Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6771
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorХоменко, Олена Михайлівна-
dc.contributor.authorПетров, Віталій Олександрович-
dc.date.accessioned2026-01-11T17:31:24Z-
dc.date.available2026-01-11T17:31:24Z-
dc.date.issued2025-12-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6771-
dc.description.abstractПетров В.О. Аналіз техногенного навантаження на атмосферне повітря Черкаської області Актуальність теми. Атмосферне повітря є одним із важливих об’єктів навколишнього природного середовища. Повітря має постійні складові атмосфери й змінну кількість різних домішок природного й антропогенного походження. Зростаючі антропогенні навантаження послаблюють природний процес самоочищення атмосфери, що призводить до накопичення шкідливих домішок, які зумовлюють її забруднення. Під впливом антропогенної діяльності людини до атмосферного повітря потрапляють різного роду забруднюючі речовини, внаслідок чого формуються негативні тенденції до виникнення надзвичайних ситуацій, погіршення умов життєдіяльності і зростання захворюваності населення. Тому дослідження стану та якості повітряного басейну області в умовах техногенезу, висвітлення його загальної динаміки у часовому та просторовому зрізі, оцінка потенційних ризиків для здоров’я населення Черкаської області від забруднення атмосферного повітря формують зміст та визначають актуальність кваліфікаційної роботи. Мета роботи: екологічна оцінка техногенного навантаження на атмосферне повітря Черкаської області. Завдання роботи: визначити вплив антропогенних джерел забруднення на якість повітряного середовища, проаналізувати рівні забруднення атмосферного повітря районів та міст області, провести розрахунок неканцерогенних і канцерогенних ризиків впливу забруднювачів атмосферного повітря на організм людини. Об’єкт дослідження: атмосферне повітря м. Черкаси та області. Пpeдмeт дocлiджeння: аналітичні дані про стан, динаміку основних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря м. Черкаси та області та основні джерела забруднення атмосферного повітря. Методи дослідження: теоретичний – аналіз, порівняння і систематизація законодавчої бази у сфері охорони атмосферного повітря, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних; аналітичний метод – розрахунок та оцінка потенційних ризиків для здоров’я населення Черкаської області від забруднення атмосферного повітря. Результати дослідження. У роботі на основі статистичної інформації проаналізовано динаміку викидів шкідливих речовин у повітря за різними видами екодеструктивної діяльності, визначені рівні забруднення повітряного басейну районів та міст області, проведено розрахунок неканцерогенних і канцерогенних ризиків, за показниками яких охарактеризовано небезпечність окремих забруднюючих речовин атмосферного повітря для організму людини, розроблені пропозиції щодо попередження і компенсації негативних наслідків господарської діяльності на атмосферне повітря Черкащини. Аналізуючи частку викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря області можна відзначити, що домінуючими є оксиди сірки SО2 із обсягами викидів 30%; речовини у вигляді твердих суспендованих речовин - 14,9%; на третьому місці є оксиди нітрогену – 13,2%; далі – аміак (NH3) з обсягами 9,7%; обсяг викидів оксиду карбону (ІІ) СО становить 4% та неметанових летких органічних сполук – 1%. Проведений розрахунок неканцерогенного ризику встановив, що існує висока ймовірність впливу забруднюючих речовин атмосферного повітря за оцінкою ризику неканцерогенних ефектів за комбінованим впливом хімічних речовин. Наукова новизна: на основі результатів розрахунків обґрунтовано роль антропогенних викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря у формуванні канцерогенних і неканцерогенних ризиків для здоров’я населення промислових міст Черкаської області. Акцентовано увагу на ефекти сумації токсичних речовин, формування канцерогенних і неканцерогенних ризиків для організму людини на територіях селітебних зон населених пунктів, за розрахунками відповідних індексів небезпеки атмосферного повітря. Теоретичне і практичне значення: отримані результати дослідження дозволяють оцінити рівень аеротехногенного навантаження Черкаської області, що може бути покладено в основу розробки програмного забезпечення (додатку), який дозволить отримувати дані моніторингу атмосферного повітря в режимі реального часу, а також здійснювати аналіз та візуалізацію завантажених даних. Запропоновані рекомендації можуть бути враховані при плануванні оздоровчих заходів міського середовища. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (31 джерело), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 65 сторінок друкованого тексту, основна частина – 32 сторінки.uk_UA
dc.description.abstractPetrov V.O. Analysis of anthropogenic load on atmospheric air in Cherkasy region Actuality of theme. Atmospheric air is one of the important components of the natural environment. Air has constant atmospheric components and a variable amount of various impurities of natural and anthropogenic origin. Growing anthropogenic loads weaken the natural process of self-purification of the atmosphere, leading to the accumulation of harmful impurities that cause its pollution. Human activity causes various pollutants to enter the atmosphere, resulting in negative trends towards emergencies, deterioration of living conditions and increased morbidity among the population. Therefore, research into the state and quality of the region's air basin in conditions of technogenesis, highlighting its overall dynamics in terms of time and space, and assessing the potential risks to the health of the population of the Cherkasy region from atmospheric pollution form the content and determine the relevance of the qualification work. The purpose of the work: environmental assessment of anthropogenic impact on atmospheric air in the Cherkasy region. Objectives: to determine the impact of anthropogenic sources of pollution on air quality, to analyze atmospheric pollution levels in districts and cities of the region, to calculate the non-carcinogenic and carcinogenic risks of atmospheric pollutants on the human body. The object of study: atmospheric air in Cherkasy and the surrounding region. The subject of research: analytical data on the status and dynamics of major pollutant emissions into the atmosphere in Cherkasy and the region, and the main sources of atmospheric pollution. Research methods: theoretical – analysis, comparison and systematization of the legislative base in the field of atmospheric air protection, generalization of scientific, theoretical and research data; analytical method – calculation and assessment of potential risks to public health in the Cherkasy region from atmospheric pollution. Results of the research. Based on statistical information, the paper analyses the dynamics of harmful emissions into the air from various types of environmentally destructive activities, determines the levels of air pollution in the regions and cities of the region, and calculates non-carcinogenic and carcinogenic risks, which are used to characterize the danger of individual atmospheric pollutants to the human body, and proposals have been developed to prevent and compensate for the negative effects of economic activity on the atmospheric air of the Cherkasy region. Analyzing the share of pollutant emissions into the region's atmosphere, it can be noted that sulphur oxides (SO2) dominate with emissions of 30%; substances in the form of solid suspended matter account for 14.9%; nitrogen oxides are in third place with 13.2%; followed by ammonia (NH3) with 9.7%; carbon monoxide (CO) emissions account for 4% and non-methane volatile organic compounds for 1%. The calculation of non-carcinogenic risk established that there is a high probability of exposure to atmospheric pollutants based on the assessment of the risk of non-carcinogenic effects from the combined impact of chemicals. Scientific novelty: based on the results of calculations, the role of anthropogenic emissions of pollutants into the atmosphere in the formation of carcinogenic and non-carcinogenic risks to the health of the population of industrial cities in the Cherkasy region is substantiated. Attention is focused on the effects of the accumulation of toxic substances and the formation of carcinogenic and non-carcinogenic risks to the human body in residential areas of settlements, based on calculations of the corresponding atmospheric air hazard indices. Theoretical and practical significance: the results of the study allow us to assess the level of aerotechnogenic load in the Cherkasy region, which can be used as the basis for the development of software (applications) that will allow obtaining real-time atmospheric air monitoring data, as well as analyzing and visualizing the downloaded data. The proposed recommendations can be taken into account when planning recreational activities in the urban environment. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of an introduction, annotation, two sections, conclusions, a list of references (31 sources), graphic documentation for the master's qualification work, appendices. The full volume of the work is 65 pages of printed text, the main part is 32 pages.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectатмосферне повітряuk_UA
dc.subjectвикиди шкідливих речовинuk_UA
dc.subjectрівні забрудненняuk_UA
dc.subjectстан здоров’я населенняuk_UA
dc.subjectнеканцерогенний і канцерогенний ризикиuk_UA
dc.titleАналіз техногенного навантаження на атмосферне повітря Черкаської областіuk_UA
dc.typeMaster Thesisuk_UA
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Петров_КРМ.pdf
  Restricted Access
18.41 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра екології та природоохоронних технологій 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
на тему АНАЛІЗ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА АТМОСФЕРНЕ 
ПОВІТРЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
Виконав: студент 2 курсу, групи ЗМГЕК-401 
спеціальності 101 «Екологія» 
                                                                         (шифр і назва спеціальності) 
_Петров В.О.__________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Хоменко О.М.__________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль _Хоменко О.М._____ 
                 (прізвище та ініціали) 
                                                                Рецензент Бондаренко Ю.Г. 
                     (прізвище та ініціали) 
 
Черкаси – 2025 рік 
 2 
ЗМІСТ 
Вступ………………………………………………………………………………... 3 
1 Аналітичний огляд літератури………………………………………………. 5 
 1.1 Аналіз українського законодавства у сфері охорони атмосферного 
5 
повітря 
 1.2 Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря  13 
 1.3 Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в Україні 19 
2 Аналіз техногенного навантаження на атмосферне повітря Черкаської 
області 25 
 2.1 Загальна характеристика Черкаської області та міста Черкаси 25 
 2.2 Система моніторингу якості повітря в Україні 27 
 2.3 Аналіз джерел забруднення атмосферного повітря м. Черкаси 34 
 2.4 Аналіз техногенного забруднення атмосферного повітря Черкаської 
39 
області 
 2.5 Оцінка потенційних ризиків для здоров’я населення Черкаської 
48 
області від забруднення атмосферного повітря 
 2.6 Практичні рекомендації щодо покращення якості атмосферного 
55 
повітря 
Висновки……………………………………………………………………………. 57 
Перелік посилань………………………………………………………………… 61 
Додатки……………………………………………………………………………... 65 
Додаток А. Апробація результатів роботи……………………………………….. 66 
 
 
 
 
 
 
 
 3 
ВСТУП 
 
Забруднення повітря є однією з найсерйозніших екологічних загроз 
сучасності, що становить значну небезпеку для здоров’я людини, зокрема для 
дітей та осіб старшого віку. Це явище є важливою детермінантою здоров’я, 
оскільки довгострокове перебування в умовах забрудненого повітря підвищує 
ризик розвитку ряду хронічних захворювань, включаючи респіраторні, серцево-
судинні та онкологічні захворювання. Серед найбільш небезпечних компонентів 
атмосферного забруднення – канцерогенні та токсичні речовини, що потрапляють 
у повітря в результаті діяльності промислових підприємств, транспорту та інших 
джерел.  
Здійснення цілей стратегії сталого розвитку України ставить перед 
суспільством реалізацію завдань безпеки умов проживання населення, до яких, 
безперечно, відносять якість атмосферного середовища, збереження його чистоти 
та функціональних можливостей. В Законі України щодо основних засад 
(стратегії) екологічної політики держави на період до 2030 року зазначено, що 
упродовж тривалого часу суспільний та промислово - технологічний розвиток 
супроводжувався незбалансованістю принципів експлуатації природних ресурсів, 
а захист довкілля відзначався низькою пріоритетністю. Оскільки промисловість, 
енергетика і транспорт є основними джерелами викидів, які забруднюють 
атмосферу, а забруднене повітря прямо та опосередковано впливає на усі складові 
якості довкілля, а також на здоров’я населення, що проживає у місцях 
накопичення забруднювальних речовин, масові значення яких постійно 
збільшуються, – це унеможливлює досягнення мети сталого розвитку. В цих 
умовах контроль стану атмосферного повітря є першочерговим завданням 
науковців та держави. Зокрема, тривалий вплив токсичних речовин, накопичених 
у повітрі, підвищує ризики смертей, спричинених ішемічною хворобою серця на 
24%, раку легень на 28%, хронічних обструктивних хвороб і легеневих інфекцій 
 4 
на 43%, інсультів на 25% та інших. У тому числі, зростає показник хвороб 
Альцгеймера та деменції.  
Здоров’я людини визначається взаємодією цілої низки факторів: спадковість, 
спосіб життя, наявність шкідливих звичок, соціально-економічне і психологічне 
благополуччя, доступність медичного обслуговування, умови життєдіяльності та 
якість навколишнього середовища. Для людини несприятливе забруднення будь-
якого із компонентів природного середовища, з яким вона контактує, при цьому 
можуть уражатися всі її системи й органи. З погляду здоров’я людини особливу 
роль відіграє атмосфера. Контакти людини з забруднювачами середовища через 
повітря відбуваються частіше, ніж через воду, рослини та інші його компоненти. 
Повітря, як ресурс життєдіяльності людини, є найбільш критичним 
фактором.  
Процес забруднення повітря, який почався з прискореною індустріалізацією, 
став очевидним ще з початку 60-х років минулого століття, дуже суттєво 
прискорився на межі 80-90-х роках ХХ століття. Сучасне зростання рівня 
забруднення повітряного простору несе очевидну загрозу здоров’ю населення та 
підвищенню частки передчасних смертей. За даними Всесвітньої організації 
охорони здоров’я в першу чергу має місце збільшення випадків інсульту, раку 
легень, інфаркту, а також хронічних та гострих респіраторних захворювань.  
Виходячи з вищесказаного можна зазначити, що вибрана тема 
кваліфікаційної роботи є досить актуальною.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 5 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Аналіз українського законодавства у сфері охорони атмосферного 
повітря 
 
Стаття 50 Конституції України гарантує право кожного громадянина на 
безпечне для здоров’я та життя довкілля, а також на відшкодування шкоди, що 
завдана порушенням цього права [1].  
В розділі І «Існуючі проблеми та сучасний стан довкілля в Україні» Закону 
України (ЗУ) «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики 
України до 2030 року» за №2697-VIII від 28.02.2019 р. відзначається про одну з 
найбільш актуальних екологічних проблем – забруднення атмосферного повітря 
[2]. 
В розділі ІІІ «Стратегічні цілі та завдання» ЗУ «Про основні засади 
(стратегію) державної екологічної політики України до 2030 року» наведено 
головні завдання щодо управління якістю атмосферного повітря [2], що 
схематично відображено на рисунку 1.1. 
 
 
 
Рисунок 1.1 – Зв’язок державної екологічної політики з проблемою забруднення  
атмосферного повітря в Україні 
 6 
До законодавчої бази безпосередньо у сфері охорони атмосферного повітря 
відносяться ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» та ЗУ 
«Про охорону атмосферного повітря» [3,4]. 
Стаття 5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» 
встановлює державну охорону навколишнього природного середовища, зокрема й 
атмосферного повітря [3]. 
Стаття 3 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» регулює державне 
управління у сфері охорони атмосферного повітря із залученням декількох 
ключових суб’єктів (рисунок 1.2). 
 
 
 
 
Рисунок 1.2 – Основні суб’єкти державного управління в галузі охорони 
атмосферного повітря в Україні 
 
Гармонізація законодавства України в галузі охорони навколишнього 
середовища до європейського законодавства реалізується згідно Національної 
стратегії наближення українського законодавства до прав Європейського Союзу 
(ЄС) в галузі охорони довкілля [5]. Національна стратегія базується на основних 
положеннях статті 363 Р.VI – Навколишнє середовище, а також Додатку ХХХ 
 7 
Угоди про асоціацію України з ЄС (2014 р.), що обумовлює виконання нашої 
країною вимог Угоди про асоціацію. Зокрема, згідно Угоди Україна взяла 
зобов’язання щодо виконання низки Директив ЄС у галузі охорони 
навколишнього природного середовища, що включає також Директиву 
2010/75/ЄС про викиди промисловості, а саме щодо комплексного запобігання та 
контролю забруднення атмосфери (рисунок 1.3). 
 
Рисунок 1.3 – Зобов’язання України перед ЄС щодо змін у законодавстві 
 
Виконання даних зобов’язань обумовлює наступні зміни, до яких слід 
віднести: 
– законодавчі, що передбачають підготовку та впровадження найкращих 
доступних технологій (НДТ); 
– технічні, що, зокрема, передбачають встановлення об’єктів, які потребують 
інтегрованого дозволу та створення національного реєстру забруднюючих 
речовин; 
– організаційні, що, зокрема, забезпечують доступ громадськості до 
інформації та їх участі у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля. 
В травні 2019 року Міністерством енергетики та захисту довкілля України 
(Мінекоенерго) розроблено «Концепцію реалізації державної політики у сфері 
промислового забруднення» (затверджена Розпорядженням КМУ від 22.05.2019 р. 
 8 
№402-р), згідно якої передбачено імплементацію положень Директиви 
2010/75/ЄС щодо промислового забруднення (рисунок 1.4). 
 
 
Рисунок 1.4 – Процес адаптації національного законодавства до норм 
європейського екологічного права 
 
Концепцією передбачено три шляхи посилення контролю за обсягами 
промислового забруднення атмосферного повітря з боку держави. Одним із 
варіантів є об’єднання в єдиний консолідуючий документ (інтегрований дозвіл) 
всіх дозволів, зокрема на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на 
спеціальне водокористування та на здійснення операцій у сфері управління 
відходами (рисунок 1.5). Концепцією також передбачено створення 
інформаційної системи, що включає фактичні обсяги забруднення, а видача 
інтегрованого дозволу базується на основі висновку «Найкращих доступних 
технологій та методів управління» (НДТМ). 
Можливості для залучення громадськості у прийнятті рішень у сфері 
охорони довкілля забезпечують ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» [6] та ЗУ 
«Про стратегічну екологічну оцінку» [7]. 
 9 
 
Рисунок 1.5 – Нова дозвільна система, що передбачена Концепцію реалізації 
державної політики у сфері промислового забруднення 
 
Концепцією реалізації державної політики у сфері промислового 
забруднення передбачено наступні шляхи долучення громадськості:  
- доступ до інформації щодо обсягів промислових викидів;  
- доступ до документів щодо дозвільного процесу, а саме заяв, дозволів, 
річних звітів підприємств, звітів органів нагляду і контролю;  
- участь у процесах надання дозволів, включаючи процес внесення змін до 
екологічного дозволу;  
- забезпечення врахування результатів громадського обговорення. 
Функції контролю, включаючи громадський контроль, та доступ до 
публічної інформації наведено на рисунку 1.6. 
Також Концепцією передбачено участь Державної екологічної інспекції 
України (ДЕІ) у формуванні умов інтегрованих дозволів, а також систематичного 
оцінювання ризиків для навколишнього середовища, проводенні планових та 
позапланових перевірок і складанні звітів щодо виконання підприємствами умов 
інтегрованого дозволу. 
 
 10 
 
Рисунок 1.6 – Функція контролю та доступу до публічної інфомації 
 
Кабінетом Міністрів України в 2019 році прийнято Постанову №827 «Деякі 
питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного 
повітря». Даною Постановою визначено механізми щодо організації та здійснення 
державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, а також 
інформування громадськості про його стан. 
Створення та розвиток інформаційно-аналітичної системи у сфері 
екологічної політики запроваджено Постановою Верховної Ради України від 
08.07.2022 р. за № 2360-ІХ «Завдання Національної програми інформатизації на 
2022-2024 роки». Положенням про Єдину екологічну платформу «ЕкоСистема», 
що затверджено Постановою КМУ за №1065 від 11.10.2021 р., введено 
загальнодержавну екологічну автоматизовану інформаційно-аналітичну 
платформу (рисунок 1.7). 
 
 11 
 
Рисунок 1.7 – ЕкоСистема – національна онлайн-платформа, 
що містить актуальну інформацію про стан довкілля 
(скріншот зі сторінки https://eco.gov.ua/) 
 
Структура платформи «ЕкоСистем» включає: електронний кабінет 
користувача; реєстри з екологічною інформацією; геоінформаційний портал; 
аналітичну платформу; сервіс «ЕкоЗагроза» щодо фіксації фактів заподіяння 
шкоди довкіллю внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії 
російської федерації; окремі функціональні модулі: е-Відходи, е-Ліс, е-Повтря, е-
Надрокористуваання, е-Вода тощо, у сфері забезпечення формування та реалізації 
державної політики, що віднесені до компетенції Міністерства захисту довкілля 
та природних ресурсів (рисунок 1.8). 
 
Рисунок 1.8 – Окремі функціональні модулі ЕкоСистеми (скріншот зі сторінки 
https://eco.gov.ua/) 
 12 
До одного із функціональних модулів платформи «ЕкоСистема» 
відноситься модуль е-Повітря, що є електронним сервісом зручного доступу до 
інформації щодо дозволених викидів до атмосферного повітря та функцією 
одержання дозволу. Даний сервіс надає можливість подачі документів щодо 
одержання дозволу, реєстрації звіту по інвентаризації джерел викидів 
забруднюючих речовин (рисунок 1.9). 
 
Рисунок 1.9 – Модуль е-Повітря 
 
У листопаді 2022 р. згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04 
листопада 2022 р. № 1249 «Про реалізацію експериментального проекту щодо 
отримання довідки про визначення величин фонових концентрацій забруднюючих 
речовин в атмосферному повітрі розрахунковим методом в електронній формі» 
запроваджено експеримент щодо отримання довідки в електронній формі про 
визначення розрахунковим методом величин фонових концентрацій 
забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. 
Електронна послуга по одержанню довідки здійснюється лише за 
зверненням заявника в результаті подання в електронній формі запиту через 
платформу «ЕкоСистема». 
 
 
 13 
1.2 Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря 
 
На рисунку 1.10 наведено основні складові атмосфери, що 
характеризуються нерівномірним розподілом у залежності від температурного 
режиму. Отже, на рисунку виділено ряд зон, що знаходяться на різній відстані від 
поверхні Землі [8]. 
 
Рисунок 1.10 – Шари атмосфери 
 
Тропосфера є найближчим до поверхні Землі шаром із товщиною 10-12 км у 
середніх широтах та від 16 до 18 км над екватором. Повітря цієї зони 
характеризується високої щільністю, що становить 0,001 г/см3 над рівнем моря, 
тому 4/5 маси всієї атмосфери припадає на тропосферу, тому стан цього шару 
визначає погодні умови. Інша частка повітря припадає на стратосферу [9]. Від +40 
°С до -50 °С змінюється температура повітря у тропосфері, проте з висотою 
відбувається її зниження на 0,6 °С на кожні 100 м [10].  
Підтримка складу атмосферного повітря у тропосфері відбувається за 
рахунок таких постійних процесів як використання газів живими організмами так 
і їх видалення в атмосферу. Склад основних компонентів атмосферного повітря, 
 14 
що характеризується відносно постійними значеннями, наведено в таблиці 1.1. 
[11].  
 
Таблиця 1.1 – Основні компоненти атмосферного повітря, % 
Висота, Нітроген Оксиген Аргон Гелій Гідроген Тиск 
км (мм. рт. 
ст.) 
0 78,09 20,94 0,93 – 0,01 760 
5 77,89 20,94 0,94 – 0,01 405 
10 78,02 20,99 0,94 – 0,01 168 
20 81,24 18,10 0,59 – 0,04 410 
100 2,97 0,11 – 0,56 96,31 0,0067 
 
До атмосферного повітря надходять забруднюючі речовини, що можуть бути за 
характером їх утворення як антропогенного так і природного походження. 
Забруднюючими речовинами природного походження є дим, туман, пил, гази 
вулканічного походження, а також продукти життєдіяльності рослинного, тваринного та 
мікробіологічного походжень.  
Класифікація забруднюючих речовин природного походження: 
- стихійні короткочасні - утворюються внаслідок лісових і степових пожеж, а 
також виверження вулканів;  
- розподілені - утворюються в результаті випадання космічного пилу. Рівень 
забруднення атмосферного повітря, який обумовлено саме природними 
факторами, піддається незначним змінам у часі, тому є фоновим.  
Джерела забруднення атмосферного повітря згідно впливу на організм 
людини поділяють на фізичні та хімічні (рисунок 1.11).  
Фізичні джерела забруднення включають радіоактивні елементи, що є 
джерелами іонізуючої радіації; теплове забруднення; шуми та низькочастотні 
коливання.  
 15 
Хімічні джерела забруднення включають газоподібні похідні вуглецю та 
рідкі карбонвмісні сполуки; пластмаси; пестициди та інші синтетичні речовини; 
миючі засоби; похідні азоту; похідні сірки; сполуки фтору; важкі метали; тверді 
домішки; органічні речовини тощо. 
 
Рисунок 1.11 – Джерела забруднення атмосферного повітря 
 
Найбільш поширеними забруднюючими речовинами, які надходять до 
атмосферного повітря, є оксид вуглецю (ІІ)-СО; оксид сірки (IV) - SО2; оксид 
азоту (IV) - NО2 ; вуглеводневі сполуки - С2Н4 та пил. 
Основні джерела забруднення атмосферного повітря та їх щорічні викиди 
(мг/м3) представлено в таблиці 1.2. 
Значні концентрації та міграція забруднюючих речовин в атмосферному 
повітрі обумовлюють утворення токсичних забруднюючих речовин, а саме кислот 
та смогу, що є причиною руйнації озонового шару та відповідно утворення 
парникового ефекту [8].  
Значним джерелом забруднення атмосферного повітря міст є 
автотранспорт, який вносить до 60% від загального забруднення [12]. 
 
 
 16 
Таблиця 1.2 – Основні джерела забруднення атмосферного повітря 
 
 
Домішки Основні джерела Середньорічна 
концентрація в 
Природні Антропогенні повітрі, мг/м3 
Тверді частки Вулканічні Спалювання палива У містах до 0,04-
(сажа, пил тощо) виверження, в промислових і 0,4 
пилові бурі, побутових 
лісові пожежі установах 
SO2 Вулканічні Промисловість, У містах - до 1,0 
виверження, автотранспорт 
окислення сірки 
та сульфатів, 
розсіяних у морях 
NO2 Лісові пожежі Промисловість, У районах із 
автотранспорт, розвиненою 
теплоелектростанції промисловістю - 
до 0,2 
СО Лісові пожежі, Автотранспорт, У містах - від 1 до 
окислення промислове 50 
терпенів, енергоустаткування, 
океанічні сполуки чорна металургія 
Леткі вуглеводні Лісові пожежі, Автотранспорт, У районах з 
природний метан випаровування розвиненою 
нафтопродуктів промисловістю - 
до 3,0 
Поліциклічні - Автотранспорт, У районах з 
ароматичні хімічні заводи, розвиненою 
вуглеводні нафтопереробні промисловістю - 
заводи 0,01 
 
Теплоенергетика, нафто- і газопереробна промисловості, транспорт тощо 
відносяться до головних джерел антропогенного забруднення атмосферного 
повітря. 
 17 
Джерела забруднення атмосфери антропогенного походження 
обумовлюють значні зміни її складу та властивостей. Розрізняють класифікацію 
джерел забруднення атмосферного повітря за будовою та характером впливу на 
атмосферу:  
- хімічні джерела - включають газо – та пилоподібні речовини, що здатні до 
хімічної взаємодії;  
- технічні джерела - включають сажу, пил цементних заводів і дим, який 
утворюється внаслідок згорання вугілля.  
Також за агрегатним станом розрізняють класифікацію забруднюючих 
речовин:  
- рідкі;  
- тверді;  
- газоподібні.  
Від загальної частки забруднюючих речовин саме речовини в 
газоподібному стані становлять близько 90 %. 
Досить нерівномірним є ступінь забруднення атмосферного повітря для 
різних регіонів України, що особливо характерно для тих регіонів, що 
характеризуються досить розвиненою промисловістю. За оцінками експертів, 
більше 2 млрд нерудних і рудних матеріалів піддаються переробці щорічно в 
світі, а також спалюється близько 10 млрд тон органічного палива. Це призводить 
до щорічного надходження більше 120 млн тон попелу до атмосферного повітря, 
який утворюється в результаті спалювання вугілля. За оцінками фахівців, тільки 
упродовж останніх 100 років надійшло до атмосфери: нікелю (Ni) – близько 1 млн 
тон; чадного газу (СО) – понад 900 тис. тлн; миш’яку (As) – близько 1,5 млн тон; 
міді (Cu) та цинку (Zn) – понад 600 тис. тон.  
До вагомих джерел забруднення атмосферного повітря належить хімічна 
промисловість, оскільки основними викидами забруднюючих речовин є оксиди 
азоту, сірковмісні сполуки, хлор тощо, що відносяться до особливо небезпечних 
забруднювачів повітря. Небезпека викидів забруднюючих речовин хімічної 
 18 
промисловості полягає в тому, що більшість з них вступає в хімічну взаємодію 
між собою, що призводить до утворення високотоксичних сполук, які 
обумовлюють утворення фотохімічного смогу в поєднанні з туманом.  
Підприємства чорної металургії також належать до значних джерел 
забруднення атмосферного повітря, оскільки в їх викидах переважають наступні 
речовини: важкі метали, серед яких свинець (Pb), мідь (Cu), нікель (Ni), цинк (Zn), 
кадмій (Cd), хром (Cr) та ртуть (Hg), сажа, пил та кіптява. В зв’язку з цим 
вищевказані забруднюючі речовини майже постійно входять до складу 
атмосферного повітря великих промислових міст.  
Слід відзначити, що енергетична галузь вносить найбільший вклад у 
забруднення атмосферного повітря, а саме до 32%; на другому місці - 
металургійна галузь із вкладом 27%; на третьому місці - вугільна промисловість із 
часткою забруднення атмосферного повітря до 23%. Вище наведені галузі 
промисловості вносять понад 80% викидів забруднюючих речовин від загального 
обсягу викидів по країні.  
Перевищення гранично - допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих 
речовин в атмосферному повітрі є характерним для більшості великих 
промислових міст України, зокрема за такими речовинами як оксид вуглецю (ІІ) - 
(СО); оксид сірки (IV) - SO2 та оксид азоту (IV) - NO2. Причому найбільшого 
техногенного навантаження на атмосферне повітря зазнають такі міста України як 
Маріуполь, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ та Дніпро [13]. 
Таким чином, викиди забруднюючих речовин із різних джерел є причиною 
забруднення атмосферного повітря, внаслідок чого речовини - забруднювачі 
піддаються перенесенню повітрям від джерел забруднення до місць їх руйнівного 
впливу. Безпосередньо в атмосфері внаслідок хімічної взаємодії між 
забруднюючими речовинами відбувається їх зміна, що призводить до утворення  
ще більш небезпечних речовин. Глобальними екологічними наслідками 
забруднення атмосфери є кислотні дощі, смог, парниковий ефект та руйнування 
озонового шару. 
 19 
1.3 Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в Україні 
 
В містах України в 2024 році оцінювання стану забруднення атмосферного 
повітря здійснювалось згідно даних спостережень у 35 містах на 120 стаціонарних 
постах мережі моніторингу гідрометеорологічних організацій. Слід відзначити, 
що кількість постів спостереження та кількість міст значно скоротились у зв’язку 
з військовими діями на території нашої країни, зокрема не проводився моніторинг 
стану атмосферного повітря з січня 2024 року в м. Лисичанську, Рубіжному, 
Маріуполі та Сєверодонецьку [14]. А також зупинено моніторинг якості повітря з 
липня 2024 року в м. Краматорськ (на 4 постах) та м. Слов’янськ (на 2 постах). 
Вміст 22 забруднюючих речовин, включаючи 8 важких металів, 
визначались в атмосферному повітрі. Аналіз результатів показує, що середня 
концентрація за рік по формальдегіду в тих містах, де проведено спостереження, 
була на рівні 2,1 ГДК, оксиду азоту (IV) NO2 – 1,5 ГДК, фенолу – 1,0 ГДК. За 
оксидом азоту (IV) NO2 спостерігалось перевищення відповідних ГДКс.д. в 22 
містах, формальдегіду - у 20 містах, завислих речовин – у 10 містах, фенолу – у 7 
містах, HF – у 3, NH3 – у 2, SO2, NO та CO – в одному місті.  
В 2024 році міст України з дуже високим рівнем забруднення за індексом 
забруднення атмосфери (ІЗА) не відмічалось. Проте для 14 міст країни відзначено 
високий рівень забруднення, зокрема Кам’янське, Дніпро, Краматорськ, Кривий 
Ріг, Львів, Луцьк, Одеса, Запоріжжя, Вінниця, Херсон, Слов’янськ, Черкаси, Суми 
та Київ (рисунок 1.12). Рівень забруднення атмосферного повітря помітно 
знизився в 2024 р. у місті Миколаїв, а саме від високого ІЗА до підвищеного, 
також рівень забруднення знизився у місті Одеса, проте залишився на рівні 
високого показника ІЗА, з підвищного до низького відбулось зменшення ІЗА у м. 
Рівне.  
 
 
 20 
 
Рисунок 1.12 - Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) в найбільш 
забруднених містах України за 2024 рік 
В 2024 році за даними моніторингу стану атмосферного повітря до 
пріоритетного списку включено такі міста як Суми та Черкаси, де рівень 
забруднення повітря (ІЗА) підвищився до високого. У містах Кривий Ріг та 
Кам’янське рівень забруднення атмосферного повітря помітно підвищився, також 
від низького до підвищеного збільшився показник ІЗА в місті Кропивницький. 
Для інших міст України суттєво не змінився рівень забруднення атмосферного 
повітря.  
На рисунку 1.13 наведено міста України, що характеризуються найбільшим 
рівнем забруднення атмосферного повітря. 
Один випадок максимального разового забруднення атмосферного повітря 
фенолом зафіксовано в червні 2024 року (вище 5,0 ГДКм.р.) у м. Херсон із 
найбільшою концентрацією 5,2 ГДК [14].  
В таблиці 1.3 наведено найбільші рівні середньорічних та максимальних 
концентрацій в атмосферному повітрі міст України.  
 
 21 
 
Рисунок 1.13 – Міста України з найбільшим рівнем забруднення атмосферного 
повітря 
Таблиця 1.3 - Перелік забруднюючих речовин, вміст яких в атмосферному 
повітрі міст зумовив найбільше забруднення за середньорічними і максимальними 
концентраціями (у кратності відповідних ГДК) в 2024 році  
Речовина За середньорічним вмістом За максимально разовим вмістом 
   
Місто Перевищення Місто Перевищення 
    
1 2 3 4 5 
Завислі речовини Кривий Ріг 2,2 Кривий Ріг 4,8 
 Суми 2,2 Краматорськ 4,0 
Дніпро 1,8 Дніпро 2,4 
Кам’янське 1,7 Полтава 2,2 
Олександрія 1,7 Кременчук 2,1 
  Вінниця 2,0 
Діоксид сірки Київ 1,4   
 Суми 1,0 
Оксид вуглецю Кам’янське 1,1 Краматорськ 4,8 
 Тернопіль 1,0 Слов’янськ 4,8 
  Київ 2,7 
 Полтава 2,6 
Рівне 2,2 
Черкаси 2,2 
 22 
Продовження таблиці 1.3 
1 2 3 4 5 
Діоксид азоту Херсон 4,3 Слов’янськ 4,2 
 Кам’янське 2,9 Київ 3,8 
Київ 2,8 Краматорськ 3,8 
Житомир 2,5 Кам’янське 3,8 
Біла Церква 2,5 Вінниця 2,5 
Українка 2,2 Херсон 2,4 
Чернігів 2,1 Українка 2,1 
Суми 2,1 Дніпро 2,0 
Краматорськ 2,0   
Бровари 2,0 
Оксид азоту Херсон 1,7   
Сірководень Кам’янське 0,004 мг/м3 Дніпро 4,9 
 Запоріжжя 3 Кам’янське 2,9 
Дніпро 0,003 мг/м  Рівне 2,0 
 0,002 мг/м3 Київ 1,1 
Фенол Луцьк 2,1 Херсон 5,2 
 Запоріжжя 2,0 Краматорськ 4,5 
Кам’янське 1,8 Слов’янськ 4,2 
Краматорськ 1,4 Рівне 3,0 
Слов’янськ 1,3 Кам’янське 3,0 
 Кременчук 2,2 
Сажа Олександрія 1,0 Кропивницький 1,3 
 Одеса 1,0 Одеса 1,0 
  Олександрія 1,0 
Фтористий Краматорськ 2,2 Краматорськ 2,5 
водень Слов’янськ 1,7 Слов’янськ 2,4 
 Віннниця 1,3 Рівне 1,6 
  Вінниця 1,2 
Хлористий Перевищень ГДКс.д. не зафіксовано Чернівці 2,4 
водень  Хмельницький 1,4 
 Рівне 1,3 
Аміак Кам’янське 1,2 Черкаси 1,4 
 Черкаси 1,2  
Дніпро 1,0 
Формальдегід Кривий Ріг 4,5 Херсон 2,6 
 Дніпро 4,5 Краматорськ 2,4 
Кам’янське 4,0 Кривий Ріг 2,2 
Львів 3,5 Кременчук 2,1 
Черкаси 3,1 Луцьк 1,9 
Миколаїв 3,0 Кам’янське 1,9 
Краматорськ 3,0 Слов’янськ 1,8 
Вінниця 2,9   
Одеса 2,8 
  
 
 
 23 
Значення індексу забруднення атмосферного (ІЗА) повітря для тих міст 
України, де проводилось спостереження гідрометеорологічними організаціями, 
наведено в таблиці 1.4. 
 
Таблиця 1.4 - Індекс забруднення атмосферного повітря для міст України за 
2024 рік 
 
№ Місто ІЗА № Місто ІЗА № Місто ІЗА 
з/п   з/п  з/п  
1 Кам’янське 13,9 13 Суми 7,6 25 Українка 3,8 
2 Дніпро 12,2 14 Київ 7,5 26 Олександрія 3,8 
3 Краматорськ 11,3 15 Ужгород 6,7 27 Івано-Франківськ 3,4 
4 Кривий Ріг 11,2 16 Миколаїв 6,2 28 Бровари 3,3 
5 Львів 8,9 17 Кременчук 5,6 29 Світловодськ 3,3 
6 Луцьк 8,6 18 Кропивницький 5,3 30 Харків 3,2 
7 Одеса 8,6 19 Полтава 5,3 31 Обухів 3,2 
8 Запоріжжя 8,4 20 Житомир 4,6 32 Ізмаїл 3,0 
9 Вінниця 8,4 21 Рівне 4,6 33 Хмельницький 2,9 
10 Херсон 7,9 22 Тернопіль 4,2 34 Чернівці 1,9 
11 Слов’янськ 7,8 23 Біла Церква 4,0 35 Горишні Плавні 1,8 
12 Черкаси 7,7 24 Чернігів 3,8 36   
Примітка. Рівень низький при ІЗА менше 5,0; високий – при ІЗА від 7,0 до 
14,0; підвищений – при ІЗА від 5,0 до7,0; дуже високий – при ІЗА від 14,0 та 
вище.  
На основі аналізу даних таблиці 1.4 можна зробити висновок, що найбільші 
значення ІЗА зафіксовано для міст Кам’янське, Дніпро, Краматорськ, Кривий Ріг 
та Львів, а найменші – для міст Горишні Плавні, Чернівці, Хмельницький, Ізмаїл 
та Обухів. 
Отже, в цілому по Україні загальний рівень забруднення атмосферного 
повітря за ІЗА у 2024 році складав 6,8 та характеризується як підвищений. У 
 24 
порівнянні з попереднім 2023 роком зафіксовано незначне його підвищення (ІЗА 
за 2023 р. - 6,6).  
У 2024 році в Україні переважали за кислотністю нормальні та помірно 
лужні опади, що становили 71,68 % та 20,32 % відповідно, а помірно кислі опади 
зафіксовано у 7,88 % випадків [14]. Причому в цілому для України кислі та лужні 
опади були в 2024 році рідкісним явищем, оскільки згідно даних досліджень 
спостерігалось 0,06 % кислих та 0,06 % лужних опадів. На метеостанціях 
Волинської та Полтавської областей зафіксовано кислі опади.  
На рисунку 1.14 наведено кислотність опадів по Україні за 2024 рік у 
відсотковому співвідношенні. 
 
Рисунок 1.14 - Кислотність опадів у відсотковому співвідношенні загалом по 
Україні за 2024 р. 
Система заходів, що спрямована на запобігання атмосферних забруднень, 
включає: заходи по скороченню валових викидів забруднююих речовин, 
створення санітарно-захисних зон навколо промислових підприємств; 
вдосконалення виробничих процесів промислових підприємств; перехід на 
екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії; перехід транспортних 
засобів на екологічно безпечні види палива [15]. 
 25 
2 АНАЛІЗ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
2.1 Загальна характеристика Черкаської області та міста Черкаси 
 
Утворення Черкаської області датовано 7 січня 1954 року. Загальна площа 
області складає 20,9 тис. км2, що становить 3,5 % загальної площі України та за 
площею займає 18 місце в країні. Черкаська область - регіональний центр 
Центральної України та промисловий центр Центрального економічного району 
[16]. 
Територія Черкаської області знаходиться в межах лісостепової зони. 
Природний ґрунтовий покрив території області є неоднорідним у відповідності до 
геоморфологічної та орогідрографічної ситуації. В західній частині області 
домінують темно-сірі опідзолені ґрунти у комплексі з лучно-чорноземними та 
чорноземами опідзоленими і деградованими. Чорноземи осолоділі, а також 
чорноземи глибокі малогумусні в комплексі з лучночорноземними ґрунтами і 
солодями переважають у східній частині області. Дані ґрунти відносяться до 
найбільш родючих грунтів у регіоні.  
Територією області 1037 річок протікає, до найбільшої з яких належить 
річка Дніпро, протяжність якої в межах Черкаської області становить 150 км. 
Також у межах області протікає 7 середніх річок, зокрема річки Рось, Тясмин, 
Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Ятрань, Супій, Велика Вись, а також малі річки, 
ставки, струмки. На узбережжях річок переважно ростуть ліси, а на вододілах 
поширеною є степова рослинність. 
Адміністративним центром області є місто Черкаси, що розташоване у 
межах Придніпровської низовини, в лісостеповій зоні, на правому березі річки 
Дніпро. Обласний центр є розташованим у Центральній Україні, на високому 
 26 
правому березі р. Дніпро, а саме створеного в його середній течії Кременчуцького 
водосховища. 
Площа міста Черкаси - 77,5 км², протяжність території міста уздовж берега 
Кременчуцького водосховища становить 17 км, ширина його території - близько 8 
км. 
Лісовий масив, а саме Черкаський бір, оточує місто з північного заходу та з 
півночі, площа якого становить 28,5 тис га та є найбільшим в Україні сосновим 
лісом природного походження. Значне природоохоронне значення мають лісові 
насадження Черкаського бору. Їх значення полягає в запобіганню руху та 
здуванню пісків внаслідок покривання піщаних терас берега Дніпра, а також вони 
запобігають змиву та розмиву ґрунтів. Також значення лісів прибережної смуги 
полягає в регулюванні поверхневого стоку атмосферної вологи, захисті берегів від 
розмивання найбільшого в Дніпровському каскаді Кременчуцького водосховища. 
Також функція лісів заключається у покращенні мікроклімату прилеглих 
територій та збереженні малих рік. Найпоширенішими із трав’яних рослин є 
розрив-трава, орляк звичайний, пирій, чистотіл, підмаренник справжній, суниці 
лісові, нечуй-вітер волохатий, перстач сріблястий, деревій звичайний, костриця 
лучна. Всього 65 видів налічує флора Черкащини. Рельєф характеризується як 
переважно рівний із пониженнями та невеликими піщаними горбами.  
Грунти характеризуються як бідні дерново-слабопідзолисті, що найбільш 
сприятливі для дубово-соснових та соснових лісів.  
У межах басейну Дніпровсько-Донецької западини розташована територія 
міста за гідрогеологічними характеристиками. У всіх стратиграфічних комплексах 
осадових порід, до яких відносять крейдяні, палеогенові, неогенові, четвертинні 
відклади, спостерігаються підземні води.  
Клімат Черкаської області характеризується як помірно континентальний із 
м’якою зимою та теплим літом. Розташування м. Черкаси поблизу 
Кременчуцького водосховища формує особливості мікроклімату. 
 27 
Домінування помірних континентальних повітряних мас та вплив 
трансформованих морських мас обумовлюють загальні риси клімату області. 
Відлиги приносять вологі атлантичні повітряні маси взимку, а хмарну погоду з 
тривалими опадами і туманами - танення снігового покриву, зрідка снігопади та 
ожеледі. Основну частину атмосферних опадів приносять ці повітряні маси. 
Значні похолодання взимку обумовлює вторгнення континентальних повітряних 
мас, а літо супроводжується жаркою та сухою погодою. Проникнення із півночі 
арктичних і з півдня тропічних, а саме континентальних і морських мас, 
спостерігається у всі пори року. 
На формування помірно континентального клімату Черкаської області 
суттєво впливають всі кліматоутворюючі чинники, причому із заходу на схід 
зростає континентальність клімату. 
Місяць січень є найбільш холодним місяцем року, що характеризується 
середньою температурою -5,9°С, а липень є найтеплішим місяцем, середня 
температура якого становить +20,1°С. Середньорічна температура повітря 
становить +7,3°С [16 - 18]. 
450 - 550 мм становить річна кількість опадів, більшість яких випадає у 
весняно-літній період [16]. Від 130 до 150 днів складає кількість днів із опадами 
на рік. Розподіл кількості опадів у межах області залежить від висоти місцевості 
та близькості до водосховищ. Північно-західні вітри переважають на Черкащині 
та характеризуються середньою швидкістю від 3 до 8 м/с. 
 
2.2 Система моніторингу якості повітря в Україні 
 
Український гідрометеорологічний центр, що належить до Державної 
служби України з надзвичайних ситуацій, є уповноваженим здійснювати 
спостереження за вмістом забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст 
України [19]. Моніторинг якості атмосферного повітря в Україні здійснюється 
відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання здійснення державного 
 28 
моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» від 14 серпня 2019 р. за 
№827 [20]. 
У відповідності до Порядку здійснення державного моніторингу в галузі 
охорони атмосферного повітря державний моніторинг у галузі охорони 
атмосферного повітря проводиться з метою забезпечення збору, обробки, 
збереження та проведення аналізу інформації щодо якості атмосферного повітря, 
оцінки та прогнозу його змін та ступеню небезпечності, а також розробки науково 
- обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень у галузі 
охорони атмосферного повітря. Також Порядком передбачено інформування 
громадськості щодо якості атмосферного повітря, впливу забруднення повітря на 
стан захворюваності населення та його життєдіяльності [20]. 
На основі одержаних даних та інформації в результаті здійснення 
моніторингу атмосферного повітря, встановлюється рівень його забруднення за 
певний проміжок часу на певній території, а також відповідність стану повітря 
вимогам його якості; здійснюється контроль заходів, які спрямовані на обмеження 
викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря. 
Моніторинг атмосферного повітря - складова частина державної системи 
моніторингу навколишнього природного середовища. 
До об’єктів моніторингу атмосферного повітря належать атмосферне 
повітря; атмосферні опади та загальний осад. 
За допомогою стаціонарних постів спостереження проводиться визначення 
концентрацій забруднюючих речовин у пробах атмосферного повітря. Кількість 
постів спостереження обумовлено площею міста, чисельністю його жителів та 
особливостями промислового комплексу. Кількість постів спостереження за 
станом атмосферного повітря в середньому коливається від 1 (при чисельності 
населення міста до 50 000) до 20 (якщо це міста-агломерації, для прикладу місто 
Київ). 
Слід відзначити, що до повномасштабного вторгнення російської федерації 
на територію нашої країни (станом на 2022 рік) моніторинг стану забруднення 
 29 
атмосферного повітря в містах України здійснювався на 129 постах базової 
мережі у 39 містах, зокрема й м. Черкаси, на 163 стаціонарних та 2 маршрутних 
постах системи моніторингу гідрометеорологічних організацій, що є 
підпорядкованими Державній гідрометеорологічній службі (рисунок 2.1). В 
атмосферному повітрі визначався вміст 22 забруднюючих речовин включно із 8 
важкими металами.  
 
Рисунок 2.1 - Мережа спостережень Національної гідрометеорологічної 
служби України. Моніторинг забруднення довкілля  
 
Станом на 2024 рік відбулось скорочення кількості міст і постів 
спостереження у зв’язку з військовими діями на території нашої країни, а саме 
моніторинг якості атмосферного повітря здійснювався у 35 містах та на 120 
стаціонарних постах мережі моніторингу гідрометеорологічних організацій [14]. 
У відповідності до однієї із чотирьох програм спостережень відбувається 
відбір проб повітря на визначених часових проміжках: повна програма, неповна 
програма, скорочена програма або добова. До програми обов’язкового 
моніторингу якості атмосферного повітря включено сім забруднюючих речовин, а 
 30 
саме пилу, оксиду нітрогену (IV) - NO2, оксиду сірки (IV) - SO2, оксиду вуглецю 
(ІІ) - СО, формальдегіду - H2CO, свинцю - Pb та бензо(а)пірену.  
Згідно даних Регіональної доповіді про стан навколишнього природного 
середовища у Черкаській області тільки в місті Черкаси на 3 стаціонарних постах 
здійснюється державний моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря [16]. 
Моніторинг проводить лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного 
повітря Черкаського обласного центру з гідрометеорології. Стаціонарні пости 
спостереження за станом повітря в м. Черкаси розміщені по вулиці 
Святотроїцькій, 68 (пост №2 – центр); по вулиці Гетьмана Сагайдачного, 146 
(пост №3 «О» - мікрорайон «Дніпровський»); по вулиці Олени Теліги, 4 (пост №4 
«О» - мікрорайон «Перемога»). 
Чотири основні та 13 специфічних забруднюючих речовин включно з 8 
важкими металами контролюються в атмосферному повітрі м. Черкаси.  
До одних із пріоритетних завдань у сфері охорони довкілля Черкаської 
області відносять впровадження та реалізація проекту по вдосконаленню системи 
моніторингу за якістю атмосферного повітря, зокрема створення постів 
спостереження за станом повітря саме в місцях найбільших концентрацій 
забруднювальних речовин (рисунок 2.2). 
 
Рисунок 2.2 - Заплановані пункти спостереження за викидами забруднюючих 
речовин до атмосферного повітря в межах Черкаської області 
 31 
Як зазначалось вище, лише в місті Черкаси на сьогоднішній час діють 
стаціонарні пости спостереження за станом атмосферного повітря, а дані щодо 
забруднюючих речовин в розрізі інших населених пунктів Черкаської області 
збираються в результаті роботи пересувних постів по відбору проб атмосферного 
повітря. 
Слід відзначити, що в Україні за останні роки зросла кількість громадських 
організацій (ГО) та проектів, що реалізують законодавчі ініціативи у галузі 
моніторингу атмосферного повітря, зокрема SaveEcoBot (м. Дніпро) та EcoInfo (м. 
Дніпро). Діяльність таких проектів спрямована не лише на моніторинг якості 
повітря, але й на інформування громадськості щодо якості атмосферного повітря 
в населених пунктах України. 
До одного із ІТ – проектів належить проект EcoInfo (м. Дніпро) із діючим 
унікальним екосайтом (https://ecoinfo.pro), на якому можна дізнатись про стан 
атмосферного повітря в конкретному місцезнаходженні користувача сайту. Також 
на сайті проекту створено інтерактивну карту, на якій нанесено понад 2000 
об’єктів, що включають як промислові підприємства, так і полігони твердих 
побутових відходів (рисунок 2.3). Доступ до інформації про стан довкілля з 
визначеної геолокації користувача сайту (з мобільного телефону або комп’ютера) 
зробили волонтери «ІТ-рух Дніпро». 
 
 
Рисунок 2.3 – Скріншот із сайту EcoInfo (https://ecoinfo.pro) 
 32 
Другим популярним додатком в Україні є SaveEcoBot, що наразі є єдиним в 
Україні екологічним чат-ботом, що містить дані про забруднюючі речовини, 
джерела забруднення атмосферного повітря, а також інструменти захисту 
довкілля: https://www.saveecobot.com/. За допомогою даного чат-боту можна легко 
знайти наступну інформацію (рисунок 2.4, 2.5): 
- про моніторинг реєстру оцінки впливу на довкілля, де відображаються 
етапи проходження процедури ОВД діяльності підприємств; 
- інформацію щодо дозволів на викиди забруднюючих речовин до 
атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення; 
- інформацію щодо спеціальних дозволів на користування надрами; 
- інформацію щодо дозволів на спеціальне водокористування; 
- інформацію щодо ліцензій на поводження з небезпечними відходами; 
- інформацію щодо суб’єктів господарювання, що мають податковий борг; 
- інформацію щодо ліцензій на виробництво особливо небезпечних хімічних 
речовин; 
- інформацію щодо декларацій про відходи. 
 
Рисунок 2.4 – Інтерфейс додатку SaveEcoBot https://www.saveecobot.com/ 
 
 33 
 
Рисунок 2.5 – Дані із чату SaveEcoBot по вмісту дрібнодисперсних твердих 
часток у повітрі станом на 28.11.2025 р. (м. Черкаси, вул. Анатолія Лупиноса, 
35/1)  
Наступною є екосистема моніторингу якості атмосферного повітря 
YourAirTest: https://yourairtest.com/uk/, що займається збором, обробкою та 
наданням користувачам сайту перевіреної та актуальної інформації про стан і 
якість атмосферного повітря у будь-якій точці світу у відповідності до 
міжнародних стандартів якості повітря (AQI - індекс якості повітря) (рисунок 2.6) 
[21]. 
 
Рисунок 2.6 – Карта якості повітря України (AQI) системи моніторингу якості 
YourAirTest (https://yourairtest.com/uk/) 
 34 
За допомогою системи YourAirTest мешканці будь-якого великого міста 
України мають змогу відслідковувати стан атмосферного повітря, а також 
одержувати рекомендації щодо їх дій у разі фіксації та встановлення небезпечних 
концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі поруч із їх 
місцезнаходженням. Системою моніторингу якості атмосферного повітря 
YourAirTest надаються точні дані щодо шести головних забруднювачів повітря, 
зокрема дрібнодисперсних твердих часток (PM2.5 та PM10), озону (O3), оксиду 
азоту (IV) - NO2, оксиду сірки (IV) - SO2 та оксиду вуглецю (ІІ) - CO.  
Користувачі сайту YourAirTest мають змогу в режимі реального часу 
переглянути карту якості атмосферного повітря та знайти інформацію щодо 
впливу різних забруднюючих речовин на здоров’я людини, а також отримати 
рекомендації щодо захисту від негативного їх впливу. 
 
2.3 Аналіз джерел забруднення атмосферного повітря м. Черкаси 
 
До складу Центрального економічного району входить Черкаська область, де 
розвиненими є такі галузі народного господарства як харчова промисловість, 
сільське господарство, машинобудівна промисловість, хімічна промисловість, 
будівельна галузь та легка промисловість [22]. 
У відповідності до інформації Головного управління статистики у 
Черкаській області функціонує понад 1300 промислових підприємств, серед яких 
більше 160 відносяться до великих і середніх, що складає 16% від загальної 
кількості підприємств області [22]. За підсумками 2024 року відбулось зростання 
обсягів промислового виробництва на 6,9% у порівнянні з попереднім 2023 роком. 
Найбільшими обсягами виробництва за 2024 рік характеризувались 
виробництво харчових продуктів і напоїв, що становило 50,4%; виробництво 
хімічної продукції, що складало 7,2%; виробництво фармацевтичних препаратів, 
що становило 5,2% та машинобудування із обсягом виробництва близько 4,3% 
(рисунок 2.7). 
 35 
 
 
Рисунок 2.7 – Обсяги промислового виробництва Черкаської області за 2024 рік 
 
До основних підприємств – забруднювачів атмосферного повітря 
Черкаської області за підсумками 2024 року відносяться: 
- ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ» (рисунок 2.8), що 
характеризується валовим викидом забруднюючих речовин 29,64 тис. тон. 
У порівнянні з 2023 роком обсяг викидів збільшився на 0,65 тис. тон [16]; 
- ПрАТ «Миронівська птахофабрика» (рисунок 2.9), що характеризується за 
2024 рік валовим викидом забруднюючих речовин до атмосферного повітря, 
що становить 6,12 тис. тон. У порівнянні з 2023 роком обсяги викидів 
зменшились на 0,06 тис. тон [16]; 
- ПрАТ «Азот» (рисунок 2.10) із валовим викидом забруднюючих речовин за 
2024 рік, що складає 5,53 тис. тон. У порівнянні з 2023 роком обсяги 
викидів скоротились на 0,49 тис. тон і становить 68% від загального обсягу 
викидів від стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря [16]. 
 
 
 36 
 
Рисунок 2.8 – ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» 
 
 
Рисунок 2.9 – ПрАТ «Миронівська птахофабрика», Черкаська область 
 
 
 
Рисунок 2.10 – ПрАТ «Азот», м. Черкаси 
 37 
В таблиці 2.1 та на рисунку 2.11 представлено дані по основним 
підприємствам забруднювачам атмосферного повітря Черкаської області за 2024 
рік. 
 
 
Рисунок 2.11 - Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Черкаської 
області за 2024 рік від основних джерел забруднення 
 
На основі аналізу рисунку 2.11 можна зробити висновок, що головний вклад 
до забруднення атмосферного повітря області дає ПрАТ «Черкаське хімволокно» 
ВП «Черкаська ТЕЦ», частка викидів якого від загального обсягу складає 48,7% 
(29,64 тис.тон); на другому місці - ПрАТ «Миронівська птахофабрика» із часткою 
викидів забруднюючих речовин 10,1% (6,12 тис.тон) від загального обсягу 
викидів; найменший вклад до забруднення атмосферного повітря вносить ПрАТ 
«Азот» м. Черкаси із часткою викидів близько 9,1% (5,53 тис.тон) [16]. 
З метою скорочення обсягів викидів забруднюючих речовин до 
атмосферного повітря області підприємствами - забруднювачами проводяться 
заходи по розробці та подальшому впровадженню сучасних методів очищення 
викидів шкідливих речовин. 
 38 
Таблиця 2.1 - Основні забруднювачі атмосферного повітря Черкаської 
області за 2023 – 2024 р.р. 
№ Підприємство Вид Валовий викид, т Зменшен- Причина 
п/п - забруднювач економічної 2023 р. 2024 р. ня/- зменшення/ 
діяльності збільшен- збільшення 
ня/+ 
1 Постачання 
електроенергії, 
ПрАТ газу, пари та 28988,790 29636,635 +647,845 збільшення 
«Черкаське кондиціювання використан-
хімволокно» повітря    ня вугілля 
(виробництво 
електроенергії) 
2 Сільське, скорочення 
ПрАТ лісове та рибне 
6178,08 6121,221 -56,859 випуску 
«Миронівська господарство 
птахофабрика» (розведення продукції 
   
свійської 
птиці)  
3 Переробна 
промисловість скорочення 
(виробництвво 6018,599 5531,58 -487,019 випуску 
ПрАТ «Азот» добрив продукції 
   
та азотних 
сполук)  
 
За підсумками 2024 року викиди забруднювальних речовин до 
атмосферного повітря Черкаської області саме від стаціонарних джерел 
забруднення складали 60,86 тис. тон. У порівнянні з 2023 роком спостерігається 
скорочення обсягів викидів на 0,9 тис. тон згідно даних Головного управління 
статистики у Черкаській області. Це пов’язано із скороченням викидів 
забруднюючих речовин на 0,49 тис. тон від ПрАТ «Азот» та на 0,06 тис. тон від 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» в зв'язку зі зменшенням обсягів випуску 
продукції. 
Також суттєвий вклад до забруднення атмосферного повітря Черкаської 
області вносить автотранспорт – пересувні джерела забруднення. 
 
 39 
2.4 Аналіз техногенного забруднення атмосферного повітря Черкаської 
області 
 
До значних змін атмосферного повітря Черкаської області призводить 
діяльність промислових підприємств та автотранспорту. 
Промислові підприємства (стаціонарні джерела забруднення) вносять 
головний вклад до сумарного забруднення атмосферного повітря міста Черкаси 
та Черкаської області. 
В таблиці 2.2 та на рисунку 2.12 наведено динаміку викидів забруднюючих 
речовин до атмосферного повітря Черкаської області від стаціонарних та 
пересувних джерел забруднення за 2000 – 2024 р.р. 
Аналіз рисунку 2.12 показує, що з 2000 по 2022 рік спостерігається 
зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря, 
проте з 2022 року – тенденція до збільшення обсягу викидів, хоча в 2024 році – 
незначне (на 0,9 тис. тон) скорочення обсягу викидів зафіксовано.  
 
Рисунок 2.12 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 
Черкаської області від стаціонарних та пересувних джерел забруднення 
 40 
Таблиця 2.2 - Динаміка викидів в атмосферне повітря Черкаської області, за 
2000 – 2024 р.р., тис. т 
 
Викиди в атмосферне повітря, тис. т. Щільність Обсяги Обсяг 
викидів у викидів у викидів 
у тому числі 
Роки розрахунку розрахунку на 
Всього стаціонарними пересувними на 1 кв.км, на 1 особу, одиницю 
джерелами джерелами т кг ВРП 
2000 93,1 28,8 64,3 4,5 64,5 -* 
2018 121,2 57,9 63,3 2,8 47,7 0,001 
2019 114,4 51,8 62,6 2,5 43,2 0,001 
2020 51,4 51,4 *** 2,5 43,4 0,00047 
2021 47,6 47,7 *** 2,3 40,7 0,0004 
2022 47,0 47,0 *** **** **** ** 
2023 61,8 61,8 *** **** **** * * 
2024 60 ,9 60 ,9 *** **** **** ** 
Примітка.  За даними Го ловного управління статистики у Черкаській області: 
  
* - ВРП (валовий регіональний продукт) розраховується з 2004 року, 
** - на стадії обробки знаходяться дані за 2022-2024 роки щодо ВРП; 
*** - відсутні дані щодо викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел за 
2020 - 2024 роки; 
**** - відсутня інформація щодо щільності викидів у розрахунку на 1 км2 та 
обсягів викидів у розрахунку на 1 особу, кг за 2022-2024 рік.  
Аналіз даних, що наведено в таблиці 2.2, показує, що значний вклад у 
забруднення атмосферного повітря м. Черкаси та Черкаської області вносять 
пересувні джерела забруднення, проте інформацію по обсягам викидів 
забруднюючих речовин від пересувних джерел наведено лише за період 2000 – 
2019 р.р. (у відповідності до даних Державної служби статистики України).  
Слід відзначити, що обліку підлягають понад 150 найменувань 
забруднюючих речовин, що викидаються до атмосферного повітря міста Черкаси.  
 41 
Серед найпоширеніших забруднюючих речовин, що надходять до 
атмосферного повітря Черкаської області, відносяться оксид азоту (ІV) – NO2, 
оксид вуглецю (ІІ) - СО, оксид сірки (ІV) –SO2, аміак – NH3, неметанові леткі 
органічні сполуки та речовини у вигляді суспендованих твердих частинок.  
Якщо аналізувати частки викидів забруднюючих речовин (у %) до 
атмосферного повітря, то домінуючими є оксиди сірки (IV) SО2 із обсягами 
викидів 30%; речовини у вигляді твердих суспендованих речовин із обсягом 
викидів 14,9%; на третьому місці є оксиди нітрогену – 13,2%; далі – аміак (NH3) з 
обсягами 9,7%; обсяг викидів оксиду карбону (ІІ) СО становить 4% та 
неметанових летких органічних сполук – 1% [23]. 
Значну частку забруднюючих речовин до атмосферного повітря Черкаської 
області вносять викиди пересувних джерел забруднення (автотранспорт), проте з 
2020 року їх обсяги не фіксуються.  
В таблиці 2.3 наведено динаміку викидів забруднюючих речовин до 
атмосферного повітря Черкаської області від стаціонарних джерел забруднення в 
розрізі окремих населених пунктів та районів області.  
Таким чином, на основі аналізу даних, що наведені таблиці 2.3, можна 
зробити висновок, що саме місто Черкаси характеризується найбільшим обсягом 
викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення, що становить 
16,8 тис. тон за 2023 рік (дані за 2024 рік на даний час відсутні). На другому місці 
за динамікою викидів – м. Сміла (1,3 тис. тон), а найменший обсяг викидів 
відмічається для міст Канів та Золотоноша (0,1 тис. тон та 0,5 тис. тон 
відповідно).  
На рисунку 2.13 наведено показники валових обсягів викидів 
забруднюючих речовин в атмосферне повітря в найбільших містах області. 
У розрізів районів Черкаської області найбільший обсяг викидів 
забруднюючих речовин до атмосферного повітря встановлено для Черкаського 
району (47,7 тис.тон), а найменший – для Звенигородського району (2,9 тис.тон). 
 
 42 
Таблиця 2.3 - Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 
стаціонарних джерел забруднення в Черкаській області за окремими населеними 
пунктами та районами, тис. т 
 
Населені пункти та 2000 2021 2022 2023 2024 
райони 
м. Черкаси 16,821 - - 16,8 - 
м. Ватутіне 0,817 - - 0,8 - 
м. Канів 0,115 - - 0,1 - 
м. Золотоноша 0,546 - - 0,5 - 
м. Сміла 1,31 - - 1,3 - 
м. Умань 0,79 - - 0,8 - 
Звенигородський р-н 0,852 3,352 3,320 3,4 2,9 
Золотоніський р-н 1,357 6,278 5,529 5,3 4,7 
Уманський р-н 0,476 5,294 5,330 5,4 5,8 
Черкаський р-н 0,411 32,727 32,790 47,7 47,5 
Всього в т.ч. 28,778 47,651 46,969 61,8 60,9 
 
 
Рисунок 2.13 - Об’єми валових викидів забруднень від стаціонарних джерел в 
найбільших містах Черкаської області 
 43 
Аналіз даних, що наведені в Регіональній доповіді про стан навколишнього 
природного середовища у Черкаській області встановив, що за валовими 
показниками в загальному обсязі викидів Черкаської області домінують 
забруднюючі речовини, які представлено на рисунку 2.14 [16, 23]. 
 
Рисунок 2.14 - Обсяги валових викидів основних забруднюючих речовин від 
стаціонарних джерел забруднення в межах Черкаської області 
 
Постійний контроль за якістю атмосферного повітря здійснюються лише в 
м. Черкаси Черкаським обласним центром з гідрометеорології. Контроль якості 
повітря здійснюється за 4 основними та 13 специфічними забруднюючими 
речовинами включно із 8 важкими металами. Згідно даних досліджень 
Черкаського обласного центру з гідрометеорології за 2024 рік зафіксовані 
перевищення середньорічних концентрацій по формальдегіду в мікрорайоні м. 
Черкаси «Дніпровський», що становлять 3,0 ГДК, що незначно (на 0,53 ГДК) 
більше у порівнянні з 2023 роком; також є перевищення ГДК по аміаку (NH3), що 
складає 1,25 ГДК, що також незначно (на 0,25 ГДК) більше у порівнянні з 2023 
 44 
роком. Проте за всіма іншими забруднюючими речовинами не встановлено 
перевищень фактичних концентрацій по відношенню до ГДК. 
В таблиці 2.4 наведено дані щодо вмісту забруднюючих речовин в 
атмосферному повітрі міста Черкаси за 2024 рік. 
 
Таблиця 2.4 – Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному 
повітрі м. Черкаси 
 
Кіль-
Серед- Серед-
кість Макси-
Клас ньо- ньо- Максималь-
міст, мальний 
Речовина небез- річний добо- но разові 
охоп- вміст, 
пеки вміст, ві ГДК 
лених мг/м3 
мг/м3 ГДК 
спост. 
Пил 3 1 0,1 0,15 0,50 0,5 
SO 2 3  1 0,015 0,05 0,09 0,5 
CO  4  1 1, 0 3,0 11 ,0 5,0 
NO2 3 1 0,03 0,04 0,23 0,2 
NO  3 1 0,0 3 0,0 6 0,2 4 0, 4 
H2 S 2 1 0,0 02 -  0,0 07 0,0 08 
NH 3 4 1 0,0 5 0,04 0,2 7 0,2 
Формальдегід 2 1 0,0 09 0,0 03 0,0 52 0,0 35 
     
Бен зол 2 1 - 0,1 - 1,5 
 
У 2024 році по оксиду вуглецю (ІІ) – СО зафіксовано збільшення 
максимальних концентрацій на постах спостережень №3 та №4; на постах 
спостережень №2 та №4 – по оксиду азоту (IV) – NO2; на постах спостережень №2 
та №3 – по сірководню (H2S) та на всіх постах спостереження – по аміаку (NH3) 
[16]. Проте відбулось зменшення на посту спостереження №4 максимальних 
 45 
концентрацій сірководню (H2S); на посту спостереження №2 – по пилу; на посту 
№3 – по формальдегіду та оксиду азоту (IV) – NO2. 
У порівнянні з попереднім 2023 роком на постах спостережень №2 та №4 
зафіксовано зростання середньорічних концентрацій по аміаку (NH3); на посту 
спостереження №3 – по формальдегіду; за іншими забруднюючими речовинами, 
що контролюються на постах спостережень, концентрація залишилась без змін у 
порівнянні з 2023 роком. Для м. Черкаси за 2024 рік не зафіксовано високих рівнів 
забруднення, що перевищують 5 ГДКм.р. 
По місту Черкаси за останні 5 років спостерігається тенденція зміни 
середнього рівня забруднення атмосферного повітря по зростанню вмісту таких 
забруднюючих речовин як оксид сірки (IV) – SO2, сірководень (H2S) та 
формальдегід, а по вмісту оксиду азоту (IV) – NO2 та аміаку (NH3) – зменшення. 
Рівень забруднення по оксиду вуглецю (ІІ) – СО та пилу не змінилась по 
місту Черкаси, проте зафіксовано зростання рівня забруднення по важкому 
металу – цинку (Zn) [16]. 
В 2024 році розрахунок комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА) 
по м. Черкаси проводився за 5 пріоритетними домішками забруднюючих речовин, 
до яких віднесено: пил – третій клас небезпеки; аміак (NH3) – четвертий клас 
небезпеки; формальдегід – другий клас небезпеки; оксиду азоту (IV) NO2 – третій 
клас небезпеки; оксиду азоту (IІ) NO – третій клас небезпеки.  
За 2024 рік по м. Черкаси ІЗА становив 7,72, що характеризується як 
високий рівень забруднення атмосферного повітря (5˂ ІЗА˂ 7 ). У порівнянні з 
попереднім 2023 роком (ІЗА=6,54) спостерігається зростання рівня забруднення 
(рисунок 2.15). 
Якщо розглядати тенденцію зміни ІЗА за попередні роки, то з 2014 року по 
2021 рік спостерігається його зростання в 1,4 рази та становив 7,36, що 
характеризується та відповідає високому рівню забруднення атмосферного 
повітря. Проте, починаючи з 2021 року значення ІЗА зменшується в 1,38 разів та 
становило в 2022 році 5,32, що відповідає підвищеному рівню забруднення 
 46 
атмосферного повітря. З 2022 року значення ІЗА зростає в 1,45 разів та вже в 2024 
році складає 7,72 - високий рівень забруднення атмосферного повітря (5˂ ІЗА˂ 7) 
[16]. 
 
Рисунок 2.15 - Динаміка зміни комплексного індексу забруднення атмосферного 
повітря по м. Черкаси за період 2014 - 2024 роки 
 
Перелік та клас небезпеки забруднюючих речовин, що визначали в м. 
Черкаси за 2024 рік рівень забруднення атмосферного повітря, наведено в таблиці 
2.5. 
Таблиця 2.5 – Рівень забруднення атмосферного повітря в 2025 р. за 
значенням ІЗА 
Забруднюючі речовини, які визначають 
Міста, (значення ІЗА) 
рівень забруднення атмосферного повітря 
м.Черкаси (7,72) - високий Пил (3 клас небезпеки) 
рівень забруднення Аміак NH3 (4 клас небезпеки) 
атмосферного повітря Формальдегід СН2О (2 клас небезпеки) 
Оксид азоту (IV) NO2 (3 клас небезпеки)  
 Оксид азоту (IІ) NO (3 клас небезпеки) 
 47 
Забруднення атмосферного повітря викидами стаціонарних та пересувних 
джерел забруднення сягнуло критичних меж, що призводить до відсутності 
помітної нейтралізації забруднювальних речовин, що потрапляють до 
атмосферного повітря, за рахунок їх процесів природної регуляції та 
самоочищення. 
Нерівномірність розподілу домішок забруднюючих речовин по території 
міста є особливістю забруднення атмосфери. Саме поблизу джерел забруднення 
спостерігаються в більшості випадків максимальні концентрації забруднювальних 
речовин. У містах найбільш забруднені території зі зростанням інтенсивності 
автотранспортних потоків переміщуються із промислових зон міста в місця 
проживання населення.  
Також в значній мірі на рівень забруднення атмосферного повітря 
впливають метеорологічні умови, зокрема швидкість вітру. 
Дослідженнями залежності вмісту оксиду азоту (IV) NО2 від швидкості 
вітру, а також інтенсивності руху автотранспорту встановлено, що концентрація 
оксиду азоту (IV) буде прямо пропорційною інтенсивності руху при швидкості 
вітру до 1,5 м/с.  
Дослідження такої залежності влітку та взимку встановило, що незначне 
змінювання напрямку вітра обумовлює віднесення всього обсягу валового викиду 
до однієї із сторін автомагістралей.  
Також до важливого фактору при розсіюванні полютантів по території міста 
відносять викликану рухом автотранспорту турбулентність. 
Фахівцями доведено, що вміст забруднюючих речовин зростає при 
збільшенні співвідношення кількості автомобілів до швидкості вітру, а також 
збільшенням щільності графіку. 
Проте еколого-гігієнічна оцінка якості атмосферного повітря на міській 
території, а також на автомагістралях і прилеглій житловій забудові повинна 
визначатись на основі натурних спостережень, що супроводжуються визначенням 
концентрацій основних забруднюючих речовин саме для досліджуваної території.  
 48 
2.5 Оцінка потенційних ризиків для здоров’я населення Черкаської області 
від забруднення атмосферного повітря 
 
Норматив якості атмосферного повітря, який відображено через гранично - 
допустиму концентрацію (ГДК) максимального вмісту забруднюючих речовин у 
повітрі, відноситься до головних критеріїв і чинників визначення забруднення 
атмосферного повітря. 
Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я саме забруднене 
атмосферне повітря є однією із причин кожного третього випадку інсульту, 
хвороб серця та онкозахворювань (рак легень). 
Екологічна небезпека міського середовища полягає у присутності в 
атмосферному повітрі таких забруднюючих речовин як завислі частки, 
формальдегід, оксидів нітрогену та сульфуру, чадний газ, свинець та бен/а/зпірен.  
Вплив основних забруднювачів атмосферного повітря на організм людини 
наведено на рисунку 2.16. 
 
 
Рисунок 2.16 – Наслідки впливу забруднювачів повітря на здоров’я людини 
 49 
Характерною властивістю цих полютантів є легка їх проникність в органи 
дихання, зокрема легені, що призводить до виникнення запалення, а також 
надходження із кровообігом до критично важливих органів, зокрема серця та 
мозку. 
В 2024 році ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики 
хвороб Міністерства охорони здоров’я України» здійснювався моніторинг якості 
атмосферного повітря на межі санітарно-захисних зон промислових підприємств, 
а також в межах селітебних зон біля вуличних магістралей. За результатами 
моніторингу встановлено, що в 7083 пробах атмосферного повітря виявлено такі 
забруднюючі речовини як оксид сульфуру (IV) SO2, оксид карбону (ІІ) СО, 
формальдегід (CН2О), оксид нітрогену (IV) NO2, бензин, аміак (NH3), а також 
фенол (С6Н5ОН) та його похідні. Серед досліджених проб атмосферного повітря 
перевищення ГДК виявлено в 151 пробі, що становить 2,13%, а саме по вмісту 
формальдегіду (CН2О) перевищення становить 1,17 ГДК (0,041 мг/м3); 
перевищення по вмісту оксиду карбону (ІІ) СО – 1,6 ГДК (8 мг/м3); перевищення 
по вмісту бензину становить 1,4 ГДК (7 мг/м3). Це прослідковується особливо в 
місті Черкаси в зоні впливу автодоріг [24]. 
Проте встановлено, що середньодобові концентрації інших забруднюючих 
речовин в атмосферному повітрі інших міст Черкаської області, є на рівні ГДК.  
На рисунку 2.17 наведено середньодобові концентрації основних 
забруднюючих речовин у містах Черкаської області.  
Аналіз даних, що наведені на рисунку 2.17, показують, що найбільшими 
значеннями середньодобових концентрацій у містах Черкаської області 
характеризуються саме наступні забруднюючі речовини: оксид азоту (IV) NO2 з 
максимальною середньодобовою концентрацію по м. Черкаси – 0,11 мг/м3; аміак 
(NH3) з максимальною середньодобовою концентрацію по м. Черкаси – 0,07 
мг/м3; оксид сірки (IV) SO2 з максимальною середньодобовою концентрацію по м. 
Черкаси – 0,05 мг/м3; оксид вуглецю (ІІ) СО з максимальною середньодобовою 
 50 
концентрацію по м. Черкаси – 0,065 мг/м3 та леткі вуглеводні з максимальною 
середньодобовою концентрацію по м. Черкаси – 0,016 мг/м3. 
 
Рисунок 2.17 - Значення середньодобових концентрацій забруднюючих речовин у 
повітрі окремих міст Черкаської області за 2024 рік 
 
Згідно Методичних рекомендацій «Оцінка канцерогенного та 
неканцерогенного ризику для здоров’я населення від хімічного забруднення 
атмосферного повітря», що затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я 
України від 18.10.2023 р. №1811 [25] проведено розрахунок неканцерогенних 
ризиків, за показником якого можна охарактеризувати небезпечність окремих 
забруднюючих речовин атмосферного повітря для організму людини. 
В таблиці 2.6 наведено розрахунок фактичного рівня впливу хімічних 
сполук із безпечними (референтними) концентраціями.  
Аналіз встановив, що існує висока ймовірність впливу забруднюючих 
речовин атмосферного повітря за оцінкою ризику неканцерогенних ефектів за 
комбінованим впливом хімічних речовин [23]. 
 
 51 
Таблиця 2.6 – Порівняння фактичного рівня впливу хімічних сполук із 
безпечними (референтними) концентраціями  
 
Населений HQ – ризик розвитку НІ – індекс Рівень ризику 
пункт неканцерогенних ефектів небезпеки  
 оксид оксид оксид  
сульфуру нітрогену карбону 
(IV) SO2 (IV) NO2 (ІІ) СО 
Черкаси 1,0 2,8 2,0 5,8 Високий: органи 
Ватутіне 0,8 1,8 2,0 4,7 дихання, імунна 
система 
Канів 0,5 1,5 1,0 3,0 Насторожуючий: 
Золотоноша 0,5 1,5 1,0 3,0 органи дихання, 
Умань 0,5 1,8 1,0 3,3 кров, імунна 
система 
Примітка. HQ – ризик розвитку неканцерогенних ефектів. 
                   НІ – індекс небезпеки. 
 
На основі аналізу розрахунків, що наведені в таблиці 2.6, можна зробити 
висновок, що найбільшим індексом небезпеки (НІ) характеризується м. Черкаси 
(5,8), що вказує на високий рівень ризику впливу забруднюючих речовин 
атмосферного повітря на організм людини, зокрема на органи дихання та імунну 
систему. На другому місці за індексом небезпеки (НІ) є м. Ватутіне (4,7), що 
також засвідчує високий рівень ризику. Найменшими показниками індексу 
небезпеки характеризуються міста Канів (3,0) та Золотоноша (3,0), що вказує на 
насторожуючий рівень потенційного ризику впливу на організм людини через 
забруднення повітря шкідливими речовинами. 
Отже, результати проведеного аналізу засвідчують суттєвий вплив 
хімічного забруднення атмосферного повітря міст Черкаської області на здоров’я 
 52 
населення, що особливо проявляється у тих містах, де встановлено високий рівень 
індексу небезпеки (НІ). Це обумовлює необхідність прийняття заходів, які будуть 
направлені на покращення екологічної ситуації в цих містах. 
Проведений згідно затвердженої методики [25] розрахунок канцерогенних 
ризиків впливу забруднювачів атмосферного повітря на організм людини 
встановив середній рівень їх впливу по містам Черкаської області (таблиця 2.7). 
Розрахунок проведено за виявленою у відповідних містах середньодобовою 
концентрацією формальдегіду (СН2О), що внесений до списку канцерогенних 
сполук, вплив яких створює ризик розвитку онкологічних захворювань. Згідно 
Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць 
(від забруднення хімічними та біологічними речовинами) (ДСП-201-97) 
середньодобова ГДК формальдегіду в атмосферному повітрі становить 0,003 
мг/м3 [26]. 
 
Таблиця 2.7 - Розрахунок розвитку канцерогенного ефекту для населення 
міст Черкаської області 
 
Населений Концентра- LAAD CR PCR Чисельність Рівень 
пункт ція СН2О,    населення, ризику 
мг/м3 осіб  
Черкаси  0,032 0,00876712 0,00041 107,83 267361 Середній 
Ватутіне  0,030 0,00821917 0,00038 5,96 15763 Середній 
Канів  0,025 0,00684931 0,00032 7,30 23172 Середній 
Золотоноша  0,020 0,00547945 0,000252 6,86 27206 Середній 
Умань  0,025 0,00684931 0,00032 25,69 81525 Середній 
 
Аналіз даних таблиці 2.7 показує, що для міст Черкаської області не 
зафіксовано перевищень нормативів ГДК по середньодобовим концентраціям 
 53 
формальдегіду, тому встановлений середній рівень канцерогенного ризику впливу 
забруднювачів атмосферного повітря на організм людини. 
Згідно аналізу загальної структури первинної захворюваності дорослого 
населення (від 18 років) Черкаської області встановлено, що саме найбільший % 
захворюваності припадає на хвороби органів дихання та системи кровообігу, що 
становить 33,2% та 9% відповідно (рисунок 2.18). 
 
Рисунок 2.18 - Загальна структура первинної захворюваності дорослого (від 18 
років) населення Черкаської області 
 
Слід відзначити, що хімічні забруднювачі атмосферного повітря в значній 
мірі впливають на розвиток серцево-судинних захворювань, в першу чергу 
ішемічної хвороби серця та інсульту, а також можуть бути причиною 
респіраторних захворювань, насамперед інфекцій нижніх дихальних шляхів, раку 
трахей, легень та бронхів, хронічної обструктивної хвороби легень [23]. 
На рисунку 2.19 наведено динаміку структури первинної захворюваності 
населення Черкаської області упродовж останніх років із розрахунку на 10 тис. 
населення області. 
 
 54 
 
Рисунок 2.19 - Динаміка структури первинної захворюваності населення 
Черкаської області за останні роки (на 10 тис. населення) 
 
Аналіз динаміки структури первинної захворюваності, що наведено на 
рисунку 2.19, показує, що значно зростає кількість первинної онкозахворюваності 
та до групи ризику належать інсулінозалежні люди (цукровий діабет), у яких 
найбільше страждає імунна система. 
Отже, розрахунки індексів небезпеки (НІ) розвитку неканцерогенних та 
канцерогенних ефектів дали змогу оцінити ризики впливу домінуючих 
забруднюючих речовин атмосферного повітря Черкаської області безпосередньо 
на організм людини, що корелює із даними щодо первинної захворюваності 
населення області. 
Ряд робіт науковців кафедри екології Черкаського державного 
технологічного університету присвячено аналізу хімічного забруднення 
атмосферного повітря на формування неканцерогенних та канцерогенних ризиків 
для здоров’я населення міст Черкаської області [27-29]. 
 
 
 55 
2.6 Практичні рекомендації щодо покращення якості атмосферного повітря 
 
Охорона та покращення якості атмосферного повітря реалізується через 
низку комплексних заходів, що базуються на державних законодавчих актах [2-4, 
6, 7, 20]. Постійний моніторинг якості атмосферного повітря є основою охорони 
атмосферного повітря, що надає можливість встановлювати та попереджати 
перевищення нормативно-допустимих рівнів забруднення повітря [26]. 
Постанова ВР України «Про основні напрями державної політики України в 
галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення 
екологічної безпеки» від 05.03.1998 р. №188/98-ВР регламентує основні напрямки 
державної політики у галузі охорони довкілля, в тому числі й у сфері охорони 
атмосферного повітря [30]. 
До комплексу заходів по Черкаській області, що направлені на охорону та 
оздоровлення повітряного басейну слід віднести наступні: 
- розробка стандартів якості атмосферного повітря, що узгоджуються із 
міжнародною системою стандартів; 
- створення нової системи екологічного нормування, що базується на 
введенні технологічних стандартів, а також нормативів щодо утворення 
забруднювальних речовин при здійсненні технологічних процесів; 
- розробка цільових програм заходів, що пов’язані із поступовим 
зменшенням рівня забруднення атмосферного повітря саме для міст Черкаської 
області з високим рівнем забруднення повітря; 
- здійснення переходу до міжнародних нормативів і стандартів якості 
атмосферного повітря; 
- впровадження безвідходних та маловідходних технологій на 
підприємствах Черкаської області; 
- запровадження сучасних технічних засобів і технологій очищення викидів.   
Слід відзначити, що потужними підприємствами Черкаської області 
впроваджуються сучасні заходи, що направлені на скорочення викидів 
 56 
забруднюючих речовин до атмосферного повітря [16]. Зокрема, на ПрАТ «Азот» 
м. Черкаси упродовж 2024 року скорочено викиди оксиду вуглецю (ІІ) СО на 521 
тону за рік, що обумовлено заміною каталізатору низько-температурної конверсії 
СО для цеху К1. А також на даному підприємстві вдалось зменшити викиди пилу 
магнезиту (на 0,005 тон упродовж 2024 року), що обумовлено реконструкцією 
вузла подачі порошкоподібного магнезиту до реакторів для цеху М-9. 
Аналізуючи європейський досвід щодо скорочення викидів забруднюючих 
речовин до атмосферного повітря, можемо виділити ряд наступних заходів, що 
можуть бути впровадженими в межах нашої області, а саме: 
- введення заборони щодо спалювання щепи, дров і вугілля на підприємствах 
без застосування фільтрів по очищенню викидів спалювання; 
- стимуляція використання електромобілів потребує розширити мережу 
зарядних станцій; 
- заборона експлуатації перевізниками автобусів, технічний стан яких не 
відповідає міжнародним стандартам по викидам; 
- заходи щодо озеленення магістральних вулиць міст; 
- розширення по місту мережі велодоріжок та велопаркінгів; 
- підтримка проектів, що направлені на розбудову блакитно-зеленої 
інфраструктури міста. 
Оскільки найбільший вклад у забруднення атмосферного повітря області та 
м. Черкаси вносить ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно», то є 
необхідність в оснащенні підприємства сучасними технологіями очищення 
викидних газів та потребує попереднього вилучення шкідливих домішок із 
мінерального палива, зокрема вилучення із вугілля сульфідів. Та в подальшому 
розвивати та заохочувати в межах області використання альтернативних джерел 
енергії. 
 
 
 
 57 
ВИСНОВКИ 
 
Атмосферне повітря разом із водними та земельними ресурсами – це 
визначальний чинник для життєдіяльності людини і всіх компонентів біосфери.  
Відповідно до наданої інформації Головним управлінням статистики у 
Черкаській області в 2024 році кількість викидів забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря від стаціонарних джерел становили 60,857 тис. т, що у 
порівнянні з 2023 роком на 0,896 тис. т менше. Аналізуючи інформацію за 
попередні роки можна відзначити зростання викидів забруднюючих речовин в 
повітряний басейн області від стаціонарних джерел (у 2016 році ці самі викиди в 
атмосферне повітря становили 52,3 тис. т, а вже у 2024 складали 60,857 тис. т). 
Звісно, значний вклад у забруднення атмосферного повітря вносять і пересувні 
джерела. Якщо порівнювати такий показник як щільність викидів забруднюючих 
речовин від стаціонарних джерел, то варто зауважити, що за 2022 – 2024 р.р дана 
інформація відсутня, проте кількість викидів у 2021 році у розрахунку на 1 кв. км 
становила – 2,3 т, що у порівнянні із 2020 р. складає 2,5 т, незначно відрізняється і 
обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення за 2021 
рік складали 40,7 кг, а у 2020 році – 43,4 кг.  
За даними постійних спостережень у 2024 році максимальні концентрації в 
порівнянні з 2023 роком збільшились по оксиду карбону (ІІ) на ПСЗ №3, 4, по 
оксиду нітрогену (IV) на ПСЗ №2, по сірководню на ПСЗ №2, 3, по аміаку на всіх 
постах.  
Зменшились максимальні концентрації по сірководню на ПСЗ №4, по пилу - 
на ПСЗ № 2, по оксиду нітрогену (IV) та формальдегіду на ПСЗ № 3.  
Збільшились середньорічні концентрації в порівнянні з 2023 роком по 
аміаку на ПСЗ №2, 4 та формальдегіду на ПСЗ №3. Вміст інших домішок 
залишився майже без змін у порівнянні з 2023 роком. Високе забруднення (вище 5 
ГДК м. р.) у 2024 році у місті не зафіксовано.  
 
 58 
Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря за 
останні 5 років характеризувалася збільшенням по оксиду сульфуру (IV), 
формальдегіду та сірководню. По аміаку та оксидах нітрогену (ІІ) та (IV) 
спостерігалось зниження рівня забруднення. По іншим домішкам рівень 
забруднення не змінився. По пилу та оксиду карбону (ІІ) рівень забруднення в 
повітрі м. Черкаси не змінився. По важким металам збільшення спостерігалося 
тільки по цинку. 
Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери по м. 
Черкаси в 2024 році використовувались 5 домінуючих домішок забруднюючих 
речовин, а саме пил (3 клас небезпеки), аміак (4 клас небезпеки), формальдегід (2 
клас небезпеки), оксид нітрогену (IV) (3 клас небезпеки) та оксид нітрогену (ІІ) (3 
клас небезпеки).  
ІЗА за 2024 рік по м. Черкаси становив 7,72, який у порівнянні з 2023 роком 
збільшився в 1,18 разів (у 2023 році – 6,54), що вважається високим рівнем 
забруднення атмосферного повітря (5˂ ІЗА˂ 7 ).  
За видами економічної діяльності найбільш забруднюють повітряне 
середовище підприємства постачання електроенергії, газу, пари та 
кондиційованого повітря, їх внесок складає 44 % від загальної кількості викидів. 
На другому місце знаходиться переробна промисловість – 26 %, трійку лідерів 
завершує сільське, лісове та рибне господарство із внеском в забруднення – 18 %. 
Серед найпоширеніших забруднюючих речовин, що надходять до 
атмосферного повітря Черкаської області, відносяться оксид азоту (ІV) – NO2, 
оксид вуглецю (ІІ) - СО, оксид сірки (ІV) –SO2, аміак – NH3, неметанові леткі 
органічні сполуки та речовини у вигляді суспендованих твердих частинок.  
Якщо аналізувати частки викидів забруднюючих речовин (у %) до 
атмосферного повітря, то домінуючими є оксиди сірки (IV) SО2 із обсягами 
викидів 30%; речовини у вигляді твердих суспендованих речовин - 14,9%; на 
третьому місці є оксиди нітрогену – 13,2%; далі – аміак (NH3) з обсягами 9,7%; 
 59 
обсяг викидів оксиду карбону (ІІ) СО становить 4% та неметанових летких 
органічних сполук – 1%. 
Місто Черкаси характеризується найбільшим обсягом викидів забруднюючих 
речовин від стаціонарних джерел забруднення, що становить 16,8 тис. тон за 2023 рік 
(дані за 2024 рік на даний час відсутні). На другому місці за динамікою викидів – 
м. Сміла (1,3 тис. тон), а найменший обсяг викидів відмічається для міст Канів та 
Золотоноша (0,1 тис. тон та 0,5 тис. тон відповідно).  
У розрізів районів Черкаської області найбільший обсяг викидів 
забруднюючих речовин до атмосферного повітря встановлено для Черкаського 
району (47,7 тис.тон), а найменший – для Звенигородського району (2,9 тис.тон). 
Згідно Методичних рекомендацій «Оцінка канцерогенного та 
неканцерогенного ризику для здоров’я населення від хімічного забруднення 
атмосферного повітря», що затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я 
України від 18.10.2023 р. №1811 проведено розрахунок неканцерогенних ризиків, 
за показником якого можна охарактеризувати небезпечність окремих 
забруднюючих речовин атмосферного повітря для організму людини. 
Аналіз встановив, що існує висока ймовірність впливу забруднюючих 
речовин атмосферного повітря за оцінкою ризику неканцерогенних ефектів за 
комбінованим впливом хімічних речовин. 
За результатами проведених нами розрахунків найбільшим індексом 
небезпеки характеризується м. Черкаси (5,8), що вказує на високий рівень ризику 
впливу забруднюючих речовин атмосферного повітря на організм людини, 
зокрема на органи дихання та імунну систему. На другому місці за індексом 
небезпеки є м. Ватутіне (4,7), що також засвідчує високий рівень ризику. 
Найменшими показниками індексу небезпеки характеризуються міста Канів (3,0) 
та Золотоноша (3,0), що вказує на насторожуючий рівень потенційного ризику 
впливу на організм людини через забруднення повітря шкідливими речовинами. 
Згідно аналізу загальної структури первинної захворюваності дорослого 
населення (від 18 років) Черкаської області встановлено, що саме найбільший % 
 60 
захворюваності припадає на хвороби органів дихання та системи кровообігу, що 
становить 33,2% та 9% відповідно. 
Отже, розрахунки індексів небезпеки (НІ) розвитку неканцерогенних та 
канцерогенних ефектів дали змогу оцінити ризики впливу домінуючих 
забруднюючих речовин атмосферного повітря Черкаської області безпосередньо 
на організм людини, що корелює із даними щодо первинної захворюваності 
населення області. 
Результати проведеного аналізу засвідчують суттєвий вплив хімічного 
забруднення атмосферного повітря міст Черкаської області на здоров’я населення, 
що особливо проявляється у тих містах, де встановлено високий рівень індексу 
небезпеки. Це обумовлює необхідність прийняття заходів, які будуть направлені 
на покращення екологічної ситуації в цих містах. 
До системи заходів, які можуть бути спрямовані на запобігання 
атмосферних забруднень, відносять заходи по скороченню валових викидів 
забруднювальних речовин, вдосконалення виробничих процесів промислових 
підприємств; створення санітарно-захисних зон навколо промислових 
підприємств; перехід на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії; 
покращення карбюрації палива; перехід транспортних засобів на екологічно 
безпечні види палива.  
Робота пройшла апробацію на ІІ Міжнародній науково-практичній 
конференції «Інноваційні матеріали та технології: біотехнологія, прикладна хімія, 
екологія» (30-31.10.2025, м. Київ: КНУТД) [31]. 
 
 
 
 
 
 
 
 61 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Конституція України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради 
України. – 1996. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua (дата звернення 
10.11.25). 
2. Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики 
України на період до 2030 року» від 28.02.2019 р. № 2697-VIII. – Режим 
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text (дата звернення 
10.11.25). 
3. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 
26.06.1991 р. № 1264-XII. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text (дата звернення 10.11.25). 
4. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р. № 2707-
XII. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#Text (дата 
звернення 10.11.25). 
5. Впровадження європейських стандартів і нормативів у Державну систему 
моніторингу довкілля України: Науково-методичний посібник / О.І. Бондар, 
О.Г. Тараріко, Є.М. Варламов та ін. – К.: Інрес, 2006. – 264 с. 
6. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 р. №2059-VIII. 
Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 (дата звернення 
10.11.25). 
7. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 р. №2354- 
VIII. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19 (дата звернення 
10.11.25). 
8. Мислюк О.О. Метеорологія і кліматологія: Навч. посібник. – К: Кондор, 2015. 
‒ 304 с. 
9. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. / Г.О. Білявський, 
Л.І. Бутченко. – К.: Лібра, 2004. – 365 с. 
 62 
10. Мислюк О.О. Практикум з хімічної екології: Навчальний посібник. – К.: 
«Кондор-Видавництво», 2012. – 304 с. 
11. Основи екології та охорони довкілля. Навчальний посібник / С.М. Сухарев, 
С.Ю. Чундук, О.Ю. Сухарева. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 394 с. 
12. Shukla P.K., Sharmila S. A., Shaikh N., Sharma A., Singh R. Air Pollution 
Monitoring by Indulging AI and IoT for Environmental Protection. The 3rd 
International Conference on Pervasive Computing and Social Networking ICPCSN 
2023: Proceedings (Salem, June 19-20, 2023). Pp. 1161 – 1165. DOI: 
https://doi.org/10.1109/ICPCSN58827.2023.00197 
13. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні. 
– К.: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. – 2021. – 514 
с. 
14. Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища на території 
України в 2024 році//Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса 
Срезневського. – 2025. – 58 С. Режим доступу:  https://surl.li/ucvjvl (дата звернення 
14.11.25). 
15. Моніторинг довкілля: підручник / за ред. В.М. Боголюбова і Т.А. Сафранова. – 
Херсон, 2012. – 530 с. 
16. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2024 році. – Ч.: Управління екології та природних 
ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, 2025. – 224 с. Режим 
доступу: https://surl.li/lecbsr (дата звернення 17.11.25). 
17. Екологічний паспорт Черкаської області за 2021 рік . – [Електронний ресурс]. – 
Режим доступу : eco.ck.ua/docs/Ecopasport _2021. Pdf (дата звернення 17.11.25). 
18. Статистичний щорічник Черкаської області за 2021 рік / За редакцією В.П. 
Приймак. – Черкаси, 2022. – 420 с. 
19. Офіційний веб-сайт Українського гідрометеорологічного центру Державної 
служби України з надзвичайних ситуацій. Розділ: Забруднення атмосферного 
 63 
повітря. Режим доступу: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-dani_1 (дата 
звернення 17.11.25). 
20. Постанова КМУ «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі 
охорони атмосферного повітря» від 14.08.2019 р. №827. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/827-2019-%D0%BF#Text (дата звернення 
17.11.25). 
21. Офіційний веб-сайт екосистеми моніторингу якості повітря YourAirTest. 
Режим доступу: https://yourairtest.com/uk/ (дата звернення 21.11.25). 
22. Офіційний веб-сайт сайту Черкаської обласної державної адміністрації. Розділ: 
Промисловий комплекс. Режим доступу: https://ck-oda.gov.ua/promyslovyj-
kompleks/ (дата звернення 21.11.25). 
23. Жицька Л.І., Єгорова О.В., Хоменко О.М., Бондаренко Ю.Г. Оцінка впливу 
хімічного забруднення атмосфери на формування неканцерогенних ризиків для 
здоров’я населення міст Черкаської області// Журнал «Екологічна безпека та 
природокористування».– 2025. - вип.3 (55). - С.177 – 190 
https://doi.org/10.32347/2411-4049.2025.3.177-190 
24. Yousefi, H., Lak, E., Mohammadi, M. J., & Shahriyari, H. A. (2022). Carcinogenic 
risk assessment among children and adults due to exposure to toxic air pollutants. 
Environmental Science and Pollution Research International, 29(16), 23015–23025. 
https://doi.org/10.1007/s11356-021-17300-0 
25. Оцінка канцерогенного та неканцерогенного ризику для здоров’я населення від 
хімічного забруднення атмосферного повітря. (2023). Методичні рекомендації 
МР 22.12-142-2007. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1811282-23#Text (дата звернення 26.11.25). 
26. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від 
забруднення хімічними та біологічними речовинами) (ДСП-201-97) від 09.07.1997 
р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0201282-97#Text (дата 
звернення 27.11.25). 
 64 
27. Yehorova O., Mislyuk O., Khomenko O., Postryhan V. Risk-based assessment of 
atmospheric air pollution by heavy metals// Ecological Engineering and 
Environmental Technology 2025, V. 26, Issue 11 – рр..118 – 128. 
DOI: https://doi.org/10.12912/27197050/211761 
28. Olga Mislyuk, Olena Khomenko, Oksana Yehorova, Liudmyla Zhytska. Assessing 
risk caused by atmospheric air pollution from motor vehicles to the health of 
population in urbanized areas// Eastern-European Journal of Enterprise 
Technologies. – 2023. - №1 (10), 121, рр. 19-26. doi: https://doi.org/10.15587/1729-
4061.2023.274174 
29. Жицька Л.І., Хоменко О.М., Папач В.В., Видра Н.М. Екологічна оцінка 
забруднень атмосфери та кумулятивних ризиків для здоров’я населення міста 
Черкаси// Журнал «Екологічні науки». – 2025. – Випуск 1 (58). - С.49 – 57. 
https://doi.org/10.32846/2306-9716/2025.eco.1-58.9 
30. Постанова ВР України «Про основні напрями державної політики України в 
галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення 
екологічної безпеки» від 05.03.1998 р. №188/98-ВР. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/188/98-%D0%B2%D1%80#Text (дата 
звернення 28.11.25). 
31. Хоменко О.М., Петров В.О. Аналіз техногенного навантаження на атмосферне 
повітря Черкаської області// Збірник тез ІІ Міжнародної науково-практичної 
конференції «Інноваційні матеріали та технології: біотехнологія, прикладна 
хімія, екологія» – 30-31.10.2025. – м. Київ: КНУТД – С. 206 – 207.