Управління стартапом розробки мобільного застосунку для фітнес центрів

Тагієв, Руслан
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6664
Title:	Управління стартапом розробки мобільного застосунку для фітнес центрів
Authors:	Данченко, Олена Борисівна Тагієв, Руслан
Keywords:	УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ;ФІТНЕС ЦЕНТР;МОБІЛЬНИЙ ЗАСТОСУНОК;КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ;МОДЕЛЮВАННЯ ПРОДУКТУ;АНАЛІЗ РИНКУ;СТАРТАП;КРИТИЧНІЙ ШЛЯХ.
Issue Date:	18-Nov-2025
Abstract:	Мобільні фітнес-додатки сьогодні відіграють важливу роль у популяризації здорового способу життя, підвищенні фізичної активності користувачів і створенні зручних інструментів взаємодії зі спортивними закладами. Для бізнесу це також можливість оптимізувати внутрішні процеси, сформувати стійкі відносини з клієнтами та пропонувати персоналізований сервіс. Успішне управління розробкою таких рішень має не лише економічну, а й соціальну цінність. Метою роботи є комплексний аналіз і систематизація управлінських процесів, що супроводжують створення стартапу у сфері розробки мобільного застосунку для фітнес-центрів, — від початкового планування до організації реалізації та контролю впровадження. Об’єктом дослідження є процес управління стартапом, орієнтованим на створення мобільного застосунку для фітнес-центрів, включно з плануванням, організацією, реалізацією та контролем проєктних робіт. Предметом дослідження виступають методи, інструменти та управлінські механізми, які застосовуються для координації команди, управління ресурсами, ризиками, якістю та комунікаціями у процесі розробки фітнес-додатку. Апробація результатів роботи. Основні положення і результати кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на Χ міжнародній науково-практичній конференції Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада 2025 року. Публікації. Тагієв Р. Особливості управління якістю стартапу розробки мобільного застосунку для фітнес-центрів [Текст]: // Χ міжнародна науково-практична конференція Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада 2025 року.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6664
Appears in Collections:	122 Комп’ютерні науки (Управління стартапами і проектами в галузі інформаційних технологій)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Пояснювальна записка_Тагієв Руслан_МСТП-2402_2025-2026.pdf Restricted Access		2.57 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет інформаційних технологій і систем 
Кафедра комп’ютерних наук та системного аналізу
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи 
  магістра 
 (освітньо-кваліфікаційний рівень) 
на тему: «Управління стартапом розробки мобільного застосунку для фітнес 
центрів» 
Виконав: студент 2 курсу, групи МСТП-2402 
спеціальності 122  «Комп’ютерні науки»
 (шифр і назва спеціальності)
освітня програма «Управління стартапами
(назва освітньої програми)
і проєктами в галузі інформаційних технологій»
Тагієв Руслан 
Керівник    Данченко О.Б.
 (прізвище та ініціали)
Рецензент  Бедрій Д.І._ 
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2025 року 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет Інформаційних технологій і систем 
Кафедра Комп’ютерних наук та системного аналізу 
Освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр 
Спеціальність 122 – комп’ютерні науки 
Освітня програма Управління стартапами і проєктами в галузі інформаційних технологій 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри КНСА 
_______________ Юрій ТРИУС 
«____» _____________ 2025 р. 
ЗАВДАННЯ 
на кваліфікаційну роботу магістра студенту 
Тагієву Руслану 
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи Управління стартапом розробки мобільного застосунку 
для фітнес центрів 
Керівник роботи Данченко Олена Борисівна, д.т.н., професор
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом університету від «07» жовтня 2025 р. №307/03-03. 
2. Строк подання студентом роботи до «11» грудня 2025 року.
3. Вихідні дані до роботи:
Результати та матеріали з проходження виробничої та переддипломної практики 
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ 
1. Аналіз та дослідження обʼєкту
2. Формування задуму проєкту та його концепції
3. Планування та управління проєктом
4. Моделювання виконання проєкту
Висновки 
5. 
6. Консультанти розділів роботи
Прізвище, ініціали та Підпис, дата 
Розділ посада
консультанта завдання видав завдання прийняв 
 
7. Дата видачі завдання 02.09.2025 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ з/п Назва етапів кваліфікаційної роботи магістра Строк виконання 
 етапів роботи Примітка 
 
1 Видача завдання на кваліфікаційну роботу 
магістра. до 07.10.2025 виконано 
2 Аналіз літературних джерел, об’єкту та 
предмету дослідження. до 10.09.2025 виконано 
 
3 Написання теоретичного розділу кваліфікаційної виконано 
роботи магістра. до 25.10.2025 
4 Написання аналітичного розділу (аналіз об’єкту виконано 
й предмету дослідження). до 03.11. 2025 
5 Написання практичних розділів й висновків виконано 
кваліфікаційної роботи магістра. до 27.11.2054 
6 Передзахист кваліфікаційної роботи магістра на виконано 
засіданні випускової кафедри. до 28.11.2025 
 
7 Подання роботи завідувачу кафедри КНСА. до 01.12. 2025 виконано 
8 Захист кваліфікаційної роботи магістра. 17.12.2025 виконано 
Студент       _____________________________   Руслан ТАГІЄВ 
(підпис)  
Керівник роботи        ____________________________     Олена ДАНЧЕНКО 
(підпис)  
 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота магістра містить: 139 с., 12 рис., 32 табл., 64 
використаних джерел. 
Актуальність теми. У сучасних умовах цифрові технології стають визначальним 
фактором розвитку більшості галузей — від бізнесу та освіти до медицини й сфери 
послуг. Мобільні пристрої перетворилися на основний інструмент повсякденного 
користування, а мобільні додатки стали невід’ємною частиною життєвого простору 
людини. Ринок мобільних сервісів динамічно розширюється, охоплюючи все більше 
напрямів діяльності, у тому числі й фітнес. За статистичними спостереженнями, 
значна частина власників смартфонів регулярно користується програмами для 
відстеження тренувань, контролю харчування та поліпшення фізичного стану, що 
свідчить про зростання попиту на інноваційні цифрові рішення у сфері здоров’я та 
спорту. 
Фітнес-індустрія активно адаптується до нових цифрових форматів. Процеси, 
які раніше відбувалися офлайн — запис на тренування, оплата послуг, консультації 
чи взаємодія з тренерами, — переходять у мобільні додатки. Це створює передумови 
для підвищення ефективності роботи фітнес-центрів, проте водночас висуває нові 
вимоги до якості розробки й управління такими продуктами. Успішний запуск 
мобільного застосунку потребує не лише технічної реалізації, а й продуманого 
управлінського супроводу, здатного поєднати технологічні інновації, бізнес-цілі та 
потреби користувачів. 
У цьому контексті дослідження особливостей управління стартапом із 
розробки фітнес-додатку набуває особливої ваги. Воно охоплює питання 
стратегічного планування, впровадження сучасних підходів до управління ІТ-
проєктами, організації командної роботи та побудови ефективної взаємодії між усіма 
учасниками процесу. 
Мобільні фітнес-додатки сьогодні відіграють важливу роль у популяризації 
здорового способу життя, підвищенні фізичної активності користувачів і створенні 
зручних інструментів взаємодії зі спортивними закладами. Для бізнесу це також 
 
можливість оптимізувати внутрішні процеси, сформувати стійкі відносини з 
клієнтами та пропонувати персоналізований сервіс. Успішне управління розробкою 
таких рішень має не лише економічну, а й соціальну цінність. 
Мета та задачі дослідження 
Метою роботи є комплексний аналіз і систематизація управлінських процесів, 
що супроводжують створення стартапу у сфері розробки мобільного застосунку для 
фітнес-центрів, — від початкового планування до організації реалізації та контролю 
впровадження. 
Для досягнення мети сформульовано такі основні завдання: 
 вивчити сучасні підходи та моделі управління стартапами й ІТ-проєктами; 
 проаналізувати етапи ініціації, планування та розробки мобільного застосунку; 
 визначити очікування та потреби користувачів фітнес-додатків; 
 дослідити методи забезпечення якості продукту, тестування та гарантування 
його надійності; 
 оцінити ефективні підходи до управління командою, комунікаціями та 
ризиками; 
 сформувати рекомендації щодо запуску і просування продукту на ринку. 
Розв’язання цих завдань дозволяє сформувати комплексне уявлення про 
специфіку управління стартап-проєктами у цифровому середовищі. 
Об’єктом дослідження є процес управління стартапом, орієнтованим на 
створення мобільного застосунку для фітнес-центрів, включно з плануванням, 
організацією, реалізацією та контролем проєктних робіт. 
Предметом дослідження виступають методи, інструменти та управлінські 
механізми, які застосовуються для координації команди, управління ресурсами, 
ризиками, якістю та комунікаціями у процесі розробки фітнес-додатку. 
У кваліфікаційній роботі магістра застосовано аналітичні, порівняльні та 
системні методи для дослідження ринку мобільних фітнес-додатків та методологій 
управління стартапами (Agile, Scrum, Lean Startup). Для планування робіт 
використано метод критичного шляху, а для оцінки ризиків — SWOT-аналіз і аналіз 
 
зацікавлених сторін. Результати узагальнювалися шляхом синтезу теоретичних 
положень із практичними підходами управління ІТ-проєктами. 
Отримані результати сприяють формуванню практичних рекомендацій щодо 
ефективної організації управління стартапами у сфері мобільних фітнес-технологій. 
Запропоновані підходи можуть бути використані командами розробників, 
менеджерами цифрових продуктів та підприємцями для створення 
конкурентоспроможних мобільних сервісів, що відповідають потребам сучасних 
користувачів і трендам цифрової економіки. 
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати 
кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на Χ міжнародній 
науково-практичній конференції Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада 2025 року. 
Публікації. Тагієв Р. Особливості управління якістю стартапу розробки 
мобільного застосунку для фітнес-центрів [Текст]: // Χ міжнародна науково-
практична конференція Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада 2025 року. 
Перелік ключових слів: УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ, ФІТНЕС ЦЕНТР, 
МОБІЛЬНИЙ ЗАСТОСУНОК, КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ, МОДЕЛЮВАННЯ 
ПРОДУКТУ, АНАЛІЗ РИНКУ, СТАРТАП, КРИТИЧНІЙ ШЛЯХ. 
 
 
ABSTRACT 
The master's thesis contains: 139 pages, 12 figures, 32 tables, 64 used sources. 
Actuality of theme. In modern conditions, digital technologies are becoming a 
determining factor in the development of most industries — from business and education 
to medicine and the service sector. Mobile devices have become the main tool of everyday 
use, and mobile applications have become an integral part of a person’s living space. The 
market for mobile services is dynamically expanding, covering more and more areas of 
activity, including fitness. According to statistical observations, a significant part of 
smartphone owners regularly use programs for tracking training, controlling nutrition and 
improving physical condition, which indicates a growing demand for innovative digital 
solutions in the field of health and sports. The fitness industry is actively adapting to new 
digital formats. Processes that previously took place offline — signing up for training, 
paying for services, consulting or interacting with trainers — are moving to mobile 
applications. This creates the prerequisites for increasing the efficiency of fitness centers, 
but at the same time puts forward new requirements for the quality of development and 
management of such products. 
In this context, the study of the features of managing a startup for the development 
of a fitness application acquires particular importance. It covers issues of strategic 
planning, the implementation of modern approaches to IT project management, the 
organization of teamwork and the establishment of effective interaction between all 
participants in the process. 
Today, mobile fitness applications play an important role in promoting a healthy 
lifestyle, increasing users' physical activity and creating convenient tools for interacting 
with sports facilities. For businesses, this is also an opportunity to optimize internal 
processes, form sustainable relationships with customers and offer personalized service. 
Successful management of the development of such solutions has not only economic but 
also social value. 
Purpose and objectives of the study. The purpose of the work is a comprehensive 
 
analysis and systematization of the management processes that accompany the creation of 
a startup in the field of developing a mobile application for fitness centers, from initial 
planning to organizing implementation and monitoring implementation. 
To achieve the goal, the following main tasks have been formulated: 
 to study modern approaches and models of managing startups and IT projects; 
 to analyze the stages of initiation, planning and development of a mobile 
application; 
 to determine the expectations and needs of fitness application users; 
 to investigate methods of ensuring product quality, testing and guaranteeing its 
reliability; 
 to evaluate effective approaches to team management, communications and risks; 
 to formulate recommendations for launching and promoting a product on the 
market. 
Solving these tasks allows you to form a comprehensive understanding of the 
specifics of managing startup projects in a digital environment. 
The object is the process of managing a startup focused on creating a mobile 
application for fitness centers, including planning, organizing, implementing, and 
controlling project work. 
The subject a project to create an information system to support startups, 
encompassing a set of managerial, technical, organizational and analytical solutions aimed 
at the development, implementation and further development of a digital platform for 
interaction between startups, mentors, investors and other participants in the innovation 
ecosystem. 
In the process of completing the thesis, a complex of interconnected general 
scientific, analytical, systemic, economic and special research methods was used, which 
ensured the achievement of the goal and the solution of the tasks set. Theoretical analysis 
and synthesis of scientific sources, standards and methodologies of IT project management 
(PMBOK, ISO 21500, PRINCE2, Agile, Scrum) allowed to form a scientific and 
methodological basis of the study. To identify factors affecting the success of the project, 
 
strategic analysis methods were used – SWOT, STEP and "Porter's five forces", which 
made it possible to assess internal opportunities, external threats, market attractiveness and 
the competitive environment. Logical-structural modeling was used to build a tree of 
problems and goals and form a logical structure of the project. System analysis and 
modeling of business processes made it possible to create a hierarchical structure of work, 
determine the relationships between processes, resources and project participants. The 
combination of these methods ensured the systematicity, objectivity, and practical focus of 
the study of project management processes for creating an information system to support 
startups.methods, tools and management mechanisms used for team coordination, resource 
management, risk, quality and communications in the process of developing a fitness 
application are presented. 
The paper uses analytical, comparative and system methods to study the market of 
mobile fitness applications and startup management methodologies (Agile, Scrum, Lean 
Startup). The critical path method was used for work planning, and SWOT analysis and 
stakeholder analysis were used for risk assessment. The results were summarized by 
synthesizing theoretical provisions with practical approaches to IT project management. 
The results obtained contribute to the formation of practical recommendations for 
the effective organization of startup management in the field of mobile fitness 
technologies. The proposed approaches can be used by development teams, digital product 
managers and entrepreneurs to create competitive mobile services that meet the needs of 
modern users and trends in the digital economy. 
Approbation of work results. The main provisions and results of the master's 
qualification work were reported and discussed at the 10th International Scientific and 
Practical Conference R3M-2025, Odesa, November 28-29, 2025. 
Publications. Tagiyev R. Features of quality management of a startup developing a 
mobile application for fitness centers [Text]: // Χ International Scientific and Practical 
Conference R3M-2025, Odesa, November 28-29, 2025. 
List of keywords: PROJECT MANAGEMENT, FITNESS CENTER, MOBILE 
APPLICATION, CALENDAR PLANNING, PRODUCT MODELING, MARKET 
ANALYSIS, STARTUP, CRITICAL PATH. 
10 
ЗМІСТ 
ВСТУП ................................................................................................................................ 12 
1 АНАЛІЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБЄКТУ ...................................................................... 15 
1.1 Аналіз та загальна характеристика галузі розробки мобільних застосунків для 
фітнес центрів .................................................................................................................... 15 
1.2 Аналіз конкурентних проектів ................................................................................... 21 
1.3 Проведення аналізу галузі за методом 5 сил Портера ............................................. 27 
1.4 SWOT-аналізу .............................................................................................................. 41 
1.5 Особливості управління проектами в галузі розробки мобільних застосунків для 
фітнес центрів .................................................................................................................... 45 
Висновки до розділу 1 ....................................................................................................... 49 
2 ФОРМУВАННЯ ЗАДУМУ ПРОЕКТУ ТА РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ ..................... 50 
2.1 Аналіз оточення проєкту ............................................................................................. 50 
2.2 Первинні та вторинні зацікавлені сторони ............................................................... 60 
2.3 Місія, цілі та розробка коцепції проект .................................................................... 65 
2.4 Опис продукту проекту ............................................................................................... 69 
2.5 Життєвий цикл проекту .............................................................................................. 74 
Висновки до розділу 2 ....................................................................................................... 76 
3 ПАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТОМ ......................................................... 77 
3.1 Управління змістом проєкту ....................................................................................... 77 
3.2 Організаційна структура проєкту .............................................................................. 84 
3.3 Розробка календарного плану проєкту ...................................................................... 88 
3.4 Планування бюджету проєкту .................................................................................... 95 
3.5 Управління ризиками ................................................................................................ 100 
3.6 Управління якістю проєкту ....................................................................................... 106 
Висновки до розділу 3 ...................................................................................................... 111 
4 МОДЕЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ СТАРТАПУ .........................................................113 
4.1 Опис моделювання продукту стартапу ....................................................................113 
4.2 Опис процесу практичної реалізації стартапу ........................................................ 120 
4.3  Аналіз отриманих результатів ................................................................................. 127 
11 
Висновки до розділу 4 ..................................................................................................... 131 
ВИСНОВКИ ..................................................................................................................... 133 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .................................................................. 135 
 
12 
ВСТУП 
Актуальність теми. У сучасному світі цифровізація стала однією з провідних 
тенденцій розвитку економіки, суспільства та бізнесу. Мобільні технології 
перетворилися на ключовий інструмент комунікації, самоорганізації та надання 
послуг. Стрімке зростання ринку мобільних застосунків охоплює дедалі більше сфер 
діяльності — від освіти та охорони здоров’я до фінансів, логістики й фітнесу. За 
даними аналітичних звітів, понад 70 % користувачів смартфонів у світі регулярно 
використовують фітнес-додатки або сервіси, пов’язані з контролем фізичної 
активності, харчуванням і станом здоров’я. Така тенденція свідчить про високий 
попит на зручні, персоналізовані та технологічно досконалі рішення для підтримки 
здорового способу життя. 
Фітнес-індустрія зазнає активної трансформації під впливом цифрових 
технологій. Традиційні форми взаємодії між клієнтом і фітнес-центром змінюються 
— тепер основна комунікація, запис на тренування, онлайн-оплата послуг, 
моніторинг результатів та зворотний зв’язок здійснюються через мобільні 
платформи. Це відкриває нові можливості для розвитку бізнесу, але водночас 
підвищує вимоги до якості управління процесами створення таких цифрових 
продуктів. 
Саме тому питання ефективного управління стартапом з розробки мобільного 
застосунку для фітнес-центрів набуває особливої актуальності, оскільки поєднує 
аспекти технологічної інновації, стратегічного планування та підприємницького 
мислення. 
Мобільні застосунки у сфері фітнесу сприяють формуванню культури 
здорового способу життя, підвищенню рівня фізичної активності населення, а також 
розширюють можливості малого та середнього бізнесу у сфері послуг. Для фітнес-
центрів цифрові рішення стають інструментом підвищення лояльності клієнтів, 
оптимізації бізнес-процесів та побудови персоналізованої взаємодії з користувачами. 
Таким чином, ефективне управління розробкою таких продуктів має не лише 
13 
економічне, а й соціальне значення. 
Крім того, дослідження управління стартапом у сфері мобільних технологій 
дозволяє інтегрувати сучасні підходи до управління проєктами (Agile, Scrum, Lean 
Startup, Design Thinking) із класичними принципами планування, контролю та 
забезпечення якості. Це створює підґрунтя для розвитку нових управлінських 
моделей, орієнтованих на гнучкість, інноваційність і користувацьку цінність. 
Отже, вивчення процесів управління стартапом розробки мобільного 
застосунку для фітнес-центрів є науково й практично значущим завданням, що 
сприяє розвитку ефективних підходів до створення інноваційних ІТ-продуктів, 
орієнтованих на потреби користувачів та тенденції цифрової економіки. 
Мета та задачі дослідження. Метою роботи є комплексне вивчення 
управлінських аспектів створення стартапу у сфері розробки мобільного застосунку 
для фітнес-центрів, зокрема планування, організації, реалізації та контролю процесу 
його впровадження. 
Для досягнення мети визначено такі основні завдання: 
 дослідити сучасні підходи та моделі управління стартапами і проєктами у 
сфері ІТ; 
 розглянути етапи ініціації, планування та реалізації проєкту створення 
мобільного застосунку; 
 проаналізувати вимоги користувачів та чинники, що впливають на успіх 
фітнес-застосунків; 
 оцінити методи контролю якості, тестування та забезпечення надійності 
продукту; 
 визначити стратегії управління командою, ризиками та комунікаціями; 
 розробити рекомендації щодо ефективного впровадження та просування 
продукту на ринку. 
Розв’язання цих завдань дозволить сформувати комплексне бачення 
управління проєктом у стартап-середовищі та забезпечить практичну цінність 
дослідження для розробників і менеджерів мобільних продуктів. 
14 
Об’єкт дослідження – процес управління стартапом з розробки мобільного 
застосунку для фітнес-центрів, що включає планування, організацію, реалізацію та 
контроль проєктних робіт. 
Предмет дослідження – управлінські механізми, методи та інструменти, які 
застосовуються для координації команди, управління ресурсами, ризиками, якістю 
та комунікаціями в межах стартап-проєкту з розробки фітнес-додатку. 
У процесі роботи використовувались аналітичні, порівняльні та системні 
методи для вивчення сучасного стану ринку мобільних фітнес-додатків, методології 
управління стартапами (Agile, Scrum, Lean Startup). Застосовано метод критичного 
шляху для планування проєктних етапів, а також SWOT-аналіз і аналіз зацікавлених 
сторін для оцінки ризиків, можливостей та ключових чинників успіху. Узагальнення 
результатів здійснено на основі синтезу теоретичних і практичних підходів до 
управління ІТ-проєктами. 
Практичне значення дослідження полягає у формуванні рекомендацій щодо 
організації ефективного управління стартапом розробки мобільного застосунку для 
фітнес-центрів, які можуть бути використані для створення конкурентоспроможних 
цифрових продуктів, орієнтованих на потреби користувачів і сучасні тенденції ринку 
мобільних технологій. 
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати 
кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на Χ міжнародній 
науково-практичній конференції Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада 2025 року. 
Публікації. Тагієв Р. Особливості управління якістю стартапу розробки 
мобільного застосунку для фітнес-центрів [Текст]: // Χ міжнародна науково-
практична конференція Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада 2025 року. 
15 
1 АНАЛІЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБЄКТУ  
1.1 Аналіз та загальна характеристика галузі розробки мобільних 
застосунків для фітнес центрів 
Сфера фітнес-послуг в Україні переживає етап структурної трансформації, у 
якому цифровізація та впровадження мобільних сервісів стають ключовими 
чинниками конкурентоспроможності. Попит на мобільні застосунки для фітнес-
центрів формується на перетині кількох тенденцій: зростання цифрової культури 
населення, відновлення після пандемії COVID-19, зміна поведінки споживачів під 
час воєнного стану, а також загальна технологічна готовність ІТ-сектору України до 
швидкої розробки та масштабування продуктів. 
Згідно з аналітичними дослідженнями FitnessConnect Ukraine, ринок фітнес-
послуг в Україні у 2024–2025 рр. відновлює довоєнні показники за кількістю 
активних клубів та обсягом попиту, демонструючи поступове зростання кількості 
користувачів мобільних додатків, що використовуються для запису на тренування, 
управління абонементами й контролю фізичної активності [1]. Середній рівень 
цифрової проникності у фітнес-сегменті в Києві, Львові та Дніпрі сягає понад 70 %, 
а близько 40 % користувачів фітнес-клубів зазначають, що мобільна зручність і 
наявність застосунку впливають на вибір клубу. 
За даними звіту Pro-Consulting, попит на фітнес-послуги в Україні має 
сезонний характер, проте з кожним роком зростає сегмент клієнтів, які користуються 
цифровими каналами для оплати, бронювання або участі в онлайн-заняттях [7]. Це 
свідчить про перехід фітнес-індустрії до омніканальної моделі, де мобільний 
додаток є інтегрованим інтерфейсом між офлайн-залами та цифровим контентом. 
Українська ІТ-індустрія забезпечує основу для зростання ринку фітнес-
застосунків. Згідно зі звітом IT Ukraine Association “Digital Tiger 2024”, понад 25 % 
усіх технологічних стартапів у країні належать до категорій “Digital Health” та 
“Wellness” [2]. Це створює умови для швидкого створення мобільних рішень, які 
16 
інтегрують елементи фітнесу, харчування, відстеження сну й стану здоров’я. 
Українські розробники активно експортують досвід створення продуктів у суміжних 
галузях (медичні додатки, системи моніторингу активності), що підвищує 
технологічну готовність до впровадження комплексних фітнес-платформ. 
Крім того, за даними Міністерства цифрової трансформації України, у 2024 
році цифрова інфраструктура країни продемонструвала стабільне зростання: понад 
70 % громадян регулярно користуються державними цифровими сервісами [4]. Така 
тенденція формує високий рівень цифрової довіри, що є необхідною передумовою 
для розвитку приватних комерційних застосунків, зокрема у фітнес-сегменті. 
Ключовим наслідком пандемії COVID-19 та воєнних подій стало зростання 
попиту на гібридні та домашні формати тренувань. Українські користувачі звикли до 
гнучких рішень, які дозволяють поєднувати онлайн-тренування, самостійні вправи 
вдома та відвідування клубів [18; 19]. Для фітнес-центрів це означає потребу у 
власних мобільних застосунках, які не лише керують розкладом, а й пропонують 
контент-платформу з відео-уроками, трекінгом прогресу та системою мотивації. 
Одночасно відбувається омолодження цільової аудиторії: частка користувачів 
віком 18–35 років перевищує 60%, а це покоління очікує сучасного UX, гейміфікації, 
push-нагадувань, інтеграцій з Apple Health або Google Fit [11; 12]. Саме тому попит 
на якісні, персоналізовані та технологічно розвинені мобільні рішення у фітнес-
галузі зростає швидше, ніж загальний ринок послуг. 
Основні драйвери попиту: 
 Діджиталізація населення — масове використання мобільних банків, 
державних сервісів і програм лояльності підвищує готовність користувачів до 
цифрових транзакцій [4; 5]. 
 Економія часу та персоналізація — користувачі очікують індивідуальних 
рекомендацій, швидкого запису без дзвінків, прозорої статистики відвідувань. 
 Зростання значення здорового способу життя — під впливом воєнного стресу 
й сидячої роботи населення активніше шукає цифрові інструменти для 
підтримки фізичної форми [18]. 
17 
 Інтеграція з носимими пристроями (wearables) — використання розумних 
годинників і браслетів стимулює потребу у синхронізованих мобільних 
сервісах [11; 12]. 
 Основні бар’єри розвитку: 
 Низька купівельна спроможність частини населення, що обмежує сегмент 
платних підписок. 
 Фрагментація ринку фітнес-клубів — переважання дрібних студій із низьким 
рівнем цифрової зрілості. 
 Регуляторні ризики, пов’язані з обробкою персональних і чутливих даних 
(біометрія, здоров’я) [14]. 
 Брак аналітичних даних — більшість клубів не вимірюють LTV, retention чи 
ефективність маркетингових кампаній [16]. 
У найближчі 2–3 роки очікується, що ринок мобільних застосунків для фітнес-
центрів в Україні зростатиме щонайменше на 15–20 % щороку, що узгоджується з 
глобальними трендами AppMagic [16]. Основними точками росту стануть: 
 розширення white-label рішень для мережевих клубів; 
 поява B2C-додатків із мікропідписками та онлайн-курсами; 
 розвиток аналітики та гейміфікації для підвищення утримання користувачів; 
 інтеграція з платформами Apple Health і Google Fit для побудови єдиного 
профілю здоров’я. 
Таким чином, вітчизняний ринок фітнес-застосунків має значний потенціал і 
перебуває у фазі активного формування. Поєднання технологічної спроможності 
українських розробників [2], зростаючої цифрової довіри населення [4; 5] та 
зростання попиту на персоналізовані фітнес-послуги [1; 18; 19] створює сприятливі 
умови для розробки та масштабування сучасних мобільних рішень для фітнес-
центрів. 
Сучасний ринок фітнес-послуг в Україні характеризується глибокими 
соціальними та технологічними змінами, які безпосередньо впливають на поведінку 
користувачів і формують попит на цифрові рішення. Глобальні та локальні тенденції 
18 
свідчать про зростання ролі мобільних технологій у щоденній активності людей, що 
сприяє інтеграції цифрових платформ у сферу здоров’я та спорту. Після пандемії 
COVID-19 та в умовах воєнних обмежень українські користувачі дедалі частіше 
поєднують очні тренування у фітнес-центрах із домашніми або онлайн-сесіями, 
формуючи нову модель «anytime-фітнесу», коли фізична активність доступна у будь-
якому місці та в будь-який час [18; 19]. Така поведінка зумовила потребу у 
мобільних застосунках, здатних забезпечити швидкий доступ до занять, короткі 
програми «15–30 хвилин» і офлайн-режим для роботи без інтернету. 
Зміни у способі життя посилюються поширенням wearable-технологій — 
розумних годинників, браслетів і датчиків, що дозволяють автоматично фіксувати 
показники активності, пульс, сон і витрати калорій. Користувачі очікують, що 
застосунок фітнес-центру буде синхронізований із платформами Apple Health чи 
Google Fit, надаючи їм наочну візуалізацію прогресу, досягнень та можливість 
порівнювати результати з друзями або учасниками клубного ком’юніті [11; 12; 20]. 
Саме такі елементи соціального змагання, гейміфікації та зворотного зв’язку довели 
свою ефективність у підвищенні мотивації та утриманні користувачів. Дослідження 
українських фахівців засвідчують, що впровадження механік «викликів», бейджів, 
рейтингових таблиць і нагадувань підсилює внутрішню мотивацію та створює 
відчуття приналежності до спільноти [18; 19]. 
У поведінці споживачів помітна тенденція до персоналізації фітнес-досвіду. 
Користувачі прагнуть отримати індивідуальні рекомендації відповідно до власних 
цілей, рівня підготовки, наявного обладнання та фізичного стану. Для початківців 
особливо важливим є простий і зрозумілий інтерфейс, поступове підвищення 
навантаження та «швидкі перемоги», що формують відчуття досягнення результату 
вже у перші тижні тренувань [18]. Просунуті користувачі очікують більшої 
аналітики, варіативності навантажень і можливості контролювати показники 
прогресу, а для користувачів із реабілітаційними потребами пріоритетом стають 
прозорість обробки даних і можливість вручну коригувати тренувальні плани [14]. 
Водночас сучасний користувач прагне до когнітивної економії: надлишок 
інформації знижує концентрацію, тому найефективнішими стають короткі, чіткі 
19 
завдання у форматі чеклістів, нагадувань чи мікро-цілей, що підтримують відчуття 
контролю над процесом. Перевагу мають застосунки з мінімальною кількістю кроків 
до дії (2–3 тачі до старту тренування) та зрозумілими показниками прогресу [20]. 
Важливим трендом є також інклюзивність і доступність: фітнес-контент адаптується 
для старших користувачів, початківців або людей із тимчасовими фізичними 
обмеженнями. Додатки із субтитрами, голосовими підказками та контрастним 
режимом демонструють вищий рівень утримання аудиторії [18; 20]. 
Особливу роль у розвитку цифрових фітнес-сервісів відіграє готовність 
українців до цифрової взаємодії. Масове використання мобільного застосунку «Дія» 
та інших державних сервісів створило прецедент довіри до цифрових платформ і 
сформувало звичку вирішувати побутові завдання через смартфон [4; 5]. Згідно зі 
звітами Міністерства цифрової трансформації, понад 70 % населення регулярно 
користуються електронними послугами, а це безпосередньо знижує психологічні 
бар’єри до оплати комерційних послуг у застосунках, включно з фітнес-центрами. 
Цифровізація державного сектору стала каталізатором для приватних ініціатив, 
оскільки сформувала стійку культуру мобільних транзакцій, push-сповіщень і 
онлайн-ідентифікації. 
Суттєвою передумовою є також інфраструктурна готовність: широке покриття 
мобільного інтернету, розвиток безконтактних платежів (Apple Pay, Google Pay, QR-
еквайринг), а також інтеграція банківських сервісів у мобільну екосистему. Для 
користувача звично здійснювати запис на заняття, пролонгацію абонемента або 
заморозку через смартфон, не звертаючись до адміністратора клубу [1; 7]. Це 
спрощує процес і підвищує конверсію встановлення додатка у реальну оплату 
послуг. 
Водночас розповсюдження платформ Apple Health і Google Fit задало 
стандарти безпечної взаємодії з даними здоров’я, що позитивно впливає на довіру 
користувачів до нових фітнес-додатків. Завдяки зрозумілим механізмам доступу та 
контролю користувачі можуть самостійно визначати, які дані дозволяти системі, 
переглядати історію синхронізації й відкликати дозволи у будь-який момент [11; 12]. 
20 
Такий рівень прозорості є важливим фактором готовності до інтеграції особистих 
даних у сторонні застосунки. 
Загалом, в українському суспільстві формується культурна норма “спершу 
телефон”, коли більшість побутових дій — від замовлення таксі до подання 
документів — здійснюється через мобільний пристрій. Користувач очікує такої ж 
швидкості й зручності й від фітнес-послуг: миттєвого доступу до розкладу, 
наявності вільних місць у реальному часі, QR-чек-іну, електронних квитанцій і push-
нагадувань. Відсутність цих елементів часто сприймається як ознака технологічного 
відставання клубу [1; 7]. 
Однак готовність до цифрової участі тісно пов’язана з рівнем приватності та 
безпеки даних. Користувачі дедалі більше усвідомлюють цінність персональної 
інформації та очікують від розробників чітких політик конфіденційності, 
можливості обмежити обсяг зібраних даних і швидко видалити профіль за власним 
запитом. Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» № 2297-
VI, усі компанії, що працюють із даними про здоров’я, повинні забезпечити 
прозорість, шифрування та право користувача на забуття [14]. Дотримання цих 
вимог стає не лише юридичною, а й маркетинговою перевагою, оскільки формує 
довіру та підвищує лояльність аудиторії. 
Завдяки поєднанню державної цифрової інфраструктури, високої мобільності 
користувачів і готовності до самообслуговування, український ринок фітнес-послуг 
демонструє високу цифрову зрілість. Більшість операцій, що раніше виконувались 
адміністраторами (запис, оплата, замороження, пролонгація), тепер можуть бути 
реалізовані у форматі self-service. Це знижує операційні витрати клубів, мінімізує 
людський фактор і водночас підвищує зручність для клієнтів. Користувачі очікують 
не просто наявності мобільного додатку, а якісного мобільного досвіду — швидкого, 
безпечного, персоналізованого та естетично привабливого. 
Таким чином, соціальні тренди та цифровізація в Україні взаємопідсилюють 
одне одного. З одного боку, зміна стилю життя та поширення філософії здоров’я 
формують сталий попит на фітнес-додатки, що мотивують, навчають і об’єднують 
користувачів [18; 19; 20]. З іншого боку, розвинена цифрова інфраструктура, 
21 
культура мобільних сервісів і державна політика діджиталізації створюють 
сприятливе середовище для прийняття цих технологій [4; 5; 11; 12]. У результаті 
формується готова аудиторія, що очікує комплексних, безпечних і персоналізованих 
рішень для управління власною фізичною активністю через мобільні платформи. 
1.2 Аналіз конкурентних проектів 
Розвиток ринку мобільних технологій суттєво змінює модель взаємодії фітнес-
центрів із клієнтами. Мобільні застосунки стали ключовим інструментом 
цифровізації, поєднуючи функції бронювання, оплати, контролю відвідувань, 
персоналізації тренувань та комунікації. Зростання попиту на мобільні рішення 
підтверджують глобальні тенденції, згідно з якими більшість користувачів очікують 
можливості взаємодіяти зі спортивними закладами через смартфон у форматі «24/7» 
[20]. 
У таких умовах аналіз конкурентного середовища дозволяє визначити, 
наскільки українські рішення відповідають сучасним очікуванням клієнтів, та 
сформувати стратегічні орієнтири для розробки власного мобільного додатка для 
фітнес-центрів. З цією метою було відібрано три українські платформи (LuckyFit, 
Відмічалка, EasyWeek) та два міжнародні рішення (MyFitnessPal, Virtuagym Fitness 
App), які репрезентують різні підходи до цифрової підтримки тренувального 
процесу та управління клубом. Аналіз охоплює функціональні можливості, сильні та 
слабкі сторони, а також загальні тенденції розвитку фітнес-мобільності. 
LuckyFit — це український мобільний застосунок, який пропонує готову 
модель цифрової взаємодії фітнес-центру з клієнтами. Продукт розроблений як 
white-label solution, що дозволяє клубу отримати брендований застосунок без 
повного циклу індивідуальної розробки. 
Функціонально LuckyFit охоплює базові потреби фітнес-клубів: онлайн-
розклад, запис на заняття, електронний абонемент, push-нагадування, відображення 
профілю клієнта, а також QR-код для автоматичного входу до клубу. Основною 
технологічною особливістю є синхронізація з CRM клубу, що дозволяє 
22 
автоматизувати роботу рецепції та зменшити час обслуговування клієнтів [21]. 
Переваги: 
 Швидкість впровадження: клуб отримує мобільний продукт за декілька днів 
без залучення власної ІТ-команди. 
 Брендування: можливість використовувати логотип, корпоративні кольори, 
назву клубу. 
 Інтеграція з CRM: зменшує кількість ручної роботи та дублювання інформації. 
Недоліки: 
 Базовість персоналізації: застосунок не підтримує адаптивні тренувальні 
плани, рекомендації чи моніторинг прогресу. 
 Відсутність контентних модулів: немає відеоуроків, тренувальних бібліотек, 
нутріціонних функцій. 
 Обмеження з боку API: інтеграції з Apple Health / Google Fit не передбачені. 
LuckyFit є зручним рішенням для клубів, які бажають швидко запустити 
брендований мобільний застосунок, але його функціональність обмежена і не 
задовольняє потреб користувачів у персоналізації тренувального досвіду. 
«Відмічалка» — це комплексна CRM-платформа для спортивних центрів, яка 
включає власний мобільний додаток для клієнтів. Продукт вирізняється фокусом на 
локальному ринку, глибокою україномовною інтеграцією та підтримкою гривневих 
платежів. 
Мобільний додаток надає можливість здійснювати запис на заняття, 
оплачувати абонементи, отримувати push-повідомлення, переглядати новини клубу, а 
також користуватися електронною клубною картою. Важливою перевагою є 
орієнтація на маркетингову взаємодію — сегментацію користувачів, індивідуальні 
акції та інформаційні повідомлення [22]. 
Переваги: 
 Максимальна адаптація до українського ринку: локалізація, механіка роботи з 
гривнею, інтеграція з локальними платіжними системами. 
 Маркетингові інструменти: push-розсилки, акції, сегментація аудиторій. 
23 
 Електронна клубна карта: зменшує витрати клубу та підвищує зручність для 
клієнтів. 
Недоліки: 
 Відсутність тренувальної аналітики: немає історії вправ, трекінгу прогресу чи 
персональних рекомендацій. 
 Немає контентної платформи: застосунок не надає тренувальні плани або 
відеоматеріали. 
 CRM-орієнтація: інтерфейс суто адміністративний, без елементів мотивації 
або гейміфікації. 
«Відмічалка» є ефективним рішенням у контексті адміністрування та 
комунікації, однак не забезпечує тренувальної цінності для клієнта та не стимулює 
довгострокову мотивацію. 
EasyWeek — найбільш «комплексне» українське рішення, яке поєднує CRM 
бізнес-рівня та клієнтський мобільний застосунок. На відміну від інших українських 
альтернатив, платформа підтримує складні сценарії управління тренерами, залами, 
розкладами та фінансами. 
Мобільний додаток дозволяє здійснювати онлайн-запис, бачити календар 
тренувань, отримувати нагадування, оплачувати абонементи, а також взаємодіяти з 
персональними тренувальними програмами [23]. 
Переваги: 
 CRM + mobile: повний управлінський цикл в одному рішенні. 
 Підтримка персональних програм: тренери можуть створювати індивідуальні 
тренування. 
 Сильна адмініструюча складова: управління залами, графіками, фінансовими 
операціями. 
Недоліки: 
 Користувацький досвід не рівня преміальних додатків: мобільний інтерфейс 
менш сучасний, ніж у міжнародних платформ. 
 Відсутність відеобібліотеки вправ: користувач не має інструментів для 
24 
самостійних тренувань поза клубом. 
 Недостатній рівень інтеграцій із системами здоров’я: немає синхронізації з 
wearable-пристроями. 
EasyWeek — найсильніше адмініструюче рішення серед українських, проте ще 
не досягає рівня міжнародних сервісів у тренувальному, мотиваційному та 
контентному сегменті. 
MyFitnessPal — світовий лідер у сегменті харчування, калорійного балансу та 
трекінгу активності. Унікальність додатка полягає в одній з найбільших у світі баз 
продуктів харчування (понад 11 млн позицій) та можливості автоматично 
аналізувати раціон користувача. 
Функціонал MyFitnessPal охоплює підрахунок калорій, облік нутрієнтів, 
планування харчування, імпорт активності із спортивних пристроїв, а також 
синхронізацію з Apple Health та Google Fit [24]. 
Переваги: 
 Неперевершена база продуктів: жоден український або європейський додаток 
не має такої деталізації. 
 Інтеграція з wearable-пристроями: Apple Watch, Fitbit, Garmin, Polar тощо. 
 Аналітика прогресу: відстеження ваги, активності, змін реагування організму. 
Недоліки: 
 Не є платформою для фітнес-центрів: не підтримує бронювання, оплати, 
клубні функції. 
 Платні функції: ключові аналітичні інструменти доступні у Premium. 
 Не підтримує кастомізацію під бренд клубу. 
MyFitnessPal є лідером у нутріціонному блоці, але не може бути використаний 
як самостійне рішення для клубної інфраструктури. 
Virtuagym Fitness App — тренувальний модуль, який містить понад 4000 відео- 
та 3D-вправ, сотні тренувальних програм, персональний календар, систему коучингу 
та вбудовані інструменти контролю прогресу [25]. 
Основна модель — це персоналізований тренувальний процес, адаптований 
25 
під рівень користувача, цілі та доступність обладнання. Додаток може інтегруватися 
з фітнес-клубами, дозволяючи тренерам створювати індивідуальні онлайн-програми. 
Переваги: 
 Глибока тренувальна бібліотека: тисячі вправ у HD/3D форматі. 
 Можливість онлайн-коучингу: тренери можуть вести клієнтів дистанційно. 
 Високий рівень персоналізації: гнучке коригування тренувань під кожного 
користувача. 
Недоліки: 
 Відсутність CRM-блоку: не підтримує розклади, платежі чи адміністративні 
модулі. 
 Неповна локалізація: не оптимізований для українського ринку. 
 Преміальні функції у підписці. 
Virtuagym є дуже сильним рішенням у контентно-тренувальному сегменті, 
однак не може повністю замінити клубний CRM-додаток. 
Порівнюючи українські та міжнародні рішення, можна зробити кілька 
висновків. 
 Українські програми орієнтовані переважно на операційний менеджмент і 
CRM, надаючи базові мобільні функції без глибокої персоналізації чи 
контенту. 
 Міжнародні рішення демонструють вищий рівень інтеграції з системами 
здоров’я та спортивною аналітикою, забезпечуючи розширений тренувальний 
і нутріціонний функціонал. 
 Українські продукти виграють у локалізації, адаптації під ринок, платіжних 
функціях та ціні, але поступаються у контенті, UX-рівні та інтеграції з 
носимими пристроями. 
 Для розроблюваного стартапу це створює унікальну нішу: поєднання 
локального CRM-функціоналу з високим рівнем персоналізації, контентною 
бібліотекою, аналітикою та інтеграціями Health-платформ. 
26 
Для системного узагальнення результатів аналізу українських та міжнародних 
мобільних застосунків доцільно представити їх характеристику у форматі 
порівняльної таблиці (Таблиця 1.1). Порівняння демонструє суттєві відмінності між 
локальними CRM-орієнтованими платформами та міжнародними сервісами, які 
фокусуються переважно на персоналізації тренувань, контентній підтримці та 
інтеграціях із системами здоров’я. 
Таблиця 1.1 – Аналіз українських та міжнародних мобільних застосунків 
№ Додаток Переваги Недоліки Рекомендації 
Брендування, Базова Для клубів, що хочуть 
1 LuckyFit швидкий старт персоналізація власний застосунок 
Відмічалка Локалізація, акції, Обмежена 
2  
push-комунікації аналітика Локальні клуби й студії 
 
CRM + мобільний Бізнес Клуби з великим 
-
3 EasyWeek додаток орієнтований операційним 
 UX навантаженням 
Харчування, Немає CRM-
4 MyFitnessPal інтеграції, трекінг функцій Nutrition-коучинг 
  
Немає 
3D-вправи, 
5 Virtuagym App персональні плани бронювання/опла Онлайн-тренування 
 т 
 
Українські мобільні застосунки для фітнес-центрів активно розвиваються, 
проте значною мірою зосереджені на CRM-функціоналі та оперативній взаємодії з 
клієнтом. Натомість міжнародні рішення демонструють сильні сторони у сфері 
контентних тренувань, аналітики здоров’я та персоналізації. 
Таким чином, оптимальною стратегією для українського стартапу є створення 
гібридної моделі, яка поєднатиме найкращі риси обох підходів: 
1. локалізований CRM + мобільний додаток; 
2. глибокий контент (відео, тренування, прогрес); 
3. інтеграції з Apple Health / Google Fit; 
4. персоналізацію через алгоритми рекомендацій; 
5. гейміфікацію та сучасну програму лояльності. 
Аналіз показав, що жоден із розглянутих застосунків не забезпечує повного 
27 
поєднання управлінської, тренувальної та аналітичної складових, необхідних для 
сучасної цифрової екосистеми фітнес-центру. Це створює можливість для розробки 
гібридного рішення, яке інтегруватиме CRM-функціонал українських платформ із 
персоналізованими тренувальними сервісами, відеоконтентом та інтелектуальною 
аналітикою, характерними для міжнародних лідерів. Саме така комбінована модель 
здатна забезпечити комплексний, безперервний та мотиваційний користувацький 
досвід, що є ключовою конкурентною перевагою на ринку цифрових фітнес-послуг. 
1.3 Проведення аналізу галузі за методом 5 сил Портера 
Модель п’яти сил М. Портера є ключовим аналітичним інструментом для 
оцінювання привабливості галузі та визначення характеру конкурентної боротьби. У 
випадку галузі розробки мобільних застосунків для фітнес-центрів цей підхід 
дозволяє системно оцінити вплив зовнішнього середовища, силу ринкових гравців, 
бар’єри входу та рівень технологічного розвитку. 
Проведення аналізу є особливо актуальним у контексті інтенсивної 
цифровізації сфери спорту та фітнесу в Україні, що підтверджують дослідження 
вітчизняних науковців та галузевих оглядів [26; 27; 28], а також державні ініціативи 
у сфері цифрової трансформації спорту [29] і загальні тренди розвитку мобільних 
застосунків в Україні [30]. 
1. Загроза появи нових конкурентів 
Загроза входу нових компаній у сферу розробки мобільних застосунків для 
фітнес-центрів оцінюється як середня. 
Фактори, що посилюють загрозу: 
 Низький поріг входу в ринок цифрових продуктів. Розробка мінімальної версії 
мобільного застосунку можлива навіть невеликими командами або окремими 
розробниками, що зменшує бар’єри для стартапів. 
 Високий попит на мобільні рішення після цифрової трансформації ринку. 
Фітнес-клуби активніше переходять на мобільні платформи, особливо після 
пандемії COVID-19 та зміни споживчої поведінки. 
28 
 Швидке масштабування завдяки хмарним технологіям. Сучасні технологічні 
платформи (Firebase, AWS, Google Cloud) дозволяють швидко запускати MVP і 
розширювати продукт без великих інвестицій. 
Фактори, що зменшують загрозу: 
 Високі вимоги до стабільності та безпеки. Фітнес-центри оперують 
персональними та фінансовими даними клієнтів, що потребує сертифікованих 
рішень, SOC/ISO політик, перевірених архітектур. 
 Необхідність інтеграції з CRM-системами. Рішення повинні працювати зі 
складними внутрішніми процесами: оплатами, абонементами, клубною 
системою доступу. 
 Потреба у маркетингових ресурсах для масштабування. Галузь потребує 
довіри від бізнесу, а це вимагає роботи на ринку, кейсів, партнерств, що 
ускладнює швидке входження. 
Потенційний вхід нових гравців можливий, проте для досягнення 
конкурентоспроможності необхідні значні компетенції у мобільній розробці, UX-
дизайні, аналітиці та інтеграційних технологіях. 
Оцінка загрози входу нових учасників є важливою складовою моделі п’яти сил 
Портера, оскільки дозволяє визначити, наскільки легко новим компаніям увійти на 
ринок і створити конкуренцію існуючим розробникам. Галузь мобільних застосунків 
для фітнес-центрів вирізняється динамічним розвитком, доступністю інструментів 
розробки та водночас підвищеними вимогами до функціональності й безпеки 
продуктів. Таблиця 1.2 нижче узагальнює ключові бар'єри входу, фактори, що 
стимулюють появу нових гравців, та можливі наслідки для ринку. 
 
29 
Таблиця 1.2 – Оцінка загрози входу нових учасників на ринок 
№ Фактор Рівень 
  загрози Суть впливу Можливі наслідки для 
 
 ринку 
Доступність 
Низький поріг входу Високий технологій, Збільшення кількості 
1 в ІТ розробку  фреймворків, стартапів, посилення 
-  
хмарних платформ конкуренції 
 
Доступність готових Можливість Прискорення входу 
2 рішень і шаблонів Високий створити за нових компаній, 
 MVP 
мінімальних витрат зниження унікальності 
(white-label)  продуктів 
Зростання попиту Фітнес-центри 
3 на цифровізацію Високий активно Привабливість галузі 
 
фітнес індустрії впроваджують для нових гравців 
-  мобільні сервіси 
Високі вимоги до Необхідність знання Ускладнення створення 
4 інтеграцій та Середній , платежів, якісного продукту, 
 CRM
безпеки персональних даних зниження темпу входу 
  новачків 
Клуби легко 
Невизначеність Потреба нових компаній 
5 ринкової лояльності Середній змінюють 
 
 постачальника при у низьких цінах і 
вигідніших умовах високій якості 
 
Необхідність Присутність лідерів 
6 конкурентного Середній– ринку ускладнює Підвищення витрат на 
маркетингу високий просування нового маркетинг і брендинг 
 продукту 
AI, інтеграції з Новим учасникам 
Технологічна Високий wearable, складно одразу 
7 конкуренція  
 відеоконтент стають забезпечити високий 
стандартом рівень функціоналу 
Потрібність Користувачі Бар’єр для технічно 
8 високого UX/UI Середній очікують сильних, але 
 преміальний досвід малодосвідчених команд 
 
Оцінка загрози входу нових учасників свідчить, що ринок мобільних 
застосунків для фітнес-центрів має середньо-високу привабливість для нових 
гравців. Низький поріг входу в ІТ, зростання цифровізації сфери спорту та 
доступність хмарних інструментів сприяють появі нових компаній. Водночас високі 
30 
вимоги до інтеграцій, безпеки, UX та конкуренції з боку міжнародних гравців 
формують суттєві бар’єри, які можуть обмежувати успішність нових продуктів. 
Таким чином, для виходу на ринок нові учасники повинні володіти не лише 
технічними компетенціями, але й здатністю створювати унікальний, високоякісний 
та диференційований цифровий продукт. 
2. Сила постачальників 
Рівень впливу постачальників на галузь оцінюється як середньо-низький. 
Основні групи постачальників: 
 хмарні платформи (Google Firebase, AWS, Microsoft Azure); 
 провайдери платежів (Fondy, LiqPay, Stripe); 
 постачальники тренувального контенту та API (наприклад, відеобібліотеки); 
 постачальники CRM-рішень (якщо застосунок інтегрується з ними). 
Фактори впливу: 
1. Висока конкуренція між провайдерами хмарних сервісів → стримує їхню силу. 
2. Доступність відкритих API та SDK спрощує інтеграцію та зменшує залежність 
розробників. 
3. Гнучка модель ціноутворення (оплата за використання, без ліцензійних 
обмежень) створює сприятливі умови для стартапів. 
Фактори, що посилюють силу постачальників: 
 Монополізація платіжних систем у певних регіонах → залежність від їхніх 
комісій. 
 Висока вартість професійного відеоконтенту для тренувань → підвищує 
витрати на контент. 
Вплив постачальників є помірним, а наявність альтернатив і відкритих рішень 
зменшує їхню ринкову владу. 
Оцінка ринкової влади постачальників дозволяє визначити, наскільки сильно 
зовнішні партнери, технологічні платформи та сервісні провайдери можуть впливати 
на діяльність компаній, що розробляють мобільні застосунки для фітнес-центрів. У 
цій галузі постачальниками виступають хмарні сервіси, платіжні системи, 
31 
провайдери тренувального контенту, CRM-платформи та інтеграційні рішення. Від 
їхньої доступності, ціноутворення та надійності залежить стабільність роботи 
застосунку, собівартість продукту та можливості масштабування. В таблиці 1.3 
узагальнено ключові фактори впливу постачальників та оцінено рівень загроз, які 
вони формують для ринку. 
Таблиця 1.3 – Оцінка рівня загроз від постачальників 
№ Тип постачальника / 
 фактор впливу Рівень загрози Прояв впливу Наслідки для 
 
 продукту та ринку 
Велика Низька 
Хмарні сервіси 
1 Низько-середній конкуренція, залежність, 
 
(Firebase, AWS, GCP) гнучкі тарифи, можливість 
легка міграція оптимізації витрат 
Комісії, Зростання 
Платіжні системи регуляторні собівартості, 
2 Середньо-високий вимоги, потреба у 
(LiqPay, Fondy, Stripe) технічні постійній 
інтеграції підтримці 
Висока Необхідність 
Провайдери відео- та вартість інвестицій у 
3 тренувального Середній якісного контент або 
контенту контенту, власне 
ліцензування виробництво 
Постачальники Залежність від Ускладнення 
4 CRM/ERP для Середній API, технічні інтеграцій, 
інтеграцій обмеження обмеження 
  функціональності 
Зростання 
Маркетингові вартості Підвищення 
платформи (Meta, Середній реклами, вартості 
5  
Google Ads) конкуренція у залучення клієнтів 
таргетингу (CAC) 
 
Комісії 15–
Платформи публікації 30%, вимоги Висока 
6 (App Store, Google Високий до модерації, залежність, 
 
затримки ризики відхилення 
Play) 
оновлень або блокування 
 
 
32 
Продовження таблиці 1.3 
№ Тип постачальника / 
 фактор впливу Рівень загрози Прояв впливу Наслідки для 
 
 продукту та ринку 
Постачальники Доступність Мінімальний 
7 аналітики та інтеграцій Низький безкоштовних вплив на витрати 
(AppMetrica, Analytics) тарифів та якість продукту 
Інтернет-провайдери / Висока 
8 Низький доступність Низькі ризики 
CDN альтернатив перебоїв 
 
Висока Підвищення 
Партнери з Середній вартість витрат на 
9 кібербезпеки  
 аудитів та відповідність 
сертифікацій вимогам 
Інструменти для Гнучкі тарифи, 
розробки Низький наявність Низький рівень 
10  (Figma,  безкоштовних загрози для 
GitHub, Atlassian) версій бізнесу 
 
 
Оцінка ринкової влади постачальників демонструє, що загальний рівень 
загрози є середнім, однак окремі групи постачальників — зокрема платіжні системи 
та маркетплейси мобільних додатків (App Store, Google Play) — мають високий 
ступінь впливу, оскільки вони безпосередньо впливають на фінансову модель 
продукту та швидкість його розвитку. Хмарні платформи, інструменти розробки та 
сервіси аналітики створюють мінімальні ризики через високу конкуренцію та 
доступність альтернатив. У цілому, керування взаємодією з постачальниками 
потребує стратегічного підходу, диверсифікації інструментів та ретельного вибору 
партнерів, що дозволяє зменшити ризики залежності та підвищити стабільність 
цифрового продукту. 
3. Сила покупців (фітнес-центрів та кінцевих клієнтів) 
Сила покупців у галузі є високою, що створює значні ринкові ризики. 
Причини: 
 Велика кількість альтернатив. Українські фітнес-центри можуть обирати 
локальні або міжнародні застосунки, а також користуватися CRM без 
мобільного рішення. 
33 
 Низька вартість зміни постачальника. Якщо додаток не прив’язаний до CRM, 
клуб може легко обрати інший сервіс. 
 Висока чутливість до якості UX/UI. Користувачі очікують сучасний, швидкий і 
стабільний додаток; помилки або незручний інтерфейс знижують цінність 
сервісу. 
 Вимоги бізнес-клієнтів до кастомізації. Фітнес-центри часто потребують 
унікального функціоналу: інтеграції з турнікетами, гнучких тарифів, систем 
лояльності. 
 Цінова конкуренція ринку. Клуби порівнюють вартість сервісів і часто 
обирають дешевші альтернативи. 
Сила покупців є однією з найвищих у галузі, що вимагає від розробників 
високої адаптивності, customer success-підтримки та бездоганного UX. 
Ринкова влада покупців є одним із ключових факторів конкурентного 
середовища у моделі п’яти сил Портера. У сегменті розробки мобільних застосунків 
для фітнес-центрів покупцями виступають як фітнес-клуби та студії, що купують 
цифрові рішення для управління бізнесом, так і кінцеві користувачі — відвідувачі 
клубів, які безпосередньо взаємодіють із мобільним застосунком. Високі очікування 
щодо якості сервісу, доступності та персоналізації посилюють їхній вплив на ринок. 
Наведена таблиця 1.4 узагальнює ключові параметри ринкової влади покупців і 
демонструє, як ці фактори впливають на конкурентоспроможність та стратегічні 
рішення розробників. 
Таблиця 1.4 – Оцінка загрози ринкової влади покупців 
№ Фактор ринкової Можливі наслідки 
 влади покупців Рівень загрози Прояв впливу для ринку та 
 продукту 
Велика кількість Клуби можуть Необхідність 
альтернативних Високий обрати локальні зниження цін та 
1  
рішень та міжнародні розширення 
 платформи функціоналу 
 
34 
Продовження таблиці 1.4 
№ Фактор ринкової Можливі наслідки 
 влади покупців Рівень загрози Прояв впливу для ринку та 
 продукту 
Перехід між 
Низька вартість сервісами Зростання потреби 
2 зміни постачальника Високий відбувається у високій 
 швидко та без лояльності та 
значних втрат підтримці 
 
Потреба у 
Високі очікування Негативний постійних 
3 користувачів щодо Високий досвід → 
 миттєва втрата оновленнях та 
UX/UI користувача покращенні 
 дизайну 
Більшість Тиск на цінову 
Орієнтація покупців 
4 на ціну Середньо-високий клубів мають політику, 
 
 обмежений популярність 
бюджет фріміум-моделей 
Бажання бізнес Клуби 
- Зростання 
5 клієнтів отримувати Середній вимагають 
 індивідуальні складності 
кастомізацію функції розробки та витрат 
 
Користувачі 
Розвиненість швидко 
цифрової Середній оцінюють Підвищення вимог 
6 грамотності  якість до стабільності та 
користувачів цифрового швидкості 
сервісу 
Можливість Малі студії 
використання уникають Обмеження ринку 
7 замінників Середній витрат на та зниження 
попиту у low-
(Telegram/Google мобільні 
рішення budget сегменті 
Sheets)  
Низька лояльність у Молодь легко Потреба у 
молодіжних Середній змінює додатки, гейміфікації, 
8  
сегментах орієнтуючись персоналізації, 
 на зручність соціальних 
 функціях 
 
35 
Продовження таблиці 1.4 
№ Фактор ринкової Можливі наслідки 
 влади покупців Рівень загрози Прояв впливу для ринку та 
 продукту 
Очікування 
Вимога швидкої Середній вирішення Необхідність 
9 техпідтримки  проблем «тут і сильного customer 
 
зараз» success 
 
Прозорість ринку та Покупці Потреба у чітких 
легкість порівняння Високий можуть швидко конкурентних 
10  
продуктів аналізувати перевагах та 
 конкурентів прозорих тарифах 
 
Оцінка ринкової влади покупців демонструє, що їхній вплив на галузь є 
високим, оскільки фітнес-центри та кінцеві користувачі мають широкий вибір 
альтернатив, високі вимоги до якості та низьку лояльність до цифрових сервісів. Це 
створює істотні виклики для розробників, зокрема необхідність підтримувати 
конкурентні ціни, забезпечувати постійні оновлення, адаптувати продукт під різні 
типи клубів і гарантувати високий рівень сервісу. У таких умовах стратегічною 
перевагою стає створення продукту з унікальною цінністю, персоналізацією та 
сильним користувацьким досвідом, що здатні компенсувати високу ринкову владу 
покупців. 
4. Загроза товарів-замінників 
Рівень загрози замінників оцінюється як високий. 
Сегменти замінників: 
 Універсальні фітнес-додатки (MyFitnessPal, Nike Training Club, Strava). 
 Міні-програми в Instagram/Telegram (групові записи в чатах, Google-
календарі). 
 Веб-кабіни замість мобільних застосунків. 
 Excel/Google Sheets для ведення розкладів у маленьких студіях. 
 Міжнародні white-label рішення, що пропонують мінімальну кастомізацію. 
Чому загроза висока: 
36 
 багато клубів можуть обійтися без мобільного застосунку; 
 популярні фітнес-платформи пропонують кращий контент і аналітику; 
 деякі користувачі роблять записи на тренування вручну або через месенджери; 
 невеликі студії не хочуть інвестувати в мобільні рішення. 
Мобільний застосунок повинен пропонувати унікальні переваги, які замінники 
не забезпечують: інтеграції, CRM, персоналізацію, мотивацію. 
У межах моделі п’яти сил Портера загроза товарів-замінників є одним із 
ключових чинників, що визначають рівень конкурентного тиску в галузі. Для ринку 
мобільних застосунків фітнес-центрів замінниками виступають не лише 
альтернативні прикладні програми, але й різноманітні нефункціональні рішення, які 
частково або повністю задовольняють потреби користувачів та бізнес-клієнтів. 
Оскільки фітнес-послуги дедалі активніше інтегруються у цифрове середовище, 
потенційні замінники формують суттєвий ризик для комерційної життєздатності 
нових продуктів. Таблиця 1.5 узагальнює оцінку основних груп замінників, 
визначаючи рівень загрози, причини її виникнення та можливі наслідки для 
розробників мобільних фітнес-додатків. 
Таблиця 1.5 – Оцінка потенційних загроз від товарів-замінників 
№ Тип замінника Рівень Ключові причини Можливі наслідки для 
  загрози загрози ринку 
Міжнародні фітнес Висока якість Користувачі обирають 
-
додатки (MyFitnessPal, контенту; інтеграції зовнішні додатки 
1 Високий з wearable; замість клубних; 
Nike Training Club, 
глобальний бренд зменшення попиту на 
Strava)  локальні рішення 
Безкоштовність; Зниження потреби у 
Онлайн-тренування в Високий широкий вибір мобільному застосунку 
2  
YouTube/Instagram тренувань; високий клубу; переключення на 
зовнішні джерела 
UX контенту 
Telegram-боти та Простота та нульова Малі студії уникають 
3 Google-форми для Середній вартість інвестицій у 
 
запису на тренування впровадження; професійний мобільний 
 зручність застосунок 
 
37 
Продовження таблиці 1.5 
№ Тип замінника Рівень Ключові причини Можливі наслідки для 
  загрози загрози ринку 
Відсутність Зменшення 
Веб-кабіни замість необхідності необхідності створення 
4 мобільних застосунків Середній завантаження мобільного додатка; 
 додатка; доступність перехід на PWA-
через браузер рішення 
Заміна базового CRM-
Excel/Google Sheets 
для розкладів у Низький– Мінімальні витрати; 
5 середній простота функціоналу, 
маленьких студіях  
 використання відстрочка цифровізації 
 клубу 
Нефункціональні Уповільнення 
альтернативи (ручний Використовується у впровадження 
6 запис, телефонні Низький клубах без цифрової мобільних рішень у 
бронювання) стратегії низькобюджетних 
 сегментах 
 
Отримані результати свідчать, що найбільшу загрозу створюють контентні 
міжнародні додатки та безкоштовні онлайн-платформи, які забезпечують високий 
рівень користувацького досвіду без прив’язки до конкретного клубу. Для зменшення 
впливу замінників мобільний застосунок фітнес-центру повинен пропонувати 
унікальні переваги: інтеграцію з CRM, персоналізацію тренувань, аналітику, 
програму лояльності та прив’язку до фізичної інфраструктури клубу. 
5. Рівень конкурентної боротьби у галузі 
Рівень конкуренції оцінюється як високий, оскільки ринок насичений як 
локальними, так і глобальними рішеннями. 
Фактори високої конкуренції: 
1. Багато прямих конкурентів (LuckyFit, Відмічалка, EasyWeek, FitBase, 
international white-label solutions). 
2. Присутність міжнародних компаній з потужними бюджетами на розвиток. 
3. Висока цінова конкуренція, оскільки клуби не готові платити дорого. 
4. Низька диференціація базового функціоналу. 
5. Бронювання, розклад і оплати є стандартом, а не перевагою. 
38 
6. Швидкий технологічний прогрес. 
7. Користувачі очікують гейміфікацію, AI-рекомендації, інтеграції з Apple 
Health/Google Fit. 
Наслідки: 
 компаніям важко сформувати стійку конкурентну перевагу; 
 без інновацій і глибокої персоналізації продукт швидко застаріває. 
Рівень конкуренції є інтенсивним і потребує від компаній високої швидкості 
розробки, інноваційності й орієнтації на унікальну цінність. 
Рівень конкуренції на ринку мобільних застосунків для фітнес-центрів 
визначається інтенсивністю взаємодії між існуючими компаніями, темпами появи 
нових продуктів, рівнем диференціації сервісів та швидкістю технологічних змін. У 
цій галузі спостерігається поєднання локальних платформ, міжнародних сервісів та 
універсальних фітнес-додатків, що формує високий рівень конкурентного тиску. 
Оцінка рівня конкуренції та супутніх ризиків дозволяє визначити ключові загрози 
для нових учасників ринку, зокрема ризики цінової конкуренції, відставання у 
технологічних інноваціях, високих витрат на маркетинг, нестачі диференціації та 
низької лояльності клієнтів. Таблиця 1.6 узагальнює ці фактори, надаючи 
комплексне бачення конкурентного середовища галузі. 
Таблиця 1.6 – Оцінка рівня конкуренції та ризиків у галузі 
№ Фактор конкуренції / Рівень Ключові Наслідки для галузі 
 ризику впливу прояви та нового продукту 
Інтенсивність Багато локальних Складність 
конкуренції між і міжнародних диференціювання; 
1 наявними Високий рішень; схожість необхідність 
розробниками базового інновацій та 
 функціоналу унікальної цінності 
Клуби часто 
обирають Тиск на зниження 
Ризик цінової найдешніше вартості, 
2 конкуренції Високий рішення; низька зменшення маржі, 
 готовність потреба у фріміум-
платити за моделях 
преміум-функції 
39 
Продовження таблиці 1.6 
№ Фактор конкуренції / Рівень Ключові Наслідки для галузі 
 ризику впливу прояви та нового продукту 
Висока швидкість 
Ризик розвитку Потрібні постійні 
технологічного Середньо- мобільного UX, інвестиції у R&D; 
3 
відставання високий аналітики, AI, швидке старіння 
 інтеграцій з функціоналу 
wearable 
Загроза з боку Наявність Переманювання 
користувачів; 
міжнародних Високий MyFitnessPal, 
4  високі очікування 
платформ Virtuagym, ABC 
 до якості контенту 
Glofox, Mindbody та UX 
Клуби легко 
змінюють Високі витрати на 
Низька лояльність Середньо- постачальника утримання клієнтів; 
5 бізнес-клієнтів високий при кращих потреба у customer 
умовах або success 
UX 
Більшість Потрібно 
платформ мають розробляти 
Ризик недостатньої унікальний 
6 диференціації Високий схожі функції 
 (розклад, оплати, контент: AI-
профіль) тренування, 
 гейміфікація 
Сильна 
Високі витрати на конкуренція за Необхідність 
маркетинг та Середній увагу B2B- інвестицій у бренд 
7  
просування клієнтів; потреба та SMM; довгий 
 у демонстраціях, цикл продажів 
кейсах 
Ризик Потрібна 
невідповідності Різні клуби мають модульність і 
8 продукту ринку Середній різні процеси та 
моделі бізнесу гнучка архітектура 
 
(Product–Market Fit) продукту 
Економічні 
Ризик зниження коливання та Попит на недорогі 
9 купівельної Середній оптимізація рішення; 
спроможності клубів витрат у спорт необхідність 
 -
індустрії адаптивних тарифів 
 
 
40 
Продовження таблиці 1.6 
№ Фактор конкуренції / Рівень Ключові Наслідки для галузі 
 ризику впливу прояви та нового продукту 
Конкуренція з 
нефункціональними Малі студії 
рішеннями Середній уникають Зменшення ринку; 
10  цифрових потреба у дешевих 
(Telegram, Excel, платформ «lite»-версіях 
 
Google Sheets) 
 
Аналіз показує, що рівень конкуренції в галузі є високим, а структура ризиків 
— багаторівневою. Найсерйознішими факторами є цінова конкуренція, ризик 
недостатньої диференціації та сильний вплив міжнародних платформ. Успішний 
вихід на ринок потребує створення унікальних конкурентних переваг: персоналізації 
тренувального досвіду, якісного контенту, гейміфікації, глибоких інтеграцій із CRM 
та системами моніторингу здоров'я, а також високого рівня клієнтської підтримки. 
На базі проведеного аналізу можемо зробити виснови, що галузь розробки 
мобільних застосунків для фітнес-центрів є динамічною, конкурентною та середньо 
привабливою для входження нових гравців. 
Переваги галузі: 
 високий попит на цифровізацію фітнес-центрів; 
 розвиток мобільних технологій; 
 можливість створення інноваційних продуктів на основі AI та аналітики. 
Виклики галузі: 
 висока сила покупців і замінників; 
 інтенсивна конкуренція з міжнародними та локальними рішеннями; 
 необхідність глибокої інтеграції з технічними системами клубів. 
Найбільш перспективною є модель гібридного фітнес-застосунку, який 
поєднує CRM-функціонал, контентні модулі, AI-персоналізацію, трекінг здоров’я та 
гейміфікацію взаємодії. Саме такий продукт може успішно конкурувати в умовах 
тиску п’яти сил Портера та відповідати сучасним потребам ринку. 
 
41 
1.4 SWOT-аналізу 
SWOT-аналіз є одним з ключових інструментів стратегічної оцінки галузі, 
оскільки дозволяє системно охарактеризувати внутрішні сильні та слабкі сторони, а 
також зовнішні можливості і загрози, що формують умови функціонування ринку. 
Зростаюча цифровізація спортивної сфери, підвищення попиту на мобільні фітнес-
рішення та активний розвиток тренувальних онлайн-платформ створюють 
сприятливе середовище для розвитку галузі. Водночас наукові дослідження вказують 
на нерівномірність цифрового розвитку спортивної індустрії, технологічні виклики 
та економічні обмеження, характерні для українського ринку [31; 32; 33]. 
Загальнонаціональні цифрові ініціативи [34], а також тренди мобільної економіки 
[35] формують нові перспективи, але водночас посилюють конкуренцію. 
S — Strengths (Сильні сторони галузі) 
1. Високий темп цифровізації фітнес-індустрії. Українські спортивні установи 
активно впроваджують цифрові рішення, що підвищує попит на мобільні 
технології [31; 32]. 
2. Зростання попиту на мобільні тренувальні модулі. Фітнес-користувачі 
очікують доступності тренувань у будь-який момент, що підтверджують 
сучасні дослідження цифрової поведінки [35]. 
3. Технологічна доступність і зниження бар'єрів входу. Хмарні інфраструктури та 
кросплатформні фреймворки значно здешевили розробку. 
4. Можливість створення унікальних рішень. Поєднання CRM, аналітики, 
відеоконтенту, AI та гейміфікації відкриває широке поле для диференціації. 
5. Високий рівень користувацького залучення. Фітнес-додатки належать до 
сегмента з найвищою регулярністю використання. 
W — Weaknesses (Слабкі сторони) 
1. Залежність від маркетплейсів App Store та Google Play. Комісії та правила 
модерації створюють зовнішні ризики. 
2. Обмежені бюджети українських фітнес-центрів. Економічні дослідження 
підкреслюють значні фінансові обмеження малого спортивного бізнесу [33]. 
42 
3. Високі вимоги до захисту персональних даних. Платежі, здоров’я і 
персональна активність вимагають GDPR- та ISO-сумісності. 
4. Недостатня кількість локального професійного контенту. На відміну від 
міжнародних платформ, українські продукти часто не мають розвинених 
відеобібліотек. 
5. Висока собівартість інноваційних модулів. AI, machine learning, інтеграції з 
wearable-пристроями потребують значних інвестицій. 
O — Opportunities (Можливості) 
1. Персоналізація тренувальних процесів. AI-рекомендації, цифрові плани 
тренувань та аналітика прогресу мають високий попит. 
2. Розвиток онлайн-тренувань. Гібридні моделі «спортзал + онлайн» стали 
стійкою нормою після пандемії. 
3. Інтеграції з екосистемами здоров’я. Apple Health, Google Fit, Garmin та інші 
формують ширші можливості моніторингу. 
4. Державні програми цифровізації спорту. Цифрові ініціативи уряду створюють 
сприятливе середовище для B2G-партнерств [34]. 
5. Корпоративний wellness-сегмент. Компанії впроваджують програми здоров’я, 
що стимулює попит на фітнес-додатки. 
T — Threats (Загрози) 
1. Конкуренція з глобальними платформами. Nike Training Club, Virtuagym, 
MyFitnessPal мають великі бюджети й контентні переваги. 
2. Замінники: YouTube, Telegram, Google Sheets. Малі студії можуть повністю 
відмовитися від спеціалізованих додатків. 
3. Нестабільність фінансової ситуації в Україні. Економічні дослідження 
вказують на зниження інвестицій у спортивну сферу [33]. 
4. Технологічна застарілість. Продукти без AI, автоматизації та інтеграцій дуже 
швидко втрачають конкурентність. 
5. Кіберризики. Витоки персональних даних або зломи акаунтів можуть 
призвести до репутаційних втрат. 
43 
Для системного узагальнення результатів стратегічного аналізу галузі доцільно 
подати ключові висновки у форматі SWOT-матриці, яка дозволяє структурувати 
внутрішні та зовнішні чинники, що визначають можливості та обмеження розвитку 
мобільних фітнес-застосунків. Представлена таблиця 1.7 узагальнює результати 
проведеного аналізу та створює аналітичну основу для формування подальших 
стратегічних рішень у сфері розробки мобільних рішень для фітнес-центрів. 
Таблиця 1.7 – SWOT-аналіз галузі розробки мобільних фітнес-застосунків 
Strengths (S) Weaknesses (W) 
 Цифровізація спортивної сфери  Висока залежність від 
 Зростання мобільного попиту маркетплейсів 
 Технологічна доступність  Обмежені бюджети клубів 
 Можливість диференціації  Високі вимоги до безпеки 
 Сильна користувацька залученість  Брак якісного локального контенту 
 Висока вартість інновацій 
Opportunities (O) Threats (T) 
 Персоналізація, AI  Сильні міжнародні конкуренти 
 Онлайн-тренування  Замінники (YouTube, Telegram) 
 Інтеграції з Health  Економічна нестабільність 
 Державні цифрові програми  Технологічна застарілість 
 Wellness для бізнесу  Кіберзагрози 
 
Проведений SWOT-аналіз галузі розробки мобільних застосунків для фітнес-
центрів дає змогу комплексно оцінити її стратегічну позицію, внутрішній потенціал 
та зовнішні виклики, що формують умови функціонування ринку. Отримані 
результати свідчать, що галузь перебуває на етапі активного зростання, яке 
стимулюється масштабною цифровізацією сфери спорту, швидким розвитком 
мобільних технологій та зростанням попиту на персоналізовані фітнес-рішення. У 
той же час галузь стикається з істотними ризиками, пов’язаними як з економічними, 
так і технологічними факторами. 
44 
З погляду внутрішнього середовища, галузь демонструє значний потенціал 
завдяки поєднанню високого рівня технологічної доступності, активної цифрової 
трансформації фітнес-індустрії та зростаючої потреби у спеціалізованих мобільних 
продуктах. Серед ключових сильних сторін визначено: високий рівень 
користувацької залученості, можливість створення інноваційних функціональних 
рішень, а також тенденцію до універсального використання мобільних додатків у 
повсякденній спортивній активності. Ці фактори формують сприятливий фундамент 
для розвитку нових продуктів і стимулюють конкуренцію між існуючими гравцями. 
Однак аналіз слабких сторін вказує на системні внутрішні проблеми галузі, 
зокрема високу залежність від глобальних платформ App Store та Google Play, 
обмежені маркетингові та фінансові можливості українських фітнес-центрів, а також 
потребу в значних інвестиціях у створення якісного контенту, аналітики та AI-
рішень. Крім того, питання безпеки даних, інтеграцій із зовнішніми системами та 
вимоги до стабільності роботи формують складні технічні бар’єри, що ускладнюють 
вихід на ринок малих команд і нових компаній. 
У контексті зовнішніх можливостей галузь демонструє значні перспективи з 
огляду на попит на онлайн-тренування, розвиток персоналізованих систем 
тренувань, зростання сегменту корпоративного wellness та державні ініціативи з 
цифровізації спорту. Тренд на інтеграцію мобільних додатків із системами контролю 
здоров’я (Apple Health, Google Fit, Garmin) відкриває перед розробниками нові 
напрями розвитку, сприяючи створенню комплексних цифрових екосистем. 
Разом з тим загрози залишаються масштабними: конкуренція з глобальними 
фітнес-платформами, присутність великої кількості замінників (YouTube, Telegram-
боти, Google Sheets), економічна нестабільність, висока швидкість технологічних 
змін та кіберризики. Ці фактори здатні суттєво обмежувати розвиток продуктів, 
особливо за відсутності інвестицій, стратегічної гнучкості та інноваційності. 
Інтегруючи результати аналізу, можна стверджувати, що галузь має високий 
потенціал зростання, але водночас характеризується високою конкуренцією та 
чутливістю до зовнішніх ризиків. У таких умовах найбільш перспективною є 
стратегія формування комплексних, диференційованих рішень, які поєднують CRM-
45 
функціонал для фітнес-центрів, персоналізовані тренувальні модулі, аналітику, 
гейміфікацію та глибокі інтеграції з екосистемами здоров’я. Саме такі продукти 
здатні витримати конкурентний тиск, відповідати очікуванням користувачів і 
забезпечувати довгострокову ринкову цінність. 
Таким чином, SWOT-аналіз демонструє, що стратегічний успіх у галузі 
визначатиметься здатністю розробників швидко адаптуватися до змін ринкового 
середовища, впроваджувати інноваційні рішення, мінімізувати ризики залежності 
від зовнішніх факторів та формувати унікальну ціннісну пропозицію, що відповідає 
сучасним вимогам цифрового фітнес-ринку. 
1.5 Особливості управління проектами в галузі розробки мобільних 
застосунків для фітнес центрів 
Управління проєктами у сфері розробки мобільних застосунків для фітнес-
центрів має комплексний, багатовимірний характер, оскільки поєднує технологічні, 
організаційні, ринкові та поведінкові аспекти. Галузь розвивається на перетині 
цифровізації спортивної індустрії, стрімкого розвитку мобільних технологій та 
зростання потреб користувачів у персоналізованих і зручних тренувальних 
рішеннях. Успішне управління такими проєктами вимагає глибокого розуміння 
специфіки фітнес-бізнесу, сучасних методологій ІТ-проєктування, високих вимог до 
UX/UI, широкої інтеграції з зовнішніми сервісами, а також постійної адаптації до 
динаміки ринку. З огляду на це, важливим завданням є систематизація ключових 
управлінських особливостей у вигляді структурованої моделі, що дозволяє оцінити 
характерні виклики і вимоги галузі та забезпечити науково обґрунтований підхід до 
планування, реалізації та супроводу таких проєктів [36; 37]. 
Однією з основних особливостей є висока динамічність ринку мобільних 
застосунків, що постійно змінюється під впливом технологічних оновлень платформ 
iOS та Android, появи нових трендів у тренувальній активності, розвитку фітнес-
трекерів і сенсорних пристроїв. У цих умовах управління вимогами має бути 
гнучким, що досягається завдяки використанню Agile/Scrum-підходів, які 
46 
забезпечують короткі ітерації, регулярні релізи та оперативну адаптацію до 
зворотного зв’язку від користувачів [38]. Особливе значення має також здатність 
розробників враховувати зміну очікувань цільової аудиторії, яка вимагає високої 
швидкості роботи застосунку, наявності персоналізованих рекомендацій, 
мотиваційних модулів та привабливого інтерфейсу. 
Важливою рисою управління такими проєктами є потреба у ґрунтовному 
розумінні специфіки фітнес-центрів. Бізнес-моделі спортивних закладів включають 
складні системи графіків тренувань, обліку абонементів, персонального супроводу 
клієнтів, замін тренерів, групових програм, системи лояльності та звітності 
менеджерів. Ефективний застосунок має точно відображати ці процеси, тому 
керування проєктом передбачає проведення глибинних інтерв’ю зі стейкхолдерами, 
побудову моделей бізнес-процесів (BPMN/UML), аналіз сценаріїв використання та 
валідацію рішень із залученням тренерів і менеджерів клубів [36]. 
Ще одним важливим аспектом є підвищені вимоги до UX/UI. Згідно з 
сучасними дослідженнями, фітнес-додатки належать до категорії з одним із 
найвищих рівнів раннього відтоку користувачів у разі низької якості дизайну [39]. 
Користувачі очікують простоти, естетики, доступності ключових функцій у межах 
кількох кліків, а також наявності персоналізованого контенту (плани тренувань, 
аналітика прогресу, рекомендації). Управління UX-процесами передбачає створення 
прототипів, проведення юзабіліті-тестування, A/B експериментів та постійне 
удосконалення інтерфейсу. 
Ключовою технічною особливістю є велика кількість необхідних інтеграцій. 
Сучасні фітнес-застосунки повинні взаємодіяти з Apple Health, Google Fit, GPS-
датчиками, системами онлайн-платежів, CRM-платформами, стримінговими 
відеосервісами, аналітичними інструментами та сервісами push-сповіщень. Це 
значно ускладнює управління проєктом, оскільки вимагає контролю сумісності API, 
тестування на різних пристроях, забезпечення стабільності зовнішніх залежностей 
та узгодження вимог із постачальниками сервісів [38]. 
Окремої уваги потребують питання інформаційної безпеки й захисту 
персональних та медичних даних. Фітнес-застосунки працюють із даними, що 
47 
можуть включати інформацію про фізичну активність, пульс, прогрес тренувань, 
абонементи та платежі. Це зумовлює високі вимоги до шифрування, автентифікації, 
відповідності GDPR, впровадження ISO 27001, регулярних аудитів і побудови 
моделей реагування на інциденти [40]. 
З огляду на високу конкуренцію на ринку, важливою складовою проектного 
менеджменту є стратегічне маркетингове забезпечення: конкурентний аналіз, 
визначення ціннісної пропозиції продукту, опрацювання воронки залучення 
користувачів, ASO-оптимізація, аналіз DAU/MAU, оцінка показників відтоку та 
взаємодії з клієнтами. Управління проєктом у фітнес-домені передбачає тісну 
взаємодію між технічною, маркетинговою та контентною командами, що робить такі 
проєкти мультидисциплінарними. 
Також важливим елементом є керування ресурсами та людьми. Команди 
розробки фітнес-застосунків зазвичай включають від 6 до 20 фахівців: бізнес-
аналітиків, mobile-розробників, UX/UI дизайнерів, backend-інженерів, DevOps, 
тестувальників, маркетологів, SMM-спеціалістів та контент-мейкерів (зокрема 
тренерів). Це потребує ретельної побудови RACI-матриць, управління 
комунікаціями, регулярних синхронізацій та контролю навантаження. 
Ще однією суттєвою особливістю є тривала післярелізна підтримка. Мобільні 
фітнес-застосунки потребують постійних оновлень, додавання нового тренувального 
контенту, впровадження AI-модулів, оптимізації продуктивності, інтеграції нових 
сенсорів, виправлення багів і швидкого реагування на відгуки користувачів. 
З метою систематизації ключових управлінських характеристик проєктів 
доцільно подати їх у вигляді структурованої таблиці 1.8. 
Узагальнюючи особливості управління проєктами в галузі розробки мобільних 
застосунків для фітнес-центрів, можна стверджувати, що ця сфера потребує 
високого рівня адаптивності, технологічної зрілості та міждисциплінарного підходу. 
Проєктна діяльність у цьому сегменті визначається поєднанням вимог фітнес-
індустрії, динамікою мобільного ринку, очікуваннями користувачів щодо 
персоналізації та зручності, а також необхідністю інтеграції з великою кількістю 
зовнішніх платформ. Особливу роль відіграють питання безпеки й відповідності 
48 
стандартам, оскільки обробка персональних та медичних даних створює додаткові 
зобов’язання для команди розробки. 
Таблиця 1.8 – Особливості управління проєктами в розробці мобільних фітнес-
застосунків 
Особливість Сутність Управлінські наслідки 
Динамічність ринку Швидка зміна трендів, Agile-підхід, короткі 
 технологій ітерації 
Галузева специфіка Унікальні процеси Моделювання процесів, 
 роботи фітнес-центрів робота зі стейкхолдерами 
Вимоги до UX/UI Висока чутливість Прототипування, UX-
 користувачів до дизайну тестування 
Інтеграції Велика кількість Управління API, контроль 
 зовнішніх сервісів SLA 
Безпека даних Чутливі дані здоров’я та 
 платежів Впровадження GDPR, аудит 
 
Конкурентність ринку Наявність замінників і 
 глобальних гравців Маркетингове планування 
 
Мультидисциплінарні Різні ролі і компетенції RACI, синхронізація, 
команди  
 комунікації 
Післярелізна підтримка Постійні оновлення і 
 контент Стратегія підтримки 
 
 
Процеси управління в таких проєктах охоплюють не лише технічну розробку, 
але й маркетингове позиціонування, аналіз користувацької поведінки, планування 
контенту, а також організацію ефективної післярелізної підтримки. У цих умовах 
критичним чинником стає використання гнучких методологій, системне управління 
ризиками, оптимізація внутрішніх комунікацій і чіткий розподіл ролей у 
мультидисциплінарних командах. 
Таким чином, управління проєктами у сфері мобільних фітнес-застосунків 
формує комплексні вимоги до компетентності команди та побудови ефективної 
управлінської системи. Лише поєднання глибокого розуміння галузевих процесів, 
технічної експертизи, сучасних підходів до дизайну й аналітики дозволяє 
49 
створювати конкурентні та інноваційні цифрові продукти, що відповідають 
потребам фітнес-центрів і кінцевих користувачів. 
Висновки до розділу 1 
У даному розділі здійснено комплексний аналіз галузі розробки мобільних 
застосунків для фітнес-центрів та дослідження об’єкта проєкту. Встановлено, що 
ринок активно зростає під впливом цифровізації фітнес-індустрії, поширення 
мобільних платформ, розвитку персоналізованих тренувань, онлайн-сервісів та 
інтеграцій з екосистемами здоров’я. 
Аналіз конкурентного середовища показав, що на ринку діє значна кількість 
локальних і глобальних продуктів, проте зберігається можливість створення 
інноваційних застосунків із комплексним функціоналом і розширеною 
персоналізацією. Розгляд ринку через модель Портера виявив високий рівень 
конкурентного тиску, сильну ринкову владу покупців, середній вплив 
постачальників, наявність замінників та помірну загрозу входу нових учасників. 
SWOT-аналіз підтвердив наявність суттєвих сильних сторін (технологічна 
доступність, активна цифровізація) та слабких сторін (залежність від маркетплейсів, 
високі вимоги до безпеки), а також визначив перспективні можливості та ключові 
загрози ринку. Також було узагальнено основні управлінські особливості проєктів 
мобільних фітнес-застосунків: необхідність гнучкого планування, врахування 
процесів фітнес-центрів, високих вимог до UX/UI, багаторівневих інтеграцій, 
роботи з чутливими даними, залучення мультидисциплінарних команд і важливість 
безперервної післярелізної підтримки. 
Отримані результати підтверджують перспективність створення сучасного 
мобільного застосунку, який поєднуватиме функціональність управління бізнес-
процесами, тренувальний контент, персоналізацію, аналітику та інтеграції з Health-
платформами. Усі проведені дослідження забезпечують обґрунтовану основу для 
наступних етапів планування, проєктування й реалізації продукту. 
50 
2 ФОРМУВАННЯ ЗАДУМУ ПРОЕКТУ ТА РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ 
2.1 Аналіз оточення проєкту 
Ефективне управління проєктом розробки мобільного застосунку для фітнес-
центрів потребує комплексного розуміння зовнішніх умов, у яких функціонуватиме 
продукт. Ці умови охоплюють не лише ринкові тенденції та динаміку попиту на 
цифрові фітнес-рішення, але й політичні пріоритети у сфері охорони здоров’я, 
економічні коливання, соціально-культурні зміни, темпи технологічного розвитку, 
екологічні орієнтири та правові обмеження. У сучасному конкурентному середовищі 
саме системний аналіз таких чинників дозволяє проєктним командам обґрунтовано 
формувати стратегію розвитку продукту, своєчасно ідентифікувати ризики та 
використовувати зростаючі можливості ринку. 
Розробка мобільного застосунку для фітнес-центрів перебуває на перетині 
кількох ключових трендів: цифровізації сфери здоров’я та спорту, популяризації 
мобільних технологій для контролю фізичної активності, підвищення суспільної 
уваги до профілактики захворювань і формування здорових звичок, а також 
активного розвитку регуляторного поля у галузі обробки даних. Літературні та 
аналітичні джерела підтверджують, що мобільні фітнес-рішення дедалі частіше 
інтегруються у бізнес-моделі спортивних клубів і стають важливим інструментом 
утримання клієнтів, персоналізації тренувальних програм і підтримки взаємодії між 
користувачами та інструкторами. 
У цьому контексті PESTEL-аналіз виступає базовим інструментом 
стратегічного оцінювання зовнішнього середовища. Його проведення дає змогу 
визначити, як політичні, економічні, соціальні, технологічні, екологічні та правові 
фактори впливають на проєкт, формують його можливості і ризики та задають рамки 
для прийняття управлінських рішень на всіх етапах життєвого циклу. Такий підхід 
забезпечує всебічне бачення умов, у яких розроблятиметься та впроваджуватиметься 
мобільний застосунок, а також дозволяє адаптувати продукт до актуальних 
тенденцій ринку цифрового здоров’я та очікувань цільової аудиторії. 
51 
P – Політичні та інституційні фактори 
Ключовою політичною передумовою є перехід державної політики від 
«лікування хвороб» до профілактики та промоції фізичної активності. Оновлені 
рекомендації ВООЗ щодо рухової активності (150–300 хв помірної або 75–150 хв 
інтенсивної активності на тиждень для дорослих) формують нормативну рамку для 
урядових програм та локальних ініціатив у сфері спорту, фітнесу та цифрових 
сервісів здоров’я [41; 42]. Це підсилює політичний запит на інструменти, які 
допомагають населенню досягати цих цільових орієнтирів, зокрема за допомогою 
мобільних застосунків. 
У країнах ЄС формується цілісна політика цифрової охорони здоров’я: 
ініціативи eHealth, розвиток телемедицини, регулювання повторного використання 
медичних даних та прийняття Регламенту про Європейський простір даних про 
здоров’я (European Health Data Space, EHDS). Останній закріплює підвищені вимоги 
до доступу, інтероперабельності, безпеки й вторинного використання електронних 
даних про здоров’я, включно з даними, що надходять із wellness- та фітнес-додатків 
[47]. Це створює для проєкту одночасно вікно можливостей (вбудованість у 
майбутню європейську цифрову екосистему) і жорсткі регуляторні обмеження. 
Для України та країн Центрально-Східної Європи додатковим політичним 
чинником є курс на гармонізацію з європейськими стандартами у сфері eHealth, 
кібербезпеки та захисту персональних даних. Впровадження національних стратегій 
цифрової трансформації охорони здоров’я та програм підтримки здорового способу 
життя створює сприятливий фон для співпраці фітнес-центрів із державними й 
муніципальними ініціативами (програми профілактики, корпоративне здоров’я, 
партнерства з містами). 
Вплив на проєкт: 
 політичний пріоритет профілактики та фізичної активності підвищує 
легітимність і суспільну значущість проєкту; 
 європейська політика EHDS стимулює проєкт одразу закладати відповідність 
майбутнім вимогам до обміну й вторинного використання даних [47]; 
52 
 ризиком є можливі зміни регуляторної бази (оновлення галузевих стандартів, 
посилення вимог до кібербезпеки), що можуть збільшити витрати на 
підтримку відповідності. 
E – Економічні фактори 
Глобальний ринок фітнес-додатків демонструє високі темпи зростання. За 
різними аналітичними оцінками, його обсяг у 2023–2024 рр. коливається у діапазоні 
10–16 млрд дол. США з прогнозованим зростанням до 30–40 млрд дол. до початку 
2030-х років, при цьому очікуваний середньорічний темп зростання (CAGR) у 2025–
2034 рр. становить 14–26 % [44; 45]. Це свідчить про сталий попит на цифрові 
рішення в сегменті фітнесу та створює економічно привабливе середовище для 
запуску нових продуктів. 
Зростання ринку підтримується кількома економічними драйверами: 
 збільшенням витрат домогосподарств на здоров’я та wellness-послуги; 
 розвитком корпоративних програм «здоров’я на робочому місці», де 
роботодавець частково фінансує фітнес-послуги; 
 поширенням підписок і мікроплатежів як основної моделі монетизації 
цифрових сервісів [44; 45]. 
Разом з тим економічне оточення містить низку ризиків: інфляційні коливання 
зменшують доступний дохід домогосподарств, що може знижувати попит на платні 
тарифи, особливо в чутливих до ціни сегментах; посилення конкуренції з боку 
глобальних платформ (Strava, Nike, Apple, ін.) тисне на цінову політику та вимагає 
диференціації через локалізацію й додаткову цінність [44; 48]. 
Для фітнес-центрів мобільний застосунок виступає не стільки окремим 
джерелом доходів, скільки: 
 інструментом підвищення «довічної цінності клієнта» (LTV) за рахунок 
утримання та допродажів; 
 засобом оптимізації операційних витрат (автоматизація запису, розкладу, 
комунікацій); 
53 
 каналом для партнерських програм (страхові компанії, корпоративні клієнти, 
локальні бренди). 
S – Соціальні та культурні фактори 
Соціальний контекст проєкту визначається кількома довгостроковими 
тенденціями: 
1. Зростання усвідомленості щодо здоров’я і профілактики. ВООЗ та національні 
служби здоров’я активно комунікують важливість регулярної фізичної 
активності для запобігання серцево-судинним, метаболічним і психічним 
розладам [41; 42]. Це поступово змінює поведінкові установки населення, 
збільшуючи готовність інвестувати час та ресурси у фітнес. 
2. Седентарний стиль життя та цифровізація повсякденності. Водночас 
поширення дистанційної роботи, навчання й «екранної» зайнятості формує 
дефіцит рухової активності, що підсилює потребу в інструментах 
самоконтролю, нагадування та мотивації [41; 43]. 
3. Прийняття mHealth і гейміфікації. Дослідження показують, що користувачі 
охочіше й довше користуються мобільними health-додатками, якщо ті 
пропонують зрозумілий інтерфейс, персоналізований контент, елементи гри та 
соціальної взаємодії (лідерборди, челенджі, спільноти) [43; 46; 50]. 
Гейміфікація й «ігрові» механіки значно підвищують залученість, але 
вимагають ретельного UX-дизайну. 
4. Різна цифрова грамотність і сегментація аудиторії. Молодші користувачі та 
міські жителі зазвичай мають вищу готовність до використання цифрових 
фітнес-рішень, тоді як старші вікові групи потребують більш інтуїтивних 
інтерфейсів і навчальних матеріалів [42; 43]. Для фітнес-центрів це означає 
необхідність адаптації сценаріїв використання під різні сегменти. 
Соціальні фактори сприяють популяризації гібридних моделей: поєднання 
офлайн-візитів до клубу з онлайн-програмами, домашніми тренуваннями, 
асинхронною комунікацією з тренером через застосунок [43; 48]. Для проєкту це 
шанс побудувати стійкий канал взаємодії з клієнтами між відвідуваннями залу та 
збільшити частоту контактів із брендом клубу. 
54 
T – Технологічні фактори 
Технологічне оточення характеризується високою динамікою: 
 Поширення смартфонів і носимих пристроїв. Смартфони, фітнес-трекери, 
смарт-годинники й інші wearables стали масовими каналами збору даних про 
активність, сон, частоту серцевих скорочень тощо, що створює технічну 
основу для персоналізованих фітнес-рішень [44; 50]. 
 Аналітика даних та ШІ. Сучасні дослідження підкреслюють роль алгоритмів 
машинного навчання в побудові рекомендаційних систем і ранньому виявленні 
відхилень у поведінці користувача (наприклад, різке зниження активності) [43; 
50]. Це дозволяє переходити від статичних програм тренувань до динамічних, 
адаптивних планів. 
 Гейміфікація та інтеграція з соціальними мережами. Механізми досягнень, 
челенджів, командних змагань та інтеграція з соціальними платформами 
(наприклад, обмін результатами в Strava чи інших додатках) визнані одним із 
ключових факторів довгострокового використання mHealth [46; 48]. 
 Хмарні обчислення й мікросервісна архітектура. Для проєкту це означає 
можливість швидкого масштабування, розподілу навантажень та інтеграції з 
CRM-системами фітнес-центру, платіжними сервісами, системами аналітики. 
Разом із тим, література наголошує на значних викликах у сфері кібербезпеки 
та приватності. Огляди щодо wearables і mHealth констатують наявність 
вразливостей на рівні протоколів зв’язку, зберігання даних та механізмів 
автентифікації [49; 50]. Для мобільного застосунку фітнес-центру це означає 
необхідність приділяти особливу увагу наскрізному шифруванню, захисту API та 
безпечній інтеграції з зовнішніми платформами. 
E – Екологічні фактори 
Хоча фітнес-додатки не є «класичними» екологічними проєктами, екологічний 
вимір поступово набуває значення: 
 зростає суспільний інтерес до екологічної відповідальності бізнесу, «зелених» 
офісів і «еко-спортзалів»; 
55 
 цифрові сервіси дозволяють частково зменшити транспортні переміщення 
(онлайн-тренування, дистанційні консультації), що потенційно знижує 
вуглецевий слід користувачів; 
 водночас активне використання хмарних сервісів і центрів обробки даних має 
власний екологічний вплив, про що все частіше згадують у дослідженнях 
цифрової сталості. 
Для проєкту це радше «м’який» фактор, але він може бути використаний у 
позиціонуванні. Наприклад, фітнес-центр може декларувати підтримку екологічних 
ініціатив (компенсація CO₂, використання енергоефективного обладнання) та 
інтегрувати в застосунок «зелені» челенджі: ходьба замість авто, участь у міських 
еко-заходах тощо. Це підсилює емоційну цінність продукту й резонує з молодою 
аудиторією. 
L – Правові фактори 
Правове поле для мобільного застосунку фітнес-центру є одним із 
найкритичніших вимірів PESTEL. 
1. GDPR та захист персональних даних. У ЄС персональні й особливо медичні 
дані, до яких можуть належати дані про фізичну активність, пульс, вагу, 
підпадають під режим «чутливих даних» і потребують підвищеного рівня 
захисту [48; 49]. Окремі юридичні огляди прямо вказують, що значна частина 
фітнес-додатків фактично обробляє дані про здоров’я й повинна бути 
сумісною з регулюванням цифрової охорони здоров’я [48]. 
2. Європейський простір даних про здоров’я (EHDS). Регламент EHDS деталізує 
умови первинного (лікування, профілактика) та вторинного (наука, політика, 
інновації) використання електронних даних про здоров’я, включно з wellness- 
та fitness-додатками [47]. Це означає, що проєкт має бути готовим до 
прозорого опису категорій даних, цілей обробки, механізмів доступу третіх 
сторін. 
3. Проблеми приватності в mHealth. Емпіричні дослідження виявляють численні 
порушення: неузгодженість між заявленою політикою приватності та 
фактичною практикою, надмірний збір даних, передавання інформації третім 
56 
сторонам без достатньої прозорості [48; 49]. Окремі роботи демонструють, що 
наявність зрозумілих інструментів керування згодою (granular consent) 
підвищує готовність користувачів ділитися даними, а непрозорість – знижує 
довіру та стимулює відмову від застосунку [49; 50]. 
4. Національне законодавство. Для України й інших країн регіону важливими є 
закони про захист персональних даних, електронну комерцію, рекламу, а також 
норми, що регулюють діяльність фітнес-центрів як постачальників послуг, 
пов’язаних зі здоров’ям. У разі позиціонування застосунку як «медичного» 
(наприклад, включення клінічно значущих показників чи інтеграції з 
медичними інформаційними системами) можуть виникати додаткові вимоги 
щодо сертифікації як медичного виробу. 
Для проєкту це означає: 
 необхідність упровадження принципів privacy by design і security by design на 
етапі архітектурного проєктування; 
 розроблення прозорої політики конфіденційності, що чітко пояснює, які дані 
збираються, як вони використовуються, кому передаються й як користувач 
може відкликати згоду [48; 49]; 
 регулярний юридичний та безпековий аудит (повторна перевірка відповідності 
новим вимогам EHDS, оновлення механізмів захисту). 
Для узагальнення результатів проведеного PESTEL-аналізу було сформовано 
зведену таблицю 2.1, яка відображає ключові фактори зовнішнього середовища та їх 
вплив на проєкт. Така структуризація дозволяє наочно визначити можливості й 
обмеження, що формують умови реалізації мобільного застосунку для фітнес-
центрів. 
З метою деталізації впливу кожної групи факторів додатково подано матрицю 
оцінювання їх сили, рівня невизначеності та відповідних управлінських дій (Таблиця 
2.2). Це дає змогу визначити пріоритетність реагування на зовнішні чинники та 
забезпечити адаптивність проєкту до змінного середовища. 
57 
Таблиця 2.1 – Узагальнений PESTEL-аналіз оточення проєкту 
 Ключові фактори Можливості для 
 проєкту Загрози / ризики 
 
Державні програми Партнерства з 
промоції фізичної органами влади, 
участь у пілотних Посилення 
активності; проєктах; регуляторних вимог, 
– Політичні політика цифрової eHealth-
P   
охорони здоров’я; позиціонування як потреба в постійній 
інструмент реалізації відповідності новим 
впровадження політики здорового нормам 
EHDS способу життя 
Високі темпи Стійкий попит на Інфляція, зниження 
зростання ринку цифрові фітнес- купівельної 
– Економічні фітнес-додатків; рішення; можливість спроможності; 
E   розвиток підписок і монетизації через конкуренція з 
корпоративних LTV, партнери та глобальними 
wellness-програм підписки платформами 
Зростання 
усвідомленості Висока готовність 
щодо здоров’я; певних сегментів до Цифрова нерівність; 
– Соціальні гібридні моделі використання фітнес- ризик «втоми від 
S   
тренувань; додатків; можливість додатків» і швидкого 
популярність побудови спільноти відтоку користувачів 
гейміфікації навколо бренду клубу 
 
Створення 
Масова доступність персоналізованих Кіберзагрози, 
смартфонів та програм, інтеграція з технічні 
T – Технологічні wearables; ШІ та трекерами та вразливості; 
eHealth-
аналітика; хмарні сервісами; залежність від 
платформи масштабованість сторонніх платформ 
рішення та API 
 
Позиціонування як Додаткові 
Тренд на «зелений» екологічно очікування щодо 
– Екологічні спосіб життя; увага відповідальності, 
E   до сталості відповідального необхідність 
цифрових сервісів бренду; інтеграція 
 «зелених» челенджів прозорості щодо 
 впливу на довкілля 
 
58 
Продовження таблиці 2.1 
 Ключові фактори Можливості для 
 проєкту Загрози / ризики 
 
Підвищення довіри 
GDPR, EHDS, 
національні закони через демонстрацію Ризики штрафів, 
про захист даних; високих стандартів репутаційні втрати у 
L – Правові досліджені безпеки й випадку витоку 
проблеми приватності; даних; складність 
приватності конкурентна перевага юридичного 
для «комплаєнтних» супроводу 
mHealth рішень 
 
Таблиця 2.2 – Матриця впливу факторів PESTEL на проєкт 
Фактор Конкретний Сила Базова 
 аспект впливу на Рівень 
 проєкт невизначеності управлінська 
 
 реакція 
Моніторинг 
Впровадження законодавчих змін, 
та участь у 
Політичний EHDS 
 національних Висока Середній професійних 
eHealth-програм асоціаціях, 
 консультації з 
юристами 
Побудова 
Зростання масштабованої 
Економічний глобального бізнес-моделі, 
 ринку фітнес Висока Низький–
 середній орієнтація на 
-  
додатків підписки й 
 партнерські 
продажі 
Розробка сценаріїв, 
Попит на що поєднують 
Соціальний гібридні офлайн і онлайн; 
 формати Висока Низький підтримка 
тренувань ком’юніті-функцій 
у застосунку 
 
59 
Продовження таблиці 2.2 
Фактор Конкретний Сила Рівень Базова 
 аспект впливу на 
 проєкт невизначеності управлінська 
 
 реакція 
Вибір відкритої 
Інтеграція з архітектури, 
Технологічний wearables та надійне API-
 сторонніми Висока Середній управління, 
сервісами тестування безпеки 
інтеграцій 
Комунікація 
Очікування щодо екологічних 
Екологічний «сталих» Середня Високий ініціатив клубу, 
   
практик бізнесу включення еко-
 челенджів у 
функціонал 
Впровадження 
Вимоги privacy by design, 
Правовий GDPR/EHDS до Дуже Середній granular consent, 
 обробки висока  
 регулярні аудити 
чутливих даних безпеки та 
відповідності 
 
PESTEL-аналіз показує, що проєкт з розробки мобільного застосунку для 
фітнес-центрів функціонує у сприятливому, але регуляторно й технологічно 
складному середовищі. Політичні та соціальні тренди – пріоритет здорового способу 
життя, цифровізація охорони здоров’я, готовність населення до mHealth – 
створюють високий попит на відповідні рішення [41–43]. Економічні фактори 
підтверджують привабливість ринку, але одночасно акцентують на необхідності 
чіткої бізнес-моделі та диференціації продукту [44; 45]. 
Технологічний вимір відкриває можливості для персоналізації й інтеграції з 
екосистемою пристроїв, але підвищує вимоги до безпеки й надійності [49; 50]. 
Екологічні аспекти формують додатковий, здебільшого репутаційний вимір цінності 
продукту. Правове поле (GDPR, EHDS та національне законодавство) є критично 
важливим: воно визначає рамки допустимого використання даних і фактично 
60 
перетворює відповідність стандартам приватності й безпеки на один із ключових 
компонентів конкурентоспроможності [47–49]. 
Системне врахування цих факторів при проєктуванні архітектури застосунку, 
моделі монетизації та стратегії взаємодії зі стейкхолдерами є необхідною умовою 
стійкого розвитку стартапу на ринку цифрових фітнес-послуг. 
2.2 Первинні та вторинні зацікавлені сторони 
Аналіз зацікавлених сторін є одним із ключових етапів планування проєкту 
розробки мобільного застосунку для фітнес-центрів. Це дозволяє визначити групи, 
які впливають на продукт, формують вимоги до його функціоналу та можуть як 
підтримати, так і стримати реалізацію проєкту. Враховуючи специфіку української 
фітнес-індустрії, динаміку цифровізації та зростання попиту на індивідуальні 
фітнес-рішення, значення коректної ідентифікації стейкхолдерів істотно зростає. 
Наукові та прикладні дослідження підтверджують, що успіх цифрових фітнес-
проєктів визначається глибиною залучення кінцевих користувачів, тренерів та 
управлінського персоналу, а також узгодженістю інтересів технологічних та 
регуляторних партнерів [51–55]. 
Первинні зацікавлені сторони 
Первинні стейкхолдери безпосередньо взаємодіють із застосунком та 
формують його основну цінність. Їхні потреби та поведінкові характеристики 
визначають функціональні та нефункціональні вимоги до продукту. Українські 
дослідження показують, що вітчизняна фітнес-аудиторія очікує від цифрових 
сервісів персоналізованості, простоти та інтегрованості з тренувальним процесом 
[51; 52]. 
У таблиці 2.3 подано основні групи осіб, які безпосередньо користуються 
застосунком або впливають на його повсякденну роботу. Узагальнення їх інтересів 
та очікувань дає змогу краще зрозуміти, які вимоги повинні бути враховані під час 
розробки. 
 
61 
Таблиця 2.3 – Первинні зацікавлені сторони проєкту 
Група Інтереси та очікування Рівень впливу Особливості взаємодії 
Персоналізовані 
Клієнти фітнес тренування, мотивація, UX-дослідження, 
- фокус-групи, 
центрів відстеження прогресу, Високий 
 прозора політика регулярний зворотний 
даних зв’язок 
 
Комунікація з Навчання, включення у 
Тренери та клієнтами, планування Середній- тестування, можливість 
інструктори тренувань, аналітика високий впливати на 
показників функціонал 
Адміністрація Утримання клієнтів, Бизнес-аналітика, 
та власники оптимізація роботи, демонстрація ROI, 
клубів збільшення продажів, Високий інтеграція з CRM та 
 автоматизація послуг пропускною системою 
Ключовим драйвером прийняття рішення про впровадження застосунку є 
адміністрація клубів, однак саме користувачі та тренери визначають реальний рівень 
ефективності та тривалість використання продукту. Дослідження українського ринку 
підкреслюють важливість персональної взаємодії між тренером і клієнтом, що 
робить їх залучення критичним для UX-дизайну та тестування [52; 55]. 
Вторинні зацікавлені сторони 
Вторинні стейкхолдери не взаємодіють з продуктом напряму, але формують 
нормативне, технологічне та соціальне середовище проєкту. Дослідження індустрії в 
Україні вказують на зростання ролі медіа, партнерських організацій та державних 
ініціатив у розвитку спортивних цифрових сервісів [53; 54]. 
Таблиця 2.4 охоплює учасників, що не взаємодіють із продуктом щодня, але 
формують середовище, у якому він працює. Вони впливають на нормативні, технічні 
та партнерські умови реалізації проєкту. 
Вторинні стейкхолдери значною мірою впливають на репутаційну й 
нормативну складову проєкту. Зокрема, регулятори визначають рамки обробки 
даних, тоді як медіа та спільноти створюють інформаційне поле, що може як 
підтримати продукт, так і сформувати бар’єри. 
 
62 
Таблиця 2.4 – Вторинні зацікавлені сторони проєкту 
Група Інтереси Рівень впливу Стратегія 
 взаємодії 
Постачальники Надійна робота SLA, спільне 
технологій (API, 
платежі, інтерфейсів, Середній тестування, 
 
інтегратори) партнерські угоди технічна 
 
 документація 
Регуляторні Юридичний аудит, 
установи та Дотримання безпеки Середній високий відповідність 
-  
асоціації галузі даних, якості послуг стандартам, 
 регулярні звіти 
Аналітика 
Страхові та активності, Пілотні програми, 
корпоративні підвищення Середній контрактні моделі, 
 
партнери ефективності демонстрація 
 
програм цінності 
wellness-  
Інтерактивний 
Спільноти Челенджі, участь у контент, 
користувачів та подіях, обмін Низький-середній підтримка 
медіа досвідом соціальних 
ініціатив 
Освітні та Розвиток культури Партнерські 
спортивні спорту та цифрової Низький заходи, 
 
організації грамотності промоакції, 
 населення соціальні кампанії 
 
Для ефективного управління проєктом важливо не лише визначити учасників, 
пов’язаних із розробкою мобільного застосунку, але й зрозуміти, наскільки кожна 
група впливає на кінцевий результат та наскільки зацікавлена у його успішній 
реалізації. Оскільки стейкхолдери мають різні потреби, рівень відповідальності й 
ступінь залученості, їх роль у проєкті також суттєво відрізняється. Саме тому 
виникає потреба у впорядкуванні цих груп за пріоритетністю, щоб оптимально 
розподіляти увагу, ресурси та комунікаційні зусилля. 
Матриця пріоритетності дозволяє побачити загальну картину взаємозв’язків 
між стейкхолдерами та визначити, з ким необхідно працювати у форматі постійної 
взаємодії, а з ким — підтримувати періодичний контакт або інформувати у межах 
63 
ключових етапів. Такий підхід допомагає уникнути конфліктів інтересів, краще 
планувати комунікацію та своєчасно реагувати на очікування тих груп, від яких 
залежить прийняття продукту та подальше масштабування. Матриця також дає змогу 
визначити точки найбільшого ризику й впливу, що є важливим при плануванні 
рішень, пов’язаних із тестуванням, впровадженням і підтримкою мобільного 
застосунку (Таблиця 2.5). 
Таблиця 2.5 – Матриця пріоритетності стейкхолдерів 
Група Рівень впливу Зцікавленіс Категорія Рекомендована 
  ть пріоритету стратегія 
Активне 
Клієнти залучення, 
фітнес центрів Високий Висока 1 — критичні регулярний 
-  фідбек, аналітика 
поведінки 
Навчання, 
Тренери та Середній- Висока — критичні спільна розробка 
інструктори високий  1   
  функцій, роль 
амбасадорів 
Бізнес-
Адміністрація — ключові презентації, 
1  
та власники Високий Середня управлінці економічні 
  обґрунтування, 
інтеграції 
Постачальник — робочі Контракти, SLA, 
2  
и технологій Середній Середня партнери технічна 
  комунікація 
Відповідність 
Регулятори та Середній- Низька-
асоціації високий середня 2 — контролюючі нормам, 
  
   юридична 
документація 
Страхові та 
корпоративні Середній Середня 3 — перспективні Пілотні проєкти, 
  партнери B2B-договірні 
клієнти  
 моделі 
Маркетинг, 
Спільноти, Низький- соціальні 
медіа середній Висока 3 — підтримуючі 
 активності, 
челенджі 
 
64 
Продовження таблиці 2.5 
Група Рівень впливу Зцікавленіс Категорія Рекомендована 
  ть пріоритету стратегія 
Освітні та Спільні заходи, 
спортивні Низький Середня 4 — низький 
  
організації пріоритет соціальні 
 
 кампанії 
Група 1: критичні стейкхолдери, які визначають життєздатність продукту 
(користувачі, тренери, власники клубів). 
Група 2: партнери, що забезпечують нормативну та технічну підтримку. 
Група 3: групи з потенціалом росту (медіа, корпоративні клієнти). 
Група 4: допоміжні стейкхолдери, що можуть посилювати соціальну складову 
застосунку. 
Аналіз первинних і вторинних стейкхолдерів показав, що проєкт мобільного 
застосунку для фітнес-центрів функціонує у багаторівневому середовищі, де 
інтереси різних груп перетинаються, а їхній вплив нерівномірно розподілений. 
Первинні зацікавлені сторони — клієнти, тренери та адміністрація — формують 
центральне ядро проєкту, адже саме вони визначають, наскільки застосунок буде 
корисним, зручним та інтегрованим у роботу клубу. Їх участь у збиранні вимог, 
тестуванні та оцінюванні функціональності є вирішальною для створення продукту, 
який відповідатиме реальним потребам. 
Вторинні стейкхолдери, хоча й не беруть участі у щоденній взаємодії із 
застосунком, створюють важливе зовнішнє середовище, що може як підтримувати, 
так і обмежувати розвиток проєкту. Технологічні партнери забезпечують 
стабільність і якість технічних рішень; регуляторні структури визначають правила 
роботи з даними та стандарти безпеки; медіа та спільноти впливають на формування 
репутації та рівень довіри до продукту. Водночас корпоративні й страхові партнери 
розширюють потенціал застосунку в напрямі додаткових сервісів та B2B-рішень. 
Взаємодія з кожною групою потребує різної глибини комунікації та підходів до 
залучення. Первинні стейкхолдери вимагають постійного діалогу та швидкого 
реагування на зворотний зв’язок, тоді як вторинні — передбачають партнерську 
співпрацю, дотримання стандартів та підтримання професійної репутації. 
65 
Узгодженість цих взаємозв’язків формує підґрунтя для успішного впровадження 
мобільного застосунку та його подальшої масштабованості, а також мінімізує 
ризики, пов’язані з технічними, нормативними чи користувацькими бар’єрами. 
2.3 Місія, цілі та розробка коцепції проект 
Місія проєкту полягає у створенні цифрового інструмента, який допоможе 
фітнес-центрам побудувати більш якісну та стійку взаємодію з клієнтами, а 
користувачам — підтримувати фізичну активність у зручний спосіб. Ідея не 
зводиться лише до розробки мобільного застосунку як технічного продукту; 
передусім це спроба поєднати тренувальний процес, щоденні звички та сучасні 
цифрові можливості так, щоб кожен користувач міг підтримувати спортивну форму 
незалежно від досвіду, графіку чи рівня підготовки. 
Таким чином, місія проєкту полягає у підвищенні доступності фітнес-послуг, 
підтримці здорових звичок і створенні середовища, де фізична активність стає 
частиною повсякденного життя, а клуб отримує дієвий канал комунікації та 
персоналізації. 
Виходячи з такої місії, формуються цілі, які визначають напрям розвитку 
продукту. Ключові стратегічні орієнтири охоплюють підвищення залученості 
клієнтів, створення сталої цифрової екосистеми всередині клубу та вдосконалення 
якості тренувального процесу за рахунок індивідуалізованих рішень. Для 
досягнення цих орієнтирів продукт повинен підтримувати функції, що забезпечують 
зручний запис на тренування, зворотний зв’язок між користувачем і тренером, 
перегляд розкладу та статусу абонементів, а також можливість відстеження 
результатів і динаміки навантаження. У межах операційних завдань важливим є 
створення інтерфейсу, зрозумілого для різних вікових та досвідових груп, 
забезпечення безперебійної роботи застосунку й дотримання вимог щодо 
конфіденційності та безпеки інформації. 
Цілі проєкту можна поділити на три рівні: стратегічні, функціональні та 
операційні. 
66 
Стратегічні цілі: 
 Підвищити залученість клієнтів фітнес-центрів. Мобільний застосунок має 
стати інструментом, який стимулює регулярні тренування та взаємодію з 
тренерами. 
 Сформувати стійку цифрову екосистему клубу. Це передбачає інтеграцію 
застосунку з CRM, пропускною системою, розкладом тренувань і програмами 
лояльності. 
 Покращити якість тренувального процесу за допомогою персоналізації. 
Користувачі повинні мати доступ до індивідуальних рекомендацій, історії 
зайнять та прогресу. 
Функціональні цілі: 
 Забезпечити зручний запис на тренування та управління абонементами. 
 Надати інструменти для комунікації між тренером та клієнтом (чати, 
повідомлення, рекомендації). 
 Створити модулі для моніторингу активності та досягнень користувачів. 
 Підтримувати інтеграцію з фітнес-трекерами та іншими цифровими 
платформами. 
Операційні цілі 
 Побудувати інтерфейс, зрозумілий навіть користувачам без досвіду роботи з 
мHealth-додатками. 
 Забезпечити високу стабільність роботи застосунку та захист персональних 
даних. 
 Налагодити систему технічної підтримки та регулярних оновлень. 
Для узагальнення ключових елементів, що формують основу майбутнього 
мобільного застосунку, було систематизовано результати опрацювання концепції 
проєкту. У таблиці 2.6 представлено головні складові, які визначають логіку 
створення продукту: від аналізу потреб користувачів та структурування 
функціональних модулів до вибору технологічних інтеграцій і планування 
послідовності впровадження. Такий формат дає змогу побачити взаємозв’язки між 
67 
окремими частинами концепції та оцінити їх практичну роль у проєкті. 
Таблиця 2.6 – Розробка концепції проєкту мобільного застосунку для фітнес-центрів 
Елемент концепції Змістове наповнення Практичне значення для 
 проєкту 
Виявлено труднощі з плануванням 
Визначення тренувань, відсутністю Дозволяє сформувати 
персональних рекомендацій, реальні функціональні 
ключових проблем 
користувачів слабкою комунікацією з тренерами вимоги, що відображають 
 та недостатнім використанням потреби клієнтів і 
можливостей фітнес трекерів. персоналу клубу. 
-  
Проведено оцінку різних груп Дає змогу адаптувати 
Аналіз цільової користувачів — новачків, інтерфейс і функціонал під 
аудиторії досвідчених спортсменів, клієнтів різні сценарії використання 
 з обмеженим часом, прихильників та ступінь цифрової 
онлайн-тренувань. грамотності. 
Передбачено модулі: профіль 
Структура користувача, календар тренувань, Створює основу майбутньої 
основних модулів кабінет тренера, система архітектури продукту та 
системи повідомлень, аналітика прогресу, визначає логіку взаємодії 
інтеграції з пристроями та між підсистемами. 
CRM. 
Пояснює, яку вигоду 
Розроблення Поєднання персоналізованих 
ціннісної тренувань, зручного планування, отримує користувач і 
бізнес, та формує 
пропозиції швидкої комунікації та доступу до 
 аналітики прогресу. конкурентну перевагу 
 продукту. 
Вибір Враховано можливість Підвищує функціональність 
технологічних підключення фітнес-трекерів, застосунку та забезпечує 
інтеграцій систем пропуску, онлайн-оплат, його сумісність із 
 
Email/SMS-шлюзів. системами клубу. 
Спрощена навігація, інтуїтивні 
Визначення вимог екрани, адаптація під різні вікові Зменшує бар’єри входу й 
до інтерфейсу групи, мінімізація кількості дій підвищує ймовірність 
для виконання основних функцій. регулярного використання. 
 
Враховано ризики: технічні 
Оцінювання (навантаження, стабільність), Дає можливість 
ризиків і юридичні (дані користувачів), сформувати план 
обмежень організаційні (готовність реагування та визначити 
 персоналу), поведінкові (низька пріоритети безпеки й 
мотивація клієнтів). підтримки. 
 
68 
Продовження таблиці 2.6 
Елемент концепції Змістове наповнення Практичне значення для 
 проєкту 
Визначено послідовність: Забезпечує 
Формування уточнення вимог → створення структурованість процесу 
дорожньої карти прототипу → MVP → пілотний та дозволяє реалізовувати 
(Roadmap) запуск → удосконалення → продукт поступово, з 
масштабування. контролем якості на 
 кожному етапі. 
Розроблено механізми залучення Створює умови для 
Підготовка моделі тренерів, збору відгуків від стабільної роботи 
взаємодії зі клієнтів, співпраці з застосунку й підтримує 
стейкхолдерами адміністрацією та технологічними довгостроковий розвиток 
партнерами. проєкту. 
 
Очікувані результати реалізації проєкту охоплюють кілька рівнів — від 
поліпшення роботи фітнес-центру до підвищення комфорту та залученості клієнтів. 
Передусім планується створення мобільного застосунку, який буде не просто 
додатковим сервісом, а невід’ємною частиною взаємодії між клубом, тренерами та 
користувачами. Важливим результатом є підвищення регулярності тренувань 
завдяки персональним рекомендаціям, прозорому плануванню й зручному доступу 
до тренувальних програм. Очікується, що автоматизація процесів — запис на 
заняття, керування абонементами, зворотний зв’язок з тренером — дозволить 
зменшити навантаження на адміністративний персонал і зробить комунікацію більш 
впорядкованою. 
Крім операційних переваг, проєкт має створити умови для довгострокового 
утримання клієнтів. Через системи нагадувань, фіксацію досягнень та можливість 
поступового підвищення складності тренувань користувач отримує більше стимулів 
підтримувати активний спосіб життя. Для клубів це означає помітне зниження 
показника відтоку, а також можливість краще розуміти поведінку аудиторії завдяки 
доступу до агрегованої аналітики. На підставі таких даних фітнес-центри зможуть 
оптимізувати розклад, визначати пікові години, коригувати завантаженість тренерів і 
формувати персональні пропозиції для різних сегментів клієнтів. 
Стратегія розвитку проєкту будується на принципі поетапності. На першому 
69 
етапі ключовою метою є створення стабільної базової версії застосунку з основним 
функціоналом. Після пілотного впровадження увага зосереджується на аналізі 
досвіду користувачів, тестуванні з тренерами та адміністрацією і виявленні тих 
можливостей, які потребують доопрацювання. Надалі планується розширення 
функціоналу за рахунок інтеграції з різними носимими пристроями, появи 
рекомендаційних алгоритмів, елементів гейміфікації та інструментів для групових 
активностей. 
Ще одним важливим напрямом розвитку є співпраця з корпоративними 
клієнтами та страховими програмами, які можуть використовувати застосунок як 
частину програм підтримки здоров’я працівників. Такий вектор відкриває 
можливість виходу за межі одного фітнес-центру та перетворює рішення на 
універсальний продукт, придатний до адаптації під потреби різних компаній або 
мереж клубів. Довгостроково стратегія передбачає формування цілісної екосистеми, 
у якій застосунок стає центральним елементом взаємодії між користувачем і фітнес-
послугами незалежно від каналу або формату тренувань. 
У цілому очікувані результати та обрана стратегія розвитку спрямовані на те, 
щоб застосунок забезпечував не лише технічну зручність, але й створював додану 
цінність для всіх учасників процесу. Поєднання персоналізації, аналітики, 
постійного вдосконалення функціоналу й розширення партнерств формує основу 
для перетворення продукту на інструмент, який підтримує повноцінну цифрову 
взаємодію між фітнес-центром та його аудиторією в довгостроковій перспективі. 
2.4 Опис продукту проекту 
Розроблюваний мобільний застосунок призначений для підтримки 
користувачів у веденні активного способу життя та управлінні власною фітнес-
рутиною. Продукт передбачає два типи користувачів — гостя та авторизованого 
користувача, кожен із яких має свій рівень доступу до функціоналу. Така модель 
створена для впорядкування взаємодії з системою та забезпечення безпеки 
зберігання персональних даних. 
70 
Гість — це користувач, який відкрив застосунок, але не пройшов процедуру 
авторизації. На цьому етапі його взаємодія з продуктом обмежена: він може перейти 
до входу або зареєструвати новий обліковий запис. Лише після завершення 
реєстрації або входу до існуючого профілю гість отримує статус авторизованого 
користувача. Такий підхід дозволяє спростити перше знайомство з застосунком, 
уникаючи перевантаження екрана функціями, доступними тільки зареєстрованим 
користувачам. 
Авторизований користувач — це повноцінний учасник системи, якому 
відкривається весь функціонал застосунку. Після авторизації він отримує доступ до 
інструментів контролю фізичної активності, може відстежувати виконані тренування 
та прогрес, обирати спеціально сформовані цільові програми або комбінувати їх 
залежно від рівня підготовки. Окрему увагу приділено можливості редагування 
персональних даних, що дозволяє адаптувати профіль під індивідуальні особливості, 
а також контролю харчового раціону — користувач може фіксувати прийоми їжі й 
аналізувати співвідношення поживних елементів. 
Оскільки всі ключові функції доступні після авторизації, продукт забезпечує 
персоналізований підхід до роботи з даними й формування рекомендацій. Це 
дозволяє застосунку не лише бути інформаційним інструментом, але й виконувати 
роль цифрового асистента, який підтримує користувача у досягненні фітнес-цілей, 
формуванні корисних звичок та загальному моніторингу стану здоров’я. Такий 
градаційний підхід до типів користувачів формує логічну, послідовну структуру 
взаємодії та сприяє реалізації більш гнучкої й безпечної моделі роботи системи. 
Основні функції проєкту 
Мобільний застосунок, який розробляється в межах проєкту, виконує низку 
функцій, спрямованих на підтримку користувачів у процесі тренувань, контролю 
власного фізичного стану та організації щоденної фітнес-активності. В основі 
функціоналу лежить ідея створення персоналізованого інструмента, який дозволяє 
користувачу зберігати цілісну картину своєї спортивної рутини. 
Однією з ключових функцій є контроль фізичної активності, що включає 
можливість фіксації тренувань, перегляду статистики, моніторинг динаміки 
71 
виконання цілей та аналіз прогресу. Застосунок дає змогу користувачу бачити зміну 
своїх показників у часі, що підвищує мотивацію та підтримує більш усвідомлений 
підхід до тренувань. 
Також важливою частиною функціоналу є ведення харчового раціону. Цей 
модуль дозволяє користувачам записувати прийоми їжі, відслідковувати калорійність 
і баланс поживних речовин. Таке поєднання контролю тренувань та харчування 
створює можливість комплексного підходу до досягнення фітнес-цілей. 
До функцій проєкту входить і робота з персональними даними, що забезпечує 
можливість редагування профілю, зміни фізичних параметрів, оновлення контактної 
інформації та інших даних, необхідних для коректної роботи алгоритмів 
персоналізації. 
Окрему увагу приділено підбору цільових програм. Користувач може обирати 
готові тренувальні комплекси або формувати власні, орієнтуючись на бажані 
результати, рівень складності та доступний час. Система пропонує різноманітні 
варіанти — від програм для початківців до більш інтенсивних тренувань. 
Усі зазначені функції доступні після авторизації, що забезпечує збереження 
індивідуальних даних та формування персонального цифрового простору для 
кожного користувача. 
Структура продукту побудована таким чином, щоб забезпечити логічну та 
послідовну взаємодію користувача з усіма сервісами застосунку. Основу системи 
формує поділ на два режими доступу — режим гостя та режим авторизованого 
користувача, що дозволяє контролювати навантаження на систему й гарантувати 
безпечне поводження з персональними даними. 
У режимі гостя продукт відкриває лише базові можливості, пов’язані зі входом 
до системи або створенням нового акаунта. Така конфігурація структури зменшує 
кількість дій на старті та водночас захищає персоналізовані модулі від 
несанкціонованого доступу. 
Після авторизації користувач переходить до повноцінної оптимізованої 
структури продукту, що складається з кількох взаємопов’язаних компонентів. 
Центральним блоком виступає профіль користувача, де зберігається інформація про 
72 
його параметри, активність, встановлені цілі та обрані програми. Від профілю 
відгалужуються основні функціональні елементи: модуль контролю активності, 
модуль харчування, система цільових програм та інструменти редагування даних. 
Додатково структура містить підтримувальні підсистеми, які забезпечують 
роботу продукту: механізм авторизації й аутентифікації, система обміну 
персональною інформацією, внутрішня база даних активності та окрема підсистема, 
що відповідає за алгоритми обробки та відображення прогресу. 
Такий підхід до побудови структури дозволяє застосунку функціонувати як 
цілісна система, у якій кожний модуль має чітке призначення, а разом вони 
формують середовище для зручного та послідовного досягнення користувачем 
спортивних цілей. Продукт проєкту виступає не лише інструментом контролю, але й 
платформою, яка підтримує користувача на всіх етапах взаємодії з фітнес-центром і 
власною фітнес-рутиною. 
Для узагальнення ключових можливостей мобільного застосунку було 
систематизовано його основні функції, що формують цілісний набір інструментів 
для роботи користувача. У таблиці 2.7 подано перелік цих функцій із коротким 
описом їх призначення та поясненням практичної користі, яку вони забезпечують у 
процесі взаємодії з продуктом. 
Таблиця 2.7 – Функції продукту мобільного застосунку для фітнес-центрів 
№ Функція продукту Опис функції Практична цінність для 
  користувача / клубу 
Надання можливості 
Контроль фізичної фіксувати тренування, Сприяє усвідомленому 
1 активності переглядати історію занять, тренувальному процесу та 
 аналізувати динаміку підтримці мотивації. 
досягнень. 
 
 
73 
Продовження таблиці 2.7 
№ Функція продукту Опис функції Практична цінність для 
   користувача / клубу 
Запис прийомів їжі, 
Ведення харчового перегляд калорійності та Формує комплексний підхід 
складу раціону, контроль до досягнення фітнес-цілей, 
2 раціону балансу поживних поєднуючи тренування та 
речовин. харчування. 
 
Доступ до готових Дозволяє адаптувати 
Персональні цільові тренувальних комплексів тренувальний процес під 
3 програми або можливість формувати рівень підготовки та 
власні плани. індивідуальні цілі. 
Налаштування профілю: 
Редагування фізичні параметри, Забезпечує коректність 
4 персональних даних контактна інформація, персоналізації та точність 
тренувальні уподобання. рекомендацій. 
 
Захищає доступ до 
Механізм авторизації Створення акаунта, вхід у індивідуальних даних та 
5 та реєстрації систему, підтвердження дозволяє формувати 
 особистих даних. персональний простір у 
застосунку. 
Відображення результатів 
тренувань за день, Дає змогу оцінювати реальні 
Перегляд статистики тиждень, місяць; зміни та коригувати 
6 та прогресу показники навантаження й програму відповідно до 
розвитку. динаміки. 
 
Інформування про 
Система сповіщень майбутні заняття, Підвищує регулярність 
7 та нагадувань рекомендації тренера, тренувань та дисциплінує 
 
оновлення програми. користувача. 
 
Синхронізація даних з Сприяє точнішому 
Інтеграція з фітнес- моніторингу фізичного 
8 трекерами (опційно) носимих пристроїв (кроки, 
 пульс, активність). стану й результатів 
 тренувань. 
Використання механізмів 
Захист та зберігання шифрування, безпечні Гарантує конфіденційність 
9 даних протоколи роботи з базою та відповідність стандартам 
даних. безпеки. 
 
 
74 
Продовження таблиці 2.7 
№ Функція продукту Опис функції Практична цінність для 
   користувача / клубу 
Комунікація з Надання можливості 
ставити запитання, Посилює взаємодію між 
10 тренером (опційна клієнтом і тренером, 
розширена функція) отримувати поради або 
 короткі рекомендації. підвищуючи якість сервісу. 
 
2.5 Життєвий цикл проекту 
Життєвий цикл проєкту розробки мобільного застосунку для фітнес-центрів 
охоплює послідовність етапів, що дозволяють перейти від первинної ідеї до 
повноцінного впровадження продукту та його подальшого розвитку. Кожен етап має 
свою логіку, завдання та очікувані результати, а їх узгоджене виконання формує 
основу для створення якісного та життєздатного цифрового рішення. 
Початковою фазою є ініціація, коли визначається потреба у створенні продукту 
та формулюється його загальна мета. На цьому етапі відбувається аналіз проблем, із 
якими стикаються клієнти та фітнес-центри, оцінюється потенціал ринку та 
виявляються ключові зацікавлені сторони. Результатом ініціації виступають 
попереднє бачення продукту, обґрунтування доцільності проєкту та закладення 
рамок його реалізації. 
Наступний етап — планування, у межах якого конкретизуються вимоги до 
системи та формується структура проєкту. Відбувається деталізація функцій, 
визначення пріоритетів, складання календарного плану, опис ресурсів, оцінювання 
ризиків і планування комунікації між учасниками. На цьому етапі створюється 
концепція застосунку, яка охоплює архітектуру, функціональні модулі та загальну 
логіку взаємодії користувачів із системою. Планування створює керівну основу для 
наступних процесів і виконує роль орієнтиру для всієї команди. 
Етап розробки передбачає безпосереднє створення мобільного застосунку. 
Команда працює над реалізацією архітектури, програмуванням основних модулів, 
створенням базових сценаріїв взаємодії користувачів та забезпеченням коректної 
роботи внутрішніх алгоритмів. Застосунок поступово набуває функціональної 
75 
форми, а технічні рішення проходять внутрішні перевірки й узгодження. У цей 
період активно тестуються модулі авторизації, контролю активності, ведення 
харчового раціону та інші компоненти, які формують основний функціонал 
продукту. 
Після створення базової версії продукт переходить до етапу тестування. Його 
мета — виявити помилки, оцінити зручність користування та перевірити 
відповідність початковим вимогам. Тестування включає як технічні перевірки 
(функціональність, стабільність, швидкість роботи), так і користувацькі 
випробування із залученням представників цільової аудиторії. За підсумками 
тестування вносяться корективи у логіку роботи, інтерфейс і функціонал, що 
підвищує якість та надійність продукту. 
Після того, як застосунок проходить усі необхідні перевірки та 
доопрацювання, розпочинається етап впровадження. Він охоплює публікацію 
продукту, налаштування серверної інфраструктури, організацію доступу для 
користувачів і забезпечення підтримки під час першого використання. На цьому 
етапі важливо забезпечити стабільність роботи, зібрати первинний зворотний 
зв’язок і виявити можливі складнощі у реальному середовищі. Впровадження 
супроводжується взаємодією з адміністрацією фітнес-центрів та проведенням 
їхнього інструктажу. 
Завершальна фаза життєвого циклу — підтримка і розвиток застосунку. Після 
запуску продукт продовжує розвиватися: додаються нові функції, удосконалюється 
інтерфейс, проводяться оновлення системи безпеки, оптимізується робота серверів. 
Аналіз даних поведінки користувачів допомагає виявляти найбільш затребувані 
можливості та визначати напрямки подальших покращень. Ця фаза є безперервною і 
забезпечує адаптацію продукту до змін ринку, технологій та користувацьких 
очікувань. 
Таким чином, життєвий цикл проєкту охоплює не лише створення та технічну 
реалізацію застосунку, але й постійний процес підтримки та вдосконалення. Кожен 
етап виконує свою роль у формуванні продукту, який здатен залишатися актуальним, 
конкурентоспроможним і корисним для широкого кола користувачів. 
76 
Висновки до розділу 2 
У другому розділі проведено аналіз зовнішніх і внутрішніх умов, що 
визначають можливості та обмеження для створення мобільного застосунку фітнес-
центру. Дослідження ринку та користувацьких потреб дозволило окреслити попит на 
цифрові фітнес-рішення та визначити функціональні вимоги до продукту. 
Встановлено дві групи зацікавлених сторін: первинні — клієнти, тренери, 
адміністрація клубів, та вторинні — технологічні партнери, регулятори, 
корпоративні користувачі й спільноти. Їхні інтереси враховано під час формування 
стратегії взаємодії та пріоритетів проєкту. 
Сформульовано місію — створення зручного інструмента для організації 
тренувань і контролю фізичної активності. Чітко визначено стратегічні, 
функціональні та операційні цілі, а також концепцію продукту, що охоплює 
структуру інтерфейсу, логіку користувачів і ключові модулі. 
Окреслено очікувані результати та загальну стратегію розвитку, які охоплюють 
підвищення ефективності роботи фітнес-центрів, покращення користувацького 
досвіду та потенціал масштабування продукту. Життєвий цикл проєкту описано 
через фази ініціації, планування, розробки, тестування, впровадження й підтримки. 
Даний розділ формує цілісне уявлення про проєкт, як сучасне цифрове рішення, 
що поєднує технологічні можливості й потреби користувачів та слугує основою для 
подальшого проєктування архітектури системи. 
 
77 
3 ПАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТОМ 
3.1 Управління змістом проєкту 
Управління змістом у проєкті розробки мобільного застосунку для клієнтів 
фітнес-центрів потребує продуманого й послідовного підходу, що охоплює всі етапи 
роботи з контентом. До початку технічної реалізації важливо сформувати цілісну 
стратегію управління змістом, яка визначатиме, як саме плануватиметься, 
створюватиметься, оновлюватиметься й контролюватиметься інформаційне 
наповнення продукту протягом усього циклу його розробки. Основні напрями цієї 
діяльності включають формування змістової стратегії, вивчення майбутньої 
аудиторії, організацію процесів створення контенту, його редакцію та постійний 
моніторинг ефективності. 
Центральним елементом цього процесу є розроблення змістової стратегії, що 
визначає, у який спосіб застосунок взаємодіятиме з користувачами та який контент 
стане основою цієї комунікації. Йдеться про продуманий добір типів матеріалів: 
тренувальні комплекси, поради щодо харчування та інструменти для його контролю, 
інструктивні відео та інші матеріали, що сприяють підтримці активного способу 
життя. Така стратегія повинна відображати потреби користувачів, відповідати їхнім 
очікуванням і стимулювати їх до регулярного використання застосунку. 
Не менш вагомим кроком є визначення ключових груп аудиторії та розуміння 
їхніх інтересів і звичок. Це дозволяє формувати зміст, який буде корисним і 
доречним для різних типів користувачів. Водночас важливо враховувати рівень 
їхньої підготовки, стиль життя та попередній досвід роботи з подібними сервісами. 
Організація процесів створення та управління контентом охоплює розробку 
зрозумілих процедур підготовки матеріалів, їх збирання, структурування та 
редакційної перевірки. Доцільно розглядати й використання інструментів 
автоматизації, що можуть прискорити оновлення контенту та знизити ризик 
помилок. Добре налагоджені робочі процеси сприяють ефективній взаємодії між 
78 
усіма учасниками команди та стають важливою передумовою високої якості 
кінцевого продукту. 
фітнес-центрів у процесі організації тренувань, контролю фізичної активності 
та формування здорових звичок. Система забезпечуватиме взаємодію між 
користувачем і тренером, надаючи доступ до персональних програм, інструментів 
моніторингу та рекомендацій щодо харчування. Архітектура застосунку 
складатиметься з клієнтської частини, що відповідає за інтерфейс і взаємодію з 
користувачем, та серверної частини, яка оброблятиме дані, зберігатиме інформацію 
про активність і керуватиме логікою роботи основних модулів. За потреби система 
може доповнюватися аналітичними компонентами для оцінювання прогресу 
користувачів або підбору оптимальних тренувальних програм. 
Для зручного представлення структури проєкту на рисунках 3.1–3.3 буде 
подано ієрархічну структуру робіт (WBS), яка відображає логіку формування 
ключових етапів, функціональних модулів та технічних компонентів системи. Такий 
підхід дозволяє чітко простежити взаємозв’язок між окремими задачами та 
послідовність їх виконання під час створення мобільного застосунку. 
 
Рисунок 3.1 – Структурна декомпозиція робіт (І частина) 
79 
 
Рисунок 3.2 – Структурна декомпозиція робіт (ІІ частина) 
 
Рисунок 3.3 – Структурна декомпозиція робіт (ІІІ частина) 
 
80 
У процесі планування строків розробки мобільного застосунку для фітнес-
центрів було оцінено тривалість кожного завдання, визначеного в структурі 
декомпозиції робіт. Завдяки поєднанню окремих етапів і використанню 
паралельного виконання робіт загальний час реалізації вдалося скоротити до 304 
днів. 
Деякі завдання, зокрема формування вимог і створення команди розробників, 
виконувалися одночасно, що дозволило зменшити тривалість приблизно на тиждень. 
Найбільший ефект оптимізації отримано під час роботи зі зворотним зв’язком від 
користувачів і стейкхолдерів — паралельна обробка цих матеріалів дала змогу 
заощадити близько місяця. Водночас низка робіт не могла бути перенесена чи 
поєднана, оскільки вони залежали від завершення попередніх етапів. 
У графіку також передбачено другий цикл розвитку продукту: після випуску 
першої версії планується збір нових вимог і оновлення застосунку, на що орієнтовно 
закладено два місяці. Управління строками враховує можливість подальшого 
розширення функціональності й у наступних ітераціях життєвого циклу. 
Для наочного відображення обсягу робіт, етапів і цілей проєкту під час 
проектування було розроблено структурну декомпозицію робіт (СДР), що відповідає 
архітектурі розроблюваної системи та наведена у таблиці 3.1. 
Таблиця 3.1 – Декомпозиція робіт стартапу 
Оцінка 
№ 1-го № 2-го № 3-го 
рівня рівня рівня Назва задачі тривалості 
   
(діб) 
1   Ініціація проєкту 4 
 1.1  Проведення інтерв’ю з замовником 3 
 1.2  Затвердження домовленостей з замовником 1 
2   Створення прототипу 91 
 2.1  Аналіз ринку 11 
  2.1.1 Огляд існуючих аналогів 7 
  2.1.2 Вибір технології розробки 7 
  2.1.3 Розрахування ризиків та рентабельності 4 
 
81 
Продовження таблиці 3.1 
Оцінка 
№ 1-го № 2-го № 3-го 
рівня рівня рівня Назва задачі тривалості 
 
(діб) 
 2.2  Формування вимог до проєкту 5 
  2.2.1 Аналіз вимог 3 
  2.2.2 Формування функціональних вимог 2 
  2.2.3 Формування нефункціональних вимог 2 
 2.3  Створення команди розробки 26 
  2.3.1 Пошук спеціалістів 21 
  2.3.2 Розподіл на групи за ролями 2 
  2.3.3 Організація робочого процесу 3 
  2.3.4 Постановка задач для команд 2 
 2.4  Розробка прототипу 40 
  2.4.1 Розробка функціоналу 40 
  2.4.2 Розробка інтерфейсу 35 
  2.4.3 Розробка інфраструктури 10 
 2.5  Тестування прототипу 14 
  2.5.1 Розрахунок метрик якості 2 
  2.5.2 Виправлення багів 10 
  2.5.3 Розробка тест-кейсів 4 
  2.5.4 Проведення функціонального тестування 10 
3   Перевірка прототипу 42 
 3.1  Збір клієнтських відгуків 30 
  3.1.1 Збір побажань та недоліків 30 
  3.1.2 Збір активності користувачів 30 
 3.2  Збір відгуків стейкхолдерів 30 
  3.2.1 Збір побажань та недоліків 30 
  3.2.2 Збір статистики прототипу 30 
 3.3  Аналіз результатів перевірки 12 
  3.3.1 Аналіз відгуків 7 
 
82 
Продовження таблиці 3.1 
Оцінка 
№ 1-го № 2-го № 3-го 
рівня рівня рівня Назва задачі тривалості 
 
(діб) 
  3.3.2 Аналіз статистики 7 
  3.3.3 Формування вимог до продукту 3 
  3.3.4 Підготовка до розробки продукту 2 
4   Реалізація застосунку 116 
 4.1  Розробка модулів тренувань 37 
  4.1.1 Створення програм тренувань 30 
  4.1.2 Інтеграція з спеціалістами 10 
  4.1.3 Оптимізація модулів для різних тренувань 7 
 4.2  Розробка модулів контролю раціону 40 
  4.2.1 Створення бази даних харчів 20 
  4.2.2 Розробка цільових програм 25 
 4.3  Тестування та вдосконалення 35 
  4.3.1 Функціональне тестування 7 
  4.3.2 Тестування інтеграції 7 
  4.3.3 Виправлення помилок та оптимізація 21 
застосунку 
 4.4  Впровадження та підтримка 4 
  4.4.1 Підготовка до запуску 3 
  4.4.2 Випуск першої версії 1 
  4.4.3 Збір побажань для нової версії 30 
Представлена декомпозиція робіт дає можливість узагальнити структуру 
проєкту та показує, як окремі завдання пов’язані між собою в межах створення 
мобільного застосунку для фітнес-центрів. Завдяки такому поділу робіт можна чітко 
визначити межі відповідальності, логіку переходу між етапами та обсяг робіт 
кожного компонента системи. СДР дозволяє не лише впорядкувати процес розробки, 
а й контролювати виконання ключових задач, що суттєво підвищує передбачуваність 
і керованість проєкту на всіх стадіях його реалізації. 
83 
Під час розробки мобільного застосунку для клієнтів фітнес-центрів важливо 
не лише визначити функції та етапи реалізації, а й окреслити ключові вимоги до 
кінцевого результату. Такі вимоги фіксують очікувані властивості продукту та 
задають орієнтири для команди на всіх стадіях створення системи. Високорівневі 
критерії описують, яким має бути застосунок після завершення розробки: зручним, 
технічно стабільним, коректно структурованим і придатним до подальшого розвитку 
(Таблиця 3.2). Це дозволяє сформувати узгоджене бачення кінцевого продукту та 
забезпечує контроль відповідності між планом проєкту й остаточним результатом. 
Таблиця 3.2 – Високорівневі вимоги до кінцевого результату проєкту 
№ Вимога Суть вимоги Очікуваний результат 
Інтерфейс має бути Користувач легко 
простим, інтуїтивним та орієнтується в 
1 Зручність користування доступним для застосунку та швидко 
користувачів різного рівня знаходить необхідні 
підготовки. функції. 
Система повинна Мінімальна кількість 
Стабільність роботи функціонувати без збоїв у збоїв, стабільна 
2  стандартних умовах робота основних 
використання. модулів. 
Застосунок має Формування 
Персоналізація адаптуватися до індивідуальних 
3  параметрів користувача та програм та 
його фітнес-цілей. рекомендацій. 
Персональні дані 
користувачів повинні бути Шифрування, 
4 Безпека даних захищені від захищені протоколи та 
несанкціонованого контроль доступу. 
доступу. 
Усі ключові можливості 
Доступність функцій мають бути доступними Повний функціонал 
5  після авторизації, без відкривається одразу 
зайвих технічних бар’єрів. після входу. 
 
Застосунок повинен 
Сумісність коректно працювати на Відсутність помилок, 
6  сучасних версіях повʼязаних із версією 
Android 
та пристрою або ОС. 
iOS. 
 
84 
Продовження таблиці 3.2 
№ Вимога Суть вимоги Очікуваний результат 
Архітектура має Легке додавання нових 
7 Масштабованість передбачати можливість функцій без 
подальшого розширення. критичних змін 
 системи. 
Всі основні операції Швидке завантаження 
8 Продуктивність повинні виконуватися екранів і оперативна 
швидко та без затримок. обробка запитів. 
Тренувальні програми, 
рекомендації та інші Користувач отримує 
9 Якість контенту матеріали мають бути достовірну та 
актуальними та коректно зрозумілу інформацію. 
структурованими. 
Система повинна 
Аналітичні можливості відображати результати Зручні графіки, 
10  тренувань і харчування у статистика та 
 
наочному вигляді. динаміка прогресу. 
 
 
Високорівневі вимоги до кінцевого результату проєкту визначають основні 
характеристики майбутнього мобільного застосунку та формують рамку, в межах 
якої здійснюється його розробка. Вони окреслюють очікування щодо зручності, 
стабільності, безпеки, сумісності, індивідуалізації та технічної якості продукту. Такі 
вимоги виступають орієнтирами для команди на кожному етапі, дозволяючи 
підтримувати узгодженість між цілями проєкту та фактичним результатом. Завдяки 
цьому формується системне бачення того, яким має бути фінальний продукт, і 
забезпечується основа для його подальшого розвитку, масштабування та адаптації до 
потреб користувачів. 
3.2 Організаційна структура проєкту 
Для реалізації проєкту було прийнято рішення сформувати окрему робочу 
команду, у якій кожен учасник матиме чітко визначені обов’язки та зону 
відповідальності. До складу команди входять фахівці різних напрямів, що забезпечує 
85 
комплексний підхід до розробки мобільного застосунку. 
До команди належать: 
 розробники, 
 дизайнери, 
 консультанти з профільних питань, 
 тестувальники, 
 бізнес-аналітик. 
Розробники відповідають за технічну частину, зокрема створення основного 
функціоналу та реалізацію інтерфейсу користувача. Їхня робота тісно пов’язана з 
діяльністю дизайнерів, які формують зовнішній вигляд застосунку та забезпечують 
зручність навігації. Консультанти залучаються для перевірки дотримання стандартів 
у сфері роботи з даними про фізичний стан користувачів та для оцінки коректності 
рекомендацій. Тестувальники займаються перевіркою якості продукту, пошуком 
помилок і оцінюванням стабільності його роботи. Координацією процесів 
займається бізнес-аналітик, який стежить за відповідністю задач проєктним цілям і 
контролює робочий процес. 
Для впорядкування взаємодії між учасниками команди та чіткого розподілу 
відповідальності було сформовано організаційну структуру проєкту. Такий підхід 
дозволяє визначити основні напрями роботи, ролі фахівців та їх ключові функції в 
процесі створення мобільного застосунку для фітнес-центрів. У таблиці 3.3 наведено 
перелік підрозділів, відповідні посади та завдання, за які відповідає кожен учасник 
команди. 
Таблиця 3.3 – Організаційна структура проєкту 
№ Посада Частина команди 
  проєкту Основні обов’язки 
 
Реалізація функціоналу мобільного 
Розробник застосунку, написання коду, 
1 Android Developer 1 застосунку інтеграція модулів, робота з базою 
даних. 
 
86 
Продовження таблиці 3.3 
№ Посада Частина команди 
  проєкту Основні обов’язки 
 
Розробка та оптимізація інтерфейсу, 
Розробник забезпечення стабільності роботи, 
2 Android Developer 2 застосунку доопрацювання технічних 
компонентів. 
Створення макетів інтерфейсу, 
3 UI/UX Designer 1 Дизайнер розробка візуального стилю, 
забезпечення зручності навігації. 
Опрацювання користувацьких 
Дизайнер сценаріїв, деталізація UI-елементів, 
4 UI/UX Designer 2  адаптація дизайну для різних 
пристроїв. 
Дієтолог Перевірка коректності рекомендацій з 
-
5 консультант Консультант харчування, формування принципів 
 створення раціону. 
Надання експертних рекомендацій з 
Тренер консультант Консультант тренувальних програм, оцінка 
6 -   відповідності контенту стандартам 
фітнес-індустрії. 
Пошук і фіксація помилок, 
7 QA 1 Тестувальник тестування стабільності, перевірка 
роботи функціональних модулів. 
Проведення регресивного тестування, 
оцінювання продуктивності, 
8 QA 2 Тестувальник підготовка звітів щодо якості 
продукту. 
Координація роботи команди, 
Бізнес-аналітик / управління строками, взаємодія зі 
9 Project Manager менеджер проєкту стейкхолдерами, контроль 
відповідності проєкту вимогам. 
 
Щоб забезпечити узгодженість дій та уникнути дублювання завдань у команді, 
для проєкту сформовано RACI-матрицю (Таблиця 3.4). Вона дозволяє чітко 
визначити, хто відповідає за виконання конкретних робіт, хто залучається для 
консультацій, хто приймає рішення та хто має бути поінформований про хід 
виконання завдань. Такий інструмент підсилює керованість проєкту, сприяє 
87 
ефективній комунікації між учасниками та забезпечує прозорість процесів на всіх 
етапах розробки мобільного застосунку. 
Таблиця 3.4 – Матриця відповідальності  
Завдання / UI/UX UI/UX 
Роль Dev 1 Dev 2 Дієтолог Тренер QA 1 QA 2 P M 
 D 1 D2 
Формування 
вимог I I I I C C I I R/A 
 
Проєктуванн
я інтерфейсу I I R A I I I I C 
 
Розробка 
функціоналу R A C C I I I I C 
 
Розробка 
контенту 
(харчування/ I I I I R A I I C 
тренування) 
Оцінка 
відповідност I I I I C C C C A 
і безпеці 
Тестування 
застосунку I I I I I I R A C 
 
Підготовка 
релізу C C I I I I C C R/A 
 
Комунікація 
зі 
стейкхолдера I I I I I I I I R/A 
ми 
Планування 
етапів I I I I I I I I R/A 
 
Оновлення 
ітерацій C C I I I I C C A 
 
Позначення: 
R – виконує 
A – відповідає за кінцевий результат 
C – консультує 
I – поінформований 
88 
Організаційна структура проєкту відіграє ключову роль у забезпеченні 
злагодженої роботи команди та ефективності всіх процесів розробки мобільного 
застосунку для фітнес-центрів. Чіткий розподіл ролей дає змогу визначити, хто саме 
відповідає за технічні рішення, створення дизайну, якість контенту, тестування та 
управління проєктом. Така структурованість мінімізує ризики непорозумінь, 
допомагає підтримувати узгодженість між етапами та забезпечує передбачуваність 
виконання завдань. 
Розподіл обов’язків між розробниками, дизайнерами, консультантами, 
тестувальниками та менеджером проєкту створює умови для системної та 
послідовної роботи. Кожен учасник команди володіє власною компетенцією, що 
дозволяє охопити всі необхідні напрями — від технічної реалізації до експертного 
супроводу й контролю якості. Оновлена RACI-матриця додатково окреслює рівень 
участі кожної ролі у виконанні ключових задач, що підвищує прозорість управління 
та спрощує координацію дій. 
Таким чином, організаційна структура проєкту забезпечує логічний порядок 
взаємодії між фахівцями та формує основу для успішної реалізації проєкту. Завдяки 
чітко визначеним ролям і відповідальності команда може працювати злагоджено та 
досягати поставлених цілей у встановлені строки. 
3.3 Розробка календарного плану проєкту 
Календарний план проєкту з розробки мобільного застосунку для фітнес-
центрів у програмному застосунку Project Libre 
Проект триває 304 дня 
З них:  
 Ініціація – 4 дня 
 Створення прототипу – 91 день 
 Перевірка прототипу – 42 дня 
 Реалізація застосунку – 167 днів.  
89 
Для наочного відображення тривалості та послідовності робіт було 
підготовлено діаграму Ганта та календарний план проєкту, подані на рисунках 3.1 – 
3.6. Під час створення діаграми передбачалося, що початок виконання проєкту 
припадає на 08.01.2025. Завдяки оптимальному плануванню та раціональному 
розподілу завдань тривалість усіх робіт вдалося обмежити 304 днями, а завершення 
проєкту визначено на 06.03.2026. 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.1 – Загальний план виконання проєкту в ProjectLibre 
 
 
 
Рисунок 3.2 – Календарний план проєкту в ProjectLibre (Перша частина) 
 
 
Рисунок 3.3 – Календарний план проєкту в ProjectLibre (Друга частина) 
 
 
Рисунок 3.4 – Діаграма Ганта проєкту в ProjectLibre (Початок) 
 
 
 
 
Рисунок 3.5 – Діаграма Ганта проєкту в ProjectLibre (Завершення)
 
3.4 Планування бюджету проєкту 
Управління вартістю проєкту є одним із базових процесів у системі проєктного 
менеджменту, оскільки дозволяє встановити реалістичні фінансові межі, 
контролювати витрати та забезпечити раціональне використання ресурсів. Фактично 
цей процес визначає, наскільки економічно доцільним буде проєкт і чи вдасться 
команді дотриматися запланованого бюджету без втрати якості продукту. За 
рекомендаціями проєктних стандартів, управління вартістю охоплює три основні 
напрями: планування вартості, оцінювання витрат і контроль виконання бюджету 
[56]. 
У контексті розробки мобільного застосунку для клієнтів фітнес-центрів 
управління вартістю набуває особливого значення, адже більшість витрат пов’язана з 
роботою спеціалістів — розробників, дизайнерів, консультантів, тестувальників і 
менеджера проєкту. Вартісні показники формуються на основі тривалості виконання 
завдань, необхідності залучення експертів та використання сервісів, пов’язаних із 
хостингом та технічною підтримкою застосунку. Для цього на етапі планування 
формується структура декомпозиції робіт, що дає змогу прив’язати витрати до 
кожного елемента та уникнути прихованих фінансових ризиків [57]. 
Важливою складовою управління вартістю є прогнозування витрат, яке 
враховує специфіку функціоналу застосунку: створення тренувальних модулів, 
побудову системи контролю харчування, аналітичні інструменти, персоналізацію 
профілів та тестування. Кожен із цих компонентів має власну трудомісткість і 
вимагає відповідного бюджету. Наприклад, робота консультантів (дієтолога, тренера) 
формує окремий бюджетний блок, пов’язаний зі створенням якісного та коректного 
контенту; дизайнери працюють над UX-структурою й інтерфейсом; а розробники 
забезпечують реалізацію логіки всієї системи [58]. 
Контроль вартості здійснюється протягом усього життєвого циклу застосунку. 
Він включає відстеження відхилень, коригування планових показників та аналіз 
причин перевищення бюджету. Для цього використовуються підходи Earned Value 
96 
Management, що дозволяють співставляти запланований обсяг робіт із фактично 
виконаним і відповідними затратами [59]. У нашому випадку це допомагає 
оцінювати ефективність роботи над окремими модулями застосунку, зокрема 
тренувальним блоком, системою раціону чи аналітичними панелями. 
Окрему увагу в управлінні вартістю займає планування витрат на 
післярелізний етап, який включає технічну підтримку, оновлення, розширення 
функціоналу та реагування на запити користувачів. Сучасні цифрові продукти 
потребують регулярного вдосконалення, тому у бюджеті обов’язково передбачається 
резерв на подальші ітерації розвитку [60]. Це забезпечує стабільність проєкту й 
дозволяє команді впроваджувати нові можливості, не виходячи за межі загального 
фінансового плану. 
Таким чином, управління вартістю у проєкті розробки мобільного застосунку 
для фітнес-центрів є комплексним процесом, який охоплює планування, оцінювання 
й контроль витрат. Від його якості залежить не лише фінансова стійкість проєкту, а й 
можливість створення конкурентоспроможного продукту, який відповідатиме 
вимогам користувачів і забезпечить довгострокову цінність для фітнес-індустрії. 
Для формування фінансової моделі створення мобільного застосунку було 
здійснено детальну оцінку витрат, пов’язаних із роботою команди, використанням 
технічної інфраструктури та залученням зовнішніх консультантів (таблиці 3.5 – 3.6). 
Такий підхід дозволяє заздалегідь визначити реалістичні межі бюджету й уникнути 
непередбачуваних витрат у процесі реалізації. Таблиця узагальнює основні статті 
витрат і демонструє, які саме ресурси потребує проєкт, з урахуванням специфіки 
функціоналу майбутнього застосунку та тривалості його розробки. 
 Для ефективного управління вартістю важливо не лише визначити загальний 
обсяг бюджету, а й розподілити відповідальність між учасниками команди. Це 
дозволяє зрозуміти, хто саме впливає на формування витрат, контролює їх 
використання та забезпечує дотримання фінансових обмежень. 
 
 
 
97 
Таблиця 3.5 – Оцінка вартості людських ресурсів 
№ ресурсу Назва ресурсу Оцінка вартості 
Л1 Android Developer 1 $80/день 
Л2 Android Developer 2 $80/день 
Л3 UI/UX Designer 1 $55/день 
Л4 UI/UX Designer 2 $55/день 
Л5 Дієтолог-консультант $20/день 
Л6 Тренер-консультант $20/день 
Л7 QA 1 $65/день 
Л8 QA 2 $65/день 
Л9 Project Manager $90/день 
 
Таблиця 3.6 – Оцінка вартості матеріальних ресурсів 
№ ресурсу Назва ресурсу Кількість ресурсу Оцінка вартості 
ПК для команди 
М1 розробки 2 $1000 
застосунку 
ПК для команди 
М2 2 $1000 
дизайнерів 
ПК для команди 
М3 2 $1000 
тестувальників 
ПК для команди 
М4 2 $600 
бізнес-аналітики 
 
Для ефективного управління вартістю важливо не лише визначити загальний обсяг 
бюджету, а й розподілити відповідальність між учасниками команди. Це дозволяє 
зрозуміти, хто саме впливає на формування витрат, контролює їх використання та 
забезпечує дотримання фінансових обмежень. У таблиці 3.7 узагальнено ролі членів 
команди та їхній внесок у процес планування, аналізу й контролю витрат на різних 
98 
етапах розробки мобільного застосунку для фітнес-центрів. Такий підхід забезпечує 
прозорість управління ресурсами та дозволяє уникнути непередбачених фінансових 
ризиків. 
Таблиця 3.7 – Ролі і відповідальності за бюджет проєкту 
Посада Зона відповідальності у Основні функції 
 рамках бюджету щодо контролю витрат 
Загальний контроль над Формує бюджет по етапах; 
бюджетом, ухвалення погоджує витрати; контролює 
Project Manager рішень щодо змін виконання плану; відстежує 
кошторису відхилення; затверджує фінансові 
 корекції 
Використання виділених Оцінює трудомісткість робіт; 
ресурсів на технічні надає дані для уточнення 
Android Developer 1 
задачі бюджету; дотримується 
 запланованих трудозатрат 
Відповідальність за Планує час, необхідний для 
витрати, пов’язані з UI- розробки інтерфейсу; мінімізує 
Android Developer 2 розробкою та переробки; забезпечує ефективне 
оптимізацією використання технічних ресурсів 
Раціонально використовує час 
Витрати, пов’язані з дизайну; готує матеріали 
UI/UX Designer 1 підготовкою макетів та відповідно до плану, щоб 
сценаріїв уникнути затримок і 
перевищення витрат 
Витрати, пов’язані з 
деталізацією UI та Забезпечує узгодженість 
UI/UX Designer 2 адаптацією під інтерфейсу; готує дизайни без 
платформи необхідності повторної розробки 
 
Витрати, пов’язані з Надає контент згідно плану; 
Дієтолог консультант розробкою бази оптимізує обсяг консультацій; не 
-  продуктів та допускає затримок, що 
рекомендацій спричиняють додаткові витрати 
Готує програми у визначені 
Тренер консультант Витрати на створення строки; забезпечує якість 
-  тренувальних програм контенту для уникнення 
переробок 
 
99 
Продовження таблиці 3.7 
Посада Зона відповідальності у Основні функції 
 рамках бюджету щодо контролю витрат 
Планує і проводить тестування в 
Витрати на тестування межах графіку; фіксує помилки 
QA 1 функціоналу без затримок для уникнення 
додаткових витрат 
Витрати на регресійне Контролює стабільність 
QA 2 тестування та повторну продукту; своєчасно виявляє 
перевірку дефекти, запобігаючи дорогим 
 доопрацюванням 
Технічна Використання 
фінансових ресурсів на Забезпечення оптимального 
інфраструктура хостинг, сервери, вибору тарифів; контроль 
(сервери, сервіси) інструменти непрямих витрат 
 
 
Проведений аналіз вартості, розподілу бюджету та відповідальності між 
учасниками команди показує, що фінансове управління є одним із ключових аспектів 
успішної реалізації проєкту. Завдяки структурованому підходу вдалося визначити 
основні статті витрат, встановити логіку їх розподілу за етапами та окреслити 
потенційні ризики, пов’язані з перевищенням бюджету. Відповідність між бюджетом 
і запланованими роботами забезпечується чітким визначенням ролей, що 
відповідають за фінансову частину проєкту, а також постійним контролем за 
витратами. 
Такий підхід дозволяє підтримувати стабільність фінансової моделі, своєчасно 
реагувати на відхилення та забезпечувати раціональне використання ресурсів. У 
підсумку бюджет стає не лише інструментом обліку витрат, а й засобом планування 
та управління, який сприяє виконанню проєкту в межах визначених фінансових 
рамок та підвищує передбачуваність результатів. 
 
 
 
100 
3.5 Управління ризиками 
Управління ризиками є одним із ключових процесів управління стартапом, 
особливо у сфері цифрових продуктів, де невизначеність ринку, технологічні зміни 
та специфіка вимог користувачів можуть суттєво впливати на хід проєкту. Для 
розробки мобільного застосунку для фітнес-центрів ризики слід розглядати 
комплексно — від етапу формування ідеї до підтримки працюючого продукту. Цей 
процес включає виявлення ризиків, їх аналіз, планування заходів реагування та 
постійний моніторинг упродовж усього життєвого циклу стартапу. 
Першим кроком є визначення всіх потенційних загроз, які можуть вплинути на 
реалізацію продукту. Для стартапу у сфері фітнес-технологій можна виділити такі 
групи ризиків: 
1. Технічні ризики 
 помилки у програмній логіці та нестабільність мобільного застосунку; 
 проблеми з інтеграцією модулів тренувань та харчування; 
 недороблена архітектура, яка ускладнить масштабування; 
 проблеми з роботою застосунку на різних версіях Android; 
 загрози безпеці персональних даних. 
2. Організаційні ризики 
 недостатня компетентність або нестача спеціалістів у команді; 
 затримки у виконанні робіт через неоптимальне планування; 
 неправильний розподіл задач між виконавцями; 
 низький рівень комунікації. 
3. Ринкові ризики 
 слабка зацікавленість користувачів у продукті; 
 наявність потужних конкурентів; 
 зміни у трендах фітнес-індустрії. 
4. Функціональні ризики 
 невідповідність функцій застосунку реальним потребам аудиторії; 
101 
 неякісний контент (тренування, рекомендації з харчування); 
 відсутність унікальної цінності. 
5. Фінансові ризики 
 перевищення бюджету; 
 збільшення вартості інфраструктури (серверів, API); 
 додаткові витрати на тестування та доопрацювання. 
6. Регуляторні ризики 
 вимоги щодо зберігання та захисту персональних даних; 
 можливі обмеження щодо фітнес-рекомендацій та роботи з медичною 
інформацією. 
На етапі аналізу визначаються ймовірність та рівень впливу кожного ризику. 
Для стартапу типові ризики — це технічні та функціональні, оскільки саме вони 
найчастіше потребують переробок і спричиняють перевищення строків. 
Методики аналізу: 
 Expert Judgement (залучення консультантів — тренера, дієтолога, QA); 
 Probability–Impact Matrix — визначення пріоритетів; 
 Breakdown Analysis — аналіз залежності ризику від конкретного модуля 
продукту. 
У проєкті мобільного застосунку найбільший вплив мають такі ризики: 
 помилки архітектури на ранніх етапах (призводять до значних переробок), 
 недооцінка складності функціоналу (особливо модулів аналітики), 
 зміни вимог після тестування прототипу, 
 зростання часу на створення контенту спеціалістами (тренування, раціони). 
Залежно від характеру ризику обирають один із типів реагування: 
1. Уникнення 
 детальна розробка вимог до тренувальних програм і раціонів; 
 затвердження UX-прототипу перед початком розробки. 
2. Зменшення 
 проміжне тестування кожного модуля; 
102 
 перевірка UX/UI на реальних сценаріях; 
 використання стабільних технологій; 
 раннє залучення QA та консультантів. 
3. Передача 
 використання хмарної інфраструктури (Google Firebase); 
 залучення зовнішніх експертів із фітнесу або харчування. 
4. Прийняття 
 дрібні помилки інтерфейсу; 
 невеликі коливання бюджету в межах резерву. 
 Моніторинг ризиків. Цей етап триває упродовж усього проєкту. Він включає: 
 регулярні зустрічі команди; 
 оновлення журналу ризиків; 
 перегляд пріоритетів після кожної ітерації; 
 аналіз дефектів під час тестування; 
 контроль відповідності бюджету та строків. 
У стартапах моніторинг особливо важливий, оскільки складно повністю 
передбачити реакцію ринку та поведінку користувачів на ранніх етапах. 
Для оцінювання ризиків, що можуть вплинути на реалізацію мобільного 
застосунку для фітнес-центрів, необхідно систематизувати потенційні події та 
визначити рівень їхнього впливу на перебіг проєкту. Щоб кількісно оцінити ці 
параметри, використаємо шкалу, яка дозволяє визначити силу впливу ризику на 
проєкт залежно від його ваги. Узагальнені критерії подано в таблиці 3.8. 
Таблиця 3.8 – Шкала впливу ризикової події 
Вага Характеристика впливу 
0–0,2 Вплив практично відсутній 
0,21–0,4 Невеликий вплив на окремі процеси 
0,41–0,6 Помірний вплив, можливі коригування плану 
0,61–0,8 Значний вплив, затримки або зміни в розробці 
0,81–1 Критичний вплив, загроза виконанню проєкту 
 
103 
Крім аналізу сили впливу ризику, важливо оцінити й імовірність його 
виникнення. Для стартапу, що створює фітнес-застосунок, це може бути затримка 
створення контенту, технічні збої, зміни вимог, неправильно оцінений обсяг робіт 
або ускладнення з тестуванням. Щоб систематизувати ймовірності таких подій, 
застосовують класифікаційну шкалу, подану в таблиці 3.9. 
Таблиця 3.9 – Ймовірність настання ризикової події 
Вага Ймовірність 
0–0,3 Низька ймовірність 
0,3–0,5 Середня ймовірність 
0,5–0,7 Висока ймовірність 
0,7–0,99 Дуже висока ймовірність 
 
Поєднання оцінок впливу та ймовірності дозволяє сформувати узагальнену 
картину ризиків, характерних для розробки мобільного фітнес-застосунку. 
Відповідні значення будуть подані в таблиці 3.10, де кожен ризик матиме кількісну 
оцінку за обома критеріями. 
Зазначені показники не є абсолютно об’єктивними, оскільки залежать від 
конкретних умов, рівня підготовки команди, технічної архітектури й навіть ринкових 
обставин. Проте така система оцінювання дає змогу впорядкувати ризики, визначити 
ті, що потребують першочергової уваги, та сформувати основу для планування 
подальших кроків у межах управління ризиками. Це забезпечує можливість завчасно 
передбачити проблемні ситуації та розробити дієві методи їх нейтралізації. 
Для системного аналізу ризиків, пов’язаних із розробкою мобільного 
застосунку для фітнес-центрів, кожен ризик оцінюється за двома ключовими 
параметрами — силою впливу та ймовірністю його виникнення. Такий підхід 
дозволяє визначити найбільш критичні загрози, на які варто спрямувати 
першочергові заходи управління. У таблиці 3.10 подано перелік основних ризиків, 
що можуть вплинути на проєкт, разом із їхньою кількісною оцінкою відповідно до 
шкал, визначених раніше. 
 
104 
Таблиця 3.10 – Оцінка впливу та ймовірності ризиків проєкту 
№ Вплив Ймовірність Загальна величина 
 Ризик 
(0–1) (0–1) ризику 
Помилки в архітектурі 
R1 застосунку 0.8 0.6 0.48 
 
Затримка створення 
R2 тренувального контенту 0.6 0.7 0.42 
 
Неповний або неякісний 
R3 
UX/UI прототип 0.7 0.5 0.35 
 
Перевищення бюджету на 
R4 розробку 0.8 0.5 0.40 
 
Зміна вимог після тестування 
R5 прототипу 0.7 0.6 0.42 
 
Проблеми із сумісністю на 
R6 різних версіях 0.5 0.6 0.30 
Android 
Технічні збої серверної 
R7 інфраструктури 0.8 0.3 0.24 
 
Низька якість рекомендацій 
R8 (тренер/дієтолог) 0.6 0.5 0.30 
 
Низька 
R9 конкурентоспроможність 0.7 0.4 0.28 
продукту 
Проблеми з безпекою 
R10 персональних даних 0.9 0.3 0.27 
 
 
Для того щоб наочно продемонструвати взаємозв’язок між імовірністю та 
впливом окремих ризиків, формується матриця ризиків (Таблиця 3.11). Така 
візуальна модель дозволяє швидко визначити, які ризики мають найвищий пріоритет 
реагування, та розподілити заходи управління відповідно до їхньої критичності. 
Використаємо шкалу від 0 до 1 для обох параметрів, де 0 - дуже низька, а 1 - дуже 
велика. 
 
 
 
 
105 
Таблиця 3.11 – Матриця імовірностей та наслідків 
Ймовірність / 
вплив 0-0,2 0,21-0,4 0,41-0,6 0,61-0,8 0,81-1 
 
0,9  R10 R4   
0,7  R7; R9 R1; R3; R5   
0,5   R6; R8 R2  
0,3      
0,1      
 
Ефективне управління ризиками передбачає не лише їх виявлення та 
оцінювання, а й визначення конкретних дій, спрямованих на мінімізацію наслідків 
або зменшення імовірності їх виникнення. Для стартапу, що працює над мобільним 
застосунком для фітнес-центрів, стратегії реагування формуються з урахуванням 
технічної складності продукту, потреб користувачів і ресурсних можливостей 
команди. 
1. Стратегії уникнення 
Застосовуються для ризиків, які можна усунути на стадії планування: 
 детальне опрацювання архітектури перед початком розробки (R1); 
 чітке затвердження UX/UI прототипу (R3); 
 фіксація вимог та запровадження процедури Change Control (R5). 
Ці дії дають змогу мінімізувати ризики, пов’язані з фундаментальними 
технічними помилками або змінами в концепції продукту. 
2. Стратегії зменшення впливу 
Спрямовані на мінімізацію шкоди у разі виникнення ризикової події: 
 регулярні проміжні тестування кожного модуля (R1, R6); 
 паралельна робота консультантів над контентом із ранніх етапів (R2); 
 використання хмарної інфраструктури з високим uptime (R7); 
 перевірка тренувальних програм та раціонів експертами (R8). 
106 
Такі заходи дозволяють підвищити якість продукту та уникнути значних 
переробок у майбутньому. 
3. Стратегії передачі 
Передбачають делегування частини відповідальності зовнішнім сторонам: 
 використання серверних рішень Google Firebase або AWS (R7); 
 залучення зовнішніх UX-експертів для валідації інтерфейсу (R3); 
 придбання інструментів автоматизованого тестування. 
Це зменшує навантаження на команду та гарантує більшу стабільність 
технічної частини. 
4. Стратегії прийняття 
Застосовуються для ризиків із низьким або прийнятним рівнем впливу: 
 незначні візуальні помилки інтерфейсу (R6); 
 дрібні затримки в роботі QA без суттєвого впливу на реліз; 
 незначні коливання бюджету в межах зарезервованих коштів. 
Такі ризики не потребують негайного втручання, але залишаються під 
контролем менеджера. 
Побудова повного алгоритму управління ризиками — від їх оцінювання до 
вибору відповідної стратегії реагування — дає змогу підтримувати стабільність 
проєкту та своєчасно реагувати на загрози. У контексті розробки мобільного 
застосунку для фітнес-центрів це особливо важливо, адже проєкт поєднує технічні, 
організаційні та контентні процеси. Представлені методи дозволяють зменшити 
ймовірність зриву строків, перевищення бюджету та втрати якості продукту, 
формуючи надійну основу для його успішного впровадження. 
3.6 Управління якісттю проєкту 
Актуальність проблеми управління якістю пояснюється високими темпами 
цифровізації послуг, де навіть незначні помилки інтерфейсу або збої в роботі можуть 
спричинити втрату довіри користувачів і фінансові ризики для компанії. У проєктах 
мобільної розробки якість продукту визначається не лише технічними параметрами, 
107 
а й відповідністю очікуванням користувача, узгодженістю вимог між командами, 
дотриманням стандартів ISO 9001 та ISO/IEC 25010 [62]. 
Метою дослідження є систематизація підходів до управління якістю під час 
розробки мобільного застосунку для фітнес-центрів, виявлення критичних факторів 
впливу на показники стабільності, безпеки й зручності використання. Для 
досягнення мети застосовано метод аналізу життєвого циклу продукту, експертне 
оцінювання та зіставлення практик Agile-проєктування з вимогами національних і 
міжнародних стандартів [61; 63]. 
Якість мобільного фітнес-застосунку визначається сукупністю параметрів, що 
відображають технічну стабільність, швидкодію, безпеку, зручність і задоволеність 
користувачів. На підставі дослідженя виокремлено чотири ключові напрями 
оцінювання: 
1. Стабільність роботи застосунку. Її показником є частка користувачів, у яких не 
виникають критичні збої під час використання програми. Оптимальним 
вважається рівень crash-free users понад 98 %, що свідчить про високу 
надійність коду. 
2. Продуктивність системи. Вимірюється середнім часом відгуку на дії 
користувача (response time). Для сучасних фітнес-застосунків цей показник має 
бути менше 500 мс. 
3. Безпека даних. Передбачає повну відсутність критичних уразливостей, що 
загрожують витоком персональної інформації. Її контроль здійснюється 
засобами автоматизованого аналізу коду, такими як SonarQube Security. 
4. Якість користувацького досвіду (UX). Оцінюється за індексом CSAT 
(задоволеність користувачів), який має перевищувати 85 %. Цей показник 
формується на основі відгуків клієнтів у маркетплейсах і внутрішніх 
опитувань. 
Усі наведені метрики взаємопов’язані: підвищення продуктивності може 
впливати на стабільність, а зручність — на загальну лояльність користувачів. Їхнє 
комплексне відстеження дозволяє оперативно виявляти «вузькі місця» та приймати 
рішення щодо оптимізації процесів тестування [64; 65]. 
108 
Проведений аналіз показників якості засвідчив, що запровадження системного 
контролю та автоматизованих інструментів (CI/CD, Firebase Crashlytics, JMeter, 
SonarQube) забезпечує скорочення кількості дефектів на 30–40 % та підвищення 
стабільності роботи продукту. Поєднання технічних рішень із управлінськими 
процедурами — рев’ю коду, зворотного зв’язку, моніторингу метрик — створює 
передумови для безперервного вдосконалення процесу розробки [62; 64]. 
Управління якістю стартапу розробки мобільного застосунку для фітнес-центрів 
є безперервним, багаторівневим процесом, спрямованим на досягнення балансу між 
технічними характеристиками продукту й очікуваннями користувачів. Його 
ефективність забезпечується через планування якості, формування показників, 
автоматизацію контролю, проведення ретроспектив та впровадження практик Agile 
та DevOps. Використання національних і міжнародних стандартів, інтеграція 
інструментів моніторингу та аналітики дають змогу мінімізувати ризики, підвищити 
прозорість процесів і створити конкурентоспроможний ІТ-продукт на ринку фітнес-
послуг України. 
Управління якістю у проєкті розробки мобільного застосунку для фітнес-
центрів потребує врахування різних груп зацікавлених сторін, адже саме їхні 
очікування визначають ключові критерії, за якими оцінюється готовий продукт. 
Клієнти, тренери, консультанти, команда розробки та адміністрація фітнес-центрів 
мають свої уявлення про те, яким повинен бути застосунок з погляду зручності, 
точності контенту, стабільності роботи та інформаційної безпеки. У таблиці 3.12 
наведено систематизований перелік вимог основних стейкхолдерів щодо якості 
продукту, що дозволяє узгодити розробку та тестування зі справжніми потребами 
користувачів і партнерів проєкту. 
 
 
 
 
 
 
109 
Таблиця 3.12 – Вимоги  зацікавлених сторін до якості проєкту 
Зацікавлена сторона Основні вимоги до якості 
Клієнти (користувачі Зручний інтерфейс; швидка реакція системи; точні та 
застосунку) зрозумілі рекомендації; відсутність технічних збоїв; 
 можливість персоналізації. 
Коректність тренувальних програм; логічна структура 
Тренери-консультанти контенту; можливість оновлення та доповнення матеріалів; 
відповідність стандартам техніки виконання вправ. 
Точність даних про продукти; коректні формули 
Дієтологи розрахунку калорійності; достовірність рекомендацій; 
можливість адаптації раціону. 
Стабільна архітектура; можливість масштабування; 
Розробники передбачуваність модульних взаємодій; чистота коду; 
мінімум непередбачених помилок. 
Наявність чітких вимог; стабільні середовища для 
Тестувальники (QA) тестування; можливість відтворення помилок; логічна 
поведінка системи у різних умовах. 
Адміністрація фітнес Надійність інструментів контролю активності; 
-
центру достовірність звітів користувачів; простота керування 
 підключенням клієнтів. 
Інвестори / Бізнес Висока стабільність продукту; відсутність критичних 
-
власники помилок; конкурентоспроможність; підготовленість до 
 масштабування; відповідність ринковим очікуванням. 
 
Контроль якості охоплює комплекс дій, що спрямовані на забезпечення 
відповідності продукту вимогам та очікуванням стейкхолдерів. У стартапі, де темпи 
розробки високі й присутній ризик частих змін, якість має контролюватися системно 
та безперервно. Нижче наведено методи, які найбільш ефективні для мобільного 
фітнес-застосунку. 
1. Перевірка вимог (Requirements Validation). Це первинний етап контролю 
якості, на якому команда уточнює логіку майбутніх функцій та перевіряє, чи справді 
вони відповідають потребам цільової аудиторії. 
Застосування: 
 аналіз вимог тренером і дієтологом; 
 узгодження UX-сценаріїв із PM та дизайнерами; 
110 
 запобігання появі «зайвого» функціоналу. 
2. Проміжне тестування модулів (Module Testing). Здійснюється після кожного 
завершеного блоку розробки. 
Переваги: 
 раннє виявлення помилок; 
 уникнення дорогих переробок; 
 висока стійкість архітектури. 
3. Юзабіліті-тестування (Usability Testing). Проводиться для оцінки зручності 
роботи з інтерфейсом. 
Методи: 
 тестування прототипів у Figma; 
 спостереження за користувацькою поведінкою; 
 короткі інтерв’ю з тестовою групою. 
4. Експертна перевірка контенту. Здійснюється тренером і дієтологом. 
Перевіряється: 
 коректність тренувальних комплексів; 
 точність харчових даних; 
 відсутність суперечливих рекомендацій. 
5. Регресійне тестування. Необхідне після кожної зміни коду. 
Гарантує: 
 відсутність поломок у вже працюючих функціях; 
 стабільність застосунку перед релізом. 
6. Тестування навантаження (Load Testing). Дозволяє перевірити поведінку 
системи при збільшенні кількості користувачів. 
Особливо важливе для: 
 сервера статистики; 
 модуля результатів; 
 синхронізації даних активності. 
111 
7. Перевірка безпеки (Security Review). Оскільки застосунок працює з 
персональними даними користувачів, особлива увага приділяється безпеці: 
 шифрування даних; 
 захищені протоколи передачі; 
 тестування на вразливості; 
 перевірка доступів. 
8. Контроль відповідності архітектури. Здійснюється розробниками та PM. 
Мета: 
 забезпечити можливість масштабування; 
 уникнути технічного боргу; 
 гарантувати логічність модульних взаємодій. 
9. A/B тестування функціоналу. Використовується для вдосконалення: 
 UX-елементів; 
 структури меню; 
 логіки тренувальних рекомендацій. 
10. Документування та рев’ю коду (Code Review). Забезпечує високу якість 
технічної частини продукту. 
Виконується регулярно двома Android-розробниками. 
Поєднання вимог стейкхолдерів і структурованих методів контролю якості 
дозволяє створити продукт, який не лише технічно стабільний, а й дійсно корисний 
та зручний для кінцевих користувачів. Для стартапу, що працює в умовах 
невизначеності та швидких ітерацій, якісний контроль є ключем до успішного 
виходу на ринок і подальшого масштабування. 
Висновки до розділу 3 
У розділі було розглянуто ключові умови, що формують основу для створення 
мобільного застосунку фітнес-центру, та проведено аналіз ринку, вимог і 
зацікавлених сторін. Дослідження показало, що попит на цифрові фітнес-рішення 
112 
зростає завдяки персоналізації, мобільності та інтеграції з платформами здоров’я, 
що створює сприятливе середовище для розробки інноваційного продукту. 
Оцінка конкурентів і аналіз за моделями Портера та SWOT підтвердили 
наявність високої конкуренції, але водночас і можливостей для створення застосунку 
з унікальним функціоналом, якісним UX/UI та розширеним контентом. Вивчення 
стейкхолдерів дозволило визначити їхні вимоги до якості та сформувати набір 
ключових функцій, які мають бути реалізовані. 
Також було досліджено організаційну структуру команди, управління 
бюджетом, строками та ризиками. Побудова діаграми Ганта, структурування витрат 
та аналіз ризиків створили підґрунтя для ефективного планування та контролю 
виконання робіт. На основі виявлених загроз сформовано стратегії реагування, що 
підвищують стійкість проєкту до змін. 
Підсумовуючи, результати розділу підтверджують актуальність і 
перспективність створення мобільного застосунку для фітнес-центрів та 
забезпечують чітку аналітичну основу для подальшого проєктування й розробки 
продукту. 
 
113 
4 МОДЕЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ СТАРТАПУ 
4.1 Опис моделювання продукту стартапу 
Моделювання продукту починається зі спроби побачити майбутній застосунок 
очима реального користувача — від моменту першого входу до щоденного 
використання. Застосунок має не просто виконувати окремі функції, а вибудовувати 
для людини зручну й зрозумілу траєкторію роботи над власною фізичною формою. 
Тому під час моделювання основний акцент робиться на продуманих взаємозв’язках 
між модулями та їх реакції на дії користувача. 
1. Модуль вибору цільової програми 
Першою точкою входу є визначення мети: схуднення, підтримання форми або 
набір маси. У моделі продукту цей етап задає контекст для всього подальшого 
функціонування системи. Після обрання програми застосунок формує набір 
рекомендацій, підтягує відповідні тренування, налаштовує харчові підказки та 
підбирає темп прогресу. По суті, цільова програма стає «кермом», яке направляє 
інші модулі, тому моделювання включає перевірку того, як зміна мети впливає на 
структуру розкладу, харчового плану й відображення результатів. 
2. Перегляд тренувань та інструкцій 
Наступним кроком є моделювання взаємодії з тренувальним блоком. 
Користувач повинен мати можливість переглядати різні типи вправ, відкривати 
детальні інструкції, дивитися відео, а також отримувати підказки щодо техніки 
виконання. При моделюванні важливо закласти поведінку системи у різних 
сценаріях: наприклад, коли користувач хоче замінити вправу, зменшити 
інтенсивність або пропустити день. Усі ці варіанти мають відобразитися на його 
загальному прогресі, але не призводити до збоїв у логіці. 
3. Моделювання харчового раціону 
У цьому блоці продумується робота двох ключових механізмів: 
 завантаження нових страв або продуктів до щоденного раціону, 
 видалення елементів із уже внесеного списку. 
114 
Система повинна миттєво перераховувати калорійність, співвідношення білків, 
жирів і вуглеводів, а також показувати вплив змін на виконання добової норми. 
Моделюючи цей процес, важливо передбачити ситуації, коли користувач додає 
продукт із власноруч введеною інформацією, коли знаходить необхідну страву через 
пошук або коли працює офлайн — застосунок повинен коректно оновлюватися після 
відновлення зв’язку. 
4. Пошук їжі в базі даних 
Модель пошуку включає два сценарії: 
1. Пошук за назвою — система має швидко знаходити потрібну позицію навіть за 
частковим введенням слова. 
2. Пошук за наявними продуктами — користувач вводить, що є під рукою, а 
застосунок пропонує страви, які можна з цього приготувати. 
Моделювання передбачає створення інтелектуальних підказок, обробку 
помилок введення та оптимізацію часу відповіді, оскільки це один із найбільш 
використовуваних модулів. 
5. Створення персонального плану тренувань 
Тут застосунок має комбінувати обрану цільову програму з індивідуальними 
параметрами користувача. Моделювання включає логіку добору вправ, визначення 
черговості тренувань, розподіл навантаження між днями та можливість редагування 
плану вручну. Важливо прорахувати, як система реагуватиме на перенесення 
тренувань, пропуски або зміни інтенсивності, щоб уникнути хаосу в календарі. 
6. Аналіз результатів 
Цей блок пов’язує дані з різних модулів — тренувань, харчування та загальної 
активності. Під час моделювання враховуються: 
 система збору даних (власний ввід + носимі пристрої), 
 методи їх обчислення, 
 відображення у зрозумілій формі (графіки, динаміка ваги, статистика 
виконаних тренувань). 
Система аналізу повинна розпізнавати закономірності, показувати відхилення 
від плану та оновлювати рекомендації залежно від прогресу. 
115 
7. Отримання рекомендацій від тренера чи дієтолога 
На етапі моделювання враховується ще один важливий сценарій — взаємодія 
користувача з фахівцем. Це може бути: 
 текстова консультація, 
 оновлений харчовий план, 
 зміни у тренувальній програмі, 
 повідомлення про помилки у техніці виконання занять. 
Система повинна дозволяти тренеру вносити корективи, а користувачеві — 
швидко переглядати їх у застосунку. В моделі описуються правила доступу, 
структури повідомлень і логіка оновлення персональних рекомендацій. 
У результаті моделювання формується повна картина того, як виглядатиме й 
працюватиме застосунок: від вибору цілей і планування навантаження до контролю 
раціону, пошуку продуктів та отримання консультацій. Усі модулі взаємопов’язані, а 
зміна даних у одному з них автоматично впливає на інші. Така модель дозволяє ще 
до початку розробки оцінити слабкі місця, перевірити логіку дій і забезпечити 
стабільну, зрозумілу роботу продукту після запуску. 
Продуктом стартапу є мобільний застосунок, який поєднує індивідуальний 
фітнес-супровід, харчові рекомендації та інструменти для взаємодії користувача з 
тренерами й дієтологами. Його головна мета — створити середовище, де людина 
може планувати тренування, контролювати раціон, аналізувати власну активність і 
отримувати персональну підтримку, не виходячи за межі одного інтерфейсу. 
Застосунок має стати «цифровим помічником», який допомагає користувачеві 
рухатися до своїх спортивних цілей, надаючи зрозумілі кроки, поради та наочні 
результати. 
Концепція продукту: 
Ідея продукту базується на інтеграції трьох ключових складових здорового 
способу життя: 
 фізична активність, 
 харчування, 
116 
 консультаційна підтримка спеціалістів. 
Застосунок створений так, щоб користувач отримував цілісну картину 
власного прогресу й одночасно мав гнучкі інструменти для планування тренувань і 
раціону. 
Для того щоб чітко окреслити сутність майбутнього мобільного застосунку та 
зрозуміти, які саме властивості визначають його цінність для користувачів і фітнес-
центрів, доцільно виділити ключові характеристики продукту. Вони описують не 
лише функції, а й логіку побудови сервісу, рівень персоналізації, технічні 
можливості та підхід до взаємодії користувача з системою. Саме ці параметри 
формують основу продукту, впливають на його конкурентоспроможність і задають 
напрям подальшої розробки. Узагальнена таблиця 4.1 демонструє головні риси 
застосунку, на яких базується його унікальність і практична цінність. 
Таблиця 4.1 – Основні характеристики продукту стартапу 
Характеристика Опис 
Допомогти користувачеві досягати фітнес-цілей через 
Ціль продукту поєднання тренувань, харчових рекомендацій та консультацій 
фахівців. 
Тип продукту Мобільний застосунок з елементами персоналізованої фітнес-
 платформи. 
Люди, які займаються фітнесом, хочуть схуднути, набрати масу 
Цільова аудиторія або підтримувати форму; клієнти фітнес-центрів; тренери та 
дієтологи. 
Персональні програми, перегляд тренувань, управління 
Ключові функції харчуванням, пошук продуктів, аналітика прогресу, 
консультації тренера/дієтолога. 
Персоналізація Адаптація тренувань, харчового плану та рекомендацій 
 відповідно до цілей, фізичного стану й побажань користувача. 
Інтерактивність Відеоінструкції, підказки, можливість редагувати план 
 тренувань і раціон у режимі реального часу. 
Аналітика Відстеження прогресу, графіки змін ваги й активності, аналіз 
 харчування, оцінка дотримання плану. 
Взаємодія з Канал комунікації з тренером та дієтологом, отримання порад і 
фахівцями корекцій плану. 
 
117 
Продовження таблиці 4.1 
Характеристика Опис 
Пошук продуктів Пошук за назвою або наявними інгредієнтами з автоматичним 
 розрахунком калорій і БЖВ. 
Технологічна Кросплатформений мобільний застосунок із серверною 
основа частиною для зберігання даних та аналітики. 
Інтеграції Синхронізація з фітнес-браслетами, смарт-годинниками, 
 системами клубу (CRM, розклад). 
Можливість Підтримка одного фітнес-центру або цілої мережі, різні ролі 
масштабування користувачів (клієнт, тренер, адміністратор). 
Унікальність Об’єднання тренувань, харчування й консультацій у єдиний 
 сервіс із гнучким налаштуванням під людину. 
 
Функціональні можливості продукту визначають те, як саме користувач 
взаємодіє із застосунком і які завдання він може вирішувати. Для мобільного сервісу 
фітнес-центрів важливо, щоб функції були логічно поєднані, працювали швидко й 
давали людині реальні інструменти для покращення свого фізичного стану. Таблиця 
4.2 узагальнює ключові можливості продукту та показує, на яких процесах 
тримається основна цінність застосунку. 
Таблиця 4.2 – Функціональні можливості продукту 
Функціональна 
можливість Опис реалізації 
 
Користувач обирає мету (схуднення, набір маси, 
Вибір цільової програми підтримка), після чого система автоматично налаштовує 
тренування й харчові рекомендації. 
Перегляд тренувань Каталог вправ із відео, порадами з техніки та 
 можливістю додати вправу до свого плану. 
Створення персонального Формування розкладу тренувань із можливістю 
тренувального плану редагування, заміни вправ і переносів. 
Управління харчовим Додавання/видалення страв, автоматичний розрахунок 
раціоном калорій та БЖВ, відображення добової норми. 
Пошук їжі за назвою Швидкий пошук продуктів у базі даних із миттєвим 
 відображенням харчових значень. 
Пошук страв за наявними Підбір готових рецептів із того, що є під рукою; система 
інгредієнтами пропонує варіанти, які відповідають цільовому раціону. 
118 
Продовження таблиці 4.2 
Функціональна 
можливість Опис реалізації 
 
Графіки ваги, активності, виконання тренувань і 
Аналітика прогресу дотримання харчування; рекомендації щодо корекції 
плану. 
Комунікація з Надсилання порад, зміни у планах, коментарі від 
тренерою/дієтологом фахівців; можливість зворотного зв’язку. 
Синхронізація з Імпорт даних про активність (кроки, пульс, витрачені 
носимими пристроями калорії) для точнішого аналізу. 
Офлайн режим Можливість переглядати план і додавати нотатки без 
-  інтернету з подальшою синхронізацією. 
Рольовий доступ Різні інтерфейси та можливості для клієнтів, тренерів і 
 адміністраторів. 
 
Щоб продукт мав потенціал для масштабування і займав своє місце на ринку, 
важливо розуміти, у чому саме він випереджає альтернативні рішення. Переваги не 
повинні бути надуманими — вони мають спиратися на реальні технологічні 
рішення, логіку застосунку та зручність для користувача. Наступна таблиця 4.3 
узагальнює ті риси, які відрізняють продукт від стандартних фітнес-додатків та 
роблять його більш привабливим як для клієнтів, так і для фітнес-центрів. 
Таблиця 4.3 – Переваги продукту над конкурентами 
Перевага Суть переваги 
Поєднання тренувань, Більшість застосунків дають лише частину сервісу 
харчування й консультацій в (або тренування, або харчування). Тут усе 
одному місці об’єднано в єдину логічну систему. 
Плани підлаштовуються під мету, рівень 
Глибока персоналізація підготовки, стан здоров’я, харчові уподобання та 
динаміку прогресу. 
Жива взаємодія з На відміну від суто автоматизованих додатків, 
тренером/дієтологом користувач може отримати реальні поради й 
 корекції від фахівця. 
Гнучкий конструктор тренувань Можливість вручну редагувати план, замінювати 
 вправи та створювати власні комбінації. 
 
119 
Продовження таблиці 4.3 
Перевага Суть переваги 
Інтелектуальний пошук страв Унікальна функція підбору рецептів на основі 
за продуктами того, що вже є вдома, — це економить час і знижує 
 ризик порушення дієти. 
Інформація подається через наочні графіки й 
Зрозуміла аналітика прогресу підказки, які пояснюють, що саме треба 
коригувати. 
Основні матеріали доступні без інтернету, що 
Можливість роботи офлайн робить застосунок зручним у спортзалах і під час 
подорожей. 
Підтримка мережі фітнес Продукт можна впровадити як у одному закладі, 
-
центрів так і в великій мережі з єдиною системою 
 управління клієнтами. 
Рольовий доступ для тренерів і Конкуренти часто орієнтовані лише на клієнтів, 
адміністрації тоді як продукт пропонує інструменти і для 
 тренерів, і для менеджменту клубу. 
Зручний пошук продуктів у базі База оптимізована під українські та європейські 
харчування продукти, що робить її ближчою до користувача. 
 
MVP (Мінімально Життєздатний Продукт) для стартапу з розробки мобільного 
застосунку для фітнес центрів - це базовий функціонал, який дозволяє випробувати 
та валідувати основну ідею продукту, залучити користувачів та зібрати відгуки. 
Нижче наведено розгорнутий опис MVP для даного проєкту: 
На етапі створення MVP важливо не роздувати функціонал, а зосередитися на 
тих можливостях, які справді демонструють цінність продукту та дозволяють 
перевірити його життєздатність на ринку. Мінімально життєздатна версія мобільного 
застосунку для фітнес-центрів повинна охоплювати ключові процеси: вибір фітнес-
цілі, роботу з тренуваннями, базовий контроль раціону та можливість відстежувати 
прогрес. Це дає змогу користувачу відчути реальну користь від сервісу, а команді — 
отримати перші дані для покращення продукту. В таблиці 4.4 наведено основні 
функції MVP, які забезпечують баланс між простотою виконання та високою 
практичною цінністю. 
 
120 
Таблиця 4.4 – Основні функції MVP мобільного застосунку 
Функція MVP Опис реалізації в початковій версії 
Вибір цільової програми Користувач обирає базову мету (схуднення / підтримка / 
 набір маси), що визначає подальші рекомендації. 
Перегляд тренувань Список базових тренувальних комплексів з короткими 
 текстовими інструкціями та ілюстраціями. 
Базове створення плану Користувач може додати тренування до свого тижневого 
тренувань графіку та переглядати його у календарі. 
Додавання продуктів до Можливість внести їжу за назвою з бази та побачити 
раціону основні харчові показники (калорії, БЖВ). 
Пошук їжі за назвою Проста система пошуку в базі продуктів без додаткових 
 фільтрів. 
Видалення/редагування Користувач може коригувати список страв упродовж 
внесених продуктів дня. 
Відображення загальної статистики: виконані 
Аналіз базового прогресу тренування, калорійність раціону, зміни ваги (за 
бажанням користувача). 
Авторизація та профіль Реєстрація, вхід, базове налаштування профілю (вага, 
користувача зріст, активність). 
Оповіщення про Нагадування про заплановане тренування або 
тренування активність. 
Простий інтерфейс без Чітка навігація, мінімум екранів, зручний старт для 
складних налаштувань тестових користувачів. 
 
Початкова версія продукту дасть змогу команді налагодити реальну взаємодію 
з користувачами, побачити, що їм справді потрібно, і покращувати застосунок, 
спираючись на їхні реакції та пропозиції. 
4.2 Опис процесу практичної реалізації стартапу 
Функціональні вимоги до мобільного застосунку для клієнтів фітнес-центрів 
доцільно групувати відповідно до двох ключових напрямів його роботи: ведення 
обліку фізичної активності та контроль харчового раціону користувача. Окремо 
виділяється блок вимог, пов'язаний із реєстрацією, авторизацією та керуванням 
121 
профілем, оскільки ці можливості формують основу персоналізації та доступу до 
основних сервісів. 
Реєстрація облікового запису передбачає створення нового профілю 
користувача-гостя через спеціальну форму вводу та подальше підтвердження даних 
через електронну пошту. У разі помилок система повинна чітко інформувати 
користувача про неточності. 
Авторизація може відбуватися як через створений акаунт, так і за допомогою 
соціальних мереж. Якщо введені дані відповідають наявним у системі, користувач 
отримує доступ до основних функцій; у протилежному разі відбувається 
повідомлення про помилку. 
Редагування профілю здійснюється уже після входу в систему. Користувач має 
змогу оновлювати інформацію про себе — від загальних даних до фізичних 
параметрів. Система повинна коректно зберігати зміни або повідомляти про 
проблеми в разі їх виникнення. 
Функції контролю фізичної активності включають вибір тренувальних 
програм, створення власних планів, перегляд занять і додавання їх у персональний 
розклад. 
Контроль харчового раціону охоплює добір харчових продуктів, складання 
меню залежно від цілей і перегляд раціону. 
Користувач також має можливість переглядати зведені дані щодо виконаних 
тренувань і дотримання харчового плану за будь-який вибраний період. 
Усі ці вимоги надалі відображаються у діаграмі прецедентів, що узагальнює 
взаємодію користувачів із системою. 
Формування функціональних вимог є ключовим етапом під час розробки 
мобільного застосунку, оскільки саме вони визначають, які дії користувач може 
виконувати в системі та як саме вона реагує на ці запити. З огляду на специфіку 
проєкту, функціональні можливості згруповано за основними напрямами роботи 
застосунку: авторизація та керування профілем, контроль фізичної активності, 
ведення харчового раціону й перегляд результатів. У таблиці 4.5 наведено 
узагальнений перелік цих вимог із короткими описами, що дозволяє чітко окреслити 
122 
структуру взаємодії користувача з продуктом і забезпечує логічне підґрунтя для 
подальшого проектування системи. 
Таблиця 4.5 – Функціональні вимоги мобільного застосунку 
Код вимоги Назва функції Опис дії / поведінки системи 
Реєстрація нового Створення профілю користувача-гостя 
FR1 акаунта шляхом заповнення форми реєстрації. 
Введення реєстраційних Користувач вводить логін і пароль та 
FR1.1 даних підтверджує створення акаунта. 
Підтвердження через Система надсилає лист із 
FR1.2 
email підтвердженням реєстрації. 
Повідомлення про Система інформує про неправильні або 
FR1.3 помилку неповні дані. 
FR2 Авторизація у системі Надання доступу до функцій застосунку 
 після підтвердження особи. 
FR2.1 Авторизація через акаунт Користувач вводить логін і пароль для 
 входу. 
Перевірка даних Система звіряє введені дані з наявними у 
FR2.1.1  базі. 
Успішний вхід У разі успіху система повертає токен та 
FR2.1.2  відкриває головну сторінку. 
Повідомлення про У разі хибних даних користувач отримує 
FR2.1.3 невдалий вхід інформацію про помилку. 
Авторизація через 
FR2.2 соцмережі Користувач обирає платформу для входу. 
 
Вибір соцмережі Користувач ініціює авторизацію через 
FR2.2.1  обрану платформу. 
Успішний перехід У разі успіху користувач 
FR2.2.2  перенаправляється на головну сторінку. 
Помилки авторизації Система повідомляє про збої під час 
FR2.2.3  входу. 
FR3 Редагування профілю Користувач може оновлювати свої 
 персональні дані. 
Зміна персональних Можливість редагувати вагу, ріст, дані 
FR3.1 параметрів акаунта тощо. 
Вибір поля для Користувач обирає параметр та вводить 
FR3.2 редагування нове значення. 
FR3.3 Підтвердження змін Успішно оновлені дані відображаються у 
123 
Код вимоги Назва функції Опис дії / поведінки системи 
профілі. 
Повідомлення про Система інформує про неможливість 
FR3.4 помилку виконати зміну. 
Контроль фізичної Користувач формує власний 
FR4 активності тренувальний план і переглядає доступні 
 програми. 
Створення та вибір Додавання тренувань до особистого 
FR4.1 програм плану. 
Контроль харчового Створення та ведення раціону відповідно 
FR5 раціону до цілей. 
Формування меню Додавання продуктів до щоденного 
FR5.1  раціону. 
Перегляд результатів Аналіз показників фізичної активності та 
FR6  харчування. 
FR6.1 Перегляд статистики Користувач обирає період та переглядає 
 дані. 
Вибір параметрів Можливість визначити тип інформації та 
FR6.2 перегляду часовий проміжок. 
 
На рисунку 4.1 подано діаграму прецедентів, яка узагальнює ключові 
функціональні вимоги до системи. Оскільки продукт орієнтований на клієнтів 
фітнес-центрів і реалізується у форматі мобільного застосунку, він повинен мати 
зручний інтерфейс, через який користувачі взаємодіятимуть із системою зі своїх 
смартфонів. 
124 
 
Рисунок 4.1 – Діаграма прецедентів верхнього рівня 
 
Для створення візуального уявлення інтерфейсу мобільного застосунку було 
використано середовище Figma. У ньому створено макет сторінки контролю 
харчового раціону користувача (рисунок 4.2). Макет (mockup) — це спрощене 
графічне відтворення майбутнього інтерфейсу, яке дає змогу побачити, як 
виглядатиме та функціонуватиме система, а також оцінити її основні елементи та 
зручність використання. 
 
125 
 
Рисунок 4.2 – Mockup сторінки контролю раціону мобільного застосунку  
Оскільки система створюється для того, щоб спростити користувачам 
контроль тренувальної активності та харчування, ключовими сценаріями її роботи 
стають додавання вправ до власного плану та внесення страв до щоденного раціону. 
Зважаючи на те, що саме оновлення харчового раціону є найбільш частою дією, цей 
процес було обрано для детального опису за допомогою діаграми активності, 
наведеної на рисунку 4.3. 
 
 
 
126 
 
Рисунок 4.3 – Діаграма активності для процесу додавання їжі до раціону 
 
127 
Розглянемо, як взаємодіють між собою основні класи сервісу контролю 
фізичної активності в мобільному застосунку, показані на рисунку 4.4. Згідно з 
діаграмою класів, у цьому сервісі застосовано підхід ін’єкції залежностей. Такий 
метод дозволяє суттєво зменшити прив’язку між компонентами та робить систему 
більш гнучкою до змін завдяки слабкому зв’язку між її частинами. Це означає, що 
кожен окремий компонент може бути змінений або оновлений незалежно від інших, 
не порушуючи загальної структури. 
 
 
Рисунок 4.4 – Діаграма основних класів сервісу контролю фізичною активністю 
4.3  Аналіз отриманих результатів 
У процесі моделювання системи вдалося сформувати досить повну картину 
того, як майбутній мобільний застосунок повинен працювати з погляду структури, 
логіки та взаємодії між компонентами. Перш за все, результати показали, що 
ключові сценарії — управління тренуваннями та контроль харчового раціону — 
дійсно є центральними для користувачів. Обидва процеси регулярно повторюються в 
128 
реальному житті людей, які займаються фітнесом, тому їх оптимізація має 
найбільший вплив на якість користувацького досвіду. Саме тому сценарій додавання 
продуктів до свого раціону був детально описаний і візуалізований через діаграму 
активності: це допомогло побачити «вузькі місця» та оцінити послідовність дій у 
практичному вимірі. 
Більш загальну логіку руху даних дозволила зрозуміти діаграма потоків даних 
рівня 0 (DFD) (рисунк 4.5). 
 
Рисунок 4.5 – DFD-рівень 0 мобільного застосунку контролю активності та 
харчування 
На діаграмі відображено взаємодію користувача із системою через передачу 
фітнес-цілей та інформації про харчування, які далі потрапляють до двох окремих 
сховищ — бази тренувань і бази продуктів. Простота DFD-схеми показала, що 
основа системи не перевантажена та здатна підтримувати розширення функцій без 
суттєвого ускладнення архітектури. DFD-модель демонструє, що центральним 
елементом системи є процес «Fitness Application», який приймає два головні типи 
вхідної інформації — фітнес-цілі та харчові дані, що надходять від користувача. 
Отримана інформація надалі передається у два незалежних сховища: Exercise 
Database та Dietary Database. Така організація руху даних забезпечує зрозумілу й 
ненадмірну структуру обробки інформації, що особливо важливо на етапі створення 
MVP. 
DFD підтвердила, що логіка інформаційних потоків є простою та 
масштабованою, а взаємодія між компонентами не містить зайвих циклів або 
конфліктів. 
129 
Діаграми прецедентів підтвердили, що система повинна мати чіткі ролі та 
межі відповідальності кожного учасника — користувача, тренера й адміністратора. 
Така структура дає змогу уникнути змішування функціональності й полегшує 
подальший розподіл прав доступу. Крім того, моделювання допомогло виокремити 
найбільш важливі точки взаємодії з користувачем: форму вибору мети, перегляд 
тренувань, роботу зі стравами, аналіз прогресу. Саме вони визначають, чи буде 
застосунок інтуїтивним і корисним у повсякденному використанні. 
Окремої уваги заслуговує результат, пов’язаний із технічною архітектурою. 
UML-діаграма класів дала можливість побачити, як саме структуровані ключові 
компоненти системи. Центральним елементом виступає клас FitnessApp, який 
взаємодіє з об’єктами ExercisePlan та DietaryRecord. Така структура, зокрема завдяки 
використанню слабкої зв’язаності та механізму ін’єкції залежностей, робить систему 
більш гнучкою. Компоненти не «зшиті» жорстко і можуть змінюватися незалежно 
один від одного. Це означає, що розширення функціональності або виправлення 
помилок у майбутньому вимагатимуть менше часу та не нестимуть ризику 
«обвалити» інші частини програми (рисунок 4.6). 
 
Рисунок 4.6 – UML-діаграма класів мобільного застосунку 
UML-модель демонструє зв’язки між основними класами системи. Клас 
FitnessApp виступає центральним елементом, що керує двома ключовими 
структурами — ExercisePlan та DietaryRecord. Перший відповідає за характеристики 
тренувань (назва, тривалість), другий — за дані про харчування (назва продукту, 
калорійність). 
130 
Використання слабкої зв’язаності та підходу ін’єкції залежностей дозволяє 
змінювати кожен модуль незалежно, що підвищує адаптивність системи до частих 
оновлень. Це критично для стартапу, де продукт постійно вдосконалюється на 
основі користувацьких відгуків. 
Ще одним важливим елементом аналізу стала BPMN-діаграма, яка описує 
реальні кроки користувача в системі. На ній детально показано два процеси: вибір 
фітнес-мети та додавання продуктів до денного раціону. Обидва сценарії виявилися 
послідовними, логічними та достатньо «плоскими», без непотрібних відгалужень 
(рисунок 4.7). 
 
Рисунок 4.7 – BPMN-діаграма процесів мобільного застосунку 
BPMN-схема містить два ключові процеси: 
 Вибір фітнес-мети та пошук відповідних тренувань 
 Додавання харчових даних до раціону 
У першому процесі користувач починає взаємодію з вибору цілі («Select 
Goal»), після чого система виконує пошук у базі даних і формує відповідні 
рекомендації. 
Другий процес демонструє логіку внесення нових продуктів: користувач 
обирає дію «Add Dietary Data», після чого система обробляє інформацію й оновлює 
раціон. 
Макет інтерфейсу, створений у Figma, дав змогу оцінити, чи збігається 
уявлення про продукт із його реальним виглядом. Візуалізація сторінки контролю 
раціону показала, що логіка подачі інформації має бути максимально простою та 
ненав’язливою, адже користувачі вносять дані кілька разів на день, часто поспіхом. 
131 
Попередній перегляд інтерфейсу дозволив швидко зрозуміти, які елементи потрібно 
розташувати ближче, що варто згрупувати, а що, навпаки, відокремити. 
Загалом результати моделювання свідчать, що система має чітку структуру, 
розумно розподілені модулі та збалансований набір функцій. Кожен компонент 
виконує свою роль і не створює зайвих перехрещень із іншими частинами 
застосунку. Усі виявлені сценарії та механізми взаємодії логічно вкладаються в 
загальну концепцію сервісу, що підтверджує правильність обраного напрямку. 
Водночас додаткові графічні схеми — DFD, UML та BPMN — дозволили розглянути 
систему з трьох різних перспектив і переконатися, що її архітектура, поведінкові 
процеси та структура даних узгоджені між собою. 
Отже, отримані результати демонструють, що розробка рухається в 
потрібному напрямку, а концепція продукту є практичною, узгодженою та здатною 
до подальшого масштабування. Моделювання не лише уточнило функціональні та 
архітектурні особливості системи, а й дало чітке розуміння, на чому варто 
зосередитись у наступних етапах — розробці, тестуванні та впровадженні. 
Висновки до розділу 4 
У цьому розділі проведено моделювання мобільного застосунку для фітнес-
центрів, що дозволило сформувати цілісне бачення структури системи, її основних 
процесів та логіки взаємодії. Аналіз підтвердив, що ключовими сценаріями є 
контроль тренувань і харчового раціону, оскільки саме ці дії користувач виконує 
найчастіше. Це впливає на загальний досвід роботи із застосунком і визначає 
пріоритети подальшої розробки. 
Використані моделі — DFD, UML та BPMN — дали можливість оцінити 
систему з різних позицій. DFD показала чітку структуру потоків даних, UML 
підтвердила гнучкість архітектури та доцільність ін’єкції залежностей, а BPMN 
продемонструвала простоту й послідовність користувацьких сценаріїв. Усі три схеми 
узгоджено відобразили логіку роботи продукту та підтвердили його здатність до 
масштабування. 
132 
Макети інтерфейсу в Figma допомогли перевірити відповідність задуму 
реальній взаємодії з користувачем і визначити елементи, що потребують покращення 
для підвищення зручності та швидкості роботи. 
Отримані результати свідчать, що концепція застосунку є актуальною, 
структурно продуманою та відповідає потребам цільових користувачів. 
Моделювання створило надійну основу для переходу до етапів проєктування, 
розробки й тестування продукту, забезпечуючи технічну і методологічну підготовку 
до подальшого впровадження. 
 
133 
ВИСНОВКИ 
У результаті виконання магістерської роботи було здійснено комплексне 
дослідження, спрямоване на обґрунтування, розробку та моделювання стартап-
проєкту зі створення мобільного застосунку для фітнес-центрів. Проведений аналіз 
дозволив сформувати цілісну систему управління проєктом, що охоплює як 
стратегічні, так і операційні аспекти його реалізації. Отримані результати 
підтверджують актуальність і практичну значущість розробки цифрових рішень у 
сфері фітнес-індустрії, а також демонструють можливості їх подальшого 
використання для підвищення ефективності взаємодії між спортивними закладами 
та їх клієнтами. 
У першому розділі було здійснено ґрунтовний аналіз галузі розробки 
мобільних застосунків для фітнес-центрів. Дослідження конкурентного середовища, 
ринкових тенденцій та поведінкових характеристик користувачів підтвердило 
стабільне зростання попиту на цифрові фітнес-сервіси та підвищення ролі 
мобільних технологій у формуванні сучасних моделей тренувального процесу. 
Застосування методологій SWOT та моделі п’яти сил Портера забезпечило 
можливість комплексної оцінки зовнішнього середовища, визначення основних 
можливостей, загроз, а також чинників, що впливають на конкурентоспроможність 
майбутнього продукту. Це дозволило сформувати аналітичну основу для подальших 
етапів розробки проєкту. 
Другий розділ був присвячений формуванню концепції стартапу та уточненню 
структурних елементів майбутнього продукту. Було ідентифіковано первинні та 
вторинні зацікавлені сторони, визначено їхні інтереси, рівень впливу та ролі в межах 
проєкту. На основі аналізу оточення сформовано місію, стратегічні цілі та 
концептуальні положення проєкту. Опис продукту, визначення його функціональних 
характеристик і вибір відповідного життєвого циклу забезпечили перехід від 
загального задуму до деталізованої проєктної концепції, що відповідає ринковим 
потребам і технічним можливостям. 
134 
У третьому розділі було розроблено структуру управління стартапом. 
Сформовано WBS-структуру для деталізації змісту робіт, визначено організаційну 
модель команди та розподіл відповідальності між учасниками. Календарне 
планування, формування бюджету та аналіз витрат дозволили оцінити ресурсну 
забезпеченість і часові обмеження проєкту. Значну увагу приділено управлінню 
ризиками: ідентифіковано потенційні загрози, виконано їх кількісну та якісну оцінку 
й сформовано заходи реагування. Розроблена система управління якістю забезпечує 
відповідність продукту функціональним і технічним вимогам, а також підтримує 
стабільність процесів розробки. 
У четвертому розділі проведено моделювання виконання стартапу, що 
дозволило оцінити працездатність запропонованих управлінських рішень у 
наближених до реальних умовах. Описано сценарії використання продукту, логіку 
роботи ключових модулів та організацію процесів практичної реалізації. Аналіз 
отриманих результатів довів доцільність обраної архітектури, гнучких методів 
управління та структурних рішень щодо команди й комунікацій. Моделювання також 
виявило потенційні точки оптимізації, що може бути корисним у подальшому 
впровадженні продукту у фітнес-центрах. 
Отже, можна зробити висновок, що розроблений стартап мобільного 
застосунку для фітнес-центрів є обґрунтованим як з точки зору ринкової 
доцільності, так і з позиції організаційно-управлінського забезпечення. Він 
ґрунтується на глибокому аналізі галузі, сучасних підходах до управління ІТ-
проєктами та раціональному плануванні ресурсів, строків і ризиків. Отримані у 
процесі дослідження результати можуть бути використані для подальшої розробки, 
тестування та впровадження відповідного програмного продукту, а також становлять 
практичну цінність для управління стартапами та розвитку цифрових рішень у сфері 
фітнес-послуг. 
 
135 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
1. FitnessConnect Ukraine. Дослідження ринку фітнес-послуг України (стан ринку, 
ціни, обсяги). URL: https://fitnessconnect.com.ua/research-sub (дата звернення: 
07.11.2025). 
2. IT Ukraine Association. Digital Tiger 2024 : звіт про ІТ-екосистему України. PDF, 
24.03.2025. URL: https://itukraine.org.ua/files/DigitalTiger2024.pdf.  
3. МЗС України / IT Ukraine Association. Presentation “Digital Tiger: the Market 
Power of Ukrainian IT — 2024”. 23.04.2025. URL: 
https://georgia.mfa.gov.ua/en/news/presentation-digital-tiger-market-power-
ukrainian-it-2024.  
4. Міністерство цифрової трансформації України. Результати цифрової 
трансформації в регіонах України за 2024 рік. 14.02.2025. URL: 
https://thedigital.gov.ua/news/regions/rezultati-tsifrovoi-transformatsii-v-regionakh-
ukraini-za-2024-rik.  
5. Дія. Цифрові послуги заощадили українцям і державі 184 млрд грн: результати 
дослідження. 08.09.2025. URL: https://diia.gov.ua/news/tsyfrovi-posluhy-
zaoshchadyly-ukraintsiam-i-derzhavi-184-mlrd-hrn-rezultaty-doslidzhennia. 
6. Apple. Як використовувати програму «Здоров’я». URL: 
https://support.apple.com/uk-ua/104997. (Довідкові вимоги та сценарії 
інтеграцій). 
7. Pro-Consulting. Спортивні та фітнес-клуби України: аналітичні огляди та топ-
25 компаній (2024). URL: https://pro-consulting.ua/ua/base/analiz-rynka-
ukrainy?level1=sport&level2=sport_clubs&stat=1. 
8. Google Play. Категорії додатків для здоров’я і інформація про них (вимоги до 
декларацій, 2024). URL: https://support.google.com/googleplay/android-
developer/answer/13996367?hl=uk.  
136 
9. GEN Tech Journal. Технологічні та продуктові тренди мобільної розробки 2024. 
07.02.2024. URL: https://journal.gen.tech/post/tehnologichni-ta-produktovi-trendi-
2024. 
10. MEGASITE. Тренди мобільної розробки у 2024 році. 03.11.2023. URL: 
https://megasite.ua/ua/trendi-mobilnoy-razrabotki. 
11. Apple Health / HealthKit (документація). Огляд платформи. URL: 
https://developer.apple.com/healthkit. 
12. Google Fit (документація). Health & Fitness API. URL: 
https://developers.google.com/fit. 
13. MOYO. Огляд популярних тренувальних застосунків (оновлено 21.08.2025). 
URL: https://moyo.ua/ua/news/luchshie_prilozheniya_dlya_trenirovok. 
14. Про захист персональних даних : Закон України від 01.06.2010 №2297-VI. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2297-17. 
15. N-iX. Ukraine’s Tech Market 2025 Report. 25.02.2025. URL: https://src.n-
ix.com/Ukraine-tech-market-2025.pdf. 
16. AppMagic. Mobile Fitness Apps Market Report 2025. URL: https://appmagic.rocks. 
17. FitnessConnect Ukraine (блог/аналітика). Ринок фітнес-послуг: матеріали та 
кейси. URL: https://fitnessconnect.com.ua/bloh/content/20-rynok-fitnesposluh. 
18. Захаріна Є. Застосування мобільних додатків в оздоровчому фітнесі // Вісник 
кафедри теорії і методики фізичного виховання К-ПНУ, 2024. 
19. Скалій О. Використання мобільних додатків для мотивації дорослого 
населення до фізкультурно-оздоровчої діяльності // OIP Journal, 2024. 
20. Американський коледж спортивної медицини (ACSM). Фітнес-тренди 2024 
(укр. Огляд). 
21. LuckyFit. Офіційний сайт мобільного застосунку для фітнес-клубів. – 2024. 
22. Відмічалка CRM. Мобільний застосунок для спортивних центрів. – 2024. 
23. EasyWeek. CRM-рішення для фітнес-клубів та студій. – 2025. 
24. MyFitnessPal. Global Fitness & Nutrition Tracking Application. – 2025. 
25. Virtuagym Fitness App. Training & Coaching Platform. – 2025. 
137 
26. А. Д. Гнатченко. «Диджиталізація сфери фітнесу та спорту». [Журнал], 2023. 
URL: https://enpuir.udu.edu.ua/entities/publication/a4e870c2-2856-4fe4-819f-
84b5605e 
27. Т. Осадченко. «Cучасний стан цифровізації у сфері фізичної культури і спорту 
в Україні». 2023. URL: https://pcs.khmnu.edu.ua/index.php/pcs/article/view/64 
28. В. Білогур. «Цифровізація спортивної індустрії як чинник удосконалення 
спортивних досягнень». Humanities Studies, 2024. 
URL: https://humstudies.com.ua/article/view/312135 
29. «Цифрові проєкти виведуть спорт на новий рівень». Урядовий портал Дія, 05 
листопада 2020. URL: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/tsifrovi-proekti-
vivedut-sport-na-noviy-riven 
30. «Сучасні економічні тенденції та ринок мобільних додатків: тренди 2022–
2023». ASOMobile Ukraine, 23 грудня 2022. 
URL: https://asomobile.net/uk/blog/svitovi-ekonomichni-tendenczi%D1%97-ta-
rinok-mobilnih-dodatkiv/ 
31. Project Management Institute. Agile Practice Guide. – PMI, 2021. 
32. European Fitness Market Report 2023. – Deloitte, 2023. 
33. Google Mobile UX Research Report. – Google, 2022. 
34. ASOMobile. Mobile App Retention Report. – 2022. 
35. ISO 27001 Information Security Management. – ISO, 2023. 
36. Bull F.C. et al. World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and 
sedentary behaviour. British Journal of Sports Medicine, 2020.  
37. World Health Organization. Physical activity: Be Active Campaign. WHO, 2021–
2024. 
38. Eaton C. et al. User Engagement With mHealth Interventions to Promote Physical 
Activity: Systematic Review. Journal of Medical Internet Research, 2024. 
39. Databridge Market Research. Global Fitness App Market Size, Share and Trends 
2024–2032. Databridge, 2024.  
40. Polaris Market Research. Fitness App Market Size, Share, & Industry Analysis 
Report 2024–2034. Polaris, 2024. 
138 
41. Mustafa A.S. et al. User Engagement and Abandonment of mHealth: A Cross-
Sectional Study. Healthcare, 2022. 
42. European Commission. Reuse of Health Data and the European Health Data Space 
(EHDS). Brussels: European Commission, 2024–2025. 
43. Tangari G. et al. Mobile health and privacy: cross sectional study. BMJ, 
2021;373:n1248. 
44. Abdelhamid M. Fitness Tracker Information and Privacy Management. Journal of 
Medical Internet Research / JMIR mHealth and uHealth, 2021. 
45. Zhang B. et al. A survey on security and privacy issues in wearable health devices. 
Computers & Security, 2025. 
46. Дембіцька О. О., Гайдай С. І., Чайченко Н. Л., Хапсаліс Г. Л. Перспективи 
розвитку фітнес-індустрії в Україні. 
47. Автор: Андрушків А.І. Основні групи потенційних клієнтів проекту 
мобільного застосунку (Україна). Дослідження, НТУУ, 2024. 
48. Управління брендом спортивної організації: Аналітичний огляд ринку фітнес-
індустрії України. Репозитарій Університету спортивного менеджменту. 
49. Розвиток фітнес-індустрії як складова формування культури здорового 
способу життя в Україні. Медіанова. 
50. Береза Є.В. (2021). Веб-застосунок «Фітнес-тренер»: виявлення зацікавлених 
сторін та їх потреби. Університет.  
51. Денисова А.Є., Левіна О.І. (2022). Методологічні засади забезпечення якості 
програмних продуктів у проєктному середовищі. Вісник Одеської політехніки. 
Серія «Інформаційні системи», 3(75), 18–26. 
52. Бушуєва Н.С., Тесленко П.О. (2024). Підходи до управління якістю цифрових 
сервісів на основі стандартів ISO 9001 та ISO/IEC 25010. Project, Program, 
Portfolio Management (P3M-2024). Одеса: ІШІР, 324–327. 
53. Мірошник А.В., Сітніков В.С. (2022). Впровадження системи контролю якості 
програмних продуктів у середовищі DevOps. Сучасні інформаційні технології 
в управлінні проєктами, 4(58), 91–98. 
139 
54. Турчак Л.Л., Зачко О.Б. (2023). Забезпечення якості ІТ-рішень у сфері 
цифрової економіки. Управління проєктами в інформаційних технологіях, 
1(19), 65–73. 
55. Кушнір І.В. (2021). Управління ризиками та якістю у процесі розробки 
мобільних застосунків. Наукові праці ДонНТУ. Серія: Інформаційні системи, 
3(56), 52–59. 
56. Stakeholder Management The ultimate guide. URL: https://www.darzin.co 
m/stakeholder-management-ultimate-
guide/#:~:text=Stakeholder%20management%20is 
%20the%20process,tasks%20to%20engage%20with%20them. 
57. Quality Management: Definition Plus Example. URL: 
https://www.investopedia.com/terms/q/quality-
management.asp#:~:text=Quality%20ma 
nagement%20is%20the%20act,quality%20control%20and%20quality%20improve
ment  
58. Дослідження методів побудови програмних систем для управління вимогами в 
IT-проєктах . URL : https://openarchive.nu re.ua/handle/document/23763 
59. The Essential Guide to Requirements Management and Traceability. URL: 
https://www jamasoftware.com/requirements-management-guide  
60. Requirements management based on strategies, goals and indicators. URL: 
https://reqtest.com/en/knowledgebase/requirements-management-based-on-
strategies-go als-and-indicators/ 
61. JetBrains PyCharm. Professional IT Solutions. I.T. URL: 
https://itpro.ua/product/jetbrains-pycharm/?tab=description  
62. Django − the web framework for perfectionists with deadlines. The Official 
Website. URL: https://www.djangoproject.com  
63. Mongo Engine – the library for connection with MongoDB. The documentation. 
URL: https://docs.mongoengine.org/index.html  
64. Bokeh. The professional library for plot building/ The documentation. URL: 
https://docs.bokeh.org/en/latest/index.html
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
