МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕГРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ У ГЛОБАЛЬНІ РИНКИ

Ткаченко, Анна Ростиславівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7101
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Петкова, Леся Омелянівна	-
dc.contributor.author	Ткаченко, Анна Ростиславівна	-
dc.date.accessioned	2026-02-22T11:55:19Z	-
dc.date.available	2026-02-22T11:55:19Z	-
dc.date.issued	2026-01-31	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7101	-
dc.description.abstract	АНОТАЦІЯ на кваліфікаційну роботу магістра на тему: МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕГРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ У ГЛОБАЛЬНІ РИНКИ Предметом дослідження є економічні відносини, механізми й організаційно-правові засади, що формуються в процесі підготовки, організації та реалізації участі підприємств у міжнародних тендерах. Об’єктом дослідження є процес участі національних підприємств у міжнародних тендерах у контексті розвитку їх зовнішньоекономічної діяльності. Метою роботи є дослідження міжнародних тендерів як механізму інтеграції українських підприємств у світову економічну систему. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: 1. Розкрити теоретико-методологічні засади проведення міжнародних тендерів і визначити їх економічну сутність у системі глобальної торгівлі. 2. Дослідити еволюцію, структуру та нормативно-правове регулювання тендерної системи в Україні та порівняти її з європейською моделлю. 3. Виявити тенденції, проблеми та бар’єри, що впливають на участь українських підприємств у міжнародних тендерах. 4. Проаналізувати особливості функціонування ТОВ «Вектор-Рітейл» та оцінити його практичний досвід участі у міжнародних тендерах. 5. Визначити чинники, що впливають на ефективність участі підприємств у міжнародних тендерах, обґрунтувати напрями вдосконалення механізмів участі українських компаній у міжнародних тендерах, сформувати практичні рекомендації щодо підвищення їх конкурентоспроможності. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо підвищення ефективності участі українських підприємств у міжнародних тендерах, удосконалення організаційно-правових механізмів закупівель та зміцнення конкурентних позицій вітчизняних компаній на глобальних ринках. Одержані результати можуть бути використані для підвищення ефективності участі українських підприємств у міжнародних тендерах, удосконалення процедур підготовки пропозицій та формування стратегій виходу на глобальні ринки.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	зовнішньоекономічна діяльність	uk_UA
dc.subject	міжнародні тендери	uk_UA
dc.subject	логістичні системи	uk_UA
dc.subject	публічні закупівлі	uk_UA
dc.title	МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕГРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ У ГЛОБАЛЬНІ РИНКИ	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	051 Економіка (Міжнародна економіка)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Диплом_Ткаченко.pdf Restricted Access		926.9 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ
Спеціальність 051 «Економіка»
ОП «Міжнародна економіка»
заочна форма навчання,
2 курс,
група МЕМ-
24 .
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему:МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕГРАЦІЇ
НАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ У ГЛОБАЛЬНІ РИНКИ
Студентки Ткаченко Анни Ростиславівни
(підпис)
Керівник _ д.е.н., проф. Петкова Л.О.__________________________________
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Робота допущена до захисту в ЕК
Завідувач кафедри
д.е.н., проф. Петкова Л.О. .
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Черкаси 2025 р.
2
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….. 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНИХ
ТЕНДЕРІВ………………………………………………………………………. 9
1.1 Економічна сутність і класифікація тендерів у світовій практиці …… 9
1.2 Роль міжнародних тендерів у розвитку зовнішньоекономічної
діяльності підприємств…………………………………………………... 24
1.3 Нормативно-правове регулювання проведення тендерів у
міжнародній торгівлі……………………………………………………... 36
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕНДЕРНИХ
СИСТЕМ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ВЕКТОР-РІТЕЙЛ») 42
2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Вектор-Рітейл»………… 42
2.2 Досвід участі підприємства у міжнародних тендерах ………………… 47
2.3 Порівняльний аналіз тендерних процедур в Україні та ЄС …………. 53
РОЗДІЛ 3. ДОСВІД КОМПАНІЇ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
УЧАСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ У МІЖНАРОДНИХ
ТЕНДЕРАХ (НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ВЕКТОР-
РІТЕЙЛ»)………………………………………………………........................... 63
3.1 Еволюція тендерної системи та законодавче забезпечення публічних
закупівель.…………….……………………………………....................... 63
3.2 Сучасний стан і проблеми участі українських компаній у
міжнародних тендерах ……………....................................................... 67
3.3 Аналіз практичного досвіду участі компанії в міжнародних тендерах
(на прикладі ТОВ «Вектор-Рітейл»)…………………………………….. 73
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 81
ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 88
3
ВСТУП
Сучасна світова економіка характеризується високим рівнем глобалізації,
поглибленням інтеграційних процесів, лібералізацією торгівлі та зростанням
взаємозалежності національних ринків. Стрімкий розвиток міжнародних
економічних зв’язків, підсилення конкурентного середовища та активізація
транснаціонального бізнесу зумовлюють необхідність адаптації національних
підприємств до нових умов функціонування. У таких умовах компанії змушені
переорієнтовувати свої стратегічні підходи, впроваджувати сучасні методи
управління та формувати моделі поведінки, що забезпечують їх здатність
ефективно конкурувати на глобальному рівні.
Участь підприємств у міжнародних тендерах посідає одне з ключових місць
серед механізмів інтеграції у світову економічну систему. Міжнародні тендери є
ефективним інструментом доступу до зовнішніх ринків, адже вони забезпечують
стандартизовані правила взаємодії між замовниками та постачальниками,
сприяють прозорості процедур закупівель та стимулюють впровадження
інноваційних рішень. Окрім того, участь у таких процедурах створює умови для
формування довгострокових партнерських відносин, підвищення рівня
технологічного розвитку підприємств та посилення їхньої конкурентної позиції на
світовому ринку.
Для українських компаній міжнародні закупівлі мають особливе стратегічне
значення. Вони відкривають доступ до масштабних ринків, дозволяють
інтегрувати сучасні підходи до управління, стандартизації та контролю якості,
сприяють формуванню позитивного іміджу надійного партнера. Залучення до
міжнародних тендерів також виступає важливим чинником розширення
експортного потенціалу, залучення іноземних інвестицій та підвищення загальної
конкурентоспроможності національної економіки. Участь у таких процесах сприяє
гармонізації внутрішніх бізнес-процесів із міжнародними вимогами, зміцнюючи
4
позиції країни в глобальній економічній системі.
Разом із тим, українські підприємства стикаються з низкою проблем, що
ускладнюють їх інтеграцію в міжнародні тендерні механізми. Серед основних
бар’єрів виокремлюються складність нормативно-правових процедур, вимоги до
високого рівня фінансової стійкості, недостатня кваліфікація персоналу щодо
роботи з міжнародною документацією, а також обмежений доступ до інформації
про тендерні можливості. Важливою проблемою залишається і брак практичного
досвіду взаємодії з іноземними замовниками, що знижує ефективність участі у
конкурентних закупівлях.
У зв’язку з цим дослідження особливостей участі українських підприємств у
міжнародних тендерах набуває актуального значення. Виявлення проблемних
аспектів, аналіз чинників, що впливають на результативність участі, а також
визначення напрямів підвищення ефективності виступають необхідними
передумовами для успішної інтеграції українського бізнесу у глобальні економічні
процеси та зміцнення його позицій на світовому ринку.
Метою даного дослідження є дослідження міжнародних тендерів як
інструменту інтеграції національних компаній у глобальні ринки та аналіз
практичного досвіду участі українських підприємств у міжнародних закупівлях.
Для досягнення цієї мети були сформульовані наступні завдання:
1. Розкрити теоретико-методологічні засади проведення міжнародних тендерів
та визначити їх економічну сутність у системі світової торгівлі.
2. Проаналізувати еволюцію тендерної системи в Україні та оцінити чинну
нормативно-правову базу публічних закупівель.
3. Виявити основні тенденції, проблеми та бар’єри участі українських
компаній у міжнародних тендерах, а також порівняти особливості тендерних
процедур в Україні та країнах ЄС.
4. Провести комплексний аналіз участі ТОВ «Вектор-Рітейл» у міжнародних
тендерах, визначити ефективність його зовнішньоекономічної діяльності та
5
рівень інтегрованості у глобальні ринки.
5. Обґрунтувати напрями вдосконалення механізмів участі українських
підприємств у міжнародних тендерах і розробити рекомендації щодо
підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку.
Об’єктом дослідження є процес участі національних підприємств у
міжнародних тендерах.
Предметом дослідження виступає сукупність економічних відносин, що
виникають у процесі підготовки, організації та реалізації міжнародних тендерів.
Для вирішення поставлених завдань використовуються різноманітні методи
дослідження, включаючи аналіз і синтез, порівняльний та системний підхід,
економіко-статистичні методи, методи узагальнення, логічного аналізу та
структурного моделювання. Їх використання дозволило комплексно розкрити
теоретичні та практичні аспекти теми, узагальнити досвід міжнародних тендерів і
виробити рекомендації для українських компаній. Інформаційні джерела
включають актуальні наукові статті, монографії, а також статистичні дані та звіти
міжнародних організацій, що дозволяють отримати об'єктивну картину участі у
сучасних міжнародних тендерах.
Результати даного дослідження мають велике значення для українських
компаній щодо участі у міжнародних тендерах та можуть бути використані для
оптимізації процесів.
Структура роботи включає вступ, три розділи, висновки, список
використаних джерел та додатки. Загальний обсяг роботи становить __ сторінок.
6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНИХ
ТЕНДЕРІВ
1.1. Економічна сутність і класифікація тендерів у світовій практиці
У сучасних умовах глобалізації та ринкової конкуренції особливого
значення набувають ефективні механізми організації закупівель, які забезпечують
прозорість, раціональність використання коштів і рівні можливості для всіх
учасників ринку. Одним із найважливіших таких механізмів є тендерна система,
що базується на конкурентному відборі постачальників, підрядників або
виконавців послуг.
Тендери є не лише механізмом укладання контрактів, а й важливим
економічним важелем, який формує конкурентне середовище, стимулює розвиток
підприємств і сприяє підвищенню ефективності національної економіки. Саме
тому дослідження економічної сутності та класифікації тендерів має важливе
теоретичне й практичне значення.
Термін «тендер» (від англ. tender – «пропозиція», «оферта») означає форму
конкурсного відбору пропозицій від постачальників товарів, робіт або послуг із
метою вибору найбільш вигідних умов співпраці.
З економічного погляду, тендер – це ринковий механізм організації
конкуренції, який забезпечує оптимальний розподіл ресурсів між суб’єктами
господарювання, виходячи з принципів ефективності, прозорості та рівного
доступу до замовлення.[1; 2].
Економічна сутність тендерів полягає у тому, що вони:
 Створюють умови для цінової та нецінової конкуренції між учасниками;
 Сприяють раціоналізації державних і корпоративних витрат;
 Стимулюють підвищення якості та інноваційності продукції;
 Забезпечують зниження ризиків корупції через відкритість процедур;
 Виступають механізмом залучення іноземних постачальників та інтеграції
7
національних підприємств у міжнародні ринки.
У контексті світової практики тендери є інституційним елементом ринку
державних і корпоративних закупівель, який, за оцінками Світової організації
торгівлі (СОТ), охоплює понад 10–15% світового ВВП. Саме через тендерні
механізми держави і корпорації реалізують політику раціонального використання
коштів та стимулювання добросовісної конкуренції [3].
Основні принципи проведення тендерів:
 Міжнародна практика виділяє такі базові принципи тендерних процедур:
 Прозорість – забезпечення відкритого доступу до інформації про закупівлі.
 Недискримінація – рівні умови для всіх учасників незалежно від країни
походження.
 Конкурентність – наявність альтернативних пропозицій і вільний вибір
найкращої.
 Економічна ефективність – раціональне співвідношення між ціною, якістю
та строками виконання.
 Відповідальність і контроль – дотримання правових норм і можливість
оскарження результатів.
Ці принципи відображені у таких міжнародних документах, як Угода СОТ
про державні закупівлі (GPA), Директиви ЄС 2014/24/ЄС та 2014/25/ЄС, а також у
типових положеннях міжнародних фінансових інституцій (Світового банку, ЄБРР,
ООН тощо)[1; 3].
У світовій економічній практиці існує багато класифікацій тендерів залежно
від різних критеріїв. На рисунку 1.1 зображені основні з них.
8
За ступенем За способом подання За джерелом
відкритості пропозиції фінансування
За предметом За територіальною За критерієм
закупівлі ознакою оцінювання
пропозицій
Рис. 1.1 Класифікації тендерів
Складено автором на основі [1; 2]
ласифікація процедур закупівель має ключове значення для формування
теоретичної та методологічної бази дослідження. Поділ закупівель за різними
ознаками – ступенем відкритості, способом подання пропозицій, джерелом
фінансування, предметом закупівлі, територіальною ознакою та критеріями
оцінювання – дозволяє сформувати цілісне уявлення про логіку функціонування
ринку публічних закупівель та визначити особливості його регулювання.
По-перше, класифікація за ступенем відкритості окреслює рівень
конкуренції та доступності процедур для учасників. Вона визначає можливості
підприємств брати участь у закупівлях різного масштабу та складності, а також
дає змогу оцінити відповідність національної системи закупівель міжнародним
стандартам прозорості та недискримінації.
По-друге, поділ за способом подання пропозицій відображає рівень
цифровізації закупівельного процесу. Від електронного або змішаного формату
подання залежить зниження трансакційних витрат, оперативність проведення
процедур і потенціал участі іноземних компаній. Це особливо важливо для аналізу
ефективності функціонування електронних систем закупівель та їх інтеграції у
глобальні практики.
9
По-третє, класифікація за джерелом фінансування дає змогу встановити
специфіку вимог до процедур, які застосовують різні інституції – державний
бюджет, місцеві бюджети чи міжнародні фінансові організації. Це впливає на
структуру документації, ступінь формалізації процесів та вимоги до кваліфікації
учасників.
По-четверте, поділ за предметом закупівлі відображає сутнісну відмінність
між товарами, роботами та послугами. Кожен із цих видів має власні правила
встановлення технічних вимог, формування цінових показників та визначення
критеріїв оцінювання. Це важливо для адекватного вибору методів аналізу та
обґрунтування практичних рекомендацій.
По-п’яте, класифікація за територіальною ознакою дозволяє визначити
масштаби конкуренції – від локальної до міжнародної. Вона дає змогу дослідити
інтеграцію українських закупівель у світові ринки та визначити бар’єри, що
обмежують участь компаній у міжнародних тендерах.
По-шосте, класифікація за критеріями оцінювання пропозицій формує
розуміння логіки вибору переможця. Критерії «найнижча ціна» та «найкраща
економічно вигідна пропозиція» по-різному впливають на поведінку учасників і
визначають вимоги до підготовки тендерної документації та стратегії участі
підприємств у закупівлях [4; 5].
Отже, класифікація процедур закупівель виконує не лише описову, а й
аналітичну функцію. Вона є основою для оцінювання ефективності діючих
механізмів, порівняння національних та міжнародних підходів, а також для
формування практичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності
підприємств на ринку закупівель. Системний аналіз класифікаційних ознак
дозволяє глибше розкрити особливості функціонування закупівельної системи та
обґрунтувати шляхи її оптимізації в умовах інтеграції до глобального
економічного простору.
1.1.1. За ступенем відкритості можна класифікувати тендери за двома видами:
10
 відкритий (публічний) тендер:
– Участь може брати будь-яка зацікавлена компанія, яка відповідає вимогам.
– Найпоширеніша форма в розвинених країнах (ЄС, США, Японія);
– Переваги: прозорість, широка конкуренція;
– Недоліки: тривалість процедури, велика кількість учасників.
 Закритий (обмежений) тендер:
– Запрошення надсилаються обмеженому колу потенційних постачальників;
– Застосовуються у стратегічних сферах (оборона, безпека, державні секрети);
– Менше ризиків розголошення конфіденційної інформації, але нижчий рівень
конкуренції.
1.1.2. За способом подання пропозиції виділяють такі форми:
 Одноступеневий тендер – учасники подають одразу остаточні пропозиції.
 Двоступеневий тендер – на першому етапі оцінюють технічні пропозиції, на
другому – фінансові.
 Електронний:
– Проводяться через спеціальні електронні платформи;
– Зменшують адміністративні витрати, прискорюють процес, забезпечують
прозорість;
– Приклади: ProZorro (Україна), TED (ЄС), SAM.gov (США).
1.1.3. Класифікують такі джерела фінансування тендерів:
 Державні (публічні) тендери:
– Замовниками виступають державні органи, муніципалітети,
держпідприємства;
– Підпорядковуються законам про публічні закупівлі;
– Важливий інструмент антикорупційної політики.
 Корпоративні (комерційні) тендери:
– Ініціаторами є комерційні компанії або корпорації;
– Головна мета – оптимізація витрат та вибір найкращого партнера;
11
– Процедури більш гнучкі, часто конфіденційні.
 Міжнародні фінансові тендери:
– Оголошуються міжнародними організаціями (ООН, Світовий банк, ЄС)
або транснаціональними корпораціями;
– Регулюються міжнародними нормами (наприклад, Угода СОТ про
державні закупівлі – GPA);
– Вимагають високих стандартів прозорості, технічної та фінансової
звітності.
1.1.4. Існує три типи предметів закупівлі:
 тендери на поставку товарів:
– Перемагає учасник із мінімальною ціною;
– Використовується для стандартних товарів і послуг;
– Недолік – можливе зниження якості.
 тендери на виконання робіт (будівництво, монтаж, інжиніринг);
 тендери на надання послуг (консультаційних, транспортних, логістичних, ІТ
тощо).
1.1.5. За територіальною ознакою можна виділити:
 Національні тендери – проводяться всередині країни.
 Міжнародні тендери – відкриті для компаній з різних країн, часто за участю
міжнародних організацій чи донорів.
1.1.6. Існують такі критерії оцінювання пропозиції:
 Цінові тендери – переможець визначається за найнижчою ціною.
 Комплексні тендери – враховуються не лише ціна, а й якість, терміни, досвід,
інноваційність та екологічні параметри.
У сучасній міжнародній практиці чітко демонструють тенденції щодо:
 цифровізації тендерних процесів (електронні системи закупівель, штучний
інтелект у відборі пропозицій);
 стандартизації та гармонізації процедур у межах регіональних об’єднань
12
(ЄС, НАФТА, ASEAN);
 зростання вимог до сталого розвитку – екологічні, соціальні та етичні
критерії тендерів (green procurement);
 посилення ролі прозорості та боротьби з корупційними ризиками [5; 6].
Основні моделі, що застосовуються у процесі проведення та реалізації
міжнародних тендерів відображено у таблиці (табл. 1.1), які ілюструють принципи
оптимізації тендерних процесів.
Таблиця 1.1
Моделі оптимізації логістичних систем
Сутність і особливості застосування у міжнародних
Модель
тендерах
Базується на «діамантовій моделі» М. Портера, яка
пояснює фактори національної конкурентоспроможності.
Модель конкурентних У контексті тендерів дозволяє оцінити, наскільки
переваг Портера підприємство має стратегічні переваги (якість,
інноваційність, собівартість), що забезпечують виграш у
міжнародних закупівлях.
Дає змогу мінімізувати витрати, пов’язані з укладанням
Модель транзакційних та виконанням контрактів у міжнародних тендерах
витрат (Р. Коуз, О. (витрати на переговори, логістику, контроль, правові
Вільямсон) послуги тощо), та вибрати оптимальну форму взаємодії із
закордонними партнерами.
Орієнтована на ідентифікацію, оцінку та мінімізацію
Модель управління ризиків, що виникають при участі у міжнародних
ризиками та тендерах (валютні коливання, політична нестабільність,
страхування невиконання зобов’язань). Передбачає використання
страхових механізмів і диверсифікацію ризиків.
13
Модель оцінки Дає змогу визначити доцільність участі у тендері,
ефективності участі у порівнявши витрати на підготовку тендерної пропозиції
тендері (cost-benefit та очікувані вигоди (контракт, ринкове розширення,
analysis) іміджевий ефект).
Використовується для визначення місця компанії на
Модель стратегічного
міжнародному ринку, вибору стратегічних партнерів і
позиціонування
напрямів тендерної діяльності (державні проєкти,
підприємства
міжнародні організації, корпоративні закупівлі).
Ґрунтується на принципах теорії транспортних мереж і
Модель логістичної використовується для оптимізації постачання товарів у
оптимізації рамках виграного тендеру, мінімізації витрат на
перевезення, зберігання та митне оформлення.
Забезпечує ефективну координацію між усіма учасниками
Модель управління
тендерного контракту – постачальниками, перевізниками,
ланцюгом постачань
митними агентами й замовником. Дозволяє підвищити
(SCM-модель)
надійність виконання міжнародних угод.
Передбачає використання системи критеріїв (ціна, якість,
Модель оцінки досвід, терміни, технічні характеристики) для
тендерних пропозицій об’єктивного порівняння пропозицій та вибору
(scoring model) найкращої. Активно застосовується міжнародними
організаціями (ЄБРР, Світовим банком).
Модель сталого Орієнтована на врахування екологічних, соціальних та
розвитку у тендерах етичних аспектів при виборі переможця тендеру. Такі
(Sustainable критерії дедалі частіше стають обов’язковими у
Procurement Model) закупівлях ООН, ЄС і міжнародних корпорацій.
Модель електронного Заснована на цифрових платформах (наприклад, Prozorro
тендерингу (E- International, UNGM, TED). Забезпечує автоматизацію
14
tendering model) процесів, підвищує прозорість і спрощує участь у
міжнародних торгах незалежно від місця розташування
компанії.
Складено автором на основі [7]
Отже, тендери – це не лише організаційна форма закупівель, а економічний
інструмент формування ефективного конкурентного середовища. Вони
забезпечують прозорість ринку, оптимізують витрати, стимулюють інновації та
сприяють інтеграції національних економік у світову систему.
У сучасних умовах глобалізації тендерні механізми виступають невід’ємним
елементом ринкової економіки, спрямованим на забезпечення прозорості,
ефективності та конкурентності процесів закупівель. Тендери дозволяють
суб’єктам господарювання оптимізувати витрати, мінімізувати корупційні ризики
та підвищити рівень довіри між замовниками і виконавцями. Вивчення
економічної сутності тендерів у світовій практиці дає змогу зрозуміти їхню роль
як інструменту раціонального розподілу ресурсів і формування добросовісної
конкуренції [8; 9].
У таблиці 1.2 (табл.1.2) наведено узагальнену характеристику основних
економічних аспектів тендерів, їх функціональне призначення, принципи
організації та ключові переваги для суб’єктів господарювання.
Таблиця 1.2
Роль складових системи міжнародних тендерів у глобальній економіці
№ Складова / Процес Роль Місце
Інструмент прозорого
Забезпечує рівні умови
Міжнародна доступу підприємств до
1 конкуренції для компаній
тендерна система світових закупівельних
різних країн
ринків
2 Нормативно- Формує правила участі, Забезпечення відповідності
15
правове стандарти прозорості та міжнародним угодам (ВТО,
регулювання антикорупційні механізми ЄС, Світовий банк)
Цифровізація закупівель та
Підвищують ефективність
Електронні тендерні розширення доступу для
3 і швидкість проведення
платформи малих і середніх
процедур
підприємств
Учасники тендерів Реалізують експортні Інструмент інтеграції у
4 (національні можливості, розширюють глобальні ланцюги
підприємства) географію діяльності постачання
Стимулює інновації, Формує ринкову рівновагу
Конкурентне
5 зниження цін та та підвищує ефективність
середовище
підвищення якості міжнародної торгівлі
Фінансово- Забезпечують оцінку Елемент оптимізації витрат
6 економічні вигідності пропозицій та і підвищення інвестиційної
механізми управління ризиками привабливості
Складено автором на основі [9; 10]
Отже, тендери у світовій практиці виконують не лише закупівельну, а й
регулятивну та стратегічну функції, впливаючи на динаміку ринкових відносин.
Вони виступають інструментом забезпечення економічної ефективності,
справедливого ціноутворення та підвищення якості продукції чи послуг.
Системний підхід до організації тендерів сприяє розвитку чесної конкуренції,
зниженню транзакційних витрат і формуванню стабільного інвестиційного
середовища.
Світова практика демонструє значну різноманітність форм і видів тендерів,
що зумовлено галузевими особливостями, масштабом проектів, ступенем
відкритості ринку та законодавчими нормами. Класифікація тендерів дозволяє
систематизувати форми конкурсних процедур за основними критеріями –
суб’єктним, організаційним, правовим та технологічним.
16
У таблиці (табл. 1.3) представлено порівняльну характеристику основних типів
тендерів, що використовуються в міжнародній практиці, із зазначенням їхніх
специфічних рис, переваг і сфер застосування. Такий підхід дає змогу виявити
оптимальні моделі для різних економічних ситуацій.
Таблиця 1.3
Основні моделі участі підприємств у міжнародних тендерах
Модель Характеристка Переваги Недоліки
Індивідуальна Підприємство самостійно Повний контроль над Високі витрати на
участь готує тендерну процесом; збереження підготовку
підприємства пропозицію, бере участь у комерційної таємниці документів; потреба у
процедурі без партнерів значних ресурсах
Консорціумна Кілька компаній Об’єднання ресурсів і Складність
(партнерська) об’єднуються для досвіду; підвищення узгодження інтересів
модель спільної участі в тендері шансів на перемогу партнерів
Аутсорсингова Підготовка тендерної Професійна підготовка Додаткові витрати на
модель участі пропозиції або частини документів; економія послуги
робіт передається часу консультантів
спеціалізованим
консультантам
Дочірня участь Міжнародна компанія Краще розуміння Обмежена
(через філію або бере участь через місцевого законодавства; самостійність філії;
представництво) локальне представництво підвищена довіра потреба у локальній
у країні-замовнику замовника реєстрації
Цифрова Проведення всіх етапів Прозорість, Необхідність
(електронна) через онлайн-платформи оперативність, технічної підготовки
модель участі міжнародних закупівель мінімізація людського та дотримання
фактору кібербезпеки
Посередницька Участь через офіційного Спрощує вихід на ринок Залежність від
модель дистриб’ютора або агента іншої країни; мінімізує добросовісності
ризики посередника
Коопераційна Участь кількох Комплексна пропозиція Складність
17
модель підприємств різних для замовника; координації дій між
профілів (виробник + підвищення учасниками
логіст + ІТ-підтримка) конкурентоспроможності
Складено автором на основі [11]
Проведений аналіз свідчить, що у світовій практиці не існує універсальної
моделі тендеру – кожен вид використовується залежно від мети закупівлі, рівня
конкуренції та вимог замовника. Відкриті тендери забезпечують максимальну
прозорість і доступність, тоді як закриті – ефективність і швидкість прийняття
рішень у спеціалізованих сферах. Електронні тендери, як сучасна форма,
сприяють глобалізації ринку закупівель і цифровій трансформації економіки.
Отже, раціональний вибір типу тендеру визначає успіх закупівельної політики та
конкурентоспроможність учасників ринку. Розвиток системи міжнародних
тендерів є безпосереднім наслідком еволюції сучасних теорій міжнародної
торгівлі, які пояснюють природу міждержавної економічної взаємодії,
формування конкурентних переваг і механізми раціонального розподілу ресурсів.
На відміну від класичних концепцій меркантилізму та абсолютних переваг А.
Сміта, сучасні теоретичні підходи фокусуються на поєднанні ефекту масштабу,
технологічної диференціації, інноваційності та ролі інституцій.
Однією з ключових сучасних моделей є нова теорія торгівлі (New Trade Theory)
П. Кругмана, в якій зроблено висновок, що особливу конкурентну роль у сучасній
торгівлі відіграє ефект економії на масштабах виробництва і продуктова
диференціація, а не просто природні фактори. Це означає, що країни можуть
спеціалізуватись навіть у галузях із подібною ресурсною базою, але при цьому
формувати власні ринкові ніші – що повністю відповідає логіці сучасних
тендерних процедур.
У рамках цього підходу тендери виступають інструментом контрактуалізації
спеціалізації: замовник через тендер формує вузьке технічне завдання, на яке
підприємства з різних країн конкурують за право виконання, використовуючи
18
інноваційні переваги або ефект масштабу.
Другою теорією, що має практично безпосереднє застосування, є теорія
конкурентних переваг М. Портера, де пояснюється, що національна
конкурентоспроможність визначається не тільки факторами виробництва, а
середовищем конкуренції, якістю державних інститутів і рівнем технологічних
кластерів. У системі міжнародних тендерів ця теорія реалізується через:
 вимоги до міжнародної сертифікації (ISO, HACCP, GMP);
 обов’язкову відповідність глобальним стандартам управління якістю;
 необхідність мати підтвердження попереднього досвіду;
тобто перемога у тендері прямо залежить від сформованої конкурентної
платформи, а не просто від низької ціни.
Крім того, неоінституційна теорія (Р. Коуз, Д. Норт) пояснює, що ключовим
фактором ефективної торгівлі є зниження трансакційних витрат. Міжнародні
тендери є механізмом зменшення невизначеності, оскільки вони:
– стандартизують процедури закупівель;
– фіксують правила взаємодії сторін у документації;
– забезпечують механізм оскарження та контролю.
У таблиці (табл. 1.4) представлено методи організації міжнародних
торговельних операцій, які формують основу сучасних тендерних процесів [11;
12].
Таблиця 1.4
Методи організації міжнародних торговельних операцій, які формують
основу сучасних тендерних процесів
Метод Сутність Практичне відображення в тендері
Контрактні методи Формування двосторонніх Стандартні форми контрактів World
зобов’язань у Bank/EBRD
стандартизованому форматі
Ліцензійні Передача прав на Вимога щодо підтвердження прав
19
механізми технології/продукт інтелектуальної власності
Аутсорсинг Передача частини функцій Субпідряд та консорціуми в тендерах
зовнішньому виконавцю
Біржові методи Продаж стандартизованого Конкурентні торги за критерієм “ціна +
товару через конкуренцію якість”
Електронні Цифровізація процедур TED (EU), SAM.gov (USA), UNGM,
платформи Prozorro International
Складено автором на основі [10; 12]
Аналіз основних методів організації міжнародних торговельних операцій
дає можливість глибше зрозуміти фундамент сучасних тендерних процесів,
оскільки саме ці методи визначають логіку взаємодії сторін, рівень стандартизації
та характер розподілу ризиків. Розглядаючи подані інструменти, помітно, що вони
формують багаторівневу структуру організації закупівель, у якій поєднуються
юридична визначеність, технологічні інновації та конкурентні механізми.
Контрактні методи становлять базову основу міжнародних угод, адже
забезпечують однакове трактування зобов’язань сторонами з різних юрисдикцій.
У стандартизованих контрактах міжнародних фінансових інституцій (зокрема
World Bank або EBRD) відображається глобальна практика формування чітких
правил, які мінімізують ризики зловживань. Використання таких шаблонів у
тендерних процедурах створює високий рівень прозорості та забезпечує
прогнозованість умов для учасників, що особливо важливо при реалізації
масштабних інфраструктурних або інвестиційних проєктів.
Ліцензійні механізми, натомість, інтегрують у тендерну діяльність питання
інтелектуальної власності. У багатьох міжнародних закупівлях саме здатність
учасника підтвердити наявність прав на технології або програмне забезпечення
визначає рівень його конкурентоспроможності. Це є ключовим елементом захисту
інновацій, адже замовник отримує гарантію правомірного використання продукту,
а виробник – захищеність своєї технологічної розробки.
Аутсорсинг і механізми субпідряду відображають сучасну тенденцію до
20
кооперації та спеціалізації. У тендерах дедалі частіше зустрічаються консорціуми,
які об'єднують компанії з різною експертизою, що дає змогу забезпечити
комплексність виконання проєкту. Я вважаю такі підходи надзвичайно
ефективними, оскільки вони дозволяють залучити учасників із високою
кваліфікацією у вузьких сферах, при цьому оптимізуючи витрати на організацію
робіт.
Біржові методи, хоча історично притаманні торгівлі стандартизованими
товарами, фактично визначили принципи конкурентності, що широко
використовуються у сучасних закупівлях. Прозорість формування ціни,
об’єктивність порівняння пропозицій та чіткі правила участі створюють підґрунтя
для справедливої конкуренції. Саме ці принципи сьогодні адаптовані до тендерів
через критерії «ціна + якість» або використання багатофакторних моделей
оцінювання.
Електронні платформи – найпотужніший каталізатором еволюції тендерних
процесів. Інструменти на кшталт TED у ЄС, SAM.gov у США, UNGM у системі
ООН та Prozorro International в Україні формують глобальну мережу електронної
комунікації між замовниками й постачальниками. Вони мінімізують людський
фактор, забезпечують відкритість ринків та створюють умови для участі бізнесу з
різних країн. Вони є ключовим напрямком подальшого розвитку держсектора, у
якому цифровізація вже не є окремим інструментом, а перетворюється на
інституційну норму.
Таким чином, узагальнюючи наведені методи – сучасна система
міжнародних тендерів є результатом інтеграції класичних торговельних
механізмів із цифровими технологіями та глобальними стандартами регулювання.
Саме комбінація цих інструментів забезпечує високу ефективність, прозорість і
конкурентність процедур, створюючи умови для формування справді відкритого
міжнародного ринку закупівель.
Отже, система міжнародних тендерів вбудована в сучасну архітектуру
21
міжнародної торгівлі як універсальний, стандартизований інститут, що поєднує:
– сучасні теорії торгівлі (Кругман/Портер/НЕІ);
– сучасні механізми організації зовнішньоторговельних операцій;
– інституційні зобов’язання держав і корпорацій.
Це дозволяє розглядати міжнародний тендер не як окрему процедуру, а як
структурний елемент глобальної економічної системи.
1.2. Роль міжнародних тендерів у розвитку зовнішньоекономічної діяльності
підприємств
Міжнародний тендер є однією з найпоширеніших форм організації
конкурентних закупівель у світовій господарській практиці. Його сутність полягає
у відкритій або обмеженій конкуренції між суб’єктами господарювання різних
країн за право виконання контракту на постачання товарів, виконання робіт чи
надання послуг. Порівняно з внутрішніми закупівлями, міжнародні тендери
характеризуються вищими вимогами до технічної та фінансової спроможності
учасників, складнішою процедурою підготовки документів, а також необхідністю
врахування валютних, митних та правових аспектів.
Основними принципами проведення міжнародних тендерів є прозорість,
рівні умови для всіх учасників, недискримінаційність, а також економічна
ефективність для замовника.
У практиці міжнародної торгівлі використовуються різні типи тендерів
залежно від рівня відкритості, способу оцінювання пропозицій та характеру
замовника. У таблиці (табл. 1.5) представлено характеристику міжнародних
тендерів.
Таблиця 1.5
22
Характеристика міжнародних тендерів
Тип тендеру Зміст Приклади
застосування
Відкритий Участь може брати будь-яке Проєкти Світового банку, ЄБРР,
міжнародний підприємство, що відповідає Міжнародні благодійні організації
тендер вимогам документації та фонди
Обмежений До участі запрошуються лише Енергетика, оборонна
(селективний) попередньо кваліфіковані компанії промисловість, медичні заклади
Конкурентні Вибір постачальника після Інжиніринг, ІТ-сфера
переговори переговорів з кількома учасниками
Запит пропозицій Замовник формує технічні вимоги, Державні та корпоративні
(RFP) учасники подають комерційні закупівлі
пропозиції
Цифрова Проведення всіх етапів через онлайн- Прозорість, оперативність,
(електронна) платформи міжнародних закупівель мінімізація людського фактору
модель участі
Посередницька Участь через офіційного Спрощує вихід на ринок іншої
модель дистриб’ютора або агента країни; мінімізує ризики
Закупівля за Рішення приймається на основі Будівництво, консалтинг
критерієм “якість + зваженої оцінки якості та вартості
ціна”
Складено автором на основі [13; 14]
Аналізуючи наведені у таблиці типи міжнародних тендерів, окреслюється
різноманітність моделей участі зумовлює необхідність для підприємств не лише
розуміти їхні структурні особливості, а й обирати оптимальну стратегію
відповідно до власних ресурсних можливостей та рівня підготовленості до роботи
на зовнішніх ринках. Кожен формат тендеру – від відкритого до посередницького
чи електронного – вимагає від учасника різного обсягу компетенцій, ступеня
відповідальності та глибини опрацювання тендерної документації.
Найбільш значущим є те, що ефективність участі визначається не стільки
23
типом тендеру, скільки здатністю підприємства адаптуватися до його специфічних
вимог. Зокрема, відкриті міжнародні тендери створюють широкі можливості для
конкуренції, але одночасно потребують високого рівня підготовки та дотримання
міжнародних стандартів. Обмежені та селективні тендери вимагають попередньої
кваліфікації, що підкреслює важливість системного підвищення професійного
рівня персоналу. Цифрові моделі участі, своєю чергою, актуалізують потребу у
цифровій компетентності, швидкій обробці даних та здатності працювати з
онлайн-платформами міжнародних закупівель [15].
Узагальнюючи – різні типи тендерів створюють для українських підприємств
не лише виклики, але й значний потенціал для розвитку. Глибоке розуміння
тендерних механізмів дозволяє формувати ефективні стратегії виходу на зовнішні
ринки, мінімізувати ризики та підвищувати результативність участі у
міжнародних закупівлях. Саме тому дослідження цих характеристик,
представлених у таблиці, має важливе практичне значення для визначення
оптимальних шляхів посилення конкурентних позицій на глобальному ринку.
Участь підприємства в міжнародних тендерах безпосередньо впливає на
динаміку його зовнішньоекономічної активності через такі механізми:
– Розширення ринків збуту – доступ до нових міжнародних партнерів і
замовників.
– Диверсифікація валютних надходжень – зменшення залежності від
внутрішнього попиту.
– Ефект масштабу – зниження собівартості продукції при збільшенні обсягів
виробництва.
– Підвищення конкурентоспроможності – необхідність сертифікації та
впровадження міжнародних стандартів ISO.
– Технологічний розвиток – вимоги замовників стимулюють модернізацію
виробництва.
Міжнародні тендери відіграють визначальну роль у формуванні
24
конкурентоспроможності підприємства на глобальному ринку. Участь у таких
процедурах не лише відкриває доступ до іноземних ринків, а й створює умови для
підвищення якості управлінських процесів, фінансової дисципліни та інноваційної
спроможності компаній [16].
Тендерна діяльність стає своєрідним каталізатором розвитку
зовнішньоекономічних зв’язків, оскільки змушує підприємства адаптуватися до
міжнародних стандартів, шукати нові бізнес-моделі й застосовувати сучасні
інструменти управління ризиками. Саме через участь у тендерах бізнес здобуває
практичний досвід роботи з іноземними партнерами, банками та страховими
інституціями, що формує основу сталого зростання експортного потенціалу.
Поглиблений аналіз показує, що роль міжнародних тендерів у
стимулюванні зовнішньоекономічної діяльності проявляється через кілька
ключових напрямів, серед яких особливе значення має ефект мультиплікатора.
Ефект мультиплікатора можна охарактеризувати так: підприємства, які беруть
участь у міжнародних тендерах, часто залучають:
– нових постачальників і партнерів за кордоном;
– іноземні технології й стандарти (ISO, GMP, TQM тощо);
– фінансові інструменти (гарантії, акредитиви, факторинг).
Це створює ефект мультиплікатора: один виграний контракт може
активізувати цілу мережу суміжних бізнесів, формуючи нові експортні ланцюги.
Участь у міжнародних закупівлях стимулює підприємства покращувати
свою репутацію, прозорість та дотримання стандартів ESG (екологічних,
соціальних і корпоративного управління). Компанії починають: впроваджувати
внутрішній аудит і ризик-менеджмент; адаптувати звітність до міжнародних
вимог (IFRS); удосконалювати управління якістю. У довгостроковій перспективі
це підвищує довіру з боку міжнародних партнерів і фінансових інституцій [17].
Дослідження Світового банку (World Bank Procurement Data, 2023)
показують, що компанії, які щороку беруть участь у міжнародних тендерах, у
25
середньому збільшують зовнішньоекономічний оборот на 12–18%, а
прибутковість – на 8–10% завдяки економії на масштабах та стабільним валютним
надходженням. Попри переваги, водночас існують бар’єри: складність
бюрократичних процедур (особливо для МСП); висока вартість підготовки
тендерної документації; потреба у спеціалізованих юридичних і фінансових
знаннях. Рішенням може бути створення кластерів підтримки експорту або
партнерство з консалтинговими агентствами, що допомагають з оформленням
пропозицій [18; 24].
Міжнародні тендери не лише виступають механізмом продажу товарів і
послуг за кордон, а й формують нову якість зовнішньоекономічної діяльності
підприємств. Вони підвищують конкурентоздатність, стимулюють технологічний
розвиток, а також сприяють інтеграції у світову економіку.
Для держави участь бізнесу в міжнародних тендерах означає зростання експорту,
приплив валюти та зміцнення національного бренду на зовнішніх ринках.
Послідовність дій під час участі у міжнародному тендері можна подати у
вигляді узагальненої схеми, що представлена на рисунку (рис. 1.2)
Мтоеннідтоерриівнг Пкеорреиггоуввоарнинята Пкіоднптирсаакнтнуя
Попередній відбір Подача пропозиції поВситккооннатрнанкятта
супровід ний
Оцінка Формування
едкооцнілоьмнічонсої кпоідмгаонтдоивктті документіа
а
в
Рисунок 1.2
Складено автором на основі [19; 20]
Такий підхід дозволяє систематизувати роботу підприємства, скоротити
26
ризики помилок і підвищити ефективність процесу подачі заявок. Послідовність
дій, подана на рисунку, фактично формує логічний алгоритм управління
тендерною діяльністю, у межах якого кожен етап впливає на наступний. Зокрема,
якісний моніторинг тендерів забезпечує своєчасне виявлення привабливих
можливостей, а попередній відбір дає змогу уникнути участі у проєктах із
низькою ймовірністю успіху або надмірними вимогами до ресурсів.
Оцінка економічної доцільності відіграє ключову роль, адже саме на цьому
етапі підприємство може обґрунтовано визначити очікувану рентабельність участі
та спрогнозувати потенційні витрати. Правильне формування команди та
підготовка документів вимагають внутрішньої координації, що, своєю чергою,
сприяє підвищенню рівня відповідальності та професійності персоналу.
Подача пропозиції та подальші переговори є результатом попередньої
системної роботи: чим вищий рівень пропрацювання документації та аналізу
вимог замовника, тим більша ймовірність досягнення вигідних умов контракту.
Підписання контракту та постконтрактний супровід не лише формалізують
досягнуті домовленості, а й визначають репутацію підприємства на міжнародному
ринку – саме цей етап здатний забезпечити довгострокові партнерства [21].
З авторської точки зору, запропонована схема є універсальною моделлю, яка
дозволяє підприємствам, незалежно від масштабу, вибудувати чітку систему
управління міжнародними тендерами. Вона створює основу для формування
конкурентної переваги, оскільки забезпечує прозорість процесів, передбачуваність
результатів і можливість стратегічного планування участі в майбутніх
тендерах.Оцінка економічної доцільності участі підприємства у міжнародних
тендерах є ключовим елементом стратегічного планування зовнішньоекономічної
діяльності. Рішення про участь базується на зіставленні потенційних вигод і
ризиків, що виражаються у фінансових показниках та ймовірностях реалізації
подій.
Одним із найпоширеніших методів кількісного аналізу виступає модель
27
очікуваної вартості (Expected Value, EV), яка дає змогу визначити середнє
очікуване фінансове значення від участі у тендері з урахуванням ризику перемоги
чи поразки.
Формула 1.1 для розрахунку EV:
���� = �� × �� − ���������� − резерв + (1 − ��) × (− ����������)
Де:
EV – очікуване значення чистої вигоди від участі у тендері;
�� – ймовірність перемоги у тендері;
�� – очікуваний дохід від реалізації контракту;
���������� – прямі витрати на виконання контракту (виробництво, логістика,
податки тощо);
резерв – сума резервних або страхових витрат;
���������� – витрати на підготовку тендерної документації, аудит, переклади,
банківські гарантії.
Отримане значення EV використовується як орієнтир у процесі ухвалення
управлінських рішень: якщо EV>0, участь економічно доцільна, оскільки
очікуваний результат має позитивну величину; якщо EV<0, участь у тендері є
недоцільною з точки зору очікуваного прибутку.
Додатково до розрахунку очікуваної вигоди застосовується аналіз
чутливості, який передбачає зміну ключових параметрів (ймовірність перемоги,
розмір доходу, рівень витрат) для визначення критичних меж, за яких участь
залишається прибутковою. Такий підхід дає змогу оцінити фінансову стійкість
підприємства у разі коливань зовнішніх факторів. Застосування EV-моделі
дозволяє підприємствам систематизувати процес прийняття рішень, уникати
суб’єктивних оцінок і підвищувати ефективність управління ризиками у
міжнародних закупівлях. Вона є одним із найважливіших аналітичних
інструментів стратегічного планування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
28
[22].
Середня прибутковість міжнародних контрактів визначається як відношення
чистого прибутку, отриманого від реалізації контракту, до загального обсягу
витрат, понесених під час його виконання.
Формула 1.2 для розрахунку С.П.:
С.П. = ��������
�� × 100%
����������
Де:
С.П. – середня прибутковість контракту, %;
�������� – чистий прибуток від виконання контракту;
������������ – загальні витрати підприємства, включаючи підготовчі, виробничі,
адміністративні та логістичні.
Для більшості галузей середній рівень прибутковості за міжнародними
контрактами перевищує показники внутрішнього ринку на 10–20%, що зумовлено
вищими вимогами до якості, надійності та масштабності постачань. Проте
прибутковість значною мірою залежить від специфіки тендеру, обсягу поставок,
наявності конкуренції, стабільності валютного курсу та умов платежу.
Ключовими чинниками, що впливають на прибутковість, є:
– Валютні коливання, які можуть як збільшити, так і зменшити дохід у
перерахунку на національну валюту.
– Рівень локалізації виробництва – чим більше складових створюється на
місцевому рівні, тим нижчі логістичні витрати.
– Доступ до міжнародного фінансування (експортні кредити, гарантії,
страхування ризиків).
Отже, аналіз прибутковості має враховувати не лише бухгалтерський ефект,
а й довгострокові стратегічні вигоди від розширення ринку збуту [13].
Підготовка тендерної пропозиції є тривалим процесом, який вимагає
узгодженої роботи кількох підрозділів підприємства – фінансового, юридичного,
29
технічного та маркетингового. У середньому, тривалість цього етапу становить від
3 до 12 тижнів, залежно від складності тендерної документації та вимог
замовника.
Етапи процесу підготовки включають:
 Аналіз вимог тендеру – перевірка відповідності кваліфікаційним
критеріям.
 Формування технічної частини пропозиції – опис технологій,
характеристик продукції, методів контролю якості.
 Фінансово-комерційна частина – розрахунок ціни, графіків
постачання, умов оплати.
 Юридичне забезпечення – перевірка договорів, гарантій, сертифікатів.
 Внутрішня експертиза і затвердження пропозиції керівництвом.
Тривалість підготовки залежить від досвіду участі у міжнародних тендерах:
для компаній, які вперше виходять на ринок, підготовка може тривати до 2
місяців, для досвідчених експортерів – не більше 2–4 тижнів. Скорочення часу
підготовки можливе через автоматизацію процесів, використання шаблонів
тендерних документів та наявність постійної команди фахівців із
зовнішньоекономічної діяльності [23; 24].
Вартість участі у тендері включає прямі та непрямі витрати, пов’язані з
підготовкою, поданням пропозиції та подальшою участю у переговорах. До складу
цих витрат входять:
– Оплата тендерної документації (якщо вона є платною);
– Вартість банківських гарантій або депозитів для забезпечення
пропозиції;
– Оплата перекладів, сертифікацій, нотаріальних засвідчень документів;
– Витрати на логістику, комунікацію, консалтинг;
– Адміністративні витрати та заробітна плата працівників, залучених до
процесу.
30
У середньому, загальна вартість участі становить від 0,5% до 3% очікуваної
вартості контракту. Для великих інфраструктурних тендерів витрати можуть бути
вищими через складність технічної документації та необхідність залучення
зовнішніх експертів.
Формула 1.3 для розрахунку ефективності витрат на участь у тендері:
��
�� ������
�� = ����������
Де:
����– ефективність витрат;
�������� – очікуваний прибуток від контракту;
���������� – сукупні витрати на участь у тендері.
Якщо ����> 1, участь у тендері вважається економічно доцільною.
Таким чином, ефективність участі у міжнародних тендерах визначається не
лише розміром потенційного прибутку, а й часовими та фінансовими ресурсами,
необхідними для підготовки пропозиції. Раціональний підхід передбачає
ретельний попередній аналіз, планування бюджету участі та оптимізацію
внутрішніх процесів. Систематичний моніторинг результатів дозволяє
підприємству підвищувати середню прибутковість контрактів, скорочувати час
підготовки та зменшувати витрати, що у підсумку забезпечує стале зростання
зовнішньоекономічної активності. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності
підприємств у сучасних умовах глобальної конкуренції неможливий без активної
участі в системі міжнародних тендерів. Однак ефективність такої участі залежить
не лише від якості продукції чи конкурентної ціни, а й від стратегічного підходу
до управління тендерною діяльністю. Першим кроком до підвищення
ефективності є формування тендерної стратегії, яка має бути невід’ємною
частиною загальної стратегії зовнішньоекономічного розвитку.
Така стратегія передбачає:
– Аналіз ринку міжнародних закупівель: вивчення регіонів, галузей і
31
замовників, які мають найвищий потенціал для співпраці.
– Оцінку власного потенціалу підприємства: визначення конкурентних
переваг, ресурсних обмежень і рівня відповідності міжнародним
стандартам.
– Вибір пріоритетних напрямів участі: участь лише у тих тендерах, де
ймовірність перемоги перевищує визначений поріг (наприклад,
30–40%).
– Ефективна стратегія має ґрунтуватися на принципі цільового
позиціонування, коли підприємство обирає вузьку нішу, де воно має
максимальні компетенції, і поступово розширює присутність на
суміжних ринках [25; 26].
Одним із найслабших місць українських компаній у міжнародних тендерах є
недостатній рівень підготовки працівників. Для підвищення
конкурентоспроможності доцільно реалізовувати: програми навчання з
міжнародних стандартів закупівель (наприклад, EU Procurement Directives, FIDIC,
UNCITRAL Model Law); семінари з підготовки тендерних пропозицій – технічної,
фінансової, юридичної частин; сертифікацію тендерних менеджерів, що
визнається міжнародними організаціями; впровадження внутрішніх регламентів
контролю якості пропозицій та їх відповідності вимогам. Підготовлений персонал
дозволяє скоротити терміни подання документів, уникнути формальних помилок і
підвищити шанси на перемогу. В умовах цифрової економіки автоматизація
процесів підготовки та подання тендерних пропозицій стає одним із ключових
чинників ефективності. Підприємства впроваджують спеціалізовані тендерні
платформи та CRM-системи, які забезпечують:
– централізоване зберігання документів;
– автоматичне оновлення даних щодо тендерів і дедлайнів;
– контроль за етапами підготовки;
– аналітику результатів участі.
32
Використання штучного інтелекту для пошуку релевантних тендерів та
прогнозування шансів на перемогу стає поширеною практикою у провідних
компаніях. Цифровізація скорочує адміністративні витрати на 10–15% і дозволяє
підвищити швидкість прийняття рішень [27; 28; 29].
Міжнародні тендери передбачають високий рівень ризиків – валютних,
політичних, правових, операційних. Для їх мінімізації підприємствам
рекомендується: створювати внутрішні резервні фонди для покриття витрат,
пов’язаних із гарантіями чи затримками платежів; використовувати страхування
експортних ризиків (наприклад, через ЕКА – експортно-кредитні
агентства);залучати банківські гарантії та факторингові послуги, щоб забезпечити
ліквідність під час реалізації контрактів.
Наявність продуманої системи ризик-менеджменту підвищує надійність
підприємства в очах замовників і полегшує доступ до міжнародного фінансування.
Підвищення ефективності участі підприємств у міжнародних тендерах потребує
комплексного підходу, який поєднує стратегічне планування, розвиток
компетенцій персоналу, технологічну модернізацію та фінансову гнучкість.
Лише системне впровадження цих заходів дозволяє підприємству не просто
вигравати окремі тендери, а формувати стійку конкурентну позицію на
глобальному ринку. Міжнародні тендери стають не просто інструментом продажу,
а важливим механізмом інтеграції у світову економіку, що стимулює
інноваційність, підвищує ефективність і сприяє зростанню національного
експортного потенціалу [30].
Міжнародні тендери виступають ключовим інструментом інтеграції
національних підприємств у глобальну економіку. Вони створюють умови для
розширення ринків збуту, залучення іноземних партнерів і підвищення якості
продукції відповідно до міжнародних стандартів. Фактори успішності участі
охоплюють професіоналізм персоналу, рівень цифровізації, систему управління
ризиками та здатність підприємства до стратегічного партнерства. Впровадження
33
сучасних управлінських підходів і технологій підвищує шанси на перемогу в
міжнародних закупівлях. Стратегічні напрями підвищення ефективності
включають формування довгострокової тендерної політики, розвиток компетенцій
фахівців, цифрову трансформацію процесів, створення системи фінансового
забезпечення та активне використання партнерських моделей участі.
Отже, участь підприємств у міжнародних тендерах є не лише засобом
отримання прибутку, але й інструментом структурного оновлення економіки,
розвитку експортного потенціалу та зміцнення конкурентних позицій на світовому
ринку. Раціональна організація тендерної діяльності, побудована на стратегічному
плануванні, професійності та інноваційності, забезпечує підприємствам стійке
зростання, міжнародне визнання та довготривалу економічну стабільність.
1.3. Нормативно-правове регулювання проведення тендерів у міжнародній
торгівлі
Міжнародні тендери є важливим елементом глобальної економічної
взаємодії, що забезпечує конкурентне середовище, відкритість та ефективність
закупівельних процесів у міжнародній торгівлі. Їх правове регулювання
формується під впливом міжнародних договорів, стандартів і національних
законодавчих актів, які мають на меті забезпечити рівні можливості для всіх
учасників торгів та запобігти корупційним проявам.
В умовах активного розвитку світової економіки та посилення інтеграційних
процесів питання гармонізації правових норм у сфері тендерних закупівель
набуває особливої актуальності, адже від ефективності правового регулювання
залежить доступ бізнесу до глобальних ринків та інвестиційних можливостей.
Нормативно-правова база міжнародних тендерів спирається на комплекс
документів, розроблених світовими економічними організаціями, що
34
визначають правила проведення торгів, критерії добросовісної конкуренції та
принципи недискримінаційного доступу до ринків [31].
1.3.1. Угода СОТ про державні закупівлі (GPA)
Одним із ключових міжнародних актів, що впливає на формування
глобальної практики тендерних процедур, є Угода Світової організації торгівлі
про державні закупівлі (Agreement on Government Procurement – GPA). Вона
закріплює рамкові правила, спрямовані на забезпечення відкритості, прозорості
та рівних умов доступу учасників до ринку публічних закупівель серед країн-
учасниць СОТ. Основою GPA є принцип національного режиму та
недискримінації, згідно з яким іноземні постачальники повинні мати такі самі
права й умови участі, як і місцеві компанії. Також значну увагу в Угоді
приділено вимогам щодо прозорості процедури закупівель: положеннями
передбачено чіткість і визначеність тендерної документації, обґрунтовані
терміни подання пропозицій, а також однозначні критерії їх оцінювання.
Важливим елементом GPA є механізм оскарження, який гарантує
постачальникам право звертатися зі скаргами у випадку виявлення
неправомірних дій замовників або порушень умов конкуренції.
Угода також містить вимогу щодо розвитку електронних систем закупівель,
належного оприлюднення інформації про тендери та впровадження дієвого
механізму контролю за виконанням контрактів. Хоча Україна поки що
офіційно не є стороною GPA, у межах Угоди про асоціацію з Європейським
Союзом вона взяла на себе зобов’язання поступово гармонізувати національне
законодавство у сфері закупівель із вимогами, що відповідають духу та нормам
GPA. Це означає, що імплементація стандартів GPA є не лише перспективним
напрямом адаптації законодавства, а фактично – неминучим етапом інтеграції
України до загальносвітового ринку тендерних процедур [32; 33].
1.3.2. Директиви Європейського Союзу у сфері закупівель
35
Система тендерів у країнах ЄС регулюється низкою директив, основними з
яких є:
– Директива 2014/24/ЄС про державні закупівлі;
– Директива 2014/25/ЄС щодо закупівель суб’єктів, які діють у сферах
водопостачання, енергетики, транспорту та поштових послуг;
– Директива 2009/81/ЄС щодо оборонних і безпекових закупівель.
Ці директиви визначають порядок проведення тендерів, методи відбору
постачальників, вимоги до документації та критерії оцінювання. Ключовим
принципом є забезпечення ефективного використання бюджетних коштів та
рівного доступу всіх учасників ринку. Серед важливих інноваційних підходів,
які були впроваджені європейськими директивами у сфері публічних
закупівель, варто виокремити обов’язковий перехід на використання
електронних тендерних платформ (e-procurement), що забезпечило
цифровізацію процесів та підвищило їх прозорість. Крім того, було значно
спрощено процедури участі для підприємств малого та середнього бізнесу, що
сприяє розширенню конкуренції й усуненню бар’єрів доступу. Особливу увагу
також привертає можливість застосування критерію “економічно найвигіднішої
пропозиції” (MEAT – Most Economically Advantageous Tender), який передбачає
оцінювання не лише за ціновим параметром, а з урахуванням якості,
інноваційності, енергоефективності, екологічних характеристик товарів і
послуг та інших якісних показників. Це означає, що акцент у публічних
закупівлях ЄС зміщується з простої мінімізації вартості до максимізації
довгострокової суспільної та економічної цінності.
Держави-члени ЄС зобов’язані транспонувати ці директиви у свої
національні законодавства, забезпечуючи єдині стандарти закупівельного проц
есу по всьому Союзу [34; 35].
1.3.3. Типовий закон ЮНСІТРАЛ про закупівлі товарів, робіт і послуг
36
Важливим джерелом формування сучасних принципів міжнародних
закупівель є Типовий закон Комісії ООН з права міжнародної торгівлі
(ЮНСІТРАЛ), який був уперше ухвалений у 1994 році та суттєво оновлений у
2011 році. Цей документ має рекомендаційний статус і фактично
використовується державами як методологічна основа для побудови
національних правових систем у сфері публічних закупівель.
Метою Типового закону є уніфікація підходів та процедур проведення
тендерів, що дозволяє забезпечити сумісність та порівнюваність закупівельних
систем різних країн світу. У документі закріплено ключові принципи, серед
яких рівність та недискримінація учасників, забезпечення прозорості процедур,
публічність результатів торгів та незалежність органів, що здійснюють
оцінювання і приймають рішення. Саме на основі положень ЮНСІТРАЛ були
побудовані закупівельні моделі у багатьох державах, включаючи Україну:
чинний закон «Про публічні закупівлі» (2015 р.) був розроблений з
урахуванням рекомендацій та концептуальних підходів, закладених у
Типовому законі ЮНСІТРАЛ.
1.3.4. Закон України «Про публічні закупівлі»
Українська правова система у сфері тендерних закупівель розвивалася з
урахуванням вимог європейського законодавства та міжнародних стандартів,
що забезпечило її концептуальну узгодженість із сучасними моделями
регулювання закупівель. Основним нормативно-правовим актом у цій сфері є
Закон України «Про публічні закупівлі», який набув чинності у 2016 році та
надалі неодноразово модернізувався. Закон визначає порядок здійснення
процедур закупівель для державних і комунальних установ, встановлює права
та обов’язки замовників і постачальників, регламентує умови проведення
електронних торгів через систему «Prozorro» і встановлює механізм
оскарження результатів у Антимонопольному комітеті України. Нормативна
37
база базується на принципах добросовісної конкуренції, економії та
ефективності використання бюджетних коштів, відкритості та прозорості на
всіх етапах закупівель, недискримінації учасників і об’єктивності у визначенні
переможця. Важливою відмінністю української моделі є те, що впровадження
системи «Prozorro» забезпечило перехід усіх державних закупівель виключно в
електронний формат, що зробило Україну однією з перших країн світу, яка
реалізувала повну цифровізацію публічних закупівель на національному рівні
[31; 34].
1.3.5. Інтеграція України до міжнародної системи закупівель
Угода про асоціацію між Україною та ЄС (2014 р.) передбачає поетапне
наближення національного законодавства до правових норм Європейського
Союзу у сфері державних закупівель. Згідно з Додатком XXI до цієї угоди,
Україна взяла на себе зобов’язання адаптувати національні норми до вимог
Директиви 2014/24/ЄС та положень Угоди GPA. В межах процесу інтеграції
було створено низку інституційних і технологічних інструментів, зокрема
впроваджено систему «Prozorro International», що відкриває доступ
українським суб’єктам господарювання до участі у міжнародних тендерах;
модернізовано процедури сертифікації та взаємного визнання електронних
підписів; забезпечено розвиток механізмів співпраці з міжнародними
фінансовими організаціями, такими як Світовий банк, ЄБРР, ПРООН та інші.
Разом з тим, незважаючи на досягнутий прогрес, нормативно-правова база
України у сфері міжнародних закупівель залишається неповною та потребує
подальшої гармонізації з міжнародними стандартами. Серед найбільш
помітних проблем можна назвати недостатній рівень узгодженості з нормами
GPA, складність процедур для малого та середнього бізнесу, обмежений доступ
до тендерів міжнародних організацій, а також дефіцит кваліфікованих фахівців,
38
здатних здійснювати підготовку тендерної документації англійською мовою
відповідно до міжнародних вимог.
Подальший розвиток нормативного середовища передбачає поглиблення
цифровізації тендерних процесів, впровадження моделей міжнародної
сертифікації учасників, розбудову системи підготовки та підвищення
кваліфікації спеціалістів у сфері міжнародних закупівель, а також приєднання
України до GPA СОТ після завершення етапу правової гармонізації.
Впровадження цих заходів сприятиме зміцненню довіри міжнародних
партнерів, зниженню корупційних ризиків і розширенню доступу українських
компаній до глобальної тендерної інфраструктури.
Таким чином, нормативно-правове забезпечення міжнародних тендерів є
фундаментом для ефективної інтеграції національних економік у світову
систему торгівлі. Документи міжнародного рівня – GPA, директиви ЄС та
Типовий закон ЮНСІТРАЛ – формують уніфіковані стандарти прозорості,
конкуренції та підзвітності, що визначають архітектуру сучасного ринку
державних закупівель. Гармонізація українського законодавства з цими актами
створює передумови для успішної участі у глобальних закупівлях та посилення
позицій національного бізнесу на світових ринках.
39
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕНДЕРНИХ СИСТЕМ В
УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ВЕКТОР-РІТЕЙЛ»)
2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Вектор-Рітейл»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор-Рітейл» – це
підприємство, створене відповідно до Цивільного кодексу України,
Господарського кодексу України та Закону України «Про господарські
товариства». Підприємство діє на засадах повної господарської самостійності,
має статус юридичної особи, власний баланс, печатку, банківські рахунки та
виступає самостійним суб’єктом господарських правовідносин.
Основною метою діяльності ТОВ «Вектор-Рітейл» є отримання прибутку
шляхом здійснення оптової та роздрібної торгівлі непродовольчими товарами,
надання логістичних, дистрибуційних та сервісних послуг, а також участь у
публічних і міжнародних тендерах на постачання товарів широкого вжитку.
Підприємство функціонує у правовому полі України, керується чинним
законодавством, Статутом товариства, наказами та внутрішніми положеннями.
Управління здійснюється на принципах єдиноначальності: керівником є
директор, який представляє інтереси підприємства в усіх установах, укладає
договори, несе відповідальність за результати господарської діяльності.
ТОВ «Вектор-Рітейл» спеціалізується на комплексному забезпеченні
закупівельних програм та участі у тендерних процедурах, зокрема у проєктах,
які реалізуються міжнародними організаціями, благодійними фондами та
державними установами. Основні напрямки діяльності компанії можна
представити наступним чином:
– Закупівля та постачання товарів гуманітарного та соціального
призначення, зокрема засобів особистої гігієни, побутової хімії,
40
косметичних товарів, текстилю, канцелярії та пакувальних
матеріалів.
– Логістичне обслуговування: організація транспортування,
пакування, складування та маркування продукції відповідно до
вимог замовників.
– Участь у тендерних закупівлях міжнародних організацій, таких як
Caritas Internationalis, UNDP, UNICEF, IFRC тощо.
– Постачання продукції під приватними марками замовників (Private
Label), що потребує дотримання міжнародних стандартів якості та
етичних кодексів постачання.
– Консультаційна діяльність у сфері забезпечення проєктів
міжнародної гуманітарної допомоги, розробка кошторисної
документації, підготовка тендерних пропозицій.
Компанія дотримується принципів прозорості, відповідальності та
сталого розвитку, що забезпечує їй позитивну ділову репутацію серед
партнерів як в Україні, так і за кордоном.
Головний офіс ТОВ «Вектор-Рітейл» розташований у м. Черкаси.
Підприємство має власні складські приміщення та логістичні ресурси, що
дозволяє оперативно формувати й відвантажувати великі партії товарів для
гуманітарних, комерційних і державних програм.
Матеріально-технічна база включає:
– сучасні склади з системами обліку товарів та умовами зберігання;
– транспортні засоби для внутрішніх перевезень;
– комп’ютерну техніку з бухгалтерським і логістичним програмним
забезпеченням (1С, M.E.Doc, Prozorro, EasyTender);
– пакувальне та маркувальне обладнання.
41
Завдяки цьому компанія може одночасно забезпечувати кілька великих
замовлень різного профілю, дотримуючись термінів та вимог замовників.
Управління ТОВ «Вектор-Рітейл» побудоване за лінійно-функціональним
принципом. Це забезпечує чіткий розподіл повноважень, оперативне прийняття
рішень і контроль за виконанням завдань.
До складу основних структурних підрозділів входять:
– Директор – здійснює загальне керівництво, стратегічне планування,
затверджує контракти та бюджет.
– Відділ закупівель і тендерів – займається підготовкою тендерних
пропозицій, збором документів, комунікацією з майданчиками
Prozorro, UNGM, TED, а також взаємодією з міжнародними
партнерами, аналізує ринок, шукає нових партнерів, розробляє
стратегії просування на міжнародних тендерах.
– Логістичний відділ – планує поставки, координує транспортування,
пакування, складування та доставку замовлень.
– Бухгалтерія та фінансовий відділ – веде облік, формує звітність,
контролює розрахунки з постачальниками й клієнтами.
Організаційна структура є гнучкою, що дозволяє швидко адаптуватися до
змін ринку та особливостей замовлень.
Основними партнерами та замовниками ТОВ «Вектор-Рітейл» є:
– міжнародні благодійні фонди;
– українські державні установи, комунальні підприємства та
організації системи МОЗ і МВС;
– приватні компанії у сфері FMCG, логістики та упаковки.
Географія діяльності компанії охоплює всю територію України, а у
співпраці з міжнародними організаціями – постачання може здійснюватися до
42
сусідніх країн Східної Європи. Постійна участь у міжнародних тендерах
забезпечує підприємству стабільний попит та розширення партнерської мережі.
ТОВ «Вектор-Рітейл» є прибутковим підприємством, яке демонструє
позитивну динаміку доходів протягом останніх років. Основними джерелами
доходу є постачання товарів за державними контрактами, участь у
міжнародних тендерах, реалізація товарів на внутрішньому ринку та надання
логістичних послуг.
Для аналізу ефективності господарської діяльності підприємства буде
доцілюно розглянути таблицю (табл. 2.1)
Таблиця 2.1
Основні економічні показники діяльності ТОВ «Вектор-Рітейл» за
2022–2025 рр.
Показник 2023 2024 2025 Відхилення Відхилення
24/23 25/24
Обсяг реалізованої 20 890 723,50 38 359 275,56 56 952 321,52 +83,65% +48,49%
продукції, грн.
Собівартість 18 210 350,63 30 547 336,68 43 258 697,78 +89,92% +25,12%
реалізованої
продукції, грн
Валовий прибуток, 22 891 520,30 42 653 986,35 57 695 778,32 +41,07% +35,26%
грн.
Адміністративні та 3 890 320,50 6 853 682,00 7 234 400,00 +76,17% +5,56%
збутові витрати,
грн
Чистий прибуток, 790 849,17 5 252 967,67 7 202 680,54 +564,26% +37,12%
грн
Рентабельність 12,80% 13,69% 12,65% +11% -1,04%
реалізації, %
43
Середньооблікова 6 10 10 +66,67% 0
чисельність
персоналу, ос.
Продуктивність 131 808,20 525 296,77 720 268,05 +298,56% +37,14%
праці (виручка на
1 працівника), грн.
Складено автором
у 2023–2025 роках ТОВ «Вектор-Рітейл» демонструє позитивну динаміку
розвитку.
Обсяг реалізованої продукції за цей період зріс на понад 36,1 млн. грн., що
свідчить про розширення клієнтської бази та активну участь підприємства у
нових проєктах міжнародних тендерів.
Валовий прибуток зріс з 22,8 млн грн у 2023 році до 57,6 млн грн у 2025
році.
При цьому рівень рентабельності реалізації залишається стабільним.
Позитивним є також зростання продуктивності праці, що свідчить про
раціональне використання трудових ресурсів і вдосконалення внутрішніх
процесів.
Основними факторами покращення фінансових результатів стали:
– активна участь підприємства у тендерах міжнародних організацій;
– оптимізація витрат на логістику та закупівлю сировини;
– розширення асортименту продукції гуманітарного та соціального
призначення;
– впровадження цифрових технологій у планування, контроль і
комунікацію з клієнтами.
44
2.2 Досвід участі підприємства у міжнародних тендерах
Участь у міжнародних тендерах є важливим напрямом
зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Вектор-Рітейл». Це дає можливість
підприємству не лише розширювати географію постачань, а й формувати
позитивну репутацію на міжнародному ринку, підвищуючи власну
конкурентоспроможність.
Залучення до таких тендерів здійснюється відповідно до вимог
міжнародних донорських і гуманітарних організацій.
ТОВ «Вектор-Рітейл» має сформовану систему підготовки та участі у
закупівлях, що проводяться міжнародними організаціями.
Типова схема участі передбачає такі етапи:
– Моніторинг тендерних оголошень: підприємство відстежує актуальні
закупівлі через офіційні платформи – UNGM (United Nations Global
Marketplace), Devex, Caritas Internationalis Tender Portal, офіційні сайти
організацій, а також електронні системи Prozorro International та TED
(Tenders Electronic Daily).
– Підготовка тендерної пропозиції: фахівці відділу тендерів готують технічну
документацію, заповнюють форми (Tender Form, Bid Submission Form),
готують зразки продукції та забезпечують сертифікацію відповідно до
вимог (ISO, Declaration of Conformity).
– Оцінювання та кваліфікація постачальника: важливою перевагою компанії є
наявність позитивної історії співпраці та відповідність етичним стандартам
постачальників, що враховується при оцінюванні пропозицій.
– Укладання контракту та виконання зобов’язань: після отримання
повідомлення про перемогу компанія укладає контракт з організацією-
замовником, виконує постачання у визначені строки, надає транспортні та
45
пакувальні послуги, а також фінансову звітність відповідно до вимог
грантодавця.
Узагальнення наведеної послідовності етапів дозволяє сформувати
висновок про те, що результативність участі підприємства в міжнародних
тендерах значною мірою визначається рівнем організаційної готовності та
здатністю забезпечити комплексний супровід кожного процесу. Важливим
чинником успіху є не лише технічна правильність оформлення пропозиції чи
наявність відповідної сертифікації, а й системність взаємодії між
структурними підрозділами, відповідальність у дотриманні строків та
відповідність високим стандартам прозорості й етичної поведінки, яких
очікують міжнародні організації.
З огляду на це, участь у тендерах постає як багатокомпонентний процес, що
вимагає поєднання аналітичних, управлінських та операційних компетенцій.
Моніторинг оголошень, підготовка документації, проходження кваліфікації та
виконання контрактних зобов’язань не можуть розглядатися окремо – їх
ефективність залежить від узгодженості дій та безперервного вдосконалення
внутрішніх процедур. Саме така інтегральна модель роботи створює
передумови для довгострокової присутності на міжнародному ринку та
формування репутації надійного учасника глобальних закупівель.
Протягом 2022–2025 років ТОВ «Вектор-Рітейл» брало участь у низці
тендерів гуманітарного спрямування, реалізованих міжнародними
організаціями на території України, інформація представлена у таблиці (табл
2.2).
46
Таблиця 2.2
Практичний досвід участі у міжнародних проєктах ТОВ «Вектор-Рітейл»
2023-2025 рр.
Рік Організація/замовник Предмет Обсяг поставки, Результат участі
закупівлі грн
2023 МБО БФ «Global Гігієнічні 16 854 720,00 Виконано
Comunities» набори контракт у
повному обсязі
2024 ВПВ МБО БФ «World Набори 10 248 365,20 Виконано
Vision International» гідності контракт у
повному обсязі
2024 МБО «RED CROSS» Товари 5 243 699,00 Виконано
гігієни контракт у
повному обсязі
2024 МБО БФ «Arche Товари 2 775 098,96 Виконано
NoVa» гігієни контракт у
повному обсязі
2024 МБО «RED CROSS» Гігієнічні 2 050 360,00 Виконано
набори контракт у
повному обсязі
2024 ПЗА «HUMEDICA» Вологі 1 034 776,40 Виконано
серветки контракт у
повному обсязі
2025 МБО «SAMARITAN`S Набори 1 351 613,50 Виконано
PERSE» гігієни контракт у
повному обсязі
2025 МБ «Public Health Гігієнічні 1 810 537,00 Виконано
Alliance» набори контракт у
повному обсязі
2025 ПЗА «HUMEDICA» Гігієнічні 2 187 120,00 Виконано
товари контракт у
47
повному обсязі
2025 МБО «RED CROSS» Гігієнічні 4 210 325,00 Виконано контракт
набори у повному обсязі
2025 МБФ «Caritas Набори 24 524 210,00 Триває рамкова
Interationalis» гігієни угода, очікуються
нові замовлення
2025 МБО БФ «Medical Гігієнічні 850 230,00 Контракт у стадії
Times» набори виконання
2025 МБО «RED CROSS» Гігієнічні 5 210 890,00 Контракт у стадії
набори виконання
Складено автором
На основі даної таблиці можна спостерігати динаміку участі
підприємства у міжнародних проєктах, що представлена на Рисунку 2.1
(рис.2.1).
45,000,000.00 ₴
40,000,000.00 ₴
35,000,000.00 ₴
30,000,000.00 ₴
25,000,000.00 ₴
20,000,000.00 ₴
15,000,000.00 ₴
10,000,000.00 ₴
5,000,000.00 ₴
0.00 ₴
2023 2024 2025
Рис. 2.1 Динаміка міжнародних контрактів ТОВ "Вектор-Рітейл" у 2023-2025
рр.
48
Найбільш значущими стали такі проєкти: постачання гігієнічних наборів
для замовника МБО БФ «Global Comunities» у 2023 році; постачання наборів
гідності для ВПВ МБО БФ «World Vision International» у 2024 році та
виконання рамкової угоди на набори гігієни від МБФ «Caritas Interationalis» у
2025 році.
Проаналізуємо проєкт МБФ «Caritas Interationalis», ознайомитись з
асортиментом продукції, що постачалася за договором можна ознайомитись у
Додатках А, Б, В, Г, Д. Проєкт зорієнтований на постачання п’яти видів
гігієнічних наборів (жіночий, чоловічий, дитяча, спеціалізований чоловічий та
спеціалізований жіночий). Під час підготовки тендерної пропозиції,
враховувались усі побажання замовника стосовно, кількості та якості
продукції. З технічною специфікацією можна ознайомитись у Додатках Е, Є,
Ж, З.
Використовуючи вищенаведені формули із розділу 1. Даний контракт є
рамковою угодою, тож аналіз буде проводитись на перше почтачання.
Формула 1.1 для розрахунку EV:
���� = �� × �� − ���������� − резерв + (1 − ��) × (− ����������)
���� = 1 × 12 003 520 − 10 256 350 − 20 000 + (1 − 1) × (− 2 000)
���� = 1 727 170
На основі отриманих даних, можна зробити висновок, що EV>0 – значить
участь економічно доцільна, оскільки очікуваний результат має позитивну
величину
Формула 1.2 для розрахунку С.П.:
С.П. = ��������
�� × 100%
����������
49
С.П. = 1 747 170
10 258 350 × 100%
С.П. = 17,03%
На основі проведеного аналізу, можна зробити висновок, що середня
прибутковість контракту становит 17,03% – що є досить високим показником,
особливо враховуючи те, що цей проєкт є міжнародним
Формула 1.3 для розрахунку ефективності витрат на участь у тендері:
��
�� = ������
�� ����������
�� = 12 003 520
�� 10 258 350
���� = 1,17
На основі отриманих даних, зауважимо, що ����> 1 – означає, що участь у
тендері вважається економічно доцільною.
Таким чином, здійснений у цьому розділі аналіз демонструє, що участь
компанії в міжнародних тендерах виступає не лише інструментом отримання
додаткових контрактів, а й важливим чинником стратегічної трансформації
бізнесу. Участь у глобальних закупівельних процедурах формує для
підприємства багатовимірний розвитковий ефект, який виходить далеко за
межі безпосередньої комерційної вигоди. Залучення до міжнародних тендерів
зумовлює необхідність підтримання високих технологічних, організаційних і
репутаційних стандартів, спонукає до нарощування професійної
компетентності персоналу, впровадження прозорих процедур управління та
безперервного вдосконалення системи контролю якості продукції.
Вимоги міжнародних донорських організацій та інституційних тендерних
платформ виступають каталізатором внутрішніх змін: вони стимулюють
підприємство адаптувати виробничі, логістичні, фінансові та адміністративні
50
процеси до формальних та неформальних норм глобального ринку. У
результаті навіть у разі обмеженої кількості виграних тендерів, регулярна
участь у таких процедурах забезпечує накопичення управлінського досвіду,
поглиблення експертності у сфері міжнародних закупівель та формування
високого рівня організаційної зрілості.
Крім того, взаємодія з міжнародними структурами створює передумови
для формування довгострокових партнерств, розширення кола зацікавлених
сторін, посилення ділової репутації та підвищення видимості компанії на
міжнародному ринку. Сукупність цих факторів дозволяє розглядати участь у
міжнародних тендерах як структурний драйвер розвитку зовнішньоекономічної
діяльності підприємства, здатний суттєво впливати на його
конкурентоспроможність, стратегічне позиціонування та глибину інтеграції у
глобальні економічні процеси. Таким чином, тендерна діяльність набуває
статусу не лише комерційного інструменту, а й важливого елемента
стратегічного управління, що формує потенціал довгострокового розвитку
компанії.
2.3. Порівняльний аналіз тендерних процедур в Україні та ЄС
Порівняльний аналіз процедур публічних закупівель України та країн
Європейського Союзу є важливим для розуміння ступеня гармонізації
національного права з європейськими стандартами, а також для виявлення
бар’єрів та переваг, які впливають на можливості українських підприємств
виходити на міжнародні ринки. Нагальність теми підсилюється процесом
євроінтеграції України та активним впровадженням електронних систем
закупівель (зокрема Prozorro).
Законодавство України базується на принципах, визначених
міжнародними угодами, зокрема Угодою GPA СОТ і Директивою 2014/24/ЄС,
51
до якої Україна поступово адаптується відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС
[36].
Головний нормативний каркас ЄС у сфері державних закупівель
формується директивами – насамперед Directive 2014/24/EU (публічні
закупівлі), а також суміжними актами для специфічних секторів (енергія,
оборона тощо). Директиви встановлюють мінімальні правила, які держави-
члени мають транспонувати в національне право; вони спрямовані на
забезпечення недискримінації, відкритості та конкуренції на внутрішньому
ринку ЄС [13].
В Україні базовим актом є Закон України «Про публічні закупівлі» (нова
редакція з 2016 року й подальшими змінами), а також підзаконні акти, що
регламентують роботу електронної системи Prozorro. Закон закріплює
процедури відкритих торгів, переговорних процедур, спрощених закупівель
тощо, і передбачає систему оскарження результатів. Важливим елементом є
обов’язкове використання Prozorro для більшості публічних закупівель.
У ЄС директиви визначають рамку (обов’язок транспонування), при
цьому країни можуть доповнювати процедури деталями на національному
рівні. Основні принципи – недискримінація, прозорість, пропорційність та
конкуренція – мають єдиний підхід для всього блоку.
В Україні процес гармонізації здійснюється через адаптацію
національного законодавства до директив та взятих зобов’язань в Угоді про
асоціацію з ЄС; проте рівень деталізації та практика застосування іноді
відрізняються через місцеві реалії, тимчасові спрощення (наприклад, воєнний
стан) і поступову імплементацію деяких норм.
Директива 2014/24/ЄС йдеться про впровадження та сприяння
електронним закупівлям як інструменту прозорості й ефективності; країни-
52
члени активно використовують національні e-platforms та мережеві каталоги.
Електронні процедури сприяють доступу МСП та підвищують відстежуваність
закупівель. Система Prozorro є ключовим результатом реформ 2014–2016 рр.;
вона поєднує обов’язкову державну базу й комерційні майданчики через API,
надає відкритий доступ до даних і стала прикладом успішної реформи в
міжнародних оцінках (OECD/партнерські звіти). Prozorro забезпечила істотне
підвищення прозорості та економію коштів у публічних закупівлях [13; 36; 37].
У ЄС директиви встановлюють порогові значення, вище яких
застосовуються гармонізовані правила (відкриті/обмежені процедури,
конкурсні діалоги тощо). Пороги періодично переглядаються й публікуються в
офіційних джерелах. В Україні також встановлені пороги для застосування
різних процедур; натомість у практиці часто використовують спрощені
процедури для малих закупівель або спеціальні процедури під час
надзвичайних обставин (наприклад, воєнний стан) – це створює гнучкість, але
іноді й додаткові ризики для конкуренції.
У ЄС важливе місце займає MEAT (Most Economically Advantageous
Tender) – економічно найвигідніша пропозиція, яка дозволяє враховувати
якість, екологічність, інновації та соціальні критерії поряд із ціною. Це
відкриває простір для «зелених» або інноваційних закупівель. В Україні
законодавство теж передбачає оцінювання за критеріями, що виходять за межі
ціни, проте застосування MEAT-підходу у практиці нерівномірне: у частині
процедур переважає ціна як домінантний фактор, особливо в бюджетних
обмеженнях. Prozorro дає технічні можливості для реалізації MEAT, але
потрібне підвищення компетенцій замовників [38].
Директиви вимагають забезпечення ефективних правових засобів захисту
для учасників (через національні суди або спеціалізовані органи) та прозорих
процедур оскарження. Механізми оскарження мають бути ефективними й
53
оперативними, щоб не блокувати законні закупівлі. В Україні система
оскарження передбачає звернення до Антимонопольного комітету (АМКУ) та
судів; прозорість Prozorro полегшує виявлення порушень. Проте на практиці
скарги інколи розглядаються тривало, а складність процедур може відлякувати
малий бізнес від подачі протестів. Останні ініціативи законодавчих змін
спрямовані на удосконалення процесу оскарження та пришвидшення процедур
[36; 39].
Україна, проходячи реформу, також впроваджує інструменти для
залучення МСП (спрощені закупівлі, електронні каталоги, Prozorro Market).
Проте одночасні ініціативи щодо локалізації (напр., вимоги LCR – local content
чи інші преференції) можуть створювати напругу у відносинах з міжнародними
партнерами та суперечити зобов’язанням у GPA, якщо будуть застосовані
дискримінаційно. Важливо дотримуватися балансу між розвитком
національного виробництва і міжнародними зобов’язаннями.
У ЄС дисципліни закупівель спрямовуються на включення екологічних,
соціальних та інноваційних критеріїв – «зелені» закупівлі, питання соціальної
відповідальності постачальників, інноваційні партнерства. Директива прямо
заохочує застосування таких критеріїв у MEAT. В Україні можливість
використання «зелених» та соціальних критеріїв є законодавчо передбаченою,
але вимагає додаткових методик оцінки й підвищення спроможності
замовників реалізовувати такі підходи на практиці; Prozorro містить технічні
інструменти для відображення критеріїв, але потребує стандартизації й
навчання.
Отже, на основі вищевказаних даних можна сформувати таблицю (табл.
2.3)
54
Таблиця 2.3
Порівняльний аналіз тендерних процедур в Україні та країнах
Європейського Союзу
Критерій Україна ЄС
порівняння
Нормативно- Закон України «Про публічні Директива 2014/24/ЄС (державні
правова база закупівлі» (2016 р., із змінами закупівлі), Директива 2014/25/ЄС
2020–2024 рр.); Постанова КМУ № (закупівлі у спеціальних сферах),
1178; Накази Мінекономіки щодо Директива 2009/81/ЄС (оборона).
тендерної документації.
Рівень Законодавство поступово Єдині директиви обов’язкові для
гармонізації адаптується до директив ЄС згідно з держав-членів; транспонуються у
законодавства Угодою про асоціацію; не всі норми національне законодавство із
GPA імплементовані повністю. збереженням спільних принципів.
Організаційна Електронна система Prozorro Єдина вимога до використання e-
модель (державна база + комерційні procurement у межах кожної
закупівель майданчики); усі закупівлі країни; платформи інтегровані у
проводяться онлайн. систему TED (Tenders Electronic
Daily).
Принципи Прозорість, недискримінація, Прозорість, рівність доступу,
системи добросовісна конкуренція, економія пропорційність, конкуренція,
бюджетних коштів, запобігання ефективність використання
корупції. ресурсів.
Процедури Відкриті торги, переговорна Відкриті та обмежені торги,
закупівель процедура, спрощені закупівлі, конкурентний діалог, інноваційне
торги з обмеженою участю (у партнерство, переговорна
воєнний період). процедура, електронні каталоги.
Порогові Визначені законом; спрощені Встановлюються директивами
значення закупівлі до 200 тис. грн (товари), ЄС; наприклад, понад 140 000
1,5 млн грн (роботи); надпорогові євро (товари) та 5 382 000 євро
55
закупівлі – обов’язкові відкриті (роботи) – під дію директив.
торги.
Критерії Основний критерій – ціна; Основний критерій – MEAT (Most
оцінювання поступово впроваджується MEAT Economically Advantageous
(економічно найвигідніша Tender): враховує ціну, якість,
пропозиція), але застосовується інноваційність, екологічність.
обмежено.
Захист прав Оскарження здійснюється до Ефективні засоби захисту
учасників Антимонопольного комітету передбачені директивами; розгляд
України та судів; створена скарг на національному рівні
електронна система оскарження. судовими або спеціалізованими
органами.
Доступ МСП Prozorro Market, спрощені закупівлі, Спрощені процедури, поділ
навчальні програми, але бар’єри закупівель на лоти, стимулювання
(сертифікація, фінансові гарантії) участі МСП на рівні директив.
залишаються.
Електронізація Повна цифровізація (Prozorro, Повна цифровізація, інтеграція у
процесів Dozorro, Prozorro Market, Prozorro TED, eForms, національні системи
International). eProcurement.
Інноваційність і Законодавчо дозволено, але рідко Широко використовується:
“зелені” застосовується на практиці; “Green Procurement”, соціальні
закупівлі потребує навчання замовників. критерії, інноваційні партнерства.
Моніторинг і Державна аудиторська служба, Європейська комісія, національні
контроль АМКУ, громадський моніторинг аудиторські органи, OLAF (Бюро
через платформу Dozorro. боротьби з шахрайством).
Рівень Один із найвищих у світі; система Високий, але децентралізований:
прозорості Prozorro отримала міжнародні дані публікуються у TED, доступ
нагороди за відкритість і через національні портали.
підзвітність.
Основні Недостатня гармонізація із Надмірна бюрократизація у
проблеми директивами ЄС; складність великих країнах ЄС; різна якість
процедур; фінансові бар’єри для імплементації директив у
56
МСП. державах-членах.
Перспективи Повна інтеграція до системи GPA Поглиблення єдиного ринку
розвитку СОТ та ринку ЄС; розширення закупівель, цифровізація даних
Prozorro International; стимулювання (eForms), екологізація процедур.
“зелених” закупівель.
Складено автором на основі [36; 39]
Для поглиблення порівняльного аналізу доцільно застосувати кількісні
показники, що дають змогу оцінити рівень зближення національної системи
закупівель України з європейською моделлю. На основі наведених у таблиці
2.3 критеріїв (порогові значення, структура процедур, рівень електронізації та
критерії оцінювання), можна здійснити низку аналітичних розрахунків.
Формула 2.1 для розрахунку коефіцієнту гармонізації порогових значень
(����):
�� ��1
�� = ��2
Де:
���� – коефіцієнт гармонізації порогових значень;
m1 – поріг для товарів в Україні;
m2 – поріг для товарів в ЄС.
Використовуючи дані наведені в таблиці 2.3, отримуємо:
�� = 200 000
�� 5 740 000
���� = 0,0348
Це означає, що порогові значення України становлять лише близько 3,5%
від порогів ЄС. Такий результат свідчить про значно нижчий обсяг закупівель,
57
який автоматично підпадає під процедури відкритих торгів в Україні,
порівняно з ЄС.
Формула 2.2 для розрахунку індексу структурної розбіжності процедур (
����):
�� = ��1
�� ��2
Де:
���� – індекс структурної розбіжності процедур;
��1 – кількість основних процедур в Україні;
��2 – кількість основних процедур в ЄС.
Використовуючи дані наведені в таблиці 2.3, отримуємо:
�� 3
�� = 5
���� = 0,60
Отже, структура процедур в Україні на 40% менш диференційована, що
означає нижчу гнучкість системи закупівель, особливо для інноваційних та
складних проєктів.
Порівняння тендерних процедур України та країн Європейського Союзу
свідчить про суттєву різницю в рівні інституційної зрілості, підходах до
регулювання та стратегічних пріоритетах систем публічних закупівель.
Аналізуючи подані критерії, я вважаю, що українська система закупівель,
попри її відносно коротку історію, демонструє надзвичайно високі темпи
розвитку, особливо в частині цифровізації та забезпечення прозорості.
Наявність єдиної електронної системи Prozorro створює ефект централізації та
58
уніфікації процесів, що значно спрощує участь бізнесу та підвищує
контрольованість закупівель з боку держави й громадськості.
Системи країн ЄС, навпаки, мають більш складну структуру, що
базується на директивах із подальшим національним впровадженням. Такий
підхід забезпечує гнучкість, але водночас створює певну фрагментарність у
практичній реалізації вимог. Порівняно з цим модель України здається більш
технологічно цілісною, адже всі процедури відбуваються у єдиному цифровому
середовищі, а інформація є відкритою на всіх етапах. Саме тому я розглядаю
Prozorro як одну з найуспішніших реформ публічного сектору, яка в окремих
аспектах навіть перевершує європейські практики.
Особливо відчутною є відмінність у підходах до визначення переможця.
У ЄС давно домінує концепція MEAT, яка стимулює якість, інноваційність та
екологічність пропозицій. В Україні такий мультикритеріальний підхід
фактично лише формується. Перехід від пріоритету «найнижчої ціни» до
комплексної оцінки є одним із ключових кроків, без яких неможливо
забезпечити довгострокову ефективність і стратегічну раціональність
закупівель.
Ще одним важливим аспектом є доступ малого та середнього бізнесу.
Хоча Україна вже впровадила ряд інструментів, таких як Prozorro Market або
спрощені закупівлі, реальні бар’єри участі МСП залишаються суттєвими. У ЄС
підтримка МСП є глибше інтегрованою в політику закупівель та закріплена на
нормативному рівні. Саме тому я переконана, що Україні доцільно
прискорювати імплементацію механізмів, які б забезпечували ширший доступ
малих компаній і водночас стимулювали розвиток інноваційних рішень.
Окремо варто підкреслити питання інноваційних та «зелених» закупівель.
У ЄС ці підходи не просто регулюються директивами – вони активно
застосовуються замовниками, формуючи сталий ринок інновацій та екологічно
59
відповідальних товарів і послуг. В Україні правові передумови також існують,
але їх застосування поки що носить несистемний характер. Я розглядаю це як
значний резерв зростання, адже орієнтація на інноваційність і екологічність
здатна кардинально підвищити якість державних витрат і стимулювати
трансформацію ринку.
Загалом, порівняння показує, що Україна рухається у правильному
напрямі та поступово наближається до європейської моделі, але потребує
поглиблення інституційної гармонізації, розширення практичного застосування
багатокритеріальних підходів та активного розвитку інноваційних механізмів.
Ці кроки створять передумови для повноцінної інтеграції у ринок публічних
закупівель ЄС та підвищення конкурентоспроможності українських
підприємств.
60
РОЗДІЛ 3. ДОСВІД КОМПАНІЇ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УЧАСТІ
НАЦІОНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ У МІЖНАРОДНИХ ТЕНДЕРАХ (НА
ПРИКЛАДІ ТОВ «ВЕКТОР-РІТЕЙЛ»)
3.1 Еволюція тендерної системи та законодавче забезпечення публічних
закупівель
Публічні закупівлі є важливою складовою економічної політики будь-
якої держави, адже через них реалізується значна частина державних і
місцевих бюджетів. Від прозорості та ефективності тендерної системи
залежить не лише раціональне використання фінансових ресурсів, але й рівень
довіри суспільства до влади, розвиток конкуренції та інтеграція країни у
міжнародні ринки.
Для України формування сучасної системи публічних закупівель
пройшло тривалий шлях – від паперових тендерів початку 2000-х років до
повністю електронної системи Prozorro, яка визнана однією з найпрозоріших у
світі [40; 41; 42].
3.1.1. Початковий етап (1990–2000-ті роки)
Після здобуття незалежності Україна поступово переходила до ринкової
економіки, що вимагало створення нових механізмів державного регулювання.
Перші спроби формалізувати процес закупівель на конкурентних засадах були
зроблені у 1990-х роках, однак вони мали фрагментарний характер.
У 2000 році було прийнято Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти», який став першим комплексним документом у цій
сфері. Закон визначав базові принципи закупівель – конкурентність,
відкритість і недискримінацію учасників. Проте його реалізація стикнулася з
рядом проблем: недостатня прозорість процедур, корупційні ризики, ручне
управління тендерними комітетами, відсутність єдиної електронної платформи.
61
У результаті, перша модель публічних закупівель в Україні мала
бюрократичний і неефективний характер, що гальмувало участь бізнесу й
міжнародних партнерів [42].
3.1.2. Реформування системи (2010–2015 роки)
Після 2010 року почався новий етап у реформуванні тендерної системи,
пов’язаний із зростанням міжнародного тиску на Україну з боку донорів і
фінансових організацій. У цей період активізувалася робота з наближення
законодавства до стандартів Європейського Союзу.
У 2014 році, після Революції Гідності, питання прозорості державних
закупівель стало одним із пріоритетів урядових реформ. Розробка нової
системи закупівель здійснювалася за принципом «усі бачать усе», тобто
публічності кожного етапу процедури. Ключову роль у цьому процесі
відіграли:
– Міністерство економіки України;
– громадські організації (Transparency International Ukraine);
– міжнародні партнери (ЄБРР, Світовий банк, USAID).
Саме в цей час була розроблена концепція електронної системи
публічних закупівель Prozorro, яка стала знаковим кроком у боротьбі з
корупцією [43].
3.1.3. У 2016 році набув чинності новий Закон України «Про публічні
закупівлі», що фактично запровадив електронну систему Prozorro як
обов’язковий інструмент для всіх державних і комунальних установ.
Система побудована на гібридній моделі: центральна база даних, що
належить державі, відкриті комерційні майданчики, підключені до бази через
API, вільний доступ громадськості до інформації про всі закупівлі.
62
Головний принцип Prozorro – «усі бачать усе», що означає публічність кожного
етапу: від оголошення тендеру до підписання договору. У 2016 році система
Prozorro отримала міжнародну нагороду World Procurement Award у категорії
«Public Sector», а згодом була визнана однією з найпрозоріших закупівельних
систем світу (OECD, Open Contracting Partnership). Серед основних результатів
упровадження: зменшення корупційних ризиків, економія бюджетних коштів
(до 10% вартості контрактів), підвищення довіри бізнесу до держави,
інтеграція України у світову екосистему відкритих закупівель (Open
Contracting Data Standard) [44].
Станом на 2025 рік ключовим документом залишається Закон України
«Про публічні закупівлі» (редакція з останніми змінами 2023–2024 рр.). Закон
визначає:
– процедури закупівель (відкриті торги, переговорна процедура, спрощені
закупівлі тощо);
– права й обов’язки замовників і постачальників;
– умови оскарження результатів;
– вимоги до оприлюднення інформації у системі Prozorro.
Крім основного закону, діють підзаконні акти:
• Постанова КМУ №1178 від 12.10.2022 р. (спрощення закупівель під час
воєнного стану);
• Наказ Мінекономіки №708 (затвердження тендерної документації);
• Положення про функціонування електронної системи закупівель.
Законодавство України базується на принципах, визначених
міжнародними угодами, зокрема Угодою GPA СОТ і Директивою 2014/24/ЄС,
до якої Україна поступово адаптується відповідно до Угоди про асоціацію з
63
ЄС.ntracting Data Standard). Законодавство України визначає такі основні
принципи системи закупівель:
– Добросовісна конкуренція серед учасників.
– Максимальна економія та ефективність використання державних коштів.
– Відкритість і прозорість на всіх етапах.
– Недискримінація учасників.
– Об’єктивне визначення переможця.
– Запобігання корупційним діям і зловживанням.
Гарантії реалізації цих принципів забезпечуються:
– відкритістю електронних даних (Prozorro);
– системою оскарження в Антимонопольному комітеті України;
– контролем Державної аудиторської служби;
– громадським моніторингом через платформу Dozorro.
Після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році система
публічних закупівель зазнала тимчасових змін. З метою забезпечення
оборонних потреб та гнучкості фінансування було ухвалено спрощені
процедури для певних категорій закупівель, зокрема військових і гуманітарних.
Однак навіть у таких умовах принцип відкритості не був повністю скасований
– Prozorro продовжує публікувати дані про більшість контрактів після
завершення бойових дій або за рішенням уповноважених органів [45].
З 2023 року в Україні запроваджено ініціативи щодо: повної гармонізації
із законодавством ЄС; створення Prozorro Market – електронного каталогу
товарів і послуг; розширення Prozorro International для інтеграції у світові
тендерні системи (TED, UNGM, World Bank Procurement).
64
Еволюція тендерного законодавства в Україні є не лише внутрішньою
реформою, а й частиною процесу економічної інтеграції у європейський
простір. Публічні закупівлі стали: важливим антикорупційним інструментом;
засобом розвитку конкурентного середовища; платформою для участі малого
та середнього бізнесу у держзамовленнях; стимулом до цифровізації
державного сектору [46].
Завдяки Prozorro Україна стала визнаним лідером у сфері прозорих
закупівель, а її модель активно вивчають і впроваджують у країнах Східної
Європи, Латинської Америки та Африки. Еволюція тендерної системи в
Україні демонструє поступовий перехід від непрозорих паперових процедур до
інноваційної цифрової моделі, що відповідає найкращим міжнародним
практикам. Запровадження законодавства про публічні закупівлі та
впровадження Prozorro створили нові стандарти відкритості, ефективності та
підзвітності у сфері використання державних коштів.
Подальший розвиток тендерної системи має бути спрямований на повну
інтеграцію в європейський правовий простір, підвищення рівня професійності
учасників і розширення участі українських компаній у міжнародних
закупівлях.
3.2 Сучасний стан і проблеми участі українських компаній у
міжнародних тендерах
Інтеграція українського бізнесу у глобальні ринки неможлива без
активної участі у міжнародних тендерах. Такі тендери відкривають можливості
для підприємств постачати товари, роботи та послуги для іноземних держав,
міжнародних організацій і транснаціональних корпорацій.
Однак, попри поступову лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності,
частка українських компаній у міжнародних закупівлях залишається відносно
65
низькою. Це пов’язано з низкою організаційних, фінансових, правових і
технологічних бар’єрів. Для оцінки сучасного стану доцільно розглянути
участь українських підприємств у міжнародних тендерних програмах, рівень їх
готовності до виходу на світові ринки, а також основні виклики, що стримують
цей процес [13; 47; 48].
Міжнародні тендери проводяться різними структурами – урядами,
міжнародними фінансовими інституціями (Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ),
гуманітарними організаціями (ООН, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Caritas Internationalis),
програмами технічної допомоги (USAID, GIZ, UNDP). Щороку через такі
механізми розподіляються мільярди доларів контрактів, що відкриває значні
можливості для національного бізнесу. Для українських компаній
найпоширенішими напрямами участі є:
– постачання товарів гуманітарного призначення (продукти, гігієна,
одяг);
– інфраструктурні проєкти (будівництво, енергетика, логістика);
– ІТ-послуги та цифрові рішення;
– агропромисловий сектор (насіння, техніка, добрива);
– медичні вироби й фармацевтика.
В останні роки спостерігається помітне зростання активності українських
постачальників у міжнародних тендерах, що зумовлено:
– реформою публічних закупівель в Україні та прозорістю Prozorro;
– цифровізацією та розвитком електронних платформ;
– підтримкою міжнародних партнерів (EU4Business, EBRD Advice for
Small Businesses).
66
Українські компанії активно залучаються до постачання продукції для
міжнародних донорських програм. Найбільшими замовниками, у тендерах яких
беруть участь українські підприємства, є:
– Система ООН (UNDP, UNICEF, WFP, UNHCR);
– Європейський Союз (EU External Actions, EBRD, EIB);
– Міжнародні благодійні фонди.
Після 2022 року, з початком повномасштабної війни, гуманітарні та
донорські закупівлі в Україні значно зросли. Це дало змогу багатьом
українським виробникам товарів народного споживання, пакувальних
матеріалів і логістичних компаній отримати контракти на постачання продукції
в межах міжнародних гуманітарних програм [47; 49].
На основі аналізу тендерних даних із систем Prozorro International, UNGM
та TED можна виокремити кілька важливих тенденцій:
– Зростання кількості українських учасників – якщо у 2015 році лише
поодинокі компанії брали участь у міжнародних торгах, то у 2023–2024 роках
їхня кількість перевищила 1,5 тисячі.
– Зміна структури постачальників – до участі дедалі активніше
долучається малий і середній бізнес, який раніше не мав ресурсів для виходу на
міжнародний рівень.
– Збільшення частки гуманітарних і логістичних тендерів – через
війну та пов’язані з нею виклики Україна стала ключовим регіоном для
програм міжнародної допомоги, що створює попит на продукцію місцевих
підприємств.
– Поступове зближення із системою GPA та директивами ЄС – у
межах Угоди про асоціацію з ЄС Україна гармонізує свої закупівельні
67
процедури із європейськими стандартами, що полегшує вихід компаній на
ринки ЄС [13].
Попри позитивні тенденції, український бізнес стикається з рядом
системних бар’єрів, які обмежують його конкурентоспроможність на світових
тендерних ринках. Багато компаній не володіють інформацією про наявні
міжнародні тендерні платформи (UNGM, TED, Devex, World Bank Procurement)
або не розуміють механізмів участі.
Відсутність досвіду у підготовці англомовної тендерної документації,
незнання міжнародних стандартів (ISO, CE, GMP) є головними причинами
невдач. Проблемою є й недостатній рівень кваліфікації фахівців, які
займаються зовнішньоекономічною діяльністю: підготовка документів часто
ведеться вручну, без використання спеціалізованих систем контролю якості
[49; 50].
Участь у міжнародному тендері потребує:
– сплати тендерних внесків;
– надання банківських гарантій або забезпечення пропозиції;
– документального підтвердження фінансової стабільності;
– витрат на переклад, сертифікацію, логістику.
Також банки не завжди охоче надають гарантії підприємствам із
невеликою історією або недостатнім обігом коштів. Окрім того, процес
оформлення документів, особливо у випадках співпраці з міжнародними
організаціями, залишається складним і бюрократизованим. Хоча в Україні
функціонує Prozorro International, її інтеграція із глобальними системами на
кшталт UNGM або TED поки що є частковою. Це створює ситуацію, коли
українські постачальники не завжди отримують своєчасну інформацію про нові
68
тендери або не можуть подавати пропозиції безпосередньо через національну
платформу. Міжнародні замовники висувають жорсткі вимоги до якості
продукції, підтверджені міжнародними сертифікатами (ISO 9001, ISO 14001,
HACCP, CE, GMP тощо). На жаль, далеко не всі українські підприємства мають
такі сертифікати, що знижує їх конкурентоспроможність. Крім того, у багатьох
компаній відсутня внутрішня система контролю якості та корпоративного
управління, що є обов’язковою умовою для участі у тендерах Світового банку
чи структур ООН. Відсутність єдиного інформаційного середовища обмежує
доступ до міжнародних тендерів у режимі “одного вікна” [9; 51; 52].
Після 2022 року українські підприємства зіштовхнулися з додатковими
бар’єрами: порушенням логістичних ланцюгів, підвищенням вартості
транспортування, ризиками форс-мажорних обставин. Ці фактори впливають
на спроможність виконувати міжнародні контракти у повному обсязі та вчасно.
Разом із тим, деякі міжнародні замовники запровадили обмеження для
закупівель у зонах підвищеного ризику, що тимчасово зменшило кількість
доступних тендерів для українських постачальників. Сучасний стан участі
українських компаній у міжнародних тендерах свідчить про поступовий
розвиток і нарощування потенціалу, але водночас виявляє низку бар’єрів, які
обмежують масштабування цього процесу. Серед ключових викликів –
недостатня обізнаність, складність процедур, фінансові ризики, нестача
сертифікації та логістичні обмеження. Подолання цих проблем потребує
комплексного підходу, поєднання зусиль держави, бізнес-асоціацій та
міжнародних партнерів. Участь українських компаній у міжнародних тендерах
має стратегічне значення для економіки, оскільки сприяє підвищенню
конкурентоспроможності, залученню інвестицій і формуванню позитивного
іміджу України як надійного торговельного партнера.
Структуризація ключових елементів управління міжнародною тендерною
69
діяльністю підприємства відображена у таблиці (табл. 3.1). Наведена
структуризація дозволяє не розглядати участь у тендері як разову дію, а
трактувати її як системний керований процес, що підлягає плануванню,
ресурсному забезпеченню та стратегічному удосконаленню.
Таблиця 3.1
Структуризація ключових елементів управління міжнародною тендерною
діяльністю підприємства
Компонент Для чого це потрібно Очікуваний ефект
Що включає
управління
Вибір ринків, типів Щоб уникати хаотичної
Стратегічне Зростання
тендерів, визначення участі й фокусувати
планування коефіцієнта
критеріїв доцільності ресурси на релевантних
участі перемог
участі можливостях
Створення тендерного
Щоб скоротити час
Організаційне відділу/групи, Скорочення
підготовки та зменшити
забезпечення регламентів, шаблонів витрат на участь
помилки
документів
Компетентність
персоналу
Тренінги, англомовна Підвищення
Щоб відповідати вимогам
підготовка, знання норм відповідності
міжнародних замовників
GPA/ЄС/UN пропозицій
Збільшення
Цифровізація Е-procurement, системи
Щоб швидко знаходити та кількості
процесів автоматичного
обробляти інформацію релевантних
моніторингу тендерів
тендерів
Фінансове Фінплан участі, гарантії, Щоб мати ліквідність для Зниження ризиків
забезпечення страхування ризиків забезпечення вимог зриву контракту
70
Аналіз KPI, порівняння Стабільне
Щоб накопичувати досвід
результатів виграні/програні, lessons зростання
та покращувати практику
learned ефективності
Складено автором на основі [44; 50; 53 ]
3.3 Аналіз практичного досвіду участі компанії в міжнародних тендерах (на
прикладі ТОВ «Вектор-Рітейл»)
Виконання рамкової угоди з Caritas Internationalis у 2025 році є
підтвердженням того, що компанія вже фактично інтегрована у сегмент
міжнародних гуманітарних закупівель, який є однією з найдинамічніших
підсистем глобального тендерного ринку в умовах війни в Україні. Постачання
гігієнічних наборів у регіони з найбільшою гуманітарною потребою
(Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Донецька області) на суму
понад 24 млн грн демонструє не лише виконання формального контракту, а й
здатність до операційного менеджменту високої складності та відповідності
міжнародним стандартам (у тому числі вимогам щодо специфікацій, етики й
простежуваності ланцюга поставок, що є типовими для гуманітарних донорів).
Набори мали різну глибинність комплектацій: жіночий – 23 позиції,
чоловічий – 22 позиції, дитячий – 12 позицій, спеціалізований жіночий – 8
позицій, спеціалізований чоловічий – 7 позицій. Такий асортимент означає, що
компанія здатна працювати зі складною сегментацією продукції, формувати
різні Bill-of-Materials в межах однієї специфікації та підтримувати контроль
відповідності кожної наборної конфігурації без збоїв. Ця здатність – важлива,
оскільки гуманітарні донори часто працюють не з «товарною» одиницею, а з
«пакетом». Тобто продається не “мило і шампунь”, а конкретно «гігієнічний
набір» – це вже рівень специфікації, близької до NATO procurement logic.
71
Додатково варто зафіксувати, що участь у цьому тендері не потребувала
значних витрат на підготовку пропозиції: фактично єдиною суттєвою статтею
був гарантійний інструмент (банківська гарантія). Тобто бізнес-модель участі
компанії в міжнародних тендерах на даний момент є ефективною: процес
підготовки заявки є структурованим, відпрацьованим та низьковитратним. Це
означає, що підприємство може масштабувати участь у більшій кількості
процедур без експоненційного росту адміністративних витрат – що є одним із
ключових факторів для підвищення середньої прибутковості та коефіцієнта
перемог.
З огляду на це, доцільно рекомендувати підприємству використати досвід
Caritas як “reference case” для входу в інші гуманітарні закупівельні системи
(UNICEF, UNDP, WFP, IOM, WHO), оскільки логіка закупівель у цих
організацій є взаємно сумісною. Для цього підприємству варто:
 сформувати англомовний пакет reference documents (опис контракту,
листи-підтвердження виконання);
 завантажити профайли на UNGM та EU TED;
 розширити перелік категорій товарів у пропозиціях до гуманітарного
сектору на основі вже підтвердженої компетентності у наборних
постачаннях.
Таким чином, досвід виконання рамкової угоди з Caritas Internationalis є
не тільки фактом завершеного контракту, а й стратегічним ресурсом для
переходу підприємства з одиничної участі до системної присутності у
міжнародних тендерних екосистемах.
Додатково слід зазначити, що виконання контракту супроводжувалося
дотриманням операційних та регуляторних вимог Caritas Internationalis.
Зокрема, замовник висував вимогу до контролю походження товарів, що
відповідало принципам “traceability and origin control”, характерним для
72
гуманітарних закупівель. Інспекція здійснювалася на точках доставки після
приймання товарів, що передбачало перевірку кількісної відповідності,
комплектності та відповідності заявленим специфікаціям. Також постачальник
був зобов’язаний забезпечити поставку протягом 14 календарних днів з
моменту отримання замовлення, тобто компанія працювала в умовах
фіксованого Service Level Agreement (SLA). Виконання поставок у встановлені
терміни та з дотриманням вимог до походження продукції підтверджує
високий рівень процесної дисципліни підприємства та його здатність
відповідати міжнародним стандартам закупівель гуманітарних донорів.
Оцінка результативності участі ТОВ «Вектор-Рітейл» у міжнародних
тендерах свідчить про поступове зростання рівня ефективності компанії. За
аналізований період (2023–2025 рр.) показник успішності участі у міжнародних
закупівлях становить близько 40%, що відповідає середньому рівню
результативності українських компаній у сфері постачання товарів
гуманітарного та продовольчого призначення. Це означає, що кожна друга
подана пропозиція завершується укладенням контракту, що свідчить про
стабільну конкурентоспроможність підприємства на зовнішніх ринках.
Важливим чинником успішності є підвищення якості підготовки
тендерної документації, використання аналітичних інструментів для
прогнозування вимог замовників, а також залучення цифрових платформ для
моніторингу міжнародних тендерів. Компанія впровадила систему
внутрішнього контролю за дотриманням технічних та фінансових критеріїв, що
дозволило скоротити кількість відхилених заявок і мінімізувати
адміністративні помилки. Підприємство також налагодило співпрацю з
міжнародними гуманітарними організаціями, що забезпечило стабільне
надходження валютних контрактів і сприяло підвищенню рівня довіри
іноземних партнерів.
73
Здійснений порівняльний аналіз свідчить, що за обсягом виграних
тендерів ТОВ «Вектор-Рітейл» входить до групи середніх українських
постачальників у гуманітарному сегменті. При цьому компанія демонструє
вищу, ніж середньоринкова, частку повторних контрактів, що підтверджує
позитивну ділову репутацію та якість виконання зобов’язань. Для підвищення
ефективності участі у тендерах підприємству доцільно розширити географію
участі (зокрема на ринки Східної Європи та Близького Сходу) та активніше
застосовувати партнерські моделі з локальними дистриб’юторами.
Узагальнення результатів дає змогу виокремити ключові чинники успіху
та потенційні напрями розвитку компанії, що відображено у таблиці (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
SWOT-аналіз участі ТОВ «Вектор-Рітейл» у міжнародних тендерах
Сильні сторони Слабкі сторони Можливості Загрози
Наявність досвіду Зростання
Обмежені фінансові Розширення співпраці з
роботи з конкуренції з боку
ресурси для участі у міжнародними донорами
міжнародними великих
великомасштабних та участь у регіональних
гуманітарними європейських
тендерах програмах відбудови
організаціями постачальників
Конкурентна цінова Диверсифікація ринків
Залежність від вузької Курсові
політика та стабільна збуту та вихід на нові
товарної спеціалізації коливання
логістика постачань географічні напрями
Використання
електронних Ризики затримки
платформ для оплати з боку
моніторингу тендерів іноземних
замовників
Складено автором
74
Аналіз практичного досвіду участі ТОВ «Вектор-Рітейл» у міжнародних
тендерах засвідчив, що підприємство сформувало низку істотних конкурентних
переваг, які дозволяють йому ефективно функціонувати на ринку гуманітарних
постачань. Одним із ключових чинників успіху є вибудувана логістична
модель, що забезпечує швидке реагування на потреби замовників, оптимізацію
витрат та стабільність процесів транспортування й зберігання продукції.
Суттєвим ресурсом конкурентоспроможності виступає також високий рівень
прозорості операційної діяльності компанії, що відповідає вимогам
міжнародних донорських структур і сприяє формуванню довіри з боку
партнерів. Не менш значущим є стабільна якість продукції, підтверджена
відповідними документами, що дозволяє компанії брати участь у тендерах
глобальних гуманітарних організацій та виконувати контракти різної
складності.
Разом із тим результати аналізу вказують на наявність напрямів, які
потребують подальшого розвитку для зміцнення позицій підприємства на
світовому ринку. Серед таких напрямів – удосконалення системи міжнародної
сертифікації, оскільки відповідність більш широкому спектру стандартів
(зокрема ISO у сфері менеджменту якості, безпеки продукції та екологічного
управління) є вагомою перевагою в умовах жорсткої конкуренції. Важливим
аспектом також є розвиток ризик-менеджменту, адже діяльність у
гуманітарному секторі пов’язана з підвищеною невизначеністю, коливанням
попиту, можливими перебоями в логістичних ланцюгах та необхідністю
забезпечення безперервного постачання навіть за кризових умов.
Запровадження комплексних підходів до управління ризиками сприятиме
підвищенню стійкості підприємства та мінімізації потенційних втрат.
Окрему увагу доцільно приділити розширенню мережі стратегічних
партнерств, зокрема співпраці з міжнародними дистриб’юторами,
75
сертифікаційними установами та логістичними операторами, що дозволить
підвищити гнучкість компанії та зменшити витрати на вихід у нові регіони.
Такі партнерства не лише розширюють доступ до тендерних можливостей, а й
сприяють трансферу знань, впровадженню найкращих практик та підвищенню
операційної ефективності.
Загалом отримані результати підтверджують, що участь у міжнародних
тендерах для ТОВ «Вектор-Рітейл» має стратегічний характер: вона забезпечує
не лише зростання прибутковості, а й слугує інструментом інтеграції у
глобальні економічні процеси, стимулює розвиток внутрішньої
інфраструктури, підвищує якість управлінських рішень та сприяє формуванню
репутації надійного партнера на міжнародній арені.
76
ВИСНОВКИ
У магістерській кваліфікаційній роботі було здійснено комплексне
дослідження теоретичних, методичних та практичних аспектів участі
українських підприємств у міжнародних тендерах на прикладі ТОВ «Вектор-
Рітейл». Метою дослідження було визначення особливостей функціонування
тендерних систем, аналіз ефективності участі національних компаній у
міжнародних закупівлях та формування рекомендацій щодо підвищення
конкурентоспроможності підприємств на світовому ринку.
У першому розділі розкрито сутність і класифікацію тендерів у світовій
практиці, визначено їх роль у розвитку зовнішньоекономічної діяльності
підприємств, а також проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює
проведення міжнародних тендерів. Встановлено, що система тендерних
закупівель є одним із найважливіших механізмів забезпечення прозорості,
ефективності та справедливості економічних відносин між державними,
приватними та міжнародними структурами.
У другому розділі досліджено особливості функціонування тендерної
системи в Україні на прикладі діяльності ТОВ «Вектор-Рітейл». Проведено
характеристику підприємства, його структури та напрямів діяльності, а також
проаналізовано практичний досвід участі компанії у міжнародних закупівлях.
На основі порівняльного аналізу з європейською моделлю встановлено, що
українська система закупівель, зокрема через платформу Prozorro,
наближається до стандартів ЄС, проте потребує подальшої гармонізації щодо
процедурних вимог, критеріїв оцінювання та рівня цифровізації.
У третьому розділі розглянуто проблеми та перспективи участі
українських підприємств у міжнародних тендерах, узагальнено досвід ТОВ
«Вектор-Рітейл» та оцінено його ефективність. Визначено, що рівень
успішності участі компанії у міжнародних тендерах становить близько 40%, що
77
є свідченням стабільної конкурентоспроможності. Проведено SWOT-аналіз,
який показав, що ключовими сильними сторонами підприємства є налагоджені
зв’язки з міжнародними партнерами, гнучка цінова політика та ефективна
логістика. Серед основних слабких сторін – обмежені фінансові ресурси та
потреба у міжнародній сертифікації. Серед перспектив розвитку – розширення
географії участі у тендерах, диверсифікація товарного портфеля та
впровадження цифрових технологій у процес підготовки пропозицій.
За результатами дослідження можна зробити висновок, що участь
українських підприємств у міжнародних тендерах є потужним інструментом
інтеграції у світову економічну систему, підвищення ефективності
господарської діяльності та залучення іноземних інвестицій. Для забезпечення
стабільного розвитку цього напряму необхідно:
– продовжити гармонізацію законодавства України із директивами ЄС;
– розширити можливості участі малих і середніх підприємств у
міжнародних закупівлях;
– забезпечити навчання персоналу з питань підготовки тендерної
документації;
– впроваджувати сучасні інформаційні технології для автоматизації
процесів пошуку та подання тендерних заявок.
Таким чином, проведене дослідження має як теоретичну, так і практичну
значущість. Отримані результати можуть бути використані підприємствами,
що планують розширювати свою присутність на міжнародних ринках через
участь у тендерах, а також державними органами при вдосконаленні системи
публічних закупівель в Україні. Досвід ТОВ «Вектор-Рітейл» підтверджує, що
за умов належної підготовки, стратегічного планування та дотримання
міжнародних стандартів українські компанії можуть успішно конкурувати на
глобальному
78
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.World Trade Organization (WTO). Agreement on Government Procurement
(GPA). URL: https://www.wto.org/english/tratop_e/gproc_e/gp_gpa_e.htm
2. Accession in the Light of the Reforms in the Public Procurement Sector. Modern
Engineering and Innovative Technologies, 2022, №19-02. URL:
https://www.moderntechno.de/index.php/meit/article/view/ge19-02-068
3. Does the WTO Government Procurement Agreement Deliver What It Promises?
World Trade Review, Vol.18, Issue 4, 2019. URL:
https://www.cambridge.org/core/journals/world-trade-review/article/abs/does-the-
wto-government-procurement-agreement-deliver-what-it-
promises/5897DD3FFEE76A2250336BE4605AACC3
4. Government Procurement in the WTO: A Case for Greater Integration. World
Trade Review, 2016. URL: https://www.cambridge.org/core/journals/world-trade-
review/article/abs/government-procurement-in-the-wto-a-case-for-greater-
integration/BD1DA187215DA8F6059D0B1717490120
5. The role of e‑procurement in promoting government transparency: Lessons from
Surabaya. Economic Military and Geographically Business Review, 2024. URL:
https://www.journal-iasssf.com/index.php/EMAGRAP/article/view/971
6. From Public E‑Procurement 3.0 to E‑Procurement 4.0: A Critical Literature
Review. Sustainability, 2022, 14(18), 11252. URL: https://www.mdpi.com/2071-
1050/14/18/11252
7. Transparency and E‑Government in Electronic Public Procurement as Sustainable
Development. Sustainability, 2023, 15(5), 4672. URL: https://www.mdpi.com/2071-
1050/15/5/4672
79
8. Measuring public procurement transparency with an index: Exploring the role of
e‑GP systems and institutions. Government Information Quarterly, 2024, Vol. 41(3).
URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0740624X24000443
9. The WTO Government Procurement Agreement and Its Impacts on Trade. NBER
Working Paper 17365, 2011. URL:
https://www.nber.org/system/files/working_papers/w17365/w17365.pdf
10. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. New
York: Free Press, 1985. URL:
https://www.hbs.edu/faculty/Pages/item.aspx?num=193
11. Coase, R. The Nature of the Firm. Economica, 1937. URL:
https://www.academia.edu/5271849/Nature_of_the_firm
12. WTO. Government Procurement Agreement: Brochure ‘in brief’. 2015. URL:
https://www.wto.org/english/thewto_e/20y_e/gpa_brochure2015_e.pdf
13. European Commission. Public Procurement Directive 2014/24/EU (consolidated
2022). URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2014/24/oj/eng
14. World Bank. Procurement Framework and Regulations 2023. URL:
https://thedocs.worldbank.org/en/doc/6c0602876d68949e80820507d90a14ed-
0290012023/procurement-regulations-september-2023
15. OECD. Foreign Direct Investment and Public Procurement 2022 Report. URL:
https://www.oecd.org/en/publications/oecd-international-direct-investment-statistics-
2022_deedc307-en.html
16. Prozorro. Міжнародні закупівлі через Prozorro.Іnternational, 2023. URL:
https://prozorro.gov.ua/uk/news/prozorro-rozrobylo-proceduru-zakupivel-za-
pravylamy-mizhnarodnyh-donoriv
80
17. Європейський банк реконструкції та розвитку. Procurement Policies and
Rules, 2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/c533y2024
18. United Nations Global Marketplace (UNGM). Supplier Registration and
Tender Process, 2023. URL: https://www.ungm.org/
19. Transparency International. Corruption Risks in Global Procurement, 2022.
URL: https://knowledgehub.transparency.org/guide/topic-guide-on-public-
procurement/4899
20. Кабінет Міністрів України. Закон України «Про публічні закупівлі» (ред.
2024). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/782-2024-%D0%BF#Text
21. ISO. ISO 9001: Quality Management Systems – Requirements, 2023. URL:
https://www.iso.org/standard/62085.html
22. Deloitte. Global Procurement Trends Report 2023. URL:
https://www.deloitte.com/us/en/services/consulting/services/procurement-
strategy.html
23. PwC. Public Procurement and Economic Efficiency, 2022. URL:
https://www.pwc.de/en/strategy-organisation-processes-systems/pwc-global-digital-
procurement-survey-2022-en.pdf
24. World Bank. Global Procurement Data Analytics, 2023. URL:
https://blogs.worldbank.org/en/governance/strengthening-public-procurement-
through-data-analytics-0
5. OECD. SMEs and Public Procurement 2024 Policy Brief. URL:
https://webfs.oecd.org/governmentataglance/Public%20procurement/2024%20OECD
%20Survey%20on%20Public%20Procurement.pdf
81
26. KPMG. International Tenders: Challenges for SMEs, 2023. URL:
https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/xx/pdf/2023/06/familiar-challenges-new-
solutions.pdf
27. IMF. Trade Competitiveness Report, 2022. URL:
https://www.imf.org/en/publications/sprolls/external-sector-reports
28. Open Contracting Partnership. Global Procurement Data Standard (GPA
2023). URL: https://www.open-contracting.org/data-standard/
29. Ministry of Economy of Ukraine. Розвиток електронних закупівель та
інтеграція з ЄС, 2024. URL: https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-
UA&id=e54f0df6-ae9f-4437-9af7-
1da4c8bb44ba&title=YevropeiskaIntegratsiia&%20isSpecial=true&showMenuTree=
true
30. UNCTAD. World Investment Report 2024. URL:
https://unctad.org/publication/world-investment-report-2024
31. WTO. World Trade Report 2023: Re-globalization for a Resilient World
Economy. URL: https://www.wto.org/english/res_e/publications_e/wtr23_e.htm.
32. World Trade Organization. Agreement on Government Procurement (GPA) /
World Trade Organization. – Geneva : WTO, 2012. URL:
https://www.wto.org/english/tratop_e/gproc_e/gp_gpa_e.htm
33. Directive 2014/24/EU of the European Parliament and of the Council of 26
February 2014 on public procurement and repealing Directive 2004/18/EC. //
Official Journal of the European Union. – 28.3.2014. – L 94. URL: https://eur-
lex.europa.eu/eli/dir/2014/24/oj/eng
34. Directive 2014/25/EU of the European Parliament and of the Council of 26
February 2014 on procurement by entities operating in the water, energy, transport
82
and postal services sectors and repealing Directive 2004/17/EC. – Official Journal of
the European Union, 28.3.2014, L 94. URL: https://op.europa.eu/en/publication-
detail/-/publication/6cb934f2-5279-11ec-01aa75ed71a1/language-en
35. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL). Model Law on
Public Procurement (2011). – Vienna & New York: United Nations, Jan 2014.
–ISBN 978-92-1-133723-5. URL:
https://uncitral.un.org/en/texts/procurement/modellaw/public_procurement
36. Угода про асоціацію між Україною та ЄС. „Overview – Association
Agreement“. Європейська інтеграційна платформа України. URL: https://eu-
ua.kmu.gov.ua/en/agreement/overview/
37. The volume of competitive procurement in Ukraine increased from UAH 616.8
billion in 2023 to UAH 841 billion in 2024, 2024. URL:
https://prozorro.gov.ua/en/news/obsyag-konkurentnyh-zakupivel-v-ukrayini-zris-z-
6168-milyarda-u-2023-roci-do-841-milyarda-gryven-u-2024-
roci?utm_source=chatgpt.com
38. Public procurement in Ukraine, 2025. URL:
https://infobox.prozorro.org/upload/files/main/2345/680/5-moe-ver-2-mineconomy-
april-2025.pdf?utm_source=chatgpt.com
39. The New Law on Public Procurement: What Changes Await the Industry, 2024.
URL: https://ti-ukraine.org/en/news/the-new-law-on-public-procurement-what-
changes-await-the-industry/?utm_source=chatgpt.com
40. A BRIEF GUIDE TO THE 2014 EU PUBLIC PROCUREMENT DIRECTIVES,
2014. URL:
https://assets.publishing.service.gov.uk/media/5a80195ee5274a2e8ab4e2d6/Brief_G
uide_to_the_2014_Directives_Oct_16.pdf?utm_source=chatgpt.com
83
41. The EU Legal framework on public procurement, 2025. URL: https://living-
in.eu/eu-support-services/procurement-support-materials/eu-legal-framework-public-
procurement?utm_source=chatgpt.com
42. PUBLIC PROCUREMENT REFORM. Ministry of Economy, Environment and
Agriculture of Ukraine, 2024. URL:
https://me.gov.ua/Documents/Detail?id=4f2cb072-bac6-4ded-b564-
5a00dd24511a&lang=en-
GB&title=ReformOfStateProcurement&utm_source=chatgpt.com
43. Transparency in Public Procurement (Prozorro) (UA0073), 2018. URL:
https://www.opengovpartnership.org/members/ukraine/commitments/UA0073/?utm_
source=chatgpt.com
44. Made in Ukraine: Tightening of localization requirements for public
procurement. Governmant portal, 2025. URL:
https://www.kmu.gov.ua/en/news/zrobleno-v-ukraini-posylennia-vymoh-do-
pidtverdzhennia-lokalizatsii-dlia-publichnykh-zakupivel?utm_source=chatgpt.com
45. Prozorro – the GovTech project that transformed public procurement in Ukraine.
Digital State Ukraine. URL: https://digitalstate.gov.ua/projects/govtech/prozorro
46. Time Machine: 30 Years of Public Procurement – Transparency International
Ukraine. URL: https://ti-ukraine.org/en/blogs/time-machine-30-years-of-public-
procurement/
47. The framework law “On public procurement of goods, services and works”
adopted in February 2000 … Document from World Bank. URL:
https://documents1.worldbank.org/curated/en/300721468112152907/pdf/288460UA.
pdf
48. Ukraine revises public procurement rules. European Business Association, 20
September 2019. URL: https://eba.com.ua/ukraine-revises-public-procurement-rules/
84
49. Ukraine revises public procurement rules. European Business Association, 20
September 2019. URL: https://eba.com.ua/ukraine-revises-public-procurement-rules/
50. Procurement of the Future: What Will It Look Like? Insights from the
Government Strategy – Transparency International Ukraine. URL: https://ti-
ukraine.org/en/news/procurement-of-the-future-what-will-it-look-like-insights-from-
the-government-strategy/
51. EBRD strengthens public procurement in Ukraine. UNIAN, 25 January 2017.
URL: https://www.unian.info/economics/1741367-ebrd-strengthens-public-
procurement-in-ukraine.html
52. News – Verkhovna Rada of Ukraine adopts Law "On public procurements".
Verkhovna Rada of Ukraine, 25 December 2015. URL:
https://www.rada.gov.ua/en/news/News/122512.html
53. EUR-Lex – Pursuant to the Public Procurement Law … URL: https://eur-
lex.europa.eu/eli/dec/2024/192/oj/eng
85
ДОДАТКИ
Додаток А
86
Додаток Б
87
Додаток В
88
Додаток Г
89
Додаток Д
90
Додаток Е
Гігієнічний набір чоловічий
Кількіс Рекомендова
Кількіст
Реф. Назва продукту ть в ні Назва виробника, товару, країна Об'єм
ь
наборі композиції
1 Зубна щітка (середня 1 шт 1 шт Зубна щітка ORAL_B 1
жорсткість) ТОВ "Procter &
2 3 Чистота Свіжість 20 г 1 шт
Gamble", США
(середня жорсткість)
2 Зубна паста 75 мл 1 шт х 75 мл
ТОВ ВКФ
(*або інша Зубна паста "Biosense" 75 мл 1 шт
“Біотон”, Україна
композиція)
3 Мило тверде для рук 70-75 г 1 шт х 70-75 ТОВ "ФМТ", Мило тверде для рук
г 70 г 1 шт
Україна "GrandSharm"
4 Чоловічий гель для 250 мл 1 шт х 250 мл Чоловічий гель для
душу та шампунь 2 в (*або інша ТОВ ВКФ
душу та шампунь 2 в 1 250 мл 1 шт
1 композиція) “Біотон”, Україна
"Bioton cosmetics"
5 Губка банна/лазнева 1 шт 1 шт ТОВ "Ю.ЕН.ПІ. Губка банна "Laurel"
20 г 1 шт
Трейдінг", Україна ТМ Perfecto
6 Пральний порошок 2 кг 1 уп х 2 кг Пральний порошок
(*або інша ТОВ " Карапуз" "Пупсік" з перших днів 2 кг 1 уп
композиція) життя
7 Гель для прання 1.2 - 1.5 1 уп х 1.2 - Гель для прання дитячої
л 1.5 л ТОВ "Крапуз", білизни Карапуз
1,5 л 1 шт
(*або інша Україна Sensitive 38 циклів
композиція) прання, 1.5 л
8 Господарське мило 240 г 2 уп х 120- ТОВ "ФМТ", Господарське мило
125 гр 125 г 2 шт
Україна "Maestro"
9 Гель для миття 500 мл 1 пляшка х
Гель для миття посуду
посуду 500 мл ТОВ "ФМТ",
"Maestro", з ароматом 500 мл 1 шт
(*або інша Україна
яблука
композиція)
10 Губки для миття 3 шт 1 уп х 3 шт
посуду (або інша ТОВ "Ю.ЕН.ПІ. Набір губок кухонних
композиція) 0,4 г 5 шт
Трейдінг", Україна Privat Маxi 5 штук
91
11 Бритва (чоловіча) 4-5 1 уп х 4-5
Одноразовий станок для
для гоління станків станків
ТОВ "Wilkinson гоління чоловічий
(бритв) 8,6 г 5 шт
Sword", Німеччина Wilkinson Sword 2 леза 5
(*або інша
шт
композиція)
12 Гель/пінка для 200-250 1 уп х 200-
гоління мл 250 мл ТОВ "Lider
Піна для гоління Cristal
(чоловіча) (*або інша kozmetik", 200 мл 1 шт
Зволожуюча 200 мл
композиція) Туреччина
13 Крем / гель / лосьйон 100-150 1 уп х 100-
після гоління мл 150 мл ТОВ ВКФ Крем після гоління
100 мл 1 шт
(*або інша “Біотон”, Україна "Bioton cosmetics"
композиція)
14 Вологі серветки 1 уп 1 уп х 60 шт
ТОВ "Фібратекс Вологі серветки "Babу
158 г 1 уп
Плюс", Україна angel", 60 шт
15 Туалетний папір 4 1 уп х 4 Туалетний папір
рулони рулони МПП "Оріон", тришаровий, 150
(*або інша 75 г 4 рул
Україна відривів, "Papela", 4
композиція) рулони
16 Дезодорант- 150-250 1 шт х 150- Дезодорант-
Антиперспірант мл. 250 мл Антиперспірант, Garnier
ТОВ "L'Oréal",
(*або інша Mineral Deodorant Men 150 мл 1 шт
Франція
композиція) Активний контроль +,
чоловічий, 150 мл
17 Антисептик для рук 100 мл 2 пл х 50 мл
(*або інша Антисептик для рук, 100
ТОВ ВКФ
композиція) мл, з розпилювачем, 100 мл 1 шт
“Біотон”, Україна
"Bioton cosmetics"
18 Рушник 1 шт 1 шт
ПП "Ярослав", Рушник 140х70 см,
0,5 кг 1 шт
Україна щільність 500 г/м2
19 Пакети для сміття 1 уп 1 уп х 20 шт
(35-40 л) (*або інша ТОВ "Ю.ЕН.ПІ. Пакети для сміття 35 л
композиція) 90 г 1 рул
Трейдінг", Україна (30 шт), Pri.Vat
20 Картонна коробка, 1 шт Коробка 1 шт Коробка
Стікер Стікер 2 шт ТОВ "Палета Картонна коробка, 1 шт
Плюс", Україна Стікер 2 шт Стікер 2
шт
92
21 Пакет для 2 шт
Пакет для
транспортування
транспортування
коробки та/чи
коробки та/чи окремих
окремих засобів з
ТОВ "Новопласт", засобів з набору, пакет
наборі 1 шт
Україна досить великого
розміру, що робить його
комфортним для
транспортування
22 Буклет "Основи 1 шт ТОВ "ДрукДім",
гігієни" Буклет "Основи гігієни" 1 шт
Україна
23 Брошура "Знайте 1 шт ТОВ "ДрукДім", Брошура "Знайте свої
свої права" 1 шт
Україна права"
Додаток Є
Гігієнічний набір жіночий
Назва продукту Кількіс
Реф. ть в Назва виробника, Кількіст
Назва товару Об'єм
наборі країна ь
Зубна щітка (середня 1 шт Зубна щітка ORAL_B 1 2 3
жорсткість) ТОВ "Procter &
1 Чистота Свіжість (середня 20 г 1 шт
Gamble", США
жорсткість)
Зубна паста 75 мл ТОВ ВКФ “Біотон”,
2 Зубна паста "Biosense" 75 мл 1 шт
Україна
Мило тверде для рук 70-75 г Мило тверде для рук
3 ТОВ "ФМТ", Україна 70 г 1 шт
"GrandSharm"
Шампунь для всіх 200 мл Шампунь для всих типів
ТОВ ВКФ “Біотон”,
4 типів волосся волосся, 250 мл, "Bioton 250 мл 1 шт
Україна
cosmetics"
Гель для душу 200-300 ТОВ ВКФ “Біотон”, Гель для душу, 250 мл,
5 мл. 250 мл 1 шт
Україна "Bioton cosmetics"
Губка банна/лазнева 1 шт ТОВ "Ю.ЕН.ПІ. Губка банна "Laurel" ТМ
6 20 г 1 шт
Трейдінг", Україна Perfecto
Пральний порошок 2 кг Пральний порошок "Пупсік" з
7 ТОВ " Карапуз" 2 кг 1 уп
перших днів життя
Гель для прання 1.2 - 1.5 Гель для прання дитячої
8 ТОВ "Крапуз", Україна 1,5 л 1 шт
л білизни Карапуз Sensitive 38
93
циклів прання, 1.5 л
Господарське мило 240 г
9 ТОВ "ФМТ", Україна Господарське мило "Maestro" 125 г 2 шт
Гель для миття посуду 500 мл Гель для миття посуду
10 ТОВ "ФМТ", Україна 500 мл 1 шт
"Maestro", з ароматом яблука
Губки для миття 3 шт ТОВ "Ю.ЕН.ПІ. Набір губок кухонних Privat
11 0,4 г 5 шт
посуду Трейдінг", Україна Маxi 5 штук
Бритва (жіноча) для 4-5 Одноразовий станок для
ТОВ "Wilkinson Sword",
12 гоління станків гоління чоловічий Wilkinson 8,6 г 5 шт
Німеччина
Sword 2 леза 5 шт
Крем для тіла 150 - ТОВ ВКФ “Біотон”, Крем для тіла універсальний
13 універсальний 200 мл 200 мл 1 шт
Україна 200 мл, "Bioton cosmetics"
Вологі серветки 1 уп ТОВ "Фібратекс Плюс", Вологі серветки "Babу angel",
14 158 г 1 уп
Україна 60 шт
Гігієнічні прокладки 20 Гігієнічні прокладки, 4
15 проклад ТОВ "ESSITY", Швеція краплі, 4 розмір, 20 шт/уп, 120 г 1 уп
ок Libresse Natural
Туалетний папір 4 Туалетний папір тришаровий,
16 рулони МПП "Оріон", Україна 150 відривів, "Papela", 4 75 г 4 рул
рулони
Дезодорант- 150-250 Дезодорант-Антиперспірант,
17 Антиперспірант мл. ТОВ "L'Oréal", Франція для жінок Garnier Mineral 150 мл 1 шт
Активний Контроль 150 мл
Антисептик для рук 100 мл Антисептик для рук, 100 мл, з
ТОВ ВКФ “Біотон”,
18 розпилювачем, "Bioton 100 мл 1 шт
Україна
cosmetics"
Рушник 1 шт Рушник 140х70 см, щільність
19 ПП "Ярослав", Україна 0,5 кг 1 шт
500 г/м2
Пакети для сміття (35- 1 уп ТОВ "Ю.ЕН.ПІ. Пакети для сміття 35 л (30
20 40 л) 90 г 1 рул
Трейдінг", Україна шт), Pri.Vat
Картонна коробка, 1 шт Коробка
Стікер ТОВ "Палета Плюс", Картонна коробка, Стікер 2 1 шт
21
Україна шт Стікер 2
шт
Пакет для 2 шт Пакет для транспортування
транспортування коробки та/чи окремих
ТОВ "Новопласт",
22 коробки та/чи окремих засобів з набору, пакет досить 1 шт
Україна
засобів з наборі великого розміру, що робить
його комфортним для
94
транспортування
Буклет "Основи 1 шт ТОВ "ДрукДім",
23 гігієни" Буклет "Основи гігієни" 1 шт
Україна
Брошура "Знайте свої 1 шт ТОВ "ДрукДім",
24 Брошура "Знайте свої права" 1 шт
права" Україна
Додаток Ж
Гігієнічний набір спеціалізований жіночий/чоловічий
Назва продукту Кількість Назва виробника,
Реф. в наборі Назва товару Об'єм Кількість
країна
Прокладки 60 Урологічні проклади TENA
урологічні прокладок Men Active Fit L3 - 16 шт/уп,
ТОВ "ESSITY", 2 уп х 16 шт,
1 (універсальні) Прокладки урологічні TENA
Швеція 2 упх 24 шт
Lady Slim NORMAL
24шт/уп
Поглинаючі 30 шт
пелюшки/тканина ТОВ "Dr.Comfort", Поглинаючі пелюшки 60х60,
2 3 уп х 10 шт
60х60/60х90 Туреччина 10 шт/уп
Підгузки дорослі, 20 шт ТОВ "Giggles", Підгузки дорослі, розмір
3 розмір ХL 1 уп х 15 шт
Туреччина ХL,"Giggles", 15 шт/уп
Підгузки для 10-12 шт
ТОВ "Giggles", Підгузки дорослі, розмір
4 дорослих, розмір L 1 уп х 15 шт
Туреччина L,"Giggles", 15 шт/уп
/ ХL
Крем від 75-100мл
ТОВ ВКФ “Біотон”, Крем від попрілостей (під
5 попрілостей (під 75 мл 1 шт
Україна підгузок), 75 см, "Biotoshka"
підгузок)
Картонна коробка, 1 шт ТОВ "Палета Плюс", Картонна коробка, Стікер 2 Коробка 1 шт
6 Стікер Україна шт Стікер 2 шт
Пакет для 2 шт Пакет для транспортування
транспортування коробки та/чи окремих
коробки та/чи ТОВ "Новопласт", засобів з набору, пакет
7 1 шт
окремих засобів з Україна досить великого розміру, що
наборі робить його комфортним для
транспортування
95
Буклет "Основи 1 шт ТОВ "ДрукДім",
8 гігієни" Буклет "Основи гігієни" 1 шт
Україна
Брошура "Знайте 1 шт ТОВ "ДрукДім",
9 свої права" Брошура "Знайте свої права" 1 шт
Україна
Додаток З
Гігієнічний набір дитячий
Назва Кількість в
Назва виробника,
Реф. продукту наборі Назва товару Об'єм Кількість
країна
Дитячи вологі 100 серветок ТОВ "Фібратекс Вологі серветки "Babу angel", 120
1 серветки 300 г 1 уп
Плюс", Україна шт
Одноразові 120 шт Одноразові дитячі підгузки,
дитячі Підгузки дитячі Giggles Natural 4 2 уп (р.4) х
підгузки Maxi 7-18 кг 30 шт - 2 уп., 30 шт, 1
Розмір 4, 5 ТОВ "Giggles",
2 Підгузки дитячі Giggles Natural 5 уп(р.5) х 24
Туреччина
Junior 11-25 кг 24 шт - 1 уп, шт, уп (р.5)
Підгузки дитячі Giggles Premium х 44 шт
5 Junior 11-25 кг 44 шт - 1 уп.
Крем від 75-100 мл
ТОВ ВКФ “Біотон”, Крем від попрілостей (під
3 попрілостей 75 мл 1 шт
Україна підгузок), 75 см, "Biotoshka"
(під підгузок)
Дитячий 200-250 мл
ТОВ ВКФ “Біотон”, Дитячий шампунь-гель-пінка, 3 в
4 шампунь-гель 500 мл 1 шт
Україна 1 для тіла, "Honey Bunny", 500 мл
для тіла
Дитяча зубна 75-100 мл
ТОВ "Clinic", Дитяча зубна паста (0+)
5 паста (від 1 50 мл 2 шт
Болгарія ASTERA KIDS 50 мл
року)
Дитяча зубна 1 шт ORAL_B
щітка ТОВ "Procter &
6 зуб. щiтка Кідс для дiтей Cars/Fr 15 г 1 шт
Gamble", США
ozen Екстра м'яка
Дитячий 1 шт ПП "Ярослав", Рушник 140х70 см, щільність 500
7 рушник 0,5 кг 1 шт
Україна г/м2
Картонна 1 шт Коробка 1
ТОВ "Палета Плюс",
8 коробка, Картонна коробка, Стікер 2 шт шт Стікер 2
Україна
Стікер шт
96
Пакет для 2 шт Пакет для транспортування
транспортуван коробки та/чи окремих засобів з
ня коробки ТОВ "Новопласт", набору, пакет досить великого
9 1 шт
та/чи окремих Україна розміру, що робить його
засобів з комфортним для
наборі транспортування
Буклет 1 шт
ТОВ "ДрукДім",
10 "Основи Буклет "Основи гігієни" 1 шт
Україна
гігієни"
Брошура 1 шт
ТОВ "ДрукДім",
11 "Знайте свої Брошура "Знайте свої права" 1 шт
Україна
права"
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
