Управління фінансовою стійкістю та інноваційною привабливістю підприємства в (на матеріалах ТОВ «Буд-Реал» м.Київ)

Волков, Олег Ігорович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6635
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Руденко, Оксана Анатоліївна	-
dc.contributor.author	Волков, Олег Ігорович	-
dc.date.accessioned	2026-01-07T13:21:00Z	-
dc.date.available	2026-01-07T13:21:00Z	-
dc.date.issued	2026	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6635	-
dc.description.abstract	Предметом дослідження є сукупність концептуальних і методичних підходів до формування стратегії розвитку організації, спрямованої на зміцнення фінансової стійкості через посилення інноваційної привабливості Об’єктом дослідження є управлінська діяльність організації у функціональних сферах фінансового та інноваційного менеджменту. Метою роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо підвищення фінансової стійкості та інноваційної привабливості ТОВ «БУД-РЕАЛ» в умовах конкурентного ринкового середовища. За результатами дослідження, спрямованого на управління фінансовою стійкістю та інноваційною привабливістю підприємства (на матеріалах ТОВ «БУД-РЕАЛ»), сформульовані пропозиції, спрямовані на оптимізацію структури капіталу, зміцнення фінансової незалежності та активізацію інноваційної діяльності ТОВ «БУД-РЕАЛ» в умовах економічної нестабільності, зокрема: розробка стратегії фінансової стабілізації; удосконалення управління оборотним капіталом; формування інноваційної стратегії; розробка системи оцінки інноваційної привабливості.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	фінансова стійкість, інноваційна привабливість, управління капіталом, інноваційна стратегія, діджиталізація, будівельний бізнес	uk_UA
dc.title	Управління фінансовою стійкістю та інноваційною привабливістю підприємства в (на матеріалах ТОВ «Буд-Реал» м.Київ)	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Управління інноваційною діяльністю)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРМ_Волков О.І..pdf Restricted Access		1.7 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування 
 
 
 
Допущено до захисту 
завідувач кафедри МБА  
Олександр БІЛИК_______________ 
____________________________________ 
«_____»______________________ 2025 р. 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
НА ТЕМУ: 
 
УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ТА 
ІННОВАЦІЙНОЮ ПРИВАБЛИВІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА (НА 
МАТЕРІАЛАХ ТОВ «БУД-РЕАЛ» М. КИЇВ) 
 
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування 
Спеціальність: 073 Менеджмент 
Освітня програма: Управління інноваційною діяльністю 
Рівень вищої освіти: другий (магістерський) 
Форма здобуття освіти: денна 
Група УІДМ-24 
 
 
Виконавець роботи:                           
 «____»___________ 2025     _______________           _Олег ВОЛКОВ 
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
                                                                                     (підпис)                             ( )                          
   
Керівник роботи: 
                              
 
 «____»_________ 2025 р.       __________          к.е.н., доц. Оксана РУДЕНКО 
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
                                                                                  (підпис)                          (Вчене звання, )   
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 
 
6 
 
 
Зміст 
ВСТУП 7 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ 10 
СТІЙКІСТЮ ТА ІННОВАЦІЙНОЮ ПРИВАБЛИВІСТЮ 
ПІДПРИЄМСТВА 
1.1 Економічна сутність та види фінансової стійкості підприємства в 10 
умовах економічної нестабільності 
1.2 Теоретичні основи формування інноваційної привабливості 17 
підприємства 
1.3 Взаємозв’язок та механізм управління фінансовою стійкістю та 26 
інноваційною привабливістю 
Висновок до розділу 1 32 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ОЦІНКА 34 
ІННОВАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика ТОВ «БУД- 34 
РЕАЛ» та специфіка його діяльності 
2.2 Аналіз та діагностика фінансової стійкості ТОВ «БУД-РЕАЛ» 40 
2.3 Оцінка інноваційної привабливості та потенціалу ТОВ «БУД-РЕАЛ» 47 
Висновок до розділу 2 51 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТА 54 
ІННОВАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
3.1 Розробка стратегічних напрямів підвищення фінансової стійкості 54 
3.2 Обґрунтування інноваційної стратегії, спрямованої на зміцнення 62 
фінансового стану 
3.3 Оцінка очікуваної ефективності запропонованих заходів 69 
Висновок до розділу 3 73 
ВИСНОВКИ  76 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  48 
ДОДАТКИ 85 
 
 
 
7 
 
ВСТУП 
 
В умовах глобалізації економіки, високої конкуренції та мінливості 
ринкового середовища, забезпечення фінансової стійкості та підвищення 
інноваційної привабливості підприємств є ключовими факторами їхнього 
довгострокового успіху та сталого розвитку. Для українських підприємств, 
зокрема в будівельній галузі, це питання набуває особливої гостроти, оскільки 
вимагає постійної адаптації до економічних викликів, ефективного управління 
ресурсами та пошуку нових шляхів підвищення конкурентоспроможності через 
інновації. Фінансова стійкість є основою для реалізації будь-яких інноваційних 
проєктів, тоді як інноваційна привабливість свідчить про потенціал підприємства 
до зростання та залучення інвестицій. Таким чином, комплексне управління 
цими двома взаємопов’язаними категоріями є критично важливим для 
збереження та зміцнення позицій на ринку. Особливої актуальності тема набуває 
у контексті повоєнного відновлення та євроінтеграційних прагнень України. У 
даний період від них вимагатиметься не лише фінансова життєздатність для 
реалізації масштабних та довгострокових проєктів, але й здатність швидко 
впроваджувати інноваційні, енергоефективні та «зелені» технології, які 
відповідають стандартам ЄС. Отже, дослідження механізмів управління даними 
категоріями є практично значущим для забезпечення економічної безпеки 
держави та успішної інтеграції вітчизняного бізнесу у європейський простір. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є розробка теоретичних положень 
та практичних рекомендацій щодо удосконалення системи управління 
фінансовою стійкістю та інноваційною привабливістю підприємства (на 
матеріалах ТОВ «БУД-РЕАЛ» м. Київ).  
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: 
–  узагальнити теоретичні підходи до визначення економічної сутності 
фінансової стійкості підприємства та її ключових функцій; 
– визначити концептуальні основи та структурні елементи інноваційної 
привабливості підприємства; 
8 
 
– проаналізувати та обґрунтувати взаємозв’язок між рівнем фінансової 
стійкості та інноваційною привабливістю як взаємодоповнюючих факторів 
розвитку підприємства; 
– надати загальну організаційно-економічну характеристику ТОВ «БУД-
РЕАЛ»; 
– здійснити діагностику рівня фінансової стійкості підприємства з 
використанням системи коефіцієнтів та визначити її тип за досліджуваний 
період; 
– оцінити інноваційний потенціал ТОВ «БУД-РЕАЛ» та виявити його 
сильні та слабкі сторони; 
– обґрунтувати та розробити стратегічні напрями та конкретні заходи для 
зміцнення фінансової стійкості ТОВ «БУД-РЕАЛ»; 
– обґрунтувати механізми фінансування інноваційної діяльності; 
– здійснити прогнозний розрахунок очікуваної економічної ефективності 
від впровадження запропонованих заходів. 
Предметом дослідження є сукупність концептуальних і методичних 
підходів до формування стратегії розвитку організації, спрямованої на зміцнення 
фінансової стійкості через посилення інноваційної привабливості  
Об’єктом дослідження є управлінська діяльність організації у 
функціональних сферах фінансового та інноваційного менеджменту. 
У процесі дослідження були використані такі методи: 
– теоретичні (діалектичний, системний підходи, методи аналізу та синтезу, 
індукції та дедукції); 
– емпіричні та статистичні (економіко-статистичний аналіз, порівняльний 
аналіз, трендовий аналіз, метод фінансових коефіцієнтів, бальний метод); 
– прогностичні та графічні – прогнозування, графічний метод (для 
візуалізації результатів аналізу та обґрунтування рекомендацій). 
Інформаційною базою дослідження є: законодавчі та нормативно-правові 
акти України; наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань фінансів 
підприємств, інноваційного менеджменту; фінансова звітність ТОВ «БУД-
9 
 
РЕАЛ» (Баланс, Звіт про фінансові результати) за період 2022-2024 рр.; 
статистичні дані; матеріали періодичних видань та ресурси мережі Інтернет.  
У першому розділі розкрито теоретичні основи управління фінансовою 
стійкістю та інноваційною привабливістю підприємства. У другому розділі 
проведено аналіз фінансової стійкості та оцінку інноваційної привабливості ТОВ 
«БУД-РЕАЛ». У третьому розділі розроблено рекомендації щодо підвищення 
фінансової стійкості та посилення інноваційної привабливості досліджуваного 
підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10 
 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ 
СТІЙКІСТЮ ТА ІННОВАЦІЙНОЮ ПРИВАБЛИВІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА 
 
1.1 Економічна сутність та види фінансової стійкості підприємства в умовах 
економічної нестабільності 
 
Фінансова стійкість є однією з ключових категорій економічної теорії та 
практики фінансового менеджменту. Вона є критично важливим індикатором 
життєздатності та надійності будь-якого підприємства, особливо в умовах 
економічної нестабільності та високої ризикованості ринкового середовища.  
Фінансова стійкість підприємства є ключовою характеристикою його 
економічного стану, що визначає здатність суб’єкта господарювання 
забезпечувати безперервність діяльності, зберігати рівновагу між власними та 
залученими фінансовими ресурсами, а також протистояти внутрішнім і 
зовнішнім загрозам. У сучасних умовах економічної нестабільності питання 
забезпечення фінансової стійкості набуває особливої актуальності, оскільки 
суттєві коливання ринкової кон’юнктури, інфляційні процеси, зростання вартості 
кредитних ресурсів та підвищені ризики ведення бізнесу безпосередньо 
впливають на фінансовий стан підприємств. 
Фінансова стійкість підприємства – це стан його фінансових ресурсів, за 
якого забезпечується постійне перевищення доходів над витратами, вільне 
маневрування грошовими коштами, ефективне використання власного та 
позикового капіталу, а також здатність своєчасно і в повному обсязі виконувати 
свої зовнішні та внутрішні зобов’язання (перед інвесторами, кредиторами, 
державою та працівниками) в умовах мінливого зовнішнього середовища [16, 
29]. 
Економічна сутність фінансової стійкості полягає у здатності підприємства 
формувати та раціонально використовувати фінансові ресурси таким чином, щоб 
забезпечити стабільний розвиток, виконання зобов’язань та підтримання 
оптимального співвідношення між доходами і витратами. Фінансово стійке 
11 
 
підприємство характеризується наявністю достатнього обсягу власного капіталу, 
збалансованою структурою активів і пасивів, ліквідністю та платоспроможністю 
на належному рівні. У більш широкому розумінні фінансова стійкість виступає 
результатом ефективного управління фінансами, адаптивності до змін 
зовнішнього середовища та здатності підприємства відновлювати рівновагу 
після негативних впливів. 
В умовах економічної нестабільності сутність фінансової стійкості 
доповнюється категорією фінансової гнучкості, яка відображає можливість 
підприємства швидко залучати додаткові ресурси, реструктуризувати борги, 
змінювати фінансову стратегію та оперативно реагувати на ринкові виклики. 
Саме поєднання стійкості та гнучкості забезпечує підприємству здатність 
функціонувати в умовах невизначеності. 
У науковій літературі виділяють кілька підходів до класифікації фінансової 
стійкості підприємства. Найпоширенішою є класифікація за рівнем 
забезпеченості запасів і витрат джерелами фінансування, згідно з якою 
розрізняють дані види фінансової стійкості. 
Абсолютна фінансова стійкість – найвищий рівень, за якого запаси та 
витрати повністю покриваються власними оборотними ресурсами [14, 38, 47]. У 
цьому випадку підприємство не залежить від зовнішніх джерел фінансування, що 
є бажаним, але на практиці трапляється рідко. 
Нормальна (достатня) фінансова стійкість – характеризується покриттям 
запасів і витрат за рахунок власних оборотних коштів та довгострокових 
позикових ресурсів. Таке співвідношення вважається оптимальним, оскільки 
забезпечує стабільність за умов раціонального використання позикового 
капіталу. 
Нестійкий фінансовий стан – виникає тоді, коли підприємство частково 
фінансує свої запаси за рахунок короткострокових зобов’язань. У таких умовах 
підвищується ризик втрати платоспроможності, однак вжиття оперативних 
заходів може відновити стабільність. 
12 
 
Кризовий фінансовий стан – характеризується значною залежністю від 
короткострокових позикових ресурсів та нестачею власного капіталу для 
покриття поточних потреб. За таких умов підприємство перебуває на межі 
неплатоспроможності й потребує негайних реструктуризаційних заходів. 
Окрім зазначеної класифікації, у практиці фінансового менеджменту 
застосовуються й інші підходи, що базуються на співвідношенні власного та 
позикового капіталу, аналізі показників ліквідності, платоспроможності, ділової 
активності та рентабельності. У комплексі ці показники дозволяють оцінити 
поточний рівень стійкості, виявити потенційні загрози та розробити заходи з її 
зміцнення. 
У сучасних умовах, коли економічна нестабільність супроводжується 
високими темпами інфляції, змінами валютного курсу, нестійкістю попиту та 
пропозиції, фінансова стійкість стає не лише характеристикою стану 
підприємства, а й стратегічною умовою його довгострокового розвитку. 
Підприємства, що мають достатній рівень стійкості, здатні мінімізувати ризики, 
ефективно використовувати ресурси та зберігати конкурентоспроможність на 
ринку. 
Головна мета управління фінансовою стійкістю полягає у забезпеченні такої 
структури активів і пасивів, яка гарантує довгострокову платоспроможність і 
мінімізує ризик банкрутства. 
В умовах економічної нестабільності (інфляція, зміна облікових ставок, 
політичні та регуляторні ризики) фінансова стійкість виконує наступні важливі 
ролі. Стійкість дозволяє підприємству зберігати свою фінансову автономію та 
знижує залежність від зовнішніх джерел фінансування, особливо у періоди 
кризи. Для потенційних інвесторів та кредиторів стійкість є головним критерієм 
надійності. Високі показники стійкості відкривають доступ до дешевших і 
довших кредитних ресурсів. Достатній запас власних фінансових ресурсів є 
передумовою для фінансування інноваційних проєктів, модернізації та 
стратегічного розвитку, що є критичним для довгострокової 
конкурентоспроможності. Стійке підприємство має «запас міцності» (фінансові 
13 
 
резерви), який дозволяє йому оперативно реагувати на непередбачувані зміни 
ринкового попиту, зростання цін на сировину чи інші економічні шоки. 
Оцінка фінансової стійкості здійснюється переважно на основі аналізу 
структури джерел фінансування запасів та витрат (як найбільш мобільної та 
ризикової частини активів) за допомогою системи абсолютних показників. 
Розрізняють чотири основні типи фінансової стійкості, які визначаються на 
основі зіставлення величини запасів та трьох джерел їхнього покриття:  
1. власні оборотні кошти (В), власний капітал мінус необоротні активи; 
2. власні та довгострокові позикові джерела (Д), власні оборотні кошти плюс 
довгострокові кредити та позики; 
3. загальні джерела формування запасів (З), власні та довгострокові джерела 
плюс короткострокові кредити банку для формування запасів. 
Таблиця 1.1 – Види фінансової стійкості 
Умова 
забезпечення 
Тип стійкості Характеристика (критерій) 
Абсолютна Фінансова незалежність. Запаси повністю В≥Запаси 
стійкість покриваються власними оборотними коштами. (Ідеальний) 
Найбільш поширений і бажаний стан. Запаси 
Нормальна покриваються власними оборотними коштами та В<Запаси≤Д 
стійкість довгостроковими позиковими джерелами. (Допустимий) 
Порушення платоспроможності. Для покриття 
Нестійкий запасів доводиться залучати короткострокові Д<Запаси≤З 
(Хиткий) стан кредити та інші джерела. (Ризиковий) 
Кризовий Підприємство знаходиться на межі банкрутства. 
(Критичний) Запаси не покриваються навіть загальною сумою Запаси>З 
стан основних джерел. (Банкрутство) 
Джерело: складено за даними [14, 27, 39, 49] 
Примітка: В – Власні оборотні кошти; Д – Довгострокові зобов’язання; З – Загальна 
величина джерел формування запасів (власні оборотні кошти + довгострокові зобов’язання + 
короткострокові кредити) 
 
Висока ліквідність активів (наприклад, низька частка простроченої 
дебіторської заборгованості) є основою для оперативної платоспроможності.  
Стійке підприємство завжди платоспроможне. Довгострокова фінансова 
стійкість гарантує, що підприємство не лише сьогодні, а й у майбутньому зможе 
генерувати достатні грошові потоки для покриття зобов’язань. Фінансова 
стійкість є першоосновою. Якщо підприємство має оптимальну структуру 
14 
 
капіталу (наприклад, високий коефіцієнт автономії), воно буде стійким, що 
автоматично дозволить йому підтримувати необхідний рівень 
платоспроможності та ліквідності у довгостроковій перспективі. Нестійке 
підприємство, навіть якщо воно тимчасово ліквідне та платоспроможне 
(наприклад, завдяки великому короткостроковому кредиту), має високий ризик 
втрати цієї рівноваги в майбутньому. 
Таким чином, у системі фінансового управління фінансова стійкість 
виступає інтегральною характеристикою, що відображає надійність 
функціонування підприємства і його потенціал до виживання та розвитку в 
умовах будь-якої економічної нестабільності. 
Фінансова стійкість, платоспроможність та ліквідність є взаємопов’язаними 
категоріями, які комплексно характеризують фінансовий стан підприємства та 
його здатність функціонувати в умовах економічної нестабільності. Вони 
відображають різні аспекти фінансової діяльності, проте мають спільну мету – 
забезпечення збалансованого розвитку підприємства, мінімізації ризиків та 
своєчасного виконання зобов’язань [19, 23, 48]. 
Фінансова стійкість визначає здатність підприємства підтримувати 
раціональну структуру капіталу, забезпечувати відповідність між ресурсами та 
потребами в них, а також формувати оптимальний обсяг власних і залучених 
коштів. У широкому розумінні фінансова стійкість є результатом ефективного 
фінансового менеджменту, збалансованості фінансових потоків та стабільності 
операційної діяльності. 
Ліквідність підприємства є характеристикою, що відображає здатність 
активів підприємства швидко перетворюватися на грошові кошти без істотної 
втрати їхньої вартості. Вона оцінюється через співвідношення найбільш 
мобільних активів до поточних зобов’язань. Високий рівень ліквідності означає, 
що підприємство має достатньо ресурсів для покриття короткострокових 
зобов’язань, що позитивно впливає на його платоспроможність. 
Платоспроможність відображає здатність підприємства своєчасно та 
повністю виконувати свої фінансові зобов’язання перед кредиторами, бюджетом 
15 
 
і працівниками, що є однією з ключових характеристик фінансового стану, яка 
безпосередньо залежить від рівня ліквідності та ритмічності грошових потоків.  
Зв’язок між фінансовою стійкістю, ліквідністю та платоспроможністю є 
системним і двостороннім [2, 34, 42, 57]: 
1. ліквідність як фактор платоспроможності, тобто недостатній рівень 
ліквідності призводить до неможливості своєчасно погасити поточні 
зобов’язання, що спричиняє втрату платоспроможності. Навпаки, надлишкова 
ліквідність, хоча й забезпечує короткострокову стабільність, може свідчити про 
неефективне використання фінансових ресурсів; 
2. платоспроможність як результат ліквідності та ефективного 
управління оборотними активами. Підприємство залишається 
платоспроможним, якщо його оборотні активи достатні для покриття 
короткострокових зобов’язань, а грошові потоки є стабільними та 
передбачуваними; 
3. фінансова стійкість як більш широка категорія. Вона охоплює як 
платоспроможність, так і ліквідність, але не зводиться до них. Підприємство 
може бути ліквідним у короткостроковому періоді, але фінансово нестійким у 
довгостроковій перспективі через нераціональну структуру капіталу чи високий 
рівень боргового навантаження; 
4. взаємний вплив фінансової структури та ліквідності. Висока частка 
власного капіталу підвищує фінансову стійкість і часто покращує ліквідність, 
оскільки зменшує тиск на підприємство щодо погашення боргових зобов’язань. 
Водночас надмірне кредитне навантаження збільшує ризик втрати ліквідності та, 
як наслідок, платоспроможності; 
5. грошові потоки як об’єднувальний елемент. Стабільні позитивні 
грошові потоки забезпечують платоспроможність і водночас зміцнюють 
фінансову стійкість, даючи можливість підприємству формувати резерви, 
інвестувати в розвиток та зменшувати боргове навантаження. 
В умовах високої волатильності ринків, інфляційних коливань та зростання 
фінансових ризиків оцінка взаємозв’язку фінансової стійкості, ліквідності та 
16 
 
платоспроможності набуває особливої важливості. Підприємства, які не 
підтримують збалансовані показники, швидко стають вразливими до зовнішніх 
шоків – від коливань валютного курсу до тимчасових розривів у грошових 
потоках. 
Ефективне управління ліквідністю дозволяє забезпечити поточну фінансову 
рівновагу, тоді як підтримання достатнього рівня фінансової стійкості створює 
умови для довгострокового розвитку. Саме гармонійне поєднання цих показників 
дає змогу підприємству мінімізувати ризики неплатоспроможності та зберегти 
конкурентоспроможність навіть в умовах нестабільності.  
Фінансова стійкість підприємства в умовах війни набуває критично 
важливого значення, оскільки вона визначає здатність суб’єкта господарювання 
виживати, адаптуватися до шоків та зберігати платоспроможність в умовах 
різкого зростання нефінансових (воєнних) та фінансових ризиків. 
Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за 
якого воно здатне вільно маневрувати грошовими коштами, забезпечуючи 
безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, своєчасно виконуючи 
свої зобов’язання (перед державою, кредиторами та співробітниками) та 
підтримуючи свою платоспроможність у довгостроковій перспективі [23, 47]. 
В умовах війни економічна сутність фінансової стійкості стає не 
максимізація прибутку, а збереження ліквідності та здатність до 
релокації/швидкої перебудови ланцюгів постачання. Визначається не лише 
співвідношенням власного та позикового капіталу, а й здатністю покривати 
критичні операційні витрати (наприклад, заробітну плату та енергоносії) за 
рахунок власного грошового потоку. Стійкість як антикрихкість – це здатність 
підприємства не просто повернутися до попереднього стану після шоку 
(стійкість), а стати сильнішим внаслідок дії негативних факторів (антикрихкість). 
Основна умова стійкості – достатність власного капіталу для фінансування 
частини оборотних активів, що гарантує фінансову незалежність та гнучкість. 
В умовах воєнних дій, крім традиційних видів, важливого значення 
набувають: ліквідна стійкість, тобто здатність максимально швидко конвертувати 
17 
 
активи в грошові кошти для покриття зобов’язань. Висока ліквідна стійкість 
дозволяє швидко переорієнтувати бізнес або сплатити термінові вимоги; 
операційна стійкість, тобто здатність безперебійно продовжувати основну 
діяльність навіть при зниженні обсягів виробництва чи порушенні логістичних 
ланцюгів; інвестиційна стійкість, тобто здатність зберігати привабливість для 
інвесторів та мати доступ до капіталу (наприклад, через державні програми чи 
міжнародні фонди) для критичної модернізації чи релокації. 
 
1.2 Теоретичні основи формування інноваційної привабливості 
підприємства 
 
Інноваційна привабливість підприємства розглядається як інтегральна 
характеристика, що відображає його спроможність генерувати, впроваджувати та 
ефективно використовувати інновації для забезпечення конкурентних переваг і 
довгострокового розвитку. Теоретичні засади формування інноваційної 
привабливості базуються на поєднанні концепцій інноваційного менеджменту, 
стратегічного управління та економіки підприємства. 
По-перше, інноваційна привабливість визначається інноваційним 
потенціалом, який включає сукупність матеріальних, фінансових, кадрових і 
знаннєвих ресурсів, необхідних для реалізації інноваційних проєктів. Важливим 
є рівень кваліфікації персоналу, наявність науково-технічної бази, готовність до 
змін та організаційна культура, що підтримує інноваційність [16, 24, 38]. 
По-друге, суттєву роль відіграє інноваційна активність підприємства, яка 
характеризує фактичні результати інноваційної діяльності: створення нових 
продуктів, модернізацію технологій, удосконалення бізнес-процесів. Інноваційна 
активність відображає здатність підприємства адаптуватися до ринкових змін, 
швидко реагувати на потреби споживачів і використовувати можливості 
технологічного розвитку. 
По-третє, формування інноваційної привабливості залежить від стратегії 
інноваційного розвитку, що визначає пріоритети, напрями та механізми реалізації 
18 
 
інновацій. Ефективна стратегія передбачає аналіз зовнішнього середовища, 
оцінку ризиків, вибір інструментів фінансування інновацій, а також 
використання методів управління проєктами. 
Ключовими чинниками впливу на інноваційну привабливість є також 
ринкові умови, рівень конкуренції, доступ до інвестиційних ресурсів, співпраця 
з науковими установами та участь у кластерних ініціативах. Підприємства, що 
активно застосовують відкриті інновації та партнерські моделі, формують більш 
стійкі конкурентні позиції. 
Інноваційна привабливість підприємства є важливою характеристикою його 
стратегічного потенціалу та конкурентоспроможності в умовах динамічного 
розвитку ринкового середовища та глобалізації економіки. Вона відображає 
здатність підприємства генерувати, впроваджувати та комерціалізувати інновації, 
а також створювати для зовнішніх та внутрішніх стейкхолдерів умови, що 
стимулюють інноваційну діяльність. 
Поняття інноваційної привабливості підприємства охоплює комплекс 
характеристик, які визначають його здатність залучати інноваційні ресурси – 
інвестиції, персонал, технології, партнерів та інші елементи інноваційної 
інфраструктури. Вона відображає рівень відкритості підприємства до змін, 
ефективність взаємодії з науково-дослідними організаціями, його репутацію як 
учасника інноваційних процесів та здатність забезпечувати сталий розвиток на 
основі нововведень. 
Інноваційна привабливість формується за рахунок поєднання матеріальних 
і нематеріальних чинників. До матеріальних належать фінансові ресурси, сучасне 
обладнання, інвестиційна база; до нематеріальних – інтелектуальний капітал, 
інноваційна культура, знання, компетенції персоналу, імідж підприємства. 
Сукупність цих елементів визначає можливість підприємства не лише 
створювати інновації, а й ефективно їх реалізовувати. 
Інноваційна привабливість є результатом впливу зовнішніх і внутрішніх 
факторів. До внутрішніх факторів відносять ресурсно-технологічний потенціал, 
що включає оснащеність підприємства сучасними виробничими засобами, 
19 
 
наявність передових технологій, здатність до модернізації. Фінансовий 
потенціал, який визначає можливість фінансування досліджень, розробок і 
впровадження інноваційних проєктів. Організаційно-управлінська структура, що 
впливає на швидкість прийняття рішень та гнучкість управління інноваційними 
процесами. Кадровий потенціал, тобто рівень кваліфікації персоналу, наявність 
творчої атмосфери, мотиваційної системи для інноваційної діяльності. 
Інноваційна культура, яка визначає ступінь відкритості до змін, толерантність до 
ризику, готовність до експериментів. 
До зовнішніх факторів відносять ринкове середовище – рівень конкуренції, 
динамічність попиту, технологічні тренди. Державна політика в сфері інновацій, 
науково-технічного розвитку та підтримки бізнесу. Інституційне середовище – 
наявність інноваційних кластерів, технопарків, бізнес-інкубаторів. 
Інвестиційний клімат, у тому числі доступність фінансування, податкові стимули, 
рівень ризиків. 
Взаємодія цих факторів визначає спроможність підприємства створювати 
нові продукти та технології, впроваджувати інноваційні бізнес-моделі й 
забезпечувати економічне зростання. 
У структурі інноваційної привабливості підприємства виділяють такі 
ключові елементи [11, 27, 34]: 
 інноваційний потенціал, що характеризує сукупність ресурсів та 
можливостей підприємства для здійснення інноваційної діяльності; 
 інноваційна активність, яка відображає інтенсивність упровадження 
нововведень, рівень участі у науково-дослідних та дослідно-конструкторських 
роботах; 
 інноваційна результативність, тобто здатність підприємства отримувати 
економічний та соціальний ефект від впровадження інновацій; 
 інноваційний імідж, що формує довіру потенційних партнерів, інвесторів 
та споживачів і впливає на залучення інноваційних ресурсів. 
Для визначення рівня інноваційної привабливості використовують 
різноманітні методики, зокрема: експертні методи, що базуються на оцінках 
20 
 
фахівців; індексні методи, які включають побудову інтегральних показників 
інноваційного розвитку; ресурсно-функціональний підхід, який оцінює 
забезпеченість ресурсами та ефективність їх використання; порівняльний аналіз, 
що дозволяє зіставити інноваційний потенціал підприємства з конкурентами; 
економетричні методи, що оцінюють залежність інноваційної привабливості від 
різних факторів. 
Високий рівень інноваційної привабливості забезпечує підприємству низку 
стратегічних переваг: підвищення конкурентоспроможності на ринку; 
можливість залучення інвестицій та зовнішніх партнерів; зміцнення позицій 
національної та міжнародної інноваційної екосистеми; формування 
довгострокових драйверів розвитку завдяки впровадженню інновацій; 
забезпечення стійкості підприємства до економічних і технологічних змін. 
Отже, формування інноваційної привабливості підприємства є комплексним 
процесом, який передбачає розвиток інноваційного потенціалу, удосконалення 
управління, активне впровадження нових рішень і створення сприятливих умов 
для інноваційної діяльності. У сучасних умовах саме інноваційна привабливість 
стає ключовим фактором розвитку підприємства та визначає його перспективи на 
ринку. 
У сучасних умовах глобалізації та прискореного технологічного розвитку 
інновації є ключовим чинником забезпечення довгострокової 
конкурентоспроможності та зміцнення фінансової стійкості підприємства. Вони 
виступають інструментом адаптації до динамічного ринкового середовища, 
формують нові можливості для розвитку й дозволяють підприємству зберігати 
стабільні фінансові результати навіть в умовах економічних коливань. 
Одним із найважливіших аспектів інновацій є їх здатність створювати 
унікальні конкурентні переваги. Завдяки впровадженню нових продуктів, 
технологій та бізнес-моделей підприємства можуть: виходити на нові ринки або 
розширювати свою частку на існуючих; задовольняти потреби споживачів 
швидше та ефективніше, ніж конкуренти; створювати додану вартість, 
21 
 
підвищуючи якість продукції та зменшуючи витрати виробництва; зміцнювати 
бренд і репутацію, що сприяє формуванню лояльності клієнтів. 
Інноваційно активні підприємства швидше реагують на зміни кон’юнктури 
ринку та потреб споживачів, що дає змогу їм утримувати конкурентні позиції 
навіть за умов нестабільності. 
Інновації сприяють посиленню фінансової стійкості підприємства через 
кілька механізмів: 
1. збільшення доходів – нові продукти та технології дозволяють 
підприємству формувати додаткові джерела прибутку, підвищувати 
рентабельність та розширювати асортимент; 
2. оптимізація витрат – технологічні інновації, автоматизація й цифровізація 
бізнес-процесів знижують собівартість продукції та операційні витрати, що 
позитивно впливає на фінансові результати; 
3. підвищення ефективності використання ресурсів. Інноваційні методи 
управління, включаючи логістичні та управлінські інновації, сприяють 
раціональному використанню активів і зменшують фінансові ризики; 
4. залучення інвестицій – інноваційно привабливі підприємства мають 
більше можливостей для отримання зовнішнього фінансування, грантів, участі у 
державно-приватних проєктах, що покращує капіталізацію і структуру 
фінансових ресурсів; 
5. підвищення гнучкості підприємства – здатність швидко впроваджувати 
нові рішення дозволяє підприємству адаптуватися до економічних шоків, 
мінімізуючи ризики втрати ліквідності чи платоспроможності. 
Таким чином, інновації виступають ключовим інструментом зміцнення як 
поточної, так і стратегічної фінансової стійкості підприємства. Інноваційний 
розвиток забезпечує підприємству стійкі конкурентні переваги, які важко 
відтворити конкурентам. Серед таких переваг: використання унікальних 
технологій та ноу-хау; створення бар’єрів для входу нових учасників ринку; 
підвищення гнучкості бізнесу та швидкість реагування на зміни; формування 
інтелектуального капіталу та розвиток компетенцій персоналу.  
22 
 
Інновації сприяють перетворенню підприємства на адаптивну систему, 
здатну функціонувати в умовах невизначеності та технологічних викликів. 
Взаємозв’язок інновацій, конкурентоспроможності та фінансової стійкості  
Дані три категорії взаємно підсилюють одна одну [11, 18, 23]: 
 інновації → конкурентоспроможність, нововведення зміцнюють 
конкурентні позиції підприємства, покращуючи його ринкові можливості; 
 конкурентоспроможність → фінансова стійкість, високий рівень 
конкурентоспроможності забезпечує стабільний попит на продукцію та 
формування стійких доходів; 
 фінансова стійкість → інновації, стабільний фінансовий стан створює 
умови для інвестування в інновації, що підтримує цикл розвитку.  
Таким чином, інноваційний розвиток є системоутворюючим елементом 
загальної стратегії підприємства, який забезпечує як короткострокову 
стабільність, так і довгострокову конкурентоспроможність. 
У практичній діяльності інновації дозволяють підприємствам: покращити 
якість продукту та задовольнити сучасні потреби споживачів; скоротити 
виробничі цикли та прискорити вихід на ринок; забезпечити вищий рівень 
рентабельності; зменшити залежність від зовнішніх факторів та економічних 
ризиків; створити стійку бізнес-модель, орієнтовану на розвиток та інновації. 
Будівельна галузь є однією з найбільш інтенсивних щодо використання 
ресурсів і технологій, тому впровадження інновацій у цій сфері має ключове 
значення для підвищення ефективності, якості та конкурентоспроможності 
підприємств. Систематизація інновацій дозволяє більш точно визначити 
напрямки їхнього впливу на діяльність будівельних компаній та обґрунтувати 
вибір інструментів інноваційного розвитку. 
Загалом інновації в будівництві класифікують на технологічні, організаційні 
та маркетингові. Технологічні інновації охоплюють нові або удосконалені 
технології, матеріали, механізми та технічні рішення, що оптимізують будівельні 
процеси. 
23 
 
До технологічних інновацій належать: сучасні будівельні матеріали; 
інноваційні технології зведення будівель; цифровізація будівельних процесів; 
енергоефективні та екологічні рішення. 
Використання енергоефективних матеріалів, композитів, 
самовідновлювальних бетонів, утеплювачів нового покоління, легких сталевих 
конструкцій тощо. Тривимірний друк (3D-printing) будівельних елементів, 
модульне та каркасне будівництво, технологія «розумного бетону», 
автоматизоване укладання матеріалів. Використання BIM-технологій (Building 
Information Modeling), цифрових двійників, геоінформаційних систем, дронів для 
моніторингу будмайданчиків [24, 38, 46, 57]. 
Інновації у сфері «зеленого» будівництва: система управління 
енергоспоживанням, сонячні панелі, рекуперація тепла, водозберігаючі 
технології. Технологічні інновації дозволяють підвищити якість будівництва, 
зменшити витрати часу та ресурсів, покращити екологічні показники та 
підвищити безпеку будівельних робіт. 
Організаційні інновації спрямовані на удосконалення системи управління, 
структури підприємства, взаємодії між учасниками будівельного процесу та 
оптимізацію бізнес-процесів. 
До організаційних інновацій належать: нові моделі управління проєктами; 
інновації в логістиці та постачанні; розвиток партнерських моделей; цифрові 
платформи управління; управлінські інновації в кадровій сфері.  
Впровадження методологій Agile-управління, Lean Construction (ощадливе 
будівництво), технологій планування за системою Last Planner System.  
Удосконалення ланцюгів поставок, впровадження Just-in-Time, автоматизація 
складських процесів, використання RFID-міток. Використання контрактів типу 
EPC (Engineering, Procurement, Construction), DBOM (Design-Build-Operate-
Maintenance), що забезпечують інтеграцію етапів життєвого циклу будівлі. 
Онлайн-системи контролю виконання робіт, електронні документообіги, CRM-та 
ERP-системи. Навчання персоналу сучасним технологіям, мотиваційні програми, 
розвиток внутрішнього інноваційного середовища. 
24 
 
Організаційні інновації сприяють підвищенню продуктивності праці, 
скороченню термінів будівництва, зменшенню операційних ризиків і 
забезпечують кращу координацію учасників проєктів. Маркетингові інновації 
пов’язані зі змінами у способах просування продукції та послуг, політиці 
ціноутворення, взаємодії зі споживачами та формуванні ринкової позиції 
будівельного підприємства. 
Основні види маркетингових інновацій у будівництві: нові канали збуту та 
просування; інновації у формуванні продукту; персоналізація послуг; гнучка 
політика ціноутворення; формування інноваційного бренду. Використання 
цифрових платформ, онлайн-конференцій, віртуальних турів об’єктами 
нерухомості, VR-та AR-технологій для презентацій. Пропозиція будівель «під 
ключ», реалізація смарт-квартир, адаптивних офісних просторів, житла з 
індивідуальними параметрами. Створення клієнтоорієнтованих сервісів, 
мобільних застосунків для клієнтів (контроль будівництва, оплата, консультації).  
Використання диференційованих моделей: лізинг нерухомості, розстрочка, 
програми лояльності, знижки на ранніх етапах інвестування.  
Позиціонування компанії як технологічно прогресивної, екологічно 
відповідальної або інноваційно активної. 
Маркетингові інновації зміцнюють конкурентоспроможність підприємства, 
забезпечують притік нових клієнтів, підвищують лояльність існуючих, а також 
створюють можливість просування на нові сегменти ринку. Інновації в 
будівництві класифікуються відповідно до їхнього об’єкта та сфери 
застосування, охоплюючи всі етапи життєвого циклу проєкту – від ідеї до 
експлуатації. 
Таблиця 1.2 – Класифікація інновацій у будівельній галузі 
Тип  Сутність та сфера Конкретні приклади у Вплив на фінансову 
інновації застосування будівельній галузі стійкість 
Впровадження нових Продуктові – нові 
або значно енергоефективні та «зелені» Зниження собівартості та 
вдосконалених матеріали (СІП-панелі, операційних витрат, 
продуктів «розумний» бетон). підвищення маржі 
(матеріалів) чи Процесні – модульне та прибутку (за рахунок 
1. Техно- процесів (методів префабриковане швидкості), що зміцнює 
логічні будівництва) для будівництво (зменшення фінансову базу. 
25 
 
Тип  Сутність та сфера Конкретні приклади у Вплив на фінансову 
інновації застосування будівельній галузі стійкість 
підвищення якості, часу на майданчику). 3D-
швидкості та друк конструкцій. 
зниження 
собівартості робіт. 
Управління проєктами –  
Впровадження BIM-
технологій (Building 
Information Modeling) для 
інтегрованого планування. 
Впровадження нових Виробничий процес – Підвищення 
методів управління Принципи Lean Construction ефективності 
бізнес-процесами, (ощадливе будівництво) для використання ресурсів 
організації робочих мінімізації втрат та простоїв. (капітал, час), скорочення 
місць, зовнішніх Структура – Матрична адміністративних витрат 
2. зв’язків та систем структура управління, та ризиків зриву термінів, 
Органі- прийняття рішень на орієнтована на проєктні що позитивно впливає на 
заційні підприємстві. команди. ліквідність. 
Збут – створення онлайн-
платформ для 3D-
візуалізації об’єктів та 
продажу квартир (без 
Застосування нових фізичного візиту). Зростання доходу та 
методів просування, Позиціонування – акцент на ринкової частки, 
ціноутворення, екологічність та диверсифікація 
каналів збуту та сертифікацію (BREEAM, клієнтської бази. 
дизайну продукту, LEED). Ціноутворення – Збільшення грошового 
спрямованих на Пропозиція нових моделей потоку зміцнює 
3. збільшення обсягів фінансування (наприклад, платоспроможність та 
Марке- продажів і залучення іпотека "під ключ" із забезпечує фінансову 
тингові нових клієнтів. забудовником). подушку безпеки. 
Джерело: складено за даними [17, 24, 38] 
Отже, інновації в будівельній галузі мають багатовекторний характер та 
охоплюють технологічні, організаційні та маркетингові аспекти діяльності 
підприємства. Їх комплексне впровадження дозволяє будівельним компаніям 
підвищувати ефективність виробництва, забезпечувати високу якість робіт, 
посилювати ринкові позиції та зміцнювати фінансову стійкість у конкурентному 
середовищі. 
Формування інноваційної привабливості підприємства в умовах війни 
ґрунтується на модифікованих класичних теоріях інновацій та набуває 
стратегічної важливості, оскільки інновації стають основним інструментом 
виживання, адаптації та збереження конкурентоспроможності в умовах високої 
невизначеності та ризиків. 
26 
 
Інноваційна привабливість (ІП) – це комплексна характеристика 
підприємства, що визначає його здатність та готовність генерувати, 
впроваджувати та комерціалізувати нововведення, а також його потенціал для 
залучення необхідних ресурсів (фінансових, інтелектуальних, технологічних) 
для цієї діяльності [10, 17, 24]. 
В умовах війни ІП трансформується: фокус на адаптаційних інноваціях; 
оцінці ризику інновацій; інноваційна резильєнтність. Акцент зміщується з 
продуктових інновацій, що вимагають тривалого циклу R&D, на процесні, 
управлінські та маркетингові інновації, які забезпечують швидку адаптацію до 
порушених логістичних ланцюгів, дефіциту ресурсів та мінливого попиту. 
Привабливість інновацій оцінюється через їхню здатність мінімізувати воєнні 
ризики (наприклад, перехід на хмарні технології для забезпечення стійкості ІТ-
інфраструктури) та скорочувати терміни окупності (швидке отримання cash 
flow). ІП визначається здатністю швидко відновлювати інноваційну діяльність 
після фізичних або економічних шоків (принцип антикрихкості). 
Класичні основи формування ІП (наприклад, концепція Шумпетера про 
«творче руйнування») залишаються актуальними, але вимагають коригування 
відповідно до умов військового часу. Компоненти формування інноваційної 
привабливості: інноваційний потенціал (внутрішні ресурси); інноваційна 
сприйнятливість (готовність до змін); інноваційна активність (діяльність). 
У підсумку, в умовах війни ІП підприємства визначається не лише наявністю 
інновацій, а його резильєнтністю (стійкістю до потрясінь), що ґрунтується на 
швидкому впровадженні адаптаційних рішень та ефективній взаємодії з 
державою та міжнародними фінансовими інституціями. 
 
1.3 Взаємозв’язок та механізм управління фінансовою стійкістю та 
інноваційною привабливістю 
 
У сучасній економіці фінансова стійкість підприємства та його інноваційна 
привабливість формують дві ключові стратегічні характеристики розвитку. Їх 
27 
 
єдність визначає здатність підприємства функціонувати стабільно, забезпечувати 
довгострокове зростання, залучати інвестиції та утримувати конкурентні позиції 
в умовах динамічного ринкового середовища. Між цими категоріями існує тісний 
взаємозв’язок, який зумовлює потребу в інтегрованому механізмі управління. У 
сучасних умовах ринкової конкуренції та економічної турбулентності, фінансова 
стійкість і інноваційна привабливість не можуть розглядатися як ізольовані 
категорії. Вони формують єдину, синергетичну систему управління на 
підприємстві. Стійкість забезпечує базу для інновацій, а інновації є головним 
чинником майбутньої стійкості. 
Фінансова стійкість підприємства визначає його здатність зберігати 
рівновагу між власними та позиковими коштами, забезпечувати 
платоспроможність та стабільність грошових потоків. Інноваційна 
привабливість, своєю чергою, характеризує спроможність підприємства 
генерувати та реалізовувати інновації, залучати інноваційні ресурси та 
підтримувати високий рівень інноваційної активності.  
Взаємозв’язок між цими категоріями має двосторонній характер. Фінансова 
стійкість → інноваційна привабливість відображаються через: стабільні 
фінансові результати створюють ресурсну базу для інновацій; підприємства з 
високою фінансовою стійкістю мають більше можливостей інвестувати у 
НДДКР, технологічні зміни, цифровізацію; інвестори та партнери охочіше 
співпрацюють з фінансово стабільними компаніями, що підвищує їхню 
інноваційну привабливість. Інноваційна привабливість → фінансова стійкість 
відображаються через: інновації підвищують конкурентоспроможність, 
стимулюють зростання продажів і доходів; впровадження нових технологій 
знижує витрати, підвищуючи рентабельність; інноваційно активні підприємства 
легше залучають зовнішні інвестиції, що зміцнює капітальну структуру та 
грошові потоки; інноваційні рішення зменшують ризики, покращують 
управлінську ефективність і забезпечують довгострокову фінансову стабільність. 
28 
 
Таким чином, фінансова стійкість є передумовою інноваційного розвитку, а 
інновації – механізмом зміцнення фінансової бази підприємства. Їх взаємодія 
формує основу для сталого розвитку [7, 24, 37]. 
Ефективне управління потребує системного підходу, що інтегрує фінансові 
та інноваційні аспекти. Механізм управління включає такі ключові елементи: 
цільового блоку, інформаційно-аналітичний блок, організаційно-управлінський 
блок, фінансово-ресурсний блок, мотиваційний блок та контрольно-
оцінювальний блок. 
Метою механізму цільового блоку є забезпечення оптимального балансу між 
фінансовою стабільністю та інноваційним розвитком, що дозволяє підприємству 
працювати ефективно в короткостроковому та стратегічному періодах. Основні 
стратегічні цілі: підвищення рентабельності через інновації; зміцнення 
структури капіталу; зниження фінансових ризиків; формування інноваційного 
потенціалу та іміджу інноваційно активного підприємства. 
Інформаційно-аналітичний блок містить оцінку: рівня фінансової стійкості 
(ліквідність, платоспроможність, структура капіталу, фінансові ризики); 
інноваційної привабливості (інноваційний потенціал, активність, результати 
інновацій, інноваційні ризики); зовнішнього середовища (ринкові тенденції, 
технологічні тренди, інвестиційний клімат, конкуренти). Аналітична інформація 
є базою для ухвалення управлінських рішень. 
Організаційно-управлінський блок передбачає: формування структур, 
відповідальних за інноваційний розвиток (інноваційні відділи, центри R&D); 
інтеграцію фінансового та інноваційного менеджменту; створення системи 
управління інноваційними проектами (планування, оцінка, контроль, ризик-
менеджмент); впровадження сучасних цифрових інструментів (BIM, ERP, CRM, 
системи прогнозування). Даний блок забезпечує координацію процесів у межах 
механізму. 
Фінансово-ресурсний блок включає: формування оптимальної структури 
фінансових ресурсів (власний капітал, кредити, інвестиції, гранти); створення 
фондів підтримки інновацій-інноваційного фонду, венчурного капіталу, 
29 
 
стратегічного резервного фонду; планування бюджету інноваційних проектів; 
управління грошовими потоками для мінімізації ризиків ліквідності. 
Ефективне фінансування дозволяє реалізовувати інноваційні ініціативи без 
погіршення фінансової стійкості. Мотиваційний блок містить механізми 
заохочення персоналу до інновацій: система премій за нові розробки; участь у 
прибутку від інновацій; формування корпоративної інноваційної культури; 
інвестиції у навчання та розвиток персоналу. Мотиваційна складова забезпечує 
активність працівників і підвищує результативність інновацій. 
Контрольно-оцінювальний блок передбачає: регулярний моніторинг 
фінансових і інноваційних показників; аудит інноваційної діяльності; оцінку 
ефективності інноваційних проектів; аналіз відхилень від планових показників 
та коригування стратегії. Даний блок гарантує реалізацію механізму відповідно 
до поставлених цілей. 
Системне поєднання фінансової та інноваційної складових створює 
синергетичний ефект, який проявляється у: зростанні інвестиційної 
привабливості підприємства; зміцненні конкурентноздатності за рахунок 
інновацій; стабільних грошових потоках і покращенні фінансових результатів; 
зниженні ризиків завдяки диверсифікації діяльності; підвищенні гнучкості 
підприємства в умовах нестабільності. 
Таким чином, ефективне управління взаємозв’язком фінансової стійкості та 
інноваційної привабливості забезпечує підприємству стратегічну стійкість і 
створює умови для довготривалого розвитку. 
Таблиця 1.3 – Ключові елементи механізму управління 
Елемент 
управління Опис та завдання 
Складання інвестиційного бюджету інновацій. Визначення гранично 
Фінансове допустимого рівня боргу для фінансування інновацій, який не порушить 
планування нормативні значення ключових коефіцієнтів стійкості (наприклад, 
інновацій коефіцієнта автономії). 
Кількісна оцінка ймовірності невдачі інноваційного проєкту. 
Оцінка Використання методів аналізу чутливості та сценарного моделювання 
інноваційних для оцінки впливу різних результатів інновації на ключові показники 
ризиків фінансової стійкості (NPV проєкту та чистий прибуток). 
30 
 
Елемент 
управління Опис та завдання 
Синхронізація інвестиційних витрат на інновації з очікуваним 
прибутком. Забезпечення позитивного грошового потоку шляхом 
Управління прискорення дебіторської заборгованості (для фінансування інновацій 
грошовими власними коштами) та дисконтування очікуваних прибутків від 
потоками інновацій. 
Інтеграція інноваційної стратегії (що ми робимо) з фінансовою 
стратегією (як ми це фінансуємо). Регулярний моніторинг 
Стратегічне синергетичного ефекту – чи виправдовує довгострокове зміцнення 
узгодження стійкості короткострокове зниження ліквідності. 
Джерело: складено за даними [7, 17, 35] 
На початковому етапі впровадження інновації (наприклад, перехід на BIM-
технології чи придбання нового обладнання) підприємство стикається зі значним 
фінансовим навантаженням: зниження ліквідності; зростання боргового 
навантаження; операційний ризик. Після успішного освоєння та інтеграції 
інновацій настає фаза віддачі, яка кардинально змінює фінансовий стан: 
зростання ефективності та маржі; посилення фінансової стійкості; підвищення 
інвестиційної привабливості. 
Успішне управління даними двома категоріями вимагає інтегрованого 
(системного) підходу, який об’єднує фінансове планування та інноваційну 
стратегію у єдиний контур. 
Механізм управління фінансовою стійкістю підприємства 
Механізм фінансування Механізм розподілу фінансових активів 
Механізм залучення Оперативна оцінка Механізм використання 
фінансової стійкості 
Умови залучень Витрати 
Тактична оцінка 
фінансової стійкості 
Джерела залучень Дохід 
Стратегічна оцінка 
Фінансові запаси фінансової стійкості Погашення зобов’язань 
 
Рисунок 1.1 – Структура механізму управління фінансовою стійкістю 
підприємства 
Джерело: складено за даними [7, 35] 
31 
 
Управління фінансовою стійкістю та інноваційною привабливістю повинно 
бути побудоване на пошуку оптимального компромісу між поточною безпекою 
(стійкістю) та майбутнім розвитком (інноваціями). Саме системна інтеграція цих 
процесів формує базу для довгострокової конкурентоспроможності та фінансової 
життєздатності будівельного підприємства. 
Системний підхід передбачає розгляд управління фінансовою стійкістю та 
інноваційною привабливістю як єдиної, взаємозалежної системи, а не як двох 
окремих функцій, що забезпечує синергію та мінімізує внутрішні конфлікти між 
стратегічними цілями. 
Таблиця 1.4 – Ключові принципи інтегрованого управління 
Принцип Зміст Взаємозв’язок 
Розгляд фінансового стану та інноваційної стратегії 
як єдиного об’єкта управління. Зміна одного 
елемента (наприклад, інвестиція в BIM) повинна Стійкість дозволяє 
автоматично оцінюватися з точки зору впливу на інвестувати, інновації 
інший (зниження ліквідності vs. зростання забезпечують 
Цілісність прибутку). окупність. 
Підпорядкування оперативних рішень 
стратегічним. Інноваційні проєкти обираються Стратегічні цілі 
лише ті, що відповідають довгостроковій меті стійкості фільтрують 
Ієрархічність зміцнення фінансової стійкості. інноваційні ідеї. 
Узгодження грошових потоків. Фаза інвестицій в 
інновації (відтік коштів) має бути синхронізована з Час і обсяг інвестицій 
періодами найвищої фінансової стійкості та узгоджуються з 
Синхронізація наявності власних оборотних коштів. фінансовим циклом. 
Здатність системи швидко реагувати на зовнішні Фінансова гнучкість 
зміни (економічна нестабільність, зміна попиту) підтримує 
шляхом оперативного коригування інноваційних інноваційну 
Адаптивність пріоритетів та фінансових резервів. гнучкість. 
Джерело: складено за даними [7, 17, 31, 35] 
Застосування системного підходу дозволяє підприємству оптимально 
балансувати між необхідністю збереження поточної фінансової безпеки та 
потребою в агресивному інноваційному зростанні, гарантуючи стійку 
конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі. 
В умовах війни управління фінансовою стійкістю та інноваційною 
привабливістю (ІП) формує єдиний, взаємозалежний механізм, де цілі виживання 
та адаптації досягаються лише через їхню синергію. Управління не може бути 
ефективним, якщо ці аспекти розглядаються ізольовано. Таким чином, 
32 
 
управління в умовах війни перетворюється на цикл виживання та розвитку, де 
фінансова стійкість надає ресурси для адаптації, а ІП забезпечує зростання 
прибутку, що живить цю стійкість. 
 
Висновок до розділу 1 
 
У першому розділі було досліджено та систематизовано ключові 
теоретичні положення, які формують підґрунтя для управління фінансовою 
стійкістю та інноваційною привабливістю підприємства в умовах економічної 
нестабільності. Визначено, що фінансова стійкість – це такий стан фінансових 
ресурсів, який гарантує довгострокову платоспроможність і здатність 
маневрувати власним капіталом, мінімізуючи залежність від зовнішніх ризиків. 
У нестабільному середовищі вона є головною умовою виживання та 
забезпечення фінансової автономії. 
Систематизовано чотири основні типи фінансової стійкості (абсолютна, 
нормальна, нестійкий та кризовий стан), критерії оцінки яких ґрунтуються на 
ступені покриття запасів власними та позиковими джерелами. Встановлено, що 
фінансова стійкість є фундаментом і причиною, тоді як ліквідність (здатність 
активів перетворюватися на кошти) та платоспроможність (наявність коштів для 
розрахунків) є її наслідками та зовнішніми проявами. Стійкість забезпечує 
рівновагу цих показників у часі. 
Визначено, що інноваційна привабливість є комплексною 
характеристикою, що відображає готовність підприємства до інновацій та 
здатність залучати інвестиції. Її ключовими складовими є інноваційний 
потенціал (наявні ресурси та можливості) та інноваційна активність (практична 
реалізація та впровадження нових рішень). Для будівельної галузі 
систематизовано технологічні (BIM-технології, нові матеріали), організаційні 
(Lean Construction, інтегроване управління проєктами) та маркетингові (нові 
канали збуту, позиціонування екологічності) інновації. 
33 
 
Інновації визнані ключовим джерелом конкурентних переваг та єдиним 
механізмом довгострокового зростання прибутковості, що, зрештою, зміцнює 
фінансову стійкість. Досліджено парадокс інновацій: у короткостроковому 
періоді інновації генерують ризик (зростання боргового навантаження, зниження 
ліквідності), але у довгостроковому періоді вони забезпечують зростання 
(підвищення рентабельності та фінансової автономії). 
Обґрунтовано необхідність системного управління, де фінансова стійкість 
виконує ресурсну функцію (забезпечує фінансування інновацій), а інноваційна 
привабливість – функцію розвитку (гарантує майбутню стійкість). Ефективне 
управління полягає в пошуку оптимального балансу між поточною безпекою та 
інвестиціями в майбутнє. Таким чином, теоретичне дослідження першого розділу 
підтверджує, що сучасне управління будівельним підприємством вимагає 
інтегрованої стратегії, що спрямована на одночасне збереження фінансової 
стійкості сьогодні та інвестування в інновації для забезпечення стійкості завтра. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
34 
 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ОЦІНКА 
ІННОВАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
 
2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
та специфіка його діяльності  
 
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД-РЕАЛ» було засновано у 
місті Києві як суб’єкт господарювання, орієнтований на надання послуг у сфері 
будівництва та ремонту. Первісною метою створення було задоволення 
зростаючого попиту на якісні та комплексні ремонтно-будівельні роботи як у 
приватному, так і в комерційному сегментах столичного ринку.  
На початковому етапі діяльність фокусувалася переважно на дрібних 
підрядних роботах та послугах внутрішнього оздоблення, що дозволило 
сформувати необхідну матеріально-технічну базу та накопичити досвід, що є 
важливим для фінансової стійкості, оскільки мінімізувало необхідність 
залучення значних зовнішніх інвестицій на старті. 
Згодом, завдяки позитивній репутації та накопиченим фінансовим 
ресурсам, Підприємство розширило спектр послуг, перейшовши до виконання 
комплексних проєктів «під ключ» – від розробки дизайн-проєктів до фінішного 
оздоблення та підключення комунікацій. Даний перехід ознаменував якісний 
стрибок, вимагаючи впровадження ефективніших методів управління проєктами 
та підвищення інноваційної привабливості через використання сучасних 
технологій та матеріалів [15, 27, 38, 49]. 
На сьогодні ТОВ «БУД-РЕАЛ» позиціонує себе як надійний учасник 
будівельного ринку Києва, який демонструє гнучкість у роботі з клієнтами та 
здатність адаптуватися до мінливих економічних умов. Успішне завершення 
низки складних проєктів сформувало фінансову подушку, критично важливу для 
забезпечення його поточної фінансової стійкості. 
ТОВ «БУД-РЕАЛ» спеціалізується на комплексному ремонті та 
будівництві. До основних видів його діяльності належать: 
35 
 
1. генеральний підряд, виконання повного циклу робіт, включно з 
проєктуванням та введенням об’єктів в експлуатацію; 
2. ремонтно-оздоблювальні роботи від демонтажу до фінішного 
оздоблення житлових, комерційних та офісних приміщень; 
3. інженерні системи – монтаж та обслуговування внутрішніх 
комунікацій (електрика, водопостачання, опалення). 
Організаційно-правова форма – товариство з обмеженою відповідальністю 
(ТОВ) форма, яка забезпечує відносну гнучкість в управлінні та обмежену 
відповідальність засновників. Управління підприємством здійснюється 
керівником, який відповідає за оперативну та стратегічну діяльність. 
Організаційна структура є типовою для будівельної компанії і включає 
виробничо-технічний відділ, відділ фінансів та бухгалтерії, а також відділ збуту 
та маркетингу. 
Фінансова специфіка діяльності підприємства полягає у проєктному 
фінансуванні, де надходження коштів часто залежить від графіка виконання робіт 
та договірних умов з клієнтами (інвесторами), що підкреслює пряму залежність 
фінансової стійкості від ефективності управління проєктними ризиками та 
інноваційної привабливості пропонованих рішень, які дозволяють залучати 
більш вигідні замовлення. 
Таблиця 2.1 – Загальна організаційно-правова характеристика ТОВ «БУД-
РЕАЛ» 
Аспект Характеристика ТОВ «БУД-РЕАЛ»  
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Це означає, що 
Організаційно- учасники несуть ризик збитків лише в межах своїх вкладів до 
правова форма статутного капіталу. 
м. Київ. Робота на ринку столиці забезпечує вищий попит і 
потенціал для маржі, але й вищу конкуренцію та вартість ресурсів 
Місцезнаходження (земля, робоча сила). 
Підприємство функціонує як підрядник/субпідрядник, ймовірно, 
спеціалізуючись на заключних етапах будівельних проєктів, що 
Місце на ринку вимагає високої якості та оперативності. 
Типово для будівельних підприємств – лінійно-функціональна. У 
Організаційна будівельній діяльності часто застосовується проєктна структура, де 
структура створюються тимчасові команди під конкретний об’єкт. 
Джерело: складено за даними [7, 14, 27, 35] 
36 
 
Діяльність ТОВ «БУД-РЕАЛ» характеризується низкою галузевих 
особливостей, які суттєво впливають на його фінансову стійкість. 
ТОВ «БУД-РЕАЛ» є підприємством з іноземними інвестиціями, 
зареєстрованим в органах державної влади України 28 червня 2002 року. Його 
діяльність ґрунтується на Законах України «Про режим іноземного 
інвестування» та інших ключових законодавчих актах, що регулюють 
підприємництво та власність. 
Статутний фонд підприємства становить 34 500 000,00 грн. (тридцять 
чотири мільйони п’ятсот тисяч гривень). Вищим органом управління є збори 
учасників товариства, які складаються з учасників або їхніх уповноважених 
представників. 
ТОВ «БУД-РЕАЛ» створене для здійснення експортно-імпортних операцій 
та має широкий спектр дозволених видів діяльності, які охоплюють як 
виробничу, так і будівельну сферу: 
- основний вид діяльності – виробництво формованої та обпаленої 
глиняної цегли (КВЕД 26.40.1), а також інших будівельних і стінових матеріалів 
(кахлю, столярних виробів); 
- загальне будівництво будівель (КВЕД 45.21.1), включно з 
проєктуванням, реконструкцією, капітальним ремонтом, монтажними та 
пусконалагоджувальними роботами на всій території України; 
- діяльність автомобільного вантажного транспорту (КВЕД 60.24.1), а 
також надання інших внутрішніх транспортних послуг. 
Господарська діяльність підприємства здійснюється на принципах 
господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування. Воно вільно у 
виборі предметів та умов укладення угод і самостійно визначає пріоритетні 
напрямки розвитку. Прибуток формується як різниця між надходженнями від 
господарської діяльності та покриттям усіх витрат (матеріальних, трудових та 
прирівняних до них). 
З балансового прибутку сплачуються податки, обов’язкові платежі до 
бюджету та проценти за банківськими кредитами. Чистий прибуток залишається 
37 
 
у повному розпорядженні ТОВ «БУД-РЕАЛ», а напрями його використання 
визначаються засновником. 
Як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, підприємство має право:  
- здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до 
законодавства України; 
- використовувати кошти в конвертованій валюті, отримані від 
експорту/імпорту, для зміцнення своєї матеріально-технічної бази; 
- отримувати валютні кредити та інвестиції від закордонних партнерів, 
самостійно використовуючи отриману валюту в межах чинного законодавства. 
На території України розрахунки ведуться у національній валюті. Трудова 
діяльність на підприємстві здійснюється на основі укладених трудових 
договорів, контрактів та інших форм, передбачених чинним законодавством 
України. 
У процесі функціонування підприємство може зіштовхуватися з 
труднощами під час розв’язання економічних чи юридичних питань, тому для 
надання консультацій і рекомендацій щодо оподаткування, бухгалтерського 
обліку, змін нормативно правової бази, а також для роботи з документацією та 
юридичного супроводу залучається аудиторська фірма. У ТОВ «БУД-РЕАЛ» діє 
чітко сформована лінійно функціональна організаційна структура, побудована 
на принципі, за яким лінійному керівнику під час розроблення конкретних 
питань та підготовки рішень, програм і планів допомагає спеціальний апарат, що 
складається з функціональних підрозділів, таких як відділи, групи та бюро 
Такий тип управління зберігає принцип єдиноначальства, адже лінійний 
керівник визначає послідовність виконання комплексу завдань, установлює 
головне завдання на певному етапі та розподіляє час і виконавців 
Функціональні керівники зосереджуються на пошуку оптимальних варіантів 
рішень та донесенні своїх рекомендацій до лінійного керівника, який на їх основі 
забезпечує ефективне управління. 
Завдяки цьому стає можливим залучення висококваліфікованих 
спеціалістів та створення сприятливих умов для розв’язання важливих і 
38 
 
масштабних управлінських завдань, що забезпечує тривалу актуальність лінійно 
функціональної структури. Головний бухгалтер відповідає за ведення 
бухгалтерського обліку відповідно до методологічних засад, установлених 
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з 
урахуванням особливостей роботи підприємства та технології оброблення 
облікових даних, організовує діяльність бухгалтерської служби та контролює 
відображення всіх господарських операцій. Він вимагає від працівників та 
підрозділів суворого дотримання правил оформлення та подання первинних 
документів, а заступник головного бухгалтера підпорядковується йому 
безпосередньо. 
Директор 
Головний Начальник юридичного Секретар 
бухгалтер відділу 
Заступник головного Заст. нач. юридичного Референт з 
бухгалтера відділу основної діяльності 
Старший бухгалтер Юрисконсульт 
Бухгалтер 
Інженер з 
метрології 
Заступник директора 
з економіки 
Рисунок 2.1 – Організаційно-управлінська структура ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
Джерело: складено за даними [7, 20, 35] 
Заступник головного бухгалтера повинен забезпечувати правильний і 
своєчасний облік основних засобів та відображення в звітності операцій, що 
стосуються їх переміщення, контролювати коректний та своєчасний облік 
товарно-матеріальних цінностей, гарантувати достовірність даних щодо руху та 
залишків основних засобів, ТМЦ і МШП, готувати та подавати звіт про 
інвестиції й звіти щодо основних засобів підприємства, складати місячні звіти 
39 
 
про товарний рух і вести відповідні бухгалтерські рахунки. 
Він має регулярно інформувати безпосереднього керівника про виконану роботу 
за визначений період, підтримувати робоче місце та техніку в належному стані, 
постійно підвищувати свій професійний і освітній рівень, дотримуватися 
дисципліни, уважно виконувати доручення, проявляти ініціативність та 
працювати на досягнення поставлених завдань, а також виконувати всі інші 
розпорядження керівника й адміністрації, що стосуються його діяльності. 
Секретар, підзвітний директорові підприємства, приймає та реєструє 
кореспонденцію, веде діловодство, подає директору документи та заяви на 
підпис, складає за дорученням листи, запити та іншу документацію, друкує 
службові матеріали, організовує прийом відвідувачів, здійснює копіювання 
документів, формує справи відповідно до номенклатури, забезпечує їх належне 
зберігання та у встановлені строки передає до архіву. 
Начальник юридичного відділу відповідає за дотримання законності в 
роботі підприємства та захист його правових інтересів, проводить правову 
експертизу проєктів наказів, інструкцій, положень, стандартів та інших 
документів юридичного змісту, а за потреби бере участь у їх підготовці, 
контролює виконання вимог законодавства щодо сертифікації продукції, правил 
приймання товарів за кількістю та якістю, бере участь у роботі з матеріалами 
щодо дебіторської заборгованості для виявлення боргів, що потребують 
примусового стягнення, забезпечує підготовку висновків щодо списання 
безнадійних боргів, дотримується норм охорони праці та вимог щодо захисту 
довкілля. 
Таблиця 2.2 – Загальна організаційно-правова характеристика 
Специфічний аспект Вплив на фінансову стійкість та управління 
Від ідеї до здачі об’єкта минають роки, що вимагає довгострокового 
Тривалий планування та значного обсягу незавершеного виробництва, що 
виробничий цикл заморожує кошти та може знижувати поточну ліквідність. 
Необхідність фінансування великих обсягів матеріалів, техніки та 
устаткування, що зумовлює високу залежність від позикового 
капіталу (кредити, облігації) та обумовлює необхідність жорсткого 
Капіталомісткість контролю коефіцієнта автономії. 
Значна частка витрат припадає на матеріали, ціни на які є 
Висока волатильними (особливо в умовах нестабільності). Вимагає 
матеріалоємність ефективного управління запасами та хеджування цінових ризиків.  
40 
 
Специфічний аспект Вплив на фінансову стійкість та управління 
Діяльність чутлива до державної політики, регулювання, 
Залежність від економічного клімату, платоспроможності замовників та військових 
зовнішніх факторів ризиків, що підвищує необхідність формування фінансових резервів. 
Результати діяльності формуються на основі будівельних контрактів. 
Ризики пов’язані з несвоєчасним розрахунком (дебіторська 
Договірний характер заборгованість) та штрафними санкціями за недотримання термінів. 
Джерело: складено за даними [7, 11, 35] 
Проаналізовані специфічні аспекти діяльності підприємства свідчать, що 
будівельна галузь характеризується підвищеним рівнем фінансових ризиків та 
потребою у стратегічному довгостроковому управлінні. Тривалі виробничі 
цикли, капіталомісткість і висока матеріалоємність зумовлюють значні витрати, 
що уповільнюють обіг коштів і підвищують залежність від зовнішніх джерел 
фінансування. Чутливість галузі до економічної ситуації, регуляторних змін та 
договірних умов підсилює необхідність формування достатніх резервів 
ліквідності, ретельного планування та контролю фінансових потоків. Отже, для 
забезпечення фінансової стійкості підприємству необхідно удосконалювати 
систему управління ризиками, підвищувати ефективність роботи з дебіторською 
заборгованістю та забезпечувати оптимальний баланс між власним і позиковим 
капіталом. 
 
2.2 Аналіз та діагностика фінансової стійкості ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
 
Діагностика фінансової стійкості ТОВ «БУД-РЕАЛ» здійснюється шляхом 
розрахунку та аналізу системи абсолютних і відносних показників, що 
відображають структуру капіталу та здатність підприємства фінансувати свої 
активи та зобов’язання. 
Таблиця 2.3 – Загальна організаційно-правова характеристика 
Показник Значення та аналітичний висновок 
Аналіз темпів зростання/зниження ОДР у порівнянних цінах. 
Обсяг виконаних Зростання свідчить про розширення ринкової частки та активності; 
робіт (ОДР) зниження — про стагнацію або втрату замовлень. 
Аналіз динаміки валового доходу. Має бути порівняний із динамікою 
Дохід (Виручка) від ОДР. Ідеально, якщо темпи зростання доходу перевищують темпи 
реалізації зростання витрат. 
41 
 
Показник Значення та аналітичний висновок 
Визначення структури собівартості (матеріали, оплата праці, 
Собівартість накладні витрати). Зростання частки непрямих витрат може свідчити 
реалізованих робіт про неефективну організаційну структуру. 
Аналіз абсолютного приросту та динаміки. Це головне джерело 
власного капіталу та фінансування інновацій. Падіння прибутку — 
Чистий прибуток пряма загроза фінансовій стійкості. 
Відносні показники, що демонструють ефективність використання 
Рентабельність ресурсів. У будівельній галузі рентабельність часто є помірною через 
(продажів, активів) високу конкуренцію та матеріалоємність. 
Джерело: складено за даними [7, 35] 
Фінансова стійкість ТОВ «БУД-РЕАЛ» безпосередньо залежить від його 
здатності ефективно управляти незавершеним виробництвом та дебіторською 
заборгованістю (враховуючи тривалий цикл), а також від здатності 
контролювати собівартість в умовах інфляційного тиску на матеріали.  
Основні показники роботи підприємства виражені в балансі підприємства 
Ф-1 та звіті про фінансові результати Ф-2. На основі звітних даних наводимо 
табл. 2.4., де розраховані основні показники фінансового стану підприємства. 
На підприємстві спостерігається тенденція погіршення стану 
господарської діяльності за багатьма показниками. У 2023-2024 рр. зменшився 
дохід (виручка) від реалізації продукції на 4% і 1,6% відповідно. Зменшився 
чистий доход (виручка) від реалізації продукції на 4% і 0,7%. Однією із причин 
погіршення фінансового стану і зменшення доходу можна назвати збільшення 
витрати від операційної діяльності, які підвищилися у 2023 р. на 1158 тис. грн, а 
у 2024 р. на 1388 тис. грн. При відносно невеликому збільшення кількості 
працівників на підприємстві у 2023 р. і 2024 р. по 2 особи, суттєво збільшився 
середньорічний виробіток продукції одним робітником, у 2023 р. на 146,33 тис. 
грн, а у 2024 р. на 69,9 тис. грн. До того ж, збільшилися видатки на оплату праці, 
у 2023 р. на 1,73 тис. грн, а у 2024 р. на 1,1 тис. грн. Також збільшилася 
середньорічна вартість активів, у 2023 р. на 4267,5 тис. грн, а у 2024 р. на 4203,5 
тис. грн. 
 
 
 
 
42 
 
Таблиця 2.4 – Динаміка основних економічних показників ТОВ «БУД-
РЕАЛ» за 2022-2024 рр. 
Відхилення за Відхилення за 
Період 
2022-2023 рр.  2023-2024 рр. 
№ 
Показник 
п/п Абсо- Від- Абсо- Від-
2022 р. 2023 р. 2024 р. 
лютне носне лютне носне 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Доход (виручка) від реалізації 
1 продукції (товарів, робіт, 26374 25356 24945 -1018 -4,0 -411 -1,6 
послуг), тис. грн. 
Чистий доход (виручка) від 
2 реалізації продукції (товарів, 21978 21130 20974 -848 -4,0 -156 -0,7 
робіт, послуг), тис. грн. 
Витрати операційної 
3 22444 23602 24990 1158 4,9 1388 5,6 
діяльності, тис. грн. 
Витрати на одну гривню 
4 реалізованої продукції, 102 112 120 10 8,9 8 6,7 
коп./грн. 
Середньооблікова кількість 
5 працівників, осіб, 140 142 144 2 1,4 2 1,4 
з них: 
6 – робітників 28 29 30 1 3,4 1 3,3 
Середньорічний виробіток 
7 продукції на одного 149,11 182,15 196,45 33,04 18,1 14,3 7,3 
працівника, тис. грн. 
Середньорічний виробіток 
8 продукції одним робітником, 745,57 891,90 961,8 146,33 16,4 69,9 7,3 
тис. грн. 
9 Фонд оплати праці, тис. грн. 2629 2912 32147 283 9,7 29235 90,9 
Середньорічна оплата праці 
10 18,78 20,51 21,61 1,73 8,4 1,1 5,1 
одного працівника, грн. 
Середньорічна вартість 
11 30805,5 31787,5 32549,6 982 3,1 762,1 2,3 
основних засобів, тис. грн. 
12 Фондовіддача основних засобів 0,71 0,66 0,52 -0,05 -7,6 -0,14 -26,9 
13 Матеріальні витрати, тис. грн. 18502 20361 22813 1859 9,1 2452 10,7 
14 Матеріаловіддача, грн./грн. 1,19   1,04   0,95 -0,15 -14,4 -0,09 -9,5 
Середньорічна вартість 
15 40147 44414,5 48618 4267,5 9,6 4203,5 8,6 
активів, тис. грн.  
Середні залишки оборотних 
16 29,00 39,61 46,18 10,61 26,8 6,57 14,2 
засобів, тис. грн.  
Середня вартість власного 
17 23465,5 24001,0 25627 535,5 2,2 1626 6,3 
капіталу, грн. 
Коефіцієнт оборотності 
18 1,81 1,31 1,13 -0,5 -38,2 -0,18 -15,9 
оборотних засобів 
19 Коефіцієнт автономії 0,57 0,51 0,46 -0,06 -11,8 -0,05 -10,9 
20 Поточні зобов’язання, тис. грн. 17947 22880 25642 4933 21,6 2762 10,8 
Джерело: складено за даними [7, 17, 24, 35] 
 
43 
 
Негативною тенденцією є збільшення середніх залишків оборотних 
засобів, у 2023 р. на 10,61 тис. грн, а у 2024 р. на 6,57 тис. грн. Про погіршення 
господарської діяльності свідчить також високий показник поточних 
зобов’язань, який до того ж з кожним роком збільшується. 
 
30000 263742535624356 24990
21978 2244423602
25000 2113020974
20000
15000 2022
2023
10000
2024
5000
0
Доход (виручка) від Чистий доход (виручка) Витрати операційної 
реалізації продукції, від реалізації продукції, діяльності, тис. грн.
тис. грн. тис. грн.
 
Рисунок 2.2 – Динаміка основних показників фінансового результату ТОВ 
«БУД-РЕАЛ» 
Джерело: складено за даними [7, 35] 
У 2023 та 2024 роках дохід від реалізації продукції. Чистий дохід, 
відповідно, також зменшився. Така ситуація могла скластися через збільшення 
витрат, включаючи і витрати на операційну діяльність, які збільшилися. 
Виходячи з наведених даних можна зробити висновок, що потрібно зменшити 
витрати на операційну діяльність та переглянути інші витрати. 
250
196.45
200 182.15
149.11
150
2022
100 2023
2024
50
18.78 20.51 21.61
0
Середньорічний виробіток продукції на Середньорічна оплата праці одного 
одного працівника, тис. грн. працівника, грн.
 
Рисунок 2.3 – Динаміка основних показників трудових ресурсів ТОВ 
44 
 
«БУД-РЕАЛ» 
Джерело: складено за даними [7, 16, 22, 35] 
У 2023 і 2024 роках середньорічний виробіток на одного працюючого 
виріс, а середньорічна заробітна плата на одного працюючого зросла. Виходячи 
з наведених даних можна зробити висновок, що темпи росту продуктивності 
праці в звітному році випереджав ріст середньорічної заробітної плати. Отож 
бачимо, що колектив підприємства у звітному році виконав намічені 
організаційно-технічні заходи по підвищенню продуктивності праці і 
економному використанні фонду оплати праці. 
Отже, попри збільшення багатьох показників, таких як середньорічний 
виробіток продукції, середньорічна оплата праці, середньорічна вартість активів, 
спостерігається тенденція до погіршення фінансово-господарської діяльності 
ТОВ «БУД-РЕАЛ». Керівництву пропонується вжити заходів для нормалізації 
діяльності. 
Отже, в 2023 році середньорічний виробіток на одного працюючого виріс 
на 33,03 тис.грн., що склало 22,15%, а середньорічна заробітна плата на одного 
працюючого зросла на 1,73 тис.грн., тобто на 9,20%. Виходячи з наведених даних 
можна зробити висновок, що темпи росту продуктивності праці в звітному році 
випереджав ріст середньорічної заробітної плати. Отож бачимо, що колектив 
підприємства у звітному році виконав намічені організаційно-технічні заходи по 
підвищенню продуктивності праці і економному використанні фонду оплати 
праці. 
Аналіз необоротних активів підприємства. Аналіз необоротних активів 
розпочинається з дослідження динаміки  їх загального обсягу та окремих видів. 
Динаміку, склад і структуру необоротних активів подано в табл. 2.5. 
Таблиця 2.5 – Динаміка, склад і структура необоротних активів ТОВ 
«БУД-РЕАЛ» за 2024 р. 
На початок звітного На кінець звітного 
Відхилення (+;-) 
Необоротні періоду періоду 
активи вартість, структура, вартість, структура, абсолютне, структури, 
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % 
Нематеріальні 7 0,02 7 0,02 0 0,00 
45 
 
На початок звітного На кінець звітного 
Відхилення (+;-) 
Необоротні періоду періоду 
активи вартість, структура, вартість, структура, абсолютне, структури, 
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % 
активи 
Незавершенеі 
капітальні 7407 18,62 7867 18,89 460 0,27 
інвестиції 
Основні засоби 31080 78,14 32495 78,02 1415 -0,12 
Довгострокові 
фінансові  - -  -  -  -  -  
інвестиції: 
які обліковуються 
методом участі в 
1281 3,22 1281 3,08 0 -0,14 
капіталі інших 
підприємств 
Разом 39775 100 41650 100 1875  - 
Джерело: складено за даними [4, 8, 7, 35] 
 
Аналіз динаміки, складу та структури необоротних активів ТОВ «БУД-
РЕАЛ» за 2024 р. показав, що чималу частку у структурі необоротніх активів 
займають основні засоби (78,14 % та 78,02 % у попередньому і звітному періоді 
відповідно). Спостерігається тенденція до зменшення частки довгострокових 
фінансових інвестицій, які обліковуються методом участі в капіталі інших 
підприємств на 0,14 %. 
Для того, щоб забезпечити нормальні умови здійснення виробничого 
процесу та підвищення його ефективності основні засоби мають бути у 
відповідному технічному стані. Щоб проаналізувати стан основних засобів, 
дивимось в табл. 2.6. 
Аналіз динаміки показників технічного стану основних засобів ТОВ «БУД-
РЕАЛ» за 2024 р. показав, що частка первісної вартості збільшилась на 4,55%. 
Коефіцієнт зносу показав, що  суму 0,63 тис. грн. та 0,64 тис. грн. за попередній 
і звітній періоди відповідно, було перенесено на готову продукцію, тобто 
спрацювання основних засобів. Коефіцієнт придатності вказує на досить 
низький відсоток основних засобів, що придатні до експлуатації в процесі 
здійснення господарської діяльності. 
 
 
46 
 
Таблиця 2.6 – Динаміка показників технічного стану основних засобів ТОВ 
«БУД-РЕАЛ» за 2024 р. 
Відхилення (+;-) 
Попередній Звітній 
Показники  
рік рік відносне, 
абсолютне 
% 
Первісна вартість основних засобів, 
31080 32495 1415 4,55 
тис. грн. 
Знос основних засобів 12046 12707 661 5,49 
Залишкова вартість основних засобів, 
19034 19788 754 3,96 
тис. грн. 
Коефіцієнт зносу 0,63 0,64 0,01 1,47 
Коефіцієнт придатності 0,61 0,61 0,00 - 
Джерело: складено за даними [2, 5, 7, 35] 
Аналіз динаміки показників руху основних засобів ТОВ «БУД-РЕАЛ» за 
2023-2024 рр. показав, що частка річного обсягу надходження основних засобів 
збільшилась на 91,60%. Коефіцієнт вибуття вказує на те, що частка основних 
засобів, які вибули у загальній вартості основних засобів за 2023 р. становить 
1,01 тис. грн, а у 2024р. вона рівна нулю. Про інтенсивність оновлення основних 
засобів свідчить коефіцієнт оновлення, який становить 0,02 тис. грн. та та 0,04 
тис грн. за попередній і звітній роки відповідно. Звідси бачимо, що показник 
збільшився на 0,02 тис. грн., що показує на збільшення вартості основних засобів 
які надійшли за цей період.  
Таблиця 2.7 – Аналіз та діагностика фінансової стійкості ТОВ «БУД-
РЕАЛ» за ключовими сферами діяльності 
Сфера Динаміка Аналітичний висновок 
Зниження чистого доходу (на 0,7% Зменшення фінансового 
у 2024 р.). Зростання витрат результату та втрата контролю над 
операційної діяльності (на 5,6% у собівартістю. Підприємство стає 
2024 р.). Збільшення витрат на 1 збитковим по операційній 
грн продукції (до 120 коп./грн. у діяльності (витрати перевищують 
Результативність 2024 р.). дохід). 
Уповільнення обігу коштів, що 
безпосередньо пов’язане із 
Зниження коефіцієнта оборотності зростанням залишків оборотних 
оборотних засобів (на 15,9% у 2024 засобів та тривалим циклом 
Ділова активність р.). виробництва. 
Зростання коефіцієнта зносу Технологічне старіння виробничої 
основних засобів (до 0,64). Низька бази та неефективне використання 
Технічний стан фондовіддача (зниження на 26,9% активів, що негативно впливає на 
47 
 
Сфера Динаміка Аналітичний висновок 
у 2024 р.). собівартість. 
Погіршення фінансової стійкості – 
підприємство перейшло межу 
Зниження коефіцієнта автономії нормативної незалежності і 
Фінансова (до 0,46 у 2024 р.). Зростання демонструє підвищену залежність 
незалежність поточних зобов’язань. від позикового капіталу. 
Джерело: складено за даними [8, 35, 41, 49] 
На обсяг приросту основних засобів вказав коефіцієнт приросту основних 
засобів, який збільшився на 0,03 % за даний період. 
 
2.3 Оцінка інноваційної привабливості та потенціалу ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
Оцінка інноваційної привабливості та потенціалу ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
базується на аналізі його операційної специфіки, фінансового стану та галузевих 
особливостей, викладених у попередніх підрозділах.  
Інноваційна привабливість підприємства визначається його здатністю 
залучати вигідні, технологічно складні проєкти та використовувати сучасні 
методи для підвищення ефективності. 
1. Позитивні чинники привабливості: 
- перехід до комплексних проєктів «під ключ», що вимагає та 
демонструє готовність до впровадження ефективніших методів управління 
проєктами та використання сучасних технологій і матеріалів. Сама необхідність 
виконання складних проєктів виступає драйвером інновацій; 
- гнучкість та адаптація до ринку, підприємство позиціонує себе як 
таке, що здатне адаптуватися до мінливих економічних умов, що є ключовим для 
інноваційного бізнесу; 
- широкий спектр діяльності, тобто включення виробництва 
будівельних матеріалів (цегла, кахель) поряд із генеральним підрядом створює 
потенціал для вертикальної інтеграції інновацій (наприклад, розробка та 
використання власних енергоефективних матеріалів); 
2. Фінансові стимули для інновацій. Фінансова стійкість прямо 
залежить від інноваційної привабливості пропонованих рішень, які дозволяють 
48 
 
залучати більш вигідні замовлення з вищою маржею, що створює сильний 
ринковий стимул до інновацій. 
Інноваційний потенціал оцінюється через ресурси та можливості, які 
можуть бути використані для розробки та впровадження інновацій. У ТОВ «БУД-
РЕАЛ» висока частка основних засобів у структурі необоротних активів (близько 
78% у 2024 р.), що свідчить про значну матеріально-технічну базу. Однак, 
низький коефіцієнт придатності (0,61) та зростання коефіцієнту зносу (з 0,63 до 
0,64) вказують на технологічне старіння частини фондів. Хоча коефіцієнт 
оновлення зріс (з 0,02 до 0,04), він залишається низьким, що обмежує 
впровадження новітніх, енергоефективних технологій у виробничий процес. 
Згідно з аналізом, чистий прибуток є головним джерелом власного капіталу 
та фінансування інновацій. Однак, падіння доходу та зростання витрат 
операційної діяльності (зростання витрат на 5,6% у 2024 р.) обмежують обсяг 
чистого прибутку, доступного для реінвестування в R&D або нові технології. 
Зменшення коефіцієнта автономії (з 0,57 до 0,46) та зростання поточних 
зобов’язань (на 10,8% у 2024 р.) свідчить про підвищену залежність від 
позикового капіталу, що ускладнює залучення довгострокового фінансування для 
ризикованих інноваційних проєктів. 
Зростання виробітку на одного працівника (у 2023 р. на 18,1%; у 2024 р. на 
7,3%) при випереджальних темпах росту продуктивності праці над оплатою 
свідчить про ефективне використання існуючих трудових ресурсів. Це 
сприятливий чинник, оскільки високопродуктивний персонал швидше засвоює 
нові технології. 
Лінійно-функціональна структура, хоча така структура забезпечує 
єдиноначальність та залучення спеціалістів, вона може стати перешкодою для 
міжфункціональних інновацій, які вимагають гнучкої проєктної співпраці між 
відділами. 
Незважаючи на високу ринкову привабливість до інновацій (обумовлену 
проєктною специфікою та потребою у вигідних замовленнях), інноваційний 
потенціал ТОВ «БУД-РЕАЛ» обмежений через такі фактори: 
49 
 
 технологічне старіння значної частини основних засобів (високий 
знос); 
 погіршення фінансового стану (падіння доходу, зростання витрат), 
що звужує джерело внутрішнього фінансування інновацій; 
 високі галузеві ризики (капіталомісткість, тривалі цикли, залежність 
від матеріалів), що робить інноваційні інвестиції особливо ризикованими. 
Критичним напрямом для забезпечення фінансової стійкості через 
інновації є впровадження технологій, які знизять матеріалоємність та прискорять 
оборотність коштів (зменшення незавершеного виробництва). 
Враховуючи, що ТОВ «БУД-РЕАЛ» позиціонує себе як надійний учасник 
столичного будівельного ринку, що виконує комплексні проєкти «під ключ» та 
демонструє здатність адаптуватися до мінливих економічних умов, можна 
зробити висновок, що використання інноваційних технологій, матеріалів та 
методів управління є для нього критичною необхідністю. 
Діяльність ТОВ «БУД-РЕАЛ» як генерального підрядника, що здійснює 
повний цикл робіт, вимагає впровадження ефективних методів управління 
проєктами для зниження ризиків та забезпечення фінансової стійкості. 
BIM-технології (Building Information Modeling) працює за потребою, 
враховуючи перехід до комплексних проєктів «під ключ» та необхідність 
мінімізації помилок і скорочення термінів, використання BIM-технологій є 
високоімовірним та критично важливим. BIM забезпечує віртуальне 
моделювання об’єкта, підвищує точність кошторисів та фінансових розрахунків, 
знижує кількість просторових колізій і витрату будматеріалів. 
Впровадження BIM допомагає керувати проєктними ризиками та 
уповільнювати зростання собівартості, що є ключовим, враховуючи падіння 
доходу та зростання операційних витрат підприємства.  
Ймовірно, підприємство використовує ERP-системи, або спеціалізоване ПЗ 
для управління дебіторською заборгованістю та контролю витрат у проєктному 
фінансуванні, оскільки фінансова специфіка підприємства сильно залежить від 
графіка виконання робіт. 
50 
 
У сучасному будівництві в Києві енергоефективність є ключовим фактором 
конкурентоспроможності та вимогою ринку. Необхідне обов’язкове 
використання енергоефективних матеріалів. Підприємство, яке прагне залучати 
вигідні замовлення, має використовувати сучасні ізоляційні, віконні та фасадні 
системи. ТОВ «БУД-РЕАЛ» має дозволений вид діяльності – виробництво 
формованої та обпаленої глиняної цегли та інших стінових матеріалів.  
Виробництво повнотілої керамічної цегли є енерговитратним процесом, а 
сам матеріал часто має гірші показники опору теплопередачі порівняно з 
високотехнологічними енергоефективними матеріалами (наприклад, газобетон, 
керамічні блоки з низькою щільністю або ефективні системи утеплення), що 
свідчить про потенційний розрив між традиційним виробничим циклом та 
сучасними ринковими вимогами до енергоефективності [2, 3, 24, 48]. 
Інновація для «БУД-РЕАЛ» полягає у модернізації виробництва для 
випуску енергоефективних стінових матеріалів (наприклад, поризованих блоків) 
або у сильній інтеграції виробничих матеріалів із сучасними фасадними 
теплоізоляційними системами. 
Управління ризиками працює через успішне завершення низки складних 
проєктів свідчить про наявність функціональної системи управління ризиками. 
Проте, погіршення фінансових показників (зростання витрат, падіння доходу) 
вимагає удосконалення цієї системи, особливо у частині контролю собівартості 
та управління волатильністю цін на матеріали (хеджування). 
У будівельній діяльності ТОВ, окрім лінійно-функціональної структури, 
ймовірно, використовує проєктні команди (матричну або проєктну структури) 
для ефективного ведення комплексних об’єктів, це є ключовим методом 
управління для інноваційних проєктів. 
Таблиця 2.8 – Оцінка інноваційних та управлінських аспектів діяльності 
ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
Аспект Оцінка Висновок 
Висока потреба для управління 
Ймовірно, комплексними проєктами. Є ключем до 
BIM-технології використовуються контролю витрат та зниження ризиків. 
51 
 
Аспект Оцінка Висновок 
Необхідна для ринку, але власне 
Використовується, але виробництво (глиняна цегла) може 
має внутрішні обмежувати інноваційний потенціал у 
Енергоефективність протиріччя сфері енергозбереження. 
Вимагає негайного удосконалення для 
Управління Функціональне, але контролю зростаючих операційних витрат 
ризиками потребує посилення та роботи з матеріалоємністю. 
Джерело: складено за даними [4, 17, 30] 
Для забезпечення фінансової стійкості ТОВ «БУД-РЕАЛ» необхідно 
пріоритезувати інновації у сфері контролю витрат та матеріалоємності. Слід 
інвестувати в модернізацію виробничих потужностей (КВЕД 26.40.1) для 
переходу на випуск енергоефективних стінових матеріалів, що дозволить не 
лише відповідати вимогам ринку, але й зменшити собівартість та забезпечити 
вищу маржу на заключних етапах будівництва. 
 
Висновок до розділу 2 
 
ТОВ «БУД-РЕАЛ» є будівельною компанією, що функціонує на ринку 
Києва, спеціалізуючись на комплексних проєктах «під ключ» та генеральному 
підряді, а також має власне виробництво стінових матеріалів. Організаційно-
правова форма – ТОВ – забезпечує гнучкість управління та обмежену 
відповідальність. 
Специфіка діяльності підприємства визначається галузевими 
особливостями, які безпосередньо впливають на його фінансову стійкість: 
 фінансова стійкість залежить від ефективного управління проєктними 
ризиками та своєчасних надходжень; 
 тривалий виробничий цикл вимагає довгострокового планування та 
призводить до значного обсягу незавершеного виробництва, що знижує поточну 
ліквідність; 
 капіталомісткість і матеріалоємність зумовлює високу залежність від 
позикового капіталу та чутливість до волатильності цін на матеріали, що вимагає 
жорсткого контролю собівартості. 
52 
 
Аналіз основних економічних показників за 2022-2024 роки свідчить про 
загальну тенденцію до погіршення фінансово-господарської діяльності ТОВ 
«БУД-РЕАЛ», незважаючи на окремі позитивні зрушення. 
Виходячи з аналізу, фінансова стійкість ТОВ «БУД-РЕАЛ» є нестабільною 
(кризовою), що підтверджується падінням коефіцієнта автономії нижче 
рекомендованого рівня (<0,5) та критичним перевищенням витрат над доходами. 
Темпи росту продуктивності праці випереджали зростання середньорічної 
оплати праці, що свідчить про ефективне використання трудових ресурсів.  
Аналіз показав, що ТОВ «БУД-РЕАЛ» має високу інноваційну привабливість, але 
обмежений інноваційний потенціал та низьку активність. 
Перехід до комплексних проєктів та необхідність залучення вигідних 
замовлень (проєктне фінансування) змушує підприємство шукати інноваційні 
рішення (використання сучасних матеріалів, ефективне управління). 
Інформація тексту вказує на потребу у впровадженні BIM-технологій та 
енергоефективних рішень, як на критично важливі методи управління та 
конкуренції, проте прямі витрати на R&D (дослідження та розробки) у тексті не 
згадані. Низький коефіцієнт оновлення основних засобів свідчить про низьку 
інноваційну активність у частині модернізації виробничої бази. 
Головні фактори, що стримують інноваційний розвиток та загрожують 
фінансовій стійкості: 
1. технологічний бар’єр, високий знос основних засобів та низька 
фондовіддача обмежують можливість швидкого впровадження новітніх 
технологій (включно з BIM) без значних капіталовкладень; 
2. фінансові обмеження, зростання операційних витрат та падіння 
доходу створюють дефіцит внутрішнього фінансування інновацій. Зниження 
коефіцієнта автономії посилює ризик залучення зовнішніх інвестицій під 
інноваційні проєкти; 
3. внутрішнє протиріччя, власне виробництво традиційної глиняної 
цегли може уповільнювати перехід до використання сучасних, 
53 
 
високоенергоефективних матеріалів, необхідних для конкуренції на столичному 
ринку; 
4. управлінські ризики, уповільнення оборотності оборотних коштів та 
збільшення дебіторської заборгованості (якщо воно є причиною зростання 
оборотних засобів) відволікає кошти від інноваційних інвестицій. 
ТОВ «БУД-РЕАЛ» перебуває у фазі, коли критична необхідність інновацій 
(для залучення вигідних проєктів) конфліктує з погіршенням фінансового стану 
та обмеженим інноваційним потенціалом (технологічний знос та брак 
фінансування). Для відновлення фінансової стійкості підприємству потрібна 
негайна стратегія зниження витрат та прискорення обігу капіталу шляхом 
цільової інноваційної модернізації, спрямованої на зменшення матеріалоємності 
та впровадження ефективних, наприклад, BIM-методів управління проєктами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
54 
 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТА 
ІННОВАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
 
3.1 Розробка стратегічних напрямів підвищення фінансової стійкості  
 
На основі проведеного аналізу, який виявив нестабільний (кризовий) 
фінансовий стан ТОВ «БУД-РЕАЛ» (падіння коефіцієнта автономії до 0,46, 
зниження доходу при зростанні операційних витрат та уповільнення обігу 
капіталу), стратегічні напрями мають бути сфокусовані на відновленні 
платоспроможності, контролі собівартості та активізації інноваційного 
потенціалу для підвищення конкурентоспроможності. 
Головна стратегічна мета – відновлення помірного типу фінансової 
стійкості та досягнення операційної прибутковості шляхом: 
- короткостроковий пріоритет (до 1 року) зниження операційних витрат та 
прискорення обігу капіталу для підвищення ліквідності; 
- середньостроковий пріоритет (1-3 роки) технологічна модернізація та 
активізація інновацій для забезпечення конкурентної переваги та підвищення 
рентабельності. 
Таблиця 3.1 – Управління капіталом та ліквідністю ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
Напрям Захід Очікуваний результат 
Розробка програми реструктуризації 
поточних зобов’язань (з 25,6 млн грн.) 
у довгострокові. Залучення 
Оптимізація пріоритетного довгострокового Збільшення коефіцієнта 
структури фінансування для модернізації автономії до нормативного 
капіталу активів. рівня (вище 0,5 – 0,6). 
Впровадження жорсткої політики Прискорення обігу оборотних 
контролю розрахунків із клієнтами, коштів та зменшення середніх 
Управління використання інструментів залишків оборотних засобів, 
дебіторською факторингу або страхування ризиків вивільнення капіталу для 
заборгованістю неплатежів. виробництва. 
Впровадження just-in-time або 
оптимізованої системи логістики для Зниження частки 
скорочення часу зберігання матеріалів «заморожених» коштів в 
Управління на об’єкті та зменшення частки активах, підвищення поточної 
запасами незавершеного виробництва. ліквідності. 
Джерело: складено за даними [14, 27, 42] 
 
55 
 
Таблиця 3.2 містить конкретні заходи, спрямовані на подолання критичного 
зростання операційних витрат та низької фондовіддачі, виявлених у Розділі 2. 
Основна мета даних стратегічних заходів – відновлення операційної 
прибутковості підприємства шляхом жорсткого контролю собівартості, 
оптимізації матеріалоємності та підвищення ефективності використання 
основних засобів. 
Таблиця 3.2 – Контроль витрат та підвищення результативності ТОВ 
«БУД-РЕАЛ» 
Напрям Захід Очікуваний результат 
Проведення детального функціонально- Зменшення витрат на 1 грн 
вартісного аналізу (ФВА) усіх складових реалізованої продукції до 
Контроль операційних витрат (які зросли на 5,6% у рівня, що забезпечує 
операційних 2024 р.) для виявлення та усунення операційну прибутковість 
витрат нераціональних витрат. (<100 коп./грн.). 
Мінімізація впливу 
Впровадження системи хеджування інфляційного тиску на 
Управління цінових ризиків на основні будівельні собівартість та підвищення 
собівартістю матеріали, оскільки підприємство точності фінансового 
(матеріали) чутливе до їхньої волатильності. планування. 
Продаж або консервація неефективних 
основних засобів та активна експлуатація Зниження коефіцієнта зносу 
Підвищення наявних потужностей, збільшення та підвищення ефективності 
фондовіддачі коефіцієнта оновлення активів. використання капіталу. 
Джерело: складено за даними [2, 17, 23] 
Активізація інноваційного потенціалу через стратегічну стабільність 
будівельної компанії на ринку Києва залежить від її здатності пропонувати 
інноваційні та конкурентні рішення. 
Таблиця 3.3 – Активізація інноваційного потенціалу ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
Напрям Захід Очікуваний результат 
Скорочення термінів будівництва, 
зниження матеріалоємності та 
Обов’язкова інтеграція BIM- проєктних помилок (пряме 
технологій на етапах проєктування зменшення собівартості), 
Впровадження та управління проєктами (особливо підвищення привабливості для 
BIM для комплексних об’єктів). інвесторів. 
Інвестиції у технологічне 
оновлення власного виробництва Усунення внутрішнього протиріччя 
стінових матеріалів (КВЕД 26.40.1) між виробництвом і ринковими 
для переходу на випуск вимогами. Забезпечення додаткової 
Модернізація енергоефективної продукції маржі за рахунок власної 
виробництва (наприклад, поризованих блоків). високотехнологічної сировини. 
Кадрова Цільове навчання персоналу роботі Посилення кадрового потенціалу 
політика з BIM та гнучкими проєктними для реалізації інновацій та 
56 
 
Напрям Захід Очікуваний результат 
методами (зокрема, у лінійно- подальшого зростання 
функціональній структурі). продуктивності праці. 
Джерело: складено за даними [4, 17, 33] 
Реалізація даних стратегічних напрямів дозволить ТОВ «БУД-РЕАЛ»: 
1. відновити фінансову стійкість, збільшити коефіцієнт автономії до 
0,55-0,60, зменшивши залежність від позикового капіталу; 
2. підвищити операційну ефективність, зменшити забезпечуючи 
стабільний операційний прибуток; 
3. забезпечити довгострокову конкурентоспроможність завдяки BIM та 
енергоефективним рішенням, підприємство зможе залучати більш 
високомаржинальні та технологічно складні замовлення на ринку Києва. 
Обґрунтування заходів щодо оптимізації структури капіталу 
(співвідношення власного та позикового) для ТОВ «БУД-РЕАЛ» базується на 
критичному аналізі його поточного фінансового стану, який характеризується 
нестабільною стійкістю та підвищеною залежністю від зовнішніх джерел 
фінансування. 
Аналіз фінансового стану виявив такі ключові проблеми, що вимагають 
оптимізації. До них в першу чергу відноситься коефіцієнт автономії (фінансової 
незалежності) зниження до 0,46 у 2024 році (нормативне значення для фінансової 
стійкості –0,5 або 0,6). Підприємство перейшло межу фінансової незалежності. 
Більше ніж половина активів фінансується за рахунок позикового капіталу. 
Зростання поточних зобов’язань (на 10,8% у 2024 р.) збільшує ризики втрати 
платоспроможності у короткостроковій перспективі. Діяльність у будівельній 
галузі з тривалим виробничим циклом вимагає більш консервативної структури 
капіталу (вищої частки власного капіталу) для фінансування великого обсягу 
незавершеного виробництва. 
Ціль оптимізації є досягнення помірного типу фінансової стійкості шляхом 
збільшення частки власного капіталу та зниження обсягу короткострокових 
зобов’язань. Методи оптимізації мають бути спрямовані на збільшення власного 
капіталу (через реінвестування прибутку та/або зовнішні внески) та 
реструктуризацію позикового капіталу. 
57 
 
Таблиця 3.4 – Збільшення частки власного капіталу 
Захід Обґрунтування 
Враховуючи падіння доходу та зростання витрат, підприємство має 
зосередитися на максимізації чистого прибутку (за рахунок зниження 
Цільове операційних витрат) та спрямуванні його на поповнення власного 
реінвестування капіталу (нерозподілений прибуток) замість виплати дивідендів. Це є 
прибутку найменш ризикованим способом фінансування. 
Залучення додаткових інвестицій від засновників або нових 
інвесторів. Обґрунтовано лише у разі критичної потреби у 
Збільшення фінансуванні технологічної модернізації (наприклад, BIM або нові 
статутного фонду виробничі лінії), що забезпечить швидку окупність та зростання 
(за потреби) майбутніх прибутків. 
Джерело: складено за даними [8, 21, 37] 
Таблиця 3.5 представляє ключові заходи, спрямовані на відновлення 
фінансової стійкості шляхом зменшення критичної залежності від 
короткострокових зобов’язань та оптимізації структури заборгованості. Основна 
мета полягає у зниженні фінансових ризиків, збільшенні коефіцієнта автономії 
та забезпечення довгострокового фінансування інноваційної модернізації. 
Таблиця 3.5 – Управління та реструктуризація позикового капіталу 
Захід Обґрунтування 
Частину поточних зобов’язань (що несуть ризик швидкої втрати 
Реструктуризація платоспроможності) слід перевести у довгострокові зобов’язання 
короткострокових (кредити, облігації). Це знижує тиск на ліквідність і дозволяє 
зобов’язань фінансувати тривалі виробничі цикли. 
При залученні нового позикового капіталу пріоритет має 
надаватися кредитам, пов’язаним із інноваційною модернізацією 
Пріоритетне (BIM, енергоефективне обладнання). Хоча це збільшує загальний 
залучення цільових борг, інвестиції забезпечують зростання рентабельності та 
кредитів майбутніх грошових потоків для обслуговування боргу. 
Управління кредиторською заборгованістю: використання 
Ефективне максимально можливого пільгового періоду від постачальників для 
використання безкоштовного поповнення оборотних коштів, але суворе 
комерційного кредиту дотримання термінів для уникнення штрафів. 
Джерело: складено за даними [2, 15, 35] 
Оптимізація структури капіталу має призвести до наступних результатів:  
1. підвищення фінансової стійкості, збільшення коефіцієнта автономії 
до цільового значення > 0,5 (наприклад, до 0,55), що посилить довіру кредиторів 
та інвесторів; 
2. зниження ризику неплатоспроможності, зменшення частки найбільш 
ризикованого короткострокового боргу в структурі пасивів; 
58 
 
3. посилення інноваційного потенціалу, реструктуризований капітал 
дозволить здійснити необхідні інвестиції в технології, які, своєю чергою, 
підвищать прибутковість і, відповідно, самофінансування підприємства у 
майбутньому. 
Проведений аналіз фінансового стану ТОВ «БУД-РЕАЛ» виявив 
уповільнення обігу коштів (зниження коефіцієнта оборотності оборотних засобів 
на 15,9%) та високу частку активів, пов’язаних із тривалим виробничим циклом, 
що вимагає впровадження ефективних інструментів для прискорення грошових 
потоків та мінімізації ризиків від дебіторської заборгованості. 
Основною метою є забезпечити позитивний чистий грошовий потік та 
підвищити оперативну ліквідність. 
Таблиця 3.6 – Управління грошовими потоками (Cash Flow Management) 
Напрям Рекомендований захід Обґрунтування 
Будівельні проєкти "під ключ" 
Дробове авансування та поетапні мають високий ризик затримок. 
платежі в контрактах. Встановлення Часті поетапні платежі та 
чітких термінів виставлення актів авансування стабілізують вхідний 
виконаних робіт (АВР) та їхнє грошовий потік і зменшують 
Оптимізація подання замовнику протягом 24 потребу у зовнішньому 
надходжень годин. фінансуванні. 
Синхронізація платежів: 
Максимально використовувати 
відстрочки платежів (комерційний Забезпечує безкоштовне 
кредит від постачальників), щоб фінансування частини 
подовжити період між надходженням оборотного капіталу 
Оптимізація коштів від замовника та їхнім (кредиторська заборгованість) та 
витрат відтоком постачальникам. покращує ліквідність. 
Забезпечує раннє виявлення 
Впровадження щомісячного касових розривів та дозволяє 
бюджетування грошових потоків за менеджменту завчасно вжити 
прямим методом (за окремими заходів (наприклад, переговори 
проєктами) та щотижневого про відстрочку або залучення 
Прогнозування платіжного календаря. овердрафту). 
Джерело: складено за даними [3, 17, 23, 34] 
Виходячи зі специфіки діяльності, ДЗ є значною частиною активів. 
Необхідно мінімізувати термін інкасації та знизити ризик неплатежів.  
 
 
 
59 
 
Таблиця 3.7 – Рекомендації щодо прискорення розрахунків з дебіторами 
(Внутрішні методи) 
Захід Опис та механізм 
Щоденний контроль за термінами оплати, передбаченими договором. 
Оперативний Призначення відповідального менеджера, який взаємодіє з дебіторами ще 
моніторинг до настання терміну платежу для підтвердження готовності до оплати. 
Система Надання дисконту за дострокову оплату (наприклад, 1−2% при оплаті 
преміювання протягом 5 днів) або санкції за прострочення. 
Обов’язкове включення до договорів чітких та недвозначних штрафних 
Юридична санкцій за прострочення та максимально оперативне ініціювання 
робота претензійної роботи. 
Джерело: складено за даними [2, 8, 23, 34] 
Факторинг – це передача права вимоги боргу спеціалізованій фінансовій 
установі (фактору) з метою миттєвого отримання коштів [17]. 
Таблиця 3.8 – Обґрунтування застосування факторингу як зовнішнього 
методу управління дебіторською заборгованістю 
Захід Обґрунтування застосування факторингу 
Фактор купує право вимоги та бере на себе ризик неплатежу дебітора. 
Це страхує «БУД-РЕАЛ» від фінансових втрат, пов’язаних з 
Безрегресний неплатоспроможністю замовника, що є критичним в умовах нестабільної 
факторинг економіки. 
Факторинг дозволяє отримати до 90% суми рахунка-фактури негайно. Це 
Прискорення прямо усуває проблему уповільнення обігу коштів, покращуючи 
обігу капіталу ліквідність та дозволяючи швидше розпочати наступний проєкт.  
Кошти, отримані від факторингу, можуть бути спрямовані на критично 
необхідну технологічну модернізацію (BIM-технології, оновлення 
Фінансування основних засобів), оскільки внутрішніх джерел фінансування наразі 
модернізації недостатньо. 
Джерело: складено за даними [3, 9, 45] 
Слід ретельно розрахувати вартість факторингу (комісія фактора), щоб 
вона не перевищувала маржу проєкту. Факторинг є доцільним для великих, але 
надійних замовників, які мають тривалі терміни оплати. 
Комплексний ефект для фінансової стійкості дозволить перетворити 
частину неліквідних активів (дебіторська заборгованість, незавершене 
виробництво) на грошові кошти, що безпосередньо призведе до: зростання 
коефіцієнта абсолютної та поточної ліквідності; покращення фінансового циклу 
(зменшення часу між оплатою постачальникам та отриманням коштів від 
покупців); зменшення потреби у дорогому позиковому капіталі для покриття 
60 
 
касових розривів. Дані пропозиції зміцнять платоспроможність та фінансову 
стійкість ТОВ «БУД-РЕАЛ» у короткостроковій перспективі. 
В умовах нестабільного фінансового стану, високої залежності від 
зовнішніх факторів (військові ризики, економічний клімат, ціни на матеріали) та 
проєктного фінансування, формування адекватних фінансових резервів та 
страхування ризиків є критично важливим для забезпечення безперервності 
діяльності та підвищення фінансової стійкості. 
Фінансові резерви мають бути створені з чистого прибутку та спрямовані 
на покриття непередбачених витрат, що загрожують ліквідності. 
Резерв для покриття касових розривів (резерв ліквідності) для 
забезпечення своєчасного виконання короткострокових зобов’язань у періоди 
затримки платежів від замовників або нерівномірності надходжень (характерно 
для будівельної галузі). Резерв повинен покривати операційні витрати 
підприємства щонайменше за 1-2 місяці. Цей резерв необхідно тримати на 
високоліквідних рахунках (наприклад, депозити овернайт або державні цінні 
папери з високою ліквідністю). Зменшує залежність від дорогих 
короткострокових кредитів (овердрафтів) для покриття тимчасових розривів.  
Резерв на покриття цінових ризиків (ціновий хедж-фонд) – це компенсація 
збитків від різкого непередбаченого зростання цін на основні будівельні 
матеріали (висока матеріалоємність). Частина прибутку віддаляється для 
компенсації різниці між плановою та фактичною вартістю матеріалів у великих 
проєктах, де ціна зафіксована контрактом. Даний захід зменшує вплив 
волатильності цін на собівартість та мінімізує ризик отримання збитків по 
фіксованих контрактах. 
Резерв на оновлення та модернізацію основних засобів – це фінансування 
критично необхідної технологічної модернізації (боротьба з високим зносом) та 
впровадження інновацій (BIM, нове обладнання). Механізм формування 
реалізується через акумулювання коштів, що перевищують планову 
амортизацію, для забезпечення цільових інвестицій. Це стратегічний резерв, 
61 
 
який забезпечує не просто виживання, а довгострокову конкурентоспроможність 
та можливість залучати більш високомаржинальні замовлення. 
Страхування є ефективним інструментом передачі фінансових ризиків 
третій стороні (страховій компанії). Страхування будівельно-монтажних ризиків 
(CAR/EAR) – це страхування всіх ризиків будівельно-монтажних робіт, 
включаючи пошкодження об’єкта будівництва, обладнання та матеріалів 
внаслідок непередбачених подій (пожежа, стихійні лиха, помилки монтажу) 
протягом терміну будівництва та гарантійного періоду. Базовий вид страхування 
для генерального підрядника, який захищає активи та фінансову відповідальність 
підприємства перед замовником у випадку форс-мажорів, що є особливо 
актуальним в умовах військових ризиків [17, 29, 43]. 
Страхування професійної відповідальності (E&O Insurance) – це 
страхування відповідальності за фінансові збитки, завдані замовнику внаслідок 
професійних помилок або недбалості (наприклад, помилки у проєктуванні або 
кошторисі, що призвели до перевитрат або затримок). Оскільки ТОВ «БУД-
РЕАЛ» виконує комплексні проєкти «під ключ» (включно з проєктуванням), цей 
вид страхування критично важливий для захисту репутації та фінансових 
ресурсів від судових позовів [42, 49]. 
Страхування дебіторської заборгованості (кредитне страхування) – це 
захист від комерційного ризику неплатежу або банкрутства великих замовників, 
а також альтернатива або доповнення до факторингу. У разі великих проєктів, де 
ризик несвоєчасного розрахунку є високим, страхування дозволяє гарантувати 
надходження коштів, стабілізуючи грошові потоки та підвищуючи рівень 
ліквідності. 
Впровадження цих резервних фондів та страхових програм дозволить ТОВ 
«БУД-РЕАЛ» перейти від реактивного управління кризою до проактивного 
управління ризиками, забезпечуючи фінансову стійкість навіть за несприятливих 
економічних умов. 
 
62 
 
3.2 Обґрунтування інноваційної стратегії, спрямованої на зміцнення 
фінансового стану 
 
Інноваційна стратегія для ТОВ «БУД-РЕАЛ» є критично необхідною не 
лише для конкурентоспроможності, а й для відновлення фінансової стійкості. 
Поточний фінансовий аналіз виявив, що зниження операційної прибутковості 
(витрати перевищують дохід), технологічний знос активів та уповільнення обігу 
капіталу прямо загрожують існуванню компанії. 
Інновації тут розглядаються як ключовий важіль для зниження собівартості 
та підвищення ефективності, що призведе до зростання чистого прибутку та 
зміцнення фінансового стану. Інноваційна стратегія має бути сфокусована на 
подоланні фінансових проблем. 
Таблиця 3.9 – Стратегічні цілі інновацій для ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
Очікуваний фінансовий 
Фінансова проблема Інноваційна ціль результат 
Втрата контролю над Зменшення Зниження операційних 
собівартістю (Витрати > матеріалоємності та витрат, відновлення 
Дохід) ресурсоємності будівництва. операційної прибутковості. 
Модернізація виробництва Зростання фондовіддачі, 
Технологічний знос ОЗ та для підвищення якості та збільшення маржі за рахунок 
низька фондовіддача швидкості. власного виробництва. 
Скорочення термінів Прискорення обігу капіталу, 
реалізації проєктів та зниження дебіторської 
Уповільнення обігу капіталу мінімізація проєктних заборгованості, покращення 
(Тривалий цикл) ризиків. ліквідності. 
Джерело: складено за даними [3, 14, 54] 
Обрані інноваційні напрями забезпечують синергічний ефект для 
фінансової стабільності: BIM (Building Information Modeling); технологічна 
модернізація виробництва (продуктова та технологічна інновація) та 
впровадження системи хеджування цінових ризиків (фінансова інновація). 
BIM (Building Information Modeling) є найефективнішим інструментом для 
контролю витрат та мінімізації ризиків. BIM забезпечує віртуальне моделювання 
об’єкта, яке дозволяє: точно розрахувати обсяги матеріалів (до 99% точності), 
усуваючи перевитрати та брак (пряме зниження матеріалоємності); виявити та 
усунути просторові колізії (помилки проєктування) до початку будівництва, 
63 
 
запобігаючи дорогим переробкам і штрафам за затримки та скоротити терміни 
проєктування та будівництва, що прискорює обіг капіталу та підвищує 
рентабельність інвестицій. 
Технологічна модернізація виробництва (продуктова та технологічна 
інновація), де власне виробництво керамічної цегли може бути фінансовою 
перевагою, якщо модернізувати його під сучасні ринкові вимоги. Модернізація 
ліній для випуску поризованих керамічних блоків або низькощільної цегли з 
покращеним опором теплопередачі. Це дозволяє підприємству відповідати 
високим стандартам енергоефективності, що є вимогою для вигідних проєктів у 
Києві. Використання власної інноваційної сировини забезпечує стабільність цін 
на матеріали, зменшуючи чутливість до волатильності ринку, та підвищує маржу 
прибутку на завершеному об’єкті. 
Впровадження механізмів хеджування на ринку (наприклад, через 
форвардні контракти на основні будівельні матеріали) дозволяє фіксувати ціну на 
майбутні поставки. Це критично важливо для забезпечення фінансової стійкості 
та точності кошторису у довгострокових проєктах, де компанія несе ризик 
зростання витрат, який призвів до її поточної збитковості.  
Впровадження даної стратегії забезпечить зростання фінансового 
результату та зміцнення балансу представлено в Таблиці 3.10. 
Таблиця 3.10 – Комплексний ефект на фінансовий стан 
Показник Напрям впливу інновації Очікуваний ефект 
Витрати на 1 грн BIM, Модернізація 
продукції виробництва Зниження (до <100 коп./грн.) 
Коефіцієнт BIM (скорочення термінів 
оборотності будівництва) Прискорення обігу капіталу 
Зниження собівартості та Зростання, що дозволить реінвестувати 
Чистий прибуток підвищення маржі та підвищити коефіцієнт автономії 
Зростання ефективності використання 
Фондовіддача Модернізація виробництва ОЗ 
Джерело: складено за даними [3, 11, 35] 
Таким чином, інноваційна стратегія, зосереджена на BIM-технологіях та 
модернізації виробничої бази, є єдиним шляхом для ТОВ «БУД-РЕАЛ» відновити 
контроль над собівартістю, забезпечити собівартість та досягти довгострокової 
фінансової стабільності. 
64 
 
Інноваційна стратегія для ТОВ «БУД-РЕАЛ» є імперативною передумовою 
для відновлення його фінансової стійкості, оскільки поточний кризовий стан, що 
характеризується перевищенням операційних витрат над доходами та 
технологічним зносом, вимагає не просто економії, а якісної трансформації 
бізнес-процесів. Запропоновані інновації спрямовані безпосередньо на 
подолання основних фінансових дисбалансів: зменшення собівартості, 
прискорення обороту капіталу та підвищення фондовіддачі. 
Впровадження BIM-технологій (Building Information Modeling) є 
ключовою управлінською інновацією, що забезпечує превентивний контроль 
витрат. Завдяки BIM створюється єдина інтегрована цифрова модель, яка 
дозволяє з високою точністю (до 99%) розрахувати матеріаломісткість проєкту. 
Це мінімізує будівельні відходи та запобігає перевитратам, що є прямим шляхом 
до зниження собівартості та відновлення операційної прибутковості. Крім того, 
BIM сприяє ранньому виявленню та усуненню проєктних колізій до початку 
фізичних робіт, що істотно скорочує терміни будівництва і, відповідно, 
прискорює обіг оборотного капіталу підприємства. 
Технологічна стратегія (модернізація та енергоефективність) фокусується 
на усуненні внутрішнього протиріччя між традиційним виробництвом і 
сучасними вимогами ринку. 
По-перше, необхідна модернізація власних виробничих потужностей для 
переходу від випуску традиційної цегли до енергоефективних стінових 
матеріалів (наприклад, поризованих керамічних блоків). Це дозволить компанії 
відповідати високим стандартам сучасного будівництва, підвищити 
конкурентоспроможність пропозиції та забезпечити вищу маржу прибутку за 
рахунок використання власної інноваційної сировини. Також модернізація 
забезпечить зростання фондовіддачі, оскільки оновлені основні засоби будуть 
використовуватись ефективніше. 
По-друге, розглядається впровадження елементів модульного будівництва 
(префабрикації) для скорочення термінів робіт на будівельному майданчику, що 
також позитивно впливає на обіг капіталу. 
65 
 
Для захисту фінансового результату від зовнішніх шоків, особливо цінової 
волатильності на будівельні матеріали, необхідно впровадити механізми 
фінансового хеджування. Використання форвардних контрактів або інших 
похідних фінансових інструментів дозволить фіксувати ціни на ключові ресурси, 
що забезпечить точність кошторису та захистить підприємство від 
непередбаченого зростання собівартості у довгострокових проєктах. 
Таким чином, інтегрована інноваційна стратегія, що охоплює управління 
(BIM), технології (модернізація та енергоефективність) та фінанси (хеджування), 
є єдиним шляхом для ТОВ «БУД-РЕАЛ» досягти стійкої операційної 
прибутковості та зміцнити фінансову незалежність. 
Фінансування інноваційної стратегії ТОВ «БУД-РЕАЛ» є критичним 
етапом, оскільки компанія перебуває у фазі фінансової нестабільності (низький 
коефіцієнт автономії, зростання витрат) і не може покладатися виключно на 
внутрішні ресурси. Обґрунтована стратегія фінансування має включати 
комбінацію внутрішніх, залучених та державних джерел, оптимізуючи 
співвідношення ризику та вартості капіталу. 
Використання власних коштів є найменш ризикованим джерелом 
фінансування, оскільки не генерує боргових зобов’язань. Реінвестування чистого 
прибутку та амортизаційні відрахування має бути спрямоване на цільове 
оновлення основних засобів, особливо у виробничому підрозділі, для реалізації 
технологічної модернізації. Потребує відновлення операційної прибутковості 
компанії. Тому, на початковому етапі (Фаза I програми), власні кошти можуть 
покрити лише операційні витрати на впровадження інновацій (наприклад, 
навчання персоналу BIM), що вимагає жорсткої політики відмови від дивідендів 
на період реалізації програми інновацій. 
Зовнішні джерела необхідні для покриття капіталомістких інноваційних 
заходів, як-от закупівля ліцензій на BIM та модернізація виробничих ліній. Через 
низький коефіцієнт автономії компанії слід віддавати перевагу довгостроковим 
цільовим кредитам або лізингу обладнання. Лізинг є кращим для фінансування 
модернізації (нових виробничих ліній), оскільки він часто передбачає меншу 
66 
 
початкову інвестицію та дозволяє компанії швидше використовувати нові активи. 
Залучення кредитів вимагає переконливого бізнес-плану, що демонструє швидку 
окупність інновацій (наприклад, завдяки зниженню собівартості через BIM). 
Розширення статутного капіталу через продаж частки інвестору, який 
зацікавлений у BIM-технологіях або енергоефективному будівництві. Це 
джерело не збільшує боргового навантаження, але розмиває частку поточних 
власників. 
Державні програми та цільове фінансування є важливими джерелами, 
оскільки знижують фінансовий тягар на компанію та стимулюють інноваційний 
розвиток. Необхідно активно моніторити програми, спрямовані на компенсацію 
витрат на енергоефективні технології або цифровізацію (наприклад, гранти, 
часткова компенсація вартості обладнання). Участь у таких програмах зменшує 
потребу у власному капіталі та знижує фінансові ризики. 
Цільове фінансування проєктів (Project Finance), залучення коштів через 
спеціалізовані фонди (наприклад, міжнародні фінансові організації або фонди 
зеленого будівництва), які надають фінансування під конкретні проєкти, що 
передбачають використання BIM та високої енергоефективності. Це ефективно, 
оскільки ризик бере на себе проєкт, а не баланс компанії загалом. 
Оптимальна структура фінансування інновацій для ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
повинна мати змішаний характер: 
1. внутрішні кошти (амортизація та реінвестування) на покриття 
поточних операційних витрат та навчання; 
2. державні/цільові програми на фінансування технологічної 
модернізації (зниження вартості придбання нового обладнання); 
3. довгострокові кредити/лізинг на фінансування дорогих активів (BIM-
ліцензії та основні засоби) з чітким планом окупності, гарантованим 
ефективністю впроваджених інновацій. 
Розрахунок економічної ефективності інноваційної стратегії ТОВ «БУД-
РЕАЛ» ґрунтується на оцінці фінансового результату від ключових інноваційних 
67 
 
заходів: BIM-технологій (як інструменту зниження собівартості) та технологічної 
модернізації (як основи підвищення фондовіддачі та маржі). 
Приймемо, що інвестиції (за Фазою I та II) фінансуються за рахунок 
власних, позикових коштів та лізингу. 
Таблиця 3.11 – Оцінка інвестиційних витрат ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
Ціна за 
Одиниця одиницю Сума інвестицій 
Стаття витрат виміру Обсяг (тис. грн) (K0, тис. грн) 
1. BIM-технології (ліцензії, 
навчання) Комплект 1 800 800 
2. Модернізація виробництва 
(лізинг обладнання для 
енергоефективних блоків) Комплект 1 4500 4500 
3. Оборотний капітал (хеджування, 
управління) Комплект 1 200 200 
Загальна сума інвестицій (K0):    5500 
Джерело: складено за даними [7, 35] 
Розрахунок очікуваного річного економічного ефекту (Eі) визначається 
через економію на витратах та зростання доходу, що впливає на чистий прибуток.  
Ефект від впровадження BIM-технологій (Зниження собівартості) – це 
зниження матеріалоємності (завдяки точним розрахункам) та усунення помилок 
проєктування. Приймаємо 5% економії від річного обсягу собівартості робіт (25 
000 тис. грн).   
�������� = Собівартістьзаг ∗ Економія на собівартості                (3.1) 
EBIM = 25000 тис. грн.∗ 0,05 = 1250 тис. грн/рік 
Ефект від модернізації виробництва (зростання маржі) – це використання 
власних, більш якісних та конкурентоспроможних енергоефективних матеріалів. 
Модернізація дозволить підвищити рентабельність реалізованої продукції 
(маржу) у тих проєктах, де використовуються власні матеріали, на 3% від 
загального доходу (30 000 тис. грн). 
��мод = Дохідзаг ∗ Зростання маржі                                     (3.2) 
Eмод = 30000 тис. грн.∗ 0,03 = 900,0 тис. грн/рік 
Сукупний річний економічний ефект без врахування амортизації та 
податків розрахуємо за формулою 3.3. 
��заг = �������� + ��мод                                            (3.2) 
68 
 
Eзаг = 1250,0 тис. грн. +900,0 тис. грн. = 2150,0 тис. грн/рік 
Для оцінки ефективності (показники повернення інвестицій) 
використовуємо період окупності (PP) та чисту приведену вартість (NPV). 
Термін окупності інвестицій (Payback Period, PP) показує, як швидко 
інвестиції будуть відшкодовані за рахунок річного економічного ефекту.  
Загальна сума інвестицій (К
РР = 0)
                                   (3.4) 
Сукупний річний економічний ефект (Езаг)
5500,0 тис. грн.
РР = = 2,56 року 
2150, 0 тис. грн./рік
Термін окупності є високоприйнятним (менше 3 років) для капіталомістких 
інновацій у будівельній галузі, що свідчить про високу фінансову доцільність 
впровадження. 
Чиста приведена вартість (Net Present Value, NPV) показує загальну 
економічну вигоду проєкту у поточних цінах. Використовуємо інвестиційний 
горизонт T = 5 років та ставку дисконтування r = 15% (що відображає вартість 
капіталу та ризики). 
 
Оскільки NPV > 0, інноваційний проєкт є економічно ефективним і 
створює додаткову вартість для ТОВ «БУД-РЕАЛ» у розмірі 1 707,09 тис. грн у 
поточних цінах. 
Впровадження інноваційної стратегії, сфокусованої на цифровізації (BIM) 
та модернізації виробництва, забезпечує високу економічну ефективність. 
Короткий термін окупності (2,56 року) та позитивне значення чистої приведеної 
вартості свідчать про те, що інновації є фінансово доцільними і стануть 
69 
 
потужним механізмом для зміцнення фінансового стану ТОВ «БУД-РЕАЛ» 
шляхом зниження собівартості та підвищення рентабельності. 
 
3.3 Оцінка очікуваної ефективності запропонованих заходів 
 
Оцінка очікуваної ефективності запропонованих заходів для ТОВ «БУД-
РЕАЛ» ґрунтується на синергії трьох ключових напрямів: фінансової 
реструктуризації, контролю витрат та інноваційного розвитку. Дані заходи мають 
призвести до комплексного відновлення фінансової стійкості, підвищення 
ліквідності та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності. 
Заходи, спрямовані на оптимізацію структури капіталу та управління 
грошовими потоками, мають негайний та високий вплив на фінансові ризики та 
ліквідність. 
Оптимізація структури капіталу – це переведення короткострокових 
зобов’язань у довгострокові та цільове реінвестування прибутку. Очікуваний 
ефект є зростання коефіцієнта автономії з критичного рівня 0,46 до цільового 
0,55 – 0,60 протягом 2-3 років, що прямо усуває кризу фінансової стійкості та 
підвищує довіру кредиторів. 
Управління грошовими потоками та дебіторською заборгованістю – 
прискорення розрахунків (дисконти, оперативний моніторинг) та застосування 
факторингу. Очікуваний ефект є прискорення оборотності оборотних коштів 
(зростання відповідного коефіцієнта на 15-20%). Факторинг забезпечує миттєву 
інкасацію коштів, що різко підвищує абсолютну ліквідність та зменшує потребу 
у дорогому короткостроковому позиковому капіталі для покриття касових 
розривів. 
Заходи з контролю собівартості та підвищення результативності мають 
прямий вплив на операційну прибутковість, яка наразі є збитковою (витрати 
перевищують дохід). Функціонально-вартісний аналіз, хеджування цінових 
ризиків та підвищення фондовіддачі. Хеджування цінових ризиків захистить 
70 
 
компанію від волатильності цін на матеріали, гарантуючи планову 
рентабельність у довгострокових контрактах. Зростання фондовіддачі 
(ефективніше використання основних засобів) за рахунок списання зношених 
активів та цільової модернізації. 
Інновації є довгостроковим механізмом забезпечення конкурентної 
переваги та стійкого фінансового зростання. Інтеграція BIM-технологій – 
найважливіший фінансовий ефект – зниження собівартості будівництва за 
рахунок точного розрахунку матеріалів та запобігання помилкам проєктування. 
За розрахунками, BIM забезпечить економію на собівартості до 5% (або 1250,0 
тис. грн/рік). 
Технологічна модернізація виробництва реалізується через зростання 
рентабельності (маржі) на 3% у проєктах з використанням власних 
енергоефективних матеріалів. Це підвищує конкурентоспроможність пропозиції 
та забезпечує додатковий річний економічний ефект у розмірі 900,0 тис. грн. 
Сукупний економічний ефект – це загальний ефективний розрахунок 
підтверджує, що сукупний річний економічний ефект від інновацій і становить 
2150,0 тис. грн. 
Показники повернення інвестицій: 
- термін окупності (PP) – 2,56 року (що є високоприйнятним); 
- чиста приведена вартість (NPV) – 1707,09 тис. грн. (позитивне значення). 
Запропоновані заходи забезпечують синергічний ефект: фінансова 
реструктуризація створює стабільну базу для залучення коштів, контроль витрат 
відновлює прибутковість, а інновації (BIM, модернізація) забезпечують 
довгострокове зростання та захист від конкурентів. Комплексна реалізація 
програми гарантує перехід ТОВ «БУД-РЕАЛ» від кризового до помірного 
(стійкого) фінансового стану протягом 3 років. 
Прогнозування змін ключових показників фінансової стійкості після 
впровадження комплексної стратегії (що включає фінансову реструктуризацію, 
71 
 
контроль витрат та інновації) базується на очікуваному річному економічному 
ефекті (Eзаг≈ 2150,0 тис. грн) та успішній оптимізації структури капіталу. 
Прогноз розраховано на середньостроковий горизонт (T=3 роки), що 
відповідає повній реалізації Фази I та Фази II інноваційної програми та 
завершенню реструктуризації боргу. Головною метою є відновлення помірного 
типу фінансової стійкості, що вимагає збільшення частки власного капіталу. 
Таблиця 3.12 – Прогнозування показників фінансової незалежності 
Поточний стан Прогноз Очікувана 
Показник (2024 р.) (Через 3 роки) зміна 
0,46 0,55 – 0,60 ↑ на 
Коефіцієнт автономії (Kавт) (Критичний) (Помірний) 19,6%−30,4% 
Коефіцієнт фінансового левериджу 
(Співвідношення позикового до ↓ на 
власного капіталу) 1,17 0,67 – 0,82 29%−42,7% 
Джерело: складено за даними [1, 7, 35] 
Збільшення Kавт досягається завдяки реструктуризації боргу (переведення 
короткострокових зобов’язань у довгострокові) та зростанню нерозподіленого 
прибутку (за рахунок річного економічного ефекту). Коефіцієнт автономії 
перевищить мінімально рекомендоване значення 0,5, що посилить фінансову 
незалежність підприємства. 
Прискорення обороту капіталу та продаж неефективних активів позитивно 
вплинуть на ліквідність, дані зображено в Таблиці 3.13. 
Таблиця 3.13 – Прогнозування показників ліквідності та ділової активності  
Поточний стан (2024 Прогноз (Через 3 Очікувана 
Показник р.) роки) зміна 
Коефіцієнт покриття 1,5 – 1,8 ↑ на 
(загальної ліквідності) ≈ 1,0 – 1,1 (Низький) (Нормативний) 36%−63% 
Коефіцієнт оборотності (Зниження на 15,9% у 
оборотних засобів 2024 р.) Зростання на 20% ↑ 
Тривалість операційного Висока (через ДЗ та 
циклу НЗВ) Скорочення на 15% ↓ 
Джерело: складено за даними [4, 7, 35] 
Зростання ліквідності забезпечується факторингом та прискоренням 
розрахунків, що перетворює дебіторську заборгованість на грошові кошти. 
Впровадження BIM-технологій та модульних конструкцій скоротить тривалість 
72 
 
будівництва, безпосередньо прискорюючи обіг капіталу. Метою є відновлення 
операційної прибутковості та зростання рентабельності інвестицій. 
Таблиця 3.14 – Прогнозування показників прибутковості та 
результативності 
Поточний стан Прогноз (Через 3 
Показник (2024 р.) роки) Очікувана зміна 
120 коп. 95 – 98 коп. 
Витрати на 1 грн продукції (Збитковий) (Прибутковий) ↓ на 18,3%−20,8% 
Рентабельність активів ≈ 0% (або Відновлення 
(ROA) від’ємна) 4% – 6% прибутковості 
Рентабельність власного ≈ 0% (або 
капіталу (ROE) від’ємна) 8% – 12% Значне зростання 
Джерело: складено за даними [3, 27, 33] 
Зниження витрат на 1 грн. продукції відбувається завдяки BIM-економії та 
контролю операційних витрат, це відновлює операційний прибуток і забезпечує 
позитивні значення ROA та ROE. Зростання фондовіддачі досягається за рахунок 
модернізації виробництва (перехід на енергоефективні блоки) та списання 
неефективних основних засобів. 
Після впровадження запропонованих стратегій ТОВ «БУД-РЕАЛ» має 
вийти з кризової зони фінансової стійкості, досягнувши нормативних показників 
ліквідності та позитивних показників прибутковості. Зміни будуть обумовлені 
синергією технологічних інновацій (зменшення собівартості) та фінансової 
реструктуризації (оптимізація структури капіталу). 
Одночасне управління фінансовою стійкістю та інноваційною діяльністю 
створює потужний синергетичний ефект для ТОВ «БУД-РЕАЛ», оскільки ці 
напрями не просто доповнюють один одного, а взаємно підсилюють результати, 
необхідні для виходу компанії з кризового стану. 
Синергія виникає там, де загальний ефект перевищує суму ефектів від 
кожного заходу, вжитого окремо (��синергія > ��фінанси > ��інновації). 
Синергія «Фінанси → Інновації» (фактор фінансової підтримки) 
реалізується через фінансову стійкість виступає каталізатором для інновацій. 
Успішна реструктуризація боргу (підвищення коефіцієнта автономії) та 
покращення ліквідності (через факторинг) роблять компанію надійнішою для 
банків та інвесторів, що знижує вартість залучення позикового капіталу (r) для 
73 
 
фінансування BIM-технологій та модернізації виробництва. Наявність ліквідних 
коштів (забезпечених факторингом) дозволяє швидше інвестувати, скорочуючи 
термін окупності (PP) інновацій. 
Впровадження інструментів фінансового хеджування цінових ризиків 
захищає бюджет інноваційних проєктів від інфляційних шоків, забезпечуючи 
точність фінансового планування та гарантуючи реалізацію Фази I і Фази II без 
додаткових витрат. 
Синергія «Інновації → Фінанси» (фактор генерації доходу)  виступають 
генератором позитивного фінансового результату через зростання операційної 
прибутковості та підвищення маржі та фондовіддачі. Впровадження BIM 
безпосередньо призводить до зниження собівартості (за рахунок мінімізації 
відходів та помилок) та прискорення обігу капіталу (за рахунок скорочення 
термінів будівництва), що швидко відновлює операційну прибутковість ТОВ 
«БУД-РЕАЛ», яка була збитковою. 
Модернізація виробництва для створення енергоефективних матеріалів 
збільшує маржу на готовому продукті та підвищує фондовіддачу. Отриманий 
чистий прибуток стає основним джерелом для реінвестування, що надалі 
підвищує коефіцієнт автономії компанії. 
У підсумку, інтегроване управління забезпечує самопідтримку та 
самозростання компанії: фінансова стабільність відкриває шлях до необхідних 
інновацій, які, своєю чергою, генерують прибуток, що зміцнює фінансову 
стійкість. Даний синергетичний цикл є основою для довгострокового, стійкого 
розвитку ТОВ «БУД-РЕАЛ». 
 
Висновок до розділу 3 
 
В результаті розробки комплексної стратегії підвищення фінансової 
стійкості та інноваційної привабливості ТОВ «БУД-РЕАЛ» було обґрунтовано 
необхідність одночасного впровадження заходів фінансової реструктуризації, 
контролю витрат та інноваційної модернізації. Реалізація цієї стратегії має 
74 
 
забезпечити синергетичний ефект, спрямований на подолання кризових 
тенденцій, виявлених у попередньому аналізі. 
1. Фінансова стійкість та реструктуризація. Стратегічні напрями 
підвищення фінансової стійкості сфокусовані на відновленні нормативного рівня 
коефіцієнта автономії та підвищенні ліквідності. Обґрунтовано необхідність 
реструктуризації короткострокових зобов’язань у довгострокові для зменшення 
фінансового левериджу та зниження тиску на платоспроможність. Критично 
важливим елементом є впровадження інструментів управління грошовими 
потоками, зокрема факторингу, що дозволить перетворити високоризикову 
дебіторську заборгованість на ліквідні кошти, прискорюючи обіг капіталу та 
покращуючи показники ліквідності. Також обґрунтовано доцільність 
застосування хеджування цінових ризиків на матеріали як фінансової інновації 
для захисту собівартості. 
2. Обґрунтування інноваційної стратегії. Інноваційна стратегія виступає 
генератором фінансового результату і спрямована на усунення внутрішніх 
протиріч підприємства, пов’язаних із технологічним зносом та втратою 
контролю над собівартістю. Ключовими напрямами визначено інтеграцію BIM-
технологій (як інструменту управління, що забезпечує точність кошторису та 
мінімізує відходи) та технологічну модернізацію виробництва (перехід на 
енергоефективні будівельні матеріали). Фінансування інновацій обґрунтовано за 
рахунок комбінованого підходу, що включає реінвестування прибутку, лізинг 
обладнання та цільове використання державних програм підтримки 
енергоефективності. 
3. Оцінка очікуваної ефективності. Розрахунки економічної ефективності 
підтверджують високу доцільність запропонованих заходів. Сукупний річний 
економічний ефект від впровадження BIM та модернізації виробництва 
прогнозується на рівні 150,0 тис. грн., що забезпечує короткий термін окупності 
інвестицій, що становить 2,56 року, та позитивне значення чистої приведеної 
вартості (NPV) у розмірі 707,09 тис. грн. Прогнозується, що реалізація стратегії 
дозволить відновити операційну прибутковість та підвищити коефіцієнт 
75 
 
автономії до 0,55 – 0,60, що означає перехід ТОВ «БУД-РЕАЛ» до зони помірно 
стійкого фінансового стану. 
Синергетичний ефект від одночасного управління полягає в тому, що 
фінансова реструктуризація забезпечує капітальну підтримку інновацій, а 
інновації, своєю чергою, генерують прибуток, який зміцнює фінансову 
незалежність, створюючи цикл стійкого розвитку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
76 
 
ВИСНОВКИ 
 
Проведене дослідження, присвячене управлінню фінансовою стійкістю та 
інноваційною привабливістю ТОВ «БУД-РЕАЛ», дозволило діагностувати 
ключові проблеми фінансового стану підприємства та обґрунтувати комплексну 
стратегію для забезпечення його сталого розвитку. 
У Розділі 1 визначено, що в умовах економічної нестабільності фінансова 
стійкість є динамічним станом, що визначається ефективністю управління 
капіталом і здатністю підприємства до саморозвитку. Встановлено, що 
інноваційна привабливість є не лише індикатором технологічного потенціалу, а й 
ключовим фактором підвищення фінансової стійкості, оскільки вона генерує 
конкурентні переваги, що забезпечують довгострокову прибутковість. 
Обґрунтовано необхідність синергетичного управління цими двома категоріями, 
де фінансова стабільність є передумовою для інновацій, а інновації – 
каталізатором фінансового зростання. 
Аналіз фінансового стану ТОВ «БУД-РЕАЛ» (Розділ 2) виявив критичні 
дисбаланси, що свідчать про нестабільну фінансову стійкість та значні ризики: 
- низький рівень автономії, де коефіцієнт автономії опустився нижче 
нормативного значення (до 0,46), що вказує на високу залежність від позикового 
капіталу. 
- операційна збитковість, зростання операційних витрат призвело до того, 
що витрати на 1 грн продукції перевищують дохід, що свідчить про втрату 
контролю над собівартістю та низьку ефективність господарської діяльності. 
- низький інноваційний потенціал, де виявлено значний технологічний 
знос основних засобів та низьку фондовіддачу, що обмежує можливості для 
модернізації та підвищення конкурентоспроможності. 
У Розділі 3 розроблено трирівневу стратегію, спрямовану на комплексне 
оздоровлення компанії: фінансова реструктуризація; інноваційна стратегія; 
економічна ефективність 
77 
 
Обґрунтовано заходи щодо оптимізації структури капіталу (збільшення 
частки власного капіталу через реінвестування) та покращення ліквідності 
(впровадження факторингу та оперативне управління дебіторською 
заборгованістю). Дані заходи мають забезпечити зростання коефіцієнта автономії 
до 0,55 – 0,60 та прискорення оборотності капіталу. 
Ключовими напрямами визначено інтеграцію BIM-технологій (як 
інструменту управління, що знижує собівартість) та технологічну модернізацію 
виробництва (для підвищення енергоефективності та маржі). Обґрунтовано 
комбінований підхід до фінансування інновацій, що включає власні кошти, лізинг 
та залучення цільових державних програм. 
Розрахунки підтвердили високу фінансову доцільність інноваційного 
проєкту. Сукупний річний економічний ефект від BIM та модернізації становить 
150,0 тис. грн., що забезпечує короткий термін окупності інвестицій 2,56 року) 
та позитивну чисту приведену вартість 1 707,09 тис. грн). 
У підсумку, успішна реалізація запропонованих заходів гарантує 
відновлення операційної прибутковості та переведення ТОВ «БУД-РЕАЛ» зі 
стану фінансової нестабільності до помірно стійкого фінансового стану, 
забезпечуючи його довгострокову конкурентоспроможність на будівельному 
ринку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
78 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Адаменко М.І., Василькова К.Ю., Янцевич А.А. Внутрішні та 
зовнішні фактори фінансової стійкості монопродуктової компанії. Бізнес Інформ. 
2017. № 3. C. 312–319. 
2. Андрос С.В. Механізм забезпечення фінансової стійкості як 
активний елемент у системі стабілізації кредитування і нарощення економічного 
потенціалу підприємств агропромислового виробництва. Економічний журнал 
Одеського політехнічного університету.   2025.    No  1  (31).    С.  5-16.    DOI:  
10.15276/EJ.01.2025.1. DOI: 10.5281/zenodo.15161231. 
3. Базілінська О.Я. & Панченко О.І. (2019). Фінансова стійкість у 
системі стратегічного управління підприємством. Проблеми економіки. № 1 (39). 
89-94. DOI: 10.32983/2222-0712-2019-1-89-94 
4. Баранівський О.А. Теоретичні аспекти оцінки фінансової стійкості 
підприємства. Економіка та суспільство. Випуск No 15 / 2018. С.206-212  
5. Василенко А.В. (2015). Менеджмент стійкого розвитку підприємства: 
монографія. Київ: Центр учбової літератури, 648 с. 
6. Вівчар О.К. Сучасні методи оцінювання фінансової стійкості 
підприємства. Молодий вчений. No      4      (116).      2023.      С.115-119. 
https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-4-116-23  
7. Ганін В., АлєкпєровР. Оцінка системи управління фінансовою 
стійкістю підприємства в сучасних умовах господарювання. Молодий вчений. 
2020. No 11 (87). С. 149–152. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-11-87-
32  
8. Готра В.В., Ріпич В.В., Дячок А.В. Діагностика фінансового стану 
підприємства та шляхи його покращення. Економіка і суспільство. 2017. № 8. С. 
219–223. 
9. Довбня С.Б., Сидоренко Є.К. Формування ієрархічної системи 
діагностики фінансової стійкості підприємства. Східна Європа: економіка, бізнес 
та управління. 2019. Вип. 1(18). С. 108–114. 
79 
 
10. Журавльова О.Є. (2009). Фінансова стійкість підприємства: теорія і 
практика. Формування ринкової економіки. № 22. 523-526. 
11. Єфанов В. (2023). Сучасні аспекти фінансової стійкості 
господарюючих суб’єктів в системі агробізнесу України. Управління змінами та 
інновації, (6), 20-24. https://doi.org/10.32782/CMI/2023-6-4  
12. Ізюмська В., Нікульшина А. Управління фінансовою стійкістю 
підприємства. Економіка та суспільство. 2021. No         34.         DOI: 
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-26 
13. Іванов, М. (2025). ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: 
СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ОЦІНКИ. Вчені записки Університету 
«КРОК», (3(79), 166–173. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-166-173 
14. Колодізєв О.М. (2017). Дослідження сутності та змісту економічної 
стійкості підприємства. Наук.-техн. зб.: Комунальне господарство міст. № 78. 
238-243 
15. Ковтуненко Ю.В. Методичні основи аналізу фінансового стану 
промислового підприємства. Економіка. Фінанси. Право. 2016. № 8/2. С. 40–41. 
16. Коваль О. А., Літус П. Р. Управління фінансовою стійкістю 
підприємства. Ефективна економіка. 2020. № 12. – URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8402 (дата звернення: 09.12.2025). 
DOI: 10.32702/2307-2105-2020.12.77 
17.  Кравченко М. О. & Леонтовська М. А. (2022). Підходи до 
оцінювання фінансової стійкості інноваційно-активних підприємств. 
Економічний вісник НТУУ «Київський політехнічний інститут». №24. 93-99 
18.  Лахтіонова Л.А. (2013). Аналіз фінансової стійкості суб’єктів 
підприємницької діяльності : монографія. Київ : Знання України. 1091 с. 
19.  Лобода О. М. & Кириченко Н. В. (2023) Методика оцінки фінансової 
стійкості підприємства за допомогою економіко-статистичного аналізу. 
Таврiйський науковий вiсник. Серiя: Eкoноміка». Вип. 18. 114-121. 
DOI: https://doi.org/10.32782/2708-0366/2023.18.12 
80 
 
20.  Леонова Б., Островська О.,  Круш В. Підвищення стійкості 
фінансового стану суб’єктів малого бізнесу. Економіка та суспільство. No   56.   
2023.   https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-65  
21. Минів, Р. М., Табацкова, Г. В., & Молінський, В. О. (2025). Сучасні 
аспекти управління фінансовою стійкістю підприємств. Актуальні питання 
економічних наук, (14). https://doi.org/10.5281/zenodo.17011532 
22. Мулик Я. Розвиток організаційно-методичних аспектів аудиту 
фінансової стійкості та платоспроможност іпідприємства. Економіка та 
суспільство. 2023. No 47. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-26 
https://a-economics.com.ua/index.php/home/about 
23. Островська О.А. (2012). Фінансовий стан та фінансова стійкість 
підприємств: теоретичні аспекти визначення їх суті. Стратегія економічного 
розвитку України. Вип. 4 (11). 18-186. 
24.  Партин Г.О. Особливості впливу основних чинників на фінансову 
стійкість підприємства в умовах фінансово-економічної кризи / Г.О. Партин // 
Збірник науково-технічних праць Національного лісотехнічного університету 
України. – 2010. - №10 - С.276-279. 
25.  Патута О. С. Вплив структури капіталу на фінансову стійкість 
підприємства / О. С. Патута, К. Є. Пришко // Економіка і суспільство. – 2016. – 
Вип. 2. – С. 323–327. 
26. Павловська В.О. Фінансовий аналіз: навчальний посібник/ В.О 
Павловська, Н.М Притуляк,  Н.Ю Невмержицька / Мін-во освіти і науки України, 
КНЕУ. – 2-е вид., без змін. – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с. 
27. Павленк О. П.,    Кожушко Д. В. Теоретичні аспекти оцінки фінансової 
стійкості сільськогосподарських підприємств. Економічний простір. No173. 
2021.  С.76-80. https://doi.org/10.32782/2224-6282/173-11  
28. Приймак С., Волкова О. Діагностика фінансової стійкості підприємств 
в умовах посилення глобальної конкуренції. Економіка та суспільство. 2021. 
No30. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-58  
81 
 
29. Плиса В.Й. & Приймак І.І. (2009). Стратегія забезпечення фінансової 
стійкості суб’єктів господарювання в економіці України: монографія. Львів : 
АТБ, 142 с. 
30. Панасюк Б.М., Шулик Ю.В. Оцінка та шляхи покращення 
фінансового стану підприємства. Науковий блог. 2019. № 3. С. 141–148. 
31. Попович Д.В., Алимов О.С. Дослідження ефективності фінансово-
господарської діяльності підприємств та засоби її підвищення у сучасних умовах. 
Приазовський економічний вісник. 2018. № 1. С. 31–35. 
32. Румик, І., Плетенецька, С., & Царенок, О. (2023). Особливості 
управління фінансовими ресурсами підприємств в умовах воєнного стану. Вчені 
записки Університету «КРОК», (4(72), 9–19. https://doi.org/10.31732/2663-2209-
2023-72-9-19 
33. Румик, І., & Пилипенко, О. (2022). Фінансове забезпечення 
підприємств: можливості використання когнітивного моделювання. Вчені 
записки Університету «КРОК», (2(66), 44–52. https://doi.org/10.31732/2663-2209-
2022-66-44-52 
34. Руденко М., Третяк Н., Кравченко О., Харченко О., Плинокос Д. 
Управління фінансовою стійкістю підприємств в умовах війни. Випробування та 
сертифікація. No 4(6). 2025. С.121-126. https://doi.org/10.37701/ts.06.2024.15  
35. Рябчук О., Мосійчук Є. Аудит фінансової стійкості підприємств в 
умовах воєнного стану. Економіка та суспільство. No     73.     2025.          
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-73-11 
36. Румик, І., & Пилипенко, О. (2021). Управління фінансово-
господарською діяльністю інтегрованих підприємств на інноваційних засадах. 
Вчені записки Університету «КРОК», 2(62), 166-175. DOI: 
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-62-166-175 
37. Румик, І., & Пилипенко, О. (2022). Фінансове забезпечення 
підприємств: можливості використання когнітивного моделювання. Вчені 
записки Університету «КРОК», 2(66), 44-52. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-
2209-2022-66-44-52 
82 
 
38. Сітак І.Л. & Мурашко І.М. (2019). Характеристика методик оцінки 
економічної стійкості підприємств. Теорія та методологія формування 
інвестиційно-фінансової стратегії розвитку суб’єктів національного 
господарства : монографія Дніпро : Журфонд. 270-285. 
39. Сидорчук І. Управління фінансовою стійкістю підприємства в 
сучасних умовах розвитку економіки MODELING   THE   DEVELOPMENT   OF   
THE   ECONOMIC  SYSTEMS. No1.2025 С.72–77.  
https://doi.org/10.31891/mdes/2025-15-10  
40. Станько В. Ю., Орлова О. М., Христенко О. А.  (2025).  Інтегроване і 
мітаційне моделювання управління фінансовою стійкістю. Актуальні питання 
економічних наук, (13). https://doi.org/10.5281/zenodo.16687484  
41. Степаненко О., Канельська А. Фінансова стійкість підприємств в 
період воєнного стану: ризики, загрози, шляхи їх подолання. Підприємництво та 
інновації. No33. 2024.  С.123-130. https://doi.org/10.32782/2415-3583/33.21  
42. Тютюнник Ю.М. & Литвиненко А.М. (2015). Оцінювання 
оптимальності співвідношення власного й позикового капіталу. Доступ 
через: http://archive.nbuv.gov.ua. 
43.  Фінансовий аналіз : навч. посібник / уклад.: Н.Л. Марусяк. Чернівці 
: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2020. 172 с. 
44. Чемчикаленко Р.А., Сукрушева Г.О., Ткаченко А.Ю. Теоретичні 
основи управління фінансовим станом підприємства. Інфраструктура ринку. 
2019. Вип. 27. С. 350–354.  
45. Чумаченко, О., & Нескородько, О. (2023). Прогнозування попиту у 
контексті оптимізації запасів підприємства. Вчені записки Університету «КРОК», 
4(72), 29-38. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2023-72-29-38 
46. Чумаченко, О., Плетенецька, С., & Антонець, Т. (2024). Управління 
фінансовим станом підприємств у системі стратегічного менеджменту. Вчені 
записки Університету «КРОК», 1(73), 54-65. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-
2209-2024-73-54-65 
83 
 
47.  Юдіна С.В., Галаганов В.О. & Стребіж М.О. (2023). Методичний 
підхід до управління фінансовою стійкістю підприємства. Економічний простір. 
№ 187. 178-183. DOI: 10.32782/2224-6282/187-29 
48. Singh, S., Olugu, E.U., Musa, S.N., & Abu Bakar, M. (2015). Fuzzy-based 
sustainability evaluation method for manufacturing SMEs using balanced scorecard 
framework. Journal of Intelligent Manufacturing, 29, 1-18. Доступ через: 
https://link.springer.com/article/10.1007/s10845-015-1081-1 
49. Leva, M.C., Balfe, N. & McAleer, B. (2017). Risk Registers: Structuring 
data collection to develop risk intelligence. Safety Science, 100(B), December 2017, 
143-156. Доступ 
через: https://arrow.tudublin.ie/cgi/viewcontent.cgi?article=1309&context=schfsehart 
Eurostat. Science, Technology and Innovation Indicators. Eurostat, 2022. 
50. European Commission. European Innovation Scoreboard 2023. 
51. EBRD. Transition Report: Business Environment and Innovation. EBRD, 
2021. 
52. World Bank. Enterprise Surveys: Innovation Module. World Bank, 2023. 
53. European Investment Bank. Investment Report — Innovation and 
Competitiveness. EIB, 2022. 
54. Tether, B. Innovation in Services. Research Policy, 2005. 
55. Coad, A. Firm Growth and Finance. Small Business Economics, 2007. 
56. Archibugi, D., Lundvall, B.-Å. The Globalizing Learning Economy. 
Oxford University Press, 2002. 
57. Malerba, F. Sectoral Systems of Innovation. Cambridge University Press, 
2004. 
58. Fagerberg, J. Innovation: A Guide to the Literature. Oxford Handbook of 
Innovation, 2005. 
59. Cassiman, B., Veugelers, R. R&D Cooperation and Spillovers. American 
Economic Review, 2002. 
60. Crespi, G. Innovation and Productivity in Developing Countries. World 
Bank Research Observer, 2016. 
84 
 
61. Martínez-Román, J. Determinants of Firm Innovation. Technovation, 
2017. 
62. Camisón, C., Villar-López, A. Organizational Innovation. Journal of 
Business Research, 2014. 
63. Hervás-Oliver, J. Technological Innovation and Competitiveness. Journal 
of Technology Transfer, 2018. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
85 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
86 
 
 
 
 
 
 
 
87 
 
 
 
88
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
