таблиця характеристик стиснутої зони бетону В50 оболонки 
2
 Стискаюче напруження, σz т/м  
Відстань від Крок № 10 Крок № Крок № 
епіцентру 1250 т 15 20 
1875 т 2500 т 
Зона носа –1815 –2200 –2585 
ракети 
R=0,15 м. –1120 –1990 –2730 
R=0,25 м. –750 –1300 –1930 
R=0,35 м. –455 –706 –070 
R=0,45 м. –330 –510 –730 
Таблиця 2.8 -  Зведена таблиця характеристик розтягнутої зони бетону (армування 
Ø20 А500С чар. 200х200 мм) 
 Розтягувальне напруження, σy 
2
Відстань від т/м  
Крок № 10 Крок № Крок № 
епіцентру 1250 т 15 20 
1875 т 2500 т 
R=0 м. 318 392 470 
R=0,8 м. 266 290 346 
R=1,6 м. 210 266 294 
 
Таблиця 2.9 - Зведена таблиця переміщень нижньої зони 
 Переміщення, мм 
Відстань від епіцентру Крок № 10 Крок № 15 Крок № 20 
1250 т 1875 т 2500 т 
R=0 м. 26,2 39,5 53 
R=0,8 м. 26 39,2 52,5 
R=1,6 м. 25,9 39 52 
    
 
 
 
Рис. 2.27 – Характеристика схема переміщень 
 
 
73 
 
 
      Висновки за результатами чисельного експерименту. Оскільки на кінцевому 
етапі зруйнувались не всі елементи, можна обґрунтовано вважати, що подальшого 
проникнення ракети у залізобетонний тюфяк не відбувається. Напруження
 армованих елементів не досягли критичних, це дає підстави 
вважати, що за еквівалентного квазістатичного навантаження від удару 2400..2500 
т, руйнування арматурних каркасів не відбувається. 
        Отже, верхня захисна конструкція тюфяка здатна витримати проєктне 
навантаження удару із певним резервом надійності. 
        Для визначення розподілу напружень у спорудах третього рівня інженерного 
захисту з урахуванням квазістатичного прикладення ударного навантаження від 
влучання ракети було проведено моделювання числового експерименту у 
скінченно-елементному розрахунковому комплексі SCAD,. 
         Як геометричні та фізичних параметрів споруди закладено вихідні дані, 
отримані у розділах 3 і 5. Уточнення даних здійснено на основі проєктної 
документації стадії “П” від генерального проєктувальника. Оскільки 
метоюексперименту є отримання якісної картини, побудована пласка скінченно- 
елементна модель. Розглянуто два випадки прикладення навантаження: 
посередині споруди та на куті тюфяка. Прикладене аварійне навантаження 2400 т, 
що відповідає еквівалентному квазістатичному характеристичному навантаженню 
від удару ракети за консервативним підходом розрахунку (див. розділ 5). Окрім 
того, враховано всі постійні навантаження від власної ваги конструкцій 
внутрішнього каркасу остову, розподільчої товщі та тюфяка. Враховано 
параметри жорсткості каркаса остова, товщі ґрунту та тюфяка на основі 
попередніх проєктних даних. 
        Конструктивну схему прийнято за проєктом нерозрізну, сталезалізобетонні 
ригелі жорстко з’єднуються із залізобетонними або сталебетонними колонами. 
Графічні результати розрахунків наведено на рис. 2.27-2.31. 
74 
 
 
 
Рис. 2.27 - Результати розподілу напружень у споруді за центрального а та бічного 
прикладення ударного навантаження від прямого влучання ракети у 
тзалізобетонній оболонці. 
      Аналіз отриманих результатів розподілу напружень, розподільча товща ґрунту 
та залізобетонний тюфяк відіграють істотну роль у перерозподілі напружень, 
завдяки чому зменшуються моментні зусилля у нерозрізних ригелях і поздовжні 
зусилля у колонах остову внутрішнього каркасу. Також, товщина і жорсткість 
розподільчої товщі ґрунту та жорсткість тюфяка дають змогу зменшити 
горизонтальні та вертикальні переміщення в основній споруді. 
 
Рис. 2.28 -  Поздовжні зусилля у стержневих елементів за центрального а та 
бічного  
прикладення ударного навантаження від прямого влучання ракети у оболонку 
75 
 
 
 
 Рис. 2.29 - Згинальні моменти у стержневих елементах при центральному а та 
бічному прикладанні ударного навантаження від прямого влучання ракети у 
оболонку із залізобетону. 
       Отже, ряд проведених натурних та чисельних експериментів дав змогу 
уточнити параметри аварійних дій на споруди другого і третього рівня інженерного 
захисту від факторів ураженняракетами та шахедами ворога, а також верифікувати 
результати аналітичних розрахунків. 
 
2.5   Розрахунок приблизних розмірів захисних споруд 
 
          Проведений аналіз розрахунків та наведена наближена методика визначення 
параметрів конструктивного інженерного захисту і компонування захисних товщ 
споруд за умови прямого поодинокого влучання снарядів, бомб, БпЛА або ракет 
згідно з [8] (далі снарядів). Система захисту заглиблених споруд від дії прямих 
влучань снарядів складається із чотирьох обов’язкових компонентів (зверху вниз): 
обсипка споруди, яка виконує маскувальні функції, а також перешкоджає розльоту 
уламків і в деяких випадках ініціює передчасно; 
76 
 
- тюфяк, який виконує роль затримуючої плити та призначений для зупинки 
процесу механічного проникнення заряду і, відповідно, віддалення місця його 
можливого вибуху в разі фугасної дії; 
- розподільча товща, яка має амортизувати вибухову хвилю під час вибуху 
заряду на тюфяку; 
- несучий шар – каркас остову заглибленої конструкції, який має витримувати як 
власну вагу з нормальним тиском ґрунту, так і варіанти тиску від ВУХ в землі – 
вертикальної або бічної (рис. 2.30). 
      Ударне навантаження, яке припадає на обсипку та тюфяк, може бути пораховане 
як механічна сила удару, яка діє на фізичне тіло під час контактуз іншим фізичним 
тілом. 
      Відтоді захисний шар (тюфяк) має бути окремо розрахований на ударне 
навантаження під час влучання, особливо з огляду на великі значення сили удару 
для швидкісних ракет і проникний тип їх БЧ. 
 
 
Рис. 2.30 -  Схема улаштування захисту заглибленого об’єкта 
 
 
 
 
77 
 
Таблиця 2.10 - Коефіцієнт податливості середовища дії удару або вибуху 
 Значення коефіцієнтів 
Найменування середовища Проникнення Вибуху Фугасної 
Кпр Квз дії Кф 
Ґрунт рихлий свіжонасипаний 0,0000130 0,60 1,40 
Ґрунт звичайний 0,0000065 0,53 1,07 
Пісок щільний 0,0000045 0,50 1,04 
Супісок 0,0000050 0,50 1,00 
Суглинок 0,0000060 0,50 1,00 
Глина щільна 0,0000070 0,50 1,00 
Скеля вапнякова або піщана 0,0000020 0,25 0,92 
Скеля гранітна або гнейсова 0,0000016 0,20 0,86 
Сосна 0,0000050 0,30 0,60 
Дуб, бук, ясень 0,0000040 0,30 0,60 
Цегляне мурування насухо 0,0000030 0,25 0,96 
Кам’яне мурування насухо 0,0000030 0,25 0,96 
Цегляне мурування на цементному розчині 0,0000025 0,25 0,88 
Кам’яне мурування на цементному розчині 0,0000020 0,20 0,84 
Бутобетон 0,0000016 0,18 0,70 
2
Бетон марки 200 кг/см  0,0000013 0,18 0,65 
2
Залізобетон марки 200 кг/см  0,0000011 0,14 0,60 
2
Фортифікаційний бетон марки 400 кг/см  0,0000010 0,16 0,60 
2
Фортифікаційний залізобетон марки 400 кг/см :    
з гнучким противідколом 0,0000008 0,13 0,52 
з жорстким противідколом 0,0000008 0,13 0,42 
  
78 
 
Стіни і покриття остовів захисних споруд приймають, розрахувавши 
конструкції на навантаження від власної ваги, тиску ґрунту та тиску від ВУХ за 
законами будівельної механіки та опору матеріалів. Розрахунок 
конструктивних параметрів стін або каркаса несучого остову залежить від 
відстані b між снарядом, який проник у ґрунт, і стіною.  
Якщо значення b = 0,75hф, розрахунок виконується на епізодичне 
еквівалентне квазістатичне характеристичне навантаження від тиску ВУХ 3 
2
кг/см , якщо b = 1hф епізодичне еквівалентне квазістатичне характеристичне 
2
навантаження приймається 1 кг/см . Відстань b може бути прийнята рівною 
консольному виносу тюфяка.  
Очевидно, що збільшувати значення b завдяки консольному виносу 
тюфяка, набагато економніше, аніж докладати більше навантаження на цілий 
остов заглибленої споруди.  
Конструктивно тюфяк являє собою плаваючу плиту на пружній основі, 
яка не повинна бути сполучена жорстко із несучим остовом захисної споруди. 
Товщина розподільчого шару у шаруватих конструкціях визначається виразом: 
де m – коефіцієнт, який залежить від несучої здатності конструкції остову. 
Якщо конструкція перекриття остову захисної споруди може витримати 
додаткове епізодичне еквівалентне статичне характеристичне навантаження від 
2
вибуху 1 кг/см , то m = 1, якщо може витримати додаткове епізодичне 
еквівалентне статичне характеристичне навантаження від вибуху 
2
3 кг/см , то m = 0,75. Проміжні значення допускається приймати за 
інтерполяцією. 
З точки зору економічності, в більшості випадків вигідніше збільшувати 
розподільчу товщу на 25%, ніж в три рази збільшувати навантаження на 
перекриття. 
 
 
 
 
79 
 
Таблиця 2.11 - Сумарна захисна товща заглиблених захисних споруд 
залежно від типу ракети 
   Загальна Товщина    
 Загальна глибина тюфяка Глибина Товщина Зага- 
Прийнята 
Тип глибина hпр проникнення hт за фугасної розподі- льна 
товщина 
ракети проникнення ракети у разі тонкої дії (і винос льчого товща, 
обсипки, м 
ракети, м фугасної дії, обсипки, тюфяка), м шару, м м 
м м 
Х-59 0,92 0,3 0,15 0,22 4,91 4,91 5,43 
Х-22 4,37 0,3 0,78 1,17 6,62 6,62 7,4 
9М723 
6,29 0,3 1,01 1,51 5,20 5,20 6,21 
“Іскандер” 
Х-55/Х- 
0,37 0,3 0,06 0,09 5,88 5,88 5,94 
555 
3М-14К/Т 
0,67 0,3 0,11 0,16 5,61 5,61 5,72 
“Калібр” 
Х-47М2 
7,28 0,3 1,17 1,75 5,48 5,48 6,64 
“Кинджал” 
Х-101 0,49 0,3 0,08 0,12 5,60 5,60 5,68 
Х-59 4,32 0,3 0,69 1,04 4,69 4,69 5,38 
Х-35 0,6 0,3 0,1 0,14 4,0 4,0 4,10 
 
Вище розглянуто заглиблений тип захисної споруди із мінімальною 
обсипкою 0,3 м. Найбільш небезпечною для заглиблених споруд є ракета Х-
22, оскільки захист від її прямих влучань потребує товщини розподільчого 
шару 6,62 м. Натомість ракета Х-47М2 “Кинджал” через значну швидкість 
потребує найбільшої товщини тюфяка 1,75 м. 
У резерв надійності для убезпечення руйнування оболонки, зокрема 
від дії перспективних ракет, пропонується зведений варіант компоновки 
заглиблених споруд. На рис. 5.4 наведено приклад компоновки з розмірами 
для обраного ґрунту розподільчого шару – супісок. 
Оскільки напрямок прильоту ракети не може бути прогнозованим, то 
розширення тюфяка прийняте рівномірним довкола споруди. 
 
80 
 
 
Рис. 2.31 - Принципові розміри схеми компонування заглибленої 
споруди захисту критичного елемента споруди 
Для інших типів ґрунтів, згідно з таблицею, наведеною в [8], також 
отримано параметри схем компонування заглиблених споруд. Рихлий ґрунт 
та скелясті типи ґрунтів не розглядалися. Отримані результати наведені в 
табл. 2.12 Матеріал тюфяка – взято фортифікаційний залізобетон марки 400 
з жорстким або гнучким противідколом. 
Таблиця 2.12 - Сумарна захисна товща заглиблених споруд залежно від 
типу ґрунту розподільчого шару 
 Товщина Сумарна 
Прийнята Товщина 
тюфяка мінімальна захисна 
Тип ґрунту товщина розподільчого 
при тонкій товща до несучого 
обсипки, м шару, м 
обсипці, м шару, м 
Супісок, суглинок, 0,3 1,75 6,62 8,67 
глина щільна 
Пісок щільний 0,3 1,75 6,97 9,02 
Ґрунт звичайний 0,3 1,75 7,22 9,27 
 
      Якщо товщина тюфяка 1,75 м і невелика товщина обсипки, він 
розрахований насамперед на ударне навантаження від ракети. Передбачено, 
що на тюфяку ракета зупиниться і вибухне, причому він частково руйнується 
від механічного проникнення та можливого вибуху. Армування плити 
тюфяка має бути виконано у декілька сіток зі зміщенням по глибині, у двох 
напрямках, з враховуючи додатковий противідкольний шар в нижній зоні, 
відсічки та шви бетонування етапами.  
81 
 
      Під плитою облаштовується подушка із ущільненого щебеню не менше 
300 мм, а також бетонна підготовка 150 мм. Для зменшення впливу опадів на 
ґрунт обсипки по верху плити тюфяка доцільно зробити водовідведення у 
спеціальні дренажні канавки тощо. При високому рівні ґрунтових вод навколо 
споруди можливо також передбачити спеціальні заходи із водопониження, 
гідроізоляції та дренажу. Через різні причини (щільність підземних 
комунікацій, гідрогеологічні умови тощо), споруди можуть бути заглиблені 
частково або бути незаглиблені. Рішення для частково заглиблених споруд 
мають перевагу в тому, що вийнятий для заглиблення ґрунт може бути 
використаний як обсипка, досягаючи балансу земляних робіт. З іншого боку, 
при цьому втрачається рівність поверхні над спорудою, а заодно її 
маскувальні властивості, зростають обсяги зовнішнього планування території. 
 
а 
 
б 
Рис. 2.32 -  Приклад розрізу компонувальної схеми інженерної захисної 
споруди: а – із частковим заглибленням; б– без заглиблення з обсипкою 
 
82 
 
        Рішення для незаглиблених споруд, на відміну від інших можуть бути 
реалізовані для існуючих (переважно, надземних) об’єктів. Але при тому 
значно збільшуються обсяги земляних робіт, а обсипка ґрунтом займає 
значну площу довкола споруди та демаскує її. Приклади компонувальних 
схем захисних споруд із частковим заглибленням та без заглиблення для 
умовного критичного елемента захисної споруди завширшки 12 м. 
Таблиця 2.13 - Числові значення коефіцієнта Кв 
1
Матеріали перепони Кв,м/кг
/3
 
Бутобетон 0,18 
Бетон марки 300 і бутобетон з гранітним каменем 0,16 
Бетон марки 400 на гранітному щебені 0,16 
Залізобетон, виготовлений із бетону марки 300 0,14 
Фортифікаційний залізобетон із бетону марок 400, 500, 0,13 
600 
 
       Заглиблення від вибуху слід розрізняти від початкового механічного 
занурення ракети у захисний залізобетонний тюфяк у разі влучання БЧ із 
затримкою, яке було розглянуто вище. 
 
Таблиця 2.14 -  Наявні довідкові дані щодо пробиття бетону для різних ЗПН 
БЕТАБ- КАБ- КАБ- 
ЗПН Х-29 Іскандер-
500 500КР 500Л 
М 
Орієнтовна глибина 
1 1,2 1 1,5 1,
пробиття бетону, м 
5 
 
       Загальні конструктивні рекомендації із проєктування каркасів захисних 
інженерних споруд включають у себе наступні положення. 
      Залізобетонні і сталезалізобетонні елементи армують не менш ніж трьома 
сітками зі зміщеними кроками стержнів. Рекомендовано застосовувати 
жорстке армування, сталезалізобетонні, сталебетонні рішення. Також 
рекомендовано підвищувати зв’язність та міцність лобової товщі 
залізобетонних захисних конструкцій завдяки використанню фібробетону, 
обкладанню кам’яним матеріалом тощо. 
83 
 
       У залізобетонних і сталезалізобетонних елементах слід передбачати із 
внутрішньої сторони противідкольний шар у вигляді металевих сіток із 
дрібною чарункою або у вигляді суцільних металевих листів, профілів, 
спеціальних полімерних покриттів, які здатні затримувати відколювання 
фрагментів бетону. 
Для недопущення виникнення і дії факторів ураження на споруди мають бути 
вжиті всі заходи фізичного, інженерного пасивного і активного захисту. 
Найдієвішим є максимальне віддалення і зменшення імовірності ураження 
об’єкта. В необхідних випадках рекомендовано застосовувати теорію ризиків. 
Кінцевий вибір оптимальної конструктивної системи спорудимає 
здійснюватися з урахуванням факторів оцінювання життєвого циклу (див. 
розділ 6). Існуючі захисні споруди підлягають оцінювання технічного стану і 
фізичної придатності, та, у разі ухвалення відповідного рішення реконструкції 
й підсиленню із застосуванням ефективних рамних сталевих, 
сталезалізобетонних конструкцій із засипкою ґрунтом. 
         Форми споруд та їх елементів мають бути зовні якомога більш обтічні 
для вибухових хвиль.  
        Рекомендовано застосовувати багатозв’язні конструктивні схеми каркасів 
для перерозподілу зусиль у разі руйнування, проєктувати елементи та 
з’єднання із переважно пластичним типом руйнування; використовувати 
спеціальну сталь підвищеної міцності, але із забезпеченням пластичного 
руйнування. 
        Перерізи колон рекомендовано переважно обирати рівностійкими із 
двома вісями симетрії за умови врахування зміни напрямку зусиль в разі 
аварійної ситуації; збільшувати перерізи несучих конструкцій, які можуть 
сприймати додаткові зусилля у разі настання аварій. Рекомендовано також 
передбачати знакозмінні різноспрямовані дії у з’єднаннях, передбачати заходи 
із відведення фактору небезпеки і захист від пошкодження головних елементів 
та деталей з’єднань.  
84 
 
      Рекомендовано застосовувати комбіновані несучі системи з улаштуванням 
сталезалізобетонних пілонів у найбільш небезпечних для прогресуючого 
руйнування зонах; надавати перевагу конструктивним рішенням перекриттів і 
покриттів у вигляді нерозрізних монолітних плит по профільованому настилу 
розмірами на весь поверх, що спільно (композитно) працюють зі сталевими 
балками за допомогою спеціальних упорів.  
              
Слід резервувати надійність, забезпечувати багатозв’язність систем. 
 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
500 1000 1500 2000 2500 3000 3500 
 
 
Рис. 2.33 - Графічне зображення результатів дискретного пошуку 
оптимального рішення у досліджуваній області 
Висновки по розділу 2. 
 
1. Дослідженно характеристику застосування зсобів ураження ворогом по 
об`єктах цивільного захисту та критичної інвраструктури. 
2. Проаналізовано спроможність застосування ворогом ракет та 
безпілотників по цивільній інфраструктурі та об`’єктів житлового фонду 
та цивільних будівель та споруд. 
3. Проведено аналіз застосування основних конструктивних та 
архітектурно-будівельних рішень при проектуванні споруд цивільного 
захисту для населення та захисту інфраструктурних об`єктів енергетики, 
85 
 
газодобувної галузей машинобудування та інших галузей екномоіки 
України. 
4. Дослідженно експерементальні розрахунки в системі САПР Ліра 
конструкцій захисної оболонки із залізобетону та використання 
металевих захисних конструкцій при будівництві споруд цивільного 
захисту для насення та енергетичної інфраструктури України. 
5. Проаналізовано розрахунки приблизних розмірів при проектування 
захисних споруд цивільного значення та для об`єктів критичної 
інфраструктури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
86 
 
 
 
 
 
Розділ 3. Технологічні рішення  при будівництві та проектуванні 
захисних споруд цивільного значення 
3.1 Конструктивні та архітектурно-будівельні рішення на прикладі 
«Опорний ЗОШ с. Шрамківка, Золотоніського р-ну» 
         Основні архітектурно-будівельні рішення проекту: «Будівництво 
захисної споруди цивільного захисту по об'єкту: "Опорний заклад загальної 
середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Шрамківка", за адресою: вул. Панаса 
Мирного, 1»  виконані з урахуванням вихідних даних, завдання на  
проектування та  діючих нормативних  документів по будівництву. 
          Ділянка проектування протирадіаційного укриття розташовується в 
центральній  частині села Шрамківка по вулиці Панаса Мирного, 1 на 
території закладу загальної середньої освіти. 
           На ділянці проектування знаходяться існуюча підсобна споруди та 
навіс тиру, які підлягають знесенню.  
 
87 
 
Рис. 3.1 – Архітектурно-будівельний план укриття 
            Замовником прийнято рішення про будівництво захисної споруди 
цивільного захисту загальною місткістю на 300осіб. 
     Будівля розташована між житловими вулицями Панаса Мирного та 
Шевченка у с. Шрамківка із можливістю пересування автомобільним 
транспортом, забезпечені пішохідні підходи.  
Розміщення будівлі на території ділянки виконано з урахуванням наявних 
будівель на суміжних ділянках та передбачається віддалено окремо від 
існуючих будівель та споруд.  
Планувальні обмеження, червоні лінії вулиць Панаса Мирного та 
Шевченка, охоронні зони інженерних мереж, протипожежні відстані тощо, 
дотримуються відповідно до нормативних вимог.  
Проектом передбачаються будівництво протирадіаційного укриття.  
Конструктивна схема – монолітна просторова конструкція із зовнішніми 
залізобетонними стінами, перекриттям та фундаментом товщиною 400 мм і 
внутрішніми залізобетонними колонами перетином 400х400 мм. 
 Зовнішні стіни – монолітні залізобетонні товщиною 400 мм з 
влаштуванням захисної стінки з повнотілої керамічної цегли та гідроізоляцією 
гідроізолом. 
Перекриття будівлі – монолітне залізобетонне товщиною 400 мм з 
улаштуванням пароізоляції, утеплення, бетонних стяжок, гідроізоляції та 
насипного ґрунту  . 
Покрівля входів – відповідає складу покриття перекриття. 
Водовідведення опадових вод з покрівлі – організоване зовнішнє. 
Фундамент – монолітна з.б. плита товщиною 400 мм по бетонній 
підготовці з улаштуванням гідроізоляції. 
Колони – залізобетонні перетином 400х400 мм. 
Проектом передбачається обладнання будівлі системами теплопостачання, 
водопостачання, водовідведення, опалення, вентиляції та електропостачання.  
Будівля у плані має прямокутну форму. 
88 
 
Будівля має два розосереджених входи до приміщень протирадіаційного 
укриття. 
Із будівлі протирадіаційного укриття є один основний вихід та аварійний  
вихід. 
Проектом передбачається будівництво монолітної залізобетонної будівлі 
протирадіаційного укриття. 
 
 
Рис. 3.2- Рохріз 1-1 укриття в с. Шрамківка 
 
Конструктивна схема – монолітна просторова конструкція із зовнішніми 
залізобетонними стінами, перекриттям та фундаментом товщиною 400 мм і 
внутрішніми залізобетонними колонами перетином 400х400 мм. 
Фундаменти – монолітні залізобетонні. 
Зовнішні та внутрішні стіни – монолітні залізобетонні. 
Колони  - монолітні залізобетонні. 
Перегородки – з керамічної цегли товщиною 120 мм. 
Перемички – брускові, збірні залізобетонні. 
89 
 
В будівлі передбачається виконання комплексу робіт по внутрішньому 
опорядженню приміщень, влаштуванню мереж електропостачання, 
електроосвітлення, водопостачання та водовідведення.  
В проекті передбачено використання лише таких матеріалів і обладнання, 
які в масовому порядку вже певний час використовуються на будівельному 
ринку України, і які згідно  офіційної інформації постачальників мають 
необхідні відповідні сертифікати, або дозволи на застосування в Україні. 
Всі матеріали, що використовуються, повинні бути екологічно чистими, не 
виділяти сполук сірки, фтору, мати сертифікати державних органів сертифікації 
та ISO. 
Усі будівельні матеріали, вироби та комплектуючі повинні відповідати 
вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, 
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України [23]. 
Будівельні матеріали повинні відповідати вимогам міцності та надійності. 
Використання матеріалів для системи теплопостачання та гарячого 
водопостачання приймати відповідно до температурних режимів теплоносія в 
процесі  експлуатації. 
Усі елементи системи водопостачання та теплопостачання повинні мати 
сертифікацію та протоколи випробувань, як інженерні системи, що працюють 
під тиском. 
Елементи заповнення дверних прорізів повинні мати сертифікацію за 
паропроникністю та повітропроникністю, результати випробувань по стійкості 
до впливів атмосферних чинників, вогнестійкості. 
Ззовні влаштувати вхід до укриття з бетонними сходами. 
Товщина цегляних стін входів 250 мм.  
Конструкцію вимощення забезпечити активним ухилом водовідведення в 
напрямку від будівлі. 
Двері – металеві вибухозахисні, протипожежні, металеві захисно-
герметичні, металопластикові та пластикові. 
90 
 
Дверні блоки головного входу до укриття передбачається встановити 
металеві протиударні утеплені із шаром стійкого пофарбування. Конструкція 
дверних блоків – двостулкова із шириною більшого полотна 950 мм. Загальний 
розмір дверних блоків входу становить 1400х2100 мм. 
Опір теплопередачі зовнішніх дверних блоків повинен становити не менше 
0,70м²К/Вт. 
Дверні блоки входу до тамбур-шлюзів укриття передбачається встановити 
металеві вибухозахисні із шаром стійкого пофарбування. Конструкція дверних 
блоків – одностулкова. Загальний розмір дверних блоків входу становить 
1200х2100мм. 
Дверні блоки до технічних приміщень передбачаються металевими 
захисно-герметичними та протипожежними шириною 1200 мм і 1000 мм, 
висотою 2100 мм. 
Дверні блоки між приміщеннями укриття – металопластикові. 
Двері обладнати поворотним механізмом відкривання. Напрям 
відкривання та ширину дверних полотен уточнювати по місцю та додатково 
погоджувати із замовником. Механізми запирання дверей додатково 
погоджувати із замовниками. 
Зовнішні стіни входу до приміщення укриття виконувати товщиною 250 
мм із повнотілої рядової цегли та опоряджувати фасадними штукатурками по 
армуючій сітці зі скловолокна. 
Для забезпечення найкращих захисних властивостей протирадіаційного 
укриття, ділянки зовнішніх стін захистити захисною стінкою з керамічної 
цегли.  
Евакуаційні шляхи забезпечують безпечну евакуацію всіх людей, які 
знаходяться в приміщеннях, через евакуаційні виходи. 
На шляхах евакуації опорядження стін і підлоги передбачено з негорючих 
матеріалів. Висота проходу на шляху евакуації передбачена не менше 2,1 м. 
Двері на шляхах евакуації відчиняються в напрямку виходу з будівлі.  
Протипожежні заходи розроблені в відповідності до [24]. 
91 
 
Зовнішнє опорядження фасадів та влаштування теплоізоляції передбачає 
заходи запобіганню поширення вогню, а саме: 
- Використання негорючих матеріалів для шару декоративного 
опорядження 
Зовнішнє пожежогасіння передбачається пожежною частиною міста 
Золотоноша. 
Конструктивна схема будівлі – монолітний залізобетонний безригельний 
каркас із залізобетонними стінами, які сприймають горизонтальне 
навантаження.  
Жорсткість та стійкість залізобетонного каркасу забезпечується спільною 
роботою елементів каркасу (монолітні залізобетонні колони, стіни з диском 
перекриття та фундаментною плитою.  
З урахуванням характеристик ґрунтів ділянки будівництва у якості  
фундаменту прийнято суцільну плиту. Основою фундаментів служать ґрунти 
ІГЕ-ІІІ (суглинок напівтвердий просідний).  
Фундамент будівлі з бетону С20/25, F100, W4, армованого окремими 
стержнями з арматури класу А 400С, А 240С по ДСТУ 3760:2019. Категорія 
відповідальності — А. Підготовлення під фундамент висотою 100 мм із бетону 
класу С8/10. 
Стіни укриття товщ. 400 мм - монолітні залізобетонні з бетону С20/25, 
F150, W4. Категорія відповідальності - А. 
Колони монолітні залізобетонні з бетону класу С20/25, F100, перерізом 
400х400мм. Армування окремими стержнями з арматури класу А 400С, А 240С 
по ДСТУ 3760. Категорія відповідальності - А.  
Плита покриття– монолітна з бетону класу С20/25, F100 товщ. 400мм. 
Плити покриття входів товщ. 300мм. Арматура монолітних плит – по [25]. 
Стержні стикуються за допомогою напуску. Категорія відповідальності - А. 
Проектом передбачено влаштування гідроізоляції. Вертикальна 
гiдроiзоляцiя стін - три шари гідроізолу на бітумній мастиці. Мастика повинна 
наноситися на суху, очищену вiд бруду, попередньо погрунтовану поверхню. 
92 
 
Горизонтальна гідроізоляція по фундаментній плиті та плиті покриття – 
бентонітові мати. 
Внутрішні перегородки  - із цегли керамічної рядової повнотілої КРПв1-
1НФ-М100-1650-F15 по [26] товщиною 120мм на цементно-піщаному розчині 
М 50. Категорія відповідальності В.  
Перемички – збірні залізобетонні по с. 1.038.1-1, в. 4.  
Просторове моделювання, розрахунки будівлі, визначення перетинів 
конструктивних елементів та їх армування виконано за допомогою програмного 
комплексу ”Ліра САПР 2021” . 
 
Таблиця 3.1 – Розрахункові дані для розрахунку прийняті такі навантаження 
Значення навантажень 
Приміщення Характеристичні, Квазіпостійні, 
2 2
кПа (кгс/м ) кПа (кгс/м ) 
Підлога укриття 2.0 (300) 1.2 (100) 
Надмірний тиск повітряної 
0 (0) 
ударної хвилі  
Згідно вихідних даних навантаження від ударної хвилі (надмірний тиск 
повітряної ударної хвилі) для укриття класу П-6 дорівнює нулю. 
Для розрахунку конструкцій прийняті наступні дані про навантаження та 
впливи: - характеристичне значення снігового навантаження S0=1480 Па;  
- характеристичне значення вітрового навантаження W0=420 Па;  
В розрахунках розрахункові навантаження на конструкції прийняті з 
коефіцієнтом відповідальності γn=1.25 (Табл. 5 [23])  
Згідно розрахунків максимальне осідання будівлі складає 5,3 см, що не 
перевищує допустиме, яке згідно [23] табл. А.1 складає 15см. 
 Технологічні рішення. 
93 
 
Протирадіаційне укриття забезпечує захист від іонізуючого 
(радіоактивного) випромінювання (у разі радіаційних аварій та звичайної 
зброї (стрілецької, артилерійської, авіаційних бомб, гранат тощо). 
Розділом технологічних рішень робочим проектом передбачається  
розташування в приміщеннях протирадіаційного укриття (ПРУ) учнів  школи с. 
Шрамківка та працівників школи. ПРУ передбачає безперервне перебування в 
ньому не менше 300 осіб впродовж не менше 48 годин. 
Вхід в ПРУ через тамбур-шлюзи. При одному з тамбур-шлюзів 
розташована кімната для зберігання забрудненого верхнього одягу, який 
залишають безпосередньо під час входу в укриття. Кількість місць для 
2
зберігання розрахована на  300осіб (0,07м  /особу). 
Сходові марші входів в приміщення ПРУ оснащені похилими 
підйомниками для доступу до укриття осіб з обмеженими можливостями 
(МГН).  
Розділом проекту ПРУ передбачено оснащення приміщень укриття 
одноярусними та двоярусними нарами та стільцями з розрахунку  при 
2
одноярусному розташуванні нар – 1м  на особу, при двоярусному розташуванні 
2
– 0,7м  на особу. 
Для можливого надання медичної допомоги укриття оснащується 
медпунктом з необхідним набором медикаментів відповідно переліку 
лікарських засобів та медичних виробів для укомплектування запасів 
медичного майна у захисних спорудах , наданому в додатках 20 та 21 Вимог 
щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (наказ 
МВС України  № 579 від 09.07.2018р ) . Дозволяється замінювати  медикаменти 
іх аналогами, що пройшли державну реєстрацію або сертифікацію відповідно 
до законодавства. Також влаштований пост медичної сестри. 
В окремому приміщенні встановлені стелажі для зберігання контейнерів з 
продуктами харчування. В цьому ж приміщені зберігаються ємності з водою з 
розрахунку 2,0л на добу на одну особу.  
94 
 
Облаштування приміщень для підігріву іжі та ідальні дає можливість 
надання здорового харчування учням школи, що перебувають в укритті. 
Влаштування санвузлів передбачається для хлопчиків та дівчаток окремо. 
Також один санвузол загального користування з універсальною кабінкою для 
користування людей з обмеженими можливостями.  
Передбачено оснащення укриття шанцевим інструментом – лопатами 
штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, 
металу тощо . 
Технологічні рішення, які прийняті в проекті, відповідають вимогам 
екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм і 
правил та забезпечують безпечну для життя і здоров'я людей експлуатацію 
об'єкта при дотриманні передбачених проектом заходів. 
Проектом передбачено оснащення приміщень сучасним технологічним 
обладнанням та спеціалізованими меблями вітчизняного та зарубіжного 
виробництва, що реалізуються вітчизняними фірмами в Україні. 
Правила перебування у захисній споруді 
Учні школи та населення, що перебуває в зоні доступу до 
запроектованого протирадіаційного укриття укривається в ПРУ за сигналами 
ЦО. Учні підпорядковуються розпорядженням  педагогів, відповідальних за 
організацію. Заходити в ПРУ потрібно організовано, швидко і без паніки, і 
розміщуватись групами. В кожній групі призначають старшого. Тих, хто має 
проблеми зі здоров’ям,  розміщують в медпункті. Для вагітних жінок та 
матерів-годувальниць передбачено окреме приміщення. 
На час надзвичайних ситуацій передбачається запас продуктів харчування 
та бутильованої води на період не менше 48годин. Вода розраховується в обсязі 
3л на добу на одну особу.  
Місцеве населення, що потребує укриття в даному ПРУ  приходить зі 
своїми засобами індивідуального захисту органів дихання, продуктами 
харчування і документами.   
95 
 
В укритті забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити 
назовні без дозволу коменданта. Всі в укритті зобов'язані виконувати 
розпорядження чергового, надавати посильну допомогу хворим, інвалідам. 
Прибирання приміщень ПРУ проводиться двічі на добу.  
Вихід із укриття здійснюється в разі надходження інформації про 
відсутність небезпеки (після уточнення обстановки в районі ПРУ), а також у 
випадках вимушеної евакуації. 
 
 
3.2  Організація будівництва на прикладі «Опорний ЗОШ с. 
Шрамківка, Золотоніського р-ну 
 
Капітальний ремонт даного об’єкту може виконувати генпідрядна 
будівельна організація, яка визначена Замовником згідно чинного 
законодавства та має всі відповідні ліцензії для виконання будівельно-
монтажних робіт. Будівельно-монтажні організації генпідрядника і залучених 
субпідрядних організацій повинні мати парк будівельних машин і механізмів, 
транспортні засоби, необхідне обладнання і монтажну оснастку та 
кваліфікованих фахівців для виконання відповідних робіт. Усі виконавці робіт 
– учасники будівництва повинні бути ліцензовані, а будівельна продукція – 
сертифікована. 
96 
 
 
Рис. 3.3 – План укриття на відм. 0.000 
До початку виконання будівельних робіт Замовник повинен отримати 
дозвіл на будівництво згідно з вимогами Порядку виконання підготовчих та 
будівельних робіт. 
Будівельно-монтажні роботи повинні проводитися з дотриманням вимог 
природоохоронного законодавства і забезпечувати ефективний захист 
навколишнього природного середовища від забруднення й ушкодження. 
Будівельне сміття вивозиться за межі міста для можливого подальшого 
використання. 
Будівельно-монтажні роботи повинні виконуватись відповідно вимог 
чинних нормативних документів щодо охорони праці та пожежної безпеки. 
Організація праці повинна забезпечувати його високу продуктивність, 
своєчасність виконання робіт, необхідну якість будівельної продукції і безпечні 
умови праці. 
На території будівництва необхідно установити покажчики напрямків руху. 
Небезпечні для руху зони обгороджуються або на їх межах виставляються 
97 
 
попереджувальні написи та світлові сигнали, помітні вдень і вночі. Металеві 
частини (корпуси, конструкції) будов, машин та механізмів необхідно 
заземлити. 
Робітникам потрібно створити необхідні умови праці і відпочинку. У 
процесі виконання будівельно-монтажних робіт повинні дотримуватися 
нормативні вимоги по запобіганню порушення технологічної дисципліни, 
техніки безпеки і пожежної безпеки. З усіма працівниками необхідно провести 
вступний інструктаж з техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої 
санітарії. 
Під час ведення будівельних робіт повинні бути вжиті заходи для 
запобігання впливу на працівників та населення, яке перебуває на прилеглій 
до будівельного об’єкта території, небезпечних і шкідливих виробничих 
факторів. За можливості впливу таких факторів необхідно розробити та 
реалізувати заходи відповідно до вимог нормативних документів, 
нормативно-правових актів. 
Під час виконання будівельно-монтажних робіт в умовах впливу 
шкідливих і небезпечних факторів з використанням технологічного 
оснащення, устаткування, транспортних засобів необхідно застосовувати 
технічні рішення і дотримуватись правил безпеки праці, що зазначені в 
нормативних документах, інструкціях та проектно-технологічній 
документації. 
Будівельні майданчики, робочі дільниці, робочі місця повинні бути 
забезпечені необхідними засобами колективного та індивідуального захисту, 
первинними засобами пожежогасіння, а також засобами зв’язку та сигналізації. 
Відповідальна особа (інженер) з охорони праці повинен визначитися з 
Переліком робіт підвищеної небезпеки та завести відповідні журнали про 
видачу нарядів-допусків. До робіт підвищеної небезпеки, що можуть 
проводитися на даному будівельному майданчику відносяться: 
 Електрозварювальні, газополум'яні, наплавочні і паяльні роботи.  
Контроль за зварювальними з'єднаннями.  
98 
 
 Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках.  
 Роботи з використанням інертних газів.  
 Нанесення лако-фарбувальних покриттів, ґрунтовок та шпатлівок на 
основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, 
епоксидних тощо).  
 Випробування та обслуговування парових і водогрійних котлів, 
економайзерів, паропроводів, трубопроводів гарячої води, 
пароперегрівників, теплообмінників, тепломеханічного устаткування, 
посудин, що працюють під тиском.  
 Роботи верхолазні та на висоті.  
Роботи з підйомних і підвісних  колисок і рихтувань на висоті та інші 
Передбачаються роботи підготовчого періоду та будівельно-монтажні 
роботи. У склад робіт підготовчого періоду входять роботи, зв’язані з 
організацією будівельного виробництва: забезпечення тимчасового 
електропостачання та водопостачання; забезпечення будівельними матеріалами 
та інструментом. 
Об’єми робіт по будівництву будівлі не потребують спеціальних 
побутових приміщень для робітників та виконроба. Будівельні матеріали 
постачаються на об’єкт будівництва в декілька етапів, в зв’язку зі стислими 
умовами будівельного майданчику. 
Матеріали, необхідні для виконання робіт, підвозити автотранспортом. 
Інструменти та необхідні матеріали для будівництва щоденно підвозяться 
та складуються на прилеглій території внутрішнього двору будівлі. Освітлення  
передбачається від існуючої мережі та щитка, водопостачання від існуючого 
побутового водопроводу. 
Будівельні-монтажні роботи передбачено виконувати з риштувань. На 
всіх небезпечних ділянках (будівельного майданчика) при виконанні робіт при 
оздобленні фасадів будівлі повинні бути вивішені знаки безпеки (ДСТУ EN ISO 
7010:2019). При монтажі обладнання необхідно дотримуватись технологічної 
послідовності подання обладнання в монтажну зону, а також, черговість 
99 
 
установлення обладнання. Усі механізми, електрозварювальні апарати та 
коробки пускачів – заземлити! 
На будівництві повинно бути організовано проведення протипожежного 
інструктажу та навчання пожежно–технічному мінімуму всіх робочих згідно з 
правилами пожежної безпеки. 
 Рекомендації по виконанню основних видів робіт 
Роботи по утепленню слід виконувати в сухих умовах і при відносній 
вологості повітря не нижче 80 %. Не слід виконувати роботи на поверхнях, які 
схильні до інтенсивної дії сонячних променів, вже нанесені шари слід захищати 
від дощу, сильного вітру і прямих сонячних променів за допомогою густої сітки, 
натягнутої на будівельні риштування. Температура повітря та поверхні основи 
повинна складати від +5 до +30°С. Відстань між поверхнею теплоізоляційних 
плит і конструкцією риштувань не повинно заважати формування фактури 
штукатурки і повинне складати 200 – 300 мм. При вживанні підвісних люльок 
необхідно бути дуже обережним із-за можливості механічного пошкодження. 
Використовувані для захисту парапетів, укосів, тяг і тому подібне металеві листи 
повинні виступати мінімум на 40 мм за зовнішню поверхню штукатурки і 
ефективно захищати її від замокання дощовою водою. Свіжоукладена 
штукатурка повинна оберігатися від дощу (завіси на риштуваннях) мінімум 1 
день при температурі +20°С і відносній вологості повітря 60 %. У менш 
сприятливих умовах слід враховувати повільніше твердіння штукатурок. При 
роботі з матеріалами обов'язково дотримуватися існуючих рекомендацій, вимог 
технічних описів продуктів, виконання всіх технологічних процесів, правил 
транспортування, зберігання, а також вимог [27,28,29]. Керуватися 
загальнобудівельними правилами охорони праці. 
Технологічна послідовність виробничих операцій повинна бути такою, щоб 
попередня операція не була джерелом виробничої небезпеки при виконання 
наступних.   
При виконанні робіт, зону проведення робіт огородити тимчасовою 
огорожею для запобігання травмування людей, які знаходяться на території 
100 
 
будівлі. Ділянки проведення робіт по опорядженню фасадів обов’язкового 
огороджувати сигнальними стрічками. В зоні виконання робіт забороняється 
перебування людей.  
При влаштуванні утеплення на будівельному майданчику повинно бути 
передбачено забезпечення виконання вимог з техніки безпеки при виконанні 
робіт із улаштування скріпленої теплоізоляції фасадів. 
Роботи повинні виконуватися спеціально навченими робітниками під 
керівництвом і контролем інженерно-технічного персоналу. До проведення 
робіт допускаються робітники, які пройшли медичний огляд, комплекс 
інструктажів з правилами техніки безпеки в будівництві та пожежної безпеки, 
ознайомлені з ПВР. 
Робітники повинні мати спецодяг, респіратори, каски, запобіжні пояси, 
нешкідливі миючі засоби, захисні пасти і т. д., мати відповідну кваліфікацію. 
Про проведення інструктажів повинні бути зроблені відмітки в 
спеціальних журналах з підписами проінструктованих. Журнали мають 
зберігатися на об’єкті і в будівельній (ремонтній) організації. Усі працівники 
повинні бути навчені правилам пожежної безпеки та діям на випадок пожежі. 
Побутові, складські та підсобні приміщення, а також місця проведення 
робіт повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з 
вимогами, встановленими в [32].   
Будівельний майданчик і небезпечні зони виконання робіт повинні бути 
огороджені. На огородженні необхідно встановлювати попереджувальні 
плакати і знаки, а в нічний час - сигнальне освітлення. 
Входи в будівлю повинні бути захищені відповідно до ПВР. У зоні 
виконання робіт забороняється присутність сторонніх. 
Робочі місця малярів і штукатурів повинні бути забезпечені зв’язком. 
Переносні струмоприймачі повинні працювати від мережі з напругою не більш 
36 В. Не допускається сушка і обігрів поверхонь жаровнями, вогнеметами, 
продуктами згоряння палива і їх сумішшю з повітрям. 
101 
 
Засоби підмості та інші пристосування, що забезпечують безпеку 
виконання робіт, повинні відповідати вимогам ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона 
праці і промислова безпека в будівництві». Установка і переміщення риштувань 
повинні бути регламентовані проектом виконання робіт. 
Усі висотні роботи слід проводити з інвентарних риштувань, які 
закріплені згідно інструкції виробника. Перед початком зміни необхідно 
перевірити справність засобів підмості, механізмів, інструментів і 
пристосувань. Всі виявлені несправності слід усунути до початку робіт. При 
виявленні під час виконання робіт будь-яких несправностей у механізмах, 
засобах підмості і пристосуваннях роботу слід негайно припинити. 
Для виконання робіт з риштувань слід зробити робочі настили на всіх 
ярусах риштувань. Не допускається проводити роботи одночасно на всіх 
ярусах. 
Виконання робіт при зведенні зовнішних монолітних стін, колон та 
перекриття 
Технологічною картою передбачено виконання арматурних робіт  по 
армуванню колон  ланкою із 6 чоловік. Подачу пакетів арматури і 
арматурних виробів на робоче місце виконується за допомогою баштового 
крану. Склад ланки : 
      С1 – стропувальники 3 розряду – 1 людина; 
      С2 – стропувальники 2 розряду – 1 людина; 
      А1 – арматурник 5 розряду (ланковий) – 1 людина; 
      А2 – арматурник 4 розряду – 1 людина; 
      А3 – арматурник 3 розряду – 1 людина; 
      А4 – арматурник 2 розряду – 1 людина.  
До початку армування колон повинні бути виконані наступні роботи : 
102 
 
1 Оформлений акт приймання виконаних плити перекриття і прийняті випуски 
під колону на основі виконавчої схеми геодезичної зйомки і фактичного 
положення; 
2 Виготовлені і складовані в монтажній зоні баштового крану арматурні 
каркаси; 
3 Перевірені бирки на кожному виробі, відповідність марки виробу 
кресленню; 
4 Виконана розмітка осей і винесення відміток на випуски арматури 
закладених в колону нижчого поверху; 
5 Очищені від бруду і іржі випуски арматури під колони; 
6 Встановлені рамки під опалубку колон з вивірянням їх в плані і по висоті і 
закріпленням їх до закладеним раніше в бетоні прекриття берев’яним 
пробкам; 
7 Виконане прожекторне освітлення будівельно – монтажного майданчика і 
фронту робіт; 
8 Підготовлені і випробувані механізми, інвентар та пристосування. 
   До початку бетонування заданої конструкції повинні бути виконані 
наступні вимоги : 
 Змонтована опалубка колон; 
 Перевірена правильність встановлення опалубки і надійність кріплення її 
елементів; 
 Перевірена наявність підпірних стійок; 
 Встановлена вся проектна арматура, підписаній акт на приховані роботи; 
 Перевірене встановлення фіксаторів товщини захисного шару; 
 Перевірена наявність змазки на поверхні палуби опалубки; 
 Із опалубки прибрані всі зайві предмети; 
 Отриманий дозвіл майстра (виконроба) на виконання бетонних робіт;  
 Виконане освітлення робочих місць бетонників, черговий електрик 
повинен перевірити на дієздатність, виявлені несправності – ліквідувати; 
103 
 
 Підготовлені і випробувані машини, інструменти, інвентар та 
пристосування; 
 Призначені робітники які відповідають за чистоту до і після бетонування. 
   Бетонну суміш в конструкцію колони укладають шрами.   
   Укладання бетонної суміші в конструкцію потрібно вести безупинно, 
ретельно ущільнюючи бетонну суміш вібраторами.  
1. Встановити першу стійку з опорною голівкою в куті на відстані 125 мм 
від повздовжньої стіни, і 250 мм від поперечної стіни і зафіксувати 
триногою. Поставити другу стійку з падаючою голівкою на відстані 125 
мм від повздовжньої стіни, і 250 мм від поперечної стіни. Потім навісити 
перший повздовжній ригель і зафіксувати стійку; 
 
 
Рис. 3.3 – Влаштування опалубки перекриття 
 
2. Встановити третю стійку з опорною голівкою на відстані 1500 мм від 
повздовжньої стіни, і 250 мм від поперечної стіни і зафіксувати. 
Поставити четверту стійку з падаючою голівкою на відстані 1500 мм від 
повздовжньої стіни, і 2275 мм від поперечної стіни. Потім навісити 
другий повздовжній ригель і зафіксувати стійку; 
3. Накласти перші три панелі. При цьому звернути увагу на правильну 
посадку панелей. При монтажі наступних панелей, їх центрування 
104 
 
відбувається автоматично (дивись пункт 1). Таким чином, перша 
панельна секція SKYDECK змонтована; 
4. Змонтувати на кожній другій секції настінний кронштейн SWH. Він 
являється допоміжним пристосуванням для забезпечення 
горизонтального положення під час монтажу. За допомогою SWH 
можна зафіксувати повздовжні ригелі, а також панель. Тепер 
приймаються триноги. 
 
Рис. 3.4 – Встановлення панелі на стійки 
        Технологічною картою передбачено виконання арматурних робіт  по 
армуванню плити перекриття ланкою із 7 чоловік. Подачу пакетів арматури і 
арматурних виробів на робоче місце виконується за допомогою баштового 
крану. Склад ланки : 
      С1 – стропувальники – арматурники 3 розряду – 1 людина; 
      С2 – стропувальники – арматурники 2 розряду – 1 людина; 
      А1 – арматурник 5 розряду (ланковий) – 1 людина; 
      А2 – арматурник 4 розряду – 2 людини; 
      А3 – арматурник 3 розряду – 1 людина; 
      А4 – арматурник 2 розряду – 1 людина.  
105 
 
1,5  R       1,5  R       
1    2    1    
2    1    2    
1    2    1    
2    1    2    
1    2    1    
2    1    2    
1,5  R       
 
Рис. 3.4 – Схема розстановки і переміщення бетонників з вібраторами 
при ущільненні бетонної суміші 
      Догляд за бетоном виконують у початковий період його твердіння. Він 
має забезпечувати : підтримання температурно – вологих умов твердіння; 
запобігання виникненню значних температурно – усадкових деформацій і 
тріщин; оберігання бетону, що твердне, від ударів, струшувань, які можуть 
погіршити його якість.  
      Відсутність догляду може призвести до отримання низькоякісного, 
дефектного і непридатного бетону, а інколи й до зруйнування конструкції, 
навіть коли якість застосованих матеріалів добра, правильно підібраний 
склад бетонної суміші й ретельно виконане бетонування. Особливо 
важливим є догляд за бетоном протягом перших днів після укладання. 
Розпалублення конструкції починають після того, як бетон набере потрібної 
міцності.  
      Знімати бокові елементи опалубки, що не несуть навантажень, можна 
після досягнення бетоном міцності, яка забезпечує збереження кутів, ребер і 
поверхні монолітної конструкції (0,2…0,3 МПа). Бокові щити фундаментів 
106 
 
3R        3R        2, 7    5    R           
Ущ  і  л    ь     н    е    н    а       д   і  л   я     н    к     а          
1,5    R            1,5    R            1,5    R            1,5    R            1,5    R            
0, 7    5    R           0, 5    R           
знімають через 8 – 72 год. Ці терміни визначяють на місці залежно від виду 
цементу і волого – температурних умов твердіння бетону. Не слід 
затримувати розпалублення, так як це скорочує термін використання 
елементів опалубки.  
    Вказівки що до розпалублення опалубки плити перекриття: 
 Відразу опустити падаючі голівки на великій площі; 
 Спочатку знімати добір по ширині; 
 Укладати деталі системи SKYDECK відразу після демонтажу в транспортні 
піддони; 
 Транспортні шляхи тримати вільними і чистими; 
 При великих пролітах починати демонтаж з опусканням і прийманням 
стійок в середині. 
Операційний контроль якості виконання робіт. 
1 Відхилення у відстані між окремо встановленими  робочими стержнями :  
        – для колон ± 10 мм; 
– для плит і стін ± 20 мм; 
 
2 Відхилення у відстанях між хомутами балок і колон і між зв’язями 
   арматурних каркасів ± 10 мм; 
3 Відхилення товщини захисного шару не   повинно перевищувати величини : 
        – для колон, плит і стін товщиною більше 100 мм ±5 мм 
4 Відхилення в положенні осей стержнів в торцях каркасів, які стикуються на 
   місці з іншими каркасами при діаметрі стержнів: 
– до 400 мм ± 5 мм; 
– 40 мм і більше ± 10 мм. 
5 У відстанях між розподільчими стержнями в одному ряду : 
107 
 
       – для плит, стін ± 25 мм. 
1 Відхилення у внутрішніх розмірах поперечних перерізів опалубки і у 
   відстанях між внутрішніми поверхнями опалубки стін від проектних  
   розмірів – до 5 мм; 
2 Зміщення осей опалубки від проектного положення стін – до 8 мм; 
3 Відхилення від вертикалі або від проектного нахилу площин опалубки і 
   ліній їх перетину : 
– при висоті до 5 м – до 10 мм;  
– при висоті більше 5 м – до 15 мм. 
Місцеві нерівності опалубки (при перевірці двохметровою рейкою) – до 3 мм. 
3.3  Новітні технологічні рішення будівництва захисних споруд 
Технологічний процес виготовлення та влаштування захисних споруд 
цивільног опризначення із залізобетонних збірних панелей. 
        Основні характеристики: 
Захист від: 
• дії надмірного тиску у фронті повітряної ударної хвилі, не менше ніж 100 кПа 
(∆Pф = 100 кПа (1 кгс/см2); 
• місцевої та загальної дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, 
уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб; 
• стійкість до ураження артилерійського боєприпасу калібру 152 мм (100 кПа); 
• побічної дії звичайних засобів ураження; 
• дії зовнішнього іонізуючого випромінювання із забезпеченням відповідного 
ступеня послаблення радіаційного впливу коефіцієнту захисту дії проникаючої 
радіації, зі ступенем послаблення 1000 (Кз = 1000). 
Комплектація: 
• захисно-герметичні двері ДУ-III та захисно-герметичний люк СУ-III., що 
витримують тиск до 400 кПа; 
108 
 
• противибуховий клапан з передфільтром; 
• фільтр-поглинач; 
• вентилятор з резервним ручним приводом; 
• противибуховий клапан надмірного тиску (один або кілька); 
• система пожежного оповіщення; 
• комплектація згідно Наказу МВС від 09.07.2018р. №579. 
 Усі захисні споруди виробляються з якісного та надійного бетону (марка 
Б35/Б40), в який додаються необхідні домішки, пластифікатори. 
           Цей матеріал, використовується для споруд з особливими, високими 
вимогами міцності та якості та для споруд з підвищеною стійкістю до 
різноманітного впливу (бомбосховища, бункери тощо).  
Товщина панелей 350 мм 
 Потрійне армування.  
Усі конструкції виготовляються у заводських умовах. 
        Спеціально для виготовлення конструкцій було модернізовано лінії 
виробництва, уніфікована бортоснастка, а також, встановлений формувальний 
стіл, довжиною 120 метрів. 
109 
 
 
Рис. 3.5 – Зовнішний виглаяд збірної залізобетонної плити з потрійним 
армуванням завтошки 350мм. 
 
Рис. 3.6 – Армування залізобетонної плити захисного укриття 
110 
 
 
 
 
Рис. 3.7 – Бетонування плити та гідроізоляція поверхні бетону 
 
 
Рис. 3.8 – Монтаж модуля із залізобетону при влаштуванняі захисних споруд 
         За матеріалом укриття може бути бетоне або стальне. Укриття із бетону 
витримують великі навантаження. Укриття зі сталі мають більшу стійкість до 
механічних пошкоджень, таких як удари. Залежно від умов, ми можемо 
запропонувати технологію комбінованого бомбоукриття зі сталі та бетону. 
111 
 
        Захисни споруди цивільного захисту можуть бути обладнані системами 
живлення, вентиляції, освітленням та іншими комунікаціями, які забезпечують 
комфортні умови для перебування в укритті під час надзвичайних ситуацій. 
 
 
Рис. 3.9 – Влаштування модульного захисного укриття із залізобетонних блоків 
Модульні захисні споруди із залізобетонних блоків типу Lego. 
       Сучасні реалії в умовах інтенсивних бойових дій та масшабні ракетні 
обстріли території України, потребують використання новітних, креативних 
технологічних рішень та сучасних матеріалів. 
       Використання блоків із залізобетону В40, розмірами 1600х800мм, дає 
можливість швидко та відносно якісно та з мінімальної механізацію 
технологічних процесів, виконання будівельних робіт,  влаштувати захисне 
укриття цивільного призначення до 200 чоловік. 
 
 
Рис. 3.10 – Залізобетонні блоки швидкого монтажу для будівництва цивільних 
захисних споруд 
112 
 
 
 
Рис. 3.11 – Влаштування зовнішних стін захисного укриття на монолітній 
залізобетонній плити із армованих бетонних блоків. 
 
 
 
 
113 
 
 
Рис. 3.12 – Внутрішній інтер`єр підземного захисного укриття із збірних 
залізобетонних блоків типу Lego. 
 
Модульні металеві захисні споруди цивільного захисту 
       Підземне бомбоукриття - це споруда, яка розташовується під землею, 
зазвичай на глибині від 1 до 10 метрів. Вона може бути побудована як окрема 
будівля або як частина існуючої будівлі. Підземні бомбоукриття зазвичай 
забезпечують кращий захист від вибуху, тому що земля відбиває і розсіює 
вибухові хвилі. 
 
Рис. 3.13 – Влаштування бетонної силової плити 
114 
 
 
Рис. 3.14 – Монтаж модульного металевого захисного укриття 
 
 
 
115 
 
 
Рис. 3.15 – Високотехнологічне, автономне захисне укриття модульного 
типу із металу та композитних матеріалів 
Металоконструкція із спеціальним надміцним антикоррозійним покриттям, 
утеплена мінеральною ватою. Оздоблене приміщення з оснащенною ванною 
кімнатою, кухнею та спальнею для трьох осіб. З виводом для підключення до 
домашньої мережі водопостачання, каналізації, енергомережі та базовою 
системою вентиляції. 
 
116 
 
 
Рис. 3.16 – Влаштування декілька модулів в одне ціле захисне укриття 
цивільного значення 
 
Висновки по розділу 3. 
 
1. Було виконано аналіз технологічних та архітектурно-конструктивних 
рішень при проектуванні та будівництві захисної споруди на прикладі 
«Опорний ЗОШ с. Шрамківка, Золотоніського р-ну». 
2. Виконано аналіз виконання організації будівництва захисної споруди на 
прикладі «Опорний ЗОШ с. Шрамківка, Золотоніського р-ну». 
3. Проведено аналіз технологічних рішень по влаштуванню монолітних 
конструкцій залізобетонного каркасу на прикладі «Опорний ЗОШ с. 
Шрамківка, Золотоніського р-ну». 
4. Проаналізовано різні новітні технологічні та конструктивні рішення 
влаштування та монтаж захисних споруд цивільних споруд. 
 
 
 
 
 
 
117 
 
Розділ 4. Економічна ефективність використання новітніх технологічних 
рішень щодо будівництва споруд цивільного захисту 
 
4.1 Техніко-економічне порівняння технологій улаштування споруд 
цивільного захисту 
 
        Вибір оптимального конструктивного рішення захисної споруди на 
передпроєктній стадії з урахуванням критеріїв є важливою та актуальною 
задачею, особливо в умовах впливу часових та фінансових факторів, якими 
обмежений проєктувальник, інвестор, будівельник.  
Зазвичай вибір початкового варіанта споруди спирається на узагальнений 
досвід проєктування конкретного проєктувальника, а завідсутності необхідних 
аналогів – на порівняння варіантів.  
Тому на першому рівні оптимізації будівельних конструкцій є варіантне 
проєктування, коли розглядають кілька варіантів майбутньої конструкції, які 
порівнюють за певними критеріями, переважно за техніко-економічними 
показниками. 
Аналіз здійснюється шляхом розрахунку інженером, що приймає 
рішення  відповідності параметрів кожного з варіантних рішень заданим у 
технічному завданні на проєктування умовам або обмеженням, за кожним з 
критеріїв порівняння [20]. 
Пряма приведена вартість інженерної захисної споруди може бути на 
першому етапі визначена як сумарна кошторисна вартість її улаштування, 
витрат на її відновлення і на експлуатацію впродовж терміну служби до 
заміщення. 
Вартість звхисної споруди формується із собівартості будівлі або споруди 
[17, 18], вартості її експлуатації та обслуговування і вартості завершення циклу 
– тобто реновації чи розбирання споруд утилізація її компонентів [19]. 
 
 
118 
 
 
 
Таблиця 4.1 - Орієнтовний графік виконання робіт із спорудження споруди 
цивільного захисту (будівельна частина) 
Найменування робіт Місяць 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
Підготовчий етап             
Вибір місця об`єкту             
Отримання ТЗ на проєктування             
Вишукування             
Випробування паль             
Виконання стадії “П”             
Затвердження в опитувальних листів             
Надсилання виробникам опитувальних             
листів для стадії “Р” 
Затвердження стадії “П”             
Експертиза проєкту             
Будівельні роботи             
Отримані дані випробування паль             
Розроблення проєкту стадії “Р”             
Земляні роботи та дренаж             
Забивка/буріння паль (100 паль у день)             
Виконання монолітних ростверків 3/1,5 м             
Виконання колон висотою 11,5 м             
Монтаж металевих балок висотою 1,5 м             
Виконання монолітної плити перекриття             
Виконання піщаної подушки та виїзду             
Виконання тюфяка             
Виконання внутрішньої плити             
фундаменту та монтаж зовнішніх стін 
Виконання маслозбірника, резервуара             
води 
Монтаж внутрішніх стін             
Виконання стяжки             
Виконання захисних стін та проїздів             
Монтаж внутрішніх інженерних мереж             
 
Вартість ремонту захисної споруди після поодинокого ураження від 
ракет (проєктного, так як вона на це розрахована) може експертно 
становити до 5% її вартості. Вартість ремонтів після уражень за 
розрахунковий термін тоді буде становити 10%. Безперечно для нашої 
119 
 
країни, порівняння ЖЦ споруд наземного і підземного типу має відбуватися 
за умов досягнення еквівалентного рівня захисту. 
 
4.2 Розрахунок економічного ефекту від впровадження новітніх 
технологій улаштування споруд цивільного захисту 
   Проаналізуємо 3 варіанти форм виконання захисного укриття цивільного 
захисту із залізобетонних стін та перекриття. 
             Модульні сховища запропоновані у 3х варіантах та розраховані у 
комплексі ЛІРА САПР 2024, задано три види навантажень і сформовані 
розрахункові сполучення навантажень: від власної ваги, ударне навантаження 
та навантаження від ґрунту, товщиною 1 і 2 метри. Характеристики 
конструкцій: ґрунт основи - пластичний суглинок,клас бетону С20/25, арматура 
класу А500С, товщина стін, фундаментної плити і покриття -200 мм, клас 
відповідальності споруди - СС1. 
 
 
Рис. 4.1 - Розрахункова схема сховища з плоским покриттям сховища з 
арочним покриттям сховища з купольним покриттям 
За результатами розрахунку, найбільш ефективною є конструкція сховища з 
купольним покриттям, результати максимальних напружень та армування 
наведено в таблиці Згідно [33,34]приймаємо основну сітку армування 08А500С 
з кроком 200мм, а зонах де необхідно підсилення 010А500С з кроком 200 мм. 
     Також було проведено порівняння на ефективність армування 
цементобетонів фібрами різних типів, для цього було запроектовано 6 складів 
бетонних сумішей: 
1 - контрольний склад (без армування);  
120 
 
2, 3 - армовані металевою макрофіброю (у різних дозуваннях) та 
поліпропіленовою мікрофіброю;  
4 - комплексне армування металевою і поліпропіленовою макрофіброю, а також 
поліпропіленовою мікрофіброю;  
5, 6 - армовані поліпропіленовою макрофіброю (у різних дозуваннях) та 
поліпропіленовою мікрофіброю. 
 
Рис. 4.2 -  Характеристики різних типів складу сумішей бетону 
 
 
Рис. 4.3 – Розрахунок на міцність від сили зусіль від ударної хвилі 
Для визначення економічної ефективності влаштування споруд цивільного 
захисту порівняємо 4 варіанти конструктивних та технологічних рішень. 
121 
 
Варіанти:  
1. Влаштування споруд цивільного захисту з модульних металевих 
конструкцій. 
2. Влаштування споруд цивільного захисту із каркасно-панельних плит із 
залізобетону 
3. Влаштування споруд цивільного захисту із монолітного залізобетону. 
4. Влаштування споруд цивільного захисту за допомогою армованих 
залізобетонних блоків 1600х800мм по типу влаштування конструктора 
Lego. 
Результати порівняння наводяться у таблиці  
Таблиця 4.2 – Порівняльні техніко-економічні показники варіантів 
3
технологій влаштування фортифікаційних споруд  (10м ) 
 
Влаштування споруд цивільного захисту 
Показник 
Варіант №1 Варіант №2 Варіант №3 Варіант №4 
1 2 3 4 5 6 
Кошторисна 
вартість 
1 45150 35410 73572 34850 
проведення 
робіт, грн 
Вартість 
2 27610 22400 48515 25410 
матеріалів, грн 
Заробітна плата, 
3 8610 2510 5516 3670 
грн 
Трудомісткість, 
4 88,8 57 96 26 
чол-год 
Трудомісткість, 
5 6,2 16 8 13 
маш-год 
6 Тривалість, змін 17,2 7,2 12,1 2 
122 
 
№ п/п 
 
Таблиця 4.3  -  Вихідні дані до розрахунку 
Найменування матеріалу 
Одиниця 
Показники Монолітний 
виміру Метал 
бетон 
1. Річний об’єм впровадження на 2
м    
2
100 м  площі 
2. Приведені затрати на грн. 27610 27610 
будівельні матеріали 
3. Собівартість будівельно-   
монтажних робіт по грн. 
влаштуванню технології 8710 3870 
4. Питомі капітальні вкладення у   
виробничі фонди будівельної грн. 
організації 8930 5370 
4. Річні витримки в сфері грн. - - 
експлуатації конструкцій 
5. Термін експлуатації рік 125 150 
 
Тривалість, змін 
Варіант №1 
Варіант №2 
Варіант №3 
Варіант №4 
 
Рис. 4.4 -  Порівняльний графік терміну виконання робіт 4-х варіантів 
123 
 
 
60000
48615 
50000
40000
30000 27610 
25610 
22400 
20000
8710 
10000 5516 
2510 3870 
88,8 17,2 88,8 57 7,2 57 96 12,1 96 26 2 26 
0
Варіант №1 Варіант №2 Варіант №3 Варіант №4 
Вартість матеріалів, грн Заробітна плата, грн Трудомісткість, чол-год 
Тривалість, змін Трудомісткість, маш-год 
 
Рис. 4.5 - Техніко-економічні показники варіантів влаштування споруд 
цивільного захисту 
200
150
100
50
0
Варіант №1 Варіант №2 Варіант №3 Варіант №4 
Гарантійний термін виконаних робіт 
 
Рис. 4.6 - Термін експлуатації варіантів 
 
Ее — економія в сфері експлуатації конструкцій за строк їхньої служби 
визначається за формулою: 
                                Е  (С С ) (K  
е 1 2 2 K1),                      (4.1) 
124 
 
де С1 та С2 — річні витрати в сфері експлуатації на одиницю 
конструктивного елемента будівлі, споруди або об'єкт у цілому по порівнюваних 
варіантах, грн. До них відносяться: витрати на капітальний ремонт будівельних 
конструкцій, відновлення та підтримка передбаченої проектом надійності 
конструкцій і споруд у цілому, щорічні витрати на поточний ремонт і технічне 
обслуговування;  
K’1 і К’2 — питомі капітальні вкладення в сфері експлуатації будівельних 
конструкцій (капітальні вкладення без обліку вартості конструкцій) розраховуючи 
на одиницю конструктивного елемента будівлі, споруди або об'єкта у цілому у 
порівнюваних варіантах, грн.; 
А2 — річний обсяг будівельно-монтажних робіт із застосуванням нових 
будівельних конструкцій у розрахунковому році, у натуральних одиницях. 
Приведенні затраті визначаються за формулою: 
                                               Зсi = Ci +Ki;                                               (4.2) 
де Ci — собівартість будівельно-монтажних робіт по i-му варіанту, грн.;  
Ki — питомі капітальні вкладення у виробничі фонди на одиницю 
будівельно-монтажних робіт по i-му варіанту техніки, грн. 
Зс1 = 8710+8930= 17640грн.; 
Зс2 =3870+ 5370= 9240 грн. 
Економічний ефект Е обраховуються за формулою (3): 
Е = (27610+17640) - (25610+9240) 1,0= 10400 грн. 
Загальні витрати порівняльних варіантів складають 45250 грн та 34850 грн  
Відсоток економії складає 23% 
Таким чином економічний ефект від застосування технології улаштування 
споруд цивільного захисту  за допомогою армованих залізобетонних блоків 
1600х800мм по типу влаштування конструктора Lego - складає 10400грн грн. 
125 
 
Отже в даному випадку варіант 4 з є економічно вигідним, оскільки він 
знижує витрати коштів та часу, не впливаючи при цьому на довговічність 
конструкцій. 
 
Висновки по розділу 4. 
1. За результатами розрахунків та аналізу було визначено найефективну 
форму споруд  цивільного захисту заглибленного тпу під землею – це 
купольна з залізобетону. 
2. Проаналізовано чотири варіанти технологій влаштування захисних 
споруд цивільного значення. 
5. Було доведено розрахунком економічної ефективності, що використання 
технології влаштування захисних споруд за допомогою армованих 
залізобетонних блоків 1600х800мм по типу влаштування конструктора 
Lego є найбільш ефективним та економічно вигідним. 
Загальні висновки 
 
1. Виконанено аналіз існуючих типів споруд цивільного захисту та 
технологіії їх улаштування різними методами та засобами. 
2. Досліджено ефективність модульних залізобетонних та металевих 
конструкцій  захисних споруд. 
3. Досліджено розрахунок на міцність від засобів ракетного ураження та 
ефективність використання оболонки залізобетону структурного типу. 
4. Досліджено технологічні рішення та конструктивні рішення з 
використанням різних типів та матеріалів використання при 
влаштуванні захисних споруд цивільного захисту. 
5. Виконано економічний розрахунок та аналіз існуючих технологій та 
матеріалів улаштування споруд цивільного захисту 
 
 
126 
 
 
 
 
 
Список використанної літератури 
 
1. 1. Залужний В. В., Забродський М. Перспективи забезпечення воєнної 
кампанії 2023 року: Український погляд/ УКРІНФОРМ, URL: 
https://www.ukrinform.ua/rubric- ato/3566162-ak-zabezpeciti-voennu-
kampaniu-u-2023-roci-ukrainskij-poglad.html Дата звернення 07.09.2022. 
2. Коваль М.В., Коваль В.В., Коцюруба В.І., Білик А.С. Організаційно-
технічні засади побудови системи інженерного захисту об'єктів 
критичної інфраструктури енергетичної галузі України // "Наука і 
оборона", 2023 – С.11-16 
3. Коцюруба В.І., Білик А.С. Поняття «країна-фортеця» як складова 
національної безпеки України / Тези доповідей, 2023. – С.52-53 
4. Коцюруба В.І., Білик А.С. Основні засади фізичного захисту об'єктів 
критичної інфраструктури України за концепцією «Країна-фортеця» 
/Тези доповідей – Львів, 2023 – С.9-10 
5.  Білик А.С., Коцюруба В.І. Концепція національної безпеки України 
«Країна-фортеця» в перспективі захисту критичної інфраструктури / 
будівель і споруд спеціального призначення: сучасні матеріали та 
конструкції, тези доповідей, 2023. – С.16-17. 
6. Україна та США готують спільну програму співпраці щодо 
декарбонізації та сталості українського енергетичного сектору. URL: 
https://mind.ua/news/20255869-ukrayina-ta-ssha- gotuyut-spilnu-programu-
spivpraci-z-dekarbonizaciyi-ta-stalosti-ukrayinskoyi-energetik. Станом на 
01.09.2023. 
7.  Структура виробництва електроенергії в Україні та її зв'язок з тарифами 
на електроенергію. URL: 
127 
 
https://tek.energy/news/struktura-elektrogeneratsii-v-ukraini-ta-ii- zvyazok-iz-
tarifami-na-elektroenergiyu. Станом на 01.09.2023. 
8. У 2021 році Україна збільшила виробництво електроенергії на 5,2%, 
споживання на 5,7% – огляд. Посилання: 
https://ua.interfax.com.ua/news/greendeal/790844.html. Станом на 
01.09.2023. 
9. ДТЕК запустив першу в Україні промислову систему накопичення 
енергії. URL: https://dtek.com/media-center/news/dtek-zapustil-pervuyu-v-
ukraine-promyshlennuyu- sistemu-nakopleniya-energii/. Станом на 
01.09.2023.Проведення II Всеукраїнського Енергетичного з’їзду - шлях 
до 
відновленняURL:https://lb.ua/blog/ivan_plachkov/550605_provedennya_ii_
vseukrainskogo.html. Дата звернення 01.09.2023. 
10. Airpower     and      Globalization      Effects:      Rethinking      the      Five      
Rings 
/URL: https://ndupress.ndu.edu/Publications/Article/577506/airpower-and-
globalization-effects- rethinking-the-five-rings. Дата звернення 01.09.2023. 
11. Єрменчук О.П. Основні підходи до організації захисту критичної 
інфраструктури в країнах Європи: досвід для України: монограф. / О. П. 
Єрменчук. – Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. – 180 с. 
12. National Research Council 1998. Use of Underground Facilities to 
ProtectCritical Infrastructures: Summary of a Workshop. Washington, DC: 
The National Academies Press. URL: https://doi.org/10.17226/6285. Дата 
звернення 01.09.2023. 
13. ДБН В.1.2-14:2018 Система забезпечення надійності та безпеки 
будівельних об’єктів. Загальні принципи. – К.: Міністерство 
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального 
господарства України, 2018. – 36 с. 
14. Bennett, Brian T. (2007). Understanding, assessing, and responding to 
terrorism: protecting critical infrastructure and personnel (2007 ed.). John 
128 
 
Wiley & Sons. ISBN 978-0-471- 77152-4. – 466 р. 
15. Gaijinass (March 11, 2010). “CARVER Matrix: Tactical Target analysis”. 
gaijinass. Retrieved March 23, 2010. URL: 
http://gaijinass.wordpress.com/2010/03/11/carver-matrix- tactical-target-
analysis. Дата звернення 01.09.2023. 
16. Горбенко В.М., Коршець О.А., Королюк Н.О., Оцінювання можливих 
механізмів досягнення російською федерацією політичних цілей в 
Україні з використанням концепцій стратегічного паралічу та операцій 
на основі ефектів / Збірник наукових праць Харківського національного 
університету Повітряних Сил, 2020, № 1(63)– С. 113-123. 
17. ДБН В.1.2-14:2018 “Загальні принципи забезпечення надійності та 
конструктивної безпеки будівель і споруд” із змінами. – 36 с. 
18. ДБН В.1.2-2:2006 “Навантаження і впливи. Норми проектування”. – 75 с. 
19. Білик А. С. Порівняння методів розрахунку металевих каркасів висотних 
будівель на одиничну живучість / А. С. Білик, А. І. Коваленко // Збірник 
наукових праць Українського інституту сталевих конструкцій імені В. 
М. Шимановського, 2015. - Вип. 16.– С. 30-39. 
20. ДБН В.1.1-7:2016 “Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні 
вимоги”. – 
47 с. 
21. ДСТУ-Н-П Б В.1.1-29:2010 “Захист від пожежі. Вогнезахисне 
обробляння 
будівельних конструкцій”. – 9 с. 
22. Балаганский   И.А.,   Мержиевский   Л.А.   Оценка   воздействия    
ударных волн. Действие средств поражения и боеприпасов. Киев: НГТУ, 
2004. – С. 216. 
23. Linger D. A., Baker G.H., Little R.G. Applications of Underground Structures 
for the Physical Protection of Critical Infrastructure / North American 
Tunneling, Ozdemir (ed.) – 2002.– 7 р. 
24. Бирбраер А. Н. Экстремальные воздействия на сооружения /А. Н. 
129 
 
Бирбраер, А. Ю. Роледер. – СПб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2009. − 594 с. 
25. IATG 01.80 Formulae for ammunition management /
 2021.URL: https://data.unsaferguard.org/iatg/en/IATG-01.80-
Formulae-ammunition-management-IATG- V.3.pdf. Дата звернення 
01.09.2023. 
26. Kaufmann; et al. (2004). “Ballistic Performance of Monoblock and Jacketed 
Medium-Caliber Penetrators against Composite Armor and Spaced Targets”. 
Armor and Impactor Studies. − 9 р. 
27. Бісик С.П., Миронов Я.А. Дослідження взаємодії бойової частини 
гранати РПГ із захисним протикумулятивним екраном / The scientific 
heritage. № 71 (2021) – С. 34- 40. 
28. Е.Е. Невская, Е.В. Глебова та ін. Разработка модели защитного барьера 
для снижения взрывной нагрузки от ударной волны на здания и 
сооружения / Безопасность Труда в Промышленности /Occupational 
Safety in Industry, № 8'2019. – С. 6. 
29. В.А. Горев, Н.В. Тюрин. Защита зданий от взрыва с помощью 
перфорированного экрана / Пожаровзрывобезопасность. 2/2005. – C.33-
37. 
30. Коцюруба В.І., Білик А.С. та ін. Методика розрахунків та обґрунтування 
вимог до інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури від 
БпЛА типу баражуючий боєприпас/ Опір матеріалів і теорія 
споруд/Strength of Materials and Theory of Structures, 2022. № 109. – 
С.164-183. 
31. Buildings and Infrastructure Protection Series /Preventing Structures from 
Collapsing to Limit Damage to Adjacent Structures and Additional Loss of 
Life when Explosives Devices Impact Highly Populated Urban Centers BIPS 
05/June 2011. URL: https://www.dhs.gov/xlibrary/assets/preventing-
structures-from-collapsing-062011.pdf. Дата звернення 01.09.2023. 
32. Б.А. Эпов. Основы взрывного дела. – М.: Воениздат, 1974. – 222 с. 
33. Эффективность ракетных комплексов: учебное пособие. Кн. 2 / С.Н. 
130 
 
Ельцин. Балт. гос. техн. ун-т. – СПб., 2018. – 117 с. 
34. ДСТУ 2251:2018 “Кутики сталеві гарячекатані рівнополичні”. – 13 с. 
35. ДБН В.2.6-198:2014 “Сталеві конструкції. Норми проектування”. – 205 с. 
36. Білик А.С. Оптимальний вибір конструкцій з дискретно змінною 
схемою навантаження /Зб. наукових УІСК ім. В.М. Шимановського. – 
Випуск 14, 2014. – C.70-78. 
37. Білик А. С. Вибір оптимальних конструктивних рішень сталевих ферм 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
131 
 
 
 
 
132
Репозиторій ЧДТУ
