Проект готелю 4* на 90 місць

Лихолай, Анастасія Євгеніївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7549
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Чепурда , Лариса Михайлівна	-
dc.contributor.author	Лихолай, Анастасія Євгеніївна	-
dc.date.accessioned	2026-03-10T15:35:43Z	-
dc.date.available	2026-03-10T15:35:43Z	-
dc.date.issued	2023-01	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7549	-
dc.description.abstract	Дипломний проект магістра складається з вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Матеріал викладено на 88 сторінок друкованого тексту і містить 2 рисунки і 32 таблиці. Список використаних джерел включає 50 найменувань. Метою роботи є розробка проекту готелю 4* на 90 місць. Об’єктом дослідження є готель категорії 4* Предметом дослідження є процес проектування засобу розміщення. Аналіз ринку готельних послуг міста Дніпро та дослідження попиту потенціальних відвідувачів показали доцільність проектування готелю даного типу. Було розроблено концепцію закладу та проведено дослідження потенціальних конкурентів, проведено моделювання інфраструктури складової проекту. Також здійснено проектування об’єкту та технології і організація сервісного процесу. Розроблено штатний розпис та раціонально-організаційну структуру підприємства. Було запропоновано об’ємно-планувальні рішення підприємства та заходи щодо охорони праці та техніки безпеки. Розраховано інвестиційні витрати та плановий товарообіг проектованого готелю.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	ПРОЕКТ	uk_UA
dc.subject	ТЕХНОЛОГІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ	uk_UA
dc.subject	ОРГАНІЗАЦІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ	uk_UA
dc.subject	ІНФРАСТРУКТУРА ПРОЕКТУ	uk_UA
dc.subject	КОНЦЕПЦІЯ	uk_UA
dc.subject	ГРУПИ ПРИМІЩЕНЬ	uk_UA
dc.subject	ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА	uk_UA
dc.title	Проект готелю 4* на 90 місць	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	241 Готельно-ресторанна справа (Готельно-ресторанна справа)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Лихолай.pdf Restricted Access		1.16 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
Допущено до захисту 
Завідувач кафедри туризму та 
готельно-ресторанної справи 
_____________ Чепурда Л. М. 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до дипломного проекту 
другого (магістерського) рівня освіти 
на тему: «Проект готелю 4* на 90 місць» 
 
 
 
                                                 Виконала студентка 2 курсу групи МГРС17 
                                                   спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» 
                                                 Лихолай Анастасія Євгеніївна 
                                                 Керівник д.е.н.,проф.. Чепурда Л.М. 
                                                 Рецензент 
         
 
 
 
 
Черкаси 2022 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи 
Освітній рівень: другий (магістерський) 
 
 
    ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                     Завідувач кафедри_______(Чепурда Л.М.) 
                                                      «___» _____________ 202_ року 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
______________________ 
 
1.Тема роботи ___________________________________________________ 
Керівник кваліфікаційної роботи ___________________________________. 
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету 
від «___» _____________ 202__ року № _____________________ 
2. Строк подання студентом дипломного проекту 
_________________________ 
3. Вихідні дані до кваліфікаційної роботи_______________________________ 
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх 
належить розробити)________________________________________________ 
__________________________________________________________________ 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових 
креслень, плакатів) 
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ 
 
 
6. Консультанти розділів роботи 
Розділ Прізвище, Підпис, дата 
ініціали та посада Завдання видав Завдання прийняв 
консультанта 
1    
2    
3    
4    
5    
6    
 
7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 20___ року  
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Назва етапів дипломного проекту Строк Примітка 
 виконання 
 
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
 
Студент                         _____________                         ___________________ 
                                     (підпис)                              (прізвище та ініціали)                                 
 
Керівник кваліфікаційної 
роботи                           _____________                         ___________________ 
                                (підпис)                                  (прізвище та ініціали) 
 
 
РЕФЕРАТ 
 
 
Дипломний проект магістра складається з вступу, 6 розділів, висновків, 
списку використаних літературних джерел та додатків. 
Матеріал викладено на 88 сторінок друкованого тексту і містить 2 
рисунки і 32 таблиці. Список використаних джерел включає 50 найменувань. 
Метою роботи є розробка проекту готелю 4* на 90 місць. 
Об’єктом дослідження є готель категорії 4* 
Предметом дослідження є процес проектування засобу розміщення. 
Аналіз ринку готельних послуг міста Дніпро та дослідження попиту 
потенціальних відвідувачів показали доцільність проектування готелю даного 
типу. 
Було розроблено концепцію закладу та проведено дослідження 
потенціальних конкурентів, проведено моделювання інфраструктури складової 
проекту. 
Також здійснено проектування об’єкту та технології і організація 
сервісного процесу. 
Розроблено штатний розпис та раціонально-організаційну структуру 
підприємства. 
Було запропоновано об’ємно-планувальні рішення підприємства та 
заходи щодо охорони праці та техніки безпеки. 
Розраховано інвестиційні витрати та плановий товарообіг проектованого 
готелю. 
 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПРОЕКТ, ТЕХНОЛОГІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ, 
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА ПРОЕКТУ, 
КОНЦЕПЦІЯ, ГРУПИ ПРИМІЩЕНЬ, ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА. 
 
 
ЗМІСТ 
 
 
Вступ……………………………………………………………………………  
Розділ 1 Обгрунтування концепції………………………………..………….  
1.1 Аналіз ринку послуг ресторанного господарства Дніпропетровської 
області………………………………………………………………………….  
1.2 Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних відвідувачів.....  
1.3 Розробка концепції проектованого готелю…………….……………….  
1.4 Дослідження конкурентів…………………………………………………  
1.5 Розробка стратегії розвитку підприємства………………………………  
Розділ 2 Науково-дослідна частина дипломного проекту ................................  
2.1. Об’єкт, предмет та задачі дослідження ...............................................  
2.2. Аналітичний огляд літератури .............................................................  
2.3. Методи та методологія дослідження ..................................................  
2.4. Результати дослідження та їх обґрунтування .....................................  
2.5. Висновки та рекомендації щодо впровадження ..................................  
Розділ 3 Технологічний розділ……………………………………………….  
3.1 Моделювання інфраструктурної складової проекту……………………  
3.2 Проектування функціональних елементів готелю………………………  
3.3 Технологія і організація обслуговування в готелі………………………  
3.4 Показники експлуатаційної програми готелю…………………………..  
Розділ 4 Організаційний розділ………………………………………………  
4.1 Характеристика основних і додаткових послуг підприємства……….  
4.2 Розробка та характеристика раціональної організації структури 
управління підприємством……………………………………………………  
4.3 Розробка штатного розпису робітників………………………………….  
Розділ 5 Будівельний розділ…….……………………………………………  
5.1 Організація та упорядкування земельної ділянки………………………  
5.2 Розробка об’ємно-планувального рішення підприємства……………...  
5.3 Заходи щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно-гігієнічних 
норм……………………………………………………………………………  
5.4 Протипожежні заходи щодо цивільної оборони………………………..  
Розділ 6 Економічний розділ……...………………………………………….  
6.1 Розрахунок інвестиційних витрат………………………………………..  
6.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства……………...  
Висновки………………………………………………………………………  
Список використаних джерел………………………………………………..  
Додатки………………………………………………………………………..  
 
ВСТУП 
 
 
Сфера надання послуг гостинності є однією з найперспективніших 
секторів туристичного бізнесу, які швидко розвиваються.  
Спеціалізація готельного бізнесу дозволяє краще орієнтуватися на 
певні сегменти споживачів з урахуванням різних ознак. Так, з урахуванням 
цінового рівня, чітко позначилися три сегменти – нижчий (бюджетний), 
середній (економічний) і вищий (люкс). Крім того, сегментація проводиться 
за метою поїздки, віком, родом трудової діяльності споживачів і за іншими 
ознаками.  
Метою даної роботи є розробка нового проекту готелю 4* на 90 місць у 
Дніпропетровській області. 
З поставленої мети випливають наступні завдання: 
– проаналізувати ринок послуг готельного господарства в 
Дніпропетровській області; 
– розробити концепцію проектованого готелю; 
– дослідити конкурентів; 
– розробити стратегію розвитку підприємства; 
– провести аналіз основних економічних показників готелю;   
– провести аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища готельного 
комплексу;   
– провести аналіз структури та організації управління готелю. 
У даній роботі використано такі методи дослідження – метод 
системного аналізу, економіко-статистичні методи, методи порівняльного 
аналізу.  
Дипломна робота складається з вступу, п’яти розділів, висновків, 
графічної частини та списку літератури. 
 
7 
Розділ 1 ОБГРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ 
 
 
1.1 Аналіз ринку послуг готельно господарства Дніпропетровської 
області 
 
Індустрія туризму та гостинності є невід’ємною частиною сфери 
послуг, яка є одним з найважливіших секторів економіки України, що 
динамічно розвиваються у межах сучасної світової економіки. Однією з 
важливих складових індустрії гостинності є засоби розміщення, а саме готелі, 
мотелі та хостели. Туристичне готельне господарство – важлива складова 
сфери послуг України. Його ефективне функціонування є індикатором 
позитивних змін в економіці нашої держави, важливою передумовою 
інтенсифікації міжнародних зв’язків та інтеграції країни у світове 
співтовариство. Пріоритетним напрямком розвитку сфери туристично-
готельних послуг є доведення їх якості до міжнародних стандартів і 
вдосконалення туристичних технологій, впровадження нових видів і форм 
обслуговування, що дозволить в більш повному обсязі задовольнити потреби 
клієнтів. 
За останні 13 років кількість суб’єктів підприємницької діяльності у 
сфері готельного господарства в Дніпровській області в середньому зросла на 
69 %, про що свідчать данні наведені на сайті Головного управління 
статистики у Дніпропетровської області [1]. 
Станом на кінець 2021 року кількість колективних засобів 
розміщування Дніпропетровської області складала 253 одиниці, порівняно з 
2019 роком їх чисельність скоротилась на 12 одиниць, кількість місць в таких 
засобах в 2020 році складала 25,5 тис. одиниць, а кількість розміщених осіб  
418,3 тис. осіб [1]. 
8 
Кількість готелів, які пройшли процедуру категоризації і отримали 
зірки, станом на 01.02.2021 складала 16 одиниць, тобто близько 6 % загальної 
кількості колективних засобів розміщування. Структура готелів за кількістю 
отриманих зірок зображена на рисунок 1.1. 
 
 
 
Рисунок 1.1 – Структура готелів Дніпропетровської області за 
отриманою категорією (станом на 01.02.2021р.) 
 
Як видно з рисунку, найменшу питому вагу складають п’яти зіркові 
готелі – 6 %, доречи в Дніпропетровській області такий готель один 
(«Україна», м. Дніпро), 19 % складають одно зіркові готелі (Будинок артистів 
цирку «Арена», м. Кривий Ріг, готель «Єкатеринославський», м. Дніпро, 
готель «RODINA», м. Кам’янське), однакову кількість складають двох, трьох, 
чотирьох зіркові готелі – 25 %, (по 4 одиниці).  
Двохзіркові готелі – «Хімік», м. Павлоград; «Жовтневий», м. Дніпро; 
«Саксагань», м. Кривий Ріг, Санаторій Дочірнього підприємства «Санаторій 
«Славутич» імені Б. В. Пашковського, м. Верхньодніпровськ.  
9 
Трьохзіркові готелі –  Готель «Цунамі»,  Готель «Асторія», м. Дніпро, 
готель «Центральний», м. Кривий Ріг.  
Чотирьохзіркові готелі – готель «Бартоломео», готель «Рейкарц, «Парк-
готель», готель «АБРІ», м. Дніпро.  
Отже, в територіальному розрізі кількість готелів, що отримали 
сертифікат про підтвердження категорії, розподілено таким чином – 10 
готелів у місті Дніпрі, 3 – у м. Кривому Розі, та по одному у Кам’янському, 
Павлограді та Верхньодніпровську. 
За 2018-2020 рр. підприємствами готельної сфери було обслуговано 
133,3 тис. осіб, з них майже 17 тис. іноземців. Дніпропетровщину відвідали 
громадяни 111 країн світу. Найбільша кількість реєструвалася з Російської 
Федерації – 5,3 тис. осіб, Німеччини – 1,4 тис. та Великобританії – 1 тис. 
Кількість відвідувачів з Польщі, США, Туреччини, Франції та Італії 
коливалася від 364 до 709 осіб [1]. 
Ще два роки тому місто Дніпро відчував гостру нестачу готелів усіх 
рівнів. Відроджуване після довгої депресії готельне господарство ледь 
справлялося зі зростаючими туристичними потоками: завантаження готелів в 
залежності від сезону становила 70 %, а то і 80 %.  
Сьогодні готельний бізнес знаходиться на підйомі. За останній час в 
місті з’явилося 18 невеликих готелів, готельєри взяли курс на розвиток 
готельної інфраструктури та підвищення рівня обслуговування, а через п’ять 
років інвестори обіцяють справжній зорепад. Поки ж, незважаючи на істотні 
зміни, місто потребує якісних готелів, здатних задовольнити запити гостей 
самого різного статусу [2]. 
Аналіз ринку готельного господарства слід розпочинати з аналізу 
макросередовища підприємства (таблиця 1.1). 
 
 
10 
Таблиця 1.1 – Аналіз факторів макросередовища підприємства 
Сфера Фактори 
 Позитивні Негативні 
– зростання доходів населення та – місце розташування в не 
підвищення його купівельної курортному місті; 
спроможності, – економічні кризи. 
Економічна – капіталовкладення інвесторів;, 
– сприятлива ситуація на ринку; 
– зниження процентних ставок на 
банківський кредит 
Політико- –політична стабільність, –впровадження туристичного 
правова –позитивні зміни в законодавстві збору 
– демографічні тенденції, –посилення рівня диференціації 
– традиції та етнічні норми; споживчих запитів та поява 
– зростання числа кваліфікованих вільних ринкових сегментів 
Демографічна фахівців унаслідок підвищеної –зменшення кількості населення в 
уваги молоді до освіти. країні; 
–старіння нації; 
–зміна смаків споживачів. 
– високий рівень культури  
Соціально- населення; 
культурна – значна кількість та концентрація 
культурних пам’яток. 
 
Вдалий вибір місця розташування для готелю є найбільш важливим 
критерієм, так як саме від цього залежить позиціонування на ринку 
готельних послуг, вибір власного кола туристів. Географічне розташування 
готелю повинно бути наближене до об’єктів, що генерують попит на послуги 
розміщення. Оцінку перспективного розташування готелю представлено у 
таблиці 1.3. Але перш за все складемо перелік відповідних рекомендацій у 
відповідності до майбутніх запитів туристів (таблиця 1.2). 
 
Таблиця 1.2 – Джерела інформації та рекреаційна привабливість 
території розміщення готелю 
Фактори переваг прийняття 
Джерела інформації 
рішень 
1 2 
Клімат області помірно континентальний з жарким літом й 
помірно холодною зимою. Середня температура січня –
Природно-рекреаційні 
4...–6 °C, липня +20...+22 °C. Середня річна кількість 
переваги території 
опадів 400–490 мм. Область лежить у посушливій, дуже 
теплій агрокліматичній зоні. 
11 
Продовження таблиці 1.2 
1 2 
с. Старі Кодаки (Фортеця Кодак), с. Сурсько–Литовське 
Історико-культурні 
(Народний меморіальний художній музей), м. Підгорне 
маршрути 
(Народний історико-краєзнавчий музей) 
Монастирський острів, Катеринославський бульвар, Центр 
«Менора» (найбільший єврейський центр у світі), парк 
Об’єкти туристичного Глоби (заснований наприкінці 18 століття), 
показу Історичний музей Яворницького, Аерокосмічний музей, 
Будинок органної та камерної музики, набережна 
(вважається найдовшою в Європі, близько 30 км) 
 
Таблиця 1.3 – Характеристика об’єктів що генерують попит на послуги 
розміщення 
№ Відстань до Туристичний 
Назва об’єкту Адреса проектованого потік 
закладу, км (основний) 
1 Селище Старі 1600 
Аеропорт 16,1 км 
Кодаки 
2 Площа Вокзальна, 2300 
Залізничний вокзал 5,6 км 
11 
3 Проспект Карла 1750 
Центр міста 1,6 км 
Маркса 
4 Вул. Набережна 2500 
Бізнес центр «Куб» 1 км 
перемоги, 266 
 
Важливою складовою туристичного потенціалу Дніпропетровської 
області є спрямованість туристичних потоків та розвиток окремих видів 
туризму (таблиця 1.4). 
 
Таблиця 1.4 – Динаміка туристичних потоків Дніпропетровської 
області за 2016–2020 роки 
Одиниці 
Показники 2016 2017 2018 2019 2020 
виміру 
Загальний обсяг 81249 56803 46121 57770 75526 
Осіб 
туристичного потоку 
Кількість внутрішніх 12712 7263 7195 7776 7482 
Осіб 
туристів 
Кількість іноземців Осіб 28 – – – 1 
Туристи–українці, що 68504 49540 38926 49994 68043 
Осіб 
виїхали за кордон 
Кількість екскурсантів Осіб 2152 845 1015 1605 2300 
12 
Недосконалість системи туристичної статистики України, відсутність 
сателітних рахунків і приховування підприємствами реальних даних не 
дозволяють точно оцінити туристичний потік до м. Дніпра. Нині статистичне 
спостереження в туризмі ведеться на основі даних статистичної звітності 
туристичних підприємств і закладів короткострокового розміщення (ЗКР). За 
даними головного управління статистики в Дніпропетровській області 
чисельність внутрішніх туристів, що були обслуговані туристичними 
підприємствами, є доволі низькою та нестабільною. 
Разом з тим, статистика чисельності обслугованих у ЗКР міста показує 
позитивну динаміку цього показника упродовж останніх трьох років. Можна 
припустити, що ця статистика відбиває як мінімум 70 % від загальної 
кількості розміщених у закладах короткострокового розміщення. Оскільки 
показники чисельності обслугованих туристичними підприємствами міста є 
значно нижчими і мають нестабільну динаміку, це дозволяє припустити 
повну невідповідність поданих даних реальній ситуації. 
Отже, проведене дослідження показало, що будівництво готелів стає 
пріоритетним напрямком на ринку сервісних послуг. Якщо врахувати, що в 
стадії проектування і будівництва зараз знаходиться ряд проектів, різних за 
форматом та рівнем передбачуваної зірковості, то ситуація на 
дніпропетровському готельному ринку може кардинально змінитися в 
найближчі 5 років. 
В даний час розвиток індустрії готельно-ресторанного бізнесу в Україні 
гальмується низкою зовнішніх і внутрішніх факторів, одним з яких є 
зниження рівня доходів українських споживачів також обмежує попит на 
дорогі готельні номери.  
У рамках регіональних програм розвитку туристичної сфери 
Дніпропетровщини та України в цілому, влада повинна створювати 
комфортні умови роботи для підприємств, сприяти залученню інвестицій у 
розвиток матеріально - технічної бази підприємств туристичної та курортної 
13 
індустрії, впровадженню новітніх технологій управління та функціонування 
індустрії туризму.  
Враховуючи високі вимоги гостей до проживання та обслуговування, 
3-зіркові готелі будуть користуватися великою популярністю, їх будівництво 
мені здається перспективним. Сьогодні вкладати гроші в готельну сферу 
вигідно, головне – забезпечити високий рівень сервісу. 
 
1.2 Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів 
 
В нинішній час готельний бізнес є найважливішим елементом 
соціальної сфери, який водночас відіграє важливу роль у підвищенні 
ефективного громадського виробництва та відповідає росту життєвого рівня 
населення.  
Дніпропетровська область має достатньо великий туристично-
рекреаційний потенціал: 
– природні можливості області, яка знаходиться на кордоні змішаних 
лісів та степової зони, і унікальні водні ресурси; 
– культурно-історичну спадщину; 
– етнографічно-культурний потенціал (народні промисли та ремесла). 
В області 114 природно-заповідних територій і об’єктів, у тому числі 
15 заказників державного значення та 33 місцевого значення, 51 пам’ятка 
природи, 8 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 3 заповідні 
урочища. На її території розташовані 84 готелі, 130 баз відпочинку. 
У регіоні зареєстровано понад 240 туристичних організацій, з яких 
близько 200 працюють у сфері міжнародного туризму. 
Тому саме зараз у пік розвитку готельного бізнесу регіону і виникає 
потреба у вдосконаленні видів готельних послуг, які надаються споживачам. 
Прорив у розвитку готельного бізнесу експерти пов’язують із 
зростанням ділового туризму – як внутрішнього, так і зовнішнього, що, в 
14 
свою чергу, обумовлено бізнес-привабливістю Дніпропетровська як 
індустріального центру, де зосереджені великі грошові потоки.  
Сьогодні майже 60-70% відвідувачів міста – це бізнесмени, 
представники ділових кіл. Якщо в 2019 році кількість всіх 
постояльців дніпропетровських готелів становило близько 132 тис., з них 
17 тис. – іноземці, то в 2020 році – близько 144 тис., з них близько 20 тис. – 
іноземці. Загальний приплив туристів в Дніпропетровськ з кожним роком 
збільшується приблизно на 25%. 
Цілком очевидно, що 2500 місць, якими сьогодні мають міські готелі, 
не в змозі задовольнити зростаючий попит. А це означає, що готельне 
господарство потребує збільшення кількості готелів, особливо з номерним 
фондом від 60 до 120 одиниць.  
У зв’язку із збільшеною діловою активністю особливо не вистачає 3–4 
зіркових готелів до 100 номерів, з конференц-залами, номерами з окремими 
кабінетами, кімнатами для охорони. Будівництво 2-3-х готелів такого класу 
знизило б гостроту проблеми при розселенні досить представницьких 
офіційних делегацій.  
Приміром, такі 4-зіркові готелі, як «Парк-Готель», «Європейська», що 
вважаються бізнес-центрами, розташовують невеликою кількістю номерів. 
До того ж у «Парк-Готелі» всі номери 1-кімнатні [4]. 
Незважаючи на те, що в багатьох готелях підвищується якість 
обслуговування, розширюється обов’язкова супутня інфраструктура, а 
басейнами, розкішними SPA-центрами і навіть катанням на яхтах вже нікого 
не здивуєш, рівень оснащеності готелів і комфортність проживання далеко не 
на висоті. Це не приховують і самі готельєри. 
 Якщо в 5-4 зіркових готелях рівень обслуговування і проживання вже 
наближений до європейських зразків, то в сегменті 2-3 зіркових готелів 
ситуація, м’яко кажучи, залишає бажати кращого. Ціни ж у готелях всіх 
категорій дуже високі.  
15 
Тим часом у Європі за $70-80 можна оселитися в пристойному номері з 
гідним обслуговуванням. У нас же на ці гроші можна розраховувати на 
мінімум сервісу. На думку готельєрів, відсутність серйозної конкуренції на 
ринку, а також брак номерного фонду у зв’язку зі зростаючим потоком 
приїжджих змушують тримати ціни на досить високому рівні. До того ж вони 
не стоять на місці. У порівнянні з минулим роком номери в переважній 
більшості готелів подорожчали на 10-20 % [5]. 
Постійно збільшується туристичний потік, зростання економічного 
потенціалу Дніпропетровська та його офіційне визнання як ділового центру 
України відкривають перед мегаполісом великі перспективи. 
Для визначення уподобань потенційних клієнтів було проведено 
інтернет-анкетування. В анкетуванні взяли учась 900 осіб. Результати 
анкетування наведені в додатку А. 
Отже, у Дніпропетровську дуже мало готелів високого класу. У 
більшості – все стандартно, без вишуканості, і немає тієї родзинки, яка б 
визначала обличчя того чи іншого готелю. До того ж рівень обслуговування 
ще далекий від європейських зразків.  
 
1.3 Розробка концепції проектованого закладу 
 
Готель «Grand Plaza» буде розташований по вулиці Січеславська 
набережна, 17. Місце розташування є вдалим, оскільки біля готелю хороша 
транспортна роз’язка, гості зможуть з легкістю добратися до готелю на 
метро, автобусі або таксі. 
Будівля буде виконана в стилі лофт із цегли та бетону. сегмент 
відвідувачів, на розміщення яких орієнтується готель – туристи, що 
відвідують місто з діловою метою. Номерний фонд готелю складатиметься із 
50 комфортабельних номерів категорії «Апартемент», «Люкс» та «Стандарт». 
Максимальна місткість проектованого готелю – 90 місць. Готель 
16 
пропонуватиме широкий асортимент додатковіх послуг. Також планується 
застосовуванняя гнучкої цінової політики та програм лояльності для 
постійних відвідувачав. 
Концепція підприємства готельного господарства розроблена з 
урахуванням факторів, що детально дослідженні і наведена у таблиці 1.5. 
 
Таблиця 1.5 – Концепція готелю 
Ознаки концепції Характеристика 
1 2 
Назва готелю Grand Plaza 
м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, 17 
Місце розміщення та поштова тел..: +38 (063) 472 93 87 
адреса email: [email protected] 
website: www.gp.com.ua 
Підпорядкованість Приватне підприємство 
Відстань від: 
Відстань від засобів метро – 8 хв;  
прибуття/вибуття аеропорт – 19 хв;  
залізничний вокзал – 8 хв. 
Засоби сполучення Метро, автобус, таксі 
Споруда готелю та дизайнерський Будівля виконана в стилі лофт із цегли та бетону 
стиль 
Рівень комфорту 3* 
Кількість номерів в т.ч: 50 
Апартаменти 2 
Люкс 2 
Номер І категорії (одномісний) 10 
Номер І категорії (двомісний) 36 
Кількість місць в готелі 85 
Спеціалізація готелю Бізнес-готель 
Вітчизняні та іноземні туристи з середніми та 
Контингент споживачів 
високими доходами 
Послуга Будильник 
Трансфер 
Замовлення і доставка квитків на різні види 
транспорту 
Послуги хімчистки 
Асортимент додаткових послуг 
VIP – обслуговування в аеропорту 
Безкоштовний інтернет 
Бізнес-послуги: 
Ксерокс, сканер, конференц-зала 
Отримання і відправка електронної пошти 
 
17 
Продовження таблиці 1.2 
1 2 
1. Бізнес-пакет: 
При бронювання номерів категорії люкс не менше 
ніж на 2 доби – знижка 10% 
У пакет входить: 
Безкоштовний трансфер з місця прибуття гостя; 
Цілодобовий доступ у мережу Інтернет; 
Концепція просування послуг 
10-ти відсоткова знижка в ресторані. 
2. Пакет вихідного дня: 
При бронюванні номерів не менше ніж на 2 доби з 
п’ятниці по понеділок надається спеціальна знижка у 
розмірі 25% на проживання. Знижка поширюється на 
аномери категорії люкс та стандарт. 
Гнучка цінова політика. Програма лояльності 
Цінова концепція 
постійним споживачам. 
 
Розроблена концепція проектованого готелю дасть можливість 
завоювати свою частку ринку та закріпитися на ньому. 
 
1.4 Дослідження конкурентів 
 
Для оцінки конкурентоспроможності готельного підприємства 
необхідно проаналізувати основних конкурентів, які застосовують схожі 
конкурентні стратегії та мають близькі ринкові позиції ( таблиця 1.6). 
В ході дослідження було обрано чотири основні конкурента, це готель 
«Менора», готель «Надія», готель «Дніпро» та готель «Бізнес апартаменти». 
 
Таблиця 1.6 – Характеристика основних конкурентів підприємства 
Назва готельного підприємства 
№ Характерис-
Готель Готель Готель Готель «Бізнес 
п/п тика 
«Менора» «Надія» «Дніпро» апартаменти» 
1 2 3 4 5 6 
Форма Приватне Приватне Приватне Приватне 
1 
власності підприємство підприємство підприємство підприємство 
Вул. Вул. Вул. 
Місце Вул. Шалом-
2 Січеславська Січеславська Старокозацька 
розташування Алейхема 4/26 
набережна 16 набережна 33 5 
Категорія 
3 4* 3* 3* 3* 
готелю 
Кількість 
4 82 14 310 30 
номерів 
18 
Продовження таблиці 1.6 
1 2 3 4 5 6 
Кількість 
5 5 2 11 3 
поверхів 
Цільовий Вітчизняні та Вітчизняні та Вітчизняняі та Вітчизняні та 
6 сегмент іноземні іноземні іноземні іноземні 
споживачів туристи туристи туристи туристи 
 
Стандарт 
Стандарт, 
«Классик», 
Характеристика Делюкс, Люкс, Стандарт, 
Стандарт Стандарт, 
8 номерного Апартаменти, Люкст, 
«Бизнес», Делюкс, Люкс 
фонду Президентськи Апартамети 
 Люкс, 
й 
«Президентск
ий» Люкс 
 
Кожен конкурент може мати певні конкурентні переваги. Конкурентна 
перевага готельного підприємства – це ті характеристики, властивості 
готельних послуг, які створюють для готелю визначену перевагу над своїми 
прямими конкурентами. Вони можуть бути різними та характеризувати як 
основні послуги (розміщення, харчування), так і додаткові послуги, що 
доповнюють базові, організацію та технологію обслуговування, форми збуту 
та продажу, які є специфічними для конкретного готелю.  
Для проведення порівняльного аналізу діяльності готелю з 
потенційними конкурентами необхідно вибрати кількісні та якісні показники, 
що характеризують підприємство і є вирішальними у виборі споживачем 
послуг саме цього готельного комплексу. До таких критеріїв перш за все 
можна віднести ціну номеру, категорію засобу розміщення, розташування 
об’єкту, наявність додаткових послуг, якість обслуговування, імідж та інші, 
що свідчать про їх конкурентну перевагу. 
Послідовність аналізу наступна:  
– визначаємо 4 найбільш важливих конкурентних переваг (КП) 
готельного підприємства (таблиця 1.7);  
19 
– позиція кожного конкурента по окремій КП оцінюється експертним 
шляхом;  
– для кожної конкурентної переваги визначається її питома вага 
виходячи із значущості, а сума всіх ваг по виведеним КП = 1 ( таблиця 1.8);  
– визначається зважена загальна оцінка якості кожного конкурента;  
– оцінюється в балах кількісний показник (середня ціна номеру);  
– визначаються відносні якісні і кількісні показники шляхом їх 
порівняння ( таблиця 1.9);  
– визначається інтегральний показник конкурентоспроможності 
підприємства шляхом врахування сукупного впливу кількісного та якісного 
показників. 
 
Таблиця 1.7 – Вихідні данні для оцінки конкурентів готелю 
Готельні підприємства 
Характеристика Готель Готель Готель «Бізнес 
Готель «Надія» 
«Менора» «Дніпро» апартаменти» 
Середня ціна 
1800 1500 800 1300 
номеру, грн 
Категорія 
засобу 4 3 3 3 
розміщення 
Розташування 3 4 4 2 
Наявність 
додаткових 4 3 1 2 
послуг 
Якість 
4 3 1 3 
обслуговування 
Імідж 4 3 2 3 
 
Таблиця 1.8 – Балова оцінка конкурентів готелю 
Готельні підприємства 
Коефіцієнт 
Показники Готель 
вагомості Готель Готель Готель 
«Бізнес 
«Менора» «Надія» «Дніпро» 
апартаменти» 
1 2 3 4 5 6 
Середня оцінка 
 2,22 2,66 5 3,07 
номеру 
Категорія 
засобу 0,1 0,4 0,3 0,3 0,3 
розміщення 
20 
Продовження таблиці 1.8 
1 2 3 4 5 6 
Розташування 0,2 0,6 0,8 0,8 0,4 
Наявність 
додаткових 0,18 0,72 0,54 0,18 0,36 
послуг 
Якість 
0,3 1,2 0,9 0,3 0,6 
обслуговування 
Імідж 0,22 0,88 0,66 0,44 0,66 
Результат: 1,0 3,8 3.2 2,02 2,32 
 
1. Найдешевша середня ціна номеру (Вмін) оцінюється 5-ма балами, 
інші (Ві) розраховуються за формулою:  
Бі= Вмін/Ві х5= 1500/1680х5=4,46 
 2.  Зважена балова оцінка показника розраховується шляхом множення 
оцінки, виставленої експертами (таблиця 1.6) , на коефіцієнт вагомості:  
3 х 0,1 = 0,3 бала. 
3. Питома вага показника залежить від його важливості, а також 
кількості показників. Сума ваг всіх показників дорівнює 1. 
 
Таблиця 1.9 – Інтегральнаоцінка конкурентів готелю 
Готелні підприємства 
Відносні 
Готель Готель Готель «Бізнес 
показники Готель «Надія» 
«Менора» «Дніпро» апартаменти» 
Кількісний 0,440 0,532 1,000 0,614 
Якісний 0,883 0,744 0,469 0,539 
Інтегральний 0,8 0,72 0,55 0,67 
 
1. Для визначення відносного кількісного показника (Пк) кожний з 
кількісних показників, що оцінені в балах в  таблиці 1.8, ділимо на 
максимальний бал (5) :  
4,46 / 5 = 0,892. 
2. При розрахунку відносного якісного показника (Пя) визначають 
найбільший показник – 4,3, на який ділять кожний зважений якісний 
показник:  
21 
3 / 4,3 = 0,698. 
3. Інтегральний показник розраховують за формулою :  
I = √ Пк х Пя = √ 0,892 х 0,698 = 0,789. 
Аналіз одержаних даних дозволяє зробити висновок, що при оцінці 
конкурентоспроможності підприємства цим методом важливе значення має 
не тільки якість послуг, але і їх ціна. Порівняння інтегральних оцінок 
підприємств дає можливість визначити конкурентоспроможність готельного 
комплексу та його найближчих конкурентів. Чим ближчий інтегральний 
показник до одиниці, тим вище конкурентоспроможність підприємства.  
При розробці концептуальних засад діяльності підприємства слід 
орієнтуватися на конкурентів, які займають кращі позиції на конкурентному 
ринку, детально проаналізувати їх товарну, цінову, комунікаційну політику 
тощо. 
 
1.5 Розробка стратегії розвитку підприємства 
 
Метою діяльності проектованого готелю є одержання найвищого 
прибутку при мінімальних витратах, а також реалізація якісних та надійних 
товарів, високий рівень сервісу та задоволення потреб споживачів. 
Місія проекту – будівництво засобу розмішення типу «готель» та, в 
майбутньому, надання готельних послуг. 
Відкриття бізнес-готелю є інвестиційно привабливим. Інвестиційна 
привабливість відкриття даного бізнесу обґрунтовується тим, що в даному 
регіоні багато бізнес-центрів і великий відсоток гостей міста приїжджають 
саме в ділових цілях, хоча в регіоні багато готелів, але не всі пропонують 
вишуканий сервіс за помірну ціну. Використовуючи концепцію соціального 
маркетингу компанія забезпечить потреби клієнтів та надасть соціальний 
ефект. 
Для того, щоб отримувати постійний прибуток готель повинен буде 
приймати відвідувачів, надавати їм максимально можливі умови відпочинку, 
22 
якість і комфорт, та реалізовувати дану послугу за доволі помірними цінами. 
Так встановлюючи ціни на номери ми керуватимемось стратегією підвищеної 
цінності, тобто встановимо низькі ціни на послуги високої якості. 
Вартість номерів визначатиметься безпосередню від умов, що 
надаються. Так всі номери будуть поділені на одномісні, двохмісні з двома 
однос Замовляти номери можна буде як безпосередньо перед поселенням так 
і завчасно. На перших етапах розвитку послуга бронювання номерів 
надаватиметься безкоштовно. 
Також будуть розглянуті пропозиції що до здачі в оренду окремих 
кімнат, знімання кімнат протягом тривалого періоду за певними знижками. 
Та звичайно знижки для постійних клієнтів. 
Спочатку розглянемо SWOT-аналіз проектованого готелю 
(таблиця 1.10). 
 
Таблиця 1.10 – SWOT-аналіз готелю «Grand Plaza» 
Можливості Загрози 
Розширення асортименту послуг в Поява на ринку конкурентів і в результаті 
процесі діяльності. цього зменшення прибутковості. 
Можливість надання якісного На даний вид діяльності значний вплив окрім 
відпочинку, завдяки комфортабельним якості послуг, має їх вартість.  
умовам 
Сильні сторони Слабкі сторони 
Послуги, що будуть надаватися Будівництво приміщення готелю, його 
дозволять підняти рівень розвитку оснащення є дорогим. 
міста, його ділової частина. Окупність проекту передбачається через 3 
Вигідне розташування. роки.  
Ціни на послуги будуть помірними. 
Надання клієнтам знижок постійним 
клієнтам, при бронюванні кількох 
номерів одночасно.  
 
Для вибору та обґрунтування конкурентної стратегії діяльності 
доцільно застосувати стратегію диференціації, що дозволить розвинути 
сильні сторони та здобути конкурентну перевагу. Дана стратегія дасть змогу 
створити певний імідж готелю, та послугам що будуть надаватись. 
На початку діяльності буде встановлена знижка 5%, пізніше 
проводитимуться знижки постійним клієнтам та при комплексному 
23 
бронюванні. Цей вибір можна обґрунтувати, здійснивши сегментацію ринку 
(таблиця 1.11). 
 
Таблиця 1.11 – Сигментація ринку 
Комуніка-
Функціональні ційно- Фінансові 
Потреби 
промоційні 
 
 
 Знижка 5% Знижки 
 Ціна Якість на початку постійним 
Групи клієнтів діяльності клієнтам 
1. Жінки:     
15-35 років Х Х Х Х 
після 35 років X O X О 
2. Чоловіки:     
15-35 років X Х X X 
після 35 років X Х О О 
 
де Х – реально існуючий сегмент; О – частковий сегмент. 
Ціни на товари будуть помірними. Однак, поряд з цим буде 
застосовуватись система знижок: 
– знижка 10% на послуги на початковому етапі діяльності готелю; 
– знижки постійним клієнтам в розмірі 15 %; 
– знижка при бронюванні номерів не менше ніж на 2 доби з п’ятниці 
по понеділо  розмірі 25% на проживання. Знижка поширюється на аномери 
категорії люкс та стандарт. 
Таким чином, на першому етапі провадження діяльності буде 
залучатися та формуватися цільовий сегмент відвідувачів. 
 
 
24 
Розділ 2 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ 
 
 
2.1. Об’єкт, предмет та задачі дослідження 
 
Метою дипломного проекту є обґрунтування теоретичних та практичних 
аспектів проектування готелю 4 зірки на 90 місць, розробка методичних основ 
ефективного управління та теоретичне обґрунтування наукових підходів до 
управління підприємством готельного господарства різних форм 
господарювання, насамперед – бізнес-готелем. В процесі дослідження  
вирішені наступні задачі: 
‒ проведено всебічний аналіз сучасного стану готельного господарства в 
Дніпропетровській області; 
‒ вивчено організаційні, економічні, правові передумови розвитку 
готельного господарства вмісті та області. 
‒ проведено аналіз конкурентоспроможності  готелю з іншими бізнес-
готелями міста. 
Об'єкт дослідження: бізнес-готель у місті Дніпропетровськ . 
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні 
питання практики будівництва підприємства готельного господарства та його 
подальший розвиток. 
Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дипломної 
роботи складає синтез загальнонаукових та емпіричних прийомів економічних 
наук, зокрема: системного аналізу, групувань, експертних оцінок, статистичних 
та соціологічних досліджень, анкетування. 
Емпіричною базою дипломної роботи є результати конкретних 
економічних досліджень, вітчизняний та зарубіжний досвід управління 
підприємствами готельного господарства різних форм господарювання. 
25 
Інформаційною базою є законодавчі та нормативні акти, монографічні та 
періодичні українські та зарубіжні видання, фінансова звітність. 
 
2.2. Аналітичний огляд літератури 
 
Спираючись на список використаної літератури в ході виконання 
дипломного проекту будівництва 4-ох зіркового готелю на 90 місць можна 
розглянути кілька основних джерел та дати їм характеристику. 
У книзі П’ятницької  «Проектування підприємств готельно-ресторанного 
господарства» розкрито теоретичні та практичні рекомендації щодо виконання 
дипломного проекту. Наведено методики галузевого аналізу, проектування 
підприємств готельно-ресторанного бізнесу, розрахунку обсягів реалізації 
готельно-ресторанного продукту, забезпечення підприємства матеріальними, 
трудовими і фінансовими ресурсами, формування організаційної структури 
управління, економічного обґрунтування прийнятих рішень. Навчальний 
посібник призначений для студентів , які навчаються за напрямом 14010101 
«Готельна і ресторанна справа», а також може бути корисним викладачам, 
спеціалістам-практикам. 
Навчальний посібник «Курсове проектування  об’єктів готельно-
ресторанного господарства» містить теоретичні та практичні рекомендації 
щодо виконання курсового проекту. Наведені методики розробки 
концептуальних засад та визначення обсягу основних та додаткових послуг в 
підприємствах готельно-ресторанного господарства, проектування підприємств 
готельно-ресторанного бізнесу, ресурсного забезпечення випуску продукції та 
надання  
послуг, розрахунку кошторису будівництва і ефективності використання 
основних фондів.  
У книзі Мазаракі «Проектування готелів» наведено загальні положення 
до проектування готелів та порядок розроблення розділів (інженерно-
26 
технологічного, архітектурно-будівельного, організаційно-економічного та 
розвитку проекту) для написання дипломного магістерського проекту. Для 
студентів вищих навчальних закладів, коледжів, комерційних училищ, що 
здійснюють підготовку спеціалістів з готельної і ресторанної справи, а також 
фахівців- практиків, які розроблюють проектну документацію щодо створення 
нових, реконструкції і технічного переоснащення діючих об’єктів готельно-
ресторанного господарства. 
У посібнику Роглєва Христо Йосиповича «Основи готельного 
менеджменту» систематизовані і викладені теоретичні, методичні і практичні 
питання управління сучасним готелем. Простежено історію управління 
готелями, висвітлено основний понятійний апарат, докладно досліджено 
сучасні функції управління і системи обслуговування в готелі.  
У розділах посібника, присвячених функціональному менеджменту, 
досліджуються комплексні менеджерські функції і бізнес-процеси в готелі. 
Наведено велику бібліографію.  
Посібник призначений для студентів та аспірантів вузів, учених і 
фахівців з менеджменту й маркетингу, науковців і підприємців. 
 
2.3. Методи та методологія дослідження 
 
Методика визначення рівня розвитку готельного господарства в розрізі 
регіонів включає визначення рівня розвитку за трьома ознаками: 
‒ рівень споживання послуг готельного господарства; 
‒ рівень зайнятості в готельному господарстві;  
‒ рівень розвитку потужностей готельної мережі.  
Кожен з рівнів визначається за кількісними показниками, які в суспільно-
географічних дослідженнях використовуються при аналізі динаміки процесів, 
зокрема, процесу розвитку потужностей готельної мережі, процесу споживання 
готельних послуг, процесу забезпечення галузі кадрами. При визначенні 
27 
динаміки мають місце такі характеристики, як темпи зростання, а механізм 
розвитку можна пояснити, проаналізувавши варіаційно-динамічні ряди 
кожного з показників, або показник рівня розвитку галузі. 
Методика дослідження – це сукупність спеціально підібраних методів з 
метою практичного чи теоретичного пізнання дійсності. Методи поділяють на 
загальнонаукові, конкретно-наукові та спеціальні. Більшість методів 
дослідження готельної сфери є загально- та конкретно-науковими.  
Методологічною основою дослідження є вивчення бізнес-готелів як виду 
засобів розміщення. 
У дослідженні при зборі та обробці інформації застосовувались 
літературний, описовий, нормативний, статистичний, візуальний 
(спостереження), польових досліджень, описовий, картографічний, 
математичний, економічний методи, на яких і базується методика суспільно-
географічного дослідження. Методика суспільно-географічного дослідження 
готельного господарства ґрунтується на системному та процесуальному 
підходах. 
 Системний підхід і його основний метод – системно-структурний аналіз, 
який передбачає визначення кінцевого елемента об’єкта дослідження, його 
атрибутів та зв’язків. Процесуальний підхід і його основний метод – метод 
часових зрізів – передбачають визначення та обґрунтування системи часових 
зрізів, за допомогою яких може бути розкритий механізм регіональних 
зрушень у розвитку готельного господарства. Поєднання цих двох підходів 
дозволяє розглядати об’єкт як цілісне утворення взаємопов’язаних та 
взаємодіючих елементів, розвиток яких в часі та просторі проявляється в 
регіональних зрушеннях і закріплюється механізмом територіальної 
організації.  
Елементом готельного господарства як системи є підприємство, що надає 
послуги розміщення та низку додаткових послуг тимчасовим відвідувачам за 
заздалегідь визначену плату, які сприяють їх безпечному та комфортному 
28 
перебуванню поза постійним місцем проживання. Ці підприємства пов’язані 
між собою речовими, інформаційними та організаційно-управлінськими 
зв’язками.  
Готельне господарство як система характерезується такими атрибутами: 
змістовність, структурованість, територіальність, динамічність, 
функціональність, взаємозв’язність. Функціональність готельного господарства 
як системи визначається його призначенням: надання послуг тимчасовим 
відвідувачам (подорожуючим) у відповідності до умов і рівня розвитку ринку 
готельних послуг. Взаємозв’язок і взаємодія елементів підприємств у межах 
готельного кластера та індустрії туризму регламентують місце готельного 
господарства. 
Ознаками змістовності системи є кількість, якість та міра. 
Структурованість визначається характером та стійкістю відносин між 
елементами. Однією з ознак структурованості може розглядатись 
територіальність з такими її характеристиками, як розподіл (концентрація, 
диференціація), малюнок (композиція, диспозиція), інтенсивність. 
 Динамічність системи є її розвитком і змінами в часі й просторі. Саме 
вона покладена в основу визначення та обґрунтування процесу регіональних 
змін у розвитку готельного господарства. На основі аналізу динаміки 
регіонального процесу розвитку готельного господарства пропонується його 
хронологічна структуризація: визначаються часові зрізи як етапи, найбільш 
характерні для процесу розвитку системи в цілому, виходячи з її 
функціонального призначення. Тривалість етапів залежить від аналітичного 
періоду.  
Аналітичним періодом розвитку готельного господарства є історичний 
період, відображений в історії розвитку даного виду діяльності на теренах 
України, зафіксований у різноманітних джерелах. Етапи на основі того ж 
критерію динамічності, але вже з урахуванням дрібних флуктуацій в 
29 
організаційно-управлінській, територіальній та компонентній структурі, рівнів 
розвитку та його регіональних відмінностей, поділяються на періоди. 
 
2.4. Результати дослідження та їх обґрунтування 
 
В ході дослідження охарактеризовано проблеми і перспективи розвитку 
сучасного готельного бізнесу на сучасному етапі. Розкрито значення 
впровадження інновацій на підприємствах готельного бізнесу. Досліджено 
перспективи розвитку готелів формату «бізнес-готель» готельного бізнесу. 
Проведено аналіз європейського і українського досвіду функціонування даних 
готелів, перспективи використання інноваційних засобів залучення і утримання 
клієнтів. Висвітлено конкурентоспроможність і унікальність бізнес-готелів 
міста. Визначено сегмент ринку, на який розраховані послуги, а також переваги 
в використанні сучасних дизайнерських рішень в інтер’єрі номерного фонду. 
 
2.5. Висновки та рекомендації щодо впровадження 
 
Наукові результати ‒ це нові знання, отримані в процесі виконання 
дипломної роботи. Вони повинні відповідати таким вимогам, як: 
‒ актуальність на даний період розвитку науки і практики; 
‒ новизна: вперше отримані, розвинуті, розроблені; 
‒ практичне значення, використання в професійній роботі фахівця; 
‒ достовірність;  
‒ коректність використання математичних моделей, формул; 
‒ точність виконання розрахунків; 
‒ повторюваність в процесі експерименту; 
‒ однозначність формувань. 
Інноваційні процеси – невід’ємна риса сучасного бізнесу. Деякі нові 
ідеї готельєрів здатні з часом перетворитися на доволі розповсюджену 
30 
сервісну послугу, покласти початок певному тренду в готельному бізнесі. 
Популярність бізнес-готелів примусила звернути на цей готельний формат 
увагу відомих готельєрів світу. З кожним роком такі готелі стають все 
популярнішими серед туристів і бізнесменів. Переваг у них справді чимало, у 
зв’язку з чим великі готельні оператори намагаються заповнити і цю нішу. 
Сьогодні оцінка індивідуальності і комфортабельності готелю вже не 
обмежується лаконічною характеристикою «п’ять зірок». Найдорожчі і 
найцікавіші готелі – це бізнес-готелі 3 зірок, спроектовані кожний зі своєю 
унікальною особливістю. 
Той факт, що такий готельний формат, як бізнес-готель, приваблює все 
більше і більше уваги із боку інвесторів, дозволяє зробити висновок щодо 
зміни пріоритетів у свідомості споживачів. Сьогодні готель є не просто 
місцем тимчасової зупинки, він замінює постояльцю дім і має відповідати 
уявленням про нього. Бізнес-готелі – це майбутнє, яке створюється сьогодні. 
Так, у них, як правило, не передбачений значний спектр додаткових послуг, 
але висококласний і якісний сервіс, домашній затишок й індивідуальний 
підхід до гостей формують атмосферу, яка сприятиме, аби кожний відвідувач 
відчув моменти надзвичайного захоплення, аби перетворити їх на незабутні 
спогади. 
 
31 
Розділ 3 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ 
 
 
3.1 Моделювання інфраструктурної складової проекту 
 
Інфраструктура проектованого готелю категорії 4* представлена у 
таблиці 3.1. 
 
Таблиця 3.1 – Склад інфраструктури готельного підприємства 
Об’єкт 
Опис об’єкта інфраструктури 
інфраструктури 
Номерний фонд 
До складу номерного фонду входять 50 номерів з загальною місткістю 90 місць. 
Представлений номерами: Апартаменти, Люкс, Номер І категорії (одномісний), Номер І 
категорії (двомісний). 
Номер, який складається з двох житлових кімнат: одна вітальня, в 
яких передбачено міні–бари і міні–сейфи; одна спальна кімнат з 
автономними санвузлами, до складу яких входить біде; один 
Апартаменти 
робочий кабінет; невелика кухня з їдальнею; хол або передпокій, 
що має один або два санвузли. Усі приміщення обладнано 
високоякісними і комфортабельними гарнітурами в одному стилі. 
Номер, який має декілька кімнат (спальня, кабінет, вітальня), 
передпокій і санвузол. Усі приміщення обладнано високоякісними 
Люкс 
гарнітурними меблями, санвузли – доброякісним сантехнічним 
приладдям. 
Однокімнатний номер, витриманий в діловому стилі. В кімнатах 
Номер І категорії 
даної категорії можливе одномісне та двомісне розміщення. При 
(одномісний) 
двомісному розміщенні – два окремих ліжках. 
Однокімнатний номер, витриманий в діловому стилі. В кімнатах 
Номер І категорії 
даної категорії можливе одномісне та двомісне розміщення. При 
(двомісний) 
двомісному розміщенні – два окремих ліжках. 
Конференц-зал Розташований на 1–му поверсі. Місткість 150–200 чол. обладнаний 
(кімната сучасним моделями аудіо та відео презентаційного обладнання, 
переговорів) відео конференц зв’язком та іншими підручними матеріалами. 
Кімната побутового 
До складу входять: пральня, хімчистка, ремонт дрібних речей. 
обслуговування 
Знаходиться на території готелю. Призначений для паркування 
Паркінг 
автомобілів відвідувачів та для прокату авто. 
Адміністративний Знаходиться на 1–му поверсі готелю. Представлений бухгалтерією, 
блок приміщень відділом кадрів, фінансовим відділом. 
Розташований на 1–му поверсі готелю. Забезпечує встановлення, 
Бізнес-центр підтримання та розрив з'єднань між телефонними апаратами, а 
також робота з комп’ютером, принтером, факс машиною і т.д.. 
 
Таким чином інфраструктура готелю відповідає вимогам для ділових 
туристів. 
32 
3.2 Проектування функціональних елементів готелю 
 
 Проектування житлової групи приміщень. 
До групи житлових приміщень входять житлові кімнати, приміщення 
поверхового обслуговування, приміщення громадського призначення 
(вітальні, дитячі кімнати тощо). Блок приміщень житлової групи є основним 
у готелях будь-яких типів. На ці приміщення припадає 54-70 %, на коридори  
від 13 до 22 % площі житлової частини будівлі готельного господарства. 
Типи номерів готелів та їх співвідношення і площі, сантехнічне та 
електрообладнання номерів рекомендується проектувати згідно з ДБН В.2.2-
20:2008,  ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни 
та визначення» 
Якісний та кількісний склад номерного фонду  представлений в 
таблиці 3.2. 
 
Таблиця 3.2 – Якісний та кількісний склад номерного фонду 
Типи номерів Типи санвузлів 
(за розрахунком) 
Житлова 
Назва номерів площа, м²,  
Основний, Додатковий, 
за нормою (м²) (м²) 
2 та 
Апартамент 2 40 2 6,5 м² 2,2 м² 
більше 
2 та 
Дуплекс, люкс 2 30 2 3 м² 2,2 м² 
більше 
Номер І 
1 1 10 10 3 м² – 
категорії 
Номер І 
1 2 14 36 3 м² – 
категорії 
Разом: 50  
 
 
 
Кількість 
кімнат 
Кількість 
місць 
Кількість 
номерів, од. 
33 
Коротка характеристика номерного фонду наведена в таблиці 3.3. 
 
Таблиця 3.3 – Характеристика номерного фонду готелю 
Кількість Кількість 
№ з/п Тип номеру Характеристика 
місць номерів 
Номер з двох житлових кімнат, 
кухонної ніші одного повного та одного 
додаткового санвузлів для гостей, 
1 Апартаменти 2 2 
містить такі кімнати: спальня, вітальня, 
кабінет, повний санвузол містить 
умивальник, ванну, душ і унітаз. 
Номер з двох житлових кімнат та 
повного санвузла, містить такі кімнати: 
2 Люкс 2 2 
спальня, вітальня, повний санвузол 
містить умивальник, душ і унітаз. 
Номер І Номер оснащений одним 
3 категорії односпальним ліжком та оснащений 1 10 
(одномісний) повним санвузлом. 
Номер І Номер оснащений двома 
4 категорії односпальними ліжками та оснащений 2 36 
(двомісний) повним санвузлом. 
Всього 50 
 
Усі номери готелю будуть мати природне освітлення з освітленістю 
житлових приміщень, встановленою ДБН В.2.5-28. Час інсоляції номерів не 
лімітується. Номери, орієнтовані на сектор горизонту 190-270°, матимуть 
сонцезахисні пристрої, які у рівні 2-3 поверхів можуть бути замінені 
захисним озелененням.  
Висота житлових поверхів готелів від підлоги до підлоги становитиме 
не менше 2,8 м. Висота житлових приміщень від підлоги до стелі – не менше 
2,5 м. У районах із середньомісячною температурою липня 21° C і більше 
висоту житлових поверхів необхідно приймати не менше 3,0 м, а висоту 
житлових приміщень – не менше 2,7 м. Висоту внутрішньокімнатних 
коридорів, санвузлів та інших підсобних приміщень допускається знижувати 
до 2,1 м. 
Оснащенність номерів меблями та інвентарем представлена у 
таблиці 3.4. 
34 
Таблиця 3.4 – Оснащеність номерів кожного типу меблями та 
інвентарем 
Кількість, одиниць 
№ 
Оснащеність 
з/п 
1 2 3 4 5 6 7 
Згідно ДСТУ 4269–2003  
1. Ліжко 90 * 200 см (односпальне)   10 72 82 
Ліжко 160 * 200 см (двоспальне) 4 4   8 
Дитяче або розкладне ліжко (на прохання)     5 
 Комплект постільних речей та білизни: 
4 4 10 72 90 
 - матрац з наматрацником 
 - 2 подушки 4 4 10 72 90 
2. - ковдра, додаткова ковдра, покривало на 
10 10 30 216 266 
ліжко 
- простирадло підковдра, наволочки 12 12 30 288 342 
3. Килим або килимовий покрив підлоги 2 1 1 1 5 
4. Тумбочка (столик) біля кожного спального 
4 4 10 72 90 
місця 
5. Вішалка для верхнього одягу і головних 
2 2 10 36 50 
уборів  
6. Шафа із поличками 2 2 10 36 90 
- плічки (по 3шт на гостя) 12 12 30 216 270 
7. Крісло для відпочинку (2 на номер) або 
8 8 10 72 98 
м’який диван 
8. Письмовий стіл  4 4 10 72 90 
10. Поличка (підставка) для багажу 4 4 10 72 90 
11. Цупкі завіски (або жалюзі), що затемняють 
8 4 10 72 94 
приміщення 
12. Прозорі завіси (або жалюзі) 8 4 10 72 90 
13. Дзеркало: 
- у кімнаті, додатково в ванній (що 
4 4 10 72 90 
найменше одне, великого розміру або у 
повний зріст) 
14. Швацький набір (голка, нитка) 4 4 10 72 90 
15. Попільничка 2 2 10 36 50 
16. Ключ скомбінований (для відкриття 2 2 10 36 50 
пляшок) 
17. Інформаційні матеріали у номері: 
 - перелік послуг та прейскуранти цін на 2 2 10 36 50 
них; 
Апартамент 
Люкс 
Номер I категорії 
Номер I категорії 
Всього 
35 
Продовження таблиці 3.4 
1 2 3 4 5 6 7 
 - рекламні матеріали (буклети, брошури) з  
туристичною та іншою інформацією; 2 2 10 36  
50 
- телефонний довідник; 2 2 10 36 50 
- матеріали іноземними мовами; 2 2 10 36 50 
- у папці з емблемою готелю. 2 2 10 36 50 
- Набір письмового приладдя (конверти, 
поштовий набір, ручка, олівець) 2 2 10 36 50 
22. Ярлики «Прошу не заважати», «Можна 
2 2 10 36 50 
прибрати» 
23. Пакети для пральні та хімчистки 4 4 10 72 90 
24. Протипожежна інструкція щодо дій в 
2 2 10 36 50 
екстремальних умовах 
Згідно ДБН В.2.2–20:2000 
1. Дві і більше житлових кімнат та кухонна 2 2 – –  
ніша: спальня, вітальня або кабінет або 
їдальня 
3. Додатковий сан вузол: 
- Умивальник 2 2 – – 4 
- Душ 2 2 – – 4 
- унітаз  2 2 – – 4 
4. Кухонне обладнання 1 1 – – 2 
5. Шафа, вбудована або ніша для одягу з 2 2 – – 
4 
поличками плічками 
6. Міський телефон 
7. Прямий телефон з міською, міжміською, 2 2 10 36 
50 
міжнародною мережею в усіх номерах 
8. Телефон у кожній кімнаті номеру 2 2 10 36 50 
9. Загальне освітлення номера від стельового 4 4 10 36 54 
або надпідлового світильника 
10. Світильник біля кожного ліжка 4 4 10 72 90 
11. Лампа, яка освітлює робоче місце (стіл) 2 2 10 36 50 
12. Світильник над умивальником 4 4 10 36 54 
13. Вимикач освітлення у вході до номера та 4 4 20 72 100 
біля узголів’я ліжка 
 
Площі номерів кожного типу визначаємо за формулою: 
 Sж№ = Sж + Sв + Sс.в.,  м² (3.1) 
де Sж№ – загальна площа номеру визначеної категорії, м²; 
Sж – площа житлової кімнати, м²; 
Sв – площа вітальні, м²; 
Sс.в. – площа санітарного вузла номера, м² [30]. 
36 
Визначаємо загальну площу житлового номеру типу «Апартаменти»: 
 площа вітальні не менше 16 м²; 
 унітаз, умивальник, ванна або душ, рушнико-сушильник площею не 
менше 6,5 м², додатковый 2,2 м². 
40 м² +16 м² + 6,5 м² + 2,2 м²  = 64,7 м² 
Визначаємо загальну площу житлового номеру типу «Люкс»: 
 площа вітальні не менше 16 м². 
 унітаз, умивальник, ванна, душ, рушнико-сушильник площею не 
менше 6,5 м²; 
 унітаз, умивальник, площею не менше 2,2 м². 
30 м² + 16 м² + 6,5 м² + 2,2 м² = 54,7 м² 
Визначаємо загальну площу житлового номеру типу «Номер I 
категорії» (одномісний) : 
 унітаз, умивальник, ванна або душ, рушнико-сушильник площею не 
менше 3 м². 
10 м² + 3 м² = 13 м² 
Визначаємо загальну площу житлового номеру типу «Номер I 
категорії» (двомісний) : 
 унітаз, умивальник, ванна або душ, рушнико-сушильник площею не 
менше 3 м² 
14 м² + 3 м² = 17 м² 
Площу всіх житлових номері визначеної категорії розраховуємо за 
формулою: 
 Sж№і = Sж№ * N№, м², (3.2) 
де Sж№і – загальна площа всіх житлових номерів визначеної 
категорії, м²;  
N№ – кількість номерів визначеної категорії, шт. [30]. 
Визначаємо загальну площу всіх житлових номерів типу 
«Апартамент»: 
37 
64,7 * 2 = 129,4 м² 
Визначаємо загальну площу всіх житлових номерів типу «Люкс»: 
54,7 * 2 = 109,4 м² 
Визначаємо загальну площу всіх житлових номерів типу «Номер І 
категорії» (одномісний): 
13 * 10 = 130 м² 
Визначаємо загальну площу всіх житлових номерів типу «Номер І 
категорії» (двомісний): 
17 * 36 = 612 м² 
Визначити загальну суму площі житлових номерів усіх категорій за 
формулою:  
 ∑Sж№№ = Sж№1 +  Sж№2 +  Sж№3 + Sж№4 + Sж№5, м², (3.3) 
де ∑Sж№№ – загальна сума площі житлових номерів [30]. 
129,4 м² + 109,4 м² + 130 м² + 612 м² = 980,8 м² 
Приймаємо, що площа коридорів становить 20 % від площі житлових 
номерів, отже: 
2 
Sкор =  = 196, 16 м
2
Площа одного коридору: 196,16/2 = 98,08 м  
Приміщення поверхового обслуговування в готелях категорії * і *** 
допускається розташовувати через поверх. Мінімальний склад приміщень 
поверхового обслуговування може бути представлений лише кімнатою 
чергового персоналу. Рекомендовані склад (розвинутий) і площі приміщень 
поверхового обслуговування наведені в таблиці 2.5.  
При наданні послуг харчування в номерах (у готелях категорій від ***) 
повинен бути забезпечений зв'язок між роздавальною основного закладу 
ресторанного господарства і житловою частиною готелю по службових 
коридорах і сходах, ліфтах або із застосуванням спеціальних підйомників. 
 
38 
Таблиця 2.5 – Приміщення по поверхового обслуговування 
Кількість Загальна 
Приміщення Площа, м² 
одиниць площа, м² 
30 м² + по 1 м² на кожен номер, 
Холи (вітальні) з 
починаючи з 21–го,  2 70  
розрахунку, не менше 
30+(1х5)=35 м² 
Кімната чергового 
персоналу з вбудованими 
10 м² 2 20  
шафами, для чистої 
білизни 
Приміщення для зберігання 
12 м² 2 24  
візків покоївок 
Комора брудної білизни 6 м² 2 12  
Комора прибирального 
4 м² 2 8  
інвентарю 
Площадка розбирання 
брудної білизни при 4 м² 2 8  
білизно проводі 
Приміщення чищення 
6 м² 2 12  
взуття 
Санвузол персоналу 
4 м² 2 8  
(унітаз, умивальник, душ) 
Разом:  162 
 
Загальна площа житлових приміщень визначається як сама площа усіх 
житлових номерів, коридорів та приміщень поповерхового обслуговуваня. 
Визначаємо загальну житлову площу проектованого готелю. 
Sзаг. = 980,8+196,16+162 = 1338,96 м2 
Відповідно площа одного житлового поверху становитиме 669,48 м2. 
У готелях категорії *** і вище наявність віталень обов'язкова, їх 
кількість і площі визначаються завданням на проектування або проектом. 
Коридори належать до житлової групи приміщень і становлять 
важливий комунікаційний вузол, що з’єднує ліфти, сходи з номерним 
фондом готелю та іншими приміщеннями. Ширина коридору розраховується 
так, щоб у ньому легко могли розминутися двоє людей з валізами у руках (не 
менше як 1,3 м і не більше як 2,4 м).  
Коридори по всій довжині повинні бути на одному рівні, а у випадку 
перепаду рівнів потрібно передбачити орієнтуючі засоби: освітлення, заміну 
сходів поступовим підйомом підлоги, озеленення низу стін у місці перепаду 
39 
тощо. Підлога коридорів покривається матеріалами, що поглинають шум і не 
є слизькими, а стіни, стеля виготовляються із вогнестійких матеріалів.  
Холи становлять важливий комунікаційний вузол, який з’єднує сходи і 
пасажирські ліфти. Холи це – приміщення для відпочинку гостей, споживачів 
готельних та ресторанних послуг, споживачів. До блоку приміщень, що 
надають побутові послуги, відносяться приміщення для ремонту і прасування 
одягу, до яких є вільний доступ. Обладнується столами, дошками для 
прасування, раковиною для миття рук, стойкою для розвішування одягу. 
Приміщення для обслуговуючого персоналу знаходяться неподалік від 
поверхового холу. Обладнуються робочим столом, стільцями, диваном, 
вбудованою або окремою шафою, холодильником, телефоном, системою 
зв’язку з номерами і вестибюльними службами.  
Приміщення для чистої білизни розміщується поруч із 
вантажнопасажирським ліфтом, кабіна якого відчиняється в бік блоку 
приміщень для обслуговування на поверсі. Може бути оснащене 
шахтопідйомником. Приміщення для брудної білизни передбачається 
2
площею до 8 м  та розміщується з вантажним ліфтом. Обладнується 
стелажами і білизнопроводом з приймальними клапанами для спуску брудної 
білизни. 
 Проектування приймально-вестебюльної групи приміщень 
До приміщень  вестибульної групи належать:  вестибюль, приміщення 
для прийому і розміщення гостей, приміщення для збереження і 
транспортування багажу, гардероб, бізнес-центр, туалетні кімнати, 
відділення банку тощо. Функціональна організація приміщень  встибюльної 
групи повинна забезпечити раціональне розташування вертикальних 
комунікацій і входів для того, щоб рух основного людського потоку був 
найбільш коротким.  
Функціональний зв'язок між зонами і приміщеннями вестибюльної 
групи повинен виключити перетинання людських потоків. У вестибюлях 
передбачені такі основні зони: інтенсивного пішохідного руху (включає 
40 
маршрут транзитного руху до ліфтів та сходів), екстенсивного пішохідного 
руху (включає пішохідні підходи до допоміжних приміщень гардероба, 
торговельних кіосків, телефонів автоматів і групи приміщень прийому), 
рекреаційна і допоміжна. 
У вестибюлі готелю виділено вхідну зону, зони прийому (реєстрації 
гостей і оформлення документів), очікування, відпочинку та збору 
організованих груп, інформації, встановлення телефонів-автоматів, 
банкоматів і торговельних кіосків, входу до закладів ресторанного 
господарства і побутового обслуговування, комунікаційну зону (з ліфтовими 
холами). Допускається часткове взаємопроникнення функціональних зон без 
порушення системи комунікацій вестибюля.  
Зону очікування, відпочинку та збору організованих груп 
рекомендується проектувати непрохідною. Допоміжна зона включає такі 
приміщення, як відділення зв’язку, відділення банку, перукарню, хімчистку і 
пральню, камеру схову тощо. Розташування функціональних зон може бути 
фронтальним, поздовжнім і концентричним. Склад зон та їхня планувальна 
організація залежать від типу готелю. 
Велике значення має вибір місця для ліфтів. Ліфти, як правило, 
компонуються групами по кілька в кожній. Місця розташування цих груп 
повинні забезпечити найкоротші шляхи потрапляння до номерів; у вестибюлі 
ліфти необхідно розташовувати так, щоб їх легко було знайти.  
Коридори, як і вестибюлі, формують першу уяву про підприємство 
готельного господарства. Ширина коридору розраховується так, щоб у ньому 
легко могли розійтися дві людини з валізами в руках. Звідси необхідна 
ширина однобічного коридору не менше 1,3 - 1,4 м, а двостороннього – 1,6-
2,0 м (якщо двері відкриваються усередину номера). Якщо ж двері 
відкриваються в коридор, то ширина його відповідно збільшується. 
У всіх готелях місткістю від 100 місць у приймально-вестибюльній 
групі приміщень згідно з вимогами ДБН В.2.2-9 слід передбачати 
приміщення медпункту з санвузлом. 
41 
Результати підбору приміщень приймально-вестибюльної групи  
(згідно з ДБН В.2.2-9) для готелю 4* представлені у таблиці 3.6. 
 
Таблиця 2.6 – Приймально-вестебюльні приміщення для готелю 4* на 
90 місць 
№ Найменування приміщення Площа, м² 
1 Вестибюль 90 
2 Бюро прийому і реєстрації 12 
3 Пункт оперативного та факсимільного зв'язку 6 
4 Кімнати чергового персоналу 8 
5 Службовий санітарно–технічний блок 6 
6 Камера схову 10 
7 Приміщення охорони 8 
8 Відділення зв’язку 12 
9 Телефонний переговор–ний пункт міжміського зв 8 
язку 
10 Медпункт 14 
11 Санвузол загального користування 12 
Разом: 186 
 
Відповідно до таблиці склад і площа приймально-вестебюльних 
2
приміщень складатиме 186 м . 
 Проектування адміністративно-побутових приміщень. 
До адміністративної групи приміщень належать: приміщення дирекції, 
відділ кадрів, відділ постачання, бухгалтерія, каса, плановоекономічний 
відділ і інженерно-технічний відділ. Характеристика адміністративної групи 
приміщень: 
– кабінет директора: має робочу зону, зону відпочинку, прийому 
гостей та експозиції;  
– каса: має броньовані двері, сигналізацію, вікно для видачі грошей, 
оснащене спеціальною решіткою;  
– бухгалтерія: має робочі зони для працівників відділу, відокремлену 
зону або окремий кабінет головного бухгалтера, які оснащені металевими 
сейфами, столами, комп’ютерами; межує дверима з касою;  
– відділ постачання: має робочі зони для товарознавців, експедиторів, 
зону для прийому споживачів; – економічний відділ: має робочі зони для 
42 
працівників відділу, відокремлену зону або окремий кабінет начальника 
відділу;  
– інженерно-технічний відділ: має відокремлені зони головного 
інженера (окремий кабінет), оснащені столами, комп’ютерною технікою, 
сейфами тощо.  
У підприємствах готельного господарства на 50-400 чоловік площа 
адміністративного блоку обчислюється з розрахунку 0,12-0,18 м2 на одне 
ліжко-місце. Приміщення адміністрації розташовані на перших поверхах 
поза основними потоками проживаючих. Склад приміщень адміністрації та їх 
площі слід визначати з ДБН В.2.2-20:2008 (таблиця 3.7). 
 
Таблиця 3.7 – Склад та площі адміністративно-побутових приміщень 
для готелю4* на 90 місць 
№ Найменування приміщення Площа, м² 
1 Кабінет директора 12 
2 Приймальня 8 
3 Кабінет заступників директора 12 
4 Кімната головного інженера 8 
 Кімната завгоспа 12 
5 Архів 12 
6 Бухгалтерія, у тому числі робочі приміщення та каса 22 
7 Санвузли з умивальниками у шлюзах 12 
Разом: 98 
 
Відповідно до таблиці склад і площа адміністративно-побутових 
2
приміщень складатиме 98 м . 
 Проектування культурно-дозвільних та спортивно-рекреаційних 
приміщень. 
У готелях категорії *** та вище рекомендується передбачати 
приміщення культурно-масового призначення та споруди 
фізкультурнооздоровчого комплексу.  
Фізкультурно-оздоровчі приміщення: солярій, басейн, сауна, масажний 
кабінет, тренажерна зала, спортивна зала, зали для тренувань та проведення 
43 
інструктажу з техніки безпеки. Одночасну місткість спортивної або 
тренажерної зал рекомендується приймати не менше 10 % місткості готелю, 
сауни – не менше 1 %. Площу дзеркала води плавального басейну 
2
рекомендується приймати не менше 0,55 м  на одне місце в готелі. 
Рекомендовані склад та площі споруд і приміщень фізкультурно-
оздоровчого призначення  відповідно до ДБН В.2.2-20:2008 наведено у 
таблиці 3.8. 
 
Таблиця 3.8 – Склад і площі приміщень культурно-дозвілевого та 
фізкультурно-оздоровчого призначення для готелю 4* на 90 місць 
№ Найменування приміщення Площа, м²  
Зал тренажерів 42 
Приміщення при залі тренажерів: 
а) зберігання і ремонт тренажерів; 10 
1 
б) кімната інструктора; 8 
в) роздільні роздягальні з душовими і санвузлами; 16×2 
г) господарська комора 4 
2 Сауна: 
 а) без басейну (у складі роздягальні, мийної, 20 
парильної, бара, кімнати відпочинку) 
Разом: 116 
 
Відповідно до таблиці склад і площа приміщень кульдурно-
2
оздоровчого призначення складатиме 116 м . 
 Проектування господарських та виробничих приміщень. 
До виробничо-господарської гупи приміщень відносять складські 
приміщення, ремонтні майстерні, білизняні та інші приміщення, що 
забезпечують обслуговування основних сервісних операцій. 
Розташовують складські приміщення у підвальних приміщеннях, на 
поверхах та в окремих будівлях. Склад і площі інженерно-технічних 
приміщень визначаються завданням на проектування або проектом згідно з 
розрахунком залежно від застосовуваного обладнання за чинними 
нормативними документами. Службово-господарські приміщення готелів 
слід, як правило, групувати за виконуваними функціями. Центральні 
44 
білизняні необхідно блокувати з комунікаціями білизнопроводів. 
Приміщення малярних майстерень та складів фарб слід проектувати з 
окремим виходом безпосередньо назовні. 
Рекомендований склад і площі господарсько-виробничих приміщень 
готелів у відповідності до ДБН В 2.2-20:2008 наведено у таблиці 3.9. 
 
Таблиця 3.9 – Склад і площі господарських та виробничих приміщень 
для готелю 4* на 90 місць 
2
№ Найменування приміщення Площа м  
1 Приміщення чергової ремонтної зміни 8 
2 Радіовузол 8 
3 Ремонтна майстерня 6 
4 Відділення чистої білизни 16 
5 Відділення брудної білизни 8 
6 Побутові приміщення 6 
10 Електротехнічна 8 
11 Слюсарна 8 
12 Столярна 16 
13 Малярна 8 
14 Склад меблів 20 
Розом: 112 
 
Відповідно до таблиці склад і площа господарських та виробничих 
2
приміщень складатиме 112 м . 
 Розрахунок загальної площі об’єкта та поверхності будівлі. 
Приймаємо, що для організації раціонального сполучення між 
приміщеннями нежитлового призначення, які будуть розміщуватися на 
першому поверсі будівлі, проектуємо коридори , площа яких становитиме 
30% від сумарної площі всіх приміщень поверху. 
Після визначення площ окремих груп приміщень готелю, що 
проектується, визначаємо загальну площю об’єкту, результати представлені в 
таблиці 3.10. 
 
 
 
45 
Таблиця 3.10 – Загальна площа об’єкта та поверхності будівлі  
2
№ Найменування групи приміщень Площа м  
Нежитлові поверхи 
1 Приміщення приймально-вестебюльної групи 186 
2 Адміністративно-побутові приміщення 98 
3 Культурно-дозвілеві приміщення 116 
4 Господарські та виробничі приміщення 112 
5 Поверхові коридори 153 
Разом 665 
Житлові поверхи 
6 Апартаменти 129,4 
7 Люкс 109,4 
8 Номер І категорії (одномісні) 130 
9 Номер І категорії (двомісний) 612 
10 Приміщення по поверхового обслуговування 162 
11 Поверхові коридори 196,16 
Разом  1338,96 
Всього  2003,96 
 
Таким чином, розрахункова площа внутрішніх приміщень 
2
проектованого готелю становитиме 2004 м . 
 
3.3 Технологія і організація обслуговування у готелі 
 
Технологія і організація обслуговування гостей службою бронювання. 
До функцій служби бронювання відносять:  
1. Прийом заявок та їхнє оброблення.  
2. Складання необхідної документації: графіків заїзду щоденно 
(тиждень, місяць, квартал, рік), карти руху номерного фонду.  
Заявки приймають по телефону, факсу, телексу, поштою, за допомогою 
комп'ютерних систем бронювання. Кожна заявка повинна містити таку 
інформацію:  
 дату і час заїзду;  
 дату і час від'їзду;  
 кількість гостей;  
 категорію номера (люкс, апартамент, економічний клас, бізнес-клас);  
46 
 послуги в номері (наявність ванни, душу, телевізора, холодильника, 
сейфа, міні-бару і т. д.);  
 ціну (при вказані ціни варто точно визначити, за що платить гість: за 
весь час перебування, за один день перебування, за кожного проживаючого, 
тільки за розміщення, за розміщення і харчування, за розміщення і сніданок 
і т. д.);  
 прізвище того, хто буде оплачувати рахунок (або назва фірми);  
 вид оплати (наявний, безготівковий, з використанням кредитної 
картки);  
 особливі побажання (заздалегідь забронювати стіл у ресторані, 
трансфер, можливість тримати в номері тварин і т. д.). 
Після відповідного оброблення заявки співробітником служби 
бронювання гостю буде відправлене підтвердження або відмова.   
У своїй діяльності готельні підприємства дуже часто звертаються до 
гарантованого підтвердження заявок. Це означає, що вони підтверджують 
бронювання тільки після одержання від клієнта відповідних гарантій оплати 
на випадок, якщо клієнт прибуде із запізненням чи взагалі не прибуде. 
Такими гарантіями насамперед є передоплата в розмірі 50 % чи 100 % 
вартості добового розміщення або розміщення протягом усього терміну, а 
також інформація про номер кредитної картки клієнта. Проте в цьому 
випадку необхідно, щоб у законодавстві держави, в якій розташований 
готель, містилися строгі норми відповідальності за відмову клієнта від 
підтвердженого готелем бронювання.  
Намагаючись знизити збиток від неявки гостей, що здійснили 
бронювання, готель має приймаюти такі рішення:  
– неявка гостей вважається додатковою витратою і враховується при 
формуванні цінової політики;  
– готелі виставляють гостям рахунки-неустойки (вартість номера, за 
винятком зекономлених витрат);  
– при бронюванні потрібна передоплата або інформація про номер 
47 
кредитної картки;  
– готелі здійснюють «подвійне бронювання», тобто бронюють місця 
понад ті, що є в наявності (на 5-15 %). Система бронювання місць «подвійне 
бронювання» повинна бути ретельно продумана і чітко регулюватися.  
Якщо готель не в змозі виконати зобов'язання за прийнятими 
замовленнями, він ризикує втратити клієнтів, чия бронь не була виконана, а 
також розірвати ділові відносини з туристичними компаніями. Думка деяких 
менеджерів зводиться до того, що краще залишити номери незайнятими, ніж 
не виконати замовлення.  
Продумана політика «подвійного бронювання» скорочує випадки 
неявки гостей. Але для цього необхідно знати рівень неявки за різних видів 
бронювання, а саме: досліджувати різні групи клієнтів, що бронюють 
номери, щоб визначити, який відсоток від загальної кількості замовлених 
ними номерів вони реально займали раніше. 
Так, одне з досліджень показало, що бронювання за день до чи в день 
прибуття має більш високий показник за шкалою неявки, ніж більш раннє 
бронювання. Аналіз видів бронювання і сегментів клієнтів, що роблять 
бронювання, дозволяє побудувати модель політики бронювання місць понад 
наявну.  
Широкий розвиток готельних ланцюгів з їхньою мережею власних і 
франчайзингових учасників породило нову систему централізованого 
бронювання, внаслідок чого 60-70 % номерного фонду знаходиться під 
контролем централізованої системи бронювання компаній. Кількість, що 
залишається, може бронюватися безпосередньо готелем. Така система надає 
великі переваги готелям, оскільки значною мірою зменшуються їхні зусилля 
щодо залучення клієнтів. 
Технологія і організація обслуговування гостей службою прийому та 
розміщення. 
В організаційній структурі будь-якого готельного підприємства 
головним функціональним підрозділом в обслуговуванні клієнтів є служба 
48 
прийому і розміщення. В процесі обслуговування клієнти найбільше 
взаємодіють з персоналом цієї служби – отримують інформацію про готель, 
здійснюють бронювання місць (за умови відсутності служби бронювання як 
окремої структурної ланки), забезпечується поселення, оплата послуг, 
послуги під час перебування у готелі. Водночас, служба прийому і 
розміщення коригує роботу інших служб, пов'язану з безпосереднім 
обслуговуванням клієнтів  служби бронювання, обслуговування номерного 
фонду, громадського харчування, здійснює аналіз заповнюваності номерів за 
поточну добу, контролює оплату клієнтами послуг готелю, забезпечує 
ведення технічної документації, пов'язаної з обслуговуванням гостей та ін. 
 Поряд із службою бронювання, персонал служби прийому і 
розміщення є першим з яким контактує клієнт, тому від професіоналізму 
його роботи залежить перше враження про готель в цілому. У цьому зв'язку 
до служби ставляться такі вимоги:  
 служба прийому і розміщення (рецепція) буде розташовуватись у 
безпосередній близькості до входу у готель. У випадку значних розмірів 
вестибюля, його планування та інтер'єр повинні зорієнтувати гостей у 
напрямку стійки рецепції;  
 рецепція буде мати оригінальне естетично привабливе оформлення з 
елементами світлового, необхідне технічне (телефон, факс, комп'ютер) та 
інформаційне забезпечення (рекламні буклети, прайси, візитки та ін.);  
 стійка рецепції повинна бути чистою, технічна документація 
упорядкованою, без зайвих предметів;  
 обслуговуючий персонал буде мати бездоганний зовнішній вигляд та 
поведінку, оперативно забезпечувати процес прийому і поселення гостей. 
Службу прийому і розміщення очолюватиме головний адміністратор 
(менеджер служби прийому і розміщення). Головному адміністратору 
підпорядковуються чергові адміністратори та касир служби прийому і 
розміщення.  
Головний адміністратор. Окрім функції управління службою прийому і 
49 
розміщення, функціональні обов'язки головного адміністратора стосуються 
контролю за якістю обслуговування у готелі, постійного вдосконалення 
функціонування служби з метою покращення обслуговування гостей.  
У технологічному процесі головний адміністраторбуде здійснювати:  
 керівництво збутом номерів;  
 балансові розрахунки витрат гостей у готелі;  
 надавати інформацію щодо роботи різних служб у готелі;  
 вирішуватиме конфліктні ситуації, що виникають між 
обслуговуючим персоналом та клієнтами готелю.  
В управлінні процесом збуту номерів головний адміністратор буде 
володіти інформацією щодо їхнього заповнення, уточнювати замовлення, 
насамперед колективні на найближчий місяць, виявляти особливі випадки у 
прийому гостей, аналізувати список гостей, в тому числі VІР-гостей та 
постійних клієнтів готелю.  
Головний адміністратор повинен бути зацікавленим у збуті всіх 
вільних номерів, що пов'язується з постійним режимом бронювання місць, 
розпродажу дефіциту і управління процентними доходами. Розпродаж 
дефіциту стосується демонстративного виділення переваг незайнятого 
номера,  місця розташування, огляду території з вікон, інтер'єру, обладнання 
та ін., спонукаючи клієнта до його купівлі. Інший метод, управління 
процентним доходом, пов'язується з продажем незайнятих номерів за 
пільговими тарифами. 
Розпродаж дефіциту стосується демонстративного виділення переваг 
незайнятого номера, місця розташування, огляду території з вікон, інтер'єру, 
обладнання та ін., спонукаючи клієнта до його купівлі. Інший метод, 
управління процентним доходом, пов'язується з продажем незайнятих 
номерів за пільговими тарифами. Водночас, головний адміністратор повинен 
забезпечити рентабельність готельного підприємства шляхом досягнення 
оптимальної середньодобової ціни номера.  
Оптимальна середньодобова ціна номера визначається як ділення 
50 
вирученої суми за добу від продажу всіх номерів на кількість проданих 
номерів. 
 Проведення балансових розрахунків витрат гостей у готелі забезпечує 
закладу розміщення постійне, своєчасне надходження коштів достатнє для 
виконання фінансових зобов'язань по іпотечних кредитах і виплаті зарплати 
своїм працівникам. Головний адміністратор повинен володіти інформацією 
про внесення авансової плати клієнтом, перелік всіх витрат гостей на 
послуги, що надходять від різних служб та відділів. Оптимізувати балансові 
розрахунки сьогодні дозволяє використання автоматизованих систем 
управління, що передають інформацію зафіксовану у пунктах продажу в офіс 
головного адміністратора.  
Витрати гостей, будуть фіксуватися у різних торгових пунктах готелю 
безпосередньо передаються на рахунок гостей і оплачуються при їхньому 
в'їзді з готелю або передаються у «міський гросбух» (для гостей з фірм для 
яких відкритий кредит). Для гостей, які користуються кредитом, рахунок 
оплачується у визначений термін (упродовж 30 днів, або у пільговий період – 
до 60 днів). Досвід свідчить, що компанії найчастіше оплачують кредитні 
рахунки не пізніше 15-20 днів. Таким чином, надходження інформації про 
балансові рахунки клієнтів до головного адміністратора буде забезпечувати 
фінансовий контроль дохідної частини діяльності готелю. 
Адміністратор виконує функції важливого інформаційного джерела, 
пропонує послуги, що надаються різними службами у готелі – послуги 
служби прийому і розміщення: доставку пошти, факсів, інформації 
зовнішнього характеру  про місцевий туристичний колорит, комунальну 
інфраструктуру та ін.  
Обов'язок головного адміністратора стосується вирішенням 
конфліктних ситуацій, що виникають між клієнтами і обслуговуючим 
персоналом, надання психологічної допомоги клієнтам у вирішенні проблем 
особистого характеру. Важливим аспектом прояву гостинності головного 
адміністратора щодо відомих персон, постійних клієнтів готелю є особиста 
51 
зустріч при прибутті і проводи гостя при від'їзді.  
Окрім професійного знання психології, головний адміністратор 
повинен бути авторитетною особистістю у готелі, бездоганно знати 
нормативну документацію та технологію прийому і обслуговування гостей, 
володіти 2-3 іноземними мовами, знати категорії і прейскуранти цін на 
номери та послуги, володіти практичними знаннями забезпечення безпеки у 
готелях.  
При прибутті гостей у готель привітання гостя персоналом служби 
прийому і розміщення на рецепції є важливим моментом прояву гостинності 
та початком процесу реєстрації гостей. 
Черговий адміністратор повинен з'ясувати реєстраційний статус 
клієнта, наголосити на особливостях додаткових послуг готелю. У 
європейських готелях поширений досвід зустрічі відомих гостей (політиків, 
банкірів, діячів культури, спорту та ін.) власником закладу або 
уповноваженими особами адміністрації. Подібна увага може надаватись 
постійним клієнтам закладу.  
Процес реєстрації, згідно процедури, умовно можна поділити на 
декілька етапів: передреєстраційний, оформлення реєстраційного запису, 
визначення номера і тарифів, оплата готельних послуг, видача ключів від 
номера, супровід гостя у номер. 
Етап передреєстрації пов'язується з клієнтами, які здійснили 
бронювання номерів (місць) у готелі. У випадку, якщо клієнт здійснив 
бронювання номера (місця) внесений запис у журналі реєстрації заявок 
номерів (місць) є інформаційною основою реєстрації і спрощує її процес. 
Клієнт, який резервував номер (місце), надає необхідну інформацію для 
процесу реєстрації, тому з метою уникнення очікування клієнта та 
підвищення ефективності роботи рецепції, особливо у піковий період, 
черговий адміністратор може спростити реєстрацію, гості можуть не 
заповнювати анкети проживаючого та реєстраційної картки. Необхідні дані у 
зазначені документи можуть вносити службовці рецепції, використовуючи 
52 
інформацію отриману на етапі передреєстрації, а при прибутті клієнта, він 
лише перевіряє та засвідчує своїм підписом правильність поданої інформації. 
Окрім заповнення форм первинної технологічної документації, анкети 
проживаючого та реєстраційної картки для категорії гостей із 
заброньованими номерами (місцями), персонал рецепції до поселення 
визначає номер для поселення, тарифи, оформляє бухгалтерські бланки 
клієнта, а також згідно замовлення узгоджуються умови надання додаткових 
послуг іншими службами готелю.  
Водночас, широка передреєстраційна діяльність служби прийому і 
розміщення повинна регламентуватись індивідуальним підходом кожного 
закладу розміщення, що зумовлено ймовірністю анулювання або зміни умов 
бронювання. У цій ситуації важливу роль відіграє оперативність роботи 
служби рецепції. Як правило передреєстраційний етап стосується лише 
виконання головних підготовчих заходів – заповнення реєстраційної 
документації, підготовки номерів і визначення тарифів, інші функції 
заздалегідь погоджуються із службами і активізується робота з підготовки до 
прибуття клієнта і його підтвердження своїх намірів скористатись послугами.  
У готелі, буде викорстовуватись автоматизована система роботи 
рецепції, тобто інформація необхідна для реєстрації отримується в усній 
формі і вноситься в електронному варіанті анкети та реєстраційної картки і 
видруковується.  
У бланку анкети та реєстраційної картки вказується: прізвище, ім'я, 
побатькові, дата народження, місце народження, серія, номер паспорта, коли 
і ким виданий, адреса постійного місця проживання, мета приїзду, тривалість 
проживання. Черговий адміністратор вказує ідентифікаційний код та код за 
ДКУД, назву готелю, номер кімнати та дату прибуття і від'їзду. У 
реєстраційній картці інформація заповнюється українською та англійською 
мовами. Після заповнення анкети проживаючого та реєстраційної картки 
клієнт обов'язково повинен поставити підпис.  
53 
Визначення номера і тарифів. У технології обслуговування клієнта при 
поселенні визначення номера і тарифів – суттєвий етап, що може суттєво 
вплинути на клієнта у виборі готелю, термін його перебування. Номер і 
тариф повинні відповідати очікуванням клієнта. У випадку, коли побажання 
клієнта важко задовольнити, черговий адміністратор повинен використати 
альтернативні варіанти – інші номери аналогічні у розмірах, плануванні, 
умеблюванні, забезпеченні обладнанням, проте іншого розташування у 
готелі, з іншою оглядовістю з вікон та підкреслити позитивні переваги тих 
номерів, переконати клієнта у доцільності розміщення саме у тих номерах. 
Вагомим фактором впливу на вибір клієнтом номера пов'язується із 
зниженням тарифів. Комерційно обґрунтоване зниження тарифів на окремі 
номери однакової місткості, проте різних розмірів, стану меблів, 
забезпечення обладнанням, розташування, як свідчить міжнародний досвід 
переконливо впливає на вибір клієнта. В цьому випадку професійний 
обов'язок чергового адміністратора і портьє стосується необхідності володіти 
всією інформацією, особливо поточною, про стан кожного номера. 
Агент з бронювання, черговий адміністратор і черговий на поверсі або 
покоївка повинні постійно обмінюватись інформацією щодо стану номерів. 
Повна інформація про зміну стану номерів терміново повинна передаватись 
черговим на поверсі у службу бронювання і службу прийому і розміщення. У 
роботі чергового адміністратора важливо індивідуально перед початком і в 
кінці зміни регулярно відвідувати незайняті номери і ретельно цікавитись 
їхнім станом. 
Окрім особистого вивчення стану номерів, черговий адміністратор буде 
використовує механічні та комп'ютеризовані системи зв'язку з службою 
обслуговування номерного фонду, бронювання, технічною службою.  
При визначенні номера черговий адміністратор або портьє, якщо наявні 
особливо помітні недоліки у матеріально-технічному забезпеченні номера, 
обов'язково повинен буде повідомити про це клієнта. Невідповідність номера 
його статусу може зумовити вагомі труднощі, збої у роботі служби прийому і 
54 
розміщення, погіршення якості обслуговування, зрештою втрату іміджу 
готелем. Комп'ютеризована система визначення стану номерів сьогодні 
найбільш ефективна, використовується майже у всіх закладах розміщення. 
Доступність телекомунікаційних систем управління і зв'язку зумовлює 
оперативний обмін інформацією між службами та персоналом. Черговий 
адміністратор і черговий на поверхах, покоївки мають швидкий доступ до 
інформації про стан номерів, відображений на моніторі комп'ютера. 
Інформація про звільнення клієнтом номера вводиться черговим 
адміністратором у комп'ютер, а покоївка з монітора у своєму відділі 
дізнається про необхідність прибирання у номері. Після прибирання покоївка 
повинна повідомити адміністратора про готовність номера до прийому нових 
гостей, черговий на поверсі вводить цю інформацію у комп'ютер. Черговий 
адміністратор, агент з бронювання отримавши інформацію про готовність до 
прийому номера, використовують його у подальшій роботі.  
В процесі поселення гостей, черговий адміністратор повинен мати 
переконання про можливість поселення клієнта у певний номер. Навіть якщо 
клієнту необхідно почекати – це найкраще вирішення проблеми ніж 
запропонувати йому номер з якого нещодавно вибув попередній клієнт. 
Після визначення категорії номера черговий адміністратор з'ясовує з 
клієнтом розмір плати за послуги проживання впродовж доби у номері – 
тарифи. У випадку бронювання клієнтом номера (місця) у готелі, тариф може 
з'ясовуватись на цьому етапі готельного циклу обслуговування.  
Професійний обов'язок чергового адміністратора стосується чіткого 
знання системи тарифів та їхньої зміни впродовж року. Про зміну тарифів 
готель повинен заздалегідь повідомляти клієнтів та відображати тарифну 
політику у маркетингових дослідженнях.  
Рівень тарифів залежить від кількості гостей у номері, рівня 
обслуговування, розташування номера, його характеристики та ін. Тарифи 
можуть визначатись згідно соціальної категорії гостей, готель буде надавати 
пільги тим категоріям клієнтів, для яких пільги передбачені у порядку і на 
55 
умовах, що визначені діючим законодавством. Зокрема, при розміщенні дітей 
у віці до 5 років з батьками в одному номері плата за проживання дітей не 
здійснюється. 
Відповідно до «Правил користування готелями і аналогічними 
засобами розміщення і надання готельних послуг», затверджених Наказом 
Державної туристичної адміністрації  України від 16 березня 2004 року 
готелі зобов'язані надавати клієнту необхідну, об'єктивну, доступну і 
своєчасну інформацію про готельні послуги.  
Саме на етапі реєстрації клієнта інформація доводиться до його відома 
у доступній і наочній формі і повинна розміщуватись у рецепції у зручному 
для огляду місці і повинна містити:  
– нормативні документи, згідно вимог яких повинні надаватись 
готельні послуги;  
 правила користування готелями і аналогічними засобами розміщення 
і надання готельних послуг;  
 свідоцтво про присвоєння готелю категорії;  
 копію сертифіката на послуги, що підлягають обов'язковій 
сертифікації;  
 копію ліцензії, якщо даний вид діяльності підлягає ліцензуванню; – 
прейскурант на номери (місця);  
 перелік основних послуг, що включені у ціну номера (місця);  
 перелік і ціну додаткових послуг, що надаються за додаткову плату;  
 інформацію про форму і порядок оплати послуг;  
 перелік категорій осіб, які мають право на пільги, а також перелік 
пільг, що надаються при наданні послуг у відповідності із законодавством;  
 інформацію про роботу закладів громадського харчування, торгівлі, 
зв'язку, побутового обслуговування та інших, розташованих у готелі.  
 інформацію про розташування і режим роботи найближчих до 
готелю підприємств харчування, зв'язку і побутового обслуговування;  
 інформацію про органи, що здійснюють захист прав споживачів. 
56 
Після визначення тарифу клієнт здійснює передоплату послуг, форма 
якої узгоджується з черговим адміністратором чи портьє. Передоплата 
зараховується в оплату готельних послуг при остаточному розрахунку, коли 
клієнт вибуває з готелю. Готель буде приймати повну передоплату послуг, а 
також подобову або погодинну згідно прийнятого закладом гостинності 
порядку. Заклад розміщення повинен визначити перелік основних послуг, що 
входять у ціну номера (місця).  
Плата за надання готельних послуг здійснюється відповідно з єдиним 
розрахунковим часом – 12 год. поточної доби за місцевим часом. Водночас, з 
урахуванням місцевих особливостей готелі можуть змінювати єдиний 
розрахунковий час. Якщо проживання у готелі становить менше доби, а 
також у випадку раннього заїзду або пізнього від'їзду готель самостійно 
визначає розмір оплати за надання готельних послуг. 
Оплата готельних послуг. Прийом оплати клієнтами готельних послуг 
забезпечує касир служби прийому та розміщення. Посада касира служби 
прийому та розміщення одночасно перебуває у підпорядкуванні чергового 
адміністратора та фінансового менеджера. Оскільки касир служби прийому 
та розміщення водночас представляє дві служби перед клієнтами, є останнім 
службовцем з яким спілкується клієнт при вибутті з готелю, особливо 
важливо, щоб його враження були позитивні.  
Обов'язки касира стосуються:  
– проведення реєстрації всіх рахунків у журнал реєстрації одразу після 
оплати рахунків;  
– реєстрація зміни у розподілі номерів у зв'язку з повідомленням 
портьє;  
– оформлення від'їзду клієнта і реєстрація всіх отриманих оплат;  
– опрацювання готівки;  
– швидке інформування чергового адміністратора або портьє про 
від'їзд клієнта;  
57 
– надання інформації клієнтам щодо їхніх рахунків; – надання 
клієнтам сейфів для зберігання цінностей. 
Відкриття рахунку клієнта. Після реєстрації клієнта, касир служби 
прийому і розміщення відкриває рахунок з користування номером. Після 
відкриття рахунку на ньому проставляється порядковий номер особистої 
картки для збереження порядкової послідовності ведення картотеки. При 
використанні комп'ютеризованої системи порядковий номер проставляється 
автоматизовано. 
Оформлення від'їзду і запис оплати клієнта. Головні стосунки клієнта з 
касиром служби прийому і розміщення відбуваються в період оформлення 
розрахунку перед від'їздом. Оформлення від'їзду повинно здійснюватись 
швидко, не викликати незадоволення у клієнта. Це один з головних етапів у 
готельному циклі обслуговування, який повинен продемонструвати рівень 
гостинності закладу розміщення.  
Технологія оформлення від'їзду клієнта пов'язується з такими діями 
касира:  
– якщо клієнт повідомляє про від'їзд, необхідно дізнатись про номер 
проживання;  
– касир повинен отримати особисті дані про клієнта і перевірити його 
анкету (при наявності комп'ютерної системи перевірити файл);  
– касир повинен перевірити отримання клієнтом додаткових послуг у 
готелі, насамперед безпосередньо перед від'їздом (наприклад, клієнти перед 
від'їздом часто відвідують ресторан і рахунок ще не поступив у рецепцію і не 
внесений у рахунок клієнта);  
– касир повинен вказати суму оплати;  
– касир повинен прийняти оплату згідно рахунку, зареєструвати її, 
вказати час реєстрації у журналі обліку громадян, які проживають у готелі і в 
анкеті проживаючого або у реєстраційній картці. 
 Технологія і організація функціонування служби обслуговування 
номерного фонду. 
58 
Найважливішою функцією служби експлуатації номерного фонду є 
підтримка необхідного рівня комфорту та санітарно-гігієнічного стану 
готельних номерів, а також суспільних приміщень (холів, фойє, переходів, 
коридорів).  
За чисельністю зайнятого персоналу ця служба найбільша в готелі. Як 
правило, тут працює до 50 % усіх службовців готелю.  
Службу експлуатації номерів буде очолювати менеджер, якому 
підлеглі покоївки та деякі інші категорії працівників.  
Основним обов'язком покоївок є прибирання номерів, незалежно від 
того, зайняті вони чи вільні. Прибирання номерів буває щоденним, після 
виїзду проживаючого та генеральним. Щодня покоївка виконує поточне і 
проміжне збирання номерів.  
Прибирання номерного фонду буде здійснюєтись в такій послідовності: 
спочатку роботи ведуться в заброньованих номерах, потім прибираються 
номери, які звільнилися від проживаючих гостей, в останню чергу 
виконуються прибирання в зайнятих приміщеннях. Прибирання варто робити 
під час відсутності гостя. Якщо ж гість знаходиться в номері, необхідно 
одержати в нього дозвіл на прибирання.  
Процес поточного прибирання складається з провітрювання 
приміщення, прибирання і миття посуду, прибирання ліжок, тумбочки, столу, 
видалення пилу, прибирання санітарного вузла. В обов'язки покоївки також 
входить перевірка збереження устаткування номера. 
Якщо номер складається з декількох кімнат, процес прибирання завжди 
починається в спальні, потім продовжується у вітальні й інших приміщеннях. 
Завершується робота прибиранням санітарного вузла.  
Щоденне проміжне прибирання в номерах робляться у міру потреби та 
за наявності умов для прибирання.  
59 
Після виїзду гостей у додаткові функції покоївки будуть входити: 
приймання номера, зміна постільної білизни і рушників, заміна інформації, 
що є в номері.  
Генеральне прибирання номерного фонду і всієї житлової частини 
готелю буде здійснюєтися не рідше одного разу на 10 днів. 
За нормами кожна покоївка прибирає й упорядковує від 16 до 20 
номерів за день. Час, затрачуваний на прибирання, залежить від 
співвідношення вивільнюваних і зайнятих номерів, тому що прибирання 
вивільнюваних номерів займає більше часу. За нормативами на прибирання 
номера, в якому ще проживає гість, приділяється 20 хвилин, на прибирання 
номера, що звільнився – 30 хвилин.  
 Технологія і організація функціонування служби обслуговування 
приміщень вестибюльної групи. 
Служба обслуговування приміщень вестибюльної групи – одна з 
основних у готелі, персонал якої здійснює постійну взаємодію з клієнтами і 
відвідувачами, виконує функції пов'язані з їхнім безпосереднім 
обслуговуванням. З урахуванням важливості перших вражень клієнта про 
готель, особлива відповідальність покладається на професійні і 
кваліфікаційні якості обслуговуючого персоналу, який здійснює перший 
візуальний контакт з гостями.  
Серед основних функцій служби обслуговування вестибюлі 
виділяються: зустріч гостей, супровід гостей у номер, доставка особистих 
речей гостя, надання інформації загального характеру про особливості 
колориту місцевого центра, допомога у надзвичайних ситуаціях, паркування 
автотранспорту та ін.  
Професійно-кваліфікаційні вимоги щодо персоналу служби 
обслуговування стосуються: 
– досконалого знання технології обслуговування гостей згідно 
60 
професійних обов'язків;  
– знання іноземної мови відповідно категорії готелю;  
– дотримання бездоганного зовнішнього вигляду (формений одяг 
завжди повинен бути чистим, попрасованим з атрибутами готелю – назва, 
логотип, категорія; ідентифікатором посади та особистих даних персоналу);  
– дотримання правил внутрішнього розпорядку, інструкцій і 
розпоряджень;  
– завжди поважного ставлення до гостей і відвідувачів, виявляти 
професіоналізм у гостинності, комунікабельність;  
– володіння інформацією про функціональні можливості готелю, 
комунікації місцевого центра. 
Очолюватиме службу обслуговування приміщень вестибюльної групи 
менеджер (старший коридорний), йому підпорядковуються швейцари, 
коридорні, посильні, ліфтери, носії багажу, водії-паркувальники, консьєржі. 
Структура цієї служби залежить від розмірів і категорії готелю. У 
готелях значної місткості та високої категорії у структурі служби передбачені 
всі зазначені категорії посад. У невеликих готелях низької категорії ця 
служба не передбачена, персонал характерний для її структури функціонує у 
структурі служби прийому розміщення. 
Менеджер служби підпорядковується заступнику директора готелю з 
обслуговування. Він організовує, координує і контролює роботу 
підпорядкованого персоналу.  
Обов'язок менеджера стосується:  
– забезпечення зкоординованої роботи всього персоналу відповідно 
обов'язків; 
– проведення поточного інструктажу для підлеглого персоналу з 
метою підвищення якості виконання функцій;  
– контроль за дотриманням режиму внутрішнього розпорядку, діючих 
61 
розпоряджень та інструкцій;  
– розробка місячних графіків роботи персоналу служби, контроль 
виробничої дисципліни;  
– розробка і передача у відділ кадрів пропозицій щодо прийому, 
звільнення, покарання, нагороди і преміювання працівників служби. 
Коридорні підпорядковуються старшому коридорному, без його 
дозволу не можуть покидати своє робоче місце. Коридорний перебуває на 
чергуванні згідно затвердженого менеджером служби місячного графіка 
роботи. 
Основні обов'язки коридорного стосуються:  
– супроводження гостей у номер при прибутті у готель і з номера при 
від'їзді;  
– доставляти у номер, камеру зберігання багаж гостей;  
– допомагати гостям розміститись у номері, надати інформацію про 
обладнання номера – освітлення, телевізор, кондиціонер, телефон, про 
додаткові послуги у готелі – обслуговування в номерах, плавальний басейн, 
пральню, хімчистку та ін;  
– розбудити гостей у наперед узгоджений час;  
– збереження аптечки першої допомоги, поновлювати аптечку при 
необхідності;  
– контроль за порядком та дотриманням чистоти на поверсі. 
Розрахунок кількісного складу персоналу за окремими посадами. 
Своєчасне та якісне забезпечення підприємства персоналом створює 
необхідні умови для успішного виконання виробничої програми та 
соціального розвитку працюючих. Процес планування забезпечення 
підприємства персоналом базується на розрахунку потреби в різних групах 
працюючих на певний час. 
Норми обслуговування номерів покоївками для готелю 3 зірки, які 
62 
працюють в першу зміну наведені в таблиці 3.9 
 
Таблиця 3.9 – Норми обслуговування номерів покоївками для готелю 3 
зірки 
Категорія номеру 
Вища Перша 
Кількість кімнат і місць у номері 
Двокімнатні двомісні 4,5 1,78   
Однокімнатні одномісні   7 1,14 
Однокімнатні двомісні   6,5 1,23 
 
Чисельність покоївок, що необхідна для обслуговування усіх номерів в 
І зміну, розраховується з використанням таблиці 3.10 в два етапи.  
На першому етапі розраховують кількість людино-годин, необхідних 
для підготовки номерів до прийому туристів, за формулою:  
 А=    (3.4) 
де А – загальна кількість часу на підготовку номерів до прийому 
туристів;  
t – норма часу на обслуговування одного номеру, год;  
n – кількість номерів відповідної (i-ї) категорії;  
i – категорія номеру [30]. 
Отже, розраховуємо кількість людино–годин, необхідних для 
підготовки номерів різної категорії:  
1. Номери категорії «Апартаменти»: 
А= 1, 78 * 2 = 3,56 
2. Номери категорії «Люкс»: 
А= 1, 78 * 2 = 3,56 
 
3. Номери І категорії (одномісні): 
Обслуговування 
номерів, од. 
Обслуговування 
номерів, год/од 
Обслуговування 
номерів, од. 
Обслуговування 
номерів, год/од 
63 
А= 1, 14 * 10 = 11,4 
4. Номери І категорії (двомісні): 
А= 1, 23 * 26 = 44,28 
На другому етапі визначають чисельність покоївок за формулою: 
  =  (3.5) 
де N – спискова чисельність покоївок, осіб; 
kн – коефіцієнт, що враховує заплановані для готелю невиходи 
покоївок під час відпустки та по хворобі тощо; kн= 1,47 ; 
kп – коефіцієнт, що враховує підвищення продуктивності праці; 
kп=1,14; 
T – тривалість зміни, год [30]. 
Далі розраховуємо чисельність покоївок для кожного номеру 
визначеної категорії: 
1. Номери категорії «Апартаменти»: 
=  * 1, 47 = 0,57 
2. Номери категорії «Люкс»: 
=  * 1, 47 = 0,57 
 
3. Номери І категорії (одномісний): 
=  * 1, 47 = 1,8 
 
4. Номери І категорії (двомісний): 
=  * 1, 47 = 7,1 
Всі розрахунки заносимо до загальної таблиці чисельності покоївок які 
працюють у другу зміну (таблиця 3.10). 
64 
Таблиця 3.10 – Розрахунок чисельності покоївок які працюють у першу 
зміну 
Норма часу 
Категорія Кількість обслуговування Загальні Чисельність 
номеру номерів у готелі одного номеру, витрати часу покоївок, осіб 
години 
Апартаменти 2 1,78 3,56 0,57 
Люкс 2 1,78 3,56 0,57 
Номер І к 
10 1,14 11,4 1,8 
(одномісний) 
Номер І к 
36 1,23 44,28 7,1 
(двомісний) 
Разом: 50 – 62,8 10,04 
 
При розрахунку кількісного складу персоналу готелю користуються 
нормами обслуговування або нормативами чисельності працівників 
(таблиця 3.11). 
 
Таблиця 3.11 – Розрахунок кількісного складу персоналу готелю за 
нормами обслуговування 
Рекомендовані 
норми кількісного Фактичний 
складу персоналу кількісний склад 
Найменування 
за категорією та персоналу готелю 
місткістю готелю, категорії 3*, осіб 
осіб 
1 2 3 
Покоївки, які працюють у 2 та 3 зміни 2-3,5 3 
Покоївки, які працюють у 1 зміну  10 
Служба приймання і розміщення (начальник 3 
3-5 
служби, адміністратор, портьє) 
Костелянки 1-1,15 1 
Комірники у камері схову 1 1 
Робітники з технічного обслуговування 1 1 
Столяр 1 1 
Загальне керівництво підприємства 1-2 2 
Працівники бухгалтерії 4 3 
Працівники фінанси-економічного відділу 1 1 
Відділ кадрів 1–2 1 
Всього   27 
 
65 
Як видно із даних таблиці 3.11 штат виробничо-обслуговуючого 
персоналу проектованого закладу становитиме 26 осіб. В структурі 
персоналу група робітників основних служб складає 5 осіб, робітників 
допоміжних служб  – 16 осіб, службовців – 3 особи, керівників та 
спеціалістів  3 особи. 
 Організація і функції фінансово-комерційної та інженерно-
експлуатаційної служб.  
Фінансово-комерційна служба забезпечує облік, контроль обігу 
фінансових ресурсів, несе відповідальність за забезпечення готелю 
матеріально-технічними та виробничими ресурсами. У структурі служба 
складається з бухгалтерії і планово-комерційного відділу, в окремих готелях 
ці структурні ланки можуть функціонувати окремо. Очолює службу головний 
бухгалтер, який підпорядковується директору готелю.  
Бухгалтерія у готелі буде здійснює аналіз фінансово-господарської 
діяльності, організовуватиме складання бухгалтерських звітів згідно 
нормативних документів, несе відповідальність за дотримання фінансової і 
договірної дисципліни, організовує складання бізнес-планів, фінансово-
господарських планів та кошториси згідно встановленої форми, несе 
відповідальність за своєчасне складання звітів, балансів і рахунків, прибутків 
і збитків, виконує роботу з обліку, введення в експлуатацію і списання 
матеріальних цінностей і обліку коштів у встановленому порядку, несе 
відповідальність за дотримання ціноутворення і визначення тарифів, 
здійснює облік надходження і вибуття виробничих запасів відповідно до 
стандартів бухгалтерського обліку, організовує роботу з отримання 
ліцензій та ін. 
У технологічному процесі бухгалтерія здійснює постійний зв'язок із 
всіма службами, відділами і персоналом готелю. Фінансова служба 
забезпечує грошові перекази, підготовку фінансових звітів від касирів 
кожного структурного торгового підрозділу готелю, насамперед служби 
прийому і розміщення, громадського харчування, спортивно-розважальних 
66 
закладів; облік і контроль первинної документації, своєчасне інформування 
адміністрації про фінансові результати діяльності готелю. Бухгалтерія також 
забезпечує нарахування заробітної плати, отримання інших різних рахунків і 
виплату по них, контроль і облік витрат.  
Фінансова служба у готелю буде функціонувати згідно установчих 
документів, умов і методів формування капіталу, форми управління, що 
визначає фінансові відносини з державою, акціонерами, пайовиками, 
управляючою компанією, асоціацією та ін.  
Організаційно-функціональна схемау готелі буде складатись 
складається з двох відділів – відділу поточної діяльності і відділу інвестицій, 
роботу яких контролює менеджер, якому підпорядковується 1-2 бухгалтери і 
касир. 
Професійні обов'язки фінансового менеджера:  
– контроль ефективності фінансових потоків у готелі, забезпечення 
оптимальних витрат і відрахувань;  
– складання річного плану фінансових потоків з урахуванням 
перспективного планування економічного стану готелю  
– обсягу збуту, прибутку і рівня раціональної організації праці. 
Фінансовий менеджер також буде забезпечувати поточне і 
довготермінове прогнозування, аналіз отриманих даних;  
– розробка кошторису для працівників, здійснення контролю за рівнем 
витрат;  
– розробка і впровадженням виробничого обліку, складання детальних 
звіт про витрати готельного підприємства, введення нових методик. 
Здійснення реєстрацію записів матеріально-технічного постачання і 
забезпечення необхідні коректування. Підготування для власника, керівників 
підприємства звітно-фінансову інформацію про витрати готельного 
підприємства; 
– здійснення контролю за використанням бланків оперативного обліку, 
їхнього збереження;  
67 
– комплектування служби кадрами, визначає обсяг роботи для 
працівників, забезпечує підвищення кваліфікації підлеглих;  
– підтримки тісних зв'язків з менеджерами інших служб, приймає 
участь у нарадах керівників закладу. 
Планово-комерційний відділ забезпечує готельні підприємства 
матеріально-технічними та виробничими ресурсами. Менеджер відділу 
підпорядковується менеджеру служби.  
Головне завдання відділу буде полягати у проведенні моніторингу 
ринку товарів та послуг, виявляти оптимальні умови забезпечення 
матеріально-технічними ресурсами та послугами закладу гостинності у 
співвідношенні ціни і якості, укладання угод з постачальниками продукції.  
Дослідження ринку товарів і послуг, що використовуються у готельній 
сфері буде проводитись постійно з метою своєчасного реагування на зміни, 
що відбуваються на ньому.  
У професійній діяльності працівники планово-комерційного відділу 
повинні досконало знати:  
– основи здійснення комерційних операцій на внутрішньому та 
міжнародному ринку товарів і послуг;  
– закони і нормативні акти, що регламентують комерційну діяльність;  
–  основи економіки готельних підприємств;  
– форми документів, що використовуються для здійснення 
комерційних операцій. 
У роботі комерційний відділ буде тісно співпрацювати із всіма 
структурними ланками готелю, володіти повною інформацією про необхідне 
забезпечення готелю матеріально-технічними ресурсами. У структуру відділу 
доцільно включати менеджерів маркетингових досліджень, організації 
обслуговування у номерах, гастрономічних закладах.  
Обладнання готелю охоплює систему водопостачання, центральне 
теплопостачання, електромережу, каналізацію, протипожежну систему, 
вентиляцію, телефон, телевізійне, радіоустаткування, автоматичні системи 
68 
охорони та ін. У його будівлі розташовані технічні приміщення з 
обладнанням, яке забезпечує роботу персоналу служби. Експлуатація 
інженерного обладнання буде здійснюватись згідно з технічною 
документацією і технічним паспортом споруди, планом кожного поверху, 
системи опалення, каналізації, водопроводу, електроосвітлення, паспорта 
ліфта. 
Інженерно-експлуатаційна служба буде забезпечувати необхідні умови 
для функціонування будівлі й обладнання відповідно до встановлених 
стандартів. З метою ефективної реалізації своїх функцій персонал служби 
буде регулярно, згідно зі затвердженими інструкціями, обстежувати 
санітарний і технічний стан прилеглої до готелю території, об'єкти 
комунального призначення та благоустрою території, яку обслуговує ця 
служба, оцінювати якість виконання робіт і надання послуг, складати за 
результатами акти обстеження.  
Служба розробляє та впроваджує ресурсозберігальні технології, 
обладнання, що дає змогу значно зменшити загальний обсяг споживання 
ресурсів, насамперед енергоресурсів, води та ін. Очолює інженерно-
експлуатаційну службу головний інженер, йому підпорядковані заступник, 
інженер-програміст, майстер. У функціональній структурі служби працює 
два відділи – чергова технічна служба та ремонтна служба . Високофахова 
діяльність головного інженера пов'язана з необхідністю мати вищу 
професійну освіту в сфері інженерних наук, досвід управління, високі вольові 
й організаційні характеристики.  
Заступник головного інженера координує, контролює роботу персоналу 
служби, допомагає головному інженерові у виконанні його обов'язків згідно з 
функціонуванням служби. 
Слюсар-сантехнік контролює справність санітарно-технічного 
обладнання, систем водозабезпечення і подачу гарячої води, системи 
опалення, каналізації, побутових приладів, здійснює профілактичний ремонт 
санітарно-технічного обладнання.  
69 
Столяр забезпечує справність столярного обладнання – дверей, вікон, 
дерев'яного покриття підлоги, ремонтує, замінює дверні замки та ін. 
Функції цієї служби пов'язані з:  
– підбором, прийманням на роботу, оцінюванням якості персоналу, 
навчанням працівників готелю;  
– улагодженням конфліктів, формуванням корпоративної свідомості;  
– розробкою посадових інструкцій і функціональних технологій для 
персоналу;  
– оцінкою та допомогою у поліпшенні умов праці;  
– допомогою керівникам підрозділів;  
– підвищенням кваліфікації співробітників. 
Функції служби також пов'язані з веденням особистих справ усіх 
працівників готелю, укладанням угод для навчання, підвищенням 
кваліфікації персоналу.  
Відділ охорони праці буде забезпечувати інструктаж з техніки безпеки, 
контроль за виплатою грошової допомоги з непрацездатності, пов'язаної з 
виробничими травмами, за кошторисом витрат.  
Навчально-тренінговий центр буде займаєтися підвищенням 
кваліфікації, перепідготовкою та стажуванням фахівців і обслуговуючого 
персоналу, навчанням працівників управління якістю послуг.  
Структура кадрової служби у готелях залежить від розмірів 
підприємства. Очолює службу менеджер, у підпорядкуванні якого перебуває 
декілька менеджерів, котрі відповідають за окремі напрями роботи. Головний 
менеджер підпорядкований директорові закладу розміщення. 
 
3.4 Показники експлуатаційної програми готелю  
 
Експлуатаційна програма складається на основі кількості місць для 
розміщення (проживання) гостей, що передбачається в плановому періоді. 
Вона виражається в натуральних і вартісних показниках. Натуральним 
70 
показником експлуатаційної програми є кількість місце-днів, а вартісним - 
виручка (доход) від реалізації послуг з розміщення клієнтів. 
Плануванню експлуатаційної програми передує аналіз, у процесі якого 
оцінюється ряд показників, характерних для оцінки експлуатаційної 
потужності підприємстао – це місткість, пропускна спроможність і 
завантаженість об'єкта розміщення. Місткість (ємність) об'єкта розміщення 
виражається кількістю спальних місць і розраховується за формулою: 
 
 Ом =  Ккол * Чім (3.6) 
   
де Ом – одноразова місткість готелю; 
Ккол – кількість номерів кожної категорії; 
Чім – кількість місць у кожному номері [30]. 
 
Таблиця 3.12 – Кількість інвентарних місць у готелі 
Кількість місць в Кількість інвентарних 
Тип номеру Кількість номерів 
номері місць 
Апартаменти 2 2 4 
Люкс 2 2 4 
Номер І 
категорії 1 10 10 
(одномісний) 
Номер І 
категорії 2 36 72 
(двомісний) 
Разом:  50 90 
 
Визначаємо можливу пропускну спроможність готелю за формулою: 
 ПСм = Ом * Тдр (3.7) 
де ПСм – можлива пропускна спроможність, людино-діб; 
Ом – одноразова місткість, місць; 
Тдр – кількість календарних днів роботи готелю, днів/діб [30]. 
ПСм = 90 * 365 = 32850 людино-діб 
Вмзначаемо можливу пропускну спроможність готелю: 
 ПСпл = ПСм – Кпр – Ксо – Кін (3.8) 
71 
де ПСпл – планова пропускна спроможність, людино-діб; 
ПС – пропускна спроможність, людино-діб; 
Кпр – тривалість перебування номерів у простої; 
Ксо – тривалість перебування номерів у простої з причини санітарної 
обробки номерів; 
Кін –тривалість перебування номерів у простої з інших об’єктивних 
причин [30]. 
Приймаємо, що протягом першого року експлуатації простою номерів 
по причинам ремомонту не передбачається; тривалість пребування номерів у 
простої через санітарну обробку – 40 днів. 
Отже, визначаємо плановий простій через санітарну обробку: 
Ксо = 45 * 90 = 4050 людино-діб 
Визначаємо планову пропускну спроможність: 
32880 – 4050 = 28800 людино-діб 
Таким чином, планова пропускна спроможність становитиме 87,7 % від 
максимальної пропускної спроможності. 
72 
Розділ 4 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ 
 
 
4.1 Характеристика основних та додаткових послуг підприємства 
 
Готельні послуги – дії готелю з розміщення споживача в об’єкті 
розміщення, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим 
проживанням, котра включає в себе основні i додаткові послуги, що 
надаються споживачу при тимчасовому розміщенні та тимчасовому 
проживанні в об’єкті розміщення .  
Послуги, що надаються в готелях, поділяються на:  
 основні;  
 додаткові.  
Вони можуть бути безкоштовними і платними.  
Основні послуги – обсяг готельних послуг, що включають проживання 
та надання харчування(сніданок), що включені до вартості номеру i 
надаються споживачу.  
Додаткові послуги – обсяг готельних послуг, що не належать до 
основних, замовляються та сплачуються додатково. 
Готельні послуги надаються споживачам готелю, тобто особам, які 
безпосередньо використовують або мають намір скористатися готельними 
послугами для особистих (побутових) потреб,i яка здійснює бронювання та 
сплату готельних послуг. 
Готель передбачає персональний підхід у сервісі, поєднання 
прекрасних умов проживання з широким вибором послуг, відповідних 
високим європейським стандартам. Готель надає низку безкоштовних і 
платних послуг:  
До безкоштовних послуг відносяться:  
– виклик швидкої допомоги або лікаря;  
– пробудження у визначений термін;  
73 
– доставка в номер кореспонденції;  
– надання посуду й столових приборів;  
– надання місця для автостоянки;  
– замовлення таксі;  
– Wi–Fi Інтернет; 
– цілодобова охорона;  
– VIP-обслуговування в Дніпропетровському аеропорту;  
– послуги банкомату. 
До платних послуг відносяться:  
– транспортне обслуговування;  
– послуги пральні;  
– послуги хімчистки;  
– заняття у спортивному залі;  
– екскурсійне обслуговування;  
– замовлення квитків;  
– організація конференцій.  
До послуг туристів та гостей міста в готелі буде інформаційно-
туристична агенція, де пропонують організацію групових та індивідуальних 
поїздок по Дніпропетровському регіону і за кордон. Можна замовити 
екскурсійне обслуговування, послуги гіда. З транспортних послуг слід 
відмітити наявність транспорту, обслуговування екскурсійним автобусом, 
замовлення квитків на транспорт.  
Банківські послуги: наявність банкомату. 
 
4.2 Розробка та характеристика раціональної організаційної структури 
управління підприємством 
 
Для ефективної роботи підприємств готельно господарства обрана 
функціональна організаційна структура. Загальний метод подання структури 
готелю – це організаційна схема, тобто схема взаємин підрозділів. Вона 
показує розташування кожної служби і посади в загальній організації готелю 
74 
та ілюструє розподіл повноважень і обов'язків, схема зображена на 
рисунку 3.1. 
Організаційна структура потрібна для ефективного виконання 
ключових функцій працівників, визначення їх підзвітності, забезпечення 
належних зусиль з боку персоналу. 
В організаційній структурі сучасних готелів виділяється основний 
операційний підрозділ – служба розміщення. Це пов’язане з тим, що готелі 
пропонують своїм гостям головну послугу – безпечне і комфортне 
проживання. Іншим підрозділам надається допоміжна роль підтримки 
основної діяльності готелю [30]. 
Суть функціональної структури управління полягає у виконанні 
окремих функцій спеціалізованими органами управління та окремими 
спеціалістами, які наділені значними управлінськими повноваженнями.  
В організації управління готелями найчастіше спеціалісти одного 
профілю об'єднуються у структурні підрозділи (відділи), наприклад відділ 
маркетингу, прийому та розміщення, фінансів, комерційний та ін. Таким 
чином, загальне завдання управління готелем, починаючи від середнього 
рівня поділяється за функціональним критерієм, звідси і походить назва – 
функціональна структура управління. 
При функціональній структурі управління функції управлінських 
менеджерів, які повинні мати універсальну підготовку і виконувати всі 
функції управління, виникає штат спеціалістів з високою компетенцією у 
певній сфері, які відповідають за конкретний напрямок управління. 
Функціональна спеціалізація апарату управління значно підвищує 
результативність діяльності готельного підприємства. Ця модель управління 
використовується в умовах швидкого збільшення обсягів виробництва та 
його ускладнення, появи нових видів послуг та обслуговування у готельних 
комплексах. 
 
75 
 
Директор 
  
  
Менеджер Менеджер Начальник Головний Начальник 
 служби служби фінансовоко іненер служби 
 бронюванння експлуатації мерційної безпеки 
номерного служби 
 фонду Сантехнік Охоронець 
Службовець з 
 бронювання 
 Старша Електрик 
Головний 
 покоївка бухгалтер 
Адміністратор Покоївки 
 Прибиральник Двірник 
 Менеджер з 
Касир реклами 
 
Комірник 
 
 
Костелянша 
 
 
Посильний 
 
 
Рисунок 4.1 – Організаційна схема взаємин підрозділів готелю 
 
Як видно з рисунка на проектованому підприємстві буде 
застосовуватись лінійно-функціональна система управління. 
 
4.3 Розробка штатного розпису робітників 
 
Характеристика функціональних обов’язків працівників готелю. 
Відповідає за організацію управління всіма службами готельного 
комплексу, вирішує фінансові питання, питання кадрового забезпечення, 
займається створенням і підтримкою необхідних умов праці для персоналу 
готелю, контролює дотримання встановлених норм і правил з охорони праці, 
техніки безпеки, протипожежної та екологічної безпеки. До складу служби 
76 
входять секретаріат, фінансова служба, кадрова служба, еколог, інспектори з 
протипожежної безпеки та техніки безпеки.  
Вирішує питання фінансового забезпечення готелю, отримує звіти від 
касирів кожної торгової точки, включаючи службу харчування, службу 
портьє, сувенірні кіоски і спортивні комплекси, якщо такі є. Фінансова 
служба веде єдиний фінансовий облік в готелі (тобто доходи від торгових 
точок, облік витрат і доходів, ведення операцій з обліку оплачуваного 
робочого часу). Кадрова служба Вирішує питання добору, розстановки та 
підвищення кваліфікації кадрів. В обов'язки цього підрозділу входить 
ведення особових справ всіх співробітників готелю.  
Дана служба отримує і обробляє заявки на бронювання від клієнтів. 
При необхідності менеджер з бронювання зв'язується з клієнтом з метою 
підтвердження його прибуття в готель в призначений термін. Служба формує 
для клієнта «Підтвердження бронювання» і відсилає йому факсом або 
електронною поштою. 
Служба прийому і розміщення надає гостям послуги з бронювання, 
прийому, реєстрації та розміщення, виписки з готелю, веде облік зайнятості 
та використання номерного фонду готелю.  
Основне завдання служби прийому та розміщення – робота з 
інформацією, що надходить від клієнтів і здійснення зворотного зв'язку. 
Персонал служби вітає гостей, заповнює необхідних для реєстрації 
документи; веде облік номерного фонду; зберігає і видає ключі.  
У цій службі здійснюється оплата клієнтом основних і додаткових 
послуг, які він отримав в готелі за весь час проживання.  
Служба експлуатації номерного фонду (господарська служба, 
HousekeepingDepartment) забезпечує обслуговування гостей у номерах, 
підтримує необхідний санітарно-гігієнічний стан номерів і рівень комфорту в 
житлових приміщеннях, надає побутові послуги гостям. 
Завдання служби: охорона і безпека гостей та їхнього особистого майна 
під час перебування в готелі; захист майна готелю; захист будівлі від 
77 
терактів; підтримання громадського порядку в готелі та конфіденційності 
гостей.  
Працівники служби безпеки зобов'язані: знати норми 
адміністративного та кримінального права; знати готель: коридори, 
комунікації і т.д.; знати в обличчя всіх працівників готелю; володіти 
хорошою фізичною підготовкою; справляти приємне враження на 
постояльців. 
Штатний розпис працівників готелю представлений в таблиці 4.1. 
 
Таблиця 4.1 – Штатний розпис працівників готелю 4 зірки на 90 місць 
№ Посада Кількість 
Адміністрація готелю 
1 Директор 1 
2 Заступник директора 1 
3 Менеджер з реклами 1 
4 Інспектор з кадрів 1 
Бухгалтерія 
1 Головний бухгалтер 1 
2 Бухгалтер  1 
3 Касир 3 
Служба прийому та розміщення 
1 Адміністратор готелю 3 
2 Касир служби прийому 3 
Служба обслуговування 
1 Комірник камери схову 1 
2 Посильний 2 
Служба експлуатації номерного фонду 
1 Директор номерного фонду 1 
3 Старша покоївка 2 
4 Покоївка 13 
5 Кастелянша 1 
6 Сантехнік 1 
7 Електрик 1 
8 Двірник 2 
9 Прибиральниця 2 
Кількість штатних працівників разом: 41 
 
Як видно із таблиці, кадровий штат готелю складатиме 41 особу, які 
працюватимуть на 20 посадах. 
78 
Розділ 5 БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ 
 
 
5.1 Організація та упорядкування земельної ділянки 
 
Згідно ДБН 360-92 у міських і сільських поселеннях необхідно 
передбачати, як правило, безперервну систему озеленених територій та 
інших відкритих просторів, які в поєднанні з заміськими повинні формувати 
комплексну зелену зону. 
Оскільки місто Дніпро є привабливим для туристів то готель 
раціонально розмістити в озелененій території, біля річки по вул.. 
Січеславська набережна, від місця розташування готелю недалеко 
добиратися до цента міста і так я проектований готель є бізнес-готелем, то 
гості з легкість зможуть дістатися до бізнес-центрів. 
Територія міста за функціональним призначенням і характером 
використання поділяєтся на селищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього 
транспорту, і ландшафтно-рекреаційну. 
Ділянка, що пропонується для розміщення готелю відповідає вимогам 
санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів щодо рівнів 
природних та штучних радіонуклідів, вмісту потенційно небезпечних для 
людини хімічних і біологічних речовин у повітрі, ґрунті, негативних 
фізичних факторів та інших. 
Площа ділянки розміщення запроектованого об'єкта визначається за 
такою формулою: 
 Sд  nз  N (5.1) 
2
де Sд – площа ділянки під будівництво, м  ;  
2
nз – норматив площі земельної ділянки, м  /місце (для готелів міскістю 
2
до 100 місць норма площі земельної ділянки 55 м /місце);  
N – кількість місць у закладі [30]. 
2 
Sд  55 * 85 = 4675 м
79 
Площу озеленення визначити за формулою: 
 Sоз = Sд  0,4 (5.2) 
2
де Sоз – площа озеленення ділянки, м ; 
2
Sд – площа ділянки під будівництво, м ; 
0,4 – сталий коефіцієнт [30]. 
2 
Sоз = 4675 * 0,4 = 1870 м
У складі ділянки готелю передбачені упоряджені майданчики перед 
входами в приміщення громадського і житлового призначення та майданчики 
для тимчасового паркування автомобілів і автобусів розміщуватимуться 
перед готелем. 
 
5.2 Розробка обє’мно планувального рішення підприємства 
 
Готель планується розмістити у м. Дніпро. Запроектована будівля 
2
готелю розміщується на ділянці площею 4675 м . Ділянка розташована на 
окраїні населеного пункту і обмежується вулицею з 2-стороннім рухом. 
Характер рельєфу на ділянці будівництва спокійний. 
Перед головним входом запроектовано площадку для відпочинку 
відвідувачів. Площадка обладнана нескладними елементами благоустрою: 
реклама та квітники. Територія ділянки підприємства, яка не має твердого 
покриття, зайнята трав'яними газонами. Перед боковим фасадом 
підприємства передбачається насадження листяних та хвойних дерев. 
У будівлі запроектовані 3 входи ззовні: два до вестибюлю готелю та 
господарських приміщень, перед входом передбачено крильце зі сходами. 
Основні функціональні групи приміщень з'єднуються між собою 
коридорами. 
Розміри та площі основних планувальних елементів у запроектованому 
підприємстві прийнято згідно з діючими нормами, що забезпечує 
ефективність проходження основних технологічних процесів. 
80 
Конструктивна схема будівлі – безкаркасна. Основні несучі елементи 
конструктивної схеми – зовнішні стіни, залізобетонні колони. 
Схематичне зображення примішень готелю наведене у додатках Б-Є. 
 
5.3 Заходи що до охорони праці, техніки безпеки та санітарно-
гігієнічних норм 
 
Охорона праці являє собою систему законодавчих актів і відповідних 
їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів, 
що забезпечують безпеку, охорону здоров’я і працездатність людини в 
процесі праці. Сучасний готель буде оснащений великою кількістю різного 
обладнання і майна. У ньому буде працює значна кількість обслуговуючого 
персоналу, відбувається постійна зміна проживаючих.  
Саме тому питанням охорони праці і техніки безпеки в готелях 
приділяється велика увага.  
Необхідний санітарний стан виробництва досягається застосуванням 
наступних основних заходів і засобів:  
– миття і профілактична дезінфекція приміщень, обладнання, 
інвентаря, дезінсекція та дератизація такими засобами, як Гіпохлорид 
кальцію, Хлорне вапно, Хлорамід Б, у виробничих приміщеннях кожног дня 
або декілька разів за робочу зміну; 
– миттям стін, підлоги., інвентаря, устаткування, столового посуду та 
інше; 
– механічне очищення інвентарю; 
– використання сіток навіконних отворах, липкого паперу для 
захистувід комах;  
– зачинення отворів вентиляційних каналів захисними сітками;  
– своєчасне очищення цехів від харчових відходів та залишків;  
– регулярне проходження працюючим персоналом медичних 
81 
обстежень (один раз на рік).  
У готелі будуть регулярно проводиться заходи щодо профілактики 
травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, 
електробезпеки, навчання персоналу. 
 
5.4 Протипожежні заходи та заходи цивільної оборони 
 
Пожежна безпека підприємства – стан підприємства, при якому 
виключають можливість пожежі, а в випадку виникнення попереджається 
впливом на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечується захист 
матеріальних цінностей.  
Система пожежної сигналізації (СПС) «інтелектуального» готельного 
комплексу будується таким чином, що системи управління автоматикою 
житттєзабезпечення, пожежної сигналізації і управління автоматичною 
системою пожежогасіння виконуються в єдиному інформаційному просторі. 
Між цими системами організується пряма і безумовна взаємодія. СПС 
інтегрується з іншими системами комплексу безпеки.  
Для захисту готельних комплексів, що займають великі площі, 
використовуються системи пожежної сигналізації, що підтримують десятки 
тисяч адресно-аналогових сповісників і шлейфів. 
Система володіє високим ступенем надійності: сигнал тривоги 
генерується тільки після багатократного підтвердження від сповісника, так 
що помилкові спрацьовування виключені. При цьому рівні чутливості та 
пороги спрацьовування можуть встановлюватися залежно від часу доби і дня 
тижня, а також автоматично встановлюються рівні попереднього 
спрацьовування («передтривоги»), що підвищує вірогідність виявлення 
спалаху на ранній стадії. Крім того, СПС дозволяє проводити превентивні 
протипожежні заходи в зонах, що знаходяться в безпосередній близькості під 
місця спалаху [9, с. 156]. 
82 
Адресно-аналогові сповісники використовуються тільки в порівняно 
невеликих приміщеннях, забезпечуючи їх надійний захист з точною 
інформацією про місцеположення можливого вогнища спалаху. Приміщення 
з великою площею захищаються шлейфами (з неадресних датчиків), що 
включаються в адресну лінію через спеціальний адресний модуль. Модулі 
управління оповісниками, встановлені також в адресній лінії в безпосередній 
близькості від місця встановлення оповісників, забезпечують позонне 
сповіщення про пожежу (у конкретній зоні). При цьому економляться 
монтажні матеріали і скорочується обсяг монтажних робіт. 
Засоби і системи пожежогасіння  
Призначення цих систем полягає в автоматичному гасінні загоряння і 
запобіганні поширенню пожежі.  
Можливі наступні варіанти побудови системи:  
1. За принципом пожежогасіння:  
– спринклерне пожежогасіння (найдешевший варіант за умови повної 
реконструкції готельного комплексу);  
– аерозольне або порошкове пожежогасіння;  
– газове пожежогасіння (висока ефективність, не наносить шкоди 
інтер'єру).  
2. За принципом організації системи: 
– автономні пожежогасячі модулі з вбудованими пожежними 
датчиками;  
– команда на включення пожежогасячого модуля подасться 
центральною пожежною станцією або інтегрованою системою безпеки [9].  
В іншому випадку за рахунок використання інтелектуальних 
можливостей системи зменшується ймовірність помилкової тривоги, 
можлива реалізація превентивного включення модулів, розташованих у 
сусідніх приміщеннях. 
Цивільна оборона України є державною системою органів управління, 
83 
сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту 
населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, 
природного та воєнного характеру. Кожний громадяни України мають право 
на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних 
пожеж, стихійного лиха. 
Уряд України, інші органи виконавчої влади, адміністрації 
підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і 
господарювання, повинні забезпечувати реалізацію цього права. Держава, як 
гарант цього права, створює систему цивільної оборони. Мета її – захист 
населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф, від стихійного лиха, 
сильнодіючих отруйних речовин, зброї. 
Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, на 
всі верстви населення. Розподіл цих заходів за обсягом і відповідальністю за 
їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом. 
Під час відпочинку люди найменше думають про свою безпеку, що 
іноді призводить до небажаних наслідків, пов'язаних з ризиком для житія. 
Тому задача адміністрації готелів полягає в попередженні всіх можливих 
ризиків для житія і здоров'я постояльців.  
Поняття безпеки містить у собі не лише захист від кримінальних 
зазіхань, але ще в більшій мірі створення запобіжних заходів забезпечення 
захисту від пожежі, вибуху й інших надзвичайних подій. 
Тому в кожному готельному комплексі має бути план заходів щодо 
забезпечення захисту і безпеки клієнтів, який включає такі чинники ризику, 
як пожежа, крадіжка, травма, несподіване захворювання тощо. Цей план, 
природно, повинен відповідати діючим законам і правилам, виконання 
повинне систематично контролюватися одним з керівників готельного 
комплексу.  
Забезпечення безпеки готельного комплексу забезпечується 
наступними заходами:  
84 
– організацією фізичної охорони готельного комплексу;  
– забезпеченням технічної оснащеності готельного комплексу;  
– забезпеченням технічної міцності готельного комплексу;  
– виконанням норм протипожежної безпеки готельного комплексу;  
– виконанням норм електробезпеки;  
– проведення планової роботи в сфері цивільної оборони;  
– проведення планової роботи в сфері охорони праці;  
– забезпечення контрольно-пропускного режиму в готельному 
комплексі;  
– забезпечення економічної безпеки фінансово-господарської 
діяльності готельного комплексу;  
– організація оперативного інформування міських структур і служб;  
– планове проведення антитерористичних заходів. 
Персонал готельного комплексу повинен пройти курс протипожежної 
підготовки і надання першої допомоги. У будівлі готельного комплексу всі 
запасні виходи і маршрути евакуації клієнтів повинні бути чітко позначені, а 
в кожному номері та у всіх громадських місцях повинна бути наочна 
інформація про запасні виходи, маршрути евакуації і найближчу систему 
пожежної сигналізації. 
 
 
 
 
 
 
85 
Розділ 6 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ 
 
 
6.1 Розрахунок інвестиційних витрат 
 
Інвестиційні засоби, пов’язані із будівництвом об’єктів ГРГ включають 
витрати на: придбання землі, маркетингові дослідження та проектно-дослідні 
роботи, оформлення дозвільних документів, будівельно-монтажні роботи, 
придбання виробничого та офісного обладнання, оргтехніки та 
обчислювальної техніки, поповнення оборотних коштів. Витрати на меблі та 
обладнання представлені в таблиці 6.1. 
 
Таблиця 6. 1 – Витрати на меблі та обладнання 
Кількість одиниць, 
Найменування Ціна за 1 шт, грн. Ціна разом, грн. 
шт. 
1 2 3 4 
Приймально-вестебюльна группа 
Стійка ресепшн з 
полицями для 1 8500 8500 
документів 
Стільці 2 800 1600 
Диван  2 9569 19138 
Журнальний столик 1 1385 1385 
Стелажі 4 1150 4600 
Дзеркало 2 2100 4200 
Стійка з вішаками для 
1 2700 2700 
верхнього одягу 
Компютер  2 15000 3000 
Принтер 2 7309 14618 
Факс 1 4199 4199 
Стаціонарний телефон 2 650 1300 
Годинник 3 1100 3300 
Картина для декору 2 4000 8000 
Квіти для декору 5 3200 3200 
Номерний фонд 
Ліжко (односпальне) 90 
82 3250 266500 
*200 
Ліжко (двоспальне) 160 
4 5700 22800 
* 200 
Комплект постільної 
120 1385 166200 
білизни 
 
86 
Продовження таблиці 6.1 
1 2 3 4 
Подушки 120 650 78000 
Ковдри 120 1200 144000 
Матраци (односпальні) 82 800 65600 
Матраци (двоспальні) 4 1100 4400 
Рушники (із 
розрахунком 3 рушника 
450 300 135000 
на 1 гостя і плюс 2 
додаткових) 
Набори декоративної 
косметики (шампунь, 
100 40 400 
мило, гель для душу, 
зубна щітка та паста) 
Одноразові тапочки 100 17 170 
Тумбочки 100 900 90000 
Стіл з міні-баром 46 2480 114080 
Письмовий стіл  4 1650 6600 
Міні-бар 4 2800 11200 
Підставки для багажу 50 730 36500 
Шафи для одягу 54 3450 186300 
Унітази 50 1200 60000 
Душеві кабіни 46 5700 262200 
Душеві кабіни з ванною 4 11000 44000 
Умивальники 50 600 30000 
Дзеркало 100 700 70000 
Набор меблів для 
ванної кімнати (для 
4 5000 20000 
номерів апартаменти та 
люкс) 
Набор меблів для 
ванної кімнати (для 46 3100 142600 
номерів стандарт) 
Настінні фени 50 660 33000 
Стаціонарний телефон 50 600 30000 
Корзини для сміття 50 120 6000 
Полотенце-сушильники 50 480 24000 
Журнальний столик 50 1385 69250 
Крісла 8 1700 13600 
Диван 2 3200 6400 
Стільці 50 1100 55000 
Занавіски (для номерів 
6 2500 15000 
апартаменти та люкс) 
Занавіски (для номерів 
46 1450 66700 
стандарт) 
Коврове покриття (для 
номерів апартаменти та 6 2000 12000 
люкс) 
Коврове покриття  46 1780 81800 
 
87 
Продовження таблиці 6.1 
1 2 3 4 
Візок покоївки 3 6914 20742 
Культурно-дозвілеві приміщення 
Бігові доріжки 3 14819 44457 
Велотренажер  3 10607 31821 
Силова станція 1 12800 12800 
Гантелі 10 500 5000 
Коврики для фітнесу 5 950 4750 
Освітлення та електричні розетки 
Настільні лампи 60 700 42000 
Настінні лампи 90 450 40500 
Люстри 50 700 35000 
Лампочки 200 80 16000 
Розетки 200 64 12800 
Вимикачі  200 70 14000 
Разом :   2 732 210 
 
При визначенні інвестиційних витрат до уваги не бралися витрати на 
будівельно-монтажні роботи. 
Витрати на заробітню плату протягом року представлені в таблиці 6.2 
 
Таблиця 6.2 – Витрати на заробітню платню протягом року 
Фонд 
Оклад 
№ Посада Кількість заробітної 
грн./місяць 
плати за рік 
Адміністрація готелю   
1 Директор 1 20000 240000 
2 Заступник директора 1 15000 180000 
3 Менеджер з реклами 1 12000 144000 
4 Інспектор з кадрів 1 8000 96000 
Бухгалтерія   
1 Головний бухгалтер 1 7800 93600 
2 Бухгалтер  1 6500 78000 
3 Касир 3 5000 60000 
Служба прийому та розміщення   
1 Адміністратор готелю 3 10000 120000 
2 Касир служби прийому 3 5000 60000 
Служба обслуговування   
1 Комірник камери схову 1 4300 51600 
2 Посильний 2 4300 51600 
Служба експлуатації номерного фонду   
1 Директор номерного фонду 1 10000 120000 
3 Старша покоївка 2 7000 84000 
4 Покоївка 13 4900 58000 
5 Кастелянша 1 4300 51600 
6 Сантехнік 1 4300 51600 
7 Електрик 1 4300 51600 
8 Двірник 2 4150 49800 
9 Прибиральниця 2 4150 49800 
Разом: 41 141000 1529, 200 
88 
Загальні інвестиційні витрати представлені в таблиці 6.3 
 
Таблиця 6.3 – Загальні інвестиційні витрати 
Вид витрати Сума 
Меблі та устаткування 2 732 210 
Заробітна платня (за місяць) 141000 
Реклама 30000 
Оформлення документів 27000 
Разом: 2 930 210 
 
Таким чином загальні інвестиційні витрати без урахування витрат на 
будівництво  становлять 2 930 210 тисяч гривень. 
 
6.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства 
 
Доход підприємства готельного господарства складається з доходів рі 
зних його підрозділів: готелю, закладів ресторанного господарства, 
підрозділів, що надають додаткові послуги. 
Розрахунок обсягу надання основних послуг в перший рік роботи 
представлений у таблиці 6.4. 
 
Таблиця 6.4 – Розрахунок надання основних послуг 
Максимальна Середній План 
пропускна рівень реальзації 
Категорія 
спроможність використання номерів, 
номеру 
готелю, номерів людино-
людтно/діб діб 
1 2 3 4 5 = 3*4 6 7 = 5*6/100 
Апартаме
2 2 365 730 55 402 
нти 
Люкс 2 2 365 730 60 402 
Номер І 
категорії 
10 10 365 3650 75 2738 
(одномісн
ий) 
Номер І 
категорії 
36 72 365 26280 75 19710 
(двомісни
й 
Разом 50 90     
Кількість 
номерів 
Одноразова 
місткість, 
місць 
Кількість 
днів роботи в 
рік, діб 
89 
Розрахунок планового доходу від реалізації послуг проживання 
представлений в таблиці 6.2. 
До операційних доходів готелю належить дохід від основної 
операційної діяльності – від реалізації власної продукції та закупних товарів. 
Крім того, готель може мати доходи від надання додаткових послуг, доходи 
від іншої операційної діяльності, а також фінансовф тоходи. 
 
Таблиця 6.2 – Розрахунок планового доходу реалізації послуг 
проживання 
Категорія Одноразо Максималь Середній План Планові Розрахунков
та ва на коефіцієнт реалізац середні ий дохід за 
місткість місткість пропускна використан ії тарифи за рік 
номеру номеру спроможніс ня номерів номерів проживан
ть готелю ня 
за рік 
Апартамен
ти (2 2 730 0,55 402 1800 732,6 
місний) 
Люкс (2 
2 730 0,6 402 1550 632,1 
місний 
Номер І 
категорії (1 10 3650 0,75 2738 800 2190,4 
місний) 
Номер І 
категорії (2 36 26280 0,75 19710 950 18724 
місний) 
Разом :      22 279 1 
 
Після розрахунку планового доходу необхідно визначити плановий 
прибуток: 
Доходи – Заробітня плата – Податки (30%) 
22279,1 – 1529,200 – 6683,73 = 14066,17 тис.грн 
Таким чином плановий чистий прибуток протягом першого року 
роботи проектованого готелю становитиме 14066,17 тис. грн. 
 
90 
ВИСНОВКИ 
 
 
Метою кваліфікаційної роботи була розробка проекту готелю 4* на 90 
місць. 
При розробці проекту було вирішено ряд завдань. Зокрема: 
– здійснено аналіз ринку готельних послуг у м. Дніпро; 
– досліджено попит  та проведено аналіз уподобань потенційних 
клієнтів, на основі чого було вирішено проектувати готель категорії 3* 
орієнтованого на туристів що подорожують з діловою метою; 
– розроблена концепції проектованого готелю та досліджено основних 
конкурентів; 
– здійснено проектування приміщень готелю (загальна розрахункова 
2
площа усіх груп приміщень становить 2003,96  м ) і організацію сервісного 
процесу; 
– розроблено штатний розпис та раціонально-організаційна структура 
підприємства; 
– розроблені заходи щодо охорони праці та техніки безпеки; 
– розраховано інвестиційні витрати та плановий товарообіг 
проектованого готелю, що становить 2930,210 тис. грн. та 22279,1 тис. грн. 
відповідно. 
У сучасних умовах господарювання ефективний та стійкий розвиток 
закладів готельного господарства повязують з їх інноваційною активністю. 
Тому при проектуванні підприємства готельного господарства необхідно 
керуватися інноваціями у архітектурі та будівництві. 
Таким чином, результати роботи можуть бути використані у 
подальшому для визначення будівельно-монтажних витрат та впровадження 
об’єкту в будівництво. 
 
 
91 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Про внесення змін до Закон України «Про туризм»: Закон України 
від 18.11.203 № 1282-IV  
2.  Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги : ДСТУ 
4268-2003 
3.  Послуги туристичні. Класифікація готелів : ДСТУ 4269-2003 
[Чинний від 2003-12-23]. К : Держспоживстандарт України, 2003. – 15 с. 
4.  Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення. 
ДСТУ 4527-2006  [Чинний від 2003-12-23]. К : Держспоживстандарт України, 
2003. – 16 с. 
5.  Будинки і споруди. Готелі : ДБН  В.2.2-202008 [Чинний від 2009-04-
01]. К : Держспоживстандарт України, 2009. – 39 с. 
6. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної 
документації для будівнитцва : ДБН АВ.2.2.-3-97 [Чинний від 2003-11-18]. 
К : Держспоживстандарт України, 2003. – 17 с. 
7. Балабанова Л. В. Стратегічне маркетингове управління 
конкурентоспроможністю підприємств : навч. посіб. / Л. В. Балабанова, 
В. В. Холод / Дон. держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-
Барановського. – К. : 2006. – 448 с. 
8. Батра Раджив. Рекламный менеджмент : пер. с англ. /  Р. Батра,  
Джон Дж. Майерс, Дэвид А. Аакер. – М. : Издательский дом «Вильямс» 
1999. – 784 с. 
9. Бойко М. Г. Організація готельного господарства : підручник. / 
Бойко М. Г., Гопкало А. М. – К. : Нац. торг.екон. ун-т, 2016. – 448 с. 
10. Готелі та інші місця для тимчасового проживання. Статистичний 
збірник. –  К. : Держкомітет статистики України 2011. – 211 с. 
11. Іванілов О .С. Економіка підприємства : підручник. / О. С. Іванілов 
К. : ЦУЛ, 2019. – 728 с. 
92 
12. Діяльність підприємств сфери послуг : Статистичний бюлетень – 
К : Держкомстат України, 2019. – 166 с. 
13. Дядечко Л. П. Економіка туристичного бізнесу / Л. П. Дядечко. 
Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-
Барановського. –  К. : Центр учбової літератури, 2017. – 280 с. 
14.  Колективні засоби розміщування в Україні у 2010 році. 
Статистичний збірник. – К. : Держкомітет статистики України, 2011. – 214с. 
15. Кабушкин Н. И. Менеджмент  гостиниц и  ресторанов : учебное 
пособие / Н. И. Кабушкин. – М. : КНОРУС, 2013. – 416 с.  
16. Котлер Ф. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм : учебник.  
Дж. Боуэн, Дж. Мейкенз, Ф. Котлер. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : 
ЮНИТИ ДАНА, 2018. – 1072 с. 
17. Круль Г. Я. Основи готельної справи : навч. посіб. : для студентів 
ВНЗ / Г. Я. Круль; М-во освіти і науки України, Чернів. нац. ун-т ім.  
Ю. Федьковича. – К. : 2011. – 368 c. 
18. Кусков  А. С. Гостиничное  дело : учебное  пособие /   
А. С. Кусков. – М. : Дашков и Ко, 2009. – 328 с. 
19. Лук’янова Л. Г. Уніфіковані технології готельних послуг, /  
Л. Г. Лук’янова, Д. Т. Дорошенко, І. М. Муніч / за ред. проф. 
В.К. Федорченка. – К. : Вища шк, 2019. – 237 с.  
20. Ладиженська  Р. С.  Конспект  лекцій  з  дисципліни «Технологія 
обслуговування в готелях і туркомплексах» (для студентів 4 курсу усіх форм 
навчання  за  напрямом  підготовки  «Менеджмент») / Р.  С.  Ладиженська; 
Харк. нац. акад. міськ. госп-ва – Х. : ХНАМГ, 2010. – 254 с. 
21. Ляпина  И. Ю.  Организация  и  технология  гостиничного  
обслуживания / И. Ю. Ляпина . – М. : АСАДЕМА,  2012. – 207 с. 
22. Мартиненко М. М. Стратегічний менеджмент: підручник / 
М. М. Мартиненко, М. М. Ігнатьєва. – К. : Каравела, 2016.  – 715 с. 
23. Малюк  Л. П.  Сервісологія : підручник / Л. П. Малюк, 
О. М. Варипаєв. – Х. : ХДУХТ, 2017. – 258 с. 
93 
24. Мунін Г. Б. Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу : навч.  
посіб. / під заг. ред.  Г. Б.   Муніна М. М., Поплавського і О. О. Гаус. – К. : 
Кондор, 2018. – 460 с. 
25. Охріменко О. О. Страховий захист: менеджмент, маркетинг, 
економіка безпеки (туристське підприємництво) : навч. посіб. / О. О.  
Охріменко. – К. : Міжнар. агенція «BeeZone», 2015. – 414 с. 
26. Основи готельно-ресторанної справи : навчальний посібник / 
Н. І. Данько, А. Ю. Парфіненко, П. О. Подлепіна, О. О. Вишневська / за заг. 
ред. А. Ю. Парфіненка. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. – 288 с.  
27. Примак Т. О. Економіка підприємства : навч. посібник / Т. О. 
 Примак 5-е вид. – К. : Вікар, 2018. – 219 с. 
28. Проектування підприємств готельно-ресторанного господарства : 
Навч. посіб. : [для вищ. навч. закл.] видання 2-е перероблене і доповнене  за 
заг. ред. / Н. О. П’ятницька, Н. М. Зубар. – К. : КУТЕП, 2016. – 407 с.  
29. Проектування готелів : навч. посібник / за ред. Мазаракі А. А. – К. : 
КНТЕУ, 2017. – 340 с. 
30. Протоєрейський О. С. Охорона праці в галузі : навч. посіб. / 
О. С. Протоєрейський, О. І. Запорожець. – К. : Книжкове вид-во НАУ, 2015. 
268 с. 
31. Роглєв Х. Й. Організація обслуговування в готельних комплексах 
(на прикладі готельного комплексу «Братислава») : Посібник / Х. Й. Роглєв, 
В. Л. Маркелов; Ред. І. М. Мініч. – К. : КУТЕП, 2014. – 163 с. 
32. Роглєв Х. Й. Основи готельного менеджменту: Підручник / 
Х. Й. Роглєв. – К. : Кондор, 2019. – 408 с. 
33. Роглєв Х. Й. Менеджмент готелю: економіко-організаційні 
аспекти : навч. посіб. / під заг. ред. Роглєва Х. Й.  Муніна Г. Б. – К. : Кондор-
Видавництво, 2016. – 443 с. 
34. Сокол Т. Г. Організація обслуговування в готелях і туристичних 
комплексах : підручник / Т. Г. Сокол. – К. : Альтерпрес, 2019. – 447 с. 
35. Туриcтична діяльність в Україні / Статистичний бюлетень. – К. : 
94 
Державний комітет статистики України 2012. – 441 с. 
36. Шаповал С. Л. Основи будівництва : навчальний посібник / 
С. Л. Шаповал. – К. : КНТЕУ, 2019. – 186 с. 
37. Україна на  світовому ринку  туристичних послуг:  сучасний стан та 
перспективи розвитку / М. В. Сідоров, О. Є. Юрченко, С. О. Юрченко. – Х. : 
ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. – 256 с.  
38. Федорченко В. К. Готельне господарство: основні показники, 
оцінка якості послуг : навч. посіб. / В. К. Федорченко, І. М. Мініч. – К. : 
Логос, 1999. – 76 с.  
39. Юрченко С. О. Міжнародний туризм : навчальний посібник / 
С. О. Юрченко, О. Є. Юрченко. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіріна, 2016. – 
328 с. 
40.URL : https: // lasoon.com.ua/  kiev/expertopinion/aktualnye–
restorannye–tendentsii-2017-2018.-v-ukraine 
41.URL: http://westudents.com.ua/glavy/93166–14–suchasn–tende–tsrozvi-
tku–restorannogo–gospodarstva–u–svt–ta–ukran.html  
42.URL: http://generation.at.ua/load/knigi/organizacija_poslu 
43.URL: http://in.ck.ua/kafe/prihodite-v-gosti-vcherkassah-otkrylos-gruzins-
koe  
44.Олійник С. В. Використання інформаційних технологій у 
ресторанному  господарстві // Економічні науки. – 2012 р. [Електронний 
ресурс] / сайт наукових статей. URL : http: // revolution.allbest.ru/ marketing/ 
00428051_0.html. 
45.URL : http: //revolution.allbest.ru/marketing/00428051_0.html. 
46.URL : http: // www.cherkassy.yoshi-fujiwara.ua/ chef/  
47.URL : https://legalaid.ua/ua/article/yurydychni–aspekty–vidkryttya–
zakla-duhromadskoho–kharchuvannya/ 
48.URL : http://tourlib.net/statti_ukr/yashyna.htm. 
49.Яшина О. В. Особливості розвитку ресторанного господарства в 
Україні [Електронний ресурс]// Буковинська державна фінансова  академія. 
95 
2012. – Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/yashyna.htm 
50.Іщенко, Т. І. [Електронний посібник] для проектування закладів рест
оранного  господарства «Техонології в ресторанному господарстві» ден. 
форми навч. / Т. Іщенко, Н. П. Лазоренко. НУХТ, 2014. 78 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
96 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
97 
Додаток А 
 
Таблиця А 1 – Результати анкетування потенційних споживачів  
Варіант відповіді Кількість відповідей Кількість відповідей в % 
900 100 % 
1. До якого типу людини Ви себе відносите? 
1) Домосід 200 22,2 
2) І службова і приватна 550 61,1 
мандрівка для мене – це 
життя 
3) Важко зорієнтуватися 150 16,7 
2. За останній рік Ви користувалися послугами готелю? 
1) Один раз 275 30,5 
2) 2-3 рази 200 22,2 
3) 4-6 разів (або більше) 328 36,4 
4) Не користувалися взагалі 97 10,7 
3) Ви користуєтесь послугами готелю: 
1) Лише в чужих містах 840 93,3 
2) І в чужих і в своєму місті 60 6,7 
4) Ви надасте перевагу (за умови приблизно однакової ціни): 
1) Готелю 732 81,3 
2) Приватній квартирі 168 18,7 
5) В одному і томуж місті ви користуєтесь: 
1) Завжди одним і тим 332 36,9 
самим готелем 
2) Різними готелями 410 45,5 
3) Не надаю значення 158 17,5 
6) Що з переліченого є для Вас найважливішим при виборі готелю: 
1) Чистота білизни 340 37,8 
2) Охайність приміщення 57 6,3 
3) Ввічливість персоналу 187 20,7 
4) Престиж готелю 111 12,3 
5) Вартість проживання 150 16,7 
6) Місце розташування 55 6,2 
7) Чи замовляєте ви наперед номер перед приїздом в готель? 
1) Так 475 52,8 
2) Іноді 310 34,4 
3) Ні 115 12,8 
8) Номер на скільки місць Вам був реально потрібний при поселені в готель? 
1) Одне місце 130 14,4 
2) Два місця 360 40 
3) Три місця 230 25,5 
4) Більше 180 20 
 
 
98 
Продовження таблиці А 1 
9) Чи сильно Ви обмежені в грошах у розумінні можливості доплатити за поліпшені 
умови проживання? 
1) Дуже обмежений 223 24,8 
2) В розумних межах можу 408 45,3 
доплатити за необхідне 
3) Завжди можу доплатити 269 29,8 
за поліпшені умови 
проживання 
10) Ваш вік (років): 
1) До 20 93 10,3 
2) 21-30 321 35,6 
3) 31-40 262 29,1 
4) 41-50 170 18,8 
5) Більше 54 6 
11) Ваша стать: 
1) Чоловік 432 48 
2) Жінка 468 52
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
