Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7301
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorГалицька, Олена Валеріївна-
dc.contributor.authorЛиповець, Сергій Сергійович-
dc.date.accessioned2026-03-08T22:20:23Z-
dc.date.available2026-03-08T22:20:23Z-
dc.date.issued2025-06-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7301-
dc.description.abstractУ роботі розроблено дизайн-проєкт книжкового видання новели Ольги Кобилянської «Меланхолійний вальс». Проєкт включає створення авторських ілюстрацій, макету книги, інтерактивного елементу у техніці Pop-up та презентаційного плакату. У процесі роботи досліджено історію книжкової ілюстрації, проаналізовано аналоги та обрано прототип для формування власної графічної стилістики. Авторська графіка виконана у чорно-білій гамі з використанням штрихування, що підкреслює емоційний та меланхолійний характер твору. Дизайн видання спрямований на створення цілісної візуальної концепції, яка поєднує художню виразність, функціональність та сучасні підходи до книжкового оформлення.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectкнижкова ілюстраціяuk_UA
dc.subjectдизайн книгиuk_UA
dc.subjectграфічний дизайнuk_UA
dc.subjectавторська графікаuk_UA
dc.titleДизайн-проєкт книжкового видання (Ольги Кобилянської “Меланхолійний вальс”)uk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Appears in Collections:022 Дизайн (Графічний дизайн)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Липовець_дипломна_робота_2025.pdf
  Restricted Access
1.55 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
 
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERCASSУ 
ДЕРЖАВНИЙ STATE 
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  TECHNOLOGICAL 
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITУ 
 
Фaкультeт гуманітарних технологій 
Кaфeдpa Графічного дизайну, моди та стилю 
 
Освітня програма – «Графічний дизайн» 
Cпeцiaльнicть 022 – Дизaйн  
 
 
 
КВAЛIФIКAЦIЙНA POБOТA БAКAЛAВPA 
 
нa тeму: «Дизайн-проєкт книжкового видання (Ольги Кобилянської 
“Меланхолійний вальс”)» 
 
Cтудeнт гpупи ДЗ-11 С.С. Липовець 
Кepiвник, ст.викл О.В. Галицька 
 
«Допуск до захисту» 
Завідувач кафедри ГДМС 
_О.Л.Храмова-Баранова 
___   ________ 2025__  рік 
 
 
 
 
Черкаси 2025
 
 
 
                     Черкаський державний технологічний університет   
      (назва вузу) 
 
Кафедра  ГДМС 
Факультет гуманітарних технологій 
Спеціальність 022 – Дизайн 
Освітня програма – «Графічний дизайн» 
 
          «ЗАТВЕРДЖУЮ»  
 
Завідувач кафедри 
ГДМС 
 О.Л.Храмова-Баранова 
«____» ______  2025 ___  р. 
 
ЗAВДAННЯ 
нa викoнaння квaлiфiкaцiйнoї poбoти бaкaлaвpa 
Липовцю Сергію Сергійовичу 
1. Тeмa poбoти «Дизайн-проєкт книжкового видання (Ольги Кобилянської 
“Меланхолійний вальс”)» зaтвepджeнa нaкaзoм пo унiвepcитeту вiд « «      
p. №   
 
2. Тepмiн здaчi cтудeнтoм  зaкiнчeнoї poбoти                    . 
 
3. Виxiднi дaнi: дизайн-проєкт для книжкового видання 
 
4. Змicт квaлiфiкaцiйнoї poбoти          
(пepeлiк питaнь, щo їx нaлeжить poзpoбити) 
Вcтуп, Poздiл 1. Пepeдпpoєктнi дocлiджeння 1.1 Історія та розвиток 
ілюстрації. 1.2. Українська ілюстрація. 1.3. Особливості художньо-
графічного оформлення книги. 1.4. Дослідження і характеристика аналогів, 
вибір прототипу. Poздiл 2. Oпиc тa oбгpунтувaння дизaйн пpoпoзицiї.  
2.1.Eтaпи викoнaння проєкту. 2.2. Ocнoвнi eтaпи cтвopeння дизайн-проєкту. 
Poздiл 3. Дизaйнepcькe piшeння пpoєкту. 3.1. Визначення концепції. 3.2. 
Обгрунтування авторської графіки. 3.3. Oбґpунтувaння вибopу кoлipнoї гaми 
тa шpифту. 3.4. Розробка інтерактивного дизайну та презентаційного 
плакату. Poздiл 4. 4.1. Визнaчeння пaтeнтocпpoмoжнocтi пpoeкту. Виcнoвки. 
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл. Дoдaтки.
2 
 
 
 
5.  Графічна частина дипломного проекту – банер розміром 1800×1800 мм. 
6. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх 
стосуються 
Пiдпиc, дaтa 
Poздiл Кoнcультaнт зaвдaння зaвдaння 
видaв пpийняв 
Гpaфiчнa чacтинa Галицька О. В.   
Пoяcнювaльнa зaпиcкa Галицька О. В.   
Кoнcультaнт з poбoти в Галицька О. В.   
мaтepiaлi 
Кoнcультaнт з Галицька О. В.   
пaтeнтниx дocлiджeнь 
7. Дaтa видaчi зaвдaння ____________________________________ 
Кepiвник ______________________________Галицька О. В. 
(підпис) 
Зaвдaння пpийняв дo викoнaння _____________________ 
(підпис) 
  
 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП…………………………………………………………………………….5 
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ХУДОЖНЬО-
ГРАФІЧНОГО ОФРМЛЕННЯ КНИЖКОВОГО ВИДАННЯ  
1.1 Історія та розвиток ілюстрації………………………………………………..7 
1.2 Українська ілюстрація……………………………………………………….13 
1.3 Особливості художньо-графічного оформлення книги…………………...17 
1.4 Дocлiджeння i xapaктepиcтикa aнaлoгiв, вибip пpoтoтипу………………..21 
РОЗДІЛ 2. OПИC ТA OБГPУНТУВAННЯ ДИЗAЙН ПPOПOЗИЦIЇ 
2.1 Етапи виконання проєкту…………………………………………………...23 
2.2 Ocнoвнi eтaпи cтвopeння дизайн-проєкту для книжкового видання…….24 
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКЕ РІШЕННЯ ПРОЄКТУ 
3.1 Визначення концепції……………………………………………………….26 
3.2 Обгрунтування авторської графіки та визначення констант……………..27 
3.3 Обгрунтування кольорової гами та шрифту.………………………………30 
3.4 Розробка інтерактивного дизайну книги та презентаційного плакату…..31 
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ 
4.1 Патентні дослідження……………………………………………………….35 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….39 
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА…………………………………………………40 
ДОДАТКИ………………………………………………………………………42 
 
4 
 
 
 
ВСТУП 
 
Актуальність обраної теми полягає в розробці художнього оформлення 
видання новели “Меланхолійний вальс” Ольги Кобилянської, та в створенні 
унікального та сучасного зразка книги. 
Сучасне видавництво переживає період активної трансформації, коли 
традиційна книга конкурує з цифровими носіями інформації. У цих умовах 
особливого значення набуває художнє оформлення друкованих видань, здатне 
створити унікальний естетичний досвід, недоступний електронним аналогам. 
Якісний книжковий дизайн стає визначальним фактором комерційного успіху 
видання та формує культуру читання в суспільстві. 
Метою дипломної роботи є розробка дизайну книжкового видання 
новели Ольги Кобилянської “Меланхолійний вальс”, що охоплює розробку 
обкладинки, форзацу, ілюстрованої та текстової частини, а також загального 
макету книги. У процесі роботи планується застосування художніх елементів, 
які передають характер і емоційний тон твору, з метою формування виразного 
візуального образу видання. 
Ілюстрації охоплюють майже всі сфери життя, будучи не лише 
естетично привабливими елементами, але й відіграють важливу роль у 
поясненні та засвоєнні знань. 
Різноманітність мистецьких підходів в ілюстраціях демонструє глибину 
культурної та мистецької спадщини, а розумна інтеграція цих підходів сприяє 
створенню нових. Використання різноманітних стилів допомагає як захопити 
певну аудиторію, так і ефективно передати основну ідею та атмосферу 
кожного окремого твору. 
Для досягнення поставленої мети, потрібно вирішити такі завдання: 
- дослідити історію ілюстрації 
- зібрати аналоги відомих ілюстрацій 
- сформулювати концепцію 
5 
 
 
 
- визначитись з константами 
- розробка композиційних рішень дизайну пакувальних матеріалів для 
збірки поезій; 
- створення остаточного варіанту дизайн-проєкту книжкового видання 
“Меланхолійний вальс”  
Структура кваліфікаційної роботи «Дизайн-проєкт книжкового видання 
(Ольги Кобилянської "Меланхолійний вальс"» гpaфiчнoї чacтини, 
пoяcнювaльнoї зaпиcки тa poбoти в матеріал. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6 
 
 
 
POЗДIЛ 1. ПEPEДПPOEКТНI ДOCЛIДЖEННЯ ХУДОЖНЬО-
ГРАФІЧНОГО ОФРМЛЕННЯ КНИЖКОВОГО ВИДАННЯ 
 
1.1 Історія та розвиток ілюстрації 
Ілюстрація це візуальний елемент, яке походить від латинського слова 
"illustratio", і перекладається як "висвітлюю" або "наочно зображую". Зазвичай 
в ілюстрації представлено такі форми зображення як: малюнки, гравюри та 
фотографії. Одним із основних завдань ілюстрації полягає в наочному 
поясненні, доповненні та розкритті змісту тексту, що потім сприяє більш 
ефективному сприйняттю інформації читачем. Завдяки використанню 
ілюстрацій у людей підсилюється емоційний інтерес до тексту а також 
покращується розуміння до змісту твору через візуальне сприйняття. Зазвичай 
ілюстрації слугують чітким поясненням інформації з твору або репрезентують 
авторську інтерпретацію тексту, що відображає творче бачення ілюстратора та 
його розуміння змісту. [1] 
Книжкова ілюстрація як окрема сфера образотворчого мистецтва 
розвивалась впродовж давніх часів, починаючи від античних творів і 
завершуючи сучасними цифровими технологіями. Найперші форми ілюстрації 
були зафіксовані на наскельних малюнках печери Ласко у Франції, які 
датовані приблизно 15 тис. р. до н. е. в цих зображеннях фіксувалися значущі 
події та явища.   
В епоху античності, а саме в стародавній Греції та Італії, ілюстративне 
мистецтво змогло досягти особливого розквіту, воно стало засобом 
прославлення богів, людських досягнень та культурних цінностей суспільства. 
В цей період на різноманітних посудинах зображували  героїчні постаті, 
святкові церемонії, міфологічні сюжети та літературні твори, а також сцени 
поховальних ритуалів та спортивні змагання. Особливе значення мали 
монументальні ілюстрації у вигляді настінного живопису та підлогової 
мозаїки, які створювалися щоб ті виконували декоративну функцію в 
інтер’єрах будинків. [2] 
7 
 
 
 
За часів Середньовіччя на європейському континенті було досягнуто 
значного розвитку ілюстративного мистецтва, завдяки широкому поширенню 
ілюмінованих рукописів. В цей період середньовічні ілюстратори 
оформлювали манускрипти вручну, при цьому створюючи унікальні авторські 
екземпляри. Технологічний процес виготовлення був надзвичайно складним 
та тривалим, а виконання однієї сторінки рукопису могло потребувати багато 
зусиль. На той час майстри працювали із насиченими барвниками, сусальним 
золотом та над зображенням витончених орнаментальних композицій.. 
Особливе місце в історії готичного книжкового мистецтва займає Розкішний 
часослов герцога Беррійського (Рис 1.1), створений братами Лімбург. В цій 
пам’ятці відображено поєднання знаків зодіаку із зображеннями сезонних 
сільськогосподарських робіт на тлі характерної для того періоду замкової 
архітектурної стилістики. [3]  
 
Рис. 1.1 Фрагмент часослова Герцога Беррійського 
8 
 
 
 
Наприкінці XIV – на початку XV століття Йоганн Гутенберг винайшов 
перший метод друку книжок, що започаткувало їх масове виробництво. Друк 
відбувався шляхом притискання паперу до дерев'яної дошки, на якій 
вирізьблювали текст та зображення. Дошки покривали чорною фарбою, через 
що ілюстрації були одноколірні. Однією з причин поширення ксилографії в 
Європі стало виготовлення не дорогого паперу ,що замінив дорогий 
пергамент. Усе це демонструє прагнення людей популяризувати та зробити 
демократичнішим мистецтво книжкової графіки, що дало поштовх до 
реалізації освітньої функції в ілюстрації. В епоху Відродження друкарство 
принесло нові ідеї та способи міркування, утверджуючи їх. Загалом, 
друкарський верстат став ключовим надбанням людства. Хоча різні техніки 
друку існували у Римі, Вавилоні та Східній Азії в давнину, винахід Йоганна 
Гутенберга став справжнім проривом. Він полягав у масовому виготовленні 
металевих літер, які можна було відтворювати за допомогою матриці та 
пристрою для ручного лиття. Після років експериментів, у 1440 році він 
презентував свій друкарський верстат (див. Додаток А, Рис. А.1), що 
використовував рухливий металевий шрифт для тиражування текстів. Своїм 
винаходом Гутенберг створив основу для масового виробництва письмової 
продукції усередині XV століття. Разом з Реформацією, друкарський верстат 
започаткував абсолютно новий підхід до мови, як писемної, так і усної. 
Вперше письмові документи могли розповсюджуватися у великих масштабах, 
що сприяло зростанню грамотності та поширенню освіти. Ілюстрації мали той 
самий чорний колір, що й сам текст, адже дошки, на яких вирізався текст, 
покривали чорнилом. Віньєтка (від французького vignette) — це графічне 
зображення, завершене за задумом, невелике за обсягом, оповідального чи 
сюжетного типу (нерідко з символічним змістом), набула великої 
популярності в книгах XVIII століття. Подібні ілюстрації переважно 
розташовувалися на титульній та останній сторінці книги. [4,5] 
Епоха XVI-XVII століть характеризувалася значним розвитком 
технологічних методів книжкової обробки та поширенням їх функціонального 
9 
 
 
 
призначення. Гравюра та офорт стали провідними засобами візуального 
оформлення видань, що дозволяли художникам творити детально пророблені 
та мистецьки виразні композицій. Таким чином, функціональне призначення 
цих елементів перетворилось з чисто декоративного на потужний 
комунікативний інструмент.  
В кінці XVIII століття в області графіки відбувся технологічний прорив 
завдяки впровадженню літографічного способу друку, що радикально змінило 
парадигму ілюстративного мистецтва. Цей новаторський метод надав 
художникам значно більше творчої свободи і можливостей створення тонко-
виразних ілюстративних композицій.  
У цей період видатною постаттю був Вільям Блейк - художник, який 
значно розширив межі ілюстративного мистецтва. Його новаторський спосіб 
використання техніки офорту дозволило йому поєднувати слово та 
зображення з глибокою емоційною виразністю та багатошаровою символікою. 
У 1837 році винайдення фотографій різко змінило характер ілюстрацій: вони 
стали нерозривно пов'язаними з фотомеханічними процесами. Це призвело до 
з'явлення нових методів створення книжкових ілюстрацій, таких як 
цинкографія, автотипія та трикольоровий друк.  [2,4,6] 
На початку ХІХ століття ілюстрація переживала справжній розквіт, 
значною мірою завдяки розвитку технологій друку та зростанню попиту на 
ілюстровані видання. Цей період характеризувався переходом від простих 
гравюр до складних, детальних зображень, які могли передавати емоції та 
атмосферу літературних творів. Найяскравішим представником цього періоду 
вважають французького ілюстратора Гюстава Доре. Зі зростанням своїх 
навичок гравіювання він звернувся до книжкової ілюстрації, створюючи 
жваві, захопливі картини з пам'ятними персонажами та сценами, подібні до 
тих, що були зроблені для «Дон Кіхота з Ламанчі» (Рис. 1.2). 
Доре став символом нової епохи в ілюстрації - його роботи відрізнялися 
театральністю, драматизмом та неймовірною деталізацією. Він майстерно 
10 
 
 
 
використовував контрасти світла і тіні, створюючи майже кінематографічний 
ефект у своїх гравюрах. 
 
Рис. 1.2 Ілюстрація до твору “Дон Кіхот з Ламанчі” 
 
Рис. 1.3 Ілюстрація до твору “Аліса в Країні Див” 
11 
 
 
 
Ілюстрування набуло бурхливого розвитку в середині ХІХ століття, 
завдяки плідній співпраці ілюстраторів та літераторів. Тісна творча спілка 
між письменником Льюїсом Керролом і художником-графіком  Джоном 
Тенніелем, збагатила світ ілюстраціями творів «Аліса в Країні Див» та «Аліса 
у Задзеркаллі» (Рис. 1.3). Митець-ілюстратор майстерно переносить читача в 
уявний світ, вдало поєднуючи фантазію з реальним буттям. [3] 
Соціокультурні трансформації, спричинені катастрофічними наслідками 
Першої світової війни, кардинально вплинули на розвиток ілюстративного 
мистецтва та зумовили докорінну зміну його стилістичних парадигм. У цьому 
динамічному культурно-історичному контексті функціональне призначення та 
еволюційний розвиток ілюстративного мистецтва увійшли в принципово 
новий етап, що характеризувався активним впровадженням 
абстракціоністських принципів, мінімалістичних підходів та орієнтацією на 
засоби масової комунікації. Суспільний запит зазнав радикальної 
трансформації: замість декоративної фантазії аудиторія прагнула візуальної 
ясності, документальної достовірності, ідеологічного впливу та стилістичної 
виразності. 
Паралельно відбувалася експансія ілюстративного мистецтва у сфері 
кінематографічних технологій. Ранні анімаційні студії, зокрема легендарна 
компанія Волта Діснея, активно залучали ілюстраторів для створення цілісних 
візуальних універсумів. Такі персонажі, як Міккі Маус та Бетті Буп, 
трансформувалися з простих графічних зображень у культурні ікони, наділені 
емоційною виразністю, миттєвою впізнаваністю та глобальною популярністю. 
Цей історичний період ознаменувався революційним переходом 
ілюстративного мистецтва від традиційного книжкового формату до 
екранних технологій, що суттєво розширило його функціональні можливості 
та відкрило нові горизонти для анімаційного наративу.[6] 
. Сучасне книжкове виробництво відзначило кардинальні трансформації 
після минулих епох — як у технологічному, так і в художньому аспектах. 
Цифрові інструменти надають митцям можливість реалізувати концепції, які 
12 
 
 
 
раніше вимагали б незначних зусиль або ресурсів при ручному виконанні. 
Варто підкреслити, що традиційні методи графічного мистецтва зберігають 
свою цінність і потребуваність. Постмодерністський підхід до книжкової 
графіки відкриває ілюстраторам доступ до різноманітних стилістичних 
рішень і прийомів, що дає свободу творчої інтерпретації літературного 
матеріалу. [1] 
 
1.2 Українська ілюстрація 
Українська ілюстрація має давню та неабияку історію . Книжкова 
мініатюра в українських рукописах представлена переважно зображеннями 
євангелістів, як, наприклад, найдавніша рукописна книга Київської Русі, що 
дійшла до нас – Остромирове Євангеліє 1056-1057 років або вишукане 
Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 років. Автор цієї книги є талановитим 
художником і каліграфом, про що свідчать скрупульозні лінії кожної літери та 
ретельно підібрані малюнки, які доповнюють текст. Основні риси цієї роботи 
— продуманість композиції та неймовірний контраст темних і темних 
кольорів на світлому фоні тонкого пергаменту. Усі структурні елементи 
рукопису поєднані таким чином, що досягається повна гармонія літер і 
візерунків. Рукопис особливо витончений завдяки золотій фарбі на титульній 
сторінці та ініціалах авторів, в той час це було дуже поширеною тенденцією в 
оформленні книжок. У «Ізборнику Святослава» 1073 року з’явилася мініатюра 
з портретами великого князя Святослава та його родини, яка була першим 
портретом у вітчизняній книзі. Найбільш маргінальними (на краю книги) 
мініатюрами є Київський Псалтир 1397 року, який є однією з найвідоміших 
пам’яток українського книжкового мистецтва.  
Наприкінці XVII — на початку XVIII століття українська гравюрна 
традиція збагачується бароковими стилістичними елементами, що 
супроводжує ускладненням декоративно-оздоблювальних програм книжкових 
видань. Провідною постаттю цього періоду стає Олександр Тарасевич — 
13 
 
 
 
засновник української школи граверства, який успішно адаптував 
загальноєвропейські художні тенденції до національного культурного 
контексту. 
У середині XVIII століття домінантним стилістичним напрямком стає 
рококо, найяскравішим представником якого був Григорій Левицький. 
Географія розвитку книжкового циклу охоплювала ключові культурні центри: 
Київ, Львів, Почаїв, Унів та Чернігівщину, що сприяло формуванню 
регіональних художніх шкіл. Гравюри українських стародруків не рідко 
схильні до реалістичного відтворення навколишнього світу, іноді навіть 
демонструють соціальну нерівність, прикладом цього можуть бути київські 
видання.  
XIX століття характеризується переходом до класицистичної стилістики 
в українській гравюрі. Знаковою постаттю цього періоду став Тарас 
Шевченко, чия ілюстративна творчість мала фундаментальний вплив на 
подальший розвиток жанру.  Його діяльність засвідчує інтеграцію української 
ілюстративної традиції в європейський культурний простір. Паралельно з 
Шевченком активно працювали й Констянтин Трутовський, Опанас Сластьон, 
Порфирій Мартинович, Іван Їжакевич, Василь Кричевський, це сприяло 
плюралізації художніх стилів та формуванню різноманітних естетичних 
концепцій у книжковому результаті. 
Новий етап розвитку пов'язаний з творчістю Георгія Нарбута, який 
розробив унікальну концепцію українського національного стилю, 
синтезуючи традиції XVII–XIX століть із сучасними художніми пошуками. 
Нарбут інтегрував силуетну графіку та барокові елементи, створюючи 
оригінальну стилістичну систему. Його творчий доробок охоплювався до 
народних казок, пісень, казок Ганса Крістіана Андерсена, а також створення 
української абетки. Значний внесок у розвиток національної ілюстративної 
школи зробив Михайло Бойчук та його художня школа, які зробили 
14 
 
 
 
ретроспективне звернення до старовізантійських традицій та народної 
творчості, формуючи альтернативний модерністський дискурс. [7] 
У 1920-х роках українська книжкова історія пережила період активного 
розвитку, особливо в галузі дитячої літератури, що було зумовлено експансією 
освітньої системи та збільшенням тиражів дитячих видань. Провідними 
ілюстраторами цього періоду були Микола Алексєєв, Лев Каплан, Борис 
Крюков, Петро Лапін, Олексій Маренков. 
З послабленням цензурних обмежень у 1960-х роках українські книжки, 
особливо дитячі, отримали нові можливості для розвитку. Вона зберегла вплив 
шістдесятницького руху та народної творчості, що сприяло формуванню 
унікального національного стилю. Відомими ілюстраторами цього періоду 
були Володимир Голозубів, В'ячеслав Легкобит, Валентина Мельниченко, 
Георгій Якутович, Юлій Крига, Іван-Валентин Задорожний.[8]  
Починаючи з 1970-х років книжкова графіка активно впроваджує 
комп'ютерні технології як на етапі концептуального планування, так і під час 
втілення творчих ідей. Однак, подібно до того, як друкована книга спирається 
на традиції рукописного мистецтва, цифрова епоха не може повністю 
відірватися від усталених канонів. Сучасна робота володіє необмеженими 
можливостями для експериментів, здатна довести гротескність до 
неймовірних крайнощів та створити справді глибоко емоційні твори. [9] 
У порівнянні з попередніми епохами процес виготовлення книг 
кардинально змінився, причому зміни торкнулися як технічних аспектів, так і 
мистецьких підходів. Комп'ютерні зображення дають художникам можливість 
втілювати в реальність задуми, які за допомогою ручних методів викликали б 
значні труднощі або коштували б дуже дорого. Варто визнати, що традиційні 
методи графічного мистецтва зберігають свою цінність і значення. Тим не 
менш, у сучасному сприйнятті книжкової ілюстрації сучасні течії дають 
ілюстраторам свободу охоплювати широкий спектр стилів і технік, 
15 
 
 
 
пропонуючи свою унікальну інтерпретацію тексту. Поява нових технологій та 
комп'ютерних інструментів дизайну сприяла більш дослідницькому напрямку 
в книжковій ілюстрації. Цей перехід, як наслідок, сприяє залученню читачів і 
навіть може викликати більший ентузіазм у придбанні певних книжкових 
видань. Визнати єдиний, остаточний стиль чи напрям у сучасній ілюстрації 
досить складно, адже успіх книги може залежати як від елегантності та 
вишуканості графіки, так і від грубого чи, здавалося б, невимушеного 
ілюстративного стилю, або ж від разючого контрасту монохромної простоти 
та яскравих кольорових схем. 
Сучасні графічні програми, такі як Adobe Illustrator, Photoshop або 
InDesign, дають ілюстраторам можливість відтворити ефект малювання з 
традиційними художніми інструментами. У цих програмах ілюстратори мають 
доступ до спеціальних інструментів, призначених для удосконалення 
зображень, роблячи їх багатшими та динамічнішими завдяки таким функціям, 
як фільтри, текстурні ефекти та застосування шуму. Окрім технологічного 
прогресу, роль ілюстрацій у самих книжках зазнала значних змін, що стало 
важливим етапом еволюції книжкової ілюстрації. Якщо раніше ілюстрації 
виконували переважно естетичну функцію, то зараз вони відіграють значно 
активнішу роль, сприяючи створенню загальної атмосфери книги та 
допомагаючи читачам глибше зануритися в її зміст. Потенціал ілюстрації 
постійно зростає, і зараз вона виступає як гнучкий засіб, що легко 
пристосовується до вимог своєї аудиторії. 
Використання окремого методу для кожної книги дозволяє дослідити 
різні стилі, техніки та засоби, що призводить до створення унікального 
мистецького витвору. Вирішальне значення для цього має гармонійне 
поєднання відтінків, що за умови професійного підбору створює візуальну 
цілісність. Кольорова гама має відповідати емоційній тональності оповіді. 
Наприклад, яскраві, теплі відтінки можуть посилити відчуття щастя або 
жвавості, тоді як холодні, приглушені тони викликають почуття 
16 
 
 
 
незрозумілості, меланхолії або спокою. Відповідно до сучасної естетики, 
доцільно використовувати обмежений набір кольорів на сторінці. Це підвищує 
однорідність і візуальну естетичність книги, особливо для читачів зрілого віку. 
Для відтворення ліричних текстів найефективнішим прийомом є спрощення 
кольорової гами та мінімалістичний набір графічних елементів. Такий 
художній підхід сприяє посиленню акценту на предметі, адже 
мінімалістичний стиль зменшує відволікання та полегшує сприйняття 
інформації. 
Після здобуття незалежності України в 1991 році українська книжкова 
ілюстрація почала активну інтеграцію в європейські та світові тенденції. 
З'являється новаторські підходи, нові жанрові форми, комп'ютерна графіка та 
комерційна ситуація, що забезпечує адаптацію до глобалізованого 
культурного простору. Від 1992 року дитяча книжкова робота розвивалася 
завдяки діяльності видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» та творчості 
ілюстраторів Владислава Єрка, Костя Лавра. З 2001 року «Видавництво 
Старого Лева» систематично випускає високоякісні ілюстровані видання для 
дітей та дорослих, сприяючи підвищенню стандартів книжкового дизайну. 
Сучасна українська книжкова характеризується стилістичним плюралізмом та 
жанровою різноманітністю, а також значними успіхами на міжнародній арені. 
Особливої уваги заслуговує діяльність творчої майстерні «Аґрафка», яка 
демонструє високий рівень професійної майстерності та інноваційні підходи 
до візуального мистецтва. [10] 
 
1.3. Особливості художньо-графічного оформлення книги 
 У сфері видавничої справи спостерігається тенденція, що літературні 
книги зазвичай виходять без ілюстрацій. Це відбувається здебільшого через 
вимоги авторів, які прагнуть аби увага читачів була зосереджена над змістом 
твору. Слід зазначити, що насамперед художньо-графічне оформлення книги 
17 
 
 
 
відіграє величезну роль у формуванні першого сприйняття та загального 
враження до твору.  
 Обкладинка - це те, що бачить читач насамперед, на ній має бути 
зазначено ім'я автора, назву твору, короткий опис і зображення. Хороша 
обкладинка створює цілісний образ видання та робить його впізнаваним. В 
першу чергу вона повинна відображати зміст книги, бути красивою та 
помітною. Шрифт на палітурці слугує для передачі інформації, тож мусить 
бути легким для читання і добре надрукованим. Водночас вкрай важливо, щоб 
оформлення обкладинки передавало художній настрій твору, особливо це 
стосується художньої літератури. Використання шрифту здатне підкреслити 
взаємозв’язок між змістом і стилем твору, сповіщати читача про жанрову 
приналежність та підтримувати загальну естетичну концепцію видання. Цей 
художній підхід активно застосовують у літературі з метою глибшого 
відтворення образів, особливо у поезії. 
 Для динамічного дизайну використовують безліч технік, зокрема, 
комбінування виразних шрифтів, акцентування на заголовках і ключових 
уривках тексту для створення ієрархії. Також застосовують контрастні 
кольори та яскраві ілюстрації, поряд з асиметричною композицією сторінок і 
незвичайними формами видання. Разом з тим, кожна сторінка може містити 
різний обсяг тексту та графіки, але вони зобов'язані гармонійно вписуватися в 
загальний стиль, структуру і взаємне розташування розворотів. Асиметрія 
розворотів здатна виокремлювати певні елементи, які виходять за рамки 
формату, надаючи емоційного забарвлення та сприяючи глибшому розумінню 
змісту.  
 Художній твір - це не лише текст на обкладинці, але й ілюстрації, 
графічні елементи, різноманітні орнаментальні та візуальні компоненти, що 
збагачують його. Зовнішній вигляд книги часто справляє сильне, хоча й 
непомітне, перше враження, впливаючи на читача на підсвідомому рівні, 
більше, ніж сам текст. Розробка оформленя книги вимагає делікатного 
18 
 
 
 
підходу, тому дуже важливо уникати кліше. Обрані зображення мають бути 
цікавими та захоплюючими, але водночас відповідати тематиці та загальній 
атмосфері книги. Зрештою, дизайн книги має викликати цікавість, 
спонукаючи потенційного покупця взятии її до рук та зануритися в її сторінки.  
 Сучасні ілюстратори часто відходять від дослівного зображення 
оригіналу, вносячи тонкі корективи. Ці зміни стратегічно впроваджуються для 
посилення візуальної гармонії та естетичної привабливості ілюстрації. Мета - 
створити зображення з сильним композиційним балансом. У книжках 
майстерно поєднуються слова та візуальні образи, ілюстрації є невід'ємною 
складовою для розуміння змісту та загальної ідеї. Завдяки цій своїй 
асоціативній структурі ілюстрації можуть стати алегоричною візуалізацією 
концепцій та ідей. Однак ця специфічна художня творчість, як правило, 
доречна лише в роботі з літературою. Асоціативні, багатошарові ілюстрації 
дозволяють художникам висловити суть літературного твору з максимальною 
свободою і глибиною, максимально стимулюючи думки, емоції та уяву читача. 
Лаконічна асоціативна ілюстрація може не лише підтримати розповідь, а й 
відтворити атмосферу та культурний контекст епохи, в якій писав твір автор. 
[11] 
 Правильне розміщення ілюстрацій суттєво впливає на сприйняття 
книги читачем. Роль, яку відіграє ілюстрація в художньому творі, залежить від 
її місця в книзі. Зазвичай художні твори містять загальні ілюстрації. Ці 
ілюстрації мають на меті надати контекст або візуально підсилити певний 
розділ чи главу, а не конкретну подію в оповіданні. Як правило, ці зображення 
представлені після того, як читач вже ознайомився з відповідним текстом, а не 
переплітаються з ним. 
 Враховуючи ступінь поєднання зображень і тексту, можна 
виокремити декілька типів верстки: 
19 
 
 
 
1. Відкрита верстка: Зображення розташовуються або вгорі, або внизу 
сторінки. Зображення може бути безпосередньо пов'язане з текстом 
через один кут (у обрізаних макетах) або охоплювати всю ширину 
сторінки (у об'ємних макетах). 
2. Закрита верстка: Ілюстрації вбудовано в текст. Вони можуть займати 
всю ширину сторінки. Текст може займати всю ширину сторінки, а 
ілюстрації обтікатимуть її зверху і знизу (у обрізних верстках). Крім 
того, вони можуть розташовуватися біля полів з текстом, що обтікає їх 
з трьох боків (у макетах з оборками). 
3. Глуха верстка: У багатоколонкових верстках ілюстрації плавно 
інтегровані в текстовий потік. Це означає, що текст оточує ілюстрацію 
з усіх чотирьох сторін. 
4. Верстка ілнстрацій на полях: Невеликі ілюстрації розміщуються в 
межах полів публікації. При цьому ці зображення не пов'язані 
безпосередньо з текстом або не "одружені" з ним. 
Також можливо застосувати такі варіанти верстки: 
- Смугова верстка: Зображення заповнює всю смугу. 
- Верстка під обріз : Зображення виходить за межі сторінки, не 
залишаючи полів. 
- Верстка з ілюстраціями, що сягає полів. 
- Верстка на полях: Ілюстрація повністю розміщена в межах полів 
сторінки. 
- Розпашна верстка (або двосторінковий розворот): Зображення 
розгортається на двох сторінках, використовуючи корінець. 
- Комбінована верстка: На одній сторінці або розвороті поєднуються різні 
стилі макетів. [12] 
 За технікою виготовлення ілюстрації бувають штрихові та 
напівтонові, а за кольором - чорно-білі та кольорові. Ілюстрації можуть 
знаходитись: на обкладинці, палітурці, на титульній сторінці, також як 
20 
 
 
 
заставка на початку книги або розділу, де відображає головну тему твору або 
створює необхідний настрій, та як кінцівка, яка завершує розповідь. 
Найчастіше ілюстрації розміщують просто в тексті. Вони можуть займати всю 
сторінку, половину, бути маленькими або розташовуватися на двох сторінках 
відразу. Коли кілька ілюстрацій зібрані разом, до них часто додають примітки 
з вказівкою, до якої частини тексту вони належать. [1] 
 
1.4 Дослідження і характеристика аналогів, вибір прототипу 
Аналог – це предмет, ознаки якого схожі з характеристиками об'єкта 
дослідження і застосовуються для розв'язання технічних та креативних 
завдань. У патентній справі аналогом вважається об'єкт з ідентичним 
призначенням до заявленого, подібний за технічним виконання та кінцевим 
результатом у використанні. Пошук аналогів включає збір та опрацювання 
відомостей про естетичні, функціональні, конструктивні та технологічні 
властивості подібного зразка. 
Прототип – це найближчий аналог з максимальною кількістю 
відповідних спільних ознак. У дизайнерській практиці "прототип" виступає 
базовою основою для аналізу та формування художньої концепції власного 
виробу. Вибраний прототип надалі визначатиме хід і результативність роботи, 
аналіз технічного рішення поставленого завдання.  
Для розробки дизайн-проєкту книжкового видання Ольги Кобилянської 
“Меланхолійний вальс” було проведено пошук аналогів для авторської 
графіки та проаналізовано ілюстрації відомих художників-графіків. 
Одним із вибраних аналогів це серія ілюстрацій англійського художника 
Джона Теніела до творів “Аліса в Країні Чудес” та  “Аліса у Задзеркаллі” 
Льюїса Керрола (див. Додаток А 2-3). Основною характеристикою його робіт 
це використання ліній. Він досягає глибини й об'єму в ілюстраціях, за 
допомогою штрихування та затінення, що наповнює зображення текстурою та 
динамікою. Його ілюстрації часто містять дивні, сюрреалістичні й гротескні 
21 
 
 
 
деталі, на кшталт антропоморфних тварин та фантастичних краєвидів, що 
допомагають змалювати атмосферу казки. Підсумовуючи, мистецький стиль 
Джона Тенніела – це деталізоване дослідження дивовижних і сюрреалістичних 
світів, що захоплює серця та уяву читачів протягом багатьох поколінь. 
Цікавим аналогом є ілюстрації українського художника Владислава 
Єрко (див. Додаток А. 4-5). Він переважно працює у техніках графіки (олівець, 
туш, перо), акварелі та змішаних технік із частковим використанням цифрової 
обробки. Відомий насамперед як ілюстратор книжок для дітей і дорослих. 
Його роботи характеризуються надзвичайною деталізованістю, що зазвичай 
мають фотоефект, та поєднанням техніки реалізму із елементами сюрреалізму. 
В його ілюстраціях багата кольорова палітра з поєднанням золотистих 
відтінків. 
Наступним аналогом стали ілюстрації американського ілюстратора 
Чарльза Гібсона (див. Додаток А. 6-7). Його творчість віддзеркалила настрій 
суспільних трансформаційних досягнень, зокрема розвиток жіночих прав та 
соціальної рухливості. «Дівчина Гібсона» уособлювала концепцію «Нової 
жінки» – розумної, самостійної, стильної та спортивної особистості, яка 
диктувала канони вроди, елегантності та поведінки від 1890-х до початку 
Великої війни. Гібсон володів досконалою технічною графікою пером та 
тушшю, відзначаючись точними, витонченими штрихами та манерою, яку 
активно копіювали учасники. 
У процесі дослідження аналогів як прототип було вибрано третій 
варіант. Окремі форми компонентів послужили відправною точкою для 
власної графічної інтерпретації, проте з суттєвими відмінностями. 
 
 
  
22 
 
 
 
РОЗДІЛ 2. OПИC ТA OБГPУНТУВAННЯ ДИЗAЙН ПPOПOЗИЦIЇ 
 
2.1 Етапи виконання проєкту 
Перш ніж розпочати свою роботу, потрібно насамперед визначитися з 
темою дипломного проєкту, після чого переходити до дослідження, збору та 
систематизації віднайденої інформації. Тема мусить бути захоплюючою для 
студента, що дасть змогу повною мірою проявити рівень креативності та 
розкрити вміння і знання, здобуті за час навчання.  
Спільно з науковим керівником слід обрати темау й визначитися щодо 
стратегії своєї роботи, створивши авторське проєктне рішення.  
Дослідження слід обґрунтувати відповідними літературними 
матеріалами. Для збирання відомостей рекомендується послуговуватися 
різноманітними джерелами, зокрема книгами, статтями, довідниками й 
інтернет-ресурсами. Інформація має бути релевантною до теми. Цей етап 
включає опрацювання вибраних джерел, їх аналіз, виокремлення ключової 
інформації та формування нотаток для теми дипломної роботи. Структура 
роботи має бути коректною, логічною та послідовною.   Відповідно до теми 
дипломної роботи, проведене дослідження мусить спиратися на відповідні 
літературні джерела. Щоб зібрати потрібні дані, слід використовувати 
різноманітні інформаційні ресурси, як-от книги, статті у фахових виданнях, 
енциклопедичні довідники та інтернет-джерела. 
Наступним етапом буде робота над графічною частиною: 
Перший етап є підготовчим, що передбачає пошук власного стилю для 
графічної частини. В залежності від жанру та тематики книжного видання, 
необхідно визначитися зі стилістикою, в якій вона буде ілюстрована. Для 
цього важливо детально вивчити специфіку видання, її унікальні риси, 
характеристики, бажане враження, передісторію, коло читачів та перспективи 
розвитку. Зібрана інформація створить максимально повний опис книги та 
допоможе знайти відповідний стиль. Дослідження першого етапу передбачає 
23 
 
 
 
пошук аналогів та визначення щодо прототипу. Проаналізувати методи 
рекламування та продукцію, яку виробляють видавництва чи автори. Після 
зібраної інформації, потрібно визначитись, що буде розроблятись для 
майбутнього дизайн-проєкту. 
Другий етап – глибше опрацювати проєкт. Слід чітко визначити основні 
ідеї та напрями, що будуть доречні для дизайну книги. Після цього дослідити 
зацікавленості та вподобання потенційного покупця.  
Третій етап - розробка вдалої ідеї та візуального рішення. Варто почати 
з ескізного пошуку. Відбираються і вдосконалюються складові авторської 
графіки, такі як: лінія, форма, колір, шрифти, графічні елементи. Кольорова 
гамма обирається з урахуванням емоцій, які має відчувати читач, 
ознайомлюючись з проєктом. Шрифти мають гармоніювати з загальним 
стилем дизайн-проєктом, а також бути розбірливими, чіткими, читабельними, 
враховуючи особливості сприйняття тексту в книзі. Створення ілюстрацій для 
розворотів книги на основі ескізів та обраних стильових констант. Розробка 
дизайну обкладинки та оформлення сторінок. 
Четвертий етап - розробка інтерактивного дизайну книги та додаткової 
друкованої продукції.  
П'ятий етап – патентний захист. Після завершення роботи над 
дипломним проєктом необхідно здійснити перевірку графічної частини на 
новизну з метою уникнення плагіату. 
Кожний етап узгоджується з науковим керівником та консультантом.  
Зазвичай, ескізи представлені у декількох версіях, і після обрання одного з 
варіантів відбувається подальша розробка задуму, його покращення та 
доопрацювання. 
 
2.2 Ocнoвнi eтaпи cтвopeння дизайн-проєкту для книжкового видання 
Перш ніж братися за реалізацію дизайн-проєкту, доцільно розбити його 
на етапи та визначити основні складові. Дизайн-проєкт книжкового видання 
24 
 
 
 
"Меланхолійний вальс" охоплює: фізичний примірник книги, додаткова 
друкована продукція (плакат), та елемент дизайну книги. 
Для першого етапу потрібно провести збір аналогів, їх аналіз та вибрати 
серед них прототип.  
Далі необхідно дослідити слабкі та сильні сторони майбутнього проєкту, 
порівнюючи його з іншими схожими об'єктами. 
Третій етап – визначення стилю та вирішення проєкту. Важливо мати 
чітке уявлення щодо кінцевого результату. 
Четвертий етап – безпосереднє виготовлення продукту. 
Під час створення композитноїї реклами важливо приділити увагу 
професійному дизайну, високій якості ілюстрацій, використанню якісних 
матеріалів та друку (папір, фарба), відповідності кольору у фізичних 
примірниках, розміру та зовнішньому вигляду готової продукції. 
До дизайн-проєкту книжкового видання "Меланхолійний вальс" входять: 
1. Макет книги "Меланхолійний вальс"; 
2. Елемент інтерактивного дизайну книги; 
3. Плакат; 
Основні вимоги: 
Привернути увагу потенційних читачів незвичайним дизайном книги, 
включаючи обкладинку, яка достатньою мірою натякає на сюжет і тему книги. 
  
25 
 
 
 
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКЕ РІШЕННЯ ПРОЄКТУ 
 
3.1 Визначення концепції 
Створення дизайн-проєкту розпочинається з пошуку та побудови його 
головної ідеї. Найперше, що необхідно зробити це зосередитись на темі й 
ретельно обміркувати концепцію. На самому початку формування задуму 
проєкту – це ключ до успішного результату. 
Концепція в дизайні – це смислова основа, чи опис задуму, що визначає 
вектор творчості над дизайном. Концепція визначає завдання і встановлює 
певні рамки для створення дизайну, які визначають: вид і манеру графіки, 
кольорове рішення, змістове наповнення, наявність та розміщення окремих 
елементів оформлення. 
Процес розробки концепції проєкту книжкового видання Ольги 
Кобилянської “Меланхолійний вальс”  охоплює не тільки практичне 
використання теоретичних знань, отриманих під час наукових досліджень за 
обраною темою, але й результати дослідження супутніх матеріалів, 
індивідуальних до теми. 
Першим етапом у формуванні ідеї було ознайомлення з інформацією про 
відомі ілюстровані книги, їхню концепцію та художнє оформлення. Важливо 
визначити завдання, з’ясуати цільову аудиторію. 
Наступним етапом є втілення задуму та думок щодо проєкту у вигляді 
ескізів. Це лише художній пошук майбутнього оформлення, а отже вони 
можуть бути схематичними і виконані швидко.  
При створенні дизайну використовується велика кількість графічних 
образів, шрифтів, піктограм та іншого, що дає змогу випускати оригінальну 
продукцію і забезпечує свободу творчого пошуку під час роботи над проєктом. 
Мету було досягнуто завдяки цікавій авторській графіці, передаючи образи в 
єдиній манері. Робота представлена у вигляді шести плакатів та роботи у 
матеріалі – макет книги. 
26 
 
 
 
 
3.2 Обгрунтування авторської графіки та визначення констант 
Для книжкового видання “Меланхолійний вальс” Ольги Кобилянської, 
спершу було розроблено зовнішній вигляд самих героїнь (Рис 3.1). 
           
 
 
Рис. 3.1 Готовий вигляд персонажок твору  
27 
 
 
 
Авторська графіка виконана у традиційній техніці – олівець, з елементами 
штриховки, та у вигляді візерунків, що складається із плавних і хвилястих 
ліній. Колірна гама зображень чорно-біла, для підкреслення драматичності та 
меланхолії твору. Стилістика ілюстрацій спрощена, без надмірної деталізації. 
Найбільших зусиль вимагала відтворити характерну зовнішність 
персонажів та передати виразні емоції на їхніх обличчях. Для створення 
зовнішнього вигляду героїні Ганнусі (Рис. 3.2) було використано риси, 
притаманні емоційній, нестримній і витонченій особистості, яка прагне 
розвитку. До її форми додано елемент – перо, щоб підкреслити найяскравішу 
характеристику «артистки» та мисткині. Для відтворення образу Марти (Рис. 
3.3), було поставлено мету візуально передати її інтелектуальну, люблячу, 
терплячу та ніжну натуру. При створенні образу Софії (Рис. 3.4) було задіяно 
спробу зобразити її тендітною, втомленою, знесиленою та меланхолійною. 
Яскравою ознакою її зовнішнього вигляду став смутний, майже депресивний 
погляд та "античний профіль". 
 
 Рис. 3.2 Ескізний пошук персонажки - Ганнуся 
 
28 
 
 
 
 
Рис. 3.3 Ескізний пошук персонажки - Марта 
 
 
Рис. 3.4 Ескізний пошук персонажки - Софія 
 
29 
 
 
 
Основний текст на сторінках написаний класичним шрифтом Minion Pro 
(Рис. 3.5), що забезпечує високу читабельність та елегантність. 
 
Рис. 3.5 Шрифт Minion Pro 
Для книги було вирішено взяти вертикально видовжений формат, що 
створює гармонійні пропорції сторінки. Текстовий блок розміщений таким 
чином, що на полях залишається достатньо вільного простору. Колонтитул з 
нумерацією та вензелем розташований у нижній частині сторінки, 
створюючи візуальну рівновагу та не заважаючи сприйняттю основного 
тексту 
На кожній сторінці, де присутній текст – розташована буквиця, що 
підкреслює традиційний характер видання та створює ритмічну структуру 
тексту. 
Загальна стилістика  видання витримана в класичних традиціях 
книжкового дизайну, де кожен елемент підпорядкований принципам 
функціональності та естетичної доцільності. Обрані константи створюють 
цілісну візуальну систему, що сприяє комфортному читанню. 
 
3.3 Обгрунтування кольорової гами та шрифту 
Під час розробки дизайну книжкового видання, дуже важливим є 
врахування впливу кольорової гами на сприйняття споживачем цілісності 
образу, зображення. Визначення колірного рішення ґрунтується на законах 
колірної гармонії. Колір несе в собі важливе психологічне значення і здатен 
впливати на психіку людини на підсвідомому рівні, викликати емоції. Також 
кольори можуть викликати асоціації.  
Асоціація – це зв'язок між елементами психіки, завдяки чому поява 
одного елементу за певних умов викликає появу іншого, пов'язаного з ним. У 
30 
 
 
 
кожної людини вони індивідуальні, але також разом з цим є сталі асоціативні 
зв'язки кольорів або колірних сполучень з явищами та подіями життя, які 
укорінились у свідомості людей протягом тривалого часу історичного та 
культурного розвитку. 
Ілюстрації виконані в монохромній чорно-білій палітрі. Таке поєднання 
- це вічний елемент дизайну. Будучи ахроматичними нейтральними, білий і 
чорний кольори забезпечують найбільш різкий контраст з поміж усіх 
можливих. Це поєднання завжди дає вдалий результат, адже чорно-біле 
зображення одразу стає чітким і зрозумілим. Ця чіткість має першорядне 
значення для рекламних матеріалів, основною функцією яких є чітке 
донесення повідомлення до цільової аудиторії. Монохромна естетика також 
викликає асоціації з вишуканістю, мінімалізмом і професійністю. Вона по суті 
передає відчуття серйозності та надійності. 
Для супроводжуючого тексту було обрано класичний шрифт Minion Pro. 
Цей шрифт, заснований на антикві, тобто має класичні пропорції, що 
забезпечують оптимальну читабельність як великих заголовків, так і меншого 
за розміром основного тексту. Його розроблено спеціально для професійної 
поліграфії, і він може похвалитися високоякісними векторними контурами. Це 
гарантує чітке й точне відтворення на всіх друкарських платформах. 
Цей шрифт не містить яскраво виражених емоційних характеристик, що 
дозволяє йому не відволікати увагу від основних елементів проєкту, а навпаки, 
покращувати його презентацію завдяки своїй високій якості.  
 
3.4 Розробка інтерактивного дизайну книги та презентаційного плакату 
 
Інтерактивний книжковий дизайн перетворює традиційне читання на 
цікавий, інтерактивний досвід завдяки інтеграції мультимедіа, динамічного 
контенту та навігації, керованої користувачем. На відміну від статичних 
друкованих або базових цифрових книг, інтерактивні книги спонукають 
читачів активно взаємодіяти з книгою, роблячи читання більш захоплюючим і 
незабутнім. 
Прикладами елементів інтерактивного дизайну: 
- гіпертекстові посилання;  
- відео фрагменти; 
- аудіо; 
- анімація;  
- слайд-шоу;  
- навігаційні елементи; 
31 
 
 
 
- елементи доповненої реальності; 
- рухомі деталі; 
Для розробки дизайн-проєкту книжкового видання було вирішено, 
створити елемент інтерактивного дизайну у техніці Pop-up, що розміщений на 
обкладинці книги (Рис. 3.6). 
 
 
 
Рис. 3.6 Зовнішній вигляд книжкового видання 
 
Pop-up - це техніка створення тривимірних рухомих ілюстрацій на основі 
паперових конструкцій, які «вискакують» і створюють 3D-ефект, коли 
сторінки відкриті, але залишаються абсолютно плоскими, коли закриті. 
Основні особливості та функції техніки Pop-up у книжковому дизайні 
- Інтерактивність: елементи Pop-up оживляють сторінки, залучаючи читача до 
взаємодії. Йдеться не просто про перегляд ілюстрацій, а про фізичне 
32 
 
 
 
дослідження простору книги - читач розкриває, пересуває і дивиться на 
тривимірні сцени з різних ракурсів; 
- Візуальна привабливість: Тривимірний дизайн створює ефект реальності, 
викликає емоції та інтерес; 
- Зменшення обсягу тексту: У спливаючих книжках мало тексту, основна увага 
приділяється візуальному сприйняттю та взаємодії. 
Основні типи дизайну Pop-up: 
- Класичний: При відкритті сторінок елементи опускаються і створюють 
тривимірну сцену. 
- Книга-тунель: Сторінки складаються гармошкою, створюючи глибину та 
ефект тунелю. 
- Книга-карусель: Обертається на 360 градусів, утворюючи багатогранний 
тривимірний простір. 
- Книга-театр: Відкривається як сцена, утворюючи театральний простір. [13] 
Для презентації дизайн-проєкту було розроблено презентаційний плакат 
(Рис. 3.7). 
 
 
Рис. 3.7 Презентаційний плакат для книжкового видання 
33 
 
 
 
Плакати - це великі за розміром зображення, що зазвичай містять короткий 
текст разом із зображеннями і слугують таким цілям, як реклама, донесенню 
інформації або агітаційною метою. 
Основна мета плакату - миттєво привернути й утримати увагу глядачів. 
Відповідно, яскравий і привабливий дизайн має вирішальне значення. 
Основою будь-якого рекламного плаката є його візуальний зміст. Текстові 
елементи також мають бути включені, але вони повинні бути лаконічними, 
зосереджуючи увагу на наданні лише основної інформації. Розбірливість має 
першорядне значення, тому при виборі шрифту пріоритетом має бути чіткість 
і легкість читання. Важливо також дотримуватися узгодженого фірмового 
стилю; плакат повинен демонструвати продукцію чи компанію, 
використовуючи фірмові кольори та візуальні елементи. 
 
  
34 
 
 
 
РОЗДІЛ 4. ВИЗНAЧEННЯ ПAТEНТOCПPOМOЖНOCТI ПPOЄКТУ  
4.1 Патентні дослідження 
Кваліфікаційна робота бакалавра на тему: «Дизайн-проєкт книжкового 
видання Ольги Кобилянської “Меланхолійний вальс”» може бути 
патентоспроможною лише за умови наявності новизни, та відсутності плагіату 
в усіх склаових проєкту.  
У цій роботі об’єктами інтелектуальної власності, які потребують 
перевірки на новизну, є: 
а) пояснювальна записка (далі – «текст»); 
б) графічна частина (далі - «авторська графіка»); 
в) робота в матеріалі (далі – «дизайн книги»); 
Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», у розділі 
ІІ статті 8, текст та авторська графіка є об’єктами авторського права, тому 
новизна встановлюється в разі відсутності плагіату. Під плагіатом ми 
розуміємо подання твору іншого автора в цілому або частково в більш або 
менш зміненій формі. Відсутність цього факту була підтверджена за 
допомогою онлайн сервісу Plag.ua, результати перевірки наведені у додатках 
(див. Додаток Б.1). 
 Новизна малюнків, начерків та ескізів перевірена за допомогою онлайн-
сервісу антіплагіат «TinYye», результати перевірки доводять унікальність 
об’єктів проектування. (див. Додаток Б. 2-4) 
Дані об’єкти підпадають під дію Закону України «Про авторське право і 
суміжні права», де вони перелічені у розділ ІІ, стаття 5, пукти 1-6. Єдиною 
вимогою новизни малюнків є відсутність плагіату. На основі малюнків, 
начерків та ескізів були створені графічні листи з подальшим використанням 
в якості ілюстративного наповнення книжного видання та інтерактивного 
дизайну книги та презентаційних плакатів. 
Підтвердження того факту, що авторська графіка не наслідує стилістичні 
особливості інших авторів, що виконують ілюстрації в аналогічній техніці, 
35 
 
 
 
було встановлено в ході проведення порівняльного аналізу з прототипом за 
допомогою ознак «естетичних особливостей», а саме: 
− порушення пластичної проробки; 
− порушення раціональної форми;  
− порушення цілісності композиції; 
− відсутність виразності; 
− наявність роздробленості; 
− нераціональність розташування елементів; 
− порушення цілісності форми; 
− порушення графічної проробки; 
− порушення в декоративному оформленні; 
− відсутність інформативності; 
− порушення стильового вирішення; 
− порушення пропорційного вирішення; 
− порушення колористичного вирішення; 
− неякісне виконання. 
Пошук аналогічних рішень було здійснено за допомогою ключових слів: 
«українська книжкова ілюстрація», «ілюстрація простим олівцем», у Google 
пошуку та на сайті https://www.behance.net/, https://pinterest.com/, 
https://facebook/com та https://www/instagram.com. 
Зібраний масив інформації було систематизовано у вигляді додатків. 
Для встановлення факту відсутності плагіату та наслідування в 
авторській графіці було обрано за прототип графічні роботи ілюстратора 
Чарльза Дана Гібсона. 
Опис прототипу 
Гібсон створював свої ілюстрації переважно пером та тушшю, 
використовуючи техніку штрихування. Його лінії були впевнені та елегантні - 
тонкі штрихи для деталей обличчя та густіші для волосся й одягу. Художник 
майстерно володів контрастом між світлом і тінню, створюючи об'ємні, живі 
36 
 
 
 
зображення. Його роботи відображали такий тип жінки як освіченої, 
незалежної, але водночас елегантної.   
Опис авторської графіки 
Візуальні образи жіночих персонажів оповідання створені виключно з 
повагою до оригінального твору, що перебуває у суспільному надбанні.  Ці 
ілюстрації є творчою інтерпретацією, які були створені за допомогою 
текстових характеристик, закладених Ольгою Кобилянською у її творі.  
Авторська графіка виконана у традиційній техніці – олівець, з елементами 
штриховки, та у вигляді візерунків з плавних ліній. Колірна гама зображень 
чорно-біла, для підкреслення драматичності та меланхолії твору. Стилістика 
ілюстрацій спрощена, без надмірної деталізації. Графічна частина складається 
з розворотної ілюстрації та на пів сторінки з довільним композиційним 
рішенням.  
Після проведення порівняльного аналізу було виявлено естетичні 
особливості авторської графіки: 
- вдале пропорційне рішення; 
- виразність; 
- колористична доцільність вирішення; 
- цілісність стильового вирішення. 
Після проведення порівняльного аналізу було виявлено естетичні 
особливості авторської графіки: 
- порушення пропорційного вирішення; 
- нераціональність розташування елементів; 
- порушення графічної проробки; 
- порушення цілісності композиції; 
Наявність цих естетичних особливостей в авторській графіці робить її 
унікальною та вільною від наслідування робіт інших дизайнерів у такій 
стилістиці. 
Наступним об’єктом, що потребує перевірку на новизну є дизайн книги. 
Під дизайном розуміємо художньо-книжкове рішення зовнішнього вигляду 
37 
 
 
 
книжкового видання. Перевірку було здійснено за допомогою пошуку на сайті 
https://www.behance.net/, https://pinterest.com/, https://facebook/com та 
https://www/instagram.com, використавши ключові слова: “інтерактивний 
дизайн книги”, “інтерактивний дизайн ”.  
Після цього було проведено порівняльний аналіз, та виявлення 
унікальних рис авторського інтерактивного дизайну. 
Дипломний проект бакалавра на тему «Книжкове видання Ольги 
Кобилянської «Меланхолійний вальс» має необхідний рівень новизни, що 
дозволяє вважати його патентоспроможним. 
  
38 
 
 
 
Висновки 
У процесі дослідження теми: «Дизайн-проєкт книжкового видання 
(Ольги Кобилянської “Меланхолійний вальс”)» було викладено історичний 
розвиток книжкової ілюстрації та проаналізовано основні етапи її формування. 
Здійснено аналіз української ілюстрації від давніх давен і до сучасності. Під 
час дослідної роботи визначено особливості художньо-графічного 
оформлення. Підсумовуючи можна сказати, що створення текстового та 
ілюстративного матеріалу для книжкового видання є складним і 
багатоетапним процесом, який вимагає володіння знаннями щодо специфіки 
компонування класичних творів, характерних  ознак застосування ілюстрацій 
та відомостей про структуру книги. Проведено аналіз аналогів ілюстрацій 
відомих художників-графіків майстрів та обрано прототип для подальшої 
розробки проєкту.  
При оформленні літературних творів необхідно слідувати технічним 
вимогам та створювати видання, яке було б зручним та естетично 
привабливим у використанні. Водночас у процесі створення такого видання 
важливо розробити неповторний дизайн, що органічно доповнюватиме твір, 
розкриватиме авторський задум, акцентуватиме ключові моменти та сприяти 
емоційному впливу з читачем 
  
39 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Історія ілюстрації [Електронний ресурс]: стаття / URL: 
https://ube.nlu.org.ua/article/Ілюстрація 
2. Illustration History [Електронний ресурс]: стаття / URL:  
https://www.illustrationhistory.org/history 
3. Ілюстрація [Електронний ресурс]: стаття / URL: 
https://esu.com.ua/article-13244 
4. History of Illustration [Електронний ресурс]: стаття / URL:  
https://taviscoburn.com/history-of-illustration/ 
5. Книгодрукування як одне з найважливіших досягнень людства 
[Електронний ресурс]: стаття / URL:  
https://spravjniistoriyi.com.ua/2023/01/30/istorija-knyhodrukyvanja/ 
6. Illustration Function and History [Електронний ресурс]: стаття / URL:   
https://graphics-illustrations.com/illustration-function-and-history/#late-
19th-to-early-20th-century-the-golden-age-of-illustration-and-the-rise-of-
artistic-identity 
7. Історія української ілюстрації [Електронний ресурс]: стаття / URL:   
https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_української_ілюстрації 
8. Ната Коваль. Чому художники часів УРСР йшли у дитячу ілюстрацію 
[Електронний ресурс]: стаття / URL:    https://chytomo.com/chomu-
khudozhnyky-chasiv-ursr-jshly-u-dytiachu-iliustratsiiu/ 
9. Історія та теорія графічного мистецтва [Електронний ресурс]: стаття 
/ URL: 
https://eprints.kname.edu.ua/Історія_та_теорія_графічного_мистецтва.
pdf 
10. Сучасна українська ілюстрація [Електронний ресурс]: стаття / URL:    
https://uk.wikipedia.org/wiki/Сучасна_українська_ілюстрація 
11. Кривопиша Л. Д. Художньо-технічне оформлення та поліграфічне 
виконання авторської збірки поезії [Електронний ресурс]: стаття /   
40 
 
 
 
URL: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/71895763-a6da-4138-
aa97-8c780ca32960/content 
12. Композиція видання: Дизайн художньої літератури: практикум 
[Електронний ресурс] : навч. посіб. для студ. спеціальності 023 
«Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» / 
КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: І. П. Шалінський. – Київ : КПІ ім. 
Ігоря Сікорського, 2020. – 92 с.  
13. Марина Ковальчук. Дитячі книги у форматі поп-ап: особливості та 
секрети створення [Електронний ресурс] : стаття URL: 
https://learning.ua/blog/dytiachi-knyhy-u-formati-pop-ap-osoblyvosti-ta-
sekrety-stvorennia/ 
14. Itten J. The Art of Color. — Wiley, 2004. 
15. Закон України «Про авторське право і суміжні права». 
16. Ліщинський А. Колір і сприйняття візуальної інформації. — К.: 
Артбук, 2017. 
17. Мельник І.О. Історія дизайну. — Львів: Каменяр, 2018. 
18. Запорожець В.М. Комунікаційний дизайн. — Одеса: ОНУ, 2019. 
19. Lavinsky B. Logo Design Love. — New Riders, 2011. 
20. Malpass M. Introduction to Design and Culture. — Routledge, 2017. 
21. Лисенко Г. Культура джазу. — К.: Мистецтво, 2015. 
22. Poynor R. No More Rules: Graphic Design and Postmodernism. — Yale 
University Press, 2003. 
23. Grefé R. AIGA Professional Practices in Graphic Design. — Wiley, 2001. 
 
 
 
 
 
 
 
41 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
Додаток А 
 
42 
 
 
 
 
 
Рис. А.1 Друкарський верстат Гутенберга  
43 
 
 
 
 
 
 
Рис. А.2 Ілюстрації Джона Тенніела 
 
44 
 
 
 
 
 
Рис. А.3 Ілюстрація Джона Тенніела 
 
 
Рис. А.4 Ілюстрація Владислава Єрка 
45 
 
 
 
 
 
 
Рис. А.5 Ілюстрації Владислава Єрка 
46 
 
 
 
 
 
 
Рис. А.6 Ілюстрації Чарльза Гібсона 
47 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. А.7 Ілюстрації Чарльза Гібсона 
48 
 
 
 
Додаток Б 
 
 
 
Рис. Б.1 Встановлення унікальності записки 
 
 
49 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. Б.2 Встановлення унікальності авторської графіки ілюстрації 
50 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. Б.3 Встановлення унікальності авторської графіки ілюстрації 
51 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. Б.4 Встановлення унікальності авторської графіки ілюстрації 
52