Організація анімаційних послуг в туризмі

Кулініч, Мирослава Вадимівна

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7532

Повний запис метаданих

Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Данилюк, Алла Миколаївна	-
dc.contributor.author	Кулініч, Мирослава Вадимівна	-
dc.date.accessioned	2026-03-10T13:53:59Z	-
dc.date.available	2026-03-10T13:53:59Z	-
dc.date.issued	2023-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7532	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 65 найменувань, додатків. Дані викладені на 78 сторінках, містять 4 рисунків, 18 таблиць. Об’єктом дослідження є процес організації анімаційних послуг туристичного підприємства «Кам’янка». Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи, організаційні та практичні засади та забезпечення анімаційної діяльності в туристичнорекреаційній сфері України і світу. Метою дослідження є ознайомлення з теоретичними основами анімації в соціально-культурному сервісі та туризмі, специфікою надання анімаційних послуг, залучення уваги керівників і менеджерів підприємств туризму до необхідності впровадження в свою діяльність анімаційних служб, надання методичних рекомендацій з організації анімаційних послуг в туризмі. Розглянута організація анімаційних послуг на туристичному підприємстві «Кам’янка». Дослідили особливості використання форм і методів анімаційної діяльності в процесі створення анімаційних програм для молоді. На основі аналізу, зробленого у другому розділі автором запропоновано новий вид анімаційної послуги, як велоквест. Очікувані результати від розробки туристичного продукту, а саме: залучення значної частини населення, зокрема молоді, до ведення здорового способу життя; запровадження організованого активного відпочинку; заохочення молоді до заняття спортом та популяризація здорового способу життя; розширення краєзнавчого кругозору місцевих жителів; створення нових робочих місць. Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені у практиці діяльності підприємств туристичної галузі економіки України.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	АНІМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ	uk_UA
dc.subject	ОРГАНІЗАЦІЯ АНІМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ	uk_UA
dc.subject	ІГРОВЕ ДОЗВІЛЛЯ	uk_UA
dc.title	Організація анімаційних послуг в туризмі	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	242 Туризм і рекреація (Туризм)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Кулініч.pdf Restricted Access		1.07 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Допущено до захисту
Завідувач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи
_____________ Чепурда Л. М.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
першого (бакалаврського) рівня освіти
на тему: «Організація анімаційних послуг в туризмі»

Виконала студентка 4 курсу групи Т-81
спеціальності 242 «Туризм»
Кулініч Мирослава Вадимівна
Керівник Данилюк А.М.
Рецензент Герман І.В.

Черкаси, 2022 р.
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи
Освітній рівень: перший (бакалаврський)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри ______ (Чепурда Л. М.)
«___» _____________ 2023 року

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
Кулініч Мирослави Вадимівни
1.Тема роботи: «Організація анімаційних послуг в туризмі»
Керівник роботи Данилюк А.М., ст. викладач кафедри туризму та готельно-
ресторанної справи,_______________________________________________
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету від
«_09_» _березня__ 2022 року № 60/04
2. Строк подання студентом роботи 01 червня 2023
3. Вихідні дані до роботи
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить
розробити)
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень,
плакатів)
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
6. Консультанти розділів роботи
Розділ Прізвище, ініціали та Підпис, дата
посада консультанта
Завдання видав Завдання прийняв

7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 2023 року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів кваліфікаційної роботи Строк виконання Примітка
етапів роботи

Студент-дипломник _________________ ________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник дипломної
роботи ___________________ _______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………..…………….......... 6
Розділ 1 Теоретичні основи організації анімаційних послуг в туризмі ……... 8
1.1 Анімаційна діяльність у туризмі: поняття, типологія, функції …............... 8
1.2 Методика оцінки анімаційних послуг в туризмі ………………………….. 15
1.3 Методологія аналізу ефективності організації анімаційних послуг на
туристичному підприємстві …………………………………………………… 17
Розділ 2 Практичні аспекти організації анімаційних послуг на
туристичному підприємстві «Кам’янка»……….…………………………….. 22
2.1 Організаційно-економічна характеристика туристичного підприємства
«Кам’янка»……………………………………………………………………… 22
2.2 Оцінка організації анімаційних послуг на туристичному підприємстві
«Кам’янка»……............................................................................................... 34
2.3 Аналіз ефективності організації анімаційної діяльності на туристичному
підприємстві «Кам’янка»………………………………………………………... 47
Розділ 3 Шляхи удосконалення організації анімаційних послуг на
туристичному підприємстві «Кам’янка»…………………… ………………... 57
Висновки……………………………………………………...………………….. 66
Список використаних джерел………………………………………................... 69
Додатки………………………………………………………………….……....... 75

7
РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків,
списку використаних джерел із 65 найменувань, додатків. Дані викладені на 78
сторінках, містять 4 рисунків, 18 таблиць.
Об’єктом дослідження є процес організації анімаційних послуг
туристичного підприємства «Кам’янка».
Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи, організаційні
та практичні засади та забезпечення анімаційної діяльності в туристично-
рекреаційній сфері України і світу.
Метою дослідження є ознайомлення з теоретичними основами анімації в
соціально-культурному сервісі та туризмі, специфікою надання анімаційних
послуг, залучення уваги керівників і менеджерів підприємств туризму до
необхідності впровадження в свою діяльність анімаційних служб, надання
методичних рекомендацій з організації анімаційних послуг в туризмі.
Розглянута організація анімаційних послуг на туристичному підприємстві
«Кам’янка». Дослідили особливості використання форм і методів анімаційної
діяльності в процесі створення анімаційних програм для молоді. На основі
аналізу, зробленого у другому розділі автором запропоновано новий вид
анімаційної послуги, як велоквест. Очікувані результати від розробки
туристичного продукту, а саме: залучення значної частини населення, зокрема
молоді, до ведення здорового способу життя; запровадження організованого
активного відпочинку; заохочення молоді до заняття спортом та популяризація
здорового способу життя; розширення краєзнавчого кругозору місцевих
жителів; створення нових робочих місць.
Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені у практиці
діяльності підприємств туристичної галузі економіки України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: АНІМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ОРГАНІЗАЦІЯ
АНІМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ІГРОВЕ ДОЗВІЛЛЯ
8
ВСТУП

Актуальність. Комбінація активного та пасивного відпочинку рекреантів
незалежно від вікової категорії та соціального статусу передбачає наявність
розважальних заходів, яким притаманні емоційне переключення, незвичайність,
святковість, несхожість на те, чим займаються у своєму повсякденному житті.
У зарубіжній практиці гостинності застосовують термін «amusements»
(розваги), під яким об’єднано комплекс видів рекреаційної діяльності людини в
період відпочинку, крім суто розважальної: пізнавальну, спортивно-оздоровчу,
соціокультурну та ін. Холістичний (англ. holism від гр. holos – цілий, увесь)
характер рекреаційної діяльності, який проявляється у здатності туризму
вносити різноманітність та радість у повсякденне життя людини, створювати
атмосферу свята обумовив появу анімації.
Анімаційні послуги – це додаткові послуги, що надаються туристу та
дозволяють, разом із добре організованими проживанням, харчуванням,
створити найбільш комфортні умови для відпочинку. Правильно організована
анімація не залишає без належної уваги, він постійно зайнятий тим, що його
тішить, викликає позитивні емоції, формує прекрасний настрій і збуджує
бажання повертатися до таких емоцій знову і знову.
Мета і завдання написання кваліфікаційної роботи – ознайомлення з
теоретичними основами анімації в соціально-культурному сервісі та туризмі,
специфікою надання анімаційних послуг та підготовки анімаційної команди,
залучення уваги керівників і менеджерів підприємств туризму та відпочинку до
необхідності впровадження в свою діяльність анімаційних служб, надання
методичних рекомендацій з організації анімаційних послуг в туризмі.
Завдання:
– розглянути теоретичні основи дозвілля;
– дослідити передумови виникнення анімації;
9
– розглянути поняття, типологію та функції анімаційної діяльності у
туризмі;
– надати організаційно-економічну характеристику туристичного
підприємства «Кам’янка»;
– розглянути організацію анімаційних послуг в різних видах молодіжного
туризму надаваних туристичним підприємством «Кам’янка»;
– дослідити особливості використання форм і методів анімаційної
діяльності в процесі створення анімаційних програм для молоді;
– розробити анімаційна програма перебування;
– запропонувати програму організації туристичного походу;
– розрахувати ефективність анімаційної програми проведення ігрового
дозвілля для молоді.
Об’єктом дослідження є процес організації анімаційних послуг
туристичного підприємства «Кам’янка».
Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи, організаційні
та практичні засади та забезпечення анімаційної діяльності в туристично-
рекреаційній сфері України і світу.
Під час написання кваліфікаційної роботи було використано матеріал із
навчальної та наукової літератури, перелік якої наведено у списку
використаних джерел, а також звітність туристичного підприємства.
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, шести підрозділів,
висновків, списку використаних джерел та додатків.

10
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ АНІМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ В
ТУРИЗМІ

1.1 Анімаційна діяльність у туризмі: поняття, типологія, функції

За своєю етимологією слово «анімація» має латинське походження
(«anіma» – душа, повітря, вітер) і означає оживлення, одухотворення, наснагу,
залучення до руху, до активної діяльності, тобто до відновлення психофізичних
сил людини.
Туристський термінологічний словник визначає анімацію в туризмі як
комплекс із розроблення й надання спеціальних програм проведення вільного
часу, організації розваг і спортивного проведення дозвілля. [12, c. 8].
Таблиця 1.1 (Типологія анімаційної діяльності) наявно демонструє вплив
різновидів туранімації за формами проведення заходів на види здоров’я
людини.

Таблиця 1.1 – Типологія анімаційної діяльності
Види здоров’я Види туранімації Форми анімаційних занять
Соматичне Туристсько-оздоровча похід, зліт, туристські змагання
Фізичне Спортивно-оздоровча змагання, фітнес, естафети, спартакіади
Психічне Видовищно-оздоровча свято, конкурс, фестиваль, карнавал, ярмарок,
дискотека
Пізнавально-оздоровча, екскурсії, лекції, бесіди, вікторини, змагання
Моральне Навчально- знавців,
Любительська навчання видам спорту, танцям, ремеслам
тощо
Комплексна комбінована екскурсія, похід вихідного дня,
участь у шоу-програмі та ін.

Таким чином, метою туранімації є задоволеність туриста відпочинком,
тобто не лише його гарний настрій і позитивні враження, а й відновлення
11
моральних та фізичних сил, реалізація найважливіших рекреаційних функцій
через різноманітність занять (Таблиця 1.2. Види анімації (за потребами
туристів).

Таблиця 1.2 – Види анімації (за потребами туристів)
Вид анімації Задоволення потреб
через дію
Анімація в русі Задовольняє потребу сучасної людини у русі, що поєднується з
задоволенням і приємними переживаннями
Анімація через Задовольняє потребу у відчутті нового, невідомого,
переживання несподіваного, при спілкуванні, відкриттях, а також під час
подолання труднощів (подієва, спортивна, театралізована
анімації, казкотерапія)
Анімація через Задовольняє спілкування з новими цікавими людьми у
спілкування відкритті внутрішнього світу людей і пізнанні себе через
спілкування
Анімація через Задовольняє потребу людей у психологічному розвантаженні від
заспокоєння повсякденної втоми через заспокоєння, контакт із природою,
усамітнення, а також у спокої і «дозволі лінощів»
Культурна анімація Задовольняє потребу людей у духовному розвитку
особистості через долучення до культурно-історичних
пам’ятників і сучасних зразків культури країни, народу,
регіону, націй
Творча анімація Задовольняє потребу людей у творчості, демонстрації своїх
творчих здібностей і встановленні контактів з близькими по
духу людьми через спільну творчість

Анімація нашого часу покликана вирішити такі основні завдання як:
– підвищення якості, розмаїтості і привабливості турпродукту;
– збільшення кількості постійних клієнтів і попиту на турпродукт;
– збільшення навантаження на матеріальну базу турпідприємства й
підвищення ефективності її використання;
– зростання прибутковості й рентабельності туристської діяльності в
цілому.
Сьогодні більшість туризмологів (в т.ч. вітчизняні О.М.Кравець,
С.І.Байлик) виділяють два основні типи анімації:
Рекреаційна анімація – комплекс активізуючих культурно-розважальних
програм, що сполучається з лікувально-оздоровчими програмами в межах
рекреаційного закладу;
12
Туристська анімація – передбачає залучення туристів до участі у
різноманітних мистецько-розважальних, етнографічних або рекламних заходах:
фестивалях, карнавалах, святах, культурно-історичних театралізованих акціях
тощо. Сюди ж можна зарахувати й анімаційне обслуговування туристів під час
руху (на круїзному теплоході, у поїзді, автобусі, літаку), а також під час
перебування в тематичних парках, парках розваг, рекреаційних зонах [3].
Анімація покликана виконувати наступні функції, які наведені у
(таблиці 1.3).

Таблиця 1.3 – Функції туристської анімації
Вид функції Завдання
Адаптаційна Дозволяє перейти від повсякденної обстановки до вільної
розважальної
Компенсаційна Звільняє людину від фізичної і психологічної втоми від
повсякденного життя
Стабілізуюча Створює позитивні емоції і стимулює психологічну стабільність
Оздоровча Спрямована на відновлення і розвиток фізичних сил людини,
ослаблених у повсякденному трудовому житті
Інформаційна Дозволяє отри мати нову інформацію про країну, регіон, людей тощо
Освітня Дозволяє набути і закріпити внаслідок яскравих вражень нові знання
про навколишній світ
Удосконалююча Приносить інтелектуальне і фізичне удосконалення
Рекламна Дає можливість через анімаційні програми зробити туриста носієм
реклами країни, регіону, туркомплексу, турфірми тощо
Холістична Проявляється у здатності туризму вносити разноманітність і радість у
повсякденне життя людини, створювати атмосферу щастя і добра
тощо.

Характерними рисами анімаційної діяльності є:
– здійснення її у вільний час;
– наявність свободи вибору, добровільність, активність, ініціатива як
однієї людини, так і різних соціальних груп;
– обумовленість національно-етичними, регіональними особливостями і
традиціями;
– різноманітність видів на базі різності інтересів дорослих, молоді та
дітей;
13
– глибока індивідуальність;
– гуманістичний, культурологічний, розвиваючий, оздоровчий і
виховний характер [12, c. 9].
В анімації використовуються всі види відпочинку: як активні, до яких
належать пляжні активіті, рухливі спортивні ігри, плавання, катання на човнах
та катамаранах, теренкур, лижний спорт, забіги, різноманітні види аеробіки,
скелелазіння, дайвінг, турпоходи та ін., так і пасивні – клуби за інтересами
(кросвордистів, любителів музики, кіно тощо), індивідуальні читання,
риболовля, музикування, пасивні спортивні та комп’ютерні ігри, відвідування
спортивних та мистецьких заходів, екскурсії до музеїв, виставкових залів,
пам’яток архітектури, історії й культури тощо (Таблиця 1.4 Основні напрямки
анімаційної діяльності).

Таблиця 1.4 – Основні напрямки анімаційної діяльності [11, с. 10–11]
Анімація в
Анімаційні Театралізовані Спортивна Готельна
тематичних
програми вистави анімація анімація
парках
− святкові − народні − атракціони − скелелазання − азартні ігри
заходи свята − зустрічі з − стрільба з луку (казино, ігрові
− карнавали − рольові ігри казковими − аквапланування автомати)
− маскаради − лицарські героями та − бадмінтон − дискотеки
− фестивалі турніри героями − їзда на − концерти
− конкурси − костюмовані мультфільмів велосипедах − творчі
ярмарки бали − відвідання − відвідання ательє
− спектаклі в екзотичних тренажерних − лазні, сауни
історичних країн залів − фітнес
інтер’єрах − подорожі в − боулінг − кафе, бари
минуле і − водні види − дартс і т. д.
майбутнє спорту
тощо

За О.М. Кравець під видами анімаційної діяльності розуміють сукупність
близьких за містом, жанром і засобами виразності форм культурно-
дозвіллєвого процесу. Їх формування базується на індивідуальних, групових,
масових інтересах і потребах туристів. Основні види анімаційної діяльності
наведені на рисунку 1.1.

14

АНІМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗА ВИДАМИ

Ігрова Спортивна Вербальна Танцювальна

Музично-пісенна Видовищні заходи Комплексні програми
(анімаційні шоу)

Рисунок 1.1 – Класифікація анімаційної діяльності за видами

Для кожного із вищенаведених видів анімаційної діяльності існує ціла
палітра форм анімаційних заходів. Їх може бути від декількох одиниць до
декількох десятків і навіть сотень. Це цілісний, самостійний, створений
відповідно до ідейно-тематичного задуму сценариста-режисера за спеціально
розробленим сценарним планом (сценарієм) та втілений аніматорами на
сценічному або ігровому майданчику художньо-творчий продукт.
Стратегія формування видів і форм рекреаційної анімації відбувається
двома шляхами через:
– використання в практиці створення анімаційних програм елементів
світової дозвіллєвої культури, сформованої протягом тисячоліть;
– ведення у сферу анімаційної діяльності нових сучасних форм роботи,
поява яких обумовлена соціально-економічними чинниками, розвитком
науково-технічного прогресу, зміною ціннісних орієнтацій окремої людини і
суспільства в цілому.
Анімація широко використовується у туроперейтингу, до пакету якого
входять:
– подієві та анімаційні турмаршрути – цільові турпоїздки заради однієї
анімаційної програми або безперервний анімаційний процес, розгорнутий у
просторі у формі подорожі, переїзду від однієї анімаційної послуги (програми)
до іншої, які надаються в різних географічних точках;
15
– костюмовані тури – тури, програми яких мають спеціальний сценарій і
передбачають безпосереднє залучення туриста в дійство і атмосферу того чи
іншого історичного періоду;
– елементи анімації в турпослугах – туристичні послуги з елементами
анімації, що пожвавлюють дії, які дозволяють більш наочно сприймати
екскурсійний матеріал.
Анімаційні послуги – це додаткові послуги, що надаються туристу та
дозволяють, разом із добре організованими проживанням, харчуванням,
створити найбільш комфортні умови для відпочинку.
До традиційних форм організації анімаційних заходів відносимо:
1. карнавал – народне гуляння у вигляді вуличної ходи, параду,
маскараду;
2. раут – зібрання людей, що не допускає танців;
3. банкет – масове зібрання людей, в основі якого – частування
стравами;
4. містерія – театралізована постановка п’єси релігійного змісту;
5. раус – зазивання глядачів перед презентацією, дозвіллєвою
програмою;
6. церемонія – культовий (державний) акт, який проводиться за строгим
протоколом (церемоніалом);
7. шоу вистава, масове видовище.
Анімаційна послуга – послуга суб’єкта туристичної діяльності,
спрямована на задоволення потреб туристів, що дозволяє залучити туриста до
активних дій шляхом особистого контакту аніматора з туристом.
Під анімаційним сервісом розуміють діяльність щодо формування,
просування й реалізації анімаційних програм різного призначення. В індустрії
гостинності та туризмі під анімаційною програмою розуміють об’єднаний
загальною метою або задумом план проведення 65 туристських, фізкультурно-
оздоровчих та культурно-масових, пізнавальних і аматорських занять.
Механізм реалізації анімаційної послуги зображений на рисунку 1.2.
16

Реклама в Художньо-
Безпека
анімаційному музичне
анімаційних
сервісі оформлення
програм
анімаційних
програм
Режисура Анімаційна Технологія продажу
анімаційної діяльність послуг анімаційного
програми сервісу
Сценаристка Робота з Фінансова діяльність
анімаційних учасниками анімаційних служб
програм анімаційного туріндустрії
сервісу
Підбор акторів і Робота з Економіка
робота з ними глядачами анімаційного
Залучені учасники сервісу
Активні учасники

Рисунок 1.2 – Технологія анімаційного сервісу

Служба анімації створює відповідну гостинну, комфортну, дружню
атмосферу; задовольняє потреби туристів у фізичному і духовному розвитку,
емоційному збагаченні через приємні переживання; має комплексний характер
завдяки спеціальним програмам, що охоплюють усі види і форми анімації;
сприяє створенню умов для гарного спілкування, приємних особистих і
спільних переживань та розваг. Вона мобільна, невимушена, приватна, діюча;
має постійний характер, щоденний контакт із туристами; дозволяє врахувати
їхні побажання тощо.

1.2 Методика оцінки анімаційних послуг в туризмі

Якість роботи підприємств туріндустрії залежить від якісного кадрового
складу працівників, критерій оцінки якого складається з таких компонентів:
1. знання, які має співробітник (як фундаментальна, так і додаткова
17
професійна освіта, зокрема перепідготовка, курси, тренінги, семінари);
2. практичні навички співробітника;
3. міцне фізичне здоров’я та здоровий спосіб життя, що його підтримує;
4. енергійність – якість, що притаманна людям з активною життєвою
позицією;
5. стресостійкість – якість, життєва необхідна для усіх, кому доводиться
стикатися в роботі з великою кількістю людей;
6. репутація, імідж співробітника;
7. особистісні можливості співробітника, пов’язані з його родинними й
дружніми зв’язками, знайомствами з необхідними людьми, використання їх з
корпоративною метою тощо [12].
Якісний кадровий потенціал підприємств туризму забезпечує
висококваліфікований рівень обслуговування та прибутковість галузі.
Критеріями оцінки прибутковості в туристичній сфері є: мінімізація
фінансових коштів, матеріальних, інформаційних і трудових ресурсів на
одиницю туристського продукту та збільшення кількості робочих місць.
Важливим критерієм, який визначає здатність турресурсу приносити
прибуток є аттрактивність, тобто привабливість для потенційного туриста.
Економічна оцінка цього параметру може бути здійснена за допомогою
розрахунку коефіцієнта обсягу надання турпослуг [7]:
Q = Q / С
послуг послуг , (1.1)
де Qпослуг – коефіцієнт обсягу надання турпослуг;
ΔQпослуг – приріст обсягу надання турпослуг порівняно з аналогічним
показником минулого періоду, грошових одиниць;
С – витрати на надання турпослуг у звітному періоді, грошових одиниць.
Для оцінки ефективності типово застосовують розрахунок
мультиплікатора. Зважаючи на це, визначення доцільності анімаційних заходів
та наявної концепції анімації, пропонуємо використати такий коефіцієнт:
TR (1.2)
М =
VCA
18
де М – мультиплікатор (аніматор);
ΔTR – приріст валового доходу закладу;
ΔVCА – приріст частини змінних витрат підприємства, що спрямовані на
здійснення анімаційних заходів.
Мультиплікатор (аніматор) дозволяє визначити, скільки грошових
одиниць валового доходу отримує установа в результаті спрямування 1 грн.
видатків на фінансування анімаційних заходів. Отже, для аналізу
економічної ефективності анімаційної діяльності пропонується визначення
мультиплікатора та коефіцієнта обсягу надання турпослуг; а соціальної –
можливість вирішення соціальних проблемних питань, набуття необхідних
морально-етичних правил поведінки людини у соціумі.
Ефективність надання турпослуги безпосередньо залежить від її
суб’єктивної оцінки споживачем, тобто можливості задоволення його
індивідуальної корисності. Важливим фактором впливу на оцінку споживача
анімаційних послуг залишається також їхня якість.
Фактори, що визначають високу якість анімації:
– наявність та активність професійно підготовленої анімаційної команди;
– ненав’язливість анімаційного сервісу;
– урахування мовного фактору, а також включення анімаційних послуг до
основного пакету обслуговування;
– наявність у структурі анімаційної програми підпрограм для дорослих і
дітей;
– анімація з навчанням або освоєнням нових видів дозвіллєвої діяльності,
спортивно-оздоровча анімація й анімація у творчості, а також анімація через
релаксацію, що призводить до гармонізації психоемоційного стану;
– опора в анімації на «місцевий колорит» (традиційну культуру регіону),
проведення заходів у різному тематичному «ключі».

1.3 Методологія аналізу ефективності організації анімаційних послуг на
туристичному підприємстві
19

Ефективність це співвідношення витрат і отримання результатів.
Отже, з економічного погляду, під ефективністю (від лат. effectivus –
дієвий, той, що надає певний ефект) розуміють досягнення максимальних
результатів за найменших витрат. Традиційно показник розраховують за
формулою:
Е = Р/В, (1.3)
де Р – результат;
В – витрати на отримання певного результату.
Економіку туризму визначають туристські витрати, що зумовлено
сутністю туризму як споживчої діяльності. Потенційну можливість отримання
доходів шляхом збільшення потоків туристів забезпечують такі показники:
1. Частота поїздок – кількість поїздок, що відбулись за звітний період
(наприклад, рік).
2. Інтенсивність поїздок – відношення кількості туристів, що відвідали
дестинацію, до чисельності населення регіону.
3. Середня тривалість поїздки – відношення кількості ночівель,
проведених туристами у дестинації, до кількості поїздок.
Конкретна величина витрат туристів складається з таких витрат: на
розміщення, транспорт, харчування й напої, товарні витрати і витрати,
пов’язані з різними видами розваг.
Посилення менеджменту можна звести до таких напрямків, як: зниження
власних витрат на туристську діяльність усередині дестинації; збільшення
витрат туристів, які відвідують дестинацію [12].
Для оцінки ефективності організації анімаційних послуг використовують
[12] критерій оцінки ефективності анімаційної діяльності (Ко), який
розраховують за формулою:
Ко = Поп × Пяп /В, (1.3)
де Поп – показник, що характеризує обсяг наданих послуг;
Пяп – показник, що характеризує якість послуг;
20
В – витрати на виконання цих послуг за рік.
В = Вп + Вз, (1.4)
де Вп – постійні витрати, пов’язані з обов’язковими платежами, що
забезпечують життєдільяність туристичного підприємства;
Вз – витрати змінні (додаткові), що забезпечують високий рівень надання
послуг.
Пяп =Р/Ц, (1.5)
де Р – результат;
Ц – цільовий показник, поданий в кількісному вигляді (Ц = 1);
В – витрати на виконання цих послуг за рік.
Поп = ΔПяп /В, (1.6)
де ΔПяп – зміна обсягу наданих послуг порівняно з минулим періодом.
Ефективність праці в анімації обумовлена специфікою роботи аніматорів,
пов’язаною з високим ступенем навантаження і залежить від рівня
працездатності людини. Завдання організації анімації – створення умов праці,
що дозволять подовжити фазу високої сталої працездатності шляхом
зменшення фази зниженої працездатності.
Основні критерії економічної ефективності організації анімаційного
процесу: зростання продуктивності праці аніматорів і зниження витрат на
організацію анімаційної діяльності. Зазначені показники можуть бути оцінені за
такими параметрами:
– відносна економія чисельності працівників;
– економія робочого часу завдяки непродуктивним витратам;
– економія завдяки зниженню собівартості заходів;
– зменшення плинності кадрів завдяки оптимізації організації й умов
праці.
Особливого значення набуває питання оцінки внеску кожного
співробітника анімаційної служби в розроблення і проведення анімаційних
програм.
21
Параметри аналізу ресурсів туристичного підприємства для розвитку
анімації:
– відповідність концепції розвитку анімаційних послуг меті діяльності
підприємства, заявленими в стратегії його розвитку;
– забезпечення роботи підприємства за повних виробничих можливостей;
– завоювання й утримання частки ринку анімаційних послуг.
Ефективна реалізація організації анімаційних програм передбачає
постійне відстеження зв’язку між показниками доходів та витрат (наприклад,
використання моделі ROI) [21].
Ефективність залучення гостей до анімаційних програм можна визначити
за правилом простої пропорції. Якщо з 250 відпочиваючих за підсумками дня
до анімаційних заходів звернулися 30 осіб, то ефективність роботи анімаційної
служби складає 12 %. Ведення щоденної звітності дозволить відстежити зміни у
попиті гостей, урізноманітнити їхній відпочинок шляхом розроблення та
впровадження додаткових анімаційних шоу-програм та спортивних ігор.
Реалізація анімаційної програми має певні ризики, аналіз і заходи для
мінімізації яких наведено в (таблиці 1.5) [22].

Таблиця 1.5 – Основні ризики реалізації анімаційної програми: аналіз і
заходи для їхньої мінімізації
Найменування Причини
Можливі наслідки Антиризикові заходи
ризику виникнення
1 2 3 4
Розроблення варіантів
Недостатній
Дестабілізація Недостатня кількість проведення основних
відсоток
політичної й гостей для проведення заходів для різного
завантаженості
соціально- групових програмних кількісного складу
готелю для
економічної заходів. аудиторії учасників.
повноцінного
ситуації в країні й Нерентабельність Посилення
проведення
регіоні змісту анімаційної цілеспрямованої
анімаційних
служби рекламної діяльності
заходів
із залучення гостей
22

Недостатній
Відсутність системи Недостатній ступінь Активне налагодження
відсоток
«зворотного задоволеності або «зворотного зв’язку» з
відповідності
зв’язку» з гістьми невдоволення гостей гостями готелю,
пропонованих
готелю – готелю якістю обговорення переваг і
програмних
моніторингу їхніх надаваних їм недоліків анімаційних
заходів дійсним
смаків, інтересів, анімаційних послуг заходів, анкетування,
потребам і
переваг систематичне
перевагам гостей
ознайомлення з
відгуками гостей готелю
в Інтернеті

Калькування
Неетична Пропозиція гостям Рекламний анонс
змісту анімаційної
конкурентна готелю недостатньо програми без деталізації
програми готелю
боротьба на ринку оригінального її змісту в ЗМІ.
готельними
готельного продукту Систематичне
підприємствами-
відновлення програми
конкурентами
Негативні враження
Недостатня
від проведення Недостатня кількість Відбір і застосування
активність гостей
анімаційних заходів гостей для проведення психологічних засобів
готелю – пасивна
у гостей готелю, групових анімаційних активізації людей
позиція щодо
заснованих на заходів. Підвищена різного віку в умовах
участі в
особистому досвіді складність роботи готелю
анімаційних
відпочинку в інших аніматорів (за пасивного
заходах
готелях. ставлення учасників)
Продовження таблиці 1.5
1 2 3 4
Низький рівень Недостатньо Недостатній ступінь Постійна робота з
розвитку професійних критичний відбір на задоволеності або підвищення рівня
якостей у аніматорів (не посаді в службу невдоволення гостей кваліфікації аніматорів,
варіюються заходи анімації готелю якістю проведення тренінгів та
залежно від настрою й керівництвом готелю. надаваних їм ігор, що моделюють
ступеня активності Нестача досвіду анімаційних послуг складні ситуації взаємодії
учасників, немає професійної із клієнтами.
адаптивності до діяльності в Мотивація співробітників
побажань клієнтів) аніматорів до самоосвіти

Ефективність роботи анімаційної служби можна оцінити:
– за обсягом доходу барів під час вечірніх вистав;
– за обсягом доходу від продажів білетів на міські шоу або екскурсії;
– за обсягам продажів сувенірів з фірмовою символікою;
– за кількістю позитивних відгуків гостей на адресу анімаційної
команди під час заповнення анкет під час від’їзду або відповідних туристських
сайтах і порталах у мережі Інтернет тощо.
23
Впровадження інновацій позитивно впливає на ефективність організації
анімаційних послуг. Адже інноваційна діяльність традиційно представляється,
як напрямок науково-технічного прогресу наукових досліджень.
На основі першого розділу можна зробити такі висновки. Тож, анімацію
варто розглядати як цілісний продук взаємодії аніматора з туристами.
натхненнянеобхідного розвитку та організованої анімаційої роботи в
туристичних закладах – це критерій успішності та ефективності їх
функціонування в туристичній сфері. Таким чином, можна зробити висновок,
що для успішного розвитку анімаційних послуг потрібно застосовувати
теоретичні та практичні методології. Для того щоб організація анімації мала
ефективний результат потрібно сформувати концепцію розвитку, яка буде
спрямована на підвищення привабливості туристичних продуктів. Також,
анімаційна діяльність з використанням інновацій однозначно підвищить
ефективність туризму.
Розділ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ АНІМАЦІЙНИХ
ПОСЛУГ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «КАМ’ЯНКА»

2.1 Організаційно-економічна характеристика туристичного підприємства
«Кам’янка»

Туристичне агентство «Кам’янка» – є юридичною особою, має
самостійний баланс, рахунки в банківських установах, печатку із своїм
найменуванням, штампи, фірмові бланки та інші реквізити. Туристична
компанія дотримується вимог Законів України [14].
Туристична компанія «Кам’янка» працює на ринку 10 років і за цей час
стала провідним туристичним підприємством Черкащини. Про що свідчить
велика кількість туристичних маршрутів як Черкащиною, так і Україною та
значна кількість туристів, які обрали це туристичне підприємство. Агентство
24
надає широкий спектр туристичних послуг та має великий досвід роботи в
туріндустрії.
Туристична фірма пропонує екзотичні подорожі, морський,
гірськолижний відпочинок, тури Європою та Україною, дитячі екскурсії,
зелений туризм. Широкий перелік країн світу, які можна відвідати, а саме:
Ліван, Індія, ОАЕ, Туреччина, Таїланд, Китай, Латинська Америка, країни
Європи (Греція, Італія, Іспанія, Угорщина, Чехія, Фінляндія).
Туристична компанія знаходиться в центрі міста Кам’янка за адресою:
вул.Гоголя,45. Підприємство створено з метою здійснення підприємницької
діяльності та реалізації комплексного продукту під назвою тур.
Фірма є турагентом, тобто просувачем на ринок туристичного продукту,
сформованого туроператором шляхом розробки туристично-екскурсійних
маршрутів, придбанням різних турпослуг у таких виробників, як готелі,
транспортні організації, заклади харчування та розваг, дозвілля.
За час свого перебування на туристичному ринку туристична компанія
«Кам’янка» стала успішною завдяки добре спланованій роботі персоналу,
особливо відділу маркетингу. За роки роботи «Кам’янка» завоювала репутацію
передової та інноваційної компанії на вітчизняному туристичному ринку.
Фірма обслуговує:
– любителів спокійного відпочинку;
– любителів, які надають перевагу світському відпочинку;
– любителів активного відпочинку;
– любителів спортивного відпочинку (туристів-спортсменів);
– любителів пригод (туризм з елементами ризику)
– любителів насолод, які висувають дуже високі вимоги до якості
відпочинку;
– тенденційних туристів, для яких відпочинок пов'язаний з можливістю
знайти і виявити себе як особистість;
– сімейних туристів;
– туристів, які мають пріоритет на анімаційні послуги [12].
25
Працівники компанії беруть участь у галузевих семінарах, виставках, які
є незамінними для навчання, презентації нових програм і напрямків в туризмі, а
також для залучення більшої кількості відвідувачів - потенційних туристів.
У подальшому компанія планує брати ще активнішу участь у столичних,
регіональних та міжнародних виставках.
У більшості випадків дослідження структури і динаміки фінансового
стану в туристичному агенстві «Кам’янка» проводиться за допомогою
порівняльного аналітичного балансу. Такий баланс можна одержати зі звітного
балансу шляхом ущільнення окремих статей і доповнення його показниками
структури залежно від цілей і масштабів проведення аналізу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про туризм», реалізація державної
політики в галузі туризму здійснюється шляхом:
– визначення і реалізації основних напрямів державної політики в галузі
туризму, пріоритетних напрямів розвитку туризму;
– визначення порядку класифікації та оцінки туристичних ресурсів
України, їх використання та охорони;
– спрямування бюджетних коштів на розробку і реалізацію програм
розвитку туризму;
– визначення основ безпеки туризму;
– нормативного регулювання відносин у галузі туризму (туристичного,
готельного, екскурсійного та інших видів обслуговування громадян);
– ліцензування в галузі туризму, стандартизації і сертифікації
туристичних послуг, визначення кваліфікаційних вимог до посад фахівців
туристичного супроводу, видачі дозволів на право здійснення туристичного
супроводу;
– встановлення системи статистичного обліку і звітності в галузі туризму
та курортно-рекреаційного комплексу;
– організації і здійснення державного контролю за дотриманням
законодавства в галузі туризму;
26
– визначення пріоритетних напрямів і координації наукових досліджень
та підготовки кадрів у галузі туризму;
– участі в розробці та реалізації міжнародних програм з розвитку
туризму.
Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно
мати певне майно, котре належить йому на правах власності чи володіння. Усе
майно, яке належить підприємству і відображене в його балансі, становить його
активи.
Джерела формування майна на туристичному підприємстві «Кам’янка»:
– грошові та матеріальні внески засновників;

– доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів
господарської діяльності;
– доходи від цінних паперів;
– кредити банків та інших кредиторів;
– капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
– майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та
громадян у встановленому законодавством порядку;
– інші джерела, не заборонені законодавством України.
Для визначення економічного стану підприємства «Кам’янка» потрібно
провести комплексну оцінку фінансового стану господарюючого суб'єкта.
Значенням економічного аналізу визначаються завдання, які стоять перед ним,
а саме: оцінка ефективності функціонування системи економічних показників,
порівняння варіантів рішень.
.Показники активності підприємства дають змогу оцінити використання
існуючих показників засобів виробництва, а саме матеріальні, трудові та
фінансові ресурси.
27
Важливу роль у цій групі туристичних підприємств відіграють показники
продуктивності і плинність праці. Збільшення циклу товарообіг свідчить про
збільшення виробничо-технічних витрат.
Відносно них можна розглядати переваги фінансових показників, тому
що дані можна отримати з файлів бухгалтерського та фінансового обліку.
Головною метою звітності є надання інформації, яка є необхідна для
контролю господарської діяльності, прийняття управлінських рішень та
складання фінансової звітності.
На підставі даних туристичної компанії «Кам’янка» можна сформувати
порівняльний аналітичний баланс та проаналізувати динаміку майна
підприємства (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 – Аналіз економічних показників діяльності туристичного
підприємства в м.Кам’янка за 2020-2022 рр., тис. грн.
Абсолютневідх., (+, -) Динаміка ,%
Показник
2021/2020 2022/2021 2021/2020 2022/2021
Чистий дохід
(виручка)тис. 320 450 390 130 -60 140,6 86,7
грн.
Чисельність,
5 5 5 0 0 100,0 100,0
осіб
Продуктивність 64,0 90,0 38,0 26 -52 140,6 42,2
праці, тис. грн.
Фонд

заробітної
45,4 61,8 69,5 16,4 7,7 136,1 112,5
плати
Собівартість
реалізації 170,1 287,4 290,5 3,1 120,4 1,07 70,78
турпродукту
Середня зар.
плата на одного 9,08 12,36 13,9 3,28 1,54 136,1 112,5
працівника
720 790 750 70 -40 109,7 94,9
Основні фонди
Фондовіддача 2,5 3,4 2,9 0,9 -0,5 136,0 85,3
Фондоємність 0,38 0,49 0,16 0,11 -0,33 128,8 32,7
2020 р.
2021 р.
2022 р.
28
Інші доходи 14 20 9 6 -11 142,9 45,0
Інші витрати 7 9 5 2 -4 128,6 55,6
Податкові
36,7 58,2 42,1 21,5 -16,1 158,6 72,3
платежі
Прибуток
чистий, тис. 150,2 115,4 61,4 -34,8 -54 76,8 53,2
грн..
Чиста
рентабельність 46,9 25,6 15,7 -21,3 -9,9 54,6 61,3
(%)

За даними таблиці 2.1 аналізу показників фінансово-господарської
діяльності підприємства за останні три роки можна зробити наступні висновки.
У зв’язку з всесвітньою епідемією коронавірусу та закриттям кордонів,
підприємство у 2022 році отримало дохід від реалізації послуг 390 тис. грн., що
на 60 тис. грн. менше, ніж у 2021 році, та на 130 тис. грн. менше, ніж у 2020
році.
Собівартість надання тур продукту збільшується. Собівартість має
найнижчий показник у 2020 році, а саме 170,1 тисяч гривень. У порівнянні з
іншими роками, даний показник значно менший, тому що за 20211 рік
собівартість становила 287,4 тисяч гривень, а у 2022 – 290,5 тисяч гривень.
Рентабельність 2022 року склала 15,7 %, що на 9,9 % менше, ніж 2021
року. Продуктивність праці у 2021 році збільшилась на 140,6 % порівняно з
2020, але у 2022 році зменшилась до 38,0 тисяч гривень.
Отже, туристичне агентство «Кам’янка» впродовж базисного 2021 року
переживало приріст прибутку, але всесвітня епідеміологічна ситуація значно
вплинула на показники 2022 року. Але підприємство є конкурентоспроможним,
рентабельним та прибутковим, яке ставить собі за мету досягти реалізації
туристичних послуг на рівні минулих років.
Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан
підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах і
співвідношення позичкових і власних коштів підприємства в пасивах. У
структурі вартості майна відображається специфіка діяльності кожного
29
підприємства. Структура майна підприємства, її динаміка оцінює стан активів і
наявність коштів для погашення зобов'язань. Майно підприємства, яке
складають основні та оборотні фонди та інші матеріальні і нематеріальні
цінності та фінансові ресурси, вартість яких є в самостійному балансі
підприємства, створюється за рахунок Статутного фонду. Статутний фонд
формується на основі внесків засновника у вигляді внесення ним коштів та
майна, що належить йому на підставі власності, за рахунок прибутків від
статутної діяльності, а також за рахунок інших джерел, не заборонених діючим
законодавством України. Для того, щоб детальніше проаналізувати фінансовий
стан підприємства, було досліджено динаміку вартості та структури майна
туристичного підприємства «Кам’янка» (таблиця. 2.2).
Таблиця 2.2 – Динаміка вартості та структури майна туристичного
підприємства «Кам’янка» за 2020 – 2022 рр.
Відх.
Статті балансу 2020 р. 2021 р. 2022 р.
2022/2020
тис.грн. % тис.грн. % тис.грн. % тис.грн. %
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1.Необоротні
357,3 49,9 300,6 42,7 218,9 25,7 -138,4 -38,7
активи
1.1.Основні
79,2 22,2 51,6 17,2 137,2 62,7 58 73,2
засоби
2. Оборотні 358,0 50,1 402,6 57,3 633,0 74,3 275 76,8
активи

2.1.Запаси 133,6 37,3 177,8 44,2 214,6 33,9 81 60,6
2.2.Дебіторська
108 30,1 95,4 23,7 253,3 40,0 145,3 134,5
заборгованість
2.3.Поточні
фінансові – – – – – – – –
інвестиції
2.4.Гроші та їх
116,4 32,6 129,4 32,1 165,1 26,1 48,7 41,8
еквіваленти
2.5.Витрати
майбутніх періодів – – – – – – – –
30
2.6.Інші оборотні
– – – – – – – –
активи

Баланс 715,3 100 703,2 100 851,9 100 136,6 19,1

Проаналізувавши структуру і динаміку майна туристичного підприємства
«Кам’янка» станом на 2020 – 2022 роки можна дати певні висновки. Майно
включає в себе: необоротні активи та оборотні активи. Баланс підприємства
порівняно 2022 з 2020 рік помітно зріс, а саме на 136,6 тисяч гривень, що у
відсотковому еквіваленті становить 19,1 %.
Важливу роль в структурі майна займають оборотні активи. Адже, станом
на 2020 рік вони складали 50,1 % всього майна. У 2020 році оборотні активи
становлять 358,0 тисяч гривень, у 2021 – 402,6 тисяч гривень, у 2022 – 633,0
тисяч гривень, а це 74,3 % всього майна «Кам’янка». Це є найбільшим
показником за 3 роки.
Відносно необоротних активів, вони становлять у 2020 рік 49,9 % всього
майна «Кам’янка», в 2021 році – 42,7 %, в 2022 році – 25,7 %. За 2022 рік
необоротні активи становлять 218,9 тисяч гривень, це на 138,4 менше ніж у
2020 році.
Важливу роль у необоротних активах займають основні засоби оскільки
інших необоротних активів на підприємстві немає. Основні засоби складають
79,2 тисяч гривень.
Витрати майбутніх періодів, поточні фінансові інвестиції та інші оборотні
активи відсутні по всіх трьох звітних роках.
Отже, проаналізувавши склад майна туристичного підприємства
«Кам’янка» за 2020 – 2022 рр. можна побачити коливання різних видів майна,
але в загальному майно може забезпечити весь виробничий процес.
Джерела утворення майна підприємства поділяються на два види:
власний капітал (внески власників, прибуток, резерви, фонди, безповоротне
фінансування тощо) та зобов’язання (залучені кошти – кредити, кредиторська
заборгованість тощо).
31
Наступним етапом дослідження, став аналіз складу, структури та
динаміки джерел фінансування туристичного підприємства «Кам’янка» за 2020
– 2022 рр. (таблиця. 2.3).

Таблиця 2.3 – Склад, структура та динаміка джерел фінансування
туристичного підприємства «Камянка» за 2020 – 2022 рр.

Відх.
Статті балансу 2020 р. 2021 р. 2022 р.
2022 – 2020
тис.грн
тис.грн. % тис.грн. % тис.грн. % %
.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1. Власний капітал 219,6 30,6 173,6 24,7 158,6 18,6 -61 -27,8
1.1 Статутний
– – – – – – – –
капітал
1.2 Інший
додатковий капітал 32,7 14,9 – – 65,1 41,0 32,4 99,1
1.3. Нерозподілений
прибуток 186,9 85,1 173,6 100 93,5 59 -93,4 -50

2. Довгострокові
488,4 68,2 523,1 74,4 693,3 81,4 204,9 42
зобов'язання
3. Поточні
7,3 1,2 6,6 0,9 – – – –
зобов'язання
4. Коротко–
– – – – – – – –
строкові кредити

Баланс 715,3 100 703,3 100 851,9 100 136,6 19,1

32
Аналізуючи таблицю 2.3 за 2020 – 2022 рр. слід зауважити, що станом на
2020 рік баланс збільшується порівняно з показниками за 2020 рік, і складає
851,9 тисяч гривень, це на 136,6 тисяч гривень більше за 2020 рік.
У структурі капіталу приймає участь власний капітал та довгострокові і
поточні зобов`язання. Протягом 2020 року власний капітал займає 30,6 %
всього капіталу «Кам’янка», у 2021 році власний капітал – 24,7..
В структурі зобов`язань приймають участь такі статті: довгострокові
зобов`язання та поточні зобов`язання. Зобов`язання станом на 2022 рік
становлять 693,3 тисяч гривень, це на 204,9 тисяч гривень більше ніж за 2020
рік.
Отже, проаналізувавши стан капіталу можна зробити висновок, що з
роками капітал товариства зменшується. Підприємство має право придбати
державних підприємств, заснованих на інших формах власності.
Організаційна структура туристичного агенства «Кам’янка» досить
проста. Штат підприємства:
− директор;
− головний бухгалтер;
− менеджер внутрішнього туризму;
− менеджер міжнародного туризму.
Власник туристичного агенства «Кам’янка» Ушакова Валентина
Володимирівна є директором підприємства. У її обов'язки входять: розробка
стратегії і тактики фірми, маркетингові дослідження, представницькі функції,
взаємодія з партнерами, отримання необхідних ліцензій, планування рекламної
компанії та аналізу віддачі від реклами, управлінські функції, формування
іміджу фірми.
Організаційна структура управління туристичного агенства «Кам’янка»
дозволяє швидко та ефективно приймати рішення та забезпечувати їх
виконання, не вдаючись до систем стимулювання та мотивації. Головною
перевагою структури управління підприємства є чітка система взаємозв'язків
між керівником і підлеглим. Разом з тим, в підприємстві передбачені високі
33
вимоги до компетентності кожного працівника. Компанія постійно працює над
удосконаленням послуг, для співробітників проводяться різноманітні
психологічні та професійні тренінги.
Заохочення за успіхи в роботі – публічне визнання заслуг, преміювання та
нагородження, висловлення колективного пошанування, як окремим
працівникам, так і трудовому колективу в зв'язку з досягнутими успіхами.
Заходи заохочення підрозділяються:
– за способом дії на працівників: моральні і матеріальні;
– за оформленням і закріпленням в правових актах: правові і неправові;
– за складом працівників та особливостями: загальні, індивідуальні,
спеціальні.
Право застосування заходів заохочення за загальним правилом належить
працедавцю (за погодженням або сумісно з профспілкою). Діючі трудове
законодавство встановлює два головні види заохочень: за успіхи в роботі і за
особливі трудові заслуги.
Заробітна плата – це винагорода, розрахована, як правило, у грошовому
вираженні, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за
виконану роботу.
Економічна роль заробітної плати визначається її функціями, до яких
відноситься функція відтворення робочої сили і функція стимулювання праці.
Сутність відтворювальної функції полягає в тому, що оплата праці повинна
забезпечити нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації, а
стимулюючої – у мотивації кожного працівника до найбільш ефективних дій на
своєму робочому місці.
Головною умовою ефективного управління туристичного підприємства
«Кам’янка» є розуміння керівником того, що працюючі на ньому співробітники
є ресурсом, від раціонального використання якого залежать результати роботи
всього туристичного підприємства.
Загальний заробіток працівника складається з основної і додаткової
заробітної плати та інших виплат. Основна заробітна плата являє собою
34
винагороду за виконану роботу відповідно до норм праці, тарифних ставок і
посадових окладів. Додаткова заробітна плата – це винагорода за роботу понад
установлені норми, за трудові успіхи, стаж роботи і кінцеві результати
діяльності.
За договором на туристичне обслуговування одна сторона (турагент,
туроператор) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити
надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних
послуг. За договором на екскурсійне обслуговування одна сторона (суб'єкт, що
здійснює екскурсійно-туристичну діяльність) за встановлену договором плату
зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (екскурсанта)
обслуговування, істотною частиною якого є послуги екскурсовода загальною
тривалістю не більше 24 годин, які не включають у себе послуги з розміщення.
Договір з клієнтами може укладатися шляхом видачі ваучера.
Ваучер – форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне
обслуговування, яка може використовуватися відповідно до Закону [1] (ст. 23).
Інформація про кількість реалізованих ваучерів і напрями пересування
туристів відповідно до таких ваучерів надається суб'єктами туристичної
діяльності разом із поданням, статистичної звітності за формою № 1-ТУР
(річна), за формою № 1-ТУР (к) (за півріччя і 9 місяців), затвердженою наказом
Державного комітету статистики України від 04.03.98 р. № 96.
У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі
ваучера, повинні міститися такі дані:
– найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності,
номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридична адреса;
– прізвище, ім'я (по батькові) туриста (при груповій поїздці – прізвища,
імена (по батькові) членів групи);
– строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість;
– назва, адреса та номер телефону об'єкта розміщення, його тип.
Договори з іншими організаціями, підприємствами, приватними
підприємцями, що беруть участь у формуванні і просуванні туристичного
35
продукту – це договори з туроператорами, туристичними закладами, з
постачальниками і підрядниками – вітчизняними і закордонними партнерами,
що забезпечують туристів належними умовами розміщення і харчування,
засобами транспорту, організацією екскурсій і відпочинку.
Суб'єкти туристичної діяльності, які займаються організацією і
обслуговуванням іноземних туристів в Україні, повинні щороку оформляти
референт – підтвердження Міністерства закордонних справ, що зарубіжні
партнери матимуть візову підтримку консульських установ України за
кордоном у разі їх звернення для оформлення туристичних віз іноземцям для
подорожі в Україну.
Отже, туристичний потенціал туроператора являє собою сукупність
природних та створених людиною явищ, умов, можливостей та засобів,
придатних до формування туристського продукту та здійснення відповідних
турів, екскурсій та програм. Завдання туристичного агенства - просування
такого продукту на туристичний ринок.

2.2 Оцінка організації анімаційних послуг на туристичному підприємстві
«Кам’янка»

Туристичні підприємства надають безліч анімаційних послуг, а саме:
конкурси, різні за тематикою фестивалі, концерти, шоу, квести. За статистикою
великий відсоток молоді обирають саме спортивну анімацію. Велоквест
привабливий насамперед високою мобільністю - відстань, яку проходить група
за добу, може становити 100 км. Молодій людині підвластні будь-які дороги й
стежки. Дальність велоподорожей практично необмежена.
Останніми роками у деяких регіонах жваво розвивається цілий напрямок
туристичного бізнесу – пригодницький туризм з анімацією. Туристичні фірми
організовують велосипедні тури по екзотичних і важкодоступних областях –
горах, пустелях, тропічним лісам. Наприклад, за групою туристів слідує
36
автобус, але це для страховки. На випадок, якщо туристи дуже втомляться або
погіршиться погода, можна покласти велосипед у автобус та продовжити рух.
Велотуризм класифікують за декількома критеріями. Найчастіше його
поділяють за спрямуванням наступним чином (рисунок. 2.1).

Велотуризм

Класи чний Агресивний Агітаційні Спортивний Спортивно- Екскурсійно-
велопробіги пізнавальний оздоровчий

Рисунок 2.1. Види велотуризму

Класичний або традиційний велоквест – це поїздки на велосипедах в
середньому або повільному темпі із забезпеченням помірного навантаження на
велосипед. Маршрут може бути будь-якої довжини і проводитися практично в
будь-якому районі світу. Але головна мета є пригоди в ігровій формі [23].
Спортивний велотуризм являє собою багатоденні поїздки на велосипеді в
автономному режимі з повним набором багажу, змагання з велоспорту (їзда на
велосипеді, фігурне водіння, орієнтування на велосипеді). Акцент робиться на
складності траси, яка включає в себе подолання важко прохідних доріг, лісових
стежок, доріг без асфальтового покриття тощо. Велике значення мають
віддаленість району від великих міст, незаймані куточки природи, інші погоді
умови, зарубіжні країни [8].
Спортивно-пізнавальний велотуризм – поїздки на велосипеді на далекі
відстані по країні і за кордон; відвідування атракційних об’єктів, як природних,
так і історичних.
Екскурсії на велосипедах включають вечірні велосипедні прогулянки і
походи на природу у вихідні.
У своїй діяльності туристичне підприємство «Кам’янка» використовує за
тривалістю такі види велотурів:
37
1. Одноденний велосипедний тур – похід на велосипеді без ночівлі. Як
правило, виїзд вранці, прибуття – ввечері того ж дня.
2. «Тур на вихідні дні» – похід на велосипеді з однією ночівлею,
зазвичай виїзд в суботу вранці і прибуття в неділю ввечері.
3. Багатоденний велосипедний тур – похід на велосипеді на кілька
днів
В залежності від темпу руху і рівня фізичної активності учасників,
велотури діляться на поїздки в повільному, середньому і швидкому темпі
(таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 – Класифікація велотурів за темпом

Назва Швидкість Відстань Цільова аудиторія
Рекомендується для осіб
Повільний темп 10-15 км/год до 60 км
старшого віку і велотуристів-п очатківців.
Рекомендується для практично
Середнійт емп 15-25 км/год до 100 км здорових людей, що регулярно їздять на
велосипеді.
не менше 20- не менше8 0 Рекомендується для
Швидкий темп
25 км/год км велотуристів з доброю фізичною підготовкою.

Активний велосипедний туризм на Черкащині має високий потенціал для
розвитку і популяризації. Але є й достатня кількість проблем, які стають на
заваді велоруху не лише в області, а й в Україні, найголовнішою з яких є
відсутність фіксованих та відповідним чином обладнаних маршрутів для
велотуризму та супутніх невирішених питань, зокрема:
– не належний стан дорожнього покриття;
– відсутність спеціальних велодоріжок і місць для паркування;
– низький рівень культури дорожнього руху;
– відсутність активної позиції та серйозного ставлення
правоохоронних органів до захисту прав велосипедистів.
Популяризується у сьогоденні велотуристський відпочинок і на
Черкащині. Зріст його популярності пов’язаний із тим, що більше людей
38
почало звертати увагу на здоровий спосіб життя загалом, тому що
велосипедний туризм є, насправді, екологічним видом туризму і корисним для
здоров'я. Особливо привабливий він саме тим, що дає людині свободу руху,
можливість під час екскурсій відкривати нові куточки рідного краю, перебувати
на свіжому повітрі та підтримувати фізичну форму.
Починаючи з 2010-х років розвиток велотуризму в Черкаській області і
України набирає нових обертів. У різних місцевостях організовуються
велопаради, різнорівневі велозмагання. Можна з упевненістю прогнозувати
стійкі перспективи розвитку велотуризму як професійної діяльності. Чимало
вітчизняних туристичних фірм підтверджують наявність попиту на велотури.
Так само активно виявляє готовність до реалізації подібних туристичних
продуктів і підприємство «Кам’янка».
Фізична культура та спорт є одним із найбільш доступних та ефективних
засобів формування здорового способу життя, а також позитивних цінностей
молоді. Рівень фізичної підготовленості, фізичний стан визначають можливість
протистояння несприятливим умовам зовнішнього середовища, є показником
фізичного здоров'я суспільства. Практично жодна турбаза, табір для молоді не
обходяться без спортивних площадок, тренажерних і спортивних залів. Футбол,
баскетбол, волейбол, настільний теніс, велоспорт - от лише частина того, що
пропонують туркомплекси.
Численні опитування учасників анімаційних програм показують, що саме
можливість брати участь у тім або іншім дійстві залучає туристів, відбивається
на оцінці заходу.
Аналіз анімаційних програм вимагає осмислення організації
просторового середовища. Специфіка цього питання в тому, що саме вдалий
вибір місця маршруту (природний ландшафт: беріг ріки, озера, ставка; лісова
галявина, мінеральне джерело), його органічний зв'язок з історичним,
культурним або фольклорним змістом створюють необхідну атмосферу й
підсилюють емоційно-образний вплив анімаційної програми. При цьому
39
реалістична сценографія звичайно відсутня, а епіцентр дії оформляється за
рахунок деталей, що доповнюють місцевість, що підсилюють уяву аудиторії.
Аналізуючи діяльність туристичного підприємства «Кам’янка»,
ознайомлюючись з послугами, які в попередні періоди надавало підприємство,
слід відзначити, що воно активно брало участь у розвитку саме внутрішнього
туризму. Регіон Черкащини був яскраво представлений у послугах, які надає
підприємство. Підприємство брало участь у розробці проекту «Козацька
Черкащина», розраховувало витрати на відвідування саме Кам’янщини.
Програмою екскурсії передбачено знайомство з Черкащиною, її
природою, історією і культурою, зокрема, відвідування місць, пов’язаних з
ім’ям Великого Кобзаря (Канівщина, Звенигородщина) та Гетьмана України
Зіновія Богдана Хмельницького (Чигиринщина, Корсунщина); мандрівка до
Буцького каньйону та національного дендрологічного парку «Софіївка».
Тривалість туру 9 днів, загальний кілометраж - 480 км, складність легка.
У вартість туру входить:
– проживання у готелі;
– два переїзди за маршрутом електричкою;
– послуги гіда-інструктора;
– 3-разове харчування (сніданок та вечеря гарячі, з напоями; обід –
перекус);
– підготовка продуктів та їх сушіння для полегшення рюкзаків (для
харчування в поході);
– оренда колективного спорядження (газове/бензинове обладнання,
кухонне приладдя, паливо, gps навігатор, елементи живлення, похідний
ремнабір, тент);
– сформована «аптечка»;
– замовлення квитків;
– консультація з обладнання велосипеда та особистого спорядження для
походу;
– ексклюзивний пам'ятний сувенір для кожного учасника походу.
40
У вартість туру не входить:
– проїзд до місця старту та назад;
– харчування в кафе та проживання в кемпінгах/готелях поза програмою
туру;
– прокат індивідуального спорядження;
– вартість екскурсій до музейних закладів, природних заповідників
(відвідування за бажанням та інтересами), витрати на придбання сувенірів.
Опис маршруту по днях
День 1
Миронівка-оз.Бучак (50 км)
О 8.00 зустріч на залізничному вокзалі Києва. Переїзд електричкою до
м.Миронівка Обухівського району, перекус. Початок велотуру Черкащиною.
Переїзд до Канева. Відвідування мальовничого півостріву, утвореного крутим
вигином Дніпра, озера Бучак та ДІКЗ «Трахтемирів», названого на честь
однойменного старовинного козацького села, розташованого на цьому місці.
Відпочинок на березі озера Бучак, конкурс риболовів, посвячення у рибалки.
Ночівля у наметовому містечку.
День 2
Канів - Корсунь-Шевченківський (60 км)
Відвідування Чернечої (або Тарасової) гори – усипальниці Тараса
Шевченка (шлях через алею зі скульптурами персонажів творів Кобзаря -
анімаційна вікторина «Згадаймо Кобзаревя» з читанням рядків з «Кобзаря», які
розкривають образи персонажів алеї), покладання квітів до пам’ятника Тарасу
Шевченку і читання його «Заповіту», екскурсія до Шевченківського
національного заповідника «Тарасова гора». Велопереїзд до м.Корсунь-
Шевченківський. Вечеря та ночівля у готелі.
День 3
М. Корсунь-Шевченківський – с. Моринці, Звенигородщина (60 км)
Знайомство з Корсунь-Шевченківським ДІКЗ (ландшафтний парк на
березі р. Рось і палац Лопухіних, музей історії Корсунь-Шевченківської битви,
41
краєзнавчий і художній музеї). Велопереїзд до Звенигородщини, батьківщини
Тараса Шевченка. Відвідування с. Моринці, де народився Тарас Григорович,
філіала НІКЗ «Батьківщина Тараса Шевченка», (екскурсія до етнографічного
музея-скансену, майстер-клас з народних ремесел). Вечеря та ночівля у готелі.
День 4
С. Моринці – с. Будище – с. Шевченкове – м. Звенигородка (40 км)
Продовження мандрівки Національним заповідником «Батьківщина
тараса Шевченка» (села Будище і Шевченкове (Керелівка)). Переїзд до с.
Будище, де маленький Тарас був на службі у пана Енгельгардта, відвідування
вітряка, тисячолітніх дубів-велетів, «гайдамацької криниці». Велопереїзд до
с.Шевченкове з відвідуванням могил матері і батька Кобзаря (покладання
квітів), музею Тараса Шевченка, обійстя з садом, де виріс малий Тарас. Перекус
в Шевченковім саду, частування яблуками із саду та виступ фольклорного
колективу БК с.Шевченкове. Велопереїзд до м.Звенигородка, вечеря і ночівля у
готелі.
День 5
М.З венигородка – с. Буки, Маньківщина(50 км)
Екскурсія до пам’ятника Т.Г.Шевченка у Звенигородці, велопереїзд в
село Буки до одного з найкрасивіших каньйонів України. Розбивка табору на
березі мальовничого гранітного Буцького каньйону, розташованого на річці
Гірський Тикіч. Вечеря, анімаційна ігрова програма «Нашу пісню заспіваймо!»
(вечір туристичної пісні). Ночівля у наметовому містечку.
День 6
С. Буки – м. Умань (40 км)
Екскурсія-знайомство зі скельним каньйоном, одним з «Семи чудес
Черкащини». Велопереїзд до Умані. Екскурсія національним дендрологічним
парком «Софіївка». Вечеря у ресторані готелю з танцювально-розважальною
програмою «Уманські вечорниці». Ночівля у готелі.
День 7
М. Умань – м. Кам'янка – с. Буда (Чигиринщина) (80 км (60+22))
42
Переїзд з Умані до м.Кам’янки електричкою. Оглядова екскурсія
Краєзнавчим музеєм та ДІКЗ «Кам’янка», велопрогулянка Парком декабристів
до Тясминського каньйону, велопереїзд до с.Буда, екскурсія-знайомство з
музейно-етнографічним комплексом «Дикий хутір», тисячолітнім дубом
Максима Залізняка, екопоселенням (майстер-клас виготовлення поробок із
природного матеріалу). Ночівля у готелі МЕК «Дикий хутір».
День 8
С. Буда - с. Суботів – м. Чигирін - (60 км)
Велопереїзд до с.Суботів. Екскурсія до Іллінської церкви-усипальниці
Б.Хмельницького та родового маєтку Хмельницьких. Велопереїзд до Чигирина,
екскурсія до НІКЗ «Чигирин» (музей Б.Хмельницького та Гетьманська
Резиденція). Анімаційно-ігрова програма «Посвячення в козаки». Вечеря та
ночівля в готелі.
День 9
М. Чигирин – м. Черкаси (60 км)
Пішохідна оглядова екскурсія на Замковій (Богдановій) горі, покладання
квітів до пам’ятника Гетьману, велопереїзд до Черкас з заїздом до міста-
примари «Орбіта» (недобудова Чигиринської АЕС). За бажанням - вечірня
пішохідна квест-екскурсія містом, вечеря, відвідування вистави Черкаського
академічного музично-драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка або концерту в
обласній філармонії; ночівля в готелі і ранковий виїзд (все за додаткові кошти)
або вечірній виїзд з міста до Києва та в інших напрямках.
Визначимо економічну ефективність даної пропозиції за наступною
схемою:
1. Визначити вартість проживання, (враховуючи 15% знижку від 5 осіб і
термін більше 2 діб). У даному випадку тур є груповим. Кількість чоловік у
групі становить 10. Кількість днів мандрування – 9. Вартість мешкання на
одного туриста складає в різних готелях по різному.
43
У таблиці 2.5 представлено вартість мешкання в готелі «Нива» по даному
маршруту, що також включає сніданок. Вартість наведена із розрахунком 15 %
знижкою на проживання (від 5 осіб і термін більше 2 діб).

Таблиця 2.5 – Вартість мешкання в готелі під час туру «Козацька
Черкащина»
Вартість двомісного
Місто Назва готелю
номеру, грн.
Черкаси Готель «Нива» 250
Усі туристи будуть проживати в двомісних номерах по даному туру, тому
вартість мешкання на одного туриста в межах даного туру буде складати
(таблиця 2.6):

Таблиця 2.6 – Розрахунок вартості мешкання по маршруту
Кількість днів
Місто Сума з однієї особи, грн.
перебування
Черкаси 4 125

2. Визначити вартість харчування.
По даному маршруту тільки сніданок входить у вартість мешкання, тому
інші види харчування оплачуються додатково. Тому необхідно розрахувати
вартість обідів та вечерь. Середня вартість обіду та вечері в день буде складати
100 грн. Усі розрахунки зведені в (таблицю 2.7).

Таблиця 2.7 – Розрахунок вартості харчування по маршруту
Вартість
Сума з 1 особи,
Місто харчування на Кількість днів
грн.
добу, грн.
Черкаси, готель
100 4 400
«Нива»

4. Провести розрахунки витрат на проїзд.
Основними витратами на проїзд, що сплачуються додатково були: переїзд
електричкою в обидва боки (100 грн. х 2 = 200 грн.) та послуги гіда (40 х 2 = 80
44
грн.); Усі розрахунки витрат на проїзд зведені в (таблицю 2.8).

Таблиця 2.8 – Розрахунки витрат на супровід та переміщення
Основні витрати Сума з 1 особи, грн.
Переїзди електричками 200
Супровід гіда 80
Всього: 280

5. Визначити витрати на додаткове обслуговування по маршруту.
Екскурсійне обслуговування, вхідні квитки в музеї, анімаційні програми,
відвідування інших заходів – це все відноситься до додаткових туристсько-
екскурсійних послуг.
Для розрахунку вартості екскурсійного обслуговування складемо список
усіх екскурсій по маршруту «Козацька Черкащина» та їх вартості.
Разом:Витрати на екскурсійне обслуговування зведені у (таблицю 2.9).

Таблиця 2.9 – Розрахунок витрат на екскурсійне обслуговування
№ Сума з 1 особи,
Види екскурсій
п/п грн.
1 Екскурсія заповідником «Трахтемирів» 50
Екскурсія Шевченківський національний заповідник
2 50
«Тарасова гора»
3 Екскурсія садибою Лопухіних 40
4 Екскурсія до музею Кобзаря 40
5 Екскурсію Бузьким каньйоном 40
Екскурсія національним дендрологічним парком
6 40
«Софіївка»
7 Екскурсія Суботівським історичним музеєм 40
Екскурсія історико-архітектурним комплексом «Резиденція
8 50
Богдана Хмельницького»
9 Екскурсія містом-примарою «Орбіта» 30
Разом: 380

Всі види витрат, а саме: проживання (сніданок), додаткове харчування
(обід, вечеря), транспортне обслуговування, страхування, екскурсійне
обслуговування, вхідні квитки в музей, витрати керівника та оплата комісійних
45
турагент по маршруту «Козацька Черкащина» зведені в загальну
(таблицю 2.10).

Таблиця 2.10 – Розрахунок собівартості туру на одного туриста
№ Сума з 1 особи,
Стаття витрат
п/п грн.
1 Проживання (сніданок) 125,00
2 Додаткове харчування (обід, вечеря) 400,00
3 Транспортне обслуговування 280,00
4 Страхування 10,00
5 Екскурсійне обслуговування + вхідні квитки в музеї 380,00
6 Витрати керівника 50,00
Разом: 1245,00
7 Оплата комісійних турагенту (7% від вартості) 87,15
Всього: 1332,15

Витрати на керівника приймаються умовно. Оплата комісійних турагенту
складає 7% від вартості туру.
Ринкова ціна встановлюється з огляду на дані маркетингових досліджень,
розрахунку собівартості продукту, величину постійних витрат фірми за рік,
бажаний рівень прибутку на одну послугу й загальний обсяг реалізації
турпродукту в плановому періоді або за рік з урахуванням сезонності. В умовах
ринкової економіки потужним регулятором цін є сам ринок, де ціна
визначається в результаті поєднання попиту і пропозиції. Для спрощення
розрахунку ціни розробленого туру використовують метод «витрати +
прибуток».
Таким чином ціна туру буде визначатися по формулі:
Цод = Сод + Пдодод (2.1)
де Цод – установлена підприємством ціна на послугу;
Сод – собівартість одиниці продукції, послуги (турпродукту);
Пдодод – припустимий для даної галузі прибуток, що доводиться на
одиницю продукції.
Ц = 1332,15 + 266,43 = 1598,58 грн.
46
Згідно маркетингових досліджень на рік заплановано реалізацію даного
туру (таблиця 2.11):

Таблиця 2.11 – Кількість реалізованих турів у місяць за 2021 р.
Місяці Кількість реалізованих турів
Січень 0
Лютий 0
Березень 3
Квітень 4
Травень 4
Червень 4
Липень 5
Серпень 5
Вересень 6
Жовтень 4
Листопад 3
Грудень 4
Разом: 43

Тобто за 2021 рік реалізовано 43 тури по 20 осіб, у цілому за рік таким
чином було продано 860 турів.
Мр = Мтур х Nтур = 266,43 х 860 = 229130 грн.
Вартість турпродукту для кінцевих споживачів визначається згідно
чинного податкового законодавства України, що передбачає збільшення ціни на
ставку ПДВ. Ставка ПДВ дорівнює 20%. Таким чином вартість турпродукту
для споживачів складає 1598,58 грн.
Крім врахованих у собівартості тура прямих витрат, підприємство
«Кам’янка» несе й постійні витрати по організації й реалізації даного й інших
турів. Сума постійних витрат на даний тур складатиме 200 грн.
Знаючи величину річного маржинального доходу (Мр) і суму постійних
витрат за рік (Впост), визначають річний валовий прибуток (Пвал),
одержуваний підприємством «Кам’янка» по даному турпродукту:
Пвал = Мр – Впост = 229130 – 200 х 12 = 228650 грн.
47
Оцінити економічну ефективність нового продукту можна за допомогою
показників рентабельності й прибутковості продукції.
Показник прибутковості розраховується по формулі:
Ппр = Пвал / Sпр х 100 % (2.2)

де Ппр - прибутковість нового продукту, послуги;
Пвал - валовий прибуток компанії, одержуваний від продажів нового
продукту, послуги, дол. або грн.;
Snp - сума продажів нового продукту, послуги, грн.
Ппр = 228650 / 1374778,8 х 100% = 16,63 %
Коефіцієнт рентабельності розраховується по формулі:
Рпр = Пчист / Sпр (2.3)
Де Рпр - коефіцієнт рентабельності нового продукту, послуги по
методики компаній США, %;
Пчист - чистий прибуток компанії, одержуваний від продажу нового
продукту, послуги, грн.
Рпр = 171487,5 / 1374778,8 х 100% = 12,47%
Тобто, відповідно до маркетингу даного турпродукту, туроператор
встановлює норму рентабельності (%) і чим вона вища, тим більша сума
прибутку. Норма рентабельності коливається в широких межах (від 5% до 100 і
більше) і залежить від кон'юнктури попиту та стану конкурентного середовища
на ринку даного цільового сегменту.
Рентабельність використовують для оцінки діяльності підприємства і як
інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні. Він показує, скільки
підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і
реалізацію продукції. В даному випадку підприємство має 12,47% прибутку з
кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. А коефіцієнт
прибутковості – характеризує досягнутий керівництвом підприємства рівень
віддачі на вкладені кошти. Він становить 16,63%.
48
Таким чином, рентабельність розробленого туру складає 12,47%, що є
позитивною і перспективною тенденцією при впровадженні розробленого туру
«Козацька Черкащина».
Аналізуючи роботу туристичного підприємства «Кам’янка» дійшли
висновків, що підприємство має позитивний досвід у створенні та реалізації
такого туристичного продукту як велотур, ствердились, що даний напрямок
діяльності є актуальним на ринку, користується попитом і вимагає рішень щодо
подальшого розвитку. Тому у наступному підрозділі нами була приділена увага
саме методикам та технологіям створення нових програм, продуктів.

2.3 Аналіз ефективності організації анімаційної діяльності на
туристичному підприємстві «Кам’янка»

Основним результатом бізнес-діяльності туристичної фірми є реалізація
та виробництво туристичного продукту, для того щоб задовольнити потреби
споживачів та вирішити завдання комерційного характеру її власників та
організаторів.
Розглянемо особливості використовуваних методів для створення
туристичного продукту, які використовує в своїй діяльності туристичне
підприємство «Кам’янка».
Туристичним продуктом є окрема послуга чи їх комплекс, які пов'язані
між собою і різні за функціональними особливостями. Головним продуктом є
тур, тобто подорож маршрутом з комплексним обслуговуванням.
Під час проектування нового турпродукту з екскурсій на велосипеді
туристичне підприємство «Кам’янка» визначає наступні складові:
– проміжні та кінцеві цілі (мета створення нового турпродукту);
– задачі, розв’язання яких дасть можливість досягти встановлених цілей
(які саме дії потрібні в процесі створення нового турпродукту);
49
– способи та засоби розв’язання поставлених задач (послідовність та
технологія дій, які потрібно зробити в процесі проектування нового
турпродукту та які саме ресурси для цього потрібні);
– визначити потрібні ресурси, способи їх розподілу та їх джерела.
В цілому розробка турпродукту може проводитися з метою:
– досягнення переваг над конкурентами;
– створення виходів на нові ринки;
– отримання високих прибутків;
– посилення уваги споживачів до фірми та інші [9].
Розробка нового турпродукту у велосипедному туризмі проходить
декілька етапів (рисунок 2.2):

Генерування Вибір ідеї Розробка Розробка
ідей концепції стратегії

Економічний Формування Випробування Продаж
аналіз турпродукту турпродукту

Рисунок 2.2 – Етапи розробки тур продукту підприємства «Кам’янка»

1. Створення ідей про турпродукт, його якісні та кількісні
характеристики. Це завдання турфірма повинна виконувати постійно, так як
переваги та прихильності, а також мода на турпоїздки дуже мінлива.
Джерелами ідей про нові турпродукти можуть бути:
– внутрішні (персонал, який виконує продаж, керівництво
турпідприємства, працівники відділів збуту, маркетингу і т. ін.);
– зовнішні (споживачі, як потенційні, так і реальні, постачальники,
конкуренти, посередники, тощо).
50
Серед методів, якими здійснюється розробка нових ідей, слід виокремити:
мозковий штурм та його різновиди, конференція ідей, контрольні запитання,
морфологічний аналіз, словесні асоціації тощо.
2. Вибір ідеї для турпродукту. Для підбору ідей застосовують:
– чек-листи, що вказують, які саме ризики можуть з’явитися у процесі
розробки турпродукту (ризик невідповідності ринку, технологічний ризик,
ризик часу, ризик витрат, ризик збуту тощо);
– метод оцінної шкали – ідеї оцінюються зважуванням головних
факторів, а результати оцінювання подаються у табличній або графічній формі.
1. Перевірка та розробка концепції турпродукту, тобто наділення його
деякими споживчими властивостями, що мають відповідати запитам ринку. В
цілому концепція турпродукту є письмовим описом його характеристик, які
сприймаються споживачем, і список переваг, котрі він обіцяє певній категорії
споживачів. Йдеться мова про вибір конкретної програми, маршруту, списку і
класності послуг, строку подорожі та інше [16].
Концепція туристичного продукту потрібна:
– керівникам турпідприємства, так як вона описує бажане
позиціонування турпродукту і вказує на характер ресурсів, котрі потрібно
виділити для отримання певного очікуваного результату;
– маркетинговому відділу або рекламному агентству, оскільки ця
концепція включає в себе опис переваг нового турпродукту, що отримає
споживач, інформацію про які маркетингові та рекламні відділи повинні
довести до ринку.
Концепція визначає базовий ринок турпродукту і передбачає відповідь на
4 питання:
– на які характеристики чи властивості потенційні споживачі послуг
реагують позитивно?
– як вони за такими самими характеристиками сприймають
турпродукт конкурентів?
– яку нішу може зайняти спроєктований турпродукт з урахуванням
51
позицій конкурентів та очікувань цільового сегмента?
– які інструменти реклами та маркетингу найкращі для досягнення
бажаного позиціонування?
2. Розробка стратегій маркетингу нового турпродукту, яка базується
на його концепції та включає:
– визначення цільового ринку певного продукту;
– позиціонування турпродукту;
– показники обсягу продажу, доходів, сегменту ринку, які заплановані на
перші декілька років;
– канали розподілу, ціни, бюджет маркетингу на один рік та опис
стратегій маркетингу за окремим елементом комплексу маркетингу [3].
3. Економічний аналіз. Цей етап виготовлення нового турпродукту
базується на обраній концепції та стратегії маркетингу та прогнозує оцінку:
– можливого об’єму продажів турпродукту;
– витрат;
– доходів;
– ризиків;
– формування турпродукту в його остаточному вигляді.
4. Випробовування турпродукту в різних ринкових умовах.
Проводиться перший пробний продаж на ринку нового виготовленого
турпродукту, що дає можливість визначити відношення до нього покупців
послуг, виявити та прибрати його недоліки. Часу, за який здійснюють перший
пробний продаж, повинно бути досить для того, аби з’ясувати коефіцієнт
повторних купівель і за допомогою цього спрогнозувати об’єм продажів.
5. Комерціалізація турпродукту, тобто організація його масового
продажу.
Розглянемо більш детально порядок розрахунку вартості велосипедного
туру, пропонованого туристичним підприємством «Кам’янка».
52
Ціноутворення в туризмі є мірою, яка обумовлена різноманітністю
продукту, великим рівнем конкуренції та складністю правильної оцінки
прогнозованого попиту.
Політика ціноутворення різних велотурів визначається багатьма
факторами, саме тому перелік методів, що застосовується, дуже великий.
Частіше за все застосовують у вітчизняній практиці та на міжнародному рівні
наступні методи (рис. 2.3).

Методи
ціноутворення

В итрати- Норма Зворотне Дискримінаційне Проникнення
плюс рентабельності ціноутворення ціноутворення на ринок

Рисунок 2.3 – Методи ціноутворення велосипедного туру у діяльності
туристичного підприємства «Кам’янка»

Витрати-плюс – метод ціноутворення, який полягає в додаванні на
витрати певного відсотка з метою отримання доходу після покриття затрат на
розробку та проектування продукту та його представлення на ринку. Такий
метод досить легкий, але він має недоліки через великі постійні витрати. Також
він не враховує попит та ціни, які пропонуються на ринку конкурентами.
Ціна туру під час його планування включає в себе такі складові:
– Ціна «нетто», а саме вартість окремих послуг, що виникла у певних
постачальників послуг та непрямі податки на окремі послуг.
– Дохід (маржа) туристичної фірми, який поділяється на поточні витрати
турфірм на виготовлення турмаршрутів, програм обслуговування туристів у
процесі реалізації туру, екскурсійних програм.
– Податок на додану вартість з маржинального доходу.
Тож при підрахунку вартості велосипедного туру використовують два
варіанти цін:
53
– Ціна «нетто», тобто та, яка характеризує «обмежену собівартість»
турпродукту;
– Ціна «брутто», тобто ціна пропозиції турпродукту на цільовому ринку.
Ціна – «нетто» відбиває суму цін, тарифів та розцінок на всі види послуг,
що надаються туристам або туристичним групам, включаючи податок на
додану вартість, страхові платежі та турзбір. Для визначення повної
собівартості туру до ціни «нетто» додаються також витрати туристичних фірм,
які пов’язані з організацію їх діяльності.
Ціна – «брутто» включає у себе повну собівартість туру, прибуток
туристичної фірми, всі види його податкових платежів, комісійну винагороду
туристичним агентам та іншим посередникам, сезонні та інші комерційні
знижки для окремих туристів і туристичних груп, суму ПДВ.
Отже, головним змістом діяльності турфірм є створення турпродукту,
його просування й продаж на ринку та організація споживання. Формування
повноцінного турпродукту складається з таких етапів: створення ідей про
турпродукт, вибір ідеї для турпродукту, перевірка та розробка концепції
турпродукту, розробка стратегій маркетингу нового турпродукту, економічний
аналіз, формування туристичного продукту в його остаточному вигляді,
випробовування турпродукту в різних ринкових умовах, комерціалізація
турпродукту.
Всі ці етапи є важливими складовими організації велосипедного туру, без
яких неможливо створити якісний продукт.
Розрахунок вартості певного туру є складною процедурою, яка включає в
себе багато різних факторів. На ціну впливає характер попиту, місце турфірми,
розвиненість ринку турпослуг, оцінка конкурентного середовища, обрана
рекламна стратегія тощо. Ціна туру завжди коливається від собівартості до
продажної ринкової ціни. Вона обов’язково повинна покривати видатки на його
реалізацію та організацію та приносити суб'єкту ринкової діяльності прибуток,
який би давав можливість для розвитку. Але важливо пам’ятати, що ціна
54
повинна бути гнучкою, для забезпечення діяльності в умовах ринкової
конкуренції (як якісної, так і цінової) і відповідати попиту.
Розглянемо технологію створення анімаційних програм туристичним
підприємством «Кам’янка». Під технологією створення анімаційних програм
розуміється комплекс прийомів праці аніматора, організація цієї праці,
використання спеціальних технічних засобів (об'єктів, споруджень,
інструментів і пристосувань).
Це складний і багатоплановий процес, оскільки вирішує наступні
завдання: створення анімаційних програм, економічний прорахунок вартості
кожної програми, їхню реалізацію й, нарешті, творче втілення запрограмованих
анімаційних заходів з наступним аналізом. Даний технологічний процес являє
собою цілісну систему, у якій взаємодіють усе компоненти.
Технологія створення й реалізації анімаційних програм для молоді, як
система складається з декількох взаємозалежних підсистем. Розглянемо кожну
з них:
Організаційна – організація спільної діяльності анімаційної команди,
економічних, технічних, рекламного відділів;
Інструкторсько-методична – створення й розробка сценаріїв заходів,
текстів екскурсій, підбор спортивних ігор і змагань, складання маршрутів
походів з наступною розробкою методичних рекомендацій на основі
узагальнення досвіду;
Режисерська – розподіл ролей, складання планів репетицій, постановка
заходу;
Технічна – підготовка технічних засобів (об'єктів, споруджень,
інструментів тощо), площадки (сцени) для анімаційних заходів, реквізиту,
декорацій, освітлення і озвучення, музичного супроводу тощо.
Анімаційна діяльність – це реальний і зовсім особливий світ із
властивими тільки йому правилами дії, які роблять професіонали, щоб
включити в процес їхнього здійснення якнайбільше людей. Тут існують свої
специфічні закономірності функціонування анімаційної діяльності.
55
Технологічний процес створення анімаційних програм включає наступні
елементи:
– об'єкт діяльності - турист (групи й окремі особистості);
– суб'єкт діяльності - керівник, фахівець анімаційної служби;
– анімаційна діяльність із усіма її компонентами - процес взаємодії
суб'єкта на об'єкт.
Всі елементи функціонування технологічного процесу перебувають у
єдності взаємодій і утворять єдину систему. Головний елемент цієї системи –
об'єкт діяльності, люди (туристи, рекреанти). Усе призначено для задоволення
їх духовних і фізичних потреб. Тому спеціалістам-аніматорам треба знати ці
потреби, вивчати аудиторію, настрої, інтереси й запити молоді. Без знання
людей важко розраховувати на досягнення бажаного результату й на
підвищення ефективності інтелектуального й емоційного впливу на аудиторію.
Успіх анімаційної програми багато в чому залежить від правильно
організованої рекламної кампанії. Реклама, як відомо, це інформація про
споживчі властивості товарів і види послуг з метою їхньої реалізації й
створення попиту на них.
Це інструмент, за допомогою якого споживачеві дається інформація про
зміст, особливості, привабливість конкретної програми з метою зацікавити
його, спонукати придбати рекламований товар і стати учасником анімаційної
програми.
Для організації рекламної кампанії туристичне підприємство «Кам’янка»
враховує:
– витрати на рекламу, з огляду на власні фінансові можливості, оцінити
одержувану від реалізації програм прибуток;
– визначає потенційних споживачів і складає їхню характеристику по
демографічним (вік, стать), етнічним ознакам, соціальному статусу, рівню
доходів та ін.;
– виявляє конкурентів і визначає переваги власних програм, на які можна
звернути увагу в рекламі;
56
– обирає канали й способи поширення реклами.
Важливе місце в анімаційній програмі займає гра. Гра є засобом розваги
людей, їхнього спілкування, відпочинку. У грі людина одержує задоволення,
знімає нервову напруга.
Гра носить характер активної пізнавальної діяльності, стає діючим
засобом розумового й фізичного розвитку, морального й естетичного
виховання. За допомогою гри пізнається світ, виховується творча ініціатива,
пробуджується допитливість, активізується мислення.
Головне призначення гри - розвиток людини, орієнтація його на творче,
експериментальне поводження. Гра навчає, допомагає відновити сили, дає
гарний емоційний заряд бадьорості тощо.
До основних функцій гри відносяться:
– комунікативна – має експансивний вплив. Гра охоплює всіх присутніх
(учасників, глядачів, організаторів), тобто встановлює емоційні контакти;
– діяльнісна – виявляє взаємодію людей один з одним і навколишнім
світом;
– компенсаторна – оновлює енергію, життєву рівновагу, що тонізує
психологічні навантаження;
– виховна – організовує діяльність людини, дозволяє створити
цілеспрямоване виховання й навчання;
– педагогічна, дидактична – розвиває вміння й навички (тренуються
пам'ять, увага, сприйняття інформації різної модальності);
– прогнозуюча – пророкує, експериментує;
– розважальна – створює сприятливу атмосферу, що перетворює
науковий захід у захоплюючу пригоду;
– релаксаційна – знімає емоційну напругу, що позитивно впливає на
нервову систему;
– психотехнічна – перебудовує психіку гравця для засвоєння більших
обсягів інформації;
57
– розвиваюча – коригує прояв особистості в ігрових моделях життєвих
ситуацій.
В ігровій діяльності об'єктивно поєднуються два важливі чинники: з
одного боку граючі включаються в практичну діяльність, розвиваються
фізично; з іншого боку, вони отримують від цієї діяльності моральну та
естетичну насолоду, поглиблюють свої знання про світ та життя. Все це в
кінцевому підсумку сприяє вихованню особистості в цілому.
Коли людина чи група людей розважаються, вони задовольняють свої
духовні та моральні потреби, пізнають власну особистість, аналізують свою
роль у різних сферах життя. Позитивний, духовний та творчий характер
анімаційної діяльності може поставити її в один ряд з різними чинниками, які
впливають на організм людини. Анімація ставить за мету створити для людей
розвагу та підтримку фізичного стану в тонусі. Розвиток різних видів анімації
виступає формуванням нових суспільних та особистих потреб людини.
Різноманітність форм та видів анімації дозволяє збільшити потік клієнтів для
туристичного підприємства, що в свою чергу приносить більший дохід.
Проаналізувавши даний розділ, можна зробити висновок, що туристська
анімація – це задоволення специфічних туристських потреб у спілкуванні, русі,
культурі, творчості, приємне проводження часу та розваг у колі друзів та
досвідчених екскурсоводів.
58
Розділ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ АНІМАЦІЙНИХ
ПОСЛУГ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «КАМ’ЯНКА»

Анімація все більше посідає панівні позиції при виборі туристами
відпочинку. Серед найважливіших питань, які з’ясовує турист, розглядаючи
пропозицій туристичних компаній, анімація займає 3 місце після розміщення і
харчування. Адже емоційне задоволення, той гедонізм, який притаманний
анімації, здатні виступити певною терапією для людей, які проживають
повсякденне життя у напруженій обстановці, в умовах сьогоднішніх викликів
часу. А синергія анімаційних програм з посильним приємним спортивним хобі
(яким є, до прикладу, велосипедний туризм), навколишньою мальовничою
природою (з її цілющими повітрям та джерелами), цікавим екскурсійним
наповненням дає туристу повний комплекс з психологічно-емоційного,
фізичного розвантаження та оздоровлення.
До інноваційних видів туристичних подорожей, які набувають останнім
часом популярності серед велотуристів, належать велоквести. Тому для
удосконалення розробки анімаційного велотуристичного продукту було б
доцільно обрати саме велоквест. Квест, як форма гри, відноситься до ігрової
анімації.
Слово «квест» походить від англійського «quest» – пошук, пошуки пригод
[25]. Д. Аркадьєв вказує, що «квест – це аматорське спортивно-інтелектуальне
змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених
завдань командами або окремими гравцями» [4].
Переваги велоквестів полягають у наступному:
– велоквест – це інтелектуальна гра, яка поєднана з фізичними
навантаженнями, з цієї причини квести допомагають розвивати логічне
мислення і фізичну форму;
– квести допомагають розвивати інтуїцію, зосередженість, уважність,
загальну пам’ять;
59
– велоквест згуртовує, вчить командній діяльності, тісній співпраці один з
одним, адже всю команду об’єднує спільна мета та її успішне досягнення.
9-тиденний анімаційний тур вимагає складної організації, адже
найчастіше його учасники – любителі велосипедного відпочинку з різних міст
України, тур охоплює досить велику територію і значну кількість екскурсійних
об’єктів, різноманіття анімаційних складових. Проте, варто було б полегшити
організаційне навантаження, але збільшити кількість місцевих молодих
туристів, які могли б стати постійними учасниками таких турів вихідного дня за
іншими маршрутами за умов розробки їх квестової частини. Тобто я вважаю
доцільним організацію велоквестів за різними маршрутами, щовихідних,
передусім, для старшокласників і студентської молоді з метою вивчення
історико-культурної спадщини та природного середовища краю, патріотичного
і екологічного виховання. Проте, велоквестовими турами вихідного дня можуть
зацікавитися й велолюбителі з туристичної вікової категорії «робоча молодь» та
«люди середнього віку».
Тема пропонованого велоквесту – «Таємниці тясминських каньйонів».
Протяжність туру: 4 кілометри. Кількість днів - 1. Тривалість: 9 год. Кількість
учасників – від 10 до 30 осіб.
Завдання велоквесту:
– розкрити туристам природні пам’ятки м.Кам’янки;
– ознайомити туристів з історико-культурною спадщиною Кам’янщини;
– оздоровлення туристів і відновлення у них життєвих сил;
– покращення у туристів медичних та фізіологічних даних шляхом зміни
форм діяльності;
– екологічне і природоохоронне виховання молоді;
– розширення знань з краєзнавства, географії, історії, етнографії і
культури рідного краю;
– набуття досвіду участі у велоквестах;
– переживання приємних емоцій через участь у анімаційній програмі та
спілкування у колі близьких по духу людей.
60
Цільова аудиторія велолюбителів-туристів:
– студентські групи і молодь;
– старшокласники і люди середнього віку (фізично-розвинені).
Велотур орієнтований на більш молодих людей, адже проходження
маршруту потребуватиме достатньої кількості фізичних сил. Подорож підійде
як для місцевого населення, так і для гостей міста.
Ресурсною базою для організації велоквесту слугують природні та
історичні пам’ятки міста Кам’янка. Адже Кам'янка - одне із must visit місць на
Черкащині.
Учасники поділяються на 2 команди. Кожній команді на початковій точці
видається аркуш з навігаційною підказкою наступного місця. Такою підказкою
буде слугувати карта, з позначенням наступної локації. На кожній локації
команду чекає гід, який розповідає про об’єкт і вручає конверт з завданням.
Команда відповідає на тестові питання або розв’язує задачу, або виконує
практичне завдання. Після якого гід вручає картку з зазначеною кількістю
зароблених балів і команда продовжує рух у напрямку наступного об’єкту,
вказаного у карті. Початкова та фінальна точка є однаковими для всіх команд.
Натомість проміжні локації вони будуть проходити в різному порядку, аби
команди не перетинатися між собою. Переможцем визнається та команда, яка
швидше пройде маршрут, заробить найбільшу кількість балів.
Маршрут велоквестового туру вихідного дня:
9.00 Зустріч біля Краєзнавчого музею, екскурсія до музею – 1год. 30 хв.
Отримання завдання велоквестового туру.
10.00 Парк декабристів – 2 год.30 хв.:
– пам’ятник декабристам (назвати прізвища декабристів і визначити, хто
зображений в композиції);
– сакурова алея (символом якої країни є сакура, тест «Вишня в уяві
праукраїнців»),
– грот Пушкіна (або Грот декабристів) (завдання – написати вірші-
присвяту Кам’янці),
61
– водяний млин (завдання – пригадайте народні приказки і поговірки, де б
вживалися терміни «млин», «молоти», «мельник», «борошоно», «мука» тощо),
– пам’ятник Пушкіну (завдання – пригадати рядки Пушкіна з його творів,
які стали приказками і афоризмами)
Перекус в кафе на території парку.
Спуск до Тясминського каньйону. Об’єкти Тясминського каньйону та
завдання – 3 год. Ознайомлення з історією місцевості. Пригощання козацьким
кулішом. Вікторина про козацтво та отримання призів. Вивчаємо елементи
бойового гопака.
Садиба Раєвських – «Музей П.І.Чайковського та О.С.Пушіна».
Екскурсія музеєм, мініконцерт камерного ансамблю працівників музею,
театралізована композиція «Метаморфози долі або як поєдналися роди
Пушкіних та Дорошенків») - 2 год.
В музеї в окремій кімнаті або на вулиці біля ганку - підведення підсумків
квесту, вручення кожному заохочувального диплому учасника велоквесту,
команді-переможцю – по тістечку переможця, команді, що програла – по
тістечку на втіху, усім чай або кава. – 30 хв.
Очікувані результати від розробки туристичного продукту:
– залучення значної частини населення, зокрема молоді, до оргнізованого
активного відпочинку, занять спортом, ведення здорового способу життя;
– організація змістовного дозвілля;
– профілактика серцево-судинних захворювань серед населення;
– підвищення рівня природоохоронної свідомості населення;
– виховання патріотизму та розширення краєзнавчого кругозору
місцевих жителів та гостей міста.
Просування велоквесту здійснюватиметься у соціальних мережах завдяки
таргетованій рекламі, рекламі на власних сторінках та групах організаторів
велоквесту.
Послугами, які включені у вартість велоквесту, є страховка, харчування
та прокат велосипедів.
62
Розглянувши особливості організації велоквесту, спробуємо здійснити
розрахунок його вартості для формування відповідної комерційної пропозиції
потенційним реалізаторам вказаного туристичного продукту.
Для початку потрібно визначити витрати на організацію велоквесту
(таблиця 3.1).

Таблиця 3.1- Витрати на організацію велоквесту
Витрати Сума, грн
Закупівля велосипедів (одноразово) (15 шт.) 45000
Заробітня плата персоналу на місяць (5 осіб) 6000
Витрати на харчування на місяць 5760
Витрати на страховку на місяць 3024
ПДВ на місяць 8165,76
Інші витрати (ремонт велосипедів, непередбачувані витрати тощо) на місяць 1000

Проаналізувавши цю таблицю, ми отримали результат, що першочергові
інвестиції на закупівлю велосипедів становлять 45 тисяч гривень. Джерелом
фінансування передбачається залучення власних коштів. Витрати на заробітню
плату персоналу (гідам), витрати на харчування, страховку, ПДВ та інші
витрати передбачаються у розмірі 23 949,76 гривень на місяць. Покриватися ці
затрати будуть за кошти, отримані від проведення велоквестів.
Провівши аналіз витрат, ми помітили що початкові витрати є не надто
великими, що збільшує привабливість проєкту.
Методом ціноутворення буде обрано метод «витрати-плюс» суть якого
полягає в додаванні на витрати певного відсотка з метою отримання доходу
після покриття затрат на розробку та проєктування продукту і його
представлення на ринку.
Пропонуватися буде такий варіант формування ціни туру: ціна туру на
одного туриста. Вона включатиме наступні головні складові:
Ціна «нетто», в яку закладено вартість послуг на одну людину, а саме:
харчування: 60 грн (передбачає напій – 20 грн. та десерт – 40 грн.);
страховка туристів: 31,50 грн.;
прокат велосипеда на час проходження квесту: 200 грн.;
63
послуги осіб, які знаходяться на точках по маршруту (гідів 5 осіб): 63 грн.
(50 грн. на годину)
Дохід (маржа) туристичної фірми складатиме 20%.
Податок на додану вартість з маржинального доходу 20%.
Розрахувавши вартість велоквесту визначили, що ціна на одну особу
складе 510,36 грн. (розрахунок був здійснений з умовою використання
орендованого велосипеду). І дану ціну можна запропонувати обраній цільовій
аудиторії квесту.
Враховуючи, що велоквест передбачається проводити 2 рази на тиждень
(8 разів на місяць), то дохід від проекту очікується в розмірі 48994,56 грн.
Визначивши місячні витрати (табл. 3.1) в розмірі 23949,76 грн., чистий
місячний прибуток становитиме 25044,80 грн. Зважаючи на те, що початкові
витрати на закупівлю велосипедів становлять 45000грн, це дозволяє їх окупити
за 2 місяці. Річний дохід очікується у розмірі 300 тис. грн.
Отже, одним із інноваційних видів туристичних продуктів є велоквести,
які останнім часом все більше стають популярними серед велотуристів. Тому
для кваліфікаційної роботи обрано саме цей вид туру.
Темою спроектованого велоквесту є «Таємниці тясминських каньонів».
Основними завданнями велоквесту розробленого нами є оздоровлення,
відновлення сил, патріотичне, екологічне і природоохоронне виховання,
розширення краєзнавчого кругозору тощо.
Ресурсною базою для організації велоквесту слугують природні пам’ятки
та історико-культурна спадщина міста Кам’янка.
Розрахувавши вартість велоквесту на 1 особу, отримали суму в 510,36
грн., що є прийнятною ціною для такого виду розваги. Як показав економічний
аналіз, велоквест є більш ніж привабливим проектом, оскільки прибутки
складуть 300 тис. грн. за перший рік, що є гарним економічним показником.
Для знаходження нових шляхів покращення стану підприємства
проводяться SWOT–аналіз.
64
Черкаська області має сильні сторони, які можуть виправити ії слабкі
сторони та зменшити ефект від загроз. Можливостями, які б принесли розвитку
області максимальну користь. Адже, під час пандемії коронавірусу люди
відновили подорож по Україні, і це сприяло реалізації безліч внутрішніх турів.
Зробивши SWОT–аналіз, можна будe визначити основну стратeгію
розвитку анімаційної діяльності та конкрeтні напрямки стимулювання розвитку
цього напряму галузі.
На основі SWОT–аналізу можна пояснити стратегічну інтерпретацію
впливу описаних факторів на тенденції проведення велоквестів.
SWOT-аналіз використовується для створення та роботи компаній різного
рангу. Значно важче його застосувати для розвитку та успішного
функціонування однієї із складових економіки окремої галузі регіону. Ми все ж
таки вирішили ризикнути та провести такий аналіз для перспективи розвитку
велосипедного туризму Черкаської області.
В результаті виявилено такі перспективи та проблеми розвитку цього
виду туризму як складової туристичної галузі в Черкаській області. Основні її
позиції відображені в таблиці 3.2.
Зробивши SWOT-aнaлiз можна зробити певні висновки, що сильних
сторін велоквесту в Черкаській області є достатньо для успішності цієї анімації.
Адже, на достатньому рівні розвинута туристична інфраструктура, достатня
кількість різноманітних туристичних ресурсів та ландшафтних структур,
наявність високопрофесійних фахівців галузі культури і мистецтва для
анімаційного обслуговування та вагома історико-культурна спадщина.
Таблиця 3.2 – SWOT-аналіз перспективи розвитку велосипедного туризму
в Черкаській області
Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
65
Відсутність конкуренції; Практично повна відсутність
Близькість до найбільшого туристичного міста спорядження в регіоні (велосипедів)
України – Києва, як потенційного та потужного для здійснення велоподорожі;
джерела туристів; Повна відсутність на сьогоднішній
Транспортна доступність – через територію день пунктів прокату велосипедів;
регіону проходять транспортні сполучення Недостатній рівень розрекламованості
(автомобільні, залізничні), що дає можливість наявних туристичних ресурсів;
активно залучати іноземців як туристів; В регіоні мала кількість туристичних
На достатньому рівні розвинута туристична компаній, що займаються
інфраструктура: на цій території готелі, мотелі, пропагандою та розвитком місцевого
бази відпочинку є не лише в містах і селищах, туризму;
але і в невеликих селах; Низький рівень підтримки органів
В регіоні активно розвивається сільський влади розвитку не лише
зелений туризм, що є надзвичайно привабливий велосипедного туризму, а й туризму в
для велотуристів так як більшість із них цілому;
відноситься до бюджетних категорій; Сезонність – на відміну від інших
Достатня кількість різноманітних туристичних видів туризму, він здійснюється
ресурсів; переважно в період з квітня по
Різноманітність ландшафтних структур жовтень;
(височина Розточчя з ярово-балковою системою Відсутність велосипедних доріжок та
та майже ідеальна рівнина Малого Полісся); маркування маршрутів.
На цій території тривалий час відбувалось
зіткнення трьох культур (православної,
католицької та єврейської), що сприяло
розвиткові та збереженню різноманітних
архітектурних та культурних споруд.
Наявність високопрофесійних фахівців галузі
культури і мистецтва для анімаційного
обслуговування;
Вагома історико-культурна спадщина, зокрема,
Державний історико-культурний заповідник
«Кам ‘янка».
Можливості (O) Загрози (T)
Туристична галузь регіону має сприятливі На сьогоднішній день загроза –
умови для розвитку різних напрямків туризму, в військові дії на території України,
тому числі велосипедного; окупація Росією територій ряду
Розвиток велосипедного туризму не вимагає областей країни і подальша агресія.
значних капіталовкладень, а тому він може
розвиватися завдяки малим та середнім
туристичним підприємствам;
Переважання рівнинного характеру території, а
також значна залісненість території є
позитивним фактором для розвитку
велосипедного туризму в комплексі із сільським
зеленим.
Важливим етапом аналізу є розуміння загроз. Загрози – це зовнішні
чинники, які є перешкодою, небезпекою та тягнуть за собою додаткові витрати.
Саме зараз головною загрозою є військові дії на території України, окупація
Росією територій ряду областей країни і подальша агресія
66
Проаналізувавши всі позитивні та негативні сторони перспективи
розвитку велосипедного туризму в регіоні, ми бачимо, що переваг в його
розвитку більше, аніж недоліків, а тому враховуючи європейський досвід
підтримки здорового способу життя, регіон є надзвичайно перспективним для
розвитку різних видів туризму, в тому числі й велоквестових турів.

67
ВИСНОВКИ

За результатами написання кваліфікаційної роботи виконали всі
поставлені завдання та дійшли наступних висновків:
1. Розглянули теоретичні основи дозвілля. Певну роль у задоволенні
різноманітних інтересів і потреб туристів у виборі розваг відіграє соціально-
культурна анімація, що слугує не лише зняттю накопиченого психологічного і
фізичного навантажень, але й сприяє розкриттю здібностей людини, її творчого
потенціалу, збагаченню новими знаннями й навичками, допомозі
подолання наявних комплексів, включенню в реальну дію.
2. Дослідили передумови виникнення анімації. Розглянути поняття,
типологію та функції анімаційної діяльності у туризмі.
Елементи анімації в турпослугах – турпослуги з елементами анімації, що
пожвавлюють дії, які дозволяють більш наочно сприймати екскурсійний
матеріал.
Анімаційна послуга – послуга суб’єкта турдіяльності, спрямована на
задоволення потреб туристів, що дозволяє залучити туриста до активних дій
шляхом особистого контакту аніматора з туристом.
Під анімаційним сервісом розуміють діяльність щодо формування,
просування й реалізації анімаційних програм різного призначення.
3. Надали організаційно-економічну характеристику туристичного
підприємства «Кам’янка».
Після аналізу показників фінансово-господарської діяльності
підприємства за останні три роки нами зроблені наступні висновки.
У зв’язку з військовим станом, підприємство у 2022 році отримало дохід
від реалізації послуг 390 тис. грн., що на 60 тис. грн. менше, ніж у 2022 році
(всесвітня епідемія корона вірусу) та закриттям кордонів, та на 130 тис. грн.
менше, ніж у 2020 році.
68
Собівартість надання тур продукту збільшується. Собівартість має
найнижчий показник у 2020 році, а саме 170,1 тисяч гривень. У порівнянні з
іншими роками, даний показник значно менший, тому що за 2021 рік
собівартість становила 287,4 тисяч гривень, а у 2022 – 290,5 тисяч гривень.
Рентабельність 2022 року склала 15,7 %, що на 9,9 % менше, ніж 2021
року. Продуктивність праці у 2021 році збільшилась на 140,6 % порівняно з
2020, але у 2022 році зменшилась до 38,0 тисяч гривень.
Отже, туристичне агентство «Кам’янка» впродовж базисного 2021 року
переживало приріст прибутку, але всесвітня епідеміологічна ситуація значно
вплинула на показники 2022 року. Але підприємство є конкурентоспроможним,
рентабельним та прибутковим, яке ставить собі за мету досягти реалізації
туристичних послуг на рівні минулих років.
4. Розглянути організацію анімаційних послуг в молодіжних напрямках
туризму, зокрема, в організації розважально-пізнавальних велотурів
туристичним підприємством «Кам’янка».
Важливе місце в анімаційній діяльності займає гра. Гра є засобом розваги
людей, їхнього спілкування, відпочинку. У грі людина одержує задоволення,
знімає нервову напруга. Гра носить характер активної пізнавальної діяльності,
стає діючим засобом розумового й фізичного розвитку, морального й
естетичного виховання. За допомогою гри пізнається світ, виховується творча
ініціатива, пробуджується допитливість, активізується мислення.
Головне призначення гри – розвиток людини, орієнтація його на творче,
експериментальне поводження. Гра навчає, допомагає відновити сили, дає
гарний емоційний заряд бадьорості тощо.
Тому, в наступному розділі мною було запропоновано саме ігрову форму
проведення велосипедного туру у вигляді квесту.
5. Дослідили особливості використання форм і методів анімаційної
діяльності в процесі створення анімаційних програм для молоді.
6. Запропонували програму туру вихідного дня старшокласників і молоді,
а також фізично здорових велолюбителів середнього віку - велоквест на тему
69
«Таємниці тясминських каньонів». Одним з інноваційних видів сучасного
туризму є велоквести, які останнім часом все більше стають популярними серед
велотуристів. Тому для кваліфікаційної роботи обрано саме цей вид туру.
Ресурсною базою для організації велоквесту слугують природні та
історико-культурні пам’ятки міста Кам’янка.
Розрахувавши вартість велоквесту на 1 особу, отримали суму в 510,36
грн., що є прийнятною ціною для такого виду розваги. Як показав економічний
аналіз, велоквест є більш ніж привабливим проектом, оскільки прибутки
складуть 300 тис. грн. за перший рік, що є гарним економічним показником.
7. Запропонувавши підприємству «Кам’янка» новий вид такої анімаційної
послуги, як велоквест, очікуємо на результати від розробки туристичного
продукту, а саме: залучення значної частини населення, зокрема молоді, до
ведення здорового способу життя; запровадження організованого активного
відпочинку; організація змістовного дозвілля; профілактика серцево-судинних
захворювань серед населення; заохочення молоді до заняття спортом та
популяризація здорового способу життя; підвищення рівня природоохоронної
свідомості населення; виховання патріотизму та розширення краєзнавчого
кругозору місцевих жителів. .
Просування велоквесту здійснюватиметься у соціальних мережах завдяки
таргетованій рекламі, рекламі на власних сторінках та групах організаторів
велоквесту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

70
1. Закон України «Про туризм». Відомості Верховної Ради, 1995 (№
325/95-ВР, зі змінами та доповненнями редакція від 15 січня 2015 року № 124-
VIII.
2. ГОСТ 28681.3-95. Міждержавний стандарт. Туристсько-ескурсійне
обслуговування. Вимоги щодо забезпечення безпеки туристів і екскурсантів.
Дата введення в Україні 1997.01.01.Уніфіковані технології готельних послуг:
Навч. посіб./ За ред. проф. Л. Г. Лук’янова, Т. Т. Дорошенко, І. М. Мініч. К.:
Вища школа, 2017. 237 с.
3. Ангелко І.Н. Сучасний стан та перспективи розвитку туристичної галузі
в Україні. Український соціум, 2019. № 2(49). С. 71–79.
4. Андренко І.Б. Менеджмент готельно-ресторанного господарства :
підручник – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2014. 431 с.
5. Аванесова Г.А. Культурно-дозвільна діяльність: Теорія та практика
організації: навч. Посібник. М.: Аспект Прес, 2006. 236 с.
6. Алексєєва О. В. Подієвий туризм та івент-менеджмент. М.:
підприємництво. 2011. № 6, вип. 2 (186). - С. 167-172.
7. Біркович В. І. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу
регіонів України. Статистика України. Київ, 2018. – 83-86 с.
8. Байлик С. І. Організація анімаційних послуг в туризмі : навч. Посібник –
Харків : ХНАМГ, 2008. 197 с.
9. Беніфанд А. В. Свято: сутність, історія, сучасність, 2016. С. 34.
10. Власова Т. І. Анімаційний менеджмент у туризмі: навч. посібник М.:
Видавничий центр «Академія», 2010. 320 с.
11. Ветитнєв А. М. Курортна справа: навч. Посібник. М.: КНОРУС, 2016. -
528 с
12. Віндюк А. В. Роль дисципліни «Організація спортивної анімації» у
професійній підготовці майбутніх спеціалістів готельно-курортної справи
Вісник ЛНУ ім. Т. Г. Шевченка : Педагогічні науки. – 2019. – №10 173. – С. 5–9.
13. Гаранін Н. І. Менеджмент туристської та готельної анімації: навч.
Посібник. М.: Спорт, 2014. – 128 с.
71
14. Головко О.М. Організація готельного господарства: навч. посіб. Київ:
Кондор, 2012. 57 с.
15. Діяльність підприємств сфери послуг : Статистичний бюлетень. Київ :
Держкомстат України, 2015
16. Економіка підприємства: підручник. ред. С.Ф. Покропивний. 2018. 52 с.
17. Ефремова М. В. Основы технологии туристского бизнеса : учеб.
пособие. М. : Ось 89, 2019. 192 с.
18. Єрошенков І. Н. Культурно-дозвіллєва діяльність в сучасних
умовах. М. : НГІК, 1994. 69 с.
19. Журавльова М. М. Анімація у рекреації туристичної діяльності: курс
лекцій. Іркутськ: ТОВ «Мегапрінт», 2011. 135 с.
20. Заваріка Г.М. Курортна справа: Навчальний посібник. Київ: Центр
учбової літератури, 2019. 41 с.
21. Зорин І.В., Квартальнов В.А. Енциклопедія туризму. М.: Фінанси та
статистика, 2017. 368 с
22. Історія та теорія масових свят: навч. посібник/Н. М. Андрійчук.
Барнаул: АлтГАКІ, 2015. 64 с.
23. Кузик С.П. Географія туризму. К.: Знання, 2018. 38 с.
24. Коробов М.Я. Фінансово – економічний аналіз діяльності підприємств:
навчальний посібник. К.: Знання: КОО, 2016. – 378 с.
25. Котлер Ф., Боуэн Д., Мейкенз Д. Маркетинг. Гостинність і туризм:
Підручник / Пер. с англ. під ред. Р.Б.Новосибірський. М.: 2017. 787 с.
26. Кравець О. М. Оцінка ефективності менеджменту готельної анімації
Економіка та менеджмент : стратегічні імперативи, аналіз тенденцій та
перспективи розвитку : зб. мат. Міжнародної науково-практичної конференції,
5 грудня 2014 року, м. Херсон / Міжнародний університет бізнесу і права.
Херсон : Тімекс, 2014. С. 118–121.
27. Кулі К. Корпоративні заходи, які стали легендою: Детальний посібник з
влаштування успішних корпоративних заходів.М: Фенікс, 2006. 256 с.
72
28. Килимистий С. М. Анімація в туризмі : навч. Посібник. Київ : Вид-во
ФПУ, 2007. 188 с.
29. Кайдалова Л. Г. Психологія спілкування : навч. Посібник. Харків :
НФаУ, 2011. 132 с.
30. Килимистий С. М. Карнавал як складова туристичної анімації.
Туристично- краєзнавчі дослідження : зб. наук. статей. Київ : Вид-во ФПУ,
2015. Вип. 6. 473 с.
31. Карпова Г. А. Економіка сучасного туризму/Г. А. Карпова. - М. - СПб. :
ВТД "Герда", 2001. - 412 с.
32. Кабушкін Н. І. Менеджмент туризму: навч. посібник для вузів. Мінськ:
1999. - 232 с.
33. Лемер С. Мистецтво організації заходів: варто тільки почати!. Ростов н
/ Д: Фенікс, 2016. 288 с.
34. Мальська М.П., В.В. Цибух Основи туристичного бізнесу: навч. К.:
Центр навчальної літератури, 102 с.
35. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч. посіб. – К.: Знання, 2018. 42с.
36. Михасюк І. Р. Державне регулювання економіки: Навчальний
посібник . Львів, 2017. 111 с.
37. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Івент-технології» (для студентів 2-го курсу денної та заочної форм
навчання напрямів підготовки 6.140101 – Готельно-ресторанна справа, 6.140103
– Туризм) / Харків. нац. ун-т. міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова ; уклад. : О. М.
Радіонова. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2015. – 12 с.
38. Мазаєв А. І. Свято як соціально-художнє явище: монографія.М.: Наука,
1978. С. 11
39. Малиновський В.Я. Державне управління: навчальний посібник. - Київ:
Атака, 2003. 576 с.
40. Мариняк, Я. О. Туризмознавство. Вступ до спеціальності :
навчальнометодичний посібник. Тернопіль : Вектор, 2017. 168 с.
73
41. Організація готельного господарства : навч. Посібник. Головко О. М. та
ін. Київ : Кондор, 2011. 410 с.
42. Орлов О. Л. Праздник как историко-культурный феномен. Санкт-
Петербургский гос. ун-т культуры и искусств. СПб : Нестор, 2001. 166 с.
43. Панченко В. А. Туризм. Фінанси та статистика. Львів, 2020. 41 с.
44. Петрова І. В. Дозвілля в зарубіжних країнах : підручник. Київ : Кондор,
2005. 408 с.
45. Папирян Г. А. Маркетинг в туризме. М. : Финансы и статистика, 2001.
160 с.
46. Приезжева Е. М. Социально-культурная анимация в туризме : учебно-
метод. Пособие. М. : РИБ «Турист», 2003. 120 с.
47. Плотникова В. С. Роль анимационной деятельности в формировании
здорового образа жизни подростков и молодежи. Здоровье в школы! –
Петрозаводск : КГПА, 2010. С. 222–227.
49. Пядушкина И. И. Анимация в социально-культурном сервисе и туризме
: учеб. пособие. Иркутск : Изд-во Иркут. гос. ун-та, 2011. 192 с.
50. Роїна О.М. Туристична діяльність. Нормативна база. Київ: КНТ, 2015
51. Стафійчук В. І. Рекреалогія : навч. Посібник. Київ : Альтерпрес, 2006.
264 с.
52. Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності : підручник; за заг. ред. В.
Ф. Орлова. Київ : Грамота, 2016. 264 с.
53. Темный Ю. В. Экономика туризма : ученик. М. : Советский спорт,
2003. 416 с.
54. Федотова Ю. В. Анімаційна діяльність : сутність, особливості та
соціально- економічна ефективність. Глобальні та національні проблеми
економіки. 2016. № 11. С. 530–534.
55. Федорченко В.К. Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців
для сфери туризму Київ, 2017. 108
74
56. Шумович А. В. Великолепные мероприятия : Технология и практика
event- management / А. В. Шумович. – 3-е изд. – М. : Манн, Иванов и Фербер,
2008. – 336 с. – ISBN 978-5-902862-91-8.
57. Ільтьо Т. І. Розвиток та впровадження анімаційної діяльності в
готельному господарстві на українському та світовому ринках [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://global-national.in.ua/archive/6-2015/35.pdf,
58. Килимистий С. М. Сутність анімації в туризмі як культурної практики
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Pkl/2009_25/Kylymystyj_S.M.pdf
59. Стальная В. А. Вопросы классификации в индустрии развлечений
[Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.cfin.ru/press/practical/2008-
09/04.shtml
60. Гарбар Г. А. Підготовка фахівців сфери туризму в ВНЗ України
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tourlib.net/statti_ukr/garbar2.htm,
61. НПАОП 92.7-1.01-06 «Правила будови і безпечної експлуатації
атракціонної техніки», чинний від 01.03.2006 №110 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06, вільний.
62. Дистанційний курс «Організація анімаційних послуг в туризмі»
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://cdo.kname.edu.ua/course/view.pid874
63. Хвостенко Т. Корпоративне свято [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://business-territory.com/articles/korporativne-svyato
64. Виды корпоративных праздников [Электронный ресурс]. – Режим
доступа: http://www.corplife.ru/kind.ph

75

ДОДАТКИ

Додаток А
76

Рисунок А.1 – Ліцензія туристичного агентства «Кам’янка»

Додаток Б
77

Рисунок Б.1 – Туристична карта Черкаської області

Додаток В

78

Рисунок В.1 – Тясминський каньйон

Репозиторій ЧДТУ