ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6136Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Єксарьов, Володимир Анатолійович | - |
| dc.contributor.author | Глизенко, Ксенія Андріївна | - |
| dc.date.accessioned | 2025-11-20T09:58:01Z | - |
| dc.date.available | 2025-11-20T09:58:01Z | - |
| dc.date.issued | 2025-06 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6136 | - |
| dc.description.abstract | На сучасному етапі одним із пріоритетних завдань є повна трансформація системи капітального будівництва з метою підвищення його ефективності. Все більшої ваги набувають не лише масштаби й характер використаних виробничих ресурсів, а й результативність їх застосування, а також рівень наукової організації праці. Саме ці чинники дедалі більше впливають на продуктивність праці. Науково-технічний прогрес значною мірою підсилює роль науки, інформації та їх ефективного використання у виробничих процесах. Сучасні управлінці мають враховувати, що різні працівники, виконуючи однакові операції, можуть демонструвати відмінні результати як за якістю, так і за обсягами. При цьому очевидним є той факт, що висока швидкість виконання робіт не може компенсувати низьку якість. Найбільший ефект у сфері проєктування досягається завдяки впровадженню сучасних методів створення креслень та проектної документації. Використання комп’ютерної техніки значно скорочує строки виконання проєктів і підвищує продуктивність праці інженерів. Важливо відзначити, що новітні засоби комунікації, зокрема Інтернет, відкривають значні перспективи. Сьогодні до реалізації одного проєкту можуть долучатися фахівці з різних міст і країн. Якщо раніше це ускладнювало роботу, то тепер, завдяки цифровим технологіям, передача інформації на великі відстані займає лише кілька секунд, суттєво знижуючи витрати на логістику та документообіг. Реалізація вказаних завдань потребує поступового перетворення будівництва на інтегрований промислово-будівельний процес. Це включає розширення номенклатури матеріалів і конструкцій, застосування високопродуктивної техніки, впровадження сучасних науково-технічних рішень та ресурсозберігаючих технологій, підвищення якості проєктної документації та вдосконалення проєктно-кошторисних розрахунків. Перед початком будівництва розробляється проєкт виконання робіт, у якому визначається технологічна послідовність усіх етапів зведення об'єкта — від нульового циклу до завершального благоустрою території. Завдання дипломного проєктування полягає у розробленні проєкту виконання робіт у стислій, але змістовній формі з обґрунтуванням прийнятих технічних рішень за основними розділами: - архітектурно-будівельний; -розрахунково-конструктивний; -основи та фундаменти; - технологія і організація будівельного виробництва; -безпека життєдіяльності та цивільна оборона; - кошторис та ТЕП | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | житловий будинок | uk_UA |
| dc.subject | міська забудова | uk_UA |
| dc.subject | багатоповерхова забудова | uk_UA |
| dc.subject | архітектурне планування | uk_UA |
| dc.subject | будівельні матеріали | uk_UA |
| dc.title | Житловий будинок по вул. Героїв України, м. Бровари | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Kvalifikaciyna robota bakalavra Glyzenko K.A. (1).pdf Restricted Access | 3.49 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового і цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ_________
к.т.н., доцент Пряник С.П._______
_______________________________
’’____’’ ________________ 2025 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Житловий будинок по вул. Героїв України, м. Бровари»_
(найменування теми)
Виконав студент __4__ курсу, групи Б-11
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія
(шифр, назва)
_____________ __Глизенко К.А._______
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
к.арх.н., доцент Ексарьов В.А._____ ________
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
_________________________________ ________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2025
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата
Стадія Аркуш Аркушів
Г А П РП 1
Р о з р о б и в Пояснювальна записка
Перевірив
Н.контр.
ВСТУП
На сучасному етапі одним із пріоритетних завдань є повна трансформація
системи капітального будівництва з метою підвищення його ефективності. Все
більшої ваги набувають не лише масштаби й характер використаних виробничих
ресурсів, а й результативність їх застосування, а також рівень наукової
організації праці. Саме ці чинники дедалі більше впливають на продуктивність
праці.
Науково-технічний прогрес значною мірою підсилює роль науки,
інформації та їх ефективного використання у виробничих процесах. Сучасні
управлінці мають враховувати, що різні працівники, виконуючи однакові
операції, можуть демонструвати відмінні результати як за якістю, так і за
обсягами. При цьому очевидним є той факт, що висока швидкість виконання
робіт не може компенсувати низьку якість.
Найбільший ефект у сфері проєктування досягається завдяки
впровадженню сучасних методів створення креслень та проектної документації.
Використання комп’ютерної техніки значно скорочує строки виконання проєктів
і підвищує продуктивність праці інженерів. Важливо відзначити, що новітні
засоби комунікації, зокрема Інтернет, відкривають значні перспективи. Сьогодні
до реалізації одного проєкту можуть долучатися фахівці з різних міст і країн.
Якщо раніше це ускладнювало роботу, то тепер, завдяки цифровим технологіям,
передача інформації на великі відстані займає лише кілька секунд, суттєво
знижуючи витрати на логістику та документообіг.
Реалізація вказаних завдань потребує поступового перетворення
будівництва на інтегрований промислово-будівельний процес. Це включає
розширення номенклатури матеріалів і конструкцій, застосування
високопродуктивної техніки, впровадження сучасних науково-технічних рішень
та ресурсозберігаючих технологій, підвищення якості проєктної документації та
вдосконалення проєктно-кошторисних розрахунків.
Перед початком будівництва розробляється проєкт виконання робіт, у
якому визначається технологічна послідовність усіх етапів зведення об'єкта —
від нульового циклу до завершального благоустрою території.
Завдання дипломного проєктування полягає у розробленні проєкту
виконання робіт у стислій, але змістовній формі з обґрунтуванням прийнятих
технічних рішень за основними розділами:
- архітектурно-будівельний;
- розрахунково-конструктивний;
- основи та фундаменти;
- технологія і організація будівельного виробництва;
-безпека життєдіяльності та цивільна оборона;
- кошторис та ТЕП.
Арк.
192 ПЗ Б-11
1 Технологія основного виробництва
Проектом передбачено будівництво багатоквартирного житлового будинку з
прибудованими торгівельними приміщеннями, що знаходиться по вул. Героїв
України в м. Бровари, Київської обл.
Житловий будинок являє собою дев’ятиповерхову розвинуту симетричну,
динамічну будівлю. Схема будівлі визначена по оптимальних параметрах ділянки,
організації проживання мешканців з забезпеченням раціональної технології
будівництва, а також надійної експлуатації житлового будинку.
Даний будинок представляє собою цілий житлово-побутовий комплекс по
обслуговуванню та проживанню людей. Будинок має дві секції (два під’їзди), та
вбудовано-прибудовані приміщення громадського призначення на першому
поверсі будівлі.
1.1 Магазин.
Проектом передбачається розміщення продуктового магазину на першому
поверсі вбудовано-прибудованої частини будинку вул. Героїв України в м.
Бровари, Київської обл.
Розміщення магазину, а також їх склад і площі приміщень прийняті у
відповідності із [3].
Набір і розміщення технологічного обладнання та планувальні рішення
погоджені із замовником.
В проекті передбачено використання торгового обладнання вітчизняних та
іноземних виробників. Торгове обладнання представлене в основному касово-
контрольними кабінами та прилавками, основна площа торгових залів(50%)
зайнята експозицією товарів, які продаються .
Ширина основних евакуаційних проходів в торгових залах, проходів для
покупців та доставки товарів, розміщення торгово-технологічного обладнання
приймаються на основі [5].
1.2 Офісні приміщення.
Офісні приміщення займають частину першого поверху будинку. В кожних
приміщеннях передбачені вестибюлі, вбиральні та допоміжні приміщення, що
полегшують експлуатацію та догляд за самими офісними приміщеннями.
Пропорції службових приміщень дозволяють зручно розмістити меблі та офісну
техніку.
Технологічне обладнання офісних приміщень передбачено відповідно з
побажанням замовника з використанням сучасного обладнання та комп’ютерної
техніки.
1.3 Жилі приміщення.
Жилі приміщення розміщуються з другого поверху будинку та мають у
своєму складі 64 квартири різного планування. На кожному поверсі кожної секції
знаходиться по чотири квартири: однокімнатні, двокімнатні і трикімнатна.
Квартири мають поліпшене планування та раціональне розташування кімнат.
В проекті розроблене планування квартир з підвищеними показниками
комфортності. Площа квартир вища за нормативні показники:
Арк.
192 ПЗ Б-11
1 кімн. – 40,56 м2; 48,54 м2, 2 кімн. – 70,84 м2; 80,66 м2, 3 кімн. – 67,83 м2;
76,91 м2.
В кожній квартирі запроектовані: жилі кімнати, кухня, ванна, туалет,
проектом передбачається гаряче та холодне водопостачання, газифікація будинку
та опалення.
На кухні встановлено газові плити для приготування їжі. В будинку
запроектована система каналізації з випуском в санітарний колектор.
При будівництві будинку застосовуються нові ефективні матеріали, що мають
підвищену звукоізоляцію та теплоізоляцію.
В оздоблені жилих приміщень застосовуються сучасні матеріали що
підвищують комфортність та естетичність жилих приміщень.
В будинку передбачаються сходові клітини, що служать для евакуації людей,
також запроектовано пасажирські ліфти вантажопід’ємністю 400 кг. при швидкості
0,71м/сек.
Для проходження інженерних комунікацій запроектований підвал висотою
3,0м.
З метою поліпшення вентиляції верхніх поверхів та зниження тепловитрат
запроектовано тепле горище.
При проектуванні будинку були враховані по можливості всі сучасні методи,
розробки та досягнення будівельної індустрії.
Арк.
192 ПЗ Б-11
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата
Стадія Аркуш Аркушів
Г А П РП 1
Р о з р о б и в Пояснювальна записка
Перевірив
Н.контр.
2.1 Вихідні дані
Земельна ділянка, що визначена проектом під будівництво
багатоповерхового житлового будинку з торгівельними приміщеннями
знаходиться по вул. Героїв України в м.Бровари.
Кліматологія місця будівництва характеризується наступними
показниками, прийнятими згідно [1]:
- кліматичний підрайон - ІІ;
- будівельно-кліматична зона - ІІВ;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної
доби мінус -27 ºС;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної
п’ятиденки мінус -23 ºС;
- зона вологості - ІІІ.
Навантаження прийняті згідно [2] і становлять:
- вага снігового покриву - 1280 Па;
- швидкісний напір вітру - 470 Па.
Переважний напрямок вітру в теплий період року північно-західний, в
холодний період – південно-західний. Інженерно-будівельні умови території
сприятливі.
Згідно даних отриманих в результаті інженерно-геологічних вишукувань
геологічний розріз будівельного майданчика складається з наступних шарів:
ІГЕ–1, Рослинний шар, твердої консистенції потужністю — 0,6м.
ІГЕ–2, Супісь високопориста, твердої консистенції, просадочна
потужністю — 2,3м
ІГЕ–3, Пісок кварцовий, мілкий, маловологий, щільний потужністю — 2,5м
ІГЕ–4, Супісь пластичної консистенції потужністю — 5,0м
ІГЕ–5, Пісок кварцовий, середньої крупності потужністю — 2,5м.
ІГЕ–6, Щільні супісі потужністю більше 3,1м.
Розрахунковий рівень ґрунтових вод знаходиться на глибині 28м від
Арк.
192 ПЗ Б-11
поверхні землі, спецроботи по водозниженню не потрібні.
Нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів рівна 108 см.
2.2 Опис схеми генплану
З півночі та заходу проектна ділянка межує з житловими вулицями, з
півдня з 2-секційним багатоповерховим житловим будинком, а зі сходу – з
існуючими багатоповерховими будинками .
Рельєф ділянки характеризується невеликим ухилом в північному
напрямку.
Зелені насадження на площадці відсутні.
Переважний напрямок вітру в теплий період року північно-західний, в
холодний період -південно-західний. Інженерно-будівельні умови території
сприятливі.
На момент проектування територія вільна від забудови. Існуючий рівень
благоустрою території низький і потребує реконструкції.
Архітектурно-планувальне рішення території визначено з врахуванням
існуючої містобудівної ситуації та умов, які склалися. Проектом благоустрою
території передбачена комплексна система життєво-необхідних площадок .
Площадки цільового призначення передбачені планом благоустрою до
приблокованого 4 секційного житлового будинку вважати частиною структури
благоустрою території загального користування.
В процесі проектування приділено велику увагу створенню
архітектурного образу будівлі та забезпеченню комфортних умов для
проживання.
Проектом вирішується можливість проїзду пожежних машин вздовж
поздовжніх сторін житлового будинку. Для тимчасового паркування автомобілів
у дворі запроектовано автостоянка.
Головні підходи вирішуються до двору у вигляді площадок, оформлених
квітниками та газонами.
Арк.
192 ПЗ Б-11
В проекті враховані особливості існуючого рельєфу. Планом організації
рельєфу вирішується питання водовідведення талих та дощових вод з проектної
території поверхневим способом в лотки проїздів з послідуючим відведенням в
міську зливову каналізацію.
Композиційно-просторова виразність підкреслюється засобами
благоустрою. Проектом пропонується широке застосування сучасних
будівельних матеріалів із природного каменю та кольорової дрібнорозмірної
плитки.
Генплан розроблено згідно вимог [3, 4].
2.3 Об’ємно планувальні рішення будівлі
Житловий будинок, що знаходиться по вул. Героїв України в м. Бровари
запроектовано в архітектурно-композиційній єдності і як складову частину
запроектованої раніше забудови Південно-Західного району м. Бровари.
Запроектований будинок примикає до існуючої групи житлових будинків і
утворює з ними єдиний комплекс. Але фасади будинку мають свою
індивідуальну стилістику і не прив’язані в деталях до довколишньої забудови.
Будівля має Г-подібну форму з розмірами: в осях 1-16 – 55,600 м, в осях А-
Дп – 31,03 м.
Об’ємно планувальні рішення прийняті згідно вимог [5].
Висота першого поверху – 3,4м, всіх типових поверхів -2,8м.
Для прокладання інженерних комунікацій запроектований підвал висотою
3,0м.
На першому поверсі житлового будинку розміщено офісні та торгові
приміщення. Загальна площа офісних приміщень складає 162,88 м2. Площа
магазину включає в себе площу вбудовано-прибудованих приміщень і складає
900,63 м2. Основним призначенням магазину являється роздрібна торгівля
продуктами харчуваня.
Важливим елементом фасадів є лоджії та балкони різної конфігурації.
Арк.
192 ПЗ Б-11
Тривалість інсоляції квартир складає не менш 3 годин. Усі житлові
приміщення, кухні, сходові клітки мають природне освітлення і забезпечені
провітрюванням через стулки, що відкриваються.
В кожній секції всі квартири мають вихід на одну сходову клітку зі
сходами типу С1. У якості другого евакуаційного виходу з кожної квартири
служить вихід на лоджію з глухим простінком для відстою шириною не менш
1,2м
Зв'язок між житловими поверхами здійснюється за допомогою ліфта
вантажопідйомністю 400кг при швидкості 0,71м/сек, а також по сходовій
клітці.
В проекті розроблене планування квартир з підвищеними показниками
комфортності. Площа квартир вища за нормативні показники:
1 кімн. – 40,56 м2; 48,54 м2, 2 кімн. – 70,84 м2; 80,66 м2, 3 кімн. – 67,83
м2; 76,91 м2. В 2-х кімнатні квартири складаються з однієї спальні та зали, 3-х
кімнатні з двох спалень та однієї зали.
В кожній квартирі запроектовано балкон з протипожежним захистом
глухою несучою стіною, що дорівнює 1200 мм.
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Основні конструкції та матеріали для будівництва багатоквартирного
житлового будинку з прибудованими торгівельними приміщеннями, що
знаходиться по вул. Героїв України в м. Полтава використані з каталогів
уніфікованих виробів для Полтавської області.
Будинок запроектований по стіновій конструктивній схемі. Жорсткість і
стійкість забезпечується спільною роботою несучих повздовжніх стін з дисками
перекриттів.
Фундамент – з урахуванням характеристик ґрунтів площадки
будівництва та на підставі проведених розрахунків, фундаменти житлового
будинку прийняті збірними, стрічковими, складаються з фундаментних блоків
Арк.
192 ПЗ Б-11
прийнятих згідно [7] та фундаментних плит прийнятих згідно [6].
Стіни підвалу – блоки стін фундаментів залізобетонні прийняті згідно [7].
Стіни – несучі зовнішні і внутрішні із силікатної цегли прийнятої
згідно[8] з об’ємною масою 1800кг/м3., під розшивку швів фасадної частини.
Зовнішні стіни утеплені з внутрішньої сторони жорсткими негорючими
мінераловатними плитами - «PANELROCK» об’ємною масою 65кг/м3,
товщиною 50мм прийнятими згідно [9].
Перегородки – з силікатної цегли прийнятої згідно [8], в мокрих
приміщеннях (туалети, ванни, душові) – із керамічної цегли М 100 прийнятої
згідно [10].
Огородження балконів – з керамічної цегли М 100 прийнятої згідно [10].
Колони першого поверху прийняті залізобетонні довжиною 6,1 м згідно
[11].
Балки покриття над торгівельними приміщеннями першого поверху
прийняті двохскатними залізобетонними згідно [12].
Перекриття та покриття – запроектовано із збірних залізобетонних
круглопустотних плит товщиною 220 мм прийнятих згідно [13]. Плити
укладаються на цементно-піщаний розчин марки 100 товщиною 20 мм. Величина
спирання плит на несучі стіни не менше 120 мм.
Сходи – сходові марші з площадками прийнято згідно [14].
Шахти ліфтів – монолітні залізобетонні.
Перемички – для перекриття віконних та дверних прорізів
використовуються збірні залізобетонні перемички прийняті згідно [15]. Величина
спирання залізобетонних перемичок не менше 250 мм.
Відомість перемичок приведена в таблиці 2.1.
Покрівля – з сучасних покрівельних матеріалів прийнятих згідно [16].
Верхній шар покрівлі запроектовано з бітумно–полімерного матеріалу “Уніфлекс”
прийнятого згідно [17], в якості утеплювача передбачено використання жорстких
мінераловатних плит “ROCKWOL” прийнятих згідно [9].
Водовідвід з покрівлі – внутрішній, організований.
Арк.
192 ПЗ Б-11
Підлога – тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню
приміщень і прийняті згідно [18].
Вікна – металопластикові індивідуального виготовлення, прийняті згідно
[19].
Двері – вхідні в квартири – металеві протиударні, прийняті згідно [20],
внутрішньо квартирні прийняті згідно [21].
Рисунок 2.1 – Фрагмент плану перемичок типового поверху
Арк.
192 ПЗ Б-11
Таблиця 2.1 – Відомість перемичок
Арк.
192 ПЗ Б-11
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно
гігієнічних вимог
Заходи щодо забезпечення санітарно гігієнічних вимог прийняті згідно [5].
Тривалість інсоляції – 360 днів забезпечена в 2- і 3-кімнатних квартирах-не
менше ніж у одній кімнаті.
Літні приміщення будинку не погіршують інсоляцію квартир.
Природне освітлення мають житлові кімнати, кухні, вхідні тамбури.
При будівництві будинку забезпечено вимоги інсоляції, природного
освітлення і захисту від шуму навколишніх існуючих об’єктів.
При проектуванні елементів конструкцій, їх з’єднань, а також
вентиляційних грат забезпечено захист приміщень від паразитуючих тварин і
комах.
Будинок захищено від іонізуючого випромінювання радіонуклідів.
Будівельні та опоряджувальні матеріали застосовані в житловому будинку
забезпечують санітарно гігієнічні вимоги.
Допустимі рівні шуму, що створюються у приміщеннях будинку
системами вентиляції й іншим інженерно технологічним обладнанням прийнято
на 5 дБл нижче відповідних гігієнічних нормативів.
Магістральні трубопроводи гарячої та холодної води ізолюються по
антикорозійному покриттю:
- лаком бітумним БТ-577;
- тепловою ізоляцією із напівциліндрів із мінвати товщиною δ=40мм;
- покривним шаром із склопластика рулонного РСТ.
Всі трубопроводи, розміщені вище відмітки 0.000, фарбуються олійною
фарбою за два рази.
Житловий будинок обладнується системою побутової каналізації.
Арк.
192 ПЗ Б-11
Система побутової каналізації забезпечує відведення стоків від санітарних
приладів, встановлених в квартирах.
Мережа каналізації запроектована з чавунних каналізаційних труб 100-
50мм з відведенням стічних вод в зовнішню мережу каналізації з подальшим
відведенням в міську мережу.
Проект передбачає скриту прокладку мереж каналізації. Для забезпечення
доступу до ревізій в зашивках стояків повинні влаштовуватись віконця
розмірами 0,3х0,3 м на 1,0 м від підлоги.
Відведення дощових та талих вод з покрівлі житлового будинку
передбачається внутрішніми водостоками закритою системою каналізації в
зовнішню дощову мережу каналізації з подальшим відведенням в існуючу
мережу міста.
Мережа каналізації запроектована з стальних електрозварних труб 108х4
мм.
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
Запроектований будинок, у відповідності з [22] класифікується:
за призначенням - житловий ;
за ступенем вогнестійкості – ІІ;
за умовною висотою – багатоповерховий;
- по категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки – не
класифікується.
Площа поверху кожної блок-секції не перевищує припустиму площу
пожежного відсіку.
Відповідно з діючими правилами, нормами й рекомендаціями, згідно з
[22], передбачаються такі конкретні заходи щодо пожежної безпеки:
- всі будівельні конструкції і матеріали прийняті у відповідності з [22]
Арк.
192 ПЗ Б-11
Таблиця 2.2 - Пожежна характеристика будівельних конструкцій.
№ Мінімальна межа Межа
Найменування
п/ вогнестійкості поширення
конструкцій
п (у хвилинах) вогню
Стіни зовнішні, стіни сходових
1 REI 120 МО
кліток
2 Стіни внутрішні, перегородки EI 15 МО
3 Міжповерхові перекриття REI 45 МО
Марші і площадки сходових
4 R 60 МО
кліток
- навколо будинку запроектовані протипожежні проїзди шириною 4.2 м;
- виходи на горище передбачені по сходовій клітці;
- квартири мають вихід на одну сходову клітку типу С1. З кожної квартири
передбачений другий евакуаційний вихід у вигляді виходу на балкон чи лоджію
із шириною простінка для відстою не менш 1,2м;
- на шляхах евакуації передбачені нормативні по розмірах проходи, двері;
- шахти ліфтів, машинне відділення і ліфтові установки запроектовані
відповідно до “Правил безпечної експлуатації ліфтів”;
- всі квартири житлового будинку та щитові обладнуються первинними
засобами пожежогасіння;
- використання електроустаткування й освітлювальної апаратури в
нормальному й захищеному виконанні для приміщень відповідних категорій;
- розподіл електроенергії по будинку по п'яти-провідній системі з
глухозаземленою нейтраллю;
- монтаж занулення металевих неструмоведучих частин електроустановок,
що можуть виявитися під напругою при пробої ізоляції;
- забезпечення селективного відключення ушкоджених електроустановок
Арк.
192 ПЗ Б-11
запобіжниками й автоматами;
- пристрій аварійного й евакуаційного електроосвітлення;
- забезпечення будинку засобами блискавкозахисту;
- усі з'єднання, відгалуження й оконцювання струмоведучих жил проводів і
кабелів виконуються за допомогою зварювання, чи опресовки.
- зазори між комунікаціями й стінами наглухо зашпаровуються
будівельним розчином.
2.5.3 Заходи щодо забезпечення
енергозбереження
Згідно [5], при розробці проекту багатоквартирного житлового будинку з
прибудованими торгівельними приміщеннями, що знаходиться по вул. Героїв
України в м. Бровари застосовані такі конкретні заходи щодо енергозбереження:
- при вході в сходову клітку передбачені тамбури;
- у проекті застосовані вікна з подвійним заскленням;
- опір теплопередачі зовнішніх огороджуючих конструкцій відповідає
нормативним вимогам;
- передбачено облік теплової енергії, водоспоживання холодної й гарячої
води;
- нагрівальні прилади, обладнані термостатними вентилями, що дають
можливість автономно регулювати температуру в кожнім приміщенні;
- вентиляція передбачена з природним спонуканням;
- забезпечено облік електроенергії (по будинку і поквартирно);
- передбачено автоматизовані системи керування евакуаційним
електроосвітленням;
- використання кабелів і провідників із мінімальними втратами напруги;
- установка увідно-розподільних пристроїв у центрах навантаження.
Арк.
192 ПЗ Б-11
2.6 Інженерне обладнання будівлі
Опалення - система опалення житлового будинку пpоектується
двохтpубна, горизонтальна, тупикова.
Теплоносiй – вода з параметрами Т1-Т2=95°-70 °C.
В якості нагрівальних приладів приймаються сталеві панельні радіатори типу
"RADIK VENTIL COMPAKT фірми "KORADO", Чехія, із вбудованими
терморегуляторами.
Розвідні магістралі і головні стояки монтуються із сталевих водо–
газопровідних труб та підлягають теплоізоляції.
Поповерхові стояки - із поліетиленових труб PEXC-ZAC системи KAN-
therm фірми "KAN", Польща в захисній гофрованій трубі в конструкції підлоги.
Вентиляція будинку - проектується припливно-витяжна з механічним і
природним спонуканням. Повітрообмін приміщень передбачається згідно з
діючими нормами. Приплив неорганізований через кватирки, витяжка- крізь
вентиляційні канали з виведенням повітря вище покрівлі.
Видалення повітря з санвузлів та допоміжних приміщень здійснюється
через вентиляційні канали з встановленням на них пластмасових вентиляційних
решіток типу РВ-1.
Холодне та гаряче водопостачання житлового будинку - обладнується
господарчо-питним та протипожежним водопроводом з тупиковою системою
розведення магістральних мереж. В житловий будинок запроектовано один ввід
мережі водопроводу із чавунних напірних труб 80-100 мм. Водопровідна
мережа прокладається із стальних водогазопровідних оцинкованих легких труб
10015 мм. Для урахування водоспоживання житловим будинком в підвалі на
вводі водопроводу встановлюється водомірний вузол з лічильником для води
ВСКМ16/40 40мм.
Водопостачання гарячою водою здійснюється від центрального теплового
пункту.
Арк.
192 ПЗ Б-11
Електропостачання - споживачі житлового будинку отримують
електроживлення від проектуючих ВРУ, які розміщюються в приміщенні
електрощитової в підвалі.
В якості ввідно-розподільних щитів прийнято проєктуємі силові щити з
автоматичними вимикачами на вводі.
Проектом передбачається робоче, евакуаційне та чергове освiтлення
приміщень, яке виконується свiтильниками з люмiнісцентними лампами та
лампами розжарювання в залежності від призначення приміщень та характеру
навколишнього середовища.
В якості світильників чергового освітлення використовуються
світильники евакуаційного освітлення.
Телефонізація проектуємих приміщень - здійснюється від міської
телефонної мережі.
Телефонний ввід виконується кабелем марки ТПП необхідної ємності і
прокладається по підвалу в сталевій трубі.
Розподільча та абонентська мережі виконуються кабелем марки ТПП
необхідної ємкості і прокладаються в вініпластових трубах.
Радіофікація проектуємих приміщень - здійснюється від міської
радіомережі.
Ввід повітряний, через радіотрубостійку.
Розподільча та абонентські мережі виконуються проводом марки ПВЖ ,
який прокладається на стояку в вініпластовій трубі.
Радіорозетки встановлюються на висоті 1м від рівня підлоги.
Проектуєма радіостійка заземлюється шляхом приєднання до проектуємої
блискавкоприймальної сітки.
Об’єднана диспетчерська система - згідно технічних умов ТУ№012 від
27.01.2006 р. проектуємий 9 багатоквартирний житловий будинок з
прибудованими торгівельними приміщеннями, що знаходиться по вул.
Монастирській підключити до диспетчерської системи типу "Еталон-2"
Трасовий кабель диспетчеризації ТПП10х2х0,4 мм прокладається від
Арк.
192 ПЗ Б-11
проектуємого щита увідного будинку (ЩВД), який розміщується в приміщені
електрощитової, до диспетчерського пульта.
2.7. Технічні та розрахункові дані
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої
стіни будівлі
Конструктивне рішення зовнішніх стін проектують на основі
теплотехнічного розрахунку.
Відповідність нормативним вимогам по опору теплопередачі
огороджуючих конструкцій, прийнято згідно [ 23 ] вказано в таблиці 2.3
Таблиця 2.3 – Відповідність нормативним вимогам
Oпip тeплoпepeдaчi м2 С/Вт
Найменування конструкції
Нормативний По проекту
Зовнішні стін 2.8 2.85
Горищне перекриття 3.3 3.37
Зовнішні вхідні двepi 0.44 0.5
Biкнa, вiтpaжi 0.6 0.66
Перекриття над холодним 3.5 3.55
підвалом
Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та
споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення,
температури повітря в яких відрізняються на 3 0С та більше, обов'язкове
виконання умов:
RΣ пр ≥ Rq min, (1)
Rс + Rу + Rш ≥ Rq min,
Арк.
192 ПЗ Б-11
Рисунок 2.1 – Фрагмент зовнішньої стіни будівлі
де RΣ пр – приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної
конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, м2·К/Вт;
Rq min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої
огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної
конструкції, м2·К/Вт;
Мінімально допустиме значення, Rq min, опору теплопередачі непрозорих
огороджувальних конструкцій, житлових і громадських будинків
встановлюється залежно від температурної зони експлуатації будинку. Будинок
належить до І температурної зони згідно з дод. В [ 23 ]. R 2
q min = 2.8 (м ·К/Вт)
згідно з табл. 1 [ 23 ].
Приведений опір теплопередачі, RΣпр, м2·К/Вт, непрозорої
огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної
конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій - опір
теплопередачі, RΣ, м2·К/Вт) розраховується згідно з додатком И [ 23 ].
Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної
конструкції розраховується за формулою:
1n 11n1
R=+Ri+=+
і
+. (2)
вi=1 з вi=1ip з
де αв, αз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь
Арк.
192 ПЗ Б-11
-
+
огороджувальної конструкції, Вт/(м2 .К);
Ri – термічний опір i-го шару конструкції, м2 .К/Вт;
δі - товщина i-го шару конструкції, м;
λiр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових
умовах експлуатації (згідно з додатком Л [ 23 ]), Вт/(м · К);
Конструкція зовнішніх стін надземної частини складається із цегляної
кладки силікатної цегли товщиною 510 мм об’ємною вагою 1800 кг/м3,
утеплених з внутрішньої сторони жорсткими мінераловатними плитами
PANELROCK товщиною 70 мм об’ємною вагою 65 кг/м3, та оздобленими
штукатуркою товщиною 15 мм об’ємною вагою 1800 кг/м3.
Для зовнішніх стін αв=8.7 Вт/(м2·К), αз=23 Вт/(м2·К) згідно з додатком
Е [ 23 ]. Для силікатної цегли λ1=0.74 Вт/(м · К), для мінераловатних плит
λ2=0.036Вт/(м·К), для штукатурки λ3=0.74Вт/(м · К) (згідно з додатком Л [23]).
1 0.51 0.07 0.015 1
RΣ = + + + + = 0.115 +0.671 +1.944 +0.052 +0.043 = 2.825
8.7 0.76 0.036 0.29 23
(м2·К/Вт)
Робимо перевірку по формулі (1): 2.825 ≥ 2.8.
Отримані данні підтверджують правильність вибору конструкції
зовнішньої стіни.
Арк.
192 ПЗ Б-11
2.7.2 Специфікації
Таблиця 2.4 – Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів
Марка Маса
Позначення Найменування Прим.
поз. од.,
1 2 3 4 к5г . 6
Плити фундаментні
1 ДСТУ Б В.2.6-109:2010 ФЛ 32.12-2 69 3230
2 ДСТУ Б В.2.6-109:2010 ФЛ 28.12-2 61 2820
3 ДСТУ Б В.2.6-109:2010 ФЛ 24.12-2 17 2300
4 ДСТУ Б В.2.6-109:2010 ФЛ 12.24-2 22 1630
5 ДСТУ Б В.2.6-109:2010 ФЛ 14.24-2 24 1900
Блоки стін підвалу
6 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС 24.5.6-Т 328 1600
7 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС 12.5.6-Т 334 790
8 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС 9.5.6-Т 330 590
9 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС 24.4.6-Т 43 1300
10 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС 12.4.6-Т 51 640
11 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС 9.4.6-Т 45 470
Колони
К-1 ДСТУ Б В.2.6-63-2008 К-3а-1-5 13 1250
Балки перекриття
Б-1 ДСТУ Б В.2.6-67:2008 2БДР9- 10 12100
Плити перекриття та покриття
П-0 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 П 90.15-8 АтУт 74 4190
П-1 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 60.15-8 АтУт 311 2800
П-2 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 60.12-8 АтУт 121 2100
П-3 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 60.10-8 АтУт 81 1775
П-4 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 54.12-8 АтУт 44 1950
П-5 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 54.10-8 АтУт 44 1600
П-6 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 48.15-8 АтУт 77 2300
П-7 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 48.12-8 АтУт 99 1725
П-8 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 48.10-8 АтУт 44 1425
Арк.
192 ПЗ Б-11
Кільк.
П-9 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК8 45.15 11 2120
П-10 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК8 45.12 11 1590
П-11 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК8 45.10 22 1310
П-12 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 24.15-8 АтУт 4 1145
П-13 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 24.12-8 АтУт 4 867
П-14 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПТП 26-8 13 600
П-15 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПТП 18-8 110 420
ПБ-1 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПБ-1 72 –
Сходи
СМ1 ДСТУ Б В.2.6-56:2008 ЛМП 57.11.14-5 36 2250
Арк.
192 ПЗ Б-11
Арк.
192 ПЗ Б-11
Òàáëèöÿ 2.5 Ñï åöèô ³êàö³ÿ åëåì åí ò³â ï åðåì è÷î ê
Ì àðêà ʳëüê³ñòü Ì àñà Ï ðèì ³ò-
Ï î çí à÷åí í ÿ Í àéì åí óâàí í ÿ 1 2-9 òåõ. Âñüî -
ï î ç. î ä.,êã êàï î â. ï î â. ï î â. ãî .
1 ÄÑÒÓ Á Â.2.6-55:2008 2Ï Á 13-1-ï 22 400 14 436 54
2 ÄÑÒÓ Á Â.2.6-55:2008 3Ï Á 13-37-ï 10 208 14 232 85
3 ÄÑÒÓ Á Â.2.6-55:2008 2Ï Á 16-2-ï 26 152 16 194 65
4 ÄÑÒÓ Á Â.2.6-55:2008 3Ï Á 16-37-ï 14 72 14 100 102
5 ÄÑÒÓ Á Â.2.6-55:2008 5Ï Á 27-37-ï 12 128 8 148 375
6 ÄÑÒÓ Á Â.2.6-55:2008 Í Ï 45-5Ì 4 32 36 2580
7 ÄÑÒÓ Á Â.2.6-55:2008 2Ï Á 19-3-ï 24 80 104 81
8 ÄÑÒÓ Á Â.2.6-55:2008 5Ï Á 21-27-ï 12 40 52 285
2.7.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження
будівлі
Цоколь – облицьовується фасадними плитами.
Зовнішні поверхні стін житлового будинку виконуються в липецькій
кладці з вапняно-піщаних каменів із розшивкою швів.
Пілони, огорожа балконів і лоджій, деталі фасаду покриваються
декоративною штукатуркою.
Сходи входів оброблюються гранітною плиткою.
Дерев’яні та металеві елементи опоряджені високоякісними фарбами
фірми “Тіккуріла”
Внутрішнє опорядження приміщень запроектовано з традиційних видів
оздоблення та високоякісних матеріалів.
Стіни житлових кімнат, передпокій, коридори, кухні – штукатуряться та
обклеюються шпалерами під фарбування. В кухнях по фронту обладнання стін
облицьовують керамічною плиткою. У ванних кімнатах та санвузлах стіни
облицьовуються керамічною плиткою на всю висоту.
Стеля у всіх кімнатах фарбується водоемульсійною фарбою.
Можлива заміна елементів внутрішнього опорядження з урахуванням
індивідуальних вимог квартиронаймачів.
Опорядження сходової клітки:
- покриття сходових маршів і площадок облицьовують керамічною
плиткою;
- стіни фарбують водоемульсійною фарбою.
Відомість об’ємів опоряджувальних робіт подано в організаційно-
технологічному розділі.
Арк.
192 ПЗ Б-11
2.8 Техніко–економічні показники будівлі
Таблиця 2.7 Основні техніко-економічні показники проекту
Назва Один. Кількість
показників виміру
Площа ділянки м2 7167,75
Площа забудови м2 1499,83
Будівельний об’єм м3 27319,6
в т.ч. підвал “ 4196,1
Загальна площа будинку м2 5872,62
Кількість квартир шт. 64
У т.ч. однокімнатних шт. 24
двокімнатних шт. 24
трикімнатних шт. 16
Загальна площа квартир м2 3970,96
Житлова площа м2 2298,56
Площа офісних приміщень м2 162,88
Площа магазину м2 900,63
Арк.
192 ПЗ Б-11
3.1 Розрахунок багатопустотної плити перекриття
3.1.1 Вихідні дані
Згідно завдання на дипломний проект ведемо розрахунок пустотної панелі
перекриття розмірами 6,0×1,5м. Для подальших розрахунків використовуємо
такі дані:
а) клас бетону – С30;
б) основні характеристики бетону:
І група граничного стану [ 22 ]:
Rb = 17 МПа; Rbt = 1,2 МПа;
ІІ група граничного стану [ 22 ]:
Rb,ser = 22 МПа; Rbt,ser = 1,8 МПа; Еb = 29·103 МПа
г) основні характеристики арматури [ 24 ]:
А240С: Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа; Еs = 2,1·105 МПа
А300C: Rs = 280 МПа; Rsw = 225 МПа; Еs = 2,1·105 Мпа.
У плиті перекриття допускається утворення тріщин, до неї ставиться
третя категорія вимог по тріщиностійкості.
15 47.5
1490
Рисунок 3.1 – Залізобетонна багатопустотна панель перекриття.
Розрахунок панелей перекриття виконують за двома групами граничних
станів. Для цього приводимо переріз до еквівалентного двотаврового
(рисунок 3.2).
Замінюємо круглі отвори Ød квадратними зі стороною квадрату а:
а = 0.9·d (3.1)
а = 0.9·159 = 143 мм.
220
159 31
30
65
15 15
Рисунок 3.2 – Двотавровий еквівалентний переріз.
bf = b'f = 1490 – 2·15 = 1460 мм.
b = 1460 – 7·143 = 459 мм.
3.1.2 Розрахунок плити за першою групою
граничного стану
Розрахунок панелей за першою групою граничних станів умовно
розділяється на розрахунок плит (полиць) і розрахунок ребер.
Виконуємо збір навантаження.
Таблиця 3.1 – Збір навантажень на перекриття
Коефіцієнт
Нормативне Розрахункове
№ надійності за
Навантаження навантаження, навантаження,
п/п 2 навантажен-
Н/м Н/м2
ням
1 2 3 4 5
1 Постійне:
а) керамічна плитка на ц.п.р. t =30мм
0,03*18000 540 1.1 594
б) стяжка з легкого бетону t = 30мм
0,03*12000 360 1.3 468
в) утеплювач STROPROCK t = 20мм
0,02*1600 32 1.3 42
г) залізобетонна панель перекриття 3100 1.1 3410
д) шви замонолічення 100 1.3 130
Всього qн=4132 qр=4644
2 Тимчасове:
– короткочасне 1500 1.2 1800
– довготривале: 350 1,2 420
Всього Vн=1850 Vр=2220
3 Повне навантаження 5982 6864
220
38 39
Рисунок 3.3 – Розрахункова схема плити.
Розрахункова довжина плити (рисунок 3.3):
l0 = 6980 – 200/2 – 200/2 = 6780 мм .
Згинаючий момент і поперечна сила для прийнятої розрахункової схеми
визначаються:
(q + p) * l 2
M = 0 *b; (3.2)
8
(q + p)* l
Q = 0 *b; (3.3)
2
а) від повного нормативного навантаження:
н 5982*6,782
M = *1,46 = 84158,6Н *м;
8
н 5982 *6,78
Q = *1,46 = 38341,0Н ;
2
б) від розрахункових навантажень:
6864*6,782
M = *1.46 = 96567,1Н *м;
8
6864 *6,78
Q = *1.46 = 43994 ,1Н;
2
в) від нормативного тривалодіючого навантаження:
4482*6,782
M н
тр = *1,46 = 63055,6Н *м;
8
н 4482 *6,78
Qтр = *1,46 = 28726 ,9Н ;
2
Розрахунок міцності по нормальному перерізу
Знаходимо положення нейтральної вісі згідно умови:
M = R * *b * h * (h − 0.5hb b2 f f 0 f ) M max ; (3.4)
де h0 = 22 − 3 =19см.
M =17 (100) 0,9 146 3,9 (19 − 0,5 3,9) =1505758 ,9 M max = 96567 ,1Н м;
Це значить, що нейтральна вісь проходить в полиці, і розрахунок ведемо
як для прямокутного перерізу
b = bf = 146см;
M
A0 = . (3.5)
Rb b h
2
0
А0 = 96567,1·(100)/(17·(100)·146·192) = 0,094 → η = 0,95 → ξ = 0,1
Характеристика стиснутої зони бетону:
ω = 0.85 – 0.008·Rb, (3.6)
= 0,85−0,008*0,9*17 = 0,71
Гранична висота стиснутої зони бетону:
R = , (3.7)
Rs
1+ 1−
500 1.1
0,71
R = = 0,407
280 0,71
1+ 1−
500 1.1
Знайдемо площу перерізу розтягнутої арматури
M
As = . (3.9)
Rs h0
96567 ,1 (100)
AS = = 19.1см2
280 (100) 0,95 19
Приймаємо попередньо–напружену арматуру 8 Ø 18 А400, Аs =20,36 см2.
Арматуру в стисненій зоні приймаємо конструктивно Ø10 А300С.
Розрахунок міцності похилих перерізів
Якщо поперечну силу Q повністю сприймає чисто бетонний переріз Qb,
то розрахунок хомутів не проводять, а становлять їх у цьому випадку,
виходячи з конструктивних потреб. Ці умови виражаються формулою:
Q ≤ φb3·(1 + φn)·Rbt·b·h0, (3.10)
де φb3 – коефіцієнт, який приймається для важкого бетону рівним 0.6 [24];
Rbt – розрахунковий опір бетону розтягненню, Rbt=1,55 МПа [ 24 ];
φn – коефіцієнт, який враховує вплив повздовжніх сил, φn=0 [ 24 ].
Q = 0.6·(1 + 0)·1,2·(100)·45,9·19 = 68023,8 Н > Qmax = 43994,1 Н.
Умова задовольняється, тому поперечну арматуру приймаємо
конструктивно Ø10 А300С.
На приопорній ділянці довжиною l0/4 приймається крок хомутів S = h/2 =
220/2 = 110 мм ≈ 100 мм. В середині прогону каркасу на ділянці l/2 арматуру
допускається не встановлювати.
3.1.3 Розрахунок плити за другою групою
граничного стану
Розрахунок по розкриттю тріщин
Максимальна ширина розкриття тріщин:
короткочасних а а
crc = 0,4 мм, довготривалих crc = 0,3 мм.
Ширина розкриття тріщин нормальних до поздовжньої осі елемента
визначається за формулою:
аcrc = *l * * s *20 *(3.5−100)3 d ; (3.11)
Es
де : =1−для елементів, що згинаються
l −коефіцієнт, який береться рівним:
а) l =1 при врахуванні короткочасних навантажень і короткочасній дії
постійних і тривалих навантажень;
б) l =1,6−15 − при врахуванні тривалої дії постійних і тривалих
навантажень
A
= s 10,64
= = 0,012 (3.12)
b h0 45,9 19
l =1,65 −15 0,012 =1,47;
−коефіцієнт, який береться рівним 1 для стержневої арматури
періодичного профілю;
S − напруження в стержнях крайнього ряду арматури від відповідних
зовнішніх навантажень
M
S = ; (3.13)
AS * z
d -діаметр стержнів робочої арматури, d = 12мм;
96567 ,1 (100) Н
s1 = = 50281,7 = 502,8МПа;
10,64 18,05 см2
63055 ,6 (100) Н
s2 = = 32832 ,6 = 328,3МПа;
10,64 18,05 см2
Повна ширина розкриття тріщин:
аcrc = аcrc1 − аcrc2 + аcrc3; (3.14)
аcrc1 − початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього
навантаження;
аcrc2 − початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії
тривалодіючого навантаження;
аcrc3 −повна ширина розкриття тріщин від тривалодіючого навантаження;
502,8
аcrc1 =1*1*1* * 20(3,5−100 *0,005)3 18 = 0,38мм a = 0.4мм;
1,8*105 crc
328,3
аcrc2 =1*1*1* * 20(3,5−100 *0,005)3 18 = 0,25мм acrc = 0.3мм;
1,8*105
328,3
аcrc3 =1*1*1,47 * * 20(3,5−100 *0,005)3 18 = 0,36мм acrc = 0.4мм;
1,9*105
Розрахунок прогину плити
Необхідно виконувати розрахунок прогину з врахуванням утворення
тріщин в розтягнутій зоні крім того необхідний розрахунок по розкриттю
тріщин.
Повна кривизна визначається за формулою:
1 1 1 1
= − + ; (3.15)
r r1 r2 r3
1
де: −початкова кривизна від короткочасної дії всього навантаження;
r1
1
−початкова кривизна від короткочасної дії тривалодіючого
r2
навантаження ;
1
−повна кривизна від тривалодіючої частини навантаження.
r3
Повний прогин:
f = f1 − f2 + f3; (3.16)
5 2 1
f = * l * ; (3.17)
48 r
Розрахунок панелі перекриття за деформаціями виконуємо в такій
послідовності:
1) визначаємо коефіцієнт пружності бетону :
а) при тривалій дії короткочасного навантаження = 0,15;
б) при короткочасній дії = 0,45;
2) визначаємо коефіцієнтb , що враховує нерівномірність розподілу
деформацій:
для важкого бетону b = 0,9 ;
3) визначаємо модульне відношення:
E
= s ; (3.18)
Eb
де:
Еs −модуль пружності арматури;
Eb − модуль пружності бетону;
1,8*10 5
= = 5,81;
31*10 3
4) знаходимо коефіцієнт армування
A
= s ; (3.19)
b *h0
10,64
= = 0,012;
45,9*19
5) визначаємо значення коефіцієнта f :
(bf − b)hf + / * AS
f = ; (3.20)
b*h0
(146 − 45,9)3,9 + 5,81/ 0,45 0
f = = 0,462;
45,9*19
6) визначаємо значення коефіцієнта відносно несучої здатності:
M
= ; (3.21)
b*h2
0 * Rb.ser
де Rb.ser −розрахунковий опір бетону для граничного стану другої групи на
осьове навантаження;
a) для тривалої дії навантаження
630,55 *(100)
= = 0,046;
146 *192 * 22 (100)
b) від короткочасного навантаження
96567 ,1*(100)
= = 0,072;
146 *192 * 22(100)
7)знаходимо значення коефіцієнта :
hf
=
f 1− ; (3.22)
2*h0
3.9
= 0,4621− = 0,414;
2*19
8) визначаємо відносну висоту стисненої зони бетону:
1
= ; (3.23)
1+ 5( + )
1.8+
10 * *
а) для тривалодіючого навантаження:
1
= = 0,153;
1+ 5 (0.046 + 0.414 )
1.8 +
10 *5,81*0.012
б) для короткочасного розрахункового навантаження:
1
= = 0,149;
1+ 5 (0,072 + 0,414 )
1.8 +
10 *5,81*0,012
Визначаємо положення нейтральної вісі:
x = *h0 ; (3.24)
x = 0,153*19 = 2,91см 3.9см;
Нейтральна вісь проходить в полиці, отже переріз розраховуємо як
прямокутний.
Робимо пере розрахунок при f = 0 та = 0
а) для тривалодіючого навантаження:
1
= = 0,281;
1+ 5 (0.046 + 0)
1.8 +
10 *5,81*0.012
б) для короткочасного розрахункового навантаження:
1
= = 0,267;
1+ 5 (0.072 + 0)
1.8+
10 *5,81*0.012
9) визначаємо плече внутрішньої пари сил:
z = h0 *(1− 0.5 ); (3.25)
а) для тривалодіючого навантаження
z =19*(1−0.5*0.281) =16,33см;
б) для короткочасного розрахункового навантаження:
z =19*(1−0.5*0.267) =16,46см;
10) визначаємо коефіцієнт, що враховує роботу розтягнутої зони бетону
на ділянці з тріщинами
s =1.25 −l *m 1; (3.26)
Wpl
m = Rbt.ser ; (3.27)
M
а) для тривалодіючого навантаження:
24843 ,5
m = 2,3* (100) = 0,768;
63055 ,6* (100)
s =1.25 −1.1*0,768 = 0,41;
б) для короткочасного розрахункового навантаження
24843 ,5
m = 2,3* (100) = 0,502;
96567 ,1* (100)
s =1.25 − 0,8*0,502 = 0,85;
Визначаємо кривизну за формулою:
1 M s
= + b P2 s
− (3.28)
r1 h0 z E A ( )
s s f + bf h0 Eb h0 Es Asp
1 96567,1 (100) 0,85 0,9
= + −
r1 19 16,46
18 104 10,64 100 (0,462+ 0,267)146 19 3,1104 100 0,45
666203 0,85
− = −0,87 10−5см−1;
19 18 104 10,64 100
1 1 M н
гр 63055 ,6
= = −0,87 10 −5 = −0,56 10 −5см−1;
r2 r1 M 96567 ,1
1 63055,6 (100) 0,41 0,9
= + −
r 4
3 19 16,33 18 10 10,64 100 (0,462+ 0,281)146 19 3,1104 100 0,15
666203 0,41
− = 4,24 10−5см−1;
19 18 104 10,64 100
1
= (−0,87 − (−0,56) + 4,24) 10 −5 = 3,93 10 −5см−1;
r
5
f = 878 2 3,93 10−5 = 3,1см;
48
L 900
f = = = 3,6см f = 3,1см;
250 250
3.1.4 Розрахунок плити на транспортні та
монтажні навантаження
В стадії монтажу плита приймається як балка на двох опорах. Розрахунку
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної
ваги плити Р=41,9 кН.
Рисунок 3.4 – Розрахункова схема плити в стадії транспортування і
транспортних навантажень.
Момент:
М = q·l2/2,
q = 41,9/8,98·1,5 = 3,11 кН/м2,
М = 3,11·0,82·1,5/2 = 1,5 кН·м.
А0 = 1,5/17·1,46·0,192·103 = 0,001 → η = 0.99;
Аs = 1,5/280·0,99·0,19·103 = 0,35 см2.
Необхідна площа одного стержня арматури складає:
А's = Аs/8 = 0,35/8 = 0,044 см2.
А's = 0,044 см2 < А = 0,283 см2
Ø6 .
Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 6 мм задовольняє
розрахунковим вимогам.
Перевіряємо міцність петель при умові, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю:
F = 41,9/3 = 14,0 кН.
А = F/R = 14,0/225·103 = 0,5 см2
s s .
Аs = 0,5 см2 < АØ10 = 0,78 см2. Приймаємо петлю Ø10 А300с.
3.2 Розрахунок комплексного сходинкового маршу
3.2.1 Вихідні дані
Згідно завдання на дипломний проект ведемо розрахунок комплексного
сходинкового маршу. Для подальших розрахунків використовуємо такі дані:
а) тимчасове навантаження – q = 5 кН/м [24];
б) клас бетону – С30 [ 22 ];
в) основні характеристики бетону [ 22 ]:
І група граничного стану:
Rb = 17 МПа; Rbt = 1,2 МПа;
ІІ група граничного стану:
Rb,ser = 22 МПа; Rbt,ser = 1,8 МПа; Еb = 29·103 МПа
г) основні характеристики арматури [ 24 ]:
А240С: Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа; Е 5
s = 2,1·10 МПа
А300C: Rs = 280 МПа; Rsw = 225 МПа; Еs = 2,1·105 Мпа.
Рисунок 3.6 – Комплексний сходинковий марш.
Рисунок 3.7 – Розрахункова схема маршу.
Для розрахунку поперечний переріз маршу приводимо до еквівалентного
таврового.
Рисунок 3.8 – Поперечний та еквівалентний перерізи маршу.
Далі проводимо збір навантажень на марш.
Таблиця 3.4 – Збір навантажень на марш
Коефіцієнт
Нормативне Розрахункове
надійності за
№ п/п Навантаження навантаження, навантаження,
2 навантажен-
кН/м кН/м2
ням
1 2 3 4 5
1 Постійне:
а) власна вага маршу
2.3·9.81·0.95/1.15·(1.1+3.0+1.6) 3.52 1.1 3.87
б) мозаїчний бетон – 20 мм
0.02·2.6·9.81·0.95 0.48 1.3 0.62
в) огородження та поручні 0.2 1.1 0.22
Всього qн=4.2 qр=4.71
2 Тимчасове – короткочасне: 5 1.2 6
Всього Vн=5 Vр=6
3 Повне навантаження 9.2 10.71
Визначаємо кут , під яким марш нахилений до горизонту:
tg = 14/27 = 0.5; = 270; cos = 0.891.
Знаходимо навантаження, яке діє на ділянці довжиною 3000 мм по нормалі
до дії осі на один метр довжини маршу.
а) розрахункове повне: q = 10.71·1.15·0.891 = 10.97 кН/м2;
б) нормативне повне: qп = 9.2·1.15·0.891 = 9.43 кН/м2;
в) нормативне довготривале: qн = 4.2·1.15·0.891 = 4.30 кН/м2;
в) нормативне короткочасне: Vн = 5·1.15·0.891 = 5.12 кН/м2.
Далі знаходимо зусилля в прольотах від зовнішнього навантаження.
Перший проліт:
1) від розрахункових навантажень:
М = (q + V)·l20·bf/2 = 10.71·1.022·1.15/2 = 6.41 кН·м;
Q = (q + V)·l0· bf/2 = 10.71·1.02·1.15/2 = 6.28 кН;
2) від повного нормативного навантаження:
Мн = (qн + Vн)·l20·bf/2 = 9.2·1.022·1.15/2 = 5.5 кН·м;
Qн = (qн + Vн)·l0· bf/2 = 9.2·1.02·1.15/2 = 5.4 кН;
3) від нормативного тривалодіючого навантаження:
Мнтр = qн·l20·bf/2 = 4.2·1.022·1.15/2 = 2.51 кН·м;
Qнтр = qн·l0· bf/2 = 4.2·1.02·1.15/2 = 2.46 кН;
Другий проліт:
1) від розрахункових навантажень:
М = (q + V)·l20·bf/8 = 10.97·3.02·1.15/8 = 14.19 кН·м;
Q = (q + V)·l0· bf/2 = 10.97·3.0·1.15/2 = 18.92 кН;
2) від повного нормативного навантаження:
Мн = (qн + Vн)·l20·bf/8 = 9.43·3.02·1.15/8 = 12.2 кН·м;
Qн = (qн + Vн)·l0· bf/2 = 9.43·3.0·1.15/2 = 16.27 кН;
3) від нормативного тривалодіючого навантаження:
Мнтр = qн·l20·bf/8 = 4.3·3.02·1.15/8 = 5.56 кН·м;
Qнтр = qн·l0· bf/2 = 4.3·3.0·1.15/2 = 7.41 кН;
3.2.2 Розрахунок сходинкового маршу за першою
групою граничного стану
Визначаємо положення нейтральної вісі по наступній залежності:
M = R h/ b/ (h −0.5h/ ). (3.28)
П B f f 0 f
М0 = 17·0.1·1.15·(0.21 – 0.5·0.1)·103 = 312,8 кН·м.
М0 = 312,8 кН·м > М = 14.19 кН·м.
Розрахунок ведеться як для елементів прямокутного перерізу шириною b/ .
f
Площа перерізу повздовжньої арматури визначається як для елементів, що
згинаються, відповідного перерізу.
Визначаємо значення коефіціента відносної несучої спроможності А0 по
формулі (3.3):
А0 = 14.19·/17·1.15·0.212 ·103= 0.016 → η = 0.992 → ξ = 0.0162
Визначаємо границю переармування ξR по формулі (3.19):
0.85 - 0.008 17 0.9
R = = 0.535
280 0.75
1+ 1−
400 1.1
ξ = 0.016 < ξR = 0.535
Площу робочої арматури визначаємо із формули (3.6):
Аs = 14.19·/365·0.992·0.21·103 = 0.000151м2 = 1,51 см2.
Приймаємо арматуру 2Ø16 А400С Аs = 4,02 см2.
Арматуру в стисненій зоні приймаємо конструктивно Ø10 А300С.
Розрахунок міцності похилих перерізів
Якщо поперечну силу Q повністю сприймає чисто бетонний переріз Qb, то
розрахунок хомутів не проводять, а становлять їх у цьому випадку, виходячи з
конструктивних потреб. Ці умови виражаються формулою
Q ≤ φb4·(1 + φn)·Rbt·b·h0, (3.29)
Q = 0.6·(1 + 0)·1,2·0.22·0.21·103 = 33,26 кН > Qmax = 18.92 кН.
Умова задовольняється, тому поперечна арматура приймається
конструктивно. Приймаємо арматуру Ø10 А300С Аs = 0.283 см2.
На приопорній ділянці довжиною l0/4 приймається крок хомутів S = h/2 =
240/2 = 120 мм ≈ 100 мм. В середині прогону каркасу на ділянці l/2 крок
хомутів 200 мм.
3.2.3 Розрахунок марша за другою групою
граничного стану
Визначаємо геометричні характеристики приведеного перерізу.
Визначаємо модульне відношення:
α=Es/Eb = 200000/21000 = 5,75.
Далі визначаємо геометричні характеристики:
а) площа приведеного перерізу:
A 2
red = 10·115 + 14·22 + 4,02·5.75 = 1484.33см ;
б) статичний момент відносно нижньої грані:
Sred = 115·10·19 + 22·14·7 + 3·4,02·5.75 = 24084.99см3;
y0 = 24084.99 /1484.33 = 16.2 см.
в) момент інерції відносно центра ваги перерізу:
Jred = 115·103/12 + 115·10·(24 – 16.2)2 + 22·143/12 + 22·14·(16.2 – 7)2 +
+ 4,02·6.55·13.22 = 115237,0 см4.
г) пружний момент:
Wred = 115237,0 /16.2 = 7113,4см3.
д) пружнопластичний момент:
Wpl = 7113,4·1.5 = 10670,1см3.
Розрахунок плити на розкриття тріщин
До плити ставляться вимоги 3-ї категорії тріщиностійкості, згідно яких
допускові обмеження по ширині короткочасне та тривале розкриття тріщин.
Максимальна ширина розкриття тріщин:
короткочасних аcrc = 0,4 мм, довготривалих аcrc = 0,3 мм.
Ширину розкриття тріщин, нормальних до поздовжньої вісі елементу
визначаємо:
а = * * * s *20 *(3.5−100)3
crc l d ; (3.30)
Es
де – δ=1;( елемент, що згинається)
φe=1- при врахуванні короткочасних навантажень та короткочасної дії
постійних та тривалих навантажень;
φe= 1,6 -15μ – при врахуванні тривалої дії постійних та тривалих
навантажень;
η=1 – для стержнів періодичного профілю.
Напруження в стержнях крайнього ряду арматури від відповідного
зовнішнього навантаження:
M
S = ; (3.31)
AS * z
Від повного навантаження:
σs1 = 14,19·105/(4,02·20,83(100))=169,46 МПа;
від тривалодіючого навантаження:
σs2 = 5,56·105/(4.02·20,83(100))=66,4 МПа;
Початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього
навантаження:
acrc1 = 1·1·1· (169,46/1,9·105) ·20(3,5-100·0,01)·2,52 = 0,11мм.
Початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії тривалого
навантаження :
acrc2 = 1·1·1· (66,4/1,9·105) ·20(3,5-100·0,01)·2,52 = 0,04мм.
Повна ширина розкриття тріщин від тривалодіючого навантаження :
acrc3=(1,6-15μ) · acrc2 ; (3.32)
acrc3=(1.6-15·0.01) ·0,04=0,06мм< [acrc2=0.3мм]
Ширина короткочасного розкриття тріщин:
acrc= acrc1- acrc2+ acrc3; (3.33)
acrc=0,11-0,04+0,06=0,13мм<[ acrcsh=0.4мм].
Визначення прогину маршу
Прогин визначаємо посередені маршу, тобто посередені другого прольоту.
В елементах, які працюють без тріщин, прогин визначається за формулою:
1/r = 1/r1 + 1/r2 – 1/r3 – 1/r4 , (3.34)
де 1/r1,1/r2 – кривизна від короткочасних навантажень і довготривалої дії
постійних і довготривалих навантажень;
1/r3 – кривизна, зумовлена вигином елемента від короткочасної дії зусилля
попередньго напруження, 1/r3 = 0;
1/r4 – кривизна, зумовлена повзучістю і усадкою бетону, 1/r4 = 0.
Кривизна 1/r1,1/r2 визначаються за формулою:
1/r1,1/r2= М·φВ2/0.85·Eb·Jred , (3.35)
де φВ2 – при дії короткочасних навантаженьφ В2 = 1; при дії постійних і
довготривалих навантажень при вологості W < 40 % φВ2 = 3.
1/r1 = 12,2·(105)/0.85·2.9·10-6 ·115237,0 = 4,28·10-6 см-1;
1/r2 = 5,56·3·(105)/0.85·2.9·10-6 ·115237,0 = 5,85·10-6 см-1.
Повна кривизна дорівнює:
1/r = 1/r1 + 1/r2 = 4,28·10-6 + 5,85·10-6 = 10,13·10-6 см-1.
Прогин знаходимо за формулою:
f = (5/48)·1/r·l2, (3.36)
f = (5/48)·10,13·10-6 ·2702 = 0.007 см.
[fmax] = 1.5 см > f = 0.007 см.
Прогин знаходиться в межах норми.
3.2.4 Розрахунок сходинкового маршу на монтажні
зусилля
В стадії монтажу марш приймається, як балка на двох опорах. Розрахунку
підлягають перерізи під монтажними отворами. Розрахунок ведемо від власної
ваги маршу.
Рисунок 3.9 – Розрахункова схема маршу в стадії монтажу.
Момент:
М = 3.87·1.15·0.72/2 = 1.09 кН·м.
А0 = 1.09/29,5·1.15·0.212·103 = 0.001 → η = 0.999;
Аs = 1.09·103/280·0.999·21 = 0.23 см2.
Необхідна площа одного стержня арматури складає:
А's = Аs/2 = 0.23/2 = 0.12 см2.
А's = 0.12 см2 < АØ10 = 0.785 см2.
Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 10 мм А300с
задовольняє розрахунковим вимогам.
Перевіряємо міцність петель при умові, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю:
F = 22,5/3 = 7,5 кН;
Аs = F/Rs = 7,5/280·103 = 0.33 см2;
Аs = 0.33 см2 < АØ10 = 0,785 см2.
Таблиця 4.1 Нормативні значення фізико-механічних показників ґрунтів будівельного майданчика.
Густина, Питома вага,
3 3 Границя
т/м кН/м
Повне найменування
грунта
1 Рослинний шар 0.6 1.57 1.37 15.7 13.7 — 0.15 –– –– –– –– 0.96 0.87 –– ––
Супісь високопориста,
2 твердої консистенції, 1.0 1.78 1.53 17.8 15.3 — 0.16 –– –– 0.05 < 0 0.76 0.57 7 23 6
просадочна
Супісь пластичної
3 2.5 1.86 1.65 18.6 16.5 — 0.19 — — 0.04 0.75 0.65 0.79 7 22 13 300
консистенції
Пісок кварцовий,
4 мілкий, маловологий, 5.0 1.74 1.67 17.4 16.7 — 0.04 — — — — 0.58 0.18 3 34 32 400
щільний
Пісок кварцовий,
5 2.5 1.90 1.51 19.0 15.1 — 0.07 — — — — 0.51 0.37 2 39 46 500
середньої крупності
6 Щільні супісі 3.1 1.91 1.78 19.1 17.8 — 0.16 — — 0.05 < 0 0.64 0.68 14 25 15 300
Номер шару
Глибина залягання підошви
шару, м
грунта ρ
частинок грунту ρs
грунта γ
частинок грунту γs
у завислому стані γsв
Природня вологість W
текучості WL
пластичності WP
Число пластичності Ір
Показник текучості ІL
Коефіціент пористості е
Ступінь вологості Sr, кПа
Питоме зчеплення cn, кПа
Кут внутрішнього тертя φn, º
Модуль деформації Е, МПа
Розрахунковий опір R0, кПа
4.1 Вихідні дані
Згідно завдання на дипломний проект необхідно запроектувати
фундаменти під стіни житлового будинку по вісі Г. Для подальших
розрахунків використовуємо такі дані:
а) розрахункові характеристики бетону С20 згідно [24]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 11,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 0,9 МПа;
б) основні характеристики арматури [ 26 ]:
клас арматури – А-300С ;
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 280 МПа; Rsw = 225МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
клас арматури – А-240С ;
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw = 175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
4.2 Оцінка інженерно-геологічних умов
будівельного майданчика
Ситуаційний план геологічних вишукувань зображено на рисунку 4.1
Геологічний розріз ділянки на рисунку 4.2
Нормативні значення фізико-механічних показників ґрунтів, що були
зустрінуті під час інженерно-геологічних вишукувань наведені в таблиці 4.1.
Розрахункові значення фізико-механічних показників ґрунтів наведені в
таблиці 4.2.
Рисунок 4.1 – Схема розміщення свердловин
Рисунок 4.2 – Геологічний розріз.
Таблиця 4.2 – Розрахункові характеристики ґрунтів
Питоме Кут внутріш-
Питома вага,
Номер
Найменування грунтів кН/м3 щеплення, нього тертя,
шару кПа град.
0.85 0.95 0.85 0.95 0.85 0.95
1 Рослинний шар 15.6 15.5 –– –– –– ––
Супісь високопориста, твердої
2 17.7 17.6 6 5 22 22
консистенції, просадочна
Супісь пластичної
3 18.5 18.4 7 6 22 21
консистенції
Пісок кварцовий, мілкий,
4 17.3 17.2 3 2 34 30
маловологий, щільний
Пісок кварцовий, середньої
5 18.9 18.8 2 1 39 35
крупності
6 Щільні супісі 19.1 –– 10 8 25 24
4.3 Збір навантажень
Для виконання подальших розрахунків виконуємо збір навантажень на 1 м. п.
обрізу фундамента.
Таблиця 4.3 – Збір навантажень на перекриття типового поверху
Коефіцієнт
Нормативне Розрахункове
№ надійності за
Навантаження навантаження, навантаження,
п/п 2 навантажен-
Н/м Н/м2
ням
1 2 3 4 5
1 Постійне:
а) лінолеум t = 5мм
0,005·18000 90 1.1 99
б) стяжка з легкого бетону t = 50мм
0,05·12000 600 1.3 780
в) утеплювач STROPROCK t = 25мм
0,025·1600 40 1.3 52
г) залізобетонна панель перекриття 3120 1.1 3432
д) шви замонолічення 100 1.3 130
Всього qн=3950 qр=4493
2 Тимчасове:
– короткочасне 1500 1.2 1800
– довготривале: 350 1,2 420
Всього Vн=1850 Vр=2220
3 Повне навантаження 5800 6713
Таблиця 4.4 – Збір навантажень на перекриття над 9 поверхом
Коефіцієнт
Нормативне Розрахункове
№ надійності за
Навантаження навантаження, навантаження,
п/п навантажен-
Н/м2 Н/м2
ням
1 2 3 4 5
1 Постійне:
а) стяжка з ц.п.р. t = 30мм
0,03·18000 540 1.1 594
б) утеплювач DACHROCK t = 100мм
0,1·1750 175 1.1 193
в) залізобетонна панель перекриття 3120 1.1 3432
г) шви замонолічення 100 1.3 130
Всього qн=3935 qр=4349
2 Тимчасове:
– короткочасне 700 1.2 840
– довготривале: - - -
Всього Vн=700 Vр=840
3 Повне навантаження 4635 5189
Таблиця 4.5 – Збір навантажень на покриття
Коефіцієнт
Нормативне Розрахункове
№ надійності за
Навантаження навантаження, навантаження,
п/п 2 навантажен-
Н/м Н/м2
ням
1 2 3 4 5
1 Постійне:
а) покриття Уніфлекс 90 1.3 117
б) стяжка з ц.п.р. t = 30мм
0,03·18000 540 1.1 594
в) керамзит по ухилу t = 70мм
0,07·6000 420 1.3 546
г) залізобетонна панель перекриття 3120 1.1 3432
д) шви замонолічення 100 1.3 130
Всього qн=4270 qр=4819
2 Тимчасове:
– короткочасне 500 1.2 600
– довготривале: - - -
Всього Vн=500 Vр=600
3 Повне навантаження 4770 5419
Таблиця 4.6 – Збір навантажень на балконну плиту
Коефіцієнт
Нормативне Розрахункове
№ надійності за
Навантаження навантаження, навантаження,
п/п 2 навантажен-
Н/м Н/м2
ням
1 2 3 4 5
1 Постійне:
а) керамічна плитка на ц.п.р. t = 30мм 540 1.1 594
0,03·18000
б) утеплювач STROPROCK t = 20мм 32 1.3 42
0,02·1600
в) залізобетонна панель перекриття 2956 1.1 3252
Всього qн=3528 qр=3888
2 Тимчасове:
– короткочасне 1500 1.2 1800
– довготривале: 350 1,2 420
Всього Vн=1850 Vр=2220
3 Повне навантаження 5378 6110
Таблиця 4.7 – Збір навантажень на 1 м.п. обрізу фундамента
Коефіцієнт
Нормативне Розрахункове
№ надійності за
Навантаження навантаження, навантаження,
п/п навантажен-
Н/м Н/м
ням
1 2 3 4 5
1 Снігове навантаження 3968,0 1,4 5555,2
1280·3,1=3968,0
2 Від перекриття типових поверхів 148770,0 — 172188,5
5800·2,85·9=148770,0;
6713·2,85·9=172188,5
3 Від перекриття над 9 поверхом 13209,8 — 14788,7
4635·2,85=13209,8; 5189·2,85=14788,7
4 Від покриття 13594,5 — 15444,2
4770·2,85=13594,5; 5419·2,85=15444,2
5 Від балконних плит 58082 — 65988
5378·1,2·9=58082; 6110·1,2·9=65988 —
6 Від цегляної кладки 230418,0 1,1 253459,8
28,1·0,51·1·18000=230418,0
7 Від утеплювача PANELROCK t = 70мм 1142,1 1,3 1484,7
25,1·0,07·1·650=1142,1
8 Від штукатурки t = 15мм 6777,0 1,3 8810,1
25,1·0,015·1·18000=6777,0
9 Від фундаментних блоків 39600,0 1,1 43560,0
0,5·3,3·24000=39600,0
Всього 515562,2 — 581279,2
4.4 Визначення глибини закладання фундаменту
а) По кліматичним умовам:
Знаходимо розрахункову глибину промерзання по формулі:
df = kh · dfn, (4.1)
де kh – коефіцієнт впливу теплового режиму споруди, kh = 0.6 [ 33 ];
dfn – нормативна глибина промерзання, 1,22 м [ 1 ].
df = 0,6 · 1,22 = 0,732 м.
Відмітку підошви фундаменту приймаємо на 0.2 м нижче розрахункової
глибини промерзання:
d1 = 0,732 + 0,2 = 0,932 м.
б) з геологічних умов:
d2 = 1,6 + 0.5 = 2,1 м.
в) з конструктивних міркувань:
Враховуючи висоту підвалу, а також висоту фундаментних блоків і
подушки, знаходимо:
d3 = 0,32 + 3,1 + 0,2 + 0,5 – 0,96 = 3,16 м.,
де 0,32м. – товщина конструкції перекриття;
3,1м. – висота підвалу;
0,2м. – товщина конструкції підлоги підвалу;
0,5м. – висота фундаментної плити;
0,96м. – відстань від підлоги першого поверху до планувальної відмітки
землі.
Кінцево приймаємо глибину закладення фундаменту по конструктивним
вимогам, тобто d = 3,16 м.
4.5 Визначення розмірів підошви фундаменту
Визначаємо попередню ширину фундаменту:
b0 = N /(R0 - 0 ·d), (4.2)
де N – вертикальне навантаження на верхньому обрізі фундаменту від
розрахункових навантажень, кН;
R0 – розрахунковий опір ґрунту основи, кПа;
0 – усереднена питома вага фундаменту, а також ґрунту на його
виступах, 0 = 20 кН/м3;
d – глибина закладання фундаменту.
b0 = 581,3/(300 – 20 ·3,16 )= 2,45 м.
Визначаємо фактичний розрахунковий опір ґрунту на рівні підошви
фундаменту:
с с ' '
R = 1 2 M ·k z ·b· II + M g ·d1· II + (M g −1)·db · II + M c ·cII , (4.3)
k
де c – коефіцієнт умов роботи ґрунту, c =1,25;
1 1
c – коефіцієнт умов роботи споруди, c =1,1 (L/H<1.5)–таблиця 3, [33] ;
2 2
k – коефіцієнт, який приймається в залежності від методу визначення
характеристик ґрунтів, k = 1;
M , M g , M c – коефіцієнти, які залежать від розрахункового значення кута
внутрішнього тертя, = 22 ( M = 0.61, M g = 3.44, M c = 6.04
II );
II – питома вага ґрунту нижче підошви фундаменту, 3
II =18,5 кН/м ;
d1 – приведена глибина закладання підошви фундаменту:
d1 = hs + hcf ·γcf / γ`II,
d1 = 0,7 + 0,1 ·22 / 17,7 = 0,82 м.
II ' – усереднене значення питомої ваги ґрунту вище підошви фундаменту:
II ' = (15.6 ·0.6 + 17.7 ·1 + 18.5 · 1,56) / 3,16 = 17,7 кН/м3;
cII – питоме щеплення супісі cII = 7 кПа;
kz – коефіцієнт який залежить від ширини фундаменту, kz=1;
db – коефіцієнт, який залежить від глибини підвалу, db= 2 м;
R = 1,25·1,1/1[ 0,61 ·1·2,45·18,5 + 3,44 ·0,82·17,7 + (3,44 – 1)·2·17,7
+6,04·7]= =283,6 кПа.
Зрівнюючи значення R0 і R, які відрізняються один від одного не більше
чим на 20 кПа, припиняємо уточнювати розміри і кінцево приймаємо ширину
фундаменту b= 2,8 м. По ГОСТ 13580 – 85 приймаємо подушку ФЛ 28.12–2.
Уточнюємо для прийнятої ширини підошви фундамента розрахунковий
опір ґрунту:
R = 1,25·1,1/1 [ 0,61 ·1·2,8·18,5 + 3,44 ·0,82·17,7 + (3,44 – 1)·2·17,7
+6,04·7]= =289,0 кПа
4.6 Перевірка фактичного тиску під підошвою
фундаменту
Знаходимо тиск під підошвою фундаменту:
N
P = , (4.4)
B
який повинен бути меньшим, або рівним розрахунковому тиску R.
N = Nсп + Gф + Gгр, (4.5)
де – Nсп ,Gф ,Gгр – вага споруди, фундаменту і грунту відповідно.
Приймаємо питому вагу фундаментних плит 25 кН/м3, а грунту зворотньої
засипки 17 кН/м3.
Nсп + Gф = 673,3+2,8 ·0,5 ·1 ·25=708,3 кН;
Gгр = (1,67 ·1,15+0,17 ·1,15) ·17 =36 кН.
Рисунок 4.3 – Конструкція фундаменту
Отже,
N = 616,3+55,9=672,2 кН.
Р = 672,2 / (2,8·1) = 240,1 кПа < R = 289,0 кПа.
Тобто, перевірка тиску під підошвою фундаменту задовольняється.
4.7 Розрахунок основи методом пошарового
додавання
Будуємо розрахункову схему для визначення осадки фундаменту (М 1:50)
і розбиваємо стиснену товщу на елементарні шари.
Товщину шарів визначаємо з залежності:
hi = 0.4·b, (4.6)
де b – ширина фундаменту.
h = 0.4·2.8 =1,12 м.
Також будуємо ескіз фундаменту з геологічним розрізом, рисунок 4.4.
Визначаємо зусилля від ваги грунту в характерних точках:
на підошві першого шару:
zg = 1·h1 =15.6·0.6 = 9.4кПа;
на підошві другого шару:
zg = 2·h2 + zg =17.7·1+ 9.4 = 27.1кПа;
с
на рівні підошви фундаменту:
zg0 = zg + 3·h3 = 27.1+18.5·1.56 = 55.96кПа;
с
на рівні підошви третього шару:
zg1 = zg0 + 3·h3 = 55.96 +18.5·0.94 = 73.3кПа;
на рівні підошви четвертого шару:
zg5 = zg1 + 4·h4 = 73.3+17.3·5.0 =159.8кПа;
на рівні підошви п’ятого шару:
zg7 = zg5 + 5·h5 =159.8 +18.9·2.5 = 207.1кПа;
на рівні підошви шостого шару:
zg10 = zg7 + 6·h6 = 207.1+19.1·3.1= 266.3кПа.
Визначаємо додатковий тиск на основу:
Р0 = Р - zg = 240,1 – 55,96 = 184,14 кПа.
0
Далі всі розрахунки ведемо в табличній формі (таблиця 4.8).
Рисунок 4.4 – Схема розрахунку осідання стрічкового фундаменту.
4.8 Розрахунок площі перерізу арматури
фундаментної плити
Знаходимо згинаючий момент в консолі по грані спирання фундаментних
блоків від розрахункових навантажень N = 581,3 кН/м.
Визначаємо тиск під основою:
N·
P = n , (4.7)
l·b
де – n = 0.95 коефіцієнт надійності;
l = 1.2 м – довжина блоку;
b= 2.8 м – ширина блоку.
581.3·0.95
P = =164.36 кН/м2.
1.2·2.8
Знаходимо момент:
M = 0.5·P·c2, (4.8)
де – c = 1,15 – відстань від грані стіни до краю фундаментної плити.
M = 0,5·164,36·1,152 = 108,7 кН·м.
Робоча висота фундаментної плити:
h0 = h – a = 50 – 4 = 46 см.
Площа перерізу арматури:
As = M/(0.9·h0·Rs), (4.9)
As = 108,7·105/(0.9·46·280·100) = 9,14 см2.
Приймаємо рекомендований мінімальний крок стержнів 200 мм, тоді по
довжині блоку в 1,2 м буде 6 стержнів діаметром 16мм А300C, As=12,06
см.[24]
Відсоток армування:
= 12,06·100% /(120·46)= 0,22 % > min = 0.1%
Арматуру поперечну приймаємо конструктивно діаметром 10 мм A300C з
кроком 200 мм.
Схема армування показана на аркуші ДП 6.
4.9 Розрахунок фундаментної плити на
транспортні та монтажні навантаження
В стадії монтажу плита приймається як балка на двох опорах. Розрахунку
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної
ваги плити Р = 28,2 кН.
Рисунок 4.5 – Розрахункова схема фундаментної плити в стадії
транспортування і транспортних навантажень.
Момент:
М = q·l2/2, (4.10)
q = 28,2/1.2·2,8 = 8.39 кН/м2,
М = 8.39·0.62·1.2/2 = 1.81 кН·м.
А0 = 1.81/8.5·1.1·0.112·103 = 0.012 → η = 0.996;
Аs = 1.81/280·0.996·0.11·103 = 0,59 см2.
Необхідна площа одного стержня арматури складає:
А's = А 2
s/6 = 0,59/6 = 0,1 см .
А's = 0,1 см2 < АØ16 = 2,01 см2.
Отже, арматура діаметром 16 мм задовольняє розрахунковим вимогам.
Перевіряємо міцність петель при умові, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю:
F = 28,2/3 = 9,4 кН.
Аs = F/Rs = 9,48/225·103 = 0.42 см2.
Аs = 0.42 см2 < АØ10 = 0.785 см2.[24]
Отже петлю приймаємо з арматури А240C Ø10 мм.
Таблиця 4.8 Визначення осадки фундаменту
Додатко- Додаткові напруги zp,i , кПа
Тиск від Осадка
Глиби- вий тиск Модуль Товщи-
на 2z грунту
На деформа- на zp,i ·hi
=
точки zp = ·Р ,
, 0 На кровлі Середня S i = · ,
B zg підошві ції грунту шару
z. м шару + Ei
кПа шару zp,в zp,н
Е, кПа Hi, см
кПа см
zp,в
2
zp,н
0 0.00 0.00 1.0 55,96 184,14 –– –– –– –– –– ––
1 0,94 0,67 0,912 73,3 167,94 184,14 167,94 176,04 13000 94 1,02
2 2,06 1,47 0,679 125,03 167,94 125,03 146,49 32000 112 0,41
3 3,18 2,27 0,5 92,07 125,03 92,07 108,55 32000 112 0,3
4 4,3 3,07 0,389 71,63 92,07 71,63 81,85 32000 112 0,23
5 5,42 3,87 0,316 58,19 71,63 58,19 64,91 32000 112 0,18
6 5,94 4,24 0,29 159,8 53,4 58,19 53,4 55,8 32000 52 0,07
7 7,06 5,04 0,247 45,48 53,4 45,48 49,44 46000 112 0,1
8 8,18 5,84 0,214 39,41 45,48 39,41 42,45 46000 112 0,08
9 8,44 6,03 0,207 207,1 38,12 39,41 38,12 38,77 46000 26 0,02
[Su]=10см>∑S=2,41см
Додаток 4, [33]
Номер точок
5.1 Розробка технологічної карти на монтажні роботи
5.1.1 Визначення обсягів робіт
Обсяги основних монтажних робіт подані у таблиці 5.1.1
Таблиця 5.1.1 – Обсяги основних монтажних робіт
Оди- Кількість
№ Назва конструктивних елементів, процесів та
ниці по ділянках Вся
п/п формули підрахунку об’ємів робіт
виміру І ІІ буд.
1 2 3 4 5 8
1 Мурування прямокутних цегляних стовпів 1м3 – 48,0 48,0
Влаштування монолітних балок перекриття і
2
покриття масою до 5т
Встановлення та розборка опалубки 1м2 - 240,0 240,0
Встановлення арматури 1т - 12,0 12,0
Укладання бетонної суміші 1м3 - 28,0 28,0
3 Мурування зовнішніх стін з цегли м3 1716 127.5 1843.5
4 Мурування внутрішніх стін з цегли м3 1500 16 1516
5 Укладання перемичок масою до 0.5т 100шт. 12 – 12
6 Укладання прогонів масою до 3,0т 1 елем. 36 - 36
Укладання панелей перекриття над 1–им поверхом
7 1 елем. 2 11 - 11
площею до 3 м
Укладання панелей перекриття над 1–им поверхом
8 1 елем. 6 - 6
площею до 5 м2
Укладання панелей перекриття над 1–им поверхом
9 2 1 елем. 131 41 172
площею до 10 м
Укладання панелей перекриття над 1–им поверхом
10 1 елем. - 70 70
площею до 15 м2
11 Влаштування монолітних ділянок площею до 5м2 100м3 – 0,04 0,04
Укладання панелей перекриття над 2–9им поверхом
12 2 1 елем. 152 - 152
площею до 3 м
Укладання панелей перекриття над 2–9им поверхом
13 1 елем. 48 - 48
площею до 5 м2
Укладання панелей перекриття над 2–9им поверхом
14 1 елем. 1048 - 1048
площею до 10 м2
15 Влаштування монолітних ділянок площею > 5м2 100м3 0,16 - 0,16
16 Укладання панелей покриття площею до 3 м2 1 елем. 31 - 31
17 Укладання панелей покриття площею до 5 м2 1 елем. 6 - 6
18 Укладання панелей покриття площею до 10 м2 1 елем. 131 - 131
19 Влаштування монолітних ділянок площею > 5м2 100м3 0,02 - 0,02
20 Мурування перегородок горища товщиною в ½ цегли 100м2 0,30 – 0,30
21 Укладання перемичок горища масою до 0,5т 100шт. 0,66 – 0,66
22 Установлення комплексних сходових маршів 100шт 0,36 – 0,36
23 Влаштування ліфтових шахт 100м3 0,53 - 0,53
24 Мурування перегородок товщиною в 1/2 цегли 100м2 30.0 0,65 30.65
25 Мурування перегородок товщиною в 1/4 цегли 100м2 6.58 – 6.58
5.1.2 Вибір монтажних пристосувань
Основні характеристики монтажних пристосувань заносяться до
таблиці5.1.2
Таблиця 5.1.2 – Монтажні пристосування
Характеристики
Назва Розра- Галузь
№ Ванта-
пристосуван Ескіз хунко- застосу-
п/п жо- Вага,
ня ва вання
під’єм- т
висота,
ність, т
м
1 2 3 4 5 6 7
Монтаж
Врівноважую 0.04 сходин-
1 5 4.5
чий-ся строп 4 кових
маршей
Строп
Монтаж
чотирьохвіт-
2 5 0.09 3.6 плит
ковий
покриття
4СК-10/4000
Строп
Монтаж
3 двохвітковий 5 0.03 3.6
балок
2СК-10/4000
Панельні Органі-
підмості на зація
4 трикутних робочого
шарнірних місця
опорах муляра
Продовження таблиці 5.1.2
Траверса, ПИ
Промсталько Встановлен-
5 10 0.18 2.0
н-струкція, ня колон
20527М-13
Вивірка і
тимчасове
кріплення
Клиновий колон при
6 вкладиш, – 0.01 – установці їх
ЦНИИОМТП в
№7 фундамент
стаканного
типу
Організація
Пересувний
робочого
7 стіл
місця
майданчик
зварника та
монтажника
Бункер
8 3,5 0,3 3,2 Розчин
роздаточний
Доставка
цегли на
Захват
9 2.5 0.12 5 робоче
ЦНИИОМТП місце
муляра
5.1.3 Вибір засобів транспортування конструкцій
Вибір транспортних засобів для доставки конструкцій на будівельний
майданчик полягає в підбиранні спеціалізованих автопоїздів виходячи з
розмірів конструкцій, що перевозяться, і максимального використання
вантажопід’ємності транспортних засобів. Підібрані транспортні засоби
зведені в таблицю 5.1.3.
Таблиця 5.1.3 – Підбір засобів транспортування конструкцій
Коефі-
Кількість цієнт
Маса Тип і Вантажо- елементів викорис-
№
Елементи елемен- марка під’єм- що тання
п/п
та, т машини ність, т перево- транс-
зиться портних
засобів
1 2 3 4 5 6 7
1 Панелі перекриття
КамАЗ 5410
найбільший елемент 2.80 14 5 1.00
УПЛ 1412
середній елемент 1,425 9 0.92
Комплексний сходинко-
2 2.25 МАЗ-529 8 3 0.84
вий марш
5.1.4 Підбір монтажних кранів
Монтажні крани підбираються виходячи із задоволення трьох вимог:
1) вага елемента разом із вагою монтажного пристосування має бути не
менша вантажопід’ємності крану;
2) зона дії крану (кранів) має охоплювати всю зону монтажних робіт;
3) кран повинен бути в змозі змонтувати найвищий елемент.
Визначаємо монтажну вагу плити перекриття за формулою:
Qm = Qe + q0, (5.1)
де Qе – маса елементу, т;
q0 – маса монтажного спорядження, т.
Qm = 2.8 + 0.09 = 2.89 т.
Визначаємо монтажну висоту при встановленні плит перекриття за
формулою:
Hm = h1 + h2 + h3 + h4, (5.2)
де h1 – відстань від рівня стоянки крану до опори, на яку встановлюють
елемент, м;
h2 – запас по висоті, необхідний з умов техніки безпеки, м;
h3 – висота елементу в монтажному положенні, м;
h4 – висота монтажного пристосування, м.
Hm = 29.1 + 0.5 + 0.22 + 3.6 = 33.42 м.
Монтажна висота при піднятті цегли в клітці:
Hm = 29.1 + 0.5 + 0 + 5 = 34.6 м.
Необхідний виліт стріли крану визначаємо за формулою:
Lk = b + b1 + a/2, (5.3)
де b – відстань від вісі кранового рельсу до найближчої виступаючої до
крану частини будівлі, b = 1.5 м, [ 20, табл. 4.6];
b1 – відстань від зовнішньої грані будівлі до прямовисної, що проходить
через через вісь крайнього монтуємого елементу;
a – ширина підкранового шляху, a = 6.0 м , [ 20, табл. 4.6].
Відстань від зовнішньої грані будівлі до прямовисної, що проходить через
вісь крайнього монтуємого елементу b1 дорівнює
При монтажі необхідно застосовувати стріловий кран із вилітом стріли:
Lk = 30.0 м.
Вимогам, отриманим у результаті розрахунків відповідає баштовий кран
марки КБ-403А. Технічні характеристики крану:
1) максимальний виліт стріли 30 м;
2) максимальна вантажопід’ємність (найбільший виліт) 3.0 т;
Для монтажу плит покриття вбудовано-прибудованих приміщень
приймаємо самохідний стріловий кран.
Визначити необхідний виліт стріли самохідного стрілового крану можна
аналітично або графічно. В даному випадку ми застосовуємо графічно-
аналітичний метод.
Приймаємо самохідний стріловий кран на пневмоколісному ходу
КС–5363. Максимальний виліт стріли крану 20+10 м; вантожопід'ємність 5,5 т.
Рисунок 5.1.1 – Визначення виліту стріли самохідного крану
5.1.5 Технічний вибір кранів
На вибір монтажного крану впливають такі фактори:
- об’ємно-планувальне рішення;
- маса елементів та їх розташування в плані та по висоті;
- методи і способи монтажу;
- робочі параметри крану;
- розрахунок економічної собівартості прийнятих кранів.
Порівнюючи монтажні характеристики елементів, найдоцільніше
розглядати плиту покриття марки ПК 60.15-8 АтУт, що розташована на
відмітці 29.1 та плиту перекриття марки ПК 60.15-8 АтУт, що розташована на
відмітці 26.85.
Для повноцінної роботи крану, необхідно щоб він міг своєю стрілою вільно
покрити одну з ділянок, тому доцільно приймати такі крани: КБ-403А, та
КБ-502.
Таблиця 5.1.4 – Монтажні характкристики елементів та технічний вибір кранів
№ Монтажний Монтажні Марка Монтажні
елемент характеристики крану характеристики
Qm, т Нm, м Lk, м Qm, т Нm, м Lk, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Плита 2,8 33.42 23 КБ-502 10 35 30
перекриття
2 Плита 2,8 31,2 20 КБ-403А 8 35 30
покриття
Таблиця 5.1.5 – економічний вибір кранів
№ Найменування показників Од. вим. Типи кранів
п/п КБ-403А КБ-502
1 2 3 4 5
1 Одно часові витрати Со грн 20,62 24,36
2 Річні витрати Ср грн 20,69 24,82
3 Поточні експлуатаційні грн 11,5 14,64
витрати на м/год роботи Сп
4 Кількість змін роботи tзм зм 519 519
5 Планова кількість змін зм 528 528
роботи крану tріч
6 Вартість крану К грн 84000 125000
7 Тривалість роботи крану рік 0,98 0,98
8 Собівартість експлуатації грн 5200 6617
крану С
9 Приведені витрати П грн 15078,4 21317
Собівартість крану:
t 519
КБ − 403А :С = 1,08(С зм
0 +С рыч ) + 0,8Спtзм = 1,08(20,62 + 20,69) + 0,8*11,5*519 = 5200 грн;
t річ 528
519
КБ − 502 :С == 1,08(24,36 + 24,82) + 0,8*14,64 *519 = 6617 грн;
528
Приведена вартість:
КБ − 403А : П =С + ЕнКТ = 5200+0,12*84000*0,98=15078,4грн;
КБ −502: П = 6617+0,12*125000*0,98= 21317грн;н;
Отже, відповідно до даних таблиці 5.1.5 для зведення надземної частини
споруди приймаємо баштовий кран КБ-403А.
5.1.6 Визначення кількості монтажних ділянок
З метою організації поточного монтажу конструкцій, і з метою
скорочення строків будівництва, будівлю розбиваємо на монтажні ділянки. За
розмір монтажної ділянки приймаємо одну секцію будинку (один під'їзд).
Монтаж конструкцій проводимо по ділянкам у відповідності з схемою
розбивки будівлі по ділянкам. Схема розбивки будівлі на ділянки показана на
рисунку 5.1.2.
Рисунок 5.1.2 – Схема розбивки будівлі на ділянки
5.1.7 Методи проведення монтажних робіт
При зведенні багатоквартирного житлового будинку з прибудованими
торгівельними приміщеннями із стінами з цегли та збірними залізобетонними
елементами перекриття, сходинковими маршами, балконними плитами
ведучими процесами є цегляна кладка стін та улаштування міжповерхових
перекриттів, що здійснюються роздільно, як самостійні процеси. Монтаж
інших конструктивних елементів ведеться в процесі цегляної кладки
(встановлення перемичок, сходинкових маршів ) або одночасно із монтажем
перекритів (монтаж балконних плит).
Монтаж надземної частини ведеться в дві захватки:
І - баштовим краном КБ- 403 (Lстр. 30 м; Q 3.2... 8 т) виконується монтаж
1 ділянки.
ІІ- пневмоколісним краном КС-5363 монтується 2 ділянка.
На період монтажних робіт необхідно виконати додатково огородження
небезпечної зони дощатою огорожею на леженях біля існуючого житлового
будинку, ІІ-ї захватки- винесення тимчасових будівель.
При монтажі конструкцій використовується типова монтажна оснастка.
Розвантаження збірних залізобетонних елементів, інших будівельних
матеріалів виконується за допомогою тих же монтажних механізмів:
баштового крану КБ-403 та пневмоколісного крану КС-5363.
Доставка конструкцій на будівельний майданчик виконується
автомобільним транспортом. Конструкції складуються в зоні дії крану.
5.1.8 Складання калькуляції трудових затрат
Калькуляція являється основою для подальших розрахунків визначення
кількості кранів, визначення строків виконання робіт, визначення техніко-
економічних показників.
Калькуляція складається на основі діючих нормативних документів [44],
[45,46], та заноситься до таблиці 5.1.6.
5.1.9 Складання таблиці технологічних розрахунків
Технологічні розрахунки заносяться до таблиці 5.1.7.
5.1.10 Техніка безпеки при виконанні монтажних робіт
Конструкції транспортних засобів і тари (захвати, бункера, піддони)
повинні виключати можливість їх самовільного розкриття під час підіймання
або переміщення.
Підмостя необхідно встановлювати у відповідності із вимогами у
відношенні міцності, стійкості та наявності надійних огороджень.
Настили підмостків мають бути огороджені на висоту не нижче 1 м із
бортовою дошкою висотою не менше 18 см. Для мулярів, що ведуть кладку
необхідно залишати вздовж всього фронту робіт прохід шириною не менш 70
см.
Починаючи кладку кожного нового поверху, муляри повинні працювати із
монтажними поясами і обов’язково прикріплюватися до надійних елементів
перекриттів, наприклад до монтажних петель.
Отвори вікон та дверей, що знаходяться на рівні настилу або вище їх до
0.6 м, необхідно огородити поручнями висотою 1 м.
При кладці стін із внутрішніх підмостків необхідно по всьому периметру
будівлі улаштовувати зовнішні захисні козирки у вигляді настилу на
кронштейнах, що навішуються на стальні крюки, що закладаються в кладку
під час її зведення.
Над входом у сходову клітину необхідно улаштувати захисний навіс.
Монтажники повинні бути навчені правилам монтажних робіт та
атестовані. В кожній бригаді повинен бути навчений та атестований
стропувальник. Кранівник виконує вказівки лише стропувальника.
Монтажники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту
(монтажний пасок, каска) та відповідним спецодягом.
Монтажні паски повинні бути випробувані та мати бирку з датою
останнього випробування. Всі монтажники та муляри повинні пройти
медичний огляд з допуском роботи на висоті.
При сильному вітрі (15 м/с) всі монтажні роботи повинні бути припинені.
5.1.11 Техніко-економічні показники проекту монтажних робіт
Техніко-економічні показники проекту заносяться у таблицю 5.1.8
Таблиця 5.1.8 – Техніко-економічні показники проекту монтажних робіт
№ п/п Показник Одиниця виміру Значення
Тривалість виконання робіт по зведенню
1 змін 216
адміністративного комплексу
2 Витрати праці на весь об’єм робіт люд-змін 5208
3 Витрати машинного часу на весь об’єм робіт маш-змін 310
Таблиця 5.1.6 – Калькуляція трудових витрат і заробітної платні
Об'єм робіт Трудоємкість по Склад ланки ро-
Норма часу ділян- Заробітна бітників
Назва робіт люд.- маш. По ділянкам кам, люд.−год. плата за
маш.−год. весь об'єм Професія і
год. -год.
1-а 2-а 1-а 2-а робіт, грн розряд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
1 ділянка
1. Мурування зовнішніх −
1м3 15478,32
Е3-3-6 9,02 1,58 78,7 1716,0 1716,0 - 135049,2 Муляри 3р
стін з цегли 2711,28 −
2. Мурування внутрішніх 3 12450 −
1м Е3-3-5 8,3 1,58 67,64 1500 1500 - 101460 Муляри 3р
стін з цегли 2370 −
Монтажник
3. Укладання перемичок 309 −
100шт Е3-16-1 25,75 24.54 207,1 12 12 - 2490 2,3,4р
масою до 0,5т 294,5 −
Машиніст 5р
Монтажник
4.Укладання прогонів 68,4 −
1ел. Е4-1-6-3 1,9 0,38 9,6 36 36 - 345,6 2,3,4,5р
масою до 3,0т 13,68 −
Машиніст 6р
5. Укладання панелей Монтажник
Е4-4-7- 4,84 −
перекриття над 1–им по- 1ел. 0,44 0,11 21,4 11 11 - 235,4 2,3,4р
1 1,21 −
верхом площею до 3 м2 Машиніст 5р
6.Укладання панелей пе- Монтажник
Е4-4-7- 3,36 −
рекриття над 1–им повер- 1ел. 0,56 0,14 24,51 6 6 - 147,06 2,3,4р
2 0,84 −
хом площею до 5 м2 Машиніст 5р
7. Укладання панелей Монтажник
Е4-4-7- 94,32 −
перекриття над 1-им по- 1ел 0,72 0,18 35,0 131 131 - 4585,0 2,3,4р
2 3 23,58 −
верхом площею до 10м Машиніст 5р
8. Влаштування моноліт-
3 22,37 − Тесляр 4р,
них ділянок площею > 100м Е6-22-12 1118,8 82,83 8867,11 0,02 0,02 - 177,34 Арматурщик 3р,
2 1,65 −
5м Бетонщик 3р
9.Укладання панелей пе- Монтажник
Е4-4-7- 38,72 −
рекриття над 2–9им по- 1ел. 0,44 0,11 21,4 88 88 - 1883,2 2,3,4р
1 9,68 −
верхом площею до 3 м2 Машиніст 5р
Одиниці
виміру
Обгрунту-
вання по
ЕНиР
Розцінка за
одиницю, грн
Всього
Кіль-
кість
Продовження таблиці 5.1.6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
10.Укладання панелей Монтажник
Е4-4-7- 26,88 −
перекриття над 2–9им 1ел. 0,56 0,14 24,51 48 48 - 1176,5 2,3,4р
2 6,72 −
поверхом площею до 5 м2 Машиніст 5р
11.Укладання панелей
Монтажник
перекриття над 2–9им Е4-4-7- 754,6 −
1ел. 0,72 0,18 35,0 1048 1048 - 36680 2,3,4р
поверхом площею до 10 3 188,64 −
м2 Машиніст 5р
12. Влаштування монолі-
178,96 − Тесляр 4р,
тних ділянок площею > 100м3 Е6-22-12 1118,8 82,83 8867,11 0,16 0,16 - 1418,7 Арматурщик 3р,
2 13,2 −
5м Бетонщик 3р
Монтажник
13.Укладання панелей Е4-4-7- 4,84 −
1ел. 0,44 0,11 21,4
2 11 11 - 235,4 2,3,4р
покриття площею до 3 м 1 1,21 −
Машиніст 5р
Монтажник
14.Укладання панелей Е4-4-7- 3,36 −
2 1ел. 0,56 0,14 24,51 6 6 - 147,06 2,3,4р
покриття площею до 5 м 2 0,84 − Машиніст 5р
15.Укладання панелей Монтажник
Е4-4-7- 94,32 −
покриття площею до 10 1ел 0,72 0,18 35,0 131 131 - 4585,0 2,3,4р
2 3 23,58 −
м Машиніст 5р
16. Влаштування монолі-
22,37 − Тесляр 4р,
тних ділянок площею > 100м3 Е6-22-12 1118,8 82,83 8867,11 0,02 0,02 - 177,34 Арматурщик 3р,
1,65 −
5м2 Бетонщик 3р
17. Установлення ком- Монтажник
130.15 −
плексних сходових мар- 100шт Е4-1-10-2 382,8 150,41 3187,9 0,34 0,34 - 4965,58 2,3,4р
51.14 −
шів Машиніст 5р
18. Влаштування ліфто- − Тесляр 4р,
100м3 626,2
Е4-22-12 1118,8 82,83
8867,11 0,56 0,56 - 425,62 Арматурщик 3р,
вих шахт 43,9 − Бетонщик 3р
Монтажник
19. Укладання перемичок 17,0 −
100шт Е3-16-1 25,75 24.54 207,1 0,66 0,66 - 136,69 2,3,4р
горища масою до 0,5т 16,2 −
Машиніст 5р
20. Мурування перегоро- 2 6882 −
100м Е3-12-3 229,4 16,02 1958,93 30 30 - 58767,9 Муляри 3р
док товщ. в1/2 цегли 480,6 −
21. Мурування перегоро- 2 1547,0 −
100м Е3-12-1 235,1 8,81 2007,49 6,58 6,58 - 13209,28 Муляри 3р
док товщ. в1/4 цегли 58,0 −
Продовження таблиці 5.1.6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
2 ділянка
22. Мурування прямокут- Е3-11 − 2679 .2
1м3
14,15 1,71 132,5 48,0 - 48,0 6360 Муляри 3р
них цегляних стовпів т3-б − 82.08
23. Влаштування монолі- 264,92
11179,2
тних ригелів 5,88
Встановлення та розборка Е4-1- − 120.0 Тесляр 2,3,4р
1м2 0,5 - 35,3 240 - 240 8472
опалубки 34-3 − −
Е4-1- − 120 Арматурщик
Встановлення арматури 1т 10,0 - 77,5 12,0 - 12,0 926,4
46-3 − - 2,4р
Укладання бетонної 3 Е4-1-49 − 24,92 Бетонщик
1м 0,89 0,21 63,6 28,0 - 28,0 1780,8
суміші Б9 − 5,88 2,4р
24. Мурування зовнішніх −
3 1150,05
1м Е3-3-6 9,02 1,58 78,7 127,5 - 127,5 10034,25 Муляри 3р
стін з цегли − 201,45
25. Мурування внутріш- −
3 132,8
1м Е3-3-5 8,3 1,58 67,64 16 - 16 1082,24 Муляри 3р
ніх стін з цегли − 25,8
26. Укладання панелей Монтажник
Е4-4-7- − 16,56
перекриття 1-го поверху 1ел 0,72 0,18
35,0 23 - 23 805 2,3,4р
3 − 4,14
площею до 10м2 Машиніст 5р
27. Укладання панелей Монтажник
Е4-4-7- − 29,04
перекриття 1-го поверху 1ел 0,88 0,22 43,0 33 - 33 1419 2,3,4р
2 3 − 7,26
площею до 15м Машиніст 5р
28. Установлення ком- Монтажник
− 7,66
плексних сходових мар- 100шт Е7-47-4 382,8 150,41 3187,9 0,02 - 0,02 63,758 2,3,4р
− 3,01
шів Машиніст 5р
29. Влаштування монолі-
53,70 − Тесляр 4р,
тних ділянок площею > 100м3 Е6-22-12 1118,8 82,83 8867,11 0,048 - 0,048 425,62 Арматурщик 3р,
2 3,98 −
5м Бетонщик 3р
Продовження таблиці 5.1.6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
30. Укладання панелей Монтажник
Е4-4-7- − 12,69
перекриття 1-го поверху 1ел 0,72 0,18 35,0 18 - 18 630 2,3,4р
3 − 3,24
площею до 10м2 Машиніст 5р
31. Укладання панелей Монтажник
Е4-4-7- − 32,56
перекриття 1-го поверху 1ел 0,88 0,22 43,0 37 - 37 1591 2,3,4р
3 − 8,14
площею до 15м2 Машиніст 5р
32. Влаштування монолі-
53,70 − Тесляр 4р,
тних ділянок площею > 100м3
Е6-22-12 1118,8 82,83 8867,11 0,048 - 0,048 425,62 Арматурщик 3р,
3,98 −
5м2 Бетонщик 3р
Таблиця 5.1.7 – Технологічні розрахунки
Обсяг робіт Трудоємкість робіт, люд.-зм./маш.-зм. Тривалість
Склад бригади
На весь обсяг По ділянкам робіт по
По
Назва робіт робіт ділянкам,
І ІІ
ділянкам професія і зм.
розряд
норма- прий- норма- прий- норма- прий-
І ІІ тивна нята тивна нята тивна нята І ІІ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 ділянка
1.Мурування стін та перего- 3 4481,9 4480 4481,9 4480 − −
1м 3615.5 3615.5 - Муляри 3р 20 112 – 2
родок зцегли, п.1-4, 18-20 724,91 224 724,91 224 − −
Монтажник
2. Укладання панелей пе- 152,95 144 152,95 144 − − 4
1ел. 1366 1366 - 2,3,4р 18 - 2
рекриття, п.5-12,17 36,18 36 36,18 36 − −
Машиніст 5р 1
Арматурщик 3р, 2
3. Влаштування ліфтових 76,37 72 76,37 72 − −
100м3 0,56 0,56 - Бетонщик 3р 2 9 - 2
шахт 5,37 18 5,37 18 − −
Машиніст 5р 1
4. Укладання панелей 15,23 16 15,23 16 − − Монтажник2,3,4р 4
1ел. 148 148 - 2 - 2
покриття, п.13-16 3,33 4 3,33 4 − − Машиніст 5р 1
2 ділянка
5. Мурування цегляних
3 163,4 160 − − 163,4 160
стовпів цокольного повер- 1м 24 24 Муляри 3р 20 – 4 2
5,0 8,0 − − 5,0 8,0
ху п.21
6. Влаштування ригелів та Монтажник
22.18 24 − − 22.18 24 4
плит перекриття, 1ел. 57 – 57 2,3,4р – 3 2
1.93 6.0 − − 1.93 6.0 1
п.22,25,26,27 Машиніст 5р
Одини-ці
виміру
Всього
кіль-
кість
Число змін
за добу
Продовження таблиці 5.1.7
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Монтажник
7. Влаштування моноліт- 3 13,1 8,0 − − 13,1 8,0 4
100м 0,096 – 0,096 2,3,4р – 1 2
них ділянок, п. 28,31 1,0 2,0 − − 1,0 2,0 1
Машиніст 5р
8. Мурування цегляних 3 163,4 160 − − 163,4 160
1м 24 - 24 Муляри 3р 20 – 4 2
стовпів 1-го поверху п.21 5,0 8,0 − − 5,0 8,0
9. Влаштування ригелів та Монтажник
22.14 24 − − 22.14 24 4
плит покриття, п.22, 1ел 56 – 56 2,3,4р
1.93 6,0 − − 1.93 6,0 1 – 3 2
27,29,30 Машиніст 5р
− −
10.Мурування стін та пе- 156.45 120
3 156.45 120
1м 143,5 - 143,5 Муляри 3р 20 - 3 2
регородок з цегли, п.23,24 27.71 6,0 − −
27.71 6,0
5.3 Розроблення календарного плану
5.3.1 Вихідні дані
В даному розділі потрібно розробити загальні рішення з організації
будівництва багатоповерхової будівлі з прибудованими приміщеннями, а також
запроектувати будівельний генеральний план даного об’єкту.
Будівля, що проектується знаходиться в м.Бровари. Фундаменти
запроектовані збірними, стрічковими, несучі конструкції 1 ділянки виконані з
цегли, 2 ділянки – каркас із цегли та залізобетонних виробів. Покрівля –
рулонна.
Нормативну тривалість будівництва визначаємо згідно ДСТУ Б А.3.1-
22:2013
.
5.3.2 Нормативна тривалість будівництва
Тривалість будівництва багатоповерхового житлового будинку визначена
відповідно “Норм тривалості будівництва підприємств, будівель та споруд”
ДСТУ Б А.3.1-22:2013 частина ІІ, глава Е, п.18, та складає 27 місяців, у тому
числі підготовчий період – 3 місяці, зведення підземної частини – 4 місяці,
зведення надземної частини – 15 місяців, оздоблювальні роботи – 5 місяців.
5.3.3 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно -
монтажних робіт
Таблиця 5.3.1-Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних
робіт
Організація-
п/п Укрупнена номенклатура комплексів
виконавець
1 Роботи підготовчого періоду БМУ-1
2 Земляні роботи БМУ-1
3 Влаштування вводів БМУ-1
4 Монтаж конструкцій каркасу БМУ-1
5 Влаштування покрівлі БМУ-1
6 Влаштування підлоги БМУ-1
7 Опоряджувальні роботи БМУ-1
8 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525
9 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-424
10 Монтаж обладнання МПМК-3
11 Налагодження і пуск технологічного обладнання МПМК-3
5.3.4 Методи виконання основних робіт по комплексам
а) земляні роботи:
Роботи цього циклу виконуються організацією БМУ-1.
Земляні роботи виконуються з дотриманням вимог ДСТУ-Н Б В.2.1-
28:2013 , ДБН А.3.2-2-2009.
Ґрунт зрізається товщиною 0,3м за допомогою бульдозера Д-271.
В першу чергу виконуються роботи по частковому вертикальному
плануванню, котре забезпечить надійне та швидке стікання поверхневих вод.
Після цього виконуються підземні комунікації з обов’язковою зворотною
засипкою траншей та ям. Розробка ґрунту для комунікацій виконується
екскаватором ЭО-3322 з ємкістю ковша 0,5 м3.
Вертикальне планування території, будівництво доріг виконується за
допомогою бульдозера Д-271 та з ущільненням ґрунту катками.
Розробка ґрунту під фундаменти будинку виконується за допомогою
екскаватора ЭО-3322, ємкість ковша 0,5 м3. Доробка ґрунту до проектних
відміток під фундаменти виконується вручну перед зведенням фундаменту.
Зворотна засипка пазух фундаментів виконується бульдозером Д-271 та
вручну. Поблизу стін підвалу і фундаментів ущільнення ґрунту ведеться
пневматичними трамбівками.
Перед початком робіт родючий шар ґрунту зрізається, зберігається у
відвалі, а надалі використовується для підсипання газонів та квітників.
На опоряджених вулицях проводиться розбивання дорожнього покриття
з наступним його відновленням після прокладання мереж та максимальне
збереження існуючих зелених насаджень.
б) монтаж конструкцій каркасу
Будівельно-монтажні роботи на 1 ділянці житлового будинку з
вбудовано-прибудованими приміщеннями виконуються за допомогою
баштового крана КБ-403А (довжина стріли – 30 м, вантажопідйомність – 8 т), а
на другій ділянці – за допомогою крана КС-5363.
Монтажні роботи при будівництві зовнішніх мереж виконуються з
допомогою автокрану КС-5363.
Монтажний кран вибрано у відповідності зі схемою монтажу, та
виходячи з максимальної ваги елементу, який монтується.
Збірні конструкції частково завозяться на приоб’єктні складські
майданчики в зоні дії баштового крану, а частково монтуються з транспортних
засобів. Стропування збірних залізобетонних елементів повинне проводитись
інвентарними стропами. Для підвезення конструкцій та виробів в зону
виконання робіт необхідно побудувати тимчасові під’їзди або дороги із
відходів будматеріалів, чи підсипати їх щебенем.
Під час монтажу конструкцій використовується типове монтажне
оснащення.
Цегла на майданчик доставляється автотранспортом в контейнерах чи на
піддонах. На робочі місця цегла подається монтажним краном. Кладку вести з
інвентарного риштування. В процесі мурування залишити отвори для
інженерних мереж.
Розвантаження збірних залізобетонних конструкцій та інших будівельних
матеріалів виконується за допомогою тих самих монтажних механізмів та
оснащення.
Арматуру конструкцій перед монтажем необхідно зачистити від корозії.
Влітку опалубку належить зволожити. Рекомендується використовувати
інвентарну щитову опалубку, а для великих площин – великопанельну.
Опалубку під залізобетонний ростверк перед укладанням бетону
необхідно зачистити і довести до проектних розмірів і відміток.
Розчин для мурування підвозиться автосамоскидом, подається в робочу
зону в ящиках для розчину. Частина розчину готується на будівельному
майданчику на розчино-бетонному вузлі (РБВ).
Роботи ведуться в дві зміни. Роботи виконуються спеціалізованими
бригадами монтажників та мулярів.
в) влаштування покрівлі
До покрівельних робіт слід приступати після перевірки правильності
виконання основи під покрівлю, та прийняття попередньо виконаних робіт по
акту на приховані роботи, а також після закінчення всіх інших будівельних і
монтажних робіт на покрівлі.
Всі матеріали можуть подаватися на покрівлю як баштовим краном так і
краном типу Піонер, на даху переміщуються вручну або тачками.
Влаштування покрівлі із рулонних матеріалів виконується за допомогою
засобів малої механізації.
До влаштування рулонної покрівлі з використанням сучасних
наплавляємих рулонних матеріалів, а саме з уніфлексу, приступають після
повного завершення попередніх загальнобудівельних робіт і виконання
наступних заходів:
– забезпечення об’єкта необхідними матеріалами;
– підготовка механізмів, обладнання, інструментів та пристроїв;
– перевірки міцності несучих конструкцій покриття;
– визначення місця розміщення приймальної площадки матеріалів на
покритті будівлі, а також влаштування її огородження;
– установлення на покритті будівлі комплекта протипожежних
засобів;
– наявності затвердженого головним інженером підприємства
замовника наряда – допуска на ведення покрівельних робіт на покритті будівлі
з використанням відкритого полум’я;
– проведення інструктажу по техніці безпеки на робочому місці та
навчання робочих покрівельників правилам виконання робіт та робочим
прийомам з наплавляючими рулонними матеріалами.
– встановлені та закріплені патрубки, в які вставляють чаші воронок;
– очищена від сміття та пилу поверхня, на яку вкладають
покрівельний килим;
– видалена вода та просушена основа під килим, при цьому на
поверхні основи температура повітря повинна бути не вище 70.
Покрівельні матеріали подають на покрівлю в контейнерах, ґрунтовку – в
бідонах. По покрівлі матеріали розвозять на ручних тачках.
Роботи по влаштуванню бітумних покрівель з використанням нових
рулонних матеріалів виконують двома технологічними потоками.
Перший потік містить у собі очищення основи від бруду, сміття, листя і
пилу, а також нанесення ґрунтовки.
Другий потік містить у собі роботи з наклейки одного-двох шарів
рулонного матеріалу вогнепламеневим методом.
г) опоряджувальні роботи
Опоряджувальні роботи виконуються за допомогою засобів малої
механізації. Внутрішні та зовнішні опоряджувальні роботи необхідно
виконувати з інвентарного риштування.
Опоряджувальні роботи повинні закінчуватись після монтажу опалення і
прогріву приміщення.
Опоряджувальні роботи проектуються в наступній послідовності:
1. Засклення віконних блоків;
2. Фарбування конструкцій всередині приміщення;
3. Фарбування стін та стелі в середині приміщення
4. Облаштування фасадів;
5. Влаштування вимощення.
Роботи проектуються в одну зміну потоковим методом по ділянках.
Роботи виконуються комплексною бригадою, до складу якої входять бригада
малярів, бригада склярів та бригада бетонників.
Скло, вапно та масляна фарба доставляються на об’єкт з бази УВТК
автотранспортом та зберігається на приоб’єктому складі. Пісок та щебінь для
вимощення доставляється автосамоскидами з кар’єра, що знаходиться на
відстані 15км, а асфальт з асфальтного заводу.
д) Влаштування підлоги
Роботи по влаштуванню підлоги виконуються після опоряджувальних
робіт в середині приміщення. Вони проектуються в одну зміну потоковим
методом по ділянках.
Роботи виконуються спеціалізованою бригадою бетонників.
Бетон доставляють на об’єкт автосамоскидами з залізобетонного заводу.
5.3.5 Вибір монтажних кранів
Вибір монтажних кранів проведено у розділі 5.1.4 .
Проектування поточності виконання робіт
Застосування поточного методу організації будівельного виробництва
забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єкту, підвищення якості і
зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточний метод поєднує
послідовний і паралельний в ньому усуваються недоліки і зберігаються
переваги кожного з них при цьому методі технологічний процес зведення
будинків розбивається на декілька складових процесів для кожного з них
встановлюють однакову тривалість і поєднують їх виконання в часі на різних
ділянках чим забезпечується послідовність здійснення однорідних процесів і
паралельно різновидних. Будівництво поточним методом вимагає менше часу
ніж послідовний метод і меншої кількості одночасно спожитих ресурсів ніж
при паралельному методі.
Для створення будівельного потоку необхідно:
а) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові
процеси;
б) розподілити працю між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
в) поділити весь фронт робіт на окремі фронти ( ділянки ) і встановити для них
тривалість виконання кожного процесу;
г) визначити черговість робіт на окремих фронтах щоб максимально сумістити
виконання різнотипних робіт в часі і в просторі тобто встановити їх
технологічну взаємозалежність.
Поточно виконуються такі роботи як: підземні роботи; влаштування бетонної
основи; монтаж конструкцій каркасу; влаштування покрівлі; внутрішні
опоряджувальні роботи; влаштування підлоги; монтаж ТО; внутрішні
електротехнічні роботи; внутрішні сантехнічні роботи; наладка і пуск ТО.
Роботи які виконуються за потоком це: роботи підготовчого періоду;
влаштування вводів.
5.3.7 Таблиця вихідних даних для складання календарного
плану
В даній таблиці 5.3.2 розраховуємо вихідні дані для складання
календарного плану:
1. тривалість виконання робіт
2. кількісний склад бригади
3. змінність виконання робіт
5.4 Проектування будівельного генерального плану
5.4.1 Виробничі та механізовані устаткування
Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються
вручну на будівельному майданчику використовуються наступні устаткування:
при проведенні бетонних робіт:
• електромеханічний вібратор ИВ-19
• бетононасосна установка СБ-126А
• бетонозмішувальна установка СБ-75А
• віброрейка СО-131
• пересувний компресор СО-45Б
при проведенні ізоляційних робіт:
• бітумонагрівальний агрегат Д-618
при влаштуванні покрівлі:
• машина для сушки основи СО -107
• машина для очистки і перемотки рулонних матеріалів СО-98
• машина для наклеювання рулонних матеріалів СО-99А
• каток вагою 100 кг
опоряджувальні роботи:
• агрегат фарбувальний СО - 74А
• фарбопульт ручний СО - 20Б
• фарборозпилювач пневматичний СО -19А
5.4.2 Потреби в будівельних машинах, механізмах та
транспортних засобах
Потреба в будівельних машинах, механізмах та транспортних засобах
визначена на основі “Розрахункових нормативів для складання проектів
організації будівництва” частина 1.
Таблиця 5.4.1 - потреби в машинах, механізмах та транспортних засобах
№
Найменування Марка Кількість
№ пп
1 2 3 4
1 Баштовий кран КБ-403А 1
2 Автомобільний кран КС-5363 1
3 Екскаватор ЭО-3322 1
4 Бульдозер Д-271 1
5 Каток Д-130 1
6 Будівельний підйомник С-598 1
7 Автосамоскиди ЗиЛ-585 4
8 Автомашини бортові ЗиЛ-150 2
9 Пересувна компресорна станція ЗиФ-55 1
10 Ручний компресор - 2
11 Пневматична трамбівка И -157 1
12 Зварювальний трансформатор СТН-500 1
13 Штукатурний агрегат СО-57 1
14 Ручний фарбопульт СО-20 2
15 Фарбувальний агрегат СО-4 1
16 Розчинозмішувач - 1
Примітки: прийняті машини і механізми можуть бути замінені іншими з
аналогічними техніко-економічними показниками.
В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих
міць матеріали доставляються трактором ЮМЗ-5.
При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на
покрівлю використовують підйомники СПК-100.
5.4.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким
чином, щоб забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних
механізмів, площадки укрупненого збору, складів, майстерень, побутових
приміщень.
При проектуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо
існуючі дороги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику.
Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6 м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей
автомашин та автопоїздів.
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах
елементах, що перевозяться:
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 6м; зовнішні -12м.
При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з
поздовжньої сторони будівлі 10м.
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які
регламентують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна
перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги
показана на рисунку:
Рисунок 5.4.1 – Конструкція тимчасової дороги
1 – кювет,
2 – обочина,
3 – щебеневе покриття,
4 – земляне полотно,
5 – ущільнений грунт,
5.4.4 Потреби в електроенергії, воді
Розрахунок потреби на будівельному майданчику в електроенергії, воді,
парі та стиснутому повітрі визначено згідно з вимогами ДБН А.3.1-5-96 за
фізичними обсягами і розрахунковими формулами.
Розрахунок потреби в електроенергії:
Сумарна потреба в електроенергії визначена наступною формулою:
1.1
Р = (К1∑Р1+ К2∑Р2+ К3∑Р3+ К4∑Р4), (5.4.1)
cos
де Р – загальна потреба у потужності, кВА;
1,1 – коефіцієнт, що встановлює втрати потужності в мережах;
К1....Кn – коефіцієнти одночасності, приймаються в залежності від виду
споживачів 0.6-1;
Р1 – силова потужність, що споживається будівельними машинами,
інструментами, механізмами, кВт;
Р3 – споживана потужність для внутрішнього освітлення, кВт;
Р2 – споживана потужність на електропідігрів бетону, кВт;
Р4 – споживана потужність для зовнішнього освітлення, кВт;
cosφ – коефіцієнт потужності, в середньому рівний 0.75.
Р1 = 66*1+18,4*1+20 = 104 кВт
Р2 – відсутня влітку;
Р3 = 10 кВт
Р4 = 4 кВт
1,1
Р = (0,6*104+ 1*4+0,9*10) = 110,58кВт,
0,75
Освітлення місць виконання будівельно-монтажних робіт прийнято
згідно ГОСТ 12.1.046-85 і здійснюється ліхтарями, які встановлені на легких
пересувних опорах. Тимчасове освітлення будмайданчика забезпечено
прожекторами, встановленими через 50м.
Тимчасове електропостачання будівельного майданчика проводиться за
рахунок підключення до міської енергосистеми.
Розрахунок потреби в воді:
Сумарна витрата води на виробничі потреби, л, визначена наступною
формулою:
q n K '
Q1 = k 1 1 j
1 , ( 5.4.2)
t1 3600
де q1 – питома витрата води на виробничі потреби, л;
n1 – число виробничих споживачів в найбільш завантажену зміну;
k1 – коефіцієнт на невраховані витрати води (дорівнює 1,2);
К’j – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води (дорівнює
1,5);
t1 – кількість годин в зміну (t1 = 8год),
Q = 1.2 3500 11.5
1 = 0.22 л/сек.;
8 3600
Витрати води на господарчо-побутові потреби, л, визначена наступною
формулою:
q n K '
Q = k 2 2 j q'2 n'2
2 2 + , (5.4.3)
t1 3600 t2
де q2 – питома витрата води на господарчо-побутові потреби, л;
n2 – число працюючих в найбільш завантажену зміну;
k2 – коефіцієнт на невраховані витрати води (дорівнює 1,2);
q’2 – витрата води на приймання душа одним працюючим;
t2 – тривалість використання душової установки (45 хвилин);
n’2 – число працюючих, які користуються душем (40%),
Q = 1.2 15 28 1.5 30 11
2 + = 0.15 л/сек.;
8 3600 45 60
Витрати води для зовнішнього пожежегасіння прийнятий по табл..6
„Посібника з розробки проектів організації будівництва до ДБН А.3.1-5-96”
Q3 = 20 л/сек.;
Загальна витрата води для забезпечення потреб будівельного майданчика
Qзаг. = 0.22+ 0.15+20 = 20.37 л/сек..
Джерелом тимчасового водопостачання будівельного майданчика є
існуюча міська мережа.
5.4.5 Потреби в тимчасових будівлях і спорудах
Розрахункова кількість робітників, необхідних для здійснення
будівництва, визначається на основі нормативної трудомісткості і складає –
10399 люд/дн;
Термін будівництва – 27 міс, в тому числі підготовчий період – 3 міс.
Кількість робітників складає:
11199/567= 20 чол.
Кількість робітників в найбільшу зміну приймається з коефіцієнтом 0.7
35х0,7=25 чол..
Джерела забезпечення будівництва робітниками та житлом вирішуються
за місцем будівельною організацією за рахунок власних кадрів та можливостей.
В пропорційному відношенні на весь термін будівництва відповідно з
„Розрахунковими нормативами для складання проектів організації
будівництва”, необхідна кількість робітників складає :
Багатоповерховий
адміністративний
будинок
(найбільша зміна)
Робочих 85% 21(17 чол., 4 жін.)
ІТР 8% 2
Службовців 5% 1
МОП і охорона 2% 1
Таблиця 5.4.2 – Тимчасові будівлі та споруди
Вартість,
грн.
Групування та
Тип будинку
найменування будинків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Побутовий вагончик
35,1
для чоловіків
гардеробна 0,9 16,2
Збірно-
приміщення для
1 18 6х3 розбірний 18 2
відпочинку,
1 18 металевий
обігрівання,
приймання їжі
умивальна 0,05 0,9
Побутовий вагончик
7,8
для жінок
гардеробна 0,9 3,6
контейнерний
приміщення для
2 4 6х3 металевий 18 1
відпочинку,
1 4 "Універсал"
обігрівання,
приймання їжі
умивальна 0,05 0,2
контейнерний
3 Виконробська 2 0,48 0,96 6х3 металевий 18 1
"Універсал"
Збірно-
4 Диспетчерська 2 7 14 6х3 розбірний 54 1
металевий
Медпункт і кабінет 0,07
Збірно-
5 по 25 2,25
0,02 6х3 розбірний 18 1
охороні праці
металевий
6 Червоний куточок 25 0,24 6
контейнерний
7 Сушильна 18 0,2 3,6 2,4х2,8 металевий 6,72 1
"Універсал"
Приміщення для
збірно-
8 особистої гігієни 4 0,18 0,72 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
жінок
збірно-
9 Туалет для жінок 4 0,09 0,36 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
збірно-
10 Туалет для чоловіків 21 0,092 1,93 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
збірно-
11 Душові на 2 ріжка 4 0,43 1,72 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
збірно-
12 Душові на 8 ріжка 21 0,43 9,03 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
№ п/п
Розрахункова кількість
робітників і
службовців
Значення показника на
1 працюючого м2
Розрахункова площа
Розміри в плані УТС
Прйнята площа
Висота приміщення
Кількість
Одиниці
Загальна
5.4.6 Розрахунок складів
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах Рскл
визначаємо за формулою:
P
Р ЗАГ
скл= TH k1 k2 ; (5.4.4)
T
де, Рзаг - кількість матеріалів ;
Т - тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
k1 - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади, який для
автомобільного транспорту дорівнює 1,1;
k2 - коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу, приймаємо рівним
1,3;
Тн - норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою :
F=Рскл/n; (5.4.5)
де n - норма збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою :
S=F/β; (5.4.6)
де - коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення
корисної площі складу до загальної.
Розрахунок складів виконуємо в табличній формі.
Розрахунок майданчиків під склади приведений у таблиці 5.4.3
Таблиця 5.4.3 – Розрахунок майданчика складів
Необхідність Коефіцієнти Запас
матеріалів
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1 Руберойд 44 шт 194 4,41 1.1 1.3 10 14.3 63,06 25 2,52 0,6 4,2 6 2·3 Навіс
2 Щебінь 150 м3 210 1,4 1.1 1.3 10 14.3 20,02 3 6,67 1,1 7,34 9 3·3 Відк.
3 Фарба 114 т 10 0,08 1.1 1.3 12 17.2 1,51 1 1,51 1,5 2,265 4 2·2 Закр.
4 Вапно 114 т 1,5 0,01 1.1 1.3 12 17.2 0,23 2 0,12 0.6 0,19 1 1·1 Закр.
5 Скло 92 м2 1892,7 20,57 1.1 1.3 10 14.3 294,19 2,5 117,67 1,4 164,7 165 11·15 Закр.
Двері
6 13 т 7,705 0,59 1.1 1.3 12 17.2 10,19 2 5,1 0.6 8,5 9 3·3 Закр.
металеві
№ п/п
Найменування матеріалів,
конструкцій, деталей
Термін споживання,
дн.
Одиниця виміру
Загальна на розрахунковий
період, Qзаг
Добова, Qзаг/Т
Постачання матеріалів, К1
Споживання матеріалів, К2
Норма, Тн
Розрахунковий, Тн·К1·К2
Розрахунковий запас
матеріалів, Рскл
Норма збереження матеріалів
на 1 м2 площі складу, n
Корисна площа складу,
F=Рскл/n
Коефіцієнт на проходи, β
Розрахункова площа складу,
S=F/β
Прийнята площа складу,
S1=z·B
Розмір складу в м по УТС
Тип складу (відкритий,
закритий)
Тип конструкцій складу
5.4.7 БУДІВЕЛЬНИЙ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН
Будівельний генеральний план розроблено в масштабі, на основі креслень
генплану, на стадії будівництва надземної частини будівлі.
На будівельному генплані відображені об’єкти основного періоду
будівництва, постійні мережі та автодороги, тимчасові будівлі та споруди,
огородження та освітлення.
Огородження робочих та небезпечних зон вантажопідйомних механізмів
біля об’єкту, що будується, виконується за місцем у відповідності до
СНиП ІІІ-4-80 “Техника безопасности в строительстве”.
На період будівництва передбачено максимально використати постійні
автодороги передбачені проектом. Тимчасові дороги влаштувати відповідно до
будгенплану шириною 6 м.
Інвентарні будівлі та майданчики розташовані на вільних площах з
врахуванням їх експлуатації протягом всього терміну будівництва.
Для освітлення території використано прожектори заливаючого світла,
марки ПЗС-35 з лампами потужністю 500 Вт.
Тимчасове освітлення запроектоване для забезпечення робіт в темний час
доби. Електрична повітряна розводка здійснюється ізольованим проводом на
стовпах з підвіскою не нижче 5 м від землі, а на переїздах через дороги не нижче
7 м від землі.
5.4.8 Заходи по техніці безпеки та протипожежній безпеці
Всі будівельні машини, механізми, інвентар та знаряддя повинні
відповідати характеру робіт, що виконуються, та бути в справному стані.
На період будівництва територію будівельного майданчика огородити
суцільним парканом висотою 2 м. В місцях, вказаних на будгенплані, паркан
повинен бути виконаний з захисним піддашком над тротуарами для пішоходів.
По периметру будинку, що будується, позначити небезпечну для
перебування людей зону, не менше 7 м. Небезпечна зона повинна бути позначена
добре видимим знаком в будь-яку пору доби та обладнані таким чином, щоб не
допустити проникнення в ці зони сторонніх осіб. Колію баштового крана
вигородити легкою огорожею заввишки 1 м.
Майданчики для вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути
сплановані та мати нахил не більше 3 градусів.
Тимчасові дороги та заїзди повинні бути обладнані дорожніми знаками по
ГОСТ 10807-71.
Робочі місця, проїзди, проходи та складські майданчики повинні бути
освітлені в темний час доби, а робота в неосвітлених місцях – заборонена.
Робота будівельних машин безпосередньо під дротами діючих повітряних
ліній електропередачі, а також на свіжо насипаному не утрамбованому ґрунті та
на майданчиках з нахилом більшим за вказаний в паспортах машин – не
дозволяється.
Швидкість руху транспорту на майданчику будівництва не повинна
перевищувати 10 км/год, а на поворотах –5 км/год.
З метою попередження нещасних випадків необхідно проводити вступний
інструктаж з новими робітниками, інструктаж на робочих місцях, при переведенні
на інший вид робіт та повторні інструктажі не рідше 1 раз на місяць. Про кожен
проведений інструктаж потрібно зробити запис в журнал по техніці безпеки.
Всі робочі, зайняті на будівництві, повинні бути забезпечені спецодягом,
захисними засобами по виду робіт.
Проходи, проїзди, місця складування будматеріалів повинні бути очищені
від будівельного сміття, а в зимовий період від снігу та льоду.
Будівництво повинно бути забезпечене засобами надання першої медичної
допомоги при нещасних випадках.
При виконанні земляних робіт екскаватором, людям забороняється
знаходитись в робочій зоні.
При влаштуванні підземних комунікацій:
• місце роботи при будівництві траншей огороджується;
• забороняється розробляти ділянку траси екскаватором в місцях
перетину з існуючими комунікаціями в межах 1 м від них;
• під час піднімання, переміщення та опускання труб в траншеї
всі працівники повинні вийти з небезпечної зони;
• місця переходів через траншею повинні бути обладнані
містками.
Вага підвішеного вантажу, з врахуванням захватних пристосувань, не
повинна перевищувати паспортні дані крану при даному вильоті стріли та висоті
підняття.
Забороняється залишати підвішеними елементи та конструкції.
Розстропування елементів та конструкцій виконувати лише після їх надійного
закріплення.
Використовувати для підняття людей вантажні крани та ліфти – заборонено.
Використовувати відкритий вогонь для розігрівання мастик – заборонено. З
метою уникнення пожежі, котли для приготування мастик встановлюються на
спеціально відведених майданчиках.
Всі тимчасові будівлі розташовуються поза зоною дії кранів.
Для пожежної безпеки, необхідно:
• влаштування 2-х виїздів на дороги загального користування;
• тимчасові дороги повинні мати тверде покриття;
• біля будинку, що споруджується , встановити щити з
протипожежним інвентарем;
• місця робіт належить забезпечити плакатами по протипожежній
безпеці;
• роботу калориферів, електроустаткування та
електроінструментів без нагляду – заборонено.
• тушіння пожежі рекомендується здійснювати від пожежного
гідранту, розташованого на території будівництва.
5.4.9 Техніко-економічні показники
1. Тривалість будівництва - 567 дн.;
2. Кількість робітників (найбільша) - 21 чол.(17 чол);
3. Кошторисна трудомісткість - 11199 люд/дн.
Таблиця 5.3.2 - Вихідні дані для сладання календарного плану
Норма на одини-
Трудомісткість на весь обєм Основні машини Кількість та склад
Обєми робіт цю виміру
бригади
№ Маш- люд- Маш-зм Люд-дн
Наймену- кі-
кіль- год год кі-
Комплекс робіт Од норм пр норм пр вання льк професія
кість Маш-зм люд-зм льк
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Роботи підготовчого періоду
0,75 ____ Бульдозер Машиніст
1 Планування майданчика 1000м3 4,9 0,441 2 ____ ____ 1 1 2 1
0,09 ДЗ-45 бульдозера
Влаштування тимчасових ____ 0,512 ____ __ Бригада тесля-
2 100м2 3,43 ____ ____ 0,22 1 4 1 1
будівель та споруд 0,064 рів
13,21 12
Влаштування тимчасового
____ 61,94 ____ ____ ____ __
водопроводу: 100м 1,45
3 7,74 11,22 сантехніки 3 1 4
-100
____ 63,56 ____ ____ ____ __
-1дюйм 100м 0,25
7,95 1,99
Влаштування тимчасової ____ ____ ____ ____ __ Бригада
4 100м 0,75 26,95 2,46 3 3 1 1
каналізації сантехніків
Влаштування тимчасових ____ 1426,8 ____ ____ ____ __ Бригада зем-
5 1000м 0,5 87 80 16 1 5
доріг 174 лекопів
Влаштування тимчасового ____ 26,07 ____ ____ ____ __ Бригада
6 100м 1,5 4,95 15 5 1 3
електрозабезпечення 3,3 електриків
Влаштування тимчасових ____ 24,6 ____ ____ ____ __ Бригада
7 100м 0,25 0,78 2 2 1 1
слабострумних мереж 3,1 електриків
Влаштування тимчасового
____ 15,49 ____ ____ ____ __ Бригада
8 огородження будівельного 100м2 3,2 60,05 60 10
1,89 монтажників 1 6
майданчика
Підземні роботи
Розроблення грунту екска- 5,92 ____ ____ ____ Екскаватор Машиніст
9 1000м3 5,45 4,04 4 1 1 2 2
ваторами 0,74 Е-3322 екскаватора
____ 361,28 ____ ____ Бригада
10 Доробка гранту вручну 100м3 2,20 96,93 88 - - 11 1 8
44,06 землекопів
Улаштування фундаментів 102,01 522,00 Кран Бригада
11 100м3 0,08 1,0 1 5 5 1 5 1 1
під колони 12,44 63,64 КС 5363 бетонщиків
Укладання фундаментих 54,48 73,94 Кран Бригада
12 100 шт 13,24 87,91 60 119,42 180 1 3 2 30
плит та блоків стін підвалу 6,64 9,02 КС 5363 монтажників
Влаштування бетонної під- ____ 5,78 ____ ____ ____ __ Бригада
13 1м3 86 60,2 60 10 2 3
готовки 0,7 бетонщиків
змінність
Тривалість,
Продовження таблиці 5.3.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Бригада
____ 55,44 ____ ____ ____ __
14 Улаштування гідроізоляці 100м2 20,90 141,28 140 Ізолювальників 20 1 7
6,76
Влаштування перекриття 118,25 332,05 Кран Бригада
15 100шт 1,48 21,34 18 59,93 54 1 3 2 9
цокольного поверху 14,42 40,49 КС 5363 монтажників
Влаштування монолітних 30,7 443,7 Кран Бригада
16 м3 0,11 0,41 2 5,95 6 1 3 2 1
ділянок 3,74 54,11 КС 5363 бетонщиків
Зворотня засипка грунту з ____ 165,24 ____ ____ ____ __ Бригада
17 100м3 1,5 30,23 28 7 1 4
пошаровим ущільненням 20,15 землекопів
Влаштування вводів
Влаштування санітарно- Виробіток 50 ____ __ Бригада
18 грн 3895 77,9 75 15 1 5
технічних вводів люд-дні сантехніків
Влаштування електро- Виробіток 50 ____ __ Бригада
19 грн 1780 35,6 30 10 1 3
технічних вводів люд-дні електриків
Монтаж надземної частини будівлі
Кран
Монтаж надземної частини КБ 403А Муляри
20 м3 22020,0 1 20 2 108
будівлі Кран монтажники
КС 5363
Влаштування покрівлі
____ ____ ____ ____ ____ ____ ____ Бригада
21 Влаштування покрівлі 100м2 13,55 __ 4 1 31
покрівельників
Санітарно-технічні роботи
Внутрішні Виробіток 50 ____ __ Бригада
22 грн 190369 3807,4 3780 30 2 63
санітарно-технічні роботи люд-дні сантехніків
Опалення
Влаштування опалювальної
Виробіток 50 ____ __ Бригада
23 системи грн 53624 1072,5 1060 10 2 53
люд-дні сантехніків
Електро технічні роботи
Внутрішні електро-технічні Виробіток 50 ____ __ Бригада елект-
24 грн 53624 1072,5 1060 10 2 53
роботи люд-дні риків
Малострумні мережі
Влаштування малострумних
Виробіток 50 ____ __ Бригада елект-
25 мереж грн 24128 482,56 480 10 1 48
люд-дні риків
Продовження таблиці 5.3.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Оздоблювальні роботи
Встановлення дверей
Заповнення дверних прорі-
____ 490,55 ____ ____ ____ __ Бригада тесля-
26 зів готовими дверними 100м2 1,06 63,40 6 10 1 6
59,82 рів
блоками з металопластику
Установлення внутрішніх ____ 110,47 ____ ____ ____ __ Бригада тесля-
27 100м2 2,43 32,72 30 5 1 6
дверних блоків з дерева 13,47 рів
Установлення вхідних двер- ____ 142,04 ____ ____ ____ __ Бригада тесля-
28 100м2 1,70 29,44 30 5 1 6
них блоків 17,32 рів
Засклення
Заповнення віконних прорі-
____ 770,44 ____ ____ ____ __ Бригада тесля-
29 зів готовими одинарними 100м2 6,86 644,5 600 15 1 40
93,96 рів
блоками з металлопластику
Опорядження стін та стель
____ 38,47 ____ ____ ____ __ Бригада
30 Теплоізоляція стін 1 м3 138,0 662,4 600 20 1 30
4,8 облицювальників
Наклеювання важких шпалер 86,9 ____ ____ ____ __ Бригада опоря-
31 100м2 68,80 729,28 700 20 1 35
10,6 джувальників
Облицювання стін кераміч- ____ 330 ____ ____ ____ __ Бригада опоря-
32 100м2 10,1 406,24 400 20 1 20
ною плиткою 40,24 джувальників
____ 77,22 ____ ____ ____ __ Бригада опоря-
33 Фарбування 100м2 58,92 555,03 500 20 1 25
9,42 джувальників
Влаштування підлоги
Підлога -лінолеум
Улаштування стяжок цемен- ____ 56,25 ____ __ Бригада опоря-
34 100м2 37,0 ____ ____ 253,8 220 20 1 11
тних товщиною 20 мм 6,86 джувальників
Улаштування покриття з ____ 60,36 ____ ____ ____ __ Бригада опоря-
35 100м2 37,0 272,3 240 20 1 12
лінолеуму 7,36 джувальників
Улаштування плінтусів де- ____ 12,09 ____ ____ ____ __ Бригада опоря-
36 100м 32,5 47,8 40 20 1 2
рев'яних 1,47 джувальників
Підлога-плитка керамічна
Улаштування гідроізоляції ____ 65,73 ____ ____ ____ __ Бригада опоря-
37 100м2 11,79 94,6 80 20 1 4
обклеювальної у 2 шари 8,02 джувальників
Улаштування стяжок цемен- ____ 56,25 ____ ____ ____ __ Бригада опоря-
38 100м2 18,13 124,4 120 20 1 6
тних товщиною 20мм 6,86 джувальників
Улаштування покриття і з 19,45 167,48 ____ __ Бригада опоря-
39 100м2 18,13 43,0 8 217,5 200 20 1 10
плиток керамічних 2,37 20,42 джувальників
Продовження таблиці 5.3.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Наладка ТО
Виробіток 50 ____ __ Бригада
40 Наладка ТО грн 166093 3321 500 20 1 25
люд-дні наладчиків
Опорядження фасаду
____ 227,7 ____ ____ ____ __ Бригада oбли-
41 Поліпшене штукатурення 100м2 1,97 56,06 40 20 1 2
28,46 цювальників
Облицювання цоколю фаса- ____ 504,9 ____ ____ ____ __ Бригада oбли-
42 100м2 1,58 9 60 20 1 3
дною плитко 63,11 цювальників
Здача обєкта
____ 22,61 ____ ____ ____ __ Бригада асфа-
43 Влаштування вимощення 100м2 1,6 4,42 4 2 1 2
2,76 льтувальників
Улаштування покриття тов- 30,42 141,77 3,71 каток 1 Бригада асфа-
44 100м2 1 4 17,29 16 4 1 4
щиною 4 см 3,71 17,29 льтувальників
Улаштування одношарових
асфальтобетонних ____ 22,61 ____ ____ 2,62 ____ __ Бригада асфа-
45 100м2 0,95 3 3 1 1
покриттів доріжок і тротуа- 2,76 льтувальників
рів
____ 50,28 ____ ____ ____ __
46 Влаштування газону 100м2 0,303 1,86 2 різноробочі 2 1 1
6,13
Садіння дерев із грудкою
____ 60,88 ____ ____ ____ __
47 землі розміром 10шт 1,5 11,13 10 різноробочі 2 1 5
7,42
1,0х1,0х0,,6 м
Посів газонів партерних,
____ 8,21 ____ ____ ____ __
48 маврітанських та 100м2 1,2 1,21 41 різноробочі 1 1 1
1,01
звичайних вручну
Таблиця 2.7 Основні техніко-економічні показники проекту
Назва Один. Кількість
показників виміру
Площа ділянки м2 7167,75
Площа забудови м2 1499,83
Будівельний об’єм м3 27319,6
в т.ч. підвал “ 4196,1
Загальна площа будинку м2 5872,62
Кількість квартир шт. 64
У т.ч. однокімнатних шт. 24
двокімнатних шт. 24
трикімнатних шт. 16
Загальна площа квартир м2 3970,96
Житлова площа м2 2298,56
Площа офісних приміщень м2 162,88
Площа магазину м2 900,63
6 Охорона праці та безпека в надзвичаних ситуаціях робітників на
об’єкті
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників
на об`єкті
При будівництві житлового будинку для забезпечення безпеки на об’єкті
слід дотримуватись наступного, [48,49].
На в’їзді до будівельного майданчика встановити дорожні знаки, схему руху
транспорту, знаки безпеки.
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також
небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в
Нацполіції. Таким вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні.
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з урахуванням
наявності існуючих споруд.
Також перед початком земляних робіт потрібно встановити знаки, які вка-
зують на місця розташування підземних комунікацій. Розробка ґрунту в
безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій допускається
тільки лопатами без різких ударів, користуватися ударними інструментами
(ломи, кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється.
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби повинно бути
влаштоване штучне освітлення, запроектовано прожектори, потужністю 600Вт,
оствітленостю 5 Лк прожектори , [49].
Випадки виробничого травматизму при проводженні земляних робіт можливі
також через мимовільне переміщення будівельних машин і механізмів, втрату
машинами стійкості і недостатньої кваліфікації робітників, керуючих машинами.
Земляні роботи в зоні розташування інженерних мереж (водопровід,
газопровід, електричні кабелі, теплові мережі) потрібно провести відповідно до
узгодженого проекту тільки після дозволу від організації, що відповідає за
експлуатацію цієї мережі. До дозволу додається план (схема) земляних робіт з
вказівкою розташування глибини закладення комунікацій, [48,49].
Особливу увагу необхідно звернути на те, що до початку розробки ґрунту
необхідно виконати всі заходи щодо відведення поверхневих і грунтових вод.
Провадження робіт у виїмках з укосами в місцях, які зазнавали зволоження,
дозволяється тільки після ретельного огляду майстром стану ґрунту укосів і
вживання відповідних заходів безпеки. При закладанні траншей і котлованів без
кріплень в межах призми обвалення ґрунту забороняється складування
обладнання, матеріалів, установка механізмів, рух машин, прокладка рейкових
шляхів і т. д.
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у
вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в
котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається. У місцях переходу
робітників через траншеї глибиною більше за 1 м, необхідно влаштовувати
перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті 1,1 м. Перед
Арк.
192 ПЗ Б-11
спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3 м і при
настанні відлиги майстру необхідно перевірити стійкість укосів, кріплення і
вжити заходів по забезпеченню безпеки робіт.
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану, необхідно
розміщувати з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки.
Валуни, камені, відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки, повинні бути
видалені, [49].
Під час провадження робіт в котловані або траншеї потрібно постійно
спостерігати за бермами. У разі появи подовжніх тріщин необхідно негайно
повідомити про це виконробу (майстру) і видалити робітників з небезпечних
місць.
Основна небезпека при земляних роботах обвалення ґрунту в процесі його
розробки і подальших роботах при закладенні підмурків, укладанні труб і т. д.
У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти
обвалення укосів.
При розробці грунту екскаватором в зоні розташування підземних
комунікацій дозволяється розпочинати роботи лише з письмового дозволу
організацій, які експлуатують ці комунікації. Земляні роботи в безпосередній
близькості від підземних комунікацій повинні проводитись під наглядом
виконроба або майстра.
При виявленні не передбачених проектом підземних комунікацій,
вибухонебезпечних матеріалів або речей, шкідливих газів роботи необхідно
негайно припинити до виявлення характеру знайдених споруд, речей або газів,
знешкодження них та отримання дозволу на подальше проведення робіт.
Забороняється розробляти грунт способом підкопу.
Виємки, що розробляються в місцях, де мається рух людей або транспорту,
повинні бути огороджені.
Грунт, виданий з виємки, необхідно розташовувати на відстані не меньше
0.5 м від брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і
механізмів в межах призми обвалення грунту, [40]. .
До початку робіт повинна бути перевірена справність всіх машин і
механізмів і для їх встановлення підготовлені робочі майданчики.
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його
ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
Однією з найважливіших умов безпечного монтажу фундаментів,
фундаментних балок, колон являється правильна експлуатація монтажних
кранів, вантажозахоплюючих пристроїв, які забезпечують їх стійкість і
надійність.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути
встановлений на надійну і ретельно вивіряну основу. Крім того, сталеві канати
кранів повинні періодично перевірятись. Стропи, захоплюючі пристрої та інші
такелажні пристосування слід періодично випробовувати і при необхідності
вибраковувати. Перед початком робіт і в процесі монтажа такелажні пристрої
випробовують подвійним навантаженням.
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби повинно бути
влаштоване штучне освітлення: висота підвісу світильників над рівнем робочого
Арк.
192 ПЗ Б-11
майданчика не нижче 2,5 м. При неможливості виконання цієї вимоги - напруга в
освітлювальній мережі повинна бути не більше 72 В. Створювана штучна
освітленість повинна становити, [49]:
⎯ робочої дільниці - не менше 25 лк;
⎯ площі складування - 10 лк;
⎯ під'їзні шляхи - 1 лк;
⎯ загальне освітлення - 2 лк.
Для забезпечення безпечних умов роботи в зимових умовах необхідно,
[40]:
1. Під'їзні шляхи і пішохідні доріжки своєчасно очищати від снігу і
посипати піском або золою.
2. Місця складування будівельних матеріалів необхідно повністю очищати
від снігу і льоду. Інакше штабелі конструкцій при підтаванні можуть обвалитися
і викликати НВ.
3. Періодично видаляти крижані бурульки які утворилися, над входами в
будівлі, тротуарами, місцями проходів і проїздів.
4. Щоб уникнути обвалення покрівель від снігового навантаження дахи
необхідно очищати від снігу і льоду, заздалегідь захистивши небезпечну зону
скидання снігу.
5. Для захисту робітників від несприятливих метеорологічних умов
необхідно передбачити приміщення для обігріву працюючих розмірами,
визначеними з розрахунку 0,1 м2 на одну людину в найчисленнішій зміні, але не
менше 8 м2. Температура повітря в цих приміщеннях повинне бути не нижча за
+22оС.
При підйомі вантажів останні беруть на відтяжку, що виключає
розкачування вантажа і закручування маси. Однак сам вантаж слід підіймати і
опускати в строго вертикальному положенні.
Перед підйомом необхідно перевірити надійність петель для строповки
вантажа. Забороняється під час перерв залишати вантаж піднятим, [39].
При вітрі силою більше шести балів монтажні роботи, пов’язані з
використанням кранів, необхідно завершити, [39].
При вітрі більше п’яти балів завершують монтаж великих панелей, які
мають велику парусність, [39] .
Велику увагу при виконанні монтажа слід приділяти електрозварювальним
роботам, так як при виконанні цих робіт окрім небезпеки враження струмом
існує і пожежна небезпека. Враховуючи це, при виконанні зварювальних робіт
слід застосовувати необхідні заходи протипожежної безпеки.
При влаштуванні покрівлі робітники, зайняті приготуванням покрівельних
мастик і підготовкою рулонних матеріалів, повинні мати спецодяг, захисні
окуляри і респіратори, [40].
Місця проведення тимчасових зварювальних та ін. вогняних робіт можуть
визначатися тільки письмовим дозволом особи, відповідальної за пожежну
безпеку об'єкта, - керівника установи, цеха, лабораторії, майстерні, складу і т.п.
Вогняні роботи без отримання письмового дозволу можуть проводитися на
будівельних майданчиках і в місцях, безпечних в пожежному відношенні, тільки
фахівцями високої кваліфікації, обізнаними з програмою пожежно-технічного
Арк.
192 ПЗ Б-11
мінімуму. Список фахівців, допущених до самостійного проведення вогняних
робіт без отримання письмового дозволу, оголошується керівником об'єкта.
При роботі на даху робітники повині надівати спецодяг, спецвзуття та
запобіжні паски.
Забороняється застосовувати для внутрішнього фарбування свинцеві
фарби. Не дозволяється в якості розчинника застосовувати бензин та
етилірований бензин.
Вогненебезпечні малярні склади необхідно зберігати тільки в спеціальних
вогнестійких приміщеннях.
Приготування малярних складів із шкідливими і вогненебезпечними
речовинами повинні вести робітники, які пройшли спеціальне навчання.
Робітники мають бути захищені респіраторами, захисними окулярами,
нешкідливими миючими засобами, захисними пастами.
При проведенні електропрогріву в зимовий час, окрім обмеження доступу
людей до місця прогріву шляхом встановлення огорожі та попереджуючих
знаків, необхідно в зоні прогріву увімктнути червону сигнальну лампу.
Бетонування, а також всі роботи, пов’язані з перемиканням електродів, замірами
температури, полагодженням лінії та інше, проводяться лише при вимкнутому
струмі. Бетононасоси встановлюються в приямках з таким розрахунком, щоб
навколо них залишались проходи шириною не менше 1м. При продувці
бетоновода (в зимовий час) стиснутим повітрям робітники не повинні
наближуватись до вихідного отвору бетоноводу на відстань меньше 10м, [40].
У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні
пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати. Перед
початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним навантаженням.
Особливі міри обережності застосовуються під час вітряної погоди. При
вітрі силою шість балів монтажні роботи пов’язані із застосуванням крану слід
припинити.
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні
цих робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна
небезпека, [39] .
До електро- та газозварювальних робіт допустити робочі не молодше 18
років, які пройшли навчання, інструктаж та медогляд, [48,49].
Місця газополум’яних робіт огородити, звільнити від горючих матеріалів,
облалнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч. в цих
місцях встановлюють ящих з піском, вогнегасник порошкового типу.
В небезпечних зонах зварювальникам потрібно надати наряд-допуск і
роботи потрібно виконувати під наглядом інженерно-технічних робітників.
Електрозварювальні аппарати повинні підключаються електриком і обов’язково
заземлюються.
Роботи по влаштуванню покрівель слід починати після перевірки справності
несучих та огороджуючих конструкцій даху. Робочі повинні бути забезпечені
спецодягом, не ковзким взуттям та запобіжними поясами, [39] .
При складуванні на даху матеріалів необхідно приймати міри проти їх
зізковзування та здування вітром. По закінченні зміни усі матеріали та
інструменти слід прибрати або надійно закріпити. Зкидувати з покрівлі
Арк.
192 ПЗ Б-11
інструменти та матеріали забороняється, а зона можливого їх падіння повинна
бути огороджена.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в
приміщеннях необхідно підтримувати температуру в межах від 10С до 20С,
[39].
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в
зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на
поверхню, що оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не
допускаються підлітки та жінки.
Приміщення необхідно забезпечити ветиляцією. При застосуванні
легкозаймистих речовин передбачити засоби по пожежній безпеці. Працювати в
приміщенні повинно не менше 2-х робітників.
Захистом від шуму є поперше засоби індивідуального захисту: протишумні
шоломи, навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані наступні типи
засобів індивідуального захисту, [48,49]:
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши".
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА,
навушників - 110 дБА.
Засоби захисту від вібрацій . Для забезпечення віброізоляції влаштовують
розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки між ними, а
також уникають подібності частот власних коливань системи і частот сил, що її
збурюють.
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів
наносять в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати.
До таких матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25
та інш. Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000
Гц. Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці,
виготовлені із віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з
вібруючою поверхнею , [49] .
Захист від ультра- та інфразвука. Захист від ультразвукових коливань
здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основну увагу потрібно
приділяти усуненню безпосереднього контакту робітників з коливними
середовищами. Ультразвукове технологічне устаткування ізолюють кожухами
або звукоізолюючими камерами. Внутрішні поверхні камер облицьовуються
звукопоглинаючими матеріалами. Робочі місця можна екранувати. Для
поглинання енергії ультразвука рекомендуються матеріали, подібні до
застосовуваних при зниженні шуму, але з більшою ефективністю на високих
частотах, [49] .
Труднощі захисту від інфразвукових хвиль полягають в тому, що стіни і
великі елементи конструкцій починають вібрувати в ритмі інфразвука і не чинять
йому ніякого опору. Інфразвук практично не послаблюється перешкодами, тому
основною задачею захисту людини від шкідливого впливу інфразвука є
виключення чи ослаблення його генерування в самому джерелі. Ефективними
заходами від інфразвука є також застосування методів зниження вібрацій, [49] .
Арк.
192 ПЗ Б-11
6.2 Організація безпеки при газозварювальних роботах
За допомогою газозварювання на будівництві виконуються наступні
роботи: врізка тимчасового водопроводу в існуючу мережу, влаштування вводів,
монтаж опалювальних систем та газового обладнання, різка металів, влаштування
декоративних елементів.
До виконання газозварювальних робіт можуть бути допущені особи не
молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне технічне навчання,
склали іспити та які мають відповідне посвідчення та практичні навички по роботі
з газогенератором.
Якщо газозварювальник мав перерви в роботі більше трьох місяців або
перейшов з іншого підприємства, він повинен пройти повторну перевірку знань;
комісія спеціальним протоколом повинна йому дозволити приступити до
газозварювальних робіт.
На кожен газогенератор у відділі головного механіка будівельно-
монтажного управління повинна бути наступна технічна документація, [49]:
– акт технічного випробування водяного затвора;
– паспорт;
– інструкція по експлуатації газогенератора, видана заводом виробником.
Відповідно цьому генератор повинен бути зареєстрований у журналі обліку та
технічних оглядів.
Газогенератори необхідно щорічно реєструвати, апарати високого,
середнього та низького тиску – у головного зварювальника вищестоящий
організації. Наприклад, газогенератори низького тиску будівельно-монтажного
управління повинні щорічно реєструватися головним зварювальником треста.
На кожному газогенератору повинні бути чітко позначені інвентарний
номер, найменування підприємства, випущеного газогенератора, та дата щорічних
перевірок.
Замальовувати, змивати та т. п. номер газозварювального апарата
забороняється.
Кожен зварювальник має право працювати лише на газогенераторі,
виданому йому. Працювати на чужих газозварювальних апаратах та передавати
генератор іншім зварювальникам категорично забороняється.
Недопустимо використовувати газогенератор не заводського виготовлення.
Категорично забороняється самостійно змінювати або доповнювати конструкцію
газогенератора.
Кисень у поєднанні з будь-яким жиром (маслом) вибухонебезпечний. Тому
забороняється працювати замасленими (зажиреними) руками, з замасленими
рукавицями, спецодягом, інструментом та інше.
При збільшені температури кисень у балоні прагне розширятись, а так як
об’єм балона постійний, то йде підвищення тиску кисню, що може призвести до
вибуху. Крім того, балони треба оберігати від механічних ушкоджень та ударів,
бо це може призвести до вибуху.
Кисень, який застосовують для зварки, має 2,5% вологи, що в зимовий
період при недотриманні правил експлуатації може привести до замерзання
балона. Необхідно пам’ятати, що ацетилен сам горить, а кисень підтримує горіння
Арк.
192 ПЗ Б-11
і температуру полум’я більша 30000С.
Ацетилен має специфічний різкий запах, кисень-без запаху.
Таблиця 6.1 – Харакетристики газів, що використовуються для зварювання
Газ Стан газа у Граничний Тиск на який Період Колір Текст Колір
балоні робочий тиск, випробовується випробуванн окраски надпису надпису
кгс/см2 балон, кгс/см2 я балона, рік
Ацетилен Розчинний 19 35 5 Білий Ацетилен Червоний
Кисень Стиснутий 150 225 5 Голубий Кислолрод Чорний
Метан Стиснутий 150 225 5 Червоний Метан Білий
Пропан-
бутан Рідкий 17 25 5 Червоний Пропан Білий
Підготовка до роботи.
Установка генератора, контейнера з балоном в проходах та проїздах
забороняється.
Крім того, забороняється установка газогенераторів та балонів в місцях,
скопичення людей та в неосвітлених місцях, в підвалах, в приміщеннях, де
можливе виділення речовини, що утворюють з ацетиленом самовибухові суміші,
або виділяють легкозаймисті речовини, а також в працюючих котельних, біля
місць забору повітря компресором та вентилятором, біля місць установки газових
калориферів та на відстані ближче 1 м від теплових та електричних приборів.
Необхідно пам’ятати, що ацетилен у суміші з повітрям (киснем) від 2,2 до
80,7% в поєднанні з червоною міддю (а також сріблом, ртуттю)
вибухонебезпечний, а при температурі вище 1500 поляризується та вибухає.
Місця вогневих робіт повинні бути очищені від горючих матеріалів в радіусі
не менш 5 м.
В майбутніх спорудах забороняється складувати карбід кальцію та
кислородні балони.
Для викиду карбіда кальцію треба відвести спеціальне місце не ближче 10 м
від споруди та встановити ілову яму, біля якої повинна бути табличка з написом
«Обережно.НЕ палити!».
Всередині споруди для встановлення генератора об’єм не провітрюваного
приміщення повинен бути не менш 300 м3.
Видача із інструментальних майстерень горілок, редукторів, шлангів,
газогенераторів у несправному стані забороняється.
Довжина шлангів не повинна перевищувати 30м. Використання шлангів
довших 30м допускається тільки в окремих випадках – при виконанні робіт на
багатоповерхових будівлях – з дозволу головного інженера управління та
інженера з техніки безпеки.
Кінці газових шлангів на довжині 0,5 м повинні бути окрашені в червоний
колір.
Арк.
192 ПЗ Б-11
Правила техніки безпеки при виконанні газозварювальних робіт з
застосуванням пропан-бутанових сумішей.
До виконання робіт з застосування пропан- бутанових сумішей допускають
осіб, яким виповнилось 18 років, які пройшли спеціальне навчання та які мають
посвідчення на право виконання робіт, [39] .
Робітники, зайняті газополум’яною обробкою метала, повинні бути оснащені
спецодягом (брезентовим костюмом, брезентовими рукавицями, чоботами) по
встановленим нормам та захисними окулярами закритого типу.
Необхідно пам’ятати, пропан-бутан вибухонебезпечний при вмісті в повітрі
від 2 до 3,5% по об’єму.
Температура полум’я пропан-бутанової суміші з киснем 2400-2500 0С.
Скраплений пропан-бутан зберігають в легких тонкостінних балонах. Балон
фарбують у червоний колір, напис “Пропан” роблять білою фарбою.
Найбільш вживані балони з пропан-бутаном ємкістю 50 та 80 літрів.
Для користування балоном на ньому встановлюють вентиль діаметром 21,8
мм .
Балони наповнюють газом під тиском 17 кгс/см2.
На балоні повинні бути вибиті: товарний знак заводу – виробника, номер
балона, фактична вага порожнього балона, місяць та рік виготовлення та рік
наступного огляду, робочий тиск, кгс/см2, пробний гідравлічний тиск, кгс/см2,
об’ємом балона, клеймо ОТК заводу виробника.
Балони з пропан-бутаном випробовуються один раз в п’ять років на
полуторному тиску. Балони з пропан-бутаном бракують також , як і кисневі
балони, [49] .
Допускається нагрів балонів не вище 450 С.
Балони повинні перевозить, зберігати, видавати, отримувати та експлуатувати
тільки особи які склали іспити з правил користування балонів, наповнені
горючими газами.
Виконання робіт
При виконанні робіт необхідно, [49] :
-користуватись киснем та газом для різки тільки через редуктор;
-перед роботою відкрити вентиль а потім пропан-бутанового балону;
-витримувати відстань від місця виконання робіт до балона не менше 10 м;
-при підігріві метала користуватися зниженим газом та киснем
(користуватись одним Скрапленим газом забороняється );
-витрачати горючий газ з балона з таким розрахунком, щоб залишковий тиск
у балоні був не менш 0,5 атм;
-різку починати у кромки листа;
-кромка листа повинна бути нагріта підігрівальним полум’ям до світло-
червоного каління, т.я. до температури, при якій починається згорання метала у
струї кисню; після того слід відкривати кисневий вентиль та починати різку.
Треба пам’ятати, що метал крупного перерізу потребує попереднього підігріву.
Для того щоб різка була якісною, необхідно враховувати наступне, [49] :
- швидкість різки повинна бути рівномірною, при вірно підібраному режимі
ширина різки повинна відповідати наступним величинам:
Товщина метала, мм …………… 5-10 10-20 20-50
Арк.
192 ПЗ Б-11
Ширина різа, мм ……………….. 2,5-3 3,5 5
- відстань між різаком та поверхнею метала необхідно вибирати у
відповідності від товщини металу, вона складає від 2 до 4 мм;
- велике наплавлення кромок свідчить про сильну дію підігріваючого
полум’я; це виникає при значній швидкості різки, малої відстані ріжучого сопла
від ріжучої поверхні;
- якщо наскрізний проріз не виконується і поверхня різа чиста, значить, тиск
кисня недостатній;
- велике підігріваюче полум’я негативно сказується на якість різа;
- кисень для різки повинен подаватись в достатній кількості (але не
надмірно); при надлишку ріжучого кисню метал горить занадто інтенсивно і
розріз отримуємо нерівний;
- засмічення сопла може бути причиною хлопка та зворотного удару, тому
потрібно слідкувати за тим, щоб окалина не потрапила в сопло.
Перед кожним запалюванням різака необхідно випустити через різак
утворену в шланзі суміш парів зжиженого газа з повітрям.
Занадто мала відстань від торця різака до ріжучого металу значно зменшує
швидкість вихода горючого газа.
При цьому полум’я може ввійти всередину різака і викликати зворотній удар,
хлопки. При зворотньому ударі слідує негайно закрити вентелі балонів, розібрати
різак та прочистить його від сажі та нагару, а також перевірити шланги.
Щоб не було хлопків та зворотних ударів отвори у мундштуках для вихода
горючої суміші в процесі роботи слідує періодично прочищати проволокою із
кольорового метала відповідного діаметра.
Після прочищення засміченого отвора необхідно випустити з газозварного
шлангу гримучу суміш, що утворилася у ньому, після чого знову запалити
полум’я.
Різак потрібно один раз на місяць промивати бензином та висушувати.
Під час перерв у роботі полум’я різака треба гасити, різак класти на
спеціальну підставку або підвісити на гак.
Зливати та використовувати залишену в балоні після виробітки газу
невипарившуся горючу рідину (1-2 кг на балон) забороняється.
На відпрацьованому балоні належить зробити крейдою надпис “Порожній”
або “Відпрацьований” та здати на склад.
При спалахуванні рідкого газу треба, [49] :
відключити джерело надходження газу (закрити вентиль балона);
поливати холодною водою балони з газом для того щоб не піднявся тиск в
них;
гасити пожежу вуглекислотним вогнегасником, азбестовою ковдрою, піском,
сильним струменем води.
При дотриманні протипожежних правил необхідно, [49]:
- слідкувати щоб не було витоку газу;
- слідкувати щоб не було іскор та двигунів;
- заборонити застосування полум’я у місцях зберігання газу.
- При припиненні різки потрібно:
- закрити вентилі обох балонів та газової пальника;
Арк.
192 ПЗ Б-11
після охолодження пальника від’єднати шланги від редукторів, перевірити
закрите положення вентилів балонів, від’єднати редуктори та навернуть на
витратні штуцери балонів заглушки, а на балони – запобіжні ковпаки вентилів.
Забороняється працювати на відкритому повітрі під час дощу, снігопаду та ін.
Зберігання балонів
Балони з газами можуть зберігатись як у спеціальних приміщеннях, так і на
відкритому повітрі, в останньому випадку вони повинні бути захищені від
атмосферних опадів і сонячних променів. Складське зберігання в одному
приміщенні балонів з киснем і горючими газами забороняється.
Балони з газом, які встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитись на
відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і
печей та не менше ніж на 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем.
Балони з отруйними газами повинні зберігатись в спеціальних закритих
приміщеннях, будова яких регламентується відповідними нормами і
положеннями.
Наповнені балони з насадженими на них башмаками мають зберігатися у
вертикальному положенні. Для запобігання падінню балони треба встановлювати
в спеціально обладнані гнізда, клітки або огороджувати бар'єром. Балони, які не
мають башмаків, можуть зберігатись у горизонтальному положенні на дерев'яних
рамах або стелажах. Під час зберігання на відкритих площадках дозволяється
укладати балони з башмаками в штабелі з прокладками з вірьовки, дерев'яних
брусів або гуми між горизонтальними рядами.
При укладанні балонів у штабелі висота останніх не повинна перевищувати
1,5 м. Вентилі балонів мають бути повернуті в один бік. Склади для зберігання
балонів, наповнених газами, повинні бути одноповерховими, з перекриттям
легкого типу і не мати горищних приміщень. Стінки, перегородки, покриття
складів для зберігання газів мають бути із неспалимих матеріалів не нижче II
ступеня вогнестійкості; вікна і двері повинні відчинятися назовні. Скло на вікнах і
дверях повинно бути матовим або пофарбованим у білий колір. Висота
складських приміщень для балонів повинна бути не менше 3,25 м від підлоги до
нижчих виступаючих частин покрівельного покриття. Підлоги складів мають бути
рівними з неслизькою поверхнею, а складів для балонів з горючими газами — з
поверхнею із матеріалів, які виключають іскроутворення при ударі по них будь-
яким предметом. Освітлення складів для балонів з горючими газами мусить
відповідати нормам для приміщень, небезпечних відносно вибухів. У складах
повинні бути вивішені інструкції, правила і плакати стосовно поводження з
балонами, які знаходяться на складі.
Склади для балонів, наповнених газом, повинні мати природну або штучну
вентиляцію відповідно до вимог санітарних норм проектування виробничих
приміщень. Склади для балонів з вибухо-і пожежонебезпечними газами повинні
знаходитись у зоні блискавко-захисту. Складське приміщення для зберігання
балонів повинно бути розділене неспалимими стінками на відсіки, в кожному з
яких допускається зберігання не більше 500 балонів (40 л) з горючими або
отруйними газами і не більше 1000 балонів (40 л) з негорючими і неотруйними
газами.
Відсіки для зберігання балонів з негорючими і неотруйними газами можуть
Арк.
192 ПЗ Б-11
бути відділені неспалимими перегородками висотою не менше 2,5 м з відкритими
отворами для проходження людей та отворами для засобів механізації. Кожний
відсік повинен мати самостійний вихід назовні. Розриви між складами для
балонів, наповнених газами, між складами і суміжними виробничими будівлями,
громадськими приміщеннями, житлов. будинками повинні задовольняти вимогам
ДНАОП 0.00-1.07-94 "Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов,
работающих под давлением", НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в
Україні.СНиП III-4-80*. Техника безопасности в строительстве
Переміщення балонів у пунктах наповнення і споживання газів має
здійснюватися на спеціально пристосованих для цього візках або за допомогою
інших пристроїв. Перевезення наповнених газами балонів має здійснюватися на
ресорному транспорті або на автокарах у горизонтальному положенні, обов'язково
з прокладками між балонами. Для прокладок можуть застосовуватись дерев'яні
бруси з вирізаними гніздами для балонів, а також вірьовочні чи гумові кільця
товщиною не менше 25 мм (по два кільця на балон) або інші прокладки, які
захищають балони від ударів один об другий. Всі балони під час перевезення
треба укладати вентилями в один бік. Дозволяється перевезення балонів у
спеціальних контейнерах, а також без контейнерів у вертикальному положенні
обов'язково з прокладками між ними і загорожею від можливого падіння.
Транспортування і зберігання балонів мають здійснюватись з накрученими
ковпаками. Транспортування балонів для вуглеводних газів здійснюється
відповідно до „Правил безпеки в газовому господарстві". Зберігання наповнених
балонів на підприємстві-наповнювачі до видачі їх споживачам допускається без
запобіжних ковпаків. Перевезення балонів автомобільним, залізничним, водним і
повітряним транспортом повинно здійснюватись згідно з галузевими правилами
перевезення відповідних транспортних міністерств.
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті
Даний об'єкт 9-ти поверховий житловий будинок з прибудовою в залежності від
особливостей його виробництва і інших характеристик має свою специфіку. На даному
об'єкті виробничий процес здійснюється в ззовні та з середини будівлі, сама споруда
виконана з монолітного бетону та уніфікованих елементів, територія об'єкту насичена
інженерними, комунальними і енергетичними лініями, густота забудови становить 30%.
Все це дає підставу вважати характерні загальні фактори, які впливають на підготовку
об'єкта до роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. До цих факторів
належать: район розміщення об'єкту, внутрішнє планування і забудова території об'єкту,
системи енергопостачання, технологічний процес, виробничий зв'язок об'єкту, системи
управління, підготовленість об'єкту до відбудови виробництва і інше , [51,52].
Район розміщення об'єкту був вивчений за мапою (планами). Проводиться
аналіз топографічного розміщення об'єкту: характер забудови території, яка
оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на цій території
підприємств, які можуть бути джерелами виникнення вторинних факторів
ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і ін.), природні умови
навколишньої місцевості (лісові масиви - джерела можливих пожеж, рельєф
місцевості); наявність шляхів і ін. Було з'ясовано метеорологічні умови району:
Арк.
192 ПЗ Б-11
кількість опадів, напрям пануючих середніх і приземних вітрів, а також характер
грунту. І був зроблений висновок, що місце розташування об’єкту задовольняє
всім вимогам, [51,52].
При вивченні об'єкту на території були виявленні споруди, які за
особливостями їх конструкції і виробництва були б дуже вразливі для - дії вогню
і можливих вторинних факторів ураження. Особлива увага звертається на
ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження. На території об'єкту
такими джерелами є: майстерні з вибухонебезпечними речовинами і
вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації, руйнування
яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки, склади
легкозаймистих матеріалів, холодильні джерел енергопостачання, установки, які
використовують аміак та інші.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є , [51,52]:
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек та більше;
- снігові замети;
- підтоплення (території, основи фундаментів).
Особливу увагу приділяють системі енергопостачання. Система
енергопостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу
ядерного вибуху.
При розгляді системи водопостачання звертається увага на захист споруд і
водозбірників на підземних джерелах води від радіоактивного, хімічного і
біологічного зараження. Стійкість мережі водопостачання підвищується при
заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташування належних гідрантів і
відключаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою, [51,52].
Нормальна робота залежить від безперервного забезпечення технічною і
питною водою. Порушення у постачанні водою об'єкту може призвести до його
зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт в районі
стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосування сучасної зброї. Для
підвищення стійкості постачання об'єкта водою система водопостачання
здійснюється від двох незалежних джерел, одне з яких підземне. Резервуари
чистої води треба устаткувати герметичними люками і вентиляцією з очисткою
повітря від пороху.
Жорсткі вимоги до зберігання і захисту в ремонтних цехах кисня,
вибухонебезпечних і горючих речовин.
На даному об’єкті встановлена спринклерна система пожежогасіння на
випадок пожежі.
Будівлі і споруди на об’єкті необхідно розміщувати розосереджено.
Відстань між будівлями повинна забезпечувати протипожежні розриви. При
забезпеченні таких розривів виключається можливість перенесення вогню з
однієї будівлі на інші, навіть якщо гасіння пожежі не проводиться.
Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленням або
пониженої висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі і
збільшить її опір ударній хвилі будь – якого вибуху. Висока стійкість до ударної
хвилі властива залізобетонним будівлям із металевим каркасом в бетонній
опалубці.
Арк.
192 ПЗ Б-11
Для підвищення стійкості до пожеж в будинках повинні застосовуватись
вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів
будівлі.
В складських приміщеннях повинно бути якомога менше вікон та дверей.
Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин повинні
розміщуватись в окремих блоках заглиблених, або напівзаглиблених біля
кордонів об’єкту або за його межами.
Душові приміщення необхідно проектувати з врахуванням використання
їх робочими.
Дороги на території об’єкту повинні бути з твердим покриттям і
забезпечувати зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями,
спорудами та складами.
Системи побутової і виробничої каналізації повинні мати не менше 2
випусків в міську каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в
підготовлені для цього місця.
Під час настання грози, при сильному вітрі, без освітлення в темний час
доби роботи на лісах мають бути припинені.
При аварії під час роботи крану або нещасному випадку машиністові слід
негайно зупинити кран і повідомити про це відповідального за безпечне
виконання робіт по переміщенню вантажів кранами, а також особа по нагляду за
безпечною експлуатацією крану. При виникненні на крані пожежі машиністові
необхідно негайно знеструмити його і приступити до гасіння пожежі власними
силами, одночасно викликавши одного з членів бригади, обслуговуючої кран,
пожежну охорону .
Викликати надзвичайну ситуацію, аварію можуть такі фактори, [51,52]:
- психологічні – втрата самовладання, порушення координації рухів,
необережні дії, недбале виконання своєї роботи;
- метеорологічні – сильний вітер, низька і висока температура повітря,
дощ, сніг, туман, ожеледь;
- аварії будівельних конструкцій унаслідок проектних помилок, порушення
технології виготовлення збірних конструкцій, низької якості будівельно-
монтажних робіт, неправильній експлуатації і ін.;
- падіння монтованих конструкцій унаслідок не технологічності
конструкцій, невідповідності по стикуємим розмірах і поверхнях, порушення
послідовності технологічних операцій і ін.;
- падіння матеріалів, елементів конструкцій, оснащення, інструменту і тому
подібне унаслідок порушення вимог правил безпеки – відсутність бортової
дошки настилу лісів і ін.;
- електропроводка, електроустаткування, електроапаратура, світильники –
із захисними екранами;
- куріння, використання відкритого вогню і робота інструментів, що дає
при ударі іскри, не допускаються;
- сміття і інші матеріали, потенційно небезпечні до займання, негайно
віддаляються в безпечні місця.
При виникненні аварійної ситуації необхідно, [51,52]:
а) припинити роботу;
Арк.
192 ПЗ Б-11
б) попередити працівників про небезпеку;
в) повідомити керівника робіт і сприяти усуненню аварійних ситуацій, а
також їх розслідуванню в цілях розробки протиаварійних заходів;
д) при нещасних випадках з людьми необхідно надати першу допомогу
потерпілому, викликати лікаря або прийняти заходи по відвезенню його до
закладів медичного обслуговування та доповісти керівникові робіт і прийняти
необхідні заходи по збереженню обстановки, в якій стався нещасний випадок
або аварія, якщо це не пов'язано з небезпекою для здоров'я і життя людей.
При виникненні пожежі необхідно, [51,52]:
а) повідомити пожежну охорону і дати сигнал тривоги для місцевої
пожежної охорони і добровільної пожежної дружини;
б) прийняти заходи до евакуації людей і порятунку матеріальних
цінностей;
в) приступити до гасіння пожежі своїми силами та засобами
пожежегасіння.
Безпечні і здорові умови праці будівельників багато в чому залежать від
забезпеченості їх засобами індивідуального захисту, які призначені для
оберігання тіла людини, очей, органів слуху, дихальних шляхів від
несприятливих дій зовнішнього середовища і шкідливих чинників виробництва.
Засоби індивідуального захисту залежно від призначення діляться на:
ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання, спеціальний одяг,
спеціальне взуття, засоби захисту рук, засоби захисту обличчя, засоби
захисту очей, засоби захисту органів слуху, запобіжні пристосування і захисні
дерматологічні засоби .
Спецодяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми,
халати, плащі, кожухи, фартухи, жилети і нарукавники) по своїм захисних
властивостях бувають загального призначення - призначені для захисту людини
від бруду і травм при виконанні будівельно-монтажних робіт, а також при роботі
на верстатах і механізмах, вологозахисне, термозахисне, кислотозахисне
спецвзуття, так само як і спецодяг, служить захисним цілям.
Для захисту голови робітника від зовнішніх дій: падіння дрібних
предметів, сонячних променів при роботі літом на відкритому повітрі і т. ін. -
застосовують каски.
Засобами індивідуального захисту є запобіжні пристосування (запобіжні
пояси, діелектричні килимки, ручні захвати, маніпулятори, наколінники,
налокітники, наплічники). Запобіжний пояс застосовують при монтажних,
покрівельних і інших роботах, пов'язаних з перебуванням робітників на висоті.
Запобіжні пояси через кожні 6 місяців піддаються випробуванню на статичне
навантаження, рівне 4000 Н (400 кгс), про що робиться запис в місці нанесення
маркерування.
До засобів індивідуального захисту очей в першу чергу відносяться
захисні окуляри, від пилу, твердих часток, хімічно неагресивної рідини і газів,
ультрафіолетового випромінювання і інших небезпечних виробничих чинників.
Для захисту органів дихання від шкідливих газів і пилу користуються
фільтруючими та ізолюючими приладами такими як: противогазами і
респіраторами, пневмошлемами. Принцип їх дії полягає в ізоляції органів
Арк.
192 ПЗ Б-11
дихання від довкілля і забезпеченні подачі чистого повітря для дихання.
Для захисту органів дихання людини від нетоксичного пилу застосовують
респіратори. Марлеві пов'язки відносяться до простих типів респіраторів і
складаються з 5...6 шарів марлі, які у міру забруднення слід замінювати новими.
Марлеві пов'язки можуть бути рекомендовані лише для захисту від пилу при
невеликих концентраціях, наприклад деревинною. Для захисту, органів слуху від
шуму з рівнем до 120 дб (наприклад, при роботі з будівельно-монтажними
пістолетами) застосовують шлеми, навушники і вкладиші. Їх використання
дозволяє ослабити зовнішній шум на 30-40 дб. Шкіру рук захищають від дії
шкідливих речовин рукавицями, профілактичними кремами, пастами, [51,52].
При виконанні будівельних робіт взимку дотримуються тих же правил
техніки безпеки, що і влітку. Крім того, необхідно вчасно очищати ліса, підмості
і драбини від снігу та криги, а при необхідності посипати піском. Не можна
встановлювати підмості на не очищені від снігу перекриття або грунт.
При зведенні кладки із застосуванням електропрогрівання не можна
працювати на тих ділянках, де конструкція перебуває під напругою. Напругу
дозволяється включати тільки після припинення кладки й установки
попереджуючих знаків, що забороняють доступ у небезпечну зону
Робітники, зайняті зведенням кладки на відкритому повітрі, повинні бути
забезпечені теплим одягом. Залежно від погоди (мороз, вітер) їм надають час для
обігріву в теплому приміщенні.
Робітники, що готують розчини з хімічними добавками, проходять
спеціальний інструктаж про особливості цих робіт. У зв'язку з тим що хімічні
добавки мають різний ступінь шкідливості і мають відмінні один від одного
властивості, інструктаж робітників про заходи безпеки проводять перед
застосуванням кожної нової хімічної добавки. Приміщення, в яких готують
розчини, повинні мати достатню вентиляцію, [51,52].
Арк.
192 ПЗ Б-11
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата
Стадія Аркуш Аркушів
Г А П РП 1
Р о з р о б и в Пояснювальна записка
Перевірив
Н.контр.
Список використаної літератури
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми
проектування.- К.: МінБуд, 2010.
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.:
Мінбуд України, 2006.
3. ДБН 360-92* Містобудівництво. Планування та забудова міських та
сільських поселень. - К.: Мінбуд України, 1992.
4. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009.
5. ДБН В.2.2-15-2005. Житлові будинки. Основні положення. – К.:
Держбуд України, 2005.
6. ДСТУ Б В.2.6-109:2010 Плити залізобетонні стрічкових фундаментів. –
К.: Держбуд України, 2010.
7. ДСТУ Б В.2.6-108:2010 Блоки бетонні для стін підвалів. – К.: Держбуд
України, 2010.
8. ДСТУ Б В.2.7-80: 2008 Цегла та камені силікатні. ТУ. - К.: Держбуд
України, 2008.
9. ДСТУ Б В.2.7-99-2000 Плити мінераловатні підвищеної жорсткості на
синтетичному звязуючому. - К.: Держбуд України, 2000.
10. ДСТУ Б В.2.7-61: 2008 Цегла та камені керамічні рядові і лицьові. ТУ. -
К.: Держбуд України, 2008.
11. ДСТУ Б В.2.6-63:2008 Конструкції будинків і споруд. Колони
залізобетонні для одноповерхових будівель підприємств. Технічні умови.- К.:
Мінбуд України, 2008.
12. ДСТУ Б В.2.6-67:2008 Конструкції будинків і споруд. Балки кроквяні і
підкроквяні залізобетонні. Технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2008.
13. ДСТУ Б В.2.6-53-2008. Конструкції будинків і споруд. Плити
перекриттів залізобетонні багатопустотні для будинків і споруд. Технічні
умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
14. ДСТУ Б В.2.6-56:2008 Конструкції будинків і споруд. Східці
залізобетонні та бетонні. Технічні умови.- К.: Мінбуд України, 2008.
15. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з
цегляними стінами. - К.: Мінбуд України, 2008.
16. ДБН В.2.6-14-97 Покриття будівель і споруд. - К.: Держбуд України,
1997.
17. ДСТУ Б В.2.7-265:2011 Руберойд. Технічні умови. - К.: Мінбуд України,
2011.
18. СНиП 2.03.13-88. Полы. – М.: Стройиздат, 1989
19. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні.
Арк.
192 ПЗ Б-11
Загальні технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011.
20. ДСТУ Б В.2.6-11-2011 Дверi металевi протиударнi вхiднi в квартири - . -
К.: Держбуд України, 2011.
21. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні умови.
-К.: Держбуд України, 2009.
22. Залізобетонні конструкції: будівлі, споруди та їх частини: Підручник /
А.М. Павліков – Полтава, ПолтНТУ, 2017. – 284 с.
23. ДБН В.2.6 – 31: 2006 Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція
будівель. – К.: Мінбуд України, 2006.
24. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції - К.: Мінбуд
України, 2009.
25. ДСТУ Б В.2.6-156:2010 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та
залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила проектування- К.:
Мінбуд України, 2010.
26. Залізобетонні конструкції: Курсове та дипломне проектування / За ред.
А.Я. Барашикова. - К.: Вища шк., 1987.
27. Розрахунок та конструювання частин житлових та громадських
будівель: Довідник проектувальника / П.Ф. Вахненка, В.Г. Хілобок, Н.Т.
Андрійко, М.Л. Ярий; За ред. П.Ф. Вахненка. - К.: Будівельник, 1987.
28. ДСТУ Б В.2.6-2:2009 Конструкції будинків і споруд. Вироби бетонні і
залізобетонні. Загальні технічні умови- К.: Мінбуд України, 2009.
29.Залізобетонні конструкції: Розрахунок та проектування / І.І. Улицький,
С.А. Ривкін, М.В. Літаків та ін. - К.: Будівельник, 1973.
30. Голішев А.Б. та ін. Проектування та кам'яні конструкції. – К.: Вища школа,
1988.
31. Лопатто А.Е. Проектування елементів залізобетонних конструкцій. - К.:
Вища школа, 1988.
31. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти будинків і споруд. – К.:
Мінрегіонбуд України, 2009.
32. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та
фундаменти” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності
192 Будівництво та цивільна інженерія / Укладачі: Величко В.М., Кузнецова
О.В., Черкаси, ЧДТУ, 2018.
33. Крусь Ю. О. Основи та фундаменти : Практикум : навч. посібник. – Вид.
2-ге, перероб. та доп. – Рівне : НУВГП, 2019. – 247 с.
34. Парфентьєва І.О. Основи та фундаменти : навч. посіб. для студ. спец.
192 «Будівництво та цивільна інженерія / І.О. Парфентьєва, О.В. Верешко,
Д.А. Гусачук. - Луцьк : ЛНТУ, 2017. - 296 с..
35. Інженерна геологія. Механіка ґрунтів, основи і фундаменти: Підручник /
Арк.
192 ПЗ Б-11
М. Л. Зоценко, В. І. Коваленко, А. В. Яковлєв, О. О. Петраков, В. Б. Швець, О.
В. Школа, С. В. Біда, Ю. Л. Винников. – Полтава: ПНТУ, 2003. – 446 с.: іл..
36. Шутенко Л.А Підстави та фундаменти. Курсове та дипломне
проектування. - К.: Вища школа, 1989.
37. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт,
улаштування основ та спорудження фундаментів. – К.: Мінрегіонбуд України,
2013.
38. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К. Черненко,
М.Г.Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За заг. ред. В.К. Черненко – К.: Вища шк.,
2002. – 430 с.
39. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко,
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид.,
допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с.
40. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/ В.К.
Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; За ред. В.К.
Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с
41. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний посібник /
М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред.
М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2007. – 207 с.
42. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів- К.:
МінБуд України, 2013.
43. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності 192
Будівництво та цивільна інженерія всіх форм навчання/ Укладач Березань
М.О., Черкаси ЧДТУ, 2022.
44. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в
будівництві. Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009
45. Справочник по технике безопасности. Нисис М. Н., Гринкруг Г. Н.
Издание третье, исправленное и дополненное. Киев, «Будівельник» , 1977.
46. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець
С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту:
Навчальний посібник. – К, 2008. – 223 с
47. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.:
Знання-Прес, 2007. – 487 с.
48. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. –
К.: Мінбудархітектури України, 1993.
49. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009.
50. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої
документації.- К.: МінБуд України, 2009.
Арк.
192 ПЗ Б-11
51. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання,
виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
52. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних
робочих креслень.- К.: МінБуд України, 2009.” Державний комітет
будівництва, архітектури та житлової політики України.
Арк.
192 ПЗ Б-11