Механізми з економічного розвитку територіальної громади

Дробот, Віталій Геннадійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7857
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Манн, Руслан Володимирович	-
dc.contributor.author	Дробот, Віталій Геннадійович	-
dc.date.accessioned	2026-03-11T19:33:12Z	-
dc.date.available	2026-03-11T19:33:12Z	-
dc.date.issued	2023-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7857	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційна робота бакалавра містить 78 сторінок, 7 таблиць, 13 рисунків, 1 додаток, список літератури з 50 найменувань. Об’єктом дослідження є економічний розвиток територіальної громади. Предметом дослідження є механізми та інструменти з економічного розвитку територіальної громади. Мета кваліфікаційної робота бакалавра - дослідження сучасних механізмів та інструментів з економічного розвитку територіальної громади та можливості їх практичного використання в українських громадах Завданнями роботи є: дослідити поняття та складові економічного розвитку територіальної громади; вивчити інституційні механізми економічного розвитку територіальної громади; дослідити сучасні механізми економічного розвитку територіальної громади; вивчити особливості розробки та впровадження місцевих програм підтримки місцевого бізнесу та стимулювання підприємництва; розглянути особливості брендингу території як одного з інструментів економічного розвитку територіальної громади. Результати дослідження полягають в уточненні поняття економічний розвиток територіальної громади, узагальнення механізмів з економічного розвитку, а також надання рекомендацій щодо необхідності підтримки створення та розвитку соціальних підприємств в територіальних громадах, а також брендингу територій	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	місцевий економічний розвиток	uk_UA
dc.subject	територіальна громада	uk_UA
dc.subject	агенція місцевого розвитку	uk_UA
dc.subject	брендинг території	uk_UA
dc.subject	механізми розвитку	uk_UA
dc.subject	інструменти розвитку	uk_UA
dc.title	Механізми з економічного розвитку територіальної громади	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Дробот В.Г..pdf Restricted Access		855.88 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
 до кваліфікаційної роботи 
бакалавра 
 
на тему: «Механізми з економічного розвитку територіальної 
громади» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувач 4 курсу, групи ЗПУА+ск-198 
спеціальності 281 «Публічне управління та 
адміністрування» 
                                                                             _____Дробот В.Г.______________ 
                                                                           (прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник ____Манн Р. В._________________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 року 
 
4  
 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП……………………………………………………………………. 5 
РОЗДІЛ 1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ  
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД…….. 8 
1.1 Поняття економічного розвитку територіальних громад…………. 8 
1.2 Інституційні механізми економічного розвитку територіальної  
громади…………………………………………………………………… 18 
Висновки до розділу 1…………………………………………………… 30 
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕХАНІЗМІВ  
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ……. 32 
2.1  Огляд основних механізмів та інструментів економічного  
розвитку територіальної громади……………………………………….. 32 
2.2  Особливості розробки та впровадження місцевих програм  
підтримка місцевого бізнесу та стимулювання підприємництва……... 44 
Висновки до розділу 2…………………………………………………… 50 
РОЗДІЛ 3 БРЕНДИНГ ТЕРИТОРІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ  
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАД……… 52 
Висновки до розділу 3…………………………………………………… 69 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………. 70 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………... 73 
ДОДАТКИ………………………………………………………………… 79 
 
  
5 
 
ВСТУП 
 
 
Процеси децентралізації та розвитку місцевого самоврядування в Україні 
зумовлюють необхідність пошуку нових механізмі та інструментів до 
розвитку територіальних громад. Делегування більш широких повноважень з 
вирішення проблем на місцевий рівень, з одного боку, підвищує можливості 
громади у своєму розвитку, але одночасно виникає низка проблем щодо 
недостатнього ресурсного (фінансового, кадрового, інформаційного тощо) 
забезпечення для даного розвитку. Це обумовлює необхідність пошуку та 
застосування нових механізмів з економічного розвитку територіальних 
громад. В світовій та вітчизняній практиці напрацьовано велику базу таких 
механізмів і інструментів, які вже було апробовано та зроблені висновки щодо 
ефективності їх застосовування. В той же час, не всі територіальні громади на 
сьогодні ще готові з тих чи інших причин відійти від традиційних методів 
управління та господарювання і використати усі можливості надані реформою 
децентралізації, а також застосовувати сучасні механізми з економічного 
розвитку громади. До таких причин можна віднести, наприклад, відсутність 
знань та досвіду використання таких механізмів, кваліфікованих кадрів, 
відповідних інституцій, активного населення та організацій громадянського 
суспільства, не бажання щось змінювати в управлінських процесах, а також, 
що є первинною проблемою, не розуміння самого поняття та сутності 
економічного розвитку територіально громади. 
Проблема розвитку територіальних громад є досить актуальною і 
вивчається з початку 50-х років 20-го століття. Зарубіжними та вітчизняними 
науковцями напрацьовано значну кількість теоретичних та практичних 
досліджень з цього питання, низка з яких використовувалася в даній роботі. 
Зокрема, вивчалися роботи таких науковців, як: W. Trousdale, J.О. Nene, 
І. Петрик, К. Горобець, М. Даценко, Н. Балдич, Н. Гринчук, Н. Ходько, 
Л. Чорній, Я. Глібіщук, Г. Васильченко, І. Парасюк, Н. Єременко, 
6 
 
І.  Сторонянська, Х. Патицька, А. Дуб, В. Воробей, Б. Келічавий, В. Юрків, 
В. Крижанівський, А. Ковальов, Т. Корольова, Н. Сментина, Т. Павлова, 
В. Карпов, А. Фіалковська, І. Котова, Н. Ільченко та інші 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження сучасних 
механізмів та інструментів з економічного розвитку територіальної громади та 
можливості їх практичного використання в українських громадах.   
Для досягнення поставленої мети встановлені наступні завдання: 
− дослідити поняття та складові економічного розвитку територіальної 
громади; 
− вивчити інституційні механізми економічного розвитку 
територіальної громади; 
− дослідити сучасні механізми економічного розвитку територіальної 
громади; 
− вивчити особливості розробки та впровадження місцевих програм 
підтримки місцевого бізнесу та стимулювання підприємництва; 
− розглянути особливості брендингу території як одного з 
інструментів економічного розвитку територіальної громади. 
Об’єкт дослідження – економічний розвиток територіальної громади. 
Предмет дослідження – механізми та інструменти з економічного 
розвитку територіальної громади 
Інформаційна база дослідження. В роботі вивчалися теоретичні та 
практичні розробки зарубіжних та вітчизняних науковців; законодавчі та 
нормативно-правові акти; монографії та посібники.  
Методи дослідження: абстрагування – при вивченні концептуальних 
засад з економічного розвитку територіальної громади; дедукції – при 
формулюванні поняття економічного розвитку територіальної громади; 
аналізу – при вивченні сучасних механізмів та інструментів розвитку та 
досвіду їх застосування; синтезу – при формулюванні рекомендацій щодо 
7 
 
можливостей застосування механізмів з економічного розвитку в 
територіальних громадах 
Наукова новизна одержаних результатів полягає в уточненні поняття 
економічний розвиток територіальної громади, узагальнення механізмів з 
економічного розвитку, а також надання рекомендацій щодо необхідності 
підтримки створення та розвитку соціальних підприємств в територіальних 
громадах, а також брендингу територій. 
Апробація дослідження. Дробот В. Г. Механізми залучення додаткових 
фінансових ресурсів для розвитку об’єднаних територіальних громад  (Сучасні 
тенденції розвитку  економіки та держави: матеріали VІІ Всеукраїнської 
студентської науково-практичної конференції : 19 квітня 2023 р. / від. ред. Р.В. 
Манн; М-во освіти і науки України,  Черкас. держ. технол. ун-т.  Черкаси : 
ЧДТУ, 2023) 
Структура та обсяг роботи.  Кваліфікаційна робота бакалавра 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 
додатків. Повний обсяг роботи становить 78 сторінок, список використаних 
джерел складається з 50  найменувань,  7 таблиць,  13  рисунків, 1 додаток. 
  
8 
 
РОЗДІЛ 1 
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ 
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД 
 
 
1.1 Поняття економічного розвитку територіальних громад 
 
Однією з концепцій, яка досліджує проблематику економічного 
розвитку територіальних громад, є концепція місцевого економічного 
розвитку. 
В своєму розвитку місцевий економічний розвиток пройшов декілька 
етапів (табл.1.1). 
 
Таблиця 1.1 – Етапи становлення та формування місцевого 
економічного розвитку 
Назва етапу, Характеристика 
часовий лаг 
І етап (1950–1970 Зміцнення місцевого економічного розвитку відбувалося за 
рр.) «промисловий рахунок залучення інвестиційних коштів, зокрема з метою 
розвиток» створення нових великих промислових підприємств на своїй 
(«гонитва за території та надання інвестору певних пільг (земельна ділянка, 
фабричними пільгові кредити, спрощенні умови ведення бізнесу). У цей період 
димарями») з’явилися перші промислові парки, посилилася конкурентна 
боротьба між громадами за залучення інвесторів 
II етап (1970–1990 Малий бізнес – нова рушійна сила місцевого економічного 
рр.) «розвиток розвитку, заходи з підтримки якого націлювалися на надання 
малих технічної допомоги, консультування операційної діяльності та 
підприємств» управління. На протязі цього етапу була сформована «м’яка 
інфраструктура», до складу якої входили бізнес-центри, бізнес-
інкубатори, центри розвитку підприємництва, обслуговувальні 
центри, а також набули поширення урядові програми з підтримки 
малих і середніх підприємств. Таким чином, на II етапі відбулася 
зміна вектору розвитку: з великих промислових підприємств на 
інші підприємства з різними видами економічної діяльності 
ІІІ етап (початок Особливість даного етапу – формування та впровадження 
1990-х років) інноваційних інструментів та механізмів місцевого економічного 
«розширення бази розвитку, зокрема використання державно-приватного 
економічного партнерства, формування асоціацій громад, розвиток промислових 
розвитку» кластерів. Приділяється увага екоекономічному зростанню та 
якості життя в громаді 
9 
 
Продовження таблиці 1.1 
Назва етапу, Характеристика 
часовий лаг 
ІV етап (кінець Набуває значення забезпечення балансу економічного зростання та 
1990-х років) якості життя. На рівні із залученням інвестицій набуває важливості 
«сталий розвиток захист навколишнього середовища. Громади підтримують 
громад» розвиток місцевих компаній, розбудову партнерських мереж 
V етап (2000 р. – Сталий розвиток та багатовекторність – головні рушійні сили 
дотепер) «сталий  місцевого економічного зростання. В умовах глобалізаційних змін 
місцевий кожна громада вибудовує власну стратегію розвитку та 
економічний використовує свої дієві інструменти та механізми 
розвиток громад» 
Джерело: [6; 33] 
 
Отже, як бачимо розуміння місцевого економічного розвитку стало 
набагато ширше, ніж тільки залучення крупних інвесторів для побудови 
великих промислових підприємств. В 70-х роках прийшло розуміння про 
необхідність розвитку малого бізнесу та підприємництва, які виявилися 
«рятівним колом» під час економічної кризи, а на сьогодні економічний 
розвиток розглядається не тільки, як розвиток бізнесу та економіки, але й 
одночасно стосується як екологічної та і соціальної сфери (сталий розвиток). 
Досвід показав, що відсутність збалансованості у розвитку цих трьох сфер не 
може призвести до високої ефективності економіки жодної країни. 
Така трансформація призвела до формування різних концепцій 
місцевого економічного розвитку, основні з яких наведено в таблиці 1.2.  
 
Таблиця 1.2 – Основні концепції місцевого економічного розвитку 
Концепція  Особливості застосування 
Економічний Економічний розвиток досягається в результаті застосування 
розвиток як демократичного стилю управління, побудові партнерських 
результат управління відносин для досягнення спільних цілей 
Економічний Головними чинниками МЕР є капіталовкладення (інвестиції), 
розвиток як процес недоторканність приватної власності, партнерство бізнесу і 
сприяння влади. Саме місцеві органи влади, відповідаючи за підтримку та 
підприємницькій розвиток підприємництва, можуть забезпечити умови для 
активності економічного зростання. 
 
 
10 
 
Продовження таблиці 1.2 
Концепція  Особливості застосування 
Економічний Економічний розвиток розглядається як система, що перетворює 
розвиток як ресурси — землю, робочу силу і капітал — у валовий 
економічне внутрішній продукт. Завданням МЕР за таких умов є як 
зростання найефективніше використання місцевих ресурсів 
Економічний Головним завданням економічного розвитку є реалізація 
розвиток як людського потенціалу як найважливішого чинника економічного 
реалізація людського зростання. Підкреслюється, що економіка — це насамперед 
потенціалу люди. Через це питання соціальної політики, спрямовані на 
забезпечення якісної освіти, професійної підготовки, 
покращення якості робочих місць тощо, виходять на перший 
план 
Економічний Під час планування МЕР особливу увагу приділяють не 
розвиток як зовнішнім економічним стимулам, а місцевим інтересам і тим 
збереження внутрішнім можливостям, які сприяють розвитку територіальної 
природного й громади 
соціального 
середовища 
Економічний Соціальні цілі є домінантними під час вироблення політики 
розвиток як спосіб економічного розвитку. МЕР розглядається як результат спільної 
досягнення діяльності всіх представлених у межах територіальної громади 
соціальної соціальних груп 
справедливості 
Джерело: [6] 
 
На нашу думку, доцільно поєднати основні елементи розглянутих 
концепцій, що дозволить отримати цілісне уявлення про економічний 
розвиток, оскільки досягнення ефективних результатів можливо лише за 
умови раціонального використання місцевих ресурсів, розвитку людського 
потенціалу, покращення економічного, соціального та екологічного стану в 
громаді, що в свою чергу, можна досягти лише за умови запровадження 
демократичних принципів управління, а також залучення широкого кола 
зацікавлених осіб. 
Розглянемо та проаналізуємо деякі з визначень поняття «місцевий 
економічний розвиток». 
Світовий банк сформулював визначення наступним чином: «Місцевий 
економічний розвиток – це процес, у якому громадськість, бізнес і партнери з 
неурядового сектору працюють колективно над формуванням найкращих 
11 
 
умов для економічного зростання та створення робочих місць; метою 
місцевого економічного розвитку є покращення якості життя для всіх» [4]. 
Програма ООН-Хбітат використовує наступне визначення: «Місцевий 
економічний розвиток являє собою процес співпраці місцевої громади з усіма 
секторами, метою якої є стимулювання місцевої підприємницької ініціативи 
для забезпечення життєздатності та сталості місцевої економіки; це 
інструмент сприяння створенню нових робочих місць і покращенню якості 
життя всіх, зокрема бідних і маргінальних верств населення» [5]. 
Схоже визначення: «МЕР – це спільна діяльність влади, бізнесу та 
громади, метою якої є формування економічного потенціалу населеної 
місцевості для покращення економічного майбутнього і підвищення якості 
життя населення» [11]. 
А також, «МЕР – це процес, у якому державні та місцеві органи влади, 
бізнес і неурядові (громадські) організації працюють разом задля створення 
кращих умов для економічного зростання і додаткової кількості робочих 
місць» [16]. 
«Місцевий економічний розвиток – це процес взаємодії та синергії дій 
органу місцевого самоврядування, бізнес-спільноти, інституцій 
громадянського суспільства та інституційних партнерів, активних мешканців 
громади з метою соціально-економічного розвитку громади та підвищення 
якості життя її мешканців [46, с. 4]. 
Або: « Місцевий економічний розвиток – партисипативний процес, до 
якого залучені зацікавлені сторони громади та метою якого є стале економічне 
зростання на місцевому рівні та підвищення якості життя мешканців» [17, с.7]. 
Погоджуємося, що місцевий економічний розвиток є процесом, 
результатом якого є високий рівень та якість життя населення громади. Даний 
процес ми можемо зобразити наступною схемою, яка є аналогічною будь-
якому процесу виробництва продукції та наданні послуги (рис. 1.1). 
 
 
12 
 
 
Ресурси Використання Результат  
 (вхід) ресурсів (вихід) 
 
Пр иродні 
Якість та рівень 
 життя населення 
Людські 
Процес взаємодії громади 
 
Матеріальні  зацікавлених сторін 
 Збалансованість 
Фінансові економічних, 
 екологічний, 
Інформаційні соціальних 
 показників 
 
Рисунок 1.1 – Процес місцевого економічного розвитку територіальної 
громади 
Джерело: розроблено автором 
 
З наведених визначень бачимо, що одним основних принципів місцевого 
економічного розвитку є побудова партнерських відносин та спільна взаємодія 
в напряму вирішення основних проблем в територіальних громадах. В деяких 
визначеннях, як потенційні партнери, вказані: органи влади та місцевого 
самоврядування, бізнес, організації громадянського суспільства. В той же час, 
на нашу думку, коло партнерів повинно бути значно ширшим. Оскільки мова 
йде про підвищення якості життя всіх мешканців громади, то відповідно до 
процесів розвитку обов’язково необхідно залучати і членів територіальної 
громади, в тому числі і вразливі та маргіналізовані верстви населення. 
Оскільки тільки в цьому випадку можна більш точно виявити ті проблеми, які 
хвилюють членів громади і які потребують нагального вирішення. Також, 
доцільним до партнерств залучати представників наукової, дослідницької та 
освітньої сфери, а також засоби масової інформації (рис.1.2). 
Кожен з цих зацікавлених осіб відіграє свою важливу роль в 
економічному розвитку територіальної громади. 
  
 
13 
 
 
Органи Органи місцевого Крупний, 
 регіональної та самоврядування середній та малий 
місцевої влади бізнес, ФОП 
 
Члени громад Неурядові 
 
(ініціативні організації 
Зацікавлені 
 групи) 
особи 
 Освітні, наукові, Засоби масової 
дослідницькі інформації 
 
установи 
 
Рисунок 1.2 – Зацікавлені особи в місцевому економічному розвитку громади 
Джерело: розроблено автором 
 
Основними цілями місцевої влади в контексті реалізації політики МЕР 
є: 
1) забезпечення конкурентоспроможності та розвиток конкурентних 
переваг території; 
2) пошук інвесторів і заохочення їх до вкладання свого капіталу в 
місцеву економіку; 
3) формування загального бачення, комплексної стратегії розвитку 
території із залученням до цього процесу всіх зацікавлених сторін і 
забезпечення її реалізації [6]. 
В таблиці 1.3 представлено основні завдання та функції місцевих органів 
влади в місцевому економічному розвитку. 
Таблиця 1.3 – Завдання та функції місцевих органів влади в МЕР 
Завдання Функції 
Підтримка визначення секторальних можливостей для економічного 
місцевого бізнесу розвитку; 
та розвиток сприяння формуванню та розвитку основних бізнес-кластерів; 
підприємництва створення інфраструктури для розвитку місцевого бізнесу (бізнес-
інкубаторів, центрів розвитку підприємництва, фондів сприяння 
розвитку підприємництва); 
консультування щодо оподаткування, інвестування та 
регуляторного середовища; 
14 
 
оцінка та прогнозування розвитку ринків, цільові маркетингові 
дослідження; 
стимулювання створення нових підприємств і робочих місць; 
збір інформації про місцевий економічний потенціал і 
перспективні проєкти 
Розвиток місцевого дослідження стану й тенденцій розвитку трудових ресурсів; 
трудового підтримка ініціатив у сфері освіти, навчання та професійного 
потенціалу розвитку; 
підтримка ініціатив у сфері залучення та відтворення трудових 
ресурсів; 
забезпечення контролю за умовами та безпекою праці 
Використання розширення можливостей для зайнятості на службі в місцевих 
можливостей органах влади соціально вразливих груп населення; 
місцевої влади як ініціювання проєктів розвитку місцевої інфраструктури та 
місцевого суспільних послуг; 
роботодавця й створення можливостей для місцевих компаній брати участь у 
замовника тендерах на муніципальні замовлення 
Залучення коштів у аналіз можливостей залучення публічних і приватних ресурсів для 
місцеву економіку потреб МЕР; 
представлення інтересів місцевого бізнесу перед потенційними 
інвесторами; 
надання супровідних послуг для місцевого бізнесу та інвесторів 
(консультування, проведення досліджень, маркетингу); 
запровадження механізмів участі місцевого бізнесу у 
фінансуванні проєктів МЕР (компенсації відсотків за кредитами, 
місцевих гарантій, ДПП); 
розробка пропозицій із залучення фінансових ресурсів для 
проєктів МЕР 
Залучення громади ззабезпечення прозорості та відкритості процесів МЕР; 
до вирішення залучення громадськості до процесів стратегічного планування 
проблем МЕР розвитку; 
забезпечення діалогу між місцевою владою, бізнесом і громадою; 
формування банку ідей у сфері МЕР, які пропонують члени 
громади; 
гармонізація інтересів усіх суб’єктів МЕР і консолідація громади 
для реалізації життєво важливих завдань 
Взаємодія з сприяння розвитку місцевого громадянського суспільства; 
неурядовим закупівля окремих послуг у місцевих НУО; 
сектором налагодження ефективного діалогу між НУО та місцевою владою; 
підтримка ініціатив, висунутих населенням і громадськими 
організаціями 
Співпраця з формування запиту на підготовку кваліфікованих робітників і 
науковими колами молодших спеціалістів, виходячи з реальних потреб місцевого 
та закладами освіти бізнесу; 
сприяння налагодженню діалогу між вищою освітою та бізнес-
середовищем; 
сприяння розвитку інноваційної діяльності та комерціалізації 
інновацій; 
підтримка створення та розвитку інноваційних виробництв 
Джерело: [6] 
15 
 
Отже, якщо узагальнити, то до основних ролей, які органи влади 
відіграють в економічному розвитку територіальної громади, можна віднести 
наступні: 
− координатор процесів розвитку: побудова партнерських відносин, 
співпраця із зацікавленими особами, поєднання ресурсів та можливостей з 
потребами і проблемами; 
− підтримка та стимулювання процесів розвитку; 
− ініціатор та/або лідер процесів розвитку. 
Бізнес незалежно від видів, форми власності та масштабів відіграє свою 
надважливу роль в місцевому економічному розвитку (табл.1.4). Від розвитку 
бізнесу залежить як фінансова база громади (надходження податків), так 
соціальна складова (створення робочих місць, доходи населення). 
Відповідальна діяльність підприємств щодо навколишнього середовища 
забезпечує також досягнення екологічної складової сталого розвитку. 
Таблиця 1.4 – Завдання різних сегментів бізнесу в МЕР 
 
Малі підприємства та ФОП Середні підприємства Великі підприємства 
самозайнятість; забезпечення використання створення доданої вартості; 
створення нових робочих місцевих виробничих забезпечення постійної 
місць; ресурсів (трудових і зайнятості населення; 
залучення місцевих сировинних); інвестування в нові 
ресурсів; надання широкого переліку проєкти; 
задоволення базових послуг; розвиток 
споживчих потреб; наповнення бюджетів інфраструктури; 
швидка реакція на зміни різних рівнів; упровадження 
кон’юнктури ринку; генерування інновацій; новітніх технологій; 
наповнення місцевого створення та підтримання забезпечення 
бюджету робочих місць конкурентоспроможності 
територій; 
наповнення бюджетів 
різних рівнів 
Джерело: [6] 
 
Отже, основна роль бізнесу в МЕР: створення робочих місць та 
підтримання пропозиції на ринку праці, наповнення бюджетів різних рівнів, 
залучення інвестицій, інвестування в інфраструктуру, а також соціальні, 
освітні, культурні проєкти; задоволення потреб населення в товарах та 
16 
 
послугах тощо. Тобто, поруч із забезпеченням фінансової бази територіальної 
громади, бізнес відіграє і важливу роль в формуванні соціального середовища 
громади. 
Щодо сектору громадянського суспільства – неурядових організацій, до 
яких відносяться громадські, благодійні, релігійні організації, то вони 
відіграють важливу роль, в першу чергу, як посередника між населенням та 
органами державної влади та місцевого самоврядування. Крім, того неурядові 
організації мають значну можливість до залучення альтернативного 
фінансування, в тому числі економічного розвитку територіальної громади, 
шляхом розробки проєктів та залучення грантів на їх виконання. За рахунок 
грантових коштів є можливість впровадження низку освітніх, культурних, 
соціальних, екологічних та інших проєктів, і НУО менше обмежені у 
використанні такого фінансування ніж органи місцевого самоврядуванням. 
Отже, основними цілями НУО в сфері економічного розвитку територіальної 
громади: 
− представлення інтересів громадськості та окремих груп інтересів; 
− інформаційне забезпечення процесів МЕР, тренінгова й 
консультаційна підтримка; 
− адміністрування грантових програм та інших проєктів; 
− контроль за використанням бюджетних коштів та інших ресурсів 
громади; 
− висвітлення проблем в різних сферах та ініціювання їх вирішення; 
− поширення досвіду та кращих практик в сфері розвитку 
територіальної громади; 
− розвиток волонтерської діяльності тощо [6]. 
Базовим принципом місцевого економічного розвитку повинна бути 
безпосередня участь населення громади у процесах виявлення потреб та 
проблем територіальної громади, залучення їх до процесів вироблення та 
ухвалень рішень щодо вирішення визначених проблем, а також обов’язково 
17 
 
контроль за використанням ресурсів та досягнутих результатів. А отже, 
громада є ключовим гравцем місцевого економічного розвитку громадами. З 
одного боку, це основний ресурс, як створює додану вартість в громаді та 
підвищує її цінність, а з іншого боку повинен визначати пріоритетні напрями 
використання цього та інших ресурсів, які належать територіальній громаді. 
До основних ролей населення територіальної громади у економічному 
розвитку можемо віднести: 
− ініціатори та активні учасники процесів розвитку територіальної 
громади; 
− учасники планування розвитку, безпосередні виконавці розвиткових 
проєктів. 
Превагами залучення населення до процесів планування та здійснення 
МЕР є наступні: 
− зʼявляється почуття причетності до громади та відповідальності за 
майбутнє громади; 
− забезпечується краще розуміння проблем і викликів МЕР та рівня 
їх складності; 
− створюється підґрунтя для розв’язання пріоритетних завдань на 
міжгалузевій і багатосторонній (партнерській) основі; 
− враховується широкий спектр пропозицій та ідей для поліпшення 
управління розвитком; 
− розширюються права й можливості всіх груп інтересів; 
− гарантується успішна реалізація стратегій і досягнення балансу 
інтересів [6]. 
Освітні, наукові, дослідницькі та інші інституції також є важливими 
учасниками місцевого економічного розвитку. 
Освіта є первинною умовою для будь-якого розвитку. Тільки 
високоосвічені люди можуть робити ефективний внесок в усі розвиткові 
процеси, бути активними, свідомими та відповідальними. Розробка 
18 
 
стратегічних та тактичних планів з розвитку повинна ґрунтуватися на науковій 
основі та ретельних досліджень можливостей і потреб громади. Необхідні 
знання з написання та впровадження розвиткових проєктів, пошуку 
альтернативних варіантів з розвитку, що обумовлює необхідність тісного 
залучення та співпраці з науковими та дослідницькими інституціями. 
Засоби масової інформації (ЗМІ) відіграють роль інформаторів, які 
висвітлюють та поширюють важливі аспекти з розвитку територіальної 
громади, а також є комунікативною платформою між усіма зацікавленими 
особами розвиткових процесів. 
Ще одним з основних принципів місцевого економічного розвитку є те, 
що економічний розвиток, повинен починатися «знизу» і йти від людей, а не 
«зверху» від органів державної влади. 
Отже, можемо сформулювати наступне визначення економічного 
розвитку територіальної громади: «Економічний розвиток територіальної 
громади (місцевий економічний розвиток) – це комплексний та 
цілеспрямований процес підвищення рівня та якості життя населення 
територіальної громади шляхом ефективного використання місцевих ресурсів 
та розвитку потенціалу територіальної громади на принципах демократичного 
управління, участі, партнерства, сталості, розвитку «знизу»». 
 
1.2 Інституційні механізми економічного розвитку територіальної 
громади 
 
Зрозуміло, що процес місцевого економічного розвитку, який було 
розглянуто вище і представлено, як процес перетворення місцевих ресурсів, 
що призводить до підвищення рівня та якості життя населення, не може 
здійснюватися сам по собі. В громаді повинні існувати інституції, які б 
створювали і запускали механізми та інструменти розвитку.  
З огляду на широке розуміння місцевого економічного розвитку, який 
стосується не тільки економічної сфери, але й соціальної, екологічної, 
19 
 
культурної та інших, в громаді повинна бути створена мережа відповідних 
інституцій з чітко визначеним баченням, місією, завданнями та необхідними 
для ефективного функціонування ресурсами: матеріальними, кадровими, 
фінансовими тощо. 
Досвід функціонування таких інституцій свідчить, що існує значна їх 
кількість, які спеціалізуються на різних напрямках: підтримка розвитку 
підприємництва, фінансові інституції, освітні, консалтингові, інформаційні 
послуги, екологічні організації та інші. 
Ключовими характеристика інституцій місцевого економічного 
розвитку визначають наступні: 
1. Територіальність – інституції МЕР фокусують свою діяльність на 
розвитку конкретної території/населеного пункту (міста, громади, району 
тощо).  
2. Міжсекторність – справжня інституція МЕР не може існувати, якщо 
до її роботи не долучені місцева влада, місцевий бізнес та місцеве 
громадянське суспільство. Сама суть ІМЕР полягає в налагодженні 
міжсекторної співпраці задля розвитку території. Така модель дозволяє ІМЕР: 
− ефективніше працювати над залученням додаткового фінансування 
для території;  
− ефективніше налагоджувати співпрацю бізнесу, влади та громади 
для використання ресурсного потенціалу регіону; 
− дбати про реалізацію стратегічних цілей територіальної громади. 
3. Націленість на розвиток – інституції МЕР займаються проектами, які 
вирішують певну істотну для території проблему. Роль ІМЕР – розвинути 
тему, підсилити інші існуючі організації або навіть ініціювати створення 
нових організацій на території [18]. 
Інституції місцевого розвитку можуть бути створені в різних 
організаційно-правових формах, передбачених чинним законодавством, 
наприклад: 
20 
 
− структурні підрозділи виконавчих органів місцевих рад; 
− комунальні підприємства, установи й організації; 
− агенції регіонального/місцевого розвитку; 
− громадські об’єднання та благодійні організації. 
Бачимо за необхідне в контексті місцевого економічного розвитку 
розглянути таку інституція як Агенція місцевого економічного розвитку 
(АМЕР)/Агенція місцевого розвитку (АМР) – досить розповсюджений 
інструмент місцевого розвитку за кордоном.  
Треба заначити, що такий інституційний інструмент, Local Economic 
Development Agency (LEDA)  в Європі почав розповсюджуватися в 50-х роках 
минулого століття.  Підхід LEDA виявився популярним як у розвинених 
країнах, так і в країнах, що розвиваються. Ці країни прийняли свідоме рішення 
через широкий спектр місцевих, регіональних і національних урядів в ОЕСР і 
країнах, що розвиваються, поставити деякі або більшість своєї діяльності з 
місцевого економічного розвитку під оперативний контроль належним чином 
регульованих і контрольованих структур компаній/визначених агенції, а не 
керувати ними з муніципальної платформи (департаменту ради чи дирекції 
служби) [3].  
Хоча в Україні на законодавчому рівні не визначено такого 
інституційного інструменту, як АМР, але він все більше набуває популярності. 
Так станом на 2022 рік за даними Єдиного державного реєстру, на рівні 
територіальних громад в Україні було вже створено більше 100 агенцій 
місцевого (економічного) розвитку [44]. Зрозуміло, що така кількість агенцій 
є дуже замалою і українським громадам необхідно вивчити даний інструмент 
і створити ефективну та дієздатну інституцію. 
Європейська Асоціації Агенцій Розвитку (EURADA) да наступне 
визначення Агенції місцевого розвитку: АМР – структура, створена на основі 
партнерства між приватним, державним та громадським секторами з метою 
21 
 
визначення та комплексного вирішення проблем розвитку конктретної 
території [50].  
В загальному вигляді місію АМР можна визначити наступним чином: 
Сприяти розвитку території, використовуючи внутрішні та залучені зовнішні 
ресурси, активно співпрацюючи з органами місцевого самоврядування, 
державної влади, господарюючими суб’єктами, організаціями громадянського 
суспільства, беручи участь як у формуванні, так і реалізації стратегій та планів 
розвитку територій [50].  
Залежно від особливостей і потреб конкретної території АМР може 
відігравати наступні ролі в різній конфігурації (рис.1.3). 
 
Координатор процесу Інформаційний банк PR-агенція 
р озвитку території даних і знань про території/агенція із 
територію  залучення інвестицій  
 
 
Координатор і учасник Оператор 
Основні ролі 
м ереж партнерства нерухомості/девелопер 
АМР 
 
Адміністратор  Центр підтримки 
 фінансових фондів  підприємництва 
 
Рисунок 1.3 – Основні ролі агенцій місцевого розвитку 
Джерело: побудовано на основі [50]. 
 
Діяльність АМР, як координатор процесу розвитку територій, включає 
два ключові напрями. Перший — забезпечення ефективної організації процесу 
стратегічного планування розвитку території з широким залученням 
зацікавлених сторін (шляхом об’єднання локальних експертних груп, 
виявлення очікувань і точок напруги, проведення громадських обговорень 
тощо), моніторингу, оцінки реалізації стратегії розвитку території та 
своєчасної її актуалізації. Друге — розробка та реалізація проектів розвитку в 
22 
 
рамках стратегії розвитку території, включаючи залучення коштів для їх 
фінансування [50].   
Інформаційний банк даних і знань про територію. Діяльність включає 
збір та зберігання інформації про територію, її ресурси, можливості та 
обмеження, об’єкти нерухомості, стан розвитку окремих галузей економіки, 
демографічні показники, існуюче експертне середовище, потреби ринку тощо 
[50]. 
Діяльність АМР, як PR-агенції території / агенція із залучення 
інвестицій, включає проведення маркетингових досліджень, розробку і 
просування бренду території, налагодження комунікації та розвиток 
партнерства з учасниками процесу розвитку території та зовнішнім 
оточенням, поширення інформації про можливості та переваги інвестування в 
територію, що обслуговується, виготовлення та розповсюдження промо-
продукції території [50].  
АМР також використовують для створюваних мереж в 
підприємницькому, освітньому середовищах і в середовищі самоврядування. 
Окремі уряди та органи місцевого самоврядування передають Агенціям 
місцевого розвитку в управління майно та нерухомість після ліквідації або 
перепрофілювання державних чи комунальних підприємств (шахт, військових 
містечок та застарілих виробничих комплексів) для використання їх в рамках 
регіональних стратегій розвитку територій. Таким чином, утворюються 
промислові парки, території пріоритетного розвитку [50].  
Важливу роль АМР відіграють як центри підтримки підприємництва, 
зокрема шляхом навчання, фінансової підтримки, консультування, пошуку 
інвесторів тощо. 
Використання АМР в ролі учасника ринку фінансових послуг для 
суб’єктів, які мають високий потенціал розвитку території. Інструменти, що 
застосовуються: надання мікрокредитів для старту в бізнесі, передача 
стартового капіталу, гранти, компенсації відсотків за кредитами, заставна 
порука (гарантії), субсидії та венчурне фінансування [50]. 
23 
 
Зрозуміло, що наведені ролі Агенцій місцевого розвитку можуть бути 
розширені залежно від потреб та стану розвитку кожної конкретної громади. 
Може виникнути запитання: «Навіщо створювати Агенції місцевого 
розвитку, якщо в громаді вже можуть функціонувати низка громадських та/або 
благодійних фондів та інших агентів громадянського суспільства?». На нашу 
думку, важливість створення саме Агенцій місцевого розвитку обумовлюється 
тим, що більшість громадських організацій та благодійних фондів мають свою 
цільову групу, на вирішення проблем якої спрямовані інституційні зусилля. 
Тобто, їх діяльність певною мірою є точковою і не вирішують проблеми всієї 
громади комплексно. А діяльність саме Агенцій місцевого розвитку 
спрямовані на системне та комплексе вирішення проблем певної 
територіальної громади. Але для отримання кращих результатів АМР повинна 
працювати в тісному взаємозв’язку з іншими агентами громадянського 
суспільства в громаді. Це призведе до усунення дублювання зусиль до 
вирішення певної проблеми, дозволить залучити більш кваліфікованих 
спеціалістів. Тобто, основним принципом функціонування АМР є 
партнерство. Інакше діяльність організації перетвориться в конкурентні 
відносини з іншими НУО, органами влади та місцевим самоврядуванням, що 
може знизити ефективність діяльності. 
Для побудови ефективного партнерства АМР повинні розуміти та 
враховувати у своїх проєктах інтереси ключових зацікавлених осіб. Розуміння 
інтересу різних структур у діяльності АМР дозволяє усвідомити, які 
очікування мають ці структури від АМР та планувати свою діяльність 
відповідно до цих очікувань. Основні групи гравців, з якими можуть 
взаємодіяти АМР: 
 1. Інституції, які зацікавлені в розвитку території, на яку АМЕР 
поширює свою діяльність (бюджетні інституції, великий бізнес, донори, тощо) 
- можуть фінансувати діяльність АМЕР.  
2. Інституції та особи, які мають інтерес у використанні послуг АМЕР 
(місцева чи регіональна влада, підприємці, населення, тощо).  
24 
 
3. Потенційні партнери (інші ГО, посередницькі інституції, наукові 
осередки, тощо) - ті, хто можуть реалізовувати проекти спільно з АМЕР, 
використовувати людські, технічні, інші ресурси [18].  
Ключові зацікавлені особи мають наступні потреби та відповідно 
очікування від діяльності АМЕР [18]:  
1. Бізнес. Потреба у вирішенні бюрократичних питань (дозволи, 
реєстрація, звітність, тощо); додаткових знаннях (особливо для починаючих 
підприємців) – написання бізнес-планів, ведення бухгалтерського обліку, 
юридичні консультації, маркетинг, тощо; доступі до інформації: контактів, 
можливостей, комерційних пропозицій, вільних земельних ділянок, тощо; 
доступі до фінансових ресурсів; розширенні ринків, пошуку вільних ніш та 
інш. 
2. Органи місцевого самоврядування. Потреба у виконанні показників 
стратегії місцевого розвитку; залученні додаткових коштів на територію; 
збільшенні надходжень до місцевого бюджету; покращенні інформування про 
свою діяльність; проведенні громадських обговорень, досліджень громадської 
думки, тощо; участь у навчальних заходах та програмах обміну для 
працівників та ін.  
3. Населення. Потреба у працевлаштуванні; доступі до якісної освіти; 
реалізації власних ініціатив; покращенні житлових умов; покращенні 
благоустрою міста та інше. 
Науковці та практики зазначають, що Агенція місцевого розвитку, як і 
будь-які організації повинні мати такі загальні характеристики: 
− системність роботи;  
− взаємодія, керованість і підзвітність;  
− сталість [50].  
Зрозуміло, що одним з найважливіших принципів діяльності будь-якої 
організації є системність. Тільки системний підхід до вирішення поставленої 
мети та завдань може призвести до позитивних результатів діяльності. 
Фрагментарне вирішення проблем, тимчасовість діяльності, відсутність 
25 
 
стратегічного бачення та вирішення тільки оперативних завдань знижує 
ефективність діяльності будь-якої організації і в тому числі Агенції місцевого 
розвитку. 
Про необхідність взаємодії з іншими зацікавленими особами та 
інституціями в економічному розвитку територіальної громади було 
наголошено вище. Принцип підзвітності обумовлюється саме, в першу чергу, 
тим, що Агенція співпрацює в своїй діяльності з різними партнерами і повинна 
звітуватися про результати своєї діяльності, її діяльність повинна бути 
відкритою та прозорою. Крім цього, враховуючи те, що діяльність організації 
направлена на розвиток місцевої громади, то її діяльність сильно пов’язана з 
рівнем її репутації. А отже населення, бізнес та інші зацікавлені особи повинні 
бути якнайширше обізнані про діяльність організації: напрями та обсяги 
використання ресурсів, а також результати від їх використання. 
Сталість – це також одна з найважливіших якостей будь-якої організації. 
Сталість означає, що організація є життєздатною і зможе виконувати свою 
статутну діяльність навіть без грантової підтримки. Так, однією з 
найважливіших проблем організацій громадянського суспільства є залежність 
від зовнішнього фінансування, в основному міжнародних фондів. Тобто, 
організація функціонує і виконує свою статутну діяльність спрямовану, 
наприклад, на вирішення проблем певної цільової групи, тільки доки існує 
фінансування за виграним проєктом. На жаль, при припиненні фінансування 
значна кількість організацій не може продовжувати свою діяльність. Тому, у 
випадку з Агенцією місцевого розвитку необхідно звернути увагу на 
диверсифікацію джерел фінансування, використовуючи сучасні фінансові 
механізми, такі як, наприклад, краудфандинг, фонд громади, ендаумент тощо. 
Більш детально про дані інструменти буде розглянуто в наступних розділах. 
Крім зазначених характеристик, хочемо додати найголовнішу 
характеристику будь-якої організації – це цільова спрямованість. На нашу 
думку, зробити діяльність системною можливо тільки, якщо чітко визначена 
ціль діяльності організації. Саме від цього вже залежить побудова системи, 
26 
 
зокрема її елементів, їх взаємозв’язок, а отже на виході буде системний 
результат діяльності. Відсутність чіткої цілі діяльності, тобто цілепокладання, 
не зможе ні системності, ані ефективних результатів діяльності. 
Також, виділяють низку специфічних характеристик АМР, щоб вони 
були ефективними організаціями: 
− сприйматися як інституційний компонент механізмів розвитку 
території органами державної влади, місцевим та регіональним 
самоврядуванням, політичними структурами, всіма іншими суб’єктами 
процесу розвитку території. Тобто, Агенція повинна мати репутацію сильного 
та серйозного гравця, з гарною репутацією серед усіх суб’єктів процесу 
розвитку;  
− тісно координувати свою діяльність з державними органами та 
органами місцевого самоврядування. АМР, реалізуючи стратегію розвитку 
території, в певній частині перетинається з діяльністю державних органів і 
органів місцевого самоврядування. Проведення окремих заходів (наприклад 
створення на території технопарку) вимагає узгоджень і спільних рішень, тому 
координація діяльності стає запорукою максимально ефективного виконання 
завдань відповідної стратегії розвитку території;  
− зберігати автономію у прийнятті рішень. АМР потрібна автономія і 
виведення з-під жорсткої адміністративної моделі управління;  
− володіти достатніми фінансовими ресурсами для реалізації базових 
проектів місцевого розвитку та підтримки власної технічної інфраструктури;  
− мати мінімально необхідний і кваліфікований професійний 
персонал.  
Створення Агенції економічного розвитку досить тривалий процес і 
потребує ґрунтовного дослідження щодо форми та змісту діяльності. 
Перш за все, необхідно зрозуміти чи потрібен власне такий 
інституційний інструмент територіальній громаді і чи існують в громаді 
зацікавлені особи чи групи осіб, які будуть доєднуватися до діяльності АМР. 
27 
 
З цією метою першим етапом буде «Дослідження цілей АМР та виявлення 
зацікавлених осіб». Основні кроки, які необхідно здійснити під час даного 
етапу представлено на рис. 1.4. 
 
Етап 1: Визначення цілей Агенції місцевого розвитку та виявлення зацікавлених осіб 
 
 
Крок 1: Формування переліку пріоритетів; визначення напрямів 
Іден тифікація мети діяльності; формулювання цілей 
 
Крок 2: Пошук Оцінка витрат; пошук джерел; формування бюджету 
 коштів 
 
Крок 3: Визначення Дослідження середовища; визначення потенційних груп 
зац ікавлених осіб 
 
Крок 4: Підготовчі Інформування громади 
 кроки 
 
Крок 5: Визначення кількості; узгодження попереднього списку; 
Фо рмування груп проведення переговорів; затвердження регламенту роботи; 
зацікавлених осіб проведення роботи в групах 
 
 Крок 6: Обговорення сучасного стану; формування бачення 
Формування майбутнього; визначення стратегічних цілей АМР 
 бачення 
 
Крок 7: Формування переліку обов’язків; ведення пошуку кандидатів; 
П ризначення підписання контракту 
координатора 
 
Рисунок 1.4 – Основні кроку етапу 1 «Визначення цілей Агенції 
місцевого розвитку та виявлення зацікавлених осіб» 
Джерело: [50] 
 
Створення Агенції місцевого розвитку починається з ініціативи 
активістів, до яких можуть входити як представники органів влади та/або 
місцевого самоврядування, так і представники організацій громадянського 
суспільства, бізнесу та населення. Треба зрозуміти цілі, завдання та в цілому 
доцільність створення інституції такого типу у відповідній територіальній 
28 
 
громаді. А також провести широкі консультації з громадськістю, щоб 
визначити чи буде організація підтримуватися різними зацікавленими 
сторонами. 
Наступним етапом створення Агенції місцевого розвитку є вибір 
відповідної і більш ефективної юридичної форми. Від цього буде залежати 
можливість та швидкість прийняття рішень, доступ джерел фінансування, в 
тому числі альтернативних, рівень довіри зацікавлених осіб тощо.  
Існує багато прикладів ефективних інституцій місцевого розвитку у 
формі громадських організацій, громадських спілок, благодійних фондів, 
комунальних установ, комунальних підприємств та комунальних закладів 
тощо, які мають статус неприбуткових установ. Кожна з цих форм має свої 
переваги та недоліки [46].  
Загальні вимоги до вибору юридичної форми для АМР [50]: 
1. Визначення оптимальної для АМР організаційно-правової форми 
залежить від цілей і завдань, які покладаються на цю Агенцію.  
2. Агенція може існувати як підприємницька (прибуткова), так і 
непідприємницька (неприбуткова) юридична особа.  
3. Важливим елементом успішності діяльності Агенції є її відкритість, 
прогнозованість керівництва, доступ до спостереження за його діяльністю.  
4. Агенція повинна мати певний мінімум гарантованого фінансування з 
боку засновників (донорів, бюджету) і мати можливості для нарощування 
своєї платоспроможності шляхом надання оплачуваних послуг клієнтам.  
Наприклад, прибутковим структурам або установам, засновниками яких 
є органи державної влади та місцевого самоврядування, буде досить важко 
залучати грантові кошти міжнародних організацій, але буде забезпечена певна 
фінансова сталість. Якщо організація буде у формі благодійного фонду або 
громадської організації, у неї буде відсутнє постійне джерело фінансування, 
хоча б на покриття операційних витрат, а основна діяльність буде залежати від 
отримання грантових коштів.   
29 
 
З одного боку, для АМР важлива постійна і системна взаємодія з 
органом місцевого самоврядування, по-друге, максимальна відкритість, по-
третє, незалежність. В зв’язку з цим, рекомендується використовувати 
організаційно-правову форму «установа», яка може бути заснована  органом 
місцевого самоврядування та іншими зацікавленими суб’єктами економіки 
громади, а функціонує вона як самостійний суб’єкт (Цивільний кодекс 
України, ст. 83: «установою є організація, створена однією або кількома 
особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом 
об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної 
засновниками, за рахунок цього майна»). Співзасновниками АМЕР можуть 
бути сільські, селищні, міські, районні ради, місцеві асоціації підприємців, 
заклади освіти (зокрема вищої та професійної (професійно-технічної), наукові 
установи, профільні громадські об’єднання, статутна діяльність яких 
спрямована на місцевий розвиток громади / громад, району [46]. 
На рис.1.5 представлені основні кроки щодо виконання другого етапу 
створення Агенції місцевого розвитку «Вибір організаційно-правової форми 
та реєстрація АМР». 
 Етап 2: Вибір організаційно-правової форми та реєстрація АМР 
 
Крок  1: Подання ініціативи, та на основі її розгляду, прийняття рішення виконавчого 
комітету місцевої ради про доцільність створення комунальної установи АМР 
 
Крок 2: Прийняття рішення/ухвали на сесії місцевої ради про утворення комунальної 
устан ови АМР та затвердження її статуту 
 
Крок 3: Здійснення виконавчим комітетом місцевої ради організаційно-правових заходів 
щодо  утворення комунальної установи АМР (підготовка проєктів документів щодо 
створення АМР) 
 
РоКзрвиотко 4к: м Парлогвое дбеізнннеяс уу тсат апнідопврчииєхм нзбиоцртвіва вА тМерРи тоар піаілдьпниисха нгрноям уасдтаахн овчого акту (заснування 
АМР, затвердження положення про АМР, призначення складу наглядової ради 
 
Крок 5: Державна реєстрація АМР  
Рисунок 1.5 – Основні кроку етапу 2 «Вибір організаційно-правової 
форми та реєстрація АМР» [46] 
30 
 
Надалі перед АМР стоїть завдання ефективного виконання своїх 
статутних цілей та забезпечення своєї сталості, для чого необхідна 
кваліфікована робоча сила, достатні фінансові ресурси, підтримка засновників 
та зацікавлених осіб, висока довіра та гарна репутація, присутність в 
інформаційному полі.  
Отже, для ефективного розвитку територіальної громади, в першу чергу, 
необхідно створити відповідну інституцію, однією з яких може бути Агенція 
економічного (місцевого) розвитку, яка повинна стати своєрідним хабом для 
концентрації ідей, людей, фінансових та матеріальних ресурсів. 
 
Висновки до розділу 1 
 
Історичний поступ соціально-економічного розвитку суспільства 
призвів до трансформаційних змін у розумінні сутності та особливостей 
місцевого економічного розвитку, і на сьогодні економічний розвиток 
територіальної громади розглядається не тільки, як необхідність розвитку 
бізнесу та економіки, але й одночасно стосується як екологічної та і соціальної 
сфери. В зв’язку з цим виникла значна кількість концепцій місцевого 
економічного розвитку, кожна з яких має своє «раціональне зерно», і саме 
поєднання основних елементів даних концепцій надає цілісне уявлення про 
економічний розвиток територіальної громади. 
Економічний розвиток будь-якої територіальної громади повинен 
будуватися на партнерських відносинах та спільній взаємодії в напряму 
вирішення основних проблем широкого кола зацікавлених осіб, таких як 
органи влади та місцевого самоврядування, бізнес, організації громадянського 
суспільства, населення, в тому числі і вразливі та маргіналізовані верстви, 
представники наукової, дослідницької та освітньої сфери, а також засоби 
масової інформації. Кожен з наведених партнерів відіграє свою важливу роль 
у розвитку територіальної громади.  
31 
 
Сформульоване наступне визначення економічного розвитку 
територіальної громади: «Економічний розвиток територіальної громади 
(місцевий економічний розвиток) – це комплексний та цілеспрямований 
процес підвищення рівня та якості життя населення територіальної громади 
шляхом ефективного використання місцевих ресурсів та розвитку потенціалу 
територіальної громади на принципах демократичного управління, участі, 
партнерства, сталості, розвитку «знизу»». 
Для ефективного запуску механізмів з розвитку територіальної громади 
необхідно створити відповідну інституційну базу з цією метою. Як показує 
досвід існує значна кількість таких інституцій, які спеціалізуються на різних 
напрямках: підтримка розвитку підприємництва, фінансові інституції, освітні, 
консалтингові, інформаційні послуги, екологічні організації та інші. В той же 
час, доцільно створити таку інституцію, яка б по можливості створити таку 
інституцію, яка б відповідала не за розвиток якогось одного напрямку 
(соціального, економічного, екологічного тощо), а за розвиток територіальної 
громади в цілому. До таких інституцій відносяться Агенції (місцевого) 
економічного розвитку, які повинні бути хабом для концентрації ідей, людей, 
фінансових та матеріальних ресурсів задля вирішення проблем територіальної 
громади. 
  
32 
 
РОЗДІЛ 2 
ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕХАНІЗМІВ ЕКОНОМІЧНОГО 
РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ 
 
 
2.1  Огляд основних механізмів та інструментів економічного 
розвитку територіальної громади 
 
Зрозуміло, що для забезпечення економічного розвитку будь-якої 
територіальної громади, в першу чергу, необхідна достатня кількість 
фінансових ресурсів. В сучасних умовах належне фінансування лише за 
рахунок бюджетних коштів забезпечити неможливо, не дивлячись на те, що 
реформа децентралізації зробила можливим значно збільшити надходження 
до місцевих бюджетів. На рис.2.1 представлена динаміка показників 
бюджетної децентралізації  
 
Рисунок 2.1  –  Динаміка макропоказників бюджетної децентралізації 
протягом 2014–2020 років, млрд грн 
Джерело: [31]  
33 
 
Для забезпечення економічного розвитку громади треба шукати і 
застосовувати комплекс фінансових механізмів та інструментів, основні з яких 
представлено на рис. 2.2. 
 
Механізми та інструменти фінансування 
 
місцевого економічного розвитку 
 
 
БЮДЖЕТНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ КРЕДИТНІ ГРАНТОВІ 
Цільові  субвенції Державно-приватне Місцеві облігації Міжнародна 
Місцеві цільові партнерство Місцеві гарантії технічна допомога 
програм и Інвестиційні Банківські кредити Грантові програми 
Податкове проєкти  Кредити МФО Корпоративна 
стимулю вання Лізинг Револьверний фонд соціальна 
Муніципальне Краудфандинг відповідальність 
 
замовлення 
Співроб ітництво 
територіальних 
громад  
Рисунок 2.2 – Механізми та інструменти фінансування місцевого 
економічного розвитку 
Джерело: [6] 
 
В практиці з огляду на законодавчі обмеження, а також відсутності 
відповідних кадрів, знань, умінь та досвіду, місцеві органи влади, як правило, 
використовують бюджетні механізми, хоча вони є обмеженими. Як раз в цьому 
випадку і виникає необхідність до пошуку і залучення фінансових ресурсів із 
інших зовнішніх джерел долучати спеціальні інституції, такі як Агенції 
місцевого економічного розвитку. 
Використання бюджетних ресурсів передбачає такі механізми та 
інструменти: 
− Місцеві цільові програми. Їх особливістю є те, що міські цільові 
програми дають змогу не тільки планувати відповідні видатки місцевих 
бюджетів, а й залучати додаткове фінансування з державного чи обласного 
бюджетів, кошти підприємств та інші кошти. 
34 
 
− Регіональні угоди щодо соціально-економічного розвитку –  один 
з інструментів реалізації державної політики у сфері регіонального та 
місцевого розвитку в багатьох країнах, зокрема у Франції, Польщі та ін., 
оскільки дає змогу скоординувати зусилля та сконцентрувати ресурси 
бюджетів різних рівнів (від державного до місцевих) для вирішення 
конкретних питань місцевого розвитку.  
− Співробітництво об’єднаних територіальних громад –  механізм 
місцевого розвитку та його фінансування, який ґрунтується на співпраці між 
територіальними громадами, спрямованій на забезпечення їхнього сталого 
розвитку завдяки об’єднанню ресурсів різних ОТГ. Він дає змогу об’єднувати 
зусилля різних суб’єктів місцевого самоврядування для розв’язання проблем 
місцевого розвитку, що виходять за межі повноважень і спроможностей 
окремої громади. Міжмуніципальне співробітництво може бути реалізоване в 
різних формах: у вигляді угод про співпрацю між містами чи територіями, 
через створення спільного координаційного органу або комунального 
підприємства. 
− Податкове стимулювання — інструмент надання переваг окремим 
платникам податків, включно з можливістю не сплачувати податки або 
сплачувати їх у меншому розмірі, ніж це передбачено податковим 
законодавством за звичайних умов, передусім задля отримання більшої віддачі 
в майбутньому, наприклад від упровадження інновацій чи інших вигід 
місцевого економічного розвитку. 
− Муніципальне замовлення – механізм формування на договірній 
(контрактній) основі складу й обсягів певних товарів (робіт, послуг), 
придбання яких здійснюють за бюджетні кошти та які необхідні для потреб 
муніципалітету, а також укладання контрактів на їх постачання (закупівлю) із 
суб’єктами господарювання, незалежно від їхньої форми власності. Через 
муніципальне замовлення має пройти вся продукція, закуповувана для 
35 
 
муніципальних потреб, і всі бюджетні муніципальні послуги, надавані як 
муніципальними, так і інакшими виконавцями [7]. 
Інвестиційні ресурси необхідні, в першу чергу, для розвитку 
інфраструктури територіальної громади, тобто фінансування досить 
дороговартісних проєктів. Світова практика напрацювала значну кількість 
механізмів та інструментів для можливості залучення масштабних інвестицій 
у інфраструктурні проєкти, але не дивлячись на позитивні моменти, ці 
інструменти є досить складними і потребують залучення 
висококваліфікованих спеціалістів з різних сфер. Крім того, ці проєкти можуть 
мати скоріше соціальне значення, і не бути високоприбутковими, що 
ускладнює залучення інвесторів, для яких на першому місці йде прибутки, а 
не досягнення соціальних цілей.  
Отже, інвестиційні ресурси можна залучити за допомогою наступних 
механізмів та інструментів: 
− Державно-приватне партнерство –  співробітництво між органами 
влади, зокрема й муніципального рівня, і підприємствами приватного сектору 
з метою генерування ресурсів для реалізації інфраструктурних проєктів. 
Ознаками публічно-приватного партнерства є розподіл видатків, ризиків і 
майбутніх прибутків між публічним і приватним учасниками партнерства. 
Застосування цього механізму дає змогу органам влади забезпечувати потреби 
економічного розвитку за інвестиційні кошти, не втрачаючи впливу на об’єкти 
інфраструктури та контролю за ними. 
− Лізинг — інструмент інвестування власних чи залучених 
фінансових коштів і майнових відносин, що виникають у разі передання 
предмета лізингу (рухомого й нерухомого майна) у тимчасове користування 
на підставі його придбання та здавання в довгострокову оренду. 
− Компенсації впливу — механізми, що дають змогу синхронізувати 
темпи розвитку муніципальної інфраструктури з динамікою житлової та 
комерційної забудови, а також компенсувати негативний вплив зовнішніх 
чинників, наприклад промислового забруднення довкілля, на місцевий 
36 
 
розвиток. Використання цього механізму передбачає зобов’язання 
забудовників чи підприємців компенсувати негативний вплив нової забудови 
чи підприємства на рівень завантаженості міської інфраструктури (пайова 
участь) чи стан довкілля (відшкодування збитків і втрат, зокрема щодо земель 
сільськогосподарського чи лісогосподарського землекористування). Таку 
компенсацію можуть здійснювати у вигляді відрахувань до бюджету міста –  
як це передбачено українським законодавством, або в негрошовому вигляді – 
т як це можливо в більшості розвинутих країн. Наприклад, під час будівництва 
нового житлового масиву місцева влада може зобов’язати забудовника 
спорудити також комерційний центр, школу чи лікарню.  
− Місцеве інвестування в ініціативи МЕР – мешканці громади зі 
своїми заощадженнями стають головними вкладниками в інвестиційні 
проєкти, реалізовувані на території громади. Такими місцевими інвестиціями 
керують переважно самі громадяни за посередництва широкого кола місцевих 
інституцій розвитку, що здійснюють мобілізацію місцевого капіталу для 
досягнення цілей, орієнтованих на громаду. 
− Проєктне фінансування розглядається як фінансування 
інвестиційних проєктів, що характеризується особливим способом 
забезпечення поворотності вкладень, в основі якого лежать інвестиційні 
характеристики самого проєкту й ті доходи й вигоди, які отримає інвестор і 
територіальна громада в майбутньому [8]. 
Залучення кредитних ресурсів дозволяє вирішити проблему 
обмеженості бюджетних ресурсів. Зарубіжний досвід свідчить, що існує низка 
кредитних та позикових механізмів, які надаються для відкриття малого та 
середнього бізнесу, та інших розвиткових проєктів. Зрозуміло, що в цьому 
випадку необхідно мати розвинутий ринок кредитних послуг і тісну співпрацю 
місцевих органів влади з фінансовими і банківськими установами. 
До основних кредитних механізмів відносять наступні: 
− Облігаційні позики — передбачають розміщення органами 
місцевого самоврядування облігацій внутрішньої чи зовнішньої позики на 
37 
 
фондовому ринку [9]. Треба зазначити, що даний інструмент є досить 
поширеним в зарубіжних країнах, але в Україні застосовувався декілька разів, 
більшість спроб з яких були невдалими. Застосування даного інструменту 
потребує розвитку нормативно-законодавчої бази та підвищення рівня доходів 
населення територіальних громад. 
− Банківські кредити — надання комерційними банками коштів у 
тимчасове використання територіальної громади в обмін на його зобов’язання 
повернути заборговану суму, а також сплатити проценти та інші збори із такої 
суми. Принципами банківських кредитів можуть бути забезпеченість 
(зобовʼязання територіальної громади забезпечуються гарантією, заставою, 
порукою або іншими засобами) і цільовий характер використання (кошти 
надають на виконання певних робіт, фінансування певного проєкту тощо) [9]. 
− Кредити міжнародних фінансових організацій (МФО), які 
надаються з метою вирішення певних соціально-економічних проблем. МФО 
можуть надавати кредити та гранти органам регіонального управління чи 
місцевого самоврядування або суб’єктам публічного чи приватного секторів 
економіки. МФО також надають технічну та консультативну допомогу своїм 
позичальникам і проводять великі дослідження з питань розвитку [9]. 
− Місцеві гарантії – зобов’язання муніципалітету щодо забезпечення 
виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання (частіше 
комунального сектору економіки, але можуть бути і приватного сектору), що 
реалізують інвестиційні проєкти [9]. 
− Револьверний фонд — це переважно програми, які фінансують за 
кошти кредитів малим підприємствам зазвичай для створення робочих місць. 
Повернені кредитні кошти потім використовують для видачі наступних 
кредитів. Револьверний фонд є одним із найбільш гнучких інструментів 
фінансування розвитку, оскільки розміри та призначення фонду легко 
адаптуються до місцевих потреб і ресурсів [9]. 
38 
 
− Краудфандинг – спрямований збір добровільних пожертв, 
позикових коштів або інвестицій від широкого кола осіб зазвичай за 
допомогою інтернет-майданчиків для реалізації певних проєктів. Залежно від 
цілі, на досягнення якої збирають кошти, орган місцевого самоврядування 
може використовувати такі види краудфандингу: проєктний краудфандинг – 
спрямований на реалізацію визначеного проєкту або вирішення окремого 
завдання програми; інституційний краудфандинг – збір коштів здійснюється з 
метою постійної підтримки певної інституції, організації чи ініціативи; 
спільнотний краудфандинг – передбачає об’єднання (формальне або 
неформальне) людей як співінвесторів проєкту на одразовій або постійній 
основі. Перевагами для територіальних громад від використання цього 
інструменту місцевого економічного розвитку є: залучення місцевих 
мешканців до управління громадою через участь у фінансуванні проєкту; 
можливість трансформації заощаджень населення в інвестиційні ресурси; 
змога реалізації більшої кількості проєктів, зокрема інноваційних або 
соціально значущих [46]. 
Отже, бачимо, що фінансово-кредитні ресурси можуть стати потужним 
джерелом для економічного розвитку територіальної громади, але вимагає 
побудови тісних партнерських відносин з бізнесом, банківськими та 
кредитними установами, а також населення територіальної громади на основі 
високої довіри один до одного. Лише в цьому випадку сторона, яка виступає 
надавачем фінансових ресурсів, зможе довірити цей ресурс позичальнику 
(органу місцевого самоврядування, підприємцю, населенню). 
Грантові механізми є на сьогодні досить поширеним механізмом для 
залучення коштів у економічний та соціальний розвиток територіальних 
громад. Основною особливістю залучення таких коштів є така, що гранти в 
основному надаються організаціям громадянського суспільства. Тобто, 
громада зможе залучити грантові кошти тільки в тому випадку, якщо в громаді 
створені спеціальні недержавні організації, серед яких можуть бути (на нашу 
думку – це найкращий варіант) і Агенції місцевого розвитку. 
39 
 
До основних грантових механізмів відносять наступні: 
− Міжнародна технічна допомога (МТД) –  ресурси та послуги, які 
відповідно до міжнародних договорів надають донори на безоплатній і 
безповоротній основі з метою підтримки розвитку країни. МТД можна 
залучати у вигляді: майна, перелік якого визначають у програмах і проєктах 
МТД, прав інтелектуальної власності, фінансових ресурсів в іноземній валюті 
або національній валюті, інших ресурсів, не заборонених законодавством.  
− Грантові програми — це сукупність фінансових ресурсів, які 
отримувачам надають безповоротно для реалізації соціального проєкту, 
благодійної програми, проведення наукових досліджень, навчання або ж 
підвищення кваліфікації та інших суспільно корисних цілей із обов’язковим 
етапом звітування щодо їх використання на визначені цілі. Гранти, так само як 
і міжнародна технічна допомога, можуть надавати у вигляді майна, робіт чи 
послуг, а також фінансових ресурсів (проте переважає майно та грошова 
форма). 
− Проєкти корпоративної соціальної відповідальності –  це 
відповідальність корпорацій за прямий та опосередкований вплив на 
економічну, екологічну й соціальну системи, у які вони вбудовані [10]. 
Треба зазначити, що на відміну від зарубіжних країн, в Україні більше 
використовується таке джерело, як грантові кошти, оскільки кредитні ресурси 
залучити досить важко.  
Важливо розуміти, що для ефективного розвитку територіальної 
громади необхідно не зупинятися на якомусь одному джерелі фінансових 
ресурсів, а намагатися їх диверсифікувати. А це можливо зробити тільки у 
випадку наявності відповідних фінансових спеціалістів, а також тісних 
партнерських відносин з усіма зацікавленими особами у місцевому 
економічному розвитку, про яких йшла мова вище. 
Хочемо виділити ще низку важливих механізмів та інструментів, які 
можна використовувати для економічного розвитку територіальної громади. 
40 
 
Один із них – це аутсорсинг, механізм який передбачає залучення 
органами місцевого самоврядування на договірних засадах сторонніх 
організацій для забезпечення виконання ними окремих повноважень ОМС із 
забезпечення життєдіяльності громади [46].  
Треба зазначити, що це досить цікавий механізм, оскільки робить 
можливим залучити до виконання певних робіт і послуг більш кваліфікованих 
спеціалістів, що дозволить підвищити якість і в той же час, може призвести до 
зниження витрат. 
Відповідно до закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 
ОМС можуть на засадах аутсорсингу (через укладання угоди із сторонніми 
організаціями незалежно від форм власності) долучати підприємства, 
установи і організації до: виробництва продукції, виконання робіт та послуг, 
необхідних для територіальної громади; здійснення благоустрою населених 
пунктів громади (проведення озеленення, охорони зелених насаджень і 
водойм, створення місць відпочинку громадян тощо); обслуговування 
населення засобами транспорту і зв’язку; участі у створенні, розвитку та 
реконструкції об’єктів інженерного забезпечення і транспортного 
обслуговування тощо [36]. 
Аутсорсинг активно використовується муніципалітетами в країнах 
Заходу. Його перевагами для органу місцевого самоврядування є: можливість 
скоротити видатки на виконання своїх повноважень, оскільки відбір 
виконавців відбувається через тендерні закупівлі; звільнення від непрямих 
функцій працівників ОМС та комунальних підприємств; залучення «чужого» 
досвіду і доступ до вузько спеціалізованих знань; можливість чіткого 
обумовлення умов угоди (визначення часових меж, відповідальності за 
виконання роботи тощо) [46]. 
Одним із потужних інструментів залучення інвестицій є індустріальні 
парки. Відповідно до Закону України «Про індустріальні парки» 
«індустріальний (промисловий) парк – визначена ініціатором створення 
індустріального парку відповідно до містобудівної документації облаштована 
41 
 
відповідною інфраструктурою територія, в межах якої учасники 
індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері 
переробної промисловості, переробки промислових та/або побутових відходів 
(крім захоронення відходів), а також науково-технічну діяльність, діяльність у 
сфері інформації і електронних комунікацій на умовах, визначених законом та 
договором про здійснення господарської діяльності у межах індустріального 
парку» [34]. 
Одним із наслідків війни є необхідність релокації бізнесу з окупованих 
територій або тих, які знаходяться в безпосередній близькості до лінії бойових 
дій. Створення індустріальних парків на певній території дозволить залучити 
собі такий бізнес. 
Інтерес до індустріальних парків з боку інвесторів обумовлюється тим, 
що передбачено низку пільг для його діяльності. Так, підприємства, 
розташовані в індустріальному парку, отримують податкові та митні пільги 
(звільнення на 10 років від податку на прибуток за умови спрямування 
звільненої від оподаткування частини прибутку на розвиток його діяльності в 
межах ІП; звільнення від ПДВ та мита при імпорті обладнання для 
виробництва без права відчуження цього обладнання впродовж 5 років) [46].  
Також може надаватися така допомога з боку держави: 
− компенсація відсоткової ставки за кредитами на облаштування та 
здійснення господарської діяльності у межах ІП;  
− кошти на безповоротній основі для облаштування ІП та забезпечення 
будівництва об’єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній 
зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних 
комунікацій тощо) необхідних для створення та функціонування ІП;  
− компенсація витрат на підключення та приєднання до інженерно-
транспортних мереж [46]. 
Також, для посилення інвестиційної діяльності в територіальній громаді 
можу бути створено Центр залучення інвестицій, діяльність якої спрямована 
на формування і поширення інформації про інвестиційні можливості і 
42 
 
переваги території, та яка здійснює супровід бізнес-інвестицій у територіальну 
громаду. На відміну від інших інституцій підтримки бізнесу, центри залучення 
інвестицій вузькоспеціалізовані – фокусуються на обмеженому і чітко 
визначеному колі функцій, а саме:  
1) розробці і просуванні інвестиційних проєктів, які можуть бути 
реалізовані в громаді;  
2) цільовому пошуку потенційних інвесторів, їх супроводі у громаді;  
3) надання достовірної та актуальної інформації щодо оптимальних 
інвестиційних можливостей в громаді, консультації щодо ведення бізнесу в 
Україні;  
4) сприяє комунікації інвесторів із ОМС та урядовими агенціями всіх 
рівнів, а також надає підтримку у вирішенні проблем, із якими інвестори 
можуть зіткнутися [46]. 
Ще цікавою можливістю для розвитку бізнесу, особливо сільських 
громад є створення кооперативів різних типів. Кооператив – це юридична 
особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно 
об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої 
діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних й інших потреб 
на засадах самоврядування [35]. 
В Україні існують такі типи кооперативів:  
− виробничий – кооператив, утворений внаслідок об’єднання 
фізичних осіб для ведення спільної виробничої або іншої господарської 
діяльності на засадах обов’язкової трудової участі з метою одержання 
прибутку;  
− обслуговуючий – кооператив, утворений внаслідок об’єднання 
фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг членам кооперативу та 
іншим особам (в обсягах, які не перевищують 20% загального обороту) для 
провадження їх господарської діяльності; 
−  споживчий – кооператив, утворений шляхом об’єднання фізичних 
та/або юридичних осіб з метою організації торговельного обслуговування, 
43 
 
заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції 
і надання інших послуг для задоволення споживчих потреб членів [35]; 
− сільськогосподарські кооперативи - юридична особа, утворена 
фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками 
сільськогосподарської продукції і добровільно об’єдналися на основі членства 
та на засадах самоврядування для провадження спільної господарської та 
іншої діяльності з метою задоволення економічних, соціальних та інших 
потреб [37]. 
Перевагами для територіальних громад від використання даного 
механізму місцевого економічного розвитку є: 
− зниження витрат малих місцевих товаровиробників та збільшення 
можливостей виробництва та збуту продукції через об’єднання виробничих 
ресурсів та колективний територіально орієнтований маркетинг;  
− порівняно кращий доступ до фінансових ресурсів, ніж в малих 
товаровиробників;  
− гуртування мешканців громади та малих підприємців; 
− створення нових робочих місць;  
− налагодження взаємодії між органом місцевого самоврядування, 
населенням і бізнесом, розбудова довіри між ними;  
− розвиток місцевого бізнес-середовища та підвищення культури 
ведення бізнесу;  
− збільшення надходжень до місцевого бюджету [46]. 
Для підтримки суб’єктів малого та середнього бізнесу можна 
створювати так звані бізнес-інкубатори, які на ранніх стадіях діяльності 
бізнесу на певних умовах на визначений час можуть надавати підприємцям 
спеціально обладнані приміщення або інше майно, надавати консультаційні, 
бухгалтерські, юридичні та інші послуги. 
Отже, вище наведено неповний перелік тих механізмів та інструментів, 
які територіальна громада можу впроваджувати для свого економічного та 
44 
 
соціального розвитку. Зрозуміло, що вибір того чи іншого механізмуповинен 
бути обґрунтований належним чином, необхідно вивчити законодавчі 
можливості, досвід його застосування, всі особливості та умови, а також 
прорахувати ефективність його впровадження.   
 
2.2  Особливості розробки та впровадження місцевих програм 
підтримка місцевого бізнесу та стимулювання підприємництва 
 
Як зазначалося вище, одним із важливих напрямів економічного 
розвитку територіальної громади – це розвиток бізнесу, в тому числі 
середнього і малого. В зв’язку з цим, одним із завдань органів місцевої влади 
є підтримка та стимулювання місцевого бізнесу. Фінансова підтримка на 
розвиток місцевого бізнесу та стимулювання підприємництва надається в 
рамках місцевої цільової бюджетної програми розвитку малого та середнього 
підприємництва, що затверджується сесією місцевої ради [25]. Існують два 
основних шляхи надання такої фінансової підтримки (рис.2.3). 
 
 Підтримка розвитку місцевого 
бізнесу 
 
 
Напряму виконавчим органом Опосередковано через місцевий 
 місцевої ради фонд підприємництва 
 
Безповоротний механізм Поворотний механізм 
 
 
Рисунок 2.3 – Шляхи надання органом місцевого самоврядування 
фінансової підтримки на розвиток бізнесу 
Джерело: [25]  
Надання підтримки може відбуватися безпосередньо у формі надання 
фінансів та/або надаватися консультаційно-інформаційна підтримка бізнесу. 
45 
 
Зрозуміло, що оскільки мова йде про використання бюджетних коштів, 
то необхідно прописати чіткі умови надання фінансової підтримки, зокрема: 
− форму фінансової підтримки (повортна чи безповоротна); 
− об’єкти підтримки; 
− обсяги підтримки; 
− умови повернення, якщо допомога поворотна; 
− підстави надання підтримки тощо. 
Крім цього, надання підтримки повинно відбуватися на конкурсній 
основі з ретельною перевіркою дотримання потенційним бенефіціаром вимог 
і критеріїв. Умови та порядок проведення конкурсу повинні відповідати 
законодавчій базі, бути зрозумілими, доступними та прозорими. 
Процес розробки програми з надання фінансової підтримки на розвиток 
місцевого бізнесу та підприємництва включає такі етапи (рис. 2.4). 
 
1. Визначення розробника програми, який відповідатиме за забезпечення 
 
незалежної підготовки проєкту програми (рекомендується виконавчий орган 
 місцевої влади, відповідальний за економічний розвиток)  
2.  Створення робочої групи з розробки проєкту програми (5-10 осіб 
 відповідальних у виконавчому органі за економічний розвиток, бюджет та 
фінанси та представників об’єднань підприємців або інших організацій, які 
 займають розвитком громади, наприклад Агенція місцевого економічного 
розвитку) 
 
3.  Опитування місцевого бізнесу (дослідження потреби та очікування місцевого 
бізнесу у фінансовій підтримці) 
 
4.  Проведення засідань робочої групи з розробки проєкту програми (мінімальна 
кількість – 3). Тематика засідань: 1) основні умови надання підтримки; 2) 
 
процедури та умови проведення конкурсу; 3) представлення та погодження 
 фінального варіанту програми 
5.  Передача програми на затвердження 
 
Рисунок 2.4 – Етапи розробки Програми з надання фінансової підтримки 
на розвиток місцевого бізнесу та стимулювання підприємництва 
Джерело: розроблено автором на основі [25]  
46 
 
При затвердженні програми розвитку малого та середнього 
підприємництва обов’язково потрібно враховувати вимоги Закону України 
«Про місцеве самоврядування в Україні» і вимоги Бюджетного кодексу 
України. Основні етапи затвердження програми представлені на рис. 2.5. 
 
1. Підготовка проєкту програми виконавчими органами місцевої ради  
 
 2. Отримання погодження проєкту рішення про затвердження 
 програми у відповідного територіального відділення 
Антимонопольного комітету України 
 
3. Оприлюднення на офіційному вебсайті ОМС проєкту рішення 
 виконавчого комітету/місцевої ради про погодження/затвердження 
 програми не пізніше як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з 
метою прийняття 
 
4. Включення головою до порядку денного виконавчого 
 
комітету/місцевої ради рішення про погодження/затвердження 
 програми 
  5. Погодження програми виконавчим комітетом місцевої ради 
 
6. Підписання головою рішення виконавчого комітету місцевої ради 
 про погодження програми 
 
7. Оприлюднення на офіційному вебсайті органу місцевого 
 самоврядування рішення виконавчого комітету про погодження 
програми не пізніше 5 робочих днів із дня прийняття 
 
 8. Розгляд профільними постійними комісіями місцевої ради проєкту 
програми та підготовка висновків за результатом розгляду 
 
 9. Затвердження програми на пленарному засіданні місцевої ради 
 10. Оприлюднення на офіційному вебсайті органу місцевого 
самоврядування рішення місцевої ради про затвердження програми 
 не пізніше 5 робочих днів із дня прийняття 
 
11. Підписання головою рішення місцевої ради про затвердження 
 програми 
Рисунок 2.5 – Етапи затвердження Програми з надання фінансової 
підтримки на розвиток місцевого бізнесу та стимулювання підприємництва 
Джерело: розроблено автором на основі [25]  
47 
 
Фінансова підтримка може надаватися і опосередковано через місцевий 
фонд підтримки підприємництва, за умови, що він створений в громаді. 
Якщо ні, то перед прийняттям програми підтримки необхідно 
проаналізувати та обґрунтувати доцільність створення такого фонду, а при 
прийнятті позитивного рішення, створити і зареєструвати його як юридичну 
особу відповідно до законодавства України. 
Треба зазначити, що практика фінансової підтримки бізнесу в громадах 
вже існує тривалий час і органи місцевого самоврядування мають затверджені 
програми, якими передбачено механізм надання підтримки.  
В той же час, рекомендується постійно аналізувати ефективність таких 
програм і переглядати умови, форми та види підтримки відповідно до потреб 
бізнесу. В іншому випадку така програма може виявитися не ефективною. 
Крім цього, необхідно вивчати позитивний досвід інших громад і 
впроваджувати ефективні інструменти підтримки. 
Наприклад, в 2019 в Львівські області було запроваджено механізм 
надання ваучерної підтримки бізнесу (безповоротна фінансова допомога для 
суб’єктів господарювання на відшкодування частини вартості робіт і послуг. 
Програмою було передбачено 3 типи ваучерів: 
− маркетингові ваучери розміром до 50 тис. грн;  
− ваучери на консалтингові послуги розміром до 50 тис. грн; 
− інноваційні ваучери розміром до 100 тис. грн [25] 
Було затверджено такі умови: 
1. Співфінансування суб’єктів господарювання для отримання 
ваучера повинне становити не менше 30 % від суми, яку вони отримують у 
рамках Програми.  
2. Впродовж року один суб’єкт господарювання має право отримати 
не більше 1 ваучера.  
3. Право на отримання ваучера мають суб’єкти господарювання, які: 
підпадають під визначення малого згідно з положеннями Господарського 
кодексу; виробляють фізичний продукт і працюють у межах тих видів 
48 
 
діяльності, які згідно з класифікацією видів економічної діяльності не 
підлягають ліцензуванню; зареєстровані на території Львівської області; не 
мають заборгованості з виплати заробітної плати та сплати податків. 
4. Суб’єкти господарювання визначаються за результатами 
конкурсу, який організовує та проводить департамент економічної політики 
Львівської обласної державної адміністрації. 
Процедура від моменту подачі документів на конкурс до моменту 
отримання суб’єктами господарювання ваучера виглядає так:  
1. Суб’єкти господарювання подають у департамент економічної 
політики Львівської ОДА пакет документів для участі в конкурсі: проєкт 
розвитку бізнесу, декларацію доброчесності, довідку про відсутність 
заборгованості, комерційну пропозицію від пре-кваліфікованої компанії, яка 
може надати послуги за рахунок ваучера. 
2. Експертна комісія проводить рейтингове оцінювання проєктів 
розвитку бізнесу та визначає переможців, яким надається право реалізувати 
проєкт. Переможці повинні за власні кошти оплатити повну вартість робіт і 
послуг згідно з комерційною пропозицією. Строк реалізації проєкту — до 2 
місяців.  
3. Після реалізації проєктів суб’єкти господарювання можуть звернутися 
до департаменту економічної політики Львівської ОДА із заявою про 
відшкодування до 70 % коштів і надати документи, що підтверджують 
реалізацію проєкту.  
4. Експертна комісія перевіряє документи на відповідність вимогам 
Програми та приймає рішення щодо можливості відшкодування ваучера. 
Якщо експертна комісія приймає рішення відшкодувати ваучер, департамент 
економічної політики Львівської ОДА укладає договір із суб’єктом 
господарювання про надання безповоротної фінансової допомоги та 
перераховує йому кошти [25].  
Такий вид підтримки стимулює підприємців здійснювати свою 
діяльність відповідно до законодавства, якісно та прозоро [25]. 
49 
 
В сучасних умовах, бачимо за доцільне органам місцевого 
самоврядування звернути увагу на підтримку створення та розвитку 
соціальних підприємств. Повномасштабне вторгнення росії призвело до 
великої кількості, як економічних, так і соціальних проблем, які прийдеться 
вирішувати громадам. Зокрема,  це поява переселенців, збільшення людей з 
інвалідністю, звільнених військовослужбовців та інших вразливих категорій 
населення, яких необхідно буде підтримувати, створювати їм робочі місця, 
заохочувати до підприємницької діяльності тощо. 
Однією з можливостей для громад буде створювати та підтримувати 
розвиток такої форми бізнесу, як соціальне підприємство. Саме така форма 
діяльності має дві мети: з одного боку, працювати як повноцінний бізнес і 
отримувати прибутки, а з іншого боку, виконувати певну соціальну мету. 
Наприклад, підприємство створюється для працевлаштування вразливих 
категорій населення та/або виробляє значущі товари чи надає соціально 
значущі послуги, або реінвестує свої прибутки у певні важливі соціальні 
проєкти. 
Органи місцевого самоврядування можуть:  
− приймати комплексні цільові програми підтримки соціального 
підприємництва;  
− сприяти залученню грантового фінансування на відкриття або 
розвиток соціальних підприємств у громаді;  
− популяризувати культуру соціального підприємництва; проводити 
навчання та консультування соціальних підприємців;  
− використовувати фінансові інструменти у контексті підтримки 
соціального підприємництва у громаді (муніципальне замовлення, 
співфінансування з місцевого бюджету краудфандингових проєктів, 
створення цільового фонду підтримки соціальних чи екологічних стартапів, 
розроблення місцевої грантової програми тощо).  
50 
 
Перевагами для територіальних громад від стимулювання розвитку 
соціального підприємництва є :  
− налагодження взаємодії між органом місцевого самоврядування, 
бізнесом та населенням громади;  
− розвиток місцевого бізнес-середовища і поява нових видів 
соціальних послуг (соціальні підприємці часто займають ті ніші в економіці, 
де звичайний бізнес не працює, оскільки не «бачить» там для себе вигоди);  
− стимулювання зайнятості соціально незахищених верств 
населення та допомога у подоланні проблеми соціальної ізольованості; 
−  розвиток соціального капіталу громади (залучення населення до 
участі у соціальних ініціативах, волонтерства, налагодження взаємовідносин 
із ВПО);  
− зниження навантаження на місцеві бюджети у вирішенні важливої 
для громади соціальної проблеми [46]. 
Отже, при створенні соціальних підприємств вирішується зразу дві 
проблеми для громади: економічна та соціальна складова. Але, враховуючи, 
що цей бізнес вирішує соціальні проблеми, то доцільно сформувати низку 
пільг та стимулів для його функціонування, або фінансової та/або 
консультаційної підтримки в процесі створення та функціонування. Тому 
пропонується в Програмі підтримки розвитку місцевого бізнесу окрему увагу 
приділити саме підтримці розвитку соціального бізнесу. 
 
Висновки до розділу 2 
 
Для забезпечення ефективного розвитку територіальної громади не 
достатньо лише бюджетного фінансування, необхідною умовою розуміти і 
вміти залучати фінансові ресурси з різних джерел. До основних механізмів та 
інструментів фінансування місцевого економічного розвитку відносяться 
наступні: бюджетні (цільові субвенції, місцеві цільові програми, податкове 
стимулювання, муніципальне замовлення, співробітництво територіальних 
51 
 
громад); інвестиційні (державно-приватне партнерство, інвестиційні проєкти, 
лізинг); кредитні (місцеві облігації, місцеві гарантії, банківські кредити, 
кредити МФО, револьверний фонд, краудфандинг); грантові (міжнародна 
технічна допомога, грантові програми, корпоративна соціальна 
відповідальність).  
Для ефективного розвитку територіальної громади необхідно 
диверсифікувати джерела фінансових ресурсів, місцеві органи влади повинні 
задля цього налагоджувати тісні відносини з кредитно-фінансовими 
установами, бізнесом, громадськими організаціями, населенням, підвищувати 
свою репутацію та заробляти кредит довіри, щоб зазначені партнери 
інвестували або позичали свої ресурси для економічного розвитку 
територіальної громади. 
Крім цього доцільно вивчати можливості та досвід застосування таких 
механізмів з розвитку громади, як аутсорсинг, індустріальні парки, центри 
залучення інвестицій, бізнес-інкубатори, кооперативи та інші. 
З метою підтримки місцевого бізнесу та стимулювання підприємництва 
необхідно на місцевому рівні розробляти та реалізувати цільові бюджетні 
програми. Надання такої підтримки може відбуватися безпосередньо у формі 
надання фінансів та/або надаватися консультаційно-інформаційна підтримка 
бізнесу.  Розробка програми повинна базуватися на ретельних дослідженнях 
потреб бізнесу, існуючого досвіду ефективних аналогічних програм, а також 
оцінки їх ефективності і постійного корегування. 
Важливим видом діяльності на найближче майбутнє для територіальних 
громад є створення та розвиток соціальних підприємств, які виконують 
подвійну мету: функціонують задля отримання прибутку та вирішення 
соціальних проблем. Враховуючи ту кількість соціальних проблем, які 
виникли внаслідок війни, зокрема багато людей втратили свої домівки та 
змушені переїхати в іншу місцевість, багато військовослужбовців та цивільних 
людей отримали інвалідність, багато дітей втратили одного чи двох батьків, 
соціальні підприємства – це дієвий механізм створити робочі місця або інші 
види підтримки для таких категорій населення. 
  
52 
 
РОЗДІЛ 3 
БРЕНДИНГ ТЕРИТОРІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОГО 
РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАД 
 
 
В сучасних умовах бренд вважають невід’ємним елементом 
прискореного розвитку території громад, а тому його розробка й створення 
повинні сприяти подальшому посиленню локальної ідентичності населення 
місцевого співтовариства, через активізацію його в житті громади. По суті, 
брендинг територіальної громади є інструментом підвищення привабливості 
території громади, механізмом соціальної взаємодії і механізмом відтворення 
суспільного порядку в громаді [19], а отже і інструментом економічного 
розвитку територіальної громади в тому контексті, в якому ми розглядали це 
поняття в попередніх розділах. 
Саме поняття «брендинг» є досить новим для політичної науки. 
Вважається, що в науковий обіг це поняття ввів С. Анхольт, вживши термін 
«place branding», що і стало поштовхом до виникнення наукових досліджень у 
різних галузях [27], і на сьогодні активно використовується в контексті 
розвитку країни, регіону та територіальної громади. 
На думку С.Анхольта процес брендингу країни – це створення 
сукупності шести показників її сприйняття: своєї туристичної привабливості, 
експортного потенціалу, інвестиційного клімату, системи управління, 
культурно-історичної спадщини та людського ресурсу: 
1. Експорт – імідж продуктів і послуг з кожної країни і ступінь, в якій 
споживачі активно шукають або уникають товарів з кожної країни 
походження. 
2. Управління –  громадська думка про компетентність і справедливості 
національного уряду, а також про його передбачувану прихильність до 
глобальних проблем, таких як мир і безпека, справедливість, бідність і 
навколишнє середовище. 
53 
 
3. Культура і спадщина – глобальне сприйняття спадщини кожної нації і 
визнання її сучасної культури, включаючи кіно, музику, мистецтво, спорт і 
літературу. 
4. Люди – репутація населення щодо компетентності, відкритості і 
дружелюбності, а також інших якостей, таких як терпимість. 
5. Туризм –  рівень інтересу до відвідування країни і залучення 
природних і штучних туристичних визначних пам’яток [2]. 
Ф. Котлер також активно досліджував цю проблематику та навів 
наступні аргументи важливості маркетингу (в тому числі, і його складової - 
брендингу) в розвитку територій: «…в мінливому середовищі і такому, що 
висуває все нові труднощі кожній території потрібен стратегічний 
маркетинговий план, щоб отримати користь з нової конфігурації. Стратегічне 
ринкове планування – це не одноразова спроба впоратися з кризою або 
фінансовою проблемою, а безперервний, довгостроковий процес, необхідний 
для зустрічі із світовим ринком, який постійно розвивається, і пристосування 
до нього. Території, які твердо керуються загальним маркетинговим планом, 
зможуть розробити опорну модель, гнучку і, яка дозволяє уникнути 
скоростиглих і непродуманих рішень» [19]. 
На сьогодні не існує загального визначення брендингу територій. Так, 
наприклад, К. Дінні вважає, що «брендинг – інструмент, що дозволяє 
втримувати й залучати жителів, відвідувачів і інвесторів» [19]. 
О. Біловодська та Н. Гайдабрус зазначають, що: «Територіальний 
брендинг – це найбільш ефективний інструмент позиціювання регіону, процес 
побудови, розвитку та управління брендом, мета якого – створення сильного і 
конкурентоспроможного регіону» [12]. 
О. Євтушенко, М. Суслов. С. Верба роблять висновок, що «Бренд – 
можна визначити, як комплекс уявлень, асоціацій, емоцій, ціннісних 
характеристик про територію, продукт або послугу, що робить його 
унікальним у свідомості споживача» [19]. 
Отже, бренд території по суті – це:  
54 
 
– стереотип, умовний образ (позитивний імідж) території громади, її 
потенціалу сформований у свідомості місцевого населення, а також ймовірних 
інвесторів та споживачів, тобто – це конкурентний ресурс територіальної 
громади у порівнянні з іншими громадами;  
– асоціації і міфи, що укорінені у свідомості населення громади і 
ототожнюють людину з територіальною громадою й людьми, що проживають 
на цій території;  
– культурний контент (історія, культура, символи, ідеологеми), тобто 
символічне маркування значимих для територіальної громади місць, які 
акумулюють його історичну, культурну пам’ять;  
– товар, що відповідає потребам деяких користувачів і становить для них 
якусь додаткову цінність, здатну задовольнити певні психічні потреби й 
спонукати до взаємовідносин з територіальною громадою;  
– нематеріальний актив територіальної громади, як економічного 
суб’єкту;  
– певний знак якості, що «повідомляє», що громада відповідає вказаним 
стандартам [19]. 
Основна мета брендингу — забезпечити інформаційну присутність 
бренду в найрізноманітніших джерелах, упізнаваність його назви в масовій 
свідомості через образи локальних ексклюзивних відмінностей, іміджеві 
характеристики і репутацію, що забезпечують території можливість стати 
силою впливу, транслювати самостійні рішення і збільшувати власні ресурси 
[32, c. 37] 
Бренд створює з усіма групами цільової аудиторії певні відносини, 
формує емоційну прив’язаність і лояльність. Уявлення споживача про ідею та 
цінності бренда території лягають в основу його іміджу. Якщо ці уявлення 
сформовані правильно та підсумковий імідж максимально повно, адекватно й 
позитивно відображає місцевову ідентичність, то можна вважати, що бренд 
території відбувся та успішно спрацював [15]. 
55 
 
До цільових аудиторій брендингу як міста, так і будь-якої іншої 
території відносяться наступні: 
− органи державної влади та місцевого самоврядування, які 
очікують від успішного брендингу території в залежності від цілей бренду: 
підвищення конкурентоспроможності територіальної громади; збільшення 
робочих місць; приплив інвестицій; збільшення кількості туристів; 
підвищення іміджу органів державної влади та місцевого самоврядування; 
підвищення рівня довіри населення територіальної громади; збільшення 
надходжень до місцевого бюджету тощо; 
− жителі, як існуючі так і потенційні, брендинг території для яких 
може призвести до покращення рівня та якості життя; збільшення пропозиції 
на ринку праці; розвитку інфраструктури; почуття гордості за свою 
територіальну громаду; покращення культурної та соціальної сфери; 
підвищення можливостей для професійної самореалізації; 
− туристи різного спрямування (відвідування історичних місць, 
відвідування закладів культури, відпочинок, медичний туризм, освітній 
туризм тощо) очікують задовільнити свої споживацькі потреби, отримати 
товари та послуги високої якості; 
− інвестори та підприємці очікують створення привабливих умов 
для ведення бізнесу, зокрема, прийнятну вартість оренди землі та нерухомості, 
наявність кваліфікованої робочої сили; рівень розвитку інфраструктури та 
інше. 
В таблиці 3.1 наведено успішні приклади брендингу території в світі. 
Отже, наведені очікування від брендингу території відповідають 
розглянутим вище результатам місцевого економічного розвитку 
територіальної громади, що доводить тезу, що бренд є інструментом 
економічного розвитку. 
 
 
56 
 
Таблиця 3.1 – Бренди успішних міст 
Місто Логотип міста Зміни, що відбулися після впровадження бренду 
Нью-Йорк Щорічний обсяг туристичних відвідувань за 20 
років зріс більш ніж у 110 разів, обсяг фінансової 
віддачі від туризму — більш ніж у 70 разів 
 (близько 6 млрд дол. США на рік) 
Амстердам За перші п’ять років чотири рази зросла щорічна 
кількість туристів і розширився спектр 
 туристичних послуг 
Копенгаген Краще місто світу для велосипедистів, другий у 
рейтингу кращих міст світу за рівнем безпеки і 
міст-моделей сталого розвитку, найкраще місто 
 світу для бізнесу.  
Гонконг Один із найкращих туристичних, фінансових 
інноваційних центрів, креативних індустрій та 
освіти світового рівня. Спостерігався серйозний 
перерозподіл потоків: культурний і рекреаційний 
туризм в основному з країн Азії, Океанії та 
 
Австралії; діловий туризм — з Америки, 
Південної і Південно-Східної Європи 
Джерело: [12] 
 
На рисунку 3.1 представлено основні етапи побудови бренду території. 
Брендинг територіальної громади повинен починатися з ретельного 
дослідження сучасного стану території, її поточного іміджу, 
конкурентоспроможності та потенціалу, визначення цілей брендингу що 
дозволить визначити цільову аудиторію (споживачів територіальної громади) 
та зацікавлених осіб у процесі брендингу. 
На цьому етапі можна використовувати різноманітні методи та 
інструменти досліджень: картування територіальної громади, SWOT-аналіз, 
складання історії територіальної громади, різноманітні соціологічні 
опитування тощо.  
Зазначені інструменти дозволять з’ясувати сильні та слабкі сторони 
територіальної громади; зовнішні загрози та можливості для подальшого 
розвитку; провести інвентаризацію наявних ресурсів та проблем, що 
дозволить оцінити потенціал громади; ключові точки для подальшого 
розвитку; виявити ту «родзинку» територіальної громади, на основі якої 
57 
 
можна побудувати свій бренд; виявити основних наявних та потенційних 
споживачів громади тощо. 
 
Підготовчий етап 1. Постановка ц ілей брендингу 
 
2. Дослідження конкурентоспроможності та 
привабливості т ериторії 
3. Аналіз існую чого іміджу 
4. Визначення  цільових аудиторій та їх потреб 
 
5. Визначення зацікавлених сторін та їх інтересів 
 
Етап планування 6. Формування  сутності бренду 
7. Розробка  комунікативної стратегії між 
стейкхолдерами 
 
8. Розробка стр атегічного плану розвитку території 
 
9. Розробка комунікативної стратегії з цільовими 
аудиторіями  
 
Етап реалізації 10. Реалізація плану розвитку бренду 
 
Оцінка 11. Оцінка еф ективності брендингу 
 
12. Внесення коректив 
 
Рисунок 3.1 – Етапи брендингу територіальної громади 
Джерело: [41]  
 
Цей етап є дуже важливим, тому що дозволяє сформувати бачення 
розвитку і на основі досліджень вже безпосередньо розробити стратегію 
розвитку територіальної громади, в тому числі, створити бренд, розробити 
маркетингові та комунікаційні стратегії. 
Вище зазначалося, що важливо знайти саме «родзинку» громади, тобто 
те, що буде суттєво її відрізняти від інших громад і на основі чого можна буде 
58 
 
будувати свою подальшу політику розвитку. Правильне визначення своєї 
ідентичності та відмінності від інших громад є ключовим питання в умовах 
глобалізації та конкуренції. Нижче наведено декілька прикладів того, як 
громади визначили свою особливість і використали її для свого подальшого 
розвитку (табл. 3.2). 
Таблиця 3.2 – Приклади ключових особливостей громади для 
брендингу територіальної громади 
Особливість Характеристика Приклад використання 
Природні об’єкти Місця, оточені Невеликі поселення в Альпах 
мальовничим Лохнеське чудовисько 
ландшафтом, або з яких 
відкриваються красиві 
пейзажі. Також увагу 
може привернути 
унікальне створіння або 
природний об’єкт 
Знакова фігура, Територія розвивається Діяльність А. Гауді у Барселоні 
історичні події через просування У Лондоні частина міста 
фігури, життя якої присвячена Шерлоку Холмсу 
пов’язане з цим містом, Місто Ульм є батьківщиною А. 
або подій, які Ейнштейна. Для нагадування про це 
відбувалися в цьому був побудований науковий парк 
місті поряд з університетом 
У м. Ватерлоо організовані 
екскурсії на тему розгрому армії 
Наполеона 
Інфраструктурне Завдяки Ейфелева вежа в Парижі 
спорудження інфраструктурному Біг Бен у Лондоні 
проекту, місто може Статуя «пісяючого хлопчика» є 
змінити та покращити неофіційною емблемою Брюселя: 
свій імідж 
Визначні події Місто підносить себе як Усе міське середовище побудовано 
місце проведення під проведення Театрального 
певних визначних фестивалю у Единбурзі 
подій, наприклад, Сорочинський ярмарок у с. 
фестивалів, святкувань Сорочинці 
Спеціалізація міст Міста мають вузьку Місто при університеті – 
спеціалізацію у певній Грейфсвальд у Німеччині. 
галузі Впродовж багатьох століть місто і 
університет стали єдиним цілим 
Електронне місто в Індії, біля 
Бангалора, на зразок «кремнієвої 
долини» 
Аукціон квітів в Амстердамі 
Джерело: [12]   
59 
 
 
На наступному етапі можна використовувати результати проведених 
досліджень і безпосередньо займатися плануванням, зокрема формуванням 
сутності бренду, розробкою комунікативної стратегії між стейкхолдерами, 
розробкою стратегічного плану розвитку території та розробкою 
комунікативної стратегії з цільовими аудиторіями. 
В першу чергу, необхідно сформулювати концепцію цільового іміджу 
територіальної громади та її бренда, а також підготувати технічне завдання на 
візуалізацію бренда громади. 
Дизайн бренду територіальної громади складає з наступних елементів: 
− візуальні атрибути: логотип, фірмові кольори, шрифти, графічні 
стандарти та правила застосування бренда; 
− вербальні атрибути: назва, слоган, ключові повідомлення до груп 
цільової аудиторії [15]. 
Треба зазначити, що дизайн бренда території будується саме на 
«родзинках» територіальної громади, на тих речах, з якими асоціюється та чи 
інша територія як у місцевого населення, так і людей, що проживають за 
межами громади. 
На рисунку 3.2 наведено декілька логотипів українських міст. 
 
Рисунок 3.2 – Логотипи українських міст 
Джерело: [26]  
60 
 
Наприклад, у міста Дрогобич слоган «Дрогобич – у нього вся сіль», тому 
що з часів Середньовіччя місто є солеварним центром і в ньому з 1250 року 
працює найстарша в Європі солеварня. В зв’язку з цим в логотипі міста 
застосовується символ солі, а також астролябія Юрія Котемарка – відомого 
вченого родом з Дрогобича [26]. 
Ще одним відомим українським брендом міста є дрогобицька ковбаса. В 
зв’язку з цим, в 2020 році в місті організували фестиваль «Заковбасимо 
Дрогобич», який присвячений історії та виготовленню дрогобицьких ковбасок 
[20]. 
Слоганом Ужгорода є такий: «Ужгород говорить багатьма мовами», в 
зв’язку з чим логотипом є літера У з діакритикою – верхньою позначкою над 
нею.  
На логотипі Львова зображені п’ять веж міста – Вірменської церкви, 
вежі Корнякта, Ратуші, Латинської катедри та церкви Святого Андрія, а 
логотипом є «Львів відкритий для світу» [26]. 
Київ асоціюється з каштанами, які прикрасили його логотип. Чотири 
літери назви міста розміщені на різнокольорових фігурках. Голуба у вигляді 
краплі символізує Дніпро, зелена – каштан. Жовтий купол означає верхівки 
православних храмів, адже саме тут почали хрестити Русь, а червоне серце – 
сучасний розвиток міста, комфортного для життя [26]. 
Сучасна Вінниця позиціонує себе як комфортне місто ідей, яке творить 
щось нове і стимулює до творчості. Логотип міста схожий на історичний герб. 
На ньому схрещені шаблі і жовто-червоні кольори, запозичені з історичного 
герба [26]. 
На цьому етапі також розробляються комунікативні стратегії з 
стейкхолдерами та цільовими  аудиторіями, а також стратегічний план 
розвитку громади, який є одним з основних документів-дороговказів для 
територіальної громади. 
Наступним безпосередньо є етап реалізації стратегії і оцінки результатів. 
Зрозуміло, що оцінити перші результати можна лише через 3-5 років 
61 
 
впровадження стратегії. Наявність значних позитивних результатів будуть 
свідчити про дійсно правильний вибір як цільової аудиторії, так і стратегічних 
напрямів розвитку своєї територіальної громади. 
Окремо хочемо проаналізувати стан розробки та просування бренду 
Черкаської області та міста Черкаси. 
Процес брендингу Черкаської області розпочався з березня 2019 року і 
протягом першого етапу було залучено представників від громади, бізнесу та 
обласної ради для обговорення цього питання  [13]. 
Головною метою брендингу було визначено наступне: змінити 
стереотипи про Черкаську область, створити новий образ. Зробити Черкащину 
цікавою та впізнавано, створити певний імідж, враження про місце в уяві 
туристів та жителів [1]. 
За прогнозами успішний брендинг дозволить збільшити кількість 
туристів в три рази  (до 3,5 мільйона осіб) [14]. 
Протягом серпня-жовтня 2019 року було проведено інформаційну 
компанію про дану ініціативу, з метою залучення населення до формування 
слогану бренду.  
Протягом листопаду 2019 року - 20 січня 2020 року  було отримано 231 
пропозицію і конкурсна комісія відібрали 3 найкращих слогани: 
1. Черкащина – місце сили. 
2. Черкащина – земля переможців. 
3. Черкащина – тут починається Україна [13]. 
З метою остаточного вибору слогана було проведено публічні 
консультації (13.12.2019-19.01.2020) із залученням Інституту Республіка, за 
результатами яких було з’ясовано наступне: 
− 44,05% отримав слоган «Черкащина – місце сили»; 
− 40,87% - «Черкащина – тут починається Україна»; 
− 15,07% - «Черкащина – земля переможців». 
Отже, слоган, який використовується: «Черкащина – місце сили». 
62 
 
Також було розроблено логотип, в основі якого лежить форма прапору 
Богдана Хмельницького, та характер Заголовна буква «Ч» з літописів того 
часу. Таким чином виник символ, який часто зустрічається в різних деталях та 
артефактах регіону (рис. 3.3). 
 
 
 
Рисунок 3.3 – Логотипи бренду Черкаської області 
Джерело: [13]  
 
Ключовими графічними елементами ілюстрацій є хвиля, коло та спіраль. 
Це набір базових елементів з яких складається ілюстрації в поєднанні з бренд-
кольорами. 
На розвиток бренду було розроблено Програму розвитку туризму 
Черкаської області на 2021-2025 роки, метою якої є реалізація заходів та 
проектів необхідних для створення стійких уявлень про регіон та його 
63 
 
позиціонування, збільшення кількості туристів та збільшення надходження від 
туристичного збору [39]. 
В Програмі визначено таких п’ять основних напрямів діяльності задля 
досягнення мети: 
1. Створення туристичної навігації по Черкаській області: 
- аналіз наявної туристичної навігації, визначення переліку місць, де 
необхідне розташування знаків та вказівників, розробка концепції їх дизайну; 
- встановлення дорожніх знаків, вказівників до туристичних 
локацій та на самих об’єктах Черкаської області; 
- встановлення інформаційних Смарт-таблиць, інформаційних 
пілонів та стел на туристичних локаціях та об’єктах Черкаської області; 
- визначення та позначення селфі-рамками найвдаліші фотозони на 
туристичних об’єктах, локаціях та туристичних маршрутах області; 
- першочерговий ремонт під’їзних шляхів області, що ведуть до 
головних туристичних об’єктів та локацій [39]. 
2. Промоція туристичних об’єктів та локацій Черкаської області: 
- створення ексклюзивних туристичних маршрутів, які допоможуть 
розкрити унікальність місця, як для туристів так і для мешканців регіону 
(орієнтовані на різний вік та уподобання, сформовані на короткі, одноденні 
тури та тури вихідного дня); 
- створення рекламно-презентаційних відеороликів; 
- організація та проведення рекламних прес-турів для представників 
туристичних фірм та ЗМІ;  
- організація та проведення щорічного Туристичного Форуму 
Черкащини; 
- наповнення мережі якісними фотографіями з ключових локацій, 
об’єктів регіону та ідеями для відпочинку в області; 
- розміщення на АЗС області інформаційні постери про туристичні 
об'єкти Черкаської області, які знаходиться поруч конкретної АЗС. 
3. Промоція бренду Черкаської області: 
64 
 
- створення унікальної колекції сувенірної продукції з елементами 
айдентики Черкащини; 
- модернізація та просування туристичного сайту області, який 
дозволить спланувати час і декілька туристичних маршрутів в залежності від 
уподобань; 
- розміщення зовнішньої реклами з туристичною айдентикою 
Черкаської області; 
- організація та проведення заходів щодо популяризації бренду 
області, зокрема сприяння в проведенні фестивалів у регіоні; 
- проведення презентацій туристичного потенціалу Черкаської 
області за кордоном та в Україні, участь делегацій області в міжнародних 
заходах (спеціалізованих виставках та презентаціях); 
- створення муралів з елементами айдентики Черкащини; 
- встановлення знаків на в’їздах в Черкаську область з елементами 
айдентики Черкащини; 
- підготовка та подання заявки для отримання патенту на логотип 
області [39]. 
4. Облаштування туристичних локацій: 
− будівництво та реставрація туристичних об’єктів і локацій області, 
зокрема: Національний дендрологічний парк „Софіївка“ Національної 
академії наук України; Державний історико-архітектурний заповідник „Стара 
Умань“; Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний 
заповідник та інші. 
- будівництво ландшафтно-паркового комплексу «Умань. Дружба. 
Єрусалим» в зоні зелених насаджень громадського користування вздовж русла 
річки Уманки, м. Умань Черкаської області; 
- створення Арт-інсталяції на туристичних об’єктах та локаціях 
регіонe [39]. 
5. Розвиток туристичних об’єктів, продуктів та мереж:  
65 
 
- організація та проведення засідань робочих та експертних груп з 
розвитку туристичної галузі області; 
- створення регіональної мережі туристичних кластерів у регіоні; 
- організація та проведення семінарів, тренінгів для представників 
туристичного бізнесу, фахівців районних державних адміністрацій, 
територіальних громад, комунальних закладів, установ, підприємств та інших 
організацій; 
- співпраця з навчальними закладами регіону щодо організації 
спільних заходів, ініціатив та проектів у сфері розвитку туристичної галузі 
регіону; 
- організація та проведення «Школи гідів місцями сили» [39]. 
На думку розробників Програми фінансування заходів повинно 
відбуватися за кошти місцевих бюджетів, міжнраодної фінансовї допомоги та 
інших джерел, не заборонених законів. В той же час, фінансування з 
бюджетних коштів передбачено в у межах «відповідних фінансових 
можливостей». Зрозуміло, що в такому випадку фінансування відбувається  за 
остаточним принципом і, як правило, не достатнє для ефективного виконання 
поставлених завдань. Крім цього, на сьогодні значна частка місцевих 
бюджетів спрямована на цілі, пов’язані з усуненям наслідків війни та 
підтримки армії. 
Аналіз звіту про стан виконання Програми розвитку туризму Черкаської 
області на 2021-2025 роки [23] показав, що протягом даного періоду було 
здійснено низку заходів, передбачених даною програмою, зокрема проведено 
низку фестивалів в різних територіальних громадах, створено вказівники та 
інформаційні таблиці, здійснено низку інфраструктурних робіт, проведено 
теристичний форум тощо. 
Зрозуміло, що війна внесла значні корективи в персепктиви розвитку 
Черкаської області, в тому числі і теристичної сфери. Тому необхідно 
переглянути Програму розвитку туристичної сфери і просування бренду 
Черкащини. 
66 
 
Щодо Черкас, то спроба розробити бренд міста відбувалася 3 рази: 1-й 
раз в 2012 році, другий раз в 2013 році і останній раз спроба відбулася в 2021 
році. Так, було створено Робочі групу і сайт, на якому можна було 
ознайомитися із етапами розробки бренду Черкас, новинами всіх етапів 
брендування, приєднатися до складу Робочої групи, запронувати свій варіант 
слогану міста. 
Розробка бренду розпочалася в рамках Програма промоції м. Черкаси на 
2020 – 2024 роки (додаток А). 
Метою Програми було визначено наступне: 
1. Створення бренду та айдентики Черкас для підвищення впізнаваності 
міста та для реклами місцевої продукції. 
2. Формування позитивного іміджу Черкас на карті України та за її 
межами, популяризація та просування сприятливого образу міста для різної 
цільової аудиторії (городяни, нові жителі, туристи, потенційні інвестори 
тощо). 
3. Зміна уявлень про місто, його культурні, історичні, туристичні, 
економічні надбання, популяризація місцевих переваг і, як результат, – 
залучення нових туристів, збільшення інвестицій. 
4. Закріплення образу Черкас як спортивної столиці України, міста, в 
якому комфортно відпочивати родинами та де доступні розважальні події на 
будь-який смак. 
5. Створення конкурентного презентаційного та туристичного продукту 
[38]. 
Також, 25 листопада 2021 року було затверджено Стратегію розвитку 
міста Черкаси до 2032 року [47]. 
Першим стратегічним пріоритетом визначено, що брендом та стилем 
міста Черкас є Дніпро. Тобто, Дніпро вважається потенціальною можливістю 
для розвитку, як за рахунок активізації бізнесу так і туризму. 
Серед низки сильних сторін для розвитку даного пріоритету, наприклад, 
таких як розташування на річці Дніпро, наявність унікальних краєвидів, 
67 
 
наявність 17 км набережної, бази яхтового клубу, соснового бору природнього 
походження площею 28,5 тис.га тощо. 
Але в той же час, виділено низку слабких сторін і проблем, які 
потребують вирішення, щоб визначений бренд можна було надалі простувати: 
− відсутність прокомунікованої ідентифікації, унікальності, бренду 
міста; 
− відсутність туристичного порталу; 
− відсутність туристичної та культурної стратегій; 
− недостатня кількість об’єктів розміщення туристів, доступних для 
різних категорій населення, та просторів для великих подій, конференцій; 
− низька поінформованість туристів про принади Черкас; 
− обмежене транспортне сполучення з іншими великими містам; 
− екологічні виклики з Дніпром: слабка течія Дніпра (низька 
проточність, цвітіння); забрудненість річки викидами та зливами; зниження 
видового складу риби; ускладнений рух суден; один міст через Дніпро; 
−  відсутність упорядкованої набережної;  
− брак тематичних подій, пов‘язаних з брендом міста; 
− застарілий фонд культурних закладів [47]. 
Отже, для втілення пріоритету розвитку міста Черкаси розробники 
стратегії рекомендували наступні цілі: 
1. Розвиток впізнаваності та унікальності міста. Черкаси мають 
сформувати свою чітку і впізнавану ідентичність, яка тісно пов‘язана із темою 
води.  
2. Розвиток культури та туризму.  
3. Розвиток HORECA. Важливою частиною туристичної 
інфраструктури являються заклади 42 харчування та відпочинку [47]. 
 До операційних цілей віднесено наступні (табл.3.3). 
 
 
68 
 
Таблиця 3.3 – Операційні цілі стратегічного напряму «Дніпро – бренд і 
стиль Черкас» 
Операційні цілі Результати досягнення цілей 
1. Створення бренду міста Проведено обговорення, розроблено та затверджено 
та унікальної атмосфери бренд міста. Разом з тим проведено обговорення та 
навколо теми води напрацьовано рекомендації для забудовників та 
підприємців щодо тематики, зовнішнього та 
внутрішнього стилю майбутніх забудов чи вже існуючих 
архітектурних об‘єктів. 
2. Підвищити туристичну Черкаси екологічно чисте місто, що опікується питаннями 
привабливість міста екодизайну середовища. Місто розвиває у комфортну 
туристичну інфраструктуру, здійснює заходи та реалізує 
проекти покращення просторів. Забезпечує інтенсивний 
благоустрій парків та зелених насаджень міста, як 
безперервної мережі зелених зон міста 
3. Підтримка та створення У Черкасах з‘являються нові цікаві туристичні локації та 
нових туристичних та маршрути по ним. Також активно розвиваються гастро 
культурних продуктів. тури, туризм і відпочинок на воді. 
4. Розвиток об’єктів Активно будується набережна Дніпра та ведеться 
туристичної благоустрій центральної частини міста. Створюються та 
інфраструктури, рекреації ремонтуються паркові зони, зелені зони відпочинку. 
та відпочинку. 
Джерело: [47] 
 
Отже, на початку 2022 року розпочалося виконання першої операційної 
цілі і 14 січня відбулося обговорення слогану для міста Черкаси. Початок 
повномасштабного вторгнення призупинив цю діяльність. Розуміючи 
важливість і необхідність формування позитивного іміджу, необхідно 
повернутися до цієї діяльності. В той же час, за півтори роки відбулися значні 
зміни в кількості та складі населення, соціально-економічному становищі 
міста, фінансових можливостях міста. В зв’язку з цим, необхідно переглянути 
та скорегувати профіль міста і провести повторний SWOT-аналіз розвитку 
міста, на основі чого повторно сформулювати пріоритетні напрями розвитку 
територіальної громади 
 
 
 
 
69 
 
Висновки до розділу 3 
 
Одним із дієвих інструментів економічного розвитку територіальної 
громади є її  брендинг, який є найбільш ефективним інструментом 
позиціювання територіальної громади та підвищення її 
конкурентоспроможності за рахунок посилення туристичного потенціалу, 
залучення інвесторів, кваліфікованої робочої сили, покращення 
інфраструктури, розвитку бізнесу тощо, що, свою чергу, призводить до 
підвищення рівня та якості життя територіальної громади.  
Існує значна кількість прикладів брендингу територіальних громад, як 
за кордоном так і в Україні. Досвід реалізації даного інструмента свідчить, що 
це тривалий та трудомісткий процес, який потребує ретельного вивчення 
історії, традицій, існуючого потенціалу та наявних ресурсів певної 
територіальної громади. На основі даної інформації необхідно сформувати 
ключові особливості громади для брендингу, розробити візуальні атрибути 
(логотип, фірмові кольори, шрифти, графічні стандарти та правила 
застосування бренда) та вербальні атрибути (назва, слоган, ключові 
повідомлення до груп цільової аудиторії), розробити стратегію  посування 
бренду або маркетингову стратегію територіальної громади із залученням 
широкого кола зацікавлених осіб (органи влади та місцевого самоврядування, 
бізнес, населення, громадські організації та інші). 
Аналіз процесу створення бренду міста Черкаси показав, що в 2021 році 
в місті було прийнято Стратегію розвитку міста Черкаси, в якій першим 
пріоритетом було визначено необхідність створення та просування бренду 
міста, зокрема брендом і стилем міста Черкаси визначено Дніпро. 
Повномасштабне вторгнення росії призупинило цей процес. При поверненні 
до розробки бренду міста необхідно враховувати, що за час військових дій 
відбулися значні зміни в кількості та складі населення, соціально-
економічному становищі міста, фінансових можливостях міста. В зв’язку з 
цим, необхідно переглянути та скорегувати профіль міста і провести 
повторний SWOT-аналіз розвитку міста, на основі чого повторно 
сформулювати пріоритетні напрями розвитку територіальної громади.  
70 
 
ВИСНОВКИ 
 
З’ясовано, що історичний поступ соціально-економічного розвитку 
суспільства призвів до трансформаційних змін у розумінні сутності та 
особливостей місцевого економічного розвитку, і на сьогодні економічний 
розвиток територіальної громади розглядається не тільки, як необхідність 
розвитку бізнесу та економіки, але й одночасно стосується як екологічної та і 
соціальної сфери. В зв’язку з цим виникла значна кількість концепцій 
місцевого економічного розвитку, кожна з яких має своє «раціональне зерно», 
і саме поєднання основних елементів даних концепцій надає цілісне уявлення 
про економічний розвиток територіальної громади. 
Доведено, що економічний розвиток будь-якої територіальної громади 
повинен будуватися на партнерських відносинах та спільній взаємодії в 
напряму вирішення основних проблем широкого кола зацікавлених осіб, таких 
як органи влади та місцевого самоврядування, бізнес, організації 
громадянського суспільства, населення, в тому числі і вразливі та 
маргіналізовані верстви, представники наукової, дослідницької та освітньої 
сфери, а також засоби масової інформації. Кожен з наведених партнерів 
відіграє свою важливу роль у розвитку територіальної громади.  
Сформульоване наступне визначення економічного розвитку 
територіальної громади: «Економічний розвиток територіальної громади 
(місцевий економічний розвиток) – це комплексний та цілеспрямований 
процес підвищення рівня та якості життя населення територіальної громади 
шляхом ефективного використання місцевих ресурсів та розвитку потенціалу 
територіальної громади на принципах демократичного управління, участі, 
партнерства, сталості, розвитку «знизу»». 
Доведено, що для ефективного запуску механізмів з розвитку 
територіальної громади необхідно створити відповідну інституційну базу з 
цією метою. Як показує досвід існує значна кількість таких інституцій, які 
спеціалізуються на різних напрямках: підтримка розвитку підприємництва, 
71 
 
фінансові інституції, освітні, консалтингові, інформаційні послуги, екологічні 
організації та інші. В той же час, доцільно створити таку інституцію, яка б по 
можливості відповідала не за розвиток якогось одного напрямку (соціального, 
економічного, екологічного тощо), а за розвиток територіальної громади в 
цілому. До таких інституцій відносяться Агенції (місцевого) економічного 
розвитку, які повинні бути хабом для концентрації ідей, людей, фінансових та 
матеріальних ресурсів задля вирішення проблем територіальної громади. 
З’ясовано, що для забезпечення ефективного розвитку територіальної 
громади не достатньо лише бюджетного фінансування, необхідно розуміти і 
вміти залучати фінансові ресурси з різних джерел. До основних механізмів та 
інструментів фінансування місцевого економічного розвитку відносяться 
наступні: бюджетні (цільові субвенції, місцеві цільові програми, податкове 
стимулювання, муніципальне замовлення, співробітництво територіальних 
громад); інвестиційні (державно-приватне партнерство, інвестиційні проєкти, 
лізинг); кредитні (місцеві облігації, місцеві гарантії, банківські кредити, 
кредити МФО, револьверний фонд, краудфандинг); грантові (міжнародна 
технічна допомога, грантові програми, корпоративна соціальна 
відповідальність).  
Доведено, що для ефективного розвитку територіальної громади 
необхідно диверсифікувати джерела фінансових ресурсів, а місцеві органи 
влади повинні задля цього налагоджувати тісні відносини з кредитно-
фінансовими установами, бізнесом, громадськими організаціями, населенням, 
підвищувати свою репутацію та заробляти кредит довіри, щоб зазначені 
партнери інвестували або позичали свої ресурси для економічного розвитку 
територіальної громади. 
З’ясовано, що з метою підтримки місцевого бізнесу та стимулювання 
підприємництва необхідно на місцевому рівні розробляти та реалізувати 
цільові бюджетні програми. Надання такої підтримки може відбуватися 
безпосередньо у формі надання фінансів та/або надаватися консультаційно-
інформаційна підтримка бізнесу.  Розробка програми повинна базуватися на 
ретельних дослідженнях потреб бізнесу, існуючого досвіду ефективних 
72 
 
аналогічних програм, а також оцінки їх ефективності і постійного 
корегування. 
Рекомендовано підтримувати створення та розвиток соціальних 
підприємств, які виконують подвійну мету: функціонують задля отримання 
прибутку та вирішення соціальних проблем. Враховуючи ту кількість 
соціальних проблем, які виникли внаслідок війни, зокрема багато людей 
втратили свої домівки та змушені переїхати в іншу місцевість, багато 
військовослужбовців та цивільних людей отримали інвалідність, багато дітей 
втратили одного чи двох батьків, соціальні підприємства – це дієвий механізм 
створити робочі місця або інші види підтримки для таких категорій населення. 
Запропоновано в Програмі підтримки розвитку місцевого бізнесу окрему 
увагу приділяти саме підтримці розвитку соціального бізнесу. 
Одним із дієвих інструментів економічного розвитку територіальної 
громади є її  брендинг, який є найбільш ефективним інструментом 
позиціювання територіальної громади та підвищення її 
конкурентоспроможності за рахунок посилення туристичного потенціалу, 
залучення інвесторів, кваліфікованої робочої сили, покращення 
інфраструктури, розвитку бізнесу тощо, що, свою чергу, призводить до 
підвищення рівня та якості життя територіальної громади. 
Аналіз процесу створення бренду міста Черкаси показав, що в 2021 році 
в місті було прийнято Стратегію розвитку міста Черкаси, в якій першим 
пріоритетом було визначено необхідність створення та просування бренду 
міста, зокрема брендом і стилем міста Черкаси визначено Дніпро. 
Повномасштабне вторгнення росії призупинило цей процес. При поверненні 
до розробки бренду міста необхідно враховувати, що за час військових дій 
відбулися значні зміни в кількості та складі населення, соціально-
економічному становищі міста, фінансових можливостях міста. В зв’язку з 
цим, необхідно переглянути та скорегувати профіль міста і провести 
повторний SWOT-аналіз розвитку міста, на основі чого повторно 
сформулювати пріоритетні напрями розвитку територіальної громади 
 
  
73 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. #Черкащина_місце_сили: в області презентували відео про брендинг 
регіону. URL : https://ck-oda.gov.ua/novyny-cherkaskoyi-
oblasti/cherkashhina_misce_sili-v-oblasti-prezentuvali-video-pro-brending-
regionu/ 
2. Anholt-Ipsos Nation Brands Index (NBI). URL:  
https://www.ipsos.com/sites/default/files/20-03-60_anholt-ipsos_place-
branding.pdf 
3. NENE О. J. The role of local Economic Development Agencies (LEDAs) 
in supporting local innovation. March. 2015. URL:  
https://core.ac.uk/download/pdf/188773254.pdf 
4. Primer A. Local Economic Development. Developing and Implementing 
Local Economic Development Strategies and Action Plans. World Bank. 
Washington, D. C., 2003. 
5.  Trousdale W. Strategic Planning for Local Economic Development. The 
Manual. Volume I: Concepts & Process. UN-Habitat and Ecoplan International Inc., 
2003. 
6. Балдич Н., Гринчук Н., Ходько Н., Чорній Л., Глібіщук Я. Місцевий 
економічний розвиток: моделі, ресурси та інструменти фінансування. 
Практичний посібник. Частина 1. Проєкт міжнародної технічної допомоги 
«Партнерство для розвитку міст», 2020 рік. 
7. Балдич Н., Гринчук Н., Ходько Н., Чорній Л., Глібіщук Я. Місцевий 
економічний розвиток: моделі, ресурси та інструменти фінансування. 
Практичний посібник. Частина 2. Бюджетні інструменти фінансування МЕР. 
Проєкт міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст», 
2020 рік. 
8. Балдич Н., Гринчук Н., Ходько Н., Чорній Л., Глібіщук Я. Місцевий 
економічний розвиток: моделі, ресурси та інструменти фінансування. 
74 
 
Практичний посібник. Частина 3. Інвестиційні інструменти фінансування 
МЕР. Проєкт міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку 
міст», 2020 рік. 
9. Балдич Н., Гринчук Н., Ходько Н., Чорній Л., Глібіщук Я. Місцевий 
економічний розвиток: моделі, ресурси та інструменти фінансування. 
Практичний посібник. Частина 4. Фінансово-кредитні інструменти 
фінансування МЕР. Проєкт міжнародної технічної допомоги «Партнерство 
для розвитку міст», 2020 рік 
10. Балдич Н., Гринчук Н., Ходько Н., Чорній Л., Глібіщук Я. Місцевий 
економічний розвиток: моделі, ресурси та інструменти фінансування. 
Практичний посібник. Частина 5. Грантові інструменти фінансування МЕР. 
Проєкт міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст», 
2020 рік. 
11. Безпалько О. М. Роль територіальних громад у забезпеченні 
місцевого економічного розвитку: теоретичні засади дослідження. Економiка 
i органiзацiя управлiння. 2019. № 1 (33). URL : https://jeou.donnu.edu.ua/ 
article/view/7072 
12. Біловодська О. А., Гайдабрус Н. В. Теоретико-методичні засади 
створення бренда міста. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2012. № 1. С. 35-
43. 
13. Бренд Черкаської області. Офіційний сайт. URL : https://brand.ck.ua/ 
14. Бренд Черкаської області: про суть, розробників і користь.  URL 
:https://suspilne.media/53783-brend-cerkaskoi-oblasti-pro-sut-rozrobnikiv-i-korist/ 
15. Брендинг і маркетинг територій. У чому секрет найбільш успішних 
міст в Україні? URL : http://pleddg.org.ua/wp-content/uploads/2019/09/ 
Case_Study_PLEDDG_Regional_BrandingMarketing_2019.pdf 
16. Васильченко Г., Парасюк І., Єременко Н. Планування розвитку 
територіальних громад. Навчальний посібник. Київ : Віеней, 2015. 256 с. 
17. Воробей В. Місцевий економічний розвиток у територіальних 
громадах: корисні поради та кращі практики. Посібник для місцевої влади та 
75 
 
бізнесу/ Заг. ред. Б. Келічавий, В. Юрків. URL: https://decentralization.gov.ua 
/uploads/library/file/717/MER_2021_WEB.pdf 
18. Економічний розвиток територій. Агенції місцевого розвитку. URL: 
https://auc.org.ua/sites/default/files/practik/local_economic_development 
_agencies_ua-1.pdf 
19. Євтушенко О. Н., Суслов М. М., Верба С. М. Брендинг території 
громади – механізм формування локальної ідентичності та фактор 
конкурентоспроможності. Public Administration and Regional Development. 
2021. №3. С. 622-649. DOI: 10.34132/pard2021.13.04 
20. Заковбасимо Дрогобич: Цієї суботи відбудеться захід, присвячений 
дрогобицькій ковбасі. URL : https://drohobych-rada.gov.ua/ zakovbasymo-
drogobych-tsiyeyi-suboty-vidbudetsya-zahid-prysvyachenyj-drogobytskij-kovbasi/ 
21. Ільченко Н. В. Еволюція підходів до розвитку територіальної 
громади. Інвестиції: практика та досвід. № 21/2010. URL :  
http://www.investplan.com.ua/pdf/21_2010/30.pdf 
22. Інструментарій місцевого економічного розвитку: теорія, 
методологія, практика. Монографія. / Ковальов А. І., Корольова Т. С., 
Сментина Н. В., Павлова Т. В., Карпов В. А., Фіалковська А. А., Котова І. М.; 
за заг. ред. А. І. Ковальова. Київ: ФОП Гуляєва В. М., 2021. 413 с. 
23. Інформація про стан виконання заходів з розвитку туризму 
Черкаської області на 2021-2025 роки, у 2021 році та 2022. URL : 
https://www.oblradack.gov.ua/files/docs/Zvit_prog/Zvit_5_18_8_19022021_2022.
pdf 
24. Крайник О., Федорчак О. Фінансування розвитку територіальних 
громад в умовах децентралізації. URL:  https://fkd.net.ua/index.php/fkd/article 
/view/3558 
25. Крижанівський В. Надання органами місцевого самоврядування 
фінансової підтримки на розвиток місцевого бізнесу та стимулювання 
підприємництва. Посібник. URL :https://decentralization.gov.ua/uploads/library 
/file/775/DOBRE.pdf Київ-2021 
76 
 
26. Логотипи і слогани міст України: 30 брендів. URL : 
https://ua.igotoworld.com/ua/article/1361_logotipi-i-slogani-mist-ukrajini.htm 
27. Лушагіна Т. В., Супрун А. В. Брендинг території в контексті 
децентралізації в Україні. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/ 
file/viewByFileId/678671.pdf 
28. Методичні рекомендації у сфері місцевого економічного розвитку. 
Встановлення місцевих податків та зборів як вплив на місцевий економічний 
розвиток. Асоціація міст України, 2023. URL:  
https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/848/mer_2023.pdf 
29. Місцевий економічний розвиток – шлях до процвітання громади. 
Посібник з основ теорії і практики МЕР. Проект «Місцевий економічний 
розвиток міст України», 2014. 
30. Місцевий розвиток за участі громади : Монографія у 2 т. Суми : 
Університетська книга, 2013. 
31. Моніторинг реформи місцевого самоврядування та територіальної 
організації влади. URL: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/800 
/10.01.2022.pdf 
32. Нагорняк Т. Брендинг території як предмет міждисциплінарного 
наукового знання. Сучасна українська політика. 2011. № 24. С. 35-42. 
33. Петрик І. В., Горобець К. О., Даценко М. Д. Особливості місцевого 
економічного розвитку об’єднаних територіальних громад. URL: 
http://www.econom.stateandregions.zp.ua/journal/2022/1_2022/8.pdf. 
34. Про індустріальні парки. Закон України. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#Text 
35. Про кооперацію. Закон України від 10.07.2003 № 1087-IV. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text 
36. Про місцеве самоврядування. Закон України 
від 21.05.1997 № 280/97-ВР. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-
%D0%B2%D1%80#Text 
77 
 
37. Про сільськогосподарську кооперацію. Закон України 
від 21.07.2020 № 819-IX. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-
20#Text 
38. Програма промоції м. Черкаси на 2020 – 2024 роки. URL : 
http://rada.ck.ua/golos/files/pdf/781.pdf 
39. Програма розвитку туризму в Черкаській областіна 2021-2025 роки. 
URL : https://www.oblradack.gov.ua/oblasn-programi 
40. Рудик О. А. Соціально-економічний розвиток територіальних 
громад: зарубіжний досвід. Вісник ХДУ Серія Економічні науки. 2019. № 36. 
URL:  https://ej.journal.kspu.edu/index.php/ej/article/view/607 
41. Савченко М. Є. Теоретико-методичні основи управління брендами 
регіонів. Економічний вісник. 2021. №4. URL : https://ev.nmu.org.ua/docs/ 
2021/4/ EV20214_175-182.pdf 
42. Сахно Т. А. Економічне забезпечення діяльності об’єднаних 
територіальних громад. Бізнес Інформ. 2020. №1. C. 135–142. URL: 
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-1-135-142 
43. Сірик З. О. Економічний розвиток і співробітництво територіальних 
громад. Регіональна економіка. 2016. №3. URL : http://re.gov.ua 
/re201603/re201603_034_SirykZO.pdf 
44. Створення агенцій розвитку громад – мода чи конкурентна перевага? 
URL: https://www.stepngo.in.ua/agentsii-rozvytku-v-gromadah/ 
45. Стефанишин Л. С Підвищення самостійності територіальних громад 
як важливий крок до забезпечення сталого місцевого розвитку. Східна Європа: 
економіка, бізнес та управління. 2018. Випуск 4 (15). URL:   
https://chmnu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/07/Stefanishin-L.S..pdf 
46. Сторонянська І., Патицька Х., Дуб А. Місцевий економічний 
розвиток у територіальних громадах антикризові інструменти у воєнний і 
післявоєнний період. Посібник для органів місцевого самоврядування. Львів, 
2022. URL: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/838/LED.pdf 
78 
 
47. Стратегія розвитку міста Черкаси до 2032 року. URL : 
http://chmr.gov.ua/myrada/app/305092.pdf 
48. Струк Н. П., Сюсько С. В. Місцевий економічний розвиток та 
податкове стимулювання: взаємозв’язок та взаємовплив. URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8634 
49. Сушкова О., Осадчий Є. Оцінка впливу малого та середнього бізнесу 
на економічний розвиток та фінансову спроможність територіальних громад 
різних рівнів в Україні. Проблеми і перспективи економіки та управління. 
2021. № 2(26). URL:  http://ppeu.stu.cn.ua/article/view/244130 
50. Як створити життєздатну Агенцію місцевого розвитку. Практичний 
Посібник для українських міст та районів. URL: 
https://regionet.org.ua/files/How_to_establish_sustainable_local_development_age
ncy_UNDP_2013_ua.pdf
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
