Стратегічні підходи до розвитку підприємницької діяльності у сфері оброблення даних та хостингу

Колощенко, Вадим Анатолійович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7329
Повний запис метаданих
Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Якушева, Оксана Вікторівна	-
dc.contributor.author	Колощенко, Вадим Анатолійович	-
dc.date.accessioned	2026-03-09T15:22:25Z	-
dc.date.available	2026-03-09T15:22:25Z	-
dc.date.issued	2025	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7329	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційна робота магістра містить 76 сторінок, 7 таблиць, 8 рисунків, список використаних джерел з 54 найменувань. Об’єктом дослідження є підприємницька діяльність у сфері оброблення даних та хостингу. Предмет дослідження – стратегічні підходи до розвитку підприємств у сфері оброблення даних та хостингу. Метою кваліфікаційної роботи магістра є формування стратегій для підвищення ефективності підприємницької діяльності в сфері оброблення даних та хостингу. Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є: дослідити поняття та зміст підприємницької діяльності у цифровій економіці; вивчити роль та типи компаній в сфері оброблення даних та хостингу; дослідити особливості організації та здійснення господарської діяльності інтернет-провайдерів; виявити основні фактори, які визначають конкурентоспроможність підприємств у сфері оброблення даних та хостингу; проаналізувати сучасний стан та основні тенденції світового ринку оброблення даних та хостингу; проаналізувати сучасний стан ринку оброблення даних та хостингу в Україні; розробити стратегії розвитку для підприємств з оброблення даних та хостингу в Україні. Наукова новизна полягає в комплексному обґрунтуванні стратегічних підходів до розвитку підприємницької діяльності у сфері оброблення даних та хостингу в Україні з урахуванням цифрової трансформації, енергетичної нестабільності та вимог сталого розвитку. У роботі систематизовано фактори конкурентоспроможності підприємств; набуло подальшого розвитку обґрунтування ролі «зелених» та циркулярних рішень як стратегічного інструменту підвищення довгострокової стійкості та інвестиційної привабливості підприємств цифрової інфраструктури; запропоновано напрями формування інституційних, регуляторних і економічних механізмів підтримки екологічної трансформації дата-центрів і хостинг-провайдерів в Україні з урахуванням європейських стандартів та практик. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання підприємствами сфери оброблення даних та хостингу при розробці та коригуванні стратегій розвитку, підвищенні конкурентоспроможності, енергетичної стійкості та екологічної ефективності діяльності. Матеріали дослідження можуть слугувати інформаційною базою для подальших наукових досліджень у цій сфері.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	підприємницька діяльність	uk_UA
dc.subject	цифрова економіка	uk_UA
dc.subject	центри оброблення даних	uk_UA
dc.subject	хостинг-провайдери	uk_UA
dc.subject	дата-центри	uk_UA
dc.subject	інтернет-послуги	uk_UA
dc.title	Стратегічні підходи до розвитку підприємницької діяльності у сфері оброблення даних та хостингу	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Колощенко В.А..pdf Restricted Access		1.03 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
 
на тему: «Стратегічні підходи до розвитку підприємницької 
діяльності у сфері оброблення даних та хостингу» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-24-1 
спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля» 
                                                                              _____________________ Колощенко В.А.      ______ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник        Якушева О.В.    
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _______________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 року 
 
 
 4 
 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП……………………………………………………………………. 5 
РОЗДІЛ 1  ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ  
ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ОБРОБЛЕННЯ  
ДАНИХ ТА ХОСТИНГУ………………………………………………... 8 
1.1. Поняття та зміст підприємницької діяльності у цифровій  
економіці………………………………………………………………….. 8 
1.2  Роль та типи компаній в сфері оброблення даних та хостингу в  
цифровій економіці………………………………………………………. 14 
1.3 Основні фактори, які визначають конкурентоспроможність  
підприємств в сфері оброблення даних та хостингу…………………... 20 
Висновки до розділу 1…………………………………………………… 24 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РОЗВИТКУ РИНКУ ПОСЛУГ ОБРОБЛЕННЯ  
ДАНИХ ТА ХОСТИНГУ………………………………………………... 26 
2.1 Аналіз сучасного стану та основних тенденцій світового ринку  
оброблення даних та хостингу………………………………………….. 26 
2.2  Аналіз сучасного стану  ринку оброблення даних та хостингу в  
Україні…………………………………………………………………….. 34 
Висновки до розділу 2…………………………………………………… 44 
РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО  
РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ З ОБРОБКИ ДАНИХ ТА ХОСТИНГУ  
В УКРАЇНІ……………………………………………………………….. 46 
3.1 Розробка стратегій розвитку для підприємств з обробки даних та  
хостингу в Україні……………………………………………………….. 46 
3.2 Використання «зелених» та циркулярних рішень підприємствами  
з оброблення даних та хостингу як стратегічний напрям розвитку….. 52 
Висновки до розділу 3…………………………………………………… 66 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 69 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………... 72 
  
5 
 
ВСТУП 
 
 
Актуальність дослідження стратегічних підходів до розвитку 
підприємницької діяльності у сфері оброблення даних та хостингу зумовлена 
глибокими трансформаціями, що відбуваються в сучасній економіці під 
впливом цифровізації, глобалізації та технологічного прогресу. У ХХІ столітті 
дані перетворилися на один із ключових виробничих ресурсів, а ефективна 
цифрова інфраструктура стала базовою умовою функціонування державних 
інституцій, бізнесу та суспільства загалом. Підприємства з оброблення даних 
та хостингу забезпечують технічну основу для розвитку електронного 
урядування, фінансових сервісів, електронної комерції, індустрії 
інформаційних технологій і впровадження інноваційних рішень на основі 
хмарних технологій та штучного інтелекту. 
В умовах посилення глобальної конкуренції та домінування 
гіпермасштабних хмарних провайдерів питання стратегічного розвитку 
локальних підприємств у цій сфері набуває особливої значущості. Для України 
актуальність теми додатково посилюється необхідністю забезпечення 
цифрового суверенітету, стійкості критичної інформаційної інфраструктури та 
безперервності надання цифрових послуг в умовах воєнних загроз і 
енергетичної нестабільності. Водночас євроінтеграційний курс держави 
зумовлює потребу гармонізації діяльності підприємств з нормативно-
правовими вимогами Європейського Союзу, зокрема у сфері кібербезпеки, 
енергоефективності та сталого розвитку. 
Об’єктом дослідження є підприємницька діяльність у сфері оброблення 
даних та хостингу 
Предмет дослідження –  стратегічні підходи до розвитку підприємств у 
сфері оброблення даних та хостингу. 
6 
 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є формування стратегій для 
підвищення ефективності підприємницької діяльності в сфері оброблення 
даних та хостингу. 
Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є:  
− дослідити поняття та зміст підприємницької діяльності у цифровій 
економіці; 
− вивчити роль та типи компаній в сфері оброблення даних та 
хостингу; 
− дослідити особливості організації та здійснення господарської 
діяльності інтернет-провайдерів; 
− виявити основні фактори, які визначають 
конкурентоспроможність підприємств у сфері оброблення даних та хостингу; 
− проаналізувати сучасний стан та основні тенденції світового ринку 
оброблення даних та хостингу; 
− проаналізувати сучасний стан ринку оброблення даних та 
хостингу в Україні; 
− розробити стратегії розвитку для підприємств з оброблення даних 
та хостингу в Україні. 
Методи дослідження. Для узагальнення наукових підходів до розвитку 
підприємницької діяльності у сфері оброблення даних та хостингу 
використовувалися методи аналізу й синтезу, індукції та дедукції. 
Порівняльний і структурно-функціональний аналіз застосовувалися для 
дослідження світового та національного ринків, виявлення їхніх особливостей 
і тенденцій розвитку. Статистичні методи та методи економічного аналізу 
використовувалися для оцінки динаміки ринку, енергоспоживання та 
ключових показників діяльності підприємств галузі. SWOT-аналіз був 
застосований з метою визначення сильних і слабких сторін, можливостей і 
загроз розвитку підприємств. Для обґрунтування стратегічних підходів і 
рекомендацій використано системний підхід, а також метод логічного 
7 
 
узагальнення, що дало змогу сформувати цілісні висновки та практично 
орієнтовані пропозиції. 
Наукова новизна кваліфікаційної роботи магістра полягає в 
комплексному обґрунтуванні стратегічних підходів до розвитку 
підприємницької діяльності у сфері оброблення даних та хостингу в Україні з 
урахуванням цифрової трансформації, енергетичної нестабільності та вимог 
сталого розвитку. У роботі систематизовано фактори 
конкурентоспроможності підприємств; набуло подальшого розвитку 
обґрунтування ролі «зелених» та циркулярних рішень як стратегічного 
інструменту підвищення довгострокової стійкості та інвестиційної 
привабливості підприємств цифрової інфраструктури; запропоновано 
напрями формування інституційних, регуляторних і економічних механізмів 
підтримки екологічної трансформації дата-центрів і хостинг-провайдерів в 
Україні з урахуванням європейських стандартів та практик. 
Практичне значення одержаних результатів Практичне значення 
отриманих результатів полягає в можливості їх використання підприємствами 
сфери оброблення даних та хостингу при розробці та коригуванні стратегій 
розвитку, підвищенні конкурентоспроможності, енергетичної стійкості та 
екологічної ефективності діяльності. Матеріали дослідження можуть 
слугувати інформаційною базою для подальших наукових досліджень у цій 
сфер. 
Структура та обсяг роботи.  Кваліфікаційна робота магістра 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. 
Повний обсяг роботи становить 76 сторінок. Список використаних джерел 
складається з 54  найменувань, 7 таблиць,  8 рисунків. 
  
8 
 
 
РОЗДІЛ 1 
 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ 
ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ 
ТА ХОСТИНГУ 
 
 
1.1. Поняття та зміст підприємницької діяльності у цифровій 
економіці 
 
У сучасних умовах трансформації глобального економічного 
середовища підприємницька діяльність зазнає суттєвих змін під впливом 
цифровізації. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, поширення 
інтернету, зростання ролі даних як стратегічного ресурсу та формування нових 
бізнес-моделей зумовлюють появу якісно нового типу економічних відносин, 
так званої цифрової економіки. Ці зміни не лише розширюють можливості 
підприємств, але й формують нові вимоги до підприємницької активності, 
змінюючи підходи до управління, організації виробництва, створення цінності 
та конкурентної взаємодії. 
У класичній економічній теорії підприємницька діяльність розглядається 
як процес створення та реалізації нових можливостей, що передбачає 
поєднання ресурсів, інноваційність та прийняття ризику. Наприклад, Й. 
Шумпетер визначав підприємця як агента «творчого руйнування», здатного 
формувати нові комбінації ресурсів та ініціювати інноваційні зміни в 
економіці, а П. Друкер вважав підприємництво систематичною діяльністю, 
спрямованою на перетворення інновацій у бізнес-цінність [1]. 
Проте з розвитком цифрових технологій підприємницька діяльність 
перестає бути виключно економічною категорією і дедалі частіше виступає як 
цифрово орієнтований соціально-економічний процес, що базується на 
використанні даних, технологічних платформ та мережевих взаємодій. На 
9 
 
думку М. Кастельса, перехід до мережевої економіки змінює саму логіку 
бізнесу, а саме, створення цінності відбувається за рахунок інформаційних 
потоків, а цифрові платформи стають основою ринкової координації [2]. 
Сучасні українські дослідники також наголошують на тому, що 
цифровізація є ключовим чинником трансформації підприємницького 
середовища. Н. М. Краус, К. М. Краус, О. В. Марченко вважають, що цифрова 
економіка створює новий тип підприємця – цифрового підприємця, діяльність 
якого базується на використанні цифрових платформ, сервісів та систем 
управління знаннями [3]. М.О. Дергалюк зазначає, що цифровізація економіки 
відкриває нові можливості для підприємств, пропонуючи інструменти 
автоматизації, аналітики великих даних, електронної комерції та фінансових 
технологій [4]. Ус Г.О., Коваль О.О. зазначають, що цифрові інструменти 
допомагають зменшити витрати на запуск бізнесу та розширити можливості 
для підприємців. Наприклад, платформи електронної комерції дозволяють 
малим і середнім підприємствам швидко виходити на глобальні ринки, 
минаючи дорогі інфраструктурні витрати, які були традиційно необхідні для 
міжнародної діяльності [5].  
Таким чином, у сучасних умовах підприємництво набуває нових 
характеристик, пов’язаних зі зростанням ролі інформації, цифрових 
інструментів та мережевих взаємодій у створенні бізнес-цінності. 
Цифрова економіка характеризується високою динамічністю, гнучкістю, 
масштабованістю та інноваційністю. У цьому контексті підприємницька 
діяльність визначається як комплексна система дій, спрямованих на створення, 
розвиток та комерціалізацію цифрових продуктів, послуг або процесів на 
основі використання інформаційних технологій та даних. 
М. О. Дергалюк в своєму дослідженні наводить декілька 
взаємопов’язаних елементів, які відіграють важливу роль у функціонуванні 
сучасної цифрової економіки [4] (табл. 1.1). 
 
 
10 
 
Таблиця 1.1 –  Основні елементи цифровізації 
Назва Характеристика 
Інформаційні Базова складова цифровізації, яка охоплює використання комп’ютерних 
технології систем, програмного забезпечення, мережевих рішень та хмарних 
технологій. Вони забезпечують ефективну обробку, зберігання та 
передачу інформації, що дозволяє підприємствам працювати з 
більшими обсягами даних і робити це значно швидше, ніж у 
традиційних системах 
Великі дані Підприємства використовують ці дані для виявлення трендів, 
(Big Data) покращення якості обслуговування клієнтів, оптимізації виробничих 
процесів і навіть для розробки нових продуктів. Великі дані дозволяють 
бізнесу бути більш конкурентоспроможним, адже вони відкривають 
доступ до глибоких інсайтів, які раніше були недоступними 
Інтернет речей Технологія, яка дозволяє підключати до мережі різноманітні пристрої, 
(IoT) що надає нові можливості для управління бізнесом і збору даних в 
режимі реального часу. Наприклад, виробничі підприємства можуть 
використовувати IoT для моніторингу обладнання, що знижує ризик 
простоїв і підвищує ефективність 
Штучний Ці технології активно впроваджуються у процеси автоматизації 
інтелект (AI) та аналітики, прогнозування і прийняття рішень. Штучний інтелект 
машинне дозволяє підприємствам аналізувати великі обсяги даних у режимі 
навчання реального часу та отримувати корисну інформацію для вдосконалення 
своїх бізнес-стратегій 
Хмарні Хмарні технології дозволяють підприємствам зберігати дані та керувати 
обчислення ними через інтернет без необхідності інвестувати в дорогу 
інфраструктуру. Це робить бізнес більш гнучким, дозволяє 
масштабувати діяльність та швидко адаптуватися до змін на ринку. 
Хмари також відкривають доступ до інноваційних технологій і дають 
можливість працювати в будь-якому місці та з будь-яким пристроєм 
Джерело: [4] 
 
Можемо виділити такі основні характерні ознаки підприємницької 
діяльності в цифровій економіці: 
1. Дані як ключовий ресурс. На відміну від традиційних моделей, де 
основними ресурсами є капітал, матеріальні активи та робоча сила, у цифровій 
економіці центральне місце посідають дані: їх збір, обробка, аналітика й 
комерційне використання. Тобто, дані стають новою формою економічної 
ренти, а підприємства набувають конкурентних переваг через здатність 
ефективно управляти інформаційними потоками. 
2. Мережеві ефекти та платформні бізнес-моделі. Цифрові платформи, 
такі як Amazon Web Services, Google Cloud, Microsoft Azure та інші, створюють 
нові моделі організації бізнесу, де цінність зростає пропорційно до кількості 
11 
 
користувачів. Такі моделі дозволяють підприємствам масштабуватися швидше 
та гнучкіше, ніж у традиційних секторах. 
3. Технологічна інноваційність. Поширення таких технологій, як cloud 
computing, big data, ІоТ, blockchain та AI, стимулює появу нових форм 
підприємництва. Підприємці можуть створювати послуги з високим ступенем 
автоматизації, використовуючи технологічні рішення як основу бізнес-
процесів. 
4. Глобальність та мобільність бізнесу. Цифрові підприємства можуть 
функціонувати без прив’язки до території, що зумовлює високий рівень 
глобальної конкуренції. Підприємницькі проєкти мають доступ до світового 
ринку від моменту заснування, тобто є глобальними від народження (born 
global) [6]. 
5. Прискорені цикли інновацій.  Цифрове середовище сприяє швидкому 
тестуванню, адаптації та масштабуванню нових продуктів, що скорочує 
життєвий цикл інновацій та посилює потребу у безперервному вдосконаленні. 
Під впливом цифрових технологій змінюється не лише форма 
підприємництва, а й його зміст. До основних напрямів трансформації 
належать: 
1. Віртуалізація бізнес-процесів. Цифрові технології дозволяють 
переносити операційну діяльність у хмарні середовища, використовувати 
віддалені команди, автоматизувати управління ресурсами та скорочувати 
транзакційні витрати. 
2. Створення цифрової цінності. Традиційний ланцюг створення 
цінності стає цифровим, перетворюючись на value network. Підприємства 
отримують прибуток не лише від продажу товарів, а й від аналітики даних, 
цифрових сервісів, кастомізованих рішень, платформних екосистем. 
3. Переорієнтація на інтелектуальний капітал. Ключовими активами 
стають знання, компетенції, алгоритми та інформаційні системи. 
4. Цифрова інтеграція споживача у бізнес-процеси. Підприємці активно 
використовують цифрові канали комунікації, аналітику поведінки 
12 
 
користувачів, персоналізацію продуктів і послуг, що підвищує взаємодію між 
бізнесом і клієнтом. 
5. Підвищення ролі кібербезпеки та регуляторних вимог. Оскільки 
підприємницька діяльність дедалі більше пов’язана з даними, посилюється 
необхідність захисту інформації, дотримання стандартів GDPR, NIST тощо. Це 
формує нові обмеження, ризики та стратегічні пріоритети підприємств. 
В Україні в 2024 році проводилося дослідження, в межах якого 
з’ясовувалося, які саме технології використовуються для свого бізнесу 
вітчизняні підприємства та, які позитивні результати вони від цього отримали 
[7].  
Було з’ясовано, що бізнес використовував технічні рішення для таких 
завдань: маркетинг та продажі 26%; аналіз даних і звітність 23%; 
документообіг і бухгалтерія 19%; комунікація та співпраця 18%; безпека і 
захист даних 12%, створення продукту 11%; управління проєктами  11%; 
підтримка клієнтів 11%; навчання та розвиток співробітників 10%; кадровий 
облік та управління персоналом 6% [7]. 
30% компаній зазначили, що значно покращили роботу своїх 
співробітників, скоротивши час на рутинні завдання і підвищити ефективність 
[7] (рис.1.1). 
 
 
 
13 
 
 
Рисунок 1.1 - Зміни у бізнес-процесах компаній після використання 
технологічних рішень  
Джерело: [7] 
 
На рисунку 1.2 наведено очікувані результати впливу цифрових 
технологій в підприємницькій діяльності. 
 
Очікувані результати впливу цифрових технологій у підприємницькій діяльності 
 
 
Покращення Підвищення Покращення Розширення 
е фективності конкуренто- взаємодії з географії бізнесу 
операцій спроможності клієнтами 
 
 Підвищення Збільшення Зниження витрат 
інноваційності безпеки і захисту 
 даних 
Рисунок 1.2 – Вплив цифрових технологій в підприємницькій 
діяльності 
Джерело: [8]  
 
Зрозуміло, що цифрові технології крім переваг, приносять певні виклики, 
серед яких висока конкуренція, швидке моральне старіння технологій, 
кіберзагрози, залежність від глобальних платформ, регуляторні ризики. Але, в 
той же час, якщо підприємства не будуть інтегрувати цифрові технології в 
свою діяльність, вони зіштовхнуться з «цифровим розривом», що зменшить їх 
потенціал та конкурентоздатність. 
14 
 
Таким чином, у цифровій економіці підприємництво стає більш 
адаптивним, інноваційним і глобально орієнтованим, що вимагає від 
підприємців нових компетенцій, стратегічного мислення, знань у сфері 
інформаційних технологій та здатності ефективно працювати в умовах 
постійних технологічних змін. 
 
1.2  Роль та типи компаній в сфері оброблення даних та хостингу в 
цифровій економіці 
 
Як було зазначено вище, цифрові технології стають центральним 
чинником трансформації економіки та бізнес-моделе підприємств. Але 
успішність використання зазначених технологій необхідно створити 
відповідну інфраструктура, одним з елементів якої виступають компанії, які 
надають послуги з оброблення даних та хостингу.  
В найпростішій формі, центр обробки даних – це об’єкт, призначений 
для безпечного зберігання даних і програм, який містить фізичні сервери,  
жорсткі диски та мережеве обладнання, необхідні для поширення великих 
обсягів даних, критично важливих для бізнес-операцій [9]. 
Сучасна індустрія центрів обробки даних набула свого активного 
розвитку, коли інформаційно-технологічно розвинені компанії почали 
потребувати кращих та більш надійних систем зберігання, обробки та 
управління даними. Так народилися сучасні центри обробки даних, куди 
компанії можуть передати на аутсорсинг частину або всю свою ІТ-
інфраструктуру [9]. 
Центри обробки даних бувають різних форм, кожна з яких розроблена 
для задоволення конкретних бізнес-потреб, робочих навантажень та 
операційних цілей. Від централізованих корпоративних об’єктів до 
розподілених периферійних мереж, центри обробки даних відіграють 
вирішальну роль у забезпеченні ефективного зберігання, обробки та доставки 
даних підприємствами [10]. 
15 
 
 Кожний із цих типів відрізняється архітектурою послуг, моделями 
монетизації та вимогами до інфраструктури (площа приміщень, 
енергопостачання, охолодження, мережеві з’єднання тощо) [10].  
1. Корпоративні дата-центри (центри обробки інформації) - це приватні 
центри обробки даних, які підтримують один бізнес або організацію та 
зазвичай розміщують корпоративні ІТ-операції. Часто корпоративні центри 
обробки даних розташовані в різних місцях компанії, що забезпечує швидший 
доступ до даних та продуктивність програм для співробітників і клієнтів. Хоча 
ця локальна модель дозволяє компаніям контролювати активи, вона зазвичай 
вимагає значних інвестицій у простір, інфраструктуру та обслуговування від 
ІТ-команд. Коли бізнес зростає, центр обробки даних також повинен 
збільшувати свою площу, навіть зі збільшенням щільності серверів. Крім того, 
збільшення щільності вимагає більшого живлення та охолодження, що 
збільшує експлуатаційні витрати [9]. 
2. Колокаційні центри надають клієнтам фізичну площу, комунікації, 
електропостачання та охолодження для розміщення їхнього обладнання 
(стендів, стійок). Модель колокації підходить для компаній, що бажають 
зберегти контроль над апаратним забезпеченням, але відмовитись від 
інвестицій у будівництво й експлуатацію інфраструктури. Послуги колокації 
 пропонують компаніям низку переваг, дозволяючи їм використовувати 
фізичну безпеку, надійну інфраструктуру живлення та охолодження, 
високошвидкісне підключення до Інтернету та досвід, що надаються 
постачальниками послуг центрів обробки даних.  Також, послуги колокації 
надають підприємствам доступ до знань та підтримки досвідчених фахівців. 
Персонал центрів обробки даних добре обізнаний з управлінням та 
обслуговуванням інфраструктури даних, пропонуючи технічну допомогу та 
усунення несправностей за потреби [11].   
Колокейшн корисний для компаній, які хочуть заощадити час і гроші на 
своїх ІТ-системах. Це допомагає їм отримати необхідну інфраструктуру без 
необхідності створювати чи керувати власними центрами обробки даних. 
16 
 
Бізнес може заощадити час і зусилля, передавши свої потреби в центрі обробки 
даних компанії, яка спеціалізується в цій галузі.  
3.      Гіпермасштабні центри обробки даних (Hyperscale Data Centers) 
спеціально створені для масивних обчислень та зберігання даних. 
Гіпермасштабний об'єкт дозволяє великим хмарним гравцям надавати своїм 
клієнтам надійні, масштабовані програми та послуги зберігання даних. Ці 
об’єкти зазвичай мають площу щонайменше 10000 квадратних футів і мають 
понад 500 шаф та 5000 серверів, що працюють у надшвидкісній мережі [12]. 
Через свій розмір та доступ до капіталу, дані центри займають значну частину 
сегмента ринку хмарних послуг і пропонують такі сфери послуг [13]: 
− обчислення та зберігання даних (обчислювальна потужність для 
запуску програм та баз даних, що зберігають дані; віртуалізація; файлові 
системи); 
− розробка та розгортання (управління прикладним рівнем, 
контейнери та розробка на Kubernetes; віртуальні машини); 
− програми та інтеграції  (сервіси продуктивності бізнесу, 
Інтерфейси прикладного програмування (API); 
− штучний інтелект/машинне навчання/великі дані (обчислювальна 
потужність, що використовується у великих масштабах для 
високопродуктивних застосунків); 
− безпека (захист ресурсів, управління ідентифікацією, резервне 
копіювання та відновлення після аварій, управління відповідністю вимогам); 
− аналітика (оптимізація хмарних сервісів, аналіз витрат, моніторинг 
ефективності); 
− медіа (керування та доставка файлів для потокової передачі, 
сервісів зображень тощо); 
− вертикалі (хмарні сервіси, що відповідають галузевим потребам 
фінтех, охорони здоров’я тощо). 
17 
 
4. Центри обробки даних на периферії. Зовсім недавно периферійні 
центри обробки даних стали частиною індустрії центрів обробки даних. Ці 
менші центри обробки даних будуються поблизу тих, кого обслуговує бізнес. 
Така близькість забезпечує майже миттєве підключення, обробку та аналіз 
даних, завдяки чому бізнес може досягати більшої швидкості та зменшувати 
затримки зв’язку [9]. 
5.  Модульні центри обробки даних. Портативні центри обробки даних, 
які називаються модульними центрами обробки даних, дозволяють компаніям 
підключати та використовувати всі компоненти центру обробки даних до 
місця, де потрібна ємність для передачі даних. Ці модулі містять ІТ-
обладнання, а також живлення та охолодження для роботи як невеликий, 
повнофункціональний центр обробки даних. Часто ці центри обробки даних 
розгортаються як тимчасове рішення для збільшення потужностей [9]. 
 6.  Хмарні центри обробки даних, які є зовнішньою альтернативою 
традиційним центрам обробки даних. Вони можуть допомогти організаціям 
зменшити навантаження на обслуговування локальної інфраструктури. Ці 
об’єкти надають підприємствам орендовану та розміщену інфраструктуру, яка 
обслуговується стороннім постачальником. Такий підхід дозволяє 
організаціям масштабувати ресурси, не володіючи фізичним обладнанням [10]. 
Отже, такі підприємства забезпечують матеріально-технічну базу, без 
якої неможливе функціонування більшості цифрових сервісів. Дата-центри та 
хмарні платформи надають обчислювальні потужності, зберігання даних, 
мережеві з’єднання та сервіси безпеки, необхідні для роботи бізнес-додатків, 
аналітики й онлайн-сервісів.  
Наявність надійної, доступної та географічно розподіленої 
інфраструктури хостингу також визначає конкурентоспроможність 
національних ринків, оскільки відсутність локальних дата-центрів змушує 
бізнес та державні установи покладатися на інфраструктуру за кордоном, що 
може призводити до затримок, підвищених витрат та питань суверенітету 
даних.  
18 
 
Підприємства хостинг-сектору відіграють важливу роль у створенні 
доданої вартості та стимулюванні економічного зростання. Інвестиції в дата-
центри сприяють безпосередньому будівництву й суміжній інфраструктурі 
(енергетика, охолодження, мережі), створюють робочі місця, як у будівництві, 
так і в експлуатації й обслуговуванні, та залучають високотехнологічні 
інвестиції. Окрім прямих ефектів, існують мультиплікаційні вигоди: 
покращена цифрова інфраструктура сприяє розвитку стартапів, електронної 
торгівлі, дистанційних послуг і експорту цифрових продуктів. Економічні 
оцінки показують, що великі цикли інвестицій у обчислювальну 
інфраструктуру можуть додавати десяті частки відсотка до ВВП країн в 
коротко- та середньостроковій перспективі. Наприклад, JPMorgan підрахував, 
що витрати на центри обробки даних можуть зробити внесок у економічне 
зростання США на 10-20 базисних пунктів у 2025-2026 роках, оскільки 
технологічні компанії поспішають скористатися перевагами буму штучного 
інтелекту [14]. 
Крім цього, провайдери хмарних послуг створюють нові моделі 
отримання доходів для інших галузей: бізнеси переходять на операційну 
модель OPEX (оплата як послуга), знижуючи бар’єри входу на ринок і 
сприяючи швидшому масштабуванню інноваційних рішень.  
Провайдери оброблення даних і хостингу є платформною основою для 
розвитку інноваційних екосистем. Хмарні платформи та дата-центри 
дозволяють стартапам і дослідницьким командам швидко створювати, 
тестувати й впроваджувати нові продукти від мобільних застосунків до рішень 
на основі штучного інтелекту. Завдяки доступу до масштабованих 
обчислювальних ресурсів підприємці можуть зосередитися на створенні 
цінності, делегуючи управління інфраструктурою провайдерам. Це 
пришвидшує комерціалізацію інновацій, знижує час виходу на ринок і сприяє 
виникненню кластерів технологічного розвитку.  
Крім того, дата-центри стають центрами передачі знань і спільної 
інфраструктури, де зосереджуються фахівці з кібербезпеки, обробки даних і 
19 
 
мережевого інжинірингу. Платформи «інфраструктура як послуга» (IaaS), 
«платформа як послуга» (PaaS) і «програмне забезпечення як послуга» (SaaS) 
формують багаторівневі екосистеми з великою кількістю взаємодіючих 
учасників (постачальники, інтегратори, клієнти), що посилює інноваційний 
потенціал економіки загалом.  
Одна з ключових ролей підприємств з обробки даних - це гарантування 
доступності, цілісності та конфіденційності інформації. У міру того як бізнеси 
й урядові служби переводять операції в цифрову форму, відповідальність за 
безпеку даних стає стратегічним пріоритетом.  
Хоча автоматизація й хмарні рішення зменшують потребу в деяких типах 
праці, сектор дата-центрів і хостингу створює висококваліфіковані робочі 
місця, зокрема, інженерів, спеціалістів із мереж, фахівців із кібербезпеки та 
аналітиків даних. При цьому формуються нові вимоги до навичок, що ставить 
завдання системної підтримки професійної підготовки.  
В той же час, існує низка викликів та ризиків, пов’язаних з розвитком 
сектору обробки даних. Так, зростання попиту на обчислювальні потужності 
призводить до збільшення споживання електроенергії дата-центрами. 
Міжнародні оцінки вказують, що дата-центри та мережі передачі даних 
споживають істотну частку електроенергії у світовому масштабі (порядку 1-
4% згідно з різними сценаріями), і зростання попиту на AI-обчислення може 
підсилити цей тренд [15]. Скупчення великих дата-центрів може створювати 
навантаження на місцеві енергетичні мережі, водопостачання та інші 
інфраструктурні компоненти. 
Зі зростанням обсягу даних і взаємозалежності цифрових сервісів 
збільшується й ризик масових інцидентів безпеки. Провайдери хостингу 
несуть відповідальність за реалізацію комплексних заходів з кіберзахисту. 
Отже, підприємства, які працюють у сфері оброблення даних та 
хостингу, є фундаментальною складовою цифрової економіки. Вони 
забезпечують технологічну інфраструктуру, стимулюють інвестиції й 
інновації, створюють робочі місця високого рівня кваліфікації та сприяють 
20 
 
економічному зростанню через мультиплікаційні ефекти. Водночас розвиток 
сектору пов’язаний із суттєвими викликами: енергетичними й екологічними 
наслідками, інфраструктурними обмеженнями, кіберризиками і питаннями 
розподілу створеної вартості. 
 
1.3 Основні фактори, які визначають конкурентоспроможність 
підприємств в сфері оброблення даних та хостингу  
 
Сфера обробки даних і хостингу є ключовою складовою сучасної 
цифрової економіки, забезпечуючи основу для функціонування хмарних 
сервісів, платформ електронної комерції, телекомунікаційних систем, 
штучного інтелекту, великих даних та критичної цифрової інфраструктури. 
Підприємства, що здійснюють обробку даних, колокацію, хмарні послуги чи 
експлуатацію дата-центрів, знаходяться в умовах загостреної міжнародної 
конкуренції, де визначальними стають не лише технічні параметри 
інфраструктури, але й енергоефективність, відповідність нормативним 
вимогам, доступ до інвестицій, гнучкість бізнес-моделі та інноваційність 
управлінських підходів. 
У зв’язку зі зростанням попиту на обчислювальні ресурси, збільшенням 
обсягів транскордонного руху даних, ускладненням регуляторного поля та 
підвищенням вимог до сталості, підприємства в цьому секторі змушені 
формувати комплексну систему конкурентних переваг. Це робить актуальним 
ґрунтовний аналіз факторів, що визначають їхню конкурентоспроможність. 
В першу чергу, можемо виділити групу технічних факторів 
конкурентоспроможності. Одним із головних таких факторів є рівень 
надійності інфраструктури, що охоплює відмовостійкість, резервування 
критичних систем, наявність кластеризованої архітектури розподілених 
обчислень та здатність забезпечувати безперервність роботи відповідно до 
високих угод про рівень сервісу (SLA). Підприємства, що мають сучасні 
центри обробки даних з резервуванням за схемами N+1, 2N чи навіть 2N+1, 
21 
 
демонструють значно кращу операційну стабільність і здатність мінімізувати 
ризики простоїв. 
Надійність стає не лише технічним, але й економічним фактором. 
Репутаційні ризики, втрати клієнтів та фінансові збитки від інцидентів роблять 
інвестиції в резервування критично важливими. Крім того, у сучасних умовах 
відмова окремих компонентів не розглядається як аномальна подія, а швидше 
як очікуваний сценарій, що має бути масштабовано оброблений за допомогою 
автоматизованих систем управління відмовами. 
Конкурентоспроможність у сфері обробки даних та хостингу 
безпосередньо залежить від здатності швидко масштабувати ресурси 
відповідно до потреб клієнтів. Це охоплює як горизонтальну, так і вертикальну 
масштабованість, можливість оперативного розподілу навантаження, 
застосування контейнеризації (Docker, Kubernetes), оптимізованих 
гіпервізорів, технологій віртуалізації та управління розподіленими системами. 
Особливої важливості набуває оптимізація продуктивності для 
навантажень, пов’язаних зі штучним інтелектом, машинним навчанням, 
аналізом великих масивів даних та високопродуктивними обчисленнями. 
Наявність GPU-кластерів, спеціалізованих прискорювачів і високошвидкісних 
мережевих інтерфейсів формує суттєву конкурентну перевагу для сучасних 
дата-центрів. 
Низькі затримки, висока пропускна здатність, вихід до глобальних 
магістральних каналів, партнерство з інтернет-провайдерами та учасниками 
IX-мереж визначають здатність підприємства забезпечувати якісні й стабільні 
послуги. Географічне розташування також суттєво впливає на 
конкурентоспроможність, зокрема, дата-центри, розміщені поблизу ключових 
вузлів інтернет-інфраструктури та індустріальних зон, мають кращі умови для 
обслуговування великих корпоративних клієнтів. 
Друга важлива група факторів, які визначають конкурентоспроможність 
таких підприємств є енергетичні та екологічні фактори. 
22 
 
Оскільки дата-центри характеризуються високою енергоємністю, 
показник ефективності використання енергії (PUE) є критичним параметром. 
Енергоефективність впливає на операційні витрати, загальну вартість 
володіння інфраструктурою та екологічні показники діяльності підприємства. 
Сучасні оператори впроваджують інтелектуальні системи охолодження, 
оптимізують повітряні потоки, застосовують вільне охолодження (free cooling), 
використовують рідинне охолодження серверів та інші рішення, що 
дозволяють мінімізувати втрати. У конкурентній боротьбі перевагу мають 
компанії, які здатні продемонструвати стабільне зниження PUE та 
впровадження сертифікованих систем енергоменеджменту. 
Перехід до «зеленої» енергетики стає одним із ключових факторів 
стратегічної конкурентоспроможності. Компанії укладають прямі договори на 
постачання електроенергії з відновлюваних джерел, встановлюють локальні 
енергетичні модулі, впроваджують системи акумулювання та оптимізації 
навантаження. 
Важливим аспектом є рекуперація тепла, зокрема, дата-центри можуть 
віддавати надлишкове тепло у міські тепломережі або використовувати його 
для промислових процесів. Це дозволяє не лише знизити екологічний вплив, 
але й сформувати додаткові комерційні можливості. 
Третя група факторів – це економічні та інвестиційні фактори. Так, сфера 
обробки даних та хостингу належить до висококапітальних секторів, де 
будівництво сучасного дата-центру може вимагати сотень мільйонів доларів 
інвестицій. Конкурентоспроможними стають ті підприємства, які здатні 
забезпечити стале фінансування, залучати міжнародні інвестиції, 
використовувати лізингові моделі оновлення обладнання або створювати 
партнерські інфраструктурні проєкти. 
Суттєвими статтями операційних витрат є електроенергія, технічне 
обслуговування інженерних систем, підтримка інформаційної безпеки, 
охорона об’єктів, персонал та ліцензування програмного забезпечення. До 
факторів, що знижують витрати і підвищують конкурентоспроможність, 
23 
 
належать автоматизація процесів, стандартизація технічних рішень, 
оптимізація логістики та електротехнічних систем. 
Компанії можуть застосовувати різні моделі ціноутворення, наприклад, 
за використані ресурси, за виділену потужність, фіксовані пакети чи 
комбіновані моделі. Конкурентною стає гнучкість, тобто, здатність 
адаптуватися до потреб клієнтів, надавати додаткові керовані послуги, 
інструменти аналітики, системи резервного копіювання та комплексний 
супровід. 
Важливою групою факторів є правові фактори. Так, підприємства 
повинні забезпечувати відповідність вимогам щодо збереження персональних 
даних, локалізації, безпечної передачі інформації, захисту критичної 
інфраструктури. Регуляторні умови в різних юрисдикціях часто є складними й 
неоднорідними, що створює бар’єри виходу на міжнародні ринки, але 
одночасно стимулює розвиток локальних провайдерів. 
Наявність сертифікацій ISO/IEC, дотримання технічних вимог для 
об’єктів критичної інфраструктури, сертифікація систем контролю доступу та 
моніторингу, енергетичні стандарти може сформувати довіру клієнтів і 
відкриває можливості для співпраці з великими міжнародними компаніями. 
Важливим фактором конкурентоспроможності підприємств в сфері 
обробки даних та хостингу є наявність висококваліфікованого персоналу та 
менеджменту. Так, інженери дата-центрів повинні володіти компетенціями з 
енергетичних систем, охолодження, розподілених обчислень, кібербезпеки, 
мережевої інфраструктури та ін. 
Впровадження DevOps/SRE-підходів, систем моніторингу, управління 
ризиками, оптимізація операційних процесів і розбудова корпоративної 
культури орієнтованої на інновації забезпечують стійке функціонування 
підприємства та підтримують його конкурентні позиції. 
Крім цього, важливим для розвитку таких підприємств є їх рівень 
інноваційності та технічного розвитку. А саме, підприємства, що активно 
інвестують у дослідження та розробки, інтегрують нові технології, 
24 
 
впроваджують рішення штучного інтелекту в управління дата-центрами та 
беруть участь у технічних альянсах, отримують довгострокові переваги. 
Інновації стають ключовим фактором адаптації до швидкої трансформації 
цифрового ринку. 
Отже, як бачимо, формування конкурентоспроможності підприємств у 
сфері обробки даних та хостингу є багатофакторним процесом, що включає 
технічні, енергетичні, економічні, регуляторні, кадрові та інноваційні складові. 
Успішні компанії демонструють здатність інтегрувати ці фактори у цілісну 
стратегічну модель, яка забезпечує не лише відповідність сучасним 
стандартам, але й дозволяє передбачати майбутні виклики цифрової економіки. 
 
Висновки до розділу 1 
 
У першому розділі роботи було сформовано теоретико-методологічні 
засади дослідження розвитку підприємницької діяльності у сфері оброблення 
даних та хостингу в умовах цифрової економіки. Проведений аналіз дозволяє 
зробити низку узагальнюючих висновків. 
Встановлено, що цифровізація суттєво трансформує зміст 
підприємницької діяльності, змінюючи традиційні уявлення про ресурси, 
джерела конкурентних переваг і механізми створення доданої вартості. У 
сучасній цифровій економіці ключовим стратегічним ресурсом стають дані, а 
підприємництво дедалі більше базується на використанні інформаційних 
технологій, платформних бізнес-моделей, мережевих ефектів і прискорених 
інноваційних циклів. Підприємницька діяльність у цифровому середовищі 
характеризується глобальністю, масштабованістю, високою динамічністю та 
зростанням ролі інтелектуального капіталу. 
Обґрунтовано визначальну роль підприємств сфери оброблення даних та 
хостингу як базової інфраструктурної складової цифрової економіки. Дата-
центри, хмарні платформи та хостинг-провайдери забезпечують технічну 
основу для функціонування цифрових сервісів, інноваційних екосистем, 
25 
 
стартапів, електронної комерції та сервісів на основі штучного інтелекту. 
Різноманіття типів центрів обробки даних (корпоративні, колокаційні, 
гіпермасштабні, периферійні, модульні та хмарні) відображає 
багатоваріантність бізнес-моделей і стратегічних підходів до надання 
інфраструктурних послуг, а також різний рівень капіталомісткості, масштабів 
діяльності та ринкової спеціалізації. 
Доведено, що розвиток сектору оброблення даних та хостингу має 
суттєвий мультиплікаційний ефект для економіки загалом, стимулюючи 
інвестиційну активність, створення висококваліфікованих робочих місць, 
розвиток суміжних галузей та зростання інноваційного потенціалу. Водночас 
цей сектор стикається з низкою системних викликів, зокрема високою 
енергоємністю, екологічними обмеженнями, зростанням кіберризиків, 
регуляторною складністю та залежністю від глобальних технологічних 
трендів. 
Ідентифіковано ключові фактори конкурентоспроможності підприємств 
у сфері оброблення даних та хостингу. Показано, що конкурентні позиції 
формуються під впливом комплексу технічних, енергетичних, економічних, 
правових, кадрових та інноваційних чинників. Особливого значення 
набувають надійність і масштабованість інфраструктури, енергоефективність 
і використання відновлюваних джерел енергії, доступ до інвестиційних 
ресурсів, відповідність міжнародним стандартам і регуляторним вимогам, а 
також наявність висококваліфікованого персоналу та ефективних 
управлінських підходів. 
 
  
26 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ РИНКУ ПОСЛУГ ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ 
ТА ХОСТИНГУ 
 
 
2.1 Аналіз сучасного стану та основних тенденцій світового ринку 
оброблення даних та хостингу 
 
Обсяг світового ринку послуг обробки та хостингу даних у 2024 році 
оцінювався в 124,40 млрд доларів США, і очікується, що до 2034 року він 
досягне приблизно 376,82 млрд доларів США, зростаючи зі середньорічним 
темпом зростання 11,72% з 2025 по 2034 рік (рис. 2.1). Ринок демонструє 
швидке зростання, що підживлюється зростаючим попитом на цифрові 
послуги серед галузей промисловості [16]. 
 
 
Рисунок 2.1 – Прогнозна динаміка світового ринку послуг обробки та 
хостингу даних, млн. доларів 
Джерело: [16] 
 
Лідером у впровадженні хмарних технологій є США (рис. 2.2), оскільки 
підприємства в різних галузях швидко впроваджують гібридні, приватні та 
27 
 
публічні хмарні сервіси обробки даних для підвищення економічної 
ефективності, гнучкості та масштабованості. Крім того, компанії в США 
активно інвестують в аналітику великих даних , машинне навчання та штучний 
інтелект. Ці передові технології потребують точних можливостей хостингу та 
обробки даних, що прискорює попит на надійну інфраструктуру для 
управління масштабним аналізом та управлінням даними. 
 
 
Рисунок 2.2 – Структура світового ринку послуг обробки та хостингу 
даних, % 
Джерело: [16] 
 
Сегмент хостингових послуг у 2024 році посів провідну позицію на 
ринку обробки даних та хостингу (рис. 2.3). Потреба підприємств різних 
галузей у стабільних інфраструктурних рішеннях для підтримки цифрових 
платформ, веб-ресурсів та застосунків стала ключовим чинником його 
домінування в умовах цифрової економіки. Попит формують організації будь-
якого масштабу –  від малих підприємств до великих корпорацій. Динамічне 
зростання сегмента зумовлене необхідністю посилення онлайн-присутності та 
стрімким розвитком електронної комерції. Додатковий імпульс цьому процесу 
забезпечили поширення гібридних і віддалених форматів роботи, що 
підвищило значущість хмарних інструментів для безпечного хостингу, 
віртуальних приватних мереж і сервісів колаборації. За умов розподіленої 
28 
 
праці бізнеси дедалі частіше звертаються до масштабованих і захищених 
хостингових рішень, які дають змогу підтримувати надійну комунікацію, 
забезпечувати цілісність даних та стабільність операційних процесів. 
 
 
Рисунок 2.3 – Структура світового ринку послуг обробки та хостингу 
даних, % 
Джерело: [16] 
 
Якщо говорити про послуги хостингу, то зі зростанням кількості 
користувачів в Інтернеті та зростанням цифрових послуг, ринок хостингу стає 
дедалі конкурентнішим та динамічнішим [17].  
Прогнозується, що світовий ринок веб-хостингу зросте зі 125,36 
мільярда доларів у 2025 році до 355,81 мільярда доларів до 2029 року зі 
сукупним річним темпом зростання (CAGR) 23,6%. Це зростання зумовлене 
зростаючим впровадженням хмарних технологій, конструкторами сайтів на 
базі штучного інтелекту та зростаючою потребою в послугах керованого 
хостингу. Бізнеси будь-якого розміру інвестують більше в хостинг для 
підтримки свого цифрового зростання [17]. 
Нижче наведено 10 світові лідери у сфері послуг з хостингу, які займають 
33,6% від загального ринку разом (рис. 2.4).  
29 
 
 
Рисунок 2.4 – Світові лідери у сфері хостинг-послуг 
Джерело: [17] 
 
Amazon Web Services (AWS) обслуговує 5,1% усіх веб-сайтів у світі, що 
робить його провідним хостинг-провайдером за обсягом. AWS, відомий своєю 
масштабованою інфраструктурою та функціями корпоративного рівня, 
залишається найкращим вибором для великого бізнесу та платформ з високим 
трафіком [17]. 
Спільний хостинг залишається популярним вибором, оскільки понад 
18,5 мільйонів веб-сайтів використовують спільний хостинг по всьому світу, 
особливо серед початківців та малого бізнесу. Очікується, що ринок буде 
стабільно зростати, досягнувши приблизно 70,6 мільярда доларів до 2026 року, 
а до 2030 року досягне125,7 мільярда доларів зі середньорічним темпом 
зростання 15,5% [17]. 
Виділений хостинг пропонує максимальний контроль та ресурси для 
веб-сайтів з високим трафіком або особливими потребами безпеки. Цей ринок 
швидко зростає, очікується, що до 2026 року він досягне 29,6 мільярда доларів 
порівняно з 16,95 мільярда доларів у 2023 році, зростаючи зі середньорічним 
30 
 
темпом зростання 18,9%. Понад 41 мільйон веб-сайтів на сьогодні 
використовують виділені сервери для задоволення своїх потреб у 
продуктивності [17]. 
Ринок віртуальних приватних серверів (VPS) досягне приблизно 6,4 
мільярда доларів до 2026 року, постійно зростаючи зі середньорічним темпом 
зростання 11,9%. Сьогодні VPS-хостингом користуються понад 24 мільйони 
веб-сайтів у світі [17]. 
Сфера веб-хостингу перебуває у стані постійної еволюції, зумовленої 
інтенсивним розвитком цифрової економіки, швидким поширенням 
технологій штучного інтелекту (AI), джерелом вибухового зростання попиту 
на обчислювальні ресурси, а також зростаючою увагою до сталого розвитку та 
кібербезпеки.  
Однією з домінантних тенденцій ринку веб-хостингу залишається 
масштабне впровадження технологій штучного інтелекту та машинного 
навчання, що дозволяє автоматизувати прогнозне технічне обслуговування 
серверів; оптимізацію споживання ресурсів; динамічне масштабування у 
пікові періоди; автоматизоване виявлення загроз; підтримку клієнтів через чат-
боти та системи самонавчання. Штучний інтелект може значно зменшити 
непередбачуваний час простою та витрати. Згідно з дослідженнями [18], 
штучний інтелект може скоротити час простою на 20%, а витрати на 
обслуговування будуть на 10%. Це значне підвищення продуктивності, що 
вплине на задоволеність кінцевого користувача. Крім того, ШІ може допомогти 
у зниженні загального рівня кіберзлочинності. Роботи можуть легко виявляти 
та пом’якшувати загрози в режимі реального часу за допомогою інструментів 
безпеки на базі штучного інтелекту, які постійно шукають тривожні сигнали та 
потенційних проблемних користувачів [19]. 
Крім цього, це дозволяє зменшити витрати хостинг-провайдера на 
підтримку клієнтів. Фактично, за оцінками, до кінця 2025 року 77% взаємодій 
з клієнтами відбуватимуться через чат-ботів [20]. Це знизить вартість послуги 
в довгостроковій перспективі. 
31 
 
Отже, компанії, які не інтегрують AI у свою хостингову модель, 
ризикують втратити ефективність та привабливість для клієнтів. 
Наступним трендом в сфері хостингу є перехід до «зеленої» моделі та 
сталого веб-хостингу. Сталий розвиток стає фундаментальним принципом 
діяльності провайдерів хостингових послуг. Згідно зі звітами міжнародних 
аналітичних центрів, 46,2% ІТ-фахівців розглядають можливість переходу на 
екологічно чистий хостинг, а 35,4% споживачів надають перевагу компаніям, 
які демонструють відповідальність щодо вуглецевого сліду [21]. 
Як вже зазначалося, традиційні центри обробки даних є значними 
споживачами енергії. За оцінками, дата центри відповідають за 1% викидів 
парникових газів, пов’язаних з енергетикою [22]. Ключові напрями «зеленого» 
хостингу: використання відновлюваної енергії (сонячної, вітрової); замкнені 
системи охолодження та рекуперація тепла; підвищення енергоефективності 
через AI-алгоритми; розвиток екологічних дата-центрів у холодних регіонах. 
Хмарні технології залишаються центральною рушійною силою розвитку 
веб-хостингу. Pгідно зі звітом Gartner, Inc. , близько 90% організацій перейдуть 
на гібридну хмару до 2027 року [23]. Хмарний хостинг гарантує безперебійну 
роботу веб-сайтів. Вся інфраструктура практично унеможливлює збій веб-
сайту через перевантаження або збій сервера. Саме тому більшість компаній 
хмарного хостингу пропонують гарантію безвідмовної роботи 99,9% [19]. 
Наступним важливим трендом є  периферійні обчислення та мережі 
доставки контенту (CDN). Так, замість зберігання на централізованому 
сервері, периферійні обчислення та CDN зберігають дані ближче до 
географічного розташування користувача, щоб швидше завантажувати контент 
та зменшувати затримки. Безпосереднім впливом периферійних обчислень є 
значне скорочення затримки та покращення продуктивності. Це вигідно не 
лише кінцевому користувачеві, але й бізнесу з точки зору доходу та 
прибутковості. У разі виходу з ладу одного периферійного сервера, інші 
можуть безперешкодно взяти на себе навантаження, не порушуючи роботу 
бізнесу [24]. 
32 
 
Починаючи з 2024 року активно розвивається сегмент 
децентралізованого веб-хостингу, заснований на технології блокчейн. Його 
ключова особливість, це – розміщення даних не на одному сервері, а у 
децентралізованій мережі вузлів. Перевагами децентралізованого хостингу є 
висока конфіденційність та захист даних; стійкість до цензури; відсутність 
центральної точки відмови. 
Безсерверний хостинг (Function-as-a-Service) стає все більш популярним 
серед підприємств, що прагнуть скоротити витрати та підвищити гнучкість. 
Безсерверний хостинг – це тип хмарного хостингу, який працює за принципом 
«Функція як послуга» (Faas). Розробники пишуть код і розгортають його в 
контейнері, не турбуючись про сервер. Рештою керує хостингова компанія, яка 
стягує з розробників плату залежно від використаних ресурсів. Додатки, 
створені на безсерверній інфраструктурі, масштабуватимуться автоматично, 
щоб врахувати зростаючу базу користувачів. Перевагами такого підходу є 
автоматичне масштабування; оплата лише за фактичні ресурси; відсутність 
необхідності адміністрування серверів; пришвидшений вихід продуктів на 
ринок. Ця архітектура стає привабливою для малого бізнесу, стартапів та 
компаній, що реалізують мікросервісну модель [24]. 
Треба зазначити, що за останні роки дуже сильно зростає рівень 
кіберзагроз та кіберзлочинності. Наприклад, тільки у Великій Британії 52% 
компаній приватного сектору повідомили, що вони принаймні один раз за 
останні 5 років зазнавали кібератаки. Результатом стала втрата доходу на понад 
55 мільярдів доларів [25]. За статистикою безпеки згідно з KeepnetLabs, 
загрози проявлялися з високою частотою, зокрема близько 11,5 атак на хвилину 
у 2023 році, включно з новими шкідливими програмами та методами 
проникнення [26].  Ось чому архітектура нульової довіри (ZTA) набирає 
обертів у сфері веб-хостингу. Ця модель безпеки дотримується одного 
простого правила – «ніколи не довіряй, завжди перевіряй». Отже, на відміну 
від традиційних моделей, які передбачають надійність у межах периметра 
мережі, ZTA вимагає безперервної автентифікації та авторизації для всіх 
33 
 
користувачів і пристроїв, незалежно від їхнього місцезнаходження. Такий 
підхід ефективно зменшує ризики, пов’язані з внутрішніми загрозами та 
латеральним переміщенням зловмисників у мережі. Деякі звіти показують, що 
до кінця 2025 року 60% компаній замінять свої VPN на рішення Zero Trust [19]. 
У зв’язку з цим веб-хостинг активно інтегрує принципи Zero Trust, які 
передбачають: багаторівневу автентифікацію; сегментацію доступу; постійне 
підтвердження довіри до всіх елементів системи; автоматичне застосування 
патчів; шифрування даних у процесі передачі та зберігання. Штучний інтелект 
при цьому використовується для виявлення аномалій; захисту від DDoS-атак; 
запобігання вторгненням; управління вразливостями. 
Понад 40% сучасного Інтернету працює на WordPress, тому попит на 
керований WordPress-хостинг стрімко зростає. Це пов’язано з тим, що такі 
послуги забезпечують: оптимізацію продуктивності; автоматичні оновлення; 
регулярні резервні копії; повний захист від вразливостей. Доступність 
спеціалізованого керованого хостингу робить технологічно складні платформи 
придатними для широкого кола користувачів і малого бізнесу [24]. 
Отже, аналіз сучасних тенденцій розвитку ринку веб-хостингу дозволяє 
зробити такі узагальнення: AI та автоматизація стають основами нової 
парадигми управління інфраструктурою, забезпечуючи масштабованість, 
надійність та зменшення витрат; сталий розвиток та екологічний хостинг 
переходять із розряду добровільних ініціатив у стратегічну необхідність через 
глобальні кліматичні виклики та ESG-вимоги; хмарні сервіси залишаються 
домінуючою моделлю, з особливим акцентом на мультихмарні стратегії та 
галузеві платформи; edge-обчислення та CDN формують ядро 
високопродуктивної цифрової інфраструктури; безсерверний хостинг і 
децентралізовані рішення стають перспективними технологіями майбутнього; 
кібербезпека та Zero Trust визначають стандарти відповідності та довіри у 
галузі; малий бізнес і AI-веб-розробка стимулюють появу нових популярних 
сегментів хостингових послуг. 
34 
 
2.2  Аналіз сучасного стану  ринку оброблення даних та хостингу в 
Україні 
 
Розвиток цифрової економіки робить інфраструктуру обробки даних 
стратегічним ресурсом для підприємств, держави та суспільства. В Україні 
ринок хостингу й дата-центрів сформувався внаслідок швидкої цифровізації 
бізнесу, експорту IT-послуг та зростання попиту на локальні хмарні рішення. 
Разом із тим ринок зазнав серйозних зовнішніх шоків у вигляді руйнувань 
енергетичної інфраструктури й загроз кібербезпеці, що поставило питання про 
стійкість і адаптацію індустрії. 
Ринок українських послуг з обробки даних охоплює кілька 
взаємодоповнюючих сегментів: комерційні дата-центри (колокація), 
провайдери виділених серверів і VPS, публічні та приватні хмарні сервіси 
(IaaS/PaaS), CDN, управління резервним копіюванням та Disaster Recovery 
(DR), а також managed services і хостинг для вебпроєктів. Послуги надають як 
локальні оператори (малий та середній бізнес), так і великі національні гравці, 
а також міжнародні постачальники, які розміщують PoP (points of presence) в 
Україні. Попит формується з боку малого й середнього бізнесу, електронної 
торгівлі, державних реєстрів та експортерів IT-послуг.  
Ринок послуг центрів обробки даних України переживає значне 
зростання, зумовлене зростанням попиту на хмарні послуги, ініціативами 
цифрової трансформації та впровадженням передових технологій. Ключові 
тенденції на ринку включають міграцію до гібридних хмарних середовищ, 
впровадження рішень для периферійних обчислень та зосередження уваги на 
посиленні заходів безпеки даних. Постачальники послуг інвестують у 
розширення інфраструктури своїх центрів обробки даних, щоб задовольнити 
зростаючі потреби бізнесу в масштабованих та надійних ІТ-послугах. Крім 
того, на ринку спостерігається зростання послуг колокації, оскільки 
організації прагнуть передати на аутсорсинг операції своїх центрів обробки 
35 
 
даних спеціалізованим постачальникам. Загалом, ринок трансформації центрів 
обробки даних України готовий до подальшого розширення, оскільки 
підприємства надають пріоритет модернізації своєї ІТ-інфраструктури для 
підтримки мінливих бізнес-вимог та цифрових інновацій [27] . Обсяги ринку 
ЦОД в Україні протягом 2018-2021 років представлено на рисунку 2.5. 
 
 
 
Рисунок 2.5 – Обсяги ринку ЦОД в Україні 
Джерело: [28] 
 
Відповідно до аналізу Data Bridge Market Research, очікується, що ринок 
центрів обробки даних в Україні досягне значення 641868,34 тис. доларів США 
до 2030 року зі середньорічним темпом зростання 5,5% протягом 
прогнозованого періоду [29]. 
Ринок центрів обробки даних  в Україні сегментований на вісім помітних 
сегментів, які базуються на пропозиціях, типі інфраструктури, типі центру 
обробки даних, розмірі центру обробки даних, стандартах рівня, типі 
конструкції, розташуванні та кінцевому користувачеві [29]: 
− за пропозицією: рішення, послуги; 
36 
 
− за типом інфраструктури: електротехнічна інфраструктура; 
загальна інфраструктура; механічна інфраструктура; 
− за типом центрів обробки даних: центр обробки даних 
підприємства; центри обробки даних з керованими послугами; колокейшн-
центри обробки даних; хмарний центр обробки даних; гіперпродажні центри 
обробки даних; інші; 
− за розміром центру обробки даних: центри обробки даних 
середнього розміру, малі центри обробки даних та великі центри обробки 
даних; 
− за стандартами рівнів: рівень I, рівень II, рівень III та рівень IV; 
− за типом будівництва: традиційне будівництво центрів обробки 
даних та будівництво контейнерних центрів обробки даних; 
− залежно від розташування: браунфілд та грінфілд; 
− за кінцевим користувачем: банківська справа, фінансові послуги та 
страхування; ІТ та телекомунікації; уряд та оборона; охорона здоров’я; 
транспорт; роздрібна торгівля та електронна комерція; енергія та потужність; 
виробництво та інші. 
За останніми даними в Україні на сьогодні нараховується 58 центрів 
обробки інформації, що є досить непоганим показником порівняно з 
розподілом дата-центрів в Європі (1,7% від загальної кількості даата-центрів в 
Європі) (табл. 2.1) 
\ 
Таблиця 2.1 – Обсяг центрів обробки інформації в Європі за 2025 рік 
Країна Кількість дата- Країна Кількість дата-
центрів центрів 
Німеччина 529 Португалія 21 
Велика Британія 523 Литва 18 
Франція 322 Угорщина 15 
Нідерланди 298 Греція 14 
Італія 168 Словаччина 14 
Польща 144 Словенія 13 
Іспанія 144 Сербія 12 
Швейцарія 121 Хорватія 9 
Швеція 95 Білорусь 9 
37 
 
Країна Кількість дата- Країна Кількість дата-
центрів центрів 
Бельгія 81 Молдова 7 
Австрія 68 Кіпр 6 
Україна 58 Ісландія 6 
Ірландія 55 Македонія 6 
Данія 50 Мальта 6 
Фінляндія 48 Грузія 4 
Норвегія 47 Ліхтенштейн 2 
Туреччина 35 Монако 2 
Чехія 34 Гібралтар 2 
Румунія 31 Боснія і Герцеговина 2 
Латвія 27 Азербайджан 1 
Болгарія 24 Албанія 1 
Люксембург 23 Всього Європа 3,346 
Джерело: [30] 
 
Найвища концентрація дата-центрів у традиційних центрах IT-
активності, таких як  Київ і кілька великих обласних центрів (рис. 2.6).  
 
 
Рисунок 2.6 – Карта розміщення дата-центрів В Україні 
Джерело: [31]  
 
38 
 
Каталоги індустрії [31] фіксують десятки об’єктів у межах однієї тільки 
столиці, що свідчить про локалізований ринок колокації та присутність великої 
кількості провайдерів середнього розміру. Також присутні оператори, які 
розміщують обладнання в європейських дата-центрах для забезпечення 
георозподілених сервісів.  
Ринок містить як давніх операторів (перші локальні дата-центри, що 
працюють понад 15-20 років), так і новіших гравців, які зосереджені на 
хмарних рішеннях і гібридних архітектурах. Прикладами помітних компаній є 
локальні дата-центри та провайдери колокації (Colocall, Adamant/ADAMANT, 
De Novo), а також хмарні провайдери (GigaCloud, Tucha та інші), які 
пропонують VMware- та OpenStack-базовані сервіси. Ці компанії поєднують 
послуги хостингу, колокації й управління облачними середовищами, 
орієнтуючись на B2B-сегмент і державні органи. В таблиці 2.2 наведено 
перелік низки найбільших компаній, які працюють в сфері обробки даних та 
хостингу а Україні. 
 
Таблиця 2.2 – Компанії, які працюють в сфері обробки даних в Україні 
Компанія Тип, спеціалізація Основні послуги та 
рішення 
De Novo  Хмарний провайдер та ЦОД IaaS, PaaS, VMware 
(https://denovo.ua/) Орієнтується на середній та орієнтовані хмарні 
великий бізнес. Масштаб хмари сервіси, Kubernetes, 
постійно збільшується. Дата-центр AI/ML рішення 
вже в шість разів первищує свій 
початковий розмір. Це єдиний дата-
центр в Україні, який будували за 
модульним принципом. Це 
майданчик розміщення найбільшої 
IaaS хмари в Україні. На сьогодні 
клієнтами De Novo є найбільші 
банки країни [32] 
Датацентр «ПАРКОВИЙ» Комерційний дата центр Colocation, хмарні 
(https://datapark.ua/) Введений у комерційну сервіси, резервне 
експлуатацію у 2013 році і наразі є копіювання, 
найтехнологічнішим та найбільшим відновлення після 
в Україні. Має партнерів на збоїв 
території ЄС. 
Головні замовники - великі 
корпорації [33] 
39 
 
Компанія Тип, спеціалізація Основні послуги та 
рішення 
GigaCloud Хмарний провайдер та ІТ Публічні й приватні 
(https://gigacloud.ua/) інфраструктура хмари, резервні зони, 
Лідер ринку хмарних послуг; масштабовані 
інфраструктура охоплює зони в обчислення 
Україні, Польщі та з’єднання з EU 
[34] 
Kyivstar (Colocation / Телеком + ЦОД послуги Colocation, 
ЦОД) (https://kyivstar.ua/ Великий телеком з комерційними розміщення серверів, 
business/products/ дата центр послугами для бізнес оренда шаф, 
colocation) клієнтів [35] підтримка для 
банків/корпоративних 
клієнтів 
Datagroup / Volia Інтегрований телеком і ІТ Рішення хмарної 
(https://www.datagroup.ua/) Частина великих телекомів, які інфраструктури, 
надають ЦОД/хмарні послуги колокація, ІТ 
бізнесу (часто у складі комплексних інфраструктурні 
рішень). Володіє найширшими рішення 
можливостями розміщення 
обладнання у своїх комерційних 
ЦОД. На двох її майданчиках 
створено інфраструктуру для 
встановлення близько 10 тис. 
юнітів [36] 
GigaCenter Комерційний дата-центр Colocation, хостинг, 
(https://gigacenter.ua/) Дата центр європейського класу з телеком рішення 
різними колокаційними сервісами 
[37] 
UCloud Хмарний провайдер / віртуальні Публічна/приватна 
(https://ucloud.ua/) дата центри хмара, резервні копії, 
бізнес хмарні рішення з гнучким DRaaS 
масштабом; інфраструктура 
розміщена в декількох локаціях [38] 
DataStore Хмарний провайдер Віртуальні сервери, 
(https://datastore.net.ua/) Фокусується на малому/середньому приватні хмари, 
бізнесі з хмарними та резервними резервне копіювання, 
сервісами [39] BaaS / DRaaS 
HostPro / HostPro Lab Хостинг та VPS Віртуальні сервери, 
(https://hostpro.ua) Один з найстаріших українських хостинг, VPS, SSL, 
хостинг провайдерів із широким домени 
спектром ІТ послуг; не завжди 
фокусується саме на крупних дата 
центрах, але має інфраструктуру 
для корпоративних сервісів [40] 
DeltaHost Хостинг та серверні рішення VPS/VDS, виділені 
(https://deltahost.com/) Компанія орієнтована на сервера, cloud сервіси 
хостинг/серверні сервіси з 
гарантованою підтримкою [41] 
Джерело: розроблено автором на основі [32-41] 
 
40 
 
Компанії з найбільшою кількістю клієнтів та їх частка ринку хостингу в 
Україні в 2025 році представлено в таблиці 2.3 
 
Таблиця 2.3 – Список компаній з найбільшою кількістю клієнтів на 
ринку хостингу в Україні в 2025 році 
Рейтинг Компанія Частка ринку Кількість клієнтів 
1 Ukraine.com.ua 16,88 % 200000 
2 Mirohost.net 14,35 % 170000 
3 Hostpro.ua 13,16 % 156000 
4 Freehost.com.ua 7,11 % 84223 
5 Thehost.ua 5,40 % 64000 
6 CityHost.ua 4,80 % 56938 
7 UH.ua 4,22 % 50000 
8 Imena.ua 4,22 % 50000 
9 VPS.ua 4,13 % 49000 
10 Hostlife.net 3,90 % 46163 
11 HyperHost.ua 2,95 % 35000 
12 HOSTiQ.ua 2,53 % 30000 
13 Besthosting.ua 1,69 % 20000 
 
Якщо говорити про рівень доходності компаній на ринку, то можна 
сказати, що доходи та прибутки більшості наведених компаній збільшуються 
протягом трьох років (табл. 2.4). 
Ринок обробки даних та хостингу в Україні характеризується 
поєднанням структурних конкурентних переваг та суттєвих бар’єрів входу, що 
формують специфічний конкурентний ландшафт. З одного боку, національні 
провайдери спираються на високий рівень ІТ-компетенцій, гнучкість бізнес-
моделей та зростаючу інтеграцію у цифрову економіку країни. З іншого боку, 
ринок залишається капіталомістким, технологічно складним і залежним від 
зовнішніх факторів, що істотно підвищують поріг входу для нових учасників. 
До ключових конкурентних переваг українських операторів належить, 
перш за все, наявність локалізованої інфраструктури, яка відповідає вимогам 
зберігання та оброблення даних у національній юрисдикції. Це створює 
перевагу у взаємодії з державними установами, фінансовим сектором та 
41 
 
іншими регульованими галузями, де локалізація даних є критичним фактором 
вибору постачальника. 
 
Таблиця 2.4 – Доходи та прибутки українських компаній, які працюють 
в сфері  обробки даних та хостингу, тис. грн 
Компанія Дохід Чисті прибутки 
2022 2023 2024 2022 2023 2024 
De Novo  
(ТОВ «ДЕ 396314,0 398520,0 453458,0 14972,0 94374,0 34079, 
НОВО») 
GigaCloud  
(ТОВ 239305,7 321044,7 411654,7 14487,3 14938,9 47198,1 
«ГІГАКЛАУД») 
Datagroup 
 (ПРАТ 1204752,0 1561840,0 1636458,0 339848,0 132187,0 -15515,0 
«ДАТАГРУП») 
GigaCenter 
 (ТОВ 36536,6 52788,0 59301,6 391,4 1000,1 398,4 
«ГІГАЦЕНТР») 
DataStor / 
Datastor  
1880,1 2838,8 7182,9 -58,9 -648,5 3843,2 
(ТОВ 
«ДАТАСТОР») 
HostPro Lab  
(ТОВ 
17995,2 21540,6 24904,3 1079,0 1528,8 1613,3 
«ХОСТПРО 
ЛАБ") 
DeltaHost (ТОВ 
  7704,7   1309,5 
«ДЕЛЬТАХОСТ") 
Джерело: розроблено на основі відкритої інформації на Опендатабот 
 
Другою стратегічною перевагою є висока технічна експертиза 
українського ІТ-сектора, що дозволяє операторам швидко впроваджувати 
інноваційні рішення, оптимізувати інфраструктуру та розвивати хмарні 
сервіси з низьким часом виходу на ринок. Третім важливим елементом є цінова 
конкурентоспроможність, так операційні витрати на обладнання, робочу силу 
та технічне обслуговування в Україні залишаються нижчими порівняно з 
країнами ЄС, що дозволяє провайдерам пропонувати послуги за 
привабливішими тарифами. Також значною перевагою є гнучкість та 
клієнтоорієнтованість локальних компаній, здатність швидко модифікувати 
42 
 
сервіси під конкретні потреби бізнесу, на відміну від глобальних 
гіперскейлерів з більш стандартизованими продуктами. 
Водночас ринок характеризується суттєвими бар’єрами входу, що 
зумовлюють його відносно високу структурованість. Насамперед, ключовим 
бар’єром є висока капіталомісткість створення та експлуатації дата-центрів, 
зокрема, інвестиції в інфраструктуру резервування, системи охолодження, 
енергоефективності, мережеву безпеку та фізичний захист є значними й 
довгостроковими. Другим критичним бар’єром залишається енергетична 
вразливість України, що вимагає від операторів масштабних витрат на резервні 
джерела живлення, паливо, модульні енергосистеми та багаторівневу 
відмовостійкість; для нових гравців це створює додатковий поріг входу. Третім 
суттєвим бар’єром є необхідність дотримання складних міжнародних 
стандартів безпеки (ISO 27001, PCI DSS, CSA тощо), які передбачають значні 
витрати на аудит, модернізацію інфраструктури та підтримку процедур 
інформаційної безпеки. Четвертим фактором є інтенсивна конкуренція з боку 
глобальних хмарних провайдерів, які пропонують широкий функціонал, 
розгалужену екосистему сервісів та ефект масштабу, що ускладнює вихід на 
ринок малим операторам. Додатковим бар’єром є дефіцит обладнання та 
подовжені логістичні цикли, пов’язані з воєнними ризиками, які збільшують 
час та вартість запуску інфраструктурних проєктів. 
У сукупності ці фактори формують ринок, на якому конкурентні 
переваги українських операторів визначаються локальною експертизою, 
оперативністю та спеціалізацією, тоді як бар’єри входу створюють високий 
поріг інвестицій, складність забезпечення стійкості та необхідність постійного 
технологічного оновлення. Саме поєднання цих елементів визначає стратегії 
розвитку галузі та перспективи структурування конкурентного середовища у 
середньостроковому періоді. 
Правова рамка, що регулює обробку персональних даних і хмарні 
послуги в Україні, базується на Законі «Про захист персональних даних» та 
низці нормативних актів у сфері кібербезпеки й електронних сервісів. У 2024-
43 
 
2025 роках були ініціативи щодо модернізації законодавства з урахуванням 
європейських практик (проєкти змін та ухвалені поправки до правил обробки 
даних), що впливає на відповідність хмарних рішень вимогам приватності і 
трансграничного обміну даними. Регуляторна невизначеність або зміни в 
правилах можуть створювати додаткові операційні ризики для провайдерів і 
клієнтів (наприклад, питання локалізації чутливих даних).  
Державні реєстри і критичні інформаційні системи часто мають окремі 
вимоги до розміщення, резервного копіювання та стійкості. Це формує попит 
на сертифіковані рішення з підвищеним рівнем безпеки та аудитом, 
відкриваючи нішу для провайдерів, здатних відповідати державним 
стандартам. Поєднання державного попиту й реформ у сфері електронних 
послуг може стимулювати модернізацію інфраструктури.  
Від початку повномасштабного вторгнення енергетична інфраструктура 
України зазнала значних ушкоджень. Масштабні удари по генерації та мережах 
призводять до частих відключень, що безпосередньо впливає на роботу дата-
центрів і провайдерів хостингу. У відповідь оператори інвестували в дизель-
генератори, системи UPS і гібридні джерела живлення; водночас ці заходи 
підвищують операційні витрати і мають екологічні й логістичні обмеження 
(паливна залежність). Оператори застосовують декілька підходів, зокрема, 
резервне живлення (генератори, UPS), мультисайтові архітектури (реплікація 
даних у різних регіонах чи країнах), DR-плани та перехід на енергоефективні 
рішення (холодопостачання з оптимізацією, використання сучасних серверних 
платформ з кращим PUE). Крім того, частина компаній розглядає можливість 
інтеграції ВДЕ (відновлюваних джерел енергії) та договорів на пряму купівлю 
енергії для зниження залежності від централізованих мереж.  
Отже, український ринок обробки даних та хостингу є поєднує давніх 
локальних операторів, зростаючі хмарні компанії та міжнародних гравців, що 
розміщують послуги в Україні. Ринок має значний потенціал завдяки 
потужному ІТ-сегменту та попиту з боку бізнесу й держави, але стикається зі 
структурними ризиками, в першу чергу, енергетичними й безпековими.  
44 
 
Висновки до розділу 2 
 
У другому розділі роботи здійснено комплексний аналіз розвитку ринку 
послуг оброблення даних та хостингу на світовому й національному рівнях, 
що дозволяє сформулювати такі узагальнюючі висновки. 
Встановлено, що світовий ринок послуг обробки даних та хостингу 
перебуває на етапі стійкого й прискореного зростання, зумовленого цифровою 
трансформацією економіки, поширенням хмарних технологій, штучного 
інтелекту, великих даних та розвитком електронної комерції. Домінуючими 
тенденціями є зростання ролі хмарного та керованого хостингу, впровадження 
AI-інструментів в управління інфраструктурою, розвиток edge-обчислень, 
безсерверних архітектур і децентралізованих рішень, а також посилення вимог 
до кібербезпеки та сталого розвитку. Світові лідери ринку формують високі 
стандарти масштабованості, надійності та енергоефективності, що суттєво 
впливає на конкурентне середовище в глобальному вимірі. 
Виявлено, що український ринок обробки даних та хостингу є 
структурно сформованим і водночас таким, що перебуває у фазі 
трансформації. Він охоплює сегменти колокації, хмарних сервісів, VPS/VDS, 
керованих послуг, резервного копіювання та відновлення після збоїв, і 
характеризується поєднанням локальних операторів, національних 
телекомунікаційних груп і окремих міжнародних провайдерів. Наявність 
близько шести десятків дата-центрів, зосереджених переважно у великих 
містах, свідчить про відносно розвинену, але територіально нерівномірну 
інфраструктуру. 
Доведено, що українські оператори мають низку стійких конкурентних 
переваг, зокрема локалізацію інфраструктури в межах національної 
юрисдикції, високу технічну експертизу ІТ-персоналу, гнучкість бізнес-
моделей і відносну цінову конкурентоспроможність порівняно з 
європейськими ринками. Водночас розвиток ринку стримується значними 
бар’єрами входу, серед яких висока капіталомісткість проєктів, потреба у 
45 
 
відповідності міжнародним стандартам безпеки, інтенсивна конкуренція з 
глобальними гіпермасштабними провайдерами, а також енергетичні й 
логістичні ризики, що посилилися в умовах воєнних дій. 
Виявлено, що особливістю сучасного етапу розвитку українського ринку 
є підвищена роль факторів стійкості та безпеки. Пошкодження енергетичної 
інфраструктури, зростання кіберзагроз і вимоги до безперервності роботи 
стимулюють операторів інвестувати в резервні джерела живлення, 
мультисайтові архітектури, disaster recovery-рішення та енергоефективні 
технології. Це, з одного боку, підвищує витрати, а з іншого, формує нові 
стратегічні ніші для провайдерів, здатних забезпечити високий рівень 
надійності та відповідності регуляторним вимогам. 
  
46 
 
РОЗДІЛ 3 
ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО РОЗВИТКУ 
ПІДПРИЄМСТВ З ОБРОБКИ ДАНИХ ТА ХОСТИНГУ В УКРАЇНІ 
 
 
3.1 Розробка стратегій розвитку для підприємств з обробки даних та 
хостингу в Україні 
 
Ринок обробки даних та хостингу в Україні демонструє стійкі тенденції 
до структурного зростання, зумовлені як глобальними технологічними 
змінами, так і внутрішніми процесами цифрової трансформації. Упродовж 
останнього десятиліття цей сегмент перетворився на ключовий 
інфраструктурний елемент національної цифрової економіки, забезпечуючи 
функціонування електронного урядування, банківського сектору, 
телекомунікацій, електронної комерції, ІТ-послуг і широкого спектра 
корпоративних бізнес-процесів. В умовах посиленої кіберзагрозності, 
енергетичної нестабільності та зростання потреби у локалізації даних 
значення надійних обчислювальних, хмарних та серверних інфраструктур 
різко зростає. 
Одним із визначальних факторів розвитку ринку є масштабна 
цифровізація державного сектору, що зумовила формування попиту на 
безпечні, регульовані та високонадійні послуги оброблення даних. Паралельно 
корпоративний сектор переходить до гібридних і мультихмарних моделей, що 
підсилює роль локальних операторів, здатних забезпечити адаптовані рішення 
під національні нормативні вимоги та особливості ведення бізнесу. Крім того, 
інтенсивне розширення сегмента електронної комерції та розвиток MСП у 
сфері цифрових послуг сприяють зростанню попиту на базовий хостинг, 
віртуальні сервери, хмарні інструменти та керовані ІТ-сервіси. 
Водночас на ринок впливають фактори високої нестабільності, серед 
яких ключовими є енергетичні ризики, логістичні обмеження та необхідність 
47 
 
значних інвестицій у модернізацію інфраструктури. Глобальна конкуренція з 
боку міжнародних гіперскейлерів створює додатковий тиск на локальних 
провайдерів у частині вартості, інноваційності та надійності. З іншого боку, 
українські оператори зберігають суттєві конкурентні переваги у вигляді 
локалізованої інфраструктури, клієнтоорієнтованості, низької собівартості та 
високої технічної компетентності персоналу. 
Комплексність цих тенденцій формує багатовимірне конкурентне 
середовище, що потребує систематичного аналізу внутрішніх і зовнішніх 
факторів, які визначають стратегічні перспективи галузі. SWOT-аналіз у цьому 
контексті виступає інструментом структурної оцінки поточного стану ринку, 
зіставляючи сильні та слабкі сторони операторів із можливостями і загрозами 
зовнішнього середовища (табл.3.1). Такий підхід дає змогу визначити 
стратегічні напрями розвитку, оцінити сценарії майбутнього функціонування 
галузі та сформувати рекомендації щодо підвищення її стійкості й 
конкурентоспроможності.  
Розглянемо основні стратегічні напрями українських операторів ринку 
обробки даних та хостингу, які формуються на використанні внутрішнього 
потенціалу підприємства для реалізації зовнішніх можливостей ринку (SO-
стратегія). Для українських операторів ринку обробки даних та хостингу така 
стратегія набуває особливої значущості, оскільки галузь розвивається в умовах 
високого попиту на цифрові послуги, зростання значення кіберстійкості та 
потреби держави і бізнесу у локальних хмарних рішеннях. Адаптація SO-
стратегії має різний зміст для провайдерів різних класів, тому розглянемо 
можливі стратегічні напрями для операторів інфраструктурного рівня 
(колокейшн та ЦОДи); хмарних провайдерів (IaaS/PaaS/SaaS-платформи) та 
малих і середніх хостинг-операторів. 
 
 
 
 
48 
 
Таблиця 3.1 – SWOT-аналіз ринку обробки даних та хостингу в Україні 
Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W) 
  
1. Розвинений ІТ-хаб і кваліфіковані кадри 1. Енергетична вразливість інфраструктури 
(Україна має великий пул ІТ-спеціалістів і (системні пошкодження енергосектору під 
сильний експортний IT-сектор, що створює час війни посилюють ризики для 
базу для попиту на хостинг/хмарні безперервності ЦОД; оператори змушені 
послуги) витрачати значні ресурси на резервні 
2. Наявність локальних операторів із джерела живлення і логістику палива. Це 
enterprise-продуктами (в Україні є підвищує витрати)  
комерційні ЦОДи й хмарні провайдери, що 2. Обмежена кількість формально 
пропонують рівні послуги для сертифікованих об’єктів (більшість 
корпоративних і державних клієнтів)  майданчиків потребує модернізації для 
3. Швидка адаптація та інновації повного відповідання міжнародним 
(оператори швидко впроваджують гібридні стандартам) 
моделі, managed-сервіси, DR/backup- 3. Фрагментованість ринку й тиск 
рішення і прагнуть експортувати cloud- глобальних хмар (багато локальних 
продукти на зовнішні ринки) провайдерів є середніми або малими, що 
означає високий рівень конкуренції на 
локальному ринку і потенційну втрату 
клієнтів на користь глобальних 
гіперскейлерів) 
Можливості (O) Загрози (T) 
  
1. Попит з боку держсектору та цифрової 1. Триваючі удари по критичній 
трансформації (державні реєстри й е- інфраструктурі і нестабільна енергетика 
послуги формують попит на локальні (системні атаки на енергосистему й інші 
сертифіковані рішення з підвищеними об’єкти можуть спричиняти тривалі 
вимогами до безпеки й доступності; це відключення, що підсилює ризик масових 
створює нішу для провайдерів із простоїв і репутаційних втрат для 
відповідністю нормам) провайдерів)  
2. Розвиток хмарної екосистеми та 2. Кіберзагрози й геополітичні ризики 
експорту послуг (українські компанії (підвищена активність кібератак у регіоні 
можуть нарощувати IaaS/PaaS-продукти, та необхідність відповідності міжнародним 
створювати партнерства з іноземними стандартам безпеки).  
гравцями і експортувати managed-сервіси, 3.Конкуренція з глобальними хмарними 
особливо в регіонах із близькими провайдерами (гіперскейлери можуть 
часовими поясами обслуговування).  запропонувати нижчі ціни та широкі 
3. Енергоефективність та ВДЕ-рішення функціональні можливості і відтіснити 
(інвестиції в енергоефективні технології локальних постачальників з частини ринку 
(нижчий PUE), місцеві ВДЕ та інтеграція з без спеціалізованих ніш) 
мікромережами можуть знизити 
залежність від мережі й покращити ESG-
показники) 
Джерело: розроблено автором 
 
Оператори інфраструктурного ринку володіють низкою структурних 
сильних сторін, зокрема, наявність фізичної інфраструктури (серверні 
49 
 
майданчики, інженерні системи, клімат-контроль, системи резервування), 
високий рівень технічної експертизи, сформовані відносини з корпоративним 
сектором, а у частини підприємств – відповідність міжнародним стандартам 
Uptime Institute та ISO. На ринку водночас спостерігається зростання попиту 
на локалізацію даних, підвищення рівня кіберстійкості, а також на розвиток 
державних та корпоративних цифрових сервісів. 
Отже, сильні сторони інфраструктурних провайдерів (наявність 
інженерної бази та технічної експертизи) можуть бути прямим драйвером 
використання можливостей, що формуються у зв’язку з цифровою 
трансформацією держави. Розширення портфеля сертифікацій  та створення 
мультизональних рішень дозволяє операторам отримати конкурентні переваги 
у залученні клієнтів зі сфер фінансів, електронного урядування, 
телекомунікацій, а також підприємств критичної інфраструктури. 
Наявна сильна сторона, така як контроль над інфраструктурою, 
відкриває можливість інтеграції відновлюваних джерел енергії, систем 
акумуляції та енергоефективних технологій (Free Cooling, модульні системи 
охолодження, оптимізація PUE). В умовах українських реалій це не лише 
інструмент зниження операційних витрат, а й засіб підвищення стійкості до 
зовнішніх шоків (перебої енергопостачання). Глобальна практика (наприклад, 
Google, Equinix, OVH) демонструє, що ВДЕ-рішення стають конкурентною 
перевагою у B2B-сегменті. Для українських операторів впровадження таких 
технологій дозволяє позиціонувати себе відповідно до європейських трендів 
ESG та приваблювати корпоративних клієнтів зі сталими політиками 
закупівель. 
Оскільки інфраструктурні оператори володіють фізичними ресурсами, 
вони можуть створювати міжпровайдерські альянси з метою надання 
комплексних сервісів: колокейшн, хмара, DR-сайти, кіберзахист. 
Використання сильних сторін у фізичній інфраструктурі дозволяє 
капіталізувати можливість мультисервісності та масштабування. 
50 
 
Хмарні провайдери є найбільш гнучкими гравцями ринку. Їхні сильні 
сторони це технологічна експертиза, швидкість інновацій, можливість 
масштабування без значних капіталовкладень у фізичну інфраструктуру (за 
рахунок оренди або партнерства з ЦОДами), а також значний досвід роботи з 
корпоративними клієнтами. Зовнішні можливості полягають у зростанні 
попиту на віртуалізацію, хмарні сервіси, кіберзахист та аутсорсинг IT-функцій. 
Хмарні провайдери можуть використовувати власну сильну сторону, 
таку як технологічна гнучкість, для розвитку захищених хмарних середовищ, 
орієнтованих на державні реєстри, медичні інформаційні системи, фінансові 
установи та інші регульовані галузі. Тут ключовими є відповідність 
стандартам безпеки, можливість створення суверенних хмар та локалізація 
даних в Україні. 
Такі переваги, як високий рівень інженерної культури та 
конкурентоспроможні ціни, можуть бути використана для виходу на ринки 
Центральної та Східної Європи, Балкан, Грузії, Азербайджану та інших, в яких 
ринок обробки даних та хостингу є нерозвинутим. Зовнішні можливості 
формуються за рахунок росту попиту на керовані хмарні сервіси, DevOps-aas, 
DR-аs-a-service та кіберзахисні сервіси. Українські провайдери здатні зайняти 
нішу регіонального аутсорсера з високою якістю послуг і низькими витратами, 
що вже підтверджується розвитком ІТ-експорту країни. 
Хмарні оператори можуть використати технологічну експертизу для 
інтеграції мультихмарних платформ (наприклад, поєднання локальних 
ресурсів із AWS, Azure, GCP). Зовнішня можливість полягає у тому, що 
український корпоративний сектор поступово переходить на гібридні 
архітектури. Провайдери можуть виступати інтерпретаторами та операторами 
таких рішень, отримуючи додаткову маржу на консалтинг, міграцію та 
управління інфраструктурою. 
Малі та середні хостинг-оператори мають інші сильні сторони, серед 
яких локальність, гнучкість у роботі з клієнтами, низькі ціни, швидке 
впровадження рішень, а також персоналізований сервіс. Водночас зовнішні 
51 
 
можливості пов’язані з розвитком електронної комерції, малих і середніх 
підприємств, цифрової економіки регіонів, а також зростанням попиту на 
прості та недорогі web-рішення. 
Сильні сторони малих провайдерів - це клієнтоорієнтованість, швидкість 
реакції, низький поріг входу. Вони можуть бути використані для нарощування 
продуктових лінійок, таких як керований WordPress-хостинг, спеціалізовані 
рішення для онлайн-магазинів, доменні сервіси, CDN-рішення малого 
масштабу. Така стратегія дозволяє капіталізувати можливість швидко 
зростаючого сектора e-commerce. 
Український ринок має потенціал для створення регіональних центрів 
хостингу, особливо у областях із нижчими витратами на електроенергію та 
персонал. Малі оператори можуть використати свою локальність для 
обслуговування регіональних бізнесів, муніципалітетів, закладів освіти. 
Зовнішньою можливістю тут є підвищення цифровізації регіональних 
економік у межах державних програм. 
Хостинг-оператори можуть акцентуватися на певних нішах: медіасайти, 
освітні платформи, невеликі SaaS-продукти. Використовуючи сильну сторону 
(гнучкість та низьку собівартість), вони з міжнародними мас-маркет-
хостерами, пропонуючи локалізований сервіс, українську техпідтримку та 
національну інфраструктуру. 
З огляду на сукупність сильних сторін і зовнішніх можливостей для 
різних сегментів ринку доцільно сформувати інтегральну модель SO-стратегії, 
яка включає такі ключові напрямки: 
1. Консолідація ресурсів через альянси. Об’єднання ЦОДів, хмарних 
провайдерів та хостинг-компаній у спільні технологічні екосистеми дозволяє 
масштабувати пропозицію та підвищувати стійкість ринку. 
2. Гібридизація сервісів. Розробка загальнонаціональних 
мультихмарних рішень дає змогу поєднувати переваги локальних та 
глобальних інфраструктур. 
52 
 
3. Енергостійкість як конкурентна перевага. Використання власних 
енергоефективних рішень, ВДЕ та резервування може перетворитися на 
стратегічний актив усіх класів провайдерів. 
4. Експорт цифрових послуг і регіональна інтеграція. Українські 
оператори можуть масштабувати свою діяльність у регіонах ЄС та MENA, 
спираючись на сильні сторони IT-сектора. 
Реалізація SO-стратегії потребує інвестицій у енергоефективність, 
кіберзахист, міжпровайдерські альянси та розробку мультихмарних платформ. 
Для ринку в цілому SO-підхід створює передумови до посилення 
конкурентоспроможності українських підприємств та інтеграції у глобальні 
цифрові ланцюги вартості 
 
3.2 Використання «зелених» та циркулярних рішень 
підприємствами з оброблення даних та хостингу як стратегічний напрям 
розвитку 
 
Як показав аналіз одним з майбутніх трендів та факторів 
конкурентоспроможності підприємств в сфері передачі даних та хостингу є 
застосування сталих «зелених» рішень в своєї діяльності. 
Усі центри обробки даних у світі разом споживають велику кількість 
енергії. Дослідження, які проводилися ще в 2016 році показали, що за десять 
років дата споживання енергії дата центрами збільшилося з нуля до 3% 
світового постачання електроенергії та близько 2% загальних викидів 
парникових газів, що дає їм такий самий вуглецевий слід, як і авіаційна галузь. 
Наприклад, 416,2 терават-годин електроенергії, використані центрами обробки 
даних світу в 2015 році, значно перевищили загальне споживання Великої 
Британії, яке становило близько 300 терават-годин [43]. 
Науковці зазначають, що кількість енергії, що використовується 
центрами обробки даних, подвоюється кожні чотири роки, незважаючи на 
інновації в апаратному забезпеченні, які значно збільшують їхню здатність 
53 
 
зберігати дані. Як наслідок, аналітики прогнозують, що центри обробки даних 
споживатимуть приблизно втричі більше електроенергії протягом наступного 
десятиліття [43]. 
Безперервна робота центрів обробки даних генерує значне тепло, що 
вимагає енергоємних систем охолодження для підтримки оптимальної 
температури. Деякі центри обробки даних використовують системи 
охолодження на водній основі, що може призвести до значного споживання 
води. Середній центр обробки даних Google споживає приблизно 450000 
галонів води на день. Це може створювати навантаження на місцеві водні 
ресурси, особливо в районах, схильних до посухи або з обмеженим 
водопостачанням. Загалом, системи охолодження центрів обробки даних 
відповідають за понад 40% споживання електроенергії [44]. 
За проведеними дослідженнями рівень споживання електроенергії дата-
центрами за регіонами  був такий (табл. 3.2). 
 
Таблиця 3.2 – Споживання електроенергії дата-центрами за регіонами в 
2024 році та прогнозне споживання до 2030 року 
Регіон 2024 (ТВтг) % регіональної 2030 (ТВтг) Зміна 2030 до 
енергії 2024 
Сполучені Штати 183 4,4 426 133,0 
Китай 65 ~1% 175 170,0 
Європа 64 ~2% 109 70,0 
Японія 19 ~2% 34 80,0 
Решта світу 84 <1% 201 140,0 
Всього у світі 415 1,5% 945 128,0 
Джерело:[45] 
 
Штучний інтелект швидко впроваджується майже в кожну галузь, але це 
пов’язано зі значними екологічними витратами. Моделі штучного інтелекту, 
особливо ті, що базуються на глибокому навчанні, потребують величезної 
обчислювальної потужності для обробки та аналізу даних. Навчання однієї 
моделі штучного інтелекту може викидати стільки ж вуглецю, скільки 
викидають п’ять автомобілів протягом усього їхнього терміну служби [46]. 
54 
 
Один зі способів скоротити свій вуглецевий слід – це збільшити обсяг 
відновлюваної енергії, яку вони використовують. Експерти кажуть, що цей 
процес вже триває, але має ще багато чого зробити, щоб компенсувати 
експоненціальне зростання інтернет-трафіку. Навіть якби галузь змогла 
перейти на 100% відновлювану електроенергію, обсяг енергії, який їй 
знадобився б, створив би нестерпний тиск на світові енергосистеми [43]. 
Слід підкреслити, що підприємства ІКТ-сектору нині виступають 
провідними споживачами відновлюваної електроенергії, демонструючи 
прискорене зростання завдяки активному укладанню корпоративних договорів 
купівлі-продажу електроенергії з відновлюваних джерел. Компанії цієї галузі 
здійснюють масштабні інвестиції у проєкти «зеленої» енергетики з метою 
мінімізації ризиків, пов’язаних із коливаннями цін на електроенергію, 
зменшення екологічного навантаження та зміцнення власної корпоративної 
репутації. 
Насамперед, провідну роль у корпоративних закупівлях відновлюваної 
електроенергії відіграють оператори гіпермасштабних центрів обробки даних, 
які найчастіше використовують механізм довгострокових угод PPA. Amazon, 
Microsoft, Meta та Google залишаються найбільшими корпоративними 
покупцями відновлюваної енергії, сукупно уклавши контракти майже на 50 
ГВт (обсяг, співставний із встановленою генеруючою потужністю Швеції). 
У 2021 році Apple (2,8 ТВт·год), Google (18,3 ТВт·год), Meta (9,4 
ТВт·год) та Microsoft (13 ТВт·год) забезпечили повне покриття свого 
операційного споживання електроенергії за рахунок придбаної або самостійно 
виробленої відновлюваної енергії, переважно для потреб центрів обробки 
даних. Amazon у тому ж році спожила 30,9 ТВт·год електроенергії, з яких 85% 
припадало на відновлювані джерела, та задекларувала досягнення 100% 
«зеленої» енергії до 2025 року [47]. 
Зрозуміло, що враховуючи глобальний рівень існуючої проблеми, її 
урегулювання повинно здійснюватися на державному рівні.  
55 
 
Так, в Європейському Союзі з 2019 року діє Регламент щодо екодизайну 
для сервісів та продуктів зберігання даних, який установлює обов’язкові 
технічні стандарти, спрямовані на підвищення енергоефективності, зниження 
екологічного навантаження та підвищення циркулярності обладнання, що 
використовується у центрах обробки даних. Документ формує цілісний підхід 
до оптимізації життєвого циклу серверної інфраструктури від проєктування до 
утилізації. Зокрема, регламент визначає мінімальні показники 
енергоефективності для серверів, включаючи параметри використання 
центрального процесора, модулів пам’яті та систем живлення. Окремо 
висуваються вимоги до коефіцієнта ефективності блоків живлення (80 PLUS 
рівня), а також до режимів низького енергоспоживання, що забезпечують 
економію енергії під час неповного навантаження. Особлива увага 
приділяється характеристикам «стан очікування» та «активна ефективність». 
Однією з ключових вимог є забезпечення модульності систем: 
центральні процесори, накопичувачі, блоки живлення та оперативна пам’ять 
повинні бути легко замінними без необхідності повного демонтажу 
обладнання. Регламент стимулює продовження життєвого циклу серверів за 
рахунок можливості апгрейду компонентів, що зменшує кількість електронних 
відходів. Також, виробники зобов’язані надавати детальну інформацію про 
технічні характеристики енергоспоживання, продуктивності, рівень шуму, 
можливість модернізації обладнання, а також про відповідність вимогам 
екодизайну. Це розширює можливості підприємств здійснювати раціональний 
вибір обладнання й спрощує моніторинг дотримання стандартів. 
Регламент встановлює обмеження щодо використання матеріалів, які 
можуть ускладнити переробку обладнання, а також забороняє застосування 
фіксуючих елементів, що перешкоджають демонтажу компонентів. Системи 
охолодження, пластик і метали мають бути придатними до переробки або 
повторного використання. 
Для продуктів зберігання даних встановлюються вимоги до 
енергоспоживання під час операцій читання або запису, а також у режимі 
56 
 
очікування. Регламент включає стандарти щодо оптимізації роботи 
контролерів зберігання та підтримки більш ефективних режимів управління 
енергією. 
Крім цього, документ визначає єдині методики випробувань, які 
застосовуються виробниками для демонстрації відповідності екодизайну. 
Система контролю ринку гарантує, що обладнання, яке надходить до ЄС, 
відповідає заявленим характеристикам енергоефективності та екологічності 
[48]. Треба зазначити, що даний документ наразі знаходиться на перегляді. 
В 2023 році було переглянуто Директиву з енергоефективності, яка, 
зобов’язує держави-члени ЄС контролювати енергоефективність центрів 
обробки даних. Так, власники та оператори великих центрів обробки даних (з 
встановленою потужністю ІТ обладнання ≥ 500 кВт) зобов’язані щорічно 
подавати звіти про енергетичні показники. Це включає дані про споживання 
енергії, ефективність, теплоутилізацію, показники PUE тощо. Європейська 
Комісія планує створити єдину європейську базу даних для таких звітів. Дані 
мають охоплювати ключові показники ефективності, серед яких енергетика та 
сталий розвиток, ІКТ-обладнання, трафік даних. Також, в документі 
зазначається, що нові центри з великою енергетичною потужністю повинні 
повертати чи повторно використовувати відхідну теплову енергію, якщо це 
технічно та економічно можливо. Після аналізу даних Комісія може вводити 
мінімальні стандарти ефективності або схеми маркування/оцінки 
продуктивності центрів [49]. 
Європейська Комісія опублікувала  Кодекс поведінки ЄС щодо 
енергоефективності центрів обробки даних, а також Керівні принципи 
найкращих практик (Best Practices) 2025 року для цього Кодексу [50]. 
Кодекс поведінки ЄС щодо енергоефективності центрів обробки даних є 
добровільною ініціативою Європейської Комісії, спрямованою на зменшення 
енергоспоживання та екологічного впливу дата-центрів шляхом 
запровадження найкращих технічних і організаційних практик. Документ 
формує рамки для підприємств, які прагнуть підвищити ефективність власної 
57 
 
цифрової інфраструктури, та виступає еталонним інструментом для розробки 
політики, оцінки проєктів і формування вимог до сервісних провайдерів у ЄС. 
Кодекс визначає принципи, якими мають керуватися оператори ЦОД для 
зменшення енерговитрат. 
Основою Кодексу є комплекс найкращих практик, що включає конкретні 
дії у таких сферах, як моніторинг енергоспоживання, оптимізація потоків 
повітря та температурних режимів, підвищення ефективності систем 
живлення та охолодження, а також модернізація ІТ-інфраструктури. У 
документі наголошено на обов’язковості регулярного збирання й аналізу даних 
про споживання енергії, зокрема показників PUE, DCiE та інших ключових 
індикаторів, що забезпечує прозорість, порівнюваність і можливість 
планування модернізацій на основі фактичних даних. Значна частина вимог 
стосується управління ІТ-ресурсами, зокрема консолідації серверів, 
віртуалізації, оптимізації використання обчислювальних потужностей і 
видалення неефективних або невикористовуваних систем. 
Кодекс також окреслює необхідність раціонального проєктування нових 
дата-центрів, включно з урахуванням можливостей фрі-кулінгу, 
енергоефективних технологій вентиляції, інтеграції відновлюваних джерел 
енергії та застосування систем утилізації тепла. Для існуючих об’єктів 
рекомендуються регулярні енергоаудити, модернізація обладнання, 
застосування інтелектуальних систем керування та адаптація режимів роботи 
до реального навантаження. Документ підкреслює, що енергоефективність має 
розглядатися не лише як технічна характеристика, а й як стратегічний елемент 
управління організацією. 
Окремо Кодекс встановлює вимоги до процесів закупівель, а саме 
оператори ЦОД мають враховувати енергоефективність обладнання як 
ключовий критерій під час вибору постачальників та визначення специфікацій. 
Ініціатива передбачає добровільне приєднання учасників, але надає їм низку 
переваг, таких як доступ до актуальних рекомендацій, участь у професійній 
58 
 
спільноті, зовнішнє визнання та системний підхід до підвищення 
енергоефективності відповідно до політики ЄС. 
Розширений перелік найкращих доступних енергоефективних практик 
для центрів обробки даних в ЄС, який стандартизує термінологію та 
рекомендовані заходи, щоб допомогти операторам суттєво підвищити 
ефективність використання енергії, підтримати екологічні цілі ЄС і полегшити 
звітність у межах більш широкої політики енергоефективності, наведено в Best 
Practices 2025 [50]. 
Серед інших документів, які було прийнято з метою покращення збору 
даних та прозорості є Директива про корпоративну звітність про сталий 
розвиток (CSRD) була прийнята Європейською Комісією у 2022 році та набула 
чинності з 2024 року [51]. Цей документ створює нові, розширені вимоги щодо 
звітності підприємств про їх вплив на сталий розвиток, включно з 
екологічними, соціальними та управлінськими питаннями (ESG). Вона значно 
розширює рамки попереднього механізму звітності, встановленого 
Директивою 2014/95/ЄС щодо нефінансової звітності, і має на меті підвищити 
якість, порівнянність та достовірність нефінансової інформації для інвесторів, 
споживачів та інших зацікавлених сторін.  
В контексті євроінтеграційних тенденцій українським компаніям, в тому 
числі і ті, які працюють в сфері обробки даних та хостингу, необхідно вивчити 
зазначені законодавчі звіти, щоб почати шлях до адаптації своєї діяльності до 
зазначених умов, оскільки вітчизняне законодавство гармонізується з 
нормативно-правовою базою ЄС. 
Також, в Європейському Союзі започатковано декілька приватних 
ініціатив, які спрямовані на запровадження «зелених» рішень в діяльність 
центрів обробки даних. 
Так, в 2021 році оператори центрів обробки даних та галузеві асоціації в 
Європі започаткували Пакт про кліматично нейтральні центри обробки даних, 
зобов'язавшись зробити центри обробки даних кліматично нейтральними до 
2030 року з проміжними цілями (2025 рік) щодо ефективності використання 
59 
 
енергії та безвуглецевої енергії [52]. Цей Пакт є добровільною галузевою 
ініціативою, яка об’єднує понад 100 операторів дата-центрів та хмарних 
сервісів з метою досягнення кліматичної нейтральності сектору до 2030 року. 
Ця ініціатива спрямована на узгодження дій індустрії з європейськими цілями 
Європейського зеленого курсу та на створення сталого, ефективного та 
безпечного цифрового середовища. До основних цілей Пакту віднесено 
наступні [52]: 
− досягнення кліматичної нейтральності до 2030 року. Учасники 
зобов’язуються здійснювати діяльність дата-центрів таким чином, щоб їхній 
вплив на клімат став мінімальним, та допомагати ЄС досягти загальної 
нейтральності викидів парникових газів до 2050 року; 
− покращення енергоефективності. Однією з пріоритетних цілей є 
впровадження високих стандартів енергоефективності для нових і вже діючих 
дата-центрів. Для нових об’єктів передбачено досягнення конкретних 
показників Power Usage Effectiveness (PUE) (не більше 1,3 у помірному кліматі 
та 1,4 у теплому до 2025 року; для існуючих дата-центрів — до 2030 року);  
− 100% енергія з відновлюваних джерел. Підписанти мають досягти 
покриття 75% електроенергії з відновлюваних або безвуглецевих джерел до 
кінця 2025 року та 100% - до кінця 2030 року шляхом прямих закупівель 
«зеленої» енергії; 
− раціональне використання водних ресурсів. Оскільки вода часто 
використовується для охолодження центрів обробки даних, Пакт встановлює 
метрики збереження води (Water Usage Effectiveness чи WUE) та закликає 
операторів оптимізувати її споживання залежно від кліматичних умов і 
доступності ресурсу; 
− поширення принципів циркової економіки. Ядром екологічної 
складової є зменшення впливу на навколишнє середовище шляхом 
повернення, ремонту, повторного використання і переробки серверного 
обладнання та іншого електронного обладнання. Пакт передбачає, що 100% 
60 
 
обладнання повинно оцінюватися для можливості повторного використання 
або ремонту; 
− використання відновленої енергії. Оператори зобов’язуються 
досліджувати можливості збирання та повторного використання тепла, що 
виділяється дата-центрами (наприклад, для опалення будинків або 
промислових об’єктів), що дозволяє створити замкнений циркулярний 
енергетичний цикл.  
Дана ініціатива є саморегулюючою, тобто підписанти погоджуються з 
вимогами та зобов’язуються дотримуватися встановлених метрик; 
невиконання вимог може призвести до виключення з ініціативи. Для оцінки 
дотримання критеріїв розроблено аудиторську рамку, що дає змогу об’єктивно 
перевіряти виконання зобов’язань і уникати упереджених або некоректних 
заяв щодо досягнень у сталості. Моніторинг здійснюється спільно членами 
ініціативи та підлягає періодичній сертифікації, у тому числі незалежними 
аудиторами, що підвищує прозорість і відповідальність учасників [52]. 
Треба зазначити, що Пакт про кліматично нейтральні центри обробки 
даних, який на 2025 рік представляє понад 85% потужностей центрів обробки 
даних, зробив дослідження, на основі якого застерігає від поспішного 
впровадження мінімальних стандартів ефективності для центрів обробки 
даних, оскільки це може перешкодити прогресу в досягненні встановлених 
показників через низку причин, серед яких низька якість даних та поспішне 
впровадження; невідповідність цілей політики; вибір об’єктів регулювання 
тощо [53]. 
Серед важливих приватних ініціатив є міжнародна відкрита інженерна 
ініціатива, започаткована Facebook у 2011 році та підтримана низкою 
технологічних компаній, що займається перепроектуванням апаратних 
технологій для ефективної підтримки зростаючих вимог до обчислювальної 
інфраструктури (The Open Compute Project) [54].  
Її метою є розробка та впровадження відкритих апаратних стандартів для 
обладнання центрів обробки даних. Фактично OCP формує спільноту, яка 
61 
 
створює уніфіковані, енергоефективні та масштабовані рішення для серверів, 
систем зберігання даних, мережевого обладнання та інфраструктурних 
компонентів. Так, OCP пропонує дизайн серверів, стоєк, блоків живлення, 
комутаційного обладнання та інфраструктурних компонентів, оптимізованих 
для великих дата-центрів. Компанії можуть застосовувати відкриті технічні 
специфікації без ліцензійних обмежень, що спрощує розгортання та супровід 
інфраструктури. Проєкти OCP включають підходи до: зниження втрат 
електроенергії в системах живлення, оптимізації повітряного та рідинного 
охолодження, кращого розподілу тепла у серверних стійках. Це безпосередньо 
впливає на Power Usage Effectiveness (PUE) та знижує експлуатаційні витрати. 
OCP відіграє ключову роль у трансформації цифрової інфраструктури до 
моделей з низьким впливом на клімат. До основних напрямків досягнення 
сталості можемо віднести  такі як: впровадження енергоефективності на рівні 
обладнання (мінімізація втрат у блоках живлення, використання 
високоефективних вентиляторів та оптимізованого повітряного потоку, 
впровадження рідинного охолодження), що дозволяє ЦОД зменшувати 
енергоспоживання на десятки відсотків у порівнянні з традиційними 
серверними рішеннями; підтримка циркулярної економіки (тривале 
використання серверних компонентів, їх ремонтопридатності та можливості 
заміни окремих модулів, стандартизація утилізації та повторного 
використання обладнання), що важливо для зниження рівня електронних 
відходів та продовження життєвого циклу техніки; посилення прозорості та 
відкритості технологій, що дає можливість компаніям оцінювати вплив 
обладнання на енергоспоживання, удосконалювати його під свої потреби, 
сприяти розробці більш сталих рішень; підтримка зеленої інфраструктури 
шляхом роботи на інфраструктурними стандартами, які полегшують 
інтеграцію відновлюваної енергії; створення модульних та 
надвисокоефективних дата-центрів; впровадження рідинних систем для 
зниження потреб у воді та енергії. 
62 
 
Отже, можемо зазначити, що Open Compute Project є однією з 
найважливіших світових платформ, яка формує відкритий, інноваційний та 
економічно ефективний підхід до будівництва центрів обробки даних. Для 
підприємств у сфері обробки даних та хостингу OCP є важливим, оскільки він 
дозволяє зменшити витрати, підвищити енергоефективність, забезпечити 
гнучкість та стандартизацію інфраструктури, а також відповідати вимогам 
сталого розвитку та ESG. Участь у OCP або використання його специфікацій 
підсилює технологічну конкурентоспроможність компанії та покращує її 
стратегічні позиції на ринку цифрових послуг. 
Хоча, як показали дослідження, Україна не входить до світових лідерів в 
сфері обробки даних та передачі інформації, але має значний потенціал в 
цьому напряму, і перехід до «зеленої» економіки є стратегічною вимогою для 
цифрової інфраструктури України, особливо в умовах інтеграції до 
європейського цифрового ринку, прийняття глобальних ESG-стандартів і 
відновлення енергетичного сектору. З огляду на сказане вище, для 
забезпечення такого переходу необхідно розробити цілісні інституційні та 
регуляторні рамки, а також економічні стимули, які створюватимуть умови для 
довгострокових інвестицій та екологічно орієнтованої трансформації. 
В першу чергу, необхідно створити інституційні рамки для переходу до 
зеленої моделі функціонування дата-центрів, оскільки ефективна 
трансформація неможлива без цілісної інституційної системи, яка забезпечує 
стратегічне управління, нагляд, стандартизацію та підтримку галузі. 
Для цього важливим є створення спеціалізованої державної або 
міжвідомчої установи з метою узгодження галузевих стандартів і координації 
дій різних учасників ринку. До його функцій можуть входити: розробка 
методологій оцінки ефективності дата-центрів (PUE, WUE, CUE); надання 
експертної підтримки компаніям у питаннях енергоефективності; проведення 
досліджень та аналітики щодо адаптації європейських вимог; формування 
рекомендацій для законодавчих органів; аудит відповідності та моніторинг 
галузевих показників. Такий центр може працювати за моделлю публічно-
63 
 
приватного партнерства, забезпечуючи взаємодію урядових структур, бізнесу 
та наукових інституцій. 
Необхідним є розвиток системи галузевої стандартизації та сертифікації. 
Так, застосування міжнародних стандартів (ISO 30134, ISO 50001, EN 50600, 
принципів EU Code of Conduct for Data Centres) має бути інтегровано у 
національну нормативну систему. На цьому рівні необхідно передбачити 
наступне: створення офіційного реєстру сертифікованих дата-центрів; 
національні адаптовані стандарти енергоефективності; процедури 
періодичного підтвердження відповідності; вимоги до прозорості звітності. 
Розробка та застосування таких стандартів буде сприяти формуванню ринку, 
орієнтованого на якість та сталі рішення, що дозволить підвищити довіру 
іноземних інвесторів. 
Оскільки будівництво і модернізація дата-центрів є значною 
інфраструктурною інвестицією, важливо налагоджувати партнерські 
відносини з місцевою владою та громадами в напряму розробки та реалізації 
спільних проєктів з органами місцевого самоврядування; підтримки локальних 
систем утилізації тепла; планування спільних інфраструктурних рішень із 
комунальними підприємствами; розвитку локальних енергетичних стратегій, 
які передбачають інтеграцію ВДЕ тощо. 
Важливим кроком для ефективної роботи дата-центрів як великих 
споживачів енергії, формалізація відносин з енергетичними компаніями в 
напряму створення платформи комунікації між дата-центрами та операторами 
систем розподілу; спільного планування навантажень та гнучких механізмів 
споживання; розробки проєктів спільного використання систем накопичення 
енергії; інтеграції дата-центрів до енергетичних стратегій регіонів тощо. 
Досвід Європейського Союзу свідчить про необхідність розробки 
регуляційних рамок для екологізації дата-центрів, і регуляторна політика 
повинна бути комплексною, відкритою та узгодженою з нормами ЄС, що 
забезпечує конкурентоспроможність українських компаній на міжнародному 
ринку. Необхідним є розробка обов’язкових стандартів енергоефективності 
64 
 
для центрів обробки інформації, зокрема запровадження державних 
нормативів щодо максимальних допустимих рівнів PUE. Подібні вимоги 
можуть включати: встановлення обов’язкових норм залежно від класу дата-
центру; поступове зниження граничних значень відповідно до технологічного 
прогресу; вимоги до застосування систем охолодження та рекуперації тепла; 
обов’язкове використання датчиків моніторингу температури та 
навантаження. Такі регуляційні рамки можуть стимулювати модернізацію та 
перехід до більш ефективних технологій охолодження. 
Окремим напрямом має стати розробка правове забезпечення переходу 
на джерела відновлюваної енергії, що включає легалізацію та підтримку 
корпоративних PPA; встановлення мінімальної частки ВДЕ у структурі 
споживання великих дата-центрів; вимоги до інтеграції систем накопичення 
енергії; стимулювання використання локальних мікромереж. Як показує 
досвід корпоративні PPA у країнах ЄС стали одним з найуспішніших 
інструментів декарбонізації цифрового сектору. 
З огляду на європейську практику, національне законодавство може 
передбачати також обов’язкове розкриття вуглецевого сліду на рівні Scope 1-3; 
публікацію показників споживання енергії, частки ВДЕ, PUE, WUE та CUE; 
щорічне оприлюднення планів екологічної модернізації. Що дозволить 
підвищити соціальну та екологічну відповідальність, і стимулювати 
підвищення інвестицій у сталу модернізацію. 
Центри обробки інформації повинні інтегрувати принципи циркулярної 
економіки в свої стратегії та відповідати вимогам щодо обов’язкової утилізації 
та повторного використання тепла; регламентованої утилізації електронних 
відходів; систем подовження життєвого циклу обладнання; використання 
рекондиційованих серверних компонентів, якщо це технологічно доцільно, а 
також підвищувати вимоги до  енергетичної стійкості та безпеки шляхом 
резервування електроживлення; наявності планів безперебійного живлення; 
використання високонадійних інфраструктур мережі, що дозволить 
забезпечити стабільність цифрової інфраструктури держави. 
65 
 
Перехід до «зеленої» економіки потребує значних інвестицій, тому 
економічні стимули є необхідним елементом державної політики. Це може 
бути низка податкових стимулів, наприклад, податкові кредити на інвестиції в 
енергоефективні технології; звільнення від ПДВ на обладнання для ВДЕ та 
систем охолодження; прискорена амортизація екологічних активів; пільги для 
компаній, які досягають цільових екологічних показників тощо. 
Також, стимулювання може здійснювати через державні програми 
грантової та кредитної підтримки шляхом надання грантів для модернізації 
існуючих дата-центрів; пільгових кредитів на енергоефективне обладнання; 
фінансування пілотних проєктів циркулярного використання тепла; підтримки 
R&D-проєктів у сфері охолодження та енергоефективності тощо. Можна 
стимулювати створення зелених індустріальних зон або кластерів шляхом 
встановлення пріоритетних тарифів на підключення до мережі; зниження 
вартості підключення до ВДЕ; створення спільної інфраструктури для 
охолодження; розбудову локальних дата-центрів з низьким вуглецевим слідом, 
що може забезпечити ефективні масштаби та підвищити інвестиційну 
привабливість галузі. 
У країнах ЄС широко застосовуються стимули для застосування 
рекуперації тепла, серед яких субсидії для підключення до систем 
теплопостачання; гранти на реконструкцію комунальних тепломереж; знижені 
тарифи для споживачів тепла, виробленого дата-центрами. В Україні такі 
механізми можуть підвищити економічну доцільність циркулярних рішень. 
Безпосередньо центри обробки даних та хостингу повинні бути 
активним учасниками переходу до екологічних підходів у своїй виробничо-
господарській діяльності та впроваджувати різноманітні інноваційні 
механізми та інструменти. Наприклад, смарт-системи енергоменеджменту, з 
метою використання Big data, IoT та алгоритмів оптимізації для прогнозувати 
навантаження; автоматичного регулювання охолодження; оптимізації 
споживання в пікові години; інтегрування систем накопичення енергії тощо. 
Більш активно використовувати відновлювальну енергію шляхом 
66 
 
встановлення сонячних електростанцій на дахах і фасадах; вітрових турбін на 
території технопарків; біогазових установок у регіонах з агропромисловими 
кластерами тощо. Також дата-центри можуть використовувати замкнені 
системи водяного охолодження; застосовувати очищення та повторне 
використання води; впроваджувати методи сухого охолодження для 
зменшення водовитрат. 
Отже, розбудова інституційних, регуляторних та стимулюючих 
механізмів для екологізації дата-центрів і хостинг-провайдерів є стратегічною 
умовою переходу України до цифрової та низьковуглецевої економіки. 
Комплексна державна політика у цій сфері має базуватися на гармонізації з 
нормами ЄС; створенні інституційної інфраструктури підтримки; чітких 
регуляторних вимогах щодо енергоефективності та декарбонізації; 
економічних стимулах, які знижують інвестиційні витрати; розвитку інновацій 
та партнерства між бізнесом, державою та громадами. Запровадження цих 
підходів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності української 
цифрової інфраструктури, забезпечить стійкість у контексті глобальних 
викликів та інтеграцію України до міжнародних екосистем сталого розвитку. 
 
Висновки до розділу 3 
 
У третьому розділі роботи було здійснено поглиблене дослідження 
стратегічних підходів до розвитку підприємств з оброблення даних та хостингу 
в Україні з урахуванням сучасних викликів цифрової економіки, воєнних 
ризиків, енергетичної нестабільності та євроінтеграційних процесів. Отримані 
результати дозволяють сформулювати такі узагальнюючі висновки. 
Доведено, що розвиток підприємств сфери оброблення даних та 
хостингу в Україні потребує системного стратегічного підходу, який враховує 
як внутрішній потенціал операторів, так і складне зовнішнє середовище. 
SWOT-аналіз засвідчив наявність значних сильних сторін галузі, зокрема 
високого рівня ІТ-компетенцій, наявності локалізованої інфраструктури, 
67 
 
гнучкості бізнес-моделей та здатності до швидкої технологічної адаптації. 
Водночас ключовими обмеженнями залишаються енергетична вразливість, 
фрагментованість ринку, обмежена кількість сертифікованих об’єктів та 
конкуренція з боку глобальних гіпермасштабних провайдерів. 
Обґрунтовано доцільність застосування SO-стратегії як базового 
стратегічного напряму розвитку для підприємств різних сегментів ринку. 
Показано, що інфраструктурні оператори можуть капіталізувати свої сильні 
сторони через розширення сертифікацій, розвиток мультизональних і 
відмовостійких рішень, інтеграцію відновлюваних джерел енергії та 
формування міжпровайдерських альянсів. Хмарні провайдери мають 
потенціал зростання за рахунок розвитку суверенних і гібридних хмар, 
експорту керованих сервісів та участі в мультихмарних архітектурах. Малі та 
середні хостинг-оператори, своєю чергою, можуть зміцнювати позиції шляхом 
спеціалізації, клієнтоорієнтованості та фокусування на нішевих і регіональних 
сегментах. 
Встановлено, що впровадження «зелених» та циркулярних рішень є не 
лише екологічною вимогою, а й важливим чинником довгострокової 
конкурентоспроможності підприємств з оброблення даних та хостингу. Висока 
енергоємність дата-центрів, зростання навантаження від AI-обчислень та 
посилення вимог ESG зумовлюють необхідність переходу до 
енергоефективних технологій, використання відновлюваних джерел енергії, 
оптимізації систем охолодження та впровадження принципів циркулярної 
економіки. Досвід ЄС, зокрема регуляторні ініціативи, Кодекс поведінки щодо 
енергоефективності ЦОД та Пакт про кліматично нейтральні дата-центри, 
формує орієнтири для адаптації української практики до європейських 
стандартів. 
Доведено, що ефективна екологічна трансформація галузі неможлива без 
створення комплексних інституційних, регуляторних та економічних 
механізмів підтримки. Запропоновані у розділі напрями, зокрема, розвиток 
системи стандартизації та сертифікації, формування партнерств з 
68 
 
енергетичними компаніями та громадами, запровадження обов’язкових 
показників енергоефективності, стимулювання корпоративних PPA, а також 
застосування податкових і фінансових стимулів, створюють основу для 
довгострокових інвестицій у стійку цифрову інфраструктуру. 
 
 
 
 
 
  
69 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
У проведеному дослідженні розглянуто стратегічні підходи до розвитку 
підприємницької діяльності у сфері оброблення даних та хостингу в умовах 
цифрової трансформації економіки, глобальних технологічних зрушень, 
посилення вимог до кіберстійкості та сталого розвитку.  
Встановлено, що підприємницька діяльність у сфері оброблення даних 
та хостингу є невід’ємним структурним елементом цифрової економіки та 
виконує інфраструктурну функцію для розвитку широкого кола галузей. У 
сучасних умовах дані перетворюються на стратегічний ресурс, а здатність 
підприємств ефективно обробляти, зберігати та захищати інформацію стає 
ключовою передумовою створення доданої вартості. Відповідно, розвиток 
підприємств сфери оброблення даних та хостингу безпосередньо впливає на 
темпи цифровізації, інноваційний потенціал і міжнародну 
конкурентоспроможність національної економіки. 
Обґрунтовано, що цифровізація докорінно змінює традиційні моделі 
підприємництва, формуючи нові бізнес-моделі, засновані на платформних 
рішеннях, хмарних сервісах, мережевих ефектах та масштабованості. Для 
підприємств з оброблення даних та хостингу характерними є високий рівень 
капіталомісткості, технологічної складності та залежності від зовнішніх 
факторів, зокрема енергетичних, регуляторних і кібербезпекових. Водночас ці 
підприємства отримують можливість швидкого масштабування, виходу на 
глобальні ринки та диверсифікації продуктового портфеля за рахунок розвитку 
IaaS, PaaS, SaaS, керованих сервісів, рішень з резервного копіювання та 
відновлення після збоїв. 
Аналіз світового ринку послуг оброблення даних та хостингу засвідчив 
стійкі тенденції до зростання, зумовлені поширенням хмарних технологій, 
штучного інтелекту, великих даних та Інтернету речей. Світовий ринок 
характеризується високим рівнем концентрації, домінуванням 
70 
 
гіпермасштабних провайдерів і водночас наявністю ніш для регіональних та 
спеціалізованих операторів. Посилюється роль таких факторів, як 
енергоефективність, відповідність стандартам ESG, кіберстійкість та здатність 
забезпечувати безперервність бізнес-процесів клієнтів. Ці тенденції формують 
нові вимоги до стратегічного управління підприємствами галузі. 
Дослідження українського ринку оброблення даних та хостингу 
показало, що він є відносно сформованим, але таким, що перебуває у стані 
трансформації. Наявність локальних операторів, розвиненого ІТ-сектору та 
зростаючого попиту з боку держави і бізнесу створює передумови для 
подальшого розвитку. Водночас ринок функціонує в умовах підвищених 
ризиків, пов’язаних з енергетичною нестабільністю, воєнними діями, 
обмеженим доступом до інвестицій та конкуренцією з глобальними хмарними 
провайдерами. Це обумовлює необхідність адаптивних стратегій розвитку, 
орієнтованих на стійкість, локалізацію та спеціалізацію. 
На основі SWOT-аналізу доведено, що українські підприємства сфери 
обробки даних та хостингу мають значний внутрішній потенціал, який може 
бути використаний для реалізації зовнішніх можливостей. До ключових 
сильних сторін належать високий рівень кваліфікації ІТ-кадрів, гнучкість 
управлінських рішень, здатність до швидкої технологічної адаптації, 
локалізована інфраструктура та конкурентні цінові пропозиції. Основними 
загрозами залишаються енергетичні ризики, кіберзагрози, регуляторна 
невизначеність і тиск з боку гіпермасштабних гравців. Це зумовлює 
доцільність використання SO-стратегій, спрямованих на активне зростання та 
використання внутрішніх переваг. 
Обґрунтовано, що стратегічні підходи до розвитку підприємств мають 
диференціюватися залежно від сегмента ринку. Інфраструктурні оператори 
(ЦОДи, колокейшн) можуть посилювати свої позиції через інвестиції в 
сертифікацію, мультизональні архітектури, енергоефективність і партнерства 
з хмарними провайдерами. Хмарні оператори мають потенціал розвитку через 
створення суверенних і гібридних хмар, експорт керованих сервісів та 
71 
 
інтеграцію з глобальними платформами. Малі та середні хостинг-провайдери 
здатні зміцнювати конкурентні позиції шляхом нішевої спеціалізації, 
регіональної орієнтації та клієнтоорієнтованого сервісу. 
Встановлено, що впровадження «зелених» і циркулярних рішень є 
ключовим стратегічним чинником довгострокового розвитку підприємств 
сфери оброблення даних та хостингу. Висока енергоємність дата-центрів, 
зростання навантаження від обчислень на основі штучного інтелекту та 
посилення екологічних вимог формують потребу у переході до 
енергоефективних технологій, використанні відновлюваних джерел енергії, 
оптимізації систем охолодження та впровадженні принципів циркулярної 
економіки. Екологічна орієнтація поступово трансформується з додаткової 
переваги на обов’язкову умову доступу до інвестицій і міжнародних ринків. 
Доведено, що успішна екологічна та технологічна трансформація галузі 
в Україні неможлива без формування комплексних інституційних і 
регуляторних рамок. Гармонізація національного законодавства з нормами ЄС, 
розвиток системи стандартизації та сертифікації, запровадження вимог до 
прозорості енергетичних та екологічних показників, а також створення 
економічних стимулів для інвестицій у «зелені» технології є необхідними 
умовами сталого розвитку галузі. Особливу роль відіграють механізми 
підтримки корпоративних договорів на постачання відновлюваної енергії, 
стимулювання рекуперації тепла та розвитку енергостійкої інфраструктури. 
Результати дослідження підтверджують, що розвиток підприємств з 
оброблення даних та хостингу має мультиплікаційний ефект для економіки 
України. Він сприяє зростанню інноваційної активності, створенню 
висококваліфікованих робочих місць, підвищенню цифрового суверенітету та 
інтеграції країни до європейського і глобального цифрового простору. В 
умовах післявоєнного відновлення цифрова інфраструктура може стати одним 
із ключових драйверів економічного зростання та структурної модернізації. 
 
  
72 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Філіппов В. Ю. Еволюція понятійно-категорійного апарату 
підприємництва. Економіка: реалії часу. Науковий журнал. 2019. № 1 (41). С. 
72-80. URL: https://economics.opu.ua/files/archive/2019/Nо1/72.pdf. 
2. Castells M. The Rise of the Network Society. Wiley-Blackwell, 2010. 
3. Краус Н. М.,. Краус К. М, Марченко О. В. Інноваційне 
підприємництво і цифровий бізнес: науково-економічна фіча розвитку та зміни 
в управлінні. DOI: 10.32702/2307-2105-2020.4.8 
4. Дергалюк М. О. Розвиток підприємницької діяльності в умовах 
цифровізації економіки. АГРОСВІТ. № 24. 2024. C. 95-102 
5. Ус Г.О., Коваль О.О. Цифрова економіка, її розвиток та економічна 
характеристика. Вісник Хмельницького національного університету. 2021. № 6 
(1). С. 70—72. DOI: https://www.doi.org/10.31891/2307-5740-2021-300-6-12 
6. Tanev, S. 2012. Global from the Start: The Characteristics of Born-
Global Firms in the Technology Sector. Technology Innovation Management 
Review, 2(3): 5-8. URL: http://doi.org/10.22215/timreview/532 
7. Як технології впливали на український бізнес у 2024 році: 
результати дослідження Kyivstar Business Hub. URL: 
https://hub.kyivstar.ua/articles/yak-tehnologiyi-vplivali-na-ukrayinskij-biznes-u-
2024-roczi-rezultati-doslidzhennya-kyivstar-business-hub 
8. Кононенко Ж. А., Карнаухова Г. В., Балюк О. В. Цифровізація 
підприємницької діяльності: значення та вплив. URL: 
https://doi.org/10.54929/2786-5738-2023-9-04-08 
9. Five Types of Data Centers. URL: https://www.coresite.com/blog/five-
types-of-data-centers 
10. Data Center Types: Enterprise to Edge Explained. URL: 
https://www.acceldata.io/blog/data-center-types-enterprise-to-edge-explained 
73 
 
11. Understanding Retail Colocation vs Wholesale Colocation. URL: 
https://www.datacenters.com/news/understanding-retail-colocation-vs-wholesale-
colocation 
12. Data Center: Key Components and Their Role in Cybersecurity. URL: 
https://www.fortinet.com/uk/resources/cyberglossary/data-center 
13. What is a Hyperscale Data Center?. URL: 
https://www.coresite.com/blog/what-is-a-hyperscale-data-center 
14. J.P.Morgan forecasts spending on data centers could boost US GDP by 
20 basis points in 2025-26. URL: https://www.reuters.com/markets/us/jpmorgan-
forecasts-spending-data-centers-could-boost-us-gdp-by-20-basis-points-2025-01-
16 
15. Kamiya, G. & Coroamă, V.C. (2025). Data Centre Energy Use: Critical 
Review of Models and Results. EDNA – IEA 4E TCP. 
16. Data-Processing and Hosting Services Market Scale cloud 
infrastructure adoption and secure, edge-enabled services. URL: 
https://www.precedenceresearch.com/data-processing-and-hosting-services-market 
17. Web hosting statistics 2025: Global trends, market insights, and key 
facts. URL: https://www.hostinger.com/ph/tutorials/web-hosting-statistics 
18. Charting AI’s Successful Course in Predictive. URL: 
https://www.bcg.com/publications/2023/predicitive-maintenance-in-manufacturing  
19. The Top Game-Changing Web Hosting Trends For 2025. URL: 
https://www.hostarmada.com/blog/the-top-game-changing-web-hosting-trends-for-
2025/ 
20. The next frontier of customer engagement: AI-enabled customer 
service. URL: https://www.mckinsey.com/capabilities/operations/our-insights/the-
next-frontier-of-customer-engagement-ai-enabled-customer-service 
21. Invisible CO2: Websites have a silent carbon impact we’re not talking 
about. URL: https://www.hostinger.com/blog/green-web-report 
74 
 
22. Data Centres and Data Transmission Networks. URL: 
https://www.iea.org/energy-system/buildings/data-centres-and-data-transmission-
networks 
23. Gartner Forecasts Worldwide Public Cloud End-User Spending to Total 
$723 Billion in 2025. URL: https://www.gartner.com/en/newsroom/press-
releases/2024-11-19-gartner-forecasts-worldwide-public-cloud-end-user-spending-
to-total-723-billion-dollars-in-2025 
24. The Top Web Hosting Trends to Look Out for in 2025. URL: 
https://rapyd.cloud/blog/web-hosting-trends/ 
25. Cyberattacks cost British businesses $55 billion in past five years, 
broker says. URL: https://www.reuters.com/technology/cybersecurity/cyberattacks-
cost-british-businesses-55-billion-past-five-years-broker-says-2024-11-25/ 
26. 300 Cyber Security Statistics, Facts & Figures. URL: 
https://keepnetlabs.com/blog/cyber-security-statistics-and-trends 
27. Ukraine Data Center Transformation Market (2025-2031) Outlook: 
Forecast, Revenue, Trends, Analysis, Growth, Value, Share, Companies, Industry & 
Size. URL: https://www.6wresearch.com/industry-report/ukraine-data-center-
transformation-market 
28. Аналіз ринку ЦОД України 2021 –  дослідження журналу «Мережі 
і Бізнес». URL: https://gigacenter.ua/ua/news/analiz-runka-cod-ukrainu-2021-
issledovanie-zhurnala-seti-i-biznes 
29. Ukraine Data Centers Facility (DCF) Market – Industry Trends and 
Forecast to 2030. URL: https://www.databridgemarketresearch.com/reports/ 
ukraine-data-centers-facility-dcf-market 
30. Кількість дата-центрів за країнами (листопад 2025). URL: 
https://www.cargoson.com/uk/blog/kilkist-data-tsentriv-za-krainamy 
31. URL: https://www.datacentermap.com/ukraine/ 
32. De Novo. Офіційний сайт. URL: https://denovo.ua/ 
33. Датацентр «ПАРКОВИЙ». Офіційний сайт. URL:  
https://datapark.ua/. 
75 
 
34. GigaCloud. Офіційний сайт. URL:  https://gigacloud.ua/ 
35. Kyivstar (Colocation / ЦОД). Офіційний сайт. URL:  
https://kyivstar.ua/business/products/ colocation 
36. Datagroup / Volia. Офіційний сайт. URL: https://www.datagroup.ua/ 
37. GigaCenter. Офіційний сайт. URL: https://gigacenter.ua/ 
38. UCloud. Офіційний сайт. URL: https://ucloud.ua/ 
39. DataStore. Офіційний сайт. URL: https://datastore.net.ua/ 
40. HostPro. Офіційний сайт. URL: https://hostpro.ua 
41. DeltaHost. Офіційний сайт. URL: https://deltahost.com/ 
42. Опендатабот. Офіційний сайт. URL:  https://opendatabot.ua/ 
43. Bawden Т. Global warming: Data centres to consume three times as 
much energy in next decade, experts warn. URL: 
https://www.independent.co.uk/climate-change/news/global-warming-data-centres-
to-consume-three-times-as-much-energy-in-next-decade-experts-warn-
a6830086.html 
44. The environmental impact of data centers. URL: 
https://www.staxengineering.com/stax-hub/the-environmental-impact-of-data-
centers/ 
45. Кількість дата-центрів за країнами (листопад 2025). URL: 
https://www.cargoson.com/uk/blog/kilkist-data-tsentriv-za-krainamy 
46. The environmental impact of data centers. URL: 
https://www.staxengineering.com/stax-hub/the-environmental-impact-of-data-
centers/ 
47. Data Centres and Data Transmission Networks. URL: 
https://www.iea.org/energy-system/buildings/data-centres-and-data-transmission-
networks 
48. Commission Regulation (EU) 2019/424 of 15 March 2019 laying down 
ecodesign requirements for servers and data storage products pursuant to Directive 
2009/125/EC of the European Parliament and of the Council and amending 
76 
 
Commission Regulation (EU) No 617/2013. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-
content/EN/TXT/?qid=1553786820621&uri=CELEX%3A32019R0424 
49. Directive (EU) 2023/1791 of the European Parliament and of the 
Council of 13 September 2023 on energy efficiency and amending Regulation 
(EU) 2023/955 (recast). URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2023/1791/oj 
50. Acton, M., Booth, J. and Paci, D. 2025 best practice guidelines for the 
EU code of conduct on data centre energy efficiency. European Commission: Joint 
Research Centre, Publications Office of the European Union, 2025. URL: 
https://data.europa.eu/doi/10.2760/9449356  
51. Directive (EU) 2022/2464 of the European Parliament and of the 
Council of 14 December 2022 amending Regulation (EU) No 537/2014, Directive 
2004/109/EC, Directive 2006/43/EC and Directive 2013/34/EU, as regards 
corporate sustainability reporting. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-
content/EN/TXT/?uri=CELEX:32022L2464 
52. Climate Neutral Data Centre Pact. URL: 
https://www.climateneutraldatacentre.net/ 
53. Hasty Imposition of Minimum Performance Standards May Undermine 
Environmental Progress. URL: https://www.climateneutraldatacentre.net 
/2025/07/29/hasty-imposition-of-minimum-performance-standards-may-
undermine-environmental-progress/ 
54. The Open Compute Project. URL: https://www.opencompute.org/
Репозиторій ЧДТУ
