Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6146Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Демессіе , Мекуріа Келкай | - |
| dc.contributor.author | Харченко, Роман Анатолійович | - |
| dc.date.accessioned | 2025-11-20T10:39:50Z | - |
| dc.date.available | 2025-11-20T10:39:50Z | - |
| dc.date.issued | 2025-06 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6146 | - |
| dc.description.abstract | В основних напрямках економічного та соціального розвитку народного господарства України, затверджених Кабінетом міністрів України, поставлені такі задачі, які зобов'язують будівельників прискорювати темпи нау- ково-технічного прогресу, впроваджувати сучасні методи організації виробництва і праці, забезпечувати подаль- ший розвиток і підвищення ефективності автоматизованих систем управління та обчислювальних центрів, послідов- ного об'єднання їх в загальнодержавну систему збору та обробки інформації, здійснювати міри по вдосконаленню планування, забезпечувати збалансованість планів на ос- нові вартісних балансів, балансів виробничих потужнос- тей і трудових ресурсів, вдосконалювати організаційну структуру управління у капітальному будівництві. Здійс- нювати перехід до оцінки діяльності по закінчених і зданих замовникам готових об'єктах і пускових комплек- сах, а також забезпечити скорочення терміну будівництва підприємств і об'єктів, концентрацію капітальних вкла- день і матеріальних ресурсів, підвищувати рівень індус- тріалізації будівництва і ступінь заводської готовності будівельних конструкцій і деталей, розвивати і вдоско- налювати підрядний спосіб ведення будівельних робіт. Розвиток економіки, підйом добробуту людей у бага- тьох випадках залежать від темпів капітального будівни- цтва і тому відповідальні задачі поставлені перед буді- вельними колективами країни. Значна частка коштів капітальних вкладень у народне господарство направляється у галузі, які прискорюють науково-технічний прогрес. Важливою особливістю плану будівельних робіт є те, що більше половини усіх капіта- льних вкладень підуть на завершення пускових комплек- сів . У розвитку потужної будівельної промисловості Укра- їни знаходить відображення загальна політика індустріа- лізації країни. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | виробничий корпус | uk_UA |
| dc.subject | трикотажне підприємство | uk_UA |
| dc.subject | промислове будівництво | uk_UA |
| dc.subject | каркасні конструкції | uk_UA |
| dc.subject | технологічне обладнання | uk_UA |
| dc.title | Виробничий корпус трикотажного підприємства, м. Чернігів | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Kvalifikaciyna robota bakalavra Harchenko R.A..pdf Restricted Access | 2.82 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
Вступ
В основних напрямках економічного та соціального
розвитку народного господарства України, затверджених
Кабінетом міністрів України, поставлені такі задачі,
які зобов'язують будівельників прискорювати темпи нау
ково-технічного прогресу, впроваджувати сучасні методи
організації виробництва і праці, забезпечувати подаль
ший розвиток і підвищення ефективності автоматизованих
систем управління та обчислювальних центрів, послідов
ного об'єднання їх в загальнодержавну систему збору та
обробки інформації, здійснювати міри по вдосконаленню
планування, забезпечувати збалансованість планів на ос
нові вартісних балансів, балансів виробничих потужнос
тей і трудових ресурсів, вдосконалювати організаційну
структуру управління у капітальному будівництві. Здійс
нювати перехід до оцінки діяльності по закінчених і
зданих замовникам готових об'єктах і пускових комплек
сах, а також забезпечити скорочення терміну будівництва
підприємств і об'єктів, концентрацію капітальних вкла
день і матеріальних ресурсів, підвищувати рівень індус
тріалізації будівництва і ступінь заводської готовності
будівельних конструкцій і деталей, розвивати і вдоско
налювати підрядний спосіб ведення будівельних робіт.
Розвиток економіки, підйом добробуту людей у бага
тьох випадках залежать від темпів капітального будівни
цтва і тому відповідальні задачі поставлені перед буді
вельними колективами країни.
Значна частка коштів капітальних вкладень у народне
господарство направляється у галузі, які прискорюють
науково-технічний прогрес. Важливою особливістю плану
будівельних робіт є те, що більше половини усіх капіта
льних вкладень підуть на завершення пускових комплек
сів .
У розвитку потужної будівельної промисловості Укра
їни знаходить відображення загальна політика індустріа
лізації країни.
А рк .
192 ПЗ 5
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
2 Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Ділянка розширення, що проектується, трикотажного під
приємства знаходиться в західній частини міста Чернігів, в
районі автостанції.
Межами будмайданчика головного корпусу є територія пі
дприємства .
Кліматологія місця будівництва характеризується насту
пними показниками:
1)кліматичний район - II [1];
2)розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш
холодної доби (для розрахунку огороджуючих конструк
цій) - 31° [1];
3)розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш
холодної п'ятиденки - 26° [1];
4)зона вологості - III [1];
5)нормативний швидкісний напір вітру для II вітрового
району - 0,3 кН/м2 [2] ;
6)нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів - 131
см [1];
7) нормативна вага снігового покрову на 1 м горизонталь
ної поверхні землі - 1 , 0 кН/м2 [2].
Переважні напрямки вітрів:
- в січні — західний та південно-східний;
- в липні — північний, північно-східний та західний.
- середня швидкість вітру за три найбільш холодні місяці
5 м/с.
Інженерно-геологічні умови майданчика приведені в мате
ріалах інженерно-геологічних вишукувань. Геологічний розріз
представлений в розділі 3.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 7
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
2.2 Архітектурно-будівельні рішення
2.2.1 Об'ємно-планувальні рішення
У відповідності вимог архітектурно-планувального за
вдання та містобудівної ситуації передбачається проектуван
ня двоповерхової будівлі (головний виробничий корпус трико
тажного підприємства м. Чернігів).
Головний фасад будівлі орієнтовано на північ. Будівля
знаходиться в осях «1»-«25», «А»-«Л» і має розміри в плані
144x72 м. Сітка колон 6x9 м. Висота до низу кроквяних конс
трукцій 9,9 м.
В будівлі передбачено входи-виходи згідно технологіч
ного процесу.
Відмітка найвищої частини будівлі +16,000 м. За умовну
відмітку 0.000 прийнята абсолютна відмітка 108,40 м.
Зовнішнє опорядження фасадів виконане з профільованого
фасадного настилу двох кольорів. Віконні блоки дерев'яні.
Основні виробничі цехи та приміщення відносяться до
категорії пожежонебезпечних, а також декілька приміщень ма
ють категорію вибухо-пожежонебезпечних.
А рк .
192 ПЗ 8
Зм . А рк. № д о ку й . П ідпис Дата
2.2.2 Конструктивні рішення
Конструктивні рішення будівлі прийняті за умовами уні
фікації основних будівельних параметрів, навантажень на мі
жповерхові перекриття та покрівлю.
Конструктивна схема будівлі вирішена в рамно-
каркасному варіанті.
Фундаменти. З урахуванням характеристик ґрунтів майда
нчика будівництва на підставі проведеного техніко-
економічного аналізу, фундаменти прийняті стовбчастого типу
під металеві колони з випуском анкерних болтів.
Фундаментні балки прийняті залізобетонним довжиною б
м, розміри перерізу 520x400; [3]
Стіни. Зовнішні стіни із умов теплотехніки та несучої
спроможності прийняті з силікатної цегли товщиною 250 мм
та стінової обшивки (металевий профільований настил закріп
лений на додатковому несучому каркасі, що складається з го
ризонтально розташованих С-профілів з кроком 1,8 м, між
яких поміщені теплоізолюючі мінераловатні плити).
Перегородки між окремими ділянками запроектовані тов
щиною в 1 та 1/2 цегли із керамічної цегли.
Перекриття. Перекриття запроектовано із збірних залі
зобетонних багатопустотних плит перекриття товщиною 220 мм
та шириною 1,5 м по [4] . На ділянках де через перекриття
проходить каркас будівлі, перекриття запроектовано з моно
літного залізобетону.
Плити перекриття спираються на металеві балки каркасу
довжиною 9 м.
А рк.
192 ПЗ Б-11 9
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Плити приварюються до ригелів за допомогою дугової на
півавтоматичної зварки. Величина спирання плит на балки не
менше 150 мм.
Стики між плитами покриття заливаються цементно-
піщаним розчином марки 100.
Покрівля. Покрівля запроектована з стальних панелей з
нервюрами, які фіксуються з зовнішньої сторони само наріза
ми до металевих прогонів.
Вікна та двері. Проектом передбачається встановлення
дерев'яних віконних блоків [5].
Двері виконано згідно [6]. Двері електрощитової та ма
шинного відділення мають бути оббиті поцинкованою сталлю.
Специфікація вікон та дверей приведена в таблиці 2.2.
Перемички. Для перекриття віконних та дверних прорізів
використовуються збірні залізобетонні перемички та прогони
згідно [7]. Величина спирання залізобетонних перемичок не
менше 250 мм.
Відомість перемичок приведена в таблиці 2.3.
Специфікація елементів перемичок приведена в таблиці
2.4.
Підлога. Тип та товщина підлоги відповідають основному
призначенню приміщення. Експлікація підлоги подана на арку
ші 3 графічної частини.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 10
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Таблиця 2.2 - Специфікація елем ентів заповнення прорізів /П о чато к/
К іл-ть на
М арка М аса,
П озн ачен н я Н ай м енуван н я поверх Приміт.
Поз. кг
1 2
1 ГОСТ 6629 - 74 Дверний блок ДГ24-15 45 16 61
2 ГОСТ 6629 - 74 Дверний блок ДГ24-10 3 4 7
3 ГОСТ 6629 - 74 Дверний блок ДГ24-10П 1 4 5
4 ГОСТ 6629 - 74 Дверний блок ДГ24-15 13 3 16
5 ГОСТ 6629 - 74 Дверний блок ДГ24-10П 11 4 15
6 ГОСТ 6629 - 74 Дверний блок ДГ24-10 2 - 2
7 ГОСТ 6629 - 74 Дверний блок ДГ24-7ВП 4 4 8
9 ГОСТ 6629 - 74 Дверний блок Д024-10ВП 1 2 3
10 ГОСТ 6629 - 74 Дверний блок Д024-10В - 5 5
11 ГОСТ 14624 - 69 Дверний блок Д53 14 - 14
з 12 ГОСТ 14624 - 69 Дверний блок Д50 4 - 4
Сп 15 Сер!я 2.435 - 6 6.3 В о р о т а п р о ти п о ж е ж н і ПВ 3.6x3,6 1 - 1
І
16 ТП 407-3-48/75 Ворота В-ЗЖ 1 - 1
17 ГОСТ 6629 - 74 Дверний блок Д021-13ВП 1 - 1
18 ГОСТ 14624 - 69 Дверний блок Д62 1 - 1
Всьго
Таблиця 2.2 - Специфікація елементів заповнення прорізів /Закінчення/
Кіл-ть на
М арка
П о зн ачен н я Н ай м енуван н я поберх М аса, Прим іт.
Поз. кг
1 2
ГОСТ 12506-81 Віконний блок ВС10-174 - 44 44
ОК - 1
Серія 1.136-1 6.1 ПІОбіконня АО 25-25 - 44 44
ГОСТ 12506-81 Віконний блок НС10-174 - 24 24
ОК - 2
Серія 1.136-1 6.1 ПібВіконня АО 25-25 - 24 24
ГОСТ 12506-81 Віконний блок ВС2-94 - 44 44
ОК - 3
Серія 1.136-1 6.1 Піббіконня АО 16-25 - 44 44
ГОСТ 12506-81 Віконний блок ВС1-94 28 - 28
ОК - 4
Серія 1.136-1 6.1 Піббіконня АО 16-25 28 - 28
ГОСТ 12506-81 Віконний блок ВС2-94 53 - 53
ОК - 5
Серія 1.136-1 6.1 Піббіконня АО 16-25 53 - 53
ГОСТ 12506-81 Віконний блок ВС1-94 - 2 2
ОК - 6
Серія 1.136-1 6.1 Піббіконня АО 16-25 - 2 2
Всьго
Таблиця 2.4 - Специфікація елементів перемичок
Кіл-ть на
Марка Позначення Найменування поберх Маса, Приміт.
Поз. кг
1 2
1 Серія 1.138.1-1 6.1 2 ПБ 13 - 1 21 22 43 54
2 Серія 1.138.1-1 6.1 2 ПБ 16 - 2 207 23 230 65
3 Серія 1.138.1-1 6.1 2 ПБ 19 - 3 9 6 15 81
4 Серія 1.138.1-1 6.1 3 ПБ 16 - 37 278 4 282 102
5 Серія 1.138.1-1 6.1 2 ПБ ЗО - 4 10 - 10 125
6 Серія 1.138.1-1 6.1 3 ПБ ЗО - 8 10 - 10 197
7 Серія 1.138.1-1 6.1 3 ПБ 44 - 8 4 - 4 384
8 Серія 1.138.1-1 6.1 Б ПБ 36 - 20 2 - 2 500
9 Серія 1.138.1-1 6.1 4 ПБ 60 - 8 - 136 136 519
З
сІл
4̂
Всьго
Таблиця 2.5 - Вібомість опорябження приміщень /початок/
Вид опорядження е л ем е н т ів ін те р 'єр ів
Н ай м ен уван н я або
номер приміщення Площа, Стіни або Площа, Низ стіни або Площа, Площа, Прим ітки
Стеля Двері
м2 перегородки м2 перегородки м2 м2
Експедиція, Ц.Т.П. Ш тукатур ка
електрощитові, машинне Вапняно цементно-
Відділення ліфта, склад -піщана 4999,46 піщаним 5347,28
го то во ї продукції, ш тукатурка розчином Пофарбування Пофарбування
комори, тамбури, фарбою к=2.1
1407,18 нітроемалями
приміщення ПФ-115 "SADOLIN" 423,36
пневмотранспорту, Декоративно- /на Ь=1.5м/
комори, захисне
ремонтно-механічні Пофарбування
покриття 4999,46 3940,10
дільниці в/е фарбою
Cerefloor CF
34 "Ceresit"
Ш тукатур ка
Підвісна цементно-
1010,22
стеля на піщаним Пофарбування
Приміщення персоналу металевому 296,65 розчином к=2.1
нітроемалями На всю висоту
каркасі "SADOLIN" 7.94
З "Arm strong" Покращене
сл пофарбування 1010,22
І В/е фарбою
Ш тукатур ка
Вапняно цементно-
-піщана 4532,05 піщаним 3946,51
ш тукатурка
Формувальний цех, розчином Керамична Пофарбування к=2.1
фарбувальний цех, комори Декоративно- плитка 1038,56 нітроемалями
кислотомістких речовин захисне /на h=1,5 м/ 201,10
"SADOLIN"
Пофарбування
покриття 4532,05 в/е фарбою 2907,96
Cerefloor CF
34 "Ceresit"
£„ t
к
?3S
Таблиця 2.5 - Відомість опорядження приміщень /продовження/
Вий опоряйження е л е м е н т ів ін те р 'єр ів
Н ай м ен уван н я або
Площа, Стіни або Площа, Низ стіни або Площа, П рим ітки
номер приміщення Стеля 2 Двері Площа,
м2 перегоробки м перегоробки м2 м2
Ш тукатурка
цементно-
піщаним 2603,74
В'язальні цехи, швейний розчином ПофарбуВання к=2.1
цех, мотальна білянка, - - - - нітроемалями На Всю Висоту
79,39
шбейно-кеттельний цех "SAD0LIN"
Пофарбування
2603,74
в/е фарбою
Ш тукатурка
Вапняно цементно-
-піщана 664,58 піщаним 3955,68
ш тукатур ка розчином ПофарбуВання к=2.1
Корибори - - нітроемалями На Всю Висоту
Фінішна 132,3
"SADOLIN"
ш тукатурка Пофарбування
664,58
CL 164 В/е фарбою 3955,68
"Ceresit"
Ш тукатур ка
ПібВісна цементно-
стеля на піщаним 390,42 Керамична Пофарбування к=2.1
Санвузли металевому 92,26 розчином плитка 216,9 нітроемалями
каркасі 63,50
/на h=2 м/ "SADOLIN"
"Arm strong" Пофарбування
в/е фарбою 173,52
Ш тукатур ка
цементно-
піщаним 971,28
Приміщення конбиціонеріВ - - розчином - - - -
Пофарбування
в/е фарбою 971,28
2.З Планувальні рішення генплану
Генеральний план розроблений в ув'язці з генераль
ним планом комплексу. При цьому враховані такі фактори:
- можливість створення промислового вузла;
- покращення планувальної структури, функціональне і
санітарне зонування території;
- підвищення ступеню благоустрою території;
- організація транспорту з дотриманням принципу най
меншого взаємного перетину транспортних комунікацій
і людських потоків;
- раціональна організація інженерних комунікацій;
- скорочення території та підвищення щільності забу
дови .
Розміщення будівлі на відведеному майданчику та
рішення його генерального плану враховує вимоги виробництва
та утворює технологічну гігієну, яка забезпечує випуск які
сної продукції. Розміщення будівель і споруд на генерально
му плані визначено технологією виробництва, їх взає
мозв'язком і умовами архітектурно-планувального завдання.
Прийняте планування відповідає таким вимогам, як функціона
льність, комфортність і економічність.
Транспортні і людські потоки на території підпри
ємства і в середині корпусу ізольовані один від одного.
Для утворення приємного мікроклімату та забезпе
чення вимог технологічної гігієни передбачено озеленення
майданчика.
А рк.
192 ПЗ 11 17
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
2.4 Спеціальні заходи і роботи
2.4.1 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки
У відповідності з діючими правилами, нормами і рекоме
ндаціями передбачаються наступні конкретні заходи по вибу
хо- та пожежобезпеці:
1) кругом будівлі запроектовані асфальтовані під'їзди;
2) передбачено зовнішнє пожежогасіння від існуючих по
жежних гідрантів;
3) організований вільний під'їзд пожежних машин до по
жежних гідрантів;
4)цех термічної обробки деталей розміщений на необхід
ній протипожежній відстані від існуючих будинків та споруд;
5)застосовані заходи пожежної сигналізації, первинні
заходи пожежогасіння в електроприміщеннях, автоматичне по
жежогасіння ;
6)забезпечений доступ пожежних за допомогою пожежних
драбин на будівлі;
7)встановлення світлових покажчиків «Вихід» з підклю
ченням до мережі аварійного освітлення;
8)забезпечення будинку засобами блискавкозахисту;
9) на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмі
рами проходи, двері;
10) використання зниженої напруги для ремонтного осві
тлення;
11) монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення
металевих нетоковедучих частин електроустановок, які можуть
виявитися під небезпечною напругою при пошкодженні ІЗОЛЯ
ЦІЇ;
А рк .
192 ПЗ 18
Зм . А рк. № докум . П ідпис Дата
12) розподілення електроенергії по будинку по чотири
провідній системі із глухозаземленою нейтраллю;
13) електрощитові розташовані в спеціально виділених
приміщеннях;
14) застосування електрообладнання і освітлювальної
апаратури в нормальному і пожежобезпечному виконанні для
приміщень відповідних категорій;
15) забезпечення селективного вимикання електроустано
вок, запобіжників, автоматів;
16) влаштування аварійного і чергового електроосвіт
лення;
17) автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від
систем пожежної сигналізації;
18) зазори між комунікаціями і стінами наглухо зароб
ляються будівельними розчинами.
Відстань від найбільш віддаленого приміщення до
евакуаційного виходу складає 31,5 м.
2.4.2 Захист будівельних конструкцій від корозії
Захист будівельних конструкцій від корозії здійснюєть
ся влаштуванням гідроізоляції та захистом анкерних
з'єднань.
Горизонтальна гідроізоляція виконується на відмітці
-0.600 з двох шарів руберойду по вирівняній цементним роз
чином поверхні.
Вертикальна гідроізоляція виконується шляхом обмазки
поверхні стін, що дотикаються до ґрунту, гарячим бітумом за
2 рази. Бітум повинен наноситися на суху, очищену від бру
ду, попередньо поґрунтовану поверхню.
А рк .
192 ПЗ Б - 11 19
Зм. А рк. № докум . П ідпис Д ата
Антикорозійний захист анкерних з'єднань виконується
цементним розчином МІ00 товщиною 20 мм.
Дерев'яні вироби для захисту від гниття обробляють ан-
тисептируючою пастою і вкривають лаком. Щілини між дверною
коробкою та кладкою зовнішніх стін проконопачують антисеп
тованим войлоком.
2.4.3 Захист від шуму та вібрації
Джерелами шуму та вібрації є приміщення пневмотранспо
рту, венткамера та технологічне обладнання. Захист здійсню
ється встановленням шумоглушників, віброізоляторів та гнуч
ких вставок, дотриманням нормативних повітряних зазорів між
джерелом шуму та стінами приміщень.
2.4.4 Природне освітлення
Всі приміщення з тимчасовим перебуванням людей та ті,
до яких ставляться певні вимоги по освітленості робочих
місць, проектуються із боковим одностороннім освітленням
через віконні прорізи.
Розташування і розмір віконних прорізів визначається з
урахуванням раціональної освітленості та економії енергоре
сурсів .
2.4.5 Допоміжні приміщення
Робітники головного виробничого корпусу забезпечуються
допоміжними приміщеннями, розташованими в допоміжному кор
пусі, що входить в пусковий комплекс.
Для забезпечення громадського харчування на першому
поверсі знаходиться столова з прибудованій до неї буфетом.
Для забезпечення заходів по охороні здоров'я на першому по
версі знаходиться медпункт, також використовуються міські
заклади охорони здоров'я.
А р к .
192 ПЗ Б-11 20
Зм. А рк. № д о ку й . П ідпис Дата
2.5. Інженерне обладнання
2.5.1 Опалення
Система опалення цеху термічної обробки деталей кіль
цева однотрубна з горизонтальними та вертикальними стояка
ми .
Теплоносій — вода з параметрами 95 - 70 °С.
Регулювання тепловіддачі приладів виконується за допо
могою повітряних клапанів. Видалення повітря з систем здій
снюється кранами конструкції Маєвського, встановлених у
верхніх точках системи.
2.5.2 Водопровід і каналізація
Будівля трикотажного підприємства обладнується наступ
ними мережами:
а) господарсько-питним протипожежним водопроводом
(подача з міської мережі);
б) каналізацією (централізована);
в) водостоком.
Мережа холодного водопостачання монтується з пластико-
вих труб, а каналізація — із чавунних труб.
Відвід дощових вод з покрівлі по зовнішнім водостокам
відкритий на вимощення.
2.5.3 Електропостачання
Електропостачання підприємства з необхідною потуж
ністю 9000 кВт (існуюча потужність підприємства 2830 кВт)
А рк.
192 ПЗ Б - 11 21
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
передбачається від підстанції "Східна" 110/35/10 кВ на на
прузі 35 кВ по одноланцюговій ВЛ-35 кВ, в районі існуючого
підприємства. Навантажень і категорій на майданчику немає.
На період будівництва електропостачання потужністю
400 кВт передбачається від існуючої ТП діючої панчішно-
трикотажного підприємства.
2.5.4 Телефонізація і радіофікація
Телефонізація підприємства передбачається підклю
ченням від розподільчої шафи ШР-205 по вул. Індустріальна,
відстань 250 м від трикотажного підприємства і прокладкою
кабелю ТПП 100x2 від АТС-2 до ШР-205 відстанню 2,2 км з
установкою телефонної станції ємністю 100 №№ без права ви
ходу на міську телефонну станцію та забезпечення прямого
зв'язку з міською телефонною мережею ємністю ЗО пар. Прямий
зв'язок з пожежне депо забезпечується міськими телефонами.
Радіофікація підприємства передбачається підклю
ченням радіотрансляційного вузла потужністю 100 Ват з точ
кою підключення вул. Індустріальна з підвіскою 1,5 км про
водів, сталь 3 мм.
Електрична пожежна сигналізація підприємства пе
редбачається встановленням автоматичних пожежних сповіщува-
чів з подачею сигналу тривоги на сигнальний пульт примі
щення пожежної охорони підприємства.
Охоронна сигналізація передбачається з допомогою
датчиків охоронної сигналізації з подачею сигналу на пульт
в приміщенні охорони підприємства.
2.5.5 Холодопостачання та повітропосшачання.
Для забезпечення холодом систем кондиціонування повітря
виробничого корпусу передбачається три холодильні машини
марки А220-2-0 і резервуар-акумулятор холоду ємністю 250
м3, а також вентиляційна градирня. Холодильна станція роз
ташована в приміщенні колишньої котельні.
Для забезпечення потреб виробництва і систем пневматич
ної автоматики в стиснутому повітрі передбачається компре
сорні станції на існуючому майданчику двох компресорів ВУ-
3/8 і двох компресорів 302ВП-10/8 з установкою для осушки
стиснутого повітря тиру УОВБ-100/250 на майданчику, що про
ектується .
А рк .
192 ПЗ Б - 11 22
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
2.6 Дотримання норм і правил
Проект розроблений в повному обсязі у відповідності з
діючими нормами, правилами, інструкціями держстандартами і
забезпечує безпечну експлуатацію будівлі при дотриманні пе
редбачених проектом заходів.
2.7 Внутрішнє опорядження
Цегляні і бетонні поверхні оштукатурюють кольоровими
вапняно-піщаними штукатурками та емаллю. Дані про опоря
дження приміщень зводимо в таблицю 2.5
2 . 8 Зовнішнє опорядження
Зовнішнє опорядження трикотажного підприємства викону
ється за допомогою фасадного профільованого настилу різних
кольорів. По периметру будівлі влаштовується вимощення.
2.9 Техніко-економічні показники
Техніко-економічні показники заносимо до таблиці 2.1
Таблиця 2.1 - Техніко-економічні показники
Об. Об.
Найменубання Кількість Найменубання Кількість
бим. бим.
Площа забубоби м‘ 10585 Бубібельний об'єм м3 145152
Загальна площа 20758,2 Корисна площа 18682,4
2.10 Об'єми робіт
Дані про об'єми робіт заносимо до таблиці 2.б
А рк .
192 ПЗ Б -11 23
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
З Розрахунково-конструктивний розділ
3 .1 Розрахунок поперечної рами
До складу поперечної рами входять:
1) стійки — крайні колони, центральна колона, колони під
перекриття першого поверху;
2) ригелі — балки під перекриття та кроквяні ферми.
Поперечну раму розраховуємо, як єдину систему за допо
могою проектно-розрахункового комплексу SCAD.
3.1.1 Визначення навантаження на раму
Оскільки уклон покрівлі } iQ <//g г то вважаємо, що нава
нтаження передаються без врахування кута нахилу покрівлі.
Масу ригелів каркасу знаходимо за формулою:
аі/ ригель — сс х /.т wп • хг /
де ОС - коефіцієнт маси ригеля, приймаємо рівним 0,008
кН/м2 горизонтальної проекції перекриття;
/ - проліт ригеля, м;
Снігове навантаження згідно [8] визначається за формулою:
sH= s0X jU r (3.2)
де И - коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву
землі до снігового навантаження на покрівлю, при уклоні по
крівлі сс < 25° —> ц — 1 .
Оскільки на покрівлі немає світлових ліхтарів і вона
вважається плоскою то розглядаємо тільки один варіант нава
нтаження — рівномірно розподілене по всій ширині покрівлі.
Нормативне снігове навантаження за (3.2):
=1x1 = 1 кН/м2.
Збір навантаження від конструкцій покриття та перек
риття зводимо в таблиці 3.1, 3.2.
А рк .
192 ПЗ Б - 11 25
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Таблиця 3.1 - Збір навантаження від конструкцій покриття
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Тип навантаження навантаження, надійності, навантаження,
кН/м2 Yf кН/м2
1 Профільований
настил РР-45
t=0,5 мм — 5,6 0, 055 1, 35 0, 074
кг/м2
2 Утеплювач
"Rockmin" 5=150
мм, р=0,3 кН/м3 0, 043 1,3 0,056
0,3x0,15x0,95
3 Пароізоляційна
плівка "Rockwool" 0,010 0, 013
4 Профільований
настил РР-45
t=0,5 мм — 5,6 0, 055 1, 35 0, 074
кг/м2
5 Прогін - по
двійний Z-профіль
150x2,5 0,079 1, 35 0, 107
g = 0,059 кН/м
6 Маса кроквяної
ферми за (3.1) 0,288 1,2 0, 346
7 Маса зв'язків
покриття за (3.1) 0, 180 1,2 0,216
а - 0,005
Z 0,710 0,886
Тимчасові навантаження
1 Снігове наван
таження 1,0 1,4 1,4
А рк.
192 ПЗ Б - 11 26
Зм . А рк. № докум . П ідпис Дата
00
\—1
Таблиця 3.2 - Збір навантаження від конструкцій перекриття
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Тип навантаження навантаження, надійності, навантаження,
кН/м2 У* кН/м2
1 Плитка кераміч
на 5=0,01 1,2 0,23
у =19 кН/м3
2 Цементно-
піщаний розчин
МІ00, 5=0,015 0,27 1,3 0, 35
у =18 кН/м3
3 Легкий бетон,
5=0,025 0,28 1,2 0, 34
у=11 кН/м3
4 Гідроізоляція -
мастика СЬ 50,
5=0,01 0, 127 1,3 0, 165
у=12,7 кН/м3
5 Плита перекрит
тя д = 27,5 кН 3, 052 1, 05 3, 205
6 Маса балки під
перекриття за 0, 072 1,2 0, 086
(3.1)
Е 3,991 4,376
Тимчасові навантаження
1 Довготривале
навантаження 5,5 1,2 6, 6
2 Короткочасне
навантаження 1,2 1,2
Е 6,5 7,8
А рк.
192 ПЗ Б - 11 27
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
С\—Гі1 о
о \—1
Вітрове навантаження визначаємо згідно [8]. Знаходимо
аеродинамічні коефіцієнти Се для двосхилої покрівлі.
Сй = - 0 , 3 6 _ _ _ С,2 = - 0 , 4
С.з = - 0 , 5
Се=+8.0 '
/// /// /7/ /// у// /// /?/ г/у ;// /// /// /// /// /// /г/ /// //? ///-////?/ /// ///
7 2 8 0 0
1ІШГ'гшштгт тСе1з =-МС,І51Ш11міншиї1.3 = - 0 ,5
.... .... \
Се=+8,0 — - СО
л СЭ
АV -о+о
................................................................... “ У ..................................................... -4-
- 1 - ■МІ•ІІШЖ.ІІ.І.-лі ІШУ; "1
мт.1! і4114 1
1 їй = - 0 , 5
- Схема вітрового навантаження
Розрахункове навантаження на один метр висоти колони
знаходимо за формулою:
м? = у / х м 0 х к х с е х В ; (3 .3)
де У/- коефіцієнт надійності при вітровому навантаженні,
// = 12 ;
- нормативний швидкісний напір вітру, прийнятий,
для II вітрового району 0,3 кН/м2;
к - коефіцієнт зміни вітрового тиску за висотою, по
[8 ] ;
В - крок КОЛОН, В = 6 м.
Результати зводимо у таблицю 3.3.
А рк .
192 ПЗ Б - 11 28
Зм . А рк. № д о ку й . П ідпис Д ата
+15.600
+ 12 .000
і
+9.600
і
+5.000
і
0.000
і
- О .б О іФ
Рисунок 3.1 - Схема прикладення постійного н аван таж ен н я на раму каркасу.
+15.600
і.
І\з
З + 12.000
еп +9.600
І і
+5.000
і
0.000
і
-о.боіїГ
Рисунок 3.2 - Схема прикладення тим часового аван таж е н н я на раму каркасу - снігового на покрівлю , корисного довготривалого т а
■кСЭ короткочасного на п ер екр и ття
вкс>_
Рисунок З.В - Схема приклаВення В ітроВого н аван таж ен н я на раму каркасу.
192 ПЗ Б-11
Таблиця 3 .3 - Вітрове на вантаження на раму
Висота, м Коефіцієнт
к Розрахункове навантаження, кН/м
На стіну з навітряного боку, се = +0,8
0,5 0,86
10 0, 65 1, 12
12 0, 69 1, 19
На стіну з підвітряного боку, Се = —0,5
0,5 -0, 54
10 0, 65 -0,70
12 0, 69 -0, 75
На покрівлю в навітряного боку, Се = —0,36
-0, 44
На покрівлю з підвітряного боку, Се — —0,36
-0, 64
Навантаження від маси колон знаходимо за формулою:
У ж
° ™ = ж х г х у / Х І Ф ) х г / ; (3'4)
де _ найбільше стискальне зусилля в колоні від роз
рахункових вертикальних навантажень для верхньої частини
колони на рівні сходинки, для нижньої - на рівні низу коло
ни , кН ;
к - коефіцієнт, який враховує вплив рамного загаль
ного моменту і приймається рівним 0,3 для верхньої час
тини колони і 0,5 - для нижньої;
Я - розрахунковий опір матеріалу колон, Я =210 МПа;
У - об'ємна маса матеріалу, Р — 78,5 кН/м3;
у/ - конструктивний коефіцієнт, у/— \,6 ;
У/ - коефіцієнт надійності по навантаженням, // =1,05;
К {н) - розрахункова довжина верхньої (нижньої) частини
колони, м;
А рк.
192 ПЗ Б - 11 31
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
о 0
с1л 1
Знаходимо масу верхньої частини крайньої колони:
^ IV = 6 х 18 х (0,886 +1,4) = 246,9 КН;
О = — 246,9 х 78,5 х 1,6 х 7,0 х 1,05 = 4,34 кН.
0,25 х 21 х 104
Знаходимо масу нижньої частини крайньої колони:
= 246,9 + 4,34 + 0,5 х 9 х 6 х (4,38 + 7,8) = 580,1 кН ;
580,1
в . х 78,5 х 1,6 х 5,0 х 1,05 = 3,64 кН>
0,5 х 21 х 10'
Знаходимо масу верхньої частини центральної колони
^ А2 = 6 х 36 х (0,886 +1,4) = 493,78 КН;
493,78
= х 78,5x1,6x10,8x1,05 = 13,40 кН.
0,25 х 21 х10"
Знаходимо масу нижньої частини центральної колони:
N = 493,78 +13,4 + 9 х 6 х (4,3 8 + 7,8) = 1164,9 КН ;
а... = 1164,9 х 78,5 х 1,6 х 5,0 х 1,05 = 7,32 кН>
0,5 х 21 х 10"
Знаходимо масу колони під перекриття:
^ДА = 9х6х (4,38 + 7,8) = 657,72 КН;
Є, 657,72 х 78,5x1,6x5,0x1,05 = 4,13 кН>
0,5 х 21 х 10'
Схему завантаження рами каркасу приведено на рисун
ках 3.2, 3.3, 3.4. Результати роботи розрахункової програми
приведені в додатку 1.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 32
Зм . А рк. № докум . П ідпис Дата
З .2 Розрахунок кроквяної ферми
3.2.1 Вихідні дані
Виконуємо розрахунок та проектування жорстко закріпле
ної односхилої кроквяної ферми із шпренгельною системою до
вжиною 36 м для двопролітної будівлі з малоуклонною покрів
лею .
Дано:
сталь класу С235;
електроди типу 3 50;
довжина цеху Ь=14 4 м;
крок ферм Ь=6 м;
розміри панелей по верхньому поясу 6=3 м;
розрахунковий опір сталі К у = 23,0 кН/см".
3.2.2 Визначення розрахункових зусиль в стержнях ферми
Визначення розрахункових зусиль в стержнях виконуємо в
таблиці 3.4. Зусилля від прикладених навантажень (постійне,
снігове, вітрове, корисне) беремо з таблиці додатка 1 роз
рахунку поперечної рами.
3.2.3 Визначення розрахункових довжин стержнів
Довжини елементів верхнього ПОЯСУ Іх = 1 у = 1 3 ,02 м. Вільна
довжина з площини нижнього поясу (при защемлені середнього
та наступних вузлів за опорними) нижнього поясу рівна Іу = 6
м та Іу — 12 м .
А рк .
192 ПЗ Б - 11 33
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
5500 4 12000 12370 5700
-
Рисунок 3.2 - Схема розкріплення поясів в площині та поза
площиною ферми.
3.2.4 Підбір перерізу стержнів ферми
Приймаємо переріз стержнів ферми з стальних прямокут
них та квадратних труб по [9]. Задаємось гнучкістю 1=100
при якій #? = 0,556 таблиця 72 [10] .
Потрібну площу перерізу стиснених елементів знаходимо
за формулою:
N
Асаі (3.5;
<Р><ГсХКу
де N - розрахункове зусилля, кН;
ус - коефіцієнт умов роботи для різних елементів (таб
лиця 6 [10]) ;
Rv - розрахунковий опір, МПа;
Висоту профілю в стиснених елементах ферми приймаємо:
- нижній пояс ферми h = (1/15 -1/25)/ ;
- розкоси ферми h = (1/25 — 1/40)/ ;
- стояки ферми h = (1 /35 — 1 / 45)/ .
Ширину b елементів решітки приймаємо приблизно 0,85 ши
рини поясів і в усіх випадках не менше 0,6Ь.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 34
Зм. А рк. № д о ку й . П ідпис Дата
Радіус інерції гнутозварних елементів визначаємо на
ближено залежно від висоти та ширини профілю:
І = 0,39/2; (З.б)
іу = 0 ,3 % ; (3.7
Гнучкість знаходимо за формулою:
3.8)
І
де Д1іт - гранична гнучкість (таблиця 6.4 [11]):
- пояси, опорні розкоси, стояки, що передають опорні ре
акції — 120/400 (стиснені/розтягнені);
- інші елементи ферми — 150/400.
За гнучкістю із таблиць визначаємо коефіцієнт повздов
жнього згину ф (таблиця 72 [10]).
Потрібну площу перерізу розтягнутих елементів знаходи
мо за формулою:
А С І = — (3.9)
Перевірку стійкості стержня в площині ферми виконуємо за
формулою:
о- = -------^ Г Л у } (3.10)
Фтт Х АсаІ
- в перпендикулярній пло)щЩи У ні (при І х > Іу ) :
N < /V с і? у ,• (3.11
9 у X Л с а І
де (ру - підбираємо по таблиця 72 [10], виходячи із зна
чення .
Підбір перерізу стержнів виконуємо в таблиці 3.5.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 35
Зм . А рк. № докум . П ідпис Дата
т іблиця 3.4 - Розрахункові сполучення зусиль наскрізного ригеля рами
“tк) Постійне на Тимчасові навантаження Розрахункові зу
Номери наван силля, кН
]лементи Позначення вантаження Від Від вітру в Від вітру в тажень, що
ферми стержня від маси снігу прямому на протилежному входять в по
конструкцій прямку напрямку єднання + -
1 2 3 4 5 6 7 8 9
28 ЗО, 10 47,44 -9, 55 2, 92 3 + 4 + 6 80,46
29 29,86 47, 06 -9, 53 2,96 3 + 4 + 6 79, 88
ЗО -128,96 -203,80 5,83 19, 38 3 + 4 -332,76
31 -128,9 -203,70 5,84 19, 37 3 + 4 -332,60
32 -129,05 -203,93 5,85 19, 38 3 + 4 -332,98
33 -129,10 -204,02 5,86 19, 39 3 + 4 -333,12
34 -172,07 -271,85 10,74 23,00 3 + 4 -443,92
35 -171,91 -271,59 10,73 22, 98 3 + 4 -443,50
36 -172,09 -271,88 10, 75 23, 00 3 + 4 -443,97
37 -172,04 -271,80 10, 75 22, 99 3 + 4 -443,84
38 -157,40 -248,63 10, 42 20,26 3 + 4 -406,03
Верхній 39 -157,26 -248,40 10, 41 20, 24 3 + 4 -405,66
пояс 40 -157,34 -248,52 10, 42 20,25 3 + 4 -405,86
41 -157,29 -248,45 10, 42 20,24 3 + 4 -405,74
42 -145,85 -230,33 9, 60 18, 81 3 + 4 -376,18
43 -145,70 -230,09 9, 59 18, 79 3 + 4 -375,79
44 -145,48 -229,74 9, 57 18, 77 3 + 4 -375,22
45 -145,15 -229,23 9, 55 18, 73 3 + 4 -374,38
46 -62,90 -99,20 2, 94 8, 83 3 + 4 -162,10
47 -62,86 -99,12 2, 94 8, 82 3 + 4 -161,98
48 -62,65 -98,79 2, 92 8,80 3 + 4 -161,44
49 -61,94 -97,67 2, 87 8, 71 3 + 4 -159,61
50 162,73 257,44 -15,38 -18,23 3 + 4 420,17
51 162,40 256,92 -15,35 -18,20 3 + 4 419,32
LO к
0 \ "О
192 ПЗ Б - 11
№ докум . П ідпис Дата
П родовження таблиці 3. 4
1 2 3 л 5 £ 7 « 9
*13 17 44 74 70 86 1 35 -11 19 3 + 4 + 5 116,95
18 135 23 213 76 -7 85 -20 10 3+4 348,99
Нижній 19 145 37 229 72 -9 77 -20 06 3 + 4 375,09
осх. пояс 20 137 58 217 38 -9 53 -18 72 3 + 4 354,96
21 94 48 149 21 -6 13 -13 50 3 + 4 243,69
22 -50 63 -8 16 5 62 3 92 3 + 4 -58,79
23 -15 75 -24 89 1 31 1 88 3 + 4 40, 64
$3 24 -15 83 -25 02 1 31 1 89 3 + 4 40, 85
&с: Стійки 25 -15 96 -25 22 1 32 1 90 3 + 4 41,18
п 26 -15 63 -24 70 1 29 1 86 3 + 4 40, 33
Ь ,
Сі 27 -15 14 -23 93 1 26 1 81 3 + 4 39, 07
С і 52 -132 99 -210 06 12 75 13 89 3 + 4 -343,05
53 -125 33 -197 96 12 01 13 07 3 + 4 -323,29
54 77 78 122 84 -7 70 -7 85 3 + 4 200,62
55 82 45 130 22 -8 11 -8 40 3 + 4 212,67
56 -46 90 -74 06 4 99 4 34 3 + 4 -111,27
57 -41 21 -65 06 4 50 3 68 3 + 4 -106,27
58 17 92 28 28 -2 37 -1 15 3 + 4 46,20
59 22 19 35 03 -2 73 -1 66 3 + 4 57,22
чО 60 3 17 5 05 0 55 -1 29 3 + 4 + 5 8,77
N3 Розкоси 61 8 10 12 83 0 13 -1 87 3+4 + 5 21, 06
62 -20 77 -32 85 1 04 3 23 3 + 4 -53,62
Цз 63 -16 52 -26 14 0 68 2 73 3 + 4 -42,66
гп 64 -0 80 -1 23 0 18 0 04 3 + 4 -2,03
1 65 3 88 6 17 -0 21 -0 52 3 + 4 10, 05
V 66 -18 55 -29 34 1 43 2 26 3 + 4 47,89
—
67 -13 97 -22 10 1 04 1 72 3 + 4 36, 07
68 49 53 78 31 -3 95 -5 98 3 + 4 127,84
69 53 88 85 18 -4 32 -6 49 3+4 139,06
70 -70 68 -111 73 5 70 8 49 3 + 4 -182,41
и > к
■Сі
- ц 5 ;
Со п зодовження таблиці 3. 4
~Cd 1 2 3 4 5 6 7 8 9
>ч 71 -65 50 -103 55 5 27 7 88 3 + 4 -169,05
72 129 93 205 37 -10 54 -15 59 3 + 4 335,ЗО
Розкоси 73 134 59 212 74 -10 94 -16 14 3 + 4 347,33
Съ 74 -162 75 -257 24 13 23 19 50 3 + 4 -419,99
75 -155 80 -246 25 12 65 18 68 3+4 -402,05
76 -8 20 -12 95 0 71 0 95 3 + 4 -21,15
77 -6 98 -11 04 0 60 0 82 3 + 4 -18,02
э 78 -7 55 -11 94 0 65 0 88 3 + 4 -19,49
с 79 -7 00 -11 06 0 59 0 84 3 + 4 -18,06
80 -7 22 -11 41 0 62 0 84 3+4 -18,63
Q5 81 - 7,4 -11 69 0 62 0 88 3 + 4 -19,09
82 -7 34 -11 59 0 62 0 87 3 + 4 -18,93
83 -7 48 -11 82 0 63 0 89 3 + 4 -19,30
84 -6 41 -10 13 0 54 0 76 3+4 -16,54
85 -7 69 -12 16 0 65 0 91 3 + 4 -19,85
86 -6 22 -9 83 0 53 0 74 3 + 4 -16,05
Илренгелі 87 -8 25 -13 04 0 68 0 95 3 + 4 -21,29
88 6 ЗО 9 95 -0 54 -0 74 3 + 4 16, 25
" А . 89 5 25 8 ЗО -0 46 -0 61 3+4 13, 55
Кч 90 4 68 7 39 -0 40 -0 56 3 + 4 11,47
91 4 30 6 79 -0 37 -0 50 3 + 4 11, 09
С 92 4 63 7 32 -0 39 -0 55 3 + 4 11, 95
93 4 12 6 51 -0 35 -0 49 3 + 4 10, 63
СП 94 4 99 7 89 -0 42 -0 59 3 + 4 12, 88
1 95 3 89 6 15 -0 33 -0 46 3 + 4 10, 04
-- 96 5 50 8 69 -0 47 -0 65 3 + 4 14, 19
97 4 44 7 01 -0 38 -0 53 3 + 4 11,45
98 8 65 13 68 -0 79 -0 97 3 + 4 22, 33
Uоо) *Cd
и5) Ф нблиця 3.5 - Підбір перерізу стержнів ферми
Радіус
I озмі- Позна Розра Площа Розрахункова Інерції, Гнучкість Напру
цення чення хункове Переріз пере довжина, см
СМ ^ т і п ження,
С сержня зусилля різу см2 У с кН/см2
1У К Іу К
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
50x4 3 , 5 0 , 63 0 , 63
2 8 - 2 9 80 , 46 252 252 -
1 , 8 6 1, 86 1 3 5 , 5 1 35 , 5 0 , 95 1 1 , 3
7 , 1
2 6 , 0 2 , 5 1 2 , 5 1
3 0 - 3 1 - 3 3 2 , 7 6 1 0 0 x 6 302 302 1 2 1 , 1
2 2 , 6 3 , 80 3 , 80 79 , 5 79 , 5 0 , 698
2 6 , 1 2 , 5 1 2 , 51
3 2 - 3 3 - 3 3 3 , 9 8 1 0 0 x 6 2 2 , 6 302 302
3, 80 3 , 8 0 79 , 5 7 9 , 5 0 , 698 1 2 1 , 2
3 4 , 7 2 , 51 2 , 5 1
3 4 - 3 5 - 4 4 3 , 9 2 1 2 0 x 6 2 7 , 4 302 302 1 2 0 , 7
4, 61 4, 61 65 , 5 65 , 5 0 , 781
3 4 , 7 2 , 51 2 , 51
3 6 - 3 7 - 4 4 3 , 9 7 1 2 0 x 6 2 7 , 4 302 302 4, 61 4 , 61 65 , 5 65 , 5 0 , 7 8 1 1 2 0 , 7
3 1 , 8 2 , 5 1 2 , 5 1
і е р х н і й 3 8 - 3 9 - 4 0 6 , 0 3 1 2 0 x 6 302 302 4, 61 65 , 5 65 , 5 0 , 7 8 1 1 1 9 , 0
1 2 7 , 4 4 , 61
п о я с 3 1 , 8 302 302 2, 51 2 , 5 1
4 0 - 4 1 - 4 0 5 , 8 6 1 2 0 x 6 4, 61 4 , 61 65 , 5 65 , 5 0 , 7 8 1 1 1 9 , 0
2 7 , 4
1 2 0x5 2 9 , 4 2 , 51 2 , 5 1
4 2 - 4 3 - 3 7 6 , 1 8 302 302 4, 66 4 , 6 6 64, 8 64 , 8 0 , 791 1 2 0 , 8
2 2 , 9
2 9 , 4 2 , 5 1 2 , 5 1
4 4 - 4 5 - 3 7 5 , 3 8 12 0x5 2 2 , 9 302 302 1 2 0 , 7
4 , 66 4 , 6 6 64, 8 64 , 8 0 , 791
12 , 7 2 , 5 1 2 , 51
4 6 - 4 7 - 1 6 2 , 1 0 80x 5 302 302 99, 7 99 , 7 0 , 557 1
3, 03 1 9 , 4
15 , 0 3 , 03
12 , 7
4 8 - 4 9 - 1 6 1 , 9 8 80x5 302 302 2 , 5 1 2 , 51 9 9 , 7
3 , 03 3 , 03 99 , 7 0 , 557 1 19 , 4
15 , 0
19 , 2 252 0, 63 0 , 63
5 0 - 5 1 4 2 0 , 1 7 1 2 0x 5 252 5 4 , 1 - 0 , 95
2 2 , 9 4 , 6 6 4 , 66 54 , 1 1 8 , 3
5 , 4 1, 38 1, 38
17 1 1 6 , 9 5 50x4 550 550 2 9 5 , 7 - 0 , 95 1 6 , 5
7 , 1 1 , 8 6 1, 86 2 9 5 , 7
18 3 4 8 , 9 9 1 0 0 x 6 0 x 6 16 , 0
17 , 8 600 1200 1, 50 3 , 00
2 , 32 3 , 48 2 5 8 , 6 3 4 4 , 8 - 0 , 95 19 , 6
17 , 2 1200 1, 50 3 , 00
19 3 7 5 , 0 9 1 0 0 x 6 0 x 6 600 2, 32 3 , 48 2 5 8 , 6 3 4 4 , 8 - 0 , 95 2 1 , 1
Нижній 17 , 8
п о я с 16 , 2 1 , 55 3 , 09
20 3 5 4 , 9 6 1 0 0 x 6 0 x 6 619 1237 - 0, 95
1 7 , 8 2 , 32 3 , 48 2 5 8 , 6 3 5 5 , 5 1 9 , 9
1 , 55 1 , 55
21 2 4 3 , 6 9 1 0 0 x 6 0 x 4 1 1 , 2
12 , 2 619 1237 2 , 4 1 3 , 59 2 4 9 , 0 3 5 5 , 5 - 0 , 95 2 0 , 0
к 4 , 6 4 , 7 5 4 , 75
э 22 - 5 8 , 7 9 1 40 x4 2 1 , 6 570 570 0, 537 1
5 , 52 5 , 52 1 0 3 , 3 1 0 3 , 3 5 , 1
192 ПЗ Б - 11 39
А рк. № докум . П ідпис Дата
3 п подовження таблиці 3.5
і 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
50x4 2 , 3 295 295 0 , 7 4 0, 74
23 4 0 , 64 5 , 7
7 , 1 1 , 8 6 1 , 8 6 1 5 8 , 6 1 5 8 , 6 - 0 , 8
24 4 0 , 8 5 50x4 2 , 3 370 370 0, 93 0 , 93
1 , 8 6 1 , 8 6 1 9 8 , 9 1 9 8 , 9 - 0 , 8 5 , 8
7, 1
2 , 3 1, 11 1, 11
І т і й к и 25 4 1 , 1 8 50x4 445 445 2 3 9 , 2 2 3 9 , 2 - 0 , 8 5 , 8
7 , 1 1 , 8 6 1 , 8 6
26 40 , 33 50x4 2 , 3 370 370 0, 93 0 , 93
1 , 8 6 1 , 8 6 1 9 8 , 9 1 9 8 , 9 - 0 , 8 5 , 7
7 , 1
27 3 9 , 07 50x4 2 , 1 295 295 0, 74 0 , 7 4
1 , 8 6 1 5 8 , 6 1 5 8 , 6 - 0 , 8 5 , 5
7 , 1 1 , 8 6
2 6 , 8 3 , 3 0 3 , ЗО
5 2 - 5 3 - 3 4 3 , 0 5 1 2 0 x 6 396 396 4, 61 8 5 , 9 85 , 9
2 7 , 4 4 , 61 0 , 654 1 1 9 , 1
1 1 , 5
5 4 - 5 5 2 1 2 , 6 7 80x4 12, 2 396 396 0, 99 0 , 99
3 , 07 3 , 07 1 2 9 , 0 1 2 9 , 0 - 0 , 8 1 7 , 4
2 , 99
5 6 - 5 7 - 1 1 1 , 2 7 100x4 10, 9
15 , 3 448 448 2, 99 1 1 5 , 2
3 , 89 3 , 8 9 1 1 5 , 2 0 , 463 0 , 8 1 5 , 7
1, 12 1, 12
5 8 - 5 9 5 7 , 22 50x4 3 , 1 448 448 1 , 8 6 1 , 8 6 2 4 0 , 9 2 4 0 , 9 - 0 , 8 8 , 1
7 , 1
1, 1 506 1, 27 3 , ЗО
6 0 - 6 1 2 1 , 06 80x4 506 1, 96 2 5 8 , 2 2 5 8 , 2 - 0 , 8 5 , 4
3 , 9 1, 96
3 , 37 3 , 37
6 2 - 6 3 - 5 3 , 6 2 100x4 5 , 2 4 506 506
15 , 3 3 , 89 3 , 8 9 1 3 0 , 1 1 3 0 , 1 0 , 379 0 , 8 9 , 2
] ' о з к о с и 10 , 05 50x4 0 , 5 / 7 , 1 568 568 3, 79 3 , 7 9
6 4 - 6 5 3 , 89 3 , 8 9 1 4 6 , 0 1 4 6 , 0 0 , 306 0 , 8 0 , 4
( - 2 , 0 3 ) 10 0x4 0 , 2 / 1 5 , 3
2 , 6 1, 12 1, 12
6 6 - 6 7 4 7 , 8 9 50x4 448 448 - 0 , 8 6 , 7
7 , 1 1 , 8 6 1, 86 2 4 0 , 9 2 4 0 , 9
7 , 5 1 , 27 1, 27
6 8 - 6 9 1 3 9 , 0 6 80x4 1 6 4 , 8 - 0 , 8 1 1 , 4
12 , 2 506 506 3 , 07 3 , 07 16 4 , 8
1 7 , 8 2 , 64 2 , 64
7 0 - 7 1 - 1 8 2 , 4 1 1 0 0x5 396 396 3, 84 1 0 3 , 1 0 , 8 18 , 0
18 , 9 3 , 84 10 3 , 1 0, 537
18 , 9 1 , 12 2 , 64
7 2 - 7 3 3 4 7 , 3 3 1 0 0x5 18 , 9 448 448 11 6 , 7 1 1 6 , 7 - 0, 8 1 8 , 4
3 , 84 3 , 8 4
32 , 8 2 , 93 2 , 93
7 4 - 7 5 - 4 1 9 , 9 9 1 2 0 x 6 2 7 , 4 352 352 1
4, 61 4, 61 7 6 , 4 7 6 , 4 0 , 720 2 1 , 3
1 , 66
7 6 - 8 7 - 2 1 , 2 9 80x4 12, 2 284 284 1, 89 1, 89
3, 07 3 , 07 92 , 5 92 , 5 0 , 605 1 2, 9
І п р е н г е -
л і 1 , 0 0 , 7 1 0 , 7 1
8 8 - 9 8 2 2 , 33 50x4 284 284 3, 07 92 , 5 92 , 5 - 1 1 , 8
12 , 2 3 , 07
ік*з
Ар к. 192 ПЗ Б -11 40№ докум . П ідпис Дата
3.2.5 Розрахунок швів кріплення елементів
Висоту кутових швів визначаємо за формулою;
N
к/ = < \2 і 3.11'
/&м,/Уч>/̂
де 1/ м> - довжина шва;
ч̂>/ - розрахунковий опір зрізу по металу шва (таблиця
5 додатка 6 [11]), Rwf=2\5 мпа;
Р / - коефіцієнт зварювання, при напівавтоматичному
зварюванні і положенні човником, /^=0,9;
Ум,/ - коефіцієнт умов роботи шва, У ̂ = 0,85 .
Мінімальну висоту шва перевіряємо за таблицею 38* [10].
Розрахунок зводимо у таблицю 3.б
А рк.
192 ПЗ 41
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Таблиця З.б - Розрахунок зварних швів
Перший в у з о л Д р у г и й в у з о л
л § >жЖ Лт яз § >ж л
ж т
ж § з а Ж 2 з з
ж Р о з р а х у н к о в и й «
Ж 3 Ж
N - Р о з р а х у н к о в и й «
пт - ж 3
л
о т к а т е т шва , мм >ЖЖ Ф т л к а т е т шва , мм >Ж Ф
з о т Ж 3
т а са жж т а саж лж
і 2 3 4 5 6 7 8 9
С тойк и
23 40, 64 50x4 200 1 , 2 4 201 1 , 2 4
24 4 0 , 8 5 50x4 200 1 , 2 4 201 1 , 2 4
25 41, 18 50x4 269 0, 9 4 201 1 , 2 4
26 4 0 , 33 50x4 200 1 , 2 4 201 1 , 2 4
27 3 9 , 07 50x4 200 1 , 2 4 201 1 , 2 4
Р о з к о с и
5 2 - 5 3 - 3 4 3 , 0 5 1 2 0 x 6 586 3, 6 4 623 3, 3 4
5 4 - 5 5 2 1 2 , 6 7 80x4 361 3, 6 4 335 з , 9 4
5 6 - 5 7 - 1 1 1 , 2 7 10 0x4 469 1 , 4 4 506 1 , 3 4
5 8 - 5 9 5 7 , 22 50x4 220 1 , 6 4 222 1 , 6 4
6 0 - 6 1 2 1 , 06 80x4 358 0 , 4 4 334 0 , 4 4
6 2 - 6 3 - 5 3 , 6 2 1 00 x4 486 0 , 7 4 429 0, 8 4
6 4 - 6 5 - 2 , 03 1 00 x4 527 0 , 1 4 457 0 , 1 4
6 6 - 6 7 4 7 , 8 9 50x4 206 1 , 4 4 222 1 , 3 4
6 8 - 6 9 1 3 9 , 0 6 80x4 411 1 , 9 4 358 2 , 4 4
7 0 - 7 1 - 1 8 2 , 4 1 1 0 0x5 445 2 , 5 4 470 2 , 4 4
7 2 - 7 3 3 4 7 , 3 3 1 0 0x 5 520 4 , 1 5 480 4 , 4 5
7 4 - 7 5 - 4 1 9 , 9 9 1 2 0x6 554 4, 6 5 602 4 , 2 5
Ш п р е н г е л і
7 6 - 8 7 - 2 1 , 2 9 80x4 320 0 , 4 4 321 0 , 4 4
8 8 - 9 8 2 2 , 33 50x4 206 0 , 7 4 224 0, 6 4
Е л е м е н т и п о я с і в
17 1 1 6 , 9 5 50x4 200 3, 6 4 240 3 , 0 4
19 3 7 5 , 0 9 1 0 0 x 6 0 x 6 - - - 350 6, 5 7
20 3 5 4 , 9 6 1 0 0 x 6 0 x 6 - - - 324 6 , 7 7
21 2 4 3 , 6 9 1 0 0 x 6 0 x 6 - - - 320 4 , 6 5
22 - 5 8 , 7 9 1 40 x4 - - - 568 0, 6 4
2 8 - 2 9 8 0 , 4 6 50x4 234 2 , 1 4 200 2 , 4 4
39 - 4 0 6 , 0 3 1 2 0 x 6 - - - 482 5 , 1 6
40 - 4 0 5 , 8 6 1 2 0 x 6 - - - 482 5 , 1 6
42 - 3 7 6 , 1 8 12 0x5 - - - 480 4 , 8 5
46 - 1 6 2 , 1 0 80x5 - - - 320 3 , 1 4
49 - 1 6 1 , 9 8 80x5 - - - 320 3 , 1 4
51 4 2 0 , 1 7 1 2 0x5 - - - 482 5, 3 6
А рк.
192 ПЗ Б - 11 42
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
П о з н а ч е н н я
с т е р ж н я
Зусилля в
с т е р ж н і , кН
Переріз Ъ хЪ .,
мм
3.2.6 Розрахунок вузлів ферми
В випадку одностороннього примикання до поясу двох
елементів решітки (чи більше) з зусиллями різних знаків, а
також одного елемента в опорних вузлах при відношенні
d/D< 0,9 та с/Ь <0,25 несучу здатність поясу на продавлювання
(відрив) перевіряємо для кожного елемента по формулі:
\N\ + 1,5|М| ус х yd х yD х Ry х t 2 x {b + c + -^2 x D x f ) _
db ~ (0,4 + 1, 3 . 1 2 )
8 c / b ) x f x sin or
при d /D > 0,9
< 2 x yc x yt x к x R x t x db
M біп ( 3 . 1 3 )
а
де N - зусилля в елементі, що примикає;
М - згинаючий момент від основної дії в елементі що
примикає в площині вузла в перерізі, що співпадає з прими
каючою полицею поясу;
ус - коефіцієнт умов роботи (таблиця б [10]);
уа - коефіцієнт впливу знака зусилля в примикаючому
елементі:
1,2 - розтягнуті;
1,0 - інші випадки;
у0 - коефіцієнт впливу повздовжньої сили в поясі:
при стиснутому ПОЯСІ 1 н >0,5 по формулі
AxR
Yd = - и 3 . 1 4 )
Ax R„
В інших випадках у в = 1,0;
у{ - коефіцієнт впливу тонкостінності поясу:
0,8 - при Д,Д>25;
1,0 - в інших випадках;
к - коефіцієнт, який залежить від тонкостінності поясу
£>аД та опору сталі Яу ( рис. 26 [10]);
^ - повздовжня сила в поясі зі сторони розтягнутого
елемента решітки;
А - площа поперечного перерізу поясу;
і - товщина стінки поясу;
Ь - довжина ділянки лінії перетину примикаючого елеме-
нта з поясом в напрямку осі поясу, дорівнює du
віп а
с - половина відстані між суміжними стінками сусідніх
елементів решітки або поперечною стінкою розкоса і опорним
ребром;
' / = (£>-</)/2;
а - кут примикання елемента решітки до поясу.
А р к .
192 ПЗ Б -11 43
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Вузол 1
перевіряємо правий розкос по формулі (3.12)
332’8- = 0,640 > 0,5 ; уп - 1,5 - 0,64 = 0,86 ;
22,6x23
212,7 _ 29 5 < °’8 х 1,2 х 0,86 х 23 х 0,62 х (8,8 + 0 + л/2 х 12 х 2)-180,8 ;
7.2 0,4+ 1,8 — х2хзіп480
8,8
перевіряємо лівий розкос по формулі (3.13)
Д Д = 10,8/0,6 = 18 <25 =1 ;
2x0,8x1x1x23x0,6x10,8 =
эт2 39°
Вузол 2
343,1 = 0,660 > 0,5 ; у0 = 1,5 - 0,66 = 0,84 ;
22,6x23
117 = 27,9 < ̂ ■1 х 1 х 0,84 х 23 х 0,62 х (7 + 7,1 + ̂/2 х 12 х 3,5)= 28,9 ;4,2 ( 0,4+ 1,8—1\Л хЗ,5хзіп46°
І 7
120x6
А рк.
192 ПЗ Б-11 44
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Несучу здатність поясу на продавлювання в Т-подібних
вузлах перевіряємо за формулою:
|# | + 1,7|М| <^ -Г с*ГсіхГох Кухі2- х(ь + уІ2х Л -х 7) г.
сіь / хзіпа (3.15)
Вузол З
332,8 0,640 > 0,5 ; = 1,5 - 0,64 = 0,86 ;
22,6x23
18 2 5 ^ 1х 1х О,86х 2 3 х О,62х (8,1 + л/ 2 х 12х 2
= 53,9
7,2 ~ ’ 2 х э ш 83°
А рк .
192 ПЗ Б - 11 45
Зм. А рк. № докум . П ідпис Д ата
З .З Розрахунок фундаменту будівлі
3.3.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майда
нчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів - ви
бір найближчого до денної поверхні пласту ґрунту, який мож
на використати в якості несучого шару. З метою уточнення
найменування ґрунтів основи для всіх шарів знаходять похід
ні характеристики для кожного шару окремо.
Вихідні дані по кожному шару ґрунту зведено в таблиці
3.7.
Таблиця 3.7 - Інженерно - геологічні дані будівельного
майданчику
Номер
шару Найменування Густина ча Густина Природна во
ґрунту сточок ґру ґрунту р, логість ґру
ґрунту нту рд, Т/М3 т/м3 нту W
1 2 3 4 5
Ґрунтово-
рослинний
1 шар, сугли
нок гумусо-
ваний
2 Суглинок на
півтвердий 2,70 1,81 0, 158
Пісок серед
3 ньої крупно- 2, бб 1,76 0, 045
сті
4 Суглинок на
півтвердий 2,70 1, 93 0, 157
Пісок серед
5 ньої крупно- 2, бб 1,73 0, 060
сті
Визначаємо похідні характеристики шарів ґрунту за фор
мулами і заносимо їх до таблиці 3.8 (для дрібних значень в
чисельнику значення характеристики до 5 м від рівня рельє
фу, в знаменнику - нижче 5 м):
Коефіцієнт пористості
е = у3 х — + ; (з.іб)
у - 1
У відповідності з назвою та значенням коефіцієнта пористос
ті визначаємо густину складу піску за [16].
Ступень вологості
А рк.
192 ПЗ 46
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
і-1
о00
дО г _ Г , X Ж г_ :з .17)
Є Х /У Мі
де у =10 кН/м'2 питома вага води»
Нормативне значення питомого зчеплення с , кута внутрі
шнього тертя срп та загального модуля деформації Е знаходи
мо за таблицями [16] в залежності від назви та коефіцієнта
пористості. Для визначення попереднього розрахункового опо
ру ґрунту користуємося [16] і знаходимо в залежності від
назви та ступеня вологості.
Рисунок 3. Схема розміщення свердловин
А рк.
192 ПЗ Б -11 47
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
3.3.2 Конструювання фундаменту
Необхідно запроектувати стовбчастий фундамент для крі
плення колони крайнього ряду анкерними болтами.
Дано:
розміри бази колони 0,8x0,4 м;
навантаженнями: N = 551,5 кН; Мп = 39,9 кНхм; Qu = 12,3
кН;
матеріали - бетон класу В15 (Rb = 8,5 МПа; Rbt = 0,75 МПа;
Eb = 2, 05 -104 МПа);
робоча арматура класу А-ІІІ (Rs = Rsc = 365 МПа; Es = 2 -IO5
МПа) ;
конструктивна арматура класу A-I (Rs = 225 МПа; Rsw = 175
МПа; Es = 2, 1 - Ю 5 МПа) [25].
Визначаємо навантаження, що діє на обрізі фундаменту:
вага зовнішньої стіни
F, = (6 х 12 - 2 х 1,5 х 3,6 - 4,5 х 3) х 6 х 0,25 х 18 х 1,2 = 257,6 кН ;
вага фундаментної балки
F2 =1,19=11,9 кН
повна вага від огороджуючих конструкцій
F = 257,6 + 1,19= 269,5 кН
Рисунок 3.10 - Визначення навантаження на фундамент.
А рк .
192 ПЗ Б-11 49
Зм. А рк . № докум . П ідпис Дата
повне стискаючи зусилля
Ып = 77 + і7 = 269,5 + 551,5 = 821,0 кН ;
згинаючий момент
М п = М + і7 х е = 39,9 + 269,5 х 0,56 = 190,8 кНм .
Вибираємо глибину закладання підошви фундаменту:
За кліматичними умовами:
сі/ = К к^ ; ( 3 . 1 8 )
сІх = сІ; + 0,2 ; (3.19)
де К и=0,6 - коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі
[ 1 6 ] ;
<7̂ = 1,31 м - нормативна глибина промерзання ґрунту [3] .
<3̂ =0,6x1,31 = 0,786 м;
<3̂ =0,786 + 0,2 = 0.986 м.
З конструктивних міркувань:
відмітка верху фундаменту - 0 , 6 4 0 м, глибина анкеровки фун
даментних болтів 1 , 7 м, товщина захисного шару - 7 0 мм.
й?2 = 0,64 +1,7 + 0,07 = 2,41 м .
За геологічними умовами:
<і/ = Нр + (0,3.. 0,5); ( 3 . 2 0 )
де /г = 1,85 - товщина рослинного шару;
а?3 = 1,85 + 0,5 = 2,35 м .
Приймаємо глибину закладення підошви фундаменту <7 = 2,5 м.
Необхідна попередня ширина фундаменту під середню ко
лону визначається за формулою:
Ь = І М ц х к т ( 3 . 2 1 )
*0 ~Го Чиш
де К0 - розрахунковий опір ґрунту для попереднього визна
чення розмірів фундаменту, К 0 =347кПа (таблиця 3 . 8 ) ;
у0 = 20 кН/м3 - усереднена щільність ґрунту та бетону;
коефіцієнт, який враховує позацентрове прикладан
ня навантаження, що знаходиться за формулою:
А рк.
192 ПЗ Б - 11 50
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
* « = 1 +3x7~7 ( 3 . 2 2
п
км = 1 + І А А = 1,077 ;
3x821
о = л--8-21-x-1-,-0-77- - = 11/,г6с5;и
V 374- 20х 2.5
Визначаємо ексцентриситет прикладення зусилля:
М ,и ( 3 . 2 3 )
N п
190,8
е о =■ 821 = 0,232м ;
випадковий ексцентриситет
А 3 . 2 4
З О
е = — = 0,055 м ;
зо
Оскільки е0> е то розраховуємо прямокутний фундамент.
Обчислюємо попередню площу підошви фундаменту:
N п ( З . 2 5 )
Я0- у 0х сі
А = 821,0
347-20x2,5 2,76 м2.
Знаходимо розміри фундаменту з формули:
А = Ь х І; 3 . 2 6 )
Д Є = 1,1..1,5 - відношення довжини до ширини підошви;
Ь
Ь = д/Л/1,2 = ̂ 2,76/1,2 = 1,52 м, приймаємо Ь —1,5 м;
/= ̂ = ̂ ’ ^ / 1 5 = 1,84 приймаємо / = 2,1 м;
Визначаємо сумарне навантаження:
= И І І + А х с Іх у () =821,0 + 2,1x1,5x2,5x20 = 978,5 кЯ ;
Сумарний момент на рівні підошви фундаменту:
X М п = М п +QI I xhф= l 90,8 +12,3 х (2,5 - 0,49) =215,52 кЯл*;
А рк.
192 ПЗ Б - 11 51
Зм. А рк. № д о ку й . П ідпис Дата
Визначаємо фактичний розрахунковий опір ґрунту на рів
ні підошви фундаменту:
^ ГсіХк Гс2 {М г х К * хЬх УП + М ?хііХ уа '+{М д - г)х ̂ X уи '+Мс хсп) ; (3.27)
де у =1,25 - коефіцієнт умов роботи ґрунтової основи для
Сі
глинистих ґрунтів з показником текучості І ь = 0,08 < 0,25 [16];
у =1,0 - коефіцієнт умов роботи будівлі у взаємодії з
1 с2 ■
основою, при відношенні її довжини до висоти У ц — = 6;
к - 1,1 - коефіцієнт залежить від методу визначення хара
ктеристик ґрунтів [16];
М у,М д,М с - коефіцієнти, що приймаються за [16] в зале
жності від кута внутрішнього тертя; при (рп = 22° М =0,61;
М д= 3,44; М с - 6,04 ;
уц та уц' - питома вага ґрунту нижче підошви фундаменту
та усереднені значення питомої ваги ґрунту при коефіцієнті
вологості £ = 0,8 (в випадку замочування) :
Уп = Уа і + я ( л - л ) ^ - Л (3.28)
Р , * Р * )
( і
7п = 15,6х ̂1 + 0,8 х (2,7-1,56)2,7 х 1,56 = 18,98 кН/м3;
У і'К + у п • \
г :3.29)
I I К + К
у„угт = -18---1-,8-5- +- -1-8-,9-8x0,65 10 0С тт/ 3
/п 1,85 + 0,65-----= 18,25 кН/м ,
сІх = 2,5 м - глибина закладання фундаменту;
сп =15 кПа - значення питомого зчеплення суглинку під
підошвою фундаменту;
К 2 =1, так як Ь = 1,5 < 10 м;
сіь = 0- для будівель без підвалу;
Д4І =-1 —25 х— 1 (0,61x1 X 1,5x18,98+ 3,44x2,5x18,25+ 6,04x15) = 301,04 кПа .
ІД
Знаходимо розрахунковий опір ґрунту з умов недопущення
просадки підстилаючого природного шару суглинку при збіль
шені його вологості:
А рк .
192 ПЗ Б - 11 52
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Л,2 = ( Р , 3.30
а
де а = 0,062 - коефіцієнт зменшення додаткового тиску від
фундаменту на покрівлі не ущільненого шару (таблиця 55 []),
1
пРи " == /1// 6=-
2’1 А/
/ 5 =1
і, 4„ ' та = —2z = 2x4, 1,5’
8 = 6,, 4. ;
ь
р8І=\1>0кПа - початковий просадковий тиск, таблиця 3.8;
а2? =18,25 х 2,5+ 18,98 х (5,5-0,65) = 137,68 кПа - напруження від
власної ваги ґрунту на покрівлі підстилаючого шару (шар
№ 3 ) ;
18,25 х 2,5 = 45,63 кПа - напруження від власної ваги
ґрунту на відмітці закладення фундаменту;
_ (190-137,68 + 0,062x45,63) _
Я 0,062 = 889,5 кПа .
Порівнюючи значення = 301,04к/7а та = 889,5 кПа для
розрахунку підошви фундаменту беремо мінімальне значення
* ,1 *
Уточнюємо ширину фундаменту:
А 821,0
301,04-20x2,5 = 3,27 м2;
Ь = ̂ А/1,2 = ̂/3,27/1,2 = 1,65 м, приймаємо Ь - 1,8 м;
1 = А/ ̂ =- 3,27//д == 1,82 приймаємо / = 2,1 м;
і?2 = 1,25x1 (0,61 х 1 х 1,8 х 18,98 + 3,44 х 2,5 х 18,25 + 6,04 х 15) = 305,0 кПа
ІД
Порівнюючи В.]_ та В.2, які відрізняються не більш, ніж на
10 кПа, припиняємо уточнення розмірів.
Перераховуємо сумарне навантаження:
= N п + /х б/х у0 = 821,0 + 2,1x1,8x2,5 х 20 = 1010,0 кН ;
Перевіряємо тиск під підошвою фундаменту.
Р = = 1010 = 267,2 кПа <Я7= 305 кПа .
А 2,1 х 1,8 2
Момент опору підошви фундаменту:
А рк.
192 ПЗ Б-11 53
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
If = -b-x-l- = 1 , 8 x 2 ,1 = 1,_3 23 м з ;
6 6
Максимальний тиск
Р _ = р + = 267,2 + = 430Д кПа > 1,272,
1,323
= 1,2 х 305 = 366 кПа
Умова не виконується, тому збільшуємо довжину фундаме
нту на 0,3 м .
H N u = N n + A x d x Уо =821,0 + 2,4x1,8x2,5x20 = 1037,0 кН ;
Р = = ,1037,0 = 240 05 Ш а <R 305 кПа
А 2,4x1,8 2
w = b _M 1 = 1,8x2, У
6 6
р = + ̂ М// = 240,05 + -2-— ,5~ = 364,8 кПа < 1,2Р2 =366 кПа
A W 1,728 2
=240,05-211,57,2582 = 115,3 Я7а>0Ж
Визначаємо розміри підколонника:
lej = 930 + 2х 285 = 1500 мм ;
bef = 400 + 2 х 250 = 900 мм .
Оскільки І - L 2,4 - 1,5 = 0,45 м та b~bef _ 1,8-0,9
2 2 2 0,45 м , то
2
сходинки непотрібні, висоту плити приймаємо 0,45 м.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 54
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
3.3.3 Визначення осадки фундаменту
Осадка фундаменту визначається методом пошарового су
мування. Для цього спочатку складаємо ескіз фундаменту з
типовим геологічним розрізом (рисунок 3.10). По вісі фунда
менту зліва будуємо епюру природного тиску ґрунту, починаю
чи від планувальної відмітки. Ординати епюри обчислюємо
в характерних точках за формулою:
=Еі—1У і хЬі '• (3.31)
де Уі - питома вага ґрунту, кН/м3;
Ьі - товщина шару ґрунту, м.
<т̂ і - у хх \ = 18 х 1,85 = 33,3 кПа ;
<у2ёг ~ а :§і + У2 х К ~ 33,3 + 18,98 х 5,5 = 137,69 кПа ;
сг̂ з = сг̂ 2 + у3 х /г3 = 137,69 +17,6 х 6,2 = 246,81 кПа ;
^ 4 ~ + У4 х К = 246,81 + 19,3 х 0,6 = 258,39 кПа ;
<т̂ 0 = а г?1 + у2 х /г = 33,3 +18,98 х 0,65 = 45,58 кПа .
Рисунок 3.10 - Схема геологічного розрізу
А рк .
192 ПЗ 55
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
По вісі фундаменту з права будуємо епюру додаткового
тиску. Додатковий тиск на рівні підошви фундаменту дорів
нює :
Р 0=Рср~СГг80' (3.32)
Р 0= 221,7 - 45,6 = 176,1 кПа ;
Після визначення Р 0 розрахунок ведемо в табличній фор
мі (таблиця 3.8).
Додаткові напруження по глибині визначаємо за форму
лою :
сг2р= а х Р 0; (3.33)
де а - коефіцієнт, що визначається за [16] в залежнос
ті від відносного заглиблення площі горизонтального перері-
зу, що розглядається <ґф=— .
Ь
Осадка кожного шару ґрунту обчислюється за формулою:
сг ̂г рі. х И= і х гВ' (3.34
де Р = 0,8 .
Таблиця 3.8 - Розрахунок осадки фундаменту
1 X 1 X оВ 1 X
оX Сл X X
N
X X IX оч XX О 2 с
0 X X Юфн X
х Ш (1)
і* X 0*) Ц ч ч
?о
ц ч X ГО
Xз ч в ц Сі X ц>1 X ВX о х ы о
о X X
и X XX 0 фX XX сX Ф А >> ■гН
Ен о ц X X X от
шЦ в с а X Тч IX
X X X X ф А
ч §
-гН 2 £>> X
хх X X ■гН X СО о
а ф >>
о ф в до юX Сі) во 0N X 2А XX Т
Цн, Xч
IX юX X
ц щ Xв ш
вч чX о х а фX -:Н
Xо
вз ОX, 'Н Xч цф вX X н о
Рн В
X и о оX ф X ога хх ххг
к X сч о ч Ен ОТ ц§
10
0. 000 0.0 1 . 000 45.58 176.10 155.71 96 23000 0.52
0. 960 0.8 0.857 63. 81 135.31
106.41 96 23000 0.36
1. 920 1.6 0.555 82.04 77 . 51
60. 05 96 23000 0.20
2.880 2.4 0.350 100.03 42.58
33.16 96 23000 0 . 1 1
3.840 3.2 0.230 118.51 23. 73
18.59 101 23000 0. 07
4.800 4 . 0 0. 160 137.69 13. 44
Осадка фундаменту від ваги основи та будівлі:
А рк .
192 ПЗ Б - 11 56
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
5 = ̂ = 1,26 см ;
Просадка ґрунтів ^ основ при збільшені їх вологості в
наслідок замочування зверху великих площ або підйому рівня
підземних вод знаходимо за формулою:
= /Т=і( є^ хкі х К и ) ' (3.35)
де єзІІ - відносна просадковість і-го шару ґрунту, що зале
жить від тиску р = сг^+сг7§ і визначається інтерполяцією з
таблиці 3.9;
кЗІІ - коефіцієнт, що знаходиться за формулою:
к п = 0,5 +1,5 Р ~'— ; (3.36)
х!л 100
де р ЗІІ - початковий просадковий тиск і-го шару, кПа;
Розрахунок зводимо в таблицю 3.9.
Таблиця 3.9 - Розрахунок осадки фундаменту
Р = СУ2 р + ( 7 2ё Ки Осадка,
’
кПа кПа кПа 8э1,\ ^ і,і см
1 2 3 4 5 6 7 8 9
0 0. 000 221.68 210.40 130 1.876 0.0250 96 4.46
1 0. 960 199.12
179.34 130 1.876 0.0145 96 2. 57
2 1. 920 159.55
151.08 1.876 0. 0179 96 3.20
3 2 . 880 142.61 130
142 .43 190 0. 976 0.0053 96 0.25
4 3.840 142.24
146.69 190 0. 976 0.0051 101 0.25
5 4 . 800 151.13
Осадка основ при збільшені їх вологості:
= І Х ц = Ю,73 см ;
Повна осадка:
бві + .? = 10,73 + 1,26 = 11,99 см < яи = 12 см [16].
А рк.
192 ПЗ Б-11 57
Зм. А рк. № докум . П ідпис Д ата
Номер точок
Глибина точки г, м
Середнє значення Р
Товщина елементарного
шару Ьі, см
3.3.4 Розрахунок фундаменту
-0.650
-2.650
2400
Рисунок 3.11 - Схема фундаменту
При даній геометрії фундаменту розрахунок на продавлю
вання не потрібен.
Визначаємо напруження в ґрунті під підошвою фундаменту
в напрямку більшої сторони:
N М а,
р 1х = —А + -Ж---- ----0--,--5-----а-— ; <'3.37
де Ж = 2,187 м - момент опору підошви фундаменту;
р = А . + Мі.. = 2217 + А М х ° ’75 = 221,7 + 63,9 = 285,6 Щ- ;
А Ж 0,5-а 2,187 0,5x2,4 м 2
Визначаємо згинальний момент:
М = Ь-Ь2-2 ' Рта6х+Рі ; '3.3!
г̂пах = 324>0 КПСІ '
А р к .
192 ПЗ 58
Зм. А рк. № д о ку й . П ідпис Дата
і о л с 2 2 • 3 2 4 , 0 + 2 8 5 , 6 _ , тт
М - 1,8 - 0 , 4 5 -----------------6---------------- = 5 6 , 7 2 к Н м ;
Потрібний переріз арматури визначаємо за формулою:
М,
*Si 3.39)
R-O S-hо і
5 6 , 7 2 x 1 0 5
= 4 , 3 2 с м 2 ;
3 6 5 х ( 1 0 0 ) х 0 , 9 x 4 0
Приймаємо 9 010 А4 00С з кроком 200 мм,
А = 0 , 7 8 5 - 9 = 7 , 0 6 5 с м > 4 , 3 2 с м .
Процент армування ц= 7 , 0 6 5
1 0 0 % = 0 , 1 0 % > 0 , 0 5 % = / / m in .
4 0 - 1 8 0
Кількість арматури в напрямку меншої сторони підошви фу
ндаменту визначаємо по середньому напруженні в ґрунті під
підошвою фундаменту рт - — = 221,7-^- Згинальний момент ви-
А м
значаємо за формулою:
М = a - L 2 ■ Р п 3.40)
2
де L - відстань від зовнішньої грані до обраного перерізу.
2 4 - 0 4 5 2 - 2 2 1 7
М = ’ ’ ’ = 5 3 , 8 7 к Н - м .
За формулою (3.40) :
5 3 , 8 7 - 1 0 5
- 6 , 6 5 с м .
225 -(і 00) -0,9 -40
Приймаємо 9 010 А240С з кроком 250 мм,
A s = 0 , 7 8 5 • 9 = 7 , 0 6 5 с м 2 > 6 , 6 5 с м 2 ;
Процент армування ju 7 , 0 6 5
• 1 0 0 % = 0 , 0 7 % > 0 , 0 5 % - j u n
4 0 - 2 4 0
Повздовжню арматуру підколонника розраховуємо на поза-
центрове стискання. Площу перерізу поздовжньої (вертикаль
ної) арматури визначаємо на рівні низу підколонника. Визна
чаємо згинальний момент і повздовжню силу:
М х = 1 9 9 + 1 2 , 3 x 1 , 5 5 = 2 1 8 , 1 к Н • м ;
N l * N = 8 3 4 , 3 к Н ;
Q = 1 2 , 3 к Н .
Ексцентриситет е0 М 1 2 1 8 Д
0 , 2 6 1 м > — = — = 0 . 0 3 0 л /
N , 8 3 4 , 3 30 30
А рк .
192 ПЗ Б - 11 5 9
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Висота стисненої зони:
N 8 3 4 , 3
х 1 0 — 5 4 , 5 с м > 2 • а 5 = 2 • 3 , 5 - 7 с м ;
Я ь - Ь 0 , 7 5 - 9 0
е = е 0 + -2 - а = 2 6 , 1 + 2 - 3 , 5 = 9 7 , 6 м м ;
И 0 = 1 5 0 - 3 , 5 = 1 4 6 , 5 с м .
Тоді площа перерізу арматури:
а _ У _ ії-(е-(к0 -0,5-х)) (3.41)
А’ - А’ - Е Л \ + а . ) ’
4= 4 8 3 4 , 3 - ( 9 7 , б - ( і 4 6 , 5 - 0 , 5 - 5 4 , 5 ) ) =
3 6 , 5 - ( і 4 6 , 5 + 3 , 5 )
Так як арматура за розрахунком непотрібна тоді її площу ви
значаємо за формулою:
А а = 4 = 0 , 0 0 0 5 - 6 ) -/г = 0 , 0 0 0 5 - 1 5 0 - 9 0 = 6 , 7 5 с м 2 .
Приймаємо по 8 012 А400С з кожної сторони стакана.
А - А - 9 , 0 5 с м 2 .
Поперечну арматуру приймаємо конструктивно - А240С
з кроком 200 мм.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 6 0
Зм. А рк. № д о ку й . П ідпис Дата
4 Технологія ша організація будівежьиог© виробництва
4.1 Розробка технологічної карти на земляні роботи
4.1.1 Визначення робочих відміток майданчика
Для визначення об'ємів робіт по плануванню будівель
ного майданчика, останній розбивається на квадрати величи
ною 20 м і по горизонталям, графічним методом визначаються
чорні відмітки вершин квадратів. Для визначення червоних
відміток визначається середня планувальна відмітка за фор
мулою :
Д о = 4 £ я 4+з д я 3+22:я 2+ і ;я ч ( 4Л)
4 • п
ДЄ ія,, £ я 2 £ я 3 £ я 4 - відповідно суми робочих відміток
спільних для одної, двох, трьох та чотирьох вершин квадра
тів;
п - кількість квадратів.
] [ ] # ! = 1 0 8 , 1 6 + 1 0 9 , 1 3 + 1 0 7 , 4 6 + 1 0 7 , 0 8 = 4 3 1 , 8 3 м ;
£ Я 2 = 1 0 8 , 3 6 + 1 0 8 , 5 4 + 1 0 8 , 7 6 + 1 0 8 , 9 6 + 1 0 8 , 9 6 + 1 0 8 , 8 3 + 1 0 8 , 6 9 + 1 0 8 , 4 9 + 1 0 8 , 3 1 +
+ 1 0 8 , 1 0 + 1 0 7 , 8 8 + 1 0 7 , 6 7 + 1 0 7 , 3 9 + 1 0 7 , 3 3 + 1 0 7 , 2 6 + 1 0 7 , 1 9 + 1 0 7 , 2 4 + 1 0 7 , 4 + 1 0 7 , 5 4
+ 1 0 7 , 6 8 + 1 0 7 , 8 3 + 1 0 7 , 9 6 + 1 0 8 , 0 4 + 1 0 8 ,1 = 2 5 9 2 , 5 1 м
] Г Я 4 = Ю 8 , 2 8 + 1 0 8 , 4 5 + 1 0 8 , 6 5 + 1 0 8 , 8 3 +
+ 1 0 8 ,2 1 + 1 0 8 , 3 7 + 1 0 8 , 5 4 + 1 0 8 , 7 0 +
+ 1 0 8 ,1 3 + 1 0 8 , 2 8 + 1 0 8 , 4 3 + 1 0 8 , 5 6 +
+ 1 0 8 ,0 1 + 1 0 8 , 1 5 + 1 0 8 , 2 8 + 1 0 8 , 3 9 +
+ 1 0 7 , 8 5 + 1 0 7 , 9 9 + 1 0 8 , 1 2 + 1 0 8 , 2 2 +
+ 1 0 7 , 7 0 + 1 0 7 , 8 3 + 1 0 7 , 9 4 + 1 0 8 , 0 3 +
+ 1 0 7 , 5 4 + 1 0 7 , 6 5 + 1 0 7 , 7 4 + 1 0 7 , 8 2 +
+ 1 0 7 , 3 6 + 1 0 7 , 4 6 + 1 0 7 , 5 4 + 1 0 7 , 6 1 = 3 4 5 8 , 6 6 м
4 x 3 4 5 8 , 6 6 + 2 x 2 5 9 2 , 5 1 + 4 3 1 ,8 3 1 л о / ^
ї ї а = -------------------------------------------------------------- = 1 0 8 , 0 6 л / ;
0 4 x 4 5
Майданчик має нахили по осі х - 0.002 та по вісі у -
0.001. Ці нахили мають бути враховані при визначенні чер
воних відміток, для цього визначаємо центр ваги майданчи
ка :
У Х ,
П (4-2)
де Х У " сУма координат центрів ваг всіх квадратів, м.
А рк.
192 ПЗ Б-11 61
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
X 5 x 1 0 + 5 x 3 0 + 5 x 5 0 + 5 x 7 0 + 5 x 9 0 + 5 x 1 1 0 + 5 x 1 3 0 + 5 x 1 5 0 + 5 x 1 7 0
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------= 9 0 . м
ц я . 4 5
9 x 1 0 + 9 x 3 0 + 9 x 5 0 + 9 x 7 0 + 9 x 9 0
7 ц ,. = --------------------------------4--5--------------------------------- = 5 0 + « ;
Проектні відмітки вершин визначається за формулою:
; хі і х Ь
Н пв = Я 00+ ^ ---2----х ± ^ --2---- — ; ( 4 . з ;
де 1 ^ = 1 8 0 + « , Ьу ~100м - довжини ділянки по осям;
Я ^ 1 0 8 , О б Я 0 0 2 х 1 8 0 - 0 ’0 ° 1 Х І ° ° = 1 0 8 Д 9 ^
2 2
Нггп і л о 0 , 0 0 2 x 1 8 0 0 , 0 0 1 x 1 0 0 1Л<?00
= 1 0 8 , 0 6 + —----------------+ ^ — --------------= 1 0 8 , 2 9 + « ;
0 , 0 0 2 x 1 8 0 0 , 0 0 1 x 1 0 0
Н с = 1 0 8 , 0 6 - — 2 + - 1 — 2 = 1 0 7 ,9 3 + 4 ;
0 , 0 0 2 x 1 8 0 0 , 0 0 1 x 1 0 0
Н в = 1 0 8 , 0 6 - ---------------------------------------------= 1 0 7 ,8 3 + 4 .
Проміжні відмітки вершин квадратів визначаємо методом
інтерполяції між відмітками вершин сітки:
Д х = іх х сі = 0 , 0 0 2 х 2 0 = 0 , 0 4 м ;
= іу х сі = 0 , 0 0 1 x 2 0 = 0 , 0 2 м .
де сі = 2 0 + « - сторона квадрата.
Робочі відмітки визначаємо за формулою:
к1=Н чер-Н чор' 4 . 4
де Н чер,Нчор ~ відповідно червоні та чорні відмітки вершини
квадрату, м.
5.1.2 Визначення об'ємів ґрунту виїмки та насипу
Визначення об'смів ґрунту виїмки та насипу виконуємо
в табличній формі. Об'єм ґрунту в однойменному квадраті
знаходимо за формулою:
К = Ю(А1+А2+ й,+й4); 4 . 5 '
де \ \ ,/«з,к4 - робочі відмітки квадрата, м;
Об'єм ґрунту в перехідних квадратах знаходимо за фор
мулою :
у _ ^ . 4 . 6 '
4 ЕН
А р к .
192 ПЗ Б - 11 6 2
Зм. А рк. № докую . П ідпис Дата
де Х̂ н(в) ~ сума робочих відміток насипу (виїмки) ;
І Н - сума абсолютних значень для всіх робочих відмі
ток перехідного квадрату;
Таблиця 4.1 - Об'єми ґрунту виїмки та насипу
Об'єм, м3
№ к в а т Ж . )г Ж У а
драту І * 2>І Т ви їм ки насипу
1 2 3 4 5 б 7
1 0, 34 0,1988 1, 88 19, 88 1,88
2 0, 83 83 -
3 1, 52 152 -
4 2,24 224 -
5 2,84 284 -
б 0,31 0,1165 0,0465 11, 65 4, 65
7 0, 67 67 -
8 1,29 129 -
9 1, 92 192 -
10 2, 44 244 -
11 0, 30 0, 048 0,1080 4,8 10, 8
12 0, 51 51 -
13 1, 06 106 -
14 1,59 . 159 -
15 2,06 206 -
16 0-, 39 0,0041 0,3141 0, 41 31, 41
17 0, 33 0,2548 0,0048 25, 48 0, 48
18 0,74 74 -
19 1,18 118 -
20 1, 57 157 -
21 0,71 - 71
22 0, 32 0,0450 0,1250 4, 50 12, 50
23 0,38 0,3042 0,0042 100 ЗО, 42 0, 42
24 0, 69 69 -
25 1, 01 101 -
26 1,15 - 115
27 0, 63 - 63
28 0, 34 0,0144 0,2144 1, 44 21,44
29 0,29 0,1668 0,0169 16, 68 1, 69
ЗО 0, 42 42 -
31 1,58 - 158
32 1, 12 - 112
33 0,76 - 76
34 0, 47 - 47
35 0, 35 0,0071 0,2571 0,71 25, 71
36 2,06 - 206
37 1, 69 - 169
38 1,39 - 139
39 1, 13 - 113
40 0, 94 - 94
41 2, 57 - 257
42 2,29 - 229
43 2, 05 - 205
44 1, 81 - 181
45 1, 63 - 163
І 2571,47 2514,06
А рк.
192 ПЗ 63
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Розрахунок об'ємів ґрунту укосів виконуємо в таблич
ній формі.
Таблиця 4.2 - Об'єми ґрунту виїмки та насипу
Обсяг укосів, м3
Робоча відмі Тригранна Проміжний призма Чотиригранна
№ тка, що прик піраміда тоїд піраміда
ква ладається до
укосів т х к 2 . V —_ шхс/ X Л 2 1 /.?2 ТЛ т2 х /г3
драту у/ І! )
3
в и ї м к а насип виїмка насип виїмка насип
К К
1 2 3 4 5 6 7 8 9
і 0, 03 -0, 15 0 0,047 0, 013 0
2 -0, 15 -0, 31 0, 445
3 -0, 31 -0, 51 1, 336
4 -0,51 -0, 69 2, 761
5 -0, 69 -0,84 8, 968 0, 111
6 0, 05 0, 07 0, 028
10 -0,71 -0, 62 3,332
11 0, 07 0, 11 0, 064
15 -0, 52 -0, 36 2,456
16 0, 11 0, 20 0,195
20 -0, 36 -0, 22 1, 500
21 0, 31 ' 0,41 0, 510
25 -0, 22 -0, 05 0, 668
26 0, 41 0,51 0, 991
ЗО -0, 22 -0, 05 0, 191
31 0, 41 0, 51 1, 606
35 -0, 05 0,13 0, 002 0, 031
36 0,51 0, 63 2, 464
40 0, 13 0, ЗО 0, 401
41 0, 63 0, 75 7, 341
42 0, 66 0, 63 3,122 0, 019
43 0, 63 0,56 2, 664
44 0, 56 0, 52 2, 190
45 0, 52 0,47 3, 008 0, 079
0, 002 0, 078 19,602 24,196 0, 111 0, 098
Обсяг укосів насипу - 24,372 м3;
Обсяг укосів виїмки - 19,715 м3.
Таблиця 4.3 — Загальний об'єм робіт по плануванню майданчика
№
п/п Найменування об'ємів Об'єми робіт, мЗ
виїмка насип
1 Майданчик 2571,47 2514,06
2 Укоси 19,715 24,372
3 Остаточне розрихлення 3% 77,144
Всього 2668,329 2538,432
Відсоток похибки д = 2668,329 2538,432 ̂ш % = % < 5%
2668,329
А рк.
192 П З Б - 11 64
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
4.1.3 Визначення середньої відстані переміщення земляних
мас
Середню відстань переміщення ґрунту визначаємо графі
чним способом за допомогою засобів САПР (дивись рисунок
4.1).
Значення відстані: Ь = 124,67 м.
4.1.4 Визначення об'єму ґрунту при розробці котловану
Об'єм котловану складається з об'єму основного приз
матоїда та об'єму торцевих укосів. Глибина котловану дорі
внює 2,6 м. Тоді при розмірах котловану 75,6x147,6 м об'єм
основного призматоїда дорівнюватиме:
Ух = (В + т х Н ) х Н хЬ ; (4.7)
V, = (75,6 + 0,75 х 2,б)х 2,6х 147,6 = 29760,59м .
Об'єм торцевих укосів знаходимо за формулою:
у = і Ш х ( Ц +А , 2)' (4.8)
де , і х Ь і у х В
пі - Н ± 2+ 2— - глибина котловану в торцях;
'пх = 2,6 + 0,002x147,6 - + -0,001x75,6 = 2,785 м ;
2
п, 2 =2,6 +, 0,002x 147,6 0,001x2 2 ̂
75,6
= 20,,7110Л+/ ;
з = 2,6- 0,002x147,6 0,001x75,6
к 2,490 м ;
/7г 4 = 2,6--0-,-00-2-x-1-4-7,-6- --0-,-0-01-x-7-5-,6- = 20,/4М1С5 м ;
0.75x75,6
-X(2,7852 + 2,7102) = 214,05 л/3 ;
0,75x75,6
4 -х(2,4902 + 2,4 1 52)= 170,56 л/3;
X V = 29760,59 + 214,05 +170,56 = ЗО 145,2л/3 .
Величина недобору ґрунту (7% від загального об'єму
котловану):
Ун = 0.07х ^ У = 21!0,2 м .
Таблиця 4.4 - Об'єм робіт котловану
№ п/п Найменування робіт Об'єми робіт, м3
1 Розробка ґрунту екскаватором 30145,2
2 Зрізка недобору бульдозером 2110,2
3 Транспортування ґрунту 32255,4
А рк.
192 ПЗ Б - 11 65
Зм. А рк. № докум. П ідпис Дата
Buïmkq 1 36.74 1 271,15 764,01 1542,69 2 5 7 7 ,4 0
4.1.5 Підбір комплекту машин для планування майданчика
Оскільки середня лінія переміщення ґрунту складає
124.67 м, що більше 100 м, то для виконання планувальних
робіт по майданчика доцільно прийняти скрепер. Приймаємо
скрепер марки Д541А. В якості альтернативного варіанту може
бути використаний скрепер марки Д357М. Технічні характерис
тики ведучих машин наведені в таблиці 4.5.
Схему переміщення ґрунту скрепером приймаємо по еліп
су, схему розробки ґрунту - послідовними проходками, схему
різання ґрунту - гребінчастий профіль.
Для ущільнення ґрунту в зоні насипу приймаємо самохід
ний каток марки ДУ-16В.
Т а б л и ц я 4 . 5 - Т е х н і ч н і х а р а к т е р и с т и к и машин д л я п л а н у в а н н я
Марка с к р е п е р а
П о к а з н и к Од.
в и м і р у Д541А Д357М
Є м к і с т ь ковша ( г е о м е т р и ч н а ) м3 3 8
Т я г а ч
т и п : Т - 7 4 - 0 9 МАЗ-529Е
п о т у ж н і с т ь : л . с . 74 180
Ширина р і з а н н я м 2 , 1 5 2 , 7 5
Н а й б і л ь ш а т ов щ и на с т р у ж к и м 0, 15 0, ЗО
Ш в и д к і с т ь р у х у с к р е п е р а
при з р і з ц і У м 1 , 4 - 2 , 2 2
при р о з г р у з ц і V к м / г о д 4 , 5 - 6 , 6 -
при р у с і з а в а н т а ж е н и м У г 5 , 4 - 6 , 6 23
при р у с і п о р о ж н і м У п 9 , 5 - 1 1 , 4 40
М і н і м а л ь н и й шлях р о з в а н т а ж е н н я L m^n м 1 3 - 1 5 -
Ч ас р о з в а н т а ж е н н я ков ша ї с 20 4 2 - 4 8
Г а б а р и т н і р о з м і р и :
до вжи н а м 5 , 5 1 10 , 42
ширина 2 , 39 3 , 25
в и с о т а 2 , 41 3 , 3
Маса ( б е з т я г а ч а ) к г 23 85 10000
А р к .
192 П З Б - 11 67
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
4.1.6 Підбір комплекту машин для розробки котловану
Для розробки ґрунту II групи в об'ємі 32255,4 м о при
висоті забою згідно [18] приймаємо екскаватор із зворотною
лопатою та ємкістю ковша 0.5 м3. Даним вимогам відповідає
екскаватор 3-5015В. У якості альтернативного варіанту може
бути використаний екскаватор марки 3-1252Б, обладнаний зво
ротною лопатою із ємкістю ковша 1.25 м3.
Технічні характеристики екскаваторів наведені у табли
ці 4.6.
Таблиця 4.6 — Технічні характеристики екскаваторів
№ Марка е к с к а в а т о р а
п/п П о к а з н и к Э -5 0 1 5 В Э - 1 2 5 2 Б
1 Г а б а р и т н і р о з м і р и , м
до вж ин а 3500 5600
ширина 2850 3500
в и с о т а 4320 4200
2 П о т у ж н і с т ь д в и г у н а , кВт 44 130
3 Є м к і с т ь ко в ш а , м3 0 . 5 1 . 2 5
4 Н а й б і л ь ш а г л и б и н а к о п а н н я , м 5 . 2 2
5 Н а й б і л ь ш и й р а д і у с к о п а н н я Як, м 8 .1 9 . 9
6 П о ч а т к о в и й р а д і у с в и в а н т а ж е н н я , м 7 . 2 -
7 К і н ц е в и й р а д і у с в и в а н т а ж е н н я , м - -
8 П о ч а т к о в а в и с о т а в и в а н т а ж е н н я , м - -
9 К і н ц е в а в и с о т а в и в а н т а ж е н н я , м 5 . 8 -
Найменший р а д і у с к о п а н н я н а р і в н і с т о я н -
10
ки Кг>сттіп
2 . 8 3.6
, м
11 Н а й б і л ь ш а в и с о т а к о п а н н я , м - 9.3
12 Н а й б іл ь ш и й р а д і у с в и в а н т а ж е н н я , м 7 . 2 8 . 9
В и с о т а в и в а н т а ж е н н я пр и н а й б і л ь ш о м у р а
13 2 . 7
д і у с і в и в а н т а ж е н н я , м 3.4
14 Н а й б і л ь ш а в и с о т а в и в а н т а ж е н н я , м 5 . 6 6.6
15 Р а д і у с в и в а н т а ж е н н я пр и н а й б і л ь ш і й в и с о
т і в и в а н т а ж е н н я , м 5 4 3.6
16 Т р и в а л і с т ь ц и к л у , с е к . 15 21
17 Довжина с т р і л и , м - 6.8
18 Довжина р у к о я т і Б , м - 4 . 9
Транспортування ґрунту виконується автосамоскидами
Merced.es Асґгоб з вантажопід' ємністю 2.7 м3.
А рк.
192 ПЗ 68
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
4.1.7 Визначення схеми виконання робіт при розробці котло
вану
Визначаємо граничні та оптимальні параметри екскавато
рів та проходок. Довжина робочої передвижки екскаватора з
оберненою лопатою:
/„SR“ - R £ , (4.9)
де R™x - найбільший радіус копання, м:
К ™ = R K-m-hK; (4.10)
де R™‘n - найменший радіус копання, м:
R™n=76/2 + m-hK + 0.5; (4.11)
де К - довжина ходової частини екскаватора, м.
Е к с к а ва то р Э-50 15В.
R™x = 8,1 - 0,75 х 2,6 = 6,15 м ;
R™" =3,5/2 + 0,75x2,6 + 0,5 = 4,2 м.
/„=6,15 -4,2 = 1,95 м .
Довжина робочої передвижки екскаватора з прямою лопа
тою:
/„ < 0,9(Д„ - m х К )- С " S 0,755 ; (4.12)
де RK - найбільший радіус копання;
R m in - найw менший^ радіус копання на рі■ вні■ стоянки;
Е к с к а в а то р 30-1252Б.
/„ = 0,9х (9,9 - 0,75х2,б)-3,6 = 3,555м ;
/„ = 0,75 х 4,9 = 3,675 м .
4.1.8 Розрахунок транспортних засобів
Розраховуємо необхідну кількість транспортних засобів
при роботі екскаватора на транспорт. Кількість ґрунту, що
завантажується в кузов автосамоскиду:
М = — 2 — , (4.13
д -К Є
де 0 - вантажопід'ємність транспортної одиниці, м3;
д - геометрична ємкість ковша, м3;
Ке - коефіцієнт використання ємкості ковша.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 6 9
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Е к с к а ва то р Э-5015В.
М = 2,7 = 6,75 ковша, приймаємо 7 ковшів.
0,5 х 0,8
Тривалість завантаження однієї машини:
М 4 . 1 4 )
п . • /тбу 5
де пт - технічне число циклів екскаваціи від завантаження
до завантаження за хвилину, пт=2,44;
К т - коефіцієнт, що залежить від організації роботи
транспорту, К т =0,75 .
ґ = ----7----= 3,83 хв .
" 2,44x0,75
Тривалість циклу:
2-Ь
Т ц - К + — + І Рм . + І м> 4 . 1 5
ер
60
де Ь - дальність возки ґрунту, Ь = 5 км;
уср - середня розрахункова швидкість руху транспорту,
Уср = 19 км/год [18 ] ;
р.М. час розвантаження із маневруванням, і =1.2 хв..
[ 1 8 ] ;
Ім - час маневрування при навантаженні самоскиду, ^=1
хв. [ 18] .
ґ4 = 3>83+/ 1т9г +1>2+1 = 37>61хв-
60
Кількість транспортних засобів:
Т
N.т.р 4 . 1 6 )
З у 0̂
Nmp- — -— = 9,82 машин, приймаємо 10 машин. Необхідно скоре-
3,83
гувати величину і :
К ~ - - ' 4 . 1 7 )
N .т р
і = Ї М = 3,76 хв.
” 10
Е к с к а в а то р Э-12 52Б .
2,7
М = 2,7 ковша, приймаємо 3 ковша.
1,25x0,8
А рк .
192 ПЗ Б - 11 70
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Тривалість завантаження однієї машини:
ґп = -2-
З
,4-4-x-0-,6-= 2,05 хв .
Тривалість циклу:
Тц = 2,05 + ̂1 У + 1,2 +1 = 35,83 хв.
60
Кількість транспортних засобів:
= -35-, 2,-
8-3= 17’48 машин,
тр 05
приймаємо 18 машин. Необхідно скорегувати величину ґп:
К 35,83
18 1,99 хв.
4.1.9 Визначення техніко-економічних показників варіантів
виконання робіт та їх порівняння
Роботи по плануванню будівельного майданчика.
1) Визначення тривалості робіт
Тривалість механічної розробки ґрунту при плануванні майда
нчика визначається за формулою:
Т =--V- , або Г = —V ; (4.18)
п екс п н
де V - об'єм земляних робіт (виїмки), м о ;
п „ - експлуатаційна продуктивність ведучої машини,
м3/зміну;
п н - нормативна продуктивність ведучої машини
м3/зміну;
77. ахс
... 4.19)
Н
де а - одиниця вимірювання прийнята по ЕНиР, а=100ж3;
с - тривалість робочої зміни, с = 8,2гсх);
Н - норма затрат машинного часу по ЕНиР, маш.-год.
_ 3600x c x q x K ex K вx K h
екс ~ 7 ' (4.20)
ч
де q - геометрична ємність ковша, м3;
К е - коефіцієнт використання ємності ковша:
А рк.
192 ПЗ Б - 11 71
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
к . = к - 4.21)
к .
де К н - коефіцієнт заповнення ковша скрепера, 7ін=0,8;
к , - коефіцієнт початкового розширення ґрунту, К р = 1,8;
К в - коефіцієнт використання скрепера в часі, прийня
тий для розробки і переміщення ґрунту рівним 0,8 [18];
К к - коефіцієнт впливу глибини виїмки і висоти насипу
на продуктивність скрепера, для причіпних скреперів прийма
ється 1;
ґ - тривалість одного повного циклу роботи, с:
ґ ц — їн -І- ґг -Ш р + ґп -І-?п о в ;' (4 .22)
де - час набору ковшем ґрунту;
- час руху завантаженого скрепера;
- час розвантаження ковша;
- час руху порожнього скрепера;
- час на поворот, ґ =10..25с;
Г 3 ’ 6 1 н ( г ,п ) К у
н ( г ,п ) V (4.23)
н(г,гі)
де К - коефіцієнт, що враховує довжину розгону, уповіль
нення і перемикання передач;
V,н ( г ,п) - швидкість руху відповідно різання ґрунту, наван-
таженої машини та порожньої машини;
н̂(гп) ~ довжина шляху відповідно набору ґрунту, наван
таженої машини та порожньої машини;
Довжина завантаження скрепера:
2 д х К ,(И - К „ )_ 4.24)
ахк3
ДЄ К п - коефіцієнт призми волочіння [18];
а - ширина різання ножа, м;
Н3 - прийнято товщина стружки (менше /гтах) ;
Скрепер Д541А.
Н м ч = 2,8 + 4 х ОД 5 = 3,4 маш. - год.;
= 100X^2 =24,2_ У _ .
3,4 зміну
1„ = -26-6-8-,-3-29 11
241,2 -= \\лЛ),Ь змі.н .
А рк.
192 ПЗ 72
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
= 2 х 3 х 0,44 х (і + 0,22) _
ь.. 2,15x0,14 10,7 л«;
Ьп = 125 м ;
3,6x10,7x1,2 = 33 с ;
1,4
/.+/.=—3,-6-x-1-25-x-1-,—2 + 3—,-6-x1-2-5-x-1,25,4 11,4 - = 147с;
ґ = 20с; = 20 с.
іч = 33 +147 + 20 + 20 = 220с;
3600x8,2x3x0,44x0,8x1 їй3
77« = ----- 424270 Г ’ = 142—зміну ;
і„ = -26-6-8-,-3-29- 10
142 = 18, 08 змі.ни ;
Тривалість приймаємо за більшою продуктивністю - ї ї , О б з м і н .
Скрепер Д357М.
Н м ч - 2,9 маш. - год.;
= 100x8^ = 28
2,9 зміну
г = 2668,329 ̂
282,76
2x8x 0,4 4х(і + 0,17) 1Л_
2,75x0, 29 = 10,3 їй ;
Ьп = 1 2 5 їй ;
3 , 6 x 1 0 , 3 x 1 , 2
= — ! — 22,3 с;
*г+*„=3-, 6x1 25 x1,—2 + —3,6x-1г " 23 4-
2-50-
x1—,2 = 37 с;
ІР = 42с; іпов = 25с.
^ =22,3 + 37 + 42 + 25 = 126,3с;
П„е кс = 3600 x8, 2x3 x0, 44x 0,8 x0,—94 = 2..3.2 --їй-3-
126,3 зміну
„1 = -26-6-8-,-3-29- 232 = 1111,С5 змін.и ;
Тривалість приймаємо за більшою продуктивністю - 9,44 З М І Н .
А рк.
192 ПЗ 73
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Каток ДУ-ІбВ ущільнює ґрунт за 4 проходки при товщині
шару 0.2 м. Продуктивність катка:
Я =-100—,7<58— = 1093 м3/зміну
Тривалість роботи катка :
т1 =-2-66-8-,-3-2-9-x-2 1093 = „4,п9 змін,
приймаємо 5 змін.
2) Визначаємо трудоємкість розробки одиниці об'єму
ґрунту для повністю механізованого процесу:
(4.25)
де 0 МІ~ витрати праці, пов'язані із виконанням механізо
ваного процесу, люд.-год.:
Ош = (■Ті х М і хс + дмд + дтр + ддоп); (4.26)
де Ті - тривалість роботи даної машини, змін;
М ( - число робочих, що керують машиною;
дмд~ витрати праці на монтаж та демонтаж, люд.-год.;
ЯтР ~ витрати праці на транспортування, люд.-год.;
ддоп - витрати праці на виконання додаткових робіт, люд-
год .
Скрепер Д541А.
()мі = 11 х 1 х 8,2 +1 х 1 х 8,2 = 98,4 люд. - год.
98,4
Яе=—26 68,-329 = 0,037люд.-год./м3 ;
Скрепер Д357М.
Омі = 9 х 1 х 8,2 +1 х 1 х 8,2 = 82,0 люд. - год.
82,0
Яе = 2668,329 0,031 люд. - год. /мз .
З)Собівартість одиниці продукції:
Г — Со /
е ~ /
/ у '. 4.27
де С0 - вартість усього об'єму механізованих робіт, грн.:
С0 = ,108 х (2 Г хГ: +СЦ) + 1,5Щ (4.28)
Де См.см - собівартість машино-зміни окремих машин, що вхо
дять у комплект, грн.;
Сдоп додаткові одноразові витрати, пов язані із орга-
нізацією механізованих робіт, грн.;
А рк.
192 ПЗ Б - 11 74
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
З - заробітна платня робочих, що виконують ручні про
цеси, грн.
Собівартість машино-зміни землерийної машини:
сМ .СМ = б +Цг +с 3.ТІЇ ^ (4.29)
де Е - одноразові витрати по доставці машин на будівель
ний майданчик, наладку, грн.;
Тд - директивне число змін роботи машини у рік;
С3.т. - постійні експлуатаційні витрати, грн.;
Г - річні витрати, пов'язані із амортизаційними відра
хуваннями та інше, грн.:
Г - М-А (4.30)
т - / з
де М - розрахункова вартість машини, грн.;
А - амортизаційні відрахування, %;
(З - число змін у добу.
Скрепер Д541А.
г _ 4,96 х 40 _ 0 992 у о .
100x2
С 23,7 0,992+ 2,482 = 2,16_у.о.;
М .СМ 11 1890
С0 =1,08x2,16x11 = 25,66у.о..;
С = 25,66/ _ Q ААА/: У'0•
/2668,329 _ °’0()% м
Скрепер Д357М.
Г -20-,-5100-
x25
x-2-= 2,563 у.о. ;
С„ = —30 2,563
9 + —22—50 + 5,32 = 8,65 у.о. . ;
С0 -1,08 х 8,65 х 9 = 84,08 у.о.. ;
С =84,0/82/6 68,329=0 0 3 2 ^м
Роботи по розробці котловану.
Визначаємо техніко-економічні показники застосування
екскаватора 3-5015В із зворотною лопатою і відповідним ком
плектом машин та екскаватора 3-1252Б із прямою лопатою і
комплектом машин.
Екскаватор 3-5015В.
А рк.
192 ПЗ Б- 11 75
Зм. А рк. № д о ку й . П ідпис Дата
Експлуатаційна продуктивність:
П е = 60 х с х q х пт х К е х К в ; (4.зі;
де Ке - коефіцієнт використання ємкості ковша;
Кв - коефіцієнт використання змінного часу.
П е = 60 х 8,2 х 0,5 х 2,44 х 0,8 х 0,64 = 307,32- мя .з
зм іну
Бульдозер ДЗ-42 зрізає недобір ґрунту (2110.2 м3) .
Нормативна продуктивність бульдозера:
П . = 506,17
1,62 зм іну
т1 =-2-1-10-’-2 = 4д,2о змін, приймаємо 4 зміни.
506,17
Тривалість роботи екскаватора:
32255 4
Т = -------- — 1-4 = 109 змін.
307,32
Витрати праці:
= 109 х 1 х 8,2 + 4 х 1 х 8,2 = 926,6 люд. — год.
Трудоємкість розробки одиниці продукції:
_ 926,6 _ Q Q2 9 люд. - год .Ім 3 .
е 32255,4 '
Виконуємо розрахунок собівартості одиниці продукції
Собівартість машино-зміни екскаватора:
15070x22
Г = = 1657,7 у. о . ;
100x2
С 19,53 + 1657,7
+- 2,51 = 7 ,6 4 у . о . .
мсм 109 335
Собівартість машино-зміни бульдозера:
г 14,3x8,2
м .см : 17,4 у . о . .
6,82
Собівартість машино-зміни самоскида:
СЦ,=С, + 3.х (4.32)
де С3 - експлуатаційні витрати, що не залежать від пробігу
машини, грн.;
Зе - витрати на одиницю пробігу - 1 км, грн.
Т'пр . см - змінний пробіг транспорту із вантажем і без
нього:
А рк.
192 ПЗ Б - 11 76
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Lnp.cM = 2xLx-^r^xK B; 4 .33'
ц
L nnpn.CCMM = 2 X5x 630 /*,r - j86 1, 2s ' X1 0~, 64 = 83,~ 72 K M .
C _ = 1,309+ 0,103x83,72 = 9,93 y.o. .
Собівартість механізованих робіт:
C0 = 1,08 x (7,64 x 109 + 17,4 x 1 + 9,93 x 109) = 2087,13 y.o..
Собівартість одиниці продукції:
c = 2087,13 - n У-0-
/3 2 2 5 5 ,4 “ и’и ю M3 ‘
Екск а ва то р а 3-1252Б.
Експлуатаційна продуктивність:
П е=60х 8,2 х 1,25 х 2,1 х 0,8 х 0,5 = 516,6 м
зміну
Тривалість роботи екскаватора:
32255,4
Т = -------- — 1-4 = 66,44 змін, приймаємо 66 змін
516,6
Витрати праці:
0,мі - 66 х 1 х 8,2 + 4 х 1 х 8,2 = 574 люд. - год.
Трудоємкість розробки одиниці продукції:
574 0,018 люд. — sod./м .
Че ~ 32255,4
Виконуємо розрахунок собівартості одиниці продукції
Собівартість машино-зміни екскаватора:
п -1-9-9-0-0x-1-8-,-5 = 10ИЛас
Г = 1840,75 у . о . ;
1 0 0x 2
с « „ 2 626 + 361 1 + 4,95= 10,94 y . o . .
Змінний пробіг транспорту:
L = 2 х 5 х ------- — х 0,5 = 68,66 км.
прсм 35,83
См.см = 1,309 + 0,103x68,66 = 8,38 у. о. .
Собівартість механізованих робіт:
С0 = 1,08 X (і 0,94 х 66 +17,4 X1 + 8,3 8 х бб) = 1395,92 у.о..
А рк .
192 ПЗ 6= 11 77
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Собівартість одиниці продукції:
с = 1395,92/ - о 043
4 /32255,4 _ м* •
Техніко-економічне порівняння варіантів виконується в таб
лицях 4.7 та 4.8.
Т а б л и ц я 4 . 7 — Т е х н і к о - е к о н о м і ч н е п о р і в н я н н я в а р і а н т і в м е х а н і з а ц і ї п л а н у в а л ь н и х
р о б і т
№ Варіанти
п/п Показник
Д541А Д357М
1 Собівартість розробки 1 м3 ґру
нту, у.о. 0.0096 0.0320
2 Трудоємкість розробки 1 м3 ґру
нту, люд.-год. 0. 037 0.031
3 Т р и в а л і с т ь о с н о в н и х р о б і т , з м і н 11 9
Обираємо варіант — скрепер Д541А.
Т а б л и ц я 4 . 8 — Т е х н і к о - е к о н о м і ч н е п о р і в н я н н я в а р і а н т і в м е х а н і з а ц і ї п л а н у в а л ь н и х
р о б і т
№ Показник Варіанти
п/п Э -5 0 1 5 В Э - 1 2 5 2 Б
1 Собівартість розробки 1 м3 ґру
нту, у.о. 0.065 0.043
2 Трудоємкість розробки 1 м3 ґру
нту, люд.-год. 0. 029 0. 018
3 Т р и в а л і с т ь о с н о в н и х р о б і т , з м і н 109 60
Обираємо варіант — екскаватор 3-1252Б.
А рк.
192 ПЗ 78
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
4.1.10 Складання калькуляції трудових витрат
Т а б л и ц я 4 . 9 — К а л ь к у л я ц і я т р у д о в и х в и т р а т
На одиницю На весь
виміру об' єм
Склад ланки
робочих, їх
Роботи Ч ч кваліфікація
0Р р0 та кількість
1 1
а а
а(0 ащ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
§ 2-1-6,
1 таблиця 2, Розбивка майда Тесля
нчику 1 м2 18000 - - 2.11 10-32 5 розряду, 2
п . 4 чол.
§ 2-1-5, Зрізання рос
2 таблиця 4, линного шару 1000 1.8 3.24 Машиніст 5
ґрунту бульдо м3 1.8 1.8 1-91 3.24 3-44 розряду, 1
п. 16, 36 зером ДЗ-42 чол.
3 § 2-1-21 Розробка ґрунту 100 Машиніст 5
скрепером Д541А м3 26. 68 9.89 2-10 263.87
9.89 263.87 56-03 розряду, 1
чол.
Планування від- Машиніст 5
4 § 2-1-40 косів бульдозе 1000
м2 2.55 0.58 1.48
0.58 0-61 1.48 1.56 розряду, 1
ром ДЗ-42 чол.
§ 2-1-22, Ущільнення ґру
нту катком ДУ- 100 0.75 0- 20.01 Тракторист 5
5 таблиця 2, 16В м3 26. 68 0.75 51.2 20.01 13-66 розряду, 1
п. 16 (4 проходки) чол.
§ 2-1-6, Тесля
6 таблиця 2, Розбивка котло
п . 4 вану 1 м2 10804 - - 2.11 10-32 5 розряду, 2
чол.
Розробка ґрунту
§ 2-1-8, у котловані
7 таблиця 4, екскаватором Э- 100 Машиніст 5
1252Б із ємкіс м3 322.55 1.75 184.31 1490-
п . 16 1.75 2-31 184 .31 18 розряду, 2
тю ковша 1.25 чол.
м3
Транспортування
ґрунту автоса
8 За розраху москидами 100 Шофер
нком Мегсесіез АсИгоэ м3 322.55 - - - - 3 класу,
на відстань 5 8 чол.
км
Планування дна
§ 2-1-15, котловану (роз
9 таблиця 2, робка недобору 100 0.33 Машиніст 4
м3 21.10 0.33 0-35 6.96 7-39 розряду, 1
п . 26 бульдозером ДЗ- 6.96 чол.
42)
§ 2-1-22, Ущільнення ґру
10 таблиця 2, нту катком ДУ- 100 0.75 0- 16.21 Тракторист 5
п . 16 16В м3 21. 61 0.75 51.2 16.21 11-06 розряду, 1
(4 проходки) чол.
Всього 500.30 1603-
496.08 96
А рк.
192 ПЗ Б-11 79
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
№ процесу
ДБН
Одиниці виміру
Об'єм робіт
Норма часу,
люд.-год.
Розцінка, у.о.
Трудоємкість,
люд.-год.
Зарплата, у.о.
4.1.11 Визначення техніко-економічних показників проекту
Тривалість виконання робіт по календарному плану 32 зміни
Трудоємкість розробки 1 м3 ґрунту:
О Г\ Л Л
q = = 0,0075 люд.-год./м3
е 32255,2 + 2668,3 ;
Собівартість розробки 1 м3 ґрунту:
=---1601% = 0 046 зло.
е 32255,2 + 2668,3 м 3
4.1.12 Розробка заходів з техніки безпеки
1) Всі машини та механізми повинні бути обладнані звуковою
сигналізацією. Значення сигналів роз'яснюється всім ро
бочим, пов'язаним із роботою машин.
2) При огляді робочих органів машин, останні мають бути
опущені на землю.
3) Забороняється рух машин та механізмів на відстані менш
2.5 м від бровки котловану.
4) Забороняється знаходження людей в зоні дії машин (для
екскаватора - небезпечна зона 12.8 м).
5) Забороняється знаходження водія у кабіні автомобіля під
час завантаження.
А рк .
192 ПЗ Б - 11 80
Зм. А рк. № д о ку й . П ідпис Дата
4.2 Загальні рішення по організації будівництва
4.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Нормативна тривалість будівництва складає (місяця):
загальна - 24;
підготовчий період - 3;
передача обладнання в монтаж - 18-21;
монтаж обладнання - 5.
Згідно [19] нормативна тривалість будівництва складає
(місяця):
1)загальна - 24;
2)підготовчий період - 3;
3)передача обладнання в монтаж - 18-21;
4)монтаж обладнання - 5.
4.2.2 Підрахунок об'ємів робіт по об'єкту
Об'єми робіт по об'єкту зводяться в таблиці 4.10.
Таблиця 4.10 - Відомість підрахунку об'ємів робіт по об'єкту
№ Робота, формула підраху Одиниці Загальна 1-а ді 2-а ді
1 п/п нків виміру кількість лянка лянка
1 1 2 3 4 5 6
11 Роботи підготовчого періоду
1 Зрізка рослинного шару
бульдозером м3 1800 1800
2 Влаштування тимчасових
будівель і споруд
а) навіс м2 50 50
б) туалет очко 4 2x2
в) душова ріжок 4 2x2
3 Влаштування тимчасового
водогону м. п .
0100 мм: 2х (82 + 154)+30 502 502
до 1 дюйма 150 150
4 Влаштування тимчасової
каналізації м. п . 250 250
5 Влаштування тимчасових
доріг (з будгенплану) м2 9240.9 9240.9
6 Влаштування тимчасового
електроосвітлення м. п . 690 690
7 Влаштування слабострум-
них мереж
а) радіо м. п . 300 300
б) телефон м. п .
300 300_________
О с 11
П А и - ч
Дата
Зм. Арк . № докум . П ідпис
Таблиця 4.10 - Відомість підрахунку об'ємів робіт по об'єкту
Влаштування тимчасової м. п .
огорожі майданчика 698 698
2х (204 + 145)
Підземні роботи
Розробка ґрунту скрепе
ром м 2668.3 2668.З
Розробка ґрунту екскава
тором з завантаженням в м 32255.4 32255.4
автосамоскид
Зрізка недобору ґрунту
механізованим способом м~ 2110.2 2110.2
Улаштування бетонних мо
нолітних фундаментів ФМ- м 192 96 96
1 4x24
Улаштування бетонних мо
нолітних фундаментів ФМ- м 168 84
2 7x12
Улаштування бетонних мо
нолітних фундаментів ФМ- м" 576 288
3 4x72
Улаштування бетонних мо
нолітних фундаментів ФМ- м 13 13
4 6.5x2
Улаштування бетонних мо
нолітних фундаментів ФМ- м 10 10
5 10x1
Улаштування бетонних мо
нолітних фундаментів ФМ- м 39 39
6 6.5x6
10 Монтаж збірних залізобе
тонних фундаментних ба шт 64 32 32
лок
11 Зворотна засипка ґрунту
механізованим способом з м 31193.4 15596.7 15596.7
пошаровим ущільненням
Влаштування бетонної основи під підлогу
Ущільнення ґрунту щебе
нем 72x72 м 10368 5184 5184
Влаштування оклеєчної
гідроізоляції м 10368 5184 5184
Влаштування підстилаю
чого шару із щебеню м 10368 5184 5184
Влаштування бетонної си
лової плити товщиною 100 м 10368 5184 5184
мм
Монтаж конструкцій каркасу
Монтаж металевих колон
1) вагою до 1 т т 93. 60 46.80 46.80
2) вагою до 3 т т 116.74 58 . 37 58 . 37
Монтаж металевих балок
до 1 т 115.44 57 . 72 57 ■ 1 2-
Таблиця 4.10 - Відомість підрахунку об'ємів робіт по об'єкту
1 З
Монтаж кроквяних ферм
прольотом >36м 122 . 2 61.1 61.1
Монтаж плит перекриття
шириною 1.5 м до 8 т (з 100 шт, 10.36 5.20 5.16
заливкою швів)
Монтаж горизонтальних
зв'язків 38.4 19.2 19.2
Влаштування монолітного
перекриття м 89.4 44 . 7 44.7
Кладка зовнішніх цегля
них стін м 1036.5 486.96 549.55
Влаштування цегляних пе
регородок в ^ цегли 100 м2 137.3 45.25 92.05
Встановлення перемичок шт. 732 380 352
10 Встановлення віконних
блоків м 1228.5 552.8 675.7
11 Встановлення дверних
блоків м 374.94 168.72 206.22
Влаштування покрівлі
Монтаж прогонів т 55.6 27 . 8 27 . 8
Укладка утеплювача 100 м 105.86 52. 93 52. 93
Монтаж профнастилу 100 м 211.7 105.85 105.85
Улаштування водоприйма
льних лотків м 288.0 144 . 0 144 . 0
Влаштування підлоги
Влаштування бетонної пі
длоги 100 м2 18 . 74 8 . 42 10.32
Влаштування мозаїчної
підлоги 100 м2 39.14 19.57 19.57
Влаштування підлоги із
керамічної плитки 100 м2 91.29 50.21 41. 08
Улаштування підлоги із
лінолеуму 100 м2 70. 13 31.56 38.57
Внутрішнє опорядження
Фарбування в/е фарбами 100 м 169.70 і4 . 85 і4 . 85
Влаштування підвісної
стелі 100 м2 3.89 3.89
Штукатурення стелі 100 м2 101.96 50. 98 50. 98
Облицювання керамічною
плиткою 100 м2 12 . 55 6.27 6.2$
Влаштування штукатурки 100 м2 182.25 91.12 91.13
Пофарбування вогнезахис-
ним покриттям конструк 100 м2 49.14 24.57 24.57
цій каркасу
Зовнішнє опорядження
Улаштування каркасу уте
плення 100 м2 41.46 20.73 20. 73
Укладка утеплювача 100 м2 20.74 10.37 10.37
Таблиця 4.10 - Відомість підрахунку об'ємів робіт по об'єкту
1 2 3 4 5 6
3 Монтаж фасадного профна-
стилу 100 м2 41.46 20.73 20. 73
; 4 Влаштування вимощення 100 м2 4 . 36 2. 18 2.18
Монтаж технологічного обладнання
Монтаж технологічного
обладнання у.о. 121927.68 60963.84 60963.84
145152 м3х0 . 84
Наладка і пуск технологічного обладнання
Наладка і пуск техноло
гічного обладнання у.о. 14515.20 7257.60 7257.60
145152 м3х0.1
Внутрішні санітарно-технічні роботи
Внутрішні санітарно-
технічні роботи у. о. 37739.52 18869.76 18869.76
145152 м3х0 . 26
Внутрішні електротехнічні роботи
Внутрішні електротехніч
ні роботи у.о. 42094.08 21047.04 21047.04
145152 м3х0.29
4.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в
такій послідовності. Спочатку виконуються роботи підготов
чого періоду, за ними - підземні роботи. Після цього влаш
товують бетонну основу під підлогу та монтують конструкції
каркасу. По закінченні цих робіт одночасно починають влаш
тування покрівлі, монтаж технологічного обладнання, внутрі
шні санітарно-технічні та електротехнічні роботи. Після то
го, як покрівлю влаштовано, виконують внутрішні та зовнішні
опоряджувальні роботи, а потім - влаштування підлоги. Після
влаштування підлоги, а також наладки і пуску технологічного
обладнання об'єкт здається в експлуатацію.
Всі роботи по зведенню об'єкта діляться на ручні та меха
нізовані. Механізовані процеси передбачають застосування
основних будівельних машин. В даному проекті механізовани
ми є такі роботи: роботи підземного циклу і монтаж конс
трукцій каркасу. Розробка котловану під фундаменти та зрі
зка недобору ґрунту здійснюються за допомогою екскаватора
марки 3-1225Б. Колони, балки та елементи перекриття монту
ються краном КС-5361.
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції,
як правило, доставляються з підприємств будівельної індус
трії без додаткових перевантажувальних операцій і монту
ються з транспортних засобів. Для перевезень на майданчику
[використовують в основному автотоан
192 ПЗ
1 Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
данчик повинен мати зручні під'їзди і дороги для здійснен
ня безперебійного підвезення матеріалів на протязі всього
будівництва в будь-який період року. Тимчасові дороги бу
дують одночасно з тими постійними дорогами, які призначені
для руху транспорту в період будівництва і складають єдину
транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву
схеми руху. До початку робіт по спорудженню підземної час
тини будинків під'їзди до них повинні бути влаштованими.
Схема руху транспорту і розташування доріг в плані повинні
забезпечувати під'їзд в зону дії монтажних і завантажува
льно-розвантажувальних механізмів, складам, майстерням,
побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільце
вими. На тупикових під'їздах необхідно влаштовувати
роз'їзні та розвороті майданчики. Такі майданчики передба
чають на не закільцьованих ділянках постійних існуючих до
ріг і доріг, що проектуються. Недопустимо розташування
тимчасових доріг над підземними мережами і безпосередньо
біля прокладених комунікацій або тих місць, де вони будуть
влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процесів
- одна зміна, для механізованих - дві. З метою скорочення
термінів виконання тієї чи іншої немеханізованої роботи
дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на
однорідні операції, які виконуються ланками робітників ві
дповідної кваліфікації. Всередині ланок, які складаються з
робітників однієї або декількох професій, роботи розподі
ляються з такою метою, щоб найбільш складні операції вико
нувались робітниками більш високої кваліфікації.
Ланки робітників об'єднуються в бригади для виконання
окремих видів робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади,
до складу яких входять робітники однієї професії, які ви
конують роботи одного виду, а для монтажних процесів пе
редбачено комплексні бригади, до складу яких входять робі
тники різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі мета
леві конструкції доставляються автотранспортом з заводу,
що знаходиться на відстані 2.7 км від будівельного майдан
чику. Пісок, гравій та щебінь доставляються автотранспор
том з кар'єру, який знаходиться на відстані 15 км від бу-
Ідівельного майданчика. Всі інші матеріали доставляються
також автотранспортом з бази УВТК, яка знаходиться на від
стані 5 км від будівельного майданчика.
А рк .
192 ПЗ Б - 11 Т з
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
4.2.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження по
точних методів виробництва. Застосування поточних методів
організації будівельного виробництва забезпечує скорочення
тривалості спорудження об'єктів, підвищення якості і зни
ження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточним мето
дом будівництва називається такий метод, при якому бригади
робітників постійного складу, оснащені відповідним набором
інструменту і будівельних машин виконують одні й ті ж різ
нотипні роботи, максимально сумісні в часі на різних фрон
тах (ділянках або захватках). Отже, поточний метод є про
гресивною і ефективною формою організації будівництва.
Для створення будівельного потоку необхідно:
1)розбити складний виробничий процес будівництва об'єкту
на складові процеси;
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними
ці процеси;
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки
або захватки) і встановити для них тривалість виконан
ня кожного процесу;
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах
для того, щоб максимально сумістити виконання різноти
пних робіт в часі і просторі, тобто здійснити їх тех
нологічну взаємозалежність .
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджу
ється таким чином: будівля розбивається на дві ділянки по
деформаційним швам і роботи проектуються поточним методом,
починаючи з першої ділянки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт,
переходять послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно
строго дотримуватись графіка будівництва об'єкту.
В даному проекті, коли величина ділянки не однакова, за
стосовується метод окремих потоків. Згідно цього методу,
будівництво організовується окремими потоками, диференці
йованими по групам будівельних процесів, які виконуються
на об'єкті. Кожна група процесів має свої параметри пото
ку, які відрізняються від інших параметрів потоків. Потім
всі параметри ув'язуються між собою в єдиний потік компле
ксу робіт. Включати в потік всі будівельні процеси не
обов'язково. Крок потоку між окремими процесами може бути
не однаковим.
192 ПЗ Б-11
І Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
4.2.7 Виробничі та механізовані установки
Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудо
вих витрат при будівництві об'єкту використовують наступні
виробничі та механізовані установки:
1) бетононасоси марки СБ-101 - призначені для подачі бе-
тону по спеціальним шлангам до місця укладання;
2) фарботерки типу СО-116 - використовують для приготу
вання, перетирання, розмішування масляних фарб;
3) фарбопульти типу СО-205 - для механічного розпилення
масляних та вапняних фарб;
зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24
використовують при монтажі конструкцій для зварювання
закладних деталей;
5) кран Т-108А - використовують для підйому вантажів ва
гою до 0.5;
самохідний вібраційний каток ВМП-1 - для ущільнення
ґрунту;
установка ПКУ-35М - використовується для ґрунтовки;
установка СО-98 - для очищення та перемотки рулонних
матеріалів.
4.З Розробка будгенплану
4.3.1 Розрахунок майданчика складів
Таблиця 4.12 - Розрахунок складів
Необхід Коефіцієн Запас
ність ти матеріа
лів
і 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 1
9
і Профнас- 46 м2 25316 550 1.1 1.3 12 17 .2 946 350 27 0. 45 45 9x5 Навіс
тил 0 6
2 Утеплювач 46 м3 1266 27.5 1.1 1.3 12 17.2 473 1.8 263 0. 438 44 20x2 Бу-
6 0 2 дівл.
3 Щебінь 32 м3 1037 32.4 1.1 1.3 10 14.3 463 0.7 662 1 662 72 Відк.
0 0
4 Фарба 32 т 2.64 0.083 1.1 1.3 12 17.2 45. 1 45. 0. 75. 80 Закр.
_ 4 4 6 7
5 Плитка 24 т 124 . 6 5.2 1.1 1.3 12 17.2 89. 0.4 208 0. 347 37 15x2 Закр.
4 3 6 5 5
6 Цегла 82 т 2684 32.7 1.1 1.3 10 14 .3 468 4.0 117 0. 195 20 10x2 Відк.
6 0 0
7 Труби 17 т 6.2 2.74 1.1 1.3 12 17.2 107 2 53. 0. 89. 90 9x10 Відк.
5 6 2
А рк.
192 ПЗ Б-11 101
| Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
№ п/п
Найменування матеріалів, конс
трукцій, деталей
Термін споживання,
дн.
Одиниця виміру
Загальна на розрахунковий
період, Озаг
Добова, Озаг/Т
Постачання матеріалів, К1
Споживання матеріалів, К2
Норма, Тн
Розрахунковий, Тн -К1 -К2
Розрахунковий запас матеріа
лів, Рскл
Норма збереження матеріалів на
1 м2 площі складу, п
Корисна площа складу, К=Рскл/п
Коефіцієнт на проходи, |3
Розрахункова площа складу,
з=ц/р
Прийнята площа складу, 31=г-В
Розмір складу в м по УТС
Тип складу (відкритий, закри
тий)
Тип конструкцій складу
4X} Ося т—1т—1 со
4.3.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані за
безпечує під'їзд у зону дії вантажно-розвантажувальних ме
ханізмів, складів, побутових приміщень та інше.
Ширину проїзної частини транзитних доріг прийнято - 6
м (двосмужна).
Радіуси закруглення доріг визначили, виходячи з манев
рових властивостей автомашин і автопоїздів, тобто їх пово-
ротоздатність при русі вперед. Так як максимальний за дов
жиною елемент - колона довжиною 18 м, то прийнято внутріш
ній радіус закруглення дороги 18 м, а зовнішній - 24 м.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мі
німальних, м: між дорогою і складською площадкою - більше 1
м; між дорогою і парканом, який огороджує будівельний май
данчик, більше 1.5 м.
При в'їзді на будівельний майданчик встановлена схема
руху транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів -
добре видимі знаки, які регламентують порядок руху транспо
ртних засобів. Швидкість руху автотранспорту не перевищує
10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на поворотах.
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транс
порту по дорогах, чітко відмічені відповідними умовними
знаками і надписами в'їзди (виїзди) транспорту, прив'язочні
розміри, а також вказані зони місць установки знаків, які
забезпечують раціональне і безпечне використання транспор
ту. Всі ці елементи мають прив'язочні розміри.
4.3.3 Визначення необхідності в побутових і адміністрати
вних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР
на будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-
побутові, адміністративні та виробничі. їх потребу визнача
ють з розрахунку чисельності персоналу. Число робітників
визначаємо, виходячи з календарного або сіткового графіків
та графіків руху робітників.
Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді таблиці
4.13 для кожного типу споруд.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 11 ЮПОА
1 Зм. А рк, № докум . П ідпис Дата
Таблиця 4.13 - Розрахунок тимчасових будинків і споруд
Групування Розрахун Значення
№ кова кіль показника Розмі
п/ та наймену кість ро на 1 пра ри в Тип будин
п вання буди бітників і цюючого, плані ку
нків службовців м2 УТС
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Гардеробна Побутовий
вагон
а) чоловіча 57 0.9 51.3
б) жіноча 25 0.9 22.5
Приміщення
для обігрі
2 вання, від Побутовий
починку та 66 1 6 6 вагон
приймання
їжі
3 Сушильна 66 0.2 13.2 Побутовий
вагон
4 Умивальна 66 0.05 3.3 Побутовий
вагон
Разом 156. 9x2.7 Побутовий
3 вагон 170 7
Контейнер
5 Медпункт 82 20 3x6 на, де 18 1
рев' яна
6 Виконробсь-
ка 8 48 9x2.7 Побутовий 48.
вагон 6 2
7 Туалет 82 0. 086 7.05 2.4x2. Збірно- 13.
8 розбірна, 5 2
дерев'яна
8 Диспетчер
ська 8 7 56 9x2.7 Побутовий 72.
вагон 9 3
9 Душові
а) чоловічі 29 0.43 12.5 4x3 Збірно-
розбірна 12 1
б) жіночі 13 0.43 5.6 4x3 Збірно-
розбірна 12 1
Кабінет по
охороні
праці, тех
10 ніці безпе 2 20 9x2.7 Побутовий 24 . 1
ки та поже вагон 3
жній безпе
ці
11 Кімната ві 45 24 9x2.7 Побутовий 24 .
дпочинку вагон 3 1
Розрахункова
площа, м2
Прийнята площа,
м2
Кількість, шт.
4.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасово
го водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих
методів виконання робіт, із обсягів і терміну їх виконання,
і розрахунок ведеться на період будівництва з максимальним
водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику
визначаються за формулою:
*2 з а г — Q r o c n і Q c r n + Q b i i + О п о ж / ( 4 . 3 4 )
Де Qrocn ~ розрахункові (максимальні) секундні витрати води
на господарсько-питні потреби, л;
Qcm - розрахункові секундні витрати води на санітарно-
гігієнічні потреби, л;
Q Bn ~ розрахункові (максимальні) витрати води в секунду
на виробничі потреби, л;
Опож _ розрахункові секундні витрати води на протипоже
жні потреби.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-
питні потреби визначаються за формулою:
Q r o c n = bxNixK2/3600xn, (4.35)
де b - норма споживання на одного робітника в зміну, b =
20 л/чол.;
Ni - число працюючих у зміну, Ni = 81 чол.;
к2 ~ коефіцієнт годинної нерівномірності споживання во
ди, К2 = 2;
п - число годин роботи в зміну, п = 8 год.
Q r o c n ~ 20x81x2/3600x8 = 0.113 л/с.
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-
гігієнічні потреби знаходять за формулою:
Q c r n = CxN2/60xm, (4.36)
де С - норма витрати води на одну особу, що приймає душ,
С = 50 л/чол.;
N2 - число працюючих, які приймають душ у першу зміну,
N2 = 66 чол.;
ш - час роботи душових установок, ш = 45 хвилин.
Q c 50x66/60x45 = 1.222 л/с.
А рк .
192 ПЗ 11 (U\Л4
1 Зм . А рк. № д о ку й . П ідпис Дата
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі пот
реби обчислюють за формулою:
<2ВП = ЗхА хК2хКнв/3600х п 1л (4.37)
де Б - питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Збет =
30 0 л/м3, 3Кран = 4 00 л/шт.;
А - загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет =
11.33 м , АКран 2 шт;
Пі - кількість годин роботи, до якої віднесена витра
та, п± бет = 82 год., Пікран=524.8 год.;
К2 = 1.5;
Кнв - коефіцієнт на невраховану витрату води, Кнв =
1.2.
<2ВП = 300x11.33x1.5x1.2/3600x82 + 400x2x1.5x1.2/3600x524.8
= 0.021 л/с.
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визна
чається з розрахунку одночасної дії двох струменів із гід
рантів по 5 л/с на кожен струмінь, тобто, 5x2 = 10 л/с.
Отже 0заг = 0.113 + 1.222 + 0.021 + 10 = 11.356 л/с.
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди
найбільш напруженої роботи, тобто, на години максимального
водозабору і на час гасіння пожежі. Діаметр (мм) водопрові
дної напірної мережі можна визначити за формулою:
° = л/4 О з а г Ю00/7Г V г (4 .38)
де V - швидкість руху води по трубах, ч=1.5 м/с.
Б„ = -4--x-1--1--3-5--6-- = 98.2 мм
V 3.14x1.5
Одержане значення округляємо до найближчого діаметру,
тобто, приймаємо діаметр труби 100 мм.
4.3.5 Організація та розрахунок тимчасового
енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва
здійснюється у такій послідовності: проводять розрахунок
електричних навантажень, визначають кількість і потужність
трансформаторних підстанцій; розміщують на БГП трансформа-
А рк.
192 ПЗ 105
1 Дата
Зм- А рк. № д о ку й . П ідпис
торні підстанції, силові та мережі силові, інвентарне елек
тротехнічне обладнання, складають схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на
стадії ПВР потрібну потужність джерел електроенергії (кВ -А)
визначають за формулою:
Р р = ( І ■- с '-К і с + 1 ~ - ^ 2с- + 1 К з с • Р ев + 1 Р о з ) • а ,
coscp cos<p (4.39)
де а - коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залеж
ності від протяжності, перерізу і т.ін., а=1.05;
Klcf к2с І к3с - коефіцієнти попиту, залежні від кількості
споживачів;
Рс - потужність силових споживачів, кВт;
Рт - потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс - потужність обладнання внутрішнього освітлення,
кВт;
Р03 ~ потужність обладнання зовнішнього освітлення,
кВт;
COS ф - коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в
табличній формі.
Таблиця 4.14 - Розрахунок потужностей по видах споживачів
Норми витрат
Обсяг або енергії на Загальні витра
Найменування споживачів кількість одиницю ви ти електроенер
мірювання, гії, кВт
кВт
З
Силові споживачі
Кран КС-5361, шт З 255
Зварювальний трансформатор
СТЗ-24, шт. 24 72
Бетононасос СБ-57, шт. 1.7 1.7
Фарботерка СО-116, шт. 1.7 1.7
Будівельний кран Т-108А,
шт. 2 .
Установка С0-100, шт. 10 10
Установка СО-Ї шт.
Підсумок Рс 346.4
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м 72. 9 0.15 10. 94
Склади, м 375 0.03 11.25
Побутові приміщення, м̂ 358.2 0.15 53.58
Підсумок Рс 75.77
Зовнішнє освітлення
Монтаж конструкцій, м 1854 0.03 55. 62
Підсумок Рс 55. 62
А рк.
192 ПЗ 106
1 Зм. А рк. № д о ку й .
Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0,34-346.4/0.425 + 0.8-75.77 + 55.62) -1.05 * 413.02
кВхД .
Для тимчасового електропостачання будівельних майдан
чиків найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних
комплексних трансформаторних підстанцій. Виходячи з необ
хідної потужності 413 кВхА, приймаємо пересувну збірну тра
нсформаторну підстанцію СКТП-560 потужністю 560 кВхА.
4.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць бу
дівельників може бути встановлено спрощеним методом через
питому потужність за формулою:
п = рхЕхБ/Рл, (4.40)
де р - питома потужність, при освітленні прожекторами
ПЗС-35 приймають р=0.3 Вт/м2;
Е - освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних
конструкцій;
Б - площа, яка належить освітленню, м2;
Рл ~ потужність лампи прожектора, при освітленні проже
кторами ПЗС-35 Рл = 1000 Вт).
Площа освітлення визначається окремо для кожної буді
вельної конструкції.
При монтажі колон (Б = (18 + 2x3)х (24 + 2x12) = 1152
м2) :
п = 0.Зх20х1152/1000 = 6.9 ~ 7 ш т .
При монтажі ригелів (Б = (36 + 2x3)х (24 + 2x12) = 2016
м2) :
п = 0.3x20x2016/1000 = 12.1 « 13 ш т .
При монтажі елементів покриття (Б = (12 + 2хЗ)х(24 +
2x12) = 864 м2) :
п = 0.3x20x864/1000 = 5.2 « 6 ш т .
При монтажі стінових панелей (Б = (6 + 2x3)х24 = 288
м2) :
п = 0.3x20x288/1000 = 1.73 ~ 2 ш т .
А рк .
192 ПЗ Б - 11 107
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
5.Безпека життєдіяльності та цивільний захист
5.1 Розрахунок природного та штучного освітлення
5.1.1 Розрахунок природного освітлення
Природне освітлення передбачається в приміщеннях з
постійним перебуванням людей у відповідності з вимогами
[23] і НТП (норми технологічного проектування). Природне
освітлення приміщень здійснюється за допомогою систем бі
чного (однобічного) освітлення.
Виконуємо розрахунок освітлення фарбувального цеху.
Дані про цех заносимо в таблицю 5.1.
Таблиця 5.1 - Вихідні дані для розрахунку освітлення
Розмі зи приміщення
№ Назва приміщення Довжина Ширина Висота
А В Н
1 Фарбувальний цех 54 м 45 м 5.7 м
Перелік основних предметів, які повинна розглядати лю
дина під час роботи в цеху:
- показники індикаторів;
- бланки;
- надписи.
Знаходимо коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення за
таблицею 3 [24]:
- для побіленої стелі рстелі= 70%;
- для стін з білої керамічної плитки рстш = 50%;
- для підлоги з темної керамічної плитки Р підлоги- 20%.
Визначаємо самі дрібні деталі зображення (найменші
об'єкти розрізнення), які містяться на перелічених пред
метах. Орієнтовно оцінюємо їх розмір у 0,5-1 мм.
Користуючись нормами [23] визначаємо, до якого діапа
зону розмірів відноситься розмір обраного найменшого
об'єкта розрізнення і записати відповідний розряд зорової
праці. Дані заносимо у таблицю 5.2.
Таблиця 5.2 - Норми освітлення
Зорова
праця Освітлення
Контраст Штуч Природ
Ступінь
точнос Найм. роз не не
ті зо мір об'єкта відміннос Характерис
рової розрізнен Роз Під- ті
ня, мм ряд роз- об 1єкта з тика фона
праці ряд фоном
лк КПО Т
“е н111 О .
" о
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Середня 0,5-1 IV в Середній Середній 400 200 4 1 .
5
Для визначеного розряду зорової праці з графи 10 таб
лиці 5.2 виписуємо нормативне значення КПО - е н і = 1.5%
Оскільки місце розташування підприємства(м. Чернігів)
третій світловий пояс, то нормативне значення КПО не пот
рібно перераховувати.
Знаходимо необхідну площу бокових світлових прорізів
за формулою:
100 ^ _ЄнХ ^ зХ770К зд 5.1'
’п Ч * г\
де - площа світлових прорізів;
п - площа підлоги приміщення, ^ =54x45 = 2430 м 2
к з - коефіцієнт запасу, таблиця 3 [23], К 3=\.5}
- світлова характеристика вікон, таблиця 26 [23]:
при —ь = —54 = 1.2 та відношення глибини В до відстані від
В 45
рівня робочої поверхні до рівня верха вікна 45
4.8-1.0 = 11.8
77о = 26 ;
К зд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будів
лями, що стоять навпроти, таблиця 27 [23], К зд = 1 ;
г0 - загальний коефіцієнт світло пропускання вікон:
= Т, х г , X Т , X Тл X Тс (5.2)
де тх - коефіцієнт світлопропускання матеріалу, таблиця
28 [23], для подвійного скла ^=0.8;
т2 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в перепле
тінні вікон, таблиця 28 [23], для спарених вікон г2=0.7;
г3 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих
конструкціях, для бокового освітлення т3=1;
А рк.
192 ПЗ Б - 11 109
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Комбі
новане
Зага
льне
Верхнє
Бокове
т4 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцеза
хисних пристроях, таблиця 29 [23], для незахищених вікон
т4 =1 ;
т5 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній
сітці, що встановлена під ліхтарями і приймається г5=0.9;
гх - коефіцієнт, що враховує збільшення КПО при боко
вому освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні
приміщення і підстилаючого шару, що прилягає до будівлі,
таблиця ЗО [23]:
середній коефіцієнт відбиття:
Рстелі^'стелі Р ст ін^ст ін Р п ід л о ги ^ ,підлоги
Р г С + С +9 (5.3)
ст ел і ст ін П іш ш си
Д Є Р с т е л і’ Р с т ін ’ Р п ід л о ги ~ В І Д П О В І Д Н І К О в ф І Ц І Є Н Т И В І Д б И Т Т Я , *
$ с т е л , ’ З с т ін ’ 5 п ід л оги ~ В І Д П О В І Д Н І П Л О Щ І П О В Є Р Х О Н Ь .
70 X 2430 + 50 X1128.6 + 20 X 2430
Р = 46%
С Р 2430 + 1128.6 + 2430
гх = 7 . 3 - — — (1.2- і ) = 6.98 .
2 - 1
5 - 2430 -_____1_._5_x_1_.5_x_2_6_____ х 1 = 404.1 м
0 _ І00"Х 0.8x0.7x1x1x0.9x6.98
Фактична площа освітлення 5 = З.бх 1.5х 18 = 97.2 м 2 .
5.1.2 Розрахунок штучного освітлення
Розрахунок штучного освітлення виконується методом
коефіцієнту використання світлового потоку для заданого
за таблицею 2 варіанту. Основною задачею розрахунку штуч
ного освітлення є визначення необхідної кількості світи
льників для забезпечення нормативного рівня штучного
освітлення за формулою:
NЛ Т - Е нн ■Б-г-К, (5.4)
п-Ел 'Ч
де Ен - нормоване освітлення, лк (таблиця 5 1, графа 8),
Ен = 200 Лк;
К3 - коефіцієнт запасу, дивись формулу 5 1) ;
z - коефіцієнт мінімального освітлення; z=l.1 (для
люмінесцентних ламп);
п - кількість ламп у світильнику, для ламп ORO 418N -
п = 4 шт.;
Лл - світловий потік лампи, для ламп ORO 418N
F n = \250 люмен ;
Г) коефіцієнт використання, відн. од. (табл. 8
А р к .
192 ПЗ 110
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
При визначення нормованого освітлення - Ен використо
вуємо наступні параметри:
1) характеристику фона в залежності від коефіцієнта
відбиття поверхні р (табл.4 [4]). У даному випадку в яко
сті фона можуть бути різні кольори, тому за основу прий
маємо найгірший варіант — жовто-коричневий, для якого р =
0,25. Тому фон є середнім (р = 0,2-0,4).
2) контраст об'єкта розрізнення з фоном, тобто наскі
льки чітко сприймається найменший об'єкт розрізнення на
вищерозглянутому фоні. Приймаємо значення контрасту сере
днім (між сірим і білим, світло-сірим і чорним).
Нормативне значення штучного загального освітлення Ен
вибирається навпроти комбінації обраних слів, які харак
теризують фон і контраст, у графі 8 таблиці 3.
Відповідно типу приміщення (табл. 2) приймаємо тип
світильника в залежності від умов середовища і типу при
міщення (табл. 5) Для обраного типу світильника уточню
ється кількість ламп у світильнику - п = 4 та їх потуж
ність у 36 Вт.
Коефіцієнт використання визначається за таблицею 8
[24] в залежності від групи світильника (група 3), коефі
цієнтів відбиття стелі, стін і підлоги або робочої пове
рхні та індексу приміщення і :
І=— ' В— ; (5.5)
к-(А+В)
де А, В - довжина і ширина приміщення, м;
й. = Н - 0.8 - висота підвісу світильників, м.
54x45 _ 5
* "75/7-0,8>ґ54+45;_
Отже коефіцієнт використання Г| = 7 9%.
Знаходимо кількість світильників за формулою (5.4):
N = -2-0-0-x-2-4-3-0-x-1.-1-x-1-.5- = 203 шт. Приймаємо ^13 x1^6=208 шт .
4x1250x0.79
Розташовуємо світильники кількістю 2 рівномірно на
усій площі стелі заданого приміщення з врахуванням габа
ритних розмірів приміщення та світильників.
А рк.
192 ПЗ 111
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
5.1.3 Вибір перетину дроту для освітлювальної мережі.
Для живлення освітлювальної мережі використовується
напруга 220 В. Перетин дроту повинен задовольняти таким
вимогам:
1)дроти повинні допускати протікання по ним розрахун
кового струму освітлювального навантаження, не на
гріваючись вище допустимої температури;
2)напруга на джерелах світла повинна бути не нижче
мінімальних значень;
3)механічна міцність дротів повинна бути достатньою
для даного типу електропроводки.
Розраховуємо встановлену потужність освітлення як су
му потужностей ламп усіх світильників. Так як для освіт
лення заданих приміщень пропонується використовувати лю
мінесцентні світильники, які вмикаються в мережу по стар-
терним схемам, то до потужності ламп додаються втрати в
пускорегулюючих автоматах (20% від потужності ламп).
р. = 1і=1^ + 0 , г-Р, = 1,2-І;=1У,; (5.6)
де Рі - потужність і-ої лампи;
п - кількість ламп.
Рв = 1,2х208х18 = 4492.8Вт.
Розрахункове навантаження освітлювальної мережі ви
значається за формулою:
Р р = Р . - К с (; 5.7)
де Кс - коефіцієнт попиту:
0.95 - для виробничих будівель;
Рр = 4492.8x0.95 = 4268. ІбВт.
Визначаємо розрахунковий струм освітлювальної мережі
за формулою:
;5.8)
и ф ' СОБ (р
де Рр - розрахункове навантаження освітлювальної мережі,
Вт;
Цф = 220 В - фазна напруга;
А рк.
192 ПЗ Б - 11 112
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
cos (p - коефіцієнт потужності навантаження, для люмі
несцентних ламп cos ср = 0.9;
І7 п 4-2-6-8-.-16— = 21.6 А^.
р 220x0,9
Відповідно значенню розрахункового струму визначаємо
допустимий мінімальний перетин дроту, яким можливо прове
сти з'єднання світильників в освітлювальну мережу для за
безпечення пожежної безпеки — мідний одножильний дріт з
площею перерізу 2.5 мм2.
За механічною міцністю для з'єднання світильників за
гального освітлення всередині приміщення, рекомендується
використовувати дроти перетином не менше 0.5 мм2. Тому за
механічною міцністю усі дроти перетином 1 мм 2 та більше
є задовільними.
5.2 Охорона праці та цивільний захист
Основними завданнями цивільного захисту є:
запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техно
генного характеру, проведення заходів щодо зменшення зби
тків та втрат під час аварій, катастроф, вибухів, та сти
хійних лих;
оповіщення населення про загрозу і виникнення надзви
чайних ситуацій у мирний та воєнний час та постійне інфо
рмування населення про наявне становище;
захист населення від наслідків аварій, катастроф, ве
ликих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ура
ження;
організація життєзабезпечення населення під час ава
рій, катастроф, стихійних лих, та у воєнний час;
організація та проведення рятувальних та інших невід
кладних робіт у районах лиха і осередках ураження;
створення систем аналізу і прогнозування, укриття,
оповіщення та зв'язку, спостереження і контролю радіохі
мічним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтри
мання їх готовності для сталого функціонування у надзви
чайних ситуаціях мирного та воєнного часу;
підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її
органів управління та сил, навчання населення вмінню за
стосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в над
звичайних ситуаціях;
А рк.
192 ПЗ Б - 11 113
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
5.2.1 Організація цивільного захисту на об'єктах народно
го господарства
Об'єкт народного господарства - це виробничі підпри
ємства, учбові заклади, приватні підприємства та ін. На
всіх об'єктах народного господарства підрозділи ЦО орга
нізуються з метою попередньої підготовки до захисту робі
тників, службовців та членів їх сімей в надзвичайних си
туаціях мирного та воєнного часу, створюють умови, що пі
двищують стійкість роботи підприємств та своєчасне ство
рення умов для проведення рятувальних та інших невідклад
них робіт.
На підрозділи ЦО на підприємствах покладені такі ос
новні обов'язки:
оповіщення працівників та членів їх сімей при загрозі на
паду, стихійного лиха і катастроф.
Забезпечення сховищами працюючої зміни, підтримання в
стані готовності захисних та спеціальних споруд ЦО;
Проведення заходів, що забезпечують стійкість роботи
в мирний та воєнний час;
Створення, підготовка та підтримання в постійній го
товності сил ЦО об'єкту;
Начальником ЦО об'єкту є його керівник. Він несе пов
ну відповідальність за забезпечення захисту виробничого
персоналу та населення, постійну готовність органів
управління, сил і засобів проведення рятувальних та інших
невідкладних робіт. Начальник ЦО об'єкту підпорядкову
ється відповідним посадовим особам відомств, у керуванні
яких знаходиться об'єкт, а в оперативному відношенні під
порядковується вищестоящому начальнику ЦО за місцем роз
ташування об'єкту.
5.2.2 Вимоги до проектування й будівництва промисло
вих підприємств
Нові промислові об'єкти повинні будуватися в враху
ванням вимог, виконання яких сприяє підвищенню стійкості
інженерно - технічної стійкості об'єкту.
Будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщувати
розсерджено. Відстань між будівлями повинна забезпечувати
протипожежні розриви. При забезпеченні таких розривів ви
ключається можливість перенесення вогню з однієї будівлі
на інші, навіть якщо гасіння пожежі не проводиться.
Будівлі адміністративно - побутового та обслуговува-
льного призначення повинні розміщуватись окремо від осно
вних цехів.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 114
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглиб
ленням або пониженої висоти, прямокутної форми в плані.
Це зменшить парусність будівлі і збільшить її опір удар
ній хвилі будь - якого вибуху. Висока стійкість до удар
ної хвилі властива залізобетонним будівлям із металевим
каркасом в бетонній опалубці.
Для підвищення стійкості до пожеж в будинках повинні
застосовуватись вогнестійкі конструкції, а також вогнеза-
хисна обробка горючих елементів будівлі.
В складських приміщеннях повинно бути якомога менше
вікон та дверей. Складські приміщення для зберігання лег
козаймистих речовин повинні розміщуватись в окремих бло
ках заглиблених, або напівзаглиблених біля кордонів
об'єкту або за його межами.
Душові приміщення необхідно проектувати з врахуванням
використання їх для санітарної обробки людей.
Дороги на території об'єкту повинні бути з твердим
покриттям і забезпечувати зручний і найкоротший шлях між
виробничими будівлями, спорудами та складами.
Системи побутової і виробничої каналізації повинні
матине не менше 2 випусків в міську каналізаційну мережу
і пристосування для аварійних викидів в підготовлені для
цього місця.
5.2.3 Евакуація людей із будівлі
До шляхів евакуації людей із будівель і споруд відно
сяться приміщення, які ведуть від місць постійного пере
бування людей до виходів із будівель і споруд.
Кількість евакуаційних виходів із будівель і споруд
повинна бути не менше двох. Евакуаційні виходи розташову
ють розосереджено; вікна мають бути не менше 0.75x1.5 м
при умові влаштування спеціальних пристосувань, що забез
печують вихід. Висота приміщень і отворів, які призначені
в якості шляхів евакуації, повинна бути не менше 2.0 м.
Всі шляхи евакуації (проходи, коридори, сходи) повин
ні мати по можливості рівні вертикальні огородження конс
трукцій без конструктивних виступів, які утворюють вільну
ширину шляху. Всі види шляхів повинні мати природне та
штучне освітлення, яке повинно працювати від звичайної
електромережі, або від мережі аварійного освітлення.
Коридори і проходи, які призначені для евакуації по
винні мати можливо меншу довжину і мінімальну кількість
поворотів. Підлоги на шляху евакуації людей, в тому числі
сходові марші та поступи, повинні мати рівну несковзаючу
поверхню та повинні бути виконані з матеріалів, які добре
опираються стиранню.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 115
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Полотна дверей на шляху евакуації доцільно виготовля
ти рівними без сильно виступаючих частин із полотна две
рей .
5.2.4 Цивільний захист щодо даного об'єкта виробництва
Даний об'єкт в залежності від особливостей його виро
бництва і інших характеристик має свою специфіку. На да
ному об'єкті виробничий процес здійснюється в середині
споруди, сама споруда виконана з уніфікованих елементів,
територія об'єкту насичена інженерними, комунальними і
енергетичними лініями, густота забудови становить 30%.
Все це дає підставу вважати характерні загальні фактори,
які впливають на підготовку об'єкта до роботи в надзви
чайних ситуаціях мирного і воєнного часу. До цих факторів
належать: район розміщення об'єкту, внутрішнє планування
і забудова території об'єкту, системи енергопостачання,
технологічний процес, виробничий зв'язок об'єкту, системи
управління, підготовленість об'єкту до відбудови виробни
цтва і інше.
Район розміщення об'єкту був вивчений за мапою (пла
нами) . Проводиться аналіз топографічного розміщення об'є
кту: характер забудови території, яка оточує об'єкти
(структура, густота, тип забудови); наявність на цій те
риторії підприємств, які можуть бути джерелами виникнення
вторинних факторів ураження (гідровузли, об'єкти хімічної
промисловості і ін.), природні умови навколишньої місце
вості (лісові масиви - джерела можливих пожеж, рельєф мі
сцевості) ; наявність шляхів і ін. Було з'ясовано метеоро
логічні умови району: кількість опадів, напрям пануючих
середніх і приземних вітрів, а також характер ґрунту. І
був зроблений висновок, що місце розташування об'єкту за
довольняє всім вимогам.
При вивченні будівель і споруд об'єкту на території
підприємства були виявленні споруди, які за особливостями
їх конструкції і виробництва були б дуже вразливі для -
дії ударної хвилі, світлового випромінювання, вогню і мо
жливих вторинних факторів ураження. Особлива увага звер
тається на ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори
ураження. На території об'єкту такими джерелами є: майс
терні з вибухонебезпечними речовинами і вибухонебезпечні
технологічні установки, технологічні комунікації, руйну
вання яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість
ділянки, склади легкозаймистих матеріалів, установки.
Проаналізувавши технологічний процес детально, можна
зробити висновок, що зупинка виробництва буде безаварій
ною .
А рк.
192 ПЗ б- 116
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Особливу увагу приділяють системі енергопостачання.
Система енергопостачання повинна мати захист від впливу
електромагнітного імпульсу ядерного вибуху і вона є зале
жною від зовнішніх.
При розгляді системи водопостачання звертається увага
на захист споруд і водозбірників на підземних джерелах
води від радіоактивного, хімічного і біологічного зара
ження. Стійкість мережі водопостачання підвищується при
заглибленні в ґрунт всіх ліній водопроводу і розташування
належних гідрантів і відключаючих пристроїв на території,
яка не може бути заваленою, а також пристроїв перемичок,
які дозволяють відключити пошкоджені ланки і споруди.
Нормальна робота підприємства залежить від безперер
вного забезпечення технічною і питною водою. Порушення у
постачанні водою підприємства може призвести до його зу
пинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт
в районі стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосу
вання сучасної зброї. Для підвищення стійкості постачання
об'єкта водою система водопостачання здійснюється від
двох незалежних джерел, одне з яких підземне. Резервуари
чистої води треба устаткувати герметичними люками і вен
тиляцією з очисткою повітря від пороху.
На даному об'єкті встановлена спринклерна система по
жежогасіння на випадок пожежі.
Безпосередньо відбудова виробництва при ураженні
об'єкту не входить в завдання цивільної оборони. Разом з
тим готовність об'єкту поновити випуск продукції є важли
вим показником тривалості його роботи, що обумовлює необ
хідність завчасної підготовки.
Проектом передбачені заходи щодо створення безпечних
умов праці. Технологічне й допоміжне устаткування розта
шоване з дотриманням нормативних проходів і проїздів і
заземлено, небезпечні місця й зони встаткування обгоро
джені, трудомісткі процеси механізовані.
У цехах забезпечені необхідні параметри температури й
відносної вологості повітря, освітленість робочих місць,
природна освітленість. Працівники підприємства забезпече
ні побутовими приміщеннями. Харчування передбачене в
їдальні, збільшеної на 250 місць, медичне обслуговування
у фельдшерському здравпункті, розташованих у допоміжних
корпусах на діючій площах.
Для боротьби із шумом і вібраціями передбачаються за
ходи й по механізації джерел шуму й по зменшенню передачі
його від джерела в цехи.
Арк.
192 ПЗ б - 11 117
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Вібруюче встаткування встановлюється на шумопогашаючі
площадки або пружинні віброоснови.
Всі вентиляційні установки забезпечуються віброізоля-
торами й м'якими вставками на нагнітаючій і усмоктуваль
ній сторонах вентиляторів. Приміщення вентиляційних камер
захищаються звукоізолюючими матеріалами. У робочій зоні
цехів рівень шуму перевищує межі припустимого - 85 дцб.
По санітарних нормах в'язальне виробництво ставиться
до V класу, що вимагає санітарно-захисну зону 50 м, фар
бувально-оздоблювальне виробництво ставиться до V класу,
що вимагає санітарно-захисну зону 100 м від житлової за
будови .
По пожежній небезпеці основні виробництва підприємст
ва ставляться до категорії "В"..
5.З Охорона навколишнього природного середовища .
Основними шкідливими факторами, що виділяються у ви
робничому процесі, є тепло, що не є джерелом забруднення
атмосфери, волокнистий пил. У фарбувальному виробництві
має місце періодичне виділення аерозолів лугу й пар оцто
вої кислоти.
Фонові концентрації з викидами підприємства не воло
діють сумацією дій.
Проектом передбачене очищення запиленого повітря на ру
лонних фільтрах перед викидом в атмосферу з коефіцієнтом
очищення 94-95%.
Для скорочення витрат споживання води й раціонального
використання водних ресурсів проектом передбачені повтор
не використання й оборотне водопостачання системи конди-
ціонування повітря й охолодження компресорного й холоди
льного встаткування, економія свіжої води складе 530
м3/добу.
Побутові й виробничі стоки приділяються на міські
очисні спорудження. Для забезпечення вимог до кількості
забруднень перед їхнім випуском на очисні спорудження від
фарбувально-оздоблювального виробництва передбачене роз
ширення попередньої очистки стічних вод методом напірної
реагентної флотації.
Для ущільнення й зневоднювання осаду передбачені му-
лоущільнювачі й вакуум-фільтри. Збезводнений осад, виво
зиться на могильники при міських, очисних спорудженнях.
Забір технічної води з річки здійснюється будівницт
вом поверхневого водозабору роздільного типу з оголовком
: про Т7П 901-1-5/73, що передбачає рибозахисні заходи
шляхом пристрою металевих сіток і припустимих швидкостей
води в оголовку.
Для забезпечення приймання стоків підприємства проек-
Арк.
192 ПЗ 118
Зм. Арк. № докуй . П ідпис Дата
том передбачається розширення міських очисних споруджень
міста на 4,2 тис. м3/доба із пристроєм доочищення на
піщаних фільтрах.
А рк.
192 ПЗ Б - 11 119
Зм. А рк. № докум. П ідпис Дата
б .ТЕП
Техніко-економічні показники
на будівництво виробничого корпусу трикотажного
підприємства, м. Чернігів
Таблиця 6.1 Основні ТЕП
N п/п Найменування показників Одиниці
виміру Показники
1 2 3 4
Виробничий корпус
1 Найменування будівлі та її трикотажного
місцезнаходження підприємства, м.
Чернігів
2 Характеристика будівництва Нове
3 Кошторисна вартість будівництва в
поточних цінах 2025р. тис.грн. 533859,357
- в т . ч . Б М Р тис.грн. 288571,641
4 Будівельний об'єм м3 145152
5 Загальна площа м2 20758,2
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі грн. 3677
7 Кошторисна вартість 1 м загальної
площі грн. 25718
8 Трудомісткість будівництва люд/год 179087
9 Затрати праці на будівництво 1 м3
будівлі люд/дн 1.23
11 Затрати праці на будівництво 1 м2
будівлі люд/дн 8. 63
12 Тривалість будівництва місяці 24
А рк .
192 ПЗ Б - 11 120
Зм. А рк. № д о ку й . П ідпис Дата