ChSTU repository

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
КАФЕДРА ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ВОДООЧИЩЕННЯ 
 
Реєстраційний №________  
          «Допущено до захисту» 
     Завідувач кафедри  д.т.н., 
професор 
    _________Геннадій СТОЛЯРЕНКО 
                                                                       «____»  _________________2022р. 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
на тему 
УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ  
за спеціальністю 161 «Хімічні технології та інженерія» 
 
 
Науковий керівник Виконавець роботи 
 магістрант 
___________ Наталія ФОМІНА  
__________ Катерина КАНАРСЬКА  
 
  
  
  
  
  
  
      Нормоконтроль                         Наталія ФОМІНА 
  
 
Черкаси 2022 
ВСТУП 
 
Вирішення питання поводження з відходами є однією з ключових 
екологічних проблем і є актуальним як на загальнодержавному  
так і на регіональному рівні.  
Закон України «Про відходи» визначає правові, організаційні та економічні 
засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення 
відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, 
утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з 
відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне 
середовище та здоров'я людини на території України [1]. 
Домінування в економіці регіону ресурсоємних багатовідходних 
технологій сприяє накопиченню відходів на території області. 
Через відсутність інфраструктури поводження з відходами втрачається 
ресурсний потенціал відходів як вторинної сировини.  
Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року 
(далі – Стратегія)  та Національним планом управління відходами до 2030 
року (далі – Нацплан), які затверджені відповідними розпорядженнями 
Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 820-р та від 20.02.2019 № 117-р, 
визначені строки та заходи спрямовані на створення умов для підвищення 
стандартів життя населення шляхом впровадження системного підходу до 
поводження з відходами на державному та регіональному рівні, зменшення 
обсягів утворення відходів, збільшення обсягу їх переробки та повторного 
використання [2, 3].  
Регіональний план управління відходами в Черкаській області  
до 2030 року (далі – Регіональний план) розроблений на виконання Стратегії  
і Нацплану (з урахуванням Методичних рекомендацій з розроблення 
регіональних планів управління відходами, які затверджено наказом 
Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 10.09.2021  
№ 586) та спрямований на планування заходів для вирішення проблемних 
питань у сфері поводження з відходами в регіоні. 
Метою Регіонального плану є впровадження європейських принципів 
поводження з відходами, створення ефективної системи управління всіма 
категоріями відходів.  
Заходи Регіонального плану спрямовані на збільшення обсягів 
перероблення відходів та зменшення їх обсягів на полігонах та 
сміттєзвалищах побутових відходів області. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1 АНАЛІЗ ПОТОЧНОГО СТАНУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ 
В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ 
 
1.1. Загальна характеристика системи управління відходами 
 
Протягом 2011 – 2020 років динаміка щорічних обсягів утворення 
відходів в Черкаській області змінювалась неодноразово. Як свідчить аналіз 
даних за попередні роки, починаючи з 2011 року спостерігається тенденція 
до зменшення обсягів утворення відходів, зокрема за рахунок 
сільськогосподарської складової економіки області, яка найбільше впливає 
на види та обсяги утворення відходів.  
Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, 
якісний склад відходів різноманітний, а саме: 
 відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні 
лампи, що містять сполуки ртуті; відпрацьовані лужні та свинцеві 
акумулятори; відходи пестицидів та інші; 
 відходи ІІ класу небезпеки складають масла та мастила моторні і 
трансмісійні; інші зіпсовані або відпрацьовані; 
 відходи ІІІ класу небезпеки складають відходи гальванічних 
виробництв та нафтошлами; шлами фарбувального виробництва; промаслені 
фільтри і ганчір'я та інші; 
 відходи ІV класу небезпеки складають тверді побутові відходи; 
відходи виробництва: шлак вугільний, склобій, відпрацьовані шини; відходи 
сільськогосподарського виробництва; відходи полімерів; барда зернова; жом; 
дефекат; відходи деревини тощо. 
Основними утворювачами відходів в області є підприємства сільського 
господарства та пов'язаних з ним послуг, відходи яких становлять понад 60% 
від загальних обсягів утворення відходів в області.  
До основних видів відходів, що утворюються в області відносяться: 
екскременти, сечовина та гній від худоби; послід пташиний; барда зернова; 
сироватка; залишки зернові від очищення зерна тощо. 
Серед загальнодержавних показників частка утворення відходів на 
Черкащині складає від 0,36% у 2010 році до 0,28%  у 2019 році. 
За даними Держстату України показник утворення відходів на 
квадратний кілометр території області зменшився з 73 тонн на км2 у 2010 
році до 60,2 тонн у 2019 році. Різниться і утворення відходів на одну особу з 
1,2 тонн у 2010 році до 1,05 тонн у 2019 році. 
За даними Головного управління статистики у Черкаській області 
щорічно утворюється понад 1 млн. тонн відходів від економічної діяльності 
та домогосподарств.  
Узагальнені дані щодо утворення відходів та подальшого поводження з 
ними в Черкаській області протягом 2010 – 2020 років наведено в таблиці 1.1 
та на рисунку 1.1.  
За даними Головного управління статистики в Черкаській області 
частка утилізації відходів І -IV класу небезпеки складає близько 60 %. Так, у 
2011 році утилізовано 1223,229 тис. тонн відходів (60 %), у 2015 році – 719,5 
тис. тонн (61%), у 2020 році – 634,1 тис. тонн (57 %). Найбільші обсяги 
використання (утилізації) складають відходи сільського господарства, 
зокрема екскременти використовуються в якості органічного добрива, 
залишки зернові, солома використовуються з отриманням теплової енергії. 
Динаміка використання відходів I-IV класів небезпеки у Черкаській 
області протягом 2010 – 2020 років представлена на рисунку 1.2. 
За результатами 2020 року в області утворилось 1124,2 тис. тонн 
відходів І – ІV класів небезпеки, що складає 89,2% у порівнянні до 2019 року.   
 
 
 
Таблиця 1.1 – Динаміка обсягів утворення та поводження з відходами  
I-IV класів небезпеки  в Черкаській області протягом 2010 – 2020 років 
Видалено Накопичено 
Утилізовано, у протягом 
Отримано Передано 
Утворено оброблено спеціально експлуатації 
зі  Спалено  на 
відходів (перероб- відведені у місцях 
Рік сторони  сторону 
лено) місця чи видалення 
об’єкти відходів 
тис.тонн/ тис.тонн тис.тонн тис.тонн/ тис.тонн тис.тонн 
тис. тонн 
рік /рік /рік рік /рік /рік 
2010 1526,7 199,4 980,8 10,1 433,7 253,7 4175,8 
2011 2037,9 210,8 1223,2 5,3 629,1 234,2 4318,6 
2012 1860,4 141,4 957,8 9,6 722,8 136,2 4448,4 
2013 1029,8 197,0 784,2 6,1 635,6 209,1 4308,5 
2014 1041,2 300,7 698,6 4,3 724,9 262,5 2965,9 
2015 1179,2 464,0 719,5 4,8 462,6 210,7 6503,4 
2016 1219,2 301,7 697,7 5,6 511,5 252,6 6220,4 
2017 1295,1 255,0 767,4 11,7 473,3 267,9 6257,8 
2018 1484,6 341,0 787,4 16,7 602,0 281,8 6680,2 
2019 1259,6 305,3 697,6 15,0 504,5 234,2 6699,5 
2020 1124,2 246,9 633,6 11,8 385,2 215,3 7505,2 
 
 
Рисунок 1.1 – Динаміка показників утворення відходів I-IV класів небезпеки 
у Черкаській області протягом 2010 – 2020 років 
 
 
Рисунок 1.2 –  Динаміка використання відходів I-IV класів небезпеки у 
Черкаській області протягом 2010 – 2020 років 
 
Загальні обсяги утворення відходів всіх класів небезпеки в Черкаській 
області у 2020 році за видами економічної діяльності наведено у таблиці 1.2 
Інформація щодо утворення та управління відходами І – ІV класів 
небезпеки в Черкаській області за категоріями матеріалів у 2020 році наведена в 
таблиці 1.3 
У 2020 році порівняно з 2019 роком зменшились обсяги утворених 
відходів на 135,4 тис. тонн (на 10,7%) та, як наслідок, зменшились обсяг 
утилізованих відходів на 64,0 тис. тонн (на 9,2%) та обсяг спалених відходів 
на 3,2 тис. тонн (на 21,3%). 
Як результат, 56,4% відходів від загального обсягу утворених було 
утилізовано, 34,3% передано юридичним та фізичним особам для 
подальшого поводження з ними. 
Інформація щодо утворення, управління та накопичення відходів  
за територіальними громадами за повний 2020 рік в області відсутня, 
оскільки 66 територіальних громад регіону утворювались протягом звітного 
року. 
 
Таблиця 1.2 – Загальні обсяги утворення відходів всіх класів небезпеки  
в Черкаській області у 2020 році за видами економічної діяльності  
 
№ з/п Вид економічної діяльності Код КВЕД Обсяги відходів,  
 тонн 
1.  Сільське господарство, лісове A 644876,201 
господарство та рибне господарство 
2.  Добувна промисловість і розроблення B 539,046 
кар'єрів 
3.  Переробна промисловість C 335947,255 
4.  Постачання електроенергії, газу, пари та D 62856,413 
кондиційованого повітря 
5.  Водопостачання; каналізація, поводження E 56228,683 
з відходами 
6.  Будівництво F 116,085 
7.  Оптова та роздрібна торгівля; ремонт G 9294,079 
автотранспортних засобів і мотоциклів 
8.  Транспорт, складське господарство, H 1181,204 
поштова та кур'єрська діяльність 
9.  Операції з нерухомим майном L 565,611 
10.  Професійна, наукова та технічна M 108,873 
діяльність 
11.  Діяльність у сфері адміністративного та N 9910,989 
допоміжного обслуговування 
12.  Державне управління й оборона; O 50,244 
обов'язкове соціальне страхування 
13.  Освіта P 1228,186 
14.  Охорона здоров'я та надання соціальної Q 1273,119 
допомоги 
15.  Надання інших видів послуг S 32,275 
 Всього  1124208,263 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 1.3 – Утворення та поводження з відходами І-ІV класів небезпеки в 
Черкаській області за категоріями матеріалів у 2020 році  
У т. ч. з  метою  
Видалено у 
Утворено, Утилізовано, Спалено, Теплового 
Отримання спеціально 
тис.тонн тис.тонн тис.тонн перероб-
Назва відходів енергії, відведені 
/рік /рік /рік лення, 
тис.тонн місця чи 
   тис.тонн/ 
/рік обʼєкти, 
рік 
 тис.тонн 
 /рік 
1 2 3 4 5 6 7 
Усього  1124208,3 633641,6 11806,4 9129,0 2677,4 215329,1 
Використані 
2,0 – – – – – 
розчинники  
Відходи кислот, лугів 
567,9 – – – – – 
чи солей  
Відпрацьовані оливи  183,2 13,4 1,6 – 1,6 – 
Хімічні відходи  1782,6 – – – – – 
Осад промислових 
809,5 4,3 – – – 651,1 
стоків  
Шлами та рідкі 
відходи очисних 392,9 – – – – – 
споруд  
Відходи від медичної 
допомоги та 55,0 0,1 1,6 1,6 – – 
біологічні  
Відходи чорних 
4238,5 5,6 – – – – 
металів  
Відходи кольорових 
342,6 – – – – – 
металів  
Змішані відходи 
чорних та кольорових 40,6 – – – – – 
металів  
Скляні відходи  351,9 – – – – – 
Паперові та картонні 
4305,6 – 6,0 4,9 1,1 – 
відходи  
Гумові відходи  344,6 0,4 2,5 – 2,5 – 
Пластикові відходи  1135,5 4935,8 – – – – 
Деревні відходи  19324,8 4386,7 11365,5 8720,3 2645,2 2,9 
Текстильні відходи  125,0 – – – – – 
Відходи, що містять 
– – – – – – 
поліхлордифеніли  
Непридатне 
22,7 – – – – – 
обладнання  
Непридатні 
0,7 – – – – – 
транспортні засоби  
Відходи акумуляторів 
76,6 – – – – – 
та батарей  
 
Кінець таблиці 1.3 
1 2 3 4 5 6 7 
Відходи тваринного 
походження та 
26424,5 353,1 – – – 1,1 
змішані харчові 
відходи  
Відходи рослинного 
18558,8 2907,3 429,2 402,2 27,0 211,7 
походження  
Тваринні 
екскременти, сеча 894676,9 579125,7 – – – – 
та гній 
Побутові та подібні 
80829,4 – – – – 207474,5 
відходи  
Змішані та 
недиференційовані 508,6 755,9 – – – 9,0 
матеріали  
Залишки сортування  27,0 27,0 – – – – 
Звичайний осад  4790,1 – – – – – 
Мінеральні відходи 
будівництва та 
знесення об’єктів, 173,3 78,2 – – – – 
у т. ч. змішані  
будівельні відходи  
Інші мінеральні 
2424,4 204,5 – – – 126,6 
відходи  
Відходи згоряння  61618,6 40842,8 – – – 6852,2 
Ґрунтові відходи  0,3 – – – – – 
Пуста порода від 
днопоглиблювальних – – – – – – 
робіт  
Затверділі, 
стабілізовані або 
засклянілі відходи; 
мінеральні 74,2 0,8 – – – – 
відходи, що 
утворюються 
після переробки  
 
У загальній кількості накопичених відходів в області найбільшу питому вагу 
за видами відходів за державним класифікатором займають відходи  
від діяльності громадського харчування, технічного обслуговування, ремонту 
устаткування та надання комунальних послуг, в основному це відходи комунальні, 
які вивозяться на полігони та сміттєзвалища твердих побутових відходів.  
До наявної інфраструктури управління відходами області відносяться 
обʼєкти оброблення та утилізації відходів, місця видалення промислових  
та побутових відходів, інші обʼєкти відповідно до яких здійснюються 
операції із збирання, перевезення та зберігання відходів, основними з яких є: 
 10 обʼєктів оброблення та утилізації відходів (установка з 
утилізації небезпечних відходів ТОВ «Олестас Еко», установки з переробки 
полімерних відходів ТОВ «Черкасивторресурси», ТОВ «Ергопак», 
потужності з переробки відходів тваринного походження ПрАТ 
«Миронівська птахофабрика» та Тальнівська філія «Укрветсанзавод», 
установка з перероблення посліду пташиного ПрАТ «Еко-Азот», потужності 
з переробки сироватки на Канівській філії ТОВ «Клуб Сиру», ТОВ 
«Сиророб», ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», утилізатор 
соняшникової лузги ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів»);  
 10 субʼєктів господарювання області, які мають ліцензії на 
операції у сфері поводження з небезпечними відходами, перелік яких 
наведено у додатку 1. 
 41 суб’єкт господарювання, що здійснюють збирання, заготівлю  
відходів як вторинної сировини (54 пункти), перелік яких наведено у додатку 2; 
 21 місце видалення промислових відходів (14 накопичувачів 
відходів ПрАТ «АЗОТ» (5 од.), ПрАТ «Черкаське хімволокно», ТОВ 
«Перспектива-8» (4 од.), Черкаський державний завод хімічних реактивів, ВО 
«Оризон», ТОВ «Цибулівський цукрозавод»; 3 бардовідстійників 
Камʼянського спиртогорілчаного заводу, Косарського та Іваньківського 
спиртових заводів; 4 установки з спалювання відходів ПрАТ «АЗОТ» (2 од.), 
ТОВ «Черкаська продовольча компанія» та ТОВ «Ясенсвіт»); 
 477 організованих місць видалення твердих побутових відходів  
(21 полігон ТПВ та 456 сміттєзвалищ); 
 34 об’єкти критичної інфраструктури, що надають послуги із 
збирання та перевезення твердих побутових відходів; 
 74 скотомогильники та біотермічних ям; 
 12 складів з невідомими, непридатними та забороненими до 
використання хімічними засобами захисту рослин та спеціалізоване сховище 
в смт Єрки; 
 5 утилізаторів біологічних відходів в медичних закладах області  
та 2 муфельні печі для утилізації біологічних відходів м. Черкаси  
КП «Екологія» і КНП «Катеринопільська багатопрофільна лікарня». 
Крім того, на території Черкаського міського полігону твердих 
побутових відходів в адміністративних межах Руськополянської сільської 
ради Черкаського району функціонує когенераційна установка ТОВ «ЛНК», 
яке спеціалізується на виробленні електричної енергії з біогазу. 
ПП «Ресайклінг» на орендованій ділянці площею 0,7 га поблизу  
с. Собківка Уманського району, за кошти інвесторів побудовано І чергу 
комплексу по переробці та сортуванню твердих побутових відходів біля 
полігону ТПВ м. Умань на якій заплановано виконувати перевантаження, 
сортування, пресування відходів. На даний час сміттєсортувальна лінія  
не працює.  
ТОВ «КОРСУНЬ ЕКО ЕНЕРГО» на цукровому заводі в с. Селище 
Звенигородському районі експлуатується біогазовий комплекс, сировиною 
якого є жом цукрових буряків. Електроенергія поставляється в мережу  
за зеленим тарифом. Потужність біогазового комплексу 7,5 МВт.  
В області здійснюється моніторинг місць утворення, зберігання  
та видалення відходів шляхом складання і ведення реєстрів: 
 місць видалення відходів (далі – МВВ), до якого станом на 
01.01.2021 увійшло 288 МВВ; 
 об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, до якого 
станом на 01.01.2021 включено 237 об’єктів утворення відходів і 6 об’єктів 
оброблення та утилізації відходів. 
Для запобігання накопиченню відходів в місцях їх утворення 
підприємствам, організаціям та установам області надається інформація 
щодо технологічних можливостей утилізації відходів, координати 
підприємств, які мають необхідну технологічну базу та відповідні ліцензії 
для здійснення збирання, утилізації, оброблення відходів тощо. 
Об’єкти оброблення відходів наведено в таблиці 1.4. 
 
Таблиця 1.4 – Об’єкти оброблення відходів  
№ Найменування об’єкту Кіль Примітка 
з/п кість 
1 2 3 4 
1 Сміттєсортувальні лінії:   
 Діючі 1 ПП«Ресайклінг» не функціонує 
  0  
 Будуються 0 
 Закриті 
2 Об’єкти перероблення   
відходів як вторинної 
сировини 
Діючі 2 ПрАТ «Черкасивторресурси»  
ТОВ «Ергопа» 
Будуються 0   
Закриті 0   
3 Об’єкти біологічного   
оброблення відходів 
(біогазові установки) 
Діючі 1 ТОВ «ЛНК»  
Будуються 0 - 
4 Установки з утилізації  ПрАТ «Миронівська 
відходів/побічних  птахофабрика», 
продуктів тваринного 3   
ПрАТ «Еко-Азот»,  
походження (діючі) 
 
Тальнівська філія  
ДП «Укрветсанзавод» 
Кінець таблиці 1.4 
1 2 3 4 
5 Установки/місця з 75 74 скотомогильників і 
видалення трупів тварин  біотермічних ям, ТОВ 
 «Ясенсвіт» 
(діючі)   
6 Установки знешкодження 7   
медичних відходів 
7 Пункти приймання 0   
транспортних засобів на 
утилізацію  
   Оцінка ризику полігонів 
 Полігони відходів, що не є  відходів, що не є 
8 небезпечними (полігони та 477 небезпечними, буде визначена  
 
після затвердження відповідної 
звалища ТПВ) 
методики на державному рівні, 
що передбачено Нацпланом  
9 Місця видалення  Оцінка ризику полігонів 
промислових відходів, що 21 відходів, що не є 
не є небезпечними небезпечними, буде визначена 
 
після затвердження відповідної 
методики на державному рівні, 
що передбачено Нацпланом 
 
 
1.2 Огляд програм, стратегій та планів дій 
 
Охорона навколишнього природного середовища та раціональне 
поводження з відходами є одними з пріоритетів розвитку Черкаської області, 
оскільки актуальними екологічними проблемами є низькі обсяги переробки  
та утилізації відходів, зберігання накопичених за радянських часів відходів 
пестицидів та відсутність сміттєпереробних заводів та комплексного підходу 
у сфері управління твердими побутовими відходами. 
Основні напрямки розвитку області у сфері поводження з відходами 
визначено Стратегією розвитку Черкаської області на період 2021 – 2027 
роки (далі – Стратегія), яка затверджена рішенням Черкаської обласної ради 
від 11.09.2020 № 38-9/VІI. 
Стратегічне планування у сфері поводження з відходами – створення 
спільного бачення майбутнього розвитку управління відходами  
в області, творчий процес визначення проблем та погодження реалістичних 
цілей та завдань, здійснення яких вирішить проблеми. Стратегічне 
планування є потужним інструментом об'єднання зусиль представників 
бізнесу, органів місцевої влади, науки та громадськості регіону у сфері 
управління відходами, що сприяє залучення інвестицій у розбудову 
інфраструктури, будівництво нових та модернізацію існуючих об’єктів 
поводження з відходами. 
В основі Стратегії закладені такі основні принципи, як партнерство, 
життєздатність, принцип спільної участі представників органів влади та 
приватного сектору, інновація,  субсидіарність та інше. 
Стратегія включає в себе стратегічну ціль 3. «Висока якість життя: 
екологія, безпека, інфраструктура» та операційну ціль 3.1. «Екологічна 
безпека та збереження довкілля», якою передбачено запровадження сучасних 
механізмів поводження з відходами, зокрема: 
 розбудова та модернізація інфраструктури управління відходами 
(створення центрів з сортування та комплексної переробки і утилізації 
твердих побутових відходів, перевантажувальних пунктів);  
 вилучення, утилізація, знищення та знешкодження відходів 
пестицидів; 
 налагодження системи роздільного збору відходів для 
максимального використання вторинних ресурсів [7]. 
Стратегічні цілі, передбачені Стратегією, є довгостроковими і визначені  
на 7 років (відповідно до терміну, на який розрахована Державна стратегія 
регіонального розвитку на 2021-2027 роки). Рішенням Черкаської обласної 
ради від 19.02.2021 № 5-17/VІІI (зі змінами) затверджений План реалізації 
Стратегії розвитку Черкаської області на період 2021-2023 роки (далі – 
План), який є планувальним документом, спрямованим на втілення першого 
середньострокового етапу реалізації Стратегії. 
Планом, зокрема, передбачено виконання Програми 3: «Висока якість 
життя: екологія, безпека, інфраструктура» за напрямом 3.А. «Екологічна 
безпека та збереження довкілля», в тому числі наступних проектних ідей: 
 забезпечення вилучення, утилізації, знищення та знешкодження 
невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів 
захисту рослин (відходів пестицидів) та тари від них спеціалізованими 
підприємствами; 
 впровадження комплексної системи поводження з твердими 
побутовими відходами з урахуванням принципу розподілу території області 
на кластери [8]. 
Для вирішення екологічних проблем регіону реалізацію заходів, у тому 
числі у сфері поводження з відходами, включено до наступних програмних 
документів регіонального рівня:  
 Обласної програми охорони навколишнього природного 
середовища на 2021 – 2027 роки, яка затверджена рішенням Черкаської 
обласної ради від 19.02.2021 № 5-23/VIII зі змінами; 
 Програми економічного і соціального розвитку Черкаської 
області на 2021 рік, яка затверджена рішенням Черкаської обласної ради  
від 19.02.2021 № 5-16/VIII. 
Метою обласних програм є забезпечення дотримання вимог екологічної 
безпеки; поліпшення екологічної ситуації в області; підвищення 
ефективності реалізації регіональної екологічної політики. 
Обласною програмою охорони навколишнього природного середовища  
на 2021 – 2027 роки до напрямку  «4. Раціональне використання і зберігання 
відходів виробництва і побутових відходів» включено заходи з: 
 будівництва сміттєпереробних заводів (комплексів), 
сміттєсортувальних ліній;  
 впровадження системи роздільного збирання відходів (придбання 
спеціалізованої техніки та контейнерів для збору, транспортування, зберігання 
побутових  відходів);  
 будівництва та реконструкції полігонів твердих побутових відходів;  
 забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, 
зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення 
відходів та небезпечних хімічних речовин, у тому числі непридатних або 
заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин [11].  
До обласної програми охорони навколишнього природного середовища 
на 2021 – 2027 роки можуть вноситись зміни як в частині нових заходів так і 
у частині фінансування. 
Перелік чинних обласних стратегій, програм, планів дій, що мають 
взаємозв’язок із сферою управління відходами наведено у додатку 3. 
З метою попередження потрапляння на полігони відходів, придатних для 
рециклінгу та відновлення, розширення практики роздільного збирання 
побутових відходів в області вживається ряд заходів. 
Реалізація заходів із забезпечення екологічно безпечного збирання, 
перевезення та зберігання відходів передбачена обласною та місцевими 
природоохоронними програмами, згідно яких виділяються кошти  
та закуповується необхідне обладнання та техніка. 
У 2020 році частка населених пунктів, де впроваджено роздільне збирання 
ТПВ до загальної кількості населених пунктів області, становить 8%, що у п’ять 
разів більше порівняно із 2015 роком (1,5%).  
Крім того, у м. Черкаси здійснюється збирання небезпечних відходів  
від населення шляхом встановлення 3 стаціонарних постів та 1 пересувного 
пункту. 
Однак низькі темпи впровадження органами місцевого самоврядування 
роздільного збирання вторинних відходів від населення, незначні обсяги 
зібраних відходів гальмують розвиток інфраструктури оброблення 
(перероблення) ресурсоцінних компонентів відходів. 
З метою залучення інвестиції у сміттєпереробну галузь в області 
проведено цільові заходи та підписані важливі документи: 
 підписано Меморандум про партнерство та співробітництво  
з ТОВ «Екоцентр МБО-Т» щодо реалізації проєкту з будівництва Центру 
сортування, переробки, утилізації твердих побутових відходів на території 
області; 
 проведено зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом 
Королівства Норвегія в Україні паном Еріком Сведалом щодо обговорення 
питань залучення норвезьких інвестицій у сферу поводження з твердими 
побутовими відходами, у тому числі будівництво сміттєпереробних заводів 
на території Черкаської області;  
 проведено засідання з представниками компанії «M&S Umweltprojekt 
GmbH» щодо співпраці у побудові сміттєпереробного заводу для 
Золотоніського кластеру; 
 проведено зустріч з керівництвом латвійської компанії «Еко Baltia 
vide» щодо сфери управління відходами, збирання вторинної сировини, 
сміттєпереробки. 
В рамках інформаційно-просвітницької компанії проведено низку 
освітніх заходів з питань поводження з  побутовими відходами.  
Систему екологічного виховання школярів в області забезпечують 
заклади позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму.  
Шкільні колективи долучаються до різноманітних проектів щодо 
сортування відходів. Також, проводяться заходи з підвищення обізнаності  
з управління відходами у шкільних та дошкільних навчальних закладах.  
До річних планів виховної роботи закладів загальної середньої освіти в 
рамках екологічного виховання включено заходи щодо проведення 
просвітницької та роз’яснювальної роботи стосовно належного поводження з 
відходами. 
Так, освітні заклади Золотоніського, Черкаського, Звенигородського 
районів долучилися до екологічно-освітнього проекту «Компола». Учні 
Черкаської гімназії № 9 ім. О. М. Луценка започаткували в своїй школі 
екологічний проєкт «Plastic processing». Учні Смілянського навчально-
виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня 
школа I-III ступенів № 15» долучилися до екологічного проєкту Zero Waste 
School серед 75 шкіл України.  
Учні Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 
організували акцію під гаслом «Стоп кульок. Ми за екологічний шопінг». 
В області постійно проводяться просвітницькі заходи щодо належного 
поводження з відходами, у тому числі з побутовими, матеріали з даної 
тематики розміщуються на офіційних веб-порталах, в місцевих інтернет-
виданнях, засобах масової інформації. 
Інформація у сфері поводження з відходами щорічно висвітлюється  
у Регіональній доповіді про стан навколишнього природного середовища  
в Черкаській області та Екологічному паспорті Черкаської області, які для 
ознайомлення громадськістю оприлюднюються на сайті Черкаської обласної 
державної адміністрації. 
 
 
 
 
 
 
 
 
2 ОПИС СТАНУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ ЗА 
ВИДАМИ 
 
2.1 Небезпечні відходи та речовини 
 
2.1.1 Джерела утворення та обсяги небезпечних  відходів 
 
До джерел утворення небезпечних відходів в Черкаській області 
відносяться промислові та сільськогосподарські підприємства, медичні 
заклади, домогосподарства, організації, установи, інші суб’єкти 
господарювання. 
У 2020 році за даними Головного управління статистики в Черкаській 
області утворилось 1124,208 тис. тонн промислових відходів, з яких  
0,669 тис. тонн складають відходи І – ІІІ класів небезпеки, а саме:  
 І класу небезпеки – 0,107 тис. тонн (відпрацьовані люмінесцентні 
лампи; відходи, що містять сполуки ртуті; батареї свинцеві зіпсовані або, 
відпрацьовані; акумулятори відпрацьовані; тара пластикова забруднена 
небезпечними речовинами, тощо); 
 ІІ класу небезпеки – 0,186 тис. тонн (масла та мастила моторні, 
трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані; залишки очищення 
резервуарів для зберігання, що містять нафтопродукти, обладнання та 
інструменти медичні одноразові зіпсовані або використані, тощо); 
 ІІІ класу небезпеки – 0,376 тис. тонн (відходи гальванічних 
виробництв та нафтошлами, шлами фарбувального виробництва, промаслені 
фільтри і ганчір'я, інші матеріали фільтрувальні та обтиральні зіпсовані, 
відпрацьовані чи забруднені, тощо). 
Найбільше небезпечних відходів утворилося у містах Черкаси, 
Золотоноша, Умань. 
Із загальної кількості утворених відходів відходи І – ІІІ класу небезпеки  
складають 0,1 %. Утворені відходи І - ІІІ класів небезпеки передаються 
спеціалізованим суб’єктам господарювання, що мають відповідні ліцензії на 
операції у сфері поводження з небезпечними відходами, для їх оброблення, 
утилізації, знешкодження та видалення екологічно безпечними способами.  
Протягом останнього десятиріччя темпи утворення небезпечних відходів 
І - ІІІ класів небезпеки знизилися та у порівнянні з 2010 роком обсяги 
утворення таких відходів скоротилися у 10 разів з 7,067 тис. тонн у 2010 році  
до 0,669 тис. тонн у 2020 році, що пов’язано зі спадом промислового 
виробництва у регіоні та закриттям таких підприємств як ВАТ «Черкаське 
хімволокно», Черкаського державного заводу хімічних реактивів, ВО 
«Оризон», ВАТ» Черкаський завод телеграфної апаратури». 
Динаміка обсягів утворення відходів I-IІІ класів небезпеки у Черкаській 
області протягом 2010 – 2020 років наведена на рисунку 2.1. 
Враховуючи, що напрямком розвитку регіону є розвиток промисловості, 
як приклад вже запрацювали такі підприємства як ТОВ «МГК-Черкаси»,  
ТОВ «Фабрика агрохімікатів», ТОВ «СІД КОРП», ТОВ «Компанія „Метал 
Інвест», до 2030 року обсяги утворення небезпечних відходів І - ІІІ класів 
небезпеки зростуть. 
8 7,067
7 6,085
5,523
6
5
4
3
2
0,584 0,678 0,697 0,745 0,649 0,803 0,821 0,669
1
0
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
роки
 
 Рисунок 2.1 – Динаміка обсягів утворення відходів I-IІІ класів 
небезпеки у Черкаській області протягом 2010 – 2020 років 
обсяги відходів, тис. тонн
2.1.2 Система управління  небезпечними відходами  
 
На території Черкаської області 10 суб’єктів господарювання отримали 
ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами. Перелік 
суб’єктів господарювання наведено у додатку 3. 
Ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами видає 
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. 
Виконання зобов’язань щодо дотримання вимог у сфері поводження  
з небезпечними відходами відповідно до вимог Закону України «Про 
відходи» покладається безпосередньо на суб’єктів господарювання області – 
утворювачів відходів та тих, у власності або у користуванні яких є хоча б 
один об’єкт поводження з ними. 
Вирішення питань подальшого поводження з утвореними відходами 
здійснюється суб’єктами господарювання – власниками відходів області за 
власний рахунок. 
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування 
згідно наданих повноважень здійснюють контроль за безпечним 
поводженням з відходами на своїй території. 
Державний нагляд (контроль) у сфері поводження з небезпечними 
відходами здійснює Державна екологічна інспекція Центрального округу. 
Із загальної небезпечних відходів, накопичених в області:  
 відходи І класу небезпеки становлять 0,279 тис. тонн. Це 
невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту 
рослин (відходи пестицидів), які зберігаються у складах 
сільськогосподарських підприємств, на територіях сільських рад та у 
спеціалізованому сховищі розташованому в адмінмежах Єрківської селищної 
ради Катеринопільського району (10,8% від загальної кількості накопичених 
небезпечних відходів); 
 відходи ІІІ класу небезпеки становлять 2,31 тис. тонн відходів, 
зокрема відходів гальванічного виробництва, які належали ліквідованому на 
даний час підприємству ВО «Оризон» в адміністративних межах Тернівської 
територіальної громади Черкаського району та відходів, розміщених  
в шламонакопичувачі Черкаського державного заводу хімічних реактивів  
в адміністративних межах Червонослобідської територіальної громади 
Черкаського району (89,2% від загальної кількості накопичених відходів). 
 
2.1.3 Інфраструктура оброблення відходів та/утилізація небезпечних 
відходів 
 
В Черкаській області 4 суб'єктів господарювання мають ліцензії  
на оброблення та/або утилізацію небезпечних відходів, що наведено у додатку 2. 
ПрАТ «АЗОТ» має ліцензію на оброблення, утилізацію небезпечних 
відходів, ТОВ «Олестас Еко» – на утилізацію небезпечних відходів, ТОВ 
«Фабрика агрохімікатів» – на оброблення небезпечних відходів, ТОВ 
«Умань-ЕКО» – на оброблення, утилізацію небезпечних відходів. 
Перелік та опис характеристик об’єктів інфраструктури оброблення 
та/або утилізації небезпечних відходів на території Черкаської області 
представлено в таблиці 2.1. 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 Таблиця 2.1 – Перелік та опис характеристик об’єктів інфраструктури 
оброблення та/або утилізації небезпечних відходів  
Найменуван Назва об’єкту Назва та Адреса Потужність Рік 
ня адреса фактичного вхідного введен
територіаль власника розташуванн потоку ня в 
ної громади об’єкту я об’єкту відходів (за експлуа
2020 рік) тацію 
Про Фак 
ектна тична 
1 2 3 4 5 6 7 
Черкаська Дільниця з  ПрАТ м. Черкаси, 3 тис. 11,84 1965 
міська регенерації „АЗОТ“, вул. Героїв л/год тонн рік 
територіаль відходів, що м. Черкаси, Холодного кожн
на громада містять вул. Героїв яру, 72 а 
нафтопродукт Холодного маши
и (5 машин) яру, 72 на 
Черкаська Виробничі ТОВ м. Черкаси, 180 Не 2014 
міська потужності „Фабрика вул. тонн здійс рік 
територіаль (миюча агрохімікатів Сурікова, на рік нюва
на громада камера та “, м. Черкаси, 9,11/1 лось  
дробарка) вул. 
Сурікова, 
9,11/1 
Черкаська Установка зі ТОВ м. Черкаси, 1000 91,77 2014 
міська демеркуризац „Олестас проїзд тонн/ тонн рік 
територіаль ії ртутних Еко“, Енергобудіве рік 
на громада ламп м. Черкаси, льників, 4 
Реторта           бул.  12000  299,62 2013 
Піч ретортна Шевченка, тонн/ тонн рік 
буд. 190 рік 
Установка для  2000     3,95 2014 
знешкодженн тонн/ тонн рік 
я мастил та рік 
інших 
горючих та 
негорючих 
відходів 
„Віхрь“ 
Сепаратор   12000 453,97 2017 
відцентрован тонн/ тонн рік 
ий СМ 2-4 рік 
Утилізатор 1200 15,368 2018 
термічного тонн/ тонн рік 
типу ТМ-Т- рік 
300 „ОVК-
КZОТ“-К-
300+О 
 
2.1.4 Проблеми та загрози у сфері поводження з небезпечними відходами 
 
Основними проблемами у сфері поводження з небезпечними відходами є: 
 не впровадження органами місцевого самоврядування в 
населених пунктах роздільного збирання небезпечних відходів у складі 
побутових відходів від населення, що призводить до потрапляння їх на 
полігони та сміттєзвалища твердих побутових відходів; 
 недостатній рівень витрат на екологічно безпечне поводження з 
небезпечними відходами на всіх рівнях для захисту навколишнього 
природного середовища і здоров’я людини; 
 низький рівень обізнаності та поінформованості суб’єктів 
господарювання та громадян – утворювачів небезпечних відходів щодо 
подальшого поводження з ними; 
 не прийняття на державному рівні законів та нормативно-правових  
актів у сфері поводження з небезпечними відходами, передбачених 
Нацпланом. 
 
2.2 Відходи, що містять стійкі органічні забруднення 
 
2.2.1 Джерела утворення та обсяги що містять стійкі органічні 
забруднення 
 
У 2001 році Україною була підписана Стокгольмська конвенція про 
стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) та ратифікована Законом України від 
18.04.2007. Враховуючи небезпечність та токсичність СОЗ основними 
зобов′язаннями Стокгольмської конвенції є: 
 заборона та/або здійснення заходів, необхідних для ліквідації 
виробництва та використання  наступних хімічних речовин: поліхлоровані 
дифеніли (далі – ПХД), альдрин, хлоран тощо; 
 обмеження використання/виробництва ПХД та екологічно 
безпечне їх видалення та інше [14].    
За даними Головного управління статистики в Черкаській області 
відходи, що містять стійкі органічні забруднювачі з 2012 року в Черкаській 
області не утворювались. 
За інформацією 2018 року у 23 суб’єктів господарювання області наявне 
обладнання (трансформатори і конденсатори), які містять поліхлоровані 
дифеніли). 
Враховуючи, що з 2012 року в області відходи, що містять СОЗ  
не утворювались, а будівництво підприємств, за результатами діяльності 
яких можливе було б утворення таких відходів, не планується, до 2030 року 
відходи, що містять СОЗ, можуть утворитися тільки внаслідок виведення з 
експлуатації на діючих підприємствах трансформаторів і конденсаторів, що 
містять ПХД. 
 
2.2.2 Система управління відходами, що містять стійкі органічні 
забруднення 
 
На території Черкаської області 4 суб’єкти господарювання отримали 
ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами, що 
містять СОЗ. Перелік суб’єктів господарювання наведено у додатку 3. 
Ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами видає 
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. 
Виконання зобов’язань щодо дотримання вимог у сфері поводження  
з небезпечними відходами відповідно до вимог Закону України «Про 
відходи» покладається безпосередньо на суб’єктів господарювання області – 
утворювачів відходів та тих, у власності або у користуванні яких є хоча б 
один об’єкт поводження з ними.  
Вирішення питань подальшого поводження з утвореними відходами 
здійснюється суб’єктами господарювання - власниками відходів області  
за власний рахунок. 
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування 
згідно наданих повноважень здійснюють контроль за безпечним 
поводженням з відходами на своїй території. 
Державний нагляд (контроль) у сфері поводження з небезпечними 
відходами здійснює Державна екологічна інспекція Центрального округу. 
 
2.2.3 Інфраструктура оброблення відходів, що містять стійкі органічні 
забруднення 
 
В Черкаській області 4 суб'єкти господарювання мають ліцензій на 
операції у сфері поводження з відходами, що містять СОЗ, що наведено у 
додатку 2, а саме: 
ТОВ «Добробут Еко-Україна має ліцензію на збирання, перевезення, 
зберігання відходів, що містять поліхлорованими біфенілами (ПХБ)  
та поліхлорованими дифенілами (ПХД). 
ТОВ «Олестас Еко» має ліцензію на збирання, зберігання відходів, 
речовин або виробів, які містять, складаються або забруднені ПХБ, 
поліхлорованими терфенілами (ПХТ), поліхлорованими нафталінами (ПХН) 
або полібромованими біфенілами (ПББ). 
ТОВ «Екоренсінг» має ліцензію на збирання, перевезення, зберігання 
відходів, що містять поліхлорованими біфенілами (ПХБ). 
ТОВ  «Умань-ЕКО» має ліцензію на збирання, зберігання, оброблення, 
утилізацію, знешкодження відходів, що містять, ПХБ, ПХТ, ПХН або ПББ. 
В області відсутні діючі об’єкти інфраструктури оброблення відходів, 
що містять СОЗ. 
 
2.2.4 Проблеми та загрози у сфері поводження з відходами, що містять  
СОЗ 
 
Основними проблемами у сфері поводження з відходами, що містять  
СОЗ є: 
 відсутність на державному рівні обліку підприємств, у яких 
наявне чи експлуатується обладнання, яке містить або може містити СОЗ; 
 недосконалість нормативно-правового та організаційного 
забезпечення систем управління хімічною безпекою та поводження з 
хімічними речовинами, у тому числі СОЗ. 
 
2.3 Медичні відходи 
 
Медичні відходи — відходи, що утворюються в лікувально-
профілактичних установах та інших закладах охорони здоров’я, що 
проводять медичні процедури, незалежно від форми власності, в установах і 
лікувально-профілактичних закладах санаторного лікування, аптеках, 
науково-дослідних інститутах і навчальних медичних закладах. 
Виділяють 4 категорії медичних відходів: 
 категорія А - епідемічно безпечні медичні відходи; 
 категорія В - епідемічно небезпечні медичні відходи; 
 категорія С - токсикологічно небезпечні медичні відходи; 
 категорія D - радіологічно небезпечні медичні відходи. 
До відходів категорії А належать такі види відходів: 
 харчові відходи всіх відділень закладу, крім інфекційних, у тому 
числі венерологічних та фтизіатричних; 
 відходи, що не мали контакту з біологічними рідинами пацієнтів, 
інфекційними та шкірно-венерологічними хворими; 
 побутові відходи (тверді, великогабаритні, ремонтні) всіх відділень 
закладу, крім інфекційних, у тому числі венерологічних та фтизіатричних. 
До відходів категорії В належать інфіковані та потенційно інфіковані 
відходи, які мали контакт з біологічними середовищами інфікованого 
матеріалу: 
 використаний медичний інструмент (гострі предмети: голки, шприці, 
скальпелі та їх леза, предметні скельця, ампули, порожні пробірки, битий 
скляний посуд, вазофікси, пір'я, піпетки, ланцети тощо); 
 предмети, забруднені кров’ю або іншими біологічними рідинами; 
 органічні медичні відходи хворих (тканини, органи, частини тіла, 
плацента, ембріони тощо); 
 харчові відходи з інфекційних відділень закладу; 
 відходи, що утворилися в результаті діяльності медичних 
лабораторій (мікробіологічні культури і штами, що містять будь-які живі 
збудники хвороб, штучно вирощені в значних кількостях, живі вакцини, 
непридатні до використання, а також лабораторні чашки та обладнання для їх 
перенесення, залишки живильних середовищ, інокуляції, змішування 
мікробіологічних культур збудників інфекційних захворювань, інфіковані 
експериментальні тварини та біологічні відходи віваріїв); 
 відходи лікувально-діагностичних підрозділів закладів та 
диспансерів, забруднених мокротинням пацієнтів, мікробіологічних 
лабораторій, що здійснюють роботи із збудниками туберкульозу. 
До відходів категорії С, що можуть становити загрозу хімічного 
характеру, належать: 
 лікарські, діагностичні, дезінфекційні засоби; 
 елементи живлення, предмети, що містять ртуть, прилади і 
обладнання, що містять важкі метали; 
 відходи, що утворились в результаті експлуатації обладнання, 
транспорту, систем освітлення тощо. 
До відходів категорії D належать всі матеріали, що утворюються  
в результаті використання радіоізотопів у медичних та/або наукових цілях  
у будь-якому агрегатному стані, що перевищують допустимі рівні, 
встановлені нормами радіаційної безпеки [16]. 
 
2.3.1 Джерела утворення та обсяги медичних відходів 
 
За даними Управління охорони здоров’я Черкаської обласної державної 
адміністрації в області функціонують 269 медичних установ та їх 
відокремлених структурних підрозділів.  
Організовані і активно діють 37 закладів, які надають первинну медичну 
допомогу, з них: 35 – центри первинної медико-санітарної допомоги  
та дві амбулаторії територіальних громад. 
Всього в складі закладів, які надають первинну медичну допомогу 
функціонують 201 лікарських амбулаторій та 476 фельдшерсько-
акушерських/фельдшерських пунктів. 
Закладів, які надають вторинну медичну допомогу – 33 (всі міські 
стаціонарні установи, районні багатопрофільні та центральні районні лікарні, 
пологові будинки). 
До закладів третинного рівня відносяться обласні високо профільовані 
лікарні, диспансери – 10, інші – 9. 
Відповідно до норм діючого законодавства облік медичних відходів 
ведеться за класифікатором відходів ДК 005-96 (звітність подається до 
органів статистики) та за категоріями А, В, С, D (безпосередньо всередині 
медичних закладів). Проте наявність двох систем обліку відходів спричиняє 
отримання неверифікованих даних. 
У 2020 році за даними Управління охорони здоров’я Черкаської обласної 
державної адміністрації у медичних закладів області утворилося  
0,612 тис. тонн медичних відходів, з них категорії А - 0,474 тис. тонн, 
категорії В - 0,106 тис. тонн, категорії С - 0,032 тис. тонн, категорії D - 0,0001 
тис. тонн. 
За даними Головного управління статистики в Черкаській області  
у звітному році в області утворилося 0,055 тис. тонн медичних відходів.  
Динаміка обсягів утворення медичних відходів у Черкаській області 
протягом 2010 – 2020 років наведена на рисунку 2.2. 
 
 
 
Рисунок 2.2 - Динаміка обсягів утворення медичних відходів у Черкаській 
області протягом 2010 – 2020 років 
 
 
Протягом останнього десятиріччя темпи утворення медичних відходів  
за даними Головного управління статистики в Черкаській області 
змінювалися, спостерігалася тенденція до їх збільшення, з 0,0163 тис. тонн у 
2010 році до 0,055 тис. тонн у 2020 році. 
Різниця в обліку медичних відходів, у тому числі обсягах утворення 
відходів в області, спричинена тим, що не всі медичні заклади області 
зобов’язані органами статистики подавати звітність. 
Враховуючи, що з кожним роком захворюваність населення зростає,  
а лікування людей потребує кваліфікованої медичної допомоги, з кожним 
роком обсяги утворення медичних відходів не зменшуватимуться, а до кінця 
2030 року гарантовано зростуть. 
 
2.3.2 Система управління медичними відходами  
 
Відповідно до Державних санітарно-протиепідемічних правил i норм 
щодо поводження з медичними відходами, які затверджено наказом 
Міністерства охорони здоров’я України від 08.06.2015 № 325, система 
поводження з медичними відходами складається з наступних етапів: збір 
всередині закладів; сортування відходів при збиранні; маркування; 
знезараження відходів; транспортування i перенесення відходів у 
накопичувальні контейнери в межах закладу та ïx тимчасове зберігання; 
транспортування відходів транспортом спеціалізованих організацій, з якими 
укладені угоди, до місця утилізації.  
Поводження з медичними відходами: категорії А (харчові та подібні  
за складом до побутових відходів) здійснюється відповідно до вимог чинного 
законодавства у сфері поводження з твердими побутовими відходами; 
категорій В та С – відповідно до вимог чинного законодавства у сфері 
поводження з небезпечними відходами, категорії D – відповідно до вимог 
чинного законодавства у сфері поводження з радіоактивними відходами, 
нормам радіаційної безпеки. 
Виконання зобов’язань щодо дотримання вимог у сфері поводження з 
відходами покладається безпосередньо на суб’єктів господарювання області 
– утворювачів медичних відходів та тих, у власності або у користуванні яких  
є хоча б один об’єкт поводження з ними. 
Вирішення питань подальшого поводження з утвореними відходами 
здійснюється суб’єктами господарювання за власний рахунок. 
У разі утворення небезпечних медичних відходів категорій В та С 
управління такими відходами здійснюється із залученням спеціалізованих 
організацій, які мають відповідну ліцензію на здійснення операцій у сфері 
поводження з небезпечними відходами. 
В області біологічні медичні відходи спалюються в утилізаторах, 
передаються спеціалізованим організаціям для спалювання, знешкоджуються 
в чеських ямах, ямах Беккарі, захоронюються в спеціально відведених місцях 
на цвинтарях.  
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування 
згідно наданих повноважень здійснюють контроль за безпечним 
поводженням з відходами на своїй території. 
Державний нагляд (контроль) у сфері поводження з відходами здійснює 
Державна екологічна інспекція Центрального округу. 
Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області 
здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд (контроль)  
за дотриманням санітарного законодавства. 
 
2.3.3 Інфраструктура оброблення медичних відходів 
 
На Черкащині 4 суб’єкти господарювання отримали ліцензії на операції  
у сфері поводження з клінічними та подібними їм відходами, а саме - 
відходами, що виникають у результаті медичного догляду, ветеринарної чи 
подібної практики, і відходами що утворюються у лікарнях або інших 
закладах під час досліджень, догляду за пацієнтами або при виконанні 
дослідницьких робіт, перелік яких наведено у додатку 3. 
ТОВ «Добробут Еко-Україна» має ліцензію на збирання, перевезення, 
зберігання таких відходів; ТОВ «Олестас Еко» – на збирання, зберігання 
утилізацію, знешкодження; ТОВ «Екоренсінг» – на збирання, перевезення, 
зберігання; ТОВ «Умань-ЕКО» – на збирання, зберігання, оброблення, 
утилізацію, знешкодження. 
В області функціонує 30 стаціонарних установ охорони здоров’я, де 
утворюються анатомічні (біологічні) медичні відходи, з них 5 мають 
утилізатори та 1 муфельну мініпіч. 
У період з 2011 по 2014 роки з метою утилізації біологічних відходів у 
м. Черкаси по вул. Пацаєва, 51а за кошти обласного бюджету (1770,169 тис. 
грн) побудовано майновий комплекс муфельної печі, до складу якого 
входять: утилізатор А600 в комплекті з системою очищення димових газів, 
холодильна машина, установка для очистки стічних вод КОН-5, станція 
очистки стічних вод «Біолайн-10» та інше. Після завершення будівництва 
отримано сертифікат про готовність об’єкта до експлуатації від 27.05.2014  
№ 165141480406 та передано у власність територіальній громаді м. Черкаси. 
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 09.06.2015 № 
593 «Про затвердження акту прийому-передачі у власність територіальної 
громади міста Черкаси з подальшою передачею на баланс КП «Екологія» 
муфельної печі та обладнання в ній по вул. Пацаєва, 51а»  передано на баланс 
КП «Екологія». На сьогоднішній день муфельна піч не функціонує, КП 
«Екологія» вирішується питання щодо отримання ліцензії на здійснення 
операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.  
Перелік та опис характеристик об’єктів інфраструктури оброблення 
(утилізації) анатомічних (біологічних) медичних відходів на території 
Черкаської області наведено в таблиці 2.2. 
 
     Таблиця 2.2 – Перелік та опис характеристик об’єктів інфраструктури 
оброблення (утилізації) анатомічних (біологічних) медичних відходів  
Найменуван Назва Назва та Потужність вхідного Рік 
ня об’єкту адреса потоку  введення 
територіаль власника 2020 рік)  в 
ної громади об’єкту Проектна  Фактична  експлуата 
цію 
1 2 3 4 5 6 
Канівська Утилізатор  КНП разове 0,1 тонн 2017 рік 
міська УТ-50 д „Канівська завантажен
територіаль багатопрофіл ня 35 кг 
на громада ьна лікарня“, 
м. Канів, вул. 
Успенська, 
15А 
Продовження таблиці  2.2 
1 2 3 4 5 6 
Черкаська Муфельна КП 100 Не Сертифікат 
міська піч „Екологія„ тонн/рік функціонує про 
територіаль для Черкаської готовність 
на громада утилізації міської ради, об’єкта до 
біологічни м. Черкаси,  експлуатаці
х відходів в  вул. ї  від 
м. Черкаси Благовісна, 27.05.2014 
227 № 
1651414804
06 
Черкаська Утилізатор  КНП 50 кг/год 45,74 тонн Фактично 
міська УТ-100 „Черкаська працює з 
територіаль обласна 2017 року 
на громада лікарня 
Черкаської 
обласної 
ради“, 
м. Черкаси, 
вул. 
Менделєєва, 
3 
Золотоніськ Утилізатор  КНП разове 0,4 тонн 2018 рік 
а міська УТ-50 „Золотоніськ завантажен
територіаль а районна ня 50 кг 
на громада багатопрофіл
ьна лікарня“, 
м. 
Золотоноша, 
вул. 
Лікарняна, 2 
Шполянська Утилізатор  КНП разове - Готується 
міська УТ-50 „Шполянська завантажен до введення 
територіаль багатопрофіл ня 50 кг в 
на громада ьна лікарня експлуатаці
імені братів ю 
М.С. і 
О.С.Коломій
ченків“, м. 
Шпола, вул. 
Амосова, 9 
Жашківська Утилізатор  КНП разове - 2018 рік 
міська УТ-50 „Жашківська завантажен
територіаль районна ня 50 кг 
на громада багатопрофіл
ьна лікарня“, 
м. Жашків, 
вул. 
Лікарняна, 19 
 
Кінець таблиці 2.2 
1 2 3 4 5 6 
Катеринопіл Муфельна КНП проектна 0,08 Фактично 
ьська мініпіч «Катеринопіл документаці працює з 
селищна ьська я відсутня 1988 року 
територіаль багатопрофіль
на громада на лікарня», 
смт 
Катеринопіль,  
вул. 
Комарова, 1 
 
За 2020 рік ТОВ «Олестас Еко» зібрано та утилізовано в ретортній печі  
5,7 тонн біологічних відходів та 104,7 тонн відпрацьованих голок, шприців, 
систем. У 2021 році при потужності ретортної печі 12000 тон в рік було 
перероблено лише 299,6 тонн медичних відходів. 
Перелік лікувальних закладів Черкаської області, які потребують 
придбання обладнання для утилізації медичних (анатомічних) відходів 
надано у додатку 4.  
 
 
2.3.4 Проблеми та загрози сфері поводження з медичними відходами 
 
Основними проблемами у сфері поводження з медичними відходами є: 
  відсутність на державному рівні єдиного обліку утворення 
медичних відходів та подальшого поводження з ними; 
  не функціонування муфельної печі з утилізації біологічних 
відходів побудованої у м. Черкаси по вул. Пацаєва, 51 а; 
  недостатня кількість утилізаторів біологічних відходів в закладах 
охорони здоров’я, де утворюються біологічні відходи, призводить до 
утилізації анатомічних відходів в чеських ямах, ямах Беккарі, захоронення на 
кладовищах; 
  не достатнє фінансування з державного, місцевих бюджетів та 
обмеження фінансового ресурсу в медичних закладах на придбання 
обладнання для оброблення (знешкодження, утилізації, видалення) 
медичних відходів; 
 потрапляння медичних відходів від населення на полігони та 
сміттєзвалища твердих побутових відходів через відсутність сортування 
муніципальних відходів та не впровадження органами місцевого 
самоврядування роздільного збирання небезпечних відходів в населених 
пунктах області; 
 не прийняття на державному рівні нормативно-правових актів у 
сфері поводження з медичними відходами, передбачених Нацпланом. 
Загрозами можуть стати наступні фактори: 
 порушення правил поводження з медичними відходами 
закладами охорони здоров’я незалежно від форми власності, установами і 
лікувально-профілактичними закладами, аптеками та іншими медичними 
закладами області; 
 висока ціна утилізації медичних відходів спеціалізованими 
підприємствами. 
 
2.4 Осади стічних вод від комунальних очисних споруд 
 
2.4.1 Джерела утворення та обсяги утворення осадів стічних вод 
 
До джерел утворення осадів стічних вод в Черкаській області 
відносяться каналізаційні очисні споруди на яких здійснюється очищення 
стічних вод. У Черкаській області обліковується 14 очисних споруд де 
утворюються осади стічних вод. 
Очисні споруди експлуатують: ПрАТ «АЗОТ», Ватутінське комунальне 
виробниче підприємство «Водоканал», КП «Міський водоканал» 
Золотоніської міської ради, КП «Кам’янка водоканал», КП «Управління 
водопровідно-каналізаційного господарства» Канівської міської ради, КП 
«Катеринопільське селищне житлово-комунальне господарство» 
Катеринопільської селищної ради, Лисянське КП «Водо-Канал», КП 
«Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального 
господарства» Монастирищенської міської ради, КП «ВодГео» Смілянської 
міської ради, КП «Водоканал» Тальнівської міської ради, КП 
«Уманьводоканал» Уманської міської ради, Христинівське ВУЖКГ, КП 
«Чигирин» Чигиринської міської ради, Чорнобаївське КП «Виробниче 
управління житлово-комунального господарства». 
У м. Звенигородка власні очисні споруди відсутні. 
У м. Городище, смт Драбів, м. Жашків, м. Корсунь-Шевченківський,  
смт Маньківка, м. Шпола очисні споруди відсутні, стічні води відводяться на 
поля фільтрації. 
У 2020 році за даними Головного управління статистики у Черкаській 
області утворилося 5,2 тис. тонн осаду стічних вод від очисних споруд. 
Протягом останнього десятиріччя обсяги утворення таких відходів  
у порівнянні з 2010 роком зменшилися, з 8,4 тис. тонн у 2010 році до 5,2 тис. 
тонн у 2020 році. 
Динаміка обсягів утворення осаду стічних вод у Черкаській області 
протягом 2010 – 2020 років наведена на рисунку 2.3. 
В свою чергу дані про обсяги утворення осаду комунальних очисних  
є приблизними, оскільки вага осаду залежить в значній мірі від його 
вологості, яка на різних етапах технологічного процесу може складати до 
90%. 
Враховуючи відсутність очисних споруд в деяких населених пунктах 
області, обсяги утворення осаду стічних вод у 2030 році збільшаться. 
 
2.4.2 Система управління відходами – осадом стічних вод 
 
Поводження з осадом стічних вод здійснюється відповідно до вимог 
Закону України «Про відходи». Виконання зобов’язань щодо дотримання 
вимог у сфері поводження з відходами покладається безпосередньо на 
суб’єктів господарювання області – утворювачів відходів та тих, у власності 
або у користуванні яких є хоча б один об’єкт поводження з ними, у тому 
числі власники місць видалення відходів. 
 
 
 
Рисунок 2.3 –  Динаміка обсягів утворення осаду стічних вод у Черкаській 
області протягом 2010 – 2020 років 
 
Управління осадами очисних споруд здійснюється комунальними 
підприємствами особисто. Осад розміщується на полях фільтрації, мулових 
полях, компостних майданчиках та накопичувачах.  
Вирішення питань подальшого поводження з утвореними відходами 
здійснюється суб’єктами господарювання – власниками відходів області за 
власний рахунок. 
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування 
згідно наданих повноважень здійснюють контроль за безпечним 
поводженням з відходами на своїй території. 
Державний нагляд (контроль) у сфері поводження з відходами здійснює 
Державна екологічна інспекція Центрального округу. 
 
2.4.3 Інфраструктура оброблення осадів стічних вод 
 
В Черкаській області, осад стічних вод після зневоднення та 
знезараження утилізується шляхом використання в якості органічного 
добрива на полях, або видаляється на місця видалення твердих побутових 
відходів. Інформація щодо об’єктів інфраструктури оброблення осаду 
стічних вод ПрАТ «АЗОТ» наведена в таблиці 2.3. 
Ґрунтова утилізація осадів стічних вод можлива лише після її санітарно-
гігієнічної оцінки щодо безпечності згідно з вимогами Державних 
будівельних норм України ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі 
та споруди. Основні положення проектування».  
ПрАТ «АЗОТ», який експлуатує каналізаційні очисні споруди м. 
Черкаси, має мулові поля, компостні майданчики та накопичувач 
обезводненого осаду очисних споруд. 
 
2.4.4 Проблеми та загрози сфері поводження з осадами стічних вод 
 
Основними проблемами у сфері поводження з осадами стічних вод є: 
 вирішення питання ПрАТ «АЗОТ» щодо подальшого поводження 
з накопичувачем обезводненого осаду очисних споруд, який заповнений на 
98,3%; 
 низький рівень зацікавленості комунальних підприємств 
стосовно створення об’єктів утилізації осаду очисних споруд.  
Загрозою забруднення навколишнього природного середовища (ґрунтів, 
підземних вод, атмосферного повітря) є поля фільтрації на які скидаються 
стічні води від м. Городище, смт Драбів, м. Жашків, м. Корсунь-
Шевченківський, смт Маньківка, м. Шпола. Та можуть бути джерелами емісії 
парникових газів. 
 
 Таблиця 2.3 – Перелік та опис характеристик об’єктів інфраструктури 
оброблення осаду стічних вод 
Найменування  Потужність вхідного Рік  
територіаль Назва об’єкту потоку відходів  введення в 
ної громади (за 2020 рік) експлуатацію 
Проектна  Фактична  
1 2 5 6 7 
 Накопичувач 100,0 тис у 2020  
 обезводненого куб році  
 осаду очисних метрів відходи 1998 рік 
 споруд  не вивози 
Черкаська лися 
міська Мулові поля цеху 210,540 4,137  
територіальна очистки тис. куб. тис.тонн  
громада промислових і метрів 1970 рік 
стічних вод (191,4 
тис. тонн) 
Компостні  60,5 тис. у 2020  
майданчики цеху куб. році 1970 рік 
очистки  метрів відходи 
промислових і (55,0 тис. не  
стічних вод тонн) виво-
зилися 
 
2.5 Відходи упаковки 
 
2.5.1 Джерела утворення та обсяги відходів упаковки 
 
Джерелами утворення відходів упаковки є різні сфери господарської 
діяльності в області, де утворюється упаковка, виготовлена з будь-яких 
матеріалів будь-якої природи, яка використовується для зберігання, захисту, 
обробки, доставки та презентації товарів, від сировини до оброблених 
товарів, від виробника до користувача або споживача. 
Динаміка обсягів утворення відходів упаковки у Черкаській області 
протягом 2010 – 2020 років наведена на рисунку 2.4. 
 
 
 
Рисунок 2.4 – Динаміка обсягів утворення відходів упаковки у Черкаській 
області протягом 2010 – 2020 років 
 
Відходи упаковки, зокрема пакувальні матеріали пластмасові, 
поліетиленові, скляні, дерев’яні, металеві, паперові утворюються як від 
економічної діяльності суб'єктів господарювання так і від населення 
(домогосподарств).  
У 2020 році за даними Головного управління статистики у Черкаській 
області утворилося 0,514 тис. тонн відходів упаковки. 
Протягом останнього десятиріччя темпи утворення відходів упаковки 
змінювалися. Найбільший обсяг відходів упаковки утворився у 2013 році –  
1,8 тис. тонн, найменший у 2010 році – 0,175 тис. тонн. 
Враховуючи, що в регіоні спостерігається розвиток економіки, 
збільшення виробництва продукції в різних сферах та обсягу споживання і 
використання товарів, у 2030 році обсяги відходів упаковки збільшиться. 
2.5.2 Система управління відходами упаковки 
 
Поводження з відходами упаковки здійснюється відповідно до вимог 
Закону України «Про відходи». 
Виконання зобов’язань щодо дотримання вимог у сфері поводження  
з відходами покладається безпосередньо на суб’єктів господарювання області 
– утворювачів відходів та тих, у власності або у користуванні яких є хоча б 
один об’єкт поводження з ними. 
Вирішення питань подальшого поводження з утвореними відходами 
здійснюється суб’єктами господарювання за власний рахунок, які повинні 
забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення 
знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна 
технологія. У разі утворення відходів упаковки, яка є небезпечною для 
навколишнього природного середовища і здоров’я людини, управління 
такими відходами здійснюється із залученням спеціалізованих організацій, 
які мають відповідну ліцензію на провадження господарської діяльності у 
сфері поводження з небезпечними відходами. 
У 2020 році в області зібрано 0,774 тис. тонн відходів упаковки. 
Щорічно зазначені відходи як імпортувалися так і експортувалися за межі 
регіону. До області  у 2020р. ввезено 0,768 тис. тонн відходів упаковки, 
передано на сторону – 0,455 тис. тонн. 
В області діють 54 пункти збирання вторинних відходів у складі 
побутових у тому числі і від населення, інформація про які наведена у 
додатку 3. Збір відходів упаковки здійснюють 41 суб'єкт господарювання. 
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування 
згідно наданих повноважень здійснюють контроль за безпечним 
поводженням з відходами на своїй території. 
Державний нагляд (контроль) у сфері поводження з відходами здійснює 
Державна екологічна інспекція Центрального округу. 
2.5.3 Інфраструктура оброблення відходів упаковки 
 
На Черкащині 6 суб’єктів господарювання отримали ліцензії на операції  
у сфері поводження з відходами упаковки, яка є небезпечною або забруднена 
небезпечними речовинами.  
Перелік суб’єктів господарювання наведено у додатку 2, зокрема це:  
ТОВ «Добробут ЕКО-Україна», ТОВ «Екотехсинтез», ТОВ «Олестас Еко»,  
ТОВ «Екоренсінг», ТОВ «Фабрика агрохімікатів»,  ТОВ «Умань-ЕКО». 
Інформація щодо найбільших об’єктів оброблення відходів упаковки 
наведена в таблиці 2.4, з них: 
 ПрАТ «Черкасивторресурси» проводить обробку ПЕТФ-пляшок та 
поліетилену високого тиску; 
 ТОВ «Ергопак», який переробляє відходи полімерів синтетичних.  
Збір відходів упаковки здійснюють 41 суб'єкт господарювання, перелік 
яких наведено у додатку 3. 
Інформація щодо об’єктів з перероблення відходів як вторинної 
сировини наведена у додатку 12. 
 
2.5.4 Проблеми та загрози у сфері поводження з відходами упаковки 
 
Основними проблемами у сфері поводження з відходами упаковки є: 
 відсутність на законодавчому рівні розширеної відповідальності 
виробників за відходи упаковки; 
 втрата вагомого ресурсного потенціалу для переробної 
промисловості області внаслідок не впровадження органами місцевого 
самоврядування в населених пунктах роздільного збирання вторинних 
відходів, у тому числі упаковки, у складі побутових відходів від населення, 
що призводить до потрапляння їх на полігони та сміттєзвалища твердих 
побутових відходів; 
 не прийняття на державному рівні законів та нормативно-
правових актів у сфері поводження з відходами упаковки, передбачених 
Національним планом. 
 
2.6 Промислові відходи 
 
2.6.1 Джерела утворення та обсяги промислових відходів 
 
У Черкаській області діє понад 400 великих та середніх промислових 
підприємств, які здійснюють виробництво промислової продукції, де зайнято 
більше 49,0 тисяч працівників, про що повідомлено на сайті обласної 
державної адміністрації за посиланням https://ck-oda.gov.ua/promyslovyj-
kompleks/[15].  
Черкащина знаходиться серед лідерів з виробництва мінеральних 
добрив, автобусів, фармацевтичної продукції та тканин.  
Протягом січня – липня 2021 року зростання обсягів виробництва 
спостерігалося на підприємствах: 
 добувної промисловості і розроблення кар’єрів – на 28,9%; 
машинобудування – на 13,4%; 
 виробництва основних фармацевтичних продуктів і 
фармацевтичних препаратів – на 12%; 
 металургійного виробництва, виробництва готових металевих 
виробів, крім машин і устаткування – на 9,6 %; 
 постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 
– на 6,6% та інше. 
Зниження обсягів виробництва спостерігалося на підприємствах: 
 виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів на – 7,3%; 
 текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі 
шкіри та інших матеріалів – на 12,3%. 
Серед промислових підприємств області найбільшу частку в обсягах 
реалізації промислової продукції мають: ПрАТ «АЗОТ», ТОВ «Юрія-ФАРМ», 
ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», ТОВ «ММ Пекеджінг Україна», ПАТ 
«Черкаський автобус», ТОВ «Фабрика агрохімікатів», ТОВ «Ергопак». 
Інформація щодо індексу промислової продукції за основними видами 
діяльності у січні – липні 2021 року наведена на рисунку 2.5. 
 
 
 
Рисунок 2.5 – Індекс промислової продукції за основними видами 
діяльності у 2021 році 
 
Основні підприємства області, що виробляють продукцію для потреб 
оборонно-промислового комплексу: ДП НВК «Фотоприлад», ПрАТ 
«Черкаський шовковий комбінат», ДП «Оризон -Навігація». 
У 2020 році за даними Головного управління статистики в Черкаській 
області утворилося 1124,208 тис. тонн промислових відходів, з яких  
1123,539 тис. тонн складають відходи ІV класу небезпеки.  
Динаміка обсягів утворення відходів ІV класу небезпеки у Черкаській 
області протягом 2010 – 2020 років наведена на рисунку 2.6. 
 
 
Рисунок 2.6 – Динаміка обсягів утворення відходів ІV класу небезпеки 
у Черкаській області протягом 2010 – 2020 років 
 
Протягом останнього десятиріччя темпи утворення відходи ІV класу 
небезпеки знизилися та у порівнянні з 2010 роком обсяги утворення таких 
відходів скоротилися на 28% з 1561,817 тис. тонн у 2010 році до 1123,539 
тис. тонн у 2020 році, що пов’язано зі спадом промислового виробництва у 
регіоні та закриттям таких промислових підприємств як ВАТ «Черкаське 
хімволокно», Черкаського державного заводу хімічних реактивів, ВО 
«Оризон», ВАТ «Темп», ВАТ «Приладобудівний завод», ДНВП «Ротор», ДП 
«Приладобудівний завод» та інші. 
Враховуючи, що напрямком розвитку регіону є розвиток промисловості, 
як приклад вже запрацювали такі підприємства як ТОВ «МГК-Черкаси», 
ТОВ «Фабрика агрохімікатів», ТОВ «СІД КОРП», ТОВ «Компанія „Метал 
Інвест», ТОВ «Нові Продукти Україна» та інші до 2030 року обсяги 
утворення відходи ІV класу небезпеки зростуть. 
 
 
 
 
 
 
 
2.6.2 Система управління  промисловими відходами 
  
Поводження з промисловими відходами здійснюється відповідно до 
вимог Закону України „Про відходи“. 
Виконання зобов’язань щодо дотримання вимог у сфері поводження з 
відходами покладається безпосередньо на суб’єктів господарювання області 
– утворювачів відходів та тих, у власності або у користуванні яких є хоча б 
один об’єкт поводження з ними, у тому числі власники місць видалення 
відходів. Вирішення питань подальшого поводження з утвореними відходами 
здійснюється суб’єктами господарювання – власниками відходів області за 
власний рахунок. За даними обласного реєстру місць видалення відходів в 
Черкаській області станом на 01.01.2021 обліковується 20 місць видалення 
промислових відходів.   
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування 
згідно наданих повноважень здійснюють контроль за безпечним 
поводженням з відходами на своїй території. 
Державний нагляд (контроль) у сфері поводження з відходами здійснює 
Державна екологічна інспекція Центрального округу. 
 
2.6.3 Інфраструктура оброблення відходів 
 
У 2020 році згідно даних Головного управління статистики у Черкаській 
області утилізовано (перероблено) 634,1 тис. тонн промислових відходів  
ІV класу небезпеки що складає 56,4 % від загального обсягу їх утворення.  
Інформація щодо найбільших об’єктів оброблення (утилізації, 
видалення) відходів ІV класу небезпеки наведена в таблиці 2.4. 
 
 
 
 
Таблиця 2.4 – Перелік та опис характеристик об’єктів інфраструктури 
оброблення (утилізації, видалення) відходів IV класу небезпеки 
 
Найменування Назва об’єкту Потужність вхідного потоку Рік введення 
територіальної громади відходів (за 2020 рік) в 
Проектна  Фактична  експлуатацію 
1 2 5 6 7 
Черкаська міська Установка термічного 9 куб Законсер- 1967 рік 
територіальна громада знешкодження відходів метрів/годину вована 
виробництва іонообмінних 
смол 
Установка термічного 14 куб Законсер- 1984 рік 
знешкодження відходів метрів/годину вована 
виробництва капролактаму 
Черкаська міська Утилізатор термічного типу 1200  15,368 2018 рік 
територіальна громада ТМ-Т-300 „ОVК-КZОТ“-К- тонн/рік тонн 
300+О 
Селищенська сільська Біогазовий комплекс 400 тонн/ 400 тонн/ 2020 рік 
територіальна громада (оброблення жому) добу добу 
Баштечківська сільська Установка для видалення 12 тонн/рік 11,99 тонн 2005 рік 
територіальна громада відходів   
Установка для термічного разове Не Заплановано 
знищення відходів УТ 100 завантаження працює введення в 
100 кг експлуатацію 
Червонослобідська Об'єкт з перероблення 50000 тонн/рік 12184,92 2003 рік 
сільська територіальна пташиного посліду тонн 
громада 
Канівська міська Потужності складаються з: 6309 4615 2017 рік, 
територіальна громада лінії дроблення та сухої тонн/рік тонн 2018 рік, 
мийки, центрифуги, ліній 2014 рік, 
грануляції № 1, № 2 2017 рік 
Черкаська міська Лінія по переробці вживаної 4000 тонн/рік 2726 тонн 2008 рік 
територіальна громада ПЕТ пляшки (поліетилен-
терфталат) 
Лінія мийки та гранулювання 1800  243 тонн 2012 рік 
прозорого поліетилену тонн/рік 
високого тиску 
Тальнівська міська Комплекс з утилізації відходів 5000  2336,093 1981 рік 
територіальна громада тваринного походження тонн/рік тонн 
Степанецька сільська Котел НМ 1600- для варки 28975 тонн/рік 17964 2009 рік 
територіальна громада падежу (2 шт) тонн 
Дисковий осушувач НМ2064- 80520,0 58729,7 2009 рік 
НМ 320 м2 SSCCW – для тонн/рік тонн 
гідролізації м’яких відходів 
Паровий автоклав-утилізатор 36600,0 17076,2 2015 рік 
типу CFH-75-для гідролізації тонн/рік тонн 
пір'я 
Кільцева сушарка кров'яного 13725,0 10220,9 2019 рік 
борошна MAVITEC тонн/рік тонн 
Ватутінська міська Ділянка альтернативного 35000 тонн/рік 15105 2010 рік 
територіальна громада палива шамото- тонн 
випалювального цеху 
(утилізація  лушпиння 
соняшника) 
Канівська міська Переробка молочної сировини 1850 1023,445 1971 рік 
територіальна громада  тонн/рік тонн 
180000,0 78476,849  
тонн/рік тонн 
 
 
2.6.4 Проблеми та загрози у сфері поводження з промисловими відходами  
 
Основними проблемами у сфері поводження з промисловими відходами є: 
 не вирішення питання із закритими та не діючими 
накопичувачами промислових відходів; 
 накопичувач обезводненого осаду очисних споруд ПрАТ „АЗОТ“ 
заповнений на 98%; 
 не здійснюється моніторинг компонентів довкілля в місцях 
розміщення накопичувачів промислових відходів, що створює загрозу 
нераціонального використання земельних ресурсів та забруднення довкілля; 
 низький рівень впровадження суб'єктами господарювання 
технологій з перероблення власних промислових відходів;  
 потрапляння на полігони та сміттєзвалища промислових відходів,  
що можуть бути оброблені або утилізовані; 
 недостатній рівень фінансування на екологічно безпечне 
поводження з небезпечними відходами на всіх рівнях для захисту 
навколишнього природного середовища і здоров’я людини; 
 не прийняття на державному рівні нормативно-правових актів у 
сфері поводження з промисловими відходами, передбачених Нацпланом. 
Загрозою є не вирішення питань з накопиченими промисловими 
відходами, які обліковувались підприємствами, що ліквідовані або не 
здійснюють господарську діяльність. 
 
 
 
 
 
 
 
3 ПЛАНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ  
В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ 
 
3.1 Цілі та цільові показники 
 
Регіональний план управління відходами в Черкаській області має на 
меті створення та забезпечення належного функціонування комплексної 
системи управління відходами, яка забезпечить мінімізацію навантаження на 
довкілля, зумовленого утворенням відходів, шляхом дотримання ієрархії 
управління потоками відходів з урахуванням економічних можливостей 
державного, місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших 
коштів та залучення інвестицій у розбудову цієї сфери. 
На основі аналізу поточного стану системи управління відходами,  а 
також із  врахуванням Національної стратегії управління відходами та 
Національного плану управління відходами визначено цілі та цільові 
показники Регіонального плану. 
Цільові показники Регіонального плану визначено з урахуванням 
цільових показників, встановлених Національною стратегією управління 
відходами у такій послідовності: 
 на першому етапі здійснено локалізацію цільових показників 
Національної стратегії управління відходами на рівні регіону.  
 на другому етапі, на підставі локалізованих національних 
цільових показників, з урахуванням їх фактичних значень, регіональних 
особливостей та інших чинників, що визначають можливості та строки 
досягнення відповідних показників, встановлено значення цільових 
показників національного рівня, прийняті для Регіонального плану.  
 на третьому етапі, на підставі загальних обґрунтувань, 
заснованих на сценаріях розвитку регіональної системи управління 
відходами встановлено цільові показники Регіонального плану, відповідно до 
яких у подальшому буде здійснюватись моніторинг та аналіз реалізації 
Регіонального плану за відповідними цілями.  
Цілі та цільові показники Регіонального плану управління відходами 
можна переглянути у проєкті Регіонального плану управління відходами в 
Черкаській області до 2030р. 
В процесі реалізації Національної стратегії управління відходамита 
Національного плану управління відходами цільові показники Регіонального 
плану управління відходами можуть переглядатися з метою уточнення. 
 
3.2 Управління потоками відходів 
 
3.2.1 Управління небезпечними відходами  
 
3.2.1.1 Створення та підтримання регіональної системи управління 
відходами  
Управління небезпечними відходами передбачається шляхом діяльності 
суб'єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері 
поводження з небезпечними відходами на підставі ліцензії Міністерства 
захисту довкілля та природних ресурсів України.  
З огляду на незначні обсяги утворення небезпечних відходів в регіоні та 
наявні потужності, обладнання з оброблення відходів у суб'єктів 
господарювання – ліцензіатів, потреби щодо створення нових об’єктів 
інфраструктури оброблення відходів в області відсутні.  
Небезпечні відходи збираються та передаються для подальшої 
утилізації, оброблення, знешкодження, видалення ліцензіатам, як в межах 
області, так і за межі регіону. Транскордонне переміщення небезпечних 
відходів можливо здійснювати відповідно до міжнародних зобов'язань 
України, зокрема Базельської конвенції про контроль за транскордонним 
перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням.  
Об’єкти оброблення небезпечних відходів в області можуть бути 
створені суб’єктами господарювання відповідно до отриманої відповідної 
ліцензії для ведення господарської діяльності та розвитку власної 
комерційної діяльності. Створення централізованих об'єктів оброблення 
небезпечних відходів Регіональним планом не передбачається. 
Ефективність діяльності регіональної системи управління небезпечними 
відходами буде оцінюватися після прийняття нормативно-правових актів з питань 
поводження з небезпечними відходами, передбачених Національним планом, 
зокрема розроблення та прийняття законопроекту про небезпечні відходи.  
 
3.2.1.2 Мінімізація навантаження на довкілля, пов’язаного з відходами 
 
Заходи щодо мінімізації утворення небезпечних відходів від 
підприємств, установ, організації області реалізуються шляхом використання 
сучасного обладнання, впровадження новітніх технологій, безвідходних 
виробництв,  належного технічного обслуговування, зміни сировинних 
матеріалів та продукції. Створення полігонів для захоронення небезпечних 
відходів в області не передбачається. 
 
3.2.1.3 Інформаційне забезпечення  
Створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації 
фахівців у сфері поводження з небезпечними відходами, їх навчання та 
сертифікація покладається на суб'єктів господарювання, які є утворювачами 
відходів.  
Забезпечується доступ до інформації обласного реєстру об’єктів 
утворення, оброблення та утилізації відходів зацікавлених сторін та 
громадськості. Заходи щодо запланованої діяльності, спрямованої на 
підвищення рівня інформаційного забезпечення системи управління 
небезпечними відходами.  
3.2.2 Управління медичними відходами 
 
3.2.2.1 Створення та підтримання регіональної системи управління 
відходами 
Управління медичними відходами передбачається шляхом продовження 
функціонування діючої регіональної системи управління. З огляду на 
кількість лікувальних закладів області та їх забезпеченість потужностями з 
утилізації медичних (анатомічних) відходів, заходами Регіонального плану 
передбачено придбання та встановлення обладнання з оброблення таких 
відходів для 25 стаціонарних лікувальних закладів області. Інші медичні 
відходи, що утворюються в медичних закладах, передаються на утилізацію, 
знешкодження, видалення спеціалізованим суб’єктам господарювання, що 
мають ліцензію на операції у сфері поводження з відповідними медичними 
відходами. 
Створення регіональних потужностей з оброблення медичних відходів  
не планується. У м. Черкаси побудовано муфельну піч, яка не 
експлуатується. КП «Екологія» Черкаської міської ради необхідно 
забезпечити функціонування муфельної печі з утилізації біологічних відходів 
побудованої у м. Черкаси по вул. Пацаєва, 51 а (отримати ліцензію на 
операції у сфері поводження з небезпечними відходами та інші документів 
дозвільного характеру). 
 
3.2.2.2 Мінімізація навантаження на довкілля, пов’язаного з відходами  
 
Для забезпечення безпечної утилізації медичних відходів, у першу чергу 
категорії В, використовується обладнання для термічної утилізації відходів. 
Принцип роботи термічних утилізаторів полягає у високотемпературній 
деструкції відходів (1200оС) з послідуючим очищенням вихідних газів 
температурними, механічними, хімічними методами очистки.  
В рамках Регіонального плану розглядається можливість придбання 
утилізаторів моделі УТ-50 та УТ-100. 
 
Рисунок 3.1 – Утилізатор УТ-100 (разове завантаження до 50 кг, 
швидкість спалювання 80-100 кг/год) 
 
Першочерговим є необхідність придбання 3 термічних утилізаторів для 
лікувальних закладів, які знаходяться у Черкаській, Уманській, Смілянській 
міських територіальних громадах.  
Перелік закладів, які мають потребу у придбанні термічних утилізаторів 
наведено у додатку 4.  
Орієнтовні обсяги фінансування придбання зазначеного обладнання 
розраховувалися відповідно до оприлюднених цінових пропозицій щодо вартості 
термічних утилізаторів. Зокрема УТ-50Д Мед – орієнтовна вартість 750,0 тис. 
грн, УТ-100Д Мед – 1050,0 тис грн. Розрахункова загальна вартість придбання 
обладнання з оброблення анатомічних відходів складає 23450,0 тис. грн. 
 
3.2.2.3 Інформаційне забезпечення 
Створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації 
фахівців у сфері поводження з відходами, у тому числі медичними, їх 
навчання та сертифікація покладається на заклади системи охорони здоров'я, 
які є утворювачами відходів та власників об’єктів з оброблення медичних 
відходів. Забезпечується доступ до інформації обласного реєстру об’єктів 
утворення, оброблення та утилізації відходів зацікавлених сторін  
та громадськості.  
 
3.2.3 Управління осадами стічних вод від комунальних очисних споруд 
 
3.2.3.1 Створення та підтримання регіональної системи управління 
відходами 
 
Управління осадами стічних вод від комунальних очисних споруд 
передбачається шляхом продовження функціонування діючої регіональної 
системи управління такими відходами.  Будівництво централізованих об'єктів 
оброблення відходів не планується. 
Функціонування регіональної системи управління осадами стічних вод 
від комунальних очисних споруд буде переглядатися після прийняття 
нормативно-правових актів, передбачених Національним планом, зокрема 
розроблення проекту наказу про повторне використання очищених стічних 
вод та осаду за умови дотримання нормативів гранично допустимих 
концентрацій забруднюючих речовин. 
Реалізація заходів у сфері управління стічними водами сприятиме 
зменшенню викидів парникових газів. 
 
3.2.3.2 Мінімізація навантаження на довкілля, пов’язаного з відходами  
 
Заходи щодо мінімізації утворення осадів стічних вод від комунальних 
очисних споруд області реалізуються шляхом використання новітнього 
обладнання, належного технічного обслуговування, зміни сировинних 
матеріалів, що використовуються для очищення стоків. 
З огляду на тривалий термін експлуатації накопичувача обезводненого 
осаду очисних споруд, який утворюється від очисних споруд м. Черкаси, 
значний обсяг розміщених відходів (98% наповненості від проєктної 
потужності), ПрАТ «АЗОТ» заплановано розроблення проектної 
документації щодо рекультивації земельної ділянки під накопичувачем. 
Також, ПрАТ «АЗОТ» передбачається опрацювання можливостей 
встановлення на очисних спорудах установки з оброблення (сушки) сирого 
осаду з мулових полів.  
 
 
3.2.3.3 Інформаційне забезпечення 
  
Створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації 
фахівців у сфері поводження з відходами, їх навчання та сертифікація 
покладається на суб'єктів господарювання, які є утворювачами відходів.  
 
3.2.4 Управління відходами упаковки 
 
3.2.4.1 Створення та підтримання регіональної системи управління 
відходами 
 
Управління відходами упаковки передбачається шляхом продовження 
функціонування діючої регіональної системи управління такими відходами. 
Поводження з відходами тари і упаковки розглянуто в розділі 
поводження з муніципальними відходами. Для попередження потрапляння 
відходів упаковки на полігони побутових відходів передбачається 
впровадження збору її компонентів (ПЕТ-пляшки, поліетиленова плівка, 
поліетилен низької та високої щільності, тощо). 
Створення централізованих об'єктів оброблення відходів упаковки не 
планується. 
Об’єкти оброблення відходів упаковки в області можуть бути створені 
суб’єктами господарювання у разі необхідності для власних потреб ведення 
господарської діяльності або для розвитку окремої комерційної діяльності. 
Функціонування регіональної системи управління відходами упаковки 
буде переглядатися після прийняття нормативно-правових актів з питань 
поводження з відходами тари та упаковки, передбачених Національним 
планом, зокрема розроблення та прийняття законопроекту про відходи 
упаковки. 
Реалізація заходів у сфері управління відходами упаковки сприятиме 
зменшенню викидів парникових газів. 
 
3.2.4.2 Мінімізація навантаження на довкілля, пов’язаного з відходами  
 
Заходи щодо мінімізації утворення відходів упаковки від підприємств, 
установ, організації області реалізуються шляхом використання сучасного 
обладнання, впровадження новітніх технологій, безвідходних виробництв, 
зміни сировинних матеріалів, повторного використання утворення відходів 
за місцем їх утворення.    
 
3.2.4.3 Інформаційне забезпечення  
 
Створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації 
фахівців у сфері поводження з відходами, їх навчання та сертифікація 
покладається на суб'єктів господарювання, які є утворювачами відходів. 
Забезпечується доступ до інформації обласного реєстру об’єктів 
утворення, оброблення та утилізації відходів зацікавлених сторін та 
громадськості.  
3.2.5 Управління промисловими відходами 
 
3.2.5.1 Створення та підтримання регіональної системи управління відходами  
 
Управління промисловими відходами передбачається шляхом 
продовження функціонування діючої регіональної системи управління 
промисловими відходами та відходами видобувної промисловості.  
Створення централізованих об'єктів оброблення промислових відходів  
не передбачається. Об’єкти оброблення промислових відходів в області 
можуть бути створені суб’єктами господарювання у разі необхідності для 
власних потреб ведення господарської діяльності або для розвитку окремої 
комерційної діяльності.  
Внесення змін до діяльності регіональної системи управління 
промисловими відходами буде здійснюватися після прийняття нормативно-
правових актів з питань що регулюють їх поводження, передбачених 
Національним планом, зокрема розроблення та прийняття законопроекту про 
відходи видобувної промисловості. 
 
3.2.5.2 Мінімізація навантаження на довкілля, пов’язаного з відходами 
 
Заходи щодо мінімізації утворення промислових відходів від 
підприємств, установ, організації області реалізуються шляхом використання 
сучасного обладнання, впровадження новітніх технологій, безвідходних 
виробництв, зміни сировинних матеріалів та продукції.  
З метою екологічно безпечного захоронення промислових відходів 
ПрАТ «АЗОТ» запланована рекультивація земельних ділянок закритих 
накопичувачів промислових відходів: накопичувача промислових відходів в 
с. Вергуни Черкаського району та шламонакопичувача поз 22/1 виробництва 
іонообмінних смол по вул. Героїв Холодного Яру, 72 у м. Черкаси.  
Відповідні заходи включено до Регіонального плану. 
Створення нових місць для видалення промислових відходів заходами 
Регіонального плану не передбачається. 
 
3.2.5.3 Інформаційне забезпечення 
Створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації 
фахівців у сфері поводження з промисловими відходами, їх навчання та 
сертифікація покладається на суб'єктів господарювання, які є утворювачами 
відходів. 
Забезпечується доступ до інформації обласного реєстру об’єктів 
утворення, оброблення та утилізації відходів зацікавлених сторін та 
громадськості. Заходи щодо запланованої діяльності, спрямованої на 
підвищення рівня інформаційного забезпечення системи управління 
промисловими відходами, наведено у додатках 28, 29. 
 
 
 
 
 
5 ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ 
 
Діяльність у сфері управління відходами може здійснюється за рахунок 
коштів державного та місцевих бюджетів, власних коштів суб’єктів 
господарювання, інвестиційних коштів, місцевих запозичень та інших 
джерел, не заборонених законодавством. 
Кошти державного бюджету це – субвенції з державного бюджету 
місцевим бюджетам на: здійснення заходів щодо соціально-економічного 
розвитку окремих територій; на реалізацію інфраструктурних проєктів та 
розвиток об’єктів соціально-культурної сфери; кошти державного фонду 
регіонального розвитку або цільові кошти державного бюджету на виконання 
відповідних бюджетних програм.  
На видатки місцевих бюджетів можуть бути спрямовані екологічні 
надходження, кошти бюджету розвитку та кошти загального фонду місцевих 
бюджетів за умови наявності відповідних програм. 
З 1 січня 2018 року екологічний податок у розмірі 55 % зараховується  
до спеціального фонду місцевих бюджетів, у тому числі: 
- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних 
територіальних громад – 25 %, 
- до обласного бюджету – 30 %. 
Також до спеціального фонду місцевих бюджетів зараховується 70 % 
надходжень від грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням 
законодавства про охорону навколишнього природного середовища 
внаслідок господарської та іншої діяльності, у тому числі: 
- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних 
територіальних громад – 50 %, 
- до обласного бюджету – 20 %. 
У 2021 році на роботи, пов’язані з ліквідацією сміттєзвалищ, оновлення 
парку спецавтотранспорту, придбання контейнерів для сміття, роботи  
із забезпечення вилучення, утилізації, знищення відходів заплановані 
видатки на загальну суму 34,9 млн грн, з них: з обласного бюджету – 9,5 млн 
грн, місцевих бюджетів – 25,1 млн грн, інших джерел – 0,3 млн грн. Майже 
половину запланованих коштів планується спрямувати на придбання 
контейнерів та спецавтотранспорту. 
 
 Таблиця 5.1 – Інформація про видатки місцевих бюджетів Черкаської 
області, заплановані на фінансування діяльності у сфері управління 
відходами та інші джерела фінансування у 2021 році 
 
Напрямки діяльності Обсяг видатків, 
у сфері управління відходами тис. грн 
Реконструкція та впорядкування сміттєзвалищ 3121,60 
Будівництво (реконструкція) полігонів 1013,8 
Оновлення парку спецавтотранспорту 13226,1 
Оновлення контейнерного парку 4839,4 
Роботи із забезпечення вилучення, утилізації, 
9929,1 
знищення відходів 
Інші напрямки 2809,3 
Всього 34 939,3 
 
 Обласною програмою охорони навколишнього природного середовища 
на 2021–2027 роки передбачена реалізація заходів з раціонального 
використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів за 
рахунок коштів державного бюджету (Державного фонду охорони 
навколишнього природного середовища, Державного фонду регіонального 
розвитку, відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам), 
коштів місцевих бюджетів (у межах наявного фінансового ресурсу); коштів 
за угодами про соціальне партнерство між органами місцевого 
самоврядування та сільськогосподарськими товаровиробниками, власних 
коштів суб’єктів господарювання, коштів міжнародної технічної допомоги та 
інших джерел не заборонених чинним законодавством. 
У 2021 році відповідно до рішення Черкаської обласної ради від 
24.12.2020 № 4-8/VIІI «Про обласний бюджет Черкаської області на 2021 рік» 
зі змінами, що внесені рішеннями Черкаської обласної ради від 04.06.2021 № 
7-22/VIІI та від 10.09.2021 № 8-29/VIІI, на вирішення питань поводження з 
відходами в обласному бюджеті передбачено видатки в обсязі 9,5 млн грн., 
зокрема на придбання спецтехніки та обладнання зі збору побутових відходів  
для 21 територіальної громади області [12]. 
Інформація щодо фінансування заходів з управління відходами з місцевих 
бюджетів Черкаської області за 2016 - 2020 роки наведена в таблиці 5.2 
 
 Таблиця 5.2 – Фінансування заходів з управління відходами з місцевих 
бюджетів  
Джерела фінансування Одиниці 2016 рік 2017 рік 2018 рік 2019 рік 2020 рік 
виміру 
Фінансування заходів  тис. 29 619,20 28446,00 32022,60 57 65,00 23 535,80 
за рахунок екологічних   грн 
та інших надходжень 
місцевих бюджетів, 
всього 
1. Фінансування заходів  тис.  1 587,7 1 528,5 7 126,4 13 198,5 8 083,3 
з обласного бюджету  грн 
2. Фінансування заходів  тис.  28 031,50 26917,50 24896,20 44 66,50 15 452,50 
з бюджетів сільських, грн 
селищних, міських 
територіальних громад  
 
Згідно інформації місцевих фінансових органів області за період 2016 - 
2020 років за рахунок усіх джерел на функціонування системи управління 
відходами спрямовано 181,7 млн грн, у тому числі за 2016 рік – 33,0 млн грн,  
за 2017 рік – 28,7 млн грн, за 2018 рік – 33,1 млн грн, за 2019 рік – 61,9 млн 
грн, за 2020 рік – 25,0 млн грн. 
Діяльність у сфері управління відходами проводилася за наступними 
напрямками: 
 реконструкція та впорядкування сміттєзвалищ; 
 будівництво (реконструкція) полігонів; 
 оновлення парку спецавтотранспорту; 
 оновлення контейнерного парку; 
 роботи з забезпечення вилучення, утилізації, знищення відходів; 
 інші напрямки. 
Проведений аналіз отриманих даних свідчить, що основна частина 
видатків здійснювалась за рахунок коштів місцевих бюджетів. Кошти 
субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування 
інфраструктури об’єднаних територіальних громад у 2019 році спрямовані на 
придбання спецавтотранспорту в двох територіальних громадах (Іркліївській 
сільській, Лисянській селищній).  
В рамках реалізації Стратегії розвитку Черкаської області на період до 
2020 року, затвердженої рішенням Черкаської обласної радивід 05.03.2015 № 
38-1/VI, діяла обласна програма охорони навколишнього природного 
середовища на 2016 – 2020 роки, затверджена рішенням Черкаської обласної 
ради від 03.06.2016 № 5-2/VII (далі – Програма). 
За результатами реалізації Програми за напрямом «Раціональне 
використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів»  
із 65 запланованих природоохоронних заходів проводилась реалізація  
35 заходів (20 заходів реалізовано повністю, 15 – частково) на загальну суму  
85 345,1 тис. грн, з них кошти державного бюджету – 5 735,2 тис. грн; місцевих 
бюджетів – 69701,8 тис. грн; суб’єктів господарювання – 1908,1 тис. грн; інших 
джерел – 8000,0 тис. грн. 
По напрямку будівництва, реконструкції  полігонів твердих побутових 
відходів: виготовлено проєктно-кошторисні документації на реконструкції 
полігонів твердих побутових відходів у містах Черкаси, Ватутіне, Золотоноша, 
Сміла; на будівництво полігону твердих побутових відходів м. Черкаси;  
на облаштування полігону (сміттєзвалища) у м. Городище. У 2016 році 
проведено роботи з реконструкції полігону твердих побутових відходів м. 
Золотоноша, які виконано на 16,7%. 
По напрямку придбання обладнання та машин для збору, транспортування 
та складування побутових відходів придбано спеціальну техніку для збору  
та вивезення побутових відходів від населення (трактори, сміттєвози) для 21 
громади області; придбано контейнери для збирання побутових відходів (у тому 
числі роздільного збирання відходів) населених пунктів Золотоніського, 
Звенигородського, Уманського, Черкаського районів.  
По напрямку забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, 
зберігання, видалення, захоронення відходів ліквідовано понад 2,8 тис. 
несанкціонованих сміттєзвалищ.  
З метою обмеження шкідливого впливу непридатних пестицидів  
на довкілля та повного очищення від них території Черкаської області діяла 
обласна програма вилучення, утилізації, знищення та знешкодження 
непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів  
та тари від них на 2016 – 2018 роки, затверджена рішенням Черкаської 
обласної ради від 25.03.2016 № 4-2/VII із змінами. 
Обласна програма вилучення, утилізації, знищення та знешкодження 
непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів  
та тари від них на 2016 – 2018 роки була розроблена для покращення 
екологічного стану навколишнього природного середовища області, 
обмеження шкідливого впливу непридатних та заборонених до використання 
пестицидів і агрохімікатів на довкілля та здоров’я людини шляхом 
проведення спеціалізованими підприємствами робіт з їх вивезення на 
знешкодження. Фінансування запланованих заходів планувалось здійснювати 
за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, власних коштів 
суб’єктів господарювання, на території яких розташовані непридатні та 
заборонені до використання пестициди і агрохімікати, інших джерел, не 
заборонених чинним законодавством.  
За період реалізації вищезазначеної програми вдалося наступне: 
щорічно проводити інвентаризацію невідомих, непридатних та 
заборонених для використання хімічних засобів захисту рослин для 
здійснення контролю за обсягами відходів пестицидів, які зберігаються на 
території області; з території Навчального центру Державної прикордонної 
служби України (смт Оршанець) за рахунок коштів місцевих бюджетів 
Черкаського району вивезти 7,2 тонн отрутохіміків. На підставі договору з 
Руськополянською сільською радою отрутохімікати невідомого походження 
вивезено ТОВ «УКР ЕКО ГРУП» (Київська обл., м. Бориспіль) на зберігання 
для подальшої утилізації, знищення або видалення; 
Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення УДСНС у 
Черкаській області на суму 9,967 тис. грн. провести роботи з перезатарення 
1,28 тонн безхазяйних відходів пестицидів, виявлених у с. Заліське, які 
рішенням Заліської сільської ради було взято на баланс сільської ради (наразі 
Тальнівська міська територіальна громада Звенигородського району); 
Остапівською сільською радою відповідно до рішення сільської ради 
взяти на баланс 10 тонн безхазяйних відходів пестицидів (наразі 
Шрамківська сільська територіальна громада Золотоніського району). 
Протягом 2016 – 2018 років на забезпечення вилучення, утилізації, 
знищення та знешкодження відходів пестицидів, що зберігаються на 
території області, в обласному бюджеті щорічно передбачалися видатки у 
сумі 328,05 тис. грн., які не було використано у зв’язку з тим, що питання 
знешкодження відходів пестицидів не було вирішено на державному рівні  
(в Україні були відсутні спеціалізовані підприємства, які мали право  
на законних підставах здійснювати утилізацію/ знешкодження або 
транскордонне перевезення небезпечних відходів пестицидів). 
На запити до Міністерства екології та природних ресурсів України щодо 
знешкодження 240,0 тонн відходів пестицидів Єрківської селищної ради, 
кошти з державного бюджету не виділялись. 
У зв‘язку з закінченням строку дії обласної програма вилучення, 
утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених  
до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них на 2016 – 2018 
роки заходи щодо вилучення, утилізації, знищення та знешкодження 
непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та 
тари від них включені до обласної програми охорони навколишнього 
природного середовища на 2021 – 2027 роки. 
сільських, селищних, міських територіальних громад; інші кошти 
сільських, селищних, міських бюджетів. 
Регіональний план передбачає обсяги витрат та можливі джерела 
фінансування, у тому числі залучення власних коштів суб’єктів 
господарювання; інвестиційних коштів; кредитів; надходжень за надані 
послуги та реалізовану продукцію; інших джерел фінансування, не 
заборонені чинним законодавством. 
Загальна потреба у фінансуванні заходів Регіонального плану 
управління відходами в Черкаській області до 2030 року, зокрема для 
управління небезпечним відходами; відходами будівництва та знесення; 
відходами упаковки; відходами електричного та електронного обладнання; 
відпрацьованими батарейками, батареями та акумуляторами; знятими з 
експлуатації транспортними засобами буде визначена на стадії  проєкту  та 
по мірі необхідності можливе внесення змін.  
Потреба на фінансування заходів Регіонального плану управління 
відходами в Черкаській області до 2030 року, розглянутих у даній 
кваліфікаційній роботі надано у таблиці 5.3. 
Загальна потреба у фінансуванні заходів РПУВ для управління 
небезпечним відходами; відходами будівництва та знесення; відходами 
упаковки; відходами електричного та електронного обладнання; 
відпрацьованими батарейками, батареями та акумуляторами; знятими з 
експлуатації транспортними засобами та іншими відходами буде визначена 
на стадії реалізації РПУВ та по мірі необхідності можливе внесення змін.  
 
Таблиця 5.3 – Фінансування заходів Регіонального плану управління 
відходами в Черкаській області до 2030 року, розглянутих у даній 
кваліфікаційній роботі 
   Потреба у 
Кількість 
Найменування витрат фінансуванні 
одиниць тис. грн 
1. Небезпечні відходи та речовини      
 Забезпечення  екологічно безпечного   
 збирання, перевезення, зберігання, 279,061 20695,2 
утилізації, видалення та знешкодження тонн 
непридатних або заборонених до 
використання пестицидів і агрохімікатів та 
тари від них 
2. Відходи, що містять стійкі органічні – – 
забруднення 
3.  Медичні відходи   
 
 Придбання термічних утилізаторів та 25  
обладнання для лікувальних закладів утилізаторів 23450,0 
області 
4. Осади стічних вод комунальних очисних   
споруд 
 Розроблення  матеріалів з оцінки впливу   
на довкілля та проектної документації   
рекультивації земельної ділянки діючого 1 проект 5000,0 
накопичувача обезводненого осаду 
очисних споруд в с. Червона Слобода 
Черкаського району 
5. Упаковка   
6. Промислові відходи   
 Розроблення матеріалів з оцінки впливу на   
довкілля та проектної документації щодо   
рекультивації земельної ділянки закритого 1 3700,0 
накопичувача твердих промислових відходів 
ПрАТ «АЗОТ» розташованого в с. 
Вергуни, Черкаського району 
РАЗОМ 52845,2 
 
Плановий розподіл обсягів фінансування за джерелами фінансування 
заходів Регіонального плану управління відходами в Черкаській області до 
2030 року по роках надано в таблиці 5.4 
 
 
Таблиця 5.4 –Плановий розподіл обсягів фінансування за джерелами 
фінансування по роках РПУВ в Черкаській області до 2030 р. 
 2022 рік 2023 рік 2024 рік 2025 рік 2026- Всього 
2030 рік 
1 2 3 4 5 6 7 
Потреба у 192055,1 122520,9 90375,5 69414,8 446412,4 920778,7 
фінансуванні       
заходів РПУВ, 
тис.грн 
 
Бюджети 21075,9 21774,5 13487,6 11271,5 76338,8 143948,3 
територіальних  
громад, тис. грн 
 
Обласний бюджет, 7304,4 7871,5 6821,5 6821,5 42841,3 71660,2 
тис. грн  
 
Державний 144258,0 67360,5 45152,0 25207,4 165761,1 447739 
бюджет, тис. грн  
 
Кошти надавачів 4769,3 6821,4 6821,4 6821,4 41591,2 66824,7 
послуг, тис. грн  
 
Інші джерела, тис. 14647,5 18693,0 18093,0 19293 119880 190606,5 
грн  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
У проєкті Регіонального плану управління відходами в Черкаській 
області до 2030 року запланована діяльність, спрямована на здійснення 
комплексу забезпечувальних заходів, включаючи розвиток інституційної 
структури регіональної системи управління відходами. 
1. У сфері поводження з небезпечними відходами недостатній рівень 
витрат на екологічно безпечне поводження з небезпечними відходами на всіх 
рівнях для захисту навколишнього природного середовища і здоров’я 
людини; низький рівень обізнаності утворювачів небезпечних відходів щодо 
подальшого поводження з ними; відсутні  нормативно-правові  акті у сфері 
поводження з небезпечними відходами. 
2. У сфері поводження з відходами, що містять  
СОЗ відсутній на державному рівні облік підприємств, у яких наявне чи 
експлуатується обладнання, яке містить або може містити СОЗ; недосконале 
нормативно-правове та організаційне забезпечення системи управління 
хімічною безпекою та поводження з хімічними речовинами. 
3. У сфері поводження з медичними відходами відсутнє на 
державному рівні єдиний облік утворення медичних відходів та подальшого 
поводження з ними; не функціонує муфельна піч з утилізації біологічних 
відходів; недостатня кількість утилізаторів біологічних відходів в закладах 
охорони здоров’я; не достатнє фінансування з державного, місцевих 
бюджетів та обмеження фінансового ресурсу в медичних закладах на 
придбання обладнання для оброблення (знешкодження, утилізації, 
видалення) медичних відходів. 
4. У сфері поводження з осадами стічних вод не вирішено питання 
щодо подальшого поводження з накопичувачем обезводненого осаду 
очисних споруд, який заповнений на 98,3%; низький рівень зацікавленості 
комунальних підприємств стосовно створення об’єктів утилізації осаду 
очисних споруд; залишаються загрозою забруднення навколишнього 
природного середовища (ґрунтів, підземних вод, атмосферного повітря)  поля 
фільтрації на які скидаються стічні води. 
5. У сфері поводження з відходами упаковки відсутнє на 
законодавчому рівні розширена відповідальність виробників за відходи 
упаковки; відбувається втрата вагомого ресурсного потенціалу для 
переробної промисловості області внаслідок не впровадження органами 
місцевого самоврядування в населених пунктах роздільного збирання 
вторинних відходів, у тому числі упаковки, у складі побутових відходів від 
населення; відсутні нормативно-правові акти у сфері поводження з відходами 
упаковки 
6. У сфері поводження з промисловими відходами не вирішено 
питання із закритими та не діючими накопичувачами промислових відходів; 
не здійснюється моніторинг компонентів довкілля в місцях розміщення 
накопичувачів промислових відходів; низький рівень впровадження 
суб'єктами господарювання технологій з перероблення власних промислових 
відходів; недостатній рівень фінансування на екологічно безпечне 
поводження з небезпечними відходами на всіх рівнях для захисту 
навколишнього природного середовища і здоров’я людини; не прийнято на 
державному рівні нормативно-правові акти у сфері поводження з 
промисловими відходами; не вирішені питання з накопиченими 
промисловими відходами, які обліковувались підприємствами, що 
ліквідовані або не здійснюють господарську діяльність 
7. У зв’язку з прийняттям у 10 червня 2022 року Закону України 
«Про управління відходами»  та розробкою Кабінетом Міністрів України 
низки нормативно-правових актів Регіональний план управління відходами в 
Черкаській області до 2030 року вимагає переробки з урахуванням військової 
агресії на території України