ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ (НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ «GOOGLE»)

Долженков, Костянтин Юрійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7869
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Пасенко, Владислав Михайлович	-
dc.contributor.author	Долженков, Костянтин Юрійович	-
dc.date.accessioned	2026-03-11T20:12:20Z	-
dc.date.available	2026-03-11T20:12:20Z	-
dc.date.issued	2023-01-30	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7869	-
dc.description.abstract	АНОТАЦІЯ на кваліфікаційну роботу магістра на тему: ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНОЇВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОГОБІЗНЕСУ (НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ «GOOGLE») студента групи ЗМЕМ-215 Долженкова К.Ю. факультету економіки та управління денної форми навчання освітня програма «Міжнародна економіка» освітній ступінь «бакалавр» Кваліфікаційна робота магістра містить 81 сторінку, 13 таблиць, 10 рисунків, список використаних джерел з 36 найменувань. Об’єктом дослідження є процеси корпоративної соціальної відповідальності як важливого елементу стратегічного планування у міжнародному бізнесі. Предметом дослідження є практичні засади реалізації політики корпоративної соціальної відповідальності на прикладі корпорації «Google». Мета кваліфікаційної роботи магістра полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні сучасних детермінантів розвитку корпоративної соціальної відповідальності, зокрема на прикладі корпорації «Google».Завдання кваліфікаційної роботи магістра: дослідити теоретичні основи становлення поняття корпоративної соціальної відповідальності; визначити теоретичні засади еволюції концепції корпоративної соціальної відповідальності; визначити особливості базових моделей корпоративної соціальної відповідальності; проаналізувати особливості корпоративної соціальної відповідальності сучасного міжнародного бізнесу; дослідити показники діяльності корпорації «Google» на світовому ринку; визначити особливості політики корпоративної соціальної відповідальності «Google»;виокремити концептуальні напрямки зростання пріоритетності соціальної відповідальності;провести узагальнення досвіду корпоративної соціальної відповідальності для українських підприємств. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо напрямів розвитку корпоративної соціальної відповідальності сучасних підприємств. Одержані результати можуть бути використаніпри формуванні програм розвитку корпоративної соціальної відповідальності у діяльності вітчизняних підприємств. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади України для вдосконалення державної політики в соціальній сфері, а також, як додатковий теоретичний матеріал для поглибленого вивчення економічних дисциплін, при написанні рефератів та курсових робіт. Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра: 2022 Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра: 2022	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	корпоративна соціальна відповідальність	uk_UA
dc.subject	міжнародний бізнес	uk_UA
dc.subject	соціальна відповідальність бізнесу	uk_UA
dc.subject	корпоративна стратегія	uk_UA
dc.title	ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ (НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ «GOOGLE»)	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	051 Економіка (Міжнародна економіка)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Магістерська_Долженков.pdf Restricted Access		1.18 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
Кафедра міжнародної економіки та бізнесу
Спеціальність
051 «Економіка»
ОП Міжнародна економіка
заочна форма навчання,
2 курс, група ЗМЕМ-215
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему: ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОГО
БІЗНЕСУ (НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ «GOOGLE»)
Студента Долженкова Костянтина Юрійовича
(підпис)
Керівник к.е.н. доц. Пасенко В.М.
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Робота допущена до захисту в ЕК
Завідувач кафедри міжнародної економіки та бізнесу,
д.е.н., проф. Петкова Л.О.
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Черкаси 2022 р.
2
ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ
КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 8
1.1. Теоретичні основи становлення поняття корпоративної соціальної
відповідальності 8
1.2. Теоретичні засади еволюції концепції корпоративної соціальної
відповідальності 13
1.3.Концептуалізація базових моделей корпоративної соціальної
відповідальності 19
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ НАПРЯМКІВ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
СУЧАСНИХ КОРПОРАЦІЙ 30
2.1. Особливості корпоративної соціальної відповідальності сучасного
міжнародного бізнесу 30
2.2. Аналіз діяльності корпорації «Google» на світовому ринку 39
2.3. Особливості політики корпоративної соціальної відповідальності
«Google» 47
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУЧАСНИХ КОРПОРАЦІЙ 56
3.1. Концептуальні напрямки зростання пріоритетності соціальної
відповідальності 56
3.2. Систематизація досвіду корпоративної соціальної відповідальності для
українських підприємств 64
ВИСНОВКИ 76
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 78
3
ВСТУП
Актуальність теми. В сучасних умовах розвитку міжнародного бізнесу
переважає стратегічна орієнтація на майбутню перспективу. Серед стратегічних
напрямів розвитку будь-якої компанії, таких як виробнича, фінансова,
управлінська, збутова діяльність вагоме місце посідає напрям корпоративної
соціальної відповідальності. Адже в сучасному світі неможливо побудувати
успішний бізнес умовах низького рівня соціального розвитку, без здійснення
соціальних інвестицій. Компанія, що прагне бути успішною на ринку та будувати
довготривалий бізнес не може обійти стороною соціальну нерівність, бідність,
погану екологію, відсутність необхідних соціальних благ. Крім того, для
формування позитивного ділового іміджу будь-яка прогресивна компанія
піклується про очікування від суспільства щодо її діяльності, та намагається їх
врахувати в ході стратегічного планування. При цьому важливо досягти балансу,
коли суспільні очікування будуть врівноважені з інтересами бізнесу. Особливо
ці питання постають актуальними для компаній, що працюють у галузях важкої
промисловості, або таких, що можуть становити загрозу для безпеки людей або
екології.
В той же час, для більшості компаній, що функціонують у галузях, які не
пов’язані на пряму з суспільними загрозами, також важливо бути соціально
відповідальними та інвестувати в людський капітал, навколишнє середовище,
суспільні блага. Зокрема, компанії з сектору інформаційно-комунікаційних
технологій є лідерами серед суб’єктів бізнесу, що інвестують в людський
розвиток, дбають про охорону здоров’я, належні умови праці, участь
співробітників в прийнятті рішень та процесах корпоративної трансформації.
4
Особливості розвитку концепції соціальної відповідальності бізнесу та
особливостей її реалізації сучасними підприємствами розглянуті у дослідженнях
різних зарубіжних та вітчизняних науковців, серед яких:
Водночас, подальшого розвитку потребують питання розвитку
корпоративної соціальної відповідальності в контексті діяльності корпорацій з
сектору інформаційно-комунікаційних технологій, як таких, що демонструють
високий рівень гнучкості у власній стратегічній діяльності, опікуються
питаннями розвитку людського потенціалу та захисту навколишнього
середовища. Такі компанії за рахунок реалізації інструментів корпоративної
соціальної відповідальності досягають зміцнення ділової репутації, покращення
іміджу та стійкості бізнесу, підвищення якості менеджменту, зростання
капіталізації компанії, тощо. Тому, обрана тематика наукового дослідження є
особливо актуальною.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у теоретико-
методичному обґрунтуванні сучасних детермінантів розвитку корпоративної
соціальної відповідальності, зокрема на прикладі корпорації «Google».
Для досягнення визначеної мети було поставлено та вирішені такі
завдання:
дослідити теоретичні основи становлення поняття корпоративної соціальної
відповідальності;
визначити теоретичні засади еволюції концепції корпоративної соціальної
відповідальності;
визначити особливості базових моделей корпоративної соціальної
відповідальності;
проаналізувати особливості корпоративної соціальної відповідальності
сучасного міжнародного бізнесу;
дослідити показники діяльності корпорації «Google» на світовому ринку;
5
визначити особливості політики корпоративної соціальної відповідальності
«Google»;
виокремити концептуальні напрямки зростання пріоритетності соціальної
відповідальності;
провести узагальнення досвіду корпоративної соціальної відповідальності для
українських підприємств.
Об’єктом дослідження є процеси корпоративної соціальної
відповідальності як важливого елементу стратегічного планування у
міжнародному бізнесі. Предметом дослідження є практичні засади реалізації
політики корпоративної соціальної відповідальності на прикладі корпорації
«Google».
Для досягнення мети та вирішення основних завдань роботи застосовані
системний і комплексний підходи, економіко-статистичні, методи групування,
графічного аналізу, методи експертної діагностики, прогнозування. Теоретико-
інформаційну основу дослідження становлять фундаментальні положення
економічної теорії, періодичні та монографічні видання звіти міжнародних
організацій, інформаційні матеріали міжнародних статистичних баз даних.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості
їхнього використання при формуванні програм розвитку корпоративної
соціальної відповідальності у діяльності вітчизняних підприємств. Результати
дослідження можуть бути використані як додатковий теоретичний матеріал для
поглибленого вивчення економічних дисциплін, при написанні рефератів та
курсових робіт.
Структура й обсяг роботи. Структура роботи складається із вступу, трьох
розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел з 36
найменувань, ілюстрована 10 рисунками та 13 таблицями. Повний обсяг роботи
становить 81 сторінку.
6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ
КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
1.1. Теоретичні основи становлення поняття корпоративної соціальної
відповідальності
Поняття корпоративної соціальної відповідальності є далеко не новим
явищем, воно формувалось паралельно з розвитком ринкової економіки в рамках
інституту соціального партнерства. Так, ще на початковому етапі індустріалізації
у XVIII ст. деякі приватні, патерналістські компанії брали відповідальність за
своїх працівників, керуючись у своїй діяльності неписаним громадським
договором (соціальна захищеність за лояльність). Нерідко соціально
відповідальна поведінка підприємства визначалося релігійними та етичними
переконаннями її власника, тобто. його індивідуальною відповідальністю.
Зародження концепції корпоративної соціальної відповідальності
відноситься до початку XIX ст., коли під впливом робочого руху, з ініціативи
промислового середнього класу почався рух на захист прав трудящих. Одним із
перших соціальних реформаторів ХІХ ст. був англійський промисловець,
соціаліст-утопіст Р. Оуен, який не лише розробив план щодо покращення умов
життя робітників, але й намагався його реалізувати на одній із прядильних
фабрик Шотландії. Хоча практичні починання Р. Оуена не завершились успіхом,
його ідеї про необхідність державного регламентування соціальної
відповідальності підприємця, були підтримані низкою європейських бізнесменів,
політиків та економістів та створили передумови на формування концепції
соціальної відповідальності [11, c.38].
Однак, у першій половині ХІХ ст. участь бізнесу у громадській діяльності
обмежувалася переважно благодійністю, тобто добровільними заходами
7
підприємців щодо покращення життя працівників, які мали несистемний
характер і залежали виключно від ініціативи підприємця. Ідеї європейського
соціального реформізму ХІХ ст. до певної міри сприяли створенню в 1919 р.
Міжнародної організації праці (МОП), у Статуті якої зазначається, що загальний
світовий порядок може бути встановлений лише на основі соціальної
справедливості. Пізніше ці твердження були уточнені у Філадельфійській
декларації 1944 р. У наш час вони зберігають актуальність, будучи ідеологічним
фундаментом МОП [6].
Деякі фахівці пов'язують поширення ідеї корпоративної соціальної
відповідальності (КСВ) у суспільстві та ділових колах наприкінці ХІХ ст. з
трансформацією американського капіталізму, що виразилася у переході до
масового промислового виробництва та «епохи організаторів». Зміна статусу
підприємства, основними характеристиками якого стали поділ власності та
управління, розпорошеність акціонерів, професіоналізація управління, було
благодатним підґрунтям для поширення ідей соціальної відповідальності. Адже
великі підприємства, більшою мірою, ніж маленька компанія, сприймалися як
інститут, що відповідає не тільки перед акціонерами, а й перед іншими
зацікавленими сторонами (у сучасній термінології стейкхолдерами). Крім того,
реорганізація менеджменту призвела до перегляду ролі та функцій керівника
підприємства.
Поняття «соціальна відповідальність» часто асоціюється з ім'ям засновника
корпорації «US Steel» Е. Карнегі, який запропонував концепцію капіталістичної
благодійності, викладену у книзі «Євангеліє процвітання» (з англ. «The gospel of
wealth», 1900) . Він уперше сформулював принципи, обов'язкові для будь-якого
капіталіста, що поважає себе та суспільство. На його думку, багатії повинні
використовувати свої гроші для покращення добробуту бідних людей через
8
благодійність і розглядати себе не як господарів, а як керуючих капіталом, який
працює на благо суспільства [1, c.53].
Слід відзначити, що тоді ж деякі з представників великого американського
бізнесу публічно заявили про обов'язок корпорацій використати свої ресурси на
користь суспільству. Сам Е. Карнегі вклав 350 млн. дол. США у соціальні
програми та побудував понад 2 тис. публічних бібліотек. Так, Д. Рокфеллер
пожертвував 550 млн. дол. США і заснував благодійний фонд (Фонд
Рокфеллера), а 1905 р. у США зародився рух «Ротарі» (Rotary), а незабаром такі
клуби з'явилися і в Європі [8].
Зауважимо, що широка дискусія навколо проблем соціальної
відповідальності, відзначена помітним релігійним забарвленням і духом
піклування, у якому взяли участь багато керівників підприємств, розгорнулася
США у 1920-ті роки. Її учасники однозначно проголосували за введення неявного
контракту між компанією та суспільством. У цей період компанії методом проб
та помилок розробляли нові практики, які призвели до розвитку колективних
переговорів, обміну інформацією та зв'язків з громадськістю, а також
меценатства та, загалом, філантропічної діяльності.
Варто відзначити, що у 1930-ті роки, внаслідок викликаного Великою
депресією зростання недовіри суспільства до компаній ці дискусії припинилися.
Однак, саме тоді американський підприємець, голова компанії «Sears» Р.Е. Вуд,
прибічник соціально відповідального бізнесу, в одному з річних звітів компанії
вказав на «широкі соціальні зобов'язання, які неможливо висловити
математично, але можна вважати, тим що, найменше, мають першорядне
значення», маючи на увазі сильний опосередкований вплив суспільства на
організацію, що функціонує у цьому суспільстві. Тобто, Р.Е. Вуд одним із перших
серед керівників великих компаній визнав «багатошаровість широкої публіки»
(виділивши, наприклад, споживачів, місцеві громади, власників акцій та
9
працівників), що обслуговується підприємством. Він також виступав за
вирішення соціальних проблем не так з державних, як з менеджерських позицій.
У цей період стався своєрідний прорив у справі впровадження
корпоративної соціальної відповідальності у країнах із ринковою економікою.
Президент США Т. Рузвельт створив Адміністрацію відновлення національної
промисловості, яка мала стежити за підготовкою «кодексів чесної конкуренції»
та виконанням бізнес-структурами своїх зобов'язань перед державою та
суспільством. Таким чином, вперше в історії капіталістичних країн на
законодавчому рівні було закріплено механізми взаємодії держави, бізнесу та
найманих працівників, які забезпечують узгодженість їхніх інтересів.
Надалі ж відновленню іміджу компаній в очах американської
громадськості здійснив внесок у перемогу у Другій світовій війні та
співробітництво з урядом. Багато керівників великих компаній скористалися
цією сприятливою ситуацією для публічного підтвердження своєї соціальної
відповідальності.
Першою спробою розкрити зміст корпоративної соціальної
відповідальності була стаття американського економіста Дж.М. Кларка (JM
Clark) «Зміна основ економічної відповідальності» (1916), в якій автор
пропонував поширити відповідальність підприємства на соціальну сферу. Однак,
основною роботою в цій галузі фахівці одностайно визнають книгу
американського економіста Г. Боуена «Соціальна відповідальність бізнесмена»
(1953) . Розглядаючи три групи проблем, таких як визначення та проблематика
концепції соціальної відповідальності, порівняння протестантського та
управлінського підходів до соціальної відповідальності та реалізація соціальної
відповідальності, Г. Боуен приходить до висновку, що суть корпоративної
соціальної відповідальності полягає у «реалізації політики, прийнятті рішень або
10
дотриманні такої лінії поведінки, які бажані з позицій цілей та цінностей
суспільства [11, c. 43].
При цьому, розглядаючи взаємозв'язок між функціонуванням економічної
системи та соціальним добробутом, між підприємством та суспільством, Г. Боуен
однозначно виступає на боці суспільства, аргументуючи не стільки за
прибутковість підприємства, скільки за максимізацію соціального добробуту.
Сформульовані Г. Боуеном положення, що включають теологічні, економічні та
управлінські аспекти корпоративної соціальної відповідальності, передбачили
подальші дослідження і визначили рамки та напрямки дискусії про її природу і
зміст, започаткувавши системну розробку відповідної концепції, так вже у
1950–1960-ті роки американські та канадські компанії почали використовувати
соціально відповідальну стратегію у своїй управлінській практиці (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1
Типологія підходів до соціальної відповідальності бізнесу (складено
автором за джерелом [1])
Ініціатор/ Знизу догори Зверху донизу
Акцент (ініціатива бізнесу) (ініціатива уряду)
Соціальна (1) Соціальна відповідальність (3) Соціальна
відповідальність між бізнесом та суспільством відповідальність між урядом
та бізнесом
(4) Соціальна
Відповідальність на (2) Соціальна відповідальність відповідальність між
ринку праці у бізнесі політикою зайнятості та
бізнесом
Тобто, незважаючи на розбіжності у визначеннях корпоративної соціальної
відповідальності, у них завжди йдеться про облік впливу бізнесу на соціальне та
природне середовище та необхідність враховувати ці аспекти у стратегії
підприємств та корпоративному управлінні, а також у нефінансових звітах про
діяльність. Крім того, у визначеннях тією чи іншоюмірою відображена концепція
11
потрійного підсумку (англ. «triple bottom line»), в рамках якої поняття сталого
розвитку переноситься на рівень підприємства. З цього випливає, що при оцінці
діяльності підприємства повинні враховуватися його досягнення за трьома
напрямками: соціальним (соціальні наслідки діяльності підприємства для всіх
зацікавлених сторін); екологічному (сумісність діяльності підприємства із
збереженням екосистем) та економічному (отримання прибутку).
1.2. Теоретичні засади еволюції концепції корпоративної соціальної
відповідальності
В сучасних наукових дослідженнях як вітчизняних так і зарубіжних
науковців представлені різні погляди щодо еволюції концепції корпоративної
соціальної відповідальності. При цьому різні автори використовують різні
критерії виділення етапів її еволюції. Найчастіше зустрічається класифікація
концепцій корпоративної соціальної відповідальності з урахуванням такого
критерію, як мета діяльності підприємства. Зокрема слід виділити наступні теорії.
По-перше, це теорія корпоративного егоїзму (класичний підхід). Її автор
Нобелівський лауреат М. Фрідмен у статті «Соціальна відповідальність бізнесу
– робити гроші» (1970) стверджував, що «існує одна і лише одна соціальна
відповідальність бізнесу: використовувати свої ресурси та енергію в діях, що
ведуть до збільшення прибутку, поки це здійснюється в межах правил гри». На
думку М. Фрідмена, «боротьба з бідністю – це функція приватного бізнесу.
Підприємницька справа – заробляти гроші для акціонерів та клієнтів у рамках
закону. Ми платимо податки і більше нічого не повинні нікому, крім Бога та
совісті». Він вважав, що менеджери, які ставлять перед собою інші цілі, крім
максимізації прибутку, намагаються підміняти політичних діячів, не маючи
легітимного права та достатньої компетентності. Слід відзначити, що для
12
М. Фрідмена, як економічного філософа, корпоративна соціальна
відповідальність означала загрозу соціалізму та соціалізації, домінування
держави над особистою свободою та свободою підприємництва та конкуренції.
Він мав рацію як мінімум у двох речах – перша, це загроза соціалізації та
надмірного посилення ролі федерального уряду цілком реальна, а друга – це те,
що соціальна відповідальність викликана саме прагненням корпорацій збільшити
дохід та приносити більше прибутку своїм акціонерам; зневага до неї веде до
втрати довіри споживачів, претензій з боку громадськості та засобів масової
інформації, погіршення відносин з місцевою та федеральною владою. Хоча
позиція М. Фрідмена часто піддавалася жорсткій критиці, протягом 30 років він
зберігав вірність своїм принципам і, підтверджуючи своє ставлення до
корпоративної соціальної відповідальності, заявив у 2000 р., що «бізнес немає
етики, вона є тільки у людей» [6, c.73].
Також вагомі твердження на користь соціальної відповідальності містить
теорія корпоративного альтруїзму, розроблена Комітетом економічного розвитку
США, з'явилася одночасно з публікацією статті М. Фрідмена. Її основна ідея –
бізнес повинен піклуватися не лише про зростання прибутку, а й брати активну
участь у вирішенні суспільних проблем, підвищенні якості життя громадян та
спільноти, а також збереженні довкілля. У рекомендаціях Комітету
наголошувалося, що «корпорації зобов'язані робити значний внесок у
поліпшення якості американського життя». Компанії не можуть самоусуватися
від соціальних проблем, оскільки вони є відкритими системами, беручи активну
участь у лобіюванні законів та інших державних рішень, спонсоруючи різні
партії та інші громадські об'єднання [6].
Також слід зазначити, що наковці обґрунтовували низку проміжних
концепцій. Так, американський економіст Д. Улі запевняв, що концепція
М. Фрідмена цілком допускає корпоративну соціальну відповідальність, але «з
13
обмеженням пріоритету інтересів акціонерів», і пропонував керівництву
корпорацій укладати із власниками акцій спеціальну угоду про максимізацію
прибутку. Американські економісти Т. Дональдсон і Н. Боуї, прихильники
неокласичного економічного лібералізму, вказували, що корпорації повинні бути
прибутковими, поважаючи при цьому певні моральні підвалини та
дотримуючись прав людини, тобто. дотримуючись певної соціальної угоди між
бізнесом та суспільством [25].
Також слід враховувати твердження теорії освіченого (розумного) егоїзму,
що займає проміжне положення між теоріями корпоративного егоїзму та
корпоративного альтруїзму, ототожнює корпоративну соціальну
відповідальність зі спонсорством та благодійністю як різновидами соціального
інвестування. Її квінтесенцією є теза про те, що поточне скорочення прибутків
компаній за рахунок соціально орієнтованих витрат створює сприятливе для
сталого розвитку бізнесу соціальне оточення.
Французький спеціаліст у галузі корпоративного управління професор М.
Капрон виділяє також три концепції корпоративної соціальної відповідальності,
але в основі його класифікації лежить мотивація компанії до цього напрямку [6].
Перша, це етична концепція, пройнята духом протестантизму і що сягає корінням
у патерналізм підприємства, з'явилася США у 1950-ті роки і досі там широко
поширена. З одного боку, компанія має відповідально управляти власністю
акціонерів, а з іншого – допомагати знедоленим (принцип милосердя). Соціальна
відповідальність у цьому випадку має виключно добровільний характер
переважно у формі філантропії та меценатства, а також відшкодування збитків
потерпілим від діяльності підприємства.
Друга – утилітарна концепція – з'явилася також у США в 1970-і роки і
набула широкого поширення в 1980-1990-і роки. Для її прихильників
пріоритетними є моральні вимоги, а економічна доцільність. Соціальне поведінка
14
підприємства має сприяти його економічної результативності, інакше кажучи,
реалізація соціальних цілей має створювати йому конкурентну перевагу, тобто.
соціальні інвестиції зрештою мають окупатися. Тому будь-яке рішення, що
стосується соціальної сфери, необхідно прораховувати під кутом зору «витрати
– вигоди». Підприємства реалізують цю концепцію добровільно, іноді
координуючи свої дії із деякими зацікавленими сторонами (профспілками,
неурядовими організаціями). Ця концепція набула широкого поширення в
Європі, і саме на неї спирається зараз ЄС, просуваючи впровадження
корпоративну соціальну відповідальність у практику підприємств.
Третя – це концепція стійкості виникла 1990-ті роки у Європі. В її основі
лежить ідея про те, що існування підприємства залежить лише від визнання чи
невизнання його суспільством. Підприємство має брати на себе наслідки ризиків
своєї діяльності, вживати заходів для запобігання таким наслідкам та
мінімізувати витрати суспільства. Ця концепція передбачає інтеграцію
соціальних та екологічних цілей у стратегію підприємства та його систему
управління.
Варто відзначити, що деякі фахівці розглядають еволюцію корпоративної
соціальної відповідальності як перехід від традиційної філантропії до
корпоративного громадянства. Перший етап (1960-ті – середина 1970-х років)
характеризувався розквітом традиційної філантропії. Компанії намагалися
максимально розділити ділову та соціальну активність, роблячи основний акцент
на допомогу незахищеним категоріям населення (дітям, інвалідам) або установам
культури. На другому етапі (середина 1970-х – початок 1980-х років) стратегічна
філантропія стала відповіддю бізнесу на економічну кризу, тиск громадськості
та влади у зв'язку з небажанням корпорацій виявляти турботу про власних
співробітників та місцеві спільноти, а також зневагою до питань екології,
стандартів якості та безпеки на робочому місці. У 1980-х років зміну концепції
15
стратегічної філантропії прийшла концепція корпоративного громадянства, у
якій поведінка сучасних корпорацій порівнюється з поведінкою громадян,
реалізують свою відповідальність перед суспільством. Ключовий елемент
концепції – акцент на перевагах від соціально відповідальної поведінки самого
бізнесу.
Основні етапи еволюції корпоративної соціальної відповідальності від
філантропії до корпоративного громадянства представлені у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Основні етапи еволюції корпоративної соціальної відповідальності (складено
автором за джерелом [33])
Перший етап Другий етап Третій етап
Ціль Філантропія Стратегічна Соціальні інвестиції.
філантропія Корпоративне громадянство
Мотивація Альтруїзм Довгостроковий Довгостроковий інтерес
інтерес та бізнес-цілі
Стратегія Безсистемна Систематична Взаємовигідна
Інтегрована система із
Управління Адміністратор Менеджер підключенням різних
відділів
Ініціатива Пасивна Відповідь на зовнішні Проактивна, інтегрована
запити у повсякденну роботу
Усі ресурси компанії плюс
Вклад Гроші чи натуральні Гроші чи натуральні ресурси партнерів (інших
пожертвування пожертвування бізнесів, влади,
некомерційних організацій)
Врахування інтересів Врахування інтересів
Рушійна сила Симпатії керівника благополуччя партнерів при першості
бізнес вигоди
Спроба досягти Частина бізнес-
Стійкість Відсутнє стійкості в рамках менеджменту, стійка як
проектів будь-який бізнес-проект
Слід відзначити, що для бізнесу бути соціально відповідальним перед
громадянським суспільством означає відповідати очікуванням всіх учасників
громадського процесу, тобто акціонерів, співробітників, постачальників, клієнтів
16
та місцевого співтовариства, в якому ведеться виробнича діяльність, щоб
збільшити позитивний та зменшити негативний вплив на соціальне та фізичне
середовище, надаючи конкурентоспроможний прибуток для своїх акціонерів. На
місцевому рівні корпоративне громадянство проявляється у вигляді соціальних
інвестицій бізнесу, що означатиме спільну роботу комерційного, некомерційного
та державного секторів для вирішення актуальних соціально-економічних
проблем місцевих спільнот. Компанії не просто виділяють товари, гроші або
своїх співробітників, але включають у партнерські програми всі свої ресурси.
Багато авторів підкреслюють еволюційний і динамічний характер
концепції корпоративної соціальної відповідальності, яка поєднує різні елементи
та рівні підприємства, зазначають, що цінності та очікування змінюються з часом
та обставинами, як змінюються й самі обставини [21; 23].
Основні відмінності благодійності та корпоративної соціальної
відповідальності представлені у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
Відмінні риси соціальної відповідальності (складено автором за джерелом [5])
Благодійність Соціальна відповідальність
Емоційна Раціональна
Не пов'язана з інтересами бізнесу Працює на бізнес-цілі
Може бути прихованою Прозора для суспільства
Необов'язкова Частина бізнес-діяльності
Рішення приймаються на основі Вибір добробуту визначається бізнес-
особистих симпатій інтересами
Інтереси зацікавлених сторін не Враховує інтереси всіх зацікавлених сторін
враховуються
Відповідає один співробітник, часто за Проекти розробляються та реалізуються із
сумісництвом залученням більшості відділів
Спрямована на видимий ефект, а не на Націлена на довгостроковий ефект, на
довгострокові цілі вирішення проблеми
Обмежена сферою благодійності Розглядає соціальні питання у комплексі
Обмежується грошовими чи матеріальними Використовує весь набір форм соціально-
пожертвуваннями пов'язаної діяльності, ресурси всіх відділів.
17
Таким чином, у процесі еволюції концепція корпоративної соціальної
відповідальності, розвиток якої завжди перебував на стику кількох напрямків
діяльності та сфер суспільного та корпоративного життя, пройшла шлях від
нормативної концепції, яка описує моральні принципи бізнесу, до складної
концептуальної системи, що базується на прагматизмі. У той самий час, у рамках
дискусії про майбутньому капіталізму і принципах постіндустріальної
економічної моделі, що розгорнулася, все частіше висловлюється думка про
необхідність формування системи взаємної соціальної відповідальності
господарюючих суб'єктів, що передбачає підвищення соціальної
відповідальності бізнесу та ролі компаній, як соціального інституту.
У перспективі, враховуючи системні зміни, що відбуваються в соціально-
економічній та геополітичній сферах, викликані зміною технологічних укладів,
кризою сучасної моделі капіталізму та переходом до його постіндустріальної
моделі, глобалізацією та загостренням глобальних проблем, стає неминучим
переосмислення підходів, що склалися, до розуміння ролі бізнесу в сучасному
суспільстві. та її соціальної відповідальності.
1.3. Концептуалізація базових моделей корпоративної соціальної
відповідальності
Сучасне суспільство, виробляючи раціональні стандарти життя, моделі
поведінки та благополуччя, які надають можливості користуватися всіма благами
цивілізації, раціонально ставитися до природи та її ресурсів, виховувати здорову,
освічену та духовно багату людину, вимагає від бізнесу активного використання
інституту соціальної відповідальності. У стратегічних планах провідних
промислових корпорацій спостерігається підвищення значущості питань
18
соціальної відповідальності з економічної, соціальної та політичної точок зору.
Більшість національних урядів, ґрунтуючись на об'єктивній необхідності
інноваційного розвитку економіки, проводять політику конструктивної взаємодії
бізнесу та державних структур та успішно використовують таку форму взаємодії,
як державно-приватне партнерство. На міжнародному рівні, інструментарій
інституту соціальної відповідальності бізнесу використовується досить давно та
ефективно. Міжнародні організації – ООН, ЮНЕСКО, Міжнародна організація
праці, Міжнародна організація з сертифікації – розробили низку посібників та
стандартів, в яких викладено основні засади соціальної відповідальності, які
використовуються передусім у розвинених країнах. У країнах з перехідною
економікою проблематика соціальної відповідальності бізнесу є предметом
дискусій, а практичне втілення знаходиться на стадії становлення, оскільки
питання відповідальності, як правило, виникають у міру розвитку бізнесу, з
приходом та поширенням в економічному полі великих національних та
транснаціональних корпорацій.
Вітчизняні науковці В.М. Шаповал, О. Гірик вважають, що соціальна
відповідальність бізнесу – явище багатоаспектне, що стосується відносин із
працівниками, споживачами, конкурентами, державою та міжнародною
спільнотою; джерело зростання ефеткивності політики розвитку регіональних
суспільних систем у перехідній економіці, зокрема, в Україні [6]. Натомість, А.І.
Кредісов справедливо вважає, що соціальна відповідальність як визначальний
організаційний вектор сучасного розвитку бізнесу впливає не тільки на
підвищення ефективності суспільного виробництва, а й на інноваційну
трансформацію суспільства в цілому [12]. В той же час, А.М. Колот, пов'язуючи
воєдино соціальну відповідальність бізнесу, держави та інститутів
громадянського суспільства, досліджує проблематику імплементації
національної ідеї соціальної відповідальності до загальної системи суспільного
19
розвитку [10]. На його думку, корпоративна соціальна відповідальність в
українських реаліях з різних причин має недостатні масштаби та ефективність, а
на практиці дуже суперечлива [11].
Починаючи з 1990-х років. у розвинутих країнах почав активно
застосовуватися особливий підхід до організації корпоративної соціальної
відповідальності, згідно з яким благодійна та інша соціально-відповідальна
діяльність компанії концентрувалися навколо конкретної галузі, безпосередньо
пов'язаної з основним напрямом діяльності цієї компанії. Подібний підхід
отримав назву «соціально значущі напрямки діяльності» (з англ. – Socially
Anchored Competencies model, SAC model). Основною метою реалізації цього
підходу є пом'якшення протиріч між інтересами компанії (тобто бізнесу) та
суспільства на основі використання доступного та вигідного для компанії набору
інструментів. При цьому, реалізація компанією непов'язаних з конкретним
бізнесом соціальних програм сприймається як джерело неефективних витрат, що
є неприйнятним для компанії як комерційної організації, націленої насамперед
отримання прибутку.
Слід зауважити, що транснаціоналізація бізнесу, що виражається в
еволюції транснаціональних корпорацій (ТНК) та їхньої світогосподарської
експансії, призвели до переходу механізмів корпоративної соціальної
відповідальності на більш високий, міжнародний рівень. Процес
інтернаціоналізації соціальної відповідальності корпорацій виявляється у двох
взаємозалежних аспектах. З одного боку, національні держави внаслідок
перерозподілу сил у світовому господарстві на користь великих міжнародних
компаній (найчастіше ТНК) поступово втрачали вплив як на економічний
розвиток, так і на реалізацію соціальної політики, принаймні у частині її
фінансового забезпечення. З іншого боку, транснаціоналізація бізнесу
спричинила появу нового феномена – «соціальна відповідальність ТНК». Поява
20
останнього пов'язана з тим, що ведення бізнесу на міжнародному рівні
передбачає ускладнення структури корпоративної соціальної відповідальності
через необхідність диверсифікації підходів до реалізації соціально
відповідальних заходів з урахуванням соціальних, економічних, інституційних
особливостей країн, де ТНК здійснює економічну діяльність. У той самий час,
ТНК більшою мірою реалізують моделі соціальної відповідальності, властиві
материнським країнам, тобто прагнуть гармонізувати територіально
специфічний підхід до корпоративної відповідальності з традиційним
материнської країни підходом на національному рівні.
Основні принципи
корпоративної соціальної Добровільне прагнення, зацікавленість, стійкість,
відповідальності стабільність, свідоме прагнення
Основні цілі Інтеграція діяльності бізнесу з соціально-
корпоративної соціальної економічними відносинами та екологічною
відповідальності безпекою
Основні суб’єкти
корпоративної соціальної Підприємець, роботодавець, власник бізнесу,
м відповідальності наймані працівники, партнери, суспільство
Інституціональні напрями
розвитку Трудові колективи, навколишнє співтовариство,
корпоративної соціальної національний та міжнародний рівень взаємодії
відповідальності
Рис. 1.1. Теоретичні складові корпоративної соціальної
відповідальності (складено автором за джерелом [1])
21
Практичне застосування моделей соціальної відповідальності бізнесу
визначається рівнем розвитку країн та їх законодавства, пов'язане з історичними,
національними та культурними особливостями. На сьогодні науковці
пропонують розглядати чотири моделі корпоративного розвитку: американську,
європейську, латиноамериканську та японську (азіатську); в даний час виділяють
додатково африканську модель та модель країн БРІКС.
У рамках американської моделі соціальної відповідальності пріоритет
серед стейкхолдерів мають акціонери, інвестори. Що стосується ставлення
компаній до місцевої спільноти та інших зацікавлених сторін суспільного
середовища, то тут переважає філантропічна спрямованість. Держава
законодавчо заохочує реалізацію компаніями заходів у сфері соціальної
відповідальності через надання таким компаніям режиму найбільшого сприяння.
Наприклад, штрафи компаній можуть бути зменшеними або повністю скасовані,
якщо вони здійснюють ефективне соціальне інвестування. Прийнятий Конгресом
США Акт про реінвестиції в місцеве співтовариство (з англ. – CRA – Community
Reinvestment Act) визначає зобов’язання американським банкам інвестувати
кошти в проекти, що мають на меті розвиток місцевої соціальної інфраструктури
та спрямовані на підтримку належного стану довкілля. За результатами подібних
заходів щорічно складається рейтинг банків США, які були розподілені за
критерієм фінансової активності у сфері соціального інвестування [13].
У свою чергу, корпорації США самі прагнуть розвитку моделі
корпоративної соціальної відповідальності, включають її елементи в контракти
з постачальниками, розробляють і вдосконалюють кодекси етичної поведінки
корпорацій, засновані на принципах, розроблених міжнародними організаціями,
кодекси підведення підприємств малого та середнього бізнесу. Можна виділити
такі пріоритетні напрями соціальної відповідальності американських компаній:
відповідальність за продукти компанії (їх безпека, глобальне ліцензування
22
продуктів, відповідність стандартам), захист навколишнього середовища
(«зелений рух», відновлювані джерела енергії, використання екологічно чистих
продуктів при виробництві товарів компанії), захист співробітників (програми
навчання, виплати бонусів). Заходи з соціальної відповідальності реалізується
американськими корпораціями через численні корпоративні та благодійні фонди
[11].
Для європейської моделі притаманна модель «компанії учасників» (з англ.
– stakeholders' company), яка орієнтує європейські корпорації на рівноправну
взаємодію з численними стейкхолдерами – від місцевих угруповань до
організацій, що відображають різні суспільно значущі інтереси (екологічні,
правозахисні, споживчі та ін.), що регламентується законодавчо, тобто є
обов'язковим. Подібна модель, заснована на взаємодії компанії зі
стейкхолдерами, дозволяє виявити сфери потенційних конфліктів між
зацікавленими сторонами, а також визначити перспективні напрямки розвитку
бізнесу, що відповідають локусам виникнення можливостей для подальшого
розвитку бізнесу. Виявлені суспільні потреби задовольняються з урахуванням
можливостей, що надаються національній економіці та бізнесу інноваційною
моделлю економічного розвитку, причому інновації впроваджуються не тільки
у виробничу сферу, а й у сферу трудових відносин, сферу взаємодії з довкіллям,
що стає необ'ємною частиною стратегії розвитку бізнесу. Лідерами у реалізації
європейської моделі соціальної відповідальності є компанії, що функціонують у
галузях, орієнтованих насамперед на споживача – підприємства харчової та
фармацевтичної промисловості, роздрібної торгівлі тощо [33].
Також слід зазначити, що завдяки законодавчій фіксації обов'язковості
заходів у сфері корпоративної соціальної відповідальності рівень соціальної
активності європейських компаній вищий, ніж американських. Це пояснюється
базуванням європейської моделі на моделі економіки, що називається також
23
моделлю соціального капіталізму. У цій моделі краще, ніж в інших моделях
національних економік, поєднуються норми соціальної справедливості,
колективне забезпечення оплати соціальних витрат та ефективність державного
та корпоративного управління. Завдяки цьому соціальна відповідальність
європейського бізнесу є етичним обов'язком бізнесменів та співробітників
компаній, хоча при цьому благодійність менш розвинена, ніж у американській
моделі КСВ [7].
Чинники розвитку соціальної відповідальності ТНК
На рівні великих
Мотивація економічної Індустріальна корпоративних структур
діяльності через цивілізація в особі ТНК та малих підприємств
прагнення та політичних
максимізувати інститутів розвинутих сформувалось
прибуток, країн створила порядок, розуміння того, що бути
соціально-
нееквівалентний обмін який характеризується
товарів та послуг, високими ресурсними і відповідальними в
соціальними сучасному світі
експлуатація природних престижно та вигідно.
ресурсів, нерівномірний диспропорціями, в
результаті чого уряди До можливих
розподіл прибутку між
різними верствами більшості країн змушені соціальних вигід варто
віднести формування
населення; визнаючи тиснути на корпорації
корпоративну щодо розвитку їх позитивного ділового
іміджу, покращення
відповідальність, діяльності в бік якості управління та
компанія інтегрує реалізації цілей для менеджменту,
соціальні заходи і досягнення соціальної
справедливості та закріплення позитивної
заходи по захисту ділової репутації,
навколишнього стійкості в масштабах
середовища в ділову світового господарства; зростання інвестиційної
привабливості,
практику но виникла гостра можливості реалізувати
добровільних засадах, необхідність у стратегічні напрямки в
змінюючи парадигму формуванні нової
парадигми соціального більш широкому
свого розвитку розвитку інформаційному полі,
тощо
Рис. 1.2. Чинники, що стимулюють бізнес до соціальної відповідальності
(складено автором)
24
Загалом для Європи характерна тенденція до системного бачення проблеми
взаємодії корпорації та суспільства, що зумовлює розвиток державно-приватного
партнерства. Європейським інвестиційним банком у 1998 – 2008 роках. на
здійснення проектів державно-приватного партнерства було виділено 20 млрд.
євро, насамперед у соціально орієнтованих галузях (охорона здоров'я та освіта)
та при реалізації інноваційних проектів. Європейський досвід корпоративної
соціальної відповідальності показує, що державно-приватне партнерство добре
працює в політично стабільному середовищі з чітко прописаною нормативно-
правовою базою та чітко сформульованими вимогами з боку державного сектору
[12].
У рамках європейської моделі корпоративної соціальної відповідальності
виділяють під-моделі соціальної відповідальності – скандинавську (заснована на
партнерстві «бізнес-держава», в якій бізнес регулярно сплачує високі податки, а
держава – ефективно їх розподіляє), британську (характеризується поєднанням
елементів американської та європейської моделей соціальної відповідальності,
але із суттєвим залученням держави та громадських інститутів у процеси
узгодження суспільних інтересів, просування та заохочення кращих практик
бізнесу в державних політиках), південно-європейську, континентальну та ін.
Незважаючи на відмінності у підходах до корпоративної соціальної
відповідальності, що реалізуються в її американській та європейській моделях,
дані моделі об'єднує низку спільних рис, найважливішою з яких є активна участь
уряду у створенні державно-приватних партнерств, що підтримують ініціативи
у форматі соціальної відповідальності через співфінансування некомерційних
проектів. Також і в США, і в ЄС розроблені та застосовуються нормативно-
правові акти, що встановлюють пільговий режим оподаткування для компаній,
що ведуть соціально відповідальний бізнес та наступні принципи ділової етики,
особливо у питаннях використання енергії, вторинної переробки відходів
25
виробництва тощо. Слід також відзначити тенденцію до зближення і взаємного
переплетення європейської та американської моделей соціальної
відповідальності, що проявилася останнім часом, що використовуються
компаніями незалежно від їх національної приналежності.
На стику європейської та американської моделей сформувалася канадська
модель корпоративної соціальної відповідальності, що поєднує в собі риси обох
згаданих моделей та регулюється спеціальною урядовою організацією –
Національним інститутом якості Канади.
У японській (азіатській) моделі активну роль відіграють держава та
традиції. Співробітники лояльні до компанії протягом усього життя (інститут
«довічного найму») і ставляться до компанії як до «виробничої сім'ї». Питання
розвитку азіатської моделі соціальної відповідальності відкрито обговорюються.
Так, Азіатський Саміт з корпоративної соціальної відповідальності у вересні 2011
р. на тему «Азіатський розвиток: глобальна відповідальність» та інші щорічні
заходи щодо соціальної відповідальності на яких обговорюються ключові
питання та нові ідеї щодо соціальної відповідальності для бізнесу та уряду,
проводяться з метою побудови стратегії сталого розвитку бізнесу в Азії [13].
Африканська модель корпоративної соціальної відповідальності націлена
на надання фінансової допомоги компаніями на проекти боротьби з бідністю,
освітні програми у галузі ВІЛ, освіти, надання допомоги місцевим організаціям.
У багатьох африканських країнах законодавчо закріплено норму про надання
фінансової допомоги транснаціональними корпораціями, що базуються в них, –
це один із інструментів контролю над діяльністю ТНК в економіці приймаючої
країни. Такий підхід до КСВ створює більш стійке економічне середовище у
бідних країнах.
Слід відзначити, що латиноамериканським країнам властива висока
активність ЗМІ, тому громадськість досить добре обізнана про соціальну
26
відповідальність корпорацій. У країнах БРІКС розвиток соціальної
відповідальності спрямовано на зміцнення корпоративного управління, захист
довкілля та соціальну політику щодо персоналу.
В цілому ж, модель соціальної відповідальності бізнесу в країнах з
перехідною економікою, насамперед постсоціалістичних, поки що недостатньо
розвинена, має риси моделей, близьких до них традиційно. Для країн СНД
характерні посилення впливу урядів на формування національного порядку
денного з соціальної відповідальності, сильна роль міжнародних інститутів та
донорів у розвитку концепції корпоративної соціальної відповідальності (ООН,
ЄС, посольства Європейських країн), незначна роль громадських та експертних
організацій та ЗМІ у формуванні соціальної відповідальності.
Слід відзначити найбільш явні відмінності концепції в моделях КСВ
розвинених країн і країн. У розвинених країнах ефективно працюють державні
соціальні програми, тому населення у своїй більшості підтримки з боку бізнесу
не потребує. Внаслідок цього соціальної відповідальності у розвинутих країнах
орієнтована переважно на вирішення цільових програм – довкілля, розвиток
власного персоналу та ін. Американська модель соціальної відповідальності
більшою мірою, ніж європейська, схильна до публічності, тому в США під
цільові програми компанії часто проводять свої рекламні заходи, професійні
акції. У країнах, де державні соціальні програми не можуть охопити весь обсяг
проблем, моделі соціальної відповідальності бізнесу більше сфокусовані на
наданні допомоги незаможним верствам населення – це благодійність,
філантропія, волонтерство.
В Україні, на думку дослідників, відбулося усвідомлення важливості
питань соціальної відповідальності, розуміння належного ставлення бізнесу до
проблем суспільства [3; 4]. Однак модель соціальної відповідальності практично
не була сформована. Як держава, так і вітчизняний бізнес практично не робили
27
жодних кроків до розвитку соціальної відповідальності, за рідкісним винятком
роботи компаній зі своїми співробітниками, в окремих випадках виявлялися
елементи державно-приватного партнерства в рамках підтримки інфраструктури
міст або задоволення попиту у суспільних благах. В нашій державі за рахунок
конкретних дій соціально-орієнтованого бізнесу наголошено на усвідомленні
важливості формування моделі соціальної відповідальності бізнесу, проте її
практичне втілення не відповідає політиці досягнення соціального світу, яка
задекларована міжнародними стандартами в галузі корпоративної соціальної
відповідальності.
28
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ НАПРЯМКІВ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
СУЧАСНИХ КОРПОРАЦІЙ
2.1. Особливості корпоративної соціальної відповідальності сучасного
міжнародного бізнесу
Розвиток світової спільноти та світової економіки неможливий без тісної
взаємодії суб'єктів господарювання та навколишнього середовища. Неможливо
заперечувати, що на сьогоднішньому етапі розвитку етики та філософії турбота
про майбутнє є головною метою будь-якого індивіда. Саме тому, вступивши в
нове тисячоліття, головний наднаціональний орган управління людства ООН
проголосив Цілі Розвитку Тисячоліття, які діяли з 2000 до 2015 року, а згодом і
Цілі Стійкого розвитку терміном виконання до 2030 року. Так, 25 вересня 2015
року в Нью-Йорку було виділено 17 стратегічних цілей світу на найближчі 15
років. До таких цілей належать наступні.
1. Ліквідація бідності у всіх її формах;
2. Ліквідація голоду, забезпечення продовольчої безпеки та покращення
харчування та сприяння сталому розвитку сільського господарства.
3. Забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для
всіх у будь-якому віці.
4. Забезпечення всеосяжної та справедливої якісної освіти та заохочення
можливості навчання протягом усього життя для всіх.
5. Забезпечення гендерної рівності та розширення прав та можливостей
усіх жінок та дівчат.
6. Забезпечення наявності та раціонального використання водних ресурсів
та санітарії для всіх.
29
7. Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких та сучасних
джерел енергії для всіх.
8. Сприяння неухильному, всеосяжному та стійкому економічному
зростанню, повній та продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх.
9. Створення міцної інфраструктури, сприяння забезпеченню всеосяжної
та сталої індустріалізації та впровадження інновацій.
10. Зниження рівня нерівності всередині країн і між ними.
11. Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості та стійкості міст та
населених пунктів.
12. Забезпечення раціональних моделей споживання та виробництва.
13. Вжиття термінових заходів щодо боротьби зі зміною клімату та його
наслідками.
14. Збереження та раціональне використання океанів, морів та морських
ресурсів на користь сталого розвитку.
15. Захист, відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному
використанню, раціональне управління лісами, боротьба з опустелюванням,
припинення та обіг назад процесу деградації земель та припинення процесу
втрати біологічного розмаїття.
16. Сприяння побудові миролюбних та відкритих суспільств на користь
сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх та створення
ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі установ на всіх рівнях.
17. Зміцнення засобів досягнення сталого розвитку та активізація роботи
механізмів глобального партнерства на користь сталого розвитку [16].
Рекомендації ООН щодо їх досягнення не перешкоджають економічному
розвитку, як здається багатьом скептикам, а багато в чому стимулюють
співпрацю держав у питаннях міжнародної економічної взаємодії. Важливою
умовою відповідального ведення бізнесу, який буде відповідати часу, є
30
підвищення його екологічності, економічності та раціоналізації використання
ресурсів.
За даними консалтингової компанії «PricewaterhouseCoopers», яка в 2021
році провела дослідження «Sustainability survey», де респондентами стали 140
американських корпорацій, головними цілями застосування корпоративної
соціальної відповідальності є нефінансові мотиви компаній, як покращення
репутації, збільшення конкурентоспроможності та дотримання основних
тенденцій (рис. 2.1).
Доступ до капіталу
Вимоги акціонерів
Зростання прибутку
Потреба в соц.проектах
Вимоги клієнтів
Обовязки керівництва
Нові тенденції в галузі
Скорочення витрат
Конкурентні переваги
Покращення репутації
0 20 40 60 80 100
Рис. 2.1. Головні причини реалізації соціальної відповідальності сучасних
компаній (складено автором за джерелом [17])
У цьому ж дослідженні «PricewaterhouseCoopers» зазначається, що в
залежності від розміру компанії та публічності її діяльності змінюється
ймовірність розвитку програми у сфері корпоративної соціальної
відповідальності. Необхідно також підкреслити, що 89 % досліджуваних
компаній висловили впевненість у тому, що увага до корпоративної соціальної
відповідальності з боку фірм лише зростатиме в найближчі кілька років.
31
Ще одне міжнародне дослідження бізнесу, яке провела компанія «Grant
Thornton» у 2020 році, також говорить про необхідність впровадження
соціальних та етичних прийомів управління компанією, які можуть стати
фундаментальними для досягнення успіху на ринку (рис. 2.2).
Утримання персоналу
Управління витратами
Суспільна думка
Податкові пільги
Охорона навколишгього середовища
Відносини з інвесторами
Тиск з боку уряду
0 10 20 30 40 50 60
Рис. 2.2. Рушійні сили та стимули корпоративної соціальної відповідальності
(складено автором за джерелом [22])
Основним чинником, що впливає розвиток корпоративної соціальної
відповідальності, є необхідність залучення і утримання висококваліфікованих
працівників. Використання норм корпоративної соціальної відповідальності
збільшує рентабельність та привабливість компанії для співробітників та
інвесторів. Також не можна не відзначити вплив таких факторів, як думка
громадськості та управління витратами.
Прагнення бізнесу до корпоративної соціальної відповідальності та
державна законотворча діяльність має починатися з роз'яснення не лише
важливості підвищення соціальної відповідальності для виробництва, але також
наведення прикладів очевидних вигід для бізнесу через надходження коштів
32
інвесторів у результаті виконання головних цілей сталого розвитку. Прикладом
цього може бути включення компанії в різні фондові агреговані показники, які
мають успіх серед інвесторів і за допомогою створення пулу компаній з
однаковим напрямом зростання дозволяють нарощувати дохідність за
оптимального ризику.
Фондовий ринок для полегшення формування інвестиційних портфелів
створив світові фондові індекси – DJSI та його європейський аналог – Доу-Джонс
STOXX (Dow Jones STOXX Sustainability Index), що дозволяє виявити ступінь
залучення бізнесу до вирішення соціальних проблем. Більшість компаній, що
беруть активну участь у біржових операціях, прагнуть формувати власні індекси
сталого розвитку, які є інструментами оцінки якості діяльності у сфері сталого
розвитку. До світового індексу Dow Jones Sustainabilit входять компанії – світові
лідери сталого розвитку, визначені S&P Global через Corporate Sustainability
Assessment (CSA). Він представляє 10% найкращих з 2500 найбільших компаній
S&PGlobal BMI на основі довгострокових економічних, екологічних і соціальних
критеріїв (рис. 2.3).
2500
2000
1500
1000
500
0 12 13
0/20 /2/20 1/20
13
8/20
13 14
/5/20 1/20
14
7/20
14 2015 2015 2015 2016 2016 2016 2017 2017 2018 018 018 019 019 019 020 020 020 021
/3 3 /2 /2 3 /1 /1 /23/ /29/ 2/4/ /11/ /15/ /21/ /28/ 9/4/ 1/8/ /16/2 /21/2 /28/2 6/4/2 /10/2 /17/2 /23/2 /27/2 3/4/2 /12/2
021 20216/ 2/20
22 22
8/20 /5/20
22
11 6 10 7 11 3 7 1 4 8 12 4 5 9 1 10 2 6 10 7 11/1 3/2 7/2 12
Рис. 2.3. Показники індексу Dow Jones Sustainabilit 2012-2022 р., щоквартальні
значення (складено автором за джерелом [32])
33
Потрапляння до списків індексу сталого розвитку Доу-Джонса суттєво
підвищує інвестиційну зацікавленість в акціях компанії та на десятки відсотків
підвищує її капіталізацію. Саме цим пояснюється те, що середні фінансові
показники компаній, включених до індексів, вищі за результати Глобального
індексу Доу-Джонса.
Слід відзначити, що серед корпорацій, що потрапили до індексу, більшу
частину займають компанії з сектору охорони здоров’я та інформаційних
технологій (рис. 2.4).
4.5 2.3 2 1.4
5 25.9
6.5
6.6
10.1
12 23.7
О
КСп
хорона
оомжуниавлчьі
зпдоровянірпоодсулкутгии КІноформаційні тНемруухноікмаіцстійьні п
еохнслоулгоигії МФінансиЕнаетрегреітаили
ПВирбоімриссплоожвиісвтька ача
Рис. 2.4. Розподіл компаній за галузями у рейтингу Dow Jones Sustainability
World Index, 2022 р., % (складено автором за джерелом [32])
Щороку все більше компаній бачать цінність розголошення своїх
показників сталого розвитку на ринках капіталу шляхом активної участі в Оцінці
корпоративного сталого розвитку (CSA). У 2022 р. 13 800 компаній запросили
пройти CSA. З усіх запрошених компаній 2480 вже подали заявку, що становить
понад 48% світової ринкової капіталізації, порівняно з глобальним індексом
широкого ринку S&P (BMI), порівняно з 45% у 2021 році. Компанії-учасники
34
можуть вибрати ступінь, у якому вони дозволять S&P Global ділитися основними
даними, наданими в CSA, які доповнюють публічну звітність компанії.
Слід відзначити, що серед топ-10 компаній з кращими показниками у
рейтингу Dow Jones Sustainability World Index представлена і корпорація
«Google» («Alphabet Inc A»), що є предметом нашого дослідження (табл. 2.1). Як
видно з табл. 2.1, лідерами за показниками корпоративної соціальної
відповідальності є компанії з сектору охорони здоров’я та інформаційних
технологій.
Таблиця 2.1
Топ-10 найкращих корпорацій за індексною вагою, Dow Jones Sustainability
World Index, 2022 р. (складено автором за джерелом [32])
Компанія Абревіатура Сектор
Microsoft Corp MSFT Інформаційні технології
Alphabet Inc A GOOGLE Комунікаційні послуги
Unitedhealth Group Inc UNH Охорона здоров’я
Taiwan Semiconductor 2330 Інформаційні технології
Manufacturing Co Ltd
AbbVie Inc. ABBV Охорона здоров’я
ASML Holding NV ASML Інформаційні технології
Roche Hldgs AG Ptg Genus ROG Охорона здоров’я
Novartis AG Reg NOVN Охорона здоров’я
AstraZeneca Plc AZN Охорона здоров’я
Cisco Systems Inc CSCO Інформаційні технології
35
Слід відзначити, що бізнес, який претендує на високу оцінку, повинен
відповідати стандартам розвитку за трьома категоріями: соціальній,
управлінській та екологічній. Екологічні принципи визначають, наскільки
компанія зашкодить навколишньому середовищу і як намагається скоротити
збиток, який завдає екології. Соціальні принципи показують ставлення компанії
до персоналу, постачальникам, клієнтам, партнерам і споживачам. Щоб
відповідати стандартам, бізнес повинен працювати над якістю умов праці,
слідувати за гендерним балансом або інвестувати в соціальні проекти.
Управлінські принципи загрожують якості управління компаніями: прозорість
звітності, зарплати менеджменту, здорову обстановку в офісах, відносини з
акціонерами, антикорупційні заходи.
Слід зауважити, що в період глобальних викликів, зокрема таких як період
пандемії COVID-19 уряди, бізнес-лідери та некомерційні організації докладають
усіх зусиль для задоволення основних економічних потреб населення.
Регіональні, національні та міжнародні компанії співпрацюють з найбільшими
глобальними та місцевими фондами, а також з некомерційними організаціями з
метою зміцнення мережі охорони здоров'я та забезпечення безпеки суспільства.
У складних умовах, в яких опинився практично весь світ, більшість компаній
постаралися організувати свою роботу дистанційно, використовуючи онлайн-
сервіси, реалізуючи при цьому ініціативи у сфері корпоративної соціальної
відповідальності, спрямовані на допомогу своїм клієнтам в умовах пандемії,
включаючи організацію постачання продуктів харчування, медикаментів, засобів
захисту, надання інформації та надання інших послуг. Так, приклад
американських корпорацій демонструє практичні аспекти соціальної
відповідальності. Підтримка місцевих спільнот з боку американських корпорацій
включала надання допомоги у грошовій та натуральній формі (72% корпорацій
36
реалізують цю ініціативу), створення спеціальних фондів для підтримки місцевих
спільнот (40%) та дотації некомерційним організаціям (36%).
У період пандемії американські компанії виділили безпрецедентні суми
надання допомоги у період пандемії (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Фінансова підтримка на допомогу з пандемією COVID-19 з боку великих
корпорацій (складено автором за джерелом [17])
Компанія Сума допомоги Компанія Сума допомоги
млн. дол. США млн. дол. США
Intel 60 Citigroup 65
General Mills 5 Altria Group 1
Campbell Soup 4,8 Johnson & Johnson 50
HP 1 AbbVie 35
Microsoft 1,1 Xylem 3
Ecolab 1,25 Hewlett Packard Enterprise 50
Gap 30 3M 20
Cisco Systems 225 General Motors 2,6
Ford Motor 1,5
Наприклад, компанія «Intel» виділила 4 млн. дол. США на надання
допомоги у зв'язку з COVID-19 у тих регіонах, де «Intel» веде активну діяльність.
Ці кошти були розподілені серед організацій та громадських фондів,
орієнтованих на постачання медичного обладнання, забезпечення продовольчої
безпеки, підтримку малого та середнього бізнесу. Регіони, яким «Intel» надає
допомогу, – це не лише окремі штати США, а й зарубіжні території, включаючи
КостаРіку, Індію, Ірландію, Ізраїль, Малайзію, Мексику та В'єтнам. Приблизно
40% американських корпорацій створили різні фонди та активно співпрацюють
із міжнародними та регіональними фондами. Близько 36% корпорацій
пожертвували кошти некомерційним організаціям на боротьбу з наслідками
пандемії.
37
Таким чином, сучасні компанії продовжують працювати над тим, щоб
зробити свій внесок у безпеку своїх співробітників, надаючи ресурси своїм
клієнтам, піклуючись про забезпечення благополуччя місцевих спільнот.
Ініціативи більшості корпорацій у сфері корпоративної соціальної
відповідальності, орієнтовані на клієнтів – це можливість вплинути на лояльність
клієнтів, покращити ділову репутацію та імідж бренду. Все це допомагає
компаніям збільшити свою частку ринку, зберігаючи свої ділові та соціальні
зобов'язання перед клієнтами. Встановлення партнерських та водночас дружніх
відносин із різними зацікавленими сторонами у глобальних ланцюжках
створення вартості бізнесу є гідним способом формування позитивного
сприйняття діяльності сучасних корпорацій.
2.2. Аналіз діяльності корпорації «Google» на світовому ринку
Серед великої кількості корпорацій лідируючі позиції як за показниками
фінансової діяльності, так і за показниками корпоративної соціальної
відповідальності посідає компанія «Google» («Alphabet»). «Google LLC» –
американська компанія, що спеціалізується на пошукових технологіях, хмарних
обчисленнях, онлайн- маркетингу. Корпорація є безумовним лідером на
міжнародному web-ринку, пропонуючи мільйонам користувачів зі всього світу
величезний вибір інноваційних інтернет - продуктів. З 2015 року «Google» є
дочірньої компанією холдингу «Alphabet». Основною причиною масштабної
реорганізації та створення холдингу «Alphabet» є той факт, що це дозволило
розділити традиційний бізнес та експериментальні проекти. Крім того,
холдингова структура дозволила зробити процес купівлі-продажу нових
38
компаній більше простим, при цьому стартапи, що приєдналися до корпорації,
отримують максимальну автономію.
Серед важливих етапів у розвитку компанії варто відмінити наступні:
 15 вересня 1997 року Ларі Пейдж та Сергій Брін зареєстрували
доменне ім'я google.com, який дав початок діяльності компанії;
 4 вересня 1998 р. в Менло-Парк, Каліфорнія, США Ларрі Пейдж та
Сергій Брін отримали перше фінансування у розмірі 100 000 доларів США та
офіційно реєструють власну компанію;
 початок 1999 року – молоді бізнесмени раптово усвідомили, що бізнес
та робота в компанії настільки поглинула їх , що почала явно заважати навчанні.
У результаті друзі вирішують виставити «Google» на продаж;
 травень 1999 – Пейдж і Брін вирішують продовжити роботу в компанії,
після чого «Google» переїжджає в місто Пало-Альто, де на той момент вже
знаходилося багато інших технологічних стартапів у Кремнієвій долині. До кінця
1999 року компанія орендувала комплекс будівель у Маунтін-В'ю 1600
Amphitheatre Parkway від Silicon Graphics, де продовжує працювати і сьогодні;
 лютий 2002 року – закінчилася глобальна модернізація сервісу
контекстної реклами AdWords. Його перша версія представлена світу у 2000 році,
функціонувала за системою СРМ, яка передбачає оплату за «1000 показів ». Після
виходу другий версії рекламодавці стали платити не за розміщення оголошень,
а й за фактичні кліки (переходи) з них;
 Вересень 2002 року – запущена бета - версія «Google News», що
дозволяє отримувати швидкий доступ до більш ніж до 5 тисяч ресурсів новин;
 квітень 2004 року – компанія представила власну поштову службу
Gmail, створену на основі технології AdSense;
 2005 рік – створено систему інтерактивних карт Google Maps;
39
 осінь 2006 року – компанія купує відеохостинг YouTube за 1,65
мільярдів доларів;
 2007 рік – «Google» презентує власну ОС Android, призначену для
мобільних гаджетів;
 осінь 2008 року – запуск браузера Chrome;
 квітень 2012 року – користувачам стає доступний хмарний сервіс
зберігання даних Google Disk;
 листопад 2014 року – «Google» повідомляє про відкриття свого 70
офісу. На той момент відділення та філії компанії успішно працювали більше,
ніж у 40 країнах світу.
 2015 рік – масштабна реорганізація «Google Inc.» та основа холдингу
«Alphabet». З цього моменту «Google» вважається дочірнім підприємством.
З 2016 року у списках ведучих аналітичних агентств відбиваються фінансові
результати «Alphabet», а не окремо «Google». Так, у рейтингу « Global 2000» за
2022 рік холдинг посідає 11 місце у загальному рейтингу з показниками доходів
у 257,5 млрд. дол. США, активів – 359,3 млрд. дол. США, прибутку – 76 млрд.
дол. (табл. 2.3).
На сьогодні «Google» є самим відвідуваним сайтом у світовій павутині,
середня кількість пошукових запитів на добу вже перевищила 3,5 мільярди.
Відповідно і зростають показники діяльності корпорації (рис. 2.5)
Ключові тезиси про роботу та поточний розвиток справ у «Google»
полягають у наступному:
 за даними на перше вересня 2022 року вартість однієї акції «Google»
складає 2893,95 доларів США;
 на кінець 2020 року в «Google» працювало 118 899 співробітників, які
проживають у 70 країнах світу;
40
300000
250000 257637
200000 182527
150000
100000 78714 76033
50000 41224 40269
0
сукупний дохід операційний дохід чистий прибуток
2020 2021
Рис. 2.5. Динаміка фінансових показників діяльності «Alphabet Inc», млн.
дол. США (складено автором за джерелом [34])
 кожну секунду в «Google» виконується 40 000 запитів;
 більше 60% усіх запитів на пошук надходить з мобільних гаджетів;
 щомісяця відеохостинг YouTube відвідує близько 2 мільярдів активних
користувача з усього світу;
 за інформацією «Google», в індексі Google Search представлені сотні
мільярдів веб- сторінок, вага яких перевищує 100 мільйонів гігабайт;
 відтоді як «Google» запустив сервіс Street View в 2007 році, команда
проекту сфотографувала понад 11,5 мільйонів кілометрів доріг.
Служби «Google» включають у себе набір продуктів і послуг, такі як
реклама, Android, Chrome, апаратне забезпечення, карти Google, Google Play,
пошук і YouTube. Сервіси «Google» створюють доходи в першу чергу від
реклами; продажу програм мобільних додатків, продажу цифрових продуктів і
апаратного забезпечення.
41
Таблиця 2.3
Показники корпорації «Alphabet» у загальному рейтингу Forbes Global 2000,
млрд. дол. США, 2022 р. (складено автором за джерелом [34])
Місце Компанія Продажі Прибуток Активи Частка
ринку
1 Berkshire Hathaway 276,09 89,8 958,78 741,48
2 ICBC 208,13 54,03 5 518,51 214,43
3 Saudi Arabian Oil Company 400,38 105,36 576,04 2 292,08
4 JPMorgan Chase 124,54 42,12 3 954,69 374,45
5 China Construction Bank 202,07 46,89 4 746,95 181,32
6 Amazon 469,82 33,36 420,55 1 468,4
7 Apple 378,8 100,56 381,19 2 640,32
8 Agricultural Bank of China 181,42 37,38 4 561,05 133,38
9 Bank of America 96,83 31 3 238,22 303,1
10 Toyota Motor 281,75 28,15 552,46 237,73
11 Alphabet 257,49 76,03 359,27 1 581,72
Доходи від підписки продуктів таких як YouTube Premium і YouTube TV.
Google Cloud включає в себе Google інфраструктура і платформні послуги,
інструменти співпраці з партнерами та клієнтами. Google Cloud генерує доходи
від служб Google Cloud Platform, Google Workspace та інші види доходів від
операційної діяльності.
Слід відзначити, що у рейтингу 100 найбільших нефінансових ТНК за
результатами своєї діяльності компанія значно покращила показники у
загальному рейтингу, хоча індекс транснаціоналізації за 2021 р. був менший, ніж
у 2019 р. (таблиця 2.5)
42
Таблиця 2.4
Основні економічні показники діяльності «Alphabet Inc», 2020-2021 рр.
(складено автором за джерелом [26])
Назва напрямку 2020 2021
Пошук Google та інше, млн. дол. США 31 903 43 301
Реклама YouTube, млн. дол. США 6 885 8 633
Мережа Google, млн. дол. США 7 411 9 305
Google реклама, млн. дол. США 46 199 61 239
Google інше, млн. дол. США 6 674 8 161
Усього служби Google, млн. дол. США 52 873 69 400
Google Cloud, млн. дол. США 3 831 5 541
Інші, млн. дол. США 196 181
Загальний дохід 56 898 75 325
Загальні витрати Traffic Acquisition Costs 10 466 13 427
Кількість працівників, осіб 135 301 156 500
В цілому, повноцінна структура холдингу «Alphabet Inc» має складну
ієрархію, частково виглядає так:
 Google – транснаціональна компанія, що розвиває системи веб-пошуку,
хмарних обчислень та рекламних технологій. Портал google.com – найбільш
відвідуваний сайт в Інтернеті (за статистикою Alexa);
 Android – операційна система широкого спектру: для смартфонів та
планшетів, телевізорів та побутових роботів, електронних книг і ноутбуків, гейм-
приставок та фітнес-браслетів, окулярів доповненої реальності та розумних
годин;
 YouTube – самий популярний у світі відеохостинг, другий за
відвідуваністю сайт на планеті, надає послуги зберігання, демонстрації та
відправлення відео;
43
Таблиця 2.5
Рейтинг корпорації за показниками продажів, активів та зайнятих та
значенням індексу транснаціоналізації (складено автором за джерелом [36])
Місце за Активи Продажі Зайняті
Закордонними
TNI a Закордонні Загальні Закордонні Загальні Закордонні Загальні
активами
2021
36 86 98 628 359 268 139 124 257 637 42 963 156 500
2019
64 91 63 589 275 909 87 014 161 857 27 403 118 899
 Speaktoit (Dialogflow) – платформа, що розпізнає природну мову,
використовується в розробці та інтеграції діалог-користувацького інтерфейсу в
мобільні програми, комп'ютерні програми, чат- боти;
 Kaggle – система організації конкурсів з дослідження даних, також це
соцмережа для фахівців з обробки даних та машинного навчання;
 AdMob – компанія, спеціалізацією якої є мобільна реклама. Являє собою
платформу для поширення реклами, що відображається на смартфонах;
 Looker Data Sciences – розробник програмного забезпечення, реалізує
рішення для бізнес-аналітики з дослідження та пошуку даних;
 Fitbit – виробник побутової електроніки та смарт- пристроїв для фітнесу
та здоров'я . Серед популярних пристроїв – фітнес-трекери та «розумні» ваги;
 DeepMind – компанія, що розробляє та впроваджує штучний інтелект;
 AppSheet – додаток та майданчик для розробки програмного
забезпечення без коду, де можливо створити програми для смартфонів,
планшетів, комп'ютерів, використовуючи хмарні платформи у ролі джерел даних;
44
 Sunroof – стартап, що розвиває технології сонячної енергетики, його
глобальна мета – картування сонячного потенціалу Землі;
 ITA Software – розробка програмного забезпечення для промисловості
ьа туристичної сфери;
 Orbitera – постачальник хмарних технологій та послуг. Платформа
електронна комерції, яка здатна автоматизувати процеси оформлення замовлень
та виставлення рахунків;
 Xively – компанія, що займається розробками в області інтернету речей,
пропонує клієнтам рішення щодо підключення електронних продуктів один до
одного, управлінню підключеними пристроями та синтезованими ними даними,
інтегрування цих даних в інші системи;
 Jigsaw – підрозділ для інвестування в проекти для вирішення
геополітичних проблем та запобіганню кібератак;
Також слід виокремити Google AI (підрозділ для роботи зі штучним
інтелектом), Chronicle Security (питання кібербезпеки), Google Foundation
(благодійний фонд, заснований засновниками та найбільшими акціонерами
компанії).
Крім того, що компанія «Google» володіє найбільшою пошуковою
системою у світі, список її продуктів налічує велике кількість додатків та
сервісів, що утворюють єдину екосистему для отримання доступу до якої
використовується один обліковий запис.
45
2.3. Особливості політики корпоративної соціальної відповідальності
«Google»
В ході розвитку власної діяльності, компанія ставить у центр споживача та
власних співробітників. Так, корпоративна культура «Google» базується на
філософії , що складається з наступних ключових принципів. По-перше, вся увага
– користувачу. Протягом всієї історії існування компанії її керівництво
категорично відмовляється вносити зміни до роботи її пошукової системи та
інших продуктів, які фактично не можуть принести користь кінцевому
споживачеві . Створюючи новий браузер, розробляючи програми для смартфонів
або вносячи зміни на головну сторінку пошуку, компанія прагне зробити
зручніше життя своїх користувачів. Крім того, своїм головним завданням
корпорація вбачає створення такої пошукової системи, за допомогою якої
мільйони користувачів по всьому світу зможуть за лічені секунди знаходити
потрібну їм інформацію.
Крмі того, «Google» є єдиною компанією у світі, яка зацікавлена в тому,
щоб відвідувачі залишали її сайт, якнайшвидше. Для оцінки важливості кожного
сайту пошуковик за допомогою різних методик проводить оцінку понад 200
параметрів, додаючи до результатів пошукової видачі тільки справді корисні
ресурси з актуальною інформацією. Отримати доступ до пошукової системи
сьогодні можна через смартфони, планшети і навіть бортові комп'ютери легкових
автомобілів.
Компанія прагне надати своїм користувачам максимальний обсяг даних з
будь-якого питання. Зокрема, для вирішення цього завдання у пошук було
включено документи, подані у 12 форматах txt, doc, pdf тощо. Для компанії
важлива опція безмежного пошуку інформації – представництва компанії
46
працюють по всьому світу, інтерфейс стартової сторінки пошуковика
перекладено 150 мовами світу.
Важливо зауважити, що керівництво «Google» поважає інтереси та
переваги співробітників. Фахівці цінуються за розум, креативність та особисті
результати, а не за бездоганний зовнішній вигляд та нагладжений офісний
костюм. Сама компанія продовжує вдосконалюватися, не дивлячись на вже
досягнуті результати, навіть ставши одним з найкращим з найкращих бренд
продовжив свій розвиток, регулярно розробляючи новітні методи роботи,
оптимізуючи вже існуючі алгоритми та технології.
Сьогодні в «Google» працює величезний штат талановитих та
високопрофесійних співробітників, багато з яких є фахівцями екстра класу. Щоб
утримати працівників та стимулювати їх на нові звершення компанія відмовилася
від загальноприйнятих систем мотивації, воліючи приділяти максимум уваги
конкретним людям та їхнім потребам.
Завдяки постійній роботі на результат, прагнення до швидкого розвитку та
вдосконалення, компанія посідає чільні місця у світових рейтингах, в тому числі
і за показниками корпоративної соціальної відповідальності (табл. 2.6).
Доволі цікавою в контексті соціальної відповідальності є кадрова політика
компанії. Політика найму співробітників відрізняється повною відсутністю будь-
якої дискримінації. «Google» віддає перевагу співробітникам, які вміють мислити
творчо, швидко навчатися чогось нового і мають перспективи професійного
зростання в майбутньому. Офіси компанії розташовуються по всьому світу, що
дозволяє задіяти більше талановитих розробників та інших фахівців незалежно
від їхньої географії. Крім того, «Google» має дві стратегії найму співробітників.
47
Таблиця 2.6
Рейтинг «Alphabet» за показниками економічної діяльності та
корпоративної соціальної відповідальності (складено автором за джерелом [34])
Назва рейтингу Позиція корпорації
World's Top Female-Friendly Companies 262
(2022)
World's Best Employers (2022) 4
Global 2000 (2022) 11
Just Companies 5
Top 100 Digital Companies (2019) 4
Top Regarded Companies (2019) 50
Growth Champions (2018) 186
World’s Most Innovative Companies (2018) 79
America's Largest Public Companies (2018) 11
Перша – найняти 90 висококваліфікованих фахівців зі 100 і відразу почати
випускати чудові продукти, а друга – найняти посередніх співробітників,
провести через різні програми навчання та сподіватися, що це дасть 90 відмінних
фахівців зі 100. Компанія віддає перевагу першому варіант, оскільки у другому
є ризик, що з посередніх співробітників так і не вийдуть висококваліфіковані
фахівці. У компанії вважають, що найкращі у своїй справі фахівці ніколи не
шукатимуть роботи, і тому «Google» сама шукає таких людей (табл. .
Окремо варто відзначити, що більшість нових співробітників «Google»
приймаються за рекомендаціями працівників, які вже існують. Така практика
дозволяє роботодавцю розраховувати на те, що людина краще і швидше освоїться
в команді, частина якої йому вже знайома.
Всі проекти компанії здійснюються в командах. Перед реалізацією будь-
якої ідеї підбираються фахівці і формується команда, під час реалізації проекту
вся команда знаходиться в одному офісі з метою легшої комунікації
48
співробітників. Щотижня кожен співробітник звітує про виконану роботу перед
колегами, в компанії вважають, що ці заходи допомагають усім співробітникам
бути в курсі просування проекту у всіх його сферах і тим більше синхронізувати
роботу учасників.
Слід відзначити, що в компанії існує програма стимулювання «20%». Ціль
програми дати 20% від робочого часу на реалізацію новаторських ідей. Завдяки
цій програмі «Google» вже отримали такі сервіси як «AdSense» та «Gmail». Навіть
найбільш ризикові проекти, які зазнають краху, допомагають компанії набути
досвіду в тій чи іншій сфері. Крім того, традицією компанії є внутрішній перелік
розсилки з новими ідеями. Ідеї з великою кількістю голосів у результаті
втілюватимуться в життя. Тому менеджери в компанії прагнуть дійти консенсусу,
будучи агрегаторами ідей, а не самотніми диктаторами, які самовільно і
самостійно приймають рішення [27].
Вагому роль в корпоративній соціальній відповідальності належить
програмам підтримки працівників компанії. Компанія «Google» надає все
необхідне для своїх співробітників, але не тільки те, що може знадобитися для
роботи, також компанія надає гідний відпочинок, оплачує службовий транспорт,
миття автомобілів, пральню, спортзал, масажний кабінет та багато іншого. У
кожному офісі чергують кілька лікарів, які можуть допомогти в будь-якій
ситуації (табл. 2.7).
У новому звіті за 2022 р. корпорація «Alphabet» окреслила, як буде
витрачено її облігації сталого розвитку на суму 5,69 мільярдів доларів США на
ініціативи своїх компаній, що охоплюють весь світ. В цілому планується
витратити загальну суму асигнувань на екологічні та соціальні ініціативи у
своєму портфелі компаній.
49
Таблиця 2.7
Переваги для співробітників «Google», передбачені корпоративною
політикою (складено автором за джерелом [24])
Назва напряму Короткий зміст
Безкоштовне Багато буфетів з різною їжею знаходяться на території офісу і всі без винятку
харчування надають безкоштовну їжу. Різноманіття їжі вражає, кожен працівник знайде собі
за смаком все необхідне. Працівники отримують здоровий і різноманітний
сніданок, обід і навіть вечерю, якщо залишаються допізна.
Розваги для Ігрові зони: настільний футбол, пінг-понг, кімнати для відеоігор та ін, зони для
більш відпочинку, де можна деякий час поспати. До офісу можна привести собаку чи
продуктивної іншого домашнього улюбленця. Переваги дозволу собак в офісі значно
роботи перевищують витрати, і зростання задоволеності роботою для тих, хто має собак
або любить собак, значно переважує легке роздратування тих жалюгідних людей,
які якимось чином живуть через життя, не залежні від виляння хвостами та
заразливого ентузіазму.
Специфічні За кожну успішно реалізовану ідею покладено грошову компенсацію. Якщо ви
мотиваційні хочете придбати машину з гібридним двигуном, компанія надає 5000 дол. США
програми у рамках програми захисту навколишнього середовища. Співробітники можуть
надавати один одному «кредити масажу» за добре виконану роботу над
проектами. Кредити на масаж можна обміняти на безкоштовний одногодинний
масаж на кампусі.
Соціальне Компанія надає бонус, який називається «долари за прихильність до дитини»,
забезпечення допомога, що надається невдовзі після народження дитини, щоб допомогти з
такими витратами, як підгузки, продукти харчування та суміші під час нашої
відпустки. Коли батьки повертаються на роботу, на території закладу працюють
безкоштовні дитячі садки. У компанії є велика система субсидій – цілий список,
який щорічно коригується та доповнюється. У цьому списку зазначено, що
компанія оплачує від 10 до 90% різних сервісів та захоплень: від послуг салонів
краси до складних медичних операцій. Компанія оплачує святкові вечірки та різні
атрибути для їх проведення. Якщо співробітник Google помирає під час роботи
там, усі його акції негайно переходять у дію, і, окрім виплати за страхування
життя, його дружина, яка пережила, продовжує отримувати половину зарплати
працівника Google протягом наступних 10 років. Також існує додаткова пільга в
розмірі 1000 доларів США на місяць для дітей співробітника Google.
Реферальні Компанією вітається запрошення друга на роботу в Google, і якщо він виявиться
програми потрібним фахівцем для компанії, то можна отримати 2000 дол. США бонусу.
Правило 80/20 дозволяє працівникам Google присвячувати 80% часу своїй
основній роботі та 20% роботі над захопленими проектами, які, на їхню думку,
допоможуть компанії.
Інтелектуальний Компанія також має багато бібліотек з книгами про технології, машинне навчання
розвиток та статистику, управління продуктами, інженерію та математику, щоб назвати
декілька, які працівники Google можуть взяти та прочитати. Google відомий
своїми розмовами про технології ; презентації та лекції на різні теми, які відкриті
для відвідування співробітниками або дистанційного перегляду. Співробітники
Google можуть використовувати продукти компанії для роботи та бета-тестування
продуктів, які ще не були оприлюднені.
50
Згідно зі звітом, прагнення до сталого розвитку є основною частиною
діяльності «Google» з моменту її заснування, і такі прагнення щодо фінансування
соціальних та екологічних ініціатив є наступним кроком у її новаторських
зобов’язаннях щодо сталого розвитку. Як зазначають в компанії, у «Google»
екологічно та соціально відповідальне ведення бізнесу є основною цінністю з
моменту заснування в 1998 році. Компанія створює нові продукти та
вдосконалює існуючі, щоб покращити життя людей у всьому світі. У рамках
цього визначальною є відповідальність «Google» у вирішенні деяких із
найгостріших викликів нашого часу – зміни клімату, житла, расової та
економічної нерівності та глобальної пандемії COVID-19 та інших викликів.
Компанія продовжує розвиватися та заохочувати інших приєднатися у
покращенні здоров’я наших спільнот і нашої планети.
Від боротьби зі зміною клімату до боротьби за расову та економічну
рівність, «Alphabet» присвятила себе допомозі людям із будь-якого походження
щоби жити в більш стійкому світі з моменту свого заснування в 2015 році. Хоча
компанія стверджує, що працює без шкоди навколишньому середовищу чи
суспільству, у звіті пояснюється, що вона також хоче взяти на себе більшу
відповідальність за свій екологічний і соціальний вплив заради нашої планети та
спільнот, які її населяють. Зокрема, в технологічній індустрії, де революційні ідеї
сприяють розвитку наступних великих областей, потрібно почуватися трохи
некомфортно, щоб залишатися актуальними.
Так, «Google» вважає, що кожен бізнес має прагнути створити більш
стійкий світ для нашої планети та спільнот на ній. Окрім підтримки руху до
циклічної економіки з нульовим прибутком, «Google» прагне розширювати
можливості людей і місць у всьому світі за допомогою технологій.
З моменту заснування в 1998 році компанія «Google» зробила крок вперед
для досягнення своїх новаторських цілей щодо корпоративної соціальної
51
відповідальності за напрямками ESG – екологічні, соціальні та управлінські
ініціативи. У 2007 році вона стала першою компанією з нейтральним викидом
вуглецю в результаті проведення всіх операцій, а вже через десять років стала
першою великою компанією, яка порівняла своє річне споживання електроенергії
з відновлюваною енергією.
«Google», що є частиною «Alphabet Inc.» з 2015 року також прагне досягти
нульового чистого викиду для всіх операцій до 2030 року. Цю місію сталого
розвитку мають значно підвищити завдяки облігаціям сталого розвитку
«Alphabet» на суму 5,75 мільярда доларів США . Облігації, вперше оголошені в
2020 році, призначені для покриття низки ініціатив у різних відповідних
екологічних і соціальних проектах (рис. 2.6).
розвиток економіки замкнутого циклу 0.08
закупівля та експлуатація чистого транспорту, включаючи електромобілі (EV) 0.22
підвищення енергоефективності об’єктів та інфраструктури 1.02
розвиток проектів з екологічно чистої енергії, наприклад сонячної та геотермальної 1.75
проектування та будівництво зелених будівель 2.47
0 0.5 1 1.5 2 2.5 3
Рис. 2.6. Розподіл витрат на облігації в екологічних проектах «Alphabet»,
млрд. дол. США, 2022 р. (складено автором за джерелом [26])
Тобто, «Alphabet» вже продемонструвала свою провідну світову
прихильність до забезпечення та сприяння сталого розвитку. Зокрема, розподіл
бюджету за соціальними ініціативами показує, що компанія продовжує
52
стимулювати екологічні та соціальні ініціативи для змін за допомогою технологій
протягом наступних десятиліть (рис. 2.7).
200
180 185
160 148
140
120
100
80 83
60
40
20
0
бізннеасупіпдістрляимркеуагмуваалнонгоя на на псідпвриащвееднлниявеоксотіндолмяічної обслунгаовбуувдівництво тапандемію COVID-19 недостатньо ання доступного
гропмраеддставлених житла
Рис. 2.7. Розподіл витрат на облігації в соціальних проектах «Alphabet»,
млн. дол. США, 2022 р. (складено автором за джерелом [26])
Так, за планами компанії щодо соціальної відповідальності, слід відзначити
прагнення уникнути викидів 25 мільйонів тон CO2, встановити 4000 зарядних
портів EV, запобігання утворенню 1,42 млн кг харчових відходів, будівництво
понад 3000 одиниць звичайного доступного житла, надання 3700 кредитів
малому та середньому бізнесу, зосереджених на чорношкірих громадах, виділити
185 мільйонів доларів на підтримку малого бізнесу та реагування на кризу
COVID-19 [26].
Таким чином, швидке зростання ринку інформаційних технологій не могло
не поліпшити становище людей, пов'язаних з даною індустрією. На даний момент
більшість компаній у сфері інформаційних технологій виділяються своєю
турботою про персонал, і як було виявлено компанія «Google» одна з кращих в
цьому аспекті вже не перший рік. Як результат можна констатувати, що компанія
«Google» реалізує політику корпоративної соціальної відповідальності на
53
високому рівні і може бути прикладом для багатьох інших компаній, що
підтверджували багато авторитетних видань, наприклад журнал «Fortune». Крім
цього, можна з упевненістю сказати, що «Google» і далі вводитиме нові заходи
підтримки, оскільки людський капітал – це головний ресурс компанії.
54
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУЧАСНИХ КОРПОРАЦІЙ
3.1. Концептуальні напрямки зростання пріоритетності соціальної
відповідальності
Поширення концепції соціальної відповідальності бізнесу пов'язане з
проблемами збереження досягнутих позицій та посиленням конкуренції
корпорацій у сучасних мінливих та динамічних умовах. Посилення міжнародної
конкуренції та розвиток міжнародної торгівлі є об'єктивними фактами, з якими
повинні рахуватися сучасні компанії. Серед факторів, що призводять до
зростання рівня невизначеності та ризику – глобалізація економіки; прагнення
знайти баланс між державним втручанням в економіку та її саморегуляцією;
загострення екологічних та соціальних проблем; прискорений розвиток нових
технологій; зміна суспільних настроїв та вподобань. Ситуація ускладнюється
тим, що ці фактори взаємодіють між собою та впливають на всі сфери діяльності
компанії (рис. 3.1).
До основних напрямів, що викликали докорінні зміни у розвитку світової
економічної системи, а також призвели до перегляду традиційних ролей бізнесу
та сприяли поширенню феномену соціальної відповідальності, в сучасних
умовах, належать наступні. По-перше, це глобалізація економічних процесів. Тут
варто зауважити, що прихильники глобалізації вважають, що наслідки цього
процесу більшою мірою позитивні: глобалізація викликає збільшення темпів
економічного зростання та якості життя населення, сприяє поширенню
демократичних цінностей. Прихильники іншої точки зору вважають, що
домінують негативні наслідки, до яких насамперед належать: ослаблення
55
національних урядів, загроза економічній безпеці держав, суттєві зміни на ринку
праці та погіршення добробуту трудящих.
Формування світової ділової етики, яка змінює характер
співіснування бізнесу та суспільства, а також є
Глобалізація передумовою формування соціально відповідальної
поведінки економічних суб'єктів.
Виникла потреба впливати на формування нових
економічних суб'єктів з боку держави та громадських
Зміна структури власності інститутів. Одночасно відбувається зростання кількості
власників підприємств із числа їх колишніх керівників
та працівників.
Призводить до якісних змін у господарській діяльності
Науково-технічний прогрес підприємств, одним із яких є необхідність відповідати
новим соціально-відповідальним вимогам для
досягнення економічного успіху.
Під впливом розвитку сучасних телекомунікаційних
технологій та завдяки новим формам зайнятості
Зростання ролі персоналу змінюються традиційні уявлення про професійний
розвиток у рамках однієї компанії без зміни
спеціальності.
Окрім отримання максимального прибутку та
скорочення витрат, цілями кожної бізнес-організації
Узгодження інтересів стають раціональне використання ресурсів, турбота про
ключових учасників персонал, оптимізація відносин із стейкхолдерами
Політичні та громадські організації можуть обмежувати
Екологічні проблеми діяльність підприємств у нових умовах, примушуючи їх
раціонально використовувати екологічні ресурси та
вирішувати проблеми навколишнього середовища.
Рис. 3.1. Сучасні чинники актуалізації питань соціальної відповідальності
(складено автором)
56
Прихильники такого підходу наполягають, що процес глобалізації
призведе до зростання соціальної несправедливості, подальшого розшарування
між бідними та багатими, збільшення факторів невизначеності, ускладнення
управління та прогнозування економічних процесів.
Незважаючи на суттєві відмінності в оцінці глобалізації, прихильники обох
точок зору згодні з тим, що відбувається формування тісних зв'язків у багатьох
соціально-економічних сферах між країнами та частинами світу, наслідком яких
є взаємозалежність. Це, у свою чергу, потребує збільшення масштабів розгляду
будь-яких проблем, переходу від національного рівня до світового. В умовах
зростаючої нестабільності, постійного збільшення учасників міжнародних
відносин, різноспрямованості їх інтересів виникає необхідність у нових
принципах взаємодії економічних та соціальних інститутів на міжнародному
рівні.
Наступний чинник – зміна структури власності. Істотна трансформація
традиційних ролей держави та бізнесу пояснюється еволюційними змінами форм
власності підприємств у розвинених країнах, стрімкими перетвореннями у
країнах та країнах з перехідною економікою. Ці зміни призвели до збільшення
темпів економічного зростання та покращення умов життя. У країнах, де
відбуваються трансформаційні процеси, продовжуються процеси приватизації,
злиття та поглинання.
На процеси розвитку корпоративної соціальної відповідальності впливає
також прискорення науково-технічного прогресу. Досягнення у сфері
інформаційних технологій суттєво впливають на економічні відносини. Завдяки
цьому виробники мають можливість отримувати більший обсяг інформації про
споживачів та партнерів, ефективніше взаємодіяти з ними. Інформаційні
технології дозволяють відстежувати інформацію про рух капіталу, умови
виробництва, прогнози з високим рівнем достовірності. Завдяки цьому
57
мобільність капіталу та швидкість його переміщення постійно зростають, що
призводить до поступової інтеграції окремих країн у єдину світову економічну
систему.
Доступність інформації, з одного боку, призводить до відкритості
підприємств, а з іншого – робить їх чутливими до будь-яких змін. Це зумовлює
необхідність детальнішого обліку всіх чинників, які можуть проводити
діяльність підприємства.
Разом з тим, відбувається підвищення ролі персоналу підприємства. Нині
відбувається підвищення ролі людського та соціального капіталу у діяльності
підприємств, а й у забезпеченні конкурентоспроможності національної
економіки. Такий процес пояснюється лише тим, що конкурентоспроможність
підприємств визначається як ціновими чинниками, а й чинниками якості
продукції і на послуг. Персонал перестає бути доповненням до капіталу, а стає
ключовим стратегічним ресурсом розвитку підприємства. Відповідно
змінюються уявлення про обов'язки, робоче місце, кар'єру, мотивацію
працівників. При дефіциті кваліфікованої робочої сили залучення, розвиток та
мотивація талановитих співробітників матимуть все більшу важливість.
Підприємства можуть використати свій добрий імідж, який склався в результаті
соціально відповідальної діяльності, як ключовий елемент у рекрутинговій
діяльності.
Актуальною є необхідність узгодження інтересів багатьох суб'єктів
соціально-економічних відносин. У сучасних умовах спостерігається
диверсифікація інтересів підприємства, різних верств суспільства, споживачів,
персоналу. Діяльність підприємства пов'язана з функціонуванням широкого кола
суб'єктів господарювання, які впливають на його діяльність. У свою чергу, воно
має можливість зворотного впливу. Якщо розглядати взаємовідносини бізнесу та
суспільства, то єдина можливість їхнього безконфліктного існування полягає у
58
узгодженні потреб по можливості більшої кількості груп впливу з інтересами
підприємства. У випадках, коли діяльність компанії суперечить цінностям та
очікуванням представників суспільства, виникають потенційні загрози веденню
бізнесу.
До підприємців приходить розуміння того, що існує сфера спільних
інтересів суспільства та бізнесу. Можуть спостерігатися окремі відмінності в
мотивації, але водночас спостерігається і єдність цілей.
Ще один важливий напрям – це тиск з боку бізнес-оточення. Останнім
часом поширюється тенденція, за якою великі компанії, які ведуть бізнес
відповідно до принципів соціальної відповідальності, впливають на своїх «менш
свідомих» партнерів. Якщо велика компанія у своїй діяльності керується
принципами соціальної відповідальності, то вона вимагатиме цього ж і від своїх
партнерів. Отже, соціальна спрямованість поступово стає рисою як великих
глобальних компаній, а й менших підприємств національного і регіонального
рівнів [6].
Також останнім часом набуло поширення так зване «етичне інвестування».
Відповідно до нього вибір компаній для інвестування та співробітництва
обумовлюється також і етичними мотивами. Раціональність такого вибору
підтверджується дослідженнями, що вказують на наявність позитивного зв'язку
між соціальною активністю та вартістю акціонерного капіталу [7]. У цьому
випадку перевага надається компаніям, які відповідають критеріям соціальної
відповідальності.
Інший тенденцією є прагнення інвесторів отримати достовірну та повну
інформацію про підприємство. Велику важливість для них має інформація про
конкурентоспроможність компанії, стабільність її діяльності, можливі
інвестиційні ризики. Крім цього необхідно відзначити, що зростання уваги до
впровадження принципів соціальної відповідальності пов'язують із прагненням
59
компаній вивести свої цінні папери на фондові біржі. Розміщення акцій на біржі
є дієвим інструментом фінансування подальшого розвитку компанії та відкриває
доступ до дешевших джерел капіталу. Для того, щоб розмістити акції на
найбільших світових біржах, необхідно пройти перевірку з багатьох аспектів
діяльності, зокрема соціальних
Також важливими є екологічні проблеми. З часом людство все частіше
стикається з проблемою нестачі природних ресурсів. Стає зрозуміло, що навіть
великі зусилля окремих національних урядів не спроможні суттєво змінити
ситуацію. Негативні зовнішні екологічні ефекти діяльності підприємств у
більшості випадків впливають на сфери, які не мають безпосереднього
відношення до економічної діяльності. Промисловість, як і раніше, знищує
природні ресурси, які знаходять у громадській власності. Реальною можливістю
подолання подібних проблем є консолідована діяльність міжнародних
наддержавних органів, міжнародних організацій, здатних вплинути на
формування нових принципів функціонування бізнесу в усьому світі.
На актуалізацію питань корпоративної соціальної відповідальності
впливають також зміни на ринку праці. Розвиток транснаціональних корпорацій
та великих міжнародних компаній, а також посилення конкуренції призвело до
формування міжнародного ринку праці. Національні ринки праці поступово
втрачають свою обмеженість. Між країнами виникають транснаціональні потоки
переміщення робочої сили, рух яких набуває системного характеру. Відбувається
ослаблення державної монопольної влади формування соціально-трудових
відносин.
Формування міжнародного ринку праці є свідченням того, що процеси
глобалізації поступово впливають на зміни у суспільних та трудових відносинах.
Міжнародні компанії є простором, де зустрічаються різні моделі соціальної
політики, що сформувалися у різних країнах, в умовах різних національних
60
традицій та соціального досвіду. Таким чином, формування міжнародного ринку
праці – це багатогранний соціально-економічний процес, який дозволяє
користуватися світовим суспільним досвідом ефективного господарювання та
стимулює формування нових принципів взаємодії між суспільством та
економічними суб'єктами.
Важливо зауважити, що на впровадження компаніями соціальних та
екологічних ініціатив впливає зміна функцій влади та бізнесу. Також слід
звернути увагу на взаємопроникнення функцій держави та великого бізнесу.
Причина – утворення великої кількості транснаціональних корпорацій та
міжнародних компаній. Великі бізнес-організації в окремих випадках мають
більший обсяг фізичного капіталу, інфраструктуру, землю, фінанси,
інформаційні ресурси, ніж уряди окремих країн, і сьогодні є найбільш
впливовими суб'єктами на міжнародній арені. Вони роблять значний вплив на
державну політику, міжнародну торгівлю та зростання національних економік.
Таким чином, великі компанії можуть розглядатися як новий центр влади, від
якого суспільство очікує на виконання соціальних функцій, яке можна було б
порівняти з обсягом його ресурсів.
Дослідження змін у повноваженнях сучасних інститутів дозволяє
простежити тенденцію до збільшення влади ТНК, які вже розглядаються як
глобальні гравці. У сучасному світі урядові інститути перебувають у менш
вигідному становищі, оскільки обмежені національними інтересами та правовою
системою держави, що до певної міри пояснює зростання активності
транснаціональних компаній у вирішенні глобальних проблем, де урядам
складно знайти спільне рішення.
В той же час, у ролі аргументів, що протидіють поширенню соціально
відповідальної поведінки, виступають такі явища [21]:
61
 порушення принципу максимізації прибутку. Соціально
відповідальна поведінка певною мірою ускладнює та обмежує шляхи отримання
прибутку та накладає ряд додаткових умов, лише виконавши які підприємство
може досягти фінансового успіху;
 кошти, що виділяються для проведення соціальних заходів, у
короткостроковій перспективі є для підприємства витратами та мають
покриватися або за рахунок власника, зменшуючи його прибуток, або за рахунок
споживачів – у вигляді підвищення цін на продукцію;
 переслідування цілей покращення іміджу. Для багатьох підприємств
важливим є отримання швидких результатів і з цієї точки зору іноді достатньо
задекларувати відданість соціальним принципам, щоб покращити репутацію та
захистити себе від нападок з боку громадськості;
 відсутність досвіду у вирішенні соціальних питань. В умовах
недостатнього досвіду виникає потреба у допомозі фахівців та співпраці з
громадськими та державними інститутами;
 складність розрахунків економічного ефекту соціальної діяльності
Зрештою, питання існування зв'язку між мірою відповідальності
підприємства та його фінансовими результатами досі не має чіткого вирішення.
Таким чином, визначальним фактором активізації соціальної
відповідальності на рівні корпорацій та формування відповідних моделей є
підприємницька культура і ступінь участі держави в процесах соціалізації бізнес-
діяльності.
62
3.2. Систематизація досвіду корпоративної соціальної відповідальності для
українських підприємств
Слід відзначити, що за останні 10–15 років корпоративна соціальна
відповідальність, як система управління стійким розвитком, розвивається у
постійному діалозі з суспільством в економічно розвинених країнах Північної
Америки та Європейського Союзу та стала ключовою ідеологією бізнесу,
основою соціального партнерства з владою всіх рівнів та громадянським
суспільством. Міжнародний досвід показує, що робота та звітність з
корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку дає компаніям
ефективний результат, як мінімум у формі зростання іміджу та ділової репутації,
зростання капіталізації, зміцнення згуртованості персоналу, розвитку прозорості
компанії для громадськості, підвищення інвестиційної привабливості,
соціального вкладу у стійке національний розвиток.
Найбільш популярними практиками корпоративної соціальної
відповідальності у сфері трудових відносин в Україні є програми особистісного
зростання та розвитку співробітників та програми роботи зі студентами
(стажування).Ще один розповсюджений напрямок – корпоративне волонтерство.
Збором коштів серед співробітників на благодійність займаються у 67% опитаних
компаніях. У багатьох компаніях комунікують зі співробітниками з питань
корпоративної соціальної відповідальності частіше всього через корпоративну
платформу. У зарубіжних країнах формат подібних комунікацій набагато
різноманітніший. Наприклад «Be Happy Team», яка існує в компанії «Danone».
Це об'єднання активних співробітників, які висловлюють свою думку з різних
питань життєдіяльності компанії і, таким чином, можуть впливати на рішення
керівництва.
63
Важливим питанням залишається залучення самого керівництва до роботи
зі стійкого розвитку, і у світі спостерігається чітка тенденція до актуалізації
даного напряму. Так, тренд останнього часу – коли винагороду топ-менеджера
пов'язують із результатами роботи з соціального розвитку . А саме – в оцінку
роботи керівників включають такі показники, як рівень задоволеності
співробітників, розвиток лідерства, задоволеність клієнтів та показники стійкого
розвитку. Така схема оцінки ефективності корпоративної соціальної
відповідальності працює в ході оцінки роботи топ- менеджерів у компаніях
«Sony», «Danone», «Enel», «Veolia», «Alpro».
Важливо відзначити, що багато зарубіжних корпорацій широко
використовують на практиці залучення HR-департаментів у роботу над
проектами корпоративної соціальної відповідальності з першого до останнього
етапу. Їх досвід показує, що при такому підході організація отримує більше
віддачі від програм у сфері корпоративної соціальної відповідальності. До цього
поступово приходять і в Україні.
Важливим кроком є залучення HR до розробки бачення, місії та цінностей
компанії. В пергу чергу слід розробити основні документи: цінності, місію,
бачення та кодекс поведінки компанії. Саме такий крок має стати
системотворчим для всієї компанії. Так, «Майкрософт» формулює бачення
компанії так: комп'ютер у кожному будинку та на кожному робочому столі плюс
першокласне програмне забезпечення. Бачення «Уолта Діснея» – робити людей
щасливими.
Практика відомих корпорацій підтверджує, що це допоможе компанії:
 пережити економічні кризи, оскільки загальний напрям і наміри компанії
зрозумілі;
64
 отримати нові конкурентні переваги: компанії, співробітники яких
об'єднані загальної метою і пишаються своєю роботою, одержують на 29%
більше прибутку, їм довіряють інвестори та клієнти;
 знизити витрати на виправлення помилок у комунікації та поведінці в
компанії, на навчання нових співробітників.
Наприклад, на новому етапі розвитку компанії «Крафт Фудз» було
прийнято рішення оновити цінності та вищу ціль. Над визначенням ціннісних
орієнтирів працювала група людей, до якої входили представники різних регіонів
компанії. Результат цієї роботи – прописана найвища мета компанії: «Зробимо
день смачнішим», сім цінностей та ключові напрями позиціонування. Команді
вдалося вибрати точне словосполучення для позначення вищої цілі компанії,
діяльність якої не обмежується виготовленням смачних продуктів. Вища мета
визначає яскравий дух компанії, об'єднує 140 тис. працівників та надихає їх
робити «смачнішою» компанію, суспільство та країни, в яких представлені
підприємства «Крафт Фудз», і, нарешті, робити «смачнішим» весь світ.
В процесі залучення співробітників до розробки цінностей важливо:
 не нав'язувати свої ідеї;
 співвідносити позначені цінності з реальними проблемами та заохочувати
людей озвучувати приклади діяльності компанії, що йде врозріз з її цінностями;
 не міняти індивідуальні цінності співробітників: роз'яснення
корпоративних цінностей співробітниками – це спроба поділитися своїми
цінностями з іншими, а не змінити їх;
 розробити абревіатуру, яка допоможе запам'ятати цінності .
Наприклад, корпоративні цінності компанії «JTI» були сформульовані
проектної групою у штаб-квартирі компанії та передані до офісів у всьому світі.
Цінності лягли в основу корпоративних компетенцій, на яких будується процес
набору та щорічної оцінки персоналу. Таким чином, вони є основою
65
корпоративної культури. Новий співробітник знайомиться із системою цінностей
JTI в самому на початку – це важливий блок ознайомлювальної програми. Надалі
на підставі цієї системи оцінюється ефективність його роботи. Співробітники
знають та поділяють цінності компанії, що підтверджують дослідження
залучення персоналу у корпоративну культуру та її реалізацію.
Досвід «Майкрософт» це звірка особистих цінностей із корпоративними.
Місія компанії звучить так: «Допомагати людям та суспільству реалізувати
потенціал через інновації». Враховуючи, що за останні два роки в українському
підрозділі компанії сформувалася нова команда керівників, необхідно було
визначити, які їх особисті місії та цінності та яким чином вони інтегруються до
місії корпорації. Було організовано виїзне засідання топ-менеджменту, на якому
обговорювалися цінності кожного та сумісність цих цінностей у команді.
Існує великий ризик, якщо дії компанії не відповідають задекларованим
цінностям. Тому, з досвіду зарубіжних компаній, які успішні у соціальній
відповідальності, слід регулярно опитувати як всіх співробітників (методом
випадкової вибірки, групи по 3-6 осіб, так і активних серед них про повсякденні
моменти роботи, які не відповідають основним цінностям організації.
Наприклад, одна з вітчизняних компаній при ребрендингу в якості однієї з
цінностей прийняла таку, як відкритість. Але, як з'ясувалося за результатами
внутрішніх досліджень, співробітники говорили про віддаленість, закритість
топ- менеджменту. Щоб змінити ситуацію, були організовані чотири чати з
президентом компанії. Протягом обідньої перерви 3 тис. співробітників зі всієї
України могли поставити йому будь-яке запитання, в результаті 57%
співробітників позитивно оцінили такий крок.
Наприклад, компанія «Ernst & Young» щорічно присуджує нагороду
співробітникам за дотримання принципів корпоративної культури – «Chairman"s
values award». Ця традиція дозволяє дізнатися про досягнення колег, що втілюють
66
цінності компанії у повсякденному життя. Щороку голова ради директорів та
головний виконавчий директор компанії вручає нагороду переможцям із 12 країн
світу. Самою головною цінністю є співробітники, так вважають у компанії.
Підтвердження тому – три основні цінності «Ernst & Young» стосуються
персоналу.
Слід відзначити, що розробка стратегії корпоративної соціальної
відповідальності є довготривалим та комплексним процесом, в якому потрібно
чітко розподілити відповідальність (табл. 3.1).
Одним з важливих інструментів в ході реалізації стратегії корпоративної
соціальної відповідальності є щорічні дослідження рівня задоволеності
співробітників. В багатьох випадках до них включено питання про те, наскільки
співробітники задоволені рівнем соціальної відповідальності компанії.
З проведеного нами дослідження можна стверджувати, що в Україні немає
сформованої національної моделі соціальної відповідальності. У той же час,
нерозвиненість процесів соціальної відповідальності є складовою ширшого кола
проблем. Такі ринкові інститути координації економічної діяльності як власність,
капітал, максимізація прибутку виявилися не здатними закласти фундамент
гармонійного соціально-економічного устрою в умовах трансформаційної
економіки, а інститути, що імпортуються ззовні, зазнають спотворень унаслідок
традицій адміністративно-командної системи.
Незважаючи на те, що соціальна відповідальність бізнесу стає необхідною
умовою для економічного процвітання у розвинених країнах, вітчизняні компанії
набувають власного досвіду у цій сфері. Найбільш поширеним поясненням цього
є дефіцит коштів на соціальні заходи як у підприємств, і держави. Проте, тут
варто визначити певні обмеження. Так, рішення щодо впровадження заходів
соціальної відповідальності приймають власники підприємств, які мають
можливість виділяти на них необхідні суми.
67
Таблиця 3.1
Напрями відповідальності при розробці стратегії корпоративної
соціальної відповідальності (складено автором)
Відповідальність топ- Відповідальність департаменту Відповідальність HR-
менеджменту з КСВ департаменту
1. Є політична воля, прийнято1. Встановлено зовнішніх та 1. Виділено внутрішніх
рішення працювати зі внутрішніх стейкхолдерів; стейкхолдерів та групи
стейкхолдерами. Створено комітет визначено їх інтереси, потреби всередині самих співробітників;
із розробки стратегії за участю топ- та дії компанії з налагодження визначено їх інтереси, потребу
менеджерів компанії. діалогу з ними. та шляхи комунікації
з ними для з'ясування їх потреб.
2. Описано бізнес-кейс КСВ для
компанії; політика КСВ
співвіднесена з ключовою бізнес-
діяльністю компанії та схвалена
керівництвом. Думки2. Підключені необхідні
співробітників враховані у департаменти , які впливають на 2. HR-директор входить до
визначенні та пріоритетах; комітет або можуть бути задіяні комітету
визначено практичні крокидо роботи.
реалізації КСВ самими
співробітниками. .
3. Розроблено корпоративне
визначення КСВ та її 3. Думки співробітників
пріоритети; розроблений план враховані у визначенні та
3. Продумана комунікація стратегія КСВ у компанії, закріплена пріоритетах; визначено
відповідальність практичні кроки реалізації КСВ
кожного департаменту. самими співробітниками
4. Розроблено комунікаційну
4. Продумана стратегія стратегію з орієнтиром на
комунікація з різними групами ключові завдання кожного
4. Політика КСВ закріплена в стейкхолдерів. Розроблено кожного нововведення.
організації . систему моніторингу та оцінки Складено тренінги для
політики, яка пов'язана з KPI співробітників. Описано
(ключовими показниками відповідальність HR-
ефективності) компанії. департаменту у вимірі
ефективності КСВ-політики .
Також слід зазначити, що величина відносних витрат на соціальні заходи
для підприємств є досить низькою. Водночас, інші витрати, серед яких, зокрема,
присутні витрати на лобіювання власних інтересів в органах державної влади,
68
витрати на утримання спортивних команд можуть перевищувати витрати на
соціальну відповідальність.
Тобто, у багатьох випадках власники підприємств свідомо обирають таку
структуру витрат, де витрати соціальні заходи є пріоритетними і
першочерговими.
Отже, причиною недостатньо високої соціальної активності вітчизняних
компаній є не обмеженість коштів, а відсутність у власників підприємств вагомих
стимулів бути соціально відповідальними. Соціальна відповідальність та її
позитивні наслідки для власника не є головною метою володіння активами
підприємства. Натомість, вони асоціюються з певними загрозами, оскільки
потребують вкладень, а їх результати можуть суттєво не вплинути на покращення
економічних результатів діяльності підприємства.
Виняток становлять власники великих капіталів, походження яких
здебільшого носить сумнівний, з погляду джерел, характер. Соціальна
відповідальність у такому разі часто відірвана від виробництва, трансформована
у благодійність та використовується як засіб протидії негативному іміджу та
формування позитивного.
Низький рівень соціальної відповідальності українських підприємств
визначається джерелами прибутку та способами, за допомогою яких його можна
максимізувати. В економічній теорії розглядаються два основні способи
отримання економічного прибутку внаслідок створення конкурентних переваг:
інноваційний шлях отримання прибутку та рентний шлях. Ці два способи є
несумісними, використання одного з них ускладнює застосування іншого.
Відповідно до першого шляху розвитку, підприємство має застосовувати
інновації (у тому числі і в соціальній сфері), а формування прибутку відбувається
за рахунок скорочення витрат внаслідок застосування нових технологій або
виробництва продукції, яка є кращою порівняно з конкурентами, або має
69
додаткові властивості, які є привабливими для споживачів. Саме наявність
додаткових якостей характеризує продукцію соціально відповідальних
підприємств. Однак, такий шлях отримання прибутку є ризикованим, потребує
довгострокового планування діяльності та не приносить миттєвих прибутків.
Другий спосіб отримання прибутку досягається рентним шляхом його
максимізації. На відміну від попереднього способу економічний прибуток
забезпечується шляхом недосконалої конкуренції, скороченням соціальних
витрат, заниження рівня виплат за використання праці та ресурсів, які є
необхідними для виробництва, а також за рахунок штучного підвищення ціни
продукції підприємства. Економічна влада, підкріплена адміністративним
ресурсом, є основною конкурентною перевагою підприємства за рентного шляху
отримання прибутку.
Нестача соціальних ініціатив в українському національному господарстві
свідчить про те, що вітчизняні підприємці обирають другий шлях, а
альтернативні способи максимізації прибутку є більш ефективними та
надійними, ніж соціальні заходи. При цьому, вкладення забезпечення
економічної влади є більш привабливими, оскільки забезпечують прогнозований
результат за менш тривалий період часу, а сама економічна влада є більш
дешевим і надійним способом впливу на контрагентів.
Рентний спосіб отримання прибутку як блокує інвестиції у соціальну сферу
підприємства, а й створює додаткові перешкоди у розвиток соціальної
відповідальності. Серед них, перш за все, слід виділити такі:
 структура управління багатьма компаніями не пристосована до
системної соціальної діяльності, оскільки спрямована на досягнення інших
інтересів;
70
 недостатнє поширення практик соціальної відповідальності
обумовлює відносно високі витрати на їхнє проведення у тому випадку, якщо
підприємство вирішує їх впровадити;
 підприємства використовують обмежені горизонти планування, тоді
як для забезпечення соціальної відповідальності необхідно вдаватися до
довгострокового планування.
Варто зауважити, що, рентний шлях отримання прибутку має обмежені
можливості застосування. Є підстави стверджувати, що на даний момент в
Україні ці ресурси отримання прибутку вичерпуються. Штучне підвищення цін
на продукцію та зниження витрат на її виробництво спричиняє диспропорції
розвитку економіки, деформує умови відтворення ресурсів, посилює соціальну
нерівність. Негативними наслідками цих процесів для персоналу компаній є:
низька заробітна плата, що призводить до деформації структури підготовки
фахівців та зниження кваліфікації робочої сили; істотне ослаблення потенціалу
використання працівників унаслідок того, що за відсутності соціальних заходів
щодо персоналу вони розглядають себе як зовнішні агенти (аутсайдери) стосовно
підприємства.
Таким чином, підвищення ефективності роботи персоналу, скорочення
витрат на матеріальну винагороду та скорочення витрат на контроль можуть
досягатися формуванням у персоналу ідентичності з корпоративною культурою.
Прогресивна ділова спільнота розуміє, що соціальна відповідальність навіть у
межах, які сьогодні є максимальними, з часом стане обов'язковою. Це лише
проміжний стан, і зі зростанням активності підприємств у соціальному напрямку,
соціальна відповідальність стане невід'ємною умовою функціонування бізнесу.
В ході аналізу корпоративної соціальної відповідальності слід визначити,
що на сьогодні у зарубіжній та вітчизняній практиці існують різні методи для
оцінки результатів діяльності компанії з позицій її соціальної відповідальності.
71
При цьому, до уваги беруться різні показники функціонування підприємства, які
тією чи іншою мірою пов’язані з соціальною діяльністю (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Показники для оцінки соціальної відповідальності на рівні підприємства
(складено автором за джерелом [5])
Слід відзначити, що запропоновані показники можуть бути використані
для оцінки позицій компанії за рівнем соціальної відповідальності з урахуванням
внутрішніх та зовнішніх умов діяльності, а також можуть бути доповненими і
такими показниками, як співставлення розміру заробітної плати до прожиткового
мінімуму, такі ж показники за галуззю діяльності підприємства, або ж показники
співставлення фонду оплати праці та операційних витрат, тощо.
72
В ході нашого дослідження ми проаналізували показник діяльності
найбільших ІТ-компаній в Україні, та за запропонованою методикою здійснили
порівняльний аналіз рівня соціальної відповідальності (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
Оцінка індикаторів корпоративної соціальної відповідальності (складено
автором за джерелом [20])
Порівняння індикаторів соціальної відповідальності досліджуваних
підприємств дозволяє дійти висновку, що, незважаючи на зниження показників
доходів «Epam» на 10, 6 %, та відповідне зростання доходів «SoftServe» на
76,3 %, загальна тенденція до формування обсягів соціальних інвестицій є
позитивною та її приріст складає 13,5 % та 34 % відповідно. Згідно розрахунків,
слід визначити, що середньорічний темп зростання показників ефективності
соціальних інвестицій для «Epam» склав 26,8 % а для «SoftServe» 74,6 %
відповідно. Отже, запропонована методика розрахунку показників соціальних
інвестиції, що є основою соціальної відповідальності дає можливість для оцінки
73
ефективності корпоративної соціальної політики компаній та дозволяє
аналізувати динаміку запропонованих показників.
Таким чином, бізнес та суспільство все частіше розглядаються як
елементи єдиної системи, за межами якої їхнє ефективне існування неможливе.
Соціальна відповідальність дедалі більше пов'язують із корпоративної
стратегією, а успіхи соціальних ініціатив стають причиною майбутніх
економічних досягнень. Конкуренція виходить на світову арену, і підприємства,
які концентруються лише на внутрішній діяльності, неспроможні витримати
посилення конкурентної боротьби. Успіху зможуть досягти лише ті компанії, які
трансформуються в організаційні структури, здатні діяти відповідально стосовно
суспільства та навколишнього середовища.
74
ВИСНОВКИ
В ході обґрунтування особливостей реалізації соціальної відповідальності
сучасними корпораціями, зокрема і на прикладі компанії «Google» визначено
теоретичні основи становлення поняття корпоративної соціальної
відповідальності, теоретичні засади еволюції концепції корпоративної соціальної
відповідальності, особливості корпоративної соціальної відповідальності
сучасного міжнародного бізнесу та особливості політики корпоративної
соціальної відповідальності «Google».
Визначено, що незважаючи на розбіжності у визначеннях корпоративної
соціальної відповідальності, у них завжди йдеться про облік впливу бізнесу на
соціальне та природне середовище та необхідність враховувати ці аспекти у
стратегії підприємств та корпоративному управлінні, а також у нефінансових
звітах про діяльність. При оцінці діяльності підприємства повинні враховуватися
його досягнення за трьома напрямками: соціальним (соціальні наслідки
діяльності підприємства для всіх зацікавлених сторін); екологічному (сумісність
діяльності підприємства із збереженням екосистем) та економічному (отримання
прибутку).
Обґрунтовано, що у процесі еволюції концепція корпоративної соціальної
відповідальності, розвиток якої завжди перебував на стику кількох напрямків
діяльності та сфер суспільного та корпоративного життя, пройшла шлях від
нормативної концепції, яка описує моральні принципи бізнесу, до складної
концептуальної системи, що базується на прагматизмі. У той самий час, у рамках
дискусії про майбутньому капіталізму і принципах постіндустріальної
економічної моделі, що розгорнулася, все частіше висловлюється думка про
необхідність формування системи взаємної соціальної відповідальності
75
господарюючих суб'єктів, що передбачає підвищення соціальної
відповідальності бізнесу та ролі компаній, як соціального інституту.
В ході аналізу визначено, що сучасні компанії продовжують працювати над
тим, щоб зробити свій внесок у безпеку своїх співробітників, надаючи ресурси
своїм клієнтам, піклуючись про забезпечення благополуччя місцевих спільнот.
Ініціативи більшості корпорацій у сфері корпоративної соціальної
відповідальності, орієнтовані на клієнтів – це можливість вплинути на лояльність
клієнтів, покращити ділову репутацію та імідж бренду. Встановлення
партнерських та водночас дружніх відносин із різними зацікавленими сторонами
у глобальних ланцюжках створення вартості бізнесу є гідним способом
формування позитивного сприйняття діяльності сучасних корпорацій.
Визначено, що в ході розвитку власної діяльності, компанія «Google»
ставить у центр споживача та власних співробітників. Протягом всієї історії
існування компанії її керівництво категорично відмовляється вносити зміни до
роботи її пошукової системи та інших продуктів, які фактично не можуть
принести користь кінцевому споживачеві. Компанія «Google» вважає, що кожен
бізнес має прагнути створити більш стійкий світ для нашої планети та спільнот
на ній. Окрім підтримки руху до циклічної економіки з нульовим прибутком,
«Google» прагне розширювати можливості людей і місць у всьому світі за
допомогою технологій.
Визначено, що бізнес та суспільство все частіше розглядаються як елементи
єдиної системи, за межами якої їхнє ефективне існування неможливе. Соціальна
відповідальність дедалі більше пов'язують із корпоративної стратегією, а успіхи
соціальних ініціатив стають причиною майбутніх економічних досягнень. Успіху
зможуть досягти лише ті компанії, які трансформуються в організаційні
структури, здатні діяти відповідально стосовно суспільства та навколишнього
середовища.
76
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Амоша А.І. Капіталізація підприємств: теорія та практика: монографія / А.І.
Амоша, І.П. Булєєв, Н.Є. Брюховецька, І.В. Алексєєв, О.А. Богуцька; ред. І. П.
Булєєв, Н. Є. Брюховецька; НАН України, Ін-т економіки промисловості,
Донець. ун-т економіки та права. – Донецьк : б/в, 2011. – 328 с.
2. Бандирська О.В. Соціальна відповідальність бізнесу в Україні / О.В. Бандирська
// Актуальні проблеми економіки. - 2019. - № 10. - С. 60-64.
3. Березіна О.Ю. Кількісна оцінка соціальної відповідальності корпорацій. Вісник
Української академії банківської справи. 2016. № 1(32). С. 97-101.
4. Бредгард Т. Соціальна відповідальність бізнесу між державною політикою та
політикою підприємств// Соціальна політика: Експертиза, рекомендації, огляди
(Електронний журнал). - М., 2015. - № 2. - С. 50-70. – Режим доступу:
http://spero.socpol.ru/docs/spero_no2_bredgaard.pdf
5. Буян О.А. Підходи до оцінки ефективності корпоративної соціальної
відповідальності підприємств в Україні. Вісник Дніпропетровського
університету. Серія «Економіка». 2012. Випуск 6 (2). С. 159-165
6. Гірік О. Корпоративна соціальна відповідальність : підручник / О. Гірік, О.
Денис, О. Дубовик, І. Жеребило, О. Зінченко; Нац. банк України, Ун-т банк.
справи. - К.: ІУБС НБУ, 2009. - 258 с.
7. Доповідь Світової комісії з питань довкілля та розвитку. - ООН, 1987. - 412 с.
8. Друкер П.Ф. The Age of Discontinuity (Російськомовне видання: Епоха розриву:
орієнтири для нашого суспільства, що змінюється) / П.Ф. Друкер. - М.:
«Вільямс», 2007. - 336 с.
9. Друкер П.Ф. Друкер на кожен день. 366 порад успішному менеджеру / П.Ф.
Друкер. - М.: «Манн, Іванов і Фербер» , 2012. - 432 с.
10.Колот А.М. Корпоративна соціальна відповідальність: сучасна філософія,
проблеми засвоєння / О.М. Колот // Економіка України. - 2019. - № 3. - С. 70-83.
77
11.Колот А.М. Соціальна відповідальність: теорія та практика розвитку: монографія
/ О.М. Колот, О.А. Грішнова, О.Г. Брінцева, О.О. Герасименко, О.О. Даниленко;
ред. А.М. Колот; ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». - К.: КНЕУ, 2012.
- 501 с.
12.Кредісов О.І. Організаційний вектор сучасного бізнесу / О.І. Кредісов //
Економіка України. - 2018. - № 10. - С. 21-31.
13.Кузнєцова Н.В. Моделі корпоративної соціальної відповідальності/Н.В.
Кузнєцова, Є.В. Маслова// Вісник Томського державного університету.
економіка. - 2018. - № 4 (24). - С. 22-36.
14.Міжнародний стандарт CSR/КСВ – 2008 «Соціальна відповідальність
організації. Вимоги» [Електронний ресурс]/Центр експертних програм
Всеросійської організації якості. – Режим доступу: http://www.
cepvok.ru/docs/socsert/standart_inter_kso.doc .
15.Міжнародний стандарт ISO 26000 Посібник із соціальної відповідальності, 2010.
– 140 с. – Режим доступу: http://www.ksovok.com/doc/iso_fdis_ 26000_ukr.pdf
16.Офіційний сайт Центру «Розвиток соціальної відповідальності». Режим доступу:
http://csr-ukraine.org/
17.Офіційний сайт: European Commission [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ec.europa.eu .
18.Охріменко О.О., Іванова Т.В. Соціальна відповідальність: навч. посіб. Київ:
Національний технічний університет України «Київський політехнічний
інститут», 2015. 180 с.
19.Перехрест Д.Г., Поварич І.П., Шабашев В.А. Корпоративна соціальна
відповідальність: Питання теорії та практики. - М.: Академія Природознавства,
2019. - 437 c. – Режим доступу: http://www.monographies.ru/139
20.Рейтинг найбільших ІТ-компаній України. Режим
доступу: https://biz.censor.net/resonance/3273242/reyiting_nayiblshih_tkompanyi_u
krani
78
21.Уочман П., Форстер М. Соціальна відповідальність бізнесу// SPERO. Соціальна
політика: Експертиза, рекомендації, огляди (електронний журнал). - М., 2005. -
№ 2. - С. 39-49. – Режим доступу: http://spero.socpol.ru/docs/spero_
no2_CSRoverview.pdf
22. Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності». Режим
доступу: https://platfor.ma/.../tsentr-rozvitok-korporativnoyi-sotsialnoyi-
vidpovidalnosti
23.Шаповал Ст М. Соціальна відповідальність у системі підприємницької
діяльності: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.01 / В. М. Шаповал; ДВНЗ
«Нац. гірн.ун-т». - Дніпропетровськ: б / в , 2012. - 42 c.
24. 18 of Google’s Employee Perks You’re Missing Out On. Mode of access:
https://coburgbanks.co.uk/blog/friday-funnies/googles-employee-perks/
25.Acquier A., Gond J.-P. Aux sources de la responsabilité sociale de l'entreprise: À la
(re)découverte d'un ouvrage fondateur, Social Responsibilities of Businessman
d'Howard Bowen // Finance contrôle Strategie. - 2007. - Vol. 10, N 2. - P. 5-35. –Mode
of access: http://leg.u-bourgogne.fr/rev/102035.pdf
26. Alphabet’s world-leading commitment to ESG & sustainability. Mode of
access: https://sustainabilitymag.com/esg/alphabets-world-leading-commitment-to-
esg-sustainability
27. An Inside Look at Google's Best Employee Perks and Benefits. Mode of access:
https://www.inc.com/business-insider/best-google-employee-benefits.html
28.Cadet I. Responsabilité sociale de l'entreprise (RSE), responsabilité éthiques et utopies,
fonements normatifs de la RSE, étude de la place du droit dans les organizations. - P.:
CNAM, 2014. - 538 p. – Mode of access: https://tel.archivesouvertes.fr/tel-
01142683/document
29.Capron M. La responsabilité sociale d'entreprise // L'encyclopédie du developpement
durable. - P., 2009. - N 99. - 5 p. – Mode of access: http://encyclopedie-dd.org/
IMG/pdf_N_99_Capron.pdf
79
30.Capron M., Petit P. Responsabilité sociale des entreprises et diversité des capitalismes
// Rev. de la regulation (Електронний журнал). – 2011. – N 9. – Mode of access:
https://regulation.revues.org/9142
31.Cтaндaрт ISO 26000:2010. Керівництво з соціaльної відповідaльності. Режим
доступу::
http://www.ksovok.com/doc/iso_fdis_26000_rus.pdf
32. Dow Jones Sustainability World Index. Mode of access:
https://www.spglobal.com/spdji/en/indices/esg/dow-jones-sustainability-world-
index/#data
33.Mansour FM-B. La Responsabilité sociale de l'entreprise: Definitions, théories et
concepts. Thèse de la faculté de gestion et de management. - Beyrouth: Université
Saint-Joseph de Beyrouth, 2011. - 26 p. - Mode of access: http://www.fgm.usj.
edu.lb/pdf/a112011.pdf
34. PROFILE Alphabet. Mode of access:
h t tps : / /www.forbes . com/compan ies / a lphabe t / ? l i s t= female - f r i end ly -
companies&sh=3d68dd12540e
35. Rodić I. Responsabilité sociale des entreprises – le developpement d'un cadre
européen. - Genève: Institut europeen de l'Universite de Genève, 2007. - 102 p. –Mode
of access: https://www.unige.ch/gsi/files/4014/0351/6367/RodicRSE.pdf
36. Statistical annex tables of the World Investment Report Mode of access:
https://worldinvestmentreport.unctad.org/annex-tables/#highlight=annex%20tables
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
