ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7314| Title: | Проект цеху підготовки води у безалкогольному виробництві |
| Authors: | Сухенко, Владислав Юрійович Ус, Ярослав |
| Keywords: | ЦУКРОВИЙ СИРОП;САТУРАЦІЯ;ЛИМОННА КИСЛОТА;ІНВЕРСІЯ |
| Issue Date: | 30-Jun-2022 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра: 114с; 2 рис,; 56 табл,; 31джерел, 4 креслення; 2 плакати. Мета роботи: спроектувати цех підготовки води у безалкогольному виробництві В кваліфікаційній роботі бакалавра обґрунтована технологічна схема виробництва безалкогольних напоїв, зроблено розрахунок продуктів, розраховано і підібрано технологічне обладнання, витрати енергоресурсів. Розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва безалкогольних напоїв. Розглянуті питання якості і контролю технологічного процесу. Інноваційні технології підготовки води для безалкогольного виробництва: 1. Мембранні технології водо підготовки. 2. Оброблення ультрафіолетовими променями. Наведено техніко-економічне обгрунтування проекту і отримані наступні економічні показники: собівартість продукції – 155,14 грн/дал, термін окупності – 2,5 роки, рентабельність – 26,1%. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7314 |
| Appears in Collections: | 181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ_22_Ус Я.А..pdf Restricted Access | Кваліфікаційна робота бакалавра: 114с; 2 рис,; 56 табл,; 31джерел, 4 креслення; 2 плакати. Мета роботи: спроектувати цех підготовки води у безалкогольному виробництві В кваліфікаційній роботі бакалавра обґрунтована технологічна схема виробництва безалкогольних напоїв, зроблено розрахунок продуктів, розраховано і підібрано технологічне обладнання, витрати енергоресурсів. Розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва безалкогольних напоїв. Розглянуті питання якості і контролю технологічного процесу. Інноваційні технології підготовки води для безалкогольного виробництва: 1. Мембранні технології водо підготовки. 2. Оброблення ультрафіолетовими променями. Наведено техніко-економічне обгрунтування проекту і отримані наступні економічні показники: собівартість продукції – 155,14 грн/дал, термін окупності – 2,5 роки, рентабельність – 26,1%. | 3.43 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ
КАФЕДРА ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Проект цеху підготовки води у безалкогольному виробництві»
Виконав студент 4 курсу,
Групи ТБВ - 84
Спеціальності 181 «Харчові технології»,
за ОП «Харчові технології та інженерія»
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
Ярослав УС
(прізвище та ініціали)
Керівник Владислав СУХЕНКО
(прізвище та ініціали)
Рецензент
(прізвище та ініціали)
Черкаси - 2022 року
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра: 114с; 2 рис,; 56 табл,; 31джерел, 4
креслення; 2 плакати.
Мета роботи: спроектувати цех підготовки води у безалкогольному
виробництві
В кваліфікаційній роботі бакалавра обґрунтована технологічна схема
виробництва безалкогольних напоїв, зроблено розрахунок продуктів, розраховано
і підібрано технологічне обладнання, витрати енергоресурсів. Розроблено
апаратурно-технологічну схему виробництва безалкогольних напоїв. Розглянуті
питання якості і контролю технологічного процесу.
Інноваційні технології підготовки води для безалкогольного виробництва:
1. Мембранні технології водо підготовки.
2. Оброблення ультрафіолетовими променями.
Наведено техніко-економічне обгрунтування проекту і отримані наступні
економічні показники: собівартість продукції – 155,14 грн/дал, термін окупності –
2,5 роки, рентабельність – 26,1%.
ЦУКРОВИЙ СИРОП, САТУРАЦІЯ, ЛИМОННА КИСЛОТА, ІНВЕРСІЯ,
КУПАЖ, СИНХРОННО-ЗМІШУВАЛЬНА УСТАНОВКА.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………… 5
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА………………………………………………. 7
1.1 Техніко-економічно обґрунтування проекту …………………..……… 7
1.2 Техніко-економічно розрахунки ………………………………..…… 8
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА……………………………………..…… 19
2.1 Структура підприємства…………………………………….…..………. 19
2.2 Режим роботи цехів і відділень…..………………………….…..……… 19
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції………….…………… 20
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів…….…..………… 23
2.5 Технологічна схема виробництва ………………………….…..………. 30
2.5.1 Принципова технологічна схема. ………………………………… 30
2.5.2. Вибір обґрунтування способів і режимів технології ………… 31
2.5.3. Опис апаратурно-технологічної схеми………..……….…........... 50
2.6 Розрахунок продуктів …….………..……………………….…..……… 51
2.6.1 Вихідні дані для розрахунку……………………………………… 51
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів………………….. 68
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання …….……....………. 69
2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд…………..….…..……….. 79
2.10 Витрата води і стоків ………………..………….…..…………………. 80
2.11 Витрати пари…………………….………………………….…..………. 82
2.12 Розрахунок витрат електроенергії…………….………………………. 83
2.13 Витрати холоду………………………………………..…….…..……… 84
2.14 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо
їх використання.……………………………………………..……………… 85
2.15 Контроль виробництва і управління якістю продукції.…………….. 86
2.16 Заходи щодо охорони довкілля.…...…………………….…………… 88
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розро б. Ус Я. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 3
Керівник. Сухенко В.Ю. ЗМІСТ
Н.контроль Кафедра хТ,2022, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова І.І.
3. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА…………..……………………………..……. 92
4. ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………………..…… 95
4.1 Аналіз умов праці …………………………..………….………………. 95
4.2 Розробка заходів та засобів захисту працівника від шкідливих 107
факторів………………………………………………………………………
ВИСНОВКИ …………………………………...……………………..…..… 111
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………...……………………..…...... 112
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП
Світова індустрія безалкогольних напоїв в усі часи займала особливе місце в
харчовій промисловості. Останнім часом на фоні збільшення обсягів виробництва
спостерігається значне розширення їх асортименту.
Існують різні класифікації напоїв але, узагальнивши, їх можна поділити на
два основних типи: ферментатовані та неферментатовані. До останніх належать як
соки, так і різноманітні напої з використанням натуральної сировини та її
замінників. Соки поділяються на натуральні та відновленні. Натуральними можна
вважати лише соки, отриманні безпосередньо з вихідної сировини на
підприємстві-виробникові.
Відновленими є соки, технологія яких передбачає розведення попередньо
концентрованих соків. Це забезпечує їх тривале зберігання та можливість
транспортування на відстані.
Один із найпоширеніших видів неферментатованих напоїв – напої
купажування, які отримують змішуванням підготовленої води та інгредієнтів
різного походження. Використання у більшості напоїв ароматизаторів, барвників і
цукрозамінників дає можливість спростити технологію та організувати
виробництво на будь якому профільному виробництві. Але такі речовини
приносять шкоду організму людини. Використання натуральних харчових
добавок через їх високу вартість значно здорожую вартість готової продукції.
Щодо замінників цукру, то для виробництва напоїв їх запропоновано досить
багато, проте жоден із них не можна вважати повноцінної заміною цукру. Отже
замінники цукру не завжди дають бажаний ефект.
Поширеність напоїв купажуванням зумовлена простотою технології та
нескладними біотехнологічними процесами. На сьогодні най поширеними є
газовані напої купажування.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Роз роб. Ус Я. Літ. Арк. Акрушів
Косульт. 5
ВСТУП
Керівник. СухенкоВ.Ю.
Н. Контр. В.І.І. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
Газовані безалкогольні напої – це насичені вуглекислим газом водні розчині
сиропів, виготовлені з цукру, фруктово-ягідних соків, морсів, настоїв цитрусових
плодів, виноградних вин, ароматних есенцій, харчових кислот та деяких інших
компонентів. Склад сиропів регламентується рецептурами, розробленими для
широкого асортименту напоїв. [16]
За складовими компонентами сиропів розрізняють: напої з натуральних
фруктових соків і морсів, напої з настоїв цитрусових плодів, напої зі складної
ароматної композиції (ароматних настоїв, есенцій, соків) і, нарешті, напої з суміші
виноградних вин, фруктових соків і ароматних настоїв.
Напої відрізняються також концентрацією в них екстрактивних речовин, яка
залежить від кількості сировини, з якої їх виготовляють, головним чином, цукру і
фруктових соків.
Деякі напої, крім основної мети – втамування спраги – призначаються також
для підвищення тонусу організму, відновлення сил, збудження апетиту, з
дієтичною метою. До них відносяться вітамінізовані, тонізуючі напої, а також
напої для діабетиків.
Вітамінізовані напої виготовляють з додаванням вітамінів. [16]
Вода – основна сировина для виробництва безалкогольних напоїв, яка
обумовлює протікання технологічних процесів, якість готової продукції. Підбір
раціональної схеми очистки та підготовки технологічної води є актуальним
питанням як на сьогодні так і в майбутньому.
Інноваційні технології підготовки води для безалкогольного виробництва:
1. Оброблення води магнітними або електромагнітним полем.
2. Електрохімічний спосіб оброблення води.
3. Мембранні технології водо підготовки.
4. Способи знезараження води:
Фільтрація на знеплідню вальних фільтр картонах або мембранах.
Оброблення ультрафіолетовими променями.
Озонування або оброблення іонами срібла. [16]
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту
Проаналізувавши географічне та економічне становище Черкаської
області, було вирішено, що доцільно будувати завод по виробництву
безалкогольних напоїв в селищі міського типу Цибульов (Монастирищенський
район).
Так як смт Цибульов розташоване в центральній частині Черкаської
області, де добре розвинута мережа автомобільних шляхів, то область буде
добре, забезпечуватись продукцією, яку вироблятиме завод.
Основною складовою економіки району є добре розвинута:
• хімічна промисловість;
• легка промисловість;
1 • харчова промисловість (Цибулівський цукровий завод,
Цибулівський консервний завод);
• машинобудування та металообробка.
В смт Цибульові знаходиться залізнична станція, що зменшить витрати
на доставку сировини та матеріалів і збут готової продукції.
Для технічних потреб воду можна використовувати з річки Івахни та
Княжна Криниця (басейн Дніпра). На території будівництва заводу також
знаходяться артезіанські скважини.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ус Я. Літ. Арк. Акрушів
Косульт. 7
ЕКОНОМІЧНА
Керівник. СухенкоВ.Ю.
Н. Контр. В.І.І. ЧАСТИНА ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
1.2 Техніко-економічні розрахунки
Виробничий план підприємства
Згідно технологічного процесу і виробничої потужності завод працює в три зміни.
В основному виробництві зайнято 60 чоловік.
Фонд часу роботи машин та обладнання
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний, фонд - це максимально можливий фонд часу роботи обладнання
на рік:
Рк =24-300 = 7200год
Розрахунок вартості основних фондів
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і вартість
обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за даними
їх вартості і наведені в таблиці 1.1
Таблиця 1.1- Розрахунки вартості будівель та споруд
Найменування Кількість Ціна за Процент Сума
будівель, споруд одиниць одиницю, амортизації амортизації
грн ,грн
І Будівлі
1. Основні цехи 2 50000000 5 25000000
2. Допоміжні та 3 10000000 5 5000000
підсобні цехи
3. Загальнозаводські 2 10000000 5 500000
будівлі
II Споруди
1. Адміністративний 1 30000000 5 1500000
корпус
Всього: 8 100000000 5 50000000
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок вартості обладнання
Обладнання для заводу закуповуємо за домовленістю з підприємством,
загальна вартість обладнання складає 50 млн грн. Розрахунок вартості
обладнання зведений в таблицю 1.2
Таблиця 1.2 - Розрахунок вартості обладнання
Найменування Сума витрат 10% витрат Вартість з Процент Сума
обладнання На на: монтаж і урахуванням амортиза аморт
Обладнання транспортув монтажу і ції, % изгарцні .,
грн. Ання, грн транспортува
ння, грн
Комплекс 50000000 5000000 55000000 10 55000
обладнання 00
Штати і фонд заробітної плати персоналу
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться
розрахунки:
• балансу часу роботи працівників;
• необхідної кількості працюючих;
• фонду зарплати робітників;
• штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен
відпрацювати один середньосписочний робітник за рік в залежності від
прийнятого в проекті режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
Календарний фонд - 365 днів
Вихідні дні - 81 день
Святкові дні - 9 днів
Дійсний фонд часу роботи - 300 днів
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Неявки на роботу:
відпустка - 24 дні
хвороба (сер.) - 7 днів
виконання держобов'язків - 1 день.
Разом невиходів - 32 дні. Ефективний фонд робочого часу одного робітника
- 268 дні [19, с. 11-12].
Визначення кількості працюючих та фонду їх заробітної плати
Розрахунок кількості робітників проводиться за явними списками. Для
переходу від явочної до облікової кількості необхідно зіставити кількість днів
роботи заводу з часом роботи окремого робітника за рік.
При безперервній роботі цеху кількість днів роботи за рік становить 365
днів, баланс часу роботи одного робітника ~ 242 дні, тоді коефіцієнт переходу від
явочної до облікової кількості робітників становить: 365-242 = 1,5
Різниця між обліковою та явочною кількістю робітників становить
додаткову кількість для підміни в графіку змінності роботи та заміни при неявці в
зв'язку з хворобою, відпусткою тощо.
Розрахунок собівартості продукції
Розрахунок «Сировина і матеріали»
Таблиця 1.3 -"Сировина і матеріали"
№ Найменуван ня Одиниця Ціна, грн Норма Сума,
вимірюв витрат на тис.грн.
а ння рік
1 Цукор кг 20 150000 30 000 00
2 Соки л 25 793350 198 337 50
3 Есенція л 600 14880 89 280 00
4 Ароматизатори л 800 600 4 800 00
5 Колер кг 85 690 586 50
6 Лимонна к-та кг 60 45825 274 950 00
7 Вуглекислота кг 23 168300 38 709 00
8 Вода м3 16 1291935 206 709 60
9 Бензонат Na кг 75 6900 517500
10 Барвник кг 100 688.5 68850
Всього 84923610
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Витрати сировини і матеріалів на 1 дал становить
84923610/1500 000 =56,6грн
Розрахунок «Допоміжні матеріали»
Таблиця 1.4- Розрахунок витрат на допоміжні матеріали
Затрати на
Оптово-
Назва Одиниця Норма витрат на річну
відпускна
сировини виміру річну потужність продуктивність
ціна
дал, грн
Пробка шт. 115615500 0,58 67056990
Етикетка шт. 115615500 0,10 11561550
ПЕТ-пляшка шт 10510500 2,5 26276250
Клей Кг 5255 14 73570
Плівка м 2627625 1 2627625
Всього: 107595985
На 1 дал 71.7
Транспортно-заготівельні витрати (8,3 %) 5,95
Всього 77,65
Розрахунок «Газ і електроенергія»
Таблиця 1.5 - Газ і електроенергія
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Норма Вартість
вимірюван витрат на 1 1000 дал
ня тис дал.
1 Електроенергі кВт 3,8 450 1710
2 Теплоенергія Гкал 2432 5 12160
Всього 13870
На 1 дал 13870/1000 = 13,87 грн.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок «Основна та додаткова заробітна плата робітників»
Таблиця 1.6 — «Основна та додаткова заробітна плата робітників»
№ Найменування Кількість Тарифний Тариф, грн Заробітна
робітників розряд у год плата, грн.
1 Приймальник 1 - 41 7244
сировини
2 Оператор 2 3 41 12488
фільтраційного
відділення
2 Варщик цукр.сиропу 2 3 41 12488
3 Кладовщик 1 _ 41 7280
4 Купажист 3 4 40,0 21120
7 Слюсар-ремонтник 3 3 41 21732
8 Електромонтер 2 3 41 12648
9 Лаборант 3 3 41 21732
10 Прибиральниця 2 - 40,0 14080
11 Слюсар КВПіА 2 3 41 14488
Премія - - - 380655
Вечірні,святкові,нічні - - - 24516
Всього основної 33 - - 145190
заробітної плати
Всього додаткової - - - 2077 70
заробітної плати
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Витрати основної заробітної плати на виробництво на 1 дал становлять:
145190/125000=1,16
Витрати додаткової заробітної плати на виробництво на 1 дал становлять:
207770/125000 =1,66грн.
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання
Кошторис складається на основі попередніх розрахунків і зводиться в
таблицю 1.7
Таблиця 1.7- Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
№ Статті витрат Кількість Тариф, Заробітна Сума річна,
робітників грн./год плата Грн.
грн./міс
1 Утримання і
витрати по
експлуатації
виробничого
обладнання,
апаратури і
транспорту:
а) заробітна плата
робітників по
нагляду і 3 44,7 23601,6 283219,2
обслуговування 2 44,7 15734,3 188812,8
обладнання -
робітника КІПу -
електрики б)
відрахування на
соціальне
страхування та
інші нарахування
на зарплату
Разом по статті 1 39336 472032
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 Поточний ремонт
обладнання і 4 6066 32352 388224
транспортних
засобів а) зарплата
робітників по
ремонту Слюсар-
наладчик б)
відрахування на
соціальне
страхування в)
послуги РМУ,
запасні деталі,
допоміжні
матеріали
Разом по статті 2 24264 291168
3 Амортизація 10% 2200000
4 Зношування 60000
маРлаозцоімн нпог о 2282320
кіновшентотрариюсу,
інструментів
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання для виробництва на 1
дал становлять: 2282320/1500000 = 1.52грн.
Розрахунок «Загальновиробничі витрати»
Таблиця 1.8 «Загально виробничі витрати»
№ Найменування Кількість Місячна Сума за рік,
працівників ставка, грн грн.
1 Заробітна плата:
- начальник зміни 3 12200 439200
- змінний інженер 1 12200 146400
- змінний технолог 1 12200 146400
- завлабораторією 1 12080 146400
- старший хімік 1 9660 115920
- старший мікробіолог 1 9660 115920
- хімік 3 9660 347760
Разом 1458000
2 Додаткова заробітна плата 86486,4
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 Відрахування на соціальне 91400,4
страхування та інші
нарахування на зарплату
4 Амортизація виробничих - 355000
приміщень
5і- Охорона праці 108000
6 Спецодяг 31000
7 Спецхарчування 40000
Промислова санітарія 73400
Разом 2243286,8
Загально виробничі витрати на виробництво 1 дал становлять:
2243286,8/1500000=1,5грн
Розрахунок адміністративних витрат
Таблиця 1.9 -Адміністративні витрати
Найменування Кількість Посадовий Сума за рік, грн
працівників оклад за
міс,грн.
Заробітна плата
- директор 1 17000 204000
- головний інженер 1 15000 180000
- головний механік 1 14000 168000
- економіст 1 9000 108000
- бухгалтер 1 12000 144000
- головний технолог 1 15000 180000
- старший майстер 1 11000 132000
Разом 1100000
Додаткова заробітна плата 91800
Відрахування на соціальне 45900
страхування та інші
нарахування на зарплату
Утримання охорони 77474
Амортизація 13000
Командировочні 13200
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Утримання на поточний 11500
ремонт будівель
Господарські витрати 9400
Касове обслуговування 2700
Канцелярські, типографія, 41200
поштові, телефонні,
телеграф
Послуги сторонніх 12900
організацій
Комунальний податок 7304
Податок на землю 30240
Податок на транспорт 20760
Забруднення 5570
навколишнього середовища
Інші витрати 11600
Разом 1513248
Адміністративні витрати на виробництво 1 дал становлять:
1513248/1500000 =1,1грн
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Калькуляція собівартості продукці
Таблиця 1.10 - Собівартість продукції
Шифр Найменування Од. Кількіс Кіль Ціна,
рядка статей калькуляції вим ть, дал кість грн.
, дал
1 2 3 4 7 8
01 Сировина та матеріали 1500000 1 56,6
02 Купівельні н/ф та комплектуючі 1500000 1 77,65
виробничі роботи і послуги
виробничого характеру сторонніх
підприємств та організацій
03 Паливо й енергія на технологічні 1500000 1 13,87
цілі
04 Зворотні відходи 1500000
05 Основна заробітна плата 1500000 1 1,16
робітників
06 Додаткова заробітна плата 1500000 1 1,66
07 Відрахування на соціальне 1500000 1 0,74
страхування
08 Витрати на утримання та 1500000 1 1,52
експлуатацію устаткування
Загально виробничі витрати 1500000 1 1,5
09
1 0 Витрати від браку 1500000 1
11 Інші виробничі витрати 1500000 1 0,2
12 Попутна продукція 1500000 1
13 Виробнича собівартість 1500000 1 153,24
14 Адміністративні витрати 1500000 1 1, 1
15 Витрати на збут 1500000 1 0,8
16 Всього витрат 1500000 1 155,14
17 Рентабельність % 1500000 1 21,2
18 При буток 1500000 1 40
19 ПДВ 1500000 1 39
20 Відпускна ціна 1500000 1 234,2
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Оцінка ефективності проекту
Визначення основних показників економічної ефективності проекту
Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за формулою:
Р = П / Св.п. х 100, де
Св.п. – собівартість виробленої продукції.
Рентабельність
Р = 40 / 153,24 х 100 = 26,1 %.
Окупність інвестицій:
Інвестиції / чистий прибуток
Т = 150000000 / 60000000 = 2,5 року.
Основні техніко-економічні показники проекту
Таблиця 1.11 - Основні техніко-економічні показники проекту.
Перелік показників Одиниця виміру Показники
проекту
1 Річний обсяг виробництва дал 1500000
продукції
2 Чисельність працюючих, в осіб 56
т.ч. робітників
3 Повна собівартість за 1 грн. 155,14
дал
4 Прибуток тис. грн. 60000000
5 Рентабельність % 26,1
Вартість виробленої тис. дал 116760
продукції
6 Відпускна ціна за 1 дал грн. 234,2
7 Виробництво продукції на тис. грн./особу 4155
одного працюючого
8 Витрати на 1 грн. виробленої коп. 0,66
продукції
9 Термін окупності роки 2,5
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Структура підприємства
Сировинний цех:
відділення соків і плодоягідного екстракту;
відділення спиртованих настоїв, композицій, концентратів;
склад цукру;
відділення зберігання концентрату квасного сусла.
Цех безалкогольних напоїв:
сіроповарочний відділення;
відділення варіння колера;
купажне відділення - приготування сиропів в цехах безалкогольних напоїв
здійснюється в купажного відділенні;
відділення водопідготовки;
відділення розливу сиропів.
Цех посуду:
склад посуду (неопалювальний) або навіс.
Цех готової продукції (експедиція)
цехова майстерня
лабораторія[24]
2.2 Режими роботи цехів і відділень[24]
Таблиця 2. 1 - Режим роботи безалкогольного завода
Кількість змін за добу Кількість днів роботи
Виробництво
літом взимку за місяць в рік
238 (або
Безалкогольні газовані напої 2 1 21
323 зміни)
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ус Я. Літ. Арк. Акрушів
Косульт. 19
ТЕХНОЛОГІЧНА
Керівник. СухенкоВ.Ю.
Н. Контр. В .І.І. ЧАСТИНА ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Таблиця 2.2- Асортимент безалкогольних напоїв
Обсяг
Найменування напою відсоток від загальної виробництво за рік, дал
кількості, %
Полуничка 30 450000
Смородина 30 450000
Росинка 40 600000
ВСЬОГО 100 1500000
Таблиця 2.3 – Органолептичні показники напоїв
Напій Колір Смак Аромат
Полуничка Від світло- Полуниці Полуниці
рожевого до
червоного
Смородина Темно - червоний Смородини Смородини
Росинка Світло- Яблука Яблука
соломяний
Безалкогольні напої виробляють за ДСТУ 4069:2016 Напої безалкогольні
Загальні технічні умови[8]
За зовнішнім виглядом безалкогольні напої повинні відповідати вимогам,
зазначеним у табл. 2.4.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 20
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.4- Характеристика зовнішнього вигляду безалкогольних напоїв
Назва показника Прозорі Замутнені Концентрати
напоїв
Зовнішній Прозора рідина Непрозора Однорідні,
вигляд без сторонніх рідина. безбарвні та
включень. Допускається рівномірно
Допускається наявність осаду, забарвлені:
легка часток і зависів сипучий
опалесценція, характерних для порошок,
обумовлена сировини, без пігулки, гранули
особливостями сторонніх різного розміру,
зернової та включень, зволожена чи
плодово-ягідної невластивих пастоподібна
сировини. продукту. маса, в’язка
рідина.
Фізико-хімічні показники рідких безалкогольних напоїв повинні
відповідати вимогам зазначеним у табл. 2.5
Таблиця 2.5- Фізико-хімічні показники рідких безалкогольних напоїв
Назва показника Група, тип напоїв Норма
Масова частка спирту Напої, виготовлені з
не більше ніж, % використанням пряно-ароматичної
рослинної сировини,
виноматеріалів, спиртованих соків; 1,2
напої бродіння
0,5
Інші напої
Масова частка двоокису Сильногазовані понад 0,40
вуглецю, %
Середньо газовані понад 0,30 до
0,40 включно
Слабо газовані
понад 0,20 до
Негазовані 0,30 включно
Вміст насичених елементів у безалкогольних напоях повинен відповіда-
ти нормам, установленим Міністерством охорони здоров’я України, що зазначені
у табл. 2.6.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 21
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.6 -Допустимі рівні вмісту токсичних елементів у безалкогольних напоях
Назва токсичного Допустимі рівні, мг/кг, не більше Методи
елементу Для різних Для штучно випробування
безалкогольних мінералізованих
напоїв та вод
концентратів
безалкогольних
напоїв
Свинець 0,3 0,1 Згідно з
ГОСТ 26932
Миш’як 0,1 0,1 Згідно з
ГОСТ 26930
Кадмій 0,03 0,01 Згідно з
ГОСТ 26933
Ртуть 0,005 0,005 Згідно з
ГОСТ 26972
За мікробіологічними показниками напої повинні відповідати вимогам, наведеним
у табл. 2.7
Таблиця 2.7 - Мікробіологічні показники безалкогольних напоїв
Назва показника Напої безалкогольні рідкі Концентрати Методи
Не пастеризовані зі без випрбування
стійкістю більше ніж 30 діб алкоголь-них
На цукрі Соковмісні та напоїв у
сокові споживчій
тарі, які не
містять
бікарбонату
натрію
Кількість
мезофільних
аеробних та
факультативно-
анаеробних
мікроорганізмів
КУО (см3,г) не Згідно з
більше --- 100 5,0.104 ГОСТ 30712
Бактерії групи
кишкових
паличок (калі
форми), об’єм
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 22
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
чи маса
продукта (см3,г) Згідно з
в яких вони не ДСТУ
допускаються ГОСТ 30712
100 100 1,0 ГОСТ 30425
Патогенні, у т.ч.
бактерії роду
Сальмонела,
об’єм чи маса Згідно з
продукта (см3,г), методиками,з
в яких вони не атвердже
допускаються ними МОЗ
100 100 25 України
Pseudomonas
aerugimosa, Згідно з
об’єм (см3), в методиками,з
якому не атвердже
допускаються ними МОЗ
--- --- --- України
Кількість
дріжджів та
плісняви КУО Не Не Згідно з
(см3,г) не більше допускают 50-плісняви; допускають ДСТУ
ься в 1 см3 50-дріжджів ся в 10 см3 ГОСТ 30712
Кількість
молочно-кислих Згідно з
бактерій ГОСТ
--- --- --- 10444.11
2.3 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів.
Цукор та замінники[9]
За органолептичними показниками цукор повинен відповідати вимогам
зазначеним у таблиці 2.8(ДСТУ 4623:2006 Цукор білий. Технічні умови.)
Таблиця 2.8 – Органолептичні показники цукру.
Назва Характеристика
показника
Зовнішній Білий, чистий без плям і сторонніх домішок, для цукру третьої і
вигляд четвертої категрій допускають жовтуватий відтінок.
Кристалічний цукор повинен бути сипким, без грудочок. Для
цукру третьої і четвертої категорій допускають грудочки, що
розпадаються у разі легкого натисканя.
Запах і Солодкий без сторонніх запаху і присмаку, як в сухому цукрі,
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
смак так і в його водному розчині, для цукру четвертої категорії
допускають слабкий запах меляси.
Чистота Розчин цукру повинен бути прозорим або таким, що має слабу
розчину опалесценцію без нерозчинного осаду, механічних та інших
домішок. Для цукру третьої і четвертої категорій допускають
опалесценцію.
Таблиця 2.9 – Фізико-хімічні показники кристалічного цукру
Значення за категоріями
кристалічного цукру, сахарози для
Назва показника
шампанського і цукрової пудри
1 (екстра) 2 3 4
Масова частка сахарози 99,7 99,7 99,61 99,5
(поляризація), %, не менше ніж
Масова частка редукувальних 0,04 0,04 0,05 0,065
речовин
(в перерахуванні на суху
речовину), %, не більше ніж
Масова частка вологи, %, не більше
ніж:
0,06 0,1 0,14 0,15
- кристалічного цукру
- 0,1 - -
- сахарози для шампанського
- 0,2 0,2 -
- цукрової пудри
Масова частка золи(в
перерахуванні на суху речовину),
не більше ніж: 0,011 0,027 0,04 0,05
% 6,0 15,0 - -
балів
Кольоровість в розчині, не більше
ніж:
22,5 45,0 104 195
одиниць ICUMSA
3 6 - -
балів
- - 0,8 1,5
умовних одиниць
Масова частка феродомішок, %, не
0,0003 0,0003 0,0003 0,0003
більше ніж
Величина окремих часток
феродомішок, в найбільшому
0,3 0,3 0,3 0,3
лінійному вимірі, мм, не більше
ніж
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 24
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.10 – Мікробіологічні показники
Значення
Назва показника
Кількість мезофільних аеробних і 1,0 * 103
факультативно анаероб-них мікроорганізмів,
КУО в 1 г, не більше ніж
Плісеневі гриби, КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 * 10
Дріжджі, КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 * 10
Бактерії групи кишкових паличок (коліформи) Не допускають
в 1 г
Патогенні мікроорганізми, в тому числі Не допускають
бактерії роду
Salmonella, в 25 г
Таблиця 2.11 – Допустимі рівні токсичних елементів
Назва показника Допустимий рівень вмісту, мг/кг, не більше ніж
ртуть 0,01
миш’як 1,0
свинець 0,5
кадмій 0,05
Вода
Основна вимога до води технологічного призначення – її відповідність
стандарту на питну воду (ДСанПіН 2.2.4-171-10) [10].
Органолептичні показники якості питної води[27]
Запах за температури 20 °С і під час нагрівання до 60 °С,
бали, не більше 2
Смак і присмак за температури 20 °С, бали, не більше 2
Колірність, град, не більше 20
Мутність за стандартною шкалою, мг/дм3, не більше 1,5
Фізико-хімічні показники якості питної води,
що впливають на її органолептичні властивості[27]
Водневий показник рН 6,0…9,0
Сухий залишок, мг/дм3, не більше 1000
Загальна жорсткість, мг-екв/дм3, не більше 7
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Вміст, мг/дм3, не більше:
хлоридів 350
сульфатів 500
заліза 0,3
марганцю 0,1
міді 5,0
цинку 5,0
Поліфосфати залишкові 3,5
Бактеріологічні показники якості питної води[27]
Загальна кількість бактерій у 1см3 води, не більше 100
Колі-титр, не менше 300
Колі-індекс, не більше 3
Токсикологічні показники (граничні значення)
якості питної води, мг/дм3 [27]
Алюміній залишковий 0,5
Берилій 0,0002
Миш’як 0,05
Молібден 0,25
Нітрати 45,0
Поліакриламід залишковий 2,0
Свинець 0,03
Селен 0,001
Стронцій 7,0
Фтор (залежно від кліматичного району) 0,7…1,5
Уран природний і уран-238 1,7
Радій-226, Бк/дм3 4,44
Стронцій-90, Бк/дм3 14,8
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Сік.
Соки повинні відповідати ДСТУ 7159:2010 Соки відновленні. Загальні
технічні умови.
Допоміжні матеріали
Ароматичні речовини. Як ароматичні речовини використовують настої,
екстракти, есенції, розчини запашних речовин, що залежно від способу одержання
підрозділяються на виготовлені з рослинної сировини, виготовлені із синтетичних
запашних речовин, а також комбіновані, одержувані із суміші натуральних І
синтетичних запашних речовин. Ряд смакових та ароматичних добавок можна
готувати безпосередньо на підприємстві за діючими технологічними
інструкціями. До таких добавок належать: настої лаврового листа, кориці,
гвоздики, трави райхон тощо.
Есенції. [12]
ДСТУ 4716:2007 Есенції ароматичні харчові для лікеро-горілчаного
виробництва. Технічні умови.
Лимонна кислота
Лимонна кислота, яка використовується у виготовленні безалкогольних
напоїв повинна відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 908:2006 «Кислота лимонна
моногідрат харчова. Технічні умови».
Таблиця 2.12. - Органолептичні показники лимонної кислоти[27]
Зовнішній Безколірні кристали або білий порошок без грудок
вигляд і колір
Смак Кислий,без стороннього присмаку
Запах Не повинно бути
Структура Сипка і суха, на дотик не липка
Металеві Не допускається
домішки
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Таблиця 2.13. - Фізико-хімічні показники лимонної кислоти
Ідентифікація лимонної кислоти Витримує
випробування
Масова частка, %:
лимонної кислоти моногідрату (С6Н8О7 · Н2О):
не менше 99,5
не більше 100,5
води: не менше 7,5
не більше 8,8
сульфатної золи, не більше 0,05
сульфатів, не більше 0,015
оксалатів, не більше 0,01
Випробування на фероціаніди Витримує
випробування
Те саме на легкообвуглювані речовини Те саме
Те саме на залізо Те саме
Таблиця 2.14. - Допустимі рівні вмісту токсичних елементів у лимонній кислоті,
не більше
Свинець 0,5
Миш’як 0,7
Барвники[27]
За хімічною природою барвні речовини рослинного походження найча-
стіше належать до флавоноїдів (антоціани, флавони, флавоноли) і ка-ротиноїдів.
Антоціани (Е 163) забарвлюють листочки квітів різних рос-лин, їх плоди і ягоди у
найрізноманітніші кольори – рожевий, червоний, синій, фіолетовий.
Колір червоного буряка зумовлений наявністю барвника бетаніну (Е 162).
Інший червоний барвник – кармін (Е 120) отримують з комах кошенілі.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
До натуральних барвників відносять цукровий або карамельний колер (Е
150).
Діоксид вуглецю[27]
Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений повинен відповідати вимогам
ДСТУ 4817:2007. [14]
За органолептичними і фізико-хімічними показниками біодіоксид вуглецю
повинен відповідати вимогам зазначеним у табл. 2.15.
Таблиця 2.15-Органолептичні і фізико-хімічні показники біодіоксиду
вуглецю
Значення показників для сортів
Назва показника вищого першого другого
Запах і смак Злегка кислуватий присмак без
сторонніх запахів
Об’ємна частка діоксиду вуглецю 99,9 99,5 99,0
(СО2), %, не менше
Наявність мінеральних мастил і Повинен витримувати
механічних домішок випробування
Наявність оксидів азоту (NO,NO2) Нижче чутливості методу
Масова концентрація сірчистого 0,002 0,004 0,005
ангідриду (SO ), г/м3
2 , не більше
Масова концентрація етилового спирту, Нижче 0,075 0,2
г/м3, не більше ніж чутливості
методу
Наявність сірководню (H2S) Повинен витримувати
випробування
Масова частка води, %, не більше Нижче чутливості 0,1
методу
Масова концентрація водяної пари за 0,037 0,076 0,184
температури 20˚С і тиску 101,3 кПа (760
мм рт. ст.), г/м3, не більше
Температура насичення діоксиду - 48 - 42 - 34
вуглецю водяною парою, яка відповідає
тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.) і
температурі 20 ˚С, не більше
Наявність ароматичних вуглеводнів Повинен витримувати
випробування
Примітки: 1. Смак і запах біодіоксиду вуглецю технічного призначення не
визначають. 2. Масову частку води визначають тільки для біодіоксиду
вуглецю в балонах.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 29
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
2.5 Технологічна схема виробництва
2.5.1 Принципово - технологічна схема
Принципово-технологічна схема виробництва безалкогольних напої
наведена на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Принципово-технологічна схема виробництва безалкогольних
напоїв
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
2.5.2 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології.
Відділення очищення води [27]
Принципи підходу до вибору способів водопідготовки. Підприємства з
виробництва безалкогольних напоїв користуються водою з централізованих
систем водопостачання або з власних артезіанських свердловин. У першому
випадку вода вже доведена до кондиції питної на спеціальних станціях. У дру-
гому випадку (що зустрічається частіше) вода може не відповідати властивостям
питної. Крім того, навіть питна вода не відповідає вимогам, що ставляться до неї в
безалкогольному виробництві. Використовуючи таку воду досягти високих
органолептичних і стабільних фізико-хімічних показників напоїв неможливо.
Тому для приведення складу води до відповідності вимогам виробництва
безалкогольних напоїв використовують різні способи додаткового оброблення.
Практично не існує універсального способу оброблення, прийнятного для
води будь-якого складу. Це зумовлено тим, що в межах загальних вимог до питної
води існують дуже великі розбіжності в її складі залежно від географічного місця
водозабору та його глибини (горизонту). Характер і ступінь відповідності якості
води встановленим вимогам визначає вибір способу водопідготовки. Якщо при
цьому можуть бути використані альтернативні способи оброблення, то їх вибір
визначається на основі техніко-економічних розрахунків.
Різні за хімічною і фізичною характеристикою домішки води можуть бути
поділені на чотири групи. Основою водопідготовки для кожної групи є процеси,
що здійснюються під дією сил, які найбільше впливають на дану дисперсну
систему. [27]
До першої групи домішок (забруднень) належать завислі у воді речовини в
межах від тонкої зависі до великих частинок розміром частинок понад 10−5 см).
До цієї групи належать також бактеріальна завись та інші біологічні забруднення.
Видалити ці домішки можна досягти шляхом освітленням з використанням
безреагентних і реагентниз способів.
Просвітлення і часткове знебарвлення води безреагентним способом
здійснюється її тривалим відстоюванням. Термін відстоювання становить від 1…2
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
діб до 1…2 місяців і більше. Такий спосіб застосовується відносно рідко і в
основному для попереднього очищення води, яка містить велику кількість
грубодисперсних домішок. Тому для безреагентного видалення грубодисперсних
домішок (фітопланктону та ін.) застосовують фільтрування або центрифугування.
Реагентний спосіб освітлення і знебарвлення води ґрунтується на
застосуванні спеціальних речовин – коагулянтів і флокулянтів. Таке оброблення
називається коагулюванням. У його результаті у воді утворюються пластівці із
завислих і колоїдних частинок. Крупніші, ніж природні домішки, пластівці-
агрегати осаджуються значно швидше і забезпечують повніше освітлення,
знебарвлення і часткове знезараження води.
Після видалення основної маси зависі процеси освітлення і знебарвлення
води зазвичай завершуються фільтруванням – воду пропускають через шар
зернистого матеріалу (пісок або антрацит) з гранулами різної величини.
Розрізняють повільне і швидке фільтрування. Характерною особливістю
першого є досить мала швидкість фільтрування (0,1…0,3 м3/год) із застосуванням
фільтрувального матеріалу (зазвичай кварцового річкового піску) з дрібними
фракціями (0,25…0,35 мм). У разі такого фільтрування попереднього
коагулювання, як правило, немає. У другому випадку швидкість фільтрування
значно вища (5…12 м3/год) з використанням крупніших фракцій фільтрувального
матеріалу (0,5…2 мм і більше), а вода попередньо обробляється коагулянтом.
Освітлення і знебарвлення води – один із найпоширеніших процесів
водопідготовки. Під час освітлення і знебарвлення вода одночасно звільняється
від значної кількості мікроорганізмів (у процесі фільтрування затримується до
98…99 % усіх бактерій), тобто частково знезаражується.
Знезараження розглядають і як цілком самостійний процес оброблення
води. При цьому застосовують два основні способи – реагентний і безреагентний.
Під час реагентного способу застосовують хімічні речовини, які знищують
мікроорганізми, а саме: окисники (хлор, озон та ін.) та солі деяких металів (в
основному срібла та міді). Солі міді, які отруюють організм людини,
застосовують лише для оброблення води, використовуваної для технічних потреб
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
(боротьба з обростанням поверхонь тощо). До реагентних способів знезараження
води належить також використання замутнювачів (монтморилоніт, палигорськіт
та ін.), які мають адгезійні властивості щодо бактерій, вірусів, спор. З видаленням
утвореної зависі вода звільняється від мікроорганізмів.
До безреагентних способів знезараження води належать ультрафіолетове
опромінення, ультразвукове, магнітне, електрохімічне та надвисокочастотне
(НВЧ) оброблення, дія високої температури, гамма-променів, інші фізичні
фактори, а також знепліднювальна фільтрація (мікрофільтрація).
Отже, основою способів очищення води від домішок першої групи є
фізико-хімічні процеси: агрегація за допомогою коагулянтів і флокулянтів, адгезія
на поверхні зернистих інертних речовин, а також флотація. За наявності
біологічних забруднень застосовуються окисники, солі деяких металів, різні
фізичні способи. [27]
До другої групи домішок води належать колоїдні, гумінові речовини,
фульвокислоти, високомолекулярні сполуки природного походження,
мікроорганізми, а також відносяться різні типи гідрофільних і гідрофобних
систем з розміром частинок від 10−5 до 10−7 см. Для видалення їх із води
застосовується оброблення хлором, озоном та іншими окисниками з подальшим
коагулюванням. У результаті знижується колірність води, руйнуються гідрофільні
колоїди, створюються необхідні умови для коагулювання гідрофобних домішок,
знищуються мікроорганізми.
Видалення колоїдних домішок і знебарвлення води досягається за
допомогою коагулянтів. Ступінь і швидкість гідролізу коагулянтів у воді
залежить від її рН, сольового складу і температури. Особливо чутливий до цих
факторів алюмінієвий коагулянт, найменш чутливий – залізний коагулянт.
Використання змішаного алюмозалізного коагулянта дає можливість видалити
ширшу гаму забруднень, при цьому коагулянт має переваги кожного із
компонентів і дає можливість коагулювати воду в ширшому інтервалі рН і
температури. Застосування разом з коагулянтами невеликих домішок флокулянтів
(активна кремнієва кислота, поліакриламід та ін.) сприяє підвищенню ефекту
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
коагулювання, зокрема прискорює утворення пластівців, поліпшує їх структуру,
швидко й ефективно прояснює воду.
Прийнятні результати очищення води від колоїдних забруднень забезпечує
контактна коагуляція (безвідстійне фільтрування).
Речовини, що належать до третьої групи домішок води, є розчинами
молекулярного ступеня дисперсності. Це розчинні у воді гази, органічні речовини
біологічного походження, а також неелектроліти або слабкі електроліти з
розміром часток 10−7…10−8 см. Для їх видалення ефективнішим є аерування,
окиснення та адсорбція.
Розчинені у воді гази і леткі органічні речовини (легкі нафтопродукти, деякі
органічні сірчисті та карбонільні сполуки, низькомолекулярні ефіри і т.ін.)
видаляються аеруванням, а також обробленням води відповідними хімічними
реагентами. Для видалення сірководню воду обробляють хлором, для зв'язування
надлишкової вугільної кислоти – вапняним розчином, крейдою або
фільтруванням крізь мармуровий дрібняк. Надлишок кисню видаляють
фільтруванням через залізну стружку, обробленням сульфітом натрію або іншими
реагентами.
Розчинені у воді одно- та багатоатомні феноли, гумінові речовини та
фульвокислоти розкладаються під дією сильних окисників.
Багато забруднень, що входять до третьої групи, видаляються з води за
допомогою активного вугілля. Цей спосіб очищення ґрунтується на тому, що
домішки води вступають у молекулярну взаємодію з активною поверхнею вугілля
і закріплюються на ній. На активному вугіллі відбуваються також окисно-відновні
реакції. На вугіллі добре адсорбуються гідрофобні сполуки, до яких належать
вуглеводні нафти, ароматичні вуглеводні та їх похідні (хлорфенол), хлоровані
вуглеводні та інші малорозчинні у воді сполуки. Для видалення з води від
низькомолекулярних сполук використовують дрібнопористе вугілля (марки КАД і
БАУ), для видалення речовин з більшими молекулами (сульфокислоти і гумінові
речовини) – крупнопористе вугілля (марки ОУ і А).
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Запахи і присмаки усувають фізичними способами, залежно від їх
походження. Якщо вони природного походження (продукти життєдіяльності
мікроорганізмів та їх відмирання), воду обробляють мідним купоросом.
Аналогічні результати можна отримати дією сильних окисників (озон, хлор) або
адсорбентів (активне вугілля).
Поєднання хлорування з амонізацією для води, яка містить фенол та інші
похідні бензолу, перешкоджає виникненню в ній хлорфенольних запахів і
присмаків.
Запахи і присмаки, зумовлені наявністю розчинених газів або солей,
усуваються відповідно дегазацією і знесолюванням. [27]
До четвертої групи домішок належать електроліти (менше 10−8см).
Видалення їх із води ґрунтується на зв’язуванні іонів в малорозчинні і
слабодисоційовані сполуки. У разі використання реагентів доцільно виходити з
величин добутку розчинності утворених сполук. За малих їх значень повнота
очищення зростає, особливо за надлишку іона-осаджувача.
Для видалення забруднень цієї групи широко застосовують іонообмінні ре-
акції на поверхні іонообмінних смол. Ці процеси раціонально використовувати
тоді, коли іони, що видаляються, треба втримати на нерозчинному матеріалі, замі-
нивши їх іонами, нешкідливими для подальшого використання води.
Воду можна звільнити від небажаних іонів і її випарюванням, переведенням
у тверду фазу (виморожування, отримання газогідратів) або додаванням
розчинника, що не змішується з водою. Для утворення двох фаз, використовують
нерівномірність розподілу іонів між ними (екстракція). Іноді доцільно використо-
вувати рухомість іонів в електричному полі (електродіаліз).
Пом’якшують воду, тобто видаляють із неї катіони кальцію і магнію, що
зумовлюють твердість води, термічними, реагентними, іонообмінними та елек-
трохімічними способами.
Термічні способи пом’якшення ґрунтуються на перетворенні
гідрокарбонатів кальцію і магнію в малорозчинні карбонати, які випадають в осад
під час кип’ятіння. Так вода звільняється лише від тимчасової твердості.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Реагентними способами пом’якшення води розчинні солі кальцію і магнію
за допомогою хімічних реактивів перетворюються на нерозчинні сполуки,
утворюючи завись, яка видаляється відстоюванням і фільтруванням.
Найпоширеніший спосіб – вапняково-содовий.
Іонообмінним способом пом’якшують воду фільтруванням через Na+- або
Н+- катіоніт, в результаті чого іони Са2+ та Мg2+, що містяться у воді, замінюються
відповідно на іони Nа+ або Н+.
Знесолювання можна досягти електрохімічним способом, іонним обміном,
газогідратним способом, екстракцією, зворотним осмосом та ін.
Залізо і марганець видаляють такими способами. За наявності у воді заліза
(ІІ) знезалізнення здійснюють за допомогою аерування з подальшим
відстоюванням і фільтруванням. Колоїдні органічні сполуки заліза видаляються
хлоруванням з подальшим обробленням коагулянтами. Воду, що містить залізо у
вигляді некарбонатних солей, знезалізнюють фільтруванням через Н+-, Nа+- або
Са2+- катіоніти.
Сполуки марганцю (II), як і заліза (II), окислюють киснем повітря,
перетворюючи його в марганець (III). Марганець (II) також можна видалити
фільтруванням крізь пісок або піролюзит з попереднім підлужуванням води
вапном, обробленням залізними коагулянтами або фільтруванням через Мn3+-
катіоніт.
Видалення важких металів (свинцю, міді та ін.), а також отруйних речовин,
що мають високу токсичну дію навіть у малих концентраціях, потребують ретель-
но підібраних комбінованих способів очищення, що ґрунтуються на процесах
дистиляції, фільтрування, коагулювання, окиснення, осадження, адсорбції,
іонного обміну та ін. [27]
Знаючи особливості, які характеризують кожну групу домішок, можна
знайти ефективні способи їх видалення, змінити її іонний склад і звільнитись від
мікроорганізмів.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Способи водопідготовки у виробництві безалкогольних напоїв. Схеми
водопідготовки поєднують різні способи, тому залежно від складу вихідної води
складають схему водопідготовки окремо для кожного підприємства.
Практично процес водопідготовки зводиться до вирішення таких завдань:
1. Видалення колоїдних, завислих і розчинних органічних речовин
(очищення).
2. Зміна іонного складу (пом’якшення, знезалізнення та ін.).
3. Звільнення від мікроорганізмів (знезараження).
Незважаючи на принципову різницю цих завдань, процеси, що
відбуваються під час здійснення конкретних способів водо підготовки, можуть
бути спільними залежно від фазово-дисперсного стану мінеральних, органічних і
біологічних домішок води. [27]
Відстоювання
Воду відстоюють для попереднього очищення її від грубодисперсних
домішок. Їх потрібно видаляти на перших стадіях водопідготовки, оскільки вони
значно знижують ефект очищення на подальших стадіях. Під час відстоювання
осаджуються завислі частинки під дією сили тяжіння, при цьому відбувається як
вільне, так і сполучене їх осадження. У верхніх шарах відстоюваної води, де
концентрація завислих частинок мала, спостерігається вільне осадження, за якого
виключається взаємовплив частинок. У нижніх шарах, де концентрація завислих
частинок зростає за рахунок верхніх шарів, відбувається сполучене осадження. В
результаті одні частинки з’єднуються з іншими, утворюючи численні пластівці,
які за достатнього згущення діють практично як фільтр, затримуючи і
захоплюючи за собою малі частинки.
Завислі речовини, що зазвичай зустрічаються у природній воді, неоднорідні
за формою, величиною та масою і тому мають різну опірність осадженню. Тому
розрахункову швидкість їх осадження визначити досить важко. На практиці
швидкість осадження визначають за експериментальною кривою, для побудови
якої на осі абсцис відкладають час відстоювання, а на осі ординат – масу
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
осаджених завислих частинок, % до початкового вмісту. Поділивши загальну
масу осадженої зависі на час, знаходять так звану процентну швидкість
осадження.
Воду відстоюють у відстійних апаратах різних типів. У разі витрати води до
125 м3/год доцільно використовувати вертикальні відстійники – циліндричні
резервуари з конічним днищем. Зсередини відстійника закріплено відкриту у
нижній частині трубу, в яку подають воду. В трубі вода переміщується спочатку
догори, а потім донизу, та, потрапляючи до робочої частини відстійника, знову
піднімається догори. В трубі потік води робить крутий поворот, а на виході різко
змінює швидкість, що сприяє випаданню завислих частинок. У міру накопичення
осад скидають до каналізації або очисних споруд. Припустима швидкість
вихідного потоку води у такому апараті – 1,8…2,2 м3/год., час відстоювання – до
двох годин. [27]
Коагулювання
Коагулюванням називають процес укрупнення частинок у дисперсній
системі внаслідок їх злипання. Результатом коагулювання є утворення агрегатів
частинок і їх випадання в осад.
Метою коагулювання є звільнення води від домішок, що надають їй
каламутності та колірності. Цим способом із води видаляються зависі та колоїди,
якщо відстоювання та фільтрування через зернисті матеріали неефективне. Завись
– це глинисті, кварцові, вапняні та гіпсові частинками, речовини тваринного та
рослинного походження; колоїди – сполуки кремнію, заліза, сірки, продукти
життєдіяльності та розкладу мікроорганізмів, а також гумусові речовини. Часто
неорганічні частинки утворюють золі та адсорбуються органічними колоїдами.
Такі сполуки зумовлюють найстійкішу каламутність води.
Важливою особливістю коагулювання є те, що, крім видалення зависі і
колоїдів, зменшується вміст деяких істинно розчинних домішок.
Коагулянти – це солі слабких основ і сильних кислот. При розчиненні у воді
вони гідролізуються, тобто взаємодіють з гідроксил-іонами, внаслідок чого
утворюються малорозчинні основи. При цьому відбувається виділення їх із
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
розчину з утворенням колоїдних частинок, що під дією електролітів води
коагулюють, тобто укрупнюються внаслідок взаємного злипання. В результаті
утворюються пластівці, що випадають в осад разом з колоїдами та зависсю води.
Отже, коагуляція складається з трьох стадій: гідроліз коагулянтів і утворення
розчинних золів гідроксидів; взаємодія золів гідроксидів із колоїдами і зависсю
води; утворення пластівців і випадання їх агрегатів у осад.
Агрегатна стійкість колоїдної системи зумовлена однаковими електричними
зарядами її частинок, між якими діють сили електромагнітного відштовхування,
що перешкоджають взаємному сполученню частинок. Електричний заряд виникає
внаслідок адсорбції іонів із розчинів або віддачі в розчин певного заряду.
Колоїдна частинка у розчині перебуває у безперервному броунівському русі.
Потенціал рухомої частинки відносно оточуючого її середовища називається
електрокінетичним, або ξ-потенціалом, який і характеризує стабільність системи.
Щоб її порушити, потрібно усунути сили відштовхування між частинками, тобто
знизити ξ-потенціал. [27]
Під час очищення води для зниження ξ-потенціалу частинок
використовують принцип взаємної коагуляції колоїдів. Суть його в тому, що до
колоїдного розчину, частинки якого мають негативний заряд, додають інший
колоїдний розчин з позитивно зарядженими частинками. При цьому протилежно
заряджені частинки нейтралізуються з подальшим утворенням агломератів.
Оскільки колоїдні частинки звичайних домішок природних вод (кремнієвих, гумі-
нових кислот) характеризуються негативним знаком ξ-потенціалу, для їх
коагуляції використовують колоїдні розчини важкорозчинних у воді основних
солей і гідроксиди металів Al(ОН)SO4, Al(ОН)3, Fе(ОН)2, колоїдні частинки яких
мають позитивний ξ-потенціал. Розчинність гідроксидів характеризується
даними, наведеним у табл. 2.16.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Таблиця 2.16 - Розчинність гідроксидів алюмінію та заліза у воді
Гідроксид Добуток Розчинність
розчинності ,
Al(ОН) 1,9·10-33
3 2г/,12060·1 0-8 см3
Fе(ОН)2 4,8·10-16 води 4,4·10-5
Fе(ОН)3 3,8·10-38 2,13·10-9
Виникненн я позитивних заряді в цих колоїдів зумовлюється віддачею у
розчин негативно зарядженого іона гідроксиду. [27]
Для оброблення води коагулюванням позитивно заряджений колоїдний
розчин не вводять у готовому вигляді, а одержують безпосередньо в
оброблюваній воді внесенням у неї коагулянтів. Як коагулянти використовують
глинозем Al2(SO4)3·18H2O або залізний купорос FеSО4·7Н2О. У воді ці солі як
сильні електроліти повністю дисоціюють:
Al2 SO4 Al3 SO 2-;
3 4
FеSO Fе2+ SO 2-
4 + 4 .
Іони Al3+ як катіони слабких основ піддаються гідролізу згідно з рівнянням.
3 2
Al Н
2O AlOH H ;
2
AlОН Н2O Al ОН Н
;
2
AlОН2 Н2O AlОН
3 Н .
З наведених рівнянь видно, що гідролітична рівновага залежить від
рівноважної концентрації іонів Н+, тобто від величини рН. Якщо рН>7,5, в
результаті гідролізу утворюється тільки Al(ОН)3; за нижчих значень рН
утворюються також позитивні гідрокомплекси алюмінію Al(OН)2+ та AlОН2 . Їх
співвідношення залежить, крім рН, також від наявних у воді аніонів. Вплив
аніонів виявляється у тому, що з деякими з них позитивні гідрокомплекси
утворюють важкорозчинні солі. У результаті утворення солей концентрація
Al(ОН)2+ та AlОН2 зменшується і гідролітична рівновага зміщується праворуч.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Аніони природних вод з гідрокомплексами алюмінію як найменш розчинні
сполуки утворюють сульфати [Al2(ОН)4SO4]. Хлориди утворюють більш розчинні
солі, а іони НСО3 – повністю розчинні солі. [27]
Якщо рН>8, іони Аl3+
з іонами ОН утворюють комплексні алюмінат-іони,
які є аніонами. Ці іони з катіонами води не утворюють важкорозчинних солей.
Для іонів Fе2+ хід гідролізу аналогічний іонам Al3+:
2
Fе Н2O FеОН Н;
Fе
ОН Н2O FеОН Н.
2
У лужному середовищі за наявності у воді розчиненого кисню гідрат оксиду
заліза (II) окислюється до ще більш важкорозчинного гідрату оксиду заліза (III):
4FеОН 2Н2O O2 4Fе OН
2 3 .
Гідроліз як Al3+, так і Fе2+ призводить до підвищення концентрації іонів
водню. У природній воді це підвищення незначне завдяки зв'язуванню Н+ з
бікарбонат-іоном НCО3 .
H HCO
3 H2CO3 CO2 .
Але за малої лужності води та наявності коагулянтів буферність води може
бути вичерпана, що призводить до зниження рН і як наслідок – до неповного
гідролізу.
Швидкість встановлення гідролітичної рівноваги солей заліза та алюмінію
залежить також від температури. В чистих розчинах за температури 20 °С гідроліз
відбувається за 5…8 хвилин. У разі зниження температури гідролітична рівновага
встановлюється через більший проміжок часу. Режим оброблення води
коагулюванням встановлюють з урахуванням усіх розглянутих факторів.
Однією з основних умов ефективного процесу коагулювання є правильний
вибір кількості коагулянта. Оптимальною є його мінімальна концентрація, за якої
досягають швидкого та повного освітлення води. Орієнтовну дозу коагулянту у
перерахунку на Al2(SO4)3 розраховують за емпіричними формулами, залежно від
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
колірності та каламутності води. Оптимальну дозу визначають методом пробного
коагулювання. В оптимальній дозі у воді не повинні залишатись іони коагулянта.
Як уже зазначалось, під час оброблення води коагулянтами потрібно
зважати на вплив рН. Ізоелектрична точка Al(ОН)3 розташована при рН 5,5, але
солі води можуть зміщати її в бік вищих значень рН. У природних водах
коагуляція відбувається, якщо рН 5,7…7,8, причому за нижчих значеннях рН – у
м’якій та вищих – у твердій воді. [27]
У природних водах гідроліз коагулянтів відбувається досить швидко.
Протягом перших 30 с після введення коагулянта у воду утворюються колоїдні
гідроксиди. На їх поверхні адсорбуються як барвні речовини, так і безбарвні
частинки. Утворені агрегати осідають у вигляді пластівців. У результаті вода
знебарвлюється та стає прозорою.
Процес коагулювання можна прискорити додаванням у воду флокулянтів –
речовин, що утворюють, як і коагулянти, колоїдні дисперсні системи. Як
флокулянти використовують активовану кремнієву кислоту (її одержують із
силікату натрію обробленням його 1…2%-ю сірчаною кислотою), поліакриламід
та деякі інші речовини. Прискорення процесу освітлення з використанням
флокулянтів пояснюється тим, що флокулянт є колоїдом, що несе негативний
заряд, наприклад макроіон поліакриламіду, а коагулянт несе позитивний заряд. Ці
колоїди взаємонейтралізують свої заряди та утворюють великі пластівці, що
швидко осідають. Додавання до 1 мг/дм3 флокулянта у воду прискорює процес
коагуляції у 10…20 разів і зменшує витрату коагулянту.
Існує два основних способи коагулювання: в об’ємі та контактне. Для
коагулювання в об’ємі воду з коагулянтом змішують у камері
пластівцеутворення, після чого коагулянт відокремлюють відстоюванням або
фільтруванням. Суть контактного коагулювання полягає в тому, що воду з
коагулянтом пропускають через контактний освітлювач, де відбувається процес
пластівцеутворення та фільтрування. Контактний освітлювач – це резервуар,
завантажений пошарово піском і гравієм з різною крупністю зерен. Воду
пропускають крізь шар піску та гравію для зменшення крупності зерен. Пластівці,
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
затримуючись на насадці з піску та гравію, утворюють фільтрувальний шар,
здатний затримувати навіть тонкодисперсні частинки. Контактним
коагулюванням досягається вищий порівняно з коагулюванням в об’ємі ефект
освітлення води за менших кількостей коагулянта.
Оброблення води коагулянтами супроводжується підвищенням
2
концентрації у воді іонів SO4 або Cl . У разі підвищення їх концентрації вище
допустимої рекомендується обробляти воду способом електрохімічного
коагулювання. Він полягає в тому, що пластівці гідроксиду алюмінію та заліза
одержують не внесенням коагулянтів, а пропусканням крізь воду постійного
електричного струму від алюмінієвих і залізних електродів. У процесі електролізу
відбувається анодне розчинення пластин з утворенням іонів алюмінію та заліза. У
водному розчині ці іони утворюють відповідні важкорозчинні гідроксиди. [27]
Фільтрування
Фільтруванням називається процес розділення суспензій за допомогою
пористих речовин, що пропускають рідину, але затримують тверді частинки. Як
правило, воду фільтрують для її доочищення після певної водопідготовки
(відстоювання, коагулювання та ін.). Вода, що надходить на фільтрування, не
повинна містити більш як 8…12 мг/дм3 завислих речовин. Сутність фільтрування
полягає у розділенні та затримуванні завислих частинок у порах зернистого
фільтрувального матеріалу. Затримування зависі у шарі фільтрувального
матеріалу зумовлена двома причинами: адгезією твердих частинок на поверхні
зернистого шару силами міжмолекулярного притягування та механічним
затриманням у щілинах, що утворюються в місцях контакту зерен
фільтрувального шару.
Фільтрувальний матеріал повинен мати відповідну механічну міцність, бути
хімічно стійким щодо води та її домішок, а розміри зерен повинні бути
однорідними. Як фільтрувальний матеріал використовують переважно кварцовий
пісок і подрібнений антрацит.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
У практиці фільтрування води найпоширеніші піщані, вугільно-піщані,
керамічні фільтри та фільтрпреси.
Іонообмінні способи водопідготовки[27]
До іонообмінних способів відносять катіонітовий та аніонітовий. Їх сутність
полягає в обміні катіонів або аніонів солей, що містяться у воді, на іони катіонітів
або аніонітів. Найпоширенішим під час водо підготовки у виробництві
безалкогольних напоїв є катіонітовий спосіб, який передбачає обмін іонів Са2+ і
Mg2+ води на іони Na+ і H+ катіонітів.
Катіоніти – це високомолекулярні органічні сполуки, що містять іоногенні
активні групи кислотного характеру, які здатні до реакцій катіонного обміну.
Вони нерозчинні у воді, розчинах мінеральних кислот, лугів і в органічних
розчинниках. Катіоніти отримують сульфуванням спеціально обробленого
кам’яного вугілля або штучних полімерів. Перші називаються сульфовугіллям,
другі – іонообмінними смолами.
Головним показником катіонітів є обмінна ємність, яка визначається числом
г-екв катіонів, поглинутих 1 м3 катіоніту. Велике значення мають також
показники стійкості під час роботи в певних умовах, набухливість, опірність до
зносу, максимальна робоча температура та ін.
З вичерпанням поглинальної здатності катіоніту його регенерують –
витісняють катіони кальцію і магнію розчинами солі, що містить іон натрію (при
Na+-катіонуванні) або водню (при H+-катіонуванні). Як правило, для регенерації
використовують хлорид натрію та сірчану кислоту.
Для катіонування застосовують Na+- або H+-катіонітові фільтри. За високого
солевмісту вихідної води рекомендується застосовувати сумісне Na+–H+-
катіонування або тільки H+-катіонування.
Обладнання для пом’якшення води катіонітовим способом складається з
катіонітового фільтра, солерозчинника (або збірника розчину кислоти), збірників
пом’якшеної води та зворотних вод.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Знезаражування води[27]
Знезаражуванням води називається санітарно-технічний спосіб знищення у
воді мікроорганізмів, зокрема збудників інфекційних захворювань. Відомо багато
фізичних, хімічних і фізико-хімічних способів знезаражування води. На
безалкогольних заводах може бути використане хлорування, стерилізаційне
(знепліднювальне) фільтрування, оброблення ультрафіолетовими променями та
іонами срібла, озонування, електрохімічне оброблення та інші способи.
Хлорування води. Цей спосіб біологічного очищення води дуже
поширений. Бактерицидна дія хлору полягає у пригніченні обміну речовин та
окисленні складових клітин мікроорганізмів, внаслідок чого вони гинуть. Ця дія
зумовлена наявністю у хлорованій воді хлорнуватистої кислоти та іона ClO , що
безпосередньо взаємодіють з речовинами клітини. Відома гіпотеза (Д. Є. Грін, Н.
К. Штумпф), що пояснює дію хлору на руйнування ферменту гідрогенази
фосфотріаз, необхідного бактеріальній клітині для засвоєння глюкози. Вилучення
його з ферментної системи призводить до порушення обміну речовин і загибелі
клітини мікроорганізму.
Для хлорування води використовують газоподібний хлор, дозування якого
здійснюється спеціальними приладами – газодозаторами або хлораторами.
Хлорування може відбуватись також водним розчином хлорного вапна.
Обладнання для хлорування води хлорним вапном аналогічне обладнанню, що
використовується для коагулювання води.
У процесі хлорування мікроорганізми знищуються не хлором, а атомарним
киснем, що виділяється в результаті розпаду хлорнуватистої кислоти, яка
утворюється під час розчинення хлору у воді.
З використанням газоподібного хлору реакція відбувається за рівнянням
Н2O Сl2 НСlO НСl; НСlO НСl Оo
.
У разі використання хлорного вапна, що є сумішшю гіпохлориту кальцію
Са(OСl)2, хлориду кальцію СаСl2 і гашеного вапна Са(ОН)2, з гіпохлориту каль-
цію в результаті розпаду виділяється вільний хлор.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Бактерицидна дія хлору значною мірою залежить від його початкової дози
та тривалості контакту з водою. Від дози хлору 1 мг/дм3 та тривалості контакту 1
год кількість бактерій знижується удвічі. Його розчинність за нормального тиску
та температури 10 °С становить 9,75 г/дм3.
Під час хлорування води більша частина введеного хлору витрачається на
окиснення небіологічних домішок (гумусу, продуктів розпаду клітковини, білків,
солей двовалентного заліза, нітритів, аміаку, сірководню та ін.). Внаслідок
окисної дії хлору зменшується колірність води, зникають присмаки та запахи,
зумовлені домішками. Хлорування сприяє також видаленню із води заліза та
марганцю. Органічні сполуки заліза під дією хлору руйнуються, двовалентне
залізо окиснюється до тривалентного і випадає в осад у вигляді гідроксиду заліза
Fе(ОН)3; марганець окиснюється з утворенням нерозчинного діоксиду марганцю,
що легко видаляється на фільтрах. Хлорування – ефективніший спосіб видалення
з води заліза та марганцю порівняно з аерацією та катіонуванням.
У виробництві безалкогольних напоїв хлорування води повинно
супроводжуватись дехлоруванням (залишковий хлор надає їй неприємного смаку
та запаху). Під дією хлору можуть окиснюватись також ефірні олії та виникати
помутніння напоїв. Тому кількість залишкового активного хлору у воді, яка
надходить для виготовлення напоїв, постійно контролюють у лабораторії.
Озонування води. Ефективним способом біологічного очищення води є
озонування. Озон – алотропна модифікація кисню, його молекула складається з
трьох атомів кисню. Термодинамічна нестійкість молекули озону зумовлює її
активний контакт з багатьма мінеральними та органічними речовинами, у тому
числі і з плазмою клітин мікроорганізмів. Знезаражувальна дія озону в 15…20
разів швидша за дію хлору.
Озонуванням вода не тільки знезаражується, а й поліпшується її смак, запах
і знижується забарвленість. Характерною особливістю озонування є також і те,
що з озоном до води не вносяться сторонні домішки, а залишковий озон
практично миттєво розщеплюється з утворенням звичайних двоатомних молекул
кисню.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Озон одержують у спеціальних апаратах-озонаторах в результаті
електричних розрядів у повітряному середовищі. Для цього між двома
електродами пропускають очищене від пилу, охолоджене та висушене повітря.
Для запобігання іскровому або дуговому розряду електроди розділяють
діелектриком. Утворену озоноповітряну суміш подають з озонатора до ежектора
для змішування з оброблюваною водою.
Обробка води іонами срібла. Уперше спосіб знезаражування питної води
електролітичними розчинами срібла розробив Л. А. Кульський у 1930 р. Водні
розчини з іонами срібла за надійністю, економічністю та простотою технології
переважають усі відомі консерванти. Срібло дає можливість зберегти високі
санітарно-гігієнічні показники питної води протягом багатьох місяців.
Бактерицидні властивості іонів срібла пояснюються їх здатністю руйнувати
та денатурувати плазму мікроорганізмів. Характер дії срібла на мікроорганізми
можна пояснити адсорбційною теорією, згідно з якою бактеріальна клітина
втрачає життєдіяльність у результаті адсорбції іонів срібла на поверхні клітини та
взаємодії електростатичних сил, що виникають між негативно зарядженою
протоплазмою клітини та позитивно зарядженими іонами срібла.
Антимікробна дія срібла пояснюється також руйнуванням ферментів, що
містять SН- та СООН- групи, і порушенням нормального обміну речовин
мікроорганізмів. Бактерицидна дія срібла досить сильна, зокрема у 3,5 рази
сильніша за сулему у тій самій концентрації та сильніша за пеніцилін і біоміцин.
Срібло вбиває грампозитивні, грамнегативні бактерії та віруси. Найбільшу
активність срібло виявляє до патогенних мікроорганізмів. За концентрації срібла
1 мг/дм3 Еsch. coli гинуть за 3 хвилин.
Антимікробна дія срібла тим більша, чим вища концентрація іонів Аg+ та
довший їх контакт з водою.
Швидкість знезаражування може знижуватись за наявності у воді деяких
речовин. Так, наявність у воді хлоридів призводить до створення плівки АgСl на
поверхні електродів, що утруднює розчинення срібла. Негативно впливають
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
також органічні високомолекулярні сполуки, що здатні сорбувати на своїй
поверхні іони срібла.
Воду обробляють пропусканням постійного електричного струму крізь два
занурених у воду срібних електроди. При цьому відбувається електролітичне
розчинення анода. До складу іонаторів входять електролізуючий пристрій, срібні
електроди та збірник, крізь який проходить вода.
Срібло виявилося добрим консервантом мінеральної води та напоїв. Відомо,
що срібло концентрацією 0,5 мг/дм3 здатне збільшити стійкість безалкогольних
напоїв у 50 разів.
Останнім часом поширена думка, що іони срібла негативно впливають на
клітини організму людини. Тому їх використання в більшості країн світу (в тому
числі в Україні) заборонено.
Оброблення води ультрафіолетовими променями. Біологічне очищення
води ультрафіолетовими променями ґрунтується на властивості променів з
довжиною хвиль 200…295 нм знищувати всі види бактерій і спор. Термін
оброблення становить кілька хвилин. Бактерицидні властивості ультрафіолетових
променів і загибель клітин пояснюють їх фотохімічною дією на білкові колоїди
протоплазми клітин, що спричиняє зміну її структури та дисперсності.
Ефективність бактерицидної дії ультрафіолетових променів залежить від
тривалості та інтенсивності опромінення, а також від наявності зависі, колоїдних
домішок і барвних речовин у воді, здатних розсіювати або поглинати світло та
перешкоджати проникненню променів у шар води. Найбільшу опірність
бактерицидному опроміненню мають бактерії кишкової палички. Тому наявність
чи відсутність кишкової палички може бути показником ефективності
знезаражування води, забрудненої патогенними неспороутворювальними
бактеріями.
Бактерицидне (знепліднювальне) фільтрування. Для біологічного
очищення воду піддають бактерицидному фільтруванню. Значного поширення
набули свічкові керамічні фільтри. Це металічний корпус з кришкою, що
закривається герметично, та решіткою усередині корпусу, на якій закріплені
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
пористі керамічні свічки з розміром пор 1,50…1,57 мкм. Керамічна свічка –
порожнистий, закритий з нижнього кінця циліндр. Верхній кінець свічки має
металеву голівку з отвором. Пропускна здатність однієї свічки – близько 120
дм3/год.
Фільтрування у керамічному фільтрі відбувається так. Вода під тиском
0,2…0,25 МПа потрапляє в корпус фільтра та проникає крізь пори свічок у їх
середину, залишаючи на зовнішній поверхні мікроорганізми та інші дрібні
частинки. Із свічок крізь отвори в їх голівках вода потрапляє до верхньої частини
корпусу, з якого і відводиться до виробничих збірників. У процесі фільтрування
пори свічок забиваються, тому щодня після закінчення роботи потрібно їх
промивати. Для цього протягом 10 хв пропускають воду у напрямку, зворотному
напрямку фільтрування.
Не менш як двічі на місяць фільтр очищають від слизу, накопиченого на
поверхні свічок. Для цього відкривають кришку корпусу фільтра, виймають
батарею свічок і з кожної свічки механічно зчищають утворений наліт. Після
цього свічки занурюють у 1%-й розчин перманганату калію на 10…12 год для
дезінфекції. Продезінфіковані свічки промивають водою та знову вміщують у
корпус фільтра, який попередньо дезінфікують розчином хлорного вапна.
Для знепліднення води можна використовувати також мембранні фільтри.
Загальна класифікація домішок води та способи їх видалення[27]
Таблиця 2.17. - Загальна класифікація домішок води та способи їх видалення
Фазова Гетерогенні системи Гомогенні системи
характеристика Група
І II III IV
Фізико-хімічна Грубодисперсні Домішки колоїдного Домішки Домішки іонного
характеристика домішки: ступеня молекулярного ступеня
суспензії, дисперсності:органічні ступеня дисперсності: солі,
емульсії, та неорганічні дисперсності: кислоти,основи
планктон, речовини, віруси гази, органічні
патогенні речовини
Способи мМіекхраоноірчгнаен ізми Ультрафільтрування Гіперфільтрування (зворотний
видалення розділення осмос)
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
домішок із води Адгезія на Коагуляція Десорбція Переведення іонів у
зернистих і газів і важкорозчинні
високодисперсних речовин, сполуки
матеріалах евапорація
Окиснення хлором, озовнаожмк,о плертмкиахн ганатом
речовин
Адсорбція на Адсорбція на Фіксація на твердій
гідроксидах і активному фазі іонітів
дисперсних мінералах вугіллі та
інших
Агрегація за допомогою флокулянтів Амастоецрііюалвахн ня Моляризація та
(аніонних і катіонних) молекул комплексоутворення
Флотація Електрофоретичні Екстрагування Сепарування іонів
способи органічними за різного фазового
розчинниками стану води
Електролізис Використання
синьозеленої рухливості іонів в
водорості електричному полі
Бактерицидний Віруліцидний вплив
вплив
2.5.3 Опис апаратурно-технологічной схеми виробництва безалкогольних
напоїв.
При використанні цукру-піску мішки з цукром на піддонах доставляють
автотранспортом на завод. Пакети мішків автонавантажувачем знімають з
автомашин і доставляють до місця складування. У міру потреби мішки з цукром
доставляють на піддонах у виробничий склад сироповарочних відділення, де
після зважування на вагах цукор норією зсипають в проміжний бункер для
зберігання, а з нього в сироповарильний апарат 14, куди одночасно задають
розрахункову кількість води. Для отримання інвертного цукру використовують
розчин лимонної кислоти, який подають із збірника 21. Готовий цукровий сироп
шестерінчастим насосом 16 через фільтр-уловлювач 15, а потім через
теплообмінник 17, де сироп охолоджують до температури 30 С насосом 16,
перекачують у реактор для приготування інвертного цукрового сиропу 14а.
Збірники 21, 22, відповідно з кислотами, есенціями. Соки, як правило,
зберігають у металевих або виготовлених з нержавіючої сталі збірниках 30.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Після відповідної підробки (детерпенізації настоїв, передньо розчинення
концентратів в гарячій воді, фільтрування соків на фільтрі 18 і д. т.) насосом (або
безпосередньо з тари) складові купажного сиропу задають в збірники-мірники,
встановлені на предкупажному майданчику. У міру потреби розрахункова
кількість сировини і цукрового сиропу задають в купажний чан 24, звідки після
ретельного перемішування готовий купажний сироп, пройшовши фільтр 18 і
теплообмінник 26, надходить у збірник-мірник 25 купажного сиропу, звідки потім
він надходить на синхронно-змішувальну установку. Вода відбирається із
водопроводу і подається в цех водо підготовки, де вона спочатку проходить через
пісочний фільтр 2, далі через Na – катіонітову установку 3. Регенерацію Na –
катіонітової установки проводять розчином солі, який готують і подають із з
збірника 4.
Пом’якшена вода через збірник 5 насосом 6 подається на керамічні фільтри
7. Керамічні фільтри сприяють очищенню води тільки від великих часток. При
цьому у воді не знижується кількість органічних і неорганічних речовин, вірусів і
бактерій.
2.6 Розрахунок продуктів
2.6.1 Вихідні дані для розрахунку
Потужність заводу безалкогольних напоїв становить 1.5 млн дал напоїв на рік.
На заводі випускається продукція, асортимент якої представлений в табл. 2.18.
Таблиця 2.18 — Асортимент та обсяги виробництва проектованих
безалкогольних напоїв
Обсяг
Найменування напою відсоток від загальної виробництво за рік, дал
кількості, %
Полуничка 30 450000
Смородина 30 450000
Росинка 40 600000
ВСЬОГО 100 1500000
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 51
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.19 — Рецептура на 100 дал готового напою «Полуничка»
Найменування Витрата Вміст сухих речовин у компоненті
компонента компоненту масова частка, % кг
Цукор, кг 80 99,86 79,89
Полуничний сік, дм3 120 8,2 8,2
Лимонна кислота, кг 1,414 99,5 1,41
Барвник, кг 0,3 95,0 0,28
Діоксид вуглецю, кг 22 — —
ВСЬОГО 203,814 — 89,78
Напій «Полуничка»
Цукор і цукровий сироп[23]
За рецептурою витрати цукру на 100 дал напою становлять 80 кг в натурі,
або
80∙0,9986 = 79,89 кг
сухих речовин за вологості цукру 0,14 %.
Втрати сухих речовин під час приготування і транспортування сировини
становлять 1 %
79,89∙0,01= 0,80 кг,
а у сиропі їх залишиться
79,89 – 0,80=79,08 кг.
Якщо цукровий сироп готують з масовою часткою сухих речовин 65 %, то
маса сиропу за рахунок розбавлення цукру водою
79,08х100/65=121,7 кг
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Визначаємо його об’єм за густиною сиропу 1,3163 кг/дм3.
121,7/1,3163 = 92,43 дм3.
Під час приготування цукрового сиропу випаровується 5 % води. Отже,
загальні витрати води:
(121,7−79,08)100
=44,86 м3
100−5
Полуничний сік
Із полуничним соком в напій вводиться сухих речовин
8,2∙1,2 = 9,84 кг.
Фактичний вміст сухої речовини в наявному на складі соку становить
8 кг/дм3. Отже, витрати його більші у (8,2/8)=1,03 рази і дорівнюють
100∙1,03 =103 дм3.
Лимонна кислота
На 100 дал напою за його кислотності 2,8 см3 розчину гідроксиду натрію
концентрацією 1 моль/дм3 на 100 см3 та еквіваленті лимонної кислоти 0,064
потрібно кислоти:
2,8∙0,064 = 0,18 г/100 см3 або 1,8 кг на 100 дал.
З урахуванням масової частки лимонної кислоти 99,5 % у товарній кислоті
її витрати:
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
1,8∙100/99,5 = 1,81 кг.
Для приготування напою потрібно 103 дм3 соку з кислотністю 0,6 % за
лимонною кислотою, тобто з соком вносять кислоти:
103∙0,006 = 0,62 кг.
У разі витрат 100 кг цукру вологістю 0,14 % у 100 дал напою міститься
води:
100(100−0,14)99,5
1000-103- = 833,3 дм3 = 83,3 дал.
1,56∙100∙100
де 1,56 — маса 1 дм3 цукру, кг.
Витрати кислоти на нейтралізацію солей жорсткості води:
91,2∙83,3
= 0,076 кг
100∙1000
де 91,2 — норма витрат лимонної кислоти для нейтралізації солей жорсткості;
100 дал води із жорсткістю 1,4265 ммоль/дм3, г;
1000 — коефіцієнт перерахунку грамів у кілограми.
Загальні витрати кислоти на 100 дал напою:
1,81 + 0,62+ 0,076 = 2,51 кг.
У перерахунку на товарну кислоту з масовою часткою 99,5 % загальні
витрати кислоти
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
2,51∙100/99,5 = 2,52 кг.
Із товарної кислоти для приготування напою готують розчин з масовою
часткою 50 %. Маса розчину
2,52∙100/50 = 5,04 кг,
Розраховуємо його об’єм за відносної густини 1,2204 кг/дм3.
5,04/1,2204 = 4,13 дм3.
Витрата води для приготування розчину кислоти
4,13 – 2,52/1,2204 =1,32 дм3.
Приготування і витрати барвника
Вміст сухих речовин у барвнику
0,3∙0,95 = 0,28 кг.
Для одержання купажного сиропу барвник розбавляють п’ятикратною
кількістю води. Маса розчину барвника
0,28∙6 = 1,71 кг,
а його об’єм за густини 1,047 кг/дм3
1,71/1,117 = 1,53 дм3.
Для приготування барвника води потрібно:
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
1,53 – 0,28/1,0 = 1,25 дм3,
Результати розрахунків узагальнені в табл. 2.20.
Таблиця 2.20 — Витрати компонентів на 100 дал напою «Полуничка»
Найменування Кількість
компоненту компоненту, дм3 сухої речовини, кг
Цукровий сироп 92,43 79,08
Полуничка сік 103 9,84
Розчини:
лимонної кислоти 4,13 2,52
барвник 1,53 1,53
ВСЬОГО 201,09 83,97
Приймаємо втрати під час купажування і фільтрування купажу рівними 1 %,
тобто:
201,09∙0,01= 2,01 дм3 або 83,97∙0,01=0,84 кг.
Об’єм готового купажного сиропу на 100 дал:
201,09∙0,99= 199,08 дм3
із вмістом сухої речовини:
83,97∙0,99 =83,13 кг.
У 1 дм3 купажного сиропу сухих речовин міститься:
83,13/199,08 = 0,42 кг.
Кількість газованої води:
100∙10 – 199,08 = 800,92 дм3,
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
де 10 — коефіцієнт перерахунку декалітрів у дециметри кубічні. Враховуючи
10 % втрат під час сатурування та розливу, води потрібно
800,92∙100/90 = 889,9 дм3.
Вуглекислий газ[30].
За рецептурою, витрата зрідженого вуглекислого газу становить:
Для напою «Полуничка» 22 кг на 100 дал, а на річний випуск
450 000х22/100 = 99000кг або 99,0 т.
Напій «Смородина»
Таблиця 2.21 — Рецептура на 100 дал готового напою «Смородина»
Найменування Витрата Вміст сухих речовин у компоненті
компонента компоненту масова частка, % кг
Цукор, кг 120 99,86 102,26
Есенція «Смородина», 3,0 55,2 16,56
кг
Сік смородини, дм3 80 8.3 6,64
Бензоат натрію, кг 0,180 70,0 0,126
Діоксид вуглецю, кг 22 — —
ВСЬОГО 225,180 — 125,586
Цукор і цукровий сироп
За рецептурою витрати цукру на 100 дал напою становлять 120 кг в натурі,
або
120∙0,9986 = 119,83 кг
сухих речовин за вологості цукру 0,14 %.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 57
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Втрати сухих речовин під час приготування і транспортування сировини
становлять 1 %
119,83∙0,01= 1,20 кг,
а у сиропі їх залишиться
119,83 – 1,20=118,63 кг.
Якщо цукровий сироп готують з масовою часткою сухих речовин 65 %, то
маса сиропу за рахунок розбавлення цукру водою
118,63х100/65=182, 5 кг
Визначаємо його об’єм за густиною сиропу 1,3163 кг/дм3.
182,5/1,3163 = 138,65 дм3.
Під час приготування цукрового сиропу випаровується 5 % води. Отже,
загальні витрати води:
(182,5−118,63)100
=67,2 м3
100−5
Сік смородини
Із смородиновим соком в напій вводиться сухих речовин
8,3∙0,8 = 6,64 кг.
Фактичний вміст сухої речовини в наявному на складі соку становить
8 кг/дм3. Отже, витрати його меньше на (6,64/8)=0,83 рази і дорівнюють
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
100∙0,664 =83 дм3.
Есенція «Смородина»
У таблиці 2.22 наведено дані з рецептур про витрату настоїв і есенцій на 100
дал напою і на річну продуктивність.
Таблиця 2.22 - Витрати есенцій
Витрата, кг
Напій Вид настою або на 100 дал на річну
есенції напою продуктивність
Смородина Есенція
смородинова 3,0 13 500
Бензоат натрію
Із бензоатом натрію в напій вводиться сухих речовин
0,180∙0,70 = 0,126 кг.
Результати розрахунків узагальнені в табл. 2.23.
Таблиця 2.23 — Витрати компонентів на 100 дал напою «Смородина»
Найменування Кількість
компоненту компоненту, дм3 сухої речовини, кг
Цукровий сироп 138,65 118,63
Смородиновий сік 83 6,64
Есенція 3,0
«Смородина» 16,56
Бензоат натрію 0,18 0,126
ВСЬОГО 224,83 141,96
Приймаємо втрати під час купажування і фільтрування купажу рівними 1 %,
тобто:
224,83∙0,01= 2,25 дм3 або 141,96∙0,01=1,42 кг.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 59
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Об’єм готового купажного сиропу на 100 дал:
224,83∙0,99= 222,58 дм3
із вмістом сухої речовини:
141,96∙0,99 =140,54 кг.
У 1 дм3 купажного сиропу сухих речовин міститься:
140,54/222,58 = 0,63 кг.
Кількість газованої води:
100∙10 – 222,58 = 777,42 дм3,
де 10 — коефіцієнт перерахунку декалітрів у дециметри кубічні. Враховуючи
10 % втрат під час сатурування та розливу, води потрібно
777,42∙100/90 = 863,8 дм3.
Вуглекислий газ[30].
За рецептурою, витрата зрідженого вуглекислого газу становить:
Для напою «Смородина» 22 кг на 100 дал, а на річний випуск
450 000х22/100 = 99000кг або 99,0 т.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 60
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Напій «Росинка»
Таблиця 2.24 — Рецептура на 100 дал готового напою «Росинка»
Найменування Витрата Вміст сухих речовин у компоненті
компоненту компоненту масова частка, % кг
Цукор, кг 100 99,86 99,86
Есенція «Яблуко», кг 2,8 50,26 1,31
Лимонна кислота, кг 1,23 99,5 1,22
Ароматизатор 1 — —
«Яблуко», дм3
Яблучний сік, дм3 60 6,2 3,72
Колер 0,4 70 0,28
Діоксид вуглецю, кг 22 — —
ВСЬОГО 187,03 - 72,75
Цукор і цукровий сироп
За рецептурою витрати цукру на 100 дал напою становлять 100 кг в натурі,
або
100∙0,9986 = 99,86 кг
сухих речовин за вологості цукру 0,14 %.
Втрати сухих речовин під час приготування і транспортування сировини
становлять 1 %
99,86∙0,01= 0,9986 кг,
а у сиропі їх залишиться
99,86 – 0,9986=98,86 кг.
Якщо цукровий сироп готують з масовою часткою сухих речовин 65 %, то
маса сиропу за рахунок розбавлення цукру водою
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
98,86х100/65=152, 1 кг
Визначаємо його об’єм за густиною сиропу 1,3163 кг/дм3.
152,1/1,3163 = 115,55 дм3.
Під час приготування цукрового сиропу випаровується 5 % води. Отже,
загальні витрати води:
(152,1−98,86)100
=56,04 м3
100−5
Яблучний сік
Із яблучним соком в напій вводиться сухих речовин
6,2∙0,6 = 3,72 кг.
Фактичний вміст сухої речовини в наявному на складі соку становить
6кг/дм3. Отже, витрати його більші у (3,72/6)=0,62 рази і дорівнюють
100∙0,62 =62 дм3.
Лимонна кислота
На 100 дал напою за його кислотності 2,8 см3 розчину гідроксиду натрію
концентрацією 1 моль/дм3 на 100 см3 та еквіваленті лимонної кислоти 0,064
потрібно кислоти:
2,8∙0,064 = 0,18 г/100 см3 або 1,8 кг на 100 дал.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
З урахуванням масової частки лимонної кислоти 99,5 % у товарній кислоті
її витрати:
1,8∙100/99,5 = 1,81 кг.
Для приготування напою потрібно 62 дм3 соку з кислотністю 0,6 % за
лимонною кислотою, тобто з соком вносять кислоти:
62∙0,006 = 0,372 кг.
У разі витрат 100 кг цукру вологістю 0,14 % у 100 дал напою міститься
води:
100(100−0,14)99,5
1000-62- = 874,3 дм3 = 87,4 дал.
1,56∙100∙100
де 1,56 — маса 1 дм3 цукру, кг.
Витрати кислоти на нейтралізацію солей жорсткості води:
91,2∙87,4
= 0,080 кг
100∙1000
де 91,2 — норма витрат лимонної кислоти для нейтралізації солей жорсткості;
100дал води із жорсткістю 1,4265 ммоль/дм3, г;
1000 — коефіцієнт перерахунку грамів у кілограми.
Загальні витрати кислоти на 100 дал напою:
1,81 + 0,372+ 0,080 = 2,26 кг.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
У перерахунку на товарну кислоту з масовою часткою 99,5 % загальні витрати
кислоти
2,26∙100/99,5 = 2,27 кг.
Із товарної кислоти для приготування напою готують розчин з масовою
часткою 50 %. Маса розчину
2,27∙100/50 = 4,54 кг,
Розраховуємо його об’єм за відносної густини 1,2204 кг/дм3.
4,54/1,2204 = 3,72 дм3.
Витрата води для приготування розчину кислоти
4,54 – 2,27/1,2204 =1,86 дм3.
Есенція «Яблучна»
У таблиці 2.25 наведено дані з рецептур про витрату настоїв і есенцій на 100
дал напою і на річну продуктивність.
Таблиця 2.25 - Витрати есенцій
Витрата, кг
Напій Вид настою або на 100 дал на річну
есенції напою продуктивність
Росинка Есенція яблучна
2.8 16 800
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 64
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Ароматизатор «Яблучний»
У таблиці 2.26 наведено дані з рецептур про витрату настоїв і есенцій на 100
дал напою і на річну продуктивність.
Таблиця 2.26 - Витрати ароматизатора
Витрата, кг
Напій Вид ароматизатор на 100 дал на річну
напою продуктивність
Росинка Яблучний
1 6 000
Приготування і витрати колеру
Вміст сухих речовин у колеру
0,2∙0,7 = 0,28 кг.
Для приготування колеру з виходом 105 % потрібно цукру
0,28·100/105 = 0,27 кг.
Для одержання купажного сиропу колер розбавляють п’ятикратною кількістю
води. Маса розчину колеру
0,27∙6 = 1,6 кг,
а його об’єм за густини 1,047 кг/дм3
1,6/1,047 = 1,53 дм3.
Для приготування колеру води потрібно:
1,53 – 0,27/1,56 = 0,81 дм3,
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 65
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
де 1,56 — маса 1 дм3 цукру, кг.
Результати розрахунків узагальнені в табл. 2.27.
Таблиця 2.27 — Витрати компонентів на 100 дал напою «Росінка»
Найменування Кількість
компоненту компоненту, дм3 сухої речовини, кг
Цукровий сироп 115,55 98,86
Яблучний сік 62 3,72
Розчини:
лимонної кислоти 4,54 1,22
колеру 1,53 0,28
Есенція 2.8 1.31
Ароматизатор 1 1
ВСЬОГО 187,42 106,39
Приймаємо втрати під час купажування і фільтрування купажу рівними 1 %,
тобто:
187,42∙0,01= 1,87 дм3 або 106,39∙0,01=1,07 кг.
Об’єм готового купажного сиропу на 100 дал:
187,42∙0,99= 185,55 дм3
із вмістом сухої речовини:
106,39∙0,99 =105,3 кг.
У 1 дм3 купажного сиропу сухих речовин міститься:
105,3/185,55 = 0,57 кг.
Кількість газованої води:
100∙10 – 185,55 = 814,45 дм3,
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
де 10 — коефіцієнт перерахунку декалітрів у дециметри кубічні. Враховуючи
10 % втрат під час сатурування та розливу, води потрібно
814,45∙100/90 = 905 дм3.
Вуглекислий газ[30].
За рецептурою, витрата зрідженого вуглекислого газу становить:
Для напою «Росинка» 22 кг на 100 дал, а на річний випуск
600 000х22/100 = 132000кг або 132,0 т.
Результати продуктових розрахунків для всіх видів напоїв наведено в табл.
2.28.
Таблиця 2.28 — Зведена таблиця продуктових розрахунків
Витрата компоненту для напою На
Оди річний
Найменування ниця «Полуничний» «Смородина» «Росинка» випуск
компоненту вимі на 100 на 0,45 на на 0,45 на 100 на 0,60 1,5 млн
рюв дал млн дал 100 млн дал дал млн дал дал
ання дал
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Цукровий сироп дм3 92,43 415935 138,7 624150 115,6 693600 1733685
Полуничний сік дм3 103 463500 — — — — 463500
Смородиновий сік дм3 — — 83 373500 - - 373500
Яблучний сік дм3 — — — — 62 372000 372000
3
Есенсія дм — — 3,0 13500 - - 13500
«Смородина»
дм3 — — - - 2,8 16800 16800
Есенсія «Яблучна»
Розчин лимонної дм3 4,13 18585 — — 4,54 27240 458250
кислоти
Розчин колеру дм3 - - — — 1,53 9180 9180
Ароматизатор дм3 — — — — 1 6000 6000
«Яблучний»
Барвник кг 1,53 6885 - - - - 688500
СО2 т 99 445500 99 445500 132 792000 1683000
Бензоат натрію кг 1,53 6885 - - — — 6885
Підготовлена дм3 889.9 4004550 774.4 3484800 905 5430000
Вода 12919350
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 67
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів[3]
Пляшки. Всі виготовлені напої будуть розливатись у пляшки з
поліетилентерафталату об’ємом 1 дм³-30% (450 000 дал); 1,5 дм³-30% (450 000
дал); 2,0 дм³-40%(600 000 дал) .
У цьому випадку річний випуск продукції у пляшках
1л - 450 000∙10 = 4 500 000 шт.,
1,5л – 300 000∙10 = 3000 000 шт,
2 л – 300 000 ∙10 = 3 000 000 шт.
а з вираховуванням 0,1 % втрат
1л - 4 500 000∙0,001= 4500 шт.
1.5 - 3 000 000∙0,001= 3000 шт.
2.0 - 3 000 000∙0,001= 3000 шт.
Отже, для річної продуктивності потрібно пляшок
1 л - 4500 000+4500 = 4504500 шт.
1,5 л - 3 000 000+3 000 = 3 003000 шт.
2,0 л - 3 000 000+3 000 = 3003000 шт.
Разом: 4504500+3003000+3003000 = 10510500 шт.
Кришки і етикетки.
На 1 дал напоїв за нормами витрат і втрат потрібно 11 кришок і 11 етикеток,
а на річну потужність:
кришок — 10510500∙11 = 115 615 500 шт.,
етикеток — 10510500 ∙11 = 115 615 500 шт.
Клей.
Для наклеювання етикеток на пляшки з поліетилентерафталату за нормами
потрібно 0,5 кг клею на 1000 дал напоїв, а на рік
10510500∙0,5/1000 = 5255 кг.
Плівка ПЕТ. Для запаковування пляшок в пакети на 6 пляшок потрібно 1,5
м плівки.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
10510500∙1,5/6 = 2 627 625 м.
Результати розрахунків основних і допоміжних матеріалів узагальнено в
табл. 2.29.
Таблиця 2.29 — Зведена таблиця розрахунків основних і допоміжних
матеріалів
Найменування матеріалу На річну потужність
Пляшки 10510500
Кришки 115 615 500
Етикетки 115 615 500
Клей 5255
Плівка термозбіжна 2 627 625
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Сироповарильне відділення[1]
Обладнання для варки цукрового сиропу. В сироповарильному відділенні
встановлюємо комплекс, із норії, просіювача-дозатора, дозатора для води, бункер
для цукру, апрат для варки цукрового сиропа, насоса, фільтр-уловлювача і
охолоджувача [3].
Сироповарильниа апарат (поз.14)
Добові витрати цукрового сиропу складає: 7284,4 л.
Приймаємо 1 реактор вмісткостью 3200 л, зовнішнім діаметром 1500 мм,
висотою 1800 мм, електродвигун потужньостю 5,5 кВт с частотою обертання 1450
об/хв, масою 3810 кг. Всього реакторів два: один реактор для проведения варки
сиропа і один для інверсії цукрового сиропу. Обертання реактора за добу:
при варці цукрового сиропу
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
7284,4 / (3200 × 0,75) = 3;
при інверсії цукрового сиропу
7284,4 / (3200 × 0,75) = 3,
где 0,75 – коефіциент заповнення реактора.
Теплообмінник для цукрового сиропу (поз.17) Готовий цукровий сироп
підвергається інверсії при температурі 70 °С. Кількість цукрового сиропу однієї
варки:
3200 × 0,9 = 2880 л
де 0,9 – коэфіцент заповнення реактора при інверсії цукрового сиропа).
Приймаємо час охолодження однієї варки варки сиропу 1 год.
Тепло, яке необхідно відвести при охолодженні цукрового сиропу, із
врахуванням притоку 5 % тепла із навколишнього середовища:
Q = [2880 × 2,93(105 – 70) ×1,05 × 1,3163] : 1 = 408199 кДж/год,'
де 2,93 – питома теплоємкість цукрового сиропу, кДж/(кг-К);
1,3163 – густина цукрового сиропу, кг/л;
105 – початкова температура цукрового сиропу, °С;
70 – кінцева температура цукрового сиропу, °С;
1– тривалість охолодження, год.
Кількість води, що іде на охолодження приймаємо двократним до маси
цукрового сиропу:
2880 × 2 = 5760 л (5760 кг).
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 70
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Охолоджуюча вода нагрівається до температури
408 199 : (4,1868 × 5760) + 20 = 36,9 °С,
де 4,1868 – питома теплоємкість води, кДж/(кг-К).
Середня різниця температур:
105 →70
36,9 ← 20
Δt1 = 68.1 °С: Δt2 = 50°С
68,1−50
Δtср = 68.1 = 58.7 °С
2,31����
50
Площа поверхні охолодження:
408199 / (290,8 × 58,7 × 3,6) = 6,64 м2,
де 290,8 – коефіціент теплопередачи, Вт/(м2 · К);
3,6 – переводной коефіціент кДж в Вт-ч (1 Вт-ч = 3,6 кДж).
Приймаємо до установки 1 пластинчастий теплообмінник Р05р-50-2К-05 7
м2. Масса теплообмінника 600 кг.
Теплообмінник для цукрового сиропу після інверсії.
Маса сиропу після інверсії 2880 л. Тривалість охолодження одной варки 1
ч.
Визначаємо тепло, яке необхідно відвести при охолодженні від цукрового
сиропу, із врахуванням притоку 5 % тепла із навколишнього середовища:
Q = [2880 × 2,93(70 – 25) 1,05 × 1,3 × 163] : 1 = 524828 кДж/ч,
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 71
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
де 70 и 25 – відповідно початкова і кінцева температура цукрового сиропу, ºС.
Кількість води, що іде на охолодження двократне по відношенні до маси
сиропу:
2880 × 2 = 5760 л (5760 кг).
Охолодженна вода нагрівається до температури:
524 828: (4,1868 · 5760) + 20 = 41,8 °С.
Середня різниця температур:
70 →25
41.8 ← 20
Δt1 = 28.2 °С: Δt2 = 5°С
28.2−5
Δtср = 28.2 = 13.4 °С
2,31����
5
Необхідна площа охолодження:
524 828: (290,8 × 13,4 ×3,6) = 37,4 м2.
Приймаємо до установки 1 пластинчастий теплообмінник Р05р-50-2К-05 7
м2. Масса теплообмінника 600 кг .
Збірник лимонної кислоти (поз.21)
Збірник іншої сировини розраховуємо на добові витрати при коефіціенті
заповнення 0,9. Збірник для лимоной кислоти розраховується на зберігання 50%
розчина при коефіціенті заповнения 0,8.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 72
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Добові витрати лимоной кислоти 1926 кг. Кислота використовується в
вигляді 50%-го розчина. Обємна густина кислоты 0,8 т/м3. Обєм збірника для
лимоної кислоти:
Vсб =1.2х2х1926 = 4622,4 л = 4,6 м3.
Приймаємо до установке 2 збірника об’ємом 2500 л, діаметром 500 мм,
высотой 1000 мм.
Збірник соку (поз.30)
Витрати соку на добу складає 33334 л. Приймаємо 5 збірник обємом 7000
л, діаметром 1280 х1970х1085 мм, маса 2485 кг.
Купажні збірники (поз.24).
Доза купажу 0,2 л на 1 л напою. Кількість газованих напоїв, що
випускаються за добу, 63025 л. Кількість купажа за добу:
63025 × 0,2 = 12605 л.
Враховуючи втрати на виробництві 1% та запасу міцкістю 15% необхідна
міцкість купажних резервуарів складає:
12605 × 1,01 × 1,15 = 14641 л.
При установці резервуарів об’ємом 3200 л кількість купажних апаратів
складає:
14641 : (3200 × 0,9х3,3) ≈ 2 шт
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 73
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
где 0,9 – коефіціент заповнення купажного апарата.
Час приготування купажа 1 год 60 хв. Приймаємо до установки 6 купажних
апарата типу 106.21.3006 обємом 3200 л з лопасними мішалками. Рабочій тиск в
апараті 0,3 МПа, маса апарату 1150 кг. Час зайнятості кожного апарату (8 × 2,7) :
4 = 5,4 год, або 3,3 оборота за добу.
Фільтр для купажа (поз.18). Кількість купажа з одного купажного
резервуара 3200 × 0,9 = 2880 л. Час фільтрації одного купажа 1 год. Приймаємо до
установки 1 фільтр-пресс В9-ВФС 423-5600-00 (розміром плит 365×365 мм и в
кількості 45 шт.) продуктивністю 3000 л/год. Габаритні розміри: довжина 1760
мм, ширина 770 мм, висота 1250 мм. Маса 478 кг. Потужність электродвигуна 2,8
кВт, частота обертання 1410 об/хв.
Теплообмінник купажного сиропа(поз.26). Розраховуємо аналогічно
теплообмінника цукрового сиропу. Приймаємо до установки 1 пластинчатий
теплообмінник з площою поверхні охолодження F = 2 м2, число пластин N = 4
шт., поверхня одної пластини f = 0,5 м2.
Напірні збірники для купажа безалкогольних напоїв (поз.27). Кількість
купажу перед розливом враховуючи 2,5 % втрат у виробництві складає:
14641× 1,025 = 14283,9 л/доб.
Витримка перед розливом 4год.
Приймаємо 2 збірника ССЭрн-3,2-3(С-17) місткістю 3200 л (діаметр с
рубашкою 1700 мм, висота 2560 мм, маса 2485 кг).
В купажному цехе для контролю за рівнем рідини в ємкостях, для
зберігання компонентів напою,передбачені сигнализатори рівня ИСУ 100.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 74
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Обладнання для підготовки води
Для безалкогольних напоїв воду очищають від домішок фільтруванням,
пом’якшують, знезаражують, охолоджують, деаерують і насичують диоксидом
вуглецю
Пісочні фільтри (поз.2)
Приймаємо пісочний фільтр ФМ-М-2.
Технічні характеристики:
Продуктивність, л/год………1000
Робочий тиск, МПа…………..0,02-0,03
Габаритні розміри, мм:
Довжина……………………….1370
Ширина…………………………800
Висота…………………………..1500.
Na-катіонітові фільтри (поз.3).
Установка для пом’якшення води для безалкогольних напоїв.
Кількість пом’якшеної води на добу при витраті 0,8 л води на 1 л напою
складає:
54283х0,8=43426 л, або 44 м3..
З врахуванням 20 % втрат необхідно буде води:
44х1,2 = 52 м3.
Розраховуємо площу фільтрів:
52(3,566−0,7132) 11,5
F = = 1.79 м2
1,5 ∙300
Розраховуємо діаметр:
D = √1.79/3.14 = 0.7 м.
Керамічний свічний фільтр ( поз.7)
Приймаємо 1 знепліднюючий керамічний свічний фільтр ФК – 2М.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 75
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Технічні характеристики:
Продуктивність, л/год……….2500
Робочий тиск, МПа…………..0,20-0,25
Габаритні розміри, мм:
Довжина………………………700
Ширина………………………..565
Висота…………………………1700
Приймаємо установку для підготовки води:
Таблиця 2.30 – Технічні характеристики установки для підготовки води
№п/п Показники Характеристики
1 Продуктивність, м3/год 6
2 Твердість води, моль/л
На вході в установку 5·10-3
На виході з установки 1·10-3
3 Концентрація іонів на виході з
установки, мг/л не більше
Заліза 0,3
Марганцю 0,1
алюмінію 0,3
4 Витрати води на зрошування,
промивку, регенерацію фільтру, 1,4
м3/год
5 Витрати, кг/год
Хлорного вапна 0,3
Перманганату калію 2,0
6 Потужність електродвигунів, кВт 13
Сатуратор (поз.10)
Приймаємо карбонізатор марки РЗ-ВсВ-3
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 76
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Талиця 2.31 - Технічна характеристика сатуратора
№п/п Показники Характеристики
1 Продуктивність, м3/год 3
2 Робочий тиск, МПа До 0,6
3 Вакуум в деаераторі, МПа 0,085
4 Вміст СО2 в воді на виході з До 0,8
сатуратора, % мас
5 Температура вхідної води, °С 4-7
6 Тиск вхідної води, МПа 0,15
7 Потужність електродвигунів, кВт 8
8 Габаритні розміри, мм:
Довжина 1380
Ширина 1300
Висота 2500
Маса, кг 1100
Специфікація технологічного обладнання наведена в таблиці 2.32
Таблиця 2.32- Специфікація технологічного обладнання
№ № Наймену- Кіл Технічн Поту Трива Примі
п/ по вання, тип, ькіс а жніс лість тки
п з. марка ть характер ть робот
А обладнання ист. елек и
па трод двигу
р. вигу на,год
те на, /добу
хн кВт.
.
сх
ем
и
1 2 3 4 5 6 7 8
1 2 Пісочний 1 3 ФМ-
фільтр М-2
2 3 Na-катіонітова 1 D=700м
установка м
H=1700
мм
3 7 Керамічні 1 D=700м ФК-
фільтри м 2М
H=1700
мм
4 9, Сатуратор 2 1000х18 8 Р3-
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 77
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
10 00мм ВсВ-3
1300х18
00 мм
5 12 Теплообмінни 1 F=7м2 РО5р-
к для 50-
цукр.сиропу 2К-05
6 14 Сироповари- 2 V=3,2м3 5,5 2
, льний апарат D=1500 кВт
14 мм
а H=1800
мм
7 18 Фільтр для 3 Q 2,8 1 В9-
купажа =3000л/г ВФС4
од 23-
1760х77 560-
0х1250м 00
м
8 19 Збірник 2 D=1500 С3
цукрового мм
сиропу H=1800
мм
9 21 Збірник 2 V=2.5м3
лим.кислоти D=500м
м
H=1000
мм
10 26 Теплообмін- 1 F=2м2 РО5р-
ник купажного 50-
сиропа 2К-05
11 27 Збірник 2 D=1700
купажа мм
H=2560м
м
12 30 Збірник сока 5 1280х19
70х
1085мм
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
78
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.9 Розрахунок складських приміщень[1;25]
Склад соків розраховується на зберігання 3-місячного запасу при коефіциенті
запасу місткостю 1,1. [3]
Кількість соку за рік 7934 м3.
На 3 міс. запас необходимо:
соків (7934 × 1,1 × 3) / 12 = 2182 м3;
Приймаємо для соків 21 збірників об’ємом 100 м3, діаметром 1800 мм,
довжиною 2640 мм, масой 2240 кг.
Площа складу для цукру
Si = (Mг · n1 · k1) / (τ1 · m1), м
2 (2.14)
де Mг – річна кількість сировини і матеріалів, кг;
n1 – норма запасу сировини (рік, місяць), для цукру n1 = 15 діб;
k1 – коефіциєнт,який враховує площу,необхідну для обслуговування (k1 =1,5);
τ1 – кількість місяців роботи безалкогольного завода за рік;
m1 –питоме навантаження на 1 м2 площи, кг.
Sх = (1316000 · 1 · 1,5) / (8 · 1050) = 165 м2
Склад готової продукції. Розрахунок готовой продукції ведуть на 2-х
добовий запас при укладки її в 2 яруса по 50 ящиков на 1 м2 площи:
1500000 ∙ 2 ∙ 1,0009
��г.пр = = 252,32 м2,
238 ∙ 50
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 79
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
де 1,0009 – коефіциєнт, який враховує бой и брак на складі готової продукції
.
Таблиця 2.33 - Площа складських приміщень
Склад цукру, м2 165
Склад соків 31,1
Склад готової продукції, м2 252,32
Загальна площа склада, м2 448.42
2.10 Витрата води і стоків[3]
Гаряча вода в технологічному процесі витрачається для миття обладнання.
а) Миття обладнання сироповарочних і купажного відділення при
температурі 60 º С з обліку витрати 2,5 м3 / год:
2,5 × (5/60) × 21 = 4,38 м3.
б) Миття обладнання цеху розливу при температурі 60ºС із врахуванням
витрат на 1 машину або автомат 1,5 л на 1 м2 площа підлоги:
1,5 × 1500 = 2250 л или 22,5 м3.
Холодна вода йде на приготування цукрового сиропу в реакторі,
приготування купажу безалкогольних напоїв в резервуарах, охолодження
цукрового сиропу до інверсії і після, мийку технологічного обладнання та підлог.
На приготування цукрового сиропу в реакторі витрата води на одну
операцію за нормами 1,298 м3. На добу витрату води складе
1,298 × 10 = 12,98 м3
Охолодження цукрового сиропу до інверсії і після на одну операцію за
нормами 5,76 м3. У добу витрата води складе
5,76 × 20 = 115,2 м3
Приготування купажу безалкогольних напоїв в резервуарах за нормами 0,8
м3 на одну операцію. У добу витрата води складе:
0,8 × 15 = 12 м3.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 80
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Миття реактора для цукрового сиропу за нормами 0,151 м3 на одну
операцію. У добу витрата води складе:
0,151 × 4 = 0,64 м3.
Миття обладнання в купажні відділенні за нормами 1,25 м3 на одну
операцію. У добу витрата води складе:
1,25 × 20 = 25 м3.
Миття підлоги за нормами 1,25 м3 на одну операцію. У добу витрата води
складе:
1,25 × 4 = 5 м3.
Максимальні годинні витрати води приймаємо 12 % від добового без
врахування води яка витрачається на миття полів:
192,7 × 0,12 = 23,12 м3.
Кількість повторно використаної води приймаємо 70 % від витрати води на
охолодження
115,2 × 0,7 = 80,64 м3.
Добові витрати гарячої і холодної води:
197,7 – 80,64 = 117 м3.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 81
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.34 – Витрата води
Джерело Викиди в стоки,
водопостачан м3/доб, за
ня і добова категоріями
потреба, м3
I I II I
І I V
На 15 115 - - - 115 - - - 115 - -
охолоджен
ня
цукрового
сиропа
Приготува 70 12 12 - - - - - - - -
ння
цукрового
сиропу
Приготува 30 12 12 -
ння
купаного
сиропу
На миття 20 26,8 26,8 - - - - - 26,8 0,3
устаткува
ння і
підлог у
виробничи
х
приміщен
нях
Всього - - 164 50 - - 115 - - - 141 0,3 -
2.11 Витрати пари[3]
На безалкогольному заводі пар витрачається переважно на технологічні
цілі і в порівняно невеликій кількості - на господарські. Завод має власну
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
82
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Технологічна операція
Режим забору води
періодичний періодичний періодичний періодичний
Температура споживаної води,
0С
Добова витрата води, м3
водопровідна
артезіанська
відкрите
Використовується
вториннно, м3/доб
оборотна
Відхід з продуктом чи відходом
періодично періодично Режим виходу
стоків
котельню, що працює на газоподібному паливі. Харчування котлів здійснюється
зм'якшеної деаерірованной водою. Для зниження жорсткості води застосовують
Nа-катіонітових фільтрів. Містяться у воді катіони кальцію і магнію заміщуються
катіонами натрію. При зниженні обмінної здатності катіоніту виробляють його
регенерацію розчином кухонної солі. Для безперервної регенерації Nа-
катіонітових фільтрів водопровідну воду, перш ніж направити в Nа-катіонітових
фільтрів, пропускають через Солерозчинник. Пом'якшена вода надходить у
живильний бак, звідки насосом подається в котли .
Основними споживачами заводу безалкогольних напоїв пари для
технологічних цілей є сироповарочних і купажне відділення. Витрата пари
розраховується на варіння цукрового сиропу в залежності від технології його
приготування.
Максимальні годинні витрати пари - 2,4 т / год.
З врахуванням втрат тепла 10% добові витрати складають:
8732 × 1,1 = 9605,2 кг или 9,605 т
2.12 Розрахунок витрат електроенергії [3]
Головними споживачами електроенергії на проектованому заводі є
електродвигуни та освітлювальні установки. При підборі і розрахунку обладнання
встановлюють кількість машин і апаратів і приводять (за паспортними даними)
характеристику обслуговуючих їх електродвигунів.
На основі цих даних підраховують сумарну встановлену потужність
електродвигунів. При цьому враховують неодночасність роботи багатьох
механізмів, неповноту завантаження електрообладнання, а також ККД мережі і
електродвигунів. Розрахункова потужність (у Вт):
Електроенергія від трансформаторів по кабелях подається до цеховим
розподільних пунктів, звідки надходить безпосередньо до струмоприймачів.
Силову мережу виконують чьотирьох і по ній подають струм напругою 380/220В.
Для керування електроприводами застосовують наступну пускорегулюючу
апаратуру: для ручного управління - рубильники, пакетні вимикачі, контролери,
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 83
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
реостати з ручним керуванням; для автоматичного керування - реле,
відрегульовані на досягнення певних параметрів (часу, температури, тиску,
рівня), при яких вони спрацьовують, замикаючи або розмикаючи електричний
ланцюг, що веде в електродвигуну; контактори і магнітні пускачі;
командоапарати (кнопки управління, шляхові і кінцеві вимикачі, що
спрацьовують при певному положенні механізму).
У ланцюгах влаштовується заземлення корпусів, розподільних щитків,
електродвигунів і пускачів. У цехах заводу проектується три види освітлення:
робоче, аварійне та ремонтне.
Робоче освітлення є основним і має напругу 220 В для загального
освітлення і 36 В для місцевого. Аварійне освітлення передбачається на випадок
відключення робочого освітлення. Ремонтне освітлення читається від
понижуючих трансформаторів напругою 12 В. Освітленість приймається по
правилам устрою електричних установок. Типи світильників, установлюваних у
цехах, приймають відповідно до характеристики середовища і призначенням
приміщень.
Встановлена потужність електродвигунів і витрата електроенергії по
розливних цеху - 130,0 кВт.
Якщо врахувати освітлення виробничих приміщень, то сумарна витрата
електроенергії повинні зменшити на коефіцієнт запасу 1,3-1,5.
2.13 Витрата холоду[3]
Застосування холоду в виробництві безалкогольних напоїв забезпечує
оптимальний режим технологічного процесу на всіх стадіях, включаючи
зберігання готової продукції [1].
Холод на підприємстві витрачається на технологічні та експлуатаційні
потреби, вентиляцію. Наведемо розрахунок витрати холоду на технологічні
потреби проектованого заводу безалкогольних напоїв (таблиця 2.46).
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 84
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблица 2.35-Витрати холоду
Кількіс Кількість продукту, кДж Темпера
Охолоджени Тривал
ть турний
й продукт, ість
операці режим
охолоджена операці на За
й за За рік приміще
ділянка цеха й, хв. операцію добу
добу нь, ºС
Купаж
газованого 6,83 60 272 1857,7 600037,1 16
напою
Вода перед
сатурацією
для
безалкогольн 10 960 1104 11040 3565920 16
их напоїв в
теплообмінн
ику
Безалкоголь
ні напої в
напорных
збірниках
960 11455 3699965 16
(обєм 3200 л;
діаметр 1600
мм; висота
2560 мм)
Склад
готової 12
продукції
24352,
ИТОГО 7865922
7
2.14 Характеристика відходів і рекомендації щодо їх використання[27]
Кількість відходів і клас небезпечності для навколишнього середовища показані в
таблиці 2.36.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
85
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Таблиця 2.36 - Характеристика відхотів
Утворен
Клас
Технологічний ня Утилизація
Найменування небезпеч
процесс відходів відходів
ності
за рік
Нетокси
Макулатура Від упаковок 2,3
чна Промплощад
Миття посуди, ка, далі завод
Бій скла 4 3,1
прийомка, браковка
Використання тари Промплощад
Лом ящиків 4 1,55
у виробництві ка, далі завод
Відпрацьовані Промплощад
Освітлення
люмінесцентні 1 0,002 ка, далі
приміщень
лампи спецзавод
2.15 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Схема хіміко- технологічного контролю виробництва безалкогольних напоїв
наведенна в таблиці 2.37.
Таблиця 2.37 – Хіміко-технологічний контроль .
Обєк- Конт Місце Контроль Мето Де Прибо- Регламен
ти ро- відбор ні ди робитьс ри тований
кон- льов у проб показник контр я запис норматив
трол ані и олю
ю проц
еси
1 2 3 4 5 7 8 9
Безал Вода Сква- Прозо- Згідно В Мутно
когол жина рість, з обліково мір,
ьні колір, діючи му калори ГОСТ
напої запах, м журналі метр, 2874-82
смак, станд
наявність артом
заліза,
вміст
активного
хлору,
твердість
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 86
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Наси Сату- Температ Інструкц Термо- ГОСТ
ченн ратор ура, Згідно ія метр, 8050-76
я масова з маноме
СО2 частка діючи тр
диоксиду м
вуглецю станд
артом
Вміст В Рефрак
Цук Сироп сухих Згідно обліково тометр,
рови овари речовин, з му термом ГОСТ921
й льний температ діючи журналі етр, 8-86,
сиро апарат ура м рН- ДСТУ
п Кислотні станд метр, 4623:2006
сть, колір артом колори
метр
Роз- Масова Згідно В Рефрак ГОСТ
чин Ємкос частка з обліково тометр 908-79
кисл ті сухих діючи му
от речовин, м журналі
вміст станд
кислот артом
Сок кислотніс Згідно В Титром
и Ємкос ть з обліково етричн
ті діючи му ий
м журналі
станд
артом
Купа Купаж Смак, Згідно В Органо
жни ний запах, з обліково лептик
й апарат кислотніс діючи му а,
сиро ть м журналі Титрув
п станд ання
артом
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 87
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
2.16 Заходи щодо охорони довкілля[27]
В процесі одержання води очищеної утворюються такі стічні води:
1. Стічні води від промивки механічних фільтрів, які скидаються
безпосередньо в промислову каналізацію.
2. Стічні води після промивки картриджних фільтрів, через які фільтрується
вода після механічних фільтрів, скидаються в промислову каналізацію.
3. Стічні води від промивки обладнання перед його ремонтом через
колодязь скидаються в промислову каналізацію.
4. Води після промивки мембран та частина солевого концентрату, що не
йде на рецикл скидаються в промислову каналізацію.
5. Вода після промивки іонітових фільтрів скидається в каналізацію.
6. Вода після розпушування смоли катіонітових фільтрів надходить у
каналізацію кислих стоків, потім в усереднювач кислих стоків, далі в
нейтралізатор.
9. Відпрацьовані регенераційні розчини їдкого натрію після у каналізацію
лужних стоків, потім в усереднювач лужних стоків, далі в нейтралізатор.
10. Відпрацьовані катіоніт на площадку, потім на переробні заводи.
Характеристика викидів під час виробництва води очищеної подається у
вигляді таблиці 2.38
Таблиця 2.38 − Характеристика викидів та стоків виробництва
Норми відходів
Найменування Напрямок Одиниця
відходу використання показника За
Планові
проектом
1 2 3 4 5
Рідкі відходи
Викидаться в
Відмивні води
промислову
установки
каналізацію м3/добу 2 2,1
знезалізнення
без
води
розбавлення
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
88
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Викидаються
Відмивні води в промислову
іонообмінної каналізацію м3/добу 16 16,2
установки без
розбавлення
Викидаються
Концентрат
в промислову
зворотно-
каналізацію м3/добу 10 10,032
осмотичної
без
установки
розбавлення
Викидаються
Вода на в промислову
адміністративно- каналізацію м3/добу 0,04 0,047
побутові відходи без
розбавлення
Викидаються
Розчин
в промислову
інгібітору
каналізацію м3/добу 0,05 0,053
утворення осаду
без
DA-200-11,2
розбавлення
Викидаються
в промислову
Дистиляційна
каналізацію м3/добу 10 10,032
установка
без
розбавлення
Тверді відходи
Після
відмивання
Бірм кг/м3 20 20
передається
на активацію
Після
відмивання
передається
Кварцовий пісок на утилізацію кг/м3 100 100
як
наповнювач
в будівництві
Картриджі Утилізуються кг/м3 0,05 0,05
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
89
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
фільтрів води шляхом
спалювання
Утилізуються
Відпрацьована
шляхом кг 2,7∙10-3 2,7∙10-3
мембрана
спалювання
Стічні води
Підприємство всі стічні води скидає в міську каналізацію.
Умови підключення промислових стічних вод в міську каналізацію
встановлюються органами комунального господарства. Дозвіл на скидання в
водні об'єкти стічних вод діючого підприємства зберігає свою силу протягом
трьох років, після чого поповнюється. В міську каналізацію дозволяється
приймати тільки такі виробничі стоки, які не приведуть до порушення роботи
каналізаційних мереж і споруджень, не являються небезпечними для
обслуговуючого персоналу і можуть бути очищені на станціях аерації разом з
побутовими стічними водами у відповідності з вимогами Правил охорони
поверхневих вод від забруднення стічними водами.
Не дозволяється скидати в міську каналізацію виробничі стічні води, що
містять речовини, які здатні забруднювати труби, колодязі, решітки або
відкладаються на стиках труб, колодязів, решіток / окалина, вапно, пісок, гіпс,
металева стружка і т.п./.
Категорично забороняється скидати в систему каналізації кислоти, пальні
домішки, токсичні і розчинені газоподібні речовини / а зокрема розчинники:
бензин, диетиловий ефір, дихлорметан, бензол та інш./, які здатні утворювати в
каналізаційних мережах токсичні гази /сірководень, сірковуглець, окис вуглецю,
ціанистоводневу кислоту, пари легколетких ароматичних вуглеводів та ін./ та інші
вибухонебезпечні і токсичні суміші:
- незнезаражені патогенні бактеріальні забруднення;
- нерозчинені нафтопродукти /мастила, смоли, мазут/;
- речовини, для яких не встановленні ГДК у воді водойм культурно-
побутового і рибногосподарського водокористування .
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
90
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
-
Не підлягають скиду в міську каналізацію:
- дренажні води та нормативно-чисті виробничі стічні води /не
забруднені в технологічному циклі і які відповідають по своїх показниках
вимогам Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами/;
- поверхневий стік з території промислових підприємств /дощові, талі,
поливочні води та інш./;
- осади з локальних очисних споруджень, грунт, будівельне та побутове
сміття, тверді відходи виробництва.
Виробничі стічні води можуть бути прийняті в міську каналізацію, якщо
вміст в них шкідливих речовин не перевищує значень ГДК .
Забороняється спуск в водні об'єкти кубових залишків і технологічних
відходів. [19]
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
91
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
3 БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
Розташування будівель і допоміжних споруд здійснено враховуючи
географічне розшарування території, напрямок переважних вітрів, розташування
джерел води та площ для скидання відходів виробництва. [24]
До головних виробничих корпусів заводу , що пропонує проект входять:
- цех підготовки води;
- цех приготування сиропів;
- цех розливу;
- котельна;
В даному проекті цех безалкогольних напоїв запроектовано
одноповерховим. Будівля без підвалу, прямокутної форми, з сіткою.
У відділенні знаходиться станція механічної мийки, лабораторія, пульт
управління, кабінет майстра цеху, електрощитові, санітарно-побутові
приміщення. Основні виробничі приміщення мають штучне та природнє
освітлення.
Конструктивні рішення.
Фундаменти прийнято стовбчасті монолітні залізобетонні окремі під
колони. Під підошвою фундаментів виконується бетонна підготовка товщиною
100 мм із бетону.
Для споруди прийняті збірні залізобетонні колони з перерізом.
Покриття виконане по залізобетонним ригелям. Балки покриття збірні
залізобетонні 12м. Плити перекриття збірні залізобетонні. Стіни зовнішні з цегли
товщиною 45 см.
Покрівля виконується рулонна по залізобетонним ребристим плитам
наступного складу:
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ус Я. Літ. Арк. Акрушів
Косульт. 92
БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
Керівник. СухенкоВ.Ю.
Н. Контр. В .І.І. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
- чотири шари рубіроїду на бітумній мастиці;
- цементне стягування 20 мм;
- утеплювач – пінобетон 120 мм;
- пароізоляція – обмазування бітумом;
- плита покриття.
Поли – бетонні, кафельна плитка, із леноліуму.
Двері – дерев’яні, металеві по ГОСТ 8126-56.
Стіни і покриття приміщень з нормованим температурно-вологим
режимом приміщені утеплені внутрішні стіни, пінополістерилом марки ПСБ- С.
Внутрішня обробка стін – штукатурка, облицювання кафельною плиткою,
вапно-цементне і емульсійне фарбування. Використання для обробки стін
виробничих приміщень білої кафельної плитки, фарбування стелі і обладнання в
світлі кольори допомагають притримуватися чистоти приміщень і підвищують
рівень освітленості за рахунок відбивання світла.
У виробничому корпусі передбачено наступне інженерно –
технологічне обладнання:
- забезпечення водою відбувається із артезіанської свердловини на
території заводу. Водопровідна мережа у завод проектується із пластикових
водопровідних труб діаметром 150 мм. В місці врізання в існуючу мережу
влаштовується водопровідний колодязь з запірною арматурою;
- каналізація – об’єднана: виробнича і господарчо-побутова,
запроектована і побудована із керамічних каналізаційних труб діаметром 300 мм;
- в будівлі отоплюється тільки санітарно-побутові приміщення, пульт
управління, кабінет начальника цеху, лабораторія. Опалення – водяне з
параметрами 140…60°С;
- вентиляція – припливно-витяжна з механічними збудженням. В
компресорній по заводу встановлена витяжна вентиляція із оцинкованих
квадратних коробів, що працюють самостійно із кожного приміщення окремо з
вентиляторами, в підвалі працює примусова нагнітально-витяжна рециркуляційна
вентиляція із круглих коробів;
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 93
а
- електроосвітлення – штучне, та природнє;
- енергопостачання підприємства здійснюється від трансформаторної
підстанції, розташованої в зоні допоміжного призначення. Теплопостачання,
паропостачання підприємства здійснюється від власної котельні. Газопостачання
здійснюється від газорозподільного пункту(ГРП). [24]
При озелененні промплощадки, зони допоміжних споруд, її санітарно-
захисної зони і передзаводської території застосовані місцеві види деревних
насаджень з урахуванням їх санітарно-захисних і декоративних властивостей.
Газони засіяні квітами і багаторічними травами, стійкими до витоптування і
інших механічних пошкоджень.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
94
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Аналіз умов праці
Основними небезпечними і шкідливими виробничими факторами
(відповідно до ГОСТ 12.0.003) є:
- Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі (технологічне
обладнання на підприємстві працює на напрузі 380 В);
- Підвищена температура (t = 30-32 ˚ С) повітря робочої зони;- Підвищений
робочий тиск фільтр-преса (0,4 МПа);
- Підвищений вміст діоксиду вуглецю (більше 20 мг/м3) в виробничому
приміщенні цеху скрапленого діоксиду вуглецю (станція газифікації). [15]
Таблиця 4.1 - Шкідливі речовини, що використовуються і які утворюються
в технологічному про-процесі безалкогольних напоїв
Дія на
Найменуванн ПД
Реч Клас організ
я К,
ови токси м Засоби захисту
технологічних мг/
на чності людин
операцій м3
и
Приготування Попереджувальні
мийних Na Хімічн окуляри, сапоги,
0,6 III
засобів OH ий опік перчатки,
фартуки
Охолодження Противогази КД,
пропиленглик захисні окуляри
оля і води ПО-3,
(холодильно- NH герметизація
18 IV Отрава
компресорний 3 апаратури і
цех) комунікаций,
аварійная
вентиляція
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ус Я. Літ. Арк. Акрушів
Косульт. 95
ОХОРОНА ПРАЦІ
Керівник. СухенкоВ.Ю.
Н. Контр. В .І.І. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
Діоксид вуглецю безбарвний, має злегка кислуватим смак і запах, газ.
Діоксид вуглецю не горить і не підтримує горіння. Відносна маса в порівнянні з
повітрям - 1,529. Діоксид вуглецю має наркотичну задушливу дію. Атмосферне
повітря містить 0,04% діоксиду вуглецю. При вмісті діоксиду вуглецю в повітрі в
кількості понад 4% відбувається подразнення дихальних шляхів, шум у вухах,
запаморочення, головний біль. За ступенем впливу відноситься до четвертого
класу небезпеки. Це малонебезпечні шкідливі речовини, концентрація шкідливих
речовин у повітрі більше 10 мг/м3. Гранично-допустима концентрація діоксиду
вуглецю становить 20 мг/м3. Цукор легко розчиняється у воді. При сушінні і
нагріванні цукор, виділяючи водяну пару, розплавляється. Перетворюючись на
склоподібну масу, яка при охолодженні твердне без утворення кристалів. При
подальшому нагріванні до 150 - 200 ˚ С цукор, виділяючи пар, забарвлюється в
колір від жовто-коричневого до чорного. При його охолодженні утворюється
чорно-коричнева маса, подальше нагрівання якої призводить до займання (tвосп =
230 ˚ С). За ступенем впливу відноситься до третього класу небезпеки. Це
помірно-небезпечні речовини, концентрація шкідливих речовин становить 1 - 10
мг/м3. Гранично-допустима концентрація 9 мг/м3. При вмісті пилу від цукру в
повітрі в кількості понад 2% відбувається подразнення дихальних шляхів, органів
зору, а при займання цукру, що виділяється дим викликають подразнюючу дію на
органи дихання, зору, запаморочення. Для миття і дезінфекції обладнання
використовують лужні розчину. Концентрація лужних розчинів (1,5 - 2%)
визначається автоматично за допомогою електронного вимірювання
електропровідності. Гранично-допустима концентрація шкідливих речовин в лугу
становить 0,5 мг/м3. За ступенем впливу відноситься до другого класу небезпеки.
Це небезпечні речовини, концентрація шкідливих речовин становить 0,1 - 1 мг/м3.
Вплив на організм людини: подразнення дихальних шляхів, органів зору,
запаморочення, головний біль. [15]
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 96
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Виконання вимог безпеки до виробничого обладнання
Виробниче обладнання повинно забезпечувати безпеку працюючих при
монтажі (демонтажі), введенні в експлуатацію та експлуатації, як у випадку
автономного використання, так і в складі технологічних комплексів при
дотриманні вимог (умов, правил), передбачених експлуатаційною документацією.
Вимоги безпеки до технологічного комплексу повинні також враховувати
можливі небезпеки, викликані спільним функціонуванням одиниць виробничого
обладнання, складових комплекс. Кожен технологічний комплекс і автономно
використовуване виробниче обладнання повинні укомплектовуватися
експлуатаційною документацією, яка містить вимоги (правила), що запобігають
виникненню небезпечних ситуацій при монтажі (демонтажі), введенні в
експлуатацію та експлуатації. Попередження нещасних випадків в значній мірі
залежить від правильного пуску установки, тому пуску установки повинна
приділятися велика увага. Перед пуском ретельно перевіряють контрольно-
вимірювальні прилади, герметичність баків, з'єднань трубопроводів, правильність
установки і надійність кріплень газових магістралей. Використовують зварні
ємності і трубопроводи.
Трубопроводи під'єднуються до ємностей за допомогою нарізного
сполучення. Безпека обладнання ємностей може бути досягнута вибором
оптимальної кількості фланцевих з'єднань, рівномірним розподілом потоку
продукту, вибором конструкцій, що дозволяють зручніше і швидше звільняти
апарат від продуктів, запобіганням корозії апаратів і трубопроводів тощо.
Вибір оптимального числа фланцевих з'єднань пов'язаний з тим, що ці
ділянки в ємностях є джерелами виділення в атмосферу різних газів і тому, з
точки зору техніки безпеки і умов ремонту, рекомендується завжди з урахуванням
вимог виробництва мати цих фланців якомога менше. Для ущільнення обертових
сполук (обертових валів) найбільшого поширення набули чепцеві пристрої з
ущільнювальною набиванням, що працюють на принципі осьового напруги. На
виробництві застосовані дані ущільнення на
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 97
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
всіх насосах. Для ущільнення обертових валів застосовують манжетні
ущільнення, що забезпечують герметичність вузлів машин при різних
температурах, тисках, швидкостях. Основна перевага простота у виготовленні і
монтажі. Найбільш широкого поширення набули торцеві ущільнення. Їх переваги:
високий ступінь герметизації, велика ступінь ізносо-стійкості і довговічність,
здатність працювати при високих тисках. [15]
Для безпечної експлуатації на виробництві важливе значення мають
гідравлічні і пневматичні випробування ємностей і трубопроводів.
Допоміжне обладнання, призначене для гідравлічних випробувань,
оглядається і випробовується на пробне тиск, причому прес повинен тримати
пробний тиск без підкачки протягом 5 хвилин без крапель. При заповненні
збірника води в прекаптажном споруді, танка водою вживаються заходи, що
виключають можливість утворення в системі повітряних мішків. З цією метою у
верхніх точках системи встановлюються дренажні штуцери для виходу повітря,
які при появі води закриваються. Тиск в ємності піднімають повільно і
рівномірно, не допускаючи при цьому ударів і поштовхів, уважно спостерігаючи
за показанням приладів і випробовуваним обладнанням
Після випробування обладнання протягом часу, передбаченого програмою,
тиск повільно знижують, і випробовуване обладнання піддають ретельному
огляду по всіх вузлах, частинам і з'єднанням. При проведенні пневматичних
випробувань (збірка води в прекаптажній споруді, танк хлорованої води,
трубопроводи) значно збільшується небезпека руйнування ємностей, тому
заборонено їх виробляти в діючих цехах. Обладнання перевозять на спеціальний
майданчик, для випробувань використовують повітря від пересувних
компресорів.
Електробезпека та пожежобезпечність на виробництві
Система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують
захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму,
електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики називається -
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 98
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
електробезпекою.Забезпечення електробезпеки на підприємстві важливо не тільки
з точки зору захисту людей від ураження електричним струмом, а й з метою
пожежобезпеки. За статистикою, близько половини пожеж відбуваються із - за
порушень електробезпеки. Для організації робіт із забезпечення електробезпеки
наказом керівника призначається відповідальна особа за електрогосподарство
підприємства. На нього покладаються такі обов'язки: забезпечення безпеки робіт
в електроустановках, організація систематичного проведення замірів опору
ізоляції та заземлення, контролювати дотримання працівниками підприємства
вимог правил, норм, інструкцій з охорони праці в області електробезпеки,
організовувати розробку та впровадження більш досконалих блокувальних, що
відключають, захисних пристроїв , що забезпечують безпеку монтажу, ремонту та
обслуговування енергетичного обладнання та інші. Як одне з найбільш
ефективних засобів запобігання пожеж важливо використовувати на підприємстві
пристрій захисного відключення (УЗО). Вимоги електробезпеки викладені в
Міжгалузевих правилах з охорони праці (правила безпеки) при експлуатації
електроустановок, Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів,
ГОСТах та інших нормативних правових актах. Вимоги, що містяться в цих актах,
поширюються на всіх працівників усіх організацій, незалежно від форм власності,
а також на фізичних осіб, зайнятих технічним обслуговуванням
електроустановок, що проводять в них оперативні перемикання, які
організовують і виконують в електроустановках монтажні, налагоджувальні,
ремонтні та будівельні роботи, випробування та вимірювання (електротехнічний
персонал). Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, пов'язані із використанням
електричної енергії За ступенем впливу на організм людини різняться чотири
стадії:
I - слабкі, судомні скорочення м'язів;
II - судомні скорочення м'язів, втрата свідомості;
III - втрата свідомості, порушення серцевої і дихальної діяльності;
IV - клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.
Лист
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ 99
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Факторами небезпечного і шкідливого впливу на людину, пов'язаними з
використанням електричної енергії, є :
- Протікання електричного струму через організм людини;
- Вплив електричної дуги;
- Вплив біологічно активного електричного поля;
- Вплив біологічно активного магнітного поля;
- Вплив електростатичного поля;
- Вплив електромагнітного випромінювання (ЕМВ).
Біологічно активними є електричні та магнітні поля, напруженість яких
перевищує гранично допустимі рівні (ПДУ) - гігієнічні нормативи умов праці.
Механічні пошкодження, що з'явилися наслідком впливу шкідливих факторів,
пов'язаних з використанням електричної енергії (падіння з висоти, удари), також
можуть бути віднесені до електротравма. Крім того, електричний струм викликає
мимовільне скорочення м'язів, яке ускладнює звільнення людини від контакту з
струмоведучими частинами. У людей, що працюють в зоні впливу електричного і
магнітного полів, електростатичного поля, електромагнітних полів радіочастот,
з'являються дратівливість, головний біль, порушення сну, зниження апетиту,
порушення репродуктивної функції та ін.. Наслідком дії шкідливих факторів
можуть з'явитися хвороби очей або лейкемія. .Вимоги до персоналу, що
допускається до обслуговування електроустановок. Експлуатацію
електроустановок повинен здійснювати підготовлений-ний електротехнічний
персонал.
Електротехнічний персонал підприємств підрозділяється на:-
Адміністративно-технічний;- Оперативний;- Ремонтний;- Оперативно-ремонтний.
Відповідно до прийнятої організацією енергослужби електротехнічний персонал
може безпосередньо входити до складу енергослужби або перебувати в штаті
виробничих підрозділів Споживача (структурної одиниці). В останньому випадку
енергослужба здійснює технічне керівництво електротехнічним персоналом
виробничих і структурних підрозділів та контроль за його
роботою.Обслуговування електротехнологічних установок (електрозварювання,
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
101
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
електроліз, електротермія і т.п.), а також складного енергонасиченого виробничо-
технологічного обладнання, при роботі якого потрібне постійне технічне
обслуговування і регулювання електроапаратури, електроприводів, ручних
електричних машин, переносних та пересувних електроприймачів, переносного
електроінструменту, повинен здійснювати електротехнологічний персонал. Він
повинен мати достатні навички та знання для безпечного виконання робіт і
технічного обслуговування закріпленої за ним установки. Електротехнологічний
персонал виробничих цехів і участків, що не входять до складу енергослужби,
який здійснює експлуатацію електротехнологічних установок і має групу з
електробезпеки II і вище, у своїх правах і обов'язках прирівнюється до
електротехнічного; в технічному відношенні він підпорядковується енергослужб
підприємства.
Керівники, у безпосередньому підпорядкуванні яких знаходиться
електротехнологічний персонал, повинні мати групу з електробезпеки не нижче,
ніж у підлеглого персоналу. Вони повинні здійснювати технічне керівництво цим
персоналом та контроль за його роботою. Перевірка знань працівників
підрозділяється на первинну і періодичну (чергову та позачергову). Первинна
перевірка знань проводиться у працівників, які вперше потрапили на роботу,
пов'язану з обслуговуванням електроустановок, або при перерві в перевірці знань
більше 3-х років; чергова і позачергова.
Чергова перевірка повинна проводитися в такі строки:
- Для електротехнічного персоналу, безпосередньо організуючого і яка
проводить роботи з обслуговування діючих електроустановок або виконує в них
налагоджувальні, електромонтажні, ремонтні роботи або профілактичні
випробування, а також для персоналу, що має право видачі нарядів,
розпоряджень, ведення оперативних переговорів,
-1 раз на рік;
- Для адміністративно-технічного персоналу, що не відноситься до
попередньої групи, а також для фахівців з охорони праці, допущених до
інспектування електроустановок,
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
102
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
-1 раз на 3 роки.
Позачергова перевірка знань проводиться незалежно від терміну
проведення попередньої перевірки:
- У роботі на даній посаді більше 6 місяців. [15]
Пожежонебезпека на підприємстві. [31]
Робота щодо забезпечення пожежної безпеки спрямована на попередження
пожеж та створення безпечних умов праці для працюючих.
Забезпечення пожежної безпеки на своїй ділянці відповідальності є
обов'язком всіх працюючих на підприємстві. Вибухонебезпечні властивості
речовин і матеріалів вказані в таблиці 4.2 і 4.3.
Таблиця 4.2 – Показники вибухо і пожаронебезпечних речовин і матеріалів
Речовина Межа возгорання, % (об.) Температура
Нижний Верхний самозаймання,
0С
СО2 12,8 80,0 -78
Аміак 15,0 28,0 700
Таблица 4.3 – Категорії приміщень підприємств по пожежонебезпечності і
клас зоны по ПУЭ.
Категорія по
Найменування приміщень Клас зони по ПУЭ вибухопожарній
небезпеці
Сироповарильне відділення П-IIа Б
Купажне відділення - Д
Машине відділення - Д
Приміщення баків горячей води - Д
Склад
Зберігання цукру в мішках П-IIа В
Відділення водопідготовки - Д
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
103
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Цех розливу
Посудний цех П-IIа В
Цех готової продукції П-IIа В
Допоміжні приміщення
Майстерня по ремонту ящиків П-IIа В
Ремонтно-механічна майстерня - Д
Компресорна В-Iб А
Лабораторія - Д
Газова котельня П-II Г
Акумуляторная В-Iа А
Мікроклімат підприємства [31]
Мікроклімат - це метеорологічні умови приміщень, які визначаються
діючими на організм людини поєднаннями температури, відносної вологості,
швидкості руху повітря, а також температурою поверхонь, огороджувальних
конструкцій, технологічного обладнання та інтенсивністю теплового
опромінення, (Вт/м2), ультрафіолетовим опроміненням. Встановлено Санітарні
правила і норми для запобігання несприятливого впливу мікроклімату робочих
місць, виробничих приміщень на самопочуття, функціональний стан,
працездатність і здоров'я людини.
Санітарні правила встановлюють гігієнічні вимоги до показників
мікроклімату робочих місць, виробничих приміщень. Показниками, що
характеризують мікроклімат у виробничих приміщеннях, є :
- Температура повітря;
- Температура поверхонь;
- Відносна вологість повітря;
- Швидкість руху повітря;
- Інтенсивність теплового опромінення.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
104
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Показники, що характеризують мікроклімат на робочих місцях, поділяються
за категоріями проведених робіт (Іа, Іб, ІІа, IIб, III) і представлені в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4-Оптимальні показники мікроклімату на робочих місцях
виробничих них
К Оптимальні нормативні параметри
Ка метеоумов
те Температура, 0С Вол Швидкість
го Тепл Холодн огіс руху повітря
Відділення
рія ий ий ть, (хол і/тепл),
ва періо період % м/с
жк д
.
Сироповарильне, 20- 60-
IIа 19-21 0,2/0,3
купажне, розлив 22 40
Склад пустої посуди 17- 60-
и готової продукції IIб 20-22 0,2/0,4
19 40
Нормативні параметри освітлення робочих місць наведені в таблице 4.5.
Таблиця 4.5 -Характеристика освітлення робочого місця
Природнє освітлення Примусове
Коефіциент освітлення
Найменуван- Розряд
природного
ня робочого- зорови Система
освітлення, Нормована
місця х робіт освітлення
% освітленніст
ь, лк
Одностороннє
Цех розлива III 1,0 200
бокове
Сироповари-
льне, Одностороннє
IV 1,0 150-200
купажне бокове
відділення
Склади
готової IV - - -
продукції
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
105
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Нормою у виробничих цехах є рівень шуму 80-85 дБ.
Таблиця 4.6 – Оцінка джерела шума
Наименован-ня Джерело шума Рівень Загальний Міри захисту
цеху (кі-ть, шт) звукового рівень від шума
тиску, дБА шума в
цеху, дБА
Сироповари- Вентилятор Наявність
льне відділення аспіраційного звукоізолююч
канала 78 82,8 их огороджень
Норія 80 83,0 із бетона,
Ел. двигун 93 96,0 залізобетона,
скла.
Машине деревянні
відділення Насос 94 101,0 полотна для
купажного цеху виготовлення
Цех розлива Пляшкомийна дверей).
машина 93 97,5
Етикетировочний
автомат 90
Пластинчатий
транспортер 88
Видувна машина 102 102
У відповідності СНиП 23-05-95 «Естественное и искусственное освещение.
Нормы проектирования» освітлення робочих приміщень проводиться
люмінесцентними лампами і лампами накалу.
Таблиця 4.6 - Норми освітлення
Коефіціент
Наименьша освітленність, Лк
природньог
Розряд
Приміщення При о
робіт При люминіс-
лампах освітлення,
центних лампах
накалу %
Основні
виробничи Vв 100 50 1,5
приміщення
Допоміжні
промислові Vб 150 100 1,3
приміщення
Адміністративні
IVб 200 100 2,4
е приміщення
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
106
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
4.2 Розробка заходів та засобів захисту працівника від шкідливих факторів
Всі категорії працівників підприємства повинні проходити вступний,
первинний (на робочому місці), повторний, цільовий і позаплановий
протипожежні інструктажі. По класу небезпечної зони склад цукру, посудна цех,
цех готової продукції відносяться до категорії П - II а. Це приміщення, де
знаходяться тверді горючі матеріали, не утворюють пил при переробці.
Сироповарочне відділення відноситься до категорії В - I b, тому що на цій ділянці
відбувається утворення вибухонебезпечних концентрацій сумішей
Посудний цех і цех готової продукції відносяться до пожежонебезпечної
категорії В, згідно НПБ 105-03, тому що використовуються речовини здатні
горіти при взаємодії з киснем повітря, але не створювати вибухо-небезпечну
концентрацію. Склад цукру, купажне відділення, відділення водоочищення,
розливний цех відносяться до пожежонебезпечної категорії Д, згідно НПБ 105-03,
тому що використовуються негорючі речовини і матеріали в холодному стані.
Сироповарочне відділення відносяться до пожежонебезпечної категорії Б,
це вибухопожежонебезпечних приміщення, де знаходиться рідини зтемпературою
більше 28 ˚ С, в такій кількості при займанні яких виникає надлишковий тиск
більше 5 кПа. У пожежонебезпечних цехах і на обладнанні, представляє небез-
ність вибуху або займання, повинні бути вивішені знаки, що забороняють
користування відкритим вогнем, а також знаки, що попереджають про
обережність за наявності займистих речовин.
Керівник підприємства, цеху зобов'язаний ознайомити всіх працюючих зі
знанням таких знаків. У кожному підрозділі має бути розроблена керівником
відповідного підрозділу конкретна інструкція про заходи пожежної безпеки,
погоджена з місцевою пожежною охороною, затверджена керівником
підприємства, вивчена в системі виробничого навчання і вивішена на видному
місці. Документи з пожежної безпеки на підприємстві На підприємстві повинні
бути:
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
107
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
1. Видані накази:
- Про призначення відповідального за пожежобезпечність підприємства;
- Про затвердження Правил (інструкції) з пожежної безпеки;
- Про призначення відповідального за електрогосподарство;
- Про призначення відповідального за засоби пожежогасіння;
- Про призначення відповідальних за пожежобезпечність у підрозділах та
інші;
2. Розроблені:
- Правила пожежної безпеки або видано інструкцію про заходи пожежної
безпеки;
- Інструкція з утримання та застосуванню первинних засобів пожежога-
сіння;
- Інструкція про порядок дій працівників підприємства у разі виникнення
пожежі та евакуації;
- Інструкція з пожежної безпеки при роботі у виробничому цеху (при
наявність такого цеху);
- Вступний інструктаж з пожежної безпеки;
- План протипожежних заходів.
3. Заведені:
- Журнал обліку протипожежного інструктажу (про проведення
протипожежної інструктажу працівників можна робити записи в журналі
вступного інструктажу);
- Журнал контролю стану первинних засобів пожежогасіння;
- Журнал проведення випробувань та перезарядки вогнегасників;
- Журнал обліку присвоєння групи I з електробезпеки неелектротех-нічних
персоналу;
- Журнал обліку перевірки знань норм і правил роботи в електроустановках
та інші документи.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
108
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Насичення напої СО2 проводять на синхронно-змішувальних установках.
Тому у відділенні де знаходиться установка повинні бути датчики контролю рівня
СО2 .
Вуглекислий газ С02 – безбарвний газ, приблизно в 1,5 раза важче повітря,
розчиняється в воді (при 20° на 1 об’єм води 0,88 об’єм СО2). Під тиском 60 атм
при звичайній температурі перетворюється на рідину. Вуглекислота не горить і не
підтримує горіння.
НАОП 1.8.10-5.79-76 Загальний характер дії на організм: наркотик,
подразнює шкіру і слизові оболонки. В невеликих концентраціях збуджує
дихальний центр, в дуже великих - пригнічує. Високий вміст СО2 повязане з
невеликим вмістом кисню в повітрі, що викликає швидку загибель.
При управлінні: при більш високих концентраціях (8% і вище) з'являються
відчуття роздратування слизових оболонок дихальних шляхів, кашель, відчуття
тепла в грудях, подразнення слизових очей, пітливість, відчуття здавлювання
голови, головні болі, шум у вухах, підвищення кров'яного тиску, серцебиття ,
психічне збудження, запаморочення, блювота. Дія на шкіру. У людей, що
перебувають у протигазах в атмосфері з високим вмістом СО2 »спостерігається
почервоніння шкіри, відчуття поколювання пощипування і тепла в ній, відділення
поту. При роботі з рідким і твердим СО2 можливі обмороження.
Датчики СО2 InPro 5500i МЕТТЛЕР ТОЛЕДО METTLER TOLEDO добре
зарекомендовав себе за рахунок того, що він поєднує тепловий метод
вимірювання провідності і функцію інтелектуальної діагностики Intelligent Sensor
Management (ISM).
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
109
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Датчик InPro 5500i використовується для контролю якості безалкогольних
напоїв і витрат на СО2 на виробництві.
Переваги датчика InPro 5500i CO2:
Провірена технологія
Інтелектуальна система діагностики
Зручність
Надійність
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
110
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
ВИСНОВКИ
Вода є головною складовою частиною всіх безалкогольних напоїв. Від
складу її домішок значною мірою залежать смакові якості, прозорість та стійкість
безалкогольних напоїв під час їх транспортування та зберігання. Тому якості води
в безалкогольному виробництві приділяється велика увага. Від правильного
вибору раціональної підготовки технологічної води при виробництві
безалкогольних напоїв залежать відмінні смакові якості виготовлюваних напоїв.
Залежно від хімічного складу вихідної води вибирають відповідні способи її
очищення та пом’якшення, покращення якісних показників.
Підготовлена технологічна вода повинні відповідати вимогам (ДСанПіН
2.2.4-171-10).
Для забезпечення кращих смакових якостей напоїв технологічну воду треба
готувати із 70 % осмотичної води та 30% пом’якшеної води.
Інноваційні технології підготовки води для безалкогольного виробництва:
Мембранні технології водо підготовки.
Знепліднюючий керамічний свічний фільтр ФК – 2М.
Впровадження синхронно-змішувальної установки марки РЗ-ВсВ-3.
Техніко-економічні розрахунки довели доцільність проекту, а саме
відпускна ціна напоїв склала – 234,2 грн/дал, термін окупності – 2,5 років,
рентабельність – 26,1%.
З охорони праці запропоновано використання датчика СО2 InPro 5500i
МЕТТЛЕР ТОЛЕДО METTLER TOLEDO, який добре зарекомендовав себе за
рахунок того, що він поєднує тепловий метод вимірювання провідності і функцію
інтелектуальної діагностики Intelligent Sensor Management (ISM).
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ус Я. Літ. Арк. Акрушів
Косульт. 111
ВИСНОВКИ
Керівник. СухенкоВ.Ю.
Н. Контр. В.І.І. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Беличенко А.М. Союз производителей безалкогольных напитков /
А.М.Беличенко // Пищевая промышленность.- 2004.- № 5.- С. 104.
2. Биотехнология концентрированных форм для напитков / Г.Л.Филонова,
Е.А.Литвинова, Н.А.Комракова, О.А.Соболева // Пиво и напитки.- 2007.- № 1.-
С.24-26.
3. Балашов В.Е. Дипломное проектирование предприятий по производству
пива и безалкогольных напитков. – М.: Лёгкая и пищевая пром-сть, 1983. – 288 с.
4. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования, контроль за
качеством.
5. Дипломное проектирование заводов по производству пива и
безалкогольных напитков / К.А. Калунянц, К.А. Колчева, Л.А. Херсонова, А.И.
Садова, - М. : Агропромиздат, 1987. – 272 с.
6. Домарецький В.А. Екологія харчової сировини й продуктів харчування :
Навч. посібник. – К. : ІСДО , 1994. – 343 с.
7. Домарецкий В.А. Производство концентратов, экстратов и безалкогольних
напитков : Справ. – К. : Урожай, 1990. – 248 с.
8. ДСТУ 4069:2016. Напої безалкогольні. Загальні технічні умови.
9. ДСТУ 4623:2006 Цукор білий. Технічні умови.
10. ДСанПіН 2.2.4-171-10.
11. ДСТУ 7159:2010 Соки відновленні. Загальні технічні умови.
12. ДСТУ 4716:2007 Есенції ароматичні харчові для лікеро-горілчаного
виробництва. Технічні умови.
13. ДСТУ ГОСТ 908:2006 «Кислота лимонна моногідрат харчова. Технічні
умови».
14. ДСТУ 4817:2007. Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні
умови.
15. Жидецький В. Ц. Охорона праці/ Львів. Афіша 2004 – 248 с.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
112
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
16. Інноваційні технології продуктів бродіння і виноробства: Підруч. /
С.В.Іванов, В.А. Домарецький, В.Л. Прибильский та ін.. // За аг. Ред.. д-ра
хім..наук. проф.. С.В. Іванова. – К.:НУХТ. 2012-487с.
17. Кириленко В.В. Економіка. Навчальний посібник для студентів вищих
навчальних закладів.– Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 193с.
18. Мальцев П.М. Технология бродильных производств. – М. : Пищ. пром-сть,
1980. – 547 с.
19. Мелетьев А.Е. Сточные воды предприятий пивобезалкогольной
промышленности и их очистка. – К. : КТИПП, 1980. – 52 с.
20. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни
«Проектування підприємств галузі з основами САПР» для здобувачів освітнього
ступеня «бакалавр» зі спеціальності 181 «Харчові технології» усіх форм
навчання/ уклад. О.Л. Чепурна, Н.А.Нагурна.- Черкаси: ЧДТУ, 2019. – 34с.
21. Методичні вказівки до виконання і захисту кваліфікаційних робіт
бакалавра для студентів спеціальності 181 “Харчові технології” /Укл.:
Н.А.Нагурна, О.Л.Чепурна - Черкаси.: ЧДТУ, 2019. – 61 с.
22. Методичні вказівки до умовно-графічних зображень в апаратурно-
технологічних схемах для студентів спец. 7.091704 “Технологія бродильних
виробництв і виноробства” напряму 0917 “Харчова технологія та інженерія” та
7.050201 “Менеджмент у виробничій сфері” напряму 0502 “Менеджмент” ден. і
заоч. форм навчання /Укл.: П.С.Циганков, П.Л.Шиян, В.Л.Прибильський. – К.:
УДУХТ, 2012.– 32 с.
23. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни
«Інноваційні технології продуктів бродіння і виноробства» для здобувачів
освітнього ступеня «магістр» із спеціальності 181 «Харчові технології» для всіх
форм навчання [Текст] /Укл.: Н. А.Нагурна, Чепурна О.Л.,ЧДТУ,– Черкаси.: 2017.
– 78 с.
24. Нормы технологического проектирования заводов (цехов) безалкогольных
напитков. – М.: Гипропищепром, 1991. – 146 с.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
113
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
25. Осокін В.В. Охорона праці на підприємствах харчових виробництв.
Конспект лекцій. / В.В.Осокін, Ю.А.Селезньова. Донецьк. 2008. – 153с.
26. Справочник по производству безалкогольных напитков. – М.: Пищ. пром-
сть, 1979. – 368 с.
27. Технологія безалкогольних напоїв: Підруч. / В.Л.Прибильський,
З.М.Романова, В.М.Сидор та ін. / За ред. докт. техн. наук проф.
В.Л.Прибильського. – К.: НУХТ, 2014. – 364 с.
28. Технологическое проектирование солодовенных и пивобезалкогольних
заводов / П.В.Колотуша, В.А.Домарецкий и др. – К.: Вища шк., 1987. –255 с.
29. Технология солода, пива и безалкогольных напитков / К.А. Калунянц, Е.А.
Колчева, В.А. Домарецкий, А.И. Садова. – М.: Пищ. пром-сть, 1992. – 446 с.
30. Технология пивоваренного и безалкогольного производства: Практикум.
Технологические расчеты /А.Е.Метельев, В.А.Домарецкий и др. – К.:Вища шк.,
1986. – 191 с.
31. Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв. Д
Н А О П 1.8.10. - 1.13 – 97. Київ. 1997 р. -260 с.
Арк.
КРБ 22.ТБВ84.45.00.000 ПЗ
114
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а