Енергозберігаючі принципи для організаційно-технологічного забезпечення малоповерхового житлового будівництва

Шемшур, Олександр Васильович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7019
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Пономаренко , Іван Олександрович	-
dc.contributor.author	Шемшур, Олександр Васильович	-
dc.date.accessioned	2026-02-10T12:32:52Z	-
dc.date.available	2026-02-10T12:32:52Z	-
dc.date.issued	2026-01	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7019	-
dc.description.abstract	Актуальність теми дослідження. Нині український сектор малоповерхового житлового будівництва перебуває у стадії динамічного розвитку та, зазвичай, спрямовано освоєння територій передмість і сільськогосподарських районів. Насамперед тенденція зростання обсягів малоповерхового житлового будівництва пов'язана з тим, що будівництво малоповерхових будівель значно менш затратне порівняно зі зведенням житлових будівель підвищеної поверховості. Крім цього, витрати на експлуатацію малоповерхових житлових будівель суттєво нижчі, ніж багатоповерхових, оскільки відсутня потреба у влаштуванні дорогого інженерного обладнання (ліфтове обладнання, насосне обладнання підвищеної потужності, системи протипожежного захисту та ін.). Державними програмами у сфері забезпечення громадян країни доступним та комфортним житлом передбачається всіляке зниження його продажної вартості, що насамперед досягається зниженням собівартості будівництва, у тому числі за рахунок скорочення витрати паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) у період зведення будівель. В останні роки перспективним напрямом у житловому будівництві стало застосування енергозберігаючих технологій, що дозволяють скоротити витрати на споживання енергоресурсів під час експлуатації будівель. Однак етап будівництва будівель відрізняється капітало- і матеріаломісткістю, витратами на використання будівельних машин і механізмів, а також необхідністю організації будівельного майданчика. Ці особливості пов'язані з витрачанням паливних та енергетичних ресурсів (далі – ПЕР) на роботу машин, обладнання та механізованого інструменту, функціонування будівельного майданчика та побутового містечка стосовно забудови комплексів будівель у вигляді котеджних селищ, кварталів тощо. У свою чергу це може займати значну частину загальної структури витрат на будівництво, які необхідно враховувати в період зведення будівель. Збільшення частки малоповерхового житлового будівництва має бути гармонізовано з вимогами прийнятих нормативно-правових актів з енергозбереження на всіх етапах життєвого циклу будівлі, включаючи один із енерговитратних – період будівництва. Вирішення завдання вибору раціональних організаційно-технологічних рішень зведення малоповерхових житлових будівель з найменшими енерговитратами, використовуючи методи організаційно-технологічного моделювання та вдосконалюючи їх у частині ресурсного забезпечення, є актуальним для будівельної галузі загалом. Водночас у більшості досліджень закладено загальні методологічні засади для розробки організаційно-технологічних моделей зведення житлових будівель з погляду раціонального використання матеріальних, технічних та трудових ресурсів. Найбільш нечисленні дослідження, націлені на скорочення витрати паливно-енергетичних ресурсів у період будівництва будівель, а для малоповерхового будівництва подібних досліджень не проводилося.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	енергозбереження в будівництві	uk_UA
dc.subject	теплоізоляція будівель	uk_UA
dc.subject	малоповерхове житлове будівництво	uk_UA
dc.subject	організаційно-технологічні рішення	uk_UA
dc.subject	енергоефективні технології	uk_UA
dc.title	Енергозберігаючі принципи для організаційно-технологічного забезпечення малоповерхового житлового будівництва	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Кваліфікаційна робота магістра Шемшур О.В. МГБ-404.pdf Restricted Access		3.16 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
Тема: «ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ 
ПАРАМЕТРІВ ВЛАШТУВАННЯ МАЛОПОВЕРХОВОГО ЖИТЛОВОГО 
БУДІВНИЦТВА З МЕТОЮ ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ» 
ВСТУП……………………………………………………………………..…5 
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ І ВІДОМИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В 
ОБЛАСТІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОГО МАЛОПОВЕРХОВОГО ЖИТЛОВОГО 
БУДІВНИЦТВА…………………………………………………………………...…7 
1.1. Нормативно-методичне забезпечення визначення енерговитрат при 
зведенні малоповерхових житлових будівель……………………………………..7 
1.2. Відомі існуючі дослідження у галузі вдосконалення методології 
визначення енерговитрат при зведенні будівель …………………………………12 
1.3. Особливості виробництва та організації робіт у малоповерховому 
житловому будівництві…………………………………………………………….14 
1.4. Формування підходів до раціональної витрати паливно-енергетичних 
ресурсів на будівельному майданчику при зведенні малоповерхових житлових 
будівель……………………………………………………………………………...19 
Висновки по розділу 1……………………………………………………….21 
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГОСПОЖИВАЧІВ І ВИТРАТ 
ПАЛИВНО-ЕНЕРЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ПРИ ЗВЕДЕННІ 
МАЛОПОВЕРХОВИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ……………………………….22 
2.1. Особливості механізації робіт при зведенні будівель за технологіями 
малоповерхового будівництва……………………………………………………..22 
2.2. Аналіз енергоспоживання тимчасової інфраструктури будівельного 
майданчика при зведенні комплексу малоповерхових житлових будівель….…34 
2.3. Класифікація енергоспоживачів будівельного майданчика при 
зведенні малоповерхових житлових будівель…………………………………….48 
Висновки за розділом 2 ……………………………………………………...52 
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ 
ПАРАМЕТРІВ ЗВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСУ МАЛОПОВЕРХОВИХ ЖИТЛОВИХ 
БУДІВЕЛЬ З ОБЛІКОМ ЕНЕРГОВИТРАТ……………………………………….54 
3.1. Визначення енергоспоживачів будівельного майданчика та витрат 
паливно-енергетичних ресурсів при зведенні комплексу малоповерхових 
житлових будівель……………………………………………………………….…54 
3.2. Побудова графіків енергоспоживання при зведенні малоповерхових 
житлових будівель………………………………………………………………….59 
3.3. Дослідження технологічних процесів зведення малоповерхових 
житлових будівель методом хронометражних вимірів…………………………..67 
 3.4. Вибір раціонального варіанта зведення комплексу малоповерхових 
житлових будівель з урахуванням витрати паливно-енергетичних ресурсів…...74 
3 
 
Висновки по розділу 3…………………………………………………….…77 
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ З ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТИ 
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ПРИ СТВОРЕННІ 
МАЛОПОВЕРХОВИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ……………………………….78 
4.1. Розробка алгоритму визначення витрат паливно-енергетичних 
ресурсів при зведенні малоповерхових житлових будівель……………………...78 
4.2. Рекомендації щодо включення витрат паливно-енергетичних ресурсів 
до нормативно-методичних документів організаційно-технологічного 
проектування…………………………………………………………………….….85 
4.3. Порівняння енерговитрат при зведенні малоповерхових житлових 
будівель……………………………………………………………………………...86 
Висновки по розділу 4…………………………………………………….…89 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………….90 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….…93 
  
4 
 
ВСТУП 
Актуальність теми дослідження. Нині український сектор 
малоповерхового житлового будівництва перебуває у стадії динамічного 
розвитку та, зазвичай, спрямовано освоєння територій передмість і 
сільськогосподарських районів. Насамперед тенденція зростання обсягів 
малоповерхового житлового будівництва пов'язана з тим, що будівництво 
малоповерхових будівель значно менш затратне порівняно зі зведенням 
житлових будівель підвищеної поверховості. 
Крім цього, витрати на експлуатацію малоповерхових житлових будівель 
суттєво нижчі, ніж багатоповерхових, оскільки відсутня потреба у влаштуванні 
дорогого інженерного обладнання (ліфтове обладнання, насосне обладнання 
підвищеної потужності, системи протипожежного захисту та ін.). 
Державними програмами у сфері забезпечення громадян країни доступним 
та комфортним житлом передбачається всіляке зниження його продажної 
вартості, що насамперед досягається зниженням собівартості будівництва, у 
тому числі за рахунок скорочення витрати паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) 
у період зведення будівель. 
В останні роки перспективним напрямом у житловому будівництві стало 
застосування енергозберігаючих технологій, що дозволяють скоротити витрати 
на споживання енергоресурсів під час експлуатації будівель. Однак етап 
будівництва будівель відрізняється капітало- і матеріаломісткістю, витратами на 
використання будівельних машин і механізмів, а також необхідністю організації 
будівельного майданчика. Ці особливості пов'язані з витрачанням паливних та 
енергетичних ресурсів (далі – ПЕР) на роботу машин, обладнання та 
механізованого інструменту, функціонування будівельного майданчика та 
побутового містечка стосовно забудови комплексів будівель у вигляді 
котеджних селищ, кварталів тощо. У свою чергу це може займати значну частину 
загальної структури витрат на будівництво, які необхідно враховувати в період 
зведення будівель.  
Збільшення частки малоповерхового житлового будівництва має бути 
гармонізовано з вимогами прийнятих нормативно-правових актів з 
енергозбереження на всіх етапах життєвого циклу будівлі, включаючи один із 
енерговитратних – період будівництва. Вирішення завдання вибору 
раціональних організаційно-технологічних рішень зведення малоповерхових 
житлових будівель з найменшими енерговитратами, використовуючи методи 
організаційно-технологічного моделювання та вдосконалюючи їх у частині 
ресурсного забезпечення, є актуальним для будівельної галузі загалом. 
Водночас у більшості досліджень закладено загальні методологічні засади 
для розробки організаційно-технологічних моделей зведення житлових будівель 
5 
 
з погляду раціонального використання матеріальних, технічних та трудових 
ресурсів. Найбільш нечисленні дослідження, націлені на скорочення витрати 
паливно-енергетичних ресурсів у період будівництва будівель, а для 
малоповерхового будівництва подібних досліджень не проводилося. 
Мета дослідження є вдосконалення організаційно-технологічних 
напрямів зведення малоповерхових житлових будівель з урахуванням 
інтегральної витрати ПЕР усіма видами енергоспоживачів на всіх стадіях 
будівництва. 
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання 
дослідження: 
 – провести аналіз особливостей організації та виконання робіт з 
урахуванням витрати ПЕР у період зведення малоповерхових житлових 
будівель; 
 - виконати дослідження складу енергоспоживачів будівельного 
майданчика при зведенні малоповерхових житлових будівель; 
 – класифікувати енергоспоживачі будівельного майданчика під час 
зведення малоповерхових житлових будівель; 
 – збудувати організаційно-технологічні моделі зведення комплексу 
малоповерхових житлових будівель з урахуванням енергоспоживання; 
 – провести хронометражні виміри фактичної тривалості механізованих 
робіт та визначити відповідні витрати ПЕР; 
 - виконати вибір раціонального варіанту зведення комплексу 
малоповерхових житлових будівель з урахуванням витрати ПЕР; 
 – розробити алгоритм визначення витрати ПЕР при зведенні 
малоповерхових житлових будівель; 
 – провести порівняння питомих енерговитрат при зведенні житлових 
будівель; 
Об'єктом дослідження є організаційно-технологічний процес будівництва 
малоповерхових житлових будівель. 7 
Предметом дослідження є визначення витрати ПЕР у процесі виконання 
робіт усіма видами енергоспоживачів будівельного майданчика при зведенні 
малоповерхових житлових будівель. 
Практична значимість полягає у розробці рекомендацій щодо 
визначення витрати ПЕР при зведенні малоповерхових житлових будівель для 
застосування в нормативно-методичних документах організаційно-
технологічного проектування. На підставі результатів проведеного дослідження 
рекомендується використовувати значення витрати ПЕР у складі техніко-
економічних показників за проектом на будівництво 
  
6 
 
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ І ВІДОМИХ 
ДОСЛІДЖЕНЬ В ОБЛАСТІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОГО 
МАЛОПОВЕРХОВОГО ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА 
1.1. Нормативно-методичне забезпечення визначення енерговитрат 
при зведенні малоповерхових житлових будівель 
 
 Підвищення енергетичної ефективності та розвиток енергозбереження на 
даний час є ключовим напрямком розвитку національної економіки та одним із 
пріоритетних завдань державної політики. Відповідно до Постанови Кабінету 
міністрів України від 05 лютого 1997 р. № 148 «Комплексна державна програма 
енергозбереження України» планується поетапне зменшення енергоємність ВВП 
країни [1]. При цьому цілі та завдання довгострокового планування щодо 
розвитку енергетичного сектора, забезпечення раціонального та екологічно 
відповідального використання енергії та енергетичних ресурсів визначені 
Енергетичною стратегією України на період до 2030 року, затвердженою 
Поставою Кабінету міністрів України № 605-р. від 18 серпня 2017 р., [2]. 
Реалізовані заходи державного регулювання, спрямовані на підвищення 
енергетичної ефективності, стосуються, зокрема, будівельної галузі. 
Правове регулювання державної політики у сфері підвищення 
енергозбереження здійснюється відповідно Закону України від 21 жовтня 2021 
р. № 1818-ІХ «Про енергетичну ефективність» [3]. Цей нормативно-правовий акт 
містить у тому числі вимоги щодо забезпечення енергетичної ефективності в 
галузі будівництва: як будівель загалом, так і окремих конструкцій, а також 
встановлює вимоги до архітектурних, конструктивних та функціонально-
технологічних рішень.  
Нині питання енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності 
у малоповерховому будівництві є особливо актуальним. 
Сектор малоповерхового будинку в останні роки стає перспективним 
напрямом розвитку житлового будівництва в Україні, про це свідчить ряд 
наукових джерел [4, 5, 6, 7, 8]. Згідно з останніми даними Держстату України  у 
2019 р. частка малоповерхових житлових будівель у загальному обсязі зведеного 
житла становила близько 50 % (рисунок 1.1). 
7 
 
Рисунок 1.1 – Введення житлових будівель в Украіні (дані Держстату, 2019 р.): 
 – малоповерхові;  – багатоповерхові 
 
 З реалізацією національного проекту «Доступне та комфортне житло – 
громадянам України» приміські території активно забудовуються 
малоповерховими житловими будинками, розробляються нові підходи до 
організації та будівництва об'єктів масової малоповерхової забудови [9]. В 
рамках цієї програми заданий вектор розвитку малоповерхового будівництва 
шляхом застосування перспективних заходів, спрямованих на підвищення 
доступності енергоефективного, комфортного та екологічного житла. Також є 
державна програма «Підтримки індивідуального житлового будівництва", 
реалізація якої сприятиме досягненню показників за обсягом введення в 
експлуатацію індивідуальних житлових будинків понад 40 млн. квадратних 
метрів до 2024 року. 
Планується, що це складе третину заданого показника щодо введення в 
експлуатацію не менше 120 млн. квадратних метрів житла щорічно, визначеного 
Постановою Кабінету міністрів від 03 березня 2021 р. № 179 «Про затвердження 
Національної економічної стратегії на період до 2030 року», [10]. Прийняття 
Постанови Кабінету міністрів від 20 грудня 2006 р. № 1764 «Про затвердження 
Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд», що встановлює 
вимоги щодо забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та 
виключення їх нераціонального витрати, підтверджує необхідність підвищення 
енергозбереження зокрема у секторі малоповерхового домобудівництва [11]. 
8 
 
Збільшення частки будівництва малоповерхових житлових будівель за 
підтримки зазначених програм пов'язане з можливістю зниження питомої 
продажної вартості будівель, що в першу чергу досягається за рахунок зниження 
собівартості будівництва. При зведенні малоповерхових будівель значно менше 
споживання паливних та енергетичних ресурсів у порівнянні з будівництвом 
будівель підвищеної поверховості впливає на скорочення витрат на будівництво. 
Подальше збільшення частки малоповерхового будівництва у загальному обсязі 
зведення житла дозволить суттєво скоротити витрати ПЕР у будівельному 
виробництві. 
З позиції енергораціонального споживання витрати ПЕР слід враховувати 
на всіх етапах життєвого циклу будівель. Слід зазначити, що у загальному 
життєвому циклі стадія будівництва є ємним споживачем енергоресурсів попри 
те, що займає порівняно невеликий період. Необхідною частиною процесів з 
організації життєвого циклу будівель є показники енергоефективності, 
особливості та значення яких містяться в різних нормативних документах. 
До нормативних документів у галузі енергозбереження, що 
застосовуються у будівництві, відносяться: будівельні норми та правила (ДБН), 
державні стандарти у галузі будівництва (ДСТУ), збіри правил з проектування та 
будівництва (СП). Як правило, більшість з них містять вимоги щодо досягнення 
певних показників на стадіях проектування та експлуатації будівель, серед яких 
можна виділити: питома витрата тепла на опалення та вентиляцію будівель, 
параметри мікроклімату приміщень та ін [12-14, 15, 16, 17]. Однак, такий підхід 
дозволяє розглядати енергетичну ефективність будівель лише в межах заданих 
показників, не враховуючи інші види енергетичних ресурсів, що витрачаються, 
на інших етапах життєвого циклу будівель. 
Основу нормативно-технічного та методичного забезпечення стосовно 
проектування, виробництва та експлуатації будівель з високим класом 
енергоефективності та низьким рівнем енергоспоживання становлять такі 
стандарти: 
 – ДСТУ 2155-93. Енергозбереження. Методи визначення економічної 
ефективності заходів по енергозбереженню. Основою стандарту є встановлення 
понять, принципів, цілей, а також суб'єктів діяльності щодо нормативно-
методичного забезпечення заощадження енергетичних ресурсів. Стандарт 
відноситься до діяльності, пов'язаної з ефективним використанням ПЕР, до 
енергоспоживаючих об'єктів, а також технологічних процесів, робіт і послуг [18]. 
 - ДСТУ ISO 50047:2020 «Енергозбереження. Визначення обсягів 
енергозбереження в організаціях». Цей міждержавний стандарт поширюється на 
енергоспоживаючу продукцію виробничо-технічного та побутового 
призначення на всіх стадіях її життєвого циклу, а також містить основні вимоги 
9 
 
щодо підтвердження відповідності показників її енергетичної ефективності 
встановленим нормативним значенням, [19]. 
 – ДСТУ 3051-95. Ресурсозбереження. Основні положення. Дія цього 
стандарту поширюється на продукцію, виготовлену на підприємствах та в 
організаціях різних форм власності всіх галузей народного господарства, а також 
на виробничо-технологічні процеси, роботи та послуги. В основі стандарту 
містяться рекомендації щодо встановлення вимог та показників 
ресурсозбереження на стадіях життєвого циклу продукції. У стандарті також 
наведено регламентуючі положення щодо нормування показників 
ресурсозбереження [20]. 
 До нормативно-технічних документів також належать міжнародні 
стандарти з енергетичної ефективності серії ISO у будівельній галузі, спрямовані 
на підвищення екологічної безпеки виробництва та раціонального використання 
енергії всіма учасниками інвестиційно-будівельного процесу, забезпечуючи 
якість та надійність. Так, використовуючи положення гармонізованого стандарту 
ДСТУ Б EN ISO 13790:2011, можна розрахувати енергоефективність будівель 
[21]. 
Деякі стандарти «зеленого будівництва», такі як ДСТУ ISO 14001:2015 
Системы экологического управления. Требования и руководства по применению 
розроблені на підставі державних нормативних документів (ДСТУ, ДБН), 
міжнародних стандартів серії ISO зі стійкості будівництва, а також положень 
зарубіжних рейтингових систем LEED (США), BREEAM (Велика Британія), 
DGNB (Німеччина) [22]. Зазначені системи оцінки будівель ґрунтуються на 
принципах екологічного будівництва та застосовуються для рейтингової оцінки 
будівель за різними показниками, у тому числі за рівнем ефективного 
використання енергетичних ресурсів. 
Нормування проектування енергоефективних житлових будівель, у тому 
числі малоповерхових, ґрунтується на принципах, які встановлює система 
будівельних і правил. До переліку обов'язкових для застосування на етапі 
проектування будівельних норм та правил належить нормативний документ ДБН 
В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель», що містить вимоги до рівня 
енергоефективності будівель [14]. При цьому методи теплотехнічного 
проектування, способи розрахунку теплового захисту конструкцій, що 
захищають, а також рекомендації та довідкові матеріали містяться в ДСТУ А.2.2-
12:2015  Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку 
енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та 
гарячому водопостачанні, [23]. 
У малоповерховому будівництві проектування та зведення житлових 
будівель регламентується ДБН В.2.2-15:2019 Будівлі та споруди. Житлові 
10 
 
будівлі. Основні положення, ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. основні 
положення, в яких встановлюються вимоги щодо проектування та зведення 
будівель. Внаслідок дотримання заданих вимог до мікроклімату приміщень 
забезпечується ефективне та економне витрачання енергоресурсів на етапі 
експлуатації будівель [12,13]. 
Основним документом при організації виконання робіт на стадії 
будівництва є ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва [24]. 
Дане зведення правил уточнює та доповнює ДБН А.3.1-5-96. Організація 
будівельного виробництва, регламентує проектну підготовку організації 
будівництва та розробку організаційно-технологічної документації на 
будівництво, містить правила щодо підготовки до будівництва, розміщення на 
будівельному майданчику тимчасової інфраструктури. Нормативний документ 
не поширюється на індивідуальне житлове будівництво, проте застосовується у 
разі організації будівництва комплексу малоповерхових житлових будівель 
(наприклад, котеджних селищ). 
На стадії розробки проектної документації розрахунок всіх видів ресурсів 
проводиться зазвичай за укрупненими показниками. При цьому енерговитрати 
не підраховуються, а необхідні потужності визначаються із запасом. Потреба на 
будівельному майданчику в електроенергії, паливі, воді визначається для 
заданих обсягів робіт відповідно до розрахункових формул, наведених у 
нормативно-технічних документах.  
Зведення комплексів малоповерхових житлових будівель найчастіше 
здійснюється у віддалених від міського середовища місцевостях, у зв'язку з чим 
виникає потреба в облаштуванні тимчасових інженерних мереж. 
Проектування мереж тимчасового електропостачання, необхідного для 
енергетичного забезпечення силових та технологічних споживачів, 
внутрішнього та зовнішнього освітлення об'єктів будівництва, ділянок 
виробництва будівельно-монтажних робіт та інвентарних будівель здійснюється 
в наступній послідовності [24]: – розрахунок електричних навантажень; – вибір 
кількості та потужності джерел електроенергії; - складання схеми 
електропостачання. 
До основних споживачів електроенергії на будівельному майданчику 
належать будівельні машини, механізми, установки будівельного майданчика та 
об'єкти його тимчасової інфраструктури. Як джерела тимчасового 
електропостачання зазвичай застосовують інвентарні електростанції та 
пересувні трансформаторні підстанції, які розташовують у місцях зосередження 
електроспоживачів. 
Тимчасове теплопостачання будівельних майданчиків встановлюється для 
забезпечення теплом технологічних процесів, опалення та сушіння будівель, що 
11 
 
будуються, а також опалення та гарячого водопостачання тимчасових 
адміністративних та санітарно-побутових будівель (контор, побутівок, душових 
тощо). У системи тимчасового теплопостачання входять мережі тимчасового 
теплопостачання та різні пристрої (конвекторні обігрівачі, калорифери, 
водонагрівачі та ін.). Розрахунок потреби у теплі здійснюється за окремими 
споживачами та визначається сумарною витратою по об'єкту в цілому. 
Проектування та розміщення мереж теплопостачання проводиться у 
відповідності до ДБН В.2.5-39:2008 «Зовнішні мережі та споруди. Теплові 
мережі», [16]. 
На рівнях стандартів організацій організаційно-технологічне проектування 
регулюється ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва [24].  
В результаті представленого аналізу слід зазначити, що більшість 
нормативно-технічних та методичних документів будівництва малоповерхових 
житлових будівель містять вимоги щодо скорочення енергоспоживання на 
етапах проектування та експлуатації будівель. При цьому нормування 
енерговитрат під час виконання робіт на будівельному майданчику в період 
зведення будівель залишається не регламентованим. 
 
1.2. Відомі існуючі дослідження у галузі вдосконалення методології 
визначення енерговитрат при зведенні будівель  
 
Теоретичні основи у галузі управління енергоефективністю на всіх етапах 
життєвого циклу об'єктів житлового будівництва були закладені у наукових 
працях відомих учених, серед них: А.А. Волков, А.В. Гінзбург, К.П. Грабовий, 
П.Г. Грабовий, К.А. Шрейбер. 
У дослідженнях [25, 26-29] дослідженнях міститься методичні підходи до 
визначення та підвищення показників енергетичної ефективності будівель за 
допомогою зменшення витрат ресурсів на опалення, вентиляцію та 
кондиціювання. Зокрема, у публікаціях [30, 31] вказується на тісний 
взаємозв'язок рівня енергоспоживання енергоефективної будівлі та параметрів 
мікроклімату його приміщень. 
Ще одним із способів вирішення питання зниження енергоспоживання у 
житловому будівництві є запропонована С.Г. Шеїна оптимізаційна модель 
вибору енергоефективних заходів, заснована на порівнянні альтернативних 
варіантів та визначення найкращого з точки зору найбільшої економії енергії та 
економічної доцільності прийнятих рішень [32]. 
На особливу увагу заслуговують наукові підходи А.М. Берегового, що 
розкривають принципи енергозбереження з позиції застосування раціональних 
архітектурно-будівельних рішень щодо зниження теплових втрат та створення 
12 
 
сприятливого мікроклімату у приміщеннях. Поруч із, автором виділено переваги 
використання відновлюваних джерел енергії у проектних рішеннях 
малоповерхових житлових будинків, особливості використання тепла землі 
підземним простором будівлі, і навіть організації системи кліматизації будинків, 
що виключає негативний вплив зовнішнього клімату [33, 34]. 
Методологічні засади енергозберігаючого проектування, запропоновані у 
дослідженнях К.Е. Філюшиною, засновані на оптимальному виборі об'ємно-
планувальних та конструктивних рішень малоповерхового будівництва, що 
забезпечують максимальне використання сонячної енергії та мінімальні 
тепловтрати будівлі [35]. 
Підвищення енергоефективності будівель розвивається у напрямі 
вдосконалення застосовуваних будівельних матеріалів і технологій, у зв'язку з 
чим у час існує значна кількість досліджень у цій галузі. Так у відомих 
публікаціях для збільшення теплоефективності стін пропонується 
використовувати газосилікат та автоклавний газобетон у вигляді стінових блоків, 
які останнім часом набули широкого застосування у вітчизняному 
малоповерховому будівництві завдяки високим теплозахисним властивостям 
[36, 37]. 
На особливу увагу заслуговують наукові розробки енергоефективних 
будівельних матеріалів та конструкцій, запропоновані рядом авторів [38, 39, 40, 
41]. 
Досвід впровадження енергоефективних технологій є як у вітчизняній, так 
і зарубіжній практиці житлового будівництва. Широке поширення набули 
швидкобудуюємі будівлі за технологіями каркасного будівництва, а також з 
використанням SIP-панелей, що найчастіше використовуються в країнах 
Скандинавії, Фінляндії, Німеччини та США. (Переваги зведення будівель за 
даними технологіями присвячені публікації авторів [42, 43-45]. 
Роботи авторів [46, 47, 48, 49] містять дослідження будівництва 
малоповерхових будівель за комбінованою технологією зведення несучих стін з 
енергоефективних блоків незнімної пінополістирольної опалубки, що дозволяє 
одночасно будувати та утеплювати конструкцію будівлі. Останнім часом, 
особливо у зарубіжних країнах, велике поширення набули активні системи 
енергозбереження, що включають інженерне обладнання, яке використовує і 
перетворює енергію відновлюваних джерел для потреб вентиляції, опалення та 
водопостачання. До таких систем, зокрема, належать сонячні колектори, що 
дозволяють економити енергію на опалення будівлі. Проекти «сонячних» 
будинків останнім часом активно реалізовуються не тільки в теплих країнах 
(Ізраїль, Туреччина) та в країнах з помірним кліматом (Німеччина, Франція, 
Англія), а й у багатьох північних регіонах Європи та США (Фінляндія, Швеція, 
13 
 
Канада, Аляска). 
Значний теоретичний внесок у дослідження проблеми використання 
сонячної енергії у будівельній галузі зробили праці С.В. Зоколея та Б. Андерсона 
[50, 51]. Сучасні концепції застосування сонячних колекторів щодо підвищення 
енергоефективності систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря в 
будинках містять дослідження зарубіжних авторів C. Villasante, A.-S. Bejan та ін 
[52,53]. 
Не менш перспективним способом економії енергії є застосування 
теплових насосів, що використовують низькопотенційне тепло землі (ґрунт, 
ґрунтові води, радіогенне тепло земних надр та ін.). У дослідженнях провідних 
учених розглянуто переваги використання теплонасосних систем з метою 
вентиляції, опалення та гарячого водопостачання будівель [54, 55]. 
Поряд із розглянутими дослідженнями щодо скорочення 
енергоспоживання на стадіях проектування та експлуатації будівель 
застосування методів системного підходу щодо визначення повної 
енергоємності будівель дозволяє комплексно досліджувати проблему 
енергозбереження на всіх стадіях життєвого циклу будівництва. Так, у 
публікаціях [56] витрати ПЕР пропонується враховувати на всіх етапах 
будівництва будівель: технологічні процеси з виготовлення будівельних 
матеріалів та конструкцій, виконання будівельно-монтажних робіт, експлуатація 
та демонтаж після закінчення терміну служби. У цьому енергозбереження 
сприймається як системоутворюючий чинник, дія якого реалізується усім стадіях 
життєвого циклу з допомогою застосування кожної з них енергозберігаючих 
заходів. 
У дослідженнях Г.В. Землякова та А.А. Лазовського розглянуто методи 
розрахунку витрат ПЕР у будівельному виробництві [57]. У публікаціях [58, 59] 
особлива увага приділяється структурі енерговитрат на будівельному 
майданчику, а також енергозберігаючі заходи щодо зниження витрачання 
ресурсів. 
У дослідженнях [60] О.О. Королем розглянуто енерговитрати будівельного 
майданчика під час зведення багатоповерхових житлових будівель, зокрема 
виділено найбільш енергоємні споживачі будівельного майданчика, розроблено 
механізм реалізації енергозберігаючих заходів під час зведення об'єктів 
монолітного домобудівництва. 
 
1.3. Особливості виробництва та організації робіт у малоповерховому 
житловому будівництві 
 
 Принципи енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності у 
14 
 
малоповерховому будівництві є особливо актуальними, що підтверджує низку 
публікацій у цій галузі [61, 62, 63, 64, 65, 66]. Проте питання енергозбереження 
у період зведення будівель вивчені недостатньо. 
В даний час у житловому житловому будівництві застосовуються різні 
технології будівництва. До найпоширеніших відносяться технології з 
використанням дрібноштучних матеріалів (цегла, легкобетонні блоки, камінь), 
дерев'яних конструкцій (каркасні, брущаті), індустріальних виробів (SIP-панелі), 
а також комбінованих систем (незнімна опалубка з пінополістиролу) [60]. 
Складена структура будівництва малоповерхових житлових будинків із 
застосуванням різних матеріалів стін представлена на рисунку 1.2. 
 
 
Рисунок 1.2 – Структура малоповерхового будівництва за матеріалами 
стін:  – цегла;  - камінь, легкообетонні блоки;  - дерево; - інші 
Як правило, вибір технології здійснюється виходячи з кліматичних 
особливостей визначеної для забудови місцевості, фінансових витрат, термінів 
будівництва, а також вимог, що пред'являються безпосередньо до конструкцій 
будівлі (наприклад, вимоги надійності та довговічності). 
Сучасний сектор малоповерхового житлового будівництва останнім часом 
все частіше є комплексною забудовою заміських територій у вигляді котеджних 
селищ і кварталів (рисунок 1.3). 
15 
 
Рисунок 1.3 – Малоповерхова житлова забудова: котеджне селище (а), котеджні 
квартали (б) 
Враховуючи відмінності у характері малоповерхової житлової забудови та 
застосовуваних технологіях будівництва, кількість і структура енергоспоживачів 
може істотно відрізнятися. Дані особливості будівництва малоповерхових 
житлових будівель впливають на специфіку організації та виробництва 
будівельно-монтажних робіт на будівельному майданчику. В результаті на етапі 
планування будівництва формуються основні організаційні рішення: 
- вибір методів організації робіт та визначення термінів зведення; 
- визначення кількості та складу робітників, трудомісткості виконання 
робіт та змінності; 
- призначення будівельних машин, обладнання та інструментів;  
- організація побутового містечка та інфраструктури будівельного 
майданчика (при необхідності). 
Зведення житлових будівель за технологіями малоповерхового житлового 
будівництва характеризується невеликими термінами та можливістю проведення 
повного циклу будівництва переважно у теплий період часу, що виключає 
необхідність додаткового енергоспоживання на опалення приміщень, а також 
виконання технологічних процесів, пов'язаних з прогріванням. 
При організації будівництва в кожному конкретному випадку можуть 
призначатися різні методи виконання робіт, вибір яких залежить від технології 
зведення, кількості будівель, заданих термінів будівництва, наявності 
16 
 
матеріальних і трудових ресурсів. 
У випадках комплексної забудови малоповерхових житлових будівель у 
практиці сучасного будівництва застосовується потоковий метод, який 
заснований на організації послідовного, безперервного та ритмічного виконання 
робіт. Цей підхід враховує раціональне використання трудових та матеріально-
технічних ресурсів будівельного майданчика. Така організація робіт дозволяє 
скоротити терміни будівництва та пов'язане з ними енергоспоживання. 
Сучасне будівельне виробництво слід розглядати як комплексно 
механізований процес виконання будівельних робіт [67], який виконується за 
допомогою різних машин та механізмів. У зв'язку з цим будь-який будівельно-
технологічний процес по зведенню будівлі можна класифікувати за ступенем 
його механізації: 
- механізований (виконаний за допомогою будівельних машин); 
- напівмеханізований (виконаний з використанням машин та ручної праці);  
- ручний (виконаний за допомогою механізованих інструментів) [68]. 
 Зведення малоповерхових житлових будівель, як правило, пов'язане з 
переважним переважанням ручної праці, використання низькоенерговитратного 
інструменту та обладнання, застосуванням малогабаритної та малопотужної 
будівельної техніки. Однак у випадках комплексної малоповерхової забудови, а 
також під час виконання робіт, що передбачають високу механізовану 
інтенсифікацію будівельних процесів, споживання ПЕР може бути значним. 
На стадії організаційного планування склад комплекту машин і механізмів 
призначається виходячи з конструктивно-планувальних рішень будівлі або 
комплексу будівель, обсягу робіт, особливостей технологічних процесів, 
термінів будівництва, а також умов виконання робіт: пора року, географічне 
розташування та геологічні особливості обраної під забудову місцевості та інше. 
Всі машини та механізми, що застосовуються при зведенні малоповерхових 
житлових будівель, можна розділити за технологічною ознакою на наступні 
основні категорії для робіт на будівельному майданчику: 
- для підготовчих робіт; 
- для земляних робіт; 
-· навантажувально-розвантажувальні; 
- вантажопідйомні; 
- машини для укладання та транспортування бетонної суміші; 
- змішувальні; 
- оздоблювальні; 
- механізований інструмент. 
У малоповерховій забудові одночасне зведення кількох будівель 
передбачає комплексну механізацію основних та допоміжних процесів за 
17 
 
допомогою комплектів машин та механізмів, взаємопов'язаних за технологічним 
призначенням, продуктивністю, експлуатаційними параметрами згідно з 
заданими темпами та термінами виконання робіт. В результаті в певних умовах 
будівництва та із застосуванням обраної технології зведення призначені машини 
та механізми задають вектор споживання енергоресурсів на будівельному 
майданчику. 
Важливою особливістю комплексної малоповерхової житлової забудови в 
порівнянні з індивідуальним будівництвом є необхідність організації 
інфраструктури будівельного майданчика в період зведення будівель. 
До об'єктів внутрішньо майданчикової інфраструктури при зведенні 
комплексу будівель відносяться: тимчасові будівлі санітарно-побутового 
забезпечення працюючих (побутові приміщення різного призначення) та 
складського господарства, а також будівельний майданчик. 
Склад та призначення будівель санітарно-побутового призначення 
залежать від багатьох факторів, основними з яких є: обрана технологія 
будівництва, прийнятий метод організації виконання робіт, склад та кількість 
робітників, період будівництва, природно-кліматичні умови району будівництва. 
Кількість та призначення складських приміщень визначається виходячи зі 
специфіки матеріалів, що зберігаються, а також показників їх надходження та 
споживання на будівельному майданчику. 
Енергозабезпечення об'єктів будівництва здійснюється за допомогою 
тимчасових інженерних мереж (електропостачання, теплопостачання, 
водопостачання та ін.). Так, з організацією електропостачання будівельного 
майданчика визначають споживачів електроенергії, розраховують загальну 
потребу в електроенергії, тобто. встановлюють трансформаторну потужність, 
вибирають джерела одержання електроенергії. Електропостачання на 
будівельному майданчику може забезпечуватись від стаціонарного або 
тимчасового джерела. У більшості випадків при будівництві малоповерхових 
житлових будівель у віддалених заміських територіях через відсутність 
можливості підключення до діючих електромереж застосовуються пересувні 
електростанції або дизельні генератори. В результаті розробляється проект 
електропостачання будмайданчика із вказівками його виконання та потреб у 
ресурсах. Аналогічним способом проектується тимчасове тепло-і 
водопостачання. 
Висвітлення на будівельному майданчику забезпечується за допомогою 
спеціальних освітлювальних установок (наприклад вуличних прожекторів). 
Організація системи освітлення передбачає робоче освітлення у випадках 
виконання робіт у темний час доби, аварійне освітлення у місцях проведення 
робіт з бетонування, укладання бетону та аналогічних технологічних процесів, а 
18 
 
також охоронне освітлення майданчика будівництва та складських приміщень у 
нічний час доби. Норми штучного освітлення для будівельних майданчиків 
наведено у ДБН А.3.1-5:2016 [24], а також у ДСТУ Б А.2.4-6:2009 [69]. 
У результаті внутрішньо майданчикова інфраструктура під час виконання 
робіт створює додаткове витрачання ПЕР і у випадках комплексної 
малоповерхової забудови може бути досить енергоємним споживачем на 
будівельному майданчику. 
 
1.4. Формування підходів до раціональної витрати паливно-
енергетичних ресурсів на будівельному майданчику при зведенні 
малоповерхових житлових будівель 
 
 При організації будівельного майданчика та плануванні виробництва 
будівельно-монтажних робіт слід прагнути до раціонального енергоспоживання, 
оскільки витрати ПЕР на функціонування побутового містечка, а також роботу 
машин, обладнання та механізованого інструменту можуть займати важливу 
частину структурі витрат на будівництво. Через війну етап зведення, зазвичай, 
становить істотну частку у загальному інвестиційному циклі зведення будинків. 
Відповідно до ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівництва» вибір рішень 
щодо організації будівництва слід здійснювати на основі варіантного 
опрацювання з широким застосуванням методів критеріальної оцінки, методів 
моделювання та сучасних комп'ютерних комплексів [24]. Враховуючи дані 
вимоги на етапі планування будівництва, застосовується організаційно-
технологічне моделювання у вигляді графічного представлення моделей, які 
наочно відображають технологію будівельного виробництва, показують чіткий 
взаємозв'язок між роботами та технологічну послідовність їх виконання. Такий 
підхід дозволяє раціонально планувати та керувати технологічними потоками в 
умовах будівельного виконання робіт. 
Основними моделями виконання робіт є календарні плани у вигляді 
лінійних або мережевих графіків, що описують організаційні, тимчасові та 
технологічні взаємозв'язки між процесами. 
Призначення календарних планів полягає у розробці та застосуванні 
ефективних методів організації робіт та їх ув'язки у часі при безперервному та 
раціональному використанні трудових, матеріальних та технічних ресурсів. 
В області малоповерхового будівництва, яке останнім часом все частіше є 
комплексною забудовою заміських територій, застосовується календарне 
планування, що дозволяє оперувати термінами будівництва з урахуванням 
складу та кількості основних ресурсів: робочих бригад і провідних механізмів, 
19 
 
змінності, а також специфічних умов будівництва. При цьому, ґрунтуючись на 
принципах раціонального планування організації будівництва, при розробці 
календарного плану враховуються такі рекомендації: 
- · Використання прогресивних методів організації виробництва та праці 
робітників; 
-· Проектування виконання робіт за допомогою потокових методів, які 
забезпечують максимальне суміщення будівельно-монтажних робіт з 
урахуванням вимог техніки безпеки праці; 
- · Застосування принципів комплексної механізації виконання робіт; 
- · Організація роботи високопродуктивних машин та механізмів у дві-три 
зміни, а робіт, що виконуються вручну – в одну-дві зміни. 
При виборі методів виконання робіт основним етапом є правильний підбір 
комплекту будівельних машин. У цьому випадку порівняння Варіантів 
виконання робіт є техніко-економічну оцінку виконання процесів і проводиться 
за такими схемами: 
 1. Визначення ефективних технічних засобів механізації робіт у рамках 
однієї технології будівництва. 
 2. Визначення ефективної технології будівництва у межах постійного 
конструктивного рішення об'єкта будівництва [67]. 
В обох варіантах на етапі планування підбираються варіанти технологій 
будівництва, відповідні типи та марки технічних засобів. В результаті 
проведених розрахунків визначають раціональніший варіант. За допомогою 
розробленого календарного плану визначають основні техніко-економічні 
показники (тривалість будівництва, питома трудомісткість робіт та коефіцієнт 
нерівномірності руху робочої сили, рівень механізації та потреба в машинах та 
механізмах), які характеризують ефективність прийнятих організаційно-
технологічних рішень. На підставі календарного плану розробляється графік 
роботи основних машин та механізмів, а також графік надходження на об'єкт 
будівельних матеріалів та конструкцій. 
В результаті сучасні організаційно-технологічні моделі дозволяють 
коригувати терміни будівництва з допомогою раціонального використання 
трудових ресурсів, грамотного розподілу будівельних процесів у часі, 
максимальної механізації виконання робіт. Проте, у своєму змісті вони не 
враховують витрати енергоресурсів різними споживачами будівельного 
майданчика, що унеможливлює раціональне використання енергоресурсів та 
оптимізацію енергоспоживання в процесі виконання робіт. 
Впровадження у моделі календарного планування показників 
енергоспоживання дозволить підвищити ефективність інвестиційно-
будівельного процесу. У зв'язку з цим на етапі планування слід проводити 
20 
 
порівняльний аналіз енергоємності вибраних технологій та відповідних їм 
будівельних процесів при їх виробництві різними методами та технологічними 
способами. Крім того, важливо також враховувати споживання енергоресурсів 
інфраструктурою будівельного майданчика. 
Для впровадження показника витрати ПЕР до складу календарного графіка 
знадобиться розробка класифікації основних енергоспоживачів будівельного 
майданчика стосовно технологій малоповерхового будівництва. Поряд з цим 
необхідно досліджувати та розробити методичні підходи щодо визначення 
енерговитрат на будівельному майданчику при зведенні комплексу будівель за 
технологіями малоповерхового житлового будівництва. 
 
Висновки по розділу 1 
 1. Проведений аналіз нормативно-правової, нормативно-технічної та 
методичної бази в галузі організаційно-технологічного проектування виявив, що 
вимоги щодо визначення витрат ПЕР та їх скорочення відносяться до стадій 
проектування та експлуатації будівель, проте практично не торкаються стадії 
зведення будівель та організацію будівельного майданчика. 
 2. Огляд літературних джерел показав, що значна кількість досліджень 
присвячена галузі підвищення енергоефективності малоповерхового будинку на 
стадії проектування будівель та містить методики та способи покращення 
теплового захисту будівель за допомогою вдосконалення матеріалів, 
конструкцій та технологій, застосування раціональних архітектурно-
планувальних рішень, а також інноваційних активних енергозберігаючих 
інженерних систем. При цьому питання енергоспоживання стосовно етапу 
зведення малоповерхових житлових будівель раніше не торкалися. 
 3. На етапі планування застосування організаційно-технологічного 
моделювання дозволяє за допомогою раціональних підходів коригувати терміни 
будівництва з урахуванням змінності, забезпечувати поточність виконання робіт, 
призначати оптимальну кількість робочих і будівельних машин. Однак, існуючі 
моделі, представлені у вигляді календарних планів та графіків, не включають 
витрати ПЕР енергоспоживачами будівельного майданчика. 
Інтегрування в календарне планування показників енергоспоживання 
дозволить враховувати та коригувати витрачання ПЕР на стадії зведення 
будівель. 
  
21 
 
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГОСПОЖИВАЧІВ І ВИТРАТ 
ПАЛИВНО-ЕНЕРЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ПРИ ЗВЕДЕННІ 
МАЛОПОВЕРХОВИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ 
2.1. Особливості механізації робіт при зведенні будівель за 
технологіями малоповерхового будівництва 
 
 Для проведення дослідження було обрано технології, що на сьогодні 
набули найбільшого поширення в практиці малоповерхового будівництва: 
 – зведення з цегли: варіант №1; 
 – зведення з легкобетонних блоків (керамзитобетонні блоки): варіант №2; 
– зведення з незнімної опалубки у вигляді пінополістирольних блоків із 
заповненням міжопалубного простору легкобетонною сумішшю: варіант №3; 
 - зведення з SIP-панелей: варіант №4. 
Як об'єкт будівництва обрано проект двоповерхового житлового будинку 
прямокутної форми, який може бути зведений за будь-якою з розглянутих 
технологій малоповерхового житлового будівництва. На рисунку 2.1 
представлений варіант планування житлового будинку за технологією 
будівництва з цегли. 
Кожну з розглянутих технологій малоповерхового будівництва укрупнено 
можна розділити на наступні етапи виконання робіт з будівництва будівлі на 
будівельному майданчику: 
 I. Земляні роботи та роботи з улаштування фундаменту. 
ІІ. Роботи зі зведення надземної частини будівлі: – роботи зі зведення стін 
будівлі; - роботи з влаштування перекриттів; - покрівельні роботи. 
ІІІ. Оздоблювальні роботи. 
Споживання енергоресурсів під час виконання робіт з різним ступенем 
механізації залежить від виду та технологічних параметрів, а також кількості 
необхідних для їх виконання машин та механізмів. В результаті витрата ПЕР 
визначається виходячи з технічних потужностей та часу роботи 
використовуваних засобів механізації праці. 
При будівництві з штучних матеріалів, таких як цегла та керамзитобетонні 
блоки, основний технологічний процес по зведенню стін будівлі є ручною 
кладкою із застосуванням цементного розчину. 
 
22 
 
 
 Рисунок 2.1 – Планувальне рішення малоповерхової житлової будівлі з 
цегли: план 1-го поверху (а), план 2-го поверху (б) 
  
При цьому виконання самих робіт з кладки не передбачає використання 
механізованого інструменту, однак для приготування розчину на будівельному 
майданчику використовується технологічне змішувальне обладнання. У 
малоповерховому будинку при невеликих обсягах будівництва як таке 
обладнання застосовуються електричні бетонозмішувачі або змішувальні 
установки, потужність і місткість барабана яких підбираються відповідно до 
обсягу виконуваних робіт. Подача цегли або блоків, а також розчину на 
підмощенні другого поверху будівлі здійснюється за допомогою 
вантажопідіймального крана. 
Зведення стін будівлі з незнімної опалубки є технологічним процесом з 
влаштування вручну пінополістирольних блоків із закріпленням арматури. Для 
з'єднання арматури використовують будівельне обладнання: установки для 
ручного зварювання, насосна станція з пресом. 
Бетонування отриманої конструкції здійснюється переважно за допомогою 
автобетононасосів, а для ущільнення бетонної суміші застосовуються глибинні 
вібратори, які живляться від мережі. 
Монтаж стін із SIP-панелей є механізованим процесом, який виконується 
із застосуванням вантажопідйомної техніки. Невелика вага панелей дозволяє 
використовувати малогабаритний автомобільний кран або маніпулятор кран 
вантажопідйомністю не більше 5 тон. 
Енергоспоживання для електричних засобів механізації визначається їх 
потужністю, зазначеною у відповідних технічних паспортах, та вимірюється у 
кВт/годину. Для будівельних машин, що працюють на рідкому паливі, витрати 
ПЕР характеризуються споживанням у літрах годину (л/год). Для зручності 
23 
 
підрахунку та аналізу витрат різними енергоспоживачами всі види палива та 
енергії необхідно привести до порівняльного вигляду, який об'єктивно 
враховуватиме їх особливості. У зв'язку з цим як така одиниця слід 
використовувати універсальну розмірність, виражену в кількості умовного 
палива (у.т.) [70] з теплотою згоряння 29300 кДж/кг. Переведення електроенергії 
та рідкого палива в умовне провадиться відповідно до ДСТУ 2155-93 [18], в 
якому зазначено, що перерахунок електричної, теплової енергії та палива в 
умовне паливо провадиться за їх фізичними (енергетичними) характеристиками 
на підставі наступних співвідношень: - 1 кВтхгод = 3,6 МДж = 0,12 кг у.т.; - 1 кг 
дизельного палива дорівнює 1,45 кг у. - 1 кг бензину дорівнює 1,52 кг у.т. 
Переведення різних видів ПЕР у умовне паливо дозволяє розрахувати як 
однойменні витрати, тобто. витрати одного або кількох видів енергоресурсів, що 
використовуються на виробництво окремих видів будівельно-монтажних робіт 
або технологічних процесів на будівельному майданчику (наприклад, 
влаштування плит перекриттів, приготування розчину кладки та ін.), так і групові 
– сума витрат усіх видів однойменних витрат, що згруповані за функціональним 
призначенням і витрачаються на зведення будівлі відповідно до обраної 
технології будівництва. 
Тривалість роботи технічних засобів розраховувалася виходячи із заданих 
обсягів робіт малоповерхової будівлі для кожної технології будівництва, що 
розглядається, згідно збірникам ЄНІР, ДБН та ін. 
Споживання ПЕР різними видами машин та механізмів при зведенні стін 
обраного об'єкта будівництва представлено у таблиці 2.1. 
Перекриття в цегляних або бетонних малоповерхових житлових будинках 
застосовують монолітні або збірні із заводських залізобетонних плит. 
Влаштування монолітного перекриття виконується в знімній опалубці, простір 
якої заливається бетонною сумішшю. Для отримання високоміцної монолітної 
конструкції бетон рекомендується заливати за один раз, тому бетонна суміш до 
місця будівництва доставляється бетоновозами, а подача в опалубку 
здійснюється за допомогою автобетононасосу. В даний час у малоповерховому 
будівництві широко застосовуються малогабаритні автобетононасоси з 
повноповоротною розподільною стрілою та дальністю подачі до 15 метрів. 
Як збірні перекриття в малоповерховому домобудуванні використовують 
багатопустотні залізобетонні плити. Полегшена вага таких виробів та невелика 
висота їх подачі дозволяють застосовувати будівельну техніку малої 
вантажопідйомності – крани на гусеничному чи автомобільному ходу до 15 тон. 
Залежно від типу встановленого у зазначених будівельних машинах двигуна 
енергоспоживання визначається в л/годину або кВт/годину. Витрата ПЕР 
залежить від технічних параметрів двигуна машини, а також особливостей 
24 
 
виконуваних технологічних операцій. Для двох варіантів пристрою перекриттів 
у таблиці 2.2 представлена і розрахована відповідно до встановлених норм 
тривалість механізованих робіт і підібрані для їх виробництва будівельні машини 
та механізми з годинною витратою ПЕР. 
 
Таблиця 2.1 - Споживання ПЕР машинами та механізмами при зведенні стін 
малоповерхової житлової будівлі 
Час Енерго-
Найменування Машини і Витрати 
механізації затрати, кг. 
роботи механізми ПЕР 
роботи, год. у.т. 
Кладка стін з цегли 
Приготування 
Бетонозмішувач 
кладочного 0,7 кВт/год 5,2 0,44 
Denzel B-160 
розчину 
Подача цегли та Автомобільний 5,5 л/год 
7,2 57,42 
розчину кран КС-3577 (Д) 
Загальні енергозатрати: 57,86 
Кладка стін з керамзитобетонних блоків 
Приготування 
Бетонозмішувач 
кладочного 0,7 кВт/год 0,36 
Denzel B-160 
розчину 4,3 
Подача блоків и Автомобільний 5,5 л/год 3,5 
27,91 
розчину кран КС-3577 (Д) 
Загальні енергозатрати: 28,27 
Зведення стін в незнімній опалубці 
Насосна станція з 
Установка пресом арматурним 4 кВт/год 12,0 5,76 
арматури в ПА-80 
прямолінійні стіни Зварювальний 
7 кВт/год 1,0 0,84 
інвертор ММА- 220 
Бетонування Автобетононасос 
7 л/час (Д) 12,0 121,80 
конструкцій стін АБН 15 
Вібратор 
Ущільнення 
глибинний 1,4 кВт/ год 3,0 0,51 
бетонної суміші 
ИВ-75 
Загальні енергозатрати: 128,91 
Зведення стін та перекриттів з SIP-панелей 
Подача SIP- Кран- маніпулятор 
панелей Fassi F65B.0.24 5 л/ год (Д) 26,4 191,4 
Загальні енергозатрати: 191,4 
 
25 
 
 
Таблиця 2.2 - Порівняння споживання ПЕР при виробництві механізованих робіт 
зі зведення монолітних та збірних перекриттів малоповерхової житлової будівлі 
Час 
Енерго-
Вид Найменуванн Машини і Витрата механізації 
затрати, кг. 
перекриття я роботи механізми ПЕР роботи, 
у.т. 
час. 
Укладка Автобето-
бетонної нонасос  7 л/год (Д) 4,0 40,6 
суміші АБН 15 
Монолітне 
Ущільнення Вібратор 
бетонної глибинний 1,4 кВт/ год 1,0 0,17 
суміші ИВ-75 
Загальні енергозатрати: 40,77 
Монтаж плит Автомобільн 
Збірне перекриттів ий кран КС- 5,5 л/ год 7,4 59,01 
3577 (Д) 
Загальні енергозатрати: 59,01 
 
Подані значення характеризують різні кількісні показники витрати 
енергоресурсів при зведенні монолітного та збірного перекриттів. Пристрій 
монолітного перекриття характеризується меншими енерговитратами порівняно 
зі збірним, проте слід враховувати великі терміни його зведення, пов'язані з 
додатковими роботами з монтажу опалубки та технологічною перервою під час 
твердіння бетону. 
Перекриття в будинках за технологією будівництва з SIP-панелей, як і 
стіни, монтуються за допомогою малогабаритних кран-маніпуляторних 
установок. Монтаж перекриттів із багатошарових панелей заводської готовності 
проводиться в єдиному технологічному процесі поряд із влаштуванням стін та 
покрівлі. 
У малоповерхових житлових будинках зі стінами з цегли, 
керамзитобетонних блоків або незнімної опалубки, застосовуються переважно 
фундаменти на природній основі: плитні монолітні та стрічкові (монолітні або 
збірні). 
Конструкція плитного монолітного фундаменту передбачає влаштування 
фундаментної плити з єдиною товщиною по всьому периметру, а стрічково-
монолітний фундамент є горизонтальною смугою, що проходить по всьому 
периметру будівлі і під внутрішніми стінами. Для здійснення процесу в короткі 
терміни та отримання єдиної монолітної конструкції бетонну суміш 
рекомендується готувати та завозити на будівельний майданчик за допомогою 
26 
 
автобетонозмішувачів. У закріплену знімну опалубку стрічкового та плитного 
фундаменту із попередньо виконаним армуванням проводиться укладання 
бетонної суміші автобетононасосом. Для ущільнення бетонної суміші 
застосовують спеціальне будівельне обладнання – вібратори глибинного або 
поверхневого типу. 
Для влаштування фундаментних збірних блоків використовується 
автомобільний вантажопідіймальний кран. У разі зведення стрічкового збірного 
або стрічкового монолітного фундаменту під полегшену конструкцію стін з 
керамзитобетонних блоків можливе його дрібне закладання залежно від глибини 
промерзання ґрунту порівняно з більшою глибиною закладення фундаменту під 
цегляні або монолітні бетонні стіни, що впливає на терміни зведення та 
споживання ПЕР. 
При зведенні фундаменту будівлі з SIP-панелей необхідно враховувати 
відносно легку вагу конструкції будинку. У зв'язку з цим найбільш доцільним 
варіантом є влаштування пальового фундаменту із застосуванням гвинтових 
бетонних або металевих паль. У малоповерховому будівництві для їх занурення 
в ґрунт використовують, як правило, енерго-економічні малогабаритні пальові 
установки. Після загвинчування металеві палі обрізають на потрібному рівні та 
приварюють до них оголовки за допомогою зварювального агрегату. 
Відмінності в застосовуваних технологіях малоповерхового будівництва 
впливають на характер застосування різних видів будівельних машин, 
обладнання та механізованого інструменту під час зведення фундаменту будівлі. 
Дані особливості формують відмінності у тривалості механізації робіт та 
відповідного їм енергоспоживання (таблиця 2.3). 
При порівнянні влаштування монолітного плитного та стрічкового 
фундаментів наведені дані показують, що час роботи машин та механізмів у разі 
зведення в монолітній стрічці під стіни з цегли або монолітного бетону в 
незнімній опалубці більше у порівнянні з бетонуванням монолітної 
фундаментної плити або фундаментної стрічки під стіни з керамзитобетонних 
блоків . Слід враховувати, що після укладання монолітного бетону в фундамент 
необхідно зробити технологічну перерву, пов'язану з його твердінням, що 
збільшує термін будівництва будинку. У порівнянні зі стінами з цегли та 
монолітного бетону полегшена вага стінової конструкції з керамзитобетонних 
блоків дозволяє зводити дрібнозаглиблений стрічковий монолітний або збірний 
фундамент, що впливає на скорочення термінів зведення та відповідне 
енергоспоживання. Поряд із пристроєм монолітного стрічкового фундаменту та 
фундаментної плити зведення збірного фундаменту є найбільш 
енерговитратним, т.к. є механізованим процесом монтажу заводських бетонних 
блоків за допомогою вантажопідіймального крана, проте характеризується 
27 
 
найменшими трудовитратами і термінами зведення в порівнянні з іншими 
варіантами. 
Таблиця 2.3 - Порівняння споживання ПЕР при виробництві механізованих робіт 
зі зведення фундаменту житлового будинку 
Час Енерго-
Вид Найменування Машини і Витрати 
механізації затрати, кг. 
фундаменту роботи механізми ПЕР 
роботи, год. у.т. 
Стіни з цегли, керамзитобетонних блоків, монолітного бетону 
Сварка Зварювальни
арматурного й інвертор 7 кВт/год 0,6 0,50 
каркаса ММА-220 
Монолітна Автобето 
Укладка 
плита нонасос 7 л/ год (Д) 3,0 30,40 
бетонної суміші 
АБН 15 
Вібратор 
Ущільнення 1,4 кВт/ 
глибинний 0,8 0,13 
бетонної суміші год 
ИВ-75 
Загальні енергозатрати: 31,03 
Стіни з цегли, монолітного бетону 
Сварка Зварювальни
арматурного й інвертор 7 кВт/ год 5,0 4,20 
каркаса ММА-220 
Автобето-
Стрічковий Укладка 
нонасос АБН 7 л/ год (Д) 3,6 36,54 
заглиблений бетонної суміші 
15 
Вібратор 
Ущільнення 1,4 кВт/ 
глибинний 0,9 0,15 
бетонної суміші год 
ИВ-75 
Загальні енергозатрати: 40,89 
Стіни з керамзитобетонних блоків 
Сварка Зварювальни
арматурного й інвертор 7 кВт/ год 2,1 1,80 
Стрічковий 
каркаса ММА-220 
мілкозаглиб
Автобето-
лений Укладка 
нонасос АБН 7 л/ год (Д) 1,5 15,23 
бетонної суміші 
15 
Вібратор 
Ущільнення 1,4 кВт/ 
 глибинний 0,4 0,56 
бетонної суміші год 
ИВ-75 
Загальні енергозатрати: 17,59 
  
28 
 
Стіни з цегли або монолітного бетону в незнімній опалубці 
Збірний Монтаж Автомобільн 5,5 л/ год 
заглиблений фундаментних ий кран КС- 16,8 133,98 
(Д) 
блоків 3577 
Загальні енергозатрати: 133,98 
Стіни з керамзитобетонних блоков 
Збірний 
Монтаж Автомобільн
мілкозаглиб 5,5 л/ год 
фундаментних ий кран КС- 8,8 70,18 
лений (Д) 
блоків 3577 
Загальні енергозатрати: 70,18 
Стіни з SIP-панелей 
Копрова 
Занурення в 
установка 
грунт металевих 2 л/ год (Б) 6,0 17,40 
«Сваймастер 
Пальовий паль 
-5000» 
Приварювання Зварювальни
оголовків до й інвертор 7 кВт/ год 4,1 3,44 
паль ММА-220 
Загальні енергозатрати: 20,84 
 
Земляні роботи, пов'язані з плануванням та розробкою ґрунту під 
стрічковий фундамент або монолітну фундаментну плиту виробляють за 
допомогою спеціальної будівельної техніки – бульдозерів та екскаваторів. 
Місткість і ширину ковша екскаватора визначають залежності від виду 
фундаменту, що зводиться. Ущільнення основи під фундамент роблять за 
допомогою трамбовок, що працюють від компресорних установок. Для 
влаштування пальового фундаменту під SIP-панелі передбачено лише 
планування майданчика під фундамент. Час роботи та витрати ПЕР при 
виробництві механізованих земляних робіт для кожного виду фундаментів 
представлені в таблиці 2.4. 
Для облицювання фасадів малоповерхових житлових будівель в даний час 
існують різні будівельні матеріали, які підбираються на основі конструкцій 
несучих стін. Для будівлі, зведеної з цегли та керамзитобетонних блоків як 
правило застосовується облицювальна керамічна цегла, а у разі влаштування стін 
у незнімній опалубці використовують зовнішнє декоративне оздоблення «мокрій 
фасад». З огляду на полегшену конструкцію будівлі з SIP-панелей обробка 
фасаду може бути виконана з декоративної штукатурки, сайдингу або дерева. 
Енергоспоживання для варіантів обробки малоповерхової житлової будівлі, що 
розглядається, представлено в таблиці 2.5. 
 
 
29 
 
Таблиця 2.4 - Порівняння споживання ПЕР при виконанні земляних 
механізованих робіт під влаштування фундаменту малоповерхового житлового 
будинку 
Час Енерго-
Вид Найменування Машини і Витрати 
механізації затрати, кг. 
фундаменту роботи механізми ПЕР 
роботи, год. у.т. 
Пальовий, 
Бульдозер 
стрічковий, Планування 6 л/год 
Komatsu 1,6 13,92 
фундаментна площадки (Д) 
D31 
плита 
Загальні енергозатрати: 13,92 
Розробка Екскаватор 
10 л/ год 
грунту під Hyundai 1,0 14,5 
(Д) 
Стрічковий траншеї R140LC-9S 
мілкозаглибле Пневмотрамб
Ущільнення 
ний івка з 
основи під 4 кВт/ год 3,2 1,54 
компресором 
фундамент 
К24М 
Загальні енергозатрати: 16,04 
Розробка Екскаватор 
12 л/ год 
грунту під Hitachi 1,9 33,06 
(Д) 
траншеї ZX180 
Стрічковий 
Пневмо-
заглиблений 
Ущільнення трамбівка з 
4 кВт/ год 3,3 1,58 
основи під компресором 
фундамент К24М 
Загальні енергозатрати: 34,64 
Екскаватор 
Розробка JCB JS 130W 10 л/ год 1,4 20,30 
котловану (Д) 
Фундаментна 
Пневмо-
плита 
Ущільнення трамбівка з 4 кВт/ч год 
6,1 4,37 
основи під компресором ас 
фундамент К24М 
Загальні енергозатрати: 24,67 
 
 
 
 
 
30 
 
Таблиця 2.5 - Витрати ПЕР з влаштування облицювання фасаду малоповерхової 
житлової будівлі 
Час Енерго-
Вид Найменування Машини і Витрати 
механізації затрати, кг. 
облицювання роботи механізми ПЕР 
роботи, год. у.т. 
Стіни з цегли 
Приготування 
Бетонозмішува 0,7 
кладочного 1,7 0,14 
ч Denzel B-160 кВт/час 
розчину 
Автомобільни
Подача цегли та 5,5 л/час 
й кран КС- 2,4 19,14 
розчину (Д) 
Цегла 3577 
керамічна Загальні енергозатрати: 19,28 
лицювальна Стіни з керамзитобетонних блоків 
Приготування Бетонозмішува
0,7 
кладочного ч  Denzel B- 2,0 0,17 
кВт/час 
розчину 160 
Автомобільни
Подача цегли та 5,5 л/час 
й кран КС- 3,2 25,52 
розчину (Д) 
3577 
Загальні енергозатрати: 25,69 
Стіни з монолітного бетону в незнімній опалубці 
Розчино- 
Приготування 1,5 
змішувач 2,4 0,43 
грунта кВт/час 
PH-80 
Нанесення Розчинонасос 5,5 
«Мокрий 5,6 3,70 
грунта CM 40 кВт/час 
фасад» 
Апарат 
піскоструминн
Фактурна 
ий з 4 кВт/час 2,2 1,06 
обробка 
компресором 
К24М 
Загальні енергозатрати: 5,19 
Стіни з SIP-панелей 
Шуруповерт 
Сайдинг Кріплення електричний 0,5 
32,8 1,97 
сайдинга DeWALT кВт/час 
DW 274 K 
Загальні енергозатрати: 1,97 
 
Внутрішнє передчистове оздоблення приміщень будівель за варіантами 
зведення з цегли, керамзитобетонних блоків та монолітного бетону в незнімній 
опалубці виконується за допомогою штукатурних розчинів, що наносяться 
31 
 
механізованим способом за допомогою розчинонасосів. Оздоблювальні розчини 
готуються безпосередньо на будівельному майданчику в розчинозмішувальних 
установках (таблиця 2.6). У разі зведення будівлі з SIP-панелей передчистове 
оздоблення приміщень здійснюється із застосуванням листів гіпсокартону, 
кріплення якого проводиться за допомогою ручних інструментів – шуруповертів. 
Відповідно до проекту для обраного малоповерхового житлового будинку 
передбачається влаштування дерев'яної кроквяної системи двосхилим даху з 
покриттям із покрівельного матеріалу – металочерепиці. Роботи виконуються за 
допомогою ручних механізованих інструментів, що працюють як від електрики 
(таблиця 2.7), і від акумуляторних батарей (шуруповерт). Для влаштування 
покрівель будівлі з SIP-панелей зазвичай використовують готові сендвіч-панелі 
зі сталевим покриттям. Монтаж таких панелей провадиться за допомогою 
вантажопідйомної техніки, а кріплення між собою – зварюванням. 
 
Таблиця 2.6 - Витрати ПЕР при виробництві механізованих робіт з внутрішньої 
передчистової обробки приміщень будівлі 
Енерго-
Найменування Машини і Витрати Час механізації 
затрати, кг. 
роботи механізми ПЕР роботи, год. 
у.т. 
Приготування 
Розчинозмішува
штукатурного 1,5 кВт/год 4,7 0,85 
ч PH-80 
розчину 
Приготування 
Бетонозмішувач 
розчину для 
Denzel 0,7 кВт/ год 5,0 0,42 
бетонної 
B-160 
підготовки підлоги 
Нанесення 
штукатурного 
48,8 32,21 
розчину на стіни та 
стелю Розчинонасос 
5,5 кВт/ год 
CM 40 
Нанесення розчину 
2,4 1,58 
для бетонної 
стяжки підлоги 
Загальні енергозатрати: 35,06 
 
 
 
 
32 
 
Таблиця 2.7 - Витрати ПЕР при влаштуванні покрівлі малоповерхового 
житлового будівлі 
Час Енерго-
Найменування Машини і Витрати 
механізації затрати, кг. 
роботи механізми ПЕР 
роботи, год. у.т. 
Стіни з цегли, керамзитобетонних блоків або монолітного бетону в незнімній 
опалубці 
Влаштування 
2,5 0,45 
обрешітки 
Дискова пила 
Влаштування по 
DeWALT DWE 1,5 кВт/год 
контррейкам 
576 K 0,8 0,14 
обрешітки під 
металочерепицю 
Влаштування Кутова 
покрівлі з шліфмашина 0,7 кВт/ год 1,0 0,08 
металочерепиці BOSCH GWS 660 
Загальні енергозатрати: 0,67 
Стіни з SIP-панелей 
Монтаж 
покрівельних 
Кран- 
багатошарових 
маніпулятор 5 л/ год (Д) 0,80 5,80 
панелей з обшивкою 
Fassi F65B.0.24 
з профільного 
настилу 
Зварювальний 
Кріплення панелей 
інвертор ММА- 7 кВт/ год 7,20 6,04 
зварюванням 
220 
Загальні енергозатрати: 11,84 
 
В результаті різні конструктивно-технологічні рішення характеризуються 
відповідною структурою енергочпоживання. Виходячи з проведеного аналізу в 
таблиці 2.8 представлений розрахованими енергозатратами для розгляду 
варіантів возведення малоповерхового житлового будинку. 
Для проведення порівняння енергозатрат різних варіантів зведення 
цільового введення показника загального енергоспоживання (Ie), який 
визначається як найбільш загальний енергозатратний показник Emaх до показника 
значно меншими енергозатратами: 
 . (2.1) 
i = 1…n, де n – енерговитрати для i-го варіанта конструктивно-
технологічного рішення чи технології зведення. 
Так, при зведенні будівлі за технологією №1 при порівнянні варіантів 
влаштування фундаменту: Eфунд.maх = 182,54 кг у.т. – земляні роботи та 
33 
 
влаштування збірного стрічкового фундаменту; Eфунд.1 = 89,45 кг у.т. – земляні 
роботи та влаштування стрічкового монолітного фундаменту; Eфунд.2 = 69,62  
кг у.т. – земляні роботи та влаштування монолітної фундаментної плити. 
 
Аналогічно виконуються розрахунки інших варіантів технологій 
малоповерхового житлового будівництва. 
При порівнянні варіантів пристрою перекриттів для варіантів технологій 
№ 1-3: 
Eперекр.maх = 59,01 кг у.т. - влаштування збірних перекриттів; 
Eперекр.1 = 40,77 кг у.т - влаштування монолітних перекриттів. 
 
В результаті проведеного порівняння на підставі показників таблиці 2.8 
серед розглянутих варіантів влаштування фундаменту та перекриттів найменш 
енерговитратним є виконання робіт із зведення монолітної фундаментної плити 
(Ie(фунд.)=2,6) та монолітних перекриттів (Ie(перекр.)=1,4 ). 
 
2.2. Аналіз енергоспоживання тимчасової інфраструктури будівельного 
майданчика при зведенні комплексу малоповерхових житлових будівель 
 Важливою особливістю комплексної малоповерхової житлової забудови в 
порівнянні з індивідуальним будівництвом є необхідність організації тимчасової 
інфраструктури на будівельному майданчику, що створює додаткове витрачання 
ПЕР у період зведення будівель. До основних енергоспоживачів тимчасової 
будівельної інфраструктури при зведенні малоповерхових житлових будинків 
відносяться: 
1. Побутове містечко (комплекс виробничого побуту): сукупність 
адміністративних та санітарно-побутових будівель для створення нормальних 
умов працюючих на будівельному майданчику. 
 2. Джерела зовнішнього освітлення будівельного майданчика. 
 3. Технологічне обладнання, необхідне забезпечення якості виконання 
певних будівельних процесів. 
Для дослідження енергоспоживання об'єктами тимчасової інфраструктури 
будівельного майданчика було розглянуто варіанти зведення 5, 10, 15, 20, 25 та 
30 однотипних малоповерхових житлових будівель стосовно розглянутих 
технологій малоповерхового житлового будівництва. 
І тому було прийнято конструктивні елементи будівлі, наведені у таблиці 
2.9 [60]. 
  
34 
 
 Таблиця 2.8 – Енергоспоживання під час виконання механізованих робіт для варіантів конструктивно-технологічних рішень 
(в кг у.т.) 
Зовнішнє 
Земляні Влаштування Влаштування Облаштуванн
Технологія Влаштування фундаменту облаштува Покрівельні 
роботи стін перекриттів я приміщень 
ння роботи 
38,59 Монолітна плита - 31,03 
Стрічковий заглиблений Монолітне - 
Варіант №1 монолітний - 40,89 57,86 40,77  19,28 0,67 35,06 
48,56 
Стрічковий заглиблений Збірне -59,01 
збірний - 133,98 
38,59 Монолітна плита - 31,03 
Стрічковий 
мілкозаглиблений Монолітне - 
Варіант №2 монолітний - 17,59 28,27 40,77 25,69 0,67 35,06 
29,96 
Стрічковий  Збірне -59,01 
мілкозаглиблений збірний - 
70,18 
38,59 
Монолитна плита 31,03 
Монолітне-
Стрічковий заглиблений 
Варіант №3 128,91 40,77  5,19 0,67 35,06 
48,56 монолітний - 40,89 
Збірне -59,01 
Стрічковий заглиблений 
збірний - 133,98 
Варіант №4 13,92 Пальовий - 20,84 191,40 1,97 11,84 - 
  
35 
 
Таблиця 2.9 – Прийняті конструктивні рішення про будівництво будівель за 
технологіями малоповерхового будівництва 
Технології 
Конструктивна 
Варіант №1 Варіант №2 Варіант №3 Варіант №4 
частина будівлі 
Конструктивні рішення 
Стрічковий Стрічковий 
Стрічковий 
мілкозаглиблен мілкозаглиблен- 
збірний з 
Фундамент ий збірний з ний збірний з Пальовий 
фундамент-
фундаментних фундаментних 
них блоків 
блоків блоків 
З блоків незнімної 
опалубки з 
заповненням 
З керамзитобетон З SIP- 
Стіни Цегляні міжопалубочного 
них блоків панелей 
простору 
легкобетонною 
сумішшю 
Плити 
Полегшені з/б Полегшені з/б 
Перекриття З/б плити перекриттів з 
плити плити 
SIP- панелей 
Двускатна Двускатна 
Двускатна Двускатна з 
стропильна стропильна 
стропильна SIP- панелей 
система з система с 
Покрівля система с з обшивкою з 
покриттям покриттям 
покриттям профільного 
металочерепи металочерепице
металочерепицею настилу 
цею ю 
Декоративні 
Облаштування Лицювальна Лицювальна Декоративно-
фасадні 
фасаду цегла цегла штукатурна суміш 
панелі 
Оштукатурюв
ання стін та ОштукатурюваннОштукатурювання Облаштуванн
Облаштування 
стель я стін та стель стін та стель я стін та стель 
приміщень 
(предчисто- (предчистове) (предчистове) (чистова) 
ве) 
 
Для прийнятих конструктивних рішень щодо кожної технології зведення 
було визначено такі організаційно-технологічні параметри: склад робітників у 
ланках, трудомісткість та тривалість виконання робіт. Під час проведення 
дослідження були задані граничні умови будівництва з початком виконання робіт 
у травні та прив'язкою до регіону будівництва – Київська область. Побудовані 
графіки виконання робіт для аналізованих варіантів будівництва комплексу 
малоповерхових житлових будинків представлені на рисунках 2.2-2.5.
36 
 
 
Рисунок 2.2 – Графіки виконання робіт під час зведення стін будівель з цегли 
37 
 
 
Рисунок 2.3 – Графіки виконання робіт при зведенні стін будівель з керамзитобетонних блоків 
38 
 
 
Рисунок 2.4 – Графіки виконання робіт під час зведення стін будівель з незнімної опалубки 
39 
 
 
Рисунок 2.5 – Графіки виконання робіт при зведенні стін будівель із SIP-панелей  
40 
 
Для раціональної організації будівництва будівлі побутового містечка 
розміщуються поблизу об'єктів, що будуються, або безпосередньо на прилеглих до 
них територіях. При цьому загальні планувальні рішення та склад будівель залежать 
від багатьох факторів, основними з яких є: обрана технологія будівництва, 
прийнятий метод організації робіт та змінність, природно-кліматичні та інженерно-
геологічні умови району будівництва. У сучасному будівельному виробництві 
застосовуються мобільні (інвентарні) будівлі, розраховані на багаторазове 
перебазування та використання на різних об'єктах. 
Потреба в тимчасових інвентарних будинках визначалася виходячи з 
чисельності робітників, зайнятих у будівництві, інженерно-технічних працівників та 
службовців (ІТП), а також молодшого обслуговуючого персоналу та охорони 
(МОП). Питома вага різних категорій працюючих (робітників, ІТП та службовців, 
МОП) приймалася відповідно до наступних даних: робітники – 85%, ІТП та 
службовці –13%, МОП та охорона –2% [69]. Відповідно до встановленої чисельності 
працюючих та нормативів у потреби у тимчасових будівлях різного призначення 
розраховувалася площа цих будівель. Для варіантів зведення груп малоповерхових 
житлових будинків була прийнята номенклатура тимчасових будівель побутового 
містечка, представлена в таблиці 2.10. 
 
Таблиця 2.10 – Номенклатура тимчасових будівель адміністративного та санітарно-
побутового призначення 
№ Нормативний 
Найменування Од. вим. 
п/п показник 
1 Прорабська м2 3,0-3,5 на 1 чол. 
Приміщення для обогріву та 
2 2
відпочинку м  1,0 на 1 чол. 
Столова м2 /посадочні 0,6 на 1 чол/1 на 4 
3 
місця чол. 
0,43 на чол/1 на 12 
4 Душова м2/сітка чол. 
5 Сантехнічний блок м2 0,07 на 1 чол. 
6 Гардеробна м2/подвійний 0,9 на 1 чол./1 на 1 
шкаф чол. 
7 Сушильна для одежі та взуття м2 0,2 на 1 чол. 
 
Енергозабезпечення зазначених тимчасових будівель побутового містечка 
здійснювалося за рахунок таких джерел: – освітлення внутрішнє: люмінесцентні 
лампи потужністю до 38 Вт; - Обігрів приміщень: електричні конвекторні обігрівачі 
потужністю до 1,5 кВт; - Нагрів води: електричні потокові водонагрівачі потужністю 
41 
 
до 5,5 кВт; – опалення сушильних: електричний казан потужністю до 6 кВт. 
Необхідна кількість та тривалість роботи зазначених джерел 
енергозабезпечення розраховувалося виходячи з чисельності робітників та загальної 
кількості інвентарних будівель (для всіх джерел), тривалості світлового дня (для 
внутрішнього освітлення приміщень), а також пори року (для обігріву приміщень). 
Що стосується об'єктів комплексної малоповерхової забудови зовнішнє 
електричне освітлення будівельного майданчика представляється як: 
– робітника з освітленістю не менше 2 Лк (у випадках, коли роботи 
виконуються у нічний чи сутінковий час доби); 
 - Охоронного з освітленістю не менше 0,5 Лк. 
Проектування електричного освітлення будівельного майданчика для 
розглянутих варіантів груп малоповерхових будівель виконувалося в наступній 
послідовності: 
- · Визначення необхідної освітленості; 
- · Підбір джерел світла та розрахунок їх кількості; 
- · Розстановка джерел світла на будгенплані. 
Для створення необхідної освітленості були обрані прожектори потужністю 2 
Лк і 0,5 Лк, кількість та тривалість роботи яких розраховувалися виходячи з площі 
будівельного майданчика та тривалості світлового дня. 
Для зведення комплексу малоповерхових житлових будівель за технологіями 
будівництва з цегли, керамзитобетонних блоків та незнімної опалубки виконання 
внутрішніх оздоблювальних робіт пов'язане з мокрими процесами. У зв'язку з цим 
використовується спеціальне технологічне обладнання, пов'язане з осушенням 
повітря та прогріванням приміщень, що забезпечує якість обробки приміщень. Для 
зменшення рівня вологості у приміщеннях у складі енергоспоживачів розглядалися 
промислові осушувачі повітря потужністю до 0,6 кВт, а також електронагрівачі 
потужністю 10 кВт для створення необхідного теплового режиму у холодну пору 
року. 
В результаті для розглянутих вище груп споживачів будівельного майданчика 
було розраховано витрати ПЕР, значення яких приведено до порівнянної одиниці – 
кілограм умовного палива (таблиця 2.11). 
 
 
 
 
 
 
42 
 
Таблиця 2.11 - Споживання ПЕР тимчасовою інфраструктурою будівельного 
майданчика при зведенні груп малоповерхових житлових будівель 
Кількість будівель, що влаштовується 
Показники 
5 15 25 10 20 30 
Зі стінами з цегли 
Терміни будівництва 
01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 
(згідно календарного 
01.11 01.11 01.11 17.11 17.11 17.11 
графіку) 
Тривалість будівництва, 
183 183 183 199 199 199 
діб 
Загальні чисельність 
робочих в найбільш 19 47 75 29 57 85 
завантажену зміну, чол. 
Освітлення 
адміністративних и 
74 145 234 112 215 290 
санітарно-побутових 
приміщень, 
Електропрогрів 
адміністративних, 
санітарно-побутових 
3 206 6 056 9 767 5 149 8 928 12 973 
приміщень та 
електронагрів води для 
побутових потреб, кг у.т. 
Робоче та охоронне 
освітлення 537 1 089 1 524 959 1 482 2 014 
будмайданчику, кг у.т. 
Електропрогрів приміщень 
та осушка повітря в 
приміщеннях при 366 1 212 2 058 847 1 693 2 539 
виконанні внутрішніх 
лицювальних роботах 
Загальні енергозатрати, кг 
4 183 8 502 13 583 7 067 12 318 17 816 
у.т. 
зі стінами з керамзитобетонних блоків 
Терміни будівництва 
01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 
(згідно календарного 
15.09 15.09 30.10 22.10 22.10 22.10 
графіку) 
Тривалість будівництва, 
136 136 181 173 173 173 
діб 
Загальні чисельність 
16 40 64 23 47 71 
робочих в найбільш 
завантажену зміну, чол. 
43 
 
Освітлення 
адміністративних и 
санітарно-побутових 26 48 68 42 73 98 
тимчасових приміщень, кг 
у.т. 
Електронагрів води для 
312 471 792 348 702 1 061 
побутових потреб, кг у.т. 
Робоче та охоронне 
освітлення 269 542 810 477 726 984 
будмайданчику, кг у.т. 
Осушка повітря в 
приміщеннях при 
45 135 225 90 180 270 
виконанні внутрішніх 
лицювальних роботах 
Загальні енергозатрати, кг 
652 1 196 1 895 957 1 681 2 413 
у.т. 
зі стінами з монолітного бетону в незнімній опалубці 
Терміни будівництва 
01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 
(згідно календарного 
22.09 22.09 15.11 01.11 01.11 01.11 
графіку) 
Тривалість будівництва, 
143 143 197 183 183 183 
діб 
Загальні чисельність 
робочих в найбільш 14 33 52 19 38 57 
завантажену зміну, чол. 
Освітлення 
адміністративних и 
санітарно-побутових 32 61 90 54 86 117 
тимчасових приміщень, кг 
у.т. 
Електропрогрів приміщень 
та осушка повітря в 
приміщеннях при 351 530 891 1 789 2 751 3 753 
виконанні внутрішніх 
лицювальних роботах 
Робоче та охоронне 
освітлення 320 652 993 616 947 1 282 
будмайданчику, кг у.т. 
Електропрогрів приміщень 
та осушка повітря в 
приміщеннях при 103 469 835 365 731 1 097 
виконанні внутрішніх 
лицювальних роботах 
44 
 
Загальні енергозатрати, кг 
806 1 712 2 809 2 824 4 515 6 249 
у.т. 
зі стінами з SIP-панелей 
Терміни будівництва 01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 01.05 - 
(згідно календарного 02.09 15.09 22.09 14.09 22.09 25.09 
графіку) 
Тривалість будівництва, 
123 136 143 135 143 146 
діб 
Загальні чисельність 
робочих в найбільш 11 25 39 21 29 42 
завантажену зміну, чол. 
Освітлення 
адміністративних и 
санітарно-побутових 18 32 51 26 43 60 
тимчасових приміщень, кг 
у.т. 
Електронагрів води для 
131 288 565 220 451 655 
побутових потреб, кг у.т. 
Охоронне освітлення 
223 494 745 353 582 849 
будмайданчику, кг у.т 
Загальні енергозатрати, кг 
372 814 1 361 599 1 076 1 564 
у.т. 
 
Виконаний порівняльний аналіз витрат ПЕР для енергоспоживачів тимчасової 
інфраструктури будівельного майданчика при зведенні від 5 до 30 будівель 
представлено рисунку 2.6. 
  
45 
 
 
Рисунок 2.6 – Порівняння енергоспоживання тимчасовою інфраструктурою будівельного майданчика під час зведення 
малоповерхових житлових будинків за різних термінів закінчення робіт: а – варіант №1; б – варіант №2; в – варіант №3; г – 
варіант №4 
46 
 
Відмінності у структурі енерговитрат багато в чому визначаються термінами 
та сезонністю будівництва, т.к. в холодну пору року з'являються додаткові витрати 
ПЕР, пов'язані з обігрівом адміністративно-побутових та робочих приміщень. Так, 
у разі зведення стін будівель з цегли або незнімної опалубки з пінополістирольних 
блоків середні витрати ПЕР можуть становити 46 та 60 % від загальної частки 
енерговитрат тимчасової інфраструктури будівельного майданчика (рис. 2.7). Крім 
цього, скорочення світлового дня впливає на більш тривале освітлення 
будівельного майданчика та тимчасових будівель, що збільшує витрати ПЕР у цей 
період. 
 
Рисунок 2.7 – Середні витрати ПЕР тимчасовою інфраструктурою 
будівельного майданчика під час зведення малоповерхових житлових будинків: а 
– варіант №1; б – варіант №3: 
 – електронагрів води для побутових потреб; – електрообігрів 
приміщень та осушення повітря у приміщеннях під час виконання внутрішніх 
оздоблювальних робіт;  - освітлення; – електрообігрів адміністративних, 
санітарно-побутових приміщень 
 Згідно з проведеним порівняльним аналізом енергоспоживання тимчасовою 
інфраструктурою будівельного майданчика найбільші енерговитрати припадають 
на будівництво будівель з цегли (Emaх). У цьому випадку середні значення індексу 
порівняльного енергоспоживання для аналізованих варіантів становитимуть: 
Ie(вар.№2) = 7 - при зведенні будівель з керамзитобетонних блоків; 
Ie(вар.№3) = 4 – при зведенні будівель з блоків незнімної пінополістирольної 
опалубки; 
 Ie(вар.№4) = 11 – при зведенні будівель із SIP-панелей. 
 
 
47 
 
 2.3. Класифікація енергоспоживачів будівельного майданчика при 
зведенні малоповерхових житлових будівель 
 
 На підставі проведеного аналізу була виконана класифікація основних 
споживачів ПЕР будівельного майданчика при зведенні комплексу 
малоповерхових житлових будівель, які можна виділити в дві основні групи 
(рисунок 2.8): 
 1. Енергоспоживачів (машини та механізми); 
 2. Енергоспоживачі, пов'язані з енергозабезпеченням об'єктів тимчасової 
інфраструктури (будівельний майданчик, побутове містечко та робочі 
приміщення). 
По кожній групі на підставі проведених розрахунків були виявлені та 
кількісно оцінені витрати ПЕР для розглянутих технологій малоповерхового 
будівництва. 
У групі «машини та механізми» було виділено такі підгрупи: 
- · Землерійні машини та свабійні установки: витрати ПЕР від 11 до 13 %; 
- · Вантажопідйомні машини (кран автомобільний): витрати ПЕР від 47 до 
82%; 
- · Технологічні машини (автобетононасос): витрати ПЕР 30%; 
- · Обладнання для бетонних та оздоблювальних робіт: витрати ПЕР від 10 до 
14%; 
- · Механізований інструмент: витрати ПЕР менше 5%. 
Витрати ПЕР при зведенні від 5 до 30 будівель стосовно розглянутих 
технологій малоповерхового будинку для підгруп енергоспоживачів «тимчасової 
інфраструктури будівельного майданчика» представлені в таблиці 2.12. 
  
48 
 
ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ
Будівельні процеси Тимчасова інфраструктура
Полу- Ручна Буд- Битові Робочі 
Механізовані
механізовані механізація майданчик приміщення приміщення
VI. Монтажний Х. Зовнішнє ХІІІ. Прогрів 
I. Землерійна IV. Технологічне 
техніка та обладнання для інструмент освітлення: та осушення 
ХІ. Висвітлення 
обладнання для приготування бетонних (електричний робоче та повітря 
тимчасових 
пальових робіт та штукатурних шуруповерт) охоронне (нагрівачі та 
(екскаватор, будівель (лампи 
сумішей різного VII. Шліфувальні (прожектори) осушувачі 
бульдозер, свабійна призначення люмінесцентні) 
машини повітря)
установка). (бетонозмішувач, ХІІ. Обігрів 
 II. Вантажо- розчинозмішувач) VIII. Зварювальні 
тимчасових 
підйомна техніка V. Устаткування для прилади 
будівель, 
(кран нанесення бетонних, (зварювальний 
автомобільний). нагрівання води 
штукатурних та інших інвертор) 
 ІІІ. Технологічні оздоблювальних для побутових 
IХ. Устаткування 
машини для сумішей потреб (обігрівачі, 
укладання бетонної (розчинонасос, апарат для трамбування та водонагрівання
суміші піскоструминний з ущільнення 
(автобетононасос) компресором) (вібратор глибинний, 
трамбування)
 
 
 Рисунок 2.8 – Класифікація енергоспоживачів будівельного майданчика під час зведення малоповерхових житлових 
будівель 
49 
 
Таблиця 2.12 – Енергоспоживання тимчасовою інфраструктурою будівельного 
майданчика 
Влаштування Влаштування 
Влаштування з з блоків Влаштування 
Підгрупа 
з цегли керамзитобетонезнімної з SIP- панелей 
енергоспоживачів 
нних блоків опалубки 
Варіант №1 Варіант №2 Варіант №3 Варіант №4 
Зовнішнє освітлення от 11 до от 41 до от 21 до от 55 до 
будмайданчику 13% 50 % 40 % 60% 
Внутрішнє 
освітлення будівлі от 1 до 2% от 3 до 4 % от 2 до 4 % от 4 до 5% 
побутового городка 
Електрообогрів 
приміщень 
побутового городка 
от 71 до от 36 до от 31 до от 35 до 
(тільки для варіантів 
77% 48 % 63 % 42% 
№1 и №3), 
електронагрів води 
для побутових потреб 
Прогрів та осушення 
повітря в 
приміщеннях при от 7 до от 13 до 
от 8 до 15% - 
виконанні 12 % 30 % 
оздоблювальних 
робіт 
 
 Проведений аналіз витрати ПЕР для різної кількості будівель та 
розглянутих варіантів технологій малоповерхового житлового будівництва за 
групами споживачів «машини та механізми» та «тимчасова інфраструктура 
будівельного майданчика» виявив суттєві відмінності між цими групами. Отримані 
дані характеризують різні кількісні показники енергоспоживання, які обумовлені 
обраною технологією будівництва та кількістю будівель, прийнятим складом 
робітників, тривалістю виконання робіт і сезонністю. На рисунку 2.9 представлені 
сумарні енерговитрати груп енергоспоживачів «машини та механізми», «тимчасова 
інфраструктура будівельного майданчика» при зведенні від 5 до 30 будівель за 
технологіями малоповерхового житлового будівництва.  
50 
 
 
Рисунок 2.9 – Сумарні витрати ПЕР при зведенні житлових будівель за 
технологіями малоповерхового житлового будівництва  
 
Порівняння енерговитрат для аналізованих варіантів зведення комплексу 
малоповерхових житлових будівель також можна проводити за допомогою 
введення коефіцієнта енергоефективності (Кe), який визначається як відношення 
найменших кількісних показників енерговитрат Ei до найбільших Emax та 
виражаємось у відсотках: 
 
  (2.2) 
i = 1…n, де n – енерговитрати для i-го варіанта конструктивно-технологічного 
рішення чи технології зведення. 
Згідно з отриманими значеннями найбільш енерговитратною є технологія 
зведення з цегли (варіант №1) – витрати ПЕР при зведенні від 5 до 30 будівель 
відповідно становлять: Emax = 5953; 10607; 13362; 19398; 22 433 та 28 436 кг у. 
Згідно з формулою 2 було розраховано коефіцієнт енергоефективності, значення 
якого наведено в таблиці 2.13. 
 
 
 
 
 
51 
 
Таблиця 2.13 – Коефіцієнт енергоефективності для варіантів будівництва 
малоповерхових житлових будівель 
Кількість будівель, що влаштовуються 
Технологія 
влаштування 5 10 15 20 25 30 
К, % 
Варіант №2 29 30 33 31 33 31 
Варіант №3 48 65 59 66 58 65 
Варіант №4 26 28 33 30 33 30 
 
Для визначення у відсотковому співвідношенні наскільки найбільші 
енерговитрати (Emax=100%) перевищують найменші порівнювані (Ei) слід 
враховувати індекс порівняльної енергоефективності (Iс.e.): Iс.e. =100 % – Ei, (3) 
Виходячи з проведених розрахунків при найбільших енерговитратах, що 
припадають на зведення будівель з цегли (Emaх), найменш енерговитратними є 
технології із застосуванням керамзитобетонних блоків (варіант №2) та SIP-панелей 
(варіант №4): Іс.e. становить від 67 до 74%. 
                                  
(2.3) 
 
При зведенні груп будівель із застосуванням блоків незнімної опалубки 
(варіант №3) Iс.e. становить від 34 до 52%, що характеризує цю технологію як 
найбільш енерговитратну порівняно з варіантами №2 та №4. 
 
 Висновки за розділом 2 
 1. Відмінності у характері та розмірності витрат ПЕР різними 
енергоспоживачами будівельного майданчика зумовлюють необхідність 
переведення всіх видів палива та енергії в універсальну розмірність – кілограми 
умовного палива (кг у.т.) відповідно до ДСТУ ISO 50047:2020. 
 2. Виконаний розрахунок та аналіз енерговитрат під час виробництва 
механізованих робіт для обраних варіантів конструктивно-технологічних рішень 
виявив різні кількісні показники енергоспоживання. Для порівняння витрат ПЕР 
введено індекс порівняльного енергоспоживання (Ie), який показав, що серед 
варіантів, що розглядаються влаштування фундаменту та перекриттів 
малоповерхової житлової будівлі виконання робіт із зведення монолітної 
фундаментної плити (Ie(фунд.) =2,6) та монолітних перекриттів (Ie(перекр.)=1,4) є 
найменш енерговитратним. 
 3. Проведене дослідження енергоспоживання об'єктами тимчасової 
52 
 
інфраструктури будівельного майданчика для варіантів зведення від 5 до 30 
малоповерхових житлових будівель стосовно розглянутих технологій 
малоповерхового житлового будівництва показало, що відмінності в структурі 
енерговитрат більшою мірою визначаються термінами та сезонністю будівництва. 
Отримані кількісні показники енергоспоживання тимчасовою інфраструктурою 
будівельного майданчика показали, що найбільші енерговитрати припадають при 
будівництві з цегли (Emaх), найменші – з SIP-панелей (Ie (вар. № 4) = 11). 
4. Виконана класифікація основних споживачів ПЕР будівельного 
майданчика при зведенні комплексу малоповерхових житлових будівель дозволила 
виявити та кількісно оцінити енерговитрати по кожній групі енергоспоживачів для 
розглянутих технологій малоповерхового будівництва. Проведений аналіз виявив 
суттєві відмінності щодо груп споживачів «машини та механізми» та «тимчасова 
інфраструктура будівельного майданчика». 
 5. Для порівняння енерговитрат під час зведення комплексу малоповерхових 
житлових будівель запроваджено індекс порівняльної енергоефективності (Iс.e.). В 
результаті проведених розрахунків встановлено, що в порівнянні з найбільш 
енерговитратною технологією зведення комплексу малоповерхових житлових 
будівель з цегли (варіант №1) найменші загальні витрати ПЕР припадають на 
зведення з керамзитобетонних блоків (варіант №2) та SIP-панелей (варіант №4): Іс.e. 
для них становить від 67 до 74 %. Технологія зведення із застосуванням блоків 
незнімної опалубки більш енерговитратна порівняно з варіантами №2 та №4, т.к. 
Іс.e. становить від 34 до 52% 
  
53 
 
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ 
ПАРАМЕТРІВ ЗВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСУ МАЛОПОВЕРХОВИХ 
ЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ З ОБЛІКОМ ЕНЕРГОВИТРАТ 
3.1. Визначення енергоспоживачів будівельного майданчика та витрат 
паливно-енергетичних ресурсів при зведенні комплексу малоповерхових 
житлових будівель 
 Згідно з представленою раніше класифікацією енергоспоживачів були 
призначені основні енергоспоживачі будівельного майданчика на прикладі 
зведення п'яти малоповерхових житлових будівель за технологіями будівництва, 
що розглядаються. , зона будівельного майданчика, робочі приміщення). 
Загальні витрати ПЕР визначалися виходячи з тривалості роботи та годинної 
витрати ПЕР (л/година або кВт/година) з переведенням у кілограми умовного 
палива. 
У таблицях 3.1-3.4 представлені переліки будівельних машин, обладнання та 
інструменту, вибраних для зведення малоповерхових житлових будинків згідно з 
раніше прийнятими конструктивними рішеннями (див. таблицю 2.9), а також 
розраховані відповідні їм витрати ПЕР (у кг у.т.). 
Таблиця 3.1 – Машини, обладнання та інструмент для будівництва п'яти 
малоповерхових житлових будівель зі стінами з цегли 
Коефіцієнт 
Годинна 
№ переводу в кг у.т. Загальні витрати, 
Енергоспоживачі витрата 
п/п (згідно ДСТУ ISO кг у.т. 
ПЕР 
50047:2020) 
1 Бульдозер Komatsu D31 6 л/год  1,45 69,6 
2 Екскаватор Hitachi ZX180 12 л/год  1,45 165,3 
Пневмотрамбівка з 
3 4 кВт/год 0,12 7,9 
компресором К24М 
Автомобільний кран КС-
4 5,5 л/год  1,45 1 347,7 
3577 
Бетонозмішувач Denzel B- 0,7 кВт/ 
5 0,12 5,0 
160 год 
1,5 кВт/ 
6 Розчинозмішувач PH-80 0,12 4,3 
год 
5,5 кВт/ 
7 Розчинонасос CM 40 0,12 168,0 
год 
Дискова пила 1,5 кВт/ 
8 0,12 3,0 
DeWALT DWE 576 K год 
Кутова шліфмашина 0,7 кВт/ 
9 0,12 0,1 
BOSCH GWS 660 год 
Сумарні витрати ПЕР: 1 771 
54 
 
Таблиця 3.2 – Машини, обладнання та інструмент для будівництва п'яти 
малоповерхових житлових будівель зі стінами з керамзитобетонних блоків 
Коефіцієнт 
Годинна 
№ переводу в кг у.т. Загальні витрати, 
Енергоспоживачі витрата 
п/п (згідно ДСТУ ISO кг у.т. 
ПЕР 
50047:2020) 
1 Бульдозер Komatsu D31 6 л/ год 1,45 69,6 
2 Екскаватор Hitachi ZX180 10 л/ год 1,45 72,5 
Пневмотрамбівка з 
3 4 кВт/ год 0,12 7,7 
компресором К24М 
Автомобільний кран КС-
4 5,5 л/ год 1,45 915,0 
3577 
Бетонозмішувач Denzel 0,7 кВт/ 
5 0,12 4,8 
B-160 год 
1,5 кВт/ 
6 Розчинозмішувач PH-80 0,12 4,3 
год 
5,5 кВт/ 
7 Розчинонасос CM 40 0,12 168,0 
год 
Дискова пила 1,5 кВт/ 
8 0,12 3,0 
DeWALT DWE 576 K год 
Кутова шліфмашина 0,7 кВт/ 
9 0,12 0,1 
BOSCH GWS 660 год 
Сумарні витрати ПЕР: 1 245 
Таблиця 3.3 – Машини, обладнання та механізований інструмент для будівництва 
п'яти малоповерхових житлових будівель зі стінами з монолітного бетону в 
незнімній опалубці 
Коефіцієнт 
Годинна 
№ переводу в кг у.т. Загальні витрати, 
Енергоспоживачі витрата 
п/п (згідно ДСТУ ISO кг у.т. 
ПЕР 
50047:2020) 
1 Бульдозер Komatsu D31 6 л/ год 1,45 69,6 
2 Екскаватор Hitachi ZX180 10 л/ год 1,45 165,3 
Пневмотрамбівка з 
3 0,12 7,9 
компресором К24М 4 кВт/ год 
Автомобільний кран КС-
4 5,5 л/ год 1,45 964,0 
3577 
Насосна станція з пресом 
5 арматурним 4 кВт/ год 0,12 28,8 
ПА-80 
Зварювальний інвертор 7 кВт/ год 
6 0,12 4,2 
ММА-220 
55 
 
Автобетононасос 
7 1,45 608,0 
АБН 15 7 л/ год 
Вібратор глибинний 1,4 кВт/ 
8 0,12 2,6 
ИВ-75 год 
Розчинозмішувач 1,5 кВт/ 
9 0,12 6,4 
PH-80 год 
Розчинозмішувач 5,5 кВт/ 
10 год 0,12 187,5 
CM 40 
Апарат піскоструминний 
11 4 кВт/ год 0,12 5,3 
з компресором К24М 
Бетонозмішувач 0,7 кВт/ 
12 0,12 2,1 
Denzel B-160 год 
Дискова пила 1,5 кВт/ 
13 DeWALT DWE 576 K год 0,12 3,0 
Кутова шліфмашина 0,7 кВт/ 
14 0,12 0,1 
BOSCH GWS 660 год 
Сумарні витрати ПЕР: 2 055 
 
Таблиця 3.4 – Машини, обладнання та механізований інструмент для будівництва 
п'яти малоповерхових житлових будівель з SIP-панелей 
Коефіцієнт 
Годинна 
№ переводу в кг у.т. Загальні витрати, 
Енергоспоживачі витрата 
п/п (згідно ДСТУ ISO кг у.т. 
ПЕР 
50047:2020) 
1 Бульдозер Komatsu 
D31 6 л/ год  1,45 69,6 
2 Копрова установка 2 л/час  1,52 87,0 
«Сваймастер-5000» 
Зварювальний інвертор 7 кВт/час 
3 0,12 47,5 
ММА-220 
4 Кран-маніпулятор 1,45 986,0 
Fassi F65B.0.24 5 л/час 
Шуруповерт 
0,5 
5 електричний DeWALT 0,12 9,9 
кВт/час 
DW 274 K 
Сумарні витрати ПЕР: 1 200 
 
Відповідно до раніше встановленої чисельністю працюючих і заданими 
нормативами потреби у тимчасових будинках побутового містечка було 
56 
 
розраховано кількість і площа цих будинків для аналізованих варіантів зведення. 
Споживачі ПЕР для енергозабезпечення тимчасових будівель визначалися 
виходячи з функціонального призначення (освітлення, обігрів приміщень, 
нагрівання води), відомості щодо них представлені в таблиці 3.5. 
Таблиця 3.5 - Енергозабезпечення будівель побутового містечка при зведенні 
п'яти малоповерхових житлових будівель 
№ Обігрів приміщень**, 
Тимчасові будівлі Кіл-ть Освітлення 
п/п нагрів води 
світильники конверторний 
Контора прораба та 
1 1 люмінесцентні ЛПО обігрівач Engy EN-
майстра 
2х38 Вт - 1 шт/прим. 1500 (1,5 кВт) 
світильники конверторний 
2 Гардеробна 1 люмінесцентні ЛПО обігрівач Engy EN-
2х38 Вт - шт/пом. 1500 (1,5 кВт) 
конверторний 
обігрівач Engy EN-
світильники 1500 (1,5 кВт), 
3 Сантехнічний блок 1 люмінесцентні ЛПО водонагрівач 
2х38 Вт - 2 шт/ прим. проточний THERMEX 
City 
(5,5 кВт) 
світильники электрокотел 
5 Сушильна 1 
люмінесцентні ЛПО «Stanless» ЭВП- 6М - 1 
2х38 Вт - 1 шт/ прим. шт/пом. (6 кВт) 
світильники конвекторний 
Приміщення  для 
6 3/2* люмінесцентні ЛПО обігрівач Engy EN-
обігріву та відпочинку 
2х38 Вт - 2 шт/ прим. 1500 (1,5 кВт) 
світильники конверторний 
Кімната для прийому 
7 1 люмінесцентні ЛПО обігрівач Engy EN-
їжі 
2х38 Вт - 2 шт/ прим. 1500 (1,5 кВт) 
світильники конверторний 
8 Пост охорони 1 люмінесцентні ЛПО обігрівач СТН (0,7 
2х38 Вт - 1 шт/ прим. кВт) 
Варіант №1: X витрати ТЭР, кг у.т. 74 3 206 
Варіант №2: X витрати ТЭР, кг у.т. 26 312 
Варіант №3: X витрати ТЭР, кг у.т. 32 351 
Варіант №4: X витрати ТЭР, кг у.т. 18 131 
* при зведенні стін будівель з SIP-панелей кількість приміщень для обігріву 
та відпочинку – 2 шт, для решти технологій зведення – 3 шт. 
57 
 
 ** Тільки в холодну пору року Потреба у освітленні (робочому та 
охоронному) будмайданчика визначалася виходячи з тривалості світлового дня 
періоду будівництва. Так, для варіанта зведення п'яти малоповерхових житлових 
будинків період будівництва припадає на теплу пору року з максимальною 
тривалістю світлового дня, тому робоче освітлення не розглядалося. Для 
охоронного освітлення було обрано прожектори з потужністю 0,5 кВт. Кількість 
прожекторів визначалася відповідно до площі обраного будівельного майданчика 
(таблиця 3.6). 
 
Таблиця 3.6 – Охоронне освітлення будівельного майданчика під час зведення 
п'яти малоповерхових житлових будівель 
Кількість Загальні витрати ПЕР, кг 
Технологія влаштування 
прожекторів у.т. 
Варіант №1 4 537 
Варіант №2 4 269 
Варіант №3 4 320 
Варіант №4 4 223 
При виробництві оздоблювальних робіт для варіантів зведення №1-3 для 
забезпечення якості мокрих процесів необхідно застосування спеціального 
будівельного обладнання для осушення повітря та обігріву приміщень (в холодну 
пору року). У таблиці 3.7 представлені витрати ПЕР для обраного обладнання. 
Таблиця 3.7 – Осушення повітря та електрообігрів приміщень під час виконання 
внутрішніх оздоблювальних робіт 
Загальні витрати 
Технологія влаштування Енегергоспоживачі 
ПЕР, кг у.т. 
нагрівач повітря* Ecoterm 
Варіант №1 EHC-05/3B (5 кВт), осушувач 366 
повітря Master DH 26 (0,62 кВт) 
осушувач повітря Master DH 26 
Варіант №2 45 
(0,62 кВт) 
нагрівач повітря * Ecoterm 
EHC-05/3B (5 кВт), осушувач 
Варіант №3 103 
повітря Master DH ' 26 (0,62 
кВт) 
 
Отримані значення витрат ПЕР дозволяють кількісно оцінити енерговитрати 
кожної групи енергоспоживачів, і навіть загальні енерговитрати по об'єкту загалом. 
Показники енергоспоживання слід враховувати у загальній структурі витрат на 
будівництво з метою раціонального споживання енергоресурсів та скорочення 
витрат ПЕР. 
58 
 
 
 3.2. Побудова графіків енергоспоживання при зведенні малоповерхових 
житлових будівель 
 
 Сучасні організаційно-технологічні моделі у вигляді календарних та 
мережевих графіків, графіків виконання робіт, графіків руху робочої сили та ін. 
дозволяють на етапі планування вибирати оптимальні методи організації робіт. 
Однак у своєму змісті вони не враховують витрати енергоресурсів різними 
споживачами будівельного майданчика, які можуть становити істотну частку у 
структурі інвестиційних витрат. У зв'язку з цим у документах організаційно-
технологічного планування будівництва, а також графічних моделях виконання 
робіт слід враховувати витрати ПЕР. Впровадження кількісних показників 
енергоспоживання дозволить на етапі планування обирати найраціональніші 
варіанти енергоспоживання, що підвищить ефективність інвестиційно-
будівельного процесу. 
У зв'язку з цим до складу комплекту проектних документів, що визначають 
порядок та способи зведення, розподіл обсягів будівельних та монтажних робіт за 
виконавцями, періодами будівництва, а також потреба в основних матеріалах, 
трудових та технічних ресурсах, слід включати графіки енергоспоживання. Для їх 
побудови було сформовано зведену відомість з усіх видів енергоспоживачів із 
зазначенням витрат ПЕР (на день). Приклади зведених відомостей 
енергоспоживання під час зведення п'яти малоповерхових житлових будинків 
наведено у таблицях 3.8-3.11. 
  
59 
 
Таблиця 3.8 - Зведена відомість енергоспоживання для зведення п'яти малоповерхових житлових будівель зі стінами з цегли 
Тривалість Витрати Витрати 
Енергозабезпечення 
№ п/п Найменування робіт виробництва робіт, Машини і механізми ПЕР, кг ПЕР, кг 
будмайданчику 
діб у.т./доба у.т./день 
1 Планування майданчику 1 70 
бульдозером Бульдозер Komatsu 'D31 
2 Розробка грунту під траншеї 1,2 Екскаватор Hitachi 83 
екскаватором ZX180 
Влаштування піщано-щебеневої Пневмотрамбівка з Освітлення та електронагрівання 
3 5,5 1,5 6 
основи під фундамент компресором К24М води для побутових потреб 
4 Влаштування бетонної підготовки 5 - 
під фундамент - 
5 Монтаж фундаментних блоків 22 Автомобільний 30; 50* 
і плит перекриття кран КС-3577 
Кладка стін 1-го поверху з цегли з Освітлення та електронагрівання 
Бетонозмішувач Denzel 6 
лицюванням цеглою та монтаж води для побутових потреб 
6 171 B-160, автомо більний 3 
плит перекриття 
кран КС-3577 Електрообогрів приміщень 40 
 побутового містечка ** 
Дискова пила 
DeWALT DWE Освітлення та електронагрівання 
Влаштування конструкції даху з 6 
7 45 576, кутова 0,1 води для побутових потреб 
покриттями металочерепицею 40 
шліфмашина BOSCH Електрообогрів приміщень 
GWS 660 побутового містечка ** 
Освітлення та електронагрівання 
Розчинозмішувач 6 
води для побутових потреб 
PH-80, бетонозмішувач 
Електрообогрів приміщень 
8 Внутрішнє оздоблення приміщень 50 Denzel B-160, 3,5 40 
побутового містечка ** 
розчинозмішувач 
Прогрів та осушення повітря в 
CM 40 7 
приміщеннях 
** – при влаштуванні фундаментних блоків та плит перекриттів в 1 день *** – для періоду будівництва з 01.09 
 
60 
 
 Таблиця 3.9 – Зведена відомість енергоспоживання для зведення п'яти малоповерхових житлових будівель зі стінами з 
керамзитобетонних блоків 
Тривалість Витрати Витрати 
№ Енергозабезпечення 
Найменування робіт виробництва робіт, Машини і механізми ПЕР, кг ПЕР, кг 
п/п будмайданчику 
діб у.т./доба у.т./день 
1 Планування майданчику бульдозером 1 Бульдозер Komatsu 'D31 70   
Освітлення та 
Розробка грунту під траншеї Екскаватор Hitachi 
2 0,6 73 електронагрівання води 5 
екскаватором ZX180 
для побутових потреб 
Влаштування піщано-щебеневої основи Пневмотрамбівка з 
3 4,5 1,7   
під фундамент компресором К24М 
Влаштування бетонної підготовки під 
4 4 - -   
фундамент 
Монтаж фундаментних блоків і плит Автомобільний 
5 14 25; 45*   
перекриття кран КС-3577 
Кладка стін 1-го поверху з цегли з Бетонозмішувач Denzel Освітлення та 
6 лицюванням цеглою та монтаж плит 98 B-160, автомобільний 5 електронагрівання води 5 
перекриття кран КС-3577 для побутових потреб 
Дискова пила 
DeWALT DWE Освітлення та 
Влаштування конструкції даху з 
7 45 576, кутова 0,1 електронагрівання води 5 
покриттями металочерепицею 
шліфмашина BOSCH для побутових потреб 
GWS 660 
Розчинозмішувач Освітлення та 
PH-80, бетонозмішувач 3,5 електронагрівання води 5 
Denzel B-160, для побутових потреб 
розчинозмішувач 
8 Внутрішнє оздоблення приміщень 50 CM 40 
Розчинозмішувач Прогрів та осушення 
 1 
PH-80, бетонозмішувач повітря в приміщеннях 
Denzel B-160, 
Розчинозмішувач CM 40 
* – при влаштуванні фундаментних блоків та плит перекриттів в 1 день 
61 
 
  Таблиця 3.10 - Зведена відомість енергоспоживання для зведення п'яти малоповерхових житлових будинків зі стінами з 
монолітного бетону в незнімній опалубці 
Тривалість Витрати Витрати 
Енергозабезпечення 
№ п/п Найменування робіт виробництва робіт, Машини і механізми ПЕР, кг ПЕР, кг 
будмайданчику 
діб у.т./доба у.т./день 
Планування майданчику 
1 1 Бульдозер Komatsu 'D31 70 
бульдозером 
Розробка грунту під траншеї Екскаватор Hitachi 
2 1 83 
екскаватором ZX180 
Влаштування піщано-щебеневої Пневмотрамбівка з 
3 4 2 
основи під фундамент компресором К24М 
Влаштування бетонної підготовки 
4 4 - 
під фундамент - 
Монтаж фундаментних блоків і 
5 22 Автомобільний 30; 50* 
плит перекриття кран КС-3577 
Насосна станція Освітлення та 
Кладка стін 1-го поверху з блоків з ПА-80, зварювальний електронагрівання води 5 
незнімної опалубки, встановлення інвертор ММА- 220, 
6 117 7 для побутових потреб 
арматури, монтаж плит перекриття, вібратор глибинний 
бетонування конструкцій ИВ-75, автомобільний 
кран КС-3577 
Дискова пила DeWALT 
DWE 
Влаштування кроквяної системи з 
7 45 576, кутова 0,1 
покриттям металочерепицею 
шліфмашина BOSCH 
GWS 660 
Розчинозмішувач 
PH-80, бетонозмішувач 
8 Внутрішнє оздоблення приміщень 50 3,5 
Denzel B-160, 
Розчинозмішувач CM 40 
* – при влаштуванні фундаментних блоків та плит перекриттів в 1 день 
62 
 
Таблиця 3.11 – Зведена відомість енергоспоживання для зведення п'яти малоповерхових житлових будинків із SIP-панелей 
Тривалість Витрати Витрати 
Енергозабезпечення 
№ п/п Найменування робіт виробництва робіт, Машини і механізми ПЕР, кг ПЕР, кг 
будмайданчику 
діб у.т./доба у.т./день 
Планування майданчику Бульдозер 
1 1 70 
бульдозером Komatsu D31 
Копрова установка 
«Сваймастер- 5000», 
2 Влаштування винтових паль 4 26 
зварювальний інвертор 
ММА- 220 
Освітлення та електро- 
Влаштування стін 1 та 2-го поверху Кран- маніпулятор 
3 90 11 нагрівання води для 4 
з SIP панелей Fassi F65B.0.24 побутових потреб 
Влаштування конструкції даху з Кран- маніпулятор 
4 15 4 
SIP панелей Fassi F65B.0.24 
Шуруповерт 
Зовнішнє лицювання стін електричний DeWALT 
5 25 0,5 
сайдінгом DW 274 
K 
6 Внутрішнє оздоблення будівлі 35 - - 
гіпсокартоном 
 
63 
 
 
Побудова графіків енергоспоживання здійснюється на підставі раніше 
розроблених графіків виконання робіт з урахуванням даних щодо витрати ПЕР, 
наведених у зведених відомостях енергоспоживання. Графіки енергоспоживання 
можуть бути побудовані на добу, місяці або квартали. 
Для моніторингу щоденних енерговитрат рекомендується розробляти добові 
графіки витрат ПЕР. 
У загальному вигляді графік енергоспоживання включає сумарні витрати ПЕР у 
кілограмах умовного палива всіма групами споживачів будівельного майданчика: 
машини та механізми, тимчасова інфраструктура. Для розробки графіків 
енергоспоживання по вертикальній осі визначається шкала енерговитрат, по 
горизонтальній - тривалість виконання робіт. 
Побудова графіків енергоспоживання здійснюється під графіками виконання 
робіт для відстеження черговості виконання робіт у часі та відповідних їм 
енерговитрат. В результаті отримані кількісні показники витрат ПЕР можна візуально 
подати за допомогою організаційно-технологічних моделей. Розробку графіків 
енергоспоживання рекомендується проводити за допомогою програмних комплексів 
Microsoft Project або Excel. Приклади побудованих графіків енергоспоживання для 
варіантів зведення 5 малоповерхових житлових будівель за технологіями будівництва, 
що розглядаються, представлені на рисунках 3.1-3.4. 
64 
 
 
Рисунок 3.1 – Графік енергоспоживання під час зведення п'яти малоповерхових будівель зі стінами з цегли 
 
Рисунок 3.2 – Графік енергоспоживання під час зведення п'яти малоповерхових будівель зі стінами з керамзитобетонних 
блоків 
65 
 
 
Рисунок 3.3 – Графік енергоспоживання під час зведення п'яти малоповерхових будівель зі стінами з монолітного бетону у 
незнімній опалубці 
 
Рисунок 3.4 – Графік енергоспоживання під час зведення п'яти малоповерхових будівель із SIP-панелей  
66 
 
3.3. Дослідження технологічних процесів зведення малоповерхових 
житлових будівель методом хронометражних вимірів 
 
 Хронометражні виміри проводилися на об'єктах по зведенню 
малоповерхових житлових будівель під час проведення наступних механізованих 
робіт: · Планування майданчика бульдозером (зрізання рослинного шару); · 
Розробка ґрунту під траншеї екскаватором; · Монтаж фундаментних блоків; · 
Монтаж плит перекриттів. 
По кожному виду робіт виміри проводилися за трьома параметрами: час 
роботи під повним навантаженням, під не повним навантаженням і при роботі 
вхолосту. 
Приклади фотофіксації при механізації робіт на об'єктах планування 
майданчика бульдозером та розробки ґрунту в траншеях екскаватором при різних 
режимах навантаження представлені на рисунках 3.5-3.6. 
 
Рисунок 3.5 – Фотофіксація роботи бульдозера на об'єкті №1: 
 а – під повним навантаженням, б – під неповним навантаженням, в – 
холостий хід 
67 
 
Рисунок 3.6 – Фотофіксація роботи екскаватора на об'єкті №2: 
а – під повним навантаженням, б – під неповним навантаженням, в – 
холостий хід 
Для кожного виміряного параметра розраховувалися енерговитрати з 
урахуванням відповідної годинної витрати ПЕР. Для вимірювань 
використовувався секундомір із точністю вимірювань до 1 с. Результати 
проведених досліджень представлені у таблицях 3.12-3.15. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
68 
 
 
Таблиця 3.12 – Результати хронометражних вимірювань під час виконання 
робіт із планування майданчика бульдозером 
Обсяг 
Зміна 
робіт Дата виміру 
Енергоспоживач 
4500 м2 02.07.2019 
8 ч 00хв 17 ч 00хв 
Споживання ПЕР 
Бульдозер Komatsu Годинна 
Час роботи, 
D31E-20 витрати Кг у.т. % 
год 
ПЕР, л/ч 
Під повним навантаженням 0,60 9 7,83 43 
Під неповним навантаженням 0,22 6 1,91 41 
1 
При роботі вхолосту 0,57 3 2,48 16 
Разом 1,39 - 12,22 100 
Під повним навантаженням 0,55 9 7,18 46 
Під неповним навантаженням 0,17 6 1,48 40 
2 
При роботі вхолосту 0,48 3 2,09 14 
Разом 1,20 - 10,75 100 
Під повним навантаженням 0,59 9 7,70 46 
Під неповним навантаженням 0,21 6 1,83 16 
3 
При роботі вхолосту 0,49 3 2,13 38 
Разом 1,29 - 11,66 100 
Під повним навантаженням 0,57 9 7,44 44 
Під неповним навантаженням 0,20 6 1,74 15 
4 
При роботі вхолосту 0,54 3 2,35 41 
Разом 1,31 - 11,53 100 
Під повним навантаженням 0,52 9 6,79 43 
Під неповним навантаженням 0,22 6 1,91 18 
5 
При роботі вхолосту 0,47 3 2,04 39 
Разом 1,21 - 10,74 100 
 РАЗОМ 6,40 - 56,90 100 
 
 
 
 
 
 
 
69 
 
№ 
спост. 
 
Таблиця 3.13 – Результати хронометражних вимірювань під час виконання 
робіт з розробки траншей екскаватором 
Обсяг Дата 
Зміна 
робіт виміру 
Енергоспоживач 
215 м3 03.07.2019 
8 ч 00хв 17 ч 00хв 
Споживання ПЕР 
Годинна Годинна 
Экскаватор Hitachi ZX180 
Час роботи, витрати витрати % 
год ПЕР, л/ч ПЕР, л/ч 
Під повним навантаженням 0,98 13,5 19,18 58 
Під неповним навантаженням 0,10 10,0 1,45 6 
1 
При роботі вхолосту 0,61 4,0 3,54 36 
Разом 1,69 - 24,17 100 
Під повним навантаженням 0,92 13,5 18,00 60 
Під неповним навантаженням 0,50 10,0 7,25 8 
2 
При роботі вхолосту 0,12 4,0 0,70 32 
Разом 1,54 - 25,95 100 
Під повним навантаженням 1,07 13,5 20,95 63 
Під неповним навантаженням 0,09 10,0 1,31 5 
3 
При роботі вхолосту 0,54 4,0 3,13 32 
Разом 1,70 - 25,39 100 
Під повним навантаженням 0,94 13,5 18,40 57 
Під неповним навантаженням 0,14 10,0 2,03 8 
4 
При роботі вхолосту 0,58 4,0 3,34 35 
Разом 1,66 - 23,77 100 
Під повним навантаженням 0,90 13,5 17,62 59 
Під неповним навантаженням 0,11 10,0 1,63 7 
5 
При роботі вхолосту 0,51 4,0 2,96 34 
Разом 1,52 - 22,21 100 
 РАЗОМ 8,11 - 121,49 100 
 
 
 
 
 
 
 
70 
 
№ 
спост. 
 
Таблиця 3.14 – Результати хронометражних вимірювань під час виконання 
робіт з монтажу фундаментних блоків 
Обсяг 
Зміна Дата виміру 
робіт 
Енергоспоживач 
7.07.2019 
№ 8 ч 00 хв 17 ч 00 хв 220 шт. 11.07.2019 
спост. Споживання ПЕР 
Автомобільний кран КС- Годинна Годинна 
3577 Час роботи, витрати витрати % 
год ПЕР, л/ч ПЕР, л/ч 
Під повним навантаженням 3,85 6,5 36,27 50 
Під неповним 
0,76 5,0 5,51 10 
1 навантаженням 
При роботі вхолосту 3,15 4,0 18,27 40 
Разом 7,76 - 60,05 100 
Під повним навантаженням 3,68 6,5 34,68 49 
Під неповним 
0,81 5,0 5,87 11 
2 навантаженням 
При роботі вхолосту 3,04 4,0 17,63 40 
Разом 7,53 - 58,18 100 
Під повним навантаженням 3,65 6,5 34,40 50 
Під неповним 
0,61 5,0 4,42 8 
3 навантаженням 
При роботі вхолосту 3,12 4,0 18,10 42 
Разом 7,38 - 59,60 100 
Під повним навантаженням 3,58 6,5 33,74 47 
Під неповним 
0,90 5,0 6,53 12 
4 навантаженням 
При роботі вхолосту 3,08 4,0 17,90 41 
Разом 7,56 - 58,17 100 
Під повним навантаженням 3,57 6,5 33,65 48 
Під неповним 
0,86 5,0 6,24 12 
5 навантаженням 
При роботі вхолосту 3,02 4,0 17,52 40 
Разом 7,45 - 57,41 100 
 РАЗОМ 37,68 - 293,41 100 
 
71 
 
 
 
Таблиця 3.15 – Результати хронометражних вимірювань під час виконання 
робіт з монтажу плит перекриттів 
Обсяг 
Зміна Дата виміру 
робіт 
Енергоспоживач 
8 ч 00 хв 17 ч 00 хв 220 шт. 8 ч 00 хв 
№ спост. 
Споживання ПЕР 
Автомобільний кран КС- Годинна Годинна 
3577 Час роботи, витрати витрати % 
год ПЕР, л/ч ПЕР, л/ч 
Під повним навантаженням 3,20 6,5 30,16 45 
Під неповним 
1,21 5,0 8,77 17 
1 навантаженням 
При роботі вхолосту 2,71 4,0 15,72 38 
Разом 7,12 - 54,65 100 
Під повним навантаженням 3,05 6,5 28,75 46 
Під неповним 
1,07 5,0 7,76 16 
2 навантаженням 
При роботі вхолосту 2,56 4,0 14,85 38 
Разом 6,68 - 51,36 100 
Під повним навантаженням 3,04 6,5 28,65 44 
Під неповним 
1,15 5,0 8,34 17 
3 навантаженням 
При роботі вхолосту 2,69 4,0 15,60 39 
Разом 6,88 - 52,59 100 
Під повним навантаженням 3,16 6,5 29,78 46 
Під неповним 
1,19 5,0 8,63 17 
4 навантаженням 
При роботі вхолосту 2,56 4,0 14,85 37 
Разом 6,91 - 53,26 100 
Під повним навантаженням 2,98 6,5 28,09 44 
Під неповним 
1,14 5,0 8,23 17 
5 навантаженням 
При роботі вхолосту 2,70 4,0 15,66 40 
Разом 6,82 - 51,98 100 
 РАЗОМ 34,41 - 263,84 100 
За результатами хронометражних вимірювань на будівельному майданчику 
72 
 
визначено тривалість механізації робіт з обраних технологічних процесів. При 
різних режимах роботи (під повною навантаженням, під неповним 
навантаженням, під час роботи вхолосту) розраховані фактичні витрати ПЕР. 
Порівняння фактичної та розрахованої за нормами (нормативної) тривалості, а 
також відповідних енерговитрат представлено у таблиці 3.16. 
 
Таблиця 3.16 – Порівняння фактичної, нормативної тривалості та 
відповідних витрат ПЕР при виробництві окремих технологічних процесів 
Тривалість, час Витрати ПЕР, кг у.т. 
Найменування 
робот 
Нормативна Фактична Розрахункова Фактична 
Планування 
площадки 8,00 6,40 69,60 56,90 
бульдозером 
Разом, % 100 % 80 % 100 % 82 % 
Розробка 
траншей під 
9,50 8,11 165,30 121,49 
фундамент 
екскаватором 
Разом, % 100 % 85 % 100 % 73 % 
Монтаж 
фундаментних 42,00 37,68 334,95 293,41 
блоків краном 
Разом, % 100 % 90 % 100 % 88 % 
Монтаж плит 
перекриттів 37,00 35,13 295,05 263,84 
краном 
Разом, % 100 % 93 % 100 % 89 % 
 
В результаті проведених вимірів встановлено, що фактичний час виконання 
робіт на будівельному майданчику нижчий порівняно з нормативним на: 
- 20% при плануванні майданчика бульдозером; 
 - 15% при розробці траншей екскаватором; 
 - 10% при монтажі фундаментних блоків; 
- 7% при монтажі плит перекриттів. 
Найменша фактична тривалість у порівнянні з розрахованою за нормами та 
відмінності у годинному витраті ПЕР при різних режимах механізації робіт 
73 
 
впливають на скорочення споживання ПЕР на будівельному майданчику 
порівняно з розрахунковим на: 
 – 18 % при плануванні майданчика бульдозером; 
 - 27% при розробці траншей екскаватором; 
 – 12 % під час монтажу фундаментних блоків; 
 – 11 % під час монтажу плит перекриттів. 
Таким чином, проведений хронометраж механізації робіт окремих 
технологічних процесів дозволив встановити порівняно менше енергоспоживання 
на будівельному майданчику порівняно з розрахованим. 
 
 3.4. Вибір раціонального варіанта зведення комплексу малоповерхових 
житлових будівель з урахуванням витрати паливно-енергетичних ресурсів 
 Для проведення багатокритеріальної оцінки розглянуто раніше прийняті 
чотири технології зведення комплексу малоповерхових житлових будівель. 
Порівняння організаційно-технологічних параметрів варіантів зведення 
малоповерхових житлових будівель проводилося за показниками ефективності, 
розрахунок яких здійснювався згідно з формулами, наведеними в таблиці 3.17. 
 
Таблиця 3.17 - Формули розрахунку показників ефективності зведення 
комплексу малоповерхових житлових будівель 
№ Формула 
Показник ефективності Позначення 
п/п розрахунку 
S - площа будівлі, T - 
1 Виробнича потужність потоку 
 тривалість будівництва 
2 Продуктивність потоку 
 S - площа будівлі 
Q - загальна 
3 Питома трудомісткість 
 трудомісткість 
N (в найбільш — 
Максимальна кількість 
4 завантажену 
робітників 
зміну) 
T (згідно — 
графіку 
5 Тривалість будівництва 
виробництва 
робіт) 
Сумарна тривалість частних ti - тривалість i- го 
6 
потоків будівництва  будівельного потоку 
Е - витрати ПЕР 
7 Питомі витрати ПЕР 
 S - площа будівлі 
74 
 
Вихідні дані для розрахунку показників ефективності порівнюваних 
варіантів зведення малоповерхових житлових будівель за технологіями 
будівництва, що розглядаються, представлені в таблиці 3.18. 
Таблиця 3.18 - Вихідні дані для розрахунку показників ефективності 
зведення малоповерхових житлових будівель 
№1 5 191 4425 950 19 1770 4183 
№2 5 116 3450 950 16 1245 652 
№3 5 133 3650 950 14 2055 806 
№4 5 101 385 950 11 1200 372 
№1 10 212 8850 1900 29 3540 7067 
№2 10 130 6900 1900 23 2490 957 
№3 10 154 7300 1900 19 4110 2824 
№4 10 113 7710 1900 21 2400 599 
№1 15 192 13275 2850 47 5310 8502 
№2 15 117 10350 2850 40 3735 1196 
№3 15 134 10950 2850 33 6165 1712 
№4 15 105 9075 2850 25 3600 814 
№1 20 213 17700 3800 57 7080 12318 
№2 20 131 13800 3800 47 4980 1681 
№3 20 155 14600 3800 38 8220 4515 
№4 20 118 15420 3800 29 4800 1076 
№1 25 193 22125 4750 75 8850 13583 
№2 25 118 17250 4750 64 6225 1895 
№3 25 135 18250 4750 52 10275 2809 
№4 25 109 19275 4750 39 6000 1361 
№1 30 214 26550 5700 85 10620 17816 
№2 30 132 20700 5700 71 7470 2413 
№3 30 156 21900 5700 57 12330 6249 
№4 30 122 18150 5700 42 7200 1564 
75 
 
Варіант технології 
влаштування 
Кількість 
будівель 
Тривалість 
будівництва, (Т), дн. 
Загальна 
трудомісткість (Q), 
чол.-дн. 
Обща площа будівлі 
(S), м2 
Максимальне число 
робітників(N), чол. 
Витрати ПЕР (Е) 
групою «Машини та 
механізми», кг у.т. 
Витрати ПЕР (Е) 
групою «Тимчасова 
інфраструктура 
будмайданчику», кг 
у.т. 
Розраховані показники, які будуть використані для подальших обчислень, 
поданих у таблиці 3.19. 
Таблиця 3.19 - Результати розрахунків показників ефективності будівництва 
малоповерхових житлових будівель 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 
Критерій 
max max min min min min min min 
оптимальності 
№1 0,21 5,0 4,7 19 191 412 1,9 4,4 
№2 0,28 8,2 3,6 16 116 281 1,3 0,7 
№3 0,26 7,1 3,8 14 133 317 2,2 0,8 
№4 0,25 9,4 4,1 11 101 170 1,2 0,4 
Кращі 
показники по 0,28 9,4 3,6 11 101 170 1,2 0,4 
критерію 
№1 0,21 9,0 4,7 29 212 824 1,9 3,7 
№2 0,28 14,6 3,6 23 130 562 1,3 0,5 
№3 0,26 12,3 3,8 19 154 634 2,2 1,5 
№4 0,25 16,8 4,1 21 113 340 1,2 0,3 
Кращі 
показники по 0,28 16,8 3,6 19 113 340 1,2 0,3 
критерію 
№1 0,21 14,8 4,7 47 192 1236 1,9 3,0 
№2 0,28 24,4 3,6 40 117 843 1,3 0,4 
№3 0,26 21,3 3,8 33 134 951 2,2 0,6 
№4 0,25 27,1 4,1 25 105 510 1,2 0,3 
Кращі 
показники по 0,28 27,1 3,6 25 105 510 1,2 0,3 
критерію 
№1 0,21 17,8 4,7 57 213 1684 1,9 3,2 
№2 0,28 29,0 3,6 47 131 1124 1,3 0,4 
№3 0,26 24,5 3,8 38 155 1268 2,2 1,2 
№4 0,25 32,2 4,1 29 118 680 1,2 0,3 
Кращі 
показники по 0,28 32,2 3,6 29 118 680 1,2 0,3 
критерію 
№1 0,21 24,6 4,7 75 193 2060 1,9 2,9 
№2 0,28 40,3 3,6 64 118 1405 1,3 0,4 
№3 0,26 35,2 3,8 52 135 1585 2,2 0,6 
76 
 
25 20 15 5 будівель 
10 будівель 
зданий будівель будівель 
Варіант влаштування 
Продуктивність потоку 
(P) 
Виробнича потужність 
потоку (M) 
Питома трудомісткість 
(ЕУд.), чол.-
дн/м2 
Максимальна кількість 
робочих (N), чел. 
Тривалість будівнитцва 
(Т), дн. 
Сумарна тривалість 
частних потоків 
(Тсум.), днів. 
Питомі енергозатрати 
(Еуд.) «Машини і 
механізми», кг у.т./м2 
Питомі енергозатрати 
(Ед.) «інфраструктура 
будмайданчику», кг 
у.т./м2 
№4 0,25 43,6 4,1 39 109 850 1,2 0,3 
Кращі 
показники по 0,28 43,6 3,6 39 109 850 1,2 0,3 
критерію 
№1 0,21 26,6 4,7 85 214 2472 1,9 3,1 
№2 0,28 43,2 3,6 71 132 1686 1,3 0,4 
№3 0,26 36,5 3,8 57 156 1902 2,2 1,1 
№4 0,25 46,7 4,1 42 122 1020 1,2 0,3 
Кращі 
показники по 0,28 43,6 3,6 42 122 1020 1,2 0,3 
критерію 
 
 
Висновки по розділу 3 
 
 1. Сучасні організаційно-технологічні моделі будівництва не враховують у 
своєму змісті енерговитрати, що припадають на період будівництва. У зв'язку з 
цим запропоновано до включення до складу проектної документації графіки 
енергоспоживання.  
2. На прикладі зведення п'яти малоповерхових житлових будівель за 
технологіями малоповерхового житлового будівництва розроблено графіки 
енергоспоживання на весь період будівництва будівель. Побудовані графіки 
відображають добову витрату енергоресурсів, виражену в кілограмах умовного 
палива. 
 3. За результатами проведених хронометражних вимірювань тривалості 
виконання механізації робіт окремих технологічних процесів зі зведення 
малоповерхових житлових будівель було встановлено, що порівняно менше 
енергоспоживання на будівельному майданчику порівняно з розрахованим 
обґрунтовується різною годинною витратою ПЕР при різних режимах роботи, а 
також менших фактичних термінах в порівнянні з розрахованими за нормами. 
 4. Внаслідок проведення дослідження ефективності зведення від 5 до 30 
малоповерхових житлових будівель за розглянутими технологіями будівництва 
було встановлено, що найбільш раціональним варіантом зведення згідно з є 
варіант №4 – зведення будівель із SIP-панелей. 
 
 
 
 
 
 
77 
 
30 зданий 
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ З ВИЗНАЧЕННЯ 
ВИТРАТИ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ПРИ СТВОРЕННІ 
МАЛОПОВЕРХОВИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ 
4.1. Розробка алгоритму визначення витрат паливно-енергетичних ресурсів 
при зведенні малоповерхових житлових будівель 
 
 Етап будівельного виробництва становить суттєву частку в загальному 
інвестиційному циклі зведення будівель та відрізняється, як правило, капітало- та 
матеріаломісткістю, специфікою використовуваного будівельного обладнання, 
техніки та технологій, а також організацією тимчасових житлових та 
адміністративно-господарських будівель на будівельному майданчику. При 
цьому витрати ПЕР на енергоспоживання будівельного майданчика, організацію 
побутового містечка, роботу машин, обладнання та механізованого інструменту 
стосовно забудови комплексів будівель у вигляді котеджних селищ, кварталів 
тощо. можуть займати важливу частину у загальній структурі витрат на 
будівництво. 
Сучасні організаційно-технологічні моделі у вигляді календарних планів та 
графіків виконання робіт дозволяють оперувати термінами будівництва, 
змінністю робіт, визначенням необхідної кількості робітників, комплекту машин 
та механізмів. У цьому прийняті на стадії планування організаційно-технологічні 
параметри будівництва впливають структуру витрат ПЕР. 
У зв'язку з цим на стадіях розробки проектної та робочої документації 
доцільно розраховувати та враховувати витрати ПЕР, пов'язані з роботою машин, 
обладнання та механізованого інструменту, а також функціонуванням тимчасової 
інфраструктури будівельного майданчика. 
Показники енергоспоживання слід враховувати у загальній структурі витрат 
за будівництво, своєю чергою це дозволить коригувати собівартість зведення 
об'єктів у цілях зниження кінцевої питомої вартості їх продажу, і навіть 
раціонального споживання энергоресурсов. 
В узагальненому вигляді визначення енергоспоживання при зведенні 
комплексу малоповерхових житлових будинків із застосуванням різних 
технологій будівництва можна описати за допомогою алгоритму, що складається 
з кількох послідовних етапів (рис. 4.1). 
78 
 
ПОЧАТОК
Аналіз вихідних 
даних по проекту
Визначення складу, кількості Відомість 
та марок енергоспоживачів на енергоспоживачів
будмайданчику
Машини і Інфрастуктура 
механізми будмайданчику
Визначення витрат ТЕП по Калькуляція 
групам енергоспоживачів енергоспоживачів
будмайданчиків будмайданчиків
Розробка організаційно-технологічної Кінцева таблиця 
документації з врахуванням витрат енергоспоживачів 
ТЕП будмайданчику
Включення загальних та питомих 
енергозатрат в склад організаційно- Графіки 
технологічної документації енерговитрат
Моніторинг витрат ТЕП на 
будмайданчику
ТАК
Витрати ТЕП відповідає графіку НІ
Виявлення причин не запланованих 
енергоспоживання витрат ТЕП і заходів по їх виключенню
Відповідність фактичних витрат 
ТЕП запланованим 
Кінець  
Рисунок 4.1 – Алгоритм визначення витрат ПЕР при зведенні малоповерхових 
житлових будівель 
 
79 
 
 
На початковому етапі беруться до уваги сформовані вихідні дані по проекту, 
основними з яких є: 
- кількість об'єктів, що зводяться;  
-·умови будівництва, до яких відносяться: кліматичні особливості району 
будівництва, ділянка в сформованій міській забудові, у складі селища, в 
природному оточенні і т.д.; 
- архітектурні рішення, що беруть до уваги колірне рішення обробки та 
деталі фасадів будівель, при цьому враховують своєрідні місцеві умови та традиції 
з ув'язкою до конкретного природно-природного середовища, клімату та 
ландшафту; 
- об'ємно-планувальні рішення, що враховують спільне розташування 
приміщень певних розмірів та форм в одному будинку відповідно до 
функціональних, технічних, економічних та художньо-естетичних вимог; 
-· конструктивні рішення, що визначають конструктивну систему будівлі (з 
несучими стінами, каркасні, з неповним каркасом та ін), а також конструктивні 
елементи (вид фундаменту, стін, перекриттів, покрівлі тощо) та будівельні 
матеріали, що застосовуються. 
Наступним етапом є визначення складу, кількості та марок 
енергоспоживачів будівельного майданчика. На підставі прийнятих 
архітектурних, об'ємно-планувальних та конструктивних рішень з урахуванням 
певних умов будівництва визначається склад та найменування робіт відповідно до 
номенклатури, прийнятої у збірниках ДБН, ДСТУ, ЄНІР, здійснюється підрахунок 
їх обсягів та призначається послідовність виконання. У цьому випадку у складі 
проектної документації формуються організаційно-технологічні схеми зведення з 
описом послідовності та змістом основних технологічних процесів. 
Для малоповерхового будівництва всі роботи з будівництва будинків можна 
розділити на такі основні цикли: 
I. Нульовий цикл: зведення підземної частини, що включає розробку ґрунту 
в котловані або траншеях, влаштування фундаментів і стін підвалу, включаючи 
зворотне засипання пазух та закладення інженерних мереж (водопровід, 
каналізація). 
ІІ. Зведення надземної частини будівлі: влаштування фундаментів, стіни та 
перекриття, влаштування покрівлі. 
ІІІ. Оздоблювальний цикл: внутрішні оздоблювальні, електромонтажні та 
сантехнічні роботи. 
По кожному циклу відповідно до сформованого переліку будівельно-
монтажних робіт визначаються енергоспоживачі будівельного майданчика. До 
енергоспоживачів, пов'язаних з безпосереднім виконанням будівельних процесів, 
80 
 
відносяться будівельні машини, обладнання та інструмент, тип і кількість яких 
визначається виходячи з виду, обсягу та умов виконання робіт. 
Енергозабезпечення тимчасової інфраструктури будівельного майданчика 
здійснюється різними споживачами. Кількісний склад робочих ланок 
встановлюється згідно з ЕНиР, а також відповідно до видів та обсягів робіт. Це у 
свою чергу визначає призначення та кількість тимчасових будівель побутового 
містечка та відповідні їм енергоспоживачі: освітлювальні прилади, обладнання 
для обігріву адміністративно-побутових приміщень, сушіння одягу та взуття, 
нагрівання води для побутових потреб тощо. У складі планувальної організації 
ділянки будівництва визначаються її межі, робочі та не робочі зони, в результаті 
призначаються прилади для освітлення в денний та нічний час доби (робоче та 
охоронне освітлення будмайданчика). До ще одного виду споживачів, пов'язаного 
з енергозабезпеченням будівельного майданчика, відноситься спеціальне 
технологічне обладнання, необхідне для забезпечення якості будівельних 
процесів (наприклад, прогрів цегляної кладки, обігрів і осушення повітря в 
робочих приміщеннях та ін.). В результаті формується документ «Відомість 
основних енергоспоживачів будівельного майданчика» (рисунок 4.2), що містить 
основні відомості щодо: · найменування та марок/моделей енергоспоживачів; · 
Призначення енергоспоживачів; · споживання ПЕР (у кВт/годину, літ/годину); · 
Кількість енергоспоживачів. 
 
№ Марка/моде Витрати 
Найменування Призначення Кількість 
п/п ль ПЕР 
Komatsu 
1 Бульдозер земляні роботи 6 л/год (Д) 1 
D31 
Hitachi 
2 Екскаватор земляні роботи 12 л/год (Д) 1 
ZX180 
… … … … … .. 
обогрів 
Обігрівач EngyEN- адміністративно 
10 1,5 кВт/год 9 
 1500 -побутових 
приміщень 
THERMEX нагрів води для 
Водонагрівач 5,5 
11 City побутових 14 
проточний кВт/год 
5500 потреб 
Рисунок 4.2 – Фрагмент відомості основних енергоспоживачів будівельного 
майданчика для зведення п'яти малоповерхових будівель зі стінами з цегли 
 
 На етапі підрахунку енерговитрат здійснюється калькуляція витрат ПЕР 
раніше виділеними енергоспоживачами будівельного майданчика згідно блок-
81 
 
схем представлених на рисунках 4.3-4.4. Для групи споживачів «Машини та 
механізми» тривалість виконання механізованих робіт визначається на підставі 
нормативних значень витрат машинного часу, що визначаються відповідно до 
збірників ДБН, ДСТУ, ЄНІР тощо, раніше підрахованих обсягів для кожного виду 
робіт, а також встановленої тривалості робочого дня та змінності. 
Тривалість роботи групи енергоспоживачів «Тимчасова інфраструктура 
будівельного майданчика» розраховується на підставі загальної тривалості 
будівництва з огляду на такі особливості: 
 – для освітлювальних приладів внутрішнього освітлення адміністративно-
побутових приміщень та зовнішнього освітлення (робоче, охоронне) будівельного 
майданчика: з урахуванням призначеної змінності, а також тривалості світлового 
дня в залежності від пори року; 
 – для обладнання, призначеного для нагрівання води для побутових потреб: 
щодня згідно з встановленим часом (наприклад, з 19:00 до 22:00); 
– для обладнання, призначеного для обігріву адміністративно-побутових 
приміщень, а також для сушіння одягу та взуття: щодня в холодну пору року. 
 В результаті розраховані значення тривалості роботи кожного виду 
споживача будівельного майданчика перемножуються на годинну витрату ПЕР. 
Отримані кількісні показники перетворюються на кілограми умовного палива за 
допомогою поправочних коефіцієнтів, наведених у ДСТУ ISO 50047:2020. 
Розрахунок здійснюється автоматично із застосуванням заданих формул за 
допомогою інструментів програми MS Exsel у таблиці під назвою «Калькуляція 
енерговитрат будівельного майданчика» (рис. 4.5). 
 
1 Бульдозер Komatsu D31 6 л/ год (Д) 1 8 1.45 70 
2 Екскаватор Hitachi ZX180 12 л/ год (Д) 1 9.5 1.45 165 
… … … … … … … … 
10 Обогрівач EngyEN-1500 1,5 кВт/ год 9 1656 0.12 2683 
Водонагрівач THERMEX City 
11 76 Вт/год 2 384 0,12 507 
проточний 5500 
… … … … … … … … 
Рисунок 4.5 – Фрагмент калькуляції енерговитрат будівельного майданчика для 
зведення п'яти малоповерхових будівель зі стінами з цегли 
82 
 
№ п/п 
Наименование 
Марка/модель 
Витрати ПЕР 
Кількість 
Тривалість 
роботи, год. 
Коефіцієнт 
переводу в 
Загалькнг.іу в.ти.т рати 
ПЕР в кг у.т. 
  Отримані дані за всіма споживачами заносяться до документа 
«Зведена відомість енергоспоживання будівельного майданчика» (рис. 4.6). 
ВИБІР КОНСТРУКТИВНО-
ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ
Виконання декомпозиції влашутвання 
будівель на технологічні процеси
Визначення обсягів робіт
Призначення кількості і марок машин та 
механізмів
Механізований 
Будівельні машини Будівельне устакування
інструмент
Визначення тривалості робіт
Визначення часових витрат у 
відповідності до технічного 
паспорту
Розрахунок витрат ТЕП по групам 
машин та механізмів в кВт/год, л/
год тощо
НІ
Потрібно перевести витрати ТЕП в ТАК
Застосування коефіцієнтів у 
кг у.т.
відповідності до ДСТУ
Визначення загальних витрат 
ТЕП  
Рисунок 4.3 – Блок-схема №1: визначення енергоспоживання під час механізації 
робіт на будівельному майданчику 
 
 
 
 
 
 
 
83 
 
Планування Бульдозер Освітлення та 
1 майданчику 1 Komatsu 70 електронагрів 6 
бульдозером D31 води 
Розборка грунта Екскаватор 
для побутових 
2 під траншеї  1,2 Hitachi 83  
потреб 
екскаватором ZX180 
Рисунок 4.6 – Фрагмент зведеної відомості енергоспоживання будівельного 
майданчика для зведення п'яти малоповерхових будівель з цегли 
 
 Отримані кількісні показники витрат ПЕР можуть бути представлені на 
стадії побудови графіків енергоспоживання. У результаті організаційно-
технологічні моделі включаються сумарні дані енерговитрат розглянутими 
групами енергоспоживачів. 
Побудова здійснюється на підставі раніше розробленого графіка виконання 
робіт: по горизонтальній осі представляється тривалість виконання робіт (в днях), 
по вертикальній – призначена шкала витрат ПЕР в кг у.т. 
Наступним етапом є визначення загальних та питомих енерговитрат та їх 
включення до складу організаційно-технологічної документації. 
Загальні витрати ПЕР визначаються шляхом підсумовування енерговитрат 
групами споживачів «Машина та механізмами», «Тимчасова інфраструктура 
будівельного майданчика», питомі – розподілом загальних енерговитрат на 
сумарну площу будівель. Отримані значення рекомендується включати до 
техніко-економічних показників по об'єкту. 
Завершальним етапом є моніторинг витрати ПЕР на будівельному 
майданчику. Ця процедура здійснюється щодня, отримані фактичні дані 
енерговитрат зіставляються із запланованими. У разі, якщо фактичні витрати ПЕР 
перевищують заплановані, проводиться аналіз та виявлення причин їх появи, а 
також вживаються можливі заходи щодо їх усунення.  
 
 
84 
 
№ п/п 
Найменування робіт 
Тривалість 
виконання робіт, дні 
Машини і механізми 
Витрати ПЕР, кг 
у.т./дні 
Енергозабезпечення 
будмайданчику 
Витрати ПЕР, 
кгу.т./день 
4.2. Рекомендації щодо включення витрат паливно-енергетичних ресурсів 
до нормативно-методичних документів організаційно-технологічного 
проектування 
Склад нормативно-методичної документації на зведення будівель 
визначається основними складовими системи організації будівельного 
виробництва, до основних з яких належать: проектування, підготовка 
будівельного виробництва, виробництво робіт, матеріально- технічне 
забезпечення та ін. Будівництво об'єктів комплексної малоповерхової житлової 
забудови здійснюється на підставі розроблених рішень, пов'язаних з організацією 
будівництва та технологією виконання робіт, що приймаються у проекті 
організації будівництва (ПОБ) та проекті виконання робіт (ПВР). 
Вибір технології та методів будівництва визначає специфіку 
енергоспоживання під час зведення будівель. В результаті проведених досліджень 
рекомендується визначати та включати витрати ПЕР у документи організаційно-
технологічного проектування на будівництво. У зв'язку з цим до складу ПОБ та 
ПВР на зведення комплексу малоповерхових житлових будівель рекомендується 
включати документи, пов'язані визначенням та розрахунком показників 
енерговитрат будівельного майданчика. У таблиці 4.1 представлені найменування 
стандартних організаційно-технологічних документів із рекомендованими до 
включення документами з витрат ПЕР. 
Таблиця 4.1 - Склад ПОБ та ПВР на будівництво комплексу малоповерхових 
житлових будівель 
№  Обов’язковий або Вид проекту 
Найменування документу 
п/п рекомендований будівництва 
1 Календарний план будівництва обов’язковий ПОБ, ПВР 
2 Будівельний генеральний план обов’язковий ПОБ, ПВР 
3 Відомість обсягів робіт обов’язковий ПОБ 
4 Відомість потреби в матеріалах обов’язковий ПОБ 
Відомість енергоспоживачів 
5 рекомендований * ПОБ, ПВР 
будмайданчику 
Графік потреби в машинах и 
6 обов’язковий ПОБ, ПВР 
механізмах 
7 Графік потреби в робочих кадрах обов’язковий ПОБ, ПВР 
Графік надходження матеріалів на 
8 обов’язковий ПВР 
об’єкт 
Калькуляція енергозатрат 
9 рекомендований * ПВР 
будмайданчику 
10 Зведена відомість енергоспоживання рекомендований * ПВР 
11 Графік енергоспоживання рекомендований * ПВР 
Загальні (в кг у.т.) та питомі 
12 рекомендований * ПВР 
енерговитрати (в кг у.т./м2) 
85 
 
* – рекомендовані документи щодо визначення витрати ПЕР 
 Форми рекомендованих документів до включення до складу ПОБ і ПВР 
представлені у таблицях 4.2 – 4.4. 
4.3. Порівняння енерговитрат при зведенні малоповерхових житлових 
будівель 
 Отримані результати енергоспоживання при зведенні малоповерхових 
житлових будівель дозволяють порівняти з витратами ПЕР при зведенні 
багатоповерхових житлових будівель. Для порівняння було прийнято об'єкт-
представник – багатоповерховий житловий будинок загальною площею 14 м2, 
який зводиться за технологією із застосуванням монолітного залізобетону. 
 Відповідно до даних, наведених у роботі [60], структура витрат 
енергоресурсів при зведенні багатоповерхового житлового будинку подається у 
такому вигляді (рисунок 4.7). 
 
Рисунок 4.7 – Структура витрат ПЕР при зведенні багатоповерхової житлової 
будівлі групами енергоспоживачів: 
– машини, механізим та обладнання;  – технологічні процеси;  – 
інфраструктура будівельного майданчика 
 Отримані значення витрат ПЕР при зведенні від 5 до 30 малоповерхових 
будівель за чотирма технологіями будівництва, що розглядаються 
характеризують різноманітні кількісні показники енергоспоживання (таблиця 
4.5). 
 
 
86 
 
 
Таблиця 4.5 - Витрати ПЕР по групам енергоспоживачів при зведенні 
малоповерхових житлових будівель 
Кількість будівель 
Група 
5 
енергочпоживачів 10 15 20 25 30 
Витрати ПЕР, кг у.т.: варіант №1 
Тимчасова 
інфраструктура 3817 6220 7290 10625 11525 15277 
будмайданчику  
Машини та 1770 3540 5310 7080 8850 
10620 
механізми 
Технологічні процеси 366 847 1212 1693 2058 2539 
 Витрати ПЕР, кг у.т.: варіант №2 
Тимчасова 
інфраструктура 607 867 1061 1501 1670 2143 
будмайданчику  
Машини та 1245 2490 3735 4980 6225 7470 
механізми 
Технологічні процеси 45 90 135 180 225 270 
 Витрати ПЕР, кг у.т.: варіант №3 
Тимчасова 
інфраструктура 703 2459 1243 3784 1974 5152 
будмайданчику  
Машини та 
2055 4110 6165 8220 10275 12330 
механізми 
Технологічні процеси 103 365 469 731 835 1097 
 Витрати ПЕР, кг у.т.: варіант №4 
Тимчасова 
інфраструктура 372 599 814 1076 1361 1564 
будмайданчику  
Машини та 
1095 2190 3285 4380 5475 6570 
механізми 
 
Структура енергоспоживання у відсотковому співвідношенні (середні 
значення) для аналізованих варіантів зведення малоповерхових житлових 
будинків представлена на рисунку 4.8. 
87 
 
Рис. 4.8 – Структура витрат ПЕР при зведенні малоповерхових житлових 
будівель за варіантами №1(а), №2(б), №3(в), №4(г) групами енергоспоживачів:  
 – машини, механізми та обладнання; – технологічні процеси; - 
інфраструктура будівельного майданчика 
 
 Витрати енергоресурсів на зведення багатоповерхового монолітного 
житлового будинку загальною площею 14142 м2 становлять 187890 кг у.т., тобто. 
у перерахунку на 1 м2 припадає 13,3 кг у.т. В результаті цього дослідження 
розрахунки показали, що значення питомих енерговитрат при зведенні від 5 до 30 
малоповерхових житлових будівель складають: з цегли – 5,2 кг у.т./м2, з 
керамзитобетонних блоків – 1,8 кг у.т./м2 , з незнімної опалубки - 3,1 кг у.т./м2, із 
SIP-панелей – 1,5 кг у.т./м2. Таким чином, отримані значення питомих 
енерговитрат при зведенні 1 м2 малоповерхової житлової будівлі з цегли, 
керамзитобетонних блоків, незнімної опалубки та SIP-панелей відповідно нижче 
88 
 
в 3, 7, 4 та 9 разів у порівнянні з питомими енерговитратами при зведенні 
багатоповерхового житлового будинку. 
Висновки по розділу 4 
 1. Розроблені алгоритм і блок-схеми визначення витрат ПЕР на 
будівельному майданчику дозволяють розрахувати кількісні значення 
енерговитрат для різних видів споживачів у пропорційних одиницях, виражених 
у кілограмах умовного палива. 
 2. Запропоновано рекомендації щодо включення витрат ПЕР до документів 
організаційно-технологічного проектування на будівництво та розроблено форми 
рекомендованих документів: «Відомість енергоспоживачів будівельного 
майданчика», «Калькуляція енерговитрат будівельного майданчика», «Зведена 
відомість енергоспоживання будівельного майданчика». 
 3. В результаті проведеного дослідження отримані значення з витрат ПЕР 
дозволили провести порівняння енерговитрат зведення малоповерхових житлових 
будівель порівняно з багатоповерховими. Було встановлено, що структура 
енергоспоживання під час зведення багатоповерхових та малоповерхових 
житлових будівель значно відрізняється. Отримані значення питомих 
енерговитрат при зведенні 1 м2 малоповерхової житлової будівлі нижче в 3, 7, 4 
та 9 разів (залежно від розглянутої технології малоповерхового будівництва) 
порівняно з питомими енерговитратами зведення 1 м2 багатоповерхової 
монолітної житлової будівлі. 
 
 
  
89 
 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 
В останні десятиліття у вітчизняній будівельній галузі задано стійку 
тенденцію збільшення частки малоповерхового житлового будівництва. У рамках 
реалізації державних програм та підпрограм різного рівня зростання обсягів 
зведення малоповерхових житлових будівель орієнтоване на підвищення 
доступності для населення комфортного та енергоефективного житла. Прийняття 
різних федеральних законів, що встановлюють вимоги щодо забезпечення 
ефективного використання енергетичних ресурсів та виключення їх 
нераціональних витрат, підтверджує необхідність підвищення енергозбереження 
у тому числі і в секторі малоповерхового житлового будівництва. 
У загальному життєвому циклі стадія будівництва хоч і займає порівняно 
невеликий тимчасовий період, є енергоємним споживачем, у зв'язку з чим витрати 
ПЕР можуть становити істотну частку в загальній структурі витрат на 
будівництво. Збільшення обсягів будівництва малоповерхового житла та його 
реалізації пов'язане з можливістю зниження питомої вартості його продажу, що 
насамперед досягається шляхом зниження собівартості будівництва. Зокрема, 
суттєво менше споживання паливних та енергетичних ресурсів у порівнянні з 
будівництвом будівель підвищеної поверховості впливає на зниження витрат на 
будівництво, а також сприяє дотриманню вимог щодо підвищення 
енергозбереження. В результаті збільшення частки малоповерхового житлового 
будівництва в загальному обсязі зведення житла дозволить суттєво скоротити 
енерговитрати та знизити витрати при зведенні будівель. 
Проведений аналіз дозволив встановити, що вимоги чинної системи 
вітчизняних нормативно-правових та методичних документів щодо скорочення 
витрачання енергоресурсів відносяться до стадій проектування та експлуатації 
будівель, при цьому питання енергозбереження в період будівництва будівель 
залишаються не порушеними.  
Однією з особливостей будівництва малоповерхових житлових будівель є 
широкий вибір різноманітних технологій будівництва, що впливає на вибір та 
призначення різних видів будівельних машин, обладнання та інструменту. Крім 
цього сучасний сектор малоповерхової житлової забудови за характером 
будівництва може бути представлений як житловими індивідуальними 
будинками, так і комплексами будівель у вигляді, наприклад, котеджних селищ. 
В останньому випадку виникає потреба в організації інженерної інфраструктури 
будівельного майданчика. У цьому для різних технологій малоповерхового 
будівництва структура витрат ПЕР може істотно відрізнятися. 
В результаті проведеного дослідження було розроблено алгоритм 
визначення витрат ПЕР при зведенні малоповерхових житлових будівель за 
різними технологіями будівництва, а також запропоновано рекомендації щодо 
90 
 
включення кількісних показників енерговитрат до складу сучасних документів 
організаційно-технологічного планування будівництва. У процесі проведення 
дослідження сформульовані загальні висновки: 
 1. Аналіз нормативно-технічної та методичної бази в галузі організаційно-
технологічного проектування та енергоефективного малоповерхового житлового 
будівництва виявив відсутність вимог щодо визначення витрат ПЕР стосовно 
організації будівельного майданчика та зведення будівель. У існуючих наукових 
дослідженнях питання енергоспоживання переважно розглядалися з позиції 
скорочення енерговитрат із застосуванням удосконалених матеріалів, 
конструктивних рішень та технологій. Витрати енергоресурсів стосовно етапу  
зведення малоповерхових житлових будівель раніше не торкалися. 
 2. Введено такі показники витрат ПЕР: індекс порівняльного 
енергоспоживання, коефіцієнт енергоефективності, індекс порівняльної 
енергоефективності. Дані показники були використані для проведення аналізу та 
порівняння отриманих значень енерговитрат при зведенні комплексу від 5 до 30 
малоповерхових житлових будівель за чотирма розглянутими варіантами 
зведення. 3. Виконано класифікацію основних споживачів ПЕР будівельного 
майданчика при зведенні комплексу малоповерхових житлових будівель, що 
дозволило встановити суттєві відмінності для наступних груп енергоспоживачів 
– «машини та механізми» та «тимчасова інфраструктура будівельного 
майданчика». 
 4. По кожній групі енергоспоживачів на прикладі розглянутих варіантів 
зведення розраховані енерговитрати в кг. т., а також розроблено графіки 
енергоспоживання на весь період будівництва малоповерхових житлових 
будівель. 
5. Проведені хронометражні виміри тривалості виконання механізації робіт 
окремих технологічних процесів зі зведення малоповерхових житлових будівель 
дозволили встановити, що порівняно менше енергоспоживання на будівельному 
майданчику порівняно з розрахованим обґрунтовується різною годинною 
витратою ПЕР при різних режимах роботи, а також менших фактичних термінах 
розрахованими за нормами. 6. Проведено багатокритеріальну оцінку вибору 
раціонального варіанту зведення від 5 до 30 житлових будівель за чотирма 
варіантами. 
6. Проведено багатокритеріальну оцінку вибору раціонального варіанту 
зведення від 5 до 30 житлових будівель за чотирма розглянутими технологіями 
малоповерхового будівництва. За допомогою критеріїв Вальда, Севіджа та 
фактора ризику Гурвіца було встановлено, що найбільш раціональним із цих 
варіантів є варіант №4 – зведення з SIP-панелей. 
 7. Розроблено алгоритм та додаткові блок-схеми з визначення витрат ПЕР, 
91 
 
що дозволяють розрахувати кількісні значення енерговитрат для різних видів 
споживачів будмайданчика у пропорційних одиницях, виражених у кілограмах 
умовного палива. 
 8. Рекомендовані до включення до документів організаційно-
технологічного проектування на будівництво розроблені форми документів: 
«Відомість енергоспоживачів будівельного майданчика», "Калькуляція 
енерговитрат будівельного майданчика", "Зведена відомість енергоспоживання 
будівельного майданчика". 
 9. Порівняння питомих енерговитрат, що припадають на зведення 
комплексу малоповерхових житлових будівель та будівництво багатоповерхової 
монолітної житлової будівлі показало, що зведення 1 м2 малоповерхової житлової 
будівлі нижче в 3, 7, 4 та 9 разів (залежно від розглянутої технології 
малоповерхового будівництва) порівняно з питомими енерговитратами зведення 
багатоповерхової житлової будівлі. Рекомендації та перспективи подальшої 
розробки теми дослідження: дослідження витрачання ПЕР при будівництві 
будівель різного призначення з урахуванням природно-кліматичних умов та 
виявлення резервів скорочення енергоспоживання у найбільш енерговитратні 
періоди будівництва. 
  
92 
 
 
93
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
