ChSTU repository

2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ	ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ	CHERKASY	STATE TECHNOLOGICAL	UNIVERSITY

	 Факультет	гуманітарних технологій	Кафедра дизайну		 	Освітня програма   «Дизайн і візуальна культура»	 	Спеціальність          022 Дизайн	



	 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА		на тему: «СПЕЦИФІКА ПРОЄКТУВАННЯ ДИДАКТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ»		Студент групи МДЗ-97 							          О.Р. Чорнобай		Кандидат мистецтвознавства, доцент				          Н.М. Чугай		«Допуск до захисту»	Завідувач кафедри дизайну			Інна ЯКОВЕЦЬ				 	  ____2024рік	
			Черкаси 2024	            Черкаський державний технологічний університет			(назва ЗВО)		Кафедра дизайну	Факультет гуманітарних технологій				Спеціальність 022 – Дизайн			«ЗАТВЕРДЖУЮ»		Завідувач кафедри дизайну	 	Інна ЯКОВЕЦЬ	„ 	”     	        2024р.		ЗАВДАННЯ	до кваліфікаційної випускної роботи магістра		Чорнобай Олені Романівні	(прізвище, ім’я, по батькові)		1.Тема роботи: «Специфіка проєктування дидактичного обладнання для дітей з порушенням зору»	затверджена наказом по університету від «_________»_____ р. №______	2.Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи    04.12.2024 		3.Вихідні дані: теоретичні відомості за проблемою дослідження, аналоговий ряд дидактичного обладнання для дітей з порушенням зору. 	4.Зміст випускної роботи: ВСТУП. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛIДЖЕННЯ. 1.1. Аналіз наукових робіт за темою дослідження. 1.2. Практичний досвід зі створення дидактичного обладнання. 1.3. Методи дослідження. РОЗДІЛ 2. ДИДАКТИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВИХ ЗАННЯТЬ. 2.1. Опис психолого-педагогічних умов надання освітніх послуг дітям з вадами зору. 2.2. Специфіка проєктування дидактичного обладнання для дітей з вадами зору. 2.3. Класифікація дидактичного обладнання для дітей з вадами зору. РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗІ СТВОРЕННЯ ДИДАКТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ. ПРОЄКТНА ПРОПОЗИЦІЯ ДИДАКТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ. 3.1. Рекомендації щодо створення дидактичного обладнання 3.2. Проєктна пропозиція дидактичного обладнання для дітей з порушенням зору ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ.	5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини 1600×2300 см. Додатки: 20 стор. формату А4.	6.Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються			Розділ	КонсультантПідпис, датазавдання	видавзавдання	прийнявГрафічна частинаЧугай Н.М./ Стеценко К.М.Наукове дослідженняЧугай Н.М.Загальне керівництвоЧугай Н.М.Макет/відеопрезентаціяЧугай Н.М./ Стеценко К.М.
	Дата видачі завдання_______________________________________________		КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН		№ з/пНазва етапів дипломного проекту (роботу)Термін виконання етапів проекту (роботи)Примітка1.Затвердження теми роботи, керівника13.06.20242.Робота з аналогами, збір інформації01.07.20243.Заслуховування про виконання першого етапу роботи07.09.20244.Звіт про перші два розділи магістерської роботи08.10.20245.Затвердження ідеї дизайнерського рішення проекту та кінцевого варіанту плану25.10.20246.Попередній захист випускної роботи магістра05.11.20247Робота над макетом/відео презентацією кваліфікаційної роботи18.11.20248.Захист випускної роботи магістра04.12.2024
	Керівник 	         Наталiя ЧУГАЙ	(підпис)		Завдання прийняв до виконання          	                 Олена ЧОРНОБАЙ	      (підпис)	ВСТУП……………………………………………………………………………	2
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………..	4
1.1. Аналіз наукових робіт за темою дослідження…………………………...	4
1.2. Практичний досвід зі створення дидактичного обладнання……………	6
1.3 Методи дослідження……………………………………………………….	8
РОЗДІЛ ІІ. ДИДАКТИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ КОРЕКЦІЙНО- РОЗВИТКОВИХ ЗАННЯТЬ……………………………………………….....	10
2.1. Опис психолого-педагогічних умов надання освітніх послуг дітям з вадами зору………………………………………………………………………	10
2.2. Специфіка проєктування дидактичного обладнання для дітей з вадами зору……………………………………………………………………………….	17
2.3. Класифікація дидактичного обладнання для дітей з вадами зору………..	20
РОЗДІЛ ІІІ. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗІ СТВОРЕННЯ ДИДАКТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ. ПРОЄКТНА ПРОПОЗИЦІЯ ДИДАКТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ…………………	23
3.1. Рекомендації щодо створення дидактичного обладнання………………..	23
3.2. Проєктна пропозиція дидактичного обладнання для дітей з порушенням зору………………………………………………………………..	25
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………	35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...	37
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...	42




ВСТУП

У сучасному світі, де інклюзивність і рівність можливостей є ключовими цінностями, створення обладнання для людей із порушеннями зору перетворюється не лише на технічне завдання, але й на важливу моральну та етичну місію.
Актуальність роботи. Важливість використання принципів використання універсального дизайну є невід’ємною частиною при розробленні обладнання для дітей з порушенням зору. За даними Національної служби здоров’я України, кількість людей із втратою або погіршенням зору зросла з 17 478 осіб у 2021 році до 19 551 у 2022-му, а лише за перші сім місяців 2023 року лікарі вже зафіксували понад 19 тисяч подібних випадків [2]. Варто зазначити, що серед 100 тисяч незрячих людей понад 10 тисяч становлять діти. Проблема дитячої сліпоти та порушень зору є надзвичайно актуальною, оскільки вона займає четверте місце серед основних причин дитячої інвалідності в Україні.
Дане наукове дослідження ґрунтується на багаторічній співпраці кафедри дизайну Черкаського державного технологічного університету та Черкаської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради, де навчаються діти з вадами зору (Договір про співпрацю № 35-Д від 04.04.2023). 
Мета роботи – виявити та проаналізувати специфіку дизайн-проєктування дидактичного обладнання для дітей з вадами зору, а також запропонувати дизайн-проєкт дидактичного обладнання для дітей з вадами зору (макети одягу в мініатюрі).
Об’єкт дослідження – дидактичне обладнання для дітей з вадами зору.
Предмет дослідження – специфіка проєктування дидактичного обладнання для дітей з вадами зору.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:
проаналізувати матеріали, присвячені вивченню питань створення дидактичного обладнання;
проаналізувати міжнародний та вітчизняний досвід зі створення дидактичного обладнання;
визначити роль застосування принципів універсального дизайну при створенні тактильних макетів;
сформулювати рекомендації щодо створення дидактичного обладнання для дітей з вадами зору;
запропонувати авторський об’ємний тактильний посібник, який представляє собою макети одягу в мініатюрі.
Апробація. 
1. Чугай Н., Стеценко К., Чорнобай О.Р. Специфіка створення дидактичного обладнання для дітей з особливими освітніми потребами // Perspectives of contemporary science: theory and practice. Proceedings of the 8th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Lviv, Ukraine. 2024. Pp. 484-491. URL: https://sci-conf.com.ua/viii-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-perspectivesof-contemporary-science-theory-and-practice-16-18-09-2024-lviv-ukrayina-arhiv/ 
2. Чугай Н.М., Яковець І.О., Стеценко К.М., Чорнобай О.Р. Використання принципів універсального дизайну при розробці тактильних посібників для дітей з порушенням зору // Синергія науки і бізнесу у повоєнному відновленні регіонів України : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (ХНТУ, 24–26 квітня 2024 року) у 3-х т. ; Т. 1 / за ред. О. В. Чепелюк. – Одеса : Олді+, 2024. – 514 с., с. 230-234 
Структура роботи. Робота складається з теоретичного дослідження, графічної частини та макету. Теоретичне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основної частини дослідження становить 32 сторінки, повний обсяг з додатками — 45 ст.


РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Аналіз наукових робіт за темою дослідження
Проєктування дидактичного обладнання для дітей із порушенням зору вимагає комплексного підходу, який враховує їхні унікальні потреби. Це передбачає поєднання педагогічних принципів, психологічних особливостей і сучасних технологічних рішень.
Дидактичне обладнання для дітей з вадами зору – це спеціально розроблені навчальні засоби та матеріали, які сприяють розвитку та навчання дітей із порушеннями зору. Це обладнання адаптоване для використання тактильних, слухових та інших сенсорних стимулів, компенсуючи зорові обмеження дитини.
З перших днів життя незряча дитина потребує створення умов для повноцінного пізнання світу, адже її можливості значно обмежені через порушення зору. У цьому процесі ключову роль відіграють підтримка батьків і педагогів, які стають рушієм інтелектуального та психосоціального розвитку дитини. Максимальне розкриття здібностей у ранньому віці з урахуванням збережених фізичних і психічних можливостей є важливою передумовою успішного подальшого розвитку та інтеграції в суспільство. Саме тому використання дидактичного обладнання стає необхідною умовою для розвитку дітей із порушенням зору.
Як зазначають у своїй статті Ю. Білик та О. Василенко «Особливості життєдіяльності дітей з вадами зору», у сліпих дітей втрата функції зору компенсується активною роботою збережених аналізаторів – слухового, тактильного, смакового, шкірного тощо. У процесі розвитку вони освоюють нові способи сприйняття й аналізу навколишньої реальності, а також орієнтування в просторі, що відіграє важливу роль у їхній пізнавальній діяльності. Значне значення мають спеціально організоване навчання і виховання, які запобігають виникненню вторинних відхилень у розвитку, стимулюють і формують компенсаторні процеси. Для успішного компенсаторного розвитку важливим є формування високих соціальних мотивів, розвиток свідомості й активності в різних видах діяльності, виховання наполегливості й самостійності, а також оптимізація комунікації в колективі [16].
У науково-методичному посібнику «Особливості розвитку дітей дошкільного віку з порушенням зору» розглядаються труднощі, з якими стикаються діти та педагоги під час організації освітнього процесу. Зокрема, при підборі ігрового та дидактичного матеріалу для занять у групах або підгрупах необхідно враховувати специфіку психофізичного розвитку дітей із різними порушеннями зору. Основні вимоги до такого матеріалу включають:
відповідність змісту заняття програмі дитячого садка для певної вікової групи, реальному стану зору дітей та рівню їхніх уявлень, встановленому під час індивідуального обстеження;
реалістичність об’єктів і їх зображень;
доступність для сприйняття кожною дитиною;
педагогічну доцільність і корекційний потенціал (багаторазове використання в різних видах діяльності для досягнення корекційних цілей);
зовнішню привабливість і естетичність;
системний підхід у доборі матеріалів із перевагою посібників, які демонструють динаміку розвитку явищ, процесів чи об’єктів;
адаптацію матеріалів до особливостей зорового сприйняття дітей із порушеннями зору (усунення зайвих деталей, підсилення контрастності, додавання звукового супроводу тощо).
Ці рекомендації підкреслюють важливість спеціального підходу до розробки дидактичного обладнання [17].
Зорочкіна Т. у своїй статті «Тактильні посібники як засіб корекції сенсорного розвитку молодших школярів із порушеннями зору» висвітлено важливість створення та використання тактильних книг та посібників в освітній процес. Авторкою проаналізовано останні публікації та дослідження по цій темі та сформульовано рекомендації щодо запровадження тактильних книг та посібників у навчальному процесі [10].
У статті Л. Я. Маїк, Н. Д. Лотошинської та Т. С. Голубник «Аналіз процесів макетування і верстання тактильних видань для дітей з проблемами зору» висвітлено широкий спектр питань, пов’язаних із розробкою тактильних книг і макетів. Розкриття цих аспектів сприяє глибшому розумінню сутності проблем та шляхів їх вирішення. Матеріали статті орієнтовані на фахівців, які працюють у цій галузі, та надають цінну інформацію для вдосконалення практичної діяльності [1].
Також у дослідженні Тайванського університету «Створення тактильних навчальних матеріалів для студентів із вадами зору та сліпих студентів за допомогою хмарних обчислень AI» подано інформацію щодо застосування розробленої програми на основі штучного інтелекту, яка може допомогти при створенні тактильних макетів. Система TacPic була розроблена як онлайн-платформа для створення тактильних освітніх матеріалів (TEM) на основі зображень, введених користувачами, які не мають попереднього досвіду тактильної розробки фотографій або 3D-друку [24]. 


1.2. Практичний досвід зі створення дидактичного обладнання
Команда з Женевського університету (UNIGE) у співпраці з Університетом Люм’єр Ліон 2, Університетом Париж 8 і видавництвом «Les Doigts Qui Rêvent» розробила книгу тактильних ілюстрацій, до яких асоціюються звуки. Цей інноваційний інструмент полегшує розпізнавання предметів дітьми з вадами зору або без них. 
Ця книжка під назвою «Petite main se promène» («Долонька йде гуляти») – ще на стадії прототипу – складається з чотирьох сторінок. На кожній сторінці міститься дія, яку діти виконують руками, що нагадує реальну взаємодію з певними предметами. На кожній сторінці діти слухають звуки, які спонукають їх маніпулювати предметами. Наприклад, коли діти чують аудіоінструкцію «Ти теж піднімайся сходами своїми пальцями», вони піднімаються маленькими сходами, які видають звуки кроків, коли вони зустрічаються з їхніми пальцями. Книгу створено за активної участі одинадцяти дітей віком від 5 до 11 років із різним ступенем порушення зору [20] Аналог 2 (Додаток А, рис. А2.).
Тактильна книжка-картинка для незрячих дітей «Дивовижний світ» [Čudesan svijet] – це магістерський дипломний проєкт Zrinka Horvat. Основною ідеєю цієї тактильної книжки з картинками було вибрати та зобразити мотиви так, щоб вони спиралися не на зорову пам’ять, а радше на тактильні взаємодії та їх асоціації з існуючими об’єктами.
Реконструйовано традиційну форму книги. Сторінки збільшуються, щоб забезпечити достатньо фізичного простору для взаємодії. Щоб уникнути важкості кінцевого продукту, були використані надзвичайно легкі матеріали. Щоб користувачеві було комфортніше читати, книга не має палітурки, натомість сторінки обгорнуті тканиною.
Незважаючи на те, що основною фокус-групою були сліпі діти, проект розроблено інклюзивним способом. Тому книгу можуть використовувати як діти зі слабким зором, так і діти без порушення зору. Крім шрифту Брайля, також друкується збільшений текст. Кольорове кодування проєкту (темно-синій з жовтими деталями) забезпечує високий візуальний контраст для слабозорих дітей [30]. Аналог 3 (Додаток А,  рис. А3.)
Проєкт у співпраці з Інноваційним центром допоміжних технологій Уельського університету Трініті-Сент-Девід розглядав нові способи залучення людей з вадами зору шляхом вивчення використання 3D-друку та тактильних карт для підтримки самостійних подорожей і навігації в Уельсі. Sustrans і Інноваційний центр допоміжних технологій (ATiC) співпрацювали над проєктом, який може змінити взаємодію людей з вадами зору. Ці карти були створені з використанням різних виробничих процесів, щоб визначити, як найкраще донести особливості міського дизайну до людей з вадами зору. Однією з цілей дослідження було також залучити людей з вадами зору до кращого розуміння активних планів подорожей, які найбільше вплинуть на них [14] Аналог 4 (Додаток А, рис. А.4.).
Джованн Б. Дініз і Лучан В. Сіта розробили тактильні графічні ілюстрації та тривимірні моделі, побудовані з фіксованого мозку, які можна було б використовувати в класі для покращення навчання та інтеграції студентів із вадами зору або сліпих. Перший набір складався з уже існуючих фіксованих мізків (цілих або розрізнених), які вони покрили текстурованими матеріалами. Другий набір складався з друкованих електронних малюнків, які показували конкретні структури та ділянки, на які ми наклеювали текстуровані тканини.
У першому наборі вони підготували п’ять фіксованих зразків людського мозку шляхом покриття основних анатомічних особливостей, включаючи кілька неокортикальних півкуль і один стовбур мозку та мозочок. Третім зразком була півкуля головного мозку, призначена для дослідження головних звивин. Щоб покрити півкулі, тонкі шари тканини були вирізані на розміри, трохи більші за звивини, і були закріплені на мозку за допомогою невеликих шпильок уздовж їхньої довжини [11] Аналог 5 (Додаток А, рис. А5.).
У 2020 році в рамках традиційного туру по Японії була організована спеціальна виставка «Тактильні книжки з малюнками з Італії», відібраних і випущених Італійською федерацією інститутів для незрячих. Це  перший раз, коли виставка книжок із картинками в Японії має проект, орієнтований на відвідувачів із вадами зору. Захід мав величезний успіх з першого етапу пересувної виставки, зацікавивши видавців та викладачів, а також незрячих та слабозорих відвідувачів, які згодом можуть особисто побачити деяких ілюстраторів виставки.


1.3 Методи дослідження
Було проведено всебічне дослідження особливостей розробки дидактичного обладнання. На початковому етапі використовувалися методи аналізу та синтезу. Вивчення наукових праць у цій галузі, а також аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду допомогли виявити ключові закономірності та специфіку проєктування дидактичного обладнання.
Термінологічний принцип було застосовано для аналізу та уточнення понятійного апарату (зокрема запропоновано визначення «дидактичне обладнання для дітей з вадами зору») та при опануванні спеціальної літератури зі створення дидактичного обладнання та специфіки інклюзії в освіті.
Для узагальнення досліджених понять та роз’яснення термінів, принципів, законів у контексті об’єкту дослідження використовується теоретичний метод дослідження – пояснення. З метою більш доступного подання інформаційної частини був використаний також інфографічний метод, як такий, що ілюструє та візуально пояснює результати інших досліджень.
Для забезпечення більш точних результатів дослідження при розробці тактильних макетів застосовувався метод моделювання. У процесі створення інформаційного зображення об’єкта було запропоновано оригінальне рішення проблеми у вигляді дизайн-проєкту мініатюрних моделей одягу. Ці зразки, пропорційні до реального одягу, були створені достатньо компактними, щоб їх можна було зручно тримати в руках і досліджувати.


РОЗДІЛ ІІ
ДИДАКТИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ КОРЕКЦІЙНО РОЗВИТКОВИХ ЗАННЯТЬ

2.1. Опис психолого-педагогічних умов надання освітніх послуг дітям з вадами зору
Початок навчального року знаменує собою зміну способу життя дитини. Це принципово нова соціальна ситуація розвитку особистості. Перехід до шкільного життя пов'язаний зі зміною основної діяльності з гри на навчання. Дитина починає усвідомлювати, що вона виконує суспільно важливу діяльність – навчається, і важливість цієї діяльності оцінюється оточуючими [20].
Отже, психолого-педагогічний супровід дітей з порушеннями психофізичного розвитку під час навчально-виховного процесу визначає їх здатність до засвоєння відповідних загальноосвітніх програм і коригування відхилень у навчально-виховному процесі  розвитку, соціальної адаптації та психологічного розвитку в спеціально створених  психолого-педагогічних умовах навчальні заклади. Такий підхід є визначальним при побудові програм розвитку особистості та індивідуальних навчальних планів для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в умовах інклюзивного навчання.
Вчені відзначають, що шлях психічного розвитку немовлят з порушенням зору дуже особливий як за ритмом, так і за якісними характеристиками. Спостереження за сліпими дітьми від 2 до 3 місяців показує, що характер їх реакцій і поведінки мало чим відрізняється від дітей з нормальним зором. Невеликі відмінності в поведінці пояснюються специфікою і структурою  психічних дій дітей раннього віку і пов'язані з різноманітністю інформації, яку вони отримують [40].
Характерною особливістю дітей з порушенням зору є також  зниження рухової активності, яка безпосередньо залежить від ступеня ураження центрального зору. Виражені порушення зору негативно впливають на формування чіткості зору, швидкості, здатності до координації рухів,  розвитку функціональна рівновага та орієнтація в просторі. Порушення зору спричиняє відхилення у розвитку ритмічного почуття  на основі зорового, слухового, тактильного та кінестетичного сприйняття [40].
Психолого-педагогічний супровід дітей з обмеженими можливостями (на основі досліджень Л. Гречко) включає профілактику, діагностику (індивідуальну та колективну), консультування  (індивідуальну та колективну); розвивальна робота (індивідуальна та групова); корекційна робота (індивідуальна та колективна); освіта, психологічна підготовка: формування психологічної культури, психологічного розвитку, педагогічної майстерності учнів, керівництва закладів освіти, педагогів, батьків; Перевірити програми, проекти, підручники, освітнє середовище, професійну діяльність фахівців закладу освіти.
Модель психолого-педагогічної підтримки учнів з особливими освітніми потребами розроблена З. Софій [28]. Вона має свою специфіку, зумовлену обмеженістю характеру даної дитини, особливостями його індивідуального розвитку.
Крім того, автор виділяє етапи загального забезпечення: 
Перший етап  початковий, керівництво навчального закладу забезпечує правові, матеріально-технічні, освітньо-медійні правові, соціально-психологічні та інші  необхідні потреби для організації навчання.
Другий етап – психолого-педагогічна діагностика, в якій психологічна діагностика передує педагогічній.
На третій фазі – відновлювальні роботи – санація проводиться відповідно до виявлених проблем.
Експериментальні дослідження Л. Григор'євої, яка спеціалізується на вивченні зорової діяльності дітей, показали, що зоровий комфорт залежить: від загального освітлення, яке визначає ступінь реакції очей на симпатію, від положення джерела світла по відношенню до напрямку зору, обмежте сліпучий ефект джерела світла, уникайте тіней та інших об’єктів. Тому серед інших гігієнічних умов важливе місце займають вимоги до умов штучного та природного освітлення, що сприяє попередженню зорової втоми у дітей з вадами зору.
Положення дітей у класі особливо важливе для створення оптимальних гігієнічних умов для зорового сприйняття, яке здійснюється залежно від їхнього зорового діагнозу, а не зросту (С.Риков, І.Самаль, Є.Синьова, С.Федоренко та ін.) [29].
При організації навчально-виховного та корекційного процесу дітей з вадами зору важливо дотримуватись офтальмологічних та гігієнічних вимог до наочних матеріалів та засобів навчання.
Вони підібрані таким чином, щоб одночасно відповідати офтальмологічним і освітнім вимогам. Важливо також пам'ятати  про правильну демонстрацію інтуїтивних здібностей, особливо шляхом збільшення часу на роздуми, поєднання розгляду інтуїтивних здібностей з промовою вчителя, коментарями та поясненнями.
Наступним завданням забезпечення ефективного психолого-педагогічного супроводу є формування психологічної готовності  педагогів, батьків та учнів  до взаємодії з дітьми з вадами зору.
Робота психологів із підтримки дітей з вадами зору у вирішенні цього завдання включає: 
сприяння вчителям, батькам та учням ознайомлення  з особливостями дітей з вадами зору та їх формування  у дітей з обмеженими можливостями інклюзивного навчання; 
забезпечити спілкування та позитивний соціальний статус дітей з вадами зору у школах та шкільних колективах.
Саме психологічна підготовка формується через консультації, лекції, семінари, лекції, виступи на батьківських зборах, педагогічних нарадах тощо. Зміст цих форм роботи спрямований на подолання упередженого ставлення до дітей із вадами зору, формування толерантного ставлення до них [26].
Попередження та подолання вторинних відхилень у розвитку дитини, формування у дітей з вадами зору психологічної установки  на подолання труднощів – це одне з основних завдань психолого-педагогічного супроводу, на якому ми акцентували увагу. Його реалізація потребує використання мультидисциплінарного підходу, що означає роботу в командах багатьох різних експертів: психологів, педагогів, корекційного персоналу, соціальних педагогів, медичного персоналу економіки тощо.
Першочерговим завданням є забезпечення спеціальних умов для організації навчально-пізнавальної діяльності дітей, а саме: 
створення офтальмогігієнічних умов для навчально-виховного процесу навчання дітей з порушенням зору (безбар’єрний простір, організація робочого місця).
відстань від очей при читанні, допустиме безперервне завантаження зображень, правильний вибір і використання наочного обладнання); 
забезпечує індивідуальний підхід залежно від особливостей і здібностей кожної конкретної сліпої або слабозорої дитини (коригування навчальних матеріалів і методів, модифікація змісту і складності навчальних завдань навчання, вибір спеціальних форм і методів навчальної діяльності тощо) ;
забезпечення корекційно-компенсуючої спрямованості уроку (навчання сліпих дітей  прийомам і способам сенсорної, розумової та практичної діяльності; виховання, конкретизація, уточнення уявлень і життєвих переживань дітей про предмети і явища навколишнього світу; активізація їх розумової діяльності) .
Основні офтальмогігієнічні вимоги до організації навчальної діяльності в школах для дітей з вадами зору чітко викладені в працях Є. Аветісова, Л. Григор’євої, С. Рикова, Є. Синьової та С. Федоренка.
Візуальний комфорт залежить: від загального освітлення, яке визначає ступінь адаптації очей, від положення джерела світла відносно напрямку погляду, від обмеження сліпучого ефекту джерела світла, уникнення тіней тощо 
Тому серед інших гігієнічних умов важливе місце займають вимоги до умов штучного та природного освітлення, що сприяє попередженню зорової втоми у дітей з вадами зору.
Розташування дітей у класі особливо важливо для створення оптимальних гігієнічних умов для зорового сприйняття, яке здійснюється залежно від їх зорової діагностики, а не зросту (С. Риков, І. Самал, Є. Синьова, С. Федоренко) [28].
При організації навчально-реабілітаційного процесу для дітей із вадами зору важливо дотримуватись рекомендованих гігієнічних вимог до наочних матеріалів і засобів навчання (Л. Плаксіна, Є. Синьова, В. Феоктистова, С. Федоренко). Вони підібрані таким чином, щоб одночасно відповідати офтальмологічним і освітнім вимогам.
Важливо також пам’ятати про належну демонстрацію ясності, особливо шляхом збільшення часу на обдумування, поєднання роздумів над ясністю з висловлюваннями, коментарями та поясненнями вчителя [28].
Наступним завданням забезпечення ефективного психолого-педагогічного супроводу є формування психологічної готовності  педагогів, батьків та учнів  до взаємодії з дітьми з вадами зору.
Робота психологів із надання допомоги дітям з вадами зору у вирішенні цього завдання включає: 
сприяння ознайомленню педагогічним колективом, батьками та учнями з особливостями дітей з вадами зору та формуванню у них позитивного ставлення  до інклюзивної освіти; 
забезпечити комунікативні здібності та позитивний соціальний статус дітей з вадами зору у школах та шкільних колективах.
Ця психологічна підготовка формується через консультації, семінари – практикуми, консультування, виступи на батьківських зборах, виховні збори тощо. Зміст цих форм роботи спрямований на подолання упередженого ставлення до дітей з вадами зору, формування толерантного ставлення до них. Попередження та подолання вторинних відхилень у розвитку дітей та формування у дітей з вадами зору психологічних установок на подолання труднощів є одним із основних завдань психолого-педагогічного супроводу. Його реалізація потребує застосування мультидисциплінарного підходу, тобто командної роботи багатьох різних спеціалістів: психологів, педагогів, корекційних педагогів, соціальних педагогів, медичного персоналу за кордоном.
Зупинимося більш детально на завданнях психологів і психологів, як головних спеціалістів з психолого-педагогічного супроводу навчально-пізнавальної діяльності дітей з обмеженими можливостями розвитку, при плануванні та реалізації індивідуальної програми розвитку дитини [26].
Розробляючи індивідуальну програму розвитку дитини, морфолог спільно з психологом повинен визначити: 
Розуміння дитиною своєї вади, можливостей,  усвідомлення необхідності корекції наявних вторинних відхилень у дитячому розвитку. Це дозволить пізнати рівень і здатність саморегуляції, необхідної умови для успішного здійснення  корекційно-розвивального навчання. Для цього необхідно зібрати від дітей інформацію: знання про переваги носіння окулярів; лікування і непрохідність; розуміти свою потребу в організації  особистого простору для занять і дозвілля; розуміти необхідність звертатися за допомогою саме тоді, коли вона найбільше потрібна; виявляти автономію щодо власної поведінки.
Специфічні проблеми соціальної адаптації дозволяють дітям з порушенням зору  самостійно, а при необхідності і за допомогою дорослих, вирішувати конфліктні ситуації. З цією метою актуально дослідити: способи використання дітьми мультисенсорного характеру сприйняття при зустрічі та спілкуванні з людьми; чи використовує він зоровий контакт для спілкування, незалежно від гостроти зору; Чи задає він собі запитання, щоб отримати нову інформацію, чи, навпаки, пасивний.
Сформованість потреби до трудової діяльності, особливо тих видів праці, формування навичок до яких може бути ускладнене через порушення координації рухів при глибоких порушеннях зору.
Попередня діагностична робота дозволить правильно визначити зміст напрямків корекційної роботи тифлопедагога в умовах інклюзивного навчання з дитиною, яка має порушення зору, а саме: розвиток мовлення, пізнавальної та емоційно-вольової сфери, формування навичок соціально-побутового та просторового орієнтування.
Під час розробки та реалізації індивідуальної програми розвитку дитини з порушеннями зору психолог повинен спрямовувати свою роботу на:
виявлення труднощів, які виникають у дітей з порушеннями зору у навчанні, спілкуванні, під час взаємодії з педагогами та однолітками; рівня розвитку пізнавальних процесів, працездатності, емоційно-вольової сфери; визначення причин виявлених труднощів та потенційних можливостей у розвитку; проведення спостережень за дитиною для вивчення її нахилів, інтересів, потреб ;
корекцію вторинних відхилень: розвиток компенсаторних способів сприймань, в тому числі і формування умінь раціонально використовувати порушені функції зору; формування і стимуляція сенсорно-перцептивних та когнітивних функцій; формування уміння відтворювати основні емоційні стани; формування інтересу до спілкування, уміння використовувати вербальні і невербальні засоби в його процесі; формування довільних психічних процесів, основ самоконтролю за власною поведінкою, вираженням емоційних станів в різних ситуаціях та видах діяльності тощо. Крім того, слід пам’ятати, що саме метод супроводу дозволяє психологу в повній мірі забезпечити не просто «зняття» проблеми, яка виникла у дитини з порушення зору в умовах інклюзивного навчання, але і розвиток і саморозвиток дитини, оскільки створює орієнтоване поле розвитку і умови для вибору, що, у свою чергу, формує необхідні передумови для прийняття оптимальних рішень в різних подальших ситуаціях.
Основною метою психолого-корекційної роботи є виявлення позитивних якостей дітей з порушенням зору, подолання негативних проявів і формування навичок встановлення різноманітних соціальних стосунків.
 Основними методами психолого-корекційної роботи практичних психологів, які працюють з дітьми та підлітками з вадами зору, є ігри (ситуаційні, дидактичні, творчо-рольові, організаційні, наслідувальні, ділові, творчі ігри-драматизації), фізіотерапевтичні методи, тренінги та ін. [29].


2.2. Специфіка проектування дидактичного обладнання для дітей з вадами зору
Розробка обладнання для дітей з вадами зору є складним і багатогранним процесом, що вимагає врахування багатьох конкретних потреб і обмежень. Основна мета цього пристрою – дати дітям з вадами зору можливість розвиватися, навчатися та повноцінно інтегруватися в суспільство. Важливими аспектами цього процесу є безпека, ергономічність, функціональність і використання сучасних технологій. Сьогодні в Україні порушення зору посідають перше місце серед інших захворювань. Для опису стану студентів із вадами зору використовуються такі терміни, як залишковий зір, знижений зір, порушення зору, повна сліпота. Стан видимості можна описати наступним чином:
«Сліпі діти» – діти з певними проблемами зору, які  потребують спеціальної освіти. Спеціальні спостереження дослідників-тифлопедагогів свідчать про те, що сліпа дитина, усвідомивши, що вона  не все і погано бачить, відчуває проблеми суто психічного характеру: а З одного боку, вона не відчуває себе сліпою, з іншого, вона не відчуває себе сліпою. Невдачі та труднощі в навчанні, грі та спілкуванні часто погано оцінюються дітьми, що викликає дратівливість, замкнутість, негативізм та інші негативні  риси. У зв'язку з неповним або спотвореним усвідомленням навколишнього, мислення цих дітей дещо бідне і фрагментарне; Отримана інформація погано запам'ятовується. Діти важко читають, пишуть, виконують практичні роботи, швидко втомлюються, що призводить до зниження інтелектуальних і фізичних здібностей. Тому при організації навчального процесу вони потребують певного зорового навантаження та безпечного режиму [23]. 
Наприклад дослідниця тактильної ілюстрації Даніель Валенте розглядає різні типи ілюстрації для дітей із вадами зору  з точки зору мистецтва дизайну , пов’язаного з включенням візуального та невізуального світів. Вона використовує книжковий приклад, щоб показати модель, яка працює з типом значка та базує дії, що виконуються над об’єктом, з точки зору дизайну [42].
У статті « тактильні книжки для сліпих: дизайну для кожного» дослідниця запропонувала три принципи інклюзивного книжкового дизайну та представила матеріал, що їх ілюструє: 
1) Досвід здорового глузду для всіх дітей без жодної дискримінації.
2) Використовуйте різні засоби спілкування, які легко зрозуміти  для зрячих і сліпих дітей без будь-яких змін.
3) Дизайн книги повинен бути створений у співпраці з користувачами методом взаєморозуміння викладеного матеріалу [42].
Одним із головних дизайнерів тактильних книг у Франції року був Філіп Клод. У 1990-х роках він працював учителем у класі для незрячих дітей і безпосередньо зіткнувся з нестачею книжок, матеріалів, які методично формують у дітей уявлення про навколишній світ.
Ідея його першої книги була , метою якої було розробити пристрій передачі інформації для одного з його сліпих учнів. Завдяки практичній співпраці з дівчиною, шляхом незліченних «проб і помилок»  рази, Філіп Клод створив першу тактильну книгу під назвою «Au pays d'Amandine» [42].
Для того, щоб зображення було доступним для людей із вадами зору, зображення має бути рельєфним. У результаті експериментів Ф. Клода з різноманітними техніками  ілюстрації вироблено кілька основних технік: тиснення, колаж з матеріалів, контрастний дизайн, перфорація, рухомі деталі, тиснений дизайн.
Ф.Клод, директор французького видання Les Doigts Qui Rêvent, вважає, що «пізнання світу через дотик відбувається повільніше й обмеженіше, а  тактильна книга  дає незрячим дітям знання про світ , про речі, які вона не може знати, оскільки вони надто великі (будинок, наприклад), недоступні (хмара),надто малі (комаха), надто небезпечні (вогонь)» [42].
Внесок у розповсюдження тактильних книжок зробив П’єтро Веккіареллі, технік з тифлодидактичних матеріалів Федерації  Onlus, експерт і творець дидактичних матеріалів. У статті «Характеристики і виготовлення тактильних книжок з картинками» він вказав на деякі характеристики, переваги та недоліки, без яких неможливо читати тактильні книжки. Окрему категорію виділив книжки з тканини, які зробив сам. Це  справді високоякісні дрібні деталі, вироблені переважно в скандинавських країнах. За його словами, тканинні книжки були створені для раннього втручання в процес розвитку дитини та є першим інструментом маніпуляції дитини. Їх переваги полягають у тому, що простий у використанні, поставляється з багатьох різних матеріалів, дуже легкий і має сильний колірний контраст .
Недоліки включають високу інтенсивність ручної праці, потребу високого досвіду кваліфікованого персоналу, тривалий час виконання. Обсяг малюнків призвів до створення книги з багатьох сторінок.
Як ділилась досвідом роботи з тактильною книгою видатна італійська вчителька, психолог, лікар та доктор філософії Марія Монтессорі, «коротко і жваво описуємо предмет, утримуємо увагу дітей голосом, вигуками, питаннями, що збуджують цікавість. Ми даємо образ конкретного предмета через опис його якостей і спостереження за різними властивостями, доступними нашим органам почуттів» [42].
Розвиток навичок орієнтування в просторі відбувається протягом усього  дошкільного віку. З раннього віку освоюється вміння враховувати просторове розташування предметів у власній діяльності. Однак дитина  ще не розділила просторові напрямки та просторові зв’язки між об’єктами та самими об’єктами. Формування уявлень про предмети та їх властивості відбувається раніше уявлень про простір і служить їх основою [41].
Пізнання навколишнього світу є складним процесом, який починається з прямого чи опосередкованого чуттєвого пізнання. Тут дуже важливий досвід засвоєння дитиною просторових відносин в предметному середовищі. Адже головною умовою орієнтування в просторі є активне переміщення в ньому. Просторові уявлення та сприйняття є комплексними поняттями, які відображають багатогранні просторові особливості предметного світу. Форма, маса, розмір об'єктів (довжина, ширина, висота), їх положення в просторі,  просторові відносини і відстані між об'єктами, напрямок у просторі - це різних типи. Просторова орієнтація, безумовно, супроводжує рухову діяльність людини і тому тісно пов’язана із загальним розвитком рухових здібностей (постановка цілей і вибір шляху (напрямку); збереження напрямку руху і досягнення мети) [41].
Маленька дитина  з порушенням зору не може повноцінно ознайомитися з цікавими предметами, які її оточують  і тому втрачає можливість набувати досвіду і вчитися. Цей стан може зберігатися, доки навчання не стане мотивованим або не розпочнеться втручання. Оскільки дитина не може бачити своїх батьків або друзів, вона не може імітувати соціальну поведінку або розуміти невербальні знаки (які люди часто використовують для спілкування). Проблеми, пов'язані з втратою зору, можуть заважати дітям бути самостійними [9].
Тому під час проєктування обладнання для дітей з порушенням зору потрібно орієнтуватися на низку критеріїв, а саме: безпека. Безпека є основним пріоритетом у проєктуванні обладнання для дітей з вадами зору. Це включає як фізичну безпеку, так і безпеку у використанні пристроїв. Основні аспекти безпеки:вибір матеріалів; конструкція; електробезпека; ергономіка; розмір та вага; дизайн; адаптивність; функціональність; освітні можливості; мультимодальність; інтерактивність; використання сучасних технологій; доповнена та віртуальна реальність; 3D-друк; мобільні додатки. Проєктування обладнання для дітей з вадами зору вимагає комплексного підходу, який враховує багато факторів. Функціональність обладнання та сучасні технології дозволяють створити ефективні та корисні пристрої, що сприяють повноцінному розвитку, навчанню та інтеграції таких дітей у суспільство.


2.3. Класифікація дидактичного обладнання для дітей з вадами зору
Класифікація дидактичного обладнання для дітей з вадами зору враховує специфічні потреби цих дітей та допомагає їм ефективно засвоювати знання. Основні категорії обладнання:
1. Обладнання для розв'язання проблем зорового сприйняття:
Лупи та збільшувальні пристрої: використовуються для збільшення зображень та тексту, щоб зробити їх доступними для дітей з вадами зору.
Телевізійні збільшувачі: пристрої, що дозволяють збільшувати зображення на екрані, часто використовуються для читання книг або перегляду навчальних матеріалів.
Спеціальні освітлювальні пристрої: правильне освітлення допомагає дітям з обмеженим зором краще бачити об'єкти та тексти.
2. Тифлотехнічне обладнання:
Брайлівські дисплеї та принтери: використовуються для читання та друку тексту шрифтом Брайля, що дає змогу дітям з повною втратою зору отримувати доступ до друкованої інформації.
Брайлівські таблички: навчальні матеріали, написані шрифтом Брайля для самостійного читання.
Тактильні навчальні посібники: книги та матеріали, що містять опуклі зображення та символи для тактильного сприйняття інформації.
3. Аудіообладнання:
Аудіокниги та аудіопідручники: дають можливість дітям слухати навчальні матеріали.
Диктофони та цифрові записуючі пристрої: для запису уроків, лекцій та іншої важливої інформації, яку потім можна прослухати.
Синтезатори мови: пристрої, що перетворюють текстову інформацію в звукову, допомагаючи дітям з вадами зору отримувати доступ до текстів.
4. Комп'ютерні та цифрові технології:
Спеціалізовані програмні засоби: програми для читання з екрану, що перетворюють текст у звук або Брайль.
Тактильні дисплеї: екрани, що передають інформацію через тактильні символи.
Віртуальні реальності (VR): технології, що створюють інтерактивне навчальне середовище для дітей з вадами зору.
5. Інші види обладнання:
Навчальні іграшки: спеціальні іграшки з тактильними, звуковими та іншими сенсорними елементами для розвитку моторики та сенсорного сприйняття.
Орієнтаційні пристрої: тростини, ультразвукові пристрої для орієнтації в просторі, що допомагають дітям з вадами зору безпечно пересуватися в навчальному середовищі.
Це обладнання забезпечує всебічну підтримку навчального процесу для дітей з вадами зору, допомагаючи їм успішно інтегруватися в освітнє середовище [29].


РОЗДІЛ ІІІ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗІ СТВОРЕННЯ ДИДАКТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ. ПРОЄКТНА ПРОПОЗИЦІЯ ДИДАКТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ


3.1. Рекомендації щодо створення дидактичного обладнання
Дидактичне обладнання є важливим компонентом сучасного освітнього процесу, оскільки воно сприяє розвитку навичок та знань учнів. В умовах постійних змін у підходах до освіти, важливо створювати обладнання, яке не лише відповідає навчальним цілям, а й забезпечує інтерактивний і цікавий досвід для дітей з порушенням зору.
Першим кроком у створенні дидактичного обладнання є чітке визначення навчальних цілей, які воно повинно досягти. Важливо, щоб ці цілі були конкретними, вимірюваними та досяжними. Дидактичне обладнання повинно бути адаптованим до вікових особливостей учнів. Для молодших дітей важливо створювати яскраве, просте у використанні обладнання, яке буде стимулювати їхню уяву та цікавість. Для старших учнів обладнання може бути складнішим і вимагати більш глибокого аналітичного мислення або практичних навичок.
Ефективне дидактичне обладнання повинно бути простим у використанні, як для вчителя, так і для учнів. Це означає, що обладнання має бути легко встановлюваним, налаштовуваним і зрозумілим у використанні. Інструкції повинні бути короткими, чіткими та містити візуальні підказки. Простота використання також знижує ризик помилок і підвищує ефективність навчання.
Безпека є надзвичайно важливим аспектом при створенні дидактичного обладнання. Всі матеріали, які використовуються для створення обладнання, повинні бути безпечними для здоров’я учнів. Важливо уникати використання токсичних матеріалів, а також дрібних деталей, які можуть бути проковтнуті дітьми дошкільного віку. Обладнання не повинно мати гострих кутів або інших небезпечних елементів. Крім того, перед початком використання обладнання необхідно провести тестування для перевірки його безпеки.
Дидактичне обладнання повинно бути гнучким і адаптивним до різних навчальних тем і рівнів складності. Модульні конструкції дозволяють змінювати компоненти обладнання, що дає можливість використовувати його для різних навчальних цілей. Наприклад, один і той самий набір можна використовувати для вивчення математики, фізики або інженерії, просто змінюючи його конфігурацію або додаткові елементи.
Сучасні технології відкривають нові можливості для створення інноваційного дидактичного обладнання. Інтерактивні дошки, планшети та навчальні програми можуть бути інтегровані з традиційним обладнанням, щоб створити нові форми навчання. Наприклад, можна розробити мобільний додаток, який доповнює фізичне обладнання, надаючи додаткові завдання або розширюючи можливості для самостійного навчання, що являється важливим при створенні обладнання для дітей з вадами зору.
Візуальний аспект дидактичного обладнання також відіграє важливу роль. Цікаві форми та приємні на дотик матеріали роблять обладнання більш привабливим для учнів. Це може мотивувати їх до активнішої участі в навчальному процесі та підвищити їхній інтерес до предмету. Важливо, щоб обладнання не лише виглядало привабливо, але й відповідало тематиці уроку та сприяло створенню позитивної навчальної атмосфери.
Останнім, але не менш важливим аспектом є економічність дидактичного обладнання. Воно повинно бути доступним за ціною, але водночас достатньо якісним і довговічним, щоб слугувати протягом тривалого часу. 
Створення дидактичного обладнання – це складний і відповідальний процес, що вимагає врахування багатьох аспектів, таких як навчальні цілі, вікові особливості учнів, безпека, інтерактивність, адаптивність, використання сучасних технологій, естетичність та економічність. Дотримуючись цих рекомендацій, можна створити обладнання, яке сприятиме ефективному навчальному процесу, зробить його цікавішим і залучить учнів до активної участі у навчанні. 

3.2. Проєктна пропозиція дидактичного обладнання для дітей з порушенням зору
Одним із важливих напрямків адаптації дітей з вадами зору є соціально-побутове орієнтування. 
Соціально-побутове орієнтування відноситься до числа спеціальних корекційних занять, які проводяться із урахуванням вікових та індивідуальних особливостей сліпих та слабозорих учнів. При цьому враховуються  регіональні особливості і національні традиції [23]. Зміст програми з соціально- побутового орієнтування включає в себе наступні розділи: «Особиста гігієна», «Одяг і взуття», «Житло», «Харчування», «Побутові прилади», «Сім’я», «Культура поведінки», «Транспорт», «Установи та заклади громадського призначення», «Засоби зв’язку», «Засоби комунікації», «Охорона здоров’я» [15]. 
Формуванню навичок самообслуговування сприяють тематичні уроки «Одяг, взуття» та «Житло». Вони  допомагають у повсякденному догляді за одягом, взуттям і житлом. У розділах «Сім'я» та «Культура поведінки» розкриваються способи та методи встановлення особистих стосунків у сім'ї, колективі, класі та громадських місцях. Діти вивчають правила поведінки за обіднім столом, у музеях, бібліотеках, кінотеатрах, будинках культури тощо.
Запропонований автором проєкт являє собою тактильний макет для корекційно-розвиткового заняття з соціального-побутового орієнтування. Даний проект виконаний у межах співпраці кафедри дизайну Черкаського державного технологічного університету з Черкаською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради, де навчаються діти з вадами зору (Договір про співпрацю № 35-Д від 04.04.2023).
Обґрунтування концепції тактильного макету для дітей з порушенням зору спрямоване на створення навчального посібника, який сприятиме розвитку їхньої тактильної чутливості, моторних навичок та орієнтації у світі одягу. Використання зразків одягу в мініатюрі, різних видів застібок та тканин дозволяє дітям взаємодіяти з об’єктами, які вони можуть відчути, але не бачити. Це допомагає їм розвивати розуміння структури та функцій одягу, а також навички, необхідні для самостійного життя. 
Всі матеріали, які використовуються у виготовленні макету, повинні бути безпечними для дітей, гіпоалергенними та приємними на дотик.
Застібки та інші деталі повинні бути достатньо великими, щоб їх можна було легко відчути і маніпулювати ними, але водночас без гострих країв чи дрібних частин, які можуть бути небезпечними. Мініатюрні зразки одягу пропорційні реальному одягу, але достатньо малі, щоб їх було зручно тримати в руках і досліджувати. Використання тканин з різними текстурами (гладкі, ворсисті, рельєфні) для кожного зразка одягу сприяє розвитку тактильної чутливості. Зразки тканин чітко ідентифіковані, щоб діти могли відрізняти їх на дотик і вчитися розпізнавати різні матеріали. Кожен зразок одягу має функціональні застібки, щоб діти могли практикувати їх використання і навчатися одягатися самостійно. Всі елементи легко доступні та зручні у використанні для дітей з різними рівнями тактильного сприйняття.
Всі шви і деталі надійно закріплені, щоб витримувати багаторазове використання. Використання яскравих кольорів і контрастних елементів може допомогти дітям з частковим зором краще орієнтуватися. Тактильний макет для дітей з порушенням зору, який включає зразки одягу в мініатюрі, різні види застібок та зразки тканин, є важливим інструментом для розвитку тактильних і моторних навичок.
Фото етапів виготовлення макету:
Етап 1. Виготовлення ескізу макету та пошук кольорового рішення
Проектування і пошук кольорового вирішення є початковим етапом виробництва будь-яких виробів. Для  розробки ескізу використовувались такі інструменти та матеріали: графічний планшет та стилус.

Ескізний пошук
(Схема розташування речей на тактильному посібнику)
Етап 2. Підбір матеріалів для виготовлення макету
Одним із основних критеріїв при виборі тканини для тактильного макету є безпека. Адже макет використовуватиметься дітьми, тому матеріал не повинен містити шкідливих речовин та бути гіпоалергенним. Хороший варіант – натуральні тканини, такі як бавовна чи льон. Вони гіпоалергенні, м'які на дотик та безпечні для дитячої шкіри.
Крім безпеки, важливо також враховувати міцність тканини. Макет може піддаватися інтенсивним іграм і багаторазовому пранню, тому матеріал повинен бути досить міцним і не легко псуватися. 
Характеристики, якими повинна володіти тканина для пошиття дитячого макету – це:
техніка безпеки та екологічність;
гіпоалергенний склад;
практичність і довговічність;
приємні тактильні відчуття;
Ситець. Ситець це просте бавовняне полотно зі звичайним способом переплетення ниток. Матеріал може бути однотонним або в різних варіаціях кольорів. Простоті технології виробництва ситцю обумовлює його дуже низьку вартість.
Тканина буває двох видів:
гладкофарбована – спочатку забарвлюються нитки, після цього виробляють полотно;
набивний – на готову тканину наноситься малюнок, принт.
Фланель. Відрізняється фланелеве полотно легкою пухнастою поверхнею з одного або з обох сторін. Сама тканина досить щільна, вона не просвічується. Її основні властивості – це:
високі теплоутримуючі характеристики;
тканина не втрачає форму і колір після тривалого використання;
висока гігроскопічність.
Костюмна тканина – костюмні тканини мають ряд якостей, необхідних для тривалої експлуатації того або іншого одягу з неї. Вони більшою мірою зносостійкі, не сильно мнуться, добре тримають форму, малорозтяжні, стійкі до хімчистки. Також вони обов'язково повітропроникні, що робить її гіпоалергенною. 
здатність тримати форму;
довговічність;
стійкість до тертя;
висока повітропроникність, незалежно від густини [14].
 
Рис.7. (Тканина яка була використана при виготовленні макету)
Швейні нитки відіграють ключову роль при пошитті макету. Вони є основним матеріалом для створення швів на тканинах та мають різноманітні технічні характеристики, що впливають на якість та довговічність шва. 
Технічні характеристики швейних ниток:
Найважливіші характеристики швейних ниток визначаються їх складом. Нитки можуть бути виготовлені з різних матеріалів, таких як бавовна, поліестер, нейлон, шерсть та інші. Кожен матеріал має свої унікальні властивості та характеристики, що визначають застосування нитки. Наприклад, бавовняні нитки ідеально підходять для шиття натуральних тканин, таких як бавовна або льон, тоді як синтетичні нитки, такі як поліестер або нейлон, часто використовуються для роботи з синтетичними або змішаними тканинами.
Товщина нитки є також важливим технічним параметром. Тонкі нитки зазвичай використовуються для шиття тонких тканин або дрібних деталей, тоді як товсті нитки застосовуються для більш важких тканин або для створення більш помітних швів. Правильний вибір товщини нитки забезпечує оптимальне поєднання міцності та зовнішнього вигляду шва.
Характеристики міцності швейних ниток є важливим аспектом. Міцні нитки забезпечують надійні та довговічні шви, які не легко розриватимуться або деформуватимуться при натягу. Це особливо важливо для створення виробів, що зазнають інтенсивного використання або тривалої експлуатації.
Величина намотування. Вона визначає кількість нитки на бобіні та впливає на тривалість роботи без необхідності заміни нитки. Для великих обсягів роботи часто використовуються нитки з великою величиною намотування, щоб скоротити час на заміну нитки та збільшити продуктивність.
Колір нитки. Вибір кольору залежить від кольору тканини, дизайну та цілей проекту. Нитка має бути або однаковою за кольором з тканиною для непомітних швів, або контрастною для декоративних цілей.
Технічні характеристики нитки можуть включати спеціальні властивості, такі як стійкість до розтягування, антистатичні властивості водовідштовхувальні або вогнестійкі характеристики. Ці властивості можуть бути важливими залежно від конкретного застосування нитки та особливостей проекту.
Таким чином, технічні характеристики швейних ниток грають ключову роль успішному виконанні проєкту. Правильний вибір нитки з урахуванням її складу, товщини, міцності, кольору та інших характеристик забезпечує якісні та довговічні шви, що є важливою умовою створення високоякісних текстильних виробів [15].
Основую для тактильного посібника є картон високої щільності, так як він дозволяє нам зробити основу, яка складається в формі книги. 
Картон – листовий, переважно рослинного походження матеріал, маса квадратного метра якого становить понад 200 грам.
Розрізняють картон:
тарний;
поліграфічний (палітурний, квитковий та ін.);
як основу для малюнків та живопису;
взуттєвий;
будівельний (наприклад, облицювальний, стіновий);
електроізоляційний.
Картон виготовляють на картоноробних машинах, використовуючи волокнисті матеріали: буру деревну масу, напівцелюлозу, сульфатну целюлозу, макулатуру тощо.
Картон виготовлений з макулатури доволі міцний, але поверхня у нього не дуже гладка. Картон з ганчірної маси кращий, ніж макулатурний: він більш гладкий і міцний [16]. 
Етап 3. Виготовлення тактильного посібника
Етап 1: Планування та підготовка. Виготовлення тактильного посібника було вивчення особливості сприйняття дітей з порушенням зору, їхні потреби в розвитку тактильних і моторних навичок. Потім визначили, які саме предмети одягу будуть представлені в посібнику (сорочка, юбка, штани). Підготували всі необхідні матеріали (тканини, нитки, застібки, гудзики) та інструменти (ножиці, голки, швейна машина).
Етап 2: Розробка викрійок. Створити викройки для кожного предмета одягу в мініатюрі. Викройки повинні бути пропорційні реальному одягу, але зменшені до потрібного розміру. Вибрати тканини з різною текстурою, щоб діти могли відчувати різницю між матеріалами. Викроїли всі необхідні деталі з тканини відповідно до розроблених викрійок.

Рис.8. (Викрій деталей)
Етап 3: Шиття мініатюрного одягу. Почати зшивати деталі кожного предмета одягу, дотримуючись послідовності, як і при шитті звичайного одягу. Наприклад, для сорочки: спочатку плечові шви, бокові шви, комір.
Додали застібки (гудзики, кнопки), кишені, пояси та інші деталі, які допоможуть дітям зрозуміти функції різних частин одягу.

Рис.9. (Вигляд швів та замка в процесі зшивання)
Етап 4: Оздоблення та тестування. Перевірити всі шви та елементи на міцність, щоб вони витримували активне використання. Додали елементи з різних матеріалів для більшого тактильного різноманіття (наприклад, використали тканину з різною фактурою для прикладу).

Рис.10. (Процес оформлення макету)
Етап 5: Завершення та вигляд. Зібрати всі мініатюрні предмети одягу в комплект та помістили їх в папку, яку теж виконали власноруч. Створили інструкції для використання посібника, включаючи рекомендації для вихователів, а саме посібник по використаним зразкам тканин і їхніх характеристиках.

Рис.11. (Кінцевий варіант макету)
Ергономічне обґрунтування концепції. Ергономічне обґрунтування концепції тактильного макету для дітей з порушенням зору спрямоване на створення навчального посібника, який сприятиме розвитку їхньої тактильної чутливості, моторних навичок та орієнтації у світі одягу. Використання зразків одягу в мініатюрі, різних видів застібок та тканин дозволяє дітям взаємодіяти з об'єктами, які вони можуть відчути, але не бачити. Це допомагає їм розвивати розуміння структури та функцій одягу, а також навички, необхідні для самостійного життя.
Всі матеріали, які використовуються у виготовленні макету, повинні бути безпечними для дітей, гіпоалергенними та приємними на дотик.
Застібки та інші деталі повинні бути достатньо великими, щоб їх можна було легко відчути і маніпулювати ними, але водночас без гострих країв чи дрібних частин, які можуть бути небезпечними.
Мініатюрні зразки одягу пропорційні реальному одягу, але достатньо малі, щоб їх було зручно тримати в руках і досліджувати. Використання тканин з різними текстурами (гладкі, ворсисті, рельєфні) для кожного зразка одягу сприяє розвитку тактильної чутливості. Зразки тканин чітко ідентифіковані, щоб діти могли відрізняти їх на дотик і вчитися розпізнавати різні матеріали. Кожен зразок одягу має функціональні застібки, щоб діти могли практикувати їх використання і навчатися одягатися самостійно. Всі елементи легко доступні та зручні у використанні для дітей з різними рівнями тактильного сприйняття.
Всі шви і деталі надійно закріплені, щоб витримувати багаторазове використання. Використання яскравих кольорів і контрастних елементів може допомогти дітям з частковим зором краще орієнтуватися.
Надання інструкцій для вчителів і батьків щодо використання тактильного макету для забезпечення максимальної ефективності навчання.
Тактильний макет для дітей з порушенням зору, який включає зразки одягу в мініатюрі, різні види застібок та зразки тканин, є важливим інструментом для розвитку тактильних і моторних навичок. Ергономічне обґрунтування цієї концепції гарантує, що макет буде безпечним, комфортним і ефективним у використанні, сприяючи навчальному процесу і розвитку самостійності дітей.



ВИСНОВКИ

На підставі проведеного дослідження специфіки проєктування дидактичного обладнання для дітей з вадами зору, у відповідності з метою і завданнями формулюються наступні висновки:
1.Проаналізовано матеріали, присвячені вивченню питань створення дидактичного обладнання, специфіки взаємодії з дітьми з вадами зору та впровадження принципів доступності освітній процес, а також досвід вже реалізованого дидактичного обладнання. Розглянуті причини виникнення потреби у створенні дидактичного обладнання та виявлено, що рівень інклюзивності українських закладів освіти залишається здебільшого дуже низьким, що значною мірою визначає і низький рівень безбар’єрності освітнього процесу для дітей з вадами зору в Україні в цілому що обумовлює актуальність даної роботи.
2.Проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід зі створення дидактичного обладнання. З’ясовано, що поняття дидактичного обладнання має носити інтегрований характер, щоб відповідати сучасним реаліям, викликам і відповідним соціальним змінам. 
3.Визначена роль дидактичного обладнання при виховані дітей з вадами зору. Проаналізована важливість застосування принципів універсального дизайну при створенні тактильних макетів та визначена необхідність подальшого розвитку доступності у питанні інтеграції дітей з вадами зору у життя.
4.Сформульовані рекомендації щодо створення дидактичного обладнання, зважаючи не тільки на візуальну складову, а комплексно. Серед них можна виділити основні: використання різноманітних матеріалів; чітка структура макета; тактильне позначення деталей; моделювання застібок та функціональних елементів; контрастні матеріали; звукові елементи; інтерактивність та ігровий підхід; безпека та ергономічність; залучення тактильних карток; персоналізація макетів. Впровадження таких тактильних макетів у навчальний процес є важливим кроком щодо впровадження універсального дизайну в Україні щодо забезпечення рівного доступу до освіти та розвитку для всіх дітей незалежно від їх фізичних можливостей.
5. Запропоноване авторське бачення тактильного макету може бути широко використане в спеціалізованих навчальних закладах, дитячих садках та реабілітаційних центрах. Врахування ергономічних вимог та особливостей сприйняття дозволило створити ефективний та безпечний навчальний інструмент, який може бути використаний як у домашніх умовах, так і в спеціалізованих закладах. Розробка тактильного макету, який включає зразки одягу в мініатюрі, різні види застібок та зразки тканин, є важливим кроком у забезпеченні спеціалізованої освіти та розвитку дітей з порушенням зору. Такий макет не лише задовольняє їхні освітні потреби, але й сприяє розвитку незалежності та самостійності.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналіз процесів макетування і верстання тактильних видань для дітей з проблемами зору URL: http://pvs.uad.lviv.ua/static/media/2-84/8.pdf(дата звернення: 22.08.2024)
2. Андреєва М.О. Концептуалізація поняття «інклюзивне середовище» у контексті розбудови суспільства рівних можливостей в Україні / М. О. Андреєва // Імідж сучасного педагога : електрон. наук. фах. журн. / Полтав. обл. ін-т післядипл. пед. освіти ім. М. В. Остроградського; Ін-т пед. освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, № 6 (175) (2017): Орієнтири розвитку педагогічної свідомості. – С. 47–50
3. Байда Л. Інвалідність і суспільство : навч. посібник / Л. Байда, О. Красюкова-Енс, С. Буров та ін. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2011. С. 187
4. Берендєєва А. І. Сфера застосування дефініції «інклюзія» / А. І. Берендєєва // Південноукраїнський правничий часопис Одес. держ. ун-ту внутрішніх справ : наук. журн., 2017. – № 4. – С. 19–21 
5. Вплив читабельності шрифту Брайля на ефективність тактильного сприйняття інформації незрячими людьми / [Гавенко С. Ф., Лабецька М. Т., Гавенко М. М., Юревич В. Р.] // Український медичний часопис. — Львів : ЛНМУ. — 2013. — № 3. — С. 69–74
6. Гнатюк Л. Р. Вимоги до візуальних комунікацій у дизайні освітнього середовища / Л. Р. Гнатюк, А. С. Кочка // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. – 2018. – Вип. 50. – С. 33–40
7. Державна служба статистики України // Соціальний захист населення України : статистич. збірн. / відповід. за вип. Сеник І. В. – К., 2022/
8. Доступність та універсальний дизайн: навчально-методичний посібник. Азін В. О., Грибальський Я. В., Байда Л. Ю., Красюкова-Еннс О. В. – К. 2013. – С. 12
9. Кількість людей з порушенням зору зростає. URL: https://www.undp.org/uk/ukraine/news/kilkist-lyudey-z-porushennyam-zoru-v-ukrayini-zrostaye-yak-initsiatyvy-undp-spryyayut-yakisniy-reabilitatsiyi (дата звернення : 15.07.2024)
10. Корекційно-розвивальна робота з дітьми з особливостями психофізичного розвитку. URL : https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/38845/1 (дата звернення : 15.07.2024)
11. Корекційно – розвиткова робота. URL: https://stud.irc.org.ua/korekcijnorozvitkova-robota-17-31-28-11-04-2019/ (дата звернення : 15.07.2024)
12. Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи : монографія / А. А. Колупаєва. – К. : «Самміт-Книга», 2009. – 272 с. 
13. Конвенція про права інвалідів. Резолюція Генеральної асамблеї ООН № 61/106, прийнята на шістдесят першій сесії ГА ООН 2006 р. (Конвенцію ратифіковано законом України № 1767-VI від 16.12.2009)
14. . Неперевершені тактильні карти, створені для людей з вадами зору. URL: https://www.sustrans.org.uk/our-blog/news/2024/january/the-game-changing-tactile-maps-made-for-people-with-visual-impairments (дата звернення : 19.07.2024).
15. Особливості психологічного супроводу дітей. URL: https://kyiv8.irc.org.ua/osoblivosti-psihologopedagogichnogo-suprovodu-ditej-z-porushennyami-zoru-v-umovah-inkljuzivnogo-navchannya-15-09-48-27-04-2021/ (дата звернення : 15.07.2024)
16. Особливості життєдіяльності дітей з вадами зору URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/11631/1/.pdf (дата звернення: 22.08.2024)
17. Особливості розвитку дітейдошкільного віку з порушеннями зору URL: https://core.ac.uk/download/pdf/32305292.pdf (дата звернення: 22.08.2024)
18. Особливості навчання та виховання дітей з порушенням зору. URL: https://turiysk.irc.org.ua/news/11-37-56-18-09-2020/(дата звернення : 15.07.2024)
19. Педагогіка Монтессорі URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення : 18.07.2024).
20. Революційна тактильна книга перетворює читання для дітей із вадами зору. URL: https://innovationorigins.com/en/revolutionary-tactile-book-transforms-reading-for-visually-impaired-children/ (дата звернення : 15.07.2024).
21. Розробка недорогих засобів навчання тактильної нейроанатомії для студентів із вадами зору URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6650262/ (дата звернення : 19.07.2024).
22. Синьова Є. П. Психологічні особливості розвитку діяльності при порушеннях зору у дітей / Є. П. Синьова // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна. - 2010. - Вип. 15. - С. 410-414. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_sp_2010_15_100 ( дата звернення 16.07.2024) 
23. Соціально – побутове орієнтування. URL: https://lib.iitta.gov.ua/709284/1/.pdf (дата звернення : 15.07.2024)
24. Creating Tactile Educational Materials for the Visually Impaired and Blind Students Using AI Cloud Computing URL: https://doi.org/10.3390/app11167552 (дата звернення: 24.08.2024)
25. Сакалюк О. О. Розвиток освітнього середовища як технологія управління навчальним закладом в умовах інклюзії / О. О. Сакалюк, С. О. Александрова // Вісник Черкас. ун-ту. Серія: Педагогічні науки, 2016. – № 13. – С. 22–27
26. Стрельнікова О. О., Єсіна Н. О. Поняття та сутність соціальної інклюзії в соціальній роботі // Сучасне суспільство. Харківський нац. пед.ун-т
27. Тактильні посібники як засіб корекції сенсорного розвитку молодших школярів із порушеннями зору URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/29724/1/27_Zorochkina.pdf (дата звернення: 22.08.2024)
28. Тактильні макети як складова корекційно-розвиткових занять. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/16180/1/APSD2020_V2_P340-343.pdf (дата звернення : 15.07.2024)
29. Типовий перелік корекційних засобів навчання дітей з особливими освітніми потребами. URL: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2018/01/Proekt-nakazu-MON-pro-perelik-korektsijnyh-zasobiv-dlya-ditej-z-osoblyvym-osvitnimy-potrebamy.pdf.pdf (дата звернення : 15.07.2024)
30. Тактильна книжка-картинка для незрячих дітей. URL: https://www.behance.net/gallery/30101433/Tactile-Picture-Book-for-Blind-Children (дата звернення : 18.07.2024).
31. Чому бізіборд – це найкраща розвиваюча іграшка?. URL: https://babyservice.dp.ua/staty/pochemu_bizibord_luchshaya_razvivayuschaya_igrushka_zakazat_bizibord_v_dnepre_s_besplatnoy_dostavkoy.html (дата звернення : 15.07.2024)
32. Чому STEM-освіта має бути інклюзивною: поради для залучення дітей з ООП. Нова українська школа | Веб-ресурс НУШ. URL: https://nus.org.ua/view/chomu-stem-osvita-maye-buty-inklyuzyvnoyu-porady-dlya-zaluchennya-ditej-z-oop/ (дата звернення: 16.06.2023)
33. Що таке піктограми як засоби альтернативної комунікації. ДивоГра. URL: https://www.dyvogra.com/uk/what-are-icons/ (дата звернення: 16.06.2023)
34. Як застосовувати в школах універсальний дизайн, стандарти доступності і розумне пристосування URL: https://nus.org.ua/articles/yak-zastosovuvaty-v-shkolah-universalnyj-dyzajn-standarty-dostupnosti-j-rozumne-prystosuvannya/ (дата звернення : 15.07.2024)
35. Якименко С.І. Особливості формування світогляду дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Актуальні проблеми педагогіки. 2010. № 2. С. 34-40
36. Яковець І.О., Лисенко А.О. Принципи універсального дизайну у музейному просторі // Progressive research in the modern world. Proceedings of the 11th International scientific and practical conference. BoScience Publisher. Boston, USA. 2023. Pp. 132-136. URL: https://sciconf.com.ua/xi-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-progressive-researchin-the-modern-world-20-22-07-2023-boston-ssha-arhiv/ (дата звернення : 15.07.2024)
37. У Черкасах створили бібліотеку для незрячих дітей URL: https://braille.com.ua/uk/novyny/55-u-cherkasakh-stvorili-biblioteku-dlya-slabozorikh-ta-nezryachikh-ditej.html (дата звернення : 23.11.2024)
38. В Острозі створили тактильні 3Д копії історичних споруд для людей із порушеннями зору URL: https://ostrog.rayon.in.ua/news/734220-v-ostrozi-stvorili-taktilni-3d-kopii-istorichnikh-sporud-dlya-lyudey-iz-porushennyami-zoru (дата звернення : 23.11.2024)
39. Місто в долонях URL: https://zaborona.com/misto-v-dolonyah-yak-pobachyty-arhitekturu-na-dotyk/ (дата звернення : 23.11.2024)
40. Програмно-методичний комплекс розвитку незрячих дітей від народження до 6 років URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/705392/1/02_2556_.pdf (дата звернення : 23.11.2024)
41. Формування навичок просторового орієнтування у незрячих дітей дошкільного віку URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/705143/1/.pdf (дата звернення : 23.11.2024)
42. Світовий досвід створення тактильних книжок URL: https://nz.lviv.ua/archiv/2022-3/10.pdf  (дата звернення : 23.11.2024)
















ДОДАТКИ

















Додаток А


Рисунок А1. Бізіборд за методикою Монтессорі [10]



Рисунок А2. Тактильна книга для сліпих дітей «Долонька йде гуляти»[11]

Рисунок А3. Тактильна книжка-картинка для незрячих дітей [19]


Рисунок А4. Тактильні карти, створені для людей з вадами зору [5]

 
Рисунок А5. Засоби навчання тактильної нейроанатомії для студентів із вадами зору [12]



Рисунок А6. Тактильний посібник з біології для дітей шкільного віку [37]
  
Рисунок А7. Тактильні 3Д копії відомих архітектурних споруд [38]
  
Рисунок А7. Тактильні копії відомих архітектурних споруд «Місто в мініатюрі» [39]


Рисунок А8. Тактильні книги

   
Рисунок А9. Експозиція для людей з вадами зору в музеї Прадо, Мадрид, Іспанія. 2015 рік

Рисунок А9. Експозиція для людей з вадами зору, університетський проєкт під назвою «Центр дослідження стратегій і універсального дизайну», м.Калуш


Додаток Б
Таблиця Б 1
ПРИНЦИПИ ІНКЛЮЗІЇ В ОСВІТІ
1	Унікальність	дитини	кожна дитина має унікальні особливості, інтереси, здібності та потреби в освітньому процесі;
2	Рівні можливості	усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це є можливим, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними;
3	Індивідуальний підхід	заклади освіти мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів, узгоджуючи різні види і темпи навчання;
4	Якість освіти	заклади освіти повинні забезпечувати якісну освіту для всіх, розробляючи відповідні навчальні плани, вживаючи організаційні заходи, розробляючи стратегії навчання;
5	Підтримка 	діти мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм у освітньому процес


Таблиця Б 2
ПІДХОДИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ НАВЧАННІ
1	Рівноправність 	Підхід, що базується на забезпеченні права на освіту для усіх дітей, в тому числі дітей із соціально вразливих груп.
2	Позитивне сприйняття багатоманітності	сприйняття індивідуальних відмінностей дітей як корисного ресурсу, а не проблеми.
3	Значущість 	Максимально значуща участь в освітньому процесі, а не лише фізична присутність у групі/класі.
4	Виявлення й усунення бар’єрів	Виявлення й усунення бар’єрів (фізичних, інформаційних, інституційних та негативного/ упередженого ставлення)




Таблиця Б 3
Коротко рекомендації можна представити у вигляді таблиці

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО	СТВОРЕННЯ ТАКТИЛЬНИХ МАКЕТІВ ОДЯГУ ДЛЯ ДІТЕЙ 	З ВАДАМИ ЗОРУ
1	Використання різноманітних матеріалів	Різні текстури	Натуральні та синтетичні тканини:
2	Чітка структура макета	Збільшені деталі	Проста конструкція
3	Тактильне позначення деталей	Рельєфні контури	Різні матеріали для різних деталей
4	Моделювання застібок та функціональних елементів	Різні типи застібок	Збільшені застібки
5	Контрастні матеріали	Колірні контрасти для частково зрячих дітей	Колір як допоміжний елемент
6	Звукові елементи	Інтеграція звукових компонентів
7	Інтерактивність та ігровий підхід	Гра у вдягання.	Комбіновані комплекти
8	Безпека та ергономічність	Безпечні матеріали.	Міцність і надійність
9	Залучення тактильних карток	Тактильні картки з описом одягу
10	Персоналізація макетів	Адаптація під індивідуальні потреби


Таблиця Б 4
Основні аспекти безпеки проєктування обладнання для дітей з порушенням зору
Основні аспекти безпеки проєктування обладнання для дітей з порушенням зору
Вибір матеріалів:	Матеріали повинні бути нетоксичними, гіпоалергенними та стійкими до зношування. Вони також повинні мати високі показники механічної міцності.
Конструкція:	Обладнання має бути стійким і міцним, щоб уникнути випадкових пошкоджень та зламів. Відсутність гострих кутів і виступаючих деталей запобігає травмам.
Електробезпека	Електронні пристрої повинні бути захищеними від коротких замикань, перегріву та інших електричних небезпек. Важливо також забезпечити наявність автоматичних вимикачів та інших захисних механізмів.
Ергономіка	Ергономіка є ключовим аспектом при проєктуванні обладнання, щоб забезпечити комфорт і зручність використання для дітей.
Розмір та вага	Пристрої повинні бути легкими та компактними, щоб дитина могла легко ними користуватися та переносити їх.
Дизайн	Кнопки та елементи управління повинні бути великими, зрозумілими та легко доступними. Різні тактильні маркери допомагають дітям з вадами зору орієнтуватися на пристрої.
Адаптивність	Обладнання повинно мати можливість регулювання під індивідуальні потреби дитини, враховуючи її фізичні особливості та зростання.
Функціональність	Функціональність обладнання визначається його здатністю виконувати потрібні завдання та відповідати потребам дітей з вадами зору.
Освітні можливості	Пристрої повинні бути сумісні з освітніми програмами та методиками, що використовуються у спеціалізованих навчальних закладах.
Мультимодальність	Обладнання повинно забезпечувати подання інформації через різні сенсорні канали – звуковий, тактильний та візуальний. Це підвищує ефективність сприйняття інформації.
Інтерактивність	Пристрої повинні забезпечувати зворотній зв’язок у реальному часі, що сприяє кращому розумінню та засвоєнню матеріалу.
Використання сучасних технологій	Сучасні технології значно розширюють можливості проєктування обладнання для дітей з вадами зору.
Доповнена та віртуальна реальність	Використання AR та VR технологій дозволяє створювати інтерактивні навчальні середовища, що можуть бути адаптовані під потреби кожної дитини.
3D-друк	За допомогою 3D-друку можна створювати тактильні навчальні матеріали, які допомагають дітям з вадами зору краще розуміти структуру та форму об’єктів.
Мобільні додатки	Розробка спеціалізованих додатків для смартфонів та планшетів, які можуть слугувати інструментами для навчання та комунікації, а також для розвитку навичок самостійного життя.




Додаток В

Рис.В.1. Графічна частина кваліфікаційної роботи магістра