Сучасні тенденції розвитку молокопереробних підприємств на засадах сталого розвитку

Чигирик, Сергій Олексійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7328
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Скорик, Олександр Олександрович	-
dc.contributor.author	Чигирик, Сергій Олексійович	-
dc.date.accessioned	2026-03-09T15:12:16Z	-
dc.date.available	2026-03-09T15:12:16Z	-
dc.date.issued	2025	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7328	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційна робота магістра містить 90 сторінок, 3 таблиць, 14 рисунків, список використаних джерел з 61 найменувань. Об’єктом дослідження є молочна промисловість. Предмет дослідження – тенденції розвитку молокопереробних підприємств на засадах сталого розвитку. Метою кваліфікаційної роботи магістра є вивчення ролі молокопереробних підприємств в забезпеченні Цілей сталого розвитку та формулювання рекомендацій щодо підвищення їх сталості. Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є: вивчення концептуальних засад сталого розвитку; дослідження ролі та місця молочної промисловості на шляху досягнення Цілей сталого розвитку; аналіз сучасних тенденцій молочної галузі в Україні; оцінка рівня адаптації молокопереробних компаній до глобальних трендів сталості; оцінка участі в досягненні Цілей сталого розвитку вітчизняних молокопереробних компаній; дослідження напрямів підвищення сталості молокопереробних підприємств в Україні. Наукова новизна полягає у поглибленні теоретико-методичних підходів до дослідження розвитку молокопереробних підприємств на засадах сталого розвитку шляхом комплексного поєднання економічних, соціальних та екологічних аспектів їх функціонування. Систематизовано сучасні тенденції розвитку молокопереробної галузі України з урахуванням глобальних викликів, євроінтеграційних процесів та національних особливостей трансформації агропромислового комплексу, що дало змогу визначити ключові фактори впливу на стійкість і конкурентоспроможність підприємств. Набули подальшого розвитку підходи до оцінювання внеску молокопереробних підприємств у досягнення Цілей сталого розвитку через ідентифікацію пріоритетних ЦСР для галузі та обґрунтування механізмів їх реалізації на рівні підприємств. Удосконалено бачення ролі інноваційних технологій переробки та пакування, розвитку продукції з високою доданою вартістю й експортної диверсифікації як інструментів підвищення сталості молокопереробних підприємств в умовах посилення екологічних і соціальних вимог до харчової промисловості. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання сформульованих у роботі висновків і рекомендацій у діяльності молокопереробних підприємств для розроблення та вдосконалення стратегій сталого розвитку, підвищення ресурсоефективності, екологічної безпеки й конкурентоспроможності продукції.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	молочна промисловість	uk_UA
dc.subject	молокопереробні підприємства	uk_UA
dc.subject	молочна продукція	uk_UA
dc.subject	сталий розвиток	uk_UA
dc.subject	цілі сталого розвитку	uk_UA
dc.subject	екологічна безпека	uk_UA
dc.subject	ресурсоефективність	uk_UA
dc.subject	якість	uk_UA
dc.title	Сучасні тенденції розвитку молокопереробних підприємств на засадах сталого розвитку	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Чигирик С.О..pdf Restricted Access		1.41 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
 
на тему: «Сучасні тенденції розвитку молокопереробних 
підприємств на засадах сталого розвитку» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-24-2 
спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля» 
                                                                              _____________________ Чигирик С.О.      ______ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник        Скорик О.О.    
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _______________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 року 
 
 
4  
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП……………………………………………………………………… 5 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ  
ПІДПРИЄМСТВ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО  
РОЗВИТКУ………………………………………………………………… 9 
1.1 Концептуальні засади  сталого розвитку…………………………….. 9 
1.2 Роль та місце молочної промисловості на шляху досягнення Цілей  
сталого розвитку…………………………………………………………… 15 
Висновки до розділу 1…………………………………………………….. 24 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ  МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ  
КОМПАНІЙ В КОНТЕКСТІ СТАЛОСТІ В УКРАЇНІ………………….. 26 
2.1 Аналіз сучасних тенденцій розвитку молочної галузі………………. 26 
2.2 Оцінка рівня адаптації молокопереробних компаній до глобальних  
трендів сталості……………………………………………………………. 35 
2.3 Оцінка участі в досягненні Цілей сталого розвитку вітчизняних  
молокопереробних компаній……………………………………………… 43 
Висновки до розділу 2……………………………………………………... 54 
РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДЖЕННЯ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ СТАЛОСТІ  
МОЛОКОПЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ………………….. 56 
3.1 Напрями розвитку молочної галузі України в контексті сталості….. 56 
3.2 Напрями  активізації експортних ринків молочної продукції………. 60 
3.3 Інноваційні підходи до пакування молочної продукції в контексті  
досягнення Цілей сталого розвитку……………………………………… 70 
Висновки до розділу 3…………………………………………………….. 80 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………... 82 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….. 85 
  
5 
 
ВСТУП 
 
 
В умовах посилення глобальних економічних, екологічних та соціальних 
викликів концепція сталого розвитку набула статусу базової парадигми 
формування стратегій розвитку як на рівні держав, так і на рівні окремих 
галузей та підприємств. Харчова промисловість, зокрема молокопереробна 
галузь, займає ключове місце у системі національної продовольчої безпеки, 
забезпечуючи населення базовими продуктами харчування та формуючи 
вагомий внесок у соціально-економічний розвиток країни. Водночас саме ця 
галузь характеризується високою ресурсомісткістю, значним екологічним 
навантаженням та чутливістю до кризових явищ, що зумовлює необхідність її 
трансформації відповідно до принципів сталого розвитку. 
Для України питання сталого розвитку молокопереробних підприємств 
набуває особливої актуальності в умовах структурних змін агропромислового 
комплексу, скорочення сировинної бази, зростання виробничих витрат, 
енергетичних ризиків, наслідків воєнних дій та необхідності післявоєнного 
відновлення економіки. Поглиблення євроінтеграційних процесів і 
гармонізація національного законодавства з нормами Європейського Союзу 
супроводжуються посиленням вимог до екологічної безпеки, якості харчових 
продуктів, прозорості ланцюгів постачання та запровадження нефінансової 
звітності, що суттєво впливає на умови функціонування молокопереробних 
підприємств. 
Крім того, світові тенденції розвитку молочної галузі свідчать про 
зростання ролі інновацій, енерго- та ресурсоефективних технологій, 
циркулярної економіки, відповідального пакування та виробництва продукції 
з високою доданою вартістю. В умовах високої конкуренції на міжнародних 
ринках українські молокопереробні підприємства змушені адаптувати свої 
бізнес-моделі до нових вимог, орієнтуючись не лише на економічні показники, 
а й на соціальні та екологічні результати діяльності. Відсутність системного 
6 
 
підходу до впровадження принципів сталого розвитку знижує їхню 
конкурентоспроможність, обмежує експортні можливості та посилює галузеві 
ризики. 
Актуальність даного дослідження також зумовлена недостатнім рівнем 
наукового опрацювання питань комплексної оцінки сучасних тенденцій 
розвитку молокопереробних підприємств України саме крізь призму сталого 
розвитку. Незважаючи на наявність значної кількості наукових праць, 
присвячених окремим аспектам функціонування молочної галузі, 
проблематика інтеграції економічних, соціальних та екологічних складових у 
стратегії розвитку молокопереробних підприємств залишається недостатньо 
систематизованою та потребує подальшого дослідження. 
Об’єктом дослідження є молочна промисловість. 
Предмет дослідження –  тенденції розвитку молокопереробних 
підприємств на засадах сталого розвитку 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є вивчення ролі 
молокопереробних підприємств в забезпеченні Цілей сталого розвитку та 
формулювання рекомендацій щодо підвищення їх сталості. 
Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є:  
− вивчення концептуальних засад сталого розвитку; 
− дослідження ролі та місця молочної промисловості на шляху 
досягнення Цілей сталого розвитку; 
− аналіз сучасних тенденцій молочної галузі в Україні; 
− оцінка рівня адаптації молокопереробних компаній до глобальних 
трендів сталості; 
− оцінка участі в досягненні Цілей сталого розвитку вітчизняних 
молокопереробних компаній; 
− дослідження напрямів підвищення сталості молокопереробних 
підприємств в Україні. 
7 
 
Методи дослідження. У процесі дослідження були використані 
загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Зокрема, методи аналізу та 
синтезу застосовано для узагальнення теоретичних положень концепції 
сталого розвитку й виявлення сучасних тенденцій функціонування 
молокопереробних підприємств; індукції та дедукції – для формування 
висновків щодо ролі галузі у досягненні Цілей сталого розвитку; статистичні 
та економіко-аналітичні методи – для оцінювання динаміки виробництва, 
споживання та експорту молочної продукції; порівняльний аналіз – для 
зіставлення практик вітчизняних і міжнародних молокопереробних компаній; 
системний підхід – для дослідження взаємозв’язків між економічними, 
соціальними та екологічними аспектами розвитку галузі; метод узагальнення 
та графічні методи – для наочного подання результатів і формулювання 
обґрунтованих висновків 
Наукова новизна кваліфікаційної роботи магістра полягає у 
поглибленні теоретико-методичних підходів до дослідження розвитку 
молокопереробних підприємств на засадах сталого розвитку шляхом 
комплексного поєднання економічних, соціальних та екологічних аспектів їх 
функціонування. Систематизовано сучасні тенденції розвитку 
молокопереробної галузі України з урахуванням глобальних викликів, 
євроінтеграційних процесів та національних особливостей трансформації 
агропромислового комплексу, що дало змогу визначити ключові фактори 
впливу на стійкість і конкурентоспроможність підприємств. Набули 
подальшого розвитку підходи до оцінювання внеску молокопереробних 
підприємств у досягнення Цілей сталого розвитку через ідентифікацію 
пріоритетних ЦСР для галузі та обґрунтування механізмів їх реалізації на рівні 
підприємств. Удосконалено бачення ролі інноваційних технологій переробки 
та пакування, розвитку продукції з високою доданою вартістю й експортної 
диверсифікації як інструментів підвищення сталості молокопереробних 
підприємств в умовах посилення екологічних і соціальних вимог до харчової 
промисловості. 
8 
 
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості 
використання сформульованих у роботі висновків і рекомендацій у діяльності 
молокопереробних підприємств для розроблення та вдосконалення стратегій 
сталого розвитку, підвищення ресурсоефективності, екологічної безпеки й 
конкурентоспроможності продукції. 
Структура та обсяг роботи.  Кваліфікаційна магістерська робота 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. 
Повний обсяг роботи становить 90 сторінок. Список використаних джерел 
складається з 61  найменування, 3 таблиць,  14 рисунків. 
  
9 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 
МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 
 
 
1.1 Концептуальні засади  сталого розвитку  
 
Концепція сталого розвитку є однією з ключових світових парадигм, що 
визначає стратегічний напрямок розвитку держав, суспільств та економік у 
ХХІ столітті. Її сутність полягає у пошуку збалансованої моделі, яка дозволяє 
забезпечувати потреби нинішнього покоління, не ставлячи під загрозу 
можливості майбутніх поколінь задовольняти власні. В основі цієї концепції 
лежить поєднання економічного прогресу, соціального добробуту та 
екологічної відповідальності, що утворює цілісну рамку для довготривалої 
глобальної стабільності. 
Сталий розвиток виник як реакція на перші серйозні ознаки 
перенавантаження екосистеми – забруднення довкілля, виснаження ресурсів, 
прискорення кліматичних змін, зростання нерівності й соціальної 
нестабільності. Міжнародна спільнота усвідомила, що традиційні моделі 
індустріального зростання, спрямовані на максимізацію прибутків та 
інтенсивне споживання ресурсів, більше не здатні забезпечити безпечне і 
стабільне майбутнє. Тому виникла потреба у новій концептуальній моделі, яка 
би враховувала не лише економічні інтереси, а й екологічні межі та соціальну 
справедливість. 
Початковим ключовим етапом у становленні концепції сталого розвитку 
стала Конференція ООН з питань довкілля, що відбулася у Стокгольмі в червні 
1972 року. Саме на цьому форумі вперше було офіційно окреслено проблему 
взаємозалежності економічного прогресу та погіршення стану навколишнього 
середовища. Підсумком роботи стала ухвалена Декларація ООН з питань 
довкілля, до якої ввійшли 26 принципів і план дій, що складався зі 109 пунктів. 
10 
 
У цих положеннях уперше було визначено фундаментальні засади 
природоохоронного законодавства як на національному, так і на міжнародному 
рівнях. Стокгольмська конференція стала важливою відправною подією для 
формування державної екологічної політики та сприяла активізації 
глобального руху за охорону навколишнього середовища. 
У 1987 році Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку 
на чолі з Г. Х. Брундтланд представила доповідь «Наше спільне майбутнє» 
(«Our Common Future»), у якій була сформульована модернізована концепція 
сталого (збалансованого) розвитку як альтернатива моделі, що спирається на 
безперервне економічне зростання. Саме в цій доповіді вперше було чітко 
подано визначення сталого розвитку як такого типу суспільного поступу, за 
якого потреби сучасного покоління задовольняються без загрози для здатності 
майбутніх поколінь забезпечувати власні потреби. 
Крім того в доповіді представлене широке визначення сталого розвитку, 
а саме як «процес зміни, в якому експлуатація ресурсів, спрямованість 
інвестицій, орієнтація технологічного розвитку та організаційні зміни 
перебувають у гармонії та підсилюють як сучасний, так і майбутній потенціал 
для задоволення людських потреб і прагнень» [2].  
Отже, у широкому розумінні сталий розвиток означає гармонійне 
поєднання трьох основних вимірів: економічного, соціального та екологічного. 
Він ґрунтується на принципах раціонального природокористування, 
міжпоколінної відповідальності та балансу інтересів суспільства й природи. 
Ця концепція не відкидає економічне зростання, але спрямовує його на 
ефективне та екологічно безпечне використання ресурсів, розвиток інновацій, 
підвищення якості життя людей і формування справедливих соціальних 
систем. 
Сталий розвиток також передбачає посилення ролі державного 
управління, відповідальності бізнесу та активності громадянського 
суспільства. Жоден зі складових елементів суспільства не може сам 
11 
 
забезпечити сталий розвиток – це багатовимірний процес, що потребує 
спільних рішень та партнерства. 
Головна мета сталого розвитку полягає у створенні умов для 
довготривалого, збалансованого розвитку людства, забезпечуючи економічну 
стабільність, екологічну безпеку та соціальну рівність. У сучасному 
міжнародному контексті ця мета конкретизована у 17 Цілях сталого розвитку 
(ЦСР), ухвалених Генеральною Асамблеєю ООН у 2015 році. Ухвалення SDGs 
стало результатом тривалого процесу еволюції міжнародного екологічного та 
соціально-економічного дискурсу, починаючи зі Стокгольмської конференції 
(1972), доповіді «Наше спільне майбутнє» (1987) та Саміту Землі в Ріо-де-
Жанейро (1992). Подальшим важливим етапом стали Цілі розвитку 
тисячоліття (2000-2015), що визначили пріоритети у сфері боротьби з 
бідністю, освіти та охорони здоров’я. Проте вони не охоплювали весь спектр 
викликів, зокрема, екологічну стабільність, ефективне управління, 
відповідальне споживання та модернізацію промисловості. 
Отже, Цілі сталого розвитку стали логічним продовженням Цілей 
розвитку тисячоліття (MDGs, 2000-2015), проте суттєво розширили їх амбіції, 
охопивши економічну, соціальну та екологічну компоненти розвитку в єдиній 
інтегрованій системі і було враховано глобальні зміни, зумовлені 
прискоренням цифровізації, трансформацією ринків праці, урбанізацією, 
поглибленням екологічної кризи та необхідністю інклюзивного розвитку. На 
відміну від попередніх підходів, нова рамка включає цілі не лише для країн, 
що розвиваються, а й для розвинених держав, визнаючи глобальний характер 
викликів і спільну відповідальність за майбутнє планети.  
Цілям сталого розвитку притаманний комплексний та взаємопов’язаний 
характер: прогрес у досягненні однієї з них нерідко залежить від успіхів у 
реалізації інших. Усього Порядок денний 2030 включає 17 цілей і 169 завдань, 
які охоплюють широке коло питань від ліквідації бідності та голоду до 
відповіді на зміну клімату, від забезпечення гендерної рівності до сталого 
12 
 
розвитку міст, від зміцнення інституцій до збереження морських і наземних 
екосистем. 
Отже, як вже зазначалося, Цілі сталого розвитку охоплюють три виміри 
сталості: 
− економічний вимір: модернізація інфраструктури, інновації, 
розвиток стійких виробництв, забезпечення гідної праці; 
− соціальний вимір: скорочення нерівності, гендерна рівність, доступ 
до якісних послуг, безпека та інклюзія; 
− екологічний вимір: боротьба зі зміною клімату, охорона довкілля, 
раціональне використання ресурсів. 
Нижче наведено Цілі сталого розвитку та їх коротка характеристика 
(табл. 1.1) 
Таблиця 1.1 – Цілі сталого розвитку до 2030 року 
Ціль Характеристика 
ЦСР 1 орієнтується на ліквідацію крайньої бідності та забезпечення 
«Подолання соціального захисту населення. Її досягнення має 
бідності» фундаментальний характер, оскільки бідність впливає на 
соціальну стабільність, доступ до освіти й охорони здоров’я та 
формує уразливість до екологічних ризиків 
ЦСР 2 передбачає формування сталих агропродовольчих систем, що 
«Подолання здатні ефективно реагувати на зміну клімату та глобальні 
голоду» коливання ринків 
Ціль 3 «Міцне акцентує увагу на забезпеченні здорового способу життя та 
здоров’я» доступної системи охорони здоров’я 
Ціль 4 «Якісна спрямована на якісну освіту як ключову передумову соціально-
освіта» економічного розвитку, формування інтелектуального капіталу та 
інноваційного потенціалу 
Ціль 5 «Гендерна стосується гендерної рівності, розглядає питання соціальної 
рівність» інклюзії, доступу жінок до економічних можливостей, 
політичного представництва й захисту від насильства 
Ціль 6 «Чиста Ціль є критичною, оскільки водні ресурси стають обмеженим і 
вода та належні стратегічним чинником розвитку. Нестача прісної води в 
санітарні умови» окремих регіонах світу загрожує гуманітарними кризами та 
обмежує економічне зростання 
Ціль 7 стосується забезпечення доступу до сучасних, доступних і 
«Відновлювальна чистих енергетичних ресурсів. Енергетичний перехід, зростання 
енергія» частки відновлюваних джерел і декарбонізація є ключовими 
індикаторами реалізації цієї цілі 
Ціль 8 «Гідна спрямована на забезпечення стійкого економічного зростання, 
праця та підвищення продуктивності праці та створення гідних умов 
зайнятості для всіх. Вона акцентує на необхідності інклюзивних 
13 
 
Ціль Характеристика 
економічне трудових ринків, розширенні можливостей для молоді та 
зростання» протидії тіньовій економіці 
Ціль 9 «Інновації орієнтована на розвиток стійкої інфраструктури, підтримку 
та інновацій та модернізацію промисловості. Її реалізація 
інфраструктура» передбачає впровадження технологічних рішень, підвищення 
ресурсоефективності та зміцнення науково-дослідного 
потенціалу держав 
Ціль 10 спрямована на скорочення нерівності як у межах держав, так і 
«Скорочення між ними. Нерівність підриває соціальну стабільність та гальмує 
нерівності» розвиток людського потенціалу 
Ціль 11 «Сталий орієнтована на формування сталих, інклюзивних і безпечних 
розвиток міст та міст. Урбанізація, що охоплює понад половину населення світу, 
спільнот» створює нові можливості для розвитку, але й породжує виклики, 
пов’язані з транспортом, житлом, екологією та адаптацією до 
зміни клімату 
Ціль 12 передбачає перехід до моделей відповідального споживання та 
«Відповідальне виробництва. Її реалізація включає впровадження циркулярної 
споживання» економіки, зменшення відходів, оптимізацію використання 
ресурсів і модернізацію промислових процесів 
Ціль 13 «Боротьба є центральною ціллю й взаємопов’язана з більшість інших ЦСР. 
за зміною Невиконання цієї цілі матиме глобальні наслідки для економік, 
клімату» соціальної сфери та безпеки 
Ціль 14 зосереджена на збереженні та сталому використанні океанів, 
«Збереження морських ресурсів і прибережних екосистем, що є критично 
морських важливими для глобальної кліматичної рівноваги та 
екосистем» продовольчої безпеки. Вона передбачає зменшення забруднення, 
запобігання надмірному вилову та підтримку стійкого морського 
господарства 
Ціль 15 спрямована на охорону наземних екосистем, раціональне 
«Збереження використання лісів, відновлення деградованих земель і 
екосистем збереження біорізноманіття. Її реалізація включає протидію 
суходолу» опустелюванню, скорочення втрат природних середовищ 
існування та ефективне управління природними ресурсами 
Ціль 16 «Мир та сприяє миру, справедливості та сильним інституціям. Ефективні, 
справедливість» прозорі інституції є основою успішної реалізації всього Порядку 
денного 2030 
Ціль 17 наголошує на необхідності міжнародного партнерства 
«Партнерство (фінансового, технологічного, економічного та наукового) як 
заради стійкого умови досягнення SDGs на глобальному рівні 
розвитку» 
Джерело: розроблено на основі [2] 
 
Важливо, що реалізація однієї мети нерідко функціонально 
взаємопов’язана з іншими: наприклад, досягнення Цілі 2 «Подолання голоду» 
неможливе без сталого використання земельних ресурсів (Ціль 15), а 
14 
 
економічне зростання (Ціль 8) передбачає інновації (Ціль 9), інклюзію (Ціль 
10) та сталу інфраструктуру (Ціль 11). 
Отже, для досягнення задекларованих цілей необхідно виконати 
комплекс взаємопов’язаних завдань. Завдання сталого розвитку виступають 
конкретизованими напрямами діяльності, які дозволяють втілити загальні 
принципи у практичну політику, економіку та соціальну сферу. Основними 
завданнями є наступні: 
− забезпечення раціонального та екологічно безпечного використання 
природних ресурсів, включно з водою, ґрунтами, лісами та корисними 
копалинами; 
− зниження рівня забруднення повітря, води й ґрунтів, удосконалення 
системи поводження з відходами, розвиток екологічних технологій; 
− підвищення енергоефективності та впровадження відновлюваних 
джерел енергії; 
− створення умов для соціальної захищеності та рівності, підвищення 
доступності освіти, медицини, соціальних послуг; 
− підтримка інноваційної економіки, формування нових підходів до 
індустріалізації, стимулювання малого та середнього бізнесу; 
− викорінення дискримінації та нерівності, забезпечення участі всіх 
соціальних груп у процесах прийняття рішень; 
− формування відповідальних моделей споживання та виробництва, 
розвиток циркулярної економіки; 
− удосконалення системи управління, підвищення прозорості, 
підзвітності та ефективності державних інституцій. 
Ці завдання забезпечують практичну реалізацію сталого розвитку і 
визначають конкретні напрями діяльності для різних суб’єктів на різних 
рівнях, як міжнародних організацій, так і окремих підприємств та організацій 
[2]. 
 
15 
 
1.2 Роль та місце молочної промисловості на шляху досягнення 
Цілей сталого розвитку 
 
Молочну промисловість можна визначити, як одну з базових галузей 
агропромислового комплексу, що поєднує первинне виробництво (молочне 
скотарство), переробку та дистрибуцію готових молочних продуктів. 
Підприємства молокопереробної галузі виконують багато функцій, які мають 
як макроекономічне, так і соціальне значення: формування доходів у сільській 
місцевості, створення робочих місць у промисловій переробці, забезпечення 
національного ринку базовими продуктами харчування, експортний потенціал 
та мультиплікаційні ефекти в суміжних секторах (логістика, упаковка, 
торгівля).  
В першу чергу, підприємства переробної ланки виконують ключову роль 
у трансформації сировини на товарну продукцію з доданою вартістю. Ця 
додана вартість виражається як у безпосередньому внеску в ВВП через 
промислову діяльність, так і через опосередковані ефекти, зокрема, створення 
попиту на послуги та товари суміжних секторів (упаковка, холодильна 
логістика, маркетинг). Так, за статистичними даними вартість світового ринку 
молочних продуктів оцінювалася приблизно в 893 мільярди доларів США, і, за 
прогнозами, до 2028 року вона зросте до 1243 мільярдів доларів [3]. 
Світове виробництво молока зросло на 1,1% у 2024 році приблизно до 
950 млн тонн (рис. 1.1). Очікується, що світове споживання свіжих молочних 
продуктів на душу населення зростатиме на 1,0% на рік протягом наступного 
десятиліття, головним чином завдяки вищому зростанню доходів на душу 
населення (рис.1.2, рис. 1.3). У світовому масштабі протягом наступного 
десятиліття близько 30% молока буде перероблятися на такі продукти, як 
масло, сир, сухое молоко (SMP), цільнозернове молоко (WMP) або суха 
молочна сироватка. У країнах з високим рівнем доходу більша частина 
виробництва молока перетворюється на молочні продукти. Вершкове масло та 
сир наразі становлять значну частку споживання сухого молока в Європі та 
16 
 
Північній Америці через значний прямий попит на ці продукти з точки зору 
харчування. Сухе молоко (SMP) та цільнозернове молоко (WMP) здебільшого 
виробляються для торгівлі, для використання в харчовій промисловості, 
зокрема в кондитерських виробах, дитячих сумішах та хлібобулочних виробах. 
У країнах з низьким та нижчим середнім рівнем доходу більша частина 
виробництва молока йде на виробництво свіжих молочних продуктів  [4]. 
 
Рисунок 1.1 – Виробництво та надої молока у вибраних країнах та 
регіонах, мільйон метричних тонн (ліва вісь), тонни/тварину (права вісь) 
Джерело: [4]  
 
 
Рисунок 1.2 – Споживання оброблених та свіжих молочних продуктів у 
сухому молоці на душу населення, кілограмів/особу 
Джерело: [4]  
17 
 
 
Рисунок 1.3 – Споживання сиру на душу населення у вибраних 
регіонах, кілограмів/особу 
Джерело: [4]  
 
У контексті України молочне скотарство і переробка традиційно 
займають вагоме місце в аграрному секторі: за даними галузевих оглядів і 
державної статистики, молочна галузь забезпечує значну частку аграрного 
ВВП, а в періоди стабілізації є важливим чинником відновлення виробництва 
й експорту продовольства. Оцінки експертних звітів (включно з оглядами 
USDA і національних аналітичних центрів) вказують на роль переробного 
сектора у пом’якшенні негативних шоків через збереження ланцюгів збуту та 
можливість перерозподілу продукції в умовах порушеної логістики [5]. 
Підприємства переробної галузі є значним роботодавцем, як у 
промислових центрах, так і в сільській місцевості через пов’язані діяльності 
(транспорт, сервісне обслуговування обладнання, торгівля). Спеціалізовані 
дослідження показують, що кожне робоче місце в переробці може створювати 
додаткові робочі місця в суміжних секторах (коефіцієнти мультиплікації 
залежать від країни та структури ринку). Так, за даними досліджень молочна 
промисловість надає 240 млн. робочих місць [6]. За оцінками, у світі 
налічується  133 мільйони молочних ферм, які забезпечують засоби до 
18 
 
існування понад  600 мільйонів людей, включаючи  80 мільйонів жінок, 
причому близько  37 мільйонів жінок очолюють власні ферми [7]. В Україні 
молокопереробна промисловість забезпечує роботою до 1 мільйона громадян 
України [8]. 
Молочні продукти займають важливе місце у раціоні населення, 
оскільки вони є джерелом повноцінних білків, кальцію, вітамінів групи B і 
багатьох інших мікронутрієнтів [9]. З огляду на це переробні підприємства 
мають не лише економічну функцію, а й соціально-гігієнічну, оскільки вони 
гарантують стандарти безпеки харчових продуктів (пастеризація, стандарти 
якості), технологічну стабільність асортименту і доступність продуктів у 
роздрібній мережі. В умовах продовольчих криз і шоків  локальні потужності 
переробки можуть забезпечувати продовження постачання базових продуктів 
для місцевих ринків.  
Підприємства переробки відіграють ключову роль у створенні 
конкурентної продукції для експорту. У країнах-експортерах розвиток 
переробних технологій дозволяє збільшувати частку продуктів з високою 
доданою вартістю в експорті, зменшуючи залежність від експорту сирого 
молока. 
Дослідження з соціо-економічного впливу показують, що молочна галузь 
сприяє соціальній стійкості сільських громад через регулярні виплати за 
молоко, програми підтримки фермерів, розвиток кооперативів підвищують 
рівень життя, забезпечують доступ до кредитів і послуг, а також створюють 
можливості для зайнятості жінок (на фермах і у переробних підприємствах).  
Крім цього, підприємства переробки є ключовим двигуном інновацій у 
секторі, які застосовуються для збереження поживності, удосконалення 
пакування, розвиток функціональних молочних продуктів, оптимізації енерго- 
та водоспоживання тощо.  
Отже, не дивлячись на те, що молокопереробна промисловість відіграє 
значну роль у забезпеченні населення поживними та безпечними продуктами 
харчування, також в економічному та соціальному розвитку країни, але 
19 
 
функціонування таких підприємств супроводжується значними екологічними 
навантаженнями, що формуються у процесі збору сировини, переробки, 
пакування та транспортування готової продукції. У світі, так і в Україні, 
екологічні ризики галузі охоплюють широкий спектр проблем: високе 
водоспоживання, забруднення стічними водами, утворення органічних 
відходів, значні викиди парникових газів, навантаження на ґрунти та утворення 
великого обсягу тари [10].  
Так, молокопереробні підприємства характеризуються одним із 
найвищих рівнів споживання прісної води серед харчових виробництв. Вода 
необхідна для санітарної обробки сировини, миття обладнання, охолодження, 
пастеризації, очищення тари та технологічних процесів. У середньому 
виробництво одного літра готової молочної продукції може потребувати від 2 
до 10 літрів води залежно від технологічних особливостей. У світовій практиці 
цей показник часто перевищує рівень, рекомендований нормативами 
ресурсоефективності, що створює тиск на місцеві водні ресурси, особливо у 
регіонах із дефіцитом води. 
В Україні питання водоспоживання набуває особливої актуальності 
через нерівномірний розподіл водних запасів та погіршення якості водних 
об’єктів у промислових регіонах. Високе водоспоживання галузі підсилює 
навантаження на системи водопостачання та каналізації, особливо в малих 
містах, де розташована значна частина молокопереробних підприємств. 
Одним із головних джерел екологічних ризиків є стічні води, що містять 
органічні речовини (жири, білки, лактозу), мийні засоби, залишки побічних 
продуктів та мікроорганізми. Високий рівень біологічного та хімічного 
споживання кисню у стоках може спричиняти пригнічення водних екосистем 
та зменшення біорізноманіття [11]. 
У багатьох країнах донині актуальною є проблема недостатньої очистки 
стічних вод через застарілі очисні споруди, енергетичну нестабільність або 
їхню недостатню пропускну здатність. В Україні більшість підприємств 
молокопереробної галузі потребує модернізації устаткування для біологічної 
20 
 
та фізико-хімічної очистки. Недостатньо очищені стоки можуть потрапляти в 
річки, ґрунтові води чи міські каналізаційні системи, перевантажуючи їх і 
спричиняючи локальні екологічні проблеми [12]. 
У процесі виробництва утворюється велика кількість органічних 
відходів: залишки молочної сировини, сироватка, осади після фільтрації, осад 
стічних вод. Утилізація цих матеріалів потребує спеціальних технологій, адже 
їх накопичення може призвести до забруднення ґрунтів, поширення 
неприємних запахів, залучення шкідників та погіршення санітарного стану 
територій. 
Хоча сироватка та інші побічні продукти можуть бути використані у 
кормах або перероблені у харчові інгредієнти, в практиці багатьох підприємств 
(особливо малих) ці ресурси часто залишаються невикористаними або 
виводяться зі стоками, посилюючи органічне навантаження на водні об’єкти 
[12]. 
Молочна продукція широко використовує одноразову упаковку: 
поліетилен, поліпропілен, картон, комбіновані TetraPak-пакування. Більшість 
такої тари є складною для переробки через багатошаровість матеріалів або 
недостатню інфраструктуру рециклінгу. У багатьох країнах рівень переробки 
такої упаковки залишається низьким, а значна частина потрапляє на полігони, 
збільшуючи навантаження на відходообробну систему. В Україні проблема 
ускладнюється недостатнім рівнем роздільного збирання відходів та 
обмеженою кількістю потужностей для переробки багатошарової упаковки. 
Таким чином, зростання виробництва молочної продукції прямо корелює із 
зростанням кількості відходів тари, що накопичуються в довкіллі. 
Молокопереробні заводи є енергоємними підприємствами, оскільки 
процеси пастеризації, стерилізації, охолодження та сушіння потребують 
великої кількості тепла й електроенергії. Традиційно такі підприємства 
використовують викопні енергоносії, зокрема, природний газ, мазут або 
вугілля. Це спричиняє значні викиди CO₂, NOx та інших забруднювальних 
21 
 
речовин. Особливо високими є викиди у виробництві сухого молока, масла та 
сиру. 
У молочній галузі широко використовуються системи охолодження та 
заморожування. Застаріле холодильне обладнання може містити фреони й інші 
хладогени, які при витоках пошкоджують озоновий шар та сприяють 
глобальному потеплінню. Заміна такого обладнання потребує значних 
інвестицій, тому у країнах, що розвиваються, модернізація часто затягується. 
Крім того, енергетична неефективність холодильних систем підвищує непрямі 
викиди CO₂ через надмірне споживання електроенергії. Таким чином, навіть 
сучасні технологічні лінії можуть мати значний вплив на клімат за умови 
недостатньої енергоефективності. 
Молокопереробні підприємства можуть опосередковано спричиняти 
деградацію ґрунтів, особливо в місцях скиду стічних вод, накопичення відходів 
або неналежного зберігання побічних продуктів. Висока концентрація 
органічних речовин, жирів та кислот у відходах може змінювати хімічний 
склад ґрунту, зменшувати його родючість та сприяти вторинному забрудненню 
підземних вод. Також значний вплив має логістика сировини, наприклад, 
великі потоки молоковозів спричиняють навантаження на дорожню 
інфраструктуру та пилове забруднення, особливо у сільських громадах. Хоча 
ці фактори здаються неочевидними, вони формують кумулятивний негативний 
ефект і погіршують якість локального середовища. 
Негативні екологічні ефекти мають подальші соціальні наслідки. 
Забруднення води може впливати на здоров’я місцевих мешканців та якість 
питної води. Погіршення стану екосистеми річок та водойм зменшує 
можливості рекреації і впливає на локальний рибний фонд. Накопичення 
відходів упаковки та промислових осадів збільшує навантаження на 
комунальні служби, що підсилює фінансовий тиск на громади. У сільських 
регіонах подібні проблеми стають особливо відчутними, адже такі громади 
часто не мають ресурсів для модернізації своєї екологічної інфраструктури. У 
22 
 
результаті виникає потреба у державній або міжнародній підтримці 
екологічної модернізації молокопереробної галузі. 
Отже, молокопереробні компанії повинні запроваджувати в своїй 
діяльності сталі підходи, які б підвищували їх роль у сталому розвитку та у 
досягненні його цілей. 
На основі проведено дослідження можемо сказати, що діяльність 
молокопереробних підприємств прямо чи опосередковано впливає на 
досягнення ЦСР 2, 3, 8, 9, 12, 13, 15 і 17. 
ЦСР 2 передбачає забезпечення населення достатньою кількістю 
якісних, поживних і безпечних продуктів харчування. Молочні продукти є 
одним з основних джерел білка, кальцію та мікроелементів, тому роль 
молокопереробної галузі в системі продовольчої безпеки є надзвичайно 
важливою. Так, молокозаводи забезпечують безперервну переробку сировини, 
особливо в умовах сезонних коливань виробництва молока. Вони оптимізують 
логістику, зменшують втрати продукту та здатні забезпечувати тривалі терміни 
зберігання певних видів молочної продукції (сухе молоко, тверді сири). Багато 
українських і світових компаній працюють у форматі довгострокового 
партнерства з фермерами, надаючи: ветеринарний супровід, навчання з гігієни 
та менеджменту тваринництва, доступ до мікрокредитування, гарантії 
закупівель сировини тощо. Це сприяє зміцненню місцевих економік і підвищує 
якість молока-сировини, що є критично важливим для харчової безпеки.  
Деякі компанії впроваджують технології збагачення йогуртів, сирків, 
молока вітамінами D, А, кальцієм, пробіотиками. Це сприяє подоланню 
дефіциту поживних речовин серед населення та відповідає підходу «здорове 
харчування – основа сталого розвитку» (ЦСР 3). Молокопереробні 
підприємства беруть участь у просуванні здорового способу життя, 
відповідального харчування та безпечних харчових практик. Впровадження 
систем HACCP, ISO 22000, FSSC 22000 забезпечує контроль на кожному етапі 
виробництва від закупівлі сировини до реалізації продукції. Це зменшує 
ризики харчових отруєнь, мікробіологічних небезпек, фальсифікацій. Частина 
23 
 
компаній підтримує благодійні програми, забезпечуючи молочною продукцією 
заклади для дітей, лікарні, територіальні громади, що особливо важливо в 
умовах гуманітарних викликів. 
Глобальний тренд на здорове харчування стимулює виробників 
переглядати рецептури, замінювати штучні ароматизатори та оптимізувати 
харчову цінність продукції. 
Молокопереробні підприємства часто є містоутворюючими для малих 
громад. Вони створюють робочі місця у виробництві, логістиці, технічному 
обслуговуванні, лабораторній справі, маркетингу. Це сприяє зменшенню 
трудової міграції та розвитку сільської інфраструктури (ЦСР 8). 
Галузь активно впроваджує: автоматизовані лінії переробки, сенсори 
якості молока, системи енергоконтролю, інноваційну логістику (холодові 
ланцюги), оцифроване управління виробництвом тощо. Інновації знижують 
собівартість, покращують якість продукції та підвищують 
конкурентоздатність підприємств на внутрішньому й зовнішньому ринках 
(ЦСР 9). 
ЦСР 12 є однією з ключових для харчової промисловості, оскільки 
включає оптимізацію ресурсів, зменшення відходів, впровадження кругової 
економіки та екологічно відповідальної упаковки. Молоко є швидкопсувним 
продуктом, тому компанії: модернізують холодильні системи, скорочують час 
переробки, розробляють технології переробки відходів (порошкові продукти, 
сироватка), оптимізують терміни зберігання та логістику. Також сучасними 
трендами є застосування екологічно відповідальної упаковки та впровадження 
принципів циркулярної економіки. 
Молочна промисловість є енергоємною: потребує тепла для пастеризації 
та охолодження для зберігання сировини і продукції. Тому підприємства 
можуть впроваджувати сонячні електростанції на дахах виробництв, теплові 
насоси, рекуперацію тепла, енергоощадні компресорні станції, системи 
автоматичного енергомоніторингу тощо, що допомагає зменшити викиди 
парникових газів та скоротити операційні витрати. Оптимізація маршрутів 
24 
 
доставки, перехід на більш економічні вантажівки, використання біопалива та 
електромобілів дозволяє скоротити викиди від логістики (ЦСР 13). 
Хоча переробні підприємства не займаються безпосередньо 
виробництвом кормів або управлінням пасовищами, їх політика закупівель 
безпосередньо впливає на практики фермерів (ЦСР 15). Компанії дедалі 
частіше запроваджують програми: сталого землекористування, контролю 
гігієни доїння, захисту водних ресурсів, зниження використання антибіотиків. 
Таким чином, переробні заводи виступають каталізаторами екологічних змін 
на рівні первинного виробництва. 
Очищення стічних вод, повторне використання технічної води, 
модернізація очисних споруд є важливими напрямами зниження екологічного 
навантаження на природні екосистеми (ЦСР 17). 
Отже, молокопереробні підприємства відіграють стратегічну роль у 
досягненні Цілей сталого розвитку. Їхня діяльність впливає не лише на 
економіку, а й на соціальну сферу та навколишнє середовище. Галузь робить 
значний внесок у продовольчу безпеку, здоров’я населення, розвиток сільських 
територій, інноваційність економіки та зменшення негативного впливу на 
довкілля. 
 
Висновки до розділу 1 
 
У першому розділі дослідження було сформовано теоретичне підґрунтя 
аналізу розвитку молокопереробних підприємств у контексті сталого розвитку. 
Узагальнення еволюції концепції сталого розвитку дозволило встановити, що 
вона ґрунтується на інтеграції економічних, соціальних та екологічних 
пріоритетів і виступає універсальною методологічною основою для 
оцінювання діяльності підприємств реального сектору економіки, зокрема 
харчової промисловості. Визначено, що сучасна модель сталого розвитку 
конкретизується через 17 Цілей сталого розвитку ООН, які мають комплексний 
25 
 
і взаємопов’язаний характер та задають стратегічні орієнтири для держав, 
бізнесу й суспільства до 2030 року. 
Дослідження ролі та місця молокопереробної промисловості показало, 
що ця галузь є однією з ключових у структурі агропромислового комплексу, 
оскільки поєднує економічні функції (створення доданої вартості, зайнятість, 
експортний потенціал), соціальні (продовольча безпека, розвиток сільських 
територій, здоров’я населення) та інноваційні аспекти. Водночас встановлено, 
що функціонування молокопереробних підприємств супроводжується 
значними екологічними викликами, зокрема високим водо- та 
енергоспоживанням, утворенням стічних вод і відходів, викидами парникових 
газів, проблемами поводження з упаковкою та локальним впливом на ґрунти й 
екосистеми. 
Обґрунтовано, що діяльність молокопереробних підприємств має 
прямий і опосередкований вплив на досягнення низки Цілей сталого розвитку, 
передусім ЦСР 2, 3, 8, 9, 12, 13, 15 та 17. З одного боку, галузь робить вагомий 
внесок у продовольчу безпеку, покращення якості харчування, створення 
робочих місць і впровадження інновацій. З іншого боку, без системного 
впровадження сталих підходів негативний екологічний вплив може нівелювати 
частину соціально-економічних переваг її розвитку. 
 
 
  
26 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ  МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ КОМПАНІЙ В 
КОНТЕКСТІ СТАЛОСТІ В УКРАЇНІ 
 
 
2.1 Аналіз сучасних тенденцій розвитку молочної галузі  
 
Як зазначалося, молочна галузь відіграє важливу роль у реалізації такої 
Цілі сталого розвитку, як ЦСР 2 «Подолання голоду», ЦСР 8 «Гідна праця та 
економічне зростання», зокрема визначає рівень продовольчої безпеки 
держави. В зв’язку з цим необхідно розуміти основні тенденції розвитку 
молочної галузі, зокрема щодо обсягів виробництва та реалізації молочної 
продукції в країні. 
Треба зазначити, що війна з росією та інші фактори економічного, 
соціального  та політичного спрямування негативним чином вплинули на стан 
галузі, починаючи від забезпечення молочною сировиною виробників 
молочної продукції і закінчуючи зниженням попиту на неї.  
Так, в молочному скотарстві, яке відповідальне за постачання сировини, 
протягом останніх років спостерігаються негативні тенденції, зокрема 
скорочується загальне поголов’я молочних корів, а отже і знижують обсяги 
виробництва молока (рис. 2.1). 
Як бачимо з рисунку 2.1, загальне поголів’я корів в Україні зменшилося 
з 2019 року з 1919 тис.голів до 1155 тис.голів в 2025 році. Науковцями 
прогнозується подальше зниження поголів’я, яке на їх думку знизиться до 973 
тис.голів в 2027 року. 
 
 
27 
 
 
Рисунок 2.1 – Загальне поголів’я корів в Україні, тис.голів 
 
Джерело: [13] 
 
Більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже 
не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень 
придатних для утримання корів створює передумови для подальшого 
скорочення поголів’я. Багато фермерів не інвестують у збільшення поголів’я 
корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню 
«Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», 
проведеного УКАБ, Мінагро, при підтримці GFDRR, виробничі витрати 
фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання 
вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження 
купівельної спроможності населення [14]. 
В регіональному розрізі близько 50% тварин від загального поголів’я 
ВРХ утримується в господарствах усіх категорій в наступних областях: 
Хмельницька область – 197,2 тис.голів, Полтавська область – 170,1 тис.голів, 
Вінницька область – 172,3 тис.голів, Одеська область – 135,2 тис.голів, 
Тернопільська область – 135,2 тис.голів, Черкаська область – 127,3 тис.голів, 
Чернігівська область – 125 тис.голів (рис.2.2) [15]. 
 
28 
 
 
Рисунок 2.2 – Поголів’я корів на МТФ станом на 01.08.2025 р, тис.голів 
Джерело: [15] 
 
В зв’язку із зазначеним, також знижуються обсяги виробництва (валовий 
надій) молока  (рис.2.3), зокрема в 2024 році він становив 7,25 млн.тон, а на 
2025 рік прогнозується його зменшення до 6,92 млн. тон. 
 
 
Рисунок 2.3 – Обсяги виробництва молока в Україні, млн.тон 
Джерело: [13] 
 
 
29 
 
 
 
Рисунок 2.4 –  Виробництво молока на молочно-товарних фермах 
(МТВ), тис. т 
Джерело: [16] 
 
 
Рисунок 2.5 – Виробництво молока в особистих селянських 
господарствах, тис. т 
Джерело: [16] 
 
30 
 
Найбільші темпи збільшення обсягів виробництва молока в сегменті 
підприємств зафіксовано в Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, 
Рівненській і Миколаївській областях (не беручи до уваги крайні західні 
області з їх низькою базою). Також досить вагомо збільшились обсяги 
виробництва молока підприємствами Вінницької, Полтавської та Київської 
областей, дещо менше – Черкаської та Чернігівської. Натомість по 
Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській і Харківській областях з 
об’єктивних причин зафіксовано зниження обсягів виробництва молока в 
сегменті підприємств [13].  
В особистих селянських господарствах виробництво молока 
скорочуватиметься й надалі і, згідно з прогнозами до 2027−2030-го таке молоко 
використовуватиметься лише для власного споживання [16]. 
Серед причин проблем в молочних господарствах фермери називають, в 
тому числі, проблеми з енергопостачанням. Так, через тривалий період 
аномальної спеки в 2024 році, у який підприємці не мали можливостей 
охолоджувати приміщення для утримання худоби, починаючи з липня, 
спостерігалась «епідемія» теплових ударів у корів, що негативно вплинуло на 
продуктивність. До нестабільності електропостачання також додаються 
проблеми з оборотними коштами. Так, невеликі виробництва та сімейні 
фермери часто не здатні перейти на забезпечення електроенергією від 
генераторів, оскільки не мають достатньої «фінансової подушки» для 
інвестиції у власну енергонезалежність [17]. 
Vалі господарства демонструють значно нижчі показники 
продуктивності, як порівняти з великими промисловими підприємствами. 
Серед причин називають не лише менші фінансові можливості для 
модернізації ферм, а й значно гіршу генетику худоби. Згідно з дослідженнями 
швейцарсько-українського проєкту «Розвиток торгівлі з вищою доданою 
вартістю в органічному та молочному секторах України«, лідерами з надою 
молока в Україні стали ті регіони, де розміщено потужності великих аграрних 
компаній і переробників молока, таких як ІМК, «Терра Фуд», «Молочний 
31 
 
альянс», «ВіммБілль-Данн», «Молокія» й ін. Ці компанії мали можливість 
інвестувати в сучасні технології та породи корів із високою молочною 
продуктивністю. В регіонах, де переважають мікрота малі фермерські 
господарства, середня продуктивність корів мала критично низькі показники 
[17]. 
Не дивлячись на зменшення обсягів виробництва молока, обсяги 
надходження сирого молока на промислову переробку з 2023 року динамічно 
збільшуються (середньорічний темп збільшення перевищує 10%). Очікується, 
що в 2025 році на промислову переробку надійде понад 3,5 млн тонн 
молокосировини (рис.2.6). 
 
Рисунок 2.6 – Надходження молоко-сировини на промислову переробку 
(млн т) та частка у них підприємств (%) 
Джерело: [13] 
 
 
У І півріччі 2025 року значно збільшились обсяги надходження 
молокосировини від замовників: якщо попередні роки їх частка не 
перевищувала 1,5% в загальних обсягах надходжень, то 2025 року вона 
збільшилась до понад 7% (до 0,13 млн тонн). Надходження молока від 
підприємств збільшились на понад 6% проти І півріччя 2024 року та на 19,4% 
— проти І півріччя 2023 року [13].  
Натомість і далі стрімко скорочуються обсяги закупівель молока в 
господарств населення — з 0,17 млн тонн у І півріччі 2023 року до менш як 0,1 
млн тонн у І півріччі 2025-го (у 1,8 раза). Як наслідок, стрімко зменшилась 
32 
 
частка господарств населення в загальних обсягах постачання молока на 
промислову переробку — очікується, що 2025 року вона не перевищить 8% 
[13]. 
Наразі значна частина молокопереробних підприємств уже не 
використовує молокосировину, вироблену господарствами населення 
відповідно до наказу Мінагрополітики «Про затвердження Вимог до 
безпечності та якості молока і молочних продуктів» від 12.03.2019. 
Підвищення вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів 
призведуть до того, що після завершення воєнного стану МПП перестануть 
закуповувати молоко, яке не відповідатиме визначеним параметрам [13]. 
Один з драйверів зростання виробництва в промисловому секторі - ціна 
на молоко. У 2024-му сире молоко дорожчало і досягло довоєнного рівня 
співвідношення цін в ЄС та Україні. Листопадова ціна українського молока 
становила приблизно 94% європейського, як було до повномасштабного 
вторгнення: 51,60 і 52,33 євро/100 кг, відповідно (рис. 2.7). 
 
Рисунок 2.7 –  Ціни на молоко-сировину в Україні та ЄС, євро/100 кг 
Джерело:  [16] 
33 
 
 Найбільшу частку молокосировини, що надходить на промислову 
переробку, спрямовуються на виробництва масла / молочних жирів (у парі із 
СЗМ / казеїном) (понад третину), ще майже третину – на виробництво 
різноманітних сирів (у парі із сироваткою), близько чверті – на продукти із 
цільного молока (без його зневоднення), залишок (7-8%) – на виробництво 
продуктів на основі зневоднення цільного молока (СНМ, згущеного молока 
тощо) [13] (рис.2.8). 
 
 
Рисунок 2.8 –  Структура виробництва молокопродуктів 2024 року (%) 
Джерело: [13] 
 
Наявних потужностей для переробки молока в Україні достатньо, заводи 
завантажені на 70%, а то й менше. Україна повністю забезпечує себе молоком 
та продуктами його переробки. А надлишок у вигляді сухого молока, сухої 
сироватки, масла, казеїну потрібно продавати за кордон. І це нормальна 
практика, адже в деяких країнах Європи частка експорту молочної продукції 
складає щонайменше 20%, а, наприклад, у Франції –  понад 40%. Проте, у 
зв’язку зі зміною правил торгівлі з країнами ЄС, вітчизняним молочникам 
треба шукати інші напрямки [18]. 
Експорт вітчизняної молочної продукції має тенденцію до зростання з 
2023 року оскільки цьому сприяла цінова ситуація на зовнішніх ринках, ріст 
вартості євро, лібералізовані умови постачань до ЄС. Як наслідок, відношення 
34 
 
обсягів експорту молокопродуктів (у молочному еквіваленті) до обсягів 
офіційної молокопереробки зросло з 18% у 2024 році до 20,5% за п’ять місяців 
(січень – травень) 2025 року [18].  
 
 
 
Рисунок 2.9 – Обсяги експорту молокопродуктів з України до ЄС, млн. дол.; 
частка експорту молокопродуктів з України до ЄС у загальних обсягах їх 
експорту, % 
Джерело: [18] 
 
В той же час, з початку осені 2025 року ціни на біржові молочні продукти 
показали стрімке зниження в усіх ключових регіонах - ЄС, США, Океанії, 
зокрема на масло. Відповідно дана продукція накопичується на складах, а 
Європейські торгівельні мережі зменшили роздрібні ціна на фасоване масло в 
межах 10%. Прогнозується, що масло з ЄС до кінця року буде спрямовуватися 
на українські ринки за зниженими цінами, що знизить конкурентоздатність 
вітчизняного продукту і погіршить становище галузі [19]. 
Отже, учасники вітчизняного ринку молока та молокопродуктів повинні 
врахувати наявні світові тренди. Оскільки, специфіка функціонування 
молочного ринку передбачає наявність значних обсягів експорту, то якщо не 
35 
 
буде можливості експортувати з України до 20% обсягів молокопереробки, 
відповідна продукція піде на склад. Це призведе до заморожування капіталу 
молокопереробних підприємств та зниження їх фінансової стійкості. Якщо й 
після цього не сформуються умови для функціонування належної економіки 
молокопереробки, молочні переробні підприємства будуть, як мінімум, 
зменшувати обсяги закупівлі сировини, що є не припустимим як для самих 
заводів (можлива втрата сировинної бази), так і, насамперед, для виробників 
молока [19]. 
Треба зазначити, що такий неоднозначний стан молочної галузі як в 
Україні, так і у світі, може негативно відбитися на діяльності вітчизняних 
виробників молочної сировини та її переробників [20]. 
Якщо говорити про фермерів та переробників, то вони також часто не 
мають стратегій розвитку на далеку перспективу. Особливо це стосується 
малих та середніх підприємств. Для вітчизняних підприємців ситуація 
ускладняється потенційним вступом України до Євросоюзу, що, з одного боку, 
може викликати зміну «правил гри» на ринку, але з іншого –  розширити 
можливості для експорту й розвитку. За оцінками Спілки молочних 
підприємств України, ситуація, що нині складається, призведе до концентрації 
виробництва молока в сегменті великих і середніх підприємств, які вже готові 
інвестувати в збільшення поголів’я та модернізацію виробничих потужностей. 
Своєю чергою, малі та сімейні фермери без значної підтримки від держави або 
міжнародних організацій і надалі відмовлятимуться від утримання великої 
рогатої худоби [17]. 
 
2.2 Оцінка рівня адаптації молокопереробних компаній до 
глобальних трендів сталості  
 
Сталий розвиток у молокопереробній галузі України набуває 
зростаючого значення на тлі поглиблення вимог міжнародних ринків, 
екологічних стандартів та очікувань споживачів щодо соціально 
36 
 
відповідального виробництва. Підприємства сектору дедалі частіше 
інтегрують екологічні, економічні та соціальні аспекти у свої бізнес-моделі, 
орієнтуючись на зменшення екологічного сліду, підвищення ефективності 
ресурсокористування та забезпечення прозорості виробничих процесів. У 
цьому контексті аналіз діяльності українських молокопереробних компаній 
дозволяє оцінити рівень їх адаптації до глобальних трендів сталості та 
визначити ключові напрями подальшого розвитку. 
Комплексний огляд практик сталого розвитку вітчизняних підприємств 
дає можливість простежити, наскільки системно вони впроваджують 
екологічні інновації, цифрові рішення, політики відповідального постачання 
та соціальні ініціативи. Такий аналіз також дозволяє ідентифікувати наявні 
бар’єри та окреслити перспективи гармонізації з європейськими нормами.  
Аналіз низки молокопереробних підприємств в Україні дозволив 
виявити, що нефінансову звітність, яка стосується реалізації принципів 
сталого розвитку ведуть в основному міжнародні компанії, які присутні в 
Україні. 
Наприклад, компанія Danon [21] розробляє та публікує ESG-звітність на 
груповому рівні [22], а також спеціалізовані звіти та політики сталості (Danone 
Impact Journey). У статусі «Société à Mission» Danone визначила для себе 
чотири основні екологічні та соціальні цілі: вплив на здоров’я людей, 
збереження довкілля, люди та громади, а також партнерство [23]. Звіти містять 
дані про екологічні показники, зобов’язання щодо сталого землеробства, 
управління упаковкою, дотримання прав працівників та соціальну 
відповідальність. Дані ESG-звітності інтегровані з фінансовою звітністю, що 
допомагає оцінити, як сталий розвиток поєднується з бізнес-результатами. 
Можемо навести декілька прикладів проєктів, які реалізує компанія 
Danone в сфері сталого розвитку. В першу чергу, за напрямом «Сталий 
менеджмент води та охорона водних ресурсів» компанія впроваджує заходи з 
відновлення водозборів у регіонах з високим ризиком водного стресу, щоб 
зменшити ризики виснаження водних ресурсів. В 2023 році 95% виробничих 
37 
 
майданчиків Danone мали активний 4R-план (Reduce, Reuse, Recycle, Reclaim) 
для зменшення водного сліду. Також, в цей же рік компанія спільно з 
партнерами запустила фонд Water Access Acceleration Fund (W2AF), щоб 
забезпечити доступ до якісної питної води. 
В контексті переходу до циркулярної упаковки та зменшення 
пластикового/вуглецевого сліду компанія поставила за мету до 2030 року 
досягти, щоб 100% упаковки могли або бути багаторазовими, або 
перероблятися, або компостуватися. Вже а 2023 році біля 84% упаковки 
відповідали цим критеріям. Наприклад, Danone видалив пластикові етикетки з 
пластикових пляшок, зокрема для бренду Actimel, що зменшило кількість 
використаного пластику. Компанія також скорочує використання первинного 
(virgin) пластику та має на меті зменшити об’єм упаковки на основі первинного 
викопного палива  (virgin fossil-based packaging) на 50% до 2040 року. 
Крім зазначеного компанія спрямовує зусилля на скорочення втрат і 
харчових відходів, оптимізації ланцюга постачання. Так, Danone реалізує 
ініціативу щодо зменшення харчових відходів через оптимізацію виробничих 
процесів, технологічні інновації та перерозподіл надлишків їжі, задля чого 
об’єднався зі світовою мережею банків їжі Global Foodbanking Network (GFN). 
Також компанія змінює маркування і переходить від «best before» до «preferably 
before», щоб зменшити харчові відходи на стороні споживача. Використання 
такого маркування є більш м’якою фразою, яка підкреслює, що термін не є 
жорстким, і якщо продукція не втратила смак, колір та інші властивості, то її 
ще можна вживати. Як з’ясувалося, багато людей не правильно трактують 
маркування «best before» і викидають продукти, які ще абсолютно придатні до 
споживання. 
В рамках Danone Impact Journey Danone зобов’язалася забезпечити, щоб 
значна частина продуктів, в тому числі і молочних, відповідали стандартам 
здорового харчування. Наприклад, за 2025 рік планують, щоб ≥ 85 % таких 
продуктів мали ≥ 3.5 зірковий рейтинг за Health Star Rating. Компанія також 
прагне зробити дитяче харчування більш здоровим, так для дитячих молочних 
38 
 
і рослинних продуктів має бути обмеження на доданий цукор (≤ 10 г на 100 г), 
а для деяких продуктів здійснено збагачення вітамінами й мінералами. 
Також, Danone інвестує у доступність та доступну ціну, що передбачає, 
щоб частина продукції була доступна для населення з низьким та середнім 
доходом. 
Відповідальність перед кліматом, скорочення викидів та оптимізація 
логістики досягається тим, що компанія декларує зобов’язання досягти net-
zero викидів за своїм ланцюгом до 2050 року, зокрема шляхом підвищення 
заповнення вантажівок, максимізації прямих поставок, переведення складів на 
відновлювальну енергію, пілотні проєкти з електротранспортом тощо. 
Треба зазначити, що в 2024 році Danone був визнаний п’ятиразовим 
переможцем рейтингу CDP та отримав статус Triple ‘A’ за досягнення у трьох 
екологічних напрямах: зміна клімату, охорона лісів, водна безпека [24]. 
Хоч більшість глобальних ініціатив Danone реалізується на світовому 
рівні, компанія також адаптує деякі соціальні програми під конкретні країни. 
Так, в Україні компанія реалізує такі завдання в сфері сталого розвитку 
(рис.2.10) 
 
 
Рисунок 2.10 – Напрями діяльності Danone (Україна) в контексті 
сталого розвитку 
Джерело: [21]  
39 
 
 
У травні 2017 року в Danone (Україна)  було створену команду еко-
лідерів. Серед головних напрямів еко-лідерства Danone в Україні є наступні: 
роздільний збір сміття; економне використання паперу, енергії та води; еко-
свідома поведінка; сприятливий мікроклімат. В 2018 році було впроваджено 
проєкт зеленого офісу в межах бізнес-центру компанії, який став першим в 
Києві бізнес-центрів, який впровадив системні зміни для забезпечення умов 
роздільного збору та вивезення сміття. В компанії щороку проходить Місяць 
Волонтерства, а також реалізується проєкт GoCamp, у рамках якого працівники 
проводять освітні уроки, спрямовані на популяризацію екологічної культури 
серед дітей [21]. 
Ще однією міжнародною компанією, яка присутня в Україні і виготовляє 
молочні дитячі суміші, є Nestlé (Україна). Дана компанія також має публікації 
зі сталого розвитку як на глобальному рівні так і окремо для України [25]. 
Основними напрямами, на яких зосереджується компанія, є зменшення 
кліматичних змін (внесок у Цілі сталого розвитку 7, 11, 13, 14, 15 ) та 
зменшення відходів (внесок у Цілі сталого розвитку 9, 12, 13, 14, 15, 17). 
Зокрема, Nestlé має на меті, щоб 100% їхньої упаковки були 
переробними, багаторазовими або компостованими. Так,  до кінця 2024 року 
86.4 % пластикової упаковки були «розроблені для переробки». Також, 
компанія планує зменшити використання «virgin‑пластику» (пластику з нових 
полімерів) на одну третину порівняно з 2018 роком до 2025‑го. 
Запроваджуються нові рішення: перероблені матеріали, паперові або 
біоматеріалами упаковки, легкі рішення для багаторазової або переробної 
тари. Запущено пілотні програми на повторно‑використовуваній тарі та інше. 
Також, Nestlé заявляє про ціль «net zero» за викидами парникових газів 
(вуглецевого сліду) та скорочення свого екологічного впливу. Компанія працює 
над оптимізацією виробничих процесів, щоб зменшити споживання енергії, 
води, зменшити відходи. 
40 
 
У глобальних ініціативах Nestlé підтримує розвиток сталого і 
регенеративного сільського господарства, тобто співпраця з фермерами для 
мінімізації шкоди довкіллю, підтримки біорізноманіття, зменшення дефіциту 
ресурсів. Наприклад, у межах програми NESCAFÉ Plan 2030.  
У своїх корпоративних принципах Nestlé наголошує на дотриманні 
етики, прав людини, прозорості, відповідальності, як базових для створення 
«спільної цінності». Компанія підтримує фермерів та постачальників 
сировини (кава, какао, інші інгредієнти), допомагаючи зі сталим 
землеробством, економічною підтримкою, підвищенням доходів родин, що 
займаються вирощуванням сировини.  
В таблиці 2.1 наведено основні досягнення компанії в сфері сталого 
розвитку відповідно до нефінансового звіту 2024 року. 
В Україні у 2024 році Nestlé інвестувала понад 900 млн грн у розвиток 
трьох своїх фабрик з метою підвищення ефективності виробництва, 
автоматизацію, цифровізацію, модернізацію, покращення умов праці, безпеку 
персоналу, а також заходи, які сприяють зменшенню вуглецевого сліду. З 2023 
року на українському ринку діє стратегія пакування та зменшення відходів, 
зокрема кожне нове пакування продуктів супроводжується екологічними 
деклараціями, інформацією про матеріал, інструкціями з утилізації, вказівками 
про переробку, повторне/багаторазове чи компостоване пакування, де це 
можливо.  
У контексті соціальної відповідальності, через війну та кризу Nestlé в 
Україні адаптувала HR‑стратегії, а саме здійснює підтримку співробітників, 
запроваджує нові програми розвитку персоналу, навчання, інвестує в розвиток 
команди. 
 
 
 
 
41 
 
Таблиця 2.1 – Досягнення Nestlé в сфері сталого розвитку за 2023-2024 
роки 
Показник/напрям Результат 
Скорочення викидів net-скорочення GHG на 20,38 % відносно бази 2018 року 
парникових газів У 2023 році зниження на 13,5 % порівняно з 2018 базою 
(GHG) зменшено метанові викиди понад 15,3 % 
Використання Станом на 2023 рік 91.9 % електроенергії на виробничих 
поновлюваної майданчиках походить з відновлюваних джерел 
електроенергії 
Відповідальне 44,5 % ключових інгредієнтів з відповідального джерела 
постачання постачання 
інгредієнтів / стале 93.5 % основних ланцюгів постачання (м’ясо, пальмова олія, 
сільське господарство соя, кава, какао тощо) оцінені як «deforestation free» 
(безвирубки лісів) 
21,3 % інгредієнтів походять від фермерів, які застосовують 
практики регенеративного / сталого землеробства 
Циркулярна / 86,4 % упаковки компанії є переробною чи придатною для 
переробна упаковка переробки (або перепрофільованою) станом на звіт 
2023/2024 
Зменшено використання «virgin plastic» на 21,3 % від 2018 
року 
41,5 % упаковки зроблено з перероблених і/або 
поновлюваних матеріалів 
Зменшення У 2023-2024 роках зменшено споживання води на фабриках ( 
споживання води та економія - 2.72 млн м³) 
управління водними Компанія також впроваджує програми водо поновлення і 
ресурсами відповідального водокористування, що охоплюють 
водозбори та регенерацію водних ресурсів 
Соціальні та Серед ключових інгредієнтів та постачальників – 
управлінські підвищений контроль етичних, екологічних і соціальних 
показники стандартів.  
Активна робота над правами людини, Due Diligence 
постачальників, зменшення ESG ризиків (за рейтингами 
сторонніх ESG агентств). 
Джерело: [26] 
 
Аналіз низки вітчизняних виробників показав, що хоча вони і 
здійснюють діяльність, яка дозволяє досягти різні Цілі сталого розвитку, а але 
окремої звітності вона не публікує. Інформація щодо їх ініціатив, пов’язаних 
зокрема з підвищення якості продукції, новими технологіями, екологічним та 
відповідальним споживання і виробництвом тощо, в основному, подається на 
сайтах компаній або інших інформаційних джерелах у вигляді прес-релізів. 
42 
 
Інформація про низку компаній, які працюють в галузі молокопереробки 
наведено в таблиці 2.2. 
 
Таблиця 2.2 – Аналіз наявності нефінансових звітів зі сталого розвитку 
компаній молокопереробної галузі 
Компанія Наявність Інформація про заходи за сталого розвитку 
ESG-
звітності 
Nestlé Так Інформація наводиться в нефінансовій звітності, яка 
оприлюднюється на сайті компанії, має відповідний 
розділ «Сталий розвиток», як на міжнародному сайті, 
так і на українській сторінці [25] 
Група компаній Ні Інформація про дотримання принципів сталого 
Молочний Альянс розвитку наводиться на сайті Молочного Альянсу 
(https://milkalliance.com.ua) [27] 
Галичина Ні На сайті компанії є інформація про екологічну 
політику, допомогу суспільству, якість продукції 
(https://galychyna.com.ua/) [28] 
Молокія Ні Інформація про заходи зі сталого розвитку обмежена. 
Окремої інформації про економічні, екологічні та 
соціальні політики на сайті компанії немає 
(https://molokija.com/) [29] 
Рудь Ні Окремої інформації про економічні, екологічні та 
соціальні політики на сайті компанії немає 
(https://rud.ua/) [30] 
TerraFood Ні На сайті компанії є інформація про підтримку 
регіонів та благодійність 
(https://terrafood.ua/en/responsibility) [31] 
Волошкове Поле Ні На сайті компанії є інформація про цінності 
компанії, політику в сфері якості, в новинах 
представлено інформацію про досягнення компанії, 
соціальні та благодійні заходи 
(https://voloshkovepole.com.ua/) [32] 
Organic Milk Ні Має сертифікацію органічного виробництва. На 
сайті зроблено наголос про екологічні практики і 
здорове харчування, контроль якості та безпечності 
продукції (https://organic-milk.com.ua/) [33] 
Джерело: розроблено автором 
 
В той же час, треба зазначити, Кабінет Міністрів України в червні 2025 
року схвалив проєкт змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та 
фінансову звітність в Україні», яким пропонується запровадити обов’язкову 
звітність зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Інформація 
43 
 
про сталий розвиток подаватиметься за Європейськими стандартами (ESRS) у 
вигляді окремого розділу звіту з управління. Це буде стосуватися великих 
підприємств і материнських компаній великих груп; середніх і малих 
підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку 
капіталу. Погоджуємося з розробниками законопроєкту, що запровадження 
звітності зі сталого розвитку створить рівні умови для українських і 
європейських компаній на міжнародних ринках, сприятиме залученню 
інвестицій та підвищить конкурентоспроможність, а також сприятиме 
виконанню зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію [34]. Отже, 
українським молокопереробним компанія необхідно вивчити питання 
підготовки нефінансової звітності і розпочати впроваджувати їх в свою 
практику.  
 
2.3 Оцінка участі в досягненні Цілей сталого розвитку вітчизняних 
молокопереробних компаній 
 
Молочний Альянс є одним із провідних компаній української молочної 
промисловості. У його склад входять кілька великих заводів із виробництва 
молока, сирів, кисломолочної продукції, масла та дитячого харчування, серед 
яких АТ «Молочний альянс», ТОВ «Пирятинський сирзавод», ТДВ 
«Баштанський сирзавод», ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат», ТДВ 
«Яготинський маслозавод», ТОВ «Еталонмолпродукт». З погляду сталого 
розвитку, така масштабна діяльність на ринку має потенційний вплив на 
екологічні, соціальні й економічні аспекти. Саме тому Молочний Альянс 
декларує відповідальність перед суспільством і навколишнім середовищем, та 
реалізує відповідні ініціативи. Так, у своїй офіційній заяві компанія визначає 
такі базові пріоритети: турбота про здоров’я споживачів, натуральність і 
високу якість продукції, а також постійне вдосконалення технологічних 
процесів і обладнання. До конкретних проявів цієї філософії можемо віднести 
впровадження сертифікації за міжнародними стандартами управління якістю 
44 
 
(ISO 9000) та безпеки харчової продукції (HACCP) на найбільших заводах 
групи. Це забезпечує контроль за виробництвом, відповідність санітарним і 
якісним нормам, що важливо як для споживачів, так і для регуляторного 
середовища. Крім того, компанія демонструє готовність до інновацій та 
модернізації, як продуктових, так і технологічних, управлінських та 
екологічних [27].  
Можемо навести такі конкретні проєкти, які компанія здійснює в 
напряму екологічної відповідальності та захисту довкілля, як побудова нових 
очисних споруд на Баштанському сирзаводів та Золотоніському маслозаводі: 
проведено реконструкцію існуючих заводських потужностей на 
Пирятинському сирзаводі та впроваджено сучасне обладнання, зокрема 
установки нанофільтрації, що дозволило мінімізувати скиди сироватки у 
стоки; у межах бренду, зокрема під торговою маркою «Яготинське», компанія 
впроваджує екологічні ініціативи в упаковці продукції (зменшує обсяг 
пластику у пляшках, використовує незнімні кришки). 
Молочний Альянс активно підтримує соціальні, медичні, гуманітарні та 
культурні проєкти. Серед основних напрямів, це – допомога дитячим 
будинкам, реабілітаційним центрам, підтримка спорту й творчих ініціатив, а 
також благодійність для дітей з окремими захворюваннями (наприклад, 
фінансування операцій або медикаментів). Компанія регулярно здійснює 
пожертви та дотації, наприклад, щоквартальні перекази на різні соціальні чи 
благодійні програми, підтримку військових (в контексті допомоги АТО/ООС) 
та їхніх сімей. Також компанія здійснює підтримку молодіжних ініціатив, 
зокрема, інноваційної та ІТ‑спільноти [35]. 
Хоча Молочний Альянс прямо не декларує, що виконує конкретні 
міжнародні цілі сталого розвитку, діяльність компанії за своєю суттю 
відповідає багатьом з них. Зокрема: 
− ЦСР 3 «Здоров’я і благополуччя»: компанія орієнтована на 
натуральні, безпечні молочні продукти, підтримку здоров’я споживачів. 
45 
 
− ЦСР 6 «Чиста вода і санітарія», ЦСР 12 «Відповідальне 
споживання»: модернізація очисних споруд, нанофільтрація, зменшення 
скидів сироватки, зменшення пластику та використання екологічної упаковки; 
застосування міжнародних стандартів якості (ISO, HACCP), інвестиції у 
модернізацію. 
− ЦСР 10 «Зменшення нерівності», ЦСР 11 «Сталі громади»: 
благодійність підтримка дітей, сімей, вразливих груп, сприяння молодіжним 
та освітнім ініціативам, підтримка спортивних і культурних проєктів. 
− ЦСР 9 «Індустрія, інновації та інфраструктура»: модернізація 
виробництва, технологій, інвестиції, підтримка інновацій та ІТ, розвиток 
людського капіталу. 
Таким чином, Молочний Альянс демонструє прагнення до інтеграції 
економічних, екологічних і соціальних аспектів у свою бізнес‑модель. 
Подальший розвиток може включати формалізацію політики сталого розвитку, 
створення внутрішньої ESG‑звітності. 
ТМ «Галичина» - це одна з провідних молочних компаній України, яка 
спеціалізується на виробництві молока, кисломолочної продукції (йогурти, 
кефір, ряжанка, сметана), масла, вершків тощо. Компанія пройшла 
модернізацію обладнання, впровадила міжнародні системи управління 
безпекою та якістю харчових продуктів (FSSC 22000, ISO 22000), що 
підтверджує її прагнення до високих стандартів виробництва. Філософія 
«Галичини» базується на поєднанні традицій молочарства Західної України з 
сучасними технологіями та вимогами до якості. З одного боку, збереження 
локальних традицій («карпатські» рецепти, натуральність, автентичність 
смаку), з іншого, впровадження сучасного європейського обладнання, 
міжнародних стандартів безпеки та якості. Крім того, компанія декларує 
екологічну відповідальність, зокрема, шукає «екологічні альтернативи» 
упаковці, підтримує ініціативи громадських організацій та закликає до 
сортування сміття й переробки пластику. Серед основних напрямів та 
реальних заходів сталого розвитку можемо назвати наступні [28]: 
46 
 
1. Забезпечення якості продукції та безпека споживачів. Компанія 
використовує систему менеджменту безпечності харчової продукції, 
сертифіковану за стандартом FSSC 22000 (що включає ISO 22000 та ISO/TS 
22002‑1). Сировина, з якої виготовляється продукція, майже повністю (понад 
95–98 %) походить з фермерських господарств. Це гарантує високу якість 
молока, стабільний вміст білка, сприяє натуральності й автентичності 
продуктів. Компанія постійно розширює асортимент, реагуючи на запити 
споживачів: наприклад, випуск безлактозних йогуртів і молока, що розширює 
доступ до молочних продуктів людям з непереносимістю лактози. Ці заходи 
забезпечують стабільну якість, безпечність та різноманітність продукції, що 
відповідає принципам здорового харчування і захисту прав споживачів (ЦСР 
3, ЦСР 12). 
2. Екологічна відповідальність та відповідальне пакування. «Галичина» 
офіційно заявляє, що екологічна політика є пріоритетним напрямком компанії, 
і вона шукає екологічні альтернативи пакуванню, які були б максимально 
безпечні для довкілля. Компанія підтримує екологічні ініціативи, закликає 
споживачів сортувати сміття та передавати пластик на переробку. Таким 
чином, компанія прагне зменшити негативний екологічний вплив пакування і 
виробництва, враховуючи сучасну екологічну свідомість. Така діяльність 
відповідає ЦСР 12 «Відповідальне споживання». 
3. Інновації, модернізація та розвиток виробництва. Виробництво 
здійснюється на сучасному європейському обладнанні (виробники з Швеції, 
Польщі, Німеччини), що підвищує ефективність, стандартизованість і якість 
продукції. Компанія активно виходить на експорт і бере участь у міжнародних 
виставках (наприклад, ANUGA 2023), прагнучи представити українську 
молочну продукцію на світовій арені. Ці заходи свідчать про стратегічний 
розвиток, модернізацію та інтернаціоналізацію бізнесу, що створює додану 
вартість та підвищує конкурентоспроможність (ЦСР 9). 
4. Соціальна відповідальність. У період кризи (наприклад, під час 
пандемії чи інших викликів) «Галичина» долучалася до соціальних ініціатив, 
47 
 
зокрема, передавала свою продукцію лікарням та закладам охорони здоров’я, 
підтримувала підприємства та заклади через благодійність (ЦСР 10, 11).  
Треба зазначити, що хоч екологічна політика заявлена, конкретних 
публічних даних про заходи компанії практично немає. Компанія, на нашу 
думку, повинна більш активно впроваджувати екологічні та соціальні проєкти. 
Terra Food є один із провідних агропромислових холдингів України, що 
спеціалізується на переробці молока й виробництві молочної продукції, і яка 
володіє 11 молокопереробними заводами та молочними підприємствами. 
Основними базовими ідеями компаніями є наступні [31]: 
1. Орієнтація на якість та безпеку продукції. Terra Food декларує, що 
«гарантія якості» є фундаментом їхнього виробництва. Контроль якості 
здійснюється на кожному етапі виробничого процесу.  Компанія має 
сертифікацію відповідно до міжнародних стандартів: системи управління 
якістю (наприклад, ISO 9001) та безпечності харчових продуктів (ISO 22000) 
(ЦСР 3, ЦСР 12).  
2. Вертикальна інтеграція: холдинг об’єднує як переробку, так і 
закупівлю молока, що забезпечує контроль над ланцюгом постачання. 
Вертикальність дає змогу підтримувати стабільні умови виробництва і 
зменшувати залежності від зовнішніх факторів, що підвищує стійкість бізнесу 
навіть за кризових ситуацій (ЦСР 6, ЦСР 2). 
3. Орієнтація на експорт та міжнародні ринки. Terra Food експортує 
продукцію у десятки країн, що створює стимул відповідати міжнародним 
стандартам безпеки і якості (ЦСР 8).  
4. Інноваційність і модернізація: компанія активно інвестує у розвиток, 
оновлення виробничих потужностей, розробку нових продуктів, 
вдосконалення технологій (ЦСР 9).  
Таким чином, Terra Food демонструє інтеграцію економічних, 
соціальних та (частково) екологічних аспектів, що лежать в основі концепції 
сталого розвитку. 
48 
 
Виробником продукції торгової марки «Волошкове поле» є приватне 
акціонерне товариство (ПАТ «Юрія»), що має потужності для виробництва 
молочної продукції в великих обсягах і широкому асортименті. Асортимент 
компанії складається з понад 100 товарних позицій, серед яких молоко, 
кисломолочні продукти, вершкове масло, сир, й інші молочні вироби.  
Офіційна філософія компанії формулюється через такі ключові 
принципи: стабільна якість і безпека продукції; етичні, прозорі й партнерські 
відносини; орієнтація на ефективне, модерне виробництво і розвиток; 
доступність продукції та широка цінова/асортиментна політика [32]. Зазначені 
принципи відображають етичну, виробничу та соціальну спрямованість, яка 
може бути основою для політики сталого розвитку. 
Серед основних напрямів та заходів сталого розвитку у діяльності 
«Волошкового поля» можемо назвати наступні: 
1. Вертикальна інтеграція та контроль над ланцюгами постачання. 
Одним із суттєвих кроків є реалізація власного виробництва молочної 
сировини. Компанія розвинула сільськогосподарське виробництво: володіє 
кількома молочними фермами у Черкаській та Кіровоградській областях. На 
фермах здійснено реконструкцію корівників, модернізацію доїльно-молочних 
блоків, впроваджено системи утримання, зокрема, доїльна зала за типом 
«ялинка», безприв’язне утримання корів [36]. Такий підхід забезпечує 
контроль якості сировини «від джерела». Молоко з підтвердженими 
характеристиками (жирність, білок), зменшує ризики, пов’язані з зовнішніми 
постачальниками, і підвищує стабільність, а  також підвищує прозорість 
ланцюга виробництва (ЦСР 12, ЦСР 11). 
2. Модернізація виробництва, технологічні інновації та підвищення 
ефективності. «Волошкове поле» запустило нову лінію розливу 
ультрапастеризованого молока в асептичну упаковку (Tetra Fino Aseptic), що 
забезпечує довготривале зберігання [37]. Це є стратегічним кроком для 
розширення ринків, можливості експорту та зменшення втрат продукту під час 
зберігання та транспортування. Компанія інвестувала значні кошти в цю лінію, 
49 
 
що свідчить про прагнення до довготривалої стабільності та якісного 
виробництва (ЦСР 9).  
3. Якість, безпека та стабільність продукції. Компанія прагне 
забезпечити високу якість через контроль на всіх етапах — від ферми до 
пакування. Такий підхід відповідає соціальному виміру сталого розвитку, 
зокрема, турбота про здоров’я споживачів, забезпечення доступу до безпечних, 
якісних продуктів харчування (ЦСР 3, ЦСР 9). 
4. Економічна стійкість, ринкова адаптація та експортний розвиток. 
«Волошкове поле» не лише орієнтоване на внутрішній ринок, але й звертає 
увагу на експорт. Наприклад, компанія планує експортувати свою продукцію 
(включно з глазурованими сирками та згущеним молоком) до США [38]. 
Збільшення виробничих потужностей, модернізація, асортимент, пакування 
для тривалого зберігання підсилює конкурентоспроможність на міжнародному 
ринку. Такий підхід відповідає довгостроковій економічній стійкості бізнесу, 
що є важливою складовою сталого розвитку (ЦСР 8). 
5. Соціально спрямовані проєкти. Компанія реалізує низку соціальних та 
волонтерських проєктів, які спрямовані на допомогу військовим. Також є 
спонсорами дитячих спортивних змагань тощо (ЦСР 10, ЦСР 11). 
У сукупності ці напрямки демонструють, що «Волошкове поле» має 
потенціал бути прикладом інтегрованого підходу до сталого розвитку, 
поєднуючи економічну, соціальну і частково екологічну складові. 
Компанія Organic Milk посідає провідні позиції на українському ринку 
органічної молочної продукції, формуючи високі стандарти відповідального 
виробництва та управління природними й соціальними ресурсами. Як 
сертифікований виробник органічних продуктів відповідно до європейських 
вимог, підприємство інтегрує принципи сталості в усі етапи свого 
функціонування, від ведення органічного землеробства та тваринництва до 
переробки, пакування і взаємодії з громадами.  
Філософія сталого розвитку Organic Milk ґрунтується на принципах 
гармонійної взаємодії з природним середовищем, збереження біорізноманіття 
50 
 
та забезпечення довгострокового добробуту споживачів і місцевих громад. 
Органічне виробництво розглядається компанією як не лише бізнес-модель, а 
й як світоглядна парадигма, що передбачає мінімізацію антропогенного 
впливу, відмову від синтетичних агрохімікатів і стимуляторів росту, 
дотримання етичного ставлення до тварин та забезпечення прозорості ланцюга 
поставок. Такий підхід відповідає концепції циркулярна економіка, де акцент 
робиться на відновлюваності ресурсів, зменшенні втрат та замкненості 
виробничих циклів. 
Наведемо основні напрями сталого розвитку Organic Milk [39]: 
1. Екологічна сталість та збереження природних ресурсів. Organic Milk 
системно впроваджує практики, спрямовані на мінімізацію негативного 
впливу на довкілля. До основних напрями екологічної сталості належать: 
органічне кормовиробництво без застосування хімічних добрив, пестицидів і 
гербіцидів, що сприяє відновленню ґрунтових екосистем, зменшенню ерозії та 
покращенню родючості; раціональне водокористування та впровадження 
маловідходних технологій переробки; зниження вуглецевого сліду, у тому 
числі через оптимізацію логістики, використання енергоефективного 
обладнання та скорочення енергоспоживання на виробничих майданчиках; 
збереження біорізноманіття за рахунок відмови від монокультур, підтримки 
природних екосистем та дотримання стандартів органічного землеробства. 
2. Відповідальне тваринництво. Органічне молочне виробництво 
передбачає відповідальні практики утримання тварин, що базуються на 
етичних нормах і вимогах органічної сертифікації. Organic Milk забезпечує: 
природні умови утримання тварин, включаючи вільний випас, збалансовану 
органічну кормову базу, відсутність антибіотиків та гормонів у звичайних 
виробничих циклах; контроль здоров’я та добробуту стада відповідно до 
міжнародних стандартів; мінімізацію стресових факторів та пріоритет 
профілактичних заходів замість медичної інтервенції. 
3. Екологічно відповідальна упаковка. Компанія поступово переходить 
до рішень із меншою вагою пластику, використання перероблюваних 
51 
 
матеріалів та оптимізації логістичних упаковок. Упаковка розглядається як 
важлива складова екологічного сліду продукції, тому Organic Milk впроваджує 
підходи, які відповідають принципам eco-design та міжнародним тенденціям 
circular packaging. 
4. Якість та безпека харчових продуктів. Системи менеджменту якості 
базуються на міжнародних вимогах HACCP і органічних регламентах ЄС, що 
забезпечує: повну простежуваність сировини; контроль кожного етапу 
переробки; безпечність та стабільність продукції для кінцевого споживача. 
5. Соціальна відповідальність і розвиток громад. Organic Milk взаємодіє 
з локальними громадами та агровиробниками, створюючи робочі місця в 
сільській місцевості та зміцнюючи економічну стійкість регіонів. Компанія 
підтримує: локальні ініціативи, культурні та освітні проєкти; розвиток малих 
ферм-постачальників сировини; програми навчання та підвищення 
кваліфікації працівників. 
Отже, Organic Milk в процесі своєї діяльності досягає такі Цілі сталого 
розвитку, як ЦСР 2 (органічне землеробство, відмова від хімічних засобів, 
підтримка безпечного й сталого харчового ланцюга), ЦСР 3 (виробництво 
натуральної продукції без хімічних домішок, контроль безпеки, забезпечення 
високої харчової цінності), ЦСР 6 (ощадливе водокористування та 
модернізація очисних систем), ЦСР 8 (створення робочих місць у сільських 
регіонах, підтримка справедливих умов праці), ЦСР 9 (впровадження 
енергоефективних технологій, модернізація виробничих потужностей), ЦСР 
12 (органічна продукція, оптимізація упаковки, зменшення відходів), ЦСР 13 
(скорочення вуглецевого сліду та підвищення енергоефективності), ЦСР 15 
(підтримка біорізноманіття через органічне землеробство та 
природоорієнтовані практики в агросекторі). 
На підставі проведеного аналізу можемо надати низку рекомендацій 
вітчизняним компаніям, які працюють в сфері молокопереробки, щодо 
посилення екологічної, соціальної та управлінської компонент діяльності та 
52 
 
вдосконалення нефінансової (ESG) звітності відповідно до міжнародних 
стандартів. 
В першу чергу, необхідно розробити довгострокову стратегію сталого 
розвитку, який включає екологічні пріоритети, соціальні зобов’язання та 
принципи корпоративного управління. Другим кроком є впровадження ESG-
менеджменту у структуру корпоративного управління, наприклад, шляхом 
створення комітету з питань сталого розвитку або призначення 
відповідального менеджера. Стратегія повинна бути інтегрована у ключові 
бізнес-процеси, а не існувати окремо від операційної діяльності. 
Молочна промисловість характеризується значним споживанням 
енергоресурсів та води, що формує високий екологічний слід. В зв’язку з цим, 
на нашу думку, необхідно впроваджувати енергоефективні технології 
(рекупераційні системи, модернізація котелень, автоматизоване 
енергокерування); оптимізувати водоспоживання шляхом повторного 
використання технічної води, впровадження замкнених циклів; проводити 
модернізацію очисних споруд, забезпечуючи відповідність українським та 
європейським екологічним нормам; зменшувати утворення та обсяги скидів 
сироватки, збільшуючи використання відходів у кормах або як сировину для 
подальшої переробки; здійснювати екологізацію упаковки: скорочення обсягів 
пластику, збільшення частки перероблюваних матеріалів, впровадження 
картонних форм-факторів, системи вторинного збору. Екологічні заходи 
дозволяють забезпечити подвійний ефект, з одного боку, підвищити екологічну 
відповідальність, а з іншого, знизити витрати на виробництво. 
Соціальна відповідальність є визначальною складовою сталого розвитку 
підприємств. Для молочної галузі особливо важливими є: створення безпечних 
умов праці відповідно до міжнародних практик; реалізація програм навчання 
та підвищення кваліфікації працівників; забезпечення рівних можливостей та 
дотримання антидискримінаційних принципів; підтримка додаткових 
соціальних програм (оздоровлення, допомога громадам, підтримка освітніх 
проєктів). Соціальні практики мають бути формалізовані та підкріплені 
53 
 
кількісними показниками: кількість тренінгів, охоплення, рівень травматизму, 
результати опитувань працівників тощо 
Також, підприємства повинні системно будувати довіру шляхом: 
забезпечення прозорості прийняття управлінських рішень; розробки політик 
етичної поведінки, антикорупційних стандартів та правил взаємодії з 
постачальниками; впровадження процедур внутрішнього аудитування ESG-
показників. 
Оскільки сировинна база є ключовим чинником якості молочної 
продукції, доцільно формувати вимоги до постачальників щодо екологічних і 
соціальних критеріїв; проводити навчання фермерів щодо сталих практик 
ведення господарства; забезпечувати довгострокові партнерські угоди, які 
сприятимуть стабільності ланцюгів постачання. 
При запровадженні стандартів фінансової звітності українським 
виробникам доцільно використовувати міжнародно визнані системи 
нефінансової звітності, такі як GRI Standards (Global Reporting Initiative), який 
є універсальним стандартом для екологічних, соціальних та управлінських 
аспектів, а також сформувати систему ключових показників (KPI) за трьома 
групами: екологічні (енергоємність виробництва, споживання води, викиди 
CO₂, відходи, обсяг перероблюваної упаковки); соціальні (зайнятість, 
навчання, соціальні інвестиції, безпека праці); управлінські (дотримання 
антикорупційних політик, аудит постачальників, ефективність управління 
ризиками). Для якості звітності збір та верифікацію показників необхідно 
здійснювати щорічно. А задля забезпечення прозорості інформація та звіт зі 
сталого розвитку повинен оприлюднюватися на офіційному веб-сайті та бути 
доступним усім зацікавленим особам. 
Отже, запровадження сталого розвитку та системної нефінансової 
звітності є стратегічним напрямом підвищення конкурентоспроможності 
української молочної промисловості. Проведений аналіз показує, що більшість 
компаній галузі вже здійснюють окремі кроки у напрямі екологізації 
виробництва, модернізації обладнання, соціальної підтримки персоналу та 
54 
 
розвитку партнерства з громадами. Втім, системність, прозорість і 
стратегічний підхід потребують подальшого удосконалення. 
 
Висновки до розділу 2 
 
У другому розділі дослідження здійснено комплексний аналіз діяльності 
молокопереробних компаній в Україні в контексті сталого розвитку, що дало 
змогу виявити ключові тенденції функціонування галузі, рівень її адаптації до 
глобальних викликів сталості та практичний внесок підприємств у досягнення 
Цілей сталого розвитку. 
Встановлено, що сучасний стан молочної галузі України 
характеризується суперечливими тенденціями. З одного боку, спостерігається 
скорочення поголів’я корів і загальних обсягів виробництва молока, зумовлене 
наслідками воєнних дій, дефіцитом інвестицій, зростанням виробничих 
витрат, енергетичними ризиками та зниженням купівельної спроможності 
населення. З іншого боку, відбувається структурна трансформація галузі, що 
проявляється у зростанні частки промислового сектору в загальних обсягах 
переробки, підвищенні ролі великих і середніх підприємств, концентрації 
виробництва та поступовому витісненні господарств населення з ланцюгів 
постачання молочної сировини. Це свідчить про формування більш 
індустріалізованої та технологічно орієнтованої моделі розвитку молочної 
галузі. 
Аналіз рівня адаптації молокопереробних компаній до глобальних 
трендів сталості показав, що найбільш системно принципи сталого розвитку 
впроваджуються міжнародними компаніями, які працюють в Україні. Вони 
мають чітко сформовані ESG-стратегії, публікують нефінансову звітність, 
інтегрують екологічні, соціальні та управлінські показники у бізнес-моделі та 
реалізують масштабні проєкти у сферах енергоефективності, управління 
водними ресурсами, циркулярної упаковки, скорочення викидів парникових 
газів і соціальної відповідальності. Вітчизняні компанії, хоча й здійснюють 
55 
 
окремі заходи у напрямі сталого розвитку (модернізація виробництва, 
підвищення якості продукції, благодійні та соціальні ініціативи), здебільшого 
не мають формалізованих стратегій і не публікують системної нефінансової 
звітності, що обмежує прозорість їх діяльності та ускладнює оцінку реального 
внеску у досягнення ЦСР. 
Дослідження участі окремих вітчизняних молокопереробних 
підприємств у досягненні Цілей сталого розвитку дозволило дійти висновку, 
що галузь робить значний внесок у реалізацію ЦСР 2, 3, 8, 9, 12, 13 та 15. Це 
проявляється у забезпеченні продовольчої безпеки, виробництві якісних і 
безпечних продуктів харчування, створенні робочих місць, модернізації 
інфраструктури, розвитку інновацій, поступовій екологізації виробничих 
процесів та підтримці місцевих громад. Особливо показовим є приклад 
органічного виробництва, яке демонструє інтегрований підхід до поєднання 
економічної ефективності, екологічної відповідальності та соціальної 
орієнтації. 
Водночас результати аналізу свідчать, що для більшості українських 
молокопереробних підприємств характерна фрагментарність заходів у сфері 
сталого розвитку, відсутність кількісних показників, довгострокових цілей і 
єдиної системи ESG-менеджменту. Це знижує потенціал галузі в умовах 
європейської інтеграції, посилення екологічних і соціальних вимог та 
майбутнього запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку 
відповідно до європейських стандартів. 
 
 
 
  
56 
 
РОЗДІЛ 3 
ДОСЛІДЖЕННЯ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ СТАЛОСТІ 
МОЛОКОПЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ 
 
 
3.1 Напрями розвитку молочної галузі України в контексті сталості 
 
Отже, подальший розвиток молочної галузі України буде визначатися 
здатністю реалізувати Стратегію продовольчої безпеки України на період 2027 
року [40], а також Концепції Державної цільової економічної програми 
розвитку тваринництва на період до 2033 року [41]. 
Визначають три варіанти розв’язанні проблеми стійкості продовольчої 
безпеки  країни шляхом розвитку галузі тваринництва. Перший сценарій 
передбачає збереження нестабільних обсягів фінансування аграрної сфери та 
орієнтацію переважно на адміністративні методи регулювання, замість 
використання сучасних ринкових інструментів. До того ж аграрна політика 
недостатньо враховує потреби дрібнотоварного сектору, розвиток якого є 
ключовим для збалансованого соціально-економічного зростання сільських 
територій. Очікуваним результатом такого підходу стане подальше 
домінування екстенсивного виробництва в особистих селянських 
господарствах, що супроводжуватиметься проблемами із якістю та збутом 
продукції, зокрема молока, і подальшим скороченням поголів’я. У разі 
реалізації такого варіанту збережеться значна частка продукції тваринництва, 
виробленої в господарствах населення, що призведе до тривалого збереження 
дрібнотоварного укладу, труднощів із заготівлею та продажем продукції, 
зниження її якості й неможливості застосування сучасних технологій у 
тваринництві. Водночас галузь залишиться малоконкурентною, недостатньо 
інтегрованою у світовий економічний простір і не зможе забезпечити 
соціально та екологічно орієнтований розвиток [42]. 
57 
 
Другий сценарій пов’язаний із пріоритетним розвитком фермерських 
господарств, на частку яких у 2023 році припадало лише 3,4% виробництва 
продукції тваринництва. Проте реалізація цього варіанту потребує значного 
часу та ресурсів: будівництва нових промислових приміщень, технологічного 
переоснащення, залучення додаткових земель і великого обсягу кредитування. 
Через це він може виявитися недостатньо ефективним [42]. 
Третій варіант, який вважається оптимальним, передбачає пріоритетну 
підтримку сільськогосподарських підприємств, здатних забезпечити високу 
конкурентоспроможність виробництва завдяки підвищенню продуктивності 
тварин і зменшенню собівартості продукції. Паралельно держава 
стимулюватиме укрупнення фермерських та особистих селянських 
господарств і їх об’єднання на кооперативних засадах. Такі господарства 
можуть стати основою для розвитку ремісничої переробки та органічного 
виробництва з використанням прямих каналів збуту [42]. 
Реалізація цього підходу сприятиме підвищенню 
конкурентоспроможності товарного виробництва, вдосконаленню виробничої 
інфраструктури, покращенню безпечності та окремих показників якості 
харчових продуктів, забезпеченню охорони довкілля й раціональному 
використанню природних ресурсів. Крім того, такий варіант дозволить 
адаптувати тваринницьку галузь до вимог Спільної аграрної політики ЄС та 
підвищити рівень зайнятості у сільській місцевості. 
Також передбачається підтримка розвитку малих і середніх виробників 
та їхніх кооперативів, зокрема у сфері переробки та створення продукції 
тваринництва з високою доданою вартістю [42]. 
На думку розробників виконання Програми, в тому числі, дасть 
можливість: 
− забезпечити поступальний розвиток галузі тваринництва та 
продовольчий суверенітет держави з дотриманням екологічних вимог і сталий 
розвиток сільських територій; 
58 
 
− задовольнити у повному обсязі потреби у сировині української 
харчової та переробної промисловості (збільшити обсяг надходження 
молочної сировини на промислову переробку до 6 млн. тонн); 
− гармонізувати процеси розподілу та обміну сільськогосподарської 
сировини, продуктів її переробки та проміжного споживання на внутрішньому 
ринку з урахуванням дотримання економічних інтересів товаровиробників; 
− наростити кількість сільськогосподарських тварин у 
сільськогосподарських підприємствах (збільшення кількості корів у 
сільськогосподарських підприємствах порівняно з показниками на кінець 2024 
року - до 6 відсотків) та окремих селянських фермерських господарствах; 
− підвищити рівень зайнятості сільського населення та доходів 
виробників продуктів тваринництва; 
− збільшити обсяг експорту українських продуктів тваринництва, 
продукції харчової та переробної промисловості, розширити експортні 
можливості (експорт продуктів тваринництва на міжнародні ринки відповідно 
до міжнародних стандартів та вимог); 
− зменшити обсяг споживання традиційних енергоресурсів у галузі 
(збільшити кількість підприємств, що перейшли від традиційних до 
альтернативних та енергозберігаючих технологій, до 30 відсотків); 
− відновити та удосконалити систему державної підтримки 
тваринництва і забезпечити її прозорість; 
− підтримати сімейні фермерські господарства і суб’єкти малого 
підприємництва, зокрема фінансово, шляхом організації навчання та 
поширення успішних практик через розвиток демонстраційних ферм; 
− забезпечити благополуччя сільськогосподарських тварин 
(удосконалення підходів до застосування стандартів благополуччя 
сільськогосподарських тварин та етичного ведення тваринництва); 
59 
 
− зменшити вплив тваринництва на стан навколишнього природного 
середовища і клімат (розроблення стратегій і технологій для адаптації галузі 
до зміни клімату та збереження екологічної стійкості) та інше [41]. 
В той же час, результати виконання Програми у значній мірі залежать від 
можливостей її фінансування. 
Значною проблемою в молочній галузі є значне зростання тіньового 
ринку молока, частка якого за оцінками експертів становить вже 20-25% [43]. 
Основною причиною стрімкої тінізації є скасування перевірок 
підприємств під час воєнного стану, що призвело до збільшення обігу готівки 
та розвитку нелегальних схем. Додатковим чинником є побоювання дрібних 
виробників втратити державні субсидії, що стимулює їх до роботи «в тіні». В 
свою чергу, тіньовий сектор не лише позбавляє бюджет податкових 
надходжень, а й створює загрозу для здоров’я споживачів, оскільки продукція 
дрібних нелегальних виробників не проходить належного контролю. Це 
призводить до зростання кількості фальсифікату, що часто реалізується на 
сільських ринках та в невеликих магазинах [43]. 
Спілка молочних підприємств пропонує низку заходів для боротьби з 
цією проблемою [43]: 
− аудит реєстру експлуатаційних дозволів для анулювання ліцензій 
непрацюючих підприємств, чиї документи використовують шахраї; 
− відновлення перевірок Держпродспоживслужбою, оскільки 
молочна продукція є сферою високого ризику; 
− посилення контролю за експортом, щоб уникнути міжнародних 
скандалів, як-от виявлення антибіотиків у сухому молоці, призначеному для 
ЄС; 
− внесення змін до законодавства, що передбачатимуть кримінальну 
відповідальність за харчове шахрайство тощо. 
 
 
60 
 
3.2 Напрями  активізації експортних ринків молочної продукції  
 
Важливим напрямом розвитку є активізація та диверсифікація експорту 
вітчизняної молочної продукції, що вимагає, з одного боку, сильної підтримки 
держави, а з іншої підвищення конкурентоспроможності українських 
виробників.  
Якщо говорити про продукцію, яка йде на експорт, то в 2024 році до 
п’ятірки найбільших експортних категорій увійшли сухе та згущене молоко – 
25%, сири – 18%, вершкове масло – 16%, казеїн – 14% та морозиво – 14% [44]. 
На рис 3.1. представлена структура експорту молочної продукції у січні-квітні 
2025 року. 
 
 
Рисунок 3.1 – Структуру експорту у молочній продукції у січні-квітні 
2025 року, тис. дол 
Джерело: [45] 
 
Розглянемо, яка ситуація склалася на експортному ринку і які проблеми 
існують в цій сфері у українських виробників. 
У сегменті твердих і напівтвердих сирів ключовим експортером 
залишається компанія КОМО. У першому кварталі Україна продемонструвала 
загальний обсяг експорту на рівні 1500 тонн. На частку КОМО припадає 1085 
61 
 
тонн, тобто близько 70% від національного експорту в цій категорії. Значний 
обсяг поставок формується завдяки ринку Казахстану – 815 тонн, що 
становить 75% експорту КОМО та понад половину національних поставок у 
цьому сегменті. Залежність від Казахстану створює суттєві ризики: цей ринок 
зазнає інтенсивного тиску з боку російських виробників, а логістичні умови є 
вкрай складними. Ринок сирних продуктів росія вже майже повністю 
витіснила. У разі закриття доступу до Казахстану компанія КОМО може бути 
змушена скоротити виробничі потужності, включно з потенційним 
припиненням діяльності одного з двох своїх основних підприємств. Частина 
виробництва вже була перенесена з Канева до Дубни, і не виключено, що 
Канівський майданчик може бути закрито повністю [46]. 
Другим найбільшим експортером є компанія «Молочний Альянс», яка 
поставила 214 тонн. Наступною за обсягами є Новгород-Сіверський сирзавод, 
обсяг експорту якого становить 60 тонн, що є незначною величиною у 
загальній структурі. 
Основними ринками збуту українських твердих сирів є: Казахстан – 821 
тонна (КОМО та інші оператори), Молдова – 207 тонн. Сумарно ці два ринки 
формують 74% експорту. За межами Казахстану та Молдови присутність 
українських сирів є мінімальною. У разі втрати доступу до цих ринків через 
конкуренцію з боку hосії та Китаю (у випадку Казахстану) або через 
домінування європейської продукції (Молдова) обсяг експорту фактично 
зведеться до нуля. Це свідчить про відсутність реальної міжнародної 
конкурентоспроможності українських сирів у світі [46]. 
У сегменті напівтвердого сирного продукту лідером виступає 
«Молочний Альянс», який експортував 849 тонн (37% від загального обсягу), 
з яких: 756 тонн – до Казахстану, 93 тонни – до Молдови. Таким чином, близько 
90% експорту «Молочного Альянсу» спрямовується саме на ці два ринки. Це 
свідчить про критичну експортну залежність та відсутність диверсифікації 
міжнародних ринків збуту. Інші виробники мають такі обсяги експорту: 
62 
 
«Андрушівський маслосирзавод» («Альянс») – 515 тонн, «Славія» (Охтирка) – 
156 тонн, «Хмельницька маслосирбаза» – 96 тонн. 
Сумарно за квартал експорт сирного продукту становить 2270 тонн, або 
близько 700 тонн на місяць, що є незначним показником порівняно з рівнем 
2010 року, коли Україна експортувала 8-10 тис. тонн сирів у окремі місяці та 
виробляла до 15 тис. тонн сирів і сирних продуктів. Відтак, обсяг експорту 
скоротився у 4-5 разів [46]. 
Ситуація у сегменті плавлених сирів є ще більш критичною. Провідний 
експортер в цьому сегменті є «Укрпродукт», на який припадає 628 тонн зі 895 
тонн сукупного експорту у кварталі. Основним ринком збуту є Ірак, який 
поглинає 70% поставок компанії. Таким чином, залежність від однієї країни є 
надзвичайно високою. У разі припинення імпорту Іраком втрати 
становитимуть близько 500 тонн, після чого Україна матиме лише близько 100 
тонн на місяць, що вже не відповідає масштабам комерційно ефективного 
бізнесу [46]. 
Найбільшими експортерами вершкового масла є «Терра Фуд», «Ружин-
молоко», «Рошен», «Малакія». Водночас майже 50% експорту припадає лише 
на три ринки: Молдову, Казахстан і Нідерланди. Проте поставки до 
Нідерландів не формують реального збуту української продукції для цього 
ринку. Йдеться про оптову торгівлю: українські виробники продають 
продукцію нідерландським трейдерам, які, своєю чергою, можуть 
реекспортувати її в інші країни (зокрема Болгарію, Румунію) або навіть 
повернути на український ринок.  
У сегменті «Молочні спреди та суміші» відбувся наймасштабніший спад 
за останні десятиліття. Нині обсяги становлять близько 1 тис. тонн на місяць, 
що відповідає десятикратному зменшенню.  
На експортному ринку згущеного молока лідером є Ічнянський молочно-
консервний комбінат, 88% експортного ринку якого є Німеччина. Другим за 
обсягом експортером є Первомайський молочноконсервний комбінат, який 
експортує до Німеччини (3%) і до країн СНД (84%). 
63 
 
У структурі українського експорту сухої сироватки переважає 
демінералізована сироватка, оскільки виробництво високоякісного 
концентрату сироваткового білка в Україні наразі відсутнє. Обсяги її 
виготовлення безпосередньо залежать від масштабів виробництва сиру, адже 
сироватка є побічним продуктом сироробства. Для економічно ефективного 
функціонування підприємства з виробництва сухої сироватки необхідно 
переробляти від 500 до 1000 тонн сироватки на добу [44]. 
Разом з тим, ключовою технологічною проблемою є використання 
нітрату калію у процесі виготовлення сиру. Виробники, які застосовують цю 
речовину (зокрема КОМО та французька компанія «Лакталіс» у Шостці), 
технічно не можуть використовувати отриману сироватку для подальшого 
виробництва концентратів сироваткового білка, оскільки в країнах 
Європейського Союзу застосування нітратів у сироробстві вже тривалий час 
заборонене. Таким чином, формування в Україні глибокої переробки сироватки 
потребує усунення регуляторних невідповідностей і значних інвестицій, що 
відкриють можливість переходу до виробництва концентратів та ізолятів 
сироваткового білка [44]. 
Загальний експорт сухого молока за І квартал 2025 року становить 6423 
тонни (85,06% виробленого обсягу). Розподіл експортерів виглядає так: 
«Білоцерківська агропромислова група» (20,58%), «Люстдорф» (18,94%), 
«Рошен» (16,98%), «Молокія» (8,99%), «Терра Фуд» (8,99%), «Ружин-молоко» 
(5,35%), «Сладосвіт» (5,23%). Географія експорту свідчить про значну 
диверсифікацію ринків: Польща (22,10%), Болгарія (18,77%), Малайзія 
(10,93%), Литва (9,47%), Ізраїль (7,39%), Японія (6,95%), Румунія (5,26%). 
Отже, як бачимо, загальна експортна модель української молочної галузі 
характеризується кількома системними проблемами: надмірна концентрація на 
окремих ризикових ринках, технологічна відсталість у сегменті сироробства, 
відсутність глибокої переробки сироватки, низька конкурентоспроможність 
продукції на ринках з високими вимогами до стандартів якості, недостатній 
64 
 
рівень брендингу та позиціонування української молочної продукції на 
міжнародних ринках. 
У зв’язку з цим доцільним є висунення комплексу рекомендацій щодо 
стабілізації та розвитку експортного потенціалу галузі.  
Одним із ключових напрямів є диверсифікація зовнішніх ринків. 
Географічна концентрація експорту в кількох країнах створює надмірну 
волатильність обсягів поставок та підвищує ризик втрати ринку внаслідок 
політичних чи економічних змін. Серед перспективних напрямів розвитку 
експортної присутності бачимо ринки Близького Сходу, серед яких Саудівська 
Аравія, ОАЕ, Катар, Кувейт, Йорданія, оскільки ці країни швидко нарощують 
імпорт молочної продукції через нестачу власного виробництва і мають 
високий попит на тверді та плавлені сири, масло, сухі молочні інгредієнти [47]; 
Північної Африки (Єгипет, Алжир, Марокко), оскільки ці ринки менш залежні 
від російського тиску, а Алжир є одним з найбільших світових імпортерів 
молока та сироватки; Південно-Східної Азії (Індонезія, В’єтнам, Філіппіни), 
де спостерігається зростання населення, а отже збільшується потреба в 
молочній продукції, такої як сухе молоко, сири спреди; країни Латинської 
Америки (Перу, Домініканська Республіка, Гватемала), де рівень конкуренції 
нижче ніж на ринках ЄС; а також країни Африки (Гана, Нігерія, Кенія, 
Танзанія), з якими Україна вже має досвід співпраці у сегменті сухого молока 
[48].  
Така пропозиція стосовно ринку сухого молока є особливо актуальна, 
оскільки в червні 2025 року Єврокомісія суттєво скоротила безмитні квоти на 
постачання сухого молока з України, а до кінця року дозволений обсяг 
становитиме лише 2,9 тис.тон (включно із знежиреним, незбираним сухим 
молоком, сухими вершками та деякими сироватковими продуктами) [48]. 
Для ефективного освоєння цих ринків виробникам доцільно 
використовувати механізми співпраці з міжнародними торговими мережами, 
глобальними дистриб’юторами та трейдерами, що дозволяє зменшити ризики 
65 
 
виходу на нові ринки та отримати доступ до широких логістичних 
можливостей. 
Також, українським виробникам молочної продукції необхідно 
зменшити критичну залежність від Казахстану, що особливо актуально для 
КОМО та Молочного Альянсу. Одним з заходів для цього може бути, 
наприклад, перенаправлення частини обсягів у формі ребрендингу або 
приватної марки для ринків Азії та Африки, де локальні імпортери часто 
закуповують продукти під власним брендом. Запровадити проєкти з 
казахстанськими партнерами щодо часткового виробництва або фасування, що 
дозволить обійти торгівельні бар’єри та зменшити конкуренцію з росією. 
Наступним напрямом є підвищення міжнародної 
конкурентоспроможності сирів, які програють за смаковими 
характеристиками, консистенцією, відсутністю брендової ідентичності, 
технологічними обмеженнями (нітрати), низьким рівнем маркетингу. 
Отже, для виходу на ринки ЄС та виробництва цінних інгредієнтів (WPC, 
WPI) виробникам сирів необхідно відмовитися від нітрату калію. Так, 
виробництво цінних молочних інгредієнтів, таких як WPC (концентрат 
сироваткового білка) і WPI (ізолят сироваткового білка), відноситься до 
глибокої переробки молочної сироватки з метою отримання концентратів білка 
високої якості, які використовуються у харчовій, спортивній та 
фармацевтичній промисловості. Такі концентрати білка маються вищу вартість 
ніж молоко та сири та користуються високим попитом на ринку молочної 
продукції. Так, обсяг світового ринку сироваткового протеїну у 2024 році 
оцінювався в 8846,2 млн доларів США, а у 2033 році, за прогнозами, досягне 
17527,3 млн доларів США, зростаючи зі середньорічним темпом зростання 
7,7% з 2025 по 2033 рік. Світовий ринок демонструє стійке зростання, 
зумовлене зростанням обізнаності про здоров’я, посиленням тенденцій до 
фітнесу та зростаючою увагою до багатих на білок дієт серед споживачів усіх 
вікових груп [49]. 
66 
 
Очікується, що ізоляти сироваткового білка (WPI) зростатимуть зі 
середньорічним темпом зростання (CAGR) на рівні 8,1% з 2025 по 2033 рік, 
що зумовлено зростанням споживчого попиту на високочисті, знежирені та 
низькокалотні білкові формули. WPI особливо популярний серед спортсменів, 
ентузіастів фітнесу та споживачів, які дбають про своє здоров’я та прагнуть 
швидкого відновлення м’язів, підвищення продуктивності та точного 
споживання білка. Зростання також підтримується зростанням популярності 
преміальних продуктів спортивного харчування, функціональних напоїв та 
рішень для заміни їжі. Крім того, зростаюча обізнаність про продукти з чистим 
етикетуванням, алергенні та зі зниженим вмістом лактози варіанти заохочує 
виробників впроваджувати інноваційні продукти на основі WPI. Хоча 
концентрат сироваткового білка залишається домінуючим завдяки 
доступності, WPI стає бажаним сегментом у розвинених регіонах та серед 
преміальних споживачів, які зосереджені на якості та ефективності груп [49]. 
Наступним перспективним напрямом підвищення конкурентоздатності в 
сегменті сирів є інвестування в сучасні сироварні технології, таких як крафт-
сири, aged-сири, преміум-сегмент, на які припадає 50-60% світового зростання 
ринку. Так, обсяг світового ринку спеціалізованих сирів оцінювався в 38931,6 
млн доларів США у 2024 році та, за прогнозами, досягне 54271,4 млн доларів 
США до 2030 року, зростаючи зі середньорічним темпом зростання 5,8% з 
2025 по 2030 рік. У 2024 році дохід від свіжого сиру склав 14093,0 млн доларів 
США. Витриманий сир – це найприбутковіший сегмент продукції, який 
демонструє найшвидше зростання протягом прогнозованого періоду. 
Найбільшим ринком, що генерував найвищий дохід від цього виду продукту в 
2024 році була Європа, а Мексика за прогнозами зареєструє найвищий 
середньорічний темп зростання з 2025 по 2030 рік  [50]. 
Згідно з даними Stratistics MRC, світовий ринок крафтових  сирів у 2025 
році становитиме 14,1 мільярда доларів, а до 2032 року очікується, що він 
досягне 22,3 мільярда доларів, зростаючи зі середньорічним темпом зростання 
6,8% протягом прогнозованого періоду. Крафтовий сир – це сир, виготовлений 
67 
 
вручну з використанням традиційних методів та майстерності кваліфікованих 
сироварів. На відміну від масово вироблених сортів, ремісничі сири зазвичай 
виготовляються невеликими партіями, часто з молока, що постачається з 
місцевих ферм, і підкреслюють якість, складність смаку та унікальну текстуру. 
Багато з них витримуються та дозрівають, щоб розвинути чіткі 
характеристики, що відображають теруар та індивідуальність виробника. 
Фермерський сир, підвид крафтових сирів, виготовляється виключно з молока, 
виробленого на власній фермі сировара. Ця відданість традиціям та 
автентичності робить ремісничий сир преміальним продуктом, цінним за його 
різноманітність та культурну спадщину. 
Зростаючий світовий попит на високоякісні та вишукані продукти є 
ключовим фактором ринку крафтових сирів. Споживачі все більше звертають 
увагу на автентичні, виготовлені вручну продукти, які пропонують чудовий 
смак, текстуру та походження. крафтовий сир ідеально вписується в цю 
тенденцію, символізуючи майстерність та спадщину. Зростання кількості 
спеціалізованих продуктових магазинів, фестивалів сиру та кулінарного 
туризму ще більше посилює попит на преміальні молочні продукти, які 
забезпечують як задоволення, так і культурний зв’язок. Зростаюча глобальна 
зосередженість на натуральних, корисних продуктах без добавок представляє 
чудову можливість для виробників крафтового сиру. Споживачі все частіше 
віддають перевагу сирам, виготовленим з органічного молока, без штучних 
консервантів або технологічних добавок. Ремісничі сири, часто багаті на 
пробіотики та поживні речовини, відповідають сучасним дієтам, орієнтованим 
на здоров’я. Виробники, які наголошують на чистому маркуванні, сталому 
розвитку та традиційних методах, можуть ефективно використовувати 
зростаючий сегмент ринку, шукаючи як користь для здоров’я, так і 
автентичний харчовий досвід [51]. 
В контексті сталого розвитку, виробникам молочної продукції, в тому 
числі сирів пропонується розвивати власні PDO (Protected Designation of 
Origin) та PGI (Protected Geographical Indication) продукти з метою виходу на 
68 
 
преміальні ринки та формування унікального іміджу країни на світовому 
ринку. PDO означає те, що продукт повинен вироблятися, оброблятися та 
готуватися в конкретному географічному регіоні, використовуючи місцеві 
ресурси та традиційні технології. PGI – що принаймні один етап виробництва 
(виробництво, обробка або приготування) має відбуватися в конкретному 
регіоні. Серед переваг таких продуктів можемо назвати наступні: преміальна 
ціна та додана вартість; можливість виходу на преміальні сегменти світового 
ринку; конкурентна перевага на ринку; вища готовність споживачів плати за 
унікальний смак та гарантоване походження; створення географічного бренду, 
який захищає від фальсифікації та повторного продажу під чужим іменем; 
збереження на популяризація місцевих традицій тощо. 
Хочемо зауважити, що розвиток PDO та PGI продуктів у молочній галузі 
є важливим стратегічним напрямом, який сприяє реалізації принципів сталого 
розвитку на економічному, соціальному та екологічному рівнях. Так, в 
економічній площині розвиток PDO/PGI продуктів відповідає ЦСР 8 «Гідна 
праця та економічне зростання» та ЦСР 1 «Подолання бідності», оскільки 
створює додаткову вартість для регіональних виробників, підвищує доходи 
фермерів та виробників, стимулює кооперацію між господарствами та формує 
нові робочі місця. Ці продукти також сприяють продовольчій безпеці (ЦСР 2), 
забезпечуючи стабільне виробництво високоякісної продукції у регіонах з 
традиційними молочними культурами. 
Екологічний аспект розвитку PDO/PGI продуктів відповідає ЦСР 12 
«Відповідальне споживання та виробництво», ЦСР 13 «Боротьба зі зміною 
клімату» та ЦСР 15 «Життя на суші». Використання локальної сировини, 
традиційних технологій і контрольованих процесів виробництва зменшує 
вуглецевий слід, сприяє збереженню біорізноманіття та підтримує екологічно 
сталу експлуатацію пасовищ. Наприклад, виробництво карпатських 
витриманих сирів із місцевого молока підтримує традиційні пасторальні 
системи та охорону природних ландшафтів. 
69 
 
Соціальна складова стосується ЦСР 17 «Партнерство заради цілей», 
оскільки впровадження PDO/PGI передбачає співпрацю між місцевими 
виробниками, переробними підприємствами, органами сертифікації та 
владою. Це сприяє формуванню кооперативів, розвитку ремісничого 
виробництва та гастротуризму, підвищуючи соціальну стійкість регіонів. 
Таким чином, розвиток власних PDO/PGI молочних і сирних продуктів в 
Україні забезпечує синергію між економічним зростанням, соціальним 
розвитком та екологічною стійкістю, реалізуючи низку ЦСР одночасно. Це 
створює підґрунтя для підвищення конкурентоспроможності української 
молочної продукції на преміальних міжнародних ринках, забезпечуючи її 
економічну цінність та стійкість на довгострокову перспективу. 
В цілому, вважаємо за необхідність зміни експортної моделі бізнесу в 
молочній галузі. Так, більшість українських експортерів продають сировину 
або продукти з низькою цінністю, наприклад, сироватку. В цьому випадку, як 
зазначалося вище, необхідно переходити на виробництво продукції з вищою 
доданою вартістю та вищою цінністю, як концентрати сироваткового білка. 
Виходячи з перспектив розвитку даного ринку, описаного вище,  можна 
створити національний індустріальний проєкт або кластер для переробки 500-
1000 тон сироватки; здійснювати спільні інвестиції з глобальними компаніями, 
такими як Arla, Fonterra, Saputo у мембранні технології, сушіння, 
ультрафільтрацію тощо. 
Можемо запропонувати переходити на комерційну модель приватна 
марка (Private label) для міжнародних роздрібних мереж (напр. Carrefour, Lidl, 
Tesco, Auchan, Migros). 
Важливим напрямом для вітчизняних виробників молочної продукції є 
інституційна та технологічна модернізація виробництва. Підприємствам 
необхідно поступово відмовлятися від застосування нітрату калію, що 
відкриває можливості для виходу на європейські ринки та створює передумови 
для розвитку глибокої переробки сироватки. Інвестиції у мембранні технології, 
сушильні комплекси та лінії ультрафільтрації дозволять українським 
70 
 
компаніям сформувати нові сегменти продукції з високою доданою вартістю, 
що значно збільшить експортну рентабельність галузі. 
Важливим елементом підвищення експортної конкурентоспроможності 
є розробка власного національного позиціонування української молочної 
продукції. З огляду на природно-кліматичні умови, якісні характеристики 
молока та значну частку традиційних технологій виробництва, Україна 
потенційно може будувати бренд «Ukrainian Dairy» на основі екологічності, 
натуральності та походження з регіонів із багатими ґрунтовими ресурсами. 
Продукти з маркуванням PDO/PGI, локальні сирні традиції та преміальні 
крафтові сири можуть стати основою для формування конкурентних переваг 
на ринках ЄС та інших країн з високими вимогами до якості. 
Системний підхід до диверсифікації ринків, модернізації технологічних 
процесів, розвитку глибокої переробки та формування власної експортної 
стратегії дозволить українській молочній галузі подолати наявні структурні 
диспропорції, зменшити залежність від ризикових ринків та забезпечити 
довгострокове зростання експортного потенціалу. Сучасні тенденції світового 
молочного ринку свідчать, що стійкість і конкурентоспроможність 
підприємств визначаються не лише обсягами виробництва, а й здатністю 
адаптуватися до міжнародних стандартів, технологічних інновацій та 
стратегічних вимог глобальної торгівлі. Водночас державна політика має бути 
спрямована на підтримку інвестицій у модернізацію підприємств, сприяння 
виходу компаній на нові ринки, гармонізацію технічних регламентів з нормами 
ЄС та стимулювання розвитку високотехнологічних сегментів молочної 
промисловості. 
 
3.3 Інноваційні підходи до пакування молочної продукції в контексті 
досягнення Цілей сталого розвитку 
 
Молоко та молочні продукти упаковуються в різні матеріали з 
урахуванням численних факторів, таких як тип продукту, умови переробки та 
71 
 
зберігання, вимоги до обробки та кінцеве призначення. Найчастіше 
використовуються скляні та/або пластикові пляшки, ламінат (багатошарові 
матеріали), пакети, пластикові контейнери, банки та інші контейнери. Усі вони 
мають одну спільну рису – вони повинні надавати всю інформацію про 
продукт, передбачену законодавством. Не існує хорошого чи поганого 
пакувального матеріалу як такого, або універсального підходу, все залежить 
від балансу між необхідною функцією упаковки та мінімальним впливом на 
навколишнє середовище [52]. 
Ефективне та екологічно відповідальне пакування молочної продукції 
посідає важливе місце в системі сталого розвитку харчової промисловості, 
оскільки забезпечує одночасно економічні, екологічні та соціальні вигоди. У 
світовій практиці пакування більше не розглядається лише як засіб захисту 
продукту, натомість воно виконує функції зменшення негативного впливу 
виробництва на довкілля, оптимізації ресурсоспоживання, збереження якості 
продукції та підвищення ефективності логістичних процесів. У цьому 
контексті інноваційні підходи до пакування є ключовим чинником досягнення 
низки Цілей сталого розвитку, насамперед ЦСР 12, 9, 13, 3, 14 та 15. 
Передусім ефективне пакування безпосередньо пов’язане з ЦСР 12 
«Відповідальне споживання», оскільки саме в межах цієї цілі найбільше 
акцентовано на скороченні кількості відходів, забезпеченні циркулярності 
матеріальних потоків та раціональному використанні ресурсів. У молочній 
галузі ці аспекти проявляються у переході від традиційних полімерних 
матеріалів до перероблених та біорозкладних полімерів, зменшенні ваги 
первинної тари, впровадженні мономатеріальних упаковок, які легше 
підлягають вторинній переробці. Сучасні пакувальні рішення дають змогу 
суттєво скоротити обсяги твердих побутових відходів, адже переробка та 
повторне використання пакувальних матеріалів формує замкнені цикли 
виробництва. Споживачі, у свою чергу, отримують можливість робити більш 
екологічно усвідомлений вибір. 
72 
 
Водночас ефективне пакування молочної продукції сприяє реалізації 
ЦСР 13 «Боротьба зі зміною клімату», оскільки оптимізація пакувальних 
матеріалів безпосередньо впливає на вуглецевий слід усього ланцюга 
поставок. Зменшення маси та об’єму тари дозволяє скоротити енерговитрати 
під час транспортування, що знижує викиди парникових газів. Крім того, 
використання відновлюваних матеріалів (картон з сертифікованої деревини, 
біополімери на основі рослинної сировини) мінімізує залежність від викопних 
ресурсів та сприяє декарбонізації виробничих процесів. Значний вплив мають 
і технології асептичного пакування, які дозволяють подовжити термін 
зберігання продукту без необхідності енергоємного холодильного ланцюга, що 
також знижує загальні енергетичні витрати. 
Тісний зв’язок простежується і з ЦСР 9 «Промисловість, інновації та 
інфраструктура», адже розвиток інтелектуальних та біоорієнтованих 
пакувальних технологій потребує модернізації обладнання, впровадження 
цифрових рішень та інвестицій у дослідження й розвиток. На 
молокопереробних підприємствах активно впроваджуються так звані smart-
пакування, зокрема упаковки зі сенсорами контролю температури, свіжості, 
порушення цілісності. Такі інновації підвищують харчову безпеку та 
забезпечують прозорість логістичного ланцюга, що є важливим елементом 
сучасної індустріальної політики. Крім того, розвиток пакувальних матеріалів 
із зниженим екологічним слідом стимулює наукові дослідження у галузі 
полімерної хімії, біотехнологій та матеріалознавства. 
Окреме значення ефективне пакування має для реалізації ЦСР 3 «Міцне 
здоров’я і добробут», оскільки якісне пакування є ключовим чинником 
забезпечення безпечності молочної продукції. Герметичність, захист від 
контамінації, бар’єрні властивості щодо кисню та світла дозволяють зберігати 
поживні властивості молока і кисломолочних продуктів, запобігати їх 
псуванню та поширенню харчових ризиків. Асептичні та багатошарові 
пакувальні рішення суттєво скорочують харчові втрати, що має не лише 
73 
 
економічний, а й соціальний ефект, адже зменшує масштаби продовольчої 
небезпеки. 
Важливим є також внесок інноваційного пакування у реалізацію ЦСР 14 
«Збереження морських ресурсів» та ЦСР 15 «Захист екосистем суші», оскільки 
скорочення використання одноразового пластику та мінімізація відходів 
знижують рівень забруднення природних екосистем. Перехід до упаковок, що 
виготовляються з переробленої сировини або біополімерів, сприяє зменшенню 
кількості пластику, який потрапляє у водойми та ґрунти.  
Треба зазначити, що молочна промисловість, як світова, так і вітчизняна 
активно бере участь у багатьох ініціативах щодо подальшого оптимізації 
впливу упаковки на навколишнє середовище та прагне знайти вдосконалені 
рішення для збору та переробки. Більшість молочних компаній мають цілі 
щодо багаторазового використання, перероблюваності, компостування, а 
також переробленого вмісту, сортування та збору, дизайну та вуглецевого сліду 
упаковки, наприклад [52]: 
− перероблюваність упаковки: прагнення до того, щоб упаковка була 
на 100% повторно придатною, придатною для переробки або компостування, і 
понад 50% пластикової упаковки фактично перероблялося; 
− вуглецевий слід: значне скорочення вуглецевого сліду упаковки; 
− перероблений вміст: збільшення частки переробленого вмісту в 
нашій упаковці, де це дозволяє безпека харчових продуктів та регулювання; 
− інфраструктура переробки: співпраця з муніципалітетами та 
іншими зовнішніми зацікавленими сторонами для покращення систем 
переробки; 
− харчові відходи: допомога споживачам у зменшенні харчових 
відходів за допомогою рекомендацій та відповідної упаковки; 
− засмічення та забруднення моря: співпраця з муніципалітетами та 
іншими зовнішніми зацікавленими сторонами для уникнення засмічення та 
зменшення забруднення океану пластиком; 
74 
 
− сталий дизайн: співпраця з постачальниками та участь у 
дослідженнях для пошуку нових більш стійких матеріалів та покращення 
дизайну упаковки для молочних продуктів. 
Дослідимо сучасні тенденції щодо пакування молочної продукції у 
сталий спосіб, який може бути використовуватися вітчизняними виробниками 
молочної продукції. 
Серед матеріалів, які на сьогодні залишаються одним з провідних рішень 
для довгострокового зберігання рідких молочних продуктів у порівнянні з ПЕТ 
та скляними пляшками, є картонні асептичні пакети (Beverage cartons) через 
гарне співвідношення бар’єр-вага-об’єму. [53]. 
Життєвий цикл таких пакувань демонструє відносно низький вплив у 
категоріях «глобальне потепління» при умові наявності належної системи 
збору і переробки. Останні роки виробники упаковки працюють над 
підвищенням частки волокна, зменшенням полімерних шарів і використанням 
сертифікованих джерел целюлози, а також над інтеграцією переробленого 
полімеру у шари пакета (r-PE). Це робить картонні пакети більш привабливими 
для паперових переробників і покращує їх циркулярність.  
Наприклад, Tetra Pak у 2024 році допомогла переробити понад 1,3 
мільйона тонн використаної картонної упаковки для напоїв у всьому світі, 
збільшивши рівень переробки до 28%. Компанія також інвестувала 42 млн євро 
у розширення інфраструктури, співпрацюючи з 215 переробниками картонних 
відходів по всьому світу [54]. 
До 2030 року, згідно з правилами ЄС, вся упаковка, що розміщується на 
ринку, повинна бути придатною для переробки або повторного використання. 
Це створює зростаючий тиск на багатошарові матеріали матеріали, що 
складаються з різних склеєних шарів, таких як папір, поліетилен та алюміній, 
які важко переробляти та дорого виробляти [55]. В зв’язку з цим одним з 
ключових технічних напрямів на сьогодні є перехід до мономатеріальних 
рішень (mono-material packaging), які спрощують процес сортування і 
переробки (наприклад, PET-бокси або HDPE-пляшки без багатошарових 
75 
 
ламінатів). Для молочної продукції HDPE і PET залишаються стандартними 
варіантами для пляшкової тари; полімерні пляшки легко піддаються 
механічній переробці у регіонах з розвиненою інфраструктурою збору.  
Молочні продукти, такі як масло, спреди, маргарин, сир кисломолочний 
та м’які сири, потребують упаковки, яка може витримувати вплив жиру та 
вологи, залишатися стабільною при замерзанні та ефективно нести брендинг. 
Мономатеріальні плівки, включаючи варіанти на мінеральній основі, такі як 
SP, були розроблення для задоволення цих вимог. Розроблені як одношарові 
структури з вмістом мінералів понад 50%, такі плівки забезпечують міцні 
бар’єрні властивості проти вологи та жиру, візуальну та тактильну 
привабливість на полицях, гнучкість за низьких температур та сумісність із 
сучасними технологіями друку високої роздільної здатності. Ці 
характеристики все частіше розглядаються як еталони для упаковки молочних 
продуктів наступного покоління [55]. 
Наприклад, компанія Taghleef Industries разом з EcoFlexibles розробила 
інноваційне рішення для пакування з мономатеріалу, призначене для флоу-
пакування. Цей підхід задовольняє потребу галузі в екологічній упаковці, 
зберігаючи при цьому критично важливі бар'єрні властивості, необхідні для 
зберігання свіжого сиру. Ключова інновація полягає в переході від традиційних 
багатоматеріальних структур до мономатеріального підходу на основі 
поліпропілену (ПП). Це являє собою значний відхід від традиційних парадигм 
упаковки в секторі свіжих сирів, де комбінації поліаміду/поліетилену (ПА/ПЕ) 
були стандартом завдяки їхнім чудовим бар'єрним властивостям.  Основними 
перевагами інноваційного рішення є наступні: підвищена перероблюваність, 
так як обидва шари виготовлені на основі поліпропілену, що забезпечує повну 
переробку з існуючими потоками відходів поліпропілену; відмінні 
характеристики пакування, оскільки завдяки покращеній термостійкості 
EXTENDO® XTHR він підходить як зовнішній шар ламінату; тривалий захист, 
оскільки забезпечує високий бар’єр від кисню, аромату, смаку та мінеральних 
76 
 
масел; відповідність нормативним вимогам ЄС щодо упаковки щодо 
придатності до переробки [56]. 
Новою концепцією є застосування активних та їстівних покриттів (edible 
coatings) як часткову заміну зовнішньої тари. Для окремих нанесень на тверді 
та напівтверді молочні продукти (сири, скибки) розглядають біополімерні 
їстівні плівки й покриття (на основі білків, полісахаридів, ліпідів) як спосіб 
подовження терміну зберігання й зменшення потреби в традиційному 
полімерному пакуванні. Наукові дослідження демонструють, що такі покриття 
можуть зменшувати мікробіологічний розклад і втрати при зберіганні [57] 
Серед таких покриттів можемо навести наступні: 
− хітозанові покриття (chitosan), який є природнім полімером з 
антимікробними властивостями. Застосовується для подовження терміну 
зберігання сирів, оскільки стримує ріст пліснявих і бактерій [58]; 
− альгінатні покриття (alginate), які представляють собою полімери на 
основі солей альгіновох кислоти і утворюють газо- та волого- бар’єр, часто 
використовується для свіжих сирів [59]; 
− їстівні плівки на основі желатину, крохмалю, полісахаридів, які 
застосовуються як тонкі покриття для скибкових і твердих сирів, часто носії 
антиоксидантів чи пробіотиків [60] та інші. 
Ще одним з трендів в сталому пакуванні молочної продукції на сьогодні 
є інтелектуальні пакувальні рішення і Інтернет речей (IoT). 
Розумна упаковка (smart packaging) становить окремий напрям сучасних 
технологій упакування харчових продуктів, що ґрунтується на інтеграції 
функціональних компонентів та сенсорних систем, призначених для 
виконання додаткових завдань, які виходять за межі традиційних функцій 
стримування, захисту та збереження продукту. У науковій літературі 
виокремлюють два базові різновиди розумного пакування – активне та 
інтелектуальне [61]. 
Активна упаковка передбачає наявність елементів, що взаємодіють зі 
вмістом з метою подовження терміну придатності чи стабілізації якісних 
77 
 
параметрів харчових продуктів. Найпоширенішими рішеннями є поглиначі 
кисню, адсорбенти вологи, антимікробні покриття або плівки, здатні 
інгібувати розвиток небажаної мікрофлори. Інтелектуальна упаковка, 
натомість, забезпечує функцію збирання, реєстрації та передавання інформації 
щодо стану продукту або умов його зберігання й транспортування. До неї 
належать індикатори часу та температури, біосенсори свіжості, QR-коди, 
RFID-мітки та інші цифрові ідентифікатори, що дозволяють здійснювати 
моніторинг у реальному часі [61]. 
Інтеграція таких рішень у сучасні автоматизовані технологічні лінії, які 
розробляють провідні компанії у сфері промислової автоматизації, 
трансформує упаковку з пасивного елемента постачання у стратегічний 
інструмент підвищення продуктивності, керованості та безпеки харчових 
виробництв, включно з молочною промисловістю [61]. 
Серед рушійних факторів розвитку розумного пакування у молочній 
галузі називають наступні [61]: 
1. Забезпечення тривалості зберігання та контролю свіжості. Молочна 
продукція відзначається тим, що швидко псується, та значною чутливістю до 
коливань температури, що обумовлює необхідність застосування індикаторів 
часу й температури (Time-Temperature Indicators, TTI). Такі індикатори 
змінюють колір у разі порушення параметрів холодового ланцюга, дозволяючи 
оперативно ідентифікувати потенційні ризики псування. Використання цих 
недорогих мікросистем дає можливість виробникам, логістичним операторам 
і роздрібним мережам запобігати поширенню неякісної продукції та 
мінімізувати втрати. Додатковою перевагою для підприємств є можливість 
детального аналізу температурних режимів транспортування й зберігання, що 
сприяє підвищенню ефективності управління холодовою логістикою та 
оптимізації технічного обслуговування обладнання. Сучасні автоматизовані 
лінії пакування дають змогу інтегрувати такі функції без збільшення трудових 
та часових витрат. 
78 
 
2. Підвищення рівня безпеки та простежуваності харчових продуктів. У 
сучасних системах забезпечення якості харчових продуктів простежуваність 
(traceability) виступає ключовим елементом. Розумні пакувальні рішення, 
оснащені QR-кодами, RFID-мітками чи іншими цифровими ідентифікаторами, 
забезпечують повний контроль руху продукції на всіх етапах ланцюга 
постачання — від виробництва до кінцевого споживання. Такі ідентифікаційні 
системи можуть містити дані про виробничу партію, дату виготовлення, 
походження сировини, умови транспортування й параметри зберігання. 
Інтеграція цих технологій у виробничі процеси автоматизує маркування, 
формування партій і моніторинг логістичних операцій, що зменшує 
ймовірність масових відкликань продукції, скорочує операційні витрати та 
зміцнює довіру споживачів до бренду. 
3. Посилення споживчої залученості та забезпечення прозорості 
виробництва. Сучасні споживачі, зокрема представники молодших поколінь, 
демонструють підвищений запит на інформаційну прозорість харчової 
продукції. Вони прагнуть отримувати відомості не лише про склад, але й про 
джерело походження молока, характеристику виробничих практик, екологічні 
стандарти та рівень вуглецевого сліду. Інтелектуальна упаковка створює 
інструменти для інтерактивної комунікації зі споживачем: за допомогою QR-
коду або мобільного додатку користувач може переглянути відеоматеріали про 
виробництво, ознайомитися з розширеною харчовою інформацією чи 
отримати персоналізовані рекомендації. Такі технологічні рішення сприяють 
формуванню довготривалих взаємин між виробником і покупцем та 
підвищують рівень споживчої лояльності. Автоматизовані системи пакування 
забезпечують ефективне впровадження цифрового контенту у виробничий 
процес без втрати продуктивності. 
Серед провідних технологій розумної упаковки для молочної 
промисловості можемо навести наступні: 
1. RFID- та NFC-мітки [61]. RFID (Radio-Frequency Identification) та NFC 
(Near Field Communication) широко застосовуються для моніторингу обігу 
79 
 
продукції у реальному часі. Вони забезпечують оперативний контроль партій, 
оптимізацію складських запасів та підвищення точності логістичних операцій. 
У молочній галузі RFID-технології особливо цінні у зв’язку з коротким 
терміном придатності продуктів, оскільки вони дозволяють оптимізувати 
ротацію товарів, попереджати втрати та пришвидшувати процедури 
відкликання. 
2. Цифрові водяні знаки. Цифрові водяні знаки, невидимі для споживача, 
проте розпізнавані спеціальними системами сортування, сприяють розвитку 
циркулярної економіки, забезпечуючи точніше розділення відходів та 
оптимізацію процесів переробки. Вони інтегруються у поверхневі структури 
пакування й виконують також функцію підтвердження автентичності 
продукції. 
3. Сенсорні технології контролю свіжості. Системи на основі газових 
сенсорів, індикаторів pH та біохімічних сенсорів забезпечують можливість 
виявлення газів, пов’язаних із процесами псування (аміак, CO₂ та ін.), у режимі 
реального часу. Це особливо важливо для швидкопсувних молочних продуктів, 
у яких навіть незначне порушення температурних режимів спричиняє швидке 
погіршення якості. Використання таких сенсорів дає змогу значно скоротити 
харчові відходи та підвищити рівень безпеки продукції. 
Таким чином, ефективне пакування молочної продукції є 
багатофункціональним інструментом переходу до сталих моделей 
виробництва та споживання. Воно інтегрує екологічні, економічні та соціальні 
аспекти діяльності підприємств і сприяє реалізації ключових ЦСР, насамперед 
12, 9, 13, 3, 14 і 15. Розвиток інноваційних пакувальних рішень здатний 
забезпечити конкурентні переваги молокопереробним підприємствам, 
підвищити рівень їх екологічної відповідальності та сприяти гармонізації 
української харчової промисловості зі світовими стандартами сталості. У міру 
поглиблення вимог до екологічних показників продукції роль ефективного 
пакування у досягненні Цілей сталого розвитку лише зростатиме, визначаючи 
стратегічні пріоритети розвитку галузі в найближчі десятиліття. 
80 
 
Висновки до розділу 3 
 
У третьому розділі дослідження обґрунтовано стратегічні напрями 
підвищення сталості молокопереробних підприємств України в умовах 
структурних трансформацій галузі, зростання міжнародної конкуренції та 
посилення вимог до екологічної й соціальної відповідальності бізнесу. 
Проведений аналіз дозволив встановити, що подальший розвиток молочної 
галузі значною мірою залежить від ефективної реалізації державних 
стратегічних документів, зокрема Стратегії продовольчої безпеки та Концепції 
розвитку тваринництва, а також від рівня їх фінансового забезпечення та 
інституційної підтримки. 
Доведено, що найбільш перспективною моделлю розвитку галузі є 
поєднання підтримки конкурентоспроможних сільськогосподарських 
підприємств із стимулюванням кооперації фермерських і особистих 
селянських господарств. Такий підхід створює передумови для підвищення 
продуктивності, покращення якості молочної сировини, зниження 
екологічного навантаження та розвитку локальної переробки з високою 
доданою вартістю. Водночас виявлено системні проблеми, що стримують 
сталий розвиток галузі, зокрема зростання тіньового ринку молока, 
недостатній контроль якості продукції та обмежені можливості фінансування 
модернізаційних заходів. 
Аналіз експортного потенціалу молочної продукції засвідчив, що 
сучасна експортна модель України є вразливою через високу концентрацію 
поставок на окремих ринках, технологічну відсталість у сегменті сироробства 
та відсутність глибокої переробки молочної сироватки. Обґрунтовано 
доцільність диверсифікації експортних напрямів, переходу до виробництва 
продукції з високою доданою вартістю (зокрема концентратів і ізолятів 
сироваткового білка), розвитку крафтових і преміальних сирів, а також 
формування національного бренду української молочної продукції. Важливим 
інструментом підвищення конкурентоспроможності визначено розвиток 
81 
 
продуктів із географічним зазначенням походження (PDO/PGI), що забезпечує 
синергію економічних, соціальних та екологічних ефектів і сприяє реалізації 
низки Цілей сталого розвитку. 
Окрему увагу в розділі приділено інноваційним підходам до пакування 
молочної продукції як важливому елементу переходу до сталих моделей 
виробництва та споживання. Встановлено, що впровадження 
мономатеріальних, перероблюваних, біорозкладних та інтелектуальних 
пакувальних рішень дозволяє зменшити вуглецевий слід, скоротити харчові та 
матеріальні відходи, підвищити безпеку і простежуваність продукції, а також 
посилити довіру споживачів. Інноваційне пакування розглянуто як 
стратегічний інструмент реалізації ЦСР 9, 12, 13, 3, 14 та 15 і як чинник 
довгострокової конкурентоспроможності молокопереробних підприємств. 
 
 
  
82 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
У сучасних умовах глобальних економічних, соціальних та екологічних 
трансформацій концепція сталого розвитку набуває визначального значення 
для формування довгострокових стратегій функціонування підприємств 
агропродовольчого сектору. Молокопереробна промисловість, будучи однією з 
базових галузей харчової індустрії, відіграє ключову роль у забезпеченні 
продовольчої безпеки, розвитку сільських територій, формуванні зайнятості та 
задоволенні базових харчових потреб населення. Водночас вона 
характеризується значним екологічним навантаженням і високою 
ресурсомісткістю, що зумовлює необхідність її трансформації на засадах 
сталого розвитку. 
У ході дослідження встановлено, що концепція сталого розвитку 
сформувалася як відповідь на кризу традиційної індустріальної моделі 
економічного зростання та ґрунтується на інтеграції економічних, соціальних 
і екологічних пріоритетів. Сучасне її втілення конкретизується через 17 Цілей 
сталого розвитку ООН, які задають універсальну рамку для стратегічного 
розвитку держав, галузей і окремих підприємств. Доведено, що сталий 
розвиток не заперечує економічного зростання, але спрямовує його у русло 
ресурсоефективності, інноваційності, соціальної відповідальності та 
мінімізації негативного впливу на довкілля. 
Аналіз ролі молочної промисловості в контексті сталого розвитку 
показав, що молокопереробні підприємства здійснюють багатовимірний вплив 
на досягнення Цілей сталого розвитку. Вони безпосередньо сприяють 
реалізації ЦСР 2 «Подолання голоду» та ЦСР 3 «Міцне здоров’я і добробут» 
шляхом забезпечення населення поживними, безпечними та доступними 
продуктами харчування. Через створення робочих місць, розвиток суміжних 
галузей і підтримку фермерських господарств молокопереробна 
промисловість робить вагомий внесок у реалізацію ЦСР 8 «Гідна праця та 
83 
 
економічне зростання» і ЦСР 9 «Інновації та інфраструктура». Водночас 
високі обсяги споживання води, енергії, утворення стічних вод і відходів 
упаковки зумовлюють тісний зв’язок галузі з ЦСР 12 «Відповідальне 
споживання і виробництво», ЦСР 13 «Боротьба зі зміною клімату» та ЦСР 15 
«Захист екосистем суші». 
Дослідження сучасного стану молокопереробної галузі України 
засвідчило наявність суперечливих тенденцій її розвитку. З одного боку, галузь 
зазнає значного впливу негативних чинників, зокрема скорочення поголів’я 
великої рогатої худоби, зниження виробництва молока в господарствах 
населення, зростання собівартості, енергетичних ризиків, наслідків воєнних 
дій та обмеженого доступу до фінансових ресурсів. З іншого боку, 
спостерігається поступова структурна трансформація, що проявляється у 
зростанні ролі промислової переробки, концентрації виробництва, 
модернізації технологій і підвищенні вимог до якості молочної сировини. 
Встановлено, що рівень інтеграції принципів сталого розвитку у 
діяльність молокопереробних підприємств України є нерівномірним. 
Міжнародні компанії, які працюють на українському ринку, демонструють 
більш системний підхід до впровадження ESG-принципів, публікують 
нефінансову звітність, реалізують довгострокові програми з 
енергоефективності, управління водними ресурсами, зменшення викидів 
парникових газів і розвитку циркулярної економіки. Вітчизняні підприємства 
здебільшого обмежуються окремими фрагментарними заходами, не маючи 
комплексних стратегій сталого розвитку та прозорої системи моніторингу 
результатів. 
Окремої уваги в роботі надано аналізу експортного потенціалу 
молокопереробної галузі України. Доведено, що сучасна експортна модель 
характеризується високим рівнем ризиків через надмірну концентрацію 
поставок на обмеженій кількості ринків, низький рівень диверсифікації та 
переважну орієнтацію на продукцію з відносно низькою доданою вартістю. 
Особливо вразливими є сегменти сирів і сирних продуктів, які поступаються 
84 
 
конкурентам за технологічним рівнем, брендовою впізнаваністю та 
відповідністю стандартам ринків ЄС. 
Обґрунтовано, що одним із ключових напрямів підвищення сталості та 
конкурентоспроможності молокопереробних підприємств є перехід до 
виробництва продукції з високою доданою вартістю, зокрема концентратів та 
ізолятів сироваткового білка, розвиток крафтових і преміальних сирів, а також 
формування продуктів із захищеним географічним зазначенням походження 
(PDO/PGI). Реалізація таких підходів дозволяє одночасно досягати 
економічних, соціальних та екологічних ефектів, сприяючи розвитку регіонів, 
збереженню традицій і підвищенню експортної привабливості української 
молочної продукції. 
Важливим результатом дослідження є доведення ролі інноваційного 
пакування як одного з ключових інструментів реалізації принципів сталого 
розвитку в молочній галузі. Встановлено, що перехід до мономатеріальних, 
перероблюваних, біорозкладних та інтелектуальних пакувальних рішень 
дозволяє суттєво скоротити екологічний слід продукції, зменшити обсяги 
відходів, підвищити безпечність і простежуваність харчових продуктів, а 
також знизити харчові втрати. Інноваційне пакування сприяє досягненню ЦСР 
12, 9, 13, 3, 14 і 15 та формує додаткові конкурентні переваги для підприємств 
на внутрішньому й зовнішньому ринках. 
Доведено, що сталий розвиток молокопереробних підприємств України 
потребує комплексного та системного підходу, який поєднує державну 
політику, інституційну підтримку, інвестиції у технологічну модернізацію, 
розвиток інновацій, експортну диверсифікацію та впровадження сучасних 
управлінських практик. Перехід галузі на засади сталого розвитку є не лише 
відповіддю на глобальні виклики, а й стратегічною умовою підвищення її 
конкурентоспроможності, стійкості та інтеграції у світові агропродовольчі 
ринки. 
  
85 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Report of the World Commission on Environment and Development: 
Our Common Future. URL: 
https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/5987our-common-
future.pdf 
2. Цілі сталого розвитку. URL: https://www.undp.org/uk/ukraine/tsili-
staloho-rozvytku 
3. Global dairy industry - statistics & facts. URL:  
https://www.statista.com/topics/4649/dairy-industry/#topicOverview 
4. OECD-FAO Agricultural Outlook 2025-2034. URL:  
https://www.oecd.org/en/publications/oecd-fao-agricultural-outlook-2025-
2034_601276cd-en/full-report/dairy-and-dairy-products_1dd2e5a6.html]. 
5. Dairy and Products Annual. URL:  
https://apps.fas.usda.gov/newgainapi/api/Report/DownloadReportByFileName?file
Name=Dairy+and+Products+Annual_Kyiv_Ukraine_UP2024-0021.pdf 
6. Pathways to Dairy Net Zero. URL:  https://pathwaystodairynetzero.org/ 
7. Dairy’s global impact. URL:  https://fil-idf.org/dairys-global-impact 
8. Молокопереробна промисловість забезпечує роботою до 1 
мільйона громадян України: дані СМПУ. URL:  https://24tv.ua/molokopererobna-
promislovist-zabezpechuye-robotoyu-do-1-milyona_n2343804 
9. Henriksen J. Milk for health and wealth Rural Infrastructure and Agro-
Industries. Division Food and Agriculture Organization of the United Nations Rome 
2009. URL:  https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/eb19c5f6-
7541-41da-bb59-8928340afcaa/content 
10. Milani F.X., Nutter D., Thoma G. Invited review: Environmental 
impacts of dairy processing and products: A review. Journal of Dairy Science. 
Volume 94. Issue 9. 2011. Pages 4243-4254. URL:  
https://doi.org/10.3168/jds.2010-3955. 
86 
 
11. Talha Ahmad, Rana Muhammad Aadil, Haassan Ahmed, Ubaid ur 
Rahman, Bruna C.V. Soares, Simone L.Q. Souza, Tatiana C. Pimentel, Hugo 
Scudino, Jonas T. Guimarães, Erick A. Esmerino, Mônica Q. Freitas, Rafael B. 
Almada, Simone M.R. Vendramel, Marcia C. Silva, Adriano G. Cruz, Treatment and 
utilization of dairy industrial waste: A review, Trends in Food Science & Technology, 
Volume 88, 2019, Pages 361-372. URL:  https://doi.org/10.1016/j.tifs.2019.04.003 
12. Загоруйко, Н., Ящук, Л., Свояк, Н., та Конопацька, І. Забезпечення 
екологічної безпеки шляхом технічного переоснащення підприємств 
вітчизняної молокопереробної промисловості. Вісник Черкаського 
державного технологічного університету. 2021. 26(2). C.108-116. URL:   
https://doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.229701 
13. Тенденції розвитку молочної галузі України на четвертому році 
російського воєнного вторгнення. URL:   https://agrotimes.ua/article/u-rezhymi-
dynamichnyh-zmin/ 
14. МТФ наростили поголів’я корів у вересні 2025 року. URL:   
https://avm-ua.org/uk/post/mtf-narostili-pogoliva-koriv-u-veresni-2025-roku 
15. Половина поголів’я корів в Україні утримується у семи областях. 
URL:  https://infagro.com.ua/ua/2025/08/28/polovina-pogoliv-ya-koriv-v-ukrayini-
utrimuyetsya-u-semi-oblastyah/ 
16. Стан і перспективи молочної галузі України та світу. URL:   
https://milkua.info/uk/post/stan-i-perspektivi-molocnoi-galuzi-ukraini-ta-svitu 
17. Молочна галузь: виклики й прогнози. URL: 
https://agrotimes.ua/article/molochna-galuz-vyklyky-j-prognozy/ 
18. З початку року експорт молочної продукції сягнув рекордних 
показників. URL: https://uadairy.com/z-pochatku-roku-eksport-molochnoyi-
produkcziyi-syagnuv-rekordnyh-pokaznykiv/ 
19. СМПУ попереджає – наслідки будуть критичними. URL: 
https://uadairy.com/smpu-poperedzhaye-naslidky-budut-krytychnymy/ 
20. Продовольча безпека і молочна галузь України. URL: 
https://uadairy.com/prodovolcha-bezpeka-i-molochna-galuz-ukrayiny/ 
87 
 
21. Danon. Офіційний сайт. URL: https://danone.ua/#danone. 
22. Exhaustive 2024 extra-financial data. URL: 
https://www.danone.com/content/dam/corp/global/danonecom/investors/en-
sustainability/reports-and-data/cross-
topic/danoneexhaustive2024extrafinancialdata.pdf 
23. Sustainability. URL: https://www.danone.com/sustainability.html 
24. Danone maintains environmental leadership with fifth consecutive 
Triple ‘A’ score from CDP. URL: https://www.sustainabilitymea.com/danone-
maintains-environmental-leadership-with-fifth-consecutive-triple-a-score-from-cdp 
25. Nestlé (Україна).  Офіційний сайт. URL: https://www.nestle.ua/stalyi-
rozvytok 
26. Non-Financial Statement 2024. URL:  https://www.nestle.com/ 
sites/default/files/2025-02/non-financial-statement-2024.pdf 
27. Група компаній Молочний Альянс. Офіційний сайт. URL:  
https://milkalliance.com.ua 
28. Галичина. Офіційний сайт. URL:  https://galychyna.com.ua/ 
29. Молокія. Офіційний сайт. URL: https://molokija.com/ 
30. Рудь. Офіційний сайт. URL:  https://rud.ua/ 
31. TerraFood. Офіційний сайт. URL:  https://terrafood.ua/en/ 
responsibility 
32. Волошкове Поле. Офіційний сайт. URL:  https://voloshkovepole. 
com.ua/ 
33. Organic Milk. Офіційний сайт. URL:   https://organic-milk.com.ua/ 
34. Українські компанії зобов’яжуть звітувати про сталий розвиток. 
URL:  https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinski-kompaniji-zobov-yazhut-
zvituvati-pro-staliy-rozvitok 
35. «Молочний альянс» підтримує інновації: група компаній стала 
партнером студентського IT-хакатону. URL: https://milkalliance.com.ua/en/press-
centre/news/-molochnij-alyans-pidtrimuye-innovatsiyi 
88 
 
36. Волошкове поле» розвиває виробництво власної молочної 
сировини. URL: https://uadairy.com/voloshkove-pole-rozvyvaye-vyrobnycztvo-
vlasnoyi-molochnoyi-syrovyny 
37. «Волошкове поле» продовжує модернізацію потужностей 
виробництва. URL: https://uadairy.com/voloshkove-pole-prodovzhuye-
modernizacziyu-potuzhnostej-vyrobnycztva 
38. «Волошкове поле» експортуватиме продукцію в США. URL: 
https://uadairy.com/voloshkove-pole-eksportuvatyme-produkcziyu-v-ssha 
39. Органічна революція: Як Organic Milk створює нові стандарти та 
смаки. URL: https://brandstory.com.ua/interv-u/organicna-revolucia-ak-organic-
milk-stvorue-novi-standarti-ta-smaki; https://organic-milk.com.ua/ 
40. Про схвалення Стратегії продовольчої безпеки України на період 
до 2027 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації. 
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Стратегія, План, Заходи від 
23.07.2024 № 684-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2024-
%D1%80#Text 
41. Про схвалення Концепції Державної цільової економічної 
програми розвитку тваринництва на період до 2033 року. Розпорядження 
Кабінету Міністрів України; Концепція від 31.01.2025 № 76-р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2025-%D1%80#Text 
42. Коваленко Т. Правове забезпечення розвитку тваринництва на 
період до 2033 року. URL: https://agro-business.com.ua/agro/u-pravovomu-
poli/item/32487-pravove-zabezpechennia-rozvytku-tvarynnytstva-na-period-do-
2033-roku.html 
43. 25% ринку молока в тіні: як це шкодить споживачам та 
експортерам. URL: https://agronomy.com.ua/novyny/4072-25protsent-rynku-
moloka-v-tini-iak-tse-shkodyt-spozhyvacham-ta-eksporteram.html 
44. Торік на експорті молочної продукції Україна заробила майже 297 
млн доларів. URL: https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/32689-torik-
na-eksporti-molochnoi-produktsii-ukraina-zarobyla-maizhe-297-mln-dolariv.html 
89 
 
45. Молочна галузь України – це катастрофа. URL: https://agro-
business.com.ua/agro/suchasne-tvarynnytstvo/item/32847-molochna-haluz-
ukrainy-tse-katastrofa.html 
46. Михайлов Ю. Українська молочна галузь перебуває в системній 
кризі. URL: https://agro-business.com.ua/agro/suchasne-
tvarynnytstvo/item/32849-ukrainska-molochna-haluz-perebuvaie-v-systemnii-
kryzi.html 
47. Saudi Arabia Agri-Food Market Guide, 2022,  Dairy Produce - Middle 
East. URL: https://www.indexbox.io/blog/dairy-produce-middle-east-market-
overview-2024-8 
48. Українським експортерам сухого молока доведеться 
переорієнтовуватися на ринки Африки та Азії. URL: 
https://www.growhow.in.ua/ukrainskym-eksporteram-sukhoho-moloka-dovedetsia-
pereoriientovuvatysia-na-rynky-afryky-ta-azii 
49. Whey Protein Market (2025-2033). URL: 
https://www.grandviewresearch.com/industry-analysis/whey-protein-market 
50. Global Specialty Cheese Market Size & Outlook, 2025-2030. URL: 
https://www.grandviewresearch.com/horizon/outlook/specialty-cheese-market-
size/global 
51. Artisanal Cheese Market Forecasts to 2032 – Global Analysis By Type 
(Fresh Cheese, Soft Cheese, Semi-Soft Cheese, Hard Cheese, Blue Cheese and Other 
Types), Source, Flavor, Form, Distribution Channel, End User and By Geography. 
URL: https://marketpublishers.com/report/food/dairy/artisanal-cheese-market-
strat.html 
52. Packaging in the dairy industry.How the dairy industry chooses its 
packaging options. URL: https://eda.euromilk.org/wp-content/uploads/ 
2024/05/EDA_Factsheet_-_How_the_dairy_industry_chooses_its_packaging_ 
options_-_Sept_2020.pdf 
90 
 
53. Aseptic cartons: among the best environmental sustainable packaging 
according to LCA analysis. URL: https://www.ipi.it/en/sustainable-
packaging/responsible-packaging/co2-emissions 
54. Tetra Pak’s Report: Circularity, Climate and Food Security. URL: 
https://sustainabilitymag.com/articles/tetra-paks-report-circularity-climate-and-
food-security 
55. Monomaterials vs. Multilayer Structures: What’s Ahead for Dairy 
Packaging in 2025? URL: https://bosger.com/2025/05/15/monomaterials-vs-
multilayer-structures-whats-ahead-for-dairy-packaging-in-2025/ 
56. Breaking the Barrier: Mono-Material Innovation in Fresh Cheese 
Packaging. URL: https://www.ti-films.com/case-studies/breaking-the-barrier-
mono-material-innovation-in-fresh-cheese-packaging/ 
57. El-Sayed, S.M., Youssef, A.M. Emergence of cheese packaging by 
edible coatings for enhancing its shelf-life. Food Measure 18, 5265–5280 (2024). 
URL: https://doi.org/10.1007/s11694-024-02564-0 
58. Iqbal M. W., Riaz T., Yasmin I., Leghari A. A., Amin S., Bilal M., Qi X. 
Chitosan-Based Materials as Edible Coating of Cheese: A Review. Starch - Stärke 
2021. 73, 2100088. URL: https://doi.org/10.1002/star.202100088 
59. Sofia P.M. Silva, Susana C. Ribeiro, José A. Teixeira, Célia C.G. 
Silva,nApplication of an alginate-based edible coating with bacteriocin-producing 
Lactococcus strains in fresh cheese preservation, LWT, Volume 153, 2022. 
URL:https://doi.org/10.1016/j.lwt.2021.112486 
60. Senturk Parreidt, T., Müller, K., & Schmid, M. (2018). Alginate-Based 
Edible Films and Coatings for Food Packaging Applications. Foods, 7(10), 170. 
URL: https://doi.org/10.3390/foods7100170 
61. How Smart Packaging Is Transforming the Food & Dairy Industry. 
URL: https://callipm.com/blog/how-smart-packaging-is-transforming-the-food-
dairy-industry
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
