Багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по проспекту Володимира Івасюка, м. Київ

Добриднюк, Дмитро Віталійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6153

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Пряник, Сергій Петрович	-
dc.contributor.author	Добриднюк, Дмитро Віталійович	-
dc.date.accessioned	2025-11-20T13:19:52Z	-
dc.date.available	2025-11-20T13:19:52Z	-
dc.date.issued	2025-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6153	-
dc.description.abstract	В нашій державі залишається актуальним питання житла та його будівництва. Для вирішення даної проблеми необхідно будувати житлові будинки поліпшеного планування які повинні відповідати сучасним вимогам проектувальних та будівельних робіт. Застосовувати нові, більш ефективні матеріали та конструкції, що підвищують комфортність житла. Необхідно впроваджувати нові технології, та нові методи будівництва які відповідають як вітчизняним так і міжнародним нормам та стандартам. Завдання дипломного проектування полягає в тому, щоб в самому мінімальному обсязі розробити проект виконання робіт і довести доцільність прийнятих в ньому рішень по наступних розділах: архітектурно-будівельному; розрахунково-конструктивному; основам та фундаментам; технології та організації будівельного виробництва; науково-дослідній роботі студента; охороні праці та цивільній обороні; кошторису та техніко-економічним показникам. В даній кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуті такі питання, як: геологічні та кліматичні умови району будівництва, архітектурно- конструктивні рішення, розрахунок будівельних конструкцій, вибір варіанту виконання робіт та вибір відповідних для цих робіт механізмів і машин, охорона праці та безпека життєдіяльності на будівельному майданчику, організація та планування будівельного виробництва, питання про можливість покращення будівельного господарства і зниження вартості будівельного виробництва. Проектом передбачається індустріальний метод виготовлення будівельних деталей, виробів, напівфабрикатів та максимальна механізація будівельно-монтажних робіт.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	багатоповерховий житловий будинок	uk_UA
dc.subject	конструктивна схема	uk_UA
dc.subject	об’ємно-планувальні рішення	uk_UA
dc.subject	вбудовано-прибудовані приміщення	uk_UA
dc.subject	житлова забудова	uk_UA
dc.title	Багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по проспекту Володимира Івасюка, м. Київ	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Kvalifikaciyna robota bakalavra Dobrudnyk D.V..pdf Restricted Access		3.78 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

В С Т У П
В нашій державі залишається актуальним питання житла та його
будівництва.
Для вирішення даної проблеми необхідно будувати житлові будинки
поліпшеного планування які повинні відповідати сучасним вимогам
проектувальних та будівельних робіт. Застосовувати нові, більш ефективні
матеріали та конструкції, що підвищують комфортність житла. Необхідно
впроваджувати нові технології, та нові методи будівництва які відповідають
як вітчизняним так і міжнародним нормам та стандартам.
Завдання дипломного проектування полягає в тому, щоб в самому
мінімальному обсязі розробити проект виконання робіт і довести доцільність
прийнятих в ньому рішень по наступних розділах:
архітектурно-будівельному;
розрахунково-конструктивному;
основам та фундаментам;
технології та організації будівельного виробництва;
науково-дослідній роботі студента;
охороні праці та цивільній обороні;
кошторису та техніко-економічним показникам.
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуті такі питання, як:
геологічні та кліматичні умови району будівництва, архітектурно-
конструктивні рішення, розрахунок будівельних конструкцій, вибір варіанту
виконання робіт та вибір відповідних для цих робіт механізмів і машин,
охорона праці та безпека життєдіяльності на будівельному майданчику,
організація та планування будівельного виробництва, питання про
можливість покращення будівельного господарства і зниження вартості
будівельного виробництва.
Проектом передбачається індустріальний метод виготовлення
будівельних деталей, виробів, напівфабрикатів та максимальна механізація
будівельно-монтажних робіт.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
1. Технологія основного виробництва
Проектом передбачено будівництво багатоповерхового житлового будинку з
вбудовано-прибудованими приміщеннями, за адресою м. Київ, проспект
Володимира Івасюка.
Багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими
приміщеннями розташований в Оболонському районі м. Києві
Будівництво багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом
передбачено в 2 черги.
В кожній квартирі запроектовано: кухня, ванна, туалет, також
передбачено допоміжні кладові приміщення для господарчих потреб,
проектом передбачається гаряче та холодне водопостачання та
централізоване опалення.
На кухні встановлено електроплити для приготування їжі. В будинку
запроектовано система каналізації з випуском в санітарний колектор.
Запроектовано димовідвід в кожній секції будинку, яка в свою чергу
складається з димовідвідної шахти, жалюзійних решіток, що встановлені на
кожному поверсі та вентиляторних установок.
При будівництві будинку приміняються нові ефективні матеріали, що
мають підвищену звукоізоляцію та теплоізоляцію.
В оздоблені жилих приміщень застосовуються сучасні матеріали що
підвищують комфортність та естетичність жилих приміщень.
В будинку передбачається, в кожній секції, сходинкова клітина, що
служить для евакуації людей, також запроектовано пасажирський ліфт
вантажопідйомністю 400 кг.
На початку третього тисячоліття в нашій державі залишається
актуальним питання житла та його будівництва.
Для вирішення даної проблеми необхідно будувати житлові будинки
поліпшеного планування які повинні відповідати сучасним вимогам,
проектувальних та будівельних робіт. Застосовувати нові, більш ефективні
теплоізоляційні, звукоізоляційні матеріали, що підвищують комфортність
житла. Необхідно проваджувати нові технології, та нові методи будівництва
які відповідають як вітчизняним так і міжнародним нормам та стандартам.
Житлове будівництво в першу чергу повинно фінансуватись з боку
держави та вітчизняних інвесторів, але треба залучати іноземних інвесторів
на український ринок житла.
Даний проект житлового будинку має:
високий рівень архітектурних, планувальних, конструктивних,
технологічних і інженерних рішень;
- відповідає всім нормативним документам по проектуванню і будівництву.
Арк.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. 1 Підпис і дата | Зам, інв. №
2. Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Земельна ділянка, що визначена під будівництво багатоповерхового
житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, за адресою м.
Київ, проспект Івана Івасюка.
В даний час ділянка вільна від існуючих споруд.
Рельєф території спокійний.
Місце будівництва відноситься до II кліматичного району, згідно [1], [2],
який характеризується наступними показниками:
- клімат помірно-континентальний;
- розрахункова зимова температура зовнішнього повітря - мінус 21 °С;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної доби -
мінус 26°С;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної
п'ятиденки - мінус 22°С;
- середня температура найбільш холодного періоду - мінус 9°С;
- вага сні• гового покрову - 70 кг//м2 ;
- швидкісний напір ві• тру - ЗО кг/м 2 ;
- глибина сезонного промерзання ґрунту — 108 см;
- зона вологості — III
Ґрунтові води в період пошуків не виявлені.
Ґрунти на майданчику - відносяться до І типу осідання.
На території зелені насадження підлягають максимальному збереженню.
2.20пис схеми генплану будівлі
Житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями
розташований в Оболонському районі м. Києві
Будинок розташований з урахуванням вимог інсоляції житлових приміщень.
Головним фасадом житловий будинок виходить на проспекті Івана Івасюка.
Забудова частини кварталу, що проектується, виконана з не значним
відступом від червоних ліній. Навколо будівлі є протипожежний проїзд, а по
першому поверху пішохідні проходи.
Проектом благоустрою передбачається розміщення заасфальтованих під'їздів
та пішохідних підходів до громадських та житлових частин з проспекту Івана
Івасюка та вул. Оболонської.
Проектом передбачається опорядження території двору з розміщенням
майданчиків цільового призначення, дитячого ігрового майданчика, спортивного
майданчику.
Озеленення проєктуємої території вирішено із улаштуванням газонів,
квітників, насадженням дерев цінних порід, що сприяє поліпшенню її
екологічного стану.
Перепад рельєфу території, що складає 2м, використовується для вирішення
в'їзду та виїзду з паркінгу мешканців житлового будинку.
Арк.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам. інв.
Проектом передбачена система комплексного благоустрою житлово-
дворового середовища з використанням майданчиків різноманітного призначення.
Планом організації рельєфу передбачено незначне коригування рельєфу для
організованого відведення поверхневих стоків від житлового будинку в сторону
пішохідної алеї. Вертикальне планування території виконане методом проектних
горизонталей та ув'язане з прилеглою територією згідно [3].
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі
Каскадне вирішення об'єму будівлі розраховане на сприймання центральної
шістнадцяти поверхової частини з великої відстані адміністративної площі перед
будинком податкової інспекції. Об'єм комплексу має розвинуту асиметричну,
динамічну, урівноважену композицію з акцентами в центрі та на кутах. По
вертикалі виділяються сходові клітини. Горизонталь першого поверху об'єднує
по периметру всю будівлю.
Будівля має прямокутну форму з розмірами в осях 1-12 - 54.7м,
в осях А - И - 26.8м.Будівля має тридцять поверхів.
Житлова частина комплексу має висоту поверху 3,0м. Квартири
запроектовані з функціональним зонуванням. Загальна кількість квартир - 104
шт.
Вбудовані приміщення офісів висотою 3,0 м., розташовані на 1 поверсі і
мають свої окремі входи.
Житловий будинок забезпечений пасажирськими ліфтами.
Кожна квартира має вихід на одну сходову клітину 1-го типу. В якості
другого евакуаційного виходу слугує вихід з квартири на балкон або на лоджію з
глухим простінком шириною не менше 1,2 м.
Об'ємно-планувальні рішення будівлі прийняті згідно [3], [4].
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Конструктивна схема будівлі - каркасна. Вирішена вона з монолітного
залізобетонного каркасу об'єднаного монолітними дисками перекриття в єдину
систему.
Фундаменти з урахуванням характеристик ґрунтів майданчика будівництва
прийняті пальові згідно[5].
Стіни підвалу - монолітні залізобетонні, проектуються згідно вимог [6] з бетону
класу С 25
Стіни - монолітні залізобетонні, проектуються згідно вимог [6] з бетону класу
С 25.
Стіни - міжкімнатні перегородки виконані з керамічної цегли прийняті згідно
[7], міжквартирні перегородки виконуються з блоків пористого бетону прийняті
згідно [8].
Колони, - монолітні залізобетонні індивідуальні, проектуються згідно вимог [6]
з бетону класу С 25.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Перекриття, покриття - монолітне залізобетонне індивідуальне, проектуються
згідно вимог [6] з бетону класу С 25.
Покрівля - рулонна з полімерних мембран Logicroof P-MW прийняті згідно [9].
Утеплювач покрівлі ефективний “Monrock МАХ 100” фірми “ROCKWOOL”
о
та керамзитовий гравій У = 450-600 кгс/м для ухилу.
Шахти ліфтів - монолітні залізобетонні.
Сходи - збірні по металевих косоурах, прийняті згідно [10].
Перемички - збірні залізобетонні прийняті згідно [11].
Огородження балконів - з керамічної цегли прийнятої згідно вимог [7].
Підлога - прийнята з урахуванням призначення приміщень згідно вимог [12].
Вікна - металопластикові з потрійним склінням прийняті згідно[13];
Двері - вхідні в квартири - металеві прийняті згідно [14],
внутрішні,міжкімнатні прийняті згідно [15].
Таблиця 2.1 Відомість перемичок
Марка Схема перерізу
1
ПР 1 +1.370
-2.280 Г
г5П Р2
1.370
Т
4
ПР 3 г
1.370
£
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Adk. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Продовження таблиці 2.1
Марка Схема перерізу
3
ПР 4 Г
1.370
ПР 5 2
-2.280 п
+16.370
+28.370+13.370
ПР 6 +25.370+10.370 6
+22.370+7.370
+19.370 +4.370
+16.370
+28,370+13.370
ПР 7 +25.370+10.370 7
+22.370+7.370 п
+19,370 +4,370
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Керуючись нормативними матеріалами які покладені в основу пункту 3.1 [4],
чинного нині в Україні, проектом передбачені наступні заходи, що до
забезпечення санітарно-гігієнічних вимог:
- тривалість інсоляції - 360 днів забезпечена в 2- і 3-кімнатних квартирах-не
менше ніж у одній кімнаті; у 4-, 5-кімнатних не менше ніж у двох кімнатах, у 6-
кімнатних і більше не менше ніж у трьох.
Літні приміщення будинку не погіршують інсоляцію квартир
Природне освітлення мають житлові кімнати, кухні, вхідні тамбури.
При будівництві будинку забезпечено вимоги інсоляції, природного
освітлення і захисту від шуму навколишніх існуючих об’єктів
При проектуванні елементів конструкцій і їх з ’єднань, а також
вентиляційних грат, передбачено забезпечити захист приміщень від
паразитуючих тварин і комах.
Будинок захищений від іонізуючого випромінювання радіонуклідів.
Будівельні та опоряджувальні матеріали застосовані в житловому будинку
забезпечують санітарно - гігієнічні вимоги.
Арк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 10
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Допустимі рівні шуму, що створюються у приміщеннях будинку системами
вентиляції й іншим інженерно - технологічним обладнанням прийнято на 5 дБл
нижче відповідних гігієнічних нормативів.
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
Пожежно-технічна характеристика запроектованої будівлі прийнята згідно [16]:
- ступінь вогнестійкості - II;
- умовна висота будівлі - багатоповерхова;
- кількість пожежних відсіків - 2.
На основі нормативних матеріалів з пожежної та вибухобезпеки, чинних в
Україні, в проекті передбачено наступні заходи:
- всі будівельні конструкції і матеріали прийняті у відповідності з [16] та [17];
Таблиця 2.2 - Пожежна характеристика будівельних конструкцій.
№ Найменування Мінімальна межа Межа
п/ вогнестійкості поширення
п конструкцій (у хвилинах) вогню
1 Стіни зовнішні, стіни сходових
кліток КЕІ 120 МО
2 Стіни внутрішні, перегородки ЕІ 15 МО
3 Міжповерхові перекриття ЯЕІ 45 МО
4 Марші і площадки сходових
кліток Я 60 МО
- для евакуації мешканців житлових поверхів проектом в кожній блок-секції
передбачено по одній сходовій клітині типу СК-1;
- з підвалу виходи передбачаються безпосередньо назовні, з кожної блок-
секції окремо;
- на шляхах евакуації передбачаються нормативні за розмірами проходи
та двері;
- організований під’їзд пожежних машин до пожгідрантів;
- виходи на покрівлю передбачені по сходових клітках;
- шахти ліфтів, машинне приміщення та ліфтові установки запроектовані
згідно з вимогами “Правил безпечної експлуатації ліфтів”;
- в прибудованих приміщеннях, венткамерах, електрощитових обладнання
розташоване з дотриманням вимог по охороні праці;
- в підвальній частині в приміщенні паркінгу передбачені прибудовані
витяжні шахти для диму, світлові приямки та прибудовані шахти природньої
витяжної вентиляції, які при пожежі використовуються для димовидалення;
- зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються будівельним
розчином;
- автоматичне вимикання вентсистем при пожежі від систем пожежної
сигналізації;
Арк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 11
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
- передбачена система внутрішнього водопроводу для пожежогасіння;
- застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури у
нормальному і пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних
категорій;
- розподіл електроенергії по будинку по чотирьохпровідній системі з
глухозаземленою нейтраллю;
- монтаж захисного (робочого) заземлення з Я < 4.0 Ом і занулення
металевих не струмопровідні частин електроустановок, які можуть виявитись під
небезпечною напругою при пошкодженні ізоляції;
- влаштування аварійного евакуаційного і чергового електроосвітлення;
- забезпечення будинку засобами блискавкозахисту;
- застосування засобів пожежної сигналізації;
- забезпечення комплектом основних захисних засобів в електрощитових 0.4
кВ згідно вимогам додатка № 5 “Правил техніки безпеки при експлуатації
електроустановок споживачів”;
- забезпечення первинними засобами пожежогасіння ;
- для запобігання затоплювання підвалу водою проектом передбачений
монтаж системи ОДС.
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
Керуючись нормативними матеріалами з енергозбереження, які чинні в
Україні, проектом будівництва житлового будинку по вулиці Героїв Сталінграду
м. Києва передбачені такі заходи по енергозбереженню:
- при кожному зовнішньому вході у будівлю передбачені тамбури для
теплового та вітрового захисту;
- передбачається ущільнення інженерних комунікацій та вентиляційних
шахт у місцях їх виходу назовні;
- опір теплопередачі зовнішніх огороджуючих конструкцій відповідає
нормативним вимогам ;
- передбачена належна теплоізоляція трубопроводів;
- передбачені прилади обліку всіх видів енергії (загальні);
- використання ліній електроживлення в зовнішніх та внутрішніх мережах з
урахуванням мінімальних втрат напруги не більше 5% ;
- для зовнішнього освітлення застосовані енергозберігаючі лампи типу
ДНат потужністю 50 Вт;
- обладнання нагрівальних приладів у кожному приміщенні
терморегуляторами; обладнання системи теплопостачання пристроями для
автоматичного регулювання теплової потужності та з регуляторами програмного
споживання теплової енергії;
- забезпечення високої ефективності використання газу за рахунок:
- прийняття оптимальних проектних рішень, згідно варіантних розробок, з
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам. інв.
використанням найбільше енергетично ефективних економічних технологічних
схем, процесів, обладнання, які відповідають сучасним досягненням науки й
техніки , а також прогресивним питомим показникам енергоефективності;
- теплоізоляція котельних агрегатів, водонагрівачів, трубопроводів і
трубопровідної арматури високоефективними матеріалами, згідно вимог [18];
- використання газових пальників, які відповідають вимогам [19]
і пройшли державні іспиті, та мають експертне заключення й відповідають
потужності обладнання, що використовує паливо;
- максимальне використання природної вентиляції;
- магістральні трубопроводи і стояки системи водопостачання прокладаються
в тепловій ізоляції. Покривний шар теплоізоляції трубопроводів холодної води
згідно п.5.20 [4] паронепроникний.
2.6 Інженерне обладнання будинку
Зовнішні інженерні мережі:
- проект теплопостачання розроблений для району з розрахунковою
температурою зовнішнього повітря мінус 22 °С.
Джерело теплопостачання - існуючі теплові мережі по вул. Героїв
Сталінграду.
Теплоносій - вода з параметрами Т1-Т2 = 130-70 °С.
Точка підключення - існуюча теплова камера по вул. Героїв Сталінграду, яка
підлягає реконструкції, на тепломережі 20273x6.
Схема теплових мереж - тупікова з якісним регулюванням тепла на опалення.
Ввід тепломережі передбачений в допоміжне приміщення в підвалі.
Зовнішні теплові мережі монтуються із стальних електрозварних труб
прийнятих згідно [20] та [21] попередньо ізольованих.
Всі знов змонтовані трубопроводи теплових мереж підлягають гідравлічному
випробуванню згідно вимог [22] п. 8.3 та "Інструкції по транспортуванню та
монтажу проізольованих труб системи PRIM-SA Lublin в теплових мережах" та
"Технологічної інструкції по транспортуванню та монтажу проізольованих
пінополіуретаном труб діаметром 50-400мм." Передбачена герметизація вводу
тепломережі в будівлю.
Виробництво і приймання робіт виконується у відповідності з [22].
Водопостачання - здійснюється двома вводами:
- перший ввід - від існуючого водопроводу 0150мм;
- другий ввід - від існуючого водопроводу 0 2 0 0 мм.
Для вбудованих приміщень передбачений окремий ввід водопроводу
0100мм від міської водопровідної мережі 0150мм по вул. Героїв Сталінграда.
Тиск в міській водопровідній мережі - 2,0 атм.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк A d k . №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Для підвищення тиску в блок-секціях житлового будинку, в приміщенні
проєктуємого ІТП передбачені підвищувальні насоси, які підвищують тиск до
52м.вод. ст.
Водопровідна мережа прокладається з чавунних водопровідних напірних
труб 0 1 00мм. Проектом передбачається варіант із полівінілхлоридних труб типу
“Т”0110мм, [23], по [24].
В місцях підключення і відгалужень встановлюються круглі водопровідні
колодязі 01000мм, 01500мм і прямокутні 3000x2000мм, із збірних з.б.
елементів по [25] з запірною арматурою.
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння складають 20 л/сек згідно [26].
Господарчо-побутова каналізація - стічні води від проєктуємого комплексу
за допомогою випусків та проектуємо!' дворової мережі направляються до
внутрішньоплощадкової каналізаційної мережі 0200мм.
Каналізаційна мережа запроектована із керамічних каналізаційних труб
0150мм прийнятих згідно [27] та чавунних напірних труб 0150мм, 0200мм по
[28].
Передбачений варіант із труб напірних поліетиленових типу “СЛ” 0150мм
прийнятих згідно [29].
В місцях підключення , поворотів, змін ухилів встановлюються круглі
каналізаційні колодязі 01000-1500мм із збірних залізобетонних елементів по
[25].
Напірна каналізаційна мережа 0150мм, яка попадає під забудову,
переноситься за межі будівельного майданчика.
Дощова каналізація - згідно технічних умов на зливову каналізацію за №6 від
19.05.1999р. виданих Київською шляховою дільницею по ремонту і утриманню
автомобільних шляхів і споруд.
Каналізаційна мережа запроектована із керамічних каналізаційних труб
0250мм прийнятих згідно [27].
Електропостачання проєктуємого будинку та винесення існуючих кабелів із
зони будівництва передбачається згідно ТУ, виданого Київським міським
районом електромереж. Зовнішнє освітлення території будови виконується згідно
ТУ виданого підприємством “ Міськсвітло “.
Диспетчеризація ліфтів - згідно ТУ № 49/499 від 27.04.99р ДП СРБУ “
Київліфт “ диспетчеризація ліфтових установок виконується шляхом підключення
проєктуємого комплексу до існуючої диспетчерської системи ДСС-6С.
Арк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Аок. № док Підп. Дата. 14
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
Заземлення та блискавкозахист - проектом передбачається виконання контуру
повторного заземлення нульового проводу опором не більшим 10 Ом.
Внутрішні інженерні системи:
Опалення: параметри зовнішнього повітря прийняті згідно [1] наведені в
таблиці
Таблиця 2.3 - Параметри зовнішнього повітря.
Параметри Тз,°С Із, ккал/год б, г/кг фЗ, °/о
Зимовий період
Параметри "А" -9°С - 1.2 1.7 84
Параметри "Б" -22°С -4.9 0.5 84
Літній період
Параметри "А" 24.5°С 11.8 9.8 49
Параметри "Б" 29.1°С 13.7 11.2 49
Середня температура повітря за опалювальний період -1 °С. Тривалість
опалювального періоду 189 діб на рік.
Джерело теплопостачання - існуючі теплові мережі з параметрами
теплоносія ТІ-Т2=130-65 °С.
Внутрішня температура для приміщень прийнята згідно вимог [ЗО].
В житловому будинку опалення нижче 0.000 розраховувалось на
температура зовнішнього повітря - мінус 22°С. Теплоносій в системі опалення -
вода з параметрами ТІ 1-Т21=95-70°С.
Проектом передбачено підключення системи опалення до тепломережі з
параметрамиТ1-Т2=130-70°С через автоматизований вузол управління,
розташований в приміщенні теплового пункта. Комерційний облік тепла
здійснюється теплолічильником марки "Бопосаі 2000" фірми ВапґоББ у вузлі
обліку житлового будинку, розміщеного в приміщенні теплового пункту.
Трубопроводи опалення сходових клітин передбачені із стальних
водогазопровідних легких труб прийнятих згідно [31] і фарбуються олійною
фарбою за два рази.
Вентиляція житлового будинку передбачається припливно-витяжна з
природним спонуканням.
Повітрообмін приміщень визначається згідно з чинними нормами.
Витяжка з кухонь та санвузлів передбачається повітроводами із
оцинкованої сталі згідно [32].
Внутрішнє устаткування газопостачання - розроблено на основі вимог [17].
Проект передбачає постачання житлового будинку природним газом
низького тиску.
Калорійність природного газу - 8025 ккал/нм3 (згідно сертифікату).
Питома вага природного газу - 0.683 кг/м3 (згідно сертифікату).
Газопроводи виконуються із сталевих електрозварних труб прийнятих
згідно [15], [16] із сталі ВСт2сп, не нижче 2-ї категорії [33] на зварюванні, а у
місцях установки арматури - на різьбі.
Зварювальні роботи та контроль за якістю зварювання при споруді
зовнішнього газопроводу передбачено виконувати згідно [17].
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
В об'єм робіт по контролю за якістю зварювальних робіт повинні входити:
- перевірка якості стиків зовнішнім оглядом ;
- перевірка фізичним методом контролю при низькому тиску;
- механічні випробування зразків, вирізаних із зварювального шва.
Монтаж і випробування газопроводів та арматури передбачено виконувати
відповідно з "Правилами безпеки систем газопостачання України", затверджених
Наказом Держнаглядохоронпраці 01.10.97 № 254, зареєстрованих Міністерством
юстиції України 15.05.98 № 315/2758, [17].
Холодне водопостачання - здійснюється від існуючої водопровідної мережі
0150мм з тиском:
- в денний час -20...25м;
- в нічний час -5... 10м.
В житловому будинку передбачено дві системи водопостачання:
водопостачання житлового будинку;
- протипожежний водопровід паркінгу та офісів.
Для підвищення тиску в водопровідній мережі (водопостачання житлового
будинку та протипожежного водопроводу), передбачена насосна станція, яка
розташована в паркінгу житлового будинку.
Електропостачання: проектуємий багатосекційний будинок відноситься до ІІ-Ї
категорії надійності електропостачання.
Тип системи заземлення електромережі ТМ-С-8.
Електроживлення комплексу передбачається від двох електрощитових,
розташованих в підвалі, відповідно для 1-ої та 2-ої черг будівництва.
Загальна розрахункова потужність становить 357,5 кВт
В приміщеннях електрощитових встановлюються ввідно-розподільчі пристрої
типу ВРУ78М, на поверхах житлової частини - поверхові розподільчі щитки, в
квартирах - квартирні щитки, в офісних та інших вбудованих приміщеннях -
ввідно-облікові розподільчі щитки.
Розподільчі мережі виконуються проводом ПВ в вініпластових, частково в
стальних електрозварних трубах. Групові мережі виконуються проводом 111 ЇВ
сховано під штукатуркою, проводом ПВ в вініпластових трубах в підготовці
підлоги вищерозташованого поверху, кабелем ВВГ відкрито під скобку в підвалі
(паркінгу), технічних приміщеннях, на горищі - ВВГ в стальних електрозварних
трубах.
Проектом передбачається робоче, аварійне та евакуаційне освітлення, яке
забезпечується світильниками з люмінесцентними лампами та лампами
розжарювання, в залежності від призначення приміщення. Для ремонтного
освітлення у відповідних приміщеннях передбачається встановлення ящиків зі
Арк.
192 ПЗ Б-ІІск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 16
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
знижувальним трансформатором 220/3 6В і штепсельною розеткою для
підключення переносного світильника.
Радіофікація - ввід радіомережі трипрограмного мовлення передбачається
повітряний через радіотрубостійки з абонентськими трансформаторами,
встановлюваними на даху, проводом ГТВЖ 01,8мм.
Телебачення - проектом передбачається обладнання проектуємого будинку
комплексу системою колективного прийому телевізійних сигналів при допомозі
обладнання ОТТУ, яке встановлюється в окремих приміщеннях на горищі.
Диспетчеризація ліфтів - проектом передбачається диспетчеризація ліфтового
обладнання згідно ТУ “ Київліфт “ від 27.04.2025р. №49/499.
Автоматизація систем вентиляції вбудованих офісних і адміністративних
приміщень передбачає: захист калориферів від заморожування;
блокування управління повітряними заслінками зовнішнього повітря з
управлінням припливними вентиляторами;
автоматичне відключення всіх вентсистем при пожежі.
2.7 Технічні та розрахункові данні
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Проводиться теплотехнічний розрахунок зовнішньої огороджувальної
конструкції з метою визначення необхідної кількості тепла та раціонального
його використання в середині будинку:
Відповідність нормативним вимогам по опору теплопередачі огороджуючих
конструкцій, прийнята згідно [34].
Конструкція зовнішньої стіни складається з облицювальної порожнистої
керамічної цегли 8= 120мм, шару утеплювача 8иреггоск 8= 80мм, монолітної
залізобетонної стіни 8=200 мм, із внутрішнього боку передбачається штукатурка
стін з поклейкою шпалер.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв. №
1 - облицювальної порожнистої керамічної цегли 5 = 120 мм;
2 - утеплювача 8иреггоск 8 = 80 мм;
3 - монолітної залізобетонної стіни 8=200 мм
Рисунок 2.1 - Фрагмент зовнішньої стіни
Термічний опір однорідних огороджуючих конструкцій визначається за
формулою:
Я= 8/?, (2.1)
де X - теплопровідність матеріалу конструкції в розрахункових умовах
експлуатації, Вт/(м К);
8 - товщина конструкції;
Опір теплопередачі термічно однорідної багатошарової непрозорої
огороджуючої конструкції визначається за формулою:
Я —1 + 1^ —8, + —1 (2.2)
а В Л ір а з
де ав а3 - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої та зовнішньої поверхонь
огороджувальної конструкції.
а в=7,6 Вт/(м2-К), а3=23 Вт/(м2-К).
- теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових
умовах експлуатації, Вт/(м ТС)
-В. 1 ех і ̂ і 8 р ̂ 8 / ку-р ~і~83 ііі / / ^ ̂ 8 [\\г\ / к[ [ |-р 11/(Хя
Де цег теплопровідність облицювальної цегли, кцег=0.58 Вт/(м2 К)
куТ — теплопровідність утеплювача, куТ—0.035 Вт/(м2-К)
к3.б — теплопровідність МОНОЛІТНОЇ залізобетонної конструкції, к3.б = 1.74
Вт/(м2-К)
кшт— теплопровідність штукатурки, кш = 0 .7 6 Вт/(м2-К)
К=1/7.6+0.12/0.58+0.08/0.035+0.2/1.74+0.02/0.76+1/23=4.05 м2 К/Вт
Теплопровідність даної конструкції задовольняє нормативні вимоги і
забезпечує комфортне перебування людей всередині приміщення.
Арк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 18
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Інв. № ориг. П ідпис і дата Зам. інв. №
1.1.1 Специфікації
Таблиця 2.3 - Специфікація елементів заповнення прорізів
Кількість по фасадах
Маса
Позиція Позначення Найменування
Всьо од, кг Примітки
1-12 12-1 А-И И-А го
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Вікна металопластикові
ВК-1 ДСТУ БВ.2.6-23:2009 1525*2560 - 1 - 31 32
ВК-2 ДСТУ БВ.2.6-23:2009 460*1030 - 1 1 1 3
ВК-3 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 460*1560 - - 3 5 8
ВК-4 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1525*1120 9 - 1 17 27
ВК-5 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1525*2300 - 18 10 - 28
ВК-6 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1525*920 - 4 - 5 9
ВК-7 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 750*1780 11 11 - 11 33
(О
я ВК-8 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1900*2750 15 - - - 15
оа
01 ВК-9 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1525*1400 - 2 - 9 11
ВК-10 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1620*4200 - 8 - - 8
оЯ ВК-11 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1525*1920 10 1 3 7 21
ВК-12 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1780*1780 1 1 - 1 3
ВК-13 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1525*2820 50 - 50 - 100
ВК-14 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1525*2040 - 10 10 - 20
ВК-15 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1525*2210 - - 7 - 7
£« ВК-16 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 925*740 - 15 - - 15
Інв. № ориг. П ідпис і дата Зам. інв. №
Продовження таблиці 2.3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Вітражі
Вітраж 1 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 4100*2100 2 - - - 2
Вітраж 2 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 10200*2620 1 - - - 1
Вітраж 3 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 2840*1735 3 - - - 3
Вітраж 4 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 3300*1735 - - 1 - 1
Вітраж 5 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 5140*1735 - - 1 - 1
Вітраж 6 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1010*1415 - 1 - - 1
Вітраж 7 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 2690*1615 4 - 6 - 10
Вітраж 8 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 7740*2620 - - 1 - 1
Вітраж 9 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 2710*1850 1 - - - 1
Вітраж ДСТУ Б В.2.6-23:2009 3170*1850 - - 1 - 1
10
40 Вітраж
ьо ДСТУ Б В.2.6-23:2009 5110*1850 - - 1 - 1
11
я Вітраж
00 14 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 1500*1500 - - - 3 3
ьп
Двері металопластикові
о
и Д-6 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 Балконні 2310*900 2 2 8 9 21
Д-7 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 Балконні 2310*900 ліві - 1 1 8 10
Д-8 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 Балконні 2310*900 6 - 10 10 26
Д-9 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 Балконні 2310*900 ліві 10 10 16 36
° £
Інв. № ориг. Підпис і дата Зам. інв. №
СО 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
£
Двері вхідні зовнішні
С>« д-і ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Д 1 21-10 П - 5 3 5 13
їІо>оз Д-2 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Д 1 21-10 П 3 - - 1 4
и
Д-3 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Д 1 21-10 П - - - 1 1
Д-4 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Д 1 21-12 П 4 7 - - 11
£р4нр
Таблиця 2.4 - Специфікація елементів заповнення прорізів
Поз. Позначення Найменування Всьо Маса Примітк
го од.,кг а
Д-1 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Д 1 21-10 П 43
Д-2 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Д 1 21-10 П 54
Д-3 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Д 1 21-10 П 117
Д-4 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Д 1 21-12 П 35
Д-5 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Д 1 21-12 П 16
ю
£я
192 ПЗ Б-П ск
Кільк Підп.
Інв. № ориг. Підпис і дата Зам. інв. №
Таблиця 2.4 - Специфікація елементів перемичок
Кількістьпо
Пози Маса
Позначення Найменування поверхах одини Примі
ція Під 1 2-30 Всю ЦІ? т тки
вал го
1 Серія 1.038-1 в. 1 1ПБ 13-1-П 6 17 - 23 0,024
2 Серія 1.038-1 в. 1 1ПБ 10-1-П 3 - - 3 0,020
3 Серія 1.038-1 в. 1 2ПБ 17-2-П - 1 - 1 0,071
4 Серія 1.038-1 в. 1 2ПБ 16-2-П - 5 - 5 0,065
5 Серія 1.038-1 в. 1 2ПБ 13-1-П - 25 - 25 0,054
6 Серія 1.038-1 в.1 8ПБ 16-1-П - - 225 225 0,042
40 7 Серія 1.038-1 в.1 8ПБ 17-2-П - - 101 101 0,052
ІО
Я
СО
I
о
«
£я
2.7.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішнє опорядження.
Зовнішні поверхні стін будинку, еркери та балкони виконуються з лицевої
цегли двох кольорів - білого та сірого із розшивкою швів, цоколь обличковується
гранітною плиткою. Зовнішні поверхні стін офісів та адміністративно-
громадських приміщень додатково опоряджуються гранітом. Вікна та двері
виконуються з металопластика.
Внутрішнє опорядження.
Для внутрішнього опорядження квартир використовуються вінілові
шпалери, олійне та клейове пофарбування, керамічна глазурована плитка.
Стеля квартир - клейове пофарбування.
Підлога квартир - лінолеум, в санвузлах - керамічна плитка.
Стіни та стеля сходових клітин - олійне пофарбування.
Підлога сходових клітин, ліфтових холлів влаштовується з керамічної
плитки.
Для внутрішнього опорядження приміщень офісів використовується
декоративна штукатурка "Мініграніт".
У санвузлах офісів стіни обличковуються керамічною плиткою.
Стеля офісів - підвісна з алюмінієвих елементів фірми "ВагтІБоГ.
Підлога в офісах - лінолеум, в санвузлах - керамічна плитка.
Для внутрішнього опорядження стін та стелі підвалу використовується
вапняна побілка.
Підлога підвалу влаштовується з асфальтобетону.
£
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам. інв.
2.8 Техніко-економічні показники
Таблиця 2.7 - Основні техніко-економічні показники
Найменування Од. вим. Кількість
Площа ділянки м2 2 076
Площа забудови м2 2720
Будівельний об'єм житлового будинку, 28 000,9
м3
в тому числі: підземної частини (паркінг) 4 768
Будівельний об'єм вбудовано-прибудованих м3 2 009,1
приміщень
Загальна площа будинку м2 6 621
Загальна площа вбудовано-прибудованих приміщень м2 669,7
Загальна площа квартир м2 5 598,6
Кількість квартир, в тому числі: шт. 41
однокімнатних 1
двокімнатних 5
трикімнатних 35
Загальні витрати тепла, в тому числі: 596 575
вбудовано-прибудовані приміщення Вт 130 400
на опалення 38 940
на вентиляцію 63 620
на гаряче водопостачання 33 640
паркінг 46 235
на опалення -
на вентиляцію 40 435
на гаряче водопостачання 5 800
житловий будинок 419 940
на опалення 221 220
на гаряче водопостачання 207 720
Водоспоживання м3/доб 61,26
Каналізація м3/доб 61,26
Розрахункова електрична потужність, в тому числі: кВт 162,8
вбудовано-прибудовані приміщення 38,9
паркінг 26,3
житловий будинок 97.6
Річні витрати електроенергії, в тому числі: кВт-год 521 000
вбудовано-прибудовані приміщення 136150
паркінг 92 050
житловий будинок 292 800
£
192 ПЗ Б-ІІск
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам. інв.
3. Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Розрахунок діафрагми жорсткості
3.1.1 Дані для проектування
а) кількість поверхів - ЗО;
б) тип підлоги - в залежності від приміщення;
в) тип покрівлі - рулонна;
г) снігове навантаження 8о=0,7 кН/м ;
д) вітрове навантаження Л¥о=0,3 кН/м ;
ж) клас бетону - С 40;
розрахункові характеристики бетону згідно [37 ]:
- міцність бетону на стиснення Яь = 14,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг ЯЬі = 1,05 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення ЯЬзег= 18,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Яь і5ег = 1,60 МПа;
д
модуль пружності бетону Еь = 30* 10' МПа;
з) клас арматури - А-300с , А-240с ;
розрахункові характеристики арматури [37 ] :
А-300с:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Я, 225 МПа; Я™, =
175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Я3 с = 225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Я3) 235 МПа;
модуль пружності арматури Е3 = 2,1*10 МПа;
А-240с:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг
0 6...8 Я3 = 355 МПа; Язто = 285 МПа;
0 10.. .40 Я3 = 365 МПа; Язш = 290 МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення
0 6...8 Яз с =355 МПа;
0 10...40 Язс =365 МПа;
за II групою граничних станів :
розрахунковий опір арматури Я3; зег =390 МПа;
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 25
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
модуль пружності арматури Е3 = 2,0* 105 МПа;
3.1.2 Визначення навантаження на діафрагму жорсткості
Таблиця 3.1 - Збір навантажень на діафрагму жорсткості
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Вид навантаження навантаження, задійності у ̂ навантаження,
кН/м кН/м2
Постійне навантаження:
Покриття
„Ьс^ісгосТ Р-М’\У 0,4 1,3 0,52
Стяжка із цементно-піщаного розчину 20мм 0,18 1,3 0,234
Керамзитовий гравій по ухилу від 40-200мм 0,9 1,3 1,17
Пароізоляція Ютафол Н 110 0,03 1,2 0,036
Стяжка із цементно-піщаного розчину - 10мм 0,09 1,3 0,117
Монолітна плита В25 - 200мм 5,0 1,1 5,5
6,6 7,577
Перекриття
а) п ідлога:
Ж итлові прим іщ ення, кухні, коридори: 1,0 1,282
Лінолеум на теплозвукоізоляційній основі спінений, мастика 0,09 ІД 0,099
клеюча -5мм
Стяжка із цементно-піщаного розчину М-150 -20мм 0,36 1,3 0,468
Шар звукоізоляційний - керамзитобетон - 55мм 0,55 1,3 0,715
0,99
В анни,санвузли: 0,81
0,33
Покриття - плитка керамічна - 15мм 0,3 1,1
0,234
Шар із цементно-піщаного розчину М-150 -10мм 0,18 1.3
0,036
Гідроізоляція - 2шари руберіту -5мм 0,03 1,2
0,39
Шар звукоізоляційний - керамзитобетон - 30мм 0,3 1.3
п п 0,936
Сходово-ліфтовий вузол: и, I I
1,3 0,936
Покриття - мозаїчний бетон кл. В 15 - ЗО мм 0,72
0,932
Балкони, лоджії: 0,733
1,3 0,7
Стяжка із цементно-піщаного розчину по плівці-20мм 0,54
Теплоізоляційний шар-„8ігоргоск” у=161кг/мЗ - 2*60мм
0,193 1,2 0,232
б ) Монолітна плита перекриття В-25 - 200мм
5 1,1 5,5
Перегородки
С клад м іж кім натних стін : 0,48 0,58
Гіпсобетони з шпаруванням у=600кг/мЗ - 80мм 0,48 1,2 0,58
Склад стін в санвузлах та ванних: 1,71 1,99
Керамічна цегла М75 на розчині М50 товщиною 65мм 1,17 1,1 1,29
армований сіткою 206А240С через 2 ряди кладки
Цементно-піщаний розчин - 30мм
Склад між квартирних стін : 0,54 1,3 0,702
Цементно-піщаний розчин 15мм 3,78 4,27
Силікатна цегла 88мм 0,27 1,3 0,351
Повітряний прошарок 1,62 1,1 1,782
Силікатна цегла 88мм
Цементно-піщаний розчин 15мм 1,62 1,1 1,782
0,27 1,3 0,351
192 ПЗ Б -ІІск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. | Підпис і дата | Зам. інв.
Продовження таблиці 3.1
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Вид навантаженій навантаження, іадійності Yj навантаження,
кН/м2 кН/м2
Тимчасове навантаження'.
Квартири житлових будинків: 1,5 1.3 1,95
Службові приміщення: 2,0 1,2 2,4
Коридори, сходи (з проходами до них ): 3,0 1,2 3,6
Балкони (лоджії) з урахуванням навантаження
на ділянці шириною 0,8 м уздовж огородження: 4 1,2 4,8
Покриття на ділянках: 0,5 1.3 0,65
Снігове навантаження: 0,7x0,95 0,67 1.4 0,94
3.1.3 Конструювання діафрагми жорсткості
Конструювання колони проводиться на основі додатка а також згідно
нормативних вимог [37]:
- поздовжня арматура колони прийнята класу А-300с 0 18, 0 16;
- поперечна арматура колони прийнята класу А-240с 0 12;
- деталі колони виготовлені з арматури А-300с 0 18,
а також - А-240с 0 12;
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв. №
3.2 Розрахунок комплексного сходинкового маршу
3.2.1 Вихідні дані
Згідно завдання на дипломний проект ведемо розрахунок комплексного
сходинкового маршу. Для подальших розрахунків використовуємо такі дані:
а) тимчасове навантаження - ц = 5 кН/м [37];
б) клас бетону - С40 [37 ];
в) основні характеристики бетону [37 ]:
I група граничного стану:
Рь = 17 МПа; Яы =1.2 МПа;
II група граничного стану:
К_Ь, зег = 22 МІ 1а; Кы е̂г — 1.8 МПа;
г) основні характеристики арматури [37]:
А 240с : = 225 МПа; = 175 МПа;
АЗ00с : = 280 МПа; Язе = 280 МПа.
Рисунок 3 .1 - Комплексний сходинковий марш.
Рисунок 3.2 - Розрахункова схема маршу.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк А ш . №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв. №
Для розрахунку поперечний переріз маршу приводимо до
еквівалентного таврового.
О 11 50
О
О
О
о
U xj-
\
100 .20 ,1 00
М і *
1150
Рисунок 3.3 - Поперечний та еквівалентний перерізи маршу.
Далі проводимо збір навантажень на марш.
Таблиця 3.2 - Збір навантажень на марш
Коефіцієнт Розрахунк
Нормативне ове
№ п/п Навантаження навантаження, надійності за навантаже
кН/м2 навантажен
ням ння,
кН/м2
1 2 3 4 5
1 Постійне:
а) власна вага маршу
2.3-9.81 -0.95/1.15(1.1+3.0+1.6) 3.52 1.1 3.87
б) мозаїчний бетон - 20 мм
0.02-2.6-9.81 0.95 0.48 1.3 0.62
в) огородження та поручні 0.2 1.1 0.22
Всього qH=4.2 qp=4.71
2 Тимчасове - короткочасне: 5 1.2 6
Всього Vp=6
3 Повне навантаження 9.2 10.71
Визначаємо кут ос, під яким марш нахилений до горизонту:
tg а = 14/27 = 0.5; а = 27°; cos а = 0.891.
Знаходимо навантаження, яке діє на ділянці довжиною 3000 мм по
нормалі до дії осі на один метр довжини маршу.
а) розрахункове повне: q = 10.71 1.15 0.891 = 10.97 кН/м2;
б) нормативне повне: q11 = 9.2-1.15-0.891 =9.43 кН/м2;
в) нормативне довготривале: q11 = 4.2-1.15-0.891 = 4.30кН /м 2;
в) нормативне короткочасне: Vм = 5-1.15-0.891 = 5.12 кНУм2.
Далі знаходимо зусилля в прольотах від зовнішнього навантаження.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
ЯII
>
Перший проліт:
1) від розрахункових навантажень:
М = (я + У)-12о-Ы2 - 10.71 • 1.032-1.15/2 - 8.87 кНм;
<2 = (я + У)-1о- Ьі/2 - 10.71 • 1.03-1.15/2 - 7.39 кН;
2) від повного нормативного навантаження:
Мн = (ян + Ун)-12о-Ьґ/2 - 9.2-1.032-1.15/2 = 7.62 кН м ;
дн = + у н).і0. Ь72 = 9.2-1.03-1.15/2 = 6.35 кН;
3) від нормативного тривалодіючого навантаження:
МнтР = ян-12о-Ьт/2 = 4.2-1.032-1.15/2 = 3.48 кН-м;
СГтр = ян-1о- Ьїі2 = 4.2-1.03-1.15/2 = 2.9 кН;
Другий проліт:
1) від розрахункових навантажень:
М = (я + У)-12о-М8 = 10.97-3.02-1.15/8 = 22.45 кН-м;
Р = (Я + У)-1о- Ьі/2= 10.97-3.0-1.15/2 = 33.25 кН;
2) від повного нормативного навантаження:
Мн = (ян + Ун)-12о-Ь78 = 9.43-3.02-1.15/8 = 19.28 кН-м;
д н = (Ян + ун).і0. Ьг/2 = 9.43-3.0-1.15/2 - 28.57 кН;
3) від нормативного тривалодіючого навантаження:
МнтР = ян‘12о-Ьі/8 = 4.3-3.02-1.15/8 = 8.8 кН-м;
д нтр = Ян-1о- Ьг/2 = 4.3-3.01.15/2 = 13.04 кН;
3.2.2 Розрахунок сходинкового маршу за першою групою
граничного стану
Визначаємо положення нейтральної вісі по наступній залежності:
м п = к в - й ; - ь; - ( і і 0 - о.5 - і і ;). (з . і )
М0 = 17-0.1 • 1.15-(0.21 - 0.5-0.1)-103 = 312.8 кН-м.
М0 = 312.8 кН-м > М = 22.45 кН-м.
Розрахунок ведеться як для елементів прямокутного перерізу шириною
Ь[. Площа перерізу повздовжньої арматури визначається як для елементів, що
згинаються, відповідного перерізу.
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 30
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Визначаємо значення коефіцієнта відносної несучої спроможності А0 по
формулі (3.3):
Ао - 22.45717-1.15-0.212 • 103= 0.026 г| - 0.987 ^ = 0.025.
Визначаємо границю переармування по формулі (3.4):
£ = 0.025 < ф і = 0.573.
Площу робочої арматури визначаємо із формули (3.6):
А3 = 22.45-/280-0.987-0.21 • 103 = 3.87 см2.
Приймаємо арматуру 2016 АЗ 00с Аз = 4.02 см .
Арматуру в стисненій зоні приймаємо конструктивно 0 6 А240с.
3.2.3 Розрахунок міцності похилих перерізів
Якщо поперечну силу (} повністю сприймає чисто бетонний переріз Ць, то
розрахунок хомутів не проводять, а становлять їх у цьому випадку, виходячи з
конструктивних потреб. Ці умови виражаються формулою (3.7):
Ц = 0.6 (1 + 0)-1.2-0.21 -0.22-103 = 33.26 кН > (^тах = 33.25 кН.
Умова задовольняється, тому поперечна арматура приймається
конструктивно. Приймаємо арматуру 0 6 А240с Аб = 0.283 см .
На приопорній ділянці довжиною 1о/4 приймається крок хомутів 8 = Ы2 =
240/2 = 120 мм -1 0 0 мм. В середині прогону каркасу на ділянці 1/2 крок хомутів
200 мм.
3.2.4 Розрахунок марша за другою групою граничного стану
Спочатку визначаємо, чи виникають тріщини в марші. Для цього
визначаємо деякі геометричні характеристики приведеного перерізу.
Визначаємо модульне відношення:
а=Ез/Еь = 200000/27000 = 7.4.
Далі визначаємо геометричні характеристики:
а) площа приведеного перерізу:
Агесі = 10-115 + 14-22 + 4.02-7.4 = 1487.75 см2;
б) статичний момент відносно нижньої грані:
8гесі =115-10-19 +22-14-7 + 3-4.02-7.4 = 24095.24 см3;
уо = 24095.24/1487.75 = 16.2 см.
в) момент інерції відносно центра ваги перерізу:
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 31
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
. и = 115-103/12 + 115-10 (24 - 16.2)2 + 22-143/12 + 22-14 (16.2 - 7)2 +
+ 4.02-7.4-13.22 = 155832.41 см4.
г) пружний момент:
\¥ ге(1 = 155832.41/16.2 = 9619.28 см3.
д) пружнопластичний момент:
\Урі = 9619.28-1.5 = 14428.92 см3.
Далі перевіряємо, чи виникають тріщини від дії зовнішнього навантаження.
М г < М сгс Ri■bt,ser W pl, (3.8)
Mcrc = 1.8-14428.92 = 25.972 кН-м;
Mr = 22.45 кН м < M,r, = 25.972 кН м .
Тріщини не утворюються.
3.4.5 Визначення прогину маршу
Прогин визначаємо посередині маршу, тобто посередині другого
прольоту. В елементах, які працюють без тріщин, прогин визначається за
формулою:
1/г = 1/п + 1/Г2 — і/г з - 1/Г4 , (3.9)
де 1/п, І/гг - кривизна від короткочасних навантажень і довготривалої дії
постійних і довготривалих навантажень;
1/гз - кривизна, зумовлена вигином елемента від короткочасної дії зусилля
попереднього напруження, 1/гз = 0;
1/г4 - кривизна, зумовлена повзучістю і усадкою бетону, 1/г4 = 0.
Кривизна 1/п, 1/г2 визначаються за формулою:
1 /п , 1 /Г2=М • ф вг/0.8 5 • Е ь • Jred, (3.10)
де фВ2 - при дії короткочасних навантажень срВ2 = 1; при дії постійних і
довготривалих навантажень при вологості < 40 % (рВ2 = 3.
1/п = 19.28• ( 103)/0.85■ 2.9• 155832.41 = 5.02-10'6 см'1;
1/г2 = 8.8-3-((110 5)/0.85-2.9-15 5 83 2.41 = 6.87-10"6 см'1.
Повна кривизна дорівнює:
1/г = 1/п + 1/гГ2 = 5.02-10'6 + 6.87-10'6= 11.89-10'6 см'1.
Прогин знаходимо за формулою:
f=5/48- І/г-1 , (3.11)
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док ГІідп. Дата. 32
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
ґ = 5/48-11.89-10'6 -2702 = 0.1 см.
[1тах] = 1.5 см > ґ - 0.1 см.
Прогин знаходиться в межах норми.
3.2.6 Розрахунок сходинкового маршу на монтажні зусилля
В стадії монтажу марш приймається, як балка на двох опорах. Розрахунку
підлягають перерізи під монтажними отворами. Розрахунок ведемо від власної
ваги маршу.
д = 3 . 3 7 к Н / м
. 7 0 0 , 3 3 8 „ 3000 / 91 2 ^ 7 0 0
Рисунок 3.4 - Розрахункова схема маршу в стадії монтажу.
Момент:
М = 3.87-1.15-0.72/2 = 1.09 кН м .
Ао = 1.09/17 -1.15-0.212-103 = 0.001 -> ц = 0.999;
Аз = 1.09-103/225-0.999-21 =0.23 см2.
Необхідна площа одного стержня арматури складає:
А'з = Аз/2 = 0.23/2 = 0.12 см2.
А'з = 0.12 см2 < А 06 = 0.28 см2.
Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 6 мм задовольняє
розрахунковим вимогам.
Перевіряємо міцність петель при умові, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю:
Б = 20.51/3 = 6.84 кН;
Аз = Б/Яз = 6.84/225-103 = 0.19 см2;
Аз = 0.19 см2 < Аоб = 0.28 см2.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
3.3 Розрахунок монолітної залізобетонної плити перекриття
3.3.1 Дані для проектування
а) розмір плити в осях - 9,5 х 17,5 м ;
б) тип підлоги - в залежності від приміщень;
е) тип плити перекриття - монолітна залізобетонна;
ж) клас бетону - С40;
розрахункові характеристики бетону згідно [37]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb= 14,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb;t = 1,05 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rbser=18,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb tser = 1,60 МПа;
о
модуль пружності бетону Еь = 30*10" МПа;
з) клас арматури - А240с, A3 00с ;
розрахункові характеристики арматури [37]:
А240с:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw =
175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs s ser =235 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1 * 105 МПа;
АЗООс: :
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг
0 6...8 Rs = 355 МПа; Rsw = 285 МПа;
0 10...40 Rs =365 МПа; Rsw = 290M na;
- розрахунковий опір арматури на стиснення
0 6 ...8 Rsc = 355 МПа;
0 10...40 Rsc =365 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs; ser =390 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,0* 105 МПа;
192 ПЗ Б -П ск
Зм. Кільк Апк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
3.3. 2 Визначення навантаження на плиту
Таблиця 3.1 - Збір навантажень на плиту перекриття
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Навантаження навантаження, надійності навантаження
кН/м2 Уі . кН/м2
\ . Постійне навантаж ення :
а) підлога:
Ж итлові прим іщ ення, кухні, коридори: 1,0 1,282
0,099
лінолеум на тепло-звукоізоляційній основі спінений, мастика 0,09 ІД
клеюча -5мм 1.3 0,468
Стяжка із цементно-піщаного розчину М-150 -20мм 0,36
1.3 0,715
Шар звукоізоляційний - керамзитобетон - 55мм 0,55
0,99
В анни,санвузли: 0,81
1,1 0,33
Покриття - плитка керамічна - 15мм 0,3
1.3 0,234
Шар із цементно-піщаного розчину М-150 -10мм 0,18
1,2 0,036
Гідроізоляція - 2шари руберіту -5мм 0,03
1.3 0,39
Шар звукоізоляційний - керамзитобетон - 30мм 0,3
0
0,72 ,936
Сходово-ліфтовий вузол: 0,72 1.3 0,936
Покриття - мозаїчний бетон кл. В 15 - 30 мм
0,733 0,932
Балкони, лоджії: 0,54 1.3 0,7
Стяжка із цементно-піщаного розчину по плівці-20мм
Теплоізоляційний шар-„8Ггоргоск” у=161кг/мЗ - 2*60мм 0,193 1,2 0,232
б) Монолітна плита перекриття В-25 - 200мм
5 ІД 5,5
2. Тимчасовірівном ірно розподілен і
навантаж ення:
Квартири житлових будинків: 1,5 1,3 1,95
Балкони (лоджії) з урахуванням навантаження 4,0 1,2 4,8
на ділянці шириною 0,8 м уздовж огородження балкона
(лоджії)
I V 5,5 6,75
192 ПЗ Б -П ск
Зм. Кільк Ацк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
3.3.3 Конструювання плити перекриття
Конструювання плити проводиться на основі додатка 1 а також згідно
нормативних вимог [37]:
- робоча арматура плити:
нижня робоча арматура:
по буквеним осям встановлюємо арматуру АЗ00с 0 12;
по цифровим осям встановлюємо арматуру АЗ00с 0 14;
верхня робоча арматура:
по буквеним осям встановлюємо арматуру АЗ 00с 0 16;
по цифровим осям встановлюємо арматуру АЗООс 0 16;
- сітки:
в якості поздовжньої та поперечної арматури в сітках
використовується АЗООс 0 16;
- каркаси та фіксатори:
робоча арматура в каркасах запроектована АЗООс 0 16;
конструктивна арматура в каркасах запроектована А240с 0 10;
фіксатори виконуються з арматури А-І 0 10;
Атж.
192 ПЗ Б -П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 36
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
4 Основи та фундаменти
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного
майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів - вибір найближчого до
денної поверхні пласту ґрунту, який можна використати в якості несучого шару.
З метою уточнення найменування ґрунтів основи для всіх шарів знаходять
похідні характеристики для кожного шару окремо.
Вихідні дані по кожному шару ґрунту зведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Фізико-механічна характеристика ґрунтів
Р о з р а х у н к о в і з н а ч е н н я при
2: боб ірител ьних ім ов ірностях
-О а _
Н а й м е н ув а н н я , -СсзГ
Є ' а
о п и т о м а п и т о м а к у т
с\3
Вий і с т а н г р у н т ів о _ а т о <=з
= } в а г а , зчепність В н утр іш .
а сСмЗ 2 ! о сО
3 т е р т я
1 О
сО — 41 ^ =>
с з СІ ТІ) л : с
СП 7
лО:
ззс: ■м агоз
е = ХІ
><
<и а _ с з
с і 0 .8 5 0 .9 5 0 .8 5 0 .9 5 0 .8 5 0 .9 5
сО
о ї о ХЭ сз ра
СЭ о
21 п□ _ о
а _ К Н /м З КП а гр а б .
Н асипний гр у н т -с у м іш ро б ю чого
1 . 8 1 , 4 3 - - - - - - - 1 4 , 3 - - - - -
© г р у н т у з буб іВ е льн и м с м іт т я м
Г р у н т о б о -р о с л и н н и й г р у н т
1 .3 7 -
і с у п іс о к гу м у с о б а н и й 1 . 5 1 6 .6 І6 . 5 - - - -
: " . " У ©
С уп ісок б и с о к о п о р и с т и й 4 . 5
П . ) Ч т о е р б и й , пр о са б н и й 0 . 7 1 .4 8 0 .1 2 0 . 0 6 0 .1 0 0 . 4 7 0 .7 7 2 4 7 1 6 .6 І6 . 5 9 6 1 7 1 5
© 2 .5
С уп ісок т в е р б и й 1 . 0 1 .6 5 1 8 0 .1 0 0 . 0 2 0 . 0 4 0 .2 1 0 . 9 6 2 4 9 1 8 . 4 1 8 .3 1 5 1 0 2 7 2 3
з З е ©
П ісок кВ арц е б ий , бр ібний, се р е б -
0 . 5
© © н ь о ї щ іл ь н о с т і, м а л о б о л о ги й 1 .6 1 2 8 0 . 0 9 - - 0 .3 5 0 . 6 6 3 0 0 1 6 .2 16.1 2 1 3 2 2 9
Супісок тберб ий низь ко по ри стий 5 . 5
п р о с а б н и и 1 . 0 1 .5 2 0 . 0 9 0 .1 0 0 . 0 4 0 . 3 2 0 . 7 7 2 4 4 1 7 .5 І7 . 4 10 8 18 1 7
І Й і І © 3 .5
П ісок кВ а р ц е б и й , м іл кий , се
© © р е д н ь о ї щ іл ь н о с т і, м а л о б о л о ги й 1 . 5 1 .6 6 3 3 0 .0 8 - - 0 . 2 5 0 . 6 9 3 0 0 1 6 .7 І6 . 5 3 2 3 4 3 1
С уп ісок т б е р б и й 2 . 0
© 1 .6 4 1 7 0 .1 0 0 . 0 6 0 . 0 4 0 .2 1 0 . 6 9 2 4 5 1 7 .6 І7 . 5 1 5 10 2 7 2 3
П ісок кВ арц е б ий , м ілкий , щ іл ьний
: ® © м а л о б о л о ги й 1 1 . 8 1 .6 9 3 5 0 .0 8 - - 0 .1 8 0 . 4 5 3 0 0 1 7.1 І7 . 0 3 2 3 5 3 2
Геолог?чниО розр?з д?лянхи
Рисунок 4.1 - Геологічний розріз
Атж.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 37
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам. інв. №
С х е м а ти ч н и й
зВебений розріз і
номер ш аріВ
Номер інж енерно -гео
л огічно го е л е м е н т у
П оказник т е к у ч о с т і
Число п л а с т и ч н о с т і
ір
Ступінь В о л о го с т і
Коеф іц ієнт п о р и с т о с т і
е
4.2 Вихідні дані
Необхідно запроектувати фундамент під багатоповерховий житловий
будинок з підземним паркінгом.
Матеріали: бетон класу С-25розрахункові характеристики бетону згідно[37]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Яь = 8.5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Яы = 0,75 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення ЯЬзег=22,0 МПа;
- міцність бетону на розтяг Кьі.8ег= 1,80 МПа;
модуль пружності бетону Еь = 2.0-104 МПа;
клас арматури - А240с, А400с ;
розрахункові характеристики арматури [37]:
А240с:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Я3 = 225 МПа; Я3№ = 175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Я3 с =225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Я3 > зег =235 МПа;
- модуль пружності арматури Е3 = 2,1 • ІО3 МПа;
А400с:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Я3 = 280 МПа; Я3№ = 225МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Я3 с - 280 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Я3 > зег = 295 МПа;
- модуль пружності арматури Е3 = 2,1 • 105 МПа;
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Авк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
Таблиця 4.2 Збір навантажень на фундамент
Вид навантаження Навантаження, кНУм2
при УІ 1 Гг > 1
Постійне
Навантаження від типового поверху
1. Керамічна плитка 10 мм 0,05 1,2 0,06
2. Цементно-піщаний розчин
0,168 1,2 0,20
3. Стяжка з пінобетону
0,3 1,2 0,36
4. Поліетиленова плівка 2
шари 0,005 1,3 0,007
5. Утеплювач «ЗТЇЮРБЮСК»
0,06 1,3 0,08
6. Власна вага перегородок
0,73 ІД 0,8
7. Власна вага плити 5,61
0,2 * 2,7 * 0,95 * 9 ,8і 5Д ІД
Тимчасове
8. Тривале 2 1,3 2,6
Разом 8,413 10,267
Навантаження від першого поверху
9. Керамічна плитка 10 мм 0,05 1,2 0,06
10.Власна вага плити 8,81 9,69
0,3 * 2,7 * 0,95 * 9 ,8 1,1
і
Арк.
192 ПЗ Б -ІІск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 39
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам. інв.
11 .Утеплювач «8ТКОРК.ОСК»
0,12 1,3 0,156
12.Власна вага перегородок
0,73 ІД 0,8
13.Поліетиленова плівка 2 0,005 1,3 0,007
шари
14.Цементно-піщаний розчин 0,168 1,2 0,20
15.Стяжка з пінобетону 0,3 1,2 0,36
Тимчасове
16.Тривале 2 1,3 2,6
Разом 12,183 13,873
Навантаження від покрівлі
17. Шар покрівельного
матеріалу «Уніфлекс» 0,3 1,2 0,36
18.Цементно-піщана стяжка
0,51 1,2 0,612
19.Утеплювач «ОасЬгоск»
0.163 1.2 0.196
2 0. Керамзитобетон
0,56 1,2 0,671
21 .Власна вага плити 5,61
0 ,2 * 2 ,7 * 0 ,9 5 * 9 ,8 1 5Д 1,2
Тимчасове
22.Тривале снігове[2] 0,82 1,3 1,07
Разом 7,453 8,519
Навантаження від підземного паркінгу
23 .Асфальтобетон 0,6 1,2 0,72
24.Власна вага плити 8,81 10,568
0,35 * 2,7 * 0,95 * 9 ,8і 1,2
Тимчасове
25.Навантаження від
автомобілів 6,2 1,3 8,06
Разом 15,61 19,35
Арк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 40
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв. №
Розрахунок і підбір арматури виконуємо за допомогою обчислювального
комплексу «Lira». Значення навантажень і площі арматури подані в додатку.
Остаточно приймаємо робочу арматуру у вигляді сіток 0 14 Ас400,
0 18 Ас400, з кроком 200 мм згідно [37 ].
4.3 Визначення осадки фундаменту
Осадка фундаменту визначається методом пошарового сумування. Для
цього спочатку складається ескіз фундаменту з типовим геологічним розрізом
(рисунок 4.3). По вісі фундаменту зліва будують епюру природного тиску
грунту, починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри обчислюють
в характерних точках за формулою:
(4.1)
= Е 7 і -Ь і ,
І= 1
о
де уі - питома вага грунту, кН/м ;
Ьі - товщина шару грунту, м.
а 7оі = ууіц = 14.3-1.8 = 25.74 кПа;
= (5zg\ + Уг'Ьг = 25.74 + 16.6-1.5 = 50.67 кПа;
= <%2 + Тз'^з = 50.67 + 16.6-0.7 = 62.29 кПа;
о/&4 = о2§3 + у4-1і4 = 62.29 + 16.2-1,0= 68.77 кПа
о2&5 = о2ё4 + у5-1і5 = 68.77 + 18.4-0.5 = 77.97 кПа;
= о2ё5 + у6-Ь6 = 77.97 + 16.2-1,0= 87.69 кПа;
а 267 = <5г%б + У7’1і7 = 105.19 + 16.7і 1,5= 130.24 кПа.
а 268 = + У8'Ь8 = 130.24 + 17.6-2,0 = 165.44 кПа.
= + У9-1і9 = 165.44 + 17.6-11.8 = 373.12 кПа.
По вісі фундаменту справа будують епюру додаткового тиску. Додатковий
тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
ї*о = ї*ср - <*zgo- (4.2)
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк A d k . №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
.800
-3.300
-4.0П0
-5.000
-5.500
о
-6.500
- 8.000
- 10.000
-15.100
5090
Рисунок 4.3 - Типовий геологічний розріз
Для визначення Рср необхідно побудувати схему умовного фундаменту. Для
побудови умовного фундаменту від бічної поверхні палі проводимо пряму лінію
під кутом фср/4 з двох сторін (рисунок 4.4):
Y/P, • ф _ 27-1,0 + 32• 0.5 + 18-1 + 34• 1.5 + 2 7 -2.0 + 35-11,8 _
Яср 29.79°.
’ 1,0 + 0.5 + 1 + 1.5 + 2 + 11,8
Будуємо план умовного масиву:
Ьум.ф. = 2-l-tg(cpcp/4) + b - 2-0.15 = 2-8.0-tg(29.79°/4) + 2.8 - 2-0.15 = 5.08 м.
Сумарні навантаження:
2 N N4t1T З1- G'-v’уMм..rфh. N-‘-'<n11 31” G' - ’рnоooс.тTвRеeрnкKуv 31" 'О- п’пааллть. З1 - 'G- ’rг рунту-
Gjnростверку = Yp-Vp = 24-3.3-3.3-0.8= 209.09 кН;
Gn£mb = n-Yn-Vn = 5-24-0.283-8 = 271.68 кН;
V yM̂ . = А ум.ф.-( h] + h 2 з- h 3 + h 5 + h 4 з- h 5 з- h 6 + h 7 з- h 8 3- h 9) :
5.08-5.08-(l.83-1.5+0,7+1,03-0.5 +1,0+1.5+2,0+11,8) = 339.4 m3.
v rp = V.ум.ф. Vp - Vn = 339.4 - 8.712 -5-2.264 = 319.37 m3.
а̂Зоіоо •Va5 = E v hi v„ =
E h ,
14.3-1.8 + 16.6-1.5 + 16.6-0.7 + 18,4-1,0 + 16,2-0.5 + 17,5-1,0 + 16,7-1,5 + 17,6-2 + 17.1-11,8
1.8 + 1.5 + 0,7 + 1,0 + 0.5 + 1,0 + 1.5 + 2,0 + 11,8
x319.37 = 5324.95 61.
£N = 3538 + 209.09 + 271.68 + 5324.95 = 9343.72 кН.
Pcp = Ш /А ум.ф. = 9343.72/5.09-5.08 = 360.65 кПа.
P0 = 360.65 - 220 = 140.65 кПа.
Арк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 42
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
-1 .8 0 0
ОО
тю- -3.300
о
-4 .0 0 0
оо
-5 .0 0 0
оИЬ -5 .5 0 0
оо
о -6 .5 0 0
- 8.000
- 10.000
Рисунок 4.4 - Побудова умовного фундаменту
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.3).
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
(4.3)
де а - коефіцієнт, що визначається за [45] в залежності від відносного
заглиблення розглядаємо!' площі горизонтального перерізу 3, = 2 -х/Ьум.ф.
Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою:
$ ^грі'Ьі'Р/Еі, (4.4)
де р = 0.8.
Арк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 43
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
Таблиця 4.3 - Розрахунок осадки фундаменту
Я
Жщ я Я И
сі .п3г ^я
НН «
я 5 &
а я я
оя я я « К! >> н
Я й« 0>_. аN Я я о я
о Я
н £ N і я о 0) я и
осо йі Яя »1-й я о § & я с/о
Он Я о Я
о а Я я гя и з Я О
Я с я
Я ь .нн Я со о Я я Р я я
я ю Я о н н Я я яя
о§ Я
Я он Он о о я «у оя <и н я <и 2 §о
я Я * <и Я
юя Ято о яс ян я Оин о
яя
я
^ яя § § о я Он <и
я О К Он ££ Я 1=5 го
и <и О <и
о а яя <и
2 7 _9__ 10
0 0.000 0.0 1.0 220,00 140,65
133,05 145 35000 0,47
1,45 0,57 0.892 245,52 125,46
107,39 145 35000 0,42
2,90 1,14 0.635 271,04 89,31
73,98 145 35000 0,30
4,35 1,71 0.417 296,56 58,65
49,09 145 35000 0,19
5,80 2,28 0.281 322,08 39,52
33,55 145 35000 0,13
7,25 2,85 0.196 347,60 27,57
0.144 145 35000
8,70 3,42 373,12 20,25 23,91 0,09
0 ,2ощ = 373 .12-0 .2= 74 .62 > о 2р= 2 0 .25 ї й = 1.59 см
Повна осадка фундаменту: Б = ї й = 1.59 см < [Б] =10см [38].
Значення повного осідання ґрунту основ менше за гранично допустиме
осідання основи для житлового будинку [38].
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
Рисунок 4.5 - Розрахункова схема осадки фундаменту
192 ПЗ Б -ІІск
Зм. Кільк Ато. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв. №
5. Технологія та організація будівельного виробництва
5.1 Розробка технологічної карти на земляні роботи
5.1.1 Визначення робочих відміток майданчика
Для визначення об’ємів робіт по плануванню будівельного майданчика,
останній розбивається на квадрати величиною 20 м і по горизонталям,
графічним методом визначаються чорні відмітки вершин квадратів. Для
визначення червоних відміток визначається середня планувальна відмітка за
формулою:
4 у я , + з у я 3 + 2у я 2 + у я ,
я . (5.1)
4 -п
де Е н „ Е Н 2, 2 : Н з , і н 4 -відповідно суми робочих відміток спільних для
одної, двох, трьох та чотирьох вершин квадратів,м;
п - кількість квадратів.
Н0 = [4*(107.45+ 107.75+ 107.76+ 107.55+ 107.58+107.30+ 107.80+ 107.80+107.30
107. 30+ 107.30+ 107.30+ 107. 30+ 107.30) + ЗД107.75+ 107.76+ 107.95+ 107.55+
107.58+ 107.77 + 107.80+ 107.80+ 107.90+ 107.30+ 107.30+ 107.95+ 107.30+
107.30+ 107.30+ 107.85+ 107.30+ 107.30+ 107.83)+ 2- (107.32+ 107.55+107.58+
107.53+ 107.58+107.77+ 107.90+ 107.80+107.80+107.95+ 107.30+ 107.30+
107.30+ 107.80+ 107.80+ 107.30+ 107.30+ 107.30+ 107.30+ 107.30+ 107.30+
107.30+ 107.30+ 107.30+ 107.65+ 107.80+ 107.95)+( 107.55+ 107.58+107.77+
107.90+ 107.80+107.80+107.95+ 107.30+ 107.30+ 108.1)]/4-18 = 107.42м.
Майданчик має нахили по осі X - 0.002 та по вісі У - 0.001. Ці нахили
мають бути враховані при визначенні червоних відміток, для цього визначаємо
центр ваги майданчика:
І Х |
Х ц.в . = (5.2)
п
де 5 Х - сума координат центрів ваг всіх квадратів, м.
10-3+ 30-3+ 50-3+ 70-3+ 90-3+ 110-З
х.ч.в. = 60 м.
18
10-6 + 30-6 + 50-6
Уц, .в. = 3 0 м .
18
Проектна висота ближньої до центра ваги вершини визначається за
формулою: Н п.б. = Н 0 - іх'(Хц.в. - хб) - у ( у ц.в.- Уб). (5.3)
Нпб. = 107.42- 0.002-(60 - 60) - 0.001 (30 - 20) = 107.16 м.
Всі інші вершини розраховуються від отриманої висоти з урахуванням
величини спаду чи підйому по осях.
Робочі відмітки визначають по формулі:
Ь Н ЧЄр Н ЧОр., (5.4)
де Нчер., Нчор. - відповідно червоні та чорні відмітки вершини квадрату, м.
Агж.
192.ПЗ Б-11
Зм. Кіль к Аок. №док Підп. Дата. 46
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
5.1.2 Визначення об’ємів ґрунту виїмки та насипу
Обсяг робіт треба визначити по двох видах квадратів; прямому та перехідному.
Перехідним називається квадрат, що має вершинами робочі відмітки з різними
знаками.
Прямими називаються квадрати, що мають своїми вершинами робочі відмітки
одного знаку.
Об’єм ґрунту в однойменному /прямому/ квадраті приймаємо рівним
об’єму чотиригранної призми, одна основа якої - природний рельєф, а друга -
поверхня планування. Об’єм визначаємо як добуток середньої робочої відмітки
на площу квадрата: V = {кх + к2 + Н3 + И ц) (5.5)
де а - сторона квадрата, м;
/г/ /гд Ні, к 4- робочі відмітки, м.
Об’єм ґрунту в межах перехідних квадратів при відносно невеликій кількості
визначаємо за формулою: Ун̂ = *4
де X Нн(в) - сума робочих відміток насипу (виїмки);
£|/г| - сума абсолютних значень для всіх робочих відміток перехідного
квадрата.
Розрахунки об’ємів окремих ділянок виїмок та насипу заносимо в
таблицю:
Таблиця 5.1 — Об’єми ґрунту виїмки та насипу
Ном
ер Робочі відмітки ( І К?! (І Ив)7 Об'єми робіт, м
квад ї м а2 /4
РатУ м И2 ИЗ И4 І М І М насип/+/ виїмка/-/
1 0 +0.17 0.17 150 0,008 8
0 +0.17 +0.17 0,34 150 0,006
0 +0.67 0 +0,02 0,68 150 0,002
+0.17 +0,02 +0.17 +0,02 0,38 150 0,032 32
0 +0,02 0 +0,02 0,04 150 0,001
+0,02 +0,02 +0,25 +0,25 0.54 150 0,007
+0,02 0 +0,25 0 0.27 150
0 +0,25 +0,05 +0,25 0,55 150 0,002
+0,25 +0,25 +0,25 +0,25 1.00 150
% 10 +0,25 0 +0,25 0 0,50 150
11 +0,05 +0,25 +0,05 +0,05 0,40 150
12 +0,25 +0,25 +0,05 +0,25 0,80 150
13 0 +0,25 0 +0,25 0.50 150
14 +0,25 0 0 0.25 150
15 +0,05 +0,25 0,30 150 0,015 15
16 +0,05 +0,05 0 0,10 150 0,031 31
17 +0.17 0 +0,02 0,19 150
18 0 +0.17 0.17 150
105
Апк.
192.ПЗ Б-11
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 47
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
При визначенні обсягу ґрунту по влаштуванню укосів ділянки укосів
розбиваємо на прості фігури, які являють собою:
- тригранні піраміди, об’єм яких визначається;
Узп=(т*1і2*1) / 6 (5.7)
де т - коефіцієнт закладання укосів;
й - робоча відмітка, м;
1 - довжина ділянки, м;
- чотиригранні піраміди, об’єм яких визначається:
У4п= (т 2 * Ь3) / 3 (5.8)
- проміжний призматоїд, об’єм якого визначається:
Упп= ^ 1 (5.9)
(5.І0)
т (5.11)
де Бі5 ¥ 2 - площа основ призматоїда, м2.
Обсяг грунту в укосах та загальні обсяги грунту зводимо в таблиці:
Таблиця 5.2 - Обсяг грунту в укосах
Робочі відмітки, О б'єм робіт, м3
м Насип Виїмка
Назва проміжни 4- 3- проміж
граней
62 4-гранна 3-гранна й гранна гранна ний
м піраміда піраміда призмат пірамід пірамід призм
оїд а а атоїд
АБ +0.19 -0.57 0.001 0.105 0.083 3.41
БВ -0.57 -0.33 4.36
ВГ -0.33 +0.63 0,037 3.509 0,005 0.497
ГА +0.63 +0.19 4.352
Разом: 0.038 3.614 4.352 0.088 3.907 4.36
Всього: 8.004 8.335
Таблиця 5.3 — Загальний об’єм робіт по плануванню майданчика
о
№
п/п Найменування об’ємів Об’єми робіт, м
виїмка насип
1 Майданчик 0 105
2 Укоси 0 8.004
3 Остаточне розрихлення 3% 0
Всього 0 113.004
Відсоток похибки
А = 105.8 -100% = 0.105% < 1%
Апк.
1 9 2 .П З Б - 11
Зм. Кільк Арк. №док Підп. І дта. 48
Інв. № ориг. Підпис і дата Зам. інв. №
5.1.3 Визначення середньої віддалі переміщення земляних мас
Середня віддаль переміщення грунта визначається графічним способом за
допомогою ЕОМ (дивись рисунок 5.1).
Значення віддалі: Ь = 73,98 м.
В и з н а ч е н н я бібсЗалі п е р е м іщ е н н я з е м л я н и х м а с
Ухи л і=0.02 ЇЛ 20
Г р у н т
Насип, м 16 4 0 2 0 15 31
Виїмка, м 0 0 0 0 0 0
Зірстань, м
Рисунок 5.1- Визначення віддалі переміщення земляних мас
5.1.4 Визначення обсягів робіт по влаштуванню котловану
Методична послідовність визначення обсягів робіт:
- визначають чорні відмітки;
- визначають середню планувальну відмітку;
- визначають робочі відмітки котловану;
- визначають величину закладання укосів;
- визначають об’єм ґрунту котловану.
Атж.
192.ПЗ Б-11 49
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
Накреслити за даними розмірами план котловану, нанести горизонталі та
провести поздовжню вісь котловану. Вказати глибину котловану.
Характерними точками при розрахунку котловану є його вершини (А,
Б,В,Г) і точки перетину поздовжньої осі з торцями котловану та горизонталями
Проектну відмітку визначають за формулою:
н пр — Н r (min) —hk (5.12)
де Н r(min)- мінімальне значення чорної відмітки;
hk- глибина котловану.
Робочі відмітки знаходять за формулою (5.4) так само, як відмітки
майданчика. Всі робочі відмітки по котловану повинні бути зі знаком
Гі/шн кошдбшт
107.90
_ “ / . А 65- /\
Т?;_ _ _ і / / . = 1
Т \ 10 2 4 5 / ' g
« f c j ' L u a І '
■«ЦО ; \ j
t £ - 2000 А200 |. 10300 2071 _ 2 0 0 0 _ |
"Г_
107.52 2-2
- - - - - - - - - - - - -— -------- — ---------- — ■- - - - *- - - - - - Сі
С \ 106.65
Шм / І
•
~ /ТтТ .ґ ж 72700 .5720
7
ш"'Ы■mтs,АщУ
і
тЛі І/
Рисунок 5.2- План котловану
Достатньо точно можна визначити об’єм ґрунту, який розробляється при
влаштуванні котловану, з виразу:
Ук = йк(8 ]+ 82+ $0)/ 6 (5.13)
де Бі, Б2- площа нижньої та верхньої основи котловану; 8]=2650м2“ 82=3368м 2
8о - площа середнього перетину котловану. 8о=3009м~
Величину ширини Ь0 та довжини 10 середнього перетину котловану
знаходять як середні лінії трапеції:
І0=( ІІ+ Ь)/2, Ь0= ( ь,+ Ьт)/2,
10=98,52м Ь о=29,52м
Щоб знайти площу верхньої основи котловану, розрахуємо розмір укосів,
що треба закласти у вершинах котловану:
е = Н р + т, (5.14)
де Нр-робоча відмітка у даній точці котловану, м;
Агж.
192. ПЗ Б-Пск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 50
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
т-коефіцієнт укосу, визначають згідно [39] т=0.67
У кутах котловану, що мають співвідношення до Ьі та Ь, додаємо а .
иі ьг
Рисунок 5.3- Визначення розмірів котловану
Обсяг ґрунту в котловані можна визначити методом поперечних перерізів.
Розрахунок об'єму виконаний у табличній формі:
Таблиця 5.4 — Обсяги ґрунту ділянок котловану. _______________ _____
Пе Робоча Площа Півсум Відстань між Обсяги
рер відмітка по поперечного площ, ґрунту,
перерізами, м
із вісі, м перерізу, м2 м2 м3
2-2 3,55 88,29 97,16 10.5 1020.18
3-3 5.85 106,02
111,6 108,81 14.5 1577.75
4-4 5.98
106,83 23,0 2457.09
5-5 5.57 102,06
110,07 106.07 35.88 3805.79
6-6 5.85 111.87 12.12 1355.86
7-7 6.0 113,67 10216.67
Разом:
Таблиця 5.5 — Обсяги ґрунту у торцях котловану.
Назва Робочі вір;мітки, м
граней м 02 Відстань, м Обсяги грунту, м3
А Г К! 3.55 5.85 60,0 141.9
А г Б і 6.05 6.20 120,0 666.6
Б і-Ві 5.83 5.55 60,0 397.5
Ві-Г, 5.55 5.2 68,49 385.94
Гі-Д, 5.2 6.27 1,49 6,24
Ді-Еі 6.27 ЗД 14,5 60,1
1697,6
Разом:
Агж.
192.ПЗ Б-11 С3 11
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Таблиця 5.6 — Обсяги грунту у кутах котловану.
Кут Робоча відмітка, м Обсяги грунту, м3
А-і 3.55 7,56
Бі 6.05 14,19
Ві 5.83 13,69
П 5.55 7,04
Ді 5.2 6,86
Еі 6.27 6,37
Разом: 67,92
Загальний обсяг грунту в котловані 11982,19м3
5.1.5 Вибір засобів та комплектів машин для планування
майданчика
Планування майданчика виконують механізованим способом з
використанням бульдозера або скрепера, в залежності від відстані пересування
ґрунту: до 100м - використовують бульдозер, при великих відстанях - скрепер.
5.1.5.1 Визначення середньої відстані переміщення ґрунту
Середня відстань переміщення ґрунту характеризує діяльність
перевезення ґрунту із зони виїмки в зону насипу, її визначають
графоаналітичним методом. Будуємо криві об’ємів насипу та виїмки за
наростаючими результатами вертикальних колонок квадратів для поперечної чи
поздовжньої сторін майданчика.
Щоб визначити відстань переміщення ґрунту, треба накреслити план
майданчика і в кожний квадрат вписати об
Щоб визначити відстань переміщення ґрунту, треба накреслити план
майданчика і в кожний квадрат вписати об’єм ґрунту, що розробляється. По
стовпчиках та рядках квадратів будують криві об’ємів окремо для виїмки та
насипу по наростаючих.
Середня відстань переміщення ґрунту:
К = 4 1\ +12 (5.15)
де 1г проекція пересування на фігуру, що створена кривими виїмки та насипу
по стовпчиках;
12- та ж проекція, що створена кривими виїмки та насипу по рядках.
Для визначення положення 1] та 12 треба сумарний об’єм насипу або
виїмки поділити навпіл і з визначеної точки провести всередині фігур \\С і \У2
лінії, що паралельні сторонам майданчика:
6 = ж7 ^ = -ж^ (5.16)
Сщ) Сщ)
проекті визначена відстань переміщення грунту Ь=73,98 м
1 9 2 .П З Б - 11
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв. №
5.1.5.2 Вибір комплекту машин для планування майданчика
Орієнтована структура процесів виробництва робіт:
- розбивка земляних споруд;
- вилучення рослинного шару;
- розробка ґрунту;
- ущільнення ґрунту;
- планування укосів.
Ведуча машина для вертикального планування майданчику вибирається в
залежності від дальності переміщення грунту. При дальності переміщення до
100м в якості ведучої машини можуть бути використані бульдозери на
тракторах потужністю 140 - 180 к.с.,а при дальності переміщення більше 100 м-
скрепери.
Так як дальність переміщення грунту складає 83,98м<100м то в якості
ведучої машини використовується бульдозер.
Для розробки ґрунту приймаємо застосування бульдозера ДЗ-42 із
відповідним комплектом машин та бульдозера ДЗ-52 із комплектом машин.
Змінна експлуатаційна продуктивність бульдозера,м3:
Пе = 3600*с*ц*к 1*кв /ґц (5.17)
Бульдозер ДЗ-42.
1) Розраховуємо тривалість механізованих робіт.
Експлуатаційна продуктивність бульдозера:
П е=3600 с У г К в К с К уЯц, (5.18)
де 3600 - показник переводу годин у секунди;
с - тривалість зміни, с = 8.2 год;
Уг - об’єм грунту, що зрізується вір двалом, м з:
V = а - и 2 (5.19)
г 2 • \%(р • К р ’
де а - ширина відвалу, м;
Н - висота відвалу, м [39];
Ф - кут природнього укосу, град, ф = 40 град [39];
Кр - коефіцієнт початкового розрихлення грунту, Кр = 1 [39];
Кв - коефіцієнт використання бульдозера по часу, Кв = 0.72 [39];
Кс - коефіцієнт збереження грунту під час його транспортування:
К с = 1 - 0.005 Ь ср; (5.20)
Ку - коефіцієнт нахилу поверхні;
ґц - тривалість одного повного циклу роботи бульдозера, сек:
Еі + у "Н;п, (5.21)
де у - час, витрачений на набирання грунту, сек;
У - час, витрачений на транспортування грунту у відвал, сек;
192.ПЗ Б-11
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
р, - час, витрачений на зворотній шлях, сек:
3.6-Ь
і н(гпт)
н (г,п) (5.22)
н (гт)
де Ьн - довжина шляху набору грунту, м:
Ь = (5.23)
де із - товщина стружки, що зрізується бульдозером, м, й = 0.2 м;
Ьг - довжина шляху переміщення грунту, м:
т — ^т с р _ Т 5• (5.24)
Ьп - довжина шляху переміщення порожняком, Ьп = Ьср, м;
ун - швидкість різання грунту, км/год;
V,- - швидкість переміщення завантаженої машини, км/год;
уп - швидкість переміщення порожньої машини, км/год.
V = 2.56 -0.82 = 0.98м .
2 ■ Тё40 • 1
Кс = 1 -0.005-73.98 = 0.58.
2-0.98 _ з 83 м.
2.56-0.2
Ьг = 73.98-3.83 = 70.15 м.
3.6-3.83 = 2.7 сек.
5.1
3.6-80,15
і.. = = 56,6 сек.
5.1
3.6-83,98
і,. = = 30,2 сек.
10
1ц = 2.7 + 56.6 +30.2 = 89.5сек.
Пе= 3600-8.2-0.98-0.72 -0.58-1/89.5= 134.9 м3/зміну.
Нормативна продуктивність бульдозера:
п . . = а ' с (5.25)
Нмя.
де а - одиниця об'єму за ДБН;
с - тривалість зміни, год;
Нм.в. - норма витрат машинного часу за ДЬН, манггод.
Я^ , = -1-0--0---8-.-2- = О82О.П911 м з/,з мі•ну.
9.89
Приймаємо для розрахунків експлуатаційну продуктивність.
Тривалість роботи машини:
Т = + + 2 Д . (5.26)
де V - загальний об’єм земляних робі• т, м з;
£ Т ; - сумарна тривалість виконання підготовчих та допоміжних робіт.
Тривалість роботи бульдозера:
тТ = -8-3-9-1,3—4 = 6, ,22 .змін,
134,9
Апк.
192 Л З Б-11
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 54
Інв. № ориг. 1 Підпис і дата І Зам, інв. №
Приймаємо 7 зміни.
Каток ДУ-16В ущільнює грунт за 4 проходи при товщині шару 0.2 м.
Продуктивність катка;
100•8 2
П = --------— = 1093 м3/зміну
0.75
Тривалість роботи катка :
Т = —839 34 -2 = 1.53 змін,
1093
приймаємо 2 зміну.
2) Визначаємо трудоємкість розробки одиниці об’єму грунту для
повністю механізованого процесу:
( 5 - 2 7 )
де С>ш -витрати праці, пов’язані із виконанням механізованого процесу, люд-
год:
Омі = (Ті -Мі с + qмat + Чтр + Чдоп), (5.28)
де Ті - тривалість роботи даної машини, змін;
М; - число робочих, що керують машиною;
цм д - витрати праці на монтаж та демонтаж, чол-год;
цхр - витрати праці на транспортування, чол-год;
Цдоп - витрати праці на виконання додаткових робіт, чол-год.
Омі = 7-1-8.2 + 2-1-8.2 = 73,6 люд-год;
qe = 73,6/839,34= 0.08 люд-год/м3.
3) Собівартість одиниці продукції:
Се = С0 /V, (5.29)
де С0 - вартість усього об’єму механізованих робіт, у.о.:
С 0 = 1 .0 8 -(Е С МХМІ -Т, + С Д0П) + 1 .5Е ЗІ, (5.30)
Де См.см - собівартість машино-зміни окремих машин, що входять у комплект,
у.о.;
Сдоп - додаткові єдиночасні витрати, пов’язані із організацією механізованих
робіт, у.о.;
Зі - заробітна платня робочих, що виконують ручні процеси, у.о.
£ Собівартість машино-зміни землерийної машини:
С „ , „= | - + ̂ + С,.т, (5.31)
І д
де Е - одноразові витрати по доставці машин на будівельний майданчик,
наладку,
у.о. [39];
Тд - директивне число змін роботи машини у рік [39 ];
С3.т. - постійні експлуатаційні витрати, у.о. [39];
Г - річні витрати, пов’язані із амортизаційними відрахуваннями та інше, у.о.:
Атж.
192.ПЗ Б-11
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 55
Інв. № ориг. | Підпис і дата | Зам. інв.
г = М у А ( 5 3 2 )
1 0 0 - р
де М - розрахункова вартість машини, у.о. [39 ];
А - амортизаційні відрахування, % [39];
(З - число змін у добу.
Для бульдозера ДЗ-42.
^ 4686-40
Г = ------------ = 937.2у.о.
100-2
См,„ = -26^.0-7 + -93^7.-2 + _ 1Л„
2.63 = 10.63 у.о.
Собівартість машино-зміни катка ДУ-16В:
См.см = 0.95-8.2/6.82= 1.14 у.о..
Вартість усього об’єму механізованих робіт:
С0 = 1.08 (1.14-2 + 10,63-7) = 82,83у.о..
Собівартість одиниці продукції:
Се = 82,83/839.34 = 0.99 у.о./м3.
Бульдозер ДЗ-52.
V =-2-.6-4- -• 0-.-9-3-5-2 = 1.37мз.
2 • їв40 • 1
К с= 1 -0.005-83,98=0.58.
2-1.37
= 5.18м.
н 2.64-0.2
Ьг =83,98-5.18 = 78,8м.
3.6-5.18
ї = ---------- = 7.17сек.
2.4
Ц = -3-.-6---7--8-.-8- = 11118.02_ сек.
2.4
Ц = -3-.-6---8--3-.-9-8= 37.79 сек.
8
С = 7.17 + 118,2+ 37,79 = 163,1 беек.
Пе= 3600-8.2-1.37-0.72-0.58 -1/163,16= 103,51 м3/зміну.
Тривалість роботи бульдозера:
„Т = -8-3-9--.3--4- = С8.1111 змі.ни,
103.51
Приймаємо 8 змін.
Омі - 8-1 -8.2 + 2 -1-8.2 = 82 люд-год;
це = 82/839,34 = 0.098 люд-год/м3.
7018-40 1/1Л̂
Г = ----— — = 1403.6у.о.;
100-2
Смсм = — + ̂ 7 ^ + 2.398 = 10.99 у.о..
мсм 8 314
С0 = 1.08 (1.14-2 + 10,99-8) = 97,42 у.о..
Апк.
192.ПЗ Б-11
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 56
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Сс - 97,42/839.34 = 0.12 у.о./м3.
Таблиця 5.7 - Техніко-економічні показники
Варіанти
№п.п. Назва показників І-Варіант ІІ-Варіант
ДЗ-42 ДЗ-52
1 Собівартість одиниці продукції,у.о. 0,099 0,12
2 Трудомісткість розробки їм 3 ґрунту, 0,08 0,098
маш-год
3 Тривалість виконання робіт, змін 7 8
З аналізу техніко-економічних показників виходить, що найбільш
економічнішим є 1 варіант, т.б бульдозер ДЗ-42. Остаточно приймаємо 1
варіант - вертикальне планування майданчику виконуємо бульдозер ДЗ-42.
5.1.6 Вибір засобів та комплектів машин для розробки котловану
5.1.6.1 Визначення техніко-економічних показників варіантів
Для розробки котловану приймаємо механізований спосіб виконання робіт,
вибираємо ведучу машину та структуру процесу:
- розбивка котловану;
- влаштування в ’їзної траншеї /для екскаватора з прямою лопатою/;
- розбивка ґрунту екскаватором;
- транспортування ґрунту самоскидами;
- планування укосів.
Комплект машин і механізмів приймаємо згідно з [68]
Для розробки котловану вибираємо екскаватор Е -1001 ІД з ємністю ковша їм 3:
1 варіант - екскаватор обладнаний прямою лопатою, 2 варіант - зворотною
лопатою.
Методика розрахунку експлуатаційної продуктивності, кількості машин та
тривалості робіт аналогічна розрахунку по плануванню майданчика.
Експлуатаційна продуктивність екскаватора визначається за формулою:
Пе= 60*с*ц*пт*ке*кь (5.33)
де пт - технічне число циклів екскавацій від завантаження до завантаження за
хвилину,
пх=60/ґц (5.34)
С - тривалість зміни, годин; С=8,2год;
ц - вміст ковша екскаватора , ц=1м3
К в- коефіцієнт використання змінного часу екскаватора [68]
ке- - коефіцієнт використання вмісту ковша екскаватора, [68];
ґц - тривалість одного повного циклу екскаватора, ґц=Т7(23)сек.
пті = 60 /17 = 3,529 сек.
192.ПЗ Б-11
3м. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам. інв.
пт2 - 60 /23 =2,609 сек.
Експлуатаційна продуктивність:
Пс1 = 60*8,2*1*3,529*0,85*0,75 =1106,871 м3/зміну;
ПЄ2 =60*8,2* 1*2,609*0,85*0,65 =709,204 мДзміну
Трудоємкість механізованої розробки, собівартість одиниці продукції
розраховуємо аналогічно попереднім розрахункам за формулами
(5.26,5.27,5.28.):
Для 1 варіанту Ті = 11982,19/1106,871 = 10,83 змін,приймаємо 11 змін
Ом = 11 * 1 *8,2 =90,2 маш-год
це = 90,2 /11982,19 = 0,008 маш-год / м3
Визначаємо собівартість розробки 1 м3 грунту при Е = 47,025 у.о.; Сев = 5,69
у.о.;
Г = (3*М*А/100=2*20.49*18.5/100=7.581у.о.;
Смаш-зм = 47,025/11 +7.581/3075+ 2,66= 6,94 у.о.
С о= 1,08*6,94 *11 =82,45 у.о.
Се = 82,45 /11982,19 =0.007 у.о.
Для другого варіанту: Т = 11982,19 /709.204 = 16,89 змін,приймаємо 17 змін.
С>м = 17*1*8.2 = 139,4 маш-год
це= 139,4/11982,19 =0,012 маш-год/м3
Визначаємо собівартість розробки 1 м3 грунту: Е = 47,025у.о.; Г = 7,581 у.о..;
Сев = 5,69у.о.;
С маш-зм = 47,025/17 + 7,581/3075 +2,66 = 5,43 у.о.;
Со = 1,08*5,42*17 =99,67 у.о.;
Се = 99,67 /11982,19 =0,008 у.о.
Для порівняння варіантів розробки грунту отримані показники зводимо в
таблицю:
Таблиця 5.8 - Техніко-економічні показники
Варіанти
№п.п. Назва показників ІІ-Варіант
І-Варіант
пряма лопата зворотня
лопата
1 Собівартість одиниці продукції,у.о. 0,007 0,008
2 Трудомісткість розробки їм 3 ґрунту, 0,008 0,012
маш-год
3 Тривалість виконання робіт, змін 11 17
На основі аналізу техніко-економічних показників в якості провідної
машини для розробки котловану приймаємо екскаватор Е -1001 ІД обладнаний
прямою лопатою.
192.ПЗ Б-11
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам. інв. №
5.1.7 Розрахунок транспортних засобів
Головний транспортний засіб, щоб вивозити грунт - автосамоскид
вибираємо в залежності від ємності ковша [39].
Кількість транспортних засобів:
NTp = Т ц / 1 л ; (5.35)
де Т ц - тривалість циклу роботи автосамоскида хв.;
t п -тривалість завантаження автосамоскида, хв.
T4=t n+ 2L *60/(Y Cp)+tpM+tM (5.36)
Де L -відстань возки ґрунта,Ь=4км
Ycp - середня розрахункова швидкість руху до місця розвантаження і
назад, Vcp=3 5км/год
tpM- час розвантаження з маневруванням, хв.,
tM - час на маневрування, хв.,
tn =М/пт*Кт (5.37)
Спочатку розраховуємо кількість ковшів, що завантажуються в кузов
автосамоскида:
M = Q /q*K e (5.38)
Де: Q - вантажопідйомність транспортної одиниці [39];
L - відстань від місця завантаження до місця розвантаження самоскида, км.;
Vcep- середня розрахункова швидкість руху автосамоскида, км / год.;
їрМ-час розвантаження з маневруванням, 1,9хв.;
tM - час, необхідний на маневрування при завантаженні автосамоскида,
1,33хв.
Кт — коефіцієнт що залежить від організації роботи транспорту
пт - технічне число циклів екскавацій
Оскільки ємкість ковша екскаватора складає 1 м3 то для вивезення грунту
приймаємо автосамоскиди КАМАЗ-5511 вантажопідємністю 7 тон.
Розраховуємо кількість завантажених в кузов автомашини ковшів за
формулою(5.38):
М = 7 /1*0,85 =8,235 к
Приймаємо 8 ковшів.
Час завантаження автосамоскиду: tn = 8/ 4*0,75 =2,67 хв.
Час циклу роботи автосамоскиду визначаємо за формулою (5.36):
Тц = 2,67 + 2*4/35/60 + 1,33 + 1,9 = 19,61 хв.
Число транспортних засобів :NTp = 19,61/2,67 =7,35
Приймаємо 8 самоскидів
Коригуємо час циклу і час завантаження
tn = 19,61/8 =2,45хв.
5.1.8 Визначення граничних і оптимальних параметрів вибою
В проекті вибраний екскаватор ЕО-5122Д обладнаний прямою лопатою
який розробляє котлован методом бокових проходок.
Довжина робочої пересувки екскаватора:
Апк.
192.ПЗ Б-11 59
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
1п<0.9Кст-Кст(тіп) (5.39)
де 0,9 - коефіцієнт раціонального використання максимальних параметрів
екскаватора;
Ііст(тіп)- мінімальний радіус різання на рівні стоянки [68].
1п= 0,9 * 9,2 -5 =3,28 м, приймаємо 1п=3м
Найбільша відстань від вісі екскаватора до бокового відкосу при лобовій
проходці
(5-4°)
де Як - найбільший радіус різання, Як = 9,2 м
Рб = л)9,22 - З 2 = 8.697м , приймаємо 8м
Найбільша ширина лобової проходки (перша проходка): В=2*3=6м
Найбільша відстань від вісі екскаватору до бровки раніше розробленого
бокового забою:
Рнаст=0,7*(Як-т*1ік) (5 .41)
Р н а с т = 0 , 7 * ( 9 , 2 - 0 , 75*3,2)=5,15м, приймаємо 5м
Найбільша ширина кожної наступної проходки при боковому забої:
В нас т = Р б + Р н а с т (5-42)
Внаст=8+5=13м
5.1.9 Технологічні розрахунки
Калькуляція трудових затрат (таблиця 5.9) - це розрахунок, який враховує
всі затрати праці та заробітної плати по виконанню умовно - прийнятої одиниці
об’єму . Калькуляцію трудових затрат складають для кінцевого прийнятого
варіанта виконання робіт у відповідності до установленої структури процесу на
основі ДЕН та розрахунків.
Технологічні розрахунки (див лист графічної частини)виконуються для
умовно прийнятої одиниці будівельної продукції /ділянка/, яка багаторазово
повторюється при прийнятому способі виконання робіт. Технологічні
розрахунки ведемо з урахуванням всіх раніше виконаних розрахунків і
калькуляції трудових затрат. Заключний етап технологічних розрахунків - це
побудова графіка виконання робіт.
Графік виконання робіт будується для окремих ділянок, спочатку
пов’язуючи основні процеси, при виконанні яких використовують машини і
механізми, а потім роботи, що виконуються вручну. Під кожним процесом
вказуємо необхідну кількість робітників та змінність робіт.
Тривалість виконання земляних робіт визначаємо за графіком виконання робіт.
За початок будівництва приймається початок виконання першого процесу, за
кінець - закінчення останнього
1 9 2 . П З Б -
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
Таблиця 5.9 Технологічних розрахунків
шп Е: Виробітка Трудоємність, =л
ю
о
СР V»
си Найменування процесу к=>
о за зміну на люд-зм, Машини та Склад
гг =г а_
ск 0 роб./маш. маш.-зм. механізми бригад сі
ГО
о_ => _ ІГ.
с=
ш 51
01 ю Професія, за т
-а о
СЭ норм. прийн. норм. прийн. Марка -О
розряд 3 3
ъо 1 Розбивка майданчику 1м! 4665 — — — 2.0 Тесля
— -
33 5,3 розряду 2 1 1
3з 0г Бульдозер
СР Зрізання рослинного шару
2 £67 £24 М 5 Т і Машиніст
ю
' 33 бульдозером 100м38,24 8.67 8.24 0.95 1.0 ДЗ-42 1 5 розряду 1 1 2
сз
21 Планування майданчика Бульдозер Машиніст
3 бульдозером 100м3 26.19 8.59 8.73 3.05 3.0
Ш Ю З 3705 ЗЛГ ДЗ-42 1 5 розряду 1 3 2
4.12 0.15 1.0 Каток Тракторист
4 Ущільнення грунту катком 27.46
100м34,12 27.46 4.12 0.15 1.0 ДУ-16В 1 5 розряду 1 1 2
5 1м! 1736,24 2.0 Тесля
Розбивка котловану — — — — - 5,3 розряду 2 1 1
Розробка грунту у
6 котловані екскаватором з Ш 157.0' к і3 кЛ 3115 ш Екскаватор 1 Машиніст 1 37 2
зо ємкістю ковша 1,6 м3 ' 4.23 4.24 37.15 37.0 ЕО-5122 6 розряду
СР
с О
о 7 Транспортування грунту на
відстань на 4 км 100м 157.0 — Самоскид
— — Шофер
Е
ЕЕ КАМАЗ-5511 8 3 класу 8 37 2
о
8 Планування відкосів 100м1 11.71 Ш £93 336 £ £ Екскаватор Машиніст 1 3
3.72 3.93 3.16 3.0 ЕО-5122 1 2
6 розряду
9 Планування грунту на дні 100м3 1.6 Я З 16_ т 1£_ Бульдозер 1 Машиніст 1
котловану бульдозером 13.3 1.6 0.12 1.0 ДЗ-42 5 розряду 1 2
4 Ущильнення грунту дна Ж 46 £ 1 £13 Т і . Каток Тракторист 1
котловану 100м3 3,7 28.46 3.7 0.13 1.0 ДУ-16В 1 5 розряду 1 2
Транспортування грунту під
13 зворотню засипку м 30.25 Самоскид
— — — — Шофер
КАМАЗ-5511 2 2 2
3 класу 2
Зворотня засипка бульдозером 30.25 8.54 13.09 3.47 24- Бульдозер 1 Машиніст
14 100 м 834 Щ )9 3X7 2.0 ДЗ-42 5 розряді 1 2 2
Пошарове ущыльнення грунту Машиніст
15 трамбывками 100м’ 6.07 3.49 6.07 1.77 1.0 Бульдозер
3X9 0 7 т Т Г ДЗ-42 1 5 розряду 1 1 2
Апк.
192.ПЗ Б-11
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 61
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
О диниці в и м ір у |
Т р и в а л іс т ь р о б іт і
(зм ін )
Інв. № ооиг. Підпис і дата Зам. інв. №
Таблиця 5.10 Калькуляція трудових затрат і зарплатні
№ §ДБН Роботи Один. Об’єм На одиницю На весь об’єм Склад бригади
про вимір робіт вимірювання
цесу норми розцінк трудоміс зарпл
часу и тк. атня
чол.час грн.. ЧОЛ..ГОД/ грн..
м3 м3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 Натурні Розбивка майданчику м2 4665 11-35 Тесляр5 розр. -
дані 1 ч
Тесляр 3 розр. -
1 ч
2 §Е2-1-5 Зрізання рослинного шару 1000 м2 8.24 1.5 1-75 43.2 50-40 Машиніст 6
ті.26 бульдозером ДЗ-42 1.5 43.2 розр.
3 §Е2-1-20 Планування майданчика 10 Ом3 26.19 1.83 11-44 108.28 676.9 Тракторист 6
т2.2б бульдозером ДЗ-42 1.83 108.28 розр.
чо 4 §Е2-1-31 Ущільнення ґрунту катком 100м3 4.12 0,98 1-04 37.5 42.3 Машиніст 6
(О т211а ДУ-16В 0,98 37.5 розр.
оаа 5 §Е2-1-40 Розбивка котловану 1000 м3 1.736 3.26 1-04 3.75 1-20 Машиніст 6
ЬП ті 1а 3.26 3.75 розр.
В
6 §Е2-1-8 Розробка котловану 100м3 157.04 1.05 1-12 2.205 2-35 Машиніст 6
ТЗ 16 екскаватором ЕО-5122 1.05 2.205 розр.
7 §Е2-1 -8 Транспортування ґрунту 100м3 157.04 3 3-256 729.78 792.05 Машиніст 6
ТЗ 16 самоскидом КАМАЗ-5511 1,5 729.78 розр.
о >
к>\ ТЗ
Інв. № ориг. Підпис і дата Зам. інв. №
Продовження таблиці 5.10
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
8 §Е2-1-8 Планування відкосів 100м3 11.78 1.05 1-12 2.205 2-35 8 водіїв
ТЗ 16 екскаватором ЕО-5122 1.05 2.205 категорі !
ї
9 §Е2-1-22 Планування дна котловану 100 м3 1.6 8,62 7-84 24.83 4-7 Машині І
т21б бульдозером ДЗ-42 8,62 24.83 ст 6
розряду
10 §Е2-1-31 Ущільнення дна котловану 100 м3 3.7 0,54 0-57 0.38 0,39 Машині
т21 1а катком ДУ-16А 0,54 0.38 ст 6
розряду 1
11 §Е2-160 Транспортування грунту під 100м3 30.25 4.4 2-82 43.47 27.86 Землеко
зворотну засипку 4.4 43.47 п 3
самоскидом КАМАЗ-5511 розряду
12 Зворотна засипка 100м3 30.25 8,62 7-84 24.83 4-7
бульдозером ДЗ-42 8,62 24.83
13 §Е2-1-8 Пошарове ущільнення 100м3 6.07 3 32-56 577.56 6268.45 Машині
ТЗ 16 грунту бульдозером ДЗ-42 1,5 577.56 ст 6
розр.
4ю0
0Я0
ЬП
£и
5.2 Організація будівництва
5.2.1 Складання сіткового графіку
5.2.1.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [46] визначені такі норми тривалості будівництва:
загальна тривалість будівництва -16 місяців,
підготовчий період - 1 місяці,
підземна частина - 5 місяці,
надземна частина - 8 місяці,
опорядження - 2 місяці.
5.2.1.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних
робіт
Таблиця 5.2.1 - Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-
монтажних робіт
№ Укрупнена номенклатура комплексів Організація-виконавець
п/п
1 Роботи підготовчого періоду БМУ “Житлобуд - 1 ”
2 Підземні роботи БМУ “Житлобуд - 1”
3 Влаштування вводів БУ-424
4 Монтаж конструкцій каркасу БМУ “Житлобуд - 1”
5 Влаштування покрівлі БМУ “Житлобуд - 1”
6 Влаштування підлоги БМУ “Житлобуд - 1”
7 Опоряджувальні роботи БМУ “Житлобуд - 1”
8 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525
9 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-424
10 Здача об’єкту в експлуатацію БМУ “Житлобуд - 1”
5.2.1.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
Зведення будівель і споруд розпочинається після закінчення на ділянці,
відведеній під будівництво, підготовчих робіт.
а) Роботи підготовчого періоду виконуються безпосередньо на майданчику
майбутнього будівництва :
- створення замовником опорної геодезичної мережі,
- освоєння будівельного майданчику,
- інженерна підготовка,
- влаштування тимчасових будинків і споруд,
- влаштування засобів зв'язку,
а також поза межами майданчику:
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв. №
- зведення магістральних ліній,
- каналізаційних колекторів з очисними спорудами, тощо,
б) Підземні роботи;
Роботи цього циклу виконуються організацією БМУ “Житлобуд - 1”. В
склад робіт підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності;
- розробка грунту бульдозером ДЗ-42,
- розробка котловану екскаватором ЕО-5122,
- зрізання недобору грунту бульдозером ДЗ-42,
- влаштування паль та монолітних ростверків,
- влаштування основи під підлогу паркінгу та стін паркінгу,
- зворотна засипка траншей бульдозером ДЗ-42.
Для завезення грунту для зворотної засипки використовується автосамоскид.
Усі механізовані процеси виконуються у дві зміни, а ручні в одну.
Всі роботи виконуються спеціалізованим потоком спеціалізованими
бригадами.
Монолітні ростверки зводимо безпосередньо на будівельному майданчику
встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку.
Пісок та щебінь для ущільнення доставляється автосамоскидами з кар’єра ,
що знаходиться на відстані 15 км.
Такі матеріали, як бетон, бітумна мастика, завозяться бортовими
автомашинами з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 5 км.
в) Влаштування конструкцій каркасу:
Роботи цього періоду ведуться потоковим методом в такій послідовності:
- влаштування колон;
- влаштування діафрагм жорсткості;
- монтаж сходинкових марш ів і площ адок;
- монтаж просторових елементів ш ахти ліфта
- влаштування плит перекриття (покриття), та балок;
- влаштування конструкцій огородження (стіни, вікна, двері).
Монтаж основних конструкцій ведеться краном КБ-408.21. На території
прибудованих приміщень каркас влаштовується за допомогою крану КБ-
3575А.
Роботи виконуються після закінчення влаштування бетонної основи під підлогу
і ведуться потоковим методом.
Монтаж ведеться комплексною бригадою робітників. Роботи ведемо в 2
зміни.
Для зберігання і захищення від вологи сипучих матеріалів (цемент, гіпс) на
майданчику влаштовують закриті склади. Склади фарб, вогненебезпечних
матеріалів влаштовуються на небезпечній відстані від будівництва.
г) Влаштування покрівлі:
Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів, які надходять на будівельний
майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані
9 км від будівельного майданчику.
Роботи проводимо потоковим методом після монтажу конструкцій каркасу.
Потік складається з наступних робіт:
Апк.
192 ПЗ Б-П ск 65
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам. інв.
- влаштування пароізоляції,
- влаш тування похилоутворюючого шару керамзиту
- влаштування утеплювачу,
- влаштування цементної стяжки,
- влаштування покрівлі з полімерних мембран.
Роботи веде БМУ “Житлобуд - 1” спеціалізованою бригадою покрівельників.
Роботи проводимо в 1 зміну.
д) Влаштування підлоги:
Роботи по влаштуванню підлоги виконуються після опоряджувальних
робіт в середині приміщення.
Підлоги влаштовуємо по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоковим
методом. Роботи ведуться спеціалізованою бригадою, роботи проводимо в
1 зміну.
Матеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний майданчик
автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від
будівельного майданчику.
ж) Опоряджувальні роботи:
Опоряджувальні роботи виконуються БМУ “Житлобуд - 1” і включають в себе:
- облицювання фасаду цеглою,
- монтаж металопластикових вікон,
- монтаж підвісна стеля,
- шпарування та клейове пофарбування стелі,
- високоякісна декоративна штукатурка стін “Мініграніт”
- високоякісна штукатурка стін рідкі шпалери
- облицювання стін глазурованою керамічною плиткою
- штукатурка та клейове пофарбування стін
- штукатурка та олійне пофарбування стін,
- високоякісна штукатурка стін та наклеювання шпалер
- високоякісна штукатурка стін та наклеювання вінілових шпалер під
фарбування,
- високоякісна штукатурка стін та наклеювання миючих шпалер,
- вапняна побілка стін горища
- влаштування вимощення.
Роботи проводимо потоковим методом. Роботи проводяться
комплексною бригадою, до складу якої входить бригада малярів, бригада склярів
та бригада бетонників.
Роботи проводимо в одну зміну.
Скло, вапно та масляна фарба доставляються на об’єкт з бази УВТК, що
знаходиться на відстані 9 км, автотранспортом та зберігається на приоб’єктому
складі. Пісок та щебінь для вимощення доставляється автосамоскидами з
кар’єра, що знаходиться на відстані 15км, а асфальт із асфальтного заводу.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
5.2.1.4 Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту
Таблиця 5.2.2 - Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту__________
Кількість
N Найменування робіт і
п/п формула для підрахунку Один
вимір загальна на 1
поверх
і
Роботи підготовчого періоду
Планування майданчика м 4665
Влаштування тимчасових будівель та споруд :
душової на 2 рожка шт 1
душової на 4 рожка шт 1
вбиральні на 2 очка шт 2
_______ навісу відкритого з усіх сторін______ 2 100
Влаштування тимчасового водопроводу
труби 0 100 мм : 116
___________ труби 0 1”____________ 50
Влаштування тимчасової каналізації від душових і
вагончиків м 100
Влаштування тимчасових доріг шириною 6м
86+32+13+20 м 150
Влаштування тимчасового електроосвітлення
з алюмінієвого проводу з 2-х дротів:
17+10+58+10+71+12+55 233
з 4-х жильного кабелю : 28+25 м 53
Влаштування слабострумних мереж:
_____________ - радіо_____________ м 100
Влаштування тимчасового огородження
будівельного майданчика 112+164 м 276
112*2+164*1,6___________ м2 486,4
Підземні роботи
Розробка грунту бульдозером м 824
10 Розробка грунту екскаватором м 15704
Зрізання недобору грунту
11 1736,24*0,2 м3 347,25
12 Влаштування паль 393
Влаштування монолітних з/б ростверків об’ємом 1,54 м , 4,6
13 м3, 8,06 м3, 11, : м3, 5,1 м3,10,91 м3,12,9 м3,239,15: м3,:
1,54*17+4,' 1*10+8,06*7+11, *5+5,1+10,91+12,9+ м 456,06
+239,15
14 Влаштування основи підлоги паркінгу
Влаштування обмазочної гідроізоляції м 1350
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 67
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам. інв.
Продовження таблиці 5 .2 . 2
1 1 2 3 4 5
15 Влаштування підстилаючого шару з піску м3 270
16 Основа підлоги з/б плита 50мм м3 67,5
17 Влаштування стін підвалу м3 321,3
Зворотна засипка котловану з пошаровим ущільненням
18 механізованим способом м^ 7914
Влаштування вводів
19 Влаштування санітарно-технічних вводів
0,1*44539,65*0,26 грн 1158,04
Влаштування електротехнічних вводів
20 грн 1033,32
0,08*44539,65*0,29
Монтаж конструкцій каркасу
21 Влаштування монолітних колон до 4 м висотою, периметром до м3
2 метрів 358 0,2
22 Влаштування монолітних діафрагм жорсткості м3 345,6 0,317
23 Монтаж шахти ліфта шт 60 6
24 Монтаж сходинкової клітини шт 72 8
25 Влаштування плит перекриття товщиною 200мм м3 14151 1521
26 Цегляна кладка перегородок м2 14560 17,35
27 Бетонування зовнішніх стін товщиною 200 мм. м2 5145 480
28 Встановлення дверних коробок м2 1248,5 0,75
29 Влаштування покрівлі
Влаштування цементно-піщаної стяжки м2 1346
30 Влаштування пароізоляції м2 1346
31 Влаштування похилоутворюючого шару керамзиту м3 201,8
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. "68"
Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв. №
Продовження таблиці 5,2.2
1 2 3 4 5
32 Укладання утеплювача м2 1346
33 Влаштування цементної стяжки товщиною 40мм м2 1346
34 Влаштування покрівлі із полімерних мембран м2 1346
Влаштування підлоги
35 Влаштування бетонної підлоги паркінгу м2 1350
36 Влаштування офісної підлоги з лінолеуму м2 233 2,33
37 Влаштування офісної підлоги з керамічної плитки м2 756 7,56
38 Влаштування підлоги в квартирах з лінолеуму м2 7781
39 Влаштування підлоги в квартирах з керамічної плитки м2 910
Влаштування підлоги сходово-ліфтових вузлів з керамічної
40 м2 284 0,65
плитки
Влаштування підлоги сходово-ліфтових вузлів з мозаїчного
41 бетону м2 29
42 Влаштування підлоги горища з цементно-піщаної стяжки м2 309
Опоряджувальні роботи
43
Облицювання фасаду цеглою м3 5145
44 Монтаж металопластикових вікон м2 1239 0,66
45 Влаштування вимощення товщиною 20 см м2 212,96
46 Підвісна стеля м2 655,57 655,57
47 Шпарування та клейове пофарбування стелі м2 9072,62 401,35
Апк.
192 ПЗ Б -ІІск 69
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Продовження таблиці 5.2.2
1 2 3 4 5
48 Високоякісна декоративна штукатурка стін "Мініграніт” м2 301,96 301,96
49 Високоякісна штукатурка стін рідкі шпалери м2 1278,35 1278,35
50 Облицювання стін глазурованою керамічною плиткою м2 2734 310,14
51 Штукатурка та клейове пофарбування стін м2 1032,1 166,87
52 Штукатурка та олійне пофарбування стін м2 923,6
53 Високоякісна штукатурка стін та наклеювання шпалер м2 3181,4
Високоякісна штукатурка стін та наклеювання вінілових
54 м2 8041,3
шпалер під фарбування
55 Високоякісна штукатурка стін та наклеювання миючих шпалер м2 2541
56 Вапняна побілка стін горища м2 410,15
Внутрішні електротехнічні роботи
57 грн 19366,2
91,06*24*30*0,29
Внутрішні санітарно-технічні роботи
58 грн 17362,8
91,06*24*30*0,26
59 Здача об’єкта в експлуатацію дні 5
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Апк. №док Підп. Дата. 70
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
5.2.1.4 Вибір монтажних кранів
Вибір монтажних кранів проводимо шляхом порівняння робочих
параметрів кранів із монтажними характеристиками елементів
конструкцій. До основних монтажних характеристик елементів конструкцій
відносять : монтажну вагу С)м , монтажну висоту Нм , та необхідний виліт гака
крану Ькр.
5.2.1.5.1 Вантажозахватні пристрої
Монтажні пристосування повинні сприяти скороченню ручних операцій в
монтажному процесі та підвищенню ефективності використання монтажних
кранів.
Таблиця 5.2.3 - Вантажозахватні пристрої
Найменування пристрою ,
організація, креслення Вага
Ескіз Призначення
Т
1 2 4 5 6 7
Бункер роздаточний (4 2,5 0,348 2,2 Розчин
і
Установка
3. Строп двогілковий 2,5 0,01 2 стінових
ГОСТ 19144-73 панелей
довжиною 6м
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
Вантажо
підйомність, т
Висота
стропування,м
Уніфікований захват 1,7 0,01 3,5 Сходові
марші
Монтаж
елементів
шахт ліфта,
подача
арматурних
Строп чотирьохгілко- 0,22 9,3 каркасів та
вий, Промсталькон- сіток, подача
струкція, 21059М-28 ємкостей з
сипучими
матеріалами.
Кліщовий захват 2,7 Пакет цегли
5.2.1.5.2 Розрахунок технічних параметрів кранів
До основних монтажних характеристик елементів конструкцій відносять:
монтажну вагу, монтажну висоту та необхідний виліт стріли крану.
По знайденим монтажним характеристикам вибирають кран для монтажу. Для
багатоповерхової житлової споруди використовуємо баштові крани.
За розрахунковими мінімально потрібними параметрами монтажних кранів,
використовуючи технічні параметри існуючих кранів, вибирають крани,
технічні параметри яких найбільш близькі до потрібних розрахунків.
Всі отримані дані заносимо до таблиці 5.2.4
Монтажну вагу визначають за формулою:
С>т=С>е+цп; (5.2.1)
де ()е- вага елементу, т;
цпр- вага монтажного пристосування, т.
Монтажну вагу визначаємо для найбільш характерного конструктивного
елементу кожної групи:
- бункер з бетоном: С>т = 2,85 т;
- елемент шахти ліфта: 0 т = 2,5 + 0,22 = 2,72 т,
- сходинковий марш : (2т = 1,63 + 0,01 = 1,64 т,
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Ацк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам. інв.
Монтажну висоту визначаємо за формулою:
— 1ін + 1ік + їівз , ( 5 . 2 . 2 )
йн- запас по висоті, необхідний з умов техніки безпеки, м; йн = 0,5 м;
йк- висота елементу в монтажному положенні, м;
йвз- висота монтажного пристосування, м.
Ьп-довжина поліспаста , яка дорівнює 1 м ;
- бункер з бетоном: Нк - 0,5+112+2,2+1=115,7 м ;
- елемент шахти ліфта: Нк - 0,5+109+9,3+1=119,8м ,
- сходинковий марш : Нк = 0,5+107+3,5+1=112м ,
Необхідний виліт стріли крану визначаємо за формулою :
Ьк = Ьі + Ь+а; (5.2.3)
де а - ширина кранової колії, м ;
Ьі - ширина будівлі від грані, найближчої до крана, до центральної вісі, м;
Ь - ширина від найближчої до крану грані будівлі до вісі головки кранової
рейки,м;
Ьк =26,8+7,5+1 =35,5 м.
Необхідний виліт стріли крана повинен бути не менше 37м, тому що
максимальний виліт стріли потрібен при монтажі стін які знаходяться на
протилежному боці будівлі (відносно стоянки крану). Також слід врахувати
модель крану, від якої залежить відстань від крану до першої вісі будівлі.
Таблиця 5.2.4 - Технічний вибір монтажного крану
Монтажні характеристики Варіант монтажу
Найменування
конструкцій, що Технічні характеристики
Необхідний
монтуються Монтажна Монтажна Марка
виліт стріли
вага(у т висота Нм, м крану
Ьстр, М 0 , т Н, м Ь, м
бункер з бетоном 2,85 125,7 39,5 3
елемент шахти ліфта 2,72 120,8 27,2 КБП-160- 5,5
1У1 120 50
сходинковий марш 1,64 112 28,25 4,5
5.2 .1.6 Проектування поточності виконання робіт
Використання поточного методу сприяє підвищенню ефективності роботи
будівельних організацій, при цьому підвищується продуктивність праці,
особливо коли одні і ті ж роботи виконуються тривалий час. Поточний метод
поєднує послідовний і паралельний методи, в ньому усуваються недоліки і
зберігаються переваги кожного з них. При цьому методі технологічний процес
зведення будинків розбиваємо на декілька складових процесів, для кожного з
яких встановлюємо однакову тривалість і поєднуємо їх виконання в часі на
різних ділянках, чим забезпечуємо послідовність здійснення однорідних
процесів і паралельно різновидних.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Аок. №док Піди. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв. №
Для створення будівельного потоку проектуємо:
- розбивку складного будівельного процесу на прості процеси;
- визначення складу виконавців для кожного з процесів;
- призначення однакової тривалості виконання процесів на захватці;
- суміщення здійснення процесів за часом, забезпечуючи послідовне виконання
одних і тих самих процесів і паралельне для виконання різних процесів.
5.2.1.7 Таблиця вихідних даних для складання сіткового
графіку
В таблиці розраховуємо вихідні дані для складання сіткового графіку:
- тривалість виконання робіт;
- кількісний склад бригади;
- змінність виконання робіт.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
5.2.2 Проектування будівельного генерального плану
5.2.2.1 Виробничі та механізовані устаткування
Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються вручну на
будівельному майданчику використовуються наступні устаткування;
при проведенні бетонних робіт:
• електромеханічний вібратор ИВ-19,
• бетононасосна установка СБ-126А,
• бетонозмішувальна установка СБ-75А,
• віброрейка СО-131,
• пересувний компресор СО-45Б,
при проведенні ізоляційних робіт:
■ бітумонагрівальний агрегат Д-618
при влаштуванні покрівлі:
® машина для очистки і перемотки рулонних матеріалів СО-98,
• машина для сушки основи СО-107
• зварювальний апарат Leister Variant
• пересувна установка для ґрунтування поверхні ПКУ-35М,
• каток вагою 10 кг,
опоряджувальні роботи:
• агрегат фарбувальний СО-74А,
• фарбопульт ручний СО-20Б,
• фарборозпилювач пневматичний СО-19А,
при влаштуванні вимощення:
® каток вагою 100 кг.
5.3.2.2 Розрахунок складів
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах Р скл
визначаємо за формулою:
: ЗАГ ТН -К А; (5.2.4)
Т
де, Рзаг - кількість матеріалів ;
Т - тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
к) - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади, який для
автомобільного транспорту дорівнює 1,1;
к2- коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу, приймаємо рівним 1,3;
Тн - норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою :
Р=Рскл/п; (5.2.5)
де п - норма збереження матері• алу на 1 м 2 площі• складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою :
Б=Р/Р; (5.2.6)
де (3 - коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення
корисної площі складу до загальної.
Розрахунок складів виконуємо в табличній формі.
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк 76
A d k . №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
5.2.2.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином,
щоб забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів,
площадки укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.
При проектуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо
існуючі дороги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику.
Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6 м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей
автомашин та автопоїздів.
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах
елементах, що перевозяться:
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 6м; зовнішні -12м.
При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з
поздовжньої сторони будівлі 1 Ом.
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів - добре видимі знаки, які
регламентують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна
перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги
показана на рисунку:
7 7
Рисунок 5.2.1 - Конструкція тимчасової дороги
1 - кювет,
2 - обочина,
3 - щебеневе покриття,
4 - земляне полотно,
5 - ущільнений грунт,
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
5.2.2.4 Парк будівельних машин та транспорту
Для комплексної механізації будівельних процесів на будівельному
майданчику використовуються будівельні машини.
Для планування майданчику та розробки грунту використовується бульдозер
ДЗ-42.
Для розробки грунту в траншеях - екскаватор ЕО-5122.
Для ущільнення грунту - каток ДУ-16.
Для влаштування монолітних залізобетонних конструкцій використовуються
кран КБП-160-1У1.
На будівельний майданчик конструкції і матеріали доставляються
автомобільним транспортом:
- щебінь та пісок - самоскид КАМАЗ -5511;
- масляна фарба та інші опоряджувальні матеріали - КамАЗ-5230.
В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих місць
матеріали доставляються трактором ЮМЗ-5.
При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на покрівлю
використовують підйомники СГЖ-100.
5.2.2.5 Визначення необхідності в побутових і
адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних
робітників на будівельному майданчику розміщуємо тимчасові споруди:
санітарно-побутові, адміністративні і виробничі. їх потребу визначаємо з
розрахунку чисельності персоналу. Число робітників визначаємо, виходячи з
календарного або сіткового графіків та графіків руху робітників.
В житловому будівництві питома вага робітників складає — 85.0% ,
ІТР — 8.0% , службовців — 5.0% , МОП і охорона — 2.0%.
Комплекс приміщень розраховуємо на всіх робітників, які зайняті в
виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації.
Після розрахунку необхідних площ, типові тимчасові споруди вибираємо по
каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховуємо у
вигляді таблиці для кожного виду споруд.
Загальну кількість працюючих визначаємо по формулі:
^ = Мроб + М,тр + ^ , + Ммш,; (5.2.7)
де Ироб —- максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
N.тр кількість ІТР;
кількість службовців;
NМОП - кількість МОП та охорони.
Пзаг=83+8+5+2=98 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
- загальна кількість робітників - 98 чол;
- робітників - 83 чол, з них чоловіків - 75, жінок - 8;
- ІТР - 8 чол;
- службовців - 5 чол;
- охорона - 2 чол.
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 78
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
Таблиця 5.2.5 - Розрахунок тимчасових будівель
«а3з «3 Вартість,
§
« оЫ СО жж грн.
л* 3
ж
Гр упування та РЗ ' І
~й £О Тип будинку ож.
найменування будинків я
X* їжЗ
8
пР- о
о иж
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Побутовий вагончик
для чоловіків 143
гардеробна 0,9 68
приміщення для 75 18x6 Збірно- 108 1
1 розбірний
відпочинку, 6x3 18 2
1 75 металевий
обігрівання,
приймання їжі
умивальна 0,05 3,75
Побутовий вагончик
для жінок 15,6
гардеробна 0,9 7,2 контейнерний
2 приміщення для 8 6x3 металевий 18 1
відпочинку, 1 8 "Універсал"
обігрівання,
приймання їжі
умивальна 0,05 0,4
контейнерний
3 Виконробська 8 0,48 3,84 6x3 металевий 18 1
"Універсал"
Збірно-
4 Диспетчерська 8 7 56 18x3 розбірний 54 1
металевий
Медпункт і кабінет 0,07
5 по 98 8,82 Збірно-
0,02 6x3 розбірний 18 2
охороні праці металевий
6 Кімната відпочинку 98 0,24 23,52
контейнерний
7 Сушильна 83 0,2 16,6 6x3 металевий 18 1
"Універсал"
Приміщення для збірно-
8 особистої гігієни 8 0,18 1,44 2,4x2,8 6,72 1
розбірна
жінок
9 Туалет для жінок 8 0,09 2,88 2,4x2,8 збірно- 6,72 1
розбірна
10 Туалет для чоловіків 75 0,092 6,6 2,4x2,8 збірно- 6,72 1
розбірна
11 Душові на 2 ріжка 8 0,43 3,44 2,4x2,8 збірно- 6,72 1
розбірна
збірно-
12 Душові на 8 ріжка 75 0,43 32,25 2,4x2,8 6,72 1
розбірна
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Розрахункова кіль
робітників і
служ бовців
Значення показни
1 працю ю чого
Розміри в плані УТС
Принята плоп
І
К ількість
Оди-ниці
Загальна
5.2.2.6 Організація водозабезпечення. Розрахунок
тимчасового водозабезпечення
Потребу у воді розраховуємо, виходячи з прийнятих методів виконання
робіт, обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період
будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за
формулою:
С)заг—Q r o c n + Q сгп + Q вп + Q пож ? (5.2.8)
де Qrocn - розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби;
Qcm - розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби;
QBn - розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби;
Отож - розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби;
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
визначаємо за формулою:
b • К\ ■ к2
Q ro c n (5.2.9)
3 6 0 0 -п
де Ь - норма споживання на одного робітника в зміну, л;
N 1 - число працюючих в зміну;
к2 - коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, к2=2;
п - число годин роботи в зміну;
2 0 - 9 8 - 2
Q ro c n = 0,13 л/с.
3600-8,2
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби
визначаємо за формулою:
< 3 ™ = ^ ; (5.2.10)
60 • т
де С - норма витрат на 1 особу, що приймає душ;
]М2- число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N 1);
т - час роботи душових установок (45 хв. після закінчення зміни);
Qrгoоcспп = 6^0-4^5 = 0,58 л/с.
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюємо за
формулою:
(9 - 8 -А ' к > к , (5.2.11)
І - ' в П 3/-Ч 6/ <0Г \0( - \ * Н в 5
де 8 — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт;
А — загальний обсяг робіт на добу або зміну;
Пі — кількість годин роботи, до якої віднесена витрата;
к2 -— для виробничих потреб приймають 1,5;
кнв — коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1,2.
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 80
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
От = 40 0 -2 7,2 2 -1,—5 -1—,2 = л0 .6, 6, л/,с.
3600 • 8,2
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з
розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кож ний
струмінь, тобто 5-2=10 л/с.
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі:
0^=0,13+0,58+0,66+10=11,37 л/с.
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи
знаходимо по формулі:
В = . (5.2.12)
V л -и
Де Озаг — сумарні витрати води;
у — швидкість руху води по трубам.
О^ = /—4-1—1,—37---1--00 —0 = о8с5 мм.
V 3,14-2
Одержане значення діаметру округляємо до цілого числа і згідно ДСТУ
приймаємо труби діаметром 100 мм.
Мережа тимчасового водопостачання будівельного майданчику
влаштовується по комбінованій схем і.
Джерело водозабезпечення по схемі - міська мережа .
Пожежні гідранти встановлюємо на трубопроводі на відстані 150м один від
одного , але не далі 50м від краю проїзної частини дороги і не далі 50м від
будинку.
Водозабірні крани проектуємо із розрахунку радіуса обслуговування гнучким
шлангом не більше 100м . Фонтанчики для води влаштовуємо не далі ніж 75м
від робочих місць , а також у місцях відпочинку робітників.
При водопостачанні тимчасових будинків та споруд використовуємо
труби
0 1 дюйм.
£
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
5.2.2.7 Організація тимчасового енергозабезпечення
Таблиця 5.2.6 - Встановлена потужність по видах споживачів
Норми витрат
Найменування споживачів Обсяг або кількість енергії на одиницю Загальні витрати електроенергії
вимірювання, кВт
1 2 3 4
Силові споживані
Баштовий кран КБП-160-1У 1 1 140 140
Зварювальні трансформатори
СТЗ-34 потужністю 408
кВ*А, перераховані з 4 61,25 245
врахуванням созф=0,6
,Руст=408*0,6=245
Електромеханічний вібратор 4 0,5 2,0
ИВ-19
У Рс 387
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м2 18 0,15 2,7
Склади, м2 556 0,03 16,68
Побутові приміщення, м2 375,6 0,15 56,34
У Ров 75,72
Зовнішнє освітлення
Монтаж конструкцій м2 5399 0,03 161,97
Охоронне освітлення, шт 40 0,1 4,0
І Ров 165,97
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою:
Р. 1с + Рг ■ к2с
А = < Е У ^ Р с в - К + Ц Г о з У * 5 (5.2.13)
СОБ (р СОЗ (р
де а - коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від
протяжності, перерізу і т.ін. , для розрахунку приймаємо рівним 1,1;
к 1с , к2с, к3с - коефіцієнти попиту, що залежать від кількості споживачів,
приймаємо рівними, відповідно, 0.33 , 0.5 , 0.8 ;
0,2-140 + —0, 4-245 + 0,6-2 + 0,8 • 75,72 +165,97) • 1,1 = 627,6 кВт.
0,5 0,35 0,15
Виходячи з необхідної потужності, приймаємо пересувну збірну закриту
трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 750 кВ*А і габаритами
3,4x2,27 м.
Охоронне освітлення території здійснюємо через прожектори на щоглах, які
розміщаємо по периметру усього будівельного майданчика з кроком 30м.
192 ПЗ Б-ІІск
3м. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв. №
5.2.2.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Джерелами світла є прожектори з лампами накалювання
потужністю 1,5кВт, встановленні групами по 3, 4 і більше. Для даного
будівельного майданчика приймаємо прожектори ПЗС з освітленням 20 люкс.
Висота установки приладів приймається максимальною; відстань між
прожекторами не повинна перевищувати чотирикратної висоти їх установки.
При відсутності потужних джерел світла прожектори влаштовуються групами
відповідної сумарної сили світла, при цьому світловий потік повинен бути
спрямований у кількох напрямках, бажано в 3-х, мінімум в 2-х.
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може
бути встановлена спрощеним методом через питому потужність за формулою:
-Р---п = --Е----5-- - ; (ґ 5с .2~ .1і 4)
1Р л
де Р —в питома по2т ужність при освітленні прожекторами ПЗС-45,
приймаємо рівною 0,3 Вт/м -лк;
Е — освітленість, приймаємо Е=20 лк;
. 2
8 — площа, яка належить освітленню, м ;
Рл — потужність лампи прожектора, для прожектора ПЗС-45 Рл=1500
Вт.
Освітлення робочого місця при влаштуванні колон:
8с = 2„2 , 5с -4„, 5с = 101,25 м 2 ; п 0,-3----2-0----1--0--1-,25
= — !— = .1 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі колон 3 прожектори.
Освітлення робочого місця при влаштуванні діафрагм жорсткості :
8= 7 ,5 -4 ,5 = 33,75 м2 ; п = °’3: 3 ° ' 3 71 = і ШТ.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні діафрагм
жорсткості 3 прожектори.
Освітлення робочого місця при влаштуванні плит перекриття:
п = —0, 3-20-270 = 1АО
1,08 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні плит перекриття З
прожектори.
Освітлення робочого місця при влаштуванні стін:
0,3-20-412,5
п = — — = 1,65 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні стін 2 прожектора.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
5.2.3 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і протипожежній
безпеці
5.2.3.1 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих
будівельних процесів
Влаштування бетонної плити
При влаштуванні бетонної плити під підлогу необхідно виконувати такі
вимоги :
- кожний день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють його
справність та надійність;
- при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних добавок
необхідно запровадити заходи, які виключали б опіки шкіри та ушкодженням
очей ,
- розвантаження бетонної суміші з бадді допускається виконувати з висоти не
більше одного метра;
- при електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати захисне
огородження, світлову сигналізацію і знаки безпеки, а сигнальні лампи повинні
підключатись так, щоб при їх перегоранні відключалася подача напруги;
- в зоні електропрогріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі кабелі або
провода в захисному шланзі, не допускається прокладати провода
безпосередньо по грунту або по шару тирси, а також провода з порушеною
ізоляцією;
- робочі, які виконують ущільнення бетонної суміші електровібраторами,
повинні працювати в гумових чоботах та рукавицях. Корпус електровібратора
при цьому повинен бути надійно заземлений,
- зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом
електромонтерів, що виконують монтаж електромережі;
при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання
електрообладнання до мережі повинні робити тільки електромонтери,
які мають кваліфікаційну групу по техніці безпеки не нижче III;
- в сиру погоду і під час відтаювання електропрогрів всіх видів на відкритому
повітрі забороняється;
- під час прочистки бетоноводів стисненим повітрям робітники, не
зайняті безпосередньо цими операціями повинні бути на відстані не
менш 10м від бетоноводу;
- монтаж, демонтаж бетоноводів а також видалення з них бетону, що затримався
допускається тільки після зниження тиску до атмосферного;
- бетонування , поливку бетону виконують тільки при відключеному струмі.
Влаштування гідроізоляції
При виконанні гідроізоляційних робіт необхідно дотримуватись
особливої
обережності при роботі з горючими складами.
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 84
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Для підігріву бітумних мастик заборонено розводити відкрите полум’я у
закритому приміщенні. Казани, в яких вариться ізоляційна мастика, повинні
бути в полагодженому положенні та мати кришки, які щільно закриваються.
Дозволяється наповнювати казани не більше ніж на % їх місткості.
До роботи з гарячими, шкідливими і вогненебезпечними матеріалами
допускаються робочі, які пройшли спеціальне навчання. Робочі повинні бути
забезпечені спеціальним взуттям, фартухами, брезентовими куртками і
брюками, респіраторами із спеціальними патронами або фільтрами для
уловлювання газів та парів.
Робочі, які працюють з ізоляційними матеріалами, в складі яких є
шкідливі або отруйні речовини, повинні проходити періодичний медичний
огляд.
Монтаж конструкцій каркасу
Весь комплекс операцій при монтажі будівельних конструкцій виконується в
умовах підвищеної небезпеки, що потребує суворого виконання правил техніки
безпеки.
До монтажних робіт допускаються робітники у віці від 18 років, які
пройшли курс навчання правилам техніки безпеки при веденні монтажу,
медичний огляд, а також інструктаж ( ввідний та на робочому місці ).
Однією з найважливіших умов безпечного виконання монтажних робіт є
правильна експлуатація монтажних кранів.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути
встановлений на надійну і ретельно вивірену основу. Кожен кран необхідно
обладнати автоматичним пристроєм для обмеження вантажопід’ємності, а
сталеві канати повинні періодично перевірятися.
До верхолазних робіт (виконуються на висоті більше 5 м від землі,
перекриття або настилу) допускають робітників у віці від 18 до 60 років,
що мають стаж роботи не менше року і розряд не нижче 4-го.
Робітників, зайнятих на монтажних роботах, забезпечують спецодягом,
спецвзуттям і захисними касками. При роботі на висоті вони зобов'язані
надягати запобіжні паски , якими прикріплюються до міцно встановлених
елементів конструкції чи запобіжним канатам.
Для створення необхідних безпечних умов робіт і переміщення на висоті
влаштовують тимчасові настили, підмості й огородження, застосовують захисні
сітки.
Відповідно до діючих норм стропи захвату й інші такелажні пристосування
варто періодично випробувати і при необхідності вибраковувати. Перед
початком роботи і в процесі монтажу такелажні пристрої випробують
навантаженням, яке в 1,25 рази більше їхньої номінальної вантажопід’ємності
При підйомі вантажів останні беруть на відтягнення, що виключає
розгойдування вантажу і закручування маси. Однак сам вантаж варто
піднімати й опускати тільки в суворо вертикальному положенні.
Забороняється під час перерв залишати піднятий вантаж у висячому
положенні.
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 85
Інв. № ориг. | Підпис і дата | Зам. інв.
При вітрі силою більше 6 балів монтажні роботи, зв'язані з застосуванням
кранів, необхідно припинити.
Небезпечні зони (місця можливого падіння вантажів) виділяють
попереджувальними знаками. Електрозварювальні роботи виконують
відповідно до правил протипожежного захисту і техніки безпеки.
Метеорологічні особливості зимового періоду впливають на монтажний
процес і приводять до збільшення трудомісткості і подовженню термінів
робіт у меншому ступені, чим інших робіт, які виконуються на відкритому
повітрі. Зимові умови підвищують небезпеку виробництва монтажних робіт,
змінюють деякі фізико-механічні властивості матеріалів і інтенсивність
протікання хімічних і фізичних процесів, тому приймаються заходи по
ліквідації чи зменшенню впливу негативних дій.
Влаштування покрівлі
Перед початком робіт необхідно перевірити інструмент, робочі ходові
містки. Робітники повинні бути забезпечені спецодягом, захисними
окулярами і респіраторами.
При роботі на висоті покрівельник повинен користуватись запобіжним
паском і мотузкою діаметром не менше 15 мм та довжиною 10 м, яка
закріплюється за допомогою спеціальних влаштувань за конструкції.
Забороняється виконувати покрівельні роботи під час ожеледі, густого
туману, вітру силою більше 6 балів, зливового дощу, а також при настанні
темряви, якщо немає достатнього штучного освітлення робочого місця і
підходів до нього.
Влаштування підлоги
Роботу з пильними матеріалами, активними розчинами і мастиками
виконують в захисному спецодязі та захисних окулярах , в добре
провітрюваному приміщенні.
Лампи тимчасового освітлення напругою 127 і 220 В підвішують на висоті
не менше 2,5 м. Напруга в переносних світильниках повинна бути не більше 36
В.
Об’єкти, на яких виконують роботи по влаштуванню покриття підлоги,
повинні бути забезпечені аптечками з набором медикаментів та перев’язочних
матеріалів.
Фарбувальні роботи
Малярами можуть працювати люди, які навчені безпечним прийомам
виконання малярних робіт. До фарбування конструкцій матеріалами з
токсичними властивостями допускаються робітники у віці від 18 років, які
пройшли медичний огляд та курс навчання по типовим програмам, здали
екзамени і мають посвідчення на право виконання всіх видів
малярних робіт .
Процеси, пов’язані з підготовкою малярних сумішей, необхідно
виконувати в спеціальному добре провітрюваному приміщенні.
Малярів забезпечують спецодягом, теплою водою для миття рук, а тих, хто
працює із шкідливими лакофарбовими сумішами — додатково нешкідливими
розчинниками і миючими засобами.
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 86
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
При роботі необхідно дотримуватись правил експлуатації механізованого і
ручного інструмента. При роботі на риштованнях і драбинах необхідно
дотримувати правила їхньої експлуатації. Приставні сходи повинні мати
гострі металеві чи гумові опори.
Робітники, що застосовують фарби зі шкідливими чи отруйними речовинами,
повинні проходити періодичний медичний огляд. Необхідно стежити, за тим,
щоб вміст газів, парів і пилу в робочій зоні в процесі приготування,
виділяючих шкідливі летучі пари, сумішей для фарбування і при виконанні
малярних робіт не перевищувало гранично допустимих концентрацій
шкідливих речовин. Приміщення, де ведуться ці роботи, повинні мати
природну чи штучну вентиляцію, що не створює протягів.
Перхлорвінілові фарби для фарбування фасадів і інших зовнішніх
фарбувальних робіт допускається застосовувати при температурі не вище +4° С.
Забороняється застосовувати як розчинник бензин і етильований бензин.
Уся фарбувальна апаратура перед початком роботи піддається іспитам на
гідравлічний тиск не нижче ІМПа. На видних місцях необхідно вивішувати
плакати, інструкції, якими робітники повинні керуватися у своїй повсякденній
роботі.
5.2.3.2 Заходи з техніки безпеки та протипожежні заходи, які
передбачені при проектуванні будівельного генерального
плану
При розробці буд генплану додержуємося розривів між спорудою,
тимчасовими будовами і складами, величина яких залежить від ступеня
вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки виробництв. Приймаємо
величину розривів їм між спорудами та 3 м між складами.
Пожежні гідранти встановлюються в закритих колодязях, які в зимовий
період утеплюють. Тимчасові будинки забезпечують первинними засобами
пожежогасіння ( вогнегасниками, піском і т.ін. ), а також влаштовують
пожежні щитки з пожежним обладнанням ( сокирами, ломами, лопатами,
відрами ). З метою пожежної профілактики на будівельному майданчику
відводимо місце для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки з
водою або ящики з піском.
Горючі будівельні матеріали складати у зоні протипожежних розривів не
допускається.
Мережі доріг організовуємо у вільні смуги для підвезення матеріалів і
проїзду пожежних машин. Дороги проектуємо із щебеневим покриттям.
Особливу увагу звертаємо на забезпечення вільних під’їздів і підступів до
гідрантів протипожежного водопостачання. На території будівельного
майданчику влаштовуємо два виїзди на дороги загального призначення.
Тимчасові будинки розташовуємо від доріг і пожежних проїздів на відстані
не більше ніж 25м. Дороги, в’їзди та виїзди проектуємо таким чином, щоб
забезпечувався вільний під’їзд засобів пожежегасіння до об’єктів будівництва .
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам. інв.
На будгенплані позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів, повітряних
ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних засобів, зберігання
вибухонебезпечних та паливних матеріалів, а також шкідливих речовин, і інші
небезпечні зони, умови роботи в яких вимагають особливого забезпечення
безпеки працюючих.
Організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку праці
робітників на всіх етапах виконання робіт. Санітарно-побутові приміщення та
площадки для відпочинку працюючих, а також автомобільні і пішохідні дороги
розміщуємо за межами небезпечних зон.
Споруди і площадки для запобігання розтікання рідин розмішуємо нижче
рівня землі.
До зварювальних робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційне
посвідчення на право виконання робіт. На робочому місці зварювальника не
дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5м.
Проведення газо- чи електрозварювальних робіт забороняється : на свіжому
повітрі або конструкціях, які ще не висохли.
Дороги, проїзди і місця розташування пожежних гідрантів повинні бути
освітлені в нічний час. Для подачі тривоги на випадок пожежі будівельний
майданчик повинен бути обладнаний дзвоном, сиреною або іншими засобами
звукової сигналізації.
Місце варки бітуму розміщуємо на спеціально відведених майданчиках, на
відстанях не ближче 30м від будівель IV і V ступенів вогнестійкості, 20 м - III
та 10м - І і II ступеню.
Розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється.
Для того, щоб всі робочі знали, як викликати пожежну допомогу і
ліквідувати пожежу, проводять первинний і повторний інструктаж. Крім того
проводять заняття з усіма робочими і службовцями по пожежно-технічному
мінімуму.
За виконання протипожежних норм проектування відповідають керівник
проектів організацій і автори проектів генеральних планів, будинків і споруд.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам. інв. №
6. Безпека життєдіяльності та цивільний захист
6.1 Аналіз умов праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях
Загальні положення
Роботи з монтажу автоматичних установок пожежогасіння повинні
проводитись відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації,
що пройшла експертизу по пожежній безпеці, проектом провадження робіт
(1ІІ ІР) і технічної документації заводів-виготовлювачів.
Порядок отримання, розгляд, узгодження и затвердження інструкції
проектно-кошторисної документації повинен відповідати вимоги ДБН А.2.2-3-
97.
Приймання будинків, спорудження, монтаж, порядок передачі
обладнання, виробів і матеріалів, а також документації, які слід вести в процесі
монтажу, повинні відповідати вимогам ДБН А.3.1-5-96.
Обладнання, вироби и матеріали, що використовуються при монтажі
установок, повинні відповідати проектній документації и мати сертифікати,
паспорти и інші документи, що засвідчують їх якість.
Обладнання, вироби та матеріали повинні зберігатися на складах
відповідно до вимог нормативних документів и технічної документації заводів-
виготовлювачів.
Замовник здійснює контроль за відповідністю обсягів, вартості та якості
робіт проектно-кошторисної документації. Органи державного пожежного
нагляду мають право контролювати якість монтажно-налагоджувальних робіт та
їх відповідність проектно-кошторисній документації.
Роботи з монтажу автоматичних установок пожежогасіння, як правило,
виконуються в три етапи.
I етап - перевірка наявності закладних пристроїв, прорізів и отворів в
будівельних конструкціях и елементах будинків;
- Розмічування трас и встановлення опорних конструкцій для трубопроводів,
кронштейнів, рам, підставок і т.п. для щитів, пультів и т.п.;
- Закладання в споруджувальні фундаменти, стіни, підлоги и перекриття труб
и глухих коробів для прихований мереж.
Роботи першого етапу повинні виконуватися одночасного з виконанням
основних будівельних робіт.
% II етап - монтаж трубопроводів, технологічного і електротехнічного
обладнання і апаратури та підключення до них електричних мереж.
Роботи іншого етапу виконують, як правило, після закінчення будівельних
робіт, при цьому монтаж трубопроводів і електричних мереж необхідно
виконати до початку оздоблювальних робіт.
III етап - індивідуальне та комплексне налагодження установок.
Роботи третього етапу повинні виконуватися після закінчення монтажних
робіт.
На діючих і реконструйованих об'єктах монтажні роботи виконують
тільки за першим і третім етапом.
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Монтаж установок виконується, як правило, індустріальними методами з
застосуванням механізованого інструменту, спеціальних пристосувань, машин і
механізмів.
При монтажі повинні дотримуватись норми и правила по Охороні праці и
пожежній безпеці.
При виконанні робіт з монтажу установок слід оформляти виробничу
документацію, види и зміст якої повинні відповідати додатку Н. ДБН В.25-13-98
Монтаж и випробування трубопроводів
При виконанні монтажу трубопроводів повинні буті забезпечені:
- Міцність і герметичність з'єднання труб і приєднання їх до арматури і
приладів;
- Надійність закріплення труб на опорних конструкціях і самих конструкціях
на опорах;
- Можливість їх огляду, а також промивання і продування.
Для зміни напрямку прокладання трубопроводів в установках водяного и
пінного пожежогасіння повинні застосовуватися стандартні трубні з'єднання.
Трубопроводи, що прокладені відкрито, після проведення випробувань на
міцність и герметичність повинні буті пофарбовані згідно з діючими вимогами .
Трубопроводи, прокладені в приміщеннях, до яких пред'являються особливі
вимоги по естетиці, повинні буті пофарбовані згідно з цими вимогами, при
цьому клас покриття повинен бути не нижче VI за ДСТ 9.032-74 *.
Фарбування зрошувачів, легкоплавких замків, розпилювачів не допускається.
Після закінчення монтажу трубопроводи підлягають зовнішньому огляду і
випробуванню відповідно до вимоги Сніп 3.05.05-84.
Вид (міцність, герметичність), спосіб (гідравлічній, пневматичній), норми,
тривалість и оцінка результатів іспитів повинні відповідати робочій
документації.
При відсутності вказівок у проекті, трубопроводи водоповітряних и
повітряних спринклерних установок, як правило, випробуються пневматичним
способом, а трубопроводів спринклерних установок які заповнені вогнегасною
речовиною, - гідравлічнім способом.
Норми випробувань при цьому повинні відповідати Сніп 3.05.05-84.
Перед проведенням випробувань трубопроводів повинні бути від'єднані
від контрольно-пускових вузлів и заглушені.
Монтаж и випробування трубопровідної арматури и обладнання.
Трубопровідна арматура, що приймається у монтаж, перевіряється на наявність
маркування умовного або робочого і розпізнавального забарвлення, а також
документів заводів-виготовлювачів, що підтверджують її міцність і
герметичність.
Трубопровідна арматура при монтажі розбиранню та ревізії не підлягає.
Не допускається розбирання устаткування, що надійшло опломбованим із
заводу-виготовлювача.
Апк.
192 ПЗ Б-П ск 90
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
При монтажі арматури необхідно перевірити правильність підбору
фланців и прокладок. Кріплення арматури и вузлів повинне виконуватись
стандартними кріпильними деталями.
Вузли керування установок водяного і пінного пожежогасіння повинні
поставляти в монтажну зону повністю зібрані і укомплектуванні.
Монтаж, випробування насосів и компресорів необхідно виконувати у
відповідності до вимоги "Інструкції з монтажу компресорів и насосів" ВСН 394-
78
Імпульсній пристрій (автоматичний водопостачальник) установок
водяного и пінного пожежогасіння повинен відповідати вимогам технічної
документації на нього.
Перед початком монтажу необхідно перевірити готовність фундаментів
для встановлення імпульсного пристрою.
Встановлюваний імпульсний пристрій повинен бути підданій візуальному
контролю з метою виявлення тріщин, здуттів стінок і інших дефектів. Він
повинен бути міцно закріпленій на фундаментах або рамах.
Відхилення фактичної висотної позначки встановленого імпульсного
пристрою і зміщення його осі в плані від проектних повинне бути не більш 10
мм.
При тимчасовому припиненні робіт необхідно прийняти міри, що
виключають попадання сторонніх предметів в імпульсний пристрій.
Ємності, які експлуатуються повинні буті зареєстровані и випробувані
відповідно до вимоги "Правил улаштування і безпечної експлуатації судин ".
На встановлених імпульсних пристроях повинні бути нанесені фарби на
видному місці на спеціальній табличці розміром 200x150 мм такі дані:
- Обліковий номер;
- Дата (Місяць и рік) наступного внутрішнього огляду і гідравлічного
випробування та інші дані відповідно до "Правил Улаштування и безпечної
експлуатації Судин ".
Монтаж електрообладнання и електропроводок.
Монтаж електрообладнання (шити, пульти и т.п.) слід виконувати
відповідно з діючими вимогами.
Монтаж зовнішніх електромереж, прихованих і відкритих електромереж
всередині приміщення, прокладання захищених проводів и кабелів, плоских
проводів, проводів в каналах будівельних конструкцій, на лотках, в коробах, на
тросах, в стальовій трубах, кабельних ліній у траншеях, на естакадах,
електропроводок у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, а також
проведення робіт з випробування електропроводок слід виконувати відповідно
до вимог ПУЕ, вимог Сніп 3.05.06-85, вимоги Сніп 3.05.07-85.
Розробка заходів з охорони праці при пожежі.
Усі виробничі об'єкти повинні бути забезпечені пожежним інвентарем і
устаткуванням, згідно затвердженого переліку.
Весь персонал виробничих об'єктів зобов'язаний знати розташування
засобів пожежогасіння і вміти користатися ними при виникненні пожежі, у тому
числі: вогнегасниками всіх типів, пожежними кранами з брандспойтами,
Атж.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Аск. №док Підп. Дата. 91
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
азбестовою полотниною, піском, а також засобами автоматичного
пожежогасіння.
На усіх виробничих об'єктах повинні бути створені добровільні пожежні
дружини (ДПД) з бойовими розрахунками.
Весь персонал виробничих об'єктів, незалежно від місця роботи, при
виявленні пожежі в цеху або на суміжній території зобов'язаний негайно:
- сповістити про це телефоном майстру, інженеру зміни, диспетчеру;
- повідомити в пожежну команду за телефоном 101 чи пожежним
оповіщувачем;
- прийняти особисто необхідні заходи для ліквідації пожежі.
Забороняється захаращувати проїзди, місця переходів, виходів і доступи до
первинних засобів пожежогасіння. Користуватися пожежним інвентарем для
господарських потреб і з іншою метою забороняється.
Забороняється зберігати у виробничому приміщенні легкозаймисті і пальні
рідини, лаки, фарби і розчинники.
Мастильні, обтиральні матеріали повинні зберігатися в спеціально
відведених місцях у металевих шухлядах із кришками.
Забороняється зберігати і класти на парові лінії й інші пальні комунікації
дрантя, папір і ін. пальні матеріали.
Паління на виробничих об'єктах дозволяється тільки в спеціально
відведених місцях, обладнаних металевою урною з водою.
Освітлення, електроустаткування і пускова апаратура у вибухонебезпечних
цехах повинні бути у вибухозахищеному виконанні.
У вибухонебезпечних приміщеннях резервним висвітленням є
вибухонебезпечні акумуляторні світильники.
Забороняється під час грози скидати в атмосферу газ через свічі.
При загорянні газу на апаратах чи газопроводах, необхідно закрити місце
горіння мокрою азбестовою полотниною і включити автоматичне пінне,
вуглекислотне й ін. пожежогасіння. При відсутності автоматичного
пожежогасіння застосовувати ручні вуглекислотні чи порошкові вогнегасники.
При виконанні вимог даної інструкції, правил і норм з пожежної безпеки,
що могло призвести чи спричинити пожежу, нещасний випадок або аварію,
винні несуть відповідальність у дисциплінарному чи судовому порядку, в
залежності від характеру наслідків.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. № док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
6.2 Принцип роботи дренчерної системи
Автоматичні установки пожежогасіння повинні виконувати водночас і
функції автоматичної пожежної сигналізації. При відповідному техніко-
економічному обґрунтуванні в приміщеннях, що обладнані автоматичним
пожежогасінням, додатково встановлюється автоматична пожежна сигналізація.
Автоматична пожежна сигналізація повинна працювати цілодобово.
Параметри автоматичних установок пожежогасіння слід приймати залежно від
груп приміщень, що наведені з додатку «В», ДБН В2,5-13-98 Дренчерні
установки пожежогасіння залежно від температури повітря в приміщенні слід
проектувати:
- Пінно заповнюваними - для приміщень з мінімальною температурою повітря
5 С та вище;
- повітряними - для неопалювальних приміщень будівель, що розташовані в
районах з тривалістю періоду з середньодобовою температурою повітря
нижче за 8 С більше ніж 240 діб на рік;
- Пінно-повітряними для неопалювальних приміщень, що розташовані в
районах з тривалістю періоду з середньодобовою температурою повітря
нижче за 8 С менше ніж 240 діб на рік.
У складських приміщеннях із стаціонарними стелажами, з висотою
складання продукції від 5,5 до 25 м слід передбачати установку дреннчерних
зрошувачів в зоні високостелажного зберігання продукції під перекриттям
(покриттям), під екранами всередині стелажного простору, а також під
перекриттям (покриттям) в зоні прийому, упаковки та відправлення продукції.
Дренчерні установки слід проектувати для приміщень висотою не
більшою ніж 20 м. В межах одного приміщення слід встановлювати спринклерні
зрошувачі з випускним отвором одного діаметру.
Дренчерні зрошувачі установок водяного пожежогасіння необхідно
встановлювати перпендикулярно до площини перекриття (покриття), Дренчерні
орошувачі установок пінного пожежогасіння - дифузором униз або угору під
кутом, який не повинен перевищувати 15° до вертикалі.
Відстань від розетки дренчерні зрошувача установки водяного пожежогасіння
до площини перекриття (покриття) повинно бути від 0,08 до 0,4 м.
Відстань між дренчерними зрошувачами установок пінного
пожежогасіння, встановленими під рівними (без виступів) перекриттями
(покриттями) повинно бути не меншою ніж 1,5 м.
Відстань між дренчерними зрошувачами та стінами (перегородками) не повинно
перевищувати половини відстані між дренчерними зрошувачами.
У місцях, де є небезпека механічного пошкодження, спринклерні
зрошувачі повинні бути захищені.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Трубопроводи установок.
Трубопроводи установок пожежогасіння проектують зі стальних труб.
З’єднання труб здійснюють, як правило, зварюванням. У приміщеннях, які
належать за пожежною небезпекою до категорій А та Б, допускається з’єднання
труб на різьбі.
Відстань від трубопроводу до будівельних конструкцій повинна бути не
меншою 0,02 м.
Підвідні трубопроводи (зовнішні та внутрішні) необхідно проектувати
кільцевими.
В приміщеннях категорії В за пожежною небезпекою, на трубопроводах,
які відповідають за постачання, водозаповнених дренчерними установок
діаметром 65 мм та більше допускається встановлення внутрішніх пожежних
кранів з ручними водяними и піновими пожежними стволами. При цьому
встановлення кнопок дистанційного пуску насосів у пожежних кранах не
обов’язкова.
На одній гілці розподільного трубопроводу установок, як правило,
встановлюють не більше шести зрошувачів із діаметром вихідного отвору до 12
мм включно і не більше ніж чотири зрошувачі із діаметром вихідного отвору
більше ніж 12 мм.
Вузли управління установок пожежогасіння, як правило, встановлюють у
приміщеннях насосних станцій.
Вузли управління, як правило, розміщують на перших, цокольних та
підвальних поверхах.
Вузли управління, розміщені в захищених приміщеннях, а також поза ними,
приміщеннях, які за пожежною небезпекою належать до категорії В,
відмежовуються від них протипожежними перегородками І типу та
протипожежними перекриттями 3 типу.
Температура повітря у приміщеннях вузлів управління повинна бути не
нижчою 5 °С, із природним чи штучним робочим освітленням, що забезпечує на
робочих поверхнях освітлення не менше 75 лк та аварійне освітлення - не
менше 15 лк.
Для забезпечення робочого стану установок водяного та пінового
пожежогасіння необхідно виконати гідравлічний розрахунок діаметрів
трубопроводів.
Трубопроводи установок пожежогасіння, які подають речовини для
гасіння джерела пожежі не повинні мати гнучких стикових з ’єднань.
Монтаж пожежної автоматики
Роботи щодо монтажу автоматичних установок пожежогасіння та
пожежної сигналізації повинні здійснюватися відповідно до затвердженої
проектно-кошторисної документації, яка пройшла експертизу із пожежної
безпеки, проектом виробництва робіт (ППР) та технічної документації заводів-
виробників.
Порядок отримання, розгляду, узгодження та затвердження проектно-
кошторисної документації повинен відповідати вимогам ДБН А.2.2-3-97.
Атж.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 94
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв. №
Допускається здійснювати монтажні роботи установок пожежної
сигналізації вартістю монтажних робіт до 2500 грн. з дозволу органів
пожежного нагляду за наявністю акту обстеження за типовим та проектним
рішенням чи типовим проектом, за винятком об’єктів нового будівництва або
тих, що мають вибухонебезпечні зони.
Акт обстеження об’єкту складається комісією у складі представника
замовника, представника органу державного пожежного нагляду, за
необхідності монтажно-налагоджувальної організації.
Термін д ії акту обстеж ення - один рік, термін акту може бути продовжено на
той же термін зазначений комісією.
Прийом споруд, будинків під монтаж, порядок передачі обладнання,
виробів, матеріалів, а також документації, яку варто вести у процесі монтажу,
повинні відповідати вимогам ДБН А.3.1-5-96.
Обладнання, вироби та матеріали, які використовуються для монтажу
установок, повинні відповідати проектній документації та мати сертифікати
паспорта та інші документи, які засвідчують їх якість.
Обладнання та вироби повинні зберігатися на складах у відповідності з
вимогами нормативних документів та технічної документації заводів-
виробників.
Умови зберігання матеріалів повинні відповідати вимогам.
Прийняття в експлуатацію установок пожежної автоматики
Під час прийняття в експлуатацію установок пожежогасіння та пожежної
сигналізації наказом керівника виробництва або організації-замовника
назначається робоча комісія. Порядок та тривалість роботи робочою комісією
визначається замовником у відповідності з вимогами ДБН А.3.1-3.
До складу робочої комісії включаються представники замовника - голова
комісії, генпідрядника, монтажної організації, пусконаладочної організації,
експлуатаційної організації, проектувальника, органів Державного пожежного
нагляду.
Робоча комісія створюється не пізніше ніж у п ’ятиденний термін після
отримання письмового повідомлення монтажної (пуско-наладочної) організації
про готовність установки до прийняття в експлуатацію.
Під час прийняття установок в експлуатацію монтажна (пусконаладочна)
організація повинна пред’явити робочій комісії:
комплект робочих креслень, по яких монтаж обладнання на об’єкті, з
внесенням у них в процесі будівництва змін у встановленому порядку;
документи, які посвідчують якість обладнання, матеріалів та виробів,
застосованих на виробництві будівельно-монтажних робіт;
- сертифікати відповідності на обладнання, технічну документацію заводів-
виробників;
- виробничу документацію у відповідності з додатком Н;
- журнали виконання робіт та авторського нагляду.
Робоча комісія повинна:
Атж.
192 ПЗ Б-П ск 95
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
- перевірити відповідність виконаних монтажно-наладочних робіт проектної
документації, технічної документації заводів-виробників, діючої нормативної
документації, наявності сертифікатів відповідності на обладнання;
- перевірити якість виконаних монтажно-наладочних робіт та дати їм оцінку; -
проізвести комплексне опробування установки;
- проізвести прийняття в експлуатацію установки трьохденний термін з дня
пред’явлення.
При виявленні дефектів складається протокол виявлених недоліків з
указаниям терміну їх усунення та організацій, відповідальних за їх усунення.
Прийняття установок в експлуатацію повинна оформлюватися актом.
Для забезпечення працездатності установок водяного пожежогасіння
необхідно виконати гідравлічний розрахунок діаметрів трубороводів згідно
вказівок ДБН В.2.5-13-98 С.5, додаток Б.
Розраховуємо спринклерну систему пінного автоматичного
пожежогасіння складу готової продукції, розташованого на відмітці 0.000 в
вісях (А-Д) - (5-11). Група приміщень 5.
Інтенсивність зрошування 0,16.
Площа, яку захищає один зрошувач 9 м.
Площа для розрахунку витрат піни для спринклерних установок - 180 м.
Тривалість роботи установки пінного пожежогасіння 60 хвилин. Відстань
між спринклерними орошувачами не більше 3 м.
Площа приміщення 539,4 м мінімальна потрібна кількість орошувачів
П = 539,4/9 = 59, 93 шт.
Приймаємо 60 орошувачів марки СП, з температурою руйнування
легкоплавкого замка 72 С.
Орошувачі розміщуємо розеткою до підлоги. Відстань від орошувача до
стіни 2,0 м, між орошувачами 2,20. Відстань від плити перекриття до розетки
орошувача - 0,25 м.
Загальні витрати піни =0,16 539,4 = 86,3 л/с
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
6.3 Планування заходів цивільного захисту на об’єкті
Планування цивільного захисту об'єкта — це розроблення сукупності
документів, у яких визначені сили і засоби, порядок і послідовність дій з метою
забезпечення захисту населення, виробництва, а також виконання завдань
вищих органів, пов'язаних із поданням допомоги населенню інших об'єктів і
міст.
Ці документи, розроблені з урахуванням реальних можливостей і умов
об'єкта, є настановою для організованих дій як з метою підготовки об'єкта до
захисту в надзвичайних умовах, так із метою ліквідації наслідків надзвичайних
ситуацій (стихійних лих, виробничих аварій і вогнищ воєнних конфліктів).
На об'єкті мають бути розроблені два плани: на воєнний та мирний час.
План цивільного захисту на воєнний час —- це документи, які визначають
організацію і порядок переведення об'єкта з мирного на воєнний час і ведення
цивільного захисту в початковий період війни.
План цивільного захисту на мирний час — це документи, які визначають
організацію і порядок виконання заходів цивільного захисту з метою
запобігання або зменшення можливих втрат від важких виробничих аварій,
катастроф, і стихійних лих, а також ведення рятувальних та інших невідкладних
робіт при їх виникненні.
Як вихідні документи, що будуть використані при розробці документів
плану цивільного захисту об'єкта, необхідні: директивні документи Президента,
Верховної Ради, Уряду України та МНС; витяг із рішення керівника цивільного
захисту району про організацію і ведення цивільного захисту на території
району, дані про кількість формувань, їх особовий склад, які потрібно створити
на даному об'єкті; витяг із плану прийому і розміщення евакуйованого
населення; витяг із наряду райвійськкомату на постачання техніки у збройні
сили у зв'язку з мобілізацією; окремі розпорядження керівника цивільного
захисту району (наряд для виконання спеціальних завдань та ін.); документи, які
характеризують господарство і населений пункт.
Реальність розроблених планів ЦЗ буде залежати від повноти вихідних
даних, наявності сил і засобів, правильного обліку всіх можливостей об'єкта.
Плани ЦЗ об'єкта розробляють його керівники, спеціалісти і орган управління
ЦЗ. Розробляючи заходи служб (формувань) ЦЗ об'єкта, ряд питань необхідно
узгоджувати з відповідними районними службами ЦЗ, районним відділом з
питань НС та цивільного захисту населення.
Об'єкт, що знаходиться на території одного або кількох населених пунктів,
є основним об'єктом, який складає єдиний план разом з адміністрацією
населеного пункту.
Розробка плану відбувається у три етапи в певній послідовності. Перший
етап — підготовчий, протягом якого визначається склад виконавців і
затвердження їх, підготовка виконавців до роботи, доведення до них директив,
рекомендацій та інших документів, узагальнення й аналіз вихідних даних,
необхідних для розробки плану ЦЗ, визначення обсягу робіт і розподіл
обов'язків між виконавцями та закріплення відповідальних за розділами плану.
Атж.
192 ПЗ Б-П ск
Кільк Арк. №док Підп. 97
3м. Дата.
Інв. № ориг. | Підпис і дата | Зам. інв.
Для планування, підготовки і проведення заходів евакуації має бути
інформація, щоб забезпечити відповіді на такі запитання: чисельність
працюючих відвідувачів, обслуговуючого персоналу на даному об'єкті, всього
населення в населеному пункті; час доби, коли буває найбільше скупчення
людей у приміщеннях; розміщення людей у приміщеннях; стан входів,
аварійних виходів; наявність і стан входів для пожежників, міліції, поліції,
внесення технічних засобів; труднощі, які треба враховувати під час евакуації
людей (вузькі проходи, сходи, непрацюючі ліфти та ін.); забезпеченість
будівельними матеріалами, матеріалами для огороджування небезпечних місць,
захищення аварійної або цінної апаратури; забезпеченість тимчасовими
робочими місцями та ін.; устаткування, прилади, апаратура, документи, які
необхідно евакуювати і перелік тих, що можна залишити; можливість
переведення виробництва, переведення установ на скорочений режим роботи;
вирішення питань зупинення виробництва, установ на скорочений режим
роботи; вирішення питань зупинення роботи технологічних ліній, припинення
чи скорочення виробництва продукції; забезпечення засобами індивідуального
захисту, оповіщення і зв'язку; підготовленість пунктів збору, транспорту для
перевезення людей і цінностей, наявність поблизу загрозливих об'єктів
(пожежо- і вибухонебезпечні будівлі й матеріали, столярні цехи, приміщення
складів, комор, трансформаторні приміщення, хімічні підприємства чи склади).
Планування евакуації має передбачати виникнення найбільш
несприятливих ситуацій під час підготовки і проведення евакуації: відсутність
відповідних керівників, транспорту, електрозабезпечення, погані погодні умови,
аварія на дорозі, паніка серед людей та ін.
Другий етап — практична розробка, оформлення документів. Заходи, які
плануються в документах плану, мають бути спрямовані на виконання завдань
ЦЗ в надзвичайних ситуаціях.
У документах плану визначають заходи, які потрібно виконати в мирний
час, при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій, несподіваному нападі
противника, стихійних лихах, виробничих аваріях, катастрофах і при ліквідації
наслідків надзвичайних ситуацій, проведенні рятувальних та інших
невідкладних робіт, а також характер і порядок дій формувань, зміст і обсяг
робіт, строки виконання заходів з урахуванням конкретних умов і можливостей
даного об'єкта.
Заходи, які потребують капітальних затрат і матеріально-технічних засобів,
також мають бути висвітлені в цих планах.
До них належать: будівництво протирадіаційних укриттів, пункту
управління, забійних площадок і пунктів, площадок ветобробки
сільськогосподарських тварин; придбання засобів для герметизації
тваринницьких ферм, складських приміщень і колодязів; систем зв'язку і
оповіщення; придбання майна для формувань, спеціальної техніки, необхідної
формуванням для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт,
автономних джерел електроенергії.
Оскільки заходи потребують матеріальних затрат, вони повинні
здійснюватися у комплексі з іншими економічними заходами, через що їх
Атж.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 98
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам. інв. №
необхідно включити в поточний і перспективний план об'єкта, де вони будуть
забезпечені коштами.
За даними оцінки можливої обстановки, що може скластися на об'єкті,
керівники об'єкта планують заходи підвищення стійкості роботи об'єкта. Всі
пропозиції, пов'язані із затратами, необхідно документально обґрунтувати з
поданням відповідних заявок із кошторисами в місцеві, районні, обласні органи
управління ЦЗ, а якщо необхідно то у відповідні міністерства, відомства.
Фінансування капітальних вкладень на будівництво захисних споруд,
складів, пункту управління та інших об'єктів ЦЗ відбувається за рахунок об'єкта
з коштів, які виділяються міністерствами в межах загальних обсягів капітальних
вкладень.
Планування таких заходів, як підготовка і забезпечення майном формувань,
навчання керівного особового складу формувань, працюючих, організація
зв'язку і оповіщення, створення навчально-матеріальної бази та ін., проводиться
за рахунок коштів об'єкта.
Планування забезпечення особового складу формувань ЦЗ засобами
індивідуального захисту та іншими матеріально-технічними засобами
провадиться за нормами, затвердженими Начальником ЦЗ України,
узгодженими з Кабінетом Міністрів, відповідним міністерством, відомством.
Третій етап — узгодження розроблених планів із відділом ЦЗ району, з
районним агропромисловим управлінням, адміністрацією населеного пункту,
службами ЦЗ району, після цього затвердження документів плану ЦЗ.
Документи плану ЦЗ підписує керівник — ЦЗ об'єкта, деякі (план евакуації,
прийому і розміщення евакуйованого) підписує і начальник ЦЗ голова
адміністрації населеного пункту. Зміст плану ЦЗ об'єкту узгоджується з
вимогами плану ЦЗ району, що підтверджує начальник відділу з питань
цивільного захисту населення району, після чого план ЦЗ затверджує керівник
ЦЗ об'єкта.
Після затвердження плану об'єкта організується вивчення документів усім
керівним складом об'єкта.
У зв'язку зі зміною вихідних даних, покладених в основу розробки плану
об'єкта, таких як: розвиток господарства, технічне забезпечення, кількість і
структура населення, рівень розвитку ЦЗ, установлених вимог і завдань та ін.,
необхідно періодично уточнювати і переробляти розроблені раніше документи
плану даного об'єкта. Уточнення і коригування документів плану проводять на
тренуваннях і комплексних об'єктових навчаннях ЦЗ.
Зміни і доповнення, які не мають принципових змін, вносять у документи
після узгодження з керівництвом об'єкта. Доповнення і зміни принципового
характеру узгоджують із відділом цивільного захисту населення району.
На одному з пронумерованих листків позначають, коли, де і ким внесені
зміни у план. Це засвідчується підписом керівника ЦЗ і підтверджується
печаткою об'єкта.
Структура і зміст плану для забезпечення життєдіяльності в надзвичайних
ситуаціях такі.
Атж.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 99
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
Евакуаційні заходи, організація і планування евакуаційних заходів при
катастрофах, воєнній обстановці.
Втрати при катастрофах та інших надзвичайних ситуаціях, як правило,
виникають раптово, їхня кількість, як правило, перевищує можливості місцевої
об'єктової, а часто й територіальної ланки охорони здоров'я з надання
постраждалим медичної допомоги в оптимальні терміни для збереження їх
життя і попередження небезпечних ускладнень. Не випадково, що протягом
декількох сторіч надання медичної допомоги при катастрофах здійснювали в
основному військові лікарі. Вони інтуїтивно усвідомлювали і потім науково
обґрунтували (Пирогов М.І., 1896), що за таких ситуацій принципи і методи, які
застосовувались раніше в звичайних умовах, є малоефективними, а тому вкрай
необхідними видаються особливі організаційні принципи з одночасною зміною
тактики діяльності лікаря. Аналіз проблем надання допомоги в НС і
катастрофах вказує, що між принципами надання медичної допомоги в період
катастроф мирного часу та наданням її в умовах бойових дій воєнного часу
істотної різниці немає.
Оптимізація термінів надання екстреної медичної допомоги є визначальним
показником ефективності роботи охорони здоров'я в надзвичайних ситуаціях,
тому що від максимального скорочення часу з моменту отримання травми до
надання медичної допомоги залежить наслідок багатьох видів уражень. З цією
метою в медицині катастроф пропонується проведення заходів організаційного
характеру, об'єднаних поняттям “лікувально-евакуаційне забезпечення
населення в надзвичайних ситуаціях (ЛЕЗ)”. Збереження життя постраждалих та
здоров'я населення в районах катастрофи в основному залежить від чіткої
взаємодії аварійно-рятувальних медичних сил швидкого реагування, а
створення стрункої і надзвичайно мобільної системи надання екстреної
медичної допомоги потерпілим. Проведення в районі катастроф пошуково-
рятувальних робіт, ведення розвідки, розшук, лікування постраждалих, надання
першої медичної допомоги, вивіз їх на тимчасові пункти збору здійснюється, як
правило, немедичним персоналом (рятувальниками).
ЛЕЗ є складовою частиною медико-санітарного забезпечення за умов
надзвичайних ситуацій. Сутність ЛЕЗ полягає в організації своєчасних і
послідовно проведених заходів щодо надання адекватної медичної допомоги і
лікування уражених на етапах медичної евакуації з обов'язковим
транспортуванням їх з осередку катастрофи до лікувальних установ відповідно
до характеру отриманого ушкодження, тобто за медичними показаннями.
Змушене розчленування процесу лікування при катастрофах призвело до
необхідності розробки єдиної концепції (доктрини) патогенезу, діагностики і
лікування різноманітних уражень, концепції, яка є обов'язковою для всіх
медичних працівників, що в поєднані з однаковою класифікацією та медичною
документацією забезпечує послідовність проведення лікувальних заходів на
етапах медичної евакуації.
Своєчасність виконання заходів ЛЕЗ досягається швидким введенням в
осередки катастроф сил та засобів медичних формувань державної служби
медицини катастроф, охорони здоров'я, правильною організацією їхньої роботи
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 100
Інв. № ориг. | Підпис і дата І Зам. інв.
і раціональною евакуацію постраждалих за межі зони надзвичайних ситуацій.
При цьому постраждалі послідовно отримують визначені необхідні види
медичної допомоги залежно від виду ураження, медико-санітарної обстановки у
вогнищі катастрофи та кількості медичних сил і засобів, що на даний період
забезпечують роботу етапу медичної евакуації.
Найважливішими складовими лікувально-евакуаційного забезпечення
населення в НС є:
- лікувально-евакуаційна характеристика уражених та хворих (санітарних
втрат);
- характеристика етапу медичної евакуації;
- характеристика медичного сортування та медичної евакуації;
- характеристика виду та обсягу медичної допомоги.
До санітарних втрат відносять постраждалих, які втратили в період
надзвичайного стану (катастрофи, аварії) працездатність не менше ніж на 1 добу
і надійшли на етапи медичної евакуації (заклади та формування ДСМК). Крім
санітарних втрат в період катастрофи (аварії, надзвичайного стану) можуть бути
і безповоротні втрати (загиблі, померлі та ті, що пропали безвісті). Залежно від
дії вражаючих факторів при НС санітарні втрати можуть бути комбінованими,
множинними та сполученими. Комбінованими вважаються пошкодження
різними вражаючими факторами при надзвичайних ситуаціях (опік + травма;
ураження СДОР + травма). При множинних ураженнях пошкоджується одним і
тим же фактором декілька анатомічних ділянок (наприклад, шкіра та внутрішні
органи). Сполучені (або поєднані) пошкодження будуть реєструватися на етапах
медичної евакуації при ураженні одним фактором двох і більше суміжних
органів або анатомічних ділянок (торако-абдомінальне пошкодження).
Для лікувально-евакуаційної характеристики постраждалих при НС
користуються класифікацією за ступенем тяжкості стану здоров’я.
До категорії тяжковражених відносяться особи з пошкодженням життєво-
важливих органів та систем з явищами загрози для життя або такими, що
можуть привести до різкого порушення функцій всього організму. Як правило
вони потребують тривалого лікування (не менше 2,5 - 3 місяців).
До категорії уражених середнього ступеню тяжкості відносять
постраждалих з ушкодженнями тулуба, кінцівок за відсутністю загрози для
життя, але які потребують значного терміну лікування (не менше 2-х місяців).
До легковражених відносяться особи, які зберегли здатність до
самостійного пересування та самообслуговування. Ці особи не мають
пошкоджень органів зору, великих кровоносних судин, кісток та внутрішніх
органів. Орієнтовний термін лікування до 1 місяця.
Визначальними показниками санітарних втрат при НС, які головним чином
впливають на організацію надання медичної допомоги постраждалим є їх
величина і структура. Під величиною санітарних втрат розуміють їх розміри в
абсолютних числах.
Структура санітарних втрат — це відсоткове співвідношення різних
категорій уражених до загальної кількості санітарних втрат, що виникли при
НС.
Атж.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 101
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв. №
Під терміном “етап медичної евакуації” розуміють формування і заклади
Державної служби медицини катастроф, що розгорнуті на шляхах медичної
евакуації і забезпечують прийом, медичне сортування, надання визначеного для
цього етапу обсягу і виду медичної допомоги ураженим та підготовку їх (за
необхідністю) до подальшої евакуації або лікування до кінцевого результату.
Основними принципами етапного лікування постраждалих повинні бути
своєчасність, поступовість і послідовність заходів, що проводяться на окремих
етапах.
Своєчасність полягає в дотриманні оптимальних термінів надання різних
видів медичної допомоги та лікування постраждалих. Медична допомога
вважається своєчасною, якщо вона врятовує життя потерпілому і попереджає
виникнення тяжких наслідків ураження. Своєчасність досягається наданням
медичної допомоги шляхом взаємодопомоги, наближенням медичних сил та
засобів до вогнища ураження, правильним проведенням медичного сортування
та медичної евакуації.
Своєчасною вважається медична допомога, якщо вона при НС після
ураження надана в такі терміни:
- перша медична допомога - ЗО хв.;
- долікарська (фельдшерська) допомога - 1 - 2 години;
- перша лікарська допомога - 4-6 годин;
- кваліфікована медична допомога - 8-12 годин;
- спеціалізована медична допомога - до 24 годин.
Поступовість передбачає надання медичної допомоги з урахуванням
єдиних поглядів на етіологію, патогенез, клінічні методи лікування уражених.
При екстремальних ситуаціях за масовості та одномоментності виникнення
санітарних втрат, дефіциту часу, різноманітності уражень з перевагою
комбінованих, недостатності сил і засобів та незвичайний темп роботи для
лікувальних установ є виправданим лікування в першу чергу лише тяжких та
надтяжких травм та уражень. При цьому завжди повинна зберігатися уніфікація
з надання медичної допомоги та лікування вищезазначеного контингенту.
Послідовність полягає в нарощуванні обсягу медичної допомоги
постраждалим та наданні необхідного виду медичної допомоги.
На період інших НС державною службою медицини катастроф реалізується
двоетапна система лікувально-евакуаційного забезпечення вражених з
евакуацією за призначенням.
Першим етапом ЛЕЗ, що призначений для надання долікарської
(фельдшерської) і першої лікарської допомоги, є збережені в зоні лиха
лікувальні установи, пункти екстреної медичної допомоги, які розгорнуті
бригадами швидкої медичної допомоги, фельдшерськими і лікарсько-
сестринськими бригадами, спеціалізованими медичними бригадами постійної
готовності першої черги, медичними загонами, що прибули в осередок
катастрофи з розташованих поруч лікувальних установ та закладів міністерств
та відомств, а також медичні пункти та лікарсько-сестринські бригади
військових частин і військово-лікувальних установ Міністерства оборони
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. 102
Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
України, в першу чергу ті, що входять до складу державної служби медицини
катастроф.
Другим етапом є існуючі і функціонуючі поза осередком стихійного лиха, а
також додатково розгорнуті лікувальні установи на лікувально-евакуаційних
напрямках, які можуть бути на значній відстані від осередків ураження та
призначені для надання вичерпних видів медичної допомоги - кваліфікованої і
спеціалізованої та об'єднаних у категорію установ (закладів) для надання
госпітальних видів медичної допомоги, і лікування уражених до повного
одужання. До складу другого етапу державної служби медицини катастроф
входять, як правило, центри екстреної медичної допомоги та медицини
катастроф, лікувально-профілактичні заклади (установи) МОЗ України, інших
міністерств та відомств, військові госпіталі, профільовані та спеціалізовані
лікарні, в першу чергу ті, що входять до складу ДСМК. Така схема організації
екстреної допомоги в надзвичайних ситуаціях визнана найбільш доцільною і
найбільше відповідає найважливішому призначенню ДСМК - збереження життя
максимальній кількості уражених на період виникнення осередків масових
уражень населення.
Двоетапна система ЛЕЗ є вимушеною, оскільки при стихійних лихах,
аваріях та катастрофах з великою кількістю постраждалих і різноманітністю
структури санітарних втрат немає можливості надання медичної допомоги на
місці. В кожному конкретному випадку треба максимально намагатися після
надання першої медичної допомоги потерпілим в осередку ураження
евакуювати їх безпосередньо в лікувальні заклади, де буде проводитися
остаточне лікування, тобто добиватися одноетапності.
Цілком природно, що дана схема є не догмою, а керівництвом для
практичної дії, тому що при наявності сучасних засобів транспортування
уражених і проведення ЛЕЗ може зникнути необхідність розгортання першого
етапу медичної евакуації. З іншого боку, залежно від реальних умов обстановки
і можливостей медичного персоналу на першому етапі медичної евакуації
надання першої лікарської допомоги може поєднуватися із виконанням деяких
елементів обсягу кваліфікованої медичної допомоги. Але необхідно завжди
пам’ятати, що, не дивлячись на розміри катастрофи та її виду, кожному
ураженому повинна бути надана перша медична допомога на місці ураження, в
зв’язку з тим, що всі заходи цього виду медичної допомоги спрямовані на
збереження життя уражених та на запобігання розвитку небезпечних важких
ускладнень у них.
Зміст лікувально-евакуаційних заходів на період надання медичної
допомоги на етапах медичної евакуації визначається видом і обсягом медичної
допомоги.
Вид медичної допомоги - це визначений перелік (комплекс) лікувально-
профілактичних заходів, які проводяться при ураженнях (захворюваннях) людей
шляхом само- та взаємодопомоги або медичними працівниками в осередку
ураження та на етапах медичної евакуації. Конкретний вид медичної допомоги
визначається кваліфікацією спеціалістів, що здійснюють цю допомогу,
наявністю необхідного оснащення та місцем її надання.
Апк.
192 ПЗ Б-П ск 103
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
Обсяг медичної допомоги - це сукупність л ікувальних і профілактичних
заходів, що виконують ураженим на даному етапі медичної евакуації.
В системі ЛЕЗ за умов НС в ДСМК України визначено 5 видів медичної
допомоги; перша медична, долікарська (фельдшерська), перша лікарська,
кваліфікована та спеціалізована медична допомога.
Перша медична допомога - це комплекс медичних заходів, що виконуються
на місці отримання пошкодження (ураження) переважно порядком само- та
взаємодопомоги, а також учасниками рятувальних робіт із використанням
табельних і підручних засобів. Перша медична допомога може надаватися і
медичним персоналом при масових санітарних втратах.
Основна мета першої медичної допомоги - усунення причин, що
загрожують життю постраждалого на цей момент, та попередження розвитку
важких ускладнень. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги -
до ЗО хвилин після отримання травми. При зупинці дихання цей термін
скорочується до 5-10 хв.
Обсяг першої медичної допомоги включає:
- діставання постраждалих із-під завалів, винос (вивіз) з осередку ураження;
- тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі шляхом: накладання джгута для
зупинки крові (стандартного або імпровізованого), пов'язки, та пальцьове
стиснення магістральних судин;
- усунення асфіксії шляхом вивільнення верхніх дихальних шляхів від
слизу, крові, ґрунту і можливих сторонніх тіл, надання визначеного положення
тілу (при западанні язика, блювоті, сильній носовій кровотечі) і проведення
штучної вентиляції легень (рот у рот, рот у ніс, 8-подібна трубка тощо );
- закритий масаж серця;
- введення знеболюючих засобів за допомогою шприц-тюбику;
- накладання асептичної пов'язки на рану і опікову поверхню, накладання
окклюзійної пов'язки при проникаючих пораненнях грудної клітини з
використанням прогумованої оболонки індивідуального перев'язувального
пакета;
- іммобілізацію ушкодженої ділянки тіла найпростішими засобами з
використанням табельних і підручних засобів;
- надівання протигазу при перебуванні на зараженій місцевості;
- введення враженим отруйними речовинами анти дотів;
- часткова санітарна обробка; введення антибіотиків, сульфаніламідних
препаратів, протиблювотних засобів з АІ-2;
- дегазація заражених ділянок шкіри та одягу, що до неї прилягає, за
допомогою індивідуального протихімічного пакету.
При наданні першої медичної допомоги в першу чергу повинні
використовуватися медичні засоби, які є у рятувальників, формувань ЦО, та
інших залучених до проведення рятувальних робіт формувань.
Для надання першої медичної допомоги необхідно ширше залучати
санітарні дружини та санітарні пости, що створюються на підприємствах
промисловості, тому що альтернативи цим формуванням на початковому етапі
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 104
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам. інв.
рятувальних робіт до цього часу ще немає. За 10 годин роботи 1 санітарна
дружина може надати першу медичну допомогу 500 постраждалим.
Долікарська (фельдшерська) допомога надається працівниками
фельдшерських бригад швидкої медичної допомоги, медичними працівниками
пунктів охорони здоров’я об’єктів, на яких сталися НС, сусідніх об’єктів та
медичним персоналом, що направлений для надання медичної допомоги у
вогнище катастрофи.
Долікарська (фельдшерська) допомога має основним призначенням
боротьбу з загрозливими для життя станами та розладам и з м етою
попередження важких ускладнень. Для її надання використовуються табельні та
підручні засоби. Вона доповнює першу медичну допомогу і включає:
- усунення асфіксії (штучна вентиляція легень за допомогою портативних
апаратів, інгаляція кисню, туалет ротової порожнини та носоглотки);
- контроль за правильністю і доцільністю накладання джгута при кровотечі
, що триває;
- повторне введення знеболюючих засобів, введення антибіотиків за
показниками;
- накладання і виправлення неправильно накладених пов'язок;
- покращання транспортної іммобілізації з використанням табельних
засобів;
- зігрівання постраждалих при низькій температурі повітря, давання їм
гарячих напоїв (за винятком поранених у живіт) в зимовий час;
- введення за показаннями симптоматичних серцево-судинних та
стимулюючих дихання засобів;
- проведення часткової санітарної обробки підручними засобами, прийом
(внутрішньо) радіозахисних препаратів, введення антидотів при гострих
хімічних отруєннях;
- промивання очей, рота і носа при попаданні СДОР.
Перша лікарська допомога характеризується комплексом лікувально-
профілактичних заходів, які виконуються лікарями загальної (будь-якої)
кваліфікації на першому етапі медичної евакуації і спрямовані на усунення або
послаблення наслідків ушкоджень, що загрожують життю постраждалого, на
профілактику можливих ускладнень та на підготовку їх до подальшої евакуації.
Надається перша лікарська допомога лікарями медико-санітарних частин
об’єктів, на яких виникла аварія, чи катастрофа, лікувально-профілактичних
заходів, що розташовані у зоні НС, лікарями швидкої медичної допомоги та
бригад постійної готовності першої черги, що прибули в осередок ураження,
при можливості, безпосередньо у вогнищі катастрофи або поблизу нього; при
евакуації постраждалих - на шляхах евакуації, а також в лікувальних закладах
першого етапу медичної евакуації. Вона може надаватись і на другому етапі
медичної евакуації, якщо не була надана раніше, а постраждалий потрапив до
лікувального закладу другого етапу, який перенавантажений і не має змоги
одразу надати кваліфіковану чи спеціалізовану медичну допомогу. Завжди
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Аск. №док Підп. Дата. 105
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
необхідно прагнути надати постраждалим вичерпну медичну допомогу в
найкоротший термін.
Залежно від реальної обстановки і можливостей конкретного медичного
формування або установи заходи першої лікарської допомоги розподіляються на
дві групи:
- невідкладні заходи;
- заходи, виконання яких може бути відкладене.
Оптимальним терміном надання першої лікарської допомоги є перші 4-6
годин з моменту отримання ураження. Збільшення цього часу прямо
пропорційно розміру летальних наслідків.
Невідкладні заходи першої лікарської допомоги проводяться при станах,
що загрожують життю поранених і хворих. Вони включають в себе:
- зупинку зовнішньої кровотечі (туге тампонування рани з накладенням
шкірних швів, прошивання судин в рані, накладання затискувача на судину, що
кровоточить, контроль за правильністю та доцільністю накладання джгута, а
також накладення джгута за показниками);
- боротьба з шоком (введення знеболюючих і серцево-судинних засобів,
новокаїнові блокади, транспортна іммобілізація, переливання крові або
кровозамінників при тяжкому шоку або значній крововтраті тощо );
- усунення гострої дихальної недостатності (відсмоктування слизу,
блювотних мас і крові з верхніх дихальних шляхів, введення повітропроводу,
прошивання язика, трахеотомія, відсікання або прошивання шматків м'якого
піднебіння, що звисають і бічних відділів глотки, штучна вентиляція легень,
інгаляція кисню, парів етилового спирту при набряку легень, накладання
окклюзійної пов'язки при відкритому пневмотораксі, пункція або торакоцентез
при напруженому пневмотораксі);
- закритий масаж серця;
- транспортну іммобілізацію (або її поліпшення) при переломах кісток і
великих ушкодженнях м'яких тканин, накладання пращевидної транспортної
шини при переломах щелеп; відсікання кінцівки, що висить на шматку м'яких
тканин; катетеризацію або капілярну пункцію сечового пухиря при затримці
сечі;
- невідкладна терапевтична допомога (купування первинної реакції на
зовнішнє опромінення, введення антидотів, протисудомних,
бронхорозширюючих, протиблювотних препаратів);
- введення антибіотиків за показниками;
- проведення десорбції СДОР з одягу та вживання заходів, що дозволяють
зняти засоби індивідуального захисту постраждалих, які надходять з вогнища
хімічного ураження (часткова санітарна обробка, заміна одягу тощо);
- дегазацію рани при забрудненні її хімічними речовинами;
- промивання шлунка за допомогою зонда у випадку попадання в нього
отруйних речовин;
- неспецифічну профілактику та введення сироваток при загрозі
виникнення бактеріологічних уражень (при аваріях на виробництвах
мікробіологічної промисловості).
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 106
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
До заходів першої лікарської допомоги, виконання яких може бути
відкладене, відносяться:
- виправлення пов'язок і поліпшення транспортної іммобілізації;
- проведення новокаїнових блокад і уведення знеболюючих засобів при
ушкодженнях середньої важкості;
- усунення недоліків надання першої медичної та долікарської
(фельдшерської) допомоги (виправлення пов’язок, покращання транспортної
іммобілізації);
- заміна пов’язок при забрудненні рани радіоактивними та хімічними
речовинами;
- новокаїнові блокади та введення знеболюючих при пошкодженнях
середнього ступеню тяжкості;
- ін’єкції антибіотиків, профілактика правця (анатоксин), протиправцевої
сироватки при відкритих травмах та опіках;
- призначення різноманітних симптоматичних засобів при станах, що не
виключають безпосередньої загрози для життя;
- введення протигангренозної сироватки та інших засобів, що затримують і
попереджують розвиток інфекції в рані.
Повний обсяг першої лікарської допомоги включає невідкладні заходи і
заходи, проведення яких може бути відкладене.
Обсяг першої лікарської допомоги може скорочуватись залежно від
медичної ситуації, величини санітарних втрат, можливості її надання при
недостатній кількості медичних сил та засобів.
Скорочення обсягу першої лікарської допомоги здійснюється за рахунок
відмови від виконання заходів другої групи.
Кваліфікована медична допомога надається терапевтами та хірургами
загального профілю. Її надання здійснюється в лікувальних закладах переважно
на другому етапі медичної евакуації. Метою кваліфікованої медичної допомоги
є збереження життя постраждалих, усунення ускладнень, що розвиваються,
створення умов для лікування та одужання.
Кваліфікована хірургічна допомога розподіляється на три групи заходів за
терміновістю їх надання.
Перша група - невідкладні хірургічні втручання та інші заходи,
невживання яких може привести до смерті найближчим часом. До них
належать:
- боротьба з асфіксією і відновлення функцій дихання;
- остаточна зупинка внутрішньої та зовнішньої кровотечі;
- комплексна терапія гострої крововтрати, шоку, травматичного токсикозу;
- лікування анаеробної інфекції;
- хірургічна обробка та зашивання ран при відкритому пневмотораксі,
торакоцентезі та при клапанному пневматораксі;
- лапаротомія при проникаючих пораненнях та закритій травмі черева з
пошкодженням внутрішніх органів при внутрішньочеревному пошкодженні
сечового міхура та прямої кишки;
- ампутація при відкритих та масивних переломах кінцівок;
Апк.
192 ПЗ Б-П ск 107
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
- декомпенсшна трепанація черепа при пораненнях та пошкодженнях, що
супроводжуються стисненням головного мозку;
- хірургічна обробка переломів довгих трубчастих кісток з масивними
пошкодженнями м’яких тканин.
Друга група - допомога, несвоєчасне надання якої може привести до
виникнення тяжких ускладнень:
- хірургічна обробка ран при переломах довгих трубчастих кісток, що не
супроводжуються великим пошкодженням м’яких тканин.
Третя група - операції, відкладення яких за умов використання
антибіотиків не обов’язково приведе до виникнення ускладнень;
- накладання пластичних швів при клаптевих пораненнях обличчя;
- лігатурне зв’язування зубів при переломах нижньої щелепи з дефектом;
- первинна обробка опіків;
- первинна хірургічна обробка ран м’яких тканин (крім ран, що не
підлягають хірургічній обробці).
При повному обсязі кваліфікованої хірургічної допомоги виконуються
заходи всіх трьох груп. Скорочення обсягу здійснюється за рахунок відмови від
виконання заходів третьої групи, а в крайньому разі - другої групи. При цьому
вживаються заходи для першочергової термінової евакуації таких постраждалих
в лікувальні заклади, де хірургічна допомога буде надана їм у повному обсязі.
Після невідкладних операцій постраждалі тимчасово госпіталізуються на
термін, тривалість якого залежить від характеру ураження, проведеного
оперативного втручання наявності евакуаційного транспорту.
Кваліфікована терапевтична допомога розподіляється на невідкладні
заходи і заходи, виконання яких може бути відкладено.
Перша група заходів вміщує в себе:
- лікування токсичного опіку легень;
- комплексну терапію гострої серцево-судинної недостатності та різних
порушень серцевого ритму;
- введення антидотів та протиботулінічної сироватки;
- проведення кисневої терапії та штучної вентиляції легень при асфіксії;
- вживання транквілізаторів, нейролептиків при гострих реактивних станах;
- введення десенсибілізуючих, протиблювотних, протисудомних та
бронхолітичних засобів.
До другої групи відносяться:
- вітамінотерапія;
- гемотрансфузія з метою заміщення;
- введення антибіотиків та сульфаніламідних препаратів з профілактичною
метою;
- проведення фізіотерапевтичних процедур;
- застосування симптоматичних медикаментозних засобів.
Повний обсяг кваліфікованої терапевтичної допомоги включає виконання
заходів обох груп. При наявності великого потоку уражених, недостатньої
кількості медичного персоналу, медичного майна тощо обсяг заходів
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 108
Інв. № ориг. | Підпис і дата | Зам. інв.
кваліфікованої медичної допомоги звужується до виконання тільки
невідкладних заходів.
Спеціалізована медична допомога надається лікарями-фахівцями в
лікувальних закладах, які мають спеціальне лікувально-діагностичне
оснащення. Фах лікарів повинен відповідати характеру уражень постраждалих.
Цей вид медичної допомоги є найвищим в системі ЛЕЗ і надається з
використанням сучасних медичних технологій і обладнання. Метою
спеціалізованої медичної допомоги є повне відновлення здоров’я, максимальне
зниження смертності та інвалідності. Базою для надання спеціалізованої
медичної допомоги є спеціалізовані медичні заклади, спеціалізовані відділення
багатопрофільних лікарень, перепрофільовані відділення і лікарні.
Перепрофілювання і посилення лікувальних закладів, в першу чергу тих, що
включені до складу державної служби медицини катастроф, проводять за
рахунок спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги і
спеціалізованих бригад посилення, що створюють з фахівців медичних
навчальних закладів і НДІ клінічного профілю.
В спеціалізованих медичних закладах передбачається надання
спеціалізованої медичної допомоги таким контингентам:
- постраждалим з травмами хребта, голови, шиї (нейрохірургічна,
офтальмологічна, отоларингологічна, щелепно-лицьова тощо);
- ураженим з травмами грудей, черева, таза;
- травмованим з переломами довгих трубчастих кісток і пошкодженням
великих суглобів;
- обпеченим;
- ураженим іонізуючим випромінюванням;
- ураженим СДОР;
- неврологічним хворим, контуженим і особам з психічними розладами;
- загальносоматичним хворим;
- жінкам з пораненнями і захворюваннями жіночих статевих органів;
- інфекційним хворим.
Незалежно від місця у системі ДСМК при НС, етапи медичної евакуації
повинні виконувати такі загальні для кожного з них завдання:
- прийом, реєстрація, медичне сортування постраждалих;
- проведення згідно з показаннями санітарної обробки уражених,
дезінфекції, дезактивації та дегазації їх речей;
- надання невідкладної медичної допомоги в обсязі, що визначений для
даного етапу лікування уражених;
- підготовка до евакуації тих постраждалих, які підлягають евакуації на
наступні етапи;
- ізоляція інфекційних та психічно хворих;
- лікування постраждалих до визначених наслідків.
Необхідно зазначити, що різноманітність стихійних лих і виробництв, де
застосовуються вибухові, сильнодіючі отруйні, пожежонебезпечні, токсичні,
радіоактивні та інші речовини, а також різке порушення циклу технологічних
процесів при аваріях та катастрофах, призводить не до окремих ізольованих
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 109
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам. інв.
уражень, а в більшості випадків до комбінованих (травма + радіаційне
ураження; травма + опіки + ураження СДОР, тощо). Тому, при наданні медичної
допомоги постраждалим, та визначення профілю лікувального закладу для
госпіталізації, повинні враховуватися провідні симптоми, що впливають на
подальший стан уражених та визначають профілювання медичної допомоги. В
даному випадку велике значення надається медичному сортуванню. Медичне
сортування дозволяє більш раціонально використати медичні сили та засоби,
прискорити надання медичної допомоги більшій кількості постраждалих та
швидше здійснювати їх на наступний етап, покращити якість медичної
допомоги та підвищити її результативність.
Медичне сортування - це розподіл постраждалих на групи за ознакою в
однорідних профілактичних та лікувально-евакуаційних заходах згідно з
медичними показаннями, обсягом медичної допомоги на даному етапі медичної
евакуації та визначеним порядком евакуації.
Мета медичного сортування - забезпечити своєчасне надання медичної
допомоги ураженим та раціональної їх евакуації. Воно набуває особливої ваги в
ситуаціях, коли кількість уражених, що потребують медичної допомоги (або
евакуації), перевищує можливості місцевої (об'єктової, територіальної) ланки
охорони здоров'я. Медична допомога вважається своєчасною лише тоді, коли
вона дозволяє зберегти життя ураженому і попереджує розвиток небезпечних
ускладнень. Медичне сортування є конкретним, безперервним (категорії
нагальності можуть змінюватися), що повторюється і подальшим процесом
надання потерпілим усіх видів медичної допомоги. Воно проводиться з моменту
надання першої медичної допомоги на місці (у зоні) катастрофи, протягом
всього догоспітального періоду, за межами зони ураження, при надходженні
уражених до територіальних, регіональних та інших лікувальних установ для
отримання ними повного обсягу медичної допомоги і лікування до повного
одужання (визначеного наслідку). Медичне сортування проводиться на основі
діагнозу та прогнозу і за характером є діагностично-прогностичним, а також
визначає обсяг і вид медичної допомоги.
В осередку ураження , на місці, де отримана травма, в інтересах надання
першої медичної допомоги виконуються найпростіші з елементів медичного
сортування. Після прибуття в район лиха медичного персоналу (бригад швидкої
медичної допомоги, бригад екстреної медичної допомоги) медичне сортування
% продовжується і поглиблюється.
Досвід роботи, отриманий у воєнних умовах, а також в районах катастроф
мирного часу, показує, що медичне сортування уражених змінюється залежно
від виду й обсягу медичної допомоги. Обсяг же медичної допомоги, у свою
чергу, визначається не лише медичними показаннями та кваліфікацією
медичного персоналу, але й, головним чином, умовами обстановки.
Залежно від завдань, які виконуються на етапах медичної евакуації
прийнято доцільно виділяти два види медичного сортування: внутрішньо-
пунктове та евакуаційно-транспортне.
Внутрішньо-пунктове медичне сортування потерпілих на етапах медичної
евакуації проводиться з метою розподілу їх на групи залежно від ступеню
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 110
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
небезпеки для оточуючих, характеру й тяжкості ураження, для визначення
необхідності надання медичної допомоги та її черговості, а також для
визначення функціонального підрозділу етапу медичної евакуації, в якому
повинна бути надана медична допомога.
При проведенні внутрішньо-пунктового медичного сортування
визначаються:
- характер ураження та необхідний обсяг медичної допомоги;
- потреба і місце надання медичної допомоги на даному етапі;
- черговість (перша чи друга черга).
Евакуаційно-транспортне медичне сортування проводиться з метою
розподілу уражених на однорідні групи за чергою евакуації, за видом
транспорту (автомобільний, авіаційний тощо); визначення розташування
уражених на засобах евакуації (лежачи, сидячи; на першому, другому, третьому
ярусі), визначення пункту проходження - евакуаційного призначення.
Враховуються стан, ступінь тяжкості ураженого, локалізація, характер та
наслідки травми. Рішення цих питань здійснюється на основі діагнозу, прогнозу
стану і наслідку ураження; без них правильне медичне сортування неможливе.
При проведенні евакуаційно-транспортного медичного сортування
визначається:
- евакуаційне призначення (куди направити);
- вид транспорту;
- спосіб евакуації (лежачи, сидячи);
- місце на евакуаційному транспорті (на першому чи на другому ярусі);
- черговість евакуації (перша чи друга).
Часто обидва види сортування виконуються одночасно, паралельно з
виділенням потоку постраждалих, яким необхідно надати відповідну медичну
допомогу на даному етапі. Визначаються евакуаційне призначення, черговість,
спосіб та засоби евакуації постраждалих, які не потребують надання медичної
допомоги на даному етапі.
Неправомірне виділення інших видів сортування. Наприклад,
прогностичного або за ознакою терміну його проведення (“первинне”,
“повторне”, “остаточне” тощо), або за кваліфікацією медичного персоналу, який
проводить медичне сортування (“долікарське, лікарське” тощо). Це не
відповідає меті та завданням медичного сортування. Медичний склад будь-
якого ступеня підготовки та кваліфікації зобов'язаний надавати медичну
допомогу у першу чергу тим, кому вона найбільше потрібна, у разі, якщо
виникла необхідність вибору (наприклад, при надходженні декількох тяжко
вражених одночасно). У складній ситуації масової катастрофи, на відміну від
звичайних умов охорони здоров'я, особливо гірким з моральної й етичної точки
зору моментом у діях лікаря є жорстока необхідність вибору.
В основу медичного сортування покладені три основні сортувальні ознаки:
а) За ознакою небезпеки для оточуючих потерпілі розподіляються на З
групи:
- ті, що потребують спеціальної (санітарної) обробки ;
- ті, що потребують тимчасової ізоляції;
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 111
Інв. № ориг. | Підпис і дата | Зам. інв.
- ті, що не потребують спеціальної (санітарної) обробки.
При аваріях та катастрофах у людей можуть виникати реактивні стани та
психічні реакції. При аваріях на виробництвах мікробіологічної промисловості
можливе попадання в організм потерпілих збудників інфекційних захворювань.
Таких осіб направляють в ізолятори. При ураженні СДОР радіоактивними
речовинами потерпілих направляють для проведення санітарної і спеціальної
обробки.
б) За лікувальною ознакою визначається ступінь потреби потерпілих у
медичній допомозі та черговість і місце надання. За цією ознакою потерпілі
розподіляються на групи:
- постраждалі, що потребують невідкладної медичної допомоги на даному
етапі медичної евакуації;
- постраждалі, що не потребують невідкладної медичної допомоги на
даному етапі медичної евакуації;
- постраждалі у термінальному стані та з травмами, несумісними з життям;
- ті, що потребують симптоматичну допомогу (термінальні стани, із
травмами несумісними для життя).
в) За евакуаційною ознакою визначається необхідність та черговість
евакуації, вид транспорту, спосіб транспортування (лежачи, сидячи), а також
лікувальна установа, в яку повинна здійснюватися евакуація. За цією ознакою
потерпілі поділяються також на три групи:
потребують подальшої евакуації з урахуванням евакуаційного
призначення, черговості, способу евакуації, виду транспорту;
- потребують залишення на даному етапі медичної евакуації;
- потребують повернення до місця розселення.
Проведення медичного сортування є відповідальним моментом, від якого
залежить своєчасність надання медичної допомоги постраждалим, виконання
необхідного виду та обсягу медичної допомоги. Тому для проведення
медичного сортування повинні залучатися висококваліфіковані фахівці.
Для проведення медичного сортування найбільш доцільним є створення
сортувальних бригад. їх кількість та склад визначаються в кожному
конкретному випадку залежно від величини і структури санітарних втрат та
складу медичних сил та засобів.
Сортувальні бригади для ходячих уражених формуються в складі лікар,
медична сестра (фельдшер), реєстратор.
Для носилочних уражених до складу сортувальних бригад входять лікар,
медична сестра (фельдшер), два реєстратори, ланка носильників.
Після прибуття до лікувального закладу в першу чергу спочатку
проводиться вибіркове сортування уражених шляхом поверхневого огляду для
виявлення небезпечних для оточуючих та тих, що потребують медичної
допомоги. При цьому на первинний огляд лікар витрачає до 40 сек. на кожного
постраждалого, для чого використовується відповідний алгоритм первинного
огляду.
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 112
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
А лгоритм первинного огляду за м етодикою А В В С (повітряні ш ляхи,
функція дихання, кровоносні судини, серцево-судинна система, органи
почуттів) включає в себе:
- ревізію та механічну очистку ротової порожнини, фіксацію голови та
язика для забезпечення найбільшої прохідності дихальних шляхів;
- оцінку характеру та частоти дихальних рухів (поверхневе, флюктуюче)
для вирішення питання щодо проведення реанімаційних заходів (дихання рот в
рот, непрямий масаж серця);
- визначення цілісності кровоносних судин і одночасна зупинка зовнішньої
кровотечі, в першу чергу артеріальної;
- оцінка стану серцево-судинної системи за пульсом: відсутність пульсу на
променевих артеріях свідчить про те, що артеріальний тиск нижче 80 мм рт.ст.,
а на ліктьовій - менше 60 мм рт.ст. Відсутність пульсу свідчить про
необхідність надання невідкладної медичної допомоги;
- оцінку стану органів почуття, перш за все, органів зору (відкриття очей
самостійно чи за командою словом або на больове подразнення);
- оцінку мовної реакції (говорить, говорить тяжко, не говорить);
- оцінку свідомості: орієнтується в просторі, рухові реакції (за командою
згинає чи розгинає кінцівки).
Після вибіркового методу медичного сортування медичний персонал
переходить до послідовного (конвеєрного) огляду уражених за діагностичними
алгоритмами:
- локалізація ураження (голова, груди, живіт, таз, кінцівки, хребет);
- характер ураження: механічна травма - локальна, численні травми,
сполучена, наявність кровотечі, переломів кісток, довготривалого стиснення
тканин, опікова травма, отруєння СДОР, радіаційне ураження тощо;
- основне ураження, що найбільш загрожує в даний момент життю
потерпілого.
Результати медичного сортування фіксуються сортувальними марками, на
основі яких санітари-носильники реалізують сортувальне рішення лікаря та
відмітками в медичних документах (первинна медична картка, евакуаційний
конверт, відомості про евакуйованого - евакуаційний паспорт).
Для зручності медичного сортування постраждалих та їх наступної
евакуації в лікарню з найменшим перегрупуванням по транспортних засобах,
доцільно вже в евакуаційних приміщеннях етапу групувати постраждалих згідно
з локалізацією і характером ураження. Це дає можливість забезпечити наступне
завантаження автотранспорту, залізничних вагонів та інших засобів
однорідними групами постраждалих.
Медичне сортування можна проводити як на догоспітальному, так і на
госпітальному етапі.
На догоспітальному етапі в процесі медичного сортування виділяють такі
групи уражених:
- постраждалі, що потребують медичної допомоги в першу чергу - уражені
з тяжкими пошкодженнями, що супроводжуються зростаючими розладами
життєвоважливих функцій. До цієї групи відносяться: тяжковражені з
Апк.
192 ПЗ Б-П ск 113
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам. інв. №
прогресуючими небезпечними для життя ураженнями, отруєннями СДОР,
бактеріальними ураженнями з загрозою втрати однієї чи кількох функцій
головних життєвозабезпечуючих систем. Для усунення порушень необхідне
термінове проведення лікувально-профілактичних заходів та надання їм
відповідного обсягу медичної допомоги. Уражені цієї групи потребують
допомоги за невідкладними (життєвими) показаннями;
- тимчасово нетранспортабельні, евакуація яких можлива лише після
стабілізації гемодинамічних показників, зовнішнього дихання і тільки
санітарним транспортом у супроводі медичного працівника;
- постраждалі з тяжкими та середньої тяжкості ураженнями, що
безпосередньо не загрожують життю. їм медична допомога надається в другу
чергу чи може бути відкладеною до надходження в лікувальний заклад (що не
виключає можливості розвинення тяжких ускладнень). Евакуація повинна
здійснюватися бригадами швидкої допомоги в першу чергу;
- уражені середньої тяжкості з помірними функціональними розладами чи
без них. Прогноз сприятливий. Розвиток шкідливих ускладнень мало ймовірний
(за умови застосування антибіотиків та інших медикаментів за показаннями)
евакуація здійснюється попутним транспортом в другу чергу;
- легковражені з абсолютно сприятливим прогнозом для життя та для
відновлення працездатності. Потребують амбулаторно-поліклінічного
лікування. Евакуюються самостійно;
- постраждалі з тяжкими, несумісними для життя ураженнями та
агонізуючі. Потребують симптоматичного лікування і проведення
знеболювання. Евакуації не підлягають. В окремих випадках евакуюються в
другу чергу.
За інших однакових умов перевага в черговості медичного сортування та
надання медичної допомоги надається дітям та вагітним жінкам.
В лікувальних закладах першого етапу медичної евакуації проводиться
внутрішньопунктове та евакуаційно-транспортне медичне сортування, а на
другому етапі - переважно внутрішньопунктове. Медичне сортування в
лікувальних закладах носить діагностичний та прогностичний характер. Для
проведення сортування залучаються найбільш кваліфіковані лікарі. Так само, як
і на догоспітальному етапі, створюються сортувальні бригади в складі лікаря,
двох медичних сестер, санітарів-носильників. Результати медичного сортування
реєструються в медичних документах. Медичне сортування проводиться на
сортувальному майданчику, або в приміщенні приймально-сортувального
відділення (в холодну пору року). На цьому етапі в першу чергу необхідно
виділяти уражених, які небезпечні для оточуючих:
- із зараженням тіла чи одягу СДОР, токсичними та радіоактивними
речовинами. їх направляють для повної санітарної обробки до санпропускника;
- з психічними розладами та інфекційні хворі. їх направляють відповідно до
психоневрологічного та інфекційного ізолятору (лікарні).
Всі інші уражені розподіляються на чотири групи відповідно до діагнозу,
стану, можливості виникнення подальших ускладнень та інших показників.
Атж.
192 ПЗ Б-П ск 114
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. 1 Підпис і дата І Зам, інв.
До першої групи відносяться постраждалі з ураженнями, які несумісні з
життям. Вони знаходяться в термінальному стані або агонізують. В основному,
такі постраждалі потребують заходів, що полегшують їх стан, але відносно них
необхідно проявляти особливу обережність, бо не завжди можливо правильно
визначити тяжкість стану. Ці потерпілі потребують лікування в реанімаційному
відділенні (палатах) або у палатах інтенсивної терапії.
До другої групи входять потерпілі з тяжкими ураженнями, що
супроводжуються прогресуючими розладами життєвих функцій, для усунення
яких потрібно термінове вживання лікувально-профілактичних заходів. Таким
постраждалим необхідно надавати медичну допомогу, в тому числі проводити
оперативні втручання за життєвими показаннями. Як правило, вони є тимчасово
нетранспортабельними і медична допомога надається їм у повному обсязі в
першу чергу у тих лікувальних закладах, куди вони поступили.
Третя група - постраждалі з тяжкими та середньої тяжкості ураженнями з
незначними функціональними розладами або без них, без безпосередньої
загрози для життя і відносно сприятливим прогнозом для життя, відновлення
здоров’я та працездатності. Медична допомога їм може бути відкладеною і
надаватися у другу чергу. Відкладення медичної допомоги не виключає
можливості тяжких ускладнень, тому необхідно прагнути надати медичну
допомогу цій групі постраждалих якомога швидше у повному обсязі.
Четверта група - постраждалі з легкими та середнього ступеню тяжкості
ураженнями. Залежно від стану їх можна направляти після надання медичної
допомоги на амбулаторно-поліклінічне лікування. Медична евакуація їх не
здійснюється, прогноз для відновлення здоров’я та працездатності сприятливий.
Розподіл на евакуаційні групи за станом тяжкості носить відносний
характер і залежить від багатьох факторів, в тому числі від кваліфікації лікарів,
які проводять медичне сортування, кількості одночасного надходження
уражених на етап медичної евакуації, часу з моменту ураження, обсягу та якості
раніше наданої допомоги, характеру ураження та інших. Крім провідних ознак,
за якими визначається ступінь тяжкості стану уражених, необхідно враховувати,
що при окремих ураженнях за часом стан постраждалого може значно
погіршитись. Особливо це може бути при комбінованих ураженнях, при яких
існує інкубаційний період (механічні травми, опіки, ускладнені ураженням
СДОР, радіоактивними речовинами, збудниками інфекційних хвороб). Тому в
кожному окремому випадку необхідно визначити, який фактор є провідним, а
який другорядним та який вплив на стан постраждалого вони матимуть з часом.
Завершенням медичного сортування є реалізація заходів щодо медичної
евакуації. Під медичною евакуацією розуміється вивезення постраждалих з
осередку ураження до лікувальних закладів, де їм надається необхідна медична
допомога та лікування до кінцевого результату. Шлях, яким здійснюється
медична евакуація, має назву шляху медичної евакуації.
Медична евакуація забезпечує своєчасність надання першої лікарської та
спеціалізованої допомоги постраждалим. Її застосування дає можливість
об’єднати розосереджені за місцем та часом лікувально-профілактичні заходи в
єдиний процес надання медичної допомоги. Медична евакуація з етапу на етап
Апк.
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 115
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
дозволяє реалізувати спадкоємність та послідовність надання медичної
допомоги.
Медична евакуація уражених може здійснюватися автомобільним,
залізничним, водним та повітряним транспортом, тобто транспортними
засобами, спеціально призначеними або переобладнаними для транспортування
постраждалих.
Найшвидший і найкращий - це повітряний транспорт, але суттєвим його
недоліком є невелика місткість, погане перенесення польоту окремими групами
постраждалих, а також протипоказання (особливо гострі розлади серцево-
судинної діяльності з синдромами легеневої чи серцево-судинної недостатності
тощо).
Великі переваги має річковий транспорт: він майже зовсім не травмує
постраждалих і хворих при транспортуванні, його добре переносять усі групи
постраждалих, Він досить місткій, зручний для навантаження уражених.
Недоліком цього виду транспорту є обмеження напряму перевезення і невелика
швидкість.
Безпосередньо на місці події в основному використовується автомобільний
транспорт, в першу чергу санітарний. За зовнішньою межею вогнища
катастрофи постраждалих будуть евакуювати також усі види транспортних
засобів, незважаючи на їх велику кількість. Проте автомобільний транспорт не
дуже місткий і може викликати додаткове травмування евакуйованих.
Позитивною його якістю є можливість перевезення потерпілих з вогнищ до
кінцевих пунктів - профільованих лікарень.
З усіх видів колісного транспорту для медичної евакуації постраждалих
найкращим є залізничний.
На стан людей при транспортуванні впливає спосіб перевезення, їх
положення. Найкраще перевозити постраждалих в лежачому стані.
Медична евакуація здійснюється в основному за принципом “на себе”, але
ж не виключається можливість (при наявності транспорту) евакуації і за
принципом “від себе”.
Розпочинається медична евакуація з організованого вивозу чи виносу
уражених з вогнища аварії катастрофи і закінчується надходженням їх в
лікувальні заклади, які забезпечують лікування та реабілітацію.
Як правило, шляхи медичної евакуації повинні відповідати шляхом
підвезення до вогнища аварії матеріальних засобів, що надає можливість
використання для евакуації зворотних рейсів транспорту, використання
забезпечених в інженерному відношенні доріг, регулювання руху транспортних
засобів тощо.
Сукупність шляхів евакуації з розгорнутими на них медичними силами і
засобами для надання медичної допомоги за умов НС має назву лікувально-
евакуаційного напрямку (ЛЕН). При ліквідації медико-санітарних наслідків
великих катастроф можна організувати декілька ЛЕН.
Існують загальні правила евакуації вражених при стихійних лихах та
техногенних катастрофах:
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
- винесення (вивезення) постраждалих у найкоротший термін з вогнищ а
ураження з метою припинення дії вражаючих факторів;
- надання тяжковраженим невідкладної медичної допомоги безпосередньо
біля вогнища ураження до проведення їх евакуації в лікувальні заклади. Тому
при виникненні великих санітарних втрат поза межами вогнища катастроф
створюються місця збору уражених, де їм надається медична допомога до
евакуації та забезпечується тимчасове перебування до виведення із
нетранспортабельного стану. Створення місць збору полегшує проведення
медичного сортування та визначення черговості транспортування. На пунктах
збору працюють бригади швидкої медичної допомоги та медичні працівники,
що направлені для надання медичної допомоги, а також особовий склад
об’єктових медичних формувань;
- при значних аваріях та катастрофах виникає невідповідність потреби в
санітарному транспорті можливостям його забезпечення. Тому
використовується виділений транспорт загального призначення (пристосований
транспорт), а також будь-який транспорт, зупинений та направлений до вогнища
ураження працівниками державної автоінспекції (ДАІ);
- при розрахунках необхідності в транспортних засобах вважається, що
середня швидкість їх пересування не повинна перевищувати 30-40 км/год навіть
хорошими шляхами. За добу санітарний автомобіль може з урахуванням
навантаження та розвантаження, санітарної обробки пройти шлях від 200 до 300
км. Для транспорту загального призначення повторні рейси не враховуються, а
ведеться тільки врахування машино-рейсів.
- постраждалих з тяжкими ураженнями необхідно евакуювати на
санітарному (спеціально обладнаному) транспорті у супроводі лікаря
(фельдшера, медичної сестри) з можливістю надання медичної допомоги при
евакуації. Вважається, що санітарним транспортом підлягає евакуації 50-60%
уражених;
- при наданні медичної допомоги постраждалим, що винесені з вогнищ
ураження СДОР, радіоактивними речовинами та бактеріологічними засобами,
медичний персонал і рятувальники у пунктах (місцях) збору та при евакуації
постраждалих повинні працювати у засобах індивідуального захисту. Після
доставки уражених на етап медичної евакуації повинна проводитись санітарна
(спеціальна) обробка транспорту та медичного персоналу.
У надзвичайних ситуаціях завжди має місце невідповідність між потребою
медичної допомоги і можливістю її надання. Необхідно пам’ятати про те, що 25-
30% уражених відчувають гостру потребу у невідкладних лікувальних заходах,
які є найбільш ефективними в перші години після травми. Виникає жорстока
необхідність вибору надавати пріоритет з надання медичної допомоги в першу
чергу тим тяжко ураженим, хто має шанс вижити. Одним з адміністративних
дійових методів за умов таких обставин є метод медичного сортування.
Цивільний захист
Основними завданнями цивільного захисту є:
192 ПЗ Б-П ск
3м. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.
- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного
характеру, проведення заходів щодо зменшення збитків та втрат під
час аварій, катастроф, вибухів, та стихійних лих;
- опвіщеня населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій
у мирний та воєнний час та постійне інформування населення про
наявне становище;
- захист населення ід наслідків аварій, катастроф, великих пожеж,
стихійного лиха та застосування засобів ураження;
- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф,
стихійних лих, та у воєнний час;
- організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
у районах лиха і осередках ураження;
- створення систем аналізу і прогнозування, укриття, оповіщення та
зв'язку, спостереження і контролю радіохімічним, хімічним і
бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності ля сталого
функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу;
- підготовка і перепідготовка керівного складу ЦЗ, її органів
управління та
сил, навчання населення вмінню застововувати засоби
індивідуального
захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях;
Організація цивільного захисту на об'єктах народного господарства.
Об'єкт народного господарства - це виробничі підприємства, учбові
заклади, приватні підприємства та ін. На всіх об'єктах народного господарства
підрозділи ЦЗ організуються з метою попередньої підготовки до захисту
робітників, службовців та членів їх сімей в надзвичайних ситуаціях мирного та
воєнного часу, створюють умови, що підвищують стійкість роботи підприємств
та своєчасне створення умов для проведення рятувальних та інших
невідкладних робіт.
На підрозділи ЦЗ на підприємствах покладені такі основні обов'язки:
- оповіщення працівників та членів їх сімей при загозі нападу,
стихійного лиха і катастроф;
- забезпечення сховищами працюючої зміни, підтримання в стані
готовності захисних та спеціальних споруд ЦЗ;
% - проведення заходів, що забезпечують стійкість роботи в мирний та
воєнний час;
- створення, підготовка та підтримання в постійній готовності сил ЦЗ
об'єкту;
Начальником ЦЗ об'єкту є його керівник. Він несе повну відповідальність за
забезпечення захисту виробничого персоналу та населення, постійну готовність
органів управління, сил і засобів проведення рятувальних та інших
невідкладних робіт. Начальник ЦЗ об'єкту підпорядковується відповідним
посадовим особам відомств, у керуванні яких знаходиться об'єкт, а в
оперативному відношенні підпорядковується вище стоячому начальнику ЦЗ за
місцем розташування об'єкту.
Апк.
192 ПЗ Б-ІІск 118
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
Вимоги до проектування й будівництва промислових підприємств.
Нові промислові об’єкти повинні будуватися в врахуванням вимог,
виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно - технічної стійкості
об'єкту. Будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщувати розосереджено.
Відстань між будівлями повинна забезпечувати протипожежні розриви. При
забезпеченні таких розривів виключається можливість перенесення вогню з
однієї будівлі на інші, навіть якщо гасіння пожежі не проводиться.
Будівлі адміністративно - побутового та обслуговувального призначення
повинні розміщуватись окремо від основних цехів.
Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленням або
пониженої висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі і
збільшить її опір ударній хвилі будь - якого вибуху. Висока стійкість до ударної
хвилі властива залізобетонним будівлям із металевим каркасом в бетонній
опалубці.
Для підвищення стійкості до пожеж в будинках повинні застосовуватись
вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів
будівлі.
В складських приміщеннях повинно бути якомога менше вікон та дверей.
Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин повинні
розміщуватись в окремих блоках заглиблених, або напівзаглиблених біля
кордонів об'єкту або за його межами.
Душові приміщення необхідно проектувати з врахуванням використання
їх для санітарної обробки людей.
Дороги на території об'єкту повинні бути з твердим покриттям і
забезпечувати зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями,
спорудами та складами.
Системи побутової і виробничої каналізації повинні матине менше 2
випусків в міськ каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в
підготовлені для цього місця.
192 ПЗ Б-П ск
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам, інв.
7. ТЕП
Техніко-економічні показники на будівництво
— Багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими
приміщеннями по проспекту Володимира Івасюка, м. Київ
Таблиця 7.1. Основні ТЕП
Найменування показників Один.виміру Показники
N
п/
п
2 3 4
1
Найменування будівлі та її Багатоповерховий житловий
1 місцезнаходження будинок з вбудовано-
прибудованими
приміщеннями по проспекту
Володимира Івасюка, м. Київ
Характеристика будівництва Нове
2
Кошторисна вартість будівництва тис.грн. 1239387,996
3 в поточних цінах 2025р.
- в т.ч. Б М Р тис.грн. 669939,457
Будівельний об'єм м3 3782108
4
Загальна площа м2 43978
5
Кошторисна вартість 1 м будівлі грн. 3276
6
Кошторисна вартість 1 м2 будівлі• грн. 28182
7
Трудомісткість будівництва Люд/год 219679
8
Затрати праці• на буді• вництво 1 м 3 Люд/дн. 0,48
9 будівлі
Затрати праці на будівництво 1 м 2 Люд/дн. 1,79
1 будівлі
0
Тривалість будівництва Місяців 15
1
1
192 ПЗ Б-ІІск
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата | Зам, інв.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets