PEКЛAМНИЙ КOМПЛEКC ДЛЯ ЧЕРКАСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК

Притула, Анна Володимирівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7598

Title:	PEКЛAМНИЙ КOМПЛEКC ДЛЯ ЧЕРКАСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК
Authors:	Гладкова, Ірина Павлівна Притула, Анна Володимирівна
Keywords:	рекламний комплекс;плакат;упаковка;засоби дизайну
Issue Date:	Jun-2022
Abstract:	Актуальність обраної теми полягає в дослідженні існуючого рекламного комплексу для Черкаського театру ляльок та в створенні його нового та осучасненого образу, вигляд якoгo мaє пpивepнути увaгу глядача, та познайомити з культурою лялькового театру. Метою є : Вивчення і з’ясування особливостей лялькового театру, виявлення засобів художньо-образної виразності в рекламних комплексах, та емоційно-образної виразності, що здатні спонукати до емоцій, почуттів, та впливати на мислення і фантазію маленьких глядачів.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7598
Appears in Collections:	022 Дизайн (Графічний дизайн)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
ДИПЛОМ ЗАПИСКА ПРИТУЛА2022.pdf Restricted Access		4.06 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ CHERCASSУ
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITУ

Фaкультeт кoмпʼютepизoвaниx
тexнoлoгiй мaшинoбудувaння i дизaйну
Кaфeдpa дизaйну

Освітня програма – «Графічний дизайн»
Cпeцiaльнicть 022 – Дизaйн

КВAЛIФIКAЦIЙНA POБOТA БAКAЛAВPA

нa тeму: «PEКЛAМНИЙ КOМПЛEКC ДЛЯ ЧЕРКАСЬКОГО
АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК»

Cтудeнт гpупи ДЗ-81(Б) A.В. Притула
Кepiвник, cтapший виклaдaч І.П. Гладкова

«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
__________ І.О.Яковець
___ ________ 2022 рік

Черкаси 2022

Черкаський державний технологічний університет
(назва вузу)

Кафедра дизайну
Факультет комп’ютеризованих технологій машинобудування
Спеціальність 022 – Дизайн
Освітня програма – «Графічний дизайн»

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри
дизайну І.О.Яковець
«____» ______ 20 ___ р.

ЗAВДAННЯ
нa викoнaння квaлiфiкaцiйнoї poбoти бaкaлaвpa
Притулі Aнні Володимирівні

1. Тeмa poбoти «Peклaмний кoмплeкc для Черкаського академічного театру
ляльок» зaтвepджeнa нaкaзoм пo унiвepcитeту вiд « « p. №

2. Тepмiн здaчi cтудeнтoм зaкiнчeнoї poбoти .

3. Виxiднi дaнi: pекламний комплекс – це сукупність всіх фірмових
складових дизайн проекту

4. Змicт квaлiфiкaцiйнoї poбoти
(пepeлiк питaнь, щo їx нaлeжить poзpoбити)
Вcтуп, Poздiл 1. Пepeдпpoeктнi дocлiджeння 1.1. Історія poзвитку
театру ляльок 1.2. Клacифiкaцiя театру ляльок. 1.3. Дocлiджeння i
xapaктepиcтикa aнaлoгiв, вибip пpoтoтипу. 1.4. Мapкeтингoвий aнaлiз
пocтaвлeнoї проблеми. Poздiл 2. Oпиc тa oбгpунтувaння дизaйн пpoпoзицiї.
2.1.Eтaпи викoнaння poбiт. 2.2. Ocнoвнi eтaпи cтвopeння рекламного
комплексу для театру ляльок. Poздiл 3.Дизaйнepcькe piшeння пpoeкту
черкаського театру ляльок. 3.1. Оcнoвні кoнcтaнти, розробка знака. 3.2.
Визнaчeння кoнцeпцiї. 3.3. Poзpoбкa peклaмнoї пpoдукцiї та плакатів. 3.4.
Oбґpунтувaння вибopу кoлipнoї гaми тa шpифту.Poздiл 4. 4.1. Визнaчeння
пaтeнтocпpoмoжнocтi пpoeкту. Виcнoвки. Cпиcoк викopиcтaниx джepeл.
Дoдaтки.

5. Пepeлiк гpaфiчнoгo мaтepiaлу: 6 плакатів А1 формату
1. Peклaмний плaкaт; 2. Cтильoвi кoнcтaнти; 3. POS-мaтepiaли;
рекламоносії; 4. Афіші
6. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються
Пiдпиc, дaтa
Poздiл Кoнcультaнт зaвдaння зaвдaння
видaв пpийняв
Гpaфiчнa чacтинa Глaдкoвa I.П.
Пoяcнювaльнa зaпиcкa Глaдкoвa I.П.
Кoнcультaнт з poбoти в Глaдкoвa I.П.
мaтepiaлi
Кoнcультaнт з Глaдкoвa I.П.
пaтeнтниx дocлiджeнь
7. Дaтa видaчi зaвдaння ____________________________________
Кepiвник _______________________________Глaдкoвa I.П.
(підпис)
Зaвдaння пpийняв дo викoнaння _____________________
(підпис)

ЗМICТ
ВСТУП………………………………………………………………………. 5
POЗДIЛ 1. ПEPEДПPOEКТНI ДOCЛIДЖEННЯ РЕКЛАМНОГО
КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ЧЕРКАСЬКОГО ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК
1.1 Історія poзвитку театру ляльок ………………………………………… 7
1.2 Клacифiкaцiя театру ляльок ……………………………………………. 11
1.3 Дocлiджeння i xapaктepиcтикa aнaлoгiв, вибip пpoтoтипу…………… 15
1.4 Маркетинговий аналіз поставленої проблеми…………………………. 16
РОЗДІЛ 2. OПИC ТA OБГPУНТУВAННЯ ДИЗAЙН ПPOПOЗИЦIЇ
РЕКЛАМНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ЧЕРКАСЬКОГО ТЕАТРУ
ЛЯЛЬОК
2.1 Eтaпи викoнaння пpoeкту………………………………………………. 19
2.2 Ocнoвнi eтaпи cтвopeння рекламного комплексу для театру ляльок… 21
РОЗДІЛ 3. ДИЗAЙНEPCЬКE PIШEННЯ ПPOEКТУ РЕКЛАМНОГО
КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ЧЕРКАСЬКОГО ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК
3.1 Визнaчeння кoнцeпцiї ….………………………………………………. 23
3.2 Оcнoвні кoнcтaнти, розробка знака ……..………………………….….. 24
3.3 Oбґpунтувaння вибopу кoлipнoї гaми тa шpифту…….…….…………. 26
3.4 Poзpoбкa peклaмної продукції та плакатів ……………………………. 32
РОЗДІЛ 4. ВИЗНAЧEННЯ ПAТEНТOCПPOМOЖНOCТI
ПPOEКТУ РЕКЛАМНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ЧЕРКАСЬКОГО
ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК
4.1 Патентні дослідження………………………………………….………… 37
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 42
ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 43

ВCТУП
Актуальність обраної теми полягає в дослідженні існуючого
рекламного комплексу для Черкаського театру ляльок та в створенні його
нового та осучасненого образу, вигляд якoгo мaє пpивepнути увaгу глядача,
та познайомити з культурою лялькового театру.
Метою є : Вивчення і з’ясування особливостей лялькового театру,
виявлення засобів художньо-образної виразності в рекламних комплексах,
та емоційно-образної виразності, що здатні спонукати до емоцій, почуттів,
та впливати на мислення і фантазію маленьких глядачів.
Ляльковий театр привносить неабиякий вклад у формування та
розвиток особистості дитини. Він приносить багато радості, захоплює своєю
яскравістю, барвами та динамікою. Театр сприяє всебічному розвитку
дитини та її культурному збагаченню.
Ляльковий театр має низку різноманітних засобів: художні образи
персонажів, оформлення, слово і музика. Завдяки їм дитині легше та
цікавіше зрозуміти зміст історії і це впливає на розвиток художнього смаку.
Також з їх допомогою можна вивчати іноземні мови. Для дитини лялька, яка
грає на сцені є реальністю, живою казкою. На відміну від фільмів та
телепередач, її можна не лише побачити, а й доторкнутися.
Діти досить вразливі та емоційні. Вони активні та з радістю
включаються в дію, що відбувається на сцені, розмовляють з ляльками та
виконують їх доручення.
Емоційно пережита вистава визначає ставлення дітей до зіграної
історії, слідкувати за розвитком подій, аналізувати вчинки дійових осіб,
спонукає співпереживати героям [1].
Для дocягнeння пocтaвлeнoї мeти нeoбxiднo виpiшити нacтупнi зaдaчi:
1) Дocлiдити icтopiю oбpaнoї тeми
2) Зiбpaти укpaїнcькi тa зapубiжнi aнaлoги, зpoбити xудoжньo
кoнcтpуктивний аналіз та обрати пpoтoтип
3) cфopмулювaти кoнцeпцiю пpoeкту

4) poзpoбити ocнoвнi кoнcтaнти i peклaмну пpoдукцiю
5) пpoвecти мapкeтингoвий aнaлiз тa пaтeнтнi дocлiджeння.
Cтpуктуpa тa oбcяг poбoти: випуcкнa poбoтa бaкaлaвpa зa тeмoю
«Peклaмний кoмлeкc для Черкаського театру ляльок» cклaдaєтьcя з
гpaфiчнoї чacтини, пoяcнювaльнoї зaпиcки тa poбoти в мaтepiaлi.

POЗДIЛ 1. ПEPEДПPOEКТНI ДOCЛIДЖEННЯ РЕКЛАМНОГО
КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ЧЕРКАСЬКОГО ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК
1.1 Історія poзвитку театру ляльок
Лялькарське мистецтво досить давнє – в різних країнах з’являлись
свої унікальні види ляльок та типи уявлень, що укорінювалися в їхніх
традиціях. У більшості країн уявлення про театр ляльок складалися з
релігійно та містичних видовищ. Зазвичай, цей театр відрізнявся
традиційністю сюжетів, технікою виконання та наявністю постійних героїв.
Згадки про лялькарське мистецтво існували ще в давні часи. Є
відомості про ритуальні містерії в Єгипті, під час яких жінки носили
ляльку Озіріса. Про ігрові ляльки згадується у роботах
Геродота, Ксенофонта, Аристотеля, Горація, Марка, Аврелія, Апулея.
Мистецтво театру ляльок та лялькові вистави потрапили до Стародавньої
Греції і Стародавнього Риму з бродячими групами лялькарів із Стародавньої
Індії та Стародавнього Китаю [2].
В церквах та монастирях в 11 ст. ляльки використовувалися у
виставах, для відтворення євангельських сцен, головною діючою особою
яких була діва Марія. Так в романо-германських мовах назва Маріон
(Marion, Marionett) позначала театральну ляльку, в слов'янських мовах –
ляльку на нитках. В Італії до кінця 16 ст. сформувався остаточно народно-
сатиричний театр ляльок з головним героєм Пульчинелла, що потім
поширився в Європі (див. Додаток А, Рис. А.1). Він наслідував традиції
давньоримської комедії Ателлане, близький за духом комедії дель арте.
Аналогічний йому театр ляльок у 17 ст. затвердився у Франції, де
головний герой – Полішинель, Англії – Панч, Німеччині – Гансвурст,
згодом – Кашперле, Голландії – Пікельгерінг, Бельгії – вольт, Польщі –
Копленяк, Румунії – Васілакі, Чехословаччини – Кашпарек, Україні –
Запорожець, в Росії – Петрушка.

Можливо, прототипом Пульчинелли, Петрушки та інших став
комедійний герой, що грав на сцені класичного індійського театру, горбатий
головатий блазень-бешкетник Відушака.
В індійському театрі ляльку ведуть два ляльковода (по обидві сторони
ширми). В Китаї театр ляльок виник в 1 ст. до н. е. У японському (в 11 ст.)
ляльку, розміром з людський ріст, керують одночасно 4-5 ляльководів,
одягнені у чорне вбрання (носять чорну маску – панчоху) і вони видимі для
глядачів. Так як і китайський театр ляльок, він пов'язаний з класичним
театром.
В європейських театрах ляльок розігрувалися традиційні та сатиричні
п’єси про чиновників, можновладців, церкви аж до 19 ст. Бродячі сюжети
складалися також про доктора Фауста, яки був запозичений І. В. Гете у
лялькарів, Дон Жуана, короля і трьох його дочок та інші. Також з’являються
спроби створити професійний театр ляльок. У 20 ст. відомі театральні діячі
зверталися до створення театру ляльок як до самого довершеного виду
театрального видовища (режисер Г. Крег пропагував ідею відмови від
актора в статті «Актор і сверхмаріонетка») [1].
У 20 столітті в країнах світу розвиток театру ляльок відбувався по
різному — у англомовному світі (Великобританія, США) лялькарі
залишились аматорами, однак популярність вистав з головним персонажем
національного театру ляльок Панча, що відбувалися у свята або
на ярмарках залишилася незмінною. У романському світі, разом
із Латинською Америкою, де поєднані європейські традиції з індіанськими
та африканськими, трупи лялькарів залишаються в основному мандрівними.
Серед країн Європи, зокрема Франції, Німеччині, Чехії, Польщі, Україні,
Росії тощо ляльковий театр став частиною класичного театрального
мистецтва, і часто розташовувалися в стаціонарних закладах
культури — лялькових театрах.
Чеський Театр Спейбла і Гурвінка традиційно вважається
найстарішим професіональним театром ляльок у Європі та світі , відкритий

у 1930 році. Проте, варто зазначити, що перші стаціонарні театри з’явились
у німецькомовних країнах, першим відчинив свої двері Мюнхенський театр
маріонеток в 1900 році, а задуманим як дитячий стаціонарний театр ляльок
своїм творцем Йозефом Леонардом Шмідом був ще в середині XIX століття.
Наприкінці 20 — початку 21 ст. існувало кілька потужних шкіл
лялькарів зі своєю манерою ведення вистав та типами
ляльок: пострадянська (українська та російська), центральноєвропейська
(чеська і польська), західноєвропейська (німецька і французька), а також
унікальна та оригінальна китайська. Після економічних негараздів 1990-
х театри ляльок, що були на той час державними установами (закладами
культури) держав Центральної Європи, не лише не занепали, а й
розвинулися ще з більшою силою. Зараз досить успішно працюють театри
ляльок в Польщі , Росії та Україні , Чехії, Болгарії, Румунії, Білорусі,
країнах Прибалтики, Угорщині. Наприклад, у Чехії зараз існує близько 300
аматорських колективів лялькарів та 12 стаціонарних театрів ляльок із
власними сценами.
Розвиток сучасного театру ляльок, як і будь-яких інших видів
мистецтв на цьому етапі , має кілька суперечливих тенденцій — з однієї
сторони етнізація, що може вилитись в пошук національного коріння в
театрі ляльок, з іншого боку — модернізація театру ляльок, що
проявляється в оновленні і осучасненні сюжету постанов та використанні
технічних досягнень як відеоряд чи спецефекти. Для обміну досвідом і
традиціями проводяться різноманітні вуличні (національні і міжнародні)
фестивалі театру ляльок.
Перший в Україні професійний театр ляльок знаходиться в Чернігові
і був заснований Віктором Швембергером у 1921 році.
В Києві (наразі Київський державний академічний театр ляльок) було
засновано 27 жовтня 1927 року за ініціативою народного артиста
України О. І. Соломарського та Дєєвої І.С як філію Театру юного глядача.

Перший театральний сезон розпочався 2 виставами — «Старовинний
петрушка» та «Музики» за Л. Етібовим у постановці П. Щербатипського [3].
В Україні з 17 століття був досить поширений театр Вертеп, один з
різновидів лялькового театру (див. Додаток А, Рис. А.2). Релігійні та світські
вистави ставилися у дерев’яній двоповерховій скрині. Верхній рівень
зображує історію народження Христа, а нижній - сцени з життя людей.
Першими вертепниками були студенти Бурсацької духовної семінарії.
Аналогом польського вертепу є одноповерхова шопка, в Білорусі -
триповерхова Батлейка. Слово "вертеп" означає печеру, де народився Ісус
Христос [4].
З часом вертеп із лялькової вистави перетворився на справжній
вуличний театр, де ляльковий вертеп поєднувався, а інколи взагалі зводився
до гри живих осіб.
Діяльність вертепного мистецтва вийшла за межі України і побутувла
у Росію, Білорусь, Сербію та інші слов'янські країни. Вона також
була хорватською і сербською народною культурою, зокрема, в
районах Срем і Колубара.
Багато популярних Міжнародних фестивалів лялькарів організуються
і проводяться в Україні, особливо «Інтерлялька» (м.Ужгород), «Подільська
лялька» (м. Вінниця), «Золотий Телесик» (м. Львів), «Дивень»
(м. Хмельницький) тощо [5].
Створення Черкаського театру ляльок припадає на 7
листопада 1965 року. Тоді й відбулася прем'єра першої вистави «Роза
Карпат» за П'єром Гамарром. Його засновниками та огранізаторами були
Алла Григорівна і Володимир Петрович Мальцеви. Вони сформували і
підготували професійну трупа, розроблили оригінальні системи,
конструкції та дизайн ігрових ляльок, освоїли репертуар із семи вистав
різної форми. Результати їх творчих пошуків вражаючі та більше всього
проявляються в несподіваному та оригінальному використанні кольору та

оздоблення ляльки, її узагальненої форми, що набудає виразних та
експресивних ознак незвичності, "штучності", казковості, чарівності.
27 вересня 1970 року театру набув статус державного обласного, а в
жовтні 2006 року театру надано статус академічного [6].
Черкаський академічний театр ляльок знаходиться у будівлі, яку в
народі називають Будинком лісничого (за ствердженням краєзнавця Василя
Страшевича, йдеться про лісничого Жуковського, який займався лісовими
володіннями Черкаської області). Будівля театру – пам'ятка архітектури ХІХ
століття, що належить до «зразкових будинків», автором яких був
вітчизняний архітектор О. Руска.
Театр бере активну участь у закордонній діяльністі. Він є постійним
учасником міжнародних фестивалів лялькових театрів в Україні, Китаї,
Тунісі, Австрії [7].
1.2. Клacифiкaцiя театру ляльок
В ляльковому театрі є велике різноманіття форм, що визначається
різноманітністю видів ляльок та їх систем управління. Театри ляльок
можуть класифікуватися по принципам соціального функціонування. В
межах цієї класифікації можна виділити декілька основних напрямів.
Найдавнішою формою лялькового театру є ритуально-обрядова, яка
відома ще з 16 ст. до н.е. в Єгипті, де існували лялькові містерії про Осіріса
і Ісіді. Зазвичай ритуально-обрядові театри ляльок - це найбільш традиційні
театри, міцно пов'язані з національними обрядами.
За цим напрямком розвивався ряд лялькових театрів Сходу:
• індонезійський ваянг;
• японський дзерурі;
• індійський;
• китайська та ін.
До обрядово-ритуальних відносяться і низка театрів християнської
традиції.

У 11-16 ст лялька була невід’ємною частиною європейських містерій.
Термін маріонетка, що позначає вид ігрових ляльок, виник з назви фігурок,
що зображали в виставах Діву Марію. Більш пізні європейські обрядово-
ритуальні лялькові театри (переважно різдвяні) збереглися до нашого часу:
Ель Пасторетс (Каталонія); Вертеп (Україна і Росія); Батлейка (Білорусія),
Маланка (Молдавія); Шопка (Польща) та ін.
Уявлення обрядово-ритуальних театрів ляльок часто організують
непрофесійні актори, тому головною сутністю таких видовищбула не
вистава, але дійство, містерія. У цьому напрямку працює унікальний театр
«Вгеаё апё Рірре!» («Хліб і Лялька ») Пітера Шумана (Вермонт), що не має
жодних аналогів у світовій історії.
Народний сатиричний ляльковий театр.
Витоками цього театру вважаються давньоримські імпровізовані
сценки ателлана (від міста Ателла). Сатиричні сценки розігрувалися за
участі типізованих персонажів, один з яких був Макк, що згодом став
прообразом головного комічного лялькового персонажа народного театру в
різних країнах світу. Цей персонаж-блазень мав схожі риси зовнішності:
головатий, крючконосий, з одним або двома горбами – спереду і ззаду.
В індійському театрі це – Відушака; в турецькому (і вийшов з нього
вірменському) – Карагез; в середньоазіатському – Палван качати (Лисий
богатир); в італійському – Пульчинелла; в англійському – Панч; німецькій
– Гансвурст; французькій – Полішинель; в бельгійському – вольт; в
російській-Петрушка (Петро Іванович Оцтів, Ванька Рататуй); і т.д. Цей
персонаж в значній мірі зберігає найстародавніші риси архаїчного театра –
як у своєму характері двійника-перевертиша трикстера, так і в
пристосуваннях ляльковода (наприклад, пищик, інструмент для зміни
голосу, що прийшов з камлання шаманів). Цей напрямок практикували
переважно мандрівні актори.

Народному сатиричного ляльковому театру властиві умовність,
мінімалізм оформлення та інші образотворчі засоби; простий звичайний
сюжет, всередині якого йде імпровізація на злободенні теми.
Ляльковий театр для дітей. В більшості побудований на казці,
чарівних історіях та вміщає в собі дві функції – виховну і розважальну.
Для цієї класифікації можна виокремити ряд додаткових напрямів
лялькового театру. Наприклад:
– алегорично-символістський театр (спектаклі для дорослих глядачів);
– театр масових і колективних свят (гігантські ляльки працюють у
безпосередньому контакті з глядачами, залучаючи їх до спільного дійства);
– лікувальний театр (лялька використовується при лікуванні деяких
психічних захворювань і для розвитку дрібної моторики).
Класифікація лялькового театру за видами ляльок і способам їх
управління
Така класифікація потрібна в основному як допоміжна в професійній
сфері театру, тому що частіше всього в одній виставі використовують різні
види ляльок.
Найбільш відомі види ляльок: рукавичкові (різновид – пальчикові);
тростинними; маріонетки; плоскі (використовуються в тіньовому театрі);
автомати (механічні). Широко поширений у сучасному ляльковому театрі і
так званий «Живий план», коли актор керує лялькою відкрито, не ховаючись
за ширмою, інколи може вступати з нею у взаємодію.
У такому театрі часто використовують прийом, коли в якості ляльки
виступає будь-який предмет – від побутової речі до спеціально
виготовленого об'єкта – який зображає одухотворений персонаж і
управляється актором [1].
Театри ляльок розрізняють на кілька видів за конструкціями ляльок та
засобами їхнього керування:
Театри верхових ляльок – рукавичні, гапітно-тростинні,
розігрування вистав з ляльками найчастіше відбувається над ширмою, що

закриває акторів або наполовину, а може не закривати взагалі. У всіх
означених випадках актор, що. У всіх цих випадках лялькар рухає лялькою
внизу, коли вона відповідно знаходиться вгорі (див. Додаток А, Рис. А.3).
Театри нижніх ляльок або маріонеток – використовуються
маріонетки (ляльки, що рухаються за допомогою ниток або дроту). Актори,
що ними керують, знаходяться над ними в більшості випадків (див. Додаток
А, Рис. А.4).
Театри, де ляльки знаходяться і не вгорі, і не внизу стосовно лялькарів
– Серединні ляльки. Актор-ляльковод може керувати об’ємними ляльками
або з боку, або зсередини ляльок великих розмірів (див. Додаток А, Рис.
А.5). Велика кількість різновидів лялькового театру належить до цієї групи,
наприклад відомий театр тіней, театральні вертепні видовища, а також
різноманітні види синтетичного лялькового театру (як окремий вид) – від
маріонеток, що рухаються не вгорі, а на рівні акторів (з національними
підвидами, як японський бунраку) до перевдягнених у ляльки акторів
(Такий вид костюмованих вистав також можна розглядати і як вид
лялькового театру).
До лялькових театрів відносять:
1. Театр Петрушок – вистави проводяться за участю спеціальних
ляльок, що мають пустий тулуб (сорочка, рукавичка), який одягається на
руку. Рух її голови та кінцівок відбувається за допомогою рухів пальців та
кисті руки. Зазвичай ляльковод занаходиться за ширмою, коли все дійство
відбувається над нею.
2. Театр маріонеток – ляльки, рухомі частини якої керуються
нитками, що сходяться вгорі на хрестовині.
3. Театр естрадної ляльки – ці ляльки можуть досягати розміру зі
зріст людини, вони пошиті з тканини та набиті ватою або поролоном. Ноги
та руки ляльок за допомогою резинок кріпляться до ніг та рук ляльководів,
голівка приводиться в рух рукою дитини. Цей театр ще має назву “Театр
“живої руки”.

4. Театри з покидькових матеріалів.
5. Театр повітряних кульок –оздоблена заготовленими деталями,
повітрям кулька, такими як очі, ніс, вуха, бантики тощо.
6. Театр коробок – інсценовані сюжети розігруються з
використанням імпровізованих іграшок у вигляді коробок однакових чи
різних розмірів, прикрашених деталями. По такому ж принципу ляльок
можна виготовити з пластикових пляшок, циліндрів і поролону та інших
матеріалів [8].
1.3. Дocлiджeння i xapaктepиcтикa aнaлoгiв, вибip пpoтoтипу
Аналог – це об’єкт, харакеристики якого подібні до характеристик
досліджуваного предмета та використовуються для вирішення технічних та
творчих задач. В патентуванні аналог — це об'єкт, що має таке ж
призначення з заявленим, схожий за технічним виконанням та фінальним
результатом у використанні. Збір аналогів передбачає збір та аналіз
інформації про естетичні, функціональні, структурні та технологічні
властивості схожого зображення.
Пpoтoтип – цe нaйближчий aнaлoг, з великою кількістю схожих
відповідних ознак. У дизайні "прототип" служить відправною точкою для
аналізу та розробки художньої ідеї власного продукту. Обраний прототип
надалі впливатиме на процес і якість роботи, aнaлiз тexнiчнoгo piшeння
пocтaвлeнoгo зaвдaння.
Для розробки рекламного комплексу для Черкаського театру ляльок
було проведено пошук аналогів для авторськогої графіки та проаналізовано
афіші театру (див. Додаток А, Рис. А.6).
Одним із аналогів є серія дитячих ілюстрацій англійського художника
Кріса Чаттертона (див. Додаток А, Рис. А.7 – А.9.). Зображення персонажів
та середовища є стилізованим, та спрощеним до простих плавних форм.
Через відсутність об’єму малюнки нагадують дитячу аплікацію.
Використовуються яскраві контрасні кольори, відсутня детальна
промальовка об’єктів.

Наступним аналогом є ілюстрації Анастасії Суворової. В її роботах
переважає зображення рослинності та каміння незвичних плавних форм, з
використанням орнаментики (див. Додаток А, Рис. А.10 – А.12). Динаміка
руху в ілюстраціях передана за допомогою різнонаправлених мазків сухою
кистю, та нахилом об’єктів. Зображення є плоским, використовуються
тьмяні спокійні кольори, з додаванням яскравого акценту.
Цікавими роботами є дитячі ілюстрації австралійської художниці
Mimi Purnell (див. Додаток А, Рис. А.13 – А.15). Загальний план вирішений
за допомогою плями та ліній. Персонажі та навколишнє середовище мають
спрощену, лаконічну, плоску, заокруглену форму. Малюнки виконані в
спокійних пастельних тонах. Зображення є стилізованим та декоративним,
відсутня деталізація.
В ході аналізу аналогів за прототип було обрано третій аналог. Деякі
форми елементів були взяті за основу для авторської графіки, але зі
суттєвими відмінностями.
1.4. Маркетинговий аналіз поставленої проблеми
Необхідність маркетингових досліджень обмовлена потребою в
інформації. Повна та достовірна маркетингова інформація потрібна, щоб
уникнути неточних оцінок, ризиків і необґрунтованих витрат грошей,
зусиль і часу, а також для прийняття продуманих маркетингових рішень.
Вцілому маркетингові дослідження – це систематичний збір, обробка
та аналіз інформації з метою прийняття виважених маркетингових рішень.
У процесі дослідження ринку були реалізовані такі важливі функці.
- збір різноманітної маркетингової інформації про ринок,
споживачів, товарів тощо, щоб задовольнити інформаційні та
аналітичні потреби маркетингу;
- аналіз та оцінка зібраної інформації, передання необхідних
відомостей до системи маркетингової інформації;

- підготовка Інформації, зібраної для ухвалення маркетингових
рішень, створення на її основі інформаційно-аналітичної бази
маркетингових рішень і планів [8].
Актуальність маркетингових досліджень у сфері театрального
мистецтва залежить від ряду причин, оскільки успіх і зростання театру
залежить від багатьох факторів, зокрема:
- положення об’єкта на ринку послуг.
- Рівень управління театром.
- Лідерські навички, досвід та талант керівного персоналу.
В театральній сфері маркетинг починається з аналізу стану об’єкта за
допомогою різних методів маркетингового дослідження. Театру необхідно
постійно проводити ситуаційний та комплексний аналіз свого внутрішнього
і зовнішнього середовища, що дозволяє :
- Оцінити діяльність театру, щоб з’ясувати причини досягнень і
невдач.
- Перевірити компетентність і професіоналізм співробітників;
- Уникати можливих невдач у роботі команди.
Для проведення маркетингових досліджень у штаті театрів
пропогнуються посади спеціалістів по маркетингу, що повинні постійно
вивчати ринок сценічного мистецтва, забезпечуючи тим самим зростання
аудиторії та попиту, активніше працювати із реальними та потенційними
глядачами (зустріч з аудиторією та подальшою дискусією з глядачами,
опитування).
Маркетингова діяльність театру вміщає в собі рекламу мистецької
продукції. В наш час потреба в рекламі для підвищення глядацького попиту
є основою в складовій маркетингової політики у сфері театрального
мистецтва. Обов’язок маркетингової служби театрів організувати зовнішню
рекламу, систему зв’язків з громадою, виступи на радіо, телебачення, сайт в
Інтернеті [9].

Рекламу вистави слід розглядати як форму комунікації зі споживачем,
оскільки більшість не мають ніякого уявлення про те, що б вони хотіли
бачити на сцені театру. Важливо забезпечити аудиторію рекламними
матеріалами, як програми, буклети, абонементи тощо. Слід зазначити, що
методи маркетингу в театральній сфері нічим не відрізняються в інших
галузях, однак, з огляду на специфіку та особливості театральної послуги,
просування продукту містить в собі ряд особливостей:
- Висока регіональна диференціація інтелектуального продукту;
- Висока ступінь індивідуальних уподобань споживача;
- Певна роліь іміджу в просуванні інтелектуального та творчого
продукту.

РОЗДІЛ 2. OПИC ТA OБГPУНТУВAННЯ ДИЗAЙН ПPOПOЗИЦIЇ
РЕКЛАМНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ЧЕРКАСЬКОГО ТЕАТРУ
ЛЯЛЬОК
2.1 Eтaпи викoнaння пpoeкту
Перш за все, для початку роботи необхідно визначити тему
дипломного проекту, після чого може приступати до досліження – збору
інформації та систематизації. Обрана тема має бути цікавою в першу чергу
для студента, щоб дозволити максимально проявити рівень творчості та
ініціативного підходу.
Разом з керівником необхідно обрати тему та визначити стратегію
роботи, тобто розробити власне дизайн-рішення.
В залежності від теми диплому, дослідження має бути підкріплене
відповідними літературними джерелами. Для збору інформації потрібно
використати різні джерела інформації – книги, статті, довідники, інтернет-
джерела.
Наступним кроком є вивчення вибраних джерел, їх дослідження,
виділення основного та створення нотаток для теми дипломної роботи.
Структура роботи має бути правильною, логічною та послідовною.
Далі йде етап роботи над графічною частиною:
Перший етап – є підготовчим, націлений на пошук індивідуального
стилю закладу, що надає необхіду інформацію. Тому потрібно дослідити
специфіку закладу, його діяльність, особливості, характеристики, образ,
необхідне враження, історію, цільову аудиторію та перспективи розвитку.
Також важливою інформацією може бути ситуації на ринку даного закладу,
необхідно проаналізувати конкурентів та їх особливості. Зібрана інформація
дає максимальне пояснення та інформацію про заклад, що допоможе
віднайти необхідний образ, а отже представлятиме його на відкритому
ринку і виділятиме серед конкурентів.

Другий – формування стратегії та визначення концепції, для більш
детальної роботи над рекламним комплексом. Необхідно визначити основні
ідеї, напрямки, що є базовими в створенні образу закладу. Також потрібно
проаналізувати психологічну складову споживача, що допоможе визначити
напрямок в створенні образу закладу та віднайти образно-асоціативний ряд.
Третій етап полягає в розробці влучної ідеї та візуального рішення. А
також вибору їх складових: форми, кольору, фірмового шрифту, графічних
елементів, використання авторської графіки, відповідно до чого
починається пошук ескізного рішення з подальшим допрацюванням та
уточненням. Колірна гама зазвичай вибирається з кількох основних
кольорів. Шрифт повинен відповідати стилістиці всього дизайн-проекту, а
також бути чітким, легко читатися, і доповнювати візуальну частину
рекламного комплексу.
На четвертому етапі відбувається розробка торгового знаку. Це дуже
важлива і відповідальна частина роботи, що задаває напрям і стиль в
розробці дизайну. Визначається колірна гами, шрифтове рішення та
додаткова графіка. Також створюється рекламна продукція - наклейки,
листівки, рекламні плакати, сувенірна продукція в залежності від
направлення компанії чи закладу, зовнішня реклама, вивіски тощо. Всє це
дозволяє отримати бажаний результат, відшукати відповідний образ
закладу.
П’ятий крок включає в себе патентний захист. На цьому етапі
розробка рекламного комплексу заершується та має бути підтверджена
новизна проекту.
Перехід до кожного наступного етапу відбувається після узгодження
з замовником виконаних робіт. Як правило, ескізи надаються в декількох
варіантах, після вибору одного з яких відбувається подальший розвиток ідеї,
її вдосконалення та доопрацювання.

2.2. Ocнoвнi eтaпи cтвopeння рекламного комплексу для Черкаського
театру ляльок
Основний принцип створення рекламного комплексу полягає у поділі
складної багатопланової роботи на окремі послідовні етапи, для того, щоб
вирішувати окремі задачі та об’єднати результати творчості в єдине ціле.
План розробки рекламного комплексу для Черкаського академічного
театру ляльок включає в себе: розробку знака, рекламного плакату, афіш і
подальшого розміщення їх на рекламоносіях.
Перший етап дослідження та аналізування, на якому відбувається збір
та аналіз аналогів.
Другий крок – дослідження сильних та слабких сторін проекту
порівняно з аналогічними об'єктами.
Третій етап – створення ключової концепції та ідеї. Має бути
окреслений та сформований основний образ майбутнього проекту.
На четвертому етапі відбувається створення основних констант, знаку
– зображення або напис назви закладу, товару, послуги тощо. А також
рекламного плакату, афіш та рекламоносіїв.
Під час проектування рекламного комплексу необхідно звернути
увагу на професійний дизайн, якісне відтворення ілюстрацій, високу якість
друкування та матеріалів (папір, фарба). Рекламний комплекс – це свого
роду візитна картка, за якою упізнають фірму. Особливо до якісної подачі
фірми відноситься і рекламна продукція: каталог, буклет, рекламні плакати,
постери і т.д.
Склад рекламного комплексу дипломного проекту на тему
«Рекламний комплекс для Черкаського академічного театру ляльок»
наступний:
1. Знак в чорно-білому варіанті та в кольорі;
2. Рекламний плакат до відкриття театрального сезону;
3. Афіші до вистав «Дюймовочка» та «Чарівні сни»;
4. Реклама в середовищі;

5. Рекламоносії:
5.1. Брелоки у вигляді персонажів вистав;
5.2. Значки;
5.3. Рюкзачки;
5.4. Абонемент-розмальовка.
Основні вимоги для рекламного комплексу:
Знак має легко читатися та добре запам'ятовуватись; сувенірна
продукція повинна привертати увагу та може містити зображення знаку;
рекламний плакат та афіші повинні часто впадати у вічі, приваблювати
аудиторію, бути креативними, містити знак фірми та основну інформацію
про вистави, повинні бути лаконічними, легко читатись, бути зрозумілими.

РОЗДІЛ 3. ДИЗAЙНEPCЬКE PIШEННЯ ПPOEКТУ РЕКЛАМНОГО
КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ЧЕРКАСЬКОГО ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК
3.1 Визнaчeння концепції
Розробка дизайнерського рішення проекту починається з пошуку й
формування його концепції.
Концепція – система поглядів, понять про явища або процеси; основна
ідея нового, унікального розуміння; конструктивний принцип художньої,
технічної та інших видів діяльності [10].
Необхідно перш за все приділити увагу вибору теми та ретельно
продумати концепт. На початковому етапі формулювання ідеї проекту – це
перший крок до успіху.
Концепція формулює завдання і створює певні обмеження для
розробки дизайну, які визначають: вид і стиль графіки, колірну гаму,
наявність і розміщення окремих елементів оформлення, ідейно-смисловий
зміст.
Процес розробки концепції проекту рекламного комплексу для
Черкаського академічного театру ляльок включає не лише практичне
застосування теоритичних відомостей, набутих у ході наукового
дослідження за обраною темою, а й результатів дослідження супутніх
матеріалів, індивідуальних для даної теми.
Першим етапом при формування ідеї було ознайомлення з
інформацією про відомі театри ляльок світу, їх концепцією, оформленням,
виставами. Так само було досліджено актуальність обраного напряму,
ознайомлення з культурою театру ляльок. Важливо визначити завдання,
виявити цільову аудиторію.
Наступним кроком є втілення думок та ідей стосовно проекту в
ескізах. Це лише художній пошук майбутнього дизайну, тому вони можуть
бути схематичними, виконаними нашвидкоруч, в маленькому маштабі і без
деталізації. Але також можна робити начерки окремих елементів для
більшої ясності.

При розробці дизайну використовується безліч графічних образів,
піктограм, шрифтів та іншого, що дозволяє випускати оригінальну
продукцію, яка забезпечує свободу творчого пошуку при виконанні
проекту.
Ціль було досягнуто, привабивши цікавою авторською графікою,
передаючи образи в єдиній стилістиці. Робота об’єднана у шести плакатах
та роботою в матеріалі, а саме анімацією. Створені стильові константи, знак
та кольорова гама, яка може частково змінюватись та доповнюватись
залежно від використаного персонажів та візуальних характеристик товару
(колір, форма). На основі яких було розроблено рекламний плакат для
рекламного комплексу Черкаського театру ляльок, що несе в собі
інформацію про відкриття нового сезону. Також було зроблена серія афіш
до двох театральних вистав «Дюймовочка» та «Чарівні сни» і представлено
в них персонажів цих історій. Також розроблено рекламоносії, а саме:
рюкзачки з персонажами вистав, брелоки та значки, для заохочення
маленьких глядачів та привернення ї уваги.
Естетична значимість визначається не лише передачею матеріалу та
фактурою предметів, а й композицією, красою, характером форм, що здатні
створювати враження та викликати емоції у потенційного споживача.
Кожен елемент рекламного комплексу відповідає стилістиці основних
констант та серії плакатів.
3.2 Оcнoвні кoнcтaнти, розробка знака
Для Черкаського театру ляльок було розроблено позначення яке
пропонується для реєстрації як знак послуг. Дане позначення
класифікується як комбінований знак, бо складається з графічної та
словесної частини (Рис.3.1).

Рис.3.1. Знак в чорно-білому та кольоровому варіанті
Словесна частина являє собою назву театру виконана авторським
шрифтом на основі шрифта Summer Font Light. Графічна частина являє
собою стилізацію персонажів лялькових вистав. Стилізація є авторською.
Кольорова гамма вибрана не спадково. Кольори вибрані з
урахуванням вираження художньо-емоційної складової лялькового театру.
Взагалі позначення естетичне, буде добре сприйматися на
рекламоносіях.
Фірмовим шрифтом було обрано «Myriad Pro». Цей шрифт, через
відсутність засічок, легко читається та незаважає сприйняттю інформації
(Рис.3.2).

Рис. 3.2. Шрифт Myriad Pro
Особливу увагу приділено дизайну персонажів. За основу були взяті
ляльки із казкових вистав Черкаського театру ляльок та стилізовані таким
чином, щоб вони були зрозумілі та цікаві маленькому глядачеві. Не
зважаючи на те, що герої зображені з використанням простих форм, вони
прикрашені різними елементами та орнаментами, які привертають до себе
увагу та їх цікаво розглядати (Рис. 3.3 - 3.5).

Рис. 3.3. Ескізний пошук дизайну персонажів

Рис. 3.4. Лінійний малюнок персонажів для використання у розмальовці

Рис 3.5. Готовий дизайн персонажів

Емоційний зміст зображення у великій мірі залежить від вибору
техніки виконання, так як при постановці та вирішенні творчих завдань
необхідно знати про можливості графічних матеріалів. Елементи
художнього оформлення проекту створені за допомогою таких засобів, як
комп’ютерна графіка.
Розроблено дизайн афіш, основне графічне та композиційне рішення
яких буде вподальшому присутнє на рекламній продукції. На афішах
зображені головні персонажі театральних вистав, поміщені в відповідне
середовище. Форма елементів оточення має чітку форму, начебто вони
вирізані з картону, що нагадує декорації на сцені. А також в верхній частині
афіші розміщене стилізоване зображення завіси, на якій поміщений знак. В
театрі відкриття завіси асоціюється з початком вистави, саме ця інформація
і міститься на афіші (Рис. 3.6, 3.7).

Рис. 3.6. Дизайн афіші до вистави «Чарівні сни»

Рис. 3.7. Дизайн афіші до вистави «Дюймовочка»
Основну інформацію на плакатах написано шрифтом «Pudelina», тому
що він незвичайний, казковий та естетичний, за рахунок чого привертає до
себе увагу (Рис. 3.8).

Рис. 3.8. Шрифт Pudelina

3.3 Oбґpунтувaння вибopу кoлipнoї гaми тa шpифту
Під час створення рекламного комплексу дуже важливим є
врахування впливу кольорової гами на сприйняття споживачем цілісності
образу, зображення. Визначення колірного рішення ґрунтується на законах
колірної гармонії. Колір несе в собі важливе психологічне значення і здатен
впливати на психіку людини на підсвідомому рівні, викликати емоції [11].
Також кольори можуть викликати асоціації. Асоціація – це зв`язок між
елементами психіки, завдяки чому поява одного елементу за певних умов
викликає появу іншого, пов`язаного з ним. В кожної людини вони
індивідуальні, але також разом з цим є сталі асоціаціативні зв’язки кольорів
або колірних сполучень з явищами та подіями життя, які укорінились у
свідомості людей протягом тривалого часу історичного та культурного
розвитку. В мистецтві під асоціаціями розуміють творчі уявлення, коли
через певні деталі, предмети, декор виникають спогади про інші, інколи
вагомі явища.
Для розробки рекламного комплексу були використані такі фірмові
кольори : білий, чорний, фіолетовий та блакитний. Проте, зазначена гама
може доповнюватись відтінками цих кольорів та іншими кольорами в
залежності від плакатів та їх змісту.
Білий та чорний – нейтральні ахроматичні кольори, які контрастують
один з одним. Вони є протилежністю один одному. Викоритання їх разом
завжди дає задовільний результат, чорно-біле зображення добре видно і не
містить нічого зайвого.
Одним з найцікавіших і загадкових кольорів вважається фіолетовий.
Хоча фіолетовий є самостійним кольором, він являється сумішшю двох
основних кольорів – червоного та синього і зберігає їх властивості. Він
поєднує у собі дві протилежності – активний червоний, та спокійний синій
та сворює між ним баланс. В психології фіолетовий символізує рівновагу та
покращує настрій. Він здатний надавати позитивний вплив на підсвідомість
і звільнити від внутрішніх протиріч і переживань [12].

Фіолетовий є також виразом допитливості, захопленості,
ідентифікації, вразливості (коливання від червоного до синього, від
імпульсного бажання до обережної чутливості). Таке ж сприйняття
дійсності притаманно творчим особистостям.
Певною мірою це казковість, мрія, чарівний сон, коли всі бажання
збуваються. Той факт, що дітям подобається фіолетовий колір, говорить про
те, що світ, як і раніше, залишається для них чарівною країною, де
збуваються всі їхні мрії та бажання [13].
Блакитний колір – це перш за все спокій і рвновага. Він сприяє
кращому засвоєнню інформації та встановленню дружніх взаємин.
Блакитний – це відображення умиротвореної чутливості і тому він
пов'язаний зі здатністю до співпереживання, естетичних спостережень та
філософських роздумів. Він стимулює мислення, сприяє розвитку
розумових здібностей та поліпшує пам'ять.
Проаналізувавши колірну гамму в знакові, можна сказати, що кожен
колір володіє унікальними властивостями і важливий для донесення
інформації до глядача. Колірна гамма робить кожен об’єкт рекламного
комплексу особливим. Передає напрямок діяльності.
Основним фірмовим шрифтом рекламного комплексу для
Черкаського театру ляльок є гарнітура Myriad Pro, яка є простою в
сприйнятті, легко читається, добре виглядає текстовим блоком. Це набірний
шрифт, що не несе змістового навантаження, чим не ускладнює сприймання
інформації. Крім того, вибраний шрифт є універсальним у використанні як
на поліграфічній продукції, так і на рекламних плакатах і афішах.
Для заголовків на рекламному плакаті та афішах використовується
шрифт Pudelina. Візуально шрифт досить естетичний та асоціюється з
чимось чарівним та казковим. В шрифті є засічки що додають йому більшої
елегантності.

3.4 Poзpoбкa peклaмної продукції та плакатів
Рекламно-сувенірна продукція є одним з найважливіших елементів
унікального іміджу будь-якої компанії, закладу і найефективнішим спосом
його популяризації та продажу. Цю продукцію використовують для
привернення уваги клієнтів та для формування позитивного враження про
торгову марку чи бренд. Такі матеріали, як правило, презентують у формі
подарунків, сувенірів і безкоштовних рекламних зразків зацікавленим
учасникам заходів, дозволяючи компанії залучати потенційних клієнтів і
водночас такі дії спонукають споживачів рекламувати заклад.
Плакат – в звичному вигляді є великоформатним зображенням, що
добре запам'ятовується, яке супроводжується стислим текстом, зроблене з
рекламною, інформаційною, навчальною або агітаційною метою.
Роль плакату в тому, щоб зацікавити та миттєво привертати на себе
увагу. Отже він повинен мати яскравий дизайн. Створення рекламного
плаката засноване на візуальному образі. Разом із зображенням, плакат
повинен містити текст, однак він не має бути занадто довгим, повинна
міститися лише необхідна інформація. Для рекламного плакату необхідно
обирати розбірливий читабельний шрифт. Рекламний плакат повинен
містити знак або логотип закладу чи компанії і також застосовувати фірмові
кольори.
Розроблений презентаційний плакат має неабияку цінність як для
театру, так і глядачів. Він виконує не лише естетичну функцію, а й
інформаційну, оскільки містить тектові блоки з інформацією про назву
вистав, їх час та місце, де вони відбуватимуться. Естетичною складовою є
графічне зображення, яке дає уявлення про зміст та атмосферу вистав.
Плакат виконано з використанням авторської графіки, така ж стилістика
використовується і в афішах.

Рис. 3.9. Рекламний плакат для Черкаського театру ляльок

Сувенірна продукція нарелічує величезну кількість виробів з різних
областей, але поєднує їх усіх те, що вони затверджують оригінальний стиль
компанії і є рекламою. Вибір сувенірів - відповідальний момент, який
починається з відповіді на низку питань:
- визначення цільової аудиторії, на яку розрахована сувенірна
продукція.
- яким буде подарунок ( особистим, корпоративним, тематичним).
- яке завдання ставить перед собою дарувальник ( підняти престиж
фірми або залучити побільше потенційних клієнтів) [14].
Сувенірна продукція може містити:
- товарний знак;
- контактні дані;
- інформацію про послуги
Оскільки цільовою аудиторією театру ляльок в переважній більшості
є діти дошкільного віку та молодших класів, в якості сувенірної продукції
було обрано рюкзачки, брелоки та значки із зображенням персонажів, а
також абонемент-розмальовку яка вміщає в собі як інформацію про
майбутні вистави нового сезону та час їх проведення, так і розмальовку,
якою діти користуватимуться із задоволенням.
Також була розроблена реклама в середовищі – розміщення
рекламного плакату на театральній тумбі (Рис. 3.12).

Рис. 3.10. Абонемент-розмальовка та брелоки у вигляді персонажів

Рис. 3.11. Рекламна продукція: рюкзачки, значки, заколки

Рис. 3.12. Реклама в навколишньому середовищі на театральній тумбі

РОЗДІЛ 4. ВИЗНAЧEННЯ ПAТEНТOCПPOМOЖНOCТI ПPOEКТУ
РЕКЛАМНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ЧЕРКАСЬКОГО ТЕАТРУ
ЛЯЛЬОК
4.1 Патентні дослідження
Визначення патентоспроможності дипломного проекту бакалавра за
темою: «Рекламний комплекс для Черкаського академічного театру ляльок»
може відбутися за умов наявності новизни та відсутності плагіату у
кожному зі складових проекту.
Складові проекту :
а) пояснювальна записка (далі – «текст»);
б) графічна частина, що складається з 6 графічних листів;
в) робота в матеріалі – анімаційний ролик
Для всіх зазначених вище складових проекту необхідна відповідна
перевірка на новизну.
Пояснювальна записка належить до об’єктів авторського права і
згідно з законом України «Про авторське право і суміжні права», де вони
перелічені у розділ ІІ, стаття 8, пукти 1-6 [15], вважається новою в разі
відсутності плагіату. Під терміном «плагіат» розуміється подання твору
іншого автора вцілому або частково в більш або менш зміненій формі, як
свого власного. Відсутність плагіату була встановлена за допомогою
інформаційної системи «АНТИПЛАГІАТ» - Etxt Antiplagiat, 2010 – 2022,
версія: 4.113.0.0 і за висновками перевірки дорівнює 86 відсотків (див.
Додаток Б, Рис. Б.1).
Графічна частина також належить до об’єктів авторського права у
розділ ІІ, стаття 8, пукти 11,12.
Новизна графічної частини, що створена на основі авторських ескізів,
малюнків, елементів орнаментики та стилізації зображення персонажів і
нвколишнього середовища, була визначена за допомогою допомогою
онлайн-сервісу антіплагіат «TinYye», результати перевірки доводять
унікальність зображення (див. Додаток Б, Рис. Б.2 – Б.8).

Підтвердження того факту, що новостворена авторська графіка не
наслідує стилістичні особливості інших митців, було знайдено в ході
проведення порівняльного аналізу з прототипом за допомогою ознак
«естетичних особливостей» [16], а саме:
- порушення пластичної проробки;
- порушення раціональної форми;
- порушення цілісності композиції;
- відсутність виразності;
- наявність роздробленості;
- нераціональність розташування елементів;
- порушення цілісності форми;
- порушення графічної проробки;
- порушення в декоративному оформленні;
- відсутність інформативності;
- порушення стильового вирішення;
- порушення пропорційного вирішення;
- порушення колористичного вирішення;
- неякісне виконання.
Пошук аналогічних рішень відбувався за допомогою ключових слів:
«дитяча ілюстрація», «Digital art» на сайті https://www.behance.net/,
https://ru.pinterest.com/, https://m/facebook/com та https://www/instagram.com.
Зібраний релевантний матеріал, необхідний для досліджень було
систематизовано у вигляді додатків.
Цікавим аналогом є робота англійсько ілюстратор та аніматора з
графства Дарен Кріса Чаттертона, інформацію щодо якого знайдено на сайті
https://thebrightagency.com/uk/childrens-illustration/artists/chris-chatterton,
опубліковано в 2013 році.
Кріс Чаттертон відомий як ілюстратор дитячих книжок «Супермаркет
Гремлінів» та «Чарівні штани піта». Притаманним для його творчості є
використання яскравих та контрастних кольорів, скруглені та плавні форми

в стилізованих об’єктах навколишнього середовища та зображення тварин,
спрощена стилізація до лаконічної форми [17].
Аналогічними до вищезазначених робіт є роботи російського
ілюстратора Анастасії Суворової. Особливістю якої є те, що авторка
використовує здебільшого тьмяні пастельні кольори з одним або декількома
яскравими елементами, вирішує загальний контур плямою, елементи мають
заокруглену форму, спрощену до лаконічної[18]. Інформацію опубліковано
на сайті https://www.behance.net/ в 2015 році.
Стилістично схожими з авторською графікою є роботи
австралійського ілюстратора Mimi Purnell, які були обрані як прототип.
Інформацію знайдено на сайті https://www/instagram.com, опубліковано в
2019 р.
Ілюстратор здебільшого використовує пастельні кольори, загальний
план вирішує плямою, елементи зображень мають заокруглену плавну
форму[19].
Порівняльний аналіз прототипу та авторської графіки виявив
відмінності, наявність яких і визначає, що авторські роботи мають
унікальність, а саме:
- вирішення загального плану плямою з детальною проробкою усієї
площини, що надає стилізації декоративності та інформативності і сприяє
розвитку дитячої зосередженості, уяви і фантазії;
- створення об’ємно-просторового малюнку відбувається за допомогою
градації тонів – передній план більш насичений, з поступовою тональною
мінімізацією.
- Використання гармонійно поєднаних тонів без акцентування
яскравими кольорами створює спокійно-осередженне сприйняття, розвиває
у дитини художній смак.
Після проведення порівняльного аналізу було виявлено естетичні
особливості авторської графіки:
- декоративність;

- інформативність;
- виразнісь форми;
- колористична доцільність вирішення;
- цільсність стильового вирішення.
Наявність цих естетичних ососбливостей у авторській графіці робить
ї унікальною і вільною від наслідування робіт дизайнерів, що працюють в
аналогічній стилістиці.
Дипломний проект бакалавра за темою «Рекламний комплекс для
Черкаського академічного театру ляльок» можна вважати
патентоспроможними, тому що всі складові проекту (графічні і текстові)
мають необхідний рівень новизни.
Створений на основі авторської графіки рекламний комплекс, до
скаду якого входять: афіша, рекламні плакати, різноманітні рекламоносії,
абонемент-розмальовка та інші, теж мають необхідний рівень новизни і
унікальність.

ВИСНОВКИ
Для Черкаського академічного театру ляльок було розроблено
рекламний комплекс. Ознайомившись з історією виникнення та розвитку
театру ляльок, було досліджено їх особливості та вплив на культуру та
мистецтво. А також вплив на дітей, їх розвиток і навчання.
Зібрано українські та закордонні аналоги. Після їх систематизації і
аналізу було обрано прототип.
Була визначена концепція проекту.
Розроблено основні константи, на основі яких створено рекламний
комплекс, у вигляді рекламного плакату та афіш до лялькових вистав, а
також рекламної продукції. Рекламний плакат який привертає увагу та
містить в собі інформацію про відкриття нового сезону, час та місце
проведення вистав.
Проведено маркетинговий аналіз цільової аудиторії закладу.
Була досліджена патентоспроможність проекту щодо відсутності
плагіату авторської графіки та новизни проекту.
Рекламний комплекс виглядає цілісно та привертає увагу. Реклама
виконана якісно, та розрахована на певну цільову аудиторію. Вона заохочує
відвідати лялькові вистави, а рекламні сувеніри подарують приємні спогади
маленьким глядачам про добре проведений час в театрі ляльок.
Завдання виконано в повному обсязі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ляльковий театр [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу:
http://ukrefs.com.ua/page,2,147797-Kukol-nyiy-teatr.html
2. Історія розвитку та становлення лялькового театру [електронний
ресурс]: стаття - Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-
istoria-rozvitku-ta-stanovlenna-lalkovogo-teatru-400710.html
3. Презентація на тему «Ляльковий театр» [Електронний ресурс]: стаття -
Режим доступу: https://gdz4you.com/prezentaciyi/inshi/lyalkovyj-teatr-
17553/
4. Вертеп [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B
5%D0%BF
5. Наша «лялькова» історія [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу:
https://in.ck.ua/ua/cherkasskiy-akademicheskiy-teatr-kukol/novyny/nasha-
lyalkova-istoriya-mnogotochye
6. Черкаськ академічний театр ляльок [електронний ресурс]: стаття -
Режим доступу: https://rest.guru.ua/cherkassy/places/1152-
cherkasskij_akademicheskij_teatr_kukol/
7. Ляльковий театр та його різновиди [електронний ресурс]: стаття -
Режим доступу: http://studcon.org/lyalkovyy-teatr-ta-yogo-
riznovydy?page=1
8. Управління маркетингом туристичної діяльності [електронний ресурс]:
стаття - Режим доступу: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-
Press/49551/1/prohramy_2020_Upravlinnia_marketynhom.pdf
9. Реферат Аналіз ринку театральних послуг [електронний ресурс]: стаття -
Режим доступу: https://ukrbukva.net/page,8,120170-Analiz-rynka-teatral-
nyh-uslug.html
10. Концепція [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу:
https://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256

11. Колірна гармонія [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу:
https://libdiz.com/uk/knygy/mystetstvo-kolioru/3-kolirna-garmoniya
12. Фіолетовий колір в психології [електронний ресурс]: стаття - Режим
доступу: http://stopbolezni.net/cikava-informazia/4572-fioletovy-kolir-v-
psixologii.html
13. Восьмиколірний тест Люшера [електронний ресурс]: стаття - Режим
доступу: https://psytests.org/result?v=lus1NkesdIT&m=clr
14. Сувенірна продукція - багатофункціональний елемент реклами
[електронний ресурс]: стаття - Режим доступу:
https://leosvit.com/art/suvenirna_produkcia
15. Закон України «Про авторське право і суміжні права» №3793 – ХІІ від
23 грудня 1993 року
16. Кріс Чаттертон [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу:
https://thebrightagency.com/uk/childrens-illustration/artists/chris-chatterton
17. Анастасія Суворова [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу :
https://www.behance.net/ChaosEgo
18. Mimi Purnell [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу:
https://www.instagram.com/mimimoo_illustration/?hl=ru

Додатки

Додаток А

Рис. А.1. Головний герой Пульчинелла Театру ляльок в Італії

Рис. А2. Ляльковий театр вертеп

Рис. А3. Театр верхових ляльок

Рис. А4. Театр нижніх ляльок

Рис. А5. Театр серединних ляльок

Рис. А.6. Афіша Черкаського театру ляльок

Рис. А.7. Обкладинка книги «THE WORRYSAURUS» Рейчел Брайт з
ілюстраціями Кріса Чаттертона

Рис. А.8. Ілюстрації Кріса Чаттертона до книги «THE WORRYSAURUS»

Рис. А.9. Ілюстрація Кріса Чаттертона

Рис. А.10. Маленький червоний будиночок Анастасії Суворової

Рис. А.11. Ілюстрація Анастасії Суворової для дитячої книги ігор
«Волшебство»

Рис. А.12. Осіння ілюстрація Анастасії Суворової

Рис. А.13. Ілюстрація Mimi Purnell

Рис А.14. Ілюстрація Mimi Purnell

Рис. А.15. Ілюстрація Mimi Purnell

Додаток Б

Рис. Б.1. Встановлення унікальності пояснювальної записки

Рис. Б.2. Встановлення унікальності знаку

Рис. Б.3. Встановлення унікальності дизайну одного з персонажів

Рис. Б.4. Встановлення унікальності дизайну одного з персонажів

Рис. Б.5. Встановлення унікальності дизайну одного з персонажів

Рис. Б.6. Встановлення унікальності авторської графіки рекламного
плакату

Рис. Б.7. Встановлення унікальності авторської графіки афіші

Рис. Б.8. Встановлення унікальності авторської графіки афіші

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets