Проєкт автотранспортного підприємства на 135 автомобілів для перевезення металевих виробів в Київській області

Махинько, Богдан Петрович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7684

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Тарандушка , Людмила Анатоліївна	-
dc.contributor.author	Махинько, Богдан Петрович	-
dc.date.accessioned	2026-03-11T10:23:31Z	-
dc.date.available	2026-03-11T10:23:31Z	-
dc.date.issued	2024	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7684	-
dc.description.abstract	У даній кваліфікаційній роботі бакалавра було здійснено проєктування автотранспортного підприємства, яке має на меті перевезення металевих виробів в Київській області на 135 автомобілях. Під час виконання роботи була розрахована виробнича програма, розроблений план виробничого корпусу, план агрегатної дільниці та системи освітлення для неї. Також був розроблений генеральний план автотранспортного підприємства. В конструкторській частині було спроєктовано та описано насадку для безконтактного миття. Кваліфікаційна робота бакалавра містить 66 сторінок тексту, включає в себе вступ, зміст, 4 розділи, висновки, перелік посилань на джерела та додатки.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.title	Проєкт автотранспортного підприємства на 135 автомобілів для перевезення металевих виробів в Київській області	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Махинько Б.П..pdf Restricted Access		2.44 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний університет (ЧДТУ)

18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 135 автомобілів для
перевезення металевих виробів в Київській області»

Керівник роботи:
професор, д.т.н. _____________Л.А. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________Б.П. Махинько
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)

2024

РЕФЕРАТ

У даній кваліфікаційній роботі бакалавра було здійснено проєктування
автотранспортного підприємства, яке має на меті перевезення металевих виробів
в Київській області на 135 автомобілях. Під час виконання роботи була
розрахована виробнича програма, розроблений план виробничого корпусу, план
агрегатної дільниці та системи освітлення для неї. Також був розроблений
генеральний план автотранспортного підприємства. В конструкторській частині
було спроєктовано та описано насадку для безконтактного миття. Кваліфікаційна
робота бакалавра містить 66 сторінок тексту, включає в себе вступ, зміст, 4
розділи, висновки, перелік посилань на джерела та додатки.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 2
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Зміст
РЕФЕРАТ ........................................................................................................................ 2
ВСТУП ............................................................................................................................ 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................. 6
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства .. 6
1.2 Аналіз клімату і місцевості ................................................................................. 8
1.3 Аналіз характеру вантажу ................................................................................... 8
1.4 Вибір транспортного засобу ............................................................................. 11
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту .......................................... 15
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 17
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу. ................................................................ 17
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП за кількостю технічних впливів .... 18
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ............................................................. 18
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ............................... 22
2.2.4 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ........ 24
2.3 Планування виробничого корпусу ................................................................... 25
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО та діагностування автомобілів ......... 25
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт з технічного обслуговування і ремонту
рухомого складу ....................................................................................................... 27
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ................................................................................. 28
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................................ 30
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ... 31
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт з самообслуговування підприємства ... 31
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР та самообслуговування АТП між
виробничими зонами, дільницями та відділеннями ............................................. 32
2.3.8 Розрахунок кількості працівників ................................................................. 33
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ......................................................................... 35
2.3.10 Площі робочих дільниць та відділень ........................................................ 36
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 3
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень .................................................. 37
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ............................. 39
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ........................................... 39
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ................ 40
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства ...................... 41
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ................................... 42
2.4.Планування агрегатної дільниці ....................................................................... 43
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні агрегатної дільниці43
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ........................................................................ 46
3.1Конструкцція пристосування ............................................................................. 46
4.2. Розрахунок різьби штуцера .............................................................................. 46
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ............................ 50
4.1 Розрахунок штучного освітлення ..................................................................... 50
5.2. Техніка безпеки на агрегатній дільниці .......................................................... 55
ВИСНОВОКИ .............................................................................................................. 58
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ .............................................................................. 59
ДОДАТКИ ................................................................................................................... 60

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 4
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

ВСТУП

Підтримка автомобілів у технічно справному стані значно залежить від
рівня та умов функціонування виробничо-технічної бази підприємств
автомобільного транспорту, які складаються з будівель, споруд, обладнання,
оснащення та інструментів, призначених для технічного обслуговування,
поточного ремонту і зберігання транспортних засобів.
Автомобільна промисловість швидко розвивається. Головними центрами
автомобільного розвитку транспорту та транспортних технологій є США та
Японія. Україна також поповнює свій автомобільний парк, і кількість
автомобілістів зростає щороку. Проте більшість автомобілів в Україні є старими
вітчизняними або імпортними автомобілями. За статистикою, автомобільний
парк України може збільшитися в найближчі роки майже вдвічі.
Зростання автомобілів вимагає розвитку транспортної системи країни і
збільшує попит на послуги кваліфікованих фахівців.
Основною метою даної бакалаврської кваліфікаційної роботи є
проєктування автомобільно-транспортного підприємства для виконання
перевезень металевих виробів в Київській області.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 5
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства

Промисловість з металопрокату в Київській області є важним сектором
економіки регіону. Київська область відома своїми потужними металургійними
підприємствами, які займаються виробництвом та прокаткою металевих виробів.
У регіоні розташовані численні заводи, які займаються виробництвом
сталевих прокатних виробів, таких як прутки, шини, листи, труби та інші
металеві конструкції. Ці підприємства забезпечують необхідний металопрокат
для будівельної, автомобільної, машинобудівної та інших промислових галузей.
Промисловість з металопрокату в Київській області має значний вплив на
розвиток місцевої економіки та забезпечує робочі місця для великої кількості
людей. Такі підприємства сприяють залученню інвестицій, розвитку
інфраструктури та підтримці інших галузей промисловості в області.
Київська область має переваги для розвитку промисловості з
металопрокату, такі як наявність багатих природних ресурсів (зокрема залізної
руди), розвинута транспортна інфраструктура та географічне положення, що
сприяє зручній поставці металопрокату до інших регіонів України та за кордон.
Загалом, промисловість з металопрокату в Київській області є важливим
галузевим сектором, який сприяє економічному розвитку регіону і виробництву
високоякісних металевих виробів для різних галузей промисловості.
Промисловість з металопрокату в Київській області здатна задовольнити
потреби як внутрішнього ринку, так і експортних замовників. Вироблені
металеві вироби використовуються в будівництві, виробництві машин та
обладнання, автомобільній промисловості, суднобудуванні та багатьох інших
сферах.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 6
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Великі металургійні підприємства в Київській області мають сучасне
обладнання, що дозволяє виробляти металеві вироби відповідно до міжнародних
стандартів якості. Такі підприємства забезпечують контроль якості на всіх
етапах виробництва, починаючи від вибору сировини до готового продукту.
Київська область також є привабливою для іноземних інвесторів у сфері
металопрокату. Іноземні компанії бачать потенціал і переваги регіону, такі як
доступ до ринків Європи та Східної Європи, наявність кваліфікованої робочої
сили та досвіду в галузі металургії.
Розвиток промисловості з металопрокату в Київській області сприяє
розвитку місцевої інфраструктури. Зокрема, високий попит на металеві вироби
стимулює розвиток транспортних мереж, логістичних центрів та складських
приміщень для зручної доставки і зберігання продукції.
У Київській області є кілька потужних металургійних підприємств, які
відомі своєю діяльністю в галузі металургії. Деякі з найбільших серед них
включають:
ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" - Це філія одного з найбільших
металургійних підприємств в світі, що спеціалізується на виробництві чорних
металів, зокрема залізорудного концентрату, заліза та сталі.
ПАТ "Київський металургійний завод" - Це одне з провідних підприємств
України у сфері виробництва сталевих виробів, включаючи прутки, арматуру,
провід і труби.
ПАТ "Київський вальцювальний завод" - Це підприємство спеціалізується
на виробництві холоднокатаного металопрокату для різних галузей
промисловості.
ПАТ "Білоцерківський металургійний комбінат" - Це компанія, яка
виробляє сталеві вироби, такі як арматурні прутки, квадрати, круги тощо.
Ці підприємства грають важливу роль у галузі металургії в Україні та мають
значний вплив на місцеву та національну економіку.
Тому проєкт АТП, що буде займатися перевезенням металевих виробів в
Київській області є важливим та актуальним завданням. Вирішую проеєтувати
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 7
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

АТП, що розташоване по вул. Лебединська 4 , м. Київ, біля ПАТ
«Експерементально-механічний завод Металіст».

1.2 Аналіз клімату і місцевості

Київська область, розташована в центральній частині України, має
помірно-континентальний клімат. Варіації температури, опадів та інших
показників клімату залежать від сезону та рельєфу регіону. Основні риси клімату
Київської області такі:
Температура: Літо в області характеризується високими температурами,
коли середня максимальна температура може сягати близько +28°C. Зима
помірно холодна з середньою мінімальною температурою близько -7°C. У
весняний та осінній періоди температура зазвичай м'яка.
Опади: Київська область характеризується помірною кількістю опадів.
Вологість рівномірно розподіляється протягом року, але найбільші опади
спостерігаються влітку. Снігопади взимку є помірними.
Вітер: В області досить часто дме вітер, особливо вздовж річок. Вітер
може впливати на погоду та кліматичні умови регіону.
Сонячне світло: Київська область має значну кількість сонячного світла
протягом року, особливо влітку. Це сприяє розвитку сільського господарства та
використанню сонячної енергії.

1.3 Аналіз характеру вантажу

Характер металопрокатного вантажу може варіюватися в залежності від
типу виробів і їх розмірів. Ось кілька загальних рис характеру металопрокату,
які можуть бути важливими при його транспортуванні:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 8
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Вага: Металопрокат може бути важким, особливо якщо це сталеві балки,
профілі або труби. Великі розміри та маса виробів можуть вимагати
використання спеціальної обладнання для підйому та переміщення.
Довжина: Металопрокат може мати значну довжину, що впливає на його
транспортабельність. Довгі вироби, наприклад, сталеві прутки або труби, можуть
вимагати спеціальних засобів для транспортування, таких як вантажівки з
довгими причепами або вантажні залізничні платформи.
Форма: Металопрокат може мати різні форми, такі як листи, прутки,
профілі або дроти. Форма виробу впливає на спосіб його пакування та
транспортування. Наприклад, листи можуть бути укладені один на одного,
прутки або труби можуть бути зв'язані в пачки, а профілі можуть бути
завантажені на спеціальні стелажі або платформи.
Хрупкість: Деякі типи металопрокату можуть бути хрупкими або
вразливими до пошкоджень. Такі вироби потребують додаткових заходів
безпеки під час транспортування, таких як упаковка в протипоштовхові
матеріали або використання спеціальних контейнерів.
Корозійна стійкість: Деякі металеві вироби можуть бути вразливими до
корозії або окислення, особливо при контакті з вологою або погіршеними
погодними умовами. Такі вироби можуть вимагати особливих заходів для їх
захисту під час транспортування, наприклад, застосування антикорозійних
покриттів або упаковки в захисні матеріали.
Обробка і маркування: Деякі металопрокатні вироби можуть мати
специфічні вимоги щодо обробки або маркування. Наприклад, деякі вироби
можуть бути гарячекатаними або холоднекатаними, або мати особливі вимоги
щодо позначення розмірів, гатунку сталі тощо.
Упаковка: Для забезпечення безпеки та захисту металопрокату під час
транспортування використовуються різні методи упаковки, включаючи дерев'яні
палети, сталеві рами, плівку або спеціальні контейнери. Упаковка металопрокату
допомагає зменшити ризик пошкоджень та втрати якості виробу.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 9
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Узагальнюючи, металопрокатний вантаж характеризується вагою,
довжиною, формою, хрупкістю, корозійною стійкістю та вимагає відповідної
упаковки та заходів безпеки під час транспортування. Оптимальний спосіб
транспортування металопрокату може залежати від його характеристик та вимог
клієнта, і може включати в себе вантажівки, залізницю або морські перевезення.
Перевезення металопрокату автомобільним транспортом вимагає
дотримання деяких умов для забезпечення безпеки вантажу і ефективного
транспортування. Ось деякі умови, які слід враховувати при перевезенні
металопрокату автомобільним транспортом:
Металопрокат повинен бути належним чином забезпечений і фіксований
на платформі автомобіля, щоб уникнути зсуву чи падіння вантажу під час руху.
Використання строп або ременів для фіксації вантажу є важливим аспектом
безпеки.
Автомобіль повинен мати платформу або причіп, який відповідає розмірам
і вагам металопрокату. Платформа повинна бути достатньо міцною, щоб
витримати вагу вантажу і забезпечити його стабільність під час руху.
При плануванні перевезення металопрокату слід враховувати можливість
доступу до місця завантаження та розвантаження. Необхідно мати достатньо
простору для маневру транспортного засобу та вантажувального обладнання.
При плануванні перевезення слід враховувати загальну вагу вантажу, а
також обмеження вантажопідйомності автомобіля. Занадто велика вага вантажу
може призвести до перевантаження автомобіля і порушити його працездатність
та безпеку.
Водії, що здійснюють перевезення металопрокату, повинні дотримуватися
правил дорожнього руху та безпекових вимог. Це включає правильне
розміщення та фіксацію вантажу, використання сигнальних пристроїв та
дотримання швидкісного режиму.
При плануванні маршруту перевезення слід враховувати характеристики
доріг та шляхів. Важливо обрати маршрут, який відповідає розмірам вантажу та
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 10
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

забезпечує безпеку перевезення. Деякі шляхи можуть бути обмежені для
великогабаритних транспортних засобів.
Перед перевезенням слід вивчити можливі обмеження руху, такі як
обмеження висоти, ваги або ширини на дорогах, мостах або вузьких вулицях.

1.4 Вибір транспортного засобу

Рисунок 1.1 - Hyundai EX8 кран-маніпулятор

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 11
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.2 – габаритні розміри Hyundai EX8 крана-маніпулятора
Таблиця 1.1- Технічні характеристики Hyundai EX8 крана-маніпулятора

Колісна формула: 4х2
Колісна база: 4200 мм
Габаріти (д/ш/в): 7370x2028x2285 мм
Колія передніх коліс: 1695 мм
Колія задніх коліс: 1650 мм
Технічно допустима 5375кг
вантажопідйомність:
Технічно допустима загальна маса 8200кг
автомобіля:
Розподіл повної маси на передню вісь: 3100 кг
Розподіл повної маси на задню вісь: 6600 кг
Двигун: D4GA17
Тип двигуна: дизельний з турбокопресором
Потужність двигуна: 170 кВт (к.с)
Макс. обертаючий момент: 62/1200 Нм (кгсм)
Акумулятор: 2 х MF 12V-90A В / Ачас
Тип КПП: T0 60S5 5-ти ступенева механічна
трансмісія
Шини: безкамерні
Тип кабіни: мала
Розмір шин: 7.5 R17,5 14PR
Підвіска передньої осі: ресорна
Паливний бак: 100 л
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 12
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.3 Кран-маніпулятор РК 15500 на базі DAEWOO НС3АА

Основні характеристики:
Вантажопідйомний момент: 14,6 т·м.
Висування - вантажопідйомність: 6200 кг.
Максимальне висування : 14.6 м.
Кут обертання: 420 градусів.
Основні параметри автомобіля приведені в табл. 1.2.
Шасі
Колісна формула 4х2
Габарити, мм 8105/2450/2910
(довжина/ширина/висота)
Повна маса, кг 18000
Вантажопідйомність, т 12,6
Розподіл повної маси на передню 3340
вісь, кг
Розподіл повної маси на задню 12000
вісь, кг
Маса спорядженого автомобіля, кг 5370

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 13
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Закінчення таблиці 1.2
Розмір шин R 22,5
Додаткове обладнання
Конструктивні особливості Кран маніпулятор
Марка DAEWOO
ТРАНМІСІСІЯ
КПП ZF 6S1000TO
Тип КПП механічна
Кількість передач КПП 6+1
ДВИГУН
Двигун Doosan DL08K
Двигун виконання Євро-5
Потужність двигуна, кВт (к.с) 206 (280)
Максимальний крутний момент, 981
Н·м
Паливний бак, л 200
КУЗОВ
Довжина монтажної рами, мм 5755

Так як кран-маніпулятор РК 15500 на базі DAEWOO НС3АА має більшу
вантажопідйомність, що є важливим для перевезення катаного металу, який як
правило має велику вагу, то для АТП обираю саме такі транспортні засоби.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 14
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту

У складі автотранспортного підприємства налічується 135 вантажних
автомобілів. З урахуванням типу дорожнього покриття, зокрема автомобільних
доріг з асфальтобетонним, цементобетонним і подібними покриттями у
передмісті, а також проїзних частин вулиць невеликих міст, встановлено
категорію експлуатації ІІ [2].
Кліматичні умови характеризуються середньомісячними температурами і
помірно-континентальним кліматом у Київській області. Середньодобовий
пробіг автомобілів складає 160 км (L сс = 160). Автомобілі зберігаються на
відкритих майданчиках, а тип дорожнього покриття відповідає класифікації D-2
(бітумомінеральні суміші). Рельєф місцевості відноситься до категорії Р-1
(рівнинний). З урахуванням характеристик вищеописаного, категорія умов
експлуатації - ІІ, оскільки використовуються автомобільні дороги з
асфальтобетонним, цементобетонним і подібними покриттями у передміській
зоні та проїзні частини вулиць невеликих міст.
Початкові дані, що були вибрані та обґрунтовані, приведені у табл. 1.4.
Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 135
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 160
3 Нормативний ресурсний пробіг 200000
автомобіля, км
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 15
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Закінчення таблиці1.4
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,2
рухомого складу
8 Коефіциєнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проектується агрегатна
12 Марка автомобіля DAEWOO НС3АА
Режим роботи АТП:
На проєктованому АТП кількість річних робочих днів для зон ЩО, ТО і ПР
складає 302. Робота цих зон організовується у 2 зміни по 7 годин. Для інших зон
приймаю 8-годинний робочий день в одну зміну.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 16
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу.

Періодичність ТО і пробіг до виконання КР:

L'
ТО−1 = L( H )
ТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.1)
де:
L(H )
ТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.

L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0.9 ⋅1 = 3600км,

L' ( H )
ТО−2 = LТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.2)

де L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.

L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400км,
Пробіг до КР:
L ( H )
рес = Lрес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)

Lрес = 200000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1 = 180000км;

де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 17
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2 Розрахунок виробничої програми АТП за кількістю технічних
впливів

2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл

Кількість технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається як
відношення циклового пробігу Lц до пробігу, що впливає на цей вид. У
розрахунках вважається, що цикловий пробіг дорівнює ресурсному значенню
(Lц=LКР=180000 км), тому кількість списань одного автомобіля за цикл пробігу
буде 1. В цьому розрахунку кількість ТО-1 за цикл не включає обслуговування
ТО-2.
Періодичність виконання ТО визначається середньодобовим пробігом.
Отже, кількість КР, ТО-1, ТО-2 обчислюється за допомогою відповідних
формул.

Lц 180000
NКР = = = 1;
L 180000 (2.4)
рес

де NКР - кількість виконуваних КР за цикл;
Lц –пробіг автомобіля за цикл, км;
Lрес - пробіг автомобіля до капітального ремонту, км.
Кількість виконаних впливів з щоденного обслуговування за цикл:

L
N рес
ЩO = ;
 (2.5)
cд

де NЩO - кількість впливів з щоденного обслуговування за цикл.
 cд - середньодобовий пробіг.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 18
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

180000
NЩO = = 1125;
160

Кількість впливівТО-2 за цикл:

L
N = рес 180000
2 − Nc = −1 = 12;
LТО−2 14400 (2.6)

де N2 - кількість впливів ТО-2 за цикл;
LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість впливів ТО-1 за цикл:

Lрес 180000
N1 = − (Nc + N 2 ) = − (1+ 12) = 37;
L 3600 (2.7)
ТО−1

де N1 - кількість впливів ТО-1 за цикл;
LТО−1 – період виконання ТО-1 протягом циклу;
Дані розрахунків заношу табл. 2.1.
Таблиця 2.1. - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне NКР N1 N 2 NЩO
позначення
Кількість 1 37 12 1125

Пробіг автомобіля протягом року відмінний від пробігу за цикл, але
виробнича програма зазвичай розраховується на рік. Тому для визначення
кількості впливів з ТО за рік необхідно перерахувати значення, отримані за цикл,
використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року (ηр).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 19
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Річна кількість впливів з ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий ТЗ складає:

NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.8)

∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП (2.9)

N1Р = N1 ⋅ηР … (2.10)

∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП (2.11)

N 2Р = N 2 ⋅ηР (2.12)

∑ N 2Р = N 2Р ⋅ ACП (2.13)

де:
АСП – кількість автомобілів, що стоїть на обліку АТП.
ηР – розраховується як відношення річного пробігу автомобіля Lр до
пробігу за цикл, тобто:
L
η = Р (2.14)
Р L .
рес
Річний пробіг автомобіля:

LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ (2.15)

де:
Дроб – кількість річних робочих днів АТП;
αТ – коефіцієнт технічної готовності
У цикловому методі розрахунку виробничої програми для технічного
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 20
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

обслуговування (ТО), простоювання автомобіля за цикл з організаційних причин
не враховується. Тому при розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі
використовується не коефіцієнт випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної
готовності за цикл.

1
αT =
d Д (2.16)
1+ L TOiПO КР
cд ( + )
1000 LКР
де:
Lcд - середній пробіг автомобіля за добу.
dТОіПР – тривалість простою ТЗ для виконання ТО та ПР на АТП на 1000 км
пробігу [2];
ДКР - тривалість простою для КР на АТП [2].

1
αT = = 0.901
0.5 30
1+ 160( + )
1000 180000

LР = 302 ⋅160 ⋅ 0.901 = 43536 км.

43536
ηР = = 0.24
180000

NЩОР = 1125 ⋅ 0.24 = 270

N1Р = 37 ⋅ 0.24 = 9
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 21
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Розрахункові дані заношу в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один ТЗ та на весь автопарк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
270 9 3 36450 1215 405

2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП

Відповідно до Положення Про проведення технічного обслуговування та
ремонту засобів транспорту, діагностування як окремий вид обслуговування не
передбачено, і роботи з діагностування рухомого складу входять в обсяг робіт з
технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту (ПР). Залежно від
організаційного методу, діагностування автомобілів може проводитися на
окремих станціях або поєднуватися з процесом ТО. Тому кількість
діагностичних впливів визначається для подальшого розрахунку діагностичних
постів і їх організації. Відповідно до Положення, передбачено два види
діагностування рухомого складу на автомобільних транспортних підприємствах
(АТП): Д1 і Д2.
Діагностування Д1 призначене головним чином для визначення технічного
стану агрегатів, вузлів і систем автомобіля, які забезпечують безпеку руху.
Діагностування Д1 проводиться для автомобілів після ТО-1, ТО-2 (з перевіркою
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 22
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

якості робіт і заключних регулювань) та під час ПР (з перевіркою вузлів, що
забезпечують безпеку руху). Кількість автомобілів, що діагностуються під час
ПР, відповідно до статистичних даних і норм проектування, становить 10% від
річної програми ТО-1.
Діагностування Д2 призначене для визначення економічних показників
автомобіля, а також для виявлення обсягів ПР. Діагностування Д2 проводиться з
періодичністю ТО-2 і у окремих випадках під час ПР. Кількість автомобілів, що
підлягають діагностуванню Д2 під час ПР, визначається як 20 % від річної
програми ТО-2.
Кількість діагностувань Д1 = (10% від програми ТО-1 за рік) + (10% від
програми ТО-1 за рік при ПР)
Це дозволяє визначити кількість діагностувань Д1, які потрібно провести
для всього автопарку протягом року.
Таким чином, кількість діагностувань Д1 для всього автопарку протягом
року розраховується за наступною формулою:

(2.17)

де ∑ N Д1Р - кількість проведених діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість проведених діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за
формулою:

(2.18)

де ∑ N Д 2Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, діагностованих
при ПР.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 23
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято
дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2.

20
∑ N Д ПР Р = ∑ N Д 2Р ⋅ = 504 ⋅ 0,2 = 101
2 100 (2.19)

2.2.4 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню
автомобілів

Добова виробнича програма є критерієм для вибору методу організації
технічного обслуговування і виступає основним показником для розрахунку
кількості постів і ліній ТО.
Для розрахунку добової виробничої програми Nід залежно від типу ТО
(повне ТО, ТО-1, ТО-2) і діагностики (Д1 і Д2) використовується така формула:

∑ N
N = iР
iд ,
Д (2.20)
роб .Рi
де:
Σ NiР – річна програма за кожним видом впливу;
Дроб.Рi – річна кількість робочих днів зони відповідних робіт [2].

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 24
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

1652
N Д1Д = = 7
252

504
N Д 2 Д = = 2
302

2.3 Планування виробничого корпусу

2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО та діагностування
автомобілів

Критерієм, за яким можна обрати метод технічного обслуговування
транспортних засобів (потоковий або на універсальних постах) є добова
виробнича програма для кожного типу обслуговування однотипних автомобілів.
Застосування потокового методу обслуговування є доцільним для ЩО, коли
кількість автомобілів одного типу NЩОд =100, для ТО-1 - N1д = 12 автомобілів, і
для ТО-2 - N2д =5 автомобілів. У випадку меншої добової програми
застосовується метод обслуговування на універсальних постах.
Діагностування Д-1 може бути проведене окремо на спеціальних постах
або разом з ТО-1, залежно від добової програми і методу проведення ТО-1. Якщо
ТО- 1 виконується на універсальних постах, то діагностування Д-1
рекомендується проводити на окремому виділеному посту, розташованому
таким чином, щоб автомобілі з різних виробничих зон зручно заїжджали.

Розрахункову трудомісткість щоденного обслуговування tЩО при
потоковому методі виробництва, можна визначити за таким виразом:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 25
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

t н
ЩO = tЩO ⋅ K 4 ⋅ KM , люд.год. (2.21)
де:
t нЩO – нормативна трудомісткість щоденного обслуговування, люд. год. [2],
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість технологічно сумісних ТЗ, а
відповідно і величину АТП [2].;
КМ = 1–М/100– коефіцієнт механізації робіт щоденного обслуговування
(0,35 - 0,75).

tЩO = 0,5 ⋅1 ⋅ 0,5 = 0,25 люд.год.

Скорегуємо нормативну трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2):

t = t ні і ⋅ K 2 ⋅ K 4 (2.22)
де:
t ні – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2].
Скорегована нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2 для рухомого складу
АТП, що проєктується:

tТО−1 = 7,8 ⋅1,15 ⋅1,1 = 10 люд.год.

tТО−2 = 31,2 ⋅1,15 ⋅1,1 = 40 люд.год.

Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км:

tПР = t нПР ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ⋅ K 4 ⋅ K5 (2.23)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 26
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

t нде: ПР – нормативна трудомісткість витрат для поточного ремонту, люд.
год. [2];
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують такі фактори, як категорія
умов експлуатації рухомого складу, модифікація рухомого складу та організація
його роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу,
кількість одиниць технологічно сумісного рухомого складу та спосіб зберігання
рухомого складу [2].

tПР =6,1⋅1,1⋅1,15⋅1,0⋅1,1⋅1=8,5 люд.год.

2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт з технічного обслуговування і
ремонту рухомого складу

Річний об'єм робіт поз виконання ТО та ПР, люд.год.

ТЩО.Р = ∑NЩО.Р ⋅ tЩО = 31500 ⋅0,25 = 7875 люд.год. (2.24)

Т1.Р = ∑N1.Р ⋅ tТО−1 = 1120 ⋅10 = 11200 люд.год. (2.25)

Т 2.Р = ∑N 2.Р ⋅ tТО−2 = 420 ⋅ 40 = 16800 люд.год. (2.26)

Тд−1.Р = ∑Nд−1.Р ⋅ tд−1 = 1652 ⋅0,5 = 826 люд.год. (2.27)

Тд−2.Р = ∑Nд−2.Р ⋅ tд−2 = 504 ⋅1,3 = 655,2 люд.год. (2.28)

люд.год. (2.29)

Об'єм річних робіт сезонного обслуговування для автопарку, люд.год:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 27
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

люд.год. (2.30)

де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість облікових транспортних засобів кожної групи.
Після розрахунку відповідних зон обслуговування, річні трудомісткості
технічних обслуговувань, які проводяться на потокових лініях, повинні бути
уточнені.

2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР

При розрахунку зон ТО і ПР враховується вибір режиму роботи зони,
методу обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається
кількість постів і потокових ліній, а також уточнюються річні трудомісткості
робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР встановлюється залежно від режиму роботи
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, а ТО-2 і ПР
проводяться частково під час роботи більшості автомобілів на лініях.
Рекомендується планувати роботу зон технічних обслуговувань протягом
1-2 змін, а зон ПР - протягом 2-3 змін. Тривалість зміни визначається відповідно
до законодавства України і становить 40 годин на тиждень.
Вибір методу технічного обслуговування здійснюється за допомогою
порівняння такту поста (τ) з ритмом виробництва (R). Якщо такт поста
(припускаючи, що весь обсяг робіт виконується на одному посту) дорівнює або
перевищує 2R для ЩО, 3R для ТО-1 і 4R для ТО-2, тоді можна використовувати
потоковий метод виробництва. У випадку, коли ця умова не виконується,
необхідно розробити універсальні пости для проведення ТО.
Ритм виробництва визначається за допомогою наступної формули:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 28
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

60 ⋅T ⋅С
R = см cм
i , (2.31)
N i.д

де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – кількість робочих змін;
Ni.д – добова виробнича програма за кожним видом ТО.
Такт поста i-ї зони:
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 6
89

R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = = 120
4

R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 240
2
Такт поста відповідної i-ї зони:

τ 60 ⋅ ti
i = + t
Р ПЕР
П , (2.32)

де ti – трудомісткість робіт кожного виду обслуговування, що виконується
на посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на переїзд та установку ТЗ на пості, (1-3хв.);
РП – кількість працюючих робітників, на посту одночасно[2].
τ 60 ⋅ 0,25
ЩО = + 2 = 6
4

τ 60 ⋅10
ТО−1 = + 2 = 202
3

τ 60 ⋅ 40
ТО−2 = + 2 = 602
4

Так як τЩО ≤ 2RЩО , τ ТО−1 ≤ 3RТО−1 , τ ТО−2 ≤ 4RТО−2 , то необхідно застосовувати
для виконання ТО універсальні пости.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 29
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Кількість відповідних постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:

Ti.P ⋅KX н
i = (2.33)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик

де Ti.P - річний обсяг робіт що виконується на відповідних постах, люд.год.
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження постів [2].
Д рп - число річних робочих днів [2].
n – кількіть робочих змін [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, що опрацюють на посту дночасно [2].
K вик - коефіцієнт використання робочого часу ( 0,8-0,85).
X 7875 ⋅1,5
ЩО = = 2
302 ⋅1⋅8 ⋅ 4 ⋅ 0,85

X 11200 ⋅1,25
ТО−1 = = 3
302 ⋅1⋅8 ⋅3 ⋅ 0,85

X 11200 ⋅1,25
ТО−2 = = 2
302 ⋅1⋅8 ⋅ 4 ⋅ 0,85

2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Загальне число постів ПР визначається за виразом:

X T
= ПР ⋅ϕ
i (2.34)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηп

де TПР – річний об'єм робіт з ПР, люд.год.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 30
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

TПР = Т ПР.Р ⋅КП = 43059 ⋅1,5 = 64588

КП – коефіцієнт, що враховує частку робіт ПР, виконуваних на постах;
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження ТЗ на пости (ϕ=1,2…1,5);
Д рп– кількість річних робочих днів;
tсм – тривалість робочої зміни, годин;
n – кількість змін;
Р – кількість робітників на посту;
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу (ηп=0,75…0,9)

X 64588 ⋅1,3
ПР = = 3
305 ⋅2 ⋅7 ⋅8 ⋅0,8

2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт з ТО та ПР для автопарку:

T = ТЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Тд−1.р +Тд−2.р +ТСО.Р +Т ПР.Р (2.35)
= 7875 +11200 +16800 + 826 + 655,2 + 43059 + 2240 = 82655,2

де TЩО.Р , T1.Р – поточнюючі річні об'єми робіт з ЩО та ТО-1, люд.год;
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт з ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт
ПР відповідно, люд.год .
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт з самообслуговування
підприємства

Річний об'єм робіт з самообслуговування АТП визначається у
відсотковому співвідношенні від річного об'єму допоміжних робіт:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 31
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Роботи з самообслуговування АТП розподіляються за видами відповідно
до табл. 2.3.
Таблиця 2.3.- Орієнтовний розподіл робіт з самообслуговування АТП
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, год. шення,
% %
Електротех 25,0 20664 Жерстяницькі 4,0 3307
нічні
Механічні 10,0 8266 Мідницькі 1,0 826
Зварюваль
ні 4,0 3307 Трубопровідні 22,0 18185
1654 Ремонтно- 16,0 13225,2
Ковальські 2,0 будівельні і
деревообробні
Слюсарні 16,0 13224 Всього 100 82655,2

2.3.7 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР та самообслуговування АТП
між виробничими зонами, дільницями та відділеннями

Об'єми робіт розподіляються за структурними підрозділами АТП, залежно
від технологічних та організаційних ознак.
Прибирально-мийні роботи, що відносяться до щоденного обслуговування
та ТО-1 виконуються на постах відповідних зон.
Технічне обслуговування типу ТО-2 виконується частково на постах або
лініях зони (80% від загального обсягу робіт), а частково на окремих ділянках
(20%). Обсяг робіт, що виконується на ділянках, рівномірно розподіляється між
електротехнічною, акумуляторною, шиномонтажною та ділянкою з ремонту
приладів системи живлення.
Сезонне обслуговування проводиться разом з роботами ТО-2.
Роботи по плановому ремонту (ПР) виконуються як на постах зони ПР, так
і на окремих дільницях.
Обсяги робіт усіх технічних дій в різних типах обслуговування
розподіляються відповідно до встановлених нормативів (у відсотках від
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 32
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

загального обсягу робіт). Роботи з самообслуговування можуть виконуватися як
на основних дільницях з ТО та ПР рухомого складу, так і на спеціальній дільниці
відділу головного механіка (ВГМ).
Отже, обсяги робіт розподілені наступним чином (див. табл. 2.4).
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт за структурними підрозділами

Структурний підрозділ люд.год.

- зона ЩО: 7875
- зона ТО-1: 11200
- зона ТО-2: 16800

- зона ПР: 43059
2.3.8
Розрахунок кількості працівників

Під час розрахунку кількості виробничих працівників визначається
необхідна кількість працівників з технологічних міркувань (Рт) та штатна
кількість працівників (Рш). Розрахунок виконується окремо для кожної дільниці і
зони. Технологічно необхідна кількість працівників визначається відповідно до
вимог технологічного процесу та робіт, що виконуються на дільниці.

РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)

де Тi.Р – річна трудомісткість робіт кожної i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ –фонд часу робочого місця річний (2070), год.
Штатна кількість працівників:

РШ = Тi.Р ФР , (2.38)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 33
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

де ФР –фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих виробництв,
1820…1840 – для нормальних умов праці) річний, год.
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний Дільниці Річний фонд
підрозділ фонд робітника,
робітника, год.
год.
Зона ЩО 1860 Шиноремонтна 1820
1840 Ремонт 1840
Зона ТО-1 приладів
системи
живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Акумуляторна 1820
Пости ПР 1840 Ковальсько- 1820
мідницька
Дільниці: Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Електротехнічн 1840
а
Слюсарно- 1840
механічна Малярна 1610
Кузовна 1840 Столярна 1610

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 34
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.6 - Розрахунок кількості працівників
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників
робіт в технологічно необхідних штатного
зоні або необхідних робітників робітника,
на робітників Всього По год Розрахована Прийнята
дільниці, змінах
люд.год 1 2
Зона ЩО 7875 3,80 4 2 2 1860 4,2 5
Зона ТО-1 11200 5,4 6 3 3 1840 6,01 6
Зона Д-1 826 0,4 1 1 - 1840 0,45 1
Зона Д-2 655,2 0,32 1 1 - 1840 0,36 1
Зона ТО-2 19040 9,2 10 5 5 1840 10,3 11
Разом 39606,2 - 22 12 10 - 24
Дільниці:
Агрегатні 7750 3,7 4 2 2 1840 4,2 5
Слюсарно- 9248 4,47 5 5 - 1840 5,02 5
механічні
Електротехнічні 9270 4,47 5 5 - 1840 5,03 5
Акумуляторні 861 0,4 1 1 - 1820 0,5 1
Ремонт приладів 1722 0,8 1 1 - 1820 0,9 1
систем живлення
Шиномонтажні 1291 0,62 1 1 - 1820 0,7 1
Вулканізаційні 430 0,2 1 1 - 1820 0,2 1
Ковальсько-ресорні 1292 0,6 1 1 - 1820 0,7 1
Мідницькі 861 0,4 1 1 - 1820 0,5 1
Жерстяницькі 2153 1,04 1 1 - 1840 1,17 2
Зварювальні 3014 1,46 2 2 - 1820 1,66 2
Арматурні 2153 1,04 1 1 - 1840 1,17 2
Оббивні 3014 1,46 2 2 - 1820 1,66 2
Разом 43059 - 27 25 2 - - 29
Всього 82655,2 - 49 37 12 - - 53

2.3.9 Розрахунок площ приміщень

Площі зон при обслуговуванні та ремонті автопарку на тупикових постах

FЗ = fa X ПКП , (2.39)

де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт щільності розташування [2].

F 2
ЗЩО = 23,26 ⋅2 ⋅3 =139,56 м

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 35
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

FТО−1 = 23,26 ⋅3 ⋅4 = 279,12 м2

F = 23,26 ⋅2 ⋅4 =139,56 м2
ТО−2

FЗПР = 23,26 ⋅3 ⋅4 = 279,12 м2

2.3.10 Площі робочих дільниць та відділень

Площі дільниць розраховують за площею приміщення, яку займає
устаткування та коефіцієнту щільності його розташування.
Площа агрегатної дільниці:

Fy = fобКП′ (2.40)

де fоб – сумарна площа устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт щільності розташування устаткування [2].

Fy = 25.89 ⋅4 =103.56 м2

Площа дільниць за питомими показниками площі на одного робітника:

F = f + f '
Д р p ⋅ (n −1) (2.41)

де fр - питома площа, що припадає на першого робітника [2].
f ’
р – питома площа, що припадає на кожного наступного робітника [2,].
n – загальна кількість працівників.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 36
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.7 - Розраховані площі зон і дільниць
Площа, м2
Агрегатна 4 64 25,89 4 103,56 105 105
Слюсарно- 2 30 8,5 4 34 34 34
механічна
Електротехнічна 1 15 7,18 4 28,72 30 30
Акумуляторна 1 21 5,5 4 22 22 22
Ремонт приладів 1 14 2,04 4 8,16 14 14
систем
живлення
Шиномонтажна 1 18 7,05 4 28,2 29 29
Вулканізаційна 1 20 8,2 4 32,8 33 33
Ковальсько- 1 21 12,36 5 61,8 62 62
ресорна
Мідницька 1 15 7,02 4 28,08 29 29
Жерстяницька 1 18 4,02 5 20,1 20 20
Зварювальна 1 15 4,08 5 20,4 21 21
Арматурна 1 12 4,5 5 22,5 23 23
Оббивна 1 18 5,2 4 20,8 21 21

2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень

Розрахуємо площі складських приміщень:

Lp ⋅ Au ⋅ f
F = num
ск 6 ⋅K pc ⋅K p ⋅K різ (2.42)
10

де Lp - річний пробіг автомобіля.
Au - кількість облікових автомобілів.
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3]
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 37
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Дільниця, відділення
К-ть працівників в
найбільш навантажену зміну,
Розр ахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в плані,
м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа
по устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята
після планування

K pc - коефіцієнт, що залежить від тип рухомого складу.
K p - коефіцієнт, що залежить від кількості облікових автомобілів.
K різ - коефіцієнт, що залежить від різномарочності рухомого складу.
Склад запасних частин:

м2
Склад агрегатів:

м2

Склад матеріалів:

м2

Склад шин:

м2

Склад мастильних матеріалів:

м2

Склад лакофарбових матеріалів:

м2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 38
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Склад хімікатів:
м2

Склад інструментів:

м2

Проміжний склад – 15…20% від площі склада запасних частин і агрегатів

Fск = 0.18(30,7 + 48,24) =14,2 м2

∑Fcк = 30,7 + 48,24+ 26,3+ 20,2+ 30,7 +8,8+ 2,2+ 2,5+14,2 =183,84 м2

2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень

Розрахунок площ проводиться тільки для приміщень, що розташовані на
першому поверсі будівлі. Оскільки адміністративні і побутові приміщення
будуть розташовуватися на другому поверсі виробничого корпусу АТП, то їх
розрахунок площ не виконуємо.

2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

(2.43)

де Fзб - площа зони зберігання рухомого складу;
fа - площа ТЗ у плані, м2.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 39
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Азб - кількість місць для зберігання ТЗ.
Кп - коефіцієнт щільності розміщення ТЗ (2,5…3,0).

м2

2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку приміщень головного виробничого корпусу необхідно
розрахувати його загальну площу.

(2.44)

де:
F1, F2, FПР,Fу - площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР відповідно м2;
Fск – загальна складська площа, м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2;
Fо – площа зон очікування,м2.

F 60 ⋅ t
Оі =
і + tn (2.45)
Р

де tі - скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних робітників на відповідній зоні.

F 60 ⋅ tТО−1 t 60 ⋅10 2
ОТО−1 = +
Р n = + 2 =102м
6

tn = 2

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 40
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

F 60 ⋅ tТО−2 t 60 ⋅40
ОТО−2 = + n = + 2 = 268,67 м2
Р 9

F 60 ⋅ tПР t 60 ⋅8,5
ОПР = + n = + 2 = 257 м2
Р 2

FО Д −1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅10 = 2,5 м2 (2.46)

FО Д −2 = 0,25 ⋅ tТО−2 = 0,25 ⋅ 40 = 10 м2 (2.47)

F0 =102 + 268,67 + 257 + 2,5 +10 = 640,17 м2

2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства

Площа ділянки для забудови АТП визначається за формулою:

10−2 ⋅ (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб )
діл , га (2.50)
k з

де Fділ – площа ділянки під АТП, га;
FГВК - площа виробничо складських приміщень для забудови, м2;
Fдоп - площа допоміжних будівель, м2;
Fзб - площа для зон зберігання рухомого складу (відкритих), м2;
k3 - щільність забудови території, %.

−2
F 10 ⋅ (1956,82 +14 + 9769,2)
діл = = 2,6 га
45

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 41
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу

Колони для одноповерхових і багатоповерхових будівель та споруд
виробляються на заводах будівельних конструкцій зі збірного залізобетону.
Вони є уніфікованими і мають квадратний, прямокутний або двогілчастий
перетин.
Під час проектування будівель і споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400 х 400 мм, 500 х 600
мм і 600 х 600 мм, залежно від прольоту, кроку і висоти колон. Наприклад, для
виробничого корпусу рекомендується використовувати колони розміром 400 х
400 мм і висотою 7,4 м.
При розробці виробничих будівель автотранспортних підприємств
доцільно використовувати збірні залізобетонні попередньо напружені
конструкції покриття, такі як балки з прольотом 12 м і будівельні ферми з
прольотом 12 м, 18 м або 24 м.
Несучі стіни безкаркасних промислових будівель виготовляють з
силікатної або червоної цегли, іноді з природних або бетонних каменів,
товщиною 510 мм (в 2 цеглини).
Розділові перегородки використовуються для поділу приміщень з різними
технологічними або виробничими процесами. Вони виготовляються суцільними
на всю висоту цеху, що повністю ізолює суміжні приміщення від пилу, шуму,
тепла, вологи, газів та інших виділень. Розділові перегородки зазвичай
виконуються з цегли товщиною 100-125 мм.
Для воріт на автотранспортних підприємствах рекомендується
використовувати прорізи з такими розмірами: 3 х 3 м, 3,6 х 3,0 м, 4 х 3 м, 4 х 3,6
м і 4 х 4,2 м.
У випадку віконних прорізів розміри повинні бути кратними висоті 600 мм і
ширині 1000 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 42
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

2.4.Планування агрегатної дільниці

2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні агрегатної
дільниці

Кількість основного обладнання визначають за потребою його
використання, за трудомісткісттю, а якщо періодично – то за табелем
обладнання.
Обладнання загального призначення розраховують за кількістю робітників.
Кількість обладнання:

T T
Qоб =
0 = 0 (2.36)
Ф0 Д роб ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηоб

де Т0 – річна трудомісткість робіт по даній групі або виду робіт, люд.год;
Ф0 – річний фонд часу робочого місця (одиниці устаткування), год;
Д роб - кількість робочих днів обладнання на рік [2].
Р – число робітників, що одночасно працюють на даному виді
устаткування, чол.;
tсм – тривалість робочої зміни, год.
п – число змін роботи [2].
ηоб – коефіцієнт використовування устаткування за часом. В умовах АТП
ηоб =0,75…0,9.

Q 82655,2
об = = 21
302 ⋅ 2 ⋅7 ⋅1⋅0,9

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 43
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.8 - Технологічне обладнання для агрегатної дільниці
Найменування Тип, Коротка Кількість Загальна
устаткування модель характеристика площа, м2

Установка для миття D37825 Для миття 1 1,2
деталей двигуна різних деталей
двигуна та
інших агрегатів
автомобіля,
інструменту
2.0х6.0 м
Стенд для Устаткування 1 2,96
розбирання і ЦКБ- для оснащення
регулювання Р207 дільниць по
зчеплення ремонту
автомобілів з агрегатів
дизельним двигуном автомобілів
2,087х1,42 м
Стенд для Р640 0,850х0,650 1 0,55
розбирання,
збирання редукторів
Шліфувальний K 2700U Призначений 1 1,22
верстат для шліфовки
валів та інших
поверхонь
1,35х0,9 м.
Верстат розточний СМ Для 1 1
2500V розточування
блоків
циліндрів
1,064х0,93 м.
Верстат 2Г-125 2,46х0,65 м. 1 1,6
вертикально-
сверлильний
Стенд для Р-238д 1,06х0,93 м. 1 0,99
випробування
двигунів
Верстак слюсарний з Ф-40СК 1,570х0,78 4 1,22-1 4,88
лещатами
Токарно- 16К20 2,4х1,34 м. 1 3,22
гвинторізний
верстат
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 44
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Закінчення таблиці 2.8
Стенд для СР1800 1,28х1,16 м. 1 1,5
розбирання і
збирання КП
Стенд для 25А 2,550х0,925 1 1,18
випробування КП

Стелаж ---------- Для зберігання 4 0,98-1шт
інструменту та 3,92
деталей
1,96х0,5 м.
Стенд для ремонту М-2450 1,300х1,180 1 1,53
передніх і задніх
мостів автомобілів
(пересувні гвинтові
зажими)
Ящик для відходів Власне 0,4х0,35 2 0,14
виконан
ня
Всього - - 21 25,89

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 45
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

3.1Конструкцція пристосування

Сучасна мийка автомобілів - це нові технології. Найбільш відома сучасна
технологія - це безконтактна мийка. Названа вона так тому, що відсутня
механічна дія щіток, ганчірок та інших предметів, які все ж мають абразивний
впливо на лакофарбове покриття автомобіля. Щітки й ганчірки замінюються
струменем води і сучасними миючими засобами - максимально ефективними і
максимально безпечними. Майже всі нові автомийки, незалежно від типу
конструкції намагаються використовувати більш прогресивну безконтактну
мийку.
Ефективність миття автомобіля, особливо знизу, залежить від швидкості
водяного струменя. Щоб збільшити її, на шланг надягають різні насадки, що
звужують перетин струменя. В даному випадку, використовуючи насадку для
мийки, поворотом ковпака здійснюється постійне регулювання від сильного
струменя до розпилення.
Насадка складається з наступних частин: штуцер (1), ковпак (2), розсіювач
(3), гайка підтискна (4), основа (5), сальникова набивка (6).

4.2. Розрахунок різьби штуцера

Деталі типу гвинт повинні задовольняти кільком умовам: міцність на стиск з
урахуванням стійкості

σ 4кF
= 2 2 ≤ [σ ]ϕ
πd3 (1−α ) (3.1)

де F – задане зовнішнє навантаження;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 46
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

d3 – внутрішній діаметр різьби гвинта;
k – коефіцієнт, що враховує скручування тіла гвинта моментом в
небезпечному перерізі ( k=1.3);
φ – коефіцієнт зменшення основного допустимого напруження, обраний з
таблиці значень для попередньо заданої гнучкості λ=90, φ=0.54;
[σ ] - допустиме напруження;

[σ ] σ
= T
S (3.2)
де:
σT – межа текучості матеріала штуцера; для сталі 45 : σT=400 МПа,
S – коефіцієнт запаса міцності для гвинтів знімачів S=2…3.
[σ ]=400/2 = 200 (МПа)
Знайдемо внутрішній діаметр різьби гвинта з формули:

d = 4кF = 4⋅1,3⋅500
3 π [σ ]ϕ(1−α2) 3,14⋅200 =8,8 (мм)
⋅0,042

Допустима гнучкість(λ<100 – за методикою Ясінського)

λ νl νl
= = ≤ [λ]
imin θd1

де imin – радіус інерції перерізу гвинта;
υ=1 – коефіцієнт приведення довжини гвинта;
θ=0,25 – коефіцієнт повноти переріза;
[λ] – допустима гнучкість (приймається така ж, як і в розрахунку на
міцність, з урахуванням стійкості при виборі φ) [λ] =6;
l – довжина гвинта;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 47
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

З виразу знайдемо значення діаметра d1:

d ν ⋅l 1⋅16
1= = 0,25 6 =10,1 (мм) (3.3)
θ λ ⋅
 

Зносостійкість робочих поверхонь витків різьби (обмеження питомого
тиску)

F F
уд = ≤ [F
πd уд ]
2hz

Звідки:

d F
2 = πψ nψ H [Fуд ]

де
F – задане зовнішнє навантаження;
d2 – средній діаметр витків різьби;
h – висота витка профіля різьби;
z – число витків різьби;
ψ H
H =
d 2 - коефіцієнт висоти гайки ψ H =1,2;
ψ h
n = = 0,5
p - коефіцієнт висоти різьби;
P – крок різьби;
[Fуд ] - допустимий питомий тиск, що залежить від матеріалів пари тертя і
обраний за таблицею значень допустимих питомих тисків;
[Fуд ] =2…3 Н/мм2 для сталі по пластику.
Підставивши чисельні значення в формулу отримаємо:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 48
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

d = 500
2 3,14 0,5 1,3 2,5 =9,5 (мм) (3.4)
⋅ ⋅ ⋅

За розрахованим значенням діаметрів d1 і d2 вибираю найближчу
стандартну метричну різьбу, що задовольняє всім перерахованим вище умовам
(P=1,5 мм;d'
1=10,1 мм,d2=9,5 мм; d3=8,8 ), тобто різьбу М10.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 49
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Розрахунок штучного освітлення

Штучне освітлення використовується на автотранспортних підприємствах
для забезпечення належних умов праці в робочих приміщеннях, дільницях,
складських приміщеннях та інших структурних підрозділах. Це дозволяє
забезпечити безпеку та комфорт працівників, а також ефективність виконання
різних завдань.
Штучне освітлення може бути забезпечене різними джерелами світла,
такими як люмінесцентні лампи, світлодіоди, галогенні лампи тощо. Також
використовуються різні типи світильників, включаючи загальне освітлення,
напрямлене освітлення, світильники зі спеціальними оптичними властивостями
для підсвічування конкретних ділянок.
При проектуванні штучного освітлення необхідно враховувати вимоги до
освітленості, рівень розподілу світла, колірну температуру, а також
енергоефективність системи. Також слід забезпечити правильне розміщення
світильників та їхню орієнтацію для досягнення оптимального освітлення в
робочих зонах.
Використання штучного освітлення на автотранспортних підприємствах
допомагає забезпечити безпечні умови праці, поліпшити якість виконаної
роботи, знизити вплив втоми та покращити загальну продуктивність.
Додаткові аспекти штучного освітлення на автотранспортних
підприємствах.
Вимоги до освітленості робочих зон: Розробка проекту освітлення повинна
враховувати конкретні потреби робочих зон, зокрема мінімальні рівні
освітленості, щоб забезпечити належні умови праці. Вимоги до освітленості
можуть варіюватися залежно від функціонального призначення кожної зони,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 50
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

наприклад, ремонтні ділянки можуть вимагати вищого рівня освітленості, ніж
складські приміщення.
Колірне відтворення: Освітлення повинне забезпечувати достатню якість
колірного відтворення, особливо в робочих зонах, де точність розпізнавання
кольорів є важливою, наприклад, при проведенні механічних робіт або контролі
якості.
Енергоефективність: Розробка системи освітлення повинна бути
енергоефективною, щоб знизити споживання електроенергії і мінімізувати вплив
на довкілля. Використання енергоефективних джерел світла, таких як
світлодіоди (LED), може допомогти знизити витрати на електроенергію та
підвищити тривалість роботи світильників.
Дотримання нормативних вимог: Розробка системи освітлення повинна
відповідати вимогам нормативних документів та стандартів, які регулюють
освітлення робочих приміщень. Наприклад, в Україні використовуються ДБН
В.2.5-28-2006 "Освітлення приміщень" та інші нормативні акти.
Управління освітленням: Використання автоматичних систем управлінням
освітлення може бути корисним на автотранспортних підприємствах. Це
включає в себе використання датчиків руху або датчиків освітленості, які
автоматично регулюють рівень освітлення в залежності від присутності людей
або рівня природного світла. Такий підхід може допомогти знизити споживання
електроенергії шляхом вимкнення світильників, коли вони не потрібні.
Безпека освітлення: Освітлення на автотранспортних підприємствах
повинно відповідати вимогам безпеки. Це включає застосування світильників і
матеріалів, що відповідають стандартам безпеки, а також врахування вимог
безпеки пожежі. Наприклад, використання вогнестійких матеріалів для
світильників і правильне розміщення їх з урахуванням вимог пожежної безпеки.
Регулярне обслуговування і технічне обслуговування: Штучне освітлення
на автотранспортних підприємствах потребує регулярного обслуговування і
технічного обслуговування. Це включає перевірку роботи світильників, заміну
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 51
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

пошкоджених ламп або світлодіодів, очищення світильників від бруду та пилу, а
також перевірку електричних з'єднань і безпеки системи освітлення.
Адаптація до робочих умов: Штучне освітлення на автотранспортних
підприємствах повинно бути адаптоване до конкретних робочих умов.
Наприклад, в зоні ремонту транспортних засобів можуть використовуватися
світильники з високою ступенем захисту від пилу та вологи. Крім того,
освітлення повинно бути розташоване таким чином, щоб забезпечити належну
видимість і уникнути відблисків або тіней, які можуть перешкоджати роботі.
Загалом, штучне освітлення на автотранспортних підприємствах відіграє
важливу роль у створенні безпечних та комфортних умов праці. Розробка
проекту освітлення повинна враховувати вимоги безпеки, ефективності та
комфорту працівників, а також відповідати нормативним вимогам та стандартам,
що регулюють освітлення робочих приміщень.
Розрахунок освітлення включає визначення кількості ламп загального
освітлення і їх потужності. Приділяється велика увага рівномірності освітлення
шляхом врахування відстані між світильниками (Z) і висоти їх підвіски (h).
При розрахунку важливо враховувати, що перший ряд світильників
повинен бути розташований на відстані 1/3Z від стіни, якщо біля стіни
знаходяться робочі місця. У інших випадках, ця відстань складає 1/2Z. Довжина
агрегатної дільниці L = 12 м, ширина В = 8,750 м, висота приміщення H= 3,5 м.
Визначимо кількість світильників що, будуть забезпечувати штучне
освітлення для агрегатної дільниці.
Знаходимо відстань між центрами світильників:

Z =H ⋅1.8=3.5⋅1.8=6.3м (4.1)

Відстань до першого ряду світильників:

a=1 ⋅Z =1
3 3 ⋅6.3=2.1м (4.2)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 52
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників по ширині
агрегатної дільниці:

C1=b−2⋅a=8.75−2⋅2.1=4.55м. (4.3)

Визначаємо кількість рядів світильників між крайніми рядами по ширині
агрегатної дільниці:

n C1 4.55
1 = −1= −1< 0 (4.4)
Z 6.3

n1 = 0
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині агрегатної дільниці:

n = n1 + 2 = 0+ 2 = 2 (4.5)

Знаходимо Визначаємо відстань між крайніми рядами світильників по
довжині агрегатної дільниці:

C2 = L − 2 ⋅a =12− 2 ⋅2.1= 7.8 м (4.6)

Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами по довжині агрегатної дільниці:

C
n = 2 −1= 7.8
2 Z 6.3−1=0.15≈1 (4.7)

Розраховуємо загальну кількість рядів світильників по довжині агрегатної
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 53
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

дільниці:

n = n2 + 2 =1+ 2 = 3 (4.8)

Таким чином, в агрегатній дільниці світильники загального освітлення
повинні розташовуватися по довжині 3 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно
бути 6 світильників.
Загальна потужність ламп, необхідна для освітлення цього приміщення:

W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R

де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість ламп в умовах автотранспортного
підприємства.

W =12 ⋅8.75 ⋅10.8 ⋅1.3 =1474 Вт (4.9)

Необхідна потужність кожної лампи:

W W 1474
л = = = 246 Вт (4.10)
6 6

Таким чином, для забезпечення необхідної освітленості агрегатної
дільниці необхідно встановити 6 світильників з потужністю лампи 300 Вт. Для
цього обираю дволампові світильники ОРК-240 з габаритними розмірами
1270х180х115 мм. Розташування світильників на рис.4.1.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 54
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 4.1 - Система освітлення агрегатної дільниці

5.2 Техніка безпеки на агрегатній дільниці

Агрегатна дільниця є досить небезпечним об’єктом з точки зору безпеки.
Для уникнення небезпечних ситуацій слід знати і виконувати вимоги техніки
безпеки, нижче наведені деякі з них.
Застосовувані ключі повинні відповідати розмірам відгвинчуємої гайки. Не
можна ставити прокладки між зівом ключа і гранню гайок, подовжувати один
ключ іншим. Напилки повинні мати ручки.
При розбиранні та складанні вузлів і механізмів необхідно застосовувати
знімачі, преси, пристосування, що забезпечують безпечні умови роботи.
Знімачі не повинні мати тріщин, погнутих стрижнів, спотворених робочих
поверхонь, зірваної і знятої різьби. При установці знімача, силовий гвинт
повинен бути відцентрований щодо деталі, а лапки повинні надійно її
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 55
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

захоплювати. При монтажі вузлів і механізмів, що мають пружини, застосовують
пристосування, що запобігають їх мимовільному вискакуванню.
Для перевірки збігу отворів необхідно застосовувати спеціальні оправки і
ломики. Забороняється перевіряти збіг отворів пальцями.
Робітники повинні працювати у відповідному спецодязі і взутті, вони
зобов'язані знати і неухильно дотримуватися технології , і вміти передбачати
небезпечні ситуації, що порушують безпеку праці. При митті малих за розміром
деталей, робочий зобов'язаний працювати в гумових рукавичках.
При механічній обробці металів, пластмас та ін. матеріалів на
металорізальних верстатах (токарних, фрезерних, свердлувальних,
шліфувальних, заточувальних та ін.) виникає ряд фізичних, хімічних,
психофізіологічних і біологічних небезпечних і шкідливих виробничих
чинників:
- частини виробничого устаткування, вироби і заготовки, що рухаються;
- стружка оброблюваних матеріалів;
- уламки інструментів у разі їх руйнування;
- висока температура поверхні деталей та інструментів;
- підвищена напруга в електромережах або статичної електрики, через яку
може відбутися замикання через тіло людини.
При обробці крихких матеріалів (чавуну, латуні, бронзи, графіту, карболіту,
текстоліту та ін.) при високих швидкостях різання стружка від верстата
розлітається на відстань 3-5 м. Металева стружка, яка утворюється особливо при
різанні пластичних металів ( легованих сталей), має високу температуру (400-600
оС), велику довжину, створює серйозну небезпеку не тільки для працюючого на
верстаті, але і для осіб, що перебувають поблизу верстата. Найпоширенішими у
верстатників є травми очей. Так при токарній обробці від загального числа
виробничих травм пошкодження очей перевищує 50%, при фрезеруванні - 10% і
близько 8% при заточуванні інструменту і шліфуванні. Очі ушкоджуються
стружкою, що відлітає, частинками пилу матеріалу, що оброблюється, уламками
ріжучого інструмента і частинками абразиву.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 56
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Шкідливими фізичними виробничими чинниками, характерними для процесу
різання, є підвищена запорошеність і загазованість повітря робочої зони;
високий рівень шуму і вібрації; недостатня освітленість робочої зони; підвищена
пульсація світлового потоку. За відсутності засобів захисту запорошення
повітряного середовища в зоні дихання верстатників при точінні, фрезеруванні і
свердлінні крихких матеріалів може перевищувати гранично допустимі
концентрації. При обробці латуні і бронзи кількість пилу в повітрі приміщення
відносно невелика (14,5-20 мг/м3). Проте деякі сплави (латунь ЛЦ40С) містять
свинець, тому токсичність пилу, що утворюється при їх обробці, слід оцінювати
з урахуванням кількості в сплаві свинцю та його гранично допустиму
концентрацію. Розмір пилових частинок у зоні дихання коливається в широкому
діапазоні - від 2 до 60 мкм. При обробці латуні, бронзи, карболіту, графіту на
високих швидкостях різання (V = 300-400 м/хв.) кількість пилових частинок
розміром до 10 мкм складає 50-60% загального їх числа.
До шкідливих психофізіологічних виробничих чинників процесу обробки
матеріалу різанням можна віднести фізичні перевантаження при установці,
закріпленні і зніманні великогабаритних деталей, перенапруження зору,
монотонність праці.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 57
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

ВИСНОВОКИ

Під час виконання кваліфікаційної роботи було проведено технічний
розрахунок автотранспортного підприємства, яке складається з 135 автомобілів.
Розрахунок включав визначення виробничої програми з технічного
обслуговування і ремонту автомобілів на підприємстві, враховуючи оновлені
нормативи профілактичного обслуговування. Були також розраховані обсяги
робіт залежно від їх виду. Проведено вибір і обгрунтування методів організації
виробництва, розрахунок кількості виробничого персоналу, технологічного
обладнання та площ приміщень для основного і допоміжного виробництва. Були
визначені характеристики будівель, споруд та генерального плану підприємства.
У результаті цих розрахунків було спроектовано виробничий корпус площею
1944 м2, а також розроблено генеральний план підприємства площею 2,6 га.
У розділі 2.3 було обрано універсальні пости для проведення технічного
обслуговування.
В конструкторському розділі було розроблено насадку для безконтактного
миття автомобілів.
Було проведено розрахунок різьби штуцера та визначено оптимальний
діаметр різьби.
Отже, виконання кваліфікаційної роботи дозволило отримати практичні
навички в проєктуванні автотранспортного підприємства і глибше засвоїти
знання, отримані протягом навчання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 58
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. https://uk.wikipedia.org/wiki - дата звернення 05.04.24.
2. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальності 274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання
[Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В.
Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси:
ЧДТУ, 2023. – 71 с.
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д.
Марков, В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
4. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей
машин : пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша,2003. –
560 с.
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 59
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус

Додаток Б – Технологічне планування агрегатної дільниці

Додаток В – Насадка для мийки

Додаток Г – Насадка для мийки специфікація

Додаток Д – Штучне освітлення агрегатної дільниці

Додаток Ж – Генеральний план АТП

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets