Створення цифрової моделі рельєфу території ділянки №1 Лукашівського родовища пісків в Гайсинському районі Вінницької області

Сороковіков, Микола Сергійович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6994
Повний запис метаданих
Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Ротте, Сергій Вікторович	-
dc.contributor.author	Сороковіков, Микола Сергійович	-
dc.date.accessioned	2026-02-08T19:28:51Z	-
dc.date.available	2026-02-08T19:28:51Z	-
dc.date.issued	2025-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6994	-
dc.description.abstract	Мета роботи - розробка цифрової моделі рельєфу (ЦМР №1) Лукашівського родовища пісків та отримання топографічний план 1:2000 з перетином рельєфу горизонталями через 1 м та 100 м в охоронній зоні. Методи дослідження - топографічне та гідрографічне знімання (виїзд на ділянку для топографо-геодезичних робіт). У вступі обгрунтована актуальність теми кваліфікаційної роботи, її мета та визначені завдання до виконання роботи. У першому розділі міститься перелік та аналіз нормативно-правових актів згідно яких виконувалися топографо-геодизичні вишукування. У другому розділі містяться географічно-економічні відомості про район у якому знаходиться об'єкт дослідження та опис приладової бази. У третьому розділі опис проведення підготовчих робіт, камеральної обробки отриманних даних, створення ЦМР та картографічних матеріалів. У четвертому розділі проведено аналіз та перелік заходів з дотримання охорони праці та техніки безпеки при виконанні підготовчих, топографо-геодезичних, камеральних робіт.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ	uk_UA
dc.subject	кар'єри та родовища	uk_UA
dc.title	Створення цифрової моделі рельєфу території ділянки №1 Лукашівського родовища пісків в Гайсинському районі Вінницької області	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Диплом Сороковіков.pdf Restricted Access		3.2 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text




ВСТУП 
 
Топографо-геодезичні роботи проводяться для отримання точних, 
достовірних і актуальних даних про рельєф та особливості місцевості, водні 
об’єкти, існуючі споруди (включно з підземними), інженерні комунікації, а 
також елементи планування, благоустрою та озеленення. 
Геодезичні вишукування проводяться за допомогою спеціального 
обладнання та інструментів, таких як ехолот, БПЛА та GNSS-приймачі. 
Цифрова модель рельєфу (ЦМР) є основним елементом для аналізу та 
прогнозування змін ландшафту, планування та проектування будівельних та 
інженерних робіт, моніторингу природних процесів. Основною метою цієї 
роботи є розробка точної та деталізованої ЦМР шляхом використання 
комбінованого знімання за допомогою безпілотного літального апарату (БПЛА), 
супутникового приймача (GNNS) та ехолота.  
Використання комбінованого підходу (спільне використання засобів 
фотограмметрії та гідрографічного обладнання) дозволяє значно покращити 
точність та деталізацію отриманої інформації, а саме: 
-Зйомка БПЛА забезпечує високу роздільну здатність зображень, що 
підвищує візуальну орієнтованість на місцевості.  
-Супутникова геодезія гарантує точність координат, що дозволяє уникнути 
помилок у геопросторовому моделюванні.  
-Використання ехолота додає до цифрової моделі рельєфу дані про 
підводну частину території, що критично важливо для прибережних зон, водойм 
та гідротехнічних споруд. У результаті такого комбінування значно 
розширюється обсяг доступної інформації, що забезпечує більш комплексний 
підхід до аналізу місцевості. 
Комбінований метод знімання із використанням безпілотного літального 
апарата, супутникового GNSS-приймача та ехолота передбачає великий обсяг 
планувальних, польових, камеральних робіт. Перед початком польових робіт 
здійснюється підготовка, що включає аналіз технічного завдання, виїзд на 
5 
 
ділянку зйомки, рекогносцировку місцевості, визначення доступу до водойми, 
типу рельєфу та потенційних перешкод для роботи БПЛА. Перевіряються 
справність обладнання та наступні параметри: заряд батарей, стан гвинтів, 
калібрування сенсорів, оновлення прошивок і правильність з’єднання із базовою 
станцією або мережею RTK-провайдера (наприклад, System Solutions), що 
забезпечує сантиметрову точність геоприв’язки. 
У застосунку «Планета ПРО» або DJI Terra створюється місія польоту з 
урахуванням розміру ділянки, вибирається шаблон "Grid" для площинної 
зйомки, встановлюється висота зйомки місцевості, та визначається GSD (розмір 
пікселя на місцевості см/піксель). Перекриття знімків задається на рівні 80% 
фронтального та 70% бокового. Оптимальні налаштування ISO підбираються в 
межах 100–400 залежно від освітлення (при денному світлі ISO 100 дозволяє 
уникнути шумів і забезпечити чіткість). Встановлюється швидкість польоту. 
Перед польотом на місцевості встановлюються наземні контрольні точки (GCPs) 
у вигляді марок, що повинні бути добре помітні на знімках. Кількість марок 
залежить від конфігурації ділянки, але не менше 4-7 штук рівномірно по 
території, включаючи кути та центр. Їхні координати визначаються за 
допомогою GNSS-приймача в режимі RTK, прив’язаного до референсної станції 
через інтернет або мобільний зв’язок з NTRIP-провайдера. Точність координат 
повинна складати не менше ±2 см по горизонталі та ±3 см по висоті. Після 
отримання знімків з БПЛА, вони імпортуються у програму обробки (наприклад, 
Pix4D Mapper), де виконується калібрування на основі GCPs (наземні контрольні 
точки, що використовуються для уточнення геореференції та підвищення 
точності фотограмметричних та інших просторових даних), побудова 
ортофотоплану, цифрової моделі рельєфу та 3D моделі місцевості. 
Для GNSS-знімання, окрім визначення координат марок, можливе 
додаткове трасування характерних об'єктів або вертикальних поверхонь (береги, 
будівлі, дороги), що будуть поєднані з моделлю з БПЛА. Використовується 
приймач у режимі RTK або PPK, за необхідності з корекцією у постобробці, при 
6 
 
цьому контроль рівня сигналу, точності та наявності фіксованого рішення є 
обов’язковими під час кожного вимірювання. 
Для зйомки акваторії водойми використовується ехолот, встановлений на 
моторному або човні з веслами. Попередньо проводиться планування маршруту 
зйомки: лінії курсу прокладаються паралельно з інтервалом 3–5 метрів, 
забезпечуючи повне покриття дна. Погодні умови для роботи ехолота повинні 
бути стабільними: мінімальний вітер, спокійна вода, відсутність дощу, адже 
хвилювання чи осадки можуть спричинити похибки у визначенні глибини. 
Ехолот повинен бути відкалібрований з урахуванням температури та солоності 
води для точного розрахунку швидкості звуку у воді. Отримані ехолокаційні дані 
експортуються у форматах *.CSV або *.XYZ та імпортуються у GIS або 
спеціалізовані програми (AutoCAD Civil 3D), де формується цифрова 
батиметрична модель, яка об’єднується із сухопутною 3D моделлю для 
комплексного просторового аналізу. Таким чином, реалізація цього методу 
забезпечує повноцінну інтеграцію даних із трьох типів обладнання для побудови 
точних моделей рельєфу як суходолу, так і дна водойми з допустимими 
похибками до 5 см. 
Таким чином, комбіноване використання цих методів дозволяє 
мінімізувати витрати на польові дослідження та підвищити точність отриманих 
моделей. 
Для обробки отриманих даних та побудови цифрової моделі рельєфу 
використовуються наступні програмні комплекси:  
Pix4D – програмне забезпечення для обробки аерофотознімків та генерації 
тривимірних моделей за даними БПЛА;  
AutoCAD Civil 3D – застосовується для побудови, аналізу та редагування 
цифрових моделей рельєфу, виконання інженерно-геодезичних розрахунків.  
Впровадження комбінованих методів створення ЦМР відкриває широкі 
перспективи для різних галузей: 
7 
 
- геодезії вони забезпечують точне картографування місцевості для 
будівництва, проектування інженерних мереж та геодезичного моніторингу 
об’єктів;  
- землевпорядництві дозволяють створювати кадастрові карти, оцінювати 
придатність земель для сільськогосподарської діяльності та планування 
територій;  
- містобудуванні допомагають визначати зони для забудови, проєктувати 
транспортні мережі, аналізувати ризики затоплення та оцінювати вплив 
будівництва на навколишнє середовище;  
- гідротехнічних дослідженнях такі технології дають змогу проводити 
аналіз глибини водойм, визначати ризики ерозії берегів, планувати роботи та 
створювати моделі поведінки води у водосховищах;  
- екології та природоохоронної діяльності для моніторингу змін 
ландшафту, оцінки наслідків стихійних лих, планування рекультиваційних 
заходів;  
- військовій сфері вони допомагають створювати карти бойових дій, 
планувати розташування інженерних споруд та оцінювати тактичні особливості 
рельєфу;  
- в сфері туризму, сприяючи створенню детальних карт для прокладання 
маршрутів у гірських або важкодоступних місцевостях.  
Таким чином, застосування сучасних геодезичних методів, зокрема 
аерофотознімання, супутникової геодезії та гідрографічних досліджень, 
дозволяє створювати високоточні цифрові моделі рельєфу, що сприяють 
ефективному плануванню та розвитку територій у різних сферах діяльності. 
  
8 
 
 
I. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАНИХ 
ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ 
 
Одним із ключових нормативно-правових актів, що регламентують сферу 
землеустрою та створення цифрової моделі рельєфу, є «Земельний кодекс 
України, 2001» [1]. Цей документ визначає основи правового режиму земель, 
порядок їх використання і охорони, а також містить положення, які мають 
безпосереднє відношення до топографо-геодезичних робіт. 
Вагоме значення для теми дослідження має Закон України «Про 
топографо-геодезичну і картографічну діяльність» [2]. У цьому законі зазначено 
мету та предмет регулювання у сфері топографії та геодезії. Зокрема, стаття 2 
визначає об’єкти діяльності, а стаття 10 описує вимоги до технічного та 
нормативного забезпечення, що є необхідним при створенні цифрових моделей 
рельєфу. 
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» [3], виконання 
топографо-геодезичних робіт має здійснюватися з урахуванням вимог безпеки 
праці. Це особливо актуально при виконанні польових робіт у складних 
природних умовах. 
Постанова «Кабінету Міністрів України №37 від 16 січня 2003 року» [4] 
передбачає реалізацію державної науково-технічної програми розвитку 
картографічної галузі. Її впровадження сприяє удосконаленню інструментів 
створення цифрових моделей рельєфу. 
Ще одним нормативом є «постанова КМУ №2359 від 22 грудня 1999 року» 
[5], якою запроваджено використання системи координат WGS-84 на 
державному рівні. Це створює основу для інтеграції українських геоданих із 
міжнародними системами супутникової навігації. 
«Постанова КМУ №844 від 8 червня 1998 року» [6] визначає порядок 
створення геодезичної мережі України – основного елемента координатної 
основи для побудови точних цифрових моделей місцевості. 
9 
 
«Методика топографічного знімання регламентується Інструкцією 
ГКНТА-2.04-02-98 (Наказ №56 від 09.04.1998)» [7] встановлює вимоги до 
точності, масштабів і технологій збору геоданих. 
Згідно з «Наказом Мінекоресурсів №295 від 03.08.2001 року 
(Мінекоресурсів, 2001)» [8] застосування умовних знаків у топографічній 
продукції має бути уніфікованим. Це дозволяє забезпечити єдиний підхід до 
візуального подання цифрової моделі рельєфу. 
Контроль якості топографо-геодезичних робіт регламентується «Наказом 
№19 від 17.02.2000 року (Держкомзем, 2000)» [9]. Його дотримання є 
обов’язковим на всіх етапах – від збору даних до передачі готового цифрового 
продукту. 
«Наказ Міністерства аграрної політики №65 від 11.02.2014 року 
(Мінагрополітики, 2014)» [10] встановлює вимоги до технічного оснащення 
виконавців геодезичних робіт, що прямо впливає на якість цифрового 
моделювання рельєфу. 
Питання зберігання й використання геоданих урегульовано «Наказом 
№71/213 від 06.05.2009 року (Мінприроди, 2009)» [11], яким затверджено 
Положення про Державний фонд геоданих. 
Організація роботи Держгеокадастру описана у постанові «КМУ №15 від 
14.01.2015 року (КМУ, 2015)» [12], яка визначає його повноваження щодо 
контролю за топографо-геодезичною діяльністю. 
«Постанова КМУ №1344 від 22.07.1999 року (КМУ, 1999)» [13] 
встановлює правила зберігання, обліку та доступу до матеріалів Державного 
картографо-геодезичного фонду України, що має значення для архівування 
цифрових моделей рельєфу. 
«ДСТУ 3008:2015 (УкрНДНЦ, 2015)» [14] регламентує правила 
оформлення науково-технічних звітів. Використання цього стандарту є 
обов’язковим при підготовці підсумкової документації за результатами 
створення ЦМР. 
10 
 
«ДСТУ Б А.2.4-2:2009 (Мінрегіонбуд, 2009)» [15] визначає графічні умовні 
позначення для відображення об’єктів на топографічних планах, що 
унеможливлює неоднозначне трактування цифрових моделей рельєфу. 
«Норматив НПАОП 0.00-1.33-94 (Мінпраці, 1994)» [16] містить вимоги 
безпеки при виконанні робіт на відкритих гірничих об’єктах і важливий при 
створенні моделей рельєфу таких територій. 
«Інструкція ГКНТА-2.01,02-01-93 "Методика великомасштабного 
топографічного знімання» [17] також необхідно прийняти до уваги. 
«Державні будівельні норми України (ДБН)» [18] встановлюють загальні 
вимоги до виконання інженерно-геодезичних вишукувань, включаючи точність 
вимірювань, обробку результатів та оформлення даних при побудові цифрових 
моделей рельєфу.  
«Закон України "Про геодезію та картографію"» [19], зокрема ст. 5, 
визначає суб’єктів геодезичної діяльності, а ст. 9 встановлює технічні вимоги до 
топографічних та геодезичних робіт, що є базовими при створенні ЦМР. 
«Закон України "Про використання повітряного простору України"» [20] 
визначає правила використання повітряного простору, включаючи польоти 
БПЛА, які застосовуються при аерофотозніманні рельєфу території.  
«Постанова КМУ №815 "Про затвердження правил використання 
повітряного простору"» [21]. Містить норми, які визначають вимоги до 
безпечного та контрольованого використання БПЛА для створення геоданих. 
Також необхідно пам’ятати про правила знімань місцевості БПЛА в 
воєнний період та вчасно турбуватись про надання дозволів на роботу з БПЛА 
від органів влади. 
«ISO 19107:2003 Географічна інформація – просторові схеми» [22]. 
Визначає концептуальні моделі цифрового подання рельєфу та сумісність таких 
моделей з глобальними геоінформаційними стандартами. 
«Директива INSPIRE ЄС» [23]. У розділах про специфікацію даних та 
інфраструктуру геопросторової інформації встановлює стандарти метаданих, 
форматів і доступності геоданих у цифровій формі. 
11 
 
«Закон України Про захист інформації в інформаційно-
телекомунікаційних системах» [24]. Статті 8 та 10 містять положення про захист 
геопросторової інформації, обробленої в ЦМР, під час її зберігання і 
передавання. 
«Наказ Міністерства інфраструктури України №430 Про затвердження 
правил гідрографічних робіт» [25]. Регламентує методику гідрографічних 
вимірювань, у тому числі рельєфу дна водойм, які є частиною цифрової моделі 
рельєфу. 
Цілі топографо-геодезичних вишукувань: 
-Зйомка у системі координат УСК-2000. 
-Знімання спеціального дозволу з урахуванням санітарної зони  
(масштаб 1:2000). 
-Ехолотна зйомка водойм. 
-Визначення координат опорної мережі. 
 Використане обладнання: 
-DJI Phantom 4 RTK. 
-Alpfa-GEONetBox2 RTK GPS-приймач. 
-Ехолот echoMAPCHIRP 52 dv. 
 
  
12 
 
II. ГЕОГРАФІЧНО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТЕРИТОРІЮ 
ЗНІМАННЯ 
2.1 Адміністративне та географічне розташування родовища 
 
Лукашівське родовище пісків виявлено під час пошуків будівельних пісків 
в Тульчинському і Тростянецькому районах Вінницької області, проведених в 
1984-1986 роках Побузькою ГРП Правобережної ГРЕ ДРГП «Північгеологія». 
Ділянка №1 Лукашівського родовища розташована в Гайсинському районі 
Вінницької області, в 0,4-1,5 км на північний захід від північної околиці с. 
Лукашівка, на правому березі р. Сільниця (рис.2.1).  
В адміністративному плані, Лукашівське родовище пісків відноситься до 
території Ладижинської міської громади Гайсинського району (у минулому 
територія Ладижинської міської ради, колишня територія Лукашівської сільської 
ради Тростянецького району, яка увійшла до складу м. Ладижин – міста 
обласного підпорядкування у Вінницькій області) та Тульчинської міської 
об'єднаної територіальної громади Тульчинського району (колишньої 
Білоусівської сільської ради Тульчинського району).  
При цьому, понад 65% площі Лукашівського родовища (близько 112 га із 
172,5 га, в тому числі вся площа Ділянки №1 Лукашівського родовища) 
знаходиться на території Ладижинської міської громади. 
Найближчим до родовища населеним пунктом є с. Лукашівка, яке входить 
до складу Ладижинської міської громади. Безпосередньо м. Ладижин 
розташоване в 4 км від ділянки і зв’язане з нею автомобільною дорогою з 
твердим покриттям. 
Частина площі родовища знаходиться під наданими у приватну власність 
землями, призначеними для ведення товарного та іншого 
сільськогосподарського виробництва, а також землями лісогосподарського 
призначення. 
13 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис.2.1 Оглядова карта Ділянки №1 Лукашівського родовища пісків. Масштаб 1: 50 000 
 
6 
 
Ділянка №1, на відміну від решти площі родовища, розташована на землях 
комунальної власності, цільове призначення яких «Для розміщення та 
експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд 
підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами». 
Частину площі ділянки займає кар’єр з відпрацьованими, або частково 
відпрацьованими запасами піску, частина якого затоплена. Рельєф в межах 
Ділянки №1 рівнинний з нахилом в північно-східному напрямку – в бік річки 
Сільниця. Абсолютні відмітки в межах не відпрацьованої частини ділянки 
коливаються від 172 до 182 м. 
Географічні координати кутових точок Ділянки №1 Лукашівського 
родовища, визначених спецдозволом №6627 від 15 червня 2022 року наведені в 
таблиці 2.1. 
 
Таблиця 2.1 – Географічні координати кутових точок Ділянки №1 
Лукашівського родовища. Каталог координат спеціального дозволу на 
користування надрами. 
№ Географічні координати (система координат WGS-84) 
точки Північна широта Східна довгота 
1 48°40'04,00" 29°10'18,00" 
2 48°40'10,00" 29°10'32,00" 
3 48°40'09,00" 29°10'33,00" 
4 48°40'05,00" 29°10'36,00" 
5 48°40'02,00" 29°10'40,00" 
6 48°40'00,00" 29°10'40,00" 
7 48°40'00,00" 29°10'38,00" 
8 48°39'57,00" 29°10'39,00" 
9 48°39'57,00" 29°10'46,00" 
10 48°39'54,00" 29°10'47,00" 
11 48°39'55,00" 29°10'50,00" 
12 48°39'59,00" 29°10'52,00" 
13 48°40'00,00" 29°10'56,00" 
14 48°39'58,00" 29°11'00,00" 
15 48°39'56,00" 29°10'59,00" 
16 48°39'54,00" 29°11'02,00" 
6 
 
17 48°39'53,00" 29°11'06,00" 
18 48°39'50,00" 29°11'08,00" 
19 48°39'47,00" 29°11'15,00" 
20 48°39'41,00" 29°11'03,00" 
21 48°39'41,00" 29°10'50,00" 
22 48°39'53,00" 29°10'40,00" 
23 48°39'55,00" 29°10'38,00" 
24 48°39'51,00" 29°10'28,00" 
Площа Га 37,17 
 
Район родовища знаходиться в південно-східній частині Волино-
Подільської височини та західних схилах Придніпровської височини, займаючи 
частину західного схилу Дніпро-Бузького водорозділу.  
Територія розміщується в межах Українського кристалічного щита. Рельєф 
переважно слабо хвилястий, розчленований річковими долинами, балками та 
ярами. Максимальна висота над рівнем моря становить 276 м (с. Носівці) . 
Територія знаходиться на платоподібній місцевості з абсолютними 
висотами в межах 250–300 метрів над рівнем моря. Поверхня плато представлена 
переважно сільськогосподарськими угіддями з чорноземними ґрунтами, що 
мають добрі водно-фізичні властивості.  
Клімат району помірно-континентальний з чітко вираженими сезонами: 
зима помірно холодна із середньою температурою близько -4…-6 °C, літо тепле, 
з середніми температурами +19…+22 °C, весна та осінь - перехідні періоди з 
нестійкою погодою.  
Ділянка знаходиться в межах лісостепової природної зони. Середньорічна 
кількість опадів становить 550–650 мм, основна їх частина припадає на літні 
місяці, переважно у вигляді дощів. У зимовий період сніговий покрив нестійкий, 
формується з грудня і тримається до березня, а його максимальна висота 
зазвичай досягає 15–25 см, іноді - до 30 см у виняткові роки. 
 
7 
 
2.2 Геологічна будова родовища 
Породи кристалічного фундаменту в районі родовища представлені 
гранітами, мігматитами, плагіогранітами, плагіомігматитами гайсинського 
ультра-метаморфічного комплексу палеопротерозою (криворожію) та 
чарнокітами і ендербітами з тілами лейкократових гранітів літинського 
ультраметаморфічного комплексу мезоархею (дніпровію). 
На породах кристалічного фундаменту, або їх корах вивітрювання, в 
районі родовища залягають неогенові відклади: товща глин, пісків та алевролітів 
середньосарматського ярусу міоцену, потужністю до перших десятків метрів та 
товща кварцових різнозернистих сірих, жовтувато-сірих, іноді озалізнених, 
глинистих пісків та піщанистих глин балтської світи міоцен-пліоцену, 
потужністю до кількох десятків метрів. Остання, переважно піщаниста, товща 
очевидно слугувала джерелом накопичення пісків у четвертинних відкладах 
річкових долин. 
Четвертинні утворення, представлені відкладами верхньої ланки 
неоплейстоцену та голоцену (рис. 2.2) 
Умови залягання корисної копалини 
Корисною копалиною, придатною для виробництва цегли керамічної, є 
суглинки трьох шарів: палево-жовті, світло-бурі, темно-бурі. 
Перший шар. 
Суглинок палево-жовтий лесовидний залягає у верхній частині розрізу під 
грунтово-рослинним шаром. Видима потужність суглинку змінюється від 2,9м 
(т.с.1) до 6,1м (св.4), при середній – 4,65 м. Суглинок в межах родовища має 
повсюдне розповсюдження. 
Другий шар. 
Суглинок світло-бурий залягає під палево-жовтим суглинком, контакт з 
яким чіткий. Потужність його змінюється від 1,7м (т.с.2) до 3,3м (св.2), при 
середній – 2,64м. На родовищі має повсюдне розповсюдження. 
  
8 
 
 Рис. 2.2 Геологічна карта четвертинних відкладів району Лукашівського родовища пісків. Масштаб 1 : 100 000 
6 
 
Третій шар. 
Суглинок темно-бурий також розповсюджений по всьому родовищу. Залягає він 
під світло-бурим суглинком. Потужність суглинку змінюється від 1,5м до 4,8м, 
при середній - 3,02м. Залягання корисної копалини горизонтальне у вигляді 
пластоподібного покладу. Абсолютні відмітки покрівлі корисної копалини 
змінюються від 166,5 до 170,66 м, відмітки підошви змінюються від 154,3 м до 
158,26 м. 
2.3 Гідрогеологічні умови розробки родовища 
За матеріалами гідрогеологічного картування безпосередньо в районі 
Лукашівського родовища пісків, в тому числі Ділянки №1, поширені наступні 
водоносні горизонти: 
 водоносний горизонт в сучасних алювіальних відкладах заплави р. 
Сільниця – різнозернистих, місцями глинистих, пісках, рідше супісках, 
суглинках; 
 водоносний горизонт у верхньочетвертинних алювіальних відкладах 
першої і другої надзаплавних терас р. Сільниця – різнозернистих пісках, рідше 
супісках, суглинках; 
 води тріщинної зони кристалічних порід докембрію – гранітів, 
чарнокітів, гнейсів - і продуктів їх вивітрювання – жорстви, первинних каолінів.  
При цьому, водоносний горизонт в сучасних алювіальних відкладах 
заплави р. Сільниця поширений, як правило, за межами родовища, оскільки 
підрахунок запасів корисної копалини в заплаві річки не здійснювався. На даний 
час заплава річки Сільниця, в основному затоплена у зв’язку зі спорудженням 
греблі та штучним підняттям рівня води в р. Сільниця в районі Ділянки №1.  
Відмітки рельєфу в межах ділянки змінюються від 172 до 182 м, 
переважно – 175 - 180 м, відмітка урізу води у водоймі на річці Сільниця та у 
відпрацьованому просторі кар’єру – близько 171,3 м. 
Безпосередньо в межах підрахунку запасів пісків ділянки №1 
Лукашівського родовища поширений тільки водоносний горизонт у 
6 
 
верхньочетвертинних алювіальних відкладах першої надзаплавної тераси р. 
Сільниця. 
Оскільки, згідно матеріалів розвідки родовища, верхньочетвертинні 
алювіальні відклади – різнозернисті піски, рідше супіски, суглинки – у 
переважній більшості випадків залягають безпосередньо на продуктах 
вивітрювання кристалічних порід докембрію – жорстві, глинисто-жорствяних 
породах – очевидно, між водоносним горизонтом у верхньочетвертинних 
алювіальних відкладах першої надзаплавної тераси існує тісний гідравлічний 
зв'язок по вертикалі з водами тріщинної зони кристалічних порід докембрію та 
продуктів їх вивітрювання, а в горизонтальному напрямку – з водоносним 
горизонтом в сучасних алювіальних відкладах заплави і річкою Сільниця. 
За даними буріння 1989-90 років потужність водоносного горизонту у 
верхньочетвертинних алювіальних відкладах в районі Лукашівського родовища 
складала від 3 до 10 м. В межах ділянки абсолютні відмітки рівня ґрунтових вод 
становили  170,9-178,4 м (глибина залягання 0,5-6,4 м). Водоносний горизонт 
безнапірний. 
Відмітка урізу води у водоймі на р. Сільниця та у відпрацьованому 
просторі кар’єру на даний час близько 171,3 м. За даними геологорозвідувальних 
робіт 1989-90 років – до будівництва греблі на р. Сільниця – відмітка урізу води 
в р. Сільниця в районі родовища була на рівні 171 м.  
Ґрунтові води прісні, з мінералізацією близько 0,4 г/дм³, за складом та 
властивостями близькі до вод річки Сільниця, яка протікає приблизно в 100 м 
північно-західніше затопленої частини кар кар’єру.  
 
2.4  Приладове забезпечення робіт 
 
Топографічна зйомка була виконана аерофотографічним методом за 
допомогою БПС типу DJI Phantom4RTK та гідрографічним методом 
картплотером echoMAP CHIRP 52 dv в системі координат WGS-84, а координати 
пунктів визначені за допомогою геодезичного GРS приймача Alpfa-GEONetBox2 
7 
 
з контролером SurPad та GSM модемом в системі координат  
УСК-2000. 
2.4.1   Phantom 4 RTK 
Phantom 4 RTK - це інтелектуальний безпілотний літальний апарат 
(БПЛА), спеціально розроблений для високоточного картографування та 
обробки зображень. Оснащений інтегрованим модулем DJI Onboard D-RTK™, 
він забезпечує позиціювання з точністю до сантиметра. Апарат підтримує 
багатонаправлене виявлення перешкод завдяки візуальним та інфрачервоним 
сенсорам, що дозволяє безпечно облітати перешкоди, зависати та виконувати 
польоти навіть у закритих приміщеннях або на дуже низькій висоті. 
8 
 
 
Рис. 2.3 БПЛА DJI Phantom 4RTK 
 
Phantom 4 RTK знімає відео у форматі 4K та робить знімки з роздільною 
здатністю 20 мегапікселів. Завдяки інтегрованій системі зв’язку OCUSYNC™ 
HD, реалізованій як у літальному апараті, так і в пульті керування, 
забезпечується стабільна та надійна передача даних. Серед переваг - функції 
точного позиціювання, уникнення перешкод на значній відстані, безпечна 
посадка та можливість ефективного використання ускладних умовах 
навколишнього середовища. 
Таблиця 2.2 – «Технічні характеристики БПС» [26] 
9 
 
Phantom 4 RTK 
Вага (в комплекті 
1391 р 
акумулятор та пропелери) 
Діагональний розмір (без 
350 мм 
пропелерів) 
Максимальна швидкість 6 м / с (автоматичний політ); 5 м / с (ручне управління) 
підйому 
Максимальна швидкість 3 м / с 
спуску 
Максимальна швидкість 50 км / год (режим P); 58 км / год (режим A) 
Максимальний кут нахилу 25 ° (режим P); 35 ° (режим A) 
Максимальна кутова 150 ° / с (A-режим) 
швидкість 
Максимальний рівень 
19685 футів (6000 м) 
обслуговування над рівнем 
моря 
Максимальний опір 
10 м / с 
швидкості вітру 
Макс. Час польоту Прибл. 30 хвилин 
Робоча температура 
Від 0 ° до 40 ° C 
2.400 ГГц – 2.483 ГГц (Європа, Японія, Корея) 5.725 ГГц 
Робоча частота 
– 5.850 ГГц (США, Китай) 
 2,4 ГГц 
 CE (Європа) / MIC (Японія) / KCC (Корея): <20 дБм 
EIRP 
5,8 ГГц 
FCC (США) / SRRC (материковий Китай) / NCC 
(Тайвань, Китай): <26 дБм 
 Положення центру камери відносно фазового центру 
 вбудованої антени D-RTK під віссю корпусу літака: (36, 0 
Зміщення положення та 192 мм), вже застосованого до координат зображення в 
зображення даних Exif. Позитивні осі x, y та z корпусу літака 
вказують на пряму, праву та нижню частини БПС 
відповідно. 
GNSS 
Одночастотний 
GPS + BeiDou + Galileo * (Азія); GPS + ГЛОНАСС + 
високочутливий ГНСС 
Галілей * (інші регіони) 
 «Продовження таблиці» 2.2  
 Частота, що використовується 
 
GPS: L1 / L2; ГЛОНАСС: L1 / L2; BeiDou: B1 / B2; 
Багаточастотна Галілей *: E1 / E5 
багатосистемна Час першого запуску: <50 с 
високоточна RTK GNSS Точність позиціонування: по вертикалі 1,5 см + 1 ррм 
(середньоквадратичне значення); по горизонталі 1 см + 1 
ррм (середньоквадратичне значення). 
1 ррм вказує на збільшення похибки на 1 мм за 1 км 
руху. 
Точність швидкості: 0,03 м / с 
10 
 
Функції зіставлення 
 
 
 
Точність відображення ** Точність картографування відповідає вимогам 
стандартів точності ASPRS для цифрових 
ортофотографій класу III. 
Відстань наземного зразка (H / 36,5) см / піксель, H вказує висоту БПС щодо місця 
(GSD) зйомки (одиниця виміру: м) 
 Максимальна робоча площа прибл. 1 км2 для одного 
Ефективність придбання польоту (на висоті 182 м, тобто GSD становить 
приблизно 5 см / піксель, що відповідає вимогам 
стандартів точності ASPRS для цифрових 
ортофотографій класу III). 
Підвіс 
Стабілізація 3-осі (крок, нахил, гойдалка) 
Контрольований діапазон Крок: від -90 ° до + 30 ° 
Максимальна 
Крок: 90 ° / с 
контрольована кутова 
швидкість 
Діапазон кутових вібрацій 
± 0,02 ° 
Система візуального позиціонування 
Діапазон швидкості ≤ 50 км / год на висоті 2 м над землею з достатнім 
освітленням 
Діапазон висот 0 – 10 м 
Діапазон дії 0 – 10 м 
Сенсорна дальність 
0,7 – 30 м 
перешкод 
Вперед / ззаду: 60 ° (горизонтально), ± 27 ° 
Поле зору 
(вертикально) Вниз: 70 ° (спереду і ззаду), 50 ° (ліворуч і 
праворуч) 
Частота вимірювання Вперед / ззаду: 10 Гц; Донизу: 20 Гц 
Робоче середовище 
Поверхні з чіткими візерунками та достатнім 
освітленням (> 15 люкс) 
Система інфрачервоноговиявлення перешкод 
Сенсорна дальність перешкод 
0,2 – 7 м 
Поле зору 70 ° (по горизонталі), ± 10 ° (по вертикалі) 
Частота вимірювання 10 Гц 
 
«Продовження таблиці» 2.2 . 
Робоче середовище Поверхня з дифузним відбивальним матеріалом і 
відбивною здатністю> 8% (наприклад, стіни, дерева, люди 
тощо) 
Камера 
Датчик 1 ‘’ CMOS; Ефективні пікселі: 20 млн 
Поле зору 84 °, 8,8 мм (еквівалент формату 35 мм: 24 мм), f 
Лінза 
/ 2,8 – f / 11, автофокус на 1 м - ∞ 
Діапазон ISO Відео: 100 – 3200 (авто), 100 – 6400 (вручну) 
11 
 
Фото: 100 – 3200 (авто), 100 – 12800 (вручну) 
Механічний затвор 8 – 1/2000 с 
Електронний затвор 8 – 1/8000 с 
Максимальний розмір 4864 × 3648 (4: 3); 5472 × 3648 (3: 2) 
зображення 
Режими фотозйомки 
Одиночний знімок 
Режими відеозапису 
H.264, 4K: 3840 × 2160 30p 
Макс. Бітрейт відео 100 Мбіт / с 
Фото JPEG 
Відео MOV 
Підтримувані файлові системи FAT32 (≤ 32 ГБ); exFAT (> 32 ГБ) 
Робоча температура 
Від 0 ° до 40 ° C 
Пульт дистанційного керування 
2.400 ГГц – 2.483 ГГц (Європа, Японія, Корея) 5.725 ГГц – 
Робоча частота 
5.850 ГГц (США, Китай) 
 2,4 ГГц    CE / MIC / KCC: <20 дБм 
EIRP 
5,8 ГГц     SRRC / NCC / FCC: <26 дБм 
Максимальна відстань FCC / NCC: 7 км; CE / MIC / KCC / SRRC: 5 км 
передачі (Безперешкодно, без втручань) 
Споживання енергії 16 Вт (типове значення) 
Пристрій відображення 5,5-дюймовий екран, 1920 × 1080, 1000 кд / м2, система 
Android, 4G RAM + 16G ROM 
Робоча температура 
Від 0 ° до 40 ° C 
Інтелектуальна польова батарея (PH4-5870mAh-15.2V) 
Ємність 5870 мАг 
Напруга 15,2 В. 
тип батареї LiPo 4S 
Енергія 89,2 Вт 
Вага нетто 468 г. 
Робоча температура 
Від -10 ° до 40 ° C 
Максимальна потужність 160 Вт 
зарядки 
Інтелектуальний хаб для зарядки польової батареї (P4CH) 
Напруга 17,5 В 
 
«Продовження таблиці» 2.2. 
Робоча температура Від 5 ° до 40 ° C 
Інтелектуальна батарея пульта дистанційного керування (WB37-4920mAh-7.6V) 
Ємність 4920 мАг 
Напруга 7,6 В 
тип батареї LiPo 2S 
Енергія 37,39 Вт 
12 
 
Робоча температура Від -20 ° до 40 ° C 
Інтелектуальний хаб для зарядки акумулятора (WCH2) 
Вхідна напруга Від 17,3 до 26,2 В. 
Вихідна напруга та струм 
8,7 В, 6 А; 5 В, 2 А 
Робоча температура 
Від 5 ° до 40 ° C 
Блок живлення змінного струму (PH4C160) 
Напруга 17,4 В. 
Номінальна потужність 160 Вт 
 
2.4.2 GPS приймач NetBOX2 
GPS-приймач Alpfa-GEONetBOX2 - це сучасний високоточний 
геодезичний приймач, призначений для професійного використання в геодезії, 
картографії, будівництві, землеустрої та моніторингу. Він забезпечує прийом 
сигналів з глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS), включаючи 
GPS, GLONASS, Galileo, BeiDou, що дає змогу досягати високої точності 
позиціонування в різних умовах. 
Приймач NetBOX2 зазвичай використовується як базова станція або як 
мобільний (rover) модуль у складі RTK-системи. Він підтримує RTK (Real-
TimeKinematic) технологію, що забезпечує сантиметрову точність у режимі 
реального часу. Завдяки наявності сучасних мікросхем, приймач здатен 
обробляти сигнали з великої кількості супутників одночасно, що покращує 
надійність та швидкість фіксації координат. 
NetBOX2 оснащений зручним інтерфейсом для підключення та передачі 
даних (наприклад, Bluetooth, Wi-Fi, GSM/3G/4G), а також часто має вбудований 
веб-інтерфейс для налаштувань, що дозволяє керувати пристроєм віддалено. 
Прилад зазвичай живиться від зовнішнього джерела живлення або 
акумуляторної батареї, забезпечуючи тривалий час автономної роботи в полі. 
Серед особливостей NetBOX2 - надійний корпус із захистом від пилу та 
вологи (часто за стандартом IP67), що робить його придатним для роботи у 
складних польових умовах. 
На підставі результатів повірки відповідно до свідоцтва про повірку 
робочого засобу вимірювальної техніки (GNSS приймач NetBOX2), засіб 
13 
 
вимірювальної техніки визнано придатними до застосування згідно з вимогами 
експлуатаційної документації фірми-виробника довірчі границі абсолютної 
похибки вимірювання відстаней ± (2,5 + 1 × 10-6L) мм. 
 
Таблиця 2.3 – Технічні характеристики антени GNSS NetBOX2 [27] 
Кількість каналів 1408 
GPS L1 C/A, L2C, L2P, L5 
ГЛОНАСС L1/L2 
Galileo E1/E5a/E5b/E6 
BeiDou (COMPASS) B1, B2, B3, B1C, B2a, B2b 
QZSS L1/L2/L5/L6 
SBAS L1WAAS, EGNOS, MSAS, 
GAGAN, SDCM 
Антена Внутрішня 
    
Поправки RTCM2.X, RTCM3.X 
Частота вимірів 1 – 50 Гц 
  
Статика і швидка статика (в 2.5мм+0,5ppm RMS 
плані) 
Статика і швидка статика (по 5мм+0,5ppm RMS 
висоті) 
Кінематика (в плані) 8мм+1ppm RMS 
Кінематика (по висоті) 15мм+1ppm RMS 
RTK (в плані) 8мм+1ppm RMS 
RTK (по висоті) 15мм+1ppm RMS 
Контролер 
Тип контролера Зовнішній 
Польове ПЗ SurPad 
 
14 
 
Рис 2.4 GNSS NetBOX2. 
 
2.4.3 Картплотер echoMAP CHIRP 52 dv 
Garmin echoMAP CHIRP 52cv/dv - це сучасний ехолот-картплоттер,  
точний, надійний й зручний у користуванні. Завдяки технології CHIRP, прилад 
забезпечує винятково чітке розділення цілей і високу деталізацію зображення, 
що дозволяє легко розпізнавати структури дна та підводні об'єкти.  
Він підтримує GPS/GLONASS з частотою оновлення 5 Гц, що гарантує 
плавне і точне стеження за рухом судна. Крім того, пристрій оснащений 
функцією Quick Draw Contours - простою у використанні програмою для 
створення власних карт з ізобатами 0,3 метра, які можна налаштовувати на і 
ділитися ними з іншими.  
Прилад сумісний із картами Garmin, що дає змогу користуватись функцією 
Auto Guidance - віртуальним помічником у створенні маршрутів, який враховує 
характеристики човна. Надзвичайно чіткий сонар DownVü зображає простір під 
судном із майже фотографічною точністю, а підтримка технології Panoptix 
дозволяє бачити рух риби в реальному часі.  
Всі ці функції гармонійно поєднані у пристрої, що легко знімається з 
кріплення, не потребуючи роз’єднання кабелів, що додає зручності у 
повсякденному користуванні. 
 
Таблиця 2.4 – «Технічні характеристики echoMAP CHIRP 52 dv» [28] 
Параметр Значення 
Виробник Garmin 
Країна виробництва США 
Потужність 500 Вт (RMS) / 4000 Вт 
(максимум) 
Додатково Діапазон напруги: 10–32 В пост. 
струму; GPS-приймач; сумісність з 
NMEA 0183, NMEA 2000 
Водонепроникність Так (IPX7) 
Тип дисплея Кольоровий WQVGA дисплей 
Маршрути 100 
Тип картки пам’яті microSD (не входить до 
комплекту) 
15 
 
Частота (kHz) Стандартна: 50 / 77 / 200 кГц; 
DownVu: 260 / 455 / 800 кГц 
Вага (г) 700 
Дозвіл дисплея 480 x 480 
Розміри (Д×В×Ш, см) 17,3 × 13,6 × 4,4 
Розмір екрану (Д×В, 9 × 9, діагональ – 12,7 см 
см) 
Максимальна 700м 77 kHz у прісній воді 335м 77 
глибина(м) kHz у морській воді 
 
 
Рис. 2.5 Картплотер echoMAP CHIRP 52 dv 
Топографічна зйомка виконується аерофотографічним методом та 
гідрографічних за допомогою БПЛА типу DJI Phantom 4RTK, картплотером 
echoMAP CHIRP 52 dv та супутниковим GPS приймачам NetBox2 
Топозйомка виконана в системі координат WGS-84. Координати 
отриманих знімків та точок переведені в систему координат УСК-2000 за 
допомогою серверів System.NET. 
Для координатної основи використовувалися послуги мережі постійно 
діючих GNSS-станцій компанії System Solution, яка має відповідну сертифікацію 
згідно з чинними нормативними вимогами. GNSS-приймачі, встановлені на 
базових станціях мережі, також сертифіковані та мають чинні метрологічні 
свідоцтва. Координати базових станцій визначені в системі УСК-2000 та мають 
точні зв’язки з пунктами Української постійно діючої мережі ГНСС (УПМ 
16 
 
ГНСС). GРS-приймач, за допомогою якого проводилися вимірювання, пройшов 
державну повірку відповідно до вимог законодавства. 
 
Географічні координати кутових точок спеціального дозволу на 
користування надрами визначені в системі координат WGS-84 (Додаток). 
 
Таблиця 2.5 – Вимоги до полігонометрії 4 класу 1 і 2 розряду GPS методом. 
Довжина Кількість Тривалість Точність визначення 
Частота 
Бази, км супутників Сесії, хв ( 10-6 Д) мм 
Статичне знімання 
4 30 
1 5–10 
5 15 
4 60 
5 5 
5 30 
Одна 10 4 90 4 
 5 60  
4 120 
30 3 
5 90 
Кінематичне знімання 
Одна 3 5 0,1 10 
Дві (Р-код) 100 5 0,1 3 
Кінетичне знімання ( виконаних робіт ) 
Дві (Р-код) 7 >7 0,2 2,4 
 
Перед початком спостережень GPS-антену було точно встановлено над 
центром марки за допомогою оптичного центриру, після чого виконано 
вимірювання її висоти. Висота антени визначалась спеціальною лінійкою, яка 
входить до комплекту GPS-обладнання. Стандартна робоча висота антени без 
урахування висоти самого приймача- 2м. Вимірювання проводилися двічі - до 
початку та після завершення спостережень. Кожне вимірювання включало три 
окремі визначення висоти по трьох рівномірно розташованих точках по колу 
основи антени. Відхилення між результатами не перевищували 1 см, що 
відповідає допустимим нормам. 
Після завершення спостережного сеансу було повторно перевірено 
положення антени та уточнено її висоту над центром пункту. Вся необхідна 
інформація була занесена до журналу, зокрема: назва пункту; ідентифікатор 
17 
 
станції, що використовується у назві файлу; прізвище виконавця; серійні номери 
приймача та антени; висота антени; час початку та завершення спостережень, а 
також інші зафіксовані моменти, що виникли в процесі робіт. 
Підключення до серверу GNSS-мережі здійснювалося через мобільний 
Інтернет за технологією GSM/GPRS. Оператор мобільного зв’язку - Київстар. IP-
адреса серверу: 193.107.25.166, порт: 2126. Поправки передавалися у 
стандартизованому форматі RTCM версії 3.0. 
  
18 
 
ІІІ. ОПИС ОБРОБКИ ТА СТВОРЕННЯ ЦИФРОВОЇ МОДЕЛІ РЕЛЬЄФУ 
3.1 Принцип роботи RTK режиму та GNNSзнімання 
 
Топографічна зйомка виконувалась методом супутникового 
позиціонування із застосуванням геодезичного GNSS-приймача Alpfa-
GEONetBOX2. Роботи проводились у системі координат УСК-2000. 
 
 
Рис. 3.1 Кінематичний метод GPS-знімання. 
 
Початкове положення визначалось з фіксацією на вихідній базі (В0) 
протягом 3–5 хвилин. Далі виконувались переміщення між точками, де 
тривалість кожної сесії становила від 0,1 до 2 хв. Основна умова методу - 
неперервне супроводження супутників протягом усього знімання. 
Координатною основою для робіт слугували послуги мережі постійно 
діючих GNSS-станцій компанії System Solution, яка має відповідну 
сертифікацію. GNSS-приймачі, встановлені на базових станціях цієї мережі, 
сертифіковані та мають метрологічні свідоцтва. Положення базових станцій 
визначені у системі координат УСК-2000 і жорстко пов’язані з пунктами 
Української постійно діючої мережі GNSS (УПМ ГНСС). Приймач, який 
використовувався для польових вимірювань, також має повірку згідно 
встановлених норм. 
19 
 
Спостереження проводились у режимі реального часу (RTK) з 
використанням сервісу System.NET. Перелік станцій доступний за посиланням: 
«https://systemnet.com.ua/ua/usk-2000-ukr/» [29]. Перед початком робіт GPS-
антену було точно встановлено над центром пункту за допомогою оптичного 
центриру, після чого було виконано вимірювання її висоти. 
 
 
Рис. 3.2 Загальна схема RTK-мережі та геодезичного обладнання. 
 
Висоту антени визначали спеціальною лінійкою, що входить до комплекту 
GPS-системи. Замір виконували двічі: до початку та після завершення сеансу. 
Кожен цикл включав три вимірювання, проведені по трьох точках, розташованих 
рівномірно по периметру основи антени. Різниця між результатами не 
перевищувала 1 см, що відповідає нормативним межам допустимих похибок. 
Після завершення спостережень було перевірено стабільність положення 
антени, ще раз виміряно її висоту над маркою центру пункту Підключення до 
серверу GNSS-мережі здійснювалося через мобільний інтернет-зв’язок за 
стандартом GSM/GPRS. Оператор зв’язку - Київстар. Сервер доступний за IP-
20 
 
адресою 193.107.25.166, порт 2126. Поправки передавались у стандартизованому 
форматі RTCM версії 3.0. 
Для обчислення поправок використовувалась мережева технологія RTK 
типу MAX (Master Auxiliary Corrections), яка має відкриту архітектуру та визнана 
комітетом RTCM 104 як стандарт для GNSS-мереж. Суть технології полягає у 
тому, що корекційні дані генеруються в реальному часі одночасно з кількох 
базових станцій, серед яких одна визначається як головна (Master), а інші - як 
допоміжні (Auxiliary). Вибір станцій здійснюється автоматично відповідно до 
положення приймача. 
 
3.2 Закладання марок та знімання об’єкта 
Для контролю перед початком робіт на ділянці №1 Лукащівського було 
розміщено контрольні марки по периметру і по центру території зйомки в 
загальній кількості 6 штук. Координати марок було визначено геодезичним GPS 
приймачем. Найбільша нев’язка координат контрольних марок складає 0,03 м. 
Таблиця 3.1 – Координати опорних марок в системі координат UCS-2000-5 
№ Х Y Z mH mV 
1 5660274.9137 5394909.7056 176.370 0,02 0,02 
2 5660308.3854 5395078.7778 175.606 0,01 0,03 
3 5660446.2864 5394910.9306 175.983 0,03 0,02 
4 5660629.7381 5394788.4626 173.701 0,02 0,03 
5 5660745.7969 5394631.8255 174.933 0,03 0,03 
6 5660927.8217 5394742.0343 174.586 0,02 0,03 
21 
 
 
Рис. 3.3 Маршрут зйомки БПЛА. (Синя точка початок руху) 
 
Після чого DJI Phantom 4RTK був приведений в робочий стан. 
Перевіривши всі системи та маючі задовільні метеорологічні показники було 
відзнято в режимі RTK ділянку №1 Лукашівського родовища пісків з 
врахуванням 100м санітарно-захисної зони.  
Батиметрична зйомка підводної частини кар’єру за допомогою echoMAP 
CHIRP 52 dv та GNSS-приймачем NetBox2. Було виконано зйомку за 5 
паралельними та 15 перпендикулярними маршрутами. Під час зйомки було 
записано данні 945 точок. На основі отриманих даних було побудовано 
батиметричну схему. Рівень води перед початком зйомки – 171,32 м після зйомки 
– 171,33 м. Прийнятий середній рівень води  171,3 м. 
22 
 
 
Рис.3.4 маршрут зйомки ехолота 
 
3.3 Камеральна обробка та побудова 3D моделей 
Після завершення польових робіт потрібно експортувати отриманні дані. 
На вільному диску створити окрему папку «Лукашівське родовище пісків» в яку 
наділі будуть експортуватися дані з приладів.   
GNSS-приймач підключити до комп’ютера за допомогою USB Type-C та 
за допомогою програми SurPro експортувати робочий файл з відзнятими точками 
у форматі txt, назвати файл «Марки» 
БПЛА підключити до комп’ютера за допомогою MicroUSB та скопіювати 
папку з відзнятими фотографіями  
SD карту від ехолоту під’єднати до комп’ютера та за допомогою програми 
HOME PORT вилучити з карти пам’яті на комп’ютер данні зйомки у вигляді 
журналу формату *.xlsx або *.txt. 
Отриманні дані від ехолоту та БПЛА в системі координат WGS-84. У 
програмному забезпеченні PIX4D створити «новий проект» та загрузити знімки. 
Обрати функцію «У файл» та експортувати координати відзнятих знімків у 
формат .txt. Отримані два файла від БПЛА та ехолоту перевести у формат .csv. 
За допомогою сайту System Solution у розділі трансформації завантажити файл 
23 
 
зі знімками та вибрати систему координат перетворення «UCS-2000-5». Після 
чого здійснити перетворення. Дії для перетворення координат ехолоту 
аналогічні. Отримані координати відкрити та зберегти з позначкою Local Grid. 
Перевести наново обидва файли у формат .txt. У PIX4D вибрати вкладку «Задати 
систему координат» та обрати «UCS-2000-5» після чого вибрати вкладку «Із 
файла» та завантажити переведені координати. Якщо всі етапи були зроблено 
вірно, то навпроти системи координат буде зелена відмітка. Після чого можна 
перейти до налаштування 3 етапів побудови 3D поверхні. У вкладці «Менеджер 
опорних пунктів» потрібно імпортувати контрольні точки «марки» для 
вирівнювання поверхні та більш точнішої побудови поверхні. Після чого 
вибрати вкладку «Базовий редактор» у якому будуть відображені всі фотографії, 
які мають охоплення контрольних точок. У ручному режимі, потрібно задати 
оптичний центр марки для калібрування фотографій. На 1 марку потрібно 10-15 
фото з виставленим центром.  
Далі перейти у вкладку «Параметри обробки» 1 етап  
«первинна обробка» = «Масштаб зображення» та вибрати «1/4», вибрати 
«маршрутне аерофотознімання» та в пункті метод калібрування «точне 
геопозиціювання».  
У 2 етапі «Хмара точок» вибрати пункт щільність хмари «Оптимальна», 
вибрати «Класифікувати хмару точок». 
На 3 етапі «ЦМР» залишити стандартні налаштування. Прийняти 
налаштування, після чого вибрати пункт «обробка»= «старт». Після завершення 
обробки буде створений детальний звіт про успішне виконання усіх 3 етапів.  
  
24 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис.3.5 Ортомозаїка розріджена DSM (до обробки) 
 
 
 
Кількість перекривних зображень: 1 2 3 4 5+ 
Рисунок 3.6. Кількість зображень, що перекриваються, визначена для 
кожного пікселя ортомозаїки. 
Червоні та жовті ділянки позначають області з низьким рівнем 
перекриття. Зелені зони відповідають перекриттю понад 5 зображень на 
піксель.  
 
25 
 
 
 
Рисунок 3.7. Розраховані позиції зображень із візуалізацією зв’язків між 
ними. 
  
26 
 
 
Таблиця 3.2 – Похибка між камерами 
(взаємне положення і орієнтація відносно одна одної) 
 X[m] Y[m] Z [m] Omega Phi Kappa 
Mean 0.005 0.005 0.004 0.004 0.004 0.001 
Sigma 0.001 0.002 0.001 0.001 0.001 0.001 
 
Таблиця 3.3 – Похибка в абсолютних координатах 
 X[m] Y[m] Z [m] Omega Phi Kappa 
Mean 0.016 0.016 0.029 0.011 0.013 0.005 
Sigma 0.002 0.002 0.006 0.001 0.001 0.000 
 
«Вимоги до створення топографічного плану масштабу 1:2000: планова 
точність - до 0,8 м; висотна точність - до 0,4 м» [7]. У створенній ЦМР планова 
точність – 0,016, висотна точність - 0.029  
Після завершення обробки в переходимо безпосередньо до викреслення. У 
вікні RayCloud відкривається тривимірна сцена - вона складається з цифрової 
поверхні, щільної хмари точок і текстурованої моделі. Спочатку важливо 
увімкнути повне відображення щільної хмари точок, це забезпечує максимальну 
деталізацію рельєфу - на панелі праворуч обираємо вкладку Layers, ставимо 
галочку навпроти Point Cloud. Вид має бути об’ємний, кольоровий, іноді рваний. 
Далі - вибираємо інструмент Polyline у вкладці RayCloud або через 
контекстне меню. Він дозволяє вручну креслити лінії безпосередньо по 3D-
моделі або хмарі. Тут важлива точність: наближайтеся до поверхні, змінюйте 
перспективу, яка дає чітке уявлення про зміну висот. При натисканні кожної 
точки лінії програма автоматично прив’язує її до найближчої точки хмари, але 
треба слідкувати, щоб ці точки були дійсно на рельєфі, а не шумі. Прив’язка 
може хибити на вертикальних або слабко деталізованих поверхнях. 
Викреслювати слід по характерних точках - перегини, вершини схилів, 
підошви ярів, гребені насипів, антропогенне втручання, що зображує рельєф. 
27 
 
Відстань між точками при кресленні потрібно зберігати у межах 3-7 метрів одна 
від одної, оптимальна відстань, як при тахеометричному та GNNS зніманні. 
Занадто щільне зображення веде до збільшення використання ресурсів 
комп’ютеру без вагомого покращення в інформативній деталізації проекту. У 
протилежному випадку знадно мала деталізація з пропущенням висот рельєфу.   
На завершення, збережіть полілінію, назвіть її згідно із семантичним 
навантаженням (наприклад, "Гребінь схилу 1"). Після завершення експортуйте 
всі Polyline у форматі DXF, SHP або іншому, придатному для подальшої роботи 
в CAD.  
Для створення топографічної моделі з використанням програмного 
забезпечення Civil AutoCAD 2026 ініціюється новий проект з наступною 
просторовою та параметричною конфігурацією. У робочому середовищі 
активується панель інструментів, де необхідно обрати розділ "Параметри" і 
перейти до пункту "Редагувати параметри креслення". На цьому етапі особливу 
увагу слід звернути на правильність базових установок: одиниці вимірювання - 
метри, кутова міра - градуси, географічна зона - Україна, а також система 
координат - UCS-2000 Gauss-Kruger Zone 5 із відповідним референц-еліпсоїдом 
UCS-2000. Наявність некоректних або змішаних параметрів здатна спричинити 
значні зміщення при подальшому геоприв'язуванні. 
Після завершення налаштувань виконується імпорт векторного шару у 
форматі SHP, що зазвичай містить результат обробки просторових даних. Після 
імпорту рекомендується відразу структуризувати слої: перейменування, 
встановлення кольорів та розподіл за функціональним призначенням покращує 
розуміння та пришвидшує взаємодію з об’єктами на етапі моделювання. 
Переходячи до побудови цифрової моделі рельєфу, необхідно виділити всі 
лінії типу Polyline, що представляють елементи рельєфу, після чого через панель 
інструментів обирається маршрут: "Навігатор" = "Поверхня" = "Створити 
поверхню" = "TIN-поверхня". У ряді випадків спостерігаються затримки 
побудови внаслідок надлишкової щільності графічної інформації, тому 
оптимально розбивати Polyline на декілька груп і поетапно додавати їх до 
28 
 
поверхні через пункт "Структурні лінії" = "Додати". Такий підхід знижує 
навантаження на процесор і зменшує ймовірність помилок генерації. 
Експортувати каталог координат ехолоту у проект, та задати у 
властивостях точок у рядку «Вихідний опис» =опис «ехолот». У "Навігатор" =  
«Створити групу точок» = «Додати за описом» = поставити відмітку навпроти 
«Вихідний опис» та вписати опис. Після чого у "Навігатор" = "Поверхня" = 
«Точки» додати групу точок «ехолот». Тепер до нашої поверхні додано рельєф 
дна кар’єру.   
 
Рисунок 3.8. Вигляд ЦМР після додавання структурних ліній 
 
Після формування TIN-моделі виконується первинна візуальна оцінка її 
коректності через функцію "Перегляд об’єкту", яка дозволяє відстежити 
характер триангуляції та загальну логіку зміни висот. При виявленні локальних 
викривлень або дефектів доцільно активувати "Стиль поверхні" = 
"Відображення" = "Трикутники", що забезпечує графічне представлення 
каркасної структури моделі. У випадку невідповідності геометрії або зміщення 
точок слід скористатися редактором поверхні, вручну видаляючи або коригуючи 
неправильні ділянки, або повторно додавати окремі Polyline, оновлюючи їх 
просторову прив’язку для забезпечення відповідності фактичному рельєфу.  
29 
 
  
Рисунок 3.9. ТІN поверхня з відображенням тріангуляції 
 
Подальше оформлення топографічних знаків та вигляду потрібно 
здійснювати, керуючись чинним законодавством [2,8,9] 
 
3.4 Формування кінцевої документації 
Топографо-геодезичні дослідження були проведені з метою формування 
цифрової моделі рельєфу місцевості та створення картографічних матеріалів. У 
ході виконання робіт були зібрані наступні результати: 
1. Топографічна карта у межах території, на яку видано спеціальний дозвіл 
на користування надрами, включаючи 100-метрову санітарно-захисну 
зону. Масштаб карти — 1:2 000. 
2. Геологічні розрізи ґрунтів І-ІІ', ІІ-ІІ', ІІІ-ІІІ'. 
3. Каталог координат опорних марок, представлений у системі координат 
УСК-2000. 
Підготовлено технічний звіт (пояснювальну записку), у якому наведено 
опис методів виконання робіт, використаних геодезичних приладів, а також 
основні результати вимірювань. Документ містить аналітичну частину з оцінкою 
достовірності отриманих даних та висновки на основі проведених робіт. 
30 
 
Технічна документація включає такі розділи: 
1. Загальна інформація 
2. Стислий опис природно-географічних особливостей району досліджень 
3. Методика та технологія виконання геодезичних робіт 
4. Результати польових спостережень 
5. Інформація про технічну перевірку даних 
6. Підсумки та висновки 
7. Додаткові матеріали 
 
  
31 
 
IV.  ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ 
4.1 Аналіз умов праці на підприємстві 
Приватне підприємство «Жовтень-2000» зареєстроване 07.11.2000 р. 
Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, реєстраційний номер  
1 026 105 0001 002580 за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17/1. 
КВЕД 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії. 
Загальна кількість працюючих на підприємстві – 8 працівників. 
Основні види діяльності підприємства: геологічна розвідка, інженерні 
вишукування, проектування у тому числі гірничих підприємств, геолого-
маркшейдерські роботи, екологічні послуги, послуги акредитованої лабораторії, 
гірничий аудит, консультації. 
Інструменти та прилади, що використовуються для виконання вимірювань, 
мають чинні свідоцтва про повірку як робочі засоби вимірювальної техніки. 
Вони справні, технічно придатні до експлуатації та зберігаються у відповідних 
умовах. Перед кожним застосуванням відповідальний працівник здійснює 
візуальну перевірку цілісності та працездатності обладнання. 
На підприємстві працює 8 осіб. Усі вони пройшли вступний інструктаж з 
охорони праці, а також первинний - на робочому місці. Надалі проводяться 
обов’язкові повторні інструктажі - не рідше одного разу на рік, або частіше, якщо 
змінюється технологія чи характер виконуваних робіт. 
Кожен кабінет обладнано вогнегасником. Це вогнегасники порошкового 
типу (ВП-5), які розміщено у легкодоступному, позначеному місці, згідно з 
чинними нормами пожежної безпеки. Вони перебувають у справному стані, 
пломби не порушено, дата останньої перевірки вказана на етикетці. Їх 
розміщення забезпечує можливість оперативного реагування у разі займання. 
Усі працівники підприємства, включаючи керівників, щороку проходять 
спеціалізоване навчання з охорони праці.  Програма охоплює як базові 
положення законодавства, так і специфіку безпечного виконання професійних 
обов’язків. Перевірка знань проводиться у формі тестування або співбесіди, що 
документується у відповідних журналах обліку. 
32 
 
Таке навчання організовується безпосередньо на підприємстві. 
Роботодавець розробляє програму, враховуючи конкретні умови виробничої 
діяльності. Усі навчальні плани та тематики затверджуються наказом керівника 
підприємства, а проведення занять покладається на компетентних інженерів з 
охорони праці або зовнішніх ліцензованих спеціалістів. 
Перед допуском до виконання трудових обов’язків кожен працівник 
проходить також інструктажі з надання першої медичної допомоги та дій у 
випадках аварій, пожеж, стихійних лих чи інших надзвичайних ситуацій. 
Інструктажі можуть бути вступними, первинними, повторними, позаплановими 
та цільовими — кожен із них має свою функцію і проводиться у відповідних 
випадках, згідно з вимогами законодавства. 
Всі роботи, пов’язані з розробкою родовищ або виконанням геодезичних 
вимірювань, здійснюються на підставі затвердженого технічного проєкту. 
Відхилення від проєктної документації не допускається без письмового 
погодження з відповідальним технічним керівником. 
Діяльність підприємства у сфері охорони праці здійснюється відповідно до 
положень Закону України «Про охорону праці». Зокрема, підприємство реалізує 
Комплексні заходи, спрямовані на зниження виробничих ризиків, підвищення 
гігієнічних стандартів, профілактику нещасних випадків і пожеж, а також на 
зменшення ймовірності виникнення професійних захворювань. 
Навчання з охорони праці для новоприйнятих співробітників проводиться у 
перші дні після працевлаштування, триває не менше трьох днів і здійснюється з 
відривом від виробничої діяльності. По завершенню курсу проводиться контроль 
знань у формі іспиту. 
На посади з технічного керівництва геодезичними або інженерними 
роботами допускаються лише особи з відповідною профільною освітою або 
документально підтвердженим правом на виконання таких робіт. Керівники 
повинні мати досвід, професійну підготовку та знати норми безпеки не гірше за 
виконавців. 
33 
 
Керівник несе відповідальність за створення безпечних умов праці на 
кожному робочому місці. Всі дії у кар'єрі повинні відповідати вимогам «НПАОП 
0.00-1.24.10». - нормативного документа з охорони праці під час відкритої 
розробки родовищ. 
На підприємстві впроваджується система управління охороною праці, яка 
регламентується затвердженими положеннями - зокрема, про службу охорони 
праці, навчання, інструктаж і перевірку знань. Відповідальні особи 
призначаються відповідними наказами. 
Роботи, що належать до категорії підвищеної небезпеки, дозволено 
виконувати лише за письмовим нарядом. При цьому перелік тих, хто має право 
видавати такі наряди, затверджується окремим розпорядчим документом. 
Щоб забезпечити ефективну та безпечну роботу польових бригад, 
підприємство забезпечує їх транспортом, засобами зв’язку (мобільним 
телефоном і радіо), спецодягом, харчуванням та необхідними матеріалами. Це 
дозволяє досягати високої продуктивності під час польових досліджень. 
Перед виїздом у поле працівники обов’язково проходять навчання 
безпечним методам виконання робіт, зокрема у вигляді цільових інструктажів. 
Працівники, яких приймають на роботи підвищеної небезпеки, наприклад, 
встановлення знаків, робота з термобуровими установками або зйомки на 
шельфі, спочатку проходять спеціальну підготовку. Лише після теоретичного 
навчання вони залучаються до практичних завдань у реальних умовах: на 
місцевості, в гірських районах, на морі тощо. Допуск до виконання таких робіт 
підтверджується після успішного проходження контрольних випробувань і 
видачі відповідного посвідчення. 
Керівництво підприємства зобов'язане забезпечити цілий комплекс заходів, 
спрямованих на дотримання вимог охорони праці. Зокрема: 
1. проводити аудит стану охорони праці, організовувати лабораторні 
дослідження умов, у яких працюють співробітники, здійснювати оцінку 
технічного стану обладнання, а також атестацію робочих місць на відповідність 
чинним нормативним документам; 
34 
 
2. за результатами таких перевірок слід своєчасно вживати заходів, 
спрямованих на усунення чинників, що становлять небезпеку чи шкодять 
здоров'ю працівників; 
3. розробляти внутрішні положення, інструкції, документи з охорони 
праці, які регламентують порядок виконання робіт, поведінку працівників як на 
території підприємства, так і безпосередньо на робочих місцях. Усі ці акти 
повинні відповідати законодавству; 
4. здійснювати постійний контроль за дотриманням працівниками 
виробничої дисципліни: правил експлуатації механізмів, інструментів, машин, а 
також за правильним використанням засобів індивідуального та колективного 
захисту; 
5. у разі аварії або нещасного випадку підприємство зобов’язане 
оперативно надати допомогу постраждалим, а за потреби – залучити професійні 
рятувальні формування. 
Вся відповідальність за порушення вимог охорони праці покладається 
безпосередньо на керівника підприємства. 
 «Наказом № 246 від 21 травня 2007 року» передбачено обов’язок 
керівництва організовувати як попередні (під час прийняття на роботу), так і 
періодичні медичні огляди для всіх працівників, що працюють в умовах 
підвищеної небезпеки, з важкими або шкідливими умовами праці, а також у 
випадках, коли робота потребує спеціального медичного добору. Особи віком до 
21 року проходять щорічний медогляд у обов’язковому порядку. 
Крім того, згідно з чинним Переліком шкідливих і небезпечних факторів, 
усі працівники кар’єру – як робітники, так і службовці – зобов’язані щороку 
проходити медичні огляди, що допомагає своєчасно виявляти ризики для 
здоров’я і вживати профілактичних заходів. 
  
35 
 
4.2 Вимоги до оператора БПЛА 
До виконання самостійних завдань оператор БПЛА може приступати, 
пройшовши передбачені нормативними актами процедури. Йдеться про 
обов’язковий медичний огляд (відмова від його проходження тягне за собою 
недопуск до роботи), вступний та первинний інструктажі з питань охорони праці, 
навчання безпечним методам роботи, а також перевірку знань з техніки безпеки. 
Крім того, особа, яка керує БПЛА, має: 
1. дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, бути 
дисциплінованою і уважною під час виконання своїх обов’язків; 
2. кожні шість місяців проходити повторний інструктаж з охорони 
праці; 
3. у разі виконання разових або незвичних завдань - проходити 
цільовий інструктаж перед початком робіт; 
4. щорічно проходити перевірку знань чинних нормативно-правових 
актів з охорони праці; 
5. піклуватися про власну безпеку та не створювати загрози для колег; 
6. володіти навичками надання першої медичної допомоги та знати 
основні правила пожежної безпеки, а також місцезнаходження й правила 
використання первинних засобів пожежогасіння; 
7. користуватись засобами індивідуального й колективного захисту, які 
передбачені для виконання відповідних робіт; 
8. пам’ятати, що прийом їжі, паління та використання відкритого 
вогню дозволяється виключно у спеціально відведених місцях. 
9. Особливу увагу слід приділяти потенційно шкідливим і небезпечним 
факторам, які можуть проявитися під час керування БПЛА або підготовки до 
польотів. Серед них: 
• рухомі або обертові елементи обладнання, з яким оператор працює 
на землі; 
• надмірна запиленість, наявність парів пального чи інших газів у 
робочій зоні; 
36 
 
• перепади температури - як повітря, так і поверхонь обладнання; 
• високий рівень шуму або вібрації, особливо поблизу злітно-
посадкових майданчиків чи генераторів; 
• напруга в електромережах, яка у разі пошкодження може створити 
смертельну загрозу; 
• недостатнє освітлення, що впливає на точність керування 
технікою; 
• гострі краї обладнання, задирки чи пошкоджені інструменти, що 
можуть спричинити порізи; 
• робота на підвищеннях, наприклад, на оглядових платформах або 
даху транспортного засобу; 
• наявність шкідливих хімічних речовин, які можуть 
використовуватися для обслуговування або очищення БПЛА; 
• надмірне фізичне навантаження під час перенесення обладнання, 
зарядних станцій тощо; 
• стресові ситуації, пов’язані з відповідальністю за польоти, роботою 
в зоні обмеженої видимості, складними метеоумовами. 
 
4.3 Підготовчі роботи для запуску БПЛА 
Перед запуском дрона необхідно: 
1. Акумуляторні батареї самого БПС, пульта дистанційного управління 
та мобільного пристрою повністю заряджені та справні. 
2. Пропелери БПС встановлені правильно, не мають дефектів і надійно 
зафіксовані. 
3. У зоні роботи двигунів відсутні сторонні предмети; пропелери 
вільно обертаються вручну при вимкненому живленні. 
4. Камери, сенсори та контрольно-вимірювальні прилади чисті та 
неушкоджені. 
37 
 
5. Сигнал між БПС і пультом стабільний, усі органи управління 
працюють коректно. 
6. Виконано калібрування компаса; апарат здатний орієнтуватися у 
просторі. 
7. Центр ваги БПС відповідає експлуатаційним вимогам. 
8. Польотне завдання, маршрут і точка повернення (HOME) введені та 
збережені у системі. 
9. Телеметрія та логування подій увімкнені для подальшого аналізу. 
10. Погодні умови відповідають дозволеним параметрам для польоту 
(видимість, температура, вітер, вологість, наявність опадів). 
11. Зовнішній вигляд корпусу БПС не має пошкоджень (тріщини, 
деформації, відклеєні елементи тощо). 
12. Антени GPS/GLONASS, якщо передбачено конструкцією, не 
пошкоджені, не перекручені, надійно зафіксовані. 
13. Програмне забезпечення БПС, пульта та мобільного додатку 
оновлено до актуальної версії та не видає помилок при запуску. 
14. Обраний сценарій польоту (автоматичний, напівавтоматичний або 
ручний) відповідає рівню підготовки оператора та умовам місцевості. 
 
4.4 Робота з ехолотом 
1. Перш ніж розпочати роботу з ехолотом, оператор повинен 
переконатися у справності пристрою, а також у цілісності кабелів, датчиків та 
елементів живлення. Живлення обладнання підключається лише після повної 
перевірки герметичності з’єднань та відсутності пошкоджень на корпусі. Якщо 
під час зовнішнього огляду виявлено дефекти — тріщини, сліди вологи в корпусі, 
потертості кабелів чи інші ознаки зносу — оператор зобов’язаний повідомити 
про це керівника робіт, не вмикати пристрій і не приступати до роботи до 
усунення несправностей. 
2. Робота з ехолотом заборонена під час грози, сильної хвилі або при 
вітрі понад 10 м/с. В умовах підвищеної вологості чи при сильному тумані слід 
38 
 
забезпечити додатковий захист електроніки від вологи, використовуючи 
спеціальні герметичні чохли або контейнери. Також слідкують, щоб кабелі 
живлення не знаходились у місцях, де можливе їх випадкове пошкодження чи 
обрив. 
3. Оператор, який працює з ехолотом із човна, повинен бути у 
справному рятувальному жилеті, а саме судно — мати комплект обов’язкових 
засобів безпеки, зокрема сигнальні засоби, запас весла, черпак і аптечку. 
Особливої уваги потребує дотримання правил стійкості при розміщенні ехолота 
в човні, адже перекіс або перекидання обладнання у воду може призвести як до 
втрати пристрою, так і до травмування оператора. 
4. Перед виходом на воду обов’язковими є: вступний та первинний 
інструктажі з охорони праці, перевірка знань безпечних методів виконання робіт, 
а також короткий цільовий інструктаж у разі зміни умов експлуатації. Оператор 
має знати правила дій при аварійних ситуаціях, вміти надати першу допомогу 
потерпілим, орієнтуватися на місцевості та знати місце зберігання рятувальних 
засобів. 
5. Роботи з ехолотом дозволяється виконувати лише у світлу пору доби 
або при достатньому рівні освітлення з використанням переносних джерел 
світла. Заборонено працювати під впливом алкоголю, наркотичних або 
психотропних речовин, а також при наявності ознак хвороби чи фізичного 
нездужання. 
6. Оператор зобов’язаний дотримуватися правил особистої гігієни, 
дбати про власну безпеку і безпеку інших учасників робіт, користуватися 
засобами індивідуального захисту, уникати переохолодження, прямого контакту 
з водою та тривалого перебування на відкритому сонці без головного убору. 
 
7. У разі виникнення загрози безпечному виконанню роботи 
(наприклад, нестабільність човна, підозра на несправність обладнання, різка 
зміна погодних умов), працівник має припинити роботу і доповісти керівникові. 
Відновлення робіт допускається лише після повного усунення виявлених 
39 
 
ризиків. Незалежне втручання в налаштування електроніки або ремонт 
обладнання без відповідної підготовки заборонено. 
Забезпечення комплексної безпеки при використанні ехолота передбачає  
1. технічну справність пристрою,  
2. організаційні заходи,  
3. розробка інструкцій,  
4. проведення інструктажів  
5. постійний контроль за дотриманням вимог  
 
4.5 Робота з супутниковим приймачем 
Під час виконання робіт із супутниковими приймачами (GNSS) необхідно 
враховувати специфіку використання обладнання у полі, горах, міській забудові 
чи біля транспортних шляхів. 
Перед початком робіт оператор повинен пройти вступний та первинний 
інструктажі з охорони праці, навчання безпечним методам виконання робіт, 
перевірку знань нормативно-правових актів з охорони праці. Не допускаються 
до роботи особи, які не пройшли медичний огляд або мають протипоказання до 
виконання робіт у польових умовах. 
Підготовка до роботи передбачає: 
1. перевірку справності приймача, контролера, антен, штативів і 
кріплень; 
2. переконання в достатньому заряді акумуляторів приймача, 
контролера, радіомодемів; 
3. перевірку захищеності обладнання від вологи та пилу; 
4. калібрування приладу за потреби, а також перевірку точності 
геодезичних налаштувань. 
5. Особливу увагу слід приділяти безпечному розміщенню обладнання. 
Штативи та віхи повинні бути надійно встановлені, не мати ознак пошкоджень, 
ковзання чи хитання. У разі встановлення приймача біля проїжджої частини, 
джерел електромагнітного випромінювання, будівель або на відкритій місцевості 
40 
 
— необхідно використовувати сигнальні конуси, жилети та світловідбивальні 
елементи, а також уникати зон із потенційною небезпекою (лінії електропередач, 
кар’єри, яри, круті схили тощо). 
6. Роботи не проводяться під час грози, сильного вітру (понад 15 м/с), 
ожеледиці або інших небезпечних погодних умов. За потреби слід забезпечити 
евакуацію обладнання та припинення робіт до стабілізації метеоумов. 
Оператор зобов’язаний: 
1. дотримуватись безпечної відстані від рухомого транспорту, водних 
перешкод, обривів; 
2. не залишати обладнання без нагляду; 
3. користуватись засобами індивідуального захисту (захисні 
рукавички, головний убір, окуляри від сонця за потреби); 
4. уникати перенапруження, працювати з перервами, особливо в 
умовах високої температури; 
5. регулярно перевіряти налаштування та стабільність зв’язку з 
базовою станцією або супутниками. 
6. При роботі на пересіченій місцевості або у важкодоступних районах 
(наприклад, у горах, біля водойм) виконання робіт із супутниковим приймачем 
можливе лише у складі щонайменше двох осіб — для взаємного нагляду та 
оперативного реагування на надзвичайні ситуації. 
7. У разі виявлення несправностей обладнання, нестабільної роботи ПЗ 
чи підозрілих збоїв у фіксації координат, оператор повинен зупинити виконання 
вимірювань, зафіксувати помилки, повідомити керівника та утриматись від 
подальшої роботи до усунення причини. Самовільне втручання у технічне 
обслуговування приладів або оновлення ПЗ без дозволу відповідального фахівця 
заборонено. 
8. Паління, вживання їжі, а також зберігання особистих речей у 
безпосередній близькості до вимірювального обладнання заборонено. Також 
недопустимо виконувати будь-які дії, що можуть порушити стабільність антени 
або викликати втрату точності фіксації координат.  
41 
 
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ  
 
У ході виконання роботи вдалося підтвердити високу ефективність 
створення цифрової моделі рельєфу (ЦМР) шляхом використання комбінованого 
підходу, що передбачає залучення безпілотного літального апарата, GNSS-
приймача та ехолота. Такий метод дозволяє комплексно охопити як наземну, так 
і підводну частини досліджуваної території. 
Аерофотознімання з дронів забезпечило чітке візуальне представлення 
рельєфу місцевості з високою роздільною здатністю, а супутникові вимірювання 
надали точні геопросторові координати. Дані ехолокації, у свою чергу, 
дозволили врахувати форму та глибину дна водойм. Це особливо актуально для 
прибережних зон, територій із високим рівнем ґрунтових вод, а також для 
об’єктів, розташованих у безпосередній близькості до гідроспоруд. 
Отримана цифрова модель відзначається високою точністю (до 5 см), 
деталізованістю та просторовою повнотою. Вона може використовуватися як 
базовий елемент для подальшого аналізу, проєктування, моделювання або 
моніторингу у різних галузях. Крім того, зменшення обсягів традиційних 
польових робіт завдяки автоматизованому збору даних дозволяє економити 
ресурси та скорочувати терміни виконання робіт. 
Пропозиції 
1. Варто розглянути можливість впровадження комбінованого підходу 
створення ЦМР як стандарту для інженерно-геодезичних вишукувань, зокрема 
для великих проєктів будівництва або природоохоронних заходів. 
2. Доцільно проводити підготовку фахівців, здатних працювати із 
сучасними геодезичними платформами, адже ефективність методу значною 
мірою залежить від точності дій на кожному етапі – від збору даних до їх 
обробки. 
3. Доцільно інтегрувати в навчальні плани вищих закладів освіти 
сучасні технології створення цифрових моделей рельєфу з використанням 
БПЛА, GNSS-обладнання та ехолотів. Це дозволить студентам здобути 
практичні навички роботи з електронними геодезичними засобами та 
42 
 
програмним забезпеченням (Pix4D, AutoCAD Civil 3D тощо), підвищить їхню 
конкурентоспроможність на ринку праці та забезпечить відповідність рівня 
підготовки сучасним вимогам геодезичної галузі. Особливу увагу слід приділяти 
інтеграції батиметричних даних у загальну модель рельєфу. Такий підхід 
дозволяє враховувати взаємозв’язок між поверхневим і підводним рельєфом, що 
важливо при моделюванні стоку, затоплення, ерозійних процесів. 
4. Необхідно й надалі вдосконалювати інструменти програмної 
обробки – зокрема, впроваджувати автоматизовану обробку GCP, фільтрацію 
шумів у даних ехолокації та підвищення точності 3D реконструкцій. 
5. Варто поширювати практику використання ЦМР у таких напрямах, 
як землеустрій, містобудування, охорона довкілля, оборона та туризм. Детальна 
і точна модель рельєфу відкриває нові можливості для планування, 
прогнозування та ухвалення управлінських рішень. 
Сучасні технології – це не просто інструменти. Вони формують новий 
підхід до просторового мислення. І чим краще ми їх використовуємо, тим 
точніше й безпечніше ми плануємо майбутнє наших територій. 
 
  
43 
 
ДОДАТКИ 
ДОДАТОК A Каталог координат ехолоту  
№ глибина к/ч WGS-84 
1 37м 1.0 к/ч N 48° 40' 6,4'' E 29° 10' 26,8'' 22.3 °C 
2 40м 1.7 к/ч N 48° 40' 6,8'' E 29° 10' 28,5'' 22.2 °C 
3 23м 1.5 к/ч N 48° 40' 7,7'' E 29° 10' 30'' 22.2 °C 
4 29м 1.5 к/ч N 48° 40' 8'' E 29° 10' 31'' 22.0 °C 
5 30м 1.5 к/ч N 48° 40' 8,4'' E 29° 10' 32,3'' 20.19 °C 
6 27м 1.4 к/ч N 48° 40' 8,9'' E 29° 10' 33,5'' 20.8 °C 
7 21м 3.0 к/ч N 48° 40' 9,5'' E 29° 10' 34,5'' 20.8 °C 
8 14м 2.3 к/ч N 48° 40' 9,4'' E 29° 10' 35,5'' 20.7 °C 
9 20м 2.4 к/ч N 48° 40' 9,1'' E 29° 10' 36,1'' 20.7 °C 
10 37м 3.7 к/ч N 48° 40' 8,7'' E 29° 10' 35,4'' 20.7 °C 
11 25м 3.3 к/ч N 48° 40' 8,2'' E 29° 10' 33,7'' 20.7 °C 
12 39м 3.3 к/ч N 48° 40' 8'' E 29° 10' 32,5'' 20.6 °C 
13 34м 2.0 к/ч N 48° 40' 7,3'' E 29° 10' 31'' 20.6 °C 
14 23м 1.3 к/ч N 48° 40' 6,6'' E 29° 10' 29,7'' 20.6 °C 
15 27м 1.7 к/ч N 48° 40' 6,2'' E 29° 10' 28,7'' 20.6 °C 
16 12м 2.5 к/ч N 48° 40' 5,7'' E 29° 10' 29,8'' 20.5 °C 
17 5м 2.4 к/ч N 48° 40' 5,7'' E 29° 10' 30,6'' 20.5 °C 
18 10м 2.9 к/ч N 48° 40' 6'' E 29° 10' 31,3'' 20.5 °C 
19 7м 1.7 к/ч N 48° 40' 6,4'' E 29° 10' 31,9'' 20.5 °C 
20 17м 3.1 к/ч N 48° 40' 6,7'' E 29° 10' 32,8'' 20.5 °C 
21 21м 1.6 к/ч N 48° 40' 7'' E 29° 10' 33,4'' 20.5 °C 
22 16м 1.4 к/ч N 48° 40' 7,3'' E 29° 10' 34,1'' 20.5 °C 
23 16м 1.4 к/ч N 48° 40' 7,9'' E 29° 10' 35,6'' 20.5 °C 
24 36м 2.0 к/ч N 48° 40' 8,3'' E 29° 10' 36,3'' 20.5 °C 
25 18м 2.7 к/ч N 48° 40' 8,4'' E 29° 10' 37'' 20.5 °C 
26 15м 1.6 к/ч N 48° 40' 8,4'' E 29° 10' 37,8'' 20.5 °C 
27 18м 0.6 к/ч N 48° 40' 8,2'' E 29° 10' 38,2'' 20.4 °C 
28 10м 0.1 к/ч N 48° 40' 7,7'' E 29° 10' 37,6'' 20.4 °C 
29 23м 0.4 к/ч N 48° 40' 7,5'' E 29° 10' 36,5'' 20.4 °C 
30 13м 0.6 к/ч N 48° 40' 7,4'' E 29° 10' 36'' 20.4 °C 
31 19м 2.7 к/ч N 48° 40' 7'' E 29° 10' 35,2'' 20.4 °C 
32 19м 2.7 к/ч N 48° 40' 6,6'' E 29° 10' 34,6'' 20.4 °C 
33 25м 3.3 к/ч N 48° 40' 6,1'' E 29° 10' 33,7'' 20.4 °C 
34 9м 1.5 к/ч N 48° 40' 5,7'' E 29° 10' 32,9'' 20.3 °C 
35 10м 2.7 к/ч N 48° 40' 5,3'' E 29° 10' 32,6'' 20.3 °C 
36 14м 3.1 к/ч N 48° 40' 5,1'' E 29° 10' 32,6'' 20.3 °C 
37 7м 3.6 к/ч N 48° 40' 4,7'' E 29° 10' 33,3'' 20.2 °C 
38 20м 0.5 к/ч N 48° 40' 4,6'' E 29° 10' 33,7'' 20.2 °C 
39 9м 2.6 к/ч N 48° 40' 5,1'' E 29° 10' 34,5'' 20.2 °C 
40 21м 4.1 к/ч N 48° 40' 5,4'' E 29° 10' 35'' 20.2 °C 
41 13м 2.7 к/ч N 48° 40' 5,7'' E 29° 10' 35,5'' 20.2 °C 
42 10м 3.9 к/ч N 48° 40' 6,1'' E 29° 10' 36,2'' 20.2 °C 
43 5м 3.7 к/ч N 48° 40' 6,4'' E 29° 10' 37'' 20.2 °C 
44 20м 5 к/ч N 48° 40' 6,9'' E 29° 10' 37,7'' 20.2 °C 
45 17м 3.0 к/ч N 48° 40' 7,3'' E 29° 10' 38,4'' 20.2 °C 
46 21м 3.6 к/ч N 48° 40' 7,5'' E 29° 10' 38,9'' 20.2 °C 
47 17м 2.2 к/ч N 48° 40' 7,6'' E 29° 10' 39,2'' 20.2 °C 
44 
 
48 12м 2.1 к/ч N 48° 40' 7,5'' E 29° 10' 39,6'' 20.2 °C 
49 8м 2.2 к/ч N 48° 40' 7,3'' E 29° 10' 39,7'' 20.2 °C 
50 8м 3.0 к/ч N 48° 40' 6,8'' E 29° 10' 39,4'' 20.2 °C 
51 6м 2.1 к/ч N 48° 40' 6,4'' E 29° 10' 38,6'' 20.2 °C 
52 15м 4.3 к/ч N 48° 40' 6,1'' E 29° 10' 38'' 20.2 °C 
53 20м 1.7 к/ч N 48° 40' 5,7'' E 29° 10' 37,1'' 20.2 °C 
54 16м 1.8 к/ч N 48° 40' 5,2'' E 29° 10' 36,1'' 20.2 °C 
55 24м 2.6 к/ч N 48° 40' 4,8'' E 29° 10' 35,1'' 20.2 °C 
56 16м 1.7 к/ч N 48° 40' 4,5'' E 29° 10' 34,6'' 20.2 °C 
57 8м 1.4 к/ч N 48° 40' 4'' E 29° 10' 34,4'' 20.2 °C 
58 23м 1.1 к/ч N 48° 40' 3,7'' E 29° 10' 34,4'' 20.2 °C 
59 15м 1.9 к/ч N 48° 40' 3,5'' E 29° 10' 35'' 20.2 °C 
60 15м 2.1 к/ч N 48° 40' 3,8'' E 29° 10' 35,7'' 20.2 °C 
61 10м 2.0 к/ч N 48° 40' 4,2'' E 29° 10' 36,2'' 20.2 °C 
62 15м 2.0 к/ч N 48° 40' 4,5'' E 29° 10' 36,7'' 20.2 °C 
63 16м 2.3 к/ч N 48° 40' 4,9'' E 29° 10' 37,4'' 20.2 °C 
64 15м 2.6 к/ч N 48° 40' 5,5'' E 29° 10' 38,2'' 20.2 °C 
65 15м 1.8 к/ч N 48° 40' 5,9'' E 29° 10' 39'' 20.2 °C 
66 18м 2.0 к/ч N 48° 40' 6,1'' E 29° 10' 39,3'' 20.2 °C 
67 8м 1.8 к/ч N 48° 40' 6,1'' E 29° 10' 39,4'' 20.2 °C 
68 18м 1.6 к/ч N 48° 40' 6,1'' E 29° 10' 39,6'' 20.2 °C 
69 19м 0.9 к/ч N 48° 40' 6,1'' E 29° 10' 40'' 20.2 °C 
70 9м 1.3 к/ч N 48° 40' 6,1'' E 29° 10' 40,8'' 20.2 °C 
71 2м 0.8 к/ч N 48° 40' 6,4'' E 29° 10' 40,8'' 20.2 °C 
72 5м 1.0 к/ч N 48° 40' 6,9'' E 29° 10' 40,9'' 20.2 °C 
73 6м 1.0 к/ч N 48° 40' 7'' E 29° 10' 41,1'' 20.2 °C 
74 18м 0.6 к/ч N 48° 40' 6,8'' E 29° 10' 41,8'' 20.2 °C 
75 8м 1.4 к/ч N 48° 40' 6,5'' E 29° 10' 42,1'' 20.2 °C 
76 15м 2.1 к/ч N 48° 40' 6,2'' E 29° 10' 42,1'' 20.2 °C 
77 6м 1.9 к/ч N 48° 40' 5,9'' E 29° 10' 41,4'' 20.2 °C 
78 17м 2.4 к/ч N 48° 40' 5,7'' E 29° 10' 40,7'' 20.2 °C 
79 10м 2.4 к/ч N 48° 40' 5,5'' E 29° 10' 40,1'' 20.3 °C 
80 10м 2.4 к/ч N 48° 40' 5'' E 29° 10' 39'' 20.3 °C 
81 19м 2.9 к/ч N 48° 40' 4,9'' E 29° 10' 39'' 20.3 °C 
82 16м 3.0 к/ч N 48° 40' 4,4'' E 29° 10' 38,3'' 20.2 °C 
83 13м 2.9 к/ч N 48° 40' 4,1'' E 29° 10' 37,9'' 20.2 °C 
84 27м 3.0 к/ч N 48° 40' 3,9'' E 29° 10' 37,5'' 20.2 °C 
85 4м 2.5 к/ч N 48° 40' 3,5'' E 29° 10' 36,8'' 20.2 °C 
86 7м 2.7 к/ч N 48° 40' 3,3'' E 29° 10' 36,5'' 20.2 °C 
87 13м 2.6 к/ч N 48° 40' 2,9'' E 29° 10' 36,9'' 20.2 °C 
88 12м 3.8 к/ч N 48° 40' 2,9'' E 29° 10' 37,5'' 20.2 °C 
89 11м 1.5 к/ч N 48° 40' 3,1'' E 29° 10' 38,1'' 20.2 °C 
90 18м 2.7 к/ч N 48° 40' 3,3'' E 29° 10' 38,5'' 20.2 °C 
91 11м 5 к/ч N 48° 40' 3,6'' E 29° 10' 39'' 20.2 °C 
92 16м 1.5 к/ч N 48° 40' 3,9'' E 29° 10' 39,4'' 20.2 °C 
93 11м 2.5 к/ч N 48° 40' 4,4'' E 29° 10' 40,1'' 20.2 °C 
94 15м 3.0 к/ч N 48° 40' 5'' E 29° 10' 40,8'' 20.2 °C 
95 10м 2.6 к/ч N 48° 40' 5,3'' E 29° 10' 41,5'' 20.2 °C 
96 14м 0.4 к/ч N 48° 40' 5,6'' E 29° 10' 42'' 20.2 °C 
97 11м 1.8 к/ч N 48° 40' 5,6'' E 29° 10' 42,5'' 20.2 °C 
98 18м 1.1 к/ч N 48° 40' 5,4'' E 29° 10' 43'' 20.2 °C 
99 2м 2.5 к/ч N 48° 40' 5,1'' E 29° 10' 42,9'' 20.2 °C 
45 
 
100 25м 2.3 к/ч N 48° 40' 4,6'' E 29° 10' 42'' 20.0 °C 
101 17м 2.2 к/ч N 48° 40' 4,3'' E 29° 10' 41,2'' 20.0 °C 
102 13м 2.3 к/ч N 48° 40' 3,6'' E 29° 10' 40,2'' 20.0 °C 
103 9м 2.2 к/ч N 48° 40' 3,1'' E 29° 10' 39,4'' 20.0 °C 
104 12м 2.8 к/ч N 48° 40' 3'' E 29° 10' 39,3'' 20.0 °C 
105 8м 2.5 к/ч N 48° 40' 2,7'' E 29° 10' 40'' 20.0 °C 
106 25м 1.7 к/ч N 48° 40' 2,8'' E 29° 10' 40,9'' 20.0 °C 
107 18м 2.5 к/ч N 48° 40' 3,3'' E 29° 10' 41,8'' 20.0 °C 
108 12м 2.7 к/ч N 48° 40' 4'' E 29° 10' 42,8'' 20.0 °C 
109 19м 2.6 к/ч N 48° 40' 4,3'' E 29° 10' 43,2'' 20.0 °C 
110 23м 1.0 к/ч N 48° 40' 4,6'' E 29° 10' 43,8'' 20.0 °C 
111 4м 1.3 к/ч N 48° 40' 4,7'' E 29° 10' 44,2'' 20.0 °C 
112 17м 1.4 к/ч N 48° 40' 4,6'' E 29° 10' 45'' 20.0 °C 
113 18м 1.3 к/ч N 48° 40' 4,3'' E 29° 10' 45'' 19.19 °C 
114 25м 1.4 к/ч N 48° 40' 4,1'' E 29° 10' 44,8'' 19.19 °C 
115 12м 2.1 к/ч N 48° 40' 3,8'' E 29° 10' 44,4'' 19.19 °C 
116 17м 2.6 к/ч N 48° 40' 3,5'' E 29° 10' 44'' 19.19 °C 
117 13м 2.4 к/ч N 48° 40' 3,2'' E 29° 10' 43,3'' 19.19 °C 
118 16м 2.4 к/ч N 48° 40' 3'' E 29° 10' 42,8'' 19.19 °C 
119 10м 1.5 к/ч N 48° 40' 2,7'' E 29° 10' 42,2'' 19.19 °C 
120 16м 0.4 к/ч N 48° 40' 2,3'' E 29° 10' 41,8'' 19.19 °C 
121 10м 1.4 к/ч N 48° 40' 2'' E 29° 10' 41,8'' 19.19 °C 
122 7м 1.1 к/ч N 48° 40' 2'' E 29° 10' 42,8'' 19.19 °C 
123 14м 2.1 к/ч N 48° 40' 2,2'' E 29° 10' 43,2'' 19.19 °C 
124 11м 1.3 к/ч N 48° 40' 2,4'' E 29° 10' 43,6'' 19.19 °C 
125 16м 1.7 к/ч N 48° 40' 2,8'' E 29° 10' 44,2'' 19.8 °C 
126 3м 1.7 к/ч N 48° 40' 3,1'' E 29° 10' 44,6'' 19.8 °C 
127 10м 1.4 к/ч N 48° 40' 3,3'' E 29° 10' 45'' 19.8 °C 
128 15м 1.3 к/ч N 48° 40' 3,5'' E 29° 10' 45,4'' 19.8 °C 
129 14м 1.2 к/ч N 48° 40' 3,5'' E 29° 10' 45,8'' 19.19 °C 
130 9м 1.1 к/ч N 48° 40' 3,5'' E 29° 10' 46,4'' 19.19 °C 
131 20м 0.9 к/ч N 48° 40' 3,2'' E 29° 10' 46,4'' 19.19 °C 
132 10м 1.1 к/ч N 48° 40' 2,9'' E 29° 10' 46,1'' 20.0 °C 
133 11м 1.7 к/ч N 48° 40' 2,7'' E 29° 10' 45,8'' 20.0 °C 
134 16м 0.9 к/ч N 48° 40' 2,5'' E 29° 10' 45,3'' 20.0 °C 
135 8м 1.1 к/ч N 48° 40' 2,3'' E 29° 10' 44,9'' 20.0 °C 
136 4м 1.1 к/ч N 48° 40' 2,1'' E 29° 10' 44,7'' 20.0 °C 
137 12м 1.2 к/ч N 48° 40' 1,8'' E 29° 10' 45,1'' 20.0 °C 
138 9м 1.4 к/ч N 48° 40' 1,8'' E 29° 10' 45,6'' 20.2 °C 
139 7м 1.2 к/ч N 48° 40' 2'' E 29° 10' 45,8'' 20.0 °C 
140 13м 1.2 к/ч N 48° 40' 2,4'' E 29° 10' 46,3'' 20.0 °C 
141 8м 1.3 к/ч N 48° 40' 2,7'' E 29° 10' 47'' 20.2 °C 
142 11м 1.3 к/ч N 48° 40' 2,9'' E 29° 10' 47,4'' 20.2 °C 
143 4м 2.0 к/ч N 48° 40' 3'' E 29° 10' 47,8'' 20.2 °C 
144 5м 1.4 к/ч N 48° 40' 2,9'' E 29° 10' 48,3'' 20.2 °C 
145 13м 1.7 к/ч N 48° 40' 2,6'' E 29° 10' 48,4'' 20.2 °C 
146 9м 2.4 к/ч N 48° 40' 2,4'' E 29° 10' 48'' 20.2 °C 
147 7м 1.4 к/ч N 48° 40' 2,1'' E 29° 10' 47,4'' 20.2 °C 
148 12м 1.9 к/ч N 48° 40' 1,7'' E 29° 10' 46,8'' 20.2 °C 
149 10м 2.0 к/ч N 48° 40' 1,4'' E 29° 10' 46,4'' 20.2 °C 
150 7м 1.3 к/ч N 48° 40' 0,9'' E 29° 10' 46,7'' 20.2 °C 
151 17м 1.4 к/ч N 48° 40' 0,8'' E 29° 10' 47'' 20.2 °C 
46 
 
152 11м 3.3 к/ч N 48° 40' 0,9'' E 29° 10' 47,2'' 20.2 °C 
153 6м 1.7 к/ч N 48° 40' 1,3'' E 29° 10' 47,9'' 20.2 °C 
154 9м 2.1 к/ч N 48° 40' 1,6'' E 29° 10' 48,2'' 20.2 °C 
155 9м 1.8 к/ч N 48° 40' 2,1'' E 29° 10' 48,9'' 20.2 °C 
156 11м 1.7 к/ч N 48° 40' 2,3'' E 29° 10' 49,4'' 20.2 °C 
157 10м 1.7 к/ч N 48° 40' 2,5'' E 29° 10' 49,8'' 20.2 °C 
158 10м 1.9 к/ч N 48° 40' 2,3'' E 29° 10' 50,2'' 20.2 °C 
159 9м 1.7 к/ч N 48° 40' 2,1'' E 29° 10' 50,6'' 20.2 °C 
160 6м 1.8 к/ч N 48° 40' 1,8'' E 29° 10' 50,4'' 20.2 °C 
161 18м 1.5 к/ч N 48° 40' 1,5'' E 29° 10' 49,9'' 20.2 °C 
162 12м 1.6 к/ч N 48° 40' 1,1'' E 29° 10' 49,4'' 20.2 °C 
163 16м 1.3 к/ч N 48° 40' 0,6'' E 29° 10' 49,1'' 20.2 °C 
164 6м 2.0 к/ч N 48° 40' 0,1'' E 29° 10' 49'' 20.2 °C 
165 5м 2.5 к/ч N 48° 39' 59,5'' E 29° 10' 49,5'' 20.2 °C 
166 17м 2.2 к/ч N 48° 39' 59,6'' E 29° 10' 50'' 20.2 °C 
167 12м 2.2 к/ч N 48° 40' 0'' E 29° 10' 50,5'' 20.3 °C 
168 8м 1.9 к/ч N 48° 40' 0,3'' E 29° 10' 50,7'' 20.3 °C 
169 13м 1.6 к/ч N 48° 40' 0,7'' E 29° 10' 51'' 20.3 °C 
170 12м 1.1 к/ч N 48° 40' 0,9'' E 29° 10' 51,2'' 20.3 °C 
171 10м 0.6 к/ч N 48° 40' 1,2'' E 29° 10' 51,6'' 20.3 °C 
172 8м 1.2 к/ч N 48° 40' 1,3'' E 29° 10' 51,7'' 20.3 °C 
173 11м 3.2 к/ч N 48° 40' 1,3'' E 29° 10' 52'' 20.3 °C 
174 10м 0.4 к/ч N 48° 40' 1,2'' E 29° 10' 52,4'' 20.3 °C 
175 13м 2.0 к/ч N 48° 40' 0,9'' E 29° 10' 52,6'' 20.3 °C 
176 12м 2.2 к/ч N 48° 40' 0,7'' E 29° 10' 52,5'' 20.3 °C 
177 5м 2.9 к/ч N 48° 40' 0,5'' E 29° 10' 52,3'' 20.3 °C 
178 18м 1.6 к/ч N 48° 40' 0,1'' E 29° 10' 51,8'' 20.3 °C 
179 15м 2.0 к/ч N 48° 39' 59,8'' E 29° 10' 51,5'' 20.3 °C 
180 20м 2.2 к/ч N 48° 39' 59,4'' E 29° 10' 51,3'' 20.3 °C 
181 10м 2.7 к/ч N 48° 39' 59,2'' E 29° 10' 51,7'' 20.3 °C 
182 18м 2.5 к/ч N 48° 39' 59,3'' E 29° 10' 52,1'' 20.3 °C 
183 9м 2.8 к/ч N 48° 39' 59,5'' E 29° 10' 52,7'' 20.3 °C 
184 11м 2.9 к/ч N 48° 39' 59,9'' E 29° 10' 53,1'' 20.3 °C 
185 3м 2.4 к/ч N 48° 40' 0,3'' E 29° 10' 53,5'' 20.3 °C 
186 8м 2.6 к/ч N 48° 40' 0,4'' E 29° 10' 53,6'' 20.4 °C 
187 12м 3.1 к/ч N 48° 40' 0,4'' E 29° 10' 53,9'' 20.4 °C 
188 5м 2.7 к/ч N 48° 40' 0,1'' E 29° 10' 54,4'' 20.4 °C 
189 5м 2.2 к/ч N 48° 39' 59,7'' E 29° 10' 54,3'' 20.4 °C 
190 11м 2.2 к/ч N 48° 39' 59,4'' E 29° 10' 53,7'' 20.4 °C 
191 9м 2.2 к/ч N 48° 39' 59,2'' E 29° 10' 53,1'' 20.3 °C 
192 7м 2.1 к/ч N 48° 39' 59,1'' E 29° 10' 52,9'' 20.3 °C 
193 8м 1.2 к/ч N 48° 39' 58,8'' E 29° 10' 52,7'' 20.3 °C 
194 9м 1.7 к/ч N 48° 39' 58,5'' E 29° 10' 52,9'' 20.3 °C 
195 7м 1.4 к/ч N 48° 39' 58,3'' E 29° 10' 53,2'' 20.3 °C 
196 12м 2.0 к/ч N 48° 39' 58,2'' E 29° 10' 53,6'' 20.3 °C 
197 12м 1.9 к/ч N 48° 39' 58,1'' E 29° 10' 54,2'' 20.3 °C 
198 11м 1.7 к/ч N 48° 39' 58,1'' E 29° 10' 55'' 20.3 °C 
199 7м 0.3 к/ч N 48° 39' 58'' E 29° 10' 55,4'' 20.3 °C 
200 14м 1.1 к/ч N 48° 39' 58'' E 29° 10' 55,7'' 20.4 °C 
201 14м 1.1 к/ч N 48° 39' 58,1'' E 29° 10' 55,7'' 20.4 °C 
202 3м 1.5 к/ч N 48° 39' 58,5'' E 29° 10' 55,6'' 20.4 °C 
203 13м 1.7 к/ч N 48° 39' 58,7'' E 29° 10' 55,2'' 20.4 °C 
47 
 
204 4м 1.7 к/ч N 48° 39' 58,9'' E 29° 10' 54,5'' 20.4 °C 
205 6м 1.5 к/ч N 48° 39' 59,3'' E 29° 10' 54,2'' 20.4 °C 
206 15м 1.4 к/ч N 48° 39' 59,5'' E 29° 10' 53,9'' 20.4 °C 
207 13м 1.6 к/ч N 48° 39' 59,8'' E 29° 10' 53,4'' 20.4 °C 
208 8м 2.1 к/ч N 48° 40' 0,1'' E 29° 10' 52,8'' 20.3 °C 
209 5м 2.4 к/ч N 48° 40' 0,3'' E 29° 10' 51,9'' 20.3 °C 
210 15м 2.3 к/ч N 48° 40' 0,5'' E 29° 10' 51,1'' 20.3 °C 
211 5м 2.5 к/ч N 48° 40' 0,8'' E 29° 10' 50,6'' 20.3 °C 
212 10м 3.9 к/ч N 48° 40' 1'' E 29° 10' 50'' 20.3 °C 
213 11м 2.6 к/ч N 48° 40' 1,3'' E 29° 10' 49,4'' 20.3 °C 
214 10м 3.2 к/ч N 48° 40' 1,8'' E 29° 10' 48,5'' 20.3 °C 
215 7м 3.2 к/ч N 48° 40' 2,1'' E 29° 10' 47,9'' 20.3 °C 
216 13м 2.6 к/ч N 48° 40' 2,5'' E 29° 10' 47,1'' 20.3 °C 
217 18м 4.5 к/ч N 48° 40' 2,7'' E 29° 10' 46,5'' 20.2 °C 
218 8м 3.9 к/ч N 48° 40' 2,9'' E 29° 10' 45,6'' 20.2 °C 
219 5м 3.2 к/ч N 48° 40' 3'' E 29° 10' 44,7'' 20.2 °C 
220 4м 3.1 к/ч N 48° 40' 3,1'' E 29° 10' 43,4'' 20.2 °C 
221 12м 2.6 к/ч N 48° 40' 3,6'' E 29° 10' 42,2'' 20.2 °C 
222 9м 3.4 к/ч N 48° 40' 3,8'' E 29° 10' 41,7'' 20.2 °C 
223 16м 3.7 к/ч N 48° 40' 4'' E 29° 10' 41,1'' 20.2 °C 
224 13м 2.9 к/ч N 48° 40' 4,2'' E 29° 10' 40,2'' 20.2 °C 
225 13м 2.9 к/ч N 48° 40' 4,6'' E 29° 10' 39,2'' 20.2 °C 
226 357м 3.6 к/ч N 48° 40' 4,8'' E 29° 10' 38,6'' 20.2 °C 
227 18м 3.0 к/ч N 48° 40' 5'' E 29° 10' 37,8'' 20.0 °C 
228 13м 1.7 к/ч N 48° 40' 5,2'' E 29° 10' 37'' 20.0 °C 
229 23м 1.5 к/ч N 48° 40' 5,5'' E 29° 10' 36'' 20.0 °C 
230 19м 2.4 к/ч N 48° 40' 5,6'' E 29° 10' 35,5'' 20.0 °C 
231 18м 2.3 к/ч N 48° 40' 5,7'' E 29° 10' 34,6'' 20.0 °C 
232 12м 1.9 к/ч N 48° 40' 5,9'' E 29° 10' 32,9'' 20.0 °C 
233 13м 2.0 к/ч N 48° 40' 6'' E 29° 10' 31,8'' 19.19 °C 
234 18м 1.8 к/ч N 48° 40' 5,8'' E 29° 10' 30,7'' 19.19 °C 
235 17м 2.3 к/ч N 48° 40' 5,6'' E 29° 10' 30,1'' 19.19 °C 
 
  
48 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Земельний кодекс України. Відомості Верховної Ради України, 2002, 
№3–4.  
2. Закон України "Про топографо-геодезичну і картографічну 
діяльність" №353-XIV від 23.12.1998. 
3. Закон України "Про охорону праці" №2694-XII від 14.10.1992. 
4. Постанова КМУ №37 від 16.01.2003 "Про затвердження державної 
науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності". 
5. Постанова КМУ №2359 від 22.12.1999 "Про впровадження системи 
координат WGS-84". 
6. Постанова КМУ №844 від 08.06.1998 "Про створення державної 
геодезичної мережі України". 
7. Інструкція ГКНТА-2.04-02-98 (Наказ №56 від 09.04.1998). 
8. Наказ Мінекоресурсів №295 від 03.08.2001 "Умовні знаки для 
топографічних планів". 
9. Наказ №19 від 17.02.2000 "Інструкція про контроль та приймання 
робіт". 
10. Наказ Мінагрополітики №65 від 11.02.2014 "Про затвердження 
вимог до технічного забезпечення". 
11. Наказ №71/213 від 06.05.2009 "Положення про Державний фонд 
геоданих". 
12. Постанова КМУ №15 від 14.01.2015 "Положення про 
Держгеокадастр". 
13. Постанова КМУ №1344 від 22.07.1999 "Порядок надходження, 
зберігання, використання та обліку матеріалів ДКГФ України". 
14. ДСТУ 3008:2015 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки". 
15. ДСТУ Б А.2.4-2:2009 "Умовні графічні позначення для генеральних 
планів". 
49 
 
16. Інструкція ГКНТА-2.01,02-01-93 "Методика великомасштабного 
топографічного знімання". 
17. НПАОП 0.00-1.33-94 "Правила безпеки при відкритій розробці 
родовищ корисних копалин  
18. Державні будівельні норми України (ДБН). 
19. Закон України "Про геодезію та картографію". 
20. Закон України "Про використання повітряного простору України". 
21. Постанова КМУ №815 "Про затвердження правил використання 
повітряного простору". 
22. ISO 19107:2003 "Географічна інформація – просторові схеми". 
23. Директива INSPIRE Європейського Союзу. 
24. Закон України "Про захист інформації в інформаційно-
телекомунікаційних системах". 
25. Наказ Міністерства інфраструктури України №430 "Про 
затвердження правил гідрографічних робіт". 
26. Технічні характеристики БПС 
27. Технічні характеристики антени GNSS NetBOX2 
28. Технічні характеристики echoMAP CHIRP 52 dv 
29. https://systemnet.com.ua/ua/usk-2000-ukr/ 
 
50
Репозиторій ЧДТУ
