ChSTU repository

 
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASSY 
ДЕРЖАВНИЙ STATE 
ТЕХНОЛОГІЧНИ TECHNOLOGICA
Й L 
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY 
 
 
Факультет гуманітарних технологій  
Кафедра дизайну 
 
Освітня програма  – «Дизайн середовища»  
Спеціальність 022 – Дизайн  
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему: «Дизайн-проєкт інтер'єрів приватного будинку» 
 
 
 
 
 
Студентка групи ДЗ-02              Корненко М.М. 
 
Керівник к.т.н., доцент         Демессіє М.К. 
 
                 
 
 
 
«Допуск до захисту» 
Завідувач кафедри дизайну 
 
____________І. О. Яковець 
 
___   _______2024  рік 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2024 
  
 
                 Черкаський державний технологічний університет  
    
Кафедра дизайну 
Факультет гуманітарних технологій  
Спеціальність 022 - Дизайн   
 
 
 
          «ЗАТВЕРДЖУЮ»  
 
    Завідувач кафедри дизайну 
          І.О. Яковець 
«____» _________  2024  р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
 
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
                              Корненко Мирославі Миколаївні                           . 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
 
1. Тема роботи  Дизайн-проєкт  інт ер'єрів приват ного будинку" 
затверджена наказом по університету від « »    р. №    
 
2. Термін здачі студентом закінченої роботи  04.06.2024р. 
 
3. Вихідні дані: архітектурно-дизайнерські вимоги до проєктування 
приватних будинків. 
 
4. Зміст кваліфікаційної роботи         
ВСТУП 4. РОЗДІЛ І. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. 
1.1.Історичний контекст та особливості проєктування інтер’єру приватного 
будинку. 1.2. Аналіз аналогів. 1.3. Нормативні документи в проєктуванні 
приватних будинків. 1.4.  Ергономічна складова в дизайн-проєктуванні. 
РОЗДІЛ ІІ. ДИЗАЙН-ПРОЄКТ ІНТЕР’ЄРУ ПРИВАТНОГО БУДИНКУ. 2.1. 
Загальний опис об’єкту проєктування.  2.2. Оздоблювальні матеріали. 2.3. 
Меблі та обладнання для інтер’єру. 2.4. Обґрунтування кольорового рішення. 
ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ. 
 
5. Перелік графічного матеріалу: подача на плакаті формату 1590×2300 мм 
  
6. Консультанти  з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх 
стосується 
Підпис, дата 
завда завд
Розділ Консультант ння ання 
вида при
в йняв 
Графічна частина Демессіе М.К.   
Пояснювальна Демессіе М.К.   
записка 
Робота в матеріалі Демессіе М.К.   
(макет) 
Технічний Демессіе М.К.   
консультант 
 
Календарний план 
 
Назва етапів дипломного проєкту Термін      
 з/п (роботи) виконання етапів 
проєкту (роботи) Примітка 
Затвердження теми роботи, керівника. 13.02.2024  
1. 
Робота з аналогами, збір інформації. Лютий 2024  
2. 
Заслуховування про виконання Березень 2024  
3. першого етапу роботи. 
Звіт про перші два розділи Квітень 2024  
4. бакалаврської роботи. 
Затвердження ідеї дизайнерського Травень 2024  
5. рішення проєкту  
Попередній захист кваліфікаційної      16.05.24  
6. роботи  
  7. Робота над макетом Травень 2024  
 
Захист випускної роботи бакалавра   04-06.06.2024  
8. 
 
7. Дата видачі завдання 
 
Керівник                              
(підпис) 
Завдання прийняв до виконання        
 
 
3 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП 4 
РОЗДІЛ І. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 5 
1.1. Історичний контекст та особливості проєктування інтер’єру 
6 
приватного будинку 
1.2. Аналіз аналогів  7 
1.3. Нормативні документи в проєктуванні приватних будинків 9 
1.4. Ергономічна складова в дизайн-проєктуванні  10 
РОЗДІЛ ІІ. ДИЗАЙН-ПРОЄКТ ІНТЕР’ЄРУ ПРИВАТНОГО 
17 
БУДИНКУ 
2.1. Загальний опис об’єкту проєктування 17 
          2.2. Оздоблювальні матеріали 26 
2.3. Меблі та обладнання для інтер’єру 28 
2.4. Обґрунтування кольорового рішення 32 
ВИСНОВКИ 37 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38 
ДОДАТКИ 41 
 
  
4 
 
ВСТУП 
 
Протягом всієї історії розвитку культури, людина прагнула прикрасити 
своє життя, зробити красивими всі необхідні їй предмети – одяг, житло, 
посуд. В наш час з особливою пристрастю входять поняття, як художник і 
суспільство, краса і користь, творчість і потрібність. Важливо, щоб усе, що 
нас оточує несло в собі красу і потрібність, як необхідна умова життя 
цивілізованого суспільства. 
Це стосується і дизайну: своїми специфічними виразними способами 
дизайн разом з архітектурою формують внутрішній світ людини, її погляди, 
культуру, мораль, життєві принципи. 
Дизайнер все інтенсивніше працює над проблемою середовища, 
комплексного її вирішення. Коли ми говоримо про житлове середовище, про 
інтер'єри суспільних будов, то маємо на увазі не тільки єдність звичних і 
красивих виробів. Середовище – це не тільки матеріальне поняття, це – 
простір, наповнений взаємовідносинами людей, це єдиний духовний і 
матеріальний світ. 
В даний час ще на стадії проєктування дизайнери і архітектори 
реалізують не тільки рішення загальної теми, зв'язаної з призначенням 
будівлі в цілому, а і використовують найбільш виразні форми різних видів 
мистецтва. 
Архітектори, дизайнери, будівельники, художники, скульптори, 
спираючись на досягнення будівельної науки і техніки, підвищують 
художній рівень обробки приміщень. При цьому в інтер'єрі широко 
використовують як традиційні – камінь, дерево, кераміка, скло, так і сучасні 
матеріали – наприклад, полімер. Вибираючи для обробки той чи інший 
матеріал, дизайнер прагне до створення єдиної композиції інтер'єру, 
сполученню матеріалів з призначенням приміщень.  
Специфіка інтер'єрів житлових приміщень приватних будинків 
дозволяє широко використовувати в їх оформленні оригінальні композиційні 
5 
 
рішення, твори монументально-декоративного і прикладного мистецтва, 
художні меблі.  
Актуальність теми дипломного проекту полягає в необхідності 
створення оригінальних дизайнерських рішень інтер’єрів житлових 
приміщень приватних будинків, з урахуванням сучасних технологій, вимог 
часу та таких,  які мають функціональні меблі і обладнання.  
Мета роботи: розробити дизайн-проєкт інтер’єру приватного будинку. 
Для досягнення поставленої мети в ході виконання роботи мають бути 
вирішені наступні завдання : 
1. Провести аналіз літературних джерел, присвячених вимогам 
організації інтер’єрів житлових приміщень приватних будинків, меблів та 
обладнання для них. 
2. Дослідити варіанти вирішень інтер’єрів приватних будинків, з 
використанням архітектурно-художніх засобів виразності. 
3. Визначити основні принципи, які впливають на організацію 
інтер’єру приватного будинку. 
1. Створити вдалий, максимально функціональний інтер’єр, з  
урахуванням усіх існуючих потреб та проблем. 
Структура роботи. Робота складається з теоретичного дослідження, 
графічної частини і презентації. Теоретичне дослідження складається зі 
вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (24 позиції), 
додатків (18 ілюстрації на 10 аркушах). Обсяг основної частини дослідження 
становить 39 сторінок, повний обсяг з додатками – 48 с.  
 
 
6 
 
РОЗДІЛ 1 
                               ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 
 
1.1. Історичний контекст та особливості проєктування інтер’єру 
приватного будинку 
Приватний будинок — це індивідуально стоячий житловий об’єкт, 
який зазвичай має не більше трьох поверхів і призначений для проживання 
однієї або кількох сімей. Він може бути розташований у міській або сільській 
місцевості і часто включає прилеглу територію, таку як сад, двір або город. 
Основні характеристики приватного будинку: 
• Індивідуальність. Кожен приватний будинок унікальний і може 
бути спроектований та побудований відповідно до індивідуальних потреб та 
бажань власника. 
• Простір. Приватні будинки зазвичай пропонують більше 
житлового простору порівняно з квартирами, що дає можливість для більш 
комфортного розміщення сім’ї та їхніх речей. 
• Приватність. Власники приватних будинків насолоджуються 
більшою приватністю, оскільки вони відокремлені від своїх сусідів. 
• Природа. Багато приватних будинків мають сади або двори, що 
дозволяє власникам ближче спілкуватися з природою і мати власний простір 
для відпочинку на відкритому повітрі. 
Приватний будинок може бути також частиною котеджного містечка 
або заміського комплексу, де будинки мають схожу архітектуру та спільні 
зони для відпочинку [1]. 
Історія виникнення приватних будинків насувається з давніх часів, і 
різні культури мали свої унікальні підходи до будівництва житла. Ось деякі 
цікаві факти про будинки: 
Перші будинки будувалися з глини, соломи та дерева. Ці матеріали 
були легкодоступними та дозволяли швидко зводити тимчасові житла. 
7 
 
Наприклад, у долині Інду (сучасний Пакистан) близько 3000 року до н.е. 
будували будинки з необпаленої цегли та дерев’яних балок. 
У середні віки багато будинків у Європі будувалися з дерева, що 
робило їх вразливими до пожеж. Під час Великої пожежі в Лондоні в 1666 
році згоріло понад 13 000 будинків, а близько 200 000 людей залишилися без 
даху над головою. Після цієї трагедії було прийнято закони, які вимагали 
будувати будинки з негорючих матеріалів, зокрема цегли та каменю1. 
Найвищий житловий будинок у світі — Бурдж-Халіфа в Дубаї, 
висотою 828 метрів. Він має 163 поверхи та був зведений у 2010 році. У 
ньому розташовано 900 квартир та 49 багатоповерхових віл. 
У Нідерландах є цілі села, побудовані на стовпах над водою, щоб 
запобігти затопленню. Одне з найвідоміших — село Гітгорн, засноване у 
1958 році. Воно повністю розташоване на дерев’яних палях у водах озера 
Гітгорнзе і нараховує близько 2300 жителів. Будинки з’єднані містками, а 
замість вулиць — водні канали. 
Перші хмарочоси почали будуватися в кінці 19 століття в США. Одним 
з перших був Домбудинок (1884-1885 рр.) у Чикаго, висотою 55 метрів та 10 
поверхів. Проте справжній бум хмарочосного будівництва розпочався після 
винаходу сталевого каркаса та ліфт. 
 
 
1.2. Аналіз аналогів  
Перед початком будь-якої роботи з проєктування потрібно 
ознайомитись з тим, що вже було створене до цього та впроваджене в 
життя, а саме зробити аналіз аналогів. Ми робимо це для того, щоб 
якнайкраще ознайомитись із вже створеними об’єктами. 
Розглянемо приміщення, розроблені дизайн-студією «Інтер’єр ідея». 
Аналог 1 (рис. А.15.) Типовий інтер’єр в стилі мнімалізм. Кожен 
предмет такого інтер'єру виконує свою функцію, кожна деталь займає рівно 
8 
 
стільки уваги, скільки має: найкраще, що може зробити стеля, – не забирати 
простір - він рівний, світильники повинні давати світло у потрібні місця – 
вони вбудовані, спотові; тумба під акваріумом та шафа над ним повинні 
ховати необхідне обладнання, корм та освітлення – це вони і роблять, не 
привертаючи до себе додаткової уваги; меблі – м'які, а картини – великі і 
видимі, без рамки та паспарту. 
Мінімум елементів в інтер'єрі звільняє простір, дозволяє мешканцям 
такого будинку "дихати на повні груди" і повністю розслабитися. 
Аналог 2 (рис.А.16.) Важливо розуміти, що мінімалізм  це заперечення 
потреб людини у речах чи естетиці. Філософія мінімалізму – це, як би не 
здавалося дивно на перший погляд, максимальне дотримання природи 
людини, її психологічних потреб. І якщо для підлітка, наприклад, важливою є 
енергійність, стиль, то в мінімалізмі цілком допустимі акценти відповідного 
напряму: яскравий розпис у вигляді стилізації серфінгіста на тлі галасливого 
міста (декоративне підсвічування у бік цього розпису також не сперечається 
зі стилем) решта наповнення лаконічніше – полиця, столик, шафа без ручок. 
Аналог 3 (рис.А.17.). Якщо надходить менше зовнішньої зорової 
інформації, мозок звільняється до роботи внутрішньої. Це найважливіше для 
кабінетів. У робочому кабінеті особливо важливою є можливість 
фокусуватися. Виняток стосується лише тих кабінетів, які мають фокусувати 
увагу присутніх на значущості його господаря: мінімалістичний набір; більш 
виражений контраст світлих та темних матеріалів для освіження невеликого 
простору. 
Декор, книги, подушки – присутні. Якщо дотягнутися до потрібної 
книги та прилягти на м'який диван є важливим, не відволікаючись на пошук 
цієї книги та подушки у шафі, то мінімалізм цьому не противиться. 
Аналог 4 (рис.А.18.). Чим менше простір, що оформляється, тим 
мінімалістичніше воно може бути. Але коли кухня-студія розростається 
більш ніж на 50 м.кв, вона, дійсно, може здатися порожньою. Варто 
9 
 
дотримуватися стилю, але впускати в інтер'єр рівно стільки форм і деталей, 
скільки дозволяє обсяг простору, не втрачаючи фокусу: 
Інтер’єр приватного будинку — це важлива частина створення 
комфортного та затишного простору для сім’ї. Основні складові інтер’єру 
приватного будинку: 
Вітальня — це “візитна картка” будинку, тому важливо обрати стиль, 
який подобається мешканцям. Сучасний дизайн вітальні може включати: 
Мінімалізм: Прості лінії, нейтральні кольори, мінімум декору. 
Скандинавський стиль: Світлі тони, природні матеріали, зручні 
меблі. 
Прованський стиль: Легкі кольори, дерев’яні деталі, текстиль з 
візерунками. 
Важливо враховувати розміри кімнати, розташування вікон та 
функціональність простору. 
Коридор — перше враження про будинок. Доречно обирати світлі тони 
для стін та підлоги, щоб він виглядав просторіше. 
Міжповерхові сходи можуть бути ключовим елементом дизайну.  
Об’єднання їдальні з кухнею — сучасна тенденція. Ви можете 
використовувати барну стійку або інші елементи для поділу функціональних 
зон. 
 
 
1.3. Нормативні документи в проєктуванні приватних будинків 
В процесі роботи над дизайн-проектом квартири в стилі мінімалізм 
були використані наступні нормативні документи та державні будівельні 
норми. 
ДБН. Д.2.2-9-99. Громадські будинки і споруди. 
ДБН  А .1.1-1-93. Система стандартизації та нормування в будівництві. 
10 
 
ДБН  А. 2.2-3-97. Склад, порядок розроблення, погодження та 
затвердження проектної документації для будівництва. 
ДБН  В.1.1-7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів 
будівництва. 
ДБН  В.1.2-2-2006. СНББ. Навантаження і впливи. Норми 
проектування. 
ДБН  В.1.2-7-2008.СНББ. Основні вимоги до будівель і споруд. 
Пожежна безпека. 
ДБН  В.1.2-8-2008. СНББ. Основні вимоги до будівель і споруд. 
Безпека життя та здоров’я людини та захист навколишнього природного 
середовища. 
ДБН В.1.2-9-2008. СНББ. Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека 
експлуатації. 
ДБН. Д.2.2-20-99. Збірка 20. Вентиляція і кондиціонування повітря. 
ДБН Д.2.4-2-2000. Збірка 2. Фундаменти. 
ДБН Д.2.4-3-2000. Збірка 3. Стіни. 
ДБН Д.2.4-4-2000. Збірка 4. Перекриття. 
ДБН Д.2.4-5-2000. Збірка5. Перегородки. 
ДБН Д.2.4-6-2000. Збірка 6. Отвори. 
ДБН Д.2.4-7-2000. Збірка 7. Підлоги. 
ДБН Д.2.4-8-2000. Збірка8. Дахи, крівлі. 
ДБН Д.2.4-9-2000. Збірка 9. Сходи. 
ДБН Д.2.4-13-2000. Збірка 13. Скляні, шпалерні і облицювальні роботи. 
ДБН Д.2.4-15-2000. Збірка 15. Внутрішні сантехнічні роботи. 
 
 
          1.4.  Ергономічна складова в дизайн-проєктуванні приватних 
будинків 
11 
 
    Ергономіка займається комплексним вивченням і проектуванням 
трудової діяльності з метою оптимізації знарядь, умов і процесу праці, а 
також професійної майстерності. Її предметом є трудова діяльність, а 
об’єктом дослідження – система «людина – знаряддя праці – виробниче 
середовище».  
    Ергономіка з самого початку її виникнення (у 40-х роках XX сторіччя) 
формувалась як наука міждисциплінарна, тобто така, що спирається на 
досягнення багатьох інших наук та галузей. Вважається, що ідеологічним 
попередником ергономіки була інженерна психологія (дехто ще й сьогодні 
ототожнює ці два поняття). Ні в якому разі не зменшуючи значення 
інженерної психології для розвитку ергономічної науки, зауважимо, що її 
сьогоднішнє місце в ієрархічній структурі ергономіки слід розглядати як 
рівне серед рівних.  
     Але сучасна ергономіка навчилася використовувати не тільки 
інформаційну базу вельми різних за змістом наук ( їх кількість сьогодні вже 
важко перелічити). Розвиваючись як системна наука, вона користується 
також відповідними дослідницькими методиками разом із їх 
інструментальним оснащенням з будь-якої гілки «міждисциплінарного 
дерева». Візьмемо, наприклад, люксметр. Цей прилад широко вживається для 
потреб гігієни та світлотехніки, але нічого не вартий, пропустимо під час 
соціологічний досліджень. З іншого боку, методи обстежень великої 
кількості людських вибірок не вживають в гігієні. Що до ергономіки, то вона 
широко використовує в дослідницькій практиці як перше, так і друге. Дійсно, 
на якому б ще методологічному терені «ужилися», скажімо, соціологія із 
гігієною або антропометрія із економікою?  
       З іншого боку за часи свого існування ергономіка відпрацювала свої 
специфічні дослідницькі та проектні методики, що базуються на принципах 
системного та функціонального аналізу, математичного та натурного 
моделювання, методам планування, проведенні та обробки результатів 
багатофакторних експериментів тощо. 
12 
 
    Ергономіка належить до тих наук, які можуть розрізняти за предметом і 
специфіками поєднання методів, які застосовуються до них. Вона в звичній 
мірі використовує методи досліджень, які склалися в психології, фізіології і 
гігієни праці. Проблема складається в координації різних методичних 
прийомів, при вирішенні тієї чи іншої ергономічної задачі дослідницьким 
узагальненням і синтезуванням оптимальної з їх допомогою результатів. 
Ергономіка пов’язана з усіма науками, предметом дослідження яких є 
людина, як суб’єкт праці, пізнання і спілкування. Ергономіка вирішує ряд 
проблем, поставлених систематизаційно: оцінка належної надійності, 
точності і стабільності роботи оператора (дослідження впливу 
психологічного напруження, втомлення, емоційних факторів і особливостей 
нейропсихічної організації, вивчення пристосувальних і творчих 
можливостей людини). Завдання ергономіки полягає в тому, щоб примусити 
предмети працювати на благо і зручності людства, а не людство на предмет, 
що оточують його. 
   Але було б помилкою вважати ергономіку системною наукою тільки 
через значну кількість її витоків. Системність ергономіки полягає перш за все 
в тому, що предмет її досліджень є комплексним. Дійсно, система ЛТС 
(людина-техніка – середовище), або СЛТС (саме її властивості є предметом 
ергономіки), об’єднує в собі майже несумісні речі. Саме через складність та 
неоднозначність СЛТС методика оцінки її ефективності повинна 
проводитись за кількома напрямками, на яких встановлювалася б 
адекватність системи можливостям людини що до функціонування в ній. 
     Дизайн-екологічні показники – характеризують ступінь впливу виробу 
і системи його споживання на довкілля. Основними комплексними 
показниками екологічності є : 
а) токсичність виробу і системи його споживання; 
б) ступінь ресурсозбереження; 
в) ступінь утилізації матеріалів виробу; 
г) ступінь використання утилізованих матеріалів та вузлів; 
13 
 
д) виховання екологічної свідомості споживачів. 
         Підготовчий етап – його ще називають перед проектним, або 
дослідницьким. На цьому етапі дизайнер вивчає аналоги як у вигляді 
промислових зразків, так і у вигляді діючих конструкцій. Виконуються 
маркетингові досліди, аналізуються перспективи купівлі або споживання 
виробу ( у великих проектних колективах маркетингом займаються окремі 
спеціалісти, але дизайнер повинен ретельно вивчити їх доробок). Якщо 
розробка має піонерський характер, тобто не має промислових аналогів, 
дизайнер відчуває себе більш розкутим і відповідальним водночас, бо має 
нагоду закласти в психології споживача певний стереотип майбутнього 
виробу.   
    Дизайнерська пропозиція  наслідує етап проектного пошуку. Ще не 
чітка ідея наповнюється змістом, набуває певних ознак компонування. 
Бажано, щоб на цьому етапі авторські асоціації, що ідуть від емоційно-
художнього уявлення, погоджувались із логікою та реальністю (в більшості 
випадків таке не трапляється, в уяві дизайнер пропозиція майже завжди 
набуває дещо фантазійного вигляду). Характер отриманої таким чином 
форми доводиться ескізно та в об’ємі на пошукових макетах, замальовках, 
ескізах, яких було зроблену велику кількість. Форма в першому наближенні 
перевіряється на « ергономічність», тобто на відповідальність 
антропометричним та психофізіологічним можливостям користувача. 
Паралельно аналізують функціональну придатність виробу, його безпечність 
у використанні. Бажано, щоб вже в цей час проектування велось з 
урахуванням конкретної технології або, принаймні, було зорієнтовано 
напевне виробництво тощо. Тобто, як кажуть, проектування ведеться в двох 
напрямках: «зсередини» та «ззовні». Наслідком цієї діяльності стає ескізний 
проект, або фотопроєкт. На етапі завершення дизайнерського проекту автор 
(автори) з урахуванням зауважень виконує графічне та об’ємне моделювання 
об’єкту, викладає концепцію вербально. 
14 
 
      У подальшому, на етапі реалізації проєкту, аж до створення дослідного 
зразка, дизайнер займається відстоюванням своєї думки в процесі 
конструкторських та технологічних узгоджень, накопичуванням особистого 
досвіду тощо. Проект був схвалений замовником і при втіленні його в життя 
потребує авторського нагляду [4]. 
     Для створення меблів в нашому проєкті, потрібні розміри, пластична 
характеристика дорослої людини. Ергономічні вимоги – це ергономічний 
комплекс взаємозв’язаних антропометричних, психологічних, і гігієнічних 
вимог до меблів, дозволяє забезпечити створення оптимальних умов 
діяльності людини і зберегти її здоров’я.  
 Антропометричні вимоги:  
а) взаємозв’язок структури людського тіла з формою і елементами 
виробів; 
б) відповідність виробу та його елементів до зросту і маси пропорціям 
тіла; 
в) відповідність характеру форми виробу антропометричній пластиці 
тіла (рис. 1.4.1.-1.4.6. ). 
 
Рис. 1.4.1. Ергономічні вимоги до комп’ютерного столу 
15 
 
 
Рис. 1.4.2.  Ергономічні вимоги до робочої зони 
 
Рис. 1.4.3. Ергономічні вимоги до меблів для зберігання 
 
 
Рис. 1.4.5. Ергономічні вимоги до меблів для сидіння та лежання 
16 
 
 
Рис. 1.4.6. Ергономічні вимоги до розміщення екрану 
Інтер'єр будь-якого приміщення створюється, як правило, з 
урахуванням багатьох факторів, таких як: функціональність, естетика, гігієна, 
ергономіка і т.п. Важливе значення при розробці проекту інтер'єру мають і 
конструктивні особливості приміщення. Всі ці необхідні особливості в тій чи 
іншій мірі були враховані в даному проекті. У залежності від того, який 
вплив ми хочемо справити на людину в тому чи іншому стані його душевної 
активності, ми можемо при створенні дизайну інтер'єрів розставляти 
відповідні акценти, що працюють на підсвідомому рівні. В арсеналі 
дизайнера знаходяться архітектурні форми, колірні поєднання, 
світлокомпозиції (гра світла і тіні), різні елементи декору (конструкції, 
драпірування, дзеркала, картини, рослини тощо).  Застосовуючи певні знання 
як працюють кольору і форми, можна навіть добиватися відомого 
лікувального ефекту, грамотно поміщаючи різні предмети, архітектурні та 
колірні композиції в полі зору людини [5]. 
Всі зони поєднанні між собою однаковими кольорами, фактурою, 
матеріалами, але відділені одне від одного тим, що знаходяться в різних 
місцях приміщення.  
17 
 
  
18 
 
РОЗДІЛ ІІ 
ДИЗАЙН-ПРОЄКТ ІНТЕР’ЄРУ ПРИВАТНОГО БУДИНКУ 
 
2.1. Загальний опис об’єкту проєктування 
Інтер'єр будь-якого приміщення створюється, як правило, з 
урахуванням багатьох факторів, таких як: функціональність, естетика, гігієна, 
ергономіка і т.п. Важливе значення при розробці проекту інтер'єру мають і 
конструктивні особливості приміщення. Всі ці необхідні особливості в тій чи 
іншій мірі враховуються дизайнерами та конструкторами. У залежності від 
того, який вплив ми хочемо справити на людину в тому чи іншому стані його 
душевної активності, ми можемо при створенні дизайну інтер'єрів 
розставляти відповідні акценти, що працюють на підсвідомому рівні  
 В арсеналі дизайнера знаходяться архітектурні форми, колірні 
поєднання, світлокомпозиції (гра світла і тіні), різні елементи декору 
(конструкції, драперії, дзеркала, картини, рослини тощо).  Застосовуючи 
певні знання як працюють кольори і форми, можна навіть добиватися 
відомого лікувального ефекту, грамотно поміщаючи різні предмети, 
архітектурні та колірні композиції в полі зору людини [5]. 
Проєктування інтер’єрів приватного будинку включає в себе декілька 
ключових аспектів: 
Мінімалізм та функціональність: Мінімалізм у дизайні інтер’єру — 
простота, ясні лінії, і відсутність зайвого декору. 
Природні матеріали та екологічний дизайн: Природні матеріали в 
дизайні приватних будинків стають не тільки вибором стильного оздоблення, 
але й виразом турботи про навколишнє середовище. 
Планування приватного будинку: Планування приватного будинку — 
важливий крок на шляху до створення вашого ідеального простору. Від цього 
етапу залежать комфорт усіх мешканців та зручність експлуатації приміщень. 
19 
 
Індивідуальне проєктування: Індивідуальне проєктування будинків дає 
можливість створити унікальний дизайн, що відображає стиль та особистість 
замовника. 
Ці аспекти допомагають створити інтер’єр, який поєднує стиль, 
комфорт, і практичність у повсякденному житті 
 
Рис.2.1. План будинку та прибудинкова територія 
При створенні даного проєкту були розроблені такі зони: спальня (зона 
відпочинку) та кухня-студія (зона відпочинку та прийому гостей). 
20 
 
 
Рис. 2.2. Зонування простору в спальній кімнаті 
 
Рис. 2.3. Зонування простору в спальній кімнаті 
 
21 
 
 
Рис. 2.4. Робоча зона 
 
Рис. 2.5. Меблі для спальні 
22 
 
 
Рис.2.6. Текстиль в інтер’єрі спальні 
 
Рис.2.7. Зонування. 
В проєкті реалізовано комфортний затишний інтер’єр спальної кімнати з 
робочою зоною у невеликому просторі. 
23 
 
 
Рис.2.8. Місце для телевізора 
 
Рис.2.9. Приліжковий столик 
24 
 
 
Рис.2.10. Загальний вигляд спальні 
 
Рис. 2.11. Інтер’єр спальні. Текстиль 
Використовується основний напрямок стилю модерн з елементами 
натуральних матеріалів. Колірна палітра складається з приглушених 
кольорів. У дизайні переважає використання меблів в основному з «tip-on» 
механізмом, що відіграє велику роль у мінімалізмі та прихованих елементах 
меблів. 
25 
 
 
Рис.2.12. Інтер’єр кухні-студії 
 
Рис.2.13. Зона прийому їжі 
26 
 
 
Рис.2.14. Функціональне зонування 
 
Рис.2.15. Інтер’єр кухні 
27 
 
 
Рис.2.16. Місце для відпочинку 
 
Дизайн кухні-студії – результат об'єднання приміщення для 
приготування з прилеглою кімнатою. Виходить великий, світлий та 
просторий простір, який дозволить приготувати вечерю, провести час із 
сім'єю або покликати компанію друзів у гості. 
 
 
          2.2. Оздоблювальні матеріали 
Оздоблювальні матеріали в інтер’єрі приватного будинку – це одна з 
основних складових дизайну, якщо вони правильно та стилістично вірно 
підібрані, то інтер’єр від цього буде естетично гарним і екологічно 
безпечним. 
Для оформлення можна використовувати різні матеріали, в залежності 
від інтер’єру – від дорогих порід дерева до сучасних матеріалів, які дуже 
різноманітні. Дуже великі вимоги до покрівлі підлоги, вона не має бути 
28 
 
слизькою. Рекомендується використовувати ламінатне покриття, оскільки 
воно легко миється, зручне та безпечне.  
Також, в даному інтер’єрі квартири використані в великій кількості 
гіпсокартоні конструкції.  Гіпсокартон останнім часом став одним з найбільш 
поширених матеріалів для обробки і дизайну приміщень. Завдяки 
властивостям і технічним характеристикам гіпсокартону, а також простоті 
виробництва і використання він набув такого широкого поширення. 
Гіпсокартон є сендвіч-панель, яка складається з двох шарів картону і 
прошарку гіпсу. У процентному співвідношенні гіпсокартон виглядає таким 
чином: 93% - гіпс, 6% - картон, 1% - додаткові матеріали. Для додаткової 
щільності в гіпс підмішують скловолокно і спеціальний армуючий склад, а 
для щільного прилягання картону до гіпсу застосовують спеціальні клеї. 
В Україні є п'ять основних видів гіпсокартону: 
• стельовий; 
• стіновий; 
• вологостійкий; 
• вогнестійкий; 
• арочний. 
Але на практиці в основному використовуються лише перші три. 
Стельовий, стіновий і вологостійкий листи гіпсокартону використовуються 
дуже часто. Стельовий від стінового відрізняється тільки товщиною в 3мм 
(9,5мм - 12,5мм відповідно).  Вологостійкий від стінового - зменшеною 
гігроскопічністю (менше вологи вбирає) і зеленим кольором картону.В 
Україні використовується гіпсокартон від: KNAUF, RIGIPS, LAFARGE. На 
даний момент гіпсокартон досить якісний так, що виробник особливої ролі 
не відіграє. Хоча трапляється і неякісний гіпсокартон.   
Буває гіпсокартон таких розмірів: ширина - 0,6 м або 1,2 м (0,6 м це 
маленькі листи і для об'ємної роботи вони не підійдуть оскільки буде дуже 
багато відходів і безліч швів, що негативно позначиться на міцності 
29 
 
конструкцій. Ці листи відмінно підійдуть для монтажу відкосів, невеликих 
поличок, ніш і так далі) довжина - 2.00 м - 2.50 м - 3.00 м. 
 
 
2.3. Меблі та обладнання для інтер’єру 
 Меблі, які пропонуються спроектовані на основі фурнітури BLUM. 
Основний механізм, що використовується TIP-ON, головною перевагою 
якого є зручність відкривання меблів. 
Будь то двері, поворотні підйомники або системи висування завдяки 
механічній системі відкривання TIP-ON меблі без ручок відкриваються 
легким дотиком до фасаду. Щоб закрити шафу, потрібно трохи притиснути 
фасад рукою. Механізм TIP-ON не буде пошкоджений, навіть якщо відкрити 
дверцята витягнувши їх або ящик вручну. 
Стандартні та високі ящики без ручок легко відкриваються завдяки 
механічній системі відкривання – потрібно лише натиснути на фасад у будь-
якому місці. Завдяки запропонованому як опцію синхронізатору TIP-ON 
працює навіть з широкими ящиками. Для закриття необхідно притиснути 
фасад рукою. 
Всі меблі: стіл, стілець, диван, ліжко виготовлені з міцного пластику 
HPL різних кольорів. За допомогою якого можна виготовити меблі різної 
форми. 
Меблевий пластик HPL – це сучасний, екологічно чистий обробний 
матеріал, що відрізняється високою стійкістю до ударів, стійкістю до 
стирання, дії гарячих мийних речовин, масел, бензину, слабких кислот і 
лугів. Загальна кількість сполучень декорів та фактури поверхонь у меблевих 
пластиків здатне забезпечити практично будь-які  тильові завдання у 
виробництві меблів і обробці інтер'єру. Дизайнери і технологи отримують 
унікальні можливості, які не мають аналогів серед інших матеріалів. 
ABET Laminati виробляє великий і різноманітний 
асортимент меблевого пластику (ДПСП), що розрізняються за зовнішнім 
30 
 
виглядом, форматам, товщинам, тисненню, типу панелі (Стандарт, 
Постформінг).  
Також не втрачає актуальність меблевий пластик, у якого декоративний 
шар виконаний не з паперу, а з натурального деревного шпону.  
Ряд переваг, якими володіє пластик для меблів вигідно відрізняє його 
від інших матеріалів. Основні докази професіоналів, що працюють з цим 
пластиком – екологічність, простота використання, універсальність 
застосування, широкий вибір декорів, вишуканий дизайн.  
Освітлення  є невід'ємною частиною ідеального інтер'єру. Неможливо 
уявити собі житло, яке змогло б обходитися виключно природним 
освітленням. З давніх пір люди вимушені удаватися до додаткового, 
штучного освітлення.  
Світло змінює не тільки відтінок кольору, але і його яскравість, 
насиченість. Наприклад, при природному світлі в яскраво освітленій 
південній кімнаті, кольори здаються соковитішими, насиченими. А увечері, 
коли світло менш інтенсивне, кольори втрачають свою яскравість і здаються 
темнішими. Це явище зміна кольору під впливом різного світла, учені 
називають метамеризмом. 
   У лампі безліч характеристик, на які варто звернути увагу при виборі. 
Але одній з найважливіших, разом з перенесенням кольорів, є колірна 
температура, яка фактично описує відтінок випромінюваного лампою світла.  
Світло можна розділити на світло тепле і холодне. Тепле світло – це 
білий з жовтим відтінком, він характеризується температурою нижче 3500°с. 
У тих, що випускають холодне світло (тобто білий з відтінками блакитного) 
ламп, колірна температура 3500°с-5000°с. Якщо ж колірна температура 
лампи більше 5000°с, то таке світло називають денним. Людське око 
сприймає світло різної температури також по-різному. Тепле світло 
максимально близьке світлу раннього або вечірнього сонця і тому найбільш 
сприятливе для біоритму людини. Таке світло характеризується колірною 
температурою від 3000°с-3400°с. Лампи з такими характеристиками добре 
31 
 
використовувати для будинку. Лампи холодного світла з високою колірною 
температурою доречно використовувати в робочих приміщеннях, офісах, 
кабінетах. Вони стимулюють діяльність людини. А лампи денного світла з 
температурою зверху 5000°с рідко і обмежено.  
В даний час розроблені спеціальні колористичні таблиці, за допомогою 
яких легко побачити, як змінюється той або інший колір при теплому і 
холодному освітленні. Так, при теплому світлі жовтий колір стає теплішим і 
м'якшим, інтенсивні, «кислотні» відтінки розмиваються аж до ніжних 
пастельних. При холодному освітленні жовте світло стає блідим і сіруватим, 
як затягненим туманом. Зелений колір при теплому освітленні набуває 
ніжного салатового відтінку, а холодне світло, за рахунок голубуватих 
відтінків, додає зеленому колір морської хвилі і стає прозорішим, слабкіше. 
Зараз в світильниках використовують лампи трьох основних типів: 
звичні лампи розжарювання, галогенні лампи і лампи денного світла. 
Вибираючи тип лампи для свого будинку, враховуючи і перенесення 
кольорів, і температуру ламп, а також  норми освітленості приміщення. Для 
того, щоб запропоноване житло було освітлене максимально ефективно, було 
розраховано певні норми. При використанні в освітленні ламп розжарювання 
на метр квадратний повинно доводитися в середньому 25 Вт/м2. Для 
галогенних ламп - 23 Вт/м2 і для ламп денного світла - 6,5 Вт/м2.  
Це середні значення норм освітленості, які автоматично підвищуються 
в два-три рази, якщо перед вами стоїть необхідність освітити робоче місце. 
Також слід враховувати колірну гамму освітлюваних поверхонь. Для світлої 
колірної гамми коефіцієнт віддзеркалення світла вищий, ніж для темної або 
зелено-блакитної. Тому для освітлення інтер'єру в світлих і теплих тонах 
можна брати занижені норми освітленості, тоді як для темної і холодної 
колірної гамми норми варто суворо дотримувати.   
Слід розділяти освітлювальні прилади і за типом спрямованості їх 
світлового потоку. Коли світло від світильника направлене вузьким пучком і 
32 
 
в одному напрямі, то говорять про прямий світлорозподіл. Яскравий приклад 
такого освітлювального приладу – настільна лампа, освітлююча робочу зону.   
Якщо освітлення направлене рівномірно в різні боки, створюється м'яке 
фонове свічення, то такий розподіл світла називають розсіяним. Його 
прикладом служить люстра, у якої широким матовим плафоном закриті 
лампочки або світильник у вигляді сфери або півсфери з матового матеріалу.   
Третій тип світлорозподілення – відбите. При ньому світло направлене 
на стіни або стелю і відбивається від них.  Підбираючи світильники 
відбитого світла в інтер'єр, необхідно враховувати той факт, що різні 
поверхні по-різному відображають і розсіюють світло. Так, блискуча 
поверхня, що володіє легким дзеркальним ефектом (наприклад, глянсові 
натяжні стелі, кахляна плитка, полірований стіл), буде максимально повно 
відображати світло, але на самій поверхні можуть з'являтися відблиски.    
А ось фактурна шорстка поверхня меблів або рельєфних шпалер 
поглинатиме і розсіюватиме світло. Якщо світло направлене прямо на таку 
текстуру, то він виділить її, підкреслить рельєфність і узор, а відбите світло 
згладить тривимірність поверхні і зробить більш приглушеним колір меблів, 
як би розмиє його. Тільки комбінуючи освітлювальні прилади з різними 
типами світорозподілення можна досягти комфортного освітлення.    
Комбінуючи різні типи освітлення, можна добитися значних візуальних 
ефектів в інтер'єрі. Наприклад, зорово зробити кімнату менш витягнутою, 
допоможе яскраве освітлення дальньої стіни. Якщо решта стін при цьому 
рівномірно освітлена, то стіна присунеться до спостерігача, що і дасть ілюзію 
квадратного приміщення. І навпаки: дуже стисле, коротке приміщення можна 
витягнути за допомогою подовжнього освітлення однієї із стін 
кімнати. Візуально «розширить» простір подовжнє і яскраве освітлення по 
периметру всього приміщення. Таке рішення дозволить значно розсунути 
стіни вузького і довгого коридору.   
Рівномірне підсвічування стелі відбитим світлом створить відчуття 
висоти і паріння. Воно буде повніше, якщо світильники, розташовані по 
33 
 
периметру верхньої частини кімнати, заховати за фальш-панелью. За 
допомогою використання легких блискучих текстур і зміни кута падіння 
світла, можна створювати ілюзію нахилу стелі.   
За допомогою направленого пуску світла можна підкреслити деталь 
обстановки, а плоскість стін рівномірно і монотонно освітити. Відбиваючись 
від їх поверхні, світло згладить межі кімнати і додасть кімнаті невагомість. 
Направлене ж світло яскравіше і різкіше обкреслить контури предметів, 
виділить їх зі всього інтер'єру [6]. 
Для освітлення приватного будинку було використано центральне 
освітлення за допомогою геометричних люстр, плафони яких мають дрібну 
круглу форму і виготовлені з матового білого скла. На гіпсокартонних 
конструкціях стелі при необхідності можна облаштувати крапкові 
світильники, а на стінах розмістити світильники-бра. 
 
 
 2.4. Кольорове рішення інтер’єрів 
Колір в інтер’єрі приватного будинку грає важливу роль, впливаючи на 
самопочуття мешканців, настрій та сприйняття простору. Ось деякі поради 
щодо вибору кольорів: 
Бежевий колір є нейтральним і затишним. Він чудово поєднується з 
багатьма іншими відтінками. Його можна використовувати  як основний 
відтінок і додавати яскраві акценти, наприклад, зелений або рожевий. 
Чорний — стильний і «дорогий» вигляд. Він додає глибину і може 
приховати недоліки поверхонь. Проте варто бути обережним, оскільки 
чорний може пригнічувати. 
Сірий є нейтральним і універсальним варіантом. Він сприяє 
розслабленню і не викликає негативних емоцій. 
Білий візуально розширює простір, не викликає надмірних емоцій і 
підходить для будь-якого стилю. 
34 
 
Кремовий — теплий і затишний відтінок, який можна використовувати 
як базу. 
Вибір кольору залежить від особистих вподобань, стилю і 
функціонального призначення кожної кімнати. 
Колір – має  потужний вплив на психіку людини. Від нього залежать 
самопочуття і настрій, працездатність і навіть особисте життя. За допомогою 
одного лише кольору можна створити в приміщенні атмосферу затишку чи 
дискомфорту, візуально зменшити чи збільшити простір, внести динаміку 
або спокій. Психологи знають, як важливо відчувати радість від перебування 
вдома, а це можливо лише в гармонійному інтер'єрі, що відповідає саме 
Вашим потребам та емоційному стану.  
Розглянемо детальніше характеристику кольорів [7, 8, 9]. Кольорове 
сприйняття людей залежить не тільки від власних емоційних характеристик 
кожного кольору, але і від наших суб'єктивних здібностей переживати той чи 
інший колір. Важливу роль відіграє і традиційна національна символіка, іноді 
схожа, а іноді зовсім протилежна в різних культурах.  
Червоний колір – зухвалий і чуттєвий, з енергетики – другого за силою 
колір після чорного. Він стимулює, надає дуже сильну, але дещо агресивну 
енергію, сприяє активності і впевненості. У великих кількостях може 
провокувати лють, гнів. Червоний завжди був улюбленим кольором східних 
слов'ян і символізував свято, молодість, радість, все гарне і цінне, і з давніх 
часів широко використовувався в інтер'єрі.  
Серед небагатьох художників, які зуміли словами сформулювати 
емоційний вплив кольору, В. Кандинський дуже точно описав червоний, "як 
дуже живий, повний наснаги, неспокійний колір". Червоний створює 
відчуття тепла. Кава здається більш гарячою в червоному горняті, ніж у 
зеленому. На емоційному рівні червоний колір амбівалентний, тому що його 
збудлива дія може проявитись як в любові, так і в люті. 
Подвійна природа червоного кольору вимагає дуже тонкого відчуття 
міри при його використанні в інтер'єрі. Цей яскравий і насичений колір, як 
35 
 
правило, є в інтер'єрі домінуючим, навіть якщо його не багато. Крім того, він 
миттєво захоплює увагу і висуває пофарбовані в нього об'єкти на передній 
план. Тому цей колір добре підходить для створення акцентів, наприклад, в 
облицюванні або аксесуарах. Велика кількість червоного може негативно 
вплинути на психіку і створити гнітючу атмосферу в кімнаті, тоді як при 
вмілому використанні він, безумовно, буде піднімати настрій.  
Жовтий – самий  світлий і "щасливий" колір спектра. Це колір сонця, 
світла, тепла і радості, мудрості і шляхетності. В українській символіці 
жовтий колір означав божественне сонячне світло, часто використовувався у 
весільному вбранні нареченої. Починаючи з 17 ст. у жовтого кольору 
формується і негативна символіка, що збереглося і до наших днів. І все ж 
таки жовтий колір майже в усіх культурах має те ж значення, що і золотий, і 
це говорить про його однозначне позитивне значення. 
Жовтий в інтер'єрі – це, перш за все, тепло і затишок. Він добре 
стимулює, бадьорить і оживляє, як яскравий сонячний день. Жовтий сприяє 
інтелектуальній діяльності, концентрації уваги, тому його добре 
використовувати у навчальної діяльності, підготовки до іспитів. Жовтий – 
найкращий колір для дитячих кімнат: з одного боку, він покращує розумові 
здібності, посилює спрагу знань, з іншого, його вплив збільшує кількість 
червоних кров'яних тілець, прискорює ріст і підвищує активність. Але 
зловживання цим кольором в інтер'єрі може викликати сильне 
роздратування, стомлення і навіть призвести до невротичних станів.  
Синій колір – холодний і спокійний. Це колір ночі, надійності та 
сталості, довіри, класичності і консерватизму. Він допомагає 
сконцентруватись на самому головному і є джерелом натхнення і духовного 
заспокоєння. У Візантії темно-синій вважався символом трансцендентного 
світу, незбагненних таємниць. Синій надає кімнаті вишуканість і 
благородство. Однак надлишок синього робить приміщення холодним і 
навіть похмурим. Крім того, інтер'єр, повністю виконаний у синьому кольорі, 
36 
 
візуально зменшує простір, тому його варто врівноважувати за допомогою 
теплих тонів.  
Спектральний синій – рідкісний гість в інтер'єрах, набагато частіше 
зустрічаються його більш "м'які" варіанти – блакитний, бірюзовий, світлий 
індиго.  
Блакитний колір – це колір неба, холоду, льоду, чистоти і щирості. В 
давнину на Сході блакитний любили і шанували, тому що він був символом 
всього небесного. Блакитними були куполи церков і колір плаща Богоматері. 
Пізніше блакитний стає символом романтичної поезії. 
На емоційному рівні блакитний колір, перш за все, заспокійливий. Він 
сприяє фізичному та ментальному розслабленню, створює атмосферу безпеки 
і довіри. Бірюзовий відтінок сприяє спілкуванню. Колір морської хвилі 
викликає повагу, висловлює лояльність, довіру, надійність і цілісність.  
Блакитний може оптично збільшувати простір, і здається, що час в його 
присутності тече повільніше. 
Зелений – це колір самої природи, свободи, символ оновлення, 
відродження, вічного життя. Це колір урівноважений і гармонійний, тому що 
є прикордонним між теплими і холодними квітами. У  Візантії та 
Стародавньому Єгипті зелений символізував юність і цвітіння. У 
міжнародній системі дорожніх знаків саме зелений означає "свободу 
пересування".  
За кількістю відтінків зелений – самий різноманітний колір спектра. 
Салатовий, оливковий, колір м'яти, зелений трав'яний, морська хвиля, - різні 
відтінки зеленого мають свої нюанси психологічного впливу, але всі вони 
заспокоюють, розслаблюють, знімають втому. Вчені встановили, що зелений 
колір має снодійний дією, допомагає розсіювати негативні емоції, 
врівноважує і приносить умиротворення.. 
Для інтер’єру приватного будинку були використані нейтральні 
кольори: колір натурального дерева – охра, відтінки чорного, сірий і білий. А 
також використані кольорові акценти. Стіни нашого інтер’єру – легкого 
37 
 
бежевого кольору, оскільки він є простим і подобається людям. Також було 
використано сірий колір, який об’єднує всю композицію в інтер’єрі в одне 
ціле. Для того, щоб від великої кількості темного кольору інтер’єр не був 
темним, та не було поганого впливу від кольору, було вирішено столи, 
стільці і підлогу зробити саме бежевого кольору. Адже саме він не дає 
негативно впливати на психіку людини темному кольору. Щоб столи і стільці 
не зливалися в одне ціле від кольору, в них було добавлено зелений колір. А 
оскільки будь-яке житлове приміщення виглядає гармонійно організованим 
при наявності текстилю. 
 
  
38 
 
ВИСНОВКИ 
 
Розроблено «Дизайн-проєкт інтер'єрів приватного будинку». У 
результаті виконаної роботи були проведені певні дослідження та зроблені 
наступні висновки: 
1. На основі дослідження історичних чинників, що окреслюють 
проблематику художньо-образних рішень проектування житлових приміщень 
– приватних будинків, визначений вплив вимог на споживача та новітніх 
технологій і матеріалів, що застосовуються в оформленні дизайну інтер’єру. 
2. Функціональний аналіз аналогів за естетичними й ергономічними 
чинниками дозволив визначити принципи формування  інтер’єрів приватного 
будинку. . Визначено основні принципи, які впливають на організацію 
інтер’єрів приватного будинку: об’ємно-планувальне вирішення, розподіл 
функціональних зон, кольорове вирішення, освітлення, декоративні елементи 
та ін. 
3. Було створено дизайн-проєкт приватного будинку, який відповідає 
сучасним світовим тенденціям в дизайні інтер’єрів та вимогам часу. В 
проєкті реалізовано комфортний затишний приватний будинок. 
Використовується основний напрямок стилю модерн з елементами 
натуральних матеріалів. Колірна палітра складається з приглушених 
кольорів. У дизайні переважає використання меблів в основному з «tip-on» 
механізмом, що відіграє велику роль в інтер’єрі та прихованих елементах 
меблів. 
  
39 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Архітектура: котедж, таунхаус, приватний будинок. Улектронний 
ресурс. URL: https://goodhouse.com.ua/poradi/11096-nizh-privatnij-zhitlovij-
budinok-vidrizny-ayetsya--vid-kotedzhu-osobnyaka-taunxausa-porivnyannya-izni-
cya--vidminnist-yak--vig-lyadaye-privatnij-zhitlovij-budinok-kotedzh-osobnyak-
villa-foto.html#-google_vignette 
2. Барташевич А, А., Богуш В. Д. Конструирование мебели. Учебн. 
Для студ. Вузов. – Х.: ХНУБА, 1998. 
3. Быков В. В. Материалы и техника художественно-
оформительских работ.  – К.: Плакат, 2006. 
4. Вальков  М.Є. «Опорядження  фасадів  житлових  і  громадських 
будівель», К. – 2002, 169 с. 
5. Гасанова Н. С. Текстиль в дизайне интерьера. К., 2007, 365с. 
6. Гельфонд А.Л. Архитектурное проектирование общественных 
зданий и сооружений: Учеб. пособие. – К.: Архітектура, 2006. – 208 с., ил.  
7. Драч С. С. «Світлотехніка», К. - 2001р., 252с. 
8. Иконников А.В. Гропиус, Мис Ван Дер Роэ и история 
функционализма. Теоретические концепции современной зарубежной 
архитектуры. М., 2005. 
9. Клікс Р. Р. Художественное проектирование экспозиций. – Х.: 
Высшая школа, 2008. 
10. Литвинов В. В. Практика современной экспозиции. – К.: Плакат, 
1999.-  192 с. 
11. Ліббі Норман «Дизайн інтер’єру» Колір і стиль, 2008р., 462с. 
12. Мальцев І. Ф. Житловий інтер’єр. – К.: Плакат, 1999, - 284с.. 
13. Мигаль С. П. Основы проектирование мебели: Учеб. пособие для 
студентов вузов. – Львов: Изд-во при Львов. Ун-те, 2018. – 168 с. 
40 
 
14. Миловидов Н.Н., Орловский Б.Я. , Белкин А.Н. Архитектура 
гражданских и промышленных зданий. Гражданские здания. М., Вища 
школа, К. -1999, 205с. 
15. Нойферт Э. Строительное проектирование.:/ Пер. с нем. К.Ш. 
Фельдмана, Ю.М. Кузьминой. – 4-е изд. – К.: 1991. – 392 с., ил.;  
16. Пономарев Е. С. Цвет в интерьере. Киев, 2004, 340с. 
17. Попов М. О. «Вчення про колір», Львів, 1997р., 208с.                                    
18. Раннев В.Р. Интерьер. Учеб. пособие для архит. спец. вузов. К.: 
"Высш. шк.", 2007, 232 с., илл.  
19. Сенин М.И. Интерьеры современных общественных зданий. – К.: 
Будівельник, 1969. – 206 с. 
20. Урбаністика: основні ідеї. https://prostranstvo.group/urbanistics 
21. Чубарев Ф.Е. Организация внутреннего пространства зданий. –
К.:Будивельник. 1989. – 93с.: ил. 
22. Шейкіна К. О «Енциклопедія домашнього затишку», Х. 1999., 
219с. 
23. Шейкіна К. О. «Енциклопедія домашнього затишку», ст. 109. – 
144 с. – 2010 р. 
24. Янов В.В., Белов А.А. Художественное конструирование мебели. 
–К.: Лесная промышленность, 2001. –224 с. 
  
41 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
  
42 
 
Додаток А 
Інтер’єри приватного будинку  
 
Рис. А.1. Спальна кімната в приватному будинку 
 
Рис. А.2. Інтер’єр спальні в приватному будинку 
 
43 
 
  
Рис. А.3. Кухня в приватному будинку 
 
 
 
Рис. А.4. Зонування в приватному будинку 
 
44 
 
 
Рис. А.5. Меблі для спальні 
 
Рис. А.6. Спальня в приватному будинку 
45 
 
 
 
Рис. А.7. Кольорове рішення спальні  
 
 
Рис. А.8. Текстиль в інтер’єрі спальні 
  
46 
 
 
Рис. А.9. Зонування приватного будинку 
 
 
Рис. А.10.Обладнання для інтер’єру будинку 
47 
 
 
Рис. А.11.Функціональне зонування 
 
Рис. А.12. Зона відпочинку та прийому гостей 
48 
 
 
Рис. А.13. Зонування в приватному будинку 
 
Рис. А.14. Функціональне зонування в будинку 
  
49 
 
 
Рис. А.15. Аналог 1. Інтер’єр кімнати в приватному будинку. Розробка 
дизайн-студії «Інтер’єр ідея» 
 
Рис. А.16. Аналог 2. Зона відпочинку в приватному будинку. Розробка 
дизайн-студії «Інтер’єр ідея» 
 
50 
 
 
Рис. А.17. Аналог 3. Вітальня. Розробка дизайн-студії «Інтер’єр ідея» 
 
 
Рис. А.18. Аналог 4. Вітальня. Розробка дизайн-студії «Інтер’єр ідея» 
 
  
51 
 
Додаток Б 
Рис.Б.1. Графічна частина кваліфікаційної роботи бакалавра