ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7699Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Лук'янченко, Олександр Юрійович | - |
| dc.contributor.author | Буряк, Віталій Олегович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-03-11T10:40:18Z | - |
| dc.date.available | 2026-03-11T10:40:18Z | - |
| dc.date.issued | 2024 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7699 | - |
| dc.description.abstract | В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення керамічних виробів в Житомирській області. Метою виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розрахувати виробничу програму, виконати проєкт планування виробничого корпусу, проєкт планування зони поточного ремонту, спроєктувати генеральний план АТП, в конструкторській частині було спроєктовано пристосування для зони поточного ремонту, а саме стенд для збирання-розбирання редукторів та проведено необхідні розрахунки на міцність. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 67 стор. друкованого тексту, зміст складається зі вступу, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.title | Проєкт автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення керамічних виробів в Житомирській області | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Буряк В.О..pdf Restricted Access | 1.79 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л.А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення
керамічних виробів в Житомирській області»
Керівник роботи:
доцент, к.т.н. _____________О.Ю, Лук’янченко
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________В.О. Буряк
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2024
РЕФЕРАТ
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування
автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення керамічних
виробів в Житомирській області. Метою виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра було розрахувати виробничу програму, виконати проєкт планування
виробничого корпусу, проєкт планування зони поточного ремонту, спроєктувати
генеральний план АТП, в конструкторській частині було спроєктовано
пристосування для зони поточного ремонту, а саме стенд для збирання-розбирання
редукторів та проведено необхідні розрахунки на міцність. Кваліфікаційна робота
бакалавра виконана на 67 стор. друкованого тексту, зміст складається зі вступу, 4
розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 2
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Зміст
РЕФЕРАТ ....................................................................................................................... 2
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ ....................... 5
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства .. 5
1.2 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту ........................................... 10
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО ................ 12
ПІДПРИЄМСТВА ..................................................................................................... 12
2.1 Вибір і коригування нормативної періодичності ТО й ресурсного пробігу 12
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних впливів ..... 13
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ............................................................. 13
2.2.2 Кількість технічних впливів за рік ................................................................ 14
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП .................................. 17
2.2.4 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ........ 18
2.3 Обґрунтування та вибір методу ТО і діагностування автомобілів ............... 19
2.4 Розрахунок річних обсягів робіт підприємства .............................................. 20
2.4.1 Коригування нормативних трудомісткостей ............................................... 20
2.4.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту
рухомого складу ....................................................................................................... 21
2.5 Розрахунок зон ТО і ПР ..................................................................................... 22
2.5.1 Розрахунок зони ПР ........................................................................................ 25
2.6 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ...... 25
2.7 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства ... 26
2.8 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, дільницями і відділеннями ............................................... 26
2.10 Розрахунок кількості працівників .................................................................. 29
2.11 Розрахунок площ приміщень .......................................................................... 31
2.11.1 Площі зон ТО і ремонту ............................................................................... 31
2.11.2 Площі робочих дільниць і відділень ........................................................... 32
2.12 Розрахунок площ складських приміщень ...................................................... 33
2.13 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ................................ 34
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 3
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
2.15 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ................... 35
2.16 Генеральний план автотранспортного підприємства ................................... 36
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА .................................................................... 37
3.1 Призначення, будова і принцип дії обладнання ............................................. 37
3.2 Розрахунок пристрою на міцність .................................................................... 39
Розрахуємо зварне з’єднання стійки. ........................................................................ 43
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ..................... 45
4.1 Організаційно-правові основи охорони праці ................................................. 45
4.2 Виробнича санітарія і гігієна праці .................................................................. 47
4.2.1. Освітлення в проєктованому підрозділі ...................................................... 47
4.2.2 Розрахунок заземлення ................................................................................... 49
4.2.3 Вентиляція в проєктованому підрозділі ....................................................... 51
4.3 Техніка безпеки .................................................................................................. 52
4.4 Пожежна безпека ................................................................................................ 55
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 60
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ......................................................................... 61
ДОДАТКИ ................................................................................................................... 62
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 4
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Виходячи з завдання на кваліфікаційну роботу бакалавра, проєктоване АТП
входить до складу підприємства яке займається виготовленням керамічних виробів
у Житомирській області.
У Житомирській області також є кілька підприємств, які спеціалізуються на
виготовленні керамічних виробів. Ось деякі з них:
ТзОВ "Житомирська кераміка" - Це підприємство, яке виробляє різноманітні
керамічні вироби, такі як цегла, черепиця, плитка, плити для облицювання і т. д.
Вони можуть виробляти як будівельні матеріали, так і декоративні елементи.
ТзОВ "Сільпоцегля" - Ще одне підприємство, яке спеціалізується на
виробництві керамічних виробів для будівельної галузі. Вони виготовляють цеглу,
блоки, плитку тощо.
ПрАТ "Житомирський завод керамічних виробів" - Ця компанія також
спеціалізується на виробництві керамічних виробів, включаючи різноманітні види
цегли, плитку та інші будівельні матеріали.
Ці підприємства грають важливу роль у забезпеченні будівельної галузі
Житомирської області як якісними матеріалами та сприяють розвитку місцевої
економіки.
1.2 Аналіз клімату і місцевості
Житомирська область розташована в північно-центральній частині України.
Тип клімату: У Житомирській області переважає помірний континентальний
клімат зі значним впливом внутрішньоконтинентальних мас. Літа тут зазвичай
спекотні, а зими холодні. Клімат обумовлюється розташуванням області на рубежі
впливу атлантичних і континентальних мас повітря.
Температури: Середня температура в січні становить -6°C, а в липні близько
+19°C. Зими можуть бути довгими та холодними, а літа — теплими та вологими.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 5
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Опади: Рівномірно розподілені опади протягом року. Середня річна кількість
опадів становить приблизно 600-700 мм.
Місцевість:
Рельєф: В основному рівнина, але є також помірно-хвилясті ділянки. Річки та
озера є характерними для ландшафту області.
Водні ресурси: У Житомирській області протікають такі важливі річки, як
Десна, Тетерів, Ірша та інші. Озера також розповсюджені в цій місцевості.
Природні ресурси: Область володіє різноманітними природними ресурсами,
такими як ліси, родючі ґрунти, мінеральні джерела тощо.
Аналізуючи ці фактори, можна сказати, що Житомирська область має клімат і
місцевість, що впливають на розвиток сільського господарства, туризму та інших
галузей.
1.3 Аналіз характеру вантажу
Перевезення керамічних виробів може бути складним процесом через їх
вразливість до пошкоджень. Тут наведено деякі загальні правила для перевезення
керамічних виробів:
Пакування: Керамічні вироби повинні бути добре упаковані, щоб запобігти
пошкодженню під час транспорту. Використовуйте м'які матеріали, такі як
пінопласт, бульбашкова плівка або паперові пакети для упаковки окремих виробів.
Фіксація: Забезпечте, щоб керамічні вироби були надійно закріплені в
контейнері або коробці, щоб уникнути руху під час перевезення.
Обробка: Під час завантаження та розвантаження потрібно бути особливо
обережними, щоб уникнути ударів та падінь керамічних виробів.
Температура: Зверніть увагу на температурні умови під час перевезення,
особливо якщо це кераміка, яка потребує особливих умов зберігання.
Страхування: Розгляньте можливість страхування вантажу для захисту від
можливих втрат або пошкоджень під час перевезення.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 6
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Маркування: Належне маркування коробок або контейнерів з керамічними
виробами, щоб перевізники знали, що це вразливий вантаж і потребує особливої
обережності.
Спеціальне оброблення: Деякі крихкі керамічні вироби можуть вимагати
спеціального оброблення або упаковки для забезпечення їх безпеки під час
перевезення.
Попередній огляд: Перед завантаженням необхідно переконатися, що кожен
керамічний виріб перевірений на наявність подряпин, тріщин або інших
пошкоджень. Якщо знайдено пошкодження, краще відкласти виріб або додати
додатковий захист.
Використання піддонів: Використання піддонів може забезпечити додаткову
стабільність та захист для керамічних виробів під час перевезення. Це особливо
важливо для великих партій або великогабаритних виробів.
Врахування вибухонебезпечних матеріалів: Деякі керамічні вироби можуть
містити вибухонебезпечні матеріали, наприклад, якісний фарфор. Необхідно
перевіряти і враховувати це при плануванні перевезення, оскільки ці матеріали
можуть мати обмеження щодо транспортування.
Стабілізація вантажу: Перед виконанням перевезення необхідно
переконатися, що вантаж з керамічними виробами стабільно закріплений, щоб
уникнути зміщення під час руху транспортного засобу.
Закриті транспортні засоби: Варто розглянути використання закритих
транспортних засобів для захисту від погодних умов та інших зовнішніх чинників,
які можуть вплинути на керамічні вироби.
Дотримання цих правил допоможе зменшити ризик пошкодження керамічних
виробів під час перевезення і забезпечить їх безпеку та цілісність.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 7
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
1.4 Вибір транспортного засобу
Фургон Ford Transit 300 - це один із варіантів фургонів від Ford, який відомий
своєю надійністю та універсальністю. Основне призначення цього транспортного
засобу зазвичай пов'язане з перевезенням вантажів або виконанням комерційних
функцій.
Одним з головних призначень фургона Ford Transit 300 є перевезення вантажів
народного вжитку. Це можуть бути різноманітні товари, обладнання або матеріали,
які необхідно доставити з одного місця в інше.
Фургони Ford Transit 300 можуть використовуватися під час будівельних та
ремонтних робіт для перевезення інструментів, обладнання та будівельних
матеріалів на робочі місця. Дані фургони можуть виконувати послуги з доставки та
кур'єрські послуги, у зв'язку зі своєю маневренністю та вантажопідйомністю.
Рисунок 1.1 - Ford Transit 300
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 8
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.1 – Технічні характеристики Ford Transit 300
Параметр Значення
Модель Ford Transit 300
Категорія Вантажівка
Довжина автомобіля, мм 7800
Ширина автомобіля, мм 2430
Висота автомобіля, мм 4000
Повна маса, кг 3500
Вантажопідйомність, кг 1200
Двигун Дизельний
Потужність двигуна 131 к. с. (96 кВт)
Коробка передач Механічна
Кількість передач 6
Колісна формула: 4x2
Витрати палива 8 л/100км
Mercedes-Benz Sprinter 519 - це вантажний фургон високого класу, який відомий
своєю надійністю, комфортом та широким спектром можливостей, в тому числі
перевезення вантажів народного вжитку.
Рисунок 1.2 - Mercedes-Benz Sprinter 519
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 9
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.2 – Технічні характеристики Mercedes-Benz Sprinter 519
Параметр Значення
Двигун Дизельний
Об'єм двигуна, см,3 1950
Потужність двигуна 190 к.с.
Повна маса, кг 5500
Вантажопідйомність, кг 2300
Навантажувальна
довжина, мм 5150
Навантажувальна
ширина, мм 2200
Навантажувальна
висота, мм 2300
Максимальний об'єм
вантажу, м3 26,059
Трансмісія Автоматична
Привід Задній
Колісна формула: 4x2
Витрати палива 9 л/100км
Проаналізувавши дані автомобілі обираю Mercedes-Benz Sprinter 519, так як
він має необхідну вантажопідйомність. Оснащений дизельним двигуном з
турбонадувом, а отже має достатню потужність і відносно невелику витрату
палива. Автомобіль надійний і не потребує великих витрат на обслуговування.
1.2 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту
Автотранспортне підприємство має у своєму рухомому складі 70 вантажних
автомобілів Mercedes-Benz Sprinter 519 середньої вантажопідйомності.
Враховуючи дорожнє покриття міста Житомир, яке складається з асфальтобетону
та має рівний тип рельєфу, обрано категорію експлуатації ІІ [2].
Природно-кліматичні умови характеризуються помірним кліматом.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 10
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Середньодобовий пробіг кожного автомобіля залежить від кількості пунктів
доставки продукції підприємства, а саме відстані до кожної точки збуту і
повернення автомобіля назад у парк. У середньому, кожен автомобіль проїжджає
130 км за добу.
Всі обрані і обґрунтовані початкові дані наведено у табл. 1.2.
Таблиця 1.2 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 70
2 Середньо добовий пробіг автомобіля, км 130
3 Нормативний ресурсний пробіг 300000
автомобіля, км
4 нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу
8 Коефіцієнт, що враховує природно- 1,0
кліматичну зону
9 Кліматичний район помірний
10 Кількість робочих днів підприємства 252
11 Дільниця що проєктується Зона ПР
12 Марка автомобіля Mercedes-Benz Sprinter
519
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 11
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Вибір і коригування нормативної періодичності ТО й ресурсного
пробігу
Корегуваня норм пробігу перед КР та періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг перед КР визначають за формулами:
-періодичність проведення ТО-1, км:
L/ = L(H ) ⋅K ⋅K = 4000 ⋅ 0,9 ⋅1,0 = 3600км
ТО−1 ТО−1 1 3 (2.1)
- періодичність проведення ТО-2, км:
L/ = L(H ) ⋅K ⋅K = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1,0 = 14400км
ТО−2 ТО−2 1 3 (2.2)
-пробіг до КР, км:
L/ (H )
ресΙΙ = LресΙΙ ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 = 300000 ⋅ 0,9 ⋅1,0 ⋅1,0 = 270000км (2.3)
де: К1 – коефіцієнт, який характеризує категорію умов експлуатації;
К2 - коефіцієнт, який характеризує модифікацію рухомого складу.
К3 - коефіцієнт, який характеризує природно-кліматичні умови.
L(H )
pес –ресурсний пробіг автомобіля (нормативний), км;
L(H )
i – нормативна періодичність ТО i-го виду (ТО-1 або ТО-2), км.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 12
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних
впливів
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл
Кількість технічних впливів, що відбуваються на один автомобіль за цикл,
визначається як відношення циклового пробігу до пробігу цього впливу. Оскільки
цикловий пробіг Lц вважається рівним пробігу автомобіля до капітального ремонту,
то його беруть за основу для цього розрахунку.
Lц = Lкр = 270000 =270000 км
Кількість впливів з капітального ремонту одного автомобіля за цикл дорівнює
одиниці. Вважається, що при пробігу, рівному пробігу до капітального ремонту
(Lкр), останнє планове ТО-2 не проводиться, а автомобіль направляється на
капітальний ремонт. Крім того, враховується, що ТО-1 входить до складу ТО-2, і
виконується одночасно з ним. Таким чином, кількість ТО-1 за цикл не враховує
обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання планового ТО (ЩО) прийнята рівною
середньодобовому пробігу.
Отже, кількість капітальних ремонтів (КР), ТО-1 і ТО-2 визначається за такими
формулами:
- число впливів з КР:
���� = ����ц = 300000
КР = 1,11; (2.4)
����рес 270000
де Nк- кількість виконань КР за цикл;
����ц- пробіг автомобіля за цикл, км;
����рес- пробіг ТЗ до КР, км.
кількість ЩО за цикл: -
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 13
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
���� = ����рес = 270000
���� = 2077; (2.5)
��������д 130
де ����Щ���� – кількість впливів з ЩО за цикл;
��������д - середньодобовий пробіг автомобіля, км
- кількість виконань ТО-2 за цикл:
���� = ����рес −���� = 270000
2 ���� − 1 = 18 (2.6)
����ТО−2 14400
де ����2 кількість виконань ТО-2 за цикл;
����ТО−2– періодичність виконання впливів з ТО-2, км.
- кількість виконань ТО-1 за цикл:
���� = ����рес − (���� + ���� ) = 270000
1 ���� 2 − (1 + 18) = 56; (2.7)
����ТО−1 3600
де N1 – кількість виконань ТО-2 за цикл;
LТО-1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл, км
Дані розрахунків заносимо в табл. 2.1:
Таблиця 2.1 - Кількість ТО на один ТЗ за цикл.
Умовне позначення Nкр N1 N2 Nщо
Кількість 1 56 18 2077
2.2.2 Кількість технічних впливів за рік
У зв'язку з тим, що пробіг автомобіля за рік не дорівнює пробігу за цикл, а
виробнича програма зазвичай розраховується на рік, потрібно перерахувати
кількість ТО за цикл на річну кількість. Це можна зробити, використовуючи
коефіцієнт переходу від циклу до року - ηр. Отже, річна кількість ЩО (Nщор), ТО-1
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 14
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
(N1р) та ТО-2 (N2р) на один автомобіль, а також загальна річна кількість для всього
парку автомобілів (ΣNщор, ΣN1р, ΣN2р), вираховуються за наступними формулами:
NЩОР = NЩО ⋅ηР ; (2.8)
NЩОР = NЩО ⋅ηР ; (2.9)
N1Р = N1 ⋅ηР ; (2.10)
����1Р = ����1 ⋅ ����Р; (2.11)
N 2 Р = N 2 ⋅ηР . (2.12)
∑����2Р = ����2Р ⋅ ����і; (2.13)
де ����Р– коефіцієнт переходу від циклу до року.
����і – інвентарна кількість транспортних засобів.
Коефіцієнт ����Р розраховується як відношення річного пробігу автомобіля до
його пробігу за цикл:
����Р = ����Р
����
рес (2.14)
де ����Р- річний пробіг ТЗ, км.
Цей коефіцієнт відображає частину річного пробігу автомобіля, яка припадає
на один цикл. Також він відображає кількість відповідних ТО за рік в залежності
від пробігу автомобіля за цикл. Річний пробіг автомобіля можна обчислити за
формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 15
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
����Р = Дрр ⋅ ����сд ⋅ ����Т (2.15)
де Дрр – кількість днів, що працює відприємство за рік;
����сд– середньодобовий пробіг ТЗ, км;
����Т – коефіцієнт технічної готовності автопарку.
У цикловому методі розрахунку виробничої програми ТО не враховується
можливе простоювання автомобіля за цикл з організаційних причин. Тому при
розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не коефіцієнт
випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл.
α 1
T =
dTOiПO Д КР (2.16)
1+ Lcд ( + )
1000 LКР
α 1
T = = 0,93
1+130 ⋅ ( 0,5 22
+ )
1000 270000
де:
dТОіПР – тривалість простою для виконання ТО та ПР на АТП на 1000 км
пробігу, днів [2].
ДКР - тривалість простою для виконання КР на авторемонтному підприємстві,
днів [2].
����Р = 251 ⋅ 130 ⋅ 093 = 30346 км
30346
����Р= 270000 = 0,11
����ЩОР = 2077 ⋅ 0,11 = 229
∑����ЩОР = 229 ⋅ 70 = 16030
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 16
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
����1Р = 56 ⋅ 0,11 = 6
∑����1Р = 6 ⋅ 70 = 420
����2Р = 18 ⋅ 0,11 = 2
∑����2Р = 2 ⋅ 70 = 140
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік одного автомобіля і всього парку.
Кількість технічних впливів на 1 автомобіль Кількість технічних впливів по АТП
Nщор N1р N2р ∑Nщор ∑N1р ∑N2р
229 6 2 16030 420 140
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП
Згідно з Положенням, діагностування як окремий вид обслуговування не
передбачено, і діагностичні роботи рухомого складу входять до обсягу робіт з ТО і
ПР. В залежності від методу організації, діагностування автомобілів може
проводитися на окремих постах або бути поєднане із процесом ТО. У такому
випадку, кількість діагностичних впливів визначається для розрахунку постів
діагностування та їх організації. У Положенні передбачено два види
діагностування рухомого складу на АТП: Д1 та Д2.
Діагностування Д1 головним чином призначене для визначення технічного
стану агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху.
Діагностування Д1 проводиться для автомобілів при ТО-1, після ТО-2 (по вузлах і
системах, що забезпечують безпеку руху, для перевірки якості робіт і заключних
регулювань) та при ПР (по вузлах, що забезпечують безпеку руху). Кількість
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 17
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
автомобілів, що діагностуються при ПР, приймається на рівні 10% від програми
ТО-1 за рік згідно зі статистичними даними та нормами проєктування.
Діагностування Д2 призначене для визначення потужнісних і економічних
показників автомобіля, а також для виявлення обсягів ПР. Діагностування Д2
проводиться з періодичністю ТО-2 і в окремих випадках при ПР. Кількість
автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято дорівнювати 20% від
річної програми ТО-2.
Кількість діагностувань Д-1 на весь парк за рік, розраховують за формулою:
∑����Д1Р = 1,1∑����1Р + ∑����2Р = 1,1 ⋅ 420 + 140 = 602 (2.17)
де ∑ ����Д1Р- кількість виконаних діагностувань Д-1 на весь парк за рік
Кількість виконаних діагностувань Д-2 на весь парк за рік, розраховують за
формулою:
∑����Д2Р = 1,2∑����2Р = 1,2 ⋅ 140 = 154 (2.18)
де ∑ ����Д2Р- кількість виконанаих діагностувань Д-2 на весь парк за рік;
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число облікових ТЗ, діагностованих при
ПР.
Кількість ТЗ, які діагностують при ПР (20% від річної програми ТО-2).
∑����Д ПРР = ∑����Д2Р ⋅
20 = 154 ⋅ 0,2 = 31 (2.19)
2 100
2.2.4 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів
Добова виробнича програма є важливим фактором при виборі методу
організації технічного обслуговування і є вихідним критерієм для розрахунку
кількості постів і ліній ТО. Ця програма визначається окремо для кожного виду ТО
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 18
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
(ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) за допомогою формули:
N
N = ∑ iР
iд ,
Д
роб.Рi (2.20)
де:
Σ NiР – річна програма для кожного виду ТО або діагностування;
Дроб.Рi – річна кількість робочих днів кожної зони АТП. [2].
16030
����ЩОД = 302 = 53
420
����ТО−1Д = 252 = 2
140
����ТО−2Д = 252 = 1
602
����Д1Д = 252 = 2,38 ≈ 3
154
����Д2Д = 252 = 1
2.3 Обґрунтування та вибір методу ТО і діагностування автомобілів
Для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або на
універсальних постах) використовується критерій добової виробничої програми
для кожного виду обслуговування однотипних ТЗ. При NЩОд = 100 ТЗ, що
обслуговуються однотипно при ЩО, доцільніше застосовувати потокову
організацію обслуговування, при N1д = 12 автомобілів для ТО-1, і при N2д = 5 для
ТО-2. Якщо добова програма менша, то краще застосувати метод обслуговування
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 19
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
на універсальних постах.
Діагностування Д-1 може бути проведене окремо на виділених постах або
разом з ТО-1, залежно від добової програми і методу проведення ТО-1. Оскільки
ТО-1 проводиться на універсальних постах, то доцільніше організувати
діагностування Д-1 на окремому виділеному пості, розташування якого
забезпечить зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон.
2.4 Розрахунок річних обсягів робіт підприємства
2.4.1 Коригування нормативних трудомісткостей
Можна визначити розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, яка передбачає
ручну обробку, застосовуючи потоковий метод виробництва, з такого виразу:
t = t н ⋅K ⋅K , люд.год
ЩO ЩO 4 M (2.21)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість виконання ЩО , люд. год. [2].
К4 – коефіцієнт, що характеризує кількість одиниць технологічно сумісних ТЗ
[2].
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що характеризує механізацію робіт з ЩО
(приймається в межах 0,35.. .0,75).
����Щ���� = 0,3 ⋅ 1,0 ⋅ 0,5 = 0,15 люд.год.
Корегована трудомісткість з ТО для рухомого складу АТП визначається:
н
tі = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.22)
де:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 20
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
t н
ЩO – нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2 відповідно, люд. год. [2].
����ТО−1 = 3,6 ⋅ 1,0 ⋅ 1,35 = 4,86 люд. год
����ТО−2 = 14,4 ⋅ 1,0 ⋅ 1,35 = 19,44 люд. год
Питома нормативна трудомісткість ПР, люд.год/1000км корегується таким
чином:
t = t н
ПР ПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5 , люд.год
(2.23)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2 відповідно, люд. год.;
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, які враховують категорію умов експлуатації,
модифікацію та організацію роботи рухомого складу, природно-кліматичні умови,
кількість технологічно сумісного рухомого складу та спосіб його зберігання
����ПР = 3,0 ⋅ 0,9 ⋅ 1,0 ⋅ 1,0 ⋅ 1,35 ⋅ 1,0 = 3,65 люд. год
2.4.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
ТЩО.Р = ∑����ЩО.Р ⋅ ����ЩО = 16030 ⋅ 0,15 = 2405 люд.год. (2.24)
Т1.Р = ∑����1.Р ⋅ ����ТО−1 = 420 ⋅ 4,86 = 2041 люд.год. (2.25)
Т2.Р = ∑����2.Р ⋅ ����ТО−2 = 140 ⋅ 19,44 = 2722 люд.год. (2.26)
Тд−1.Р = ∑����д−1.Р ⋅ ����д−1 = 602 ⋅ 0,5 = 301 люд.год. (2.27)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 21
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Тд−2.Р = ∑����д−2.Р ⋅ ����д−2 = 154 ⋅ 1,3 = 200 люд.год. (2.28)
Т = ��������⋅����і⋅����пр = 30346⋅70⋅3,65
ПР.Р = 7753 люд.год. (2.29)
1000 1000
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд⋅год:
ТСО.Р = 2Аі ⋅ КСО ⋅ ����2 = 2 ⋅ 70 ⋅ 0,2 ⋅ 19,44 = 544 люд.год. (2.30)
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Аі – кількість облікових автомобілів кожної групи.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, що виконуються на потокових
лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон обслуговування.
2.5 Розрахунок зон ТО і ПР
Рекомендується планувати роботу зон технічного обслуговування протягом
1-2 змін, а зон ПР - протягом 2-3 змін. Тривалість однієї зміни встановлена
законодавством України і складає 40 годин на тиждень.
Вибір методу технічного обслуговування залежить від порівняння такту
поста (τ) з ритмом виробництва (R). Якщо τ на посту дорівнює або більше ніж 2R
для ЩО, 3R для ТО-1 або 4R для ТО-2, то доцільно застосовувати потоковий метод
виробництва. Якщо ці умови не виконуються, то необхідно проєктувати
універсальні пости для проведення ТО.
Ритм виробництва визначається за допомогою формули:
60 ⋅ ����
���� зм ⋅ Сзм
���� = ��������.����
де ����зм– тривалість зміни (8 год);
Сзм– кількість змін;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 22
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Ni.c – добова виробнича програма по кожному виду ТО.
60 ⋅ 8 ⋅ 1
����ЩО = 53 = 9
60 ⋅ 8 ⋅ 1
����ТО−1 = 2 = 240
60 ⋅ 8 ⋅ 1
����ТО−2 = 1 = 480
Такт поста i-ї зони:
���� = 60⋅��������
���� + ����ПЕР (2.32)
РП
де ti – трудомісткість відповідних робіт, люд⋅год;
����ПЕР – час, що витрачається на перевстановлення автомобіля, хв;
РП– кількість одночасно працюючих робітників.
60 ⋅ 0,15
����ЩО = 2 + 1,35 = 6
60 ⋅ 4,86
����ТО−1 = 2 + 1,35 = 147
60 ⋅ 19,44
����ТО−2 = 2 + 1,35 = 585
Час на перевстановлення автомобіля і з'їзд з поста розраховується за формулою:
���� = ��������+���� = 6,090+2
п = 1,35 хв (2.33)
����к 6
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 23
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
де ��������- габаритна довжина автомобіля, Lа = 6,090 м;
а = 1,2-2,0 – відстань між автомобілями на потоці, а = 2 м;
����к – швидкість переміщення конвеєра, м/хв. (Vк=4,6; 6,35;6,0; 9,0; 9,25) [4],. Vк =
6.0
Таким чином, необхідно проєктувати універсальні пости для виконання ТО.
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 розраховується:
T
X = i.P ⋅K н
i (2.34)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик
де Ti.P - річний обсяг робіт, який виконується на постах, люд.год.
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2].
Д рп - кількість річних робочих днів [2].
n – кількіть змін на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість одночасно працюючих робітників, [2].
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (0,8-0,85).
2405 ⋅ 1,25
����ЩО = 302 ⋅ 1 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 0,8 = 1,86 ≈ 2
2041 ⋅ 1,25
����ТО−1 = 252 ⋅ 1 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 0,8 = 1,9 ≈ 2
2722 ⋅ 1,25
����ТО−2 = 252 ⋅ 1 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 0,8 = 2,11 ≈ 2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 24
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5.1 Розрахунок зони ПР
Роботи з виконання ПР виконуються на універсальних або спеціалізованих
постах. Загальна кількість постів з виконання ПР розраховується:
���� = ТПР.Рп⋅����
ПР (2.35)
Др.р⋅ТСМ⋅ССМ⋅РП⋅��������
де ТПР.Рп – річний об'єм робіт на постах ПР, люд⋅год:
Т ПР.Р п = Т ПР.Р ⋅К П (2.36)
ТПР.Рп = 7753 ⋅ 1,25 = 9621,25
9621,25 ⋅ 1,2
����ПР = 252 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 2 ⋅ 0,8 ≈ 6
Іншою особливістю розрахунку постів ПР є менше число одночасно
працюючих на постах ПР в порівнянні з постами ТО: для легкових автомобілів і
причепів – 1 чол, для автобусів – 2, для вантажних автомобілів – 1,5…2,5.
При числі постів ПР більше 5…6 їх спеціалізують по видах виконуваних
робіт. При данному розрахунку такої потреби не виникає.
2.6 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу
Сумарний річний об'єм робіт з ТО та ПР для рухомого складу АТП:
���� = ТЩО.Р + Т1.Р + Т2.Р + ТСО.Р + ТПР.Р
= 2405 + 2041 + 2722 + 544 + 7753 = 15456 (2.35)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 25
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
де TЩО.Р , T1.Р – розраховані річні об'єми робіт відповідно ддля ЩО і ТО-1 (на
потокових лініях), люд.год;
T2.Р , TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт з ТО-2, сезонного обслуговування (СО)
та робіт з ПР відповідно, люд.год .
2.7 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства
Річний обсяг робіт з самообслуговування підприємства визначається у
відсотковому співвідношенні до річного обсягу допоміжних робіт. Роботи з
самообслуговування підприємства поділяються на категорії згідно з табл. 2.3.
Таблиця 2.3 - Орієнтовний розподіл робіт із самообслуговування
підприємства, %
Види робіт % Люд-год
Електромеханічні 25 3866,25
Механічні 10 1546,5
Слюсарні 16 2474,4
Ковальські 2 309,3
Зварювальні 4 618,6
Бляхарські 4 618,6
Мідницькі 1 154,65
Трубопровідні( слюсарні) 22 3402,3
Ремонтно-будівельні і деревообробні 16 2474,4
Всього 100% 15456
2.8 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР та самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, дільницями і відділеннями
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 26
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Об'єми робіт розподіляються по структурних підрозділах АТП, виходячи з
технологічних і організаційних ознак.
ЩO (прибирально-мийні роботи) і ТО-1 виконуються на постах або
потокових лініях відповідних зон.
ТО-2 виконуються на постах або лініях зони (80% від загального об'єму
робіт) та на дільницях (20%). Роботи, які виконуються на дільницях рівномірно
розподіляється між електротехнічною, акумуляторною, шиномонтажною
дільницями та дільницею по ремонту приладів системи живлення.
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на відповідних дільницях.
Розподіл об'ємів робіт за видами робіт відбувається відповідно до
нормативів, які визначені у відсотках. Роботи з самообслуговування можуть
виконуватися як на основних дільницях технічного обслуговування (ТО) та
поточного ремонту (ПР) рухомого складу, так і на спеціальній дільниці відділу
головного механіка (ВГМ).
Таким чином, обсяги робіт за структурними підрозділами будуть мати
наступні значення (див. таблицю 2.4):
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
- зона ЩО: 2405
- зона ТО-1: 2041
- зона ТО-2: 2722
- зона ПР: 7753
2.9. Визначення потреби в технологічному устаткуванні
Кількість основного обладнання визначається в залежності від того,
наскільки воно використовується. Якщо обладнання використовується протягом
однієї зміни, то його кількість розраховується за трудомісткістю робіт, які
виконуються на цьому обладнанні. А якщо воно використовується періодично, то
його кількість визначається за допомогою табелю обладнання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 27
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість загального обладнання розраховується на основі кількості
робітників.
Q Т Т
об =
о = о , (2.38)
Фо Dроб ⋅ t зм ⋅n ⋅P ⋅ηоб
де То – річна трудомісткість робіт, люд.-год;
Dроб – кількість робочих днів обладнання на рік, [1, с.81, додаток 1].
tзм – тривалість роботи протягом зміни, год;
n – число змін роботи, [1, с.81, додаток 1].;
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на певному виді
обладнання;
η об – коефіцієнт використання обладнання за часом, η об = 0,5.
7753
����об = 252 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 1 ⋅ 0,5 = 12
Таблиця 2.5 - Технологічне обладнання для зони ПР
Назва обладнання, Коротка Прийнята Загальнa Місце
Пристосування, Характеристика Кількість Площа,м² встановлення
Спеціальний Модель (номер
Інструмент Поста)
1 2 3 4 5 6
Стелаж для - 2644х911 мм 1 2,35 1
коліс
Закінчення таблиці 2.5
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 28
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Візок для
знімання і 4600х1750
установки коліс - 1 8,05 2
Компресор С416М
1250x700 1 0,94 3
Стенд для CM
перевірки 2500V
елктрообладнан 1100х750 1 0,83 4
ня
Підставка під 1,22
двигун
Р-238д 1350х900 1 5
Підйомний 0,65
механізм для
знімання і П-97М 1000х650 1 7
встановлення
агрегатів
Візок слюсаря
по ремонту
двигуна 2272 1100x1000 1 1,1 8
Верстак CP
слюсарний 1800
1100х550 3 18,15 9
Маслороздаваль Р23.74
на колонка
600х600 1 0,36 15
Стенд для
збирання-
розбирання - 850х600 1 0,68 18
редукторів
Всього - - 12 34,3 12
2.10 Розрахунок кількості працівників
При розрахунку кількості виробничих працівників визначається
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 29
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
технологічно необхідне Рт і штатна Рш кількість працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної ділянки і зони.
Розрахунок кількості робітників:
T
P = ip
T , (2.39)
Фм
де Tip - річний обсяг робіт за зоною ТО, ПР або дільницею, люд.-год;
Фм = 2070 год. - річний фонд часу робочого місця.
T
PШ = ip , (2.40)
Фр
де ФР - річний фонд часу штатного робітника (таблиця 2.6).
Таблиця 2.6 - Річний фонд часу штатних робітників.
Річний фонд Річний фонд
Виробничі підрозділи робітника, Дільниці робітника,
год. год.
Зона ЩО 1860 Діагностики 1840
Зона ТО-1 1840 Шиноремонтна 1820
Зона ТО-2 і СО 1840 Жерстяницька 1820
Пости ПР 1840 Ковальсько-
мідницька 1820
Дільниці: Зварювальна 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Ремонт приладів
системи живлення 1840 Акумуляторна 1820
Слюсарно-механічна 1840 Малярна 1610
Електротехнічна 1840 Столярна 1610
Таблиця 2.7 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Назва зон і дільниць Прийнята кількість Річний Кількість
технологічно фонд часу штатних
необхідних штатного робітників,
робітників, Рт Рш
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 30
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Річний
обсяг
робіт в
зоні або
Розрах ова
на
кількість
технологіч
усього по змінах робітника,
Фр, год
1 2 3
Зони технічного обслуговування і поточного ремонту
Зона ЩО 2405 1,16 1 1 - 1860 1,29 1
Зона ТО-1 2041 0,99 1 1 - - 1840 1,1 1
Зона Д-2 200 0,1 - - 1840 0,1
Зона Д-1 301 0,15 2 2 - - 1840 0,16 2
Зона ТО-2 2722 1,31 - - 1840 1,48
Зона ТР (пости) 3023,67 1,56 2 2 - 1840 1,64 2
Разом: 10692,67 - 6 6 - - - - 6
Виробничі дільниці
Агрегатна 1395,54 0,67 1 1 - - 1840 0,76 1
Електротехнічна 387,65 0,19 1 1 - - 1840 0,21 1
Акумуляторна 77,53 0,04 1 1 - - 1820 0,04 1
По системі живлення 310,12 0,15 1 1 - - 1840 0,17 1
Шиномонтажний 232,59 0,11 1 1 - - 1820 0,13 1
Мідницька 155,06 0,07 1 1 - - 1820 0,09 1
Зварювальна 155,06 0,07 1 1 - - 1820 0,09 1
Ковально- ресорна 232,59 0,11 1 1 - - 1820 0,13 1
Слюсарно-механічна 852,83 0,41 1 1 - - 1840 0,46 1
Столярна 310,12 0,15 1 1 - - 1610 0,19 1
Арматурно- кузовна 232,59 0,11 1 1 - - 1840 0,13 1
Малярська 387,65 0,19 1 1 - - 1610 0,24 1
Разом: 4729,33 - 12 12 - - - - 12
Усього: 15422 - 18 18 - - - - 18
2.11 Розрахунок площ приміщень
2.11.1 Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні і ремонті РС на тупикових постах
FЗ = f a X П К П , (2.41)
де fа – площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 31
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахо-
ване
Прийняте
КП – коефіцієнт густини розстановки [1, с.26]..
���� 2
ЗЩО = 17,8 ⋅ 2 ⋅ 4 = 143м
����ЗТО−1 = 17,8 ⋅ 2 ⋅ 4 = 143м2
����ЗТО−2 = 17,8 ⋅ 2 ⋅ 4 = 143м2
����ЗПР = 17,8 ⋅ 6 ⋅ 4 = 430м2
2.11.2 Площі робочих дільниць і відділень
Орієнтовний розрахунок площ виробничих ділянок :
Fљ = f р1 + f р 2 (PТ −1 ) , (2.43)
де, fр 1 и fр2 - відповідно питомі площі, які припадають на 1-го і кожного
снаступного робітника.
РТ – кількість технологічно необхідних робітників в найбільш завантажену
зміну.
Розрахунок площ виробничих ділянок виконаний в табл. 2.8
Таблиця 2.8 - Площі виробничих дільниць АТП
Питома площа Площа
Назва дільниці
f fр2
р 1
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 32
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Агрегатна 15 12 92
Слюсарно-механічна 12 10 42
Акумуляторна 8 5 21
Ковальсько-ресорна 10 8 21
Зварювальна 12 10 24
Обойна 30 15 24
Электротехнічна 15 10 24
Мідницька 15 10 15
Жерстяна 8 5 18
Шиномонтажна 15 10 18
Всього 175 120 313
2.12 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:
Fскл = LГ ⋅ Aсл ⋅ f у ⋅K1 ⋅K 2 ⋅K5 ⋅K вс ⋅10−6 (2.44)
де, fy - питома площа складу на один млн. км пробігу рухомого складу;
К1 - коефіцієнт, що враховує категорію експлуатації; К1 = 0,9.
К2 - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу; К2 =0,8.
К5 - коефіцієнт, що враховує чисельність парка; К5 = l.
Квс - коефіцієнт, що враховує висоту складання; Квс = 0,016.
Результати роррахунків приведені в табл. 2.9.
Таблиця 2.9 - Площі складських приміщень
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 33
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Назва складу Питома площа, м2 Площа, м2
Запасних частин і експлуатаційних 4,4 142
матеріалів
Двигунів, агрегатів, вузлів 3,0 90
Мастильних матеріалів 1,8 57
Лакофарбових матеріалів 0,6 19
Шин 2,6 88
Проміжний склад 2,0 34
Склад для інструменту 15
Склад кисню і ацетилену в балонах 12
Всього 14,4 430
2.13 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень
Площа адміністративно-побутових приміщень приймається 6% від площі
виробничого корпусу:
����АП = 0,06 ⋅ ����ПК, м2 (2.45)
����АП = 0,06 ⋅ 1687 = 101м2
Площі санітарно-побутових приміщень приймаються 3% від площі
виробничого корпусу:
����СБ = 0,03 ⋅ ���� 2
ПК, м (2.46)
����СБ = 0,03 ⋅ 1687 = 51м2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 34
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
З метою зменшення витрат на виробництво адміністративно-побутові та
санітарно-побутові приміщення розташовуємо в одному корпусі.
Отже:
���� 2
АПП = 101 + 51 = 152м
Проводими розрахунок площі КПП:
����КПП = ����а ⋅ ����КПП ⋅ ����П, (2.47)
����КПП = 17,8 ⋅ 2 ⋅ 3,0 ≈ 84м2
2.14 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
����зб = �������� ⋅ ����зб ⋅ �������� (2.48)
де fa - площа, яку займає автомобіль у плані, м2;
Азб - кількість місць зберігання;
Кп = 2,5...3,0 - коефіцієнт щільності розміщення автомобілемісць зберігання
����зб = 17,8 ⋅ 70 ⋅ 4,5 = 5607м2
2.15 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання.
����ГПК = (1,10. . .1,15)�����1 + ����2 + ����ТР + ����у + ����ск + ����всп + ����0�, (2.49)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 35
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
де:
F1, F2, FТР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2;
Fск – загальна площа складів,м2;
Fвсп – загальна площа допоміжних приміщень,м2;
Fо – площа зон очікування,м2.
����ГПК = 1,15 ⋅ (143 + 143 + 430 + 313 + 430) = 1687м2
2.16 Генеральний план автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки визначається за формулою [4]:
−2
���� = 10 ⋅(����ГВК+����доп+����зб+����КПП)
діл , га (2.50)
����з
де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
FГВК - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
F 2
доп - площа забудови допоміжними будівлями, м ;
����КПП – площа КПП, м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
k3 - щільність забудови території, %.
10−2 ⋅ (1687 + 151 + 5607 + 84)
����діл = 35 = 2,151 га
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 36
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1 Призначення, будова і принцип дії обладнання
За основу проєктованої конструкції стенду для розбирання і збирання
редукторів приймаємо використовуваний на підприємстві стенд власного
виготовлення. Основною причиною вибору даної конструкції є його технологічна
рівноцінність існуючим аналогам стендів, можливість модернізації і відсутність
необхідності в покупці устаткування.
Вибрана конструкція стенду для розбирання і збирання редукторів заднього
моста відповідає всім вимогам, що пред'являються, заснованим на існуючому
модельному ряду автомобілів підприємства. Конструкція має ряд переваг над
існуючими прототипами, а зокрема орієнтацією на зручність при розбиранні і
збірці редукторів мостів майже будь-яких марок вантажних автомобілів.
Проєктована конструкція стенду для розбирання і збирання редуктора
заднього моста складатиметься з наступних елементів:
1. Опорна хрестовина, що закріплюється за допомогою фундаментних болтів
до підлоги відділення;
2. Підставка, виконана з труби;
3. Механізму обертання довкола вертикальної осі;
4. Плита на якій вмонтовується каркас стенду і розташований піддон для
збору масла;
5. Каркас виконаний у вигляді рами-вилки;
6. Черв'ячний редуктор;
7. Корпус з опорним валом;
8. Кронштейни для фіксації редуктора.
Принцип роботи стенду такий (рис 3.1.): від рукоятки 1 закріпленою на кінці
провідного валу 2 черв'ячні редуктори 3 момент, що крутить, передається на
черв'ячне колесо через черв'як. Далі через додаткову опору 5 ведений вал 4 передає
крутний момент, на кронштейн 6 закріплений на його кінці.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 37
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
В черв’ячному редукторі кронштейни закріплені на веденому валу та на
опорному валу корпусу. Кронштейни кріпляться за допомогою отворів фланця. Під
час ремонту редуктор залишається нерухомим за рахунок самогальмівного ефекту
створюваного черв'ячним редуктором. При необхідності редуктор обертається
навколо осі на будь-який кут, при цьому він залишиться нерухомим.
Можна збільшити стандартизацію виробу, використовуючи стандартний
черв'ячний редуктор. Його кріплять болтами до двох поперечних швелерних
профілів, які в свою чергу прикріплені до каркасу стенду. Опора з підшипниками
та черв'ячний редуктор кріпляться до цих поперечок.
Модернізація існуючого стенду полягає в поліпшенні умов мобільності
праці, а саме всі існуючі подібні стенди дозволяють обертати ремонтований
редуктор лише довкола горизонтальної осі. При цьому кріплення, яке необхідно
відкрутити при розбиранні знаходиться довкола вертикальної осі. Обертання столу
стенду довкола вертикальної осі дозволяє працівникові залишатися на місці. При
цьому, якщо в операціях по розбиранню бере участь гайковерт, то немає
необхідності в прокладенні додаткових кабелів і шлангів.
Рисунок. 3.1 - Кінематична схема стенда:
1 – рукоятка; 2 - ведучий вал; 3 - редуктор черв'ячний; 4- ведений вал; 5 -
додатковая опора; 6 - кронштейн.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 38
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
3.2 Розрахунок пристрою на міцність
Розрахунок шпонкового з’єднання.
Рисунок 3.2 - Схема шпонково пазу.
Діаметр вала рівний 35 мм. Вибираємо шпонку призматичну 10х8х20
ГОСТ 23360-78 [2].
Напруження зминання вузьких граней шпонки не повинна перевищувати
допустиму, тобто:
F
σсм = ≤ [σ] , (3.1)
A см
см
де F – сила, яка діє на шпонку, Н;
Асм – площа зминання, м2;
[σ]см – допустиме напруження зминання при стальній ступиці з матеріалу
Сталь 45 ГОСТ 1058-88 і нейтральному навантаженні, МПа. [σ]см ≤ 100 МПа [2].
2 ⋅T
F рв 2 ⋅205
= = =11710 Н , (3.2)
d 0,035
де Т – переданий крутний момент, Н·м;
d – діаметр вала в місці установки шпонки, м;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 39
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Aсм = (h − t1) ⋅ lр = (8− 5) ⋅20 = 60 мм2 = 0,060 м2 , (3.3)
де h – висота перерізу шпонки, м;
t1 – глибина паза валу, м;
lр – робоча довжина шпонки, м.
Для шпонки з плоскими торцями lр = l = 20 мм [8];
11710
σсм = = 0,2 МПа ≤100 МПа .
0,060
Умова виконується.
Визначаємо параметр підшипника кочення:
Виходячи з умов роботи пристрою, приймаємо підшипник кочення з
антифрикційного чавуну из АЧС – 2: чавунна втулка 16 з антифрикційного чавуна
АЧС – 2.
Рисунок. 3.3 - Підшипник кочення
D = 16 мм.
d = 10 мм.
b = 20 мм.
Проводимо перевірку обраного підшипника.
Перевірка за тиском:
P W
= ⟨[p], Па (3.4)
d ⋅ l
де W – навантаження на підшипники.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 40
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
W = Q + G, Н (3.5)
[p]– допустимий тиск (Па), [p] = 12 ∙ 106 Па .
W = 500 + 2000 = 2500 H,
P 2500
= = 12,5 ⋅106
0,01⋅0,02 Па,
Умова виконується.
Перевірка по величині PV
Визначаємо швидкість на шийці вала:
ϑ = π ⋅ d B ⋅ nk , м/с (3.6)
PV = P ⋅ϑ, Нм/с (3.7)
де PV – допустиме значення,
ϑ = π ⋅0,01⋅0,083 = 0,0026 м/с;
тоді PV
PV = 12,5 ⋅106 ⋅0,0026 = 32,5 ⋅103 Нм/с.
Для бронзи Бр. АЖ 9 – 4 PV = 75 Нм/с.
Визначаємо крутний момент на валу рами:
М 2(G ⋅ a +Q ⋅ c) d
КР = +Q +G В
µ +G ⋅b +Q ⋅ ρ , Н (3.8)
H 2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 41
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
де Н – ширина підшипника
µ - приведений коефіциєнт тертя для підшипників кочення
2(2000 ⋅ 0,45 + 500 ⋅ 0,45) 0,01
����КР = � + 500 + 2000�0,1 2 + 2000 ⋅ 0,6 + 500
20
⋅ 0,7 = 1551, Н
Перевіряємо вал на міцність.
Максимальне дотичне напруження:
τ max = τ СР +τ КР , Па (3.9)
max max
де τсрmax – максимальне дотичне напруження на зріз, Па
4P
τ cp
СР =
max πd 2 , Па (3.10)
В
τкрmax – максимальне дотичне напруження на кручення, Па
4М
τ кр = КР
max 0,23 , Па (4.11)
В
τ 4 ⋅1250
ср =
max π102 = 15,9 Па
τ 4 ⋅1551
кр = 31
max Па;
0,2 ⋅103
τ max = 15,9 + 31 = 46,9 Па.
Умова міцності виконується τmax ≤ [τср]
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 42
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахуємо зварне з’єднання стійки.
Для розрахунку візьмемо зварне з’єднання основи кріплення стійки.
Катет шва h = 0,004 м. Довжина шва, який проходить по кругу
l = π ∙ d, (3.12)
де d − діаметр зварюваної поверхні, d = 0,2 м;
l = 3,14 ∙ 0,2 = 0,63 м.
В даному випадку розрахунок проводиться за умовною методикою,
геометрично додаючи напруги згину і розтягу.
τ ' = τ 2 +τ 2
м а , (3.13)
де τ ' – напруження в зварному шві,
τм – напруження від моменту,
τа – напруження від сили Р.
Напруження від сили Р = 200 Н, тоді напруження від розтягу у шві буде:
τа = Р = 200 = 5,6 МПа.
2 ⋅ l ⋅0,7 ⋅h 2 ⋅ 0,63 ⋅ 0,7 ⋅ 0,004
Напруження від моменту
τм = М / Wс, (3.14)
де М – момент, діючий на зварний шов;
Wс – момент опору зварного шва, см3
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 43
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Момент, діючий на один зварний шов:
М = Н ∙ Р, (3.15)
де Н − висота прикладання сили, Н = 1,6 м;
М = 1,6 ∙ 200 = 320 Н∙м.
Момент опору зварного шва:
Wс = 2 · 0,7 · l2 · h / 6, (3.16)
де h – катет шва;
l – довжина шва;
Wс = 2 ∙ 0,7 ∙ 0,632 ∙ 0,004 / 6 = 37,04 ∙ 10–6 м3.
Напруження від моменту:
τм = 320 / 37,04 ∙ 10–6 = 8,6 МПа.
Загальна напруження в зварному шві:
τ '= 5,62 +8,62 = 10,2 МПа.
Так як допустима напруження у зварному шві рівна 70 МПа, то робимо
висновок, що всі шви витримають потрібне навантаження.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 44
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Організаційно-правові основи охорони праці
Охорона праці на автотранспортному підприємстві ґрунтується на
забезпеченні безпеки і здоров'я працівників, а також на дотриманні вимог
законодавства, що регулює охорону праці. Для забезпечення безпеки і здоров'я
працівників на автотранспортному підприємстві зазвичай створюються спеціальні
служби - служба охорони праці та екології, яка відповідає за організацію та
контроль за дотриманням вимог законодавства про охорону праці, охорону
навколишнього середовища та екологічну безпеку.
Для забезпечення охорони праці на автотранспортному підприємстві
використовуються різні організаційно-правові заходи, зокрема:
− Розробка положень про охорону праці на підприємстві, які містять
вимоги та правила щодо забезпечення безпеки працівників.
− Проведення інструктажів з охорони праці з усіма працівниками,
включаючи новоприйнятих на роботу.
− Проведення навчання та підвищення кваліфікації з питань охорони
праці для керівництва та робітників.
− Забезпечення належного технічного стану обладнання та інструментів,
які використовуються працівниками.
− Проведення планових перевірок стану охорони праці на підприємстві з
метою виявлення та усунення порушень.
− Проведення розслідування нещасних випадків та прийняття заходів для
їх запобігання в майбутньому.
Крім того, на автотранспортному підприємстві можуть діяти додаткові
вимоги.
Організаційно-правові основи охорони праці на автотранспортному
підприємстві включають в себе комплекс заходів, спрямованих на забезпечення
безпеки та здоров'я працівників в процесі їх трудової діяльності. Ці заходи мають
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 45
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
на меті запобігання травмам, захворюванням та іншим негативним наслідкам, що
можуть виникнути в процесі виконання роботи.
Організаційна складова охорони праці на автотранспортному підприємстві
передбачає наявність системи управління охороною праці, яка повинна
забезпечити виконання вимог законодавства у цій сфері. Також на підприємстві
повинна працювати служба охорони праці, яка здійснює контроль за дотриманням
вимог охорони праці на різних етапах виробничого процесу.
Правова складова охорони праці на автотранспортному підприємстві полягає
у виконанні законодавчих вимог та нормативних актів, що стосуються охорони
праці. Такі вимоги встановлюються на різних рівнях - від національного до
місцевого, і повинні дотримуватися всіма працівниками та керівниками
підприємства. До таких вимог можна віднести встановлення правил поведінки на
робочому місці, норми використання захисного спорядження, вимоги щодо
проведення обов'язкових медичних оглядів та т.д.
Організаційно-правові основи охорони праці на автотранспортному
підприємстві включають також впровадження системи стандартів якості.
Існують різні підходи до організації охорони праці на автотранспортному
підприємстві. Одним з найважливіших елементів є розробка і виконання програми
охорони праці, яка повинна бути регулярно оновлювана та враховувати специфіку
діяльності підприємства.
У програмі охорони праці зазвичай визначаються наступні питання:
− загальна характеристика підприємства та його організаційна структура;
− перелік технологічних процесів, що застосовуються на підприємстві;
− визначення ризиків та небезпек, що пов'язані з виконанням робіт на
підприємстві;
− розробка заходів щодо запобігання травмам та нещасним випадкам на
роботі;
− план дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 46
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Для забезпечення ефективної організації охорони праці на підприємстві,
необхідно створити відповідні структури та визначити функції відповідальних осіб.
Наприклад, на кожному підрозділі може бути встановлено посаду інженера з
охорони праці, який буде відповідати за дотримання норм та правил охорони праці
в цьому підрозділі.
Також на підприємстві повинен функціонувати медичний кабінет, де
забезпечуються перші медичні допомоги, а також проводяться профілактичні
медичні огляди працівників.
4.2 Виробнича санітарія і гігієна праці
4.2.1. Освітлення в проєктованому підрозділі
Штучне освітлення розраховується для кожної виробничої дільниці окремо,
оскільки точність виконуваних робіт по дільницях різна.
Довжина виробничої дільниці L = 36 м, ширина В = 12,6 м, висота
приміщення H= 3 м.
Застосовуючи відношення Z : h = 1,8, можна визначити відстань між
світильниками, яка дорівнює 1,8 · h. Далі, для визначення кількості світильників
типу "У" необхідно знати розміри приміщення та встановлювати світильники
згідно з нормативами.
���� = ���� ∙ 1,8 = 3 ∙ 1,8 = 5,4 м (4.1)
Відстань від стіни до першого ряду світильників:
���� = 1 ∙ ���� = 1 ∙ 5,4 = 1,8 м (4.2)
3 3
Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташованих у
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 47
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
протилежних стін (по ширині приміщення):
����1 = ���� − 2 ∙ ���� = 6 − 2 ∙ 1,8 = 2,4 м (4.3)
Розраховуємо загальну кількість рядів світильників, по ширині приміщення:
���� = ����1
1 − 1 (4.4)
����
2,4
����1 = 5,4 − 1 < 1
����1 = 0
Загальна кількість рядів:
���� = ����1 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.5)
Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників по довжині
приміщення:
����2 = ���� − 2 ∙ ���� = 36 − 2 ∙ 1,8 = 32,4 м (4.6)
Знаходимо загальну кількість рядів світильників, по довжині приміщення:
���� = ����2 − 1 = 32,4
2 − 1 = 5 м (4.7)
����1 5,4
Загальна кількість рядів світильників по довжині приміщення:
���� = ����2 + 2 = 5 + 2 = 7 (4.8)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 48
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Таким чином, в зоні ПР світильники загального освітлення повинні
розташовуватися по довжині 7 рядів, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 14
світильників.
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього
приміщення:
���� = ���� ∙ ���� ∙ ����1 ∙ ���� (4.9)
де W1 – питома потужність (1,Додаток 34), Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання (в
умовах автотранспортного підприємства).
���� = 36 ∙ 6 ∙ 13,2 ∙ 1,3 = 3707 Вт
Визначаємо необхідну потужність кожної лампи:
���� = ���� = 3707
л = 265 Вт (4.10)
14 14
Таким чином, для отримання необхідної освітленості зони ПР необхідно
встановити 14 світильників з потужністю лампи 300 Вт.
4.2.2 Розрахунок заземлення
Розрахунок заземлення зводиться до визначення опору заземлювачів та їх
кількості.
Опір заземлювачів визначається:
C ⋅ ρ
R = P
L , (4.11)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 49
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
де L = 2 м, довжина одинарного вертикального заземлювача;
С =1, для вертикального стержня діаметром 10 - 12 мм та довжиною 2 -
12 м;
ρР = 1,14 * 102.
Визначаємо питомий опір грунту:
R 1⋅14 ⋅102
= = 57 Ом.
2
Необхідна кількість заземлювачів визначається за формулою:
RC ⋅K N = C ,
R ⋅η шт (4.12)
З
де Кс = 1,4 - коефіцієнт сезонності;
ηЗ = 0,68 - коефіцієнт використання заземлювача;
Rc – опір проходженню струму (Ом) одинарного стержневого заземлювача:
0,366ρ
RC = + 0,5k lg[(4h +1)(4h −1)], Ом (4.13)
L ⋅ (lg(21/ d )
де k = 1,9- поправочний коефіцієнт;
L = 2 м и d = 1 2 мм - довжина і діаметр заземлювача;
h = 1,5 м - глубина заземлення заземлювачів;
R 0,366 ⋅ 2,0 ⋅102
C = + 0,5 ⋅1,9 ⋅ lg[(4 ⋅1,5 +1)(4 ⋅1,5 −1)] = 31,23 Ом
30 ⋅ (lg(21/10)
Тоді :
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 50
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
N 31,23 ⋅1,4
= = 0,12
57 ⋅0,68 .
Приймаємо один заземлювач.
4.2.3 Вентиляція в проєктованому підрозділі
Для дільниці поточного ремонту приймаємо приточно-витяжну вентиляційну
систему.
Величина повітрообміну визначається по формулі:
Lв =V ⋅к, (4.14)
де V - об'єм приміщення, м3 ;
к - годинна кратність повітрообміну, к=2,5.
V= 430 ∙ 3= 1290 м3
Lв=1290 ∙ 2,5=3225 м3
По отриманій величині повітрообміну для дільниці зовнішнього миття і
очищення вибирається відцентровий вентилятор Ц9 – 57 №3.
Продуктивність вентилятора; ����в = 2300 м3год.
Натиск ; Нв = 690 Н/м2.
ККД вентилятора ����в = 0,75
Число обертів ����в = 1450, хв-1.
Потужність, необхідна для приводу вентилятора визначається:
N Lв ⋅H в ⋅ β
в = ,
3600 ⋅102 ⋅ηв (4.15)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 51
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
де β=1,3 - коефіцієнт запасу потужності на втрати натиску у повітрепроводі.
N 2300 ⋅690 ⋅1,3
в = = 7,35кВт.
3600 ⋅102 ⋅0,75
Вибирається тип електродвигуна АО 2-51-4,
для якого ����е = 7, 5 кВт ≥ ����в.
Для обігріву в зимовий час припливного повітря доцільно пріміняти
калорифери.
4.3 Техніка безпеки
При виконанні робіт в зоні поточного ремонту можливі наступні небезпечні
і шкідливі виробничі чинники:
- термічні чинники (опіки при контакті з гарячою поверхнею),
- падіння вузлів, агрегатів, інструменту і деталей,
- елементи випробовуваних агрегатів і елементів приводу устаткування, що
обертаються
- осколки металу при його обробці,
- знижена температура повітря в холодний період року,
- недостатня освітленість.
Для зменшення вірогідності і ліквідації вище перерахованих чинників
необхідно виконувати наступні вимоги:
- робітники, що виконують ремонт і обслуговування агрегатів, вузлів і
деталей повинні забезпечуватися справним інструментом і пристосуваннями;
- зняті з автомобіля агрегати, вузли слід встановлювати на спеціальні стійкі
підставки,
- випресовування втулок, підшипників і інших деталей повинно
виконуватися на спеціальному устаткуванні,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 52
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
- при роботі з гайковими ключами необхідно підбирати їх відповідно до
розмірів гайок (не допускається затягування гайки ривком),
- частини стендів і агрегатів, що обертаються, при випробуванні повинні
мати захисні кожухи.
Під час роботи устаткування не можна знімати, ставити або відкривати
огородження. На верстатах не можна сидіти, спиратися ліктем на них, передавати
через них інструмент, а також класти на них інструменти і вироби. Не дозволяється
користуватися ручною подачею рідини, що охолоджує, на металоріжучих
верстатах.
Під ногами робітника, мають бути міцні дерев'яні грати. Приступаючи до
роботи на верстаті, робітник повинен ретельно одягнутися: застебнути куртку або
халат на всі ґудзики, перевірити застібки на манжетах рукавів, прибрати кінці
зав'язок, заховати волосся під головний убір. Це особливо важливо при роботі на
стендах з відкритими частинами, що обертаються.
Не слід працювати на верстатах в рукавицях щоб уникнути захвату їх
частинами, що обертаються. У рукавицях дозволяється лише ставити або знімати
важкі агрегати, після чого рукавиці необхідно знімати. Для забезпечення безпеки
робіт, що проводяться, на дільниці застосовуються наступні засоби колективного
захисту працівників:
- заземлення пристрою,
- використання засобів для звукоізоляції,
- вживання віброізоляції (спеціальні опори, пружні прокладки).
Згідно з технікою безпеки на підприємстві слюсарю агрегатної дільниці
видаються: черевики шкіряні, костюм віскозно-лавсановий, рукавиці комбіновані,
фартух гумовий для безпечного виконання робіт.
Безпека праці – стан умов праці, при якій виключена дія на працюючих
небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
Допустимі норми в робочій зоні виробничих приміщень в холодні і перехідні
періоди року: температура 18-20 ˚С; відносна вологість не більше 75%; швидкість
руху повітря не більше 0,2 м/с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 53
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Необхідно ізолювати приміщення, в яких за умовами виробництва
виділяється пил, пари і гази. В дверних отворах приміщень не повинно бути
порогів, а двері повинні бути прозорі. У оглядових канавах і на естакадах
встановлюють труби, що направляють колеса машин, а також передбачають з двох
сторін сходи. У нішах оглядових канав має бути низьковольтне освітлення з
напругою не вище 30 В. Естакади обладнують поручнями заввишки не менше 1 м.
Ширина проходів між стелажами, полицями і шафами в складських
приміщеннях має бути не менше 1 м, що забезпечує вільне переміщення персоналу.
Вантажопідйомні машини і вантажозахватні пристосування повинні
відповідати вимогам та правилам безпеки експлуатації вантажопідйомних кранів.
У холодну пору року в приміщенні застосовується центральне водяне опалювання.
При виконанні роботи мікрокліматичні умови повинні відповідати оптимальним
параметрам.
Причинами ураження електричним струмом є: доторкання до відкритих
частин проводки з пошкодженою ізоляцією, відсутність надійного заземлення
обладнання, випадкове вмикання електрообладнання при ремонті установки або
при її технічному обслуговуванні.
У приміщенні передбачені: пожежний водопровід, вогнегасники марок ОП-5 і
ОУ-2, щит з протипожежним інвентарем і ящик з піском. Персонал зобов'язаний
бути виучений роботі з вогнегасниками і протипожежним інвентарем і має бути
призначений відповідальний по пожежній безпеці в приміщенні, в обов'язки якого
входить контроль за дотриманням правил пожежної безпеки, а також складений
план евакуації людей на випадок пожежі.
Для запобігання тепловим опікам використовують індивідуальні засоби
захисту (рукавиці, спецодяг, захисні окуляри). Рухомі частини установок і
верстатів закрити захисними кожухами для запобігання попаданню рук оператора
під рухомі деталі. Для захисту очей необхідно використовувати захисні окуляри.
Рівень шуму у виробничому приміщенні нормується стандартом. Гранично
допустимий рівень шуму – 85 дБ. Двері воріт мають бути такими, що не згорають
або важко згорають з межею вогнестійкості не менше 1 год. Усередині приміщення
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 54
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
розміщують пожежні крани на відстані 40 м один від одного, а пожежні щити з
розрахунку один щит на 300-350 м виробничої площі. Засоби пожежогасінні
розміщують в доступних місцях.
4.4 Пожежна безпека
При виникненні на підприємстві аварійних ситуацій, які можуть привести до
нещасного випадку, необхідно негайно припинити роботу і повідомити про той, що
стався завідувачеві майстерні. Якщо є постраждалі, необхідно надати першу
медичну допомогу і викликати швидку допомогу.
При плануванні, забудові, виборі поверховості будівель, площ і розміщення
приміщень повинна враховуватися пожежна небезпека використовуваних в
приміщеннях засобів і матеріалів. Від цього залежать масштаби, наслідки і,
відповідно, вибір заходів пожежної безпеки.
По вибухонебезпеці і пожежній небезпеці будівлі діляться на п'ять категорій.
У першу категорію включені вибухонебезпечні приміщення, в яких знаходяться
горючі гази. До першої категорії небезпеки на автотранспортному підприємстві
відносяться склад лакофарбових матеріалів, склад паливно-змащувальних
матеріалів, приміщення для зарядки акумуляторних батарей.
У другу категорію входять вибухонебезпечні приміщення, в яких
знаходяться пальне або легкозаймисті рідини, горючі рідини в такій кількості, що
вони можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні
суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху
в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
У третю категорію небезпеки входять вибухонебезпечні приміщення, в яких
знаходяться: важко займисті рідини; тверде пальне і важко займисті речовини і
матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним лише
горіти.
До третьої категорії відносяться приміщення складу шин, допоміжних і
змащувальних матеріалів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 55
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
У четвертої категорію небезпеки входять приміщення, в яких знаходяться або
зберігаються негорючі речовини і матеріали, процес обробки яких
супроводжується виділенням променистого тепла, іскри і полум'я; горючі гази,
рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізувалися як паливо. До даної
категорії небезпеки можуть бути віднесені приміщення мідницької, радіаторної і
ковальсько-ресорної дільниць підприємства.
У п'яту категорію небезпеки входять приміщення, в яких знаходяться або
зберігаються негорючі речовини і матеріали в холодному стані. До п'ятої категорії
відносяться приміщення: постів миття автомобілів, ремонту акумуляторів і
електроустаткування; слюсарно-механічної і агрегатної дільниць; складів
агрегатів, металу, запчастин, що зберігаються в розпакованому вигляді і без тари.
Пожежна безпека регулюється ГОСТ 12.1.004-95 і забезпечується
організаційно-технічними заходами і реалізацією двох взаємозв'язаних частин:
системою запобігання пожежі і системою протипожежного захисту.
Приміщення на підприємстві мають різну міру пожежної небезпеки. До
категорії Б відносяться наступні приміщення: ділянка фарбування автомобілів,
склад лакофарбових матеріалів, склад змащувальних для палива матеріалів.
До категорії У відносяться бокс зберігання автомобілів, шиномонтажна
дільниця, пости ТО і ПР, приміщення для зберігання і розливу кислоти (при
акумуляторній дільниці), склади шин, допоміжних і змащувальних матеріалів.
До категорії Г відносяться приміщення мідницької і ковальської дільниць, а
також дільниця по обкатці двигунів.
До категорії Д відносяться мийний комплекс, дільниці по ремонту
електроустаткування, приладів системи живлення, акумуляторна дільниця,
жерстяна, моторна, слюсарно-механічна, агрегатна дільниці, склади
металоконструкцій і запасних частин.
Ефективне гасіння і якісне запобігання пожежам досягається в результаті
виконання всіх вимог пожежної безпеки. На підприємстві пожежної безпеки
приділяється достатня увага. Весь інженерно-технічний персонал щорік навчається
за програмою пожежно-технічного мінімуму.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 56
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
З робітниками підприємства щокварталу проводиться інструктаж про заходи
пожежної безпеки, в яких відображені всі питання правил ППБ-01-93, що діють.
Всі приміщення, дільниць обладнані первинними засобами пожежогасінні,
встановлені обладнані пожежні щити. Розроблений і затверджений план евакуації
в разі аварії і пожежі. На дорогах евакуації встановлені світлові табло.
Допускається використовувати лише справне устаткування, не допускається
підтікання масла і горючих рідин. Після закінчення роботи ретельно прибираються
робочі місця.
Всі електричні прилади використовувати лише згідно правил, не
допускається перевантажень електричних мереж. Не використовуються саморобні
електронагрівальні прилади. Проводиться своєчасна ревізія всього
електроустаткування.
4.5 Охорона навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища для автотранспортних підприємств - це
комплекс заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу діяльності
підприємства на довкілля та забезпечення екологічної безпеки.
До основних завдань охорони навколишнього середовища для
автотранспортних підприємств можна віднести:
− Зменшення викидів шкідливих речовин у атмосферу.
− Ефективне використання відходів та сировини.
− Збереження біорізноманіття та зелених зон.
− Забезпечення безпечного зберігання та обробки небезпечних відходів.
− Використання екологічно чистих матеріалів та технологій
виробництва.
Для забезпечення охорони навколишнього середовища на автотранспортних
підприємствах необхідно виконувати вимоги законодавства, використовувати
сучасні екологічно чисті технології та матеріали, проводити регулярний
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 57
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
моніторинг викидів та рівня шуму, контролювати зберігання та утилізацію відходів
та вести екологічну освіту серед працівників підприємства.
Для забезпечення ефективної охорони навколишнього середовища на
автотранспортних підприємствах важливо дотримуватись ряду принципів та
заходів.
По-перше, необхідно використовувати сучасні технології та обладнання, що
відповідають вимогам екологічної безпеки та не завдають шкоди навколишньому
середовищу. Також важливо проводити регулярне технічне обслуговування та
ремонт транспортних засобів, що дозволяє знизити викиди шкідливих речовин.
По-друге, на автотранспортних підприємствах необхідно впроваджувати
систему енергозбереження та раціонального використання природних ресурсів.
Наприклад, застосування енергоефективних технологій та обладнання, зменшення
витрат палива, використання вторинних матеріалів тощо.
По-третє, важливо вести постійний моніторинг викидів та інших впливів на
навколишнє середовище, що дозволить вчасно виявляти та усувати проблеми.
Також необхідно дотримуватись всіх законодавчих вимог та нормативів щодо
охорони навколишнього середовища.
Нарешті, важливо підвищувати екологічну культуру серед працівників та
вивчати питання екологічної безпеки на всіх рівнях управління автотранспортним
підприємством. Таким чином, буде забезпечена ефективна охорона навколишнього
середовища та створені умови для сталого розвитку підприємства.
Більш конкретно, однією з найважливіших задач в галузі охорони
навколишнього середовища для автотранспортних підприємств є зменшення
впливу автомобільних викидів на атмосферне повітря та забезпечення ефективного
використання палива. Для цього можуть використовуватися різні технології, такі
як каталітичні конвертори, системи очищення вихлопних газів, спеціальні дизельні
фільтри тощо. Крім того, на автотранспортних підприємствах можуть бути введені
заходи щодо раціонального використання енергоресурсів, зокрема,
енергозберігаючі технології, утеплення приміщень та обмеження витрат палива на
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 58
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
підігрів двигуна. Такі заходи допоможуть знизити відповідні витрати та зменшити
негативний вплив автомобільних викидів на навколишнє середовище.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 59
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
Під час роботи над кваліфікаційною роботою бакалавра було проведено
технологічний розрахунок для автотранспортного підприємства на 70 автомобілів.
Цей розрахунок включав в себе визначення виробничої програми для технічного
обслуговування та ремонту автомобільного транспорту АТП, розрахунок обсягів
робіт за їх видами та розрахунок кількості виробничого персоналу. В результаті
розрахунків було спроєктовано виробничий корпус площею 1687 м2 і розроблено
генеральний план підприємства площею 2,151 га.
У розділі з конструювання було вибрано пристрій для зони поточного ремонту
- стенд для збирання-розбирання редукторів, і проведено розрахунки на міцність
шпонкового з'єднання, вибір та розрахунок підшипників, а також розрахунок
міцності вала та зварного шва стійки. Були розроблені рекомендації та заходи з
охорони праці, що дозволили покращити умови праці робітників, а також
проведено розрахунки освітлення, заземлення та вентиляції в проєктованому
підрозділі. Були розроблені правила пожежної безпеки та запропоновано заходи
щодо охорони навколишнього середовища.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 60
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
1. https://uk.wikipedia.org/wiki - дата звернення 07.05.24.
2. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальності 274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання [Електронний
ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти і
науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков,
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
4. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проєктування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проєктування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин :
пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв: Афiша,2003. – 560 с.
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ 61
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Зона поточного ремонту
Додаток В – Генеральний план АТП
Додаток Г – Стенд для збирання розбирання редукторів
Додаток Д – Стенд для збирання розбирання редукторів специфікація