Напрями підвищення ефективності управління системою освіти об’єднаних територіальних громад

Юхименко, Юлія Миколаївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7866
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Ільченко, Наталія Вікторівна	-
dc.contributor.author	Юхименко, Юлія Миколаївна	-
dc.date.accessioned	2026-03-11T20:05:07Z	-
dc.date.available	2026-03-11T20:05:07Z	-
dc.date.issued	2022-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7866	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційна робота бакалавра містить 86 сторінок, 3 таблиці, 7 рисунків, список літератури з 54 найменувань, 2 додатків. Об’єктом дослідження є система освіти. Предметом дослідження є управління освітою в об’єднаних територіальних громадах в контексті децентралізації. Мета кваліфікаційної робота бакалавра є дослідження напрямів підвищення ефективності управління системою освіти об’єднаних територіальних громад. Завданнями роботи є: дослідження особливостей процесів децентралізації в освітній сфері; вивчення особливостей організації та управління системою освіти в територіальних громадах; дослідження функцій та повноважень органу управління освітою в об’єднаних територіальних громадах; вивчення методів розробки стратегії розвитку освіти в територіальній громаді; вивчення етапів формування ефективної комунікації органів управління освітою в об’єднаних територіальних громадах; аналіз стану та виробітка рекомендацій щодо напрямів розвитку освіти на прикладі Гельмязівської сільської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області. Результати дослідження полягають в наданні рекомендацій щодо удосконалення діяльності органів управління освітою об’єднаної територіальної громади, а також напрямів розвитку освіти Гельмязівської сільської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	децентралізація	uk_UA
dc.subject	система освіти	uk_UA
dc.subject	органи управління освітою	uk_UA
dc.subject	об’єднані територіальні громади	uk_UA
dc.subject	реформа освіти	uk_UA
dc.title	Напрями підвищення ефективності управління системою освіти об’єднаних територіальних громад	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Юхименко Ю..pdf Restricted Access		1.14 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
 до кваліфікаційної роботи 
бакалавра 
 
на тему: «Напрями підвищення ефективності управління 
системою освіти об’єднаних територіальних громад» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: здобувачка 4 курсу, групи ЗПУАск-
187 
спеціальності 281 «Публічне управління та 
адміністрування» 
                                                                             _____Юхименко Ю. М.________________ 
            (прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник ____Ільченко Н. В._________________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2022 року 
4  
 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП………………………………………………………………….. 5 
РОЗДІЛ 1 ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ  
ОСВІТОЮ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В  
УКРАЇНІ……………………………………………………………….. 7 
1.1 Особливості процесів децентралізації в освітній сфері……… 7 
1.2 Особливості організації та управління системою освіти в  
територіальних громадах в Україні…………………………………... 12 
1.3 Функції та повноваження органу управління освітою в   
об’єднаних територіальних громадах……………………………….. 27 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ  
ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ В ОБ’ЄДНАНИХ  
ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ…………………………………... 35 
2.1  Аналіз результатів реформи децентралізації в освітній сфері… 35 
2.2 Методи розробки стратегії розвитку освіти в територіальній  
громаді…………………………………………………………………. 47 
2.3  Етапи формування ефективної комунікації органів управління  
освітою в об’єднаних територіальних громадах……………………. 55 
РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ СТАНУ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ  
ГЕЛЬМЯЗІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ  
ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ ……….. 65 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………… 76 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………. 80 
ДОДАТКИ  
  
5 
 
ВСТУП 
 
  
Кожен мешканець громади має право на сучасну і якісну освіту. На 
сьогодні, під час освітньої реформи, створення Нової української школи та 
процесів децентралізації, питання забезпечення якості освіти - одне з 
нагальних. Органи місцевого самоврядування у процесі реформи 
децентралізації отримали широкі повноваження для вирішення усіх місцевих 
питань. Водночас їм потрібно вирішити складні завдання та взяти на себе 
відповідальність за створення освітньої системи, здатної забезпечувати якість 
освіти та освітньої діяльності у підпорядкованих закладах освіти. Виходячи з 
передбачених законодавством повноважень місцевих органів управління 
освітою, можна визначити основні напрями їх діяльності, реалізація яких 
забезпечить належну якість освіти на відповідній території. А саме: органи 
місцевого самоврядування мають створити ефективну систему управління у 
сфері освіти; забезпечити доступність освіти та сформувати мережу, яка 
відповідає запитам і потребам громади; створити умови для професійного 
розвитку педагогічних працівників; створити безпечне і здорове освітнє 
середовище у підпорядкованих закладах та установах освіти; створити в них 
інклюзивне освітнє середовище універсального дизайну та розумного 
пристосування; дбати про належне утримання та розвиток закладів й установ 
системи освіти на відповідній території; бути прозорими й відкритими у 
діяльності та співпрацювати з громадськістю. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження напрямів 
підвищення ефективності управління системою освіти об’єднаних 
територіальних громад. 
Завдання дослідження: 
− дослідження особливостей процесів децентралізації в освітній 
сфері; 
6 
 
− вивчення особливостей організації та управління системою освіти 
в територіальних громадах; 
− дослідження функцій та повноважень органу управління освітою 
в об’єднаних територіальних громадах; 
− вивчення методів розробки стратегії розвитку освіти в 
територіальній громаді; 
− вивчення етапів формування ефективної комунікації органів 
управління освітою в об’єднаних територіальних громадах; 
− аналіз стану та виробітка рекомендацій щодо напрямів розвитку 
освіти на прикладі Гельмязівської сільської територіальної громади 
Золотоніського району Черкаської області. 
Об'єктом дослідження є система освіти.  
Предмет дослідження  є управління освітою в об’єднаних 
територіальних громадах в контексті децентралізації. 
Методи дослідження.  Теоретичні: аналіз та систематизація наукової 
літератури, нормативно-правових документів; емпіричні: спостереження, 
бесіда; проєктний.  
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наданні 
рекомендацій щодо удосконалення діяльності органів управління освітою 
об’єднаної територіальної громади, а також напрямів розвитку освіти 
Гельмязівської сільської територіальної громади Золотоніського району 
Черкаської області.  
Структура та обсяг роботи.  Кваліфікаційна робота бакалавра 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. 
Повний обсяг роботи становить 86 сторінок, список використаних джерел 
складається з 54  найменувань, 3 таблиці,  7 рисунків, 2 додатки. 
 
 
  
7 
 
РОЗДІЛ 1 
ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ 
ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ 
 
 
1.2 Особливості процесів децентралізації в освітній сфері 
 
Якісна освіта є запорукою добробуту нації. Країни Європейського Союзу 
пріоритезують освітню сферу, адже вважають це довгостроковою інвестицією 
в майбутнє. Децентралізація є одним із ключових підходів у менеджменті 
освітньої сфери у країнах ЄС. В основі української реформи 
децентралізації –  європейський принцип субсидіарності. Його суть полягає у 
переході права прийняття рішення від центральних органів державної влади до 
тих, де вони будуть найбільш ефективними, тобто на місцях. Такими 
вважають органи місцевого самоврядування, адже вони є найближчими до 
громади і краще розуміють потреби та реалії [8]. 
Децентралізація загалом, а й освіти зокрема, є знаряддям демократизації 
держави. Україна зараз реформує свою систему освіти на тлі реформи 
децентралізації, тому європейський досвід на цьому шляху набуває особливої 
актуальності. 
Децентралізація це складний процес, тому перед урядом постає питання 
чи громади, а конкретніше люди на місцях володіють необхідними знаннями 
для виконання поставлених перед ними задач. У процесі децентралізації 
освіти, питання кваліфікації відіграє ключову роль, адже в залежності від 
мандату, громада може навіть формувати власний навчальний план. Таким 
чином, у процесі децентралізації загалом, а як наслідок в освіті необхідне чітке 
розмежування зони обов’язків та повноважень  [8]. 
 
 
8 
 
Реформа освіти та науки в Україні (в рамках секторальної 
децентралізації), яка розпочалася у 2015 р. за чотирма напрямами 
(реформування середньої освіти, професійно-технічної освіти, вищої освіти та 
формування нової системи управління та фінансування науки), спрямована на 
вирішення проблеми неефективності бюджетного забезпечення освітнього 
процесу, побудованого на принципах фінансування мережі закладів освіти, 
низького рівня оплати праці в сфері освіти, відсутності стимулів для 
підвищення кваліфікаційного рівня педагогів, територіальних диспропорцій 
отримання освітніх послуг населенням тощо [2]. 
Інакше кажучи, ключові детермінанти децентралізації в освіті – це зміна 
змісту освіти, покращення механізмів її фінансування, оптимізація та розвиток 
освітніх мереж. Модернізація дошкільної і позашкільної освіти в Україні 
передбачає передачу повноважень щодо її розвитку та фінансування на 
місцевий рівень. Стосовно доцільності й ефективності передачі на базовий 
рівень повноважень у частині фінансового забезпечення закладів дошкільної 
освіти (ЗДО) погляди експертів різняться й донині. Справа в тому, що такі 
зміни обумовлюють зростання ризику фінансування ЗДО органами місцевого 
самоврядування за «залишковим» принципом та посилюють залежність 
розвитку дошкільної освіти на території населених пунктів від рівня 
фінансової спроможності громад [2]. 
Філософія реформи середньої освіти, яка стартувала теж у 2015 р., 
передбачає: розмежування повноважень щодо управління мережею закладів 
загальної середньої освіти; оптимізацію мережі шкіл; підвищення якості 
надання освітніх послуг та вирішення проблеми неефективного бюджетного 
забезпечення освіти.  
Серед деструктивних чинників бюджетного забезпечення освітнього 
процесу чи не найосновніший – це недосконалий механізм фінансування, 
побудований на спрямуванні коштів на утримання закладів освіти, а не на 
забезпечення якості освіти згідно з принципом «гроші ходять за дитиною». 
Децентралізація в середній освіті дала можливість громадам самостійно 
9 
 
ухвалювати рішення про відкриття/закриття шкіл відповідно до фінансових 
можливостей і потреб. Серед інструментів стимулювання оптимізації 
освітньої мережі урядом було запроваджено освітню субвенцію, яка 
передбачає більше коштів для шкіл із більшою наповнюваністю класів [2]. 
Розподіл обсягу освітньої субвенції між місцевими бюджетами 
здійснюється на підставі Постанови КМУ «Про затвердження формули 
розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» [36] з урахуванням 
таких показників: розрахункової наповнюваності класів (суттєво впливає на 
суми субвенцій, які надають на місця, переглядають його один раз на три роки 
на підставі результатів аналізу показників мережі (класів, учнів) закладів 
загальної середньої освіти), контингенту учнів усіх типів закладів загальної 
середньої освіти, навчального плану, заробітної плати вчителя та коригуючих 
коефіцієнтів.  
У 2017 р. відповідно до Постанови КМУ № 94 відбулося посилення ролі 
місцевих бюджетів у фінансовому забезпеченні загальної середньої освіти 
через спрямування освітньої субвенції лише на заробітну плату педагогічним 
працівникам, а питання фінансового забезпечення праці технічного персоналу 
та утримання приміщень передали до вирішення громадам. Такий підхід 
характерний для багатьох країн світу, а в Україні спрямований, з поміж 
іншого, на стимулювання процесу оптимізації закладів середньої освіти, що 
сьогодні є особливо нагальним питанням. 
Треба зазначити, процес децентралізації в освіті у Європейських країнах 
відбувався поступово. До прикладу, Польща реформувала освіту протягом 
майже дев’яти років. Повноваження розділялись поступово, з постійним 
моніторингом і удосконаленням процесу децентралізації. Таким чином, у 
Польщі запускали різні ініціативи спочатку як пілотні проекти, а потім вже як 
обов’язкові до виконання [8]. 
Процес децентралізації в освіті можна умовно поділити на три 
рівні: адміністрування, фінансування та навчальні програми та спеціалісти. 
Крім того, за ступенем автономії європейські школи поділяють на чотири 
10 
 
типи залежно від ступеня їхніх обов’язків та прав. Іншими словами, свого роду 
ступені автономності [8]. 
Школа з повною автономією — це навчальний заклад, який має право 
самостійно приймати рішення на усіх рівнях згідно з встановленими 
правилами. Такі школи самостійно розв’язують питання як щодо фінансів та 
адміністрування, так і щодо нюансів навчальної програми. Розповсюдженою є 
практика, коли такі школи мають консультуватися зі спеціально створеними 
органами, але остаточне рішення все одно залишається за ними (Бельгія, Латвія 
і Швеція, а формально делегування можливе у Нідерландах, Данії, Фінляндії) 
Школа з обмеженою автономією приймає рішення на основі одного із 
запропонованих варіантів або ж потребує схвалення вищих органів управління 
освітою (Болгарія, Ірландія, Франція, Кіпр, Румунія). Школи без автономії не 
мають права самостійно приймати рішення [8]. 
Хто і чим буде керувати на місцях є одним з основних викликів, що стоїть 
перед авторами реформи децентралізації. У Польщі на відповідальність 
громади було передано управління дитячими садками і тільки з часом школи 
та гімназії. Основна ідея полягає у тому, що держава задає правила, орган 
місцевого самоврядування ухвалює рішення, а директор школи безпосередньо 
виконує. Важливим нюансом з досвіду Польщі, Словенії та Чехії є те, що 
міністерства та профспілки хотіли максимально зберегти та закріпити за собою 
керівні повноваження, що суперечило основній ідеї децентралізації. З рештою, 
систему удосконалили, тому функція адміністрування школи закріпилась за 
громадою [8]. 
У свою чергу, Угорщина все ж централізує функцію адміністрування, 
передаючи на місця повноваження щодо навчальних програм. Ісландія та 
Словенія теж надають перевагу централізації повноважень, що стосуються 
адміністрування, оскільки вважають, що місцеві громади володіють різними 
об’ємами ресурсів, щоб забезпечувати однаково високий стандарт [8]. 
Головним аспектом децентралізації освіти є саме система фінансування, 
адже громада може самостійно розпоряджатися коштами. Таким чином, можна 
11 
 
зекономити, де це можливо та інвестувати кошти у необхідну сферу. Чудовим 
є досвід Польщі, де сформовані громади інвестували у розвиток матеріальної 
бази шкіл за власним розсудом. Така система розподілу є найбільш 
ефективною, хоча низка країн практикує дотацію освітньої сфери з 
центрального бюджету, розпорядження коштами все ж залишається на 
місцевих громадах [8]. 
Щодо навчальних програм, вибору підручників та методів навчання було 
найбільше дебатів, адже цей елемент є визначальним у якості освіти. Досвід 
європейських країн різниться, але спільною практикою є встановлення на 
державному рівні освітніх стандартів та методів оцінки якості. Цей фактор є 
ключовим, адже враховуючи розмаїття методів донесення знань до учнів, 
основне це результат, а саме якісна освіта. Чітко визначаються вимоги до 
донесення матеріалу, а також встановлюються тематичні рамки щодо програми 
навчання [8]. 
Цікавим є досвід Швеції, де основою для прийняття рішення щодо 
тематичного наповнення навчальної програми є публічні дебати. Місцевий 
орган самоврядування ініціює дебати на певну тему, а задля максимального 
залучення громади, використовують креативні та контроверсійні 
формулювання теми. До прикладу, на території однієї із громад розвішали 
постери за написом «Комп’ютерні ігри — це культура», що зацікавило людей 
різних вікових груп. Висока явка та активність у публічних дебатах дає змогу 
чітко побачити запити населення та ставлення громади, таким чином, 
децентралізація справді є інструментом демократизації [8]. 
У Німеччині програму розробляє спеціально уповноважений орган при 
Міністерстві, але з орієнтацією на регіони. Угорщина дає право школам самим 
формувати фокуси програми, а вчителям вибирати підручники. У разі, якщо 
школа не хочу формувати програму самостійно, вона може взяти один із 
варіантів розроблених Міністерством. Ісландія створила спеціальні 
регіональні установи, які є буферною зоною між центральними органами та 
12 
 
місцевими. Таким чином, вони відповідають за надання підтримки, 
консультації, а також перевіряють стандарти якості навчального процесу [8]. 
Щодо посади директора, то загальною практикою є призначення на 
посаду місцевими органами самоврядування. Важливо наголосити, що при 
такій процедурі необхідно зберігати прозорість та уникати політизації питання. 
Персонал шкіл призначається обраним директором, а моніторинг ефективності 
ведеться в рамках громади спеціально уповноваженими [8]. 
Орієнтуючись на досвід європейських країн децентралізація української 
освіти може призвести до укрупнення шкіл. Наслідком цього є істотне 
поліпшення матеріального стану навчальних закладів. Важливим аспектом є 
забезпечення стабільності фінансування освіти. Також, особливо актуальним 
для України є зменшення нерівностей між сільськими та міськими школами за 
якістю освіти та доступністю освітньої пропозиції [8]. 
Враховуючи українські реалії основними викликами можуть 
бути конфлікти щодо закриття шкіл; відсутність визначених стандартів 
фінансування освіти; політизація процесу; поділ відповідальності за якість 
навчання та комунікація реформи [8]. 
Опираючись на досвід європейських країн, варто наголосити на 
необхідності комунікації процесу децентралізації в освіті. Коли менеджмент 
переходить до рук місцевого самоврядування, громада повинна не просто 
спостерігати за процесом, а й брати активну участь. Більше того, запорукою 
успіху є чітке розуміння громадою самого процесу, а найголовніше результатів 
[8]. 
 
1.2 Особливості організації та управління системою освіти в 
територіальних громадах в Україні 
 
Питання забезпечення якості освіти дедалі гостріше стоїть перед ЗО та 
перед ТГ як засновниками закладів системи освіти. Законом України «Про 
освіту» визначено, що завданням ОМС є забезпечення якості освіти, для цього 
13 
 
зазначеним та іншими законами надане їм широке коло повноважень. Зміни в 
законодавстві, реформа децентралізації, реформування системи загальної 
середньої освіти НУШ, введення нової форми державного нагляду і контролю, 
реформа профільної середньої освіти, створення нових ТГ і ЦПР кидають 
виклики ОМС щодо забезпечення якості освіти. Якість освіти на рівні ОМС 
забезпечується формуванням ефективної цілісної системи закладів освіти, 
добором професійних керівників, розвитком педагогічного потенціалу, 
ефективним управлінням освітою в громаді, тобто відповідальним та 
компетентним виконанням повноважень у сфері освіти [25]. 
ОМС для ефективного здійснення повноважень мають вибудовувати 
систему управління освітою на відповідній території. Для цього треба 
визначитись, у якій саме організаційній формі створюється та функціонує 
орган управління освітою: без створення юридичної особи або зі статусом 
юридичної особи [25]. 
Органу управління освітою рішенням місцевої ради делегуються всі або 
окремі повноваження у сфері освіти. 
Механізм реалізації органом управління освітою власних та делегованих 
повноважень у сфері освіти може здійснюватися через: 
− затвердження положення про управління (відділ) освіти з 
делегованими повноваженнями; 
− затвердження положення про структурні підрозділи (у разі їх 
створення); 
− призначення працівників органу управління та визначення їх 
посадових обов’язків і затвердження посадових інструкцій. 
У своїй роботі органи управління освітою повинні керуватися 
положеннями про них. На кожну посаду в органі управління освітою має бути 
посадова інструкція. 
ОМС можуть створювати органи державно-громадського управління у 
сфері освіти у формі робочих груп, дорадчих, громадських, експертних та 
інших органів. Їх повноваження, термін діяльності мають бути передбачені в 
14 
 
актах про їх утворення. Вводити до штатного розпису необхідно ті посади, які 
передбачені постановою Кабінетів Міністрів України «Про упорядкування 
структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, 
органів прокуратури, судів та інших органів». 
Крім того, має бути забезпечена організація роботи органу управління 
освітою, зокрема шляхом планування та документування роботи за всіма 
напрямами наданих йому повноважень у сфері освіти. 
Єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи з 
ними, а також порядок їх архівного зберігання визначені Правилами 
організації діловодства та архівного зберігання документів у державних 
органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і 
організаціях [25]. 
Функція контролю за діяльністю ЗО є вагомим важелем впливу на 
процеси в цих закладах. З метою забезпечення прозорості та неупередженості 
дій під час виконання будь-якого контролю, доцільно заздалегідь визначити та 
формалізувати: процедуру, обсяг, тривалість та періодичність перевірки. 
Вчасно довести до керівників закладів системи освіти як потенційних 
суб’єктів контролю. Важливо складати план контролю системи закладів, які є 
у сфері управління засновника, у такий спосіб, щоб увага контролюючих була 
розподілена пропорційно між закладами [25]. 
Оскільки контроль діяльності ЗО засновником не є формою державного 
нагляду (контролю), ніяких наслідків для ЗО, крім врахування результатів 
перевірки під час формування планів розвитку освіти або обґрунтованих 
дисциплінарних заходів для керівника, немає. Контроль не має порушувати 
академічну, організаційну, кадрову та інші автономії ЗО. 
Предмети контролю діяльності ЗО: 
− фінансово-господарська діяльність ЗО; 
− недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації); 
− дотриманням установчих документів ЗО; 
15 
 
− виконання плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію 
булінгу (цькуванню) в закладі освіти (ст. 25 ЗУ «Про освіту»). 
Законодавчо не визначено періодичність такого контролю, його 
тривалість. Відповідно до принципів належного врядування, які є основою 
демократичного розвитку громади, процедура контролю має бути прозорою та 
зрозумілою для закладів системи освіти. Тому доцільно визначити причини, 
періодичність, тривалість контрольних заходів та обсяг визначених Законом 
напрямів [25].  
Перевірка фінансово-господарської діяльності закладу здійснюється з 
метою дотримання закладами фінансової дисципліни. Звісно, контроль буде 
глибший в тому закладі, який має фінансову автономію та власну бухгалтерію. 
Контроль за використанням публічних коштів повинен мати на меті 
збільшення прозорості й підзвітності перед громадою та учасниками 
освітнього процесу. 
Контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) має 
спрямовуватися на соціальну інклюзію, гендерну рівність, соціальне 
порозуміння. Такий вид контролю може здійснюватися на підставі скарги або 
звернення громадян чи за ініціативою засновника. 
Контроль за дотриманням установчих документів ЗО є важливою 
складовою ефективності функціонування в тому напрямку, який було 
визначено засновником на підставі консультацій з громадськістю. Це 
опосередкований контроль за функціонуванням внутрішньої системи 
забезпечення якості та ключових аспектів, закладених засновником в 
установчих документах закладів системи освіти [25]. 
Контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та 
протидію булінгу (цькуванню) в ЗО, може бути окремим заходом або 
частиною комплексного контролю. План заходів запобігання та протидії 
булінгу розробляється й затверджується керівником цього закладу відповідно 
до ст. 26 ЗУ «Про освіту» та на підставі наказу МОН. Зазначений план має 
16 
 
бути опублікований на сайті закладу засновника відповідно до ст. 30 ЗУ «Про 
освіту». 
Результати будь-якого виду контролю мають бути публічними та 
доступними для широкої громадськості, що свідчи тиме про демократичність 
та партнерство з інститутами громадянського суспільства. Перевірки можуть 
бути комплексними та з окремих питань. Про що має бути зазначено у 
розпорядчому документі щодо прийняття рішення про початок перевірки. 
Водночас необхідно затвердити персональний склад групи (комісії), що 
направляється на здійснення перевірки [25]. 
Структурний підрозділ, відповідальний за створення та постійне 
оновлення реєстру обліку дітей та учнів, здійснює контроль за веденням 
обліку вихованців та учнів ЗО відповідно до Порядку ведення обліку дітей 
дошкільного, шкільного віку та учнів. Результати будь-якого виду контролю 
мають бути публічними та доступними, що свідчитиме про демократичність 
та партнерство з інститутами громадянського суспільства [25]. 
ОМС мають забезпечувати доступність дошкільної та загальної 
середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, 
та вживати заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній 
освіті (ст. 66 ЗУ «Про освіту»). Територіальна доступність забезпечується 
шляхом: 
− формування та утримання мережі ЗО, у тому числі опорних, їхніх 
структурних підрозділів (філій); 
− функціонування міжшкільних ресурсних центрів; 
− закріплення території обслуговування за комунальними закладами 
освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття 
початкової та/або базової середньої освіти; 
− підвезення учнів та педагогічних працівників до ЗО й у 
зворотному напрямку; 
− створення та утримання пансіонів; 
17 
 
− сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або 
осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої 
освіти, їх забезпечення та підтримка тощо (ст. 13 ЗУ «Про освіту», ст. 8 ЗУ 
«Про ПЗСО») [25]. 
Формування мережі ЗЗСО є одним з основних факторів, що впливають 
на доступність освіти. Оптимізація ЗЗСО, пониження ступеня завжди були 
проблемними питаннями для громади. Тому проведення роз’яснювальних 
інформаційних кампаній допоможуть уникнути конфліктних ситуацій або 
знизити рівень громадського спротиву. 
Формування мережі закладів має враховувати: 
− вимоги законодавства щодо створення ЗО; 
− вимоги санітарного регламенту щодо підвезення; 
− можливості організації підвезення; 
− транспортну інфраструктуру; 
− матеріально-технічну та кадрову спроможність ЗО з урахуванням 
прогнозу кількості дитячого населення на певній території, тенденцій 
розвитку громади, міграційних процесів тощо [25]. 
Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» розвиток 
мережі комунальних початкових шкіл, гімназій забезпечують районні, міські, 
сільські, селищні ради, а розвиток мережі комунальних ліцеїв планують та 
забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські 
ради (міст з населенням більше 50 тисяч). Це перегукується зі ст. 89 
Бюджетного кодексу України, оскільки там зазначено, що фінансування 
здобуття загальної середньої освіти в ліцеях може здійснюватися з бюджетів 
міських рад з населенням понад 50 тисяч [41]. 
Ці вимоги діють лише для ліцеїв, але ОМС можуть заснувати науковий 
ліцей, до якого таких обмежень немає, але є інші вимоги, передбачені 
Положенням про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат. 
18 
 
ОМС планують та забезпечують розвиток мережі, тому наявність 
документа планування та забезпечення розвитку мережі ЗО має бути (ст. 32 ЗУ 
«Про повну загальну середню освіту», ст. 66 ЗУ «Про освіту»). Він може бути 
частиною стратегії розвитку освіти в громаді, його додатком або окремим 
документом. Плануючи мережу, необхідно передбачити інформаційні 
кампанії, спрямовані на розвиток партнерства із громадою.  
Початкова школа має бути максимально наближеною до місця 
проживання учнів (ст. 13 ЗУ «Про повну загальну середню освіту»). Крім того, 
початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми 
(незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть бути об’єднані 
в один або в різні класи (групи). Засновник може присвоювати ЗЗСО статус 
опорного. 
Заснування, реорганізація, ліквідація закладів системи освіти досить 
широке повноваження, яке включає також затвердження установчих 
документів, утворення та ліквідацію структурних підрозділів ЗО, створення 
ІРЦ, ЦПР та МРЦ. Всі заклади системи освіти діють на підставі своїх 
установчих документів, тому важливо ретельно формувати статути, 
формулювати засади їхньої діяльності, визначати організаційну структуру та 
інше. Варто враховувати, що засновники мають повноваження контролювати 
заклади стосовно статутної діяльності. Оскільки функціонування ЗО прямо 
впливає на життя громади, доцільно провести послідовні комунікативні 
кампанії, спрямовані на учасників освітнього процесу, надати можливість 
громаді висловити свою думку та почути її потреби в конкретному випадку 
ОМС ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку, враховують 
спроможність кожного ЗО і демографічну ситуацію на відповідній території 
(ЗУ «Про повну загальну середню освіту»). Механізм обліку дітей 
дошкільного, шкільного віку та учнів визначається Порядком ведення обліку 
дітей дошкільного, шкільного віку та учнів. Облік вихованців і учнів ведуть 
ЗО [25]. 
19 
 
Структурний підрозділ забезпечує ведення та постійне оновлення 
реєстру даних про дітей, які проживають чи перебувають в межах відповідної 
адміністративно-територіальної одиниці. Дані реєстру дають підстави для 
прогнозування попередньої потреби у дошкільній та шкільній освіті на 
відповідній території. 
Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до 
державних та комунальних ЗО для здобуття повної загальної середньої освіти 
рекомендовано ОМС щороку аналізувати результати розподілу і закріплення 
території обслуговування і враховувати під час розподілу і закріплення за ЗО 
території обслуговування на наступний рік. 
ОМС забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних 
працівників до ЗО й у зворотному напрямку. Водночас ОМС забезпечують 
доступність відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, 
опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення (ст. 66 ЗУ 
«Про освіту») [40]. 
Встановлено, що учні, які проживають на відстані від ЗО понад 2 км, 
забезпечуються підвезенням у порядку, визначеному засновником 
(засновниками) закладу освіти відповідно до законодавства (п. 3 Санітарного 
регламенту для закладів загальної середньої освіти). 
Розробка порядку підвезення учнів та педагогічних працівників має 
ґрунтуватися на основі вимог санітарного законодавства, законодавства у 
сфері освіти, ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про автомобільний транспорт» та 
Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. 
Залежно від наявних інфраструктурних умов, матеріально-технічного 
забезпечення та фінансової спроможності для забезпечення підвезення учнів 
та педагогічних працівників можуть використовуватися: шкільні автобуси; 
орендовані транспортні засоби (закупівля послуг підвезення); інший 
транспорт (у тому числі з попередньо визначеними зупинками). Вимоги до 
паспортів автобусних маршрутів, процедуру розроблення, погодження та 
20 
 
затвердження визначено Порядком розроблення та затвердження паспорта 
автобусного маршруту [25]. 
Регулярні та нерегулярні перевезення груп дітей здійснюють за умов: 
узгодження маршруту та розкладу руху із відповідними підрозділами 
Національної поліції та замовником; призначення відповідального за 
супроводження дітей під час поїздки; відповідності кількості місць у 
транспорті кількості осіб, які підвозяться; водій транспортного засобу повинен 
мати водійський стаж від 5 років. 
Транспортна інфраструктура, покриття доріг, наявність облаштованих 
освітлених автобусних зупинок та інші фактори впливають на безпечність та 
зручність отримання дітьми послуг підвезення. 
Одним із важливих і складних завдань для ОМС є утримання та розвиток 
заснованих закладів. За рахунок Державного бюджету здійснюється: оплата 
праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів, що здійснюють 
здобуття загальної середньої освіти (освітня субвенція);  
− оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників 
інклюзивно-ресурсних центрів (освітня субвенція);  
− закупівля підручників;  
− підтримка осіб з особливими освітніми потребами в закладах 
дошкільної, загальної середньої та професійно-технічної освіти;  
− забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої 
освіти НУШ;  
− інші видатки (бюджетні програми) [25].  
За рахунок місцевого бюджету здійснюється: 
− утримання закладів та оплата праці педагогічних працівників 
закладів позашкільної, дошкільної освіти, ЦПР та МРЦ; 
− оплата праці непедагогічних працівників усіх заснованих закладів;  
− виконання стратегії розвитку ЗЗСО, у тому числі здійснення 
інноваційної діяльності ЗО. Стратегія розвитку ЗО має передбачати різні 
21 
 
напрями, зокрема розвитку матеріально-технічної бази ЗО, в тому числі 
капітальні видатки на реконструкцію та ремонт, створення інклюзивного, 
комфортного, безпечного освітнього середовища [25]. 
Важливо у стратегіях розвитку ЗО враховувати всі напрями та визначати 
обсяги і джерела фінансування. Доцільно розробляти стратегію розвитку 
освіти в громаді, щоб відповідно збалансовувати стратегії розвитку закладів 
системи освіти. У будь-якому разі утримання та розвиток закладів системи 
освіті, в тому числі рівень забезпечення якості освітніх послуг, прямо 
пропорційно залежить від оптимальності мережі таких закладів та від 
ефективності процесів управління, координації та взаємодії елементів 
системи.  
Окрім виділення коштів з Державного бюджету за окремими 
субвенціями або бюджетними програмами, досить часто засновник виділяє 
кошти із власного бюджету на оновлення та створення сучасного освітнього 
простору. Нормативними актами, якими врегульовано створення освітнього 
простору, зокрема, є: 
− Типовий перелік комп’ютерного обладнання для закладів 
дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти; 
− Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних 
предметів загальноосвітніх навчальних закладів;  
− Типовий перелік засобів навчання та обладнання для навчальних 
кабінетів і STEM-лабораторій; 
− Методичні рекомендації щодо організації нового освітнього 
простору Нової української школи;  
− Типовий перелік засобів навчання та обладнання для навчальних 
кабінетів початкової школи;  
− Типовий перелік допоміжних засобів для навчання (спеціальних 
засобів корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми 
потребами;  
22 
 
− Концепція реалізації державної політики у сфері реформування 
загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року. 
На сучасному етапі суспільного розвитку важливим є підключення 
закладів та установ системи освіти до швидкісного інтернету. 
Створення засновником у ЗО інклюзивного освітнього середовища, 
універсального дизайну та розумного пристосування − одне із повноважень 
засновника, визначене у чинному законодавстві (ЗУ «Про освіту», ЗУ «Про 
позашкільну освіту»). 
Забезпечення інклюзивного освітнього середовища здійснюється 
шляхом забезпечення:  
− доступності особам з особливими потребами до будівель та 
приміщень ЗО;  
− спеціальними засобами реабілітації закладів освіти;  
− надання системних корекційно-розвиткових послуг;  
− запобігання булінгу (цькуванню). 
Інклюзивні умови навчання створюються у разі наявності дітей з 
особливими освітніми потребами. Для організації інклюзивного навчання в 
ЗЗСО створюються інклюзивні класи, а також інклюзивні групи подовженого 
дня відповідно до законодавства (ЗУ «Про повну загальну середню освіту», 
Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних 
закладах). Для підтримки дитини з ООП в ЗО можуть бути асистент учителя 
та/або асистент дитини [25]. 
У разі наявності певної кількості дітей з ООП одного віку та типу 
порушення розвитку, керівник ЗО за погодженням із засновником може 
прийняти рішення про створення спеціального класу (Положення про 
спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у 
загальноосвітніх навчальних закладах). Інклюзивні групи подовженого дня 
створюються та функціонують за кошти засновника (Порядок створення груп 
подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої 
23 
 
освіти). Для підтримки дітей з ООП, які здобувають освіту у закладах 
дошкільної, загальної середньої та професійно-технічної освіти (крім 
спеціальних), з Державного бюджету виділяється відповідна субвенція, 
розподіл якої врегульовано Порядком та умовами надання субвенції з 
державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки 
особам з особливими освітніми потребами. Не більше 35% коштів субвенції 
на підтримку осіб з ООП має спрямовуватися на закупівлю спеціальних 
засобів корекції розвитку, типовий перелік яких затверджено наказом МОН 
від 23.04.2018 № 414. Основна частина коштів цієї субвенції має бути 
спрямована на забезпечення надання психолого-педагогічних і корекційно-
розвиткових послуг особам з ООП. У ЗДО інклюзивні групи створюються за 
рішенням засновника відповідно до Порядку організації діяльності 
інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти [25]. 
Засновник зобов’язаний забезпечити в ЗО доступність будівель, 
адаптацію вбиралень до потреб маломобільних груп населення незалежно від 
наявності дітей, зарахованих до закладу освіти, або їх батьків з числа цих груп. 
Статистичні дані реєстру обліку дітей та дані реєстру дітей з ООП, який веде 
ІРЦ, допоможуть спрогнозувати, в якому ЗО така доступність має бути 
забезпечена в першу чергу. Нормативи доступності будівель ЗО врегульовані 
Державними будівельними нормами ДБН В.2.2-3:2018. 
З метою запобігання булінгу засновники:  
− сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання 
та протидію булінгу (цькуванню) у ЗО;  
− здійснюють контроль за виконанням плану заходів, спрямованих 
на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ЗО;  
− розглядають скарги про відмову в реагуванні на випадки булінгу 
(цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних 
представників, інших осіб та приймають рішення за результатами розгляду 
таких скарг;  
24 
 
− сприяють створенню безпечного освітнього середовища в ЗО та 
вживають заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг 
здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або 
постраждали від булінгу (ст. 25, ст. 66 ЗУ «Про освіту») [40]. 
Добір керівників та їх професійний розвиток - важливий важіль 
забезпечення якості освіти. Керівники ЗЗСО, ЦПР та ІРЦ добираються на 
конкурсних засадах. 
Для проведення конкурсного відбору керівників відповідних закладів 
засновник затверджує Положення про конкурс керівників, у якому визначає: 
процедуру та строки проведення етапів конкурсного відбору; засади 
формування та повноваження конкурсної комісії тощо. 
Підвищення кваліфікації в сучасних умовах дозволяє педагогічним 
працівникам та керівним кадрам закладів і установ освіти успішно розвивати 
необхідні професійні компетентності, усвідомлювати засади безпечного та 
інклюзивного освітнього середовища, ознайомлюватись із сучасними 
технологіями, методами навчання тощо. Тому інвестиції, які вкладаються в 
професійний розвиток педагогічних працівників і керівних кадрів закладів та 
установ освіти – це важливий крок у забезпечення якості освіти на відповідній 
території [25]. 
Підвищення кваліфікації педагогічного працівника може фінансуватися: 
з державного та/або місцевого бюджету; з інших джерел, не заборонених 
законодавством (ст. 59 ЗУ «Про освіту», п. 17 Порядку підвищення 
кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників). 
Для подальшого розвитку громадянського суспільства, побудови 
конструктивного діалогу влади і народу необхідне безумовне забезпечення 
прозорості та відкритості в роботі місцевих органів виконавчої влади, органів 
місцевого самоврядування або уповноважених ними органів з питань освіти. 
ЗО, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані 
оприлюднювати на своїх вебсайтах: кошторис і фінансовий звіт про 
надходження та використання всіх отриманих коштів; інформацію про перелік 
25 
 
товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх 
вартості; інформацію про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених 
законодавством (ст. 30 ЗУ «Про освіту»);  інші видатки у сфері освіти. Останнє 
стосується утримання всіх інших закладів у системі освіти (ІРЦ, ЦПР, МЗЦ) 
(ст. 66 ЗУ «Про освіту»). Також, ЗО мають оприлюднити: статут; ліцензії; 
сертифікати про акредитацію освітніх програм; структура та органи 
управління ЗО; кадровий склад ЗО; освітні програми, що реалізуються в ЗО; 
територія обслуговування;  ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які 
навчаються у закладі освіти; мова (мови) освітнього процесу; наявність 
вакантних посад; матеріально-технічне забезпечення ЗО (згідно з 
ліцензійними умовами); наявність гуртожитків та вільних місць у них, розмір 
плати за проживання; результати моніторингу якості освіти; річний звіт про 
діяльність ЗО; правила прийому до ЗО; умови доступності ЗО для навчання 
осіб з ООП; розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення 
кваліфікації здобувачів освіти; перелік додаткових освітніх та інших послуг, 
їх вартість, порядок надання та оплати; правила поведінки здобувача освіти в 
ЗО; план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу 
(цькуванню) в ЗО; порядок подання та розгляду (з дотриманням 
конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в ЗО; порядок 
реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та 
відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування); інша інформація, що 
оприлюднюється за рішенням ЗО або на вимогу законодавства (ст. 30 ЗУ «Про 
освіту») [40]. 
Треба розуміти, що оприлюднення інформації є першим кроком до 
комунікації із громадою. Помилково розуміти що надання інформації, якою б 
повною вона не була, є повноцінною комунікацією, оскільки невід’ємним 
компонентом її є отримання зворотного зв’язку та формування громадської 
думки. Комунікація з громадянами є джерелом кращих рішень, партнерство з 
інститутами громадянського суспільства – запорукою підтримки та розвитку 
громади й ефективності управлінських процесів не лише у сфері освіти, тому 
26 
 
доцільно постійно залучати інститути громадянського суспільства до 
управління закладами у сфері освіти. Як уже зазначалося, ліквідація ЗЗСО у 
сільській місцевості може бути здійснена лише після проведення громадського 
обговорення проєкту рішення відповідної ради про цю ліквідацію (ст. 32 ЗУ 
«Про Повну загальну середню освіту) [41].  
Одним з інструментів залучення громадського сектору в розвиток 
системи освіти та формування управлінських рішень є піклувальна рада. 
Піклувальна рада закладу або ЗЗСО є колегіальним органом і може стати 
ефективним майданчиком демократичної взаємодії громадянського 
суспільства з органами управління освітою, а також основою для глибокого 
розвитку державно-приватного партнерства. Піклувальна рада опікується 
розвитком закладу, залученням фінансових ресурсів взаємодією закладу 
(закладів) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, 
громадськістю, громадськими об’єднаннями, юридичними та фізичними 
особами. Основні повноваження та порядок формування піклувальної ради 
визначено законодавством (ст. 29 ЗУ «Про освіту», ст. 41 ЗУ «Про Повну 
загальну середню освіту»). Окрім того, ОМС можуть створювати органи 
державно-громадського управління (консультативні ради, експертні/робочі 
групи тощо) [25]. 
Система освіти складається також з системи органів влади зокрема 
ключову роль відіграє Державна служба якості освіти України як центральний 
орган виконавчої влади у сфері забезпечення якості освіти та її територіальні 
органи. Аналіз діяльності ОМС, що стосується дотримання вимог 
законодавства з питань освіти і забезпечення якості освіти на відповідній 
території, надання відповідних висновків і рекомендацій здійснює Державна 
служба якості освіти України. Державна служба якості освіти України та її 
територіальні органи також уповноважені: проводити інституційний аудит ЗО; 
надавати рекомендації ЗО (крім закладів вищої освіти) щодо організації та 
функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти; 
затверджувати освітні програми дошкільної та загальної середньої освіти 
27 
 
(крім типових і тих, що розроблені на основі типових); проводити моніторинг 
якості освітньої діяльності та якості освіти;  акредитувати громадські фахові 
об’єднання та інших юридичних осіб, що здійснюють незалежне оцінювання 
якості освіти та освітньої діяльності ЗО (крім закладів вищої освіти), вести їх 
реєстр; здійснювати державний нагляд (контроль) за діяльністю ЗО щодо 
дотримання ними вимог законодавства про освіту та видавати обов’язкові до 
виконання ними розпорядження щодо усунення виявлених порушень у 
визначені строки; складає у випадках, передбачених законом, протоколи про 
адміністративні правопорушення тощо (ЗУ ««Про освіту», «Про повну 
загальну середню освіту», Положення про Державну службу якості освіти 
України). 
За результатами аналізу діяльності ОМС, їх структурних підрозділів з 
питань освіти (за наявності) в частині, що стосується дотримання 
законодавства з питань освіти і забезпечення якості освіти на відповідній 
території надають висновки та рекомендації (ст. 55 ЗУ «Про повну загальну 
середню освіту») [41].  
 
1.3 Функції та повноваження органу управління освітою в  
об’єднаних територіальних громадах 
   
 Державно-управлінські рішення у сфері освіти приймаються з метою 
вирішення певної освітянської проблеми та, насамперед, спрямовані на 
визначення найефективнішого способу дій для досягнення встановленої мети 
(завдання). Як вольовий акт втручання суб’єкта управління в діяльність 
об’єкта управління для вирішення певної проблеми управлінське рішення у 
сфері освіти передбачає постановку мети, формулювання завдань, визначення 
виконавців і відповідальних, виділення ресурсів, необхідних для його 
практичної реалізації.  
До принципів, які є базовими для формування та реалізації 
управлінських рішень у сфері освіти, слід зарахувати такі: принципи наукової 
28 
 
обґрунтованості, цілеспрямованості, реальності, компетентності, 
ефективності, своєчасності, об’єктивності, системності, чіткості, регуляції 
рішень, оптимального розподілу функціональних обов’язків працівників 
апарату управління, раціонального делегування повноважень і 
відповідальності тощо [6].  
Управлінські рішення здебільшого класифікують за кількома ознаками.  
1. За сферою охоплення:  
• загальні рішення – це такі рішення, які стосуються організації в 
цілому. Вони визначають головні завдання організації, основні напрями її 
розвитку. Ці рішення приймає безпосередньо перший керівник (директор, 
голова правління, президент) або колективний орган управління (правління, 
президія, спостережна рада, загальні збори акціонерів, пайовиків, учасників 
товариства);  
• часткові (локальні) рішення – це управлінські рішення, які 
приймаюється по окремому підрозділу організації. Такі рішення спрямовані 
на регулювання якогось процесу в конкретній ситуації, що склалась на 
виробництві. Локальні рішення іноді можна передбачити раніше, а іноді 
необхідність у них виникає раптово через зміни умов виробництва на якійсь 
дільниці або в цілому в організації.  
2. За тривалістю дії:  
• стратегічні (перспективні) – мають важливе значення для 
майбутнього розвитку організації. Вони визначають напрями спеціалізації, 
обсяги виробництва, кадрову і технічну політику, перспективи економічного і 
соціального розвитку трудового колективу, встановлюють взаємодію 
підрозділів та ін. Ці рішення приймаються вищим керівництвом організації 
після всебічного аналізу відповідної інформації;  
• тактичні (середньострокові) – пов’язані з конкретною 
розстановкою сил і ресурсів у кожному періоді (рік, сезон, технологічний 
процес тощо). Ці рішення приймаються у структурних підрозділах 
29 
 
менеджерами у межах своїх повноважень. Вище керівництво тільки здійснює 
консультування і контроль, надає необхідну допомогу;  
• оперативні (короткострокові) – мають короткостроковий характер. 
Вони носять регулюючу направленість і виникають у тих випадках, коли 
порушується хід виробничого процесу через будь-які непередбачені внутрішні 
або зовнішні обставини. Ситуація, в якій виникає необхідність прийняття 
оперативного рішення, вимагає негайних енергійних дій менеджера. Розробка 
і виконання тактичних і оперативних рішень займають основну частину 
робочого часу менеджера.  
3. За рівнем прийняття:  
• рішення на вищому (інституційному) рівні управління; • рішення на 
середньому (управлінському) рівні управління; • рішення на нижчому 
(технічному) рівні управління.  
4. За особливостями вирішуваних організацією завдань:  
• організаційні запрограмовані рішення – характеризуються 
незначною кількістю альтернатив або одноваріантністю; приймаються 
періодично у стандартних ситуаціях;  
• організаційні незапрограмовані рішення – спричинені новими 
факторами та ситуаціями; такими можуть бути рішення щодо реалізації цілей 
організації, поліпшення якості продукції, вдосконалення структури 
управління, методів мотивації тощо;  
• компромісні рішення – покликані врівноважувати протиріччя, що 
виникають.  
5. За способом обґрунтування:  
• інтуїтивні рішення – ґрунтуються на відчуттях менеджера у 
правильності вибору; їхня обґрунтованість, оптимальність залежить від 
особистих якостей менеджера;  
• рішення, які ґрунтуються на судженнях (думках, міркуваннях, 
висновках); їх передумовою є знання, досвід, стаж, кваліфікація; формуються 
швидко, але часто не беруть до уваги нових альтернатив;  
30 
 
• раціональні рішення – мають у своїй основі науково обґрунтовані 
аналітичні процеси; здебільшого бувають найоб’єктивнішими.  
6. За способом прийняття:  
• одноосібні рішення;  
• колегіальні рішення – готуються групою фахівців, а приймає їх 
відповідна група менеджерів;  
• колективні рішення – приймаються загальними зборами, 
відповідним колективом.  
Розмежування колективних, колегіальних та одноосібних рішень 
передбачається установчими документами (статут, установчий договір) 
організації.  
7. За характером:  
• економічні рішення;  
• технологічні рішення;  
• соціально-психологічні рішення;  
•         адміністративні рішення [6].  
 Управлінські рішення у сфері освіти можуть бути класифіковані за 
такими основними підставами:  
1. За рівнем ієрархії управління – рішення на макрорівні та 
мікрорівні. На макрорівні (вищому рівні вироблення та реалізації 
управлінських рішень за участі вищих і центральних органів державної влади) 
приймаються найважливіші рішення загального (інституціонального) 
масштабу стосовно функціонування всієї галузі освіти як окремої підсистеми 
суспільства. На мікрорівні (рівні вироблення й реалізації управлінських 
рішень у сфері освіти за участі місцевих органів управління та освітніх 
установ) приймаються рішення, спрямовані на виконання рішень вищого 
рівня, а також самостійні рішення оперативного характеру. Слід зауважити, 
що наразі в системі державного управління освітою відзначається постійне 
збільшення повноважень найвищого рівня та втручання вищих органів 
виконавчої влади у вирішення питань, які не належать до їхньої компетенції. 
31 
 
Тож у сучасних умовах демократизації публічних відносин і децентралізації 
державної влади найважливішим питанням оптимізації системи державного 
управління освітою України є чітке визначення основних завдань і функцій 
кожного рівня управління, розмежування їхніх повноважень з метою 
забезпечення прийняття і реалізації ефективних управлінських рішень в 
освітній галузі.  
2. За рівнем обов’язковості рішення – нормативні (директивні), які 
чітко задають параметри здійснення та подальший шлях їх втілення, 
регулюють найважливіші поточні й перспективні проблеми галузі та є 
обов’язковими для виконання всіма суб’єктами освітніх правовідносин; 
спрямовуючі (рекомендаційні), що передбачають визначальні напрями 
розвитку освітньої сфери; орієнтовні, спрямовані на нижчий рівень управління 
освітньою системою і залежать від конкретних умов її функціонування й 
розвитку.  
3. За часовим виміром – стратегічні (довгострокові), що мають 
характер прогнозу та реалізуються протягом кількох років; тактичні 
(середньострокові), що відображаються на рівні обов’язкових для виконання 
планів і програм і реалізуються упродовж менш тривалого, аніж стратегічні 
рішення, часу; оперативні (короткострокові), які,як правило, закріплюються у 
вигляді наказів та розпоряджень, що реалізуються за короткий період часу.  
До інших найбільш поширених критеріїв класифікації управлінських 
рішень у сфері освіти належать такі: кількість учасників (одноосібні і 
колективні рішення); функціонально-управлінський зміст (планові, 
організаційні, контролюючі, прогнозуючі рішення); причини виникнення 
(ситуаційні, ієрархічні, програмні, ініціативні рішення); методи розробки 
(формалізовані та неформалізовані рішення) тощо [6].  
Отже, управлінське рішення є центральним елементом управлінської 
діяльності в будь-якій сфері суспільного й державного життя, запорукою і 
гарантією ефективного державного управління. Управлінське рішення має 
відповідати таким загальним вимогам: наукова обґрунтованість; кількісна та 
32 
 
якісна визначеність; правомірність; оптимальність;  своєчасність; 
комплексність; стислість і чіткість формулювання рішення; гнучкість.  
Управлінські рішення у сфері освіти можуть бути класифіковані за 
такими основними підставами: рівень ієрархії управління, рівень 
обов’язковості рішення, час, кількість учасників; функціонально-
управлінський зміст; причини виникнення; методи розробки тощо [6]. 
Орган управління освітою виконавчого комітету місцевої ради ОТГ 
аналізує і планує: 
- розвиток мережі загальноосвітніх навчальних закладів ОТГ 
відповідно до освітніх потреб громадян; 
- потребу у педагогічних кадрах, розробляє пропозиції щодо 
державного контракту; 
- формує регіональне замовлення на педагогічні кадри, укладання 
договорів на їх підготовку; 
- замовлення на видання підручників, навчально-методичних 
посібників та іншої навчально-методичної літератури, навчальних програм, 
бланків документів про освіту та забезпечує ними навчальні заклади; 
- закріплення за ЗНЗ відповідної території обслуговування. 
Орган управління освітою виконавчого комітету місцевої ради ОТГ 
організує і приймає рішення щодо: 
- затвердження штатних розписів тарифікації; 
- призначення на посаду та звільнення з посади керівника 
комунального загальноосвітнього навчального закладу; 
- призначення (за поданням керівника ЗНЗ) на посаду та звільнення 
з посади заступників керівника та інших педагогічних працівників 
комунального ЗНЗ; 
- вжиття заходів у разі ліквідації в установленому законодавством 
порядку ЗНЗ, заснованого на комунальній формі власності, щодо влаштування 
учнів (вихованців) до інших ЗНЗ; 
33 
 
- проведення експертної оцінки статутів навчальних закладів та їх 
підготовку для реєстрації; 
- затвердження робочих навчальних планів комунального 
навчального закладу; 
- створення та забезпечення роботи атестаційних комісій ІІ рівня; 
- підготовки проектів рішень відповідної ради ОТГ про створення, 
реорганізацію або ліквідацію навчальних закладів; 
- реалізації рішень ради ОТГ про встановлювання у зонах 
екологічного лиха та епідемій особливого режиму роботи закладів, який 
погоджується з органами державної санітарно-епідеміологічної служби; 
- забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров’я та 
захисту прав педагогічних працівників та інших спеціалістів, які беруть участь 
у навчально-виховному процесі, учнів (вихованців) загальноосвітніх 
навчальних закладів; 
- про створення груп продовженого дня, пришкільних інтернатів з 
частковим або повним утриманням учнів (вихованців); 
- внесення пропозицій органам місцевого самоврядування щодо 
встановлення різних видів стимулювання та матеріального заохочення для 
забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти. 
        Орган управління освітою виконавчого комітету місцевої ради ОТГ 
здійснює контроль за: 
- додержанням Державного стандарту загальної середньої освіти 
всіма навчальними закладами комунальної власності; 
- додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів 
у сфері освіти; 
- дотриманням порядку видачі випускникам документів про освіту, 
золотих і срібних медалей, похвальних грамот та листів; 
- відповідністю освітніх послуг, які надаються навчальними 
закладами.   Орган управління освітою виконавчого комітету місцевої ради 
ОТГ погоджує: 
34 
 
- формування класів у закладі згідно з нормативами їх 
наповнюваності, встановленими законодавством, з урахуванням наявності 
приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам для здійснення 
навчально-виховного процесу, та відповідно до кількості поданих заяв про 
зарахування до закладу; 
- структуру навчального року, яка встановлюються закладом; 
- рішення ЗНЗ про створення класів з поглибленим вивченням 
предметів, класів (груп) з вечірньою (заочною, дистанційною) формою 
навчання, спеціальних та інклюзивних класів для навчання дітей з особливими 
освітніми потребами; 
- робочі навчальні плани приватного ЗНЗ, які затверджуються його 
засновником (власником); 
- заходи прискореного навчання та навчання екстерном (план яких 
розробляється ЗНЗ відповідно до заяв, поданих батьками або особами, які їх 
замінюють). 
Орган управління освітою: 
- оприлюднює результати атестації навчальних закладів; 
- повідомляє про можливе відрахування батьків учня (осіб, які їх 
замінюють) не пізніше ніж за один місяць у письмовій формі за місцем 
проживання учня; 
- приймає заяви про оскарження рішення педагогічної ради закладу 
щодо відрахування дитини з гімназії (гімназії-інтернату), ліцею (ліцею-
інтернату), колегіуму. 
В додатку А представлено Положення про відділ освіти Гельмязівської 
сільської ради Золотоніського району Черкаської області.  
 
  
35 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 
УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ В ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ 
ГРОМАДАХ 
 
 
2.1  Аналіз результатів реформи децентралізації в освітній сфері 
 
Улітку 2020 року адміністративно-територіальний устрій в Україні 
зазнав змін. Кабмін своїми розпорядженнями №№ 707-р – 730-р від 12.06.2020 
затвердив території нових територіальних громад у 24 областях. Відповідно до 
Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної 
організації влади в Україні, затвердженої розпорядженням КМУ від 01.04.2014 
№ 333-р, основним повноваженням органів місцевого самоврядування 
базового рівня визначено, зокрема, управління закладами середньої освіти. 
Відповідно органи виконавчої влади районного рівня таких повноважень не 
матимуть. Повноваження органів місцевого самоврядування базового рівня 
щодо управління освітою були підкріплені внесеними у вересні 2020 року 
змінами до статті 89 Бюджетного Кодексу України (Закон України «Про 
внесення змін до Бюджетного кодексу України» № 907-IX), згідно з якими 
видатки на фінансування закладів освіти з 2021 року було передано від 
районних бюджетів до бюджетів міських, селищних та сільських громад [18]. 
Після проведення місцевих виборів 25 жовтня районні ради почали 
передавати заклади освіти у власність територіальних громад. Передбачалось, 
що усі об’єкти освітньої інфраструктури: заклади дошкільної, загальної 
середньої та позашкільної освіти, а також усе майно, що їм належить, за 
ініціативою районних рад або новостворених міських, сільських чи селищних 
рад будуть передані до комунальної власності органів місцевого 
самоврядування базового рівня. Максимальне наближення освітніх послуг до 
споживачів дозволить органам місцевого самоврядування самостійно 
36 
 
вирішувати питання фінансування освіти та оптимізації освітньої мережі, 
відповідно до потреб жителів громади, а також підвищити якість освіти. За 
даними МОН, на кінець 2020 року частка переданих закладів освіти складала 
95-97%. Тобто до першого січня 2021 року, початку бюджетного року, процес 
передачі завершений не був [18].  
За даними МОН у 2020 році з усіх видатків на освіту близько половини 
складали видатки з місцевих бюджетів, 30% - освітня субвенція з державного 
бюджету місцевим бюджетам і 21 % - інші видатки на освіту з державного 
бюджету (рис.2.1) 
 
 
Рисунок 2.1 –  Розподіл видатків на освіту за джерелами фінансування,% 
Джерело: [23] 
 
Однак, впродовж року понад 10 разів приймались зміни до Державного 
бюджету, які мали вплив на фінансову спроможність органів місцевого 
самоврядування та, зокрема, на сферу освіти. Так, на початку року молоді 
педагогічні працівники очікували виплати одноразової допомоги в розмірі 10 
прожиткових мінімумів. На ці цілі в Держбюджеті-2020 передбачалась 
«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення 
соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів 
загальної середньої освіти» обсягом 3,7 млрд грн. Прийняття цієї бюджетної 
програми було певним компенсатором найбільш вразливим категоріям 
37 
 
педагогічних працівників за відтермінування постанови КМУ від 10 липня 
2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та 
наукових працівників закладів і установ освіти і науки», згідно з якою 
планувалось поступове підвищення оплати праці освітянам. Однак, молоді 
педагоги (йдеться про понад 73 тис. педагогів, що мають педагогічний стаж до 
10 років) так і не отримали запланованих коштів. Видатки відповідної 
бюджетної програми спочатку було зменшено на 2,2 млрд грн., 
(розпорядження КМУ від 12.02.2020 №116-р), а потім у квітні, у зв’язку із 
скороченням видатків МОН, ця субвенція скоротилась ще на 1,553 млрд грн 
до нуля (Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про 
Державний бюджет України на 2020 рік» № 553-IX). Також необхідно 
зауважити, що 2,2 млрд грн з субвенції на покращення матеріального 
становища молодих педагогів було додано до обсягів освітньої субвенції на 
врахування реального контингенту здобувачів освіти. Квітневими змінами до 
Держбюджету (Закон України № 553-IX) скорочено також видатки на інші 
бюджетні програми в освіті (рис.2.2) [18]. 
 
 
Рисунок 2.2 – Скорочення видатків на освіту у 2020 році 
Джерело: [18] 
38 
 
Частково освітні кошти були спрямовані до створеного Фонду боротьби 
з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом 
SARS-CoV-2, та її наслідками У квітні 2020 року за погодженням з МОН 
(наказ МОН від 16.04.2020 року № 531 «Про затвердження деяких переліків 
погоджених пропозицій обласних державних адміністрацій щодо 
використання освітньої субвенції у 2020 році за відповідними напрямами») 
окремі заклади загальної середньої освіти отримали кошти з резерву освітньої 
субвенції та нерозподіленої освітньої субвенції для територій Донецької та 
Луганської областей в обсязі 1,1 млрд грн. Кошти за принципом 
співфінансування з місцевими бюджетами були використані на придбання 
шкільних автобусів (600 млн грн), обладнання чи ремонту їдалень 
(харчоблоків) (400 млн грн), забезпечення належних санітарно-гігієнічних 
умов (55,3 млн грн), придбання обладнання для спеціальних шкіл та 
навчально-реабілітаційних центрів, в яких навчаються сліпі, зі зниженим 
зором, глухі діти (44,3 млн грн). Кілька разів у 2020 році Уряд здійснив 
перерозподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами з метою 
недопущення заборгованості з виплат заробітної плати вчителям. Так, у 
лютому майже усім місцевим бюджетам у зв’язку з уточненням контингенту 
здобувачів освіти було перерозподілено 2,5 млрд грн (розпорядження КМУ від 
12.02.2020 № 116-р). Причому 21,5 % місцевих бюджетів було зменшено обсяг 
освітньої субвенції, на загальну суму 282,8 млн грн. Збільшення обсягів 
освітньої субвенції здійснено за рахунок зменшення обсягу субвенції на 
покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників 
ЗЗСО (2,2 млрд грн); резерву освітньої субвенції (1,7 млн грн); зменшення 
обсягів освітньої субвенції окремим громадам (282,8 млн грн). У травні Уряд 
збільшив обсяги освітньої субвенції для місцевих бюджетів Івано-
Франківської, Полтавської, Хмельницької та Чернігівської областей 
(розпорядження КМУ № 506-р від 06.05.2020). Джерелом покриття видатків 
став резерв освітньої субвенції в обсязі 26,8 млн грн та зменшення обсягу 
субвенції трьох районних бюджетів на 15,2 млн грн. У грудні – Вінницької, 
39 
 
Івано-Франківської, Кіровоградської, Одеської, Хмельницької, Черкаської, 
Чернівецької та Чернігівської областей ( розпорядження КМУ № 1543-р від 
2.12.2020). Згідно з рішенням КМУ перерозподілено 51,6 млн грн видатків 
освітньої субвенції між місцевими бюджетами в межах видатків відповідного 
регіону, а також розподілено резерв освітньої субвенції в сумі 4,7 млн грнУ 
той же час за даними АМУ дефіцит освітньої субвенції у 2020 році в 
середньому складав 5,5%, що на 3,5% менше, ніж у 2019 році. Тенденція 
дофінансування з місцевих бюджетів заробітної плати педагогів шкіл 
зберіглась При цьому, за інформацією органів місцевого самоврядування, 
власних ресурсів часто недостатньо для забезпечення оплати праці педагогів. 
Основна причина недостатнього обсягу освітньої субвенції – це 
недосконалість формули розподілу освітньої субвенції, затвердженої 
постановою КМУ від 27.12.2017 №1088. Як зазначають органи місцевого 
самоврядування, обсяг освітньої субвенції у 2020 році не враховував частину 
здійснюваної педагогами та передбаченої нормативно-правовими 
документами МОН роботи:  
– оплату годин індивідуального навчання;  
– оплату замін тимчасово відсутніх педпрацівників;  
– оплату реальної потреби у групах подовженого дня [18]. 
 Недостатність обсягів освітньої субвенції в окремих громадах призвела 
до виплати надбавок за престижність в обсягах, менших за передбачені 30%, а 
також до невиплат щорічних винагород.  
Отже,  про невідповідність обсягів освітньої субвенції реальним 
потребам громад свідчить неодноразовий її перерозподіл і збільшення 
впродовж року майже на 4 млрд грн.  
Сприяння діяльності закладів дошкільної освіти належить до власних 
повноважень органів місцевого самоврядування (підпункт 2 пункту «а» статті 
32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). За офіційними 
даними МОН органи місцевого самоврядування у 2020 році утримували 
мережу з 14666 закладів дошкільної освіти комунальної форми власності. 
40 
 
Натомість дошкільних закладів державної власності функціонувало – 29 
одиниць, і приватної – 201 одиниця. Всього у закладах дошкільної освіти 
працювало 137 688 педагогічних працівників, здобувало освіту 1278237 
дошкільнят [18]. 
Переважну більшість (98,4%) мережі дошкільних закладів складають 
заклади комунальної форми власності, лише 0,2% - державної і 1,4 % – 
приватної форми власності. Фінансування дошкільної освіти у 2020 році 
здійснювалось з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів та 
бюджетів об’єднаних територіальних громад, згідно з статтею 89 Бюджетного 
кодексу України (підпункт «а» пункту 2 частини першої). Хоча в освітньому 
законодавстві передбачена можливість оплати праці вихователів закладів 
дошкільної освіти через надання відповідної субвенції з державного бюджету 
місцевим бюджетам і МОН виголошує про свою послідовну підтримку в 
питанні передбачення такої субвенції у держбюджеті, у 2020 році такої 
субвенції не надавалось. Таким чином, органи місцевого самоврядування за 
власні ресурси утримують, розвивають систему дошкільної освіти, а також 
забезпечують оплату праці педагогічних і непедагогічних працівників закладів 
дошкільної освіти, що належать до комунальної власності [18].  
На дошкільну освіту з місцевих бюджетів у 2020 році здійснено видатків 
на суму 37,5 млрд грн. Поряд зі здобутками системи дошкільної освіти, органи 
місцевого самоврядування відзначають наявність окремих проблемних питань 
у сфері дошкільної освіти, а саме: 
− повне або часткове невиконання районними радами та районними 
державними адміністраціями підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 89 
Бюджетного кодексу України щодо фінансування закладів дошкільної освіти;  
− застарілі Типові штатні нормативи закладів дошкільної освіти;  
− низька оплата праці в дошкіллі;  
− неналежне кадрове забезпечення системи дошкільної освіти;  
41 
 
− відсутність коштів на капітальні ремонти та устаткування закладів 
дошкільної освіти;  
− необхідність оновлення програмно-методичного забезпечення, 
посібників у сфері дошкільної освіти; 
− необхідність прийняття нового Закону України «Про дошкільну 
освіту».  
Органи місцевого самоврядування, як засновники закладів середньої 
освіти, у зв’язку із карантинними обмеженнями здійснювали нові для себе 
функції: організацію діяльності закладів освіти в дистанційному режимі, а 
також забезпечення безпечних умов у ЗЗСО під час пандемії. Оскільки МОН 
не спрацювало на випередження і не розробило необхідні матеріали підтримки 
роботи закладів середньої освіти в дистанційному режимі до початку 
карантину, більшість ЗЗСО самостійно налагодили дистанційне навчання у 
зв’язку із введення локдауну на початку березня 2020 року. Однак заклади 
освіти, переважно сільської місцевості, відчували гостру потребу в технічній 
та методичній підтримці.  
У 2020 році було прийнято низку важливих нормативно-правових 
документів у сфері загальної середньої освіти. Насамперед – це Закон «Про 
повну загальну середню освіту», який закріплює норми, що допоможуть 
втілити реформу НУШ, розпочату ще 2018 року. Зокрема, цей закон 
передбачає:  
− зміну назви і типів закладів, що забезпечують здобуття повної 
загальної середньої освіти: початкова школа – заклад, який надає початкову 
середню освіту (1-4 кл), гімназія – надає базову середню освіту (5-9 кл), ліцей 
– надає профільну середню освіту; 
− певні умови для створення ліцеїв: засновниками можуть бути 
лише ВР АР Крим, обласні та міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч); 
функціонування в ліцеї не менше чотирьох 10-х класів; ліцей – окрема 
юридична особа, у складі ліцею як виняток може бути ще й базова школа, 
42 
 
початкова – ні (встановлюється перехідний період до 1 вересня 2024 року, 
після якого виключно ліцеї забезпечують здобуття профільної середньої 
освіти); 
− відповідальність сільських, селищних та міських рад (з 
населенням менше 50 тисяч) лише за надання початкової та базової середньої 
освіти; 
− зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, 
відповідно до закріпленої за закладом території;  
− автономію суб’єктів освітньої діяльності, коли заклад загальної 
середньої освіти має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань 
у межах своєї автономії; 
− підвищення кваліфікації за власним вибором вчителів, 
інтернатуру для молодого вчителя в перший рік роботи у закладі; 
− можливість стати вчителем людині не лише з педагогічною, а 
іншою вищою освітою;  
− обмеженість зайняття посади директора строком не більше 2 
термінів по 6 років поспіль в одному закладі;  
− проведення громадського обговорення проєктів рішень 
засновника про реорганізацію і ліквідацію закладів загальної середньої освіти 
у сільській місцевості;  
− припинення набору учнів до 1-9 класів санаторних шкіл 
(санаторних шкіл-інтернатів) з 2020 року. Засновники санаторних шкіл 
(санаторних шкіл-інтернатів) протягом одного року з дня набрання чинності 
цим Законом мають змінити тип таких закладів освіти на ліцеї з обов’язковим 
збереженням у їх складі пансіонів;  
− використання майна, у тому числі земельних ділянок ліквідованих 
державних, комунальних ЗЗСО можливе виключно для забезпечення здобуття 
освіти, надання послуг у сфері соціального захисту, культури та охорони 
здоров’я.  
43 
 
Разом з тим у Законі містяться норми, згідно з якими запроваджується 
контроль за рішеннями ОМС , який здійснюють:  
− Освітній омбудсмен має право: отримувати від закладів освіти та 
органів управління освітою інформацію, необхідну для виконання своїх 
функцій, звертатися до органів місцевого самоврядування щодо виявлених 
фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти.  
− Місцеві державні адміністрації: проводять моніторинг роботи та 
рішень органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів у частині 
реалізації ними державної політики та дотримання законодавства у сфері 
освіти, а також виконання ними прав і обов’язків засновників закладів освіти. 
− Державна служба якості освіти України: здійснює державний 
нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти; проводять інституційний 
аудит закладів освіти; аналізує діяльність органів місцевого самоврядування, 
їх структурних підрозділів з питань освіти (за наявності) в частині, що 
стосується дотримання законодавства з питань освіти і забезпечення якості 
освіти на відповідній території. 
Також нові виклики 2020 року пов’язані із функціонуванням закладів 
освіти в дистанційному режимі посилили інтерес до впровадження у шкільний 
процес нових сучасних технологій. Так, МОН затвердило типовий перелік 
засобів навчання та обладнання для шкільних природничих кабінетів та 
STEM-лабораторій (наказ МОН від 29 квітня 2020 року № 574). Затверджені 
переліки стосуються кабінетів: біології; географії; математики; фізики; хімії;  
а також STEM-лабораторій. Для можливості придбання зазначеного 
обладнання затверджено порядок та умови використання коштів освітньої 
субвенції на оснащення ЗЗСО обладнанням для навчальних кабінетів та 
STEM-лабораторій (наказом МОН від 10.04.2020 № 497) [18].  
У 2020 році затверджено Національну стратегію розбудови безпечного і 
здорового освітнього середовища у новій українській школі (Указ Президента 
України від 25.06.2020 № 195/2020). Як зазначається у стратегії, «формування 
безпечного та здорового освітнього середовища сприятиме кращій реалізації 
44 
 
інтелектуального, фізичного, соціального та емоційного розвитку учнів, їх 
потенціалу, а також матиме позитивний вплив на стан громадського здоров’я, 
економіки та демографії в цілому в Україні». Зважаючи на необхідність 
оновлення нормативної бази дистанційної освіти у зв’язку із врахуванням 
досвіду роботи закладів освіти в карантинний період, МОН розробило 
Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти 
(наказ МОН від 8.09.2020 № 1115) [18]. 
2020-2021 роки виявили значнi проблеми в дошкільній, загальній 
середній та позашкільній освіті. Карантинні обмеження, відсутність досвіду та 
напрацьованих методик дистанційної освіти, невисока цифрова 
компетентність учителів та учнів, відсутність відповідного обладнання та 
програмного забезпечення – ці та інші питання привернули увагу до проблем 
надання якісних освітніх послуг. Необхідність забезпечення безпечного 
освітнього процесу (індивідуальні засоби захисту для учасників освітнього 
процесу, засоби гігієни та дезінфекції, посилені режими санітарних обробок та 
миття поверхонь) стали додатковим навантаженням на бюджети органів 
місцевого самоврядування, що утримували мережу закладів освіти [18].  
Разом з тим завершення адміністративно-територіальної реформи та 
передача повноважень у сфері освіти на базовий рівень, що відбулись у 2020 
році, забезпечили надійне підґрунтя для можливості швидкого і адекватного 
реагування на освітні запити громадян, приведення мережі закладів освіти у 
відповідність до потреб жителів громади та підвищення якості освітніх послуг 
[18]. 
В 2021 році в рамках Швейцарсько-українського проєкту DECIDE було 
проведене дослідження «Децентралізація управління освітою в 
територіальних громадах України» [9]. В рамках дослідження було опитано 6 
500 респондентів, з яких 40 управлінців центральних органів виконавчої 
влади; 24 управлінці обласних державних адміністрацій; 88 управлінців 
органів місцевого самоврядування; 125 керівників ЗО; 325 учителів; 3 009 
учнів 8–11 класів; 1 692 батьків учнів 1–11 класів; 1 301 член громади [9]. 
45 
 
В результаті дослідження було виявлено, що 30,7% управлінців органів 
місцевого самоврядування (далі – ОМС) сказали, що в них немає стратегічного 
документа щодо розвитку освіти. Водночас 60,2% відповіли про наявність 
такого документа [9]. 
Більшість управлінців ОМС і ОДА зійшлися в тому, що потребують 
єдиного стратегічного документа щодо децентралізації управління освіти в 
Україні – 79,5% і 58,3% відповідно. 20,8% управлінців ОДА і 6,8% ОМС 
відповіли, що такий документ скоріше не потрібен [53]. 
Також більшість управлінців ОДА (62,5%) і 60% управлінців органів 
центральної виконавчої влади (далі – ЦОВВ) заявили, що у сфері управління 
освітою повноваження відповідних органів чітко розділені між обласним і 
місцевим рівнями. Проти цього твердження виступили 37,5% управлінців 
ОДА і 17,5% ЦОВВ. Також по 37,5% управлінців ЦОВВ і ОДА заявили про 
дублювання повноважень органів управління освітою обласного та місцевого 
рівнів [53].  
Водночас 95,8% управлінців ОДА і 67,5% ЦОВВ відповіли, 
що законодавство у сфері освіти потребує узгодження щодо повноважень 
органів влади обласного та місцевого рівнів. 
Окремий блок дослідження присвячений підвищенню кваліфікації. 
Відсотки розподілилися так: 
− навчання з питань децентралізації управління: проходили – 2,5% 
управлінців ЦОВВ і 20,8% управлінців ОДА; не проходили – 95% і 70,8% 
відповідно; 
− автономізація / демократизація управління: проходили – 44,8% 
керівників закладів освіти і 19,9% учителів; не проходили – 52,1% і 72,1% 
відповідно; 
− з питань управління освітою: проходили – 70,8% управлінців 
ОДА, 52,3% управлінців ОМС і 86,7% керівників ЗО; не проходили – 25%, 
44,3% і 9,6% відповідно; 
46 
 
− чи потребують навчання з питань управління освітою: потребують 
– 62,5% управлінців ОДА, 87,5% управлінців ОМС і 95,9% керівників ЗО; не 
потребують – 16,7%, 2,3% і 0,4% відповідно [53]. 
Наступний блок – бюрократизація. Про найбільший обсяг паперової 
роботи сказали управлінці ОМС і керівники закладів освіти. Також усі 
опитувані категорії заявили про практику подання тієї самої інформації, але в 
іншій формі різним органам (рис. 2.3). 
 
 
Рисунок 2.3 – Дослідження рівня бюрократизації в органах управління 
освітою 
Джерело: [53] 
47 
 
64,8% управлінців ОМС заявили про середній рівень сформованості 
мережі закладів освіти у громаді. 19,3% заявили про високий рівень, 11,4% і 
1,1% – про низький і дуже низький відповідно. 
Серед перешкод у формуванні оптимальної мережі закладів освіти: 
− погані умови для підвозу учнів – 30,4%; 
− небажання / опір громади оптимізовувати заклади – 28,6%; 
− неготовність ОМС ухвалювати рішення про оптимізацію мережі 
– 21,4%; 
− несприйняття оптимізації мережі працівниками ЗО – 16,1%; 
− наповнення закладів, класів – 10,7%; 
− застаріле матеріально-технічне забезпечення ЗО, великі фінансові 
затрати – 10,7%; 
− нечітко виписані законодавчі акти – 5,4%; 
− нерозвʼязане питання щодо створення ліцею – 3,6% [53].  
42% і 42,1% управлінців ОМС та директорів відповідно сказали, що в 
громаді є практика ухвалення громадського бюджету. 43,2% і 53,1% 
управлінців ОМС і директорів відповіли, що в закладах освіти відбувається 
значне поліпшення освітньої інфраструктури. Ще 44,3% і 39,6% управлінців 
ОМС і директорів заявили про незначне поліпшення. Також 88,6% управлінців 
ОМС сказали, що їхні громади співпрацюють з іншими громадами, зокрема з 
питань освіти [53].  
 
2.2 Методи розробки стратегії розвитку освіти в територіальній 
громаді 
 
Децентралізація надала територіальним громадам великі можливості 
для економічного, фінансового, соціального розвитку, а також надала поштовх 
для розвитку громадської активності. На місцях з’явилась можливість реально 
покращити систему надання послуг, підвищити їх якість, зробити послуги 
орієнтованими на конкретного споживача. Разом з можливостями та 
48 
 
фінансовими ресурсами прийшла й відповідальність. Відповідальність за 
якісне та ефективне використання тих самих можливостей, які було надано. У 
цьому контексті для територіальних громад значної актуальності набуває 
питання розробки Стратегії розвитку, і не тільки адміністративно-
територіальних одиниць, а й окремих галузей, оскільки досягнути позитивних 
результатів без наявної Стратегії розвитку просто неможливо. Відсутність 
чіткої мети та очікуваних результатів розвитку перетворює управлінську 
діяльність у серію дій, спрямованих на вирішення кризових ситуацій або 
операційну діяльність. Така діяльність нічого спільного з розвитком мати не 
буде. Кризовий менеджмент є наслідком відсутності розуміння причинно-
наслідкових зв’язків у виникненні кризової ситуації та відсутності розуміння 
кінцевої мети таких управлінських дій [44]. 
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-
комунального господарства у своїх Методичних рекомендаціях щодо 
формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-
економічного розвитку територіальної громади визначило систему 
прогнозних і програмних документів соціально-економічного розвитку 
територіальної громади, яка включає: 
− Стратегію розвитку територіальної громади; 
− План (програму) соціально-економічного розвитку територіальної 
громади; 
− інші довгострокові, середньострокові та короткострокові прогнозні 
та програмні документи. 
При цьому Стратегія розвитку територіальної громади є головним 
документом стратегічного планування, а план (програма) соціально-
економічного розвитку територіальної громади – документ, спрямований на її 
реалізацію.  
Зазначені Методичні рекомендації характеризують Стратегію розвитку 
в територіальній громаді як документ стратегічного планування, що визначає 
на довгостроковий (7 років) період стратегічні та оперативні цілі, завдання для 
49 
 
сталого економічного і соціального розвитку об’єднаної територіальної 
громади. Цей документ розробляється з урахуванням положень Закону 
України «Про засади державної регіональної політики» і постанови Кабінету 
Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 932 «Про затвердження 
Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх 
реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності 
реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів». 
Натомість поняття Стратегії розвитку освіти нормативно не закріплено. 
Стратегію розвитку освіти в територіальній громаді можна визначити як 
методологію досягнення чітко сформульованого бачення (мети) освіти у 
громаді через певний довгостроковий період в умовах обмежених ресурсів та 
змін. 
Після визначення поняття Стратегії розвитку освіти в територіальній 
громаді виникає питання наявності методології її розробки. 
Нормативно закріпленої методології щодо розробки Стратегії розвитку 
освіти в територіальній громаді немає. Тому положення та рекомендації з 
підготовки Стратегії розвитку територіальної громади доцільно адаптовано 
використовувати і під час роботи над Стратегією розвитку освіти в 
територіальній громаді. 
Основні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які 
регламентують процес підготовки Стратегії розвитку в територіальній 
громаді: 
− Указ Президента від 25.06.2013 № 344/2013 «Про Національну 
стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року»; 
− Постанова КМУ від 11.11.2015 № 932 «Про затвердження Порядку 
розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а 
також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації 
зазначених регіональних стратегій і планів заходів»; 
− Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та 
житлово-комунального господарства від 30.03.2016 N 75 «Про затвердження 
50 
 
Методичних рекомендацій щодо формування і реалізації прогнозних та 
програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної 
територіальної громади»; 
− Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та 
житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 № 79 «Про 
затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки 
результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів 
з їх реалізації»;  
− Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-
р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері 
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період 
до 2029 року»; 
− Постанова КМУ від 05.08.2020 № 695 «Про затвердження 
Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки». 
У новоутворених громад можуть виникнути питання: 
− Що повинно бути розроблено раніше – Стратегія розвитку 
територіальної громади чи місцева Стратегія розвитку освіти? 
− Чи ці процеси можуть бути паралельними? 
Це рішення залишається за громадою та органами місцевого 
самоврядування. Але чим раніше буде прийнято рішення про необхідність 
розробки Стратегії розвитку освіти в громаді, тим краще. 
Наявність у громаді Стратегії місцевого розвитку дозволить розробляти 
Стратегію розвитку освіти з урахуванням уже визначених пріоритетів 
соціально-економічного розвитку громади. Але це можуть бути й паралельні 
процеси, під час яких до Стратегії розвитку громади надаватимуться 
пропозиції та проєкти, включені до Стратегії розвитку освіти [44]. 
У будь-якому разі місцева Стратегія розвитку освіти повинна бути 
пов’язана з пріоритетами, визначеними державною політикою та місцевими 
51 
 
особливостями, має враховувати наявні стратегічні документи розвитку 
регіону та територіальної громади. 
Стратегія розвитку освіти в громаді повинна ґрунтуватись на певних 
принципах. Вони визначені Методичними рекомендаціями Міністерства 
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 
України (рис.2.4). 
 
Рисунок 2.4 –  Принципи Стратегії розвитку 
Джерело: [44] 
 
Розроблення Стратегії здійснюється у декілька етапів та вимагає певного 
часу. Зазвичай цей процес займає до 9 місяців. Існують різні варіанти 
визначення етапності розробки Стратегії. Одні розробники у посібнику 
«Застосування теорії змін у стратегічному плануванні в об’єднаних 
територіальних громадах» визначають п’ять етапів розробки Стратегії та 
нульовий – підготовчий етап (рис. 2.5). [11]. 
52 
 
 
Рисунок 2.5 –  Етапи розроблення Стратегії 
Джерело: [44] 
 
Інші – у Методології роботи над Стратегією розвитку територіальної 
громади, підготовленої проєктом Партнерство у розвитку міст ПРОМІС, 
пропонують шість етапів (рис.2.6). 
 
Рисунок 2.6 –  Етапи розроблення Стратегії 
Джерело: [44] 
 
Загалом, етапи розробки Стратегії розвитку передбачені у Наказі 
Мінрегіону від 30.03.2016 № 75 «Про затвердження Методичних рекомендацій 
щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів 
соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади». Цими 
53 
 
рекомендаціями можна користуватись під час розробки Стратегії розвитку 
освіти в територіальній громаді. 
Нижче наведено приклад дорожньої карти розробки Стратегії розвитку 
освіти в громаді. 
Етап підготовки. Термін – 4 тижні: 
− Рішення про розробку Стратегії розвитку освіти в громаді 
(обрання варіанта роботи над Стратегією освіти – самостійно чи з залученням 
зовнішнього експерта). 
− Легалізація через розпорядження сільського, селищного, міського 
голови про створення робочої групи з розробки Стратегії розвитку освіти в 
громаді. Включення до робочої групи представників зацікавлених сторін. 
− Перше засідання робочої групи – знайомство, ознайомлення з 
нормативними документами та стратегічним процесом. 
− Складання Робочого плану розробки Стратегії розвитку освіти в 
громаді з включенням усіх заходів та етапів аналітичної роботи, їх результатів, 
визначення відповідальних та термінів виконання (за допомогою Дорожньої 
карти розробки Стратегії розвитку освіти в громаді). 
− Розробка комунікаційного плану та надання інформації про 
початок роботи. 
 Етап аналізу ситуації. Термін – 9 тижнів: 
− Збирання статистичної та аналітичної інформації за визначеними 
критеріями. 
− Підготовка анкети та опитування респондентів щодо стану освіти 
в громаді та пропозицій з покращення надання послуг. 
−  Обробка результатів, обговорення у фокус-групах з залученням 
отриманої інформації. 
− Підготовка аналізу ситуації у галузі освіти на підставі 
статистичної, аналітичної інформації, результатів опитування та висновків 
фокус-груп. 
54 
 
− Проведення другого засідання робочої групи – представлення 
аналізу ситуації, доопрацювання результатів згідно з висновками членів 
робочої групи. 
− Представлення результатів роботи громадськості (через інтернет 
ресурси, зустрічі з мешканцями, батьками, учнями старших класів). 
− Проведення третього засідання робочої групи – конкретизація 
виявлених проблем, складання їх списку, пріоритезація проблем за допомогою 
голосування членів робочої групи (процедуру викладено в пораднику). 
− Проведення четвертого засідання робочої групи – початок роботи 
над SWOT-аналізом, побудова SWOT-матриці (процедуру викладено в 
пораднику). 
− Проведення п’ятого/шостого засідання робочої групи – 
продовження роботи над SWOT-аналізом, робота з чотирипільною зведеною 
SWOT-матрицею та/або бальний SWOT-аналіз. 
−  Оприлюднення результатів роботи. 
 Етап розробки стратегічного бачення та цілей. Термін – 9 тижнів: 
− Проведення сьомого засідання робочої групи – визначення 
стратегічного бачення розвитку освіти в громаді. 
− Проведення восьмого засідання робочої групи – встановлення 
причинно-наслідкових зв’язків проблем за методикою побудови «дерева 
проблем» та «дерева цілей» (схему та опис аналізу надано у посібнику). 
−  Проведення дев’ятого засідання робочої групи – визначення 
структури цілей (стратегічні, оперативні цілі, завдання). 
−  Опрацювання каталогу технічних завдань. 
−  Проведення десятого засідання робочої групи – відбір проєктів 
розвитку освіти в громаді. 
Етап впровадження. Термін – 9 тижнів: 
− Проведення громадських слухань остаточного варіанта Стратегії 
розвитку освіти в громаді. 
55 
 
− Розробка Плану реалізації (впровадження) Стратегії розвитку 
освіти в громаді. 
− Розробка системи моніторингу реалізації Стратегії розвитку освіти 
в громаді. 
− Затвердження Стратегії розвитку освіти в громаді рішенням 
місцевої ради. 
− Моніторинг реалізації Стратегії розвитку освіти в громаді. 
− Впровадження системи моніторингу Стратегії розвитку освіти в 
громаді [44]. 
 
2.3  Етапи формування ефективної комунікації органів управління 
освітою в об’єднаних територіальних громадах 
 
Доступ до якісної освіти багато в чому залежить від місцевих органів 
влади. Після завершення процесу об’єднання органи управління освітою у 
громадах (ОУО) отримали нові повноваження, обов’язки і більше 
відповідальності. Водночас, питання розвитку освіти в громаді, оптимізація 
мережі, вартість харчування, ремонт приміщень — це ті теми, які часто складні 
і незрозумілі для батьків дошкільнят і учнів, педколективів, навіть керівників 
закладів освіти. І саме вчасна та зрозуміла комунікація керівників і 
працівників ОУО щодо розвитку освіти чи поточних питань дозволить 
налагодити довірливі стосунки із керівниками закладів освіти, батьками і 
мешканцями громади [13]. 
Для того щоб рішення в цій сфері були зрозумілі, громада знала, як 
розвивається освіта, а керівники закладів співпрацювали із ОУО, необхідно 
налаштувати ефективну комунікацію. 
В цілому можна виділити 3 етапи побудови ефективної комунікації 
органів управління освітою: 
56 
 
1. Стратегія: проводимо ситуаційний аналіз, визначаємо цілі і 
завдання комунікації, а також цільові аудиторії (з ким ми будемо 
комунікувати), ключові повідомлення (що саме будемо говорити). 
2. Планування: обираємо канали (де будемо розміщувати 
інформацію) і формати донесення інформації, які будемо використовувати. 
3. Зворотний зв’язок і оцінка результатів: визначаємо, чи змогли 
досягти поставлених цілей і оцінити, що думають наші цільові аудиторії [13]. 
Під час першого етапу побудови ефективної комунікації необхідно 
проаналізувати поточну ситуація і визначити джерела отримання інформації. 
Зокрема, проаналізувати проаналізувати проблеми, із якими до вас 
звертаються мешканці та освітяни, власні канали інформування, джерела 
отримання інформації громадянами (ЗМІ, точки дотику громадян із 
інформацією), способи отримання зворотного зв’язку, а також визначте, які 
вже формати інформування і залучення населення використовують у громаді. 
При аналізі можна використовувати наступні форми (табл.2.1) [13]. 
 
Таблиця  2.1– Напрями ситуаційного аналізу для формування 
комунікації органів управління освітою в ОТГ 
№ Напрям Деталі Інформація 
1 Організаційне Організаційні Цілі розвитку освіти у громаді  
планування документи, які Завдання поточного року  
задають 
напрямок 
роботи 
Статистика  Кількість інституцій  
Кількість працівників та  
здобувачів освіти 
Дослідження Чи є дослідження на тему щодо  
обізнаності, підтримки, будь-які 
інші? Дослідження сектору/ 
окремої проблеми/ситуації 
2 Комунікаційний Власні канали Чи є на сайті оновлена  
ситуаційний комунікації інформація про тему чи напрям? 
аналіз Скільки відвідувачів сайту чи 
конкретного розділу про освіту? 
Інші офіційні групи, сторінки у  
Facebook, Viber, Telegram тощо. 
57 
 
№ Напрям Деталі Інформація 
Скільки людей переглянули цю 
інформацію/залучились 
Будь-які інші власні канали, де  
розміщується інформація з теми: 
брошури, ліфлети, постери, 
газети тощо 
Засоби масової Національні і місцеві телеканали,  
інформації які дивляться, контакти 
журналістів 
Які газети чи журнали читають,  
контакти журналістів 
Які онлайн-сайти популярні в  
громаді, контакти журналістів чи 
головного редактора 
Які є неофіційні групи про  
громаду, контакти 
Чи говорять медіа про тему? Яка  
кількість матеріалів на місяць? 
Яка позиція переважає у медіа?  
Позитив/ негатив/ нейтрал? 
Звернення Щодо яких тем найчастіше  
громадян звертаються громадяни? 
Як часто звертаються?  
Яка тональність звернень  
(позитивно, негативно, 
нейтрально)? Чи є з теми 
звернень інформація на сайті, 
соціальних мережах, інших 
каналах отримання інформації? 
Точки дотику Де можуть громадяни зустрітися  
громадян із з інформацією? Вкажіть місця і 
інформацією кількість. Серед таких точок 
можуть бути: дошки оголошень, 
поштові відділення, заклади 
освіти, лікарні, бібліотеки, 
зупинки громадського 
транспорту, приміщення ЦНАП, 
залізничні вокзали й автовокзали 
тощо 
 
Лідери думок Вкажіть людей, які найчастіше  
поширюють важливу для 
громадян інформацію і тих, до 
кого дослухаються. Серед таких 
людей можуть бути: 
представники громадських 
організацій, ЗМІ, поштарі, 
продавці магазинів, священники, 
лікарі, місцеві депутати чи 
58 
 
№ Напрям Деталі Інформація 
працівники місцевих органів 
влади тощо 
Офіційні свята Вкажіть перелік офіційних свят,  
які можуть відвідувати мешканці 
громади. На таких заходах 
зазвичай зручно 
розповсюджувати важливу 
інформацію чи залучати людей 
до активностей. 
Способи Чи проводите ви опитування або  
отримання інші дослідження серед громадян 
зворотного щодо проблем освіти? 
зв’язку від 
громадян 
 Чи є форми зворотного зв’язку  
для громадян, аби вони мали 
можливість висловитись щодо 
проблем і своєї позиції стосовно 
освітніх тем? 
Інструменти Серед інструментів, що  
залучення, які зафіксовані в українському 
використовують законодавстві:  
у громаді • запити  
• звернення  
• звичайні та електронні петиції  
• місцеві ініціативи  
• публічні консультації  
• громадські слухання  
• консультативно-дорадчі органи  
• громадська експертиза  
• органи самоорганізації 
населення  
• загальні збори  
• громадський бюджет та 
громадська експертиза 
Інформаційні Які інформаційні матеріали  
матеріали розроблені з теми? Їх можна 
оновити чи ще раз використати в 
комунікації 
Джерело: [13] 
 
 
 
 
 
 
59 
 
Таблиця 2.2 – Цілі та завдання 
Що Деталі Що це таке? Інформація 
Комунікаційні Цілі Комунікаційна ціль — це результат,  
цілі та якого ви хочете досягти щодо конкретної 
завдання проблеми, теми чи напрямку. Відповідає 
організаційним цілям 
 Завдання Комунікаційні завдання — це конкретні  
кроки, які вам треба виконати, щоб 
досягнути цілі. Комунікаційні завдання 
повинні бути конкретні, вимірювані, 
досяжні, реалістичні й виміряні у часі. 
Відповідають комунікаційним цілям 
Цільові Цільові Цільова аудиторія — це конкретна група  
аудиторії аудиторії людей, яка  
• об’єднана певними інтересами, стилем 
життя, поглядами;  
• має зацікавленість чи силу впливу на 
конкретну тему/ проблему;  
• має безпосередній стосунок до цієї теми 
Ключові Ключове Ключове повідомлення загальне може  
повідомлення повідомлення бути адаптоване під інтереси кожної 
Ключові цільової аудиторії  
повідомлення, 
адаптовані під 
потреби 
окремих ЦА 
Джерело: [13] 
Залежно від того, на якому етапі перебуває тема, цілі і завдання можуть 
бути побудовані таким чином (рис.2.7 ). 
Коли визначились із конкретними комунікаційними цілями і 
завданнями, із якими групами людей, внутрішніми чи зовнішніми, ви будете 
комунікувати, які їхні інтереси та потреби, визначте свої цільові аудиторії. 
Цільова аудиторія — це конкретна група людей, яка об’єднана певними 
інтересами, стилем життя, поглядами, має зацікавленість чи силу впливу на 
конкретну тему/ проблему, має безпосередній стосунок до цієї теми/проблеми 
 
60 
 
 
Рисунок 2.7 – Цілі і завдання комунікаційного процесу залежно від 
рівня інформованості громади 
Джерело: [13] 
 
Цільова аудиторія — це не всі мешканці громади чи батьки дітей, які 
навчаються у дитсадку чи школі. Цільова аудиторія завжди відрізнятиметься 
залежно від тем, які комунікує органі управління освітою. До того як вибрати 
цільову аудиторію для комунікації конкретної теми, необхідно сформувати 
список усіх, із можна комунікувати (список стейкхолдерів) [13].  
Зовнішні стейкхолдери: 
− керівники закладів освіти.; 
− педагоги та інші працівники закладів освіти; 
− батьки дітей, які відвідують заклади освіти; 
− дідусі й бабусі дітей, які відвідують заклади освіти; 
− журналісти і блогери; 
− місцеві та національні лідери думок, які цікавляться темою освіти; 
− представники громадських організацій чи громадські активісти, 
які займаються темою освіти. 
До внутрішніх стейкхолдерів віносяться: 
61 
 
− Департамент освіти ОДА; 
− керівництво громади; 
− місцеві депутати; 
− старости. 
Для ефективної комунікації важливо розуміти, які інтереси, проблеми і 
потреби є у тієї чи іншої аудиторії щодо конкретної теми.  
Після визначення цілей, завдань і цільових аудиторій необхідно 
сформулювати, що саме буде доноситься до цільових аудиторій у межах 
кампанії.  
На другому етапі здійснюється комунікаційне планування. Складовими 
комунікаційного плану є: 
− канали інформування – через що люди отримають інформацію; 
− формати – як саме буде подана інформація; 
− часові рамки – як часто і коли буде інформування. 
Для того щоб досягти своїх цілей і виконати завдання, необхідно 
вибрати зручні формати для донесення ключових повідомлень через канали, 
якими користуються ваші цільові аудиторії [13]. 
Набір каналів комунікації є досить стандартним. Залежно від потреб, ви 
можете обрати мікс кількох із них. Важливо пам’ятати, що людині потрібно 
принаймні 6 разів зіштовхнутись із інформацією (прочитати, побачити, 
почути), щоб запам’ятати її. Тож публікації однієї новини на офіційному сайті 
і Facebook-сторінці громади може бути недостатньо. Чим краще орган 
управління знає, які джерела інформації популярні серед конкретної цільової 
аудиторії, тим ефективніше можна донести інформацію [13]. 
Нижче наведені найбільш популярні канали інформування, які орган 
управління може використати у своїй роботі. 
1. Власні канали комунікації (ті, які ви контролюєте безпосередньо і 
розміщуєте там офіційну інформацію): сайт громади; офіційні сторінки у 
соціальних мережах, наприклад, Facebook; неофіційні групи у Facebook, Viber, 
62 
 
Telegram; розсилки електронною поштою; дошки оголошень у приміщеннях 
місцевих органів влади. 
2. Засоби масової інформації: місцеві та національні телеканали; 
друковані газети і журнали; радіо; онлайн-медіа, включно з їхніми сторінками 
у соціальних мережах і групах у Viber, Telegram тощо. 
3. Зовнішня і внутрішня реклама: білборди і сітілайти;с тійки у 
громадських місцях; дошки оголошень у будівлях, ліфтах, торгових центрах, 
кінотеатрах. 
4. Промо-матеріали: буклети, брошури, ліфлети; брендована сувенірна 
продукція, наприклад, блокноти, ручки, чашки, флешки тощо; інформаційні 
ролики. 
5. Інші точки дотику з громадянами (місця, де можна розмістити 
постери, але вони не є платниками для місцевих органів влади): вокзали і 
автовокзали;  зупинки громадського транспорту; приміщення лікарень, шкіл, 
дитсадків, інших комунальних закладів; приміщення ЦНАП (дошки 
оголошень і відеоекрани); зупинки громадського транспорту і громадський 
транспорт безпосередньо; поштові відділення; банки; дошки оголошень біля 
ринку, в центрі громади тощо. 
6. Особиста комунікація: особисті зустрічі, прийоми громадян; 
конференції, експертні обговорення, круглі столи; презентації, звіти; офіційні 
свята, серед яких можуть бути як державні свята, так і місцеві; розсилки 
електронною поштою [13]. 
Після обрання каналу комунікації, необхідно визначитись із форматами. 
Формат — це спосіб, у який доноситься інформація. Це може бути як 
звичайний текст, так і відео чи інфографіка. При виборі форматів важливо 
враховувати, який тип інформації і як може сприйматись аудиторіями, а також 
на якому пристрої будуть споживати цю інформацію (комп’ютер, телефон, 
планшет) [13]. 
Крім цього необхідно залучати громаду до вирішення проблем. 
Інструменти залучення (участі) — це не лише спосіб залучити мешканців 
63 
 
громади до спільної роботи, це насамперед можливість громадян впливати на 
прийняття рішень у громаді. Використання цих інструментів допомагає 
підвищити рівень довіри, збільшити рівень відповідальності громадян і 
зробити рішення місцевої влади більш ефективними і релевантними до потреб 
громади. В Україні доступні такі інструменти залучення населення, які можуть 
бути вказані у Статуті громади: запити; звернення; звичайні та електронні 
петиції; місцеві ініціативи; публічні консультації; громадські слухання; 
консультативно-дорадчі органи; громадська експертиза; органи 
самоорганізації населення; загальні збори; громадський бюджет; громадська 
експертиза (табл.2.3) [13]. 
 
Таблиця 2.3 – Інструменти залучення громади для органів управління 
освітою 
Інструмент Пояснення 
залучення 
Запити Найбільш популярний інструмент, адже потребує небагато часу. 
Важливо інформувати громадян про те, як коректно сформувати 
запит і яку інформацію вони можуть отримати. Відповідь на 
запити повинна бути проста, зрозуміла, без бюрократичних 
формулювань. Якщо багато запитів щодо конкретної теми, то це 
означає, що недостатньо інформації. Варто оновити офіційні 
ресурси і використати додаткові канали донесення інформації 
Звернення Зауваження, скарги чи заяви вказують, де саме потрібна додаткова 
увага. Важливо проінформувати людину, що орган отримав її 
звернення і детально пояснив, як і коли можливо усе вирішити.  
Петиції, серед яких Петиції можуть виникати тоді, коли велика кількість людей має 
електронні недостатньо інформації чи певну пропозицію, проблему. 
Місцеві ініціативи Ініціативна група із громади може подати місцеву ініціативу, яку 
обов’язково треба буде розглянути на відкритому засіданні ради. 
Важливо тримати зв’язок із ініціативною групою до засідання, 
розпитати про їхні ідеї і потреби. Це допоможе зробити рішенням 
більш ефективним 
Публічні Консультації з громадою — це той формат, коли не мешканці 
консультації звертаються до влади, а навпаки. Якщо необхідно прийняти 
важливе рішення, яке потребує врахування інтересів різних груп 
та експертних середовищ, варто рішення обговорити на публічних 
консультаціях. Часто експерти і громадяни можуть надати 
пропозиції, які зроблять ваше рішення кращим. Якщо пропозиції 
будуть враховано, то рішення матиме підтримку в громаді 
Громадські слухання На колективних зустрічах із громадянами місцеві органи влади 
можуть не тільки отримати поради мешканців, але і 
64 
 
Інструмент Пояснення 
залучення 
проінформувати та роз’яснити окремі питання, обговорити 
проблемні моменти й дійти згоди щодо рішень 
Консультативно- Громадські ради, експертні комісії, молодіжні чи консультаційні 
дорадчі органи ради, які громадяни можуть утворити при місцевих органах влади 
— це можливість залучити конкретну групу населення чи 
експертів до спільного вироблення рішень на постійній основі. Це 
допоможе розробляти й приймати комплексні рішення і політику 
щодо конкретного питання, а не лише точково вирішувати 
проблеми 
Громадська Громадська експертиза — це більш складний інструмент 
експертиза консультації з громадянами. Тут ви не просто збираєте думки, а 
надаєте своє рішення на оцінку. Найкраще такий інструмент 
використовувати, коли у вас є експертні групи щодо конкретного 
питання. Адже часом кваліфікації пересічних громадян буде 
недостатньо 
Загальні збори Такий інструмент допомагає почути думку більшості громадян. 
Проте часто загальні збори проводять усього раз на рік і дуже 
формалізовано. Необхідно зробити загальні збори менш 
формальними і використовувати, щоб проінформувати про 
результати, презентувати плани і проінформувати, як мешканці 
можуть долучитись до роботи місцевих органів влади. Також на 
загальних зборах можна проводити анонімні опитування, щоб 
оцінити рівень поінформованості, знання щодо певних питань чи 
довіри до влади 
Громадський Найбільш складний інструмент залучення населення, але 
бюджет допомагає продемонструвати, як працює розподіл ресурсів, і 
допомагає підвищити прозорість бюджетного процесу 
Джерело: [13] 
 
На третьому етапі необхідно оцінити результати побудованої 
комунікації. З цією метою необхідно розробити систему стратегічних та 
оперативних показників, які б дозволили оцінити рівень зворотнього зв’язку 
із громадою, а також ефективність системи комунікації органами управління 
освітою в територіальних громадах. Такі показники будуть індивідуальними 
для кожного напрямку комунікації та проблеми, яка вирішується та 
доноситься до громади [13]. 
 
 
  
65 
 
РОЗДІЛ 3 
АНАЛІЗ СТАНУ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ 
ГЕЛЬМЯЗІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ 
ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ  
     
 Основні засади державної політики в галузі освіти передбачають 
модернізацію національної системи освіти в Україні, підвищення ролі 
регіонального та місцевого компонента її розвитку. 
Загальна спрямованість модернізації освітньої галузі Гельмязівської 
сільської територіальної громади полягає у необхідності приведення її у 
відповідність до європейських стандартів, потреб сучасного життя, 
цілеспрямованого орієнтування на задоволення потреб мешканців 
Чернівецької міської територіальної громади щодо належної якості та 
доступності освітніх послуг.   
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 
Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 12.06.2020р. № 728-р 
«Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій 
територіальних громад Черкаської області» затвердив територію   
Гельмязівської сільської територіальної громади до складу якої увійшли села: 
Гельмязів, Богдани, Броварки, Каленики, Коврай Другий, Золотоніського 
району Коврай, Підставки, Плешкані та Безпальче (Драбівського району), що 
входили до складу Плешканівської обєднаної територіальної громади. 
На даний час дошкільна освіта Гельмязівської сільської територіальної 
громади представлена мережею, яка складається з   8 закладів дошкільної 
освіти (ЗДО), а саме: ЗДО «Барвінок», та 7 дошкільних груп при НВК. 
За фактичною мережею закладів дошкільної освіти організовано роботу 
14 груп та 2 перші класи Гельмязівський опорного закладу загальної середньої 
освіти І-ІІІ ступенів, в яких виховується 320 вихованців та 40 першокласників.            
66 
 
Відповідно до потреб та запитів батьків вихованців, групи у закладах 
дошкільної освіти працюють за наступним режимом: 9 годин – 12 груп; 10,5 
годин – 2 групи.  Охоплення дітей всіма формами дошкільної освіти  складає 
95%.  
Формування спроможної мережі закладів загальної середньої освіти для 
забезпечення надання якісних і доступних освітніх послуг з урахуванням 
ефективного використання наявних ресурсів та стратегічного планування 
розвитку освіти Гельмязівської сільської територіальної громади є одним із 
пріоритетних напрямів роботи Гельмязівської сільської ради та її виконавчих 
органів.  
На даний час на території Гельмязівської сільської територіальної 
громади функціонує 4 заклади загальної середньої освіти комунальної форми 
власності, у тому числі:  
- Гельмязівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ 
ступенів Гельмязівської сільської ради, до якого входять 4 філії: 
Безпальчівський та Броварківський І-ІІ ступенів; Богданівський та 
Підставківський І ступеня навчально-виховні комплекси; 
- 3 самостійні НВК: Коврайський та Калениківський І-ІІІ ступенів; і 
Плешканівський І-ІІ ступеня. 
Загалом у закладах загальної середньої освіти комунальної форми 
власності здобувають освіту  781 учень,  з них: 311 учнів - початкових класів, 
376 учнів – 5-9 класів,  84 учні - 10-11 класів та 10 учнів, що здобувають освіту 
на основі індивідуальної та екстернатної форм навчання. Сформовано 55 
класів, середня наповнюваність яких становить 14 осіб.  
В 2021/2022 навчальному році функціонують 2 групи подовженого дня, 
в яких навчаються 60 учнів початкових класів. 
 У 4-х закладах загальної середньої освіти комунальної форми власності 
функціонують 8 комп’ютерних класів, в яких обладнано 58 робочих місць з 
комп’ютером. Загалом в освітньому процесі використовується 88 
комп’ютерів. 88 комп’ютерів підключено до мережі Інтернет. 
67 
 
Крім того, у закладах використовуються 39 ноутбуків. Майже у всіх 
закладах є проектори та екрани, в Гельмязівському ОЗЗССО І-ІІІ ступенів  
функціонують класи  з інтерактивними дошками. 
Потребує вирішення проблема подальшої  комп’ютеризації закладів 
освіти та якісного використання інформаційно-комп’ютерних технологій у 
освітньому процесі, впровадження та реалізації нових освітніх програм тощо. 
Також, освітній  простір Нової  української школи потребує широкого 
використання нових ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання, 
оновлення навчального обладнання. Зазначені заходи фінансуються за 
рахунок державної субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної 
загальної середньої освіти «Нова українська школа» та коштів місцевого 
бюджету. 
Відділом освіти, керівниками закладів освіти, місцевою владою вжито 
ряд заходів по підготовці закладів освіти до початку навчального року та 
роботи в осінньо-зимовий період. Проведена закупівля вугілля для  
Підставківського НВК. На даний час підписані договори на постачання 
теплової енергії. З 01.11. в усіх закладах освіти розпочато опалювальний сезон. 
Проведено поточні ремонти у всіх закладах освіти. Здійснено ремонт 
даху Гельмязівського ОЗЗСО, розпочато ремонт санітарної кімнати в 
дошкільній групі Плешканівського НВК,  проведена повірка та заправка 150 
вогнегасників на суму 17831,20 грн., на технічне обслуговування та ремонт 
автобусів виділено близько 70000( 53465,84) грн. На поточні ремонти закладів 
освіти виділено з місцевого бюджету 164800 грн., на співфінансування 
закупівлі ноутбуків – 52104 грн., нового  (4) шкільного автобуса – 185 000 грн. 
До мережі Інтернет мають доступ усі школи. Крім того, що відбулось 
співфінансування придбання обладнання для класів Нової української школи 
(10% - майже 40000 грн.), для шкіл закуплено телевізорів, акустична система, 
ламінаторів, меблів, принтерів, дидактики на суму 388629,00 грн. та інші 
товари господарського призначення більш як на 60660,00 грн. Для харчоблоків 
придбані холодильники, морозильна камера, м’ясорубки, електроплити на 
68 
 
суму  близько 56110,00 грн. В опорний заклад придбано сенсорний питний 
фонтанчик вартістю 40000 грн. Відповідно до графіку проводяться 
лабораторні виміри та випробування в електромережах, перевірено опір 
ізоляції проводів, електрообладнання працівниками ТОВ 
«РАЙСІЛЬГОСПЕНЕРГО-М» на суму 23270,44 грн. 
Відділом освіти для навчальних закладів придбана шкільна 
документація (класні журнали, журнали індивідуальної роботи, особові 
справи), заплачено за підвіз художньої літератури та підручників на загальну 
суму до 25000,0 грн. 
У зв’язку з децентралізацією Золотоніський районний Будинок дитячої 
та юнацької творчості довелось реорганізувати до потреб громади, адже 
охоплював він весь Золотоніський район, діяльність його була тимчасово 
призупинена. Та все ж знайшли спосіб не лише зберегти мережу гуртків, а й 
примножити її.  Гурткова робота була переведена на заклади загальної 
середньої освіти.  
У гуртках і секціях протягом 2020-2021 навчального року свої навички 
та вміння розвивали близько 300 вихованців, що становить 38,6% від загальної 
кількості дітей шкільного віку.. 
3 червня 2021 року урочисто був відкритий Центр розвитку творчості та 
роботи з обдарованими дітьми. Поки що в ньому працює 4 гуртки, що охоплює 
42 дітей. Та в позашкільних підрозділах закладів ЗСО працює ще 24 (до 400 
вихованців) гуртки: «Народної творчості», школа домашнього 
господарювання «Господарочка», зразковий гурток «Чарівна намистинка» 
(бісероплетіння), зразкова  літературна студія «Пролісок», гурток «Акторської 
майстерності», туристичний клуб «Едельвейс», та багато інших. 
Продовжили роботу і гуртки, які раніше працювали від Піщанського 
Будинку технічної творчості, «Робототехніка» (нині працює на базі 
Гельмязівської ЗОШ); Золотоніської спортивної школи гурток греко-римської 
боротьби  (нині працює на базі Плешканівського НВК). 
69 
 
Давно плідно працює гурток на базі музею Г.С.Сковороди, що 
знаходиться Коврайському НВК, який носить його назву. Нині фінансується 
ставка годин для його роботи. 
Результативно і творчо працюють, поки що, на громадських засадах 
гуртки в закладах освіти: «Шкільне телебачення», «Комп’ютерні», «Шкільний 
музей», ряд спортивних секцій. Вивчають та відтворюють фольклорні твори в 
знаменитій «Світлиці» ансамбль «Калинята». 
Вихованці позашкільних закладів є постійними переможцями 
Всеукраїнських та міжнародних фестивалів та конкурсів. 
Реформування шкільної освіти передбачає удосконалення організації 
харчування школярів, які значну частину часу перебувають у межах своїх 
закладах освіти. Стан здоров’я дітей та підлітків знаходиться у великій 
залежності від режиму та якості харчування, тому з метою створення 
належних умов для навчання й зміцнення здоров’я дітей, відділом освіти, 
закладами загальної середньої освіти Гельмязівської ТГ проводиться робота 
по облаштуванню шкільних їдалень, забезпеченню продуктами харчування, 
підвищенню його якості. 
У 2020-2021 навчальному році різними видами харчування було 
охоплено 755 учень (97% від загального контингенту). За рахунок бюджетних 
коштів відповідно до Програм Гельмязівської сільської  ради стовідсотково 
забезпечено безкоштовним харчуванням учнів 1-4 класів та учнів 1-11 класів 
пільгових категорій, а саме: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського 
піклування, дітей з інвалідністю та дітей учасників АТО та ООС, дітей 
постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС; в інших випадках, передбачених 
законодавством (якщо сім’я опинилася в складних життєвих обставинах). 
Харчування учнів 5-11 класів, що не належать до категорій дітей, звільнених 
від плати за харчування, здійснювалося за кошти батьків.  
В Гельмязівській ТГ діє цілий ряд програм, а саме: 
- Програма розвитку освіти Гельмязівської сільської ради на 2021 
рік»,   
70 
 
- Програма «Шкільний автобус», 
-  Програма відпочинку та оздоровлення дітей Гельмязівської 
сільської ради на 2021 – 2023 роки, 
-  Програма «Обдарована дитина» на 2021-2023 роки,  
- Програма «Харчування в закладах освіти Гельмязівської сільської 
ради в 2021 році». 
Аналіз здобутків, результатів і виявлених тенденцій розвитку галузі 
засвідчує, що потребують подальшого вирішення питання організації роботи 
з обдарованими дітьми, навчання і виховання дітей з особливими освітніми 
потребами, професійного розвитку педагогічних кадрів, їх матеріального 
стимулювання, створення належних умов для здійснення психологічного 
супроводу освітнього процесу, збереження, оптимізації та покращення 
матеріально-технічної бази закладів освіти громади, удосконалення кадрової 
політики, організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи, 
комп'ютеризації та інформатизації закладів освіти, створення оптимальної 
інформаційної інфраструктури в Гельмязівській сільській територіальній 
громаді. 
Вирішення зазначених проблем потребує від виконавчих органів 
Гельмязівської сільської ради, керівників закладів освіти та педагогічних 
колективів визначення стратегічних пріоритетів розвитку освіти 
Гельмязівської сільської територіальної громади, розроблення та 
впровадження відповідних організаційно-управлінських рішень щодо 
реалізації ціннісних пріоритетів особистості, суспільства та держави на 
засадах європейських вимірів якості освіти з урахуванням суспільних потреб 
Чернівецької міської територіальної громади щодо рівня освіти, сучасних 
світових тенденцій глобалізації, розвитку науково-інформаційних технологій, 
досягнень у галузі педагогічних інновацій.  
З метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття 
дошкільної та повної загальної середньої освіти, створення умов та 
інноваційних механізмів розвитку системи освіти в Гельмязівської сільської 
71 
 
територіальній громаді та вирішення проблем, існуючих в освітній галузі, 
відділом освіти виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради 
розроблена Програма розвитку освіти Гельмязівської сільської територіальної 
громади Золотоніського району Черкаської області на 2022-2024 роки (далі – 
Програма). 
Програма орієнтована на розширення доступу громадян до якісної 
освіти в закладах дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти. 
Програма передбачає створення єдиного освітнього простору з системою 
інституційної, індивідуальної та дистанційної форми здобуття освіти, та умов 
для розвитку закладів освіти, визначає організаційні шляхи її реалізації та 
обґрунтовує відповідне ресурсне забезпечення. 
Головною метою Програми є створення сприятливих умов та 
розширення можливостей для всебічного розвитку людини у відкритому 
освітньому просторі, розвитку доступної та якісної системи освіти, 
орієнтованої на ринкову економіку, інтеграцію в європейський та світовий 
освітній простір, забезпечення високого рівня знань і практичних навиків 
учнів, їх громадянських і моральних якостей відповідно до потреб і запитів 
суспільства, збереження та вдосконалення мережі закладів освіти відповідно 
до потреб територіальної громади, забезпечення належного рівня їх поточного 
утримання та функціонування, збереження здоров’я дітей та створення 
багатофункціонального, сприятливого, комфортного та  безпечного  
освітнього середовища  для їх повноцінного і якісного розвитку, підвищення 
доступності якісної освіти шляхом удосконалення форм освітнього процесу та 
системи управління закладами освіти, впровадження інноваційних освітніх 
технологій та підвищення якості освіти, виховання, забезпечення 
інноваційного розвитку галузі через удосконалення системи управлінської 
діяльності, використання компетентнісного підходу, мотиваційної діяльності 
педагогів та учнів, педагогіки партнерства, реалізуючи при цьому принцип 
дитиноцентризму. 
72 
 
Гельмязівська сільська територіальна громада має можливості для 
розвитку освітньої галузі. Управління освіти Черкаської обласної державної 
адміністрації  є відкритим і зорієнтованим на взаємодію органом місцевого 
самоврядування, що відповідає перед громадою за стійкий та інноваційний 
розвиток освітньої системи громади. Питання розвитку освітньої галузі 
Черкаської територіальної громади є предметом постійної уваги керівництва 
громади, депутатського корпусу та громадськості.  
Відділ освіти виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради, 
реалізуючи державну політику в галузі освіти і виховання, спрямовує свою 
діяльність на створення умов для забезпечення рівних освітніх можливостей 
дітей та учнівської молоді,  здійснюючи чіткий управлінський менеджмент 
організації освітньої діяльності та створення безпечного середовища у 
закладах освіти.  
Вирішення проблем, існуючих у галузі освіти в Гельмязівській сільській 
територіальній громаді, потребує координації дій виконавчих органів 
Гельмязівської сільської ради, адміністрації закладів освіти та батьківської 
громади щодо визначення нагальних матеріальних потреб закладів освіти і 
розроблення оптимальних заходів щодо їх вирішення, в тому числі, 
відповідного фінансового забезпечення. 
Розв’язання існуючих проблемних питань розвитку освітньої галузі 
Гельмязівської сільської територіальної громади передбачається здійснювати 
шляхом реалізації визначених у Програмі  завдань та комплексу заходів, 
спрямованих на: 
- розвиток мережі дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних 
навчальних закладів; 
-  підвищення рівня та якості освіти у всіх навчальних закладах громади; 
-  впровадження інтегрованої та інклюзивної освіти; 
-  збереження та зміцнення здоров’я дітей; 
-  забезпечення соціального захисту дітей; 
73 
 
-  розроблення та впровадження нових виховних програм, інноваційних 
виховних методологій; 
- забезпечення закладів освіти висококваліфікованими педагогічними 
кадрами; 
-  зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів, створення 
належних умов утримання та експлуатації будівель закладів освіти; 
- удосконалення управління закладами освіти на засадах співпраці 
органів місцевого самоврядування з громадськістю. 
Запропоновані шляхи вирішення існуючих проблем відповідають 
основним засадам державної, регіональної та місцевої політики розвитку 
освітньої галузі, враховують стратегічні, оперативні цілі та пріоритети 
розвитку освіти в Гельмязівській сільській територіальній громаді, визначені 
у програмних документах стратегічного розвитку Гельмязівської сільської 
територіальної громади. 
Програму передбачається реалізовувати впродовж 2022-2024 років. 
Програма не передбачає окремі етапи її виконання. 
     Впродовж терміну дії Програма є складовою частиною щорічної 
Програми соціально-економічного розвитку Гельмязівської сільської 
територіальної громади. 
Основними завданнями Програми, виконання яких дасть можливість 
досягти  визначеної мети, є наступні: 
- забезпечення реалізації державної політики у галузі освіти і виховання 
дітей з урахуванням особливостей соціально-культурного середовища 
Чернівецької міської територіальної громади; 
- здійснення контролю за дотриманням законодавства у галузі освіти; 
- забезпечення доступності та відкритості освіти шляхом створення 
відкритого освітнього простору;  
- розвиток інфраструктури освіти відповідно до запитів Гельмязівської 
сільської територіальної громади, створення нового освітнього простору;  
74 
 
- фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів 
освіти;  
- забезпечення інституційної, індивідуальної, дистанційної та 
інклюзивної освіти;  
- сприяння професійному розвитку педагогів;  
- формування в учнів цінностей і ключових компетентностей, 
необхідних для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці; 
- забезпечення участі громадськості Гельмязівської сільської 
територіальної громади у вирішенні освітніх проблем; 
- удосконалення та оптимізація мережі закладів загальної середньої 
освіти з урахуванням прогнозованих демографічних змін, житлової забудови 
міста тощо, забезпечення належного рівня їх поточного утримання та 
функціонування; 
- сприяння залученню до навчання в закладах освіти міста дітей з 
категорії  внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території у 
Донецькій та Луганській областях; 
- утримання матеріально-технічної бази закладів освіти на рівні, 
достатньому для виконання вимог стандартів освіти та покращення стану 
матеріально-технічної бази закладів освіти; 
- покращення благоустрою територій закладів освіти; 
- створення комфортного, безпечного та сучасного освітнього 
середовища; 
- створення безпечних санітарно-гігієнічних умов; 
- сприяння розширенню мережі закладів дошкільної освіти різних типів 
і форм власності, в тому числі, шляхом урізноманітнення моделей організації 
дошкільної освіти; 
- оновлення змісту і запровадження новітніх технологій у дошкільній, 
загальній середній, позашкільній освіті, розширення спектру освітніх послуг; 
- збільшення класів інклюзивного навчання у закладах загальної 
середньої освіти та відкриття інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти; 
75 
 
- оптимізація та оновлення системи позашкільної освіти, зокрема, 
мережі гуртків та творчих об’єднань художньо-естетичного, науково-
технічного, фізкультурно-спортивного, еколого-натуралістичного та 
туристично-краєзнавчого напрямів. 
Фінансування заходів Програми здійснюватиметься за рахунок коштів 
бюджету Гельмязівської сільської територіальної громади, коштів державного 
бюджету та інших джерел, не заборонених чинним законодавством. 
Фінансування заходів Програми за рахунок коштів бюджету 
Гельмязівської сільської територіальної громади здійснюється в межах 
коштів, передбачених у бюджеті на відповідний рік. 
Головним розпорядником коштів Програми є відділ освіти виконавчого 
комітету Гельмязівської сільської ради, виконавчий комітет Гельмязівської 
сільської ради. 
   Реалізація Програми дасть змогу забезпечити надання якісних освітніх 
послуг у сфері дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, 
належні умови утримання та експлуатації будівель закладів освіти, покращити 
їх матеріально-технічне забезпечення та підвищити рівень комфортності 
освітнього процесу. Детальна інформація в розрізі заходів за окремими 
напрямами діяльності по кожній окремій сфері освітньої галузі із зазначенням 
термінів виконання, відповідальних виконавців, обсягів і джерел 
фінансування та очікуваних результатів наведена у додатку Б. 
 
  
76 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
1. З’ясовано, що децентралізація в освітній сфері спрямована на 
вирішення проблеми неефективності бюджетного забезпечення освітнього 
процесу, побудованого на принципах фінансування мережі закладів освіти, 
низького рівня оплати праці в сфері освіти, відсутності стимулів для 
підвищення кваліфікаційного рівня педагогів, територіальних диспропорцій 
отримання освітніх послуг населенням тощо. А ключовими детермінантами 
децентралізації в освіті є зміна змісту освіти, покращення механізмів її 
фінансування, оптимізація та розвиток освітніх мереж. Модернізація 
дошкільної і позашкільної освіти в Україні передбачає передачу повноважень 
щодо її розвитку та фінансування на місцевий рівень. 
2. Виявлено, що основними викликами в процесі освітньої 
децентралізації можуть бути конфлікти щодо закриття шкіл; відсутність 
визначених стандартів фінансування освіти; політизація процесу; поділ 
відповідальності за якість навчання та комунікація реформи. Для нивілеювання 
негативних моментів необхідно створювати сильну комунікацію процесу 
децентралізації в освіті. Коли менеджмент переходить до рук місцевого 
самоврядування, громада повинна не просто спостерігати за процесом, а й 
брати активну участь. Більше того, запорукою успіху є чітке розуміння 
громадою самого процесу, а найголовніше результатів. 
3. Досліджено особливості організації та управління системою 
освіти в територіальних громадах, а також повноваження органів місцевого 
самоврядування щодо забезпечення якісної освіти, а саме організаційно-
правові засади управління у сфері освіти; особливості контролю за діяльністю 
закладів освіти; забезпечення територіальної доступності освіти та 
формування мережі закладів (формування мережі, заснування, реорганізації, 
перепрофілювання, ліквідація ЗО; закріплення території обслуговування та 
ведення обліку дітей; організація підвезення учнів та вчителів); особливості 
77 
 
утримання та розвитку закладів та установ системи освіти (фінансування 
матеріально-технічного забезпечення закладів системи освітнього простору, 
створення нового освітнього простору, створення інклюзивного освітнього 
середовища); підходи до створення безпечного, здорового освітнього 
середовища (організація харчування дітей у закладах освіти, забезпечення 
медичного обслуговування); підвищення якості кадрового забезпечення ЗО та 
професійний розвиток педагогічних працівників; забезпечення прозорості та 
відкритості у діяльності органів місцевого самоврядування, співпраця з 
громадськістю, а також особливості аналізу діяльності ОМС щодо 
забезпечення якості освіти. 
4. Розглянуто основні функції та повноваження органу управління 
системи освіти в об’єднаних територіальних громадах, в тому числі на 
прикладі Положення про відділ освіти Гельмязівської сільської ради 
Золотоніського району Черкаської області, метою діяльності якого визначено 
забезпечення на території ОТГ всебічного розвитку людини як особистості та 
найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і 
фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної 
самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які 
здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на 
користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі 
інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу 
Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля 
забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору. 
5. Досліджено основні етапи реформи децентралізації в освітній 
сфері та її результати. З’ясовано, що завершення адміністративно-
територіальної реформи та передача повноважень у сфері освіти на базовий 
рівень, що відбулись у 2020 році, забезпечили надійне підґрунтя для 
можливості швидкого і адекватного реагування на освітні запити громадян, 
приведення мережі закладів освіти у відповідність до потреб жителів громади 
та підвищення якості освітніх послуг. Було з’ясовано, що управлінці в освітній 
78 
 
сфері наголошують на необхідності законодавчого узгодження повноважень 
органів влади обласного та місцевого рівнів, розробки єдиного стратегічного 
документа щодо децентралізації управління освіти в Україні, зниження ріня 
бюрократизації. Серед перешкод у формуванні оптимальної мережі закладів 
освіти було названо: погані умови для підвозу учнів;небажання / опір громади 
оптимізовувати заклади; неготовність ОМС ухвалювати рішення про 
оптимізацію мережі; несприйняття оптимізації мережі працівниками ЗО; 
наповнення закладів, класів; застаріле матеріально-технічне забезпечення ЗО, 
великі фінансові затрати; нечітко виписані законодавчі акти; нерозвʼязане 
питання щодо створення ліцею. 
6. Доведено необхідність розробки стратегії розвитку освіти в 
об’єднаних територіальних громадах з урахуванням пріоритетів соціально-
економічного розвитку громади. Розглянуто основні етапи розробки такої 
стратегії. 
7. Доведено необхідність налагодження ефективних комунікаційних 
процесів між керівниками та працівниками органів управління освіти та 
керівниками закладів освіти, батьками та мешканцями громади. Побудова 
ефективної комунікації включає три основних етапи: стратегічний 
(проведення ситуаційного аналізу, визначення цілей і завдань комунікації, а 
також цільові аудиторії, ключові повідомлення); планування (обрання каналів 
і форматів донесення інформації); зворотній зв’язок і оцінка результатів. 
Проаналізовано стан та запропоновано основні напрями розвитку освіти 
Гельмязівської сільської територіальної громади Золотоніського району 
Черкаської області, зокрема представлено Програму розвитку освіти ОТГ на 
2022-2024 роки. Метою Програми визначено створення сприятливих умов та 
розширення можливостей для всебічного розвитку людини у відкритому 
освітньому просторі, розвитку доступної та якісної системи освіти, 
орієнтованої на ринкову економіку, інтеграцію в європейський та світовий 
освітній простір, забезпечення високого рівня знань і практичних навиків 
учнів, їх громадянських і моральних якостей відповідно до потреб і запитів 
79 
 
суспільства, збереження та вдосконалення мережі закладів освіти відповідно 
до потреб територіальної громади, забезпечення належного рівня їх поточного 
утримання та функціонування, збереження здоров’я дітей та створення 
багатофункціонального, сприятливого, комфортного та  безпечного  
освітнього середовища  для їх повноцінного і якісного розвитку, підвищення 
доступності якісної освіти шляхом удосконалення форм освітнього процесу та 
системи управління закладами освіти, впровадження інноваційних освітніх 
технологій та підвищення якості освіти, виховання, забезпечення 
інноваційного розвитку галузі через удосконалення системи управлінської 
діяльності, використання компетентнісного підходу, мотиваційної діяльності 
педагогів та учнів, педагогіки партнерства, реалізуючи при цьому принцип 
дитиноцентризму. 
 
 
 
 
  
80 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Бюджетний кодекс України. Кодекс від 08.07.2010 № 2456-VI. 
URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text 
2. Возняк Г., Жеребило І. Децентралізація освіти: вітчизняні реалії та 
напрями реформування. URL : http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/ 
38176/1/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D0%BA.pdf 
3. Гербст М., Герчинський Я. Децентралізація освіти у Польщі: 
Досвід 25 років, 2015. 
4. Герчинський Я. Фінанси освіти в Україні: окремі стратегічні 
питання. 2017  
5.  Герчинський Я.,  Баркалая А.,  Туроніс Р. Як платити вчителям: 
три приклади реформування національних систем оплати праці вчителів у 
східній Європі. URL :  https://decentralization.gov.ua/uploads/library/ 
file/732/Kniga_UAweb.pdf 
6.  Губерська Н.Л. Процедури прийняття й реалізації управлінських 
рішень у сфері вищої освіти. URL : http://www.vestnik-
pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc10-2/part_1/20.pdf 
7. Децентралізація в освіті – нові можливості для сільських громад: 
практика створення відділу освіти Новоолександрівської ОТГ. URL : 
https://www.wiki.hromady.org/practice/%D0%B4%D0%B5%D1%86%D0%B5%
D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D
1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B2-
%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96-
%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96-
%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8/ 
8. Децентралізація в шкільній освіті: уроки ЄС для України. URL :  
https://euukrainecoop.medium.com 
81 
 
9. Децентралізація управління освітою в територіальних  громадах 
України. URL :  https://decentralization.gov.ua/uploads/attachment/document/898/ 
Decide_presentation_Zvit.pdf 
10. Євроінтеграційна перспектива реформування середньої освіти в 
Україні. URL : http://ird.gov.ua/irdp/e20150702.pdf. 
11. Застосування теорії змін у стратегічному плануванні в об’єднаних 
територіальних громадах. Практичний посібник / [Власенко Р. Г.; Гончар Ю.; 
Дрожжин Д. Ю., к.н.держ.упр., доц.; Зінченко А. М.; Івахнін С. П.; Колодязний 
А. С.; Нижник О. М., к. е. н.; Посвалюк Г. В.; Терент’єва О. Л., к. н. держ. упр.; 
Тураханова Д.; Червонний Б. С.]; Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні:  
2020.  99 с. 
12. Здійснюємо підготовку бюджетних запитів органу управління 
освітою: Порадник для голів та управлінців освітою територіальних громад / 
Грекова І., Жабенко Л., Марушевська М., Полторак В., Пуцова А. / за заг. ред. 
Протасової Н., Полторак В., Жабенко Л., – К. : ТОВ «Агентство Україна», 
2020. 35 с. 
13. Зрозуміла комунікація органів управління освітою: Порадник для 
голів та управлінців освітою територіальних громад / Кісільова С. / за заг. ред. 
Протасової Н., Полторак В., Жабенко Л., Пуцової А. К. : Швейцарсько-
український проєкт DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної 
освіти», 2021. 45 с. 
14. Конституція України. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text 
15. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування 
загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року. 
URL :  https://www.kmu.gov.ua/npas/249613934 
16. Мархлєвскі В., Процак О. Стратегія розвитку освіти в громаді. 
2018.  
82 
 
17. Методичні рекомендації щодо підвищення спроможності 
освітньої мережі громад. URL : https://decentralization.gov.ua/uploads/ 
library/file/321/osvita.pdf 
18. Місцеве самоврядування в Україні 2020. URL :  
https://auc.org.ua/sites/default/files/library/stan_2020_print_out_web.pdf 
19. Національна стратегія розбудови безпечного і здорового 
освітнього середовища у новій українській школі : Указ Президента України 
від 25.06.2020 № 195/2020. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/195/2020#Text 
20. Нова українська школа концептуальні засади реформування 
середньої школи. URL : https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/ 
280/konczepcziya.pdf 
21. Огляд законодавства та особливості організації підвезення 
школярів для органів місцевого самоврядування. URL : 
https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/328/law.pdf 
22. Огляд законодавства у сфері освіти щодо повноважень та 
обов’язків органів місцевого самоврядування. URL : 
https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/182/%D0%BE%D1%81%D0%
B2%D1%96%D1%82%D0%B0.pdf 
23. Освіта в Україні: виклики та перспективи інформаційно-
аналітичний збірник. URL :  https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna% 
20serednya/serpneva-konferencia/2020/metod-zbirka-osvita-ta-covid-2020.pdf 
24. Основні кроки із запровадження системи управління безпечністю 
харчових продуктів НАССР (ХАССП) у закладах освіти: Порадник для голів 
та управлінців освітою територіальних громад / Сологуб О., Зільберт Є. / за 
заг. ред. Полторак В., Пуцової А., Сидоренко Н. К. : Швейцарсько-український 
проєкт DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», 2021. 
58 с. 
25. Повноваження ОМС щодо забезпечення якісної освіти: Порадник 
для голів та управлінців освітою територіальних громад / Байтемірова Н., 
83 
 
Гурак Р., Бондар А., Вергун Ю. / за заг. ред. Протасової Н., Полторак В., 
Жабенко Л., Михайлової Т.  К. : Швейцарсько-український проєкт DECIDE – 
«Децентралізація для розвитку демократичної освіти», 2021. 52 с. 
26. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України : Закон 
України  від 17.09.2020 № 907-IX. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show 
/907-20#Text. 
27. Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет 
України на 2020 рік : Закон України  № 553-IX. URL :  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-20#Text 
28. Про дошкільну освіту : Закону України від 11.07.2001 № 2628-III. 
URL :  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text 
29. Про засади державної регіональної політики : Закон України 
від 05.02.2015 № 156-VIII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-
19#Text 
30. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 
2021-2027 роки : Постанова КМУ від 05.08.2020 № 695. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text 
31. Про затвердження деяких переліків погоджених пропозицій 
обласних державних адміністрацій щодо використання освітньої субвенції у 
2020 році за відповідними напрямами : Наказ МОН від 16.04.2020 року № 531. 
URL : https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-deyakih-perelikiv-
pogodzhenih-propozicij-oblasnih-derzhavnih-administracij-shodo-vikoristannya-
osvitnoyi-subvenciyi-u-2020-roci-za-vidpovidnimi-napryamami-2 
32. Про затвердження Методики розроблення, проведення 
моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій 
розвитку та планів заходів з їх реалізації : Наказ Міністерства регіонального 
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 
31.03.2016 № 79. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0632-16#Text 
33. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування і 
реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного 
84 
 
розвитку об’єднаної територіальної громади : Наказ Міністерства 
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 
від 30.03.2016 N 75. URL : https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0075858-
16#Text 
34. Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій 
розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та 
оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів 
заходів :  Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 
932 URL : 
35. Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій 
розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та 
оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів 
заходів : Постанова КМУ від 11.11.2015 № 932. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2015-%D0%BF#Text 
36. Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між 
місцевими бюджетами : Постанова КМУ від 27 грудня 2017 р. № 1088. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1088-2017-%D0%BF#Text 
37. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text 
38. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 
2021 року : Указ Президента від 25.06.2013 № 344/2013. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013#Text 
39. Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових 
працівників закладів і установ освіти і науки : Постанова КМУ від 10 липня 
2019 року № 822. URL :  https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-oplatu-praci-
pedagogichnih-na-822 
40. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text 
85 
 
41. Про повну загальну середню освіту : Закон України 
від 16.01.2020 № 463-IX. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-
20#Text. 
42. Про схвалення Концепції реформування місцевого 
самоврядування та територіальної організації влади в Україні: Розпорядження 
КМУ від 01.04.2014 № 333-р 
43. Розробка місцевих цільових програм для розвитку освіти в 
громаді. URL : https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/773/ 
DECIDE.pdf. 
44. Розробляємо стратегію розвитку освіти в територіальній громаді: 
Порадник для голів та управлінців освітою територіальних громад / Терент’єва 
О. / за заг. ред. Протасової Н., Полторак В., Жабенко Л., Пуцової А. К. : 
Швейцарсько-український проєкт DECIDE – «Децентралізація для розвитку 
демократичної освіти», 2021. 64 с. 
45. Сеїтосманов A., Мархлєвський В., Фасоля О. Автономія як шлях 
до ефективного менеджменту. 2020. 
46. Сеїтосманов A., Мархлєвський В., Фасоля О. Старша профільна 
школа: кроки до становлення. Методичні рекомендації», 2019  
47.  Сеїтосманов A., Мархлєвський В., Фасоля О. Методичні 
рекомендації щодо створення системи управління освітою об’єднаних 
територіальних громад. 2016. 
48.  Створення органу управління освітою в ОТГ. Методичні 
рекомендації та зразки документів. URL : 
https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/357/26.12.18.pdf 
49. Стратегія розвитку освіти в громаді : практичний порадник. / 
Мархлєвскі В., Процак О. К., 2018. 56 с. URL : 
https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/186/strategy.pdf 
50. Ткачук А. Скандинавський шлях. Досвід реформ адміністративно-
територіального устрою і місцевого самоврядування в Данії та Швеції. 2015.  
86 
 
51. Формуємо паспорти бюджетних програм органу управління 
освітою: Порадник для голів та управлінців освітою територіальних громад / 
Жабенко Л., Марушевська М. / за заг. ред. Протасової Н., Полторак В., 
Жабенко Л., Пуцової А.  К. : ТОВ «Агентство Україна», 2021. 19 с. 
52. Шиян Р. Децентралізація освіти у Польщі. Досвід для України. 
2016. 
53. Яка ситуація з децентралізацією управління освітою в громадах – 
дослідження. URL : https://nus.org.ua/news/yaka-sytuatsiya-z-
detsentralizatsiyeyu-upravlinnya-osvitoyu-v-gromadah-doslidzhennya/ 
54. Янг Д. Місцеве самоврядування в країнах Скандинавії та Балтії. 
2016. 
  
87 
 
Додаток А 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВІДДІЛ ОСВІТИ ГЕЛЬМЯЗІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ 
ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ  
1. Загальні положення 
1.1. Відділ освіти Гельмязівської сільської  ради Золотоніського району Черкаської області 
(далі – Відділ) є виконавчим органом Гельмязівської сільської  ради Золотоніського району 
Черкаської області.  
1.2. Відділ утворюється Гельмязівською сільською  радою Золотоніського району 
Черкаської області, підзвітний та підконтрольний Гельмязівській сільській  раді 
Золотоніського району Черкаської області, підпорядкований виконавчому комітету ради, 
сільському голові, заступнику сільського голови (відповідно до розподілу обов’язків), а з 
питань здійснення делегованих повно4важень - підконтрольний відповідним органам 
виконавчої влади.  
1.3. Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, Конвенцією про захист прав 
людини і основоположних свобод, Конвенцією про права дитини, Європейською хартією 
місцевого самоврядування, іншими міжнародними договорами та правовими актами, 
ратифікованими Верховною Радою України, законами України «Про місцеве 
самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про 
освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», Указами 
Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, 
наказами Міністерства освіти і науки України, іншими нормативно-правовими актами 
України, рішеннями Гельмязівської сільської  ради Золотоніського району Черкаської 
області та ії виконавчого комітету і цим Положенням.  
1.4. Структура, штатний розпис Відділу та зміни до них затверджуються рішенням  
Гельмязівської сільської  ради Золотоніського району Черкаської області.  
1.5. Відділ є уповноваженою особою з реалізації прав і обов’язків Гельмязівської сільської  
ради Золотоніського району Черкаської області, як засновника, щодо управління закладами 
освіти: 
- Безпальчівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ст.-
дошкільний навчальний заклад" Гельмязівської сільської ради Золотоніського району 
Черкаської області; 
- Богданівський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - 
дошкільний навчальний заклад" Гельмязівської сільської ради Золотоніського району 
Черкаської області; 
- Броварківський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - 
дошкільний навчальний заклад" Гельмязівської сільської ради Золотоніського району 
Черкаської області; 
- Гельмязівська загально-освітня школа І-ІІІ ступенів Гельмязівської сільської ради 
Золотоніського району Черкаської області; 
- Калениківський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - 
дошкільний навчальний заклад" Гельмязівської сільської ради Золотоніського району 
Черкаської області; 
- Коврайський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа I-III ступенів - 
дошкільний навчальний заклад" імені Г. С. Сковороди Гельмязівської сільської ради 
Золотоніського району Черкаської області; 
- Підставківський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І ступеня - 
дошкільний навчальний заклад» заклад" імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради 
Золотоніського району Черкаської області; 
88 
 
- Плешканівський навчально - виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-IIступенів - 
дошкільний навчальний заклад" Гельмязівської сільської ради Золотоніського району 
Черкаської області; 
-  Гельмязівський заклад дошкільної освіти «Барвінок» Гельмязівської сільської ради 
Золотоніського району Черкаської області; 
 
1.6. Відділ є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в 
органах Державної казначейської служби України у Золотоніському районі, печатку із 
зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.  
1.7. Місцезнаходження: 19715. Черкаська область, Золотоніський район, село Гельмязів, 
вулиця Центральна, будинок 4. 
1.8. Назва юридичної особи:  
-  повна: Відділ освіти Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської 
області; 
-  скорочена: Відділ освіти  
1.9. Внесення змін та доповнень до цього Положення здійснюється шляхом прийняття 
рішення Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.  
2. Мета створення та завдання Відділу 
2.1. Відділ створено з метою:  
    2.1.1. здійснення Гельмязівською сільською радою Золотоніського району Черкаської 
області та ії виконавчими органами повноважень у сфері освіти, наданих законами України 
«Про місцеве самоврядуванняв Україні», «Про освіту», «Про повну загальну середню 
освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту» та іншими законодавчими 
актами України;  
    2.1.2. забезпечення на території Гельмязівської сільської ради Золотоніського району 
Черкаської області всебічного розвитку людини як особистості та найвищої цінності 
суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування 
цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання 
відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї 
діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі 
інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, 
підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її 
європейського вибору.  
2.2. Відділ у межах своїх повноважень вирішує такі завдання:  
    2.2.1. відповідає за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості 
освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та повної 
загальної середньої освіти, позашкільної освіти;  
    2.2.2. забезпечує доступність та безоплатне здобуття дошкільної та повної загальної 
середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території; 
    2.2.3. вживає заходів для забезпечення потреби громадян, які проживають на відповідній 
території, у дошкільній та позашкільній освіті;  
    2.2.4. сприяє отриманню державних гарантій та забезпечує соціальний захист 
педагогічних працівників, спеціалістів, які беруть участь в освітньому процесі, учнів 
(вихованців);  
    2.2.5. створює умови для вдосконалення та підвищення професійної кваліфікації 
педагогічних працівників закладів освіти Гельмязівської сільської ради Золотоніського 
району Черкаської області, забезпечує їх перепідготовку та атестацію;  
    2.2.6. забезпечує рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності; 
    2.2.7. здійснює підготовку проектів рішень Гельмязівської сільської ради Золотоніського 
району Черкаської області, її виконавчого комітету щодо вирішення питань у сфері освіти;  
    2.2.8. забезпечує виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на розвиток 
освіти;  
89 
 
    2.2.9. здійснює інші повноваження та виконує завдання, покладені на Відділ відповідно 
до чинного законодавства.  
2.3. Відповідно до покладених на нього завдань Відділ:  
    2.3.1. забезпечує виконання рішень Гельмязівської сільської ради Золотоніського району 
Черкаської області та її виконавчого комітету, розпоряджень Гельмязівської сільської ради 
Золотоніського району Черкаської області з питань, віднесених до компетенції Відділу;  
    2.3.2. здійснює прогнозування освітніх потреб населення у закладах, що забезпечують 
надання дошкільної, початкової та повної середньої освіти, позашкільної освіти, 
враховуючи інтереси дітей з особливими освітніми потребами;  
    2.3.3. веде облік дітей дошкільного та шкільного віку у порядку, затвердженому 
Кабінетом Міністрів України;  
    2.3.4. порушує перед Гельмязівською  сільською радою Золотоніського району 
Черкаської області питання щодо задоволення освітніх потреб представників національних 
меншин;  
    2.3.5. планує та забезпечує розвиток мережі комунальних закладів дошкільної, 
початкової та повної середньої освіти, позашкільної освіти відповідно до потреб 
територіальної громади, координує діяльність мережі;  
    2.3.6. порушує перед Гельмязівською сільською радою Золотоніського району 
Черкаської області питання про засновування, реорганізацію або ліквідацію закладів освіти;  
    2.3.7. укладає строкові трудові договори (контракти) з керівниками закладів освіти, 
обраних (призначених) у порядку, встановленому законодавством та установчими 
документами закладів освіти;  
    2.3.8. розриває строкові трудові договори (контракти) з керівниками закладів освіти з 
підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладів 
освіти;  
    2.3.9. закріплює за закладами освіти територію обслуговування (крім випадків, 
встановлених спеціальними законами);  
    2.3.10. сприяє організації фінансового та матеріально-технічного забезпечення закладів 
освіти, у тому числі будівництва, реконструкції, ремонту будівель, споруд, приміщень, 
інших об’єктів закладів освіти, комплектуванню їх меблями, відповідним обладнанням, 
навчально-методичними посібниками, підручниками, спортивним інвентарем у обсягах, які 
забезпечують надання освітніх послуг у відповідності до встановлених державних 
стандартів освіти;  
    2.3.11. сприяє формуванню замовлення на придбання підручників, навчаль-но-
методичних посібників та іншої навчально-методичної літератури, навчальних програм, 
бланків документів про освіту, координує забезпечення ними підпорядкованих йому 
закладів;  
    2.3.12. забезпечує підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів освіти і у 
зворотному напрямку (у разі потреби - транспортними засобами, пристосованими для 
перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних), забезпе-чує фінансування 
визначених у цьому підпункті заходів; 
     2.3.13. збирає, узагальнює та вносить на розгляд виконавчого комітету Гельмязівської 
сільської ради Золотоніського району Черкаської області пропозиції щодо організації 
безоплатного медичного обслуговування дітей та учнів у закладах освіти;  
    2.3.14. організовує закупівлю товарів, робіт, послуг у підпорядкованих йому за-кладах 
освіти, у тому числі харчування дітей у навчальних закладах;  
    2.3.15. організовує бухгалтерський облік та забезпечує своєчасне подання фінансової та 
бухгалтерської звітності підпорядкованими йому закладами освіти;  
    2.3.16. погоджує кошториси та приймає фінансові звіти закладів освіти у випадках та 
порядку, визначених законодавством;  
    2.3.17. забезпечує затвердження кошторисів закладів освіти у порядку, визначеному 
законодавством;  
90 
 
    2.3.18. здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладів освіти;  
    2.3.19. оприлюднює офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також 
перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного з закладів освіти 
Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, та інші видатки у 
сфері освіти;  
    2.3.20. аналізує результати господарської діяльності підпорядкованих йому закладів 
освіти, готує пропозиції та за необхідності вживає заходів щодо підвищення ефективності 
їх функціонування;  
    2.3.21. організовує підготовку закладів освіти до нового навчального року та до роботи в 
осінньо- зимовий період;  
    2.3.22. координує дотримання правил техніки безпеки, протипожежної безпеки, 
санітарного режиму в закладах освіти та надає допомогу у проведенні відповідної роботи; 
    2.3.23. здійснює поточний контроль за дотриманням установчих документів закладів 
освіти під час їх ньої поточної діяльності;  
    2.3.24. надає та реалізує пропозиції щодо залучення додаткових ресурсів у сферу освіти 
шляхом участі в грантових програмах міжнародних організацій та фондів;  
    2.3.25. створює умови для одержання дітьми, у тому числі з особливими освітніми 
потребами, дошкільної освіти;  
    2.3.26. здійснює складення та подання державної статистичної звітності у обсягах, 
встановлених для місцевих органів управління освітою, збирає, аналізує та за необхідності 
подає на розгляд відповідних органів іншу інформацію, необхідну для реалізації 
повноважень у сфері освіти;  
    2.3.27. забезпечує своєчасне складення та подання державної статистичної звітності 
уповноваженими працівниками підпорядкованих йому закладів освіти;  
    2.3.28. вивчає потреби і вносить пропозиції щодо застосування у відповідних закладах 
освіти інституційних та індивідуальних форм навчання;  
    2.3.29. вивчає потреби щодо створення додаткових можливостей для повноцінного і 
здорового розвитку та творчої самореалізації дітей, забезпечує створення та належні умови 
функціонування мережі гуртків, творчих, спортивних та інших секцій, сприяє розширенню 
вибору вихованцями, учнями і слухачами видів творчої діяльності відповідно до їх інтересів 
та запитів батьків або осіб, які їх замінюють;  
    2.3.30. координує роботу, спрямовану на науково-методичне забезпечення системи 
дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, організацію методичної роботи у 
підпорядкованих йому закладах освіти;  
    2.3.31. забезпечує організацію методичного супроводу у дошкільних, загальноосвітніх та 
позашкільних навчальних закладах Гельмязівської сільської ради Золотоніського району 
Черкаської області;  
    2.3.32. за запитами керівників закладів освіти сприяє участі дітей та молоді у 
Всеукраїнських чемпіонатах, кубках, конкурсах, фестивалях, змаганнях, літніх школах і 
таборах тощо;  
    2.3.33. організовує проведення засідань, координаційних рад, комітетів та інших заходів 
з питань, які належать до компетенції Відділу;  
    2.3.34. здійснює інші повноваження, що випливають з актів законодавства, актів органів 
місцевого самоврядування Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської 
області та цього Положення.  
3. Права Відділу Відділ має право: 
3.1. Залучати до розроблення місцевої програми розвитку освіти та розгляду питань, що 
належать до його компетенції, педагогічних, науково-педагогічних працівників, фахівців, 
експертів.  
3.2. Вносити до Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області 
пропозиції щодо фінансування закладів освіти, брати безпосередню участь у формуванні 
бюджету в частині забезпечення освітньої галузі.  
91 
 
 
4. Керівник та працівники Відділу 
4.1. Керівником Відділу є його начальник. Начальник відділу є посадовою особою 
місцевого самоврядування, приймається на службу шляхом призначення головою 
Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за конкурсом або 
іншою процедурою, передбаченою законодавством. Начальник Відділу підзвітний і 
підконтрольний голові Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської 
області та заступнику голови (згідно з розподілом обов’язків).  
4.2. Начальник Відділу:  
    4.2.1. здійснює:  
      - керівництво роботою Відділу;  
      - функціональний розподіл обов’язків між працівниками Відділу;  
      - затверджує посадові інструкції працівників Відділу;  
      - планування роботи Відділу та забезпечує звітування про його роботу;  
    4.2.4. готує подання голові Гельмязівської сільської ради Золотоніського району 
Черкаської області щодо заохочення, просування по службі, притягнення до 
дисциплінарної відповідальності та звільнення працівників Відділу, керівників закладів 
освіти, підпорядкованих Відділу;  
    4.2.5. виконує від імені Відділу повноваження, передбачені цим Положенням;  
    4.2.6. здійснює інші повноваження та функції, передбачені посадовою інструкцією 
начальника Відділу.  
4.3. Працівники Відділу є посадовими особами місцевого самоврядування, на них 
поширюється дія Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», вони 
приймаються на службу шляхом призначення головою Гельмязівської сільської ради 
Золотоніського району Черкаської області за конкурсом або іншою процедурою, 
передбаченою законодавством.  
4.4. Права, посадові обов’язки, вимоги до рівня кваліфікації та досвіду роботи, 
відповідальність працівників Відділу визначаються посадовими інструкціями до 
відповідних посад, затвердженими начальником Відділу.  
5. Відповідальність 
5.1. Працівники відділу несуть відповідальність за належне здійснення покладених на 
Відділ завдань та повноважень відповідно до своїх посадових інструкцій та цього 
Положення.  
6. Взаємовідносини з іншими підрозділами 
6.1. Відділ може виконувати зазначені завдання і функції самостійно або разом з іншими 
структурними підрозділами Гельмязівської сільської ради Золотоніського району 
Черкаської області та її виконавчих органів, а у випадках, передбачених законодавством – 
з територіальними підрозділами органів державної виконавчої влади, державними 
органами, іншими юридичними особами, незалежно від форми власності, та фізичними 
особами.           
 
 
 
 
 
 
 
92 
 
Додаток Б 
Ресурсне забезпечення                            
Програми розвитку освіти Гельмязівської сільської територіальної 
громади  
 на 2022- 2024 роки 
                                                                                                                                                                                                                             
(тис.грн) 
Обсяг коштів,     Усього витрат 
на виконання 
які пропонується 2022 рік 2023 рік 2024 рік 
Програми 
залучити на 
виконання Програми 
Обсяг ресурсів, 53834540,00 57279000,00 60400500,00 171514040,00 
усього: 
у тому числі:     
-місцевий бюджет  27030670,00 28584400,00 29763350,00 85378420,00 
-державний бюджет 26529700,00 28413400,00 30345500,00 85288600,00 
-інші джерела не 291650,00 
заборонені 274170,00 281200,00 847020,00 
законодавством 
 
Для покращення матеріально- технічної бази закладів освіти в 2022 році 
планується розробка та реалізація  ряду проектів: 
 
№ Заходи Фінансування з місцевого бюджету Інші джерела 
Всього 2022 2023 2024 фінансування в 
2022 році 
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПНОЇ ОСВІТИ 
ПОТОЧНІ ТА КАПІТАЛЬНІ РЕМОНТИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ 
 Гельмязівський      
ОЗЗСО І-ІІІ ст. 
1 Розробити проект та 3 млн. 3 млн. 7 млн. державної 
співфінансувати роботи субвенції 
по утепленню головного  
корпусу №1 
2 Розробити проект та 2,5 млн.  2,5 млн У межах 3 млн. державної 
співфінансувати роботи фінансових субвенції 
по модернізації можливостей 
харчоблоку в головному 
корпусі №1 
93 
 
3 Розробити проект та 2 млн. 2 млн. У межах  
провести роботи по фінансових 
відновленню, можливостей 
реконструкції та 
обладнати харчоблок 
для 1-4 класів (підвал 
під майстернями)  
4 Ремонт корпусу №2  550 тис.    
- поточний  100 тис. 
ремонт даху; 100 тис. 
- фарбування 150 тис. 
зовнішніх стін; 100 тис. 
- реконструкція 100 тис. 
центрального входу; 
- укріплення 
фундаменту; 
- розробити 
проект на будівництво 
каналізації. 
5 Будівництво огорожі 500 тис.  500 тис.  
навколо навчальних 
корпусів №1 та №2 (800 
м, бетон). 
6 Будівництво модульної 3млн. 3млн. -  
газової котельні для 
опалення Корпусу №1 
 Безпальчівський НВК      
філія 
7 Заміна 6 вікон (їдальня) 100 тис. 100 тис. - -  
та одних зовнішніх 
дверей 
 Богданівський НВК      
філія 
8 Ремонт внутрішнього 40 тис. 40 тис. - -  
туалету 
9 Пандус 3тис. 3тис. -  
 Броварківський НВК      
філія 
10 Дашок над центральним 10 тис. 10 тис. - -  
входом (матеріали 
закуплені) 
11 Капітальний ремонт 100 тис. 100 тис. - Спонсорські 
спортивної зали кошти 
12 Капітальний ремонт 20.тис. 20.тис. - -  
каналізації 
13 Капітальний ремонт 60 тис. 60 тис. -  
харчоблоку 
14 Ремонт дахів. 20 тис. 20 тис.  
 Підставківський НВК      
філія 
15 Поточний ремонт даху 10 тис. 10 тис. У межах  
фінансових 
можливостей 
16 Реконструкція огорожі 10 тис. 10 тис. - -  
(30 м – сітка) 
94 
 
17 Заміна 6 вікон (фасад)  40 тис. 40 тис. -  
 Коврайський НВК      
18  Розробити проект та 500 тис. 500 тис. - Спонсорські 
провести роботи по кошти 
облаштуванню 
санітарної кімнати в 
дошкільній групі. 
19 Поточний ремонт 50 тис. 50 тис. У межах  
фундаменту та фінансових 
вимощення головного можливостей 
корпусу. 
20 Заміна воріт та 20 тис. 20 тис. У межах  
поточний ремонт фінансових 
доріжок, що ведуть до можливостей 
музею Г.С.Сковороди. 
21 Провести воду в 3 тис. 3 тис. - -  
хімічний кабінет. 
22 Встановити в закладі 40 тис. 40 тис. - -  
сенсорний питний 
фонтачик 
23 Придбати жалюзі для 12 11 тис. 11 тис.    
вікон 
24 Обладнати внутрішній 1500 1500 - -  
туалет школи новими 
зливними бачками 
25 Облаштувати їдальню 2 тис. 2 тис. - -  
додатковою витяжкою 
 Плешканівський НВК      
26 Завершити роботи по 20 тис. 20 тис. - - Спонсорські 
облаштуванню кошти 
санітарної кімнати  
27 Встановити огорожу 170 тис. 170 тис.  Спонсорські 
(250 м – бетон) кошти 
28 Ремонт каналізації, 100 тис. 100 тис. Спонсорські 
системи водовідведення кошти 
та підлоги харчоблоку. 
29 Ремонт зовнішніх 10 тис. 10 тис. - -  
туалетів 
 Калениківсьий НВК      
30 Ремонт даху над 30 тис. 30 тис. - -  
харчоблоком 
31 Поточний ремонт 50 тис. 50 тис. - -  
фундаменту та 
вимощення головного 
корпусу (80 м.). 
32 Технічна експертиза 5 тис. 5 тис. - -  
стіни спортивної зали 
(тріщина) 
33 Пандус 3 тис. 3 тис. - -  
34 Обладнати внутрішній 3 тис. 3 тис. - -  
туалет перегородками 
35 Ремонти системи 10 тис. 10 тис.    
водопостачання 
95 
 
36 Капітальний ремонт 40 тис. 40 тис. -  
підлоги харчоблоку 
(просів) 
 ЗДО «Барвінок»      
37 Ремонт даху 20 тис. 20 тис. У межах  
фінансових 
можливостей 
38 Будівництво огорожі 40 тис. 40 тис.   
навколо кочегарки (100 
м – сітка). 
39 Поточний ремонт 10 тис. 10 тис. У межах  
асфальтових доріжок фінансових 
(5000 м. кв.) можливостей 
 
40 Обладнати два входи 30 тис. 30 тис. - -  
пандусами та перилами 
для дітей 
41 Встановити бойлери в 16 тис. 16 тис. -  
санітарних кімнатах 
груп (8 шт. по 15 л.) 
 Центр розвитку   У межах  
творчості та роботи з фінансових 
обдарованими дітьми можливостей 
42 Ремонт даху 100 тис. 100 тис.   
43 Пандус та ремонт 10 тис. 10 тис.    
центрального входу. 
44 Обладнати кімнати для   20 тис. 20 Спонсорські 
гурткової роботи 60 тис. 20 тис.  тис. кошти 
    
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ 
45 Комплектація закладів У межах фінансових можливостей  
освіти педагогічними 
працівниками 
46 Оплата компослуг 23366,842 7366,84 8 млн. 8  
тис. 2 тис. млн. 
47 Оплата праці 59 258, 692 19 258, 20 млн. 20  
працівників тис. 692 тис. млн. 
48 Частковий ремонт 300 тис. 300 тис. Спонсорські 
електромереж в усіх кошти 
закладів освіти. 
49 Забезпечення закладів 960 тис. 360 тис. 300 тис. 300 Спонсорські 
освіти необхідними тис. кошти 
меблями та 
обладнанням. 
50 Поновлення огорож 200 тис.  200 тис.  
51 Оновлення матеріально- 500 тис. 150 тис. 150 тис. 200 Спонсорські 
технічного оснащення  тис. кошти 
об’єктів для занять 
фізкультурою, спортом, 
туризмом. 
52 Створення умов для  - - - -  
відкриття інклюзивних 
груп та класів у 
закладах освіти.  
96 
 
53 Співфінансування 150 тис. 50 тис. 50 тис. 50  
субвенції з державного тис. 
бюджету місцевим 
бюджетам на 
забезпечення якісної, 
сучасної та доступної 
загальної середньої 
освіти “Нова українська 
школа” у 2021 році 
54 Навчання  педагогічних У межах фінансових можливостей  
працівників 
55 Оснащення сучасним У межах фінансових можливостей Спонсорські 
обладнанням  та кошти 
мобільними меблями 
ресурсних кімнат у 
закладах з інклюзивною 
освітою 
56 Забезпечення закладів У межах фінансових можливостей Спонсорські 
дошкільної освіти кошти 
сучасним безпечним 
розвивальним ігровим 
середовищем 
ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ 
57 Систематично 30 млн.  10 тис. 10 тис. 10  
проводити навчання тис. 
працівників харчоблоків 
58 Постійне забезпечення 30 млн.  10 тис. 10 тис. 10 Спонсорські 
харчоблоків тис. кошти 
спецодягом, засобами 
захисту, миючими та 
дезінфікуючими 
засобами 
59 Оснащення харчоблоків 900 тис. 300 тис. 300 тис. 300 Спонсорські 
закладів освіти тис. кошти 
відповідно до вимог 
НАССР. 
60 Запровадження У межах фінансових можливостей  
електронного меню у 
закладах дошкільної та 
загальної середньої 
освіти 
61 Забезпечення 5800 тис. 1800 2 млн. 2  
безкоштовного тис. млн. 
харчування учнів 1-4 
класів та категорійних 
дітей 5-11 класів 
62 Оновлення меню у У межах фінансових можливостей  
шкільних їдальнях 
згідно HACCP 
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА 
63 Формування ефективної - - - -  
мережі закладів 
загальної середньої 
освіти 
64 Забезпечення кабінетів  У межах фінансових можливостей  
закладів загальної 
97 
 
середньої освіти 
засобами навчання, 
меблями   
65 Забезпечення У межах фінансових можливостей  
навчальних кабінетів  
закладів загальної 
середньої освіти 
комп’ютерним та 
мультимедійним  
обладнанням 
66 Забезпечення  У межах фінансових можливостей  
безбар’єрного 
середовища та 
універсального дизайну  
закладів освіти   
ДОШКІЛЛЯ 
67 Розробити проект У межах фінансових можливостей  
реконструкції ЗДО 
«Барвінок» 
Гельмязівської 
сільської ради 
відповідно до 
«Моделі закладу 
дошкільної освіти 
України ХХІ ст.» 
68 Сприяти створенню У межах фінансових можливостей  
сприятливого 
освітнього середовища 
69 Повести поточні та 150 тис. У межах фінансових  
капітальні ремонти можливостей 
70 Постійно поновлювати У межах фінансових можливостей  
обладнання харчоблоків 
відповідно до вимог 
НАССР 
71 Проводити навчання 5 тис. У межах фінансових  
педагогічних можливостей 
працівників. 
72 Забезпечити 4 тис. У межах фінансових  
періодичними можливостей 
виданнями ЗДО 
ПРОГРАМА «ДОСТУПНА ОСВІТА» 
73 Забезпечити У межах фінансових можливостей  
функціонування учнів 1 
класів (за бажанням 
батьків) 
Гельмязівського 
опорнго закладу І-ІІІ 
ступенів на базі ЗДО 
«Барвінок» 
76 Забезпечити роботу У межах фінансових можливостей  
учителів-логопедів для 
забезпечення корекції 
розвитку дітей 
навчальних закладів 
98 
 
громади (за 
зверненнями батьків) 
77 За потреби (заяви У межах фінансових можливостей  
батьків) забезпечити 
роботу інклюзивних 
класів та груп в 
закладах освіти 
громади: 
- приведення 
території закладу, 
будівель та приміщень 
у відповідність із 
вимогами державних 
будівельних норм 
щодо закладів 
дошкільної освіти та 
інклюзивності; 
- створення 
відповідної 
матеріально-технічної 
та навчально-
методичної бази, у 
тому числі необхідні 
навчально-методичні і 
навчально-наочні 
посібники, навчально-
дидактичне та ігрове 
обладнання; 
- утримання 
відповідного штату 
працівників, зокрема 
асистента вихователя 
інклюзивної групи; 
- облаштування 
ресурсної кімнати для 
проведення 
психолого-
педагогічних та 
корекційно-
розвиткових занять. 
74 
78 Удосконалення системи - - - -  
маршрутів шкільних 
автобусів для 
забезпечення рівного 
доступу до навчання 
здобувачів освіти та 
під’їзду працівників. 
79 Технічне 900 тис. 300 тис. 300 тис. 300  
обслуговування тис. 
транспортних засобів. 
80 Забезпечення У межах фінансових можливостей  
періодичних медичних 
99 
 
оглядів водіїїв та 
вихователів по 
супроводу. 
ПРОГРАМА «БЕЗПЕЧНА ОСВІТА» 
81 Забезпечення засобами 100 тис. 30 тис. 30 тис. 40  
захисту та профілактики тис. 
коронавірусної хвороби. 
82 Виміри опору ізоляції У межах фінансових можливостей  
83 Проведення роботи по У межах фінансових можливостей  
протидії та 
попередженню булінгу 
(цькування) в закладах 
освіти) 
84 Реконструкція систем 500 тис. 200 тис. 200тис. 200  
пожежної безпеки тис. 
закладів освіти. 
МЕТОДИЧНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
85 Поповнення закладів 600 тис. 200 тис. 200 тис. 200 Спонсорські 
освіти оргтехнікою та її тис. кошти 
технічне 
обслуговування 
86 Удосконалення систем 300 тис. 100 тис. 100 тис. 100т Спонсорські 
доступу до мережі ис. кошти 
ІНТЕРНЕТ в закладах 
освіти. 
87 Навчання педагогічних 15 тис. 5 тис. 5 тис. 5  
працівників тис. 
88 Забезпечення 30 тис. 10 тис. 10 тис. 10  
необхідними тис. 
періодичними 
виданнями та 
методичною 
літературою 
89 Забезпечення 20 тис. 6 тис. 10 тис. 14  
необхідними тис. 
комп’ютерними 
програмами 
ПРОГРАМА ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ ДІТЕЙ 
 
90 Оздоровлення 1 млн. 100 тис. 100 тис. 100  
категорійних дітей тис. 
91 Забезпечення роботи 200 тис. 200 тис. 300  
пришкільних таборів тис. 
 
ПРОГРАМА «ОБДАРОВАНА ДИТИНА» 
92 Відзначення дітей - 14 тис. 4 тис. 5 тис. 5  
призерів та переможців тис. 
предметних олімпіад та 
конкурсів обласного, 
всеукраїнського та 
міжнародного рівня 
(відповідно до 
положення) 
93 Забезпечення проїзду та 5 тис. 1 тис. 2 тис. 2  
витрат на відрядження тис. 
дітей - учасників 
100 
 
предметних олімпіад та 
конкурсів обласного, 
всеукраїнського та 
міжнародного рівня 
ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧН0Ї ПІДТРИМКИ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ 
ОСВІТИ 
94 Відзначення учителів, 11472,880 3472,88 4 млн. 4  
наставників дітей - 0 тис. млн. 
призерів та переможців 
предметних олімпіад та 
конкурсів обласного, 
всеукраїнського та 
міжнародного рівня 
95 Відзначення учителів - У межах фінансових можливостей  
призерів та переможців 
виставок,  конкурсів 
обласного, 
всеукраїнського та 
міжнародного рівня 
96 Забезпечення проїзду та У межах фінансових можливостей  
витрат на відрядження 
учителів, що 
супроводжують 
учасників предметних 
олімпіад та конкурсів, 
або учасників виставок,  
конкурсів обласного, 
всеукраїнського та 
міжнародного рівня, чи 
самі є учасниками таких 
конкурсів, виставок і т. 
п. 
97 Відзначення У межах фонду заробітної плати  
працівників закладів 
освіти до Дня знань, 
Дня працівників освіти 
у зв’язку з особистими 
ювілейними датами 
(відповідно до 
колективних договорів) 
98 Виплачувати  У межах фінансових можливостей  
працівникам закладів 
освіти допомоги на 
оздоровлення. 
99 Відшкодування 60 тис. 20 тис.  20 тис. 20  
працівникам навчальних тис. 
закладів витрат на 
проїзд до місця роботи 
100 Відзначення У межах фонду заробітної плати  
працівників закладів 
освіти преміями за 
активну участь, вагомий 
особистий внесок, за 
роботу у вихідні дні. 
101 
 
101 Проведення інших 20 тис. 5 тис. У межах  
культурно-масових фінансових 
заходів можливостей 
ВІДДІЛ ОСВІТИ 
102 Матеріально-технічне 200 тис. У межах фінансових  
оснащення відділу можливостей 
освіти 
103 Навчання спеціалістів 21 тис. 7 тис. 7 тис. 7  
відділу освіти тис. 
104 Забезпечення 15 тис. 5 тис. 5 тис. 5 - 
необхідними тис. 
періодичними 
виданнями 
10 Забезпечення У межах фінансових можливостей  
необхідними 
комп’ютерними 
програмами
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
