«Напрями підвищення ефективності управління підприємством (на матеріалах ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», м. Черкаси)»

Павлова, Лариса Олегівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7070
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Манн, Руслан Володимирович	-
dc.contributor.author	Павлова, Лариса Олегівна	-
dc.date.accessioned	2026-02-18T14:55:25Z	-
dc.date.available	2026-02-18T14:55:25Z	-
dc.date.issued	2021	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7070	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційної роботи магістра на тему: «Напрями підвищення ефективності управління підприємством (на матеріалах ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», м. Черкаси)» Кваліфікаційна робота магістра містить: 95 сторінок, 13 таблиць, 12 рисунків, список літератури з 61 найменування. Об’єкт дослідження: процес управління підприємством. Предмет дослідження: шляхи підвищення ефективності управління підприємством. Мета магістерської роботи полягає в з’ясуванні сутності процесу управління підприємства, висвітленні напрямів підвищення його ефективності, аналізі операційної діяльності досліджуваного підприємства та розробці заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління підприємством. Методи дослідження: логічного узагальнення, описовий, порівняльний, системний підхід, абсолютних, відносних та середніх величин. За результатами дослідження сформульовано основні теоретичні аспекти підвищення ефективності управління промислового підприємства, визначено принципи забезпечення ефективності управління підприємством, проаналізовано фінансово-господарську діяльність підприємства, обґрунтовано заходи, які дозволять підвищити ефективність управління підприємством. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», так як їх впровадження є економічно вигідним. Ключові слова: ПІДПРИЄМСТВО, УПРАВЛІННЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, КЕРІВНИЦТВО, СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	ПІДПРИЄМСТВО	uk_UA
dc.subject	УПРАВЛІННЯ	uk_UA
dc.subject	ЕФЕКТИВНІСТЬ	uk_UA
dc.subject	КЕРІВНИЦТВО	uk_UA
dc.subject	СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ	uk_UA
dc.title	«Напрями підвищення ефективності управління підприємством (на матеріалах ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», м. Черкаси)»	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Диплом Павлова.pdf Restricted Access		1.42 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему: «Напрями підвищення ефективності управління 
підприємством (на матеріалах ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», 
м. Черкаси)» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: здобувачка 2 курсу, групи ЕПМ-20  
Спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля 
та біржова діяльність»)  
______Павлова Л.О.___________ 
(прізвище та ініціали) 
 
Керівник __Манн Р.В._______________________  
(прізвище та ініціали) 
 
Рецензент _________________________________  
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
Черкаси 2021 року 
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра економіки та управління 
Освітній рівень: магістр 
Спеціальність: 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ  
Завідувач кафедри економіки 
та управління 
 
__________ проф. Манн Р.В.  
“____” ____________ 2021 р.  
 
 
 
 
З А В Д А Н Н Я 
на кваліфікаційну роботу магістра здобувачу вищої освіти 
________________Павловій Ларисі Олегівні _________________ 
 
1. Тема роботи «Напрями підвищення ефективності управління 
підприємством (на матеріалах ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», м. Черкаси)», 
керівник роботи Манн Р.В., д.е.н., проф.                                                             , 
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом вищого навчального закладу від 21.09.2021 р. № 285/01 
 
2. Строк подання ЗВО роботи «30» листопада 2021 р. 
 
3. Вихідні дані до роботи: фінансові документи ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» за 
2017-2019 рр.; періодичні видання та друковані літературні джерела; 
офіційний сайт підприємства, статут підприємства. 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити): Розділ 1. Теоретичні основи підвищення ефективності 
управління підприємством. Розділ 2. Аналіз діяльності ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ». Розділ 3. Напрями підвищення ефективності управління 
підприємством ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових 
креслень, плакатів) показники діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» у 
динаміці за досліджуваний період; напрями підвищення ефективності 
управління підприємством ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
3 
 
6. Консультанти розділів роботи 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 д.е.н., проф. Манн Р.В.   
2 д.е.н., проф. Манн Р.В.   
3 д.е.н., проф. Манн Р.В.   
 
7. Дата видачі завдання «1» __вересня_ 2021 р. 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ Назва етапів 
виконання Примітка  
з/п магістерської роботи 
етапів роботи 
Підбір літератури, її вивчення і обробка. Укладання виконано 
1 13.09.2021 
бібліографії по основним джерелам  
Укладання плану (змісту) магістерської роботи і виконано 
2 20.09.2021 
погодження його з керівником 
3 Розробка і подання на перевірку першого розділу 04.10.2021 виконано 
4 Збір, систематизація та аналіз практичних матеріалів 18.10.2021 виконано 
5 Розробка і подання другого розділу 01.11.2021 виконано 
6 Розробка і подання третього розділу 15.11.2021 виконано 
7 Погодження з керівником висновків і пропозицій 22.11.2021 виконано 
8 Переробка (доопрацювання) магістерської роботи у 24.11.2021 виконано 
відповідності з зауваженнями і подання її на кафедру 
9 Нормоконтроль 25.11.2021 виконано 
10 Збір документів (відгук, рецензія) 29.11.2021 виконано 
11 Подача на підпис до завідувача кафедри 30.11.2021 виконано 
12 Розробка тез доповіді для захисту 30.11.2021 виконано 
 
 
Здобувач вищої освіти                                            Павлова Л.О.    . 
                                                ( підпис )                                       (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи               ______________           Манн Р.В.       . 
                                                                            ( підпис )                                    (прізвище та ініціали) 
 
 
  
4 
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційної роботи магістра 
на тему: 
«Напрями підвищення ефективності управління підприємством 
(на матеріалах ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», м. Черкаси)» 
 
Кваліфікаційна робота магістра містить: 95 сторінок, 13 таблиць, 12 рисунків, 
список літератури з 61 найменування.  
 
Об’єкт дослідження: процес управління підприємством.  
 
Предмет дослідження: шляхи підвищення ефективності управління 
підприємством.  
 
Мета магістерської роботи полягає в з’ясуванні сутності процесу 
управління підприємства, висвітленні напрямів підвищення його 
ефективності, аналізі операційної діяльності досліджуваного підприємства та 
розробці заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління 
підприємством.  
 
Методи дослідження: логічного узагальнення, описовий, порівняльний, 
системний підхід, абсолютних, відносних та середніх величин.  
 
За результатами дослідження сформульовано основні теоретичні аспекти 
підвищення ефективності управління промислового підприємства, визначено 
принципи забезпечення ефективності управління підприємством, 
проаналізовано фінансово-господарську діяльність підприємства, 
обґрунтовано заходи, які дозволять підвищити ефективність управління 
підприємством.  
 
Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», так як їх впровадження є економічно вигідним.  
 
Ключові слова: ПІДПРИЄМСТВО, УПРАВЛІННЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, 
КЕРІВНИЦТВО, СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ.  
5 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП.................................................................................................................. 6 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ  
УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ……………..……….…….…………… 9 
1.1. Сутність основних теоретичних аспектів підвищення ефективності  
управління............................................................................................................ 9 
1.2. Принципи забезпечення ефективності управління підприємством…... 24 
1.3. Фактори, які впливають на ефективність управління діяльністю  
підприємства........................................................................................................ 28 
1.4. Шляхи вдосконалення системи управління підприємством…….……. 34 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ»…................. 39 
2.1. Загальна характеристика ринку ІТ-послуг в Україні................................ 39 
2.2. Характеристика діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ»...……………... 44 
2.3. Аналіз економічних показників діяльності ПП «ІН-АГРО  
ПРОЄКТИ».......................................................................................................... 49 
2.4. Аналіз чинників, які впливають на ефективність управління ПП «ІН-  
АГРО ПРОЄКТИ»………………………………………………………..…… 56 
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ  
УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ»………………....... 60 
3.1. SWOT-аналіз діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ»............................... 60 
3.2. Визначення та коригування профілю стилю управління керівника  
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ»……………………………..................................... 63 
3.3. Впровадження та оцінка заходів щодо підвищення ефективності  
управління ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ»..………………………………….….. 79 
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 85 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………....................................... 87 
ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 95 
 
  
6 
 
ВСТУП 
 
Соціально-економічний розвиток країни значною мірою залежить від 
результативності та ефективності функціонування всіх суб’єктів її ділового 
середовища, чого досягти за сьогоднішніх складних для України умов доволі 
складно. Сьогодні практично кожен український суб’єкт господарювання 
відчуває фінансові й економічні проблеми через недостатню кількість 
грошових коштів та збитковість виробничо-господарської діяльності, що 
здебільшого пов’язано з неплатоспроможністю попиту населення на його 
товари і послуги, практичною відсутністю державного та регіонального 
замовлення на товари підприємства; непомірно високими податками й 
тарифами на енергію, ресурси, транспортні послуги; обмежені можливості до 
залучення на підприємство високопрофесійних, досвідчених та талановитих 
працівників; необхідністю забезпечення епідеміологічних вимог та 
дистанційної роботи через пандемію від COVID-19. Саме тому наявні умови 
вимагають від підприємств у постійному режимі шукати класичні та 
альтернативні підходи до підвищення ступеня ефективності їх виробничо-
господарської діяльності. Отже, можна стверджувати, що проблематика 
підвищення ефективності управління підприємством, яка завжди посідала 
важливе місце серед найбільш актуальних питань функціонування економіки 
країни, і сьогодні є важливою для забезпечення можливостей оздоровлення 
економіки України. 
Ефективність виступає провідною та досить важливою категорією 
економічної науки, оскільки відображає не лише кінцевий результат 
діяльності підприємства, а й дозволяє порівняти витрати всіх видів ресурсів, 
які було витрачено на виробничо-господарську діяльність, з тим фінансовим 
результатом, який було отримано у його результаті. Досягнення 
підприємством умов та критеріїв ефективності слід вважати важливим 
етапом у його функціонуванні, оскільки через це буде досягнено таких 
характеристик, як результативність, доцільність, екологічність, соціальність, 
7 
 
якість та корисність, а тому є дуже вадливим не лише для самого суб’єкта 
господарювання, а й для суспільства в цілому. До того ж, розрахунок 
фахівцями різних видів та складових ефективності функціонування 
підприємства дозволить встановити реальний стан раціонального 
використання трудових, сировинних, фінансових та інформаційних ресурсів 
та визначити «вузькі місця», розширення яких дозволить підвищити рівень 
конкурентоспроможності підприємства на ринку.  
Успішне розв’язання питань щодо пошуку можливостей для 
підвищення ефективності управління діяльністю підприємства неможливо 
здійснити без комплексного оцінювання діяльності підприємства, 
встановлення основних проблемних аспектів. Результати такого оцінювання 
дозволять: встановити масштаб наявних проблем та визначити їх основні 
причини, джерела та наслідки для підприємства; спрогнозувати вплив 
виявлених аспектів на основні сфери його діяльності; обґрунтувати дієві 
управлінські рішення, спрямовані на підвищення загального рівня 
ефективності управління всіх складових діяльності підприємства; ґрунтовно 
обирати способи, методи та інструменти ефективного управління 
підприємством. 
Для того, щоб забезпечити виконання всіх перерахованих процедур, 
підприємство має бути забезпеченим високопрофесійними фахівцями-
менеджерами, які володіють найсучаснішими знаннями та інформацією у 
сфері ефективного функціонування підприємства та раціонального 
управління ним. Першочерговою задачею таких професіоналів має стати 
створення ефективної організаційної культури, творчого та ініціативного 
мікроклімату, які будуть стимулювати працівників на активізацію 
інноваційних рішень, підвищення продуктивності праці. При цьому 
менеджери мають вміло реалізовувати на практиці функції планування, 
організації, координації, мотивації та контролю роботи персоналу з метою 
досягнення поставлених цілей, які будуть коригуватися та змінюватися 
залежно від факторів, що впливатимуть на діяльність підприємства.  
8 
 
Об’єктом дослідження в роботі виступає процес управління 
підприємством.  
Предметом дослідження обрано шляхи підвищення ефективності 
управління підприємством.  
Мета магістерської роботи полягає в з’ясуванні сутності процесу 
управління підприємства, висвітленні напрямів підвищення його 
ефективності, аналізі операційної діяльності досліджуваного підприємства та 
розробці заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління 
підприємством.  
Для досягнення поставленої мети у роботи поставлено такі завдання: 
визначити сутність основних теоретичних аспектів підвищення 
ефективності управління; 
розглянути фактори, які впливають на ефективність управління 
діяльністю підприємства; 
розкрити шляхи вдосконалення системи управління підприємством; 
проаналізувати основні економічні показники та основні чинники, що 
впливають на ефективність управління на досліджуваному підприємстві; 
оцінити сильні та слабкі сторони, а також можливості та загрози для 
діяльності підприємства за допомогою SWOT-аналізу; 
запропонувати шляхи вдосконалення ефективності управлінням 
досліджуваним підприємством. 
Під час виконання роботи використано такі методи дослідження, як 
логічного узагальнення, описовий, порівняльний, системний підхід, 
абсолютних, відносних та середніх величин. Використання означених 
методів дозволило сформулювати основні теоретичні аспекти ефективності 
управління підприємством, проаналізувати фінансово-господарську 
діяльність досліджуваного підприємства, обґрунтувати заходи, які дозволять 
підвищити ефективність управління підприємством. 
  
9 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 
УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ 
 
 
1.1. Сутність основних теоретичних аспектів підвищення 
ефективності управління 
 
Оздоровлення економіки регіону та країни в цілому значною мірою 
залежить від ступеня ефективності функціонування всіх без виключення 
суб’єктів господарювання, чого за сьогоднішніх досить складних та кризових 
умов української економіки досягти доволі складно. Для того, щоб 
підприємство функціонувало ефективно має одночасно поєднатися багато 
внутрішніх та зовнішніх чинників, що мають сприятливу дію. Серед таких 
чинників, що одночасно виступають напрямами підвищення ефективності 
управління підприємством, слід назвати [1; 2; 34, с. 139]: 
ресурсна забезпеченість виробничого процесу – незалежно від того, до 
якого виду економічної діяльності належить підприємство, керівництво має 
докласти всі зусилля, щоб виробничий процес було забезпечено всіма 
необхідними ресурсами (земельними, сировинними, допоміжними 
матеріалами тощо). Від того, наскільки ефективною побудовано систему 
ресурсного забезпечення, буде залежати ритмічність виробництва та його 
раціональність [3; 41]. При цьому досить важливо обґрунтовано підійти до 
вибору системи постачання сировини та матеріалів, яка дозволить 
максимізувати ступінь забезпечення виробництва матеріальними ресурсами 
при мінімізації витрат на організацію цих процесів. Для цього керівництво 
підприємства може використати три основні варіанти ресурсного 
забезпечення: самостійне збереження достатньої кількості матеріальних 
ресурсів на власних складах; використання підходу «точно у термін» шляхом 
підписання договорів з відповідними постачальниками, які будуть 
10 
 
доставляти необхідні матеріали на підприємство у конкретний час; 
самостійне придбання необхідних матеріальних ресурсів у підприємств-
складів, що розташовані у периферійній зоні міста. Враховуючи той факт, що 
кожен з варіантів ресурсного забезпечення виробництва має свої переваги та 
недоліки, керівництво має досить ґрунтовно підійти до вибору оптимального 
на даний час варіанту постачання матеріальних ресурсів на підприємство або 
за потреби їх комбінувати;  
трудовий потенціал – від того, наскільки підприємство забезпечене 
сьогодні та на майбутнє високоякісним і мотивованим персоналом буде 
залежати не лише його спроможність досягти стану конкурентоспроможності 
на ринку, а й взагалі перспективи виживання [11; 24]. При цьому тут має 
бути враховано такі аспекти, як: гендерна збалансованість персоналу; 
оптимізація структури персоналу за віком, досвідом роботи і фаховим 
рівнем; наявність в кадровому складі талантів, забезпеченість ними основних 
виробничих процесів та побудова на підприємстві «інкубатору» для 
вирощування талантів власними силами; створена на підприємстві система 
кадрового резерву і кар’єрного просування; запроваджена система оплати 
праці і мотивації персоналу на досягнення; дієвість систем професійного 
розвитку персоналу, що відповідає техніко-технологічному рівню 
виробництва, та передачі досвіду від досвідчених працівників з великим 
стажем роботи на підприємстві молоді; результативність інструментів 
пошуку та залучення талановитих фахівців з первинного та вторинного 
ринку праці; інноваційна активність персоналу та його здатність створювати 
нові продукти та запроваджувати новації у загальну та локальну систему 
управління підприємством; 
фінансова та інвестиційна забезпеченість – від ступеня забезпеченості 
фінансовими ресурсами та джерелами їх безперервного поповнення буде 
залежати здатність підприємства здійснювати свою виробничо-господарську 
діяльність, знаходити можливості для розвитку та реалізовувати проголошені 
стратегії перспективного зростання [4-6; 33]. Досить важливою умовою тут 
11 
 
має стати спроможність керівництва знаходити зовнішні та/або внутрішні 
джерела інвестицій, що дозволить суттєвим чином розширити фінансові 
можливості підприємства та реалізовувати на цьому підґрунті амбітні 
програми модернізації техніко-технологічного рівня виробництва, оновити 
продуктову лінійку та вийти на нові ринки збуту. При цьому слід зазначити, 
що від того, як підприємство розглядає витрати на персонал – безпосередньо 
як витрати, що потребують оптимізації у бік скорочення, або як інвестиції у 
людський капітал, які у майбутньому дозволять отримати додаткові 
прибутки – буде залежати загальна результативність та перспективність його 
діяльності, формування сприятливого бренду роботодавця [31, с. 135]; 
прогресивність матеріально-технічного рівня – науково-технічний 
прогрес вимагає від товаровиробників безперервно перебувати у стані 
пошуку та запровадження новітніх технологій, оснащення виробництва 
прогресивними видами обладнання та інструменту [12-14]. Необхідність 
оновлення або навіть докорінної зміни технології виробництва також 
продиктована побажаннями та запитами споживачів, які обирають найкращі 
товари і прагнуть до покращення їх якості. За таких умов на підприємстві 
доцільно створити власний відділ НДДКР, призначенням діяльності якого 
має стати продукування прогресивних ідей, створення дослідних зразків та 
запровадження нових технологій у виробництво. Доцільним є також 
конструктивна співпраця з провідними світовими виробниками техніки та 
компаніями різних країн світу, що працюють у той же сфері та можуть 
допомогти з оновленням матеріально-технічного й технологічного рівня 
виробництва на засадах корпоративної соціальної відповідальності; 
нематеріальні активи – від спроможності підприємства створювати на 
нагромаджувати нематеріальні активи суттєвим чином будуть залежати 
потенціальні можливості до інноваційного зростання, участі у процесах 
смарт-спеціалізації регіону, що сьогодні активно пропагандуються, 
підвищення конкурентоспроможності підприємства на регіональному, 
національному та міжнародному рівнях [7; 51]. При цьому процеси 
12 
 
нагромадження нематеріальних активів прямим чином залежать від 
тенденцій нагромадження людського капіталу та політики підприємства, 
спрямованої на максимальне збереження талантів і мотивацію їх 
високопродуктивної та інноваційної діяльності. Важливо також створювати 
базу знань підприємства та докладати зусиль щодо її розширення за обсягами 
та збереження у часі; 
інформаційна забезпеченість та безпека – за сучасних умов розвитку 
економіки важливою складовою ефективної діяльності у обов’язковому плані 
виступає інформаційна забезпеченість виробництва на підґрунті 
запровадження новітніх цифрових технологій [8-10]. Водночас при 
впровадженні новітніх технологій керівництво має забезпечити високий 
рівень інформаційної безпеки даних про всі аспекти діяльності підприємства, 
а для цього на підприємстві має бути створеним або відповідний орган, або 
високопрофесійний фахівець, який зможе побудувати систему 
інформаційного забезпечення при високому рівні безпеки даних. Доцільно 
також переходити на новітні засоби корпоративного спілкування. 
Орієнтація керівництва підприємства при побудові стратегії розвитку на 
кожен з перелічених напрямів підвищення ефективності управлінської 
діяльності дозволить максимально корисно використати наявний потенціал 
та створити умови для його збільшення та розширення. Такий підхід буде 
працювати на перспективу і дозволить підприємству досягти параметрів 
конкурентоспроможності і посилювати свої позиції на ринку. 
Сучасні умови господарювання та складності, що виникають у 
функціонуванні ділового середовища України, підвищують важливість 
забезпечення процедур страхування господарюючих на ринку суб’єктів від 
наявних і потенційних загроз, створення раціональної системи захисту їх 
діяльності від впливу можливих негативних факторів і загроз. Складні умови 
господарювання, висока конкуренція на ринку, економічна самостійність 
підприємств вимагають від топ-менеджерів підприємств знань, вмінь і 
навичок, які б відповідали вимогам часу. Це пов’язано із тим, що досягнення 
13 
 
ефективність діяльності функціонування підприємства має ґрунтуватися на 
результатах фахового аналізу кон’юнктури ринку, завчасно передбачити дії 
конкурентів, грамотно оцінювати й застосовувати заходи щодо розширення 
розміру ніші на ринку і здійснювати ефективний відбір альтернативних 
варіантів управлінських рішень. 
Сьогодні суттєвого значення набуває розвиток та активізація 
інноваційного способу мислення, заснованого на раціональних прийомах 
планування, організації та мотивації праці на підприємстві. Використання 
означеного способу мислення має стати основою ефективного управління 
діяльністю підприємства, оздоровлення його економічної діяльності, 
підвищення ступеня комфортності діяльності працівників на ньому. Саме 
тому значну увагу керівництво має приділяти розробці оптимальної стратегії 
розвитку підприємства, яку надалі необхідно використати в якості дієвого 
критерію й вимірника доцільності та оптимальності кожного управлінського 
рішення [19, с. 68]. 
Тематика досягнення ефективності управлінських рішень в діяльності 
підприємства, незалежно від сфери його функціонування, останнім часом 
набуває все більшої уваги науковців та практиків. Вище керівництво суб’єктів 
господарювання все частіше розуміє необхідність розробки заходів, 
спрямованих на підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності 
підприємства. При цьому слід розуміти, що управління ефективністю є 
багатоаспектною проблемою, яка потребує використання різних підходів, 
інструментів та концепцій менеджменту [15; 35]. Саме тому завдання 
високоефективних керівників підприємств, які обирають в якості 
визначального вектору своєї діяльності підвищення ефективності управління, 
полягає у виборі дієвого підходу, який дозволить максимально врахувати 
наявні та прогнозовані у майбутньому умови функціонування підприємства та 
при цьому не порушувати принципів та складових загальної концепції 
ефективного управління підприємством. 
Змістовне наповнення економічної категорії «ефективність» є складним 
14 
 
та багатогранним, і досі в науці не існує єдиного визначення його сутності. 
Загалом «ефективність» розглядається як економічна категорія, що 
характеризує рівень продуктивної віддачі від будь-яких витрат, які були 
здійсненими на виробництві або під час маркетингових заходів на ринку; як 
комплексне кількісне представлення кінцевих результатів використання у 
виробничій діяльності сировини, матеріалів, основних фондів, технологій, 
інформації та праці персоналу [20-23]. У широкому значенні термін 
«ефективність» означає співвідношення результату, отриманого від 
діяльності підприємства та тих витрат, які були здійсненими для цього. 
У загальному сенсі під «ефектом» науковці розуміють «результат 
реалізації заходів, спрямованих на забезпечення та подальші процедури 
підвищення ефективності управління діяльністю підприємств за рахунок 
економії всіх наявних ресурсів» [16; 28, с. 59; 52]. Зміст економічної 
ефективності також може характеризуватися як результативність 
функціонування системи, що виражається у співвідношенні отриманих за 
результатами періоду дослідження корисних результатів діяльності та 
витрачених на це обсягів необхідних ресурсів. 
Залежно від форми та змістовного наповнення категорій «результати» і 
«витрати» в економіці підприємства розрізняють наступні складові 
ефективності: 
1) технічна ефективність – показник, для розрахунку якого результати й 
витрати виміряються в натурально-речовинній формі і характеризують 
вірність обраної технології виготовлення, її інноваційність та раціональність 
прийомів праці; 
2) економічна ефективність – результати й витрати виробництва 
оцінюються фахівцями у вартісному вираженні та характеризують вірність 
вибору інструментів маркетингу й управління діяльністю підприємства; 
3) соціально-економічна ефективність – при її визначенні враховуються 
не лише економічні, але й соціальні наслідки виробництва, вплив діяльності 
на основні групи стейкхолдерів – від безпосередньо працівників і до 
15 
 
населення, яке проживає на території функціонування підприємства [43, 
с. 300; 61]. 
Взаємозв’язок між ключовими складовими ефективності діяльності 
промислового підприємства може бути представленим у вигляді схеми, 
поданої на рис. 1.1. 
 
 
Рисунок 1.1 – Взаємозв’язок між складовими ефективності підприємства 
 
Слід акцентувати увагу на тому, що термін «управління ефективністю» 
на сьогодні не набув чітких контурів щодо змістовного визначення ні в 
наукових працях, ні в практиці управління підприємством. Це сталося через 
розбіжності у сутнісному визначенні категорії «ефективність». В результаті 
відбулося ототожнення поняття «управління ефективністю» з терміном 
«ефективність управління», встановлення змістовного навантаження якого 
теж має проблематичний характер. Одні науковці визначають ефективність 
управління як ефективне керування на підприємстві, тобто як вміння 
керівника примушувати, спонукати та мотивувати своїх підлеглих працювати 
продуктивно, з високою віддачею [25; 32; 42, с. 148]. Інші науковці 
ототожнюють економічні категорії «ефективність управління» та «якість 
управління», хоча вони за змістом є різними, ще інші – з результативністю та 
продуктивністю управління підприємством [34, с. 135]. 
16 
 
Водночас слід зауважити, що описане ототожнення ефективності 
управління з іншими економічними категоріями і поняттями є не зовсім 
коректним, тому що кожне з них має подібний, проте власний зміст. Виходячи 
з того, що ефективність діяльності підприємства є узагальнюючою категорією, 
результатом ефективного функціонування всіх видів його діяльності, можна 
стверджувати, що категорія «ефективність управління» є складовою загальної 
ефективності діяльності підприємства. 
Значний вклад у дослідження проблематики ефективності внесли такі 
вітчизняні та іноземні автори, як: В. Амбросов, А. Бугуцький, Е. Вершигора, 
В. Дієсперов, Н. Зайцев, Н. Купріна, І. Мазур, І. Маркіна, Г. Осовська, 
О. Онищенко, Б. Пасхавер, І. Петрова, Т. Сініцина, П. Саблук, Е. Смірнов, 
Т. Ступницька, О. Устенко, Л. Христенко, А. Шегеда та інші [17; 18; 26; 38; 
47]. Отже, бачимо, що значна кількість науковців займається вивченням 
обраної тематики, проте, не зважаючи на це, проблематика підвищення 
ефективності управління промисловим підприємством і досі залишається 
вельми актуальною. 
Найбільш поширеними трактуваннями основної категорії нашого 
дослідження у науковому середовищі виступає визначення ефективності 
управління шляхом співвідношення отриманого результату з витратами 
діяльності підприємства або співвідношення отриманого від діяльності 
підприємства результату з наміченими стратегічними цілями. Разом із тим 
окреслені підходи до встановлення розміру ефективності управління не 
дозволяють встановити розмір безпосереднього впливу управління 
виробничо-господарською діяльністю підприємства та отриманий рівень 
показника ефективності управління підприємством. При цьому ефективність 
управління всіма складовими діяльності підприємства слід розуміти як 
результативність управління виробничою, фінансовою, інноваційною, 
інвестиційною, соціальною, кадровою та маркетинговою діяльностями 
підприємства [29, с. 50-52]. Тобто це комплексне поняття, що охоплює всі без 
виключення складові діяльності підприємства. 
17 
 
Отже, беручи до уваги комплексність та складність досліджуваної 
категорії, можна стверджувати, що при її визначенні: 
по-перше, необхідно розглядати управління ефективністю діяльністю 
підприємства як складову управління самим підприємством; 
по-друге, використовувати загальний інструментарій наукової 
методології у сфері управління для обґрунтування теоретичних засад категорії. 
Враховуючи означені умови здійснимо узагальнення сутності 
економічної категорії «ефективність управління». Ефективність управління – 
це категорія, що характеризує продуктивність витрат, які були здійсненими в 
межах діяльності підприємства; це комплексне відображення кінцевих 
результатів використання засобів виробництва і трудових ресурсів [27; 30]. 
Слід зазначити, що рівень ефективності управління підприємством 
залежить від багатьох чинників: попиту споживачів на продукцію або 
послуги, що надаються підприємством, їх якості; рівня 
конкурентоспроможності продукту підприємства на ринку; ступеня 
сучасності та модернізації техніко-технологічного рівня виробництва; 
ступеня інноваційності виробництва та прогресивності управлінських 
рішень; компетенцій, кваліфікації та досвіду роботи виробничого й 
управлінського персоналу підприємства тощо. 
За умов економічної кризи та пандемії підвищення ефективності 
управління підприємством виступає головним стратегічним напрямом 
розвитку суб’єктів господарювання всіх видів економічної діяльності і має 
розглядатися як об’єктивна необхідність, викликана вимогами економічних 
законів, що діють у сфері функціонування підприємств. Важливою 
складовою при цьому слід вважати розробку бізнес-плану і стратегії 
підприємства, цілями реалізації яких виступає забезпечення ефективного 
управління діяльністю підприємства, яке дозволяє вивести його на 
прибутковий рівень. При цьому важливим аспектом виступає вибір тих 
оптимальних економічних рішень, які комплексно б торкалися усіх аспектів 
виробничої та господарської діяльності підприємства. 
18 
 
Економічна ефективність від впровадження конкретних організаційно-
технічних заходів на окремих стадіях виробничого процесу підприємства 
може проявлятися у різних формах [36; 54]. Задля встановлення розміру 
ефективності управління слід дотримуватися вимог щодо забезпечення 
можливостей порівнянності поточних витрат та капітальних вкладень, 
обов’язково враховувати чинник часу. Для цілей практичного використання 
цієї економічної категорії при плануванні та обліку кінцевих результатів 
діяльності підприємства необхідно її розглядати у різних аспектах, 
відповідно до сфери визначення, рівня матеріального забезпечення, об’єкта 
визначення та методів розрахунку. 
Основними факторами підвищення ефективності управління слід 
вважати покращення техніко-технологічного рівня виробництва, 
вдосконалення системи управління, організації виробництва і праці, зміну 
обсягу і структури виробництва відповідно до потреб та очікувань ринку, 
зростання якості продукції, підвищення компетентісного рівня персоналу та 
можливості залучення інвестицій [44-46]. 
Якщо брати за увагу системний підхід в управлінні, як ключовий, 
доцільно сформулювати ті концептуальні положення підвищення 
ефективності управління підприємством, які мають мати місце: 
визначення сутності об’єкта вивчення категорії «ефективність управління 
підприємством»; 
обґрунтування можливостей та необхідності запровадження заходів щодо 
підвищення ефективності управління підприємством; 
ідентифікація тих суб’єктів, що безпосереднім чином визначають 
можливості підвищення ефективності управління підприємством; 
формулювання мети та завдань підвищення ефективності управління 
підприємством на сучасному етапі його розвитку; 
інтерпретація функціонального змісту процедур підвищення ефективності 
управління підприємством; 
обґрунтування принципів реалізації на практиці підвищення ефективності 
19 
 
управління підприємством; 
формулювання методичних основ оцінювання обґрунтованих напрямів 
підвищення ефективності управління підприємством [37; 57-60]. 
Підвищення рівня ефективності управління підприємством та 
забезпечення проголошених стратегічних цілей його розвитку визначають 
необхідність безперервного процесу розробки та впровадження заходів, 
спрямованих на підвищення результативності всіх складових управління 
підприємством. 
Враховуючи сутнісне наповнення понять «ефективність» та «управління» 
доцільно акцентувати увагу на тому, що ефективність управління 
підприємством являє собою цілеспрямоване оперативне регулювання 
виробничо-господарської діяльності підприємства за напрямами управління 
ефективністю з метою забезпечення відповідності фактичного стану 
функціонування підприємства бажаним параметрам його розвитку. 
Об’єктом процедур підвищення ефективності управління підприємством 
можна вважати процес управління всіма складовими його діяльності, а 
суб’єктами – певне коло керівних осіб, які безпосередньо виконують 
управлінські функції. Головною метою процедур підвищення ефективності 
управління підприємством слід вважати забезпечення максимізації обсягу 
прибутку та максимальне забезпечення попиту споживачів у достатній 
кількості якісного товару або послуг. На основі проголошеної мети слід 
зазначити, що система підвищення ефективності управління підприємством 
покликана вирішувати такі завдання [39; 53; 56]: 
1. Забезпечення максимізації розміру ефекту при наявному на момент 
дослідження ресурсному потенціалі підприємства і ринковій кон’юнктурі. 
Реалізувати означене завдання можливо через оптимізацію складу ресурсів і 
забезпечення їх ефективного використання. Водночас підприємство може 
зіткнутися з обмеженнями зростання розміру ефекту, а саме рівень 
максимальний використання виробничих потужностей, максимально 
можливий рівень використання ресурсного й інтелектуального потенціалу та 
20 
 
ринкова кон’юнктура, що спостерігається на даний момент. 
2. Забезпечення оптимального співвідношення між розміром ефекту і 
допустимим для безпечної діяльності підприємства рівнем ризику. При цьому 
слід враховувати той факт, що між розмірами цих двох показників існує прямо 
пропорційна залежність. Враховуючи погляд менеджерів різних рівнів на 
формування господарських ризиків формується їх припустимий рівень, що 
визначає агресивну, компромісну або консервативну стратегію управління або 
проведення окремих операцій. Зважаючи на заданий рівень ризику, у процесі 
управління має бути максимізованим рівень отриманого ефекту. 
3. Забезпечення високої якості процедур отримання ефекту. Під час 
досягнення ефекту від управлінської підприємства мають бути реалізованими 
резерви його зростання за рахунок операційної діяльності, що забезпечує 
основу перспективного розвитку підприємства. При цьому у межах 
операційної діяльності підприємства основну увагу необхідно приділити 
забезпеченню зростання розміру ефекту за рахунок збільшення обсягів 
виробництва, завоювання нових секторів ринку збуту, перспектив 
інноваційного зростання та участі підприємства у процедурах смарт-
спеціалізації регіону. 
4. Забезпечення виплати очікуваного інвесторами рівня доходу на 
інвестований капітал. Встановлений рівень доходу за умови 
конкурентоспроможної діяльності підприємства за розміром має бути не 
нижчим за середню норму прибутковості на ринку капіталу. Крім того 
керівництво підприємства має врахувати можливості для відшкодовування 
підвищеного ризику інвесторів через особливості та специфіку діяльності 
підприємства, інфляційні впливи. 
5. Забезпечення накопичення достатнього обсягу фінансових коштів за 
рахунок зростання обсягу прибутку відповідно до стратегічних завдань 
розвитку підприємства у майбутньому. Враховуючи той факт, що прибуток 
виступає основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів 
підприємства, його розмір визначає потенційну можливість розширення 
21 
 
розміру виробничої потужності, інноваційної трансформації технології 
виробництва, залучення талановитих й високо мотивованих працівників, що у 
комплексі дозволить забезпечити розвиток підприємства та його 
конкурентоспроможність на ринку. 
6. Забезпечення умов для безперервного зростання ринкової вартості 
підприємства, що дозволить забезпечити максимізацію добробуту його 
власників та найманих працівників у перспективному періоді. Темп зростання 
ринкової вартості підприємства значною мірою визначається рівнем 
капіталізації прибутку, отриманого підприємством у звітному періоді. Що ж 
стосується напрямів та інструментів оптимізації розподілу прибутку, то ще 
прерогатива та сфера відповідальності керівництва кожного підприємства. 
7. Забезпечення функціонування та дієвості програм участі персоналу в 
прибутках підприємства. Програми участі персоналу підприємства в його 
прибутках мають гармонізувати інтереси власників підприємства та його 
найманих працівників, а також, з одного боку, ефективно стимулювати 
щорічне зростання внеску персоналу у формування обсягів прибутку, а з 
іншого – забезпечувати високий рівень соціального захисту працівників та 
членів їх родини у межах взятих на себе підприємством зобов’язань соціальної 
відповідальності. 
Сформульовані завдання підвищення ефективності управління 
підприємством тісно взаємопов’язані між собою, хоча окремі з них 
характеризуються різною спрямованістю дії. Саме тому в процесі 
регулювання процедур підвищення ефективності управління підприємством 
окремі завдання мають бути оптимізовані під конкретну ситуацію 
функціонування підприємства [50, с. 275]. При цьому досить важливо для 
перспективного розвитку підприємства знайти найбільш дієві напрями 
підвищення ефективності управління підприємством. Для цілей розв’язання 
цього завдання важливого значення набуває класифікація чинників його 
зростання, які у загальному вигляді слід поділити на три основні напрями: 
1) управління розмірами витрат та якістю ресурсів, які 
22 
 
використовуються у виробництві продукції; 
2) модернізація технології виробництва та розвиток іншої діяльності; 
3) удосконалення системи управління підприємством та всіма видами 
діяльності [48; 55]. 
Перший напрям підвищення ефективності управління підприємством 
носить ресурсний характер і обумовлює необхідність проведення 
ґрунтовного аналізу раціональності використання виробничих потужностей 
підприємства та темпів нагромадження людського капіталу. При цьому 
обов’язково слід враховувати ступінь фактичного завантаження обладнання 
та виробничих площ у часі, структуру виробничих витрат з аналізом у часі 
таких важливих складових, як амортизація, витрати на оплату праці та 
ВУЕО. Для отримання вичерпної інформації про стан та вектори розвитку 
підприємства, їх вірність, доцільно не лише здійснювати аналіз динаміки 
означених показників, а й порівнювати її з значеннями аналогічних 
показників конкурентів.  
У сфері обліку оборотного капіталу найважливішим показником є 
швидкість обороту, на рівень якого впливають такі чинники [40; 49; 50]: 
зменшення розміру незавершеного виробництва; 
удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення 
підприємства з метою оптимізації виробничих запасів; 
активізація маркетингової діяльності з метою збільшення обсягів 
реалізації готової продукції; 
зменшення обсягів дебіторської заборгованості. 
Доцільно також розглядати й інші напрями раціоналізації використання 
матеріальних ресурсів: встановити джерела втрат та нераціонального 
використання ресурсів у виробництві; здійснювати прогресивне й науково 
обґрунтоване нормування витрат матеріалів; змінювати технологію 
виготовлення продукту з метою отримання можливостей для використання 
вторинних ресурсів, забезпечення циклічності виробництва; запровадити 
систему матеріального заохочення працівників за економію сировини, 
23 
 
енергії, матеріалів та часу; розглянути можливості до переведення 
виробництва на використання сучасних високотехнологічних видів сировини 
і матеріалів. 
У сфері, яка до речі є однією з найважливіших в діяльності підприємства 
та потенційних можливостях для підвищення ефективності, оцінюванні 
ефективності використання трудового потенціалу підприємства, слід 
зосередити основну увагу на таких аспектах: внутрішньо змінні втрати 
робочого часу та понаднормова робота; втрати робочого часу внаслідок 
плинності кадрів та абсентеїзму; рівень використання персоналом під час 
роботи засобів механізації, автоматизації праці та комп’ютерної техніки; 
аналіз результативності методів мотивації та стимулювання працівників; 
підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників. 
У межах організаційного напряму підвищення ефективності управління 
підприємством доцільно здійснювати пошук можливостей для підвищення 
ефективності здійснення всіх виробничо-господарських процесів, що 
відбуваються на підприємстві. При цьому основну увагу слід спрямовувати 
на заходи, спрямовані на підвищення ефективності управління [30, с. 29]. 
Важливою складовою досягнення умов ефективності підприємства та 
резервом її підвищення виступає створена на підприємстві організація 
виробничого процесу. З метою встановлення наявної ситуації необхідно 
ґрунтовно проаналізувати всі складові, що формують ефективність цього 
процесу, а саме цілий ланцюг важелів впливу від рівня раціональності 
наповнення робочого місця окремого працівника і до рівня організації праці в 
цілому на підприємстві. Для промислових підприємств дуже важливо 
проаналізувати доцільність вибору наявного типу виробництва та 
обґрунтувати за необхідності можливість його зміни на більш ефективний. 
І ще одним дуже важливим чинником підвищення ефективності 
управління підприємством виступає наявний технологічний рівень 
виробництва. Проблема технологічного й, як наслідок, інноваційного 
відставання від провідних світових підприємств є характерною для 
24 
 
функціонування сучасних українських підприємств. Розв’язання означеної 
проблеми дозволить суттєвим чином підвищити рівень 
конкурентоспроможності вітчизняного ділового середовища, проте у її 
основі лежать дві досі не розв’язувані причини через нехватку фінансових 
ресурсів: розширення і підвищення прогресивності матеріально-технічної 
бази та розв’язання організаційно-правових проблем. Більшість науковців 
сходяться у думці, що подолання техніко-технологічного відставання від 
підприємств-лідерів на ринку потребує не лише запровадження на 
підприємстві новітніх зразків техніки та сучасних технологій, а й зародження 
в середині колективу прогресивної корпоративної культури. Створити таку 
культуру можливо лише шляхом переймання прогресивного досвіду 
підприємств, які досягли найкращих результатів у світі в цій галузі. 
 
1.2. Принципи забезпечення ефективності управління 
підприємством 
 
Прийняття рішень у процесі підвищення рівня ефективності управління 
підприємством потребує від керівництва застосування не тільки 
нагромадженого практичного досвіду та інтуїції, а й новітніх знань сучасних 
методів, технічних засобів і процедур їх розробки та прийняття. Важливим 
тут також є наявні вимоги, які формулює вище керівництво та виконання 
загальноприйнятних принципів. Так, раціональне здійснення процесу 
підвищення ефективності управління підприємством визначає низку вимог до 
нього, а саме: 
1. Інтегрованість загальної системи управління діяльності підприємства, 
що забезпечується тим, що будь-яке управлінське рішення, що приймається 
керівництвом, з тією чи іншою силою позначається на ефективності його 
функціонування в цілому і тому якості кожного управлінського рішення має 
бути приділено достатньо уваги керівництвом. 
2. Комплексний характер формування управлінських рішень 
25 
 
підприємства. Всі управлінські рішення в діяльності підприємства являються 
взаємопов’язаними та прямим або непрямим чином впливають на кінцеві 
результати діяльності підприємства та можливості досягнення ним критеріїв 
ефективності. Водночас керівництву слід враховувати, що цей вплив іноді 
може набувати суперечливого характеру. Наприклад, здійснення 
високоприбуткових фінансових вкладень може викликати дефіцит 
фінансових ресурсів, що забезпечують виробничі потреби основної 
діяльності, а, отже, і скорочення розмір ефекту. Тому на підприємстві 
доцільно розробляти і запроваджувати комплексну систему заходів, що 
забезпечують розробку ґрунтовних управлінських рішень, спрямованих на 
формування і використання ефекту від діяльності підприємства. 
3. Високий ступінь динамізму управлінської системи. Виходячи з того, 
що ділове середовище знаходиться у стані безперервних змін, навіть 
найбільш ефективні управлінські рішення, які було прийнято менеджерами у 
попередніх періодах функціонування підприємства, не завжди можуть бути 
повторно використаними через суттєву зміну вихідних умов через високу 
динаміку факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища.  
4. Багатоваріантність підходів до розробки управлінських рішень 
незалежно від сфери їх впливу. Врахування цієї вимоги дозволяє керівництву 
поглянути на проблему з різних боків та формулювати можливі 
альтернативні рішення. У основу ґрунтовного відбору з альтернативних 
варіантів рішень одного найбільш доцільного має бути покладено систему 
критеріїв управління прибутком від основної діяльності підприємства. 
Сукупність таких критеріїв на основі ґрунтовного аналізу наявної ситуації 
встановлюється самим підприємством. 
5. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. При виборі 
альтернативних варіантів управлінських рішень, незалежно від аспекту 
управлінського впливу, в якості головного критерію слід використовувати 
затверджену стратегію розвитку підприємства і на її основі будувати 
управлінські рішення [21]. Крім того прийняття рішень щодо підвищення 
26 
 
ефективності управління підприємством має відповідати вимогам, що з 
методичної точки зору висуваються до управлінських рішень. Прийняті 
рішення мають бути економічно обґрунтованими, комплексними, кількісно і 
якісно вимірюваними, своєчасними, оптимальними, правомірними, 
гнучкими, відповідним чином оформленими тощо. Лише за умови реалізації 
та дотримання перелічених принципів прийняті управлінські рішення будуть 
виконувати керуючу (сприяння досягненню поставлених стратегічних цілей), 
координуючу (узгодження окремих дій, рішень, діяльності окремих фахівців 
та підрозділів) та мобілізуючу (активізація й мотивація працівників) функції. 
Науковці виокремлюють до сорока принципів ефективного управління 
діяльністю підприємства, при цьому найбільш дієвими та значущими з них 
слід назвати: 
1. Принцип цілеспрямованості – даний принцип є основним в 
забезпеченні ефективного підходу до управління підприємством, так як 
заснований на дотриманні умови єдності цілей функціонування всіх його 
структурних підрозділів при досягненні стратегічних орієнтирів діяльності. 
2. Принцип послідовності – визначає необхідність ранжування 
виробничих й управлінських завдань та актуальних проблем за ступенем їх 
важливості для досягнення кінцевої стратегічної мети. 
3. Принцип професіоналізму – обумовлює наявність необхідного рівня 
освіти та досвіду у тих менеджерів, які беруть на себе відповідальність за 
дієвість та результативність заходів у сфері забезпечення ефективності 
управління підприємством. 
4. Принцип відповідності – полягає у диференціації умов 
функціонування підприємства, характеристиці специфічних умов і тенденцій 
його перспективного розвитку, врахуванні стадії життєвого циклу і наявних 
або потенційних конкурентних переваг. 
5. Принцип своєчасності прийняття управлінських рішень – реалізація 
даного принципу потребує постійного моніторингу стану виробничо-
господарської діяльності підприємства, вчасного виявлення ознак 
27 
 
неефективної діяльності та «вузьких місць», швидкого реагування на них 
відповідними дієвими заходами.  
6. Принцип реалістичності в оцінці ситуації, можливих успіхів або 
невдач – ґрунтується на глибокому аналізі характеристик точок входу і 
виходу всіх процесів, що відбуваються на підприємстві. 
7. Принцип об’єктивності – орієнтація управлінського впливу не лише 
на зовнішні прояви неефективного функціонування підприємством, а й на 
глибинні першопричини проблемних ситуацій, що виникають в під час 
функціонування підприємства, з метою набуття можливостей для їх швидкої 
локалізації або запобігання. 
8. Принцип комплексності – характеризує необхідність поширення 
характеристик системного мислення, врахування при прийнятті 
управлінських рішень особливостей здійснення всіх без виключення 
напрямів діяльності підприємства, видів ресурсів, що використовуються, 
функціональних підсистем. 
9. Принцип багатоваріантності – полягає у необхідності ґрунтовного 
вибору альтернативних шляхів функціонування підприємства з урахуванням 
чинника невизначеності та розробки заходів щодо мінімізації ризиків 
реалізації запланованих заходів. 
10. Принцип законності – передбачає знання та використання в 
інтересах підприємства та його працівників правових засад, що 
регламентують його діяльність. 
11. Принцип мотивації діяльності – заснований на використанні 
інструментів мотивації персоналу до високоефективної праці, що стане 
умовою підвищення ефективності діяльності підприємства. 
12. Принцип контролю – передбачає запровадження на підприємстві 
ефективної та раціональної системи контролю за реалізацією управлінських 
рішень із метою їх адаптації до швидко змінних умов внутрішнього та 
зовнішнього середовища. 
13. Принцип ефективності – полягає у максимально можливому 
28 
 
використанні потенціалу підприємства для формування обґрунтованої 
програми заходів, спрямованих на досягнення визначеної стратегічної мети 
діяльності підприємства. 
Всі перелічені принципи ефективного управління підприємством 
мають використовуватися системно та комплексно, доповнюючи та 
конкретизуючи один одного. Лише на таких засадах можливо досягти 
бажаних проявів ефективності управління. 
Обґрунтовані складові підвищення ефективності управління 
підприємством мають стати основою для об’єктивної оцінки ефективності 
управлінського впливу. Разом із тим слід зауважити, що оцінювання 
ефективності управління підприємством належить до найменш розроблених 
у науковому середовищі теоретичних питань, хоча визначення таких 
ключових понять, як результат, ефект, критерії та показники ефективності є 
однією з необхідних передумов формування будь-якої системи управління. 
 
1.3. Фактори, які впливають на ефективність управління 
діяльністю підприємства 
 
Питання оцінювання ефективності діяльності підприємства є особливо 
важливим в сучасних умовах глобалізації економіки, так як лише на чіткому 
визначенні проблемних моментів та потенційних важелів стабілізації ситуації 
можливо досягти конкурентоспроможних позицій на ринку для підприємства 
та утримувати ці позиції протягом тривалого часу. При цьому слід 
враховувати, що на результати господарської діяльності підприємства та 
можливість досягнення її ефективності впливають цілий комплекс чинників, 
які здійснюють як позитивний, так і негативний вплив, тому дуже важливо їх 
систематизувати та розробляти на основі набутої класифікації раціональні 
управлінські рішення. Будь-які зміни, що впроваджуються в діяльність 
підприємства та торкаються якості та асортименту продукції і наданих 
послуг, мають відповідати межам дії норм і стандартів, вимогам державного 
29 
 
регулювання, умовам функціонування та оподаткування підприємств, що у 
комплексі впливає на ефективність управління їх виробничо-господарської 
діяльності і тим самим розширює коло результативних факторів. 
Фактори виступають рушійною силою розвитку процесів і явищ, які 
необхідні для реалізації господарських процесів [5; 23; 41]. Аналіз 
публікацій, що з різних боків розкривають можливості досягнення 
підприємством умов ефективного господарювання або окремих ресурсів і 
процесів, показав, що науковці розглядають класифікацію факторів окремого 
досліджуваного об’єкта (підрозділу або підприємства в цілому). Наприклад, 
Д. Горовий, О. Коновалова та Н. Купріна обґрунтовують класифікацію 
факторів, які впливають на ефективність, ліквідність і оборотність 
оборотного капіталу, Т. Ступницька – на ефективність використання 
основного капіталу, В. Осипов пропонує класифікацію факторів, що 
сприяють підвищенню прибутковості та продуктивності виробництва, 
П. Осипов розкриває чинники впливу на зміну витрат виробництва у межах 
основної операційної діяльності [7; 19; 28; 32; 44; 56]. Разом із тим такий 
підхід не дозволяє комплексно й системно оцінити динаміку ключових 
показників ефективності управління підприємством, тому їх можливо 
використати лише на рівні окремого об’єкта дослідження. 
Так, наприклад, П. Осипов поділяє фактори впливу на ефективність 
управління на дві великі групи: зовнішні фактори, які відображають вплив 
загального рівня розвитку економічної ситуації в Україні і які взагалі не 
залежать від діяльності суб’єкта господарювання; внутрішні фактори, які 
безпосередньо пов’язані з результатами діяльності суб’єкта господарювання, 
з його підприємницькою та виробничо-господарською діяльністю [28]. Вплив 
зовнішніх факторів проявляється в динаміці у часі цін на сировину і 
матеріали, енергоносії, воду та каналізацію, вартості обладнання, у тарифах 
на транспортні перевезення та інші послуги, у розмірах орендної плати, у 
нормах амортизаційних відрахувань, відрахувань на соціальне страхування та 
інших обов’язкових платежів і податків. Група внутрішніх чинників впливу 
30 
 
можна охарактеризувати через динаміку обсягу виручки від реалізації 
продукції, форми і системи оплати праці, що використовуються на 
підприємстві для різних категорій персоналу, рівень ефективності 
використання і відтворення складових виробництва тощо.  
Економічний аналіз господарської діяльності в умовах ринку спирається 
на системний підхід, для якого характерна комплексна оцінка факторів 
різновекторного впливу, цільовий підхід до їх вивчення з метою підвищення 
ефективності діяльності підприємства (табл. 1.1). 
 
Таблиця 1.1 – Аналіз підходів щодо класифікації факторів 
Автори 
Класифікаційні Класифікація Г. Кіндрацька,  Л.Чернилевський, 
ознаки факторів факторів М. Білик, В. Осипов Н. Слободян, 
А. Загородній О. Михайленко 
1 2 3 4 5 
1. За мірою впливу Основні    
на результати    
роботи (за Другорядні    
значенням, за + + + 
ступенем синтезу) 
2. За рівнем Інтенсивні    
залучення (за   
способом розвитку Екстенсивні + + 
підприємства) 
4. За характером     
дії (за характером Об’єктивні + + + 
відображення  
економічних  
явищ, за споро-  
бом походження, Суб’єктивні   + 
за способом 
формування) 
5. За рівнем охоп- Загальні +  + 
лення (за ступе-
Специфічні    
нем охоплення) 
 
6. За внутрішнім Екстенсивні    
  
змістом (за зміс- Кількісні  + + 
том досліджува-
них явищ) Якісні + 
7. За Фактори першо-  
+  
послідовністю дії го порядку  
Фактори друго-
го порядку, n-го +   
порядку 
31 
 
Продовження табл.1.1 
1 2 3 4 5 
8. За місцем Внутрішні +   
виникнення Зовнішні 
9. За часом дії Постійні +   
Змінні 
10. За ознакою Синтетичні +   
ступеня 
Аналітичні 
агрегування + 
11. За часом Довготривалі    
(періоду дії) Короткочасні + 
12. За напрямом Позитивні +   
дії 
Негативні + 
 
На відміну від досліджень зазначених вище авторів інші науковці, 
аналізуючи цілісну систему факторів, які впливають на економічну 
ефективність діяльності підприємства, виділяють внутрішні та зовнішні 
фактори [45]. Внутрішні чинники охоплюють фактори, що впливають на 
раціональність організації і загального управління підприємства, а також 
пов’язані з технологічними, управлінськими та кадровими характеристиками. 
Зовнішні чинники визначаються чинниками, що впливають на суспільство і 
навколишнє середовище для підприємства (рис. 1.2). 
 
 
Фактори, що впливають на економічну 
 ефективність діяльності підприємства 
Внутрішні Зовнішні 
склад, технічний рівень і ступінь зносу соціально-політичні фактори; 
основних фондів; фінансово-валютні фактори; 
склад, рівень підготовки, мотивація і економічні і кон’юнктурні фактори; 
кваліфікація персоналу; фактори державного регулювання; 
якість управління і організації роботи науково-технічні фактори; 
внутрішніх служб; природно-кліматичні фактори; 
система оплати праці, матеріального і психологічні фактори; 
соціального стимулювання персоналу інші зовнішні фактори 
 
Рисунок 1.2 – Фактори, що впливають на економічну ефективність діяльності 
підприємства 
32 
 
При цьому до складу внутрішніх факторів доцільно відносити: 
склад, технічний рівень і ступінь зносу основного капіталу підприємства 
та можливості для його модернізації, оновлення та звільнення первісної 
вартості; 
склад, рівень підготовки, мотивація і кваліфікація персоналу, ступінь 
оновлення кадрового складу, рівень продуктивності праці та мотивації 
працівників на досягнення, інноваційна активність персоналу; 
якість управління і організації роботи внутрішніх служб, таких як 
постачання і збуту, інформаційна, складська, транспортна, маркетингова, 
наукова, професійного розвитку тощо; 
система оплати праці, матеріального і соціального стимулювання 
персоналу. 
До складу зовнішніх факторів слід віднести такі: 
соціально-політичні фактори, що охоплюють політичну стабільність в 
країні, рівень прогресування суспільно-політичних та соціально-економічних 
криз, ступінь соціальної нерівності у суспільстві, наявні військові конфлікти 
та стадії на яких вони знаходяться, інтеграція і сепаратизм; 
фінансово-валютні фактори, які проявляються у динаміці процентних 
ставок, курсів валют, проявах соціально-економічної стабільності або 
кризових сплесків на фінансових ринках тощо; 
економічні і кон’юнктурні фактори, які забезпечуються наявністю 
достатніх обсягів сировинних, матеріально-технічні і трудових ресурсів, 
розміром цін на товари і послуги підприємства та вартістю сировинно-
матеріальних ресурсів, рівнем конкурентности ринків та нішею, яку займає 
підприємство на цих ринках; 
державне регулювання, що охоплює всі фінансово-економічні відносини 
і може бути проілюстровано розмірами податків, тарифами, квотами, 
граничними цінами, можливостями отримання ліцензій, заборонами щодо 
здійснення певних видів робіт, нетарифними бар’єрами; 
науково-технічні фактори, що охоплюють рівень розвитку на світовому 
33 
 
рівні техніки, доступність придбання новітніх екземплярів техніки або 
можливість розробки власних техніко-технологічних інновацій; 
природно-кліматичні чинники визначають наявність у регіоні і 
доступність для підприємства корисних копалин, опис кліматичних умов, 
частоту проявів природних катаклізмів тощо; 
психологічні чинники характеризують економічні цінності і норми 
поведінки, традиції, звичаї, менталітет, релігійні установки, що існують у 
суспільстві та території, де розташовано підприємство; 
інші зовнішні фактори, що можуть включати глобальні чинники під час 
роботи на світових ринках, господарське законодавство, синергію поєднання 
різних видів діяльності тощо [38]. 
Чинники впливу глобалізаційних процесів на розвиток економіки 
України слід відокремити від інших зовнішніх факторів та розглядати їх як 
окрему групу, що є особливо актуальним за сучасних умовах функціонування 
економіки найбільш розвинутих зарубіжних держав та залежної від інших 
країн траєкторії соціально-економічного розвитку України. 
Разом із тим слід зазначити, що описаної класифікації факторів не 
достатньо для вичерпного урахування всіх чинників ефективного управління 
економічною ефективністю всіх видів діяльності підприємства, а тому для 
цілей діяльності необхідно виділяти не тільки зовнішні та внутрішні, а також 
загальні та специфічні фактори, та ті, що впливають на ефективність окремих 
видів діяльності підприємства. 
Узагальнюючи проведене дослідження можна підсумувати, що фактори 
впливають не тільки на операційну діяльність, а й охоплюють інші види 
звичайної діяльності підприємства, такі як фінансову, інвестиційну та іншу. 
Крім того, такої класифікації факторів не достатньо для управління 
економічною ефективністю всіх видів діяльності підприємства, тому для 
більшого проникнення у проблематику необхідно враховувати також 
специфіку та особливості функціонування підприємства у динаміці за три-
п’ять останніх років, концентрувати на цих особливостях увагу. 
34 
 
1.4. Шляхи вдосконалення системи управління підприємством 
 
Створена на підприємстві система управління демонструє високу 
ефективність не лише тоді, коли фахівці та провідні менеджери, що 
приймають конкретні управлінські рішення та застосовують обґрунтовані 
форми контролю, і працівники, які беруть на себе відповідальність за 
виконання управлінських рішень, діють синхронно та злагоджено, але й тоді, 
коли між рівнями управління, а саме інституційним, управлінським та 
операційним, створено дієвий алгоритм взаємовідносин та взаємодії. 
Відсутність такого механізму між рівнями управління знижує управлінську 
ефективність всієї системи забезпечення ефективності управління сучасним 
підприємством. 
Перехід до ринкових відносин і перебудова всієї економічної системи 
визначають нові вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня фахівців, які 
працюють на підприємствах в різних економічних службах. Такі працівники 
мають бути вмілими виконавцями, організаторами, професіоналами своєї 
справи, вміти чітко визначати основні напрями підвищення ефективності 
діяльності підприємства та знати які інструменти дозволять досягти прогресу 
в реалізації означених напрямів. 
Більш раціональна та доцільна організація та обґрунтування необхідної 
кількості економічних відділів на підприємстві, наявність підрозділів, які 
виконують функції НДДКР та наукових досліджень, застосування наукового 
підходу до різних аспектів управління і запровадження на постійній основі 
заходів щодо удосконалення техніко-технологічної складової виробництва й 
оновлення технологій управління персоналом дозволять у кінцевому рахунку 
отримати результат, який буде характеризуватися суттєвим підвищенням 
ефективності діяльності підприємства та поліпшити рівень економічного 
розвитку підприємства та регіону. 
Сформована на підприємстві структура управління визначає 
особливості здійснення управлінського процесу шляхом створення умов для 
35 
 
раціонального обігу інформаційних потоків, необхідних для прийняття 
обґрунтованих управлінських рішень. З цією метою за допомогою штатного 
розкладу між учасниками процесу прийняття управлінських рішень чітко 
розподілені завдання й функції управління. З цих позицій структуру 
управління можна представити як одну з форм поділу праці, а саме 
кооперацію, що здійснюється у системи управлінської діяльності, та в межах 
якої процес управління направлений на досягнення проголошеної стратегії 
розвитку підприємства [25]. 
Отже, структура управління має бути сфокусованою на виконання 
стратегічних цілей, розподілених функційних обов’язків між різними 
ланками та фахівцями, зв’язок між якими забезпечують координацію 
окремих дій щодо їх виконання. Зв’язок структури з ключовими поняттями 
управління, його цілями, функціями, процесами, механізмом 
функціонування, людьми та їхніми повноваженнями, свідчить про 
величезний вплив усіх складових функціонування підприємства. Саме тому 
менеджери всіх рівнів приділяють значну увагу принципам і методам 
управління, а також вибору конкретної форми організаційної структури 
управління чи їх комбінацій. Разом із тим, в науковій літературі не 
накопичено в достатній мірі рекомендацій щодо формування ефективної 
системи управління підприємством і тому кожне підприємства на практиці 
має самостійно опановувати й апробовувати певні варіанти організації 
процесу управління підприємствам. 
Удосконалення системи управління підприємством задля досягнення 
складових ефективності має здійснюватися комплексно та системно за 
такими основними напрямами: 
удосконалення організаційної структури управління підприємством із 
оптимізацією витрат на виконання функцій та ліквідацією зайвих витрат (з 
цією метою можливо використати інструментарій функціонально-вартісного 
аналізу);  
оптимізація організації менеджменту і бізнес-процесів через поліпшення 
36 
 
системи планування, обліку і контролю за динамікою ключових показників 
діяльності підприємства;  
удосконалення процедур управління виробничими ресурсами і запасами, 
вибір найбільш оптимального методу забезпечення підприємства 
матеріалами й сировиною;  
активізація інноваційної діяльності та підвищення ефективності процесів 
розробки нововведень та управління інноваційними процесами на 
підприємстві, поліпшення на цьому підґрунті якості продукції та послуг, які 
виготовляє підприємство [9, с. 216]. 
Одним з найбільш важливіших чинників успішної діяльності 
підприємства за ринкових умов його функціонування, є чітко налагоджена й 
адаптована до умов функціонування підприємства та зовнішніх обставин 
організаційна структура управління. Саме запровадження такої системи 
управління дозволить легко адаптуватися підприємству до швидких змін 
зовнішнього середовища та нормативно-правового регулювання в країні.  
Удосконалення організаційної структури управління підприємством 
означає необхідність визначення оптимальної чисельності та структури 
управлінського апарату підприємства, а також чисельності працівників 
виробничих відділів та підрозділів встановлюється згідно з діючими 
нормами, нормативами та реальними потребами підприємства з урахуванням 
сучасних ринкових умов тощо. При цьому організаційна структура 
управління підприємством в сучасних умовах функціонування має: 
відповідати вимогам виробничої структури та сприяти її розвитку 
відповідно до змін умов виробництва та кон’юнктури ринку; 
забезпечувати якісне та своєчасне виконання всіх об’єктивно необхідних 
функцій управління; 
відповідати нормам керованості та вимогам раціональних 
інформаційних зв’язків; 
посилювати результативність виконання функцій апаратом управління; 
гарантувати високу адаптивність, надійність, оперативність, якість, 
37 
 
економічність і ефективність процедур управління.  
Між усіма структурними елементами та керівними особами системи 
управління мають бути чітко розподіленими повноваження і сфери 
відповідальності. Основними критеріями побудови раціональної структури 
управління підприємством виступають: 
раціональна взаємодія ланок управління; 
самостійність ланок управління щодо процедур прийняття 
управлінських рішень при одночасній синергетичній співпраці всіх ланок 
задля досягнення стратегії розвитку підприємства; 
здатність структури управління адаптуватися до постійних зовнішніх та 
внутрішніх змін, трансформації умов функціонування підприємства [36].  
Поліпшити систему планування, обліку і контролю за основними 
показниками діяльності підприємства можна за допомогою впровадження 
ефективної системи внутрішнього контролю, широкого і всебічного 
впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Насамперед це 
стосується системи організації на підприємстві раціональних підходів до 
фінансового менеджменту, бюджетування, управління фінансовими 
потоками та витратами. Організація автоматизованої системи збирання і 
обробки економічної інформації також є одним із напрямів підвищення 
ефективності управління підприємством, що сприяє побудові раціональної 
структури апарату управління підприємством і більш ефективному його 
використанню для виробничих цілей. 
Реалізація плану підвищення рівня ефективності управління 
підприємством передбачає створення системи оперативного реагування всіх 
керівних ланок в оргструктурі на наявні зміни. Участь у такому реагуванні 
мають приймати фахівці таких служб, як диспетчерська, плановий відділ, 
економічний відділ, бухгалтерія, відділ управління персоналом тощо. 
Відмінною рисою такої системи має стати те, що керівник буде забезпеченим 
у постійному режимі вичерпним обсягом інформації про наявний стан справ 
в підрозділах. На основі таких даних керівник зможе вчасно прийняти 
38 
 
оптимальне управлінське рішення, що стане запорукою підвищення 
ефективності управління. 
Отже, стратегія удосконалення системи управління підприємством 
задля досягнення умов ефективності має зосереджуватись на:  
цілях стратегічного розвитку і порядку удосконалення комплексної 
системи управління підприємством, обґрунтовано регулювати різні його 
складові для забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень і 
взаємного погодження й оптимізації інформаційних потоків і процесів 
прийняття загальних рішень для життєдіяльності та окремо організаційних, 
кадрових, технічних рішень, які створюють ландшафт управлінських рішень;  
впровадження сучасних інноваційних інструментів, засобів і методів 
керування в межах обраної комплексної концепції управління виробничо-
господарською діяльністю підприємства;  
удосконалення організаційних структур управління підприємством у 
напрямі використання на рівні управління підприємством сучасних гнучких 
форм управління, лінійної ієрархічності та мінімізації втрат часу і ресурсів на 
одиницю прийнятих рішень, скорочення зайвих елементів управління;  
підвищення швидкості та раціональності інформаційних потоків, 
спрямованих на різні аспекти управління підприємством з метою 
покращення якості інформаційного й знаннєвого забезпечення і розширення 
можливостей для швидкого використання необхідних даних, знань і 
виробничої інформації;  
використання під час управлінської діяльності засобів автоматизації і 
обчислювальної техніки для вдосконалення техніко-економічного рівня і 
підвищення якості виробництва, суттєвого підвищення якості рішень;  
використання світового досвіду, а також тісна співпраця всередині 
країни з іноземними й українськими передовими партнерами, що дозволить 
підвищити рівень якості розвитку систем управління на підприємстві. 
  
39 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
 
2.1. Загальна характеристика ринку ІТ-послуг в Україні  
 
Український ринок ІТ-послуг є досить молодим, порівняно з ринками 
традиційних для України ринків товарів, і тому він швидко розвивається і 
має потужний потенціал. З метою консолідації зусиль й інтересів бізнесу, 
економіки країни та її регіонів, міжнародних партнерів задля розвитку ІТ-
індустрії в Україні у 2014 р. було створено Асоціацію «ІТ Україна», 
інформація про яку наведена на офіційному сайті https://itukraine.org.ua/. 
Однією з головних цілей діяльності компанії є промоція бренду України у 
світі як провідної технологічної держави. До повної реалізації проголошеної 
мети ще далеко, проте у напрямі її реалізації здійснено вже дуже потужні 
кроки. Місію Асоціації визначено через забезпечення сприятливих умов для 
досягнення принципів сталого розвитку ІТ-сфери в Україні.  
Асоціація «ІТ Україна» на сьогодні представляє інтереси більше ніж 50 
ІТ-компаній та понад 65 тис. фахівців у сфері ІТ в Україні. Задля цього 
компанія консультує та захищає інтереси компаній учасників в сфері 
оподаткування та надання послуг щодо юридичних аспектів ведення бізнесу; 
надає освітні послуги та реалізує соціальні проєкти різної спрямованості у 
межах стратегії соціальної відповідальності; представляє майданчики для 
обмін досвідом у сфері юридичної, кадрової та PR підтримки для всіх 
учасників та партнерів; допомога ІТ-компаніям у пошуку зарубіжних 
партнерів тощо. 
Водночас, не зважаючи на суттєву підтримку підприємств ІТ-сфери, 
компанії, що функціонують у цьому сегменті ринку мають значні ризики та 
проблемні моменти, виникнення яких пов’язано з різними аспектами проявів 
суспільно-політичної та економічної криз в країні. Аналіз характеристик та 
40 
 
показників, що впливають на розвиток ринку ІТ-послуг в Україні дозволив 
встановити їх сильні та слабкі сторони, можливості та загрози, які у 
систематизованому вигляді представлено на рис. 1.1. 
 
Сильні сторони Слабкі сторони 
Високий рівень оплати праці у Нестабільна політико-економічна та 
галузі в світі та країні суспільна ситуація в країні  
Забезпеченість Нестабільність та недостатній 
висококваліфікованим персоналом  рівень розробки законодавчої бази, 
Створення та успішне що регулює галузь 
функціонування на ринку кластерів Рівень оплати в галузі у світі значно 
та асоціацій  перевищує рівень оплати в галузі в 
Достатній рівень привабливості країні 
професії серед талановитої молоді Низький рівень інвестицій, що 
Стійка позитивна тенденція до спрямовуються з різних джерел на 
створення робочих місць у галузі розвиток галузі  
Можливості отримання валюти за Недостатнє інфраструктурне 
надані ІТ-послуги забезпечення галузі 
Високий рівень конкуренто- Затримання інновацій 
спроможності українських фахівців Значна залежність від іноземного 
на світовому рівні  капіталу та інвесторів 
Ринок є гнучким до змін Великі податки 
Можливості Загрози 
Зростання якості освітніх послуг у Збільшення розмірів податків для 
сфері ІТ-освіти в ЗВО України  всіх учасників ринку 
Поступовий розвиток внутрішнього Стрімкий відтік високопрофесійних 
ринку та зростання клієнтської бази фахівців за межі країни 
Збільшення рівня оплати праці в Дистанційна праця талановитих 
галузі в країні фахівців в зарубіжних компаніях 
Рисунок 2.1 – SWOT-аналіз ринку ІТ-послуг в Україні 
41 
 
Отже бачимо, що найбільшими загрозами розвитку ІТ-ринку 
виступають стрімкий відтік високопрофесійних фахівців за межі країни та 
дистанційна праця талановитих фахівців в зарубіжних компаніях, подолати 
які можливо через стабілізацію економічної ситуації в країні та реалізації на 
практиці стратегії смарт-спеціалізації, яку вже проголошено, проте немає 
можливостей для її реалізації. Саме тому сьогодні ІТ-сфера відчуває суттєву 
нестачу професійних та досвідчених фахівців. От саме сфера ІТ-послуг має 
стати тим поштовхом та важелем, який дозволить набути економіці країни 
тенденції стабілізації.  
Для реалізації цього плану в ІТ-сфери є всі можливості, проте й 
потенціал у цій сфері є великим. Так, слід акцентувати увагу на тому, що 
сьогодні рівень проникнення провідних технологій у виробниче та ділове 
середовище є недостатнім, що суттєвим чином стримує розвиток різних видів 
економічної діяльності. Аналіз частки кількості підприємств, що мають 
найманих фахівців у сфері ІКТ, за видами економічної діяльності, з 
розподілом за кількістю зайнятих працівників за останні роки в України 
(табл. 3.1) показав, що в цій сфері є великі проблеми та потенційні 
можливості. До того ж ситуація з роками ще й погіршується – значення 
показника скорочується з 22,3% у 2018 р. до 21,7% у 2021 р., що здебільшого 
пов’язано з падінням економіки в Україні та світі через вплив пандемії в 
наслідок COVID-19 та вимушеного переходу компаніями на дистанційні 
форми діяльності якщо це було можливо за технологією. У результаті таких 
змін на початку 2020 р. підприємства в Україні та світі демонстрували 
високий попит на фахівців ІТ-сфери, які мали б запустити дистанційні форми 
комунікацій. А потім з падінням економічного рівня та скороченням 
прибутків підприємства вони почали різко відмовлятися від штатних 
фахівців у ІТ-сфері. Таким чином компанії намагаються зекономити 
операційні витрати. І найгірша ситуація з забезпеченістю діяльності ІТ-
фахівцями в Україні спостерігається у сфері оренди, прокату і лізингу; 
діяльності із працевлаштування; діяльності охоронних служб та проведення   
42 
 
Таблиця 3.1 – Частка кількості підприємств, що мають найманих фахівців у сфері ІКТ, за видами економічної діяльності, 
з розподілом за кількістю зайнятих працівників у 2018, 2019, 2021 рр. 
Частка кількості підприємств, що 
мають найманих фахівців у сфері 
ІКТ, у загальній кількості 
Види економічної діяльності 
підприємств, % /  
2018 2019 2021  
1 2 3 4 
Усього 22,3 21,6 21,7 
Переробна промисловість 22,6 21,8 23,2 
Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів; текстильне виробництво, виробництво одягу, 
шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів; виготовлення виробів з деревини, паперу та поліграфічна діяльність 20,7 19,8 22,0 
Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів 25,9 25,5 26,5 
Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 14,1 12,7 14,6 
Виготовлення виробів з деревини, паперу та поліграфічна діяльність 17,3 16,5 20,6 
Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції; 
виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів; виробництво гумових і 
пластмасових виробів; виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 21,1 20,7 22,0 
Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення 29,6 34,9 35,4 
Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 25,8 25,1 29,2 
Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 47,9 47,0 53,2 
Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції 17,9 17,5 17,8 
Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 20,2 18,6 20,2 
Машинобудування; виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування 27,2 26,5 26,8 
Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції 48,3 48,2 46,4 
Виробництво електричного устаткування 35,0 32,6 33,3 
Виробництво машин і устаткування, н.в.і.у. 26,9 25,0 24,2 
Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів  41,4 40,2 43,1 
Виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування 19,1 19,2 19,8 
43 
 
1 2 3 4 
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; водопостачання; каналізація, поводження з 
відходами 23,5 22,2 21,1 
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 33,4 31,4 28,1 
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 17,3 16,5 16,3 
Будівництво 11,2 10,7 10,3 
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів  23,9 23,5 23,4 
Оптова та роздрібна торгівля автотранспортними засобами та мотоциклами, їх ремонт 28,3 28,1 27,2 
Оптова торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами 24,1 23,4 23,1 
Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами 21,4 21,8 22,6 
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність 17,0 16,7 16,8 
Тимчасове розміщування й організація харчування 14,4 13,6 13,7 
Тимчасове розміщування 26,5 24,4 25,1 
Інформація та телекомунікації  58,8 58,8 60,5 
Видавнича діяльність; виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, видання звукозаписів; діяльність 
у сфері радіомовлення та телевізійного мовлення 40,1 39,7 43,6 
Телекомунікації (електрозв’язок) 71,9 70,1 72,2 
Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність; надання інформаційних послуг 68,2 67,9 67,5 
Операції з нерухомим майном 17,7 17,5 17,7 
Професійна, наукова та технічна діяльність 32,0 30,4 31,2 
Діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку; діяльність головних управлінь (хед-офісів); консультування 
з питань керування; діяльність у сферах архітектури та інжинірингу; технічні випробування та дослідження 31,8 29,0 29,4 
Наукові дослідження та розробки 36,3 38,4 39,6 
Рекламна діяльність і дослідження кон'юнктури ринку; інша професійна, наукова та технічна діяльність 30,6 30,7 32,9 
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування 15,1 14,5 13,5 
Оренда, прокат і лізинг; діяльність із працевлаштування; діяльність охоронних служб та проведення розслідувань; 
обслуговування будинків і територій; адміністративна та допоміжна офісна діяльність, інші допоміжні комерційні 
послуги 14,3 13,6 12,6 
Діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг із бронювання та пов’язана з 
цим діяльність 30,3 31,6 33,2 
Ремонт комп'ютерів і обладнання зв'язку 47,1 43,3 45,1 
Інформаційно-комунікаційні технології  68,8 63,7 76,9 
 
44 
 
розслідувань; обслуговування будинків і територій; адміністративної та 
допоміжної офісної діяльності, інших допоміжних комерційних послуг. 
Частка підприємств у цих видах економічної діяльності, що мають штатних 
фахівців з ІКТ не перевищує 13%. Отже, не маючи штатних фахівців з ІТ-
сфери підприємства різних видів діяльності будуть вимушеними звертатися 
за наданням послуг цього виду до спеціалізованих компаній, наприклад 
таких як ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». Тому можна вважати, що досліджуване 
підприємство має всі шанси для отримання нових клієнтів та розробки нових 
проєктів, які дозволять чуттєвим чином підвищити прибутковість його 
діяльності та ефективність управління. 
 
2.2. Характеристика діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
Основними цілями і завданнями діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» є: 
1. Задоволення потреб своїх працівників, сприяння розвитку їх трудової 
і соціальної активності, зростанню добробуту і культурного рівня. 
2. Захист прав та інтересів працівників, клієнтів та партнерів компанії, 
надання якісних послуг. 
3. Збереження власності компанії, захист її соціальних, економічних та 
майнових інтересів. 
4. Розвиток клієнтської мережі, співпраця з органами виконавчої влади, 
закладами вищої освіти регіону та країни. 
5. Забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, 
підвищення продуктивності праці працівників, їх соціальний захист шляхом 
збереження і створення нових робочих місць, впровадження нових 
технологій та передового досвіду, розвиток позитивних аспектів трудового 
суперництва, підготовка і перепідготовка кадрів з метою підтримки їх 
високого професійного та морального рівня. 
6. Дотримання основних принципів і методів кооперативної діяльності, 
широке впровадження самоврядування і кооперативної демократії. 
45 
 
7. Культивування позитивного лідерства та командної роботи з метою 
досягнення стратегічних цілей діяльності підприємства. 
Організаційна структура управління ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» є 
лінійною, перевагами якої є прозорі й прості зв’язки між структурними 
підрозділами (один канал зв’язків) та посадами; єдність і чіткість 
розпоряджень; чітка відповідальність керівника за результати діяльності 
очолюваного підрозділу; оперативність у прийнятті рішень; отримання 
виконавцями розпоряджень і завдань, пов’язаних між собою, що дозволяє 
застосовувати принципи командної роботи. 
Недоліками є високі вимоги до керівника, який повинен мати 
різнобічні знання та досвід з усіх функцій управління й сфер діяльності, що 
водночас обмежує його можливості ефективно управляти діяльністю 
підприємством й здійснює значний психологічний тиск на нього. Крім того в 
якості недоліків слід назвати відсутність спеціалістів з окремих функцій 
управління та планування. 
Система управління ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» включає сукупність 
усіх служб даної установи, всіх підсистем та комунікацій між ними, а також 
процесів, що забезпечують функціонування компанії. Система управлінських 
функцій ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» може бути представленою таким 
переліком основних завдань: 
координація та інтеграція зусиль працівників у справі найбільш повного 
досягнення стратегічної мети; 
організація взаємодії та підтримка контактів між робочими групами і 
окремими членами підприємства під час роботи над проєктами; 
збір, оцінювання, обробка та зберігання інформації; 
розподіл матеріальних і людських ресурсів для ефективного та вчасного 
виконання проєктів; 
менеджмент персоналу, а саме: розробка ефективної системи мотивації 
на досягнення; боротьба з конфліктними ситуаціями, що потенційно можуть 
46 
 
виникнути в колективі; контроль діяльності щодо забезпечення 
результативності та продуктивності праці персоналу та проєктних груп; 
налагодження контактів із зовнішніми споживачами та партнерами, 
ведення переговорів, підписання договорів; 
активізація різних аспектів інноваційної діяльності; 
планування, контроль за виконанням рішень, корекція проєктної 
діяльності залежно від зміни зовнішніх та внутрішніх умов діяльності. 
Використання внутрішньовиробничих резервів має велике 
господарське значення, яке дозволяє збільшити прибуток і рентабельність 
при порівняно невеликих витратах. В ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», в 
основному, використовуються резерви підвищення продуктивності праці 
персоналу через пришвидшення термінів виконання взятих на себе обов’язків 
по проєктам та пошук нових можливостей виходу на ринок та залучення 
нових клієнтів. 
Планування і аналіз нагромадження людського капіталу виступає 
одним з напрямів підвищення ефективності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», мета 
якого – виявити потенційні можливості для підвищення ефективності 
діяльності підприємства за рахунок збільшення обсягу та якості наданих 
послуг при кращому використанні трудових ресурсів й виявленні талантів, 
що безпосередньо залежить від умов праці і дієвості мотивації. При цьому 
резерви підвищення продуктивності праці пов’язані, перш за все, з 
дотриманням режиму економії, усуненням всякого роду втрат наявних 
ресурсів (робочого часу, устаткування, часу). 
Для виявлення резервів продуктивності праці в діяльності ПП «ІН-
АГРО ПРОЄКТИ» проводиться детальний аналіз його діяльності, 
враховуються звітні дані про результативність праці всіх категорій 
персоналу, інформації, наведеної в матеріалах обліку, особистих 
спостережень і спеціальних обстежень, які зіставляються з результатами 
роботи інших підрозділів підприємства. З цією метою можуть бути 
використаними статистичні та економіко-математичні методи, методи 
47 
 
економічного аналізу. При виявленні резервів продуктивності праці 
використовується система показників, що характеризують різні сторони 
ефективності діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». Серед них: величина 
прибутку і рентабельності, рівень і динаміка продуктивності праці, 
продуктивність праці, економія часу і ресурсів. 
Важливим фактором підвищення ефективності є трудова дисципліна, 
яку запроваджено й підтримується керівництвом на підприємстві. Трудова 
дисципліна ґрунтується на свідомому й сумлінному виконанні працівниками 
закріплених за ними трудових обов’язків і є необхідною умовою 
продуктивної праці. Вона забезпечується: 
створенням необхідних організаційних та економічних умов для 
нормальної продуктивної праці кожного окремого працівника; 
свідомим ставленням персоналу до праці та лояльності до керівництва і 
підприємства в цілому; 
методами переконання працівників щодо вибору вірних варіантів 
власної виконавської дисципліни; 
вихованням на власних прикладах безпосередніми керівниками; 
заохоченнями за сумлінну працю. 
Коло обов’язків (робіт), виконуваних кожним працівником за своєю 
спеціальністю, кваліфікацією або посадою, визначається Класифікатором 
професій, технічними правилами, посадовими інструкціями й положеннями, 
що розробляються і затверджуються на підприємстві, в установі, організації. 
Приклад такого кола обов’язків для ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» наведено у 
табл. 2.1. При цьому досить позитивним моментом є той факт, що більшість 
працівників на підприємстві мають вищу спеціальну освіту, що є підставою 
для подальшого інноваційного та перспективного розвитку та розширення 
клієнтської бази. 
Заробітна плата в умовах ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» складається із 
окладу та бонусів, що пов’язані з виконаннями конкретних проєктів. 
Працівникові понад основного заробітку нараховується і виплачується 
48 
 
премія за виконання і перевиконання встановлених конкретних кількісних і 
якісних показників роботи. Для різних категорій працівників існує певна 
ставка, але основний упор ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» робить на бонусну 
частину заробітної плати. Такою політикою нарахування заробітної плати 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» досягти зростання зацікавленості працівників в 
досягненні високих результатів роботи і тим самим підвищенні рівня 
конкурентоспроможності підприємства. 
 
Таблиця 2.2 – Професійні обов’язки головних фахівців  
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
Посада Обов’язки 
Здійснює управління діяльністю (планування, створення системи 
обліку робіт, контроль за виконанням завдань); управління людьми 
(забезпечення співробітництва між персоналом організації, кадрова 
Директор 
політика, навчання, налагодження комунікацій, мотивація тощо); 
управління зв’язками поза межами підприємства; подальше 
вдосконалення організації всієї управлінської діяльності 
Забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних 
методологічних засад, встановлених Законом України «Про 
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; організовує 
Головний роботу бухгалтерської служби, здійснює контроль за відображенням на 
бухгалтер рахунках бухгалтерського обліку всіх комерційних та господарських 
операцій; забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку 
фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в 
установлені строки користувачам 
Складання, редагування, оформлення службових документів та їх 
Секретар- реєстрація, обробка, контроль виконання; формування справ і передача 
діловод на зберігання до архіву; володіння методами роботи на ПК з 
використанням текстових редакторів 
 
Активізація підприємницької діяльності в Україні, забезпечення 
життєдіяльності діючих і новостворених фірм в умовах розгортання 
конкуренції на ринку неможливі без попереднього проведення 
маркетингового дослідження, виявлення сприятливих можливостей і бар’єрів 
у зовнішньому середовищі, пов’язаних з реалізацією цілей фірми. Важливість 
49 
 
даного виду діяльності полягає у тому, що саме результати маркетингових 
досліджень дозволяють прийняти управлінські рішення, які дозволять 
скоротити або взагалі ліквідувати моменти настання ризиків у комерційній та 
господарській діяльності. Одна з головних задач, що стоїть перед 
керівництвом підприємства у сфері маркетингу є розроблення 
перспективного плану, що включає такі розділи: оцінка потреб ринку; 
розроблення маркетинг-стратегії і програми заходів для її реалізації. У тих 
випадках, коли не приходиться розраховувати на кваліфікацію і 
компетентність персоналу ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» в зборі й обробці 
ринкової інформації, звертаються до послуг спеціалізованих фірм.  
 
2.3. Аналіз економічних показників діяльності ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» 
 
В умовах ринкової економіки, коли необхідно формувати окремо 
інформацію для управління (для себе) і публічну фінансову звітність (для 
зовнішніх користувачів), єдиний бухгалтерський облік (а, отже, і аналіз) 
поділяють за принципом суб’єктів користувачів на управлінський і 
фінансовий. Комплексний економічний аналіз використовується як самим 
підприємством, так і зовнішніми суб’єктами ринку при здійсненні різних 
операцій або для надання інформації про фінансовий стан підприємства 
третім особам. 
Сприятливий фінансовий стан підприємства може послужити 
додатковою умовою при переконанні клієнтів, партнерів та інвесторів щодо 
співпраці з підприємством, укладанні угод, отриманні додаткових обсягів 
інвестування або кредитних ресурсів, виходу на нові ринки тощо.  
Дані щодо показників, що характеризують наявності і використання 
необоротних активів в умовах ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» за період 207-
2020 рр. наведено в табл. 2.3. При цьому під необоротними активами слід 
розуміти активи, що використовуються підприємством у його діяльності 
50 
 
протягом тривалого періоду часу (більше одного року) та від використання 
яких підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди. На етапі 
аналізу обсягів та динаміки основних фондів визначається загальний обсяг 
основних фондів ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» у вартісному вимірі та 
вивчається динаміка обсягу основних фондів порівняно з попереднім 
періодом. 
 
Таблиця 2.3 – Аналіз наявності необоротних активів ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» за 2017-2019 рр. 
 Роки Відхилення,+,- 
Показники, 
2017 2018 2019 
грн. 2018/2017 % 2019/2018 % 
Основні 
6645,8 6789,9 6947,5 +144,1 2,16 +157,6 2,32 
засоби: 
- первісна 
9374,5 9330,3 9475,1 -44,2 0,47 +144,8 1,55 
вартість 
- знос (2728,7) (2540,4) (2532,6) -188,3 7,41 -7,8 0,30 
Інші фінансові 
3,0 3,0 3,0 0  0  
інвестиції 
Всього: 6648,8 6791,9 6945,5 +143,1 2,15 +153,6 2,26 
 
До складу основних фондів ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» входять: будівлі і 
споруди; комп’ютерна техніка; транспортні засоби; інші основні засоби. 
Аналізуючи наявність необоротних активів в ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» за 
три роки, бачимо: в період з 2017 по 2018 рр. первісна вартість основних 
засобів зменшилася на 0,47%; знос основних засобів зменшився на 7,41%; 
інші фінансові інвестиції не змінилися в своїй вартості. Загальна вартість 
основних засобів зросла на 2,15%. В період з 2018 по 2019 рр. первісна 
вартість основних засобів зросла на 1,55%; знос основних засобів зменшився 
на 0,30%; інші фінансові інвестиції не змінилися в своїй вартості. Загальна 
вартість основних засобів зросла на 2,26%. 
Щорічне збільшення необоротних активів у ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
свідчить, по-перше, про стабільний, але не швидкий розвиток підприємства, 
та, по-друге, про покращення фінансового становища з року в рік. 
51 
 
Обґрунтовано щорічне підвищення вартості оборотних активів та вдале та 
швидке раціональне їх використання. 
Аналіз використання оборотних фондів наведено у табл. 2.4.  
 
Таблиця 2.4 – Аналіз наявності оборотних фондів в ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ»  за 2017-2019 рр. 
Роки Відхилення, +/- 
Показники, грн. 
2017 2018 2019 
2018/2017 % 2019/2018 % 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Актив 
Запаси: 470,6 431,5 156,0 -39,1 9,06 -275,5 176,6 
- виробничі 
80,4 75,5 22,5 -4,9 6,49 -53 235,5 
запаси 
- товари 390,2 356,0 133,5 -34,2 9,60 -222,5 166,6 
Дебіторська забор-
гованість за 
51,4 38,6 415,4 -12,8 33,1 +376,8 976,1 
продукцію, товари, 
роботи, послуги 
Дебіторська 
заборгованість за 
16,2 
розрахунками: 0 35,1 40,8 35,1 0 +5,7 
- із внутрішніх 
розрахунків 
Інша поточна 
дебіторська 2,6 1,2 1,0 -1,4 116,6 -0,2 20,0 
заборгованість 
Гроші та їх 
12,1 106,5 250,7 +94,4 780,1 -144,2 135,3 
еквіваленти: 
- готівка 0 6,5 7,9 6,5 0 +1,4 21,5 
- рахунки в 
0 100,0 242,8 100,0 0 +142,8 142,8 
банках 
Інші оборотні 
0,7 25,4 83,5 +24,7 3258,5 58,1 228,7 
активи 
Баланс 1008 1176,3 1354,1 +168,3 16,69 +177,8 15,11 
Пасив 
1. Власний 
       
капітал 
Зареєстрований 
3054,1 6086,4 6189,1 +3032,3 99,2 +102,7 1,68 
пайовий капітал 
Нерозподілений 
551,8 759,0 816,2 +207,2 37,5 +57,2 7,5 
прибуток 
Усього за 
розділом: 3605,9 6845,4 7005,3 +3239,5 89,8 +159,9 2,33 
52 
 
Продовження табл. 2.4 
1 2 3 4 5 6 7 8 
2. Поточні 
зобов’язання і        
забезпечення 
Короткострокові 
30,4 49,4 0 +19 62,5 -19 0 
кредити банків 
Поточна 
кредиторська        
заборгованість за: 
- товари, роботи, 
478,3 290,2 147,2 -188,1 64,8 -143,0 97,1 
послуги 
- розрахунками з 
13,4 27,6 34,1 +14,2 96,9 +6,5 23,5 
бюджетом 
- розрахунки зі 
25,8 13,1 11,9 -12,7 96,9 -1,2 10,0 
страхування 
- розрахунки з 
54,4 28,6 27,2 -25,8 90,2 -1,4 5,14 
оплати праці 
- одержаними 
0 146,1 450,0 146,1 0 +303,9 208,0 
авансами 
- розрахунки з 
30,6 30,5 52,0 -0,1 0,32 +21,5 70,4 
учасниками 
Усього за 
632,9 585,5 722,4 -47,4 8,09 +167,3 23,3 
розділом: 
Баланс 4238,8 7430,9 7727,7 +3192,1 75,3 +327,2 4,8 
 
Ефективніше використання оборотних фондів передбачає передовсім 
розв’язання конкретних завдань з економії різних видів ресурсів. Аналізуючи 
наявність оборотних фондів в ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» за три роки, 
бачимо: в період з 2017 по 2018 рр. актив балансу збільшився на 16,69%, а 
пасив балансу – на 75,3%; в період з 2018 по 2019 роки актив балансу 
збільшився на 15,11%, а пасив балансу – на 4,8%. У зв’язку із збільшенням 
підсумку балансу, яке проглядається на протязі порівнюваних років, можна 
свідчити про розширення меж фінансово-господарської діяльності ПП «ІН-
АГРО ПРОЄКТИ», що є досить позитивним фактором. 
Функціонування підприємства, незалежно від виду його діяльності і 
форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити 
достатній прибуток для перспективного розвитку. Прибуток виступає 
кінцевим результатом діяльності підприємства, що характеризує абсолютну 
ефективність його роботи. Аналіз фінансових результатів діяльності 
53 
 
підприємства  наведено у табл. 2.5. 
 
Таблиця 2.5 – Аналіз фінансових результатів діяльності ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» за 2017-2019 рр. 
Роки Відхилення,+,- 
Показники, грн. 
2017 2018 2019 
2018/2017 рр. % 2019/2018 рр. % 
Чистий дохід від 
реалізації робіт, 4136,3 3228,4 2071,9 -907,9 28,1 -1156,5 55,8 
послуг 
Собівартість 
реалізованих робіт, (3478,4) (2639,8) (1714,1) -838,6 31,7 -925,7 54,0 
послуг 
Валовий прибуток 657,9 588,6 357,8 -69,3 11,7 -230,8 64,5 
Інші операційні 
1222,4 1575,4 1743,6 +353 28,8 +168,2 10,6 
доходи 
Адміністративні 
(166,2) (161,1) (393,6) -5,1 3,16 +232,5 144,3 
витрати 
Витрати на збут (801,5) (758,9) (329,6) -42,6 5,61 -429,3 130,2 
Інші операційні 
(910,4) (1106,0) (1214,1) +195,6 21,4 +108,1 9,77 
витрати 
Фінансовий резуль-        
тат від операційної 
діяльності: 
- прибуток 0 138,0 164,1 +138,0 0 +26,1 18,9 
Інші фінансові 
0,4 0,6 0,2 +0,2 50,0 -0,4 200,0 
доходи 
Інші доходи 11,0 100,2 83,3 +89,2 810,0 -16,9 20,2 
Фінансовий 
результат до        
оподаткування: 
- прибуток 3,6 212,4 247,6 +208,8 5800,0 +35,2 16,5 
Витрати (дохід) з 
податку на 1,1 0,3 30,0 -0,8 266,6 +29,7 990,0 
прибуток 
Чистий 
фінансовий        
результат: 
- прибуток 2,5 212,1 287,6 +209,6 8384,0 +75,5 35,5 
Всього: 648,7 1390,2 1334,7 +741,5 114,3 -55,5 4,15 
 
Головними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності 
54 
 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» є: оцінювання динаміки фінансових показників; 
виявлення й оцінювання резервів зростання прибутку. 
Аналізуючи фінансові результати балансу ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» за 
2017 р. та порівнявши початковий та кінцевий звітні періоди зрозуміло, що 
фінансові результати покращились, що є дуже позитивним моментом для 
покращення ситуації на підприємстві і надалі. Цьому сприяло залучення 
додаткових фінансових та матеріальних ресурсів. Аналізуючи фінансові 
результати діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» за три роки, бачимо: в 
період з 2017 по 2018 рр. загальний фінансовий результат зріс на 114,3%; в 
період з 2018 по 2019 рр. загальний фінансовий результат спав на 4,15%. 
Збільшення фінансового результату з періоду 2017 до 2018 рр. означає, 
що ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» вдалося примножити свої фінансові ресурси 
завдяки підвищення кваліфікації персоналу, введення ефективної системи 
матеріального стимулювання, тісно пов’язану з основними результатами 
господарської діяльності і економії ресурсів, а також розроблення і 
здійснення заходів, направлених на поліпшення психологічного клімату в 
колективі, що зрештою відобразилося в підвищенні продуктивності праці. 
Водночас зменшення фінансового результату в період з 2018 по 2019 рр. 
відбулося з причин зменшення обсягу фінансових інвестицій. Саме тому слід 
розробляти та запроваджувати дієві заходи щодо залучення інвестиційних 
ресурсів, необхідних для розвитку підприємства, як з внутрішніх, так і з 
зовнішніх джерел. 
Аналіз елементів операційних витрат діяльності підприємства наведено 
в табл. 2.6. При цьому слід зазначити, що поточні витрати, які пов’язані з 
операційною діяльністю підприємства, науковці групують за економічними 
елементами, що і було використано для цілей аналізу. Групування витрат за 
економічними елементами відображає склад витрат відповідно до їхньої 
економічної сутності і передбачає облік всіх поточних витрат. Отже, 
економічні елементи операційних витрат утворюють: матеріальні витрати; 
витрати на оплату праці; амортизаційні відрахування; відрахування на 
55 
 
соціальні заходи (соціальне страхування); інші операційні витрати. 
 
Таблиця 2.6 – Аналіз елементів операційних витрат діяльності ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» за 2017-2019 рр., тис. грн. 
Роки Відхилення,+,- 
Назва статті 
2017 2018 2019 2018/ 2019/ 
% % 
2017 рр. 2018 рр., 
Матеріальні 515,4 473,3 532,9 -42,1 8,89 +59,6 12,5 
затрати 
Витрати на 786,1 781,1 724,5 -5 0,6 -56,6 7,8 
оплату праці 
Відрахування        
на соціальні 278,8 280,4 253,9 +1,6 0,57 -26,5 10,4 
заходи 
Амортизація 24,0 46,3 103,1 +22,3 92,9 +56,8 122,6 
Інші        
операційні 313,0 467,1 346,3 +154,1 49,2 -120,8 34,8 
витрати 
Разом 1917,3 2048,2 1960,7 +130,9 6,82 -87,5 4,46 
 
Аналізуючи елементи операційних витрат в діяльності ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» за три роки, бачимо: 
в період з 2017 по 2018 рр. збільшилися у відсотках відрахування на 
соціальні заходи (0,57%), амортизаційні відрахування (92,9%) та інші 
операційні витрати (49,2%). Зменшилися у відсотках матеріальні затрати 
(8,89%) та витрати на оплату праці (0,6%). Вартість всіх елементів 
операційних витрат зросла на 6,82%; 
в період з 2018 по 2019 рр. збільшилися у відсотках сума матеріальних 
затрат (12,5%) та амортизаційних відрахувань (122,6%). Зменшилися у 
відсотках витрати на оплату праці (7,8%), відрахування на соціальні заходи 
(10,4%) та інші операційні витрати (34,8%). Вартість всіх елементів 
операційних витрат спала на 4,46%. 
Отже, проведений аналіз дозволив встановити, що підприємство доволі 
інтенсивно розвивається і має позитивні тенденції. Проте для набуття більш 
потужних перспектив розвитку потрібні додаткові фінансові кошти. 
56 
 
2.4. Аналіз чинників, які впливають на ефективність управління 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
Завдання об’єктивної оцінки ефективності управління підприємством 
потребує визначення основних чинників. Чинники розуміються як суттєві 
обставини, умови, причини або параметри будь-якого явища чи процесу, 
застосування або врахування яких при прийняття управлінських рішень 
дозволить набути очікуваного ефекту.  
Процес господарської діяльності завжди є результатом взаємодії 
відповідних ресурсів (людських, матеріальних й нематеріальних, часу), а 
його ефективність забезпечується оптимальним їх поєднанням і 
використанням. Ресурсна будова суб’єкта господарювання показує наявність 
ресурсів на підприємстві, їх якість та потребу, виражає взаємозв’язок та 
ефективність використання в процесі підприємницької діяльності [26]. 
Виявлені під час аналізу такої будови проблемні аспекти в діяльності 
підприємства мають бути розв’язаним в першу чергу. 
Якщо згадати, що управління узгоджує спільну діяльність людей у 
відповідності з загальною метою, то в якості безпосереднього результату 
управління можна розглядати ступінь узгодженості дій, яка включає не 
тільки організацію спільної діяльності, але й соціально-психологічну 
атмосферу, професіоналізм, економію часу. 
В управлінській діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» велику роль 
відіграє людський інтелект, інформаційне забезпечення праці керівників та 
спеціалістів. Специфіка сучасних систем, об’єктів і суб’єктів управління 
складається у примноженні творчих здібностей людини за рахунок інтеграції 
наукових підходів до управління та навичок ефективного керування 
діяльністю підприємства. Велике значення мають професійний рівень 
керівника, його творчі здібності, рівень накопиченого досвіду, здатність 
швидко приймати та реалізовувати управлінські рішення. 
Успішне вирішення управлінських завдань потребує не лише творчого й 
57 
 
наукового підходу, але й певних навичок і досвіду. Тому зростання 
професійного потенціалу керівника, рівня його компетентності у вирішенні 
дедалі складніших ситуацій залежить, насамперед, від тривалості його 
практичної діяльності. Практичний досвід керівника ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» допомагає віднаходити найефективніші методи управління, 
озброює вмінням раціонально організувати працю своїх підлеглих, а також 
ефективно мобілізовувати творчу ініціативу колективу. Це, в свою чергу, 
веде до створення та підтримки сприятливого, психологічного клімату в 
колективі та якісної організації роботи своїх підлеглих. В загальних рисах 
можна сказати, що психологічний клімат у ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
характеризується тим, що у взаємовідносинах працівників переважає почуття 
відповідальності та взаємодопомоги. Керівник об’єктивно оцінює досягнення 
своїх працівників, підтримує стабільний склад колективу, розвиває в собі 
якості сильного, авторитетного управлінця. 
Досягнення оптимального психологічного клімату реалізується 
значними зусиллями керівництва ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». Такий клімат 
забезпечує максимальну зацікавленість працівників у діяльності 
підприємства, яка і є одним з основних факторів підвищення ефективності 
праці, і, як наслідок, досягнення якісної організації роботи. Тому, персонал 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», що знаходиться під керівництвом керівника 
установи, а саме С.В. Романова, на високому рівні виконують доручену їм 
справи; в межах своєї компетенції приймають самостійні рішення з проблем, 
якими вони займаються; регулярно інформують керівника про результати і, 
при необхідності, радяться з ним, не перекладаючи, однак, на його плечі 
власну роботу. 
Якщо деякі працівники ухиляються або відмовляються від виконання 
своїх обов’язків, чи не справляються вчасно зі своєю роботою, тоді керівник 
має право спочатку попередити даних працівників про їхню несамостійність 
та безвідповідальність, а вже потім, якщо нічого не зміниться – звільнити. 
Для ефективного здійснення своїх трудових обов’язків працівникам 
58 
 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» запропоновано здійснити підвищення своєї 
кваліфікації, яке, по своїй сутті, спрямоване на послідовне удосконалення 
професійних знань, умінь і навичок. За прогнозовані роки, а саме в період з 
2017 по 2019 рр., працівники, що займаються відповідальною та самостійною 
роботою, мають пройти спеціальні курси, які допоможуть їм краще розкрити 
свій трудовий потенціал та ефективно використати знання відповідно до 
своєї спеціалізації (табл. 2.7). 
 
Таблиця 2.7 – Графік проведення та проходження підвищення 
кваліфікації працівників ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» на період 2017-2019 рр. 
  Курс «Менеджер з Курс «1С: 
персоналу, кадрове Управління 
С.В. Романов  
діловодство» торгівлею 
 8.2, 7.7» 
Курс Курс «Підвищення Курс «1С: 
Т.Г. Скляр  
«Бухгалтерський кваліфікації Управління 
 облік та бухгалтерів» торгівлею 
оподаткування» 8.2, 7.7» 
 
 Курс «Офіс-  
О.Ф. Клопотенко  менеджер 
 (Документознавство 
+ 1С)» 
   Курс «1С: 
Т.Л. Тебуленко  Управління 
торгівлею 
 8.2, 7.7» 
 Курс   
«Уникнення 
Г.Л. Буряк загрози 
 банкрутства» 
         2017 р.                     2018 р.                 2019 р. 
 
З позицій наукових підходів до управління діяльністю ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» можна виділити наступні відповідні чинники як мистецтво та 
досвід управління. 
Значний вплив на ефективність управління в ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
здійснюють такі чинники як участь в управлінській діяльності колективу, 
покращення якісного складу працівників управління, наукова організація 
праці та ін. 
59 
 
Ефективність управління враховує властивість мультиплікативності, яка 
збільшує або зменшує управлінську дію на об’єкт. Управлінські рішення і 
документи, переміщуючись з одного рівня на інший, конкретизуються і 
змінюються до того моменту, коли вони доходять до безпосередніх 
виконавців. На практиці результат у порівнянні з передбачуваним може бути 
значно кращим або гіршим в залежності від того, наскільки він зрозумілий 
виконавцям, наскільки творчо та енергійно діють працівники ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ». Тому, можна зробити висновок щодо позитивних чинників, які 
покращують діяльність ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», і які приведені на 
рис. 2.1. 
 
Великий досвід 
роботи 
керівника
Постійна 
Сприятливий 
підготовка та Позитивні 
клімат в 
перепідготов- чинники колективі
ка персоналу
Якісна 
організація 
роботи
 
Рисунок 2.1 – Позитивні чинники, які впливають на ефективність управління 
діяльністю ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
Серед негативних чинників, які впливають на ефективність управління 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» можна зазначити невисоку середньомісячну 
заробітну плату працівників. Пошук шляхів розв’язання цієї проблеми 
дозволить підвищити ефективність управління підприємством. 
Управління ефективністю є основним завданням, яке менеджмент 
підприємства повинен вирішувати постійно і системно. Тільки такий підхід 
дозволить отримувати результати, що відповідають цільовим настановам 
підприємства.  
60 
 
РОЗДІЛ 3 
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 
УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
 
3.1. SWOT-аналіз діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» було створено наприкінці 2002 р. у 
м. Черкаси і в якості основного виду діяльності в установчих документах 
було зазначено сферу комп’ютерного програмування. Крім того 
підприємство також може надавати послуги в області технічної та 
професійного середньої освіти та видавати книжки. Сьогодні підприємство 
спеціалізується на розробці, впровадженні і супроводі ІТ-систем для 
управління і обліку на виробничих та сільськогосподарських підприємствах. 
Діяльність компанії спрямована на підбір та впровадження сучасної ІТ-
системи, яка має розв’язати проблеми у сфері обліку, для чого 
використовується широкий спектр вже існуючих на ринку програм (1С: 
Підприємництво, BAS, RASK тощо) із розширенням їх функціоналу 
власними розробками під вимоги замовника. Компанія має досвід у створенні 
масштабних систем для управління великими підприємствами і 
господарськими комплексами, інтеграції «парку ІТ-рішень» в єдину 
корпоративну систему, автоматизації бізнес-процесів з допомогою BPM-
систем, впровадження та розвитку систем 1С: Підприємництво та BAS. 
Особливе місце в плановій організації діяльності підприємства займає 
перспективне, стратегічне планування, що є однією з основних функцій 
управління і представляє собою процес визначення цілей розвитку 
підприємства, а також шляхів їхнього досягнення. Стратегічне планування 
формує основу для всіх управлінських рішень і забезпечує їх ефективність, а 
це особливо актуально для підприємства, що працює на ринку ІТ-послуг. 
Функції організації, мотивації і контролю управління орієнтовані на розробку 
61 
 
і реалізацію стратегічних планів. Не використовуючи переваг стратегічного 
планування, підприємство й окремі його працівники будуть позбавлені 
реального способу оцінки цілей і напряму розвитку підприємства. Процес 
стратегічного планування забезпечує основу для управління колективом 
підприємства. Можна відзначити, що стратегічне планування стає дедалі 
більш актуальним в наш час, коли регулярно здійснюються численні 
поправки до законодавства, підприємства змушенні економити свої ресурси і, 
в той же час, повинні зберігати стандарти якості як при виготовлені чи 
продажу продукції, так і при наданні якісних послуг. 
В умовах нестабільної ситуації управлінець повинен приймати 
ризикові рішення, результат яких завчасно є невідомим і які можуть привести 
як до позитивних, так і до негативних наслідків. Основною задачею 
керівника ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» у таких умовах є створення такого 
господарського механізму, що буде забезпечувати найбільш швидку 
адаптацію до зовнішніх умов, що постійно змінюються. Це дозволить 
зменшити невизначеність і ризик у господарській діяльності і забезпечити 
концентрацію ресурсів на обраних пріоритетних напрямах. 
З ризиком управлінець зіштовхується на різних етапах своєї діяльності, 
і, природно, причин виникнення конкретної ризикової ситуації може бути 
дуже багато. Під причиною виникнення ризику слід розуміти певну умову, 
що викликає невизначеність результату ситуації. Для ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» такою умовою є фактори, що негативно впливають на його 
діяльність та ефективне управління цією діяльністю, а саме складності із 
розширенням клієнтської бази, що виступає «вузьким місцем» в діяльності 
підприємства та потребує запровадження конкретних рекомендацій щодо 
покращення ситуації.  
З метою мінімізації визначених чинників та пошуку шляхів підвищення 
ефективності управлінням діяльністю ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» потрібно 
спочатку визначити сильні та слабкі сторони, можливості та загрози, що 
можна здійснити за допомогою SWOT-аналізу (рис. 3.1). 
62 
 
Зовнішнє середовище 
Можливості Загрози 
1. Розширення 1. Вихід нових гравців 
портфелю надання на ринок. 
послуг. 2. Ризик зниження 
2. Вихід на нові ринки репутації та 
збуту. конкурентоспромож-
3. Налагодження ності підприємства на 
роботи з клієнтами з ринку. 
інших регіонів. 3. Значні вимоги 
4. Вдосконалення покупців до зміни цін. 
менеджменту 4. Зміни законодавства  
Сильні сторони 1. Проведення 1. Підсилення позицій 
1. Невеликий штат креативної рекламної компанії на ринку. 
підприємства. компанії. 2. Розробка та 
2. Колектив з великим 2. Залучення нових запровадження 
досвідом роботи. талановитих додаткових послуг, які 
3. Гнучка структура працівників, які готові можуть надаватися 
управління. до інноваційних рішень. клієнтам. 
4. Хороша репутація у 3. Розширення кола 3. Використання 
клієнтів. клієнтів за рахунок інформаційних 
5. Стійкий попит на покращення якості технологій для 
послуги. наданих послуг. залучення клієнтів. 
Слабкі сторони 1. Коригування 1. У випадку 
1. Неефективний стиль обраного стилю недостатнього 
керівництва. управління. використання 
2. Брак офісного 2. Використання інформаційних 
устаткування. можливості розширення технологій рівень 
3. Невеликий офіс. збуту для збільшення інформованості 
4. Відсутність служби прибутковості шляхом споживачів стане ще 
маркетингу. впровадження нижчим. 
5. Недостатньо високий рекламної компанії. 2. Недостатньо висо-
прибуток. 3. Отримання переваг кий рівень прибутко-
на ринку за рахунок вості і недостатня кіль-
введення нових послуг. кість оборотних активів. 
Рисунок 3.1 – SWOT-аналіз діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
Отже, SWOT-аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища показав, 
що в умовах ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» спостерігається більше сильних 
Внутрішнє середовище 
63 
 
сторін ніж слабких, що можна охарактеризувати як позитивний факт. Стан 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» не можна вважати важким, оскільки до сильних 
сторін належить великий досвід роботи персонал, хороша репутація та 
наявність попиту на послуги підприємства на ринку. 
Проте, в якості слабкої сторони досліджуваного підприємства слід 
назвати відсутність будь-якої рекламної компанії, що виконує інформаційну 
та стимулюючу функції. Цей недолік в управлінні пов’язаний із відсутністю в 
структурі управління маркетингового відділу або фахівця, який виконує 
функційні обов’язки маркетингових досліджень. 
Завдяки практичній реалізації можливостей виходу на нові ринки, 
розширення спектру наданих послуг, а також налагодження робіт з клієнтами 
з інших регіонів України ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» зможе досягти 
поліпшення свого економічного стану та підвищити ефективність 
управління. Водночас не слід забувати і про виявлені загрози. Найбільш 
небезпечними для ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» є зниження репутації компанії 
на ринку та вимоги споживачів до зниження ціни на надані послуги. Крім 
того, було визначено, що однією з слабких сторін у діяльності підприємства є 
використання керівником неефективного стилю керівництва, що необхідно у 
подальшому також обов’язково відкоригувати з метою підвищення рівня 
ефективності управління компанією. 
 
3.2. Визначення та коригування профілю стилю управління 
керівника ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
Працівники під час роботи, тобто виконання своїх функціональних 
обов’язків, в компанії не поводять себе як окремі індивіди, вони 
об’єднуються в колективи, тобто робочі групи, що спільно працюють на 
досягнення поставленої мети, виконують певний проєкт або замовлення 
клієнта. До тих пір поки члени підприємства будуть розглядатися як пасивні 
інструменти або ресурси, що здатні діяти виключно в рамках встановлених 
64 
 
безпосередньо керівництвом правил поведінки, до тих пір будуть виникати 
неформальні групи зі своєю соціальною структурою, цінностями та 
груповими нормами, що заважатимуть ефективному функціонуванню 
підприємства. Такі неформальні групи можуть суттєвим чином підірвати 
репутацію компанії на ринку, так як їх основною задачею є не перспективний 
розвиток підприємства, а конкурування між собою за можливість отримання 
кращих ресурсів та винагороди від керівника або навіть ігнорування дій 
керівника та спроба вести власну політику діяльності компанії. Саме тому 
задача керівника полягає в усуненні дестабілізуючих факторів та створенні 
соціально-психологічної атмосфери, за якої потенціал та можливості 
неформальної групи будуть під’єднані до діяльності компанії й використані 
безпосередньо на її перспективний розвиток. Тобто задача керівника полягає 
у трансформації негативних проявів і впливу неформальних груп на 
діяльність компанії у її можливості та перспективи. 
До основних факторів, що визначають орієнтацію на стиль управління 
підприємством науковці відносять: 
загальний рівень культури, освіти, професійної підготовки працівників, 
що працюють на даний час на підприємстві або яких планується прийняти 
найближчим часом; 
систему життєвих й морально-етичних цінностей та соціальну 
мотивацію власної поведінки працівників; 
наявність неформальних груп та відповідність цілей їх функціонування 
до стратегії розвитку підприємства; 
відношення підлеглих до керівника, розуміння їх ролі в колективі та 
прагнення до максимального задоволення їх потреб; 
технологію прийняття управлінських рішень, дієвість запровадженої на 
підприємстві системи делегування повноважень та розподілу 
функціональних обов’язків, ступінь структуризованості задач [20]. 
Суттєвий вплив на ефективність керівництва і загальну ефективність 
діяльності підприємства здійснює особистість керівника та вибраний ним 
65 
 
стиль управління. Важливим тут також є ступінь професійної компетентності 
та досвід практичної роботи керівника, які мають лежати в основі поваги до 
нього підлеглих. 
Так як за результатами проведеного SWOT-аналізу було визначено 
наявність використання неефективного стилю управління, то у вересні 
2021 р. серед персоналу підприємства було проведено анонімне анкетування 
з метою виявлення наявних проблем за цим питанням. За базу анкетування 
було взято тест, розроблений психологом В.П. Захаровим, метою 
застосування якого є встановлення стиля управління та розробки заходів 
щодо його подальшого вдосконалення (Додаток Б) [44]. Результати 
анкетування дозволили визначити переважаючий стиль в управління 
керівником та їх було представлено у відсотковому відношенні (рис. 3.2). 
 
60%
50%
40%
30%
56%
20%
35%
10%
9%
0%
Авторитарний стиль Демократичний стиль Ліберальний стиль
 
Рисунок 3.2 – Результати опитування працівників при визначенні стилю 
управління керівника ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ»,  
проведеного у вересні 2021 р., % 
 
За результатами опитування працівників компанії, проведеного у 
вересні 2021 р. було з’ясовано, що за ступенем використання влади у 
66 
 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» переважає авторитарний стиль управління. 
Отже, за результатами анкетування працівників було встановлено, що 
керівник підприємства використовує переважно авторитарний стиль 
управління. Слід зазначити, що авторитарність лежить в основі абсолютної 
більшості виробничих конфліктів через прагнення суб’єкта управління до 
єдиновладдя. Претензія автократа на компетенцію у всіх питаннях породжує 
хаос і в кінцевому рахунку негативно впливає на загальний рівень 
ефективності діяльності підприємства. Але такий стиль управління має не 
лише недоліки, але й суттєві переваги (табл. 3.1). Проте здебільшого означені 
переваги можна отримати виключно за умови короткого часу використання 
стилю, його інтервальності у застосуванні. 
 
Таблиця 3.1 – Переваги і недоліки авторитарного стилю управління 
Недоліки Переваги 
Автократ своїм свавіллям паралізує Робить можливим швидке прийняття 
роботу колективу, на який він рішень і мобілізацію співробітників на 
навпаки має спиратися їх виконання  
Через свою недалекоглядну За умови використання стилю 
поведінку керівник-автократ не нетривалий період часу дозволяє 
лише може втратити кращих стабілізувати ситуацію в конфліктних 
працівників, але і створює навколо колективах або організувати діяльність 
себе ворожу атмосферу, яка персоналу в умовах кризового стану 
загрожує йому самому ймовірністю або наближення дедлайну по 
втрати управлінської позиції виконуваному проєкту 
Незадоволені і скривджені підлеглі Цей стиль може бути ефективним в 
можуть його підвести, підставити і кризових ситуаціях, а також в умовах 
дезінформувати, що може йому низького професійного рівня і слабкої 
коштувати робочого місця трудової мотивації співробітників 
Залякані працівники не тільки нена- Може бути використаним в умовах 
дійні, а й працюють не з повною низького культурного рівня об’єкта 
віддачею, інтереси підприємства їм управління, слабких управлінських 
чужі, при найменшій можливості зв’язків в екстремальних ситуаціях 
вони реалізують «право» (аварії, техногенні катастрофи, трудові 
запозичити власність господаря конфлікти) 
 
67 
 
При наведених вище перевагах застосування такого стилю управління 
породжує багато проблем у майбутньому: знижує ефективність праці, 
дисципліну, ініціативу, погіршує соціально-психологічний клімат, підвищує 
плинність, не формує внутрішньої зацікавленості виконавців, оскільки зайві 
дисциплінарні заходи викликають у будь-якої людини, незалежно від 
темпераменту, віку або статті, страх і злість, не стимулюють підлеглого на 
якісне виконання своїх професійних обов’язків. 
У випадку ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», переважне використання 
керівником авторитарного стилю управління не є категоричним, проте 
потребує коригування частоти застосування ним інструментів саме 
авторитарного стилю. При покращенні й оздоровленні управління компанією 
використання одного стилю управління неможливе. Всі три стилі є 
взаємопов’язаними і мають бути застосованими в діяльності підприємства 
залежно від наявних ситуацій, які потребують різних рішень. 
В управлінні діяльністю ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» потрібно 
акцентувати увагу на демократичному стилі управління, що і було 
запропоновано керівнику – здійснити перехід до більш демократичного 
стилю управління. З метою мінімізації часу на здійснення переходу та 
максимізації ефекту від такого переходу в роботі було розроблено план 
заходів, які і було запропоновано керівнику. План складається з декількох 
послідовних етапів. 
Етап 1. Підготовка. Варто сформувати керівний склад і робочу групу. 
До керівного складу слід включити самого керівника та його заступників, а 
до робочої групи – тих співробітників підприємства, що займаються 
документуванням різних процесів. 
Поліпшити результативність і ефективність системи управління можна 
тільки зосередивши увагу на поточних й стратегічних потребах кожного 
працівника, їх мотиваційному ядрі, прагнучи досягти того стану, щоб 
індивідуальні цілі кожної особистості збігалися зі стратегічними цілями 
компанії. Умовою успішності такої стратегії служить відкритість і довірчість 
68 
 
у відносинах між керівництвом і працівниками, що дозволить поступово 
набути тенденцій підвищення ефективності управління підприємством. 
Етап 2. Навчання персоналу. Необхідно організувати професійне 
навчання для працівників. Навчання в організації має починатися з вищого 
керівництва, оскільки саме воно приймає стратегічні рішення про розвиток 
діяльності установи. Треба усвідомити, що кожен працівник несе 
відповідальність за результат своєї діяльності. Навчання може бути 
проведено як на базі підприємства через запрошення провідних фахівців у 
цій сфері, так і за межами підприємства на базі спеціалізованих компаній. 
Тематика навчання має бути встановленою після відповідного оцінювання 
компетентнісного рівня кожного працівника. Спектр тематики навчання 
може коливатися від підвищення рівня знань іноземної мови або певної мови 
програмування і до таких Soft skills, як розвиток навичок критичного 
мислення, командної роботи, ділового спілкування тощо. 
Етап 3. Визначення цілей. На цьому етапі мають бути прилюдно 
обговореними та за необхідності скоригованими стратегія і цілі діяльності 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». Доцільно також більш детально проаналізувати 
результати, які було отримано під час заповнення матриці SWOT-аналізу 
діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» із приділенням особливої уваги 
слабким сторонам та загрозам, які були встановленими під час комплексного 
дослідження діяльності компанії. 
Таким підходом потрібно досягти більш високої ефективності, 
забезпечення задоволеності споживачів, збільшення і збереження частки на 
ринку, зниження витрат і підвищення продуктивності праці. Необхідно також 
уміти прогнозувати чекання зацікавлених сторін (споживачів, працівників, 
конкурентів). 
Етап 4. Розробка плану усунення виявлених невідповідностей.  
Дана програма, розроблена для природного й швидкого переходу 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» до більш демократичного стилю управління 
реалізувалася в форматі, що наведено на табл. 3.2. 
69 
 
Таблиця 3.2 – Послідовність етапів впровадження програми по 
удосконаленню стилю керівництва в умовах ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
Етапи Реалізація 
На підготовчому етапі було сформовано 
керівний та робочий склад. До керівного 
складу було включено керівника ПП «ІН-
АГРО ПРОЄКТИ», тобто С.В. Романова, а 
також його заступників, а саме заступника з 
економічного розвитку – Гайдулян Р.О., та 
заступника з технічного розвитку – 
Мельниченко О.Ю. 
До робочого складу були включені: 
Етап 1. Підготовка головний бухгалтер Скляр Т.Г., бухгалтера – 
Мірошніченко А.Б. та Зайцева С.Ю., 
секретарь-діловод Клопотенко О.Ф., 
працівники відділу кадрів – Осипов П.В. та 
Михайлюк П.Н. 
Саме в такому складі впродовж двох 
місяців відбувалося проведення нарад, де 
розглядалися актуальні питання по 
удосконаленню діяльності ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» 
Проходження курсів по підвищенню 
кваліфікації, а також курсу по підвищенню 
ділової англійської мови працівниками, а 
Етап 2. Навчання персоналу саме заступником Гайдулян Р.О., головним 
бухгалтером Скляр Т.Г., секретарем-
діловодом Клопотенко О.Ф. та юристом 
Буряка Г.Л. 
На нарадах протягом досліджуваного 
періоду керівник завжди вислуховув та 
приймав пропозиції щодо вирішення 
пріоритетних завдань із кола присутніх. 
Етап 3. Визначення цілей 
Також обговорювалися короткострокові 
цілі і завдання, які могли б підвищити 
ефективність діяльності, в тому числі 
збільшити прибутковість 
Етап 4. Розробка плану усунення Керівником було встановлено 
невідповідностей відповідальність для кожного співробітника 
70 
 
Нарада як засіб колективного вирішення проблем є однією з найбільш 
ефективних форм управлінської діяльності. Дослідження свідчать, що 
приблизно 90% ідей виникає саме під час колективного обміну думками [12, 
с. 54]. Саме цим зумовлено використання даного інструменту колективного 
управління як основного в діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». 
На базі пропонованої програми удосконалення системи управління 
було розроблено календарний план виконання необхідних робіт, який носив 
системний характер, що допомагало керівнику порівнювати фактичні 
результати із запланованими, а також контролювати процес діяльності своїх 
підлеглих, не втручаючись в специфіку їх роботи. 
На одній з таких нарад, у вересні, заступником з економічного 
розвитку, Гайдулян Р.О., було запропоновано стратегію по просуванню 
послуг, які надаються ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». Означена маркетингова 
стратегія базувалася на посиленні зв’язку зі споживачами через рекламу. 
Дана пропозиція була прийнятою та впровадженою. 
У сучасному світі перед будь-якою організацією виникає складне 
завдання – виробити свій стратегічний курс на майбутнє при умовах 
швидкозмінного світу. Компанія має вміти прогнозувати можливі сценарії 
розвитку ситуації в суспільстві, що можуть значно вплинути на її розвиток 
(наприклад, як пандемія 2020-2021 рр.), обирати адекватні стратегії розвитку, 
гнучко і ефективно реагувати на зміни довкілля, підвищуючи шанси 
реалізації своїх планів. Для досягнення стратегічних цілей, що стоять перед 
організацією, найбільш дієвим методом є ефективне використання 
технологій зв’язків з громадськістю – public relations. 
Можливості використання public relations (скорочено PR) у сучасному 
діловому середовищі є надзвичайно багатогранні. Комунікаційний 
менеджмент сьогодні в моді, тому що довів свою ефективність поєднання й 
компілювання з силовими, чисто адміністративними й автократичними 
способами вирішення протиріч і досягнення поставлених цілей [22]. Заходи 
PR необхідні для формування керованого іміджу компанії, послуг, які вона 
71 
 
надає клієнтам, працівників, що представляють компанію на ринку тощо. 
Завдяки завчасно продуманим і спланованим заходам PR в свідомості 
громадськості закріплюється позитивний імідж компанії як роботодавця та 
товаровиробника, зростає попит на послуги підприємства. 
У нашому випадку проведення рекламної компанії для ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» має стати інструментом розповсюдження оплаченої ними 
інформації, яка сформована таким чином, щоб виявляти посилений вплив на 
масову або індивідуальну свідомість, викликаючи задану реакцію обраної 
аудиторії споживачів. При цьому, враховуючи той факт, що клієнтами 
компанії можуть стати здебільшого корпоративні клієнти, змістовне 
наповнення реклами та територія й аудиторія її поширення мають бути 
певним чином спрогнозовані. 
З метою визначення ступеня поширення інформації про діяльність 
компанії у місті та встановлення доцільності покращення її іміджу на ринку в 
роботі було проведено відповідне дослідження у вигляді опитування 
респондентів. У рамках дослідження респондентам, а саме мешканцям 
центральних районів м. Черкаси у віці від 20 років, було запропоновано 
відповісти на питання відносно того, чи є потреба для ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» в сучасних умовах формувати власний імідж, його підвищувати 
та покращувати. Опитування проводилося у першій декаді вересня 2021 р. і 
під час дослідження було опитано 350 осіб, з яких 91% знають про 
функціонування компанії та мають власний погляд на імідж ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» на сучасному ринку ІТ-послуг. Результати опитування наведено 
на рис. 3.3. При цьому до складу респондентів було зараховано виключно тих 
осіб, що знайомі з діяльністю компанії. 
Отже, було встановлено, що більша частина опитаних респондентів, які 
знають про діяльність компанії, вважає, що досліджуваній компанії 
необхідно посилити позитивний імідж, тобто, більшість респондентів 
признають важливість заходів щодо запровадження ефективної рекламної 
кампанії для ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». 
72 
 
Так, установі потрібно приймати заходи у формуванні позитивного іміджу
Ні
Не знаю 12%
22%
66%
 
Рисунок 3.3 – Результати опитування мешканців м. Черкаси щодо 
доцільності покращення іміджу ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
При проведенні опитування також було виявлено проблему 
недостатнього рівня поінформованості населення м. Черкаси про діяльність 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» (рис. 3.4).  
 
Так Частково Ні
9%
61%
30%
 
Рисунок 3.4 – Поінформованість мешканців м. Черкаси про діяльність 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
73 
 
Більшість респондентів, а саме 61% на питання «Чи Ви знайомі або 
чули про діяльність черкаської компанії ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ»?»  
відповіли «так», 30% респондентів зізналися, що частково знають про 
діяльність компанії або хоча б назва компанії є у них на слуху і 9% 
респондентів взагалі не знають нічого про діяльність ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ». При цьому слід зазначити, що у опитуванні брали участь 
пересічні громадяни м. Черкаси, які не являються прямими клієнтами 
компанії. Проте вибір такої групи респондентів було здійснено свідомо, щоб 
з’ясувати загальний рівень поінформованості черкаського ринку щодо 
аспектів діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». 
Способами здійснення PR-кампанії можуть виступати: 
1. Партнерські програми. Партнерські програми ефективні в першу 
чергу завдяки тому, що розширюють круг контактів з потенційною 
аудиторією клієнтів підприємства. В якості партнерів можуть виступати: 
клієнти ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ»; 
міська адміністрація; 
навчальні заклади м. Черкаси; 
підприємства області, які можуть стати потенційними споживачами ІТ-
послуг компанії ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». 
2. Засоби масової інформації. Потужним потенціалом наділені 
неофіційні зустрічі з журналістами, коли відбувається обмін інформацією, 
передавання представникам ЗМІ спеціально створених для цього 
інформаційних пакетів, що можуть спонукати їх до підготовки відповідних 
матеріалів. Однак такі зустрічі пов’язані з певними ризиками, якщо не знати і 
не враховувати специфічних інтересів, особистісних якостей, манери 
журналістів, а також вимог до такої специфічної форми ділового 
спілкування. 
Корисну та цікаву для слухачів/читачів інформацію можуть отримати 
журналісти під час нарад, засідань, зборів, інших заходів, на яких 
обговорюються й розв’язуються важливі для функціонування ПП «ІН-АГРО 
74 
 
ПРОЄКТИ» аспекти та проблеми. 
При цьому слід пам’ятати, що під час роботи з пресою важливо уміло і 
цілеспрямовано використовувати і навіть створювати новини, інформаційні 
приводи, організовувати заходи, що є суттєвою передумовою появи 
відповідних матеріалів на сторінках видань, в ефірі, глобальній 
інформаційній мережі [17; 45]. 
Телебачення – основний канал, що забезпечує максимальний спектр 
широкої аудиторії і дозволяє позиціювати підприємство на широкій 
аудиторії, де точно є потенційні споживачі. Реклама на телебаченні виступає 
пріоритетним рекламним носієм для ІТ-послуг, оскільки дозволяє одночасно 
забезпечити велике число контактів з аудиторією, закріплює назву і позицію 
підприємства, візуальні константи рекламної кампанії в свідомості 
потенційних споживачів або їх знайомих, що після перегляду рекламних 
роликів або репортажів зможуть порекомендувати компанію як надійного 
партнера. Для просування послуг ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» на ринку та 
підвищення його іміджу в очах черкащан в роботі пропонується 
використовувати декілька варіантів відеоматеріалів: 
іміджевий відеоролик тривалістю 20 сек. з раціональним поясненням 
переваг ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» у наданні ІТ-послуг (канали «ВІККА», 
«Рось»); 
рекламні відеоролики з активною пропагандою переваг співпраці з 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» (канали «ВІККА», «Рось»); 
новинні сюжети про конкретні проєкти, що розробляє ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» та вигоди, які від використання отриманих продуктів набувають 
підприємства-замовники (канали «ВІККА», «Рось»). 
Друковані засоби масової інформації також є одним з дієвих медіа 
ресурсів, які можуть відповідати проголошеним завданням рекламної 
кампанії та задовольняють потребу в інформації відповідних цільових 
аудиторій. Перевагами друкованих засобів перед іншими засобами масової 
інформації є масовість, тривалий час функціонування, вибірковість. 
75 
 
Для вирішення поставлених завдань цікавитимуть перш за все масові 
видання і з цією метою було обрано видання «Все про все». При цьому у 
друкованих ЗМІ планується: 
розміщення рекламних модулів; 
інформаційні матеріали про діяльність споживчого товариства; 
пропозиції щодо співпраці ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» з приватними 
підприємцями області. 
Радіо, також як і телебачення, є ефективним каналом комунікації, що 
забезпечує значне охоплення масової аудиторії. Проте в даному випадку 
представляється доцільним не постійне, а періодичне його використання, 
зокрема при анонсуванні майбутніх подій. З цією метою було обрано 
радіоканал «Рось-ФМ» в після детального вивчення пікових годин 
встановлено час подачі інформації у різному виді про діяльність ПП «ІН-
АГРО ПРОЄКТИ» (рис. 3.5).  
 
Понеділок 12.00
Вівторок 12.00
Середа 11.00
Четвер 15.00
П'ятниця 10.00
Субота 16.00
Неділя 17.00
 
Рисунок 3.5 – Час радіотрансляції реклами ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ»  
на радіоканалі «Рось-ФМ» 
 
Безпосередньо тривалість рекламних заходів у часі має бути 
встановленою фахівцями підприємства, проте у які б місяці не було прийнято 
76 
 
рішення проводити рекламні радіотрансляції, керівництво має орієнтуватися 
саме на обґрунтований час протягом тижня.  
3. Внутрішній PR. Розв̓язання різноманітних РR-завдань відбувається 
під час засідань круглих столів, семінарів, конференцій – зібрань, на яких 
обговорюють актуальні для компанії, клієнтів та суспільства в цілому 
проблеми. Активно використовують семінари для вироблення політичних 
рішень, налагодження взаємодії між компанією, представниками органів 
влади і громадськістю. 
Внутрішній PR ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» спрямований на: 
організацію акцій, конкурсів та свят, що дозволяє максимально сплатити 
та здружити колектив, зробити перший крок у перетворенні колективу на 
команду; 
розробку макетів та календарів із символікою підприємства та 
фотографіями працівників; 
здійснення форми здійснення внутрішніх комунікацій. 
Опитування працівників щодо того як часто обговорюються іміджеві 
питання на ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» було отримано результати, рис. 3.6. 
 
Постійно Кожен тиждень 2-3 рази на місяць Складно відповісти
25%
25%
8%
42%
 
Рисунок 3.6 – Частота обговорення іміджу ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
77 
 
Респондентами виступили безпосередні працівники підприємства та з 
цією метою було опитано 44 особи. Результати дослідження довели, що 
питаннями іміджу компанії керівництво переймається, проте не на 
достатньому рівні і слід підвищити результативність цієї роботи. 
4. Інтернет. Сучасні технології дозволяють розміщувати рекламу в 
Інтернеті. ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» не має власного сайту, проте 
інформацію про товариство можна знайти на сайті 
https://www.inagro.com.ua/раск/ін-агро, але перегляд можливих послуг, що 
надає підприємство представлений не у повному обсязі. Тому для ПП «ІН-
АГРО ПРОЄКТИ» рекомендується за доцільне створити власний сайт, який 
наповнити актуальною інформацією про оперативну діяльність підприємства 
та стратегічні цілі розвитку підприємства, прояви соціально відповідальної 
поведінки компанією перед стейкхолдерами. 
Отже, було встановлено, що працівники ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
вважають, що сучасне підприємство має займатися цілеспрямованим 
формуванням свого іміджу. Це, у свою чергу, говорить про визнання 
респондентами важливості PR-діяльності (рис. 3.7). 
 
2%
Так Частково Ні
6%
92%
 
Рисунок 3.7 – Прогнозована поінформованість населення м. Черкаси  
про діяльність ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
78 
 
Впровадження даної системи має дозволити вийти ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» на новий рівень обслуговування споживачів, що позитивно 
позначиться на репутації підприємства та підвищити прибутковість 
діяльності. Після повторного анонімного анкетування працівників 
підприємства, яке було проведено наприкінці листопада 2021 р., було 
встановлено покращення результатів діяльності керівника щодо стиля 
управління, який він використовує, що можна бачити за рис. 3.8. 
 
50%
45%
40%
35%
30%
25% 49%
44%
20%
15%
10%
5%
7%
0%
Авторитарний стиль Демократичний стиль Ліберальний стиль
 
Рисунок 3.8 – Результати повторного опитування працівників при визначенні 
стилю управління керівника ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» у лютому 2021 р., % 
 
Можемо бачити, що завдяки запропонованим нами рекомендаціям під 
час проходження переддипломної практики, відбувся перехід керівника 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» переважно до демократичного стилю, що 
дозволило привнесли до управління такі позитивні аспекти, як поліпшення 
психологічного клімату та спроможність працівників до прийняття 
самостійних рішень, що було з’ясовано під час анкетування. Але не слід 
зловживати даним стилем, тому що в довгостроковому періоді це може 
призвести до низької дисципліни персоналу, а мала швидкість прийняття 
рішень не виправдає себе в екстремальних ситуаціях. 
79 
 
Таким чином, з аналізу сильних та слабких сторін, можливостей та 
загроз, які були виявленими за допомогою проведеного в роботі SWOT-
аналізу діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» випливає, що до підвищення 
ефективності управління та удосконалення діяльності ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» спонукає:  
по-перше, перехід від авторитарного стилю управління керівника до 
більш демократичного стилю керівництва через поєднання складових та 
проявів кожного стилю залежно від ситуації;  
по-друге, створення та проведення рекламної кампанії, яка забезпечила б 
пізнаваність ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» на ринку ІТ-послуг, що дозволило б 
підвищити рівень його прибутковості. 
 
3.3 Впровадження та оцінка заходів щодо підвищення ефективності 
управління ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
Як йшлося у попередньому підрозділі основними змінами, що потребує 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», є оптимізація використання проявів різних стилів 
управління керівника підприємства, що було запропоновано здійснити у 
чотири етапи (підготовка, навчання персоналу, визначення цілей та розробка 
плану усунення невідповідностей), та запропоноване впровадження 
рекламної кампанії особливостей функціонування ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ». 
Реалізація програми по удосконаленню стилю керівництва в умовах 
діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» принесла доволі позитивні результати. 
Проведення нарад, до складу учасників яких запрошуються тепер не лише 
менеджери вищого керівного складу, а й провідні фахівці, забезпечило крім 
підвищення рівня мотивації працівників на досягнення ще й вироблення у 
працівників навичок ведення вільних дискусій на основі врахування думок 
інших колег, командної роботи, а керівнику – розвиток здатності 
адаптуватися в своєму колективі і приймати рішення не тільки на основі 
80 
 
своєї «єдино вірної» думки, але й думок інших колег-підлеглих, що суттєвим 
чином розширило можливості для зростання кінцевих результатів діяльності 
підприємства. 
Додатково було обґрунтовано необхідність у проведенні професійного 
навчання персоналу компанії. Метою професійного навчання для працівників 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» було визначено підвищення якості професійного 
складу працівників компанії, формування в них високого рівня 
професіоналізму, майстерності, розвиток сучасного економічного мислення, 
вміння працювати в нових економічних умовах і забезпечувати на цій основі 
високу продуктивну працю й ефективну зайнятість. 
Для ефективного управління діяльністю ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» та 
для подальшого його вдосконалення вищим керівництвом було складено 
перспективний план підвищення кваліфікації та перепідготовки керівників та 
провідних фахівців (табл. 3.3). 
 
Таблиця 3.3 – Перспективний план підвищення кваліфікації та 
перепідготовки працівників ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» з 2021 по 2025 рр. 
№ Прізвище та Роки 
Спрямованість 
ініціали Вид навчання 
курсів 2021 2022 2023 2024 2025 
працівників 
Підвищення 
1. Романов С.В. економічна +  +  + 
кваліфікації 
Підвищення 
2. Гайдулян Р.О. економічна +  +  + 
кваліфікації 
3. Мельниченко О.Ю. Стажування економічна  +   + 
Підвищення 
4. Скляр Т.Г. економічна  +  +  
кваліфікації 
5. Буряк Г.Л. Стажування юридична   +   
Підвищення 
6. Мірошніченко А.Б. економічна  +  +  
кваліфікації 
Підвищення 
7. Зайцева С.Ю. економічна  +  +  
кваліфікації 
8. Осипов П.В. Перепідготовка комерційна +     
9. Михайлюк П.Н. Перепідготовка комерційна +     
10. Клопотенко О.Ф. Стажування економічна    +  
81 
 
За сучасних умов англійська мова присутня всюди у нашому житті, а її 
знання на професійному рівні являється одним з обов’язкових складових й 
умов кар’єрного зростання для працівників, особливо якщо вони працюють у 
сфері ІТ-послуг. Це дозволить отримати шанс на підвищення рівня оплати 
праці, професійного кар’єрного зростання. При чому знання англійської мови 
для персоналу компаній, що функціонують у сфері ІТ-послуг, є однією з 
обов’язкових компетенцій, які мають нарощуватися безперервно. Саме тому 
на рівні керівництва підприємства було прийнято рішення про акцентування 
уваги працівників ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» на необхідності додаткового 
вивчення англійської мови. 
У табл. 3.4 можна бачити, які працівники ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
прийняли ініціативу керівника щодо проходження курсу по підвищенню 
ділової англійської мови.  
 
Таблиця 3.4 – Перелік працівників ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», що проходили 
курси з підвищення ділової англійської мови за вересень-листопад 2021 р. 
Кількість Вартість 
ПІБ працівника Посада Вид навчання 
годин послуги, грн. 
Заступник з 
Гайдулян Р.О. економічного курс 30 3600 
розвитку 
Скляр Т.Г. Головний бухгалтер курс 30 3600 
Клопотенко О.Ф. Секретар-діловод курс 30 3600 
Буряк Г.Л. Юрист  курс 30 3600 
 
Курси навчання з ділової англійської мови оплачуються самими 
працівниками з власних коштів. Заняття продовжаться і надалі, що стане 
умовою відкриття нових можливостей для додаткового розвитку 
підприємства. 
Щодо планування PR-діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», то потрібно 
ретельно сформувати його рекламний бюджет. Для умов ПП «ІН-АГРО 
82 
 
ПРОЄКТИ» формування бюджету пропонується робити за допомогою 
методу розрахунку бюджету на основі мети (цілей) і завдань. Метод 
розрахунку бюджету на основі мети (цілей) і завдань ще називають цільовим, 
або методом нарощування бюджету. При цьому реклама розглядається як 
інструмент маркетингу, спрямований на поширення на ринку продукту 
підприємства, чим у нашому випадку виступають ІТ-послуги. Відповідно до 
цього методу потрібно: 
1) чітко сформулювати головну мету та цілі рекламної кампанії, яку 
пропонується здійснити на підприємстві; 
2) деталізувати конкретні завдання, тобто те, що необхідно вирішити 
для досягнення головної мети, а саме – підвищити рівень прибутковості 
діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ»; 
3) визначити вартість практичної реалізації схеми підвищення контакту 
цільової аудиторії з рекламою діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» щодо 
надання ІТ-послуг [13; 24]. 
Сума всіх цих витрат і дасть орієнтовну цифру бюджетних витрат на 
рекламу ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». Перевага цього методу полягає в тому, 
що він вимагає від керівника чіткого викладення своїх поглядів на 
взаємозв’язок між сумою витрат, рівнем рекламних контактів, інтенсивністю 
проведення рекламних заходів і регулярністю використання послуг компанії. 
Розрахунок бюджету пропонованої рекламної кампанії для умов 
діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» наведено у табл. 3.5. 
Аналіз даних, наведених у табл. 3.5 показує, що відповідно до 
пропонованих рекомендацій витрати на рекламну кампанію складають 
13452  грн. При цьому реклама розрахована на 3 місяця, тобто з жовтня по 
грудень 2021 р. Для проведення рекламної кампанії знадобиться розміщення 
реклами про ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» в газеті «Все про все», в якій 
вартість подачі оголошень за 3 місяці складе 1200 грн., оголошення на радіо 
«Рось-ФМ» – 4788 грн., реклама на транспорті (міські автобуси) – 3000 грн., 
реклама на телеканалі «Рось» – 4464 грн. 
83 
 
Таблиця 3.5 – Розрахунок бюджету рекламної компанії  
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
Матеріальні складові Розрахунок витрат з урахуванням  
витрат рекламної акції регулярності виходу 
Рекламний засіб Середня 
Кількість Деталі, 12 
вартість, Підсумок, грн. 
випусків тижнів 
грн. 
Розміщення Одне 
100,00 1 раз на тиждень 1200,00 
реклам в газетах оголошення 
Одне 7 разів на 
Реклама на радіо 57,00 4788,00 
оголошення тиждень 
Реклама на Оформлення 
1000,00 1000*3 авто 3000,00 
транспорті одного авто 
Реклама на Відеоролик на 2 рази на 
186,00 4464,00 
телебаченні 20 с тиждень 
Всього 13452,00 
 
Ще однією пропозицією у напрямі підвищення ефективності управління 
діяльністю підприємства слід вважати за доцільне створення власного сайту. 
На даний час в інтернет-мережі створення сайту коштує від 3000 грн. Проте у 
штаті підприємства є достатньо фахівців з програмування, які зможуть це 
зробити самостійно без залучення фахівців ззовні. Крім того, це дозволить 
зекономити кошти на створення сайту.  
Оцінити рівень окупності коштів, спрямованих на реалізацію рекламної 
компанії підприємства можливо на основі тих економічних ефектів, які 
підприємство отримає від зростання свого іміджу та впізнанності на ринку. 
Враховуючи, що вартість проєктів, які розробляє ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
є договірною та може коливатися залежно від складності робіт від 5000 до 
30000 грн., тому навіть три нових невеликих замовлення зможуть повністю 
окупити витрати підприємства. Саме тому при розробці рекламних 
відеороликів підприємство має проявити креативний підхід, щоб 
максимально простимулювати майбутніх клієнтів у співпраці з ним. 
В результаті визначення та оцінки запропонованих шляхів підвищення 
ефективності управління діяльністю ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ», можна 
проілюструвати характеристикою різних аспектів ефекту, що прогнозовано 
84 
 
отримає підприємство від впровадження цих заходів (рис. 3.9). 
 
Визначення внутрішніх та зовнішніх Визначення джерел фінансування 
факторів впливу на діяльність  
 Показники: 
Показники: − фінансування з місцевих бюджетів. 
− визначення позитивних і негативних − фінансування від некомерційної 
чинників, що впливають на ефективність; діяльності підприємства; 
− SWOT-аналіз  − фінансування з прибутку 
Ефект від впровадження Ефект від впровадження 
  
Показники: Показники: 
− перехід від авторитарного стилю − впровадження маркетингової страте-
управління до демократичного; гії та проведення рекламної компанії; 
− складання перспективного плану − збільшення прибутку через 
підвищення кваліфікації працівників; покращення іміджу підприємства та 
− створення сайту компанії зростання числа клієнтів 
Підвищення ефективності управління діяльністю ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» шляхом 
покращення управління стилю керівництва та проведення рекламної кампанії 
Рисунок 3.9 – Зведена характеристика та ефект від нововведень, що отримає  
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
 
Як можна бачити з рис. 3.9, впровадження плану переходу від 
авторитарного стилю управління до демократичного та перспективне 
проведення маркетингової кампанії зможе суттєвим чином підвищити 
ефективність управління діяльністю ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» та принести 
збільшення прибутку, що веде за собою розвиток всієї компанії.  
85 
 
ВИСНОВКИ 
 
У першому розділі роботи було доведено, що ефективність управління 
підприємством є досить складним та комплексним показником, на рівень 
динаміки якого впливає значна кількість факторів внутрішнього та 
зовнішнього походження. В роботі визначено та проаналізовано сутність 
основних теоретичних аспектів підвищення ефективності управління 
підприємством. Сформульовано та проаналізовано принципи забезпечення 
ефективності управління підприємством. Визначено фактори, які впливають 
на ефективність управління діяльністю підприємства та обґрунтовано шляхи 
вдосконалення системи управління підприємством за сучасних умов його 
функціонування. 
Другий розділ роботи присвячено аналіз діяльності ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ». З метою визначення потенційних можливостей до розвитку 
підприємства та розширення його клієнтської бази проведено загальну 
характеристику ринку ІТ-послуг в Україні, у результаті якої встановлено 
високий рівень потенціалу розвитку. Здійснено характеристика діяльності 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ». Проведено аналіз основних економічних 
показників діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» за період 2017-2019 рр. 
Проаналізовано чинники, які впливають на ефективність управління ПП «ІН-
АГРО ПРОЄКТИ», що має стати основою для обґрунтування заходів щодо 
підвищення ефективності діяльності досліджуваного підприємства. 
В третьому розділі роботи за допомогою проведеного SWOT-аналізу 
діяльності ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» встановлено два основних шляхи 
підвищення ефективності управління: перехід від авторитарного стилю 
управління керівника до більш демократичного стилю керівництва через 
поєднання складових та проявів кожного стилю залежно від ситуації; 
створення та проведення рекламної кампанії, яка забезпечила б впізнаваність 
ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» на ринку ІТ-послуг, що дозволило б підвищити 
рівень його прибутковості. 
86 
 
Встановлено необхідність в управлінні діяльністю ПП «ІН-АГРО 
ПРОЄКТИ» акцентувати увагу на демократичному стилі управління, що і 
було запропоновано. З метою мінімізації часу на здійснення переходу та 
максимізації ефекту від такого переходу в роботі було розроблено план 
заходів, що складається з чотирьох послідовних етапів: підготовчого, 
навчального, цілепокладального, оптимізаційного. Дана програма, 
розроблена для природного й швидкого переходу ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» 
до більш демократичного стилю управління. 
Для досягнення стратегічних цілей, що стоять перед організацією, 
найбільш дієвим методом є ефективне використання технологій зв’язків з 
громадськістю – public relations. У нашому випадку проведення рекламної 
компанії для ПП «ІН-АГРО ПРОЄКТИ» має стати інструментом 
розповсюдження оплаченої ними інформації, яка сформована таким чином, 
щоб виявляти посилений вплив на масову або індивідуальну свідомість, 
викликаючи задану реакцію обраної аудиторії споживачів. В якості способів 
здійснення PR-кампанії запропоновано використовувати: партнерські 
програми; засоби масової інформації. Каналами інформації було обрано 
видання «Все про все» та радіоканал «Рось-ФМ». Запровадження на практиці 
пропонованих рекомендацій дало позитивні результати. 
 
  
87 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Азарова А.О., Лозан Б.О., Ткачук А.П.  Інформаційні засоби підвищення 
ефективності управління персоналом на вітчизняних підприємствах. 
Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: 
Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. 
Вип. 18(1). С. 6-9. 
2. Артеменко А.К., Антощенкова В.В., Пономарьова М.С. Мотивація та 
стимулювання праці в ефективному управлінні та інноваційній діяльності 
підприємства. Вісник ХНАУ. Серія: Економічні науки. 2020. № 1. С. 152-
163. 
3. Битов В.П., Горбач Л.М., Котляров В.О. Економічні методи управління як 
головні важелі ефективного розвитку підприємства. Економічний форум. 
2021. № 2. С. 55-61. 
4. Вєдєніна Ю.Ю., Мажаренко К.П., Різніченко Л.В. Контролінг як 
ефективний інструмент управління витратами при оптимізації внутрішніх 
резервів машинобудівного підприємства. Інфраструктура ринку. 2020. 
Вип. 45. С. 72-78. 
5. Воробець С.Й., Кічор В.П., Мищишин О.Л. Формалізований опис бізнес-
моделі як основа створення ефективної системи цільового управління 
підприємством. Вісник Національного університету «Львівська 
політехніка». Серія: Проблеми економіки та управління. 2016. № 847. 
С.198-204. 
6. Вороніна В.Л., Зюкова М.М., Артеменко А.Є. Оцінка інноваційного 
потенціалу підприємства як засіб ефективного управління його 
розвитком. Економічний простір. 2020. № 162. С. 57-62. 
7. Гаватюк Л.С., Пілат А.К. Удосконалення системи управління 
рентабельністю як умова ефективного функціонування підприємств. 
Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 
2020. №2. С. 47-50. 
88 
 
8. Гаєвський В.В. Необхідність маркетингу в системі управління та 
впровадження бенчмаркінгу як ефективної маркетингової стратегії 
підприємств. Науковий вісник Ужгородського національного 
університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове 
господарство. 2018. Вип. 17(1). С. 41-46. 
9. Гречкосій І.Д., Осичка О.В., Ясинська С.Ю. Моделювання як інструмент 
стратегічного управління ефективним економічним оздоровленням 
сучасного підприємства. Вісник соціально-економічних досліджень. 2020. 
№ 3-4. С. 74-87. 
10. Громова О.Є., Деркач Р.О. Управління конкурентоздатністю 
промислового підприємства та методи оцінки її ефективності. Молодий 
вчений. 2020. № 8(2). С. 265-267. 
11. Данько Ю.І., Вовчок С.В. Методологічні засади оцінки ефективності 
управління конкурентним розвитком підприємств. Вісник Київського 
національного університету технологій та дизайну. Серія: Економічні 
науки. 2020. № 6. С. 96-109. 
12. Дацій О.І., Азізов С.П. Методичні підходи до ефективності управління 
процесами реалізації на промислових підприємствах. Ефективна 
економіка. 2019. №5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_5_16. 
13. Дзямулич М.І., Урбан О.А. Оцінка ефективності управління персоналом 
підприємства в умовах сталого розвитку. Економічні науки. Серія: 
Регіональна економіка. 2020. Вип. 17. С. 82-88. 
14. Духновська Л.М., Павлов В.С. Прибутковість підприємства: сутність та 
ефективність управління. Науковий вісник Ужгородського національного 
університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове 
господарство. 2018. Вип. 17(1). С. 100-103. 
15. Залуцька Х.Я. Консолідовано-аналітична система оцінювання розвитку 
підприємств як основа управлінської ефективності: доцільність 
застосування диверсифікаційно-інтеграційного напряму. Вісник 
Київського національного університету технологій та дизайну. Серія: 
89 
 
Економічні науки. 2020. № 3. С. 83-97. 
16. Захарова Т.В., Фуштей Л.Л. Оцінка ефективності управління 
зобов’язаннями підприємств. Вчені записки Таврійського національного 
університету імені В. І. Вернадського. Серія : Економіка і управління. 
2020. Т. 31(70), № 3(1). С. 155-162. 
17. Згалат-Лозинська Л.О. Методи оцінки ефективності розвитку 
управлінського персоналу підприємства. Ефективна економіка. 2017. 
№12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2017_12_92. 
18. Іванова В.В. Управління інноваційною діяльністю підприємства: оцінка 
ефективності процесу. Вісник післядипломної освіти. Серія: Соціальні та 
поведінкові науки. 2021. Вип. 16. С. 162-175. 
19. Каткова Т.І. Реінжиніринг бізнеспроцесів управління: еволюційний 
розвиток ефективності функціонування підприємств. Вісник 
Бердянського університету менеджменту і бізнесу. 2021. № 1. С. 65-73. 
20. Клименко С.О., Мікрюкова Л.В., Баришевська К.В. Управлінський облік 
як основний метод аналітичного забезпечення ефективності використання 
основних засобів підприємства. Науковий вісник Миколаївського 
національного університету імені В. О. Сухомлинського. Економічні 
науки. 2015. № 1. С. 57-61. 
21. Климчук А. Важелі регулювання професійно-кваліфікаційної мотивації 
персоналу в ефективному управлінні підприємством. Науковий вісник 
Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. 
Економічні науки. 2016. № 1. С. 12-17. 
22. Клочан І.В., Трегубов О.С., Гнатенко І.А., Парохненко О.С. Управління 
розвитком підприємництва в інноваційній економіці: моделювання 
ефективного використання ресурсів та мінімізація трансакційних витрат. 
Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 17. С. 5-10. 
23. Ковтун Е.О. Формування ефективного механізму управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Вісник Хмельницького 
національного університету. Економічні науки. 2020. № 6. С. 285-290. 
90 
 
24. Коненко В.В., Гайденко С.М., Соколов Д.В. Синтез методів організації 
ефективного управління витратами підприємств. Економіка та держава. 
2021. № 5. С. 102-107. 
25. Корбутяк А.Г., Тунь С.І. Удосконалення системи управління дивідендною 
політикою як умова ефективного функціонування підприємств. Молодий 
вчений. 2020. № 6(2). С. 207-210. 
26. Костін Ю.Д., Ткачова Т.С. Управлінські рішення та ефективність 
функціонування промислового підприємства. Вісник ХНАУ. Серія: 
Економічні науки. 2020. № 3. С. 275-286. 
27. Кравець В.І., Слісаренко Т.В. Використання інформаційних технологій 
для підвищення ефективності управління підприємством. Науковий 
вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні 
економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 13(1). С. 136-
140. 
28. Кузьмак О.І., Шайдюк А.С. Сучасні маркетингові технології як 
інструмент ефективного управління підприємствами в умовах 
глобалізації. Наукові записки Національного університету «Острозька 
академія». Серія: Економіка. 2020. № 19. С. 57-63. 
29. Лисак В.М. Виявлення факторів впливу на ефективність інвестицій в 
автоматизацію управління промисловими підприємствами у контексті 
формування бізнес-кластерів. Вісник Хмельницького національного 
університету. Економічні науки. 2020. № 6. С. 48-53. 
30. Ліснічук О., Шпаковська О. Аналіз фінансового стану як ефективний 
інструмент управління подальшим розвитком підприємства. Економічний 
аналіз. 2019. Т. 29. № 4. С. 28-34. 
31. Літвінов О.С., Міценко Н.Г. Управління розвитком інтелектуального 
капіталу підприємства з орієнтацією на цілі, можливості, ефективність та 
інноваційність. Вісник Хмельницького національного університету. 
Економічні науки. 2020. № 6. С. 134-139. 
32. Лутковська С.М., Цицкун О.П Теоретико-методологічні засади 
91 
 
ефективного управління підприємством. Ефективна економіка. 2020. 
№12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2020_12_30 
33. Меренкова Л.О. Фінансовий контролінг як система ефективного 
управління підприємтвом. Ефективна економіка. 2016. №9. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2016_9_17. 
34. Михайлова Ю.В. Удосконалення організаційно-економічного 
інструментарію ефективного управління персоналом підприємств. 
Формування ринкових відносин в Україні. 2020. № 11. С. 134-142. 
35. Міщук Є.В. Розвиток теоретико-методичних підходів до оцінювання 
економічної безпеки підприємств з урахуванням ефективності 
управлінських рішень. Вісник Київського національного університету 
технологій та дизайну. Серія: Економічні науки. 2020. № 4. С. 76-91. 
36. Могилевська О.Ю., Головенко К.В., Григор О.В. Зовнішнє середовище як 
об’єкт ефективної діяльності адміністративного управління 
підприємством. Сучасні питання економіки і права. 2019. Вип. 1. С. 29-35. 
37. Насонов М.І. Методика оцінювання управління ефективністю 
підприємства: теоретичні аспекти. Ефективна економіка. 2018. №11. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_11_86. 
38. Овдіюк О.М., Левківська Л.М. Методологічні основи управлінських 
рішень як інструмент ефективного управління підприємствами. 
Економіка АПК. 2020. № 1. С. 75-81. 
39. Олійник А.С., Вельбой М.Б., Лук'яновець Н.М. Роль персоналу та 
виробничих витрат при ефективному управлінні підприємством. 
Агросвіт. 2021. № 7-8. С. 94-102. 
40. Панкратова Л.А., Макушок О.В., Бобко В.В Бенчмаркінг як інструмент 
управління ефективністю підприємства в Україні. Східна Європа: 
економіка, бізнес та управління. 2020. Вип. 3. С. 87-91. 
41. Прушківський В.Г., Тарасова М.О. Бюджетування як інструмент 
ефективного управління підприємством. Ефективна економіка. 2018. 
№11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_11_9. 
92 
 
42. Пухова А.А. Аналіз методів оцінювання ефективності управління 
діяльністю підприємства. Вісник Національного технічного університету 
"ХПІ". Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства. 
2019. № 37. С. 147-153. 
43. Руденко І.В., Болотова Т.М., Кулинич Т.В. Діагностика економічної 
безпеки як інструмент забезпечення ефективного управління іміджем 
підприємства. Бізнес Інформ. 2021. № 1. С. 297-302. 
44. Савицька О.М., Салабай В.О. Ефективність діяльності та управління 
підприємством: особливості використання теорії, методології та 
результативності аналітичних досліджень. Ефективна економіка. 2019. 
№6. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_6_44. 
45. Сапільнікова О.О., Кизенко О.О., Гребешкова О.М. Оцінка ефективності 
системи управління взаємовідносинами з клієнтами на підприємстві. 
Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана 
Огієнка. Економічні науки. 2019. Вип. 14. С. 233-238. 
46. Святненко В.Ю. Використання холістичного маркетингу як умова 
ефективного управління промисловим підприємством. ScienceRise. 2018. 
№12. С. 30-35. 
47. Селезньова Г.О., Іпполітова І.Я. Ефективність системи управління 
підприємством. Інфраструктура ринку. 2020. Вип. 39. С. 238-244. 
48. Соколовська В. В. Забезпечення ефективності управління підприємством 
з урахуванням сучасних комунікаційних особливостей. Ефективна 
економіка. 2018. №10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_10_22. 
49. Стецюк П.А., Багликова Т.О. Ефективність управління інноваційною 
діяльністю підприємства. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2020. № 3. 
С. 32-38. 
50. Ткачова Т.С. Нейромережева модель для ефективності прийняття 
управлінських рішень на машинобудівному підприємстві. Вісник ХНАУ. 
Серія : Економічні науки. 2020. № 4(1). С. 273-286. 
51. Устік Т.В. Формування маркетингової стратегії як інструмент 
93 
 
ефективного управління діяльністю аграрних підприємств. Вісник ХНАУ. 
Серія: Економічні науки. 2018. № 3. С. 327-336. 
52. Хитра О.В. Ефективний тайм-менеджмент як невід’ємний складник 
системи управління персоналом підприємства. Науковий вісник 
Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні 
економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 26(2). С. 101-
110. 
53. Чебанова Н.В., Ревуцька Л.Є., Корольова Н.М. Роль інформаційно-
аналітичного забезпечення внутрішнього контролю в підвищенні 
ефективності управління підприємством. Вісник ХНАУ. Серія: 
Економічні науки. 2017. № 3. С. 77-86. 
54. Чижик І.І., Коваленко-Марченкова Є.В., Зозуля Н.В. Підвищення 
ефективності управління кадровим потенціалом підприємств. Східна 
Європа: економіка, бізнес та управління. 2020. Вип. 3. С. 98-101. 
55. Шаманська О.І. Мотиваційні чинники ефективного управління 
персоналом на підприємстві. Ефективна економіка. 2019. № 10. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_10_51 
56. Шаманська О.І., Коржевіна О.Г.Удосконалення мотиваційного 
середовища підприємства як фактору ефективного управління ресурсним 
потенціалом. Ефективна економіка. 2012. №10. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_10_23. 
57. Швець Ю.О. Дослідження чинників впливу на ефективність управління 
операційною діяльністю підприємств машинобудування. Науковий вісник 
Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні 
економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 28(2). С. 148-
152. 
58. Шелест Н.А. Економіка якості як основа ефективного управління 
підприємством. Ефективна економіка. 2012. №10. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_10_24. 
59. Шмигель О.Є. Управлінський облік та критерії його ефективності на 
94 
 
підприємстві. Інноваційна економіка. 2020. № 3-4. С. 182-187. 
60. Щеглова О.Ю., Судакова О.І., Лаже М.В. Ефективність управління 
підприємством та підходи до її визначення. Науковий вісник 
Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні 
економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 12(2). С. 186-
190. 
61. Щукін Д.В. Методологічні засади оцінки ефективності стратегічного 
антикризового управління діяльністю промислового підприємства. 
Ефективна економіка. 2018. №10. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_10_65. 
  
95 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
96 
 
Додаток А 
Павлова Л.О., Манн Р.В. Напрями підвищення ефективності управління 
підприємством. Теорія і практика сучасної економіки: матеріали ХXІІ 
Міжнародної науково-практичної конференції: 20 жовтня 2021 р. 
[Електронний ресурс] / відп. ред. Р.В. Манн; М-во освіти і науки України, 
Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси: ЧДТУ, 2021. С. 46-48. 
 
 
  
97 
 
Продовження Додатку А 
 
 
 
 
  
98 
 
Продовження Додатку А 
 
 
 
  
99 
 
Продовження Додатку А 
 
 
 
  
100 
 
Продовження Додатку А 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
101 
 
Додаток Б 
Тест для визначення стилю управління колективом 
Інструкція 
Тест містить 9 груп питань, кожна з яких поділяється на 3 твердження, умовно 
позначених буквами а, b, с. Щоб правильно відповісти на питання, необхідно уважно 
прочитати запропонований текст і з трьох варіантів відповідей-тверджень вибрати 
тільки один, найбільш відповідний стилю керівництва у вашому трудовому колективі. 
 
Тест 
1. Ваше підприємство виготовляє групу товарів, що не користуються попитом у 
покупців. Конкуренти розробили нову технологію виробництва цих самих товарів, що 
відрізняються високою якістю, але потребують додаткових капіталовкладень. Як у такій 
ситуації діятиме ваш начальник? 
a)   продовжить виробництво товарів, що не користуються попитом у покупців; 
b)   видасть наказ про якнайшвидше впровадження у виробництво нових технологій; 
c)   витратить додаткові засоби на розробку власних нових технологій, для того, щоб 
товари за якістю перевершували товари конкурентів. 
 
2. Уявіть собі, що ви працюєте на автомобільному заводі. Ваш співробітник нещодавно 
повернувся з відрядження, метою якої було відвідати виставку новинок виробництва 
автомобілів. Він запропонував модернізувати одну з моделей автомобіля. Керівник 
вашого заводу: 
a)   візьме активну участь у розробці нової ідеї, додасть максимальних зусиль для її 
швидкого введення у виробництво; 
b)   віддасть розпорядження про розробку нової ідеї відповідному персоналу; 
c)   перш ніж запровадити це нововведення у виробництво, ваш керівник збере 
колегіальну нараду, де буде прийнято спільне рішення про доцільність модернізації 
автомобіля. 
 
3. На колегіальній нараді співробітник запропонував найбільш раціональне рішення 
однієї проблеми. Однак це рішення цілком суперечить пропозиції, яку до цього вніс ваш 
керівник. У сформованій ситуації він: 
a)   підтримає раціональне рішення, запропоноване співробітником; 
b)   буде відстоювати свою позицію; 
c)   проведе опитування співробітників, що допоможе дійти спільної думки. 
 
4. Ваш колектив здійснив трудомістку роботу, що не принесла бажаного успіху 
(прибутку). Ваш керівник: 
a)   попросить переробити всю роботу, підключивши новий, більш кваліфікований 
персонал; 
b)   обговорить сформовану проблему зі співробітниками, для того, щоб з'ясувати 
причини невдачі, щоб уникнути їх надалі; 
с)   спробує знайти винних у невдачі (не впоралися з роботою) співробітників. 
 
5. У вашу організацію прийшов журналіст, що працює в популярній газеті. Якби вас 
попросили назвати цінні риси вашого керівника, то які б з них ви назвали насамперед: 
a)   кваліфікованість, вимогливість; 
b)   поінформованість про всі складнощі, що виникають на підприємстві; уміння 
швидко приймати потрібне рішення; 
c)   однакове ставлення до всіх співробітників, уміння іти на компроміс. 
 
6. Один співробітник допустив у своїй роботі незначний промах, однак для того, щоб 
його усунути, потрібно чимало часу. Як ви думаєте, як у такій ситуації вчинить ваш 
керівник? 
102 
 
Продовження Додатку Б  
 
a)   зробить зауваження цьому співробітникові в присутності його колег, з метою 
недопущення таких промахів надалі; 
b)   зробить зауваження наодинці, не привертаючи увагу інших співробітників; 
c)   не надасть цій події великого значення. 
 
7. На вашому підприємстві звільнилася посада. На неї претендують відразу кілька 
співробітників підприємства. Дії вашого керівника: 
a)   гідний претендент буде обраний колективним голосуванням; 
b)   він буде призначений самим керівником; 
c)   перш ніж призначити людину на цю посаду, керівник порадиться тільки з 
деякими членами колективу. 
 
8.  Чи прийнято у вашому колективі проявляти особисту ініціативу у вирішенні 
питання, що не пов'язане безпосередньо з діяльністю всього підприємства? 
a)  всі рішення приймаються тільки керівником підприємства; 
b)  на нашому підприємстві вітається особиста ініціатива співробітників; 
c)  приймаючи самостійне рішення, перш ніж почати діяти, співробітник 
підприємства повинен обов'язково порадитися з керівником. 
 
9.  Загалом оцінюючи діяльність вашого керівника, можна сказати, що він... 
a)  поглинений проблемами, що виникають у вас на виробництві, так, що навіть у 
вільний від роботи час роздумує над їхнім розумним вирішенням. Він вимогливий до 
інших так само, як і до себе; 
b)  належить до тих керівників, які вважають, що в для плідної роботи в колективі 
між співробітниками повинні бути рівні, демократичні відносини; 
c)  ваш керівник не бере активної участі в керуванні підприємством, завжди діє за 
певною схемою, не прагне вдосконалюватися в маловідомих йому галузях. 
 
10. Керівник запросив вас й інших співробітників на ювілей. У неофіційній обстановці 
він: 
a)   говорить зі співробітниками тільки про роботу, про плани із розширення 
виробництва, про збільшення робочого персоналу тощо, саме він задає основний тон 
бесіді; 
b)   воліє залишатися в тіні, для того, щоб надати можливість співрозмовникам, 
колегам по роботі, висловити свою думку, розповісти, цікавий епізод з життя; 
c)   бере активну участь у розмові, не нав’язуючи своєї думки іншим 
співрозмовникам. 
 
11. Керівник попросив вас швидше завершити почату зовсім недавно роботу, що займе 
у вас додатковий час. Ваші дії: 
a)  відразу візьметеся до її якнайшвидшого виконання, тому що не хочете виглядати 
нестаранним працівником і цінуєте думку, що склалася у керівника про вас; 
b)  виконаєте цю роботу, але трохи пізніше, тому що начальник насамперед оцінить 
якість її виконання; 
c)  докладете зусиль, щоб вкластися в строки, запропоновані керівником, однак не 
гарантую високої якості її виконання. У нашому колективі основне – вчасно виконати 
роботу. 
 
12.  Уявіть, що кабінет вашого керівника тимчасово зайнятий (на ремонт), тому йому 
кілька днів доведеться попрацювати у вашому кабінеті. Що ви при цьому почуватимете? 
a)   ви постійно будете нервувати, відчувати страх, боятися зробити якусь помилку в 
його присутності; 
b)   будете цьому дуже радий, тому що це зайва можливість обмінятися досвідом 
роботи з досвідченою, цікавою людиною; 
103 
 
Продовження Додатку Б  
 
c)   присутність керівника ніяк не відобразиться на вашій роботі. 
 
13. Ви повернулися з курсів підвищення кваліфікації, довідалися багато корисного й 
цінного для вашої роботи. Керівник дав вам невелике доручення і ви для його виконання 
використали здобуті на курсах знання. Як ви думаєте, які будуть дії вашого керівництва? 
a)   обов’язково зацікавиться тим, що йому поки невідомо, докладніше розпитає вас 
про інші нововведення; 
b)   не надасть цьому факту ніякого значення; 
c)   зволіє, щоб ви звернулися до його особистого досвіду у виконанні схожих 
доручень, тобто порадить виконати доручене завдання так, як йому б цього хотілося. 
 
КЛЮЧ ДО ТЕСТУ 
1. а-0 b-1   с-2 
2. а-1 b-0   с-2 
3. а-2 b-0   с-1 
4. а-1 b-2   с-0 
5. а-0 b-2   с-1 
6. а-0 b-2   с-1 
7. а-2 b-0   с-1 
8. а-0 b-2   с-1 
9. а-2 b-1   с-0 
10. а-0 b-1   с-2 
11. а-1 b-2   с-0 
12. а-0 b-2   с-1 
13. а-2 b-0   с-1 
 
Інтерпретація результатів 
Від 0 до 10 балів – Авторитарний стиль. Він передбачає ухвалення всіх рішень 
керівником, чітку окресленість «меж компетентності», тобто жорстку визначеність рангів 
керівників, які мають право приймати рішення з певних питань, пов'язаних з діяльністю 
організації. Структура керівництва є гранично жорсткою. Це означає, що ухвалені на 
верхніх рівнях ієрархії рішення надходять униз як директиви, які не підлягають 
обговоренню – їх потрібно чітко виконувати. Усі керівники та підрозділи нижчих рівнів 
ознайомлені тільки із своїм функціональним завданням, не завжди уявляють загальні цілі 
та сенс завдань. Контроль та оцінювання якості діяльності підрозділу також є 
прерогативою вищого керівництва. Формально відповідальність покладена на 
управлінську ланку, яка приймає рішення й контролює виробничий процес, але реально в 
організаціях з авторитарним стилем управління при невдачах завжди виникає феномен 
«перекладання» відповідальності на нижчі рівні, тобто на виконавців. Керівникам із таким 
стилем управління властиві завищена самооцінка, самовпевненість, агресивність, 
тотальний контроль за роботою підлеглих, схильність до стереотипів, безкомпромісне 
сприймання підлеглих та їх дій. Здебільшого це є наслідком догматичного мислення, за 
якого тільки одна відповідь правильна (переважно це думка керівника), а всі інші – 
помилкові. 
 
 
104 
 
Продовження Додатку Б  
 
Від 11 до 20 балів – Ліберальний стиль. Його характеризують невисока активність, 
небажання і нездатність керівника приймати будь-які рішення, намагання уникнути будь-
яких інновацій, перекладання виробничих функцій та відповідальності на інших 
керівників і підрозділи. Підрозділи й організація за такого керівництва неухильно 
втрачають свою мобільність, співробітники – мотивацію, ініціативу та інтерес до справ 
організації. Активні, творчо зорієнтовані співробітники починають використовувати 
робоче місце та час для діяльності, не пов'язаної з організацією. Чим сильнішою є 
залежність підрозділів або організації від вищих владних структур, тим частіше 
формується ліберальний стиль керівництва. Його ще називають непослідовним стилем, 
адже він дезорієнтує діяльність і спілкування з підлеглими. Керівник часто діє залежно від 
свого емоційного стану, що призводить до застосування певного стилю керівництва або 
поєднання кількох стилів. Загалом, стиль керівництва формується під впливом 
суб'єктивних (характерологічні якості керівника, загальна культура індивіда, рівень вимог, 
особливості самооцінки та ін.) та об’єктивних (стиль керівництва адміністрації, характер 
відносин між керівниками, наявність упорядкованих місць для роботи тощо) чинників. 
 
Від 21 і більше – Демократичний стиль. Він ґрунтується на колегіальному прийнятті 
рішень керівниками (за особливо складних умов до розв'язання проблем можуть бути 
залучені й професіонали, але співробітників до прийняття рішень переважно не 
залучають), широкій поінформованості управлінського апарату про розв’язувану 
проблему, цілі організації, а також поінформованістю усіх співробітників про виконання 
накреслених завдань і цілей. Участь управлінців усіх ланок у процесі прийняття рішень 
сприяє тому, що кожний з них добровільно перебирає на себе відповідальність за свою 
роботу і усвідомлює її значущість у досягненні загальної мети. Функції контролю та 
оцінювання розподіляються між рівнями влади, дедалі більше переходячи від верхніх 
рівнів до нижчих. Співробітники за демократичного стилю керівництва є не просто 
виконавцями чужих рішень, а сприймають цілі організації як власні цінності та інтереси. 
Керівники нижчої ланки, як правило, репрезентують і обстоюють інтереси співробітників 
перед вищим керівництвом, що породжує зустрічний потік інформації від співробітників 
до керівництва. Цей стиль активізує ініціативність співробітників, є передумовою 
нестандартних рішень, сприяє поліпшенню морально-психологічного клімату та загальної 
задоволеності співробітників організацією. За таких умов співробітники мають змогу 
навчатися один у одного по горизонталі, коли кожний є джерелом інформації, а керівник-
демократ враховує індивідуально-психологічні властивості, потреби, інтереси підлеглих, 
обирає адекватно ситуації засоби впливу на них.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
