Репозиторій ЧДТУ

ЧЕРКАСЬКИЙ	 ДЕРЖАВНИЙ	ТЕХНОЛОГІЧНИЙ	УНІВЕРСИТЕТ

CHERKASSY	STATE	TECHNOLOGICAL	UNIVERSITY

   



Факультет –  гуманітарних технологій 
Кафедра –   дизайну 
Рівень вищої освіти –  перший бакалаврський  
Спеціальність – 022 «Дизайн» 
Освітня програма –  Дизайн середовища 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему: 
«Дизайн-проект інклюзивного простору житлового будинку»
 
 
Студент групи        ДЗ-12         ___________                      Попова А.В.
                                         (Підпис)                        (прізвище таініціали) 
 
Керівник,        доцент                ___________                  Демессіе М.К. 
                           (науковий ступінь)               (Підпис)                        (прізвище та ініціали)  

Консультант, ____________       ___________           _____________________ 
                               (науковий ступінь)            (Підпис)                        (прізвище та ініціали) 
 
 
Рецензент ____________  /                                       / 
                                                                                                                             (Підпис)                             (науковий ступінь,  прізвище та ініціали) 
 	
 
 
«Допуск до захисту» 
Завідувач кафедри дизайну 
__________ /                      / 
___   _______202___  рік 


ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет – гуманітарних технологій 
Кафедра – дизайну 
Рівень вищої освіти – перший бакалаврський 
Спеціальність – 022 «Дизайн» 
Освітня програма – Дизайн середовища 
                                                                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                         Завідувач кафедри 
                                                                                    ________ /                      /
                                                                             “__”____202__ року 
ЗАВДАННЯ 
до виконання випускної роботи 
Попова Ангеліна Вікторівна
(прізвище，　ім’я，　по　батькові　студента) 
1. Тема роботи: «Дизайн-проект інклюзивного простору житлового будинку»
Керівник роботи : кандидат технічних наук, доцент Демессіе Мекурія Келкай                               
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від «__» ___ 202_ р.№ ___ 
2. Термін подання студентом проєкту (роботи): ______________________ 
3. Вихідні дані до проєкту (роботи): теоретичні відомості за темою дослідження; аналоговий ряд інтер’єрів будинків; обмірні (архітектурні) плани приміщень; фото фіксації існуючого стану об’єкту; технічні завдання (побажання замовника) 
4. Зміст пояснювальної записки: кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків. Текст роботи містить 42 сторінок та список використаних джерел налічує 17 найменувань.
5. Перелік графічного матеріалу на планшеті: містить обмірний план інтер'єрів, план перепланування, план розташування меблі і обладнання, план освітлення, візуалізації проекту, власної розробки деяких деталей, меблів і колірного рішення, розгортки стін і експлікації, а також відео презентація всього проєкту.
6.Консультанти розділів роботи: 
	Розділ	Прізвище, ініціали та посада консультанта	Підпис консультанта, дата
		завдання видав	завдання прийняв
Графічна частина			
Пояснювальна записка			
Робота в матеріалі (макет або презентація)			


7. Дата видачі завдання: «___» _______ 202___ року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п		Назва етапів роботи	Термін виконання етапів роботи		Примітка
1	Затвердження теми роботи.		
2	Робота з аналогами, збір інформації.		
3	Заслуховування про виконання першого етапу роботи.		
4	Звіт про перші два розділи роботи.		
5	Затвердження ідеї дизайнерського рішення проєкту та кінцевого варіанту планів.		
6	Оформлення графічної частини та пояснювальної записки		
7	Попередній захист випускної роботи		
8	Захист випускної роботи		


Завдання прийняв до виконання 
(Студент–дипломник)       _______________      _______________________ 

Керівник проєкту (роботи) ________________     _______________________

ЗМІСТ
ВСТУП 		4
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 	6
1.1. Виявлення соціально значущих функцій та властивостей інклюзивного дизайну, його структурні складові та відповідність предметно-просторовому оточенню……………………………………		6
1.2. Оригінальність задумки. Обґрунтування функціонально експлуатаційних властивостей   на предмет відповідності споживчим вимогам  та еко дизайну…………………………………….		11
1.3. Обґрунтування естетичного рівня об’єкту в контексті сучасних тенденцій розвитку дизайну…………………………………………….		13
1.4. Забезпечення відповідності об’єкту проектування вимогам ергономіки та безпеки користування…………………………………...		16
РОЗДІЛ 2. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНЕ РІШЕННЯ	19
2.1. Загальна концепція та етапи розробки інклюзивного простору в інтер’єрі		19
2.2. Об’ємно-планувальне рішення проєкту	23
РОЗДІЛ 3. ОБЛАДНАННЯ ТА ОЗДОБЛЕННЯ ІНТЕР’ЄРУ	27
3.1. Характеристика обладнання	27
3.2. Загальна характеристика та освітлення в інтер’єрі	28
3.3. Кольорове рішення інтер’єру	29
3.4. Рішення декоративного оздоблення інтер’єрів	30
ВИСНОВКИ 	33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	34
ДОДАТКИ	36










ВСТУП
В теперішньому часі та в наших реаліях, суспільство потребує створення комфортного, доступного та без бар’єрного середовища для всіх категорій населення, зокрема людей з інвалідністю, людей похилого віку, дітей та інших мало мобільних груп. Інклюзивний дизайн у житлових приміщеннях є важливим аспектом забезпечення рівних можливостей та покращення якості життя кожної людини. Наразі в Україні спостерігається тенденція до активного впровадження принципів інклюзивного проектування, але залишається низка проблем, пов’язаних із недостатньою адаптацією житлового простору до потреб мало мобільних груп населення.
Інклюзивний дизайн є ключовим  елементом забезпечення комфортного проживання всіх громадян, незалежно від їх фізичних можливостей. В умовах сучасного містобудування та житлового будівництва виникає необхідність створення архітектурних рішень, що враховують вимоги доступності та універсальності. Тема дослідження є актуальною, оскільки сприяє покращенню якості середовища проживання та відповідає міжнародним  стандартам  інклюзії.
Метою дослідження є розробка та обґрунтування принципів інклюзивного проектування житлових приміщень, що забезпечить комфорт, безпеку та доступність для всіх категорій користувачів. Для досягнення мети визначено такі завдання: аналіз сучасних вирішень до інклюзивного проектування житлових приміщень; вивчення нормативно-правової бази міжнародних стандартів доступності; розробка актуальності та впровадження інклюзивного дизайну в сьогодення, адаптація до нових реалів.
Новизна дослідження полягає в комплексному підході до створення доступного життєвого простору, який враховує не лише архітектурні рішення, а й ергономічні, технологічні та соціальні аспекти. Робота спрямована на розробку практичних рекомендацій для забудовників, дизайнерів та архітекторів щодо впровадження принципів інклюзивного дизайну в житлових приміщеннях.
Результати дослідження можуть бути використані при проектуванні нових житлових будинків, реконструкції існуючих приміщень. Реалізація запропонованих рішень сприятиме підвищенню рівня комфорту та доступності житлового середовища для широкого кола користувачів, у тому числі людей з інвалідністю та мало мобільних груп населення.

















РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Виявлення соціально значущих функцій та властивостей інклюзивного дизайну, його структурні складові та відповідність предметно-просторовому оточенню
Принципи універсального дизайну були розроблені у 1997 р. групою, до складу якої входили архітектори, дизайнери товарів, інженери та дослідники дизайну оточуючого середовища.
Згідно з позицією Центру з питань універсального дизайну в NCSU (NCSU – North Carolina State University - Державний університет Північної Кароліни) принципи можна застосовувати для оцінки існуючого дизайну, спрямування процесу подальшого розвитку дизайну та навчання як дизайнерів, так і споживачів використовувати товари та умови оточуючого середовища за більш придатними характеристиками.
Принцип 1: Рівноправне використання
Принцип рівності та доступності середовища для кожного – надання однакових засобів для всіх користувачів з метою уникнення уособлення окремих груп населення. Дизайн має бути корисним та легким у сприйнятті та використанні для людей з різним рівнем можливостей.
Рекомендації:
Дизайн має враховувати те, що продуктом будуть користуватися особи з різними фізичними та когнітивними можливостями.
Завжди забезпечуйте для всіх користувачів рівні умови використання засобів.
Уникайте будь-якого виділення груп користувачів чи «навішування ярликів».
Недоторканість особистого життя, безпека і надійність, повинні бути досяжні всім користувачам.
Дизайн має бути привабливим для всіх користувачів.
Принцип 2: Гнучкість у користуванні.
Дизайн має забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань та можливостей з врахуванням потреб користувачів.
Рекомендації:
Дизайн має відповідати багатьом різним уподобанням і можливостям користувачів.
Користувач має сам обирати, в який спосіб він може скористатися виробом.
Враховувати, що виробом може користуватися шульга.
Необхідно адаптувати вироби під темп користувача.
Принцип 3: Просте та зручне використання
Дизайну повинна бути притаманна простота та інтуїтивно зрозуміле використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувачів.
Рекомендації:
Як використовувати продукт, має бути зрозуміло будь-якій особі, незалежно від особистого досвіду, знань, лінгвістичних навичок або рівня концентрації уваги на даний момент.
Уникайте зайвих ускладнень.
Узгоджуйте дизайн з інтуїцією та очікуваннями користувачів.
Враховуйте різні рівні освіти.
Розміщуйте інформацію у порядку з урахуванням її важливості
Принцип 4: Сприйняття інформації незалежно від сенсорних можливостей користувачів.
Дизайн сприяє ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача, незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувачем.
Рекомендації:
Надавайте важливу інформацію у різний спосіб – візуальний, вербальний, тактильний.
Забезпечуйте належний контраст між важливішою та супутньою інформацією.
Найважливіша інформація має бути викладена максимально зрозуміло.
Полегшіть процес розуміння інструкцій та вказівок.
Забезпечте сумісність з різними технологіями і засобами, які використовують особи з обмеженими можливостями (компенсаторні і допоміжні засоби).
Дизайн має ефективно надавати необхідну інформацію незалежно від умов оточуючого середовища або особливостей сприйняття самого користувача.
Принцип 5: Припустимість помилок
Дизайн зводить до мінімуму можливість виникнення ризиків та шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.
Рекомендації:
Дизайн має звести до мінімуму небезпеку чи негативні наслідки від випадкових чи непередбачуваних дій користувача.
Елементи, що використовуються найчастіше, мають бути найдоступнішими. Небезпечні елементи потрібно ізолювати, вилучити, або убезпечити.
Забезпечте застереження про небезпеку або можливу помилку.
Потурбуйтесь про відсутність небезпечних наслідків при ушкодженні обладнання.
Упередьте можливість несвідомих дій з боку користувачів при виконанні завдань.
Забезпечуйте наявність характеристик, які були б стійкими до помилок або автоматично виправляли допущені помилки.
Блокуйте неусвідомлені/ненавмисні дії в завданні, що вимагає пильності.
Принцип 6: Низький рівень фізичних зусиль.
Дизайн сприяє дієвому та зручному використанню з мінімальним рівнем стомлюваності. Дизайн розраховано на незначні фізичні ресурси зусилля, що їх мають докладати користувачі.
Рекомендації:
Користувач має максимально ефективно і комфортно діяти у запропонованому форматі або використовувати продукт, докладаючи мінімум зусиль.
Зробіть так, щоб користувач міг лишатись в зручному для нього положенні.
Мінімізуйте дії, що повторюються.
Доведіть до мінімуму необхідність використання довготривалого фізичного зусилля з боку користувача.
Принцип 7: Наявність необхідного розміру і простору при підході, під'їзді та різноманітних маніпуляціях незважаючи на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.
Рекомендації:
Забезпечте необхідний розмір і простір для зручного доступу, маніпуляцій та використання продукту будь-яким користувачем, незалежно від його зросту чи статури.
Враховуйте ступінь мобільності (рухливості) користувача, та можливість використання допоміжних і компенсаторних засобів.
Забезпечте видимість важливих елементів і легкий доступ до них для будь якого користувача, незалежно від того, стоїть він чи сидить (наприклад, у візку).
Потрібно передбачати різні розміри рук і силу стискання.
Забезпечуйте достатній простір для використання допоміжних засобів чи особистого помічника [1]
Вибір прототипів для інклюзивного інтер’єру був дієвий на основі аналізу фотографій, які відображають сучасні рішення в дизайні, орієнтовані на доступність і комфорт для людей із зовнішніми потребами. Ці прототипи були обрані за рахунок їх здатності поєднувати функціональність та естетику, забезпечуючи без бар’єрне середовище. Кожен із обраних прототипів враховує важливі аспекти інклюзивного дизайну, такі як зручність пересування, ергономічність елементів, контрастність кольорів, а також можливість адаптації простору до різних фізичних та сенсорних можливостей користувачів. 
Вибір базується на тому, щоб створити середовище, яке відповідає вимогам сучасного інклюзивного підходу, залишаючи при цьому естетичний вигляд і гармонійно вписуючись у загальний архітектурний стиль (Додаток А, рис. А1-А7).


1.2. Оригінальність задумки. Обґрунтування функціонально експлуатаційних властивостей об’єкту на предмет відповідності споживчим вимогам  та еко дизайну 
Функціонально-експлуатаційні властивості об'єкта проектування, у моєму випадку інклюзивного простору в житлових будинках, є основою для створення комфортного, безпечного та зручного середовища, що відповідає потребам різних категорій населення. В умовах сучасного суспільства об'єкти інклюзивного дизайну повинні відповідати не лише нормативним стандартам, а й очікуванням користувачів. Ці очікування формуються на основі сучасних підходів до ергономіки, естетики та функціональності.
Доступність як ключова вимога споживачів
Доступність є однією з головних функціональних властивостей інклюзивного простору. Для забезпечення відповідності об'єкта вимогам користувачів необхідно враховувати:
Ширину дверей, коридорів та проходів (мінімум 90 см для зручності пересування осіб на візках).
Наявність пандусів з допустимим нахилом (не більше 1:12 згідно з ДБН В.2.2-40:2018 ). [2]
Оснащення ліфтів системами голосового супроводу для людей із порушеннями зору.
Використання тактильних смуг для навігації осіб із вадами зору.
Такі рішення підвищують рівень комфорту, дозволяючи користувачам незалежно переміщатися та виконувати основні повсякденні завдання.


Експлуатаційна зручність і довговічність
Для забезпечення довгострокового використання простору слід звернути увагу на:
Матеріали: Перевага віддається міцним, зносостійким матеріалам, які легко чистяться (наприклад, кварцовий вініл або спеціальні полімерні покриття).
Антивандальні елементи: Використання покриттів, що не піддаються подряпинам чи забрудненню, особливо у громадських зонах (під'їзди, ліфти).
Простота обслуговування: Передбачення можливості швидкої заміни окремих частин, таких як поручні, тактильні елементи чи покриття.
Це дозволяє мінімізувати витрати на експлуатацію та ремонт, що важливо як для власників житлових будинків, так і для мешканців.
Мультифункціональність простору
Сучасні житлові будинки дедалі частіше інтегрують концепцію багатофункціонального використання простору. Інклюзивні рішення також повинні враховувати потреби різних груп населення:
Дитячі зони із захисними покриттями та поручнями для безпеки.
Простори для людей похилого віку, де передбачено сидіння на зручній висоті, поручні для підйому.
Громадські зони для спілкування, обладнані антивандальними меблями та хорошою освітленістю.
Мультифункціональність робить простір універсальним, а також сприяє соціальній інтеграції.

Інтуїтивність використання
Для відповідності споживчим вимогам простір повинен бути зрозумілим та логічно структурованим. Важливими аспектами є:
Система навігації: Інтуїтивно зрозумілі покажчики, що дублюються візуально, текстово і тактильно.
Контрастність: Використання кольорів для зонування простору та виділення важливих елементів (наприклад, двері, кнопки ліфта).
Освітлення: Якісне освітлення для запобігання візуальному дискомфорту, з акцентом на ключові зони.
Завдяки інтуїтивності та продуманій навігації інклюзивний простір стає зрозумілим для всіх категорій населення, незалежно від їхніх фізичних можливостей.
Відповідність нормативам і стандартам
Об’єкт має відповідати як міжнародним стандартам (UN CRPD — Конвенція про права осіб з інвалідністю), так і національним будівельним нормам. Наприклад, згідно з ДБН В.2.2-40:2018, забезпечення доступності є обов’язковою умовою при проектуванні [3].

1.3. Обґрунтування естетичного рівня середовища в контексті сучасних тенденцій розвитку дизайну 
Естетичний рівень середовища інклюзивного дизайну є одним із основних аспектів при створенні простору, що відповідає вимогам сучасного суспільства, яке передбачає забезпечення рівня можливостей для всіх його членів, незалежно від їх фізичних можливостей чи соціального статусу. Сьогодні інклюзивний дизайн визнано не тільки незвичайним, але й соціально-популярним аспектом в архітектурі та дизайні інтер'єрів, що сприяє створенню середовища, яке є комфортним і доступним для всіх.
У рамках інклюзивного дизайну естетичний рівень середовища важливо не лише забезпечити видиму привабливість простору, але й гарантувати, що він буде функціональним і зручним для людей із широкими потребами. Одним із основних принципів інклюзивного дизайну є універсальність , що означає створення простору, який буде однаково комфортним для людей з ідеальними фізичними, сенсорними та когнітивними можливостями. Створення такого простору забезпечує використання універсальних рішень, що дозволяють шкірній людині, незалежно від її стану, комфортно користуватися інтер'єром [4].
Інклюзивний дизайн тісно пов'язаний із принципом доступності , що має значення адаптації середовища до потреб людей з обмеженими можливостями. Сюди входять лише зручні та без бар’єрні проходи, пандуси, адаптовані санвузли, а також використання кольорових контрастів, шрифтів великих розмірів та тактильних позначок для осіб з порушенням зору, а також технологій для людей з обмеженням слуху. Ці елементи повинні поєднуватися так, щоб не лише виконувати всі свої функції, але й гармонійно вписуватися в загальний дизайн інтер'єру, не порушуючи естетичного вигляду простору.
Ще одним аспектом інклюзивного дизайну є використання екологічно чистих і натуральних матеріалів , що вимагає вимог сталого розвитку. Вибір таких матеріалів дозволяє створити не тільки безпечне, але й здорове середовище для всіх мешканців, що важливо для людей з чутливістю до хімічних речовин або тих, хто має алергію. Наприклад, використання природного дерева, каменю, екологічних фарб і текстилю створює не тільки комфорт, але й покращення якості повітря в приміщеннях [5].
Технологічні інновації також відіграють важливу роль у сучасному інклюзивному дизайні. Сучасні технології «розумного дому» дозволяють інтегрувати в інтер’єр інноваційні системи, що полегшують життя мешканців з обмеженими можливостями. Наприклад, автоматизоване освітлення, контроль температури, голосові помічники та інші функції, які можуть бути активовані за допомогою мобільних пристроїв або голосових команд, значно підвищують рівень комфорту та незалежності людей із максимальними потребами.
Важливою складовою інклюзивного дизайну є також врахування емоційних мешканців. Це означає створення простору, що забезпечує відчуття безпеки, спокою та гармонії. Використання м'яких кольорів, природного освітлення, текстури, що сприяють релаксації, а також продумане планування зручних і затишних зон для відпочинку і спілкування, допомагають створити атмосферу, що забезпечує якість життя всіх мешканців [6].
Крім того, інклюзивний дизайн включає елементи, які можуть бути адаптовані під конкретні потреби користувачів, забезпечуючи гнучкість простору. Наприклад, мобільні меблі або трансформовані конструкції можуть змінити функціональність приміщення залежно від об’єктів, що є місцем для людей з обмеженими можливостями або змінними потребами.
Таким чином, естетика інклюзивного дизайну повинна не лише забезпечувати візуальну привабливість навколишнього середовища, але й зменшувати його функціональність, доступність і комфорт для всіх користувачів, незалежно від їх фізичних або сенсорних можливостей. Це дозволяє створити середовище, яке є не тільки приємним для очей, але й здатне задовольнити різноманітні потреби мешканців, надаючи їм можливість жити, працювати та відпочивати в комфортних і безпечних умовах [7].

1.4. Забезпечення відповідності об’єкту проектування вимогам ергономіки та безпеки користування 
Забезпечення відповідності об'єкту проектування вимогам ергономіки та безпеки використання є одними з основних аспектів при розробці будь-якого інтер'єру чи об'єкта, особливо в контексті інклюзивного дизайну. Це дозволяє створювати простори, які не тільки виглядають естетично привабливими, але й максимально комфортними та безпечними для всіх користувачів, незалежно від їх фізичних або сенсорних можливостей.
Ергономіка в дизайні
Ергономіка – це наука, яка вивчає взаємодію людини з її середовищем та забезпечує максимальний комфорт, продуктивність і безпеку. Вона включає в себе правильне планування простору, вибір матеріалів і меблів, а також створення умов, які сприяють ефективному використанню інтер'єру. В інклюзивному дизайні ергономічні принципи є основою для забезпечення рівного доступу та зручності для всіх користувачів, включаючи людей з обмеженими можливостями, літніх осіб та дітей.
Основні принципи ергономіки, які необхідно виконати при проектуванні:
Правильні пропорції та розміри розміщення: Розміри дверей, коридорів, сходів повинні відповідати вимогам доступності для людей з обмеженими можливостями, включаючи використання інвалідних візків.
Зручність меблів: Меблі повинні бути адаптовані до потреб різних користувачів, забезпечувати зручне сидіння, правильну підтримку спини і рук, бути легкими в обслуговуванні.
Мобільність і маневреність: Простір повинен дозволяти зручне пересування людей з обмеженими можливостями або особами, що вибирають допоміжні засоби пересування (костилі, візитки). Між меблями та стінами повинні бути достатні проміжки для безперешкодного руху [8].
Безпека користування
Безпека користування об'єктами проектування є необхідною умовою, особливо для вразливих груп населення. Як інклюзивний дизайн спрямований на створення доступного середовища для всіх, важливо, щоб кожен елемент простору відповідав певним вимогам безпеки:
Безпечні проходи та переходи : Проектування проходів і коридорів повинно забезпечувати достатню ширину для вільного переходу людей з обмеженими можливостями, включаючи тих, хто використовує інвалідні візки чи ходунки. Крім того, на поверхнях не повинні бути виступаючі елементи, які можуть стати причиною травми. Для людей з порушеннями зору використовують контрастні кольори для маркування країв сходів, дверних прорізів та інших явно небезпечних зон.
Наявність пандусів і ліфтів : Важливим елементом є забезпечення наявності пандусів для людей з обмеженими можливостями безпеки та ліфтів, що відповідають стандартам доступності. Пандуси повинні бути розроблені з оптимального кута нахилу та проти ковзних матеріалів на поверхні, щоб зменшити ризик падіння. Ліфти мають оснащені кнопками з тактильними позначками та озвучуванням для людей з порушеннями зору.
Безпека у ванних кімнатах та туалетах : Ванни та душові кабіни повинні мати підставки для підтримки (перила), щоб забезпечити стійкість та безпеку при використанні. Для осіб з обмеженими можливостями важливості, щоб ванна була з низьким бордюром для зручного входу та виходу. Санвузли повинні бути оснащені спеціальними сидіннями, а також мати доступ до зручних і безпечних дверей, які легко відкриваються.
Захист від пожежі та аварійних ситуацій : Усі інтер'єри повинні відповідати стандартам безпеки у разі надзвичайних ситуацій, таких як евакуація під час пожежі. Важливо мати чітко марковані виходи, а також бути впевненим, що аварійні сходи доступні для всіх, у тому числі осіб з обмеженими можливостями. Освітлення має бути достатнім для орієнтації в темряві, а також використовувати спеціальні системи для повідомлення осіб із порушенням слуху про небезпеку.
Матеріали та оздоблення : Вибір матеріалів для підлоги, стін і меблів є фактором у забезпеченні безпеки. Підлоги повинні бути з невеликою слизькістю, особливо в зонах з високою вологістю, таких як ванні кімнати чи кухні. Це дозволяє уникнути травм, які можуть виникнути через ковзання. Для людей з порушенням зору важливо використовувати тактильні покриття або маркування, які допомагають орієнтуватися в просторі.
Оцінка рисування та відповідності стандартам : Усі елементи проекту повинні бути перевірені на відповідність державним стандартам безпеки та ергономіки. Для цього проводяться спеціальні оцінки ризиків травмування та перевірка ергономічності, особливо для користувачів, лікарів, шкіл та інших публічних закладів, де перебувають люди з надзвичайною потребою [9] [10].









РОЗДІЛ 2. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНЕ РІШЕННЯ

2.1. Загальна концепція та етапи розробки інклюзивного  дизайну 
в інтер’єрі
Розробка інклюзивного дизайну спрямована на створення середовища, яке враховує потреби всіх людей  незалежно від їх фізичних можливостей. Основна концепція інклюзивного дизайну базується на принципах доступності, без бар’єрності також ергономічності та естетичної гармонії.
Концептуальні основи інклюзивного дизайну на які я опиралася:
Перше на що я загострила увагу це була доступність, забезпечення можливості використання простору всім особам  включаючи  осіб з інвалідністю. Для цього я додала пандус при вході в будинок також я убрала пороги від дверей щоб можна було вільно пересуватися по будинку та понизила рівень вмикачів і висоту ручок від дверей які були теж змінені від звичайних петельних на розсувні.
Друге це функціональність  але по важливості не менш актуальне, адже в домі проживатимуть різні вікові категорії та і потрібно було так зробити щоб всі могли використовувати одні й ті самі предмети без дискомфорту. Наприклад в ванній кімнаті є можливість використання душу як і для всіх так і особам з інвалідністю, поручні, відкидне сідло для душу та спеціалізований рукомийник. Також на кухні зроблені зручні робочі поверхні і рукомийник щоб на візку було легко дістатись до потрібних речей але і для інших осіб в родині теж було комфортно за ними працювати. 
Третє не це ергономічність адже потрібно враховувати зручність розташування меблів, освітлення та інших елементів та відповідність їх людським можливостям. Нагромадження або перенасичення в інтер’єрі може заважати вільному пересуванню та впливатиме на якість життя.
Як я вже говорила безбар’єрність дуже важливе тому я наголошу що площа пересування повинна бути без порогів і зайвих висот.
Гнучкість використання для всіх проживаючих в будинку а саме адаптивність інтер’єру до різних груп користувачів. Для цього я намагалася скорегувати простір так щоб кожен відчував себе вільно та без дискомфорту.
 І останнє і завершаючи це естетичність це змога надати позивних емоцій покращення якості життя а головне це поєднання функціональності з сучасними дизайнерськими тенденціями. Я наприклад надала перевагу меблям з м’якими кутами, приємні дерев’яні відтінки, мінімалісти ний стиль та простота.
Етапи розробки інклюзивного дизайну інтер'єру (на прикладі мого проекту)
1. Аналіз потреб користувачів
Перш за все, я провів глибокий аналіз потреб різних груп населення, які можуть користуватися житловою площею. Особливу увагу приділив людям з обмеженими можливостями (зокрема інвалідам-візочникам), людям похилого віку та сім’ям з маленькими дітьми.
Важливим етапом також стало вивчення чинних державних нормативних актів, зокрема:
ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»
рекомендації міжнародних документів, включаючи стандарти ADA для доступного дизайну та Закон про справедливе житло.
Цей етап дозволив мені зрозуміти, як має виглядати справді доступне середовище у звичайному житловому будинку.


2. Розробка концепції
На основі попереднього аналізу я сформував чітку концепцію: житло має бути зручним, безпечним і придатним для кожного, хто ним користується, незалежно від фізичних можливостей.
Я вибрав принципи:
безбар’єрним,
логічне зонування,
доступність всіх функціональних елементів,
психологічний комфорт.
У цьому просторі немає нічого зайвого - все підпорядковано ідеї зручності і свободи пересування. Вибрані матеріали безпечні, приємні на дотик, з проти ковзким покриттям. Меблі зручні, із закругленими кутами, деякі з можливістю регулювання висоти. Освітлення м'яке, але достатнє, озоноване за сценаріями використання.
3. Планування простору
Цей етап був найцікавішим. Планування було продумано таким чином, щоб забезпечити:
широкі проходи (мінімум 90 см),
зони повороту для колясок (1,5 м і більше),
комфортне розміщення меблів, не заважаючи рухам.
У вітальні - вільний простір для маневру, кухня має відкриту планувальну структуру. У ванній кімнаті поручні, кнопкова установка збоку, раковина з вільним доступом. Спальні та дитяча мають спокійний дизайн зі зрозумілою навігацією, а всі вимикачі та розетки розташовані на доступній висоті (не вище 1 м).

При вході передбачена тераса з пандусом, що дозволяє безперешкодно зайти в будинок.
4. Деталізація та дизайн
На цьому етапі я розробила детальні креслення, включаючи меблі, комунікації, освітлення та точне розміщення обладнання.
Також були зроблені візуалізації, які демонструють:
маршрути подорожей,

              Рис. 2.1 
зони доступності,

             Рис. 2.2
комфортна робота у всіх функціональних приміщеннях.
Вибрані матеріали мають високі експлуатаційні властивості, легко очищуються, не викликають алергії та гарно виглядають навіть після тривалого використання.
5. Впровадження та оцінка ефективності
Планується перевірка відповідності готового простору концепції включення.
Після завершення впровадження: оцінка зручності буде здійснюватися користувачами з різними потребами, всі коментарі будуть враховані для внесення коректив, якщо такі є.

Таким чином, даний інтер'єр - це не просто красива картинка, а справжнє доступне, комфортне і сучасне житло, яке враховує особливості всіх його мешканців.
2.2. Об’ємно-планувальне рішення проєкту
У моєму проєкті я обрала об’ємно-планувальне рішення, яке поєднує функціональність, доступність і естетику мінімалізму. Основною ідеєю було створити простір, який буде зручним і безбар’єрним для всіх мешканців, зокрема для людей з порушеннями опорно-рухового апарату, літніх людей або сімей із дітьми.
Площа будинку складає 10 × 13,5 метрів, що дозволяє вмістити все необхідне для комфортного проживання. Загальна структура приміщення поділена на чітко виражені функціональні зони:
житлова (вітальня, дві спальні, дитяча кімната),
побутова (кухня, санвузол),
вхідна (передпокій, тераса).
Всі кімнати об’єднані через передпокій, що дозволяє зручно орієнтуватися у просторі. Я свідомо уникала довгих коридорів, щоб максимально зберегти відкритість та світло.
Особливістю мого планування стало те, що я передбачила:
широкі дверні прорізи (мінімум 90 см) — зручні навіть для пересування у кріслі колісному,
розсувні двері замість орних — це не лише економія простору, а й зменшення кількості бар’єрів у побуті,
відкритий простір у вітальні та кухні, що забезпечує вільний рух і взаємодію мешканців незалежно від їх фізичних можливостей.
У плануванні я обрала мінімалістичний стиль з перевагою теплих натуральних кольорів, які психологічно створюють відчуття затишку, спокою й безпеки. Основним матеріалом для оздоблення стало дерево — воно приємне на дотик, естетичне, екологічне й добре поєднується з нейтральними текстурами в інтер’єрі. Я спеціально обрала спокійні дерев’яні відтінки для меблів та підлоги, аби зробити простір легким і привабливим візуально.
Кожне приміщення має логічне функціональне навантаження:
вітальня — простора, із зоною відпочинку і місцем для маневру крісла колісного,
                                              Рис. 2.3
кухня — з оптимальним робочим трикутником і простором під робочими поверхнями для зручності доступу,
                    Рис. 2.4                                                   Рис. 2.5
санвузол обладнаний поручнями, підйомними сидіннями та широким простором для розвороту,
                   Рис. 2.6                                                     Рис. 2.7 
спальня та дитяча — зі зручним доступом до меблів, хорошим природним освітленням та акустичним комфортом.
                   Рис. 2.8                                                    Рис. 2.9 
                  Рис. 2.10                                                   Рис. 2.11 
На вході передбачено терасу з пандусом, яка також виконує роль проміжної адаптивної зони між вулицею і внутрішнім простором будинку. Вона може слугувати і місцем для відпочинку.
                                            Рис. 2.12
Таким чином, це об’ємно-планувальне рішення створює простір, де естетика поєднується з турботою про людей, а інклюзія — не виняток, а норма. Простір відкритий, безпечний і дуже «людяний» — саме таким я його і уявляла, коли починала проєкт.




РОЗДІЛ 3. ОБЛАДНАННЯ ТА ОЗДОБЛЕННЯ ІНТЕР’ЄРУ
3.1. Характеристика обладнання
У проєктуванні інтер’єру мого інклюзивного будинку особливу увагу я приділила добору обладнання, яке відповідає сучасним вимогам зручності, безпеки та доступності. Моєю метою було створити простір, у якому кожна деталь — функціональна, продумана та гармонійна в стилістичному рішенні.
Кухонне обладнання
Кухня укомплектована вбудованою побутовою технікою: індукційною плитою, духову шафу зі зручною висотою розміщення, витяжкою, посудомийною машиною та холодильником з вертикальним відкриванням. Робочі поверхні мають занижену висоту (від 80 см), що дозволяє користуватись ними людині в інвалідному візку. Нижні шафи мають механізм "push to open" без ручок, що зручно в експлуатації.
Санвузол
Обладнання у ванній кімнаті включає унітаз із поручнями, умивальник з можливістю під’їзду, душову зону з пласким піддоном і відсутністю порогів. Також встановлено дзеркало з можливістю нахилу та звичайний змішувач.
Меблі
Усі меблі у проєкті мають прості, геометричні форми з мінімалістичним дизайном. Вони не перевантажують інтер’єр і залишають достатньо вільного простору для переміщення.
У вітальні — модульний диван із низькою посадкою, журнальний стіл на коліщатках, що легко переміщується.
У спальні — ліжко зі зручною висотою посадки (близько 50 см) та при ліжкові тумби з округленими кутами.
У дитячій — меблі трансформери з безпечними матеріалами та антиковзаючим покриттям.
Технічне обладнання
Освітлення передбачене як основне (точкове LED), так і функціональне — з можливістю дотикового або дистанційного вмикання. У будинку передбачена система "розумний дім" з голосовим керуванням світлом, температурою та побутовими приладами. Це особливо важливо для людей із порушенням зору або обмеженою рухливістю.
Додаткові елементи обладнання
Поручні в зонах підвищеного ризику.
Шафи з механізмом плавного відкривання.
Термостатичні змішувачі для уникнення перепадів температури води.

3.2. Загальна характеристика та освітлення в інтер’єрі
Освітлення у проєкті відіграє не лише функціональну, а й естетичну роль. Я дотримувалась принципу багаторівневого освітлення, яке дозволяє створити комфортну атмосферу для людей з різними потребами — як з обмеженим зором, так і з чутливістю до світла.
Освітлення поділено на:
Загальне (основне) — в кожній кімнаті використано точкові світлодіодні світильники з теплим спектром, розміщені рівномірно по стелі. Це забезпечує м’яке, але достатнє освітлення простору без різких тіней.
Локальне (функціональне) — присутнє біля ліжок, у робочій зоні кухні, у ванній кімнаті та в зоні передпокою. Обране світло з регульованою інтенсивністю та можливістю дотикового або дистанційного вмикання.
Акцентне (декоративне) — м’яке LED-підсвічування в стінових нішах, під меблями та у зонах, де потрібна додаткова візуальна орієнтація, наприклад, у нічний час.
Також важливо, що всі джерела світла — енергоощадні, з тривалим терміном служби. У деяких зонах реалізована система "розумного освітлення", якою можна керувати за допомогою голосових команд або смартфону. Це робить простір ще більш адаптивним для користувачів з інвалідністю, зокрема тих, хто має обмеження в русі чи зорі.
Завдяки правильному освітленню інтер’єр виглядає гармонійно, а пересування та взаємодія з простором стають максимально безпечними й комфортними.

3.3. Кольорове рішення інтер’єру
Кольорова палітра інтер’єру була підібрана з урахуванням принципів мінімалізму та інклюзивного дизайну. Моєю метою було створити простір, який би водночас заспокоював, сприяв орієнтації в просторі та не перевантажував візуально. Я обрала теплі нейтральні кольори, які створюють затишну атмосферу й гармонійно поєднуються з натуральними матеріалами, зокрема деревом.
Основна кольорова гама:
Білий та молочний — як базові кольори стін і стелі. Вони візуально розширюють простір і сприяють кращому розсіюванню світла.
Світлий бежевий і пісочний — використані для меблів, текстилю та оздоблення, додають інтер’єру теплоти, м’якості та емоційного комфорту.
Натуральні дерев’яні текстури — використані у підлоговому покритті, фасадах меблів та декоративних елементах. Дерево "зігріває" інтер’єр та робить його живим.
Принципи, які я враховувала при виборі кольорів:
Візуальна орієнтація. Колір допомагає користувачам краще орієнтуватися в просторі. Наприклад, світлі стіни й контрастні елементи меблів дозволяють легко розпізнавати об’єкти людям з порушеннями зору.
Емоційний вплив кольору. Я уникала надто яскравих або агресивних кольорів, які можуть викликати напруження чи дратівливість. Теплі, спокійні відтінки сприяють відпочинку, зниженню тривожності, а отже — комфорту для всіх мешканців.
Універсальність. Така палітра не втомлює з часом, не виходить з моди й легко адаптується під зміну настрою або потреб користувачів.
Таким чином, кольорове рішення стало основою мого підходу до інклюзивного дизайну: воно підтримує емоційний добробут, полегшує орієнтацію в просторі та сприяє відчуттю гармонії в домі.

3.4. Рішення декоративного оздоблення інтер’єрів
У своєму проєкті я приділила особливу увагу створенню інтер’єру, максимально зручного й безпечного саме для осіб, які пересуваються на інвалідних візках. Декоративне оздоблення відіграє важливу роль не лише з естетичної точки зору, а й у формуванні безбар’єрного середовища, яке легко сприймається візуально й тактильне.
Матеріали та оздоблення
Підлога — ламінат із гладкою, але не слизькою поверхнею. Обрана модель має підвищену стійкість до стирання й адаптована для плавного руху візка без ривків і опору.
Стіни — пофарбовані в матові, теплі відтінки (молочний, пісочний), що не створюють сліпучих відблисків, комфортні для зору і гармонійно поєднуються з природними матеріалами.
Оздоблення дерева — використовується в зонах, до яких часто торкаються руки: поручні, підлокітники, краї меблів. Я обрала гладко шліфоване дерево з приємною фактурою, яке не викликає подразнення при контакті й не ковзає.
Декоративні рішення для зручності на візку
Висота декору — усі декоративні елементи (картини, дзеркала, полиці, освітлення) розміщені на рівні 90–120 см від підлоги, щоб їх було зручно оглядати з положення сидячи.
Тактильна навігація — передбачено використання різних текстур для зонування простору: м’який килим біля ліжка, гладка плитка в кухні, шорстка фактура в передпокої. Це дозволяє краще орієнтуватися не лише візуально, а й тактильне.
Відкриті поверхні — декор не перекриває прохідні зони й не виступає за лінію руху візка. Жодних гострих кутів або виступаючих елементів уздовж стін чи в кутах.
Колір і комфорт
Контрастні переходи між зонами (наприклад, між підлогою та меблями) дають можливість краще сприймати простір. Це особливо корисно для людей з порушенням координації.
Замість зайвих прикрас я використала натуральні акценти — кілька живих рослин у підлогових вазонах, м’який текстиль і дерев’яні вставки. Вони створюють емоційно тепле середовище без візуального перевантаження.




















ВИСНОВКИ
1. У першому розділі було визначено ключові принципи інклюзивного дизайну, зосереджені на потребах осіб, які пересуваються на інвалідних візках. Проаналізовано соціальну значущість доступного середовища, його функціональні й естетичні характеристики, а також міжнародні та українські стандарти, що регулюють проєктування безбар’єрного житла.
2. Другий розділ було присвячено створенню інклюзивного середовища на прикладі конкретного житлового будинку. Було розроблено концепцію інтер’єру з урахуванням реальних потреб осіб на візках: безбар’єрне планування, ергономічне розташування меблів, пандуси, знижені вмикачі, розсувні двері та відкриті зони.

3. У третьому розділі докладно описано обладнання, що використовується в інтер’єрі, яке відповідає стандартам інклюзивного дизайну: ергономічні меблі з округленими кутами, побутова техніка на зручній висоті, сантехніка з елементами підтримки, «розумне» освітлення з голосовим керуванням.












СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Виявлення соціально значущих функцій та властивостей інклюзивного дизайну, його структурні складові та відповідність предметно-просторовому оточенню / URL : https://ud.org.ua/publikatsiji/11-printsipi-universalnogo-dizajnu/ (дата звернення 26.12.2024);
2. Оригінальність задумки. Обґрунтування функціональноексплуатаційних властивостей об’єкту на предмет відповідності споживчим вимогам та екодизайну/ URL : ДБН В.2.2-40:2018   https://dbn.co.ua/ (дата звернення 26.12.2024);
3. Відповідність нормативам і стандартам / URL : ДБН В.2.2-40:2018 https://dbn.co.ua// (дата звернення 26.12.2024);
4. Обґрунтування естетичного рівня середовища готелю в контексті сучасних тенденцій розвитку дизайну / URL : https://design.ncsu.edu/cud// (дата звернення 26.12.2024);
5. Міжнародна асоціація універсального дизайну (IAUD) / URL : https ://www .iaud .net// (дата звернення 26.12.2024);
6. The Design Museum/ URL : https ://designmuseum .org/ / (дата звернення 26.12.2024);
7. Dezeen/ URL : https ://www .dezeen .com// (дата звернення 26.12.2024);
8. Островська, Т. "Ергономіка і естетика в дизайні житлових приміщень". Дизайн і архітектура , 2020 — використані ідеї про зручність меблів і зон організації (сторінки 28–31).
9. ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" — вимоги до матеріалів і зон евакуації.
10. Стандарти доступності, пожежної безпеки та освіти. / URL : dbn .co .ua/ (дата звернення 26.12.2024);
11. Прототип спальної кімнати з гардеробною../ URL :https://ru.pinterest.com/pin/669629038380284208/  (дата звернення 26.12.2024);
12. Прототип вітальні. / URL :https://kr.pinterest.com/pin/687573068145563563/  (дата звернення 26.12.2024);	
13.Прототип вітальні та кухні студії./ URL :https://kr.pinterest.com/pin/167829523609151461/  (дата звернення 26.12.2024);
14. Прототип столової./ URL :https://es.pinterest.com/pin/807622145710379050/  (дата звернення 26.12.2024);
15.Прототип дитячої кімнати./ URL :https://mx.pinterest.com/pin/334110866123882184/  (дата звернення 26.12.2024);
16. Прототип санвузла./ URL :https://ru.pinterest.com/pin/585397651597817892/ (дата звернення 26.12.2024); 
17.Прототип спальні./ URL :https://ru.pinterest.com/pin/756464068686073359/  (дата звернення 26.12.2024);




ДОДАТКИ
Додаток А

Рис. А1. Прототип спальної кімнати з гардеробною. [11]  

Рис. А2. Прототип вітальні. [12]


Рис. А3. Прототип вітальні та кухні студії. [13]

Рис. А4. Прототип столової. [14]


Рис. А5. Прототип дитячої кімнати. [15]


Рис. А6. Прототип санвузла. [16]

Рис. А7. Прототип спальні. [17]


Ангеліна Попова дипломна робота Попова.docx
Document Details
Submission ID trn:oid:::2945:285018418
Submission Date
May 22, 2025, 9:15 AM GMT+3
Download Date
May 22, 2025, 9:17 AM GMT+3
File Name дипломна робота Попова.docx
File Size
4.1  MB
Page 1 of 37 - Cover Page
18 % Overall Similarity
The combined total of all matches, including overlapping sources, for each database.
Integrity Flags
0  Integrity Flags for Review
                          Our system's algorithms look deeply at a document for any inconsistencies that 
                                                                                                                                                                           No suspicious text manipulations found.   would set it apart from a                               
                                                                                                                                                                                                                    normal submission. If we notice something strange, we flag  it                                                                                                                               for you to review.A Flag is not necessarily an indicator of a problem. 
However, we'd recommend you focus your attention there for further review.




АНОТАЦІЯ
до бакалаврської кваліфікаційної роботи 

Тема: «Дизайн-проєкт інклюзивного простору житлового будинку»
Бакалаврат: Попова Ангеліна Вікторівна (студентка групи ДЗ-12 кафедри дизайну ЧДТУ).
Керівник: кандидат технічних наук, доцент Демессіе Мекурія Келкай
Бакалаврська кваліфікаційна робота присвячена розробці інтер’єрного простору, адаптованого до потреб осіб з обмеженою мобільністю, зокрема тих, хто пересувається на інвалідних візках.
Об’єкт дослідження – об’єктом дослідження є інклюзивний простір житлового будинку.
Мета роботи: розробка та обґрунтування принципів інклюзивного проектування житлових приміщень, що забезпечить комфорт, безпеку та доступність для всіх категорій користувачів
Предметом дослідження проектні рішення інклюзивного інтер’єру житлового будинку, що забезпечують комфортне, безпечне та автономне проживання осіб, які пересуваються на інвалідних візках.
Практична значущість отриманих результатів. Розроблений дизайн-проєкт інклюзивного житлового простору може бути реалізований на практиці для створення комфортного середовища проживання осіб, які пересуваються на інвалідних візках.
Структура та обсяг кваліфікаційної роботи. Дипломна робота включає в себе пояснювальну записку, графічну частину та відео. Структура та обсяг роботи визначається характером досліджених проблем, метою та завданням. Пояснювальна записка містить 42 сторінок і складається зі вступу, 3 розділів, висновків і додатків. Список використаних джерел налічує 17 найменувань. Графічна частина включає в себе плани, розгортки стін, експлікацію, креслення, візуалізації, які розміщені на графічному банері.
Пояснювальна записка кваліфікаційної роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків. Текст роботи містить 42 сторінок та список використаних джерел налічує 17 найменувань.
У вступі визначається актуальність теми та проводиться короткий огляд поставленої задачі.
У першому розділі - «Передпроєктні дослідження», де йде виявлення соціально значущих функцій та властивостей інклюзивного дизайну, його структурні складові та відповідність предметно-просторовому оточенню.
У другому розділі - «Архітектурно-планувальне рішення», де прописується агальна концепція та етапи розробки в інтер’єрі та б’ємно-планувальне рішення проєкту.
У третьому розділі - «Обладнання та оздоблення інтер’єру», де наведений опис процесу проектування конструктивне вирішення інтер’єрів, вибір обладнання та оздоблення інтер’єрів.
У висновках проводиться аналіз проведеної роботи та отриманих результатів.
У додатках наводяться аналоги дизайнерського вирішення інклюзивного простору.
Графічна частина роботи виконана на планшетах розміром 1600х2300 мм за допомогою комп’ютерної графіки та містить обмірний план інтер'єрів, план перепланування, план розташування меблі і обладнання, план освітлення, візуалізації проекту, власної розробки деяких деталей, меблів і колірного рішення, розгортки стін і експлікації, а також відео презентація всього проєкту.
На захист виносяться: основні результати, отримані в процесі дослідження та власної розробки у графічної частини проєкту та пояснювальної записки, а також відео презентація всього проєкту.

Студент-дипломник                                                                 А.В. Попова
Керівник                                                                                     М.К.  Демессіе 






46