Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7859
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorСкорик, Олександ Олександрович-
dc.contributor.authorДеркач, Денис Вікторович-
dc.date.accessioned2026-03-11T19:38:35Z-
dc.date.available2026-03-11T19:38:35Z-
dc.date.issued2022-12-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7859-
dc.description.abstractОб’єкт дослідження: інвестиційна діяльність підприємства. Предмет дослідження: специфічні особливості інвестиційної діяльності підприємств електроенергетичної галузі. Мета дослідження: вивчення специфіки функціонування електроенергетичної галузі, виявлення недоліків інвестиційної діяльності в цій галузі та пошук напрямів їх усунення. Завдання дослідження: дослідити сутність та особливості інвестиційної діяльності підприємства; виявити специфіку інвестиційної діяльності та чинники, які її формують; вивчити та систематизувати методику оцінювання інвестиційної діяльності підприємства; розібратися з поняттям інвестиційного проєкту та з етапами його розробки; проаналізувати основні економічні показники діяльності ПАТ «Черкасиобленерго»; оцінити інвестиційну привабливість ПАТ «Черкасиобленерго»; розробити напрями активізації інвестиційної діяльності в електроенергетичній галузі. Методи дослідження: історичний підхід і діалектичний метод пізнання; комплексний і системний підхід; економіко-правовий підхід; метод ланцюгових підстановок та інтегральний метод, метод групування і порівняльного аналізу та інші види статистичного аналізу; метод логічного аналізу. Наукова новизна отриманих результатів: у даній роботі було запропоновано підприємствам електроенергетичної галузі, на прикладі ПАТ «Черкасиобленерго», реалізувати інвестиційний проєкт по будівництву мережевої сонячної електростанції, що дозволить продавати електроенергію в централізовану мережу паралельно не акумулюючи її, а також підвищить рівень прибутку підприємства та дозволить знизити навантаження на використання традиційних джерел енергії. Також запропоновано нову методику визначення інтегрального показника рівня інвестування підприємства. Одержані результати можуть бути використані підприємствами електроенергетичної галузі.uk_UA
dc.description.abstractОbject of study: investment activity of the enterprise. Subject of study: specific features of investment activity of electricity enterprises. The purpose of study is to study the specifics of the functioning of the electricity industry, to identify deficiencies of investment activity in this field and to find directions of their elimination. The tasks of study: to investigate the essence and features of the investment activity of the enterprise; to identify the specifics of investment activity and the factors that form it; to study and systematize the method of evaluating the investment activity of the enterprise; to deal with the concept of investment project and the stages of its development; to analyze the main economic indicators of the activity of PC "Cherkasyoblenergo"; to evaluate the investment attractiveness of PC "Cherkasyoblenergo"; to develop directions of activation of investment activity in the electricity industry. Research method: historical approach and dialectical method of cognition; complex and systematic approach; economic and legal approach; method of chain substitutions and integral method, method of grouping and comparative analysis and other types of statistical analysis; method of logical analysis. The scientific novelty of the obtained results: this work was offered to the enterprises of the electricity industry, on the example of PC "Cherkasyoblenergo", to implement an investment project for the construction of a network solar power plant, which will allow to sell electricity in the centralized network without accumulating it, and will increase the level load on the use of traditional energy sources. A new method of determining the integral indicator of the level of investment of the enterprise is also proposed. The practical significance of the obtained results is that its results can be used by the electricity industry.uk_UA
dc.subjectінвестиціїuk_UA
dc.subjectінвестиційна діяльністьuk_UA
dc.subjectінвесінвестиційних проєктuk_UA
dc.subjectінвестиційна привабливістьuk_UA
dc.subjectелектроенергетична галузьuk_UA
dc.subjectальтернативні джерела енергіїuk_UA
dc.titleСпецифіка інвестиційної діяльності в електроенергетичній галузі (на матеріалах ПАТ «Черкасиобленерго», м. Черкаси)uk_UA
dc.typeMaster Thesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Деркач Денис.pdf
  Restricted Access
1.86 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
 
на тему: «Специфіка інвестиційної діяльності в 
електроенергетичній галузі (на матеріалах 
ПАТ «Черкасиобленерго», м. Черкаси)» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-21 
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та 
біржова діяльність»    
                                                                             _______________________Деркач Д.В.________________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник         Скорик О.О.    
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _______________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2022 року 
Форма № Н-9.01 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
Факультет економіки та управління 
Кафедра економіки та управління 
Освітній рівень: магістр 
Спеціальність: 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри                                  
економіки та управління 
_______ проф. Манн Р.В. 
«____» ____________ 2022 р. 
З А В Д А Н Н Я 
на кваліфікаційну роботу магістра  
Деркач Денис Вікторович 
(прізвище, ім’я та по батькові) 
1.Тема роботи 
 Специфіка інвестиційної діяльності в електроенергетичній галузі (на 
матеріалах ПАТ «Черкасиобленерго», м. Черкаси  
 
 
керівник роботи   Скорик Олександр Олександрович, к.е.н., доцент 
                              (прізвище, ім’я  по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 22.09.2022 р. № 244/04 
2. Строк подання здобувачем роботи    10.12.2021  
3. Вихідні дані до роботи  Наукові статті, монографії, аналітичні  
дослідження, статистична інформація, законодавчо-нормативна база, проєктні  
та стратегічні документи, форми звітності 
 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити)  
Розділ 1 Теоретичні основи інвестиційної діяльності підприємства 
Розділ 2 Аналіз основних показників діяльності ПАТ «Черасиобленерго» 
Розділ 3 Напрями активізації інвестиційної діяльності в  
електроенергетичній галузі 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) 
Таблиці, схеми, рисунки, діаграми 
 
 
 
 
 
 
6. Консультанти розділів роботи 
 
Розділ Прізвище, ініціали та посада  Підпис, дата 
консультанта завдання видав завдання  
прийняв 
1 Скорик О.О., доцент   
2 Скорик О.О., доцент   
3 Скорик О.О., доцент   
 
7. Дата видачі завдання _______22.09.2022___________________________________ 
 
                               
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Строк виконання 
Назва етапів магістерської роботи Примітки 
з/п етапів роботи 
1.  Підбір літератури, її вивчення і обробка.  
Укладання бібліографії по основним 22.09.2022-30.09.2022 
джерелам 
2.  Укладання плану (змісту) магістерської  
30.09.2022-02.10.2022 
роботи і погодження його з керівником 
3.  Розробка і подання на перевірку першого  
02.10. 2022-10.10.2022 
розділу 
4.  Розробка і подання другого розділу 19.10.2022-05.11.2022  
5.  Розробка і подання третього розділу 06.11.2022-25.11.2022  
6.  Погодження з керівником висновків і  
25.11.2022-27.11.2022 
пропозицій 
7.  Переробка (доопрацювання) магістерської  
роботи у відповідності з зауваженнями і 27.11.2022-05.12.2022 
подання її на кафедру 
8.  Перевірка на плагіат 06.12.2022  
9.  Нормоконтроль, 06.12.2022  
10.  Збір документів (відгук, рецензія) 06.12.2022-15.12.2022  
11.  Подача на підпис до завідувача кафедри 15.12.2022  
12.  Розробка тез доповіді для захисту 15.12.2022-20.12.2022  
 
   
Здобувач вищої освіти                        Деркач Д.В. 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
   
 
Керівник роботи                       Скорик О.О. 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
 
 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота магістра містить 89 сторінок, 16 таблиць, 10 
рисунків, список літератури з 53 найменувань, 4 додатки. 
 
Тема дослідження: Специфіка інвестиційної діяльності в 
електроенергетичній галузі (на матеріалах ПАТ «Черкасиобленерго», 
м. Черкаси). 
Об’єкт дослідження: інвестиційна діяльність підприємства. 
Предмет дослідження: специфічні особливості інвестиційної 
діяльності підприємств електроенергетичної галузі. 
Мета дослідження: вивчення специфіки функціонування 
електроенергетичної галузі, виявлення недоліків інвестиційної діяльності в 
цій галузі та пошук напрямів їх усунення. 
Завдання дослідження: дослідити сутність та особливості 
інвестиційної діяльності підприємства; виявити специфіку інвестиційної 
діяльності та чинники, які її формують; вивчити та систематизувати 
методику оцінювання інвестиційної діяльності підприємства; розібратися з 
поняттям інвестиційного проєкту та з етапами його розробки; проаналізувати 
основні економічні показники діяльності ПАТ «Черкасиобленерго»; оцінити 
інвестиційну привабливість ПАТ «Черкасиобленерго»; розробити напрями 
активізації інвестиційної діяльності в електроенергетичній галузі. 
Методи дослідження: історичний підхід і діалектичний метод 
пізнання; комплексний і системний підхід; економіко-правовий підхід; метод 
ланцюгових підстановок та інтегральний метод, метод групування і 
порівняльного аналізу та інші види статистичного аналізу; метод логічного 
аналізу. 
Наукова новизна отриманих результатів: у даній роботі було 
запропоновано підприємствам електроенергетичної галузі, на прикладі ПАТ 
«Черкасиобленерго», реалізувати інвестиційний проєкт по будівництву 
мережевої сонячної електростанції, що дозволить продавати електроенергію 
в централізовану мережу паралельно не акумулюючи її, а також підвищить 
рівень прибутку підприємства та дозволить знизити навантаження на 
використання традиційних джерел енергії. Також запропоновано нову 
методику визначення інтегрального показника рівня інвестування 
підприємства. 
Одержані результати можуть бути використані підприємствами 
електроенергетичної галузі. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: інвестиції, інвестиційна діяльність, 
інвестиційних проєкт, інвестиційна привабливість, електроенергетична 
галузь, альтернативні джерела енергії. 
ABSTRACT 
 
Master’s thesis contains 93 pages, 16 tables, 10 figures, bibliography of 53 
titles, 4 applications. 
 
Theme of study: Specifics of investment activity in the electric power 
industry (as exemplified PC "Cherkasyoblenergo", Cherkasy) 
Оbject of study: investment activity of the enterprise. 
Subject of study: specific features of investment activity of electricity 
enterprises. 
The purpose of study is to study the specifics of the functioning of the 
electricity industry, to identify deficiencies of investment activity in this field and 
to find directions of their elimination. 
The tasks of study: to investigate the essence and features of the investment 
activity of the enterprise; to identify the specifics of investment activity and the 
factors that form it; to study and systematize the method of evaluating the 
investment activity of the enterprise; to deal with the concept of investment project 
and the stages of its development; to analyze the main economic indicators of the 
activity of PC "Cherkasyoblenergo"; to evaluate the investment attractiveness of 
PC "Cherkasyoblenergo"; to develop directions of activation of investment activity 
in the electricity industry. 
Research method: historical approach and dialectical method of cognition; 
complex and systematic approach; economic and legal approach; method of chain 
substitutions and integral method, method of grouping and comparative analysis 
and other types of statistical analysis; method of logical analysis. 
The scientific novelty of the obtained results: this work was offered to the 
enterprises of the electricity industry, on the example of PC "Cherkasyoblenergo", 
to implement an investment project for the construction of a network solar power 
plant, which will allow to sell electricity in the centralized network without 
accumulating it, and will increase the level load on the use of traditional energy 
sources. A new method of determining the integral indicator of the level of 
investment of the enterprise is also proposed. 
The practical significance of the obtained results is that its results can 
be used by the electricity industry. 
KEYWORDS: investment, investment activity, investment project, 
investment attractiveness, electricity industry, alternative energy sources. 
 
 
 
5 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП  ............................................................................................................. 6 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
ПІДПРИЄМСТВА ................................................................................................ 9 
1.1 Сутність та особливості інвестиційної діяльності ........................................ 9 
1.2 Специфіка інвестиційної діяльності та чинники, які її формують ............ 15 
1.3 Методика оцінювання інвестиційної діяльності підприємства ................. 19 
1.4 Поняття інвестиційного проєкту та етапи його розробки .......................... 25 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ 
ПАТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» ........................................................................ 41 
2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Черкасиобленерго» .... 41 
2.2 Економічний аналіз основних показників діяльності ПАТ 
«Черкасиобленерго»........................................................................................... 48 
2.3 Оцінка інвестиційної привабливості ПАТ «Черкасиобленерго» ............... 56 
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В 
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНІЙ ГАЛУЗІ ................................................................ 67 
3.1 Проблеми використання альтернативних джерела енергії в Україні ........ 67 
3.2 Напрями стимулювання інвестиційної діяльності у розвиток 
альтернативних джерел енергії ......................................................................... 78 
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 82 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 85 
ДОДАТКИ .......................................................................................................... 90 
6 
ВСТУП 
 
Актуальність теми. Інвестиційна діяльність підприємства є 
свідченням рівня економічного розвитку підприємства і дозволяє 
забезпечувати підприємство додатковими джерелами фінансових ресурсів з 
метою розвитку підприємства та впровадження інвестиційних проєктів. 
Питання вибору методів та напрямів інвестування є надзвичайно важливими 
для здійснення ефективного менеджменту на підприємстві. Правильний 
вибір напрямів інвестування сприяє підвищенню показників економічного 
розвитку підприємства та його подальшому зростанню. Ефективне 
управління інвестиційною діяльністю дозволяє запобігати або, принаймні, 
зменшувати вплив дії негативних чинників на діяльність підприємства, а 
також дозволяє запобігати настанню кризових станів. 
Нині особливого значення набуває необхідність активізації 
інвестиційної діяльності в електроенергетичній галузі. Це пов’язано з 
потребою застосування в електроенергетичній галузі технологій 
енергозбереження. Реалізація проєктів по налагодженню процесів 
використання альтернативних джерел енергії потребує значних фінансових 
ресурсів. Саме тому електроенергетична галузь потребує залучення 
зовнішніх інвестицій, а тема кваліфікаційної роботи є актуальною. 
Висвітлення робіт відомих авторів. Проблеми притаманні 
інвестиційній діяльності активно досліджуються вітчизняними та 
зарубіжними вченими-економістами. Поняття і особливості інвестиційної 
діяльності висвітлені у наукових роботах: І. Бланка, Е. Величка, 
С. Гуткевича, Л. Гітмана, М. Джонка, П. Завліна, В. Катасонова, І. Крейдича, 
О. Лахтіонової, Т. Майорової, Д. Норткотта, А. Пересади, В. Савчука, 
І. Фішера, С. Юрія та інших. Специфічні риси інвестиційної діяльності в 
електроенергетичній галузі досліджувалися такі науковці: Р. Безус, П. Бриж, 
В. Джеджула, Г. Курбака, Ю. Лега, В. Нишпал, А. Прокіп, В. Розен, 
7 
В. Руденко, О. Ситник, О. Соловей, Р. Титко, І. Тойменцова, І. Фесенко, 
А. Чернявський, А. Шидловський та інші. 
Незважаючи на значні напрацювання провідних науковців, 
залишається низка проблем щодо інвестиційної діяльності в 
електроенергетичній галузі, що потребує необхідності подальшого 
дослідження обраного напряму. 
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення 
специфіки функціонування електроенергетичної галузі, виявлення недоліків 
інвестиційної діяльності в цій галузі та пошук напрямів їх усунення. 
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 
 дослідити сутність та особливості інвестиційної діяльності 
підприємства; 
 виявити специфіку інвестиційної діяльності та чинники, які її 
формують; 
 вивчити та систематизувати методику оцінювання інвестиційної 
діяльності підприємства; 
 розібратися з поняттям інвестиційного проєкту та з етапами його 
розробки; 
 проаналізувати основні економічні показники діяльності пат 
«черкасиобленерго»; 
 оцінити інвестиційну привабливість ПАТ «Черкасиобленерго»; 
 розробити напрями активізації інвестиційної діяльності в 
електроенергетичній галузі. 
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження 
кваліфікаційної роботи є інвестиційна діяльність підприємства. 
Предметом дослідження є специфічні особливості інвестиційної 
діяльності підприємств електроенергетичної галузі. 
Методи дослідження. При виконанні кваліфікаційної роботи 
застосовувались такі методи дослідження: історичний підхід і діалектичний 
метод пізнання; комплексний і системний підхід; економіко-правовий підхід; 
8 
метод ланцюгових підстановок та інтегральний метод, метод групування і 
порівняльного аналізу та інші види статистичного аналізу; метод логічного 
аналізу. 
Інформаційною базою дослідження були основні форми бухгалтерської 
звідності, а саме: Баланс (Звіт про фінансовий стан) і Звіт про фінансові 
результати (Звіт про сукупний дохід). 
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у даній 
роботі було запропоновано підприємствам електроенергетичної галузі, на 
прикладі ПАТ «Черкасиобленерго», реалізувати інвестиційний проєкт по 
будівництву мережевої сонячної електростанції, що дозволить продавати 
електроенергію в централізовану мережу паралельно не акумулюючи її, а 
також підвищить рівень прибутку підприємства та дозволить знизити 
навантаження на використання традиційних джерел енергії. Також 
запропоновано нову методику визначення інтегрального показника рівня 
інвестування підприємства. 
Апробація результатів роботи. Результати дослідження по тематиці 
кваліфікаційної роботи апробовані на ХХІІІ міжнародній науково-практичній 
конференції «Теорія і практика сучасної економіки», яка відбулася 20 жовтня 
2022 року (м. Черкаси, Черкаський державний технологічний університет). 
Тема доповіді: «Управління інвестиційною діяльністю в електроенергетичній 
галузі». 
Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох 
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг 
роботи 89 сторінок. Робота містить 21 таблицю, 16 рисунків, 6 додатків, 
опрацьовано 53 літературних джерела. 
9 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
1.1 Сутність та особливості інвестиційної діяльності 
 
Ефективна діяльність підприємства передбачає його розвиток та 
супроводжується здійсненням витрат у поточний період, що знаменує 
набуття суб’єктом різних майнових прав, у тому числі – і на інвестиційні 
об’єктів, використання яких дозволяє отримати вигоди у майбутньому як 
економічну, так і у вигляді сильних конкурентних позицій. Процеси, які 
пов’язані із інвестиційними об’єктами відображається поняттям 
«інвестиційна діяльність». 
Категорія «інвестиційна діяльність», як і переважна більшість інших 
економічних категорій, має різне тлумачення залежно від контексту, сфери 
вживання терміну тощо. Нижче у таблиці наведені найбільш влучні й, 
водночас, різноманітні визначення «інвестиційної діяльності» (табл. 1.1). 
Таблиця 1.1 – Різні підходи до визначення терміну 
«інвестиційної діяльності» 
Джерело Тлумачення «інвестиційної діяльності» 
Закон України «Про інвестиційну сукупність практичних дій громадян, 
діяльність» юридичних осіб і держави щодо реалізації 
інвестицій 
Національне положення (стандарт) придбання та реалізація тих необоротних 
бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги активів, а також тих фінансових інвестицій, 
до фінансової звітності»; Положення які не є складовою частиною еквівалентів 
(стандарт) бухгалтерськогоо бліку 4 «Звіт грошових коштів 
про рух грошових коштів» 
Міжнародний стандарт бухгалтерського придбання і продаж довгострокових 
обліку 7 «Звіт про рух грошових коштів» активів, а також інших інвестицій, які не є 
еквівалентами грошових коштів. 
Податковий кодекс України господарські операції, які передбачають 
придбання основних засобів, 
нематеріальних активів, корпоративних 
прав та/або цінних паперів в обмін на 
кошти або майно 
 
10 
Продовження таблиці 1.1 
Дж. Розенберг використання грошей з метою отримання 
більших грошей, отримання доходу або 
досягнення приросту капіталу, або і для 
того, і для іншого 
А. Пересада, А. Ідрисова вкладення капіталу в об’єкти 
підприємницької діяльності з метою 
забезпечення його зростання в  майбутньому 
М. Войнаренко, Л. Бушовська сукупність дій і заходів з розміщення 
коштів (інвестицій) з метою отримання 
зростаючої величини прибутку і досягнення 
позитивного фінансового результату 
підприємства 
П. Доуртмес процес вкладання ресурсів, що 
забезпечують безперервність життє-
діяльності підприємства 
Б. Нкайа, М. Ларка умова забезпечення зростання ефективності 
підприємницької діяльності і фінансової 
стійкості підприємства 
Джерело: Складено автором на основі [6; 12; 15; 16; 17; 19; 27; 29; 31; 33; 39; 49] 
 
Закон України «Про інвестиційну діяльність» недостатньо широко 
висвітлює поняття інвестиційної діяльності, зводячи її визначення до поняття 
«інвестиції», яке у нормативно-правовому акті трактується таким чином: 
«Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що 
вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в 
результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний 
та екологічний ефект» [33]. 
Підсумовуючи усі визначення, наведені у табл. 1.1, можна 
стверджувати, що правове визначення інвестиційної діяльності розглядається 
зі сторони цивільних відносин, які виникають у результаті такої діяльності, а 
за визначеннями Національного положення (стандарту) бухгалтерського 
обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», Положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» та Міжнародного 
стандарту бухгалтерського обліку 7 «Звіт про рух грошових коштів» акцент 
робиться на вкладенні грошових коштів у те, що не є їхнім еквівалентом. 
Провідні ж економісти у своїх визначеннях роблять акцент на економічній 
вигоді такої діяльності, тобто отримання прибутку. Визначення останніх, на 
11 
нашу думку, є більш економічно правильними, оскільки висвітлюють 
інвестиційну діяльність у більш широкому значенні та чітко визначають її 
мету. Саме тому у цій кваліфікаційній роботі інвестиційна діяльність буде 
розглядатися саме зі сторони дій підприємства по забезпеченню свого 
зростання та покращення фінансового стану. 
Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» також 
можна виділити суб’єкти та об’єкти інвестиційної діяльності. 
Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в 
тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні 
папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, 
інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права. 
Суб’єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності 
можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а 
також держави. 
Інвестори – це суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають 
рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та 
інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. 
Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а 
також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. 
Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та 
юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію 
інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора [33]. 
Для інвестиційної діяльності підприємства характерними є такі основні 
особливості, як: 
1. Інвестиційна діяльність є ключовою формою забезпечення 
зростання операційної діяльності підприємства і відносно її цілей та задач 
має підпорядкований характер. Незважаючи на те, що деякі форми інвестицій 
підприємства можуть генерувати на окремих етапах його розвитку, прибуток 
більший, ніж його операційна діяльність, головним стратегічним завданням 
12 
підприємства є розвиток операційної діяльності, забезпечення умов для 
підвищення операційного прибутку. 
2. Форми і методи інвестиційної діяльності значно меншою мірою ніж 
його операційна діяльність залежать від галузевих особливостей 
підприємства. Механізм інвестиційної діяльності практично ідентичний на 
підприємствах будь-якої галузевої приналежності, що визначається тією 
особливістю інвестиційної діяльності, яка відбита в її тісному зв’язку з 
фінансовим ринком (ринком капіталу і ринком грошей), де практично 
відсутня галузева сегментація. У той час операційна діяльність підприємства 
здійснюється переважно в межах конкретних галузевих сегментів товарного 
ринку і має чітко визначені галузеві особливості операційного циклу. 
3. Обсяги інвестиційної діяльності підприємства характеризуються 
суттєвою нерівномірністю по окремих періодах. Циклічність масштабів цієї 
діяльності визначається рядом умов – необхідністю попереднього 
накопичення фінансових засобів (інвестиційних ресурсів) для початку 
реалізації значних інвестиційних проєктів, у сприятливих зовнішніх умовах, 
поступовістю формування внутрішніх умов для суттєвих «інвестиційних 
ривків». 
4. Інвестиційний прибуток підприємства (а також інші форми ефекту 
від інвестицій) у процесі його інвестиційної діяльності формується зазвичай 
зі значним «лагом запізнення». Це означає, що між витратами інвестиційних 
ресурсів і одержанням інвестиційного прибутку проходить, як правило, 
достатньо великий період часу, що визначає довгостроковий характер цих 
витрат. 
5. Інвестиційна діяльність формує особливий самостійний вид 
грошових потоків підприємства, що суттєво розрізняються по окремих 
періодах за своєю спрямованістю. Протягом окремих періодів сума 
від’ємного грошового потоку від інвестицій підприємства може значно 
перевищувати суму позитивного грошового потоку по ній. Крім того, сума 
13 
інвестиційного прибутку по окремих періодах може мати високий рівень 
коливань. 
6. Інвестиційній діяльності підприємства притаманні специфічні види 
ризиків, що об’єднуються поняттям «інвестиційний ризик». Рівень 
інвестиційного ризику, як правило, значно перевищує рівень операційного 
(комерційного) ризику. Це пов’язано з тим, що в процесі інвестиційної 
діяльності ризик втрати капіталу (тобто «катастрофічний ризик») має більшу 
вірогідність виникнення, ніж у процесі операційної діяльності. Механізм 
формування необхідного рівня інвестиційного прибутку знаходиться в 
тісному зв’язку з рівнем ризику по даній інвестиції [1]. 
Після детального ознайомлення із сутністю та змістом інвестиційної 
діяльності підприємства варто розглянути як результати таких операцій 
впливають на один з ключових документів, який супроводжує суб’єкт 
господарювання протягом усього періоду функціонування – фінансову 
звітність підприємства, та як основні показники інвестиційної діяльності 
мають відображатися у формах звіту. 
У відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 
«Звіт про рух грошових коштів» другим розділом форми 2 є «Рух коштів у 
результаті інвестиційної діяльності». 
Основними положеннями стандарту щодо цього розділу є: 
 ̶ рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності 
визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу «Необоротні 
активи» та статті «Поточні фінансові інвестиції» і в розділі «Необоротні 
активи та групи вибуття». 
̶ у статтях «Реалізація фінансових інвестицій», «Реалізація 
необоротних активів», «Реалізація майнових комплексів», «Отримані 
відсотки», «Отримані дивіденди», «Інші надходження» відображають суми 
грошових надходжень від продажу відповідних активів, надходження 
грошових коштів у вигляді відсотків за позики або у вигляді дивідендів та 
інші надходження від інвестиційної діяльності; 
14 
̶ у статтях «Придбання фінансових інвестицій», «Придбання 
необоротних активів», «Придбання майнових комплексів», «Інші платежі» 
показують виплати грошових коштів для придбання відповідних активів або 
інші надходження інвестиційної діяльності; 
̶ у статті «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності» 
відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльності з 
урахуванням руху коштів від надзвичайних подій [4]. 
Оскільки дані фінансової звітності підприємства відображають лише 
фактичні, номінальні числові характеристики інвестиційної діяльності у 
розрізі «доходи-витрати» і не відображає структурних, якісних, часових тощо 
змін в об’єктах інвестування підприємства, для більш глибокого його аналізу 
застосовують інвестиційний аналіз. 
Інвестиційний аналіз – це комплекс методичних і практичних прийомів 
та методів розробки, обґрунтування й оцінки доцільності реалізації 
інвестицій з метою прийняття інвестором ефективного рішення. 
Інвестиційний аналіз складає інформаційну базу для ухвалення 
рішення щодо включення проєкту в інвестиційний портфель, початку його 
інвестування, постійного моніторингу реалізації інвестиційного проєкту. Він 
є складовою процесу управління інвестиціями. 
Методи і прийоми інвестиційного аналізу є засобами для глибокого 
дослідження явищ та процесів в інвестиційній сфері, а також формулювання 
на цій основі висновків і рекомендацій. Предметом інвестиційного аналізу є 
причинно-наслідкові зв’язки економічних процесів і явищ в інвестиційній 
діяльності, а також її соціально-економічна ефективність. 
Об’єктом інвестиційного аналізу є фінансово-господарська діяльність 
підприємств в контексті взаємозв’язку з техніко-організаційними, 
соціальними та іншими умовами інвестиційної діяльності. Суб’єкти 
інвестиційного аналізу – це користувачі аналітичної інформації, що 
безпосередньо або опосередковано зацікавлені в результатах і досягненнях 
інвестиційної діяльності підприємства. Метою інвестиційного аналізу є 
15 
визначення цінності інвестицій, тобто ефекту, результату від їх здійснення, 
який в загальному випадку являє собою різницю між зміною вигід, які 
отримуються від інвестування при реалізації певних інвестиційних проєктів, 
та зміною при цьому загальних обсягів витрат, що здійснюються в межах 
даних проєктів [35]. 
 
 
1.2 Специфіка інвестиційної діяльності та чинники, які її 
формують 
 
На думку ОБСЄ, специфікою інвестиційної діяльності називається 
низка фінансово-економічних передумов, що детермінують можливість та 
ефективність ведення бізнесу в конкретному регіоні чи країні. У більш 
широкому розумінні під цим терміном прийнято розглядати такі фактори: 
політичні, географічні, історичні, культурні, правові, соціально-економічні, 
організаційні, фінансові, динаміку макроекономічних показників, наявність 
чи відсутність природних ресурсів , демографічну ситуацію, рівень розвитку 
законодавчої бази, валютну та фіскальну політику, прозорість та стабільність 
економічної системи. Отже, це чинники, які вітчизняні та іноземні інвестори 
беруть до уваги, приймаючи інвестиційне рішення. 
З точки зору науковців, інвестиційну привабливість держави можна 
визначити факторами як об’єктивного характеру, так і суб’єктивного 
характеру. У найбільш загальному вигляді система визначальних чинників 
містить: 
інституціональні фактори: внутрішня і зовнішня політична 
стабільність; нормативно-законодавча платформа країни та 
загальнодержавна політика щодо залучення інвестицій; прозорість та 
об’єктивність судової системи; стабільність господарського, фінансового і 
податкового права; національний менталітет; ступінь втручання держави в 
16 
економіку; гарантія прав і свобод особи; захищеність прав інтелектуальної 
власності; 
економічні фактори: загальний стан національної економіки; рівень 
відкритості економічної системи та інформаційна відкритість; стабільність 
національної валюти та виваженість фіскальної політики; динаміка росту 
ВВП; характеристика та стан банківської сфери; ринкова та інвестиційна 
інфраструктура; податки і митні тарифи; вартість та кількість робочої сили; 
доступ до засобів виробництва (наявність або відсутність приватизації); 
рівень конкурентоздатності на світових та внутрішніх ринках, стан 
державного боргу та імпортно-експортної активності, членство у 
міжнародних організаціях та угодах [7]. Особливу увагу при оцінці 
економічного потенціалу країни інвестори приділяють політиці органів 
влади, що спрямована для підвищення інвестиційної репутації. А саме: рівень 
і якість співпраці держави з інвесторами (як вітчизняними, так і іноземними), 
відкритість та ставлення до транснаціональних компаній, мотивація 
населення (юридичних та фізичних осіб) до створення фінансово 
привабливих проєктів; 
соціально-психологічні фактори: кількість населення, стан ринку праці 
та міграційних настроїв населення; рівень соціального розвитку суспільства, 
стандарти і умови життя населення, їх купівельна спроможність ; відкритість 
населення до представників інших націй та віросповідань (зрілість чи 
незрілість менталітету); рівень освіченості та кваліфікаційної підготовки 
робочої сили; ступінь політичної активності населення; криміногенна 
ситуація у державі. 
інфраструктурні фактори: вигідність географічного розміщення країни, 
наявність, розгалуженість, доступність та якість системи логістики; ринкових 
інститутів, соціальної та інституційної інфраструктури; медіа ресурсів та 
засобів зв’язку, стан та забезпеченість основних засобів виробництва 
ресурсами; рівень впровадження інноваційних технологій, ступінь легкості 
підключення до джерел енергопостачання; 
17 
політично-правові чинники: рівень корумпованості та бюрократизації 
органів влади; участь у міжнародних конфліктах (військова агресія проти 
інших сторін); стабільність політичної ситуації всередині держави; наявність 
законодавства, що відповідає потребам часу; страхування та гарантування 
вкладів інвесторів, зручність податкової системи та прийнятний рівень 
оподаткування; існування ефективного законодавства, що регулює зовнішні 
фінансово-економічні відносини; прозорість політико-адміністративної та 
судової системи; легкість відкриття та закриття підприємства; отримання 
ліцензій [7]. 
Специфіка інвестиційної політики в Україні, що створюється 
компетентними органами влади, покликана задля досягнення таких 
пріоритетних цілей : 
 ̶ зниження соціальної напруги та досягнення ефективного рівня 
асигнувань на потреби суспільства; 
̶ залучення прямих іноземних капіталовкладень, отримання іноземних 
кредитів на вигідних умовах, створення спільних підприємств вітчизняними 
та зарубіжними бізнесменами; 
̶ зменшення розмірів фонду виробничого будівництва на основі 
державних коштів та формування надійних приватних інвестиційних джерел; 
̶ пришвидшення оновлення та модернізації виробничого обладнання; 
 ̶ збільшення темпів розвитку виробничих галузей групи Б, а також 
фармацевтичної промисловості; 
̶ розвиток паливно-енергетичної бази, впровадження 
енергозберігаючих методик та обладнання, достатнє забезпечення людей 
вітчизняними товарами; 
̶ перехід до нової моделі децентралізованої інвестиційної політики з 
метою зменшення залежності економічних систем регіонів від безповоротних 
централізованих капіталовкладень. 
«Інвестиційний ринок як економічна категорія являє собою 
збалансованість попиту і пропозиції на інвестиції. Це означає, що, з одного 
18 
боку, потрібні економічні заходи для збільшення попиту на інвестиції, а з 
іншого – антимонопольні заходи, які б сприяли розвитку ринку послуг» [24].  
Чинниками, які сприяють розвитку ринкових механізмів 
правовідносин, є: 
̶ вільна конкуренція; 
̶ конституційний захист прав власності; 
̶ наявність правової бази ринкової економіки та механізму соціальної 
рівності і захисту ; 
̶ скасування будь-яких державних обмежень щодо стримування 
ринкової саморегуляції. 
Нині усі ці напрями інвестиційної політики в нашій державі вже 
існують, і активно розвиваються в умовах формування ринкових механізмів. 
Під визначенням державного регулювання інвестиційної діяльності прийнято 
розуміти «законодавчо закріплені норми і методи адміністративного чи 
економічного регулювання, що застосовують компетентні органи усіх рівнів 
державної влади з метою підвищення ефективності капіталовкладень, 
забезпечення надійності умов для вкладів у різні інвестиційні проєкти, 
вирішення задач соціального та економічного розвитку країни як на 
загальнодержавному рівні, так і на рівні окремих регіонів». Чинна правова 
система містить більш ніж 100 законів та безліч інших нормативних актів, що 
регулюють інвестиційну діяльність. З найбільш відомих варто відзначити 
такі: Закон України «Про іноземні інвестиції», Закон України «Про державну 
програму заохочення іноземних інвестицій в Україну», а також Закон 
України «Про цінні папери та фондову біржу», – саме ці нормативно-правові 
документи і створюють специфіку вітчизняної інвестиційної діяльності [32; 
33; 34; 36; 37]. 
Відповідно до них, усі суб’єкти інвестиційної діяльності мають 
однакові права на: здійснення інвестиційної діяльності у всіх її вираженнях, а 
також вільно розпоряджатись активами (об’єктами інвестувань); незалежно 
визначати цілі, напрями, обсяги та види інвестицій; залучати на договірній 
19 
основі будь-яких інших учасників інвестиційного процесу задля реалізації 
певного проєкту (як правило, на конкурсній основі, шляхом проведення 
торгів чи конкурсів), здійснювати контроль за цільовим використанням 
фінансових ресурсів [3; 22]. 
Державні органи можуть використовувати адміністративні та 
економічні інструменти впливу для активізації інвестиційного процесу у 
країні. 
Адміністративні механізми регулювання являють собою безпосередній 
вплив держави на усі інші суб’єкти інвестиційної діяльності, оскільки органи 
влади мають виключне право і можливість здійснювати контроль шляхом 
регламентів, обмежень, заборон, дозволів. Прикладами таких інструментів є 
законодавчі та нормативні документи. 
Економічними методами називають такі механізми і підходи, за 
допомогою яких держава стимулює інвесторів приймати певне інвестиційне 
рішення як на користь самого капіталовкладчика, так і для розвитку 
суспільства в цілому. Для прикладу, це можуть бути: податкові фактори 
(знижки, пільгові податкові ставки); встановлення ставки для 
рефінансування; тарифи і зниженні ставки платежів на такі інвестиційні 
активи як земля чи інші природні ресурси. 
Задля досягнення найбільшого ефекту у сфері інвестування, держава 
поєднує обидва вищезазначених методи. Активізація інвестиційної 
діяльності значною мірою також залежить від успішної реалізації фінансової, 
кредитної, цінової, фіскальної, монетарної та інвестиційної політики [47]. 
 
 
1.3 Методика оцінювання інвестиційної діяльності підприємства 
 
Нами вже було визначено, що інвестиційна діяльність є невід’ємною 
частиною функціонування підприємства. Якщо звернутися до Закону 
України «Про підприємницьку діяльність», то з самого визначення 
20 
«підприємництва» можна виокремити, що основною метою діяльності 
суб’єкта господарювання є отримання прибутку: «Підприємництво – це 
безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по 
виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою 
отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, 
зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, 
встановленому законодавством» [43]. Таким чином і для інвестиційної 
діяльності надзвичайно важливим стає питання оцінки її прибутковості, 
ефективності. 
Оскільки інвестиційна діяльність може проявлятися в операціях з 
різноманітними за природою, характером та формою активами, то й 
методології та методичних підходів до оцінки такої діяльності існує досить 
широкий спектр. 
Найбільш загальним, відносно поверхневим є аналіз показників з 
фінансової звітності підприємства. У процесі аналізу інвестиційної діяльності 
підприємства інформаційними джерелами є Баланс (Звіт про фінансовий 
стан), Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), Звіт про рух 
грошових коштів та дані приміток до річної фінансової звітності. Результати 
інвестиційної діяльності підприємства визначаються на основі аналізу змін за 
статтями першого розділу балансу «Необоротні активи», статтею «Поточні 
фінансові інвестиції» другого розділу Балансу (Звіту про фінансовий стан) та 
за окремими статтями Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний 
дохід): «Дохід від участі у капіталі», «Інші фінансові доходи», «Втрати від 
участі в капіталі», «Інші витрати», а також розділу II «Рух коштів у 
результаті інвестиційної діяльності» Звіту про рух грошових коштів» та 
частин III «Капітальні інвестиції», ІV «Фінансові інвестиції» та «Доходи і 
витрати» Приміток до фінансової звітності підприємства». Оцінку 
підприємства за даними його фінансової звітності доцільно розпочати з 
аналізу динаміки обсягів і структурних змін у цій діяльності протягом 
звітного періоду [13]. 
21 
Більш детальний, але й важчій для застосування по відношенню до 
всього підприємства та всіх аспектів його інвестиційної діяльності є аналіз 
кожного окремого або групі споріднених інвестиційних проєктів 
підприємства. 
Сьогодні всі методи ефективності інвестиційної діяльності базуються 
на простій традиційній схемі: початкові інвестиції при реалізації будь-якого 
проєкту генерують в обсяг грошових потоків. Капітальні вкладення, корисні 
економічні результати (дохід) можуть виступати у ролі грошового потоку. 
Інвестиційна діяльність визнається ефективною, якщо цей потік достатній 
для повернення початкової суми інвестицій та забезпечення необхідної 
норми дохідності на вкладений капітал. 
Основні методи оцінки спираються на проєктні, планові та фактичні 
дані про витрати та результати, обумовлені реалізацією інвестиційних 
проєктів в подальшій ефективній інвестиційній діяльності підприємства 
(рис. 1.1). 
Рис. 1.1 – Методи оцінки ефективності інвестиційної діяльності 
Джерело: [13] 
 
22 
Виділяють статистичні (що не враховують фактор часу) або традиційні 
(прості) методи оцінки економічної ефективності інвестиційних проєктів, 
такі як період окупності інвестицій – PP (Payback Period) і коефіцієнт 
ефективності інвестицій ARR (Accounted Rate of Return), відомі давно й 
широко використовувалися у вітчизняній та європейській практиці ще до 
того, як загальне визнання отримала концепція, заснована на дисконтуванні 
грошових надходжень. Коефіцієнт рентабельності інвестицій (ROI) або 
рентабельності активів є одним із основних індикаторів 
конкурентоспроможності, показує необхідну суму інвестицій витрачених 
підприємством для отримання однієї грошової одиниці чистого доходу. 
Динамічні (що враховують фактор часу) або методи дисконтування, 
засновані на дисконтуванні грошових потоків. При використанні цих методів 
важливою складовою є пошук ставок дисконтування, які дозволяють 
привести доходи та витрати до значень, наближених до реальних. 
Дисконтування являє собою процес перерахунку майбутньої вартості 
грошового потоку в поточну. При виборі ставки дисконтування треба 
враховувати інфляційні процеси, вартість всіх джерел для інвестицій та 
можливі показники ризиків. 
Так як інвестиційна діяльність й, відповідно, інвестиційні проєкти, 
впровадження яких обумовлює результати інвестиційної діяльності, можуть 
відрізнятися за своїми характеристиками та цілями, то й ефективність 
кожного такого проєкту можна розглядати з різних точок зору. Основні види 
ефективності при оцінці інвестиційної діяльності підприємства наведені у 
табл. 1.2. 
Для кожного з наведеного у табл. 1.2 виду ефективності інвестиційного 
проєкту можна підібрати свій індивідуальний математичний розрахунок 
конкретного показника. Проте найбільшого поширення через свою 
універсальність застосування набули показники, наведені у табл. 1.3 [8]. 
 
 
23 
Таблиця 1.2 – Основні види ефективності при оцінці 
інвестиційної діяльності підприємства 
Необхідні критерії 
Вид ефективності 
Призначення здійснення інвестиційної 
інвестиційної діяльності 
діяльності 
Комерційна Визначається при оцінці Позитивне сальдо 
(фінансова) комерційних проєктів накопичених реальних 
співвідношенню фінансових грошей в будь-якому 
витрат та результатів, які часовому інтервалі, де 
забезпечать необхідну норму суб’єкт проєкту здійснює та 
прибутковості отримує доходи 
Бюджетна Ефективність інвестиційних Бюджетний ефект, який 
стратегічних рішень використовується для 
визначаються з точки зору оновлення передбачених в 
бюджетів різних рівнів проєкті заходів регіональної 
(державного, регіонального, інвестиційної політики 
місцевого) 
Соціальна Ефективність проєкту Відображення ефективності 
(суспільно значима, відображає з точки зору проєкту з точки зору 
корисна) суспільства при цьому інтересів громадського 
передбачається, що господарства в цілому, а 
суспільство отримає всі також суб’єктів здійснення 
результати і понесе всі проєкту (регіональних 
витрати, пов’язані з організацій, підприємств) 
реалізацією проєкту 
Екологічна Вимірюється результати Екологічною складовою є 
системи управління економічний збиток від 
навколишнього середовища, забруднення навколишнього 
пов’язані з контролем середовища, який представ-
організацією екологічних ляє собою вартісне 
аспектів, основаних на її вираження соціально-
екологічній інвестиційній економічних наслідків 
політиці, а також на реалізації проєкту, викликані 
цільових та планових забрудненням навколиш-
екологічних показниках нього середовища, втратою 
доходів 
Джерело: складено автором на основі [13] 
 
Таким чином нами було розглянуто основні підході, методи та 
показники визначення ефективності інвестиційної діяльності підприємства. 
 
 
 
24 
Таблиця 1.3 – Основні показники оцінки ефективності інвестиційної 
діяльності підприємства 
Показник Розрахунок Сутність 
Використовується для 
Чистий 
визначення абсолютної 
дисконтований 
величини ефекту від 
дохід (NVP)  реалізації проєкту 
Розраховуються верхня межа 
припустимого рівня 
Внутрішня норма 
дисконтованої ставки, 
дохідності (IRR  перевищення якої робить 
проєкт збитковим 
Використовується для 
Індекс визначення відносної 
рентабельності (РI) величини ефекту від 
 реалізації проєкту 
Модифікована внутрішня 
норма доходності передбачає 
надходження такої 
внутрішньої норми 
 дохідності, яка дозволяє 
Модифікована 
співставити поточну оцінку 
внутрішня норма 
  інвестиційних витрат та 
дохідності (MIRR) 
майбутню вартість 
грошового потоку за 
проєктом, розраховується 
при  визначенні відсоткової 
ставки 
тривалість часу, протягом 
якого не дисконтовані 
прогнозні надходження 
грошових коштів 
Період окупності 
перевищують недисконто-
(РР)  вану суму інвестицій, тобто 
це кількість років, 
необхідних для відшкоду-
вання інвестицій 
Визначає проміжок часу 
Дисконтований необхідний для того, щоб 
період окупності відшкодувати початкові 
(DPP)  інвестиції з урахуванням 
часу 
Дає змогу визначити, яку 
Коефіцієнт суму інвестиції треба 
рентабельності витратити для отримання 
інвестицій (ROI)  однієї грошової одиниці 
чистого прибутку 
Джерело: складено автором на основі [13] 
25 
1.4 Поняття інвестиційного проєкту та етапи його розробки 
 
Проєкт є організаційною формою реалізації процесу інвестування. У 
цьому понятті зосереджені як стратегічне планування інвестиційної 
діяльності, так і практична реалізація щоденного оперативного керування 
нею. 
Для того щоб повніше охопити багатофункціональність поняття 
«проєкт», визначимо інвестиційний проєкт у двох аспектах: як документ і як 
конкретні дії інвестора щодо реалізації своїх інвестиційних намірів. 
Інвестиційний проєкт ‒ це спеціальним способом підготовлена 
документація, що містить максимально повний опис і обґрунтування всіх 
особливостей майбутнього інвестування. У такому розумінні проєкт є 
документованим інвестиційним планом. 
Інвестиційний проєкт ‒ це комплекс заходів, що здійснюються 
інвестором з метою реалізації свого плану нарощування капіталу. Дії 
інвестора мають бути оптимальними для досягнення поставлених цілей при 
обмежених часових, фінансових і матеріальних ресурсах. 
Така подвійність визначення дає змогу надалі точніше і повніше 
представити питання розробки й експертизи інвестиційного проєкту. На 
відміну від поняття «інвестиційний проєкт» терміном «бізнес-план» 
позначають спеціальний документ, що містить тільки економічний план 
реалізації проєкту та його обґрунтування. Бізнес-план є складовою 
інвестиційного проєкту. 
Слід зазначити, що інвестиційний проєкт як план дій інвестора в 
обраному напрямку істотно впливає на якість (тобто ефективність) 
інвестування. Можна стверджувати, що за наявності плану інвестор (чи його 
менеджер по проєкту) досягне вищих результатів, аніж за відсутності плану 
(проєкту) інвестування. Проєкт вносить системність та організованість у 
процес інвестування. 
26 
Розробка інвестиційних проєктів здійснюється з урахуванням кількох 
важливих моментів, що становлять методичну основу проєкту. До них слід 
зарахувати: 
 ̶ комплексність представлення процесу інвестування (маркетингові, 
організаційні, фінансові, виробничі, трудові, часові параметри, які становлять 
єдину систему); 
̶ урахування зв’язку проєкту із зовнішніми умовами (стан економіки 
країни, регіональні, галузеві особливості проєкту, сумісність продукції 
проєкту з поточним станом ринку, узгодженість з місцевою інженерною 
інфраструктурою, місцеві умови і співробітництво з органами влади, 
екологічна сумісність, соціальна безконфліктність проєкту, відповідність 
ситуації на місцевому ринку праці); 
̶ інтегрована оцінка ефективності проєкту на основі співвідношення 
результатів (зиску) і інвестиційних витрат проєкту, соціального ефекту, 
наслідків для економіки країни в цілому (останнє стосується великих 
проєктів); 
̶ урахування майбутньої невизначеності проєкту і потенційних 
ризиків (адже проєкт на етапі прийняття рішення є лише прогнозом); 
 ̶ урахування альтернативних варіантів використання капіталу 
інвестора та відповідної зміни вартості грошових потоків у часі, застосування 
методики приведення грошових потоків до єдиних умов обліку; 
̶ прагнення представити прогнозну модель проєкту з максимальною 
деталізацією і конкретизацією (у часі й у розрізі кожного етапу реалізації 
проєкту); 
̶ урахування соціальних умов і наслідків реалізації проєкту як для 
власного персоналу, так і для зовнішнього соціального середовища; 
̶ урахування важливості управлінських аспектів проєкту для 
майбутньої успішності проєкту. 
Проєкти класифікуються за багатьма ознаками. Основними серед них 
можна вважати: 
27 
̶ період реалізації проєкту (коротко-, середньо-, довгострокові 
проєкти); 
̶ відношення до вже діючого підприємства чи виробництва (проєкт, 
що впроваджується в уже діюче підприємство, і проєкт, що реалізується на 
"рівному місці", тобто підприємствоформуючий проєкт); 
̶ відношення до діючих основних фондів (проєкт розширення 
виробництва, проєкт модернізації устаткування, проєкт технічного 
переоснащення, проєкт повної реконструкції); 
̶ масштаб проєкту (тактичні й стратегічні проєкти, тобто такі, що 
пов’язані зі значною зміною активів чи сфери, обсягу діяльності, форми 
власності); 
 ̶ форма реальних активів (проєкти інвестицій в основні чи в оборотні 
фонди). 
Період часу, протягом якого готуються й реалізуються інвестиційні 
наміри інвестора, становить життєвий цикл проєкту. Він розбивається на 
кілька типових етапів інвестування: 
̶ формування інвестиційних намірів; 
̶ розробка концепції інвестування (конкретизація завдань, вибір 
продукту проєкту, визначення джерел фінансування, вибір учасників 
проєкту, попереднє опрацювання маркетингового і фінансового плану); 
̶ розробка проєкту як документованого плану (деталізованого 
інвестиційного обґрунтування і плану дій на всю глибину життєвого циклу 
проєкту (рис. 1.2); 
 ̶ передінвестиційний аналіз проєкту (вивчення потенційних 
можливостей проєкту, оцінка реальності фінансових планів, зовнішньої й 
внутрішньої узгодженості проєкту, його комерційної реалістичності та 
доцільності); 
̶ створення чи придбання інвестиційного об’єкта "під ключ" і 
підготовка до початку його експлуатації; 
28 
 
  
29 
 
 
Рис. 1.2 – Технологія розробки інвестиційного бізнес-плану 
Джерело: складено автором на основі [13] 
30 
̶ експлуатація інвестиційного об’єкта і повернення через накопичення 
поточного прибутку інвестованих у проєкт коштів. Цей етап має назву 
періоду окупності проєкту; 
̶ отримання чистого прибутку за проєктом (понад вкладені в проєкт 
кошти); 
̶ ліквідація інвестиційного проєкту (демонтаж основних фондів, 
продаж оборотних коштів та інших активів, вирішення організаційних і 
юридичних питань припинення фінансово-господарської діяльності з 
використанням активів проєкту). 
Наведені етапи можуть бути ще більш деталізовані, але в будь-якому 
разі їх можна об’єднати в три етапи: передінвестиційний (розробка проєкту 
як документованого плану інвестування), інвестиційний (формування активів 
проєкту "під ключ") і експлуатаційний (запуск і фінансово-господарська 
експлуатація активів і регулярне отримання поточного прибутку, поступове 
повернення вкладених коштів). 
Учасниками процесу інвестування є всі юридичні та фізичні особи, 
пов’язані матеріальними і фінансовими відносинами з інвестором щодо 
виробництва й реалізації продукції (чи послуг) проєкту. Вони є основними, 
крім інвестора, зацікавленими сторонами в існуванні проєкту як 
документованого плану і як конкретних збалансованих дій інвестора щодо 
його реалізації. 
Інвестиційний проєкт потрібний інвестору, його партнерам, його 
кредиторам, які сформували позичену частину інвестованого капіталу. За 
відсутності проєкту зникає предмет переговорів і ухвалення рішення між 
інвестором, його партнерами й майбутніми кредиторами. А на етапі 
реалізації інвестування без наявності документованого проєкту неможлива 
ефективна координація зусиль учасників проєкту. Координуюча роль 
проєкту, звичайно, поступово замінюється реальними укладеними 
договорами між учасниками, але як довгостроковий план проєкт не втрачає 
свого значення щодо повного здійснення намірів інвестора. 
31 
Інвестиційний проєкт як документований план інвестування 
складається з таких документів: 
1. Економічний опис ‒ бізнес-план і матеріали для його 
обґрунтування. 
2. Технічна документація. 
3. Технологічна документація. 
4. Контрактне супроводження, тобто набір уже укладених або 
підготовлених контрактів (договорів) чи більш м’яких форм закріплення 
майбутніх взаємовідносин між можливими і реальними учасниками проєкту. 
5. Експертне супроводження як набір експертних висновків, оцінок 
або інших форм представлення висновків фахівців (фізичних або юридичних 
осіб), компетентних в оцінці процесів та явищ, з якими буде пов’язана 
реалізація проєкту. 
6. Інші документи, їх копії або аналітичні матеріали, що 
характеризують: учасників проєкту, ситуацію на ринку, установчі документи 
підприємств, копії звітів підприємств про фінансово-господарську діяльність, 
прогнози, свідоцтва про права власності, нормативно-законодавчі акти 
державного та місцевого рівня, які впливають на проєкт. 
Проєкт як план інвестування відіграє важливу роль на етапі прийняття 
рішення щодо початку реалізації проєкту. Рівень конкретності та 
продуманості проєкту залежить від бажання й можливостей інвестора, 
особливостей сфери інвестування і чинних у країні деяких правил і умов. 
Проєкт є також найбільш наочним засобом інформування щодо намірів 
інвестора всіх зацікавлених осіб: партнерів, банків, майбутніх споживачів, 
преси, громадськості, трудового колективу, органів влади, акціонерів. 
Економічний аспект проєкту у формі бізнес-плану має прийняту 
структуру розділів, хоча вона може змінюватися залежно від галузевих і 
регіональних особливостей проєкту й бажань інвестора та його партнерів. Як 
правило, бізнес-план інвестиційного проєкту складається з 10-50 і більше 
32 
сторінок описів, коментарів, розрахунків, обґрунтувань. Можливий склад 
розділів інвестиційного бізнес-плану наведено нижче. 
Взаємозв’язок між ними ілюструє рис. 1.3. 
 
Рис. 1.3 – Технологія розробки інвестиційного бізнес-плану 
Джерело: складено автором на основі [13] 
 
1. Основні положення проєкту: резюме 
Цей розділ є концентрованим викладом основної ідеї проєкту: 
продукція, інвестиції, технологія виробництва, фінансові потоки, 
маркетингова стратегія, можливі учасники, очікувані результати. Мета 
першого розділу — за п’ять хвилин зацікавити й переконати в перевагах 
проєкту, заохотити до подальшого ознайомлення з проєктом. 
Інші розділи інвестиційного проєкту ґрунтовно і послідовно 
розкривають зміст проєкту за головними аспектами, планують дії щодо 
реалізації проєкту. 
2. Маркетинговий план проєкту 
33 
Завдання маркетингового плану проєкту — прогнозування попиту на 
продукцію і можливих цін на ринку, план забезпечення збуту. Цілком 
імовірні помилки в прогнозах поводження ринку після виходу на нього 
продукції проєкту і відповідна розбіжність у прогнозах місткості ринку щодо 
продукції проєкту. 
Прогнози попиту вимагають постійних коригувань навіть уже в ході 
реалізації проєкту. Прогнозування змін у технології, доходах споживачів, 
цінах на сировину й матеріали досить невизначене за результатами, особливо 
на тривалу перспективу. Тому маркетинговий план повинен мати достатній 
запас міцності в оцінці майбутнього попиту, щоб непередбачені коливання 
ринкової кон’юнктури не позначилися негативно на прибутковості проєкту. 
Те саме стосується й ринкової стратегії, стосовно якої завчасно слід 
розробити заходи щодо нейтралізації значних змін у ситуації на ринку: 
1) Опис ринкових якостей продукції проєкту:  
а) опис продукції проєкту; 
б) порівняння з Іншими продуктами, представленими на ринку; 
в) конкурентоспроможність продукту проєкту; 
г) можливості посилення конкурентних якостей продукту проєкту. 
2) Дослідження майбутнього ринку продукції проєкту: 
а) оцінка рівня конкуренції й типу ринку; 
б) учасники ринку; 
в) аналіз ситуації на ринку; 
г) динаміка цін на ринку за останні два роки; 
д) ціноутворюючі фактори; 
е) адміністративні елементи на ринку. 
3) Аналіз попиту на продукцію проєкту: 
а) споживачі продукції; 
б) потреба в продукції; 
в) оцінка платоспроможності підприємств-споживачів (чи населення); 
г) експорт продукції; 
34 
д) умови для експорту (тарифи й правила); 
е) прогноз попиту на глибину проєкту. 
4)  Аналіз пропозиції: 
а) обсяг виробництва; 
б) виробники продукції; 
в) імпортери продукції; 
г) обсяг імпорту; 
д) співвідношення імпорту та внутрішнього виробництва; 
е) тарифи й правила для імпорту продукції; 
ж) прогнози пропозиції на глибину проєкту. 
5) Обґрунтування стратегії й методів реалізації продукції: 
а) канали реалізації; 
б) методи і прийоми реалізації; 
в) рекомендована цінова політика; 
г) організація реклами; 
д) ринкова стратегія. 
Під час опрацювання маркетингового розділу досліджуються: 
1) повнота і комплексність маркетингових заходів щодо проєкту; 
2) розробленість і привабливість продукції проєкту. Репутація 
підприємства і продукції; 
3) правильність вибору цінової політики; 
4) план просування товару на ринок; 
3. Матеріально-технічне забезпечення проєкту 
Так само як і ринкова стратегія проєкту, мають бути відпрацьовані 
питання забезпечення проєкту необхідними матеріальними ресурсами. 
Потрібно проаналізувати не тільки поточного стан, а й спрогнозувати зміну 
сировинних (для проєкту) ринків на всю його глибину. 
Під календарні плани виробництва готуються аналогічні за 
деталізацією календарні плани матеріально-технічного забезпечення 
виробництва кожного виду продукції, представленого в планах виробництва. 
35 
Вони оформлюються у формі шахових таблиць-матриць, де ліва частина 
містить номенклатурні позиції сировини і матеріалів, необхідних для 
виробництва щодня (чи на зміну). З урахуванням щоденної потреби в 
сировині, матеріалах, комплектуючих виробах і прийнятих норм мінімально 
необхідних запасів складаються плани закупівлі й завезення сировини, 
матеріалів і комплектуючих виробів на місяць. При цьому визначається 
найоптимальніший розмір партії постачань з урахуванням місткості 
транспортних засобів доставки та вартості транспортування. 
З урахуванням наявних площ складських приміщень визначається 
оптимальна величина запасів по кожній номенклатурній позиції сировини, 
матеріалів і комплектуючих. Оптимальність полягатиме в такому виборі 
обсягів матеріальних запасів, за якого забезпечуватиметься мінімум 
сумарних витрат (вартість транспортування і зберігання) на одиницю 
матеріальних ресурсів, що постачаються. Варто враховувати, що створення 
кожного додаткового місця зберігання потребує капітальних вкладень, а 
транспортування буде тим дешевшим, чим більший розмір партії. 
Місячний план матеріально-технічного забезпечення виробництва 
складається для кожної товарної позиції сировини, комплектуючих виробів із 
зазначенням кількості, що поставляється в цьому місяці, і дати (числа місяця) 
доставки партії на підприємство. Відповідно до таких місячних планів 
будується робота служби матеріально-технічного постачання: укладення 
договорів із постачальниками, організація транспортування і приймання 
вантажів, вхідний контроль якості, організація розміщення і зберігання 
матеріально-технічних ресурсів, що надходять. 
Як і при прогнозуванні збуту, для ресурсного забезпечення проєкту 
важливим є обґрунтоване прогнозування цін на необхідні матеріальні 
ресурси для проєкту. Помилки в оцінці вартості ресурсного забезпечення 
проєкту збільшуються на кінцевому етапі реалізації, який найбільш 
віддалений від поточного періоду, коли розроблюється і обґрунтовується 
проєкт, як наслідок, об’єктивно якість прогнозу погіршується. 
36 
При аналізі чутливості проєктів щодо окремих факторів ризику 
типовим є те, що на першому місці за впливом на загальну прибутковість 
проєкту стоїть прогноз очікуваної ціни реалізації продукції проєкту, а на 
другому ‒ прогноз цін на основні матеріальні ресурси. Еластичність зміни 
прибутковості проєкту у разі зміни цих факторів на 1 % виявляється для 
проєкту найбільшою серед інших факторів (вартість обладнання, вартість 
проєктування, залишкова вартість проєкту, вартість підготовки персоналу, 
кількісні обсяги реалізації продукції тощо). Помилки у прогнозуванні цін 
збуту та цін на матеріальні ресурси мають найгірші наслідки для 
інвестування. 
Співвідношення цін ресурсного забезпечення і цін збуту продукції 
проєкту формує резерв прибутковості продукції, що розраховується як 
різниця між витратами на виробництво одиниці продукції та ціною її 
реалізації. Те саме стосується співвідношення тенденцій зміни цін продажу 
та цін ресурсів. Бажано, щоб за прогнозом ціни продажу продукції проєкту 
зростали більшими темпами, ніж ціни на ресурси. Це дає додатковий запас 
фінансової міцності проєкту. 
Робота із забезпечення проєкту ресурсами за рівнем значущості для 
проєкту поступається тільки роботі із забезпечення реалізації продукції. 
4. Фінансовий план проєкту 
Аналіз фінансової спроможності проєкту передбачає планування 
грошових припливів і відпливів по проєкту з метою визначення його 
сумарної вигоди в найліквіднішій, грошовій формі. 
Фінансові потоки проєкту становлять результативні підсумки 
керування ресурсами проєкту: фінансовими, матеріальними, трудовими. 
Вони агрегують і відбивають у вартісній формі результативність усіх 
аспектів проєкту. Фінансовий план проєкту складається останнім, після 
розробки інших розділів бізнес-плану, адже він на них ґрунтується. Після 
фінансового плану розраховуються тільки показники ефективності проєкту, 
які можна вважати продовженням фінансового плану, тому що інформацією 
37 
для розрахунку ефективності є сконцентровані у фінансовому плані 
прогнозні грошові потоки. 
5. Управління проєктом 
Представлення запланованої системи керування проєктом — 
можливості для цього з’ясовуються через визначення можливостей 
виробничого менеджменту, на який орієнтований проєкт, і тих людей, які 
проєкт ініціювали, представляють і матимуть право власності на його 
результати: 
̶ загальний опис питань організації керування проєктом; 
̶ процес моніторингу й прийняття рішень, розподіл відповідальності, 
структура підрозділів проєкту і їх взаємна підпорядкованість у процесі 
керування; 
̶ досвід і кваліфікація майбутніх менеджерів проєкту; 
̶ зацікавленість і мотивація менеджерів для роботи в даному проєкті; 
̶ організація оплати праці, стимулювання й мотивація для персоналу 
проєкту й виконавців на всіх рівнях; 
̶ належна кваліфікація менеджерів і персоналу для роботи в проєкті; 
 ̶ розробка етапів або робіт, потрібних для здійснення проєкту; 
̶ визначення відповідальних менеджерів за кожний етап роботи; 
̶ календарні плани та бюджети; 
 ̶ критерії можливого припинення проєкту. 
6. Організаційний план проєкту ‒ містить комплекс питань, пов’язаних 
з обґрунтуванням реалістичності інвестування з боку адміністративних і 
юридичних аспектів, узгодженості із зовнішнім середовищем 
(загальнодержавним, галузевим і регіональним рівнем економіки й умовам 
для підприємництва). 
Оцінюється інвестиційна привабливість галузі й регіону, стан та 
перспективи підприємства, на базі якого планується проєкт. 
До адміністративних умов реалізації проєкту належить надійність 
партнерів і учасників проєкту. Варто оцінити їх слабкі та сильні сто- 
38 
рони стосовно матеріальних, фінансових і людських ресурсів, 
організаційну будову, ділові якості дирекцій та персоналу. 
Юридичні умови реалізації проєкту включають чинну законодавчу базу 
країни, установчі документи базового підприємства, підготовлені проєкти 
договорів з учасниками інвестування. 
7. Виробничий план проєкту ‒ становить внутрішнє середовище 
проєкту й організаційно майже не пов’язаний із зовнішніми умовами. 
Успішність організації виробничого процесу, надійність технічної бази 
проєкту цілком залежить від роботи менеджерів проєкту й персоналу. 
Виробничий план проєкту складається з метою забезпечення добре 
організованого, взаємопов’язаного (за часом, матеріальними ресурсами, 
наявною технічною базою і персоналом) виробничого процесу на кожному 
робочому місці й загалом по проєкту. Особливе значення цей аспект проєкту 
має в разі організації багатономенклатурного виробництва зі складною 
внутрішньовиробничою (подетальною чи поопераційною) системою 
внутрішньоцехових переміщень продукції. 
8. Соціальні аспекти проєкту 
Цей розділ забезпечує узгодженість проєкту з інтересами груп 
населення, які відчуватимуть вплив проєкту: працюючи на підприємстві, на 
якому реалізується проєкт, споживаючи його продукцію, проживаючи на 
одній території. Соціальне прийнятною варто вважати таку стратегію 
проєкту, що як мінімум не суперечить інтересам зазначених груп населення і 
як максимум сприяє додатковому якісному задоволенню соціально-
культурних потреб населення регіону і країни в цілому (при відповідному 
масштабі проєкту). 
Завдання розробників проєкту в соціальному плані можна 
сформулювати як визначення найважливіших потреб населення в зоні впливу 
проєкту й оцінка можливостей задоволення частини їх у разі успішної 
реалізації проєкту. Під рівнем життя розумітимемо доходи населення, рівень 
і структуру споживання матеріальних благ, побутових і культурних послуг. 
39 
Якість життя можна оцінити через умови праці (і охорону праці), отримання 
освіти, житлові умови, стан екології, можливості для відпочинку і виховання 
дітей. 
Найкращою організацією соціального впливу проєкту слід вважати 
наявність у проєкті спеціальних витрат щодо розв’язання проблем 
забезпечення регіональних соціально-культурних потреб. За таких умов 
проєкт не лише не погіршує соціального середовища свого розміщення, а й 
сприяє його поліпшенню: благоустрій території, поліпшення інженерної й 
транспортної інфраструктури, додаткові робочі місця, зростання доходів 
населення, що проживає в зоні проєкту, істотна соціальна значущість самої 
продукції проєкту, поліпшення екології регіону завдяки заходам, проведеним 
у межах проєкту. З урахуванням важливості соціальних факторів у житті 
людей можна вважати аксіомою, що додаткові витрати проєкту на 
формування дружнього соціального середовища більш ефективні, ніж 
додаткові витрати на залагодження зовнішніх конфліктів проєкту з 
населенням, що виникли внаслідок неврахування соціального впливу проєкту 
на навколишнє середовище. Теза про те, що легше (дешевше) запобігти 
негативному впливу, аніж потім зменшувати його наслідки, справджується й 
щодо соціальних проявів проєкту. 
9. Екологічний образ проєкту в очах місцевого населення, його 
реальний екологічний вплив і суспільна думка з цього приводу. Особливо 
актуальним є поняття внутрішнього соціального середовища проєкту: 
персонал, його професійна структура, співвідношення виробничого й 
інженерно-технічного персоналу, кількість нових робочих місць, рівень 
оплати праці, запланована система стимулювання, мотивації праці, 
організація взаємодії дирекції й персоналу, рівень їхнього співробітництва чи 
можливого протистояння, ділові якості менеджерів проєкту і базового 
підприємства тощо. 
10. Управління ризиком 
40 
У цьому розділі досліджується рівень ризику інвестування, його оцінка 
та заходи щодо його зниження: 
̶ фактори ризику, які мають випадковий характер, але можуть суттєво 
вплинути на результати проєкту; 
 ̶ кількісна оцінка рівня ризику на основі варіантних розрахунків 
прогнозної дохідності проєкту; 
 ̶ аналіз чутливості результатів інвестування залежно від окремих 
факторів, що враховані при визначенні ефективності проєкту; 
̶ виявлення та оцінка найнебезпечніших факторів ризику для проєкту; 
̶ план нейтралізації факторів ризику; 
̶ оцінка ефективності інвестицій в умовах ризику. 
11. Ефективність інвестування 
Доцільність проєкту розраховується на основі інформації, що міститься 
в інших розділах проєкту, передусім фінансового плану. Використовуються 
дані щодо трьох фінансових потоків: інвестиційні витрати, доходи проєкту, 
поточні витрати.  
Повнота та рівень розробленості бізнес-плану не лише сприяють 
інформаційному забезпеченню процесу прийняття рішення стосовно 
інвестування, а й свідчать про кваліфікацію та обізнаність у своєму бізнесі 
розробника проєкту, рівень його ділових якостей. Розробка інвестиційного 
проєкту є методом аналізу та прогнозування роботи підприємства. Це той 
випадок, коли важливі і результат, і процес роботи над бізнес-планом. 
Бізнес-план проєкту має бути простим і зрозумілим за формою, 
глибоким і деталізованим за змістом і складом, містити лише перевірену 
інформацію, конкретні твердження, необхідні показники і розрахунки, бути 
стислим і добре оформленим документом. 
Таким чином нами було розглянуто основні підході, методи та 
показники визначення ефективності інвестиційної діяльності підприємства. 
Обґрунтування обраних для даного дослідження методів та більш детальне їх 
розкриття наведено у наступному розділі. 
41 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ 
ПАТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» 
 
 
2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Черкаси-
обленерго» 
 
Розвиток енергетики Черкащини розпочався 30.11.1912 р., коли 
рішенням Черкаської міської думи було схвалено необхідність будівництва 
електростанції постійного струму і освітлюваної мережі. Сам проєкт 
будівництва був затверджений 20.02.1913 р. 
Електрифікація Черкащини розпочалася з побудови першої 
електростанції, яка була споруджена у 1913 р. у м. Черкаси, які на той час були  
повітовим містечком Київської губернії. 
У той час електрифікація передбачала освітлення адміністративних 
будівель, торгових і розважальних закладів, житлових будинків багатих 
городян. Міську електростанцію у м. Черкаси почали будувати на околиці 
міста (раніше – околиця міста, нині – територія виконавчої дирекції ПАТ 
«Черкасиобленерго»). Відповідно до затвердженого у той час проєкту було 
збудовано приміщення, яке збереглося до теперішнього часу. У тому 
приміщенні спочатку було встановлено один агрегат (дизель160 к.с., генератор 
118 кВт), напругою 440/220 в, яку подавали у попередньо збудовану міську 
мережу центральної частини міста. Міську мережу було поділено на 5 районів, 
в центрі кожного району було встановлено пункти живлення, які стояли на 
опорах із дерева. Вуличне освітлення заживлювалося безпосередньо зі щита 
електростанції [28]. 
В той час електроенергія споживалася цілодобовим. Також була 
сформована абонентська мережа. Це спричинило необхідність встановлення 
другого агрегату, а у 1915 р. було встановлено ще й третій дизель на 80 к.с. з 
двома динамомашинами на 60 кВт. Споживання електроенергії у Черкасах 
42 
постійно збільшувалося. Але критично не вистачало нафти, мастильних 
матеріалів, запасних частин, тому були часи, коли доводилося переходити на 
дрова, використавши локомобіль із паровою машиною з початку на 12 к.с., а 
потім потужність збільшили до 40 к.с. Інколи, через нестачу електроенергії, 
доводилося обмежувати постачання її лише водогону, хлібопекарні 
йтипографії [28]. 
Навесні 1925 р. виконали капітальний ремонт електромережі. У 
машинному залі було встановлено перетворювач постійного струму. Також у 
районі Соснівка змонтували високовольтну лінію, побудували два 
трансформаторні кіоски та електромережу. 
У 1927 р. восени із Німеччини надійшов дизель-генератор фірми 
«Крупп» потужністю 400 к.с. Також було реалізовано проєкт по перебудові 
електромереж постійного струму в електромережі змінного струму. У той же 
час було здійснено монтаж кабельних ліній електропередачі бельгійського 
виробництва, напруга яких становила 3 кВ, переріз – 10-35 кв.мм. Було 
споруджено фідерні пункти, двохповерхові підстанції, дві з яких працювали до 
кінця ХХ століття [28]. 
Отже, наприкінці 30-х років ХХ століття на Черкащині на електростанції 
з’явилися елементи електромережевого господарства. У 1928 р. було 
прокладено 22 км кабельних ліній та збудовано 18 ТП. Вуличне освітлення 
м. Черкаси нараховувало 400 ліхтарів. 
У серпні 1928 р. було виконано монтажні роботи по встановленню 
дизель-генератора харківського заводу «Двигун революції» потужністю 
600 к.с. Цей генератор було встановлено замість другого і третього дизелів, які 
було демонтовано. А на початку 1929 р. у Черкасах демонтували перший 
дизель, який відправили на будівництво нового заводу у м. Магнітогорськ, а 
замість нього встановили новий дизель херсонського виробництва, потужність 
якого становила 600 к.с. 
Таким чином, у 1931 р. черкаська електростанція вже мала потужність 
1150 кВт і була майже незмінною аж до 1941 р., коли обладнання 
43 
електростанції було частково демонтовано, дизелі виведені з ладу, а 
приміщення частково  підірвані. 
Після звільнення м. Черкаси у грудні 1943 р. розпочалися 
відновлювальні роботи і вже у березні 1944 р. запрацював дизель АУ-72, 
потужністю 340 кВт, а у частково відбудованій електричній мережі міста 
з’явився електричний струм. До кінця 1944 р. відновив свою роботу й другий 
дизель В-4 АУ-72. 
Станом на 1 січня 1945 р. Черкаська електростанція вже мала потужність 
680 кВт. Пізніше були встановлені дизелі «ВАРТИНГТОН» потужністю 
420 кВт та «ІНТЕРПРАЙС» потужністю 320 кВт [28]. 
У 1945-1948 рр. низьковольтні мережі міста були встановлені за трьома 
напрямами: Соснівка, цукровий завод і район Дніпра, протяжність яких 
становила 35 км. У той же період працювало 16 трансформаторних підстанцій. 
Протяжність кабельних ліній становила 40 км. Промисловими споживачами 
електроенергії тоді були шість артілей промкокооперації, бойня, ДОК, 
гвіздковий завод, підприємства торгівлі й громадського харчування. Великі 
підприємства міста, зокрема, машинобудівний, консервний, цегельний заводи 
мали власні  малопотужні електростанції. Вуличне освітлення забезпечувалось 
70-75 ліхтарями у центральній частині міста [28]. 
У післявоєнний період, у зв’язку з недостатньою кількістю ремонтних 
матеріалів, для ремонту електромереж та будинкових вводів використовували 
колючий дріт. Також енергетики власноруч заготовляли ліс для опор. Роботи з 
експлуатації і ремонту дизелів та обладнання, обслуговування мереж і 
трансформаторних підстанцій виконувалися персоналом, який налічував 35-50 
осіб. Черкаська електростанція мала у власному розпорядженні транспорт – 
автомобіль «МЕРСЕДЕС-бенс» та кінь з повозкою, які використовувалися для 
робіт з ремонту та обслуговування електромереж. Дерев’яні опори часто 
встановлювали вручну за допомогою рогачів і пік. 
Загальна напруга Черкаської електростанції формувалася за рахунок 
трьох діючих на той час дизелів і у 1953 р. становила 250 кВт., а наприкінці 
44 
цього ж року встановили ще один новий двигун англійського виробництва 
«Національ» з генератором 315 кВт. Для встановлення такого двигуна 
знадобилося розширити приміщення станції на 10 метрів. Також був 
встановлений трансформатор потужністю 600 кВт [28]. 
Перша в Україні сільська гідроелектростанція – це була Буцька ГЕС, яку 
побудували у 1939 р. Будівництво гідроелектростанції здійснювалося 
практично вручну, так як спеціальної техніки у ті часи не існувало. Протягом 
двох років було побудовано греблю довжиною близько 90 метрів. Ця 
гідроелектростанція забезпечувала струмом Кислин, Буки, Антонівку, 
Маньківку та Нову Греблю. Турбіни Буцької ГЕС виробляли 125 млн кВт/год 
достатньо дешевої електроенергії. У 1991 р. Буцька ГЕС припинила свою 
роботу [28]. 
У 1934 р. була побудована Корсуньська ГЕС. Будувалася 
гідроелектростанція завдяки праці селян. Її потужність становила лише 
1400 кВт. Струм, який виробляла Корсуньська ГЕС використовували в 
основному на електромолотьбу. А вже у 1935 р. Корсуньська ГЕС виробила 5,5 
млн кВт-годин, які використовувалися для живлення колгоспів, МТС, 
цукрових заводів, млині, текстильних фабрик. Довжина мереж, що були у 
підпорядкуванні електростанції до початку війни становила приблизно 500 км. 
Під час війни греблю було зруйновано, а потім знову відбудовано [28]. 
Черкаський (Змагайлівський) району електричних мереж було засновано 
1 жовтня 1961 р. У штаті цієї електромережі працювало лише 35 осіб. Дана 
районна електромережа у своєму складі мала лише дві дільниці – Тубільська 
електромережа і Худоліївська електромережа. 
Смілянські міська й районі електричні мережі були засновані 5 травня 
1980 р. У той електричні мережі обслуговувало лише дві бригади працівників, 
які обслуговували 36 трансформаторних підстанцій. Нині цей структурний 
підрозділ обслуговує понад 30 тисяч споживачів та налічує 236 підстанцій [28]. 
У табл. 2.1 подано основні етапи становлення енергетики на Черкащині. 
 
45 
Таблиця 2.1 – Становлення енергетики на Черкащині 
Рік Подія 
1 2 
1913 будівництво Черкаської  електростанції 
липень 1914 запрацювала Уманська  дизельна електростанція 
1925 збудовано перетворювач постійного струму напругою 3300 В 
1926 відкрито першу електростанцію у м. Шпола 
травень 1927 початок будівництва Буцької ГЕС 
листопад 1929 введено в дію Буцьку ГЕС потужністю 586 кВт 
травень 1930 закладено будівництво Корсуньської ГЕС 
липень 1934 відкриття Корсуньської ГЕС 
березень 1944 відновлено роботу дизель-генератора на Черкаській електростанції 
1946 розпочато будівництво Юрківської ТЕС 
1945-1946 повоєнна відбудова Уманської електростанції 
1947 відновлено роботу Корсунь-Шевченківської ГЕС 
1948 введено в дію першу лінію Юрківської ТЕС 
1949 діє пункт електрооранки на базі Корсунь-Шевченківської МТС 
1949 створено енергозбут Черкаської електростанції 
1950 до Умані прибув енергопоїзд потужністю 1000 кВт, потужність 
Уманської електростанції досягла 2124 кВт 
1951 почала функціонувати Дибенська ГЕС потужністю 600кВт 
1952 введена в експлуатацію Стеблівська ГЕС потужністю 2850 кВт 
1952 в Смілі діє локомобільна електростанція на торфі 
1953 утворено Корсунь-Шевченківську енергосистему 
1954 введення в експлуатацію Лоташівської ГЕС потужністю 375 кВт, 
Лисянської ГЕС потужністю 256 кВт, Кривоколінської ГЕС потужністю 
324 кВт, Бабанської ГЕС потужністю 52кВт 
1954 утворення Черкаської обласної контори «Сільелектро» 
1954 початок будівництва Уманської ТЕЦ 
1954 збудовано Кам’янобрідську ГЕС (175 кВт), Чаплинську ГЕС (200 кВт), 
Дубівську ГЕС (250 кВт), Корж-Кутську ГЕС (50 кВт), Малояблунівську 
ГЕС (50 кВт), Райгородська ГЕС (50 кВт) 
1956 дали струм Семенівська ГЕС (200 кВт), Будищанська ГЕС (200 кВт) 
1957 введені в експлуатацію Звенигородська ГЕС (315 кВт), Піщанська 
дизельна електростанція (320 кВт) 
1958 завершено будівництво Юрпільської ГЕС 
1959 введення в дію Гордашівської ГЕС (400 кВт), Острівецької ГЕС 
(210 кВт) 
1959 будівництво лінії КремГЕС – Черкаси – Київ 
1960 створено Черкаські електромережі 
1960 введено в дію Уманську ТЕЦ 
1962 створено Уманський РЕМ 
1963 створено Золотоніський Рем 
1963 Черкаська ТЕЦ досягла потужності 50 Мвт 
1964 створено Драбівський РЕМ 
 
 
 
46 
Продовження таблиці 2.1 
Рік Подія 
1 2 
серпень 1964 почав діяти Черкаський енергозбут 
1966 створено Чорнобаївський, Жашківський, Шполянський, Смілянський, 
Христинівський, Лисянський РЕС 
1967 створено Чигиринський РЕС 
1968 Черкаська ТЕЦ досягла запланованої потужності – 230 мВт 
листопад 1969 завершено повну електрифікацію області 
1964-1968 початок будівництва Канівської ГЕС 
листопад 1972 пуск перших агрегатів Канівської ГЕС 
1974 введено в дію 24-й агрегат Канівської ГЕС 
1978 створено Черкаське лівобережне підприємство електромереж, Черкаське 
правобережне підприємство електромереж, Уманське підприємство 
електромереж 
1995 створено Державне енергопостачальне підприємство 
«Черкасиобленерго» 
1996 лінії електропередачі і підстанції напругою 330-750 кВ були об’єднанні 
в Черкаські магістральні електричні мережі 
1999 створено ВАТ «Черкасиобленерго» 
2019 відкрите акціонерне товариство «Черкасиобленерго» у відповідності до 
вимог законодавства стало ПАТ «Черкасиобленерго» 
Джерело: Побудовано автором на основі [28] 
 
Таким чином, «Черкасиобленерго» було засноване у 1999 р. 
Організаційно-правовою формою підприємства було відкрите акціонерне 
товариство, а у 2019 р. згідно законодавства змінено на публічне акціонерне 
товариство. 
Основною метою діяльності ПАТ «Черкасиобленерго» є – найбільш 
повне задоволення потреб споживачів електричної енергії, ефективне 
управління майном, що належить Товариству, одержання прибутку, його 
використання та розподіл в інтересах акціонерів Товариства [28]. 
Діюча організаційна структура ПАТ «Черкасиобленерго» була 
затверджена на засідання правління товариства 17.12.2020 року та введена в 
дію з 01.01.2021 року. 
ПАТ «Черкасиобленерго» здійснює підприємницьку діяльність з 
надання послуг з розподілу електроенергії споживачам місцевими 
електромережами напругою 154-0,4 кВ на території Черкаської області. 
Стратегічною метою діяльності компанії є безпечне, надійне та якісне 
47 
надання послуг з розподілу електричної енергії споживачам, підвищення 
ефективності операційної діяльності, дотримуючись при цьому інтересів усіх 
зацікавлених сторін [28]. 
Площа ліцензованої діяльності становить 20,9 тис. кв. км. ПАТ 
«Черкасиобленерго» забезпечує енергопостачання 634,153 тис. споживачів. 
Розподіл електричної енергії здійснюється побутовим та непобутовим 
споживачам області, на основі відповідних договорів. На ринку електричної 
енергії ПАТ «Черкасиобленерго» купує електричну енергію з метою 
компенсації технологічних витрат електроенергії (ТВЕ). Підприємницька 
діяльність товариства є залежною від сезонних змін: осінньою-зимовий 
період обумовлений ознаками, які вимагають особливої підготовки 
електромереж до роботи у цей період: зростання на 25-30 % споживання 
електроенергії; низька температура, атмосферні опади негативно впливають 
на експлуатацію електромереж; з причин ожеледі, сильних вітрів, налипання 
мокрого снігу, сильних снігопадів, злив, повені можуть створюватися 
надзвичайні ситуації в електромережах [28]. 
Станом на 31 грудня 2020 року по ПАТ «Черкасиобленерго» укладено: 
617 605 договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії із 
побутовими споживачами (з них 317 109 міського населення та 300 496 
сільського населення); 16 548 договорів про надання послуг з розподілу 
електричної енергії із юридичними споживачами. 
Сумарний корисний відпуск електроенергії у 2020 р. склав 2 929 714 
тис. кВт.-год., що більше на 9 448 тис. кВт-год. або на 0,32 % ніж за 2019 рік. 
Структура розподіленої електроенергії споживачам за 2020 рік: населення – 
34,26 %; промислові споживачі – 35,83 %; сільськогосподарські споживачі – 
10,77 %; бюджетні споживачі – 4,42 %; населені пункти – 0,98 %; комунальні 
підприємства – 3,18 % інші непромислові споживачі – 10,56 % [28]. 
Станом на 31 грудня 2020 р. чисельність штатних працівників 
облікового складу ПАТ «Черкасиобленерго» склала 3 658 осіб, позаштатних 
працівників, які працювали за цивільно-трудовими договорами – 161 особа; 
48 
працівників, які працювали за сумісництвом – 4, працівників, які працювали 
на умовах неповного робочого часу – 16 [28]. 
Можливими факторами ризику в господарський діяльності Товариства є: 
 ̶ старіння та знос основних фондів; 
̶ рівень розрахунків споживачами за поставлену електроенергію; 
̶ розкрадання електричної енергії абонентами, наявність абонентів без 
обліку у зв’язку з розкраданням лічильників; 
̶ розкрадання кольорових металів з ліній електропередач та 
трансформаторних підстанцій, що призводить до додаткових витрат; 
 ̶ низька платоспроможність промислових та побутових споживачів; 
̶ форс-мажорні ризики та несприятливі погодні умови; 
 ̶ значна кредиторська та дебіторська заборгованість; 
̶ залежність від нормативно-правових актів Міністерства енергетики та 
вугільної промисловості та Національної комісії, що здійснює державне 
регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг [28]. 
 
 
2.2 Економічний аналіз основних показників діяльності ПАТ 
«Черкасиобленерго» 
 
Економічний аналіз основних показників діяльності підприємства дає 
можливість визначити ефективність його фінансово-господарської 
діяльності, що має на меті аналіз ефективності використання основних 
фондів і оборотних коштів. 
У кваліфікаційній роботі інформаційними джерелами для розрахунку 
показників і проведення економічного аналізу ПАТ «Черкасиобленерго» 
Баланс (Звіт про фінансовий стан) і Звіт про фінансові результати (Звіт про 
сукупний дохід). 
У процесі господарської діяльності у розпорядженні підприємства 
знаходяться різні види майна в матеріальній та нематеріальній формі. Майно, 
49 
яким володіє підприємство відображено в його Балансі (Звіті про фінансовий 
стан), називається активами підприємства, які являють собою ресурси, 
контрольовані підприємством, використання яких призводить до збільшення 
економічних вигод у майбутньому. В табл. 2.2 наведено аналіз стану та 
динаміки майна досліджуваного підприємства. 
Таблиця 2.2 – Аналіз стану та динаміки майна 
ПАТ «Черкасиобленерго», млн грн 
Відхилення Відхилення 
Роки 
за 2020-2019 рр. за 2021-2020 рр. 
Показники 
абсолютне, відносне, абсолютне, відносне, 
2019 2020 2021 
млн грн % млн грн % 
Майно всього 7507,7 7160,1 7465,6 -347,6 -4,6 305,5 4,3 
1. Необоротні 
5511,1 5096,0 4888,6 -415,1 -7,5 -207,4 -4,1 
активи 
 нематеріальні 
2,8 2,4 5,1 -0,4 -14,3 2,7 112,5 
активи 
 незавершені 
капітальні 6,3 11,5 16,4 5,2 82,5 4,9 42,6 
інвестиції 
 основні засоби 5458,7 5041,1 4799,8 -417,6 -7,7 -241,3 -4,8 
 довгострокові 
фінансові 28,3 29,5 31,4 1,2 4,2 1,9 6,4 
інвестиції 
 відстрочені 
податкові 7,6 4,4 28,9 -3,2 -42,1 24,5 556,8 
активи 
 інвестиційна 
7,4 7,1 6,9 -0,3 -4,1 -0,2 -2,8 
нерухомість 
2. Оборотні 
1996,6 2064,1 2577,0 67,5 3,4 512,9 24,8 
активи: 
 виробничі 
46,7 45,8 59,7 -0,9 -1,9 13,9 30,3 
запаси 
 незавершене 
2,9 2,4 1,3 -0,5 -17,2 -1,1 -45,8 
виробництво 
 дебіторська 
1707,1 1773,6 2118,5 66,5 3,9 344,9 19,4 
заборгованість 
 грошові 
97,1 67,1 93,9 -30,0 -30,9 26,8 39,9 
засоби 
 Інше 142,8 175,2 303,6 32,4 22,7 128,4 73,3 
Джерело: Розраховано автором на основі [додатки А-Г] 
 
Майно ПАТ «Черкасиобленерго» протягом 2020 р. зменшилося на 
4,6 % або на 347,6 млн грн: з 7507,7 млн грн наприкінці 2019 р. до 7160,1 млн 
грн на початку 2020 р., а у 2021 р. відновилася тенденція до збільшення 
майна, яка наприкінці 2021 р. становило 7465,6 млн грн, що на 305,5 млн грн 
(або на 4,3 %) перевищує обсяг балансу (майна) порівняно з початком року. 
50 
У складі майна ПАТ «Черкасиобленерго» присутні необоротні і 
оборотні активи. Необоротні активи протягом досліджуваного періоду мали 
тенденцію до зменшення: з 5511,1 млн грн наприкінці 2019 р. до 5096,0 млн 
грн наприкінці 2020 р., тобто зменшилися на 415,1 млн грн (на 7,5 %), і до 
4888,6 млн грн наприкінці 2021 р., тобто зменшилися на 207,4 млн грн (на 
4,1 %). Зауважимо, що темпи зменшення необоротних активів уповільнилися. 
Оборотні активи ПАТ «Черкасиобленерго» мали протилежну динаміку. 
Так, оборотні активи підприємства збільшилися протягом 2020 р. з 1996,6 
млн грн до 2064,1 млн грн, тобто на 67,5 млн грн (на 3,4 %), а у 2021 р. 
збільшилися на 512,9 млн грн (на 24,8 %) і становили на кінець року 2577,0 
млн грн. 
З метою більш детального аналізу майна підприємства в табл. 2.3 
виконано аналіз структури активів ПАТ «Черкасиобленерго». 
Таблиця 2.3 – Аналіз структури майна 
ПАТ «Черкасиобленерго», млн грн 
Показники 2019 ПВ, % 2020 ПВ, % 2021 ПВ, % 
Майно всього 7507,7 100,0 7160,1 100,0 7465,6 100,0 
1. Необоротні активи 5511,1 73,4 5096,0 71,2 4888,6 65,5 
 нематеріальні активи 2,8 0,1 2,4 0,0 5,1 0,1 
 незавершені капітальні 
6,3 0,1 11,5 0,2 16,4 0,3 
інвестиції 
 основні засоби 5458,7 99,0 5041,1 98,9 4799,8 98,2 
 довгострокові фінансові 
28,3 0,5 29,5 0,6 31,4 0,6 
інвестиції 
 відстрочені податкові активи 7,6 0,1 4,4 0,1 28,9 0,6 
 інвестиційна нерухомість 7,4 0,1 7,1 0,1 6,9 0,1 
2. Оборотні активи: 1996,6 26,6 2064,1 28,8 2577,0 34,5 
 виробничі запаси 46,7 2,3 45,8 2,2 59,7 2,3 
 незавершене виробництво 2,9 0,1 2,4 0,1 1,3 0,1 
 дебіторська заборгованість 1707,1 85,5 1773,6 85,9 2118,5 82,2 
 грошові засоби 97,1 4,9 67,1 3,3 93,9 3,6 
 Інше 142,8 7,2 175,2 8,5 303,6 11,8 
Джерело: Розраховано автором на основі [додатки А-Г] 
 
Враховуючи тенденцію до зменшення необоротних активів ПАТ 
«Черкасиобленерго» протягом досліджуваного періоду, частка необоротних 
активів у структурі майна підприємства зменшилася з 73,4 % наприкінці 
51 
2019 р. до 65,5 % наприкінці 2021 р., тобто на 7,9 відсоткових пункти. 
Відповідно, частка оборотних активів підприємства зросла на 7,9 відсоткових 
пункти за той самий період: з 26,6 % до 34,5 %. 
У свою чергу необоротні активи ПАТ «Черкасиобленерго» 
складаються переважно з основних засобів, які наприкінці 2019 р. становили 
99,0 % загальної вартості необоротних активів підприємства, а саме 
5458,8 млн грн, а наприкінці 2021 р. частка основних засобів зменшилася до 
98,2 %, тобто на 0,8 відсоткових пункти, і становила 4799,8 млн грн. 
Зауважимо, що вартість основних засобів досліджуваного підприємства 
зменшилася на 7,7 % (417,6 млн грн) протягом 2020 р. і на 4,8 % (на 241,3 
млн грн) протягом 2021 р. 
У структурі оборотних активів найбільш вагоме значення належить 
дебіторській заборгованості, питома вага якої зменшилася з 85,5 % 
наприкінці 2019 р. до 82,2 % наприкінці 2021 р., тобто на 3,3 відсоткових 
пункти. В абсолютному вираженні дебіторська заборгованість збільшилася з 
1701,1 млн грн до 2118,5 млн грн відповідно, що становить приріст у розмірі 
3,9 % протягом 2020 р. і 19,4 % протягом 2021 р. Зауважимо, що дебіторська 
заборгованість більше ніж на 80 % складається з дебіторської заборгованості 
за товари, роботи, послуги. Так, зазначений показник зріс з 1472,3 млн грн 
наприкінці 2019 р. до 1747,3 млн грн наприкінці 2021 р., тобто на 275,0 млн 
грн (на 18,7 %). 
Протягом 2020-2021 років частка виробничих запасів в структурі 
оборотних активів становила 2,2-2,3 %. Вартість виробничих запасів 
протягом досліджуваного періоду збільшилася з 46,7 млн грн до 59,7 млн грн 
відповідно. 
Частка грошових засобів в структурі оборотних активів в період 
протягом 2020 р. зменшилася з 4,9 % (що відповідає 97,1 млн грн) до 3,3 % 
(що відповідає 67,1 млн грн), тобто на 1,6 відсоткових пункт, або на 30,0 млн 
грн (30,9 %). Протягом наступного 2021 р. частка грошових засобів зросла на 
52 
0,3 відсоткових пункти і склала 93,9 млн грн. Зауважимо, що протягом 
2021 р. грошові засоби збільшилися на 39,9 % (36,8 млн грн). 
Джерела формування майна ПАТ «Черкасиобленерго» формуються за 
рахунок власних і залучених джерел, які відображаються в пасиві Балансу 
(Звіту про фінансовий стан) і показують, з яких фінансових джерел утворені 
активи підприємства (господарські кошти), і за економічним змістом являють 
собою капітал власників підприємства й суму його зобов’язань. В табл. 2.4 
наведено аналіз стану та динаміки джерел формування майна (або капіталу) 
ПАТ «Черкасиобленерго» за 2019-2021 рр. 
Таблиця 2.4 – Аналіз стану та динаміки капіталу 
ПАТ «Черкасиобленерго», млн грн 
Відхилення Відхилення 
Роки 
за 2020-2019 рр. за 2021-2020 рр. 
Показники 
абсолютне, відносне, абсолютне, відносне, 
2019 2020 2021 
млн грн % млн грн % 
Капітал всього 7507,7 7160,1 7465,6 -347,6 -4,6 305,5 4,3 
1. Власний капітал 5417,3 4966,3 4459,4 -451,0 -8,3 -506,9 -10,2 
 зареєстрований (пайовий) 
37,1 37,1 37,1 0,0 0,0 0,0 0,0 
капітал 
 капітал у дооцінках 5060,4 4523,3 4005,0 -537,1 -10,6 -518,3 -11,5 
 додатковий капітал 457,4 457,1 456,2 -0,3 -0,1 -0,9 -0,2 
 резервний капітал 11,3 11,3 11,3 0,0 0,0 0,0 0,0 
 непокриті збитки 149,0 62,6 50,2 -86,4 -58,0 -12,4 -19,8 
2. Довгострокові 
17,2 151,9 151,6 134,7 783,1 -0,3 -0,2 
зобов’язання: 
3. Поточні зобов’язання: 2073,2 2042,0 2854,6 -31,2 -1,5 812,6 39,8 
 поточна кредиторська 
1349,5 1249,0 1749,4 -100,5 -7,4 500,4 40,1 
заборгованість  
  - за довгостроковими 
20,2 16,8 59,7 -3,4 -16,8 42,9 255,4 
зобов’язаннями 
  - товари, роботи, послуги 719,4 696,7 1209 -22,7 -3,2 512,3 73,5 
  - за розрахунками з 
303,7 214,0 215,3 -89,7 -29,5 1,3 0,6 
бюджетом 
  - за розрахунками зі 
3,8 5,1 5,7 1,3 34,2 0,6 11,8 
страхування 
  - за розрахунками з оплати 
17,5 22,7 24,2 5,2 29,7 1,5 6,6 
праці 
  - за одержаними авансами 284,9 293,7 235,5 8,8 3,1 -58,2 -19,8 
 поточні забезпечення 28,3 36,7 1,3 8,4 29,7 -35,4 -96,5 
 інші поточні зобов’язання 695,4 756,2 2118,5 60,8 8,7 1362,3 180,2 
Джерело: Розраховано автором на основі [додатки А-Г] 
 
53 
Згідно з даними табл. 2.4 обсяг капіталу ПАТ «Черкасиобленерго» 
протягом 2020 р. зменшився на 4,6 % або на 347,6 млн грн: з 7507,7 млн грн 
наприкінці 2019 р. до 7160,1 млн грн на початку 2020 р., а у 2021 р. 
відновилася тенденція до збільшення капіталу, який наприкінці 2021 р. 
становив 7465,6 млн грн, що на 305,5 млн грн (або на 4,3 %) перевищує обсяг 
балансу (капіталу) порівняно з початком року. 
Обсяг власного капіталу підприємства також за досліджуваний період 
зменшився. Протягом 2020 р. власний капітал зменшився на 8,3 % (на 451,0 
млн грн), а протягом 2021 р. відбулося зменшення власного капіталу на 
10,2 % (на 506,9 млн грн). Таким чином, протягом досліджуваного періоду 
власний капітал зменшився з 5417,3 млн грн до 4459,4 млн грн відповідно, 
або на 18,5 %. 
Динаміка зміни довгострокових зобов’язань характеризується значним 
збільшенням у 2020 р.: з 17,2 млн грн на початку року до 151,9 млн грн на 
кінець року, тобто на 134,7 млн грн. У наступному 2021 році обсяг 
довгострокових зобов’язань практично не змінився: відбулося їх зменшення 
на 0,2 % (або на 0,3 млн грн). 
Поточні зобов’язання ПАТ «Черкасиобленерго» у 2020 р. мали 
незначне зменшення: з 2073,2 млн грн на початку року до 2042,0 млн грн на 
кінець року, тобто всього на 31,2 млн грн, що відповідає зменшенню на 
1,5 %. Натомість у 2021 р. поточні зобовязання суттєво збільшилися на 812,6 
млн грн (на 39,8 %) і станом на кінець року становили 2854,6 млн грн. 
Для того, щоб склалося загальне уявлення про співвідношення джерел 
власного і позичкового капіталу ПАТ «Черкасиобленерго» за 2019-2021 рр. 
наведено аналіз його структури (табл. 2.5). 
Аналізуючи отримані результати виконаного дослідження, можна 
констатувати, що у структурі капіталу ПАТ «Черкасиобленерго» переважає 
власний капітал, питома вага якого у загальному капіталі зменшилася на 12,4 
відсоткових пункти: з 72,2 % на початку року до 59,7 % наприкінці року, хоч 
54 
і залишаться значною. Переважання власного капіталу є позитивною 
характеристикою підприємства. 
Таблиця 2.5 – Аналіз структури капіталу 
ПАТ «Черкасиобленерго», млн грн 
Показники 2019 ПВ, % 2020 ПВ, % 2021 ПВ, % 
Капітал всього 7507,7 100,0 7160,1 100,0 7465,6 100,0 
1. Власний капітал 5417,3 72,2 4966,3 69,4 4459,4 59,7 
 зареєстрований (пайовий) капітал 37,1 0,6 37,1 0,7 37,1 0,8 
 капітал у дооцінках 5060,4 88,5 4523,3 88,8 4005,0 87,8 
 додатковий капітал 457,4 8,0 457,1 9,0 456,2 10,0 
 резервний капітал 11,3 0,2 11,3 0,2 11,3 0,2 
 непокриті збитки 149,0 2,6 62,6 1,2 50,2 1,1 
2. Довгострокові зобов’язання: 17,2 0,2 151,9 2,1 151,6 2,0 
3. Поточні зобов’язання: 2073,2 27,6 2042,0 28,5 2854,6 38,2 
 поточна кредиторська заборгованість  1349,5 65,1 1249,0 61,2 1749,4 61,3 
  - за довгостроковими 
20,2 1,5 16,8 1,3 59,7 3,4 
зобов’язаннями 
  - товари, роботи, послуги 719,4 53,3 696,7 55,8 1209 69,1 
  - за розрахунками з бюджетом 303,7 22,5 214,0 17,1 215,3 12,3 
  - за розрахунками зі страхування 3,8 0,3 5,1 0,4 5,7 0,3 
  - за розрахунками з оплати праці 17,5 1,3 22,7 1,8 24,2 1,4 
  - за одержаними авансами 284,9 21,1 293,7 23,5 235,5 13,5 
 поточні забезпечення 28,3 1,4 36,7 1,8 1,3 0,0 
 інші поточні зобов’язання 695,4 33,5 756,2 37,0 2118,5 74,2 
Джерело: Розраховано автором на основі [додатки А-Г] 
 
У структурі власного капіталу найбільшу частку має капітал у 
дооцінках, частка якого становить близько 90 %. Варто відзначити, що по 
структурі капітал у дооцінках майже не змінився: зафіксовано незначне 
зменшення з 88,5 % наприкінці 2019 р. до 87,8 % наприкінці 2021 р., тобто 
лише на 0,7 відсоткових пункти. В грошовому ж вираженні капітал у 
дооцінках значно зменшився: на 10,6 % (на 537,1 млн грн) протягом 2020 р. і 
на 11,5 % (на 518,3 млн грн) протягом 2021 р. Станом на кінець 2021 р. 
вартість капіталу у дооцінках становила 4005,0 грн. 
Позитивним явищем для ПАТ «Черкасиобленерго» було суттєве 
зменшення непокритих збитків: з 149,0 млн грн наприкінці 2019 р. до 62,6 
55 
млн грн наприкінці 2020 р., тобто на 58,0 % (на 86,4 млн грн), і до 50,2 млн 
грн наприкінці 2021 р., тобто на 19,8 % (на 12,4 млн грн). 
Суттєво зросла частка поточних зобов’язань: протягом 2019-2021 рр. 
зменшилася на 10,6 відсоткових пункти: з 27,6 % (2073,2 млн грн) до 38,2 % 
(2854,6 млн грн). Обсяг поточних зобов’язань у 2020 р. мав незначне 
зменшення, а у 2021 р. – зріс на 398 % (на 812,6 млн грн). 
У структурі поточних зобов’язань вагому роль відіграє поточна 
кредиторська заборгованість, частка якої у загальних поточних зобов’язаннях 
хоч і зменшилася з 65,1 % наприкінці 2019 р. до 61,3 % наприкінці 2021 р, 
тобто на 3,8 відсоткових пункти, але в абсолютному вираженні зафіксовано 
зростання у 2021 р. на 40,1 % (на 500,4 млн грн). Таким чином, поточна 
кредиторська заборгованість зменшилася з 1349,5 млн грн до 1749,4 млн грн. 
Основним видом поточної кредиторської заборгованості на 
підприємстві є кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, 
питома вага якої збільшилася протягом 2020-2021 рр. з 53,3 % до 69,1 % 
відповідно, тобто на 15,8 відсоткових пунктів. Обсяг поточної кредиторської 
у 2020 р. зменшився на 3,2 % (на 22,7 млн грн): з 719,4 млн грн до 696,7 млн 
грн, а у 2021 р. зріс на 73,5 % і становив 1209,0 млн грн. 
Отже, проаналізувавши активи і пасиви ПАТ «Черкасиобленерго» 
можна зробити висновок, що протягом досліджуваного періоду його вартість 
мала тенденцію до зменшення, що є негативним для діяльності підприємства. 
Аналізуючи оборотні активи слід зазначити, що підприємство не тримає 
грошові засоби у касі, оскільки надає перевагу зберіганню грошових засобів 
на рахунках у банках. Дебіторська заборгованість підприємства має 
тенденцію до збільшення, переважно через зростання вартості послуг. 
Співвідношення власного і залученого капіталу змінюється у сторону 
зростання залученого капіталу, що збільшує залежність ПАТ 
«Черкасиобленерго» від зовнішніх фінансових ресурсів. До позитивних 
тенденцій слід віднести суттєве зменшення непокритих збитків 
підприємства. 
56 
2.3 Оцінка інвестиційної привабливості ПАТ «Черкасиобленерго» 
 
Інвестиційну привабливість досліджуваного підприємства будемо 
розраховувати за допомогою інтегрального показника. Дана методика 
полягає в тому, що дозволяє об’єднати всі різні за змістом і одиницями 
вимірювання показники в одному кінцевому показнику. Залежно від розміру 
даного показника можна зробити висновки про рівень інвестиційної 
привабливості підприємства. 
Розрахунок інтегрального показника здійснюється на основі таких 
показників: показники майнового стану, показники фінансової стійкості; 
показники ліквідності; показники прибутковості; показники ділової 
активності. Зазначені показники корегуються з врахуванням вагових 
коефіцієнтів, які відображають ступінь впливу зовнішніх чинників та ризиків 
на кінцевий результат дослідження. 
Будь-який метод дослідження має певні недоліки. Метод визначення 
інтегрального показника не є виключенням. Так, до основних недоліків 
зазначеного методу слід віднести: можливість вибору неповної сукупності 
економічних показників, або у їх помилковому виборі; вірогідність 
суб’єктивізму при визначенні питомої ваги фінансових показників; 
складність при визначенні оптимальних або нормованих значень показників; 
відсутність стандартизованих значень інтегрального показника. 
Зауважимо, що зазначені недоліки не є критичними, оскільки вони 
згладжуються комплексним і всестороннім аналізом різних груп показників 
підприємства при оцінюванні його інвестиційної привабливості [18; 20; 21; 
30]. 
Для дослідження інвестиційної привабливості ПАТ 
«Черкасиобленерго» будемо застосовувати такі групи показників: 
1) показники ліквідності і платоспроможності, які дозволяють 
визначити потенціал формування фінансових ресурсів підприємства; 
57 
2) показники фінансової стійкості, які дозволяють визначити повноту 
використання фінансових ресурсів підприємства; 
3) показники рентабельності, які дозволяють визначити ефективність 
здійснення господарської діяльності на підприємстві; 
4) показники ділової активності, які дозволяють оцінити ефективність 
виробництва. 
Інтерпретація зазначених груп показників у сукупності дозволить 
реально оцінити результати діяльності підприємства за досліджуваний період 
та визначити рівень інвестиційної діяльності підприємства. 
Аналіз ліквідності підприємства дозволяє визначити спроможність 
підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання. Такий аналіз 
здійснюється шляхом розрахунку таких показників: коефіцієнта покриття, 
коефіцієнта швидкої ліквідності, коефіцієнта абсолютної ліквідності 
(табл. 2.6). 
Таблиця 2.6 – Аналіз ліквідності і платоспроможності 
ПАТ «Черкасиобленерго» 
Роки Зміна за Зміна за 
Показник Норматив 
2020-2019 2021-2020 
2019 2020 2021 
1. Коефіцієнт 
> 1 0,93 1,32 1,12 42,04 -15,07 
покриття 
2. Коефіцієнт 
швидкої 0,6-0,8 0,93 0,44 0,54 -52,77 23,50 
ліквідності 
3. Коефіцієнт 
абсолютної > 0 0,07 0,28 0,01 293,54 -95,88 
ліквідності 
4. Чистий 
оборотний > 0 -0,60 121,50 270,90 -20350,00 122,96 
капітал 
Джерело: Розраховано автором на основі [додатки А-Г] 
 
Отримане значення коефіцієнту покриття за 2019 рік не відповідало 
нормі і становило 0,93, що вказувало на неспроможність підприємства 
погашати свої поточні зобов’язання за рахунок оборотних активів.   
58 
Протягом двох наступних років значення коефіцієнту відповідало 
нормі. В період з 2019 по 2020 р. відбулось збільшення  на 42,02 і значення 
становило 1,32, а в період з 2020 по 2021 спостерігалось зменшення на 15,07 і 
станом на 2021 рік коефіцієнт покриття дорівнював 1,12, що вказувало на 
спроможність ПАТ «Черкасиобленерго» забезпечити свої короткострокові 
зобов’язання з найбільш легко реалізованої частини активів. 
Коефіцієнт швидкої ліквідності протягом аналізованого періоду не 
відповідав нормі, хоча показники були наближені до оптимальних значень. 
Протягом 2019-2020 рр. значення коефіцієнту зменшилось на 52,77 і 
становило 0,44, а в період з 2020 по 2021 р. збільшилось на 23,50 і сягало 
0,54, що вказувало на те, що підприємство здатне було погасити незначну 
частину поточних зобов’язань за рахунок найбільш ліквідних оборотних 
коштів (грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та 
кредиторської заборгованості). 
Значення коефіцієнту абсолютної ліквідності лише у 2020 році 
вказувало на спроможність підприємства погасити найближчим часом власні 
короткострокові зобов’язання, не чекаючи оплати дебіторської 
заборгованості й реалізації інших активів. Але станом на 2021 рік цей 
показник зменшився на 95,88 і становив 0,01, що вказувало на погіршення 
можливостей ПАТ «Черкасиобленерго» щодо розрахунків з 
короткостроковими зобов’язаннями.  
Чистий оборотний капітал протягом трьох років стабільно зростав і 
станом на 2021 рік становив 270,90, що свідчить про те, що підприємство не 
тільки може погасити свої короткострокові зобов’язання, але і має резерви 
для розширення діяльності в майбутньому. 
Задля можливості аналізу фінансової стійкості підприємства необхідно 
виконати розрахунок таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта 
платоспроможності (автономії); коефіцієнта фінансування; коефіцієнта 
забезпеченості власними оборотними засобами та коефіцієнта маневреності 
власного капіталу, які наведені в табл. 2.7. 
59 
Таблиця 2.7 – Коефіцієнтний аналіз фінансової стійкості 
ПАТ «Черкасиобленерго» 
Зміна за Зміна за 
2019 2020 2021 
Показник Норматив 2020- 2021-
рік рік рік 
2019 рік 2020 рік 
1. Коефіцієнт автономії > 0,5 -0,08 0,37 0,23 0,44 -0,14 
2. Коефіцієнт 
співвідношення 
< 1 -14 1,73 3,39 15,73 1,65 
залучених і власних 
коштів (фінансування) 
3. Коефіцієнт 
ефективності 
> 0,4 0 1,25 0,87 1,25 -0,38 
використання власних 
коштів  
4. Коефіцієнт 
маневреності власного > 0,2 1 0,56 0,05 -0,55 -0,51 
капіталу  
5. Коефіцієнт 
використання 
збільшення 0 0,46 0,2 0,46 -0,26 
фінансових ресурсів 
(усього майна) 
Джерело: Розраховано автором на основі [додатки А-Г] 
 
Протягом досліджуваного періоду значення коефіцієнту автономії не 
задовольняло норму, в період з 2019 по 2020 рік його показник збільшився на 
0,44 і дорівнював 0,37, а в період з 2020 по 2021 рік зменшився на 0,14 і 
дорівнював 0,23. 
Протягом досліджуваного періоду значення коефіцієнту автономії не 
задовольняло норму, в період з 2019 по 2020 роки цей показник збільшився 
на 0,44 і дорівнював 0,37, а в період з 2020 по 2021 роки зменшився на 0,14 і 
дорівнював 0,23. Таким чином, отримані значення показують, що частка 
власного капіталу в загальній сумі коштів є досить незначною і реалізувавши 
майно, сформоване із власних джерел, підприємство не зможе погасити 
зобов’язання в повному обсязі. Безпосередньо така тенденція у 
довгостроковому періоді є загрозливою для фінансової безпеки 
підприємства. 
Значення коефіцієнта фінансування у 2019 році вказувало на те, що 
більша частина майна підприємства сформована з позикових коштів. 
60 
Протягом наступних двох років значення цього коефіцієнта поступово 
збільшувалося в період з 2019 по 2020 роки на 15,73 і становило 1,73, а в 
період з 2020 по 2021 роки на 1,65 і сягало 3,39, що вказувало на поступове 
збільшення сформованих активів за рахунок власних коштів. 
Коефіцієнт ефективності використання власних коштів вказує скільки 
прибутку дає 1 грн власних коштів, тож у 2020 р. прибуток з 1 грн становив 
1,25, а в період з 2020 по 2021 р. його обсяг зменшився на 0,38 і становив 
0,87 з 1 грн власних коштів. 
Протягом 2019-2021 рр. значення коефіцієнта маневреності власного 
капіталу мало стійку тенденцію до зменшення з 1 у 2019 р. до 0,05 у 2021 
році, що вказувало на зменшення частки власних коштів, вкладених в 
оборотні активи. 
Значення коефіцієнту використання фінансових ресурсів протягом 
2019-2020 рр. збільшилось і становило 0,46, а в період з 2020 по 2021 рр. 
зменшилось на 0,26 і становило 0,2, що не відповідає нормі, адже показник 
має тенденцію до зменшення.  
Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність 
вкладення коштів та раціональність їхнього використання і здійснюється 
шляхом розрахунку таких показників: коефіцієнтів рентабельності активів; 
рентабельності власного капіталу; рентабельності діяльності та 
рентабельності продукції, розрахунок яких наведено в табл. 2.8. 
Протягом 2019-2020 рр. спостерігалось збільшення рентабельності 
продукції ПАТ «Черкасиобленерго» з 0 до 0,71, а в період з 2020 по 2021 рік 
відбулось зменшення на 0,44 і станом на 2021 рік показник дорівнював 0,27. 
Зменшення значення даного показника могло свідчити про падаючий попит 
на продукцію підприємства в період з 2020 по 2021 р. 
В період з 2019 по 2020 р. коефіцієнт рентабельності власного капіталу 
становив 1,99, а протягом 2020-2021 р. відбулось зменшення на 0,90 і станом 
на 2021 р. він становив 1,08, що вказує на зменшення рівня прибутковості 
власного капіталу, вкладеного в дане підприємство.  
61 
Таблиця 2.8 – Аналіз показників рентабельності 
ПАТ «Черкасиобленерго» 
Роки Зміна за Зміна за 
Показник Норматив 
2019 2020 2021 2020-2019 2021-2020 
1. Коефіцієнт 
рентабельності 
> 0 0,00 0,71 0,27 0,71 -0,44 
активів (економічна 
рентабельність) 
2. Коефіцієнт 
рентабельності 
власного капіталу > 0 0,00 1,99 1,08 1,99 -0,90 
(фінансова 
рентабельність) 
3. Коефіцієнт 
рентабельності > 0 0 0,02 0,02 0,02 0,00 
діяльності 
4. Коефіцієнт 
рентабельності > 0 0,00 0,04 0,04 0,04 0,00 
продукції 
Джерело: Розраховано автором на основі [додатки А-Г] 
 
Безпосередньо коефіцієнт фінансової рентабельності є одним з 
основних показників інвестиційної привабливості підприємства, тому що 
його рівень показує верхню межу дивідендних виплат і подальше зменшення 
його значення може негативно вплинути на зацікавленість інвесторів в 
даному підприємстві.Коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства 
протягом 2019-2020 р. зріс на 0,02, що свідчило про зростання ефективності 
господарської діяльності підприємства. Протягом 2020-2021 рр. значення 
даного коефіцієнту залишалось незмінним.  
Аналогічна ситуація спостерігалась й з коефіцієнтом рентабельності 
продукції, який протягом 2019-2020 року зріс на 0,04 і залишався незмінним і 
в 2021 р. 
Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової 
економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, визначення 
якої потребує аналізу таких коефіцієнтів: коефіцієнт оборотності активів; 
коефіцієнт оборотності оборотних засобів; коефіцієнт оборотності 
дебіторської заборгованості; коефіцієнт оборотності кредиторської 
62 
заборгованості; коефіцієнт оборотності матеріальних запасів; коефіцієнт 
оборотності основних засобів; коефіцієнт оборотності власного капіталу, 
розрахунок яких наведено в табл. 2.9. 
Таблиця 2.9 – Аналіз показників ділової активності 
ПАТ «Черкасиобленерго» 
Роки Зміна за Зміна за 
Показник 
2020-2019 2021-2020 
2019 2020 2021 
1. Коефіцієнт оборотності 
26,14 31,27 11,11 5,13 -20,16 
активів 
2. Коефіцієнт оборотності 
30,14 37,11 14,02 6,97 -23,09 
оборотних засобів 
3. Коефіцієнт оборотності 
128,31 452,96 43,19 324,65 -409,77 
дебіторської заборгованості 
4. Коефіцієнт оборотності 
кредиторської 62,52 113,85 50,32 51,33 -63,53 
заборгованості 
5. Коефіцієнт оборотності 
28,97 53,06 24,21 24,09 -28,85 
матеріальних запасів 
6. Коефіцієнт оборотності 
основних засобів 98,12 124,58 35,32 26,46 -89,26 
(фондовіддача) 
7. Коефіцієнт оборотності 
78,68 86,63 44,53 7,95 -42,10 
власного капіталу 
Джерело: Розраховано автором на основі [додатки А-Г] 
 
Значення коефіцієнту оборотності активів в період з 2019 по 2020 рр. 
збільшилося на 31,27, а протягом 2020-2021 рр. зменшилось на 20,16 і 
становило 11,11, що вказує на зменшення кількості грошових одиниць 
реалізованої продукції, яку принесла кожна одиниця активів ПАТ 
«Черкасиобленерго». 
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів в 2021 році становив 14,02, 
що менше на 23,09 ніж у попередньому році, зменшення значення цього 
коефіцієнту свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів. 
У процесі господарської діяльності підприємство дає товарний кредит 
для споживачів своєї продукції, тобто існує розрив у часі між продажем 
товару й надходженням оплати за нього, у результаті чого виникає 
63 
дебіторська заборгованість. Коефіцієнт дебіторської заборгованості даного 
підприємства в період з 2019 по 2020 рр. мав тенденцію до збільшення і 
становив 452,96, що вказувало на те, що ПАТ «Черкасиобленерго» в цей 
період швидко одержувало оплату по рахунках. Значне зменшення, яке 
відбулось у 2020-2021 рр. на 409,77 могло аналізувати діяльність 
підприємства як надання покупцям товарного кредиту, що є одним з 
інструментів стимулювання збуту. 
Значення коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості 
протягом перших двох років зросло і станом на 2020 становило 113,85, що 
вказувало на збільшення швидкості оплати заборгованості підприємства. 
Протягом 2020-2021 рр. цей показник зменшився на 63,53 і станом на 
2021 рр. становив 50,32, що вказувало на ріст покупок у кредит. 
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів в період з 2019 по 
2020 рр. становив 53,06, а протягом 2020-2021 рр. відбулось зменшення 
цього показника на 28,85 і станом на 2021 р. його значення дорівнювало 
24,21. Зменшення коефіцієнту оборотності матеріальних запасів свідчило про 
відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва в ПАТ 
«Черкасиобленерго». 
Значення коефіцієнту оборотності основних засобів протягом двох 
перших років мало тенденцію до збільшення і станом на 2020 р. становило 
124,58. Протягом 2020-2021 рр. значення коефіцієнту зменшилось на 89,26 і у 
2021 р. становило 35,32, що свідчило про зменшення ефективності 
використання основних засобів підприємства. 
Показник оборотності власного капіталу в період з 2019 по 2020 рр. 
мав тенденцію до збільшення і становив 86,63, а протягом 2020-2021 р. 
зменшився на 42,10 і станом на 2021 р. дорівнював 44,53. Таке зменшення 
значення коефіцієнта свідчило про зменшення ефективності використання 
власного капіталу підприємства. 
Подальше дослідження передбачає розрахунок коефіцієнтів 
інвестування ki для кожного одиничного показника.  
64 
Розрахунок коефіцієнта інвестування здійснюється за формулою: 
kі = pі / pі_норм,      (2.1) 
де kі – коефіцієнт інвестування одиничного показника підприємства; 
pі – фактичне значення одиничного показника; 
pі_норм – нормативне значення одиничного показника; 
і – порядковий номер коефіцієнта інвестування в кожній групі. 
Ця формула використовується у зазначеному вигляді у випадку, якщо 
фактичне значення перевищує нормативне. Якщо ж фактичне значення 
навпаки повинне бути меншим, то формулу використовують в оберненому 
вигляді. У випадку, якщо коефіцієнт не має нормативного значення, то його 
нормування слід здійснювати на основі порівняння з найкращим значенням 
за досліджуваний період [18; 20; 21; 30]. 
Подальше дослідження передбачає розрахунок підсумкової оцінки 
кожної групи з урахуванням ваги одиничних показників: 
 
де aі – вагомість одиничного коефіцієнта інвестицій в груповій оцінці; 
n – кількість показників у межах групи, що характеризує окрему 
сторону фінансового стану підприємства; 
j – номер групи у проведенні комплексної оцінки фінансового стану 
підприємства. 
Вага коефіцієнтів інвестування визначається основі статистичних 
спостережень, зокрема досить поширеним є метод оцінки вагомості 
коефіцієнтів експертним методом [18; 20; 21; 30]. 
Для визначення інтегрального показника використовується така 
формула: 
 
де Kk – інтегральний показник рівня інвестування підприємства; 
65 
 – вагомість аналітичних груп у комплексній оцінці; 
m – кількість блоків оціночних показників [18; 20; 21; 30]. 
Виконаємо розрахунок групових інтегральних оцінок для кожної групи 
показників. Результати розрахунків відображені у табл. 2.10. 
Таблиця 2.10 – Групові інтегральні оцінки для ПАТ «Черкасиобленерго» 
Показник pi Pi_норм Kj 
Показники ліквідності і платоспроможності підприємства 
1. Коефіцієнт покриття 1,12 1,5 0,75 
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,54 0,6 0,9 
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,01 0,2 0,05 
Груповий інтегральний показник   1,7 
Показники фінансової стійкості підприємства 
1. Коефіцієнт автономії 0,23 0,5 0,46 
2. Коефіцієнт співвідношення залучених і 
3,39 1 3,39 
власних коштів (фінансування) 
3. Коефіцієнт ефективності використання 
0,87 0,4 2,18 
власних коштів  
4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу  0,05 0,5 0,1 
5. Коефіцієнт використання фінансових ресурсів 
0,2 0,6 0,33 
(усього майна) 
Груповий інтегральний показник   6,46 
Показники рентабельності підприємства 
1. Коефіцієнт рентабельності активів (економічна 
0,27 0,14 1,93 
рентабельність) 
2. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу 
1,08 0,2 5,4 
(фінансова рентабельність) 
3. Коефіцієнт рентабельності діяльності 0,02 0,3 0,07 
4. Коефіцієнт рентабельності продукції 0,04 1 0,04 
Груповий інтегральний показник   7,44 
Показники ділової активності підприємства 
1. Коефіцієнт оборотності активів 11,11 3 3,7 
2. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів 14,02 3 4,67 
3. Коефіцієнт оборотності дебіторської 
43,19 3 14,4 
заборгованості 
4. Коефіцієнт оборотності кредиторської 
50,32 6 8,39 
заборгованості 
5. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів 24,21 8 3,03 
6. Коефіцієнт оборотності основних засобів 
35,32 4 8,83 
(фондовіддача) 
7. Коефіцієнт оборотності власного капіталу 44,53 8 5,57 
Груповий інтегральний показник   48,59 
Джерело: Розраховано автором на основі [додатки А-Г] 
66 
Після визначення підсумкових групових інтегральних показників 
необхідно визначити питому вагу кожної групи показників. Методом 
експертних оцінок з урахуванням інтересу інвестора до кожної групи 
показників було визначено питому вагу кожної групи показників (табл. 2.11). 
Таблиця 2.11 – Визначення питомої ваги для кожної групи показників 
Група показників Питома вага �� 
1. Показники ліквідності і платоспроможності підприємства 0,25 
2. Показники фінансової стійкості підприємства 0,25 
3. Показники рентабельності підприємства 0,4 
4. Показники ділової активності підприємства 0,1 
Джерело: Розраховано автором на основі [додатки А-Г] 
 
Розрахуємо інтегральний показник рівня інвестування підприємства 
для ПАТ «Черкасиобленерго»: 
Kk = 1,7 · 0,25 + 6,46 · 0,25 + 7,44 · 0,4 + 48,59 · 0,1 = 
= 0,425 + 1,615 + 2,976 + 4,859 = 9,875 
Відповідно до рейтингової шкали оцінювання інтегрального показника 
рівня інвестування підприємства: 
1) якщо інтегральний показник становить менше 1, то підприємство є 
інвестиційно не привабливим; 
2) якщо інтегральний показник становить від 1 до 20, то підприємство 
має низький рівень інвестиційної привабливості; 
3) якщо інтегральний показник становить від 20 до 50, то 
підприємство має середній рівень інвестиційної привабливості; 
4) якщо інтегральний показник становить вище 50, то підприємство 
має високий рівень інвестиційної привабливості [18; 20; 21]. 
Отже, виконані розрахунки інвестиційної привабливості ПАТ 
«Черкасиобленерго» свідчать, що підприємство має низький рівень 
інвестиційної привабливості. Саме тому, надзвичайно актуальним для 
підприємства є пошук напрямів активізації інвестиційної діяльності в 
електроенергетичній галузі. 
67 
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНІЙ ГАЛУЗІ 
 
 
3.1 Проблеми використання альтернативних джерела енергії в 
Україні 
 
Реалії сьогодення все більше змушують громадян всього світу 
здійснювати структурні перетворення електроенергетичної галузі кожної 
країни. Основною ціллю цих процесів є перебудова електроенергетичної 
галузі таким чином, щоб максимально ефективно використовувати вітчизняні 
енергоресурси, зменшити використання імпортних енергоресурсів, а також 
знизити вартість використовуваних джерел енергії. 
Саме тому надзвичайно актуальним є пошук альтернативних джерел 
енергії. Зауважимо, що в Україні є чималий запас відновлюваної енергії, який 
можна ефективно використовувати в якості альтернативного джерела енергії, 
що сприятиме покращенню торговельного балансу та стимулюватиме 
економічну активність населення. На нашу думку, організація ефективного 
механізму використання відновлюваної енергії дозволить зменшити 
енергозалежність від використання імпортного природного газу та створить 
передумови для диверсифікації енергопостачання [41]. 
Основними джерелами відновлюваної енергії є: вітер, сонячна енергія, 
геотермальна енергія, біомаса та мала гідроенергетика (ТЕЦ). Вдале 
поєднання зазначених видів відновлюваної енергії призведе, у кінцевому 
випадку, до скорочення обсягів використання природного газу для 
виробництва електроенергії в Україні. У якості джерела відновлюваної 
енергії може використовуватися ще й біогаз. 
Зауважимо, що нині Кабінет Міністрів України задекларував 
збільшення джерел відновлюваної енергії з 4 % від загального обсягу 
енергетичного комплексу станом на 2021 р. до 25 % у 2035 році [9]. 
68 
Структура електроенергетичної галузі в Україні представлена двома 
великими підгалузями (або секторами): 1) енергетичний сектор й 
2) електричний сектор (рис. 3.1). 
 
Ядерна енергія 
 
 Теплова енергія 
 Електричний Водна енергія 
сектор 
 Енергетична мережа 
 
Інші відновлювані джерела 
 енергії 
 
Біомаса для палива 
 
Вугілля 
 
Газ 
 
 Енергетичний Нафта 
сектор 
 Транспортування та 
зберігання природного газу 
 
Транспортування та 
 зберігання сирої нафти 
 
Нафтоочисні заводи 
 
Рис. 3.1 – Структура електроенергетичної галузі в Україні 
Джерело: Побудовано на основі [9] 
 
Залежно від типу джерел енергії або видів підприємницької діяльності 
складові кожного сектора можна класифікувати таким чином [50]: 
1. Електричний сектор поділяється на п’ять основних компонентів: 
ядерна енергія; 
теплова енергія (включаючи когенераційні споруди та блокові 
електростанції); 
водна енергія (або гідроенергія); 
Електроенергетична галузь 
69 
енергетичні мережі (електромережі; 
інші відновлювані джерела енергії. 
2. Енергетичний сектор включає сім основних компонентів: 
біомаси для палива; 
вугілля; 
природний газ; 
нафта (мастили); 
транспортування та зберігання природного газу; 
транспортування та зберігання сирої нафти; 
нафтоочисні заводи. 
Частина природного газу видобувається в Україні, а частина 
імпортується з іноземних країн. Протягом останніх 20 років обсяг видобутку 
газу коливається в межах від 17 до 22 млрд. куб./рік і практично не 
змінюється. Приблизно 85 % природного газу, видобутого та імпортного, 
використовується державними підприємствами. Спостерігається низький 
рівень надходження інвестицій у виробництво сирої нафти та в 
нафтопереробну галузь України, що, у свою чергу, має вплив на якісні 
показники сировини, не відповідає європейським стандартам якості, а тому 
знижує можливість збільшувати експорт нафти і нафтопродуктів. Низький 
рівень інвестицій пов’язаний, в першу чергу, зі слабкими стимулами для 
потенційних інвесторів. Згідно прогнозів, залучення інвестицій дозволили б 
виконати реконструкцію існуючих нафтопереробних заводів. Протягом 
останніх десятиліть відбувається старіння основних фондів на державних 
вугледобувних компаніях. Близько 40 % усіх шахт в Україні здійснюють 
видобуток нафти вже більше 70 років, при чому капітальні ремонти шахт не 
здійснювалися [10]. 
Вугільна промисловість переважно розвивається за рахунок державних 
субсидій. Воєнні події на надто сильно ускладнили розвиток вугільної 
промисловості, оскільки вугільна промисловість зосереджена переважно на 
Сході країни. Частина вугільних шахт була зруйнована або пошкоджена, а 
70 
тому підлягали закриттю. Воєнні дії спричинили необхідність активізації 
діяльності Львівсько-волинського вугільного басейну, підвищення видобутку 
родовищ бурого вугілля та горючих сланцевих родовищ у Центральній 
Україні, а доцільність виконання незалежного аудиту шахтних активів та 
створення відкритого реєстру запасів вугілля. 
Структура енергетичного сектора України відображена на рис. 3.2 [14]. 
млрд тон
140
117,8
117,1
120 109,9
100 2019
2020
80
2021
61,960,6
60 56,1
42,745,442,4
40
20 12,211,6 11,2
0,3 0,2 0,2
0
Паливо всього Вугілля Газ Нафтові мастила Кокс
 
Рис. 3.2 – Структура паливно-енергетичного сектора України, млрд тон 
Джерело: Побудовано на основі [9; 10] 
 
Як свідчать дані рис. 3.1, у структурі паливно-енергетичного сектора 
України переважає газ: 61,9 млрд тон (52,9 % загального палива в Україні) у 
2019 р. – 61,9 млрд тон (51,0 % загального палива в Україні) у 2021 р., тобто 
зменшилося на 5,8 млрд. тон, або на 9,4 %. Вугілля становило 42,7 млрд тон 
(36,5 % загального палива в Україні) у 2019 р. – 42,4 млрд тон (38,6 % 
загального палива в Україні) у 2021 р., тобто зменшилося на 0,3 млрд. тон, 
або на 0,7 %. Загальне паливо в Україні зменшилося протягом 2019-2021 рр. з 
117,1 млрд. тон до 109,9 млрд. тон відповідно, тобто на 7,2 млрд. тон, або на 
6,1 %. 
71 
Питома вага відновлюваної енергії у внутрішньому енергопостачанні 
країни є незначною, але відповідно до прийнятою Енергетичної стратегії до 
2035 року прогнозується її зростання. Переважна більшість джерел 
відновлюваної енергії в Україні зосереджена на гідроенергетиці та на біомасі. 
Крім того, побудовано декілька вітроелектростанцій та геотермальних систем 
опалення. 
Зауважимо, що наприкінці 2020 р. у розвиток відновлюваної 
енергетики було інвестовано близько 10 млрд доларів, що на 3,8 млрд. 
доларів (на 6,1 5) вище, ніж у попередньому році, коли загальна сума 
інвестицій становила 6,2 млрд. доларів. У результаті таких інвестицій 
вироблення електроенергії в Україні з відновлюваних джерел зросло до 6,8 
гігават на кінець 2020 року, тоді як у попередньому році даний показник 
становив лише 999 мегават на кінець 2015 року. Зауважимо, що найбільшими 
темпами розвиваються сонячні електростанції [14]. 
Одним із альтернативних джерел енергії на сьогодні є біомаса, яка має 
досить широке використання в усьому світі. Зауважимо, що в Україні питома 
вага біомаси становить лише 2 % від загальної потужності всіх 
альтернативних джерел енергії [38]. За прогнозними розрахунками та 
відповідно до «Енергетичної стратегії України на період до 2035 року», 
використання біомаси як альтернативного джерела енергії має значний 
потенціал та є одним з найперспективніших джерел чистої енергії в Україні. 
Обсяг встановлених потужностей з біомас у Україні відображено на 
рис. 3.3. 
Потужність з біомас має в Україні має тенденцію до швидкого 
зростання: з 60 МВт у 2018 р. до 168,6 МВт у 2021 р., тобто на 108,6 МВт (у 
2,81 рази). 
Зауважимо, що серед найбільш поширених видів біомаси, які 
використовуються в Україні в якості сировинної бази для виробництва 
палива з подальшим його використанням для виробництва електроенергії та 
теплової енергії, є: 
72 
МВт
180 168,6
160
140
120
97,6
100
80 73
60
60
40
20
0
2018 2019 2020 2021
  
Рис. 3.3 – Обсяг встановленої потужності з біомас в України, МВт 
Джерело: Побудовано на основі [23] 
 
̶ солома, кукурудза та соняшник тощо (тюки, пелети, брикети); 
̶ арилус та інші відходи від переробки соняшнику, зерна та інших 
сільськогосподарських культур (пелети, брикети); 
̶ деревна тканина, відходи деревини та продукти переробки деревини 
(пелети; деревна тирса; брикети; деревина); 
̶ відходи тваринництва та птиці; 
̶ рослинні відходи та продукти їх переробки; 
̶ рослинні відходи харчової промисловості, торф; 
̶ однорічна та багаторічна біомаса трави (енергетична верба, сорго, 
срібна трава, трава перемикання тощо); 
̶ біомаса фруктів [38]. 
Щодо використання біогазу в Україні, то варто відзначити, що 
незважаючи на те, що біогаз має величезний потенціал в електроенергетиці, 
але у нашій країні цей ринок слабо розвинений, хоча є позитивна динаміка 
(рис. 3.4). 
Потужність з біогазу в Україні має також тенденцію до швидкого, 
аналогічно до потужності біомас, зростання: з 21 МВт у 2018 р. до 86 МВт у 
2021 р., тобто на 65 МВт (у 3,1 рази). 
73 
МВт
100
86
80
60
46
40 34
21
20
0
2018 2019 2020 2021
 
Рис. 3.4 – Обсяг встановленої потужності з біогазу в України, МВт 
Джерело: Побудовано на основі [23] 
 
Варто відзначити, що нині в Україні працює близько 10 великих 
біогазових установок, які виробляють електроенергію, загальною 
встановленою потужністю 85 МВт (станом на кінець 2021 року), зокрема: 
̶ біогазовий завод в Обухівському районі м. Києва (біогаз 
видобувається з відходів, які зберігаються на сховищі); 
̶ біогазовий завод Рокитнянського цукрового заводу (Київська 
область); 
̶ біогазовий завод цукрового заводу «Глобино», що належить 
холдингу «Астарта», планує додати виробництво електроенергії з біогазу; 
̶ біогазовий завод «Миронівський хлібопродукт», який переробляє 
гній птахофабрики «Оріл-Лідер» в районі м. Дніпро; 
̶ біогазовий завод компанії «Даноша», що переробляє свинячий гній 
(«Даноша» планує додатково будувати біогазові установки для інших 
свиноферм); 
̶ біогазова установка для очищення стічних вод у м. Львів (нині 
відбувається будівництво цієї установки) [42]. 
В Україні є також незначна кількість біогазових установок меншого 
розміру, які розміщені на малих і середніх тваринницьких фермах, і близько 
74 
10 маленьких біогазових установок, які виробляють біогаз з відходів міського 
сміття в різних регіонах. Доцільно відзначити, що особливістю невеликих 
біогазових установок є те, що вони виробляють незначну кількість біогазу, 
якого вистачає лише для забезпечення теплом самої ферми. Тому виробляти 
електричну енергію з біогазу на маленьких установках є недоцільно і 
неефективно [42]. 
Натомість, як свідчить досвід великих біогазових установок в Україні, 
виробництво електроенергії в таких спосіб є успішним. Прикладами 
використання таких установок є Миронівський хлібопродукт – на цьому 
підприємстві працює біогазова установка зі встановленою потужністю 
5 МВт, дане підприємство планує новий проєкт з виробництва біогазу та 
електроенергії зі встановленою потужністю 20 МВт. Рокитнянський 
цукровий завод також має успішний досвід застосування біогазової 
установки та планує розширити її потужність з поточних 2,4 МВт до 
планових 19 МВт [42]. 
Відповідно до розрахунків Державного агентства з енергоефективності 
та енергозбереження України, в нашій країні є потенційна можливість 
встановити біогазові установки, зокрема, в аграрному секторі кількість таких 
установок може становити до 5 000 з середньою встановленою потужністю 
3 МВт на одну таку установку. Зауважимо, що реалізація цих установок 
дозволить покрити 5,7 % енергоспоживання України. Також доцільно 
відзначити, що Кабінет Міністрів України здійснює активну роботу щодо 
залученням іноземних інвестицій для виробництва біогазу. За їхніми 
підрахунками сума загальних інвестицій повинна становити приблизно 
15,5 млн. Євро. [42]. 
Нині гідроенергетична сфера забезпечує лише 8 % всієї електроенергії, 
яка вироблена в нашій державі. Зауважимо, що в усьому світі даний показник 
становить в середньому близько 15%. Відповідно до енергетичної стратегії 
України питома вага гідроенергетики збільшиться в Україні до 2035 р. до 
13 %. Близько 60 % встановленої гідроенергетичної бази, що відповідає 
75 
близько 3400 МВт, було побудовано в 1960-х роках і зараз потребує 
модернізації та відновлення. Відзначимо, що реконструкція та модернізація 
гідроенергетичної бази можуть додати більше ніж 4000 МВт 
гідроенергетичної потужності до загальної кількості країни [42]. 
На рис. 3.5 відображено обсяг встановленої гідроенергетичної 
потужності в України протягом 2018-2021 рр. 
МВт
4820 4809 4809
4800
4780
4760
4740
4720 4704
4697
4700
4680
4660
4640
2018 2019 2020 2021
 
Рис. 3.5 – Обсяг встановленої гідроенергетичної потужності в України, МВт 
Джерело: Побудовано на основі [23] 
 
Таким чином, загальна встановлена потужність гідроенергетики має 
тенденцію до зростання: з 4697 МВт у 2018 р. до 4809 МВт у 2021 р., тобто 
на 112 МВт, або на 2,4 %. 
В Україні також ведеться активна робота щодо можливості збільшення 
питомої ваги інших відновлюваних джерел енергії. Мова йде про такі 
джерела енергії як вітер та сонце. 
Зауважимо, що нині темпи зростання обсягів сонячної та вітрової 
енергії показують найбільші темпи приросту, але їхня питома вага у 
загальному обсязі електроенергії в Україні є незначною. На державному рівні 
встановлюють стимули й нові тарифи задля залучення інвесторів, як 
вітчизняних, так і іноземних, до розбудови енергетичного сектору країни з 
76 
використанням нетрадиційних, але таких, які зарекомендували свою 
потужність і спроможність, джерел електричної енергії. 
Середньорічна кількість загальної енергії від сонячного опромінення в 
Україні коливається в межах від 1,070 (кВт*год) / м2 у північних регіонах до 
1400 (кВт*год) / м2 на півдні країни. При цьому обладнання для вироблення 
сонячної енергії може ефективно працювати на протязі усього року, але у 
літку дає максимум своєї потужності. 
За останні п’ять років в Україні було побудовано 2169 МВт нових 
потужностей з відновлюваної енергії на загальну суму інвестицій на суму 
близько 2 млрд євро. Більше того, Україна працює над інтеграцією своєї 
енергетичної системи в європейський енергетичний простір. За офіційними 
даними, прибутковість інвестицій в українську сонячну електростанцію 
становить 18-20 % на рік [10]. 
За підрахунками Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики, 
потенціал конкурентоспроможності сонячної енергії в Україні до 2030 р. 
становитиме до 70 ГВт [23]. 
Як свідчать дані рис. 3.6, загальна встановлена сонячна потужність має 
тенденцію до зростання, при чому швидкими темпами: з 955 МВт у 2018 р. 
до 5936 МВт у 2021 р., тобто на 4981 МВт, або в 5,2 рази. 
МВт
7000
5936
6000
5000
4000
3000
2003
2000
955 1200
1000
0
2018 2019 2020 2021
 
Рис. 3.6 – Обсяг встановленої сонячної потужності в України, МВт 
Джерело: Побудовано на основі [23] 
77 
Вітровій енергетиці відводиться вагома роль в українській 
енергетичній трансформації. Іноземні та вітчизняні інвестори активно 
займаються фінансуванням проєктів по розбудові вітроелектростанцій в 
Україні. Трансформація вітроенергетичного сектора розпочалася у 2009 р., 
коли було прийнято рішення про початок реформування енергетичного 
сектору та прийнято необхідно законодавство, яке б врегульовувало питання 
відновлюваної енергетики. 
Прогнозується, що вітроенергетика в Україні буде нарощувати свої 
потужності у найближчій перспективі, оскільки в нашій країні офіційно 
заплановано досягти 25 % частки відновлюваної енергії у загальній 
енергосистемі України до 2035 р. [9]. 
Аналіз, виконаний Міжнародним агентством з відновлювальних 
джерел енергії свідчить про активне зростання проєктів з вітроенергетики 
(рис. 3.7). 
МВт
1400 1258
1200
1000
800
621
553
600 526
400
200
0
2018 2019 2020 2021
 
Рис. 3.7 – Обсяг встановленої вітрової потужності в України, МВт 
Джерело: Побудовано на основі [23] 
 
Як свідчать дані рис. 3.7, загальна встановлена вітрова потужність має 
тенденцію до зростання: з 526 МВт у 2018 р. до 1258 МВт у 2021 р., тобто на 
1258 МВт, або на 139,2 %. 
Лідерами по встановленню вітрових енергоустановок серед областей 
України, що викликано географічним розміщенням, є Херсонська та 
78 
Запорізька області, потужність яких 1300 та 1100 МВт відповідно. Високі 
показники також демонструє Миколаївська область, потужність вітрових 
енергоустановок яких 1050 МВт. 
Отже, можна констатувати, що Україна має значний потенціал 
відновлюваної енергії, який можна використовувати для збільшення 
електроенергетичної потужності. 
 
 
3.2 Напрями стимулювання інвестиційної діяльності у розвиток 
альтернативних джерел енергії 
 
Як зазначалося у попередньому параграфі, альтернативними 
джерелами енергії в Україні, як і в усьому світі, може бути використання 
відновлювальних джерел енергії. Перевагами застосування альтернативних 
джерел енергії є [26]: 
 ̶ запобігання виникненню енергетичної нестабільності в державі, що 
може бути спричинене кризою в енергетичній галузі; 
̶ зменшення обсягів шкідливих викидів у повітря, які утворюються 
при виробництві енергії з використанням традиційних джерел енергії; 
 ̶ заощадження традиційних джерел енергії для майбутніх поколінь. 
Згідно світових прогнозів, запаси вугілля можуть закінчитися вже через 
40 років, а запаси нафти – приблизно через 60 років. Такі прогнози 
вимагають прийняття негайних рішень, які допоможуть уникнути 
екологічної та енергетичної криз у майбутньому [26]. 
Отже, враховуючи результати досліджень, пропонуємо ПАТ 
«Черкасиобоенерго» реалізувати інвестиційний проєкт по будівництву 
мережевої сонячної електростанції. В свою чергу ПАТ «Черкасиобленерго» 
буде продавати електроенергію в централізовану мережу паралельно не 
акумулюючи її. 
79 
Даний проєкт передбачає, що будівництво буде виконуватися на 
земельній ділянці площею 10 га та експлуатацію мережевої СЕС потужністю 
5,64 мВт. Передбачається, що в подальшому площу буде розширено до 70 га, 
а потужність зросте до 55 мВт. 
Основні показники запропонованого проєкту відображено у табл. 3.1.  
Таблиця 3.1 – Основні показники проєкту по будівництву 
мережевої сонячної електростанції 
Назва показника Значення 
Встановлена потужність, кВт 5640 
Загальна кількість модулів, шт. 20000 
Оціночна площа СЕС, га 10,0 
Річне виробництво електроенергії з урахуванням втрат, тис. кВт год 5,220 
Загальні втрати,% 23,2 
Втрати на температурний коефіцієнт та потенційно низьку 
7,8 
освітленість внаслідок хмарності,% 
Втрати на відбивання за умови фіксованого кута 35 градусів 
3,4 
встановлення модулів до горизонту, % 
Втрати при транспортуванні і перетворенні, % 15,0 
Джерело: Розраховано і побудовано автором на основі [9] 
 
Зауважимо, що розрахунок основних показників проєкту здійснювався 
з врахуванням максимальних величин потенційних втрат по кожному 
напрямку (втрати, пов’язані з температурою повітря та потенційно низькою 
освітленістю; втрати, що виникають у результаті відбивання при певному 
фіксованому куті інсталяції встановлених модулів; втрати, які виникають при 
транспортуванні, перетворенні і трансформації енергії). 
Розрахунок виконувався для полікристалічних сонячних модулів 
«Solarstrategia» SS-6PB-260W ТзоВ «Солар Стратегія», які виготовляються 
вітчизняними виробниками у м. Чернівці. 
Подальше дослідження передбачає розрахунок обсягу інвестицій, які 
необхідно залучити для впровадження запропонованого інвестиційного 
проєкту. Повна вартість робочої станції, включаючи розробку проєктної 
документації, закупку обладнання та комплектуючих, виконання робіт по 
монтажу, становитиме 2677000 євро (табл. 3.2). 
80 
Таблиця 3.2 – Розрахунок вартості будівництва сонячної електростанції 
Стаття видатків    
Вартість Загальна вартість, 
1. Обладнання Кількість 
одиниці, євро євро 
Полікристалічний сонячний модуль 
20000 130 2600000 
SS-6PB-260W 
Мережевий інвертор FroniusAgilo 
50 4370 218500 
320/220 150 кВт 
Кабелі та конектори, елементи 
з’єднання всіх компонентів в єдину 1 115000 115000 
мережу 
Підвищувальна трансформаторна 
підстанція ТП-110-15 (0,4 кВ, 12 35000 420000 
630 кВт) 
Система моніторингу 1 12000 12000 
Двохрядна, одноопорна система 12 
1500 450 675000 
модулів SMS-211-12-3 
Разом   2518500 
2. Проєктні роботи (орієнтовно)   60000 
3. Монтажні роботи (орієнтовно)   50000 
4. Приміщення СЕС (орієнтовно)   5500 
5. Під’єднання та утримання 
комунікацій, облаштування території 
(огорожа, система відео нагляду, 
  28000 
охоронна сигналізація), приєднання 
до трансформаторної підстанції 0,4/35 
кВ (орієнтовно) 
6. Пусконалагоджувальні роботи 
  15000 
(орієнтовно) 
Всього   2677000 
Джерело: Розраховано і побудовано автором на основі [9] 
 
Варто відзначити, що питома вага сонячної енергії без ПДВ 
становитиме 725 євро/кВт – це є середньозваженим значенням за рік. Також 
при розрахунках використовувалося середньомісячне й середньорічне 
значення прогнозованої потужності, які становили 454000 кВт·год/місяць і 
5448000 кВт·год/рік. Зауважимо, що згідно прогнозу будівництво сонячної 
електростанції триватиме близько одного року. 
Для розрахунку тарифу, який буде встановлено для користувачів у 
період експлуатації, необхідно скористатися Законом України «Про ринок 
електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII. Закон визначає правові, 
81 
економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної 
енергії, регулює відносити, пов’язані з виробництвом, передачею, 
розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії [9]. 
Відповідно до зазначеного Закону, для електричної енергії, виробленої 
з енергії сонячного випромінювання наземними об’єктами 
електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 10 
МВт, яка вироблена об’єктами, які введені в експлуатацію з 01.01.2020 по 
31.12.2024 рр., коефіцієнт «зеленого» тарифу становить 2,51. 
Представимо розрахунок тарифу за використання сонячної енергії: 
̶ величина роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги 
станом на кінець 2022 р. становить 0,6728 грн/кВт·год; 
̶ курс євро станом на кінець 2022 р. становитиме 42,16 грн; 
̶ тариф за використання сонячної енергії становитиме: 
2,51·0,6728/42,16 = 0,040 євро/кВт год без ПДВ. 
За розрахунками, очікуваний чистий річний прибуток ПАТ 
«Черкасиобленерго» від діяльності сонячної електростанції в період з 2023 р. 
по 2032 р. становитиме 510000 євро, що в середньому за рік становитиме 
51000 євро. При таких умовах термін окупності запропонованого проєкту 
становитиме 6 років 8 місяців, а рентабельність проєкту становитиме 12 %. 
Тобто вже через 7 років ПАТ «Черкасиобленерго» зможуть отримувати 
прибуток не лише від виробництва сонячної електроенергії, а й продавати 
сонячну електроенергію споживачам. 
Таким чином, підсумовуючи результати дослідження, доцільно 
відзначити, що ПАТ «Черкасиобленерго» має ліцензію на виробництво 
електричної енергії, хоча у практичній діяльності основним напрямом 
діяльності Товариства є розподіл електричної енергії. Отже, реалізація 
запропонованого інвестиційного проєкту по будівництву мережевої сонячної 
електростанції дозволить ПАТ «Черкасиобленерго» займатися передачею 
власно згенерованої електричної енергії та одержувати прибуток від цього 
виду діяльності. 
82 
ВИСНОВКИ 
 
У результаті виконання основних завдань кваліфікаційної роботи 
магістра було досягнуто таких результатів: 
У теоретичній частині кваліфікаційної роботи магістра визначено 
сутність та особливості інвестиційної діяльності. На основі дослідження 
різних підходів до визначення терміну «інвестиційна діяльність», було 
запропоновано під інвестиційною діяльністю розуміти сукупність 
практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації 
інвестицій. З’ясовано, що об’єктами інвестиційної діяльності є будь-яке 
майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях 
економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-
технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також 
майнові права. Суб’єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної 
діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних 
держав, а також держави. 
Також у процесі дослідження визначеного основні характеристики й 
особливості інвестиційної діяльності; з’ясовано чинники, які вітчизняні та 
іноземні інвестори беруть до уваги, приймаючи інвестиційне рішення; 
досліджено методику оцінювання ефективності інвестиційної діяльності, яка 
містить розрахунок показників динаміки, структури, коефіцієнтів, 
індикаторів та прогнозних значень. Окремої уваги у роботі приділено 
поняттю інвестиційного проєкту, визначено види інвестиційних проєктів та 
досліджено етапи його розробки. 
Практична частина кваліфікаційної роботи магістра виконана на 
матеріалах ПАТ «Черкасиобленерго». У процесі дослідження основних 
показників діяльності цього підприємства виявлено: 
зменшення активів підприємства у 2020 р. на 4,6 % або на 347,6 млн 
грн: з 7507,7 млн грн до 7160,1 млн грн, а у 2021 р. збільшення майна до 
7465,6 млн грн, тобто на 305,5 млн грн (або на 4,3 %); 
83 
частка необоротних активів у структурі майна підприємства 
зменшилася з 73,4 % наприкінці 2019 р. до 65,5 % наприкінці 2021 р., тобто 
на 7,9 відсоткових пункти. Відповідно, частка оборотних активів 
підприємства зросла на 7,9 відсоткових пункти за той самий період: з 26,6 % 
до 34,5 %; 
основні засоби становили 99,0 % наприкінці 2019 р. до 98,2 % 
наприкінці 2021 р., тобто на 0,8 відсоткових пункти, при цьому вартість 
основних засобів досліджуваного підприємства зменшилася на 7,7 % (417,6 
млн грн) протягом 2020 р. і на 4,8 % (на 241,3 млн грн) протягом 2021 р.; 
у структурі оборотних активів найбільш вагоме значення належить 
дебіторській заборгованості, питома вага якої зменшилася з 85,5 % 
наприкінці 2019 р. до 82,2 % наприкінці 2021 р., тобто на 3,3 відсоткових 
пункти. В абсолютному вираженні дебіторська заборгованість збільшилася з 
1701,1 млн грн до 2118,5 млн грн відповідно, що становить приріст у розмірі 
3,9 % протягом 2020 р. і 19,4 % протягом 2021 р.; 
власний капітал зменшився з 5417,3 млн грн наприкінці 2019 р. до 
4459,4 млн грн наприкінці 2021 р., або на 18,5 %. Питома вага власного 
капіталу у пасивах підприємства зменшилася з 72,2 % до 59,7 % відповідно, 
тобто на 12,4 відсоткових пункти; 
суттєво зросла частка поточних зобов’язань: протягом 2019-2021 рр. 
зменшилася на 10,6 відсоткових пункти: з 27,6 % (2073,2 млн грн) до 38,2 % 
(2854,6 млн грн). Обсяг поточних зобов’язань у 2020 р. мав незначне 
зменшення, а у 2021 р. – зріс на 398 % (на 812,6 млн грн); 
у структурі поточних зобов’язань переважає кредиторська 
заборгованість, частка якої зменшилася з 65,1 % наприкінці 2019 р. до 61,3 % 
наприкінці 2021 р, тобто на 3,8 відсоткових пункти, але в абсолютному 
вираженні зафіксовано її зростання на 40,1 % (на 500,4 млн грн); 
розрахунок інтегрального показника рівня інвестування підприємства 
свідчить про те, що ПАТ «Черкасиобленерго» має низький рівень 
інвестиційної привабливості. 
84 
У третьому розділі кваліфікаційної роботи магістра запропоновано 
напрями стимулювання інвестиційної діяльності у розвиток альтернативних 
джерел енергії. 
Для покращення рівня інвестиційної діяльності ПАТ 
«Черкасиобленерго» та з метою покращення економічних показників 
розвитку цього підприємства, запропоновано реалізувати інвестиційний 
проєкт по будівництву мережевої сонячної електростанції. У кваліфікаційній 
роботі здійснено розрахунок основних показників цього проєкту, 
розраховано вартість будівництва сонячної електростанції та визначено 
необхідний обсяг інвестицій – 2677000 євро. Також розраховано, що 
очікуваний чистий річний прибуток ПАТ «Черкасиобленерго» від роботи 
сонячної електростанції в період з 2023 р. по 2032 р. становитиме 510000 
євро, що в середньому за рік становитиме 51000 євро. Також розраховано 
термін окупності запропонованого проєкту, який становитиме 6 років 8 
місяців, а рентабельність проєкту становитиме 12 %. Таким чином вже через 
7 років ПАТ «Черкасиобленерго» зможе не лише отримувати 
електроенергію, а й продавати сонячну електроенергію споживачам, що 
свідчить про ефективність проєкту. 
 
 
85 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Безродна С.М. Інвестування : компендіум. Чернівці, 2020. 200 с. 
2. Безус Р.М., Антонюк Г.Я. Ринок органічної продукції в Україні : 
проблеми та перспективи. Економіка АПК. 2021. № 6. С. 47–52. 
3. Болтянська Л.О., Андрєєва Л.О., Лисак О.І. Економіка підприємства 
: навч. посіб. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2015. 668 с. 
4. Боярко І.М., Гриценко Л.Л. Інвестиційний аналіз : навч. посіб. Київ 
: Центр учбової літератури, 2021. 400 с. 
5. Бриж П.Ю., Хринюк О.С. Відновлювальна енергетика – запорука 
енергонезалежності України. Приазовський економічний вісник. 2019. 
№3(14). URL: www.pev.knu.zp.ua/vypusk-3-14. 
6. Войнаренко М.П., Бушовська Л.Б. Інвестиційна діяльність як об’єкт 
управління. Економіка: реалії часу. 2015. № 5(21). С. 40–44. 
7. Гребенюк Н.О. Інвестиційна привабливість : сутність та засоби 
покращення. Інвестиції: практика та досвід. 2012. № 13. С. 12–17. 
8. Давиденко Н.М. Аналіз інвестиційних проєктів : навч.посіб. Київ : 
ЦП «Компринт», 2015, 378 с. 
9. Державна інспекція енергетичного нагляду України : офіційний 
сайт. URL: https://sies.gov.ua.  
10. Державна служба статистики України : офіційний сайт. URL : 
https://ukrstat.gov.ua. 
11. Джеджула В.В. Розвиток енергетичного потенціалу промислового 
підприємства шляхом використання відновлюваних джерел енергії. Збірник 
наукових праць «Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Гжицького». 2020. Т. 
14. Вип. № 1(51). С. 244-248. 
12. Доуртмес П.О. Теоретико-методичне забезпечення оцінювання 
інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства : автореф. 
дис. канд. екон. наук. Харків, 2028. 21 с. 
13. Єгорова О.М. Методичні засади оцінки ефективності 
86 
інвестиційної діяльності торговельного підприємства. Молодий вчений. 2021. 
№ 7(1). 263–269 c. 
14. Жовтянський В.А. Стан виконання Комплексної державної 
програми енергозбереження та перспективи її послідовної реалізації. 
Проблеми загальної енергетики. 2020. № 1. С. 36–41. 
15. Загальні вимоги до фінансової звітності : Положення (стандарт) 
бухгалтерського обліку 1 / затверджене Наказом Міністерства фінансів 
України від 07.02.2013 р. № 73 // Верховна Рада України. URL: http://www. 
zakon.rada.gov.ua. 
16. Звіт про рух грошових коштів : Міжнародний стандарт 
бухгалтерського обліку 7 (МСБО 7) / Міжнародний документ від 01.01.2012 
р. // Верховна Рада України. URL: http://www. zakon.rada.gov.ua. 
17. Звіт про рух грошових коштів : Положення (стандарт) 
бухгалтерського обліку 4 / затверджене Наказом Міністерства фінансів 
України від 13.03.1999 р. № 87 // Верховна Рада України. URL: http://www. 
zakon.rada.gov.ua. 
18. Зелінська О.М. Теоретичні засади визначення інвестиційної 
привабливості вітчизняних підприємств в умовах сучасних 
євроінтеграційних процесів. Глобальні та національні проблеми економіки. 
2021. URL: http://globalnational.in.ua/archive/22-2018/12.pdf. 
19. Ідрисова А. Р. Сутність інвестицій, інвестиційної привабливості і 
роль інвестиційного проєктування в діяльності підприємства. Вісник 
Хмельницького національного університету. 2008. № 2. Т. 2. С. 174–176. 
20. Іщук О.С. Моделі інтегрального оцінювання результатів 
фінансово-господарської діяльності промислових підприємств регіону. 
Регіональна економіка. 2020. № 2. С. 25–33. 
21. Короткова О.В. Інвестиційна привабливість підприємства та 
методики її оцінювання. Ефективна економіка. 2013. URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2132. 
22. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Київ : Центр учбової 
87 
літератури, 2019. 472 с. 
23. Міжнародна агенція з відновлюваних джерел енергії : офіційний 
сайт. URL : https://www.irena.org. 
24. Мойсеєнко І.П. Інвестування : навч. посіб. Київ : Знання, 2016. 
490 с. 
25. Недін І.В., Шестеренко О.В. Диверсифікація енергоносіїв – умова 
забезпечення енергетичної безпеки. Енергетика та ринок. 2021. № 1. С. 30–
34. 
26. Нишпал С.О. Забезпечення енергоефективності функціонування 
підприємств легкої промисловості. Збірник матеріалів міжнар. наук.- практ. 
конф. Херсон, 2020. 125 с. 
27. Нкайа Б.Ж., Ларка М.І. Роль і значення інвестицій в діяльності 
підприємств. Стратегії інноваційного розвитку економіки України: 
проблеми, перспективи, ефективність : «Форвард-2019». 7 Міжнар. наук.-
практ. іnternet-конф. студ. та молодих вчених. 27 грудня 2016 р. Харків : НТУ 
«ХПІ», 2016. С. 155–156. 
28. ПАТ «Черкасиобленерго» : офіційний сайт. URL : 
https://www.cherkasyoblenergo.com. 
29. Пересада А.А. Інвестиційне кредитування : навч. посіб. Київ : 
2002. 272 с. 
30. Пилипенко О.І. Методика аналізу інвестиційної привабливості 
підприємства: макро- і мікроекономічний аспекти. Вісник Житомирського 
державного технологічного університету. Серія: економічні науки. 2019. 
№ 4(50). С. 120–127. 
31. Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010 р. № 
2755-VI // Верховна Рада України. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17. 
32. Про загальні засади створення і функціонування спеціальних 
(вільних) економічних зон : Закон України від 17.02.2006 р. № 238-ІІІ / 
Верховна Рада України. URL : https://zakon.rada.gov.ua. 
88 
33. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18.09.1991 р. № 
1560–XII // Верховна Рада України. URL: 
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1560–12. 
34. Про іноземні інвестиції : Закон України від 25.10.1996 р. № 433-IV 
// Верховна Рада України. URL : https://zakon.rada.gov.ua. 
35. Про підприємництво : Закон України від 16.01.2003 р. № 128-ІІІ // 
Верховна Рада України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-12. 
36. Про режим іноземного інвестування : Закон України від 19.03.1996 
р. № 93 // Верховна Рада України. URL : https://zakon.rada.gov.ua. 
37. Про цінні папери і фондову біржу : Закон України від 02.04.2020 р. 
№ 381-ІІІ // Верховна Рада України. URL : https://zakon.rada.gov.ua. 
38. Прокіп А.В. Оцінка потенціалу деревинних відходів для 
енергетичного використання. Науковий вісник НЛТУ України. 2019. Вип. 19.4. 
С. 97–101. 
39. Розенберг Дж.М. Інвестиції: термінологічний словник. Київ : 
Либідь, 2007. 400 с. 
40. Руденко В.С. Енергетичні ресурси та потоки ; за заг. ред. 
А.К. Шидловського. Київ : Українські енциклопедичні знання, 2017. 472 с. 
41. Руденко М.Д. Енергія прогресу: Нариси з фізичної економії. Київ : 
Молодь, 2018. 528 с. 
42. Соловей О.І., Лега Ю.Г., Розен В.П., Ситник О.О., Чернявський 
А.В., Курбака Г.В. Нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії : навч. 
посіб. ; за заг. ред. О.І. Солов’я. Черкаси : ЧДТУ, 2007. 235 с. 
43. Спільник І.В. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства за 
даними фінансової звітності. Економічний аналіз : збірник наук. праць. 
Тернопільський національний економічний університет. Тернопіль : 
Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного 
економічного університету «Економічна думка», 2018. Том 14. № 2. 78–87 c. 
44. Титко Р., Калініченко В.М.  Відновлювальні джерела енергії. 
Варшава : OWG, 2020. 530 с. 
89 
45. Тойменцова І.Ч. Енергетичний потенціал регіону: визначення та 
оцінка складових. Збірник наукових праць «Вісник СумДУ» : Серія 
«Економіка». 2019. Вип. № 3. С. 27–32. 
46. Фесенко І.А. Організаційно-економічний механізм управління 
ресурсним потенціалом вугледобувних підприємств. Збірник наукових праць 
«Вісник економічної науки України». 2021. Вип. 1. С. 138–142. 
47. Чернадчук В.Д. Інвестиційне право України : навч. посіб. 2-ге вид., 
перероб. і доп. Суми : ВТД «Університетська книга». Київ : Видавничий дім 
«Княгиня Ольга», 2015. 384 с. 
48. Шидловський А.К., Стогній Б.С., Кулик М.М. Паливно-
енергетичний комплекс України в контексті глобальних енергетичних 
перетворень. Київ : Українські енциклопедичні знання, 2014. 468 с. 
49. Щерба А.О. Підходи до визначення інвестицій та інвестиційної 
активності підприємств. Стратегія і механізми регулювання промислового 
розвитку. 2016. 160–174 с. 
50. Advice on Developing an Energy Efficiency Strategy. Brussel : Energy 
Charter Secretariat, 2021. 36 р. 
51. Felix F. Greater Use of Electricity Worldwide Consiberably Extends 
the Ability of Resources / 12th World Energy Conf. New Delhi, 2019. P. 18–23. 
52. Kaufman D., Kaliberda O. Shadow Economic in Dynamic of Post 
Socialism Countries. Economic Transition in Russia and the New States of Eurasia. 
N.Y., USA, 2017. 
53. Krupka Y., Bachinskiy V. Estimation of investment attractiveness for 
enterprises in Ukraine. The Małopolska School of Economics in Tarnów Research 
Papers Collection, vol. 25, iss. 2, December 2014. P. 117–125. 
90 
Додаток А 
Баланс (Звіт про фінансовий стан) ПАТ «Черкасиобленерго» за 2020 р. 
 
 
                                  Актив 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн  грн  
I. Необоротні активи Нематеріальні активи 1000 2 786.00  2 424.00  
первісна вартість 1001 12 012.00  12 744.00  
накопичена амортизація 1002 9 226.00  10 320.00  
Незавершені капітальні інвестиції 1005 6 264.00  11 518.00  
Основні засоби 1010 5 458 724.00  5 041 103.00  
первісна вартість 1011 97 524 703.00  97 682 560.00  
знос 1012 92 065 979.00  92 641 457.00  
Інвестиційна нерухомість 1015 7 417.00  7 056.00  
первісна вартість 1016 39 340.00  39 340.00  
знос 1017 31 923.00  32 284.00  
Довгострокові біологічні активи 1020 0.00  0.00  
первісна вартість 1021 0.00  0.00  
накопичена амортизація 1022 0.00  0.00  
Довгострокові фінансові інвестиції: які 
обліковуються за методом участі в капіталі інших 1030 28 297.00  29 505.00  
підприємств 
інші фінансові інвестиції 1035 0.00  0.00  
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 0.00  0.00  
Відстрочені податкові активи 1045 7 562.00  4 415.00  
Гудвіл 1050 0.00  0.00  
Відстрочені аквізиційні витрати 1060 0.00  0.00  
Залишок коштів у централізованих страхових 
1065 0.00  0.00  
резервних фондах 
Інші необоротні активи 1090 0.00  0.00  
Усього за розділом I 1095 5 511 050.00  5 096 021.00  
II. Оборотні активи Запаси 1100 49 649.00  48 171.00  
Виробничі запаси 1101 46 739.00  45 751.00  
Незавершене виробництво 1102 2 910.00  2 420.00  
Готова продукція 1103 0.00  0.00  
Товари 1104 0.00  0.00  
Поточні біологічні активи 1110 0.00  0.00  
Депозити перестрахування 1115 0.00  0.00  
Векселі одержані 1120 0.00  0.00  
91 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн  грн  
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, 
1125 1 472 316.00  1 514 104.00  
роботи, послуги 
Дебіторська заборгованість за розрахунками: за 
1130 39.00  39.00  
виданими авансами 
з бюджетом 1135 0.00  0.00  
у тому числі з податку на прибуток 1136 0.00  0.00  
з нарахованих доходів 1140 0.00  0.00  
із внутрішніх розрахунків 1145 0.00  0.00  
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 234 781.00  259 478.00  
Поточні фінансові інвестиції 1160 0.00  0.00  
Гроші та їх еквіваленти 1165 97 052.00  67 088.00  
Готівка 1166 0.00  0.00  
Рахунки в банках 1167 0.00  0.00  
Витрати майбутніх періодів 1170 296.00  370.00  
Частка перестраховика у страхових резервах 1180 0.00  0.00  
у тому числі в: резервах довгострокових зобов’язань 1181 0.00  0.00  
резервах збитків або резервах належних виплат 1182 0.00  0.00  
резервах незароблених премій 1183 0.00  0.00  
інших страхових резервах 1184 0.00  0.00  
Інші оборотні активи 1190 142 472.00  174 867.00  
Усього за розділом II 1195 1 996 605.00  2 064 117.00  
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та 
1200 0.00  0.00  
групи вибуття 
Баланс 1300 7 507 655.00  7 160 138.00  
 
                                   Пасив 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн  грн  
I. Власний капітал Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 37 098.00  37 098.00  
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401 0.00  0.00  
Капітал у дооцінках 1405 5 060 446.00  4 523 288.00  
Додатковий капітал 1410 457 412.00  457 133.00  
Емісійний дохід 1411 0.00  0.00  
Накопичені курсові різниці 1412 0.00  0.00  
Резервний капітал 1415 11 313.00  11 313.00  
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 -148 971.00  -62 581.00  
Неоплачений капітал 1425 0.00  0.00  
Вилучений капітал 1430 0.00  0.00  
92 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн  грн  
Інші резерви 1435 0.00  0.00  
Усього за розділом I 1495 5 417 298.00  4 966 251.00  
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення 
1500 0.00  0.00  
Відстрочені податкові зобов’язання 
Пенсійні зобов’язання 1505 0.00  0.00  
Довгострокові кредити банків 1510 0.00  0.00  
Інші довгострокові зобов’язання 1515 17 168.00  151 876.00  
Довгострокові забезпечення 1520 0.00  0.00  
Довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521 0.00  0.00  
Цільове фінансування 1525 0.00  0.00  
Благодійна допомога 1526 0.00  0.00  
Страхові резерви 1530 0.00  0.00  
у тому числі: резерв довгострокових зобов’язань 1531 0.00  0.00  
резерв збитків або резерв належних виплат 1532 0.00  0.00  
резерв незароблених премій 1533 0.00  0.00  
інші страхові резерви 1534 0.00  0.00  
Інвестиційні контракти 1535 0.00  0.00  
Призовий фонд 1540 0.00  0.00  
Резерв на виплату джек-поту 1545 0.00  0.00  
Усього за розділом II 1595 17 168.00  151 876.00  
Ш. Поточні зобов’язання і забезпечення 
1600 0.00  0.00  
Короткострокові кредити банків 
Векселі видані 1605 0.00  0.00  
Поточна кредиторська заборгованість за: 
1610 20 170.00  16 808.00  
довгостроковими зобов’язаннями 
товари, роботи, послуги 1615 719 366.00  696 713.00  
розрахунками з бюджетом 1620 303 718.00  214 018.00  
у тому числі з податку на прибуток 1621 18 819.00  13 927.00  
розрахунками зі страхування 1625 3 828.00  5 145.00  
розрахунками з оплати праці 1630 17 490.00  22 710.00  
за одержаними авансами 1635 284 915.00  293 725.00  
за розрахунками з учасниками 1640 0.00  0.00  
із внутрішніх розрахунків 1645 0.00  0.00  
за страховою діяльністю 1650 0.00  0.00  
Поточні забезпечення 1660 28 330.00  36 689.00  
Доходи майбутніх періодів 1665 0.00  0.00  
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670 0.00  0.00  
Інші поточні зобов’язання 1690 695 372.00  756 203.00  
Усього за розділом ІІІ 1695 2 073 189.00  2 042 011.00  
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними 1700 0.00  0.00  
93 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн  грн  
активами, утримуваними для продажу, та групами 
вибуття 
V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного 
1800 0.00  0.00  
фонду 
Баланс 1900 7 507 655.00  7 160 138.00  
 
94 
Додаток Б 
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) 
ПАТ «Черкасиобленерго» за 2020 р. 
 
                      Фінансові результати 
За аналогічний 
За звітний 
Код період 
Назва рядка період, тис. 
рядка попереднього 
грн  
року, тис. грн  
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, 
2000 1 687 725.00  1 265 976.00  
послуг) 
Чисті зароблені страхові премії 2010 0.00  0.00  
Премії підписані, валова сума 2011 0.00  0.00  
Премії, передані у перестрахування 2012 0.00  0.00  
Зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013 0.00  0.00  
Зміна частки перестраховиків у резерві незароблених 
2014 0.00  0.00  
премій 
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, 
2050 1 698 648.00  1 325 999.00  
послуг) 
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070 0.00  0.00  
Валовий: прибуток 2090 0.00  0.00  
збиток 2095 10 923.00  60 023.00  
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових 
2105 0.00  0.00  
зобов’язань 
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів 2110 0.00  0.00  
Зміна інших страхових резервів, валова сума 2111 0.00  0.00  
Зміна частки перестраховиків в інших страхових 
2112 0.00  0.00  
резервах 
Інші операційні доходи 2120 171 360.00  238 886.00  
Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за 
2121 0.00  0.00  
справедливою вартістю 
Дохід від первісного визнання біологічних активів і 
2122 0.00  0.00  
сільськогосподарської продукції 
Дохід від використання коштів, вивільнених від 
2123 0.00  0.00  
оподаткування 
Адміністративні витрати 2130 95 974.00  80 296.00  
Витрати на збут 2150 0.00  0.00  
Інші операційні витрати 2180 59 613.00  124 355.00  
Витрат від зміни вартості активів, які оцінюються за 
2181 0.00  0.00  
справедливою вартістю 
Витрат від первісного визнання біологічних активів і 
2182 0.00  0.00  
сільськогосподарської продукції 
Фінансовий результат від операційної діяльності: 
2190 4 850.00  0.00  
прибуток 
95 
За аналогічний 
За звітний 
Код період 
Назва рядка період, тис. 
рядка попереднього 
грн  
року, тис. грн  
збиток 2195 0.00  25 788.00  
Дохід від участі в капіталі 2200 1 208.00  27 997.00  
Інші фінансові доходи 2220 0.00  0.00  
Інші доходи 2240 2 102.00  2 114.00  
Дохід від благодійної допомоги 2241 0.00  0.00  
Фінансові витрати 2250 0.00  0.00  
Втрати від участі в капіталі 2255 0.00  0.00  
Інші витрати 2270 85.00  25.00  
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні 
2275 0.00  0.00  
статті 
Фінансовий результат до оподаткування: прибуток 2290 8 075.00  4 298.00  
збиток 2295 0.00  0.00  
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 4 415.00  6 569.00  
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після 
2305 0.00  0.00  
оподаткування 
Чистий фінансовий результат: прибуток 2350 12 490.00  10 867.00  
збиток 2355 0.00  0.00  
 
 
                            Сукупний дохід  
За 
аналогічний 
За звітний 
Код період 
Назва рядка період, тис. 
рядка попереднього 
грн  
року, тис. 
грн  
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 0.00  5 332 196.00  
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405 0.00  0.00  
Накопичені курсові різниці 2410 0.00  0.00  
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та 
2415 0.00  0.00  
спільних підприємств 
Інший сукупний дохід 2445 0.00  0.00  
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 0.00  5 332 196.00  
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним 
2455 0.00  0.00  
доходом 
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 0.00  5 332 196.00  
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 12 490.00  5 343 063.00  
 
     Елементи операційних витрат  
96 
За аналогічний 
Код За звітний період 
Назва рядка 
рядка період, тис. грн  попереднього 
року, тис. грн  
Матеріальні затрати 2500 767 078.00  725 614.00  
Витрати на оплату праці 2505 648 949.00  520 531.00  
Відрахування на соціальні заходи 2510 136 621.00  109 266.00  
Амортизація 2515 64 767.00  42 061.00  
Інші операційні витрати 2520 236 820.00  133 203.00  
Разом 2550 1 854 235.00  1 530 675.00  
 
 
    Розрахунок показників прибутковості акцій  
За 
аналогічний 
Код За звітний 
Назва рядка період 
рядка період, грн  
попереднього 
року, грн  
Середньорічна кількість простих акцій 2600 148 393 332.00  148 393 332.00  
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 148 393 332.00  148 393 332.00  
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 0.08  0.07  
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну 
2615 0.08  0.07  
просту акцію 
Дивіденди на одну просту акцію 2650 0.00  0.00  
 
97 
Додаток В 
Баланс (Звіт про фінансовий стан) ПАТ «Черкасиобленерго» за 2021 р. 
 
 
                         Актив 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн  грн  
I. Необоротні активи Нематеріальні активи 1000 2 424.00  5 145.00  
первісна вартість 1001 12 744.00  16 941.00  
накопичена амортизація 1002 10 320.00  11 796.00  
Незавершені капітальні інвестиції 1005 11 518.00  16 445.00  
Основні засоби 1010 5 041 103.00  4 799 785.00  
первісна вартість 1011 97 682 560.00  98 027 161.00  
знос 1012 92 641 457.00  93 227 376.00  
Інвестиційна нерухомість 1015 7 056.00  6 865.00  
первісна вартість 1016 39 340.00  39 340.00  
знос 1017 32 284.00  32 475.00  
Довгострокові біологічні активи 1020 0.00  0.00  
первісна вартість 1021 0.00  0.00  
накопичена амортизація 1022 0.00  0.00  
Довгострокові фінансові інвестиції: які 
обліковуються за методом участі в капіталі інших 1030 29 505.00  31 423.00  
підприємств 
інші фінансові інвестиції 1035 0.00  0.00  
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 0.00  0.00  
Відстрочені податкові активи 1045 4 415.00  28 916.00  
Гудвіл 1050 0.00  0.00  
Відстрочені аквізиційні витрати 1060 0.00  0.00  
Залишок коштів у централізованих страхових 
1065 0.00  0.00  
резервних фондах 
Інші необоротні активи 1090 0.00  0.00  
Усього за розділом I 1095 5 096 021.00  4 888 579.00  
II. Оборотні активи Запаси 1100 48 171.00  60 961.00  
Виробничі запаси 1101 45 751.00  59 689.00  
Незавершене виробництво 1102 2 420.00  1 272.00  
Готова продукція 1103 0.00  0.00  
Товари 1104 0.00  0.00  
Поточні біологічні активи 1110 0.00  0.00  
Депозити перестрахування 1115 0.00  0.00  
Векселі одержані 1120 0.00  0.00  
98 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн  грн  
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, 
1125 1 514 104.00  1 747 303.00  
роботи, послуги 
Дебіторська заборгованість за розрахунками: за 
1130 39.00  94 933.00  
виданими авансами 
з бюджетом 1135 0.00  0.00  
у тому числі з податку на прибуток 1136 0.00  0.00  
з нарахованих доходів 1140 0.00  0.00  
із внутрішніх розрахунків 1145 0.00  0.00  
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 259 478.00  276 293.00  
Поточні фінансові інвестиції 1160 0.00  0.00  
Г роші та їх еквіваленти 1165 67 088.00  93 928.00  
Готівка 1166 0.00  0.00  
Рахунки в банках 1167 67 088.00  93 928.00  
Витрати майбутніх періодів 1170 370.00  406.00  
Частка перестраховика у страхових резервах 1180 0.00  0.00  
у тому числі в: резервах довгострокових зобов’язань 1181 0.00  0.00  
резервах збитків або резервах належних виплат 1182 0.00  0.00  
резервах незароблених премій 1183 0.00  0.00  
інших страхових резервах 1184 0.00  0.00  
Інші оборотні активи 1190 174 867.00  303 206.00  
Усього за розділом II 1195 2 064 117.00  2 577 030.00  
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та 
1200 0.00  0.00  
групи вибуття 
Баланс 1300 7 160 138.00  7 465 609.00  
 
 
                                   Пасив  
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн  грн  
I. Власний капітал Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 37 098.00  37 098.00  
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401 0.00  0.00  
Капітал у дооцінках 1405 4 523 288.00  4 005 017.00  
Додатковий капітал 1410 457 133.00  456 175.00  
Емісійний дохід 1411 0.00  0.00  
Накопичені курсові різниці 1412 0.00  0.00  
Резервний капітал 1415 11 313.00  11 313.00  
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 -62 581.00  -50 199.00  
99 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн  грн  
Неоплачений капітал 1425 0.00  0.00  
Вилучений капітал 1430 0.00  0.00  
Інші резерви 1435 0.00  0.00  
Усього за розділом I 1495 4 966 251.00  4 459 404.00  
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення 
1500 0.00  0.00  
Відстрочені податкові зобов’ язання 
Пенсійні зобов’язання 1505 0.00  0.00  
Довгострокові кредити банків 1510 0.00  0.00  
Інші довгострокові зобов’язання 1515 151 876.00  151 598.00  
Довгострокові забезпечення 1520 0.00  0.00  
Довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521 0.00  0.00  
Цільове фінансування 1525 0.00  0.00  
Благодійна допомога 1526 0.00  0.00  
Страхові резерви 1530 0.00  0.00  
у тому числі: резерв довгострокових зобов’язань 1531 0.00  0.00  
резерв збитків або резерв належних виплат 1532 0.00  0.00  
резерв незароблених премій 1533 0.00  0.00  
інші страхові резерви 1534 0.00  0.00  
Інвестиційні контракти 1535 0.00  0.00  
Призовий фонд 1540 0.00  0.00  
Резерв на виплату джек-поту 1545 0.00  0.00  
Усього за розділом II 1595 151 876.00  151 598.00  
Ш. Поточні зобов’язання і забезпечення 
1600 0.00  0.00  
Короткострокові кредити банків 
Векселі видані 1605 0.00  0.00  
Поточна кредиторська заборгованість за: 
1610 16 808.00  0.00  
довгостроковими зобов’язаннями 
товари, роботи, послуги 1615 696 713.00  1 208 952.00  
розрахунками з бюджетом 1620 214 018.00  215 341.00  
у тому числі з податку на прибуток 1621 13 927.00  13 410.00  
розрахунками зі страхування 1625 5 145.00  5 692.00  
розрахунками з оплати праці 1630 22 710.00  24 246.00  
за одержаними авансами 1635 293 725.00  235 451.00  
за розрахунками з учасниками 1640 0.00  0.00  
із внутрішніх розрахунків 1645 0.00  0.00  
за страховою діяльністю 1650 0.00  0.00  
Поточні забезпечення 1660 36 689.00  53 922.00  
Доходи майбутніх періодів 1665 0.00  0.00  
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670 0.00  0.00  
Інші поточні зобов’язання 1690 756 203.00  1 111 003.00  
100 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн  грн  
Усього за розділом ІІІ 1695 2 042 011.00  2 854 607.00  
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними 
активами, утримуваними для продажу, та групами 1700 0.00  0.00  
вибуття 
V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного 
1800 0.00  0.00  
фонду 
Баланс 1900 7 160 138.00  7 465 609.00  
 
 
 
 
101 
Додаток Г 
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) 
ПАТ «Черкасиобленерго» за 2021 р. 
 
 
            Фінансові результати  
За аналогічний 
За звітний 
Код період 
Назва рядка період, тис. 
рядка попереднього 
грн  
року, тис. грн  
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, 
2000 2 121 969.00  1 687 725.00  
послуг) 
Чисті зароблені страхові премії 2010 0.00  0.00  
Премії підписані, валова сума 2011 0.00  0.00  
Премії, передані у перестрахування 2012 0.00  0.00  
Зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013 0.00  0.00  
Зміна частки перестраховиків у резерві незароблених 
2014 0.00  0.00  
премій 
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, 
2050 2 254 846.00  1 698 648.00  
послуг) 
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070 0.00  0.00  
Валовий: прибуток 2090 0.00  0.00  
збиток 2095 132 877.00  10 923.00  
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових 
2105 0.00  0.00  
зобов’язань 
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів 2110 0.00  0.00  
Зміна інших страхових резервів, валова сума 2111 0.00  0.00  
Зміна частки перестраховиків в інших страхових 
2112 0.00  0.00  
резервах 
Інші операційні доходи 2120 268 316.00  171 360.00  
Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за 
2121 0.00  0.00  
справедливою вартістю 
Дохід від первісного визнання біологічних активів і 
2122 0.00  0.00  
сільськогосподарської продукції 
Дохід від використання коштів, вивільнених від 
2123 0.00  0.00  
оподаткування 
Адміністративні витрати 2130 108 543.00  95 974.00  
Витрати на збут 2150 0.00  0.00  
Інші операційні витрати 2180 45 834.00  59 613.00  
Витрат від зміни вартості активів, які оцінюються за 
2181 0.00  0.00  
справедливою вартістю 
Витрат від первісного визнання біологічних активів і 
2182 0.00  0.00  
сільськогосподарської продукції 
Фінансовий результат від операційної діяльності: 2190 0.00  4 850.00  
102 
За аналогічний 
За звітний 
Код період 
Назва рядка період, тис. 
рядка попереднього 
грн  
року, тис. грн  
прибуток 
збиток 2195 18 938.00  0.00  
Дохід від участі в капіталі 2200 1 919.00  1 208.00  
Інші фінансові доходи 2220 0.00  0.00  
Інші доходи 2240 1 829.00  2 102.00  
Дохід від благодійної допомоги 2241 0.00  0.00  
Фінансові витрати 2250 0.00  0.00  
Втрати від участі в капіталі 2255 0.00  0.00  
Інші витрати 2270 207.00  85.00  
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні 
2275 0.00  0.00  
статті 
Фінансовий результат до оподаткування: прибуток 2290 0.00  8 075.00  
збиток 2295 15 397.00  0.00  
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 28 916.00  4 415.00  
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після 
2305 0.00  0.00  
оподаткування 
Чистий фінансовий результат: прибуток 2350 13 519.00  12 490.00  
збиток 2355 0.00  0.00  
 
 
                          Сукупний дохід  
За 
аналогічний 
За звітний 
Код період 
Назва рядка період, тис. 
рядка попереднього 
грн  
року, тис. 
грн  
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 0.00  0.00  
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405 0.00  0.00  
Накопичені курсові різниці 2410 0.00  0.00  
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та 
2415 0.00  0.00  
спільних підприємств 
Інший сукупний дохід 2445 0.00  0.00  
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 0.00  0.00  
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним 
2455 0.00  0.00  
доходом 
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 0.00  0.00  
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 13 519.00  12 490.00  
Елементи операційних витрат  
103 
За аналогічний 
Код За звітний період 
Назва рядка 
рядка період, тис. грн  попереднього 
року, тис. грн  
Матеріальні затрати 2500 1 361 488.00  767 078.00  
Витрати на оплату праці 2505 743 151.00  648 949.00  
Відрахування на соціальні заходи 2510 159 703.00  136 621.00  
Амортизація 2515 80 004.00  64 767.00  
Інші операційні витрати 2520 64 877.00  236 820.00  
Разом 2550 2 409 223.00  1 854 235.00  
 
 
Розрахунок показників прибутковості акцій  
За 
аналогічний 
Код За звітний 
Назва рядка період 
рядка період, грн  
попереднього 
року, грн  
Середньорічна кількість простих акцій 2600 148 393 332.00  148 393 332.00  
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 148 393 332.00  148 393 332.00  
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 0.09  0.08  
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну 
2615 0.09  0.08  
просту акцію 
Дивіденди на одну просту акцію 2650 0.00  0.00