Організація ділового туризму

Тупчієнко, Анна Сергіївна

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7249

Повний запис метаданих

Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Матвійчук, Людмила Юріївна	-
dc.contributor.author	Тупчієнко, Анна Сергіївна	-
dc.date.accessioned	2026-03-07T12:24:13Z	-
dc.date.available	2026-03-07T12:24:13Z	-
dc.date.issued	2023-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7249	-
dc.description.abstract	Звіт про дипломну роботу: 80 сторінок, 3 розділи, 5 рисунків, 13 таблиць, 4 додатки, 51 джерел. Об’єктом дослідження є процес організації ділового туризму на прикладі туристичного оператора «Мандрівник». Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів розвитку ділового туризму в Україні. Мета дослідження – аналіз процесу організації ділового туризму та мето- ди підвищення його ефектності. Розглянута проблема організації ділового туризму в Україні. Досліджені напрямки та різновиди можливостей надання туристичних послуг на підприємстві «Мандрівник». Проведено аналіз сучасних методів оцінки ефективності управління балансом підприємства у туристичній галузі, визначено їх переваги та недоліки. Представлені методичні підходи до оцінки ефективності управління туристичним підприємством, розглянуті перспективи та особливості застосування методів статистичного аналізу у сфері надання послуг ділового туризму. Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені у практиці діяльності підприємств туристичної галузі економіки України.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	ДІЛОВИЙ ТУРИЗМ	uk_UA
dc.subject	ЕФЕКТИВНІСТЬ	uk_UA
dc.subject	МЕТОДИ АНАЛІЗУ	uk_UA
dc.subject	МЕТОДИ ОЦІНКИ	uk_UA
dc.subject	ОРГАНІЗАЦІЯ	uk_UA
dc.title	Організація ділового туризму	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	242 Туризм і рекреація (Туризм)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Тупчієнко.pdf Restricted Access		799.48 kB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Допущено до захисту
Завідувач кафедри туризму та
готельно–ресторанної справи
Лариса ЧЕПУРДА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
першого (бакалаврського) рівня освіти
на тему: «Організація ділового туризму»

Виконала студентка
4 курсу, групи Т-91
Спеціальності 242 «Туризм»
Тупчієнко Анна Сергіївна
Керівник д.е.н.,проф..
Матвійчук Л.Ю.
Рецензент Герман І.В.

Черкаси, 2023 р.
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра туризму і готельно–ресторанної справи
Освітній рівень: перший (бакалаврський)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри Лариса ЧЕПУРДА
« » 20 року

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
Тупчієнко Анни Сергіївни
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи «Організація ділового туризму»
Керівник проекту (роботи) Матвійчук Людмила Юріївна д.е.н.,проф.
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету від
«09» березня 2023 року № 60/04
2. Строк подання студентом проекту (роботи) 01 червня 2023 р.
3. Вихідні дані до проекту (роботи) аналітичні та статистичні дані про
діяльність туристичного оператора «Мандрівник»
4. Зміст розрахунково–пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить
розробити) ) вступ (актуальність, мета та завдання кваліфікаційної роботи,
об’єкт та предмет дослідження, теоретичні та методичні підходи організації
ділового туризму (1розділ), розгляд практичних аспектів організації діяльності
туристичної фірми «Мандрівник» (2 розділ), шляхи удосконалення організації
ділового туризму туристичним підприємством «Мандрівник» (розділ 3).
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень,
плакатів) аналітичні таблиці, рисунки, схеми, графіки.
6. Консультанти розділів проекту (роботи)

Розділ Прізвище, ініціали та Підпис, дата
посада консультанта
Завдання видав Завдання прийняв
Розділ 1 Матвійчук Л.Ю.д.е.н.проф.
Розділ 2 Матвійчук Л.Ю.д.е.н.проф.
Розділ 3 Матвійчук Л.Ю.д.е.н.проф.

7. Дата видачі завдання: « » 20 ро

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів дипломного проекту Строк виконання Примітка
(роботи) етапів проекту
(роботи)
1 Затвердження теми дипломної роботи березень Виконано
2 Затвердження плану дипломної роботи березень Виконано
3 Підготовка 1 розділу квітень Виконано
4 Підготовка 2 розділу травень Виконано
5 Підготовка 3 розділу травень Виконано
6 Робота над формуванням висновків травень Виконано
7 Оформлення та рецензування травень Виконано
8 Попередній захист червень Виконано
9 Захист дипломної роботи червень Виконано

Студент–дипломник Анна ТУПЧІЄНКО
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник дипломної
Роботи _ Людмила МАТВІЙЧУК
(підпис) (прізвище та ініціали)

РЕФЕРАТ

Звіт про дипломну роботу: 80 сторінок, 3 розділи, 5 рисунків, 13 таблиць,
4 додатки, 51 джерел.
Об’єктом дослідження є процес організації ділового туризму на прикладі
туристичного оператора «Мандрівник».
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів
розвитку ділового туризму в Україні.
Мета дослідження – аналіз процесу організації ділового туризму та мето-
ди підвищення його ефектності.
Розглянута проблема організації ділового туризму в Україні. Досліджені
напрямки та різновиди можливостей надання туристичних послуг на
підприємстві «Мандрівник». Проведено аналіз сучасних методів оцінки
ефективності управління балансом підприємства у туристичній галузі, визначено
їх переваги та недоліки. Представлені методичні підходи до оцінки ефективності
управління туристичним підприємством, розглянуті перспективи та особливості
застосування методів статистичного аналізу у сфері надання послуг ділового
туризму. Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені у
практиці діяльності підприємств туристичної галузі економіки України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ДІЛОВИЙ ТУРИЗМ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, МЕТОДИ
АНАЛІЗУ, МЕТОДИ ОЦІНКИ, ОРГАНІЗАЦІЯ.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….. 7
Розділ 1 Теоретичні основи організації ділового туризму………………….. 9
1.1 Поняття та характеристика ділового туризму в Україні та світі……….. 9
1.2 Методи оцінки організації ділового туризму ………………………….... 16
1.3 Методологія аналізу ефективності організації ділового туризму…….... 22
Розділ 2 Практичні аспекти організації ділового туризму туристичним
26
оператором «Мандрівник»……………………………………………………
2.1 Організаційно–економічна характеристика туристичного оператора
26
«Мандрівник»…………………………………………………………………..
2.2 Оцінка організації надання ділового туризму підприємством
39
«Мандрівник»…………………………………………………………………..
2.3 Аналіз ефективності організації ділового туризму на підприємстві
48
«Мандрівник»…………………………………………………………………..
Розділ 3 Шляхи удосконалення організації ділового туризму туристичним
56
підприємством «Мандрівник»………………………………………………...
Висновки……………………………………………………………………….. 69
Список використаних джерел………………………………………………… 72
Додатки………………………………………………………………………… 76

ВСТУП

Туризм є важливим джерелом підвищення добробуту держави. Його
можна розглядати як систему, яка надає всі можливості для ознайомлення з
історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної
країни і її народу, і дає прибуток державі. Діловий туризм є одним із видів
туристичної діяльності, він як забезпечує умови розвитку даного сектору та
туризму в цілому, так і створює майданчики та умови для функціонування
службових, бізнесових поїздок подорожуючих, зайнятих в різних сферах
життєдіяльності. Сучасний діловий туризм відрізняється різноманітністю форм,
видів і різновидів.
Актуальність обраної теми зазначена, низьким ступенем розробленості
теорії ділового туризму як спеціального виду туризму. Україна, що має для
поступального розвитку своєї туристичної сфери сприятливі природно–
кліматичні умови, значний історико–культурний потенціал, необхідні людські та
матеріальні ресурси, в значній мірі потрібно приділяти увагу саме розвитку
ділового туризму. Налагодити спілкування з міжнародними партнерами.
Поїздки, пов’язані з участю у з’їздах, конференціях, семінарах під егідою
політичних, економічних, наукових, культурних, релігійних та інших
організацій, становлять близько 16% ринку ділового туризму.
Діловий туризм в Україні має розвиватися на ґрунті особливої української
національної специфіки, на усвідомленому рівні відтворення національного
середовища, певному колориті й атмосфері. За таких умов нудна і виснажлива
поїздка перетвориться на свято, здатне реально підвищити працездатність і
творчу активність. Головними тут для країни, що приймає, є приязне ставлення
бізнес–туристів до України і бажання відвідати її ще раз.
Діловий туризм відіграє важливу роль у розвитку національної економіки, а саме
– сприяє її інтеграції в світовий економічний ринок. Сучасний бізнес
неможливий без активного обміну інформацією, без оволодіння новими

7

технологіями, без підвищення кваліфікації на всіх рівнях ділової освіти, участі в
міжнародних конгресах, семінарах, виставках і т.п. Все це входить в сферу
ділового туризму. Завдяки цій галузі туризму відбувається приплив нових ідей в
економіку, завойовуються нові ринки, тобто здійснюється прогрес.
Діловий туризм дуже прибутковий, оскільки людина, що поїхала в ділову
поїздку, може витратити не лише свої кошти, але і гроші компанії, яка його
відрядила. Завдяки цьому бізнес турист має можливість витратити більше
грошей, ніж звичайний турист. Близько 50% доходів авіакомпаній, 60% доходів
готелів і понад 70% доходів авто–прокатних компаній створюється за рахунок
обслуговування ділових туристів.
Дослідженню даної теми присвячені роботи вітчизняних авторів:
М. Мальської [13], І. Петрової [25], С. Нікітенко [22], а також В. Федорченко
[35], О. Роїної [31], та ін.
За визначенням О. Бейдика : «туризм діловий – це подорожі, метою яких
є участь у конференціях, конгресах і, як правило, це подорожі спеціалізованих
груп однорідного професійного складу (в основному за рахунок підприємства)»,
«туризм комерційний – вид туризму, що здійснюється громадянами до
зарубіжних країн»
Об’єктом дослідження є процес організації ділового туризму на прикладі
туристичного підприємства «Мандрівник».
Предметом дослідження – сукупність теоретичних і практичних аспектів
розвитку ділового туризму в Україні.
Метою дослідження є аналіз процесу організації ділового туризму та
методи підвищення його ефектності.
Для досягнення мети дослідження, в роботі розглянуті наступні завдання:
– охарактеризувати сутність та поняття ділового туризму;
– надати методи оцінки організації ділового туризму;
– зазначити сучасні стратегії оцінки туристичного потенціалу території
регіону;
– здійснити організаційно–економічну характеристику туристичної фірми;

8

– проаналізувати економічну ефективність оцінки туристичного
потенціалу турфірмою «Мандрівник»;
– здійснити аналіз сучасного розвитку ділового туризму в Україні;
– надати пропозиції стосовно розвитку ділового туризму в Україні.
Конкуренти є активними учасниками, тоді як глядачі – пасивними. Так
само туризм поєднує в собі так званих мандрівників та так званих господарів.
Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з
обраної теми, звітні матеріали об’єкту дослідження, публікації у пресі, матеріали
науково–практичних конференцій, власні спостереження.
Методи дослідження. Робота ґрунтується на використанні
загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи
використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу.
Під час написання дипломної роботи був використаний літературний і
нормативні документи, публікації в мережі Інтернет.
Практичне значення роботи полягає у науковому обґрунтуванні сучасного
стану та перспектив розвитку ділового туризму в Україні.
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета
й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань
дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем,
згрупованих у двох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за
результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, шести підрозділів,
висновків, списку використаних джерел та додатків.

9

Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ

1.1 Поняття та характеристика ділового туризму в Україні та світі
Діловий туризм є досить широким поняттям. У структурі цього виду
туризму виділяють два сегменти – класичні ділові поїздки і сегмент, назву якого
утворює відома англомовна абревіатура MІCE. Абревіатуру складають перші
букви англійських слів: Meetіngs – М (зустрічі), Іncentіves – І (інсентив–заходи),
Conventіons – С (конференції), Exhіbіtіons – Е (виставки).
Під поняттям «діловий туризм» розуміють – поїздки, пов'язані з
виконанням фахових обов'язків з метою відвідування об'єктів, що належать фірмі
або становлять для неї певний інтерес називаючись «бізнес–поїздками».
До сфери ділового туризму зараховують організацію різних конференцій,
семінарів, симпозіумів, а також виставки, ярмарки, а дехто з дослідників – і
«човниковий» туризм, який здійснюють дрібні оптові торговці задля закупок або
продажу дрібних партій популярних товарів.
Такі короткотермінові поїздки можуть відбуватися в середині країни або
навіть за її межами. Поруч із поїздками на конгреси та виставки до ділового
туризму фахівці відносять інтенсив–тури [5].
Практично вся історія людства напряму пов’язана з діловими поїздками.
Насамперед це були купці, серед яких було багато вельми освічених людей.
Адже, якщо купець серйозно розраховував на успіх у своїй справі, він повинен
був бути грамотним, знати іноземні мови, мати уявлення щодо законів і звичаїв
інших країн, розбиратися в юриспруденції і морській справі. Середньовічні купці
були першими бізнесменами, що укладали торгові угоди, налагоджували
міжнародні Зв'язки, обмінюючи товари своєї країни на іноземні вироби.
впливаючи таким чином на світову політику й економіку.
Під даним видом туризму розуміють поїздки у формі заохочень за
досягнуті успіхи, та лідерство в роботі, започатковані у 60–х роках в США. Через

10

деякий час, а саме приблизно 15–20 років вони стали популярними в Європі, а
пізніше – в азійських країнах. На даний момент аохочувальні тури вважаються
маркетинговими та менеджерськими інструментами для досягнення мети.
За визначенням О. Бейдика: «туризм діловий – це подорожі, метою яких є
участь у конференціях, конгресах і, як правило, це подорожі спеціалізованих
груп однорідного професійного складу (в основному за рахунок підприємства)»,
«туризм комерційний – вид туризму, що здійснюється громадянами до
зарубіжних країн, у тому числі і до країн СНД, з метою отримання прибутку».
У наш час процес глобалізації світової економіки і пов'язана з цим
активізація ділових, наукових та культурних контактів перетворили ділові
поїздки та заходи в одну з найбільш стрімко розвинених галузей світового
господарства. Навіть світова криза туристичної індустрії, що настала після
відомих трагічних подій у СІІІА 2 вересня 2001 р., відчутно не зачепила цей
сектор туристичного бізнесу. Багатогранний динамічний ринок MІCE забезпечує
щорічно 610 млн. туристичних поїздок і майже $130 млрд фінансового обороту.
Найбільшим ринком корпоративних поїздок є США. Майже 70% ділових
поїздок відбуваються всередині цієї країни. За даними американської організації
«Круглий стіл із законодавчих ініціатив у сфері Busіness trаvel, кількість ділових
поїздок у США за останні 10 років виросла майже на 30%. Кожен відсоток
збільшення ділових мандрівників приносить біля $1 млрд прибутку і створює
100 млн. робочих місць [2].
Наразі Європа, можливо, є «домінуючим» регіоном з точки зору
глобального прибуття ділових туристів. Найбільш популярними є відрядження
бізнесменів для відвідування різноманітних конференцій, конгресів, виставок.
Зростає інтерес до симпозіумів, конференцій, конференцій, семінарів, які
поєднують інтереси науковців і бізнесменів, зацікавлених в отриманні новітніх
ідей та їх втіленні в практику бізнесу.
Найдинамічнішим сегментом ринку ділових подорожей є конференційні та
виставкові подорожі. Інтерес до симпозіумів, конференцій, конференцій,
семінарів, а також виставок і ярмарків у всьому світі тільки починає зростати.

11

Бізнесмени та науковці відвідують форуми, щоб отримувати найсвіжішу
інформацію, зустрічатися та обмінюватися ідеями з колегами, вести переговори,
відволікатися та брати участь у запропонованих культурних ініціативах.
Важливими центрами зустрічей і виставок є Амстердам, Барселона,
Брюссель, Відень, Женева, Копенгаген, Лондон, Мадрид, Париж, Страсбург,
Вашингтон, Токіо. Всесвітньо відомий курорт Давос (Швейцарія) щороку
проводить форуми з гострих питань розвитку світової економіки. Крім Європи,
за популярністю напрямків ділових подорожей слід виділити також США, Азію
та Африку.
Щодо наших бізнесменів (всі країни СНД), то можна сміливо сказати, що
Європа зараз поступається місцем «південному напрямку» – особливо Єгипту та
Туреччині. По-перше, це пов’язано зі спрощеним візовим режимом (віза на в’їзд
замість проблемного «шенгену»), відносно дешевими перельотами (за рахунок
так званих «чартерних» рейсів), якістю та повним набором. І найголовніше
наявність всього необхідного для відпочинку (особливо морське узбережжя).
Також потрібно відзначити, що в даних країнах часто відбуваються
симпозіуми, конференції і зльоти представників великих компаній, фірм, філій.
Якщо ж брати ділові переговори і виставки, то Туреччина і Єгипет на даний
момент не може конкурувати з такими регіонами як Європа та Америка [17].
Сьогодні бізнес–тури пропонують практично в усі куточки нашої планети.
Але серед всього цього різноманіття, можна виділити напрямки, які
користуються особливою популярністю у наших громадян – Туреччина, Єгипет,
Європа.
Особливої уваги заслуговують спеціальні туристичні виставки та біржі.
Тільки в Європі щороку організовується понад 200 міжнародних туристичних
виставок та обмінів.
Найвідомішим є Міжнародна туристична біржа (ITS) у Берліні.
Найпопулярнішим на Берлінській фондовій біржі є Міжнародний конкурс
фільмів про подорожі. Особливе місце для ділових зустрічей займає Міжнародна
туристична виставкова біржа FITUR (FITUR), яка щороку проходить в Мадриді

12

з кінця січня до початку лютого. Виставка знайомить туристичні підприємства з
перерозподілом туристичного потоку, розвитком нових туристичних центрів у
новому туристичному сезоні.
Мілан (Італія) популярний міжнародний туристичний центр обміну,
розташований в Мілані «Fiera» одного з найбільших виставкових центрів
Європи. Щороку вони рекламують різноманітні тематичні програми, нові
проекти туристичних продуктів, демонструють нові туристичні технології.
Також популярні такі виставки:
1. «SАT Expо» – Рим (Італія). Провідна європейська виставка
аерокосмічної техніки і прикладних телекомунікаційних супутникових
технологій. Виставку відвідують науковці та аерокосмічні інженери, дослідники
космосу і представники асоціацій по використанню космічного простору,
екологи і метеорологи, геологи і оператори мобільного зв'язку і супутникового
телебачення. На виставці представлений широкий спектр супутникових і
телекомунікаційних технологій [10].
2. «ВАІ Retаіl Delіvery» – Чикаго (США). ВАІ Retаіl Delіvery демонструє
інноваційні технології і стратегії для банківської справи. Тут провідні світові
лідери представлять нові рішення, наукові дослідження і передові технології, які
відкриють для вас нові джерела доходу.
3. «SІMА» – Мадрид (Іспанія). Наймасштабніший показ нерухомості в
Іспанії, яка охоплює приблизно 50000 кв. м виставкового комплексу Mаdrіd
ExhіВіtіоn Grоunds. Учасниками виставки є іспанські та зарубіжні
девелоперські, будівельні, інвестиційні, ріелторські та страхові компанії, банки,
некомерційні професійні асоціації, друковані та Інтернет ЗМІ.
4. «FАFGА» – Інсбрук (Австрія). Показ який присвячений безпосередньо
ресторанному обладнанню, новітнім технологіям обслуговування клієнтів,
сервісним послугам готельно–ресторанних комплексів, продуктів, напоїв,
навчанню персоналу і багато іншого.
5. «MоВіle Wоrld Cоngress» – Барселона (Іспанія). Найбільша міжнародна
виставка мобільного обладнання. Учасниками виставки є керівники мобільних

13

операторів, власники та контентмейкери з різних країн, продавці мобільних
пристроїв. На показі як і зазвичай проводять семінари та лекції.
6. «Іnternаtіоnаler АutоmоВіl–Sаlоn Genf» – Женева (Швейцарія). Щороку
відбувається понад сотня світових та європейських прем’єр. За час роботи салон
відвідало понад 700 тисяч глядачів. Журналісти та звичайні відвідувачі з різних
країн зберуться на виставці, щоб дізнатися про численні автомобільні експонати,
яких як завжди достатньо.
7. «Аutо Shаnghаі» – Шанхай (Китай). Шанхайська міжнародна виставка
автомобільної промисловості є найбільшим автомобільним форумом у Китаї, що
відображає великі досягнення китайської автомобільної промисловості.
Виставка грає позитивну роль у зміцненні співпраці між китайськими та
іноземними виробниками в галузі та розвитку автопрому Китаю. Його
міжнародне значення визнає Всесвітня Асоціація виставкової індустрії UFІ [17].
8. «HОTELYMPІА» – Лондон (Великобританія). Даний показ надає
близько 1000 експонентів і відвідує його понад 45 000 відвідувачів. Учасники
виставки знаходять нові контакти по всьому світу, отримують сучасну та
важливу інформацію про готельно-ресторанний бізнес, обговорюють рішення з
колегами на семінарах, дегустаціях та робочих групах.
9. «PrоPSІ» – Амстердам (Нідерланди). Міжнародна виставка рекламних
технологій. «Prо PSІ» одна з найбільших виставок реклами і маркетингу в Європі.
Виставка для фахівців і людей, які займаються рекламою.
10. «Іntertоp – Нью–Йорк» (США) – Провідна виставка інформаційних
технологій. Виставка демонструє комплексні освітні програми, семінари,
демонстрації, останні інновації та рішення, які може запропонувати галузь.
Серед учасників виставки – всесвітньо відомі бренди: Cisco, Citrix, D-link, IBM,
HP, Logitech, Microsoft, McAfee тощо;
Якщо ж, ми говоримо про суто ділові поїздки, то це можна вважати
«роботою на виїзді» (відрядження з конкретними службовими цілями –
реалізацією бізнес–функцій компаніями і фірмами, або нових контрактів в сфері
бізнесу).

14

Дані заходи, як правило, полягають в "обслуговуванні" власне бізнес-
діяльності фірм (обмін досвідом, презентація товарів і послуг, підготовка
майбутніх договорів тощо), тобто робота на перспективу, або здійснення
допоміжних функцій (заохочення співробітників і т.п.). Концепція поїздки в
сфері значно складніша, ніж концепція класичних ділових поїздок.
Для її розробки запрошуються спеціальні компанії-організатори. На
відміну від цих поїздок, розрахованої на невелике число учасників (її можна
назвати індивідуальною), інсентив-захід збирає, як правило, велику кількість
осіб з одного підприємства або фірми [18].
Надзвичайно важливою для розвитку готельного господарства є
класифікація ділового туризму. Знання структури ділового сегмента клієнтів
готелів надасть змогу більш точно визначити його потреби та максимально
сконцетрувати на нього готельні послуги.
Малюк Т.А. у діловому туризмі визначає такі види: конгресовий (конгреси,
конференції, семінари тощо), комерційний, аграрний, промисловий (в розумінні
відповідних галузей промисловості).
Основою ділових поїздок – є програма зустрічей і заходів, які сплановані
заздалегідь. Організовуються бізнес–тури в поєднанні з культурною та
екскурсійною програмою, які будуть цікаві для кожного конкретного клієнта.
Зазвичай в стандартну (базову) програму ділової частини бізнес–туру входить
оформлення візи, проживання, сніданки, трансфери.
Бізнес–туризм обєднує одразу дві речі – відпочинок і роботу. Різні
туристичні компанії формують і пропонують створені програми, таким чином,
щоб клієнт перш за все вирішив свої ділові питання, а потім вже повноцінно
відпочив, це і робить такі тури дуже привабливими для такого типу туристів.
Організація конференцій, підписання контрактів, міжнародна співпраця,
проведення семінарів з тематики бізнесу, організація корпоративних заходів,
прийом делегацій з різних країн світу, проведення різноманітних конгрес–турів,
відрядження звичайних співробітників і керівного складу є невід'ємною
частиною діяльності кожної компанії, яка планує розвивати конгрес–туризм.

15

Різновид ділового туризму, а саме аграрний, визначається в якості
професійно навчальних поїздок в країни світу на меті яких, вивчення галузей
аграрного сектору, як: птахівництво, цукровиробництво, рослинництво,
тваринництво та інші.
Якщо ж говорити стосовно промислового туризму, то він виступає новим
міждисциплінарним напрямом, що визначає необхідність проведення
глобальних наукових досліджень, присвячених даній проблематиці.
Організація екскурсій на промислові підприємства – це нагода
презентувати потужності та потенціал підприємства, якість продукції, переваги
перед конкурентами. Також дані візити можуть стати важливим етапом у
пошуку нових ділових партнерів, та знаходженні інвесторів [21].
Особливість ділових подорожей відбивається у взаєминах між туристом та
організатором – професіоналами ділових подорожей, тобто, власне, в
алгоритмах, що створюють продукти для ділових подорожей. Він включає шість
груп учасників:
– туристи;
– постачальники туристичних послуг (заклади розміщення та харчування,
транспортні підприємства, об'єкти проведення заходів, розваг);
– менеджери нарад, які планують заходи та вирішують організаційні
питання: визначають цілі та зміст нарад, ведуть переговори, здійснюють
фінансовий контроль, вирішують непередбачені випадки. Ці функції може
виконувати будь-яка компанія, незалежна професійна компанія або внутрішній
відділ туристичної агенції. Останніми роками на Заході, особливо в США та
Канаді, спостерігається тенденція мати незалежних планувальників подій або
планувальників (приватні компанії) для організації заходів.
– безпосередній управлінський персонал або професійні організатори
конференцій, організація прийому делегацій та обслуговування на місці; -
– професійний організатор виставкових заходів - професійна компанія, що
займається організацією різноманітних конференцій (конгресів, виставок,
конференцій), формуванням пакету постачальників і посередників - «пакети

16

зустрічей» та пропонуванням бізнес-мандрівникам (клієнтам). Тому вони є
основними фігурами в процесі створення продуктів для ділових подорожей; -
– різні посередники, які відіграють важливу роль в організації ділових
подорожей. Посередницький бізнес здійснюють класичні посередники в
індустрії туризму (турагентства та туроператори) та професійні посередники
MISE [13].
Отже вітчизняні традиції ділових поїздок та заходів ще тільки
зароджуються. їхня специфічна Інфраструктура практично відсутня. Хоча в
останні роки в Україні, особливо після відміни візового режиму намітився
прогрес у розвитку партнерських відносні» із зовнішнім світом, що вселяє
псиний оптимізм і змушує замислюватися про створення цивілізованого ринку
МІСЕ–туризму і в Україні. У великих містах будуються бізнеси–готелі і бізнеси–
центри, створюються конгрес–бюро, розширюється календар конгресів, форумів
та інших важливих ділових заходів.

1.2 Методи оцінки організації ділового туризму

Організація ділового туризму, як і будь–якого виду туризму, потребує
великої кількості затрат на створення певного туристичного пакету. Для ділового
туризму характерне затребування великої кількості фахівців в організації
ділового туризму. Адже для такого типу подорожей потрібно вміти аналізувати
що саме потрібно туристові; знати ідеально місцеву інфраструктуру, для того
щоб турист якнайменше витрачав час на пересування до виставкових центрів; не
менш важливим є потреба у фахівців–аніматорів.
Отже, сьогодні до організаторів туристичного дозвілля висуваються такі
вимоги: вища освіта, досвід роботи, бажання самовдосконалюватися
кваліфікації. Підвищити кваліфікацію організаторів дозвілля можна в
туристичному комплексі де проводяться різноманітні комплекси, проектні
семінари [22].
Розглянемо практичну сторону організації ділового заходу, на прикладі

17

міжнародної конференції. Її можна поділити на три етапи.
Перший етап попередня підготовка. Необхідно:
– спланувати порядок денний; окреслити мету заходу; встановити
необхідну кількість учасників; спланувати конгрес (конференцію) у часовому
аспекті (наприклад, день перший – відкриття, урочиста частина; день другий –
виступ учасників за секціями, перерви на каву–брейк; день третій – підбиття
підсумків, урочисте закриття, фуршет);
– визначити кошторис на проведення заходу;
– обрати місце проведення (конференц–центр тощо); обговорити та при
необхідності скоректувати умови договорів з організаторами та партнерами;
розробити маркетинговий план заходу; забронювати необхідні авіз– і залізничні
квитки для учасників конгресу [18].
– організувати обслуговування наземним транспортом; забезпечити
комфортабельне розміщення учасників; організувати виробництво супутньої'
рекламної продукції для даного заходу (календарі, листівки, буклети, футболки,
ручки, блокноти і т. іn.);
– організувати доставку вантажу (за необхідністю); організувати
забезпечення необхідним аудіовізуальним обладнанням;
– спланувати й організувати дозвілля учасників до відкриття заходу і після
його закриття;
– проінформувати ЗМІ та організувати їхню присутність на заході;
– розмістити інформацію рекламного характеру про проведення конгресу
(конференції) ЗМІ, мережа Інтернет.
Другий етап – проведення заходу. Необхідно:
– провести інструктаж співробітників (обслуговуючого персоналу) перед
початком конгресу (конференції);
– підготовити робочий план дій під час проведення заходу; організовувані
переміщення учасників з одного приміщення до іншого;
– оперативним чином усувати непорозуміння: всіляко забезпечувати
комфортабельність і продуктивність конгресу (конференції).

18

Третій етап – підбиття підсумків. Необхідно:
– вислухати зауваження учасників і організаторів та проаналізувати їх;
– підбити підсумки даного заходу;
– висловити подяку співробітникам, організаторам і учасникам за спільну
працю;
– домовитися про співпрацю в майбутньому;
– організувати від’їзд гостей.
Для здійснення туристичної діяльності кожне підприємство свої дії
регулює виконанням законодавчих актів країни:
1. Закон України «Про туризм». Цей Закон визначає загальні правові,
організаційні та соціально–економічні засади реалізації державної політики
України в галузі туризму та спрямований на забезпечення закріплених
Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування,
охорону здоров’я, на безпечне для життя і здоров’я довкілля, задоволення
духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей. Він
встановлює засади раціонального використання туристичних ресурсів та
регулює відносини, пов’язані з організацією і здійсненням туризму на території
України [1].
2. Закон України «Про стандартизацію». Цей Закон установлює правові та
організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення
формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.
3. Закон України «Про захист прав споживачів». Цей Закон регулює
відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями
товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності,
встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи
реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
4. ДСТУ – «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та
визначення». У цьому стандарті зазначені вимоги, до засобів розміщення, та
типів номерів.

19

5. ДСТУ – «Послуги туристичні. Класифікація готелів». Цей стандарт
встановлює класифікацію готелів та аналогічних засобів розміщування
незалежно від форм власності та відомчої належності.
6. ГОСТ – «Туристсько–екскурсійне обслуговування. Проектування
туристичних послуг». Цей стандарт встановлює порядок розробки документації
при проектуванні туристських послуг і призначений для підприємств,
організацій різних організаційно–правових форм і громадян–підприємців, що
надають туристські послуги.
7. ГОСТ – «Туристсько–екскурсійне обслуговування. туристські послуги.
Загальні вимоги». Даний стандарт встановлює обов'язкові вимоги до якості
туристських послуг, що надаються туристськими підприємствами незалежно від
їх відомчої приналежності і організаційно–правової форми [1].
8. ГОСТ – «Туристсько–екскурсійне обслуговування. Вимоги з
забезпечення безпеки туристів та екскурсантів». Даний стандарт встановлює
вимоги до туристських і екскурсійних послуг, що забезпечують безпеку життя і
здоров'я туристів і екскурсантів (далі – туристів), методи їх контролю і
призначений для цілей обов'язкової сертифікації туристських послуг. Стандарт
призначений для підприємств всіх організаційно – правових форм і громадян –
підприємців, що надають туристські послуги. На основі даного стандарту
можуть бути розроблені стандарти, що встановлюють вимоги до груп
однорідних туристських послуг.
Посадова особа затверджує стандарт підприємства, яка має на це
відповідне право, підписом або наказом із вказівкою дати набрання ним
чинності. СТП не повинен суперечити обов'язковим вимогам національних,
міждержавних і галузевих стандартів.
Устарювання корпоративного стандарту настає, коли немає необхідності
стандартизувати певний об'єкт. Важливо зазначити, що деякі положення
міждержавного стандарту (ГОСТ) і стандарту туристичного бізнесу містять
застарілі вимоги і потребують доопрацювання. У міжнародній практиці
стандартизація повністю охоплює діяльність на туристичному ринку, зокрема

20

готельний, пасажирський транспорт, зв’язок, освіту тощо.
Наразі Україна є членом Міжнародної організації зі стандартизації (ISO),
Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) та Світової організації торгівлі
(СОТ), а отже, зобов’язана дотримуватися положень Генеральної угоди з торгівлі
послугами (GATS).
Гармонізація стандартів в туризмі є обов’язковою умовою відповідно до
підписаної Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. З
метою реалізації даного завдання в березні 2015 р. було видано розпорядження
КМУ «Про схвалення розробленого Міністерством інфраструктури плану
імплементації Директиви Ради ЄС від 13 червня 1990 р. 90/314/ЄЕС про
організовані туристичні подорожі, відпочинок з повним комплексом послуг та
комплексні турне» [48].
Якщо розглядати сучасний стан, то минулий рік поставив туристичну
галузь в екстремальні умови та кардинально змінив підхід туристів до вибору
країн для відпочинку.
Тим часом перше півріччя 2021 року характеризується відновленням
туристичних потоків в Україну та у весь світ. Суттєве переосмислення
туристичних маршрутів, підвищення планки рівня подорожей, саме це сталось в
даний період.
Цього року ми прийняли 1,5 мільйона людей з різних країн, але це на 31%
менше, ніж за аналогічний період минулого року (кількість іноземців в Україні
на той час становила 2 млн.) і 75% менше, ніж за аналогічний період 2019 року
коли кількість гостей досягла майже 6 мільйонів. Спостерігаємо значний приріст
відвідувачів за другий квартал 2021 року, їхня кількість в 4 рази перевищила
кількість осіб, прийнятих за відповідний період 2020 року і сягнула 3,4 млн.
У першій половині 2021 року відзначається позитивна динаміка в
збільшенні кількості туристів з таких країн як Саудівська Аравія (їхня
чисельність зросла в 40 разів, та становить 14 тис. осіб, в той час як за
аналогічний період 2020 року в Україну приїхало лише 350 громадян), США
(кількість туристів зросла на 69,6% в порівнянні з минулим роком, та досягла 34

21

тис.), Ізраїль (ріст на 26%, кількість туристів 26,6 тис.), та Країн Закавказзя (на
100% зросла кількість Вірмен (7 тис.).
Майже на 40% збільшилась кількість туристів з Грузії (становить 15,5
тис.) та на 67% зріс показник Азербайджану (16 тис.). Традиційними ринками
для України залишаються Молдова (368 тисяч), Росія (198 тис.), Румунія (109
тис.), Білорусь (96 тис.) та Туреччина (93 тис.).
70% іноземців, що відвідали Україну – європейці (на 10% менше від
минулорічного показника), 24% – представники країн Азійського регіону (на 8%
більше ніж в 2020 році), 2,8% приїхали з Північної Америки та лише 1,7% –
громадяни Африканського континенту [14].
У першому півріччі 2021 року українці на 15% більше виїжджають за
кордон, ніж у минулому році. Всього виїхало 5,7 млн громадян України.
Традиційним туристичним напрямком залишаються такі країни Туреччина
(становить 774 тис.) та Єгипет (кількість туристів збільшилась на 88% та сягає
705 тис.) (Додаток Б).
На рисунку 1.1 зображено діаграмою, лідери по регіонам, щодо
відвідувань України.

Європа 71.2% Азія 23.9 % Північна Америка 8% Африка 5%

Рисунок 1.1 – Лідери по регіонам відвідувань України

22

Протягом 2021 року туристичній реальності на перший план виходить не
лише вартість туру та певні вподобання, а й враховуються карантинні
обмеження, правила в’їзду до країни та ситуація з поширенням COVІD–19.

1.3 Методологія аналізу ефективності організації ділового туризму

Сучасний діловий туризм відрізняється різноманітністю форм, видів і
різновидів. Спробуємо розглянути основні підходи науковців до класифікації
видів вказаного виду туризму.
Перший підхід – організовані ділові подорожі – характеризується бізнес-
мандрівниками, які відвідують різні заходи MICE: міжнародні та національні
форуми, конгреси, конгреси, виставки, ярмарки, корпоративи. Другий підхід -
неорганізовані відрядження – досить великий і перспективний, але менш
контрольований сегмент ділових подорожей, представлені індивідуальними
туристами, які здійснюють відрядження, що не пов’язане з MICE – відпочинком.
Вивчаючи методику В. Друка, Р. Грабара, можна зрозуміти, що автори
досить комплексно визначили склад сучасних видів та підвидів ділових
подорожей, в їх систематиці було виявлено широкий склад видів даної
туристичної діяльності.
По-друге, потрібно звернути увагу на науковий метод поділу ділових
подорожей за видовими та класичними або альтернативними класифікаціями.
В межах видової класифікації авторка виділяє індустрію зустрічей MІCE.
В рамках другого наукового підходу потрібно відмітити визначення
класифікації, представленої в роботі С. Юрченко, О. Юрченко [40].
А саме, автори стверджують, що можна виділити дві основні його складові:
класичні ділові поїздки – це, переважно, робота на виїзді (відрядження з
конкретними службовими цілями, наприклад, реалізацією бізнес–функцій
компаніями і фірмами, поїздки для укладання нових контрактів); MІCE– поїздки
це, як правило, обслуговування бізнес–діяльності фірм (обмін досвідом,
презентація товарів та послуг, підготовка майбутніх договорів тощо), тобто

23

робота на перспективу, або здійснення допоміжних функцій (заохочення
співробітників тощо).
У даному визначенні класифікації враховано положення другого
наукового методу, особливо посилання на канонічні та видові типи ділових
подорожей.
По-третє, слід звернути увагу на науковий метод, щодо розподілу видів
ділових подорожей за основними сферами життєдіяльності.
У рамках цього наукового методу слід зазначити, класифікацію видів
ділових подорожей, запропоновану І. Андренко. Автор констатує, що до
основних видів ділових подорожей слід віднести зокрема: ділові подорожі,
залежно від політичної складової, до якої відносяться: скликання з'їздів, візити
політиків, членів політичних партій тощо.
Дослідники відзначили, що цей вид туризму має включати: організацію
конференцій, зустрічей, форумів, семінарів, навчальних поїздок, симпозіумів.
Можна вважати, що під авторською науковою складовою він мав на увазі не
лише подорожі вчених, дослідників, а й подорожі представників бізнес–сегменту
які беруть участь у таких заходах для отримання нових знань, навичок, методів,
ознайомлення з новітніми методами; ділові подорожі залежно від з комерційного
компоненту, до якого, за словами автора, входить проведення ярмарок та
виставок [35].
Можна припустити, що в торгах беруть участь приватні підприємці,
фізичні особи, представники бізнесу, державні організації, благодійні
організації, які не належать до двох категорій комерційного ділового туризму, і
ця класифікація також може бути розширена; діловий туризм залежно від
професійної складової, за методикою дослідника, особливо можна включити:
інтенсивні подорожі, ділові подорожі з професійною метою, подорожі для участі
в іграх, організованих для спортивних команд, туристичні подорожі. Цей список
можна розширити, оскільки наразі існує багато заходів, пов’язаних із
професійними діловими подорожами.

24

А саме, оскільки інтенсивні подорожі є стимулом для співробітників, які
показують високі результати у своїй роботі на підприємстві, можна припустити,
що цей вид ділових подорожей не передбачає залучення мандрівника цієї
категорії до певних видів діяльності, ділової діяльності під час подорожі. Це
подорожі пов'язані з поїздками на відпочинок за показниками, отриманими в
попередній роботі, відрядження залежно від соціальної складової, включаючи
організацію зустрічей, зборів. Цей вид ділових подорожей може включати участь
представників окремих громадських об’єднань, особливо екологів, художників,
письменників тощо. Можна відзначити, що класифікація видів ділового туризму,
наведена І. Андренко, є досить складною, що визначає широкий спектр
ключових напрямів туризму в цій галузі. По-четверте, заслуговує на вивчення
науковий метод визначення виду ділового туризму відповідно до основної
туристичної мети цієї категорії [25].
У контексті четвертого наукового методу можна відзначити класифікацію
видів ділового туризму, запропоновану в роботі Д. Савіна. При цьому автор
зазначає, що до основних видів ділових подорожей, залежно від напряму
подорожі, можна віднести, зокрема, зустрічі та переговори з партнерами;
встановлення ділових контактів, залучення нових клієнтів, інвесторів,
постачальників; відвідування професійних заходів (конференцій, виставок,
семінарів); зустрічі з керівництвом компанії та колегами, представниками філій
і дочірніх компаній; навчання, участь у програмах навчання та обміну;
заохочувальні поїздки (заохочувальні поїздки, організовані компанією для
співробітників або партнерів);
Хоча ця класифікація дещо спрощена, вона не враховує всі можливі цілі
ділового туризму, а розкриває можливий напрямок сучасного розвитку ділового
туризму. У контексті п’ятого наукового методу можна відзначити класифікацію
ділового туризму, наведену в роботах О. Сігуенсі [26], З. Шостака [39].
Зокрема, автори зазначають, що в залежності від місця подорожі
основними видами ділових подорожей можуть бути: навчання, участь у
програмах навчання та обміну (наприклад, міжнародний обмін

25

викладачами/дослідниками тощо); зустрічі та переговори. з партнерами,
встановлення та налагодження ділових контактів, інсентив-поїздки (тобто
заохочувальні або заохочувальні поїздки, що здійснюються компанією для
співробітників або партнерів); зустрічі з керівництвом компанії та колегами,
представниками філій і дочірніх компаній для огляду роботи представництв і
філій; зустрічі та переговори з партнерами; встановлення та встановлення
ділових контактів, залучення нових клієнтів, інвесторів, постачальників тощо;
отримання сертифікатів, ліцензій, дозволів в державних установах інших країн;
державних службовців (військових, дипломатів); недержавна діяльність та
міжнародна благодійна діяльність, наукові експедиції [11].
В ході дослідження аналізуються основні методи класифікації сучасного
ділового туризму. Визначено, що на сучасному етапі розвитку наукової думки
існує декілька методів класифікації видів ділового туризму, зокрема: науковий
метод, у якому визначаються організація та видова класифікація цього виду
туризму; наукові методи, пов'язані з туризмом; наукові методи, у тому числі
вибір видів ділових подорожей за основними сферами життя; наукові методи
визначення видів ділових подорожей на основі основних цілей таких подорожей;
метод, що використовується на рівні статистичних обстежень для оцінки
розвитку.
Узагальнено та охарактеризовано різні наукові підходи, що визначають
характеристики організацій ділового туризму. Визначення наукових методів у
цій галузі пов’язано з: зосередженням уваги на сезонних компонентах,
компонентах характеристик обсягу туристів, компонентах прогнозування
подорожей, компонентах деталей інфраструктури ділового туризму,
Таким чином, світовий досвід організації ділових поїздок формувався
впродовж декількох десятиліть. У цьому сегменті туристичної діяльності
з’явились об’єднання, наукові та освітні установи, друковані видання, методичні
путівники, на основі професійного управління створена стійка організаційна
структура. У країнах з туристичним напрямом розробили й активно
впроваджують програму державної підтримки розвитку ділового туризму.

26

Розділ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ
ТУРИСТИЧНИМ ОПЕРАТОРОМ «МАНДРІВНИК»

2.1 Організаційно–економічна характеристика туристичного оператора
«Мандрівник»

Об'єктом вивчення даного розділу дипломної робити вважається
туристична компанія «Мандрівник».
Туристична компанія «Мандрівник» є юридичною особою.
Статутний фонд на момент створення підприємства відповідно до
установчих документів, було сформовано повністю.
Розміщення підприємства: 18000, Україна, 18000, Черкаська обл., місто
Черкаси, вулиця Небесної сотні, будинок 105, кімната 205.
Підприємство складає і подає фінансову, податкову, статистичну звітність
відповідно до чинного законодавства України.
Туристська компанія «Мандрівник» вважається туристським оператором і
виконує такі види роботи, як внутрішній так, і міжнародний (в'їзний і виїзний)
туризм, також займається пошуком готелів та забезпечують страхування для
своїх клієнтів.
Основною діяльністю підприємства є: діяльність туристичних
операторів (79.12) [50].
До інших видів діяльності відносяться:
– надання інших індивідуальних послуг (96.09);
– роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами
харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11).
В цілому, можна сказати, що дане туристичне підприємство фокусує свою
діяльність у 3 функціях:
– організаційна (формує комплексні маршрути турів на основі договору);
– посередницька (комплектація та продаж туристичних послуг);

27

– торговельно–банківська (операції пов’язані з обміном валют,
стажування життя, тощо).
Для своєї роботи підприємство одержало дозвіл і виконало всі запити щодо
втілення в життя туристичної роботи, викладені в документі «Про затвердження
ліцензійних умов виготовлення операційної діяльності з організації іноземного,
внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності».
Підприємство у роботі керується статутом, у якому викладено основні
запити до персоналу, та їх роботи, викладено основні спрямованості роботи
фірми, права та прямі обов'язки підприємства та клієнтів.
Також до дозвільних документів, якими керується діяльність підприємства
слід віднести:
– витяг з реєстру платника податків;
– довідка про відкриття рахунку;
– виписка з ЄДР;
– ліцензія від Міністерства культури і туризму України та Державної
служби туризму і курортів, на здійснення туроператорської діяльності;
– свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
Підприємство розробляє приватні тури та екскурсійні програми, надає
пропозиції у сфері ділового туризму, організовує і проводить туристично–
спортивні події (походи, подорожі, тури, експедиції), залучаючи для цього
співробітників спортивного туризму. Співпрацює з багатьма туристичними
агентствами України та інших країн.
Компанія має угоди з готелями України, особливо із готелями Черкас, та
інших країн щодо розміщення туристів. Також укладено угоди з перевізниками,
екскурсійними бюро тощо.
Туристська компанія пропонує обов’язкове страхування туристів від
нещасних випадків, від втрати багажу і цінностей, а також лікарське
страхування.
Для цього компанія співпрацює зі страховою фірмою, яка і займається
страхуванням туристів.

28

Туристичне підприємство «Мандрівник» є платником податків на
загальній системи оподаткування.
Якщо говорити про особовий склад то чисельність підприємства становить
4 особи.
Директор підприємства – Височин Валентина Вікторівна. Організаційна
структура підприємства зображена на рисунку 2.1.

Генеральний директор

Менеджер з Менеджер з
Бухгалтер
продажу виробництва
турпродукту

Рисунок 2.1 – Організаційна структура туристичної компанії «Мандрівник»

Туристичне підприємство «Мандрівник» має лінійну організаційну
структуру, власне що дає собою комбінацію лінійної та активної структур.
Підприємство використовує комбіновану структуру управління., яка
складається із забезпечення ефективного виконання всіх завдань, що покладені
на лінійні ланки управління, а також детальна і розгорнута консультація
функціональної ланки управління.
Їх цілеспрямовано використовувати на підприємствах, що функціонують в
досить стабільних зовнішніх умовах, із постійним асортиментом продукції.
Тепер візьмемо до уваги функції які виконує кожна з ланок. Відповідно до
посадових інструкцій, які наявні на підприємстві, директор виконує наступні
завдання та виконує такі обов’язки:
– визначати, розробляти, планувати, реалізовувати та координувати всі
види діяльності підприємства;
– організовувати роботу та ефективно взаємодіювати з виробничим

29

підрозділом;
– забезпечувати відповідності продукції кращим світовим стандартам з
метою задовольняти попит клієнтів і споживачів на супутні товари, підвищити
продуктивність, ефективність виробництва та якість продукції На основі
широкого впровадження нових і прогресивних технологій, організації праці,
виробництва і експлуатації, вдосконалити економічні можливості підприємства;
– спрямовувати діяльність працівників на досягнення високих
економічних і фінансові результати;
– забезпечення виконання оновлень продуктів, планів капітального
будівництва, корпоративних планів підзвітності перед державним бюджетом,
постачальниками, замовниками та банками;
– здійснює заходи з соціального розвитку колективу підприємства,
забезпечує розроблення, укладання і виконання колективного договору,
проводить роботу щодо зміцнення трудової і виробничої дисципліни, сприяє
розвитку творчої ініціативи і трудової активності працівників;
– вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання
окремих організаційно–господарських функцій іншим посадовим особам:
заступникам керівника, керівникам виробничих підрозділів підприємства;
– забезпечує додержання законності, активне використання правових
засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни і обліку,
господарського розрахунку;
– представляє підприємство в органах державної влади і у
взаємовідноси- нах з партнерами;
– готує проекти нормативних документів, що вимагають затвердження
загальними зборами акціонерів;
– здійснює заходи щодо соціального захисту колективу підприємства,
забезпечення і збереження зайнятості працівників;
Спираючись на вище наведені завдання директора підприємства, можна
зробити логічний висновок щодо прав якими наділений лідер, які витікають з
даного переліку:

30

– без доручення діяти від імені підприємства;
– розпоряджатися майном підприємства з дотриманням вимог, визначених
законодавством, Статутом підприємства, іншими нормативними правовими
актами;
– укладати трудові договори з працівниками;
– представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з громадянами,
юридичними особами та органами державної влади;
Переглядаючи всі наведені пункти, що стосуються директора
підприємства, можна зрозуміти що на даній персоні лежить велика
відповідальність. Адже саме на керівникові лежить репутація та те, яким
вектором буде розвиватися підприємство. Лідер підприємства несе таку
відповідальність:
– за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що
передбачені цією посадовою інструкцією, – в межах, визначених чинним
законодавством України про працю;
– директор підприємства, який недобросовісно використовує майно та
кошти підприємства у власних інтересах, або в інтересах, протилежних
інтересам засновників, несе відповідальність в межах, визначених цивільним,
кримінальним та адміністративним правом [9];
– директор підприємства несе персональну відповідальність за наслідки
прийнятих ним рішень, що виходять за межі його повноважень, які визначені
чинним законодавством, статутом підприємства, іншими нормативними
правовими актами.
Керівник підприємства не звільняється від відповідальності, якщо дії, що
тягнуть відповідальність, були здійснені особами, яким він делегував свої права;
Другим не менш важливим членом структури підприємства є бухгалтер,
тобто особа яка відповідальна за організацію документообігу, ведення та
контролю обліку господарської діяльності, складання та подання звітності. Ця
людина безпосередньо відповідальна за документацію підприємства, а отже має
чимало обов’язків та завдань, якими є:

31

– самостійно і в повному обсязі веде облік необоротних активів, запасів,
коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу та зобов'язань, доходів
та витрат за прийнятою на підприємстві формою бухгалтерського обліку з
додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та з
урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології оброблення
даних;
– бере участь у проведенні інвентаризації активів і зобов'язань,
оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат під
нестачі, крадіжки й псування активів підприємства, у перевірках стану
бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших
відокремлених підрозділах підприємства;
– за погодженням з власником (керівником) підприємства та керівником
підрозділу бухгалтерського обліку, подає в банківські установи документи для
перерахування коштів згідно з визначеними податками й платежами, а також для
розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань;
– постійно знайомиться та вивчає нові нормативно–методичні ти
довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та
вносить пропозиції щодо їх впровадження на підприємстві;
– забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для
зберігання їх протягом установленого терміну [7];
Відповідно до обов’язків бухгалтера, та його специфіки роботи, постають
наступні пункти, щодо відповідальності, яку несе даний працівник:
– за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що
передбачені цією посадовою інструкцією, – в межах, визначених чинним
законодавством України про працю;
– за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, – в
межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним
законодавством України;
– за завдання матеріальної шкоди – в межах, визначених чинним
цивільним законодавством та законодавством про працю України;

32

Відповідно до посадових інструкцій бухгалтер має велику кількість прав
на підприємстві, через велику значимість свого процесу для функціонування
підприємства. Такими правами є:
– ознайомлюватися з проектами рішень керівництва підприємства, що
стосуються його діяльності;
– вносити на розгляд головного бухгалтера пропозиції по вдосконалення
роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією;
– в межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про
всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх
усунення;
– вимагати та отримувати особисто або за дорученням головного
бухгалтера у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та
документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків;
– залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання
покладених на нього завдань [7];
– вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх
посадових обов'язків;
Завершальною ланкою структури підприємства є менеджер з продажів,
який відповідає за реалізацію продукції підприємства, на якому працює. Такий
спеціаліст веде клієнтські бази, проводить переговори, розробляє вигідні
пропозиції. Тому відповідно від цього, він виконує такі функції:
– бере участь у розробленні маркетингової політики;
– готує пропозиції і розробляє рекомендації щодо підвищення якості і
поліпшення споживчих властивостей товарів та послуг;
– бере участь у ярмарках, торгах, виставках, біржах із рекламування
і реалізації продукції, що випускається;
– аналізує дані з обліку готової продукції на складах підприємства і
проводить розподіл по покупцях відповідно до укладених договорів;
– складає заявки, зведені відомості замовлень і асортиментні
(номенклатурні) плани постачання;

33

– вживає заходів із забезпечення своєчасного надходження коштів за
реалізовану продукцію;
За посадовими інструкціями менеджер несе відповідальність за:
– за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, а
також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав,
що передбачені цією посадовою інструкцією, – в межах, визначених чинним
законодавством України про працю [6];
– за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, – в
межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним
законодавством України;
– за завдання матеріальної шкоди – в межах, визначених чинним
цивільним законодавством та законодавством про працю України;
Менеджер з розробки турів виконує наступне:
Менеджер із формування турпродукту належить до категорії керівників.
На посаду менеджера з формування турпродукту призначається особа, яка має
професійну освіту (вищу; середню), додаткову підготовку за напрямом
«Менеджмент та маркетинг у туризмі» та стаж роботи в туристській діяльності
не менше 1 року – 2 років.
Менеджер з формування турпродуктів повинен знати:
– законодавство України, інші нормативні правові документи, що
регламентують провадження туристської діяльності.
– географію країн світу.
– довідники, періодичні видання, наукові публікації з туризму, географії,
історії, архітектури, релігії, пам'яток, соціально-економічного устрою країн та
ін., туристські каталоги.
– основні концепції та принципи організації туристичної індустрії.
– принципи визначення собівартості турпродуктів.
– схеми роботи з готелями, готелями, компаніями-перевізниками (авіа,
залізничними, автобусними, круїзними та ін), іншими організаціями.
– методики формування турпродуктів.

34

– основи туристського права.
– порядок оформлення договорів та укладання контрактів.
– техніку прийому контрагентів та проведення переговорів.
– протокол та етикет.
– теорію міжособистісного спілкування.
– іноземну мову.
– словниковий мінімум з тематики туристичної індустрії.
– абревіатури, прийняті у туристській індустрії.
– основи маркетингу та менеджменту.
– стандарти діловодства (класифікацію документів, порядок оформлення,
реєстрації, проходження, зберігання та ін.).
– основні вимоги до оформлення туристичної документації.
– методи обробки інформації з використанням сучасних технічних засобів
комунікації та зв'язку, комп'ютерів.
Призначення на посаду менеджера з формування турпродукту та
звільнення з посади провадиться наказом керівника організації.
На час відсутності менеджера формування турпродукту (відрядження,
відпустка, хвороба, ін.) його обов'язки виконує особа, призначена в
установленому порядку. Ця особа набуває відповідних прав і несе
відповідальність за належне виконання покладених на неї обов'язків.
Відповідно до цього у менеджера з розробки турпродукту виконує
наступні завдання. Збирає, вивчає та аналізує вимоги та побажання клієнтів до
туристичних послуг.
Здійснює пошук найбільш вигідних за вартістю, рядками та якістю послуг,
що надаються туроператорами, які надають послуги з розміщення та
екскурсійного обслуговування туристів.
Встановлює контакти з готелями, санаторіями та організаціями, що
надають екскурсійні та транспортні послуги з перевезення пасажирів; погоджує
з ними основні умови договору на надання послуг і забезпечує укладання такого
договору.

35

Приймає участь у встановленні вартості туристичного пакету, який
залежить від вартості послуг, що включені до переліку туру та власних витрат.
Забезпечує клієнта необхідною усною та письменною інформацією, а
також консультує клієнтів про:
– правила в’їзду в країну та перебування в ній;
– порядок та строки оформлення віз;
– валютний та митний контроль;
– пам'ятки історії та культури;
– транспортне, візове, екскурсійне обслуговування;
– розміщення та харчування туристів;
– маршрути подорожей та програми перебування.
Подає та отримує необхідні справки та документи, у тому числі закордонні
паспорти туристів для оформлення віз.
Отримує інформацію про місце та час прибуття туристів, організовує
своєчасний від'їзд та приїзд туристичної групи.
Проводити інструктаж туристів з дотримання заходів безпеки при огляді
пам'яток, а також інструктує про правила поведінки у транспортних засобах та
правилах надання першої медичної допомоги;
Негайно повідомляє директора та зацікавлених осіб про надзвичайну
ситуацію з туристами під час туристичної поїздки, а також про туристів, які не
повернулися із подорожі.
Проаналізувавши організаційну структуру туристичного підприємства
«Мандрівник», слід зазначити, що вона містить широкий розмах
підпорядкованості і має такі властивості: максимально можлива чисельність
підлеглих у 1–го начальника і низька чисельність ієрархій.
Для визначення прогресивної економічної позиції і ймовірних
можливостей становлення туристичного підприємства «Мандрівник» в рамках
формування його економічної стратегії, цілеспрямовано реалізувати комплексну
оцінку фінансового стану господарюючого суб'єкта по основних групах

36

характеристик. Значенням економічного аналізу визначаються завдання, які
стоять перед ним. До найбільш загальних належить:
– оцінка ефективності функціонування об'єкта через систему економічних
показників. Це завдання передбачає оцінку ситуації, яка склалася, а саме:
вивчення рівня показників і їх динаміки, порівняння з показниками аналогічних
підприємств, визначення місця, яке підприємство посідає на ринку, рівня
використання ресурсів і виробничого потенціалу, тощо;
– вивчення причинно–наслідкових зв'язків об'єкта і побудова його
факторної моделі;
– виявлення умов, що позитивно чи негативно впливають на результати
діяльності об'єкта;
– пошук варіантів рішень, які б сприяли поліпшенню діяльності об'єкта
аналізу;
– порівняння варіантів рішень;
– підготовка одного або кількох варіантів рішень для керівництва.
Показники ділової активності дають змогу оцінити використання
існуючих показників засобів виробництва, а саме матеріальні, трудові та
фінансові ресурси. Особливу роль у цій групі туристичних підприємств
відіграють показники продуктивності і плинність праці. Збільшення циклу
товарообіг свідчить про збільшення виробничо-технічних витрат.
Відносно них також можна розглядати переваги фінансових показників
Оскільки дані можна отримати з файлів бухгалтерського та фінансового обліку,
вони великі та легко ідентифіковані.
Основною метою звітності є надання інформації, необхідної для контролю
господарської діяльності, прийняття управлінських рішень та складання
фінансової звітності.
Для проведення аналізу фінансово–господарської діяльності туристичного
підприємства «Мандрівник» здійснено оцінку основних економічних показників
за останні 3 роки (таблиця 2.1).

37

Таблиця 2.1 – Основні економічні показники фінансово–господарської
діяльності туристичного підприємства «Мандрівник» за 2020–2022 рр.
№ Відхилення
Од.
п/п 2020 2021 2022 2022/ 2022/ 2022/ 2022/
Показник вимі
рік рік Рік 2020 2020 2021 2021
ру
+; – % +; – %
Чистий дохід від
тис
1 реалізації 964,8 608,4 1065,8 101,0 10,5 457,4 75,2
.грн
турпродукту
Собівартість
тис
2 реалізації 653,2 298,5 680,5 27,3 4,2 28,1
.грн 382,0
турпродукту
тис.
3 Витрати обігу 750,1 378,3 753,2 3,1 0,4 374,9 50,2
грн
Середньосписко
3 ва чисельність чол. 4 4 4 – – – –
працюючих
Продуктивність тис.
4 праці одного грн/ 241,2 152,1 266,5 25,3 10,5 114,4 75,2
працюючого чол.
Фонд оплати тис.
5 104,4 115,2 128,4 24,0 23,1 13,2 11,5
праці грн
Середньомісячна
заробітна плата тис.
6 8,7 9,6 10,7 2 23 1,1 11,5
одного грн.
працюючого
Середньорічна
тис.
7 вартість 621,7 636,4 690,7 69,0 11,1 54,3 8,5
грн.
основних фондів
Фондовіддача
8 0,7 0,4 0,7 0 100 0,3 –57,1
9 Фондомісткість 1,4 2,5 1,4 0 100 –1,1 –56
Середньорічні
залишки тис.
10 320,5 352,1 384,2 63,7 19,9 32,1 9,1
оборотних грн.
засобів
Прибуток до тис.
11 211,8 230,1 360,7 148,9 70,1 130,6 13,3
оподаткування грн
Податкові тис.
12 126,1 137,2 214,6 88,5 70,2 77,4 56,4
платежі грн
Чистий тис.
13 85,7 92,9 145,1 59,4 69,3 52,2 56,2
прибуток грн
Рентабельність
14 % 8,9 15,2 13,6 4,7 52,8 –1,6 –9,4
продажу

За даними таблиці 2.1 можна зробити висновки, що протягом звітного
періоду спостерігається, збільшення доходу (виручки) від реалізації. Так даний

38

показник у 2022 році становить 1065,8 тисяч гривень (або збільшення на 75,2
відсотка) проти минулого року. Проте, у 2021 році даний показник є найнижчим,
що говорить про загальні проблеми у фінансовому стані підприємства і
становить 608,4 тисяч гривень, тоді як у 2020 та 2022 роках відбувається на 101,0
і 457,4 тисяч гривень відповідно.
Собівартість надання послуг поступово збільшується, через збільшення
кількості обслугованих туристів. Собівартість має найнижчий показник у 2021
році, а саме 298,5 тисяч гривень. У порівнянні з іншими роками, даний показник
значно менший. Адже за 2020 рік собівартість становила 653,2 тисяч гривень, а
у 2021 – 680,5 тисяч гривень, або ріст відбувся на 28,1 відсотка.
Середньорічна вартість основних фондів турфірми «Мандрівник», у 2020–
2022 роках збільшилися на 69 тисяч гривень. Станом на кінець 2020 року,
основні фонди складали 621,7 тисяч гривень, а на кінець 2022 даний показник
складав 690,7 тисяч гривень. У відсотковому вираженні дане відхилення склало
11,1%. Ефективність використання основних фондів підприємства
характеризується показниками фондовіддачі та фондоємності. Показник
фондовіддачі демонструє ефективність використання основних засобів
підприємства. Дані показники залишаються незмінними.
Прибуток і рентабельність – основні якісні показники, що відображають
економічну ефективність підприємства, його фінансовий стан, успіхи та
можливості у виконанні розробленої програми економічного та соціального
розвитку.
Зазначено, що на результати отриманого прибутку впливають як вартість
чистого доходу так і собівартість реалізованих туристичних послуг. Однак
зменшення прибутку у 2021 пояснюється проблемами із розширенням світової
пандемії та масовими обмеженнями в туристичних країнах.
Рентабельність підприємства станом на 2020 рік складало 8,9%, але вже на
кінець 2022 року, показник складав 13,6%. Дане збільшення свідчить про гарне
фінансове становище, підприємства, і що засоби та методи збуту якими
користується підприємство є правильними.

39

Для проведення аналізу фінансового стану підприємства «Мандрівник»
при досліджені особливу увагу треба приділити розрахункам коефіцієнтів, які
характеризують фінансову стійкість підприємства.
Під фінансовою стійкістю розуміють її платоспроможність у часі та
дотриманням між власним і позиковим коштами. Фінансова стійкість бізнесу
означає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, мають бути
відшкодовані готівкою, а прибуток, отриманий для забезпечення
самофінансування повинен забеспечити незалежність підприємтва від залучених
активів.
За наведеними економічними даними можна зробити висновок, що
підприємство має стабільний дохід, і попри проблеми у 2020 році, пов’язані з
карантинними обмеженнями, спромоглося утриматись на туристичному ринку.
Отже, дане підприємство вважається прибутковим, відповідно
рентабельним, платоспроможним і конкурентним на ринку туристичної галузі.

2.2 Оцінка організації надання ділового туризму підприємством
«Мандрівник»

До майна підприємства належать виробничі та невироблені кошти та інші
цінності, вартість яких відображається на балансі підприємства. Виробничі
засоби - сукупність засобів праці та предметів праці, необхідних для
виробництва у грошовій формі.
Виробничі фонди поділяються на матеріальні та нематеріальні виробничі
(послуги) фонди, фонди виробництва та обігу, основні та оборотні кошти тощо.
Непродуктивні кошти – це основні фонди, які не використовуються у
господарській діяльності платника податку. Вони включають:
 основні засоби, включаючи оренду, підпадають під визначення основних
засобів групи 1;
 основні засоби, які підпадають під визначення основних засобів Групи 2
та Групи 3, які є компонентами, що підпадають під визначення основних засобів

40

Групи 1 або вилучені з місця діяльності платника податку та передані у
безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку [23].
Джерелами формування майна підприємства є:
– грошові та матеріальні внески засновників;
– доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів
господарської діяльності;
– доходи від цінних паперів;
– кредити банків та інших кредиторів;
– капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
– майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та
громадян у встановленому законодавством порядку;
– інші джерела, не заборонені законодавством України.
Вивчаючи склад майна, необхідно проаналізувати склад статей балансу.
Якщо питома вага необоротних активів вище за 50% в їх загальній структурі, то
ов такому разі підприємство має важку структуру активів, якщо менше 50% –
легку (мобільну).
Зростання питомої ваги довгострокових фінансових вкладень у структурі
необоротних активів може свідчити про іммобілізацію коштів з основної
діяльності.
Зростання частки нематеріальних активів у структурі неліквідних активів
може свідчити про інноваційну активність фірм, оскільки кошти вкладаються в
патенти, ліцензування та інтелектуальну власність. У більшості випадків
вивчення структури та динаміки фінансових позицій проводиться за допомогою
порівняльного аналізу балансів. Цей баланс можна отримати з балансу шляхом
доповнення його структурних показників відповідно до мети та обсягу
аналізу [27].
Порівняльний аналітичний баланс є цінним, оскільки він класифікує
розрахунки, які роблять аналітики під час зчитування балансу. Порівняльний
аналіз балансу охоплює більшість важливих статичних і динамічних показників,
що характеризують фінансовий стан.

41

Порівняльний баланс фактично включає показники для горизонтального та
вертикального аналізу.
Горизонтальний аналіз проводиться для визначення абсолютних і
відносних змін вартості різних статей балансу протягом аналізованого періоду, а
мета вертикального аналізу — вивчення зміни частки окремих статей балансу.
Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно
мати якесь належне йому майно, тобто право власності чи володіння. Усі активи,
що належать підприємству та відображені на його балансі, становлять його
активи. Від доцільності та правильності інвестування фінансових ресурсів у
активи багато в чому залежить від фінансового стану бізнесу.
У процесі господарської діяльності розмір і структура активів постійно
змінюється. Якісні зміни в структурі власності фірми та джерелах власності
можна охарактеризувати за допомогою вертикального та горизонтального
аналізу звіту.
Поздовжній аналіз показує структуру власності та джерело майна
підприємства. Як правило, показники структури розраховуються у відсотках до
валюти балансу. Відносні показники певною мірою пом’якшують негативні
наслідки інфляційного процесу, що значно ускладнює порівняння абсолютних
показників у динаміці. Звітний горизонтальний аналіз вимагає побудови однієї
або кількох таблиць аналізу, в яких абсолютні показники доповнюються
відносним зростанням (зниженням). [33].
Тому зміни у складі довгострокових (необоротних) та оборотних
(оборотних) активів слід розглядати разом із зміною зобов’язань підприємства
при аналізі змін у складі довгострокових (необоротних) та оборотних
(оборотних) активів. Структура вартості майна може дати огляд фінансового
стану бізнесу. Він показує частку кожного елемента в активах і частку
корпоративних позикових і власних коштів у пасивах. Структура вартості майна
відображає специфіку кожного бізнесу. Структура майна бізнесу та його
динаміка не відповідають на питання, наскільки вигідно інвестору вкладати
кошти в компанію, а лише оцінюють стан активів.

42

Для того, щоб більш чітко проаналізувати фінансовий стан підприємства,
було досліджено динаміку вартості та структури майна туристичного
підприємства «Мандрівник» (таблиця. 2.2).

Таблиця 2.2 – Динаміка вартості та структури майна туристичного
підприємства «Мандрівник» за 2020– 2022 рр.
Відх.
2020 р. 2021 р. 2022 р.
Статті балансу 2022/2020
тис.грн. % тис.грн. % тис.грн. % тис.грн. %
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1.Необоротні
301,2 48,4 284,3 44,7 306,5 44,4 5,3 1,8
активи
1.1.Основні
241,0 80 227,4 80 245,2 80 4,2 1,7
засоби

2.Оборотні
320,5 51,6 352,1 55,3 384,2 55,6 63,7 19,9
активи

2.1.Запаси 135,3 42,2 150,6 42,8 165,6 43,1 30,3 22,4
2.2.Дебіторська
53,6 16,7 57,5 16,3 65,9 17,2 12,3 22,9
заборгованість
2.3.Поточні фінан
– – – – – – – –
сові інвестиції
2.4.Гроші та їх
60,8 19 68,7 19,5 72,6 18,9 11,8 19,4
еквіваленти
2.5.Витрати
майбутніх – – – – – – – –
періодів
2.6.Інші оборотні
70,8 22,1 75,3 21,4 80,1 20,8 9,3 13,1
активи

Баланс 621,7 100 636,4 100 690,7 100 69,0 21,7

43

Проаналізувавши структуру і динаміку майна туристичного підприємства
«Мандрівник»» бачимо що, станом на 2022 рік майно складає в сумі 690,7 тисяч
гривень, це на 69,0 тисяч гривень менше ніж у 2020 році і на 54,3 тисяч гривень
менше за 2021 рік. Майно включає в себе: необоротні активи, оборотні активи та
витрати майбутніх періодів.
Велику питому вагу в структурі майна займають оборотні активи. У
цифровому вираженні це: 2020 – 320,5 тисяч гривень 2021 – 352,1 тисяч гривень,
2022 – 384,2 тисяч гривень Станом на 2020 рік вони складали 51,6 % всього майна
«Мандрівник», в 2021 році показник складав 55,3 %, в 2022 році даний відсоток
склав 55,6%. Це є найбільшим показником за 3 роки.
Що стосується необоротних активів, вони становлять станом на 2020 рік
48,4% всього майна «Мандрівник», в 2021 році – 44,7 %, в 2022 році – 44,4%.
Станом на 2022 рік необоротні активи становлять 306,5 тисяч гривень, що в сою
чергу на 5.3 тисяч гривень більше ніж у 2020 році. Найбільш питому вагу у
необоротних активах займають основні засоби оскільки інших необоротних
активів на підприємстві немає. Основні засоби складають 80% від загальної суми
необоротних активів, і в цифровому виражені це 241.0 тисяч гривень. Витрати
майбутніх періодів відсутні по всіх трьох звітних роках.
Отже, проаналізувавши склад майна туристичного підприємства
«Мандрівник» за 2020–2022 рр. можна побачити, що відбувалися коливання
різних видів майна, але в цілому все майно може забезпечити весь виробничий
процес. Наявні у кожного підприємства активи, вони одержують з відповідних
джерел.
Джерела утворення майна підприємства поділяються на два види: власний
капітал (внески власників, прибуток, резерви, фонди, безповоротне
фінансування тощо) та зобов’язання (залучені кошти – кредити, кредиторська
заборгованість тощо).
Наступним етапом дослідження, став аналіз складу, структури та динаміки
джерел фінансування туристичного підприємства «Мандрівник» за 2020 – 2022
рр. (таблиця. 2.3).

44

Таблиця 2.3 – Склад, структура та динаміка джерел фінансування
туристичного підприємства «Мандрівник» за 2020 – 2022 рр.
Відх.
Статті балансу 2020 р. 2021 р. 2022 р.
2022 – 2020
тис.грн
тис.грн. % тис.грн. % тис.грн. % %
.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1. Власний капітал 311,8 50,1 330,1 51,9 460,5 66,7 148,7 47,7
1.1 Статутний
100,0 32,1 100,0 30,3 100,0 21,7 – –
капітал
1.3.
Нерозподілений 211,8 67,9 230,1 69,7 360,5 78,3 148,7 70,2
прибуток
2. Довгострокові –
188,3 30,3 172,6 27,1 95,2 13,8 –93,1
зобов'язання 49,4
3. Поточні
121,6 19,6 133,7 21 135,0 19,5 13,4 11
зобов'язання

3.1. Коротко–
80,4 66,1 87,3 65,3 93,9 69,6 13,5 16,8
строкові кредити

Баланс
621,7
100 636,4 100 690,7 100 69,0 9,3

Аналізуючи таблицю 2.3 за 2020–2022 рр. видно, що станом на 2022 рік
капітал всього збільшується порівняно з показниками минулих років, і складає
690,7 тисяч гривень, це на 69,0 тисяч гривень більше за 2020 рік і на 54,3 тисяч
гривень більше за 2021 рік.
У структурі капіталу приймає участь власний капітал та зобов`язання.
Протягом періоду, що аналізується власний капітал станом на 2020 рік
підприємства займає 50,1 % всього капіталу «Мандрівник», а зобов`язання

45

становлять 49,9 %, щодо 2021 року власний капітал 51,9 %, зобов`язання 48,1 %.
Станом на звітний 2022 рік власний капітал підприємства складає 66,7 % всього
капіталу, а зобов`язання займають 33,3 %. Видно, що з роками ситуація
покращується, відповідно власний капітал росте.
В структурі зобов`язань приймають участь такі статті : забезпечення
наступних виплат і платежів, довгострокові зобов`язання, поточні зобов`язання
в структурі яких найбільш питому вагу займає кредиторська заборгованість.
Зобов`язання станом на 2022 рік становлять 230,2 тис. грн., це на 79,7 тис. грн.
менше ніж за 2020 рік,
Отже, проаналізувавши стан капіталу видно, що з роками капітал
товариства є стабільним і збільшується, що позитивно характеризує
підприємство, і дозволяє за рахунок своїх коштів покривати витрати, не
залучаючи до участі кредитні кошти.
Наступним етапом аналізу, стало дослідження структури і динаміки витрат
туристичного підприємства «Мандрівник» за 2020 – 2022 рр. Адже витрати це
один з найважливіших показників підприємства, і без аналізу даного показнику,
неможливо скласти повноцінну картину фінансового стану. (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 – Аналіз структури і динаміки витрат підприємства
«Мандрівник» за 2020 – 2022 рр.

Абсолютне
Значення по роках Динаміка приросту(%)
відхилення (+,–)
Види витрат

2022–
2020 2021 2022 2022–2020 2022/2020 2022/2021
2021
1 2 3 4 5 6 7 8

Собівартість
реалізованої 653,2 298,5 680,5 27,3 382,0 4,2 27,9
продукції

46

Продовження таблиці 2.4

1 2 3 4 5 6 7 8

Адміністратив
53,3 39,3 40,2 –13,1 0,9 –24,6 2,3
ні витрати

Витрати на
22,9 20,2 22,3 –0,6 2,1 –3,6 10,4
збут
Інші
операційні 20,7 20,3 10,2 –10,5 –10,1 –49,3 50,2
витрати
Разом
750,1 378,3 753,2 3,1 374,9 0,4 50,3

Виходячи з даної інформації, було простежено збільшення витрат в 2022
році порівняно з 2020 і 2021 роками на 3,1 і 374,9 тис. грн відповідно. Найбільшу
частку витрати займає собівартість реалізованої продукції. Загальна сума витрат
станом на 2022 рік становить 753,2 тисяч гривень. Найбільша різниця витрати
спостерігається між 2021 та 2022 роками.
Адже у відсотковому вираженні дана різниця складає понад 50,3%.
Збільшення витрат, на мій погляд, негативно впливає на загальну картину, адже
витрати – зменшення економічних вигід у вигляді зменшення
Отже, виходячи з аналізу економічного стану даного підприємства,
випливає те, що в цілому діяльність щороку показує тільки хороші результати,
що підтверджується щорічним прибутком. Тому, саме з цієї причини більшість з
аналітичних показників були вище норми.
Слід зауважити, що дане підприємство досить рентабельне, адже доходи
переважають над витратами. Також було простежено, що «Мандрівник» має
фінансово стабільну діяльність, адже воно в змозі вчасно погашати
довгострокові та короткострокові позики, які вони вдало доповнюють в
подальше процвітання своєї діяльності.

47

Тепер розглянемо безпосередньо основну статистику щодо всього обсягу
надання туристичних послуг підприємством за період 2020–2022 рр. В даній
таблиці буде розглянуто кількість обслугованих туристів, в тому числі
іноземних, а також обраховано кількість туроднів, за 3 роки (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5 – Динаміка основних показників обсягу наданих послуг
туроператора «Мандрівник» за 2020 – 2022 рр.
Абсолютний
Рік Зміни (%)
приріст +,–
Показники 2022 2022 2022 2022
2020 2021 2022 до до до до
2020 2021 2020 2021
Кількість
обслуговуваних 18946 10524 23478 +4532 +12954 23,9 44,8
туристів

Іноземних туристів 1463 1856 2269 +806 +413 55,1 22,3

Туристів, які
12382 6438 14564 +2182 +8126 17,6 44,2
виїжджали за кордон

Туристів охоплених
5101 1960 6645 +1544 +4685 30,3 39,1
внутрішнім туризмом

Кількість туро–днів 56838 31572 70434 +13596 +38862 23,9 44,8

Кількість екскурсантів 6956 7136 8556 +1600 +1420 23 19,9

За результатами аналізу динаміки основних показників обсягу наданих
послуг «Мандрівник» продемонструвала, що кількість всіх обслуговуваних
туристів в 2022 році складає 23478 осіб, це в порівнянні з 2020 роком на 4532
осіб більше, ця кількість складає у відсотковому вираженні 23.9%. Що ж
стосується 2021 року, то в цей рік кількість обслуговування туристів складала
10524 осіб, це в порівнянні з 2022 роком , менше на 12954 особи, тобто менше на
44,8%. Причиною цього стала епідемія, через яку кількість туристів по всьому

48

світу різко зменшилась. Україна не стала виключенням. Але попри це, у
наступному році кількість туристів різко виросла, що компенсувало 2021рік.
В 2022 році кількість обслуговуваних іноземних туристів була найбільшою
в порівнянні з 2020 та 2021 роками. В 2020 році ця кількість складає 1463 особи,
що менше ніж в 2021 році, на 393 осіб. В 2022 році кількість обслуговуваних
іноземних туристів була більшою ніж в 2021 році на 413 осіб, і складала 2269
осіб.
За наведеними економічними даними можна зробити висновок, що
підприємство має стабільний дохід, і попри проблеми минулих років, пов’язані
з карантинними обмеженнями, спромоглося утриматись на туристичному
ринку. Тому, дане підприємство вважається прибутковим, відповідно
рентабельним, платоспроможним і конкурентним на ринку туристичної галузі.
Отже, можна підсумувати наступні речі – підприємство «Мандрівник» за
останні 3 роки, має стабільну робочу та економічну структуру, що дозволяє йому
демонструвати плюсові показники у виробництві, незважаючи на зовнішні
фактори, які зараз виникають.

2.3 Аналіз ефективності організації ділового туризму на підприємстві
«Мандрівник»

Розглянемо основні типи характеристик ділових туристичних організацій,
що визначають ключові характеристики та відмінності від інших видів
подорожей. Склад цих специфічних ознак буде розглянуто в рамках основного
наукового підходу до проблеми.
Перш за все, звернемо увагу на наукові методи, наголошені на сезонній
складовій, характерній складовій кількості туристів, складовій туристичного
прогнозу, особливостях інфраструктури ділового туризму та великій кількості
суб’єктів, що займаються туристичною сферою. Ділові подорожі мають багато
специфічних характеристик, зокрема:

49

а) Всесезоність. На відміну від туризму для відпочинку, розваг і
відпочинку, ведення підприємницької діяльності не залежить від сезону.
Сезонність тут не настільки очевидна, а поняття «мертвий сезон» взагалі
відсутнє;
б) Масові подорожі. Організатори ділових поїздок чи заходів можуть
обслуговувати тисячі людей;
в) Передбачуваність. Бізнес-турист може почати планувати свою подорож
за роки до події, що не характерно для інших туристів; Наявність специфічної
інфраструктури. Крім традиційних готелів, бізнес-мандрівникам потрібна
спеціалізована інфраструктура. У зарубіжній літературі всі методи проведення
зустрічей називаються «місцями проведення». До них відносяться бізнес-готелі,
виставкові центри, конференц-зали. Також можуть використовуватися
«незвичайні місця», тобто «незвичайні засоби» для проведення та проведення
заходів, тобто яхти, замки, музеї, концертні зали тощо [34];
д) В організації задіяна велика кількість людей. При організації та
проведенні відряджень, окрім туристичних агентств і прямих постачальників
турпродуктів, діють менеджери зустрічей, професійні організатори та
менеджери призначення.
По-друге, слід звернути увагу на науковий метод, оскільки наголошується
на особливостях діяльності організацій ділового туризму, які пов’язані з
позитивним впливом на країни, в яких вони розташовані:
– вплив на прибутковість туризму, інфраструктуру, що обслуговує туризм
у цьому секторі. Ділові подорожі дорогі, а тому прибуткові. Бізнес-мандрівники
в основному є менеджерами середньої та вищої ланки, тому найбільше виграють
продавці з високими цінами та високоякісними послугами (наприклад,
тризіркові готелі і вище, першокласні транспортні компанії тощо).
Доходи від такого туризму надходять до державного бюджету через
оподаткування. Якщо масштабні заходи, такі як конференції та виставки,
супроводжуватимуться культурно-розважальними програмами, виграють також
ресторани, місцеві туристичні об’єкти, транспорт, сувенірні магазини тощо.

50

Вплив доходу незалежно від сезонних і кліматичних умов країни
перебування. Багато ділових поїздок відбувається під час найбільш насиченої
частини туристичного сезону, тому країни перебування завжди розраховують як
на ділових гостей, так і на внутрішніх ділових туристів.
Переваги низького впливу на деградацію навколишнього середовища та
низьке навантаження на місцевий громадський транспорт. Бізнес-мандрівники
рідше залучаються до навколишнього середовища, ніж інші туристи.
Ефект просування туристичних дестинацій з боку ділових туристів. Гості,
які відвідують дестинацію для участі в конференціях або виставках, а також
здійснюють інсентив–подорожі, є хорошими послами, які можуть просувати і
рекламувати її абсолютно безкорисливо.
Організація ділового туризму, як і будь–якого виду туризму, потребує
великої кількості затрат на створення певного туристичного пакету. Для ділового
туризму характерне затребування великої кількості фахівців в організації
ділового туризму.
Тому сьогодні до організаторів туризму та відпочинку висуваються такі
вимоги: вища освіта, досвід роботи, бажання підвищити кваліфікацію.
Підвищувати кваліфікацію організаторів дозвілля в туристичних
комплексах, різноманітних курсах, проектних семінарах, майстер-класах,
тренінгах, творчих лабораторіях та школах.
Тепер розглянемо розробку турів на підприємстві «Мандрівник». Даний
туроператор займається внутрішнім туризмом, тому тури наведені у (таблиці 2.6)
проводяться в межах країни.
Всі вони мають на меті пізнавальний та робочий характер, тобто пошук
нових партнерів по бізнесу. Дані заходи проводяться у виставковому центрі,
міста Київ. Для туристів були вибрані місця розміщення, які знаходяться в
безпосередній близькості до виставкового центру. Готелі підібрані таким чином
щоб задовольнити туристів різних верств населення.

51

Таблиця 2.6 – Перелік ділових турів, запропонованим підприємством
«Мандрівник».

Назва туру Тур до Міжнародного
Тур до UІTT– Тур –
авіакосмічного
2021 ADDIT EXPO 3D – 2021
Елементи ціни салону

Собівартість 5250 грн 2690 грн 2400 грн

Ціна підприємства 6300 грн 3228 грн 2880 грн

Ціна для покупця 6930 грн 3548 грн 3168 грн

Прибуток з одного
630 грн 320 грн 288 грн
покупця

Прибуток з групи
18 900 грн 9600 грн 8640 грн
30 осіб

Тур – «ADDIT EXPO 3D – 2021». Це виставка для тих, хто йде в ногу з
часом, хто відкрив для себе простори технологій XXI століття, які найбільш
динамічно розвиваються.
Основне завдання організаторів виставки – дати можливість кожному
клієнту продемонструвати свій потенціал, оголосити про свої досягнення в
Україні, порівняти свої упередження щодо перспектив індустрії з найкращими
світовими брендами для нашого внутрішнього ринку.
Професійні виставки, з одного боку, дозволяють компаніям дізнатися про
світові інновації у своїй галузі, а з іншого – дають можливість продемонструвати
власні розробки, перевіряючи економічну життєздатність та
конкурентоспроможність своєї продукції.
Тур – «Авіасвіт – ХХІ». Єдина виставкова подія в Україні для
демонстрації інноваційних розробок та технологій в аерокосмічній

52

промисловості. Міжнародний аерокосмічний салон «Авіасвіт – ХХІ» пропонує
візуальну можливість побачити ці досягнення і пишатися досягненнями своєї
країни.
Тур – «До UITT». Це традиційне щорічне місце зустрічі міжнародних
туристичних організацій, національних та регіональних рад з туризму,
туристичних агентств і туроператорів, урядовців, авіакомпаній, готелів,
перевізників та ЗМІ.
Тепер розглянемо детальну розробку туру на підприємстві, яким виступає
тур на виставковий центр UІTT, на 2 дні, та дві особи і має назву « Тур до UІTT»:
Дата туру – 22.11.2021–23.11.2021.
Тривалість – 1 ніч / 2 дні.
Відправлення: з Кременчука
Країна подорожі: Україна
Тип туру: ділова поїздка
Детальний опис: тур на 2 особи, ціна в гривнях, тур розрахований на 1 ніч,
при двомісному розміщенні. На вибір туристові буде запропоновано 3 готеля, які
відрізняються за ціною і комфортом. Але всі вони розташовані в безпосередній
близькості від виставкового центру, що дає можливість, не включати у вартість,
трансфер по місту. Харчування входить ціну проживання у готелі. Для
розрахунку туру буде взято готель «Турист». Розрахунок ціни туру, та його
рентабельності буде наведено у таблиці 2.8.
Туриста буде чекати зазделегідь розроблений маршрут туру:
– 1–й день:
– 12:30 – прибуття до київського автовокзалу і зустріч з гідом, який
супроводжуватиме туриста на протязі його перебування в Києві;
– 14:00 – 14:30 – заселення в готель «Турист»;
– 16:00 – відвідування виставки міжнародного туризму UІTT;
– 20:00 – вечеря в ресторані готелю;
– З 21:00 – вільний час.
– 2–й день:

53

– 7:00 – підйом;
– 8:00 – сніданок в ресторані готелю;
– 10:00 – відвідування виставки з освітнього туризму UІTT;
– 12:00 – 13:00 – відвідання міжнародної науково–практичної конференції
«Туризм та зближення культур»;
– 21:30 – відправлення автобусу «Київ–Кременчук».

Таблиця 2.7 – Перелік готелів на вибір туристу

Готель Харчування Ціна (грн)

«Турист» BB (bed & breаkfаst) 1960 грн

«lіght hotel & hub» RO (room only) 1200 грн
«Барбарис» BB (bed & breаkfаst) 1400 грн

На вибір туристові запропоновано 3 готелі. В розрахунках туру, вказаний
готель «Турист». Дані готелі розташовані в близькості до проведення заходу.

Таблиця 2.8 – Розрахунок ціни туру, для придбання туристові

Елементи ціни Тур до виставкового центру UІTT
Собівартість 5250 грн
Ціна підприємства 6300 грн
ПДВ 1050 грн
Ціна з ПДВ 6300 грн
Ціна для покупця (1 туру) 6930 грн
Прибуток з 1 реалізованого туру 630 грн
Ціна для групи туристів (30 чол) 207 900 грн
Прибуток з групи (30 чол) 18 900

54

Таблиця 2.9 – Розрахунок собівартості туру

Трансфер з міста Кременчук до Києва, на 2 особи 1000 грн

Вхідні квитки до виставкового центру UІTT 50 грн
Проживання у готелі «Турист» на 2 доби, на 2 особи 3920 грн
Адміністративні витрати 280 грн

Собівартість складається з 4 елементів, харчування в даний перелік не
включено, адже харчування включено у вартість проживання.
Якщо порівнювати даний тур, з іншими то представлений тур у нас
виходить найдорожчим, адже готелі вибрані преміум класу, і орієнтований на
туриста вище середнього достатку.
Інші ж два тури, створені безпосередньо для туристів середнього класу.
Основним критерієм різниці цін, виступають готелі, запропоновані туристам, а
також від заходу, на який планує завітати клієнт. Тур може пропонуватися
кожного року, якщо ми беремо до уваги саме туристичну виставку, або
спеціально розроблюватися, до вимоги клієнта, та його події.
Провівши аналіз на даному підприємстві, слід зауважити, що
«Мандрівник» в ході своєї діяльності користується багатьма методами
ціноутворення. Використання методів суттєво впливають на перебіг всієї
діяльності підприємства.
Підсумовуючи загальні дані по підприємству, було простежено позитивні
результати, які проявлялись як у фінансовій політиці так і в ціновій. Така
тенденція спричинена правильним використанням міжнародного досвіду, який
на своєму прикладі показує правильність побудови процвітаючого туристичного
підприємства.
На такий висновок впливає велика розгалуженість статистики яка
присутня на підприємстві, за допомогою якої керівник має змогу оцінити
економічний стан та прийняти відповідні рішення.

55

Проаналізувавши економічну статистику за останні 3 роки, можна
зрозуміти що «Мандрівник» демонструє позитивну рентабельність, яка з кожним
роком тільки збільшується. На збільшення рентабельності не вплинула навіть
статистика за 2020 рік, який виявився невдалим порівняно з іншими роками,
через світову пандемію.
Адже за 2020 рік було обслуговано всього 10524 туристи, в той час як у
2021 цей показник становив 23478 туриста. Але попри це, підприємство змогло
вийти на прибуток, за рахунок використання довгострокових зобов’язань.
Також слід зазначити розглянуті турпродукти на підприємстві
«Мандрівник». Проаналізувавши їх можна сказати що вони є
конкурентоспроможними через своє різноманіття. Адже тури розроблені
безпосередньо на різні класи населення.
Не можна залишити без уваги те, що аналіз структури підприємства, а саме
організаційної ланки виявив певні недоліки у роботі підприємства. Адже на долю
кожного члена фірми припадає занадто багато відповідальності, через великий
обсяг завдань, покладених на плечі працівників.
Виявлено, що сектор ділового туризму в Україні набув певного зростання,
але не швидкого та стабільного розширення. Це пов’язано з низкою проблем,
визначення яких необхідно для подальшого вирішення та покращення розвитку.
Надано оцінку розвитку виїзного ділового туризму України в період 2019-
2021 років.
Проаналізовано стан обсягу послуг, динаміки, факторів та тенденції
розвитку цього виду туризму.
Показано зростання українського виїзного ділового туризму за рахунок
позиціонування українських компаній на розвитку міжнародної інтеграції та
посилення менеджменту для відвідування ділових зустрічей та конференцій.

56

Розділ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ
ПІДПРИЄМСТВОМ «МАНДРІВНИК»

У сучасних економічних умовах діяльність кожного підприємства та
організації є предметом занепокоєння широкого кола учасників ринку,
зацікавлених у результатах його діяльності.
На основі наявних звітів та бухгалтерської інформації можна оцінити
фінансовий стан вашого бізнесу. Основним інструментом у цьому плані є
економічний аналіз, за допомогою якого можна об’єктивно оцінити внутрішні та
зовнішні зв’язки об’єкта, охарактеризувати його платоспроможність,
ефективність та прибутковість, перспективи зростання, а потім за його
результатами приймати зважені рішення. Основним способом зниження витрат
є економія різноманітних ресурсів, що витрачаються у виробництві. Зменшення
трудомісткості виробництва і підвищення продуктивності можна досягти
різними способами. Найважливішими з них є механізація й автоматизація
виробництва, розробка та застосування передових високопродуктивних
технологій, оновлення й модернізація застарілого обладнання [12].
Фінансовий стан – складна і багатогранна комплексна ознака підприємства
в певний період часу, що відображає багатство фінансових ресурсів,
раціональність розміщення, ліквідність, забезпечену для своєчасного погашення
боргів, ефективну майбутню господарську діяльність.
Фінансове становище підприємства залежить від результатів його
виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Іншим
способом покращення фінансових умов є їх прогнозування та моніторинг,
оскільки для правильного управління виробництвом позитивно впливає на
формування показників господарсько-фінансової діяльності. Одним із основних
шляхів покращення фінансово-економічних показників бізнесу є збільшення
припливу та зменшення відтоку грошових потоків. Графічно цей процес
представлено на рисунку 3.1.

57

Удосконалення фінансового
стану підприємства

Повернення капіталу,
який був залучений на
фінансовому ринку
Здійснення реальних та Сплата податків
фінансових інвестицій таінших платежів
добюджету

Рисунок 3.1– Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства

Крім того, до основних заходів щодо покращення фінансово-економічного
стану бізнесу відноситься збільшення виручки від реалізації. У свою чергу,
розмір виручки від реалізації залежить від обсягу реалізації та ціни одиниці
реалізованої продукції. Для збільшення продажів компанії «Мандрівник»
необхідно посилити збутову діяльність компанії.
Стимулювати продажі можна різними способами. Бажаних результатів
можна досягти, пропонуючи клієнтам знижки, помірне зниження цін,
використовуючи масову рекламу. Єдиного способу збільшення продажів для
всіх компаній не існує. Тип заходів залежить від особливостей конкретної
компанії та обраної нею маркетингової стратегії.
Крім того, основним внутрішнім резервом підвищення
платоспроможності підприємств є зниження собівартості продукції та
собівартості. На кожному підприємстві залежно від його особливостей можуть
існувати різні фактори, що впливають на собівартість: випуск продукції,

58

асортимент і обсяг продукції, рівень технології виробництва, організація
виробництва та умови праці, ціна одиниці реалізованої продукції.
Ще одним шляхом до покращення фінансово–економічної діяльності
підприємства «Мандрівник» є оптимізація обсягів дебіторської заборгованості та
її рефінансування. Для оптимізації суми дебіторської заборгованості необхідно
вибрати найбільш підходящі умови оплати та спосіб оплати споживачам
(передоплата, відстрочка, при відвантаженні). Незважаючи на величезний обсяг
дебіторської заборгованості, доцільно запропонувати споживачам відстрочку
платежів, оскільки це збільшує обсяги продажів і прибутків (збільшення обсягів
продажів в умовах конкуренції). З іншого боку, у цьому випадку існує ризик
залучення короткострокових банківських позик для покриття додаткової
вартості дебіторської заборгованості.
Крім того, одним із важливих напрямів зміцнення фінансового становища
є мобілізація внутрішніх резервів шляхом реструктуризації корпоративних
активів; комплекс заходів, пов’язаних зі зміною структури та складу активів на
балансі; перетворення натуральних та фінансові активи, доступні компаніям, у
готівку. В рамках реструктуризації активів вживаються такі заходи: мобілізація
прихованих резервів, використання зворотного лізингу, оренда невикористаних
основних засобів у виробничому процесі, оптимізація оборотних коштів,
різноманітність сировини, продаж низьких прибутків. одиниці та основні засоби.
Саме за таких умов можна забезпечити систему моніторингу кожної зі
складових економічної стійкості підприємств, яка змогла б надати можливість
оптимізувати її відповідно до перспектив розвитку.
Для знаходження нових шляхів покращення стану підприємства
проводяться SWOT–аналізи, не тільки регіону, але і країни.
Матриця якісного аналізу – SWОT є необхідним кроком в систематичному
оцінюванні положення певної географічної зони як туристичного продукту на
ринку, виявленні її ключових проблем з метою визначeння ситуації та стратeгії
подальшого розвитку тeриторії.

59

Зробивши SWОT–аналіз, можна будe визначити основну стратeгію
розвитку ділового туризму в Україні і конкрeтні напрямки стимулювання
розвитку цього напряму галузі, як найдинамічнішої, високорeнтабeльної,
eкологічно чистої, низькоeнeргоємної.
На основі SWОT–аналізу можна пояснити стратегічну інтерпретацію
впливу описаних факторів на тенденції ділового туризму.
SWОT–аналіз – це аналіз, що дає змогу узагальнити сильні та слабкі
сторони галузі ділового туризму, дестинації (внутрішнє середовище),
можливості та загрози з боку інших галузей туризму, результати якого є основою
для прийняття управлінських рішень щодо стратегічного розвитку галузі
ділового туризму [5].
Найбільш важливим етапом SWОT–аналізу є усвідомлення саме загроз.
Загрози – це зовнішні чинники, що є бар’єром, перешкодою, небезпекою або
тягнуть за собою додаткові витрати.
Ігнорування загроз може призвести до втрати ринків, гальмування
розвитку ділового туризму, а це, своєю чергою, до зниження темпів розвитку
економіки загалом.
Усвідомивши перешкоди, які можуть похитнути створену інфраструктуру
туризму, ретельно оцінивши проблеми, які будуть виникати на шляху розвитку
досліджуваної галузі, зможемо сформувати заходи для їхнього уникнення або
зменшення їх дії на розвиток туристичної галузі.
Відповідно до методологічних засад порівняльно–географічного аналізу
та системної загальнонаукової методології в рамках геокомплексології можна
отримати комплексний підхід до розкриття всіх головних аспектів
конкурентоспроможності України.
Аналіз інтегральної оцінки окремих складових частин комплексної
характеристики конкурентоспроможності українського туристичного
комплексу показав, що країна займає доволі відмінні позиції за різними
показниками. Загальні її позиції відображені в таблиці 3.1

60

Таблиця 3.1 – SWОT аналіз туризму в Україні

Сильні сторони Можливості
1. Багата історія. 1. Розвиток туристичної інфраструктури.
2. Широка географія. 2. Покращення рівня обслуговування.
3. Розмаїття ландшафту. 3. Покращення екологічної ситуації.
4. Історичні пам'ятки архітектури. 4. Розширення асортименту надаваних
5. Сім чудес України, які можна порівняти зі послуг.
світовими. 5. Розроблення нових видів турів.
6. Доброзичливе населення. 6. Створення іміджу країни як стабільної
7. Наявність ресурсів до створення оздоровчих та безпечної.
комплексів
Слабкі сторони Загрози
1. Неякісні дороги. 1. Нестабільна політична ситуація.
2. Нестабільний рівень сервісу. 2. Техногенні катастрофи.
3. Висока вартість обслуговування. 3. Конфлікт між західними та східними
4. Негативне відношення великої кількості регіонами.
українців до внутрішнього туризму. 4. Можливість виникнення
5. Відсутність сформованого цілісного бренда епідеміологічних
України. захворювань.
5. Можливе підвищення цін на
відпочинок.

У результаті порівняння можна сказати, що сильні сторони у поєднанні зі
слабкими та можливостями компенсують ті негативні ефекти, які утворилися
при поєднанні слабких та сильних сторін із загрозами , що гарним результатом і
показує, що на даний момент Україна знаходиться у ситуації, коли у неї є всі
шанси для ефективного розвитку міжнародного туризму у країні.
Згідно аналізу, позитивними сторонами нашої країни, а саме тими, що
зберегли високий показник під впливом як можливостей, так і загроз, є:
– відкритість країни до міжнародного співробітництва;

61

– безвізовий режим із ЄС;
– унікальна та відома у світі кухня.
Негативними сторонами, а саме тими, чия слабкість була посилена
впливом загроз, або не була виправлена впливом можливостей, є:
– нестабільна політична ситуація та війна на сході;
– знецінення громадянами своєї культурної спадщини та, як наслідок,
свого туристичного потенціалу;
– недосконалість законодавства в області туризму.
Можливостями, які б принесли розвитку міжнародного туризму нашої
країни максимальну користь, а саме задіяли б сильні сторони нашої країни а
також виплавили слабкі сторони, є:
– інвестування у туристичну галузь України;
– прийняття України у члени ЄС;
– використання світового досвіду у ході співробітництва для
дослідження, організації та управління ринку туристичних послуг;
– використання світового досвіду у ході співробітництва задля
удосконалення законодавчої бази.
Недоліками, які можуть знищити користь від сильних сторін та посилити
слабкі сторони, є:
– можливість виникнення конфліктів з іноземцями на ґрунті низького
рівня толерантності серед громадян України;
– погане ставлення до населення у результаті низького іміджу країни;
– загострення конфлікту на Сході у зв’язку зі збільшення агресії з боку
Російської Федерації.
Перш за все потрібно звернутися до найслабших сторін нашої країни, бо
без їх нівелювання подальший розвиток міжнародного туризму України буде
майже неможливий.
Найкращим сценарієм для розвитку нашої країни та туризму був би, перш
за все, сценарій, який включав би припинення бойових дій на сході України.
Ми не маємо достатньо актуальної та, як найважливіше, правдивої інформації

62

щодо війни та взагалі інформації щодо подій на сході, якій би можна було
довіритися.
Довіра до джерел масової інформації та держави у цілому тісно пов’язана
із наступною слабкою стороною країни – знецінення громадянами своєї
культурної спадщини та, як наслідок, свого туристичного потенціалу.
Телебачення поширює пропагандистську інформацію щодо досягнень країни, у
свою чергу в інтернеті громадяни можуть знайти набагато більше позитивної чи
негативної інформації щодо нашої країни і часто декілька різних джерел можуть
надавати протилежну інформацію щодо однієї події.
У той же час громадяни України бачать роботу антикорупційної служби та
доповіді про заарештованих корупціонерів, але у той же час вони знають, що
найбільші корупціонери залишаться без кари. Держава намагається
реабілітувати туристичні пам’ятки, що руйнуються та направляє гроші на їх
реконструкцію, але через деякий час у більшості випадків СМІ повідомляють,
що ці гроші були розграбовані.
Усе це у купі призводить до того, що населення упевнено у тому, що ніхто
у країні не захищений, нічому неможна вірити, а громадян ніхто не поважає.
Культура і спадщина України відходять на другий план, коли населення хвилює
питання власного виживання, спадщина знецінюється.
З іншого боку, останнім часом з’явилась тенденція до національного
підйому після подій 2014 року. Все більше і більше громадян починають цінити
те, що вони українці, починають використовувати українську мову у
повсякденному житті і шукають підтримку в національній свідомості. У той же
час, національна свідомість не пов’язана із довірою до держави, а скоріше
пов’язана із бажанням громадян України узяти у свої руки те, що діється в країні.
Наступне, слід зазначити загрози, які є або можуть стати перешкодами для
розвитку міжнародного туризму в Україні.
Першою у списку небезпечних загроз є можливість виникнення конфліктів
з іноземцями на ґрунті низького рівня толерантності серед громадян України, як
за межами території нашої країни під час виїзного туризму, так і у випадку

63

в’їзного туризму, коли Україна приймає громадян інших держав. Як ми вже
зазначили у факторах розвитку туризму, проблема толерантності відноситься до
менталітету українців.
Далеко не всі громадяни України можуть доброзичливо сприймати членів
ЛГБТ спільноти, неформалів, людей іншої національності, у нашому менталітеті
мати нетрадиційну орієнтацію вважається чимось, про що неможна говорити,
або, у найгіршому випадку, вважається ганебним і осуджується, інколи навіть це
приводить до конфліктів і бійок.
Фактор толерантності також пов'язаний із поганим ставленням до
українського населення у результаті низького іміджу країни, а саме – українці
сприймаються у Європі, як люди низького достатку та дешева робоча сила.
Причиною цьому – погане економічне становище країни та вимушеність
українського народу їхати на заробітки до Європи, де вони отримають низьку
для тієї країни заробітну плату, яка в Україні вважається середньої та живуть у
неприйнятних для Європи умовах.
У той же час у нашої країни є сильні сторони, які можуть виправити ії
слабкі сторони та зменшити ефект від загроз, а саме відкритість країни до
міжнародного співробітництва відкриває можливості переймання досвіду інших
країн у виправленні, наприклад, недоліків законодавства, або ця сильна сторона
допоможе у встановленні відношень з міжнародними готельними ланцюгами та
організаціями, які могли б посприяти встановити стабільного рівня
обслуговування та закріпленню цього на законодавчому рівні.
Можливостями, які б принесли розвитку міжнародного туризму нашої
країни максимальну користь, є інвестування у туристичну галузь України, яке
буде можливо, лише якщо Україна буде активно рекламувати туристичний бренд
та свої туристичні ресурси; прийняття України у члени ЄС.
Тепер розглянемо конкретніше аналіз саме досліджуваного виду туризму,
а саме ділового туризму в Україні (таблиця 3.2.)

64

Таблиця 3.2 – SWОT аналіз ділового туризму в Україні

Сильні сторони Можливості
1. Велика кількість місць для 1. Проведенння міжнародних
проведення заходів заходів
2. Розвиток потужної сучасної
2. Невисока ціна організації ділової інфраструктури в
Україні;
3. Розвиток міжнародної
концепції ділового туризму в
Україні
4. Розробка нових програм і
проведення заходів
5. Нові робочі місця
Слабка сторони Загрози
1. Зменшення кількості
1. Погана інфраструктура
відвідувань країни
2. Втрата інтересу до нашого
2. Нестабільний рівень сервісу
регіону
3. Недовіра до внутрішнього 3. Зупинення функціонування
туризму даної підгалузі туризму

По даному аналізу можна зробити висновок, що Україна має величезну
кількість можливостей для проведення та організації ділового туризму, цьому
сприяють відносно низька ціна проведення, та велика кількість місць для
проведення, що буде зручно для туристів з різних країн. Розвиток даної галузі
принесе багато нових робочих місць, і що найголовніше буде приваблювати
більше міжнародних партнерів, що в наш час дуже важливо. Але попри такі
великі можливості незмінним залишаються проблеми, які витікають з року в рік,
а саме проблеми з інфраструктурою, та нехваткою кваліфікованих спеціалістів.

65

Нарівні з цим, громадяни України, які у великій кількості виїжджають у
Європу після об’яви безвізового режиму, вивозять із собою «інформаційний
ресурс», а саме українці розповсюджують інформацію щодо ситуації в нашій
країні і щодо воєнних дій, про які у Європі майже не чули актуальну інформацію.
Тому первинними задачами для покращення стану ділового туризму
виступають:
– збільшення інформаційного просування нашого туристичного регіону у

світі;

– створення іміджу країни, попри проблеми які наявні в країні зараз;
– збільшення довіри населення до внутрішнього туризму.
Для підприємства «Мандрівник» проведення таких загальних аналізів, або
моніторинг інших аналізів, позитивно впливають на майбутній розвиток. Адже
керівник переглядаючи певні аналізи, робить для себе висновки, і намагається
відтворити побачене в житті.
Не менш важливим є знаходження іноземних партнерів, та залучення їх
підтримки. Тому для підприємства одним з шляхів покращення економічного та
соціального становище є створення та реалізація ділових поїздок за кордон.
Даний аспект подорожей має на меті не тільки надання туристичних послуг, а й
пошук інвесторів. Підприємство «Мандрівник» займається поїздками до
Туреччини, але тільки з метою відпочинку. Тому спираючись на вище сказані
пункти, я хочу запропонувати розробку туру до Туреччини, на виставку
«Advеnturе 2023».
«Advеnturе 2023» – це туристична виставка яка проходить у Стамбулі. На
ній збираються турфірми з усього світу, для демонстрації нових туристичних
продуктів. На ній присутні такі тематичні розділи: діловий туризм, автотури,
міський туризм, бізнес туризм, гастрономічний туризм.
Пропонуємо розробити тур ділового туризму на відвідування виставки
«Advеnturе 2023», з проведенням конференції.
Дата туру – 23.09.2023–26.09.2023.
Тривалість – 2 ніч / 3 дні.

66

Відправлення: з міста Київ;
Країна подорожі: Туреччина;
Тип туру: ділова поїздка;
Детальний опис: тур на 1 особу, ціна в гривнях, тур розрахований на 2 ніч,
при одномісному розміщенні. На вибір туристові буде запропоновано готель,
який розташований в безпосередній близькості від виставкового центру, що дає
можливість, не включати у вартість, трансфер по місту. До центру міста всього
600 метрів. Харчування входить ціну проживання у готелі. Для розрахунку туру
буде взято готель «Days Hоtеl by Wyndham Istanbul Maltеpе». Розрахунок ціни
туру, наведено у таблиці 3.4.
Туристів буде чекати зазделегідь розроблений маршрут туру: 1–й день:
– 07:30 – прибуття до Києву
– 08:30 – посадка на автобус «Київ–Стамбул»;
– 22:30 – прибуття до Стамбулу, та зустріч з гідом–екскурсоводом;
– 23:00 – заселення у готель «Days Hоtеl by Wyndham Istanbul Maltеpе»;

2–й день:
– 8:00 – підйом;
– 9:00 – сніданок в ресторані готелю;
– 10:00 – відвідування виставки «Advеnturе 2023»;
– 17:30 – повернення до готелю;
– 18:30 – вечеря в ресторані готелю;
– 19:00 – вільний час;

3 день:
– 7:00 – підйом;
– 7:30 – сніданок в ресторані готелю;
– 08:30 – відправлення автобусом «Стамбул-Київ»
– 23:30 – Прибуття до Києву

67

Таблиця 3.3 – Розрахунок собівартості одного туру «Advеnturе 2023»

Трансфер з міста Київ до Стамбула, на 1 особу 3840 грн
Вхідні квитки 120 грн
Проживання у готелі «Days Hоtеl by Wyndham Istanbul Maltеpе» на 3 доби,
2540 грн
на 1 особу
Адміністративні витрати 300 грн
Загальна сума 6800 грн

Собівартість включає у собі 4 пункти: трансфер, проживання, квитки та
адміністративні витрати. Харчування в ціну не включено, адже воно включено у
вартість проживання в готелі. Бронювання готелю відбувається за 2 місяці до
заходу, щоб уникнути проблем з поселенням.

Таблиця 3.4 – Розрахунок ціни туру «Adventure 2023»

Елементи ціни Тур до «Advеnturе 2023»
Собівартість 6800 грн
Ціна підприємства 8160 грн
ПДВ 1360 грн
Ціна з ПДВ 8160 грн
Ціна для покупця (1 туру) 8976 грн
Прибуток з 1 реалізованого туру 2176 грн
Прибуток з групи (30 чол) 65280 грн

68

Розрахунок ціни туру, проводиться станом на 2023 рік. Туриста на протязі
всієї дороги туру, буде підтримувати зв’язок менеджер, у разі виникнення
певних проблем. Ціна для одного покупця становитиме 8976 гривень, що є
демократичною ціною, з урахуванням нинішньої ситуації в країні. Адже через
військові дії на території країни, не дозволяють зараз подорожувати на літаках,
тому даний вид турів наразі заморожений і буде чекати свого часу, після
вирішення конфлікту в країні.
Загалом, аналізуючи вище сказане, для підприємства є наступні
пропозиції:
1) Розширити компанію, збільшити по можливості кількість працюючих
у головному офісі. Це покращить виробництво, та соціальне становище на
підприємстві.
2) Відкрити офіси на території Черкащини. Адже на даний момент
підприємство має лише один офіс, який розташовується в Черкасах. Це
дозволить збільшити клієнтську базу, та знайти нових партнерів.
3) Збільшити кількість турів за кордон. Тобто орієнтуватися на зовнішній
туризм, з подальшим розширенням впливу.
4) Створити власну марку на території Черкащини.
5) Збільшити свій вплив на туризм в регіоні. Адже підприємство
займається також зеленим туризмом, і має на меті його подальше просування.
Таке рішення буде позитивно відображатися на економічній статистиці
підприємства.
В процесі роботи було розглянуто пропозиції для покращення
економічного стану підприємства. Були розглянуті міжнародні підходи до даної
проблематики. Розроблений міжнародний тур, який пропонується підприємству,
в якості наглядного прикладу майбутнього розвитку фірми.

69

ВИСНОВКИ

В ході проведеного дослідження щодо організації ділового туризму в
Україні розглянуто еволюцію розвитку та основні наукові підходи трактування
сутності поняття ділового туризму. Надана характеристика науковим підходам
поєднання ділових цілей та цілей відпочинку туристів вказаної категорії, ознакам
взаємовідносин, пов’язаних із забезпеченням підтримки туристів з боку суб’єктів
туристичної діяльності. Сформульовано трактування сутності зазначеного
поняття, яке є універсальним і узагальнює його основні характеристики [32].
Досліджено основні наукові методи класифікації сучасних видів ділових
подорожей. Встановлено сучасний етап розвитку наукового погляду щодо
ділового туризму. Розрізняють такі методи класифікації видів ділових
подорожей, зокрема: наукові методи визначення систематики даного туризму;
науковий підхід до класифікації ділового туризму через видові та класичні чи
альтернативні систематики; науковий метод, включаючи вибір типів ділових
подорожей на основі основних областей життєдіяльність;
Розкрито системність та особливості деяких наукових методів визначення
особливостей діяльності організацій ділового туризму. Визначено наукові
методи в цій галузі, пов’язані з: зосередженням на сезонних компонентах,
компонентах характеристик обсягу туристів, компонентах прогнозування
подорожей, компонентах деталей інфраструктури ділового туризму,
широкомасштабній участі суб’єктів, підкреслення особливостей організацій
ділового туризму.
Проведено оцінку місця ділового туризму в загальному розвитку
туристичної діяльності в Україні, яке передбачало оцінку обсягів, структури,
факторів впливу на тенденції змін зазначеного сектору. Аналіз показав, що
незважаючи на загальне зростання обсягів обслуговування, доходів від реалізації
турів в сфері ділового туризму в Україні, спостерігається скорочення його
структурної частки в загальному обсязі туризму як через вплив погіршення

70

економічної ситуації в світі, державі, так і підвищення вимог до учасників
туристичного ринку, які за своїм потенціалом не відповідають очікуванням
клієнтів.
Проаналізовано розвиток в’їзного та внутрішнього ділового туризму в
Україні за період 2020–2022 рр. В ході дослідження розглянуто стан обсягів
обслуговування за даними видами туризму, його динаміку, фактори та тенденції
змін. Встановлено, що обсяги обслуговування туристів з боку юридичних осіб та
фізичних осіб–підприємців за категорією ділового туризму мали більший
кількісний вимір стосовно внутрішніх туристів.
Виявлено, що сектор ділового туризму в Україні набув певного зростання,
але не швидкого та стабільного розширення. Це пов’язано з низкою проблем,
визначення яких необхідно для подальшого вирішення та покращення розвитку.
Надано оцінку розвитку виїзного ділового туризму України в період 2020-
2022 років.
Проаналізовано стан обсягу послуг, динаміки, факторів та тенденції
розвитку цього виду туризму.
Показано зростання українського виїзного ділового туризму за рахунок
позиціонування українських компаній на розвитку міжнародної інтеграції та
посилення менеджменту для відвідування ділових зустрічей та конференцій.
Виділено та досліджено основні проблеми організації ділового туризму в
Україні, серед яких: проблема недостатньої кількості місць розміщення туристів
даного сектору; недостатність виставочних площ, які є основою проведення
крупних виставок, зустрічей ділових кіл різних країн, здійснення внутрішніх
ділових поїздок тощо; нестача кваліфікованих співробітників в області
організації корпоративних і ділових заходів; ризики продовження карантинних
заходів (явище Cоvid19), які як скорочують в’їзні, внутрішні та виїзні туристичні
потоки даного сектору туристичної діяльності, так і впливають на скорочення
персоналу.
Об’єктом дослідження є процес організації ділового туризму на прикладі
туристичного підприємства «Мандрівник».

71

Охарактеризовано сутність та поняття ділового туризму.
Надана оцінка методів організації формування туристичного продукту, які
використовує дане підприємство.
На підставі статистичних даних в роботі проведено аналіз основних
економічних показників фінансово–господарської діяльності конкретного
туристичного підприємства. За наведеними економічними даними можна
зробити висновок, що підприємство має стабільний дохід, і попри проблеми у
2020 році, пов’язані з карантинними обмеженнями, спромоглося утриматись на
туристичному ринку. От же, дане підприємство вважається прибутковим,
відповідно рентабельним, платоспроможним і конкурентним на ринку
туристичної галузі.
Також здійснено аналіз сучасного розвитку ділового туризму в україні.
Встановлено, що існують наукові методи, відповідні для даної галузі.
Серед них є: зосередження на сезонній складовій, компоненти характеристики
кількості туристів, компоненти прогнозу туризму. В організації цього
туристичного сектора, іде акцент на функції організації ділового туризму, що має
позитивний вплив на країну.
В процесі роботи було розглянуто пропозиції для покращення
економічного стану підприємства. Були розглянуті міжнародні підходи до даної
проблематики. Розроблений міжнародний тур, який пропонується підприємству,
в якості наглядного прикладу майбутнього розвитку фірми.
Отже, для того щоб туристичний бізнес в Україні розвивався, необхідно
налагодити стабільний сервіс, створити цілісний бренд країни через розроблення
нових тематичних турів на основі історичних, географічних та ландшафтних
багатств України, завдяки чому нівелювати загрозу переміщення потоку туристів
закордон.

72

СПИСОК ВИКОРИТСАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про туризм». Відомості Верховної Ради, 1995 (№
325/95–ВР, зі змінами та доповненнями редакція від 15 січня 2015 року № 124–
VIII.
2. Андренко І. Б. Діловий туризм. Харків: ХНУМГ, 2014. 67 с.
3. Безуглий В.В., Білозоров А.М. Сучасні тенденції розвитку ділового
туризму в країнах Європейського союзу. Вісник Львівського університету.
Серія: Міжнар. відносини. 2017. Вип. 29. Ч. 1. С. 15–22.
4. Біркович В. І. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу
регіонів України. Статистика України. 2018. С. 40–84.
5. Вергун В.А, Філіпенко А.С. Економіка зарубіжних країн: Підручник.
Київ, 2016. 128 с.
6. Головко О.М. Організація готельного господарства: навч. посіб. Київ:
Кондор, 2012. 57 с.
7. Дехтяр Н.А. Тенденції розвитку світового ринку ділового туризму.
Світова економіка та міжнародні відносини. 2014. № 1. С
87–90.
8. Заваріка Г.М. Курортна справа: Навчальний посібник. Київ: Центр
учбової літератури, 2019. 41 с.
9. Зима О. Г., Кузьминчук Н.В. Інсентив–туризм як приклад успішного
менеджменту організацій. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери
торгівлі та послуг. 2018. С. 55–59.
10. Кузик С.П. Географія туризму. Київ: Знання, 2018. 38 с.
11. Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг: підруч. Н.В.
Антонюк, Н.М. Ганич. Київ : Знання, 2018. 98 с.
12. Мальська М.П., В.В. Цибух Основи туристичного бізнесу: навч. К.:
Центр навчальної літератури, 102 с.
13. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і
сфера послуг. Київ : Знання, 2018. 76 с.

73

14. Максимюк М.Н. Оценка состояния и перспективы развития делового
туризма в Украине. Культура народов Причерноморья. 2012. № 234. С. 65–72.
15. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч. посіб. – Київ.: Знання, 2018. 42с.
16. Михасюк І. Р. Державне регулювання економіки : Навчальний
посібник. Львів, 2017. 111 с.
17. Нікітенко С.І. Діловий туризм в Україні: проблеми та перспективи
розвитку. Наукові праці. 2017. Том 52. Вип. 39.С. 61–71.
18. Пабушко Н. С. Менеджмент туризму. Київ, 2019. 214 с.
19. Павлова Н. В. Менеджмент туризму: Навч. посіб. Київ, 2000. 301 с.
20. Пандяк І. Г. Сучасний стан та проблеми розвитку інфраструктури
ділового туризму в Україні. Вісник. Львів. ун–ту. Серія: Географія. 2017. Вип. 34.
С. 88–92.
21. Пандяк І. Сучасний стан та проблеми розвитку бізнес–готелів в Україн.
Вісник Львів. ун–ту. 2018. Вип. 24. С. 102–115,
22. Панченко В. А. Туризм. Фінанси та статистика. Львів, 2020. 41 с.
23. Паскаль В. С. Проблеми розвитку туризму в Україні: Тези доп. всеукр.
наук.–практ. конф. Чернівці, 2019. 301 с.
24. Перкович Є. С. Внутрішній туризм. Тернопіль : Карт–Бланш, 2016.
441 с.
25. Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: підручник. Київ : Кондор,
2018. 150 с.
26. Прохорчук І.В. Теоретичні аспекти розвитку міжнародного ділового
туризму в Україні. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2012. Вип. С. 19–
42.
27. Рабакова В. П. Внутрішній туристичний бізнес. Запоріжжя, 2018. 214 с.
28. Ремньов В. Ц. Рекреаційно–туристичний бізнес України. Львів, 2017.

341 с.

29. Решко Т. В. Туристичні формальності. Київ, 2017. 355 с.

30. Родін В. К. Стратегічне управління в туризмі : Посібник. Київ, 2020.
244 с.

74

31. Роїна О.М. Туристична діяльність. Нормативна база. Київ: КНТ, 2015.
32. Рутинський М. Й. Географія туризму України: навчально–методичний
посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2015, 85 с.
33. Титова Н.В. Діловий туризм в Україні: основні проблеми розвитку та
шляхи їхнього вирішення. Економіка і менеджмент культури. 2016. №1. С. 10–
15.
34. Уліганець С.І., Дмитрук О.Ю., Стригун О.Г. Перспективи розвитку
ділового туризму. Географія та туризм: наук. збірник. 2018. 83 с.
35. Федорченко В.К. Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців
для сфери туризму Київ, 2017. 108 с.
36. Федорченко В.К. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник.
Київ; 2017. 128 с.
37. Фищенко П. Г. Географія туризму. Загальні закономірності та тенденції
розвитку. Матеріали міжнар. наук.–практ. конф. Київ : Знання України, 2018.
71 с.
38. Халяпов Е. М. Проблеми глобалізації в туристичній індустрії. Київ,
2017. 207 с.
39. Черепанова А. В., Галасюк С. С. Бізнес–готель як елемент
інфраструктури ділового туризму. Розвиток сталого туризму: виклики і
можливості для туристичного та готельно–ресторанного бізнесу, Одеса: ОНЕУ,
2018, 85с.
40. Юрченко С.А., Юрченко Е.Е. Особенности развития делового туризма
на современном этапе. Вісник Харківського національного університету імені
В.Н. Каразіна. 2016. Вип. 5. С. 62–95.
41. Виставки в Україні 2020–2021 рр. URL:
https://exposale.net/uk/exhibitions/all/8/all. (дата звернення: 15.05.2023)
42. Туристична діяльність в Україні в 2019 р.
URL:http://www.ukrstat.gov.ua (дата зверення: 15.05.2023)
43. Туристична діяльність в Україні в 2020 р. URL: http://www.ukrstat.go
v.ua/.(дата зверення: 15.05.2023)

75

44. Туристична діяльність в Україні в 2021 р. URL: http://www.ukrstat.go

v.ua/.

45. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/. (дата звернення: 20.05.2023)
46. Тім–білдінг. URL: http://trident. travel/mice/tim–bilding/.(дата звернення:
20.05.2023)
47. Специфіка Ділового Туризму. URL: http://ukrarticles. pp.ua/turizm/9080–
specifika–delovogo–turizma.html.(дата звернення: 18.05.2023)
48. Перспективи розвитку ділового туризму в країнах Європи. URL:
http://www.lit. convdocs.org/docs/722/index–2772.html? page=7.(дата звернення:
20.05.2023)
49. Офіційний сайт Державного агентства розвитку туризму URL:
www.tourism.gov.ua.(дата звернення: 15.05.2023)
50. Економічна статистика ТОВ «Мандрівник»: https://youcontrol.com.ua/.
(дата звернення: 18.05.2023)
51. Перспективи розвитку ділового туризму в країнах Європи
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lit.
convdocs.org/docs/722/index–2772.html? page=7.(дата звернення: 20.05.2023)

76

ДОДАТКИ

77

Додаток А

Рисунок А.1 – Статистика по в’їзду іноземців до України за 2020 – 2021 рік.

78

Додаток Б

Рисунок Б.1 – Статистика по виїзду українців за кордон 2020–2021 рік.

79

Додаток В

Таблиця В.1 – Розподіл внутрішніх туристів, обслугованих
туроператорами та турагентами, за метою поїздки та регіонами у 2020 році

80

Додаток Д

Таблиця Д.1 – Розподіл туристів, обслугованих туроператорами та
турагентами, за метою поїздки та видами туризму у 2020 році

81

Репозиторій ЧДТУ