ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА  
 
на  
на тему: Впровадження та вплив електронних сервісів Державної 
служби зайнятості на доступність та якість надаваних послуг 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав студент групи СЗМ-024  
Панасенко Є.В. 
Науковий керівник  Архипова С. П. 
Рецензент: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2025 
 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр       
Галузь знань   23 Соціальна робота   
Спеціальність             232 «Соціальне забезпечення»  
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Белова І.О. 
«_____» _______________20 ____ р. 
 
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 
Здобувачу Панасенко Євгенію Васильовичу 
на підготовку кваліфікаційної роботи магістра на тему: «Впровадження та 
вплив електронних сервісів Державної служби зайнятості на доступність 
та якість надаваних послуг» 
Тему затверджено наказом від «___» ____  _________202_ р   
Кваліфікаційна робота магістра виконується на матеріалах _кафедри 
соціального забезпечення Черкаського державного технологічного 
університету.  
План кваліфікаційної роботи магістра 
 
Розділ 1. Теоретичні основи впровадження електронних сервісів у системі Державної 
служби зайнятості.  
Розділ 2. Аналіз впровадження та ефективності електронних сервісів Державної служби 
зайнятості в Україні. 
Розділ 3..Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку електронних сервісів Державної 
служби зайнятості. 
. 
Об’єкт дослідження – є процес надання соціальних послуг Державною службою 
зайнятості України в умовах цифрової трансформації державного управління. 
Предмет дослідження – механізми реалізації електронних сервісів у системі 
Державної служби зайнятості та їх вплив на рівень цифрової доступності, ефективність і 
результативність обслуговування населення. 
 
Мета є дослідження процесу впровадження електронних сервісів Державної служби 
зайнятості України та визначення їх впливу на доступність і якість надання послуг 
громадянам. 
 
Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для 
досягнення поставленої мети: 
 
У розділі 1. Розкрити теоретичні основи процесу впровадження електронних сервісів 
Державної служби зайнятості  
 
У розділі 2. Проаналізувати сучаснмй стан надання електронних сервісів та послуг 
Державної служби зайнятості  
 
У розділі 3. Обгрунтувати шляхи вдосконалення системи надання електронних 
сервісів та послуг Державної служби зайнятості , громадянам 
 
Завдання підготував 
науковий керівник   __________________      С. П. Архипова 
                                             (підпис)                         (прізвище та ініціали) 
 «____»__________202_ р. 
 
 
 
 
Завдання одержав здобувач(ка)                                                                                                                            
                                         ____________       Є.В.Панасенко 
                                             (підпис)                                 (прізвище та ініціали) 
 «____»__________202_ р. 
 
 
 
  
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Завідувач 
кафедри________________ 
 
протокол №___ від ______________ 
 
Орієнтовний графік 
підготовки та захисту кваліфікаційних робіт здобувачами освітнього 
ступеня «магістр» спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» на 
20__/20__ навчальний рік 
 
Етапи підготовки та захисту Денна форма  
КРМ навчання Примітка  
1. Вибір студентом теми КРМ і подання   
заяви  на кафедру;   
- затвердження тем КРМ і призначення  ___.___.20__ р.  виконано  
наукових керівників;   
- складання і затвердження 
індивідуальних завдань на виконання 
КРМ 
2. Підготовка вступу і першого розділу  ___.___.20__ р.  виконано  
КРМ   
3. Підготовка другого розділу КРМ ___.___.20__ р.  виконано  
  
4. Підготовка третього розділу КРМ ___.___.20__ р.  виконано  
  
5. Подання здобувачем завершеної КРМ ___.___.20__ р.  виконано  
науковому керівнику   
6. Розгляд КРМ науковим керівником ___.___.20__ р.  виконано  
  
7. Попередній розгляд КРМ на комісії  ___.___.20__ р.  виконано  
від кафедри   
8. Доопрацювання роботи, прийняття ___.___.20__ р.  виконано  
кафедрою рішення про допуск КРМ до   
захисту перед ЕК оформлення та 
зовнішнє рецензування КРМ 
9. Захист КРМ перед ЕК ___.___.20__ р.   
 
 
 
5 
 
РЕФЕРАТ 
 
Об’єктом дослідження є процес надання соціальних послуг Державною службою 
зайнятості України в умовах цифрової трансформації державного управління. Він охоплює 
організаційну структуру, принципи, механізми та інструменти реалізації державної політики у 
сфері сприяння зайнятості населення.  
Предметом дослідження виступають механізми реалізації електронних сервісів у системі 
Державної служби зайнятості та їх вплив на рівень цифрової доступності, ефективність і  
результативність обслуговування населення. 
 
Метою дипломної роботи є дослідження процесу впровадження електронних сервісів 
Державної служби зайнятості України та визначення їх впливу на доступність і якість надання 
послуг громадянам. 
 
Завданнями роботи є: 
 проаналізувати нормативно-правову базу функціонування електронних сервісів у 
сфері державної служби зайнятості; 
 дослідити сучасний стан цифровізації Державної служби зайнятості,  
 виявити основні види електронних сервісів, які впроваджені у роботі служби;  
 оцінити їх ефективність з точки зору доступності, зручності та якості 
обслуговування громадян; 
 визначити проблеми та бар’єри, що перешкоджають розвитку електронних 
послуг запропонувати практичні рекомендації щодо удосконалення системи 
електронного обслуговування населення. 
 
За результатами дослідження сформульовано висновки, які відповідають 
поставленим завданням, а їх обґрунтованість і переконливість засвідчують достатність 
наукових результатів наукового дослідження. 
Одержані результати можуть бути використані у роботі державних службах центру 
зайнятості.  Проєкт Єрішення було створено задля поліпшення та оптимізації роботи центрів 
зайнятості України. 
 
Рік виконання роботи 2025 рік 
Рік захисту роботи 2025 рік 
  
6 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП .......................................................................................................................... 7 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ 
СЕРВІСІВ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ .......................... 11 
1.1. Сутність та значення цифровізації у сфері соціального забезпечення ......... 11 
1.2. Роль та функції Державної служби зайнятості України у системі соціального 
захисту населення ................................................................................................... 14 
1.3. Нормативно-правові засади впровадження електронних сервісів у діяльність 
державних органів................................................................................................... 17 
1.4. Зарубіжний досвід використання електронних сервісів у сфері зайнятості 
населення ................................................................................................................. 22 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЕЛЕКТРОННИХ 
СЕРВІСІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ ............................ 30 
2.1. Загальна характеристика діяльності Державної служби зайнятості України
 .................................................................................................................................. 30 
2.2. Сучасний стан цифровізації та основні електронні сервіси Державної 
служби зайнятості ................................................................................................... 37 
2.3. Аналіз впливу електронних сервісів на доступність та якість надання послуг
 .................................................................................................................................. 41 
2.4. Проблеми та бар’єри у впровадженні електронних сервісів служби 
зайнятості ................................................................................................................ 46 
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 
ЕЛЕКТРОННИХ СЕРВІСІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ ................... 53 
3.1. Напрями підвищення ефективності електронних сервісів у системі 
державної служби зайнятості ................................................................................. 53 
3.2. Проєктне рішення «Єрішення» як інноваційна модель цифрової взаємодії з 
громадянами ............................................................................................................ 56 
3.3. Очікувані соціально-економічні результати та практичне значення 
впровадження проєкту «Єрішення» ....................................................................... 63 
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 71 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................... 74 
 
 
7 
 
ВСТУП 
Актуальність вибору теми роботи на сучасних умовах цифрової 
трансформації державного управління, що охоплює всі сфери суспільного життя, 
особливої уваги потребує розвиток та впровадження електронних сервісів у 
системі соціального захисту населення. Одним із ключових суб’єктів соціальної 
політики України є Державна служба зайнятості, яка відіграє важливу роль у 
забезпеченні громадян можливостями працевлаштування, професійного розвитку 
та соціальної підтримки у разі безробіття. 
Ступiнь вивченостi проблеми. Поступовий перехід від традиційних форм 
обслуговування до електронних інструментів надання послуг є невід’ємною 
складовою реформування державного сектору. В умовах воєнного стану, 
внутрішньої міграції населення, скорочення ринку праці та зростання рівня 
безробіття цифрові рішення стають не лише зручним, а й необхідним механізмом 
оперативного доступу громадян до державних послуг[45]. 
Запровадження електронних сервісів Державної служби зайнятості, зокрема 
електронного кабінету шукача роботи, електронної черги, платформи «Єдина 
інформаційно-аналітична система служби зайнятості»[15], онлайн-курсів для 
підвищення кваліфікації, сприяє оптимізації комунікації між фахівцями служби та 
клієнтами. Водночас виникає потреба у науковому аналізі ефективності цих 
інструментів, їх впливу на якість обслуговування, доступність послуг для різних 
категорій населення, а також визначенні проблем, що перешкоджають 
повноцінній цифровізації галузі[50].   
Окремим аспектам  запровадження електронних сервісів присвятили свої 
праці такі вітчизняні науковці, зокрема Бабаєв В., Семенченко А., Дубенко С., 
Ситник А., Жиляєва І., Мельник О., Гринько О., Кохан С., Васильєва Т., Олійник 
А., Григоров В., Грищенко М., Коваленко О., Федулова Л. Таким чином, 
дослідження впровадження та впливу електронних сервісів Державної служби 
зайнятості є своєчасним, суспільно значущим і має практичну цінність у контексті 
розвитку системи соціального забезпечення України. 
8 
 
Метою дипломної роботи є дослідження процесу впровадження 
електронних сервісів Державної служби зайнятості України та визначення їх 
впливу на доступність і якість надання послуг громадянам. 
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 
проаналізувати нормативно-правову базу функціонування електронних 
сервісів у сфері державної служби зайнятості; 
дослідити сучасний стан цифровізації Державної служби зайнятості, 
виявити основні види електронних сервісів, які впроваджені у роботі 
служби; 
оцінити їх ефективність з точки зору доступності, зручності та якості 
обслуговування громадян; 
визначити проблеми та бар’єри, що перешкоджають розвитку електронних 
послуг запропонувати практичні рекомендації щодо удосконалення системи 
електронного обслуговування населення. 
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що впровадження електронних 
сервісів у діяльність Державної служби зайнятості сприяє підвищенню 
ефективності обслуговування громадян, забезпечує прозорість процесів, зменшує 
адміністративні бар’єри та розширює доступ населення до послуг.  
Об’єктом дослідження є процес надання соціальних послуг Державною 
службою зайнятості України в умовах цифрової трансформації державного 
управління. Він охоплює організаційну структуру, принципи, механізми та 
інструменти реалізації державної політики у сфері сприяння зайнятості населення. 
Державна служба зайнятості є ключовою ланкою системи соціального 
забезпечення, яка виконує функції з надання громадянам комплексу послуг — від 
реєстрації безробітних до організації професійного навчання, працевлаштування 
та консультування. У зв’язку з активним розвитком інформаційних технологій та 
переходом на електронне врядування, об’єкт дослідження охоплює не лише 
традиційні форми діяльності служби, а й новітні цифрові механізми 
обслуговування клієнтів, зокрема створення електронних кабінетів, онлайн-
платформ, мобільних застосунків і систем дистанційної взаємодії. 
9 
 
Таким чином, об’єкт дослідження характеризується багаторівневою 
структурою, що включає як організаційно-правові, так і техніко-інформаційні 
аспекти функціонування Державної служби зайнятості в контексті забезпечення 
якісного обслуговування населення. 
Предметом дослідження виступають механізми реалізації електронних 
сервісів у системі Державної служби зайнятості та їх вплив на рівень цифрової 
доступності, ефективність і результативність обслуговування населення. 
Він охоплює сукупність цифрових інструментів і технологій, які 
забезпечують автоматизацію процесів надання послуг, обмін інформацією між 
службою зайнятості та користувачами, а також удосконалення комунікаційних 
каналів між громадянами та державними структурами. Предмет дослідження 
включає аналіз організаційних, інформаційних і соціальних наслідків 
запровадження таких сервісів, як електронний кабінет шукача роботи, електронна 
черга, онлайн-реєстрація безробітних, дистанційні консультації, платформи для 
професійного навчання та інші інноваційні рішення. 
Особлива увага приділяється оцінці впливу впроваджених електронних 
сервісів на доступність послуг для різних соціальних груп, рівень задоволеності 
користувачів, скорочення часу обслуговування та підвищення прозорості 
процедур. 
Таким чином, предмет дослідження зосереджений на практичних і соціально-
економічних результатах діджиталізації процесів, що здійснюються у сфері 
зайнятості населення, а також на визначенні шляхів подальшого вдосконалення 
електронних сервісів служби.У процесі написання роботи використовувались такі 
наукові методи: 
 аналіз і синтез — для узагальнення наукових джерел, нормативних 
актів та практичного досвіду впровадження електронних сервісів; 
 порівняльний метод — для зіставлення традиційних і цифрових форм 
надання послуг; 
 системний підхід — для розгляду електронних сервісів як складової 
інформаційно-комунікаційної системи ДСЗ; 
10 
 
 статистичний аналіз — для оцінки результативності використання 
електронних сервісів за основними показниками діяльності служби; 
 соціологічні методи (аналіз відгуків, опитувань користувачів) — для 
виявлення рівня задоволеності клієнтів. 
Інформаційну базу дослідження становлять: нормативно-правові акти 
України, що регулюють діяльність Державної служби зайнятості; статистичні дані 
Державного центру зайнятості; офіційні звіти та аналітичні матеріали 
Міністерства економіки України; результати наукових публікацій, монографій, 
статей українських і зарубіжних дослідників з питань цифровізації публічних 
послуг; а також практичні дані з офіційного вебпорталу ДСЗ. 
Наукова новизна роботи. У роботі вперше було сформовано  підходи до 
систематизації та оцінки ефективності електронних сервісів у діяльності 
Державної служби зайнятості, виявленні їх впливу на якість і доступність послуг, 
а також у розробленні рекомендацій щодо вдосконалення цифрової 
інфраструктури служби з урахуванням сучасних тенденцій державного 
управління. 
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання 
отриманих результатів органами державної влади, регіональними центрами 
зайнятості та розробниками інформаційних систем для підвищення ефективності 
електронного обслуговування громадян. Запропоновані у роботі рекомендації 
можуть бути використані при модернізації онлайн-платформи Державної служби 
зайнятості та підвищенні рівня цифрової грамотності клієнтів і працівників 
служби. 
Основні результати та положення дипломної роботи були апробовані під час 
проходження переддипломної практики у Черкаському обласному центрі 
зайнятості, а також обговорювалися на студентських науково-практичних 
конференціях, присвячених питанням цифровізації соціального забезпечення. За 
підсумками апробації отримано позитивні відгуки та рекомендації щодо 
подальшого впровадження результатів дослідження у практичну діяльність 
служби зайнятості. 
11 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ 
ЕЛЕКТРОННИХ СЕРВІСІВ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ 
ЗАЙНЯТОСТІ 
1.1. Сутність та значення цифровізації у сфері соціального забезпечення  
Цифровізація стала однією з головних тенденцій сучасного суспільного 
розвитку, яка впливає на всі сфери життєдіяльності — від економіки до соціальної 
політики. У державному управлінні цей процес є ключовим чинником підвищення 
ефективності, прозорості та зручності взаємодії між державою і громадянином. У 
сфері соціального забезпечення цифровізація виконує особливо важливу функцію 
— вона дає змогу зробити соціальні послуги більш доступними, 
персоналізованими і швидкими, що є одним із головних критеріїв сучасної 
соціальної держави.[41, c. 180] 
Поняття цифровізації охоплює процес переходу від традиційних паперових 
процедур до використання електронних технологій, автоматизації обробки даних 
та створення інтегрованих інформаційних систем[1, c. 320]. Це забезпечує зміну 
підходів до управління соціальними процесами, формування єдиного 
інформаційного простору та впровадження електронних сервісів, які спрощують 
комунікацію між громадянами і державними структурами[13, c. 250]. 
У сфері соціального забезпечення цифровізація проявляється у створенні 
таких інструментів, як електронні кабінети, державні онлайн-платформи, 
електронні реєстри пільг, соціальних виплат і зайнятості. Вона дозволяє 
громадянам самостійно оформлювати заяви, подавати документи, отримувати 
консультації, не звертаючись фізично до установ[37, c. 210]. Таким чином, 
цифрові сервіси змінюють саму філософію державного управління — від 
бюрократичної моделі до моделі сервісної держави, де основною метою є 
задоволення потреб людини. 
Значення цифровізації в системі соціального забезпечення було 
сформульовано на основі аналізу статистичних даних та оперативної інформації 
Черкаської обласної служби зайнятості. Отримані відомості дозволили оцінити 
12 
 
вплив упровадження електронних сервісів на доступність та ефективність надання 
соціальних послуг, швидкість обробки звернень громадян, рівень автоматизації 
процедур, а також результативність цифрових інструментів у роботі служби. На 
основі цих даних визначено ключові переваги цифровізації, зокрема : 
1. Швидкість і ефективність обслуговування (Скорочуються часові витрати на 
обробку звернень, усувається дублювання процедур, зменшується кількість 
звернень з помилками. Працівники можуть більше уваги приділяти складним 
випадкам, а не рутинній обробці паперів).  
2. Прозорість, мінімізація корупційних ризиків (Автоматизація процедур, 
контроль цифрових слідів, зменшення ручного втручання знижують можливості 
для зловживань[36, c. 260]).  
3. Адресність та цілеспрямованість соціальної підтримки (Завдяки інтеграції 
даних і верифікації можна краще диференціювати допомогу — її отримають ті, 
хто її справді потребує).  
4. Аналітика та прогнозування (Зібрані в електронних системах дані 
дозволяють аналізувати тенденції, виявляти вразливі групи, планувати політики 
соціального забезпечення[50, c. 210]). 
5. Гнучкість у надзвичайних умовах (Наприклад, під час карантинів, пандемій 
чи воєнного стану електронні сервіси дозволяють підтримувати функціонування 
систем соціальної допомоги, незважаючи на обмеження контактів).  
Значення цифровізації полягає не лише у технологічних перевагах, а й у 
соціальних наслідках. По-перше, вона забезпечує рівний доступ до послуг для 
всіх категорій населення, незалежно від місця проживання, віку чи соціального 
статусу[12, c. 180]. По-друге, зменшує часові витрати громадян на отримання 
послуг. По-третє, сприяє підвищенню прозорості, оскільки більшість процесів 
можна відстежити онлайн, що мінімізує ризики зловживань та корупційних 
проявів[3, c. 240]. 
Окремої уваги заслуговує питання цифрової інклюзивності — забезпечення 
можливості користування електронними послугами для всіх громадян, у тому 
числі людей похилого віку, осіб з інвалідністю, жителів віддалених територій. Для 
13 
 
цього держава має створювати умови цифрової грамотності, розвивати 
інфраструктуру доступу до інтернету та впроваджувати адаптивні рішення для 
користувачів з особливими потребами[45, c. 200]. 
Впровадження цифрових технологій у соціальну сферу тісно пов’язане із 
загальною стратегією розвитку електронного урядування в Україні[30, c. 280]. У 
рамках програми «Держава в смартфоні» активно розвиваються сервіси на 
платформі «Дія», які надають змогу громадянам оформлювати соціальні послуги, 
отримувати довідки, подавати заяви в електронному вигляді[25, c. 270] 
Список викликів і обмежень цифровізації в соціальній сфері був складений на 
основі комплексного аналізу нормативно-правових документів України, 
аналітичних звітів Міністерства соціальної політики, Міністерства цифрової 
трансформації, матеріалів міжнародних організацій (ОЕСР, Світового банку, 
ПРООН) та наукових публікацій українських дослідників у сфері електронного 
урядування й соціального забезпечення. Додатково були враховані статистичні 
дані та інформаційні матеріали Черкаської обласної служби зайнятості, що 
дозволило більш точно визначити практичні бар’єри та проблемні аспекти 
впровадження цифрових сервісів на регіональному рівні, нижче список:  
1. Правові та нормативні бар’єри (Необхідність оновлення законодавства 
щодо електронних документів, захисту персональних даних, цифрової 
ідентифікації)[8,10]. 
2. Безпека, захист даних і конфіденційність (Важливо забезпечити, щоб дані 
користувачів не були доступні зловмисникам, а системи не піддавалися 
кіберзагрозам[23, c. 220]). 
3. Інституційна готовність та кадровий потенціал (Державні органи можуть не 
мати достатніх ресурсів (фінансових, технічних, кадрів) для розробки, запуску та 
підтримки цифрових сервісів[34, c. 180]). 
4. Культурні та організаційні бар’єри (Опір змінам, низька мотивація 
персоналу, інерція існуючих процедур). 
Таким чином, цифровізація соціального забезпечення — це не просто 
впровадження нових технологій, а глибока трансформація механізмів соціальної 
14 
 
політики. Вона визначає нову якість державних послуг, де в центрі стоїть людина, 
а не інституція, і відкриває широкі перспективи для розвитку електронних 
сервісів у сфері зайнятості, пенсійного забезпечення та соціальної підтримки. 
1.2. Роль та функції Державної служби зайнятості України у системі 
соціального захисту населення 
З 1 січня 2001 року у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про 
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (№ 
1533-ІІІ від 02.03.2000) та створенням Фонду загальнообов'язкового державного 
соціального страхування України на випадок безробіття функції виконавчої 
дирекції Фонду покладені на Державну службу зайнятості[5, c. 200]. Управління 
Фондом здійснюється на паритетній основі представниками державної сторони, 
застрахованих осіб та роботодавців. 
Державна служба зайнятості України (ДСЗ) є центральним елементом 
системи соціального захисту населення, який реалізує державну політику у сфері 
зайнятості, регулювання ринку праці та соціального страхування на випадок 
безробіття[7,15]. Її діяльність спрямована на забезпечення права громадян на 
працю, підвищення конкурентоспроможності робочої сили, підтримку 
професійного розвитку та надання соціальних гарантій тим, хто тимчасово 
втратив роботу. 
Основні функції та завдання Державної служби зайнятості представимо у 
вигляді аналітичної таблиці 1.1. 
Таблиця1.1 
Основні функції та завдання Державної служби зайнятості України 
Очікувані результати / Значення 
Функція / 
№ Зміст діяльності для системи соціального 
Завдання 
забезпечення 
Реєстрація Офіційне визнання Забезпечення прав громадян на 
безробітних та статусу безробітного, соціальні гарантії; отримання 
1 
надання статусу ведення обліку осіб, допомоги по безробіттю; формування 
безробітного які шукають роботу. бази для політики зайнятості. 
15 
 
Продовження таблиці 1.1 
Посередництво 
Надання інформації Зменшення рівня безробіття, 
між 
про вакансії, підбір прискорення працевлаштування, 
2 роботодавцями 
кадрів, організація підвищення ефективності ринку 
та шукачами 
ярмарків вакансій. праці. 
роботи 
Визначення 
Підвищення 
Профорієнтація професійних нахилів, 
конкурентоспроможності 
та планування кар’єри, 
3 безробітних, зменшення 
консультаційні надання 
професійного дисбалансу на ринку 
послуги психологічної 
праці. 
підтримки. 
Організація 
професійного 
Навчання й навчання, Адаптація робочої сили до вимог 
4 підвищення перепідготовки, сучасного ринку праці, розширення 
кваліфікації стажування, можливостей працевлаштування. 
короткотермінових 
курсів. 
Аналіз статистики 
Формування державної політики 
зайнятості, 
Моніторинг зайнятості на основі аналітичних 
5 прогнозування 
ринку праці даних; вчасне реагування на зміни 
потреб у кадрах, 
економічних тенденцій. 
підготовка звітів. 
Призначення, облік і 
Виплата 
контроль за 
допомоги по Соціальний захист безробітних, 
виплатами допомоги 
6 безробіттю та запобігання злиденності, 
по безробіттю, 
інші соціальні стабілізація соціальної ситуації. 
підтримка тимчасово 
виплати 
непрацюючих осіб. 
Взаємодія з органами 
Співпраця з 
влади, освітніми Створення партнерських мереж, 
державними, 
закладами, підвищення ефективності програм 
7 громадськими та 
роботодавцями, зайнятості, розвиток соціального 
приватними 
громадськими партнерства. 
структурами 
організаціями. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання нормативно правових документів 
України, наукових  публікацій українських дослідників.  
16 
 
В умовах цифрової трансформації функції служби набувають нового змісту. 
Основний акцент переноситься на використання інформаційно-комунікаційних 
технологій для автоматизації робочих процесів і розширення можливостей 
дистанційного обслуговування клієнтів.[22] 
На сучасному етапі діяльність Державної служби зайнятості базується на 
принципах (Рис 1.1). Це означає, що основна увага приділяється створенню 
максимально зручних умов для користувачів послуг. Відбувається перехід від 
адміністративного до сервісного підходу: клієнт центру зайнятості розглядається 
не як прохач допомоги, а як партнер, який має отримати якісну консультацію, 
професійний супровід та індивідуальний підхід[42, c. 200]. 
Принципи діяльності Державної 
служби зайнятості України 
Цифрова інклюзивність — 
Відкритіть — забезпечення можливість користування 
Клієнтоорієнтованість— 
публічного доступу до сервісами для всіх громадян, 
створення максимально зручних 
інформації про послуги, вакансії, включно з тими, хто має 
умов для користувачів; 
програми; обмежений доступ до офлайн-
послуг. 
 
Рис 1.1 Принципи діяльності Державної служби зайнятості України 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання  матеріалів та статистичних даних 
Державної служби зайнятості України  
Важливою складовою є розвиток єдиної інформаційно-аналітичної системи 
служби зайнятості (ЄІАС), яка дозволяє інтегрувати бази даних, здійснювати 
аналітику ринку праці, формувати статистичні звіти та планувати політику 
зайнятості на основі актуальних даних[38, c.240]. 
У контексті цифрової трансформації роль Державної служби зайнятості 
змінюється. Вона переходить від традиційної форми діяльності до інноваційної 
17 
 
платформи електронних можливостей[32, c.280]. Створено та активно 
розвиваються електронні сервіси, серед яких — «Електронний кабінет шукача 
роботи» та «Електронний кабінет роботодавця»[43, c. 170]. Ці інструменти 
дозволяють громадянам та підприємствам взаємодіяти зі службою зайнятості 
онлайн, що значно підвищує доступність і швидкість отримання послуг. 
Крім того, ДСЗ активно впроваджує аналітичні системи для збору і обробки 
даних про ринок праці[16]. Це дає змогу прогнозувати попит на робочу силу, 
формувати навчальні програми відповідно до реальних потреб економіки, а також 
проводити цільові програми зайнятості для окремих категорій громадян — 
молоді, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю[17, c. 220]. 
Таким чином, роль Державної служби зайнятості в сучасних умовах полягає 
не лише у наданні соціальних послуг, а й у формуванні інноваційної платформи 
для цифрової взаємодії між державою, роботодавцями та шукачами роботи[26, c. 
220]. 
1.3. Нормативно-правові засади впровадження електронних сервісів у 
діяльність державних органів 
Електронне врядування в Україні базується на системі нормативно-правових 
актів, що регламентують порядок надання електронних послуг, функціонування 
державних реєстрів і захист персональних даних. 
Е-урядування (e-government / електронне урядування) — це застосування ІКТ 
органами влади для підвищення ефективності, прозорості, доступності послуг 
громадянам і бізнесу[2, c. 320]. Урядова взаємодія може класифікуватися як G2C 
(government-to-citizen), G2B (government-to-business), G2G (government-to-
government), G2E (government-to-employee) (схема см. на малюнках)Взаємозв’язок 
між фронт-офісом (інтерфейс до громадянина) і бек-офісом (внутрішні 
підсистеми) — важлива архітектурна складова е-урядування. 
Модель доставки електронних сервісів (наприклад, модель Bhatnagar) 
показує, як через портал, бази даних і бек-енд системи надається доступ до різних 
послуг (подання електронних форм, інтеграція систем)[21]. Критерії юзабельності 
18 
 
е-сервісів — функціональність, доступність, гнучкість, вартість обслуговування 
— мають бути враховані при проєктуванні системи[6, c. 240]. 
Основу правового регулювання становлять такі документи: 
 Закон України «Про електронні довірчі послуги»; 
 Закон України «Про електронні документи та електронний 
документообіг»[8]; 
 Закон України «Про адміністративні послуги»[9]; 
 Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання розвитку 
електронного урядування»[11]; 
 Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України (2018–2025 
рр.); 
 Державна стратегія цифрової трансформації соціальної сфери. 
У межах цих документів визначено, що електронні сервіси повинні 
забезпечувати рівний доступ до державних послуг, мінімізувати людський фактор 
та гарантувати безпеку обміну даними[4, c. 210]. 
З точки зору теорії державного управління, впровадження електронних 
сервісів є формою публічного адміністрування нового типу, яке ґрунтується на 
партнерстві між державою та громадянами, децентралізації та використанні 
цифрових технологій як основного каналу комунікації[27, c. 240]. 
Механізм впровадження електронних сервісів у державних органах, зокрема 
в Державній службі зайнятості України, є складовою процесу цифрової 
трансформації публічного управління. Його мета — забезпечити прозорість, 
ефективність, доступність та зручність державних послуг для громадян. 
Першим етапом є нормативно-правове забезпечення, що включає розробку 
законодавчих актів, постанов уряду та внутрішніх регламентів, які визначають 
рамки цифровізації. У цьому контексті важливу роль відіграють документи 
національного рівня, зокрема Концепція розвитку цифрової економіки та 
суспільства України, а також стратегія цифрової трансформації сфери 
зайнятості[20]. 
19 
 
Наступним кроком є інституційна підтримка, що передбачає участь 
Міністерства цифрової трансформації, ІТ-відділів державних установ та 
партнерських організацій, які забезпечують технічну реалізацію та координацію 
процесу[14, c. 280]. 
Ключовим елементом є розробка та впровадження цифрових платформ і 
сервісів. У службі зайнятості це, зокрема, «Електронний кабінет шукача роботи», 
чат-боти, онлайн-реєстрація, електронна черга, інтеграція з Єдиним порталом 
вакансій[28, c. 500]. Ці сервіси дозволяють громадянам отримувати послуги 
дистанційно, без необхідності фізичного відвідування центрів зайнятості. 
Важливою складовою є інтеграція з іншими державними реєстрами — 
такими як ЄДРПОУ, реєстр актів цивільного стану, Пенсійний фонд — що 
забезпечує автоматичну перевірку даних, зменшує кількість паперових 
документів і прискорює обробку запитів. 
Не менш важливим є навчання персоналу та інформування громадян. 
Працівники служби проходять тренінги з використання нових цифрових 
інструментів, а для громадян організовуються інформаційні кампанії, інструкції 
та консультації щодо користування сервісами[19, c. 200]. 
Завершальним етапом є моніторинг, оцінка ефективності та зворотний 
зв’язок. Збираються статистичні дані, проводяться опитування користувачів, 
аналізуються показники доступності, швидкості та якості надання послуг. Це 
дозволяє виявляти проблеми, вдосконалювати сервіси та адаптувати їх до потреб 
населення[18, c. 180]. 
Методологічно процес впровадження електронних сервісів базується на 
системному підході, який передбачає аналіз взаємозв’язків між усіма складовими 
державного апарату. Для дослідження цього явища доцільно застосовувати такі 
методи:структурно-функціональний метод, що дозволяє виявити роль окремих 
елементів системи у загальному процесі управління;порівняльний метод, який 
використовується для зіставлення українського та зарубіжного досвіду 
цифровізації;метод контент-аналізу, який дає змогу оцінити якість нормативної 
бази та державних програм;соціологічний метод, зокрема анкетування та 
20 
 
інтерв’ю, для дослідження рівня задоволеності користувачів електронними 
послугами. 
Систематизований і структурований матеріал щодо основних механізмів 
впровадження електронних сервісів у державних органах представимо у вигляді 
аналітичної таблиці 1.2 
Таблиця1.2 
Механізм впровадження електронних сервісів у державних органах  
Нормативно-правова 
Етап / Очікувані 
Зміст / Завдання та організаційна 
Компонент результати 
основа 
Вивчення потреб Закон України «Про 
Розуміння ключових 
користувачів, аналіз електронні довірчі 
вимог до сервісів, 
1. Аналітика поточних процесів, послуги»; Національна 
створення технічного 
виявлення проблем і стратегія розвитку 
завдання. 
бар’єрів. цифрової економіки. 
Розроблення 
архітектури 
Створення моделі 
системи, 
майбутнього 
моделювання бізнес- Державні стандарти 
2. електронного сервісу, 
процесів, інтероперабельності та 
Проєктування яка забезпечує 
визначення кібербезпеки. 
зручність і безпеку 
інтерфейсів і 
користування. 
протоколів обміну 
даними. 
Програмування, 
створення 
Постанова КМУ про 
програмного 
Запуск прототипу або єдину систему 
3. Розробка / забезпечення, 
першої версії електронної взаємодії 
Впровадження інтеграція з іншими 
електронного сервісу. державних 
державними 
електронних ресурсів. 
системами 
(наприклад, «Дія»). 
Впровадження 
сервісу в Виявлення помилок, 
Положення про 
обмеженому удосконалення 
4. Тестування, експериментальні 
середовищі (окремі функціоналу перед 
пілотування проєкти у сфері 
регіони чи масштабним 
цифровізації. 
підрозділи), збір запуском. 
зворотного зв’язку. 
 
 
21 
 
Продовження таблиці 1.2 
Розширення 
Національний план 
використання 
Створення єдиної цифрової 
5.Масштабуван сервісу на всю 
інтегрованої мережі трансформації; 
ня територію держави, 
електронних послуг. програма «Держава в 
підключення всіх 
смартфоні». 
органів влади. 
Технічне 
обслуговування, 
Забезпечення 
оновлення Регламент 
6. Підтримка та безперебійної роботи 
програмного адміністрування 
оновлення сервісу, адаптація до 
забезпечення, державних ІТ-систем. 
нових потреб. 
моніторинг 
ефективності. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання звітів та публікацій Міністерства 
цифрової трансформації.  
Успішне впровадження електронних сервісів у державних органах, зокрема в 
службі зайнятості, залежить від низки критичних умов, які охоплюють технічні, 
кадрові, організаційні та аналітичні аспекти. 
По-перше, необхідною умовою є розвинена інфраструктура — стабільна 
цифрова мережа, надійні сервери, хмарні рішення та безперебійне 
електропостачання. Без технічної основи неможливо забезпечити стабільну 
роботу електронних платформ. 
По-друге, важливу роль відіграє людський капітал. Це передбачає підготовку 
кадрів, які володіють цифровими компетенціями, а також системне навчання 
державних службовців і користувачів щодо роботи з новими сервісами[27, c. 240]. 
Третім чинником є організаційна підтримка, що включає створення центрів 
допомоги, функціонування «гарячих ліній», наявність політичної волі та 
ефективну міжвідомчу координацію. Ці елементи забезпечують сталість процесу 
цифровізації та його адаптацію до потреб громадян. 
Четвертим компонентом є моніторинг та оцінка. Постійне відстеження 
ефективності впроваджених сервісів, використання ключових показників (KPI) та 
аналіз якості надання послуг дозволяють оперативно реагувати на виклики та 
вдосконалювати систему. 
22 
 
Однак впровадження електронних сервісів супроводжується низкою ризиків, 
які потребують своєчасного реагування та профілактики. 
Одним із таких ризиків є недостатня інтеграція систем. Для його подолання 
необхідно забезпечити інтероперабельність та уніфіковані стандарти ще на етапі 
проєктування цифрових рішень[2, c. 320]. 
Іншим ризиком є порушення безпеки даних. Його мінімізація можлива 
шляхом дотримання міжнародних стандартів кібербезпеки, впровадження 
захищених протоколів та проведення регулярного аудиту інформаційних 
систем[10, c. 240]. 
Також існує ризик низької зручності для користувачів. Щоб уникнути цього, 
слід застосовувати принципи UX/UI-дизайну, проводити тестування сервісів із 
залученням реальних користувачів та враховувати їхні відгуки[14, c. 280]. 
Нарешті, обмежене фінансування може стримувати розвиток цифрових 
сервісів. Виходом є етапне впровадження, залучення ресурсів через державно-
приватне партнерство та використання донорських коштів. 
Таким чином, успішна цифровізація державних послуг потребує комплексного 
підходу, що поєднує технічну готовність, кадрову спроможність, організаційну 
підтримку та системну оцінку, а також передбачає ефективне управління 
ризиками. 
Отже, механізм впровадження електронних сервісів у службі зайнятості є 
комплексним процесом, що поєднує правові, технічні, організаційні та соціальні 
аспекти, спрямовані на створення сучасної, клієнтоорієнтованої моделі 
державного управління 
1.4. Зарубіжний досвід використання електронних сервісів у сфері 
зайнятості населення 
Окремим аспектам  використання  електронних сервісів у сфері соціально 
забезпечення присвятили свої праці такі зарубіжні  науковці, зокрема Хікс Р., 
Фаунтейн Дж.Е., Пейшото Т.К., Музіані Ф., Лузолі В., Туммерс Л.Г. Тому 
проаналізувавши зарубіжний досвід можна сказати , що електронні сервіси у 
23 
 
сфері зайнятості значно підвищують ефективність, доступність і персоналізацію 
послуг. Найуспішніші моделі реалізовані в країнах ЄС, США, Канаді та Австралії  
[39, c.40]. 
У багатьох країнах світу цифровізація сфери зайнятості стала ключовим 
елементом модернізації державних послуг. Наприклад, у Польщі впровадження 
електронного уряду та цифрового документообігу дозволило створити 
інтегровану систему підтримки зайнятості, що включає онлайн-реєстрацію, 
дистанційні консультації, електронні курси та автоматизовану взаємодію з 
роботодавцями. Дослідження Воскобойника Д.В. (2021) акцентує на важливості 
доступу до швидкісного інтернету, підвищення цифрової компетентності 
населення та технічної підтримки з боку держави. 
У Канаді діє система JobBank — національний онлайн-ресурс, який надає 
доступ до вакансій, аналітики ринку праці, інструментів профорієнтації та 
персоналізованих рекомендацій[46, c. 250]. Сервіс інтегрований з іншими 
державними платформами, що дозволяє автоматично враховувати освітній рівень, 
регіон проживання та попередній досвід користувача. 
У Німеччині Федеральне агентство зайнятості (BundesagenturfürArbeit) 
активно використовує цифрові сервіси для реєстрації безробітних, призначення 
виплат, організації навчання та моніторингу ринку праці[33, c. 300]. Електронні 
кабінети громадян дозволяють отримувати послуги без фізичного відвідування 
установи, що особливо актуально в умовах пандемії та для осіб з обмеженою 
мобільністю. 
В Австралії реалізовано платформу JobSearch, яка поєднує функції пошуку 
роботи, онлайн-консультацій, навчальних ресурсів і зв’язку з роботодавцями. 
Особливістю є використання штучного інтелекту для підбору вакансій та оцінки 
відповідності кандидатів[48, c. 180]. 
У США діє система CareerOneStop, що фінансується Міністерством праці. 
Вона надає доступ до баз даних вакансій, інструментів самодіагностики, онлайн-
курсів та інформації про професійні сертифікати. Важливим елементом є 
інтеграція з освітніми закладами та програмами перекваліфікації[47, c. 700]. 
24 
 
Загалом, зарубіжний досвід свідчить про те, що успішне впровадження 
електронних сервісів у сфері зайнятості базується на таких принципах: 
міжвідомча інтеграція; 
орієнтація на користувача;- 
використання аналітики та штучного інтелекту; 
забезпечення цифрової інклюзії. 
Загальні тенденції та результати було проаналізовано та складено список 
нижче завдяки аналізу досджень та звітів OECD, World Bank, UNDP та наукових 
статей про електронні сервіси і цифрове урядування.[44-46] 
 У звіті ILO зазначено, що під впливом пандемії COVID-19 служби 
зайнятості в усьому світі суттєво прискорили цифровізацію: онлайн-реєстрація, 
віртуальні консультації, алгоритмічне добирання вакансій тощо[33, c. 300].  
 У звіті OECD розглядається, як служби зайнятості в країнах-членах 
використовують цифрові інструменти для підвищення ефективності й 
покращення зв’язку з клієнтами[44, c. 160].  
 У Латинській Америці та Карибському регіоні служби зайнятості також 
активно впроваджують цифрові платформи для пошуку роботи, оцінки навичок, 
дистанційного обслуговування.  
Конкретні моделі реалізації та результати сформовано за допомогою звітів 
OECD, World Bank, UNDP  
 Країни ЄС / OECD 
Деякі служби зайнятості застосовують системи автоматичного підбору вакансій 
на основі алгоритмів, чат-боти для первинних звернень, онлайн-курси і 
дистанційне консультування. Наприклад, у звіті OECD звертають увагу на те, що 
деякі країни використовують штучний інтелект для аналізу даних ринку праці та 
прогнозування потреб. Водночас наголошується, що надто багато каналів 
комунікації можуть дезорієнтувати клієнтів, тому важлива узгоджена та проста 
навігація сервісами[44, c. 160].  
 Кейси та моделі доставки послуг (PES deliverymodels) 
25 
 
У звіті Світового банку представлено три основні моделі надання послуг служб 
зайнятості: 
1. Quasi-market — коли служба зайнятості створює ринок, на якому приватні 
постачальники надають послуги (наприклад, Австралія)[35].  
2. In-house — більшість послуг виконується безпосередньо самою державною 
службою (наприклад, Німеччина).  
3. Змішаний (mixed) — комбінування державних і приватних постачальників 
(наприклад, Нідерланди).  
 Італійський досвід 
У статті «Digital transformation of public employment servicesinthe …» 
розглядається італійський випадок, де процес цифровізації зустрічався з певними 
викликами, наприклад, інтеграцією регіональних структур, різним рівнем 
цифрової спроможності в регіонах.  
 Підхід до вразливих категорій 
Деякі служби зайнятості розробляють диференційовані моделі доступу до сервісів 
для осіб з низькими цифровими навичками, наприклад, поєднують онлайн та 
офлайн канали, організовують тренінги з цифрової грамотності.  
На підставі узагальнення міжнародного досвіду можна сформувати такі 
уроки та рекомендації з міжнародного досвіду  
1. Гібридні моделі послуг 
Не можна повністю відмовлятися від офлайн-обслуговування — важливо 
поєднувати електронні сервіси з традиційними каналами, аби не виключати 
вразливі групи населення. 
2. Орієнтація на користувача (user-centred design) 
Інтерфейси мають бути зручними, зрозумілими, адаптованими до різного рівня 
цифрової компетенції. 
3. Поступовість і пілотування 
Замість великомасштабного запуску — тестування в окремих регіонах чи 
підсистемах, збір зворотного зв’язку, коректування. 
4. Інтеграція з іншими службами й реєстрами 
26 
 
Ключовим є обмін даними між службою зайнятості, соціального захисту, 
освітніми структурами тощо для цілісного підходу до допомоги громадянам. 
5. Постійне вдосконалення та моніторинг 
Важливо мати системи оцінювання ефективності, показники для відстеження 
успішності, можливість коригувати курс. 
6. Увага до цифрової інклюзії 
Забезпечення доступу для осіб із низько цифровими навичками чи без доступу до 
гаджетів, через допоміжні служби чи централізовані точки доступу. 
Представимо порівняльну таблицю 1.3, яка узагальнює зарубіжний досвід 
використання електронних сервісів у сфері зайнятості населення  
Таблиця1.3 
Порівняльна таблиця: Електронні сервіси у сфері зайнятості в різних країнах 
Назва платформи / Основні функції Особливості / 
Країна 
агентства електронних сервісів Інновації 
Інтеграція з 
Онлайн-реєстрація, база освітніми 
PublicEmploymentSer вакансій, дистанційні платформами, 
Польща 
vices (PES) консультації, електронне підтримка 
подання документів цифрової 
грамотності 
Автоматичне 
Пошук роботи, 
врахування 
профорієнтація, 
профілю 
Канада JobBank персоналізовані 
користувача, 
рекомендації, аналітика 
міжвідомча 
ринку праці 
інтеграція 
Електронні кабінети, 
Адаптація для осіб 
онлайн-призначення 
Bundesagenturfür з інвалідністю, 
Німеччина виплат, дистанційне 
Arbeit багатомовність, 
навчання, мобільні 
цифрова інклюзія 
додатки 
 
 
 
27 
 
Продовження таблиці 1.3 
Використання 
Пошук роботи, онлайн-
штучного 
консультації, навчальні 
Австралія JobSearchAustralia інтелекту, 
модулі, AI-підбір 
підтримка 
вакансій 
вразливих груп 
Інтеграція з 
База вакансій, освітніми 
самодіагностика, онлайн- закладами, 
США CareerOneStop 
курси, інформація про орієнтація на різні 
сертифікати категорії 
населення 
Ця таблиця демонструє, що успішні моделі цифровізації зайнятості 
базуються на: 
 гнучкості та персоналізації сервісів; 
 підтримці цифрової інклюзії; 
 використанні аналітики та новітніх технологій (AI, мобільні додатки). 
Також розглянемо порівняльну таблицю 1.4, яка зіставляє зарубіжний досвід 
із українською практикою впровадження електронних сервісів у сфері зайнятості.  
Таблиця1.4 
Порівняльна таблиця: Електронні сервіси у сфері зайнятості — Україна vs. 
зарубіжні країни 
Країна / Особливості / Рівень інтеграції 
Основні сервіси 
Платформа Інновації / доступності 
Часткова 
Електронний кабінет, Початкова 
інтеграція з 
 Україна / чат-бот, онлайн- персоналізація, 
реєстрами, 
ДСЗУ реєстрація, інтеграція з порталом 
обмежена цифрова 
електронна черга вакансій 
інклюзія 
Онлайн-реєстрація, 
Інтеграція з освітніми Висока 
дистанційні 
 Польща / платформами, доступність, 
консультації, 
PES підтримка цифрової міжвідомча 
електронне подання 
грамотності координація 
документів 
 
28 
 
Продовження таблиці 1.4 
Персоналізовані 
Пошук роботи, рекомендації, Повна інтеграція 
 Канада / 
профорієнтація, автоматичне з державними 
JobBank 
аналітика ринку праці врахування профілю сервісами 
користувача 
Електронні кабінети, Адаптація для осіб з Високий рівень 
 Німеччина / 
онлайн-виплати, інвалідністю, цифрової 
BA 
мобільні додатки багатомовність інклюзії 
Використання Інтеграція з 
Онлайн-консультації, 
 Австралія / штучного інтелекту, освітніми та 
AI-підбір вакансій, 
JobSearch підтримка вразливих соціальними 
навчальні модулі 
груп програмами 
База вакансій, 
Орієнтація на різні 
самодіагностика, 
 США / категорії населення, Висока гнучкість 
онлайн-курси, 
CareerOneStop інтеграція з освітніми і персоналізація 
сертифікаційні 
установами 
програми 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання наукових джерел 
На основі порівняльного аналізу було з’ясовано ключові тенденції та 
проблеми, це встановлено за умови системного збору та опрацювання даних, 
зіставлення статистики, нормативних документів та публікацій, а також оцінки 
функціонування цифрових платформ, тому  можемо зробити такі висновки: 
 Україна вже має базові цифрові сервіси, але потребує розширення 
функціоналу, глибшої інтеграції з іншими державними системами та посилення 
цифрової інклюзії. 
 Зарубіжні моделі демонструють ефективність через персоналізацію, 
аналітику, UX-дизайн та підтримку вразливих груп. 
 Впровадження штучного інтелекту, мобільних додатків і міжвідомчої 
координації — перспективні напрями для розвитку української системи. 
Отже, зарубіжний досвід підтверджує доцільність впровадження 
електронних сервісів як ефективного інструменту модернізації державної 
29 
 
політики у сфері зайнятості, що дозволяє Україні рухатися у напрямі 
європейських стандартів цифрового врядування. 
У результаті теоретичного аналізу з’ясовано, що цифровізація є ключовим 
чинником підвищення ефективності соціального обслуговування населення. 
Впровадження електронних сервісів у діяльність Державної служби зайнятості 
сприяє оптимізації управлінських процесів, розширює доступ громадян до послуг, 
підвищує прозорість і якість їх надання. 
У цьому розділі було визначено методологічні підходи до аналізу 
проблематики, які будуть застосовані у подальших етапах дослідження, а саме: 
системний, порівняльний, структурно-функціональний та соціологічний методи. З 
їх допомогою у наступних розділах буде здійснено аналіз практичної реалізації 
електронних сервісів Державної служби зайнятості та оцінено їх вплив на рівень 
доступності й якості обслуговування громадян. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
30 
 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ 
ЕЛЕКТРОННИХ СЕРВІСІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ В 
УКРАЇНІ 
2.1. Загальна характеристика діяльності Державної служби зайнятості 
України 
ДСЗ – Державна служба зайнятості функціонує як централізована установа, 
що охоплює мережу обласних та районних центрів зайнятості, та підпорядкована 
Мінекономіки[51]. Згідно з відкритими джерелами, Служба реалізує державну 
політику у сфері зайнятості, координує програму страхування на випадок 
безробіття, надає послуги громадянам й роботодавцям, контролює використання 
фонду соціального страхування з метою підтримки осіб, які втратили роботу[22].  
У штаті Служби — як фахівці з кадрових питань, так і аналітики, ІТ-
підрозділи, фінансово-адміністративні служби. Для належного функціонування 
ДСЗ необхідне синхронне поєднання людських, матеріально-технічних і 
інформаційних ресурсів. За даними аналітичного дослідження «Комплексний 
аналіз діяльності ДСЗ», служба має Єдину інформаційно-аналітичну систему 
(ЄІАС), що об’єднує всі її структурні одиниці, автоматизує введення даних, 
забезпечує єдиний облік шукачів роботи, вакансій, навчальних програм тощо.  
Крім класичних завдань з працевлаштування, ДСЗ бере участь у 
впровадженні програм економічної підтримки, зокрема грантів «єРобота», 
―Власна справа‖, програми для ветеранів і ВПО, а також співпрацює з іншими 
державними установами й міжнародними проектами.  
Управлінський апарат Служби формує політики, затверджує стандарти 
обслуговування, контролює якість послуг, координує регіональні центри 
зайнятості, веде звітність і аналітику. При цьому саме на регіональному рівні 
часто реалізуються новації в електронному форматі, що дозволяє адаптувати 
загальну політику до місцевих умов[23, c. 200]. 
 
31 
 
Опрацювавши офіційну структуру ДСЗ, узагальнивши ключові завдання та 
напрямки служби, проаналізувавши звіти та статистику Черкаського центру 
зайнятості зміг чітко виділити – сттруктуру та функції ДСЗ 
ДСЗ складається з центрального апарату та територіальних органів, які 
здійснюють свою діяльність через мережу центрів зайнятості. Основні функції 
ДСЗ включають: 
реєстрація безробітних осіб та надання їм статусу безробітного; 
пошук підходящих вакансій для працевлаштування; 
надання допомоги по безробіттю та інших соціальних виплат; 
взаємодія з роботодавцями та іншими соціальними партнерами. 
ДСЗ також активно працює над впровадженням електронних сервісів, що 
дозволяють громадянам та роботодавцям отримувати послуги онлайн, зокрема 
через Єдиний державний веб-портал електронних послуг. 
Діяльність ДСЗ охоплює реєстрацію безробітних, надання консультацій, 
підбір роботи, організацію професійного навчання та виплату матеріальної 
допомоги (допомоги по безробіттю). Структура ДСЗ включає Центральний 
апарат, обласні та Київський міський центри зайнятості, а також міські, районні та 
міськ районні філії. В таблиці 2.1 може спостерігати за динамікою основних 
показників діяльності ДСЗ (2019-2023 рр.). 
Таблиця 2.1 
Загальна динаміка основних показників діяльності ДСЗ ( 2019-2023 рр) 
Кількість 
Кількість Рівень безробіття 
зареєстрованих 
Рік працевлаштованих (тис. (за методологією 
безробітних (тис. осіб) 
осіб) в Україні МОП, %) 
в Україні 
2019 1344.4 884.2 8.2 
2020 1790.3 605.8 9.5 
2021 1461.6 609.1 10.5 
2022 800.0 (орієнт.) 200.0 (орієнт.) 20.0 (орієнт.) 
2023 550.0 (орієнт.) 250.0 (орієнт.) 18.9 (орієнт.) 
Примітка: Дані за 2022-2023 роки є орієнтовними через вплив повномасштабної агресії та 
зміни методології обліку. 
32 
 
За даними Державної служби статистики України, рівень безробіття в 
Україні у 2024 році становив 14,3%, що є зниженням порівняно з попередніми 
роками. Проте, реальний рівень безробіття, розрахований за методологією 
Міжнародної організації праці, значно вищий[42, c. 200]. 
У 2024 році кількість зареєстрованих безробітних осіб в Україні зменшилася 
до 94,2 тис. осіб у грудні, що свідчить про позитивну динаміку на ринку праці. 
Однак, необхідно враховувати, що офіційна статистика не відображає повною 
мірою реальний стан безробіття, оскільки багато осіб не звертаються до центрів 
зайнятості або працюють у неформальному секторі. 
Згідно з даними, у І півріччі 2024 року статус безробітного мали 254,6 тис. 
осіб, з яких працевлаштовано 124,1 тис. осіб. Це свідчить про ефективність 
заходів, спрямованих на зменшення безробіття, зокрема через активне сприяння 
працевлаштуванню та професійне навчання. 
Порівняння основних показників: Україна та Черкаська область 
У Черкаській області, як і в цілому по країні, ДСЗ відіграє ключову роль на 
ринку праці[22]. Порівняння динаміки в таблиці 2.2 за останні 5 років демонструє 
спільні тенденції, зокрема, зростання навантаження у кризові періоди. 
Таблиця 2.2 
Динаміка основних показників діяльності ДСЗ: Україна та Черкаська область 
(2019–2023 рр.) 
Кількість зареєстр. Кількість зареєстр. Частка 
Рік безробітних в Україні безробітних у Черкаській Черкаської обл. 
(тис.) обл. (тис.) (%) 
2019 1344.4 28.5 2.12% 
2020 1790.3 41.2 2.30% 
2021 1461.6 32.8 2.24% 
2022 ≈800.0 ≈18.0 ≈2.25% 
2023 ≈550.0 ≈12.5 ≈2.27% 
Джерело: Складено автором за даними ДСЗ. 
 
 
33 
 
Впровадження електронних сервісів 
У рамках стратегії розвитку на 2022–2024 роки, ДСЗ активно впроваджує 
електронні сервіси, що дозволяють громадянам та роботодавцям отримувати 
послуги онлайн. Це включає реєстрацію безробітних осіб, пошук вакансій, 
подання заяв на отримання допомоги по безробіттю та інші послуги. 
Завдяки впровадженню цифрових технологій, значно зменшено час обробки 
заявок та підвищено доступність послуг для громадян, зокрема в сільських та 
віддалених районах. Це також сприяло зменшенню адміністративного 
навантаження на працівників центрів зайнятості та оптимізації їх роботи[38, c. 
240]. 
Для приладу розглянемо таблицю 2.3, яка демонструє впровадження 
електронних сервісів у Державну службу зайнятості м. Черкаси. Вона охоплює 
ключові онлайн-послуги, платформи та переваги для користувачів. 
Таблиця2.3 
Впровадження електронних сервісів у Державну службу зайнятості м. Черкаси 
Інструменти та Очікувані 
Етап / Компонент Зміст дій / заходів 
сервіси результати 
Визначено 
Вивчення запитів 
Опитування, фокус- основні напрями 
безробітних, 
1. Аналітика групи, аналіз цифровізації: 
роботодавців, 
потреб статистики електронна 
внутрішніх 
користувачів черга, онлайн-
процесів центру 
кабінети 
Моделювання Створено 
BPMN-моделі, 
процесів, прототип 
2. Проєктування державна 
визначення цифрового 
системи архітектура «Дія», 
інтеграцій з робочого місця 
CRM-платформи 
єдиними реєстрами консультанта 
Впровадження 
електронного «Єдиний портал Спрощено 
документообігу, зайнятості», доступ до 
3. Розробка і 
онлайн-реєстрації інтеграція з «Дія», послуг, 
впровадження 
безробітних, система скорочено час 
мобільних електронних черг очікування 
застосунків 
34 
 
Продовження таблиці 2.3 
Випробування Виявлено 
сервісів у Тестові групи технічні 
4. Тестування і 
Черкаському користувачів, помилки, 
пілотування 
міському центрі навчання персоналу вдосконалено 
зайнятості UX 
Поширення Підвищення 
Єдина платформа 
практики на ефективності 
обліку, 
5. Масштабування районні обміну даними 
централізована база 
підрозділи між 
даних 
області підрозділами 
Постійний 
Підтримується 
моніторинг, 
Центр технічної стабільність 
6. Підтримка та оновлення 
підтримки, гаряча роботи сервісів, 
оновлення функціоналу, 
лінія, оновлення ПЗ зростає довіра 
підтримка 
користувачів 
користувачів 
Зменшення 
Підвищення Курси ІТ- помилок у 
7. Навчання цифрових грамотності, роботі, 
персоналу компетентностей тренінги з покращення 
фахівців служби кібербезпеки комунікації з 
клієнтами 
Аналіз KPI: 
кількість Визначено 
8. Моніторинг користувачів, Google Data Studio, напрями для 
ефективності швидкість аналітичні панелі подальшої 
обслуговування, оптимізації 
задоволеність 
Джерело: Державна служба зайнятості, Черкаська ОДА – цифровізація послуг, Інформаційна 
політика Черкаської РДА 
Виклики та перспективи 
За часів незалежності України  питанням перспективи розвитку цифровізації 
займалось не мало вітчизняних науковців а саме: Семенчук Т. Б Мельничук М. М. 
Єгорова-Луценко Т. П Білецький О. П Гриценко Г. М. Медведенко І. В. Саме на 
роботаї даних науковців базуються концепції та підходи до цифровізації 
соціальних ослуг в Україні.   
35 
 
Питання викликів ринку праці України у 2024–2025 роках активно 
досліджуються науковцями, аналітиками та міжнародними партнерами. Нижче 
подано приклади таких досліджень і ключових установ, які їх проводили: 
1. Дослідження ―Оцінка ринку праці України 2024–2025: запит бізнесу, 
виклики та стратегія впливу‖ 
Проведено за ініціативи Державної служби зайнятості України спільно з 
Helvetas Swiss Intercooperation та Федерацією роботодавців України. 
 Охоплено понад 55 000 роботодавців і 70 000 безробітних 
Виявлено кадрову кризу в промисловості, транспорті, будівництві 
Проаналізовано готовність бізнесу наймати вразливі категорії населення[29, 
c. 150] 
Форум People Power від OLX Робота (2025) 
 Захід зібрав понад 360 HR-фахівців, науковців і представників бізнесу. 
 Обговорювалися трансформації ринку праці, цифровізація, нові моделі 
зайнятості 
Серед спікерів — викладачі Києво-Могилянської бізнес-школи, 
представники Європейської Бізнес Асоціації 
2. Аналітичні звіти Державного центру зайнятості 
Регулярно публікуються звіти про динаміку безробіття, попит на професії, 
регіональні особливості 
Використовуються у підготовці державних програм зайнятості та освітніх 
стратегій 
На основі аналізу наукових  та аналітичних досліджень ринку праці можна 
представити ключові виклики, що формують сучасну ситуацію у сфері зайнятості.  
1. Дефіцит робочої сили 
Українські роботодавці стикаються з гострою нестачею кадрів. Особливо це 
відчутно у сферах будівництва, логістики, охорони здоров’я та освіти. Причини 
— як демографічні (старіння населення), так і міграційні (виїзд працездатного 
населення за кордон). 
36 
 
2. Масова трудова міграція молоді 
Молоді українці, особливо чоловіки віком 18–22 років, активно виїжджають за 
кордон у пошуках кращих умов праці. Це призводить до втрати потенціалу у 
сфері некваліфікованої та технічної праці. 
3. Дисбаланс між попитом і пропозицією 
Кількість резюме на ринку праці зростає швидше, ніж кількість вакансій. Це 
свідчить про невідповідність між очікуваннями шукачів роботи та реальними 
потребами роботодавців. 
4. Зміна структури попиту на професії 
Зростає потреба у фахівцях з ІТ, логістики, охорони здоров’я, соціальної 
роботи, а також у сфері психологічної підтримки. Водночас зменшується попит на 
працівників традиційних виробничих галузей. 
5. Повернення ветеранів та їхня реінтеграція 
Зростає кількість ветеранів, які повертаються до мирного життя. Вони 
потребують перекваліфікації, психологічної підтримки та адаптації до цивільного 
ринку праці. 
6. Гібридна та дистанційна зайнятість 
Після пандемії та в умовах воєнного стану багато компаній перейшли на 
гібридні формати роботи. Це вимагає нових підходів до управління персоналом, 
мотивації та контролю ефективності[28, c. 500]. 
7. Наслідки війни 
Військові дії призвели до втрати робочих місць у прифронтових регіонах, 
зниження активності малого бізнесу та зростання рівня безробіття серед 
внутрішньо переміщених осіб. 
Також ринок праці України стикається з низкою таких дилем як:структурне 
безробіття, зокрема серед молоді та осіб з низьким рівнем кваліфікації;  
недостатня мобільність робочої сили;низький рівень охоплення професійним 
навчанням та перепідготовкою;неповна інтеграція електронних сервісів у всі 
аспекти діяльності ДСЗ. 
37 
 
Для подолання цих викликів необхідно продовжувати реформування системи 
зайнятості, зокрема через впровадження інноваційних підходів до професійного 
навчання, стимулювання мобільності робочої сили та розширення доступу до 
електронних послуг[5, c. 240]. 
2.2. Сучасний стан цифровізації та основні електронні сервіси Державної 
служби зайнятості 
В умовах цифрової трансформації України Державна служба зайнятості 
(ДСЗ) активно впроваджує електронні сервіси, спрямовані на підвищення 
прозорості, ефективності та зручності взаємодії між громадянами, роботодавцями 
та державними органами. Цей процес є частиною державної стратегії цифрової 
трансформації, ініційованої Міністерством економіки України та Міністерством 
цифрової трансформації у рамках розвитку проєкту «Держава у смартфоні». 
Поточний рівень цифровізації Державної служби  
Поточний рівень цифровізації ДСЗ частково висвітлено в наукових роботах 
та дослідженнях Кравчука та Гришиної, також за допомогою офіційних, 
статистичних й нормативних даних можна зробити висновок про стан 
цифровізації ДСЗ Останні роки відзначаються помітним поступом цифровізації 
ДСЗ. З одного боку, впровадження технологічних рішень стало необхідним через 
виклики часу (карантинні обмеження, обмеження пересувань), з другого — це 
логічна еволюція у напрямі підвищення ефективності, прозорості та клієнтської 
орієнтації[27, c. 240]. 
Станом на 2023–2025 роки ДСЗ вже реалізувала або активно впроваджує такі 
цифрові інструменти: 
електронний кабінет шукача роботи та роботодавця, де можна 
зареєструватися, подати заяву, переглянути відповідні вакансії чи резюме, 
подавати електронні запити та звернення; 
дистанційна подача заяв на статус безробітного через Diia або інші онлайн-
канали; 
38 
 
автоматизація електронної звітності роботодавців (включно з формою 3-ПН, 
іншими формами обліку); 
система електронної черги для прийому в центрах зайнятості, що дозволяє 
уникнути фізичних черг і планувати відвідування; 
аналітичні інформаційні панелі та дашборди з відкритими показниками, 
статистикою по регіонах, тенденціями ринку праці; 
інтеграція з державними реєстрами й платформами (зокрема Diia), що 
забезпечує автоматизований обмін даними, перевірку документів, ідентифікацію 
користувачів. 
Наприклад, на сайті ДСЗ доступна статистика та аналітика за регіонами, 
професіями, напрямами діяльності, що оновлюється й є джерелом інформації для 
громадськості[21].  
Також у публікаціях зазначається, що ДСЗ сьогодні вважає свої електронні 
сервіси одними з найпрогресивніших серед соціальних служб, і активно інформує 
громадян, зокрема через ролики та інформаційні матеріали, про функціонал 
онлайн-послуг (наприклад у регіонах).  
Особливо важливо відзначити, що в липні 2025 року уряд ухвалив Постанову 
№ 839 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо цифровізації процесів у 
Державній службі зайнятості», яка закладає нормативне підґрунтя для 
розширення електронних процедур: зокрема, передбачено, що заяви на допомогу 
по частковому безробіттю повинні бути прийнятні в електронному форматі через 
вебсайт ДСЗ, мобільний додаток служби або через Diia з використанням 
електронного підпису. Це свідчить про те, що цифровізація не лише технічна, але 
й законодавча — інституційне укріплення цифрового формату. 
Цифрові сервіси ДСЗ виконують ключову роль у переосмисленні моделі 
надання соціальних послуг: з моделі, орієнтованої на офлайновий контакт між 
клієнтом і центром зайнятості, — до гібридної чи навіть майже повністю онлайн-
моделі, де клієнт має можливість виконати більшість операцій дистанційно[13, c. 
270]. Завдяки цифровізації значно спрощено процес подання документів, пошуку 
вакансій та реєстрації безробітних. Наприклад, станом на 2024 рік понад 65% 
39 
 
звернень до центрів зайнятості відбувалися онлайн, тоді як у 2019 році цей 
показник не перевищував 10% за цим може спостерігати в таблиці 2.4. 
Таблиця 2.4 
Динаміка використання електронних сервісів ДСЗ в Україні за 2019–2024 
роки 
Кількість зареєстрованих Частка Кількість вакансій, 
Рік користувачів онлайн-сервісів онлайн- розміщених онлайн 
(тис. осіб) звернень (%) (тис.) 
2019 94,1 9% 37,8 
2020 158,7 21% 55,2 
2021 211,3 37% 72,4 
2022 324,9 49% 96,5 
2023 431,2 58% 112,7 
2024 517,8 65% 138,3 
Джерело: офіційні дані Державної служби зайнятості України, аналітичний звіт за 2024 
рік. 
Цифровізація ДСЗ у Черкаській області 
Черкаська обласна служба зайнятості є однією з лідерів серед регіонів у 
впровадженні електронних сервісів. У 2024 році понад 71% клієнтів регіону 
скористалися онлайн-послугами, а кількість користувачів «Електронного кабінету 
шукача роботи» зросла у 2,8 раза порівняно з 2020 роком, наглядно можна 
спостерігати в таблиці 2.5. 
Таблиця 2.5 
Порівняльний аналіз цифровізації ДСЗ України та Черкаської області (2020–
2024 рр.) 
Темп 
Показник 2020 2022 2024 зростання 
(%) 
Онлайн-звернення, Україна (%) 21 49 65 +209 
Онлайн-звернення, Черкаська обл. 
24 56 71 +196 
(%) 
40 
 
Продовження таблиці 2.5 
Користувачі е-кабінетів, Україна 
158,7 324,9 517,8 +226 
(тис.) 
Користувачі е-кабінетів, Черкаська 
12,1 25,3 33,7 +178 
обл. (тис.) 
Онлайн-вакансії, Україна (тис.) 55,2 96,5 138,3 +150 
Онлайн-вакансії, Черкаська обл. 
3,8 6,4 8,2 +116 
(тис.) 
Джерело: аналітика Черкаського обласного центру зайнятості, звіт 2024 р.  
Ключові електронні сервіси 
На сьогодні користувачам доступні такі основні сервіси: 
Електронний кабінет шукача роботи — дає змогу реєструватися як 
безробітний, подавати заяви, переглядати вакансії, подавати резюме та 
спілкуватися з кар’єрним радником. 
Електронний кабінет роботодавця — дозволяє розміщувати вакансії, 
переглядати кандидатів та вести облік взаємодій з центром зайнятості. 
Віртуальний консультант — інтерактивна система на базі ШІ, яка відповідає 
на часті запитання користувачів. 
Сервіс ―єЧерга‖ — онлайн-запис для відвідування центрів зайнятості без 
очікування. 
Сервіс професійного навчання онлайн — доступ до безкоштовних курсів з 
підвищення кваліфікації та перекваліфікації. 
Аналіз ефективності цифровізації 
Результати впровадження електронних сервісів демонструють помітне 
підвищення ефективності роботи ДСЗ. Так, за даними внутрішньої статистики 
служби: 
1. Середній час обробки заявки скоротився з 5 днів (у 2019 р.) до 1,2 дня у 
2024 р. 
2. Рівень задоволеності користувачів сервісами зріс до 87%. 
41 
 
3. Частка звернень, що потребують фізичного відвідування, зменшилась з 91% 
у 2019 р. до 35% у 2024 р. 
Ці показники підтверджують реальну ефективність цифрової трансформації 
служби зайнятості та демонструють успіх регіональних відділень, зокрема в 
Черкаській області. 
Таким чином, сучасний стан цифровізації Державної служби зайнятості 
України характеризується системним впровадженням онлайн-послуг, що 
охоплюють практично всі аспекти її діяльності. Значна частина сервісів вже 
функціонує у повністю електронному форматі, а Черкаська область демонструє 
вищі темпи цифровізації порівняно із середнім по країні. Надалі важливим 
завданням залишається інтеграція усіх сервісів в єдину цифрову екосистему 
«ЄЗайнятість», що дозволить підвищити ефективність управління, скоротити 
витрати часу громадян і створити єдиний цифровий простір на ринку праці 
України.[23] 
2.3. Аналіз впливу електронних сервісів на доступність та якість 
надання послуг 
На основі власного дослідження та статистичних даних Черкаської служби 
зайнятості проведено аналіз впливу електронних сервісів на доступність  та якість 
надання соціальних послуг. Встановлено що запровадження електронних сервісів 
у систему Державної служби зайнятості України (ДСЗ) сприяло глибоким змінам 
у способах взаємодії громадян із державною інституцією. Перехід від 
традиційного до електронного формату надання послуг став не лише вимушеним 
рішенням, обумовленим пандемією COVID-19, але й стратегічним напрямом 
розвитку державного управління. 
Цифровізація є не самоціллю, а засобом досягнення трьох взаємопов’язаних 
цілей: підвищення доступності, покращення якості обслуговування та посилення 
ефективності витрат ресурсів. У контексті ДСЗ ми можемо простежити такі 
впливи[6, c. 240]: 
42 
 
По-перше, доступність — електронні сервіси позбавляють необхідності 
фізично відвідувати центри зайнятості, що особливо актуально у віддалених 
районах або в умовах обмежень пересування. Громадяни можуть подавати заяви, 
обирати час прийому, отримувати консультації дистанційно. Це значно розширює 
охват послуг серед тих, хто має інтернет чи смартфон. 
По-друге, швидкість і якість обробки звернень — автоматизація введення 
даних, централізовані бази даних, інтеграція з держреєстрами зменшують 
кількість помилок, дублювання, пришвидшують верифікацію документів. Клієнт 
може бачити статус своєї заявки в електронному кабінеті, отримати повідомлення 
про зміни чи необхідні дії — це підвищує прозорість та довіру. 
По-третє, економія ресурсів — менше паперових операцій, скорочення 
штатних навантажень, менше витрат на обробку вручну дозволяють 
перенаправити ресурси на пріоритетні напрями, наприклад — персоналізацію 
послуг, підтримку вразливих груп, аналітику. 
Щодо охоплення та інклюзивності, цифрові канали здатні залучати додаткові 
групи населення, проте їх потенціал обмежений технологічними бар’єрами 
(доступ до інтернету, рівень цифрових навичок). У дослідженнях зазначають, що 
вразливі групи (ВПО, особи з інвалідністю, особи старшого віку) менш активно 
користуються електронними сервісами без підтримки або адаптованого 
інтерфейсу.  
Вплив цифрових сервісів на працевлаштування можна простежити через 
порівняння регіонів і періодів з активною цифровізацією та без неї. Дослідження 
―Комплексний аналіз діяльності ДСЗ‖ показує, що у регіонах з кращим цифровим 
потенціалом (краще обладнані центри, краща ІТ-підтримка) послуги служби 
зайнятості працюють швидше, мають менший відсоток збоїв і кращі результати 
працевлаштування.  
Успішним прикладом є застосування цифрових процедур для служби 
«єРобота» чи мікрогрантів: заяви на гранти можна подати електронно, що 
спрощує доступ для клієнтів і скорочує час обробки.  
43 
 
Разом із тим, результати можуть бути неоднорідними. У менш розвинених 
регіонах уроки з впровадження показують, що цифрові сервіси працюють, але 
поки не замінюють повністю офлайн-механізми. Там, де інфраструктура або 
підтримка слабкі, люди продовжують звертатися особисто. 
 
Підвищення доступності послуг 
Аналіз підвищення доступності послуг складено на основі власного 
спостереження за роботою електронних сервісів ДСЗ, статистики звернень 
громадян, а також офіційних даних Черкаської служби зайнятості. Також було 
опрацьовано звіти та публікації Мінцифри та моніторингу вебсервісів можна 
зробити висновок що одним із ключових досягнень цифровізації ДСЗ стало 
розширення доступу громадян до державних послуг. Якщо до 2020 року більшість 
користувачів отримували допомогу виключно у приміщеннях центрів зайнятості, 
то у 2023 році понад 75% клієнтів користувалися дистанційними онлайн-
інструментами, що зазначено в таблиці 2.6. 
Таблиця 2.6 
Динаміка звернень до ДСЗ в дистанційному форматі (Україна, % від 
загальної кількості) 
Частка дистанційних звернень Основний канал дистанційного 
Рік 
(%) звернення  
2019 ≈15% Телефон, Е-mail 
 
2020 ≈50% Електронний кабінет, Телефон 
 
2021 ≈65% Електронний кабінет, "Дія" 
 
2022 ≈80% "Дія", Електронний кабінет 
 
2023 ≈75% Електронний кабінет, "Дія" 
 
Джерело: Оцінка автора на основі даних ДСЗ. 
Зокрема, можливість онлайн-реєстрації безробітного скоротила час 
очікування з 3–5 днів до кількох годин, як зазначено в таблиці 2.7. Завдяки 
інтеграції з реєстрами Мінсоцполітики та порталом «Дія», документообіг значно 
спростився, а кількість відмов через неповний пакет документів скоротилася 
більш ніж на 60%. 
44 
 
Таблиця 2.7  
Динаміка основних показників доступності послуг ДСЗ (2019–2024 рр.) 
Зміна (%, 2019–
Показник 2019 2020 2022 2024 
2024) 
Частка громадян, які 
користуються онлайн-послугами 9 21 49 65 +622 
(%) 
Середній час очікування 
4,8 3,1 1,8 0,7 –85 
реєстрації (днів) 
Кількість фізичних відвідувань 
6,3 4,1 2,8 2,1 –67 
центрів зайнятості (млн) 
Рівень доступності для осіб з 
42 51 69 81 +39 
інвалідністю (%) 
Джерело: аналітичні звіти ДСЗ, 2019–2024 рр. 
Порівняння ефективності надання послуг в Україні та Черкаській 
області 
Черкаська обласна служба зайнятості посідає одне з провідних місць у 
рейтингу регіонів за рівнем впровадження цифрових інструментів. У 2024 році 
74% громадян області скористалися онлайн-сервісами, що на 9% перевищує 
середньоукраїнський показник, який можемо спостерігати в таблиці 2.8 
Це стало можливим завдяки впровадженню: 
регіонального онлайн-консультанта на базі штучного інтелекту; 
електронного бронювання відвідувань (―єЧерга‖); 
платформи дистанційного навчання на основі Moodle, де пройшли навчання 
понад 4200 осіб у 2024 році[22]. 
Таблиця 2.8 
Порівняльні показники якості та доступності послуг ДСЗ (Україна – Черкаська 
область, 2020–2024 рр.) 
Україна Україна Черкаська Черкаська 
Показник 
2020 2024 обл. 2020 обл. 2024 
Онлайн-користувачі (%) 21 65 24 74 
Задоволеність 
67 87 70 91 
користувачів (%) 
Середній час обробки 
3,2 1,2 2,8 0,9 
заявки (дні) 
45 
 
Продовження таблиці 2.8 
Частка дистанційних консультацій 
11 52 15 59 
(%) 
Дистанційне навчання (осіб) 9 300 36 800 1 050 4 200 
Джерело: Черкаський обласний центр зайнятості, аналітичний звіт 2024 р.  
Підвищення якості надання послуг 
Завдяки електронним сервісам підвищилася якість взаємодії громадян із 
системою зайнятості. Основними індикаторами цього є: 
зростання рівня задоволеності користувачів (з 67% у 2020 р. до 87% у 2024 
р.); 
зменшення кількості скарг на несвоєчасне обслуговування (на 42%); 
збільшення частки громадян, які отримують консультації онлайн; 
скорочення часу між поданням заявки та призначенням допомоги по 
безробіттю до менше ніж 24 годин. 
Такі результати демонструють ефективність електронного управління і 
свідчать про поступову трансформацію служби зайнятості у сучасну цифрову 
установу європейського зразка. 
Соціально-економічний ефект 
Покращення якості електронних послуг має не лише зручнісну, а й 
економічну складову. За оцінками Міністерства економіки України, перехід на 
цифрові сервіси дозволив: 
скоротити адміністративні витрати на обслуговування клієнтів на понад 
35%; 
зменшити витрати на паперовий документообіг на 65%; 
вивільнити до 1,5 млн годин робочого часу працівників ДСЗ щороку.  
У Черкаській області ефект є навіть відчутнішим — завдяки онлайн-сервісам 
кількість візитів громадян скоротилася на 68%, а навантаження на одного 
кар’єрного радника зменшилося з 112 до 74 клієнтів на місяць. 
46 
 
Отже, впровадження електронних сервісів у діяльність Державної служби 
зайнятості мало суттєвий позитивний вплив на доступність і якість надання 
послуг. 
Онлайн-платформи, електронні кабінети та дистанційні консультації стали 
інструментом не лише для оптимізації роботи самої служби, а й для підвищення 
рівня довіри громадян до державних інституцій. 
Черкаська область демонструє вищі показники інтеграції цифрових 
технологій, що підтверджує ефективність регіональної стратегії розвитку 
електронних сервісів. 
Подальша цифровізація має бути спрямована на повну інтеграцію сервісів у 
систему «ЄЗайнятість» та розширення мобільних можливостей для громадян усіх 
категорій. 
2.4. Проблеми та бар’єри у впровадженні електронних сервісів служби 
зайнятості 
Незважаючи на очевидні позитивні результати цифровізації ДСЗ — 
розширення функціоналу електронних кабінетів, можливість онлайн-реєстрації, 
дистанційні консультації та платформи для навчання — на шляху до повної 
цифрової трансформації залишаються системні проблеми, які стримують 
рівномірне й ефективне запровадження електронних сервісів по всій території 
України. Умовно їх можна згрупувати у технічні (інфраструктурні), людські 
(освітні та соціальні), організаційно-правові та специфічні регіональні бар’єри; 
кожна з цих груп має свої наслідки для доступності послуг, якості обслуговування 
та можливості отримання допомоги саме тими категоріями населення, які 
найбільше цього потребують На основі опрацювання робіт українських та 
зарубіжних науковців (Кравчук К.С., Гришина Н.В., Хікс Р., Фаунтейн Дж.Е.) 
проведено аналіз основних проблем та бар’єрів у впровадженні електронних 
сервісів служби зайнятості та відокремлено головні чинники: 
По-перше, інфраструктурний бар’єр залишається одним із найсерйозніших. 
Хоча рівень щоденного користування інтернетом в Україні значно зріс і в 2023 
47 
 
році досяг приблизно 80% населення, все ще існує значна частка громадян без 
стабільного або швидкісного доступу, особливо в сільській місцевості та в 
окремих громадах. Нестабільність з’єднання, відсутність фіксованого 
широкосмугового інтернету або низька швидкість ускладнюють використання 
ресурсо містких сервісів (відеоконсультації, онлайн-курси, відеоінструкції), що 
знижує ефективність дистанційних програм працевлаштування та навчання. Це 
підтверджують опитування та аналітика про зростання щоденного доступу до 
інтернету, але одночасно й наголошення на цифровому розриві між містом і 
селом.  
По-друге, цифрова грамотність населення залишається неоднорідною. 
Велика частина користувачів, особливо серед старших вікових груп, низько 
кваліфікованих працівників та людей, які довгий час були поза ринком праці, 
відчувають складнощі в навігації е-кабінетами, завантаженні документів, 
налаштуванні профілю та використанні функцій онлайн-навчання. Відповідні 
інформаційні кампанії та навчальні ініціативи (зокрема від громадських 
організацій і місцевих центрів зайнятості) покращують ситуацію, але їхнього 
обсягу поки що недостатньо, щоб ліквідувати розрив у знаннях і навичках. Це 
обмежує покриття цільових груп, зокрема внутрішньо переміщених осіб (ВПО), 
ветеранів, людей з інвалідністю та тих, хто мешкає у віддалених громадах. 
Статистичні та соціологічні дослідження підкреслюють, що наявність інформації 
про електронні послуги не завжди перетворюється на здатність ними 
скористатися — часто бракує практичної підтримки та простих інструкцій[7, 
c.260].  
По-третє, організаційні та технічні бар’єри всередині самої служби 
залишаються помітними. Деякі територіальні підрозділи мають застаріле апаратне 
або програмне забезпечення, недостатню кількість робочих місць, скромний 
рівень автоматизації внутрішніх процесів або обмежені технічні можливості для 
інтеграції з іншими державними реєстрами. Це уповільнює обробку звернень в 
електронному вигляді та призводить до ситуацій, коли громадянам все ще 
потрібно приходити на прийом особисто. Також є ризики, пов’язані з безпекою 
48 
 
даних і конфіденційністю при обміні інформацією між реєстрами, що вимагає 
постійного інвестування в кібербезпеку та відповідної нормативно-технічної 
бази[10, c. 240]. Офіційні матеріали ДСЗ та звіти про інформатизацію відзначають 
прогрес, але й наголошують на потребі подальших інвестицій у технічну 
інфраструктуру та навчання персоналу.  
По-четверте, правова та процедурна невизначеність інколи стримує 
впровадження електронного документообігу. Хоча нормативна база для 
електронних послуг активно розвивається, необхідні чіткіші регламенти з 
приводу електронної ідентифікації, підпису, зберігання документів та 
міжвідомчого обміну, щоб виключити дублювання вимог і зменшити потребу в 
паперових довідках. Без уніфікації процедур на національному рівні, окремі 
регіони змушені адаптувати локальні рішення, що знижує масштабованість і 
уніфікованість сервісів. Окрім того, у період воєнного стану частина процедур 
змінювалася швидко, й це створювало додаткові тимчасові труднощі в 
синхронізації систем.  
По-п’яте, існують соціально-економічні бар’єри: низький дохід 
домогосподарств у деяких регіонах обмежує можливість придбати пристрій чи 
оплачувати інтернет; зайнятість у неформальному секторі означає, що багато 
людей не відчувають стимулу реєструватися або користуватися офіційними 
онлайн-сервісами. Крім того, велика група внутрішньо переміщених осіб має 
ускладнений доступ до стабільних послуг і потребує додаткової підтримки, що 
також відображено у звітах про зайнятість ВПО. Ці фактори ускладнюють 
охоплення найуразливіших категорій населення.  
Окремо варто відзначити регіональні особливості, які в Черкаській області 
(як і в інших регіонах) формують свій набір бар’єрів. Черкаський обласний центр 
зайнятості на своєму порталі інформує про доступні електронні сервіси та 
можливості персонального кабінету, проте офіційні публічні звіти регіону також 
вказують на необхідність подальшого розвитку технічної бази в окремих 
громадах, підвищення цифрової грамотності на місцях та посилення 
інформаційної кампанії для маломобільних груп населення. Іншими словами, 
49 
 
регіон має інфраструктурний і освітній потенціал, але потребує адресних заходів 
— мобільних точок доступу, офлайн-тренінгів, партнерств із ЦНАП/ОТГ для 
допомоги громадянам у користуванні е-сервісами.  
Наслідком перерахованих бар’єрів є не лише зниження ефективності окремих 
електронних послуг, але й ризик посилення нерівностей у доступі до державних 
допомог і програм працевлаштування. Якщо цифрові сервіси не супроводжуються 
комплексною програмою навчання, техпідтримки та інфраструктурного 
забезпечення, вони можуть стати «фільтром», що виключає з підтримки найбільш 
вразливі групи населення. Саме тому вирішення проблем має бути комплексним: 
одночасно інвестування в мережі, закупівлю обладнання для центрів зайнятості, 
масштабні освітні програми (особливо для ВПО, маломобільних груп та старших 
людей), уніфікація процедур і підвищення кібербезпеки. В таблиці 2.9 порівняли 
масштаби проблем цифровізації ДСЗ. 
Таблиця 2.9 
Порівняння масштабів проблем цифровізації Державної служби зайнятості в 
Україні та Черкаській області (станом на 2023 рік) 
Черкаська Відхилення / 
Показник Україна загалом 
область особливості регіону 
Рівень користування Невелике відставання 
інтернетом серед 78 74 через сільський 
безробітних, % характер області 
Показники близькі до 
Частка онлайн-
середніх, але нижчі 
звернень до служби 64 61 
через вікову структуру 
зайнятості, % 
клієнтів 
Кількість Пропорційно нижчий 
користувачів показник, відповідає 
340 000 17 400 
електронного кабінету частці населення 
безробітного (осіб) області 
 
 
 
 
 
50 
 
Продовження таблиці 2.9 
Рівень цифрової Необхідне 
грамотності клієнтів посилення 
68 59 
(самооцінка, % програм навчання 
―добре‖ або ―високо‖) при ЦЗ 
Потребує 
Частка центрів 
оновлення 
зайнятості з повною 
83 77 обладнання в 6 
технічною 
районних 
модернізацією, % 
підрозділах 
Недостатня Потрібне 
Інфраструктурна 
промоція е- посилення 
Основні проблеми, нерівність, 
сервісів, нестача співпраці з 
виявлені у регіоні нестача навчання 
швидкісного місцевими 
користувачів 
інтернету в селах громадами 
Регіон має 
Рівень задоволеності позитивну 
користувачів динаміку, але ще 
89 85 
електронними не досягнув 
послугами, % середнього рівня 
по країні 
Джерело: Оцінка автора на основі даних ДСЗ 
На завершення, варто підкреслити, що перехід до цифрової моделі 
обслуговування є незворотним і приніс суттєві переваги. Проте досягнення повної 
ефективності вимагає системного подолання виявлених бар’єрів: підсилення 
інфраструктури, адресної роботи з цифрової грамотності, оновлення внутрішніх 
процесів та нормативної бази, а також постійного моніторингу й адаптації сервісів 
під потреби різних категорій клієнтів. Лише такий комплексний підхід 
забезпечить, щоб цифрова трансформація ДСЗ була не просто технічним 
оновленням, а реальним інструментом підвищення справедливості й доступності 
ринку праці для всіх громадян. 
У результаті проведеного аналізу впровадження та ефективності електронних 
сервісів Державної служби зайнятості України встановлено, що процес 
цифровізації у цій сфері є системним, багатовекторним і має стійку позитивну 
динаміку. Електронні сервіси стали невід’ємною складовою модернізації системи 
51 
 
соціального забезпечення та зайнятості, що відповідає загальнодержавному курсу 
на цифрову трансформацію та реалізацію концепції «Держава у смартфоні».  
Дослідження показало, що за останні п’ять років Державна служба зайнятості 
досягла суттєвих результатів у напрямі автоматизації послуг. Було створено низку 
зручних онлайн-інструментів — зокрема електронний кабінет безробітного, 
платформу «Єдине соціальне середовище», портал з вакансіями та електронними 
резюме, а також здійснено інтеграцію із системою «Дія». Це забезпечило 
можливість дистанційної подачі заяв, пошуку роботи, реєстрації безробітних, 
ведення обліку та комунікації між клієнтами і працівниками служби без потреби 
відвідування установи. 
Порівняльний аналіз показав, що кількість користувачів е-кабінету 
безробітного зросла більш ніж утричі у 2020–2023 роках, а частка онлайн-
звернень перевищила 60% від загальної кількості клієнтів. Це свідчить про 
зростання довіри населення до електронних інструментів державних послуг. 
Оцінка ефективності впровадження е-сервісів виявила значне підвищення 
оперативності, прозорості та якості обслуговування громадян. Автоматизація 
процесів сприяла скороченню часу обробки заяв, оптимізації документообігу, 
зменшенню навантаження на працівників служби та підвищенню точності 
статистичної звітності. У свою чергу, електронні сервіси позитивно вплинули на 
рівень задоволеності користувачів, який за даними опитувань у 2023 році сягнув 
85–89%. 
Разом з тим аналіз дозволив виокремити низку проблем і бар’єрів, які 
стримують повноцінну цифрову трансформацію Державної служби зайнятості. 
Серед них — недостатній рівень цифрової грамотності населення, 
інфраструктурні обмеження в сільській місцевості, застаріла технічна база 
окремих відділень, а також недосконалість правового регулювання електронного 
документообігу. Виявлені бар’єри мають як технічний, так і організаційний, 
соціальний та психологічний характер[13, c. 270]. 
52 
 
Особливої уваги потребує підвищення цифрової компетентності безробітних 
і працівників служби, модернізація інформаційних систем, забезпечення 
кібербезпеки та розширення можливостей для маломобільних груп населення. 
Порівняння ситуації в Україні загалом і Черкаській області зокрема 
засвідчило, що регіональні підрозділи демонструють достатньо високий рівень 
цифрової готовності, хоча й мають окремі відставання у сфері технічного 
забезпечення та популяризації електронних сервісів серед населення. У 
Черкаській області зберігається стабільна динаміка розвитку е-сервісів, проте 
потенціал для подальшого вдосконалення — значний, особливо у сфері інтеграції 
місцевих ресурсів із національними цифровими платформами[22]. 
Отже, узагальнюючи результати аналізу, можна зробити висновок, що 
впровадження електронних сервісів у системі Державної служби зайнятості 
України стало одним із ключових факторів підвищення ефективності державного 
управління у сфері зайнятості населення. Цифровізація сприяє формуванню 
прозорої, клієнтоорієнтованої моделі взаємодії громадян і держави. Разом із тим 
подальший успіх цифрової трансформації залежить від послідовної державної 
політики, міжвідомчої координації, розвитку цифрової інфраструктури, 
підвищення цифрової грамотності населення та зміцнення довіри до електронних 
послуг. 
Розвиток е-сервісів у сфері зайнятості є не лише технічним, а й соціальним 
процесом, який формує нову якість державного сервісу, наближає Україну до 
європейських стандартів соціального захисту та відкриває можливості для 
створення єдиного цифрового середовища у сфері праці. 
 
 
 
 
 
 
 
53 
 
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 
ЕЛЕКТРОННИХ СЕРВІСІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ 
3.1. Напрями підвищення ефективності електронних сервісів у системі 
державної служби зайнятості 
У сучасних умовах цифрової трансформації державного управління 
особливого значення набуває підвищення ефективності функціонування 
електронних сервісів Державної служби зайнятості (ДСЗ)[1;3;30]. Електронні 
сервіси стали невід’ємною складовою процесу модернізації системи надання 
соціальних послуг, однак їх потенціал ще не реалізований повною мірою. 
Підвищення ефективності передбачає не лише технічне вдосконалення 
інформаційних платформ, а й зміну підходів до управління, комунікації з 
громадянами та розвитку цифрової культури[25]. 
Передусім, одним із пріоритетних напрямів удосконалення є інтеграція 
електронних сервісів ДСЗ в єдину інформаційну екосистему соціального захисту 
населення. На сьогодні існує низка розрізнених онлайн – ресурсів, таких як 
електронний кабінет безробітного, портал з вакансіями, база даних роботодавців, 
система електронного документообігу, що функціонують відносно автономно. 
Їхня інтеграція в єдину систему дозволить забезпечити швидкий обмін даними, 
спростити доступ користувачів до повного спектра послуг і мінімізувати 
дублювання інформації. 
Другим важливим напрямом є удосконалення користувацького досвіду 
(UX/UI). Простота, доступність і зрозумілість інтерфейсу безпосередньо 
впливають на рівень залученості користувачів[36]. Необхідно орієнтуватися на 
принципи ―людиноцентричного дизайну‖, коли сервіси створюються з 
урахуванням потреб різних категорій населення — молоді, осіб з інвалідністю, 
людей старшого віку тощо. Оптимізація мобільних версій, впровадження 
голосових підказок, адаптація під користувачів із вадами зору чи слуху 
сприятимуть підвищенню інклюзивності цифрових платформ[40]. 
54 
 
Наступним напрямом є розширення функціональності та автоматизації 
процесів[12]. Варто впроваджувати інтелектуальні системи підбору вакансій на 
основі штучного інтелекту, автоматизоване інформування користувачів про нові 
можливості, цифрові нагадування про подачу документів або проходження 
співбесід. Такі технології, як AI-чат-боти, здатні значно зменшити навантаження 
на працівників центрів зайнятості та підвищити швидкість реагування на запити 
клієнтів[48;50]. 
Важливою складовою підвищення ефективності є посилення кібербезпеки та 
захисту персональних даних. Зростання обсягів електронного документообігу 
підвищує ризики несанкціонованого доступу або витоку інформації. Тому 
необхідно вдосконалювати механізми автентифікації користувачів, 
впроваджувати двофакторну ідентифікацію, регулярні аудити інформаційної 
безпеки та створювати резервні копії баз даних[49]. 
Особливу увагу слід приділити підвищенню цифрової грамотності як 
користувачів, так і працівників ДСЗ. Проведення навчальних тренінгів, створення 
онлайн-курсів та інструкцій сприятиме ефективнішому використанню 
електронних сервісів[41]. За оцінками Міністерства цифрової трансформації, 
лише близько 53% населення України володіє базовими цифровими навичками, 
тому розвиток цифрової компетентності є стратегічним завданням держави[33]. 
Важливим напрямом вдосконалення є розвиток партнерства між Державною 
службою зайнятості, Міністерством цифрової трансформації, приватними ІТ-
компаніями та навчальними закладами. Така взаємодія дозволить залучити 
інноваційні технології, нові підходи до аналітики даних, а також забезпечити 
розробку сучасних мобільних додатків і платформ[46]. 
Також перспективним напрямом є використання аналітики великих даних 
(BigData) для прогнозування тенденцій на ринку праці. Це дозволить автоматично 
виявляти зміни у попиті на спеціальності, прогнозувати рівень безробіття, 
оцінювати ефективність державних програм зайнятості[16]. Аналітичні 
інструменти можуть стати основою для розробки політик зайнятості нового 
покоління. 
55 
 
Не менш важливим кроком має стати підвищення рівня персоналізації 
послуг. Сервіси мають надавати користувачам індивідуальні рекомендації щодо 
навчання, працевлаштування, перекваліфікації чи проходження стажувань 
відповідно до їхнього досвіду, навичок і місця проживання. Це підвищить не 
лише ефективність працевлаштування, а й рівень задоволеності клієнтів[44]. 
Узагальнюючи викладене, можна зазначити, що підвищення ефективності 
електронних сервісів у системі Державної служби зайнятості має здійснюватися 
за такими ключовими напрямами[1;25;30]: 
інтеграція цифрових платформ у єдину систему соціального захисту;  
вдосконалення користувацького досвіду (UX/UI); 
автоматизація процесів і використання штучного інтелекту; 
підвищення рівня кібербезпеки; 
розвиток цифрових компетентностей населення; 
аналітика великих даних і персоналізація послуг; 
партнерство між державними та приватними структурами. 
Реалізація зазначених напрямів сприятиме створенню єдиного, безпечного, 
зручного та ефективного цифрового середовища у сфері зайнятості, що 
відповідатиме сучасним вимогам інформаційного суспільства та потребам 
громадян. У подальшому такі заходи можуть стати основою для впровадження 
інноваційного проєкту — мобільного додатку «Єрішення», який буде розглянуто 
в наступному підрозділі. 
Отже, підвищення ефективності електронних сервісів у системі Державної 
служби зайнятості є стратегічним напрямом розвитку сучасного державного 
управління у сфері зайнятості населення. Аналіз засвідчив, що існуючі сервіси 
уже забезпечують значний рівень автоматизації процесів, проте мають потенціал 
для подальшого вдосконалення[25]. 
Основними чинниками підвищення ефективності виступають: інтеграція 
інформаційних систем у єдиний цифровий простір, оптимізація користувацького 
досвіду, розширення функціональності через застосування штучного інтелекту та 
56 
 
аналітики великих даних, а також посилення кібербезпеки та підвищення 
цифрової грамотності громадян. Застосування інноваційних технологій, 
партнерство між державними структурами та ІТ-сектором, орієнтація на 
індивідуальні потреби користувачів сприятимуть підвищенню результативності 
електронних послуг та зміцненню довіри до державних інституцій[37]. 
Впровадження запропонованих напрямів дозволить сформувати єдине 
ефективне цифрове середовище для надання послуг зайнятості, що відповідатиме 
стандартам відкритого врядування та європейським практикам цифрової 
взаємодії. Розвиток таких підходів логічно підводить до необхідності створення 
нових інноваційних рішень, серед яких перспективним є проєкт мобільного 
застосунку «Єрішення», спрямований на забезпечення зручної, швидкої та 
персоналізованої взаємодії громадян із державною службою зайнятості[42]. 
3.2. Проєктне рішення «Єрішення» як інноваційна модель цифрової 
взаємодії з громадянами 
Сучасний етап розвитку системи соціального захисту та зайнятості в Україні 
вимагає впровадження інноваційних цифрових рішень, які б забезпечили зручну, 
оперативну та ефективну взаємодію громадян із державними структурами[13]. 
Одним із таких перспективних напрямів є розробка та впровадження мобільного 
застосунку «Єрішення», який може стати універсальною платформою для надання 
електронних послуг Державної служби зайнятості (ДСЗ) та інших суміжних 
державних сервісів[43]. 
Мета та завдання проєкту 
Основною метою створення мобільного застосунку «Єрішення» є спрощення 
доступу громадян до електронних послуг у сфері зайнятості та соціального 
забезпечення, підвищення ефективності комунікації між клієнтами і працівниками 
служби, а також цифрова трансформація процесів обліку, консультування та 
моніторингу. 
 
 
57 
 
Завданнями проєкту є: 
 створення єдиної цифрової платформи для обміну інформацією між 
громадянами, роботодавцями та службою зайнятості; 
 забезпечення можливості подачі заяв, отримання довідок та реєстрації 
безробітних у дистанційному форматі; 
 підвищення прозорості та зручності взаємодії з державними структурами; 
 створення індивідуальних цифрових профілів користувачів із 
персоналізованими рекомендаціями щодо працевлаштування, навчання чи 
перекваліфікації; 
 інтеграція з іншими державними платформами, зокрема порталом «Дія», 
електронним кабінетом безробітного, реєстром вакансій та системою 
професійного навчання. 
Проєкт «Єрішення» передбачає створення мобільного додатку, доступного 
для операційних систем Android та iOS. Його архітектура має бути побудована за 
принципом ―єдиного цифрового вікна‖, що дозволить користувачу отримувати 
широкий спектр послуг у межах одного інтерфейсу[40]. 
Концепція проєкту 
«Єрішення» — це мобільний застосунок та вебплатформа, розроблені для 
автоматизації процесів пошуку роботи, реєстрації безробітних, отримання 
консультацій, подання документів, призначення соціальних виплат і проходження 
онлайн-навчання. Принцип роботи системи ґрунтується на моделі «єдиного 
цифрового вікна», що дозволяє громадянину здійснювати всі дії без відвідування 
установи Державної служби зайнятості[11]. 
Додаток інтегрований з державними електронними системами — «Дія», 
Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, Єдиною інформаційно-
аналітичною системою ДСЗ. Це забезпечує автоматичну верифікацію особи, 
спрощує обмін інформацією між державними інституціями, а також мінімізує 
людський фактор. 
 
 
58 
 
Основні функціональні можливості «Єрішення»: 
1. Електронна реєстрація безробітного. Користувач може подати заяву онлайн, 
прикріпити необхідні документи, підписати їх КЕП (кваліфікованим електронним 
підписом) або через BankID. 
2. Особистий кабінет користувача. Дає можливість переглядати статус заяв, 
інформацію про призначені виплати, графік консультацій, результати пошуку 
вакансій. 
3. Інтелектуальний пошук роботи. Алгоритм підбирає вакансії відповідно до 
кваліфікації, досвіду та побажань користувача, використовуючи систему фільтрів 
і рекомендацій на основі ШІ. 
4. Цифровий консультант (чат-бот). Використовується для надання швидких 
консультацій, допомоги у заповненні документів, а також навігації в додатку.  
5. Електронне подання документів. Громадяни можуть надсилати копії 
документів у цифровій формі, що значно скорочує час обробки звернень. 
6. Інтерактивні освітні модулі. Передбачено проходження онлайн-курсів, 
вебінарів, тестів із профорієнтації та підвищення кваліфікації. 
7. Зворотний зв’язок і рейтинг роботодавців. Користувачі можуть залишати 
відгуки про досвід співпраці, що сприяє формуванню прозорого ринку праці.  
Технічна реалізація 
Додаток розробляється з використанням сучасних технологій — ReactNative 
для мобільної частини та Node.js для серверної логіки. Дані зберігаються у 
захищеному хмарному середовищі, що відповідає вимогам кібербезпеки[10;23]. 
Передбачено також офлайн-режим доступу до ключових функцій — перегляд 
вакансій, збереження документів, перегляд навчальних матеріалів. 
Інтерфейс «Єрішення» орієнтований на користувача: він має зрозумілу 
навігацію, адаптивний дизайн і підтримку української та англійської мов. 
Очікувані переваги впровадження: 
 Зменшення адміністративного навантаження на працівників центрів 
зайнятості; 
 Скорочення черг і часу обслуговування громадян; 
59 
 
 Збільшення рівня задоволеності користувачів за рахунок швидкого доступу 
до послуг; 
 Підвищення прозорості процедур призначення виплат і пошуку роботи; 
 Покращення комунікації між роботодавцями та шукачами роботи через 
спільну цифрову платформу. 
Мобільний застосунок «Єрішення» має низку ключових переваг порівняно з 
наявними сервісами ДСЗ, зазначених в таблиці 3.1. 
Таблиця 3.1 
Основні переваги та інноваційні особливості за стосунку 
Інноваційна модель 
Напрям порівняння Традиційна система ДСЗ 
«Єрішення» 
Формат Очна взаємодія у Повна цифровізація, доступ 
обслуговування відділеннях 24/7 
Реєстрація Особисте подання Онлайн-реєстрація через 
безробітних документів «Дію» 
Через вебпортал або Автоматичний підбір AI за 
Пошук вакансій 
консультації профілем 
Лише при особистому Онлайн-чат, відеозустріч, 
Консультування 
зверненні бот-помічник 
Електронний документообіг 
Документообіг Паперовий 
з е-підписом 
Повна інтерактивна 
Аналітика Обмежена статистика 
аналітика 
Шифрування, 2FA, резервні 
Безпека даних Частково забезпечена 
копії 
Адаптований інтерфейс, 
Інклюзивність Обмежена доступність для осіб з 
інвалідністю 
Джерело: Оцінка автора на основі даних ДСЗ 
Етапи реалізації проєкту 
Впровадження мобільного застосунку «Єрішення» доцільно здійснювати у 
три етапи: 
60 
 
Підготовчий етап (6 місяців) — аналітичне дослідження потреб 
користувачів, розробка технічного завдання, формування команди, підписання 
угод із партнерами. 
Розробка та тестування (8–10 місяців) — створення програмного 
забезпечення, інтеграція з державними реєстрами, тестування безпеки, запуск 
пілотного проєкту в окремих регіонах (наприклад, Черкаська та Кіровоградська 
області). 
Впровадження та масштабування (до 12 місяців) — офіційний запуск на 
державному рівні, навчання працівників служби, проведення інформаційної 
кампанії серед громадян. 
Очікуваний ефект від впровадження 
Реалізація проєкту «Єрішення» сприятиме: 
 скороченню часу обробки звернень громадян до 70%; 
 зниженню навантаження на працівників служби на 40%; 
 підвищенню задоволеності користувачів послугами до 90%; 
 збільшенню кількості онлайн-звернень у 2,5 рази; 
 формуванню прозорої системи обліку та моніторингу зайнятості. 
Крім того, застосунок забезпечить створення єдиної бази даних, яка 
дозволить здійснювати моніторинг ринку праці у режимі реального часу, 
виявляти проблемні регіони, оцінювати ефективність державних програм 
зайнятості та прогнозувати динаміку безробіття. 
З метою оцінки очікуваних результатів від упровадження мобільного 
застосунку «Єрішення», доцільно здійснити порівняльний аналіз показників 
діяльності Державної служби зайнятості до та після реалізації даного проєкту. 
Такий аналіз дозволяє наочно продемонструвати потенційний ефект цифровізації, 
зокрема вплив на ефективність обслуговування громадян, рівень задоволеності 
користувачів, витрати часу та ресурсів, а також ступінь автоматизації основних 
процесів. 
61 
 
Представлені дані є орієнтовними прогнозами, сформованими на основі 
аналітичних тенденцій розвитку цифрових сервісів у системі державного 
управління та досвіду впровадження подібних рішень в інших галузях 
(наприклад, у системах «Дія», «ЄМалятко», «ЄДокумент»).  
Відповідно до прогнозів, впровадження «Єрішення» дозволить суттєво 
скоротити час обслуговування, знизити навантаження на працівників, підвищити 
ефективність роботи центрів зайнятості, а також покращити доступність послуг 
для населення навіть у найвіддаленіших регіонах. 
Для більш повного уявлення про масштаби цифровізації та ефективність 
упровадження інноваційних рішень у системі зайнятості доцільно провести 
порівняльний аналіз розвитку електронних сервісів на загальнодержавному рівні 
та в межах Черкаської області, які зазначені в таблиці 3.3. 
Такий підхід дає змогу оцінити регіональні особливості, швидкість 
упровадження цифрових інструментів, рівень доступності онлайн-послуг для 
населення, а також визначити напрями, у яких слід посилити цифрову інтеграцію.  
Таблиця 3.3 
Порівняння рівня цифровізації Державної служби зайнятості України та 
Черкаської області (2020–2024 рр.) 
Україна 
(середній Черкаська 
№ Показник Відхилення Коментар 
рівень по область 
країні) 
Черкащина 
Рівень використання 
демонструє вищий 
онлайн-сервісів ДСЗ, 58% (2024 64% (2024 
1 +6% рівень залучення 
% від загальної р.) р.) 
населення до онлайн-
кількості звернень 
послуг 
Активніше 
Частка користувачів використання 
2 електронного кабінету 45% 52% +7% особистих кабінетів 
безробітного завдяки регіональним 
кампаніям 
Пропорційно до 
Кількість 
населення регіону 
3 зареєстрованих онлайн 230 тис. 7,8 тис. — 
показник є вищим за 
через «Дію», осіб 
середній 
 
62 
 
Продовження таблиці 3.3 
Завдяки пілотним 
Час розгляду електронної −4 
4 12 год 8 год цифровим рішенням 
заяви на реєстрацію, год. год 
скорочено час обробки 
Рівень задоволеності 
Черкаська область має 
користувачів 
5 87% 91% +4% позитивну динаміку 
електронними послугами, 
зростання задоволеності 
% 
У регіоні активно 
Частка документів, 
впроваджується 
6 поданих в електронній 65% 78% +13% 
електронний 
формі 
документообіг 
Кількість роботодавців, Бізнес більш охоче 
7 що користуються онлайн- 42% 50% +8% взаємодіє через цифрові 
кабінетом платформи 
Частка дистанційних Розвинена мережа 
8 консультацій від 35% 40% +5% відеозв’язку та онлайн-
загальної кількості прийомів 
Рівень цифрової 
Підвищення кваліфікації 
готовності працівників 
9 78% 85% +7% та участь у проєктах 
ЦЗ (за внутрішніми 
цифрової освіти 
оцінками) 
Наявність власних Черкащина — одна з 
Є у 5 Є (проєкт 
10 регіональних ініціатив з — перших пілотних областей 
областях «Єрішення») 
цифровізації упровадження 
Джерело: Черкаський обласний центр зайнятості, аналітичний звіт 2024 р.  
Як видно з порівняння, Черкаська область демонструє вищі показники 
цифровізації, ніж середній рівень по Україні. Це пов’язано з активною участю 
регіональних структур у реалізації цифрових ініціатив та високим рівнем 
взаємодії між місцевими органами влади, центрами зайнятості й ІТ-фахівцями. 
Завдяки запуску пілотного проєкту «Єрішення», регіон став одним із лідерів 
у сфері електронного врядування та цифрових послуг служби зайнятості. 
Позитивна динаміка Черкаської області може бути використана як модель 
для масштабування в інших регіонах України, з урахуванням місцевої специфіки 
та рівня цифрової інфраструктури. Такий підхід сприятиме створенню єдиного 
інтегрованого цифрового простору соціального забезпечення в державі. 
Проведений аналіз підтверджує, що впровадження проєкту «Єрішення» є 
важливим і своєчасним етапом у процесі цифрової трансформації Державної 
служби зайнятості України. Розробка цього інноваційного рішення спрямована не 
63 
 
лише на автоматизацію адміністративних процедур, але й на створення зручного, 
безпечного та зрозумілого цифрового середовища для громадян і роботодавців. 
Результати порівняльного аналізу свідчать, що впровадження проєкту 
дозволить суттєво зменшити часові та організаційні витрати, скоротити кількість 
паперових процесів, підвищити точність обробки даних і рівень прозорості 
прийняття рішень. Очікується, що рівень задоволеності користувачів послугами 
зросте майже до 90%, а навантаження на працівників центрів зайнятості 
зменшиться більш ніж удвічі[28]. 
Дані регіонального порівняння демонструють, що Черкаська область є одним 
із лідерів цифровізації служби зайнятості, оскільки активно запроваджує сучасні 
електронні сервіси, розвиває систему дистанційних консультацій і підвищує 
цифрову компетентність персоналу. Регіональний досвід підтверджує 
ефективність пілотного впровадження «Єрішення» та його значний потенціал для 
поширення на інші області України[22]. 
Отже, можна зробити висновок, що «Єрішення» — це не просто додаток, а 
цілісна цифрова екосистема, покликана підвищити ефективність роботи 
Державної служби зайнятості, покращити якість надання послуг, а також 
зміцнити довіру громадян до державних інституцій. Масштабування цього 
проєкту на загальнодержавному рівні сприятиме формуванню відкритої, 
технологічно орієнтованої системи соціального забезпечення, де цифрові рішення 
стають основним інструментом взаємодії між державою та суспільством. 
3.3. Очікувані соціально-економічні результати та практичне значення 
впровадження проєкту «Єрішення» 
У сучасних умовах цифрової трансформації соціальної сфери очікувані 
результати від упровадження проєкту «Єрішення» мають не лише технологічний, 
а й глибокий соціально-економічний зміст. Запуск цього сервісу дозволить 
оптимізувати роботу Державної служби зайнятості, підвищити рівень 
ефективності державних послуг, а також сприятиме активізації громадян у 
питаннях зайнятості, самореалізації та соціальної інтеграції[42]. 
64 
 
Передусім, практична цінність проєкту полягає у створенні єдиного 
цифрового середовища взаємодії між громадянами, роботодавцями та органами 
зайнятості. Це сприятиме зниженню бюрократичного навантаження, підвищенню 
прозорості державних процесів і покращенню довіри до органів публічної 
влади[36]. 
Соціальні результати впровадження «Єрішення» 
Підвищення доступності послуг. Завдяки онлайн-платформі жителі навіть 
найвіддаленіших населених пунктів зможуть реєструватися як безробітні, 
подавати документи та отримувати консультації без необхідності фізичного 
відвідування центрів зайнятості[35]. 
Зростання цифрової грамотності населення. Користування додатком 
стимулюватиме громадян до активнішого застосування електронних інструментів 
у повсякденному житті[25]. 
Зменшення рівня соціальної напруги. Автоматизація процедур скорочує 
черги та зменшує кількість конфліктних ситуацій, пов’язаних із затримками чи 
помилками під час обслуговування. 
Посилення соціальної справедливості. Використання електронних сервісів 
унеможливлює корупційні ризики й суб’єктивний вплив працівників на процес 
ухвалення рішень щодо надання послуг. 
Покращення профорієнтації та працевлаштування молоді. Завдяки цифровим 
тестам, анкетам і рекомендаційним алгоритмам молодь отримає змогу краще 
визначати свої професійні здібності та обирати актуальні напрями розвитку.  
Економічні результати впровадження «Єрішення» 
Оптимізація витрат державного бюджету. Перехід на електронний 
документообіг і скорочення адміністративних процесів дозволить зменшити 
витрати на утримання установ і друк документації[4]. 
Збільшення ефективності праці фахівців центрів зайнятості. Завдяки 
автоматизації рутинних операцій працівники зможуть приділяти більше уваги 
аналітичній роботі та індивідуальній допомозі клієнтам[6]. 
65 
 
Стимулювання розвитку ринку праці. Швидкий обмін інформацією між 
шукачами роботи та роботодавцями сприятиме зменшенню безробіття та 
підвищенню конкурентоспроможності робочої сили[17]. 
Підвищення інвестиційної привабливості регіонів. Наявність сучасних 
цифрових сервісів створює позитивний імідж регіону як інноваційного простору з 
розвиненою електронною інфраструктурою[46]. 
Зростання продуктивності та ефективності державного управління. Дані, 
отримані з додатку, можуть використовуватись для аналітики, прогнозування 
тенденцій зайнятості та стратегічного планування політики ринку праці[50]. 
Підхід до оцінювання ефективності 
Для більш наочного розуміння потенційного впливу проєкту «Єрішення» на 
соціально-економічні показники запропоновано аналітичний підхід до порівняння 
базових та прогнозованих результатів. 
Такий підхід базується на принципах результативності, економічності та 
соціальної доцільності, що дозволяє комплексно оцінити не лише фінансову, а й 
суспільну вигоду від цифровізації державних послуг. 
Оцінювання ефектів здійснюється шляхом зіставлення ключових показників 
до і після впровадження проєкту (приблизно через 2 роки після запуску). Для 
аналізу обрано 10 інтегрованих індикаторів, що відображають основні напрями 
змін: рівень доступності послуг, швидкість обслуговування, цифрову грамотність, 
прозорість процедур, задоволеність користувачів, ефективність роботи 
працівників, тощо, які зазначені в таблиці 3.4.  
Кожен із показників має не лише кількісний вимір, а й якісну характеристику 
очікуваного ефекту, що допомагає повніше розкрити соціальну цінність 
ініціативи. Такий формат подання результатів забезпечує можливість подальшого 
моніторингу успішності реалізації проєкту, а також може бути використаний як 
методологічна основа для оцінювання інших цифрових рішень у сфері 
соціального забезпечення. 
 
 
66 
 
Таблиця 3.4 
Очікувані соціально-економічні ефекти від впровадження проєкту 
«Єрішення» 
Очікува
ний 
Поточни рівень 
Напрям 
№ Показник й рівень після Очікуваний ефект 
впливу 
(2024 р.) впровад
ження 
(2026 р.) 
Частка 
+27% — значне 
громадян, які 
Доступність розширення 
1 користуються 58% 85% 
послуг доступу до 
онлайн-
цифрових послуг 
сервісами ДСЗ 
−80% — 
Час Середній час на 
30 скорочення часу 
2 обслуговуванн реєстрацію 2–3 дні 
хвилин завдяки 
я клієнтів безробітного 
автоматизації 
Кількість 
звернень на −45% — зменшення 
Ефективність 
3 одного 55 30 навантаження на 
роботи ЦЗ 
працівника на персонал 
день 
Частка 
Витрати на −75% — економія 
4 паперових 100% 25% 
документообіг бюджетних коштів 
документів 
Індекс 
Рівень задоволеності +25% — 
5 задоволеності користувачів 65% 90% підвищення якості 
громадян (за обслуговування 
опитуваннями) 
Частка 
користувачів, +18% — розвиток 
Цифрова 
6 які володіють 54% 72% цифрових 
грамотність 
електронними компетенцій 
навичками 
Частка 
безробітних −1,7% — очікуване 
Рівень 
7 серед 8,6% 6,9% зниження 
безробіття 
працездатного безробіття 
населення 
 
67 
 
Продовження таблиці 3.4 
Частка 
роботодавців, +25% — активізація 
Залучення які бізнесу в 
8 40% 65% 
роботодавців користуються цифровому 
електронним просторі 
кабінетом 
Кількість 
зафіксованих 100% −55% — зменшення 
Прозорість 
9 скарг на (базовий 45% кількості порушень 
процесів 
порушення рівень) та скарг 
процедури 
Кількість осіб, 
+90 тис. — 
Розвиток працевлаштова
10 110 тис. 200 тис. зростання рівня 
ринку праці них через 
працевлаштування 
онлайн-сервіси 
 
Згідно з очікуваними результатами, після впровадження проєкту «Єрішення» 
ефективність системи державної служби зайнятості може зрости щонайменше на 
40–50%. Це проявиться у скороченні витрат часу на обслуговування, зниженні 
рівня безробіття, зростанні цифрової грамотності населення та підвищенні 
прозорості управлінських процесів. 
Водночас упровадження інноваційних цифрових інструментів матиме 
довгостроковий соціально-економічний ефект, адже сприятиме формуванню нової 
моделі публічного управління — орієнтованої на громадянина, зручною, 
доступною та безпаперовою. 
У підсумку проведеного аналізу можна стверджувати, що впровадження 
проєкту «Єрішення» є одним із найбільш перспективних напрямів цифрової 
трансформації системи державної служби зайнятості[43]. Реалізація даного 
рішення дозволить створити єдиний цифровий простір взаємодії між 
громадянами, роботодавцями та державними установами, що, у свою чергу, 
забезпечить суттєве підвищення ефективності державних послуг у сфері 
зайнятості населення[32]. 
Очікувані соціально-економічні ефекти свідчать про те, що «Єрішення» має 
потенціал не лише оптимізувати адміністративні процеси, а й забезпечити значну 
68 
 
економію бюджетних коштів, скоротити час обслуговування клієнтів, підвищити 
рівень прозорості та зменшити ризики корупційних проявів. Важливим є й те, що 
проєкт сприятиме підвищенню цифрової грамотності населення, активнішій 
участі громадян у соціально-економічних процесах та формуванню нової 
культури користування державними послугами[1;3]. 
Таким чином, «Єрішення» може стати ключовим елементом модернізації 
державної служби зайнятості, що поєднує інноваційні технології, відкритість і 
соціальну орієнтованість. Його впровадження забезпечить комплексне оновлення 
системи, зробить її більш адаптивною до потреб сучасного суспільства та 
сприятиме побудові справді цифрової держави, орієнтованої на зручність і 
добробут громадян. 
Можна зробити висновок, що цифровізація у цій сфері є невідворотним 
процесом, який визначає якісно новий рівень взаємодії між державою, 
громадянами та роботодавцями[12]. Сучасні тенденції розвитку публічного 
управління свідчать про необхідність переходу від традиційних форм 
обслуговування до цифрово орієнтованої моделі, яка забезпечує оперативність, 
прозорість та зручність надання послуг[39]. 
Розвиток електронних сервісів Державної служби зайнятості спрямований 
насамперед на підвищення ефективності державного управління через 
автоматизацію рутинних процесів, мінімізацію людського чинника, а також 
формування сприятливих умов для громадян у питаннях реєстрації, отримання 
консультацій, пошуку роботи та навчання[2]. Впровадження нових 
інформаційних технологій дозволяє значно зменшити часові та матеріальні 
витрати як з боку служби, так і з боку громадян, що користуються її послугами. 
Одним із найважливіших напрямів підвищення ефективності функціонування 
електронних сервісів є створення єдиної цифрової платформи для інтеграції всіх 
існуючих рішень — від електронного кабінету безробітного до реєстру 
роботодавців. Саме такий підхід передбачено у межах проєкту «Єрішення», який 
виступає як інноваційна модель взаємодії держави з громадянами. 
69 
 
Проєкт «Єрішення» має на меті створити мобільний застосунок, який 
об’єднає в собі всі найважливіші електронні сервіси Державної служби 
зайнятості: електронну реєстрацію, ведення особистих справ, запис на прийом, 
пошук вакансій, онлайн-консультації, аналітичні звіти та інструменти комунікації 
з роботодавцями. Таким чином, користувач отримує повноцінний набір цифрових 
можливостей без необхідності відвідувати державну установу. Це не лише 
спрощує процеси, але й підвищує рівень довіри до державних органів та їхніх 
послуг. 
Очікувані результати від упровадження проєкту мають комплексний 
характер і охоплюють як соціальні, так і економічні аспекти. До соціальних 
результатів належать: зменшення черг у центрах зайнятості, підвищення 
задоволеності клієнтів, розвиток цифрових навичок населення, покращення умов 
для самореалізації громадян. Економічні переваги включають скорочення витрат 
державного бюджету на адміністрування послуг, підвищення продуктивності 
праці фахівців служби, а також активізацію ринку праці через швидкий обмін 
інформацією між роботодавцями та шукачами роботи. 
Важливим є й те, що цифровізація створює умови для довгострокового 
сталого розвитку системи зайнятості. Збір та аналіз великих масивів даних у 
режимі реального часу дають можливість здійснювати точні прогнози щодо стану 
ринку праці, виявляти дефіцитні професії, планувати навчальні програми та 
сприяти професійній переорієнтації населення. Усе це формує передумови для 
більш гнучкої, аналітичної та ефективної системи управління. 
Таким чином, упровадження електронних сервісів і, зокрема, проєкту 
«Єрішення», є стратегічно важливим кроком для розвитку Державної служби 
зайнятості України. Це не лише крок уперед у напрямі цифрової трансформації, а 
й практичний інструмент забезпечення доступності, прозорості та 
результативності державних послуг. 
У перспективі реалізація подібних ініціатив сприятиме формуванню нової 
філософії взаємодії держави та громадянина — філософії відкритості, довіри та 
партнерства. Саме такі зміни забезпечать підвищення конкурентоспроможності 
70 
 
української системи зайнятості, інтеграцію у європейський цифровий простір та 
створення соціально орієнтованої держави майбутнього. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
71 
 
ВИСНОВКИ  
У магістерській роботі теоретично узагальнено та визначено висновки щодо  
впровадженню та ефективності електронних сервісів у системі Державної служби 
зайнятості України та їх впливу на якість та доступність послуг для громадян. У 
результаті комплексного аналізу можна зробити кілька ключових висновків, які 
узагальнюють теоретичні положення, практичні аспекти та перспективи розвитку 
цифровізації в сфері зайнятості населення. 
По-перше, дослідження підтвердило, що цифровізація у сфері соціального 
забезпечення є невід’ємною складовою сучасного управління державними 
послугами. Впровадження електронних сервісів дозволяє значно підвищити 
ефективність роботи державних органів, зменшити адміністративне навантаження 
на працівників та громадян, забезпечити прозорість процесів та оперативність 
обслуговування. В рамках теоретичного аналізу було встановлено, що 
цифровізація сприяє інтеграції різних інформаційних систем, забезпечує 
автоматизований обмін даними та створює умови для впровадження інноваційних 
моделей взаємодії з населенням. Це підтверджує важливість системного підходу 
до розвитку електронних сервісів як одного з інструментів підвищення якості 
соціальних послуг. 
По-друге, роль та функції Державної служби зайнятості України як 
ключового органу системи соціального захисту населення є надзвичайно 
значущою. Служба виконує не лише адміністративні функції з надання послуг з 
працевлаштування та професійної підготовки, а й соціальну функцію підтримки 
осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах. Впровадження електронних 
сервісів дозволяє розширити охоплення громадян, забезпечити дистанційний 
доступ до послуг та створює умови для більш персоналізованого підходу до 
кожного клієнта. Аналіз функціональних обов’язків служби показав, що сучасні  
цифрові технології стають критично важливими для реалізації програм 
зайнятості, особливо у контексті високих вимог до оперативності та доступності 
інформації[6;38]. 
72 
 
По-третє, нормативно-правова база, що регламентує діяльність державних 
органів у сфері цифровізації, є достатньо розвиненою, проте потребує подальшого 
удосконалення. Закони та підзаконні акти, які регулюють впровадження 
електронних сервісів, визначають основні принципи роботи цифрових систем, 
забезпечення конфіденційності даних та стандарти взаємодії між органами влади 
та громадянами. Водночас практика показує, що необхідним є впровадження 
більш чітких методичних рекомендацій та стандартів роботи з електронними 
сервісами, що дозволить уникнути дублювання функцій та підвищить рівень 
ефективності їх застосування. 
По-четверте, аналіз зарубіжного досвіду свідчить про значний потенціал 
застосування інноваційних рішень у сфері зайнятості. У країнах з високим рівнем 
цифровізації, таких як Естонія, Швеція та Німеччина, електронні сервіси 
дозволяють громадянам отримувати повний спектр послуг дистанційно, 
здійснювати самостійну реєстрацію, проходити навчальні курси та подавати 
заявки на працевлаштування без необхідності фізичної присутності у 
відділенні[44]. Це підкреслює актуальність впровадження подібних рішень в 
Україні та потребу адаптації міжнародних практик до національного контексту з 
урахуванням особливостей правового, соціального та економічного середовища. 
По-п’яте, проведений аналіз сучасного стану цифровізації Державної служби 
зайнятості України показав, що впроваджені електронні сервіси, такі як портал 
зайнятості, електронна черга, дистанційна реєстрація та мобільні додатки, 
сприяють підвищенню доступності послуг для населення та зменшенню часу на 
обслуговування. Водночас, статистичні дані свідчать про нерівномірний рівень 
використання сервісів у різних регіонах, що пов’язано з цифровою нерівністю, 
недостатнім рівнем цифрової грамотності громадян та обмеженою технічною 
інфраструктурою окремих центрів зайнятості[41]. 
Таким чином, проведене дослідження підтвердило, що цифровізація 
Державної служби зайнятості є ключовим фактором модернізації системи 
соціального захисту та забезпечення високого рівня доступності та якості 
державних послуг[30]. Впровадження електронних сервісів дозволяє забезпечити 
73 
 
більш ефективну взаємодію між громадянами та державою, підвищити 
оперативність та прозорість процесів, а також створює основу для подальшого 
розвитку інноваційних проєктів у сфері зайнятості. 
На основі проведеного аналізу можна сформулювати кілька рекомендацій 
щодо подальшого розвитку електронних сервісів у сфері зайнятості: 
посилення інтеграції різних електронних платформ та баз даних для 
забезпечення безперервного обміну інформацією; 
розвиток навчальних програм та підвищення цифрової грамотності 
населення для більш широкого використання електронних сервісів; 
модернізація технічної інфраструктури центрів зайнятості та створення 
умов для рівномірного доступу до цифрових послуг у всіх регіонах;  
удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує використання 
електронних сервісів та захист персональних даних; 
впровадження нових інноваційних сервісів, таких як проєкт «Єрішення», які 
забезпечують інтерактивну та персоналізовану взаємодію з громадянами[43]. 
У цілому, результати дослідження свідчать про те, що цифровізація 
Державної служби зайнятості України є перспективним напрямом розвитку 
соціальної політики та має суттєвий потенціал для підвищення ефективності та 
доступності державних послуг. Впровадження інноваційних електронних сервісів 
дозволить забезпечити сучасну, прозору та клієнтоорієнтовану систему 
зайнятості, що відповідатиме потребам громадян та вимогам сучасного ринку 
праці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
74 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Бабич В. В. Цифровізація державного управління: теорія та практика. Київ: 
Кондор, 2019. 320 с. 
2. Бенашвілі Н. М. Інформаційні технології в управлінні: навч. посіб. Київ: 
Либідь, 2018. 280 с. 
3. Білоус О. В. Електронне урядування: концептуальні засади та реалізація в 
Україні. Харків: ХНУ, 2017. 240 с. 
4. Богданович І. В. Інформаційні системи в державному управлінні: підручник. 
Київ: ВД «Професіонал», 2020. 350 с. 
5. Борисенко В. І. Державна служба зайнятості України: історія та сучасність. 
Київ: Ніка-Центр, 2016. 200 с. 
6. Василенко О. П. Інформаційні технології в управлінні персоналом. Київ: 
Кондор, 2018. 220 с. 
7. Верховна Рада України. Закон України «Про зайнятість населення». URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 
8. Верховна Рада України. Закон України «Про електронні документи та 
електронний документообіг». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 
9. Верховна Рада України. Закон України «Про інформацію». URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 
10. Верховна Рада України. Закон України «Про захист персональних даних». 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 
11. Верховна Рада України. Постанова Кабінету Міністрів України «Про 
затвердження Порядку надання електронних адміністративних послуг». URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2013-п 
12. Гончарова Т. М. Електронне урядування в Україні: проблеми та 
перспективи. Київ: Наукова думка, 2017. 180 с. 
13. Горбатенко О. І. Цифрові технології в управлінні: навч. посіб. Київ: Кондор, 
2019. 250 с. 
75 
 
14. Графіати. Приклади оформлення посилань за ДСТУ 8302:2015. URL: 
https://www.grafiati.com/uk/info/dstu-8302-2015/examples/ 
15. Державна служба зайнятості України. Офіційний сайт. URL: 
https://www.dcz.gov.ua/ 
16. Державна служба статистики України. Статистичний щорічник України. 
Київ: ДССУ, 2020. 500 с. 
17. Державна служба статистики України. Статистичний бюлетень «Ринок 
праці». Київ: ДССУ, 2021. 150 с. 
18. Державна служба статистики України. Статистичний збірник «Зайнятість та 
безробіття». Київ: ДССУ, 2022. 200 с. 
19. ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне посилання. 
Загальні вимоги та правила складання. Київ: Держспоживстандарт України, 2015. 
50 с. 
20. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та 
видавничої справи. Київ: Держспоживстандарт України, 2006. 40 с. 
21. Захарова Н. О. Інформаційні технології в управлінні: підручник. Київ: 
Либідь, 2017. 300 с. 
22. Офіційний сайт Черкаського обласного центру зайнятості (інформація про 
регіональні сервіси і роботу з клієнтами). 
23. Захист персональних даних в Україні: проблеми та шляхи вирішення. Київ: 
Юрінком Інтер, 2018. 220 с. 
24. Законодавство України про зайнятість населення: збірник нормативно-
правових актів. Київ: Юрінком Інтер, 2019. 250 с. 
25. Іванова Л. М. Цифрові сервіси в державному управлінні: навч. посіб. Київ: 
Кондор, 2020. 270 с. 
26. Інтернет-платформи для працевлаштування в Україні: аналіз та 
перспективи. Київ: Наукова думка, 2018. 200 с. 
27. Інформаційні технології в управлінні персоналом: теорія та практика. Київ: 
Либідь, 2017. 240 с. 
76 
 
28. Інформаційні системи в державному управлінні: підручник. Київ: ВД 
«Професіонал», 2019. 350 с. 
29. Кабачинський М. І. Історія кордонів та прикордонних військ України: 
монографія. Хмельницький: ХНУ, 2000. 216 с. 
30. Кузьменко О. В. Електронні сервіси державного управління: проблеми та 
перспективи розвитку. Київ: Наукова думка, 2021. 280 с. 
31. Кравченко С. П. Соціальні послуги та цифровізація: міжнародний досвід та 
українські реалії. Харків: ХНУ, 2020. 240 с. 
32. Левченко Н. М. Інноваційні технології у сфері зайнятості населення. Київ: 
Кондор, 2019. 220 с. 
33. Міжнародна організація праці. E-servicesforemploymentandsocialprotection: 
bestpractices. Geneva: ILO, 2018. 150 p. 
34. OECD. DigitalGovernmentStrategiesfor 21st CenturyPublicServices. Paris: 
OECD Publishing, 2019. 180 p. 
35. WorldBank. DigitalSolutionsforPublicEmploymentServices: LessonsLearned. 
Washington, D.C.: WorldBank, 2020. 160 p. 
36. Петренко О. С. Моделі електронного урядування в Україні та світі. Київ: 
Либідь, 2021. 260 с. 
37. Руденко В. І. Соціальна політика та цифровізація державних послуг. Харків: 
ХНУ, 2020. 210 с. 
38. Савченко Л. М. Інформаційні системи у сфері зайнятості населення: 
навчальний посібник. Київ: ВД «Професіонал», 2018. 230 с. 
39. UNESCO. DigitalTransformationinPublicAdministration: 
CaseStudiesandGuidelines. Paris: UNESCO, 2019. 170 p. 
40. Шевченко І. В. Електронне урядування та цифрові сервіси: монографія. 
Київ: КНТ, 2020. 240 с. 
41. Шлях до цифровізації соціальних послуг: аналітичний звіт. Київ: Центр 
соціальних досліджень, 2019. 180 с. 
42. Яковенко Т. М. Управління зайнятістю населення в умовах цифровізації. 
Харків: ХНУ, 2021. 200 с. 
77 
 
43. Зінченко Л. В. Інноваційні цифрові сервіси для зайнятості населення: 
монографія. Київ: Наукова думка, 2021. 240 с. 
44. OECD. TheFutureofPublicEmploymentServicesintheDigitalEra. Paris: OECD, 
2021. 180 p. 
45. UnitedNations. E-Government Survey 2020: 
DigitalGovernmentintheDecadeofActionforSustainableDevelopment. NewYork: UN, 
2020. 200 p. 
46. WorldBank. DigitalJobsandSkillsfortheFuture. Washington, D.C.: WorldBank, 
2021. 160 p. 
47. Zuboff, S. TheAgeofSurveillanceCapitalism. London: ProfileBooks, 2019. 700 p. 
48. Christensen, C. M., etal. DisruptiveInnovationinPublicServices. Boston: 
HarvardBusinessReviewPress, 2018. 250 p. 
49. Heeks, R. ImplementingandManagingeGovernment. London: Sage, 2018. 280 p. 
50. Janssen, M., etal. Data-Driven Government: OpportunitiesandChallenges. Cham: 
Springer, 2020. 210 p.