ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Тертичний, Ігор Олексійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6598
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Грон, Юлія Григорівна	-
dc.contributor.author	Тертичний, Ігор Олексійович	-
dc.date.accessioned	2026-01-05T17:55:14Z	-
dc.date.available	2026-01-05T17:55:14Z	-
dc.date.issued	2025	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6598	-
dc.description.abstract	The master's thesis is devoted to the linguistic analysis of digital communication using the example of social networks TikTok, Twitter (X), and Instagram. It examines the language practices of English-speaking and Ukrainian-speaking segments, identifying key lexical, stylistic, and structural features of digital discourse. Particular attention is paid to visual-textual hybrid forms, memetic elements, and interactive mechanisms that create multichannel communication and ensure active user engagement in the digital space. The analysis includes short videos, posts, Stories, Reels, and tweets, which allows for an assessment of language behavior across different platforms.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	цифрова комунікація	uk_UA
dc.subject	інтернет-середовище	uk_UA
dc.subject	меметичні елементи	uk_UA
dc.subject	цифрова культура	uk_UA
dc.title	ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	035 Філологія (Прикладна лінгвістика)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Тертичний_КРМ.docx.pdf Restricted Access		1.05 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Тертичний_Презентація.pptx Restricted Access		3.05 MB	Microsoft Powerpoint XML	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет гуманітарних технологій  
Кафедра прикладної лінгвістики та перекладу 
 
 
ТЕРТИЧНИЙ ІГОР ОЛЕКСІЙОВИЧ 
 
«ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ В СОЦІАЛЬНИХ 
МЕРЕЖАХ» 
Кваліфікаційна робота магістра 
 
 
Спеціальність: 035 Філологія 
Спеціалізація: 035.10 Прикладна лінгвістика 
Освітня програма: Прикладна лінгвістика 
 
 
Науковий керівник:  
Грон. Ю. Г. 
кандидат філологічних наук,  
доцент кафедри  
прикладної лінгвістики та перекладу 
 
Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ПЛП,  
протокол №___ від «___» __________202__ р. 
Зав. кафедри ПЛП _______________ Лещенко Г.В. 
 
Черкаси 2025 
2 
 
 
MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE 
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY 
Faculty of Humanitarian Technologies 
Department of Applied Linguistics and Translation 
 
 
 
TERTYCHNYI IHOR OLEKSIIOVYCH 
LINGUISTIC FEATURES OF 
COMMUNICATION IN SOCIAL NETWORKS  
Master’s Project 
 
 Speciality: 035 Philology 
Specialization: 035.10 Applied Linguistics 
Academic programme: Applied Linguistics 
 
 
 
  
 
Scientific Supervisor:  
Hron J. H. 
Candidate of philological 
sciences, assistant professor  
                                   of Applied Linguistics  
and Translation Department 
 
 
 
Master’s project is admitted for defense by the meeting of Applied Linguistics and 
Translation Department, 
Report № ________ dated _______________ 202__ 
Head of Applied Linguistics and Translation Department 
__________H.V. Leshchenko  
 
Cherkasy 
3 
 
2025 
ANNOTATION 
 
The master's thesis is devoted to the linguistic analysis of digital 
communication using the example of social networks TikTok, Twitter (X), and 
Instagram. It examines the language practices of English-speaking and 
Ukrainian-speaking segments, identifying key lexical, stylistic, and structural 
features of digital discourse. Particular attention is paid to visual-textual hybrid 
forms, memetic elements, and interactive mechanisms that create multichannel 
communication and ensure active user engagement in the digital space. The 
analysis includes short videos, posts, Stories, Reels, and tweets, which allows for 
an assessment of language behavior across different platforms. 
A comparative analysis of English and Ukrainian content reveals both 
commonalities and differences in digital discourse. The English-language segment 
is characterized by conciseness, directness, rapid adaptation to global trends, and 
extensive use of slang and universal memes. Ukrainian content stands out for its 
emotionality, figurativeness, and integration of local cultural markers, manifested 
through code-switching, use of archaisms, humor, and local memetic elements. 
Such a comparison makes it possible to trace the interaction of global and local 
communicative practices and their influence on user language behavior. 
The study also evaluates the role of algorithms and digital culture in shaping 
users' communicative strategies. It is established that platform algorithms stimulate 
the rapid dissemination of popular content and interactivity while simultaneously 
influencing the choice of style, vocabulary, and visual means of expression. These 
processes form hybrid discourse models that combine efficiency, emotionality, and 
cultural relevance. The master's thesis highlights the interconnection between 
language transformation, cultural identity, and contemporary digital 
communicative practices, emphasizing the significance of social networks in the 
development of modern discourse. 
4 
 
Keywords. Digital communication, social networks, TikTok, Twitter (X), 
Instagram, English-language content, Ukrainian-language content, linguistic 
analysis, digital discourse, memetic elements, visual-textual hybrids, language 
behavior, cultural identity. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5 
 
 
 
  
ЗМІСТ 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ 
КОМУНІКАЦІЇ 10 
1.1.  Цифрова комунікація як об’єкт лінгвістичного аналізу (порівняння 
англійської та української мовних практик) 10 
1.2.     Основні підходи до класифікації цифрових дискурсів у англомовному 
та україномовному середовищі 18 
1.3.   Лінгвістичні аспекти функціонування мови в інтернет-середовищі: 
англійська vs українська 24 
Висновки до розділу 1 30 
РОЗДІЛ 2. ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ В 
СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ 32 
2.1. Мовні та стилістичні риси матеріалу в мережі TikTok: аналіз українського 
та англійського контенту 32 
2.2. Особливості мовлення у мережі Twitter (X) з порівняльним аналізом 
англійської та української мов 41 
2.3. Стилістика цифрової взаємодії в Instagram у контексті англійської та 
української мови 49 
Висновки до розділу 2 54 
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЦИФРОВИХ 
КОМУНІКАТИВНИХ ПРАКТИК 56 
3.1. Спільні й відмінні риси цифрового дискурсу на різних платформах 
(англійська vs українська) 56 
3.2. Візуально-текстові гібриди та меметичні елементи у цифровій 
комунікації: порівняльний аспект 61 
3.3. Вплив алгоритмів та цифрової культури на мовну поведінку користувачів 
у англомовному та україномовному середовищі 65 
Висновки до розділу 3 69 
ВИСНОВКИ 72 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 75 
ДОДАТКИ 82 
6 
 
 
 
 
ВСТУП 
 
У сучасному інформаційному суспільстві цифрова комунікація набула 
статусу провідного каналу міжособистісного, масового та глобального 
спілкування. Зміщення акценту з традиційних форм мовної взаємодії до 
цифрових середовищ трансформує не лише структуру повідомлень, а й саму 
природу мовного знака. Цей процес супроводжується переосмисленням ролі 
мови, появою нових жанрів, гібридних форматів, а також активним впливом 
технологічного контексту на мовну поведінку індивіда. Соціальні мережі, 
такі як TikTok, Twitter (X) та Instagram, є яскравими прикладами платформ, де 
мовна практика переплітається із візуальним контентом, алгоритмами 
платформи та елементами цифрової культури. Саме у таких середовищах 
відбувається постійна модифікація мовних норм, стираються межі між 
формальним і неформальним, традиційним і новітнім. 
Цифрові платформи формують нові правила лінгвістичної гри, де 
комунікативна ефективність часто залежить не від багатства лексики чи 
граматичної коректності, а від здатності до лаконічного, креативного, 
візуально підкріпленого вираження думки. У TikTok, наприклад, текст 
функціонує як допоміжний, однак важливий інструмент, що супроводжує 
відеоряд, формуючи конотативний зміст або іронічний ефект. Twitter (X), 
своєю чергою, стимулює максимальну концентрацію думки в межах ліміту 
символів, а в Instagram контент зміщує увагу на візуальний образ, 
підкріплений підписом або хештегом. Усе це створює унікальне поле для 
лінгвістичного аналізу, в якому мова підпорядковується не лише 
соціокультурним, а й алгоритмічним правилам. 
Актуальність дослідження зумовлена глибокими трансформаціями, що 
відбуваються у мовній комунікації під впливом цифрового середовища. 
7 
 
Традиційні підходи до аналізу мови, які були ефективними в умовах 
писемного або усного дискурсу, часто виявляються недостатніми для 
розуміння динаміки цифрового мовлення. Поява нових жанрів, таких як 
«сторіз» (фото або відеоконтент у соціальних мережах, який доступний для 
перегляду протягом 24 годин, після чого зникає або архівується), «мем» 
(короткий жартівливий або іронічний контент), «челендж» (вірусний виклик 
у мережі, спрямований на розвагу або підтримку певної теми) або «тред» 
(об’єднана за змістом низка постів чи коментарів), породжує необхідність не 
лише фіксації мовних змін, а й концептуального осмислення того, як цифрові 
платформи впливають на структуру, функцію та прагматичну спрямованість 
мовного повідомлення.  
Новизна даної роботи полягає в поєднанні теоретичного підґрунтя 
цифрової лінгвістики з практичним аналізом контенту трьох ключових 
соціальних мереж, кожна з яких має свою мовну специфіку, аудиторійну 
структуру та інструментальні особливості. 
Мета магістерського дослідження полягає у виявленні та системному 
аналізі лінгвістичних особливостей цифрової комунікації на прикладі 
соціальних мереж TikTok, Twitter (X) та Instagram.  
Для досягнення цієї мети поставлено низку завдань, серед яких:  
● аналіз теоретичних засад цифрової комунікації; 
● визначення основних класифікацій цифрових дискурсів;  
● дослідження мовних та стилістичних характеристик цифрового 
контенту; 
● зіставлення комунікативних практик різних платформ;  
● вивчення візуально-текстових гібридів;  
● виявлення ролі алгоритмів у формуванні мовної поведінки 
користувачів. 
Об’єктом дослідження виступає цифрова комунікація як форма 
сучасного мовлення в інтернет-просторі.  
8 
 
Предметом є лінгвістичні характеристики цифрових дискурсів на 
прикладі TikTok, Twitter (X) та Instagram. Матеріалом дослідження стали 300 
автентичних дописів користувачів зазначених платформ, включаючи текстові 
повідомлення, підписи до відео, хештеги, коментарі, а також візуальні 
матеріали, що мають комунікативну функцію.  
Для аналізу використовувалися методи лінгвістичного спостереження, 
дискурсивного аналізу, елементів семіотики, компаративного аналізу, а також 
кількісний підрахунок лінгвістичних одиниць з подальшою якісною 
інтерпретацією. 
Практична цінність дослідження полягає у можливості використання 
отриманих результатів у викладанні курсів із художнього перекладу, 
лінгвокраїнознавства, практики перекладу, практики англійської мови та в 
розробці спецкурсів із перекладознавства. 
Результати дослідження апробовано під час студентської наукової 
конференції в рамках Днів студентської науки що проводилася в ЧДТУ та 
результати дослідження опубліковано у науковій статті [14]. 
У першому розділі розглядаються теоретичні засади цифрової 
комунікації з акцентом на порівняння англійської та української мов. Зокрема, 
досліджується категорія цифрового дискурсу як об’єкт лінгвістичного 
аналізу, аналізуються основні підходи до його класифікації, а також 
визначаються ключові аспекти функціонування мови в інтернет-середовищі. 
Окрема увага приділяється особливостям мовного знака в цифровій 
реальності, де він взаємодіє з візуальними, аудіальними та гіпертекстовими 
елементами, а також відмінностям у реалізації англійської та української мов 
у різних цифрових контекстах. 
Другий розділ присвячено аналізу мовних та стилістичних 
характеристик цифрової комунікації в соціальних мережах у двох мовних 
середовищах. У підрозділі 2.1 розглядаються мовні практики TikTok. У 
підрозділі 2.2 аналізуються дискурсивні стратегії Twitter (X). Підрозділ 2.3 
зосереджується на Instagram. 
9 
 
У третьому розділі здійснюється порівняльний аналіз цифрових 
комунікативних практик англійської та української мов на трьох платформах. 
Визначаються спільні та відмінні риси мовного оформлення контенту, 
зокрема за параметрами лексичної насиченості, синтаксичної складності, 
прагматичної спрямованості та графічного оформлення. Особлива увага 
приділяється візуально-текстовим гібридам та меметичним елементам, які 
виконують функцію не лише розваги, а й маркерів ідентичності, іронії, 
критики та самоідентифікації. Останній підрозділ фокусується на впливі 
алгоритмів, що формують мовну поведінку користувачів, зокрема через 
персоналізацію контенту, фільтрацію повідомлень та пріоритетність певних 
форматів мовлення у різних мовних середовищах. 
Актуальні питання розгядаються у роботах зарубіжних працях Д. 
Кристала [25; 26], Н. Барон [20], Д. Бартон і К. Лі [21], М. Заппавіньї [57; 59], 
А. Георгакапулу [29], Р. Мілнера [39; 40], К. Терлоу [55], Дж. Андруцопулоса 
[18], Р. Пейдж [43], Д. Бойд [24], Г. Дженкінса [35] та Б. Віґґінса [56], — а 
також вітчизняних дослідників — Н. Г. Бахмут [1], О. А. Гаврилюк [2], С. С. 
Іваницької [4], С. О. Караман [6], В. Капранова [5], Л. О. Коломієць [7], І. В. 
Мельничука [10], С. І. Мовчок [11], П. О. Селігея [13], Н. І. Черниш [15] та І. 
П. Ющука [16]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
 
 
10 
 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ 
КОМУНІКАЦІЇ 
 
1.1.  Цифрова комунікація як об’єкт лінгвістичного аналізу (порівняння 
англійської та української мовних практик) 
 
Цифрова комунікація визначається як сукупність мовних практик, що 
відбуваються в електронних середовищах, інтегруючи текстові, візуальні та 
аудіальні елементи для передачі інформації та взаємодії між користувачами. 
Вона охоплює як міжособистісну, так і масову комунікацію, формуючи нові 
лінгвістичні та соціокультурні патерни. Важливим аспектом є те, що цифрова 
комунікація постійно модифікується під впливом технологічних платформ, 
алгоритмів та культурних контекстів, створюючи умови для виникнення 
специфічних дискурсів. Вона включає як англомовні, так і україномовні 
практики, що відображають відмінності у граматичній структурі, лексичному 
складі та прагматичній функції мовлення. Ці відмінності особливо 
проявляються у коротких форматах повідомлень, хештегах, мемах та 
інтерактивних елементах соціальних мереж [1]. 
Цифрова комунікація має багатовимірну природу, оскільки вона 
поєднує вербальні, паравербальні та невербальні засоби спілкування. У 
контексті англійської мови користувачі активно застосовують скорочення, 
абревіатури, сленгові одиниці та інтернаціональні меми, що підвищує 
ефективність передачі емоційного та соціального змісту у стислій формі. 
Українська мова, адаптуючись до цифрового середовища, демонструє більш 
консервативне використання граматичних структур, однак активно інтегрує 
англіцизми та кальки з англійської для позначення нових технологічних та 
культурних явищ. Це створює своєрідну двомовну гібридність у цифрових 
дискурсах, де користувачі комбінують рідну лексику з запозиченнями для 
підвищення комунікативної ефективності. Аналіз цих практик дозволяє 
11 
 
простежити закономірності адаптації мовних систем до цифрового 
середовища та специфіку їх функціонування [2]. 
Для структуризації цифрових дискурсів доцільно застосовувати 
класифікаційні підходи, які враховують формат, стиль і функцію повідомлень. 
Одним із базових підходів є розподіл на текстові, візуальні та мультимодальні 
дискурси. Текстові дискурси характеризуються переважанням словесних 
елементів і частіше використовуються у соціальній мережі Twitter (X) та 
коментарях до відео на платформах TikTok і Instagram. Візуальні дискурси 
домінують на платформах, де основний контент формується через 
зображення, відео та інфографіку, а текст слугує допоміжним засобом. 
Мультимодальні дискурси поєднують текстові та візуальні елементи, 
створюючи ефект синергії, який підсилює вплив повідомлення на аудиторію 
та формує специфічні комунікативні практики [3]. 
У порівняльному аналізі англійських та українських цифрових 
дискурсів можна виділити різні тенденції у структурі повідомлення та 
стилістичних прийомах. Англійські тексти відзначаються високою 
конденсацією інформації, активним використанням емодзі, меметичних 
конструкцій та інтерактивних посилань, що підвищує швидкість сприйняття і 
залученість аудиторії. Українські дискурси у свою чергу демонструють 
більшу варіативність синтаксичних конструкцій, збереження формальної 
граматичної структури та поступове запозичення лексики через англіцизми та 
транслітерацію. Такі відмінності дозволяють простежити вплив 
соціокультурних чинників на цифрове мовлення та адаптацію мовних норм 
до специфіки платформ [3]. 
Особливу увагу варто приділити контенту соціальних мереж з огляду на 
його функціональну спрямованість. Популярна соціальна мережа TikTok 
відзначається домінуванням коротких відеоповідомлень, де текст виконує 
роль супровідного елемента, який підсилює гумористичний, іронічний або 
конотативний ефект [6]. Twitter (X) стимулює формування стислого тексту, 
використання скорочень, хештегів та інтерактивних посилань, що підвищує 
12 
 
оперативність комунікації [7]. Instagram поєднує візуальні та текстові 
компоненти, створюючи ефект естетичної та інформаційної взаємодії. 
Порівняльний аналіз англійських та українських прикладів показує, що мова 
користувачів у кожному середовищі адаптується до конкретних 
комунікативних вимог, зберігаючи при цьому мовні ідентичності та культурні 
маркери [4]. 
Для аналітичної демонстрації можна використовувати таблиці, які 
порівнюють лексичні, синтаксичні та прагматичні особливості англійської та 
української мов на різних платформах. Наприклад, у таблиці можна виділити 
кількість абревіатур, частоту використання емодзі, наявність англіцизмів, 
середню довжину повідомлення та стилістичні характеристики текстів. Такі 
порівняння дозволяють об’єктивно оцінити, як мовні практики адаптуються 
до цифрового середовища, і простежити вплив платформ на комунікативну 
поведінку користувачів. Аналіз таблиць допомагає зробити висновки про 
універсальні та специфічні риси цифрових дискурсів, а також окреслити 
напрями для подальших міжмовних і міжкультурних досліджень. 
Компаративний аналіз англійської та української мов у цифрових 
середовищах також передбачає оцінку прагматичної функції висловлювань. 
Важливим є те, що у англомовних дискурсах часто застосовується іронія, 
сарказм, гумористичні звороти та меметичні конструкції, які миттєво 
передають емоційний стан та соціальний контекст. В українських дискурсах 
такі стратегії реалізуються через синтаксичні варіації, лексичні запозичення 
та креативне використання існуючої лексики. Порівняння цих аспектів 
дозволяє зрозуміти, як різні мовні системи справляються з обмеженнями 
формату, вимогами швидкої комунікації та культурними особливостями 
аудиторії. (див. Табл. 1.1) 
Таблиця порівняння цифрових дискурсів на платформах TikTok, Twitter 
(X) та Instagram демонструє як специфіку лексики, синтаксису, прагматичної 
спрямованості, так і інтеграцію візуальних та меметичних елементів у 
комунікаційних практиках англійської та української мов. Аналіз даних 
13 
 
показує, що англійська мова у цифрових середовищах відзначається високою 
адаптивністю до обмежень платформи, активним використанням сленгу, 
абревіатур та меметичних конструкцій, що забезпечує швидку передачу 
емоційного, соціального та культурного змісту. Українська мова, натомість, 
демонструє більшу структурну стабільність, зберігаючи традиційні 
граматичні конструкції, проте активно інтегрує англіцизми та кальки для 
позначення сучасних технологічних, соціальних та культурних явищ. Така 
двомовна динаміка формує особливу гібридність цифрових дискурсів, де 
користувачі комбінують рідну лексику з елементами англійської для 
досягнення комунікативної ефективності [7]. 
На платформі TikTok текстова частина комунікації має допоміжний 
характер, проте її значення складно переоцінити, оскільки саме текст формує 
конотативний зміст та гумористичний ефект відеоконтенту. Англійські 
дописи відзначаються фрагментарністю та максимальною економією слова, 
часто супроводжуючи відеоряд емодзі та меметичними вставками. Українські 
дописи демонструють більш структуровані синтаксичні конструкції, водночас 
активно включають англіцизми та кальки, що створює унікальний 
лінгвістичний гібрид. Це дозволяє не лише передати емоційний заряд, але й 
адаптувати повідомлення до глобальної аудиторії, зберігаючи національні 
мовні маркери. Візуальні та графічні елементи, інтегровані в допис, 
створюють мультимодальний ефект, що підсилює сприйняття і взаємодію 
користувача з контентом [5]. 
Twitter (X) як платформа з обмеженням символів стимулює лаконічність 
і стислу передачу змісту, що особливо помітно у англомовних практиках. 
Користувачі активно застосовують скорочення, абревіатури, хештеги та 
емодзі, які виконують функцію не лише інформаційної економії, але й 
формування соціального сигналу для аудиторії. Українські повідомлення, хоч 
і лаконічніші за традиційний писемний дискурс, зберігають більшу 
граматичну завершеність і синтаксичну правильність, одночасно інтегруючи 
англіцизми та запозичені терміни для передачі сучасних цифрових концептів. 
14 
 
Такий порівняльний аналіз демонструє, що прагматична функція повідомлень 
на Twitter (X) реалізується через поєднання ефективності комунікації та 
соціокультурної маркірованості контенту. Використання мемів та GIF 
забезпечує емоційне забарвлення та створює додаткові канали передачі 
значень, збагачуючи комунікативний потенціал кожного допису [9]. 
В мережі Instagram інтеграція тексту та візуальних матеріалів досягає 
найбільшого рівня синергії, що формує специфічну естетику цифрової 
комунікації. Англомовні дописи часто супроводжуються поетичними 
підписами, сленговими конструкціями та англійськими хештегами, що 
формує глобальний інформаційний простір і забезпечує високу 
інтерактивність контенту. Українські дописи на відміну від англійських 
демонструють більш формалізовану граматичну структуру, проте також 
активно адаптують англійську лексику та меметичні формати, створюючи 
ефект культурної гібридності. Прагматична спрямованість дописів у обох 
мовах полягає у підкресленні естетичної та інформаційної значущості 
контенту, самовираженні та комунікативній залученості аудиторії. 
Візуально-текстові гібриди у поєднанні з меметичними елементами 
виконують не лише функцію розваги, а й маркерів ідентичності, критики та 
соціальної взаємодії [6]. 
Лексичний аналіз таблиці показує, що англійська мова у цифровому 
середовищі демонструє високу насиченість сленговими одиницями, 
абревіатурами та міжмовними кальками, що дозволяє оптимізувати 
швидкість комунікації та адаптувати її до глобальної аудиторії. Українська 
мова одночасно зберігає національні мовні особливості і демонструє 
здатність до інтеграції нових запозичених форм, що забезпечує гнучкість і 
адаптивність мовних практик. Синтаксичний аналіз виявляє тенденцію до 
скорочення речень у англійських дописах, тоді як українські повідомлення 
залишаються більш завершеними, зберігаючи граматичну структуру. Це 
впливає на прагматичну функцію повідомлень, адже короткість і економія 
15 
 
слів в англійській мові підсилюють швидкість сприйняття та інтерактивність, 
а українська структура забезпечує чіткість і культурну ідентифікацію [1]. 
Візуальні та меметичні елементи демонструють, що ефективність 
цифрової комунікації залежить не лише від тексту, а й від інтеграції 
мультимодальних складових. На всіх трьох платформах англомовні 
користувачі активніше використовують GIF, емодзі та меми для передачі 
емоційного та соціального контексту, тоді як україномовні користувачі 
демонструють адаптацію цих форматів з одночасним збереженням 
національних особливостей мови. Ця взаємодія тексту та візуальних 
елементів формує унікальні комунікативні практики, які дозволяють розуміти 
специфіку цифрового дискурсу у двомовному середовищі. Аналіз таблиці 
підтверджує, що комунікативна ефективність у цифровому просторі залежить 
від здатності поєднувати лексичні, синтаксичні та візуальні ресурси в 
єдиному інтерактивному полі [7]. 
Цифрова комунікація в сучасному світі виступає як самостійний об’єкт 
лінгвістичного аналізу, що поєднує елементи традиційного усного і 
писемного дискурсу з новітніми мультимодальними форматами. Відповідно 
до поглядів М. П. Кочергана, цифрова комунікація характеризується високою 
динамічністю, варіативністю лексичних і синтаксичних конструкцій та 
інтенсивним використанням нових засобів передачі інформації, включно з 
мультимедіа і гібридними формами тексту. Цей процес супроводжується 
трансформацією мовного знака, його функцій та прагматичної спрямованості, 
що особливо помітно на платформах соціальних мереж, таких як TikTok, 
Twitter (X) та Instagram. І. В. Мельничук  підкреслює, що цифрове 
середовище створює специфічні комунікативні правила, де ключовим стає не 
лише семантичне значення слова, а й його здатність до інтерактивної 
взаємодії з аудиторією [1]. 
Порівняльний аналіз англійських та українських мовних практик 
демонструє різні стратегії адаптації мови до умов цифрової комунікації. Як 
зазначає К. Греєм, англійська мова у цифровому середовищі виявляє високу 
16 
 
економію мовних ресурсів, активне використання сленгу, абревіатур і 
хештегів, що дозволяє максимально ефективно передавати емоційний і 
соціокультурний зміст у межах обмеженої символіки платформи. Українська 
мова, на думку В. Капранова, зберігає більшу граматичну завершеність і 
структурну стабільність, проте активно інтегрує запозичення та англіцизми 
для позначення технологічних, культурних та соціальних реалій цифрової 
доби. Така динаміка формує унікальні гібридні комунікативні практики, які 
поєднують традиційні мовні моделі з новітніми цифровими формами [2]. 
Особливу увагу в аналізі слід приділяти жанровій та стилістичній 
специфіці цифрових платформ. С. О. Караман і С. С. Іваницька  
підкреслюють, що мережа TikTok формує особливий тип дискурсу, де текст 
виступає допоміжним елементом для відеоконтенту, а лексика й синтаксис 
підпорядковуються вимогам динамічного сприйняття та створення 
конотативного ефекту. Англомовні користувачі здебільшого використовують 
короткі, фрагментарні конструкції, емодзі та меми для передачі емоцій, тоді 
як українські дописи відзначаються більш структурованими реченнями з 
елементами запозиченої лексики, що забезпечує одночасно ефективність і 
національну ідентичність. Соціальна мережа Twitter (X) стимулює стислий і 
лаконічний дискурс, де англійські повідомлення містять скорочення, хештеги 
та емодзі, а українські користувачі дотримуються більш формальної 
граматики, адаптуючи інноваційні формати для місцевої аудиторії [4]. 
На платформі Instagram текст і візуальний контент перебувають у тісній 
взаємодії, формуючи мультимодальні гібриди, які виконують прагматичну 
функцію комунікації, підкреслюють естетику і дозволяють користувачам 
самовиражатися. Жаботинська і Бахмут відзначають, що англомовні 
повідомлення поєднують поетичні підписи з мемами та хештегами, 
формуючи глобальний культурний контекст, тоді як українські дописи 
демонструють адаптацію цих стратегій до національних норм, зберігаючи 
чіткість та структурованість мовлення. Використання візуальних та 
меметичних елементів дозволяє передавати емоційний та соціальний зміст, 
17 
 
підсилює прагматичну спрямованість і створює додаткові канали 
інтерпретації для аудиторії [8, 9]. 
П. О. Селігей і О. Лисенко підкреслюють, що цифрова комунікація 
формує нові стратегії взаємодії, де важливими стають не лише лексичні та 
синтаксичні особливості, а й здатність користувачів ефективно комбінувати 
мультимодальні ресурси. Порівняння англійської та української мовних 
практик показує, що глобальна англійська цифрова мова забезпечує 
швидкість, інтерактивність і адаптивність, тоді як українська мова підтримує 
культурну ідентичність і граматичну цілісність, водночас активно інтегруючи 
англіцизми. Така двомовна динаміка створює унікальні комунікативні 
патерни, які дозволяють користувачам ефективно передавати значення, емоції 
і культурний контекст у межах обмежених форматів соціальних мереж [10]. 
Аналіз цифрового дискурсу на прикладі TikTok, Twitter (X) та Instagram 
підтверджує, що мова в інтернет-середовищі є багатовимірним феноменом, 
де лексика, синтаксис, прагматика і мультимодальні елементи утворюють 
єдине інтерактивне поле. Взаємодія англійських і українських мовних 
практик формує нові правила лінгвістичної гри, де комунікативна 
ефективність визначається не лише точністю і грамотністю, а й здатністю 
створювати конотативний зміст, інтерактивний ефект і культурну 
ідентичність. С. І. Мовчок  і О. Радченко відзначають, що такі трансформації 
відкривають нові перспективи для міжмовних та міжкультурних досліджень, 
дозволяючи глибше осмислити взаємозв’язок мови, технологій та 
соціокультурного контексту в цифрову епоху [11]. 
Таким чином, цифрова комунікація як об’єкт лінгвістичного аналізу 
представляє собою багатопланове явище, яке включає текстові, візуальні та 
мультимодальні елементи, адаптовані до специфіки платформи. Порівняння 
англійської та української мовних практик дозволяє простежити універсальні 
тенденції цифрового мовлення та його культурні варіації. Використання 
класифікацій, таблиць та компаративних методів дозволяє системно оцінити 
мовну структуру, стилістику та прагматичні функції цифрових дискурсів. 
18 
 
Такий підхід відкриває перспективи для подальших міждисциплінарних 
досліджень, включно з аналізом алгоритмічного впливу, культурних практик 
та когнітивних аспектів цифрової комунікації. 
 
1.2.     Основні підходи до класифікації цифрових дискурсів у 
англомовному та україномовному середовищі 
 
Основні підходи до класифікації цифрових дискурсів у сучасних 
лінгвістичних дослідженнях формуються на стику традиційних теорій 
комунікації та новітніх медіазнавчих концепцій. Дискурс у цифровому 
середовищі розглядається не лише як текстова або усна форма спілкування, а 
як комплексна система комунікативних практик, що включає текст, візуальні 
та аудіоелементи, інтерактивні маркери та алгоритмічно обумовлені способи 
поширення контенту. Англомовні дослідження демонструють схильність до 
типологізації дискурсів за функціональним, жанровим та прагматичним 
критеріями, виділяючи такі категорії як інформаційний, розважальний, 
соціально-політичний, освітній та рекламний дискурс. В українському 
мовознавстві класифікаційні підходи, запропоновані, зокрема, І. В. 
Мельничуком та В. Капрановим, відзначаються акцентом на жанрові й 
стилістичні особливості, а також на інтеграцію англіцизмів та адаптованих 
інноваційних форм для забезпечення комунікативної ефективності [3] [5]. 
У практиці англомовного цифрового середовища, наприклад у мережах 
TikTok, Twitter (X) та Instagram, дискурси класифікують залежно від цільової 
аудиторії, типу контенту та інтерактивної залученості користувачів. 
Інформаційний дискурс характеризується чітким повідомленням, 
лаконічністю, використанням фактів, графіки та гіперпосилань для швидкої 
передачі змісту. Розважальний дискурс містить меми, GIF, хештеги та 
емоційно забарвлену лексику, що спрямована на формування емоційної 
взаємодії та культурної ідентичності аудиторії. Соціально-політичний 
дискурс передбачає активне використання політичних, соціальних чи 
19 
 
культурних кодів, а також інтерактивних елементів, що дозволяють 
користувачам брати участь у дискусії та створювати колективні наративи. Ці 
категорії тісно переплітаються, оскільки сучасні цифрові платформи за своєю 
природою мультимодальні та багатофункціональні [6]. 
Українські цифрові дискурси демонструють подібні категоризаційні 
принципи, проте зберігають більший акцент на граматичній та стилістичній 
стабільності, що відображає національні мовні норми. Так, інформаційні 
дописи в українській мові частіше відзначаються повністю структурованими 
реченнями та нормативною лексикою, тоді як розважальні дискурси активно 
використовують англіцизми, меметичні форми та креативні мовні конструкції 
для забезпечення емоційного ефекту. Освітні та професійні дискурси 
демонструють високий рівень формалізації, включаючи структуровані 
повідомлення, наукову термінологію та інколи мультимодальні інтеграції для 
пояснення складних концептів. Порівняльний аналіз свідчить, що українські 
дискурси в цифровому середовищі відзначаються більшим балансом між 
функціональною ефективністю та культурною ідентичністю, що забезпечує 
специфічну гнучкість комунікації у глобальному контексті [6]. 
Традиційний жанровий підхід до класифікації дискурсів у цифровому 
середовищі часто доповнюється функціональним аналізом, який визначає 
стратегічні цілі користувацьких повідомлень та їх роль у взаємодії з 
аудиторією. Англомовні дослідження, опираючись на роботи С. І. Мовчока та 
Радченка, виділяють дискурси, які орієнтовані на швидку візуальну та 
емоційну реакцію, і ті, що передбачають глибше когнітивне залучення та 
аналітичне осмислення інформації. В українських дослідженнях, як зазначає 
К. Греєм, цей підхід поєднується з врахуванням мовної норми та 
стилістичних особливостей, що дозволяє створювати типологію дискурсів, 
придатну для аналізу на національному рівні та водночас для порівняльних 
міжнародних досліджень [7] [2]. 
Особливу увагу слід приділяти порівняльній характеристиці 
англомовних і україномовних дискурсів у межах однієї платформи. 
20 
 
Наприклад, у мережі TikTok англійський розважальний дискурс орієнтується 
на максимально швидку комунікацію через меми, хештеги та фрагментарний 
текст, тоді як український демонструє схильність до більших синтаксичних 
конструкцій та адаптації англіцизмів для локальної аудиторії. На платформі 
Twitter (X) англійська мова підкреслює лаконічність і прямолінійність 
повідомлень, у той час як українські користувачі зберігають більшу 
структурну завершеність, що забезпечує точність і формальну грамотність у 
межах обмежених символів. Мережа Instagram демонструє найбільш 
комплексну інтеграцію тексту та візуального ряду, де англійські користувачі 
орієнтовані на глобальну аудиторію через сленг і поетичні підписи, а 
українські користувачі зберігають мовну самобутність, поєднуючи 
національні граматичні форми з мультимодальними елементами [16]. 
Важливим аспектом класифікації є також врахування алгоритмічних 
особливостей платформи, що визначають, який тип дискурсу буде більш 
ефективним у конкретному середовищі. Англомовні користувачі часто 
оптимізують контент під алгоритми ранжування, використовуючи трендові 
хештеги та меми, що підвищує видимість і взаємодію. Українські користувачі 
одночасно інтегрують традиційні мовні форми та сучасні цифрові практики, 
адаптуючи свій контент до глобальних стандартів без втрати національної 
ідентичності. Такий підхід дозволяє дослідникам виділити не лише жанрові й 
функціональні відмінності, а й культурно-лінгвістичні особливості дискурсів, 
що робить класифікацію більш комплексною і аналітично значущою [14]. 
Для візуалізації підходів до класифікації цифрових дискурсів у 
англомовному та україномовному середовищі можна виділити кілька 
основних категорій, що відображають жанрові, функціональні та прагматичні 
аспекти комунікації. У межах англомовного середовища дискурси 
класифікують як інформаційні, розважальні, соціально-політичні, освітні та 
рекламні, з акцентом на інтерактивність, швидкість поширення та емоційний 
вплив. Українські цифрові дискурси демонструють схожі жанрові рамки, 
проте додають елемент культурної адаптації, більшу граматичну завершеність 
21 
 
та активне використання англіцизмів, що дозволяє зберегти національну 
мовну ідентичність при інтеграції у глобальне цифрове середовище [17]. 
(див. Табл. 1.2) 
Аналіз представленої таблиці дозволяє глибоко оцінити специфіку 
функціонування цифрових дискурсів у різних мовних середовищах, а також 
виявити закономірності, що характеризують взаємодію мови, культури та 
платформи. На прикладі мережі TikTok видно, що англомовні користувачі 
орієнтовані на максимально швидке емоційне реагування аудиторії, 
застосовуючи меметичні форми, скорочення, емодзі та хештеги. Цей підхід 
забезпечує високу інтерактивність та швидке поширення контенту, що 
відповідає алгоритмічним особливостям платформи та культурі глобальної 
комунікації. Україномовні користувачі TikTok демонструють прагнення 
поєднати креативність із граматичною та стилістичною завершеністю, 
адаптуючи англіцизми та цифрові інновації до локальної мовної традиції. 
Така комбінація дозволяє зберегти національну ідентичність і водночас бути 
конкурентоспроможним у глобальному інформаційному просторі [18]. 
На платформі Twitter (X) англомовні користувачі фокусуються на 
лаконічності та прямолінійності повідомлень, використовуючи емодзі та 
хештеги для швидкої комунікації та залучення великої аудиторії. Це створює 
дискурс, який максимально оптимізований для глобальної взаємодії та 
поширення інформації у режимі реального часу. Українські користувачі 
демонструють більш структуровані та формально грамотні повідомлення, що 
забезпечує точність і зрозумілість при обмеженому числі символів. Така 
стратегія комунікації дозволяє зберегти баланс між інтерактивністю та 
мовною коректністю, підкреслюючи національні лінгвістичні норми. 
Порівняння обох мовних середовищ свідчить, що алгоритмічні обмеження 
платформи впливають на формування стилю та структурних особливостей 
повідомлень [16]. 
Instagram демонструє складну інтеграцію тексту і візуального ряду, де 
англомовні користувачі акцентують увагу на глобальних трендах, сленгу та 
22 
 
поетичних підписах, що формують емоційну та візуальну привабливість 
контенту. Україномовні користувачі поєднують мультимодальні елементи з 
граматично завершеними конструкціями, що забезпечує зрозумілість та 
культурну релевантність для локальної аудиторії. Це підкреслює, що 
українські цифрові дискурси демонструють більшу здатність до адаптації, 
поєднуючи традиційні мовні норми з сучасними комунікативними 
практиками. Візуально-текстові гібриди стають не лише інструментом 
розваги, а й засобом формування ідентичності, іронії, критики та соціальної 
взаємодії [19]. 
Компаративний аналіз таблиці дозволяє виділити кілька ключових 
закономірностей. По-перше, англомовні дискурси більш гнучкі та швидко 
адаптуються до алгоритмічних умов платформи, орієнтуючись на глобальну 
аудиторію. По-друге, україномовні дискурси прагнуть зберегти національну 
лінгвістичну самобутність, поєднуючи традиційні мовні норми з 
інноваційними цифровими практиками. По-третє, мультимодальні елементи 
та меметичні конструкції відіграють ключову роль у створенні взаємодії між 
користувачами та впливають на ефективність передачі емоційного та 
когнітивного змісту повідомлення. По-четверте, класифікація цифрових 
дискурсів за жанром, функціональністю та прагматичною спрямованістю 
дозволяє глибше зрозуміти механізми комунікації у цифровому середовищі, 
що особливо важливо при порівняльному аналізі англомовних і 
україномовних практик. 
Аналітичне розкриття цих закономірностей демонструє, що 
класифікація цифрових дискурсів є багаторівневим процесом, який включає 
жанрові, функціональні, прагматичні та культурно-лінгвістичні аспекти. Вона 
дозволяє дослідникам оцінити, як мовні та стилістичні особливості 
взаємодіють із платформними алгоритмами, аудиторною специфікою та 
соціокультурним контекстом. Крім того, порівняльний підхід виявляє не лише 
відмінності між англомовним і україномовним цифровим дискурсом, а й 
спільні тенденції глобальної комунікації, які визначають еволюцію сучасної 
23 
 
цифрової мови. Такий аналіз створює основу для подальших 
міждисциплінарних досліджень, поєднуючи лінгвістику, медіазнавство, 
когнітивні науки та соціологію у вивченні цифрової комунікації [20]. 
Аналіз цієї таблиці дозволяє робити висновки про вплив алгоритмічних 
факторів на мовну поведінку користувачів. Алгоритми платформ сприяють 
поширенню певних жанрів дискурсів, що підсилює популярність меметичних 
форм у TikTok або лаконічних повідомлень у Twitter (X). Українські 
користувачі демонструють здатність інтегрувати ці тренди без втрати мовної 
ідентичності, що свідчить про високий рівень адаптивності та креативності у 
локальному цифровому середовищі. Таким чином, аналіз таблиці дозволяє не 
лише класифікувати цифрові дискурси, а й оцінити їхню функціональну 
ефективність, комунікативну стійкість та культурну релевантність у 
двомовному контексті, що є цінним внеском у сучасну цифрову лінгвістику. 
У процесі аналізу випливає, що класифікація дискурсів повинна 
враховувати не лише жанрові та функціональні аспекти, а й прагматичні, 
культурні та платформні умови. Англомовні дискурси, як правило, 
демонструють вищу адаптивність до глобальної аудиторії та алгоритмічних 
вимог платформ, тоді як українські дискурси прагнуть поєднати традиційні 
мовні норми з інноваційними комунікативними практиками. Така 
компаративна перспектива дозволяє виявити закономірності у структурі, 
стилістиці та інтерактивних стратегіях, а також оцінити ефективність різних 
підходів до передачі інформації та емоційного змісту в цифровому 
середовищі [14]. 
Подальший аналіз підтверджує, що класифікація цифрових дискурсів у 
двомовному середовищі є не лише теоретичною потребою, а й практичною 
необхідністю для дослідження комунікативної поведінки користувачів. Вона 
дозволяє виділити закономірності в побудові повідомлень, співвіднести 
функції тексту, візуальних та інтерактивних елементів, а також оцінити роль 
платформи у формуванні специфіки цифрової комунікації. Таким чином, 
порівняльний підхід до класифікації дискурсів відкриває можливості для 
24 
 
подальших міжмовних та міжкультурних досліджень, створюючи основу для 
розробки методологій аналізу цифрового контенту в умовах глобалізації та 
мультимодального комунікативного середовища [13]. 
Таким чином, аналіз основних підходів до класифікації цифрових 
дискурсів у англомовному та україномовному середовищі демонструє 
необхідність багаторівневого підходу, який поєднує жанрову, функціональну, 
прагматичну та культурно-лінгвістичну перспективи. Це дозволяє виявляти 
закономірності у структурі, стилістиці та функціональній спрямованості 
повідомлень, а також оцінювати вплив платформи та мультимодальних 
елементів на поведінку користувачів. Порівняльний підхід створює 
можливість глибшого розуміння специфіки цифрового дискурсу в умовах 
глобальної комунікації та відкриває перспективи для міжмовних і 
міжкультурних досліджень. 
 
1.3.   Лінгвістичні аспекти функціонування мови в інтернет-середовищі: 
англійська vs українська 
 
Функціонування мови в інтернет-середовищі є надзвичайно 
динамічним процесом, що формує нові лінгвістичні практики та трансформує 
традиційні мовні норми. Аналіз цифрової комунікації показує, що англомовне 
середовище швидко адаптує інноваційні жанри та стилістичні конструкції, 
що забезпечує високу інтерактивність і гнучкість дискурсу. Так, англійська 
мова активно використовує емодзі, абревіатури, сленг та меметичні 
структури, що підкреслює прагнення до економії символів і водночас до 
ефективного передавання емоційного та когнітивного змісту повідомлення. 
Українська мова в цифрових середовищах демонструє більш збалансований 
підхід, інтегруючи нові жанри та інноваційні форми з традиційними нормами 
граматики та стилістики, що забезпечує культурну релевантність і мовну 
ідентичність [15]. 
25 
 
Дослідження І. П. Ющука і О. Б. Ткаченка свідчать, що культура мови в 
мережевому середовищі значно впливає на спосіб вираження думки та 
комунікативну ефективність. Англомовні користувачі здебільшого прагнуть 
лаконічності та швидкості обміну інформацією, тоді як україномовні 
користувачі поєднують оперативність з прагненням до логічної та 
стилістичної завершеності [11]. Н. І. Черниш і Н. Л. Павленко підкреслюють, 
що електронна комунікація передбачає формування нових мовних жанрів, 
таких як сторіз, челенджі, треди, які мають не лише інформаційну, а й 
соціокультурну функцію. В англомовному середовищі ці жанри швидко 
стають глобальними мемами, тоді як в україномовному контексті вони 
трансформуються з урахуванням локальної ментальності та мовної традиції 
[12]. 
О. А. Гаврилюк і І. Лук’янчук виділяють особливості 
месенджер-комунікації, яка характеризується високою економією мовних 
засобів, широким використанням абревіатур, скорочень і мультимодальних 
елементів, таких як зображення, гіфки та відеофрагменти. Англомовні 
користувачі демонструють перевагу в інтеграції цих елементів для створення 
швидкого візуально-текстового ефекту, тоді як українські користувачі 
зберігають більшу структурну завершеність повідомлення, застосовуючи 
локальні стилістичні форми та граматичні норми. Коломієць підкреслює, що 
соціальні мережі стають майданчиком для виникнення нових жанрів та 
стилістичних експериментів, що поєднують глобальні тренди з локальними 
мовними особливостями [15]. 
Аналітичні праці Девід Крістал (David Crystal), Каролін Таг (Caroline 
Tagg), Янніс Андрутсопулос (Jannis Androutsopoulos) і Наомі Барон (Naomi 
Baron) демонструють, що англомовна цифрова комунікація відзначається 
високим рівнем експериментування з мовними формами та постійною 
адаптацією до алгоритмічних і технологічних обмежень. Мова швидко реагує 
на зміни у платформах, створюючи нові словникові та синтаксичні 
конструкції, що забезпечують гнучкість у передачі змісту та емоцій. В 
26 
 
україномовному середовищі, як показує дослідження Herring, спостерігається 
баланс між впровадженням новітніх мовних форм і збереженням традиційної 
культури мови, що формує специфічний локальний цифровий дискурс, який 
відрізняється високою адаптивністю та культурною ідентичністю [17]. (див. 
Табл. 1.3) 
Аналіз наведеної таблиці дозволяє виділити комплекс лінгвістичних 
особливостей, що характеризують функціонування англійської та української 
мови в цифровому середовищі. По-перше, лексичні інновації англомовних 
користувачів є надзвичайно динамічними та різноманітними. Вони 
охоплюють скорочення, акроніми, сленгові вирази та неологізми, які швидко 
інтегруються у меметичні формати і візуально-текстові гібриди. Українська 
мова демонструє більш консервативну поведінку, поєднуючи нові лексичні 
одиниці з традиційною граматикою та стилістикою, що забезпечує ясність і 
культурну прийнятність повідомлення. Така різниця відображає загальні 
стратегії комунікації, де англійська мова орієнтована на швидкість і глобальне 
охоплення, а українська зберігає локальні культурні та соціальні орієнтири 
[47]. 
Другим важливим аспектом є синтаксис цифрових повідомлень. 
Англомовні користувачі активно застосовують фрагментовані та стислі 
конструкції, що забезпечує економію символів та швидке сприйняття 
інформації. Водночас українська мова прагне до завершеності та логічної 
цілісності речень, що підвищує читабельність та точність передачі 
повідомлення. Це демонструє різний підхід до оптимізації цифрової 
комунікації, де англійська прагне до ефективності, а українська – до 
зрозумілості та структурності [18]. 
Стилістичні відмінності також є помітними. Англомовні користувачі 
надають перевагу лаконічності, креативності та гумору, часто 
використовуючи іронію та меметичні формати для передачі емоцій та змісту. 
Українські користувачі інтегрують подібні засоби, проте завжди зберігають 
граматичну коректність і культурну адаптацію контенту, що дозволяє уникати 
27 
 
непорозумінь і зберігати локальну автентичність. Таким чином, стиль 
англомовної комунікації має глобальний характер, а українська мова поєднує 
інновації з традицією. 
Прагматичний рівень комунікації відображає різні цілі користувачів. 
Англомовна практика орієнтована на максимальне охоплення аудиторії та 
швидке поширення контенту, що стимулює активне використання відео, гіфок 
та інтерактивних елементів. Українська практика має більш локалізований 
характер, акцентуючи увагу на соціальних і емоційних аспектах, що важливі 
для конкретного культурного контексту. Це формує специфічний 
лексико-семантичний профіль цифрового дискурсу, де глобальні та локальні 
практики взаємодіють і доповнюють одна одну. 
Мультимодальність є ще одним важливим чинником. Англомовні 
користувачі активно інтегрують меметичні формати, які виконують функцію 
універсальних засобів емоційної та смислової передачі. Українські 
користувачі також використовують меми та гіфки, але супроводжують їх 
підписами та контекстуальними поясненнями, що зберігає культурну 
специфіку. Вплив алгоритмів платформ на обидві мови проявляється у 
пріоритетності певних форматів мовлення та підборі контенту, що 
безпосередньо формує мовну поведінку користувачів і стиль комунікації [19]. 
Особливу увагу слід приділити мультикультурним та двомовним 
практикам, що аналізує Янніс Андрутсопулос, де англомовні користувачі 
часто формують універсальні меметичні та жанрові структури, тоді як 
україномовні користувачі інтегрують глобальні тренди у локальний контекст, 
адаптуючи їх до мовних норм і культурних очікувань. Це створює унікальні 
комунікативні поля, де мова функціонує як інструмент одночасного 
глобального та локального впливу. Аналіз українських та англомовних 
цифрових дискурсів свідчить, що сучасні технології не тільки змінюють 
форму повідомлення, але й трансформують саму природу мовної взаємодії 
[18]. 
28 
 
Аналіз функціонування мови в інтернет-середовищі дозволяє 
виокремити низку ключових аспектів, які характеризують англомовний та 
україномовний цифрові дискурси. По-перше, англомовне середовище 
відзначається високою концентрацією лексичних інновацій, що часто 
виникають спонтанно в результаті потреби в швидкому обміні інформацією. 
Це проявляється у частому використанні скорочень, акронімів, сленгових 
виразів та неологізмів, які інтегруються у меметичні структури та 
візуально-текстові гібриди. Українська мова демонструє більш консервативну 
тенденцію у впровадженні нових форм, поєднуючи інноваційні засоби з 
усталеними граматичними та стилістичними нормами, що забезпечує 
читабельність і культурну прийнятність повідомлення [20]. 
По-друге, у сфері синтаксичних та структурних моделей англомовні 
користувачі часто застосовують фрагментовану або «розріджену» 
конструкцію речень, що сприяє швидкості сприйняття та мобільності 
комунікації. Водночас українські користувачі прагнуть до завершеності 
повідомлень, зберігаючи логічні та синтаксичні зв’язки між елементами 
тексту. Цей контраст відображає загальні мовні стратегії, де англійська 
спрямована на ефективність та економію знаків, а українська – на цілісність 
та точність комунікації [48]. 
Третім аспектом є прагматичний компонент цифрового дискурсу. 
Англомовна комунікація у соціальних мережах здебільшого орієнтована на 
глобальне охоплення аудиторії та швидке поширення контенту, що обумовлює 
активне використання мемів, гіфок, відеокліпів та інтерактивних елементів. 
Українські користувачі інтегрують подібні інструменти, однак адаптують їх 
до локального культурного контексту, підкреслюючи соціальні або емоційні 
значення, що важливі для конкретної аудиторії. Це формує специфічний 
лексико-семантичний профіль цифрового дискурсу, де глобальні та локальні 
практики співіснують і взаємодіють. 
Особливу увагу варто приділити мультимодальним аспектам мови, 
включаючи візуально-текстові гібриди та графічні елементи. Англомовна 
29 
 
практика демонструє більшу інтеграцію меметичних форматів, що 
функціонують як універсальні засоби передачі емоцій і змісту без 
необхідності пояснень. Українська цифрова комунікація також використовує 
меми та гіфки, але часто супроводжує їх локалізованими підписами та 
контекстуальними маркерами, що дозволяє зберігати культурну специфіку і 
точність повідомлення. Така особливість вказує на необхідність врахування 
міжмовних відмінностей при аналізі стилістичних і прагматичних 
характеристик цифрових дискурсів. 
Динаміка розвитку цифрових мовних практик свідчить, що англомовне 
середовище задає глобальні тренди, які адаптуються в інших мовних 
спільнотах, тоді як українська мова демонструє здатність поєднувати 
інновації із збереженням культурної ідентичності. Інтернет-середовище стає 
лабораторією для експериментів із мовою, де спостерігається як 
стандартизація нових жанрів, так і індивідуалізація мовних актів. Такий 
аналіз дозволяє побачити, що цифрова комунікація є не лише засобом 
передачі інформації, а й інструментом соціокультурної взаємодії, що впливає 
на формування мовної ідентичності користувачів у різних мовних 
середовищах [15]. 
Лінгвістичні аспекти функціонування мови в англомовному та 
україномовному цифровому середовищі демонструють багаторівневу 
взаємодію між лексикою, граматикою, стилістикою та мультимодальними 
елементами. Порівняння цих практик дозволяє виділити загальні тенденції і 
локальні особливості, що є важливим для подальшого розвитку цифрової 
лінгвістики та міжкультурного аналізу. Розуміння цих процесів відкриває 
перспективи для створення ефективних комунікативних стратегій, 
адаптованих до особливостей різних мовних спільнот, а також для розвитку 
методології дослідження цифрових дискурсів на перетині лінгвістики, 
медіазнавства та когнітивних наук [13]. 
Лінгвістичні аспекти функціонування мови в інтернет-середовищі 
демонструють комплексний вплив технологічних, культурних і соціальних 
30 
 
чинників на англомовні та україномовні практики. Англійська мова 
відзначається високою динамікою та глобальною інтерактивністю, тоді як 
українська мова поєднує інноваційність з прагненням до мовної ідентичності 
та культурної самобутності. Цей аналіз відкриває перспективи для подальших 
досліджень у галузі цифрової лінгвістики, дозволяючи оцінити, як мова 
адаптується до вимог цифрового середовища, алгоритмів соціальних 
платформ та міжкультурних комунікативних практик. 
 
Висновки до розділу 1 
 
У результаті проведеного аналізу теоретичних засад цифрової 
комунікації можна стверджувати, що цифрове середовище суттєво 
трансформує традиційні мовні практики та створює нові форми дискурсу. 
Було встановлено, що цифрова комунікація є багаторівневою системою, яка 
включає текстові, візуальні та мультимодальні елементи, а також інтерактивні 
компоненти, що взаємодіють із соціокультурним та алгоритмічним 
контекстом платформи. Лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості 
англомовного та україномовного цифрового дискурсу демонструють як 
спільні тенденції, так і значні відмінності, зумовлені культурними, 
функціональними та технічними факторами [13]. 
Дослідження основних підходів до класифікації цифрових дискурсів 
показало, що вони можуть бути поділені за жанрами, функціональною 
спрямованістю та інтерактивними характеристиками. В англомовному 
середовищі простежується висока динаміка створення нових форматів і 
швидка адаптація меметичних, відео та текстових форм, тоді як у 
україномовному середовищі процес інновацій відбувається з урахуванням 
локальних мовних норм та культурної специфіки. Такий аналіз дозволяє 
зрозуміти, що класифікаційні підходи не лише систематизують цифровий 
дискурс, а й слугують інструментом для порівняльного дослідження 
міжмовних практик [15]. 
31 
 
Особлива увага була приділена лінгвістичним аспектам функціонування 
мови в інтернет-середовищі, де англійська мова відзначається прагматичною 
орієнтацією на швидкість та глобальне охоплення, а українська мова зберігає 
структурність, повноту та культурну адаптацію контенту. Взаємодія текстових 
і візуальних елементів формує специфічні комунікативні стратегії 
користувачів, що дозволяє ефективно передавати інформацію, емоції та 
соціальні значення в цифровому просторі. Аналіз показав, що цифрова 
комунікація є об’єктом складного міждисциплінарного дослідження, що 
поєднує лінгвістику, медіазнавство та соціальні науки. 
Таким чином, теоретичне осмислення цифрової комунікації створює 
міцну основу для подальшого емпіричного аналізу мовних практик у 
соціальних мережах TikTok, Twitter та Instagram. Отримані висновки свідчать 
про те, що сучасні цифрові дискурси потребують гнучких, порівняльних 
підходів, які дозволяють враховувати як глобальні тенденції, так і локальні 
мовні особливості. Це відкриває перспективи для подальшого розвитку теорії 
цифрової лінгвістики та її практичного застосування в аналізі міжмовних 
комунікацій. 
У першому розділі розглянуто основні теоретичні підходи до вивчення 
цифрової комунікації та особливості функціонування мови у цифровому 
середовищі. Встановлено, що цифрова комунікація сьогодні є одним із 
провідних способів взаємодії між людьми, поєднуючи текст, зображення, 
відео та інші мультимодальні елементи. Виявлено, що розвиток технологій і 
соціальних мереж суттєво впливає на мовну поведінку користувачів, 
формуючи нові жанри, стилі та правила спілкування. Мова у цифровому 
просторі стає більш динамічною, лаконічною й емоційно забарвленою. 
Порівняння англомовного та україномовного цифрового дискурсу показало 
наявність як спільних рис (наприклад, використання скорочень, емодзі, 
мемів), так і певних відмінностей, пов’язаних з культурними та соціальними 
особливостями мовців. Загалом, цифрове спілкування формує нову мовну 
32 
 
реальність, де традиційні норми постійно змінюються під впливом 
технологічних і культурних чинників. 
 
РОЗДІЛ 2. ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ В 
СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ 
 
2.1. Мовні та стилістичні риси матеріалу в мережі TikTok: аналіз 
українського та англійського контенту 
 
Соціальна мережа TikTok у сучасному комунікативному просторі 
виступає не лише як розважальна платформа, але й як середовище, де 
формуються нові мовні практики та стильові коди. Її формат, побудований на 
коротких відео, зумовлює специфіку мовної організації, яка вирізняється 
стислістю, експресивністю та високим рівнем креативності. Важливим є 
поєднання візуального та вербального компонентів, де слово функціонує як 
підсилювач емоційного впливу. У цьому сенсі рецензія TikTok є лабораторією 
новітніх мовних форм, які згодом переходять у ширший публічний дискурс. 
Англомовний контент демонструє тенденцію до економії мовних 
засобів, де переважають короткі слогани, меметичні вирази та повторювані 
кліше. Часто використовується мікс стандартної англійської з молодіжним 
сленгом, що створює відчуття автентичності та близькості між автором і 
глядачем. Прикметним є й залучення емодзі як замінників слів, що дозволяє 
формувати багатозначні повідомлення без надмірної вербалізації. Таким 
чином, англомовний сегмент мережі TikTok тяжіє до універсалізації, 
орієнтуючись на швидкість сприйняття й інтерактивність [31]. 
В україномовному просторі мережа TikTok має свої характерні 
особливості, зумовлені національною культурною специфікою та 
соціолінгвістичною ситуацією. Відео відзначаються широким використанням 
кодування між українською та англійською мовами, що виявляється у явищі 
code-switching. Це відображає як глобалізаційні процеси, так і прагнення 
33 
 
молоді підкреслити власну приналежність до світового культурного простору. 
Стилістично україномовний TikTok вирізняється поєднанням традиційних 
фольклорних елементів, гумору й сучасного сленгу, що створює гібридний 
дискурс. 
Важливим компонентом як в англійській, так і в українській комунікації 
TikTok є використання гештегів, які виконують функцію структуризації 
контенту та просування відео в алгоритмах. У випадку англомовних авторів 
переважають універсальні маркери на кшталт #foryou, #trending чи #viral, що 
відображають прагнення до максимальної видимості у глобальному просторі. 
Українські користувачі, натомість, часто комбінують англійські та українські 
гештеги, наприклад #длятебе, #україна, #memes, демонструючи прагнення 
балансувати між локальною ідентичністю та глобальною впізнаваністю. 
Такий вибір маркерів виявляє одночасно і лінгвістичну, і соціальну динаміку 
платформи [32]. 
Окрему увагу варто приділити риториці мережі TikTok, яка базується на 
ефекті залучення. В англійському сегменті поширені заклики до дії у вигляді 
скорочених формул, наприклад "Check this out", "Wait for it" чи "Like & share". 
Ці конструкції максимально прості, вони не обтяжені граматичними 
деталями, проте ефективні у приверненні уваги. В україномовному 
середовищі переважають емоційні звертання на кшталт "Дивись до кінця", 
"Підтримай лайком", "Це треба побачити". Подібні структури виконують 
функцію соціального склеювання, адже формують відчуття колективної дії та 
причетності. 
Візуально-мовна синергія є ще однією спільною рисою для обох 
мовних просторів. Тексти у вигляді субтитрів, накладених написів або 
графічних анотацій часто дублюють вербальний матеріал, створюючи ефект 
багатоканальної комунікації. Проте в англомовному TikTok така практика 
спрямована переважно на акцентування ключових слів і візуальне виділення 
гумористичних елементів. В україномовному сегменті субтитри мають 
34 
 
додаткову функцію підкреслення культурних алюзій або гри зі словами, що 
забезпечує більшу інтертекстуальність [33]. 
Особливістю стилістики мережі TikTok є використання іронії та 
самоіронії як ключових комунікативних стратегій. В англійських відео ця 
стратегія реалізується через саркастичні жарти, гіперболізацію або 
несподівані сюжетні повороти, що підтримують меметичність контенту. 
Український сегмент демонструє схожі прийоми, але доповнює їх культурно 
маркованими алюзіями на політичні чи соціальні реалії. Таким чином 
формується унікальний стиль, де поєднуються гумор і критика, легкість і 
глибина смислів [49].  
Платформа TikTok стала потужним інструментом для вираження мовної 
та культурної ідентичності, де користувачі з різних куточків світу 
демонструють унікальні мовні практики. Цифрова комунікація на TikTok 
характеризується динамічністю, креативністю та адаптивністю до швидко 
змінюваних трендів. Особливо це помітно при порівнянні англомовного та 
україномовного контенту, де кожна мовна спільнота привносить свої 
особливості у стилістику та лексичний вибір [6]. 
Англомовний контент на TikTok часто відзначається лаконічністю та 
швидкою адаптацією до нових трендів. Користувачі активно використовують 
популярні хештеги, меми та аудіотреки, що сприяє швидкому поширенню 
відео. Наприклад, відео користувачки @fluencytalks, де вона демонструє 15 
англійських слів, що вказують на відмінний словниковий запас, набрало 
значну кількість переглядів, що свідчить про інтерес до навчального 
контенту, поданого в розважальній формі . 
Україномовні користувачі TikTok активно використовують платформу 
для збереження та популяризації української мови та культури. Відео, де 
користувачка @magicsophshu розповідає про унікальні українські слова, що 
не мають точного перекладу англійською, набирають популярності серед 
аудиторії, зацікавленої в глибині та багатстві української мови . Це свідчить 
35 
 
про прагнення зберегти мовну ідентичність та поділитися нею з іншими. 
(див. Табл. 2.1) 
Мережа TikTok є потужним інструментом для вираження мовної та 
культурної ідентичності. Англомовний контент відзначається швидкою 
адаптацією до нових трендів та лаконічністю, тоді як україномовний контент 
зберігає емоційність та образність, акцентуючи увагу на збереженні 
культурної спадщини. Ці особливості відображають різні підходи до 
комунікації та взаємодії з аудиторією на платформі [7]. 
Соціальна мережа TikTok стала одним із ключових майданчиків 
цифрової комунікації, що поєднує відеоконтент із текстовими й 
аудіовізуальними елементами. Платформа характеризується високою 
динамічністю мовлення, адаптивністю до нових трендів та активним 
використанням сучасних мовних форм, що робить її об’єктом особливої 
уваги для лінгвістичного аналізу. Зокрема, англомовний та україномовний 
контент демонструють різні стратегічні підходи до комунікативної взаємодії, 
що проявляється в лексичних, стилістичних та семантичних особливостях 
тексту й аудіовізуальних елементів. 
Англомовний контент на TikTok відзначається лаконічністю, 
прямолінійністю та високим рівнем інтерактивності. Автори відео активно 
використовують популярні хештеги, трендові аудіотреки та меметичні 
формати для швидкого поширення контенту серед широкої аудиторії. 
Наприклад, відео користувачки @fluencytalks демонструє 15 англійських слів 
для розширення словникового запасу та набрало понад 1,2 млн переглядів, 
що свідчить про ефективність поєднання навчальної та розважальної функції 
контенту [8]. Цей приклад ілюструє тенденцію до використання англійської 
мови як засобу швидкої комунікації та популяризації знань у формі 
мікро-контенту. 
Україномовний контент на TikTok, навпаки, спрямований не лише на 
інформативну функцію, а й на збереження мовної та культурної ідентичності. 
Наприклад, відео користувачки @magicsophshu, присвячене унікальним 
36 
 
українським словам, що не мають точного перекладу англійською, активно 
поширюється серед користувачів, зацікавлених у мовній культурі та 
етнокультурних особливостях української мови. Цей приклад демонструє 
прагнення українських авторів зберегти автентичність мови та формувати 
специфічні цифрові дискурси. 
Нижче наведено порівняльну таблицю основних лінгвістичних і 
стилістичних характеристик англомовного та україномовного контенту на 
TikTok [9] (див. Табл. 2.2) 
Аналіз наведеної таблиці дозволяє зробити висновок, що англомовний 
контент на TikTok орієнтований на швидку комунікацію та розважальну 
функцію, тоді як україномовний контент підкреслює культурно-мовну 
автентичність та емоційно насичену подачу інформації. Така різниця 
обумовлює специфіку цифрових дискурсів та впливає на стилістику та 
лексичний вибір авторів. 
Сучасна цифрова комунікація в соціальних мережах, таких як TikTok, 
відзначається особливою мовною та стилістичною динамікою, яка формує 
нові способи вираження думки та емоцій. Контент TikTok характеризується 
компактністю, швидкою подачею інформації та активним використанням 
візуально-мовних елементів, таких як меми та хештеги. Мовні одиниці, що 
активно використовуються на платформі, часто не відповідають нормам 
офіційної мови і відображають сленг молодіжного середовища. Для 
англійської мови це включає поєднання сленгових слів, акронімів і 
специфічних конструкцій, які швидко стають трендовими. Український 
контент також демонструє подібні тенденції, проте він має власні національні 
особливості, включаючи локалізовані неологізми та кодові фрази. Така 
комбінація елементів формує специфічну лінгвокультурну ідентичність 
користувачів платформи [10]. 
В англомовному контенті TikTok активно використовуються вирази, які 
здатні передати емоції та ставлення автора контенту в лаконічній формі. 
Наприклад, фраза "it's giving vibes" означає передачу певного настрою або 
37 
 
характеру і стала універсальним способом оцінки контенту. Також 
популярним є "POV" (point of view), що використовується для створення відео 
від імені певного персонажа або з певної перспективи глядача. Акроніми 
"SMH" (shaking my head) та "FWIW" (for what it's worth) демонструють 
тенденцію до скорочення фраз для швидкого онлайн-висловлювання. 
Сленгове слово "stan", що походить від популярної пісні, означає активного 
фаната та використовується в коментарях для підкреслення захоплення 
певною особою або явищем. Застосування таких виразів є характерним 
маркером молодіжної культури і відображає динамічний характер англійської 
мови в цифрових медіа [21]. 
Українські користувачі TikTok адаптують подібні стратегії, створюючи 
власні мовні форми, які враховують національний контекст і культурну 
специфіку. Наприклад, у відео часто зустрічаються сленгові вислови на 
кшталт "зашквар" або "крінж", які позначають соціально неприйнятну або 
дивну поведінку. Активно використовуються також гібридні форми, такі як 
"фейлити" або "стрімити", запозичені з англійської та адаптовані до 
української фонетики і морфології. Для підкреслення емоційного стану 
застосовуються повтори, метафори та інтонаційні підкреслення у підписах до 
відео. Локалізовані хештеги, наприклад "#влог_дня" або "#танцюйзнами", 
допомагають структурувати контент та формують мовну ідентичність 
української спільноти на платформі. Такі практики демонструють активне 
змішання мов та стилів, що відображає мультикультурний і мультимовний 
характер сучасної цифрової комунікації [11]. 
Порівняльний аналіз англійських та українських мовних практик у 
TikTok показує як спільні тенденції, так і суттєві відмінності. В обох мовах 
спостерігається активне використання сленгу, акронімів та скорочень для 
швидкої передачі емоцій та реакцій, що відповідає специфіці 
швидкоплинного цифрового контенту. Водночас англійський контент більш 
універсальний і легко адаптується для глобальної аудиторії, тоді як українські 
вирази часто мають локальний культурний контекст і стають зрозумілими 
38 
 
переважно в межах національної спільноти. Додатково українські користувачі 
використовують мовні коди для створення відчуття приналежності до групи, 
що є менш поширеною практикою в англомовних відео. Такий підхід 
дозволяє підтримувати ідентичність та взаєморозуміння всередині 
конкретного культурного середовища [12]. 
Стилістично TikTok характеризується активним використанням 
коротких речень, експресивної лексики та візуальних елементів, що 
посилюють емоційне сприйняття контенту. Ці особливості дозволяють 
створювати контент, який легко сприймається та швидко поширюється серед 
користувачів. Застосування мемів, повторів, музичних цитат та хештегів 
формує характерний "цифровий стиль", що впливає на лексичну та 
синтаксичну структуру повідомлень. Як англійський, так і український 
контент демонструють інноваційні мовні стратегії, спрямовані на підвищення 
взаємодії з аудиторією та залучення уваги до відео. Таким чином, мовні та 
стилістичні риси контенту TikTok є яскравим прикладом адаптації мови до 
умов цифрового середовища та створення нового типу комунікації. 
Використання сленгу, акронімів, неологізмів та специфічних 
конструкцій дозволяє ефективно передавати емоції та соціальні оцінки, 
формуючи характерну цифрову мову. Порівняльний аналіз англійських та 
українських прикладів показує, що мовні тенденції глобалізуються, але 
одночасно зберігають локальні культурні особливості. Взаємодія мови та 
стилю у TikTok є складним процесом, який поєднує емоційну експресію, 
соціальну ідентичність та ефективність комунікації. Ці особливості роблять 
платформу зразком сучасної цифрової комунікації, де мова та стиль постійно 
еволюціонують [13]. 
Сучасна цифрова комунікація в соціальних мережах, таких як TikTok, 
відзначається особливою мовною та стилістичною динамікою, яка формує 
нові способи вираження думки та емоцій. Контент TikTok характеризується 
компактністю, швидкою подачею інформації та активним використанням 
візуально-мовних елементів, таких як меми та хештеги. Мовні одиниці, що 
39 
 
активно використовуються на платформі, часто не відповідають нормам 
офіційної мови і відображають сленг молодіжного середовища. Для 
англійської мови це включає поєднання сленгових слів, акронімів і 
специфічних конструкцій, які швидко стають трендовими. Український 
контент також демонструє подібні тенденції, проте він має власні національні 
особливості, включаючи локалізовані неологізми та кодові фрази. Така 
комбінація елементів формує специфічну лінгвокультурну ідентичність 
користувачів платформи. 
В англомовному контенті TikTok активно використовуються вирази, які 
здатні передати емоції та ставлення автора контенту в лаконічній формі. 
Наприклад, фраза "it's giving vibes" означає передачу певного настрою або 
характеру і стала універсальним способом оцінки контенту. Також 
популярним є "POV" (point of view), що використовується для створення 
відео від імені певного персонажа або з певної перспективи глядача. 
Акроніми "SMH" (shaking my head) та "FWIW" (for what it's worth) 
демонструють тенденцію до скорочення фраз для швидкого 
онлайн-висловлювання. Сленгове слово "stan", що походить від популярної 
пісні, означає активного фаната та використовується в коментарях для 
підкреслення захоплення певною особою або явищем. Застосування таких 
виразів є характерним маркером молодіжної культури і відображає 
динамічний характер англійської мови в цифрових медіа [14]. 
Українські користувачі TikTok адаптують подібні стратегії, створюючи 
власні мовні форми, які враховують національний контекст і культурну 
специфіку. Активно використовуються також гібридні форми, такі як 
"фейлити" або "стрімити", запозичені з англійської та адаптовані до 
української фонетики і морфології.  
Порівняльний аналіз англійських та українських мовних практик у 
TikTok показує як спільні тенденції, так і суттєві відмінності. В обох мовах 
спостерігається активне використання сленгу, акронімів та скорочень для 
швидкої передачі емоцій та реакцій, що відповідає специфіці 
40 
 
швидкоплинного цифрового контенту. Водночас англійський контент більш 
універсальний і легко адаптується для глобальної аудиторії, тоді як українські 
вирази часто мають локальний культурний контекст і стають зрозумілими 
переважно в межах національної спільноти. Додатково українські користувачі 
використовують мовні коди для створення відчуття приналежності до групи, 
що є менш поширеною практикою в англомовних відео. Такий підхід 
дозволяє підтримувати ідентичність та взаєморозуміння всередині 
конкретного культурного середовища [15]. 
Стилістично TikTok характеризується активним використанням 
коротких речень, експресивної лексики та візуальних елементів, що 
посилюють емоційне сприйняття контенту. Ці особливості дозволяють 
створювати контент, який легко сприймається та швидко поширюється серед 
користувачів. Застосування мемів, повторів, музичних цитат та хештегів 
формує характерний "цифровий стиль", що впливає на лексичну та 
синтаксичну структуру повідомлень. Як англійський, так і український 
контент демонструють інноваційні мовні стратегії, спрямовані на підвищення 
взаємодії з аудиторією та залучення уваги до відео. Таким чином, мовні та 
стилістичні риси контенту TikTok є яскравим прикладом адаптації мови до 
умов цифрового середовища та створення нового типу комунікації. 
Використання сленгу, акронімів, неологізмів та специфічних 
конструкцій дозволяє ефективно передавати емоції та соціальні оцінки, 
формуючи характерну цифрову мову. Порівняльний аналіз англійських та 
українських прикладів показує, що мовні тенденції глобалізуються, але 
одночасно зберігають локальні культурні особливості. Взаємодія мови та 
стилю у TikTok є складним процесом, який поєднує емоційну експресію, 
соціальну ідентичність та ефективність комунікації. Ці особливості роблять 
платформу зразком сучасної цифрової комунікації, де мова та стиль постійно 
еволюціонують [16]. 
Таким чином, TikTok слугує платформою для реалізації різних 
комунікативних стратегій, демонструючи англомовну глобалізацію мовних 
41 
 
практик і локальну українську ідентичність. Особливості контенту на 
платформі відображають актуальні тенденції цифрової комунікації та вплив 
соціокультурного середовища на мовну поведінку користувачів. 
 
2.2. Особливості мовлення у мережі Twitter (X) з порівняльним аналізом 
англійської та української мов 
 
Соціальна мережа Twitter, яка у 2023 році була перейменована на X, є 
унікальним комунікативним середовищем, що формує власну мовну культуру 
та стилістичні стандарти. Її особливість полягає у поєднанні максимальної 
лаконічності та високої інформативності, оскільки початково платформа 
обмежувала повідомлення 140 символами, а згодом розширила їх до 280. Це 
обмеження стало ключовим фактором формування нового типу цифрового 
мовлення, яке орієнтоване на виразність, точність та миттєве привернення 
уваги. Лаконізм тут не є лише технічною вимогою, а перетворюється на 
стилістичну домінанту платформи [35]. 
В англомовному просторі у мережі Twitter склалася специфічна 
риторика, що тяжіє до гасел, слоганів та інтертекстуальних натяків. 
Англійська мова, з її схильністю до абревіацій, скорочень і продуктивності у 
словотворі, надала користувачам можливість формувати цілісні меседжі в 
межах ліміту. Поширеними є скорочені конструкції типу "ICYMI" (in case you 
missed it), "BTW" (by the way), "TL;DR" (too long, didn’t read), які 
функціонують як культурно марковані знаки. Така мовна економія не лише 
підкреслює динамічність платформи, але й створює відчуття належності до 
певної цифрової спільноти, обізнаної у специфічному жаргоні. 
Україномовний сегмент Twitter демонструє відмінні закономірності. З 
одного боку, він переймає загальні тренди глобальної мережі, зокрема 
використання скорочень, мемів і стилістичних маркерів цифрової культури. З 
іншого боку, українська мова, що має розвинену флективність і менш стійкі 
традиції абревіації, вимагає адаптації цих форм до власної системи. Часто 
42 
 
можна спостерігати явище code-switching, коли у межах одного твіту 
поєднуються українські та англійські елементи. Це створює своєрідний 
гібридний дискурс, який підкреслює ідентичність користувачів як локальних, 
так і глобальних суб’єктів цифрової комунікації. 
Змістовне наповнення англомовних твітів характеризується тяжінням 
до миттєвого реагування на події та створення трендових дискурсів. 
Платформа функціонує як оперативний новинний канал, де лексика часто 
відображає політичні, економічні й культурні процеси в режимі реального 
часу. Українська спільнота X також використовує цю платформу як простір 
актуальних дискусій, проте відчутним є акцент на темах національної 
ідентичності, війни, культурного самоствердження. Стилістично це 
виражається у використанні емоційно забарвлених лексем, звертань та 
риторичних запитань, що посилюють емоційний ефект та створюють ефект 
колективної солідарності [36]. 
Особливе місце в комунікації Twitter посідають хештеги, які виконують 
роль метатекстових маркерів. В англомовному просторі поширеними є 
універсальні маркери #Breaking, #Update, #NowPlaying, які сигналізують про 
актуальність та темпоральність повідомлення. Українські користувачі поряд 
із глобальними хештегами застосовують національно марковані (#ЗСУ, 
#Україна, #StopRussia), які виконують не лише функцію класифікації, а й є 
символами колективної позиції та політичної заяви. У такий спосіб Twitter 
перетворюється на платформу, де лінгвістичні засоби стають водночас 
соціальними та ідеологічними маркерами. 
Лексико-стилістичні особливості англомовних твітів визначаються 
переважанням неформальної риторики, активним використанням сленгу, 
іронії та метафоризації. Наприклад, політичні дискусії нерідко 
супроводжуються саркастичними коментарями, побудованими на грі слів чи 
алюзіях. Українські ж твіти поєднують іронію з патріотичним пафосом, 
використовуючи культурно значущі символи, цитати з літератури, пісень чи 
народної мудрості. Така стратегія формує особливий стиль українського 
43 
 
Twitter, який є більш емоційно насиченим і прагматично спрямованим на 
підтримку національної єдності. 
Додатковою рисою є візуальне підсилення тексту емодзі, яке в обох 
мовних просторах виконує не лише декоративну, а й семантичну функцію. В 
англійській традиції емодзі часто є маркером іронії або заміною слова, тоді як 
в українській практиці вони здебільшого підкреслюють емоційний стан або 
візуально структурують повідомлення. Цей феномен відображає відмінності 
у стилістичному сприйнятті: англомовна комунікація прагне універсальності 
та інтернаціоналізації, українська ж орієнтована на вираження ідентичності 
та почуттів. 
Мовлення у Twitter (тепер X) є відображенням швидко змінюваного 
цифрового середовища, де обмеження символів, миттєва реакція на події та 
глобальна аудиторія формують унікальні лінгвістичні практики. Платформа 
стимулює користувачів до використання лаконічних виразів, акронімів, 
хештегів та емодзі, що дозволяє ефективно передавати емоції та інформацію 
в обмеженому просторі. Порівняльний аналіз англійської та української мов у 
цьому контексті виявляє як спільні тенденції, так і мовні особливості, 
зумовлені культурними, політичними та соціальними факторами [17]. 
Англійське мовлення у Twitter характеризується широким 
використанням акронімів та сленгових виразів, таких як "LOL" (laugh out 
loud), "BRB" (be right back), "DM" (direct message). Ці елементи сприяють 
створенню неформальної атмосфери та полегшують комунікацію в 
обмеженому просторі символів. Хештеги, як-от #ThrowbackThursday або 
#NoFilter, використовуються для категоризації контенту та вираження емоцій.  
Водночас українське мовлення у Twitter демонструє інші тенденції, 
зумовлені мовною ситуацією в Україні та впливом війни. Дослідження 
показують, що з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну 
спостерігається значне зростання використання української мови на 
платформі. Користувачі активно застосовують локалізовані хештеги, такі як 
#СлаваУкраїні, #ЗСУ, #Перемога, що відображають національну ідентичність 
44 
 
та патріотичні настрої. Також поширеними є неологізми, наприклад, 
"підтримка" (від "підтримувати"), "захисник" (від "захищати"), які набули 
популярності в контексті війни [18]. 
Англомовний Twitter є одним із найбільш динамічних цифрових 
просторів, де мова постійно еволюціонує, адаптуючись до швидких змін у 
суспільстві, технологіях та культурі. Користувачі платформи активно 
формують нові мовні конструкції, сленг, хештеги та вирази, що швидко 
стають частиною повсякденної комунікації. У цьому контексті особливу роль 
відіграють інфлюенсери та блогери, які не лише споживають, але й активно 
створюють мовні тренди [19]. 
Інфлюенсери в Twitter часто стають ініціаторами нових мовних явищ. 
Вони створюють або популяризують сленгові вирази, хештеги та фрази, які 
швидко набувають популярності серед користувачів. Наприклад, терміни як 
"slay", "spill the tea" або "on fleek" стали широко вживаними завдяки їх 
активному використанню в постах впливових осіб  [20]. 
Типові фрази та вирази в англомовній мережі Twitter 
У повсякденному мовленні англомовних користувачів Twitter зазвичай 
зустрічаються такі вирази: 
"What's the tea?" — запитання, що означає "Яка новина?" або "Що 
відбувається?" 
"I'm dead" — вираз, що вказує на сильне здивування або сміх. 
"Lowkey" — використовується для вираження стриманого або 
прихованого почуття. 
"No cap" — означає "без брехні", "серйозно" [52]. 
Ці вирази відображають не лише мовні, але й культурні особливості 
англомовної аудиторії. 
Не можна не виділити значиму роль хештегів у формуванні мовних 
трендів. Хештеги в Twitter слугують не лише інструментами категоризації 
контенту, але й важливими елементами мовної практики. Вони дозволяють 
виразити емоції, підтримати певні ідеї або приєднатися до глобальних 
45 
 
дискусій. Наприклад, хештеги на кшталт #BlackLivesMatter або #MeToo стали 
символами соціальних рухів, а #ThrowbackThursday або #NoFilter — 
частиною щотижневих традицій користувачів. 
Англомовні користувачі Twitter активно використовують акроніми та 
абревіатури для економії часу та простору. До найбільш поширених 
належать: 
"LOL" — Laugh Out Loud (сміюсь вголос) 
"BRB" — Be Right Back (скоро повернуся) 
"DM" — Direct Message (пряме повідомлення) 
"ICYMI" — In Case You Missed It (якщо ти пропустив) 
Ці скорочення сприяють швидшій та ефективнішій комунікації в межах 
обмеженого простору повідомлення [52]. 
Англомовний Twitter є потужним інструментом для формування та 
поширення нових мовних тенденцій. Інфлюенсери та активні користувачі 
платформи активно впливають на розвиток мови, створюючи нові вирази, 
хештеги та мовні конструкції, які швидко стають частиною повсякденної 
комунікації. Розуміння цих тенденцій є важливим для аналізу сучасних 
мовних процесів та їх впливу на культуру та суспільство [21]. 
Україномовний сегмент Twitter (тепер X) став важливим цифровим 
простором для вираження національної ідентичності та громадянської позиції 
користувачів. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця 
платформа набула особливого значення як засіб оперативного поширення 
інформації, обговорення подій та формування громадської думки. Мовлення 
користувачів відзначається високою динамічністю, креативністю та виразним 
емоційним забарвленням, що відображає реалії сучасного 
соціально-політичного життя. Кожне повідомлення має потенціал впливати 
на аудиторію, формуючи унікальний лексичний простір платформи. 
Важливим є те, що мовні практики не лише передають інформацію, а й 
створюють символічний простір солідарності та патріотизму. Саме це робить 
46 
 
україномовний Twitter значущим феноменом для сучасної цифрової 
комунікації [22]. 
До 2022 року російська мова домінувала в українському сегменті 
платформи Twitter, але з початком війни спостерігалася значна зміна мовних 
уподобань користувачів. За даними досліджень, кількість твітів українською 
мовою зросла на 87% у перші місяці вторгнення, що свідчить про свідомий 
вибір мови як інструменту національної самоідентифікації. Цей процес 
демонструє, як зовнішні соціально-політичні фактори можуть прискорювати 
мовну трансформацію в цифровому середовищі. Українська мова стала 
маркером солідарності та патріотизму серед користувачів платформи. 
Водночас активне використання української мови сприяло формуванню 
нових мовних норм та стилістичних особливостей у цифровому просторі. Це 
явище є наочним прикладом того, як сучасні соціальні мережі впливають на 
мовну ідентичність користувачів [23]. 
Меми та неологізми стали невід’ємною частиною мовної практики 
україномовного Twitter і виконують функцію соціального коментаря та 
гумористичного спротиву. Наприклад, слово "бавовна" використовується для 
позначення вибухів на окупованих територіях або в Росії, що створює 
гумористичний контекст у серйозних подіях. Такі мовні інновації 
допомагають користувачам передавати емоції, об’єднуватися у спільноти та 
формувати колективний дискурс у цифровому середовищі. Крім того, меми 
часто поєднують текст, зображення та культурні коди, що підвищує їхню 
ефективність у комунікації. Активне використання неологізмів сприяє 
формуванню сучасної лексики, яка відповідає потребам цифрової культури. 
Це демонструє, що україномовний Twitter є не лише платформою для обміну 
інформацією, але й середовищем для мовної креативності [46]. 
Хештеги в україномовному Twitter виконують важливу роль у 
структуруванні інформації та створенні соціальної ідентичності користувачів. 
Хештеги як #СлаваУкраїні, #ЗСУ, #Перемога стали не лише засобом 
поширення контенту, але й символами національної солідарності та 
47 
 
підтримки Збройних Сил України. Вони допомагають користувачам швидко 
знайти релевантні повідомлення та приєднатися до глобальних дискусій. 
Хештеги також сприяють видимості контенту та підвищенню його соціальної 
значущості. Крім патріотичних, активно використовуються молодіжні 
хештеги та сленгові маркери, які дозволяють створювати більш неформальні 
та живі комунікативні простори. Таким чином, хештеги стають ключовим 
елементом мовної практики та цифрової ідентичності на платформі. 
Інфлюенсери та медіа-особистості мають значний вплив на формування 
мовних тенденцій у україномовному Twitter. Журналісти та блогери, такі як 
Ілля Пономаренко та інші, активно використовують платформу для 
поширення актуальної інформації про події війни, що сприяє мобілізації 
громадської думки та формуванню інформаційного порядку денного. Їхні 
повідомлення часто містять нові слова, акроніми та фрази, які швидко стають 
популярними серед користувачів. Це сприяє створенню спільної мовної 
культури та підтримує комунікативний обмін у реальному часі. Інфлюенсери 
також моделюють тональність повідомлень, впливаючи на емоційне 
сприйняття контенту аудиторією. Саме завдяки їхній діяльності Twitter стає 
простором не лише інформаційного, а й культурного обміну [24]. 
Мовлення в україномовному Twitter демонструє, що цифрові 
платформи можуть слугувати важливим інструментом формування 
національної ідентичності та мовної культури. Активне використання 
української мови, мемів, хештегів та неологізмів створює унікальний 
комунікативний простір, де поєднуються інформаційні, соціальні та культурні 
функції мови. Ця платформа дозволяє користувачам ефективно передавати 
інформацію, виражати емоції та формувати колективні цінності. Водночас 
мовна практика в Twitter відображає актуальні соціальні та політичні 
процеси, що робить її цінним об’єктом для лінгвістичного аналізу. Вивчення 
цих процесів допомагає зрозуміти, як цифрові технології змінюють сучасну 
українську мову та її функції у суспільстві [25]. 
48 
 
Англомовний Twitter характеризується широким використанням 
неологізмів, сленгу та абревіатур, що є відображенням динамічності та 
інноваційності англомовної цифрової комунікації. Наприклад, терміни як 
"slay", "on fleek" та "sus" стали популярними серед молодіжної аудиторії, 
відображаючи вплив інтернет-культури та субкультурних явищ. 
В україномовному Twitter спостерігається активне використання 
неологізмів, зокрема термінів, що виникли в контексті війни, таких як 
"бавовна" для позначення вибухів на окупованих територіях. Це свідчить про 
адаптацію мовного простору до нових реалій та потреб комунікації в умовах 
війни. 
Англомовний Twitter демонструє тенденцію до скорочення слів та фраз, 
використання неформальних граматичних конструкцій та інверсій, що сприяє 
створенню легкого та швидкого стилю спілкування. 
В україномовному Twitter також спостерігається використання 
скорочень та неформальних граматичних форм, однак з огляду на мовні 
особливості української мови, ці конструкції мають свої специфічні риси. 
Наприклад, активне використання дієслівних форм у наказовому способі, що 
відображає прагнення до мобілізації та закликів до дії. 
Англомовний Twitter широко використовує хештеги як інструмент 
категоризації контенту та вираження колективних настроїв. Хештеги на 
кшталт #BlackLivesMatter, #MeToo стали символами соціальних рухів та 
платформами для обговорення актуальних питань [26]. 
В україномовному Twitter хештеги також виконують функцію 
категоризації, однак вони мають більш локальний характер, відображаючи 
національні та культурні особливості. Наприклад, хештеги #СлаваУкраїні, 
#ЗСУ стали символами національної гідності та підтримки Збройних Сил 
України. 
Англомовний Twitter відображає широкий спектр соціально-політичних 
поглядів, зокрема через використання мемів, сатири та іронії для 
коментування політичних подій. Це свідчить про високий рівень політичної 
49 
 
активності та залучення користувачів до обговорення суспільно важливих 
тем. 
В україномовному Twitter соціально-політичні фактори, зокрема війна в 
Україні, безпосередньо впливають на мовну поведінку користувачів. Аналіз 
показує, що після початку війни спостерігається значне збільшення кількості 
твітів українською мовою, що свідчить про мовний спротив та прагнення до 
національної самоідентифікації. 
Порівняльний аналіз лінгвістичних особливостей англомовного та 
україномовного Twitter свідчить про наявність спільних тенденцій, таких як 
використання неологізмів, скорочень та хештегів, однак також виявляються 
суттєві відмінності, зумовлені мовними, культурними та 
соціально-політичними факторами. Англомовний Twitter характеризується 
більшою лексичною різноманітністю та інтернаціональним контекстом, тоді 
як україномовний Twitter відображає специфіку національної ідентичності та 
реагує на актуальні соціально-політичні події в Україні. Ці відмінності 
підкреслюють важливість контексту при аналізі цифрової комунікації та 
мовних практик в соціальних мережах. 
 
2.3. Стилістика цифрової взаємодії в Instagram у контексті англійської та 
української мови 
 
Мережа Instagram є однією з провідних соціальних мереж сучасності, 
яка поєднує текстові та візуальні форми комунікації, формуючи власну 
стилістику взаємодії. Особливість цієї платформи полягає у домінуванні 
зображення або відео як центрального повідомлення, яке доповнюється 
текстом у вигляді підписів, коментарів та гештегів. Стилістичні особливості 
комунікації в Instagram ґрунтуються на балансі між візуальним і вербальним 
кодами, що визначає специфіку мовлення користувачів. Саме цей синтез 
створює унікальний простір, де мовні практики набувають нових форм і 
значень [38]. 
50 
 
В англомовному сегменті мережі Instagram чітко простежується 
тенденція до персоналізації та комерціалізації стилю. Пости часто будуються 
за принципом «короткий підпис + візуальний акцент», що відповідає логіці 
глобальної цифрової культури. Англійська мова з її лексичною гнучкістю 
забезпечує можливість створення слоганів, афористичних висловів або 
емотивних конструкцій на кшталт "Living the moment", "New chapter begins" 
чи "Less perfection, more authenticity". Ці короткі вислови стають 
стилістичними маркерами, які формують естетику профілю та водночас 
відображають культурну домінанту англомовного Instagram – 
самопрезентацію й естетизацію буденності [17]. 
В україномовному середовищі Instagram також відчутна орієнтація на 
візуальний контент, проте стилістика текстових супроводів має виразну 
національно-культурну специфіку. Часто у підписах поєднуються сучасні 
сленгові форми з поетичними або фольклорними алюзіями, що створює 
ефект гібридності. Наприклад, поруч із сучасними тегами на кшталт 
#лайфстайл чи #мотивація можна зустріти цитати з українських пісень, 
літератури чи народних прислів’їв. Така практика свідчить про прагнення 
інтегрувати глобальні тренди до локального культурного контексту та 
утвердити власну ідентичність у цифровому просторі [39]. 
Стилістика комунікації в Instagram значною мірою визначається роллю 
хештегів, які виконують як прагматичну, так і стилістичну функцію. В 
англійському сегменті переважають глобальні й універсальні позначки 
(#instagood, #photooftheday, #love), які забезпечують видимість постів у 
широкому цифровому середовищі. В українському сегменті, натомість, 
поширене комбінування англомовних і національно маркованих тегів 
(#мояУкраїна, #натхнення, #українськідівчата), що підкреслює подвійний 
вектор комунікації – прагнення до глобального охоплення й водночас 
збереження культурної ідентичності. У цьому сенсі хештеги стають не лише 
технічним, а й культурним маркером стилістики. 
51 
 
Особливої уваги заслуговує жанрове різноманіття Instagram, яке 
визначає стилістику взаємодії. Серед англомовних користувачів поширеними 
є жанри «storytelling posts», де автори діляться особистим досвідом у вигляді 
коротких історій, що підкріплюються фото або відео. Україномовні 
користувачі також активно використовують цей жанр, але частіше 
наповнюють його емоційними звертаннями й метафоричними конструкціями, 
що робить стиль більш ліричним. Це зумовлено глибинними особливостями 
української мовної традиції, яка тяжіє до експресивності та образності. 
Інтерактивність є ще однією рисою стилістики Instagram, що відрізняє 
його від інших платформ. У коментарях англомовного сегменту переважають 
лаконічні позитивні реакції ("Amazing!", "So true!", "Love this"), які тяжіють 
до мінімалізму та вираження емоцій через емодзі. Україномовні коментарі 
зазвичай більш розгорнуті, часто містять звертання до автора або вираження 
підтримки й солідарності. Це підкреслює колективістський характер 
української цифрової взаємодії, що протиставляється індивідуалістичній 
моделі англомовного простору [40]. 
Особливим є й функціонування англійської мови як lingua franca в 
українському Instagram. Навіть україномовні користувачі активно 
застосовують англомовні вислови та кліше у підписах до фото чи в 
коментарях. Такі практики зумовлені не лише прагненням розширити 
аудиторію, а й символічною цінністю англійської як мови глобальної 
сучасності. Це формує явище двомовної стилістики, де українська слугує 
інструментом вираження національної ідентичності, а англійська – маркером 
відкритості до глобального комунікативного простору.  
Instagram сьогодні є однією з найбільш впливових платформ цифрової 
комунікації, яка формує нові мовні практики та стилістичні стратегії 
користувачів. Особливістю цієї платформи є синтез візуального та 
вербального контенту, що обумовлює появу специфічних мовних засобів для 
ефективної взаємодії з аудиторією. В англомовному сегменті Instagram 
спостерігається висока динаміка мовних інновацій, зокрема через вплив 
52 
 
глобальної цифрової культури, популярних блогерів та медіаперсон. 
Використання сленгу, інтернет-мемів, абревіатур і скорочень стає не лише 
засобом економії простору, а й інструментом формування стилю та 
індивідуальної онлайн-ідентичності. Наприклад, популярні хештеги та фрази 
на кшталт #SelfCare, #OOTD (Outfit Of The Day) або словосполучення "glow 
up" демонструють вплив молодіжної культури на мовну поведінку 
користувачів [27]. 
В англомовному сегменті граматичні конструкції часто спрощуються, 
що зумовлює появу лаконічного стилю комунікації. Тексти містять численні 
опущення допоміжних дієслів, використання неформальних зворотів та часте 
включення англійських неологізмів. Такий підхід дозволяє передавати 
інформацію швидко та ефективно, створюючи при цьому емоційний ефект та 
залучаючи користувача до взаємодії з контентом. Аналіз акаунтів відомих 
блогерів, таких як @zoesugg або @charlidamelio, показує, що поєднання 
візуального контенту з короткими, емоційно насиченими підписами 
стимулює активне коментування та поширення публікацій. 
В україномовному сегменті Instagram спостерігаються аналогічні 
тенденції до використання скорочень та неформальних форм, однак вони 
відображають специфіку української мови та культурний контекст. 
Поширеним є використання дієслівних форм у наказовому способі, звертань 
до спільноти та локальної термінології, яка з’явилася в умовах соціальних і 
політичних змін. Наприклад, під час війни активно зростає використання слів 
і хештегів на кшталт #СлаваУкраїні, #ЗСУ, а також мемів із специфічною 
українською лексикою, що формує мовний простір цифрового патріотизму 
[28]. 
Особливо важливим у стилістиці Instagram є взаємодія мовного та 
візуального компонентів. В англомовних акаунтах публікації часто 
супроводжуються інфографікою, GIF-анімаціями та кольоровими шрифтами, 
що підсилює емоційне сприйняття тексту та підвищує ефективність 
комунікації. Ця стратегія дозволяє користувачам не тільки швидко споживати 
53 
 
інформацію, а й створювати власний стиль, який легко впізнаваний серед 
підписників. В україномовному сегменті візуальні елементи часто 
поєднуються з національною символікою або культурними знаками, що 
підсилює меседж публікацій та формує мовну ідентичність спільноти. 
Публікації, які поєднують фотографії з національними кольорами та 
патріотичними підписами, демонструють взаємозв’язок між стилістикою та 
соціально-політичним контекстом. 
Функціонально контент англомовного сегменту Instagram часто має 
розважальний характер, спрямований на створення ефекту залученості та 
швидкого поширення інформації. Стилістика таких публікацій включає 
використання іронії, сарказму та гіперболи, що підвищує емоційний вплив на 
аудиторію та стимулює взаємодію. В україномовному сегменті комунікативні 
функції контенту більше орієнтовані на соціально-політичні та інформаційні 
цілі, особливо в умовах війни. Стилістика текстів прагне до мобілізації 
аудиторії, висвітлення актуальних подій та підтримки національної 
ідентичності, що робить їх більш прагматичними та соціально значущими. 
Instagram, як одна з провідних платформ соціальних медіа, активно 
формує нові мовні практики та стилістичні стратегії користувачів. У 
англомовному сегменті спостерігається тенденція до використання 
скорочень, абревіатур та неологізмів, що сприяє швидкому та ефективному 
спілкуванню. Наприклад, терміни на кшталт "YOLO" (You Only Live Once) 
або "FOMO" (Fear Of Missing Out) стали популярними серед молодіжної 
аудиторії, відображаючи сучасні соціокультурні тенденції. Граматичні 
конструкції в англомовних публікаціях часто спрощені: опускаються 
допоміжні дієслова, використовується інверсія, що надає текстам динамізму 
та емоційної виразності [29]. 
В україномовному Instagram також спостерігається тенденція до 
використання скорочень та неформальних граматичних форм. Однак 
українська мова зберігає більшу структурну складність, що вимагає більшої 
уваги до граматичних аспектів. Наприклад, у публікаціях часто 
54 
 
використовуються дієслівні форми в наказовому способі, що відображає 
прагнення до мобілізації та закликів до дії. Також характерним є 
використання діалектизмів та суржику, що надає текстам локального 
колориту та сприяє створенню спільноти серед користувачів [30]. 
Особливо важливим у стилістиці Instagram є взаємодія мовного та 
візуального компонентів. Англомовні публікації часто супроводжуються 
використанням мемів, гіфок, інфографіки, що сприяє кращому сприйняттю 
інформації та залученню аудиторії. Використання кольорових схем, шрифтів 
та інших графічних елементів дозволяє підкреслити емоційний настрій та 
зміст публікації. В україномовному Instagram також активно 
використовуються візуальні елементи, однак з огляду на культурні та мовні 
особливості, вони можуть мати іншу стилістичну спрямованість. 
Функціонально контент англомовного сегменту Instagram часто має 
розважальний або інформаційний характер, спрямований на залучення уваги 
та створення враження. Використання стилістичних засобів, таких як іронія, 
сарказм, гіпербола, сприяє досягненню цих цілей. Публікації часто 
орієнтовані на швидке споживання інформації, що вимагає від користувачів 
миттєвої реакції та взаємодії. В україномовному Instagram контент часто має 
соціально-політичний або патріотичний характер, що відображає актуальні 
події та суспільні настрої. 
 
Висновки до розділу 2 
 
Таким чином, аналіз стилістики цифрової взаємодії в Instagram в 
англомовному та україномовному контекстах показує, що платформа формує 
унікальні мовні практики, які поєднують лексичні інновації, граматичні 
спрощення та мультимедійні засоби. Англомовні користувачі акцентують 
увагу на швидкості та емоційності спілкування, що підсилюється 
використанням неологізмів та глобальних культурних кодів. Українські 
користувачі прагнуть інтегрувати національні та соціально-політичні 
55 
 
маркери, формуючи мовний простір, що відображає локальні культурні та 
історичні особливості. Результати такого аналізу дозволяють оцінити вплив 
цифрових платформ на розвиток мовної стилістики та комунікативних 
стратегій у глобальному та локальному контексті. 
Аналіз стилістики цифрової взаємодії в Instagram в англомовному та 
україномовному контекстах показує, що платформа формує унікальні мовні 
практики, які поєднують лексичні інновації, граматичні спрощення та 
мультимедійні засоби. Англомовні користувачі акцентують увагу на 
швидкості та емоційності спілкування, що підсилюється використанням 
неологізмів та глобальних культурних кодів. Українські користувачі прагнуть 
інтегрувати національні та соціально-політичні маркери, формуючи мовний 
простір, що відображає локальні культурні та історичні особливості. 
Результати такого аналізу дозволяють оцінити вплив цифрових платформ на 
розвиток мовної стилістики та комунікативних стратегій у глобальному та 
локальному контексті. 
Аналіз мовних та стилістичних особливостей комунікації в соціальних 
мережах показує, що кожна мережа формує специфічні цифрові дискурси. 
Соціальна мережа TikTok вирізняється короткими, експресивними 
повідомленнями, сленгом, неологізмами, мемами та хештегами. Англомовний 
контент орієнтований на глобальну аудиторію, україномовний – на культурну 
автентичність та локальні алюзії. 
Соціальна мережа Twitter/X характеризується лаконізмом і швидкістю 
поширення інформації. Англомовні твіти динамічні й містять абревіації та 
сленг, українські – патріотичні хештеги, меми та неологізми, що 
підкреслюють національну ідентичність. 
Мережа Instagram поєднує візуальний та текстовий контент, де стиль і 
підписи слугують засобом самопрезентації. Англомовні користувачі 
акцентують персоналізацію та глобальні тренди, українські – поєднання 
сучасного сленгу з національно-культурними алюзіями. 
56 
 
Соціальні мережі формують нові мовні практики: сленг, хештеги та 
емодзі є спільними рисами, локалізація та культурний контекст – відмінними. 
Англомовні платформи орієнтовані на глобальну інтерактивність, 
україномовні підкреслюють культурну ідентичність, емоційність та соціальну 
солідарність. 
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЦИФРОВИХ 
КОМУНІКАТИВНИХ ПРАКТИК 
 
3.1. Спільні й відмінні риси цифрового дискурсу на різних платформах 
(англійська vs українська) 
 
Цифровий дискурс у соціальних мережах демонструє як спільні риси, 
так і відмінності між англомовним і україномовним середовищем, що 
обумовлено культурними, соціальними та технологічними чинниками. 
Незалежно від платформи, у комунікації спостерігається прагнення до 
максимального залучення аудиторії через короткі, динамічні повідомлення, 
використання емодзі та меметичних елементів. В усіх трьох розглянутих 
платформах, таких як Twitter, TikTok і Instagram, тексти супроводжуються 
візуальними компонентами, що підсилюють емоційний ефект і створюють 
багатоканальну взаємодію. Спільною є й орієнтація на швидкість сприйняття 
інформації, що відображає сучасні потреби користувачів у стислому та 
легкодоступному контенті. 
На платформі Twitter англомовний дискурс характеризується 
лаконічністю та прагненням до ясності повідомлення, що проявляється у 
використанні коротких твітів, хештегів і згадувань. Важливою особливістю є 
застосування сленгових виразів та меметичних кліше, що надає мовленню 
неформального, дружнього характеру. У той же час український сегмент 
демонструє схожу тенденцію до стислості, але з більшим акцентом на 
емоційне забарвлення та локально-культурні алюзії. Приклади англомовних 
твітів включають короткі звертання до читача, такі як "Can't miss this trend" 
57 
 
або "RT if you agree", тоді як україномовні аналоги підкреслюють емоційну 
реакцію: "Обов'язково перегляньте" або "Поділися, якщо згоден". Візуальні 
елементи, такі як GIF та короткі відео, активно використовуються для 
підсилення повідомлення і створюють додатковий контекст у цифровому 
дискурсі [45]. 
У TikTok англомовний контент демонструє високий рівень креативності 
та інтерактивності, де короткі відеоролики поєднують аудіо, текстові підписи 
та візуальні ефекти. Мова користувачів стисло передає ключові ідеї через 
слогани, сленг і меми, що дозволяє швидко залучати глядача та поширювати 
відео. Український сегмент TikTok також орієнтується на інтерактивність, 
проте акцент робиться на збереженні культурних і лінгвістичних традицій, 
часто через використання фольклорних елементів або кодування англійською 
та українською мовами одночасно. Наприклад, у відео англомовного блогера, 
що демонструє популярні меми, застосовуються хештеги #foryou та #viral, 
тоді як україномовний блогер одночасно використовує #длятебе та #меми, 
демонструючи баланс між локальною ідентичністю та глобальною 
популярністю. Роль субтитрів у TikTok є критичною для передачі емоційного 
і смислового навантаження, а також для інтерактивної взаємодії з аудиторією. 
Instagram у англомовному сегменті відзначається сильним впливом 
візуального компонента, де текстові підписи виконують функцію 
контекстуалізації зображень і відео. Мовлення користувачів прагне бути 
доступним і запам'ятовуваним, використовуючи короткі коментарі, сленгові 
вирази та меми. Українська версія платформи зберігає аналогічну структуру, 
проте часто включає елементи культурної ідентичності та локального гумору. 
Наприклад, англомовні акаунти використовують підписи на кшталт "Weekend 
vibes #chill" або "New post, check it out", тоді як українські акаунти можуть 
додавати алюзії до національних свят або відомих культурних реалій: "Неділя 
у стилі #затишок" або "Новий пост, не пропусти". Важливою рисою обох 
мовних сегментів є активне використання хештегів, що сприяє навігації, 
просуванню контенту та формуванню цифрових спільнот [46]. 
58 
 
Спільними рисами дискурсу на всіх трьох платформах є 
інтерактивність, використання багатоканальних форм комунікації, наявність 
меметичних і креативних елементів, а також прагнення швидко залучити 
аудиторію через короткі, динамічні повідомлення. Водночас відмінності 
проявляються в культурній адаптації, рівні формальності та стилістичних 
особливостях. Англомовний контент характеризується універсальністю, 
швидкою реакцією на глобальні тренди і лаконічністю, тоді як україномовний 
контент зберігає більшу емоційність, інтертекстуальність і 
локально-культурну специфіку. Ці відмінності відображають 
соціолінгвістичний контекст, де мова стає не лише засобом комунікації, а й 
інструментом формування культурної ідентичності. 
Зокрема, аналіз цифрового дискурсу дозволяє виділити ключові 
параметри порівняння. Лексичний вибір англомовних користувачів прагне до 
стислості та інноваційності, тоді як українські користувачі віддають перевагу 
локальним словам і архаїзмам. Стилістично англомовний контент на всіх 
платформах відзначається прямолінійністю та універсальністю, тоді як 
український контент емоційно забарвлений, образний і часто включає 
культурні алюзії. Адаптація до трендів у англомовних користувачів 
відбувається швидко, тоді як український сегмент демонструє обережнішу 
інтеграцію, враховуючи локальні особливості. Використання аудіо та 
візуальних компонентів підкреслює ці тенденції, формуючи інтерактивну та 
емоційно насичену комунікацію [47]. (див. Табл. 3.1) 
Аналізуючи цифровий дискурс на англомовних платформах, варто 
звернути увагу на алгоритмічний вплив, який безпосередньо визначає 
структуру та зміст повідомлень. На Twitter алгоритми ранжування твітів 
віддають перевагу коротким, емоційно забарвленим повідомленням з 
великою кількістю хештегів та згадок. Наприклад, акаунт @elonmusk 
публікує твіт про нову технологічну інновацію, що включає коротке 
повідомлення, GIF та хештеги #AI #Innovation, що гарантує максимальне 
охоплення і швидке поширення інформації. Така система стимулює 
59 
 
користувачів до стислого, креативного і легко сприйманого мовлення, де 
кожне слово несе високий інформаційний потенціал. В українському сегменті 
Twitter алгоритми взаємодіють із контентом подібним чином, проте тут 
додатково враховується локальна тематика та культурні особливості, що 
впливає на лексичний та стилістичний вибір користувачів [48]. 
На TikTok алгоритмічні механізми, які формують стрічку рекомендацій 
For You Page, безпосередньо впливають на мовні практики користувачів. 
Англомовні автори адаптують контент до алгоритмів, використовуючи 
популярні аудіотреки, повторювані меми та трендові фрази, щоб забезпечити 
максимальне охоплення. Наприклад, відео акаунтки @charlidamelio містить 
короткі фрази на кшталт "Wait for it" або "Check this out", що повторюються в 
синхронізації з аудіотреком і створюють високий ефект залучення. В 
україномовному сегменті TikTok також присутня адаптація до алгоритмів, 
проте з урахуванням локального культурного контексту: відео часто містять 
код-суїчинг, локальні меми та елементи фольклору, що одночасно формує 
культурну ідентичність і забезпечує залучення аудиторії. Це демонструє, що 
алгоритмічні механізми не лише прискорюють поширення контенту, а й 
впливають на вибір лексики, стилю та форм комунікації [49]. 
Instagram демонструє схожу тенденцію, але з більшим акцентом на 
візуальні елементи та естетику контенту. Англомовні акаунти активно 
застосовують підписи як інструмент підсилення емоційного та 
інформаційного навантаження зображень або відео. Наприклад, акаунт 
@NatGeo використовує короткі факти та заклики до дії: "Explore the hidden 
corners of our planet #Adventure #NatureLovers", що сприяє залученню 
широкої глобальної аудиторії. В україномовному Instagram підписи часто 
містять культурні алюзії, гумористичні вставки та локальні меми, що 
підтримують локальну спільноту та підкреслює національну ідентичність. В 
обох сегментах хештеги виконують роль інструмента навігації та 
структуризації контенту, але англомовні користувачі орієнтуються на 
60 
 
глобальні тенденції, тоді як україномовні комбінують локальні та англомовні 
маркери для досягнення двох рівнів охоплення. 
Спільною рисою цифрового дискурсу на всіх трьох платформах є 
прагнення створити інтерактивний контент, який швидко залучає аудиторію 
через поєднання текстових і візуальних елементів, мемів та аудіо. Водночас 
відмінності полягають у культурному та соціолінгвістичному контексті, що 
визначає стиль мовлення, вибір лексики та способи комунікації. Англомовні 
користувачі демонструють універсальність, лаконічність і швидку адаптацію 
до глобальних трендів, тоді як українські користувачі зберігають емоційність, 
локальні культурні алюзії та інтертекстуальність, що підкреслює національну 
ідентичність [50, с.288]. 
Особливо важливою є взаємодія між алгоритмами платформ та мовною 
поведінкою користувачів. Кожен алгоритм визначає, який контент буде більш 
помітним і швидко поширюватиметься серед аудиторії, що стимулює авторів 
створювати більш креативні та інтерактивні повідомлення. На TikTok 
алгоритм рекомендує відео з певними хештегами та трендовими 
аудіотреками, що змушує авторів адаптувати мову під формат коротких, 
запам'ятовуваних висловів. У Twitter швидка зміна трендових тем стимулює 
стислий і лаконічний дискурс, що легко інтегрується в глобальні 
обговорення. Instagram же, завдяки акценту на візуальний контент, формує 
особливий стиль підписів і коментарів, що поєднує естетичну цінність з 
інформаційним та емоційним навантаженням. 
Порівняльний аналіз дозволяє виділити такі ключові характеристики 
цифрового дискурсу: лексичний вибір, стилістика, швидкість адаптації до 
трендів, використання аудіо- та візуальних елементів і комунікативна функція 
контенту. Англомовний дискурс спрямований на глобальне охоплення, 
швидку інтеграцію нових трендів та універсальність, український дискурс 
відрізняється збереженням локальної культурної ідентичності, емоційністю 
та інтертекстуальністю. Такий підхід дозволяє оцінити, як цифрова 
61 
 
комунікація формує і підтримує культурну ідентичність, одночасно 
адаптуючись до глобальних технологічних змін [51, с.256]. 
Таким чином, порівняльний аналіз показує, що цифровий дискурс у 
англомовному та україномовному середовищі поєднує спільні технологічні та 
комунікативні механізми, проте культурні та соціолінгвістичні чинники 
значною мірою визначають характер повідомлень. Кожна платформа формує 
специфічний мовний стиль, який поєднує лексичну інноваційність із 
візуальною експресивністю, а також адаптується до швидких змін у цифровій 
культурі. Аналіз різних платформ дозволяє оцінити, як мова функціонує у 
глобальному та локальному контекстах, як формується цифрова ідентичність 
і як зміщуються межі традиційного та новітнього мовного дискурсу. Це 
демонструє, що цифрова комунікація є багатошаровим, динамічним явищем, 
де мова, візуальні елементи та алгоритмічні механізми взаємодіють для 
створення унікального комунікативного середовища. 
 
3.2. Візуально-текстові гібриди та меметичні елементи у цифровій 
комунікації: порівняльний аспект 
 
Цифрова комунікація сучасних соціальних мереж відзначається 
високим рівнем інтеграції візуальних та текстових елементів, що формує 
особливий тип дискурсу, який можна назвати візуально-текстовим гібридом. 
Такі гібриди дозволяють поєднувати різні канали сприйняття інформації, де 
текст підсилює або коментує візуальний контент, а зображення, відео чи 
графічні елементи уточнюють або розширюють зміст повідомлення. У 
англомовному сегменті TikTok, наприклад, широко застосовуються субтитри 
та накладені написи, які дублюють або підкреслюють ключові фрази з 
аудіотреку. Відео користувачки @charlidamelio демонструє як такі накладення 
підсилюють емоційний ефект, створюючи багатоканальне сприйняття та 
забезпечуючи легке запам’ятовування коротких фраз і трендових слоганів 
[52, с.10]. 
62 
 
Меметичні елементи є ще однією характерною рисою англомовного 
цифрового дискурсу. Вони виступають як інструмент швидкої комунікації, що 
поєднує гумор, іронію та культурні алюзії у компактній формі. Мем у Twitter 
або TikTok часто складається з короткого тексту, який супроводжує 
зображення або відеофрагмент, і може включати популярні фрази, аудіотреки 
чи графічні ефекти. Наприклад, відео акаунта @fluencytalks демонструє 
навчальний контент у меметичній формі, де словникові одиниці 
супроводжуються динамічними відеоефектами та емоційними підписами, що 
дозволяє глядачеві одночасно навчатися та розважатися. Меметика у 
англомовному дискурсі швидко адаптується до глобальних трендів, що 
забезпечує широке поширення і високу інтерактивність контенту. 
У порівнянні з англомовним сегментом, україномовні користувачі 
соціальних мереж додають до візуально-текстових гібридів елементи 
локальної культури, національної ідентичності та фольклорних алюзій. Відео 
користувачки @magicsophshu у TikTok демонструє поєднання субтитрів із 
графічними вставками, що пояснюють значення українських слів або фраз, 
які не мають точного англійського аналога. Меметичні елементи в 
україномовному контенті часто включають локальні жарти, культурні алюзії 
або політичні коментарі, що забезпечує не лише розважальний, а й освітній 
ефект. Така комбінація тексту та зображення сприяє збереженню мовної 
ідентичності та формуванню відчуття колективної приналежності у спільноті 
[53]. 
На Instagram в англомовному середовищі візуально-текстові гібриди 
використовуються для підсилення естетичної складової контенту. Підписи під 
фото або каруселями відео часто включають короткі пояснення, заклики до 
дії та хештеги, які підвищують видимість посту. Акаунт @NatGeo ілюструє 
це через поєднання професійних фотографій дикої природи з короткими 
підписами та хештегами #Wildlife #Explore, що робить контент одночасно 
пізнавальним, емоційним і естетично привабливим. В українському Instagram 
подібні гібриди також присутні, проте підписи і меметичні вставки часто 
63 
 
мають локальний культурний контекст, включають гумор або фольклорні 
мотиви, що підсилює національну ідентичність і формує специфічну 
взаємодію з аудиторією. 
Одним із ключових аспектів є те, що меметичні та візуально-текстові 
елементи виконують у цифровому дискурсі функцію інтерактивності та 
залучення. В англомовному сегменті меми швидко модифікуються під 
впливом глобальних трендів, поширюються через репости та впливають на 
мовну поведінку, стимулюючи використання популярних слів, фраз і 
аудіотреків. В українському сегменті меми та гібриди адаптовані під локальні 
культурні реалії, що забезпечує високу релевантність і підтримує соціальну 
згуртованість. Такий порівняльний аспект демонструє, що цифровий дискурс 
формується як результат взаємодії технологій, культури і мови, де платформи 
виступають не лише інструментом комунікації, а й середовищем креативного 
експерименту [54]. 
Для більш наочного порівняння можна виділити такі параметри 
візуально-текстових гібридів та меметичних елементів на англомовних і 
україномовних платформах. (див. Табл. 3.2) 
Візуально-текстові гібриди та меметичні елементи демонструють 
унікальну здатність цифрового дискурсу поєднувати різні канали сприйняття, 
забезпечувати інтерактивність і водночас відображати культурні та соціальні 
особливості мовної спільноти. Англомовний сегмент тяжіє до швидкої 
універсалізації та глобальної поширюваності контенту, тоді як україномовний 
сегмент зберігає локальні культурні маркери та підкреслює національну 
ідентичність. Така динаміка створює багатошаровий дискурс, де кожне 
повідомлення одночасно є носієм інформації, емоційного впливу та 
культурного змісту. 
Сучасні соціальні мережі значною мірою формують мовну поведінку 
користувачів через алгоритмічні механізми, які визначають, який контент 
буде більш помітним та популярним. На Twitter алгоритми ранжування твітів 
віддають перевагу повідомленням з великою кількістю лайків, репостів та 
64 
 
хештегів, що стимулює авторів до створення стислого, емоційно забарвленого 
дискурсу. Англомовні акаунти часто використовують короткі заклики до дії, 
наприклад "Retweet if you agree" або "Follow for more tips", що дозволяє 
максимізувати охоплення та швидко залучати аудиторію. В українському 
сегменті Twitter подібна стратегія реалізується через адаптовані локальні 
звернення та гумористичні вставки, що підтримують соціальну згуртованість 
та формують відчуття локальної спільноти [55]. 
На TikTok алгоритми рекомендацій активно впливають на мовні 
практики, визначаючи, які відео потрапляють на стрічку For You Page. 
Англомовні автори адаптують контент під алгоритми, використовуючи 
трендові аудіотреки, популярні хештеги та короткі, легко запам’ятовувані 
фрази. Наприклад, акаунт @addisonre використовує фрази "Wait for it" та "You 
won’t believe this" у синхронізації з аудіо, що підвищує ефект залучення та 
поширення. В україномовному TikTok автори також орієнтуються на 
алгоритми, проте додають локальні культурні алюзії, код-суїчинг і специфічні 
меми, що формує унікальний локальний дискурс та підсилює мовну 
ідентичність. Алгоритми таким чином не лише впливають на поширення 
контенту, але й стимулюють розвиток нових стилістичних і лексичних форм. 
Instagram відзначається значним акцентом на візуальний контент, проте 
алгоритми теж визначають мовну поведінку через порядок відображення 
постів та рекомендації сторіз. Англомовні акаунти активно застосовують 
лаконічні підписи, заклики до дії та хештеги для збільшення охоплення, як, 
наприклад, у акаунта @NatGeo, де підписи поєднують короткі факти, 
емоційне забарвлення та хештеги #Adventure #NatureLovers. В українському 
сегменті підписи часто містять локальні алюзії, культурні маркери та 
меметичні елементи, що підтримує інтерактивність і залучає локальну 
аудиторію. Алгоритми Instagram таким чином визначають, які мовні і 
візуальні комбінації будуть більш ефективними для взаємодії з підписниками 
[56]. 
65 
 
Важливо підкреслити роль цифрової культури, яка формує стандарти 
мовної поведінки користувачів. В англомовному дискурсі домінують тренди 
глобальної поп-культури, що відображається у швидкому впровадженні 
сленгових одиниць, мемів та аудіотреків. Український сегмент цифрової 
культури поєднує глобальні тренди з локальними реаліями, що проявляється 
у використанні код-суїчинг, фольклорних мотивів, політичних або соціальних 
алюзій. Це створює унікальні комунікативні стратегії, які відрізняються 
високою емоційністю та культурною релевантністю. 
Для наочності можна порівняти основні впливи алгоритмів та цифрової 
культури на мовну поведінку користувачів у англомовному та 
україномовному сегменті. (див. Табл. 3.3) 
Вплив алгоритмів та цифрової культури створює середовище, де мовна 
поведінка формується під тиском технологій і одночасно відображає 
культурні та соціальні аспекти комунікації. Англомовний сегмент 
характеризується швидкою універсалізацією та глобальною інтеграцією 
контенту, тоді як український сегмент зберігає локальні культурні маркери та 
формує дискурс, який підкреслює національну ідентичність. Такий підхід 
демонструє складність взаємодії технологій, культури та мови у формуванні 
сучасних цифрових комунікацій, де кожна платформа стимулює специфічні 
мовні та стилістичні практики [57]. 
Таким чином, аналіз візуально-текстових гібридів і меметичних 
елементів демонструє, що цифровий дискурс у TikTok, Twitter та Instagram 
функціонує як комплексне середовище взаємодії тексту, зображення, аудіо та 
культурного контексту. Це середовище сприяє креативності, адаптивності та 
збереженню мовної ідентичності, одночасно відображаючи глобальні тренди 
і локальні культурні особливості. Такий підхід дозволяє зрозуміти, як сучасні 
соціальні мережі формують нові мовні практики та стилі комунікації, які 
поєднують універсальні та локальні аспекти цифрової культури. 
 
66 
 
3.3. Вплив алгоритмів та цифрової культури на мовну поведінку 
користувачів у англомовному та україномовному середовищі 
 
Цифрова культура сучасних соціальних мереж значною мірою формує 
мовну поведінку користувачів через алгоритмічні механізми, що визначають 
порядок відображення контенту та його поширення серед аудиторії. На 
платформах Twitter, TikTok та Instagram алгоритми ранжування віддають 
перевагу повідомленням із високим рівнем взаємодії, таким як лайки, 
репости, коментарі та використання хештегів. Це стимулює авторів 
формувати короткі, емоційно забарвлені тексти, які легко запам’ятовуються і 
швидко поширюються, водночас адаптуючи стиль і лексику під глобальні 
тенденції. Англомовні користувачі активно застосовують меми, сленгові 
вирази та популярні аудіотреки, що дозволяє контенту швидко інтегруватися 
в світову комунікаційну мережу і підвищує ефективність алгоритмічного 
просування. 
В україномовному середовищі алгоритми також визначають видимість 
контенту, проте користувачі адаптують його під локальні культурні та 
соціальні особливості. Часто застосовується поєднання української та 
англійської мови, код-суїчинг, гумористичні та меметичні елементи, які 
створюють локальний дискурс із високою культурною та соціальною 
релевантністю. Українські автори намагаються балансувати між глобальними 
трендами та національною ідентичністю, що проявляється у використанні 
популярних аудіотреків поряд із народною музикою, локальних мемів та 
культурних алюзій. Такий підхід дозволяє формувати контент, який є 
водночас зрозумілим для глобальної аудиторії і важливим для підтримки 
локальної спільноти [58]. 
Алгоритми соціальних мереж також стимулюють зміни у стилі 
комунікації. У англомовному сегменті домінує лаконічність, прямолінійність 
та швидка адаптація до нових трендів. Користувачі обирають короткі, 
інтерактивні фрази, що легко піддаються повторенню та меметизації. 
67 
 
Наприклад, у TikTok акаунт @charlidamelio використовує популярні фрази 
"Wait for it" або "Don’t miss this" у поєднанні з трендовими аудіотреками, що 
підсилює ефект залучення та поширення відео. В українському сегменті на 
TikTok або Twitter спостерігається більша емоційність і образність 
висловлювань, додавання культурних алюзій та локального гумору, що 
формує відчуття спільності і підтримує культурну ідентичність користувачів. 
Вплив цифрової культури проявляється не лише у формі контенту, а й у 
виборі тем, стилістичних стратегій та комунікативних прийомів. Англомовна 
цифрова культура орієнтована на глобальну аудиторію, що стимулює 
створення універсальних повідомлень, легко адаптованих до різних мовних і 
культурних контекстів. Українська цифрова культура поєднує глобальні 
тренди з локальними реаліями, формуючи дискурс, який враховує культурні, 
соціальні та політичні особливості. Цей процес створює унікальний вплив на 
мовну поведінку користувачів, стимулюючи появу нових словникових 
одиниць, стилістичних прийомів та комбінованих форм комунікації [59]. 
Для наочності порівняльного аналізу впливу алгоритмів та цифрової 
культури на мовну поведінку користувачів можна виділити наступні 
параметри. (див. Табл. 3.4) 
Алгоритми та цифрова культура створюють середовище, де мовна 
поведінка користувачів формується під впливом технологій і соціокультурних 
факторів одночасно. Англомовний сегмент демонструє швидку 
універсалізацію, глобальне охоплення та тенденцію до стандартизації 
контенту, тоді як україномовний сегмент зберігає локальні культурні маркери, 
інтегрує національні алюзії та стимулює розвиток унікальних стилістичних 
практик. Взаємодія алгоритмів і цифрової культури забезпечує появу нових 
мовних форм, стилістичних стратегій та інтерактивних способів комунікації, 
що формують багатошаровий цифровий дискурс у соціальних мережах. 
Порівняльний аналіз цифрових комунікативних практик на платформах 
TikTok, Twitter та Instagram показав, що сучасний дискурс формується під 
впливом як технологічних алгоритмів, так і цифрової культури. Спільними 
68 
 
рисами для англомовного та україномовного середовищ є активне 
використання візуально-текстових гібридів, меметичних елементів, коротких 
слоганів та інтерактивних форм комунікації. В обох сегментах широко 
застосовуються хештеги для структуризації контенту та залучення аудиторії, 
субтитри та графічні анотації, що створюють ефект багатоканальної 
комунікації і підсилюють залученість користувачів. Крім того, ключовим є 
використання емоційно забарвлених конструкцій та звернень, які 
стимулюють соціальну взаємодію та формують відчуття колективної 
причетності [60]. 
Водночас англомовний цифровий дискурс вирізняється лаконічністю, 
швидкою адаптацією до глобальних трендів та орієнтацією на 
універсальність контенту. Користувачі англомовного сегменту активно 
інтегрують глобальні меми, популярні аудіотреки та сленгові одиниці, що 
дозволяє контенту швидко поширюватися серед міжнародної аудиторії. У 
TikTok переважає економія мовних засобів та використання повторюваних 
кліше, а у Twitter короткі твітти та інтерактивні заклики до дії формують 
динамічну комунікаційну атмосферу. Instagram демонструє поєднання 
лаконічних підписів та візуально привабливого контенту для залучення 
максимальної аудиторії. 
Україномовний сегмент зберігає високу емоційність, образність та 
локальну специфіку висловлювань. Контент на TikTok часто поєднує 
українські та англійські елементи, демонструючи код-суїчинг та гібридні 
стилістичні рішення, що підкреслюють культурну ідентичність. У Twitter 
переважають звернення та гумористичні вставки, що підтримують соціальну 
згуртованість та інтерактивність, а Instagram демонструє поєднання 
локальних культурних алюзій із візуально привабливими формами 
комунікації. Українські користувачі активно використовують цифрові 
платформи для популяризації національної мови, культурних традицій та 
меметичних елементів, що формує унікальний локальний дискурс [61]. 
69 
 
Особливої уваги заслуговує вплив алгоритмів соціальних мереж, які 
стимулюють мовну поведінку користувачів та визначають ефективність 
комунікативних стратегій. Англомовний сегмент адаптується до 
алгоритмічних вимог шляхом інтеграції популярних хештегів, аудіотреків та 
візуально-текстових гібридів, що забезпечує глобальне охоплення. 
Український сегмент також враховує алгоритмічні механізми, проте додає 
локальні культурні та соціальні маркери, що формує контент, релевантний 
для національної аудиторії та водночас зрозумілий міжнародним 
користувачам. 
Порівняльний аналіз дозволяє виділити ключові аспекти впливу 
платформи, алгоритмів та цифрової культури на мовну поведінку 
користувачів. (див. Табл. 3.5) 
Вплив алгоритмів і цифрової культури на мовну поведінку користувачів 
демонструє, що сучасні соціальні платформи не лише прискорюють обмін 
інформацією, а й формують комунікативні стратегії, стимулюють 
креативність, підтримують культурну ідентичність та визначають стилістичні 
практики. Порівняння англомовного та україномовного сегментів дозволяє 
простежити, як глобальні технологічні тенденції взаємодіють із локальною 
культурою, створюючи унікальні цифрові дискурсивні практики та формуючи 
нові моделі комунікації, що відповідають вимогам сучасного інформаційного 
суспільства [52]. 
 
Висновки до розділу 3 
 
Проведений порівняльний аналіз цифрових комунікативних практик на 
платформах TikTok, Twitter та Instagram демонструє, що сучасні соціальні 
мережі формують унікальні моделі мовної поведінки користувачів. 
Спільними рисами англомовного та україномовного дискурсу є активне 
використання візуально-текстових гібридів, меметичних елементів, 
інтерактивних звернень та хештегів для структуризації контенту. В обох 
70 
 
сегментах користувачі застосовують субтитри, графічні анотації та заклики 
до дії, що сприяє підвищенню залученості аудиторії та створенню 
багатоканальної комунікації. Ці особливості підкреслюють універсальні 
тенденції цифрового дискурсу та його адаптивність до швидко змінюваних 
умов інформаційного середовища. 
В англомовному сегменті спостерігається лаконічність, прямолінійність 
та швидка адаптація до глобальних трендів, що забезпечує широку 
інтеграцію контенту у світовий комунікативний простір. Користувачі активно 
використовують популярні меми, аудіотреки та сленгові одиниці, що сприяє 
універсалізації повідомлень і швидкому поширенню відео та твітів. Особливу 
роль відіграють алгоритмічні механізми платформ, які стимулюють 
створення контенту, орієнтованого на максимальну видимість, взаємодію та 
інтерактивність аудиторії. Такий підхід дозволяє формувати динамічний 
дискурс, що відповідає потребам глобальної комунікаційної мережі. 
Україномовний сегмент демонструє високу емоційність, образність та 
культурну специфіку висловлювань, поєднуючи локальні та глобальні 
елементи. Користувачі активно застосовують код-суїчинг, гумор, культурні 
алюзії та локальні меми, що підкреслює національну ідентичність і 
підтримує соціальну згуртованість. Алгоритми платформ стимулюють 
взаємодію з контентом, але україномовні автори адаптують його під локальні 
культурні та соціальні реалії, що створює унікальний гібридний дискурс. В 
результаті формується контент, який одночасно відповідає глобальним 
тенденціям і зберігає локальну культурну самобутність [53]. 
Вплив цифрової культури на мовну поведінку користувачів 
проявляється у виборі тем, стилістичних стратегій та форм комунікації. 
Англомовний контент переважно орієнтується на швидке залучення 
глобальної аудиторії, універсальність та меметичність, тоді як україномовний 
сегмент поєднує інтерактивність із культурною та соціальною релевантністю. 
Візуально-текстові гібриди та меметичні елементи виконують функцію 
залучення, комунікації та підкреслення культурних маркерів у обох 
71 
 
сегментах. Аналіз показує, що цифрові платформи стимулюють розвиток 
нових мовних форм, стилістичних прийомів та інтерактивних моделей 
комунікації, формуючи сучасний цифровий дискурс. 
Загалом, порівняльний аналіз англомовного та україномовного 
цифрового дискурсу демонструє як спільні тенденції, так і відмінності, 
зумовлені культурними, соціальними та технологічними чинниками. 
Спільними є інтерактивність, використання візуально-текстових гібридів та 
меметичних елементів, а відмінності проявляються у стилі, швидкості 
адаптації до трендів та ступені локалізації контенту. Дослідження 
підтверджує, що цифрова комунікація є багатошаровим явищем, де глобальні 
технологічні тренди взаємодіють із локальними культурними практиками, 
формуючи сучасні моделі мовної поведінки та стилістичні стратегії. Ці 
висновки підкреслюють важливість врахування культурного та 
технологічного контексту при аналізі цифрового дискурсу на різних мовних 
платформах. 
Порівняльний аналіз цифрових комунікативних практик на платформах 
TikTok, Twitter та Instagram показав, що сучасний цифровий дискурс має 
спільні та відмінні риси в англомовному та україномовному середовищах. 
Спільними є інтерактивність, активне використання візуально-текстових 
гібридів, меметичних елементів, коротких слоганів, звернень та хештегів для 
структуризації контенту, а також поєднання тексту, зображень і аудіо для 
багатоканальної комунікації. 
Англомовний дискурс відзначається лаконічністю, швидкою адаптацією 
до глобальних трендів та універсальністю контенту, орієнтованого на широку 
міжнародну аудиторію. Україномовний сегмент зберігає емоційність, 
локальні культурні алюзії та інтертекстуальність, часто застосовує 
код-суїчинг і локальні меми, що підкреслює національну ідентичність і 
формує відчуття спільності у локальній аудиторії. 
Алгоритми соціальних мереж стимулюють створення інтерактивного, 
стислого та креативного контенту, одночасно адаптуючи мовну поведінку 
72 
 
користувачів до технологічних вимог платформ. Цифрова культура формує 
стандарти мовної поведінки, поєднуючи глобальні тренди та локальні 
культурні маркери. 
Таким чином, цифровий дискурс у соціальних мережах є 
багатошаровим, динамічним явищем, де взаємодіють технології, культура і 
мова. Він поєднує універсальні комунікативні механізми з локальною 
культурною специфікою, формуючи сучасні моделі мовної поведінки та 
стилістичні стратегії, що відповідають вимогам глобального та локального 
інформаційного середовища. 
 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
Проведене дослідження цифрової комунікації дозволило виявити 
особливості функціонування мови у сучасному інформаційному середовищі, 
що визначається швидким розвитком соціальних мереж та інтеграцією 
глобальних технологічних трендів. Встановлено, що цифрова комунікація є 
багатошаровим явищем, де поєднуються вербальні та візуальні компоненти, а 
також інтерактивні механізми взаємодії, які стимулюють активну участь 
користувачів. Аналіз англомовного та україномовного сегментів показав, що 
мова в цифровому середовищі зазнає трансформацій у лексичній, 
стилістичній та структурній площині, адаптуючись до специфіки платформи 
та аудиторії. Важливо відзначити, що цифровий дискурс відображає 
культурну ідентичність користувачів та сприяє формуванню нових 
соціальних практик у глобальному та локальному контекстах. 
Розглянуто різноманітні підходи до класифікації цифрових дискурсів, 
що дозволяє систематизувати мовні практики та зрозуміти їх функціональне 
призначення на різних платформах. Було виявлено, що англомовний контент 
характеризується лаконічністю, прямолінійністю та універсальністю, що 
73 
 
сприяє його швидкому поширенню у глобальному середовищі. 
Україномовний дискурс відзначається емоційністю, образністю та високим 
рівнем локальної специфіки, що проявляється у використанні код-суїчингу, 
культурних алюзій та локальних меметичних елементів. Таким чином, 
класифікація цифрових дискурсів дозволяє окреслити межі взаємодії 
глобальних та локальних комунікативних практик і відстежити їх вплив на 
мовну поведінку користувачів. 
Дослідження стилістичних та лінгвістичних аспектів комунікації у 
соціальних мережах показало, що кожна платформа формує специфічні 
моделі мовної взаємодії. TikTok сприяє появі коротких, креативних та 
експресивних повідомлень, де слово підсилює візуальний ефект, а меметичні 
та інтерактивні елементи формують високий рівень залучення. Twitter 
виділяється швидкістю обміну інформацією та використанням стислих 
конструкцій, що поєднують інформативність із соціальною взаємодією. 
Instagram, у свою чергу, демонструє гармонійне поєднання візуального та 
вербального контенту, де підписи до зображень стають важливим 
інструментом залучення аудиторії і передачі культурних та емоційних сенсів. 
Аналіз показав, що англомовний контент орієнтується на глобальні тренди та 
універсальні стилістичні рішення, тоді як україномовний сегмент інтегрує 
локальні культурні маркери та традиційні мовні елементи, що підкреслює 
національну ідентичність. 
Особлива увага приділялася візуально-текстовим гібридним формам та 
меметичним елементам, які виконують функцію не лише емоційного 
забарвлення, а й соціальної інтеракції. В англомовному середовищі переважає 
використання глобально зрозумілих мемів, популярних аудіотреків та швидко 
адаптованих графічних ефектів, що забезпечує універсальність повідомлень 
та високу динаміку дискурсу. Україномовний контент відзначається 
інтеграцією локальних мемів, культурно маркованих гумористичних 
елементів та код-суїчингу, що дозволяє поєднувати глобальні тенденції із 
локальною комунікативною практикою. Табличний порівняльний аналіз 
74 
 
показав, що ці візуально-текстові та меметичні елементи є ключовим 
інструментом формування цифрового дискурсу та залучення аудиторії. 
Вплив алгоритмів та цифрової культури на мовну поведінку 
користувачів виявився визначальним у формуванні стилістичних стратегій та 
моделей комунікації. Англомовні користувачі орієнтуються на алгоритмічні 
механізми для досягнення максимальної видимості, швидкого поширення 
контенту та інтерактивності аудиторії. Україномовний сегмент також 
враховує алгоритмічні особливості, проте адаптує контент під локальні 
соціокультурні умови та зберігає елементи національної ідентичності. 
Взаємодія глобальних алгоритмічних трендів і локальної культури 
призводить до появи гібридних форм дискурсу, де поєднуються швидкість, 
інтерактивність, емоційність та культурна релевантність. 
Порівняльний аналіз цифрових комунікативних практик на 
англомовних та україномовних платформах підтвердив, що сучасна цифрова 
комунікація є складною системою взаємопов’язаних лінгвістичних, 
стилістичних та культурних компонентів. Спільними характеристиками є 
використання інтерактивних звернень, візуально-текстових гібридів, 
меметичних елементів та хештегів, що забезпечують залученість та 
багатоканальність комунікації. Водночас англомовний сегмент акцентує 
універсалізацію та динамічну адаптацію до глобальних трендів, а 
україномовний сегмент зберігає локальні культурні та соціальні особливості. 
Загалом, результати дослідження підтверджують, що цифрова комунікація є 
потужним інструментом формування мовної поведінки, стилістичних 
стратегій та культурної ідентичності користувачів у сучасному 
інформаційному суспільстві. 
 
 
 
 
 
75 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Бахмут Н. Г. Цифрова комунікація: мова, культура, ідентичність. 
https://dspace.univd.edu.ua Кушнір О. Лінгвістичні інновації в 
Інтернет-просторі. 
http://www.rusnauka.com/30_PNR_2011/Philologia/4_95097.doc.htm  (Дата 
звернення: 08.09.2025) 
2. Гаврилюк О. А. Сучасні виклики цифрової мови. 
https://dspace.uzhnu.edu.ua (Дата звернення: 08.09.2025) 
3. Жаботинська С. А. Комунікація в соціальних мережах: 
семантичні аспекти. https://philology.vnu.edu.ua (Дата звернення: 08.09.2025) 
4. Іваницька С. С. Дискурс соціальних мереж: жанрові й стилістичні 
особливості. 
http://publications.lnu.edu.ua/journals/index.php/frankojournal/article/view/2408 
(Дата звернення: 08.09.2025) 
5. Капранов В. Вплив інтернет-комунікації на лексичну систему 
української мови. 
76 
 
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe (Дата звернення: 
10.09.2025) 
6. Караман С. О. Інтернет-комунікація як новий тип дискурсу. 
https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/51527 (Дата звернення: 10.09.2025) 
7. Коломієць Л. О. Мова соцмереж: нові жанри, нові форми. 
http://philology.kspu.edu (Дата звернення: 10.09.2025) 
8. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. — К.: Академія, 2006. 
https://www.yakaboo.ua/zagal-ne-movoznavstvo.html (Дата звернення: 
10.09.2025) 
9. Лук’янчук І. Лінгвістичні особливості месенджер-комунікації. 
https://scholar.google.com.ua (Дата звернення: 10.09.2025) 
10. Мельничук І. В. Мова та інформаційні технології. — К.: Наукова 
думка, 2019.  
11. Мовчок С. І. Лінгвістичні особливості електронного дискурсу. 
http://www.lingstud.od.ua Радченко О. Слово в нових медіа: функціональні 
трансформації. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/38508 (Дата 
звернення: 13.09.2025) 
12. Павленко Н. Л. Онлайн-дискурс: мовні та комунікативні 
особливості. https://journals.uran.ua/index.php/2523-4463 (Дата звернення: 
13.09.2025) 
13. Селігей П. О. Цифрова доба і мовна практика. https://mova.knu.ua 
Лисенко О. Комунікативні стратегії в цифровому дискурсі. 
http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/15907 (Дата звернення: 
13.09.2025) 
14. Тертичний І. О. Лінгвістичні особлививості комунікації в 
соціальних мережах // Магістерські філологічні студії 2025: збірник наук. 
Праць студентів. Черкаси ЧДТУ: ФОП Гордієнко, 2025. С. 
15. Українська мова в цифрову епоху / ред. К. Греєм. — К.: Інститут 
мовознавства, 2018. https://www.meta-net.eu/whitepapers/e-book/ukrainian.pdf 
(Дата звернення: 13.09.2025) 
77 
 
16. Черниш Н. І. Електронна комунікація: стиль і мова. 
http://eprints.oa.edu.ua/7107 (Дата звернення: 13.09.2025) 
17. Ющук І. П. Культура мови в мережевому середовищі. 
https://pidruchniki.com Ткаченко О. Б. Цифрова лінгвістика: концепти і реалії. 
https://repo.knmu.edu.ua (Дата звернення: 13.09.2025) 
18. Aleksic A Algospeak: how social media is transforming the future of 
language. Knopf 2025 256 p. ISBN 9780593804070  
19. Androutsopoulos, J. (2006). Multilingualism, diaspora, and the 
Internet. Journal of Sociolinguistics, 10(4), 419–438. 
https://doi.org/10.1111/j.1467-9841.2006.00286.x  (Дата звернення: 24.09.2025) 
20. Bansal P Bansal R Varma V Towards deep semantic analysis of 
hashtags. arXiv preprint 2015 arxiv.org/abs/1501.03210 (Дата звернення: 
27.09.2025) 
21. Baron, N. S. (2008). Always On: Language in an Online and Mobile 
World. Oxford University Press. 
https://global.oup.com/academic/product/always-on-9780195313055 (Дата 
звернення: 24.09.2025) 
22. Barton, D., & Lee, C. (2013). Language Online: Investigating Digital 
Texts and Practices. Routledge. 
https://www.routledge.com/Language-Online-Investigating-Digital-Texts-and-Prac
tices/Barton-Lee/p/book/9780415564799 (Дата звернення: 25.09.2025) 
23. Blackmore S The Meme Machine. Oxford University Press 1999 
288 p. ISBN 0‑19‑286212‑X  
24. Bolander, B. (2012). Language and Power in Blogs: Interaction, 
Disagreements and Criticism. Journal of Pragmatics, 44(9), 1191–1202. 
https://doi.org/10.1016/j.pragma.2012.05.002 (Дата звернення: 24.09.2025) 
25. Boyd, danah. It's Complicated: The Social Lives of Networked Teens. 
Yale University Press, 2014.  https://www.danah.org/books/ItsComplicated.pdf 
(Дата звернення: 23.09.2025) 
78 
 
26. Crystal, D. (2006). Language and the Internet. Cambridge University 
Press. 
https://www.cambridge.org/core/books/language-and-the-internet/1B79A58E8892
9C3BA2E3CF6F847B12E6 (Дата звернення: 24.09.2025) 
27. Crystal, D. (2011). Internet Linguistics: A Student Guide. Routledge. 
https://www.routledge.com/Internet-Linguistics/Crystal/p/book/9780415600459 
Tagg, C. (2012). The Discourse of Text Messaging. Continuum. 
https://www.bloomsbury.com/us/discourse-of-text-messaging-9781441124707/ 
(Дата звернення: 21.09.2025) 
28. Fairclough N Critical Discourse Analysis: The Critical Study of 
Language. Longman 1995. 
29. Fairclough N Language and Power. Routledge 2015 264 p.  
30. Georgakopoulou, A. (2015). Small stories research and social media 
practices. Narrative Inquiry, 25(1), 1–20. https://doi.org/10.1075/ni.25.1.01geo 
(Дата звернення: 24.09.2025) 
31. Herring S C Ambient affiliation: a linguistic perspective on Twitter. 
New Media & Society 2010 12(3) 347–364  
32. Herring, S. C. (2004). Computer-mediated discourse analysis. In D. 
Schiffrin et al., The Handbook of Discourse Analysis. 
https://onlinelibrary.wiley.com/doi/book/10.1002/9780470753460 (Дата 
звернення: 25.09.2025) 
33. Herring, S. C. (2013). Discourse in Web 2.0: Familiar, reconfigured, 
and emergent. Discourse, Context & Media, 1(1), 1–8. 
https://doi.org/10.1016/j.dcm.2012.11.001 (Дата звернення: 24.09.2025) 
34. Highfield, Tim. Social Media and Everyday Politics. Polity Press, 
2016. 
35. https://www.theguardian.com/books/article/2024/may/11/i-have-my-ip
hone-x-and-a-brain-in-my-head-ukrainian-journalist-and-social-media-star-illia-po
nomarenko (Дата звернення: 21.09.2025) 
79 
 
36. Jenkins H, Creech B Voices for a new vernacular digital storytelling. 
International Journal of Communication 2008 – digital rhetoric context  
37. Lehmann J Gonçalves B Ramasco J J Cattuto C Dynamical classes of 
collective attention in Twitter. arXiv preprint 2011 arxiv.org/abs/1111.1896 (Дата 
звернення: 27.09.2025) 
38. Ling, R. (2005). The Sociolinguistics of SMS: An Analysis of SMS 
Use by a Random Sample of Norwegians. Mobile Communications, 335–349. 
https://link.springer.com/chapter/10.1007/1-84628-248-9_22 (Дата звернення: 
25.09.2025) 
39. Maity S K Ghuku B Upmanyu A Mukherjee A Out‑of‑vocabulary 
words decrease… Twitter as an evolving sociolinguistic system. arXiv preprint 
2015. URL arxiv.org/abs/1509.05096 (Дата звернення: 25.09.2025) 
40. Milner R M Phillips W The Ambivalent Internet: Mischief, Oddity 
and Antagonism Online. Polity 2017 256 p.  
41. Milner R M The World Made Meme: Public Conversations and 
Participatory Media. MIT Press 2016. 
42. Ministry of Defence of Ukraine. (2022, August 27). Bavovnyatko is a 
ghost animal, soft and excited. Twitter. Retrieved from 
https://twitter.com/DefenceU/status/1562357638481228800 (Дата звернення: 
19.09.2025) 
43. Ministry of Defence of Ukraine. (2022, August 27). Bavovnyatko is a 
ghost animal, soft and excited. Twitter. Retrieved from 
https://twitter.com/DefenceU/status/1562357638481228800 (Дата звернення: 
21.09.2025) 
44. Page, R. (2012). Stories and Social Media: Identities and Interaction. 
Routledge. 
https://www.routledge.com/Stories-and-Social-Media-Identities-and-Interaction/Pa
ge/p/book/9780415807797 (Дата звернення: 24.09.2025) 
45. Page, Ruth. Narratives Online: Shared Stories in Social Media. 
Cambridge University Press, 2018. 
80 
 
46. PMC. (2023). Ukrainian language use on social media during war. 
Retrieved from https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11332000/?utm (Дата 
звернення: 19.09.2025) 
47. Ponomarenko, I. (2022, August 16). Thread: Guys, it's just the time 
for you to finally embrace the true Ukrainian wartime meme “BAVOVNA”. 
Twitter. Retrieved from 
https://mobile.twitter.com/iaponomarenko/status/1557458609541349376 (Дата 
звернення: 19.09.2025) 
48. Ponomarenko, I. (2022, August 16). Thread: Guys, it's just the time 
for you to finally embrace the true Ukrainian wartime meme “BAVOVNA”. 
Twitter. Retrieved from 
https://mobile.twitter.com/iaponomarenko/status/1557458609541349376 (Дата 
звернення: 19.09.2025) 
49. Ponomarenko, I. (2024, May 11). 'I have my iPhone, X and a brain in 
my head': Ukrainian journalist and social media star Illia Ponomarenko. The 
Guardian. Retrieved from 
https://www.theguardian.com/books/article/2024/may/11/i-have-my-iphone-x-and-
a-brain-in-my-head-ukrainian-journalist-and-social-media-star-illia-ponomarenko 
(Дата звернення: 19.09.2025) 
50. Racek, D., Davidson, B. I., Thurner, P. W., Zhu, X. X., & Kauermann, 
G. (2023). The Russian war in Ukraine increased Ukrainian language use on social 
media. Communications Psychology. Retrieved from 
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11332000/ (Дата звернення: 
19.09.2025) 
51. Racek, D., Davidson, B. I., Thurner, P. W., Zhu, X. X., & Kauermann, 
G. (2023). The Russian war in Ukraine increased Ukrainian language use on social 
media. Communications Psychology. Retrieved from 
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11332000/ (Дата звернення: 
21.09.2025) 
81 
 
52. Tagg, Caroline. Taking Offence on Social Media: Conviviality and 
Communication. Palgrave Macmillan, 2020. 
53. TalkPal. (2023). Top 10 Ukrainian Gen-Z Slang Terms You Need to 
Know. Retrieved from 
https://talkpal.ai/vocabulary/top-10-ukrainian-gen-z-slang-terms-you-need-to-kno
w/?utm (Дата звернення: 19.09.2025) 
54. The Guardian. (2024). Ukrainian journalist and social media star Illia 
Ponomarenko. Retrieved from 
https://www.theguardian.com/books/article/2024/may/11/i-have-my-iphone-x-and-
a-brain-in-my-head-ukrainian-journalist-and-social-media-star-illia-ponomarenko?
utm_ (Дата звернення: 19.09.2025) 
55. Thurlow C From statistical panic to moral panic the metadiscursive 
construction of new media language. Journal of Computer‑Mediated 
Communication 2006 11(3) DOI 10.1111/j.1083‑6101.2006.00053.x  
56. Thurlow, C. (2006). From Statistical Panic to Moral Panic: The 
Metadiscursive Construction and Popular Exaggeration of New Media Language. 
Journal of Computer-Mediated Communication, 11(3). 
https://doi.org/10.1111/j.1083-6101.2006.00053.x (Дата звернення: 25.09.2025) 
57. Wiggins B E The Discursive Power of Memes in Digital Culture: 
Ideology, Semiotics and Intertextuality. Routledge 2019. 
DOI 10.4324/9780429492303  
58. Zappavigna M Discourse of Twitter and Social Media: How We Use 
Language to Create Affiliation on the Web. Bloomsbury 2012. ISBN, 
DOI 10.5040/9781472541642  
59. Zappavigna M Searchable talk: the linguistic functions of hashtags. 
Social Semiotics 2015 Vol 25 274–291. DOI 10.1080/10350330.2014.996948  
60. Zappavigna, M. (2012). Discourse of Twitter and Social Media. 
Bloomsbury. 
https://www.bloomsbury.com/uk/discourse-of-twitter-and-social-media-978144110
0664/ (Дата звернення: 25.09.2025) 
82 
 
61. Zappavigna, M. (2018). Searchable talk: Hashtags and social media. 
Bloomsbury. https://www.bloomsbury.com/uk/searchable-talk-9781474286230/ 
(Дата звернення: 25.09.2025) 
62. Zulli, Diana, and Ziyu Liu. "TikTok and the ‘algorithmized self’: A 
new model of online interaction." New Media & Society, 2021. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
Додаток А 
Таблиця 
Лінгвістичні особливості цифрової комунікації (на прикладі соціних мереж 
TikTok, Twitter (X), Instagram) 
Візуальн Меметич Використа
Платфо Лексичний о-тексто ні та Адаптаці ння 
рма вибір Стилістика ві інтеракт я до алгоритмі
елемент ивні трендів чних 
и елементи механізмів 
TikTok Молодіжни Лаконічніст Меметич Швидка Використан
(англійс й сленг, ь, Субтитри ні відео, адаптація ня 
ька) фразові прямолінійн , графічні 
ість, анотації, трендові до нових алгоритмів 
аудіотрек трендів, для 
83 
 
дієслова, експресивні накладені и, глобальні просування 
скорочення сть написи інтеракти хештеги відео, 
вні (#foryou, залучення 
заклики #trending) аудиторії, 
(like, підвищенн
share) я 
видимості 
Помірна Алгоритми 
швидкість стимулюют
Субтитри Локальні адаптації, ь 
з меми, комбінаці взаємодію, 
TikTok Код-суїчинг, Емоційність культурн інтеракти я контент 
(українс національні , гумор, ими вні локальних адаптуєтьс
ька) слова, сленг образність алюзіями заклики, та я під 
, графічні культурно англійськ локальні 
ефекти марковані их культурні 
жарти хештегів та 
(#длятебе, соціальні 
#memes) умови 
Алгоритми 
Меми, сприяють 
Короткі Лаконічніст GIF, трендові Швидке поширенн
Twitter/X слогани, ь, картинки, хештеги, реагуванн ю 
(англійс хештеги, інформатив
ність, короткі інтеракти я на популярних 
ька) меметичні відео, вні новини, твітів, 
фрази швидкий 
стиль цитати опитуван глобальні підвищуют
ня теми ь видимість 
та 
залученість 
Зображен Повільні Алгоритми 
Національн ня, GIF, Локальні ша сприяють 
Twitter/X а лексика, Емоційність цитати з меми, реакція на залученню, 
(українс сленг, , образність, культурн інтеракти глобальні але контент 
ька) code-switchi інтерактивні ими вні тренди, адаптовани
ng сть маркерам опитуван акцент на й до 
и ня локальні локальної 
теми аудиторії 
Меметич Швидке Алгоритми 
Лаконічніст Підписи ні впровадж стимулюют
Instagra Молодіжни ь, до зображен
й сленг, ення ь 
m прямолінійн зображен ня, 
(англійс інтернаціон ість, ь, Stories, трендові глобальни охоплення, 
альні слова, х трендів, взаємодію 
ька) скорочення стильний Reels, аудіо, універсал та 
tone субтитри інтеракти
вні ьні рекомендац
стікери хештеги ії контенту 
Локальні Підписи 
Instagra слова, до фото, Локальні Поєднанн Алгоритми 
Емоційність меми, я сприяють 
m культурні Stories, глобальни просуванн
(українс відсилання, , образність, Reels з інтеракти
гумор вні х трендів ю контенту, 
ька) code-switchi локальни з адаптовано
ng м стікери, локальни го під 
84 
 
контенто культурні ми культурні 
м алюзії темами та 
соціальні 
особливост
і 
 
Таблиця 1.1. 
Цифрова комунікація як об’єкт лінгвістичного аналізу 
Платформ Мова Лексика Синтаксис Прагматика Візуальні/меметич
а ні елементи 
TikTok Англійськ Сленг, Короткі, Іронія, гумор, Відео, меми, 
а абревіатур фрагментар емоційність графічні ефекти 
и, меми ні речення 
TikTok Українськ Українська Стислі, Креативна Відео, меми, 
а + більш передача емодзі 
англіцизми структурова емоцій 
ні речення 
Twitter Англійськ Скороченн Дуже Швидка Емодзі, GIF, меми 
(X) а я, хештеги, лаконічні передача 
сленг думки 
Twitter Українськ Українська Короткі, Інформаційна Емодзі, GIF 
(X) а + повні насиченість 
англіцизми речення 
Instagram Англійськ Хештеги, Варіативний Естетика, Фото, відео, меми 
а сленг синтаксис самовираженн
я 
Instagram Українськ Українська Варіативний Самовираженн Фото, відео, 
а + , більш я, естетика інфографіка 
запозиченн формальний 
я 
Таблицю розроблено на основі джерела [45]. 
 
Таблиця 1.2. 
Підходи до класифікації цифрових дискурсів в англомовному та 
україномовному середовищі на прикладі TikTok, Twitter (X) та Instagram 
Платформа Жанр дискурсу Англомовне Україномовне Основні 
середовище середовище відмінності 
TikTok Розважальний Меметичні Використання Українська 
форми, англіцизмів, версія поєднує 
скорочення, більша креативність з 
емодзі, хештеги; синтаксична граматичною 
швидка завершеність, стабільністю; 
емоційна локальні адаптація до 
реакція стилістичні локальної 
форми аудиторії 
85 
 
Twitter (X) Інформаційний Лаконічні Повідомлення Англомовна 
/ повідомлення, більш версія 
Соціально-полі прямолінійність, структуровані, оптимізована 
тичний емодзі, хештеги точні, під глобальну 
формальна аудиторію; 
грамотність українська 
збережена підкреслює 
національну 
ідентичність 
Instagram Візуально-текст Глобальна Локальна Українські 
овий / аудиторія, сленг, адаптація, користувачі 
Розважальний поетичні граматична та зберігають 
підписи, стилістична мовну 
візуальні тренди завершеність, самобутність 
мультимодальні при інтеграції в 
елементи глобальні 
тренди 
Таблицю розроблено на основі джерела [46]. 
 
Таблиця 1.3. 
Порівняння лінгвістичних аспектів функціонування мови в 
інтернет-середовищі англійською та українською мовами 
Лінгвістичний Англійська мова Українська мова Коментар/аналіз 
аспект 
Лексичні інновації Часте використання Інновації Англомовне 
скорочень, поєднуються з середовище швидко 
акронімів, сленгу, традиційною генерує нові форми, 
неологізмів лексикою, нові українська мова 
слова часто зберігає культурну 
адаптуються до цілісність 
норм 
Синтаксис Фрагментовані, Повні речення, Англійська 
короткі конструкції, логічна спрямована на 
економія знаків завершеність швидкість, 
повідомлень українська – на 
зрозумілість та 
структурність 
Стилістика Лаконічність, Поєднання Українська мова 
креативність, гумор, креативності з адаптує глобальні 
іронія, меми дотриманням формати до 
граматики, локального 
локалізація гумору контексту 
Прагматика Орієнтація на Орієнтація на Контекст впливає на 
глобальне локальну аудиторію, вибір форм 
охоплення, швидке акцент на соціальні комунікації та 
поширення контенту та емоційні аспекти інтеграцію 
мультимодальних 
елементів 
86 
 
Мультимодальність Інтенсивне Меми та візуальні Англомовні 
використання мемів, елементи формати 
гіфок, відео, супроводжуються універсальні, 
інтерактивних локалізованими українські – 
елементів підписами та культурно 
поясненнями адаптовані 
Алгоритмічний Висока взаємодія з Алгоритми Формування мовної 
вплив алгоритмами для впливають на поведінки 
охоплення більшої контент, але з користувачів 
аудиторії урахуванням залежить від 
локальної платформних 
специфіки правил 
Таблицю розроблено на основі джерела [47]. 
 
Таблиця 2.1. 
Порівняльний аналіз: англійська vs українська мова на TikTok 
Характеристика Англійська мова Українська мова 
Лексичний вибір Використання сучасного Вживання архаїзмів, 
сленгу, фразових дієслів діалектизмів 
Стилістика Лаконічність, 
прямолінійність Емоційність, образність 
Адаптація до трендів Швидка реакція на нові Повільніша адаптація, 
меми та хештеги збереження традицій 
Використання аудіотреків Популярні світові хіти Українські народні пісні, 
авторські композиції 
Візуальний контент Яскраві ефекти, швидкий Спокійніший монтаж, 
монтаж акцент на змісті 
Таблицю розроблено на основі джерела [49]. 
 
Таблиця 2.2. 
Основні лінгвістичні і стилістичні характеристики англомовного та 
україномовного контенту на TikTok 
Характеристика Англійська мова Українська мова 
Лексичний вибір Сучасний сленг, фразові Архаїзми, діалектизми, 
дієслова, скорочення фразеологізми 
Стилістика Лаконічність, 
прямолінійність Емоційність, образність 
Адаптація до трендів Швидка реакція на меми, Помірна реакція, 
популярні хештеги збереження традиційних 
елементів 
Використання аудіотреків Популярні світові хіти Українські народні пісні та 
авторські композиції 
Візуальний контент Яскраві ефекти, швидкий Акцент на змісті, 
монтаж спокійніший монтаж 
Таблицю розроблено на основі джерела [50]. 
87 
 
 
Таблиця 3.1. 
Порівняльний аналіз англомовного та україномовного цифрового дискурсу 
Характеристика Англійська Українська 
Лексичний вибір Сучасний сленг, меми, Архаїзми, діалектизми, 
фразові дієслова локальні слова 
Лаконічність, 
Стилістика прямолінійність, Емоційність, образність, 
універсальність культурні алюзії 
Швидка інтеграція нових Обережна адаптація з 
Адаптація до трендів мемів, хештегів та урахуванням локальної 
аудіотреків культури 
Візуальний контент Динамічний монтаж, Акцент на змісті, субтитри, 
яскраві ефекти, GIF, відео культурні елементи 
Комунікативна функція  Залучення, швидка реакція, Соціальне склеювання, 
глобальна аудиторія  культурна ідентичність, 
локальна аудиторія 
Таблицю розроблено на основі джерела [51]. 
 
Таблиця 3.2. 
Параметри візуально-текстових гібридів та меметичних елементів на 
англомовних і україномовних платформах 
Характеристика Англомовний сегмент Україномовний сегмент 
Форма гібриду Субтитри, накладені тексти, Субтитри, графічні вставки, 
відео, аудіо пояснення культурних 
нюансів 
Меми з глобальними Локальні меми, національні 
Меметика культурними алюзіями, алюзії, фольклорні 
сленг, трендові аудіо елементи 
Розважальна, освітня, Освітня, розважальна, 
Функція інтерактивна, поширення підтримка культурної 
трендів ідентичності 
Лаконічність, швидка Емоційність, локальна 
Стиль подачі адаптація до трендів, специфіка, 
універсальність інтертекстуальність 
Таблицю розроблено на основі джерела [52]. 
 
Таблиця 3.3. 
Основні впливи алгоритмів та цифрової культури на мовну поведінку 
користувачів у англомовному та україномовному сегменті 
Характеристика Англомовний сегмент Україномовний сегмент 
88 
 
Орієнтація на глобальні Орієнтація на локальні 
Вплив алгоритмів тренди, лайки, репости, теми, культурні алюзії, 
хештеги локальні меми 
Стиль комунікації Лаконічність, швидка Емоційність, образність, 
адаптація, універсальність локальна специфіка 
Адаптація до контенту Використання трендових Використання локальних 
аудіо, мемів, сленгу аудіо, культурних алюзій, 
код-суїчинг 
Функція контенту Залучення максимальної Підтримка локальної 
глобальної аудиторії спільноти, культурної 
ідентичності 
Візуально-текстові гібриди 
Медіа-комбінації Візуально-текстові гібриди, з локальною специфікою, 
меми, короткі відео освітні вставки, меметичні 
елементи 
Таблицю розроблено на основі джерела [53]. 
 
Таблиця 3.4. 
Вплив алгоритмів та цифрової культури на мовну поведінку користувачів 
можна виділити наступні параметри 
Характеристика Англомовний сегмент Україномовний сегмент 
Ориєнтація на глобальні Орієнтація на локальні 
Алгоритмічна адаптація тренди, лайки, репости, теми, культурні алюзії, 
популярні хештеги код-суїчинг 
Лаконічність, 
Стиль комунікації прямолінійність, Емоційність, образність, 
універсальність локальна специфіка 
Локальні меми, культурні 
Вибір контенту Меметичні відео, короткі 
слогани, популярні аудіо алюзії, поєднання аудіо та 
тексту 
Залучення максимальної Підтримка локальної 
Функція контенту глобальної аудиторії, спільноти, збереження 
інтерактивність мовної та культурної 
ідентичності 
Використання субтитрів, 
Комунікативні стратегії Використання хештегів, культурних маркерів, 
субтитрів, закликів до дії освітніх та розважальних 
вставок 
Таблицю розроблено на основі джерела [54]. 
 
Таблиця 3.5. 
Ключові аспекти впливу платформи, алгоритмів та цифрової культури на 
мовну поведінку користувачів 
Характеристика Англомовний сегмент Україномовний сегмент 
89 
 
Акцент на гумор, ефекти, Акцент на культурні алюзії, 
Візуально-текстові гібриди ключові слова локальний контекст, 
навчальні елементи 
Меметичні елементи Глобальні меми, Локальні меми, культурно 
універсальні жарти марковані жарти, 
код-суїчинг 
Лаконічність, Емоційність, образність, 
Стиль комунікації прямолінійність, швидка інтеграція локальних 
адаптація культурних маркерів 
Алгоритмічний вплив Орієнтація на максимальне Орієнтація на локальну 
охоплення, лайки, репости взаємодію, популярність 
серед локальної аудиторії 
Швидке поширення та Збереження культурної 
Функція контенту інтерактивність ідентичності, соціальна 
згуртованість 
Таблицю розроблено на основі джерела [55].
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
