ChSTU repository

2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ	ТЕХНОЛОГІЧНИЙ	УНІВЕРСИТЕТ		CHERKASSY	STATE	TECHNOLOGICAL	UNIVERSITY



Факультет гуманітарних технологій
Кафедра дизайну

Освітня програма – «Дизайн середовища»
Спеціальність 022 – Дизайн



КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

на тему: «ДИЗАЙН ІНТЕР’ЄРУ РЕСТОРАНУ «1+1» В М. ЧЕРКАСИ»



Студентка групи ДЗ - 12                                                  Марія МИКОЛЕНКО

Керівник, д.т.н., професор                                                Наталія   РОМАНЕНКО


«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
______________Інна ЯКОВЕЦЬ
___   _______2025 рік




Черкаси 2025
ЗМІСТ


Вступ……………………………………………………………………………… 	3
Розділ 1 Передпроєктні дослідження …...……………………………………...	5
1.1 Історичний контекст та особливості проєктування об’єкту проєктування	5
1.2 Контингент споживачів та загальні функції об’єкту..……………………..	6
1.3 Аналіз аналогів та прототипів...……………………………………………..	7
1.4. Основні нормативні бази проектування інтер’єрів..………..……………..	8
Розділ 2 Архітектурно-планувальне рішення.………………………………….	9
2.1 Загальна концепція інтер’єрів об’єкту..…………………………………….	9
2.2 Образно-стилістичні рішення інтер’єрів……………………………………	10
2.3 Об’ємно-планувальні вирішення інтер’єрів ……………………………….	12
2.4 Варіанти дизайн-пропозиції функціонально-просторового зонування інтер’єрів……………..…………………………………………………………...	14
Розділ 3 Опис архітектурно-художнього рішення проєкту …………………..	16
3.1 Конструктивне вирішення складових інтер’єрів (стіни, підлога, стеля, вітражі, перегородки та інш.) …………..……………………………………….	16
3.2 Меблі та обладнання інтер’єрів…………..…………………………………	17
3.3 Декоративні і оздоблювальні рішення в інтер’єрах …………..…………...	3.4 Освітлення інтер’єрів………..……………………………………………….	19	22
3.5.Техніко-економічне вирішення інтер’єрів…..……………………………...	25
Висновки………………………………………………………………………….	29
Список використаних джерел….………………………………………………..	30
Додатки…………………………………………………………………………… 	32





ВСТУП

Проєктування інтер’єрів закладів громадського харчування сьогодні потребує комплексного підходу, що враховує не лише функціональну організацію простору, а й психологічні, емоційні та естетичні аспекти впливу на людину. В умовах зростаючої конкуренції у сфері ресторанного бізнесу дизайн інтер’єру стає одним із ключових інструментів формування унікального образу закладу, здатного приваблювати та утримувати відвідувачів. Саме тому виникла потреба в переосмисленні інтер’єру ресторану «1+1» у місті Черкаси з урахуванням сучасних тенденцій, ергономічних вимог, комерційної доцільності та естетичної виразності.
Актуальність теми полягає у необхідності оновлення внутрішнього середовища ресторану з метою підвищення його привабливості, функціональності й конкурентоспроможності. У наш час відвідувачі дедалі частіше обирають заклади не лише за кухнею, а й за атмосферою, візуальним комфортом та унікальним емоційним досвідом. Дизайн інтер’єру виступає важливим фактором у формуванні іміджу ресторану, його впізнаваності та лояльності клієнтів.
Метою проєкту є розробка сучасного архітектурно-художнього рішення інтер’єру ресторанного простору, яке відповідало б естетичним вимогам, функціональній ефективності, нормам безпеки, а також забезпечувало комфортне середовище для відвідувачів і персоналу. У процесі реалізації поставлено такі завдання: проаналізувати існуючий стан об’єкта та виявити потреби змін; розробити концепцію функціонально-просторової організації приміщення; сформувати образно-стилістичне бачення інтер’єру; підібрати відповідні матеріали, меблі, обладнання та освітлення; обґрунтувати техніко-економічні рішення, що сприятимуть ефективній експлуатації простору.
Новизна даної розробки полягає в поєднанні традиційних матеріалів із сучасними конструктивними та декоративними підходами. Запропоновано інтер’єр, в якому домінують натуральні фактури (дерево, метал, текстиль), але водночас простір структурований за допомогою новітніх прийомів — дзеркальних вставок, зонування декоративною зеленню, енергоощадного освітлення. Також передбачено створення декількох характерних мікрозон усередині єдиного композиційного середовища, що дозволяє відвідувачам обирати простір відповідно до потреб і настрою.
Практична значущість отриманих результатів полягає у створенні інтер’єру, який відповідає реальним умовам експлуатації, враховує потреби сучасного відвідувача та дозволяє закладу ефективно функціонувати без значних витрат на обслуговування. Проєкт орієнтований на довготривале використання матеріалів, простоту прибирання, гнучкість меблювання та економне енергоспоживання. Усі запропоновані рішення можуть бути реалізовані на практиці в межах обґрунтованого бюджету.
Структура проєкту охоплює три основні розділи. У першому розглядається постановка проблеми та обґрунтування актуальності об’єкта проєктування. Другий присвячено архітектурно-планувальному вирішенню інтер’єру: аналізу функціонального зонування, образно-стилістичним аспектам і просторовій організації. Третій розділ містить опис конструктивних, меблевих, оздоблювальних, світлотехнічних та економічних рішень, що комплексно розкривають архітектурно-художню концепцію об’єкта. Загальний обсяг проєкту становить понад 30 сторінок, включаючи текстову частину, аналітичні матеріали та розроблену дизайнерську пропозицію.
Таким чином, проєкт спрямований на створення сучасного, комфортного й економічно обґрунтованого середовища ресторанного закладу, що поєднує практичність, художню виразність та відповідає запитам часу.




Розділ 1 ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ


1.1. Історичний контекст та особливості проєктування об’єкту проєктування

Дизайн інтер’єру є відображенням культурних та історичних тенденцій, які формувалися протягом століть. Він зародився як спосіб вираження естетичних уподобань суспільства та відображення функціональних потреб простору [2], [5]. Кожна епоха привносила свої особливості у проєктування інтер’єру, створюючи стильові напрями, що поєднували практичність, естетику та інновації. Від античних розписів і колон до витончених барокових візерунків і мінімалістичних сучасних форм – кожен стиль має свої унікальні риси, які впливали на розвиток дизайну та архітектури [6],[27].
Сучасний дизайн ресторанного простору передбачає гармонійне поєднання традиційних та сучасних рішень. Використання кольорів, матеріалів та декоративних елементів має на меті створити затишну та водночас стильну атмосферу, що відповідатиме думкам відвідувачів [1], [24]. Головним завданням дизайнера є не лише забезпечення естетичної привабливості, а й функціональність приміщення, ергономіку та комфорт [12]. Важливу роль відіграє концептуальний підхід до оформлення простору, що дозволяє створити не просто заклад громадського харчування, а атмосферне місце, яке залучатиме гостей своєю унікальністю [3].
Проєктування інтер’єру закладів громадського харчування потребує врахування багатьох факторів: зонування простору, освітлення, акустики, меблювання та вибору матеріалів [7], [26]. Важливим аспектом є створення приємного візуального сприйняття, що впливає на настрій гостей та їхнє бажання повертатися до закладу. Дизайн також має відповідати сучасним тенденціям та забезпечувати зручність для персоналу [23]. Наприклад, світлові рішення можуть значно впливати на загальне сприйняття приміщення: тепле освітлення сприяє створенню затишку, тоді як акцентні світильники можуть підкреслити окремі деталі інтер’єру [15]. Також значну роль відіграє вибір матеріалів – вони мають бути не лише естетично привабливими, а й практичними та довговічними, особливо у сфері ресторанного бізнесу [4], [9].
Таким чином, редизайн ресторану передбачає баланс між естетикою та функціональністю, створюючи атмосферу, що приваблюватиме гостей своєю гармонією, комфортом та унікальним стилем [8]. Вдале поєднання елементів дизайну, правильний вибір матеріалів та освітлення допоможуть створити простір, що запам’ятається відвідувачам та стане впізнаваним серед інших закладів (Додаток А. Рис. А1., Рис. А2, Рис. А3).

1.2. Контингент споживачів та загальні функції об’єкту

Ресторан орієнтований переважно на сімейну аудиторію, що визначає його основну концепцію та принципи функціонування. Заклад призначений для комфортного відпочинку родин із дітьми, компаній друзів та відвідувачів, які шукають затишну атмосферу для спілкування та приємного проведення часу [13], [28]. Важливими складовими успіху такого ресторану є зручність, доступність меню для різних вікових категорій та особлива увага до деталей, які створюють домашній комфорт.
Функціональне зонування простору (Додаток А. Рис. А4.) є ключовим аспектом проєктування інтер’єру [14]. У ресторані передбачені різні зони для відпочинку: основний зал із комфортними столиками, окремі місця для сімейних компаній, дитяча зона, де маленькі відвідувачі можуть зайнятися іграми чи творчістю, а також зона відпочинку з м’якими меблями для більш розслабленого дозвілля. Такий поділ дозволяє організувати простір максимально ефективно та зручно для різних категорій клієнтів [25].
Ще одним важливим елементом є акустичний комфорт. Оскільки заклад орієнтований на сімейні відвідини, необхідно створити оптимальне середовище, де гості зможуть спілкуватися без надмірного шуму. Для цього використовуються м’які матеріали, що поглинають звук, правильне розташування меблів та освітлення, що сприяє зонуванню приміщення [10].
Ресторан виконує кілька важливих функцій: забезпечення комфортного сімейного відпочинку, створення атмосфери затишку та дружнього спілкування, а також надання якісного сервісу. Врахування всіх цих аспектів у процесі редизайну дозволить покращити сприйняття простору та зробити його ще більш привабливим для відвідувачів [29].

1.3. Аналіз аналогів та прототипів

Аналіз аналогічних закладів та вивчення прототипів є важливим етапом у процесі розробки інтер’єрного рішення. Для розробки унікального дизайну ресторану «1+1» було розглянуто кілька закладів, які мають подібний формат і орієнтовані на сімейну аудиторію [11]. Особливу увагу приділено зонуванню, використанню матеріалів та елементів декору, що створюють комфортну та естетично привабливу атмосферу [20].
Серед загальних тенденцій, які були відзначені в аналогах, можна виділити використання дзеркальних поверхонь для візуального розширення простору, застосування живої або штучної зелені для створення відчуття природності та використання картин як засобу стилізації простору [22], [24]. У багатьох сучасних ресторанах великі дзеркала в коридорах додають світла та глибини приміщенню, а картини допомагають підкреслити загальний стиль закладу (Додаток А. Рис. А5).
Штучна зелень, яка також буде присутня в інтер’єрі, сприяє створенню затишку без необхідності складного догляду, що робить її популярним елементом у сучасному ресторанному дизайні (Додаток А. Рис А6), [9]. Аналізуючи прототипи, було виявлено, що використання таких деталей значно впливає на загальне враження відвідувачів та формує позитивний емоційний фон [30].
Таким чином, вивчення аналогів дозволило виокремити ключові прийоми, які будуть застосовані у редизайні ресторану «1+1». Вони сприятимуть створенню гармонійного простору, який поєднує естетику, комфорт і функціональність.

1.4. Основні нормативні бази проектування інтер’єрів

При створенні інтер’єру важливо не тільки враховувати й дотримуватися встановлених норм і правил. У сфері громадського харчування це особливо важливо, адже від правильного проектування залежить безпека, зручність і якість перебування відвідувачів у закладі [16].
В Україні діють Державні будівельні норми (ДБН), які регламентують вимоги до проєктування громадських закладів. Наприклад, "Будинки і споруди. Заклади громадського харчування" визначає правила облаштування приміщень, зокрема їхню площу, вентиляцію, освітлення та евакуаційні виходи [17]. Це забезпечує комфортні умови як для гостей, так і для персоналу.
Також є санітарні норми (СанПіН), які регулюють вимоги до гігієни в ресторанах і кафе. Наприклад, матеріали, які використовуються в інтер’єрі, повинні бути легкими у догляді та не накопичувати бруд [18]. 
Не менш важливими є правила пожежної безпеки, які визначають, які матеріали можна використовувати, а також які системи пожежогасіння необхідно встановити [19]. Це критично важливо для безпеки відвідувачів та персоналу.
Крім технічних норм, слід враховувати ергономічні стандарти, що впливають на комфорт гостей (Додаток а. Рис. А7). Наприклад, відстань між столами повинна бути достатньою, а меблі мають відповідати рівню комфорту, який очікують відвідувачі [12], [4].
Знання та дотримання всіх цих стандартів дозволяє створити не тільки стильний, але зручний інтер’єр. Це робить заклад привабливим для гостей і забезпечує його відповідність законодавчим вимогам.
Розділ 2 АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНЕ РІШЕННЯ

2.1. Загальна концепція інтер’єрів об’єкту

Проєкт редизайну інтер’єру ресторану «1+1» у місті Черкаси розпочато з вивчення існуючого архітектурного плану будівлі та огляду реального стану приміщення (Додаток Б. Рис. Б1). На момент початку роботи ресторан вже функціонував, але мав потребу в оновленні інтер’єру, що не відповідав сучасним вимогам естетики, ергономіки та комфорту [4], [14]. Також було виявлено деякі функціональні недоліки, пов’язані з плануванням і візуальною організацією простору.
Спочатку знайомство з технічною документацією (Додаток Б. Рис. Б2), яка включала поверхові плани, розміщення несучих стін, інженерних комунікацій, вентиляційних каналів і електричних систем. Для уникнення похибок при подальшому проєктуванні, на місці були виконані контрольні обміри, адже в процесі експлуатації приміщення зазнало незначних змін, які не були відображені на оригінальних кресленнях. Обміри дозволили визначити точні параметри залів, коридору, санвузлів та інших функціональних зон, а також врахувати всі особливості, включно з висотою стелі, товщиною стін і розміщенням віконних прорізів.
На основі отриманих даних була сформульована загальна концепція інтер’єру, яка також полягає у створенні затишного, функціонального та естетично привабливого простору, орієнтованого переважно  на сімейних  відвідувачів (Додаток Б. Рис. Б3), [1], [26]. Сучасний ресторанний простір повинен не лише виконувати свою основну функцію – забезпечення комфортного прийому їжі, а й створювати атмосферу, що впливає на емоційний стан гостей. Саме тому при формуванні концепції важливо враховувати такі аспекти, як кольорова гама, текстури, освітлення, зонування та навігація приміщенням [3], [14].
Особлива увага приділяється створенню атмосфери легкості та візуальної відкритості простору. Для цього передбачено встановлення великого дзеркала в коридорній частині, що візуально розширює вузький прохід і робить простір світлішим. Використання декоративної штучної зелені на стінах сприяє пом’якшенню загального сприйняття інтер’єру, додає природності та затишку без надмірних витрат на догляд. Також планується розміщення тематичних картин у залах [9], [24], які підтримають загальну атмосферу інтер’єру, не перевантажуючи його деталями (Додаток Б. Рис. Б4).
Формування концепції також тісно пов’язане з майбутнім зонуванням простору: важливо враховувати логіку пересування персоналу і гостей, забезпечити приватність для відвідувачів у залі, зберегти зручний доступ до санвузлів і уникнути перехрещення «чистих» і «технічних» потоків. Тому вже на етапі концепції було закладено ідею чіткої функціональної організації простору з умовною поділкою на кілька зон — вхідна група, обідні зали, зона для очікування, а також обслуговуючі приміщення [14], [18].
У результаті проведених аналізів та вимірів було сформовано чітке уявлення про те, як оновлений простір має виглядати не тільки з естетичної точки зору, але й з урахуванням комфорту та ефективності використання. Запропонована концепція інтер’єру дозволить зробити ресторан більш сучасним, привабливим і функціональним для його головної аудиторії — сімейних відвідувачів, які цінують не лише смачну кухню, а й атмосферу закладу.

2.2. Образно-стилістичні рішення інтер’єрів

Образно-стилістичні рішення відіграють ключову роль у формуванні емоційного сприйняття простору ресторану, створюючи цілісне враження від перебування у закладі. У проєктуванні інтер’єру ресторану було обрано сучасну стилістику з елементами неолофту (Додаток А. рис. А3), [2], [5], яка поєднує функціональність, естетику та елементи природності.
Основною ідеєю стилістичного рішення є створення візуально комфортного середовища, що поєднує стриману кольорову гаму з виразними акцентами та текстурованими поверхнями (Додаток Б. Рис. Б5). Дизайн ґрунтується на поєднанні матеріалів із різною фактурою – матових, дзеркальних, прозорих та текстильних – для досягнення ефекту глибини і візуальної насиченості простору [6].
У колористичному рішенні домінують бордовий, світло-сірий та антрацитовий відтінки, які формують вишукану атмосферу та підкреслюють емоційність простору. Бордовий використовується як кольоровий акцент на м’яких стільцях і в деталях оформлення, антрацит – на декоративних елементах і меблевих конструкціях, світло-сірий – у стінах і плитці, що забезпечує відчуття легкості та простору [9], [23].
Особливу увагу приділено елементам декору, які створюють цілісний художній образ інтер’єру. На стінах розміщені картини, написані маслом, що додають інтер’єру характеру і візуального інтересу. Штучна зелень та живі рослини створюють відчуття природи, компенсуючи урбаністичні риси стилю. Перегородки з декоративною зеленню виконують як естетичну, так і функціональну роль – вони зонують простір і створюють затишок (Додаток Б. Рис. Б3), [11], [24].
Світлове оформлення відіграє роль акценту – барна стійка підсвічується червоним світлом, що підсилює глибину кольору та притягує увагу  
(Додаток Б. Рис. Б6) [20]. 
Декоративне підсвічування також використовується в зоні колони, де дзеркальні поверхні посилюють відчуття простору та світла. Ці рішення дозволяють візуально розширити приміщення та зробити його динамічнішим.
Таким чином, образно-стилістичне рішення інтер’єру ресторану «1+1» базується на поєднанні сучасної естетики з природними елементами, підкреслюючи унікальність закладу, його характер та комфортність для відвідувачів. Такий підхід дозволяє створити не лише функціональний, а й емоційно привабливий простір, що відповідає сучасним вимогам у сфері дизайну інтер’єрів громадських закладів [20].

2.3. Об’ємно-планувальні вирішення інтер’єрів

Об’ємно-планувальні рішення формують основу просторової організації інтер’єру, визначаючи логіку переміщення, зонування та взаємозв’язок функціональних ділянок. У випадку з рестораном «1+1» у місті Черкаси планування інтер’єру спрямоване на створення гармонійного середовища, де кожен елемент простору має свою роль та доповнює загальну архітектурну концепцію.
Проєктування відбувалося з урахуванням принципів ергономіки, логіки потоків руху клієнтів та персоналу, а також вимог до комфорту та функціональності (Додаток Г. Рис. Г3), [7], [14]. Простір ресторану розподілено на кілька ключових зон: головний зал для гостей, барна зона, зона очікування, технічні та допоміжні приміщення (Додаток Г. Рис. Г1). Така структурна організація дозволяє досягти чіткої функціональної розмежованості при збереженні стилістичної цілісності.
У головному залі передбачено розміщення столиків різного формату — як для невеликих компаній, так і для індивідуальних відвідувачів. Планування забезпечує можливість комфортного спілкування, приватності та вільного переміщення. Частина залу обладнана м’якими диванами, які розташовано уздовж стін або в нішах, створених за допомогою перегородок із декоративною зеленню [8], [9]. Такі елементи виконують як візуальну, так і функціональну роль: вони поділяють простір на зони без втрати відчуття відкритості [15], [18].
Центральну роль у композиції відіграє барна зона. Вона є не лише функціональним елементом, а й важливою візуальною домінантою інтер’єру. Барна стійка має лаконічну геометричну форму та доповнена червоним підсвічуванням, що створює виразний естетичний акцент [25]. Біля неї розташовані високі металеві стільці, що поєднуються з матеріалами інших меблевих елементів – склом, пластиком, текстилем. Завдяки відкритому плануванню, барна зона є легко доступною з будь-якої частини основного залу, що підсилює відчуття динаміки простору (Додаток Б. Рис. Б6).
Окремої уваги заслуговує зона очікування – фойє, яке трансформовано під простір із диванами та зручними місцями для нетривалого перебування. Тут розміщено великі дзеркала, які візуально збільшують приміщення та додають глибини [20]. Це особливо важливо в умовах обмеженої площі. Простір тут сприймається спокійнішим, більш камерним, що відповідає його функціональному призначенню.
Колони, розташовані в першому залі, оздоблені дзеркальними панелями. Це рішення не лише збільшує візуальну площу приміщення, а й посилює відбиття світла, створюючи більш світле, легке середовище. Дзеркала підсилюють ілюзію простору, особливо у вечірній час, коли активується декоративне освітлення [12].
Підлога в усіх залах викладена білою плиткою, яка відбиває світло та сприяє формуванню відчуття чистоти та простору. Такий матеріал є практичним для громадських приміщень та водночас естетично поєднується з іншими елементами інтер’єру [4].
Усі проходи між зонами відповідають нормативним вимогам щодо безпеки та зручності пересування. Це особливо важливо для забезпечення вільного руху персоналу, ефективної логістики обслуговування, а також комфортного перебування гостей у закладі. Планувальні рішення також передбачають можливість швидкої трансформації простору залежно від кількості відвідувачів або формату заходів (наприклад, бенкетів, ділових зустрічей, приватних подій).
Таким чином, об’ємно-планувальні вирішення інтер’єру ресторану «1+1» спрямовані на створення адаптивного, логічно організованого і водночас естетично цілісного простору. Вони забезпечують гармонійне поєднання функціональності, візуальної привабливості та комфорту — ключових аспектів, необхідних для успішного функціонування сучасного ресторанного закладу.

2.4. Варіанти дизайн-пропозиції функціонально-просторового зонування інтер’єрів.

Функціонально-просторове зонування ресторанного простору є ключовим етапом, що впливає на зручність пересування, логіку обслуговування, а також на загальне емоційне сприйняття інтер’єру.
Проєктна пропозиція базується на поєднанні відкритого планування з умовною структурною розділеністю, де кожна зона виконує окрему функцію, має власний характер і водночас входить до єдиного інтер'єрного ансамблю. Простір логічно поділено на п’ять основних зон: малий зал, банкетний зал, барну зону, фойє з диванами та допоміжні приміщення (Додаток Г. Рис. Г1), [13], [24].
Основні функціональні зони:
малий зал – розрахований на групи від 2 до 4 осіб і створений для камерного, спокійного відпочинку. Цей зал вирізняється оформленням: дзеркальні вставки на колонах візуально розширюють простір і додають йому глибини, а також працюють як світловідбивачі. Декоративні світильники підсилюють затишну атмосферу [13], [20]. В інтер’єрі використано дерев’яні столи на металевих ніжках, бордові стільці, світло-сірі стіни та декоративні акценти у вигляді картин, що створюють емоційно теплу атмосферу;
банкетний зал – призначений для компаній від до 8 осіб, і використовується як для щоденних візитів, так і для невеликих святкувань. Особливістю цього залу є перегородки з декоративною зеленню, які допомагають умовно поділити простір і надати кожній групі гостей відчуття відокремленості [9]. Столи дерев’яні з металевими ніжками, стільці – у єдиному стилі з малим залом, що підтримує цілісність образу всього інтер’єру;
барна зона – функціональний центр ресторану, розташований у зручному для доступу місці, проте відкрита для гостей лише з одного – переднього боку. Барна стійка має геометричну форму і виділяється завдяки червоному підсвічуванню, що надає простору динамічного акценту [17]. Біля стійки встановлено кілька високих металевих стільців, без додаткових супутніх посадкових місць. Це підкреслює його функцію як місця короткого перебування, без перевантаження зоною очікування;
фойє з диванами – лаунж-простір при вході, який виконує функцію зони очікування або відпочинку до чи після трапези. Тут розміщені м’які дивани, що створюють затишну атмосферу. Відсутність столів у цій зоні дозволяє не перевантажувати простір, а великі дзеркала на стінах візуально збільшують площу [24]. Цей простір важливий не лише як функціональний, а й як візуально приваблива «пауза» між зовнішнім середовищем і головним інтер’єром;
допоміжні приміщення – санвузли, складські кімнати, технічні зони для персоналу – розміщені так, щоб не порушувати гостьової логістики. Рух персоналу відокремлено від основних маршрутів відвідувачів, що забезпечує комфортне користування простором і не знижує рівень обслуговування.
Кожна зона ресторану вирізняється власним візуальним настроєм та функціональними рішеннями. Проте стилістично простір залишається єдиним завдяки продуманому добору матеріалів: поєднання дерева і металу, акцентів у бордових відтінках, нейтрального сірого фону та впровадження декоративного озеленення.
Меблеві елементи (зокрема, столи та частина перегородок) передбачають можливість тимчасової трансформації для організації заходів, банкетів або змін у кількості відвідувачів. Це додає інтер’єру адаптивності, необхідної для сучасного громадського простору [13].

РОЗДІЛ 3 Опис архітектурно-художнього рішення проєкту

3.1. Конструктивне вирішення складових інтер’єрів (стіни, підлога, стеля, вітражі, перегородки та інш.)

Архітектурно-художнє вирішення інтер’єру ресторану «1+1» у місті Черкаси базується на раціональній та гармонійній інтеграції конструктивних елементів у загальну дизайнерську концепцію. Усі складові – від підлоги до стелі – відіграють не лише функціональну, а й естетичну роль, формуючи єдину просторову мову інтер’єру [1], [4].
Підлогове покриття у всіх залах ресторану виконано з білої квадратної плитки середнього формату з темними швами [7], [10], [14]. Такий контраст підсилює геометричну структуру простору, додає візуальної чіткості й одночасно працює як елемент стилізації. Білий колір плитки візуально розширює площу, підкреслює чистоту і легкість, а темні шви створюють декоративну сітку, яка ненав’язливо організовує простір.
Плитка як матеріал була обрана з огляду на високу зносостійкість, вологостійкість і зручність в обслуговуванні – важливі якості для громадських закладів харчування з інтенсивною відвідуваністю [4], [12].
Оздоблення стін виконано у стриманій кольоровій палітрі, яка підтримує загальну атмосферу спокою та елегантності. У зоні малих груп стіни мають світло-сіре матове покриття, що слугує нейтральним фоном для меблів та декору. У деяких ділянках використовуються зелені акценти за допомогою рослинності або декоративних елементів (Додаток Б. Рис. Б5), [5], [9].
Важливу роль у візуальному наповненні відіграють картини, написані маслом, які розміщуються на стінах у обраних зонах [11]. Їх функція – не лише прикраса, а й художнє підсилення загального стилю, привнесення індивідуальності та атмосфери живого мистецтва.
Стеля у приміщенні витримана у мінімалістичному стилі, пофарбована в світлий відтінок, близький до білого. В окремих зонах використано приховане освітлення та вбудовані світлові елементи, які не перевантажують простір, натомість підкреслюють лінії архітектури [6], [15]. Такий підхід дозволив зберегти чистоту простору візуально, а також забезпечити рівномірне освітлення без створення зайвих тіней чи контрастів.
У зонах із підвищеним навантаженням — зокрема над баром — передбачено додаткове технічне укріплення та приховані інженерні комунікації [16].
У проєкті застосовано обмежене використання перегородок, аби зберегти відчуття відкритого простору. Єдина зона, де перегородки відіграють ключову роль, – банкетний зал. Тут вони виконані у вигляді вертикальних конструкцій із декоративною штучною зеленню, які створюють умовну приватність без відокремлення у закриті кабінети [9], [20].
Перегородки виконані з легких матеріалів, що дозволяє зберігати повітряність простору. Конструктивно вони є стабільними, але візуально – м’якими завдяки органічному озелененню. Цей прийом формує комфортну атмосферу для групового відпочинку без ізоляції від загального середовища.
Особливу увагу приділено колонам у малому залі, які мають вставки з дзеркального матеріалу [13], [24]. Це рішення дозволяє досягти двох цілей: візуального розширення простору та гри світла. Дзеркала працюють як оптичний елемент, який рефлексує освітлення, роблячи простір світлішим і глибшим. Така техніка актуальна у приміщеннях з обмеженою площею, де важливо уникати візуальної тісноти.

3.2. Меблі та обладнання інтер’єрів

Меблі є однією з ключових складових інтер’єрного середовища ресторану, адже саме через них реалізується не лише функціональність простору, але й формується загальне враження про комфорт і стиль [2], [5]. 
У проєкті було обрано меблі, що відповідають концепції сучасного  дизайну з  акцентами – поєднання дерев’яних поверхонь, металевих опор, м’яких текстур і насиченої, але стриманої палітри кольорів.
Усі столи в інтер’єрі ресторану – виготовлені з дерева, що надає простору натуральності, візуального тепла та відчуття стабільності. При цьому металеві ніжки, які підтримують стільницю, забезпечують сучасний індустріальний акцент, створюючи гармонійний баланс між природною фактурою та техногенними матеріалами [4], [8], [17]. Таке поєднання добре узгоджується з загальною естетикою інтер’єру, яка поєднує стриманість і характер.
У малому залі розміщено менші за розміром столи, розраховані на 2-4 особи, створює затишну атмосферу для індивідуальних чи парних візитів [25]. У банкетному залі використовуються столи більшого формату, які вміщують від 4 до 8 осіб, адаптовані для групового відпочинку. Їх можна компонувати відповідно до потреб конкретного заходу, що дозволяє змінювати конфігурацію простору.
Стільці обрано відповідно до загального стилістичного рішення інтер’єру – пластикові, антрацитового кольору, із металевими опорами, які перегукуються з конструкцією столів. Пластик забезпечує легкість, практичність та простоту в догляді, а темний антрацитовий відтінок додає глибини композиції і контрастує зі світлими стінами та підлогою [9], [17]. Металеві ніжки підсилюють надійність конструкції й утримують візуальну лінію інтер’єру, витриману в стилістиці «легкої промислової елегантності.
Стільці зручно розташовані як поодинці біля столів, так і в групах – згідно з форматом розсадки. Їхня конструкція дозволяє легко переміщати меблі у разі необхідності змінити розташування зон або адаптувати зал до заходу.
Окрему увагу приділено м’яким меблям – сірим диванам і кріслам, які використовуються у малому залі, банкетному залі та фойє (Додаток В. Рис. В1),  [10].
У малому залі, крім основних посадкових місць, є два м’яких крісла та маленький журнальний столик (Додаток В. Рис. В2), що створює окрему неформальну зону – ідеальну для коротких зустрічей, очікування або затишного перебування наодинці [20].
У фойє розташовані м’які дивани, які не супроводжуються столами – це зона для короткотривалого перепочинку або очікування без інтенсивної взаємодії.
Використання текстильних оббивок у стриманих тонах формує комфортну атмосферу, а також дає змогу уникнути візуального перевантаження простору.
Бар обладнаний функціональною стійкою з вбудованими місцями для зберігання напоїв, посуду, інвентарю. З боку гостей встановлено декілька високих стільців, а сам бар має доступ лише з переднього боку, що підкреслює його композиційну цілісність. Внутрішня частина бару організована максимально зручно для роботи персоналу, із зонованим розміщенням обладнання для швидкого обслуговування [15], [18].
До додаткового обладнання можна віднести:
настінні декоративні елементи (дзеркала, картини);
інженерні вузли, приховані в стелі або за декоративними панелями;
полички та допоміжні меблеві конструкції, вмонтовані у нішах чи вздовж стін – вони використовуються для зберігання декоративних або сервісних елементів (меню, декору, підставок).
Отже, у проєкті використані всі потрібні меблі та обладнання для зручного та комфортного проведення часу [6], [24].

3.3. Декоративні і оздоблювальні рішення в інтер’єрах

Декоративна частина інтер’єру створює його емоційну ауру та підсилює якості кожної зони [2], [5]. Авторське рішення з'являється на поєднанні стриманості та різних акцентів, завдяки чому простір не важкий, але в той же час залишається впізнаваним та цікавим.
Колірна палітра вибудувана на контрасті нейтральних базових тонів і глибоких акцентних відтінків:
світло-сірий – основа стін, що врівноважує насиченіші деталі;
білий – підлога та стеля, задають відчуття простору, посилене темними швами плитки;
бордовий – м’які вставки оббивок, дрібний текстиль, окремі живописні роботи;
антрацит – пластикові стільці та окремі металеві елементи, які згруповують композицію.
Такий підхід забезпечує зорову ієрархію: погляд спершу читає спокійний фон, а потому «чіпляється» за глибокі кольорові плями, що запам’ятовуються гостям (Додаток В. Рис. В3),  [6], [9].
Оздоблювальні матеріали які підібрані за принципом тактильної різноманітності зображені в таблиці 1.1
Таблиця 1.1 – Оздоблювальні матеріали які підібрані за принципом тактильної різноманітності
Елемент	Матеріал	Текстурна характеристика	Функція / Ефект
Підлога	Керамічна плитка	Гладка поверхня, контрастний шов	Візуальна «решітка», легка дезінфекція
Стіни	Шпаклівка + матова фарба	Матовість, дрібний зернистий рельєф	Нейтральне тло для декору
Перегородки (банкетний зал)	Металевий каркас + штучна зелень	Об’ємна, м’яка зелена фактура	Камерність, біофільний ефект
Колони (малий зал)	Дзеркальна сталь	Відбивна гладь	Оптичне розширення простору
Столи	Натуральне дерево (масив)	Видима текстура волокон	Теплота й «відчуття автентики»
Ніжки столів / стільців	Полірована сталь	Холодний блиск	Індустріальний контраст

Завдяки такій «гамі фактур» простір читається шарувато: м’які дивани поглинають світло, дзеркала й метал – відбивають, плитка – модулює й фіксує площину [4], [10], [13].
	Таблиця 1.2 – Декор диференціацій за зонами
Зона	Ключові декоративні акценти	Завдання
Малий зал	 – картини олійного живопису           локального автора;
 – дзеркальні вставки колон;
 – настінні спрямовані світильники;	Створити інтимний, «камерний» настрій, урівноважити невелику площу
Банкетний зал	 – перегородки-кашпо зі штучною зеленню;
 –  розбірні дерев’яні столи з текстильними доріжками;	Відокремити групи гостей, стимулювати відчуття «власного простору»
Бар	 – лінійна світлодіодна підсвітка (червона);
 – відкрите зберігання пляшок у металевих нішах;	Притягнути погляд, задати «ритм» усій залі
Фойє	 – великі вертикальні дзеркала;
 – композиції з живої флори у кашпо природних відтінків;	Розширити вхідний простір, створити перший емоційний контакт


	Картини, виконані в техніці олійного пастозного мазка, мають абстрактні гастрономічні мотиви: силуети фруктів, легкі натюрморти зі склом, що тематично перегукуються з концепцією закладу, як поєднання смаків та вражень [11]. Кольори робіт підібрано так, щоб не змагатися із загальною палітрою, а підтримувати її (бордові, оливкові, теракотові нюанси).
Освітньо-декоративні прийоми:
прихована лінійна підсвітка під барною стійкою підкреслює фактуру дерева та «піднімає» її візуально над підлогою.
спрямовані настінні світильники (тільки у малому залі) формують світлотінь на картинах та текстурі бетонної фактури.
підсвічування ніш із зеленню у банкетному залі створює ефект «рослини-світильники», що оживляє кріплення перегородок.
Таким чином забезпечується багаторівнева світлова сценографія: верхній розсіяний потік для загальної рівномірності, середній акцентний для композиційних вузлів, нижній – суто декоративний [15], [23].
Біофільний дизайн підтримують:
штучна зелень – у перегородках;
жива флора у фойє – сприймається першою при вході;
тактильні матеріали – дерево, текстиль, що стимулюють позитивний соматичний досвід.
Емпіричні дослідження доводять, що наявність навіть імітаційної зелені знижує рівень стресу відвідувачів і збільшує середній час перебування, що важливо з економічної точки зору [9], [26].
Комбінуючи виразні фактури (дерево, метал, дзеркало), нейтральну основу та авторський декор, інтер’єр ресторану «1+1» досягає балансу між функціональністю та емоційністю. Кожна зона отримує власний характер, але всі разом читаються єдиним художнім полотном, де світло, колір і текстура взаємодіють як гармонійні партнери (Додаток Б. Рис. Б3),  [4], [13], [24].

3.4. Освітлення інтер’єрів

Освітлення відіграє важливу роль у формуванні атмосфери інтер’єру ресторану (Додаток Г. Рис. Г2), впливаючи на психологічний стан відвідувачів, візуальне сприйняття простору та його функціональну зручність. У проєкті інтер’єру ресторану «1+1» освітлення реалізоване як багаторівнева система, що поєднує загальне, зональне, декоративне та акцентне світло [16], [15].
Рішення з освітленням базується на принципах енергоефективності, ергономіки та художньої виразності [7], [14]. Освітлення стало інструментом, що дозволив не лише висвітлити простір, а й емоційно зонувати його, підкреслити матеріали, фактури, колір і композицію.
Загальне освітлення у приміщеннях ресторану реалізовано за допомогою вбудованих світильників у стелі, рівномірно розташованих по всій площі основних залів [6], [15]. Це дало змогу створити спокійне фонове світло, яке не втомлює зір і не створює різких тіней. Світильники обрані в білому корпусі, що практично непомітний на світлій стелі – це дозволило уникнути візуального перевантаження.
Усі джерела світла належать до енергоощадного класу (LED), з температурою світла 2700–3000 Кв, що забезпечує теплий білий колір, комфортний для очей і відповідний до ресторанної атмосфери [16], [22].
Для підкреслення індивідуальності окремих ділянок інтер’єру передбачено зональне освітлення, яке варіюється залежно від функції простору:
у малому залі застосовано напрямні настінні світильники, які створюють м’яке світлотіньове моделювання на стінах і підсвічують картини. Це сприяє формуванню інтимного, камерного настрою [20]. Освітлення тут акцентує деталі, зокрема дзеркальні вставки на колонах та текстуру стін;
у банкетному залі джерела світла інтегровані в загальний потік – тут відсутні декоративні світильники, натомість використовується м’яке рівномірне освітлення з незначним акцентом на перегородки з декоративною зеленню, де встановлено точкові підсвітки біля основи, що створюють ефект «живого» елемента [9],[23];
у барній зоні акцентне освітлення реалізоване через лінійну світлодіодну підсвітку червоного кольору, яка інтегрована в нижню частину барної стійки. Вона не лише візуально виділяє бар як функціональний і естетичний центр, а й створює відчуття «підвішеності» конструкції – що робить її легшою у сприйнятті [17]. Контраст теплого освітлення залу та насиченого червоного світла бару утворює емоційний вектор руху всередині інтер’єру;
у фойє з диванами - зона, де використано дзеркальні поверхні, що активно заломлюють і розсіюють світло від основних джерел [24]. Тут встановлені підвісні світильники з розсіяним плафоном, які створюють м’яке загальне сяйво та не формують різких контурів, завдяки чому простір здається спокійним і відкритим.
Декоративне освітлення не виконує утилітарної функції, але підсилює естетику простору, допомагаючи гостям орієнтуватися в емоційній карті закладу [15], [23]. 
До нього належать:
світлодіодна підсвітка декоративної зелені в банкетному залі, яка візуально оживлює перегородки;
підсвітка барної стійки, яка грає на контрасті з темним фоном;
приховане світло у ніші фойє, що підкреслює дзеркала й розширює простір.
Декоративне освітлення є статичним і не регулюється за кольором чи інтенсивністю, що забезпечує стилістичну сталість і передбачуваність сприйняття.
Всі освітлювальні сценарії організовані за принципом роздільного керування. Це дозволяє адаптувати інтенсивність світла в залежності від часу доби, сезону, події або наповненості залу [7], [14]. Такий підхід підвищує енергетичну ефективність та дає змогу створити більш гнучкий сценарій освітлення, який відповідає ритму ресторанного життя.
Усі елементи освітлення спрямовані на досягнення психоемоційної гармонії: м’яке розсіяне світло не спричиняє втоми, тепла колірна температура створює атмосферу затишку, а поєднання загального та акцентного освітлення дозволяє кожному гостю знайти комфортне середовище. Завдяки цьому ресторан сприймається не як функціональне приміщення, а як цілісний простір настрою, де світло грає не меншу роль, ніж матеріали чи меблі [5].




3.5.Техніко-економічне вирішення інтер’єрів

Проєктування інтер’єру ресторану передбачає не лише вирішення питань естетики та комфорту, але й обґрунтування рішень з технічної та економічної точки зору [1], [3], [4]. Ресторан є об’єктом постійного щоденного користування, тож інтер’єр повинен бути довговічним, легко обслуговуваним, адаптивним до навантажень і водночас не перевищувати заданий бюджет. У проєкті інтер’єру ресторану усі архітектурно-художні компоненти були підібрані з урахуванням реальної вартості реалізації, експлуатаційної доцільності, доступності матеріалів та перспектив обслуговування без капітальних витрат упродовж кількох років.
Основою техніко-економічного підходу до цього інтер’єру стали такі принципи:
раціональне зонування: економія площі завдяки гнучким функціональним сценаріям (від індивідуальних візитів до групових заходів), що дозволяє не збільшувати площу приміщення, але використовувати її ефективніше;
модульність і варіативність меблів: меблі підібрано так, щоб при необхідності їх можна було комбінувати, переставляти, групувати — без додаткових витрат на нові елементи;
вибір матеріалів з високою зносостійкістю: у пріоритеті не тільки вартість закупівлі, але й тривалість експлуатації без ремонту;
підтримка локального виробництва: залучення регіональних постачальників меблів, оздоблювальних матеріалів і монтажників суттєво зменшило витрати на логістику;
енергоощадність: усі джерела світла – LED; системи керування освітленням — зоновані, що дозволяє мінімізувати енергоспоживання [7],[14],[26].


Оздоблювальні та конструктивні матеріали обирались за такими критеріями: 
вартість;
зносостійкість;
відповідність нормам безпеки;
простота догляду;
естетичність.
Підлога — керамічна плитка білого кольору з темними швами. 
Вибір зумовлений:
довговічністю матеріалу (термін служби 15–25 років);
простотою обслуговування (миття, дезінфекція без спеціальних засобів);
універсальністю формату: при пошкодженні окрему плитку легко замінити [4], [9], [13], [16].
Стіни — покриті зносостійкою матовою фарбою з антивандальним захистом. Це виключає часті перефарбування і дозволяє витирати локальні забруднення.
Перегородки з декоративною зеленню в банкетному залі виготовлені з металевих каркасів із ПВХ-зеленню, яка не потребує поливу, обрізання чи заміни. Такий декор не тільки естетичний, але й функціональний: він маскує розділення зон і водночас не створює потреби в догляді.
Дзеркала в інтер’єрі — елемент візуального збільшення простору. Обрано моделі з безпечним полімерним покриттям, які не розсипаються при пошкодженні. Монтаж — на клей та приховані кріплення для зменшення витрат і прискорення встановлення.
Меблеве наповнення ресторану сформоване так, щоб:
витримати інтенсивне щоденне використання;
не потребувати частої заміни;
легко поєднуватись у різних конфігураціях.

Столи — дерев’яні, з металевими ніжками. Це забезпечує стійкість до навантажень, довговічність і привабливий вигляд. Масив дерева (або якісний меблевий щит) легко піддається локальному ремонту — поліруванню, перефарбуванню, лакуванню, якщо поверхня буде пошкоджена.
Стільці — з пластику з металевими ніжками. Пластик — дешевший у виготовленні, легкий і практичний; метал забезпечує міцність. Такий варіант є оптимальним для громадського закладу, бо легко очищується і має високий рівень стійкості до стирання та вологи.
М’які меблі (дивани, крісла) виготовлені з текстилю із водовідштовхувальним просоченням. Оббивка має високий коефіцієнт зносостійкості, що гарантує тривале використання без значного зносу [8], [9], [17]. Також враховано заміну окремих чохлів або подушок у майбутньому без повного оновлення виробу.
Усі джерела світла — світлодіодні, з низьким споживанням електроенергії.
Типова LED-лампа забезпечує потрібне для закладу освітлення.  
При цьому:
середній час роботи — до 30 000 годин;
економія на освітленні становить до 60 % порівнюючи зі знайомими нам системами;
усі світильники поділені на групи зонального керування, що дозволяє вмикати лише необхідні джерела — особливо в непікові години.
Додаткові витрати на монтаж LED-систем компенсуються вже протягом перших 2–3 років експлуатації за рахунок зменшення рахунків за електроенергію та відсутності необхідності заміни ламп [15], [22].
Інтер’єр створено з урахуванням мінімізації поточних витрат на обслуговування:
чищення: усі поверхні придатні до миття; плитка, пластик, метал і лаковане дерево — без вбирання вологи;

ремонт: більшість пошкоджень можна усунути локально — замінити плитку, перефарбувати фрагмент стіни, замінити один елемент меблів, а не всю конструкцію;
гнучкість простору: завдяки легким перегородкам і мобільним меблям, не потрібна додаткова техніка для перепланування простору — персонал може здійснювати трансформацію власноруч.
Таким чином, усі елементи інтер’єру було підібрано так, щоби зменшити витрати впродовж всього терміну експлуатації — включно з прибиранням, ремонтом, замінами та оновленням.
	Загальна схема витрат зображена в таблиці 1.3
Таблиця 1.3 – Загальна схема витрат
Стаття	Частка у бюджеті	Коментар
Оздоблювальні роботи	25–30%	Плитка, фарбування, монтаж перегородок
Меблювання	30–35%	Столи, стільці, дивани, крісла
Освітлення	10–15%	Світильники, підсвітка, монтаж
Декор і зелень	10%	Дзеркала, перегородки з рослинами
Технічні та інженерні роботи	10–15%	Проводка, контроль зон, вентиляція
Резерв на експлуатацію	5%	Поточне обслуговування на перші 2 роки


Загальна економіка демонструє спрямованість на довготривале використання та зниження ризиків додаткових витрат у майбутньому [10], [18].







ВИСНОВКИ

У межах виконаного проєкту було розглянуто архітектурно-художнє вирішення інтер’єру ресторану «1+1» у місті Черкаси з урахуванням сучасних тенденцій у дизайні та економічної доцільності запропонованих рішень.
У першому розділі здійснено аналітичне обґрунтування актуальності теми, визначено значущість інтер’єрів ресторанів як простору комунікації, відпочинку та естетичного досвіду. Проаналізовано специфіку закладів харчування, функціональні та емоційні вимоги до них, а також потребу в індивідуалізації середовища.
У другому розділі розглянуто архітектурно-планувальні особливості об’єкта. Було визначено структуру ресторану, охарактеризовано малий зал, банкетний зал, барну зону та фойє. Розкрито логіку функціонально-просторового зонування, стилістичну єдність простору та акценти, що формують його атмосферу. Особлива увага приділялася зручності переміщення, ергономіці та сценаріям поведінки відвідувачів.
Третій розділ був присвячений архітектурно-художньому рішенню проєкту. Детально проаналізовано конструктивні елементи інтер’єру, вибір меблів, декоративне наповнення та світлові сценарії. Було враховано принципи кольорової рівноваги, матеріальну фактуру, сенсорну привабливість і взаємодію композиційних рішень із функціональними задачами простору. Техніко-економічний аналіз підтвердив доцільність обраних рішень — з точки зору витрат, довговічності та можливостей обслуговування.
Загалом, проєкт інтер’єру демонструє поєднання естетичної завершеності й економічної доцільності, що дозволяє створити середовище, адаптоване до сучасних вимог комфорту, стилю та практичності. Він підтверджує ефективність індивідуального підходу до дизайну як до засобу формування емоційно привабливого простору, який справляє тривале позитивне враження на відвідувачів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бєляєв В. І. Основи архітектурного проєктування інтер’єрів. — Київ: Ліра-К, 2020. — 256 с.
Ротач Н. А. Дизайн інтер’єру: навч. посіб. — Харків: ХНУБА, 2018. — 168 с.
Мартинов А. С. Архітектурна композиція інтер'єру. — Київ: ДІЯ, 2017. — 214 с.
Гладій В. О. Архітектура громадських будівель. — Львів: Видавництво ЛНТУ, 2021. — 312 с.
Янсон Г. В. Теорія інтер’єру: функція, простір, форма. — Львів: Місто, 2019. — 192 с.
Брум А. Дизайн для реального світу: екологія, соціальна відповідальність і творчість. — Київ: Основи, 2021. — 328 с.
Шевченко І. В. Основи композиції в дизайні. — Київ: КНУТД, 2020. — 144 с.
Ковальчук І. М. Сучасні тенденції у дизайні громадських інтер’єрів // Український архітектурний журнал. — 2020. — № 2. — С. 42–49.
Грінченко В. Л. Біофільний дизайн у громадських просторах // Дизайн і технології. — 2021. — № 1. — С. 22–28.
Гуменюк Р. А. Просторове мислення в дизайні середовища. — Львів: ЛНАМ, 2022. — 188 с.
Черниш Н. В. Колористика в інтер’єрі: Психологія кольору. — Київ: Академкнига, 2021. — 104 с.
Плужник С. В. Ергономіка в дизайні. — Харків: ВНДІПІ, 2019. — 128 с.
Здор В. А. Інтер'єри та середовище життєдіяльності. — Полтава: ПолтНТУ, 2018. — 200 с.
Соловей Н. Ю. Організація простору в архітектурі інтер’єру. — Київ: КНУБА, 2020. — 180 с.
ISO 16817:2017. Building environment design – Indoor environment – Design process for visual environment. — ISO, 2017.
ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Настанова з проектування освітлення житлових і громадських будівель. — Київ: Мінрегіонбуд, 2010.
ДБН В.2.2-9:2018. Громадські будівлі та споруди. — Київ: Мінрегіон, 2018.
ДСТУ Б В.2.6-36:2008. Конструкції будівель і споруд. Вимоги до збереження енергії. — Київ, 2008.
ДСТУ ISO 16813:2016. Планування кліматичних умов у будівлях. — Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016.
Міжнародна класифікація стилів інтер’єру // https://www.archdaily.com (дата звернення: 15.05.2025).
Офіційний сайт IKEA — https://www.ikea.com (дата звернення: 15.05.2025).
Pantone Color Institute. Color Trends 2024–2025. — https://www.pantone.com (дата звернення: 14.05.2025).
WGSN + TrendBook. Interior Design Forecast 2025. — https://www.wgsn.com (дата звернення: 14.05.2025).
Dezeen Magazine — https://www.dezeen.com/interiors (дата звернення: 15.05.2025).
Houzz: сучасні тренди інтер’єру — https://www.houzz.com (дата звернення: 13.05.2025).
Нікітенко А. І. Просторові трансформації у дизайні громадських просторів // Дизайн середовища. — 2021. — № 4. — С. 33–40.
Шевченко Ю. А. Психофізіологія сприйняття архітектурного середовища. — Київ: УкрНДІпроектреставрація, 2020. — 176 с.
Литвиненко М. О. Стратегія сталого дизайну в умовах міста // Вісник КНУБА. — 2020. — № 14. — С. 85–90.
Brown, D. Restaurant Design. — London: Laurence King Publishing, 2019. — 240 p.
Lawson, B. The Language of Space. — Oxford: Architectural Press, 2021. — 192 p.
ДОДАТКИ
Додаток А




Рис. А1. Пошук стильових аналогів. Класика



Рис. А2. Пошук стильових аналогів. Біофільний дизайн



Рис. А3. Пошук стильових аналогів. Неолофт



Рис А4. Приклад зонування ресторану


Рис. А5. Приклад використання дзеркал в зоні очікування



Рис. А6. Використання штучної зелені на стінах

Рис. А7. Приклад ергономічного розташування меблів


Додаток Б

     

     

Рис. Б1. Фотофіксація існуючого об’єкту










Рис. Б2. План існуючого ресторану



Рис Б3. Візуалізація власного проєкту



Рис. Б4. Фойє з використанням штучної зелені та дзеркал на стінах



Рис. Б5. Зовнішній вигляд матеріалів використанних у проєкті







Рис Б6. Барна стійка




Додаток В

   

Рис. В1. Використання м’яких сірих диванів в інтер’єрі ресторанів




Рис. В2. Використання кресел у зоні неформального спілкування









 







Рис. В3. Колірна палітра основних кольорів, що були використані


Додаток Г 


 
Рис. Г1. Обмірний план М1:50 + експлікація приміщень

Рис. Г.2 План освітлення М1:50

Рис. Г3. Функціональний план М1:50