Гармонізація митного регулювання і бухгалтерського обліку в Україні відповідно до міжнародних стандартів.

Abstract

Методологія дослідження. Застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Діалектичний метод дозволив розкрити взаємозв’язок митного регулювання та бухгалтерського обліку. Системний підхід забезпечив розгляд митного законодавства та МСФЗ як взаємопов’язаних елементів регуляторної системи. Порівняльно-правовий метод використано для зіставлення українського законодавства з МСФЗ та практикою ЄС. Методи аналізу та синтезу деталізували проблемні аспекти формування митної вартості. Економікостатистичні методи обробили дані щодо імпортно-експортних операцій і митних платежів. Узагальнення та індукція стали основою для висновків і практичних рекомендацій. Результати. Виявлено суттєві розбіжності між митним регулюванням України та МСФЗ, що ускладнює ведення обліку та формування достовірної звітності, особливо щодо митної вартості, доходів, витрат і трансфертного ціноутворення. Митне адміністрування орієнтоване на фіскальний контроль, МСФЗ – на прозорість інформації. Досвід ЄС підтвердив доцільність цифровізації процедур, інтеграції баз даних і принципу «витягнутої руки». Запропоновано вдосконалення законодавства, інтеграцію інформаційних систем та підвищення кваліфікації фахівців. Новизна. Систематизовано ключові розбіжності між митним законодавством України та МСФЗ щодо митної вартості, моменту визнання доходів і витрат, класифікації активів. Запропоновано інтегративний підхід до гармонізації облікових та митних процедур, удосконалено методику визначення митної вартості та обґрунтовано цифровізацію процесів із створенням інтегрованої ERP-бази. Визначено напрями підвищення кадрового потенціалу та адаптації європейського та міжнародного досвіду в національне законодавство. Сформовано концепцію зниження корупційних ризиків і підвищення прозорості через уніфікацію процедур. Практична значущість. Результати можуть бути використані для удосконалення нормативної бази та формування достовірної фінансової звітності підприємств. Рекомендації щодо цифровізації та інтеграції інформаційних систем підвищують ефективність митного адміністрування та прозорість процедур, зменшують корупційні ризики та оптимізують взаємодію бізнесу з державою. Практична цінність також полягає у підготовці фахівців та розробці методичних матеріалів.

combination of general scientific and specialized methods was applied. The dialectical method allowed revealing the interrelation between customs regulation and accounting. The systems approach enabled consideration of customs legislation and IFRS as interconnected elements of the regulatory system. The comparative-legal method was used to compare Ukrainian legislation with IFRS requirements and EU practices. Analysis and synthesis methods detailed problematic aspects of customs value formation. Economic and statistical methods processed data on import-export operations and customs payments. Generalization and induction formed the basis for conclusions and practical recommendations. Results. Significant discrepancies were identified between Ukrainian customs regulation and IFRS, complicating accounting and the preparation of reliable financial statements, particularly regarding customs value, income and expenses, and transfer pricing. Customs administration is oriented toward fiscal control, while IFRS emphasizes information transparency. EU experience confirmed the feasibility of digitizing procedures, integrating databases, and applying the «extended hand» principle. Legislative improvements, integration of information systems, and enhanced professional qualifications were proposed. Novelty. Key discrepancies between Ukrainian customs legislation and IFRS were systematized, concerning customs value, timing of income and expense recognition, and asset classification. An integrative approach to harmonizing accounting and customs procedures was proposed, the methodology for determining customs value was improved, and the digitalization of processes with the creation of an integrated ERP database was justified. Directions for enhancing professional capacity and adapting European and international experience into national legislation were identified. A concept was developed to reduce corruption risks and increase transparency through unified procedures. Practical value. The results can be used to improve the regulatory framework and ensure reliable financial reporting by enterprises. Recommendations on digitization and integration of information systems enhance the efficiency of customs administration, increase transparency, reduce corruption risks, and optimize business interaction with the state. Practical value also includes training specialists and developing methodological materials.